Огляд реґіональної преси

Випуск 65, 23 вересня 2009 р.

 

ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ

ТРАНШЕВІ НЕПОРОЗУМІННЯ
Сергій Рожин, "Суботня пошта", 21.09.2009, Львівська обл.
"Уряд України постав перед черговою дилемою загальнодержавного масштабу...".

ПРЕМЬЕР-МИНИСТР ПООБЕЩАЛА РЕШИТЬ ПРОБЛЕМЫ ПОРТОВ
"Вечерняя Одесса", 21.09.2009
Об этом Юлия Тимошенко заявила в ходе "круглого стола", прошедшего в Одессе 19 сентября 2009 года.

МІНІМАЛЬНО, АЛЕ КРАЩЕ?
Сергій Рожин, "Суботня пошта", 21.09.2009, Львівська обл.
Уряд і надалі невтомно піклується про життя пересічного українця, який не те що на зарплату, - взагалі не зрозуміло, на які гроші живе.

ЗАПОРОЖЬЕ ПОСЕТИЛ ЮРИЙ ЛУЦЕНКО
Владимир Москаленко, "Миг", 21.09.2009, Запорізька обл.
Министра настораживает отсутствие в Запорожской области фактов причастности представителей исполнительной власти к различным злоупотреблениям в земельной сфере.

ВОЛОДИМИР ЛИТВИН: "Я ЗАКЛИКАЮ ДО ЧЕСНОСТІ ПОЛІТИКІВ"
Олександр Нагорний, "Волинь", 19.09.2009
На Волині з робочим візитом перебував Голова Верховної Ради України Володимир Литвин. Під час прес-конференції спікер парламенту відверто говорив про проблеми в країні.

НА МОСТЫ НУЖНА ОТДЕЛЬНАЯ СТРОКА
Егорова Ирина, "Индустриальное Запорожье", 19.09.2009
Президент Украины Виктор Ющенко обещает предложить ее в Госбюджет 2010 года.

РЕГІОНАЛЬНА ВЛАДА
ВЗАЄМОВІДНОСИНИ ГІЛОК ВЛАДИ - ПРОБЛЕМА ЗАГОСТРЮЄТЬСЯ
Володимир Разуваєв, "Проскурів", 21.09.2009, Хмельницька обл.
Під час ХХІІІ сесії Хмельницької обласної ради йшлося про депутатські запити, кадрові призначення, бюджетні питання, пакет обласних програм, розподіл майна та інше.

ДЕПУТАТЫ "ОТЧИТАЛИ" ГУБЕРНАТОРА
Юлия Бабенко, "Днепр вечерний", 21.09.2009, Днепропетровская обл.
Председатель Днепропетровской облгосадминистрации Виктор Бондарь предоставил сессии традиционный ежегодный отчет.

ПОТРІБЕН ЗВАЖЕНИЙ, КОНСТРУКТИВНИЙ ПІДХІД ДО ФОРМУВАННЯ БЮДЖЕТУ - 2010, РЕФОРМ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ТА АГРАРНОГО СЕКТОРУ
"Запорізька правда", 20.09.2009
Запорізька обласна рада ініціювала проведення наради за участю народних депутатів України з питань вдосконалення системи місцевого самоврядування.

ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА БЛОКИ
ЧИ МОЖЛИВО ВІДРОДИТИ "ВЕЛИКИЙ РУХ"?
Володимир Лис, "Волинь", 19.09.2009
У київських урочистостях щодо 20-річчя створення Народного руху України взяла участь і представницька волинська делегація.

"ГИРИ" СБРОШЕНЫ, КОНФЛИКТ ИСЧЕРПАН
Юлия Вербицкая, "Крымская правда", 19.07.2009
Задача номер один для регионалов - успешно провести президентские выборы, и ради достижения этой цели центральное руководство партии готово пойти на всё.

КРИТИКА ЧИННОГО ЗАКОНОДАВСТВА
ЗАПРЕТ НА РЕАЛИЗАЦИЮ МЯСА И МОЛОКА, ПРОИЗВЕДЕННОГО НАСЕЛЕНИЕМ, ОТСРОЧАТ?
И. Герасименко, "Крымские известия", 19.07.2009
Запрет на реализацию молочных продуктов и мяса сельскохозяйственных животных на агропродовольственных рынках намерены отсрочить на пять лет.
ЕКОНОМІКА
В КРАМАТОРСКЕ ДОЛГИ ПО ЗАРПЛАТЕ ПРЕВЫСИЛИ 11 МИЛЛИОНОВ!
Сергей Маринцев, "Донбасс", 22.09.2009, Донецкая обл.
Такая ситуация в индустриальном центре севера Донетчины сложилась впервые за последние годы.

ЭНЕРГОЭФФЕКТИВНОСТЬ - ГЛАВНАЯ СТРАТЕГИЯ ДОНЕТЧИНЫ
Валерий Герланец, "Вечерний Донецк", 21.09.2009
С 17 по 19 сентября в Донецке прошел Международный инвестиционный саммит.

АГРАРНА УКРАЇНА: ВІД АМЕРИКИ - ДО ЄВРОПИ
Іван Ящегоренко, "Волинь", 19.09.2009
Чи можливе ще в Україні після 18 років псевдореформ створення продуктивного сільського господарства і заможного селянства?

ДЛЯ ПРЕОДОЛЕНИЯ КРИЗИСА У СУДОРЕМОНТНОГО ЗАВОДА ДОСТАТОЧНЫЙ ЗАПАС ПРОЧНОСТИ
А. Лазарев, "Приазовский рабочий", 19.09.2009 , Донецкая обл.
Промышленный Мариуполь славен не только индустриальными гигантами.

ПОЛІТТЕХНОЛОГІЇ
ОЛЕКСАНДР ГОЛУБ: "КАНДИДАТ ВІД "ЛІВОГО БЛОКУ" БУДЕ У ФІНАЛІ ПРЕЗИДЕНТСЬКИХ ПЕРЕГОНІВ"
Іван Фаріон, "Високий замок", 22.09.2009, Львівська обл.
На нові президентські вибори лівоцентристські сили, на відміну від роз'єднаних правих, підуть потужною колоною. Про нове виборче утворення розмова з членом президії ЦК КПУ, народним депутатом Олександром Голубом.

ПОЛЮВАННЯ НА ГОЛОСИ ВИБОРЦІВ ПОЧАЛОСЯ ЗАДОВГО ДО ОФІЦІЙНОГО ВІДКРИТТЯ "МИСЛИВСЬКОГО СЕЗОНУ"
Анатолій Задорога, "Київська правда", 22.09.2009
Нетерплячі ЗМІ вже почали відлік днів, що залишилися до початку президентських виборів, й завзято моніторять передвиборну ситуацію в країні.

В ПРЕДДВЕРИИ ВЫБОРОВ. ЯЦЕНЮК УЖЕ ИЗЛОЖИЛ СВОИ ЦЕЛИ
Виктор Круглый, "Вечерний Донецк", 21.09.2009
Арсений Яценюк уверенно входит в тройку возможных президентов страны…

СЕРГІЙ ТІГІПКО НЕ КЛАНЯЄТЬСЯ ОЛІГАРХАМ
Олександр Нагорний, "Волинь", 19.09.2009
"І не виголошує популістських гасел".

ТИМОШЕНКО БІЛЬШЕ НЕ СІЛЬСЬКА ВЧИТЕЛЬКА
Олег Базак, "Одеські вісті", 19.09.2009
По українських містах і містечках вирушив "вокальний десант" із найтоповіших фігур шоу-бізнесу.

ТОЧКА ЗОРУ
ЯК БИ "ПРИМУШЕННЯ ДО МИРУ" НЕ ОБЕРНУЛОСЯ ВІЙНОЮ
Юлія Сокирка, "Поступ ", 22.09.2009, Львівська обл.
Україно-російські відносини з давніх-давен складно назвати теплими, а з наближенням президентських виборів в Україні від північного сусіда все частіше віє пронизливим холодом.

КРЕМЛЬ ЛЯКАЄ АГРЕСІЄЮ...
Богдан Теленько, "Проскурів", 21.09.2009, Хмельницька обл.
"Агресивні сигнали з Кремля є заразом і доброю перевіркою усіх, хто претендує на президентську булаву в Україні".

КРУГЛИЙ СТIЛ "КОНСТИТУЦIЯ УКРАЇНИ: НОВI ПIДХОДИ ТА РЕАЛIЇ" В IНСТИТУТI IСТОРIЇ ТА ПРАВА
Н. Ніколаєнко, "Южная правда", 20.09.2009, Николаевская обл.
Учасниками круглого столу "Конституція України: нові підходи та реалії" було підкреслено, що країні необхідна дійсно широка дискусія навколо ключових положень нової Конституції.

ПРОЛОГ ТРАГЕДИИ С НЕИЗВЕСТНЫМ ИСХОДОМ
Леонид Грач, "Крымская правда", 19.07.2009
Наибольшую угрозу для нормального развития украинского государства представляет геополитический курс.

ПЕРСОНАЛІЇ В ПОЛІТИЦІ
ОЛЕГ ЛУКАШУК, НАРОДНИЙ ДЕПУТАТ УКРАЇНИ: "ЧИМ ЮЛІЯ ТИМОШЕНКО ВІДРІЗНЯЄТЬСЯ ВІД ІНШИХ КАНДИДАТІВ В ПРЕЗИДЕНТИ"
Богдан Теленько, "Проскурів", 21.09.2009, Хмельницька обл.
"Кожен має робити в житті ту справу, яку він достеменно знає і яку може підтвердити власними діями".

КИСЕЛЁВ ПОЙДЁТ В МЭРЫ
Наталья Пупкова, "Крымская правда", 18.07.2009
В Симферополе состоялась пресс-конференция народного депутата Украины Василия Киселёва, на которой он заявил о своём решении выйти из Партии регионов и поделился ближайшими планами.

РІВЕНЬ І ЯКІСТЬ ЖИТТЯ
ЧИМ ДЕШЕВШІ ЛІКИ, ТИМ ВИЩА НА НИХ НАДБАВКА
Сюзанна Бобкова, "Високий замок", 22.09.2009, Львівська обл.
"До 40% зросли ціни, зокрема і на дешеві ліки".

НА СУБСИДИИ ДЕНЬГИ ЕЩЕ НЕ ИЗРАСХОДОВАНЫ
Валерий Захаров, "Днепр вечерний", 21.09.2009, Днепропетровская обл.
В прошлом году на выплату субсидий жителям Днепропетровска было выделено 8,8 млн. грн.

ЗАКОННІСТЬ І ПРАВОПОРУШЕННЯ
ИГОРНЫЙ БИЗНЕС МИМИКРИРОВАЛ
Виктория Мурава, "Крымская правда", 19.07.2009
Не все участники игорного бизнеса ушли "в тень" - некоторые переквалифицировали свои заведения в интерактивные клубы.
ОХОРОНА ЗДОРОВ'Я
ПРЕДУПРЕДИТЬ ДЕФИЦИТ ЙОДА
Е. Ланских, "Крымские известия", 19.07.2009
Патология эндокринной системы является одной из основных в структуре общей заболеваемости.
УКРАЇНА INKOGNITA
1304-ИЙ РІК НАРОДЖЕННЯ ВІДЗНАЧИВ КОРОСТЕНЬ
Оксана Жованик, "Житомирщина", 21.09.2009
Свято поліської перлини.

ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ

ТРАНШЕВІ НЕПОРОЗУМІННЯ
Сергій Рожин, "Суботня пошта", 21.09.2009, Львівська обл.
"Уряд України постав перед черговою дилемою загальнодержавного масштабу...".

 Уряд України постав перед черговою дилемою загальнодержавного масштабу: або отримати жаданий для курсової стабілізації 4-й транш кредиту від Міжнародного валютного фонду, або фінансувати за рахунок додаткових бюджетних коштів підготовку до Євро-2012.
У невпинному прагненні витрачати якомога більше (все, про людське око, заради забезпечення насущних потреб країни та її народу) уряд, попри повноту зосередженої в його руках виконавчої влади, наштовхується на нові перешкоди. Традиційно вставляє палиці у колеса урядового фінансового ровера Президент зі своїм Секретаріатом. Далебі, не завжди підтримує фінансування чергових проектів уряду й Верховна Рада. Одне слово - не розуміють...
Проте цього разу Кабмін справді потрапив між "сціллу" та "харибду". Точніше - між МВФ, що незабаром має взятися за розгляд перспективи надання Україні 4-го траншу кредиту в розмірі 3,7 млрд дол. за програмою stand-by, та необхідністю фінансування робіт із підготовки до проведення в Україні Євро-2012. На це Нацбанк мав би додатково перерахувати до держбюджету ще 9,8 млрд грн (зауважимо, спочатку ця сума мала перевищити 10 млрд грн). Адже, якщо уряд таки примусить НБУ "доплатити", то отримати гроші від МВФ навряд чи вийде. Хоча, звісно, загалом проблема четвертого траншу лише цим не вичерпується.
Труднощі перекладу
Певне охолодження відносин із МВФ можна було зауважити ще наприкінці серпня. Власне тоді пролунало і перше попередження від МВФ. Постійний представник фонду в Україні Макс Альєр наголосив, що фонд може припинити співпрацю з Україною, якщо уряд, без відповідних на те підстав, зважиться на надлишкове нарощування бюджетного дефіциту та розхитування економічної ситуації в країні. Мовляв, МВФ не має наміру брати участь у політиці, яка поглиблює кризу. Проте коріння такої заяви полягало, зрозуміло, не стільки в урядовій політиці нарощування бюджетного дефіциту.
Як відомо, серед основних умов надання 4-го траншу була низка зобов'язань, виконання яких мав гарантувати уряд. Головне з них - підвищення із 1 вересня ціни на газ для населення. Серед інших - посилення незалежності Нацбанку, реформування Пенсійного фонду, відмова від збільшення виплат на соціальні програми. Про останнє, то, видається, навіть у фонді зрозуміли: без "соціалки", особливо напередодні президентських виборів, жодна справа з місця не зрушить.
Пізніше, 11 вересня, на прес-конференції у Вашингтоні старший радник департаменту зовнішніх зв'язків МВФ Девід Хоулі наголосив, що фонд розраховує на те, що влада України завершить усі юридичні процедури щодо підвищення ціни на газ для населення. Та при цьому радник висловлював стурбованість відсутністю компенсаційних заходів для захисту найнезахищеніших верств населення (поважний фондівець, певно, не знав, що лише пенсіонерів в Україні нині 13,7 млн, більшість із них - акурат із категорії убогих, не кажучи вже про інших. Адже, за оцінками принаймні профспілок, 70% населення України давно перебуває за офіційною межею бідності, а чи не кожен п'ятий із числа тих, хто працює, отримує зарплату, меншу за прожитковий мінімум).
Як би там не було, але у МВФ розраховували, що зростання із 1 вересня ціни на газ для населення на 20% (із такою ж поквартальною динамікою й надалі) супроводжуватиметься певними соціальними гарантіями. Адже із 1 жовтня мала збільшитися також ціна на газ для теплокомуненерго, що відразу б спричинило подорожчання послуг ЖКГ. Щобільше, певно, з переконання, що так воно й буде, приїзд наступної місії фонду для третього перегляду програми кредитування запланували на середину жовтня (за графіком, Україна має отримати наступний транш у листопаді).
Але тут втрутилися профспілки, позицію яких, видається, опосередковано підтримує і сама прем'єр. Адже вона неодноразово заявляла, що жодного зростання ціни на газ для населення цього року не буде.
Остаточну крапку, принаймні наразі, у газових питаннях минулого тижня поставив столичний окружний адмінсуд. Він заборонив Мін'юсту реєструвати постанову НКРЕ про нові роздрібні ціни на газ для населення. Постанова суду буде чинною доти, доки не розглянуть позов до Нацкомісії з регулювання електроенергетики Національного форуму профспілок України.
Боротьба за незалежність
Розглядати інше питання, що, схоже, також може завадити в отриманні наступного кредитного траншу, безперечно, слід у зв'язку із прагненням МВФ досягти для українського Нацбанку більшої незалежності. Недаремно це питання потрапило у перелік умов подальшого кредитування загалом. Нині ж, як ми вже зазначили, уряд має неприємну альтернативу.
Закон про фінансування Євро-2012 за рахунок авансування прибутку Нацбанку (мовляв, він його, однак, матиме, а відтак можна взяти гроші наперед), як і положення нової редакції Бюджетного кодексу, на яку Президент, до речі, наклав своє вето, у проекті закону про держбюджет на 2010 рік, суперечить так званій "дорожній карті" структурних та податкових реформ, погодженій між урядом та фондом.
9 вересня МВФ оприлюднив матеріали другого перегляду програми співпраці із Україною. Як відомо, під час попередніх перемовин досягнуто домовленості про потребу тестування нової редакції Бюджетного кодексу і відмову від включення у держбюджет-2010 фінансування Євро-2012 за рахунок авансового прибутку НБУ.
Як записано у документах, авансування прибутку Нацбанку суперечить закону про нього та безпосередньо впливає на незалежність головного фінансового регулятора країни. Окрім цього, запровадження Бюджетного кодексу потребує додаткових трансфертів на місця у розмірі 1% від загального обсягу ВВП країни.
Зважаючи на те, що місія МВФ збирається в Україну у середині жовтня, урядові таки доведеться вибирати між поганим і ще гіршим. Знайти додаткові кошти на фінансування підготовки до Євро-2012 з інших джерел, можливо, і вдасться. Хоча уявити собі, як це можна зробити без додаткової емісії, важко (хіба змусити певні структури та конкретних осіб повернути державі все вкрадене. Хоча це - з категорії фантастики). Та будь-яка додаткова емісія ще більше розтрясе розбалансований цьогорічний бюджет. А з цим категорично не погодиться МВФ.
Поза тим, уряду конче потрібні гроші фонду. Насамперед для зменшення дефіциту бюджету, бо нарощування грошової маси на тлі загального падіння економіки суттєво обмежене. Без кредитів МВФ можуть бути проблеми із виплатою зобов'язань за зовнішніми державними запозиченнями. Зокрема, і НАК "Нафтогаз України". Нагадаємо: частину коштів третього траншу використали власне на це. Все це разом неминуче вплине на курс гривні до долара, і він опуститься до позначки 10 грн/дол., можливо, й нижче.
Хоча якщо, розраховуючи бюджет-2010, за основу брали курс 7,5 грн за "бакс", то уряд, певно, знає, де і як знайти гроші. Нам би його впевненість.
http://www.lvivpost.net/content/view/5483/367/

ПРЕМЬЕР-МИНИСТР ПООБЕЩАЛА РЕШИТЬ ПРОБЛЕМЫ ПОРТОВ
"Вечерняя Одесса", 21.09.2009
Об этом Юлия Тимошенко заявила в ходе "круглого стола", прошедшего в Одессе 19 сентября 2009 года.

 На встрече присутствовали руководители портов, профсоюзные деятели отрасли, одесские чиновники и учёные, сообщает "Ревизор".
По словам Премьера, первым действием правительства будет урегулирование земельных вопросов. Все необходимые согласования должны быть оформлены в ближайшее время. В те же сроки Тимошенко обещала разобраться и с другими проблемами, которые не решаются уже в течение нескольких лет. В частности, речь идёт о тарифной политике и гибкой системе скидок: "Мы должны составить комплексное постановление правительства, где всё это должно быть предусмотрено. Кроме того, в ближайшие пять месяцев законов мы не получим, потому всё будем проводить через постановления и распоряжения", - цитирует Премьера интернет-издание.
Начальник ОМТП Николай Павлюк в ходе "круглого стола" заявил, что Одесский морской торговый порт (ОМТП) потерял 5 миллионов гривен по вине министерства транспорта и связи. По его словам, портовики в течение уже нескольких лет не могут списать ветхое оборудование - Минтранс "не даёт добро". "Выходит, что Минтранс нанёс нам убытки на 5 миллионов, бумаги месяцами ходят между администрацией морского и речного транспорта и Минтрансом", - сказал Н. Павлюк. По подсчётам начальника порта, на их балансе "висят" 554 ветхих объекта.
Премьер-министр заметила, что правительство поможет ускорить процесс списания ветхого оборудования в портах, которое мешает развитию морских гаваней.
Премьер-министр Украины приняла участие в открытии транспортной эстакады Одесского морского торгового порта. В ходе церемонии она, в частности, отметила, что, "несмотря на кризис, Одесский порт остается одним из ведущих предприятий отрасли, постоянно наращивая обороты. Одним из свидетельств этому является открытие путепровода". Также Юлия Тимошенко добавила, что "одним из важных приоритетов Украины является развитие транспортного потенциала".
http://vo.od.ua/rubrics/politika/11953.php

МІНІМАЛЬНО, АЛЕ КРАЩЕ?
Сергій Рожин, "Суботня пошта", 21.09.2009, Львівська обл.
Уряд і надалі невтомно піклується про життя пересічного українця, який не те що на зарплату, - взагалі не зрозуміло, на які гроші живе.

 Зайве підтвердження тому - проект державного бюджету на 2010 рік, який у вівторок, після оприлюднення і "широкого" обговорення із громадою та представниками депутатського корпусу, щоправда, із соратників чинного прем'єра, урочисто передали на розгляд до Верховної Ради.
Отож, проект Закону "Про державний бюджет України на 2010 рік" передбачає, що вже з 1 січня наступного року Кабмін має намір встановити прожитковий мінімум на рівні 637 грн. До кінця літа-2010 він уже має бути не менше як 655 грн, а до 1 грудня наступного року взагалі - 687 грн.
При цьому проектанти головного кошторису країни не забули і про дітлахів. Адже це теж люди, хоч і маленькі. І також хочуть щось мінімально з'їсти. Із 1 січня 2010-го для дітей віком до 6 років прожитковий мінімум визнано цілком достатнім у 567 грн на місяць. Але вже з 1 липня (все ж таки літо, сезон овочів та фруктів) цей мінімум збільшать аж до 583 грн на дитину, щоб остаточно зробити щасливим та безхмарним дитинство у грудні. Власне тоді мінімально жити вони зможуть за максимумом - на 611 грн на місяць. Мінімально-прожиткову еволюцію передбачили і для підлітків віком від 6 до 18 років. У ті ж місяці вона у цифровому виразі виглядає як 713 - 733 - 769.
Зауважимо, працездатних громадян у проекті бюджету наступного року майже прирівняли до дітей. Отже, ті, хто може працювати, мають задовольнитися таким: у січні 2010-го (певно, через те, що здебільшого святкуємо, а не працюємо) - 681 грн; у липні - 700 грн, а з 1 грудня - 719 грн.
Тих же, хто працездатність втратив, взагалі мають за найменшеньких. Вони можуть сподіватися на найзлиденніший пайок від держави. За помісячною градацією: 507 - 521 - 546 грн.
Наостанок нагадаємо, що, за даними Рахункової палати, за умов "заморожування" розміру прожиткового мінімуму фактично на рівні жовтня минулого року (626 грн на місяць) із урахуванням інфляції, реально за останні 9 місяців цей показник зменшився щонайменше на 15%. Проте мінімальна зарплатня в Україні ще менша - 605 грн. Але навіть її отримують далеко не всі.
http://www.lvivpost.net/content/view/5484/229/

ЗАПОРОЖЬЕ ПОСЕТИЛ ЮРИЙ ЛУЦЕНКО
Владимир Москаленко, "Миг", 21.09.2009, Запорізька обл.
Министра настораживает отсутствие в Запорожской области фактов причастности представителей исполнительной власти к различным злоупотреблениям в земельной сфере.

