|
|
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
ГОНКА ВСЛЕПУЮПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ
Андрей Сбеглов, "Жизнь", 24.11.2009, Донецкая обл.
Депутаты Верховной Рады отправили бюджет-2010 правительству на доработку. Это означает, что и президентские выборы могут остаться без финансирования.
ГАЗ ЯК ЦІНА УКРАЇНСЬКОГО СУВЕРЕНІТЕТУРЕГІОНАЛЬНА ВЛАДА
Юлія Сокирка, "Поступ", 23.11.2009, Львівська обл.
Скасування карантину та втихомирення епідемії грипу сприяло появі нової теми для піару перших осіб держави та по сумісництву кандидатів у президенти.КУКУШКА ХВАЛИТ ПЕТУХА?
Клим Костнер, "Слава Севастополя", 21.11.2009, АР Крым
Россия будет платить Украине больше денег за транзит газа, но при этом не будет штрафовать за недобор голубого топлива.ОХ УЖ ЭТОТ ВИРУС. "ГРИППОЗНЫЙ" ПИАР
Игорь Симаков, "Вечерний Донецк", 20.11.2009
Виктор Андреевич "зарубил" постановление КМУ, предусматривавшее поставить 1000 аппаратов для искусственной вентиляции легких.ОТПРАВЯТ ЛИ В ОТСТАВКУ ПРАВИТЕЛЬСТВО ТИМОШЕНКО?
Николай Колесник, "Вечерний Донецк", 20.11.2009
Над нынешним Кабмином призрак отставки висит, как домоклов мечь, на протяжении всей его каденции - с декабря 2007 года.НАВІЩО 20 УКРАЇНСЬКИМ МІНІСТРАМ 143 ЗАСТУПНИКИ?
Інна Пукіш-Юнко, "Високий замок", 19.11.2009, Львівська обл.
Державні мужі й дами послідовно демонструють, що є справжніми господарями свого слова: сам дав - сам назад забрав.
ВІННИЧАНИ СТВОРЮЮТЬ ВЛАСНЕ ЛОБІПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА БЛОКИ
"Місто", 21.11.2009, Вінницька обл.
Ключові особи української влади увійшли до складу Стратегічної ради розвитку області.ДВА ПРОДУКТИВНИХ РОКИ МИКОЛИ РОМАНЮКА
Володимир Лис, "Волинь", 21.11.2009
Ефективність стилю керівництва виконавчої влади Волині. Інтерв’ю голови обласної державної адміністрації Миколи Романюка.
У КОМАНДІ ЯЦЕНЮКА - СКАНДАЛОБГОВОРЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА
Георгій Пушкаш, "Волинь", 21.11.2009
Із "Фронту змін" тікають люди, розчаровані проросійською позицією лідера.
ОСНОВА НАРОДОВЛАДДЯЕКОНОМІКА
Hаталя Гончаренко, "Зоря Полтавщини", 23.11.2009
"Очевидним є те, що до прорахунків Основного Закону 1996 року додались явні недоліки його редакції 2004 року"."ВТОРОЙ ДОКУМЕНТ ПОСЛЕ КОНСТИТУЦИИ"
Сергей Серюгин, "Крымские известия", 23.11.2009
Проект Уголовно-процессуального кодекса предусматривает создание суда присяжных и упрощение порядка судебного рассмотрения.
КРИЗИСНЫЙ МИНИМУМПОЛІТТЕХНОЛОГІЇ
Татьяна Бондарь, "Крымская правда", 24.11.2009
В Крыму вновь заработала программа финансовой поддержки промышленных предприятий.СКОВАННЫЕ ОДНОЙ ЦЕПЬЮ
Аркадий Генкин, "Время", 24.11.2009, Харьковская обл.
"Состояние украинского рынка кредитования, пути возрождения ипотеки" - тема круглого стола, организованного ассоциацией "Региональное строительство".
ДНIПРОПЕТРОВЩИНА НАКАЗУЄ - ВОНА - ПРАЦЮЄТОЧКА ЗОРУ
"Днепр Вечерний", 23.11.2009, Днепропетровская обл.
"Вместе возродим родную Днепропетровщину" - проект, благодаря которому каждый из нас может дать наказ будущему президенту.ІРИНА ІВАНОЧКО: "НА ПЛАКАТІ У МЕНЕ ВСЕ СВОЄ, НАТУРАЛЬНЕ: І ОДЯГ, І ЗАЧІСКА, І ДУМКИ ПРО ЮЩЕНКА…"
Іван Фаріон, "Високий замок", 19.11.2009, Львівська обл.
На вулицях і проспектах України з'явилися незвичні передвиборчі плакати чинного Президента.
ХТО ВИТУРИТЬ КОРУПЦІОНЕРІВ, ЩО ОКОПАЛИСЯ У ВЛАДНИХ КАБІНЕТАХ?ПЕРСОНАЛІЇ В ПОЛІТИЦІ
Анатолій Вітів, "Волинь", 21.11.2009
Проблемою номер один, яка не дає Україні розвиватись, а народу жити заможніше, є тотальне хабарництво й корупція на всіх рівнях влади.
ДМИТРО ШЕНЦЕВ: "ВЛАДА МУСИТЬ ЗАХИСТИТИ ЧОРНОБИЛЬЦІВ"ПЕРЕДІЛ ВЛАСНОСТІ
Микола Тараненко, "Слобідський край", 21.11.2009, Харківська обл.
Корінь зла проблем чорнобильців слід шукати передусім у байдужій позиції посадовців, які сидять наразі у вищих владних кабінетах держави.ХАРКІВ ЗАБОРГУВАВ УКРАЇНІ ВЛАДУ
Олена Остапченко, "Слобідський край", 21.11.2009, Харківська обл.
Кандидат у Президенти України Інна Богословська розповіла, чому країні потрібно відмовитися від долара й 12-річної середньої освіти.
"ПОЛТАВАНАФТОГАЗГЕОЛОГІЯ": БУТИ ЧИ НЕ БУТИ ПІДПРИЄМСТВУРІВЕНЬ І ЯКІСТЬ ЖИТТЯ
Людмила Самойлова, "Зоря Полтавщини", 23.11.2009
Геологорозвідувальна галузь України може залишитися без свого колишнього флагмана - "Полтаванафтогазгеології".
"БЕДА, А НЕ УГОЛЬ!"ЗАКОННІСТЬ І ПРАВОПОРУШЕННЯ
Зоя Путренко, "Наша газета", 23-24.11.2009, Луганская обл.
"Тысячи ветеранов горняцкого труда Луганщины не могут отоварить свои талоны на уголь, либо получают вместо него нечто сомнительное".ЧАС ПОКАЖЕ: ЩО СТРАШНІШЕ ЗА СВИНЯЧИЙ ГРИП
Тетяна Гурічева, "Одеські вісті", 21.11.2009
Оголошена епідемія сезонного й свинячого грипу за актуальністю трохи потіснила тему зимових холодів.
ДЕПУТАТСЬКИЙ ПРАВОВИЙ "ІСПИТ" ДЛЯ ПРОКУРОРАСКАНДАЛИ
Ярослав Гаврилюк, "Волинь", 21.11.2009
Народні обранці його влаштували на сесії районної ради.
ЛИВАРНИКИ ПОГРОЖУЮТЬ БЛОКУВАТИ РОБОТУ ОБЛАСНОЇ ТА РАЙОННОЇ ДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЙЗБЕРЕЖЕННЯ ДОВКІЛЛЯ
"Рівне Вечірнє", 24.11.2009
Заводу, який в останні роки стабільно працює, тепер загрожує повна зупинка.
ДОНЕЦКУ ЧИСТЫЙ ВОЗДУХ ОБЕЩАЮТ ЧЕРЕЗ 5 ЛЕТОПИТУВАННЯ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ
Егор Калугин, "Салон Дона и Баса", 24.11.2009, Донецкая обл.
Городская экологическая программа будет стоить 1,5 млрд. грн.МОЛОЧНИЙ ЛИМАН НА ПОРОЗІ ЕКОЛОГІЧНОЇ КАТАСТРОФИ
Алла Кобинець, "Запорізька правда", 24.11.2009
Проблема існування повноцінної протоки викликає тривогу за долю унікального державного заказника "Молочний лиман"."ОТРУЙНИЙ" СПЕЦПОЇЗД ПІШОВ СЕКРЕТНИМ МАРШРУТОМ
Андрій Толстой, "Місто", 21.11.2009, Вінницька обл.
З-під Вінниці вивезли перші 500 тонн смертельної отрути.
УВАГА: ФАЛЬШИВІ РЕЙТИНГИ!
Тарас Ківш, "Львівська газета", 19.11.2009
Доки експерти шукають методи боротьби з фальшивими соцопитуваннями та рейтингами, виборцям краще довіряти лише власній думці.ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
ГОНКА ВСЛЕПУЮ
Андрей Сбеглов, "Жизнь", 24.11.2009, Донецкая обл.
Депутаты Верховной Рады отправили бюджет-2010 правительству на доработку. Это означает, что и президентские выборы могут остаться без финансирования.Пока не будут учтены новые социальные стандарты, Украина будет жить без главного финансового документа. Кроме прочего, сие означает, что и президентские выборы с начала года могут остаться без финансирования. Этот и другие повороты избирательной гонки изучала "Жизнь".
Нет финансирования - жди многочисленных нарушений при голосовании. В этом мнении сходятся многие эксперты. Уже сегодня штабы кандидатов сталкиваются с проблемами при формировании избирательных комиссий. Во-первых, предлагаемая зарплата совсем не толкает людей на трудовой подвиг, во-вторых, со многими членами комиссий еще не рассчитались за прошлые выборы.
На участки идут дилетанты
Даже если парламентарии не примут бюджет-2010 в нынешнем году, для предвыборной кампании это не станет громом среди ясного неба - в Украине неоднократно проводились выборы "в долг".
Но наряду с протестными настроениями в электоральной среде, это может дать более ощутимый, чем ранее эффект. Дело в том, что в комиссии отказываются идти опытные в этом деле люди. По словам главы Всеукраинской общественной организации "Комитет избирателей Украины" (КИУ), политолога Александра Черненко, может сложиться ситуация, когда на избирательных участках окажутся дилетанты, что серьезно скажется на ходе голосования.
Общественные организации готовы проводить тренинги, обучать новые кадры, но имеющегося ресурса недостаточно, да и в оставшиеся сроки это просто невозможно будет сделать. В то же время набивший руку в минувших кампаниях глава избиркома получит возможность манипулировать процессом волеизъявления, предостерегает Черненко.
Кто считать будет?
Состав комиссий - один из главных подводных камней грядущих выборов. Так называемые "технические" кандидаты, как уже писала "Жизнь", могут торговать кадровым ресурсом и в прямом и переносном смысле. Если предположить, что в тех или иных регионах участковые комиссии от разных кандидатов будут составлять монолит в интересах одного из фаворитов гонки - нарушений при голосовании просто не избежать, предостерегают эксперты КИУ. И в этом случае даже квалификация членов комиссий ставится на второй план.
Сегодня борьба за комиссии, кстати, уже стартовала. На телефон "горячей линии" независимого общественного пресс-центра "Донецкий выбор-2010" поступают звонки от избирателей. Бюджетники, например, жалуются, что их принудительно вводят в состав комиссий, даже толком не объясняя, от какого кандидата.
Причем резкой реакции на эти факты со стороны противников по кампании не последовало. Политологи делают вывод, что большинство кандидатских штабов грешат аналогичными "проступками", потому и стараются "не шуметь".
Игра без правил
Законность действий кандидатов, их штабов в нынешней кампании - отдельная тема. В стране сложилась парадоксальная ситуация. "Мы фактически уже месяц живем в режиме официальной предвыборной кампании, но не имеем действующего закона и не знаем, по каким правилам будут проводиться сами выборы. Надеемся, что в ближайшее время мы его получим. Если нет, то ситуация может развиваться непредвиденно", - утверждает Александр Черненко.
Даже если закон о выборах президента примут с грамотными поправками, с учетом замечаний той же Венецианской комиссии, страна не застрахована от торгов в Верховной Раде. Политические силы все равно будут пытаться изменить закон в пользу своего кандидата.
При этом большинство штабов уже успели сделать столько нарушений, что любая редакция закона может дать повод оспорить результаты выборов. Не соблюдалась процедура, например, при выдвижении львиной доли кандидатов. А о "войне билбордов", стартовавшей задолго до официального старта агиткампании, не говорил только ленивый. Формально, конечно, сложно квалифицировать рекламу книги или использование бренда "Вона" как нарушение, но что такое разбирательство в украинском суде - знает каждый.
По праву сильного
Полем административной битвы стала эпидемия гриппа в Украине. Пока кандидаты среднего эшелона в условиях запрета на массовые акции вынуждены были молчать, кандидаты от власти использовали ситуацию. Разгрузка самолетов с лекарствами, совещания в прямом эфире, обращения к нации заполонили СМИ. "Президент, премьер, спикер парламента использовали эпидемию как элемент избирательной кампании", - утверждает Черненко. Формально в большинстве случаев все законно, но с этической стороны - не факт.
В то же время раздачу в палатках кандидатов марлевых повязок можно квалифицировать как нарушение, если это делалось перед телекамерами. Так что обделенные админресурсом штабы оказались в проигрыше дважды. И эффект от их акций не идет ни в какое сравнение с ежедневной борьбой с эпидемией власть предержащих персон.
Избиратель в создавшейся ситуации, похоже, все больше абстрагируется от президентской гонки. По последним данным, в едином государственном реестре свои данные уточнил аж… 1% избирателей. Остается только догадываться, сколько людей посетит кабинки для голосования. Админресурс тут окажется бессильным.
http://www.life.donbass.com/nportal/news/2037ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ
ГАЗ ЯК ЦІНА УКРАЇНСЬКОГО СУВЕРЕНІТЕТУ
Юлія Сокирка, "Поступ", 23.11.2009, Львівська обл.
Скасування карантину та втихомирення епідемії грипу сприяло появі нової теми для піару перших осіб держави та по сумісництву кандидатів у президенти.Такою топ-темою стали газові домовленості з Росією. Зважаючи на наближення президентських виборів та сам розпал опалювального сезону, конкуренція між кандидатами набула формату "а хто краще попросить Москву про газ".
Як засвідчив саміт глав урядів СНД, поки що лідирує у цій гонці Юлія Тимошенко, навіть по при те, що Віктор Ющенко спробував зіграти на випередження. Напередодні українсько-російської зустрічі на рівні прем'єр-міністрів на офіційному сайті Віктора Ющенка було опубліковано послання до Дмитра Медведєва із проханням оптимізувати наші стосунки у газовій сфері. Проте епістолярний жанр таки поступився особистій зустрічі двох прем'єр-міністрів. В очах українського виборця Юлія Володимирівна знову постала "газовою принцесою", якій вдалося (хоча б частково) втілити в життя "блакитну" мрію пересічного українця - газ подешевше, транзит по-дорожче, і головне, щоб без санкцій взамін на своєчасні проплати та добросовісний транзит.
Офіційним наслідком зустрічі російського та українського прем'єрів в Ялті стало підписання протоколу про співпрацю між Україною і Росією у ключових галузях економіки. Домовленості стосуються атомної енергетики (йдеться про добудову в Україні двох атомних блоків на Хмельницькій та Рівненській АЕС), авіабудування (створення спільного підприємства з будівництва літаків серії АН), а також співпраця в галузі космічних технологій, машинобудування, торгівлі, тощо.
Проте найголовніше запитання, на яке дали відповіді глави урядів і довкола якого плелося стільки інтриг – це, звичайно, газ. За підсумками Ялтинського саміту Україна таки отримала усні гарантії російського прем'єра (а як запевняє Юлія Тимошенко, його слову можна вірити), що "Газпром" не буде накладати жодних санкцій на "Нафтогаз" за недобір законтрактованих у 2009 році обсягів газу. "Ми чудово розуміємо, що обсяг споживання газу в Україні впав. Зважаючи на особливий характер наших відносин, прийнято рішення не виставляти штрафних санкцій за недобір газу", - сказав В. Путін.
Крім того, Росія готова до підвищення тарифу на транзит російського газу українською територією з 1,7 долара до 2, 7 долара за тисячу кубоментів газу на сто кілометрів. Проте не обійшлося без ложки дьогтю в бочці меду - 20% знижки на російський газ для України більше не буде. Європейська формула ціни на газ та відсутність будь-яких знижок попри монопольне становище України як країни-транзитера та найближчого сусіда - це та ціна, яка Україна змушена платити за свій суверенітет та незалежність. Власне, цей ключовий месидж хотіли донести до громадськості обоє прем'єр-міністрів.
Загалом Юлія Тимошенко на правах господині похвалила результати саміту в Криму. Вона зазначила, що під час засідання було підбито підсумки боротьби з наслідками світової фінансової кризи в кожній з країн. "Було важливо, тому що ми змогли обмінятися досвідом, кращі досягнення в кожній країні в боротьбі з кризою обговорити і покласти в основу подальшої роботи країн з подолання світової фінансової кризи", - сказала прем'єр-міністр.
Спостерігаючи за спільною прес-конференцією Юлії Тимошенко та Володимира Путіна, не можливо було не помітити загалом дружній тон російського прем'єра по відношенню до українського уряду. "Нам з урядом Тимошенко працювати комфортно. За час нашого співробітництва відносини між Україною та Росією стали більш стабільними та зміцнилися", - зазначив В. Путін. Крім того, російський прем'єр відзначив, що українському уряду "вдалося вивести країну у стан самодостатності і реального зміцнення суверенітету". Таке висловлювання на адресу діючого прем'єр-міністра України та кандидата в президенти заставляють нас замислитися, а чи немає тут якихось підводних течій та таємного політичного покровительства Юлії Володимирівні. Адже до сих пір не відомо на кого поставить Москва на чергових виборах глави української держави. Очевидно, що не на Віктора Андрійовича, судячи з тональності жартів російського прем'єра.
Гумор Путіна можна було б залишити поза увагою, якщо б це не була пряма образа глави української держави, гаранта конституції, а таким чином і всієї держави. Зрозуміло що напівблатний-напіввійськовий гумор Володимира Путіна засвідчив рівень культури чи не першої особи держави. Проте це лише півбіди - не менш образливе хіхікання Юлії Володимирівни з цього приводу. "Незалежно від політичних вподобань, Президент України всенародно обраний і є символом держави. Відтак, зневага та блюзнірство, з яким себе поводила Тимошенко і Путін - це, в першу чергу, зневага до України",- зазначив нунсівець Андрій Парубій. Зрозуміло, що Україна платить дорогим газом за свою незалежність, але ж не ціною власного самоприниження!
Відкритим також залишається питання чи можна вірити обіцянкам російського прем'єра і наскільки позитивними для України є підсумки Ялтинського саміту. Експерти розходяться в своїх оцінках, адже все залежатиме від того, наскільки вдасться вмовити Росію скоротити обсяги газу на наступний рік. Називаючи великою перемогою підвищення ціни на транзит російського газу, не варто забувати про те, що нам самим після Нового року доведеться платити за газ як мінімум на 20% дорожче, ніж торік. Важливо й інше, що реально жодного юридичного документу про скасування санкцій за недобір українською стороною газу так і не було підписано. А відтак чи не виявиться Путін господарем свого слова - сам дав, сам і забрав…
Якщо ж ні, то цікаво як Тимошенко розплачуватиметься з Путіном за таку поступливість? Можливо, йдеться про відмову України від планів, пов'язаних з диверсифікацією поставок ядерного палива на користь пропонованого Росією варіанта побудови заводу зі збагачення урану в Ангарську. Здавалось би, все логічно- купуйте лише російські реактори, російське паливо, і тоді буде послаблення у газовій сфері.
В свою чергу кандидат на пост президента Арсеній Яценюк зазначив, що домовленості українського і російського прем`єр-міністрів щодо газу планомірно ведуть до втрати Україною статусу країни-транспортувальника газу. "Це переможні реляції для Росії. Але для України - це тотальний програш", - сказав Яценюк. За словами екс-спікера, різниця між тим, скільки ми додатково отримаємо від транзиту, і тим, скільки ми додатково заплатимо за газ, становить 2 мільярди доларів на користь Росії. Крім того, він не вірить у те, що Росія може комусь пробачити 8 мільярдів доларів за недобір газу.
Ганьбою та ляпасом для України назвав зустріч Тимошенко та Путіна в Ялті нардеп від "Нашої України" Андрій Парубій. За його словами, оскільки жодного офіційного документу під час "перемовин" прем'єрів не було підписано, то Україна й далі лишається під сокирою "Газпрому" і в будь-який момент Росія може заявити про борг нашої держави перед нею.
Якби там не було, зрозуміло одне: Тимошенко отримала прекрасну тему для піару в період передвиборчої кампанії і вона використає її на всі сто відсотків. Так само, як і не упустить свого шансу виграти від російсько-українського газового конфлікту й Віктор Янукович - тема газу і стосунків з Росією йому, як нікому близька. Для опозиції й найближчих конкурентів Тимошенко її тактичний програш в газовій сфері напередодні виборів - це справжній подарунок долі. Водночас політикам варто пам'ятати, що хтось із них таки стане президентом України, а відтак комусь таки доведеться розбирати "авгієві стайні" російсько-українських газових домовленостей…
http://postup.brama.com/usual.php?what=66056КУКУШКА ХВАЛИТ ПЕТУХА?
Клим Костнер, "Слава Севастополя", 21.11.2009, АР Крым
Россия будет платить Украине больше денег за транзит газа, но при этом не будет штрафовать за недобор голубого топлива.Таковы некоторые итоги прошедшего в четверг в Ялте 5 - го заседания Комитета по вопросам экономического сотрудничества украинско - российской межгосударственной комиссии, которое провели премьер - министр Украины Юлия Тимошенко и глава правительства Российской Федерации Владимир Путин.
В то время как депутаты Верховной Рады, потолкавшись перед трибуной, "прокатили" в первом чтении законопроект "О Государственном бюджете Украины на 2010 год", а фракция Партии регионов начала сбор подписей, необходимых для регистрации в парламенте проекта постановления о недоверии правительству Тимошенко; в то время как президент страны Виктор Ющенко написал недовольное письмо на газовую тему своему российскому коллеге и встретился с дорогим другом-гостем-кумом из Тбилиси, посадил с ним кусты калины, осмотрел экспозицию Музея Голодомора и принял участие в подписании Соглашения о сотрудничестве между министерствами юстиции Украины и Грузии, от которого, думается, большинству населения нашей страны ни холодно ни жарко, - в Ялте прошло нечто обещающее, что "холодной газовой войны" ждать не приходится.
А именно: состоялось 5-е заседание Комитета по вопросам экономического сотрудничества украинско - российской межгосударственной комиссии. Главным достижением диалога между правительствами Украины и России, по мнению Тимошенко, являются правильно выстроенная тактика сотрудничества, качественно настроенная коммуникация, оперативная реакция на возникающие проблемы и своевременное их решение.
Премьер-министр Украины подчеркнула, что все проекты относительно сотрудничества между правительствами носят стратегический характер и рассчитаны на ближайшие десятилетия. По ее словам, это также касается общих проектов в транспортной сфере, в частности относительно расширения транзитных возможностей двух стран и строительства новых транспортных магистралей, проектов в агропромышленном комплексе, в космической отрасли, в сфере науки и техники (развитие нанотехнологий). Тимошенко также сообщила, что на уровне подкомиссий подготовлен проект протокола о кооперации на 2010 год, который полностью отображает предварительно достигнутые договоренности между правительствами двух стран, и выразила надежду, что соответствующий документ будет подписан уже до конца текущего года.
Тимошенко отметила, что приоритетным направлением сотрудничества между правительствами двух стран является сотрудничество в топливно - энергетическом комплексе. При этом она напомнила, что именно в 2009 г. между Украиной и Россией было подписано долгосрочное, рассчитанное до 2019 года соглашение о поставках российского газа в Украину и его транзите в Европу.
