|
|
ПОПУЛЯРНАЯ ЭКОНОМИКАПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ
"Жизнь", 08.10.2009, Донецкая обл.
Верховная Рада в первом чтении приняла законопроект о повышении прожиточного минимума и минимальной зарплаты до конца года на 12-14% - до 701-744 грн.ЛИТВИН "ВІДМИВСЯ" ВІД ІЛА І 120 "НАХЛІБНИКІВ"
Інна Пукіш-Юнко, "Високий Замок", 07.10.2009, Львівська обл.
А Яценюк виправдався за гроші, витрачені на сенсорну "диво-техніку".ПІДВИЩЕНІ СОЦСТАНДАРТИ: ТУРБОТА ПРО БІДНИХ ЧИ ПЕРЕДВИБОРЧИЙ ПОПУЛІЗМ?
Іван Фаріон, "Високий Замок", 07.10.2009, Львівська обл.
"Значної перемоги", за словами "регіоналки" Ганни Герман, учора було досягнуто у парламенті.
ДРУЖИТИ НАВЧИЛИСЯ, АЛЕ НА РІВНІ РЕГІОНІВРЕГІОНАЛЬНА ВЛАДА
Лариса Салімонович, "Слобідський край", 07.10.2009, Харківська обл.
В Харкові розпочалася дводенна зустріч керівників зовнішніх відомств України та Російської Федерації.ГЕРМАНИЯ ПОДКИНУЛА ДЕНЕГ КРЫМУ
Виктория Мурава, "Крымская правда", 07.10.2009
"Чтобы хоть как-то компенсировать отсутствие государственного финансирования, правительство Тимошенко пытается "затащить" в Крым иностранных инвесторов".
АНАТОЛИЙ ГРИЦЕНКО: "ПАРЛАМЕНТ БУДЕТ ДЕЙСТВОВАТЬ В НОРМАЛЬНОМ РАБОЧЕМ РЕЖИМЕ"ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА БЛОКИ
Людмила Радева, "Крымские известия ", 07.10.2009
После заседания Президиума Верховной Рады АРК глава крымского парламента Анатолий Гриценко прокомментировал принятые кадровые решения.ПРО ВИБОРИ, ТЕРМІНИ Й СВОБОДУ СЛОВА
Олена Остапченко, "Слобідський край", 07.10.2009, Харківська обл.
Харківська облрада розділила область на передвиборні округи й звернулася до Президента, Прем'єр-міністра й у Раду Європи.
"ВЛАДА ВТРАТИЛА СТРАХ ПЕРЕД НАРОДОМ", - ВВАЖАЄ ЛІДЕР ВО "СВОБОДА" ОЛЕГ ТЯГНИБОКЕКОНОМІКА
В.Сівач, "Проскурів", 08.10.2009, Хмельницька обл.
Про це він розповів на мітингу-зустрічі з хмельничанами, що проходив у рамках всеукраїнської акції свободівців під назвою "Воля нації проти свавілля кланів".
ДВЕРІ ВІДКРИТІ ДЛЯ ІНВЕСТОРАПОЛІТТЕХНОЛОГІЇ
Володимир Бодак, "Західний кур'єр", 08.10.2009, Івано-Франківська обл.
З робочим візитом на Прикарпатті побував Надзвичайний і Повноважний посол Австрії в Україні Маркус Вукетіч.ПЛАТА ЗА ТРУД - ОБЯЗАТЕЛЬНА
Людмила Радева, "Крымские известия ", 07.10.2009
О ситуации на предприятиях Крыма, о снижении задолженности по зарплате - в интервью министра труда и социальной политики автономии Раета Сеттарова.
ІНТЕЛІГЕНЦІЯ "ЗА" ТИМОШЕНКОТОЧКА ЗОРУ
"Західний кур'єр", 08.10.2009, Івано-Франківська обл.
Представники Івано-Франківщини приєдналися до прихильників Юлії Тимошенко.КИРОВОГРАД. ПОСЛЕДНИЕ ПРЕДВЫБОРНЫЕ СТРАСТИ
Геннадий Рыбченков, "Украина - Центр", 07.10.2009, Кировоградская обл.
Грядущие выборы не местные, а общегосударственные, но это совсем не означает, что их судьба решается исключительно где-то далеко.
ЗАСТЕРЕЖЕННЯ ВІД ВИБОРЧОФОБІЇПЕРСОНАЛІЇ В ПОЛІТИЦІ
Богдан Теленько, "Проскурів", 08.10.2009, Хмельницька обл.
У медичних класифікаціях різноманітних страхів-фобій, наскільки знаю, різновиду виборчої фобії ще офіційно не зафіксовано. А дарма.ЦЕ НЕ БЮДЖЕТ, А "КІТ У МІШКУ"
Євген Маслов, "Одеські вісті", 08.10.2009
«Фінансування повинно будуватися знизу вгору, тільки тоді бюджет відповідатиме потребам», - думка в.о. міського голови Ізмаїла Ірини Рудніченко.З ПЕРЕДВИБОРЧОГО ФРОНТУ
Наталя Мельникова, "Поступ", 05,08.10.2009, Львівська обл.
Хвиля передвиборчої агітації швидко накочується на Львівщину, погрожуючи поглинути все навколо.
МИКОЛА ОНИЩУК: "СИСТЕМА ОРГАНІЗАЦІЇ ВЛАДИ В КРАЇНІ МАЄ ВДОСКОНАЛИТИСЯ"ПЕРЕДІЛ ВЛАСНОСТІ
Володимир Разуваєв, "Проскурів", 08.10.2009, Хмельницька обл.
Хмельницьких журналістів передусім цікавила позиція міністра юстиції щодо ймовірності змін до Конституції.
В БЕРДЯНСКЕ УСПЕШНО ЗАХВАТИЛИ ЗАВОДЗАКОННІСТЬ І ПРАВОПОРУШЕННЯ
"Миг", 07.10.2009, Запорожская обл.
Группами неизвестных общей численностью около 70-ти были блокированы одновременно все КПП Бердянского государственного завода стекловолокна.
ПРИВАБЛИВІ КРЕДИТИСКАНДАЛИ
Світлана Лазоренко, "Нова Доба ", 08.10.2009, Черкаська обл.
Обіцяні дешеві позики - не що інше, як обман.ИЩУТ ПОЖАРНЫЕ, ИЩЕТ МИЛИЦИЯ…
Геннадий Рыбченков, "Украина - Центр", 07.10.2009, Кировоградская обл.
111 дней прошло с того дня, как уже бывший народный депутат в голованевском лесу убил человека. Наконец-то гражданина Лозинского объявили в розыск.КОНФЛИКТНАЯ СИТУАЦИЯ
Людмила Потоцкая, Кирилл Тигай, "Приазовский рабочий", 07.10.2009, Донецкая обл.
Жалобы работников "Азовреле" дали повод для возбуждения уголовного дела по факту халатности, повлекшей тяжкие последствия.
ПРЕДСТАВНИКИ ЛЬВІВСЬКОЇ ІНТЕЛІГЕНЦІЇ ОПОЛЧИЛИСЯ ПРОТИ ТИМОШЕНКОЗБЕРЕЖЕННЯ ДОВКІЛЛЯ
"Поступ", 08.10.2009, Львівська обл.
Точка зору учасників прес-конференції Львівського відділення Конгресу української інтелігенції щодо майбутніх учасників президентських виборів.
ДАЖЕ КРИЗИС НЕ ДАЕТ ВЗДОХНУТЬНАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ
Петр Вощинский, "Жизнь", 08.10.2009, Донецкая обл.
Города Донецкой области продолжают лидировать в списке самых загрязненных территорий нашей страны.
НА "АРІАНУ" МАХНУЛИ РУКОЮ?ІСТОРИЧНА СПАДЩИНА
Олег Базак, "Одеські вісті", 08.10.2009
Українську команду судна корсари утримують шостий місяць.
ІГОР РАССОХА: "УКРАЇНА - ДУЖЕ ВАЖЛИВА ЧАСТИНА СВІТУ. НАМ Є ЧИМ ПИШАТИСЯ"
Лариса Салімонович, "Слобідський край", 07.10.2009, Харківська обл.
Що може об'єднати лівий берег з правим всупереч міфу про дві нібито різні частини України?ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
ПОПУЛЯРНАЯ ЭКОНОМИКА
"Жизнь", 08.10.2009, Донецкая обл.
Верховная Рада в первом чтении приняла законопроект о повышении прожиточного минимума и минимальной зарплаты до конца года на 12-14% - до 701-744 грн.Социальные стандарты в Украине могут повыситься уже в ноябре. В 2010 году уровень соцстандартов предлагается увеличить в среднем на 23%. На эти цели в ноябре-декабре необходимо 8 млрд. грн., а в 2010 году - еще 60 млрд. грн. Найти такие средства в бюджете будет сложно, говорят депутаты. Поэтому они намерены утвердить закон, предусматривающий менее высокий рост стандартов.
Во вторник, спустя месяц после начала работы V сессии Верховной Рады VI созыва, депутаты приняли в первом чтении законопроект №4762 об увеличении минимальной зарплаты и прожиточного минимума, разработанный Олегом Зарубинским. Напомним, именно на принятии закона о повышении социальных выплат несколько месяцев настаивала Партия регионов, блокируя работу Верховной Рады. За документ проголосовали 259 депутатов фракций Партии регионов (ПР), блока Литвина, Компартии и больше половины фракции "Наша Украина-Народная самооборона". БЮТ голосование проигнорировал. Согласно проекту закона, с 1 ноября прожиточный минимум для трудоспособных граждан должен увеличиться на 12% (до 701 грн.), для нетрудоспособных - на 15% (до 573 грн.). В бюджете на 2009 год прожиточный минимум был заморожен на уровне декабря 2008 года - 626 грн. и 498 грн. соответственно. Минимальная зарплата с 1 октября была повышена до 650 грн., а с 1 ноября ее планируется увеличить на 14,5% - до 744 грн.
С 1 января 2010 года Рада предложила повысить прожиточный минимум на 124 грн. и 122 грн., а к концу 2010 года - еще на 50 грн. и 39 грн. соответственно. В результате уровни минимальной зарплаты и прожиточного минимума в 875 грн. и 734 грн., которые должны быть установлены с 1 декабря 2010 года, окажутся на 27,3% и 34,4% выше, чем предлагает правительство в проекте бюджета. Минимальная зарплата должна повыситься на 18,5% больше, чем предложил Кабмин,- до 922 грн. Источники финансирования соцвыплат господин Зарубинский не предусмотрел, поручив сделать это Кабинету министров и комитету Верховной Рады по вопросам бюджета.
По оценкам Партии регионов, на повышение минимальной зарплаты и прожиточного минимума не потребуются значительные бюджетные ресурсы. "На 2010 год дополнительных ресурсов не нужно, все и так предусмотрено в проекте бюджета, а до конца этого года нужно всего 2,8 млрд. грн.,- говорит Михаил Папиев.- Их можно взять от сокращения аппарата, зарплат чиновников, расходов на рекламные ролики, чартерные авиаперелеты президента, премьер-министра и спикера".
Рада сможет рассмотреть проект закона во втором чтении уже на следующей пленарной неделе - с 20 по 23 октября. Впрочем, член комитета ВР по вопросам соцполитики и труда Владимир Вязивский считает, что депутаты могут отказаться от повышения соцстандартов в 2009 году из-за отсутствия денег в бюджете. "Маловероятно, что комитет и Верховная Рада поддержат предложения на текущий год, но мы можем говорить о том, чтобы эти цифры были заложены в бюджет 2010 года и скорректированы правительством",- отметил Вязивский.
http://www.life.donbass.com/nportal/news/1730ЛИТВИН "ВІДМИВСЯ" ВІД ІЛА І 120 "НАХЛІБНИКІВ"
Інна Пукіш-Юнко, "Високий Замок", 07.10.2009, Львівська обл.
А Яценюк виправдався за гроші, витрачені на сенсорну "диво-техніку".Чим ближче до президентських виборів, тим заповзятливіше "сповідають" одне одного політичні опоненти. Витягають на світ гріхи - свіжі і призабуті, реальні і вигадані… На початку цього політичного тижня під "гріховним" прицілом опинилися колишній і нинішній спікери. Арсенію Яценюку пригадали самодіяльність з оновлення системи для голосування і звинуватили у нецільовому використанні коштів на її розробку і встановлення. Володимиру Литвину дорікнули організацією на "широку ногу" лютневого візиту до Брюсселя. Обом довелося "відстрілюватися".
Як уже писав "Високий Замок", звинувачення на адресу Яценюка озвучив голова Регламентного комітету Олександр Єфремов. Мовляв, матеріали щодо витрат на розробку і встановлення "Ради-3" (яку розрекламували як панацею проти голосування депутатів чужими картками і яка досі простоює без діла) потрібно передавати у прокуратуру. "Там нецільове використання коштів, які не були передбачені ні бюджетом, ні фондом Верховної Ради, - заявив Єфремов. - Придбане обладнання в 11 разів дорожче, ніж можна купити сьогодні". У Регламентному комітеті наполягають, що Голова Верховної Ради не мав права самовільно приймати рішення щодо модернізації системи для голосування. Яценюк стоїть на своєму. А на закиди щодо витрачання коштів на розробку і встановлення "Ради-3" (це 460 тисяч гривень) запевняє: нічого не порушував, усе законно. Мовляв, на оновлення системи для голосування пішли кошти, які він зекономив, літаючи у відрядження не чартерними, а рейсовими літаками…
- Так чи інакше, але використання Яценюком коштів на створення "Ради-3" невиправдане. Бо він зробив це без узгодження з Регламентним комітетом, - заявив "ВЗ" заступник голови комітету Валерій Камчатний.
Литвину "розбір польотів" влаштували "регіонали" Борис Колесников і Михайло Чечетов. Нардепи заявили, що наприкінці лютого спікер взяв із собою до Брюсселя завелику делегацію - 120 осіб. Та ще й Іл-62 для перельоту "запрягли". Литвин назвав озвучену інформацію тиражуванням пліток. Прес-секретар спікера оприлюднила довідку про склад парламентської делегації, яка літала до Брюсселя. У списку - 23 особи, зокрема народні депутати, працівники Апарату Верховної Ради, охоронці, журналісти. Літали не Ілом, а Ту-134.
Журналіст "ВЗ" поцікавилася у заступника голови Регламентного комітету, як формують парламентські делегації для відряджень за кордон. Чи не зайві у їх складі, скажімо, працівники Апарату ВР, коли нардепи скаржаться, що коштів на відрядження і так катастрофічно не вистачає?
- Процедуру і склад делегацій визначає відділ Апарату Верховної Ради, який займається міжпарламентськими зв'язками, - каже Валерій Камчатний. - Є план візитів за кордон, і визначена кількість офіційних членів делегацій. Можна брати апарат, журналістів, але в межах передбаченого на відрядження бюджету. Працівники Апарату Верховної Ради необхідні для забезпечення візиту. Вони, як правило, виконують роль секретарів делегацій, перекладачів… З коштами справді сутужно. Буває так, що депутатам пропонують взяти на себе частину витрат на закордонне відрядження - скажімо, проживання у готелі.
http://www.wz.lviv.ua/pages.php?ac=arch&atid=77333ПІДВИЩЕНІ СОЦСТАНДАРТИ: ТУРБОТА ПРО БІДНИХ ЧИ ПЕРЕДВИБОРЧИЙ ПОПУЛІЗМ?
Іван Фаріон, "Високий Замок", 07.10.2009, Львівська обл.
"Значної перемоги", за словами "регіоналки" Ганни Герман, учора було досягнуто у парламенті.З такої новини найбідніші прошарки населення мали би втішитися. Однак в уряді назвали прийняте рішення популістським, бо коштів під його реалізацію у бюджеті нема. Доведеться вдатися до грошової емісії, включити друкарський верстат. А це моментально потягне за собою ріст цін, інфляцію, ще більший відхід економіки у тінь та інші похідні наслідки. У Кабміні кажуть, що невчасне підвищення видатків розбалансує фінансову систему країни…
Партія регіонів, відчуваючи подих виборів, ще з літа вимагала підвищення соціальних стандартів, зробила це питання фішкою агітаційних вояжів свого лідера. Щоб домогтися свого, від вересня блокує роботу Верховної Ради. Врешті-решт пішла на хитрість: у вівторок схилила депутатів до зміни способу голосування - з "ручного" перейшли на "пультове". Це дозволило їм голосувати картками відсутніх депутатів. У прийнятті законопроекту про соцстандарти опозиції посприяли три "бютівці" - "люди Вінського" (решта фракції БЮТ не голосувала) і 39 "нашоукраїнців", зокрема представники "Єдиного Центру".
У другому читанні законопроект "литвинівця" Олега Зарубінського розглядатимуть за скороченою процедурою - через тиждень. У разі його схвалення з 1 листопада 2009 року мінімальна зарплата становитиме 744 гривні, з 1 січня 2010 року - 869 грн., з 1 квітня - 884 грн., з 1 липня - 888 грн., з 1 жовтня - 907 грн., з 1 грудня 2010 року - 922 грн. Прожитковий мінімум на одну особу з листопада становитиме 701 грн. і за рік зросте до 875 грн.
Де ж узяти додаткові кошти? "Вихід" запропонувала все та ж Ганна Герман. Учора з її подачі парламент прийняв постанову, яка "дає наряд" Кабінету Міністрів. Протягом тижня там мають розробити законопроект, який передбачав би наповнення держбюджету за рахунок подвійного урізання зарплат Президента, прем'єра, членів уряду, спікера Верховної Ради, нардепів.
А також членів РНБО, апарату глави держави і парламенту, голів держадміністрацій, керівників судів і прокуратур, директорів державних підприємств. Коли учора автор цих рядків поцікавився реакцією на таку ідею в одного з представників Феміди, той вилаявся... Заступник голови однієї з держадміністрацій спрогнозував, що при урізаній платні багато чиновників покинуть державну службу.