 Критике со стороны Юрия Луценко подвергся от дел по борьбе с незаконным оборотом наркотиков. Особую обеспокоенность он высказал по поводу ситуации в Каменско-Днепровском районе. Руководству райотдела дано два месяца для ликвидации ''недостатков'' выявленных разведгруппами из центрального аппарата МВД.
Министра настораживает отсутствие в Запорожской области фактов причастности представителей исполнительной власти к различным злоупотреблениям в земельной сфере. Юрий Луценко не верит, что представители государственной власти на местах остаются ''чистыми'' в то время как на уровне сельских и поселковых советов факты взяточничества документируются чуть ли не ежедневно.
http://www.mig.com.ua/events.php?eventID=26583

ВОЛОДИМИР ЛИТВИН: "Я ЗАКЛИКАЮ ДО ЧЕСНОСТІ ПОЛІТИКІВ"
Олександр Нагорний, "Волинь", 19.09.2009
На Волині з робочим візитом перебував Голова Верховної Ради України Володимир Литвин. Під час прес-конференції спікер парламенту відверто говорив про проблеми в країні.

 У Луцьку він зустрівся з працівниками хлібокомбінату № 2, як академік Національної академії наук виступив з лекцією у Волинському національному університеті імені Лесі Українки, відповів на запитання журналістів.
Також на прес-конференції відбулася радісна подія для журналістів "Волині-нової" Олександра Згоранця та Раїси Козачук, яким Володимир Литвин вручив грамоти Верховної Ради України.
Почесні нагороди також отримали заступник генерального директора Волинської держтелерадіокомпанії Микола Главацький та голова обласної організації Спілки журналістів України, головний редактор газети "Діалог" Михайло Савчак. Голова Верховної Ради Володимир Литвин також побував у Ковелі, Маневичах, де зустрівся з громадськістю.
На прес-конференції в Луцьку відбулася дружня приязна розмова. Володимир Литвин не тільки відверто говорив про проблеми в країні, а й хотів почути думку журналістів. І, звичайно, серед основних запитань було таке: "Чи ви будете балотуватися на пост Президента України?".
- З 20 жовтня починається висунення кандидатур претендентів на високий пост,- сказав Володимир Михайлович. - Остаточне рішення прийматиме з'їзд Народної партії. Я розраховую, що воно буде позитивним щодо моєї кандидатури. Я з цього приводу можу висунути обґрунтування. Наша політична сила і я особисто не можемо змиритися з тим, що є бажання в черговий раз розділити країну, розсварити людей. У черговий раз передати країну фінансово-промисловим групам або простіше сказати - олігархам, які й будуть здійснювати переділ країни, змушувати нас жити в стані невизначеності, безбарвності й сірості. А ще є велика загроза, що оскільки 80 відсотків власності вже перебуває в приватних руках, то це може призвести до глибоких протистоянь.
І ще одна загроза - боротьба за землю. Результат президентських виборів може розглядатися таким чином: переможець отримає приз, головний і визначальний - право вирішувати земельне питання. Це останнє і головне багатство, яке залишилося в Україні. Ми спостерігаємо чергову змову стосовно поділу України. І може бути так, що всі будуть ходити "стрункими рядами". Який шлях розвитку буде в країні? Демократичний шлях, який сповідував Гавел, чи той, який пройшла Югославія?
Володимир Литвин оцінив те, що робиться у Верховній Раді з обраною фішкою - "соціальний захист людей" -як бажання усунути інститут, який буде заважати зробити "правильними" результати виборів згідно з домовленостями на "двох". Тому дуже важливо не допустити такого поділу.
Голова Верховної Ради під час поїздок в регіони не практикує організації зібрань "партійно-господарського активу" для виголошення загальновідомих істин. Не відволікає від конкретної господарської роботи керівників області. Як академік, в якого "постійне місце - наука" (він не полишає роботи завідуючого кафедрою в Київському національному університеті) любить спілкуватися з студентами. Як сказав Володимир Михайлович, тоді "моя душа співає". Перебуваючи в області, Литвин зустрічався з соратниками по партії лише пізно ввечері - це його принцип. Дуже тепло Володимир Литвин говорив про свої зустрічі з людьми під час поїздок, щоб "відчути і повніше зрозуміти, що треба робити".
- Доволі не просто виступати перед людьми і сприймати всі справедливі докори і звинувачення,- зазначив Володимир Михайлович. - Я привіз із Закарпаття і Буковини теку звернень, скарг, прохань і треба їх почитати, дати відповідь, підтримати людей. Навіть якщо в якомусь містечку допоможу вирішити п'ять-шість питань, я від того щасливий. Я орієнтуюсь на людей - правильно я дію чи треба скорегувати позицію. Коли я намагаюся докричатися до депутатів, то розумію, яка буде віддача, але це роблю задля трудівників, що я не забув їхніх проблем, живу ними. Вони повинні знати, що рано чи пізно їхні проблеми будуть зреалізовані. Це головна моя мета і іншої не маю. Я дуже реальна людина із завищеною вимогливістю до себе. А далі діє принцип, який сповідував Богдан Хмельницький: "Буде, як буде. А буде, як Бог дасть".
Журналісти поцікавились, як сприймають батьки те, що він буде балотуватись на пост Президента, і отримали чесну відповідь:
- Мама хоче, щоб я жив спокійно і каже: "Кинь цю роботу". Ось зараз мама перебирає картоплю, а батько скородить. Хоча на цю роботу я не писав заяву...
Стосовно брудних технологій, то Литвин запевнив, що знає всі сценарії, їх не боїться:
- Я можу чесно сказати, без патетики: "Мені болить Україна". А чому мої брати, сестри, тітки повинні бути в незалежній Україні наймитами? Чому 50 родин в Україні мають статки - 124 мільярди доларів, що значно переважає бюджет на нинішній рік.
Голова Верховної Ради Володимир Литвин сказав, що не можна допустити, аби Закон про Державний бюджет на 2010 рік приймався під конкретних політиків та з урахуванням розкладу політичних сил. Також важливо, щоб переможець президентських виборів не вибудовував бюджет, як це нерідко буває, за рахунок людей, погіршення їхнього добробуту. Володимир Михайлович підписав листа з проханням до Національної академії наук, щоб учені підготували доповідь про соціально-економічне становище України: наслідки для народу і держави. Потрібно мати об'єктивну оцінку і потім вирішувати, що робити. На його думку, зараз розпочинається боротьба з Національним банком і хоча є питання до керівництва, але повинен бути цивілізований розгляд його діяльності.
- Я закликаю до чесності політиків, для того, щоб мати правдиву оцінку кризової ситуації,- сказав Володимир Михайлович. - Я пропонував Президенту, прем'єр-міністру провести спеціальне засідання, щоб встановити правду. На жаль, в кожного вона своя, нема лише об'єктивної правди для країни. Мене хвилює, що буде з країною після виборів. Я не намагаюся сподобатися, що є характерним для українських політиків. Я переконався на своєму досвіді, що в політиці потрібно, коли є в цьому необхідність, вміти сказати: "Ні". Хоча це дуже буває непросто. Пообіцяти, як у нас це роблять, потім мати величезне розчарування народу - така політика українських діячів.
Цікавий висновок зробив Володимир Литвин як науковець:
- 2008 і 2009 роки в зв'язку з фінансовою кризою я сприймаю як завершення періоду соціалізму, коли використовувалася база, що підготували попередні покоління. Тепер буде завданням України навчитися жити на свої власні ресурси. Якщо зможемо - буде незалежна Україна. Якщо ні - будемо територією і населенням.
http://www.volyn.com.ua/?rub=4&article=0&arch=989

НА МОСТЫ НУЖНА ОТДЕЛЬНАЯ СТРОКА
Егорова Ирина, "Индустриальное Запорожье", 19.09.2009
Президент Украины Виктор Ющенко обещает предложить ее в Госбюджет 2010 года.

 Если в прошлом году в ходе своего рабочего визита в Запорожье Президент Виктор Ющенко обещал, что будет настаивать на выделении для строительства запорожских мостов в Госбюджете-2009 одного миллиарда гривен, то вчера глава государства вел речь о сумме вдвое меньшей - 500 млн. гривен. Напомним, в главном финансовом документе этого года значится совсем мизерная цифра - 100 миллионов.
- Без галасу, без реклами, без біг-бордів уряд зобов`язаний профінансувати у бюджеті 2009 року 500 мільйонів гривень на це будівництво, - сказал Президент во время посещения запорожской "стройки века". Глава государства подчеркнул, что "этот объект имеет общенациональное стратегическое значение, поэтому правительство должно продемонстрировать адекватное отношение, а не равнодушие, которое проявляют сегодня ответственные за строительство моста министерства".
- Учитывая непростые финансовые обстоятельства, я буду предлагать в бюджете следующего года вынести этот объект отдельной строкой, - заметил Виктор Ющенко. - Это единственная возможность иметь прямое бюджетное финансирование проекта. Если же эта сумма не будет найдена в бюджете, на такую сумму будут выданы государственные гарантии и через такой механизм мы завершим строительство моста, -заверил Виктор Ющенко, добавив, что строительство этой магистрали - единственный способ развязать транспортную проблему для Запорожья.
Эх, взять бы да и собрать вместе возле многострадальной стройки, на которую с надеждой каждый раз взирают теряющие время в пробках хортичане, Президента Виктора Ющенко, премьер-министра Юлию Тимошенко, спикера Владимира Литвина, экс-премьера Виктора Януковича, всех наших народных депутатов, да и напомнить им их же собственные обещания за все эти 5 лет!
И чтобы каждый, глядя в глаза запорожцам, рассказал, что конкретно сделал за эти годы. И мэр Евгений Карташов пусть бы рассказал, сколько порогов ему пришлось пообивать в столичных кабинетах за это время, пытаясь доказать важность строительства мостовых переходов для города, сколько обращений и писем поподписывать...
Кстати, на стройплощадку к Президенту большинство запорожских масс-медиа не допустили - во время визита высокопоставленного гостя мы выполняли роль безмолвных статистов, к слову, находившихся от Гаранта Конституции на приличном удалении. По крайней мере, что говорил Президенту во время его посещения Днепровской ГЭС на площадке, с которой было хорошо видно плачевное состояние автотранспортного переезда через плотину (пред очи Виктора Ющенко положили - для наглядности - кусок изъеденного ржавчиной металла), начальник УКСа горисполкома Иван Сухомлин, журналистам слышно не было. А о чем шла речь в машинном зале - тем более.
Если мне не изменяет память, так это впервые брифинг для представителей СМИ (подход Виктора Ющенко на месте строительства мостов к работникам пресс-службы Секретариата Президента и телевизионщикам нескольких каналов брать в расчет не будем, поскольку они представляли ничтожно малое количество запорожских масс-медиа) не был предусмотрен в программе пребывания главы государства в Запорожье.
А на совещание по гидроэнергетике, закрытом для журналистов (им выставили экран в большом зале облгосадминистрации, по которому шла прямая трансляция), пытались не допустить экс-губернатора Евгения Червоненко, приехавшего в Запорожье, как утверждал Евгений Альфредович автору этих строк, абсолютно легально -  в служебную командировку. В конце концов, ситуацию решили не накалять, и Евгений Альфредович, посетовав, что пришлось пережить "30 минут унижения", через рамку металлоискателя гордо проследовал в зал.
...Совещание по состоянию дел, перспективам развития и проблемным вопросам гидроэнергетики страны особо не затянулось - судя по милицейской сирене за окном моего кабинета. Президент отбыл из "белого дома" почти что по графику. Правда, и спустя час главу государства все еще провожали в аэропорту...
Сказано!
Виктор Ющенко, Президент Украины
"Я через час отправляю телеграмму и фото аварийной консоли плотины Днепрогэса Юлии Тимошенко, чтоб она не позднее, чем через 7 дней, дала Запорожью 2 миллиона гривен на реконструкцию этой консоли, которая поддерживает проезжую часть плотины. Тем более, эти 2 миллиона запланированы в бюджете".
http://iz.com.ua/2009/09/19/na-mosty-nuzhna-otdelnaja-stroka/

РЕГІОНАЛЬНА ВЛАДА

ВЗАЄМОВІДНОСИНИ ГІЛОК ВЛАДИ - ПРОБЛЕМА ЗАГОСТРЮЄТЬСЯ
Володимир Разуваєв, "Проскурів", 21.09.2009, Хмельницька обл.
Під час ХХІІІ сесії Хмельницької обласної ради йшлося про депутатські запити, кадрові призначення, бюджетні питання, пакет обласних програм, розподіл майна та інше.

 Хід чергової ХХІІІ сесії обласної ради, яка проходила минулої середи, відбувався за звичною відпрацьованою схемою: розгляд депутатських запитів, кадрові призначення, бюджетні питання, пакет обласних програм, розподіл майна та інше. Як правило, до порядку денного належать і питання, пов'язані з передачею у власність чи у користування надр Хмельниччини. Цього разу, щоправда, традиційна схема була дещо порушена і замість запланованих майже 40 пунктів порядку денного депутати обмежились лише 30. Якраз питання щодо гірничих відводів, на які претендували різні підприємницькі та виробничі структури, президією ради були з розгляду зняті, хоча попередньо на засіданнях постійних комісій жваво обговорювалися. Причиною такого рішення стало нібито недостатнє документальне оформлення заявок, що надійшли. Це дало привід Надії Підськоцькій, ветерану депутатського корпусу, відповідно висловитися: "Хотілося б знати, який чиновник готує матеріали до порядку денного, котрі згодом доводиться знімати з розгляду як непідготовлені?". Отже, подібні метаморфози, як виявляється, не є винятком з правил і чиновницька активність далеко не завжди викликає схвальну оцінку в обласних обранців. Причому на всіх рівнях. Найпоказовішим щодо цього став розгляд депутатських запитів. Характерно, що у нинішньому скликанні облради це питання стало фактично ключовим на сесійних засіданнях. Майже 40 офіційних депутатських звернень до керівництва облдержадміністрації, прокуратури, силових структур, відомств перебували на контролі облради. Чимало з них, за висловленням Івана Рудика, найактивнішого і найприскіпливішого "запитувача", встигли обрости довгою "бородою" з формальних відписок чиновних адресатів. Переважна більшість його колег вже не один рік ледь не криком кричить про байдуже ставлення відповідальних посадовців до депутатських запитів. Між тим робота над ними для обранців чимдалі стає пріоритетнішою і надважливою, оскільки стосується долі конкретних людей, підприємств, місцевих громад і загалом нашого краю. Можливо, не всі депутатські звернення вартують надмірної уваги обласного представницького органу, але всі вони є результатом або проявом їхньої сумлінності та громадянської зрілості. Нерідко й особистої мужності. Особливо це стосується фактів порушення законодавства у розподілі землі, чиновницького свавілля, соціального захисту людей, розкрадання майна. Ось лише деякі з депутатських запитів. Ігор Клюс - щодо фальсифікації наказів керівництва радгоспу ім. Щорса; Олесь Вітряний - щодо перевірки законності нагородження орденом голови Хмельницької РДА; Іван Рудик - щодо незаконного розподілу землі на території Хмельницького району та бездіяльності органів прокуратури щодо цього; Людмила Бесєда - щодо недотримання вимог законодавства при видобутку мінеральної води Сатанівського родовища; Володимир Кулаков - щодо законності діяльності секти "Свідки Єгови" на території області.
"Бородаті" запити за пропозицією голови регламентної комісії облради Анатолія Побережного, для їх належного вирішення потрібно направляти до вищих органів державної влади, відповідних міністерств, Генпрокуратури та суду. Голова обласної ради Іван Гладуняк підтримав цю ініціативу і висловив власну, яка містить неабиякий підтекст з політичним відтінком. Враховуючи численні факти дерибану землі практично на всій території області; він запропонував депутатським комісіям із залученням досвідчених юристів проаналізувати стан справ щодо цього і згодом зробити висновок про доцільність подальшого делегування повноважень державним адміністраціям у питаннях розподілу землі. На практиці це означатиме недовіру виконавчій гілці влади з боку представницької гілки влади на Хмельниччині. Власне, сама вже наявність проігнорованих депутатських запитів яскраво свідчить про неефективність представницького органу влади і його взаємовідносини зі структурами державної влади - чим не привід для серйозної розмови про необхідність конституційних змін у відповідному ракурсі, які б знівелювали вплив об'єктивних та суб'єктивних факторів, зокрема партійні інтереси чи особисті стосунки високопосадовців?
Як доводить практика кадрових призначень, прискіпливий підхід потрібен і тут. Виявилося наприклад, що на конкурсі для призначення директора Кам'янець-Подільського медичного училища переміг кандидат з... підробленими документами про освіту. Лише через оперативне втручання СБУ справа не дійшла до затвердження шахрая на нинішній сесії. До речі, нашим читачам цікаво буде дізнатися, що депутатським рішенням диригент камерного оркестру обласної філармонії Олександр Драган став її директором, а Леонтій Чорний, за поданням вченої ради університету управління та права, призначений на посаду почесного ректора цього закладу. Варто відзначити повагу облради і до інших хмельничан. Так, сесія проголосувала за клопотання перед Кабінетом міністрів про нагородження Почесною грамотою майстра служби водопровідних мереж МКП "Хмельницькводоканал" Анатолія Гарука і начальника комунального підприємства з санітарної очистки міста Хмельницького Миколи Гладуна.
Нашого міста стосуються і деякі інші сесійні рішення. Наприклад, у програму розширення та впорядкування природно-заповідного фонду області закладається створення регіонального ландшафтного парку "Хмельницький" площею 953 гектари в радіусі 15 кілометрів навколо міста. У Комплексній програмі розвитку професійно-технічної освіти області на період до 2012 року передбачається створення центру підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації для осіб з числа незайнятого населення на базі Хмельницького професійного торгово-кулінарного ліцею. Отже, крім випускників 9-11 класів загальноосвітніх шкіл, профтехосвіта відтепер орієнтується і на надання послуг дорослому населенню. Торік, наприклад, курсове навчання у ПТУ області пройшли понад 2300 осіб, які не мали роботи. Відзначено також, що у реалізації програми з поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища найбільше коштів було витрачено саме у нашому місті - 17477,6 тис. грн. А в одному з міських медичних закладів планується відкрити методичний кабінет для вирішення питань зниження та відвернення опромінення.
Крім цих програмних документів, сесія облради затвердила відповідні зміни до інших обласних програм, зокрема: "Шкільний автобус", щодо запобігання та зменшення впливу надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, щодо підвищення рівня заробітної плати працівникам. Депутати також заслухали й обговорили хід виконання комплексної  програми соціального захисту населення, щодо відпочинку та оздоровлення дітей тощо.
Оскільки всі обласні програми базуються на бюджеті краю, особливе значення має рівень виконання статей бюджетного розпису та можливість їхнього додаткового наповнення. Так, головне управління фінансів ОДА прозвітувало про виконання загального фонду бюджету області за перше півріччя нинішнього року на 98,6% (з урахуванням трансфертів з держбюджету). Натомість власні надходження перевищили заплановану суму на 6,6%. Це дозволило збільшити приріст порівняно з минулим роком на 2,7%. Відповідно, утворилася можливість внести зміни до обласної скарбнички. Відтак загальний обсяг доходів у цьому році збільшено майже на 70 мільйонів гривень. Зростатиме й обсяг субвенції з держбюджету - на 11 мільйонів. Збільшені кошти сесія розподілила між галузями народного господарства області - після гострих тривалих дебатів. Варто відзначити, що попередньо практично з кожного міста та району, від кожної галузі надійшли пропозиції та зауваження до запропонованого проекту змін до бюджетних статей. Отож депутатам довелось не лише ухвалити оптимальний варіант і витримати неабиякий тиск з місць, а й запобігти спробам перетягування фінансового "простирадла" з боку колег. Перевагу в цьому нелегкому процесі було надано пріоритетним напрямкам життєдіяльності Хмельниччини, однак далеко не всі нагальні  потреби у нинішній економічній ситуації вдалося хоч якось задовольнити. Залишається сподіватися, що стан речей пощастить поліпшити зі змінами у Бюджетному кодексі вже наступного року. Що стосується взаємовідносин гілок влади на місцевому рівні, справа залишається відкритою.

ДЕПУТАТЫ "ОТЧИТАЛИ" ГУБЕРНАТОРА
Юлия Бабенко, "Днепр вечерний", 21.09.2009, Днепропетровская обл.
Председатель Днепропетровской облгосадминистрации Виктор Бондарь предоставил сессии традиционный ежегодный отчет.

