|
|
ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ
ІНАВГУРАЦІЯРЕГІОНАЛЬНА ВЛАДА
Олекса Вирій, "Західний кур'єр", 25.02.2010, Івано-Франківська обл.
В президентській кампанії-2010 нарешті буде поставлена крапка.ОБІЦЯТИ НЕ ОЗНАЧАЄ ОДРУЖИТИСЯ
Юлія Сокирка, "Поступ", 25.02.2010, Львівська обл.
Янукович пообіцяв прем'єрство Азарову, Тігіпко, Яценюку."УСЕ ПРОПАЛО!" - ЦЕ НЕ ПРО ЮЛІЮ ТИМОШЕНКО
Олег Базак, "Одеські вісті", 25.02.2010
Політичні протистояння.А ДАЛЬШЕ - ТРАВА НЕ РАСТИ?
Зоя Путренко, "Наша газета", 25.02.2010, Луганская обл.
"Как об очередном победном достижении … на днях народу было доложено о том, что правительство снова выделило средства на зарплату шахтерам".ЗАКОН БЫЛ, ТЕПЕРЬ ЕСТЬ МЕХАНИЗМ ЕГО ИСПОЛНЕНИЯ
Елена Адамантис, "Время", 25.02.2010, Харьковская обл.
"Единый механизм перерасчета утвердили только сейчас, несмотря на то, что Министерство ЖКХ обещало, что стоимость жилищно-коммунальных услуг будет зависеть от их качества".НА ПОВЕСТКЕ ДНЯ - ВОПРОС О КОАЛИЦИИ
Николай Колесник, "Вечерний Донецк", 24.02.2010
"Первым пунктом повестки каждого дня остается вопрос о коалиции - или ныне действующей, или той, которая должна быть создана".
ОБЛАСТНОЙ СОВЕТ - ЗА "КОРРЕКТИРОВКУ" ПРЕЗИДЕНТСКОГО УКАЗА ОБ УЧАСТНИКАХ БОРЬБЫ ЗА НЕЗАВИСИМОСТЬОБГОВОРЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА
"Вечерняя Одесса", 25.02.2010
Депутаты Одесского областного совета просят Президента страны внести изменения в Указ "О чествовании участников борьбы за независимость Украины в ХХ столетии"."ПРИРАСТАТЬ" БУДЕМ ПО ЗАКОНУ. ЗАВТРА ДОНЕЦК ПОЛУЧИТ НОВЫЙ ГЕНПЛАН
Юрий Окунь, "Донбасс", 25.02.2010, Донецкая обл.
На сессии горсовета будет вынесен на утверждение новый Генеральный план города, определяющий развитие Донецка до 2031 года.СТОЛИЦЯ І ОБЛАСТЬ. ЯК РОЗВ'ЯЗАТИ ЗАСТАРІЛИЙ КОНФЛІКТ?
Петро Зубенко, "Київська правда", 26.02.2010
Відколи Київ остаточно вийшов з під юрисдикції області, відтоді у відносинах двох тепер вже рівноправних регіонів з'явилася низка нерозв'язаних досі проблем.ЛЕГКОЙ ЖИЗНИ НЕ БУДЕТ, ПРИДЕТСЯ НЕ ПРОСТО РАБОТАТЬ, А ПАХАТЬ
Ирина Клементьева, "Вечерний Донецк", 24.02.2010
Вот такой вывод следовал после проведенной пресс-конференции у городского головы Мариуполя.НАЙБІЛЬШОЮ ПРОБЛЕМОЮ ОБЛАСТІ ДЕПУТАТИ ВВАЖАЮТЬ ПОЯВУ ГОЛИХ НА ВУЛИЦЯХ
Анна Артим, "Нова Ера", 24.02.2010, Тернопільська обл.
У Тернопільській обласній раді нарешті почали демонструвати видимість роботи.ПОЧАЇВСЬКА ЛАВРА - В ЕПІЦЕНТРІ БОРОТЬБИ МІЖ ВЛАДОЮ І ДУХОВЕНСТВОМ
Анна Артим, "Нова Ера", 24.02.2010, Тернопільська обл.
Почаївська Лавра стала об'єктом підвищеної уваги з боку тернопільських високопосадовців.
БОЯЗНЬ "НОВИХ ОБЛИЧ" ЧИ ВТОМА ВІД ВИБОРІВ?ЕКОНОМІКА
Тарас Ткачук, "Західний кур'єр", 25.02.2010, Івано-Франківська обл.
Перенесення Верховною Радою виборів до місцевих рад отримало неоднозначну оцінку в українському суспільстві.КОГДА УЙДЕМ СО ШКОЛЬНОГО ДВОРА?
Елена Зеленина, "Время", 25.02.2010, Харьковская обл.
Верховная Рада не позволила Виктору Януковичу выполнить предвыборное обещание о возвращении к 10-летнему циклу обучения в средней школе.ПЕРВОАПРЕЛЬСКИЙ ЗАКОН
Валентина Воробьёва, "Крымская правда", 25.02.2010
"Антикоррупционные нововведения".СТУДСОВЕТЫ НЕ МОГУТ ВОСПОЛЬЗОВАТЬСЯ СВОИМИ ПРАВАМИ
Яна Тарасенко, "Время", 25.02.2010, Харьковская обл.
19 января Верховная Рада приняла изменения к Закону Украины "О высшем образовании" относительно вопросов студенческого самоуправления.
НАРДЕПИ ЗАВАЖАЮТЬ ДОБУВАТИ ТОРФТОЧКА ЗОРУ
Денис Булгак, "Рівне вечірнє",25.02.2010
Депутати Рівненської облради та чиновники у гальмуванні розвитку торф'яної галузі звинувачують Верховну Раду.ВОЙНА ЗА СТРЕЛКУ
Ярослав Дмитренко, "Вісті Придніпров'я ", 25.02.2010, Днепропетровская обл.
Производители железорудного сырья устроили торговые войны.БУХАНКА "ПОДТЯНУЛАСЬ" К САХАРУ
Наталия Гончарова, "Крымская правда", 24.02.2010
Стоимость буханки хлеба начала свой традиционный весенний рост.А БОРЩ УЖЕ ДАВНО НЕ ДЕШЕВИЙ...
Зіновія Воронович, "Високий замок", 24.02.2010, Львівська обл.
Усім відома приказка - дешевий як борщ. Та вона тепер неактуальна. Навіть якщо варити пісний борщ - без м'яса, гривень зо двадцять піде щонайменше.
КОГДА ЭКОНОМИКА В КОМЕПЕРСОНАЛІЇ В ПОЛІТИЦІ
Андрей Гиреев, "Украина - Центр", 25.02.2010, Кировоградская обл.
Уже второй месяц страна, а вместе с ней и область живут без бюджета. Точка зрения депутата облсовета (фракция ПР) Николая Ковальчука.
МАТЧУК НЕ ПРОЩАЄТЬСЯПЕРЕДІЛ ВЛАСНОСТІ
Світлана Федас, "Рівне вечірнє",25.02.2010
Народний депутат України Віктор Матчук заявив, що його "виборчий округ" - уся Рівненська область.
ЮРИЙ ТЕРНАВСКИЙ: РЕЙДЕРСКАЯ "СПРАВЕДЛИВОСТЬ" - ПРОЕКТ ПРОВАЛЬНЫЙЗАКОННІСТЬ І ПРАВОПОРУШЕННЯ
Игорь Сычев, "Вечерний Мариуполь", 24.02.2010, Донецкая обл.
Против комбината Ильича время от времени затеваются "нечистоплотные происки".
ЗМОВА ПРОТИ ВИРОБНИКІВ?СКАНДАЛИ
Сергій Наумук, "Волинь", 23.02.2010
Антимонопольний комітет України оштрафував три найбільші молокопереробні підприємства Волині.
ПИСАРЧУК НАЗАВ ВИННИМ У РУЙНУВАННІ УКРАЇНИ НОВОЖЕНЦЯЗБЕРЕЖЕННЯ ДОВКІЛЛЯ
"Поступ", 25.02.2010, Львівська обл.
Народний депутат України Петро Писарчук не залишив поза увагою випад на свою та регіоналів адресу з боку Ростислава Новоженця.НА ПАМЯТНИКЕ ГЕРОЯМ ВЕЛИКОЙ ОТЕЧЕСТВЕННОЙ ВОЙНЫ НАМАЛЕВАНА СВАСТИКА
"Днепр вечерний", 24.02.2010, Днепропетровская обл.
Мы обещали нашим отцам и дедам, что их подвиг не будет забыт. Простите нас за то, что не сдержали слово...
ЗЕЛЕНА ГАЛЯВИНА ЗІ СТРОНЦІЄМ І ПЛУТОНІЄМ
Олеся Дейнеко, "Київська правда", 26.02.2010
"Безпечність прийде ще дуже не скоро".МОЛОЧНИЙ ЛИМАН: Є ПІДСТАВИ ДЛЯ ОПТИМІЗМУ
Віктор Демченко, "Запорізька правда", 25.02.2010
"Є надія, що на Молочному лимані розпочнеться комплексне вирішення проблеми".
ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ
ІНАВГУРАЦІЯ
Олекса Вирій, "Західний кур'єр", 25.02.2010, Івано-Франківська обл.
В президентській кампанії-2010 нарешті буде поставлена крапка.Відбудеться інавгурація новообраного президента Віктора Януковича, тобто церемонія його офіційного вступу на посаду.
Слово "інавгурація" походить від латинського "inauguro", що означає "посвячую". У своїй основі ритуал інавгурації запозичений з церемоній коронацій монархів.
Найбільш пам'ятною і помпезною в новітній історії України була інавгурація президента Віктора Ющенка в січні 2005 року. Окрім офіційної церемонії у Верховній Раді, де президент складає присягу українському народові, святкові заходи в рамках інавгурації тоді відбувалися і на майдані Незалежності, і в палаці "Україна". Однією з "фішок" офіційного вступу на пост президента Віктора Андрійовича був приїзд на його інавгурацію понад 60-ти іноземних делегацій.
На інавгурації ж новообраного президента Віктора Януковича 25 лютого очікується вже майже 100 зарубіжних делегацій.
За словами заступника лідера Партії регіонів Сергія Льовочкіна, за рішенням Януковича запрошені в першу чергу делегації від країн-сусідів, ЄС, СНД, "Великої двадцятки", а також великі торгові партнери України.
Разом з тим він зазначив, що урочисті заходи будуть "максимально скромними", з урахуванням складного фінансового та економічного становища України.
Процедура інавгурації Президента України відбувається за чіткою схемою.
Урочисте засідання парламенту з нагоди вступу на пост президента відкриває голова Верховної Ради, виконується Державний Гімн України. Спікер повідомляє про осіб, присутніх на урочистому засіданні, та надає слово голові ЦВК для оголошення результатів виборів.
Голова Конституційного Суду повідомляє про виконання новообраним президентом усіх конституційних вимог щодо несумісності з посадою президента та відсутності інших обставин, що унеможливлюють складання ним присяги. Відтак він запрошує новообраного президента до трибуни, вручає йому текст присяги українському народові, зміст якої визначений Конституцією.
Поклавши праву руку на Конституцію України і, за бажанням, на Пересопницьке Євангеліє президент проголошує присягу, підписує її та передає підписаний текст голові КС. Голова КС оголошує, що новообраний Президент України склав присягу українському народові відповідно до статті 104 Конституції і вступив на пост Президента України, передає голові Верховної Ради підписаний текст присяги і вручає новообраному главі держави посвідчення Президента України та офіційні символи влади: прапор (штандарт), знак, гербову печатку і булаву Президента України.
Насамкінець президент проголошує звернення до українського народу - інавгураційну промову. І засідання парламенту, яке в цей день жодних інших питань не розглядає, завершується.
http://www.wk.if.ua/?set=news&mc=readfull&do=3794ОБІЦЯТИ НЕ ОЗНАЧАЄ ОДРУЖИТИСЯ
Юлія Сокирка, "Поступ", 25.02.2010, Львівська обл.
Янукович пообіцяв прем'єрство Азарову, Тігіпко, Яценюку.Незважаючи на те, що в епопеї президентських виборів разом з інавгурацією Віктора Януковича вже можна ставити крапку, все ще відкритим залишається питання "хто займе друге по вазі крісло в державі?".
"Багато покликаних, але мало вибраних" - в цьому контексті згадуються слова з Біблії. Серед "покликаних" визначено три ключові кандидатури - Миколи Азарова, Сергія Тигіпка і Арсенія Яценюка. Проте двоє останніх самі не вірять у перспективу свого прем'єрства. Відтак серед "вибраних" скоріш за все опиниться добре знайомий Микола Азаров.
По при відчуття неминучості покидати прем'єрське крісло не поспішає поки що діючий прем'єр-міністр Юлія Тимошенко. Вона вкотре намагається склеїти те, що вже не клеїться - звичайно, мова йде про коаліцію. Тимошенко намагається будь-якими кадровими перспективами утримати "нашоукраїнців", які все більше орієнтуються на нову коаліцію з "регіоналами". Партія регіонів не втомлюється повторювати, що їй знадобиться лише два тижні, щоб створити нову коаліцію. Як заявляє регіонал Єфремов: "існує два варіанти: або ми створюємо нову коаліцію, або йдемо на дострокові вибори. Я глибоко переконаний, що через два тижні буде створена нова коаліція, оскільки я не бачу в парламенті сил, яким сьогодні вигідно йти на дострокові вибори".
Справді найменше зацікавлені в дострокових парламентських виборах саме НУНС і Блок Литвина, які наряд чи за нового розкладу сил попадуть у парламент. Саме це змушує їх бути більш зговірливими та ідеологічно нейтральними у питанні коаліції. Очевидно, що на користь коаліції з "регіоналами" визначився Володимир Литвин, який ще на минулому тижні зажадав від теперішньої коаліції підтвердження її життєздатності у вигляді 226 підписів. Спікер пообіцяв, якщо необхідних згідно нового Регламенту підписів не буде, за 10 днів він оголосить про відсутність коаліції. Де-факто коаліції немає вже давно, адже якщо проаналізувати рішення Верховної Ради, жодне з них не було проголосоване коаліцією по при те, що це є її пряма функція.
В той же час БЮТ вирішив зіграти наввипередки і перехитрити "регіоналів", ініціюючи позачергове засідання Верховної Ради України. "Партія регіонів внесла у Верховну Раду України проект постанови про відставку Кабінету міністрів. Найбільш небезпечно на сьогоднішній день - це невизначеність у владі. Саме тому БЮТ наполягає на негайному розгляді цього питання, і для цього внесла 150 підписів", - заявив О. Турчинов.
Таким чином БЮТ в жодній мірі не намагався піти на політичне самогубство, а навпаки в надії, що "регіонали" за короткий проміжок часу не зберуть необхідної кількості голосів, забезпечити собі політичний імунітет. Як відомо, ВРУ не може двічі протягом однієї сесії ініціювати відставку Кабміну. Злякавшись такої перспективи і намагаючись виграти час, ПР ненадовго відкликала і знову внесла постанову про відповідальність Кабміну. Таким чином Тимошенко, нехай і не довго, але таки буде прем'єром при президентстві Януковича, що вкотре підтверджує аксіому політики "ніколи не кажи ніколи".
Самостійно подати у відставку для Тимошенко стратегічно не вигідно, оскільки це буде остаточним визнанням її поразки. Проте й працювати у невизначеності Юлії Володимирівні немає сенсу. Відкриваючи засідання Кабінету міністрів України, Юлія Тимошенко заявила, що саме зараз наступив момент істини для справді патріотичних сил в Україні. Вона також розраховує, що демократичні сили у парламенті продемонструють відданість національно-патріотичній ідеї й не дозволять Партії регіонів монополізувати владу.
Прем'єр-міністр Юлія Тимошенко також наголосила, що насправді в парламенті немає голосів для того, щоб відправити уряд у відставку. За її словами, враховуючи те, що країні потрібне розуміння того, хто несе відповідальність за стан справ, виплату заробітних плат, пенсій, розрахунків за газ, було зібрано 150 підписів народних депутатів, щоб зареєстровану у парламенті постанову розглянути у середу, 24 лютого, проте 22 лютого Партія регіонів відкликала свою постанову. На думку, Юлії Тимошенко це говорить про те, що, "по-перше, Партія регіонів не готова брати відповідальність за країну, а просто займається розмовами, а по-друге, і голосів у Партії регіонів немає, щоб таку відставку проводити".
В свою чергу Ганна Герман 24 лютого заявила, що постанова про відставку уряду Юлії Тимошенко буде проголосована у парламенті на наступному пленарному тижні. Вона також наголосила: "як тільки постанова буде проголосована, у той же день буде проголосований новий склад уряду і новий прем'єр".
Так, Сергій Тігіпко, якого Віктор Янукович назвав серед можливих кандидатів на пост прем'єр-міністра, доволі скептично оцінює свої шанси на прем'єрство. "Скажу відверто: якщо ви мене запитаєте про мої шанси очолити уряд, то я вам можу сказати, що це відсотків 10... Навіть менше - п`ять відсотків я даю на те, що стану прем`єр-міністром.", - заявив бронзовий призер президентської гонки. Він, зокрема, наголосив, що консультацій щодо прем`єрства з ним ніхто не проводив.
Водночас найбільш ймовірним кандидатом на пост глави уряду Тігіпко бачить Миколу Азарова. "Я вважаю, що шансів очолити Кабмін все ж таки більше у Азарова. Він ставленик найбільшої фракції в парламенті. Думаю, Миколі Яновичу буде легко побудувати роботу Кабміну, міністерств, обласних структур - відновити вертикаль влади за допомогою президента Януковича. Але у нього можуть виникнути труднощі з проведенням реформ", - заявив Сергій Тігіпко.
А тим часом в Володимир Литвин повідомив громадськість, що отримав проект коаліційної угоди від Партії регіонів, наголосивши на тому, що це є "універсальний документ" і в ньому не вказано, які фракції увійдуть до складу коаліції. Водночас він повідомив дату, коли збігає до кінця 10 днів, даних коаліції для підтвердження її життєздатності, а саме 2 березня. По при те, що офіційно Литвин не визначився щодо підтримки чи не підтримки проекту постанови про відставку уряду, проте з контексту його спілкування зі ЗМІ випливає його готовність до коаліції з ПР.
Як вихід із ситуації, що склалася Володимир Литвин назвав необхідність припинити війну. На його думку, на сьогоднішній день існує лише один вихід - "зціпивши зуби, мобілізуватися і працювати", адже 99% нардепів не хочуть йти на вибори, навіть якщо їм навіть пообіцяли місця у прохідних списках, адже "обіцяти - не значить одружуватися".
В ситуації, що склалася Юлії Тимошенко нічого не залишається як піти в опозицію. Роль опозиціонерки для Тимошенко до болю знайома, свою ефектність в ній вона неодноразово доказувала. Маючи 45% загальнонаціональної підтримки та перемогу в 16 областях та місті Києві, Юлія Тимошенко може гарантувати однозначно "несолодке життя" Януковичу.
http://postup.brama.com/usual.php?what=67038"УСЕ ПРОПАЛО!" - ЦЕ НЕ ПРО ЮЛІЮ ТИМОШЕНКО
Олег Базак, "Одеські вісті", 25.02.2010
Політичні протистояння.Сьогодні центральні вулиці Києва незвично порожні. Рух ними - у зв'язку з інавгурацією нового Президента Віктора Януковича та прибуттям на береги Дніпра великої кількості закордонних VIP-персон - істотно обмежений. Урочисте засідання у парламенті відкриється о 10.00. У сесійній залі будуть відсутні перший Президент незалежної України Леонід Кравчук і дотеперішній Глава країни Віктор Ющенко. Знаменну подію у житті улюбленої Батьківщини не удостоять своєю увагою і члени парламентської фракції Блоку Юлії Тимошенко.