Коментарі для "ВЗ"
Іван Заєць, народний депутат ("НУ-НС")
Бідність навалюється на українців дуже стрімко, треба захищати простих громадян. Кошти для підвищення соціальних стандартів можна знайти - вивівши на світло тіньову економіку, оживлюючи виробництво, шукаючи ринки збуту, лібералізуючи підприємницьку діяльність. Уряд має знайти оптимальний варіант, який, з одного боку, підтримує просту людину, а з іншого - не породжує економічних диспропорцій.
Ярослав Жалило, директор Центру антикризових досліджень
З одного боку, підвищення заробітної плати як крок до стимулювання внутрішнього попиту зараз на часі. З іншого - треба чітко виважувати можливості бюджету. Скажімо, підвищення мінімальної зарплати передбачено уже з 1 листопада, але ж у бюджеті на цей рік воно не закладене. Крім того, йдеться ж не тільки про підвищення мінімальної зарплати для бюджетників. Зросте вартість робочої сили для бізнесу. Одні підприємства будуть піднімати вартість своєї продукції та послуг (отже, зросте інфляція), а інші - скорочувати штати, аби оптимізувати видатки. У попередні роки мінімальна зарплата зростала в середньому на 15% на рік, середня - на 30%. Мінімальна зарплата - це основа, її множать на певні коефіцієнти і визначають зарплату для різних категорій працівників. Якщо цей закон приймуть, то у наступному році середня заробітна плата зросте у півтора раза. Економіка такого навантаження не витримає.
http://www.wz.lviv.ua/pages.php?atid=77334ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ
ДРУЖИТИ НАВЧИЛИСЯ, АЛЕ НА РІВНІ РЕГІОНІВ
Лариса Салімонович, "Слобідський край", 07.10.2009, Харківська обл.
В Харкові розпочалася дводенна зустріч керівників зовнішніх відомств України та Російської Федерації.Замість Юлії Тимошенко та Володимира Путіна, потенційна зустріч яких жваво обговорювалася близько місяця тому, 6 жовтня до Харкова приїхали виконуючий обов'язки Міністра закордонних справ України Володимир Хандогій та його російський колега Сергій Лавров.
Попри те, що візит сусідньої делегації назвали дводенним, дипломатичні перемовини триватимуть за великим рахунком недовго. По-перше, учора гості прибули в харківський аеропорт вже о третій годині дня, а сьогодні працюватимуть лише до обіду. А по-друге, час, відведений безпосередньо на двосторонні переговори, займе лише кілька годин. Спочатку керівники МЗС проведуть коротку зустріч віч-на-віч, далі на півтори години до них приєднаються делегації зовнішньополітичних відомств, а наступного дня протягом двох годин поговорять у колі керівників прикордонних областей обох країн.
Анонсована тема прикордоння теж доволі знакова у новітніх українсько-російських відносинах. До неї, як правило, звертаються тоді, коли поговорити у принципі ні про що, але діалог потрібен бодай у формі дипломатичного ритуалу. Тож заявлені у програмі зустрічі такі тези перемовин, як облаштування пунктів пропуску вздовж державного кордону між Україною та Росією, спрощення митних і прикордонних процедур при перетині кордону жителями прикордонних областей, функціонування створених єврорегіонів нічого окрім дежавю не викликали. Останній раз ці проблеми обговорювали рівно два роки тому у Бєлгороді, а перед цим не раз у Харкові та інших сусідніх обласних центрах обох країн. Проте життєво важливий для пересічних громадян проект й надалі залишається нереалізованим.
Чи скресне крига цього разу не на папері у формі благого побажання, а на практиці, сказати важко. Хоча як свідчить та ж таки практика, подібний діалог справді потрібен, і він увесь час триває на місцевому рівні. Найближчі сусіди навчилися дружити у межах спеціально прийнятих програм. Причому попарно: Харків "приятелює" з Бєлгородом, Курськ із Сумами, Чернігів із Брянськом. Результат доволі красномовний: 80 % товарообігу між Україною та Росією припадає саме на географічно близькі регіони.
Володимир Хандогій та Сергій Лавров запланували також приділити увагу питанню договірно-правового оформлення державного кордону між Україною та РФ, проблемі перебування Чорноморського флоту в Криму та Азово-Керченському урегулюванню. Вони також покладуть квіти до Меморіалу Слави у Лісопарку та до пам'ятника Тарасу Шевченку.
http://www.slk.kh.ua/view_post.php?id=3293ГЕРМАНИЯ ПОДКИНУЛА ДЕНЕГ КРЫМУ
Виктория Мурава, "Крымская правда", 07.10.2009
"Чтобы хоть как-то компенсировать отсутствие государственного финансирования, правительство Тимошенко пытается "затащить" в Крым иностранных инвесторов".Как известно, в этом году Кабинет министров Украины не выделил ни копейки из государственного бюджета на реализацию программы социально-экономического развития Крыма (в 2008 году было выделено пятьдесят миллионов гривен, а в 2007-м правительство Януковича дало на эти цели двести пятьдесят миллионов гривен). В итоге автономии развиваться не на что, поскольку своих денег у неё хватает лишь на "поддержание штанов". Чтобы хоть как-то компенсировать отсутствие государственного финансирования, правительство Тимошенко пытается "затащить" в Крым иностранных инвесторов, на чьи средства можно было бы реализовывать те или иные инфраструктурные проекты.
Согласно данным Главного управления статистики в АРК, общий объём инвестиций в Крыму на 1 июля с. г. составил 673,2 миллиона долларов, из которых на этот год приходится 35,6 миллиона. Самым активным инвестором является Германия - примерно восемьдесят миллионов долларов. Очередным вливанием немцев в крымскую экономику стал грант в размере пяти миллионов евро, выделенный правительством этой страны на восстановление социальной инфраструктуры населённых пунктов автономии.
По такому поводу в Крым приехала министр труда и социальной политики Украины Людмила Денисова, которая сообщила о том, что средства направят сёлам и посёлкам Бахчисарайского, Белогорского, Кировского и Раздольненского районов. На них будут профинансированы семьдесят четыре проекта, в том числе ремонт школ, дошкольных учреждений, домов культуры, зданий медицинских амбулаторий, сетей водопроводных труб. В Раздольненском районе профинансируют восемь проектов на сумму 6,6 миллиона гривен, в Кировском - шестнадцать на 10,9 миллиона, в Белогорском - двадцать на 12,9 миллиона, в Бахчисарайском - тридцать проектов на общую сумму семнадцать миллионов гривен.
Объясняя, почему инвестиции направляются именно в эти районы, министр отметила, что они были выбраны исходя из статистических данных об уровне жизни населения. "Эти районы были признаны самыми социально незащищёнными и нуждающимися в финансовой поддержке", - сказала она.
На встрече с представителями сельских и поселковых Советов Денисова сообщила о том, что соответствующие соглашения уже подписаны и все проекты, финансируемые немецкой стороной, будут реализованы до конца текущего года.
- Освоение этих денег абсолютно реально, поскольку громады уже к этому готовы, - отметила она. - Наша встреча с руководителями - это "этап флажков": все на старте, готовы бежать. Пять миллионов евро - беспрецедентная сумма инвестиций, которую сразу направляют в один регион, к тому же это - безвозвратная финансовая помощь.
Денисова пояснила причины щедрости немецкого правительства: "Дело в том, что немцам выгодно, чтобы была сохранена мировая социальная солидарность. То есть, оказав помощь и поддержав другие страны, Германия предотвращает социальные столкновения, чтобы и ей жилось спокойно".
Тем не менее пять миллионов евро просто так никто не дарит, даже богатые немцы. Для того, чтобы громады могли получить проектные деньги, им необходимо перечислить в Государственное казначейство Украины взнос в размере десяти процентов от выделяемой суммы. К примеру, если на один проект планируется израсходовать миллион гривен, то громада должна собрать сто тысяч гривен собственных средств.
Проблема в том, что из семидесяти четырёх проектов семь не имеют достаточной суммы для софинансирования. На чём зиждется уверенность Денисовой в готовности громад собрать необходимые средства и освоить полученные до конца года, непонятно. В результате уже на "этапе флажков" получается бег с препятствиями. Что будет дальше - большой вопрос.
http://www.kp.crimea.ua/newspaper_details.php?newspaper_id=2957РЕГІОНАЛЬНА ВЛАДА
АНАТОЛИЙ ГРИЦЕНКО: "ПАРЛАМЕНТ БУДЕТ ДЕЙСТВОВАТЬ В НОРМАЛЬНОМ РАБОЧЕМ РЕЖИМЕ"
Людмила Радева, "Крымские известия ", 07.10.2009
После заседания Президиума Верховной Рады АРК глава крымского парламента Анатолий Гриценко прокомментировал принятые кадровые решения.Они обсуждались во фракции Блока "За Януковича!", отметил спикер, еще до проведения внеочередного пленарного заседания и могли быть приняты на сессии. Представителям Русского блока и Русской общины Крыма дали шанс войти в нормальный режим работы, однако С. Цеков, А. Жилин и О. Родивилов заявили о своей отставке. Правда, затем какое-то время пытались обвинить Секретариат ВР АРК в том, что их письменные заявления утеряны. В понедельник заявления они все-таки написали, и отставка С. Цекова, А. Жилина и О. Родивилова была принята, а фракция рассмотрела вопрос о замещении вакантных должностей. На должность первого заместителя Председателя Верховной Рады АРК решено рекомендовать Валентину Туманову, а на пост председателя Постоянной комиссии ВР АРК по науке и образованию - Софию Сидорову. Место председателя комиссии по культуре, делам молодежи и спорту пока остается вакантным.
Парламентский кризис преодолен. Тем не менее А. Гриценко сказал, что испытывает разочарование: "Длительное время парламент работал достаточно плодотворно, и сбои произошли не потому, что депутаты утратили работоспособность, а потому, что отдельные политики, руководствуясь амбициями и меркантильными интересами, попытались довести его до кризисного состояния. Думаю, что мы из него уже вышли, а если и будут еще какие-то перманентные скандалы, так этот процесс характерен для парламентской жизни не только Верховной Рады Крыма. Особенно с учетом предстоящей избирательной кампании и вопросов, включаемых в повестку дня".
Комментируя утверждение некоторых "оппозиционеров" о том, что председатель парламента не смог объединить всех депутатов, А. Гриценко напомнил, что такое объединение состоялось и в 2006-м, когда в парламентское большинство вошли представители шести политических сил, и сейчас, когда создана коалиция уже из семи фракций. "Это люди разных политических взглядов, разных партий, разных национальностей, и нам удалось сформировать большинство, которое будет работать до окончания созыва, - отметил спикер. - А дискуссия в парламенте должна быть, и должны быть разные точки зрения".
Для стабильной работы Верховной Рады, по мнению А. Гриценко, депутатам необходимо пользоваться своим правом законодательной инициативы и согласно Регламенту вносить проекты. Они будут вступать в силу, если за них проголосует 51 депутат. И нет, полагает он, трагедии в том, если этого не произойдет. Значит, проект надо доработать. А вот навязывать большинству свои взгляды не следует. Парламент будет действовать в нормальном рабочем режиме, уверен А. Гриценко.
Председатель Верховной Рады прокомментировал по просьбе журналистов факт подачи депутатами В. Клычниковым и П. Запорожцем искового заявления, в котором оспаривается законность проведения пленарного заседания.
Обратиться в суд может каждый гражданин Украины, если считает, что его права ущемлены, считает А. Гриценко. "Но зачем идти в суд, если есть закон, в котором четко написано, когда собирается сессия и проводится пленарное заседание. Не надо блокировать трибуну и мешать работе всех депутатов", - отметил он.
Журналистов интересовало, будет ли смещен с должности Олег Русецкий, который был в свое время назначен председателем Рескомзема по квоте партии "Союз". Нет оснований для отзыва работающего профессионально О. Русецкого, заявил А. Гриценко: "Если Русецкий занял отличную от лидера фракции Миримского позицию - это ли повод исключать из партии, увольнять с должности?"
На вопрос об отношении к громким заявлениям "главного милиционера Крыма" Г. Москаля А. Гриценко ответил, что они никогда не выводили его из равновесия, поскольку ни одно слово в них не соответствует действительности. "Я подготовил ряд исковых заявлений и в ближайшее время передам их в суд. Пусть господин Москаль в суде подтвердит то, что говорит публично", - сказал А. Гриценко.
А то, что делает Г. Москаль, А. Гриценко назвал "началом грязной избирательной кампании". "Нужно сначала самому привести свой статус в строгое соответствие с законодательством Украины, - отметил спикер, - и разобраться, что это за должность такая - "начальник милиции на общественных началах", каким законом это определено? Или пусть сложит депутатский мандат. Кроме того, никто не имеет права говорить, что какой-либо гражданин Украины нарушил законодательство, пока это не будет доказано в суде".
Признаками начала избирательной кампании крымский спикер считает и попытки отдельных представителей "вчерашнего большинства" переложить ответственность на Председателя Верховной Рады и главу правительства, которые якобы "не спасли экономические показатели". Ведь нынешние "оппозиционеры", напомнил он, еще недавно "позитивно оценивали работу крымского парламента и правительства, отвечали за ее определенные направления, а сегодня ставят под сомнение экономическое развитие Автономной Республики Крым".
На вопрос о том, продолжаются ли переговоры с БЮТ, А. Гриценко ответил, что он как Председатель Верховной Рады АРК ежедневно ведет переговоры с руководителями разных фракций, с отдельными депутатами, каждый из которых, независимо от того, какую политическую силу представляет, имеет одинаковые права по выполнению наказов избирателей.
Кстати, А. Гриценко сообщил, что региональные организации Русской общины Крыма выходят из ее состава в знак протеста против позиции, которую заняли С. Цеков и его сторонники, входившие в Блок "За Януковича!". Соответствующее письмо за подписью 90 человек пришло от Русской общины Советского района. Осудили действия С. Цекова, а также руководителей партии "Русский блок" и в керченской организации. По мнению А. Гриценко, эти факты говорят о серьезных разногласиях в Русской общине Крыма.
Журналистами был затронут важный вопрос, касающийся полномочий нынешнего состава Верховной Рады АРК. А. Гриценко отметил, что речь идет не об их продлении, а о получении законного решения Конституционного суда Украины, которое поставит точку в возникших противоречиях, связанных со сроками работы парламента автономии. Каким бы ни было это решение, подчеркнул А. Гриценко, мы его примем как должное и с его учетом будем участвовать в избирательном процессе: в марте 2010-го или 2011 года. Решение Конституционного суда важно как юридический документ, который не даст дестабилизировать ситуацию в Крыму, подчеркнул глава парламента автономии.
http://www-ki.rada.crimea.ua/nomera/2009/185/gricenko.htmlПРО ВИБОРИ, ТЕРМІНИ Й СВОБОДУ СЛОВА
Олена Остапченко, "Слобідський край", 07.10.2009, Харківська обл.
Харківська облрада розділила область на передвиборні округи й звернулася до Президента, Прем'єр-міністра й у Раду Європи.У понеділок 5 жовтня депутати області зібралися на позачергову сесію. Приводом для її скликання стала постанова Центральної виборчої комісії № 134 від 18 вересня 2009 року "Про кількість територіальних виборчих округів для підготовки проведення виборів Президента України 17 січня 2010 року". Беручи до уваги адміністративно-територіальний устрій, кількість виборців і розташування шляхів сполучення, облрада запропонувала Центрвиборчкому створити в регіоні 14 територіальних округів. Всі вони здебільшого не відрізняються від округів, на які область ділилася в попередні вибори, з тією тільки різницею, що центр 183-го округу (до його складу входить Харківський район і м. Люботин) перенесений з Люботина в Пісочин, Ленінський район Харкова об'єднаний із Фрунзенським (173-й округ), а Жовтневий - із Червонозаводським (176-й округ). Втім, на виборцях, пояснив перший заступник голови облради Микола Тітов, ці нововведення ніяк не позначаться: голосувати городяни й селяни будуть у звичних пунктах.
Ще однією подією на сесії стало прийняття депутатами звернення під назвою "Демократичні права й свободи громадян - у небезпеці!". Занепокоєння й обурення в депутатів викликало рішення Печерського районного суду міста Києва від 22 вересня 2009 року. У ньому суд заборонив будь-яким фізичним і юридичним особам незалежно від форми власності розміщувати як рекламу недобросовісну інформацію про діяльність глави уряду й ВО "Батьківщина" Юлії Тимошенко. Рішення й справді дивне, оскільки не містить ніякої конкретики, а лише переказує один з пунктів закону про рекламу стосовно громадянки Тимошенко. Всім відомо, що, привселюдно розхвалюючи один пральний порошок або жуйку, не можна поливати брудом аналогічний товар іншої марки. Але в політичній сфері цей закон дотепер начебто й не діяв.
І от Печерський суд як би пояснив громадянам: політик - той же порошок, нітрохи не гірше, у всякому разі, один конкретний політик. Однак, на думку депутатів, таке рішення суду - лише завуальована форма цензури та явна ознака диктатури, що насувається. Воно (це рішення) фактично забороняє критикувати Прем'єра, публікувати будь-яку негативну інформацію про її діяльність, об'єктивно оцінювати результати цієї діяльності й ставить під загрозу свободу слова в Україні. Звернення до Президента, Голови ВР, Прем'єр-міністра, Голови Верховного Суду України й Генерального прокурора ініціювала фракція Партії регіонів. Представники й прихильники цієї ж партії організували пікет на захист свободи слова біля стін Будинку рад. Прийнято звернення було майже одноголосно (106 "за", 4 "проти", 1 утримався, 17 не голосували). Крім всіх гілок влади країни, його вирішено було направити в Раду Європи й незалежні організації "Freedom House" і "Репортери без кордонів".
Щодо різниці між дефініціями "негативний" і "недобросовісний", то вона, на думку голови облради Сергія Чернова, не настільки істотна. "Можна довго обговорювати терміни й втратити суть. А суть у тому, яку державу ми будуємо: правову або авторитарну. Якщо нам важлива демократія, то потрібно, щоб кожна людина мала можливість висловлювати свою точку зору. У тому числі й на адресу діючого керівництва країни, області, району й нижче до сільради. Але можна й заборонити це все, знайшовши якийсь привід, і чекати приходу диктатури. Головне в цьому. А слів із приставкою "не" я можу багато привести, але вони нічого не міняють", - прокоментував казус Сергій Чернов.