Так вот, о транзите и газе. Один из итогов ялтинской встречи-скорректированные газовые договоренности. Во - первых, Российская Федерация не будет штрафовать Украину за недобор газа. Во - вторых, как также заявил премьер России Владимир Путин, согласно действующему контракту, с 1 января 2010 года Украина поднимет цену за транзит газа приблизительно на 60%. "Мы сочли возможным пойти навстречу украинской стороне и несколько скорректировать наши предварительные договоренности. Это обычная общемировая практика, и такие контракты "Газпром" подписывает не только с Украиной, но и со всеми своими партнерами в Европе. Это не какой - то коварный эксклюзив для Украины",-также добавил ВВП.
А ведь после письма Ющенко Медведеву, да и на фоне визита в Киев Михаила Саакашвили, который дает повод российской делегации занять на переговорах максимально жесткую позицию, многие политологи предсказывали, что ялтинская встреча завершится ничем.
"Это абсолютно бессовестное действие. Ведь речь идет даже не о том, что Тимошенко будет тяжело вести переговоры с Путиным в то время когда президент Украины будет есть вареники с президентом Грузии. Речь идет о чрезвычайно важных для Украины соглашениях с Россией накануне зимы. Поэтому со стороны Ющенко это уже просто антиукраинские действия",-отметил директор Центра политических исследований и конфликтологии Михаил Погребинский.
Но вышло, как вышло. Более того, Тимошенко и Путин похвалили друг друга за работу. "Я думаю, есть два достижения. Первое-это то, что мы выстроили правильно всю тактику нашего сотрудничества, и мы имеем хорошую коммуникацию. Мы можем абсолютно оперативно отреагировать на любые проблемы, которые возникают. Как следствие, эти проблемы вовремя решаются. Хорошая комфортная работа двух правительств,-подчеркнула Тимошенко.-И второе достижение-это то, что мы начали правильно выстраивать стратегию. На десятилетия вперед. Это и есть то, мне кажется, чего хотят наши народы. Спокойное, достойное, прагматичное, равное сотрудничество абсолютно на рыночных условиях. Это свобода настоящая. И это настоящее партнерство". "Нам с правительством Тимошенко работать комфортно. Считаю, что за время нашего сотрудничества отношения между Украиной и Россией стали стабильными",-вторил ей Путин.
И тут хочется обратить внимание на два факта. На заявление главы российского МИД Сергея Лаврова, суть которого сводится к следующему: Москва обещает, что любой из кандидатов в президенты Украины встретит взаимопонимание со стороны России, если будет проводить по отношению к ней добрососедскую политику. В частности, Лавров подчеркнул, что у России есть предпочтения только одного рода: "Мы хотим, чтобы в Украине было руководство, которое было бы договороспособно. Которое не видит в России несуществующую угрозу и не пытается постоянно все свои проблемы свалить на нас".
И тут стоит вспомнить второй факт: на выборах 2004 года Россия публично поддерживала Виктора Януковича. Путин даже успел его поздравить с победой на выборах. В этом году, по мнению политолога Владимира Фесенко, Российская Федерация объявила "тендер" на свою благосклонность между кандидатами на пост президента Украины. "Кто лучше выполнит требования России, которые были сформулированы в открытом письме президента РФ Медведева, тот и получит "благосклонность" Кремля",-отметил эксперт. Будем посмотреть...
http://www.slava.sebastopol.ua/?cnt=staty_show&yr=2009&mnt=11&day=21&id=20375ОХ УЖ ЭТОТ ВИРУС. "ГРИППОЗНЫЙ" ПИАР
Игорь Симаков, "Вечерний Донецк", 20.11.2009
Виктор Андреевич "зарубил" постановление КМУ, предусматривавшее поставить 1000 аппаратов для искусственной вентиляции легких.На фоне такого вот наплевательского отношения к "маленьким українцям" особенно трогательно выглядит забота Виктора Ющенко о собственном семействе.
Как бы кто ни ругал отечественных и заезжих политологов, но все же надо признать, что хотя бы некоторые прогнозы относительно ведения избирательной кампании по выборам-2010 сбываются. Если точнее - правдивыми оказались прогнозы аналитиков, которые отмечали, что на фоне явной нехватки денег на ведение предвыборных баталий будет наблюдаться откровенный перегиб с различными "грязными" избирательными технологиями.
Давно известно, что нахождение у власти, с одной стороны, дает различные преимущества кандидату (имеется в виду прежде всего возможность использования так называемого административного ресурса), а с другой - ставит его в заведомо проигрышное положение, поскольку очень редко наблюдается удовлетворение работой властных структур со стороны избирателей. Украина в данном случае не является исключением: население готово "отблагодарить" власти за то состояние, до которого довели людей действия руководства страны, начиная с 1991 года.
Вирус свиного гриппа, несмотря на то что упоминание о нем успело надоесть гражданам хуже горькой редьки, продолжает собирать свой жутковатый урожай: число жертв этой заразы в стране давно пошло на сотни. Однако это, похоже, мало впечатляет участников электорального забега, и меры, направленные на борьбу с вирусом A/H1N1, оказываются под угрозой срыва во имя прироста электоральных баллов.
Собственно, если называть вещи своими именами, эти меры по борьбе с вирусом уже можно считать сорванными. Сложившуюся ситуацию можно назвать примером того, как один человек может свести на нет усилия многих. Еще 3 ноября в Верховной Раде были приняты поправки к бюджету на текущий год, суть которых сводилась к выделению одного миллиарда гривень на борьбу со свиным, или, как его еще называют, пандемическим гриппом. Примечательно, что в ходе голосования депутаты проявили редкое единодушие: "за" высказались представители практически всех фракций: БЮТ и Партии регионов, коммунисты и литвиновцы, значительная часть нашеукраинцев. В результате набралось большинство, которого отечественный парламент не видел давно, - 401 голос.
Одним из непременных условий для успешного противостояния шествию вируса по стране была скорость воплощения в жизнь данного решения Рады: ведь вирус распространяется с приличной скоростью, невзирая на выходные и праздничные дни. Но тут как раз вышла осечка: Президент Виктор Ющенко заявил, что не подпишет принятый парламентом закон. В ходе прямой телефонной линии в одном не шибко популярном, однако достаточно дружественном по отношению к главе государства издании Виктор Андреевич заявил о намерении применить право вето на выделение из НБУ миллиарда, который планировали пустить на закупку медицинского оборудования, а также необходимых для лечения опасного вируса препаратов.
В общем, денег на борьбу за здоровье избирателей, которые к тому же являются и согражданами и, как ни странно, имеют право на медицинское обслуживание, Президент выделять не стал. Таким образом, он попытался (вроде бы) остановить рост бюджетной дыры. При этом Виктор Ющенко ведет себя, по меньшей мере, странно, отказываясь подписать закон о повышении акциза на табачные изделия. Хотя подпись гаранта под данным документом гарантировала бы приход в казну 5,6 млрд. гривен.
То есть, если обвинения премьера Юлии Тимошенко в адрес Президента в каждом конкретном смертельном случае от вируса, произошедшем после принятия Радой упомянутых изменений в бюджет, могли показаться эмоциональным перегибом, то после более пристального изучения действий гаранта по данному направлению видно, что, по большому счету, глава правительства права. Да, обвинение жесткое, даже страшное и, что самое ужасное, правдивое. Однако наш Президент оказался на удивление стойким оловянным солдатиком, не реагирующим на подобные упреки.
Надо полагать, что события будут развиваться по следующему сценарию. В ходе следующей недели, которая является пленарной, Рада преодолеет вето главы государства (которого, между прочим, формально еще не последовало - видимо, Ющенко хочет "выдержать" весь 15-дневный срок, отведенный законодательством). Кстати, свое обещание повторно поддержать выделение из резервов НБУ денег на борьбу с гриппом уже публично задекларировали и "регионы", и представители КПУ.
Таким образом, изменения в бюджет, вопреки сопротивлению гаранта, все же будет приняты. Вопрос только - когда и скольким украинцам это промедление будет стоить пошатнувшегося здоровья, а то и жизни.
На фоне такого вот наплевательского отношения к "маленьким українцям" особенно трогательно выглядит забота Виктора Ющенко о собственном семействе. Не секрет, что в середине минувшего месяца Виктор Андреевич в третий раз стал дедом - его дочь Виталина родила девочку. Из-за досрочных родов Виталина Викторовна с ребенком была вынуждена пробыть в родильном доме дольше положенного срока. Из-за чрезмерной занятости Виктор Ющенко навестил их лишь дважды - в день родов и немного позже. Из источников, близких к Виталине, стало известно, что в ходе посещения роддома гаранту не понравилось, в каких условиях присматривают за недоношенными, и уже на следующий день Президент распорядился завезти в отделение новое оборудование.
Не секрет также, что ранее Виктор Ющенко заблокировал правительственное решение, которым планировалось завезти в Украину медицинское оборудование. В т.ч. и такое, которым он лично обеспечил роддом, где оказалась его дочь. Так, указом Президента "О прекращении действия некоторых постановлений Кабинета министров Украины" был поставлен крест на контракте о поставках нам инкубаторов для интенсивной терапии новорожденных, дыхательной аппаратуры, реанимационных столов с обогревом для новорожденных, оборудования для ультрафиолетовых исследований, маммографов, рентгенологического оборудования, реанимобилей. А еще ранее Виктор Андреевич "зарубил" постановление КМУ, по которому предполагалось поставить в Украину 1000 аппаратов для искусственной вентиляции легких - так необходимых для заболевших гриппом с легочными осложнениями.
Тьфу-тьфу, конечно, но неужели кто-то из президентского семейства должен схватить вирус, чтобы Ющенко распорядился ввезти в страну необходимую аппаратуру, на которую наложил эмбарго лишь ради того, чтобы досадить Тимошенко? Мы же уже слышали от нашего "гаранта Конституции", что "какие-либо границы пройдены - даже те, которые по Конституции ограничивают мои действия как Президента". И не особенно удивились: за все годы своей каденции Виктор Андреевич неоднократно продемонстрировал, как умеет игнорировать Основной закон. Но мы также приучены им к словам "моральность", "Божий закон" и т.д. Неужели личная неприязнь персонально к главе правительства стоит такой иезуитской политики? Ей-Богу, иногда хочется, чтобы Президент свел, наконец, счеты с Премьером в "рукопашной", но не делал заложником своего самодурства весь народ.
Центр оперативного журналистского реагирования.
А еще Ющенко наложил вето на закон о выделении миллиарда гривен на борьбу с гриппом и модернизацию системы охраны здоровья. Парламент вето преодолеет, и максимум чего добьется Президент, - отсрочит на пару недель завоз медоборудования, срочно необходимого для наиболее тяжелых больных.ОТПРАВЯТ ЛИ В ОТСТАВКУ ПРАВИТЕЛЬСТВО ТИМОШЕНКО?
Николай Колесник, "Вечерний Донецк", 20.11.2009
Над нынешним Кабмином призрак отставки висит, как домоклов мечь, на протяжении всей его каденции - с декабря 2007 года.Поскольку в соответствии с новой редакцией Конституции, вступившей в силу 1 января 2006 года, президент не имеет права отправить неугодный ему Кабмин в отставку (как это сделал Ющенко в августе 2005 года), Голгофой для правительства стал парламент - именно в стенах Верховной Рады уже дважды ставился вопрос о доверии команде Тимошенко, и оба раза инициатором этой процедуры была Партия регионов.
Обе попытки, несмотря на отсутствие монолитности в рядах правящей коалиции (БЮТ, НУНС и Блок Литвина), выдвинувшей на пост премьер-министра лидера "Батькивщины", закончились неудачей. Но регионалы не унимаются и хотят в третий раз попытаться свергнуть леди Ю с высокого поста. Поводов предостаточно. В основном это дежурные обвинения, которые любая оппозиция всегда предъявляет действующей исполнительной власти во время кризиса: рост цен, высокая инфляция, безработица, что влечет за собой снижение (и так очень низкого) уровня благосостояния населения.
На этот раз у Партии регионов имеется мощный козырь, которым ее вооружило само правительство: оно отказалось (в силу недостатка финансовых возможностей в бюджете страны) выполнить закон Украины о повышении социальных стандартов - прожиточного минимума и минимальной зарплаты. По расчетам Минфина, для исполнения этого закона в полном объеме только в нынешнем году понадобится восемь миллиардов гривень, а в следующем - около восьмидесяти. Даже президентский секретариат, который поначалу в один голос с оппозицией утверждал, что можно обойтись двумя миллиардами, согласился, что на эти цели понадобятся десятки миллиардов.
Ряд обозревателей в новой затее оппозиции видит не только социальный, но и политический аспект, а именно: после отставки правительства Тимошенко можно попытаться создать новую коалицию, используя раздрай в блоке "Наша Украина - Народная самооборона".
Депутат Верховной Рады, первый заместитель председателя фракции Блока Юлии Тимошенко Андрей Кожемякин заявляет, что представители фракции Партии регионов пытаются подкупить депутатов парламента, в том числе от БЮТ, для голосования за отставку Кабинета министров. Об этом говорится в сообщении пресс-службы БЮТ.
По мнению депутата, ПР надеется, что в случае отставки Тимошенко новый президент внесет в парламент кандидатуру нового премьера, которым может стать действующий Президент Виктор Ющенко, сообщают "Украинские новости".
Эксперты считают, что в настоящее время отставка Юлии Тимошенко вряд ли возможна - 226 голосов не наберется.
Даже Единый центр заявил, что его группа не будет поддерживать идею смещения Тимошенко с поста премьера. Чтобы обосновать необходимость ее отставки, Партия регионов ведет мощное пропагандистское наступление на нынешний Кабмин и его руководителя на экономическом фронте, постоянно подчеркивая непрофессионализм нынешнего правительства, его увлечение ручным управлением, неумение адекватно отвечать на вызовы времени. А в качестве примера эффективного решения вопросов экономики преподносится команда Виктора Януковича, которая дважды находилась у руля страны и добилась, по словам Николая Азарова (маркшейдера по специальности и финансиста - по призванию), выдающихся успехов.
Первый раз Виктор Федорович руководил правительством с ноября 2002-го по январь 2005 года. По итогам 2003 года внутренний валовой продукт в Украине возрос на 8,5%, но инфляция тоже не отставала от темпов его увеличения - 8,2%. А вот следующий год, 2004-й, вписан в экономическую историю Украины как самый успешный за годы независимости. Еще бы! ВВП увеличился на 12%! Такого роста не знала ни одна страна в Европе! Регионалы до сих пор поют дифирамбы своему лидеру, крупному хозяйственнику, и постоянно сравнивают эффективность работы "оранжевых" правительств с деятельностью Кабмина Януковича.
Но, как утверждают серьезные аналитики, правительство Януковича к этому феноменальному успеху не имеет никакого отношения. Дело в том, что в первой половине 2004 года ситуация на мировом рынке металлопродукции была очень благосклонной к нашим металлургам: цены на черные металлы возросли в 1,5 - 2 раза. Их экспорт в долларовом исчислении увеличился по сравнению с 2003 годом на 60% (весь товарный экспорт Украины возрос на 60%). Причем это увеличение было обеспечено не благодаря росту выпуска металлопродукции, а в связи с повышением мировых цен.
Если бы конъюнктура мирового рынка была иной (например, как в 2003 году, когда цены на металлопродукцию не поднимались), то прирост ВВП в 2004 году составил бы всего 3 - 4%. Вот и весь миф о выдающемся экономическом успехе. Кстати, в том же благополучном для ВВП году инфляция составила 12,3%, что ну никак не вяжется с успешным развитием экономики. А развивалась она в те годы действительно с перекосом. Главным образом это касается отраслей, ориентированных на экспорт. Именно он составил львиную долю ВВП: в 2003 году - 57%, в 2004 - 64, в 2008 - 47%. А в структуре самого экспорта черные металлы в эти годы составляли свыше 40%. Как оказалось, это очень опасно для такой экономики, как наша. Стоило ценам упасть (это произошло в 2007 году), как рухнул экспорт и ВВП.
Второе пришествие Виктора Федоровича к руководству Кабмином состоялось 4 августа 2006 года. В 2006 и 2007 годах рост ВВП был более скромным - соответственно 7 и 7,3%. А вот инфляция заметно усилилась (11,6 и 16,6%), что действительно является необъяснимым фактором при стабильном росте экономики в целом, но об этом экономисты из ПР никогда не вспоминают.
Конечно, сравнивать результаты работы правительства Януковича, которое действовало в относительно спокойные годы, и Кабмина Тимошенко, которому приходится управлять экономикой во время кризиса, некорректно, это выглядит откровенной спекуляцией, базируется на жонглировании цифрами без раскрытия их экономического содержания.
Никто не утверждает, что правительство Тимошенко идеальное. В его работе немало просчетов, связанных, главным образом, с тем, что в течение длительного времени (в результате блокирования ВР фракцией ПР) оно действовало без опоры на законодательную базу, так сказать, в ручном режиме, что особенно опасно в периоды экономического спада. Но, как недавно заметил первый президент Украины Леонид Кравчук, лишь эта ветвь власти и работает в Украине, остальные ей только мешают.
Состоится ли отставка нынешнего правительства, мы узнаем 5 декабря. Именно в этот день регионалы планируют провести голосование по вопросу о недоверии.
http://www.vecherka.donetsk.ua/index.php?id=4647&show=news&newsid=48767НАВІЩО 20 УКРАЇНСЬКИМ МІНІСТРАМ 143 ЗАСТУПНИКИ?
Інна Пукіш-Юнко, "Високий замок", 19.11.2009, Львівська обл.
Державні мужі й дами послідовно демонструють, що є справжніми господарями свого слова: сам дав - сам назад забрав.Дружно обіцяли у розпал кризи скоротити чиновницький апарат, і так само дружно продовжували його "роздувати". Сьогодні у 20 міністерствах - майже півтори сотні міністерських заступників! У Президентському Секретаріаті - дев'ять табличок з написом: "Заступник глави…". А у секретаря Ради нацбезпеки й оборони семеро віце-секретарів… У замів - свій штат підлеглих. І це лише верхівка чиновницького "айсберга"...
У дванадцяти "няньок" село загниває
Лише за останні чотири роки список міністерств в Україні став на чверть довшим (у 2005 році їх було 16, сьогодні - 20). Мов на дріжджах розрослася і гвардія заступників міністрів - із 89 до 143 "ротів". На розпорядженні про призначення двох з них ледь чорнило висохло: на початку листопада по одному заму додалося у Мінекономіки та Міністерстві охорони навколишнього природного середовища. Обидва міністерства тепер у лідерській трійці за кількістю віце-міністрів: по 10 у кожному. Попереду лише "аграрне" - 11 (з таким "головатим" міністерством українське село мало б "цвісти і пахнути", а не загнивати). Найменше замів у "вугільного" міністра (4), "освітнього" і шефа Міністерства регіонального розвитку та будівництва (по 5).
У скільки обходиться платникам податків утримання лише "командного складу" Кабміну, навіть уявити важко. Високий чин - це ж не лише зарплата, а й штат підлеглих, персональний службовий кабінет, авто, а для декого - ще й квартира чи державна дача. "У нас справжня проблема з кількістю замів. Причому не тільки на вищому рівні, а й на місцевому", - визнав міністр Кабінету Міністрів Петро Крупко. Але вирішувати цю проблему в уряді не поспішають.
"Штампують" замівські портфелі і на президентській "господарці". Влітку Президент Віктор Ющенко оновив структуру свого Секретаріату, ввівши другу посаду першого заступника глави: треба ж було працевлаштувати відставного міністра оборони. Відтоді у Вір Ванни (Ульянченко) не одна, а дві праві руки - екс-міністр економіки Олександр Шлапак та екс-"оборонівець" Юрій Єхануров.
Абсолютна рекордсменка за кількістю перших заступників - секретар Ради нацбезпеки й оборони Раїса Богатирьова. У неї навіть не дві, а три праві руки (екс-радник Президента Степан Гавриш, діючий (!) посол України у Росії Костянтин Грищенко та відставний міністр закордонних справ Володимир Огризко). А на додачу - чотири ліві (серед працевлаштованих у зами до Богатирьової - екс-міністр охорони навколишнього природного середовища, а пізніше - радник Президента Павло Ігнатенко та колишній нардеп Дмитро Видрін)…
Портфельна "валюта"
Працевлаштування "своїх людей" - лише одна з причин "розбухання" чиновницької армії. Такі "біржі праці" діють і на Грушевського, і на Банковій, і у владних структурах нижчого штибу. Є портфелі для "своїх", а є і для "чужих". "Свійські" дають за вислугу, "чужинські" - за послугу. Треба, скажімо, вмовити "чужинську" фракцію у парламенті підкинути голосів за те чи інше рішення, або, навпаки, переконати не голосувати за щось - будь ласка, мах за мах: ви нам підтримку - ми вам посаду чи навіть кілька. Це переконливий аргумент не лише для опонентів, а й для союзників, наприклад, по коаліції. Заспокійливе, аби не брикалися. Якщо ціна питання надто велика (а-ля: загроза відставки уряду чи проблеми зі створенням коаліції), можна і "своїх" з насидженого місця попросити, аби звільнити крісло для політичного бартеру. Так, згода "литвинівців" приєднатися до коаліції з БЮТ і "НУ-НС" коштувала посади голові Держкомрезерву "бютівцю" Михайлу Поживанову. Але безробітним його не залишили - пересадили у Мінекономіки, дев'ятим замом. Крісло ж Поживанова дісталося Сергію Ганжі - людині з литвинівської "обойми".
Із політичним бартером пов'язують і присутність на нерядових посадах у нинішній владі ставлеників Компартії (опозиціонери, одначе!). Комуністам перепав не лише Державний комітет лісового господарства, а й кілька урядових портфелів. Одним із замів міністра охорони здоров'я трудиться зять нардепа від КПУ Олександра Ткаченка - Валерій Бідний. У списку заступників головного міліціонера Юрія Луценка - син іншого депутата-комуніста Євгена Мармазова - Василь Мармазов. У "сімейно-молодіжному" міністерстві теж є "червоний" зам - Юрій Сизенко…
Додаткові посади - не лише аеродром для "відставників" і політична "валюта", а й спосіб зміцнити кадрові тили. Спитаєте, навіщо, наприклад, у деяких міністерствах ввели другу посаду першого заступника міністра? Не тому, що один із роботою "зашивається", а через те, що він - не тієї орієнтації. Ні, сексуальна тут ні при чому. Просто, за коаліційною угодою, у міністерствах, якими керують представники БЮТ, крісло першого заступника належиться "НУ-НС". Але, як виявилося, ніщо не заважає віддати посаду, а поруч з її "неблагонадійним" власником посадити "свою" людину, лояльну до прем'єра.
Коментар для "ВЗ"
Станіслав Ніколаєнко, міністр освіти і науки України у 2005-2007 роках
- Щодо кількості заступників міністрів, то по кожному міністерству треба розбиратися окремо. У деяких традиційно величезна кількість замів - плід фракційних і коаліційних домовленостей. Що стосується, скажімо, Міносвіти, то тут якраз оптимальна кількість заступників (п'ять. - "ВЗ"). А коли у міністерствах по 10-11 замів, то це просто некерована система.
- Якими чиновницькими благами користуються заступники міністрів?
- Як почали трощити привілеї, то, здається, їм всі повитрощували. Візьмемо для порівняння народних депутатів. Нардеп, якщо, наприклад, розпускають Раду, рік отримує зарплату. А потім йому платять 50 відсотків заробітку, аж поки не працевлаштується. Міністру і його заступникам у разі звільнення (а воно може бути у будь-яку хвилину) нічого такого не видають. У них, як у державних службовців, є хіба що право на пенсію у розмірі до 80 відсотків місячної зарплати (діючого урядовця. - "ВЗ"). І до "відпускних" можуть дати "оздоровчі". Але останнім часом і "оздоровчі", і преміальні позрізали. Так що отримують фактично голу зарплату. Коли я був міністром, заступники мали тисяч п'ятнадцять. Зараз, напевно, вісім-дев'ять (після "антикризового" 50-відсоткового урізання. - "ВЗ").
http://www.wz.lviv.ua/pages.php?atid=78573РЕГІОНАЛЬНА ВЛАДА
ВІННИЧАНИ СТВОРЮЮТЬ ВЛАСНЕ ЛОБІ
"Місто", 21.11.2009, Вінницька обл.