З часу обнародування попередніх результатів 2-го туру голосування на президентських виборах пройшло вже майже три тижні, а кандидати, які протиборствували 7 лютого, не можуть угамуватися дотепер. Партія регіонів, чий лідер сьогодні офіційно "зійде на трон", запевняє: Юлії Тимошенко залишилися при владі лічені дні і тому Прем'єр-міністр "піднімає істерики та намагається відтворити неіснуючу коаліцію у Раді. Коаліція припинила існування через її провальне керівництво, катастрофічну економічну політику та неадекватну, диктаторську поведінку. Верховна Рада відторгне Тимошенко, - точно так само, як це зробили народ України, міжнародне співтовариство та Вищий адміністративний суд України. Коли усі її відторгнуть, вона все одно буде далі усіх звинувачувати, тому що визнає лише дві думки: свою та невірну".
Аналогічна риторика лише з елементами погроз властива Прем'єр-міністрові. "Президент, який прийшов до влади шляхом обману, довго не затримається, і ми з вами зобов'язані на цей короткий час надійно захистити усе, що є ключовим та цінним для нас, для нашої держави, - сказала Тимошенко у понеділок під час вечірнього телезвернення. - Я також хочу заявити, що ні за жодних умов не буду створювати із Януковичем спільних коаліцій. Я не буду підписувати з ним універсалів та меморандумів саме тому, що не визнаю його Президентом України і не приймаю його антиукраїнської, антиєвропейської політики".
Фракція БЮТ зважилася цими днями на нестандартний хід: зажадала від спікера Ради Володимира Литвина скликати у середу позачергове засідання парламенту, на якому порушити питання про довіру теперішньому уряду Тимошенко. Мовляв, перебувати у підвішеному стані Кабінету Міністрів незручно, не та нині економічна ситуація в країні і взагалі...
Незадовго до цього фракція Партії регіонів зареєструвала у Раді проект постанови про відставку уряду. Однак ініціатива БЮТ, не побоявшись "викликати вогонь на себе", змусила прихильників Януковича на якийсь час відкликати "антитимошенківську" постанову. Виходить, що останні дії Юлії Володимирівни - аж ніяк не хаотичні та бездумні, як стверджують регіонали?
Позавчора сесійна зала ВР, втім, була безлюдною. Володимир Литвин, як і високе керівництво ПР, вмить прорахував вигоди, очікувані Юлією Тимошенко від жаданої спроби організувати "передчасне" голосування за її відставку з поста Глави уряду. Достатня кількість голосів депутатів із чотирьох фракцій (фракцію БЮТ я не згадую з цілком зрозумілої причини...) за цю пропозицію могла позавчора не набратися. І Прем'єр спокійнісінько працювала б... до липня. Тому що виносити питання про довіру Кабінету Міністрів можна лише один раз протягом сесії.
Перший віце-спікер Олександр Лавринович, за його власними словами, вже сьогодні міг би подати чималий список народних обранців, згодних на кардинальні зміни у складі уряду. До середини наступного тижня, запевняє Олександр Володимирович, цей список значно перевершить необхідний для відставки Тимошенко мінімум у 226 голосів.
Коментар експерта
- Перший візит нового Президента намічений вже на 1 березня і чекають на Януковича не Дмитро Медвєдєв із Володимиром Путіним, а Жан Маноель Баррозу та Єжи Бузек. Президент Єврокомісії та президент Європарламенту. Чи означає це, що поява у Києві Глави Російської Федерації якоюсь мірою зрівноважить обидва вектори майбутньої української зовнішньої політики?
Юрій Якименко, директор політико-правових програм Центру імені А. Разумкова:
- Депутат Ради Сергій Льовочкін, відповідальний за проведення інавгурації Віктора Януковича, заявив: головним для Віктора Федоровича сьогодні буде не проголошення присяги на Пересопницькому Євангелії, а проведення важливих зустрічей із главами іноземних делегацій, насамперед із Главою Російської Федерації. Однак я не думаю, ніби ці зустрічі, навіть включаючи перший (до Брюсселя) та другий (до Москви) березневі візити Януковича, дадуть якісь важливі для України результати. Вони - не більш ніж частина церемоніалу та протоколу. Їхня мета - задати певну тональність особистим відносинам В. Януковича із Євросоюзом та Європарламентом, із Президентом Росії та її Прем'єр-міністром.
- У черговому телезверненні до громадян України Тимошенко начисто відкинула можливість ведення переговорів щодо створення коаліції із Партією регіонів...
- Після останньої надемоційної та наднасиченої агітаційної кампанії провідних кандидатів один проти другого спілку "Тимошенко - Янукович" обивателю справді можна уявити з великими труднощами. Але! В українській політиці, у принципі, можливо усе...
Ми бачили ситуативну, більш-менш тривалу спільну роботу щодо координації цих політичних сил у парламенті протягом декількох останніх років. Не думаю, що Партія регіонів не розуміє: маючи таку численну фракцію у ВР, БЮТ однаково залишається потужною та впливовою політичною силою. Навіть якщо прихильниками Віктора Федоровича буде сформована нова коаліція та новий уряд без залучення людей із табору Тимошенко, в Україні залишиться потужна протидія їм з боку опозиції. Я не виключаю, що для вирішення певних принципових питань, коли знадобиться конституційна більшість у парламенті, обидві ці фракції будуть знаходити порозуміння. Не виключаю й того, що після якогось етапу переговорів щодо створення коаліції до числа її суб'єктів може бути включений і БЮТ. До слова, Віктор Янукович не випадково говорив про те, що переговори веде з усіма.
- Тобто - неможливого немає?
- Для реанімації ідеї "широкої коаліції" треба, щоб ситуація заспокоїлася, емоції стихли. Тоді можна на прагматичних засадах, із цілком зрозумілими громадсько важливими цілями (а не для тих або інших політичних груп/бізнес-сил) шукати цю саму основу для консультацій та подальшої спільної роботи. Альтернативою буде, знову ж таки, чергова виборча кампанія та чергове протистояння.
http://izvestiya.odessa.gov.ua/index.php?go=Newspaper&in=view&id=18013А ДАЛЬШЕ - ТРАВА НЕ РАСТИ?
Зоя Путренко, "Наша газета", 25.02.2010, Луганская обл.
"Как об очередном победном достижении … на днях народу было доложено о том, что правительство снова выделило средства на зарплату шахтерам".Как об очередном победном достижении пока еще действующего Кабинета Министров на днях народу было доложено о том, что правительство снова выделило средства на зарплату шахтерам.
17 февраля управление по связям со средствами массовой информации Секретариата Кабинета Министров на правительственном портале сообщило: "Уряд виділив зі Стабілізаційного фонду Державного бюджету 400 млн. грн. для оплати праці шахтарів державних вугледобувних підприємств. Відповідне розпорядження прийняте на засіданні Кабінету Міністрів 17 лютого. Виконання цього рішення дозволить зберегти робочі місця у вугільній галузі та забезпечити нормальний соціальний клімат у шахтарських колективах".
Правда, в опубликованном тут же распоряжении Кабинета Министров № 244-р от 17 февраля "Вопросы выплаты в феврале 2010 г. заработной платы шахтерам" цифра фигурирует другая: 350 млн. грн., но что такое каких-то 50 миллионов разницы при ручном управлении бюджетными потоками? Так, мелочь, не стоящая внимания… Или пресс-служба на минутку увлеклась. Есть в команде этого правительства отличительная особенность - при первой же возможности воспарять мыслями и словесами над грешной землей, красиво фантазировать вокруг самых прозаичных и скучных тем, и Юлия Владимировна тут всем подчиненным - ярчайший пример.
Но вот вокруг чего шутить не хотелось бы, так это небольшой документ под заголовком "Витяг з протоколу №4 засідання Кабінету Міністрів України від 20 січня 2010 року". "Рішення з окремих питань" - так называется этот пункт "витягу". Содержание его простое и для нас не новое: "Мінвуглепрому, Державному казначейству, ДПА, Пенсійному фонду України з метою недопущення заборгованості із заробітної плати шахтарям забезпечити першочергове спрямування коштів, що виділяються із державного бюджету, та коштів, що надійшли від реалізації вугілля, виключно на виплату заробітної плати працівникам державних вугледобувних і шахтовуглебудівних підприємств. Сплату нарахованих платежів до Пенсійного фонду України та інших фондів соціального страхування, а також погашення заборгованості, що утворилася, здійснювати з 1 березня 2010 року".
Вы поняли? Противоправное волюнтаристское решение, принятое в прошлом году ради завоевания симпатий со стороны шахтеров к действующему премьеру, желавшему стать Президентом Украины, продлено еще и на первые два месяца этого года. Несмотря на то что его реализация резко усугубила критическую ситуацию с наполнением Пенсионного фонда, поставила на грань выживания другие фонды общеобязательного государственного страхования, лишила местные бюджеты горняцких городов крайне необходимых налоговых поступлений от шахтерских зарплат. Горняки-регрессники, например, уже проводят акции протеста: положенные им выплаты задерживаются - Фонд социального страхования от несчастных случаев на производстве и профессиональных заболеваний трещит по швам. Пенсионный фонд страны регулярно подпитывается из госбюджета, а тот, в свою очередь, - из займов МВФ. Так было до конца прошлого года, сейчас доедаются остатки. А что дальше?
Такое положение вещей унизительно и для самих шахтеров, ведь получается, что щедрые преференции для них со стороны правительства оборачиваются очень острыми проблемами для других сограждан, зачастую менее социально защищенных, чем работники угольной отрасли. Да и при сохранении этих преференций Кабмин не в состоянии решить задачу, ради которой пошел на такой сомнительный шаг. 22 Февраля Профсоюз работников угольной промышленности на своем сайте восклицает: "Власть, спасибо за "заботу"! Долги по заработной плате на предприятиях угольной промышленности Минуглепрома перевалили за 3,6 млрд. грн. При этом только за две недели они увеличились почти на 1 миллиард".
И дальше: "Согласно официальным данным Министерства угольной промышленности Украины, по состоянию на пятницу, 19 февраля, общая сумма задолженности по заработной плате с начислениями на предприятиях Минуглепрома составила 3 млрд. 659,8 млн. грн. (!). При этом на руки люди не получили 600 млн. грн.".
И это - лишь небольшая частичка "счастья", накопленного за два года правительством Юлии Тимошенко, разгребать которое придется уже другим.
http://nashagazeta.com.ua/modules.php?name=News&file=article&sid=1681ЗАКОН БЫЛ, ТЕПЕРЬ ЕСТЬ МЕХАНИЗМ ЕГО ИСПОЛНЕНИЯ
Елена Адамантис, "Время", 25.02.2010, Харьковская обл.
"Единый механизм перерасчета утвердили только сейчас, несмотря на то, что Министерство ЖКХ обещало, что стоимость жилищно-коммунальных услуг будет зависеть от их качества".Кабинет министров Украины постановлением от 17 февраля с. г. №151 утвердил Порядок проведения пересчета размера платы за предоставление услуг по централизованному отоплению, снабжению холодной и горячей водой и водоотводу в случае непредоставления их или предоставления не в полном объеме, снижения качества, сообщает официальный сайт правительства.
Согласно документу, поставщики услуг ЖКХ обязаны произвести перерасчет стоимости фактически предоставленных услуг в случае непредоставления услуг ЖКХ или предоставления их не в полном объеме. Перерасчет также должен будет производиться в случае снижения качества услуг (отклонения их количественных и качественных нормативов). При этом перерасчет должен быть произведен в течение месяца, последующего за расчетным месяцем. Документ также содержит формулы пересчета размера платы за предоставленные потребителю услуги. Кроме этого, постановлением обусловлены требования к количественным и качественным показателям услуг. К примеру, за несоблюдение сроков подключения к отоплению в отопительный сезон - на 3,3% от стоимости услуги и 5% за каждый градус отклонения от температурного режима. Более того, согласно документу, за превышение установленных сроков проведения аварийно-восстановительных работ поставщик услуг должен будет выплатить потребителю компенсацию. Порядок выплаты компенсаций должен будет утвердить МинЖКХ.
К слову говоря, Законом "О жилищно-коммунальных услугах" давно уже предусмотрено право потребителей требовать уменьшения размера стоимости за предоставляемые жилищно-коммунальные услуги в случае их непредоставления, неполного предоставления или снижения их качества. Однако единый механизм перерасчета утвердили только сейчас, несмотря на то, что МинЖКХ обещало, что стоимость жилищно-коммунальных услуг будет зависеть от их качества.
http://timeua.info/250210/15736.htmlНА ПОВЕСТКЕ ДНЯ - ВОПРОС О КОАЛИЦИИ
Николай Колесник, "Вечерний Донецк", 24.02.2010
"Первым пунктом повестки каждого дня остается вопрос о коалиции - или ныне действующей, или той, которая должна быть создана".Несмотря на то, что общество еще пребывает под влиянием недавно завершившихся выборов и ожидает, что вот-вот на престол взойдет новый, четвертый по счету, президент независимой Украины, первым пунктом повестки каждого дня остается вопрос о коалиции - или ныне действующей, или той, которая должна быть создана.
Почему к парламентскому большинству проявляется такое пристальное внимание именно сейчас? Главным образом потому, что правящая коалиция, если она, конечно, является жизнеспособной, играет в жизни страны ведущую роль: она принимает законы, выдвигает кандидатуру главы правительства, утверждает министров и других высокопоставленных чиновников (генерального прокурора, руководителя Нацбанка). Если премьер-министр в своей работе ощущает поддержку со стороны коалиции, то Кабмин способен эффективно управлять страной, внедряя даже непопулярные реформы.
Должен ли опираться на парламентское большинство новый президент? Несомненно, ведь выполнить собственную программу, которой он привлек на свою сторону миллионы избирателей, он может, лишь заручившись поддержкой правящей коалиции. Вот почему регионалы, чей лидер, по их мнению, без пяти минут президент (инаугурация Януковича назначена на 25 февраля), предприняли массированную атаку на ныне действующую коалицию. Их стратегия заключается в том, чтобы доказать, что нынешнее большинство существует только на бумаге, а значит, должно прекратить свое существование. Вместо него должна быть создана новая коалиция, ядром которой станет, естественно, фракция Партии регионов, что повлечет за собой отставку правительства Тимошенко, и Кабмин возглавит профессионал из команды ПР.
Любопытно, что на нынешнюю коалицию ополчился даже сам председатель Верховной Рады Владимир Литвин, который, кстати, сел в кресло спикера именно благодаря нынешнему большинству. Вспомните лозунги, с которыми вел президентскую кампанию Владимир Литвин. Бигборды, рекламные телеролики, статьи в журналах и газетах буквально кричали хором: "Украине нужен Литвин!". Оказалось, не нужен. Но он может пригодиться регионалам, которые рассчитывают с его помощью расшатать и упразднить нынешнюю коалицию, куда входит и фракция Блока Литвина. Поговаривают, что если эта "операция" закончится успешно, то Литвин может сохранить свое место и при президенте Януковиче.
Что же задумал спикер? Он решил ударить по самому больному месту коалиции - подтвердить личными подписями народных депутатов от трех фракций (БЮТ, НУ-НС и Блок Литвина) наличный состав коалиции. Простой арифметический подсчет показывает, что сейчас в коалиции нет 226 депутатов (это, кстати, показывают и голосования в зале за предложенные Кабмином Тимошенко законопроекты, не набирающие необходимого количества голосов, чтобы быть принятыми).
Раскол в этом большинстве начался буквально после его создания. И заложена эта "мина замедленного действия" была в президентском секретариате, воспылавшем ярой ненавистью к Юлии Владимировне. Поднаторевший на интригах в родном Закарпатье, "серый кардинал" Виктор Балога начал потихоньку разваливать партию даже своего патрона - Виктора Ющенко, создав в блоке НУ-НС группу "Единый центр", которая отказалась поддерживать Тимошенко. Затем, не без благословения самого Виктора Андреевича, была создана верная ему группировка "За Украину!", которую возглавил бывший руховец Вячеслав Кириленко. В "Народной самообороне" тоже нашлись нардепы, намылившиеся примкнуть к новой коалиции, которую замышляют регионалы.
Для подготовки всех документов, которые должны подтвердить существование (или распад) правящей коалиции, спикер дал 10 дней (срок истекает 2 марта). Свое требование он мотивировал тем, что принятый недавно в качестве закона регламент Верховной Рады предписывает, что в качестве обязательного приложения должны быть личные подписи всех нардепов от трех фракций. Юристы, эксперты и депутаты расценили такое распоряжение как подыгрывание Партии регионов, обратив внимание на тот факт, что в соответствии со статьей 58-й Конституции принятый закон обратной силы не имеет. Поданные два года тому назад документы о создании коалиции полностью соответствовали тогдашнему законодательству. Если ставить существование нынешнего парламентского большинства под сомнение, то надо признать нелегитимными и правительство, и премьер-министра, все принятые с участием коалиции законы и даже правомочность пребывания на вершине законодательной власти самого Владимира Михайловича, который был выдвинут и поддержан именно нынешними коалициантами.
В силу этих обстоятельств БЮТ и НУ-НС, возможно, не будут прогибаться под спикером и не станут представлять подписи в секретариат ВР. Чтобы уладить конфликт в собрании представителей коалиции, которое намечалось провести вчера, выразили желание принять участие и Литвин, и Тимошенко. Было решено снять напряжение вокруг коалиции, другими словами - вдохнуть в нее второе дыхание, и дать ответ регионалам, что она жизнеспособна.
Таким образом, перед командой Виктора Януковича возникает вопрос о создании нового большинства. Регионалы очень рассчитывали на депутатов от НУ-НС, но последние неосторожные высказывания лидера ПР (о вступлении в таможенный союз с Россией, Беларусью и Казахстаном, о продления пребывании в Крыму Черноморского флота, втором государственном языке, создании консорциума по управлению украинской газотранспортной системой и другие) отпугнули от регионалов даже тех "нунсовцев", которые уже были согласны на коалицию с фракцией ПР.
Поэтому многие обозреватели считают, что если президентом будет Виктор Янукович, то ему придется смириться с тем, что премьером может остаться Тимошенко. Правда, в четверг Ксения Ляпина заявила, что группа "За Украину!" пойдет на реанимирование нынешней коалиции в том случае, если главой правительства от большинства будет назначен... Виктор Ющенко.
Если регионалам не удастся создать новую коалицию "под Януковича", то у них остается два пути: или смириться с существованием нынешней, или пойти на новые парламентские выборы. Но где гарантия, что их итоги будут благоприятными? Ведь надо учитывать, что свою нишу на избирательном поле будут усиленно искать Тигипко и Яценюк, во весь голос заявившие о себе в первом туре недавних президентских выборов. Они, безусловно, отберут голоса и у Партии регионов, и у БЮТ, а блок Литвина вообще может опять оказаться на обочине.