І все ж таки, крім питань політичних, депутати встигли якщо й не вирішити, то підняти декілька соціальних. Одне з них - проблема сільських шкіл, які закривають через малу кількість учнів, незважаючи на діючий мораторій. У результаті вчителя й батьки змушені або навчати дітей неофіційно, напівлегально, або залишати рідні місця. А це вже прямий шлях до загибелі села. З вимогою акцентувати увагу на проблемі депутати звернулися до губернатора області Арсена Авакова та пообіцяли повернутися до розгляду цього питання на наступній, черговій сесії, яка відбудеться наприкінці жовтня.
http://www.slk.kh.ua/view_post.php?id=3292ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА БЛОКИ
"ВЛАДА ВТРАТИЛА СТРАХ ПЕРЕД НАРОДОМ", - ВВАЖАЄ ЛІДЕР ВО "СВОБОДА" ОЛЕГ ТЯГНИБОК
В.Сівач, "Проскурів", 08.10.2009, Хмельницька обл.
Про це він розповів на мітингу-зустрічі з хмельничанами, що проходив у рамках всеукраїнської акції свободівців під назвою "Воля нації проти свавілля кланів".До речі, ця акція зібрала, не дивлячись на робочий час, навіть більше учасників, аніж та, яку у вівторок неподалік проводив лідер регіоналів Віктор Янукович. Непогано підійшли свободівці і до організації свого мітингу, виставивши на майдан декілька своїх агітаційних наметів, до яких збоку сиротливо дотулився і намет "Нашої України". Гарно "розігрівали" перед зустріччю присутніх патріотичні пісні січових стрільців, воїнів УПА, приємно було бачити і багатьох людей у національних строях. Словом, все було по-дорослому, як, зрештою, і півторагодинний виступ-монолог Олега Тягнибока, який зумів зосередити увагу аудиторії на багатьох гострих проблемах існування нашої держави.
Дісталося тут усім - і колишнім компартійно-комсомольським та кадебістським кадрам, які заполонили владу в країні, прибрали до своїх рук економіку, і діючому Президентові Віктору Ющенку, і лідеру БЮТ Юлії Тимошенко разом з лідером регіоналів Віктором Януковичем, і російському імперіалізму, і закордонним прошукам проти України з боку наших недругів у Європі та США. А ще лідер свободівців познайомив із програмними засадами своєї партії й висловив упевненість, що на наступних президентських виборах українці порозумнішають і голосуватимуть, особливо молодь, за ідейними переконаннями, а не вибиратимуть менше зло з тих, які нині виборцям пропонуються.
І все ж цей мітинг-зустріч був своєрідним "дежавю" того, з чим ми вже зустрічалися у своїй недавній політичній історії, адже ці гасла у різний час і з не меншим жаром проголошували і РУХ, і УРП, і КУН, і ціла низка інших державницьких партій, які не знаходили у собі сил для об'єднання у єдиний блок. Чи вдасться це "Свободі"? - побачимо, адже в нашому політикумі відчувається гострий дефіцит через відсутність організованої правої сили. А ще того дня на майдан Незалежності прийшли люди, яких не варто, мабуть, було Олегу Тягнибоку з таким емоційним надривом агітувати, бо були там загалом його однодумці. А от чи здатні вони до об'єднання, до реальних дій в нашій області та місті? - це запитання ще чекає на свою відповідь.ЕКОНОМІКА
ДВЕРІ ВІДКРИТІ ДЛЯ ІНВЕСТОРА
Володимир Бодак, "Західний кур'єр", 08.10.2009, Івано-Франківська обл.
З робочим візитом на Прикарпатті побував Надзвичайний і Повноважний посол Австрії в Україні Маркус Вукетіч.Після зустрічі з обласною владою пан посол завітав і до міської влади. Під час зустрічі у кабінеті міського голови обговорювалося чимало важливих питань, котрі стосуються економічного та соціального розвитку нашого міста завдяки потенційним іноземним інвестиціям.
Про галузі суспільно-економічного розвитку міста Надзвичайному і Повноважному послові розповіли мер Віктор Анушкевичус, його заступники Зіновій Фітель та Зінаїда Федорук, а також начальник управління економічного та інтеграційного розвитку міськвиконкому Богдан Білик.
Міський голова Віктор Анушкевичус зауважив, що австрійський бізнес вже представлений в Івано-Франківську, а тому, на його думку, це може дати поштовх для можливого розширення міжнародних зв'язків у різних галузях.
Також поважному гостеві надали інформацію щодо наявності у місті вільних виробничих площ для можливості інвестування економічного потенціалу міста. У свою чергу, посол пообіцяв всіляко сприяти розвитку нашого міста.
- Я сподіваюся, що мій візит дасть можливість посилити стосунки між обома державами, - наголосив Маркус Вукетіч. - Тим більше, що Австрія посідає четверте місце в Україні за обсягами іноземних інвестицій, більшість з яких зосереджені у сфері надання фінансових послуг банківськими установами. Хочу сказати, що Україна є цікавим та складним ринком для іноземних інвесторів.
Під час зустрічі обговорювалися також можливості для австрійських інвесторів брати участь у тендерах, котрі проводяться в будівельній галузі міста. А ще Івано-Франківськ сподівається на підтримку у сфері утилізації відходів, модернізації систем опалення у навчальних закладах міста.
Як повідомив начальник управління економічного та інтеграційного розвитку міськвиконкому Богдан Білик, обсяги іноземних інвестицій в Івано-Франківську складають 67,5 мільйона доларів, у той же час австрійська сторона інвестує 1 мільйон доларів. Щоправда, сюди не входять банківські установи, головні офіси котрих офіційно зареєстровані в Києві. А тому ймовірність австрійських інвестицій в економіку міста значно більша.
http://www.wk.if.ua/?set=news&mc=readfull&do=3448ПЛАТА ЗА ТРУД - ОБЯЗАТЕЛЬНА
Людмила Радева, "Крымские известия ", 07.10.2009
О ситуации на предприятиях Крыма, о снижении задолженности по зарплате - в интервью министра труда и социальной политики автономии Раета Сеттарова.В целом по Украине задолженность по зарплате превышает 1,5 миллиарда гривен. А какова ситуация на предприятиях, в организациях Крыма? О мерах по снижению задолженности по заработной плате в республике рассказывает министр труда и социальной политики Автономной Республики Крым Рает Сеттаров.
- Рает Рефатович, какие направления в работе министерства приоритетные? Достигнуты ли успехи в их решении?
- В деятельности министерства одно из приоритетных направлений - повышение благосостояния населения путем погашения задолженности по заработной плате, обеспечение ее своевременной выплаты. Благодаря принятию согласованных мер республиканскими, местными органами исполнительной власти совместно с контролирующими службами и прокуратурой можно говорить об устойчивой тенденции снижения задолженности. Так, в июле-августе с. г. общая сумма долга на предприятиях всех форм собственности уменьшилась на 6,5 миллиона гривен, или на 8,7 процента (с 73,9 млн грн на 1 июля 2009 года до 67,4 млн на 1 сентября).
За этот период на экономически активных предприятиях темп сокращения долгов составляет 11,6 процента, или 4 миллиона гривен, в том числе на предприятиях негосударственного сектора экономики - на 2,6 миллиона гривен. Рассчитались со своими работниками ОАО "Строительное управление-813", ОАО "Сантехпром" Симферополя, ОАО "Поливтор" (г. Красноперекопск), КП "Трамвайное управление" (г. Евпатория), ОАО "Бахчисарайское автотранспортное предприятие-14340" и другие. Ликвидирована задолженность по заработной плате работникам учреждений, финансируемых за счет бюджетов всех уровней. Республика значительно улучшила позиции в текущем году в рейтинге регионов Украины по темпам снижения задолженности. С 25 места в январе переместилась на второе - в августе 2009 года, а по экономически активным предприятиям - с 24 места на второе соответственно.
- Каким образом решается проблема в регионах?
- Полностью рассчитались с долгами в Армянске и Черноморском районе. Ликвидирована она на экономически активных предприятиях Евпатории, Красноперекопска, Судака, Белогорского, Первомайского, Советского и Красноперекопского районов.
Снижены долги работникам аграрного сектора. Полностью ликвидированы - на экономически активных предприятиях сельского хозяйства в Бахчисарайском, Белогорском, Кировском, Красногвардейском, Красноперекопском, Первомайском, Раздольненском, Сакском, Советском и Черноморском районах.
Вместе с тем эта проблема еще актуальна для работников 180 крымских предприятий. Особенно беспокоит ситуация, сложившаяся в Феодосии, где долг - 29,2 млн грн, Симферополе (13,2 млн), Керчи (6,5 млн), Джанкое (3,1 млн); в Бахчисарайском (2,9 млн), Симферопольском (2,6 млн), Белогорском (1,4 млн), Джанкойском и Раздольненском (по 1,1 млн грн) районах.
- Каковы основные причины существования задолженности по заработной плате?
- Они заключаются в неэффективном управлении предприятиями, низких результатах их финансово-хозяйственной деятельности. Ведь 46 процентов предприятий в республике убыточны. Основная причина - экономическая. Не менее тревожит то, что многие директора, игнорирующие законодательство об оплате труда, "отделываются" относительно небольшими штрафами. Хотя за эти нарушения предусмотрена уголовная ответственность, многие ее избегают. К примеру, в нынешнем году 441 руководитель привлечен к административной ответственности, в отношении 12 руководителей предприятий-должников были возбуждены уголовные дела, с четырьмя расторгнуты контракты. Казалось бы, цифры впечатляют. Но судебные решения вынесены только в отношении двух директоров.
Не реализуются в полном объеме полномочия центральных и местных органов исполнительной власти по государственному контролю за соблюдением законодательства о труде в части своевременной выплаты заработной платы. В каждом регионе с участием социальных партнеров (профсоюзов и работодателей) составлены графики погашения задолженности. Но лишь в пяти из 25 регионов они выполняются. К сожалению, продолжается рост долгов по выплате заработной платы на предприятиях государственной формы собственности, сумма увеличилась с начала года на 3,6 миллиона гривен и составляет уже более 36 миллионов.
- Назовите первостепенные, на ваш взгляд, задачи для решения вопроса.
- Президент Украины поставил задачу полного погашения задолженности по заработной плате на государственных и коммунальных предприятиях до
1 сентября текущего года. Были разработаны мероприятия, проведены совещания в Совете министров АРК. Вместе с тем до сих пор не ликвидированы долги на экономически активных предприятиях жилищно-коммунальной сферы Симферополя, Алушты, Керчи, Сак, Ялты, Бахчисарайского, Кировского, Красногвардейского, Ленинского, Нижнегорского, Раздольненского и Симферопольского районов. За нарушения законодательства о труде расторгнут контракт лишь с одним из 22 руководителей предприятий коммунальной формы собственности.
Сложно решается этот вопрос на предприятиях, находящихся в сфере управления центральных органов исполнительной власти, в частности, министерств промышленной политики и обороны Украины. Среди них - расположенные в Феодосии судостроительная компания "Море", Научно-исследовательский институт аэроупругих систем, ОАО "Феодосийский приборостроительный завод", Феодосийский казенный оптический завод, госпредприятие "Стеклопластик", где скопилась треть всей задолженности по республике. Приглашение на выездное заседание республиканской комиссии по погашению задолженности по заработной плате, которое проводилось в Феодосии, их руководителями проигнорировано.
Другой пример - ОАО "Джанкойский машиностроительный завод", находящийся в управлении Фонда госимущества Украины. На протяжении ряда лет велись разговоры о продаже акций завода и его предстоящем перепрофилировании в связи с тем, что продукция не находит рынка сбыта, а долги по заработной плате только в текущем году увеличились на 500 тысяч гривен и составили свыше 1,4 миллиона. В результате кредиторы обратились в Хозяйственный суд и по его решению начата процедура банкротства.
Есть и положительные примеры. Так, длительное время ГП "Казенное предприятие "Южэкогеоцентр", находящееся в сфере управления Министерства охраны окружающей природной среды Украины, входило в двадцатку крупнейших должников республики. Наше обращение к собственнику дало результат - в июле более 300 человек получили долгожданную заработную плату.
Острой проблемой остается погашение долгов на предприятиях, находящихся в процедуре восстановления платежеспособности или банкротства, где сосредоточено 53 процента существующей задолженности по республике. Четверть этой суммы "накопили" пять банкротов: ОАО им. Чкалова Бахчисарайского района, филиал ЗАО "Паллада", консервный завод "Паллада" Джанкоя, ОАО "Керчьрыбпром", ОАО "Завод "Альбатрос" в Керчи и ОАО "Ялтинское автотранспортное предприятие № 14328". Арбитражные управляющие неоднократно приглашались с отчетами на совещания, заседания региональных и республиканской комиссий по погашению задолженности, давали заверения о погашении задолженности в ближайшие 2-3 месяца, однако… Пришло время с них строго спросить Крымскому управлению по вопросам банкротства Министерства экономики Украины, которое обязано контролировать работу арбитражных управляющих.
Проводимые проверки региональными органами по труду совместно с прокуратурой и другими контролирующими организациями обнаруживают вопиющие нарушения законодательства об оплате труда. С расчетных счетов функционирующих предприятий денежные средства перечисляются не на погашение задолженности по оплате труда работающих, а на другие хозяйственные нужды, оплату услуг банков, бирж, покупку оргтехники, машин и др. Таким образом, одни руководители соблюдают закон, а другие - имея беспроцентный "кредит", используют его в своих интересах. Все материалы переданы в прокуратуру для принятия мер.
Еще одним рычагом воздействия на решение проблемы оплаты труда я бы назвал развитие социального партнерства. Необходимо шире использовать права профсоюзов по контролю за движением финансовых активов предприятий, привлечению к ответственности собственников и уполномоченных ими органов за невыполнение условий коллективных договоров и контрактов в части своевременной оплаты труда работников.
В целом проблема может быть решена с помощью согласованных действий на всех уровнях исполнительной власти и местного самоуправления, при активном участии контролирующих и правоохранительных органов. Принимаемые меры позволят обеспечить конституционные права граждан на достойный уровень жизни, своевременную выплату заработной платы.
http://www-ki.rada.crimea.ua/nomera/2009/185/plata.htmlПОЛІТТЕХНОЛОГІЇ
ІНТЕЛІГЕНЦІЯ "ЗА" ТИМОШЕНКО
"Західний кур'єр", 08.10.2009, Івано-Франківська обл.
Представники Івано-Франківщини приєдналися до прихильників Юлії Тимошенко.В середу до лідерів регіональних еліт, представників інтелігенції та ділових кіл Львівської, Тернопільської, Рівненської, Волинської, Чернівецької та Закарпатської областей у їхньому заклику об'єднатися на президентських виборах довкола Юлії Тимошенко долучилися й представники Івано-Франківщини.
"Шановні співвітчизники, до вас звертаються мешканці тих регіонів України, голосування яких майже п'ять років тому було вирішальним щодо обрання на посаду Президента України Віктора Ющенка...", - мовиться у зверненні. Однак сьогодні підписантів звернення дивує заява "Віктора Ющенка про намір балотуватися на повторний термін, бо у діючого президента немає жодних шансів на перемогу, а у суспільства немає раціональної потреби у цьому". На їхню думку, "лідерство Юлії Тимошенко у демократичному таборі не може викликати сумнівів, і саме вона здатна перемогти у другому турі Віктора Януковича...". А тому "для перемоги демократії потрібна єдність... Ті, хто практично не має шансів на перемогу, повинні не брати участь у виборах і працювати на перемогу своєї колеги". Адже, "як і у 2004 році, цього разу Україна знову на розпутті - або консервація антиукраїнського, олігархічного ладу, або прорив до європейських стандартів життя".
http://www.wk.if.ua/?set=news&mc=readfull&do=3444КИРОВОГРАД. ПОСЛЕДНИЕ ПРЕДВЫБОРНЫЕ СТРАСТИ
Геннадий Рыбченков, "Украина - Центр", 07.10.2009, Кировоградская обл.
Грядущие выборы не местные, а общегосударственные, но это совсем не означает, что их судьба решается исключительно где-то далеко.На исход кампании немало влияет и то, что происходит на Кировоградщине.
Более того, большинство экспертов считает, что доля будущего президента определится именно в Центральной Украине. Восток с югом и запад традиционно дадут вполне определенный результат, на который никакой агитацией уже особо не повлиять. А вот на чью сторону удастся склонить центральноукраинского избирателя - еще вопрос. Потому-то политическая предвыборная жизнь бурлит и в Кировограде. К тому же пока можно делать и заявлять что угодно абсолютно без последствий - официально предвыборная кампания еще не началась…
Сразу две отнюдь не последние политические силы Кировограда стали громко жаловаться в СМИ на политические репрессии. Причем в очень сходных тонах. Вот Партия регионов заявляет: "Похоже, городская власть Кировограда, областного центра в одном из "ключевых" центральных регионов, накануне президентских выборов открыто пошла в наступление на позиции местной Партии регионов. А возглавили его БЮТовское большинство в городском совете и мэр-коммунист Владимир Пузаков. Абсолютно не стесняясь при этом, судя по всему, в выборе средств и не заботясь о хотя бы формальном соблюдении законности. На такие мысли наводит установившаяся в последнее время закономерность: из исполнительных органов местного самоуправления увольняются и выводятся представители ПР, а их места с "благословления" мэра и большинства в городском депкорпусе занимают бютовцы". Ну и так далее, с перечислением фамилий, от бывшего вице-мэра Волканова до директора станции юных техников Малицкого.
Вторит Регионам "Наша Украина", правда, обвиняя в репрессиях совсем другую инстанцию: "Недавно одним из заместителей нового главы Кировоградской облгосадминистрации назначили человека бывшего главы Секретариата Президента Виктора Балоги Анатолия Ревенко. Человека, который во времена Балоги исполнял обязанности главы Кировоградской ОГА, применял административные репрессии против наших однопартийцев. Потом Ревенко, возглавив местную организацию партии Балоги "Единый Центр", пытался расколоть нашу организацию. Это не удалось, и теперь, очевидно, эти его попытки решили подкрепить назначением на высокую должность.