Ключові особи української влади увійшли до складу Стратегічної ради розвитку області.А що ти зробив для Вінниччини? Про це тепер будуть запитувати деяких знакових фігур українського політикуму. Більше того, вони мають відповісти - адже за власною згодою увійшли до складу Стратегічної ради розвитку Вінницької області, ініційованої губернатором Олександром Домбровським.
Подібне об'єднання можливостей та інтересів заради розвитку регіону в Україні створено вперше. До складу Стратегічної ради Вінниччини увійшли як ключові особи міністерств та секретаріату Президента, так і люди, які мають вплив на ухвалення тих чи інших державних рішень. Спільне - те, що всі вони мають стосунок до Вінниці.
- Запросили не просто людей з посадами, - пояснює губернатор. - Це люди, які беруть активну участь у вирішенні проблем області. В які проекти це може вилитись? З міністром закордонних справ ми обговорювали таку позицію, що кожна поїздка міністра і кожне рішення МЗС повинно мати регіональне наповнення. Йде переговорний процес між Україною і, наприклад, Росією. А де інтереси регіону? Адже що таке держава? Це регіони, це реальна економіка.
За словами Олександра Домбровського, в нинішніх умовах жодна область не може затвердити програму розвитку навіть на п'ять років, адже умови і правила гри постійно змінюються. І правили гри визначаються аж ніяк не в областях. Тож об'єдання можливостей впливових людей - може стати додатковим імпульсом для розвитку області.
Одне з випробувань сьогодення Вінниччина поки витримує стійко. Мова про консолідацію зусиль міської та обласної влади. Це безумовний плюс для області і його відзначили усі члени Стратегічної ради. Та й навряд чи таке об'єднання організувалось взагалі, якби владна "трійка" Вінниччини гралася у лебедя, рака і щуку.
- У Вінницькій області показова ситуація, як консолідовано працювати на благо свого регіону та держави, - зазначила Марина Ставнійчук, заступник глави секретаріату Президента. - Місцева ініціатива, яка покликана стати державною, вже реалізована на Вінниччині. І слава Богу, ми всі до цього причетні.
На першому засіданні Стратегічної ради Вінницький міський голова Володимир Гройсман відзначив, що сама рада - це "об'єднання не "проти" когось, а "за": за стратегічні рішення, за готовність розділити відповідальність.
- Робота буде в плані напрацювання рішень, які потрібні не тільки вінницькому регіону, а й іншим регіонам країни, - сказав Володимир Гройсман. - Думаю, що в кожному регіоні є свій потенціал, який можливо використовувати на національному рівні. Це питання серйозних глобальних реформ, спираючись на досвід регіонального управління. Вважаю, що такий діалог регіонів і центру по базових питаннях є основою діяльності Cтратегічної ради.
Поки до складу Стратегічної ради не увійшло жодного депутата. Але рада - не закрита структура і до неї може увійти кожен, хто готовий підставити плече задля розвитку Вінниччини.
http://www.misto.vn.ua/ua/home/podii/1183ДВА ПРОДУКТИВНИХ РОКИ МИКОЛИ РОМАНЮКА
Володимир Лис, "Волинь", 21.11.2009
Ефективність стилю керівництва виконавчої влади Волині. Інтерв’ю голови обласної державної адміністрації Миколи Романюка.Два роки тому, в листопаді, не менш бурхливої осені, ніж нинішня, обласну державну адміністрацію очолив Микола Романюк.
Досі відомий як успішний банкір, який створив одне з найбільших і найрозгалуженіших регіональних управлінь "ПриватБанку", він за два роки зумів довести ефективність свого стилю керівництва виконавчою владою Волині: наче б не надто голосного, ефектного, але ділового, який можна було б назвати "політикою пріоритетів".
- Отож, Миколо Ярославовичу, з пріоритетів, мабуть, і почнемо. Що найголовнішого зроблено за ці два роки, якщо виходити із задекларованих вами ж пріоритетів на 2008 і особливо 2009 роки?
- Ну щодо позаминулого року, то, по суті, було реалізовано всі п'ять головних пріоритетів - такі, як програма "Зігрій любов'ю дитину" - 85 відсоткам багатодітних родин вирішено житлово-побутові проблеми, за два роки придбано 44 автобуси для шкіл, у Ковелі відкрито Центр соціально-психологічної реабілітації для дітей, схильних до бродяжництва, у Володимирі-Волинському - спецшколу для дітей з вадами слуху.
А ще були такі пріоритети, як поліпшення рівня медичного обслуговування сільського населення - тут те, що зроблено, можуть засвідчити всі, хто користувався послугами ФАПів та лікарських амбулаторій. І, нарешті, будівництво житла в області, відкриття у Володимирі-Волинському соціального гуртожитку, збереження та розвиток національно-культурної спадщини, ліквідація неповної зайнятості працівників культури, увічнення пам'яті українців - жертв війни та братовбивчих протистоянь у Люблінському воєводстві Польщі.
- А як працювалося року нинішнього в умовах кризи?
- В умовах кризи працюється, безперечно, непросто. Але намагаємося в різних галузях допомогти керівникам, усім працівникам вирішувати їхні проблеми і боротися з кризою. Скажу, що по сільському господарству в нас є непогані темпи, приріст виробництва сільськогосподарської продукції і переробки, хоча ряд програм недофінансовано, - це факт.
Що стосується промисловості, то спад в цій галузі значною мірою тому, що складання автомобілів перевели у Черкаси. Але разом з тим у цьому році в Луцьку уже вироблено автобуси. Двадцять автобусів для "Артеку" вже пішло. Виробляємо і тролейбуси, шкільні автобуси. З початку року на автозаводі скоротили 450 чоловік, але зараз добрали 250. Якщо буде вирішено питання по шкільних автобусах і буде фінансування, про що відбулася розмова з прем'єр-міністром, то справи підуть на краще.
На Луцькому підшипниковому падіння виробництва немає, хоча планувалося двадцять відсотків. Радує те, що наші меблевики не знижували виробництва. Затримка хіба була з реалізацією. І те, що "Герборг-холдінг", БРВ, "Кроноспан" не знизили різко темпів виробництва, що працює "Кромберг енд Шуберт Україна" - це теж важливо.
Найголовніша проблема - це, звичайно, будівництво, де до осені майже нічого не робили, тільки у вересні фактично почали працювати. Ну і на фінансування дороги Київ-Ковель-Ягодин майже не виділялося коштів.
- Облдержадміністрація - це, звісно, не тільки її голова, а й ціла команда, за відсутність якої вам спочатку дорікали. А як тепер? Як справа з керівниками виконавчої влади районів?
- Якщо говорити про заступників голови облдержадміністрації, керівників управлінь, то я задоволений їхньою роботою. Не буває в роботі без помилок, без суперечок, навіть сварок, але в принципі ми працювали як одна команда. Я задоволений, як вони навчилися працювати, не маю претензій. Щодо райдержадміністрацій, то треба, насамперед, оцінювати, як виконуються бюджети, плани соціально-економічного розвитку районів і міст.
Складаються рейтинги керівників, є й методика обрахування рейтингів - і видно хто як працює. Взяти, наприклад, такий важливий показник, як "Впровадження енергозберігаючих технологій". Тут можна ставити у приклад, як і минулого року, Леонтія Кричкевича, тому що скільки зроблено в Ківерцівському районі, не зроблено ніде. По сільському господарству не можна рівняти умови роботи Харламповича з Ратного, Демчука з Луцького району, Андрійчука з Горохівського, але це керівники районів, які прагнуть працювати по-сучасному. Добре, що нам вдалося профінансувати проекти підтримки підприємництва.
- Традиційно болюче питання - в якому стані зараз взаємини з обласною радою, її головою? А з Києвом? Особливо на фоні непростих взаємин Президента і прем'єра, а також того, що ви саме цього року стали членом партії "Наша Україна".
- З обласною радою у мене нормальні, добрі стосунки, я знаходжу підтримку щодо ідей, які вносить облдержадміністрація. Ми радимося, спілкуємося, відстоюємо свої позиції. З головою облради стосунки теж нормальні. Щодо вступу до іншої політичної сили, ніж та, що має половину депутатів обласної ради, то я казав і кажу, що я можу займатися партійною роботою тільки після 18-ї години. Мене не цікавить, з якої партії депутат. Якщо в нього є гарна ідея на благо Волині, то я завжди її підтримую. Але якщо я бачу, що йдеться про особисті партійні інтереси, то з такими людьми я не працюю. Що стосується відносин з Києвом, то, звичайно, свій відбиток накладає те, що є суперечки між Президентом і прем'єром, між Секретаріатом Президента і Кабінетом Міністрів. Але я хотів би сказати, що з приходом Віри Іванівни Ульянченко багато питань просто зняті. Я маю підтримку і від Президента, і від прем'єра, усі мої пропозиції знаходять розуміння.
- Колись Волинь називали "льонарсько-картоплярським краєм", а тепер льон лишився хіба в піснях, скорочується вирощування картоплі, цукрових буряків. Що робиться, щоб зупинити ці тривожні тенденції?
- Справді, льон майже перестали вирощувати, але ми взялися виправляти становище. Нинішнього року на сесії обласної ради затвердили програму розвитку льонарства в області, звернулися за підтримкою до Кабінету Міністрів і будемо підключати науку. Сподіваюся, наступного року льон буде не лише в піснях, а й на полі, може, спочатку не в такому обсязі, як хотілося б. Валовий збір картоплі в усіх категоріях господарств нинішнього року становить 925 тисяч тонн, у минулому році було 936 тисяч тонн. Це не так і мало.
- Але ж більшість бульб виростили селяни на своїх городах.
- Треба визнати, що справді більшість цієї картоплі вирощено в індивідуальних господарствах, але крупнотоварні господарства важко переконати її вирощувати, хоча кілька господарств у поліських районах беруться збільшувати площі саме під волинський "другий хліб".
Серйозні проблеми виникли у розвитку цукрової галузі. Але нинішнього року площу цукрових буряків збільшено майже на тисячу гектарів і валовий збір їх теж більший, ніж торік. Очікується виробництво у межах 40 тисяч тонн цукру, що має повністю забезпечити потребу області в цьому солодкому продукті. Зерна зібрали 675 тисяч тонн, трохи менше торішнього. Зате в цьому році маємо вперше зерно в основному другого і третього класів і це радує. Я розмовляв з Віктором Шумським, кажу йому: "У минулому році у вас було 71 центнер з гектара, а в цьому році менше. Що скажете?". А він відповідає: "А я не рахую врожайність з гектара. Я рахую, скільки я грошей беру з гектара: у минулому році я мав за зернові дев'ять мільйонів гривень, а в цьому році - одинадцять".
- Але Шумський працює на півдні області, а давайте перенесемося уявою у поліські райони. Відомі їхні проблеми, зокрема, по тваринництву, а нинішнього року ще й ударила стихія. Яке зараз становище, з вашої точки зору, і що взагалі намічається для розвитку тваринництва на Поліссі?
- Це тривожне запитання і тривожна проблема. Полісся - територія, як кажуть, Богом дана для розвитку тваринництва. На жаль, є певне падіння поголів'я та й кормів менше. Ми закуповували і будемо закуповувати корми. Думаємо про перспективу і вже є ряд серйозних напрацювань й інвестиційних проектів щодо розвитку тваринництва. Маю на увазі наше обласне племоб'єднання, є ряд серйозних інвестиційних пропозицій, які вже в роботі. Є два об'єкти, де буде по дві тисячі голів худоби, куди інвестори хочуть вкладати кошти.
- А інвестори для розвитку тваринництва звідки?
- Є й українські, й іноземні. Іноземні інвестори зацікавилися розведенням племінної худоби. Пригадуєте, у Ковелі була міжнародна конференція - України, Польщі, Білорусі? У Ковельському районі тепер м'ясної худоби, як в одній із східних областей України, чим гості були здивовані на виставці "Волиньагро". Будемо залучати до цієї справи і нашу науку.
- Ви говорили про проблеми з будівництвом. Усе ж, що нам, як кажуть, тут світить, зокрема, з капітальним і спорудженням соціального житла?
- Що стосується будівництва, то давайте розділимо цю проблему на три напрямки. На соціально-культурну сферу - будівництво шкіл, лікарень - виділялося 19 мільйонів 242 тисячі гривень. Але профінансовано у межах дев'яти мільйонів гривень. Ми, на жаль, не завершили школи у Рованцях Луцького, Красноволя Маневицького районів, лікарню в Любомлі. Але обов'язково завершимо наступного року. Хоч і не так, як хотілося б, але будуємо лікарню в Іваничах. На жаль, під час зустрічі з прем'єр-міністром вона не дала остаточної відповіді, сказала, що зараз є проблеми з наповненням стабілізаційного фонду і буде старатися це питання вирішити. Але за вересень-жовтень, ось і в листопаді, жодної копійки з держбюджету на ці цілі не було. Стривожені й будівельники, які не знають, чи отримають ці гроші, чи ні. Що стосується блоку "Б" лікарні в Любомлі, то є постанова Кабміну про виділення 4,8 мільйона гривень у листопаді, вже прийшли відповідні документи. Фінансуємо і з обласного бюджету, але він, на жаль, мізерний. Стосовно соціального житла, то вдалося зробити небагато.
- У всіх на слуху Євро-2012. Чи є шанс, що дороги, зокрема Ягодин-Київ, будуть? Що ж все-таки з аеропортом у Луцьку?
- Дорога Ягодин-Київ буде за будь-яких обставин. Я неодноразово розмовляв з керівником автодору Вадимом Гуржосом. Мене критикували і в Інтернеті, що от дорога Київ-Чоп будується, у тому числі в Рівненській, Житомирській областях, а на Волині нічого не робиться. Але я хотів би, щоб волиняни знали, що там робиться за рахунок кредитів Євробанку, де угода була укладена давно, тому є кошти, а в нас фінансування дороги Київ-Ягодин за рахунок інших статей. Про ту дорогу говорилося неодноразово, і кримінальні справи порушені, й люди затримані. У цьому році на неї виділено буквально копійки. Але дорога ця буде і є домовленість, що її включать у план робіт до Євро-2012.
Щодо аеропорту, то я ще раз повторю: Євро-2012 - це тільки певна дата, яка нас стимулює. На сьогоднішній день вирішено питання з земельною ділянкою на будівництво тимчасового терміналу на території військового аеродрому. Ми включені в урядову програму. Займаємося сертифікацією, внесенням аеродрому до переліку цивільних аеродромів світу. Йде вивчення цього питання інвесторами. Я розумію: той обласний центр, який не має аеродрому - не має серйозних перспектив розвитку.
- Наскільки робота головою облдержадміністрації збагатила вас як керівника, людину?
- Досить серйозно збагатила. Перший рік було важкувато, другий - трохи легше. Я зробив висновок з помилок, які робив на цій посаді. Вдалося, як я казав, налагодити добрі стосунки з міністрами, центральною владою, хоча ці стосунки було налагоджувати нелегко. Я старався ставити тільки конкретні, необхідні для регіону проблеми і такого ж вимагав від своїх підлеглих. І радий, що у Києві також зрозуміли - я добиваюся чогось, коли це справді необхідно. Але тоді вже не відступаю.
- Які найголовніші справи вирішуються зараз і що вирішуватиметься у 2010 році?
- Тепер головне - нормально завершити рік. Але я вже, образно кажучи, "вималював" більшість пріоритетів на наступний рік. Продовжимо роботу щодо впровадження значних інвестиційних проектів, зокрема, з організацією виробництва автобусів і тролейбусів на ВАТ "ЛуАЗ". Будемо наполегливо займатися об'єктами нашої комунальної власності. Треба довести до логічного завершення роботи в обласній інфекційній лікарні. Тривожний дзвоник з епідемією грипу там не застав зненацька, але треба облаштування проводити далі, до того ж там ще є ледь не повоєнний рентгенапарат. Мають бути продовжені роботи за проектом енергозберігаючих технологій. Вважаю нашим обов'язком завершити садибу Липинського в Затурцях.
У нас є радісна новина - за дев'ять місяців маємо плюс по народженню, отож, потрібно будувати дитячі садочки. Я радий, що вдалося виділити земельну ділянку під будівництво студентського містечка у Луцьку. Це важко було, бо виявилося, що земля вже давно поділена, тільки чекали слушного часу. Продовжимо обладнувати дороги у сільських населених пунктах. Зрештою, вся наша дорога, якщо хочемо справді відчувати себе європейською державою і європейським регіоном, має бути сучасною і цивілізованою.
http://www.volyn.com.ua/?rub=3&article=0&arch=1015ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА БЛОКИ
У КОМАНДІ ЯЦЕНЮКА - СКАНДАЛ
Георгій Пушкаш, "Волинь", 21.11.2009
Із "Фронту змін" тікають люди, розчаровані проросійською позицією лідера.Олександр Ганущин, який донедавна керував Львівським обласним штабом кандидата в президенти Арсенія Яценюка, пішов у відставку. Аргументував свій хід тим, що лідер "Фронту змін" змінив свій передвиборчий курс. Із заходу - на північний схід.
Образа пана Ганущина зрозуміла. Свого часу, повіривши молодому та перспективному кандидату, він, аби очолити його обласний штаб, відмовився від посади заступника голови Львівської обласної держадміністрації. Тепер йому доводиться йти й від Арсенія Яценюка, адже, як пояснив Ганущин на прес-конференції, передвиборча програма Яценюка містить курс на євразійську політико-економічну модель, яка є неперспективною для України. Олександр Ганущин нагадав, що повірив "Фронту змін" та його лідерові, коли їхньою ідеологією були "17 викликів України". Але тепер з'явилася вже нова програма - "Новий курс", яка передбачає залежність України від Росії та інших країн колишнього Радянського Союзу.
За словами Олександра Ганущина, цю програму, яку, очевидно, склепали нашвидкуруч російські технологи, ніхто ні з ким не обговорював. Так зване "обговорення" з керівниками обласних штабів було потрібне лише для "галочки", адже альтернативні думки не приймалися, керівництво просто хотіло почути: "Так". "Я жорстко дебатував з Яценюком, але коли тебе не чують, тоді немає про що говорити. Багато людей з інших регіонів не поділяють такої зміни курсу та програмних принципів, але в силу різних обставин готові миритися", - заявив Ганущин.
Заява Олександра Ганущина сповнена розчарування та суму через нездійснені надії - як його самого, так і, можливо, багатьох інших українців. "Наприкінці 2008 року і протягом першої половини 2009-го мені і багатьом громадянам України здавалося, що Арсеній Яценюк може стати лідером нового покоління і тієї третьої сили, яка здатна взяти на себе відповідальність за стан у країні. Особливо імпонували сміливі тези, викладені в 17 викликах за 17 років незалежності України. Багато хто повірив і в те, що курс молодого перспективного політика буде продовжено, а сам Арсеній Яценюк буде спадкоємцем Віктора Ющенка на посаді Президента України. Однак сьогодні Яценюк кардинально відійшов від принципів, задекларованих на старті претензій на крісло глави держави, не кажучи вже про позиції, що він сповідував на посаді міністра закордонних справ України", - йдеться у заяві Ганущина.
На думку колишнього керівника Львівського обласного штабу, Арсеній Яценюк перетворився з однозначно прозахідного кандидата на відверто проросійського. Відповідно його проект України європейського зразка виродився в євразійську модель, яка не підходить Україні. "У програмі "Новий курс" кандидата в президенти України Арсенія Яценюка національна ідея підмінена східноєвропейським проектом інтеграції, що передбачає якнайбільшу взаємозалежність України з Росією та іншими країнами, що до недавнього часу входили до складу Союзу Радянських Соціалістичних Республік. Та й способи впровадження модернізації України, закладені в програмі Яценюка, чомусь - за дивним збігом історичних обставин - дуже нагадують радянські підходи, які домінували на шостій частині земної кулі в першій половині ХХ століття", - нарікає Олександр Ганущин.
На його думку, все, що викладене у програмі Арсенія Яценюка, не лише не відповідає національним інтересам України, але й шкодить їм. Тому Ганущин, як свідома людина, просто не може залишатися в команді кандидата, чиї підходи несуть небезпеку для країни.
Цікавою є реакція представників Арсенія Яценюка на демарш одного з їхніх штабістів. Замість того, аби сперечатися по суті проблеми, вони просто відкараскалися від колишнього соратника, заявивши, що Олександр Ганущин... ніколи не керував обласним штабом Яценюка! Про це заявив один з помічників кандидата Андрій Іванчук. За його словами, кандидатура Ганущина розглядалася як одна з п'яти ймовірних претендентів на посаду керівника штабу, але в результаті відбору керівники "Фронту змін" зупинилися на іншій людині.
Саме образа, на думку Іванчука, й спонукала Ганущина виступити перед пресою.
Як би там не було, суті конфлікту це не змінює, як і констатації унаочненого Ганущиним факту: головний "фронтовик" радикально змінив курс. Куди подівся "прозахідний" кандидат Арсеній Яценюк, і чому він, замість того, аби заперечувати, що його передвиборча програма наскрізь просякнута проросійськими настроями, переводить тему на ображеного співробітника? Чи, можливо, просто немає чого заперечувати, бо Ганущин, якими б мотивами він насправді не керувався, має рацію?
http://www.volyn.com.ua/?rub=4&article=1&arch=1015ОБГОВОРЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА
ОСНОВА НАРОДОВЛАДДЯ
Hаталя Гончаренко, "Зоря Полтавщини", 23.11.2009
"Очевидним є те, що до прорахунків Основного Закону 1996 року додались явні недоліки його редакції 2004 року."Необхідність внесення змін до чинної Конституції України усвідомлюється нe тільки політиками (про це так чи інакше говорять представники всіх політичних сил), але й широким загалом українських громадян. Очевидним є те, що до прорахунків Основного Закону 1996 року додались явні недоліки його редакції 2004 року. Поспішність, з якою ця редакція приймалася, призвела до значного розбалансування гілок влади, виникнення постійного політичного напруження у суспільстві. Ці та інші обставини змусили Президента України запропонувати проект змін до Конституції нашої держави, який містить досить багато важливих новацій, що потребують осмислення та обговорення.
Мені ж хотілось привернути увагу лише до деяких моментів проекту змін до Конституції, які, на мою думку, створюють умови для подальшого демократичного розвитку України, наповнюють значно глибшим змістом конституційну норму про те, що саме народ є джерелом влади в Україні.
Теорія громадянського суспільства, досвід його розвитку в інших країнах мають велике значення для України, що стала на шлях демократичного розвитку. Правові основи такого суспільства в Україні були закладені чинною Конституцією, яка гарантувала широкі права і свободи громадян. Хоча, на жаль, самого поняття "громадянське суспільство" ми в ній не знайдемо. Тому надзвичайно важливим є те, що саме в даному проекті це поняття вперше використовується і чітко зазначається: "Держава сприяє утвердженню та розвитку громадянського суспільства". І далі: "Держава сприяє розвитку діалогу між соціальними партнерами". В подальшому це положення має конкретизуватись в інших документах, подібних до тих, що існують у багатьох демократичних країнах світу.
Утвердження реального народовладдя не можливе без розширення дієвих механізмів народного волевиявлення. Проект, запропонований Президентом України, особливу увагу приділяє розробці саме таких механізмів. Це стосується, насамперед, посилення дієвості інституту всеукраїнського та місцевих референдумів. У цьому плані, на мою думку, варто підтримати зміни до конституційного положення про право громадян на проведення референдуму за народною ініціативою. Проектом передбачається, що він може бути проведений за умови зібрання не менш як півтора мільйона підписів у не менш ніж двох третинах адміністративно-територіальних одиниць, тоді як чинна Конституція вимагає підтримки не менше трьох мільйонів громадян.