 Несмотря на то, что мировой кризис серьезно  "похозяйничал" и в нашей области,  председатель облгосадминистрации особо на него не сетовал. Держа традиционное слово перед народными избранниками, он четко раскладывал экономическую ситуацию области по полочкам.
А чтобы цифры случайно не затерялись в устном докладе, предоставил их в письменном виде каждому депутату.
И они весьма оптимистичны. Как бы там ни было, а главные финансовые обязательства перед своими жителями область выполнила. Нет никакой задолженности по зарплатам бюджетникам, все в порядке с  социальными выплатами и пенсиями. Даже в такое непростое время не допущено массовое увольнение людей. Средняя зарплата по области составила 2070 гривен. Если бы не инфляция, таким высоким показателем можно было бы гордиться.
Всем вместе нам, подчеркнул губернатор,удавалось открывать детские дома, достраивать простоявшие годами социальные объекты, прокладывать водопроводы, газифицировать села, даже больше обычного финансировать важные региональные программы. На образование, например, пошло более двух миллиардов гривен, около миллиарда - на медицину.
Но есть, по словам губернатора, и над чем работать. Нуждается в поддержке аграрный сектор. Не секрет, что в результате перепроизводства очень упала цена на зерно. Надо как можно лучше войти в "коммунальную" зиму, есть вопросы по дорогам и школьным автобусам в сельской местности, привлечению инвестиций и многое другое. Но важно, что область выстояла, и позитивных моментов  все же больше.
С таким мнением не согласился  коммунист Юрий Осетров. Он посчитал отчет слишком пафосным. В подтверждение привел примеры падения производства по отраслям. А вообще, сказал депутат, надо не бюджет делить, а в будущее смотреть, думать о развитии области. У нас же огромный научный потенциал.
И с этим трудно не согласиться. Смущает другое. Времена, на которые с явной  ностальгией предлагает равняться товарищ депутат, давным-давно канули в Лету. Сегодня лучше пользоваться все той же старой доброй поговоркой: критикуешь - предлагай. Но  в условиях кризиса, в который попал практически весь мир, вспоминать о прошлом гораздо легче.
http://dv-gazeta.info/dnepr/deputaty-otchitali-gubernatora.html

ПОТРІБЕН ЗВАЖЕНИЙ, КОНСТРУКТИВНИЙ ПІДХІД ДО ФОРМУВАННЯ БЮДЖЕТУ - 2010, РЕФОРМ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ТА АГРАРНОГО СЕКТОРУ
"Запорізька правда", 20.09.2009
Запорізька обласна рада ініціювала проведення наради за участю народних депутатів України з питань вдосконалення системи місцевого самоврядування.

 Запорізька обласна рада ініціювала проведення наради з  представниками депутатського корпусу області, головами районних рад, сільськими, селищними головами Запорізької області за участю народних депутатів України з питань вдосконалення системи місцевого самоврядування, проблем формування місцевих бюджетів на 2010 рік та стану справ в агропромисловому комплексі регіону.
У нараді візьмуть участь понад 300 представників органів місцевого самоврядування різних рівнів.
Необхідність скликання такого представницького форуму викликана потребою виробити узгоджену політику з метою вирішення найзлободенніших питань життєдіяльності місцевих рад, фінансового забезпечення розвитку територій та  розв'язання критичної ситуації, яка склалася в сільському господарстві області.
Сьогодні, як  ніколи, гостро постало питання щодо необхідності вдосконалення основ організації і функціонування місцевого самоврядування, уточнення його місця і ролі в структурі органів публічної влади. На сьогодні це одне з першочергових завдань державного будівництва.
Не менш важливе питання - формування бюджету-2010. Нинішній уряд пропонує сформувати його на новій методологічній основі. Які перспективи бюджетних реформ?
Запорізька обласна рада завжди підтримувала і  підтримує реформи, спрямовані на посилення ролі місцевого самоврядування в Україні. Проте вони повинні проводитися за наявності відповідної законодавчої і фінансової бази. Запропонований урядом  проект  Державного бюджету на 2010 рік не підкріплений необхідними змінами в системі оподаткування, у формуванні прибуткової частини місцевих бюджетів. Запропонована формула не враховує потреб бюджетних установ районної і обласної ланок, які надають послуги населенню всіх сільських і селищних громад. Кризові явища в економіці не створюють передумов для фінансової стабільності територіальних громад.
Напередодні наради своїми думками з приводу ситуації, яка склалася навколо питань реформи місцевого самоврядування, бюджету 2010 та ситуації в АПК, діляться керівники органів місцевого самоврядування різних рівнів. Ось лише деякі з них.
У селян багато запитань до уряду
Проблем в аграрному секторі економіки нашої країни, в тому числі й у нашій області, накопичилося стільки, як, напевне, в жодній іншій галузі.
Ми, аграрії на місцях, краще ніж влада знаємо, що без розвитку аграрного сектору не нагодувати країну. Ми знаємо не лише самі проблеми та їхні причини, але й можемо назвати шляхи їхнього вирішення.
Державна підтримка аграрного сектору тільки нашої області з Державного бюджету цього року склала лише 28,5 мільйона гривень, що на 51,5 мільйона менше, ніж у 2008 році.
Станом на 14.09.2009 сільгоспвиробники області отримали асигнувань для розвитку тваринництва в сумі чотири мільйони 895 тисяч гривень. Зі стабілізаційного фонду області виділені кошти на виплату дотацій за вирощений молодняк великої рогатої худоби в розрахунку одна гривня за кілограм живої ваги в сумі 764 тисячі гривень при розрахунковій потребі 1,5 мільйона гривень.
Із 13 мільйонів гривень, запланованих на січень-червень на підтримку рослинництва, за перше півріччя профінансовано лише два мільйони, тобто трохи більше 15 відсотків.
На здійснення фінансової підтримки через механізм здешевлення кредитів, передбачений постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.2009 №153 "Про затвердження порядку використання в 2009-2013 роках бюджетних коштів, що спрямовуються на підтримку підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів" області виділено асигнувань за рахунок державного бюджету і стабілізаційного фонду в сумі 13 мільйонів 215 тисяч гривень проти 22 мільйонів 8889 гривень торік.
У поточному році в Державному бюджеті не діє програма з підтримки виробництва продукції рослинництва на один гектар, окрім цукрового буряку і льону-довгунця, яких немає в Запорізькій області.
Я вважаю, що брак грошових коштів у сільгоспвиробників є головною проблемою галузі. Якщо вона не буде вирішена на державному рівні найближчим часом, то це негативно позначиться на виробництві сільгосппродукції. Я не заперечуватиму, що майже в кожного сільгоспвиробника є якісь запаси добрив, засобів захисту рослин тощо. Проте їх буде недостатньо для повного дотримання технології вирощування сільськогосподарських культур.
Критична ситуація складається останнім часом на сільськогосподарському ринку.
Найзначущою подією в цей період, звичайно ж, було отримання рекордного урожаю. А також те, що держава в результаті опинилася до цього не готовою. Це при тому, що Україна позиціонує себе саме як аграрна країна. На мій погляд, така непідготовленість просто не повинна виникати. Готуватися до такого врожаю держава повинна планово: слід було заздалегідь підготувати елеваторне господарство, вирішити питання з процедурою ціноутворення. Але, як всім відомо, дані заходи прийняті не були, хоча сільгоспвиробники неодноразово порушували ці питання ще до початку збирання врожаю. І хоча деякі ухвали уряду, покликані змінити ситуацію, що склалася, все ж приймалися, робилося це, як мовиться, "навздогін".
Як результат, близько 70 відсотків господарств України змушені були продати свою продукцію за "викидними" цінами, зважаючи на необхідність погашення своїх боргових зобов'язань.
Яких реальних заходів, на мій погляд, може вжити уряд для мінімізації негативних впливів світової фінансової кризи на галузь АПК?
По-перше, держава повинна взяти під свій контроль експорт зерна, для того, щоб мінімізувати перехідні залишки даної продукції.
По-друге, вже не перший рік нами порушується питання про те, що держава повинна стати основним експортером зерна. Тим паче, що у нас в країні є такі організації, як Аграрний фонд, ДАК "Хліб України", Державний резерв. Проблема полягає лише в удосконаленні необхідної законодавчої бази, оскільки нині, наприклад, той же Аграрний фонд не має права експортувати зерно.
Також нам, сільгоспвиробникам, хотілося б, щоб із початку наступного маркетингового року були змінені вимоги до якісних показників зерна. Дуже важливо розділяти зерно на те, що використовується на внутрішньому ринку, й на те, що йде на експорт.
Хотілося б також нагадати ще про одне важливе питання - розвиток елеваторного господарства. Якщо в нашої держави є плани вирощувати рекордні врожаї, то нам треба споруджувати на кооперативній основі елеватори різних потужностей і в різних регіонах країни, для того щоб мати можливість зберегти якість зерна.
Іван Бакуменко, голова постійної комісії Запорізької обласної ради з питань агропромислового комплексу
Політика вирівнювання бюджетів потребує водосконалення
Хочу звернути увагу на централізацію коштів на державному рівні, їх розподіляють на галузеві міністерства. Чинні штатні нормативи закладів освіти, культури та медицини визначають потребу в працівниках з огляду на такі показники: кількість класів, ліжок, книговидач у бібліотеках. Це не сприяє ефективній діяльності закладів.
Краще було б запровадити штатні нормативи, пов'язані з обсягами надання послуг та попиту на них. Це підсилить контроль за їх роботою та роль органів місцевого самоврядування, а також вплив місцевих громад на їхню діяльність.
Доречно сказати, що остання постанова Уряду про безоплатне оформлення державних актів на право власності на землю потребує коригування. Адже багато людей опинилися в нерівних умовах. Вони вимагають безоплатної видачі всім або нікому.
Необхідно також розробити і затвердити держстандарти з реалізації державних соціальних гарантій, які б стали основою для розрахунку трансфертів вирівнювання місцевих бюджетів. Усе це створить необхідні умови для піднесення добробуту громадян. Але є одна проста істина: якщо керівництво держави  усвідомить, що не тільки місцеві громади і не тільки сільські та селищні голови є творцями бюджетів громад, а й бізнес і підприємства, то з цього нічого не вийде.
Сергій Бєлічев, Банівський сільський голова Приморський район
Власні доходи - на потреби території
Моя пропозиція така: внести зміни до Бюджетного кодексу щодо закріплень власних надходжень у повному обсязі до місцевих бюджетів (плата за землю - 100%, податок з доходів фізичних осіб - 100%, та ін.). Відсутність достатніх джерел власних доходів місцевого самоврядування вкрай потребує термінового прийняття Закону України "Про місцеві податки і збори". Закріпити за сільськими, селищними радами право надати дозволи на укладення тимчасових договорів оренди на земельну ділянку на період виготовлення відповідної проектної документації на землю. Не допускати закриття відділень поштового зв'язку в населених пунктах, що веде за собою не тільки погіршення соціального становища громадян, але й скорочення робочих місць у населених пунктах району. Запровадити пересувні відділення поштового зв'язку.
Сергій Сивун, Дівнинський сільський голова Приазовський район
Сільрадам - землю, у межах і за межами
Вважаю, що землями сільської ради в межах і за межами повинна займатись сільська рада, а не районна державна адміністрація. Приклад: на території сільської ради працює агрофірма "Солюкс", яка зареєстрована в м. Запоріжжі, прибуток з громадян, територіальний податок платиться в Запоріжжя за місцем реєстрації фірми. Нам залишаються розбиті дороги та зруйновані приміщення колишніх ферм. Сільська рада уклала договори оренди на приміщення, які знаходяться на територіях населених пунктів, а територією розпоряджається райдержадміністрація.
Ще одна проблема - це використання майна соціальної сфери, яке залишилось від розформування сільгосппідприємств. Як можна їх приймати на баланс, якщо відсутня технічна документація, майно перебуває в аварійному стані, кошти на їх експлуатацію в бюджеті відсутні. А нас, у порушення діючого законодавства, примушують приймати на баланс.
Олександр Шепель, Богданівський сільський голова Чернігівський район
Де взяти кошти для бюджетних установ?
При форму ванні бюджету 2010 року не враховано фактично існуючу мережу бюджетних установ. А це: заклади здоров'я, клуби, дошкільні установи, місцеві пожежні команди, які необхідні для задоволення соціальних потреб, як великих, так і малих сіл, і які віддалені  один від одного на 10-15 км.
Поки що невідомий механізм розмежування видатків на бібліотечні і клубні заклади, які у трансферті відображаються єдиною цифрою, розмежування видатків на заклади охорони здоров'я, ФАПи, пункти невідкладної медичної допомоги, які створені для надання первинної медичної допомоги.
А є спеціалізована медична допомога, яка надається центральними районними лікарнями, що утримуються за рахунок районного бюджету. Зрозуміло,  певні відрахування будуть передані тими сільськими радами, які не утримують медицину  своїми бюджетами. Тому необхідно визначити формульний  підхід для передачі видатків на районний рівень.
Марія Жила - Червонопільський сільський голова Бердянський район
http://www.zp-pravda.info/index.php?option=com_content&view=article&id=606:-------2010------&catid=34:2009-04-14-10-24-35&Itemid=63

ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА БЛОКИ

ЧИ МОЖЛИВО ВІДРОДИТИ "ВЕЛИКИЙ РУХ"?
Володимир Лис, "Волинь", 19.09.2009
У київських урочистостях щодо 20-річчя створення Народного руху України взяла участь і представницька волинська делегація.

 Великим урочистим зібранням у Національному палаці "Україна" завершився перший основний етап відзначення події справді не рядової в історії України - 20-річчя створення Народного руху України за перебудову, яке відбулося минулої суботи.
Напередодні в облдержадміністрації вручили спеціальні відзнаки з нагоди 20-річчя крайової організації Руху тим, хто першими виходив і виводив інших на уже, без перебільшення, історичні рухівські мітинги і пікетування тодішніх партустанов, на знаменитий ланцюг Злуки. У київських урочистостях взяла участь і представницька волинська делегація. Волиняни, колишні рухівські лідери Михайло Тиский та Ігор Семенюк виступили і на науковій конференції "Рух у відродженні української державності та зламу комуністичної системи", яку напередодні організував Український інститут національної пам'яті.
Але уже в залі Палацу, навіть на підступах до нього, виникли перші конфлікти і непорозуміння. Кожній області виділили певну кількість місць. Бажаючих поїхати з числа колишніх справді активних рухівців і навіть їх лідерів було більше, але до Палацу пропускали лише тих, хто мав запрошення-мандати. У самому ж залі виявилося, що весь балкон буде заповнений зігнаними за сумнозвісною далеко не рухівською традицією київськими студентами. Як пояснили, аби вони переймалися історією і національним духом. Та частина з них уже під час першої половини почала покидати місця, а після перерви, прихопивши видані обідні "сухі пайки", взагалі позникали. То чи варто було так робити?
Крім того, у роботі урочистого зібрання відмовилися брати участь члени політичної партії "Народний рух України", які тиждень перед тим провели власні урочисті збори. В інтерв'ю голова теперішнього НРУ Борис Тарасюк мотивував це тим, що його партійцям замість тисячі запрошень, які вони просили, дали лише сто. Але невідомо, як би склався хід цього урочистого зібрання, якби Борис Тарасюк із соратниками прийшли, бо заочно їм діставалося у кількох випадках, а зал на пропозицію відомого Дмитра Чобота проголосував за недовіру депутатам від НРУ та самому пану Тарасюку. Важко зрозуміти, що може означати ця недовіра?
У залі "України" зібралися ті, хто справді (за винятком, звісно, студентів) колись був лідерами й активістами того єдиного великого Руху. Нині вони або позапартійні, або належать до різних партій, інколи протилежних за ідеологією, хоча переважно й національно-демократичного спрямування. Тому, можливо, вони так схвильовано сприйняли показані на моніторі епізоди того першого установчого з'їзду Руху, який відбувся 8-10 вересня 1989 року. Знову, тепер, на жаль, з екрана промовляв незабутній Олесь Гончар свої слова про незнищенність української нації і її великого скарбу - рідної мови. Хвилиною мовчання вшанували пам'ять кількох десятків названих Іваном Драчем відомих в Україні, але вже померлих рухівців, серед яких прозвучало і більше десятка імен волинян, таких, як Марія Чеб, Мелетій Семенюк, Олег Дядіо, Олександр Юрченко та інших.
Самі урочисті збори складалися з двох різних частин, розділених не лише обідом, а чимось суттєвішим, хоч і невловимим. У першій половині головуючому Івану Драчу, першому голові НРУ за перебудову, якось вдавалося стримувати надто балакучих промовців. Навіть Президент України Віктор Ющенко, виступаючи, пожартував, мовляв, боїться, що Іван Федорович нагадає про регламент. Виступити на зібранні мали також Голова Верховної Ради Володимир Литвин, прем'єр-міністр України Юлія Тимошенко і перший Президент незалежної України Леонід Кравчук, що додавало особливої інтриги. Виступили тільки Ющенко і Кравчук.
Давно уже не доводилося чути скандування "Ющенко! Ющенко!". Але в цьому залі воно звучало зовсім не так, як колись на великому Майдані. Президент закликав "навчитися не посипати голову попелом", бо, за його словами, і так трапилося велике чудо, що народ, якого чотириста років знищували, не став перекотиполем, а при тому, що лише в ХХ столітті з шести проголошень незалежності п'ять закінчилися поразкою, все ж таки вісімнадцять років розвиває свою державу. Рухівцям він сказав, що "ви пройшли дивовижну історію", висловив національну вдячність Драчу, Павличку, Гориню, Юхновському, Кендзьору, окремо Чорноволу й Атені Пашко. Він повідомив, що всім делегатам тодішнього установчого з'їзду НРУ буде оголошено офіційні подяки Президента України.
Ну, а потім була традиційна критика уряду і всіх тих, хто "перешкоджає проводити ефективну українську політику". Зокрема, цього року на видання українських книг уряд виділив лише 1,2 мільйона гривень, зменшивши кошти на книговидавництва і на розвиток української мови у вісім разів. Ще тривожнішими виглядають цифри, наведені Ігорем Юхновським, з яких виходить, що в Україні тепер виготовляють лише двадцять відсотків потрібного українцям одягу, а взуття взагалі - сім відсотків. Не краща справа з іншими товарами повсякденного вжитку. Тож справді - хто в цьому винен, що до такого дійшли?
У другій частині зібрання головував голова Української всесвітньої координаційної ради Дмитро Павличко. Він і надав перше слово Леоніду Кравчуку, незважаючи на опір частини залу. Упродовж виступу Леоніда Макаровича його неодноразово намагалися перебити, були навіть пропозиції "вивести із залу", а особливе збурення викликали слова про те, що "коли Народний рух боровся, він був непереможним, а коли почав ділити владу - він не витримав випробування владою". Але, може, у цих словах таки є якесь зерно істини? І, можливо, варто прислухатися до слів Кравчука, що Росії і Москви не потрібно боятися, відразу нервово реагувати, а потрібно співпрацювати, не падати на коліна, але проводити саме свою, українську, політику.
На жаль, події в залі показали, що багатьох колишніх рухівців час так і нічому не навчив, вони лишилися такими ж непримиренними і крайньо, радикальними.
На урочисто-ювілейному зібранні прийняли "Звернення до українського народу", водночас звучали заклики про створення нової потужної організації на зразок колишнього "великого Руху". Але цю організацію не створили, як і не прийняли пропоновану резолюцію чи то звернення на підтримку Віктора Ющенка як майбутнього кандидата на Президента України.
http://www.volyn.com.ua/?rub=5&article=0&arch=989

"ГИРИ" СБРОШЕНЫ, КОНФЛИКТ ИСЧЕРПАН
Юлия Вербицкая, "Крымская правда", 19.07.2009
Задача номер один для регионалов - успешно провести президентские выборы, и ради достижения этой цели центральное руководство партии готово пойти на всё.

 В том числе и на самые радикальные меры, если конфликт в Крымской организации регионалов, который после исключения из партии её бывшего главы Василия Киселёва вроде бы исчерпан, продолжится. Об этом без обиняков заявил народный депутат Украины, заместитель председателя Партии регионов Василий Джарты, общавшийся вчера с прессой сразу после заседания политсовета КРО Партии регионов.
По его словам, в повестке дня значилось всего два вопроса: во-первых, Джарты проинформировал участников заседания о решении президиума политсовета Партии регионов об исключении из её рядов Василия Киселёва и снятии его со всех руководящих должностей. Во-вторых, обсуждалась подготовка к президентской кампании, а именно: необходимость "консолидации вокруг того проблемного вопроса, который существует, точнее, существовал внутри партийной структуры". "Все члены крымской ячейки готовы работать на победу нашего лидера Виктора Януковича", - сказал Джарты, подразумевая, что конфликт в КРО Партии регионов полностью исчерпан.
Тем не менее, зная и учитывая реалии крымского политикума, мы спросили у него, как далеко готов пойти Киев для того, чтобы урегулировать партийный конфликт на крымском уровне, если таковой продолжится.
- Мы сделаем всё для того, чтобы сплотить партию, и ни перед чем не остановимся, потому что активные члены партии не виноваты в том, что происходит наверху, - сказал Василий Джарты. - Если конфликт продолжится, мы будем избавляться от всех тех, кто мешает двигаться вперёд и идти к победе.
Регионалы, подчеркнул он, уверены в том, что на предстоящих выборах достигнут высоких результатов.
- Не хочу забегать вперёд, но думаю, что мы наберём максимальное количество голосов, особенно во втором туре, в этом у меня нет никаких сомнений, - отметил Джарты. - А что касается распрей, которые были внутри партии, эти проблемы нам создавали наши политические оппоненты, и до вчерашнего дня у них это получалось. Это был пилотный проект по дискредитации Партии регионов путём смешивания нас с криминалитетом, осуществлявшийся во всех регионах Украины. Подобное было в 2004 году, в 2005-м, но сегодня мы эту проблему решили.
Пресса поинтересовалась, будет ли Василий Киселёв исключён из фракции Партии регионов в украинском парламенте.
- Сложно отвечать за всю фракцию, но я бы этот вопрос сегодня не выносил, - сказал депутат. - Он может помочь фракции, если не будет входить в противовес партии и выступать против её решений. К сожалению, до сего дня его заявления вели к дискредитации партии и её лидера Виктора Януковича.
Попросили заместителя председателя Партии регионов прокомментировать и несостоявшийся переворот в крымском парламенте, а точнее, судьбу заговорщиков от фракции блока "За Януковича!".
Джарты заявил, что на заседании политсовета кадровые вопросы не рассматривались.
- Нужно создать рабочую группу с участием членов политсовета, во всём разобраться и вынести этот вопрос на обсуждение политсовета, - отметил он. - Сергей Цеков, Олег Слюсаренко и Лариса Чулкова заявили о своём выходе из Партии регионов публично, но не написали заявления.
Василий Джарты высказал мнение, что "развод" с Русской общиной Крыма никак не скажется на рейтинге Партии регионов в Крыму: "Я уверен, что никаких проблем не будет - Русская община и "Русский блок" были для нас большими гирями, блокирование с ними в 2006 году было ошибкой. Пусть пытаются работать над собой, а Партия регионов - это самодостаточная политическая сила.
Журналисты также поинтересовались, будет ли Партия регионов вновь выдвигать на пост мэра крымской столицы Геннадия Бабенко.
- Ни милиция, ни высказывания отдельных членов партии не позволяют сделать вывод, является ли Бабенко врагом или бандитом, это решает только суд, - ответил депутат. - Если суд примет такое решение, мы с этим решением согласимся и пытаться обжаловать его не будем. Если Бабенко чист перед партией, если у него есть рейтинг, который позволит партии победить, то мы будем его поддерживать.
Василия Джарты попросили подробнее рассказать о подготовке законопроекта, кардинально изменяющего систему выборов в местные Советы.
- Суть законопроекта в том, что партии местного уровня не могут выполнить те условия, которые требует вертикаль власти, то есть мелкие партии не смогут решить социальные и экономические проблемы даже на уровне Симферополя, - пояснил он. - Поэтому мы считаем, что только партии общегосударственного уровня должны участвовать в местных выборах.
http://www.kp.crimea.ua/newspaper_details.php?newspaper_id=2945

КРИТИКА ЧИННОГО ЗАКОНОДАВСТВА

ЗАПРЕТ НА РЕАЛИЗАЦИЮ МЯСА И МОЛОКА, ПРОИЗВЕДЕННОГО НАСЕЛЕНИЕМ, ОТСРОЧАТ?
И. Герасименко, "Крымские известия", 19.07.2009
Запрет на реализацию молочных продуктов и мяса сельскохозяйственных животных на агропродовольственных рынках намерены отсрочить на пять лет.