Нас возмущают такие действия, прямо направленные на разгром партийной организации".
Что ж такое происходит?! Две влиятельнейшие политсилы, и по сию пору многое решающие в городе и области, вдруг, скажем прямо, заплакали? Вместо того, чтобы по столу кулаком грохнуть. Непонятно. Хотя, по старой традиции, народ у нас чаще голосует за обиженных и угнетенных. Так что, уже пришла пора ПР и НУ выставляться обиженными?
"Наша Украина" на "репрессии" со стороны властей ответила неожиданным, асимметричным, как сейчас модно говорить, ходом. Городская организация "партии Ющенко" заявила, что на выборах будет поддерживать… Юлию Тимошенко. Областная организация "НУ" объявила, что решать, за кого быть, она будет на областной конференции. А в Киеве, причем в самых высоких кабинетах, немного офигели, выражаясь по-простому, от таких заявлений с мест. Но санкций по отношению к раскольникам пока решили не принимать до съезда партии, он скоро будет.
А в области у нас появился такой себе Общественный комитет спасения. Надо думать, это совершенно никак не связано с выборами. Организация создается для контроля за действиями власти, говорят комитетчики. "Ситуация в области - катастрофическая. Эта кадровая чехарда, когда мы не знаем, кто руководит областью, когда у нас нет человека, который имел бы право подписывать документы… Нам никто не отвечает на вопрос, кто управляет Кировоградщиной", - рассказал журналистам один из инициаторов создания комитета Виктор Жупаненко. К сведению, Виктор Жупаненко имеет отношение к местному офису потенциального кандидата в президенты Анатолия Гриценко. Еще, по нашей информации, выразили желание изо всех сил спасать область представители ВО "Свобода", "Фронту змін" Арсения Яценюка и другие товарищи.
Так, некстати припомнилось, что пять лет назад, осенью 2004-го, в Кировограде тоже был создан комитет. Масштабом побольше - Комитет национального спасения. Хотя правды ради стоит сказать, что таковые создавались во всех областях под единым названием. И в том комитете Виктор Жупаненко был на ведущих ролях…
Самым массовым мероприятием последних дней совершенно неожиданно стало празднование 20-летия Народного руха Украины на Кировоградщине. Чуть не тысяча людей собралась по этому славному поводу у памятника Тарасу Шевченко в областном центре в прошедшую пятницу. Как архисправедливо заметил один из местных ценителей политического процесса: "Если так много приходит отметить юбилей Руха, то почему так мало за него голосуют?!"
Увы, объяснение тому, вероятно, кроется в админресурсе. Двадцатилетие Руха ведь приказал отмечать Президент своим указом. И заработала чиновничья машина. Доходя до пошлости. Как признался "УЦ" один из представителей летной академии, им вообще сказали, что в центр города они отправляются на мероприятия в честь Дня учителя, а оказались они на Дне Руха. Народный рух изменил историю нашей страны, без него она была бы другой, и дал политике множество очень достойных людей (хотя где они в массе своей?). Но это же не значит, что нужно гонять на прочувствованное и важное для пусть немногих мероприятие студентов и школьников, родившихся через годы после основания Руха. И если бы собралось несколько десятков, по-настоящему ценящих и знающих то, что Рух сделал, разве праздник был бы хуже?
Тем временем на фоне довольно оригинальных вопрошающих всех и вся кандидатов в президенты билбордов "Единого Центра" глава Кировоградской областной организации этой партии Анатолий Ревенко сложил свои полномочия, отказавшись комментировать это событие. И правда же, нет здесь никакой связи с тем, что на сегодня Ревенко - и.о. первого заместителя главы облгосадминистрации? Ведь другой высокопоставленный кировоградский единоцентрист, зам главы облгосадминистрации Виктор Демченко на своем посту не удержался…
http://www.uc.kr.ua/fresh/4731/ТОЧКА ЗОРУ
ЗАСТЕРЕЖЕННЯ ВІД ВИБОРЧОФОБІЇ
Богдан Теленько, "Проскурів", 08.10.2009, Хмельницька обл.
У медичних класифікаціях різноманітних страхів-фобій, наскільки знаю, різновиду виборчої фобії ще офіційно не зафіксовано. А дарма.Тому що за своїми масштабами впливу на суспільство якраз ця фобія нині б'є рекорди. Що лежить в основі цих суспільних страхів навіть важко виокремити, але те, що у цей психологічний ступор на певний час нас вводять цілком продумано, за усіма правилами політтехнологічної науки, а подеколи й психотропних засобів впливу, не маю сумнівів.
Не є винятком і нинішня президентська кампанія, яка ще до початку її офіційного старту вже настільки наелектризувала нашу суспільність, що, здається, ми вже вийшли на її фінішну пряму. От і думаєш нині, а чим політтехнологи і штаби завтрашніх претендентів на президентську "булаву" нас здивують ще? Мабуть, таки здивують, хоч, уявляється, потенційні кандидати вже видали з передвиборчого арсеналу усі свої "фішки". "Прем'єр ефективного уряду" Віктор Янукович береться нині не лише всіх почути, але й не припиняти боротися за закон та благо народу, його вчорашній керівник виборчого штабу Сергій Тігіпко крокує Дніпрогесом і повторює, мов заклинання-мантру, твердження про те, що Україна має бути сильною державою - а хто проти? Арсеній Яценюк кинувся в індустріалізацію, у підняття АПК, прагне нагодувати армію й делікатно заграє з нашим північним сусідом. Віктор Ющенко твердить, що піде на вибори й обов'язково переможе. Володимир Литвин стверджує, що з цим хаосом треба закінчувати. Юлія Тимошенко соромить їх усім разом своєю працьовитістю, хоч на відміну від своїх найближчих конкурентів відмовилася від категоричного негативу і закликає об'єднатися та перемогти кризу... А уявіть, що буде після 19 жовтня, коли в атаку підуть кандидати другого і третього технічного ешелону й ті "оригінали", у яких завалялося декілька зайвих мільйонів гривень? Словом, як у пісні співається: "То ли еще будет".
Але жарти жартами, а нам справді є над чим помізкувати попри усе це нагнітання виборчих страхів. Адже маємо собі скласти уяву про те, яким повинен бути наш наступний глава держави. Як на мене, то вочевидь це має бути політик, який здатний не не словах, а на ділі захищати національні інтереси своєї країни у внутрішній і зовнішній політиці, об'єднувати, а не роз'єднувати країну, здатним бути на широкомасштабні реформи, протистояти світовій кризі, вести нещадну боротьбу з явищами корупції, тримати рівно "спину", не заграючи ні зі Сходом, ні з Заходом, орієнтуватись лише на наш, український інтерес. І зрозуміло, цей політик повинен мати команду однодумців-професіоналів, бути вольовим, рішучим, відмовитися від популізму у вирішенні загальнодержавних проблем, а ще в ідеалі повинен він, бодай, знати історію власного народу й не повторювати помилок своїх попередників, бути і самому взірцем послідовності у власній політичній біографії. Перелік цих рис, якими ми наділяємо в своїх побажаннях майбутнього президента, які, до речі, тотожні з тими, яким нам бачиться загалом ідеальний керівник, можна продовжити.
Ви ж скажете, що вони аж надто ідеальні і що таких політиків взагалі не існує, а той, хто настільки ідеалізує їх образ, є надто балуваним. Можливо, й так. Але чи не варто нам вже на фоні усіх цих виборчих агіток, усіляких політрекламних "жахливчиків" заспокоїтися й поміркувати без емоційного надриву над усім, що нам нині пропонує перевиборна політична кухня, меню якої зводиться, як на мене, до простого рецепту: змусити нас з'їсти все, що там приготують. Вигнати їх усіх з цього базару, як дехто пропонує, нам, зрозуміло, не вдасться. Але й не варто нагнітати самим собі страхи від цієї поживи, яка загалом-то нині не першої свіжості. Мені ж думається, що цю фобію треба усім нам навчитися долати лише здоровим глуздом. Принаймні, на нинішню виборчу кампанію іншого застереження не бачу.ЦЕ НЕ БЮДЖЕТ, А "КІТ У МІШКУ"
Євген Маслов, "Одеські вісті", 08.10.2009
«Фінансування повинно будуватися знизу вгору, тільки тоді бюджет відповідатиме потребам», - думка в.о. міського голови Ізмаїла Ірини Рудніченко.Як відомо, Прем'єр-міністр країни Юлія Тимошенко висунула різноманітні новації, що стосуються Державного бюджету на майбутній рік. Як це позначиться на Ізмаїлі? Думкою з цього приводу ми попросили поділитися в.о. міського голови Ізмаїла Ірину Рудніченко.
- Почну з того, що Кабмін запропонував свій проект, а Президент його ветував. Проте Кабмін взяв саме свій проект за основу при розробці проекту бюджету-2010.
Ми одержали контрольні цифри бюджетного проекту, обговорюємо їх, і, скажу прямо - обговорюємо "кота у мішку". Адже ми не знаємо нічого - ні того, якою буде мінімальна заробітна плата, ні тарифної сітки, ні того, як складуться ціни на енергоносії. Все це - таємниця за сімома печатями. Як і про що у такому разі можна говорити?
Скажу більше - міськрада подала "нагору" свої зауваження з приводу того, що нам сьогодні не вистачає майже п'яти мільйонів гривень на виплату заробітної плати бюджетникам, а також матеріальної допомоги для тих, хто її потребує Проте, судячи з того, що нам "спущено згори", наші пропозиції зовсім не враховано. У зв'язку з цим уже сьогодні досить жорстко постає питання про те, що нам не буде на що утримувати територіальний центр. Якщо у нинішньому році на його утримання виділялося понад один мільйон гривень, то на наступний передбачено всього 500 тисяч. І що нам після цього - зачиняти таку необхідну для наших людей похилого віку установу? До мінімуму скорочувати персонал? Перестанемо годувати людей? Будемо просити пенсіонерів, щоб вони повністю віддавали свої пенсії? Як це зрозуміти? Та, у принципі, дуже просто: чиновникам там, нагорі, не до наших проблем. Там підходять до вирішення питання суто арифметично, без врахування специфіки міста, без врахування наших насущних потреб у зв'язку з наявною інфраструктурою. У зв'язку з цим, звичайно ж, не враховується те, що у нашому місті, крім загальноосвітніх шкіл, діють школа мистецтв, музична школа тощо. Досить затратні сьогодні сфери освіти, охорони здоров'я, культури, спорту. Не враховується кількість дітей, що займаються у позашкільних центрах. Але ж, до речі, серед них є і сільські діти. Не враховується багато чого, що і зрозуміло: чиновникові з Києва наших проблем не роздивитися. Нехай сусіди не ображаються, скажу - нас по суті прирівнюють до м. Татарбунари, де інфраструктура має зовсім інший рівень розвитку. Виходячи з цього, можу сказати одне: ті новації, про які так гучно заявляє Юлія Тимошенко, не несуть нічого хорошого, та й не можуть нести, оскільки принцип-то залишається старим - побудова бюджету згори вниз, а не навпаки.
Переконана: фінансування повинно будуватися знизу вгору, тільки тоді бюджет відповідатиме потребам.
Цілком можливо, що трохи пізніше, на наступній стадії передвиборної кампанії, наш шановний Прем'єр все переграє, за звичкою знайшовши винуватих у тому, що перший варіант "не пройшов", будуть надіслані зовсім інші цифри. Але точно так само аж ніяк не впевнена, що й у новому проекті будуть враховані інтереси місцевих громад, зокрема і нашої міської.
І далі. Давайте задумаємося: а чи вигідно самій Тимошенко, яка рветься у Президенти, фактично позбавляти повноважень президентську вертикаль? Адже якщо продовжувати розмову про вихід місцевих органів самоврядування (насамперед сільських) прямо на Київ, чим займатимуться ті ж районні та обласні державні адміністрації? Тобто, за цим кроком повинен бути й інший - та сама політична реформа, про яку говориться давно, та тільки говориться, а зрушень на краще не видно. Адже справді, сьогодні в Україні спостерігається певна подвійність гілок влади на районних і обласних рівнях. Фактично роздуті штати адмінапарату, відбувається дубляж тих самих рішень. Принижується роль місцевих рад. Недарма ж кажуть, що влада у того, у кого гроші. А гроші, як і весь комплекс установ-виконавців, судячи з такого розкладу, у руках адміністрацій. Для нині діючого Президента наявність такої структури - це можливість прямо впливати на процеси глибинки. Чи вигідно Юлії Тимошенко, яка часто повторює про свій намір домагатися посади Президента, знищувати цю вертикаль? Думаю, ні. Тоді чим продиктовані ці пропозиції? Тільки одним - прагненням привернути до себе "низи", мовляв, дивіться, яка я, як піклуюся про вас, як дбаю за самоврядування. А далі що? А далі - як завжди. Хто завадить, як кажуть, з'їхати з теми, а при нагоді знайти "ворогів", які, мовляв перешкодили впровадити таку систему?
Отож, турботою про наші інтереси тут не пахне, це - початок передвиборної кампанії.
http://izvestiya.odessa.gov.ua/index.php?go=Newspaper&in=view&id=17029З ПЕРЕДВИБОРЧОГО ФРОНТУ
Наталя Мельникова, "Поступ", 05,08.10.2009, Львівська обл.
Хвиля передвиборчої агітації швидко накочується на Львівщину, погрожуючи поглинути все навколо.Схоже, що політична реклама взяла за ціль достукатися до кожного серця і прокрастися в кожен мозок дорослого дієздатного населення країни, себто електорату. А це чим раз стає все важче, адже з кожними виборами і наступним розчаруванням у вибраних на них особах політична активність населення падає. Виборці обростають коконами байдужості і недовіри. Навіть вибух народного ентузіазму під час Помаранчевої революції не змінив загальної тенденції.
Тому то потрібно все більше зовнішніх стимулів, щоб пробудити в населення політичний інтерес. В хід ідуть найрізноманітніші методи. Хтось набирає команду естрадних зірок, начебто його прихильників, і вирушає з концертним туром по країні. Хтось просто роз'їжджає регіонами витягуючи інтелігенцію всіх мастей на інтелектуальні дискусії. Хтось замовляє сюжети з прихованою рекламою у випусках теленовин, … полює за голосами молоді в нетрях Інтернету, … пише популістські законопроекти і блокує Верховну раду, щоб привернути до себе увагу… Ну і звичайно те, що просто неможливо проігнорувати сучасній людині, хіба що кілька місяців не виходити з дому і не виглядати у вікно, - так звані в народі бігморди, які на кожному кроці нам посміхаються і обіцяють, обіцяють, обіцяють… Стоп, а що ж насправді політики нам обіцяють і що за цим стоїть? В цьому і спробуємо розібратися.
Тому що … найреальніший
Віктор Янукович
Лідер парламентської опозиції в даний момент без сумніву має найвищий рівень підтримки. Він підходить до президентських виборів з дуже зручної позиції: відповідальності за економічну кризу в країні не несе, критикувати дії влади може скільки завгодно, кожен виток інфляції і безробіття тільки послаблює позиції влади і приносить йому симпатії виборців. До того ж, події останніх 5 років розвінчали більшість помаранчевих міфів і реабілітували опального в 2004 році Віктора Федоровича.
В передвиборчій кампанії Янукович підтримує старі-добрі традиції паразитування на вигаданих проблемах російської мови і культури російськомовного населення. Ігнорує при цьому один з азів політичної реклами - не можна постійно акцентувати на тих самих суспільних потребах, бо люди перестають купуватися на набридлі лозунги.
Без звичного в передвиборчий сезон соціального популізму теж не обійшлось. Законопроект "Про підвищення пенсій і зарплат" став потужною політичною зброєю в руках Партії регіонів. От тільки шкода, не вони перші і не вони останні - Юлія Володимирівна з антикризовим бюджетом 2010 р. ще може позмагатися за статус найбільшого популіста України, але про неї пізніше.
Як не дивно, програму чи навіть якогось натяку на програму політик не пропонує. З такими серйозними рішеннями Янукович поспішати не хоче. Каже, що вже аж потім, після перемоги на виборах, потрібно буде спочатку провести ревізію ситуації, що склалася в країні, а потім він вийде до народу з програмою, яка повинна стати національною. Виникає питання: для чого ж тоді діє опозиційний уряд з Віктором Федоровичем на чолі, якщо він ще досі не може провести ревізію ситуації? Тут би й згадати загальнонаціональний антикризовий центр, який кандидат пообіцяв створити за участі всіх парламентських сил і інтелектуальної еліти. І то терміново, бо ж криза не чекає. Навіть білборди розвішав, мовляв, дзвони, я на проводі… А потім переніс створення антикризового центру в невизначене майбутнє, бо зараз здійснити цю ідею нереально. З рештою, логічними суперечностями в висловлюваннях Віктора Федоровича вже нікого не здивуєш.
Всюдисуща Вона
Юлія Тимошенко
Вже рік як країну терзає фінансово-економічна криза. Уряд, головний орган виконавчої влади, несе і найбільшу відповідальність за кризу. Це не могло не позначитися на рейтингах Юлії Володимирівни. Закономірність проста і жорстока як саме життя: падає гривня і ростуть ціни - падають рейтинги і росте недовіра населення.
Тимошенко вирішує це складне питання в типовий для неї спосіб: на тлі розрухи малює світлі і оптимістичні картини народного добробуту та благополуччя. Антикризова стратегія для металургів - заводи працюють; Антикризова стратегія для будівельників - житло будується; Створено стратегічний запас вугілля - шахтарі з зарплатою; Всупереч кризі пенсії без затримок…. А справа знизу скромний рядок "Вона працює" міцно забивається вам у підсвідомість і ви самі не помічаєте, як починаєте вірити. Справді, Вона така хороша все це зробила, як же ми без неї… оой, треба повертатися до дійсності.