Многое в раскладе сил на политическом Олимпе будет зависеть от решения Высшего административного суда, который вчера начал рассматривать иск БЮТ о признании недействительными итогов голосования во втором туре, поскольку они, по утверждению истца, были искажены в результате системных фальсификаций. Судебное заседание сегодня должно завершиться, и мы вскоре узнаем вердикт высшей административной Фемиды.
http://www.vecherka.donetsk.ua/index.php?id=4647&show=news&newsid=54242РЕГІОНАЛЬНА ВЛАДА
ОБЛАСТНОЙ СОВЕТ - ЗА "КОРРЕКТИРОВКУ" ПРЕЗИДЕНТСКОГО УКАЗА ОБ УЧАСТНИКАХ БОРЬБЫ ЗА НЕЗАВИСИМОСТЬ
"Вечерняя Одесса", 25.02.2010
Депутаты Одесского областного совета просят Президента страны внести изменения в Указ "О чествовании участников борьбы за независимость Украины в ХХ столетии".Такое обращение они приняли вчера на сессии областного совета. Инициировала его фракция Блока Натальи Витренко "Народная оппозиция". "Это наша антифашистская позиция", - подчеркнула глава фракции Ольга Соловенко.
Она отметила, что, по мнению авторов, весь указ нельзя отменять, поскольку он касается и организаций, не сотрудничавших с фашистами (их существование было прекращено до 1934 года). Инициаторы просят исключить из перечня четыре организации - "Карпатську сiч", Украинскую повстанческую армию (УПА), Українську головну визвольну раду (УГВО) и Организацию украинских националистов (ОУН).
Напомним: Указ "О чествовании участников борьбы за независимость Украины в ХХ веке" подписал Президент Виктор Ющенко. Об этом он сообщил 29 января минувшего года во время торжественной церемонии по случаю 92-й годовщины боев под Крутами.
А еще Одесский областной совет направил лидеру Партии регионов Виктору Януковичу поздравительную телеграмму с победой на президентский выборах, приняв ее большинством голосов. В телеграмме депутаты выразили готовность поддерживать все инициативы новоизбранного Президента по развитию региона и Украины в целом и надежду, что Виктор Янукович будет больше внимания уделять Одесскому региону, чем его предшественник.
Подробности о работе сессии обсовета и принятых решениях - в следующем номере.
http://vo.od.ua/rubrics/politika/13391.php"ПРИРАСТАТЬ" БУДЕМ ПО ЗАКОНУ. ЗАВТРА ДОНЕЦК ПОЛУЧИТ НОВЫЙ ГЕНПЛАН
Юрий Окунь, "Донбасс", 25.02.2010, Донецкая обл.
На сессии горсовета будет вынесен на утверждение новый Генеральный план города, определяющий развитие Донецка до 2031 года.Как сообщил во вторник на пресс-конференции городской голова Александр Лукьянченко, Генплан претерпел некоторые изменения, касающиеся прежде всего территориальных вопросов.
Напомним, что первоначально этим документом предусматривалось расширение границ областного центра за счет присоединения частей Ясиноватского района, Червоногвардейского и Горняцкого районов Макеевки и некоторых других. Однако в поданном на утверждение варианте эти площади в Генплан не входят - всё запроектированное касается только города в его сегодняшних пределах. Как сказал мэр, такое решение принято, "чтобы не говорили, что Донецкий горсовет хочет узурпировать территории, которые нам не принадлежат".
Правда, это не означает, что Донецк отказывается от намерений "прирастать" за счет соседей. Александр Лукьянченко по-прежнему убежден, что для нормального развития города просто необходимо его расширение до границ объездной кольцевой дороги. Но добиваться этого городские власти намерены строго по закону: "Мы будем действовать толерантно, в правовом поле и учитывая интересы всех заинтересованных сторон".
Заметим, что подобный "территориальный передел" сначала должен получить "добро" в областном совете, а затем быть утвержденным Верховной Радой.
http://donbass.ua/news/region/2010/02/25/prirastat-budem-po-zakonu-zavtra-doneck-poluchit-novyi-genplan.htmlСТОЛИЦЯ І ОБЛАСТЬ. ЯК РОЗВ'ЯЗАТИ ЗАСТАРІЛИЙ КОНФЛІКТ?
Петро Зубенко, "Київська правда", 26.02.2010
Відколи Київ остаточно вийшов з під юрисдикції області, відтоді у відносинах двох тепер вже рівноправних регіонів з'явилася низка нерозв'язаних досі проблем.Давайте запитаємо в себе відверто, поклавши руку на серце: чи були хоч раз за останні п'ятнадцять років безхмарними відносини київського мера з губернатором столичної області? Отож-бо! Змінювалися президенти і прем'єри, змінювалися й обличчя у владі двох регіонів, а напруженість зберігалася. І річ навіть не в тому, хто головніший: градоначальник столиці європейської країни чи глава її "найцентральнішого" регіону. Коріння у цієї проблеми набагато глибші.
Питання просте - Київ має розвиватися, нарощуючи свій науково-технічний, виробничий, фінансовий, культурний та освітній потенціал. Але як? Рано чи пізно столиці стає тісно в існуючих межах. Місто розширюється, збільшується кількість його жителів (насамперед, не за рахунок природного приросту, а внаслідок міграції) - отже, крім усього, потрібні нові житлові масиви і об'єкти інфраструктури. Коли місто формально підпорядковувалося області, все вирішувалося доволі просто: вольовим рішенням згори від області відрізали десятки, а то й сотні гектарів - і вчорашні жителі передмістя автоматично ставали киянами. По-іншому ніхто і не уявляв. А коли на зміну командно-адміністративній системі прийшли нові партнерські відносини, керманичі області резонно почали замислюватися: звичайно, підтримувати розвиток столиці - це добре, але що взамін? Київські ж керівники, навпаки, виявилися неготовими до нового формату відносин. У їхній уяві, хоча часи й змінилися, та підходи залишилися тими ж: не вистачатиме власної землі - візьмемо в області. Отак і розвивалися паралельно два регіони: кожен вибудовував власні перспективи, обґрунтовуючи необхідність присутності тієї чи іншої території у своєму складі. В результаті, коли співставили генеральні плани розвитку обох територіальних громад, з'ясувалося, що різняться вони досить-таки істотно. Причому, мова йде не про десятки, а про сотні гектарів спірних територій.
Кілька разів обласна влада запрошувала столичну за "круглий стіл" для обговорення шляхів вирішення назрілих проблем, однак великого ентузіазму у міських чиновників ці пропозиції не викликали. Одна з останніх спроб - нарада з питань містобудівного розвитку міста Києва, його приміської зони та розробки схеми планування території Київської області, яка позавчора відбулася в приміщенні облдержадміністрації. "Традиційно" на запрошення до розмови не відгукнувся ніхто з команди київського мера Леоніда Черновецького, хоча ця тема викликала зацікавленість навіть у керівників Мінрегіонбуду та народних депутатів України, які були присутні на зустрічі. Точку зору столичної влади на питання містобудівного розвитку учасникам наради доповів перший заступник начальника, головний архітектор комунальної організації "Центр містобудування і архітектури" Василь Присяжнюк. Суть її досить проста - Києву тісно в існуючих територіальних межах, отже, конче потрібно їх розширити. Звичайно ж, в інтересах жителів міста і області, перш за все, для будівництва об'єктів житлово-комунального призначення, потреба в яких сьогодні надзвичайно велика. Бо навіть, якщо використати усі резерви, оживити всі законсервовані будови, і тоді не вистачить можливостей збудувати 40 мільйонів квадратних метрів житла, на які замахнулася амбітна київська влада. І якщо не вдасться відшматувати чергову порцію навколо столичних територій, поглинувши той чи інший населений пункт, то є інший вихід - будувати житло для киян у передмісті, причому, широко практикуючи не лише висотну, а й малоповерхову (котеджну) забудови. А в крайньому випадку - виносити за межі міста на вільні території в області промислові об'єкти столиці, а на звільнених ділянках будувати житло та об'єкти інфраструктури. Причому на Київщині є багато місць, де столичних виробників готові зустріти з розкритими обіймами, навіть виділити для них площі у промзонах чи індустріальних парках. От тільки справа ця добровільна і поки що малоперспективна: якщо власники підприємств мають посвідчене державою право власності на землю, то навряд чи варто чекати, що вони стрімголов помчать зі своїх насиджених місць освоювати нові території.
Не до кінця зрозумілий і практичний бік питання. Адже розростаючись у ширину, механічно приєднуючи до себе нові околиці, столиця бере на свої плечі колосальний тягар проблем. Хто подбає про інженерно-технічне, транспортне, комунальне забезпечення новостворених районів, яким заздалегідь наречена доля "спальних"? Чи не доведеться десяткам тисяч "свіжоспечених" киян щоранку тіснитися у довжелезних чергах на маршрутки? Невже будівництво мережі міських електричок, яке пропонує команда нинішнього мера, вирішить проблему? Дуже сумнівно. Отже, у нових київських кварталах доведеться будувати повний набір інфраструктури: і підприємства, і торговельні та офісні заклади, і школи, і дитсадки, і поліклініки. Зрештою, хто буде прибирати сніг і утилізувати сміття, вирішувати питання енергозабезпечення і водопостачання, дбати про екологію і рекреаційні зони? Невже ж столична влада, яка не може дати раду комунальному господарству міста навіть у сьогоднішніх межах? А без належного інженерного забезпечення про масштабне будівництво годі й думати, вважає начальник управління містобудування і архітектури та розвитку інфраструктури Київської облдержадміністрації Іван Шпилевський.
Губернатор Київщини Віктор Вакараш визнав: апетити столичної влади у намаганнях приєднати до Києва обласні землі справді великі. І якщо про деякі інші населені пункти, говорять поки що кулуарно, то питання входження селища Коцюбинське до меж Києва столичні чиновники подають як справу майже вирішену. Але хто ж їм дозволить? Процес зміни статусу населених пунктів чи окремих їх частин буде вирішуватися прозоро і в правовому руслі, через широке громадське обговорення і місцеві референдуми. Звичайно, ні про яку конфронтацію двох регіонів не йдеться - навпаки, область могла б отримати непоганий зиск від спільної участі у будівництві житлових і промислових об'єктів, готелів і паркінгів, доріг і комунікацій. Потрібна лише згода міської влади.
Зрештою, учасники наради домовилися утворити робочу групу з представників міста та області для напрацювання спільних пропозицій. Іншими словами, і далі рухатися у правильному напрямку - розробки схеми планування території Київщини, яка стане підґрунтям для майбутнього генерального плану, але вже з урахуванням думки столичних колег.
http://www.kiev-pravda.kiev.ua/index.php?article=3018ЛЕГКОЙ ЖИЗНИ НЕ БУДЕТ, ПРИДЕТСЯ НЕ ПРОСТО РАБОТАТЬ, А ПАХАТЬ
Ирина Клементьева, "Вечерний Донецк", 24.02.2010
Вот такой вывод следовал после проведенной пресс-конференции у городского головы Мариуполя.Это и понятно: необходим неотложный подъем экономики, возвращение рабочих мест, что позволит скорее поднять зарплаты и пенсии.
А разговор на пресс-конференции, естественно, начался с подведения итогов второго тура выборов президента Украины, прошедшего непосредственно в городе.
Александр Лукьянченко поблагодарил дончан, занявших активную жизненную позицию и проявивших активность в день выборов - 7 февраля. По его словам, на 421 избирательном участке выборы прошли как положено, были подписаны все протоколы и представители пяти избирательных округов доставили документы в ЦИК своевременно. Из 79,52%, или 583896 человек, проголосовавших на дому было всего 3,6%, или 26468 граждан престарелого возраста, инвалидов и лежачих больных - фальсификаций и быть не могло, так как на дом выезжало равное число членов избирательных участковых комиссий, представлявших обоих кандидатов, в сопровождении милиционера.
Задокументированы были испорченные 5245 бюллетеней, среди которых оказались и те, где отметки делали подложенными авторучками с исчезающими чернилами. Наблюдателями как международными, так и украинскими было отмечено, что нарушений, способных повлиять на ход голосования, не было. выборы они признали честными, спокойными, демократическими.
Вопросы журналистов, касающиеся жизнеобеспечения города, Александр Лукьянченко комментировал четко и объективно. "Больной" темой он назвал необходимость строительства подземных переходов, обеспечивающих безопасность передвижения людей. На сооружение только одного требуется до 20 млн. грн., а их необходимо, естественно, значительно больше. Но где взять средства, если из заработанных горожанами денег в местном "кошельке" остается 23,8%, остальные уходят в госбюджет. В других странах даже не допустим такой минимум. В Польше, заметил Александр Лукьянченко, в городских бюджетах остается 65%! А у нас такое государственное устройство, что из 27 регионов всего пять самодостаточных, а остальные живут за счет госдотаций и получают их до 70%!
Городской голова констатировал: пока экономика, банковская система не заработают как надо, ничего хорошего не будет. Как не будет и стимула для развития территорий. Так что легкой жизни не будет. Нам всем придется не просто работать, а пахать!
http://www.vecherka.donetsk.ua/index.php?id=4647&show=news&newsid=54214НАЙБІЛЬШОЮ ПРОБЛЕМОЮ ОБЛАСТІ ДЕПУТАТИ ВВАЖАЮТЬ ПОЯВУ ГОЛИХ НА ВУЛИЦЯХ
Анна Артим, "Нова Ера", 24.02.2010, Тернопільська обл.
У Тернопільській обласній раді нарешті почали демонструвати видимість роботи.Проте, замість того, щоб вирішувати справді важливі для області проблеми, депутати облради приймають популістські, у чомусь навіть кумедні рішення, які практично жодним чином не вливають на покращення добробуту жителів Тернопілля.
Так, наразі народні обранці вирішили взятися за морально-етичне виховання мешканців області. Найбільше, як виявилося, їх сьогодні турбує проблема "появи голих на вулиці!".
Зокрема, депутати Тернопільської облради звернулися з проханням до Верховної Ради внести зміни до Кодексу про адміністративні порушення України. У статтю 173, де йдеться про чіпляння до громадян, вони пропонують додати слова "поява у громадських місцях у роздягнутому вигляді".
Нагадаємо, що зараз в Україні фактично діє кодекс, створений ще за Союзу 1984 року. Згідно з ним появу голим не можна однозначно трактувати як порушення.
Звернення до парламенту щодо громадян, які ходять голими, депутати зробили, прийнявши рішення про захист суспільної моралі в області. Депутати констатували, що законодавство щодо захисту суспільної моралі в області ігнорується.
У рішенні йдеться про те, що загальнодоступні канали та вулична реклама відверто демонструють порнографічні сцени, а контролюючі органи не звертають на це уваги.
Відповідно, депутати рекомендували прокуратурі області ретельно перевірити дотримання у всіх підконтрольних сферах виконання в області закону "Про захист суспільної моралі". Міліцію попросили взятися за ділків, що безконтрольно розповсюджують серед тернополян порнографічну продукцію. Місцевій телерадіокомпанії доручили збільшити кількість програм з морально-етичного виховання.
Суспільна мораль - це, звісно, річ хороша, проте, на мою думку, сьогодні в області є набагато важливіші питання, які потребують нагального депутатського втручання і вирішення: зокрема відсутність сміттєпереробного заводу, жахливий стан доріг, проблеми у роботі тернопільського ринку тощо.
Саме ці питання в першу чергу обіцяла вирішити обласна рада під керівництвом ВО "Свобода", коли прийшла до влади у 2006 році. Та на сьогодні про свої обіцянки депутати забули, натомість шукають собі роботи там, де їхнє втручання найменше потрібно. Скажіть, ви, наприклад, часто бачите, як по вулицях області голяка розгулюють місцеві жителі. Особисто я такого жодного разу ще не бачила. А от купи сміття, які заполонили наше місто, кожен день "милують" зір перехожих. Звичайно, в обласній раді кажуть, що така болюча проблема, як невивезення сміття з міста - це не в їхній компетенції, мовляв, нехай місто саме розбирається, проте, якщо вже взялися за владну уздечку, то, будьте добрі, допомагайте там, де вас просять.
Адже кому-кому, а нашим депутатам говорити про мораль просто недоречно. Дії, які вони собі дозволяють, виходять не тільки за усі моральні рамки, а й іноді навіть за межі закону. Та в цьому народні обранці проблеми не вбачають.
Замість того, щоб веселити місцевих жителів "морально-етичними" проблемами, краще б виконали свої передвиборчі обіцянки та допомогли Тернополю і області вирішити найбільш нагальні проблеми, тим самим продемонструвавши рівень свого морально-етичного виховання. А тоді, з чистою совістю, вже й жителів області можна повчати.
http://novaera.te.ua/article_view.php?article=4652ПОЧАЇВСЬКА ЛАВРА - В ЕПІЦЕНТРІ БОРОТЬБИ МІЖ ВЛАДОЮ І ДУХОВЕНСТВОМ
Анна Артим, "Нова Ера", 24.02.2010, Тернопільська обл.
Почаївська Лавра стала об'єктом підвищеної уваги з боку тернопільських високопосадовців.З сивої давнини й по сьогодні Почаївський монастир є однією з найшанованіших святинь в усьому світі. Почаївська лавра - найбільша православна святиня Волині й друга, після Києво-Печерської лаври, в Україні. Це величний архiтектурний ансамбль, що складається з 16 церков, резиденцiї архиєпископа, дзвiницi, келiй. Усi будiвлi iдеально поєднуються з мальовничим ландшафтом, скелястим схилом гори та терасами. Святинями Почаївської Лаври є вiдбиток ступнi Божої Матерi, джерело з цiлющою водою, чудотворна iкона Матерi Божої, мощi преосвященного Йова.
З історії святої обителі
За легендою, монастир заснували ченці Києво-Печерського монастиря, які втекли від нападу татар у 1240 р. Вперше про святиню згадується в 1450 р. У 1597 р. шляхтянка А. Гойська подарувала монастиреві чудотворну ікону Матері Божої, що її привіз на Волинь у 1559 р. болгарський митрополит Неофіт. У 1675 р. завдяки цій іконі турки відступили від монастиря (цій події присвячена дума "Ой, зійшла зоря вечоровая"). Його розквіт пов'язаний з діяльністю ігумена Йова Заліза (1602-51 pp.).
Почаївська Лавра - одне з величних в Україні місць прощі на Успіння Пресвятої Богородиці (28 серпня) і преподобного Йова (10 вересня). До її святинь належать: слід стопи Матері Божої з джерелом цілющої води, її чудотворна ікона, мощі преподобного Йова. Найвидатніші споруди: Свято-Успенський собор (1771-82 pp., арх. Г.Гофман), Троїцький собор (1906-12 pp., арх. А.Щусєв), келії (1771-80 pp.), Архієрейський дім (1825 p.), дзвіниця (1861-69 pp.) висотою 65 м, надбрамний корпус (1835 p.). Святині багаті на стінопис, скульптури, орнаменти. У передмісті Почаєва стоїть дерев'яна Покровська церква (1643 p.). Як сказав чернець Ієронім: "Почаївська Лавра непідвладна руйнівній силі часу, тому вона стоятиме до Страшного суду та Другого пришестя Спасителя".
Облрада вимагає повернути Лаврі статус заповідника
Щорічно Почаїв відвідують сотні, навіть тисячі прочан з усіх куточків світу. А нещодавно Почаївська Лавра стала об'єктом підвищеної уваги ще й з боку тернопільських високопосадовців.
Так, Тернопільська обласна рада вимагає від уряду повернути Почаївську Лавру Кременецько-Почаївському державному заповіднику, оскільки вважає незаконною передачу 2003 року архітектурного комплексу в безкоштовне користування УПЦ Московського патріархату.
Про це йдеться у прийнятому 11 лютого 2010 року зверненні до прем'єр-міністра.
Передувало появі звернення створення 27 серпня 2009 року депутатської комісії з перевірки законності передачі храмового комплексу у Почаєві Українській православній церкві Московського патріархату, дотримання земельного і міграційного законодавства, перевірки фактів розпалювання міжнаціональної та міжконфесійної ворожнечі.