 Об этом сообщает первый заместитель министра агрополитики Крыма Виктор Тышкевич. Доказательства тому - два законопроекта, зарегистрированных 4 сентября 2009 года в Верховной Раде Украины, предполагающих внести изменения в Закон Украины "О безопасности и качестве пищевых продуктов", текст которых размещен на сайте Верховной Рады Украины.
Согласно законопроекту № 5053-2 при вступлении в ВТО Украина обязалась внести изменения в национальное законодательство в части увеличения требований безопасности к продуктам питания животного происхождения. В рамках этих изменений в новой редакции принят Закон Украины "О безопасности и качестве пищевых продуктов", которым запрещается осуществлять вне бойни забой более пяти голов животных в день; реализацию и обращение на агропродовольственных рынках необработанного молока и сыра домашнего производства, а также туш или частей туш сельхозживотных дворового забоя.
По данным разработчиков законопроекта, в настоящее время в сельской местности постоянно проживает более 14,5 млн граждан Украины. При этом в хозяйствах населения содержится более 4 млн голов крупного рогатого скота, в том числе 2,3 млн коров (78,3% от общего поголовья). Хозяйствами населения производится 49,1% мяса и 79,6% молока.
Ограничение реализации при таких объемах производства приведет к резкому сокращению поголовья крупного рогатого скота, убеждены авторы законопроекта.
Министерство аграрной политики Автономной Республики Крым неоднократно обращалось в вышестоящие инстанции с просьбой о переносе сроков запрета реализации на продажу молока и мяса, произведенного в хозяйствах населения. В Минагрополитики АРК считают, что введение такого запрета с 1 января 2010 года приведет к резкому сокращению поголовья всех видов животных, значительному снижению производства продукции животноводства и, как результат, дефициту продуктов питания и значительному повышению цен на них.
Реализация соответствующих положений указанного закона, убеждены разработчики правительственного законопроекта, поставит под угрозу продовольственную безопасность страны и создаст неконтролируемый рост цен на животноводческую продукцию.
В то же время, учитывая международные обязательства Украины, авторы документа предлагают перенести вступление в силу соответствующих положений Закона "О безопасности и качестве пищевых продуктов" с 1 января 2010 года на 1 января 2015 года.
Со своей стороны автор законопроекта № 5053-1, народный депутат Николай Присяжнюк также высказывается за отмену запрета реализации указанной продукции как минимум на пять лет - до 1 января 2015 года.
Народный депутат обращает внимание, что согласно части 2 статьи 33 указанного Закона запрещается осуществлять забой не на бойнях сельхозживотных и птицы в объемах, превышающих пять голов в день, гражданами, которые имеют эксплутационное разрешение и зарегистрированы ветеринарной службой. "Государство до этого времени не обеспечило наличие сети боен, убойно-санитарных пунктов, пунктов закупки молока и молочных продуктов", - сообщает автор законопроекта. При этом, по его словам, в большинстве сел отсутствуют бойни, которые имеют эксплуатационное разрешение и зарегистрированы ветслужбой.
"Внедрение запрета реализации на рынках собственноручно забитого скота и изготовленных в частном хозяйстве молочных продуктов заставит крестьян за копейки продавать молоко перекупщикам, возить скот в другие села, что приведет к свертыванию производства продукции животноводства", - полагает Н. Присяжнюк.
В целях организованного проведения забоя, переработки и реализации скота, выращенного на мясо, а также полного использования в Автономной Республике Крым средств дотации, предусмотренной в Государственном бюджете Украины на развитие отрасли животноводства, Совет министров Автономной Республики Крым принял постановление № 516 от 12 сентября 2006 года "О создании благоприятных условий сельхозтоваропроизводителям Автономной Республики Крым в организации забоя, переработки и реализации скота, выращенного на мясо", информация о выполнении которого заслушивалась четырежды на заседаниях Совета министров АРК.
Данным постановлением районным государственным администрациям в Автономной Республике Крым рекомендовано организовать работу по созданию в каждом районе сертифицированных убойных пунктов скота с первичной переработкой мяса; в пределах компетенции организовать выделение мест на рынках для торговли мясом непосредственно его производителями.
С целью активизации работ сельхозтоваропроизводителей республики по созданию убойных пунктов, максимальному использованию дотационных средств Министерство аграрной политики Автономной Республики Крым довело районным государственным администрациям задание по оборудованию 37 убойных пунктов, в том числе 21 пункта по приему скота и птицы у населения.
По состоянию на 1 сентября 2009 года в республике функционирует 42 сертифицированных убойных пункта. Наибольшее их количество создано в Красногвардейском и Сакском районах - по пять в каждом.
http://www-ki.rada.crimea.ua/nomera/2009/173/zapret.html

ЕКОНОМІКА

В КРАМАТОРСКЕ ДОЛГИ ПО ЗАРПЛАТЕ ПРЕВЫСИЛИ 11 МИЛЛИОНОВ!
Сергей Маринцев, "Донбасс", 22.09.2009, Донецкая обл.
Такая ситуация в индустриальном центре севера Донетчины сложилась впервые за последние годы.

 - Наращивать долги в городе начали с осени прошлого года, - заявила "Донбассу" руководитель управления по труду и соцзащите населения Елена Сабада. - Но если в сентябре 2008-го они не превышали двух миллионов гривен, то уже к началу января этого года предприятия задолжали персоналу более семи с половиной миллионов, а к началу осени - одиннадцать миллионов гривен.
В промышленной группе предприятий лидирует старокраматорский машзавод (ОАО "СКМЗ"), задолжавший своим людям миллион с четвертью, и почти все частные сельхозпредприятия.
По словам мэра Геннадия Костюкова, некоторые руководители игнорируют требования властей о наведении порядка с платежами. "Мало того, есть и такие, как,  к примеру, гендиректор СКМЗ Олег Берко, кто даже скрывается от меня", - заявил "Донбассу" раздосадованный градоначальник, пообещав найти и на таких деятелей управу.
Власти намерены с помощью силовиков добиться составления графика выплат долгов и контроля за его соблюдением работников прокуратуры. Дескать, никто еще не отменял уголовную ответственность руководителей за невыплату зарплаты.
Мало того, что люди не видят своих кровных, так еще и наблюдается стойкая тенденция снижения уровня средней зарплаты. По словам заместителя мэра Станислава Захарова, в промышленности она сейчас составляет всего лишь 1907 гривен.
По мнению властей, сегодня отдельным должникам нужно выбрать, по какому пути идти: сократить штат или запустить процедуру банкротства. Эта перспектива напрямую касается ОАО "Донбасспромэлектромонтаж": заказов нет и вряд ли появятся. Поэтому нужно распродать основные средства и рассчитаться с людьми, которых осталось-то чуть больше сотни.
Беда еще и в том, что проблемные предприятия должны в Пенсионный фонд уже более 13 млн. грн. Одна из причин - взаимные неплатежи. От этого, в частности, страдает весьма перспективное ОАО "ТИСО" (технологическое и специальное оборудование), ряд коммунальных и частных структур, обладающих неплохим потенциалом.
Но Краматорск отличает от соседей одно положительное качество: даже если какое-либо предприятие, как корабль в бушующем море, покачнулось и грозит уйти на дно, его основные средства не растаскиваются работниками, обозленными задержкой зарплаты. Лихие времена проходят, и в цехах вновь оживает работа.
На разборки - в горсовет
Из коммунальных предприятий в самом сложном положении оказался "Сантехсервис", который занимается обслуживанием жилфонда на основании договора подряда с управляющей структурой - "Комэнерго" и за короткий срок задолжал относительно небольшому персоналу более ста тысяч. Хорош и "Комэнерго", который должен этому предприятию около 2,5 млн. грн. Так что теперь на разборки в горсовет будут приглашать и руководство управляющей структуры. А "Сантехсервису" посоветовали в начале каждого месяца интересоваться, сколько "Комэнерго" сможет заплатить им за обслуживание жилья, и выполнять объем работ на эту сумму. Оказалось, что коммунальщики с некоторых пор именно так и поступают.
http://donbass.ua/news/economy/2009/09/22/v-kramatorske-dolgi-po-zarplate-prevysili-11-millionov.html

ЭНЕРГОЭФФЕКТИВНОСТЬ - ГЛАВНАЯ СТРАТЕГИЯ ДОНЕТЧИНЫ
Валерий Герланец, "Вечерний Донецк", 21.09.2009
С 17 по 19 сентября в Донецке прошел Международный инвестиционный саммит.

 С 17 по 19 сентября в СВЦ "ЭКСПОДОНБАСС" прошли Международный инвестиционный саммит, в рамках которого работала выставка "Энергоэффективность-2009". Открытие саммита состоялось в центральном зале " ЭКСПОДОНБАСС ". С приветственным словом к участникам этого представительного форума обратился председатель Донецкого облсовета Анатолий Близнюк, который, в частности, сказал следующее:
- Саммит расширяет наши горизонты и учит нас партнерству, деловому общению и правилам, принятым в международном бизнес-сообществе. Мы одна из частей глобальной мировой экономики и поэтому хотим строить отношения не как чей-то сырьевой придаток, а как вполне конкурентоспособный игрок, играющий на мировых рынках на равных. И это наша основная стратегическая цель, а саммит - один из реальных шагов к ней. Его ценность еще и в том, что он отвечает насущным потребностям развития региона, среди которых привлечение инноваций и инвестиций, трансфер-технологий, расширение регионального и международного сотрудничества. Изношенность основных фондов, потребность в модернизации производства, внедрение современных энерго- и ресурсосберегающих технологий, оптимизация экономической структуры - вот неполный перечень вопросов, стоящих как перед всей страной, так и ее отдельными регионами. Мы готовы эти проблемы решать сообща, поддерживая наших соседей и выстраивая отношения на принципах доверия и партнерства.
В своем приветственном слове председатель Донецкой облгосадминистрации Владимир Логвиненко отметил, что нынешний, второй по счету, саммит вышел за рамки области и привлек внимание других регионов Украины, многих зарубежных инвесторов актуальностью тематики. Ведь вложение средств в ресурсо- и энергосберегающие технологии уменьшает производственные затраты, делая продукцию предприятий более конкурентоспособной в ценовом отношении.
Текст приветствия премьер-министра Украины Юлии Тимошенко в адрес участников, проходящего в Донецке инвестиционного саммита, огласил на церемонии его открытия глава Национального агентства Украины по вопросам обеспечения эффективного использования энергетических ресурсов (НАЭР) Сергей Ермилов. Он также сообщил, что в проекте бюджета страны на 2010 год правительством Украины впервые запланировано более 3 млрд. грн. для общенационального фонда энергосбережения. К этой сумме должна еще прибавится четырехкратно большая сумма инвестиций мировых фондов.
Затем состоялось торжественное открытие выставки "Энергоэффективность-2009" и осмотр участниками и гостями саммита ее обширной экспозиции. Ведущие украинские предприятия и фирмы, научно-исследовательские институты представили на ней энергоэффективные инвестиционные проекты, а также уже внедренные энерго- и ресурсосберегающие технологии и альтернативные источники энергии.
Одной из самых представительных экспозиций выставки стала экспозиция Донецка под названием "Энергоэффективный город", развернувшаяся на более чем 50 кв. м. Ее составили четыре баннера, которые рассказали о сегодняшнем дне и перспективах внедрения энергоэффективных и ресурсосберегающих технологий предприятиями различных форм собственности и ЖКХ мегаполиса. Были представлены карта-схема оптимизации системы теплоснабжения Донецка, инновационные технологии в области строительства "Теплый дом" и "Марморок", инвестиционные проекты, касающиеся комплексной модернизации городских очистных сооружений, строительства мусороперерабатывающего завода и ряд других.
После ознакомления с экспозицией шахтерской столицы своим мнением с автором этих строк поделился исполнительный директор ассоциации "Энергоэффективные города Украины" Анатолий Копец:
- К сожалению, Донецк пока не стал членом нашей ассоциации, в которую входит уже 17 городов. Но я могу авторитетно констатировать, что ваши городские власти решают возникающие проблемы, активно внедряя современные энергосберегающие технологии. Такое не часто встретишь в других городах, так как эта деятельность не предусмотрена действующим украинским законодательством как функция, закрепленная за органами местного самоуправления. Но от стоимости коммунальных услуг зависит качество жизни горожан, поэтому местная власть и занимается решением этих насущных проблем. Считаю, что в перспективе в каждом городе должна быть создана система управления энергопотреблением. Город должен четко знать, для чего и какой энергии ему нужно сейчас и в ближайшей перспективе; как уменьшить затраты на предоставляемые горожанам услуги ЖКХ? И в этом плане у органов власти Донецка есть чему поучиться…
В этот же день состоялось официальное подписание рамочного соглашения между правительством Украины и Северной экологическо-финансовой корпорацией NEFСO.
NEFСO - финансовая организация специального назначения, созданная правительствами Дании, Финляндии, Исландии, Норвегии и Швеции с целью улучшения экологической ситуации в Восточной Европе. Она создана исключительно для инвестиций в улучшение состояния окружающей среды в соседних странах, включая и Украину. Подписавший документ председатель НАЭР Сергей Ермилов отметил, что нашей стране нужно не менее 5 миллиардов долларов инвестиций в год. Финансовые вливания NEFCO пойдут на развитие украинской экономики, среди которых - кредитование энергоэффективных проектов на социальных объектах под 3% годовых в гривнях. Подобное предложение не имеет аналогов среди предложений со стороны украинских финансовых учреждений.
В последующие дни прошли пленарные заседания, темами которых стали "Энергоэффективность: инвестиции в будущее", "Финансирование проектов в области энергоэффективности", "Энергоэффективность в промышленности", "Энергоэффективность в аграрном секторе" и "Энергоэффективность в ЖКХ". В рамках саммита состоялись также международная научно-практическая конференция "Добыча и использование газа метана: привлечение инвестиций" и ярмарка ресурсо- и энергосберегающих проектов.
http://www.vecherka.donetsk.ua/index.php?id=4647&show=news&newsid=45009

АГРАРНА УКРАЇНА: ВІД АМЕРИКИ - ДО ЄВРОПИ
Іван Ящегоренко, "Волинь", 19.09.2009
Чи можливе ще в Україні після 18 років псевдореформ створення продуктивного сільського господарства і заможного селянства?

 "Україна - житниця Європи". Більш стале за роки радянської влади визначення республіки підшукати важко. Іноді здавалося, що доля України у світовій економіці визначена на століття. І не тільки через те, що їй належить чверть світових запасів прекрасного чорнозему. Свої інші потенційні конкурентні переваги - науку, авіабудування, космос - вона втратила, ставши постачальником наукових кадрів для дослідницьких центрів усього світу.
Якщо аграрне виробництво - покликання України, то яким йому бути?
Сьогодні у світі, крім соціалістичного колгоспного способу ведення сільського господарства, відомі дві моделі державної політики або стратегії розвитку аграрних ринків - "американська" і "франко-голландська".
Американська модель передбачає державну стратегію стимулювання розвитку великих аграрних господарств, часто у складі вертикально-інтегрованих компаній. Такі структури можуть бути гравцями на міжнародному ринку і протистояти експансії іноземних конкурентів.
Атрибутами даної моделі є укрупнення сільськогосподарських земель - часто за рахунок зубожіння або скуповування володінь дрібніших господарств, а також використання новітніх технологій у рослинництві та тваринництві, включаючи генетично-модифіковані організми (ГМО). Такий підхід дає змогу досягати найнижчої собівартості виробництва сільгосппродукції і можливість успішно конкурувати на зовнішніх ринках.
Франко-голландська модель ґрунтується на політиці протидії укрупненню земель. Прихильники цього підходу акцентують увагу на розвитку малих і середніх фермерських господарств сімейного або кооперативного типу. Така форма господарювання дає можливість отримувати якісні продукти харчування у широкому асортименті, проте їхня собівартість перевищує "американські" аналоги. У підсумку ці товари менш конкурентоздатні на світових ринках.
Держава, яка обрала франко-голландську модель, приречена субсидувати свій аграрний сектор. Зате на селі зберігається середній клас, який не перетворюється на низькооплачуваних робітників великих виробництв, що займаються випуском масових культур.
Яка ж із цих моделей найбільш прийнятна для України? Насправді це питання мало б пролунати 18 років тому. Однак тоді, після здобуття незалежності Україною, влада не обтяжувала себе розробкою довгострокових стратегій. І цьому мимовільному вибору сприяли й об'єктивні чинники.
По-перше, країна має велику територію. Звичайно, за цим параметром її важко порівнювати із Сполученими Штатами, проте в Європі Україна - одна з найбільших держав. А це дає змогу концентрувати виробництво і за рахунок мінімізації витрат домагатися більш високої рентабельності.
По-друге, проти франко-голландської моделі грала тотальна бідність молодої держави. Початок 1990 років ознаменувався, без перебільшення, розрухою: зупинялися заводи, систематично зникали світло в будинках та пальне на автозаправних станціях, по року не виплачувалися мізерні пенсії. Убогий держбюджет тріщав по швах. У таких умовах уявити собі рясне фінансування немічних колгоспів, та ще й у європейських обсягах, було неможливо.
Впровадження в Україні європейської моделі недоцільне з економічної точки зору, переконували населення маститі експерти.
Результати такої політики очевидні: типові вітчизняні супермаркети наповнилися типовими, позбавленими смаку напівфабрикатами у типових пластикових упаковках. І це далеко не єдиний мінус "американізації" української аграрної галузі. Ця модель також ігнорує соціальний фактор.
Уже сьогодні внаслідок укрупнення аграрного виробництва мільйони колишніх селян залишили межі країни і стали "заробітчанами". Навряд чи всі вони коли-небудь повернуться на батьківщину. Скоріше навпаки - останнім часом емігранти масово забирають до себе свої сім'ї. Українські села зникають.
Тим часом, Європа уникла цієї тяжкої долі. Подорожуючи Францією чи Італією, між містами на мальовничих луках можна спостерігати доглянуті господарства місцевих селян. Окраса малих ферм - затишні добротні будинки, один тільки вигляд яких свідчить про заможність господарів. Ці ферми складають основу середнього класу. Місцеві жителі з гордістю кажуть: "Я селянин".
Тут немає масових виробництв із задушливими кілометровими корівниками, тут ніколи не бачили птахофабрик з їх жорстокими формами утримання курей. У вільній країні вільні навіть корови: вони не знають прив'язі і мирно пасуться, подзвонюючи дзвіночками на своїх шиях.
Місцеве виробництво - "штучне". Високі технології поєднуються тут з віковими традиціями ремесла, яке зберігає прадідівські секрети, а отже - і унікальний смак того або іншого продукту.
Якщо це сир моцарелла, то можна проїхати десять і сто кілометрів і скрізь побачити одні й ті ж форму та текстуру продукту. Проте варто лише спробувати - і щоразу це будуть різні смаки.
А чим Україна гірша? Ми завжди славилися своїми промислами, ремеслами і чудовими народними стравами. І сьогодні у кожному регіоні країни можна знайти неповторні м'ясні і молочні продукти, вина та солодощі. Проте щоб спробувати їх, потрібно об'їздити всю країну: у магазинах на відміну від європейських торгових центрів такі товари не продаються.
Більше того, незабаром, якщо тільки нинішня аграрна політика держави не зазнає серйозних змін, ці екологічно чисті, або, як їх називають на Заході, органічні продукти харчування, що виробляються без застосування хімічних препаратів, зникнуть і з базарів - разом із самими селянами.
Місцеві органи влади повинні створювати можливості для розвитку дрібного сімейного або кооперативного бізнесу - як в аграрній сфері, так і в сфері обслуговування, включаючи торгівлю, побутові послуги і "зелений" туризм.
Поза сумнівом, Україна має зробити різкий розворот від американської до франко-голландської аграрної моделі. Необхідно протидіяти існуючій практиці укрупнення земель, розвернути фінансові потоки і спрямувати їх на розвиток сотень тисяч малих і середніх фермерських господарств. Саме такою повинна бути аграрна політика українського уряду. У цьому переконує досвід цивілізованих країн, логіка і просто здоровий глузд.
Автор - кандидат аграрних наук, головний консультант компанії "Агрохоллізинг".
http://www.volyn.com.ua/?rub=2&article=1&arch=989

ДЛЯ ПРЕОДОЛЕНИЯ КРИЗИСА У СУДОРЕМОНТНОГО ЗАВОДА ДОСТАТОЧНЫЙ ЗАПАС ПРОЧНОСТИ
А. Лазарев, "Приазовский робочий", 19.09.2009 , Донецкая обл.
Промышленный Мариуполь славен не только индустриальными гигантами.