Головною передвиборчою фішкою Юлії Володимирівни є Держбюджет України на 2010 рік. Як бачимо, нецільове використання законодавчих актів серйозно закріпилося в українській практиці. Бюджет хибує на популізм і відірваність від реальності, і це логічно - передвиборчій програмі реалістичність тільки на шкоду. Факт долара по 7.50 грн, закладений в основу економічних розрахунків, вже сам за себе говорить. Поки економісти аналізують подробиці, рухаємось далі.
Чого треба народу - хліба і видовищ. І якщо з першим в країні сутужно, то видовища - будь ласка. Збірна найпопулярніших українських естрадних зірок наступні кілька місяців "З Україною в серці" буде піднімати настрій населення і рейтинги Тимошенко по всій країні. Звичайно ж цілком безкоштовно, хто б сумнівався. На відкритті туру прем'єр-міністр сказала: "Україні потрібна сильна команда, яка втілить найкращі сподівання. Для цього ми тут і зібралися", - он як Леді Ю компенсує відсутність власної професійної команди, яку вже встигли помітити за останні роки.
Залишається відкритим питання, що ж конкретно обіцяє Юлія Володимирівна. Коротко кажучи, це щастя для всіх і в необмеженій кількості.
Кіндер-сюрприз на троні
Арсеній Яценюк
Арсеній Петрович з'явився на політичному олімпі недавно, зате дуже помітно. ЗМІ малювали його як молодого, динамічного і впевненого в собі, професіонала і ерудита, що пристосовується до будь-якої посади і будь-якої влади, де б не опинився - вражає карколомними успіхами.
Важко перевірити чи справді успішними були результати роботи, а от навички пристосування видно як на долоні. Але під час передвиборчої кампанії політик переоцінив свої здібності перевтілення і недооцінив суспільну пам'ять. Впадає в очі, що ще вчора проєвропейський - сьогодні Яценюк більш ніж лояльний до Росії; прибічник Ющенка - сьогодні його критик; ліберал - сьогодні критик лібералізму і ледь не соціаліст.
Останній фактор найбільше і віддає фальшем. Реверанси в сторону будівничих комунізму (див. агітаційні газетки) здаються як мінімум неадекватними, а відверто більшовистські лозунги типу "Прогресивне село" і "Нова індустріалізація" розраховані хіба що на ностальгуючих бабусь і дідусів. Сюди ж прихильність до радянської системи освіти і охорони здоров'я. Те, що Яценюк свідомо вибрав курс на зміцнення ролі держави в економіці, підтверджують його заяви про необхідність до закінчення кризи ввести мораторій на приватизацію державних і комунальних підприємств, продовжити мораторій на продаж землі. Отак от, Арсеній Яценюк критикує владу за ідеологічний вивих, а сам ідеології не пропонує, лише невдало прилаштовує старі лозунги до нових умов.
Привертає увагу і антипомаранчевий курс політика. Можливо він через критику Помаранчевої революції хоче остаточно відмежуватися від Віктора Андрійовича, щоб не тягти за собою баласт його непопулярності. Проте дещо в діючого президента Арсеній Петрович все-таки запозичив - національний масштаб. Яценюк спить і бачить себе націєтворцем. Говорить про себе як про менеджера, що перетворить напіврозвалений український проект на прибуткову корпорацію "Україна і партнери". Закликає перезаснувати країну і, як не дивно, хоче очолити процес перезаснування, хоча ця роль йому явно не по зубах.
Динозавр президентських перегонів
Петро Симоненко
Ось уже кілька виборчих турів як Петро Миколайович незмінний кандидат в президенти України. Крім того, багато років незмінний керівник Комуністичної партії, яка неухильно доживає віку разом зі своїм електоратом і не зможе забезпечити лідеру перемогу на виборах. Навіть задеклароване об'єднання блоку лівих сил не надто додасть політику популярності, адже в блок увійдуть сили, що за підсумками минулих парламентських перегонів разом набрали заледве кілька відсотків. Це об'єднання швидше проект на наступні вибори до парламенту, що Симоненко навіть не заперечує.
Його позиція по всіх вагомих питаннях чітка і визначена вже багато-багато років тому, виходить із прописних істин марксизму-ленінізму. Тому завдання передвиборчої кампанії кожен раз зводяться до нагадування цих істин виборцям, припасовування їх до конкретної ситуації, і звичайно ж, критики влади. В даному випадку, політик говорить про російську мову як другу державну, поетапну ліквідацію інституту президента і орієнтацію України на Росію. Що ж, кажуть, стабільність - запорука успіху. Чи може неправду кажуть.
Надія вмирає останньою
Віктор Ющенко
У Віктора Андрійовича здається і вона вже вмерла, принаймні його публічні виступи останнім часом все більше скидаються на прощальні промови. Діючого президента критикують за слабкість і безпорадність на посаді Глави держави, залежність від оточення, дріб'язкові суперечки з прем'єр-міністром, невиправданий перед народом кредит довіри і за що тільки його не критикують. Рейтинг Ющенка навіть нижчий від рейтингу Кучми в останні роки президентства, а це вже неабиякий показник його непопулярності. Другого шансу після такого зазвичай не дають. Але, всупереч прогнозам, Віктор Андрійович все ж іде на президентські вибори.
Залишається прихильником гасел демократизму, національного будівництва, євроатлантичної інтеграції і стратегічної співпраці з США. Замінником програми цього кандидата служить проект змін до Конституції. Тут Віктор Андрійович несподівано пропонує впровадити в Україні парламентську республіку з двопалатним законодавчим органом, ліквідувати президентську вертикаль на місцях, розширити повноваження місцевого самоврядування тощо. Важко сказати, що саме наштовхнуло гаранта конституції на такий радикальний її перегляд і зміну політичної системи України, але навряд чи це знайде відгук в суспільстві. Не до того зараз, криза надворі.
Нейтральніше не буває
Володимир Литвин
Парламентська криза вдаряє по спікеру Володимиру Литвину безпосереднім чином. В принципі керівник парламенту має непогані можливості для популяризації себе: посада і публічна, і важлива. Але в ситуації хронічних конфліктів і блокувань, коли головний законодавчий орган безнадійно паралізований - спікер нагадує швидше виховательку дитячого садочка, тільки й робить, що постійно і безуспішно мирить недисциплінованих вихованців.
Володимир Михайлович намагається хоч якось врятувати ситуацію і в рамках так званих робочих візитів роз'їжджає регіонами, спілкується з виборцями. Пропозиції цього політика як завжди слушні, очевидні і … нецікаві - відчувається брак харизми і яскравих ідей. Тут з Литвином зіграла злий жарт типова для нього компромісність і нейтральність, яка забезпечує стабільні кілька відсотків підтримки, але ці кілька відсотків стають межею можливостей політика.
Політик - камікадзе
Олег Тягнибок
Олег Ярославович без сумніву фігура помітна в українській політиці. Войовничий і запальний, відомий радикальними поглядами, провокаційними заявами і колоритними висловлювання, Тягнибок заслужив собі скандальну репутацію. Для нього, як і для багатьох політиків другого ешелону, участь у президентських виборах це аж ніяк не спроба на них перемогти, а просто ще одна можливість нагадати про себе і загітувати нових прихильників.
В передвиборчій кампанії нічого оригінального поки не запропонував, окрім підбурювання людей на бунт: "У них влада? У них гроші? Але ж нас більше!". Іншими словами, давайте товстолобою масою нищити їхню владу і відбирати в них гроші. Відразу зрозуміло, на людей якого інтелектуального рівня цей політик орієнтується. При тому своєю неадекватністю відштовхує від себе багатьох національно свідомих і патріотичних людей, які надто виховані і помірковані для такого хутірного екстремізму.
Як підґрунтя своєї позиції Тягнибок в цій кампанії, як і загалом, використовує застарілі націоналістичні ідеї початку і середини 20 століття, - етнічна нація і радикальні методи політичної боротьби. Тому й має таку обмежену підтримку, тим часом як нові праві в Європі здобувають успіх, пропонуючи суспільству нові ідеї, відповідні до сучасних умов і потреб.
Повернення у велику політику
Сергій Тігіпко
Сергій Леонідович зник з політичного олімпу в кінці 2004 р, в момент історичної поразки кучмістського режиму, з яким мав недвозначний зв'язок. Притих, перечекав кілька років, поки шлейф асоціацій з Кучмою від нього сам собою відпав, а тепер знову поривається на олімп. Ходять чутки, що навіть із соціалістами хоче домовитись, щоб використовувати їхню організаційну структуру. То вже певний знак, що Трудова партія, яку очолював політик раніше, безповоротно пішла в небуття, а нова команда так і не з'явилася.
Тігіпко є одним з небагатьох, хто чітко і послідовно виклав свою передвиборчу програму. Шкода тільки, що оформив у вигляді книжки і продає за гроші. Що ж, бізнесмен він і в політиці бізнесмен, вибори не виграє, то хоч якусь копійчину заробить. Як зробив би пересічний українець, ми похвалимо політика за старанність і не купимо книжки. Про передвиборчу програму дізнаємось по його заявах і статтях на персональному сайті.
Сергій Тігіпко пропонує прості і загальнозрозумілі речі: підтримку бізнесу, допомогу аграріям, пошук нових ринків збуту для українських виробників, бюджет розвитку а не проїдання, скорочення чиновницького апарату і так далі, і тому подібне. Що справді цікаво, виступає за невходження України до НАТО, натомість участь в глобальній системі безпеки, але зі збереженням нейтрального статусу. З цими ідеями Сергій Леонідович мандрує Україною і шукає прибічників.ПЕРСОНАЛІЇ В ПОЛІТИЦІ
МИКОЛА ОНИЩУК: "СИСТЕМА ОРГАНІЗАЦІЇ ВЛАДИ В КРАЇНІ МАЄ ВДОСКОНАЛИТИСЯ"
Володимир Разуваєв, "Проскурів", 08.10.2009, Хмельницька обл.
Хмельницьких журналістів передусім цікавила позиція міністра юстиції щодо ймовірності змін до Конституції."Діяльність Міністерства юстиції та його органів мають більш суттєво впливати на формування та реалізацію державної правової політики," - таку думку висловив під час зустрічі з журналістами у Хмельницькому міністр юстиції України Микола Онищук. За його словами, у нас у цій діяльності все більше превалюють галузеві та відомчі питання, отож насамперед "потрібно виробити нові підходи до розвитку національної правової системи, з підготовки пропозицій до урядових планів законопроектної роботи, а також правової позиції уряду".
Журналістів передусім цікавила позиція міністра щодо ймовірності змін до Конституції. Микола Онишук вважає, що система організації влади в України має бути вдосконаленою і це розуміють усі політичні сили та владні інститути. Існують декілька варіантів таких змін, але серед усіх лише проект Віктора Ющенка здобув схвальну оцінку з боку авторитетних міжнародних інституцій, зокрема Венеціанської комісії. Відтак "важко уявити іншу палітру, котру можна обговорювати". Водночас, на думку головного юриста країни, існують певні різночитання у тому, яким чином запроваджувати запропоновані зміни: через всенародний референдум чи Верховну Раду. Причина - деякі колізії у правовому полі, що склалися у ході попередніх виборів. З одного боку, Конституційний Суд довів, що зміни до Головного закону країни можуть ухвалюватися на референдумі, але це має бути записано у конституційних положеннях.
Відповідаючи на запитання журналістів щодо можливості уніфікації судових кодексів у площині однакового рівня доступності до інформації про судові процеси та їх прозорості для громадян, Микола Онищук відзначив актуальність цього питання. Він заявив, що Міністерство юстиції "працює над цією проблемою у рамках загального реформування системи правосуддя". Паралельно з цим запроваджується система безоплатної правової допомоги для населення. Щодо цього, зокрема, триває робота з відкриття центрів такої допомоги в районах Хмельницької області.
Натомість у ході прес-конференції не обійшлося і без запитань, які якраз і стосувалися проблем відомчих та господарських. Так, даючи власну оцінку ситуації навколо спроб продажу Одеського припортового заводу, Микола Онищук зауважив, що "спрогнозувати якийсь конкретний результат дуже важко, оскільки передбачається довгий багаторівневий судовий процес, який може затягтися до завершення виборчої президентської кампанії". При цьому він звернув увагу на те, що будь-яких звернень до Міністерства юстиції до початку конкурсної процедури з продажу ОПЗ з боку майбутніх інвесторів не було.
Міністр юстиції відповів і на інші запитання журналістів. Від себе він висловив подяку керівництву області та місцевій владі у Славуті за сприяння у відкритті нового приміщення відділу реєстрації актів цивільного стану, в якому взяв особисту участь.ПЕРЕДІЛ ВЛАСНОСТІ
В БЕРДЯНСКЕ УСПЕШНО ЗАХВАТИЛИ ЗАВОД
"Миг", 07.10.2009, Запорожская обл.
Группами неизвестных общей численностью около 70-ти были блокированы одновременно все КПП Бердянского государственного завода стекловолокна.Основная группа прибывших проникла 4 октября на территорию предприятия через забор. При этом один из нападавших поломал ногу, а трое серьезно поранились колючей проволокой. Сотрудников охраны предприятия захватили и заперли. У всех предварительно отобрали мобильные телефоны.
Когда руководство завода стало выяснять, что же происходит, оказалось: таким своеобразным способом решил вернуться к исполнению директорских обязанностей уволенный по решению Фонда госимущества после скандального исчезновения с предприятия 77 кг платины Владимир Толмачев. Выяснилось, что он имел на руках решение суда о незаконности увольнения. Правда, отсутствовал приказ Фонда госимущества, в ведении которого находится завод стекловолокна, о его восстановлении в должности. Кстати, основанием для решения суда стало то, что уволили Толмачева в то время, когда он находился на больничном. Действительно, пока искали и пытались вернуть на предприятие оборудование и отходы, содержавшие платину (след которых так и затерялся), Владимир Толмачев находился в психиатрической лечебнице. А ФГИУ уже опротестовал решение суда о восстановлении его в должности директора.
В воскресенье руководство завода на территорию предприятия не пропустили, как и представителей горотдела милиции, прокуратуры и СБУ. Силовики применять силу не торопились. Бердянский горрайонный прокурор Владимир Коцюруба сам вел переговоры с захватчиками. Продержавшись три с половиной часа те сами освободили территорию завода. Молодым людям в возрасте около 20 лет никто не препятствовал и попыток к задержанию не предпринимал. Более того, с ними рассчитывались наличными.
Никаких комментариев работники правоохранительных органов по поводу случившегося не давали. За медицинской помощью в Бердянскую горбольницу никто не обращался.
http://www.mig.com.ua/events.php?eventID=26753ЗАКОННІСТЬ І ПРАВОПОРУШЕННЯ
ПРИВАБЛИВІ КРЕДИТИ
Світлана Лазоренко, "Нова Доба ", 08.10.2009, Черкаська обл.
Обіцяні дешеві позики - не що інше, як обман.Кредити від 10 до 300 тисяч гривень без довідки про доходи, поручителя та застави... Подібні рекламні оголошення, незважаючи на те, що банки та й кредитні спілки позик не надають, нині - на кожному кроці. Журналісти "Нової Доби" й собі вирішили дізнатися, на яких же умовах можна так легко та без проблем отримати бажаний кредит.
Прийшовши до офісу однієї з таких організацій, відзначаємо, що охочих узяти позику таки не бракує. Стоячи в черзі, помічаємо чоловіка років 45-ти.
- Зараз із грошима дійсно дуже складно. Ось прийшов, аби довідатися, як можна отримати позику, - одразу вступає в розмову Олександр Іванович. - Торік теж хотів узяти кредит, щоправда, згодом потреба в ньому відпала. Але тоді дізнався, що необхідно лише надати копію паспорта та ідентифікаційного коду. А ще в день укладання угоди сплатити дев'ятсот гривень за консультацію та ведення договору. І вже за тиждень чи якихось десять днів на мій рахунок перерахують гроші.
На запитання, чи не боїться пан Олександр віддавати свої кровно зароблені кошти наперед, чоловік не вагаючись відповів, мовляв, як гроші треба, то де ж діватися.
- Доводиться ризикувати. Зараз же банки кредити не надають, спілки - теж. Як така скрута настала, то що вдієш. А гроші ці вони беруть завчасно лише для того, щоб і собі якось перестрахуватися, адже ж гарантій, що позика буде виплачена, я теж не надаю, - знизуючи плечима, відказує Олександр Іванович. - Ось і торік, поки стояв у черзі, прийшов дідусь років сімдесяти, приніс купу довідок, що він здоровий. Згоден був заплатити будь-які гроші, аби лише отримати той кредит. І, знаєте, працівники організації таки ризикнули - погодилися надати позику. Зрештою, як дають, то треба брати, до того ж, я ще й разу не чув, аби когось так обманули.
"Заплатіть 2200 гривень, а ми вам через тиждень - кредит"
У кабінеті чергового відвідувача з усмішкою зустрічає молода дівчина.
- Хотіли б узяти в позику двадцять тисяч гривень, - звертаємося до працівниці.
- А для чого ж вам потрібна така сума?
- Ніяк не можу завершити ремонт у квартирі. А хіба ж по крихті із зарплати настягаєш?! Тож, вирішила взяти позику, а тоді потихеньку і розрахувалися б, - розповідаємо заздалегідь підготовлену історію.
- О, то ремонт - це ж така затратна справа, може, вам двадцяти тисяч і не вистачить. Беріть хоча б двадцять п'ять, - одразу переймається проблемою відвідувача дівчина.
- То як можна, давайте й двадцять п'ять... Тільки що, зрештою, потрібно, аби отримати кредит?
- Умови насправді дуже прості. Вам потрібно принести копію паспорта та ідентифікаційного коду. А для оформлення всіх документів сплатити нам дві тисячі двісті гривень. Розраховуватися будете протягом десяти років. Відсотки в нас також доволі вигідні - лише 3,6 річних, - відказує дівчина. - Якщо зможете розрахуватися раніше, то ніяких штрафів за дострокову виплату. Виплачуватимете 208 гривень і ще 75 - за адмі-ністративні витрати, тож, загальний щомісячний платіж становитиме 283 гривні, - пояснює працівниця кредитної установи, показуючи розрахункову систему організації.