За словами заступника голови обласної ради Олега Боберського, комісія встановила, що 29 травня 2001 року Кабмін оголосив комплекс пам'яток у Кременці та Почаєві Кременецько-Почаївським державним історико-архітектурним заповідником.
Відтак у 2002 році усі пам'ятки були передані зі спільної власності громад Кременецького району у державну власність з внесенням до сфери управління Держбуду.
У липні 2003 року, згідно з розпорядженням Кабміну, споруди Почаївської Лаври вилучаються зі складу заповідника, а у листопаді відбулася передача Лаври у безкоштовне користування, про що укладено угоду між Держбудом та Свято-Успенською Почаївською Лаврою. Договір діє до 1 січня 2052 року.
"Натомість позиція депутатської комісії наступна: святині, які будувалися українським народом, мають належати українцям, а не використовуватися лише однією релігійною громадою", - заявив Боберський.
Крім того, на підставі висновків і напрацювань комісії, Боберський зазначив: "Нині Почаївська Лавра стала в області п'ятою колоною Російської імперії, звідси розповсюджується українофобська література. Тут вкрай вороже ставляться до інших конфесій. Тим паче було з'ясовано, що на території лаври проводиться незаконний видобуток копалин. Також тут часто правоохоронні органи виявляють іноземних громадян, які перебувають з порушенням міграційного законодавства: громадян Росії, Молдови, Білорусії, Узбекистану та інших країн СНД".
І зауважив, що одним із виходів із ситуації є розірвання договору, та оскільки ця процедура тривала і юридично складна, комісія вирішила запропонувати облраді звернутися безпосередньо до уряду, щоб повернути ситуацію на рівень 2001 року.
"Тоді Почаївська лавра знову стане заповідником, і вже не буде самовільного використання історичних споруд", - сказав Боберський.
За відповідне звернення до прем'єр-міністра проголосували 67 із 74 зареєстрованих у залі депутатів.
Почаївські ченці готують позов до суду
У відповідь на прийняті Тернопільською обласною радою рішення щодо Почаївської Лаври в четвер, 18 лютого, намісник монастиря архієпископ Почаївський Володимир звернувся з листом до прокуратури Тернопільської області. Про це повідомляє "Православіє в Україні".
Як ідеться в листі на ім'я прокурора Тернопільської області Мельничука І.І., обласна рада своїми рішеннями порушила Конституцію та Закон України "Про місцеве самоврядування".
Зокрема Тернопільська обласна рада прийняла ряд рішень стосовно Свято-Успенської Почаївської Лаври: від 27 серпня 2009 року за № 745 "Про створення тимчасової контрольної комісії Тернопільської обласної ради щодо перевірки законності передачі храмового комплексу в м. Почаєві УПЦ Московського Патріархату, а також дотримання земельного і міграційного законодавства", від 11 лютого 2010 року "Про інформацію тимчасової контрольної комісії Тернопільської обласної ради щодо перевірки законності передачі храмового комплексу в м. Почаєві УПЦ Московського Патріархату, а також дотримання земельного і міграційного законодавства" та від 11 лютого за № 882 "Про клопотання Свято-Успенської Почаївської Лаври від 10 листопада 2009 року № 64 щодо надання гірничого відводу на користування Почаївським родовищем будівельних пісків", які суперечать чинному законодавству.
Як наголошується в листі, "органи місцевого самоврядування можуть виступати з ініціативою щодо перевірок, а також організовувати проведення перевірок на підприємствах, в установах та організаціях, що не перебувають у комунальній власності з питань і повноважень, делегованих їм органами виконавчої влади. Повноваження обласних рад передбачені статтею 43 Закону України "Про місцеве самоврядування", у відповідності до даної статті питання щодо перевірки законності передачі храмових комплексів, а також дотримання земельного і міграційного законодавства не входить в компетенцію органів місцевого самоврядування і дані повноваження не делегувались контролюючими органами обласній раді.
Таким чином, зазначається в документі, рішення від 27 серпня 2009 року за № 745 Тернопільської обласної ради не відповідає вимогам Конституції України та Закону України "Про місцеве самоврядування".
Як наслідок прийнятфтя незаконного рішення № 745, обласна рада прийняла рішення від 11 лютого 2010 року "Про інформацію тимчасової контрольної комісії Тернопільської обласної ради щодо перевірки законності передачі храмового комплексу в м. Почаєві УПЦ Московського Патріархату, а також дотримання земельного і міграційного законодавства".
Звертаючись до прокурора області, архієпископ Володимир зазначив, що до перевірки не були залучені представники Свято-Успенської Почаївської Лаври і, як наслідок, інформація, подана депутатами, не відповідає дійсності. У поданій інформації комісія так і не вказала порушень, які вона виявила щодо законності передачі комплексу храмових споруд Почаївській Лаврі і порушення дотримання земельного та міграційного законодавства. З цього витікає питання: "З якою ціллю і для чого створювалася контрольна комісія?"
Зважаючи на вищевикладене, намісник Почаївської Лаври звернувся до прокурора області з проханням дати правову оцінку рішенням Тернопільської обласної ради, перевірити інформацію та витребувати копії документів, які стали підставою для їх прийняття, а також опротестувати, відповідно до Закону України "Про прокуратуру", рішення як такі, що не відповідають вимогам Конституції України та Закону України "Про місцеве самоврядування".
Наступним кроком з боку Почаївської Лаври є підготовка позовних заяв до суду про спростування недостовірної інформації, наданої Тернопільською обласною радою, захист честі і гідності Свято-Успенської Почаївської Лаври та її насельників і відшкодування моральної шкоди.
Отже, в нашій державі, як і в колишні буремні роки, знову розпочалася боротьба між владою і духовенством. Кожна зі сторін висуває ґрунтовні доводи на свою користь, проте, хто переможе, час покаже.
http://novaera.te.ua/article_view.php?article=4654ОБГОВОРЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА
БОЯЗНЬ "НОВИХ ОБЛИЧ" ЧИ ВТОМА ВІД ВИБОРІВ?
Тарас Ткачук, "Західний кур'єр", 25.02.2010, Івано-Франківська обл.
Перенесення Верховною Радою виборів до місцевих рад отримало неоднозначну оцінку в українському суспільстві.Одні оцінюють це рішення як однозначне зло, оскільки вбачають у відміні виборів бажання політичних еліт законсервувати нинішню ситуацію і не допустити до влади нові політичні сили. Інші позитивно ставляться до такого кроку парламентаріїв, аргументуючи це тим, що громадяни втомилися від виборів і їм, як і політичним силам, після виснажливих президентських перегонів потрібна передишка.
Експерти ж, які неупереджено підходять до оцінки відміни місцевих виборів, вказують на порушення Конституції з боку народних обранців, яка чітко визначає, що повноваження депутатів місцевих рад, обраних у березні 2006 року, є чинними тільки чотири роки і завершуються у квітні-травні цього року. Вони також попереджають про небезпечну колізію, яка може виникнути після 30 травня, коли рішення органів місцевого самоврядування через неконституційне пролонговування їхніх повноважень будуть нелегітимними.
Що з приводу відміни місцевих виборів думають депутати Івано-Франківської міськради та місцеві політики - у коментарях "ЗК".
Василь Бойчук, секретар Івано-Франківської міськради (фракція БЮТ):
- По-перше, це рішення є антиконституційне. Ми вбачаємо в тому політичний підтекст. Партії регіонів, яка активно йде до влади, потрібен певний проміжок часу, щоб "врегулювати" ситуацію на місцях, поставити своїх губернаторів, керівників районних держадміністрацій, використати по повній програмі адміністративний ресурс і, можливо, змінити виборчу систему.
Зараз ми бачимо, що люди, які працюють на відповідних посадах, активно пропагують таку ідею, як "Молодь за мажоритарку", формують у людей думку, що мажоритарна система повинна бути ледь не панацеєю, щоби вирішувати всі проблеми на місцях. Ми ставимося до цього негативно, прекрасно розуміючи, для чого це все робиться. Тут можна навести такі символічні слова Леоніда Кучми, який зразу після оголошення перших результатів виборів не стримався і чітко сказав, що він радий, що все обнулюється і повертається назад.
Ми розуміємо - що назад повертається. Зрозуміло, що влада - не тільки в центрі, а в основному - на місцях, і коли партійні структури будуть знищені, то легше буде справлятися з одним депутатом. Коли депутати політично не згуртовані, а населення політично не захищене, легше буде ловити рибку в мутній воді. Так ми ці процеси і розцінюємо.
Прикро, що більшість наших місцевих лідерів, які агітували проти всіх, а фактично за Януковича, активно це підтримують. Бо вони розуміють, що в такий спосіб їм ще є можливість залишитися при посадах...
Петро Гречанюк, депутат міськради (фракція УНП), голова міськорганізації УНП:
- Я вважаю, що це є правильним кроком, тому що сьогодні суспільство перебуває в жаху від тих всіх процесів, які проходять в країні. Думаю, сьогодні громада не готова знову йти на вибори.
Тим більше, є причина для перенесення виборів - незатвердження державного бюджету. Хоча це і формальна причина, але всі ми знаємо, що будь-які вибори фінансуються тільки з державної скарбниці.
Називаються й інші причини. Зокрема та, що новий президент Віктор Янукович не встигне до 30 травня призначити нових губернаторів по всіх регіонах України. А ті, в свою чергу, - глав районних держадміністрацій, де може бути використаний на виборах адміністративний ресурс.
Я думаю, що сьогодні й БЮТ не готовий до виборів, тому що пішли дуже серйозні матеріальні витрати під час президентської кампанії.
Оскільки вибори перенесені, то робоча комісія, створена у Верховній Раді, має час внести глобальні зміни до існуючого законодавства. Бо на сьогодні там є такий по суті парадокс, що депутати місцевих рад вибираються на п'ять років, а голови цих рад - на чотири. Думаю, що законодавство повинно бути приведене до якогось спільного знаменника: всі вибираються на чотири або всі вибираються на п'ять років.
Також вважаю, що депутати місцевих рад повинні обиратися за мажоритарною системою, а депутати Верховної Ради - за відкритими партійними списками. Це, на мою думку, дисциплінує і політиків, і депутатів місцевих рад. Громада буде знати в обличчя своїх обранців. Від цього виграє і господарка міста, і загалом громада. Закінчаться всякі протистояння, політична балаканина в сесійній залі.
І ще, як на мене, сьогодні 60 депутатів у міськраді - це завелика кількість. Якщо подивитися і проаналізувати, скільки депутатів відвідує сесію, то більше 47-ми ніколи не було. Тому я думаю, що 45 депутатів - це якраз та цифра, яка потрібна Івано-Франківській міськраді, і буду вносити на розгляд сесії пропозицію щодо зменшення кількісного складу міськради.
Олег Войтичук, депутат міськради (фракція "Наша Україна"), виконавчий директор Івано-Франківського регіонального відділення Асоціації міст України:
- Як на мене, це перегрупування сил після президентських виборів. З одного боку, зрозуміло, Партія регіонів, БЮТ, "Наша Україна" трошки змучилися від виборчого процесу і їм потрібен час, щоб, образно кажучи, зализати рани. З іншого боку, є небезпека приходу на місцях до влади "третіх сил", таких, як Блок Тігіпка чи "Фронт змін" Яценюка тощо. І тому, з точки зору власне тих політичних еліт, вибори переносити потрібно.
Але на сьогодні, на жаль, немає єдиної думки, на коли їх переносити. Найперше, ніхто не знає, що буде, умовно кажучи, через місяць-два-три. Як буде сформована коаліція, хто буде керувати цим процесом, і взагалі, як буде розвиватися ситуація на місцях, тому що місцеві еліти теж мають своє бачення розвитку територій.
Взагалі, з точки зору державотворення - це є погано. Тому що країна потрапляє в черговий період непорозумінь і нестабільності. А враховуючи те, що не прийнятий держбюджет і, відповідно, не прийняті місцеві бюджети, можна передбачити, що країна ще щонайменше півроку буде там залишатися.
Руслан Коцаба, керівник облорганізації громадянської партії "ПОРА":
- Думка нашої організації щодо перенесення виборів є різко негативна. Ми це сприймаємо як боязнь приходу "нових облич". Фактично діючий політикум хоче законсервувати нинішню ситуацію. Не кажу вже про юридичні наслідки, тому що це є неконституційне рішення. Це взагалі прецедент, коли народні депутати своєю постановою можуть відмінити норму Конституції. Могли б, наприклад, проголосувати за те, щоб відправити себе на Місяць, що, можливо, було б краще для України.
Якщо це є справді боязнь приходу до влади нових політичних сил внаслідок місцевих виборів, тоді ми можемо це трактувати, як різко негативне явище. Якщо ж це тільки предмет торгів навколо нової коаліції та інших політичних домовленостей, то ми ще можемо тиждень почекати. Але ми вже оголосили про те, що після 30 травня не будемо визнавати легітимними жодних рішень місцевих рад і керівників територіальних громад.
http://www.wk.if.ua/?set=news&mc=readfull&do=3792КОГДА УЙДЕМ СО ШКОЛЬНОГО ДВОРА?
Елена Зеленина, "Время", 25.02.2010, Харьковская обл.
Верховная Рада не позволила Виктору Януковичу выполнить предвыборное обещание о возвращении к 10-летнему циклу обучения в средней школе.За этот документ проголосовали 75 депутатов из 226 необходимых. После этого спикер Владимир Литвин поставил вопрос о возвращении законопроекта на повторное первое чтение.
С подачи депутата Анатолия Гриценко в документе предусматривалось прекратить начатую с 2000 года в украинских школах реформу по переходу на двенадцатилетний цикл обучения и повернуть ее вспять: с 12 до 10 лет.
Накануне Министерство образования и науки выступило с обращением к парламентариям, в котором отмечается, что возвращение к 10-летнему обучению в школах приведет к возобновлению 6-дневной учебной недели и увеличит нагрузки на школьников, сделает более 100 тыс. учителей безработными. Кроме того, по этой причине аттестаты о среднем и дипломы о высшем образовании не будут признаваться международным сообществом, поскольку современные рекомендации ЮНЕСКО предусматривают минимальный 12-летний срок получения среднего образования.
Интересно, что при этом никто не задается вопросом: двенадцатилетка - это цель или средство? Если последнее, то какую цель, какие задачи решает ее введение? И какую стратегию, в том числе экономическую, необходимо в этом случае выбрать? Ведь у нас трещит фундамент школы, а мы хотим над ней достраивать фактически еще два этажа. Может быть, есть смысл сначала укрепить фундамент? Причем в буквальном смысле этого слова. Недавно председатель Северо-Восточного научного центра НАНУ академик Владимир Семиноженко беседовал с представителем Всемирного банка. И тот поставил уважаемого академика в тупик своим вопросом:
- Объясните мне, пожалуйста, почему у вас три года лежат 100 млн. долларов кредита, которые запланированы на ремонт школ по проекту создания образовательной инфраструктуры? Все три года вы платите за них комиссионные. Вы уже так много заплатили за пользование этим кредитом, но ни копейки не потратили. Равно как на наших счетах лежат ваши полтора миллиарда долларов, и вы их не снимаете, потому что не можете договориться, на что вы их потратите...
Это я пишу к тому, что переход к двенадцатилетке - это и важнейший экономический вопрос. Если государство сегодня - в отношении образования и не только - еле сводит бюджетные концы с концами, то как можно ставить вопрос о продлении обучения на два года, причем без привлечения реальных и гарантированных инвестиций? Кто-нибудь подумал о комплексном решении вопроса - с точки зрения образовательной, социальной, демографической, экономической, правовой (установление призывного возраста в армию с 19 лет)? И, кроме того, с позиций и интересов не только образовательного сообщества, но и общества в целом.
Впрочем, у автора этих строк нет однозначного мнения о пользе того или иного образовательного цикла. Тем более что с 2000 года при переходе к 12-летке в Украине уже израсходовано 1,5 млрд. грн. на учебники, а для их замены необходимо снова тратить средства налогоплательщиков.
У обоих циклов обучения есть плюсы и минусы. Например, преимущество десятилетки - возможность быстрее получить путевку в жизнь и заняться своим делом, а не рисованием машинок на уроке физики/литературы. А двенадцатилетки - профильное обучение в старших классах, что позволит молодым людям определиться с углубленным изучением предметов. И тогда проблема "натаскивания" при тестировании перестанет стоять столь остро, как сейчас. Кроме того, хотим мы этого или не хотим, но растущие объемы знаний, необходимых современному человеку, заставляют мировую практику вводить стандарты обучения в начальной школе сроком на 5 - 8 лет с поступлением в школу с 4 - 5-летнего возраста.
На перекрестке мнений
Михаил Бондаренко, ректор Харьковского национального университета радиоэлектроники:
- Неужели в стране с 46-миллионным населением мы позволим проводить эксперименты над системой, людьми? О каких технологиях и экономическом развитии мы можем говорить, если завтра некому будет работать? Сегодня школьники не готовы к обучению в вузе. Я не умаляю работу учителей, они сами поставлены в такую ситуацию. Им растягивают часы и говорят: мы внедряем двенадцатилетку. А как работать вузам? Сегодня приходят из школы абитуриенты и не могут сложить одну вторую и одну третью.
Екатерина Астахова, первый проректор Харьковского гуманитарного университета "Народная украинская академия":
- Что такое 12-летняя школа? Она состоит из трех уровней. Начальная четырехлетка, базовая десятилетка и лицейский уровень. По сути, мы делаем десятилетку обязательной школой, почти как в советские времена. А дальше идет по желанию и склонностям профильное обучение: гуманитарное, естественно-научное и технологическое. Уже написаны учебники, переформатируются программы. Давайте не будем вот так сразу отметать эту реформу. Надо поработать в этом цикле и посмотреть, что из этого получится.
http://timeua.info/250210/15738.htmlПЕРВОАПРЕЛЬСКИЙ ЗАКОН
Валентина Воробьёва, "Крымская правда", 25.02.2010
"Антикоррупционные нововведения".Наша газета уже рассказывала о принятом парламентом в конце прошлого года Законе Украины "О принципах предотвращения и противодействия коррупции", который вызвал немало споров. Закон, запрещающий чиновникам принимать на работу родственников, брать дорогие подарки, обязывающий их декларировать не только свои доходы, но и расходы, должен был вступить в силу с 1 января 2010 года. Однако в последний момент это знаменательное событие перенесли на 1 апреля: депутаты внесли в документ ряд поправок, чтобы "защитить интересы простых граждан". Мы попросили этих самых "простых граждан" и экспертов высказать своё мнение о новом законе, а также о том, станет ли он эффективным оружием в борьбе против коррупционеров.
Напомним, вышеупомянутый документ, а также одобренные в пакете с ним законы "Об ответственности юридических лиц за совершение коррупционных правонарушений" и "О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно ответственности за коррупционные правонарушения" были приняты Верховным Советом Украины по рекомендации Совета Европы. Причины беспокойства европейцев понятны: в прошлом году, согласно отчёту международной правозащитной организации Transparency International, наша страна была названа самой коррумпированной среди "новых независимых государств". Но и без отчётов зарубежных экспертов мы знаем, что коррупция на Украине уже давно стала неотъемлемой частью и даже сутью системы государственного управления. Именно по этой причине борьба с коррупционерами ведётся бессистемно и крайне неэффективно: как пчёлы не могут бороться против мёда, так и украинские чиновники не могут бороться сами с собой. Новое антикоррупционное законодательство, по идее, должно помочь разорвать этот порочный круг.