 Десятки заводов и фабрик обеспечивают работой и формируют семейный бюджет тысяч семей мариупольцев, вносят заметный вклад в развитие города и региона. Одно из таких предприятий - судоремонтный завод (ООО "СРЗ"). Как обстоят дела на этом предприятии? Насколько финансово-экономический кризис повлиял на результаты его работы? Об этом рассказывает генеральный директор предприятия Владимир Воин.
- Начнем с того, что наш завод - крупнейшее на Азовском море судоремонтное предприятие с полным технологическим циклом, - говорит Владимир Семенович. - Основа - плавучий док подъемной силой 15000 тонн, девять причалов, десять производственных цехов и полуторатысячный трудовой коллектив. Основное направление хозяйственной деятельности - судоремонт. Специализируемся также на судостроении, машиностроении, перевалке грузов. Среднемесячный объем товарной продукции в действующих ценах - 12 млн. грн.
- Какова цель расширения специализации завода новыми направлениями в производственной деятельности?
- На самом деле машиностроением и перевалкой грузов наш завод занимается давно, с начала 90-х. В сфере машиностроения кроме изготовления грейферов, трубогибочных станков и сменно-запасных деталей к судовым двигателям мы занимались обработкой деталей и узлов для предприятий горно-металлургического комплекса, различного рода ремонтами карьерной техники, подъемно-транспортного оборудования, многими узлами судового машиностроения, включая облицовки для гребных валов и гребные винты.
Основная направленность заказов по машиностроению сводилась к рациональной загрузке основных фондов, в особенности станочного парка. Наше предприятие с полным циклом судоремонта, в ходе развития комплектовалось станками, которые полностью обеспечивали восстановительный ремонт флота. В большинстве это станки эпизодиче-ского использования, поэтому приходилось искать пути полноценной загрузки оборудования. Оптимальным вариантом стали заказы по машиностроению, которые наш завод успешно реализует.
После создания корпоративных отношений с "Азовмашем" СРЗ участвовал в реализации многочисленных программ по вагоностроению, производству деталей машин и оборудования для непрерывного литья заготовок, обработке деталей для тяжелого машиностроения, постройке перегружателей и портальных кранов. Таким образом, на сегодняшний день наработан опыт в машиностроении и ассортимент данного вида продукции завода самый разнообразный и ежедневно расширяется. Перспективы развития машиностроения связываем с освоением сталелитейного производства в индукционных печах, которое позволит нам получать качественно новые заготовки для канатных грейферов и, соответственно, расширить ассортимент выпускаемых деталей машин в целом.
К перевалке грузов также привели объективные обстоятельства. Резкое сокращение в 90-е годы тоннажа отечественного флота и уменьшение спроса на судоремонтные услуги сократили численность судоподъемных сооружений завода с трех до одного дока. Высвободившиеся причалы и были задействованы под перевалку грузов, которой завод начал заниматься с 94-го года. На сегодняшний день завод с успехом реализует контракты на перевалку металлопроката, чугунной чушки, гранулированного каменноугольного пека, нестандартного оборудования, оборудования для горнорудного, металлургического и нефтедобывающего комплексов, зерновых продуктов и продуктов питания. С задачами по перевалке грузов успешно справляется транспортно-такелажный цех завода, подтверждая утвержденные нормы и сроки обработки судов.
- Каковы приоритеты основных видов деятельности предприятия в формировании бюджета?
- Судоремонт - направление деятельности, которое, подчеркиваю, было и остается для нас основным. А многовекторность производства позволяет предприятию оставаться менее подверженным изменяющейся конъюнктуре рынка. И судоремонт, и судостроение, и машиностроение, и перевалка грузов, к сожалению, зависят от нестабильного рыночного спроса. Недостаточный спрос в производственной загрузке по любому из направлений стараемся компенсировать перевыполнением планов по остальным направлениям. Удачная работа в течение месяца по каждому из направлений - залог высоких производственных показателей завода и, соответственно, уровня заработной платы трудового коллектива. Такой подход к производственной загрузке позволяет заводу уже долгие годы сохранять лидирующие позиции по объемам производства и уровню заработной платы среди предприятий своей категории по Министерству транспорта и связи Украины.
- Насколько вам удалось сохранить костяк рабочих кадров и инженерно-технического персонала?
- В основном нам удалось сохранить работо-способный коллектив, команду единомышленников, способных решать поставленные задачи. Но, как и на многих других производственных предприятиях Украины, у нас существует проблема уменьшения среднего возраста кадров. Скорость притока молодых профессионалов и специалистов, а также роста уровня их знаний и мастерства не всегда соответствует желаемой.
Не секрет, что многие из наших бывших профессионалов долгие годы составляли кадровую базу на судовых верфях стран Прибалтики, России и Арабских Эмиратов, а также пополнили ряды ремонтных бригад во многих судоходных компаниях. Сказывалась разница в уровнях заработной платы. В противовес данным обстоятельствам в ООО "СРЗ" предложены постоянный рост уровня доходов и пакет социальных гарантий, которые позволяют каждому сделать выбор в пользу родного предприятия. В условиях нынешнего финансово-экономического кризиса, когда верфи зарубежья "закрыли проходную" для украинских специалистов и, прежде всего, заботятся о своих соотечественниках, кадры нашего предприятия начали пополняться бывшими специалистами, получившими зарубежный опыт работы.
Уровень заработной платы специалистов - достойный, хотя не всегда соответствует непрекращающемуся росту цен на коммунальные услуги, продукты и энергоресурсы. Кроме того, цены на судоремонтные услуги являются региональными и зависят от работы судовых верфей Турции, Болгарии, Румынии, стран, которые находятся в более выгодных географических и климатических условиях. Эта разница особенно ощущается при работе в осенний и зимний периоды, когда кроме увеличенных затрат на энергоресурсы судовладельцам приходится оплачивать и сборы за ледокольную проводку и постановку судов к причалам нашего завода.
Но постоянный рост заработной платы, даже в этот неблагоприятный период, остается главным приоритетом администрации завода в формировании высококвалифицированных производственных кадров. По-прежнему практикуем наставничество как лучший способ передачи производственного опыта, проводим селекционный отбор в средних и высших учебных заведениях, а также конкурсы профессионального мастерства; предоставляем производственные базы для практики, а также возможность для обучения и освоения смежных профессий; одним словом, создаем все условия для профессионального роста каждого трудящегося. Активную позицию в омоложении трудового коллектива занимает совет молодых специалистов предприятия.
- Что означает социальный пакет СРЗ?
- Социальные программы завода, отраженные в коллективном договоре, постоянно выполняются и совершенствуются. База летнего отдыха, санаторно-курортные путевки, путевки в пионерские лагеря, питание в заводской столовой, проживание в заводском общежитии, доставка на работу и с работы заводскими автобусами и многое другое предоставляется сотрудникам и ветеранам завода на льготных условиях оплаты. Кроме того, предусмотрены частичная оплата ритуальных услуг и оказание адресной материальной помощи сотрудникам и ветеранам завода.
Силами энтузиастов и при поддержке администрации предприятия постоянно популяризуются туризм, футбол, волейбол, морское многоборье, спортивная рыбная ловля, то есть идет нормальная жизнь здорового трудового коллектива.
- Владимир Семенович! Во время всемирного финансово-экономического кризиса вы признаны победителем городского конкурса в номинации "За личный вклад в развитие производства и высокие показатели в труде". Поздравляем! Рады?
- Награду рассматриваю как некоторый аванс со стороны руководителей города - мне и трудовому коллективу ООО "СРЗ". Кризис - это, прежде всего, проверка на прочность для любого предприятия. На фоне некоторых отраслевых заводов наш, действительно, выглядит неплохо, при этом ежедневно приходится решать массу проблем, с которыми сталкивается каждый руководитель. Наверное, удается находить новые, более оптимальные, пути решения этих проблем, что и позволяет сохранять трудовой коллектив, регулярно выплачивать заработную плату, не задерживать платежи в бюджет, финансировать социальные и городские программы.
- Дальнейших успехов вам и процветания трудовому коллективу СРЗ!
http://www.pr.ua/news.php?new=7830

ПОЛІТТЕХНОЛОГІЇ

ОЛЕКСАНДР ГОЛУБ: "КАНДИДАТ ВІД "ЛІВОГО БЛОКУ" БУДЕ У ФІНАЛІ ПРЕЗИДЕНТСЬКИХ ПЕРЕГОНІВ"
Іван Фаріон, "Високий замок", 22.09.2009, Львівська обл.
На нові президентські вибори лівоцентристські сили, на відміну від роз'єднаних правих, підуть потужною колоною. Про нове виборче утворення розмова з членом президії ЦК КПУ, народним депутатом Олександром Голубом.

До комуністів Петра Симоненка приєдналися члени "Союзу лівих сил" (лідер - Василь Волга), партії "Справедливість" (Станіслав Ніколаєнко), об'єднані соціал-демократи (Юрій Загородній). Не виключено, що підсилять квартет інші "ліваки". Плани у "Лівого блоку" - "наполеонівські": щонайменше вийти у фінал президентських перегонів, а під час парламентської кампанії взяти п'яту частину депутатських мандатів. Симоненко і його нові соратники переконані, що в умовах кризи українці віддадуть їм свої симпатії - як найбільш соціально орієнтованій політичній силі. Про нове виборче утворення кореспондент "Високого Замку" розмовляв з членом президії ЦК КПУ, народним депутатом Олександром Голубом.
Олександр Голуб: "Кандидат від "Лівого блоку" буде у фіналі президентських перегонів"
- Чи можна уже зараз казати, що кандидатом від "Лівого блоку" буде Петро Симоненко?
- Принаймні, на сьогодні об'єднані ліві сили бачать кандидатом саме Петра Миколайовича. Це логічно. Він - лідер єдиної парламентської лівої фракції, з лівих кандидатів має найвищий рейтинг і підтримку у суспільстві. Петро Симоненко - найбільш відомий і найбільш прогнозований для нашого електорату.
При створенні "Лівого блоку" було обумовлено, що це проект не під вибори президента, а на довготривале майбутнє. У березні наступного року "Лівий блок" має виставити спільні списки на вибори депутатів усіх місцевих рад, а також запропонувати єдині кандидатури на вибори мерів міст. Коли відбудуться строкові або дочасні вибори до парламенту, наш блок так само формуватиме єдиний список.
- Чому у вашому об'єднанні не виявилося партій, які очолюють Наталія Вітренко і Олександр Мороз?
- Ми вели переговори з цими політиками, вони брали участь у підготовці документів. Однак на останньому етапі із співпрацею не склалося. Вітренко і Мороз по-різному пояснювали причини. Попри все, ми заявили, що "Лівий блок" є відкритим, у тому числі для названих політиків.
На мій погляд, серед певних політичних сил зараз поширене таке явище, як політичне заробітчанство. Олігархічні сили не зацікавлені у створенні потужного "Лівого блоку", який би зайнявся захистом соціальної сфери, контролю держави над економічними процесами. Тому вони роблять все, аби цей блок не відбувся. Можна лишень собі уявити, які "аргументи" вони пропонують тим чи іншим представникам політичних сил, аби ті не входили до "Лівого блоку". На жаль, згадані політичні сили не виявили послідовності і рішучості відстоювати ліву ідею.
Головне наше завдання - об'єднати не стільки функціонерів політичних партій, скільки електорат. Дуже багато симпатиків ПСПУ і СПУ підтримують саме "Лівий блок". Навряд чи ці люди схвально поставляться до ідеї підтримки своїми, нібито лівими, керманичами Сергія Тігіпка. Обґрунтувати це буде тяжко.
- Однією з умов входження у "Лівий блок" Мороз називав включення соціалістів у виборчих список на парламентських виборах. Очевидно, він такої гарантії не отримав…
- Це лукавство. В угоді, яку підписали чотири політичні сили, передбачено створення єдиного виборчого списку. Ми запропонували досить нормальний варіант: кожна десятка виборчого списку складається з 50% представників Компартії (як найбільш потужної політичної сили, яка має рейтинги, котрі дозволяють їй самостійно пройти до парламенту). Решту 50 відсотків між собою ділять інші політичні сили, які входять у "Лівий блок". Практично всі учасники на таку формулу погодилися. Спочатку погоджувався на неї і Олександр Мороз…
- Ваш лідер Петро Симоненко недавно обмовився про політичну смерть соціалістів…
- Очевидно, Петро Миколайович виходив з інформації про намагання пана Тігіпка скупити структуру Соцпартії. Якщо це відповідає дійсності, то політичної перспективи у Мороза справді нема жодної.
- Трохи дивно було побачити у вашому союзі представників СДПУ (О). Чи означає це, що на майбутнє у ваших виборчих списках до Верховної Ради може бути вписано прізвище Віктора Медведчука?
- Наскільки мені відомо, Віктор Медведчук припинив членство в цій партії. Ми запрошували до себе абсолютно всі політичні сили, які вважають себе лівими. У нас не було жодних аргументів, аби не приймати до складу нашого блоку об'єднаних соціал-демократів. Вважаємо, що за умови об'єднання всіх лівих на парламентських виборах ми могли б отримати більше 20% голосів виборців і суттєво впливати на політику у державі.
Так, об'єднані соціал-демократи свого часу були при владі. Але ті посадовці, які сприймали цю політичну силу як можливість дістатися владних кабінетів, уже покинули ряди СДПУ (О), і ми маємо справу із силою, яка справді представляє соціал-демократичний рух.
- Хотів би уточнити інформацію про відхід Медведчука з СДПУ (О)…
- У пресі була інформація, що після невдалих для СДПУ (О) парламентських виборів Віктор Медведчук лави цієї партії покинув. Загалом у розмові з нинішнім лідером СДПУ (О) Юрієм Загороднім питання конкретних постатей ми не піднімали - говорили лише про наші політичні завдання і можливості регіональних партійних структур попрацювати на ліву ідею.
- Вас не лякає присутність у "Лівому блоці" епатажного Василя Волги, з яким колись СПУ мала проблеми? Не боїтеся, що і вам він викине якогось коника?
- Ми не об'єднуємо лідерів партій - а політичні структури і виборців. До нас має приєднатися низка суспільно-політичних організацій, різних рухів, які вважають себе наближеними до "Лівого блоку". Серед них - ЗУБР ("Союз за Україну, Білорусію і Росію"), православні організації, громади тих чи інших районів, міст, ветеранські, жіночі організації.
- Ви не обмовилися, кажучи про підтримку вас з боку православних організацій?
- Не обмовився. Є низка православних братств, які зацікавлено поставилися до ідеї "Лівого блоку".
- Але ж комуністи не дуже дружать з релігією, вони - атеїсти…
- Мова не йде про Церкву, йдеться про співпрацю з православними громадськими організаціями. Це трохи інше. А загалом, до питання релігії ми ставимося толерантно. У нашому статуті давно відбулися певні зміни, віра вважається особистою справою кожного члена партії. Серед наших активістів є люди віруючі, і вони цього не приховують.
- Соціологи дають висуванцеві від "Лівого блоку" 6-8% голосів. А на який відсоток підтримки розраховуєте ви?
- На 6-8 відсотків міг розраховувати наш кандидат, не маючи підтримки "Лівого блоку". Його створення взагалі може змінити порядок денний президентських виборів, адже ми матимемо одного кандидата від лівих і декількох представників олігархічних партій. Є реальна можливість, що кандидат від "Лівого блоку" отримає друге місце і вийде у фінал президентських перегонів.
- У разі, якщо ваш кандидат не потрапить до другого туру, кому з інших претендентів ліві "делегують" свої голоси?
- Про це ще рано говорити - ми працюватимемо на перемогу свого висуванця або хоча б на те, щоб він вийшов у фінал. Якщо з якихось причин цього не станеться, зберемося і обговоримо ситуацію, що склалася. Рішення прийматимемо залежно від програмових засад двох фаворитів.
- Виборча кампанія - доволі затратна справа. Де візьмете кошти на агітацію, адже одних лише партійних внесків не вистачить?
- На відміну від інших, маємо можливість економити кошти. В інших партіях наймають агітаторів, членів дільничних комісій, спостерігачів. Нам не треба цього робити, бо у нас розгалужена партійна мережа у кожному районі, свою справу вони виконують безплатно, з ідейних переконань. Партійні комітети і є нашими штабами. При підготовці політичної реклами робитимемо ставку не стільки на центральні телерадіокомпанії, скільки на місцеві. Це значно дешевше і охоплює більшу частину людей, у такий спосіб можна легше достукатися до їхніх сердець. Залучаємо і кошти своїх прибічників - людей, яким не байдужа доля України.
Довідка "ВЗ"
Петро Симоненко втретє братиме участь у президентських виборах. У 1999 році він здобув друге місце серед 13 претендентів. У першому турі за нього проголосували 5849077 виборців (22,24%), у другому - 10665420 (37,8%). На виборах 2004 року Петро Симоненко у першому турі набрав 1396135 голосів (4,97%), зайнявши четверте місце серед 24 претендентів.
Коментар для "ВЗ"
Віктор Небоженко, директор Соціологічної служби "Український барометр"
Будь-які політичні об'єднання лівих реально неможливі. У них різна політична історія, політична вага, різне фінансування. Поки сьогоднішні ліві сили (комуністи, соціалісти, "вітренківці") не зійдуть з арени, нічого доброго у лівому стані не буде.
Заяви Симоненка про вихід у другий тур президентських виборів - це навіть не піар, це автоматична дія людини, яка повинна відпрацювати президентську кампанію. Ні про яку перемогу, тим більше ні про який захист знедолених не йдеться. Симоненко давно змучився і розучився цим займатися…
http://www.wz.lviv.ua/pages.php?atid=76968

ПОЛЮВАННЯ НА ГОЛОСИ ВИБОРЦІВ ПОЧАЛОСЯ ЗАДОВГО ДО ОФІЦІЙНОГО ВІДКРИТТЯ "МИСЛИВСЬКОГО СЕЗОНУ"
Анатолій Задорога, "Київська правда", 22.09.2009
Нетерплячі ЗМІ вже почали відлік днів, що залишилися до початку президентських виборів, й завзято моніторять передвиборну ситуацію в країні.

 Змушені й ми не стояти осторонь такої активності й час від часу занурюватися в цю тематику.
Треба сказати, що до передчасного передвиборного ажіотажу журналістів спонукали основні учасники майбутніх перегонів, котрі більш як за рік до голосування почали гостру боротьбу за електоральні симпатії. На початок осені, ще задовго до офіційного початку виборчої кампанії, дехто вже добряче наростив агітаційні м'язи. Приміром, у вигляді широкоформатних білбордів, що вважаються останнім часом головною візитівкою кандидатів, що прагнуть народної підтримки. Перед тут, як не дивно, веде новобранець президентських перегонів Арсеній Яценюк.
Він так стрімко й масово розгорнув свою несподівану чорно-коричневу білбордівську презентацію, що навіть збентежив деяких своїх регіональних агітаторів. Розповідають, що керівник одного з обласних штабів "Фронту змін", побачивши в своєму місті величезного чорно-коричневого Яценюка, сприйняв то як провокацію й зажадав прибрати шокуючі білборди. Серед лідерів білбордівської агітації також Юлія Тимошенко, Віктор Янукович, пробує наздогнати їх Сергій Тігіпко.
Звісно, така ситуація є несправедливою по відношенню до кандидатів так званого другого ешелону - приміром, Інни Богословської, Анатолія Гриценка, Валентини Семенюк-Самсоненко, Олега Тягнибока. Коли розпочнеться офіційна передвиборна кампанія, вони виявляться в нерівних стартових умовах, адже їхні суперники з першого ешелону до цього вже встигнуть провести значну попередню агітаційну роботу. Скажу, що в числі відстаючих в цьому відношенні стартуватимуть й Віктор Ющенко та Петро Симоненко. Щоправда, їхня перевага в порівнянні з новачками - Богословською, Гриценком, Тігіпком та й навіть Яценюком в тому, що їм простіше розгорнути передвиборні штаби, забезпечити своїми представниками виборчі комісії, бо є перевірений не однією кампанією актив.
Якщо спробувати збагнути, які політтехнології в цьому сезоні полювання на голоси виборців домінуватимуть в передвиборному арсеналі кандидатів, у яких вони вже чітко проявилися, то це - технологія налагодження зворотного зв'язку з виборцями, але переважно не реального діалогу, а швидше уявного, придуманого з піар-метою. Це і януковицьке "Я почую кожного", і "Поставте запитання Тігіпку", й урядові "лінії довіри". "Польову" роботу в камуфляжних наметах першим розгорнув Яценюк, вважаючи, що так він через своїх агітаторів буде ближче до народу, ніж ініціатори телефонних спілкувань. Відіграв роль, очевидно, й прагматичний чинник: зараз оплата послуг наметового агітатора нижча, ніж буде тоді, коли всі розгорнуть свої намети, й агітатори переходитимуть до тих, хто більше платитиме.
Якби залишилася стара норма закону (120 днів на передвиборну агітацію), то вона офіційно вже почалася б, і тим, хто прагнув бути попереду інших, довелося б поспішно знімати з рекламних щитів свої величезні "фейси", припиняти тиражування листівок, згортати агітнамети - до офіційної реєстрації кандидатами. А поки до старту 90-денного передвиборного забігу трохи не місяць, то майбутні кандидати піаряться собі як хочуть, уже кинувши в бій свої партосередки, котрі працюють в режимі передвиборних штабів, та задіявши на значну потужність неофіційні тіньові фінансові ресурси. Між іншим, на відміну від держави. Основні її виборчі витрати прийдуться на початок наступного року, але бюджет на 2010 рік не прийнятий, тобто вибори не профінансовані. Судячи з тих політичних боїв, що розгорнулися довкола урядового проекту державного кошторису, він може до кінця року й не бути прийнятим, і вибори, в які дехто вже занурився з головою, будуть поставлені під загрозу зриву.
До речі, це не одна загроза, є й інші, що цілком ймовірні. По-перше, закон про вибори реформований так невдало, що деякі його положення, розкритиковані чинним Президентом і з приводу яких він апелюватиме до Конституційного суду, суддями можуть бути визнані неконституційними й після голосування, що зробить його нелегітимним. Друга загроза теж пов'язана з нелегітимністю, на неї вказують в Комітеті виборців України. Член Центральної виборчої комісії Анатолій Писаренко - ще з березня пенсіонер, але досі ходить на службу й бере участь у засіданнях ЦВК. Якщо й далі так триватиме, то хтось може через суд вимагати визнати нелегітимними рішення ЦВК, що приймалися за участю Писаренка і стосувалися організації й проведення президентських виборів.
http://www.kiev-pravda.kiev.ua/index.php?article=2359

В ПРЕДДВЕРИИ ВЫБОРОВ. ЯЦЕНЮК УЖЕ ИЗЛОЖИЛ СВОИ ЦЕЛИ
Виктор Круглый, "Вечерний Донецк", 21.09.2009
Арсений Яценюк уверенно входит в тройку возможных президентов страны…