- Ну то давайте свій кредит, а гроші я вам завтра принесу, - провокуємо власною наївністю.
- Та ні! Гроші маєте сплатити в день укладання договору, а згодом, десь через тиждень, ми переведемо на ваш банківський рахунок позику.
- А як я знатиму, що потім не залишуся ні з чим? Адже дві тисячі на дорозі теж не валяються...
- Та що ви! - обурено відказує дівчина. - Навіть і не переживайте, адже ми з вами підпишемо угоду. Зрештою, ми - організація серйозна, працюємо другий рік!
Узявши до рук папірець, що зветься угодою, помічаємо, що всі умови прописані на двох сторінках. Шрифт настільки дрібний, що пересічна й необізнана в усіх тонкощах людина за кілька хвилин, що відводяться на ознайомленням із документом, просто нічого б не зрозуміла.
"Гроші за кредит віддав, а на рахунок позики так і не перерахували"
Вийшовши із кабінету кредитної організації, наштовхуємося на спантеличеного хлопця із купою паперів у руках.
- А ви теж прийшли позику оформити? - цікавимося в молодика.
- Та я вже на свою голову його нібито оформив! Ви уявляєте, вони вимагають, аби сплатив тисячу шістсот гривень за кредит та ще й наперед. Я думав почекати, поки гроші надійдуть на рахунок. Коли ж зрозумів, що нічого так і не діждуся, то вирішив просто розірвати угоду, - відказує Тарас. - Зрештою, мій адвокат порадив у такі афери не вплутуватися і грошей наперед не давати. Адже гарантій, що отримаю потім кредит, просто немає.
Показавши, підписану раніше угоду, хлопець пояснив, що одразу в усі умови не вник.
- Тут кілька сторінок, і все так дрібно написано, що, зрештою, усвідомити, на що ти погоджуєшся, просто нереально, - пояснює Тарас. - Вони ж мені відказали, що немає одноразового внеску, немає і угоди. Як на мене, це все просто якась махінація, розрахована невідомо на кого! Тож, раджу - йдіть звідси й не робіть дурниць.
Поки розмовляли із Тарасом, із сусідніх дверей такої ж кредитної організації почули розмову на підвищених тонах. Згодом звідти вийшов ще один клієнт, вочевидь, мало задоволений результатами перемовин.
- Я їм заплатив гроші, як ми й домовлялися. Усе ходив до банку перевіряти рахунок, і от уже минуло кілька днів, а там і досі пусто. Вирішив прийти розібратися, а вони мені, мовляв, почекайте лише кілька днів, гроші просто ще не надійшли. Мої ж повертати ніхто тут, вочевидь, не поспішає. Тепер хтозна, чи щось узагалі отримаю...
"Це все - фінансова піраміда, що має на меті заробити гроші на довірі людей"
Чим же насправді займаються організації, що надають швидкі позики без обмежень, ми вирішили довідатися у фахівців.
- Нині з'являється чимало рекламних оголошень, у яких йдеться про швидкі кредити без довідки про доходи. Необхідно лише сплатити суму від 800 гривень і вище, так би мовити, за ведення договору та надання консультації. І довірливі люди, яким терміново потрібні гроші, на це, зрештою, купуються, - коментує експерт зі зв'язків із громадськістю Черкаської асоціації кредитних спілок, заступник голови правління кредитної спілки "Фенікс Черкаси" Ірина Моложава. - Насправді ж, розраховувати, що кредит таки вдасться отримати, зрештою, не варто. Адже наразі не було жодного факту отримання позики на таких умовах.
Окрім того, за словами Ірини Геннадіївни, установи, що позичають гроші на таких умовах, навіть не мають ліцензії на надання подібних послуг.
- Більше того, такі організації не зареєстровані як фінансові установи. Тому проконтролювати їх дуже важко. Натомість договір із потенційним позичальником укладається таким чином, що, зрештою, притягнути когось до відповідальності практично неможливо. Словом, людина добровільно віддає свої гроші, які ніхто їй не поверне. Та й позики вона теж не отримає, - пояснює Ірина Моложава. - Це все лише фінансова піраміда, яка має на меті напівзаконними шляхом заробити кошти за рахунок довірливих людей. Загалом, нині в країні дуже жорстка кредитна політика. Приміром, банки наразі не кредитують. Те саме й щодо кредитних спілок. Лише дуже обмежена їхня кількість надає позики для населення, звісно, в разі надання довідки про доходи та під заставу.
"Розірвати угоду та повернути свої гроші практично не можливо"
- Імовірно, позичені гроші надійдуть на рахунок лише через кілька тижнів або й узагалі ніколи. У своїй практиці мав справу з подібними махінаціями.
Тільки тоді в договорі чітко прописувався пункт про так звану "покупку в групі". Тобто, перша людина отримувала кредит, коли такі договори підписувало ще двадцять-тридцять осіб, - розповідає юрист юридичної консультації "Партнер" Віктор Данилевський. - Тож, і ця схема нагадує щось подібне. Насправді ж, імовірніше, позику ніхто не надасть. А от розірвати таку угоду та повернути свої гроші практично неможливо. Зрештою, коли поміркувати логічно, якщо комусь потрібні гроші, то як він може платити за їхнє отримання? Тому я б радив з осторогою ставитися до таких організацій і не віддавати свої кошти кому-небудь.ИЩУТ ПОЖАРНЫЕ, ИЩЕТ МИЛИЦИЯ…
Геннадий Рыбченков, "Украина - Центр", 07.10.2009, Кировоградская обл.
111 дней прошло с того дня, как уже бывший народный депутат в голованевском лесу убил человека. Наконец-то гражданина Лозинского объявили в розыск.Не прошло и трех с половиной месяцев, как Департамент уголовного розыска МВД Украины 5 октября (дата распространения пресс-релиза) объявил в розыск гражданина Украины Лозинского Виктора Александровича. Всего-то 111 дней прошло с того дня, как уже бывший народный депутат в голованевском лесу убил человека. Приметы прилагаются: возраст, рост, цвет глаз, лицо овальное, нос прямой, уши "прилягаючі". Оперативность, да? Прямо-таки сквозит горячее желание поскорее найти, правда?
Кстати, СБУ объявила Лозинского в розыск еще 3 июля. Милиция на всякий случай еще немножко подумала.
Вспоминая украинскую историю поисков фигурантов нашумевших преступлений, приходишь к выводу, что не там наши правоохранители работают, и не тех призывают помочь. Вот объявили у нас в розыск еще в 1996 году Виктора Жердицкого, - он, как руководитель "Градобанка", украл деньги, которые немцы дали на компенсации пострадавшим от нацизма жителям Украины, остарбайтерам в основном. Так его нашли через четыре года, в 2000-м. Немцы нашли. И у себя посадили в тюрьму. Потом нам передали в 2005-м, и он уже давно на свободе, мы же добрые, выпустили человека.
А Павла Ивановича Лазаренко кто арестовал? Да американцы, конечно, не украинцы же. И сидит он там по сию пору, правда, под домашним арестом, но нам его возвращать США не рискуют.
Бывшего премьера, а ныне простого депутата от Партии регионов Ефима Звягильского в розыск объявили еще в далеком 1994-м. В Израиле нашелся. Но нам его не выдали, доказательная база хромала.
Это все к чему - за границей искать надо. Хотя в том же Израиле якобы находили и Лозинского, и недавно задержанного Пукача, фигуранта дела по убийству Гонгадзе. Правда Пукач потом подло оказался в селе недалеко от Киева... Вообще искусство искать украинской милиции когда-то должно быть воспето каким-то анти-Конан Дойлем. Тот же как бы самый разыскиваемый преступник страны Алексей Пукач жил в Украине девять лет до своего задержания, и чтобы сильно прятался - так нет. В Луганской области он вообще жил у своей родственницы, двоюродной тети, так ту даже никто из милиции и не проверял насчет возможного укрывательства!
С размахом ищут бывшего главу Государственного управления делами при Кучме Игоря Бакая, бывшего главного милиционера Николая Белоконя, вроде бы причастного к отравлению Ющенко бывшего зама главы СБУ Владимира Сацюка. Они живут себе преспокойно в Москве, выступают по телемосту в эфире у Савика Шустера. Но тут все же другой случай - вроде бы Россия отказывается их выдавать. Хотя зачем тогда вообще нужен Интерпол?
Да и вообще, зачем ловить? Никто в Украине и не заметил, как 19 февраля этого года были выпущены на свободу обвиняемые в убийстве в 2001 году журналиста из Славянска Игоря Александрова. Апелляционный суд счел, что "у гособвинения не оказалось достаточных доказательств их вины, следствие проведено с грубейшими нарушениями Уголовного кодекса Украины". Ну хоть почти по пять лет оборотни в погонах (гендиректора телекомпании ТОР убили милиционеры) отсидели.
Совсем недавно журналисты опрашивали жителей Голованевска: вы верите, что его поймают? Ни один человек не сказал, что верит…
http://www.uc.kr.ua/fresh/4732/КОНФЛИКТНАЯ СИТУАЦИЯ
Людмила Потоцкая, Кирилл Тигай, "Приазовский рабочий", 07.10.2009, Донецкая обл.
Жалобы работников "Азовреле" дали повод для возбуждения уголовного дела по факту халатности, повлекшей тяжкие последствия.В редакцию "ПР" обратились работники "Азовреле" (УТОГ) с жалобами на руководство предприятия. Вот что рассказывает Т.Н. Макарова: "Очень долгое время люди инвалидного предприятия "Азовреле" (директор Сергей Бобошко) работали в неотапливаемых помещениях. Поэтому в 2007 году государство выделило нам деньги - 368 тысяч гривен - для установки обогревательного оборудования. Его купили и установили, но оно не работает и не будет работать - ведь оно газовое, а газ к нашему предприятию не подведен! Администрация на возмущения сотрудников ответила тем, что, дескать, газ собирались подводить, но не хватило средств. Спрашивается, зачем были потрачены деньги, ведь тепла зимой по-прежнему не будет?"
Далее из рассказа Татьяны Николаевны узнаем, что летом 2008 года УТОГ выделило предприятию 150 тысяч гривен для нового оборудования. На эти деньги были приобретены семь станков для производства гвоздей. Сейчас работают только два станка, поскольку остальные не подходят для эксплуатации в помещении завода.
Татьяна Макарова считает, что "за всеми этими действиями директора скрываются махинации с государственными деньгами, которые поступают на инвалидов, а работникам между тем три месяца не выплачивали зарплату"…
Среди "махинаций" Татьяна Николаевна называет такой факт: "Из бюджета пришло 200 тысяч гривен на ремонт общежития. На эту сумму в общежитии были заменены окна, причем во время их установки едва не рухнули стены. В туалетах и ванных комнатах был постелен кафель, который уже начал отваливаться. Замененные раковины и бачки не новые и не пригодные для нормального использования. В душе сток не работает, а вода просто течет в коридор. Комната для стирки перенесена в подвал, в котором нет отопления и вентиляции. Канализационные трубы здесь постоянно прорывает, но их не заменили, а просто за-крыли под пластиком. Весь первый этаж общежития отдан арендаторам - различным фирмам. Отдельного входа они не имеют, поэтому целый день посетители идут через общежитие, где живут люди с детьми".
Журналисты "ПР" побывали и в общежитии, которое имеет жалкий вид. Стены побелены не везде, сантехника далеко не новая, водопроводный кран покрыт ржавчиной, кафель в душевой комнате и туалетах отходит от стен…
А вот некоторые строки из коллективного письма, которое пришло в редакцию от сотрудников "Азовреле" Г.С. Лепейко, В.М. Хибуха, С.А. Филимошкиной и других (всего 17 подписей): "Заработанные "гроши" идут не на оплату труда инвалидов, а на погашение штрафов, которые "Азовреле" получает по вине нашей администрации…"
За разъяснением ситуации журналисты газеты "Приазовский рабочий" обратились в Киев к председателю УТОГ Юрию Максименко . Вот как он оценивает ситуацию: "За короткий период времени, с начала 2001 года, "Азовреле" поменяло пять директоров. К нам, в Киевское управление УТОГ, жалобы из Мариуполя начали приходить год тому назад от Татьяны Макаровой и других работников. Я посылал четыре раза своего заместителя, проверяла и областная организация УТОГ. Могу сказать только одно: на 50 процентов факты по жалобам подтверждаются. Сейчас мы продолжаем разбираться в ситуации. 28 июля было заседание УТОГ, на котором директор Бобошко отчитался и признал свои ошибки. Управление УТОГ поставило ему условие - он должен навести порядок на заводе до конца сентября, в противном случае мы его увольняем…".
А вот как видит ситуацию сам Сергей Бобошко : "Люди на нашем предприятии работают в отапливаемых помещениях, существует электрическая система отопления, но она дорого обходится "Азовреле". Поэтому в 2007 году нам было выделено 355 тысяч гривен для установки газоотопительной системы. Харьковская фирма, выигравшая проводимый нами тендер, недовыполнила свои обязанности на 102 тысячи - подвод газа непосредственно к предприятию. Сейчас мы ведем с ней судебное разбирательство по этому поводу. До конца года оборудование будет работать".
Сергей Бобошко сказал, что в общежитии ремонт сделан, деньги потрачены правильно, что даже КРУ Донецка это подтверждает. Только почему-то ремонт этот жильцам не нравится.
Вот и главный экономист "Азовреле" Лариса Чумак , и председатель профсоюзного комитета Анна Пенкина лишь оправдывают действия администрации по затратам денег.
Что касается арендаторов, утвердившихся в помещениях общежития, то директор оправдал тем, что договоры с ними утверждены УТОГ Киева, да и арендная плата "по 60 гривен за квадратный метр".
Главный инженер "Азовреле" Геннадий Иваненко сказал, что законность увольнения Макаровой проверяла территориальная Государственная инспекция труда в Донецкой области Государственного департамента по надзору за соблюдением законодательства о труде (Госнадзортруда), и она признала, что все было сделано законно. Да, действительно, инспекция в ответе Макаровой признает факт увольнения за прогулы законным, но с этим не согласилась сама Макарова и обратилась в суд. Так что точку в "законности" увольнения Макаровой поставит суд. (Решением Жовтневого суда от 18.09.2009 Татьяна Макарова восстановлена в своей должности и приступила к работе).
На суд уповает и Сергей Бобошко. "У нас была масса проверок, и сейчас нас продолжают проверять. Криминальных моментов у нас нет. Мы докажем это в суде", - оптимистически заключил директор.
Еще в апреле Татьяна Николаевна обращалась в Секретариат Уполномоченного Верховной Рады Украины по правам человека, в результате чего была проведена инспекция Госнадзортруда, а также было направлено письмо в прокуратуру Донецкой области с целью проверки возможных нарушений существующего законодательства руководством "Азовреле" УТОГ при использовании бюджетных средств и государственного имущества.
Прокуратура Донецкой области организовала проверку. А затем по поручению прокуратуры области прокурором Жовтневого района г. Мариуполя была проведена проверка "в порядку ст. 97 КПК України, з питань порушень, наведених у зверненні (Макарової). За результатами перевірки 9.06.09 прокурором Жовтневого району м. Маріуполя стосовно посадових осіб ВП "Азовреле" УТОГ порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України. По кримінальній справі розпочато досудове слідство".
За комментарием журналисты обратились в прокуратуру Жовтневого района. Старший следователь Сергей Васильченко сообщил, что возбуждено уголовное дело по факту служебной халатности, совершенной должностными лицами "Азовреле" УТОГ, что причинило тяжкие последствия по признакам преступления, предусмотренного частью второй статьи 367 УК Украины. Ведется следствие, обвинение еще не предъявлено, заключил Сергей Валерьевич.
х х х
Мы обязательно расскажем нашим читателям, чем закончится данная конфликтная ситуация. Однако возмутительно другое: как можно было бросить инвалидов на произвол судьбы, по сути дела, на выживание в такое время? Все эти проверки и комиссии не сделали главного - они не решили судьбу людей, остро нуждающихся в помощи. Если в наше время тяжело выживать здоровым людям, то каково инвалидам?! Хотя справедливости ради надо сказать, что государство, как видим, выделяло средства. Кроме того, имеются налоговые льготы для подобных предприятий, но руководство "Азовреле" не умело ими толково распорядиться, наладить труд и быт работников, что довело в результате до конфликтов и судебных тяжб.
Даже независимо от того, к каким выводам придет следствие и что решит суд, сегодня ясно, что администрация завода, профсоюзная организация и управление УТОГ (г. Киев) лишь оправдываются вместо того, чтобы реально помочь людям, найти заказы и загрузить предприятие, которое ранее было на хорошем счету.
http://www.pr.ua/news.php?new=7942СКАНДАЛИ
ПРЕДСТАВНИКИ ЛЬВІВСЬКОЇ ІНТЕЛІГЕНЦІЇ ОПОЛЧИЛИСЯ ПРОТИ ТИМОШЕНКО
"Поступ", 08.10.2009, Львівська обл.
Точка зору учасників прес-конференції Львівського відділення Конгресу української інтелігенції щодо майбутніх учасників президентських виборів."Заява, поширена у медіях минулого тижня Степаном Павлюком є абсолютно не правдива від першого до останнього слова", - заявив сьогодні, 7 жовтня, під час прес-конференції голова Секретаріату Львівського відділення Конгресу Володимир Парубій, коментуючи заяву про нелегітимність та правочинність відновлення Львівського відділення Конгресу української інтелігенції та створення на противагу львівської обласної ініціативи "Європейського конгресу України".
"Щодо Павлюка, ми вже йому не дивуємося. Він неодноразово оголошував себе тим, ким він не є. У 1994 році, коли ми створили Блок національно-патріотичних сил, і одностайно обрали головою Братуня, Павлюк через деякий час оголосив себе головою, пішов на радіо, телебачення, і так протягом року себе декларував. Це свідчить про безпринципність. - прокоментував В. Парубій - Він був головою ЛВ КУІ до 1999 року, коли став керівником виборчого штабу Леоніда Кучми. Він перейшов в інший табір, зайняв іншу позицію. Після виборів, із подачі Кучми він пішов на високу посаду у Київ. Він порвав будь-які зв'язки з львівською інтелігенцією, бо позиція львівської інтелігенції була зовсім іншою. І відтоді, це уже 10 років, він не контактує із львівським середовищем".