Особливу цінність у контексті питання про розширення реальних можливостей громадян впливати на процес прийняття владних рішень має стаття 80 законопроекту, в якій зафіксовано: "Закон, прийнятий всеукраїнським референдумом, після офіційного оголошення результатів всеукраїнського референдуму невідкладно підписується та офіційно опубліковується Президентом України. Рішення, ухвалене на всеукраїнському референдумі, є обов'язковим". Отже, як бачимо, відповідно до цієї статті результати референдуму не потребують затвердження жодним державним органом чи посадовою особою. Тим самим значення референдумів як інституту прямої демократії піднімається на значно вищий рівень. На жаль, дотепер такої норми у чинній Конституції не існує, а тому ми й маємо прикрий досвід референдуму 2000 року, результати якого були зведені нанівець, а воля народу не відіграла ніякої ролі.
Проектом Конституції гарантується і право громадян України ініціювати розгляд на місцевих референдумах питань, що стосуються компетенції місцевого самоврядування, чого також немає у Конституції 1996 року.
Проект, запропонований Президентом України, вигідно відрізняється від чинної Конституції і положенням про народну законодавчу ініціативу, що виступає як один із найважливіших механізмів реалізації принципу народовладдя. Якщо діючий Основний Закон України наділяє правом законодавчої ініціативи лише Главу Держави, народних депутатів та уряд, то стаття 81 проекту надає право ініціювати розгляд законопроектів і ста тисячам громадян України. Причому законопроект за народною ініціативою має розглядатись парламентом позачергово.
Ще одна проблема потребує вирішення у Конституції України. Вона полягає у необхідності трансформації виборчої системи, яка у нинішньому її вигляді себе не виправдала. Партійно-пропорційна система із закритими списками віддалила владу від інтересів суспільства, призвела до посилення залежності депутатів навіть не від партій, а від їхніх лідерів та керівників парламентських фракцій. Адже ні для кого не є таємницею, що місця у виборчих партійних списках продаються та купуються. Тому, на мою думку, варто було б повернутися до мажоритарної системи виборів, яка має незаперечні переваги саме через закладену в ній можливість забезпечення тісного зв'язку між депутатами та виборцями. На рівні місцевих представницьких органів таке повернення видається особливо необхідним. Але й формування вищого органу законодавчої влади не може обійтись якщо не повністю без мажоритарної системи, то хоча б без її комбінування із партійно-пропорційною. До речі, це цілком відповідає бажанню пересічних виборців. Зокрема, більше 83% учасників опитування, що проводиться офіційним інтернет-представництвом Президента України, висловлюються за персональне голосування за депутатів.
Хотілось би сподіватись, що прийняття зазначених змін до Конституції закладе міцний фундамент справжнього народовладдя, сприятиме стабільному поступальному демократичному розвитку нашої країни.
Автор - Кандидат історичних наук, доцент кафедри філософії та політології Полтавського університету споживчої кооперації України
http://www.zorya.poltava.ua/index.php?rozd=&nomst=1946"ВТОРОЙ ДОКУМЕНТ ПОСЛЕ КОНСТИТУЦИИ"
Сергей Серюгин, "Крымские известия", 23.11.2009
Проект Уголовно-процессуального кодекса предусматривает создание суда присяжных и упрощение порядка судебного рассмотрения.В октябре правительство Украины одобрило проект нового Уголовно-процессуального кодекса (УПК) и предложило провести его общественное обсуждение перед представлением в Верховную Раду.
Министр юстиции Украины Николай Онищук сообщил, что работа над новой редакцией УПК длилась около двух с половиной лет. "В Украине еще в 2001 году был принят новый Уголовный кодекс, а вот сфера таких правоотношений, как процессуальные правила преследования лица, осталась наименее реформированной", - сказал Николай Онищук. Министр отметил, что новый УПК прошел экспертизу в Совете Европы и получил положительное заключение.
"С точки зрения защиты прав и свобод человека, гарантий их защиты - это второй документ после Конституции. Вот почему, собственно, нам необходимы взвешенность и постепенность", - отметил Н. Онищук.
Представитель генерального секретаря Совета Европы по координации программ сотрудничества в Украине Аке Петерсон поддерживает решение вынести проект УПК на общественное обсуждение.
Как отметил А. Петерсон, принятие кодекса крайне необходимо для реформирования системы криминальной юстиции и улучшения ситуации с правами человека в процессе досудебного следствия и криминального судопроизводства. Петерсон подчеркнул, что Совет Европы готов и в дальнейшем поддерживать принятие нового УПК. Эта важная реформа должна быть осуществлена как можно скорее. Тем более что она входит в перечень взятых Украиной обязательств перед Советом Европы.
Министерство юстиции обнародовало проект Уголовно-процессуального кодекса, он размещен на сайте министерства. Документ содержит множество нововведений - от создания суда присяжных и упрощения порядка судебного рассмотрения до разрешения в ходе досудебного следствия применять новейшие научно-технические разработки. Проект состоит из 640 статей и 10 разделов.
Больше всего средств, по мнению авторов, потребуется на создание суда присяжных, который предлагается организовать при уполномоченных судах первой инстанции. Согласно проекту УПК, судебное рассмотрение в нем будут осуществлять председательствующий профессиональный судья и коллегия из семерых присяжных. Правда, к их компетенции отнесены только дела, по которым предусмотрено пожизненное заключение.
Заслуживает внимания и процедура вступления в силу вердикта присяжных, в рамках которой возможен пересмотр присяжными своего решения и вынесение дополнительного вердикта. Впрочем, и само решение присяжных может быть обжаловано в кассационном порядке.
Отдельно следует отметить предложение авторов документа ввести запрет на доказательства, полученные с существенным нарушением прав и свобод граждан. Притом что существует общепринятая практика недопущения доказательств, полученных незаконным путем, проект УПК не разъясняет, что следует считать "серьезными" нарушениями. В то же время проект предполагает использование всех необходимых научно-технических достижений, в том числе допроса с помощью видеоконференции.
Еще одно новшество - в состав суда вводится новое действующее лицо: судья следователь. В сферу его полномочий будет входить "осуществление судебного контроля за соблюдением прав, свобод и интересов лиц в уголовном производстве". Изменения претерпели и полномочия представителей органов прокуратуры. В качестве государственных обвинителей они обязаны поддерживать только собственные обвинительные акты, но при этом получат право принимать решения о закрытии производства по делу.
В числе позитивных нововведений проекта УПК некоторые юристы отмечают упрощенный порядок судебного рассмотрения. "Благодаря такому новому для Украины институту, как "сделки о признании виновности", понятие "содействие следствию" приобретает адекватный смысл, при котором в раскрытии преступления становятся заинтересованными обе стороны.
Проект содержит и ряд нововведений, которые могут иметь негативные последствия, полагают другие эксперты. На сегодняшний день постановление о возбуждении уголовного дела может быть обжаловано заинтересованным лицом. Проект УПК в принципе не содержит института возбуждения уголовного дела, привязывая начало досудебного расследования к моменту внесения сведений о нем в электронный реестр и уведомления обвинителя о начале расследования.
Сегодня в отдельных случаях гражданин может обжаловать постановление о возбуждении уголовного дела. Предложенный же проект такую возможность не предусматривает.
Министерству юстиции, которое выступило главным разработчиком кодекса, дано поручение организовать широкое обсуждение документа с участием правозащитных организаций, научных работников, правоохранительных органов, народных депутатов.
Кстати, действующий УПК введен в действие еще в 1961 году. А потому отражает идеологию и правовые ценности, которые уже не отвечают современным требованиям общества и государства.
Авторы проекта считают, что в нем немало позитива: обеспечение процессуального равенства и состязательности сторон в криминальном производстве, повышение гарантий защиты прав подозреваемых и обвиняемых, расширение прав потерпевших, формирование обновленного доказательного права, обновление процедуры досудового расследования, усовершенствование процедуры судебного контроля, внедрение новой, лишенной обвинительного уклона процедуры судебного разбирательства и т. д.
Обо всем этом шла речь и на заседании "круглого стола", которое прошло в столице автономии.
Для участия в рассмотрении проекта были приглашены представители Прокуратуры Крыма, Главного управления МВД Украины в АРК, Управления Государственного департамента Украины по вопросам исполнения наказаний в АРК, Апелляционного суда автономии, Государственной налоговой администрации АРК, Крымской коллегии адвокатов, Таврического национального университета им. В. И. Вернадского, Крымского юридического института Одесского национального университета внутренних дел, Крымского юридического института Национальной юридической академии Украины им. Я. Мудрого, общественных организаций.
Выступающие отмечали, что реформа уголовного судопроизводства занимает одно из важных мест в комплексе реформ. Эта сфера является наиболее значимой, поскольку связана с ограничениями прав и свобод граждан, а, следовательно, нуждается в обеспечении четких и действенных уголовно-процессуальных гарантий защиты этих прав.
По итогам разработаны предложения и замечания к проекту УПК, которые будут направлены в Министерство юстиции Украины.
http://www-ki.rada.crimea.ua/nomera/2009/218/second.htmlЕКОНОМІКА
КРИЗИСНЫЙ МИНИМУМ
Татьяна Бондарь, "Крымская правда", 24.11.2009
В Крыму вновь заработала программа финансовой поддержки промышленных предприятий.До конца года девять крымских предприятий получат из бюджета автономии финансовую помощь на частичное погашение процентов по банковским кредитам. Претенденты разделят между собой полтора миллиона гривен. За четыре года существования республиканской программы финансовой поддержки промышленных предприятий это - наименьшая сумма.
Республиканская программа по поддержке промышленных предприятий путём удешевления кредитов принята в 2006 году.
В первый год её работы финансовую помощь на сумму три миллиона гривен получили пятнадцать предприятий, в 2007 году - семнадцать на сумму 7,5 миллиона гривен, в 2008-м - шестнадцать на сумму семь миллионов.
По данным Министерства экономики Крыма, во многом благодаря этим компенсационным выплатам в промышленность автономии привлечено более двухсот миллионов гривен кредитных средств. За три года предприятия, получившие компенсацию, создали около семисот новых рабочих мест и значительно увеличили налоговые платежи и отчисления в бюджет. По расчётам специалистов профильного министерства, на каждую полученную из республиканского бюджета гривну предприятия заплатили около двадцати гривен налогов и сборов.
В республиканский бюджет этого года на поддержку предприятий заложено всего полтора миллиона гривен. При этом на момент принятия бюджета многие крымские депутаты сомневались в возможности выделения даже этих средств - финансовый кризис угрожал бюджету большими проблемами. Заявки претендентов на компенсацию до настоящего времени не рассматривались, поскольку выплачивать было нечего. "Был перерыв, мы не обеспечивали денежными средствами, но это не по вине нашей комиссии. Как только получили средства, сразу же начали работу", - отметил глава комиссии по отбору инвестиционных проектов для оказания предприятиям финансовой поддержки, первый вице-премьер Крыма Азиз Абдуллаев.
Из четырнадцати заявок крымских предприятий комиссия приняла и рассмотрела десять, право на получение бюджетных средств получили восемь. В предыдущие годы предприятие, участвующее в республиканской программе, могло рассчитывать на компенсацию кредитных ставок за каждый месяц. В этом году из-за ограниченности средств и позднего срока их поступления в распоряжение инвестиционной комиссии компенсация будет предоставлена только за ноябрь и декабрь.
Это вызвало недовольство председателя правления завода "Фиолент" Александра Баталина. На выплату процентов по кредитам в ноябре-декабре его предприятие получит из крымского бюджета 21,4 тысячи гривен. При этом "Фиолент" за девять месяцев текущего года перечислил в бюджеты всех уровней и государственные целевые фонды 26,665 миллиона гривен, что на 2,4 миллиона больше, чем за аналогичный период прошлого года.
"Надо же учитывать эффективность работы предприятия, кто сколько отдаёт в бюджет. Увеличить поступления в бюджет Крыма, решить другие вопросы и получить двадцать одну тысячу?", - обиделся Баталин.
Право на компенсацию выплаты процентов по взятым кредитам получил также Сакский комбикормовый завод. Чтобы рассчитаться с банком в ноябре-декабре, предприятие получит из бюджета 157,5 тысячи гривен. По словам руководителя предприятия Георгия Иванова, в этом году банк дважды увеличивал процентную ставку по кредиту. "Раньше я платил в месяц восемьдесят тысяч гривен, теперь - сто сорок тысяч, поэтому мы были вынуждены дважды реструктуризировать свой долг перед банком", - рассказал он. По его словам, финансовый кризис пока не позволяет предприятию нарастить производство и реализацию продукции, а также повысить зарплату рабочим. Тем не менее члены комиссии поручили директору завода до конца года довести размер средней зарплаты на предприятии хотя бы до тысячи гривен (сейчас она не достигает и восьмисот гривен).
Предприятию "Крыммолоко" комиссия решила выделить на погашение процентов по кредитам 924,5 тысячи гривен. При этом его руководству было рекомендовано подумать над возможностью удешевления выпускаемой продукции, чтобы она была более конкурентоспособна по сравнению с ввозимой в Крым.
Кроме того, компенсацию в этом году получат Шархинский карьер - 252,4 тысячи гривен и Сакское районное потребительское общество - 7,154 тысячи. Евпаторийский винзавод получит 94,67 тысячи гривен, предприятию украинского общества слепых "Крым-Пак" полагается 174,5 тысячи гривен компенсации. ОАО "Крым", взявшее кредит на строительство завода и внедрение новых технологий производства гофрокартона, в качестве финансовой поддержки должно получить 164,4 тысячи гривен.
Крым - единственный регион на Украине, где работает подобная программа финансовой поддержки промышленных предприятий, и местные чиновники отказываться от неё не намерены. Инициаторы программы и её участники утверждают, что право на бюджетную помощь зависит исключительно от эффективности работы предприятия и его значения для экономики Крыма.
http://www.kp.crimea.ua/newspaper_details.php?newspaper_id=2990СКОВАННЫЕ ОДНОЙ ЦЕПЬЮ
Аркадий Генкин, "Время", 24.11.2009, Харьковская обл.
"Состояние украинского рынка кредитования, пути возрождения ипотеки" - тема круглого стола, организованного ассоциацией "Региональное строительство".Как известно, до лета прошлого года в большинстве своем строительство жилых домов в Украине велось в основном за счет денег населения. Этот процесс начал резко ускоряться, когда лет пять назад стали массовыми ипотечные программы. Именно они стали одним из решающих факторов для бешеного разгона цен на жилье. В результате цены на квартиры в крупных городах Украины вышли на уровень стран Центральной Европы. Это при неадекватном уровне зарплат.
Следующего "праздника жизни" строителям придется ждать долго
Наши сограждане вкладывали миллиарды долларов в строительство жилых домов по всей стране, обеспечивая взрывной рост индустрии и стабильный рост десятку смежных отраслей. Примерно тогда же на украинский финансовый рынок стали массово заходить иностранцы, которые выкупали контрольные пакеты украинских банков. Такие банки получали доступ к дешевым и достаточно "длинным", по украинским меркам, ресурсам своих материнских компаний. Деньги на Западе можно было получить под 2 - 3 проц. годовых. А на нашем ипотечном рынке их легко можно было разместить под 12 - 14 проц. В Европе существует правило, что стоимость квадратного метра жилья примерно равна месячной зарплате. В Украине квадратный метр стоил от четырех до пяти месячных зарплат.
Зато банкиры не успевали подсчитывать прибыль. Грех было жаловаться на жизнь и нашим строителям. (Хотя они редко упускали такую возможность). Посвященные знали, что еще в 2008 году в областных центрах вложения в строительство составляли $300 - 400 на квадратный метр (это с учетом взяток), а продавались эти же метры в уже построенном жилье по $1 - 1,2 тысячи. Неудивительно, что Украина тогда считалась одной из самых привлекательных стран Европы для инвестирования в недвижимость. Хотя специалисты отмечали высокую степень риска для таких капиталовложений. Но экстрим для инвесторов, имеющих дело с недвижимостью в разных странах мира, рассматривался как определенная лотерея. С одной стороны, можно получить колоссальный выигрыш, а с другой - существует масса рисков и сложностей на пути достижения цели. Среди наибольших барьеров в нашей стране традиционно называют коррупцию и сложные административные процедуры. В то же время общеизвестно, что на рискованном рынке можно больше заработать.
Однако сегодня подавляющему числу бизнесменов "не до жиру - быть бы живу". Хотя специалисты утверждают, что в той же Швейцарии рынок недвижимости кризис не затронул вообще. Тогда как рынки недвижимости Великобритании и Франции до сих пор испытывают спад, а в Швеции и Норвегии они восстановятся только через год или два. Инвесторам же в Восточную Европу не стоит ожидать прибыли на вложенные средства в течение, как минимум, двух-трех лет. Получше обстоят дела в России: в случае, если мировые цены на нефть не будут опускаться ниже $60 за баррель, там скоро все будет в порядке. К сожалению, для Украины прогнозы менее оптимистичны.
"Состояние украинского рынка кредитования, пути возрождения ипотеки" - такой была тема круглого стола, организованного ассоциацией "Региональное строительство". В обсуждении этой темы приняли участие, кроме членов ассоциации, их коллеги из других областей, а также представители нескольких харьковских и украинских банков. Сравнительно небольшой конференц-зал харьковского офиса строительной компании "Т.М.М" был полон. Большей частью сюда прибыли первые лица харьковских (и не только) строительных фирм и управляющие областными филиалами украинских банков. Еще совсем недавно все они весьма неплохо зарабатывали. Сейчас же, в той или иной степени, испытывают трудности. Впрочем, запас прочности у банков все же побольше. Во всяком случае, они продолжают работать. Чего нельзя сказать о коллективах строителей.
Подсчитали - прослезились
Остановка большинства еще недавно перспективных строительных проектов привела к тяжелым потерям частных инвесторов, которые несколько лет взаимовыгодно спонсировали отрасль живыми деньгами. Теперь они не могут продать купленные квартиры даже с серьезными скидками. Но тысячи людей остались вообще и без денег, и без квартир. Зато с долгами. Год назад наши рискнувшие на ипотеку сограждане были должны банкам 80,1 млрд. гривен. Сейчас эта сумма "распухла" за счет курсовой разницы (свыше 80 проц. всех ипотечных кредитов выданы населению отечественными банками в иностранной валюте) до 102,0 млрд. гривен.
Это при том, что старые кредиты погашают, а новых почти не дают. За год проблемная ипотечная задолженность выросла почти в 10 раз - до 7,2 млрд. гривен. И доля проблемной ипотеки неуклонно растет. Она уже составляет, по данным банков, около 7 - 8 проц. Невыплаты по этим займам поставили под угрозу эффективность всей банковской системы.
Весьма болезненным остается вопрос, что делать с квартирами должников по ипотеке? На днях Министерство юстиции облегчило процедуру взыскания задолженности через исполнительную надпись нотариуса. Учитывая также отмену моратория на отчуждение жилья, банки получили возможность отнимать недвижимость у неплательщиков по кредитам. Но банкирам имущество ни к чему. Им нужны деньги, а не "квартирный" залог…
- Нельзя утверждать, что банкам в качестве залога больше понравится та же закладная, чем имущество, - считает заместитель председателя правления АКБ "Меркурий" по инвестициям и ценным бумагам Людмила Данилова. - Использование закладных для формирования банковского резерва проблематично. Банки не будут работать по схеме, в которой нечетко прописана процедура. Сейчас наиболее приемлемой схемой ипотеки является Фонд финансирования строительства (ФФС)…
Генеральный директор ООО "Финансово-строительная группа" Владимир Лепесей назвал ФФС хорошей схемой. Но лишь тогда, когда застройщик сотрудничает с дружественным банком. Иначе в случае осложнений фирма-застройщик может сильно пострадать.
Участникам "круглого стола" презентовали новую схему ипотеки с участием инвестора-физлица, компании-застройщика, паевого венчурного инвестиционного фонда и коммерческого банка. Судя по всему, в схеме содержится шаг вперед. Но можно не сомневаться, что в ней разберется далеко не каждый потенциальный покупатель жилья. В то же время председатель днепропетровской Строительной палаты Леонид Турчин совершенно справедливо утверждает, что для таких покупок необходимы понятные, прозрачные и доступные схемы. И вообще, на рынке должен быть один закон. Тот, что выгоден клиенту: отдал деньги - получил квартиру.
- Никакая схема не генерирует деньги, - отмечает президент корпорации "Авантаж" Анатолий Денисенко. - Прежде чем разрабатывать схемы, нужно найти реальные возможности их финансировать. Сейчас, когда кредиты выдаются под 30 проц., ипотека развиться не сможет. Говорить о ней можно будет тогда, когда проценты по кредитам будут меньше 10 проц…
Кстати, "Авантаж" еще весной прошлого года начал "замораживать" объекты, в которых не были распроданы площади. В тех домах, где частичные продажи уже были, компания вернула деньги пайщикам. Но, несмотря на приостановку реализации проектов, "Авантаж" поддерживает свои объекты - платит налоги на землю, охраняет площадки, дорабатывает документацию…
Поиск решений продолжается
По прогнозам аналитиков, до конца этого года банки не будут кредитовать строительство и недвижимость. И раньше середины будущего года особого оживления кредитования ждать не стоит. Наши финансовые учреждения испытывают острый дефицит ресурсов. Они вынуждены активно заниматься сбором кредитных долгов и сокращать расходы. Большинству банков сейчас не до кредитования, хотя… Чаще всего рассматривается приобретение "вторички". На "первичку" одалживают только в том случае, если дом сдан в эксплуатацию. При этом кредитуют в гривне под 16,5 - 40 проц. годовых. Чтобы получить кредит на жилье, нужно насобирать от 25 до 70 проц. его стоимости (чаще всего 40 - 50 проц.). Кроме того, потребуются качественный залог, достаточное количество средств для погашения кредита (учитывается только официальная зарплата), хорошая кредитная история и т. п. Кредит не дадут, если на вас висит другой заем. Наличие платежеспособного поручителя по-прежнему обязательно…
Многие ли из наших сограждан соответствуют таким требованиям? С другой стороны, можно понять банки, которые не хотят рисковать, не видят сейчас оснований снижать ставки кредитования и требования к заемщикам. Деньги сегодня дорогие. Таким образом, круг замкнулся. Своих оборотных средств у строителей для продолжения своей деятельности недостаточно. Для отрасли чуть ли не единственный шанс выжить - привлечение инвестора. Своего или зарубежного. Застройщики надеются, что когда на Западе закончится кризис, тамошние предприниматели снова потянутся к нам.
- Давайте признаем, что к докризисному уровню прибыли мы не вернемся, - говорит директор ООО "Макрокап Девелопмент Украина" Дмитрий Кутовой. - И банкам тоже надо рисковать. Не бывает, чтобы рядом кто-то падал, а кто-то пытался сохранить нормы рентабельности. Застройщики и банкиры оказались в одной связке…
А генеральный директор компании "Т.М.М." Николай Толмачев считает, что банки должны определиться в категориях выданных ипотечных кредитов. Там, где объекты недвижимости находятся в сравнительно высокой стадии готовности, - помочь их достроить. А безнадежные кредиты - смелее списывать. Тем более, что сейчас, к примеру, в Харьковском областном филиале АКБ "Укрсоцбанк", по информации его управляющего Игоря Калиниченко, "обязательства по ипотеке не выполняют около 3 проц. заемщиков. Для кризисного времени - это немного". Остаются и какие-то надежды на государство.
- У государства есть резервы для снижения себестоимости жилищного строительства, - говорит генеральный директор АО "ФЛАС" Валерий Левченко. - Можно было бы установить облегченные нормативы на технические условия к строительству. Ведь зачастую застройщиков заставляют выполнять благоустройство территории, подвод технических коммуникаций…
- Стране нужна системная законодательная реформа для перехода на рыночные условия работы, - уверен Дмитрий Кутовой. - Нужно, в частности, решать проблему естественных монополий, когда на рынок выйдут альтернативные поставщики коммунальных и энергоуслуг. И тогда себестоимость строительства жилья установится на ином уровне…
Сравнительно оптимистично настроен президент Ассоциации "Региональное строительство", председатель правления ООО "Трест Жилстрой-1" Александр Харченко. Александр Михайлович предполагает, что ипотека будет возрождаться - причем на "нормальных условиях" - уже в следующем году. У банков просто нет другого выхода. Но пока что в Харькове не закладывают ни одного нового дома. И в ближайшие год - два новострои не появятся. А пока что застройщики и банкиры приступают к диалогу.
http://timeua.info/241109/11303.htmlПОЛІТТЕХНОЛОГІЇ
ДНIПРОПЕТРОВЩИНА НАКАЗУЄ - ВОНА - ПРАЦЮЄ
"Днепр вечерний", 23.11.2009, Днепропетровская обл.