Кроме государственных служащих, под его действие подпадают судьи, нотариусы, аудиторы, оценщики, арбитражные управляющие, сотрудники правоохранительных и надзорных органов, члены избирательных комиссий, помощники народных депутатов, работники финансируемых государством общественных организаций и т. д. Всем им теперь запрещается принимать подарки стоимостью дороже 302 гривен, принимать на работу в непосредственное подчинение супругов и близких родственников, заниматься бизнесом, оказывать органам государственной власти материальную помощь. Тем, кто занимает руководящие посты, запрещено работать по совместительству в других организациях и входить в органы управления коммерческих структур. Кроме того, "слуг народа" обязали декларировать не только свои доходы, но и расходы. Главное же новшество заключается в том, что чиновников-коррупционеров теперь будут не только штрафовать, как раньше, но и увольнять и даже сажать в тюрьму - за нарушение закона предусмотрена уголовная ответственность вплоть до лишения свободы.
Как и следовало ожидать, те, кого новый закон непосредственно касается, отреагировали на него крайне негативно, назвав его "документом тридцать седьмого года". Высказываются опасения, что при нынешней правовой вакханалии в государстве он даст силовым структурам дополнительные возможности для преследования неугодных политиков и госслужащих. Не в восторге чиновники и от того, что вне закона окажутся "добровольно-принудительные" благотворительные взносы на нужды школ, больниц, судов и других бюджетных учреждений.
Первыми запаниковали судьи: председатель Верховного суда Украины Василий Онопенко заявил, что невозможность использования для материально-технических нужд судов негосударственных средств приведёт к тому, что работа судебной системы окажется парализованной. Парадокс, по его мнению, заключается в том, что "государство создаёт условия, в которых практически нельзя работать, а с другой стороны, государство наказывает".
Председатель Апелляционного суда АРК Сергей Лунин также считает, что нововведение заблокирует работу судов, поскольку объём их финансирования из бюджета намного ниже потребностей. В то же время, говорит Лунин, "даже такая мелочь, как покупка конвертов за личный счёт, теперь будет расцениваться, как коррупционное деяние".
С работниками Фемиды согласны медики, которых государство также держит на голодном пайке.
- После вступления в силу закона о коррупции больницы попросту не смогут функционировать, - считает главный врач Кировской районной больницы Михаил Иванов. - Полученные от пациентов добровольные взносы идут, например, на покупку медикаментов: поступил к нам человек - на него ушли лекарства. Потом взамен он приобретает для больницы новые. Ведь государство их нам не покупает. Кроме того, взносы идут на текущий ремонт больницы, причём всё оформляется по закону.
Новый закон выйдет боком и сфере образования: ремонт школы и закупка необходимого инвентаря - от веников и штор до линолеума - осуществляются, как правило, за счёт благотворительных взносов.
Директор симферопольской гимназии ?1 Игорь Ковалёв разводит руками: где найти средства, если государство не даёт, а меценатство объявят вне закона?
- Прежде чем запрещать взносы, надо образование нормально финансировать, чтобы школа не нуждалась, - говорит он. - Не знаю, как мы теперь будем выходить из ситуации. Раньше родительский комитет собирали, говорили, что нужно сделать, и каждый выбирал себе по силам: кто приносил банку краски, кто выступал в качестве рабочей силы. Как не понять, ведь деньги идут на ремонт школы, а не в карман учителям.
У родителей, само собой, мнение прямо противоположное. Член родительского комитета Светлана Ильинична рассказывает, что уже давно "подбивала" родителей не собирать деньги на подарки учителям.
- Это не улучшает учебный процесс и только развращает педагогов, - уверена она. - Вместо того, чтобы оценивать знания ребёнка, они оценивают сумму подношений, сделанных родителями. Что это за бесплатное образование, когда мы каждый месяц сдаём по сто гривен на мел, ремонт и веники? При этом ремонтом в школе даже не пахнет. Куда идут наши деньги?
Надо сказать, что читатели регулярно обращаются в редакцию "Крымской правды" с жалобами на поборы в школах, детских садах, исполкомах, жэках, больницах и поликлиниках.
- Ты, конечно, можешь не вносить добровольный благотворительный взнос, но тогда тебя будут гонять из кабинета в кабинет, замордуют очередями и навыписывают таких лекарств и процедур, что хоть квартиру продавай, - рассказывает будущая мама Екатерина К., ставшая жертвой медиков-вымогателей.
Директор юридической компании, отстаивающей интересы медицинских работников и пациентов, Михаил Белкин поддерживает новый закон о борьбе с коррупцией. По его словам, во многих учреждениях здравоохранения автономии добровольные взносы превращены в принудительные, в то время как медицинское обслуживание согласно действующему законодательству должно предоставляться бесплатно.
Председатель президиума Крымской коллегии адвокатов Владимир Зубарев, комментируя антикоррупционные нововведения, отметил, что сама идея запретить подношения чиновникам хороша, но Украина от практики "добровольных взносов" отказаться пока не способна в силу национальных традиций.
- Принимая новые законы, мы ориентируемся на Европу, но там сложились другая система права, другой менталитет, - говорит он. - У нас подношение дорогих подарков - народная традиция, подчинённые преподносят презенты начальникам, ходоки - тем, к кому пришли с просьбой. Принимать такой закон внезапно - всё равно, что на скоростном шоссе резко ударить по тормозам - будет "свалка". Я опасаюсь, что людей теперь будут "хватать" по пустякам - было уже такое, когда суды еле отбивались от дел о коррупции, основанных на принятых в дар бутылках водки.
Кроме того, по мнению Зубарева, в условиях недостаточного финансирования со стороны государства спонсорская помощь для бюджетников часто является единственным способом свести концы с концами. И совсем другое дело - "вытягивание" денег из простых граждан, которое надо пресекать на корню.
В целом мнения экспертов о документе весьма неоднозначны. Они прогнозируют, что закон не будет выполняться, пока не канет в Лету народный принцип "не подмажешь - не поедешь". Ни для кого не секрет, что взяточничество на Украине процветает во всех областях и на всех уровнях власти, а попадаются на нём вовсе не те, кто берёт по-крупному. Они и после 1 апреля вряд ли попадутся. Вызывает сомнение и то, что бюджетные учреждения перестанут "доить" простых граждан - школы и больницы за время работы депутатов над законом богаче не стали. Выделить больше денег на нужды образования и здравоохранения государство не в состоянии, как не может и посадить в тюрьму чиновников-мздоимцев. Вот и получается, что овцы целы, а волки - голодны.
http://www.kp.crimea.ua/newspaper_details.php?newspaper_id=3051СТУДСОВЕТЫ НЕ МОГУТ ВОСПОЛЬЗОВАТЬСЯ СВОИМИ ПРАВАМИ
Яна Тарасенко, "Время", 25.02.2010, Харьковская обл.
19 января Верховная Рада приняла изменения к Закону Украины "О высшем образовании" относительно вопросов студенческого самоуправления.Данный закон гласит, что отчисление студентов происходит по согласованию с органами студенческого самоуправления. Также орган студенческого самоуправления получает финансирование на свою деятельность в размере 0,5% от специального фонда вуза. Кроме того, предусмотрено не менее 10% студентов в ученых советах.
Но активисты студенческого самоуправления Харькова уверяют: сегодня механизмов воплощения этого закона нет. До сих пор не ясно, как пользоваться обозначенными законом средствами (а это, по данным глав студсоветов, в среднем около 100 тыс. грн.), ведь студенческие самоуправления не являются юридическими лицами, поэтому у них не может быть собственного расчетного счета. Есть только устав, который действует на уровне вуза.
- С одной стороны, нам дали права, но с другой - воспользоваться мы ими не можем, - сетует глава Харьковского областного студсовета Александр Коновалов.
Этот вопрос активисты хотят обсудить на ближайшем проректорате вузов Харькова.
Коллега Александра, глава студенческого самоуправления Харьковской академии культуры Мария Мартиросян постоянно поддерживает связь с киевскими активистами - все же они ближе к руководящим органам.
- Я говорила с Александром Смирновым, секретарем Всеукраинского студенческого совета при Кабинете министров Украины. Он сказал, что все неточности в законе уже обсуждались. Совет обратился к Кабмину с просьбой объяснить порядок использования этих средств, - делится новостью Мария.
По ее мнению, этот вопрос легко решаем, просто вуз должен пойти навстречу студенческому самоуправлению:
- Статус юридического лица - дополнительные проблемы. Решить можно по-другому. Нам лучше перед началом года подать предложения и предполагаемые расходы. Бухгалтерия вуза выделит средства, распорядителем станет студенческий совет.
Непонятны членам студенческого самоуправления и другие приобретенные полномочия, в частности, давать или не давать согласие на отчисление студентов. Например, что делать с нерадивым студиозом, если он игнорирует занятия, но при этом активно участвует в общественной жизни вуза?
- Эти моменты должны быть прописаны более детально, - считает глава студенческого самоуправления Юридической академии Артур Булгаков.
Александр Коновалов озабочен другим вопросом.
- Мы проводили опрос по вузам и далеко не все студенты знают, какие студенческие органы есть в их учебном заведении. Профкомы, альянсы, парламенты, существует и Харьковский профсоюз студентов. И большая проблема, что они не дружат между собой. Я попытался связать их общим делом, но есть такие, кто отказывается работать сообща, - вздыхает Александр.
Несмотря на перечисленные вопросы, ребята уверены: принятые изменения пойдут студенческому самоуправлению на пользу. Ведь теперь его права не зависят от "хорошего настроения" администрации, а определены законом.
http://timeua.info/250210/15739.htmlЕКОНОМІКА
НАРДЕПИ ЗАВАЖАЮТЬ ДОБУВАТИ ТОРФ
Денис Булгак, "Рівне вечірнє",25.02.2010
Депутати Рівненської облради та чиновники у гальмуванні розвитку торф'яної галузі звинувачують Верховну Раду.Рівненщина має одні з найбільших в Україні запаси торфу, однак скористатися ними сповна підприємці не можуть. Депутати облради та чиновники у гальмуванні розвитку торф'яної галузі звинувачують Верховну Раду.
Загалом в області ліцензії на користування надрами загальнодержавного призначення отримали 12 суб'єктів господарювання. Але як повідомили в управлінні економіки, мати спецдозвіл - замало.
- Основна проблема в тому, що переважна більшість торфородовищ знаходиться на землях, які мають статус особливо цінних, - розповідає Ігор Тимошенко, начальник обласного управління економіки. - Рішення про дозвіл на їхнє використання приймає Верховна Рада. Наприклад, таке потужне підприємство, як "Торф Ленд Україна", отримало ліцензію ще у 2007 році. Уже тричі питання про дозвіл на використання ним родовищ виносили на розгляд Верховної Ради, і незрозуміло з яких причин депутати його не підтримали. Така ситуація стримує розвиток торфородовищ в області.
Водночас серед депутатів обласної ради тривають розмови про те, що варто поступово переводити котельні населених пунктів північних районів на торф, оскільки він дешевший, ніж газ. І що є ще однією підставою для облради звернутися до парламенту з проханням сприяти наданню погоджень підприємствам на видобуток торфу на Рівненщині.
Особливо перспективними для розвитку торфового виробництва є Рокитнівський, Дубровицький, Володимирецький і Зарічненський райони. Підприємство "Рівнеторф" державного концерну "Укрторф" Мінвуглепрому є основним суб'єктом господарювання, що займається торфовидобутком і виробництвом продукції з торфу в області.
http://www.rivnepost.rv.ua/showarticle.php?art=023454ВОЙНА ЗА СТРЕЛКУ
Ярослав Дмитренко, "Вісті Придніпров'я ", 25.02.2010, Днепропетровская обл.
Производители железорудного сырья устроили торговые войны.С 1 марта Криворожский горно-обогатительный комбинат "Сухая балка" может прекратить работу.
Суть да дело
На прошлой неделе вице-президент российской Evraz Group, которой принадлежит ОАО "Сухая балка", Алексей Агуреев заявил о возможной остановке предприятия по добыче руды с 1 марта. В этом он обвинил "Криворожский железорудный комбинат" ("КЖРК"), которому принадлежат железнодорожные пути, по которым оба комбината отправляют свою продукцию на станцию Рокувата Приднепровской железной дороги. КЖРК не может или не хочет обеспечить своему соседу доступ к путям. Склады "Сухой балки" уже переполнены, поэтому у комбината нет другого выхода, кроме как остановить работу.
Убытки от вынужденного простоя составят десятки миллионов гривен.
По данным из достоверных источников, только в первой половине января "Сухая балка" не смогла отгрузить на экспорт в Центральную и Западную Европу около 100 тыс. т железной руды и понесла убытки по невыполненным контрактам на 20 млн. грн.
"Свинья" для россиян
В начале ноября прошлого года ОАО "Сухая балка" направила жалобу в Днепропетровское территориальное отделение Антимонопольного комитета Украины (АМКУ), в которой КЖРК обвиняется в злоупотреблении монопольным положением. Оно выражается в препятствиях к доступу на ж/д станцию, с которой продукция криворожских ГОКов идет на экспорт. В АМКУ "Вістям" сообщили, что изучают ситуацию. Вердикт будет вынесен уже скоро.
Пока же российские акционеры "Сухой балки" не могут отгружать свою продукцию на экспорт. Технически невозможность работы объясняется банальной неисправностью стрелочного перевода, с помощью которого внутренние пути одного предприятия соединяются с рельсами другого.
Неофициально конфликт двух производителей железорудного сырья объясняют агрессивной сбытовой политикой российских менеджеров ОАО "Сухая балка". Те якобы обещали европейским металлургам более высокое содержание железа в своей продукции и низкие цены. Криворожские трейдеры, которые уже не первый год торгуют с Европой, решили подложить "свинью" россиянам. Тем более, что снижение спроса на руду на внутреннем рынке и падение курса гривны существенно увеличили престиж внешнеторговых операций.
Разборки олигархов
Примечательно, что КЖРК находится в сфере влияния сразу двух влиятельных украинских бизнесменов - Игоря Коломойского и Рината Ахметова, но оперативное управление комбинатом осуществляют менеджеры группы "Приват". Владельцы же последней являются миноритариями Evraz Group после того, как в конце 2007 г. продали россиянам свои металлургические активы, в том числе и "Сухую балку".
Поэтому конфликт вокруг экспорта руды, вполне возможно, - очередная разборка олигархов. Но пока "Сухая балка" будет стоять, бюджет страны и Кривого Рога может недополучить миллионы гривен.
http://www.visti.dp.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=3226&Itemid=181БУХАНКА "ПОДТЯНУЛАСЬ" К САХАРУ
Наталия Гончарова, "Крымская правда", 24.02.2010
Стоимость буханки хлеба начала свой традиционный весенний рост.В то время, когда украинские элеваторы буквально ломятся от невостребованного продовольственного зерна, стоимость буханки хлеба начала свой традиционный весенний рост. На этот раз ценники сменили не из-за дефицита сырья, и даже не из-за его дороговизны, а вдогонку за усилившейся инфляцией на продовольственном рынке Украины.
Напомним, урожай зерновых культур на Украине в прошлом году был несколько ниже, чем планировалось: в закрома заложили сорок шесть миллионов тонн зерна, что на 14% меньше, чем в 2008 году. Этого количества должно было хватить, чтобы не только прокормиться самим до лета, но и заработать достаточно оборотных средств для выращивания нового урожая.
Тем не менее, к началу весенне-полевых работ эксперты вынуждены констатировать: четыре месяца подряд продолжается снижение экспорта украинского зерна. Если осенью из страны вывозили почти два миллиона тонн зерновых и зернобобовых культур в месяц, то в феврале экспорт составит только половину планового объёма - около миллиона тонн. Это значит, что планы аграриев придержать продовольственное зерно до весны, чтобы продать его по цене выше себестоимости, рухнули. Не будет денег на проведение подкормок, весенний сев, орошение и другие полевые работы, ремонт техники и закупку горючего.
Получается, зерно благополучно сохранили до весны, за его содержание на элеваторах заплатили немалые суммы, а теперь столкнулись с тем, что зернотрейдеры вообще отказываются закупать и экспортировать его. Проблема в том, что ещё с осени прошлого года Кабинет министров должен был возместить экспортёрам налог на добавленную стоимость, но до сих пор не сделал этого.
Как сообщил генеральный директор Украинской аграрной конфедерации Сергей Стоянов, задолженность государства перед экспортёрами беспрецедентна: в декабре минувшего года она составляла два миллиарда гривен, а сегодня выросла до трёх с половиной миллиардов.
- В конце прошлого года сразу несколько крупных компаний, потерявших по полмиллиона оборотных средств, заявили, что прекращают закупки зерна на элеваторах сельхозпроизводителей и, если будут покупать его, то только у посредников и крупных агрохолдингов, не закладывая в цену НДС, - пояснил Стоянов. - Это значит, что нынешний маркетинговый год (который начался с 1 июля 2009 года. - Авт.) станет для украинских производителей зерна самым неудачным за всю историю её независимости. Производители, чьи финансы и так обмелели из-за отсутствия кредитов, потеряют на урожае 2009 года, причём безвозвратно, от четырёх с половиной до пяти миллиардов гривен.
Ещё одной причиной резкого снижения экспорта зерна стали погодные условия. Из-за снежных завалов застопорилась доставка продукции в порты Ильичёвска, Одессы, Керчи и Николаева. В декабре и январе Турция из-за тумана закрыла проход судов через Босфор.
Если не решится вопрос с долгами по возмещению НДС, экспорт зерна с Украины в этом году составит не более девятнадцати миллионов тонн против прошлогодних двадцати пяти миллионов.
Кабмин предпринял слабую попытку урегулировать ситуацию: 12 февраля министр аграрной политики Юрий Мельник предложил использовать прошлогоднюю схему возмещения НДС за счёт зерна, заложенного в Аграрный фонд. Предполагалось, что фонд заключит на Аграрной бирже контракты с зернотрейдерами на продажу зерна по средневзвешенным ценам. Но Государственная налоговая администрация в тот же день приостановила "сделку", не мотивировав свои действия. Если учесть, что госбюджет на 2010 год до сих пор не принят, а казна пуста, то сохранность полутора миллионов тонн продовольственного зерна Аграрного фонда находится под угрозой.
Теперь Украинская аграрная конфедерация предлагает реконструировать задолженность по НДС путём выпуска облигаций внутреннего госзайма, которые, правда, не возместят зернотрейдерам реально потерянные оборотные средства. А это значит, что конкуренция на рынке зерна не повысится, как и объёмы экспорта. Такой же низкой останется и цена закупки. Импортёры получат вместо денег ценные бумаги, а аграрии - убытки.
Искусственно затягивая решение вопроса зернового экспорта, Кабмин может получить прямую материальную выгоду. Дело в том, что подходит к концу установленный им восьмимесячный срок бюджетной ссуды по залоговым закупкам. Напомним, с 1 июля прошлого года аграриям предложили сдать зерно в залог, получив за каждую тонну шестьдесят процентов её минимальной стоимости. В течение срока действия договора предприятие может выкупить своё зерно и продать его по более выгодной цене. Но получить реальные деньги за свою продукцию смогли немногие.
Аграрии Крыма, к примеру, к февралю смогли погасить только тринадцать процентов бюджетной ссуды, а остальное зерно на общую сумму около десяти миллионов гривен остаётся на элеваторах. Нетрудно предположить, что зернотрейдеры активизируются, и цены поднимутся именно тогда, когда истечёт срок действия залоговой сделки с государством. Пока же за тонну пшеницы третьего класса производителю не удаётся получить более тысячи двухсот гривен.