За словами В. Парубія, Степан Павлюк безпідставно називає себе головою ЛВ КУІ та піддає сумніву легітимність зборів від 17 вересня 2009 р. "Заява Павлюка є неправдивою від першого до останнього слова", - зазначив В. Парубій, коментуючи твердження С. Павлюка, що кампанія на підтримку Віктора Ющенка зініційована Секретаріатом Президента.
Так, заявив В. Парубій, участь у роботі зборів ЛВ КУІ 17 вересня взяв голова Конгресу української інтелігенції Іван Драч. Було обрано нову управу Львівського відділення - раду (55 осіб), президію (15 осіб) та голову відділення (Б.Возницького). До цього часу ЛВ КУІ фактично не працювало. Його колишній голова С. Павлюк ще в 1999 р. "ідеологічно порвав" з львівською інтелігенцією, коли пішов працювати на Л. Кучму до Києва, і донедавна не контактував з ЛВ КУІ. Тому звернення С. Павлюка від імені львівської інтелігенції до усіх кандидатів у президенти - зняти свої кандидатури на користь Ю. Тимошенко Володимир Парубій вважає "звичайною провокацією і ганьбою для справжнього інтелігента-патріота".
"Тут ніхто не претендує на посади міністрів, якісь заохочення чи пільги. Ми хочемо, щоб той, хто стане президентом, знав: у Львові є такі люди, що думають про збереження національної спадщини", - зауважив Борис Возницький.
Почесний директор Інституту екології Карпат НАН України, академік НАН України Михайло Голубець, перший заступник голови ЛВ КУІ попереднього складу заявив: "Степан Павлюк після обрання Кучми президентом був настільки переконаний, що стане міністром - будь-яким - чи культури, чи освіти, чи господарки, не мало значення, що цілковито занедбав роботу львівського відділення Конгресу, бо від цього не мав жодної користі. Він забезпечив собі підтримку, авторитет в адміністрації Президента".
"Останні 4-5 років ніхто на збори відділення Конгресу не запрошував, про засідання ніколи не було мови. У ситуації, коли приїхав до Львова Базів, почав зневажати Президента, дружину Президента, робити недостойні для інтелігента заяви, коли в цьому середовищі під впливом Базіва опинився Павлюк, то було цілком зрозуміло, що Павлюк робить іншу орієнтацію. Його не цікавить робота львівського відділення Конгресу, а цікавить робота в іншому середовищі, яка б дала йому можливість тепер стати якимось міністром. - додав академік Голубець - Тепер, коли почалося використання авторитету львівської інтелігенції для того, щоб заявляти від нашого імені, що ми будемо підтримувати кандидатуру Тимошенко на посаду президента, коли ще не оголошено про початок висунення кандидатур, коли ми чуємо по радіо, телебаченню, на різноманітних зустрічах то з учителями, то з аграріями, то з профспілками, то з іншими групами людей, обіцянки, що всім будуть підвищені зарплати, всі будуть забезпечені усім, що потрібно, але йде така дика інфляція і зубожіння народу, ми не змогли стояти осторонь".
За словами М. Голубця, чесні громадяни України, патріоти, не можуть стояти осторонь питання президентських виборів, оскільки від них залежить подальша доля України. "Якщо ми доведемо до того, що не Ющенко буде обраний Президентом, то не йде мова про особу, а йде мова про те, якою буде Україна, куди поведуть Україну. Якщо ми не оберемо Ющенка, це означає, що ми штовхаємо Україну на проросійські рейки, і що нас будуть вести знову у старий хомут, в якому ми були сотні, а потім у радянському хомуті ще десятки років. - прокоментував він. - Якщо придивитися до тих кандидатур, які себе висувають, то є ті амбітні люди, які дбають не про країну, а про своє "Я". Врешті-решт кожен хоче бути отаманом. То хвороба нашої нації зруйнованої, знищеної. І стоїть завдання від того рятуватися. Нам потрібно розвивати нашу державу, дбати про національні інтереси, представляти Україну на міжнародній арені, а якщо ту нашу державу буде представляти людина, яка не може відрізнити Стокгольму від Хельсінкі, Ахматової від Ахметової, і Кіровоградську область від Чернівецької, то чого ми тоді варті, і коли перестанемо бути німими рабами, і дивитися, щоб нас як телят водили на шнурку усі, кому заманеться, хто більший крикун, більший брехун, і більше грошей має".
Академік Голубець підкреслив, що у списку львівської обласної ініціативної групи зі створення "Європейського конгресу України" немає жодного члена президії і є жодного члена ради Львівського відділення Конгресу української інтелігенції колишнього складу, тому "вести мову, що хтось когось заміняє самовільно чи неправочинно - нісенітниця. Це явна спекуляція людей, які женуться за грішми і особистими вигодами".
Голова Львівського відділення Конгресу української інтелігенції, Герой України Борис Возницький заявив: "Ми не дуже впевнені, що нашого Президента оберуть. Якщо президентом стане інший, то ми хочемо, щоб він знав, що у Львові є така інтелігенція, що думає про збереження культури, національної спадщини, відродження духовності".
Також один з членів ЛВ КУІ, професор НАН України Степан Вовканич зазначив: "Інтелект повинен не обслуговувати, а служити. Ми повинні служити народу. Я завжди собі задаю питання: "Якби Юля справді була з Україною в серці, як ці артисти, то чи була б ця суперечка між президентом і нею? Та, не було б. Людина з самого початку була вмотивована на найвищу посаду, і все, що вона робила, починаючи від інавгурації Ющенка, коли вона налаштувала людей, щоб викрикували "Юля, Юля!", пояснюється цим. Тоді ще ніякої суперечки не було. Тому, вважаю, інтелект повинен служити, а не обслуговувати".
Присутній на прес-конференції ієромонах, доктор богослов'я Львівської архієпархії УГКЦ Севастьян Дмитрух розповів про Мойсея у контексті сучасної української політики. За його словами, народ був настільки лінивим, що не хотів перейти через гору, щоб мати краще життя.
Також він зазначив, що "Мойсей вивів народ з неволі, а вони почали нарікати на свого визволителя". Він висловив думку, що до Конгресу української інтелігенції потрібно долучити ще декілька священиків.
"Ще кілька священиків потрібно прилучити. Бо нам не байдуже, що відбувається в країні", - сказав він. За його словами, "найбільшу довіру в наш час люди мають до церкви. І часто після служб питають священиків, а чи буде Україна після цих виборів?".
За його словами, зараз стоїть питання, чи Мойсей нашого народу буде далі Президентом.
А ще під час прес-конференції Львівського відділення Конгресу української інтелігенції згадали про концерт, який відбвся у Львові на підтримку Тимошенко.
"Той концерт, який організувала група артистів на підтримку Тимошенко у Львові, коштував для організаторів 14,5 млн гривень. Можете, собі уявити, які це величезні гроші? Розказують, що кожен співак отримав по 1 млн. гривень. Для чого такі гроші даються? Що вони підтримують: національну ідею чи конкретну людину, яка просто має гроші?", - заявили предстаники КУІ.
За матеріалами ZAXID.NET.ЗБЕРЕЖЕННЯ ДОВКІЛЛЯ
ДАЖЕ КРИЗИС НЕ ДАЕТ ВЗДОХНУТЬ
Петр Вощинский, "Жизнь", 08.10.2009, Донецкая обл.
Города Донецкой области продолжают лидировать в списке самых загрязненных территорий нашей страны.Объясняется это высокой плотностью населения и концентрацией промышленных предприятий. Падение объемов производства в связи с кризисом давало экологам и жителям региона надежду на то, что загрязнение окружающей среды уменьшится, однако их ожидания оправдались не в полной мере.
Вспоминая глубочайший кризис 90-х годов, жители Макеевки говорят, что в тот тяжелый период в городе впервые за долгие годы лежал белый снег, не "обогащенный" выбросами меткомбината и коксохимов. С тех пор прошло уже более 15 лет, причем в последнее десятилетие мало кто из руководителей крупнейших заводов и комбинатов не рапортовал регулярно в СМИ о миллионных инвестициях в программу модернизации производства и конкретно в экологические проекты. Интересно, что несмотря на это, еще один промышленный город донецкого региона - Мариуполь - не переставал задыхаться от выбросов. Прошлой зимой уже в разгар нынешнего кризиса нам довелось пообщаться с местными жителями, которые, стараясь сохранить присутствие духа в преддверии сокращений зарплат и рабочих мест на меткомбинатах, оптимистично прогнозировали, что благодаря кризису море нынешним летом будет чище, а дышать станет легче. Однако их ожидания не оправдались.
Всеядное море
Причем это не просто субъективные впечатления отдельных жителей. Накануне окончания курортного сезона на Азовье Государственная экологическая инспекция Азовского моря опубликовала данные анализа морской воды. Согласно информации, наибольший загрязнитель Азовского моря на территории Донецкой области находится в Мариуполе - это металлургический гигант "Азовсталь". Комбинат осуществляет забор морской воды на двух водозаборах и имеет пять сбросов в акваторию Азовского моря. Через четыре из них сбрасываются теплообменные воды. Через сброс №9 непосредственно в море вытекают производственные сточные воды, которые проходят очистку от зависших веществ и нефтепродуктов в шлаконакопителе, расположенном в акватории Азовского моря. В него комбинат сбрасывает шлаки газоочисток аглодоменного производства, сбросы прокатных цехов, шлаки химводоочисток. На промышленных сбросах отмечается превышение предельно допустимых концентраций загрязняющих веществ в несколько раз. Причем превышения нормативов значительны и постоянны.
Наибольшее загрязнение Азовского моря отмечается вблизи сброса №9 ОАО МК "Азовсталь". Так, во втором квартале 2009 года нормативы ПДК в сточных водах сброса №9 были превышены по следующим показателям: взвешенные вещества, азот аммонийный, железо, нефтепродукты, медь, нитриты.
В контрольном створе (250 м от выпуска №9 ОАО МК "Азовсталь") в течение второго квартала 2009 года наблюдается постоянное превышение ПДК содержания взвешенных веществ вдвое, нефтепродуктов - в 2,6 раза, азота аммонийного - в 6 раз, железа - в 26 раз.
При проверках к комбинату применяются меры административного воздействия, выставляются претензии за загрязнение окружающей среды. В первом полугодии 2009 года инспекцией выставлены две претензии на сумму свыше 155 тысяч гривен, как компенсация за ущерб, нанесенный Азовскому морю вследствие нарушения норм природоохранного законодательства. Кроме того, в этот же период по решению Высшего хозяйственного суда Украины комбинат "Азовсталь" обязан возместить ущерб в размере 583 тысяч гривен, выставленный еще в 2007 году за залповый сброс в Азовское море сточных вод со значительным превышением содержания железа. Однако эти меры финансового воздействия не дают ожидаемого результата - загрязнение вод Азовского моря сбросами предприятия продолжается в тех же объемах и теми же темпами. По словам экологов, промышленные сбросы являются в том числе и причиной заиливания побережья близлежащих курортных поселков.
Бесконтрольный воздух
Помимо загрязнения вод Азовского моря, непродуманное расположение заводов и застройка города в советские времена привели к тому, что на центральные районы Мариуполя попадает в основном смог, который выбрасывает комбинат "Азовсталь". Почти через день, в зависимости от смены розы ветров, над центром стоит плотная голубоватая дымка с характерным запахом. Даже прибрежные пляжи, несмотря на постоянный морской бриз, нередко окутаны смогом. Наиболее тяжелыми для местных жителей являются жаркие безветренные летние дни, когда воздух и все, что в нем содержится, замирает и не разносится ни в море, ни в степь. Если центр города и море травит в основном "Азовсталь", то окрестности и реки, впадающие в море, - комбинат им. Ильича.
Как уже отмечалось, падение объемов производства привело к снижению вредных выбросов в атмосферу, но далеко не в том объеме, как этого стоило бы ожидать. Более того, среди жителей бытует мнение, что в целях экономии на меткомбинатах не всегда работают даже имеющиеся очистные сооружения и фильтры, которых и без того не хватает для защиты окружающей среды. А ведь именно на их приобретение и введение в эксплуатацию обычно ссылаются руководители заводов, рассказывая о своих экологических программах. Особенно активно металлурги злоупотребляют этим в ночное время.
В то же время задокументировать нарушения, видимые даже невооруженным глазом, не представляется возможным. В прошлом году за средства мариупольского городского бюджета был приобретен и передан Государственной экологической инспекции Азовского моря газоанализатор - прибор для измерения загрязнения воздуха, однако Министерство охраны окружающей среды запретило мариупольским экологам делать такие замеры, ограничив для инспекции зону контроля с двухкилометровой до 100-метровой от берега моря.
Кроме того, в соответствии с действующим законодательством проверяющие, в том числе и экологи, фактически вынуждены ограничиваться плановыми проверками, поскольку для проведения внеплановой необходимо решение прокуратуры. Перед плановой же проверкой предприятию заранее, как минимум в десятидневный срок, должна быть выслана заявка, в которой, кроме всего прочего, указывается, какой производственный участок будет проверен. Естественно, что предприятие в этот день может приостановить работу на данном участке, включить все имеющиеся фильтры. Одним словом, такого рода проверка превращается в формальность и не дает реальной картины происходящего. В плане сохранения воздушной среды толку от нее мало, и это признают сами экологи.
Они отмечают, что выходом из сложившейся критической ситуации могло бы стать существенное увеличение штрафных санкций и экологических отчислений предприятиями-загрязнителями природной среды. Это стимулировало бы их больше средств тратить на внедрение природоохранных технологий. Необходимо также ужесточить контроль за выбросами, на законодательном уровне дать экологическим инспекциям право проверять предприятия в любое время дня и ночи без предварительного уведомления. Действенным средством стало бы также установление квот и запрещение роста объемов производства предприятий до тех пор, пока они не решат свои экологические проблемы. Но для воплощения всех этих полезных вещей нужна политическая воля. Однако пока правительство более склонно идти навстречу металлургам, продлевая моратории, а ужесточение правил игры остается делом далекого будущего.
http://www.life.donbass.com/nportal/news/1732НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ
НА "АРІАНУ" МАХНУЛИ РУКОЮ?
Олег Базак, "Одеські вісті", 08.10.2009
Українську команду судна корсари утримують шостий місяць.Минулого четверга виповнилося рівно п'ять місяців з моменту захоплення сомалійськими піратами балкера "Аріана". Корабель, що зареєстрований на Мальті і йшов з Бразилії на Близький Схід з 35 тисячами тонн сої, був атакований біля Сейшельських островів в Індійському океані. У даний момент "Аріана" утримується на якірній стоянці біля сомалійського поселення Ноб'ю.
Сума, що її спершу вимагали пірати, за цей час "стиснулася" з $10 млн. до 8 мільйонів. Власник "Аріани" Candella Shipping і оператор - британська Seven Seas Maritime Ltd. готові заплатити наразі не більше мільйона...
Судячи з відчайдушних заяв родичів полонених моряків, теперішнє захоплення протікає набагато драматичніше, ніж усі попередні дії "солдатів Сомалі". Уже через три тижні після своєї появи на кораблі загарбники приступилися до катувань членів екіпажу. Про це наприкінці травня повідомила мати 2-го механіка Лариса Муругова. Її 36-літнього Андрія, у якого внаслідок чималих нервових навантажень почалися проблеми із серцем, нібито б'ють систематично.
Ще більш незавидне становище в кока Лариси Салинської (крім неї, у складі екіпажу ще одна жінка, днювальна Наталя Лось). Необачно найнявшись у нещасливий рейс на третьому місяці вагітності (Ларисі було обіцяно "прискорене" повернення в Одесу відразу після розвантаження "Аріани" у першому ж іранському порту), жінка все за тієї ж "стресової" причини плюс вкрай поганим умовам народила на 23 тижні мертву дитину; плацента при цьому не вийшла. Колишній колега суднового кухаря Сергій Юзвак, до якого Ларисі вдалося додзвонитися по мобільному, говорить, що її стан - критичний: "Відчуття таке, що ми цю команду можемо взагалі не дочекатися…"
З точки ж зору судновласника, причин для тривоги за долю 24 українських моряків начебто б немає. Представник "Ол Оушен Шіпінг" Спірос Мінос запевняє, мов, переговори з піратами не припинялися з 2 травня ні на один день. Ідуть переговори загалом... успішно, щоправда, просування до "шуканої суми" уповільнено через "часту зміну позицій" загарбниками. Іншими словами, "солдати Сомалі" ніяк не можуть домовитися між собою про "справедливий" розподіл таких близьких мільйонів зелених...
За словами Міноса, екіпаж почувається добре, усі здорові. Принаймні така інформація надходить із судна під час телефонних сеансів із Грецією. При цьому представник судновласника допускає: бадьорі завірення моряків можуть бути наслідком психологічного й фізичного тиску з боку піратів, які заздалегідь визначають, про що саме зобов'язані сказати полонені.
МЗС України доручило визволяти "Аріану" посольству в Грецькій Республіці, що перебуває в постійному контакті з компанією-оператором судна. Українські дипломати мають невтішну інформацію. Запасів води й продовольства на кораблі - в обріз, пірати навмисно їх не поповнюють, посилаючись на великі "накладні видатки" і неабияку далекість від суходолу (за деяким даними - до 50 морських миль). Капітан "Аріани" Геннадій Воронов, який нещодавно розмовляв з кореспондентом "Франс Пресс", зізнався: моряки донезмоги змучені й втратили усіляку надію на звільнення. Воронов вважає, що українська влада йде не тим шляхом, їй треба підсилити тиск на власників судна, змушуючи тих до конкретних кроків; можливо, греки могли б уже зараз переконати сомалійців у власній платоспроможності.