"Вместе возродим родную Днепропетровщину" - проект, благодаря которому каждый из нас может дать наказ будущему президенту.Пожалуй, еще никогда будущее Днепропетровщины настолько сильно не зависело от нас, обычных граждан. Да, все мы знаем наши "родные" проблемы не понаслышке: никак не достроится днепропетровское метро, не появится объездная дорога для транзитного транспорта. Наш Днепр скоро утонет в мусоре, а качество питьевой воды оставляет желать лучшего.
Катастрофически не хватает детских садиков... И это, разумеется, далеко не полный круг вопросов, которые требовали решения еще вчера. Однако завтра они наконец-то могут быть решены: такой шанс у нас появился благодаря проекту "Вместе возродим родную Днепропетровщину".
Инициатором его создания выступила городская организация БЮТ, а презентация состоялась вчера в ИА "Время". В пресс-конференции приняли участие народный депутат Украины Михаил Соколов, начальник главного управления Пенсионного фонда Украины в Днепропетровской области Галина Булавка, заместитель начальника управления пенсионного обеспечения главного управления Пенсионного фонда Украины в Днепропетровской области Светлана Лехкодух, а также председатель Кировского районного совета Днепропетровска Геннадий Левченко.
- Друзья, мы находимся в преддверии выборов нового президента Украины - лично я уверен, что им станет наша землячка, - заявил Михаил Соколов. - Мы с вами как патриоты Днепропетровщины имеем прекрасную возможность, как в старые добрые времена, ради возрождения нашего края собрать наказы избирателей, которые, я уверен, Юлия Владимировна обязательно услышит. И только благодаря вам, жителям нашего края, мы сможем правильно определить стратегию развития нашего региона как минимум на ближайшие пять лет. Конечно, вопросов накопилась масса, решение многих из них требует больших затрат, которые наша область самостоятельно не осилит. Не зря ведь двухполосная дорога, ведущая от Криворожской трассы к Днепродзержинску, была построена благодаря личному патронату нашего земляка Леонида Ильича Брежнева.
Определив приоритеты, днепропетровцы смогут добиться того, чтобы новый президент лично курировала решение острых проблем нашего региона. Уже совсем скоро жители города и области обнаружат в своих почтовых ящиках отчеты перед избирателями за 2009-й год о работе Блока Юлии Тимошенко на всех уровнях - районном, городском и областном. В них будут отражены самые яркие события, но будут в них и пустые графы, которые представители БЮТ предлагают заполнить нам - всем тем, кому не безразлична судьба нашего края (по большому счету - наша с вами судьба). Это поможет составить рейтинг наиболее важных проблем - наверняка многие из них удастся решить на местном уровне. Однако есть и такие вопросы, которые требуют вмешательства президента.
Первым на призыв подготовить наказ будущему президенту откликнулся Пенсионный фонд Украины в Днепропетровской области. По словам начальника главного управления Галины Булавки, сегодня очень остро стоит вопрос увеличения фондов заработной платы на предприятиях. Уже известно, что Юлия Владимировна намерена в ближайшем будущем отстоять право работающих пенсионеров получать одновременно и заработную плату, и пенсию (как известно, сейчас в парламенте одним из лидеров Партии регионов Николаем Азаровым ведутся активные действия, нацеленные на то, чтобы пенсионеры, которые работают, были лишены пенсии). А вот председателя Кировского райсовета Геннадия Левченко и жителей района сегодня очень беспокоит состояние Рыбальской балки, которая охватывает улицу Титова и верх проспекта Кирова. "Там уже отселен ряд домов, произведена реставрация зданий средних школ № 22, 75 с укреплением их фундаментов, которые были деформированы, - рассказал журналистам Геннадий Левченко. - Однако ждет реализации глобальный проект развития инженерных противооползневых систем. Самим нам его не осилить - сегодня этот проект оценивается в 65 миллионов гривен".
Стоит подчеркнуть, что те или иные предложения, поступающие от горожан, будут поступать в городской штаб кандидата в президенты Украины Юлии Тимошенко и выстраиваться в рейтинговом порядке: в виде наказов будут оформлены только те из них, которые получат наибольшую поддержку общественности.
http://dv-gazeta.info/dnepr/dnipropetrovschina-nakazu-vona-pratsju.htmlІРИНА ІВАНОЧКО: "НА ПЛАКАТІ У МЕНЕ ВСЕ СВОЄ, НАТУРАЛЬНЕ: І ОДЯГ, І ЗАЧІСКА, І ДУМКИ ПРО ЮЩЕНКА…"
Іван Фаріон, "Високий замок", 19.11.2009, Львівська обл.
На вулицях і проспектах України з'явилися незвичні передвиборчі плакати чинного Президента.На них нема ні портретів Віктора Ющенка, ні його гасел.
За главу держави і лідера "Нашої України" агітують рядові партійці з різних сфер життя: селяни, підприємці, науковці, спортсмени, інженери, представники інтелігенції. На одному з білбордів упізнав завідувача відділу культури Миколаївської райдержадміністрації Львівської області, депутата міськради Ірину Іваночко.
- У даному випадку виступаю не як державний службовець - у РДА я людина аполітична, - а як педагог, викладач Миколаївської школи мистецтв, - каже пані Ірина кореспонденту "ВЗ". - Шістнадцятий рік навчаю дітей музики, тож маю що порівнювати. За час президентства Ющенка відчувалася посилена турбота про духовність. За державною квотою до нас надійшли кошти на закупівлю народних інструментів. З'явилася змога пошити костюми для сільських колективів художньої самодіяльності. Їх отримали аматори з Розвадова, незабаром обнову матимуть самобутні таланти з Рудників… Радію з такої уваги, бачу, як багато наш Президент зробив для відродження національної культури по всій країні. Це співзвучне моїм думкам, мріям - тому я у "Нашій Україні", тому щиро підтримую Віктора Ющенка. Як людина мистецтва я висловила свої внутрішні відчуття. І відповідаю за всі свої слова. Ніхто їх мені не нав'язував.
- Кажете про Президента, а що самі встигли зробити для розвитку духовності у своєму місті?
- Одне з моїх завдань як громадянина, депутата-"нашоукраїнця" - повернути до життя місцеві музеї. Рада, що вдалося ввести штатну одиницю у музей відомої письменниці, соратниці Івана Франка Уляни Кравченко - і він запрацював. Найближчим часом відродимо історико-краєзнавчий музей з його багатими експонатами. Коли знову відчиняться двері цієї установи, почуватимуся щасливою, вважатиму, що моя присутність у партії працює на людей.
У "Нашій Україні" я залишатимусь, незважаючи на жодні труднощі, які вона переживає, не перескакуватиму. Не розумію тих, хто, спокусившись на посади (а може, й на грошові подачки), мігрує в інші партії. Я не звикла щось кидати на півшляху…
- А як потрапили на білборд?
- Передзвонили з центрального штабу "Нашої України", запитали, чи готова висловити своє ставлення до нашого Президента, чи згідна, щоб моє фото з'явилося на плакаті. Зазначили - справа добровільна, ні я не повинна нікому платити ніяких грошей, ні мені ніякого гонорару за політичну рекламу не буде. Без вагань погодилася.
Фотосесія відбулася у Києві. Сподобалася концепція плакатів: людина говорить про людину. Не було нічого штучного, ніяких спецефектів. Фотографувалася у своєму звичному одязі, який використовую у повсякденному житті, ніхто не пропонував мені от кутюр. Ніхто не робив модельних зачісок. Все відбувалося природно, натурально. І мої думки теж натуральні, ніхто їх мені не підказував…
- Ваш величезний портрет знаходиться там, де зазвичай висять наші "небожителі" - Ющенко, Тимошенко, Янукович. Як зреагували на це ваші знайомі?
- Дехто робив квадратні очі і шепотів: можна уявити скільки-то грошей людина заробила за таку рекламу. Я спокійно поставилася до таких "фантазій", бо не було ніякого "навару", мені лише повернули затрати на проїзд… Кілька днів тому передзвонила шкільна подруга зі Львова. Каже: раніше думала, що на білбордах -"підставні" особи. Побачила тебе - і змінила думку. Піду знайомим розповім, що спілкувалася з "оригіналом"…
Було багато дзвінків від земляків. Всі підтримують, схвалюють мою послідовність. Кажуть: молодець, тримала одну лінію - і далі тримай її!
http://www.wz.lviv.ua/pages.php?atid=78585ТОЧКА ЗОРУ
ХТО ВИТУРИТЬ КОРУПЦІОНЕРІВ, ЩО ОКОПАЛИСЯ У ВЛАДНИХ КАБІНЕТАХ?
Анатолій Вітів, "Волинь", 21.11.2009
Проблемою номер один, яка не дає Україні розвиватись, а народу жити заможніше, є тотальне хабарництво й корупція на всіх рівнях влади.Корупція в нас набула найхимерніших форм і створила замкнуте "порочне коло", яке задля самозбереження намагається не "здавати" "своїх" і не допускати на свою "орбіту" "чужаків"
Як не прикро це усвідомлювати, але останнім часом нас поставили в такі умови, що хабарництво супроводжує людину від народження до самої смерті. Перший хабар - лікареві, який приймає пологи, а далі - пішло-поїхало. Хочеш дитину в дитсадок прилаштувати - готуй хабар, проблеми в школі - занеси хабар вчительці. Я вже не кажу про виші. А потім наші роботодавці б'ють на сполох: "В Україні - криза кадрів!". І так - аж до того моменту, коли навіть за "вигідне" місце на кладовищі родичам доводиться платити...
Однак найстрашніше, коли хабарництво, як злоякісна пухлина, починає паразитувати в органах державної влади. Воно охоплює всю владну вертикаль і переростає в тотальну корупцію. На жаль, саме це й спостерігаємо сьогодні в Україні. Корупція в нас - на всіх рівнях, від Кабінету Міністрів, міністерств та відомств - до міських і районних рад і навіть сільських голів. Вона охопила не тільки органи державної влади, а й місцевого самоврядування - аж до рівня сільських депутатів. Куди людина не звернеться - всюди корупція.
Система влади в нас побудована так, що кожен чиновник, навіть найменший, мріє мати власну печатку, бо вона дає йому реальну владу над іншими. Підписати якийсь папірець, дати погодження, видати довідку, скріпивши її печаткою, - за все чиновники щось хочуть. І змушують просту людину хоч чимось "задобрити" того, у кого ця печатка в руках. Хоча б пачкою цукерок чи пляшкою коньяку. А скільки таких "прохачів" приходять до них щодня? Ось яку владу чиновнику дає звичайна печатка.
Безкарність чиновників призвела до того, що вони вважають себе привілейованою кастою і живуть у своєму окремому світі - світі кругової поруки. Вони зневажають тих, хто не "доріс" до печатки, і за будь-яким папірцем змушений іти до них. Вони змушують простих українців "грати" за такими правилами.
Хіба секрет, що практично будь-яке призначення на впливові посади в нас відбувається за хабарі? Чому ж у владі практично так і не з'явилося "нових облич", обіцяних нам на Майдані? Чому в нашій владі так мало молоді?
Бо корупціонери зі стажем змушують і її "грати" за їхніми "правилами", тож той, у кого є совість і хто ці правила не приймає, у владі довго не затримується. До реальних важелів впливу таких просто не допускають. "Білих ворон" чиновники-корупціонери на дух не переносять. Тих, хто намагається бути чесним і справедливим, вони вважають "інородним тєлом" і намагаються підставити та вижити. Навіщо їм такі? А раптом у когось із "молодих і чесних" увірветься терпець дивитися на цю злочинну несправедливість, раптом такий підлеглий зірветься, наробить галасу, настворює проблем, які шефу, собі у збиток, доведеться вирішувати за допомогою тих же хабарів.
Тих же, хто їхні корупційні правила приймає, вони "посвячують" у свою чиновницьку "касту". І ревно оберігають та покривають, як рівноправного члена цієї касти. Недаремно в народі кажуть, що ворон ворону око не виклює. Корупціонер корупціонеру - теж... Головне - потрапити в цю "обойму". Але якщо вже в неї вписався - будеш у ній "тасуватися", як "мальована" карта в колоді. "Погориш" на одній посаді - переведуть на іншу, і не обов'язково гіршу. Часом навіть на безпечнішу - все залежить від того, наскільки цінним кадром ти був для шефа, який "лівак" йому приносив, чи "чесно" ділився...
Тому в нашій владі й досі заправляють корупціонери з багаторічним стажем. У цьому і є корінь зла. Тому ті, кому не вдалося купити призначення на "хлібні" посади, так і рвуться в депутати. Тобто, до "кормушки". Потім вони ж відпрацьовуватимуть потрачені на місце у партійному списку гроші, скажімо, тиснучи на потрібну кнопку. І мовби не помічають, що корупція заполонила усі сфери життя. У них є нагальніші справи - вибори ж, як завше, на носі, та й треба ж освоювати кошти на рахунках.
А це, щоб ви знали, справа нелегка, та й не кожному освіта дає змогу бути "на ти" зі стількома нулями на купюрах. Адже, якщо голова сільради, провернувши земельну аферу, може отримати 5,2 мільйона доларів (маю на увазі викриту кримську справу Миколи Конєва), то якими цифрами крутять корупціонери на найвищому державному рівні?
За прикладами не треба далеко йти. Ще не стих скандал навколо багатомільйонних розкрадань державних коштів, призначених для будівництва міжнародної траси "Київ-Ковель-Ягодин". Через це Волинь навіть потрапила до рейтингу "ТОП-10 найрезонансніших фактів розкрадань посадовцями бюджетних коштів, які викрили працівники міліції в 2009 році", складеного Міністерством внутрішніх справ. Через фіктивне приватне підприємство, що незаконно перемогло у відповідному тендері, посадовці Служби автомобільних доріг перерахували субпідряднику 2,66 мільйона гривень бюджетних коштів, а потім їх привласнили. Як "відкат".
На превеликий жаль, у нашій державі все будується "на відкатах", вся вертикаль влади, ще з часів Кучми, побудована на цьому, і ніхто із нині "власть імущих", схоже, нічого не збирається змінювати. Натомість уміння "правильно" взяти хабар постійно вдосконалюється, набуває витонченіших форм. У наш час хабарник, який себе "поважає", вже не прийме від будь-кого конвертик з купюрами. У найгіршому випадку - готівкою через довірених осіб, а в ідеалі - на рахунок юридичної особи чи органу державної влади. А способів зняти ті гроші є безліч - можна поїхати вивчати досвід зарубіжних колег у Дубаї, купити новенького "Хамера" для робочих поїздок, а то й літака для оперативності роботи...
А що вже казати про скандал року - справу судді Зварича, який на допитах "потягнув" за собою цілий "шлейф" "служителів Феміди" - від найнижчого до найвищого щаблів судової влади в Україні. Хабарництво і корупція, як іржа, роз'їли цю систему наскрізь. І це - найбільше зло, бо несправедливі суди остаточно руйнують людську психіку. Несправедливість чиновника ще можна якось компенсувати - чи то поскаржившись у вищестоящу інстанцію, чи спробувавши переобрати його, якщо це посада виборна. А на суддів, яких не обирають, а призначають, до того ж, довічно, - управи практично немає. І доки так буде, матимемо "суспільство ізгоїв". Бо несправедливе рішення суду, в який людина звернулася за захистом, породжує зневіру і розчарування в усій державній системі, фактично робить людину втраченою для суспільства.
Україна сьогодні - у списку десяти найкорумпованіших країн світу, а простим людям замилюють очі справами проти сільських голів. Нещодавно МВС оприлюднило чорний список "100 найбільших хабарів України", який очолив голова однієї з сільрад Миколаївщини. Він розраховував на 8,5 мільйона гривень, але отримав лише мільйон... Волинь у цьому списку "презентував" один із депутатів Луцької міської ради... І що найцікавіше: із сотні хабарників тільки один, за скупою інформацією того ж міністерства, потрапив за грати.
І це в той час, коли всі знають, як беруть у нас на митниці, в ДАІ, у вищих навчальних закладах, міській раді, прокуратурі... Лише у нас на Волині "прогриміли" гучні корупційні справи екс-голови Горохова Віктора Семенченка, екс-голови Ковельської райдержадміністрації Вадима Грищука, голови Іваничівської райдержадміністрації, депутатів Прилуцької селищної ради... Прикладів більш ніж достатньо, але ми досі воліємо говорити про них швидше на кухні, та й то впівголоса, бо справи рідко навіть до суду доходять. Від того, що "всі все знають" хабарникам гірше не стає - система взаємопідтримки налагоджена чітко.
Свіжим прикладом є справа Олександра Волійка, заступника начальника головного управління містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Волинської облдержадміністрації. Він перерахував підприємству, звичайно ж із державної казни, 384 тисячі гривень за роботи, яких ніхто, вочевидь, і не збирався виконувати. Замість, як мінімум, засудити такі дії, його шеф, Антон Кривицький, став горою за свого заступника і соратника, почав виправдовувати його дії нібито "благими намірами".
Тоді обласна організація ВО "Свобода" оприлюднила заяву з вимогою звільнити пана Кривицького за прикриття фінансової оборудки свого заступника, але реагувати на неї просто нікому, бо ж "хабарник хабарнику - друг, товариш і брат". Начальник із заступником, які зробили собі кар'єру ще за компартійних часів, далі "успішно працюють". Чи, може, готують чергову махінацію?
Відповідальність за такий стан справ несуть ті, хто сьогодні заправляє у владі, - БЮТ, "Наша Україна", Блок Литвина, адже їхня більшість - у Верховній Раді, вони очолюють уряд, силові міністерства та відомства, їхні представники керують обласними та районними державними адміністраціями, зокрема в нас, на Волині.
І так триватиме доти, доки у владних кабінетах сидітимуть кучмісти, комсомольські та компартійні кадри. Змін не станеться, доки до влади не прийдуть політики нової генерації, які на перше місце поставлять національні інтереси. Народові, який пережив розчарування Помаранчевою революцією, звісно ж, нелегко ще раз піднятися з колін і стати головним рушієм глобальних змін. Перед тим він мусить усвідомити, що найбільший обман осені 2004-го - у тому, що революції насправді не було, бо до влади, замість обіцяних "нових облич", прийшла перефарбована партноменклатура та кримінальні авторитети.
Одне з головних завдань "Свободи" - повернути українському народові віру в те, що він стане повноправним господарем у своїй державі, якщо поставить до керма патріотів, які наважаться повернути привласнене незаконним шляхом майно народові та остаточно викоренити горе-традицію хабарництва. Для цього слід налагодити систему контролю не лише за прибутками, а й за видатками посадових осіб та кола їх найближчих родичів (нині різниця між декларованими прибутками і наявним майном окремих посадовців - просто шокуюча!), скасувати депутатську недоторканність, запровадити персональну відповідальність суддів за сфабриковані справи...
Торжество Закону - не міф, а реальність, шлях до якої пролягає через процедуру очищення влади - люстрацію. Люстрацію провели громадяни багатьох європейських країн, які тепер живуть гідно, як Люди.
Автор - голова обласної організації ВО "Свобода"
http://www.volyn.com.ua/?rub=33&article=1&arch=1015ПЕРСОНАЛІЇ В ПОЛІТИЦІ
ДМИТРО ШЕНЦЕВ: "ВЛАДА МУСИТЬ ЗАХИСТИТИ ЧОРНОБИЛЬЦІВ"
Микола Тараненко, "Слобідський край", 21.11.2009, Харківська обл.
Корінь зла проблем чорнобильців слід шукати передусім у байдужій позиції посадовців, які сидять наразі у вищих владних кабінетах держави.Позаяк ні проблеми чорнобильців, ні проблеми воїнів-інтернаціоналістів та інвалідів досі так і не стали пріоритетними для наших владців, слід докорінно змінювати ситуацію.
Таку принципову думку, що її оприлюднив у перебіг проведеної днями зустрічі з представниками обласної організації "Союз Чорнобиль України" довірена особа кандидата на пост Президента України, народний депутат, голова Харківської обласної організації Партії регіонів Д. Шенцев, цілком розділили учасники велелюдного зібрання у стінах Держпрому. Разом із нардепом на невимушений діалог щодо спільного пошуку шляхів вирішення чорнобильських проб-лем, влаштованого в рамках проведення чергового засідання ради Харківської обласної організації Всеукраїнської громадської організації інвалідів "Союз Чорнобиль України", завітали також заступник голови Харківської обласної ради В. Казакова, низка обласних депутатів.
Один із потенційно ефективних шляхів якнайскорішого подолання проблем соціального захисту найбільш вразливих верств населення народний депутат і лідер обласної організації Партії регіонів Д. Шенцев схильний убачати, зокрема, й у ширшому представництві громадських організацій у радах усіх рівнів.
Самому Д. Шенцеву, безумовно, не сором дивитися у вічі потерпільцям чорнобильського лиха. Принаймні, з уст їх представників і цього разу на свою адресу випало почути немало відверто вдячних слів за всіляку підтримку й прагнення неухильної турботи про чорнобильців, зокрема, на законодавчому рівні. Разом зі своїми колегами-депутатами з фракції Партії регіонів Б. Дейчем та С. Рижуком ще навесні цього року постарався вже зареєструвати у Верховній Раді законопроект № 4321 "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (щодо пенсійного забезпечення). Депутати слушно пропонують підвищити рівень соціального захисту осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, і мали на той момент статус військовослужбовців строкової служби, і привести розмір їх пенсійного забезпечення до рівня, що відповідає поточному стану вітчизняної економіки.
- У разі законодавчого встановлення чіткої формули розрахунку пенсій чорнобильцям, яка була б прив'язана до середньої зарплати і реального рівня економіки, - вважає Д. Шенцев, - таким чином змогли б приборкати корупцію та махінації в питанні бюджетного фінансування чорнобильців.
Врешті-решт, лідера харківських регіоналів не обходить і ціла низка інших пекучих проблем бранців наслідків чорнобильської катастрофи. За сприяння нардепа навесні численна делегація харківських чорнобильців мусила навіть вирушати до стольного Києва, щоб стати в пікет під стіни Верховної Ради, де проводилися цьогорічні парламентські слухання на тему "Сучасний стан та актуальні завдання подолання наслідків Чорнобильської катастрофи". Однак, як скрушно зізналися й на нинішній зустрічі з Д. Шенцевим самі чорнобильці, усе ще важко пробити стіну чиновницької байдужості до невідкладного комплексного й консолідованого вирішення їхніх проблем. Тому кардинальні зміни на краще, як заявили на зібранні, схильні пов'язувати з перемогою на прийдешніх виборах Президента лідера Партії регіонів В. Януковича.
На необхідності виконання вищими органами державної влади своїх обов'язків перед чорнобильцями мусила принципово наголосити під час нинішнього зібрання і заступник голови Харківської обласної ради В. Казакова. По правді кажучи, облрада, її нинішній депутатський корпус прагнуть докладати немало зусиль для поліпшення соціального захисту постраждалих від аварії на ЧАЕС, фінансової та моральної їх підтримки. Але й сумних реалій ще стільки, що мимоволі спонукають бити на сполох. Надто в плані хронічного недофінансування комплексного медико-санітарного забезпечення та лікування онкологічних захворювань, невідповідності розмірів компенсаційних виплат, доплат та допомог, які встановлені відповідним законом, розмірам, встановленим постановами Кабміну, а відтак збільшенням кількості позовів постраждалих громадян до судових органів тощо.