Почему в то время, когда зерно остаётся невостребованным, дорожает буханка хлеба - не ясно. По мнению аналитиков, цены на продукт первой необходимости просто "подтянулись" к стоимости молочной продукции и сахара. Другими словами, налицо явная спекуляция, до борьбы с которой у контролирующих органов не доходят руки.
http://www.kp.crimea.ua/news_details.php?news_type_id=1&news_id=8064А БОРЩ УЖЕ ДАВНО НЕ ДЕШЕВИЙ...
Зіновія Воронович, "Високий замок", 24.02.2010, Львівська обл.
Усім відома приказка - дешевий як борщ. Та вона тепер неактуальна. Навіть якщо варити пісний борщ - без м'яса, гривень зо двадцять піде щонайменше.Ціни на овочі за останні кілька тижнів рвонули вгору. За кілограм червоного буряку просять шість гривень. Та й той часом червоний лише зверху, а розріжеш - у білу смужку. Морква теж буває зовні як намальована, а розріжеш - біла. Ото віддаси п'ять гривень за кілограм, а почистиш - ледве на суп обрізків вистачить. За даними консалтингових компаній, за останні кілька тижнів продукти "борщової" групи подорожчали на 20-30 відсотків. Найбільше у Києві.
"Овочі справді дорожчають. Але не так різко. Чула по телевізору, що капуста уже по 10 гривень за кілограм. У нас таких цін нема. За останні десять днів кілограм білокачанної капусти подорожчав в середньому з 3,89 до 4,45 гривні за кілограм. Картопля подорожчала з 3,13 до 3,43 гривні за кілограм, буряк - з 3,02 до 4,85, морква - з 3,73 до 4,75. Ріпчаста цибуля, яка десять днів тому була по 4,87, тепер у середньому коштує 5,28 гривні за кілограм, - каже заступник начальника Інспекції з контролю за цінами у Львівській області Галина Гичка. - Це подорожчання - сезонне, запаси овочів під кінець зими закінчуються. У нас ціни на овочеву групу зростають не так різко, як у східних областях, оскільки ми у прикордонній зоні. До нас завозять овочі з Польщі, де вони дешевші". Зрозуміло, чим далі від осені, тим дорожчі її дари. Але причина цьогорічного різкого здорожчення природних вітамінів не лише у сезонності.
"Проблема ще й у слабкій організації ринку. В Україні вирощують достатньо овочів так званої борщової групи - немає потреби імпортувати. Але постачання належно не організоване, тож вони не завжди потрапляють до споживача. Основний виробник овочів - дрібні сільськогосподарські підприємства, які не завжди можуть забезпечити умови зберігання. Ми вирощуємо близько 20 мільйонів тонн картоплі, тоді як споживання на рівні 6 мільйонів. Ще частину залишають на насіння, трохи згодовують свиням, а решту - викидають, бо вона псується. Чимало урожаю зіпсувалося і через сильні морози (перемерзлі овочі швидко гниють), - каже експерт аграрних ринків Українського клубу аграрного бізнесу Андрій Товстоп'ят. - У нас часто економлять на насінні, добривах. Ту ж картоплю вирощують по десять років на одному полі, тоді як її можна садити на тому ж місці раз на чотири роки. Вона й вироджується. Розміру ніби така як треба, але уражена хворобами, шкідниками, тому швидко починає гнити. Така ж проблема і з іншими овочами. Звичайно, якби у нас було достатньо овочесховищ, у яких регулюються температура, вологість повітря, картопля добре зберігалась би і до травня. Але маємо лише півтора десятка таких овочесховищ, тоді як потрібно - дві сотні".
Навіть ті селяни, які мають добрі підвали, де цілий рік однакова температура, наприкінці весни викидають чимало картоплі - вона стає водянистою та зморщеною. Тонну-дві бульби восени могли б здати майже у кожному другому дворі, але ж не приймають. Дехто домовляється з їдальнями чи ринками, а більшість годує зайвою картоплею худобу (якої теж стає все менше). Решту - викидають. На сміття йде і чимало цибулі. Селяни, які роками садили цибулю (два роки поспіль грядку на тому самому місці ніхто не робить), тепер скаржаться, що вона гниє. "Торік до Різдва викинули майже всю цибулю. Довелося купувати. Навесні посадили майже вдвічі більше - різних сортів. Зібрали майже шість кошиків - як ніколи. Гарна як намальована, але зі середини почала гнити. Ще на місяць вистачить, а далі доведеться купувати, - каже господиня Марія Ворошило. - Купую і червоний буряк - восени "добрі люди" вимикали, то я ціле літо обробляла, а зібрала відерко дріботи - те, що злодії не хотіли брати".
За прогнозом Андрія Товстоп'ята, ціни на овочі трохи пригальмують. Але до нового урожаю овочі "борщової групи" дорожчатимуть у середньому на 5% щомісяця.
http://www.wz.lviv.ua/pages.php?ac=arch&atid=80912ТОЧКА ЗОРУ
КОГДА ЭКОНОМИКА В КОМЕ
Андрей Гиреев, "Украина - Центр", 25.02.2010, Кировоградская обл.
Уже второй месяц страна, а вместе с ней и область живут без бюджета. Точка зрения депутата облсовета (фракция ПР) Николая Ковальчука.К слову, подобный прецедент в истории независимой Украины - первый за 10 лет, истекших с момента принятия действующего сейчас бюджетного законодательства. Волей-неволей задаешься вопросом: а чем же, собственно, чревато для Кировоградщины финансирование по пресловутой схеме 1/12? И вообще - чревато ли чем-либо нехорошим? Как оказалось - очень даже. Ситуацию для читателей "УЦ" обрисовал человек, которому разбираться в вопросе положено по должности - глава Бюджетного комитета Кировоградского областного совета, депутат облсовета (фракция ПР) Николай Ковальчук.
По его словам, сегодня мы имеем даже не бюджет "проедания", а бюджет топтания на месте - нет четкой картины пополнения финансовых ресурсов местных бюджетов, нет возможности инвестиций в областной бюджет за счет государственного. Нет движения. Нет развития. Единственное, чем успокоил нас Николай Михайлович, - так это то, что хотя бы на финансирование этой самой 1/12 у государства денег пока хватает:
- Мы выполнили план поступлений в местные бюджеты в январе, и идем по графику поступлений в феврале. Это хороший знак - все-таки мы "упали" не слишком глубоко. Хотя нужно откровенно сказать: ноша, которая ляжет на плечи нового правительства, будет очень тяжелой. Так, Кировоградская область, как и в целом государство, отброшена по многим показателям на 3-5 лет назад. В то же время на сегодня бюджет дает нам возможность лишь осуществлять социальные выплаты - пенсии, пособия в рамках прошлогодней бюджетной нормы, платить бюджетникам зарплаты и оплачивать энергоносители. Мы не можем повысить социальные стандарты - по сути, выполнить закон, не можем сдвинуть с места экономику. Программы, принятые областным советом - а их более 50, - сейчас не имеют источников финансирования, они заморожены. Чем позже будет принят бюджет, тем меньше у нас останется времени для работы по нашим программам, и их выполнение окажется под большим вопросом. Более того, в прошлом году область по местным бюджетам сработала хорошо, и на 1 января 2010-го мы получили по областному бюджету 22 миллиона гривен остатков и по сведенному бюджету - около 60 миллионов. Так вот, эти деньги у нас как бы есть, они лежат "в кармане", но мы не можем их использовать, - отмечает Ковальчук.
Естественно, "замороженными" оказались целый ряд строящихся объектов, кроме того, ряд болезненных вопросов, так сказать, областной специфики не двигаются с места:
- Что касается наших макроэкономических направлений, то в первую очередь хотелось бы, чтобы новое правительство обратило внимание на буроугольный комплекс, в частности, задолженности компаний, арендующих предприятия комплекса, перед его работниками, которые сегодня достигают уже 40-45 миллионов гривен. Кроме того, остро стоит вопрос о субвенции для завершения работ по Новоконстантиновскому месторождению урановых руд. Сейчас все это заморожено. Кроме того, мы начали реконструкцию ряда объектов - театра имени Кропивницкого, краеведческого музея, начато строительство школы-лицея на ул. Ленина в Кировограде. Эти работы сегодня также заморожены, - поясняет глава Бюджетного комитета.
Но на самом деле то, что не строится (или не достраивается) новое, - далеко не самое страшное во всей ситуации:
- У нас есть очень много объектов, находящихся в аварийном состоянии либо в состоянии, которое может повлиять на сохранность материальных ценностей. Так, например, сегодня подтапливается здание художественного музея в Кировограде, нужно срочно провести реконструкцию областной филармонии, которая вскоре будет не в состоянии функционировать на должном уровне. Как раз на следующем заседании сессии облсовета мы будем принимать документ о программе обновления и строительства основных фондов совместной собственности территориальных общин. К слову, эта программа - первая в Украине, она не имеет аналогов. Речь идет о целом ряде библиотек, областной больнице, детской областной больнице, наркодиспансере, специализированных школах, гериатрических учреждениях и так далее, износ которых на сегодня доходит до 60%, там высокая аварийность. И эти вопросы сегодня также не могут быть реализованными. Попросту говоря, если, не дай Бог, случится серьезная авария, нам придется развести руками и сказать, что у нас нет средств. Притом, что деньги, как я уже говорил, на самом деле есть - только пользоваться ими мы не можем. Кроме того, у нас есть специальные фонды - например, фонд охраны окружающей среды, из которого финансируется строительство целого ряда объектов, начатых в последние годы, например, очистные сооружения города Новомиргорода - там нужно всего 600 тысяч дофинансировать, и объект можно вводить в эксплуатацию. Отдельный разговор - о состоянии дорог, которые не за что будет приводить в порядок после того, как сойдет снег. Жизнь замерла. Это даже не топтание на месте, экономика и бюджет сегодня находятся в состоянии комы, - констатирует Ковальчук.
В общем, сегодня уже не так важно, кого за сложившуюся ситуацию благодарить - "строптивую" Раду или премьера-популистку. Взмолиться просто хочется: уж устаканьтесь как-нибудь там, люди добрые, и примите бюджет. Хоть приблизительно адекватный, "хоть тушкой, хоть чучелом". Ведь из комы - либо в палату интенсивной терапии, либо на кладбище...
http://www.uc.kr.ua/fresh/5921/ПЕРСОНАЛІЇ В ПОЛІТИЦІ
МАТЧУК НЕ ПРОЩАЄТЬСЯ
Світлана Федас, "Рівне вечірнє",25.02.2010
Народний депутат України Віктор Матчук заявив, що його "виборчий округ" - уся Рівненська область.Приймальня депутата Матчука відкриється у центрі Рівного. Оскільки в сесійній залі депутатові необхідно бути присутнім вісім днів на місяць, з них чотири дні - лише до обіду, п. Матчук збирається до Києва навідуватися, а більшу частину свого депутатського часу проводити, на Рівненщині. І працювати в парламентському комітеті, найближчим для себе він визначив Комітет з питань будівництва, архітектури, містобудування і регіональної політики, але це питання остаточно ще не вирішене. Зараз у Верховній Раді Матчук має намір "пробивати" закон про статус поліських районів і шукає серед колег "групу підтримки", каже, що такі є. Узагалі ж у новому статусі, каже Віктор Матчук, почувається некомфортно, оскільки доводиться багато зустрічатися та спілкуватися з людьми, а результату своєї роботи він поки не бачить.
Віктор Матчук як народний депутат обіцяє подумати про створення такого собі благодійного фонду імені Матчука.
- Я вважаю, що найбільшої підтримки потребують діти, - каже п.Матчук. - Для них треба проводити більше змагань, конкурсів, фестивалів, де діти зможуть усебічно себе реалізувати. Я пригадую, якою радістю для мене було, коли школярем брав участь у змаганнях зі спортивного орієнтування і, зайнявши якесь призове місце, одержав у подарунок ліхтарик. А переможцеві змагань тоді вручили тільки грамоту.
http://www.rivnepost.rv.ua/showarticle.php?art=023449ПЕРЕДІЛ ВЛАСНОСТІ
ЮРИЙ ТЕРНАВСКИЙ: РЕЙДЕРСКАЯ "СПРАВЕДЛИВОСТЬ" - ПРОЕКТ ПРОВАЛЬНЫЙ
Игорь Сычев, "Вечерний Мариуполь", 24.02.2010, Донецкая обл.
Против комбината Ильича время от времени затеваются "нечистоплотные происки".Украина переживает один из тяжелейших периодов собственной истории. Период разгула дичайшего капитализма, примеров которому тяжело найти в новейшей истории человечества. Когда небольшая группка олигархов наживается на невероятной эксплуатации и социальной дискриминации населения Украины. Именно из-за этого социального порядка, не имеющего по большому счету аналогов в прошлом страна уже потеряла более 10% населения. А еще шесть миллионов наших сограждан вынуждены искать самую неквалифицированную и низкооплачиваемую работу за рубежом, поскольку на Родине им не на что надеяться.
На фоне всеобщего экономического развала, деградации и невероятного финансового неравенства, своеобразным островком социальной стабильности и производственного прогресса выглядит Мариупольский Металлургический Комбинат имени Ильича. Руководство предприятия во главе с генеральным директором Владимиром Бойко не позволили в лихие 90-е разворовать предприятие, подобно тому, как это было проделано с сотнями украинских заводов и фабрик, от которых сейчас не осталось даже фундамента.
Комбинат не только сохранен, но и продолжает работать. Факт, практически фантастический в условиях современной Украины. При этом развивается комбинат не за счет так называемой "оптимизации", когда трудовые коллективы сокращались до минимума, а на оставшихся на производстве рабочих возлагались максимальные объемы выработки. И все это - за копеечную зарплату, при полном отсутствии социального пакета. Комбинат развивается при помощи модернизации существующего оборудования, ввода новых современных производственных мощностей и совершенствования технологических процессов.
Естественно, олигархические кланы, раздражает сам факт существования такого предприятия как ММК имени Ильича, где в реальности воплощаются принципы народного предприятия, где рабочий получает законную зарплату и соцпакет. Понятно, что для людей, выжимающих последние соки из украинской промышленности комбинат Ильича как кость в горле. Ведь он подает пример рабочим других крупных предприятий Украины, что можно быть эффективным предприятием и не находиться под опекой провластного олигархата. Неудивительно, что против комбината Ильича и затевается время от времени нечистоплотные происки. О том, как это делается, и кто за этим стоит рассказывает заместитель генерального директора, начальник Управления общественного питания и торговли открытого акционерного общества "Мариупольский металлургический комбинат имени Ильича" Юрий Тернавский.
- Юрий Иванович, производственные и социальные достижения Мариупольского металлургического комбината имени Ильича бесспорны и очевидны для любого объективного наблюдения. Об успехах одного из крупнейших отечественных предприятий неоднократно сообщали и средства массовой информации. К этому следует добавить, что правление комбината, руководители профсоюзной организации никогда не скрывают от коллектива сложности и проблемы, возникающие как перед предприятием, так им перед всей экономикой страны. Но в январе наступившего 2010 года, в некой мелкоформатной газете, похожей больше на листовку, появилась статья, в которой обливается грязью комбинат его руководство. С какой целью появляются измышления такого рода?
- Такие писания составляются с единственной целью: способствовать рейдерскому захвату определенного предприятия в отношении которого чешутся руки у "денежных мешков", называемых еще олигархами. Законных оснований стать хозяевами приносящего высокую прибыль, но при этом независимого объекта экономики у "финансовых тузов" нет. Поэтому они без колебания применяют различные нечистоплотные приемы. Приемы эти разнообразны.
Рейдерские захваты украинских предприятий стали неотъемлемой частью экономической жизни (и выпусков новостей). Украинская власть не хочет или не может покончить с экономическим бандитизмом на территории своей страны.
По разным оценкам, рентабельность рейдерского "бизнеса" в некоторых случаях доходит до пятисот процентов(!). При столь фантастической сверхвыгоде размеры коррупционных отступных представить несложно. "Пересічні" граждане, не единожды ограбленные государством в лице его чиновников, как правило, реагируют на факты рейдерства примерно так: "вор у вора дубинку украл". Конечно, до тех пор, пока удар захватчиков не ощутят на собственной шкуре. Рейдеры знают о такой специфике отношения к ним общества и умело манипулируют им, представляя себя в образе эдаких современных Робин Гудов. Но рейдерство опасно тем, что уничтожает промышленность страны, и без того находящуюся на последнем издыхании. Потому что судьба предприятий, захваченных рейдерами, равно, как и трудовых коллективов этих предприятий, незавидна.
Существует множество видов рейдерских захватов. Одна из таких методик заключается в следующем. Рейдеры находят слабое звено предполагаемой жертвы или создают такое звено - своеобразную пятую колонну внутри предприятия. Недовольные руководством всегда найдутся на любом производстве. Или прикармливают какой-нибудь малозначительный профсоюз и создают недовольство... Если такое недовольство умело профинансировать и организовать, считай, дело в шляпе.
- Издание листовки "Справедливость", также "тянет" на одну из разновидностей рейдерских атак? Листовка с подозрительной быстротой успела обзавестись и собственным сайтом в Интернете. Зная хоты бы приблизительно сегодняшнюю стоимость вхождения в информационное пространство, не вериться, что это предприятие дело рук какой-то небольшой группы людей озаботившихся вопросами справедливости исключительно на комбинате имени Ильича...
- История эта занятная достойная того, чтобы ее оценили с непредубежденных позиций.
Недавно жители неблизкого от Мариуполя Киева увидели на улицах ситилайты со странными прошениями: "Юлия Владимировна, защитите нас от нашего директора!" От кого же понадобилось спасаться заказчикам ситилайтов, от какого "директора"? Есть хорошее слово "профсоюз" или "профсоюзная организация", которое у большинства людей ни с чем плохим не ассоциируются. Наоборот, вызывают симпатию. Этим и пользуются современные рейдеры. На комбинате имени Ильича в курсе насчет того, как это происходит.
Официальная дата создания профсоюзной организации, взявшей для себя наименование "Защита справедливости", - 5 марта 2005 года. Уже 11 марта, всего через шесть дней, Центральный совет Всеукраинского профессионального союза "Защита справедливости" зарегистрировал одноименный профсоюз, возникший на комбинате, в качестве своей первичной организации. Судя по протоколу учредительного собрания будущей независимой профсоюзной организации комбината имени Ильича, вступить в профсоюз изъявили желание восемь человек. Председателем организации на том же собрании был избран работник мартеновского цеха Игорь Симоник. О своем создании "Защита справедливости" уведомила профсоюзную организацию комбината. Создание и регистрация первичной организации Всеукраинского профсоюза "Защита справедливости" были оформлены чин по чину. Это обстоятельство само по себе наводит на мысль, что нескольких работников комбината, не имевших юридических знаний, достаточных для быстрой регистрации нового профсоюза, кто-то заранее обучил и проинструктировал. С чего бы это?
Тем не менее, правление и генеральный директор ОАО "Мариупольский металлургический комбинат" имени Ильича" заняли по отношению к профсоюзу "Защита справедливости" ясно выраженную, неконфликтную позицию. "Независимых" ни в чем не ущемлять и деятельности их организации не мешать. Решение руководства комбината было взвешенным и рассудительным. На комбинате имени Ильича неспроста отслеживали специфику рейдерских операций. А история проведения непрямых, исподволь готовившихся захватов предприятий, неопровержимо свидетельствовала о том, что для взывающих к справедливости новоявленных профсоюзов малейшая несправедливость, или любой прокол в деятельности администрации, сразу же становятся отправной точкой для достижения целей, что с защитой трудящихся ничего общего не имело.