Прес-секретар МЗС України Василь Кирилич, інформуючи моїх колег під час останнього планового брифінгу про перебіг перемовин щодо "Аріани", зазначив, що судновласник запевнив українську сторону: на судні є достатня кількість пального, харчових продуктів, питної води та медикаментів. Крім того, "у переговорах намітився певний прогрес". Добродій Василь, ймовірно, свідомо не згадав про аналогічний "прогрес", що мав місце місяць тому, - коли судновласник повідомив про нібито узгоджену з піратами суму викупу. Відтоді про той "прогрес" так ніхто й не згадав…
Гучна НП з балкером - третя за ліком, в яку втрапили українські громадяни.
Перший полон, в якому торік побували наші співвітчизники з корабля "Леманн Тімбер", завершився через 44 доби після його захоплення сомалійцями. Журналіст "Одеських вістей" брав участь у зустрічі літака, яким прилетіли до "Борисполя" Валентин Барташов, - капітан-росіянин - та четверо членів команди, переважно жителі Одеської області. Прикро, але дехто з багаточисленних колег-учасників прес-конференції в будівлі міжнародного аеропорту... глузував з приводу "надто вже респектабельного" вигляду вчорашніх полонених. Мовляв, а не так вже погано, виявляється, потрапити до "солдатів Сомалі": гарно годують, чемні в поводженні, та й взагалі "інтелігентні люди".
Наступний напад на "наших" в районі африканського рогу, довготривалі перемовини (тривалістю 133 дні) і довгоочікувана зустріч членів екіпажу "Фаїни" у "Борисполі" сприймалися менш оптимістично. Не випадково Президент Віктор Ющенко скерував до Кенії главу Служби зовнішньої розвідки Миколу Маломужа (разом із провідними фахівцями відомства), а ще мобілізував особовий склад кількох досить поважних силових міністерств. Такий високий рівень операції - ніяке не бажання Глави держави здійснити чергову передвиборну PR-акцію.
Річ у тім, що сомалійські морські розбійники діють не самі по собі. До їхнього улюбленого заняття приєдналися багаточисленні "суміжні структури", які нізащо не погоджуються на введення у "гру" якихось там "бідних родичів". Під якимись розуміють правозахисні організації.
Якщо в історії з "Леманн Тімбер" суттєву допомогу в процесі перемовин з піратами та їхніми посередниками надали співробітники апарату Омбудсмена України і особисто Ніна Карпачова, - у випадку з "Фаїною" Ніну Іванівну звинуватили у "нестримному самопіарі" та непрофесійності. Буцімто українську команду сомалійці давно б звільнили, якби не втручання "зайвих людей" з вулиці Шовковичної.
Коли моряків "Фаїни" усе ж доправили на Батьківщину, мені довелося витратити чимало часу на з'ясовування обставин перемовин щодо їхнього звільнення. Високоповажні офіцери з МінНС розповіли, як майстерно "обробляли" родичів полонених моряків ті, хто якимось чином зацікавлений у подальших "подвигах" сомалійських піратів. Декого з тих родичів таки вдалося збити з пантелику, і вони уголос звинуватили вітчизняних психологів у застосуванні якихось "нейролептичних прийомів" з метою вплинути на свідомість членів екіпажу "Фаїни". Аби ті забули деталі свого перебування під дулами піратських автоматів.
Справжня мета "доброзичливців" дуже далека від співчуття тим, хто всерйоз ризикував одержати глибоку й довічну психологічну травму. Цілком припускаю: поширювачі "дурних чуток" теж пов'язані з розгалуженою мафіозною мережею, що реально існує навколо ретельно продуманих нападів на цивільні кораблі поблизу Сомалі.
Трохи далі читач матиме змогу ознайомитись із деякими розцінками за окремі види "робіт", виконаних впродовж перемовин з піратами.
Якщо порівнювати два вищеописані інциденти з останнім нападом, - на "Аріану" - впадає у вічі досить швидке застосування тортур до українських моряків. Вже наприкінці першого тижня полону окремих членів команди почали бити; згодом наших співвітчизників стали щодень піддавати "сонячним ваннам". Цей вид тортур є дуже небезпечний. Людину зв'язують по руках і ногах і жбурляють на розжарену сонцем палубу. Протриматись на такій дерев'яній "пательні" бодай годину, коли температура складає 45-50 градусів, вкрай важко.
Провівши чи всю команду (так стверджують ті з моряків, кому пірати дозволили задзвонити додому або до знайомих) через "палубне пекло", загарбники досягли своєї мети. Моральний дух екіпажу "Аріани", м'яко кажучи, вже не той, що був на момент піратської атаки. Постійні погрози розпочати "групові розстріли", годування моряків давно зіпсованими продуктами, позбавлення можливості хоч зрідка пити чисту воду, безсоромна дезінформація щодо їхньої поведінки ("на волю" регулярно сповіщають про "негарний вчинок" якогось українця, за який карають цілу групу його співвітчизників), - такий "курорт" зламає будь-кого!..
Поки родичі полоненних моряків щосили намагаються не пересваритися один з одним (як це було недавно з родичами членів екіпажу судна "Фаїна", їхніми товаришами по нещастю), у середовищі знавців нинішніх особливостей функціонування морського бізнесу множаться цікаві припущення, побудовані на більш-менш точних розрахунках. З яких випливає: участь в "розрулюванні" конфліктних ситуацій, що виникли завдяки існуванню "інституту сомалійського піратства", - справа досить прибуткова.
Найбільші доходи - у страхових компаній; приміром, за страхування від викупу на суму $3 млн судновласник вносить $30 тис., а за кожні наступні три мільйони - ще по 30. Якщо сума страховки від викупу становить 9 мільйонів зелених, - страхова компанія на цьому має майже $100 тис. Помноживши цю цифру на кількість середньорічних проходів кораблів Аденською затокою, - більше 20 тисяч - отримати уявлення про переваги "піратського страхування" буде досить просто.
Свій чималий куш зривають також і охоронні компанії, і юристи, які беруть безпосередню участь у переговорах з піратами, і "листоноші", тобто люди, що доставляють на утримуваний піратами корабель кеш величезних розмірів. При сумі викупу $2 млн "листоноші" і тим, хто забезпечує доставку ними готівки, потрібно "відстебнути" $500 тис. Юристам, у випадку успішного завершення переговорів, покладається сума вдвічі більша.
Свою частку в піратському бізнесі, як би не дико це звучало, мають також військові кораблі, що супроводжують судна через Аденську затоку. Своїх співвітчизників, зрозуміло, воєнмори охороняють "за спасибі". Зате з "чужих", як неодноразово повідомляли закордонні ЗМІ, не гребують брати по 50 - 60 тисяч зелених, а в окремих випадках - і побільше. Скаржитися на побори - зайве. Світове співтовариство поки що "не дозріло" до створення об'єднаного військово-морського командування в Аденській затоці, відповідно, не встановило ніяких твердих розцінок за сприяння безпечному проходу "чужого" судна.
На цьому тлі прибутки крюїнгових компаній (тих, хто наймає членів екіпажу) виглядають ну зовсім вже скромненько. Як стверджує згадувана вище Лариса Муругова, майже всі моряки "Аріани" набиралися державною компанією "Укркрюїнг"... неофіційно, шляхом передачі готівки безпосередньо співробітникам кадрової компанії. Якщо це насправді так, ніхто з полонених не може розраховувати на страховку на випадок захоплення корабля піратами.
Наостанок - про долю членів екіпажу "Lemann timber". Майже всі вони здійснили впродовж року після свого звільнення по кілька рейсів до чужих морів. Обіцяної компенсації від судновласника ніхто не дочекався. Нагадаю: того разу пірати розжилися $750 тис.
Мабуть, таки мала рацію Ніна Карпачова, кажучи журналістові "ОВ" про існування розгалуженого ринку послуг, що виник завдяки "сомалійському факторові". Цей ринок послуг має чималу підтримку не лише в Африці та розвинених морських державах Європи та Азії. Мабуть, і в нас, якщо добре пошукати, можна знайти "повноважних представників" тієї піратської мафії.
От тільки хто цим займатиметься напередодні виборів?..
Повний список членів екіпажу "Аріани":
1. капітан Геннадій Воронов;
2. старпом Олександр Черепанін;
3. 2-й помічник Сергій Лупачов;
4. 3-й помічник Костянтин Крупський;
5. боцман Сергій Геращенко;
6-11. матроси Юрій Синилевич, Олександр Бондаренко, Михайло Булигин, Олександр Івангородський, Михайло Пипко, Юрій Васильченко;
12. старший механік Володимир Стрешний;
13. 2-й механік Андрій Муругов;
14. 3-й механік Олександр Лупачов;
15. 4-й механік Олександр Шмідт;
16. електромеханік Олександр Фют;
17-19. мотористи Вадим Плохотнюк, Валентин Гелас, Григорій Юреску;
20-21. палубні газоелектрозварювальники Олександр Юрін, Ігор Аладишев;
22. токар Сергій Павалакі;
23. днювальна Наталія Лось;
24. кок Лариса Салинська.
http://izvestiya.odessa.gov.ua/index.php?go=Newspaper&in=view&id=17032ІСТОРИЧНА СПАДЩИНА
ІГОР РАССОХА: "УКРАЇНА - ДУЖЕ ВАЖЛИВА ЧАСТИНА СВІТУ. НАМ Є ЧИМ ПИШАТИСЯ"
Лариса Салімонович, "Слобідський край", 07.10.2009, Харківська обл.
Що може об'єднати лівий берег з правим всупереч міфу про дві нібито різні частини України?Наш вітчизняний безлад триває так довго і безпросвітно, що невміння облаштувати в межах країни нормальне життя автоматично породило розмови та дискусії про ментальну нездатність українців мати власну державу в принципі. Російські політики навіть спробували запевнити світ у тому, що проект під назвою "Україна" - історична випадковість, про яку невдовзі вже всі забудуть. Але чи так це насправді? Чи існує в природі ідея, яка б пробудила в українцях інстинкт національного самозбереження і здатність до колективного мислення? Про це в інтерв'ю "CК" розповів кандидат філософських наук, відомий харківський історик Ігор Рассоха.
"Нав'язування нам якихось абсолютно штучних розділень я б не назвав випадковим"
- Пане Ігорю, існує думка, що Україна так важко розбудовує власну державність через брак національної ідеї. А та, у свою чергу, і досі не запропонована суспільству з причини ментальних відмінностей Сходу і Заходу. Мовляв, Харків та Львів, умовно кажучи, - це два різних світи, які важко об'єднати спільною філософією буття. Чи справді ця відмінність така нездоланна, чи це все ж таки плід передвиборчих фантазій політиків, які діють за принципом: розділяй і володарюй?
- Коли ми говоримо про національну ідею, то маємо на увазі перш за все спільне бачення історії. Найголовніший елемент конструювання такої спільної свідомості - це створення картини спільного історичного минулого. Чи можливо це у випадку з Україною? На мою думку, так. Більше того, головні атаки йдуть саме на цей момент. Якщо неупереджено подивитися на історію України хоча б ХХ століття, то ми побачимо, що всі українці, незалежно від місця народження, надзвичайно схожі між собою. Історія теж. Наведу такий простий приклад. Не так давно я чув суперечку між східняками і західняками. Східняки сказали: "Ви бандерівці". Західняки відповіли: "…а ви москалі?" - "Ні, махновці". Східняки замовкли, і далі між ними дружнє спілкування пішло. А яка насправді різниця між Махном і Бандерою? Обидва селянські ватажки. Обидва створили потужні організації, які боролися за свободу у власному розумінні цього слова. І в того, і в того були однакові прапори - червоно-чорні. Що ті, що інші відстоювали ідею вільної землі і дуже подібні соціальні програми. У бандерівців були різні національні формування, які потрапляли на цю територію і переходили на їхній бік - азербайджанські, грузинські, єврейські і так далі. І в Махна теж були єврейський, кримськотатарський полки. І там, і там була велика кількість росіян. Тобто обидва ці рухи - не вузьконаціональні, а політично-українські, в яких брали участь люди, що вважають Україну своєю батьківщиною. Чи є тут якась принципова розбіжність? Однозначно ні. Тому нав'язування нам якихось абсолютно штучних розділень я б не назвав випадковим. Це свідома ідеологічна провокація і нічого більше.
А якщо ми візьмемо більш віддалений час. Я, наприклад, активно використовую у Харкові для аргументації таке джерело, як "Описание харьковского намесничества", зробленого наприкінці ХVІІІ століття спеціально для імператриці Катерини ІІ. Там йдеться про українців, як єдину націю, що займає територію від Галичини до Дону включно і в якої є спільні культурні якості, спільна свідомість, спільна столиця - Київ тощо. Повторюю, це писав чиновник харківський для імператриці. Так ось де соборність України. Вона завжди була на рівні єдиного народу. Це, як на мене, найважливіше. Це достеменний історичний факт.
Зовсім не випадково у 20-ті роки, коли сформувалася досить чітка національна ідея й Україна переживала національне піднесення, то її підтримало і Закарпаття. Без жодного насильства значна частина назвала себе українцями, тому що люди, маючи змогу обирати, обрали саме це. Є спільність. Тобто на рівні елементарного - ми єдиний народ. Причому досить успішний. Знаєте, що буває з народами-невдахами? Їхня територія зменшується. То ж чи можна назвати невдахою народ, який займає найбільшу в Європі площу? Історія наша взагалі дуже цікава. Ми багато чого дали світу. Я, скажімо, є автором книги "Україна - прабатьківщина індоєвропейців", де доводжу, що саме Україна і трошки прилеглої території Росії були центром батьківщини індоєвропейських народів. Тут вперше приручили коня і винайшли колесо. Тобто зробили ключовий винахід в історії людства. Вулик, чоботи, дублянки - теж "наші". Низка головних теоретиків і практиків космічної галузі були народжені саме тут. Скажіть будь ласка, чи багато у світі народів, які можуть таким похвалитися? Ми дуже важлива частина світу. Нам є чим пишатися. Тож думаю, що національною ідеєю має стати для нас ідея сильної України. Якщо це буде реально, а не на словах (слова надто велику інфляцію пережили), якщо будуть зроблені конкретні кроки у цьому напрямку, то ми дуже швидко побачимо єдність держави. У тих рідкісних випадках, коли нам щось вдається останнім часом, як, наприклад, у футболі, ми це вже бачимо. І на стадіонах у Харкові, і в Донецьку кричать: "Слава Україні, героям слава!" Просто успіхів таких насправді дуже мало.
"Є такий термін - мерітократія - влада мудрих"
- Є в історії світу ще країна, де б так довго панував вірус паразитування еліти на тілі народу і як ці країни, якщо такий феномен ще десь був, виходили з цієї ситуації. Словом, як довго наш вітчизняний безлад може тривати і чи було десь щось подібне?
- Тривати безлад може надзвичайно довго.
- Ну як довго? Мости вже падають, дороги руйнуються.
- Я можу навести приклад країн, де щось подібне тривало надзвичайно довго, буквально до останнього десятиліття. Це Латинська Америка. Там після завоювання незалежності ще в 1825 році потяглися не те що десятиліття - століття руйнації: державні перевороти, громадянські війни, повна безвідповідальність еліти. З цим вони дуже важко боролися, і не можу сказати, що остаточно побороли, хоча протягом останнього десятиліття, принаймні, деякі країни, вийшли на цивілізаційний рівень. Якраз тоді і почався дуже швидкий розвиток.
- Що стало поштовхом? Народ змусив, самосвідомість керівної верхівки зросла чи просто далі так жити вже було неможливо - спрацював колективний інстинкт самозбереження?
- Зміна еліт. Нове покоління прийшло до влади, і серед цього нового покоління люди змогли обрати достойних. До того були неодноразово моменти, коли народ нібито перемагав, але обрані ними улюбленці нічим не відрізнялися від попередників. Тобто це може тривати не одне десятиліття.
- Що може прискорити початок змін?
- Є такий термін - мерітократія - влада мудрих. Знаєте, у багатьох країнах починався нормальний розвиток, коли на чолі ставав ректор якого-небудь вузу і змінював правила гри. Бразилія через це пройшла, і не тільки вона. Хоча звісно буває і по-іншому. Я думаю, дуже важливим є перш за все усвідомлення сутності проблеми і формування чітких вимог до правлячої еліти. Зараз найважливіше - прибрати посередників, які сидять просто всюди. В Україні будівництво моста через Дніпро коштує дорожче, ніж китайцям обійшлося зведення мосту через Яндзи довжиною 32 км! У Піднебесній менше на це витратили. А у нас - мало того, що витратили, так ще й міст не добудували.
"Людям просто набридло, коли їм брешуть"
- Хотілося б поговорити ще й про роль народу у творенні власної історії. Еліта, яка б вона не була, легко впадає у гріх, якщо не відчуває контролю. З нами так чинять, тому що з нами так можна.
- Вони ж не б'ють нас по обличчю, як в деяких сусідніх країнах. Вони взагалі-то цікаво чинять. Вони народ обдурюють.
У нас має бути принципова зміна правил гри на самій горі. Сподіваюся, цього разу до влади нарешті прийдуть професіонали, яких втомила відсутність державного розвитку і безлад. Зараз, гадаю, у нас є реальний шанс. Адже справа не в демократії як такій. Ніхто ж не хоче знову боятися міліціонерів. Ніхто не хоче повернення до цензури. Люди втомилися не від демократії, а від безвідповідальності. Від того, що закони не працюють, бандитів у тюрми ніхто не саджає. Це головне. Для того, щоб життя налагодити, потрібна навіть не сильна рука, а просто елементарна воля. Пам'ятаєте, як Кирпа прибрав посередників, і залізниця дуже швидко зі збиткового перетворилася на прибуткове підприємство тільки тому, що її припинили зухвало грабувати? Саме такі прості речі й об'єднають Україну. Людям просто набридло, коли їм брешуть. Причому по обидва боки Дніпра.
http://www.slk.kh.ua/view_post.php?id=3302
* * * Повнотекстовий огляд регіональної преси. До випуску ввійшли матеріали, які з’явилися на шпальтах та в інтернет-версіях обласних та міських газет України по 8 жовтня 2009 року включно.
Заявки на отримання друкованих версій, а також зауваження та пропозиції можна надсилати за адресою:
nekrasova@rada.gov.ua
або телефоном: 255-23-94,
Некрасовій Олені Станіславівні.