- Як це не прикро, - поділилася з активістами чорнобильського руху області В. Казакова, - але на своє відповідне звернення до керівництва держави Харківська обласна рада, приміром, отримала вкрай невтішну відповідь від Кабміну: в проекті Державного бюджету України на 2010 рік за бюджетною програмою комплексного медико-санітарного забезпечення та лікування онкологічних захворювань громадян, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, обсяги фінансування становлять тільки 6,3 млн грн. Тоді як, на онкологію припадають більшість захворювань, від яких страждають і помирають чорнобильці. Це ганебна ситуація, яка жодним чином не сприяє підвищенню рівня соціального захисту цієї категорії громадян. Згідно з відповіддю того ж Кабміну, в межах передбачених видатків у 2010 році, лише 0,9 млн грн передбачено на лікування громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи. Певно, не могли не зринути на цій зустрічі також наболілі для харківських чорнобильців питання щодо повернення можливості санаторно-курортного їх лікування у харківських оздоровницях, і зболене прохання до нардепа Д. Шенцева пролобіювати питання забезпечення чорнобильців житлом. Перспективи вирішення останнього, судячи з усього, викликають особливу тривогу. Адже якщо ще 2008 року за рахунок бюджетної програми харківським чорнобильцям було виділено хоч 4 квартири, то ні в 2009-му, ні в проекті Держбюджету на 2010 рік бюджетного фінансування на придбання квартир цієї категорії громадян не передбачено взагалі.
http://www.slk.kh.ua/view_post.php?id=3657ХАРКІВ ЗАБОРГУВАВ УКРАЇНІ ВЛАДУ
Олена Остапченко, "Слобідський край", 21.11.2009, Харківська обл.
Кандидат у Президенти України Інна Богословська розповіла, чому країні потрібно відмовитися від долара й 12-річної середньої освіти.А новий Президент повинен прийти саме з першої столиці. Харків має пред'явити Україні нову модель розвитку. Саме з першої столиці, на думку народного депутата й кандидата в Президенти України Інни Богословської, має розпочатися відродження й, головне, зміна світогляду всієї країни, а також відмова від "доїдання радянської спадщини".
Після чотирьох років розколу й розпаду Україна нарешті об'єднується. Але в основі цього об'єднання, на жаль, суцільний негатив: глобальне безробіття, ненависть до місцевих органів влади, які захоплені винятково розподілом землі й комунальних грошей і знати не хочуть про проблеми своїх виборців; і як наслідок - неприйняття лідерів партій, які представляють ці місцеві "князьки". Із соціологічних даних видно, що захід країни вже розчарувався в Юлії Тимошенко, а південний схід - у Вікторі Януковичі. Взагалі, головна біда всіх "старих" кандидатів, на думку Інни Богословської, в тому, що вони роблять себе власними прижиттєвими монументами. Ющенко щиро вірить, що роки його правління - найщасливіші для України, Тимошенко - що когось переконали заяви про вихід із усіх криз, Янукович - що країна тільки й чекає його повернення - самого по собі, без будь-яких реальних програм і дій.
На відміну від згаданих особистостей, нові кандидати пропонують конкретні кроки для глобального реформування країни. А країна до цього давно готова.
У першу чергу, вважає Інна Богословська, потрібно написати офіційний лист в ООН про нейтральний, позаблоковий статус України. "Євроатлантична модель утомилася. Вона була породжена у вогні буржуазних революцій 17 століття. Але тепер філософія споживання зайшла в глухий кут. І потім, ми інші. Нам потрібне євразійське поле", - каже пані Богословська. США і Євросоюз як "найкрупніші гравці на світовому просторі змістів", як і раніше, залишаться одними з основних наших союзників. Але крім них до цього списку варто долучити Бразилію, Індію, Китай і, звичайно, Росію - спеціального партнера. Це співробітництво потрібне не тільки в економічній і політичній сферах, але й у соціальній і культурній.
Також необхідно, за словами Богословської, відмовитися від доларизації економіки на користь полівалютного кошика, у який обов'язково повинні ввійти той же долар, але в компанії з євро, рублем, одною з азіатських валют, що набирає обертів. "Долар як єдина резервна валюта - той же вірус. Він давно хворий і заражає собою всі економіки, які на нього орієнтовані", - говорить пані Богословська.
Першим внутрішньополітичним актом потенційний Президент бачить ультиматум депутатам Верховної Ради: або в стислий термін створити більшість, або відмовитися від мандатів. Паралельно з цим Інна Богословська планує поставити за обов'язок урядові запустити 3 нацпроекти: реформу ЖКГ, освіти й "Здоров'я нації".
Мабуть, сфера освіти зараз - одна з найболючіших точок країни. Інна Богословська розповіла, як саме вона її реформуватиме. По-перше, повернутися до 10-річної середньої школи. По-друге, тестування залишити, але тільки як додатковий спосіб оцінки знань. За допомогою спеціального нац-проекту навести порядок у підручниках. І скасувати, нарешті, найдурніші заборони на російську мову. "Російська мова незабаром стане мовою міждержавного, міжнаціонального спілкування приблизно для 3 млрд людей. Вона уже стала обов'язковою для вивчення в Китаї, Індії, Бразилії, а з 1 вересня цього року - в штаті Нью-Йорк у США", - аргументує свою позицію Інна Богословська. Щодо стандартів освіти, то тут потрібно знайти якусь золоту середину між "російською класикою" і західною практичністю.
Змінити ситуацію в державі може нова еліта, одним із представників якої в майбутньому пані Богословська бачить Михайла Добкіна. Взагалі, нова команда державної влади, вважає кандидат у президенти, має прийти з Харкова, тому що кожна людина приносить у владу ті змісти, які в нього заклала мала батьківщина. Харківщина - це університет, наука, атомна енергетика, точне й важке машинобудування, високі технології, генна інженерія, культура. Все це перша столиця повинна протиставити нинішній "шароварщині" та спекуляціям.
Ще одна давня мрія Інни Богословської - перенесення деяких центральних органів влади в регіони. У Дніпропетровськ вона б переселила всі фондові біржі, у Донбас - міністерство промислової політики, а в Харків - юридичну Мекку - Верховний і Конституційний суди. Це б і самим міністерствам і відомствам на користь пішло, і країну б міцніше зв'язало.
Свої шанси стати Президентом Богословська оцінює високо. Аргументує: українці вже не хочуть вибирати кращого з гірших і звернуть увагу на нові обличчя. І ще один момент. "Закон антикризового керування: із кризи систему може вивести той менеджер, що знає її закони, але при цьому не задіяний всередині. Було важко вижити в системі й не уподібнитися їй. Але тепер це моя перевага".
http://www.slk.kh.ua/view_post.php?id=3663ПЕРЕДІЛ ВЛАСНОСТІ
"ПОЛТАВАНАФТОГАЗГЕОЛОГІЯ": БУТИ ЧИ НЕ БУТИ ПІДПРИЄМСТВУ
Людмила Самойлова, "Зоря Полтавщини", 23.11.2009
Геологорозвідувальна галузь України може залишитися без свого колишнього флагмана - "Полтаванафтогазгеології".12 листопада міністр охорони навколишнього природного середовища України Георгій Філіпчук підписав наказ про припинення діяльності цього дочірнього підприємства НАК "Надра України" шляхом ліквідації.
Державному підприємству "Полтаванафтогазгеологія" з більш ніж 70-річною історією належить відкриття переважної частини нафтогазових родовищ у СРСР, зокрема й в Україні. Висококваліфікований колектив колись налічував 12 тисяч працівників. Проте останніми роками підприємство опинилося в центрі конфліктних, а іноді - відверто скандальних подій, що стосувалися надр. Ситуація явно загострилася й набула розголосу з 2005 року - тоді Сахалінське нафтогазоносне родовище, на розробку якого підприємство мало спецдозвіл, стало об'єктом претензій іншої компанії. Створений на початку 2000-х років Держкомітет природних ресурсів, що отримав контроль над НАК "Надра України", позбавив державне підприємство ліцензії. З часом війна розгорнулася й навколо самої "Полтаванафтогазгеології", яку намагалися збанкрутувати. Водночас із 2005-го на "Полтаванафтогазгеології", підконтрольній НАКу, велася специфічна кадрова політика - протягом двох із половиною років, за даними аналітичного звіту ГоловКРУ, зробленого в 2007 році, на підприємстві змінилося семеро керівників, кожен із яких обіймав посаду менше 4 місяців. Накопичені значні суми дебіторської та кредиторської заборгованостей. За даними проведених інвентаризацій було виявлено відсутність свердловин. Правочинністю передачі підприємством майна цікавляться правоохоронні структури. До всього головною структурою - НАК "Надра України" - полтавців позбавлено всіх дозволів на розвідку вуглеводнів.
У червні цього року Президент Віктор Ющенко заявив, що спеціальні дозволи на користування надрами на великі та перспективні родовища нафти та газу були переоформлені на приватні структури, а розмір частки НАК "Надра України" у статутному фонді цих підприємств було зменшено з 51% до 0,07%. 19 бурових верстатів для глибокого буріння вартістю понад 150 млн дол. США були передані за безцінь тим же приватним структурам. На початку цього року практично за безцінь (1,7 млн грн) приватній компанії було передано права на користування геологічною інформацією Сахалінського родовища.
Відтак, за даними Полтавської облдержадміністрації, питання діяльності ДП "Полтаванафтогазгеологія" виносилося на розгляд РНБО. Однак інформації про висновки немає. Немає, принаймні не оприлюдено, й однозначного висновку контролюючих служб щодо правомірності чи неправомірності тих чи інших дій очільників НАК "Надра України" й "Полтаванафтогазгеології", що могло б пролити світло на те, наскільки були ефективними управлінські рішення на цих щаблях. Немає й об'єктивного аналізу фінансово-господарського стану підприємства. Очевидними є бездіяльність підприємства "Полтаванафтогазгеологія", заборгованість із зарплат, що сягнула кількох мільйонів гривень, скорочення колективу до 280 працівників і спільне рішення НАК "Надра України" та Мінприроди ліквідувати підприємство "у зв'язку з неприбутковою діяльністю і відсутністю перспектив розвитку". В свою чергу генеральний директор ДП "Полтаванафтогазгеологія" Геннадій Сікалов заявляє про зумисне банкрутство підприємства.
У тому, що державне підприємство навмисно руйнується, переконаний і голова облдержадміністрації Валерій Асадчев. Минулого тижня під час прес-конференції в Полтавській філії інформаційного агентства "Новини України" він оприлюднив позицію виконавчої влади області щодо цієї ситуації, яку виклав у офіційному листі на ім'я Президента України Віктора Ющенка: "У своїх численних зверненнях облдержадміністрація неодноразово попереджала центральні органи виконавчої влади про зацікавленість посадових осіб Мінприроди України та НАК "Надра України", які у 2007 році позбавили підприємство спеціальних дозволів на користування надрами та значної частки майна, у ліквідації підприємства… Керівництво області вважає, що ДП "Полтаванафтогазгеологія" має потенційні можливості для виходу з кризової ситуації і що рішення про ліквідацію підприємства є не тільки безпідставним, але й злочинним. З метою збереження підприємства та відновлення його стабільної роботи просимо передати дочірнє підприємство НАК "Надра України" "Полтаванафтогазгеологія" в оперативне управління обласній державній адміністрації".
Валерій Асадчев зазначив, що в Україні є досвід передачі державних підприємств в оперативне управління облдержадміністрацій. У цьому разі, наголошує керівник, облдержадміністрація виконуватиме функції НАКу, зокрема й захищатиме інтереси підприємства в судах, і у такий спосіб домагатиметься повернення дозволів на розробку родовищ, чого НАК не робить. Валерій Асадчев запевняє, що вже за півроку можна відновити стабільну прибуткову роботу підприємства в інтересах колективу й держави. І це завдання він вважає головним. Що ж до нюансів ведення господарської діяльності й міри вини в локальних порушеннях певних осіб, то їх можна буде з'ясувати в ході проведення аудиту.
Якщо ж пропозиція облдержадміністрації не буде підтримана в Києві, Валерій Асадчев готовий підтримати колектив геологічного підприємства, який має намір вдатися до акцій протесту.
http://www.zorya.poltava.ua/index.php?rozd=&nomst=1943РІВЕНЬ І ЯКІСТЬ ЖИТТЯ
"БЕДА, А НЕ УГОЛЬ!"
Зоя Путренко, "Наша газета", 23-24.11.2009, Луганская обл.
"Тысячи ветеранов горняцкого труда Луганщины не могут отоварить свои талоны на уголь, либо получают вместо него нечто сомнительное".Тема обеспечения льготным бытовым топливом бывших работников бывших шахт настолько горяча, что, при других законах физики, она одна могла бы согреть тысячи ветеранов горняцкого труда Луганщины, которые никак не могут отоварить свои талоны на уголь, либо получают вместо него нечто сомнительное. Провалив в прошлом году программу завозки топлива тем, кому оно положено по 48 статье Горного закона (завезено его за 2008-й лишь 53 процента), в текущем году правительство Юлии Тимошенко стремится реабилитироваться на этом фронте - как-никак президентские выборы не за горами. На середину ноября по линии ГП "Укруглеторфреструктуризация" углеполучателям области было завезено 63 процента годового объема топлива. Вроде бы сравнительно неплохо, но если бы в этих доставленных в пенсионерские дворы тоннах черной массы был только уголь!
Мнения снизу
Довольно подробно сложившуюся ситуацию в этой сфере мы описали в статье "Грош цена их обещаниям" ("НГ" за 7.11.2009 г.). Суть ее в подзаголовке: "Министр "лично контролирует", оранжевый нардеп пиарится, а пенсионеры мерзнут…" Сегодня предоставим слово последним. Вот что писали они в течение нынешнего года по различным адресам, в том числе и в нашу редакцию.
Жительница г. Петровское Любовь Кобцева - Президенту Украины Виктору Ющенко (август):
"Я обращаюсь к Вам за помощью по поводу невывоза мне бесплатного угля… Вместо угля мне привезли мусор (штыб пылеобразного состояния с породой и несколько кусков угля), около 2 тонн. Водитель сказал, что уголь ничего, лучшего не будет (на машину бабке не залезть, борта высокие на машине) и потребовал чек. Поверила человеку, отдала чек, но назад я его не смогла взять. Проплакала, но слезами не поможешь.
Обратилась в прокуратуру г. Красный Луч. Приезжали два парня из ОБХСС. Сказали, что они в курсе, но помочь мне ничем не могут.
За второе полугодие и не выписывали еще. Да и не возят вообще его. Умоляю, помогите бабке с углем. Добиться получить свои 5950 кг я не могу, а купить не в состоянии".
Пенсионерка Фатеева Ю.А. из Красного Луча - депутату областного совета Александру Андриянову (октябрь):
"На коллективное письмо в Ваш адрес, а также депутату Верховной Рады Симоненко П.Н. об обеспечении квартирным углем за 2008 год 45% пенсионеров закрытых шахт с очень низким качеством - 45% зольности, я получила ответ за подписью начальника управления реструктуризации Черткова В. В этом ответе умалчивается о качестве угля, что очень важно для нас. В настоящее время фирма "Металл Трейдинг"… продолжает подвозить пенсионерам уголь очень низкого качества.
Прошу Вашего содействия в обеспечении качественным квартирным углем за ІІ полугодие 2004 года, ІІ полугодие 2009 года и полностью за 2008 год".
Жители поселка Байрачки Перевальского района - Виктору Януковичу (октябрь):
"На территории нашего поселка была в 1955 году открыта шахта "Комиссаровская", которая работала до июня 2002 года… После закрытия шахты углем наших пенсионеров начала обеспечивать Кировская дирекция по ликвидации шахт. Сразу дело пошло хорошо. Привозили уголь вовремя, без задержек, по норме 5.900 в год. Но радовались мы недолго. В 2004 году уже за второе полугодие уголь не привезли. Обращались к руководству, они отвечали, что привезут, но до сих пор угля нет. Далее три года опять возили за два полугодия. Но в 2008 году опять за второе полугодие не привезли, а в 2009 году вывозка угля за второе полугодие - под вопросом, говорят, что не перечисляют деньги для его приобретения. Как же нам жить? Ведь мы углем топим круглый год. Летом готовим на угле еду, греем воду для нужд, у нас нет никаких удобств, без угля нам просто гибель…"
Алла Бесоногова из совхоза Краснолучский Антрацитовского района - Премьер-министру Украины Юлии Тимошенко (июль):
"Мне не привозят уголь, который мне положен, как вдове шахтера. Не привезли за 2004 г., за 2008 г. и за 2009 г. Я вынуждена покупать уголь весь отопительный сезон по спекулятивным ценам. Скопилось 12 тонн, а с июля еще положено 2.950. Будет почти 15 тонн. Раз я вам пишу, то пожалуюсь от лица всех шахтеров. Уголь привозят самый плохой: штыб и порода. Еще не довешивают. По этому поводу у нас ходит анекдот. Говорит грузчик склада: "Уже год работаю на складе, и не знал, что в тонне 700 кг". Так это про наши угольные склады…"
Ветераны войны и труда, дети войны, проживающие по ул. Зеленой г. Свердловска, - тоже Юлии Тимошенко (сентябрь):
"Третья проблема - по поводу квартирного угля. Идет задолженность по вывозке угля квартирного от ш-ты "Майская" за 2004 год за второе полугодие, за 2008-й полностью за год. Приходилось пенсионерам зимой покупать уголь у бомжей по
5 грн. ведро. И если привозят квартирный уголь, он на уголь не похож: горная маса идет со штыбом".
В городскую организацию Партии регионов г. Красный Луч - председатель совета ветеранов г. Вахрушево В.А Глотов (февраль):
Совет ветеранов г. Вахрушево совместно с пенсионерами-ветеранами закрывшейся бывшей ш. "Алмазная" обращается к Вам по вопросу вывоза бытового угля "Укруглеторфреструктуризацией". Всего углем пользуется 1250 чел. Уголь не вывезен: за ІІ полугод. 2004 г. - 1112 ч., за ІІ полугод. 2007 г. - 440 ч., за І полугод. 2008 г. - 509 ч. Родственникам умерших и вдовам ветеранов в подвозе уже выписанного угля по невыясненным причинам отказано.
В настоящее время развозят уголь крупной фракции, необогащенный, в котором много породы и штыба, документы на который комиссии ветеранов г. Вахрушево показать отказались, объясняя тем, что они находятся в Киеве. В связи с тем что в 2009 году не были выделены средства на автотранспорт для вывоза угля, желающим было предложено вывозить уголь самовывозом, за что брали от 50 до 200 грн.
Просим Вас разобраться в сложившейся ситуации. Подписи пенсионеров-ветеранов прилагаются".
(Письмо, как видим, было написано в феврале, когда людям еще довозили топливо за 2008 год. Но, как сообщила нам секретарь Краснолучского горсовета Марина Филиппова, и сейчас ситуация не изменилась. Жалобы на качество угля, поставляемого ГП "Укруглеторфреструктуризация", есть также от жителей поселков Запорожье, Хрустальский, Штеровка, самого Красного Луча).
Из письма Л.П.Тараненко по поручению совета ветеранов г. Кировска в редакцию "Нашей газеты" по поводу статьи "Несмотря на обещания, угля нет" ("НГ" за 3.10.2009 г.):
"…Из вашей статьи даже неграмотному обывателю становится ясно, до какой же коррупции дошли чиновники от правящей нашей коалиции. Нажива для них - это цель их жизни, жизненная позиция, образ жизни! Не мешало бы в статье отметить, что те, кого они оставляют без тепла, эти шахтеры прошли горнило военных лет, в послевоенное время восстановили угольные предприятия, в тяжелейших условиях вывели страну в число передовых стран мира. Это те, кто выучил нынешнюю власть в бюджетных высших учебных заведениях, дал возможность стать руководителями страны. Узаконенное воровство бюджетных средств возмущает ветеранов-углеполучателей (а точнее, "неполучателей"). Возмущает их и то качество угля, точнее, породы и штыба, который вообще не горит (что в печку, то из печки), просыпается через колосники. Беда, а не уголь!
Надежды на правительство Тимошенко Ю.В. в решении вопросов льготного угля и компенсаций согласно Горному закону, стст. 43, 48, у нас нет".
Мнения сверху
Министерство угольной промышленности со всем вышесказанным не согласно. Первый заместитель министра Сергей Офицеров в конце октября отвечает на обращение Луганского областного совета: "З цього року значно посилено контроль за якістю побутового вугілля, що постачається вуглеотримувачам, як з боку ДП "Укрвуглеторфреструктуризація", так і зі сторони безпосередньо споживача, залучених громадських організацій, а також з боку власне самого постачальника. Відповідальність останнього досить суворо прописана в умовах договору про постачання пільгового побутового палива.
Вся вугільна продукція (у тому числі та, яка постачалась у 2008 році переважно ДП "Вугілля України") має сертифікати якості, оформлені належним чином компетентними установами. Проби побутового вугілля, взяті без участі представників нашого підприємства, не можуть вважатись достовірними.
Крім цього, при отриманні вугілля кожен вуглеотримувач на талоні власноруч підтверджує свою згоду з кількістю та якістю поставленого йому пільгового побутового палива. У разі незгоди вуглеотримувача з якістю поставленого пільгового побутового палива протягом трьох днів він має право викликати відповідальних представників дирекції для перевірки якості оскаржуваного вугілля. Якщо буде виявлено невідповідність поставленого вугілля якісним показникам, воно негайно буде замінено на якісне".
І крапка. Вы поняли, уважаемая Любовь Ивановна из Петровского, как вы не правы? Что значит "на машину бабке не залезть"? Надо! А коль уже высыпали вам во двор мусор, не в прокуратуру надо обращаться, а в дирекцию. И заменят вам негодный груз немедленно! Интересно было бы получить хотя бы одно сообщение с мест, где такое чудо произошло. Кроме того образцово-показательного случая, когда под фото- и телекамеры завозили качественный уголь пенсионеру из Червонопартизанска после его обращения в общественную приемную Наталии Королевской.
Подробнее об этом мы писали в статье "Грош цена их обещаниям". Там же по документам был воспроизведен эпизод лета нынешнего года, убедительно демонстрирующий, как реагирует Луганская исполнительная дирекция ГП "УУТР" на сигналы о некачественном льготном угле. Завезенный тогда на склад не в вагонах, а на грузовиках, выгруженный прямо на землю, смешанный с ней и "с другими негорючими смесями", он был в итоге доставлен ветеранам. Ни журнала учета вывоза угля получателям, ни сертификатов качества во время проверки этого факта следователи не обнаружили. Дальше в статье говорится: "Работавший на то время начальником технологического комплекса поверхности шахты "Алмазная" С.В. Морозов, отметив, что этот уголь "визуально отличен от качественного угля", немедленно обратился в ЛИД с докладной и просьбой провести экспертизу с целью определения качества топлива. В ЛИД же ему сказали, что "данный уголь будет сменен при наличии бюджетных средств".
В такой счастливый исход при нынешнем "наличии" этих средств верят разве что имитаторы борьбы за народное счастье, сидящие в высоких руководящих кабинетах и кормящие этот народ сладкозвучными сказками.
Одна из публикаций данного жанра - заметка "Объявлена война некачественному бытовому углю" в "Голосе Украины" за 6 ноября. Зачем же "война", если все так замечательно, как пишет выше господин Офицеров? Тем не менее… В заметке излагаются слова народного депутата, главы комитета Верховной Рады по вопросам промышленной и регуляторной политики и предпринимательства Наталии Королевской.
Первое, о чем сказала нардеп: о фактах доставки некачественного угля жители области теперь могут сообщить на специальный номер прямой телефонной линии. Она "поможет оперативно отреагировать на изложенные факты, и в случае необходимости наказать виновных в некачественных поставках".
Второе: "…Уже в следующем году, после принятия необходимых законов, уголь будет доставляться потребителю без посредников, сразу от угледобывающего предприятия".
Третье: госпожа Королевская предложила организовать гражданский контроль, чтобы не пропустить ни одной машины некачественного угля. "Когда мы получаем оперативную информацию о некачественном угле, легче обратиться к городским головам, к руководителям угольных предприятий. Не будет должной реакции - сможем вовремя написать запросы в прокуратуру", - считает депутат.