 Арсений Яценюк, который уверенно входит в тройку возможных президентов страны, не стал считать количество нужных шагов "навстречу людям" или искать места для национальных прорывов. Как современный молодой образованный человек, он решил предложить стране классическую схему всех теорий успеха. Он начал с определения ключевых целей для развития Украины. Эти четыре пункта с рекламных щитов сообщают украинцам, что страну спасет новая индустриализация, продуктивное село, здоровое и образованное население, боеспособная армия. Интересно с точки зрения мировой практики проанализировать, почему же именно эти четыре цели должны спасти страну?
Ударим индустриализацией по разрухе!
Индустрия с современными технологиями и квалифицированными кадрами способна противостоять любым кризисным явлениям. Так объясняет необходимость проведения новой индустриализации лидер "ФРОНТА ПЕРЕМЕН" Арсений Яценюк.
Вот, например, Великобритания в свое время вынесла свое промышленное производство в третьи страны. В итоге в 2009-м ее ВВП снизился на 5,6%. Это худший показатель в стране с 1955 года! А вот ВВП Китая, куда и было вывезено промышленное производство многих западных стран, вырос за этот период на 8%.
В 1945 году Япония, проигравшая войну, оказалась на краю пропасти. А в конце 1960-х годов предложила миру уникальный продукт - электронику. Экономика Японии в то время росла на 11% в год, и страна была названа "экономическим чудом".
Ленинский план госэлектрификации за 15 лет превратил разрушенную гражданской войной Страну Советов в ведущую индустриальную державу. До сих пор предприятия, построенные тогда в Украине - такие, как Днепрогэс, Харьковский тракторный завод и другие, - составляют гордость украинской промышленности.
Былая слава мощных заводов-гигантов и уникального научно-технического потенциала до сих пор является предметом нашей гордости.
Сельское хозяйство - чем крупнее, тем лучше
О создании "продуктивного села" Арсений Яценюк говорит так: "Нам нужно создать полный цикл производства - от поля до готовых продуктов питания". При этом в цепочке сельхозпроизводства весомой остается доля индивидуальных домохозяйств и мелких фермеров.
В 1990-х годах нечто подобное происходило в Восточных землях Германии. Благодаря тому, что там удалось сохранить сельхозкооперативы, за десять лет урожайность зерновых в них возросла до 65-70 центнеров с гектара, надой на корову - до 8-10 тысяч кг. Многие кооперативы по эффективности обошли фермерские хозяйства западных земель. Эта модель была скопирована многими европейскими странами.
Обратный пример: после уничтожения крупнотоварных предприятий и перехода к мелкому фермерству в Прибалтике аграрная сфера пришла в упадок, сократилось количество рабочих мест в сельской местности.
Экономическая выгода от объединения сельхозпроизводителей в единую цепочку очевидна. Уже сейчас в Украине успешны только крупные аграрные предприятия. "Промышленный" подход к организации сельхозпроизводства  означает новые рабочие места на селе и средства для возрождения сельской социальной инфраструктуры - АФП, клубов, школ.
Чтобы украинец был здоров и умен
О возвращении бесплатной медицины и бюджетного образования мечтают все, но в реальности это кажется невозможным... Впрочем, если задаться целью (что и делает Яценюк), то можно поучиться у Канады. Там бюджет здравоохранения большей частью состоит из бюджета провинций, его дополняют федеральный бюджет, взносы общин и добровольное страхование. Попечительский совет, сформированный на местном уровне, решает, что в первую очередь нужно клинике, где это приобретать и за какие средства. Итог: канадцы живут на 15 - 20 лет дольше, чем украинцы.
А то, что способна сделать качественная система образования, во всем мире показано не раз. Приоритетность образования для внедрения технологий дала возможность "азиатским тиграм" - Сингапуру, Гонконгу, Республике Корея и Тайваню - осуществить экономический рывок.
Кстати, важное место в системах образования всех развитых стран занимает профессионально-техническое образование. Особенно это заметно в Германии, где действует традиционная сеть технических школ, а на базе университетов в совместно с корпорациями работают лаборатории, в которых будущие инженеры получают навыки практической работы.
Армия: от кого защищаться?
Ни в каких военных союзах Украина не состоит. Это значит, что Украине действительно нужна армия, которая сможет гарантировать безопасность народа. Но наш боевой дух далек от совершенства. И боеспособность - тоже. Какой же видит армию Арсений Яценюк?
"Защитить свою страну может лишь вооруженный народ. Профессиональная армия высокооплачиваемых наемников с этой задачей справиться неспособна", - уверен лидер "ФРОНТА ПЕРЕМЕН".
Примером тут может служить турецкая армия - вторая по численности в мире и настолько же боеспособная. Хотя, например, самая сильная в мире американская армия построена на контрактной основе. Но у нас нет столько средств, как в Америке. К тому же, нельзя забывать о том, что в Америке есть институт резервистов, готовых мобилизоваться по зову отечества.
История человечества - это история конфликтов. Причем никакие союзы, договоры или международные организации не могут их предотвратить. Пример тому - прошлогодний конфликт в Грузии. Слава Богу, постепенно в Украине исчезает иллюзия, что наша страна может выбрать протекторат НАТО, Евросоюза или России и этим гарантировать себе защиту.
Нам нужно строить, учиться, развиваться, отстаивать свои интересы в мире и уметь себя защищать. Цели заданы. Теперь надо думать, как их достичь.
http://www.vecherka.donetsk.ua/index.php?id=4647&show=news&newsid=45019

СЕРГІЙ ТІГІПКО НЕ КЛАНЯЄТЬСЯ ОЛІГАРХАМ
Олександр Нагорний, "Волинь", 19.09.2009
"І не виголошує популістських гасел".

 На Волині побував відомий політик Сергій Тігіпко. Він зустрівся з громадськістю, ЗМІ, виступив з лекцією у Волинському національному університеті імені Лесі Українки. Редакції газети "Волинь-нова" Сергій Тігіпко дав ексклюзивне інтерв'ю.
- Сергію Леонідовичу, ви ратуєте за сильного Президента, надання йому більше повноважень. Що ви маєте на увазі?
- Перш за все сильним Президент буде у тому разі, якщо керуватиме виконавчою гілкою влади, практично очолюватиме уряд, матиме можливість не тільки подавати кандидатури до Верховної Ради на призначення голови СБУ, Генерального прокурора, а й знімати їх з цих посад. Я вважаю, що у Віктора Ющенка була можливість провести політичну реформу через парламент, але він втратив час - не вистачило бажання чи політичної волі.
Я вважаю, що без сильного Президента зараз ми не зможемо подолати кризу. Я не вірю в те, що депутати Верховної Ради зможуть домовитися і працюватимуть на країну. Новий Президент повинен вийти на референдум, щоб максимально сконцентрувати владу. Виникає побоювання, що такий Президент може узурпувати владу. Я завжди говорю, що одночасно слід прийняти закон про імпічмент Президенту, щоб він відчував відповідальність перед простими людьми.
- На будь-яких виборах люди звикли до поділу кандидатів на "лівих" і "правих", а ще на "східняків" і "западенців". Яка ваша ідеологія? Про що вас найчастіше запитують на зустрічах?
- На Заході є така ідеологія, як прагматизм. Ліві стали дуже близькі до правих. Колись був лозунг нових лейбористів, який мені подобається: "Працюй по-капіталістичному, а діли по-соціалістичному". Ринкова економіка довела свою ефективність. Але ми бачимо, що коли доходить до розподілу результатів праці, то Швеція, Німеччина, Франція та інші країни фактично використовують соціалістичний принцип. Тобто, влада солідарна зі своїми пенсіонерами, інвалідами, стариками... Моя ідеологія - прагматизм.
Ділити щоразу перед виборами країну на Схід і Захід - це політика слабких діячів. Мета - виділити свій електорат. Від цього країна кожного разу втрачає. У людей повсюдно єдині пріоритети: сильна економіка, боротьба з безробіттям, реформа охорони здоров'я, пенсійної системи... Ось про це в першу чергу люди запитають мене і на Сході, і на Заході. Я вважаю, що ми не можемо сьогодні піти на те, щоб визнати російську мову другою державною, бо це ще більше розділить Україну, але повинна бути можливість у регіонах приймати відповідні рішення стосовно розширення її використання. Це не є проблемою. Водночас я за серйозну стратегію українізації і починати її слід з дітей.
- Як ви вважаєте, чи були керівництвом країни допущені помилки в останні роки в українсько-російських стосунках?
- Безумовно. Я вважаю, що політика Кучми в російському напрямку була набагато розумніша. Він ніколи не підігравав росіянам, був лідером країн СНД. Ми повинні пам'ятати, що в Росії, яка завжди дбатиме про свої інтереси, знаходяться основні ринки збуту наших товарів, у першу чергу - сільськогосподарських. На мою думку, Президент не повинен був так однозначно підтримувати Грузію в конфлікті, який вона і розпочала, хоча, може, Росія до цього спонукала. Вважаю, що Ющенко повинен був заради врегулювання конфлікту в ті дні побувати і в Москві, і в Тбілісі. Тільки таким чином ми мали б авторитет у світі.
- Волинь - аграрна область, яка дуже потерпає без державної підтримки. Що б ви запропонували сільгоспвиробнику?
- Ми можемо бути світовим лідером у сільському господарстві. Для цього потрібна продумана серйозна державна політика. Створити умови - прийдуть інвестори. Ми сьогодні не маємо системи закупівель продукції, яку виробляє приватний власник (колись була споживча кооперація). Держава повинна допомагати сільгоспвиробникам у вигідному збуті зерна. У нас є достатньо елеваторів для зберігання збіжжя, але із застарілою технологією. Їх можна зробити сучасними через приватних інвесторів. Держава повинна мати на період збирання врожаю, сівби резерв пального для проведення інтервенцій.
У нас є серйозні резерви. Земля в Польщі коштує 3 600 доларів за гектар, у Німеччині - 20 тис. доларів. Наша земля кращої якості. Земля повинна стати ринковим товаром. При цьому можна обмежити обсяг землі у приватній власності в одних руках. Слід ввести державного посередника при купівлі-продажу - земельний банк. Рівень життя селян значно б зріс - до середнього класу. На жаль, населення мало інформоване про ці вигоди - його залякують, що все скуплять олігархи. А тим часом землю давно розтягують, обминаючи закон.
     - Усі начебто дбають про підприємців - на словах...
     - Середній і малий бізнес для нас є основним пріоритетом. Люди кажуть: "Не треба допомагати - не заважайте". Чиновники тільки й думають, як зробити вузькі місця, щоб бізнесмени стали в чергу за дозволами. Слід скоротити термін видачі ліцензій, спростити податкове законодавство. У країнах Балтії - менше 40 податків і зборів, а у нас - до сотні. А це ж зайвий бухгалтер у бізнесі, безперервні перевірки і т. д. П'ять років тому в Україні було 240 тисяч державних службовців, тепер - на 50 тисяч більше.
- Сергію Леонідовичу, кажуть, на руках у людей мільйони гривень - на чорний день. Що буде з гривнею наступного року?
- На руках у людей - мільярди гривень. З банківської системи забрали більше 50 мільярдів гривень. Немає довіри до влади і банків, а це основне. Мені болісно про це говорити, але сьогодні я б не радив переводити долари в гривню. Дуже нестабільна ситуація. Вона в першу чергу залежить від Національного банку та Президента. Мені здається, що Національний банк проводить не зовсім професійну політику. Під час кризи голова Нацбанку повинен регулярно виступати по телебаченню - давати інформацію.
Я не вважаю, що на нас чекає гіперінфляція - процес з гривнею відбувається зворотний. Ціни на продукти поступово знижуються. Так, ми отримаємо велику інфляцію - до кінця року близько 15 відсотків, але це за рахунок послуг (ціна на газ, тарифи на комунальні послуги). Гіперінфляції в 2010 році, вважаю, не буде. Економічних підстав для того, щоб гривня девальвувала, я не бачу. Якийсь час, думаю, гривня протримається на рівні 7,7 за долар. Біда у тому, що починаються передвиборчі перегони, а це різного роду звинувачення, компромат. І це не додає спокою. Після президентських виборів, якщо ще й поліпшиться збут продукції металургії за кордон, гривня посилиться. Зараз є одна болісна проблема - комерційні банки спекулюють. З ними треба жорстко адміністративно працювати, аж до позбавлення ліцензії.
- Чи треба під час кризи братися за реформи?
- Якщо ти працюєш на країну, а не на себе, то, прийшовши до влади, повинен говорити і робити непопулярні речі, бо цього вимагає обстановка. Якщо ми маємо пенсійну систему, котра людей не задовольняє, то треба її міняти. Адже у нас колосальний розрив по пенсіях - колишні посадовці отримують навіть по 30-40 тисяч гривень. В Європі існує обмеження: найбільший розрив між мінімальною і максимальною пенсією у п'ять - сім разів. Не проведено другий рівень пенсійної реформи. Тобто людина, працюючи, має персональний рахунок як додаток до солідарної системи, який використовується після виходу на пенсію.
- Сергію Леонідовичу, ви говорите не популістськими гаслами, кажете, що не будете звертатись до олігархів, якщо станете кандидатом на пост Президента. Чи ви від цього не втрачаєте?
- Так, я не буду загравати з олігархами, інакше, який сенс іти в політику? Будеш підспівувати, не матимеш своєї позиції. Я не йду в політику, щоб заробляти гроші. Я їх можу заробляти у бізнесі. І це доводив не один раз, створюючи нові підприємства, як мовиться, на голому місці. Я вірю в те, що люди з кожним роком набувають досвіду, стають мудрішими і вже не вірять у популістські гасла, ніби усе можна вирішити за один рік. Впевнений, що незабаром, як і в Європі, люди будуть голосувати за реальних людей. Там до влади популісти не приходять.
Я знаю, що ми можемо дуже швидко відновитися, стати лідерами по зростанню в Європі. Не вистачає чесного, працьовитого, сильного Президента, який би мав політичну волю, щоб знищити організовану злочинність, корупцію, провести реформи.
http://www.volyn.com.ua/?rub=2&article=0&arch=989

ТИМОШЕНКО БІЛЬШЕ НЕ СІЛЬСЬКА ВЧИТЕЛЬКА
Олег Базак, "Одеські вісті", 19.09.2009
По українських містах і містечках вирушив "вокальний десант" із найтоповіших фігур шоу-бізнесу.

 Досить сказати, що концерти (спершу в Ужгороді й Одесі, а далі - скрізь) пройдуть за участі майже всіх українських претендентів на перемогу в пісенних конкурсах Eurovizion: Олександра Пономарьова, Руслани Лижичко, Ані Лорак, Тіни Кароль. Те, що "за дужками" грандіозного промо-туру опинилися Вєрка Сердючка, Світлана Лобода й невеселої пам'яті "Гринджоли", лише підкреслює серйозність намірів улаштовувачів "чьосу". Усі пісні будуть присвячені успіхам нинішнього уряду, які були б неможливі без її керівника Тимошенко Юлії Володимирівни.
Тур "З УкраїноЮ в серці" підносять нам винятково як безкорисливий подарунок у рік тяжкої економічної кризи. Мовляв, всі провідні концертні агентства внаслідок відомих причин зазнають колосальних збитків, заразом страждає й "найспівучіша" у колишньому СРСР нація. Ми й справді змушені стежити за музичними новинками лише по ТБ і завдяки FM-радіостанціям.
Про те, що "З УкраїноЮ в серці" - проект суто передвиборний, улаштувальники воліють не говорити голосно. Тимошенко можуть повважати "недостатньо законослухняною громадянкою", позаяк до офіційного старту президентської передвиборної кампанії ще рівно місяць, а сама Юлія Володимирівна наразі не є офіційним кандидатом у Президенти.
Сама ж претендент на "гетьманську булаву" потроху змінює імідж, що розкручувався не один рік поспіль. Зокрема, усе рідше з'являється на публіці зі своєю натуральною косою. Свого часу майже всі політтехнологи, з якими мені доводилося обговорювати цей образ "а-ля сільська вчителька", визнавали дану придумку "супергеніальною". Схоже на те, що заокеанські порадники, котрі "просочилися" до нинішнього складу передвиборного штабу кандидата у Президенти, не мають у родовідних українських коренів, тож зачіска Леді Ю стала набагато сучаснішою, у дусі XXI століття.
Відповідно, й лідери низових парторганізацій Блоку Юлії Тимошенко в розмовах з кореспондентом "ОВ" раз у раз повторюють, немов заклинання: "Задовбало село!..". Серед інших аналогій, фраза має й новоісторичний підтекст. Тому що і Кравчук, і Кучма, і Ющенко - вихідці з пересічного українського села, "колиски нації". Отже, з їхнім "відстійним" менталітетом Україні по шляху до цивілізованої Європи довелося б крокувати й крокувати...
Втім, акцент на "індустріалізацію" - на цьому електоральному полі, крім уродженки Дніпропетровська, тупцюють Віктор Янукович (родом із пролетарського Єнакієвого) і Арсеній Яценюк (Чернівці або ж "Відень у мініатюрі") - аж ніяк не означає, начебто ЮВТ добровільно "зливає" голоси своїх шанувальників на користь яскраво виражених апологетів "сільської України" Віктора Ющенка або спікера Верховної Ради Володимира Литвина. Використовуючи досить солідні бюджетні кошти, Прем'єр-міністр уже кілька разів збирала в Києві всеукраїнські сільські сходи за участю "сільських тузів", тобто сільських голів. Або "війтів", якщо йти за українською літературною традицією XIX-XX століть. Запальні промови перед публікою, з якою й за часів СРСР, і за часів незалежної України ніхто по-справжньому не працював, солідні фінансові вливання в цей сегмент місцевого самоврядування, обіцянка відсунути наступні перевибори "у сільській Україні" з 2010 року на більш пізній термін, - все це не могло не викликати роздратування як у Президента Віктора Ющенка, так і у вищезгаданих претендентів на найвищу державну посаду.
1 вересня київські й кримські школярики одержали барвисті "тематичні" щоденники, на яких зображений симпатичний "Господар тайги" в стереонавушниках. Блок Юлії Тимошенко, за чий кошт була профінансована "соціальна акція", не вбачає в безкоштовній роздачі атрибуту шкільного побуту ні найменшої передвиборної агітації, мовляв, 2010 рік за Східним календарем буде якраз Роком Тигра. Однак для обивателя звіринка, що утримується нині в Ялтинському зоопарку, - "живе втілення" Юлії Володимирівни. Тому що місяць тому бенгальського тигренятка-альбіноса "вдячні учасники" ХІ Всеукраїнського благодійного дитячого фестивалю "Чорноморські ігри" подарували Юлії Володимирівні як символ близького президентського щастя у 2010-му. Засновник "Чорноморських ігор" і його дорослого прототипу "Таврійські ігри" Микола Баграєв - депутат Верховної Ради від БЮТ. Як неважко догадатися, саме він і зібрав згаданий вище "зоряний колгосп" під назвою "З УкраїноЮ в серці". Організувати подібну річ бізнесменові, котрий є власником популярного серед молоді телеканалу М1 (на якому кожній з "зірок" украй бажано постійно "крутитися", аби "не забули") не так вже складно.
В яку суму обійдеться тур на підтримку Юлії Тимошенко?
Враховуючи кількість концертів (близько 20) та розцінки кожної з "зірок", про які легко довідатись із "прайсів" будь-якої продюсерської агенції, йдеться приблизно про суму $5 млн. Та безпосередня плата артистам - тільки одна стаття витрат.
До неї треба додати ціну оренди сцени, плату за її обслуговування (монтаж і демонтаж), оренду потужної звукової апаратури, світла. А ще - витрати на переїзди, поселення, харчування й окремі забаганки "зірок", зазвичай згадані в їхніх райдерах...
Недавно прийнятий Верховною Радою "оновлений" закон про вибори не дозволяє агітувати на користь будь-кого з кандидатів громадянам іноземної держави. Ініціатори нововведення - Партія регіонів і БЮТ - наполягають на тому, що заборона російським співакам і інструменталістам заробляти в Україні "нетрудові мільйони доларів" підкреслює їхні патріотичні "нахили" й дає шанс "протриматися на плаву" численній вітчизняній попсі. Оскільки Рада протягом літа двічі переборола вето Президента Ющенка на дані норми, Віктор Андрійович у понеділок скерував до Конституційного суду України клопотання про визнання низки положень Закону "Про вибори Президента України" такими, що не відповідають Основному Закону.
Чекаючи на остаточне рішення КС, зокрема щодо можливості запросити до агітаційних турів по Україні Аллу Пугачову, Йосипа Кобзона, Людмилу Гурченко, Філіпа Кіркорова, Миколу Баскова й решту небайдужих до України російських "зірок", головний суперник Тимошенко Віктор Янукович змушений завойовувати серця співвітчизників... власним вокалом. На Театральній площі Луганська в День міста Віктор Федорович виконав a capella пісню "свого друга, що був шахтарем"; при цьому прізвище автора чомусь не було названо. На "розігріві" у керманича Партії регіонів була народна артистка України Таїсія Повалій. Одна з небагатьох, хто "не скоригував" цього року колишні симпатії до лідера опозиції.
http://izvestiya.odessa.gov.ua/index.php?go=Newspaper&in=view&id=16884

ТОЧКА ЗОРУ

ЯК БИ "ПРИМУШЕННЯ ДО МИРУ" НЕ ОБЕРНУЛОСЯ ВІЙНОЮ
Юлія Сокирка, "Поступ ", 22.09.2009, Львівська обл.
Україно-російські відносини з давніх-давен складно назвати теплими, а з наближенням президентських виборів в Україні від північного сусіда все частіше віє пронизливим холодом.