Что взбрело в голову Игорю Симонику, то и делалось. Вся работа профсоюза сводилась к личной мести Симоника администрации цеха и руководству комбината в целом. Из-за действий Симоника мы и наши семьи оставались без средств к существованию, так как вместо работы "организовывали" бесконечные простои.
Возня профсоюза "Защита справедливости" один к одному повторяет действия таких же "независимых" профсоюзов на предприятиях Лисичанска и Днепропетровска.
Одними ситилайтами и телевизионным эфиром защита "несправедливо обиженных" не ограничилась. С начала ноября уже по самому Мариуполю стали ходить номера листовки "Справедливость", означившей себя как "Газета первичной профсоюзной организации "Защита справедливости" на ОАО "Мариупольский металлургический комбинат имени Ильича". Номера листовки отпечатаны не типографским способом, а на резографе. Наверное, для того, чтобы читающие поверили, что ее печатают какие-нибудь энтузиасты-подпольщики в законспирированном помещении. Но что примечательно: листовки от 2 ноября 2009 года и 16 ноября 2009 года вышли в черно-белом исполнении, а номер от 30 ноября уже был цветным. В конце каждого выхода примечание: "Распространяется бесплатно". Неужто и печатают листовку за "спасибо"? Под статьями каждого выхода знакомые имена и фамилии: Игорь Симоник, А. Кормильцев, Игорь Шулежко, Николай Гогия. Но люди, знающие этих персонажей, пребывают в недоумении. Ни за Симоником, ни кем-либо еще из авторов листовок, не было замечено грамотности и литературных способностей, которых хватило бы для того, чтобы строчить номер за номером. Выходит, здесь тоже бескорыстно помогают журналисты и юристы, воспылавшие вдруг желанием поработать за тех, кого якобы обворовали и унизили?!
Предположительно, листовку "Справедливость" печатают либо в Киеве, либо в Донецке. Лица, сочиняющие для нее материалы, пока не установлены. В Мариуполь пачки листовок, не без умысла отпечатанной на резографе, доставляют на автомобилях способом курьерской доставки. Если все, о чем пишет "Справедливость", принимать за чистую монету, придется поверить и в то, что регулярная доставка листовок в Мариуполь оплачивается также исключительно из карманов ее постоянных авторов.
Зато все вместе - далеко не мелочь и вызывает закономерные вопросы.
Откуда у мелкого профсоюза крупные средства на дорогостоящие столичные ситилайты? Кто оплачивает стоимость телевизионного эфира этих "борцов за справедливость"? Наконец, кто финансирует выпуск листовок и оплачивает, как их доставку в Мариуполь, так и работу "акул пера", старающихся создать негативное общественное мнение о комбинате имени Ильича?
Все это очень дорогие "удовольствия", и не имеют никакого отношения к борьбе за права рабочих.
- Создание липовых профсоюзов типичный пример рейдерских атак. Естественно, что с такими карманными организациями нет смысла вести доьбросовестную политику. Но, с объективной точки зрения, чем комбинат имени Ильича способен опровергнуть инспирированные внешне пакости?
- Наверное, самым убедительным доводом будет то, что в 1990 году на комбинате имени Ильича работали 26 тысяч человек, а сегодня коллектив комбината насчитывает 49 тысяч работников. На фоне этого сравните хотя бы численность коллектива комбината с динамикой персонала любого другого промышленного предприятия города Мариуполя и всего региона.
Конечно, комбинату особенно сейчас приходится нелегко. Каждая тонна выплавленных чугуна или стали - это не только зарплата доменщиков и сталеплавильщиков. За счет основной продукции нашего металлургического предприятия живут люди, которые выполняют другие, но оттого не менее важные задачи. Например, в цехе здоровья и благоустройства трудятся полторы тысячи человек. Но они делают важнейшую работу: строят и ремонтируют дороги и тротуары, приводят в порядок различных здания и сооружения. Их работа заслуживает неоспоримого признания и достойного вознаграждения. Комбинат также помогает нашим дочерним предприятиям, входящим в структуру Управления сельского хозяйства. Но какое может быть сомнение здесь? Труд на земле - почетнейшая и ответственнейшая задача. Не будет преувеличением сказать, что от того, как сумеет решить свои проблемы село, зависит все остальное.
Злопыхатели и проходимцы могут распространять какие угодно басни. Но, не вступая в полемику с недостойными людьми, можно привести такую статистику роста заработной платы на комбинате. В январе 2009 года размер средней зарплаты составлял 2090 гривен. Наряду с этим работники основных производственных цехов получали в месяц до 2233 гривен. А теперь для сравнения показатели января 2010 года: средняя зарплата на комбинате 2359 гривен, у работников основных производственных цехов - 2501 гривна. Но значит ли это, что на комбинате такими зарплатами довольны? Разумеется, нет.
Невозврат налога на добавленную стоимость, зависимость металлургических предприятий Украины от экспортных поставок замедляют решение многих социальных проблем, повышение заработной платы в том числе.
Но позади президентские выборы, идет к концу холодная, необычайно трудная зима. Через считанные месяцы начнется очередной летний сезон. Детские оздоровительные центры и цеховые базы отдыха, которых более семидесяти, заработают снова. Содержание баз отдыха обходится недешево. Но это оправданные затраты. Здоровье наших людей, членов семей работников комбината цены ведь не имеют.
Комбинат постоянно помогает. городской больнице № 1 Всего лишь один день помощи обходится не дешёво. Но разве это тот случай, когда надо скупиться? Комбинат продолжает оказывать помощь и детским садам. А что делать, если новый год вступил в свои права, а бюджета у государства нет? Детские учреждения содержать не за что. Одна надежда - на комбинат имени Ильича. А вот еще новость последней недели. На комбинат позвонили из поселка Садки. Там нестабильно работало почтовое отделение. Произошло это из-за того, что помещение почты не ремонтировали лет двадцать, и по всему еще отказало отопление. Туда поехал сам Владимир Семенович Бойко. Через два дня помещение почти привели в порядок, а для обогрева установили новый, современный котёл. Помощь такого рода - не исключение. А повседневный пример заботы комбината не только о своих людях, но и о тех, кто живет и работает рядом.
И таких примеров великое множество (!).
Не обращая внимания на посторонние происки, комбинат имени Ильича, все его службы и подразделения следуют раз и навсегда избранным курсом: служению интересам трудящегося человека.
Вот и сейчас вокруг комбината началась странная возня, до боли напоминающая подготовку к рейдерской атаке на предприятие. Все, что можно было "приватизировать" у государства, олигархи приватизировали. Зачастую добытые таким путем активы просто "дерибанились" и распродавались до последней щепки, до последнего ржавого гвоздя. Теперь остается только наложить лапу на то, что каким-то чудом осталось вне зоны влияния олигархических группировок. Для этого у олигархии есть свои рычаги - рейдеры. Люди без совести, моральных и деловых принципов, чья задача любыми способами с помощью мошенничества, шантажа, лжи, махинаций отобрать производство у законных владельцев и передать в руки олигархов. Рейдеры по своей сути не способны ни к развитию, ни к созиданию. Уже ставший длинным список украинских предприятий, подвергшихся рейдерским атакам, не может похвастать предприятием где после атаки производство развивалось бы нормальным путем. Ведь суть рейдерства состоит в том, чтобы за минимальное количество времени и средств, получить максимальную прибыль. Это можно осуществить только двумя способами. Первый: полностью распродать предприятие до последнего кирпича. Второй: быстро перепродать предприятие тому, кто потогонной системой труда начнет возвращать себе вложенные средства.
А что случится с рабочими, их семьями и близлежащим населенным пунктом никого не волнует. В свое время довелось быть свидетелем, когда один из менеджеров украинских предприятий, недавно отнятого рейдерами, в открытую заявил, что его не волнует то, что находится дальше трех метров от заводского забора. По логике дикого капитализма он прав. При капитализме человек человеку волк. Это не красивый оборот речи, так оно и есть. Подобное отношение к человеку труда позволяет олигархическим семьям и финансово-промышленным группам зарабатывать сверхприбыли. При этом пресс социального угнетения только усиливается.
Олигархи-рейдеры своими средствами не делятся не только с рабочими, но и с государством, предпочитая сразу выводить свои средства в офшорный и на счета в западных банках. В то же время как ММК им. Ильича инвестирует свой капитал в машиностроение, агропромышленный комплекс, развитие пищевой и легкой промышленности, транспортных коммуникаций, финансово-страхового сектора, в развитие горно-рудной промышленности, развитие инфраструктуры Мариуполя и близлежащих населенных пунктов, а также в развитие курортно-оздоровительной базы для работников комбината.
Вполне возможно, что в ближайшее время может состоятся попытка откровенной рейдерской атаки на комбинат. И у рейдеров в ход может пойти разные нечистоплотные приемы. Комбинат и его руководство начнут поливать грязью, будут прибегать к изощренной лжи, постараются ее максимально распространить в средствах массовой информации. Но, главное, постараются найти определенное количество недовольных положением дел на комбинате рабочих. С помощью баек о возможном приходе нового "эффективного менеджмента" и личных посул их будут использовать как дестабилизирующий фактор внутри рабочего коллектива, подрывая единство "ильичевцев" в борьбе за независимость своего предприятия от бандитско-олигархических кланов. Хочется только напомнить, что если олигархи и руководимые ими рейдеры все-таки добьются своего, то для работников ММК и членов их семей наступят действительно черные дни. Новые "менеджеры" уж точно не будут мариупольцами и им будет всё равно, что случиться с заводом, городом, и тем более людьми, живущими в нём. Главное - получить прибыль, а там хоть трава не расти. Разрушенная экономика Украины - наглядный пример этой картине.
http://www.vecherka.com.ua/news.php?full=1837ЗАКОННІСТЬ І ПРАВОПОРУШЕННЯ
ЗМОВА ПРОТИ ВИРОБНИКІВ?
Сергій Наумук, "Волинь", 23.02.2010
Антимонопольний комітет України оштрафував три найбільші молокопереробні підприємства Волині.Нещодавно Антимонопольний комітет України оштрафував ВАТ "Ковельмолоко", ЗАТ "Ратнівський молокозавод" та ВАТ "Рожищенський сирзавод" загалом на 69 тисяч гривень. Таке рішення прийняла адміністративна колегія Комітету на виїзному засіданні у Луцьку. Розслідування Антимонопольного комітету встановило, що протягом квітня - травня минулого року "Ковельмолоко", "Ратнівський молокозавод" та "Рожищенський сирзавод" встановили однакові закупівельні ціни на молоко. Зрозуміло, що ціни були занижені.
- Ми постійно моніторимо ринок молока і відслідковуємо частку кожного з чотирьох волинських молокопереробних заводів та виробників з інших областей, - розповів голова обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України Віктор Гупало. - Звичайно, вони конкурують між собою. Та є випадки, і не поодинокі, коли в селі два або три приймальні пункти від різних виробників. Зрозуміло, що села знаходяться на різній віддалі від заводів. Відповідно виробники несуть різні транспортні витрати.
Відповідно і закупівельні ціни мають бути різні. Та проте ціну на молоко для багатьох населених пунктів знизили одночасно. Скажімо, у селах Вишенька, Носачевичі, Олешковичі та Єлизаветин Носачевичівської сільської ради Рожищенського району "Ковельмолоко" та "Рожищенський сирзавод" за один літр молока ІІ ґатунку протягом травня - червня 2009 року платили по 1 гривні. Таку ж ціну ці виробники у той самий період пропонували і в селі Муравище Сокиричівської сільської ради Ківерцівського району. У Ковельському районі обидва переробники платили по гривні за літр молока, попри те, що "Рожищенський сирзавод" ніс більші транспортні витрати. І в Рожищенському районі була така ж ціна в обох заводів, хоча віддаль до Ковеля значно більша.
- З економічних позицій цього не поясниш: чим ближче до заводу, тим дешевше привезти молоко. Переробники ж встановили однакові ціни, - продовжив розмову Віктор Гупало. - Та заявити одразу не можна, бо не було доказів. Ми мали довести порушення законодавства економічними методами. У той час з'явилися статті Валентини Блінової "Чому молоко дешевше за воду?" ("Волинь-нова" № 59 від 4 червня 2009 року) та Ярослава Гаврилюка "Жорсткі "правила гри" на молочному ринку" ("Волинь-нова" №80 від 23 липня 2009 року), були виступи у пресі голів спілок переробників молочної промисловості, був виступ аграріїв, коли хотіли перекрити трасу біля Лукова. Все це свідчило про те, що справа архіважлива. Ми об'їхали половину приймальних пунктів в області і взяли пояснення у людей, які приймають молоко: яка ціна, коли її підняли, хто здає молоко. Опитали також голів сільрад, де є приймальні пункти. Звернулися до голів районних рад та голів райдержадміністрацій, бо вони також мають зобов'язання розширювати конкуренційне середовище. Не стояла осторонь і обласна влада, зокрема, надавало чималу допомогу головне управління агропромислового розвитку.
Зрозуміло, що однакових цін ніхто з керівництва заводів пояснити не зміг. В той же час закупівельна ціна у Луцькому районі була на рівні 1,20 гривні за літр. І пояснення тому просте: там заготовляли молоко не тільки волинські змовники, а й підприємства з інших областей. Тому волиняни також змушені були тримати в цьому районі вищі ціни. Таким чином було доведено узгоджені антиконкурентні дії ВАТ "Ковельмолоко", ЗАТ "Ратнівський молокозавод" та ВАТ "Рожищенський сирзавод". Кожне з підприємств оштрафовано.
- При визначенні суми штрафів враховувалося багато чинників, які прописані в рішенні колегії, - роз'яснив голова обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України Віктор Гупало. - На "Ковельмолоко" накладено 36 тисяч гривень штрафу за два порушення, на "Ратнівський молокозавод" - 18 тисяч гривень, на "Рожищенський сирзавод" - 15 тисяч гривень. Два заводи (ковельський та ратнівський) вчинили порушення вдруге, то їх оштрафували на більшу суму. За такі порушення антиконкуренційного законодавства накладається штраф до 10 відсотків обороту підприємства за минулий рік. Це дуже великі цифри. Та політика Антимонопольного комітету України не побудована на знищенні бізнесу.
Колегія Антимонопольного комітету України врахувала те, що криза зачепила і ці заводи. Минулорічні фінансові показники на цих підприємствах гірші, ніж були у 2008 році. Взяли до уваги також те, що всі заявники письмово визнали, що порушили закон. Представники всіх трьох заводів запевнили, що в подальшому будуть уникати таких дій. Та контроль за згаданими підприємствами віднині буде більший.СКАНДАЛИ
ПИСАРЧУК НАЗАВ ВИННИМ У РУЙНУВАННІ УКРАЇНИ НОВОЖЕНЦЯ
"Поступ", 25.02.2010, Львівська обл.
Народний депутат України Петро Писарчук не залишив поза увагою випад на свою та регіоналів адресу з боку Ростислава Новоженця.23 лютого під час сесії Львівської обласної ради голова Львівської крайової організації УРП, депутат Львівської облради Михайло Барбара оприлюднив заяву Львівської крайової організації Української республіканської партії з вимогою до депутатів Львівської обласної ради невідкладно висловити свою чітку позицію і підтвердити власне рішення дворічної давності про визнання Партії регіонів антидержавною організацією.
В заяві зокрема, йдеться, що "програма Партії регіонів, яку має намір втілювати в життя президент Янукович спрямована на повернення до епохи кучмізму і відкриває шлях до ліквідації незалежності України. Недарма перший виступ Януковича прозвучав російською мовою. Януковича як президента підтримало менше третини виборців, і тому його легітимність постійно піддаватиметься сумніву".
Крім того, депутат облради Ростислав Новоженець 23 лютого, під час сесії Львівської обласної ради скерував депутатський запит на ім'я міського голови Львова Андрія Садового і правоохоронних органів щодо перевірки діяльності ринку "Південний" у Львові. Новоженець заявив, що підприємство "АЙПІЄ-Л" винне Львову 1 млрд грн.
Львівська обласна рада цей запит не підтримала.
Водночас Львівська облрада звернулася до Верховної Ради з приводу загроз державному статусові української мови. Зокрема, обласна рада засудила пропозиції щодо надання російській мові статусу другої державної або регіональної мови на окремих територіях. Таке звернення підтримали 70 депутатів на сесії облради 23 лютого.
"Ми категорично не сприймаємо заяв Партії регіонів щодо додаткових преференцій для російської мови шляхом ухвалення відповідних законів, зокрема додаткових повноважень обласних рад у сфері мови. Вважаємо це не лише грубим порушенням Конституції України, але й відвертим проросійським наступом на основу нації", - сказано у зверненні.
Депутати закликають голову і депутатів ВРУ "протистояти таким брутальним пропозиціям", оскільки "чужа мова в країні у ролі державної - це чуже мислення, чужі моделі розвитку, чужі вартості. Це поступова і неминуча втрата суверенітету!".
Львівська облрада закликала народних депутатів пам'ятати про відповідальність перед мертвими предками, "які віддавали життя за духовність нації", і перед майбутніми поколіннями, "які можуть через вас втратити свою окрему дорогу пізнання".
Тим часом Петро Писарчук не залишив поза увагою випад на свою та регіоналів адресу з боку Ростислава Новоженця.
"Не є дитячою забавкою заклики визнати Партію регіонів антидержавницькою організацією, бо вони можуть викликати у відповідь від недоумкуватих екстремістів з протилежного боку, що антидержавними є політичні сили, до яких належить п. Новоженець і його однодумці. Не Президент Янукович, а Новоженець усі роки незалежності, прикриваючись патріотичною фразою, руйнував Україну. Галичанам добре відомі "трудові звитяги" Новоженця на заводі телеграфної апаратури, який з потужного знакового для Львова підприємства, фактично зник з його карти", - йдеться у заяві народного депутата України Петра Писарчука.
"Не Президент Янукович, а Новоженець усі роки незалежності, прикриваючись патріотичною фразою, руйнував Україну. Галичанам добре відомі "трудові звитяги" Новоженця на заводі телеграфної апаратури, який з потужного знакового для Львова підприємства, фактично зник з його карти. А коли Новоженця призначили головою Яворівської райдержадміністрації, то кури перестали нести яйця. Бо, зокрема, і за падіння виробництва яєць в районі, Президент Віктор Ющенко звільнив його з цієї посади" - вважає Писарчук.
"Саме нищення українських підприємств і економіки в цілому несе загрози незалежності України, про що так багато верещить цей чоловік, лякаючи галичан Януковичем. Економічна програма Президента Віктора Януковича навпаки приведе тільки до зміцнення авторитету і незалежності Української держави, бо передбачає відродження промисловості та економічне зростання держави", зазначається у заяві львівського депутата-регіонала.
За матеріалами ZAXID.NET, ЗІКу.
http://postup.brama.com/usual.php?what=67004НА ПАМЯТНИКЕ ГЕРОЯМ ВЕЛИКОЙ ОТЕЧЕСТВЕННОЙ ВОЙНЫ НАМАЛЕВАНА СВАСТИКА
"Днепр вечерний", 24.02.2010, Днепропетровская обл.
Мы обещали нашим отцам и дедам, что их подвиг не будет забыт. Простите нас за то, что не сдержали слово...17 февраля мы отмечали годовщину Павлоградского восстания ("ДВ", 16 февраля, вторник). Вспоминали, как ценой жизни павлоградских подпольщиков удалось изгнать из райцентра оккупантов.
Увы, о подвиге наших земляков на родине помнят только музейные сотрудники. Местные власти, судя по всему, не вспомнили о героях даже в День защитника Отечества.