Четвертое: "Она пообещала приложить максимум усилий, чтобы бытовой уголь, который положен за второе полугодие, был завезен не позже первой декады января. Тогда программа обеспечения твердым бытовым топливом за 2008 - 2009 год будет полностью выполнена".
Белый и пушистый "Металл Трейдинг"
А теперь - от не совсем художественного вымысла к реализму. По тем же пунктам.
Первое. Попробуйте узнать этот "специальный номер прямой телефонной линии"! Нам в разных общественных приемных депутата и штабах БЮТ называли разные номера или не называли никакого. Но это мелочь. Суть же политического предвыборного лукавства здесь в имитации якобы желания "наказать виновных в некачественных поставках". Хотя ясно: виновен один - поставщик. После того как у региональных исполнительных дирекций ГП "Укруглеторфреструктуризация" эту функцию забрали в Киев, в центральную структуру ГП, а та через открытые торги предоставила исполнять ее единственному на страну победителю тендера - ООО "Металл Трейдинг" из Антрацита, искать ответственного за качество льготного топлива для ветеранов не надо. Тем более замминистра так и пишет: "Відповідальність останнього досить суворо прописана в умовах договору про постачання пільгового побутового палива".
Как ни странно, но ни в одном из многочисленных интервью Наталия Королевская не высказывает претензий в адрес конкретного поставщика некачественного угля ветеранам. Войну объявляет, а противника как бы и нет…
Второе - о поставках углеполучателям топлива напрямую с предприятий, минуя посредников. Почему же с будущего года? Почему не с нынешнего, не с прошлого? Почему небольшой частной фирме из отдаленного городка предоставлены такие большие и ответственные полномочия в масштабах всей страны? И, судя по всему, этому ООО, как священной корове в Индии, позволено все, по крайней мере, в течение нынешнего года.
Вот одна из заслуживающих внимания и анализа историй. Семь месяцев назад руководство Луганской облгосадминистрации обратилось к председателю Службы безопасности Украины и Генеральному прокурору Украины как раз по проблемам обеспечения бытовым топливом бывших работников закрытых шахт. Внимание центральных правоохранительных органов обращалось в том числе и на тендер, который провело ГП "УУТР" в начале 2009 года и победителем которого стал "Металл Трейдинг".
В обращении говорится: "Заплановане постачання вугілля в обсязі 312,5 тис. тонн на суму 286768631,42 грн., тобто вартість тонни палива становить 917,66 грн., однак за інформацією державного підприємства "Ровенькиантрацит" ціна однієї тонни вугільної продукції станом на лютий 2009 року становила:
- марки АС - 433,63 грн.;
- марки АМ - 407,76 грн."
И дальше просьба: провести проверку соблюдения ГП "Укруглеторфреструктуризация" процедуры проведения тендерных торгов и использования бюджетных средств, в случае выявления нарушений принять меры реагирования.
Как бы не так! Обращение было передано в Министерство экономики Украины, а оттуда пришел ответ: контроль закупок за государственные средства осуществляются в плановом порядке, проверки ГП "УУТР" в годовом плане нет, системного поступления жалоб тоже нет, поэтому Минэкономики направило письмо Кабмину "стосовно можливості надання Міністерству доручення Прем'єр-міністра України для проведення відповідної перевірки".
Если вы думаете, что такое поручение Юлия Тимошенко дала, вы безнадежно наивны. Ну и что, что в два раза завышена цена закупаемого за бюджетные деньги угля? Значит, так надо. Из высших государственных соображений.
Вот и господин Офицеров в цитированном уже ответе облсовету объясняет, что 917 грн. - "то це ціна з урахуванням транспортних витрат і ПДВ". Ничего себе! К тому же выходит, что у несчастных бабушек и дедушек, по их сообщениям, наш герой-победитель "Металл Трейдинг" требует еще раз оплатить эти транспортные расходы! Или чтобы проверить эти злоупотребления, тоже нужно личное распоряжение главы правительства? И без прямой телефонной линии положить им конец тоже невозможно?
Третье: о гражданском контроле, "чтобы не пропустить ни одной машины некачественного угля" и об обращениях к городским головам и руководителям угольных предприятий. "Не будет должной реакции - сможем вовремя написать запросы в прокуратуру".
Что дает запрос в прокуратуру, мы рассказали только что, а чуть выше - пенсионерка из Петровского. Насчет же городских голов и руководителей угольных предприятий, то они здесь совершенно ни при чем. Наталия Юрьевна, естественно, хорошо знает, что последние отвечают за обеспечение бытовым углем работающих шахтеров, а для ветеранов ликвидированных шахт это обязано делать государство. И мэры городов могут разве что взывать наверх, к тому же нардепу в том числе, и всего лишь констатировать то, что происходит в этой сфере на подведомственной им территории. Как, например, городской голова Кировска Владимир Патюта: "На качество завезенного угля также поступают обращения жителей. Гр. Бережной Т.И. (участник войны, вдова шахтера) был завезен уголь, где большую часть составляла порода. Данный факт был зафиксирован депутатом - составлен акт. После обращения на угольный склад шахты им. Чеснокова ей было отказано в завозе качественного угля".
"Все, что связано с информацией о поставщике, ценах на закупаемый уголь, перспективах обеспечения углем до конца года, погашением задолженности - ГП "Укруглеторфреструктуризация" держится втайне" - пишет городской голова Свердловска Александр Шмальц.
И с чем же к мэрам собирается обращаться нардеп? Может, лучше все-таки напрямую с ООО "Металл Трейдинг" на эту тему поговорить?
А что касается гражданского контроля, то он налажен уже не первый год. Наше старшее поколение - хорошо организованная часть населения, и в советах ветеранов каждого шахтерского города есть полная информация о том, как завозится бытовой уголь бывшим горнякам закрытых шахт и членам их семей. Эту информацию можно получить без особого труда и предвыборной шумихи. Хотя понятно: текущий момент требует как раз ее.
Наконец, четвертое: о максимуме усилий и отодвинутом уже на январь сроке полной победы над планом обеспечения бытовым углем ветеранов ликвидированных шахт. "Тогда программа обеспечения твердым бытовым топливом за 2008-2009 год будет полностью выполнена" - привычно обещает народный депутат.
И опять лукавство. Не по отопительным сезонам планируется и выполняется эта работа, а по календарным годам. И долг за 2008 год перед ветеранами-горняками Луганщины остается прежним: 62,7 тысячи тонн бытового угля. Бюджетные средства на его погашение в текущем году не предусматривались, нет их и в разработанном правительством Юлии Тимошенко проекте Госбюджета-2010. А без соответствующих дополнительных лимитов госфинансирования эта проблема так и останется в зависшем состоянии.
Пенсионерам же останется и дальше греться надеждами. И горестно вздыхать: "Без угля нам просто гибель…"
http://nashagazeta.com.ua/modules.php?name=News&file=article&sid=1467
ЧАС ПОКАЖЕ: ЩО СТРАШНІШЕ ЗА СВИНЯЧИЙ ГРИП
Тетяна Гурічева, "Одеські вісті", 21.11.2009
Оголошена епідемія сезонного й свинячого грипу за актуальністю трохи потіснила тему зимових холодів.А також соціального захисту пенсіонерів та самотніх непрацездатних людей похилого віку на селі. А людей підстерігає серйозніша загроза, ніж, мабуть, свинячий грип.
Майбутні морозні дні для самотнього 71-річного Віктора Лактіонова з Бритівки Білгород-Дністровського району стануть черговим випробуванням на виживання. В однокімнатній квартирі пенсіонера, де з меблів - ліжко, стіл, два стільці і старий сервант, замість опалювальних батарей стирчать уламки труб. Під'їзд у будинку не опалюється, і до нинішньої зими єдиним джерелом тепла для літньої людини залишалася стара електроплитка.
Невпорядковане житло дісталося старому чоловікові від непорядного дилера, який за добу переселив старого з п'ятиповерхівки в Одесі по вулиці Терешкової до холодної і практично зруйнованої наріжної квартири четвертого поверху без води, з непрацюючим санвузлом, зірваними батареями і вибитим віконним склом.
Її нинішній господар неохоче згадує, як після відвертого рієлторського розбою (замість отриманої квартири в результаті 37-річної трудової діяльності на виробництві) корінний одесит опинився у розгромленому житлі віддаленого села. Було гірко, образливо і соромно. Тому пенсіонер довго вів тихий спосіб життя. Кілька років поспіль за одержанням пенсії їздив до Одеси. Якось у дорозі з ним трапилася біда: по черзі зламав крихкі від віку та поганого харчування обидві ноги.
Хто знає, скільки таких зим залишалося б ще у долі пенсіонера Лактіонова, якби не допомога, що прийшла в особі соцпрацівника Білгород-Дністровського районного терцентру Валентини Василівни Чумаченко? Взявши шефство, Валентина Василівна побілила з напарницею всю квартиру, організувала засклення вікон, ремонт водопроводу та каналізації. Трохи згодом, зібравши грошей з 600-гривневої пенсії мешканця, замовила і установила в квартирі металеві вхідні двері. Пізніше домоглася у сільраді установлення спеціальних поручнів на високому ґанку будинку: підопічному зі зламаними у минулому ногами це конче потрібно. Як змогла, облаштувала побут, зібрала чоловічі носильні речі. У квартирі з'явилися нехитрі меблі, скромні доріжки, домотканий килим на стіні і... нове життя. Нині до настання холодів господар "розбагатів" на теплу ковдру та недорогий теплообігрівач повітря, придбаними на зекономлені пенсійні кошти. Соцпрацівник допомогла запастися картоплею, цибулею, макаронними виробами, цукром і ліками. Але головне, Валентині Василівні вдалося купити для підопічного старий мобільний телефон. Тепер, якщо буде потреба, соціальний працівник зможе швидко вжити необхідних заходів.
- Це лише одна з багатьох подібних зламаних драматичних доль, над якою так жорстоко поглумилися обставини, - пояснює Валентина Василівна, вийшовши з квартири підопічного. - І якби не наша налагоджена допомога і душевна підтримка, навряд чи цей пенсіонер міг порівняно нормально жити. Я йому постійно повторюю: як тільки почую запах спиртного - більше не прийду. Побоюється, тому і тримається з усіх сил. Сьогодні опікую 7 самотніх людей у Бритівці. Але реально такої допомоги потребують майже півсотні.
Марія Іванівна Лисенко, заступник директора Білгород-Дністровського районного терцентру соцобслуговування того дня прибула до Бритівки з приємною місією, щоб вручити кожному соціальному підопічному закуплені облдержадміністрацією цифрові тюнери для поліпшення телевізійного сигналу. По ходу справи запропонувала відвідати подружжя Орлових, які перебувають під її соціальним супроводом.
- Соціальних послуг потребують різні люди, багато яких через обставини, що склалися, опинилися буквально у кризовому стані, - розповідає вона по дорозі. - Зої Олександрівні 74 роки, її чоловікові Георгію Федоровичу - 78. Вони живуть у приватному будинку. Зовсім недавно пережили сімейну трагедію, втративши дорослу доньку. Обоє хворіють на гіпертонію, перенесли серйозні операції, тому фізична праця для них проблематична. Наше завдання - дров напиляти, вугілля підвезти, продукти закупити, скопати 4 сотки їхнього городу. Буває, що потрібна допомога у побутових справах або щодо закупівлі продуктів. Добре, що пенсіонерам провели стаціонарний телефон. Якщо необхідно, є можливість викликати соцпрацівника або лікаря.
Зі свого практичного досвіду соціальні працівники чудово знають, як важко живеться цій категорії людей. У селі живуть, в основному, люди виснажені багаторічною важкою працею. Ладнати з деякими виявляється досить непросто. Для інших вік робить недобру послугу: у багатьох розвивається серйозна психіатрична симптоматика. Нелегким психологічним тягарем для самотніх стають невисокі пенсії. Їх ледве вистачає на вкрай необхідне. Підмогою служать земельні ділянки. Але для обробітку, купування насіння знову потрібні гроші. Багато самотніх селян вимушено залишаються без уваги своїх дітей. Трапляється, що вони живуть так далеко, що не кожного разу можуть витратитися на дорогу до старих батьків. Тоді на допомогу приходять соціальні працівники або волонтери. Вони намагаються розв'язувати більшість питань життєзабезпечення. У деяких випадках прикріплені соцпрацівники стають "фінансовими директорами", викроюючи убогі суми економії на знижках у продуктових супермаркетах, різниці цін на побутові товари. І найчастіше стають для самотніх душоприказниками, тими, хто відправляє покійного з тлінного життя в останню путь...
Жити чи виживати?
То що ж на тлі і без того несолодкого життя додатково загрожує соціально незахищеним пенсіонерам і літнім самотнім людям? Потенційна небезпека криється у заготовленому проекті постанови Кабінету Міністрів України про Положення з продажу соціальних послуг для громадян цієї категорії. Причому, якщо раніше подібні керівництва до дії затверджувалися Міністерством праці, то з нинішнім проектом для обговорень і пропозицій керівний склад армії соцпрацівників держави знайомили від імені Кабміну. Скільки у перспективі коштуватиме "задоволення" купити соцпослуги, викроївши плату з незначної пенсії селян, здогадатися нескладно. Якщо раніше від убогої грошової суми за соцобслуговування відраховували всього 5%, причому самотні від цього звільнялися, то у перспективі відповідно до кабмінівського проекту доведеться не відраховувати. Платити! Зрозуміло, відповідно до тарифної сітки. Але при цьому, схоже, уряд вирішив діяти за відомим принципом: порятунок потопаючих, справа рук самих потопаючих!
Не викликає сумніву, що після інформації про надзвичайно низькі проектні цифри щодо соцзахисту у черговому головному фінансовому документі держави на 2010 рік, багато керівників територіальних центрів соцобслуговування завмерли подивовані. За умов такого фінансування, існування системи соцобслуговування у державі, яка тривалий час будувалася у вигляді створення терцентрів, може взагалі опинитися під сумнівом. І як відзначив один з авторитетних працівників соцсфери області, який побажав залишити своє ім'я за дужками, явно занижені і з великими відхиленнями цифри для соцзахисту у держбюджетній верстці можуть означати, що самотніх і непрацездатних старих в Україні, яких з кожним роком стає все більше, намагаються, як баласт, скинути за борт! Схоже, що майбутні експерименти з продажу соціальних послуг приречені на скандальний "успіх".
На поточний час терцентром соціального обслуговування пенсіонерів і самотніх непрацездатних громадян Білгород-Дністровської РДА, створеним у 1996 році, обслуговується близько 1100 чоловік у 57 селах району. І якщо у держбюджеті поточного року з цією метою була закладена сума близько півмільйона гривень, доповнена у розмірі понад один мільйон з бюджету Білгород-Дністровського району, то у 2010 році дирекція терцентру зможе розраховувати лише на 665 тисяч гривень, нарахованих за формульним методом міжбюджетних трансфертів. Як існувати у зазначених фінансових обсягах, залишається питанням з питань, оскільки сума виявляється по суті у два рази з лишком меншою за торішню. Можливо, саме у такий кризовий час, як рояль з кущів викотять затверджений Кабміном проект про оплату соціальних послуг пенсіонерами. І "заручники обставин" з артритами, артрозами, гіпертонією, паркінсонізмом та іншими захворюваннями обов'язково почнуть їх купувати. Оскільки самостійно не зможуть сходити за покупками, прати, прибирати, прасувати, варити супи, викупатися, нарешті!
Двозначна ситуація у зв'язку з новими правилами формування бюджетів виникає сьогодні і у Білгород-Дністровській райраді. Напередодні нового бюджетного періоду Білгород-Дністровський терцентр, ідучи назустріч людям похилого віку, необачно "розмахнувся" та й намітив відкриття двох відділень соціально-побутової реабілітації для обслуговування пенсіонерів і самотніх непрацездатних громадян у Шабо та Староказачому. І навіть завчасно підготував проект, який у зв'язку з розрахунковими показниками проекту нового держбюджету виявився майже нереальним. Розуміючи, наскільки складним виявиться виживання терцентру у штучно створених фінансових веригах, депутати Білгород-Дністровської райради на останній, яка відбулася на початку листопада, сесії все-таки дали згоду на відкриття відділення у селі Староказаче Причому, виділивши 50 тисяч гривень для капремонту приміщення, який повинен завершиться до кінця року. Більше того, у рішенні відзначено, що з нового року розпочнеться фінансування на утримання нового відділення.
- Сьогодні у Староказачому живе 1186 пенсіонерів, - пояснює Тетяна Петрівна Макарова, директор територіального центру соцобслуговування пенсіонерів та самотніх непрацездатних громадян Білгород-Дністровської РДА. - У Будинку побуту для нас виділено два приміщення. Щодня не менше 30 активних пенсіонерів зможуть відвідувати відділення соціально-побутової реабілітації, де серед безлічі профілактичних заходів одержать необхідну психологічну допомогу, медичні послуги, соціально-медичні консультації тощо. У відділенні буде гідна організація дозвілля, включаючи роботу найрізноманітніших гуртків за інтересами. Звичайно, ми дуже сподіваємося на краще, щоб наші пенсіонери і самотні люди могли реалізувати себе, повнокровно жити, а не виживати. Хотілося б згодом створити таке ж відділення і у Шабо. Але саме час покаже, чи втілиться наш намір у життя.
http://izvestiya.odessa.gov.ua/index.php?go=Newspaper&in=view&id=17286ЗАКОННІСТЬ І ПРАВОПОРУШЕННЯ
ДЕПУТАТСЬКИЙ ПРАВОВИЙ "ІСПИТ" ДЛЯ ПРОКУРОРА
Ярослав Гаврилюк, "Волинь", 21.11.2009
Народні обранці його влаштували на сесії районної ради.Все почалося з риби, тобто з її масової загибелі в Турії влітку цього року. Вже багато говорилося й писалося про малоефективні перевірки з боку різноманітних контролюючих служб і відомств. Депутати Ковельської районної ради одноголосно прийняли рішення, яким визнали незадовільною роботу екологів, працівників органів прокуратури, міліції, санепідемстанції, при проведенні перевірок. А в окремому його пункті зазначалося: "Довести до відома Генеральної прокуратури України про бездіяльність Ковельської міжрайонної прокуратури та ігнорування запрошень на сесії Ковельської районної ради".
Напевно, Ковельського міжрайонного прокурора Сергія Масалова (можливість підвищення його по службі останнім часом активно мусується в депутатському середовищі) така "оцінка" роботи зачепила, як кажуть, за живе. Прокуратура спрацювала блискавично, опротестувавши відразу три рішення районної ради - вищевказане та ще два - "за компанію". І хоча одне з них депутати приймали півтора року тому, Сергій Миколайович й на нього наклав протест.
На пленарне засідання районної ради, де розглядалися ці протести, міжрайонний прокурор в котрий уже раз не прийшов, а його помічник Михайло Давидюк довго вислуховував від депутатів різних фракцій на адресу свого начальства чимало критичних слів, іноді - дуже гострих і вкрай неприємних. Депутатський корпус і особисто голова ради Микола Гайдучик просили помічника прокурора конкретніше аргументувати свою позицію, чому саме прокуратура опротестовує дані рішення. У відповідь можна було почути формальне, мовляв, кожен має "на руках" протест, то ж читайте. То в чому ж неправі народні обранці?
В одному випадку сесія взяла під сумнів справедливість розподілу допомоги по безробіттю для організації робочих місць суб'єктами господарювання району і за погодженням з директором Ковельського міськрайонного центру зайнятості Оленою Комісарук делегувала в комісію із розподілу коштів своїх представників. Приймаючи таке рішення, народні обранці керувалися тим, що жодним законодавчим актом їм не лише не заборонено брати участь (за їх згодою) в складі будь-яких комісій, які створюються в районі, а навпаки - закон надає депутатам право офіційно представляти виборців свого виборчого округу та інтереси територіальної громади в місцевих органах виконавчої влади, відповідних органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах і організаціях незалежно від форми власності з питань, що належать до відання органів місцевого самоврядування, вносити на розгляд цих органів і організацій та їх посадових осіб пропозиції з питань, пов'язаних з депутатськими повноваженнями.
Це саме можна сказати і про реагування міжрайонною прокуратурою на рішення районної ради "Про створення тимчасової контрольної комісії", яка мала б вивчити питання про співпрацю місцевого самоврядування та міліції, як це передбачено законами України "Про місцеве самоврядування в Україні" та "Про міліцію". Виходить, що, за переконанням Ковельської прокуратури, навіть сам факт створення тимчасової контрольної комісії є неприпустимим посяганням на існуючий правопорядок? Але ж її створенню передувала велика кількість звернень сільських, селищних голів та громадян до депутатів районної ради з приводу протиправних, на їх думку, дій працівників міліції. Про ці факти свідчить чимала кількість постанов суду про скасування "вердиктів" місцевого відділення Державтоінспекції щодо накладання штрафів на громадян та посадових осіб.
Законом України "Про демократичний цивільний контроль над воєнною організацією і правоохоронними органами держави" встановлено, що система цивільного контролю над правоохоронними органами держави складається, з-поміж іншого, й з контролю з боку органів місцевого самоврядування, громадськості. Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених Конституцією і законами України, сприяють розташованим на відповідній території правоохоронним органам у виконанні покладених на них завдань, здійснюють контроль за дотриманням ними законодавства, інформують громадськість про свою діяльність у вирішенні завдань, пов'язаних з боротьбою із злочинністю. А для виконання цих завдань місцеві ради можуть утворювати депутатські комісії навіть з питань демократичного цивільного контролю. Невже ковельські наглядачі за буквою закону (як себе поважно величають прокурорські працівники) цього не знали?
У згаданому протесті прокуратура наголошує, що надання районною радою оцінки діяльності прокуратури та інших органів не входить до її повноважень. І це при тому, що виключно завдяки активній позиції депутатів Ковельського району скасовані постанови про зупинення досудового слідства щодо забруднення річки за 2007-2009 роки, а матеріали направлені на додаткове слідство. Тільки після звернення районної ради до Генеральної прокуратури України за даними фактами було порушено кримінальну справу.
Тоді чому ж прокурор ображається на категоричну позицію найвищого представницького органу району? Якщо на систематичні прояви порушень законодавства місцева прокуратура реагує досить мляво, сама подекуди порушує закон, то громадяни шукають захисту в інших відомствах, звертаються до найвищих посадових осіб держави, депутатів Верховної Ради України. Тому негативна оцінка районною радою діяльності Сергія Масалова та очолюваної ним прокуратури за цих умов є цілком природним виявом позиції місцевої громади не лише в площині розвитку і становлення громадянського суспільства, а й того ж таки демократичного цивільного контролю над правоохоронними органами.
Однак у Ковельській прокуратурі інше, своє бачення. Можливо, дійсно правий Сергій Масалов, коли він публічно на одному із судових засідань безапеляційно заявив, що прокуратура не є правоохоронним органом? Через такий підхід багато хто на Ковельщині переконаний, що діяльність місцевої прокуратури дійсно не підлягає оцінці - вона "безцінна" в своїй недоторканності...
Підсумок дуже жвавого обговорення прокурорських протестів можна було спрогнозувати: всіх їх майже одноголосно депутати відхилили. Причому прийняли чергове звернення до Генерального прокурора України, де вже просили взяти на контроль діяльність міжрайонної прокуратури та надати правову оцінку трьом відхиленим протестам.
http://www.volyn.com.ua/?rub=33&article=0&arch=1015СКАНДАЛИ
ЛИВАРНИКИ ПОГРОЖУЮТЬ БЛОКУВАТИ РОБОТУ ОБЛАСНОЇ ТА РАЙОННОЇ ДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЙ
"Рівне вечірнє", 24.11.2009
Заводу, який в останні роки стабільно працює, тепер загрожує повна зупинка.Трудовий колектив Рівненського ливарного заводу з відкритим листом звернувся до Мінпромполітики, ФДМУ, голів обласної та районної держадміністрацій, в прокуратуру та інші інстанції. У листі ливарники застерігають, що заводу, який в останні роки стабільно працює, тепер загрожує повна зупинка.