 І все це напередодні зими, складної як в політичному, так і енергетичному плані. Інформаційна російсько-українська війна загрожує перерости у справжню військову, принаймні Росія вже давно не соромиться демонструвати військові м'язи, диктувати своє бачення історії та лобіювати свого кандидата на главу держави в Україні. Наскільки захищеною відчуває себе Україна в цих умовах і чи, не дай Бог, не повториться у нас "грузинський сценарій"?
Приводів для таких песимістичних настроїв більш, ніж достатньо: тут і прийняття РФ славнозвісного закону "Про оборону", що дозволяє застосовувати російські війська для захисту громадян Росії за кордоном, і м'яко кажучи "недружнє" послання Медведєва Ющенку. Вогнище протистояння розпалюють заяви російських можновладців накшвал "мирних жителів і російських миротворців у Цхінвалі вбивали з української зброї", "у збройній агресії відносно Республіки Південна Осетія брали участь військовослужбовці регулярних військових підрозділів міністерства оборони України, а також не менш 200 членів української націоналістичної організації УНА-УНСО". Таким чином Москва навмисне створює образ ворога з України в очах своїх громадян Як на мене, все це доволі схоже на провокацію - Росія тільки й шукає привід, аби застосувати неспівмірно жорсткі методи проти України.
Відтак постає питання наскільки захищеною відчуває себе Україна за 18 років своєї незалежності, і хто з міжнародної громадськості готовий простягнути Україні руку у випадку агресії проти неї? Доволі стримана реакція країн НАТО на події річної давності в Грузії не дає жодних підстав для оптимізму. Так само, як і не стане панацеєю від усіх бід декларація про особливе партнерство Україна-НАТО, адже ми як ніколи гостро відчуваємо загрозу територіальній цілісності, політичній незалежності та безпеці. Відтак, як вчить давня мудрість, доведеться розраховувати на власні (військові) сили, які від моменту незалежності України суттєво ослабли, і подекуди навіть становлять небезпеку для власної країни (склади в Новобогданівці).
Особливої актуальності останнім часом набирає питання територіальної роздільності України та впливу "російського чинника". В Україні масово нав'язуються штампи типу "свій"/"чужий", другої державної мови, містифікації спільної україно-російської історії, питання НАТО. Умовно кажучи, вісь розколу проходить по Дніпру, де Захід України чітко асоціюється з проєвропейскими та про національними політичними силами, а Схід - з проросійськими та прокомуністичними. Ця вісь співпадає із підтримкою /непідтримкою українськими громадянами вступу до НАТО.
Власне, вчора президент РФ закликав країн-учасниць НАТО задуматися про доцільність залучення до альянсу України та Грузії. На його думку, дві третини населення країни не підтримують вступ до НАТО, а окремі керівники України з наполегливістю, гідною кращого застосування, постійно заштовхують державу в НАТО. Він щиро висловив своє незадоволення від розширення НАТО: "І від того, що кількість країн, які входять до НАТО, все розширюється і розширюється і підходить до наших кордонів, ми не відчуваємо жодних позитивних емоцій, нам це не подобається, і ми відкрито про це говоримо", - заявив Медведєв. Президент також висловив побажання, щоб "ще й саме НАТО задумалося: а чи здатна в цьому випадку організація керувати такою кількістю країн, у яких така кількість внутрішніх проблем?"
Загалом Дмитра Медвєдєва не влаштовує нібито антиросійська позиція української влади. "Мені не подобається тільки одне, що основною лінією політики у діючого керівництва, я маю на увазі в даному випадку президента країни, мого колегу, стала антиросійська позиція. І що б там не говорили, я абсолютно упевнений в тому, що це основна лінія поведінки. Це дуже сумно і неправильно", - сказав російський президент.
Не оминув пан Медвєдєв й можливості повчити нас нашої історії. "Мені не дуже подобається те, що в Україні відбувається героїзація, як прийнято говорити, нацистських злочинців. Взагалі-то ми колись всі разом боролися проти нацизму. Це розуміють в інших країнах, але чомусь не хочуть розуміти деякі українські керівники. Я маю право на такі оцінки, тому що це загальний виклик, загальна загроза.", - відзначив президент РФ.
Про "російську загрозу" для України говорять також провідні аналітики та політологи. Так, на думку екс-секретаря РНБО Володимира Горбуліна та доктора політичних наук Олександра Литвиненка, російські плани по відношенню до України зводяться фактично до переходу "ослабленої" України під протекторат Росії. "Не виключено, що встановлення протекторату може розглядатися лише як перехідний етап для подальшого територіального поділу України, ймовірно, на три частини", - припускають фахівці. За словами Горбуліна і Литвиненка, йде мова про пряме включення Півдня та Сходу України до складу РФ, створення маріонеткового уряду на території Центральної України та відмежування від Західної як основного "порушника спокою".
Які шляхи виходу із цієї ситуації вони бачать? По-перше, необхідно скликати міжнародну конференцію для підготовки договору про гарантії безпеки України, який повинен замінити Будапештський меморандум грудня 1994. По-друге, акваторію Чорного моря необхідно проголосити демілітаризованою зоною. По-третє, всі ці дії повинні супроводжуватися потужною пропагандисткою кампанією в ЗМІ з метою сформувати привабливий міжнародний імідж України.
Насправді Україна на сьогоднішній день виглядає безпорадною перед потенційно агресією зі сторони Москви Північноатлантичний союз останнім часом все уважніше прислухається до вимог Росії і доволі стримано оцінює потенційну можливість вступу України та Грузії в Альянс. Оскільки Україна до сих пір не є членом НАТО, на неї не поширюється ст. 5 договору про колективний захист. Не слід чекати Україні й допомоги від ГУАМу - надто вже млява її діяльність протягом останнього часу.
Україну мала б тішити надія на Будапешський меморандум, згідно якого Великобританія, США й Росія виступають гарантами нашої безпеки та територіальної цілісності. Цікаво, що ці гарантії нівелюються тим, що сьогодні загроза виходить саме від одного з гарантів безпеки. Більше того, Росія, як цей самий гарант, завжди може заявити, що ніякої загрози безпеці України немає. Нема надії й на США, які із відмовою від систем ПРО в Східній Європі, говорять про "перезавантаження" стосунків із Росією.
Найгірше те, що стан сучасної української армії, м'яко кажучи, плачевний. Вперше за останні роки через брак коштів цього річ Україна навіть відмовилася від традиційних міжнародних навчань. Оснащення Збройних сил України морально застаріло. Навіть, якщо припустити, що українська армія отримає все необхідне фінансування, то адекватної боєздатності вона зможе досягти лише через 5-7 років. До того часу їй залишається лише "уявно" відбивати напад "уявного" супротивника. Шкода лише, що супротивник не уявний і зовсім близько…
http://postup.brama.com/usual.php?what=65326

КРЕМЛЬ ЛЯКАЄ АГРЕСІЄЮ...
Богдан Теленько, "Проскурів", 21.09.2009, Хмельницька обл.
"Агресивні сигнали з Кремля є заразом і доброю перевіркою усіх, хто претендує на президентську булаву в Україні".

 І знову ми стривожені новинами з Москви, де Держдума Росії у першому читанні ухвалила поправки до закону  "Про оборону". Суть цих поправок у тому, що президент цієї країни може одноосібно приймати рішення про застосування збройних сил за межами Росії для протистояння нападу на війська, дислоковані за її кордонами, для протистояння або запобігання агресії проти іншої держави і, що найголовніше, - для захисту громадян РФ за кордоном. Причини, що можуть спричинити ці збройні дії росіян, виписані дуже нечітко, як і процедура узгодження рішення президента Росії з Радою Федерації.
Не важко здогадатися, для кого пишуться поправки до цього закону. Адже ж не буде у такий екстремальний спосіб Кремль захищати, скажімо, своїх громадян у США чи Німеччині, хоч їх там досить багатенько. Офіційна Москва, не надто маскуючись, показала свій кулак, найперше, Україні, а вже потім усім пострадянським країнам, де в неї свої геополітичні інтереси, яким вона у своїй неоімперській політиці ніколи не зрадить. А враховуючи, як у Кремлі спроможні маніпулювати інформацією, скажімо про нібито існуючі переслідування росіян в Україні в світлі недавньої заяви тамтешнього президента, то цілком об'єктивно можна говорити нині про реальну можливість агресії з боку цієї країни. Про що й на днях група українських інтелігентів написала у своєму зверненні до керівництва США, Англії, Франції та Китаю, тобто членів так званого ядерного клубу, що у грудні 1994 року підписали разом з Росією Будапештський меморандум для забезпечення гарантій безпеки України, яка тоді приєдналася до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, а по суті, єдина у світі добровільно відмовилася від цієї зброї й ліквідувала свій ядерний потенціал.
Чого варті подібні меморандуми для нашого північного сусіда, - дуже переконливо видно з дедалі більш агресивної політики Кремля щодо України. А от якою буде наша відповідь на ці дії - це вже питання до нас самих та до нашого державного керівництва зокрема. Як на мене, то зростання агресивності Кремля є прямо пропорційним ослабленню нашої держави, якій нині, вочевидь, найбільше дошкуляє не стільки економічна, як політична криза, у якій найбільшим негативом є протистояння між Президентом і Прем'єром, хто б як не трактував причини цього конфлікту. Бо коли з нашою так званою опозицією все давно зрозуміло з огляду на її проросійський характер, то якраз до призвідників протистояння у таборі вчорашніх помаранчевих є немало питань.
А вже той факт, що ми не маємо нині боєздатної армії, що вона роками недофінансовується, що взагалі в оборонному відомстві країни відбуваються дивні речі, на мою думку, є похідним від тієї кризи, яка загострилася особливо нині з наближенням президентських виборів у вищих владних ешелонах, лідери яких ніби калькують з нашої історії фатальні для української державності події.
Не хотілося б вдаватися до оцінки подібних історичних "дежавю", але аналогії самі напрошуються. Хтось скаже, що цивілізований світ не допустить нині відродження тієї ж російської імперії, але хто заперечить, що фактично ми вже маємо з нею справу, віддаючи крок за кроком у протистоянні з нею національні інтереси - у сфері економіки, інформаційної політики, міжнародної безпеки тощо. Чи у цій ситуації дослухаються до наших звернень підписанти Будапештського меморандуму? - сумнівно, бо, на жаль, у світі поважають тільки сильних. І не обов'язково сильних мілітарно, а сильних духом, єдиних у відстоюванні своїх національних інтересів, чого якраз бракує нині не стільки нашій нації, у якої, не сумніваюся, на мільйони "гречкосіїв" знайдуться й мільйони "воїнів", як її політичному й владному проводу. Тож нині агресивні сигнали з Кремля є заразом і доброю перевіркою усіх, хто претендує на президентську булаву в Україні.

КРУГЛИЙ СТIЛ "КОНСТИТУЦIЯ УКРАЇНИ: НОВI ПIДХОДИ ТА РЕАЛIЇ" В IНСТИТУТI IСТОРIЇ ТА ПРАВА
Н. Ніколаєнко, "Южная правда", 20.09.2009, Николаевская обл.
Учасниками круглого столу "Конституція України: нові підходи та реалії" було підкреслено, що країні необхідна дійсно широка дискусія навколо ключових положень нової Конституції.

 16 вересня 2009 року в Інституті історії та права Миколаївського державного університету ім. В. О. Сухомлинського відбувся круглий стіл "Конституція України: нові підходи та реалії", організований ініціативною групою з обговорення проекту закону "Про внесення змін до Конституції України". Круглий стіл проводився задля інформування та обговорення викладацьким складом, студентством, громадськістю основних положень законопроекту, внесеного Президентом України. В роботі круглого столу взяли активну участь професор Будапештського університету С. Попович, координатор ініціативної групи з обговорення проекту Закону України "Про внесення змін до Конституції України", завідувач кафедри політології Н. Ніколаєнко, викладачі кафедри правознавства О. Шличек та І. Борбіч, провідні історики навчального закладу. Учасниками заходу стали також студенти-політологи та історики.
В результаті обговорення учасники виступили за нагальну необхідність конституційних перетворень, побудованих на пріоритеті захисту прав особи та громадянина, чіткого розмежування владних повноважень та створення фундаменту для подальшого розвитку української держави. Більшість учасників підтримали норми проекту Конституції щодо розширення прав та свобод громадян, відзначили як позитивне збільшення тривалості мінімальної відпустки, скорочення до двадцяти чотирьох годин, замість сімдесяти двох, часу для перевірки судом обґрунтованості застосування утримання під вартою як тимчасового запобіжного заходу. Було підкреслено необхідність введення системи правового захисту громадян та реального характеру прав на освіту, охорону здоров'я, пенсійне забезпечення, достатній життєвий рівень.
Всі учасники круглого столу переконані, що суб'єкти громадянського суспільства в Україні повинні втрутитися у конституційний процес і спільно з фахівцями розробити такі зміни, які дійсно б відображали інтереси усього українського суспільства.
Зміни до Конституції України повинні зафіксувати принцип безумовного правового підходу до вирішення усіх без винятку проблем, підвищити рівень захисту прав та свобод людини, чітко розмежувати повноваження місцевого самоврядування та органів влади, збільшити рівень відповідальності перед громадянами. Запропонували: змінити принцип формування Конституційного Суду, забезпечити незалежність судової системи, ввести звітування суддів, розподіл справ в суді шляхом жеребкування. Дискусійним стало питання щодо двопалатного парламенту як ймовірного виходу з проблеми дисбалансу влади між регіонами. Учасниками круглого столу було підкреслено, що країні необхідна дійсно широка дискусія навколо ключових положень нової Конституції.
Автор - кандидат політичних наук, доцент.
http://www.up.mk.ua/cgi-bin/page2st.php?param=379

ПРОЛОГ ТРАГЕДИИ С НЕИЗВЕСТНЫМ ИСХОДОМ
Леонид Грач, "Крымская правда", 19.07.2009
Наибольшую угрозу для нормального развития украинского государства представляет геополитический курс.

 Украинские политики боятся признать, что государство стоит на пороге тяжёлых испытаний и в кризисную эпоху оно вступает ослабленным и расколотым. Страна оказалась на грани распада, а деградация науки, промышленности и образовательной сферы может принять необратимый характер. Но наибольшую угрозу для нормального развития украинского государства представляет все же геополитический курс, который проводят узурпировавшие власть проамериканские силы. Несмотря на то, что граждане Украины в своём большинстве выступают за сохранение и укрепление единого восточнославянского пространства, властная элита настойчиво пытается превратить страну в периферию евроатлантического мира. И, к несчастью, есть все основания предполагать, что подобная политика может уже в ближайшие годы увенчаться успехом.
Возможно, сегодня это многим покажется маловероятным. Насильственное присоединение Украины к евроатлантическому пространству может спровоцировать ожесточённый гражданский конфликт, а потому украинская власть, как бы ни хотели этого проамериканские силы, никогда не решится на такой шаг. Через несколько месяцев Ющенко покинет свой пост и к власти придут политики, неоднократно заявлявшие о своей готовности строить партнёрские отношения с Россией.
Рассуждать подобным образом - значит жить иллюзиями. Украинская правящая элита может легко развязать гражданское противостояние, если это поможет ей сохранить экономическое и политическое господство. Кроме того, не следует забывать, что такой конфликт может оказаться на руку администрации США, поскольку позволит ей усилить военное присутствие в Евразии и поставить под контроль политические и экономические процессы в ЕС. В своё время Вашингтон с выгодой для себя использовал конфликт между сербами и албанцами, выступив на стороне Армии освобождения Косово, сражавшейся против законного правительства Югославии. Правда, после того, как американское руководство добилось своих целей, комитет сената США заявил, что Армия освобождения Косово финансируется криминалом и связана с преступными группировками. Но к этому времени уже были созданы все условия для окончательного развала Югославии, отторжения от Сербии Косовского края и образования на его территории марионеточного государства, основная задача которого состоит в создании постоянного напряжения на Балканах.
Аналогичная схема может быть задействована и в нашей стране. Тем более что стараниями В. Ющенко и его клики Крым уже давно превращён в регион, способный в любой момент стать очагом конфликта. Власть сознательно закрывает глаза на деятельность крымскотатарских националистов и религиозных фундаменталистов, поскольку нагнетание напряжённости в Крыму позволяет правящей верхушке цинично игнорировать конституционные права автономии.
И вряд ли можно рассчитывать, что ситуация значительно изменится к лучшему после президентских выборов. Кто бы из представителей олигархических партий ни одержал на них победу, влияние проамериканских сил страны, по-видимому, даже окрепнет. На наших глазах политические силы, ориентированные на Румынию и США, пришли к власти в Молдавии, несмотря на то, что большинство её граждан выступают за прочный союз с Россией. Здесь следует вспомнить, что
В. Ющенко в 2004 году рассказывал, что ему снятся "русские берёзы", и обещал укрепить отношения стратегического партнёрства с Россией.
К несчастью, в 2004 году не удалось предотвратить захват власти проамериканскими силами, использовавшими ложь и манипуляции, подобно тому, как это происходит сегодня в Молдавии. И у нас нет оснований предполагать, что влияние администрации США на исход предстоящих украинских выборов будет меньшим, чем пять лет назад. Вслед за восточноевропейскими странами, входившими в соцлагерь, государствами Балтии и Грузией, превратившимися в открытых противников России, Вашингтон намерен установить контроль над Украиной, Молдавией, Арменией, Азербайджаном, а в перспективе - и над Белоруссией. В результате Россия будет изолирована, а возможность превращения её в центр интеграции будет уничтожена даже на теоретическом уровне.
Как известно, в начале 90-х власть в  России, на Украине и в Белоруссии была захвачена силами, старавшимися как можно быстрее избавиться от наследия советского государства и социалистического строя, мешавшего им расхищать богатства страны.
В эти годы ни российская, ни украинская, ни белорусская влас-
ти по сути дела не занимались внешней политикой, если не рассматривать в этом качестве беспрерывную сдачу позиций и настойчивые попытки добиться расположения США. Ситуация изменилась только в середине
90-х, когда руководство восточнославянских государств осознало необходимость экономической и политической интеграции. Однако к этому времени в украинской политической элите ведущую роль уже играли проамериканские силы, которые взяли курс на разрушение восточнославянской цивилизации, чтобы предотвратить её возрождение и укрепление. Ведь в этом случае исчезли бы все надежды на выход Украины из пространства восточнославянского мира и превращение нашей страны в холуя США.
К сожалению, в те годы Россия ничего не сделала, чтобы остановить эти разрушительные процессы, хотя для этого нужно было ясно и чётко заявить свою позицию. Если бы российское руководство ясно высказалось за придание государственного статуса русскому языку и образование российско-украинского оборонного союза, большинство украинского общества поддержало бы эти требования. Но российское руководство предпочло заключить явно ограниченный по своей тематике и параметрам договор 1997 года, так и не решив вопрос с базированием в Крыму Черноморского флота, а лишь на двадцать лет отсрочив решение этой проблемы.
Так и не была чётко заявлена позиция России ни в начале 2000-х, ни во время так называемой "оранжевой" революции, которая, по замыслу её идеологов и организаторов, должна была сделать необратимым выход Украины из восточнославянского пространства.
В последние несколько лет позиция России стала значительно более чёткой и активной. Однако ясно свою позицию российское руководство сформулировало лишь относительно недавно в обращении Дмитрия Медведева. Несомненно, эти требования разделяются большинством украинского общества. Однако политические силы, способные их выражать и защищать, чрезвычайно слабы. Из-за этого на Украине сложилась абсурдная ситуация: большинство граждан выступает за укрепление связей с Россией и Белоруссией, а власть стремится втащить страну в НАТО, разрушает единое пространство восточнославянской культуры, искусственно ограничивает сферу использования русского языка, грубо нарушая права миллионов украинских граждан.
Проведение подобной политики стало возможным потому, что позиция России на протяжении долгого времени оставалась несформулированной, что привело к разобщённости сторонников восточнославянского единства. Более того, со стороны российских политиков неоднократно раздавались призывы перевести отношения между Украиной и Россией исключительно на экономическую основу. Понятно, что подобные призывы охотно подхватывались представителями украинской власти и вызывали растерянность приверженцев стратегического союза с Россией, который не может ограничиваться только экономической сферой. Восстановить утраченное общественное влияние украинские сторонники восточнославянского единства могут только объединив усилия, выдвинув согласованные требования и совместными действиями вынудив власть согласиться с ними. Но это произойдёт лишь в том случае, если политика России будет направлена на достижение конкретных целей и защиту принципов восточнославянского единства, а не на поиск потенциальных союзников среди ставленников олигархических группировок. Возможно, многим российским политикам хотелось бы верить, что договорённости между российскими и украинскими олигархическими группировками могут стать гарантией долгосрочного сотрудничества на государственном уровне. Однако подобные представления - тяжёлая ошибка, за которую народ Украины дорого поплатится.
После "оранжевой" революции прошло уже пять лет, но украинские сторонники восточнославянского единства так и не оправились от тяжёлого политического поражения. Более того, ситуация стала ещё более опасной. Тимошенко, которая не меньше Ющенко заинтересована в благосклонности Вашингтона, в случае победы на выборах, несомненно, сумеет завершить то, что в силу политической слабости не сумел сделать нынешний президент.  Она не остановится ни перед чем, чтобы доказать администрации США свою полезность и эффективность, и ни взятые в предвыборный период обязательства, ни обещания украинским избирателям не помешают ей проводить жёсткий проамериканский курс.
Что касается Януковича, то он также заинтересован в тесном сотрудничестве с Вашингтоном, и если он, что называется, "одним ухом" будет слушать Москву, то лишь для того, чтобы не лишиться поддержки избирателей. При нём внешняя политика Украины неизбежно вернётся в состояние пресловутой многовекторности, господствовавшей при Леониде Кучме и во многом подготовившей победу проамериканских сил, которые в скором времени после победы В. Януковича вновь будут определять геополитический курс Украины.
Российское руководство придерживается совершенно правильной тактики, с одной стороны, демонстрируя ненормальность нынешней ситуации и несоответствие внешней политики Украины её национальным интересам, с другой - выражая готовность к диалогу с силами, заинтересованными в укреплении восточнославянского пространства. Теперь дело за ответственными общественно-политическими объединениями украинского общества, отстаивающими принципы восточнославянского единства. Необходимо сформулировать и заявить общие требования, среди которых непременно должны быть придание русскому языку статуса государственного, создание оборонного союза с Россией и Белоруссией, экономическая интеграция в рамках СНГ и ЕЭП и реализация конституционных прав Крыма, как региона, который может нормально развиваться, соединяя культурное и экономическое пространство Украины и России.
Именно от ситуации в Крыму будет во многом зависеть, удастся ли покончить с проведением проамериканского геополитического курса. А это в свою очередь является главным условием восстановления разрушенной экономики, преодоления кризиса и ограничения олигархического господства. Нам нужна ответственная власть, способная действенно отстаивать конституционные права Крыма, сражаясь ради будущего нашей автономной республики и всего восточнославянского пространства с силами, готовящими украинскому народу трагедию, которую он вряд ли сумеет пережить.
http://www.kp.crimea.ua/newspaper_details.php?newspaper_id=2945

ПЕРСОНАЛІЇ В ПОЛІТИЦІ

ОЛЕГ ЛУКАШУК, НАРОДНИЙ ДЕПУТАТ УКРАЇНИ: "ЧИМ ЮЛІЯ ТИМОШЕНКО ВІДРІЗНЯЄТЬСЯ ВІД ІНШИХ КАНДИДАТІВ В ПРЕЗИДЕНТИ"
Богдан Теленько, "Проскурів", 21.09.2009, Хмельницька обл.
"Кожен має робити в житті ту справу, яку він достеменно знає і яку може підтвердити власними діями".