Павлоград. Перекресток улиц Восстания и Шевченко. Как мы уже писали, здесь находится ветхий домик с выбитыми окнами - очевидец тех кровавых событий. На нем потемневшая мемориальная доска с надписью: "Здесь 12 февраля 1943 происходил бой павлоградских антифашистских групп с немецкими захватчиками. Нас 21. Стояли насмерть. Погибаем, но не сдаемся".
Согласно легенде, эти слова нацарапал кровью участник восстания Андрей Нестеренко.
С другой стороны строения синей краской выведено признание "Витя я тебя люблю! Ждем. Катя 14.10.2009". И рядом, в полстены, нарисована...свастика.
Братская могила героев в другом месте города - в районе средней школы №3. И здесь нас тоже ждали запустение и неуважение к памяти павших.
На стеле, вместо "Бессмертен подвиг ваш" - перекошенное "Б см ртен подвиг а".
Звоним в Павлоградский горотдел милиции, чтобы узнать, настигла ли кара вандалов. Дежурный принимает нас за сумасшедших и не понимает, о каких памятниках идет речь. Наконец обещает все выяснить и перезвонить.
Через полчаса раздается звонок.
- Наталья Михайловна, что же вы нас не по делу гоняете? - нервничает голос в трубке. - Ну, да. Отпали от времени и ветра на стеле буквы, мы тут при чем? А дома-памятника у нас и вовсе нет. А если кто-то на развалине нарисовал свастику - нас это не касается...
...Дорогие павлоградцы, уважаемые павлоградские власти. Очень надеемся, что буквы на стеле будут восстановлены. А свастика и признание в любви забелены в ближайшее время.
Поверьте, это нужно не мертвым. Это нужно живым.
http://dv-gazeta.info/obschestvo/na-pamjatnike-gerojam-velikoj-otechestvennoj-vojny.htmlЗБЕРЕЖЕННЯ ДОВКІЛЛЯ
ЗЕЛЕНА ГАЛЯВИНА ЗІ СТРОНЦІЄМ І ПЛУТОНІЄМ
Олеся Дейнеко, "Київська правда", 26.02.2010
"Безпечність прийде ще дуже не скоро".Чимало часу вже минуло, відколи трапилась планетарна аварія на четвертому блоці Чорнобильської атомної. Власне, 23 роки. Але ми і досі не перестаємо писати, говорити, попереджати про небезпеку тієї зони, яка оточує атомну станцію. Реальну небезпеку являє собою сам четвертий реактор, над яким ніяк не з'явиться захисна споруда, так званий конфаймент. Скільки ж грошей виділено було нам європейською спільнотою, скільки грошей виділяв на проект, на будівництво нового укриття Кабінет Міністрів. Якби хтось узявся порахувати ці захмарні суми, то, мабуть, дійшов би висновку, що на них можна було б побудувати не одне укриття, зробити зону довкола станції і справді безпечною. Поки що ж і сама зона таїть у собі певну загрозу. Справа в тому, що після аварії викидами радіаційних металів було заражено і дерева, і грунт, і всі споруди довкола. Досить сказати, що білокам'яна Прип'ять, де жили атомники, і сьогодні випромінює 200-240 мікрорентген за годину.
А тим часом у 2000-му році на вимогу тієї ж європейської спільноти було остаточно закрито Чорнобильську атомну. Чи змінило це щось? Звичайно, ні. Як було, так і сьогодні є - забруднені землі, річки, озера, радіаційні ягоди, гриби, риба. Жити у зоні - великий ризик, велика проблема. Хоч деякі самосели і досі звідти не виїхали, але їх дуже мало залишилось.
Нещодавно стало відомо, що країни Європи замість того, аби допомогти Україні остаточно ліквідувати наслідки Чорнобильської катастрофи, поблажливо ставляться до того, щоб перетворити Чорнобиль у своєрідне сховище для ядерних відходів, а на додачу створити довкола станції зелену зону. Такий собі зелений рай. Недавно в силу вступив закон про загальнодержавну програму зняття з експлуатації ЧАЕС і перетворення об'єкта "Укриття" в екологічно безпечну систему. Правда, ніхто не згадує про те, що консервування станції займе щонайменше сто років. Сьогодні там щодня працюють три тисячі чоловік. І на сто років вперед там мають бути люди для того, щоб гарантувати безпеку для українського народу, для Європи, до речі, також. Хоча Європа після 2000 року нам уже нічого не обіцяє. Станцію закрито, проблем нема, тож і допомога нікому не потрібна. А використати забруднені землі для зберігання ядерних відходів - то чому б і ні. Хоч це принесе явну шкоду, додаткову шкоду перш за все українському народу.
Зараз на станції заплановано вже вкотре врешті побудувати новий конфаймент, звести сховище для ядерних відходів, два заводи з їх переробки. Тобто з переробки твердих і рідких відходів. Вже одне це викликає дуже багато запитань про екологічну доцільність такого проекту. Адже будуть додаткові випромінення. Це, окрім існуючого комплексу з переробки ядерного палива "Вектор". Термін експлуатації цього комплексу закінчиться через 50 років. А що далі? На це запитання чіткої відповіді ні у кого немає.
Зараз багато говорять про горезвісну зелену галявину, яка буцімто врятує становище. Вона нічого не врятує. Тим більше, що під свіжою травичкою, як були, так і залишаться викиди стронцію і плутонію. Очистити територію від цих викидів абсолютно нереально. Вчений хімік Валерій Кухар твердить, що особливу турботу викликає плутоній, яким територія на 10 кілометрів довкола атомної дуже забруднена. А період напіврозпаду плутонію - 10 тисяч років. То про яку ж зелену галявину, безпечну галявину, де можуть гратися діти, може йти мова. 10 тисяч років плутоній залишається небезпечним для легенів. Але до цього слід додати, що він є не лише на території 10 кілометрів довкола станції, але і в усій 30-кілометровій зоні, щоправда, в меншій кількості.
Академік Дмитро Гродзінський вважає, що програма озеленення Чорнобильської атомної є не просто легковажною, а вкрай небезпечною і шкідливою. Адже саме тільки озеленення не позбавить нас від стронцію і плутонію, інших небезпечних металів, які знаходяться довкола станції. Краще б ці гроші, які планується витратити на зелену галявину, використати з іншою метою. Він підкреслює, що це буде чергове відмивання грошей, а не реальна користь для станції, для людей, які туди приїздять і будуть приїздити на роботу, для всіх українців. Поки що, причому не на рік-два, не на 10 років, а на сотні років довкола Чорнобиля не можна створити безпечної зони. Там земля, вода, деревина забруднені небезпечними металами, період розпаду яких просто величезний.
Нам вдалося поговорити з директором Українського радіаційного центру Володимиром Бебешком. Він також наголосив на тому, що зараз треба думати не про зелену зону, яка дуже довго не буде безпечною, навіть навпаки - являтиме реальну загрозу для людей, а думати про лікування тих хворих, які отримали дозу, які стали інвалідами, треба думати про лікування сотень дітей, які хворіють на різні форми лейкемії. Ось про що треба думати, а не про зелену галявину зі стронцієм та плутонієм.
У недавній розмові з головним онкологом України ми запитали у нього, чи є реальні наслідки Чорнобильської катастрофи в плані позначення їх на здоров'ї українців. Він відповів, що такі наслідки, звичайно, є, хоча не ведеться практично ніяка статистика. Але вчені світу констатують, що головна небезпека чекає українців після 25-30 років по аварії. І ми, медики, прогнозуємо, що можемо стати перед фактом епідемії раку уже в найближчі роки. Я читав про зелену галявину. Вважаю, що це безпредметні розмови на сьогоднішній день. Бо зелена галявина і справді, як твердить директор радіаційного центру, буде не лише із зеленою травою, але із стронцієм та плутонієм, які однаково небезпечні для організму людини.
Просто диву даєшся, чому наші чиновники пристають на пропозиції європейців про те, щоб зробити в Чорнобильській зоні сховище ядерних відходів, зробити зелену галявину. Там все одно ще дуже довго не зможуть постійно жити люди, вони будуть приїздити туди на кілька годин кожного дня, як це робиться зараз, для виконання необхідних робіт. Ці люди жертвують своїм здоров'ям, своєю тривалістю життя в ім'я того, щоб зробити Чорнобильську атомну безпечною. А безпечність прийде ще дуже не скоро, не одне покоління проживе довкола Чорнобиля, поки там і справді можна буде розбити зелену галявину.
...А поки що над колишньою територією Чорнобильської атомної, над 10- і 30-кілометровою зонами височіє величезний монстр зруйнованого четвертого блоку. Хоч його трохи підремонтували, трохи зацементували, але в його глибоких надрах і досі тліє до 200 тонн ядерного палива. Врахуйте, коли трапилась аварія, над нами в результаті вибуху розлетілось лише чотири кілограми пилу радіаційних металів. Вони осіли в грунті, у воді, на стінах будов. Вони і досі являють реальну загрозу. Причому не на сьогодні, не на завтра, а на сотні років вперед. Страшно уявити, що щось може трапитись, не приведи Господи, і зрушаться з місця оті 200 тонн. Поки що їх охороняє величезна вентиляційна труба четвертого блоку. До речі, її хочуть знести. Бо ж буде новий конфаймент. А труба не дасть змоги насунути його на блок. На сьогодні ми не маємо остаточно затвердженого проекту конфайменту. Маємо лише напівзруйнований блок і трубу, що вже давно у всій світовій пресі стали своєрідними візитівками страшної аварії 23-річної давнини. Коли ми доживемо, щоб хоча б ця "візитівка", загрозлива і похмура, була безпечною? І на це запитання, як і на багато інших, практично неможливо відповісти.
http://www.kiev-pravda.kiev.ua/index.php?article=3014МОЛОЧНИЙ ЛИМАН: Є ПІДСТАВИ ДЛЯ ОПТИМІЗМУ
Віктор Демченко, "Запорізька правда", 25.02.2010
"Є надія, що на Молочному лимані розпочнеться комплексне вирішення проблеми".Недавній Указ Президента України (від 15 лютого ц. р.) про створення Приазовського національного природного парку, який охоплює територію Бердянського, Мелітопольського, Приазовського й Якимівського районів площею 78126,92 гектара вселяє надію. Адже рішення довгоочікуване для нашої області, бо дає можливість системно вирішувати проблеми, пов'язані, зокрема, з Молочним лиманом, який протягом останніх років гине на очах у людей.
Тема Молочного лиману майже не сходить зі сторінок нашої газети (про проблеми, які там існують, "Запорізька правда" пише з 2001 року). Тому ми пропонуємо увазі наших читатів нотатки науковця, який спостерігає життя водойми протягом останніх десятиліть.
Казкове минуле
Про ситуацію на Молочному лимані в засобах масової інформації писалося вже не один раз. Проте ми знову хочемо донести до громадськості відомості про невтішне становище, в якому перебуває ця, колись мальовнича та багата рибними запасами, водойма. Часи, коли береги водойми були вкриті пишною рослинністю, серед якої гніздилась сила-силенна птахів, піщані пляжі зустрічали людей для відпочинку, а риболовецькі баркаси по кілька разів на день поверталися доверху заповнені рибою, здаються тепер чимось казковим та нереальним. Становище змінилося настільки кардинально, що навіть важко уявити ті прекрасні часи.
Як свідчать вчені, понад три сотні років лиман відокремився від моря пересипом і став солоним озером, де окрім солі майже нічого не було. Береги заболотились, поросли солеросами, які ніяка худоба не їсть. І так тривало аж до середини XX сторіччя. Лише зрідка пересип проривало, життя лиману відновлювалось на певний час, а згодом пісок знову перекривав доступ вод Азовського моря, і все живе знову вимирало.
Лише в 1943 році під час Вітчизняної війни пересип підірвали німецькі сапери, аби створити перешкоду для наступаючих радянських танків. Протока, штучно утворена вибухівкою, відновила життя лиману. В лимані риби стало так багато, що в деякі роки її виловлювали по тисячі тонн. Природні умови в лимані виявились придатними не лише для риб, але й для птахів. Тривало це аж до 70-х років.
Відродження кефалі
Наприкінці 60-х років, з метою підвищення ефективності вилову кефалей, створили проект будівництва запускно-обловної споруди. Та ось біда: протока знаходилась
на землях Приазовського району, а рибколгосп "Сини моря" - Якимівського. Землю не поділили, тож вирішили стару протоку закрити, а нову колгосп побудував уже у своїй вотчині. Та знову халепа! Нове місце вибрали вкрай невдало, протока постійно заносилася піском, а це означало, що її треба чистити. Цим і займався вищезгаданий рибколгосп. А щоб більше було у нього прав, то в 1978 році Молочний лиман оголосили заказником і
охоронні обов'язки віддали рибколгоспу "Сини моря". Та як зазвичай у нас буває: прав багато, а власних зобов'язань дотримуємось абияк. Протоку чистили не двома земснарядами, відповідно до проекту, а одним. Цього виявилось замало для лиману. Риби ставало все менше й менше. І ось тоді виникла думка: завезти та акліматизувати далекосхідну кефаль, бо місцева унаслідок недбалого використання вище-згаданої споруди загинула, та й не лише вона.
Ідея акліматизації виявилась вдалою, і вже 1988 року одержали першу життєстійку молодь піленгасу, а з 1993 року його почали добувати в промислових кількостях. Вилови зростали з кожним роком. Під час проходу риби протокою, як згадували місцеві рибалки, піленгаса можна було впіймати навіть штанами. В 1998 році на ділянці моря, що прилягає до лиману, стався рекордний вилов - понад 1000 тонн. Здавалось, усе йде добре: піленгасу багато, умови для його нересту в лимані чудові.
Однак протоку все більше та більше заносило піском, і вже з 1996 року лиман в осінній період почав відокремлюватися від моря, що обернулось негативними наслідками. Знову гине риба, і тепер разом із адаптованим піленгасом: 1996 року загинуло 43 мільйони молодняку.
Не допоміг державний статус
Саме з того часу проблема Молочного лиману набула державного значення. Хоча від цього статусу лиману краще не стало. Державні кошти, що виділялися для розчистки протоки, а це сотні тисяч гривень щороку, не давали належного ефекту. Протоку заносило піском після кожного великого шторму.
Результати останньої експедиції (жовтень 2009 року), проведеної співробітниками лабораторії моніторингу екосистем Азовського басейну Таврійського державного агротехнологічного університету, висвітлили жахливий стан, в якому опинився Молочний лиман. Рівень води в лимані понизився настільки, що прибережні ділянки оголилися місцями на декілька сотень метрів і подекуди вкрилися сіллю, а площа мілководних ділянок, глибиною менше 30 сантиметрів, збільшилася в декілька разів. Такі гідрологічні умови призвели до різкого підвищення солоності води, що дуже негативно впиває на живий світ водойми.
У результаті цих явищ на територіях, які втратили водний покрив, загинула величезна кількість молюсків, ракоподібних, черв'яків та інших дрібних живих організмів, які відіграють дуже важливу роль у житті водойми, бо вони слугують кормовою базою для багатьох риб і птахів, життя яких пов'язане з водним середовищем, а також виконують роль своєрідних санітарів водойми.
Зниження рівня води призвело до того, що під час сильних вітрів відбувається інтенсивне перемішування води, і кількість піднятих з дна часток робить воду настільки мутною, що в неї майже на всій площі лиману не проникає світло. Це призвело до того, що у водоймі майже повністю зникли водорості, які в минулому щільним зеленим килимом вкривали лиман, створюючи схованки для багатьох тварин та сприятливе середовище для нересту деяких риб. Тепер же дно Молочного лиману нагадує підводну пустелю з бідною фауною. На мілководних ділянках скупчується велика кількість молодняку піленгаса, серед якого зустрічається також мальок камбали. Риба шукає вихід у море, але його немає. Життя на берегах лиману також сильно постраждало. На островах зникли колонії коловодних птахів, які колись розквітали. Погіршення ситуації в лимані знизило до нього інтерес як до місця відпочинку.
Головною причиною такого критичного стану є нестабільне з'єднання лиману з морем, яке триває протягом кількох років поспіль і має тенденцію до збільшення терміну ізольованого стану. В ізольованому стані в лимані порушується водообмін, в результаті чого знижується рівень води та підвищується солоність водойми, тобто створюються екстремальні умови для існування живих організмів. Якщо не вжити кардинальних заходів з поліпшення водообміну між лиманом і морем, ця водойма найближчими роками стане територією, де добуватимуть сіль.
У каламутній воді фінансування
Усім державним органам управління та контролю добре відома ситуація на Молочному лимані, але впроваджувати ефективні заходи ніхто не має бажання, або один одному заважають у цьому. Фундаментом всіх підходів до вирішення проблеми Молочного лиману на перших етапах є державне фінансування. Саме відсутність коштів не дає можливості прийняти план з порятунку лиману. На кожному рівні - місцевому, обласному, державному - є власні погляди на вирішення проблеми, а відповідно й на механізми витрачання державних багатотисячних надходжень. Причому, тепер не обговорюються питання, як запобігти замулюванню протоки, яку гідротехнічну будову необхідно створити, яким чином боротися з піском у протоці. Питання стоїть в іншій площині - у фінансовій, а саме - яка установа буде контролювати бюджетні надходження.
У результаті цього проблемами Молочного лиману бажають опікуватися різноманітні організації та державні інституції - селищні ради, районні державні адміністрації, ЗАТ "Міждержавний майновий комплекс Росія-Україна", ТОВ АП "Сини Моря-Мотор Січ", НПО "Молочний лиман" та ін. Наскільки їхня діяльність буде ефективною, сказати важко. Так, наприклад, ТОВ АП "Сини Моря-Мотор Січ" опікується Молочним лиманом вже кілька років і, як правило, за рахунок державних коштів, а проблема не вирішується. Кошти витрачаються в каламутній воді, а лиман з його унікальною флорою та фауною гине.
Основною проблемою більшості зазначених організацій є відсутність природоохоронних поглядів на використання Молочного лиману. Більшість з них має метою використовувати природні ресурси лиману, не озираючись на наслідки та екологічні проблеми, а приватний статус обмежив би можливість їхнього контролю та впливу на них природоохоронних установ.
Зовсім іншим, на нашу думку, є погляд науковців. Понад десять років тому вони запропонували іншу форму управління даною водоймою. Основною їхньою ідеєю було створення Національного природного парку "Приазовський", який би об'єднав Утлюцький та Молочний лимани, морське узбережжя та акваторії в єдину природоохоронну установу. Державний статус, національний рівень фінансування, наукові підходи, можливість контролю - це ті плюси, які б дали можливість більш ефективно використовувати ресурси лиману та вирішувати його екологічні проблеми.
На жаль, ця ідея тоді не знайшла підтримки в чиновників нашої держави. Понад десять років документи зі створення НПП "Приазовський" блукали коридорами влади, періодично поновлюючись новими погодженнями та документами. Нарешті, природний парк створено, є надія, що на Молочному лимані розпочнеться комплексне вирішення проблеми.
Автор - завідувач лабораторії моніторингу екосистем Азовського басейну Таврійського державного агротехнологічного університету, кандидат біологічних наук.
м. Мелітополь
http://www.zp-pravda.info/index.php?option=com_content&view=article&id=1117:2010-02-25-12-05-21&catid=48:2009-10-12-19-19-21&Itemid=66
Повнотекстовий огляд регіональної преси. До випуску ввійшли матеріали, які з’явилися на шпальтах та в інтернет-версіях обласних та міських газет України по 26 лютого 2010 року включно.
Заявки на отримання друкованих версій, а також зауваження та пропозиції можна надсилати за адресою:
nekrasova@rada.gov.ua
або телефоном: /044/ 255-23-94,
Некрасовій Олені Станіславівні