Трудовому колективу стало відомо про те, що деякі акціонери від імені ЗАТ "РЛЗ" подали позови до Господарського суду області про розірвання договорів з обслуговування банківських рахунків заводу у "ВТБ Банк" та "Промінвестбанк". "Фактично це свідчить про бажання цих осіб ліквідувати будь-яку можливість заводу отримувати гроші за вироблену продукцію від численних покупців литва з України та інших країн, - говориться у листі. - Закриття банківських рахунків призведе до повної зупинки нашого підприємства, і ми знову залишимось без будь-яких засобів існування".
Ливарники звертаються до посадовців та, зокрема, голови Господарського суду, щоб при розгляді справ про закриття банківських рахунків "пам'ятали, що від них залежать долі 750 працівників заводу та членів їхніх сімей".
Працівники заводу застерігають чиновників: "У разі примусової зупинки підприємства ми будемо змушені вдатися до акцій протесту - блокувати роботу обласної й районної держадміністрацій, вимагаючи від них реалізації наших конституційних прав і гарантій на працю та достойне життя".
http://www.rivnepost.rv.ua/showarticle.php?art=022627ЗБЕРЕЖЕННЯ ДОВКІЛЛЯ
ДОНЕЦКУ ЧИСТЫЙ ВОЗДУХ ОБЕЩАЮТ ЧЕРЕЗ 5 ЛЕТ
Егор Калугин, "Салон Дона и Баса", 24.11.2009, Донецкая обл.
Городская экологическая программа будет стоить 1,5 млрд. грн.В Донецке 30% всех выбросов в атмосферу - это выхлопные газы автомобилей. С этим сделать пока ничего нельзя.
В пятницу на очередной сессии Донецкого горсовета была утверждена муниципальная программа охраны и оздоровления атмосферного воздуха до 2015 года. На ее реализацию планируется потратить 1,445 млрд. грн. Программа предусматривает и учитывает затраты ЗАО "Донецксталь-металлургический завод" по замене мартеновского производства электросталеплавильным, а также "Донецккокса" и шахта им. Засядько по выполнению комплекса мероприятий по защите атмосферы от загрязнения. Из городского бюджета на этот глобальный экопроект предусмотрено 22 млн. гривен. Также возможно и привлечение дополнительных денег за счет инвестпроектов в рамках реализации Киотского протокола. Авторы программы уверены, что после ее реализации уровень загрязнения воздуха в Донецке "не будет превышать санитарных норм".
Бумага не заработает
По мнению представителей экологических организаций Донецка, эта программа на сегодня является одной из лучших, которые были разработаны в последнее время в Донецкой области. Однако работать она все-таки не будет. В связи с тяжелым экономическим положением в стране, нашим предприятиям пришлось сокращать все программы, которые напрямую не связаны с производством. Экологические проекты как раз и попали в такую категорию. "Все экологические программы на предприятиях заморожены, - рассказал нам зампредседателя общественного объединения "Донецкое экологическое движение" Сергей Денисенко. - А ведь новая городская программа напрямую зависит от того, сколько выделят денег на ее реализацию сами предприятия. Из заложенных 1,5 млрд. только деньги города составят всего 1,5%. Такие программы уже были, и ничего хорошего мы не получили. Реально что-то улучшается, когда к нам приходит какой-то иностранный инвестор и начинает внедрять новые технологии. Как это получается на "Донецкстали" с заменой мартенов. А появление инвесторов - это процесс неуправляемый".
То, что сейчас хотелось бы видеть экологам, так это реальные механизмы воздействия на тех, кто не будет выполнят экопрограмму областного центра. "В определенной степени эта программа проработанная, но есть и недостатки, из которых основным является ее декларативность. Фактически она не сулит существенных изменений. Нам нужны разработанные Донецким горсоветом механизмы того, как он заставит эти предприятия выполнять установленную программу. Нужна четкая схема мониторинга и учета всех выбросов в атмосферу", - подчеркнул Сергей Денисенко. По его словам, необходимо как-то решить и проблему с вредными веществами автотранспорта, ведь их доля в общей картине выбросов в Донецке составляет около 30%. И эту проблему программой уж точно не решить.
Долой мартены
Представители Государственной экологической инспекции в Донецкой области считают, что разработанная в Донецке программа - это существенный шаг в решении проблем загрязнения воздуха. "Все перечисленные предприятия (ДМЗ, "Донецккокс" и шахта им. Засядько - ред.) являются ключевыми в вопросе снижения выбросов вредных веществ в атмосфере, - рассказала "Салону" начальник отдела экологического контроля атмосферного воздуха Государственной экологической инспекции в Донецкой области Виктория Марченко. - К примеру, на "Донецкстали" нужно уже давно вывести из эксплуатации все мартены, при условии строительства электроплавильных печей. Сейчас там уже одну печь разобрали и приступили к установке современного оборудования. Мартеновские печи до сих пор работают без очистки, и ставить на них новые фильтры - экономически невыгодно. Установка новых печей в десятки раз снизит выбросы завода".
Донецкий коксохимзавод тоже внес свою лепту в улучшение атмосферного воздуха в Донецке. Из-за кризиса тут уже остановились два производственных участка, из-за чего снизился уровень загрязнения в районе завода в 3 раза! "Самое главное - предприятиям сегодня нужны деньги на реализацию природоохранных мероприятий, а их нет даже на производство. Не так много осталось у нас промышленных объектов, которые вообще работают, а тем более загрязняют воздух. Вот шахта им. Засядько сейчас активно внедряет технологии по утилизации газа метана. У них построена генерационная станция, которая перерабатывает метан в электроэнергию", - отметила Виктория Марченко.
А ведь именно метан составляет половину всех выбросов в городе Донецке. Основные источники его выбросов, несомненно, шахты. "По пыли - это, конечно же, "Донецксталь", где было 6 мартеновских печей, на которые уже сегодня невозможно поставить фильтры. А ведь мартены выбрасывают не только пыль, но и окиси азота, которые являются одними из самых вредных. Донецкий коксохим у нас выбрасывает органические соединения", - заявила начальник отдела контроля атмосферного воздуха Госуправления по охране окружающей среды Ольга Суворова.
http://www.salon.donetsk.ua/rubrics/10889.phpМОЛОЧНИЙ ЛИМАН НА ПОРОЗІ ЕКОЛОГІЧНОЇ КАТАСТРОФИ
Алла Кобинець, "Запорізька правда", 24.11.2009
Проблема існування повноцінної протоки викликає тривогу за долю унікального державного заказника "Молочний лиман".Історія ця, з огляду на термін давності проблеми, вже, як кажуть, "з бородою". Принаймні, "Запорізька правда" повертається до неї час від часу, починаючи з осені 2001 року. Саме тоді, в листопаді, на порозі холодів, було врятовано Молочний лиман від замерзання та мільярди особин піленгасу, який відкладає там ікру, зимує, росте. Тоді наша газета разом з одним із телеканалів обласного центру підготувала репортаж про те, як за короткий час були проведені розчисні роботи на протоці, що з'єднує лиман з морем.
На жаль, ця протока має одну і дуже суттєву особливість: замулюється. І коли це відбувається, то страждає лиман, який не поповнюється водою, а також усе живе, що в ньому знаходиться. А раз так, то її треба розчищати, даючи, таким чином, можливість лиману функціонувати у звичному для нього гідрологічному режимі.
Здавалося, нічого особливого в цьому немає. Але не зовсім так. Проблема існування повноцінної протоки періодично змушує до неї повертатися і викликає тривогу за долю унікального державного заказника "Молочний лиман", створеного ще в далекому 1974 році. Тоді в його характеристиці зазначалося, що лиман завдовжки 40 кілометрів і завширшки 5-9 кілометрів є напівзакритим водоймищем Азовського моря. Крім того, що він характерний цілющими грязями та ропою, лиман ще є й місцем нересту та нагулу цінних видів риб. А на його островах та в очеретах гніздяться багато видів водоплаваючих та болотних птахів. Згідно з постановою Ради Міністрів УРСР, лиман (заказник) перебував у віданні рибколгоспу "Сини моря" Якимівського району, який успішно давав раду цій протоці, тобто підтримував її в нормальному режимі. І в "добрі, старі часи" не було ніяких проблем.
Але вони з'явилися зараз, і практично кожного року, починаючи з 2001-го, ми до них повертаємося. Справа в тім, що нині практично немає чітко відлагодженої системи догляду за протокою, а отже, існує реальна загроза життєдіяльності лиману, який залежить від неї: надходить вода з моря в нього, він функціонує, не надходить - починає міліти, висихати.
Ситуація ускладнюється не лише тим, що під загрозою залишаються риба і птиця. На узбережжі лиману - до трьох десятків оздоровчих дитячих таборів, які в один прекрасний час можуть припинити своє існування. Ну скажіть, хто захоче платити гроші за відпочинок на лимані, коли йти до води доводиться мало не кілометр? А це дійсно так: за останній час лиман втратив понад кілометр водного дзеркала. Там, де колись хлюпали теплі хвильки, тепер порепана суша, яка чимось нагадує марсіанські пейзажі.
Сутужно лиману не лише влітку, а й узимку. Особливо трагічною виявилася для нього зима 2007-08 років. Протока не працювала, і лиман замерз. То місцеві жителі вирубували лунки і вручну витягали з них рибу. Браконьєри про таке диво могли лише мріяти. Але це не диво було, а сумні реалії сьогодення, породжені нашою патологічною безгосподарністю.
Та віднедавна з'явилося світло в кінці тунелю: в минулу зиму лиман увійшов, як кажуть, у повній готовності. Районна цільова програма "Відновлення гідрологічного режиму "Молочного лиману" на 2008 рік", згідно з якою на розчистку протоки з обласного бюджету виділялися 299 тис. грн., була виконана: протоку розчистили у грудні, до морозів (про це розповіла наша газета), і водойма зимувала майже комфортно.
Доля продовжувала й надалі бути прихильною до багатостраждального заказника. Згідно з рішенням обласної ради №43 від 26.02.2009 р. "Про перелік заходів, спрямованих на охорону та раціональне використання природних ресурсів у 2009 році", на підтримання робочого режиму протоки цього року виділено 299 тисяч гривень. Здавалося б, проблема вирішена: треба освоювати ці кошти, тобто чистити життєдайну протоку.
Більше того, Міністерство охорони навколишнього природного середовища України наказом №337 від 23.06.2009 р. "Про затвердження нової редакції Положення про гідрологічний заказник загальнодержавного значення "Молочний лиман" у пункті 1.5 чітко вказує на те, що
"…Охорона заказника покладається на Якимівську, Приазовську та Мелітопольську районні державні адміністрації, які забезпечують дотримання режиму його охорони та збереження. Визначити відповідальною Якимівську районну державну адміністрацію за підтримку діючого гирла лиману в проектних позначках (водообмін між Азовським морем і лиманом) та проведення інших заходів щодо підтримання оптимального гідрологічного режиму заказника".
Але в листопаді розпочалися цікаві метаморфози стосовно цього пункту, а саме: з'явився новий наказ Мінохорони навколишнього природного середовища України, - № 592, від 06.11.2009 р. "Про внесення змін до Положення про гідрологічний заказник загальнодержавного значення "Молочний лиман", у якому чорним по білому написано про те, що п.п. 1.5 та 4.1 викласти у новій редакції. При цьому в преамбулі до наказу зазначається наступне: "З метою недопущення погіршення екологічної ситуації в гідрологічному заказнику загальнодержавного значення "Молочний лиман", а також для забезпечення збереження біорізноманіття, відтворення водних живих ресурсів та підтримки гідрологічного режиму функціонування, враховуючи звернення ТОВ АП "Сини Моря-Мотор Січ"від 28.10.2009, № 113".
А ось - і нова редакція вищезгаданого пункту 1.5: "Власники та користувачі несуть відповідальність за належне утримання території заказника та додержання встановленого цим Положенням режиму території. Охорона заказника покладається на Якимівську, Приазовську та Мелітопольську районні державні адміністрації, які забезпечують дотримання режиму його охорони та збереження. Охорона заказника в частині підтримання гідрологічного режиму Заказника, пов'язаного з функціонуванням існуючої гідротехнічної споруди, що з'єднує заказник з Азовським морем, покладається на ТОВ АП "Сини Моря-Мотор Січ". По-іншому й звучить пункт 4.1. розділу "Охорона Заказника": "Заказник охороняється силами Якимівської, Приазовської та Мелітопольської районних державних адміністрацій та утримується на кошти з бюджетів різних рівнів, власні кошти райдержадміністрації та залучені кошти, у відповідності з вимогами природоохоронного законодавства. Охорона Заказника в частині підтримання гідрологічного режиму заказника, пов'язаного з функціонуванням існуючої гідротехнічної споруди, що з'єднує заказник з Азовським морем, покладається на ТОВ АП "Сини Моря-Мотор Січ".
Нам, звичайно, важко сказати, чим керувався шановний міністр Г.Філіпчук. Мабуть, йому там у міністерстві "видніше"… Але хто ж тепер чиститиме протоку і за які кошти? На це запитання не мають конкретної відповіді в районі.
Так, голова Якимівської райради Геннадій Подольний, вважає, що час уже втрачений, і кошти, виділені на розчистку протоки, повернуться в бюджет:
- Те, що відбулося, не вкладається в рамки здорового глузду, бо фінансувати державними коштами приватну структуру, на яку покладені зобов'язання з підтримки життєдіяльності лиману, ніхто не буде. Це незаконно. Звичайно, оптимальним варіантом було б створення комунального підприємства, яке б займалося цією проблемою. Але його ніхто не створив, і, власне, питання життєзабезпечення лиману знову "зависло" у повітрі. Це схоже на театр абсурду.
Свого обурення з приводу міністерського листа не приховує і голова райдержадміністрації Володимир Уманський. Він також висловив думку з приводу створення КП, яке б опікувалося проблемами лиману і протоки. Більше того, він не розуміє, як можна віддавати охоронні обов'язки приватному підприємству.
- По-перше, ТОВ АП "Сини моря - Мотор Січ" - не активне підприємство, воно не здійснює ніяких робіт, і вести розчистку протоки і підтримувати її, як і належить, не буде. Тому ми сподіваємося, що протягом десяти днів цей наказ буде відмінено і нам повернуть ті зобов'язання, які були передбачені наказом №337.
- А якщо не повернуть? Що ви будете робити? Хто рятуватиме лиман?
- Ми! Ми його розчистимо до 26 грудня! Якщо не буде наказу, то видамо спеціальне розпорядження райдержадміністрації, візьмемо наряд міліції і проведемо весь обсяг робіт із відновлення течії в протоці. Лиман функціонуватиме в звичному режимі.
- А ми вже в себе в редакції говорили, що, мовляв, візьмемо всім колективом лопати і поїдемо розкопувати протоку вручну…
- Ну що це ви свою газету піарите? Це наша справа. І ми її завершимо.
А холоди вже наступають. Дякувати Богу, мороз ще не вдарив. Але лиману від цього не легше, бо протока замулена піском, як кажуть, "вище даху". Він - фактично за крок від екологічної катастрофи. Чому не велися розчисні роботи на протоці досі, - невідомо. Можливо, технологія передбачає розчищення саме в холодну пору року, коли вітри та хвилі моря наносять найбільше піску? Але ж і в спеку протока потребувала систематичної підтримки, бо лиман висихає на очах.
Тим часом у районі подейкують, що ситуація, яка склалася в місці гирла лиману, дорогого коштує: земля та вже ніби викуплена і це затверджено документально. Називаються й ціни за сотку, гектар… Розповідають також, що з цього місця регулярно вивозять як пісок, так і рибу. Більше того, дещиця купленої земельки продана ще раз, і це наче спричинило приїзд наприкінці вересня на територію непроханих "гостей у масках" із спецтехнікою, котрі, як розповів директор "ТОВ АП "Сини Моря-Мотор Січ" Абдул Балабеков (так він відрекомендувався), потрощили всі інженерні споруди, які там розташовувалися, за годину. Ми з фотокором та селищним головою Кирилівки Михайлом Малишком, який нас люб'язно супроводжував, побачили ті руїни на власні очі. Дуже "мальовничо" виглядають. Як, зрештою, і вкрай замулене гирло…
Що ж можна до цього ще додати? Та, мабуть, нічого. Крім того, що ми самі у всьому винні. І передусім у тому, що не навчилися цінувати природні багатства. Вочевидь, через те, що легко вони нам дісталися…
http://www.zp-pravda.info/index.php?option=com_content&view=article&id=814:2009-11-24-10-37-02&catid=48:2009-10-12-19-19-21&Itemid=66"ОТРУЙНИЙ" СПЕЦПОЇЗД ПІШОВ СЕКРЕТНИМ МАРШРУТОМ
Андрій Толстой, "Місто", 21.11.2009, Вінницька обл.
З-під Вінниці вивезли перші 500 тонн смертельної отрути.Перша партія меланжу відбула з-під Вінниці до Росії в середу. Так що Новий рік вінничани зустрічатимуть нарешті без такого небезпечного сусіда під боком.
Спеціальні цистерни завантажували ракетним окислювачем протягом останніх п'яти днів. За словами військових, витоків та НП при цьому не було.
Наразі зі складу в 15 кілометрах від Вінниці вивезли частину меланжу, решту заберуть протягом грудня.
Нагадаємо, що профінансувала вивезення та утилізацію меланжу ОБСЄ. А тендер на його утилізацію виграли російські компанії.
До речі, пострадянський меланж з України на утилізацію вивозять не вперше. Два роки тому поляки утилізували 215 тонн меланжу зі складів під Радеховом (Львівська область).
- Тоді була проведена й показова утилізація чотирьох тонн меланжу в присутності міністра оборони, - розповів "Місту" мер Радехова Василь Кутенський. - Обладнання для утилізації коштувало близько 500 тисяч євро. З того часу воно не використовується й незабаром стане непридатним. Такий підхід до дороговартісного обладнання не є правильним.
Генерал-майор Сергій Ніколаєв підтвердив "Місту", що такий міні-завод дійсно законсервовано під Радеховом.
- Він непрактичний. Після обробки, суміші стало у півтора-два рази більше, а її токсичність при цьому не зменшувалася. Гроші на це обладнання виділяла польська сторона, а не Україна. Яка буде подальша доля цього заводу, наразі сказати важко.
Військові пояснюють, що ОБСЄ визнало російський спосіб утилізації меланжу ліпшим.
Всього з України мають вивезти близько 16 тисяч тонн окислювача. Через Вінницю та великі міста ешелони з меланжем обіцяють не провозити.
http://www.misto.vn.ua/ua/home/days/1179ОПИТУВАННЯ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ
УВАГА: ФАЛЬШИВІ РЕЙТИНГИ!
Тарас Ківш, "Львівська газета", 19.11.2009
Доки експерти шукають методи боротьби з фальшивими соцопитуваннями та рейтингами, виборцям краще довіряти лише власній думці.За останні п"ять років Україна не стала більш вільною і справедливою державою. Як і 2004 року, президентські вибори 2009-го, вочевидь, будуть доволі "брудними". Першими симптомами цього стали факти побиття агітаторів і замовні білборди проти окремих кандидатів. А ось тепер зазвучали попередження про загрозу викривлення результатів виборів за допомогою неякісних соціологічних опитувань. Цю тему обговорювали експерти - соціологи й політологи - в рамках прес-конференції "Протидія маніпуляціям соціологічними даними під час президентських виборів 2010 року".
Справжнє соціологічне дослідження - справа недешева, а реальних соціологічних компаній, здатних покрити мережею інтерв"юерів усю країну, лише декілька. Однак напередодні виборів, як гриби після дощу, з"являється безліч різних соціологічних фірм-одноденок. Їх мета - "малювати" неіснуючі й нічим не підкріплені рейтинги партій і політиків-замовників без проведення справжніх опитувань, занижувати популярність конкурентів і зомбувати цією інформацією населення України.
Соціологи погоджуються: коли таких фірм стає багато, а інформація про фальшиві результати опитувань наповнює всі ЗМІ, то багато виборців починають їй вірити. У такий спосіб технологія штабу, який замовив ці результати, спрацьовує. Але проблема, як виявилося, навіть глибша: поставити під загрозу чесні вибори може навіть оприлюднення результатів реальних соцопитувань.
Генеральний директор Київського міжнародного інституту соціології Володимир Паніотто вважає, що вперше професійні соціологічні центри під тиском дали неправдиву інформацію під час екзит-полів президентських виборів 2004 року. На його думку, є кілька поширених технологій, що дають змогу викривляти результати опитувань:
- маніпуляція списком кандидатів, коли в опитуванні замість усіх кандидатів вказують лише кількох основних (це дає змогу збільшити рейтинги лідерів кампанії);
- некоректне порівняння опитувань, які різняться за кількістю опитаних, вибіркою, часом проведення (адже порівнювати можна тільки результати, отримані в рамках одного опитування);
- публікація неправдивих даних, без проведення соціологічних досліджень.
Володимир Паніотто вважає, що ситуація вимагає зміни правил гри, коли нові умови на ринку не дозволять маніпулювати за допомогою соціологічних опитувань:
- Питання про боротьбу з непрофесійністю та фальсифікаціями обговорювали неодноразово. Соціологічна асоціація України бачить такий підхід: це акредитація соціологічних компаній при Соціологічній асоціації. Були й інші ідеї, зокрема ліцензування соціологічної діяльності. Єдиний вихід - оцінка вузьким колом професорів, професіоналів. Однак професори теж дуже різні, деякі з них набагато гірші, ніж люди без наукового ступеня.
Експерт Фонду суспільної безпеки Юрій Гаврилечко вважає, що потрібні жорсткіші правила, зокрема спеціальне законодавство.
- Хтось друкує тільки рейтинги, хтось забуває вказати похибку вибірки, хтось не завжди звертає увагу на час. Тому, можливо, є сенс розробити державну програму оцінки електоральних переваг і на час виборів, безпосередньо в період кампанії, заборонити публікацію інших соціологічних даних, окрім як за такою програмою. Також можна розробити анкету, доволі жорстку, вимоги до методології проведення дослідження, до кількості опитуваних, до методів, які могли б використовувати, - каже політолог.
Водночас директор Research & Branding Group Євген Копатько зазначає, що багато залежить від інтерпретації результатів:
- Пам"ятаєте слова Олександра Зінченка, який на Майдані 2004 року сказав, що, за результатами одного з екзит-полів, Віктор Андрійович Ющенко перемагає на 7-9%, тому ми з Майдану не підемо. Ця фраза була ключовою, стала певним приводом. Є також безліч інших нюансів у оприлюдненні результатів, наприклад: "ще 7%", "вже 7%", "швидше 9%" чи "можливо, 8%".
Про загрози використання опитувань як маніпулятивних технологій також говорить і голова правління Комітету виборців України Олександр Черненко:
- Соціологія - це наука, технологія чи інструмент? Якщо соціологія вивчає громадську думку, тоді соціологія - це наука. Якщо вона починає впливати на громадську думку, то вона вже стає технологією. Соціологія - як хірургічний ніж: з одного боку, лікує, а з іншого - є дуже небезпечним. Кілька місяців тому до нас доходили сигнали з багатьох областей, буцім людей запитували: "За яку суму ви готові проголосувати за того чи іншого кандидата?" Вважаю, що це на межі злочину.
Порада виборцям: Експерти порадили обов’язково голосувати за кандидата, який подобається, і не зважати на опитування і рейтинги. Остаточний результат виборів у кожному разі з'ясується у виборчих кабінках.
http://www.gazeta.lviv.ua/articles/2009/11/24/39798/* * *
Повнотекстовий огляд регіональної преси. До випуску ввійшли матеріали, які з’явилися на шпальтах та в інтернет-версіях обласних та міських газет України по 24 листопада 2009 року включно.
Заявки на отримання друкованих версій, а також зауваження та пропозиції можна надсилати за адресою:
nekrasova@rada.gov.ua
або телефоном: 255-23-94,
Некрасовій Олені Станіславівні