 Посилання на видатного китайського мислителя у мене не випадкове. Адже саме він відкрив для нас простий закон буття людей на землі. Конфуцій радив нам, як облаштувати життя та правильно обирати лідера. Він казав: "Правитель повинен бути правителем, робітник - робітником, батько - батьком, син - сином. Молодші повинні беззаперечно підкорятися старшим, але старші повинні вимагати від молодших підлеглих тільки те, що здатні підтвердити власним прикладом". Керуючись цим, я хочу порівняти Юлію Тимошенко з іншими кандидатами на посаду Президента і нагадати про ті справи, які Юлія Володимирівна робить для нашої країни, підтверджуючи слово власним прикладом. Адже кожен має робити в житті ту справу, яку він достеменно знає і яку може підтвердити власними діями. Це і є важлива істина життя.
Саме тому, на мій погляд, Юлія Тимошенко є найкращим кандидатом на посаду Президента України.
По-перше, я не знаю жодного політика, який би мав таку працездатність. Юлія Володимирівна працює до 20 годин на добу - з 8 годин ранку до 2-3 ночі. Це визнають усі: як друзі, так і її опоненти. А надзвичайна працездатність є головною рисою кожної людини, і ніхто ще не досягав значних висот у житті, не будучи працелюбним. Запорука успіху в будь-якій галузі - це 98% працездатності і лише 2% таланту.
По-друге, Юлія Володимирівна - жінка, а в нас, слов'ян, ще з давніх часів так склалося, що жінка більш відповідальна. Відомо, що з ініціативи жінки менше розлучень, вони відповідальніше ставляться до родинного бюджету, своїх обов'язків, на їхніх плечах лежить виховання дітей. Я можу стверджувати, що попередні президенти України - чоловіки, не  повною мірою виконали свої обов'язки. А ця жінка, впевнений, зробить це значно краще.
По-третє, за президентства Кучми Юлія Володимирівна зазнала жорстоких переслідувань, її неодноразово арештовували та кидали до в'язниці за "сфабрикованими справами". Знущань та переслідувань зазнала вся родина Тимошенко. Проте вона вистояла і не перестала говорити правду своєму народу, і не пішла на співпрацю з тією владою. Значні труднощі в політичній кар'єрі загартували її. Скажіть, хто з кандидатів може порівнятися з такою біографією? Хто ще з політиків  пройшов такі випробування?
По-четверте, ніхто з діючих кандидатів у президенти не виконував своїх же передвиборчих обіцянок - повернути державі підприємства або ж просто повернути народу вкрадене та незаконно приватизоване, хоча цей пункт є в кожній програмі різних політичних сил. Однією з найбільш резонансних заслуг уряду Юлії Тимошенко стало повернення у державну власність з наступною чесною приватизацією металургійного комбінату "Криворіжсталь", який раніше було незаконно продано. На вимогу Тимошенко прокуратура оприлюднила список з трьох тисяч підприємств, які були незаконно приватизовані. Будучи при владі, хто зробив хоча б один крок у цьому напрямку? І це в той час, коли на неї чинився величезний тиск і Ющенко підписав наказ про її звільнення з посади.
По-п'яте, працюючи віце-прем'єром в уряді Ющенка, Юлія Тимошенко припинила суцільну "бартеризацію" країни, була повернута річна заборгованість з пенсій та стипендій, припинилися постійні відключення електроенергії та тіньові схеми вивезення за кордони держави капіталу з енергосектора. Чому ніхто з кандидатів у президенти не зробив цього до неї?
Коли вона стала Прем'єр-міністром, то за її сприяння на 80% було збільшено дохідну частину державного бюджету без підвищення податків, створено рівні умови для бізнесу, сформовано єдину систему оподаткування без будь-яких корупційних преференцій...
Вперше в Україні жінки почали отримувати винагороду при народженні дітей, заробітні  плати бюджетникам зросли на 70%, а освітянам - майже вдвічі. Така діяльність політичного керівника є справжнім талантом від Бога. Таких показників не знала історія економіки Європи і  ніхто до прем'єрства Юлії Володимирівни не зміг добсягти таких результатів.
Часто дивуюся її таланту політичних прогнозів. Навіть у нашій команді ніхто не вірив, що Ющенко підпише указ про розпуск Верховної Ради, а вона говорила про це за декілька місяців наперед. Також передбачила, що наша політична сила отримає ще більшу електоральну підтримку. І це підтвердило життя: в шостому скликанні у Верховній Раді депутатів фракції БЮТ стало значно більше, ніж у попередніх скликаннях - у IV було 24, у V - 139, а тепер -  156. Зрештою, ми є політична сила, "що вгору йде!", і є єдиною силою, яка стабільно нарощує електоральну підтримку.
По-шосте, Юлія Володимирівна - жінка сильної волі, справжній лідер. У вересні 2001 року під час міжнародного економічного форуму у Криниці Гурській (Польща) Тимошенко представляла Україну у списку претендентів на звання "Людина року Центрально-Східної Європи" і стала єдиною жінкою серед них. Рівно за чотири роки, у вересні 2005-го, європейські експерти гідно оцінять діяльність Тимошенко на посаді Прем'єр-міністра України й назвуть її "Людиною року". А в липні 2005 року авторитетний американський журнал Forbes, складаючи рейтинг 100 найвпливовіших жінок світу, називає українського Прем'єра Юлію Тимошенко третьою за впливовістю жінкою планети.
Хто ще з кандидатів у президенти досяг таких успіхів та світового визнання?
Надзвичайно плідно працює Юлія Володимирівна і сьогодні, очолюючи уряд.
В умовах, коли не працюють банки, за сприяння Юлії Тимошенко було створено Аграрний фонд України, який підтримав сільського товаровиробника. Суттєва підтримка уряду була надана і вугільній галузі, великі об'єми вугілля закуплено Держкомрезервом, а державні шахти значно знизили ціну на кокс, що суттєво підтримало металургійну галузь, і ми бачимо її економічний приріст. Суттєво підтримана будівельна галузь, яка є локомотивом економіки.
Перебуваючи на посаді Прем'єр-міністра, Юлія Володимирівна закликала представників усіх партій вступити в коаліцію і допомогти вивести країну з економічної кризи. Проте ніхто не відгукнувся на цю пропозицію.
Нині уряд розробив та виконує 15 антикризових програм. Успішно виконується антикризова програма в банківському секторі. Так, клієнтам націоналізованого урядом "Родовід Банку" вже видаються депозити. За останні місяці в Україні спостерігається зростання обсягів виробництва, зменшилось безробіття. За сприяння уряду незабаром Україна матиме власний супутниковий зв'язок. І це ще не всі здобутки уряду.
А найголовніше - сьоме. Юлія Володимирівна - політик абсолютно незалежний фінансово від олігархів, тому не буде виконувати їх волю, прийшовши до влади. І про це кажу не лише я, це підтверджують великі провидці та філософи. Тож, підсумовуючи вищесказане і спираючись на вчення древнього філософа Конфуція, очевидно, що тільки Юлія Володимирівна може вимагати від своїх підлеглих таких дій, які підтверджуються її власним прикладом. Під її керівництвом запрацює краще і вся країна. Вона є справжнім лідером і це талант від Бога. Сподіваюся, що ці, здавалося б, прості приклади й істини, якщо не переконають вас у моїй правоті, то, принаймні, змусять задуматися завтра над власним вибором глави держави.

КИСЕЛЁВ ПОЙДЁТ В МЭРЫ
Наталья Пупкова, "Крымская правда", 18.07.2009
В Симферополе состоялась пресс-конференция народного депутата Украины Василия Киселёва, на которой он заявил о своём решении выйти из Партии регионов и поделился ближайшими планами.

 Наша газета уже писала о том, что 15 сентября президиум политсовета Партии регионов исключил Киселёва из партии за нарушение положений и требований партийного устава и нанесение вреда её репутации. Это решение ещё должен утвердить политсовет Партии регионов, но, не дожидаясь, пока это случится, экс-глава крымских регионалов добровольно решил покинуть ряды партии. Он надеется, что таким "политическим самопожертвованием заставит задуматься о происходящем руководство партии и погасит так называемую крымскую региональную войну".
- Политический раскол в Крымской региональной организации Партии регионов, а также кризис в Верховном Совете автономии приобрёл и общеукраинский резонанс, - заявил на пресс-конференции Василий Киселёв. - Это конфликт между рядовыми партийцами и отдельными людьми, которые попали на вершину политической и управленческой пирамиды с помощью партии. Противостояние сказывалось на имидже партии, приобрело тот угрожающий характер, свидетелями которого являются все крымчане. Чтобы сохранить единство в партии и её крымской организации, я принял нелёгкое для себя решение выйти из Партии регионов.
По словам Киселёва, он не хочет, чтобы политические оппоненты Партии регионов злорадствовали по поводу раскола в Крымской республиканской организации (КРО) партии.
- Раскола после моего выхода не будет, - сказал он. - Я встретился с поддерживающими меня членами Совета КРО, попросил их не усугублять ситуацию, принять участие в заседании совета, которое будет проводить временно исполняющий обязанности Алексей Боярчук. Кроме того, предложил им выдвинуть на пост председателя КРО Партии регионов нынешнего первого заместителя Петра Запорожца, а самого Боярчука рекомендовать руководителем предвыборного штаба партии. Уверен, у обоих опыт для работы на этих должностях есть.
В то же время В. Киселёв предостерёг центральное и крымское руководство Партии регионов от каких-либо репрессий в отношении его сторонников.
- Если они посмеют трогать людей, которые создавали региональные партийные организации, которые верой и правдой служат партии и её лидеру, тогда я не дам и ломаного гроша за будущее этой политической силы, - отметил он. - Тот, кто ещё не понял, что произошло, поймёт всё, когда получит результаты выборов по Крыму.
Народный депутат предполагает, что его могут исключить из фракции Партии регионов в Верховном Совете Украины, но сам покидать её не намерен, поскольку в этом случае ему придётся сложить депутатский мандат. "Такого подарка я никому не сделаю", - подчеркнул Киселёв.
Он также опроверг появившиеся слухи о своём сговоре с оппонентами Партии регионов и планами переметнуться в их ряды.
- Пусть не надеются, не переметнусь, - заявил нардеп. - Быть с теми, против кого воевал, значит отступиться от своих убеждений. Этого я никогда не сделаю.
Вместе с тем экс-глава крымских регионалов заверил, что вне политики не останется. По его словам, в Крыму есть силы, которые могли бы поддержать его принципы, но об этом "ещё рано говорить". Василий Киселёв не планирует создавать блок своего имени для участия в выборах в крымский парламент, но скорее всего будет бороться за пост городского головы Симферополя.
- Опыт хозяйственника у меня есть, - сказал он. - Так что когда начнётся кампания по выборам мэра крымской столицы, думаю, вы услышите о кандидате Василии Киселёве.
http://www.kp.crimea.ua/newspaper_details.php?newspaper_id=2944

РІВЕНЬ І ЯКІСТЬ ЖИТТЯ

ЧИМ ДЕШЕВШІ ЛІКИ, ТИМ ВИЩА НА НИХ НАДБАВКА
Сюзанна Бобкова, "Високий замок", 22.09.2009, Львівська обл.
"До 40% зросли ціни, зокрема і на дешеві ліки".

 До редакції газети зателефонувала читачка. Жінка розповіла, що у четвер купувала в аптеці на вул. Стрийській, 106, мазь "Живицю" за 10 грн. У понеділок та сама мазь коштувала уже 15 грн.
"Її вартість зросла на 50% за лічені дні, - обурювалася жінка. - Чи контролює хтось ціни на ліки? У тій самій аптеці валідол коштує гривню, а на вул. Тролейбусній ці таблетки можна купити за 50 коп."…
Начальник Державної інспекції контролю за якістю лікарських засобів у Львівській області Богдан Николайчук каже, що ціна на лікарські препарати залежить від курсу долара. І не має значення, чи це ліки імпортного виробництва, чи вітчизняного. Бо українські виробники первинну сировину (напівфабрикати), з яких виготовляють ліки, також купують за кордоном за валюту.
"А якщо курс долара чи євро знижується?", - запитую. "Ціна до долара прив'язана опосередковано. На міжбанку курс - один, у банку - інший, а в обміннику ще інший, - каже пан Николайчук. - Навіть фінансові інституції мають різні курси. Підприємці "танцюють" від гуртової ціни на ліки. За останні тиждень-два ціни на ліки зросли в середньому на 15-20%".
Чому ціни на медпрепарати в аптеках Львова різняться? Надбавка, яку мають право "накручувати" аптекарі, має бути не вищою за 35%. Це доволі непоганий відсоток, як на мене… За цю планку ніхто не ризикує виходити, каже Богдан Николайчук. Але чи мінімальну, чи максимальну ставити надбавку, вирішує підприємець. "Наприклад, ліки коштують 500 грн. Що йому вигідніше?
Продати один препарат за 700 грн. чи поставити надбавку 10% і продати більше препаратів по 550 грн. Зробити оборот на дешевшій ціні. Це суто економічні важелі. Тому люди й дивуються, що в одній аптеці той самий препарат має одну ціну, в іншій - іншу".
Між підприємцями та урядом йде постійна "війна". Посадовці кажуть, що ліки є життєво необхідними, тому повинні мати більш-менш фіксовану ціну. Підприємці стверджують, що забезпечують людей робочими місцями, а також надходженнями у державну казну... За останні два тижні до 40% зросли ціни, зокрема і на дешеві ліки. Влада "двобій" програла?
"Підприємці домоглися, що на препарати, які коштують до 12 грн., надбавка є необмеженою, - веде далі пан Николайчук. - У такий спосіб вони зможуть компенсувати те, що недоотримують від дорогих імпортних препаратів. Між урядом та представниками фармацевтичного ринку - постійне протистояння. Фармаринок болісно реагує на регулювання цін на його продукцію". Очевидно, ціни в аптеках на дешеві ліки підвищаться настільки, наскільки у власників аптечних закладів вистачить зухвалості…
Якби фармацевти менше дивилися у закордонний бік, а більше ліків виготовляли самі? Пам'ятаю, раніше майже у кожній аптеці у Львові можна було побачити через вікно, як готують ліки. Кілька жінок у білосніжних халатах загортали у папірці якісь порошки… Наприклад, антигрипін я завжди купувала тільки такий. Нині, за словами аптекарів, такий бізнес нерентабельний. Для цього необхідно мати приміщення. Ціна за оренду така сама, як і для інших підприємців. Витрати великі, а прибуток - мізерний. У Львові залишилося аптек з десять, які самі виготовляють медпрепарати.
Загалом на Львівщині - 1200 аптек (це і кіоски, і аптечні пункти). На цьому ринку працює 415 суб'єктів господарської діяльності. Обласна інспекція з контролю за цінами відстежує соціально значущі та найбільш вживані препарати. А це не більше кільканадцяти позицій. А як же інші ліки? На вітчизняні препарати, де немає імпортної сировини, підстав для зростання цін немає, повідомили мені у територіальному відділенні Антимонопольного комітету у Львівській області. Останнє порушення щодо підняття цін тут зафіксували наприкінці минулого року…
Коментар для "ВЗ"
Оксана Вархоляк, керівник аптеки "На здоров'я"
За останні 10-12 років у жодній аптеці в Україні не відкрили нового рецептурного відділу. До їх створення висувають жорсткі санітарні та інші державні вимоги. Якщо їх дотримуватися, ліки будуть дуже дорогі. Якби держава підтримувала цю галузь… Бо через 5-10 років у нас не буде спеціалістів, які зможуть виготовляти ліки на індивідуальне замовлення - для кожної окремої людини підбирати дозу. А термін придатності таких ліків - обмежений. Мазь, наприклад, може зберігатися не більше як 15 діб, дитячий розчин на глюкозі - дві доби. Це справжнє мистецтво! У Дрогобичі - лише дві аптеки, де виготовляють ліки. Кілька у Львові.
http://www.wz.lviv.ua/pages.php?atid=76960

НА СУБСИДИИ ДЕНЬГИ ЕЩЕ НЕ ИЗРАСХОДОВАНЫ
Валерий Захаров, "Днепр вечерний", 21.09.2009, Днепропетровская обл.
В прошлом году на выплату субсидий жителям Днепропетровска было выделено 8,8 млн. грн.

 Во время отопительного сезона их получало 12 тыс. семей горожан. На этот год для этих целей госбюджетом выделено 14 млн. грн. Пока они не израсходованы, т.е. субсидии могут оформлять все нуждающиеся в них. На 1 сентября субсидии получало 1097 семей.
Но даже если выделенных  средств не хватит, ведь обычно пик оформления субсидий приходится на отопительный период, то, как заверила заместитель начальника управления труда и социальной защиты населения Днепропетровского городского совета Ирина Кикнадзе, средства будут выделены дополнительно из госбюджета, и все нуждающиеся в субсидиях их получат.
Сегодня, благодаря организации работы "единых окон" в районных отделениях управления труда и социальной защиты населения, субсидию можно оформить в течение 10 дней. Отдельные справки придется брать лишь в Днепрогазе и в Горсети. Тарифы на их услуги определяют не городские власти, поэтому эти службы, как и прежде, не предоставляют необходимых данных в "единые окна".  Тем не менее, процесс оформления теперь проходит быстрее и это смогут сделать даже те, кто имеет задолженность по коммунальным платежам. Если семья имеет задолженность по состоянию на 1 декабря 2006 года, то необходимо заключить договор о реструктуризации своего долга. А если задолженность образовалась после 1 декабря 2006 года, то она не влияет на право оформления субсидии.
В этом году есть и новшества. В связи с кризисом в экономике и сокращениями штатов на предприятиях Кабмин издал постановление, которое позволяет назначать субсидии уволенным исходя из доходов их семьи  не за полгода, как для работающих, а лишь за три предыдущих месяца. Кроме того, с мая право на нее получили и лица, которые  ухаживают за инвалидами 1-й и 2-й группы вследствие психического расстройства, и физические лица, предоставляющие социальные услуги, а также семьи с детьми, продолжающими учебу в общеобразовательных учебных заведениях после достижения совершеннолетия.
В случае повышения тарифов и цен на жилищно-коммунальные услуги субсидии назначаются в течение трех месяцев с момента повышения размера платежей, при этом перерасчет уже назначенных субсидий производится без обращения граждан.
Ирина Кикнадзе напомнила, что субсидия является безвозвратной адресной помощью, которая предоставляется семье независимо от форм собственности жилья.
http://dv-gazeta.info/obschestvo/na-subsidii-dengi-esche-ne-izrasxodovany.html

ЗАКОННІСТЬ І ПРАВОПОРУШЕННЯ

ИГОРНЫЙ БИЗНЕС МИМИКРИРОВАЛ
Виктория Мурава, "Крымская правда", 19.07.2009
Не все участники игорного бизнеса ушли "в тень" - некоторые переквалифицировали свои заведения в интерактивные клубы.

 С момента принятия закона "О запрете игорного бизнеса на Украине" прошло почти три месяца. За это время сотрудниками Государственной налоговой милиции разоблачено около пятисот нелегально работавших азартных заведений, изъято примерно пять тысяч единиц оборудования, на сто с лишним руководителей подпольных заведений наложены штрафные санкции. Впрочем, не все участники игорного бизнеса ушли "в тень" - некоторые переквалифицировали свои заведения в интерактивные клубы.
Сегодня заведения с несколько туманным и непривычным для слуха названием появились по всей Украине. Не стал исключением и Крым: в одном только Симферополе работают несколько интерактивных клубов. По сути от игорных залов они отличаются лишь тем, что в них платят не за игру, а за услуги Интернета. Вместо игровых автоматов в интерактивных клубах на высоких столах располагаются компьютеры или ноутбуки. На каждом столе - пепельница, по желанию принесут и кофе, и спиртное. Клиенту, посетившему подобное заведение, необходимо заплатить аванс, чтобы попасть во всемирную сеть. После чего администратор клуба покупает на эту сумму в интернет-казино код, по которому клиент получает возможность зайти на игровой сайт. Далее всё происходит по стандартной схеме: если клиенту повезло, на мониторе администратора высвечивается сумма выигрыша, после чего игрок получает деньги в качестве "победителя акции".
Представители интерактивных клубов уверяют, что все игры проводятся в режиме он-лайн, поэтому в случае проверки правоохранительные органы ничего противозаконного обнаружить не смогут, ведь интернет-клубы и предоставление услуг по доступу во всемирную сеть никто не запрещал. А чем конкретно занят человек в Интернете - это его личное дело.
Впрочем, в некоторых интерактивных клубах игра проводится напрямую через загруженные в компьютер программы, а не через выход в Интернет. А это уже прямое нарушение закона. Такой клуб был разоблачён в Симферополе на прошлой неделе сотрудниками Государственной налоговой инспекции АРК. Как сообщили нашей газете в её пресс-службе, в клубе был установлен факт осуществления незаконного игорного бизнеса с помощью электронного "виртуального казино" на персональных компьютерах. Налоговиками изъято пятнадцать компьютеров, ноутбук, записывающее устройство системы видеонаблюдения общей стоимостью примерно в семьдесят тысяч гривен.
По неофициальным данным, большинство открывшихся на Украине интерактивных клубов - результат совместной деятельности наших сограждан и россиян. Ведь в России примерно в одно время с Украиной запретили игорный бизнес, легализовав его лишь на территории четырёх специальных зон, которые пока ещё не готовы к полноценному функционированию. В то же время в Интернете всё чаще встречаются объявления: "Подключаем и обслуживаем интерактивные клубы на Украине", "Новейший софт европейских казино, игры, знакомые игрокам", "Потерпевшим от запрета бизнесменам предлагается "новый-старый" бизнес "под ключ".
Кабинет министров Украины, по инициативе которого парламент принял закон о запрете игорного бизнеса в стране, пока не отреагировал на "новшество". Не исключено, что после принятия закона "О государственном регулировании деятельности в сфере игорного бизнеса", который в ближайшее время поступит на рассмотрение парламентариев, и эта лазейка для "игровиков" будет закрыта.
Как заявил один из авторов закона о запрете игорного бизнеса, депутат от фракции БЮТ Валерий Писаренко, "если правоохранительные органы сочтут интерактивные клубы нарушением законодательства и обратятся в суды, этот бизнес будет закрыт, а "умники" вместе с игорными предпринимателями будут отправлены в специальные зоны".
Однако, учитывая приближающиеся выборы президента, совсем не факт, что у депутатов и правительства найдётся время на воплощение этой угрозы в жизнь. А на публичные обещания "немедленного пресечения" в этой стране давно уже никто не реагирует.
http://www.kp.crimea.ua/newspaper_details.php?newspaper_id=2945

ОХОРОНА ЗДОРОВ'Я

ПРЕДУПРЕДИТЬ ДЕФИЦИТ ЙОДА
Е. Ланских, "Крымские известия", 19.07.2009
Патология эндокринной системы является одной из основных в структуре общей заболеваемости.

 При этом около 50% всех эндокринных заболеваний связаны с дисфункцией щитовидной железы, общее количество страдающих недугом с 1993 года выросло вдвое. Эти цифры прозвучали на научной конференции, посвященной ситуации по йодному дефициту, которая состоялась в Севастополе.
По мнению главного эндокринолога Министерства здравоохранения АРК Дианы Дунаевой, проблема актуальна для Крыма. Среди 1,7 млн случаев патологии щитовидной железы, зарегистрированных среди населения Украины, около 500 тыс. случаев приходится на Восточный регион и Крым. Впрочем, цифра эта значительно больше, так как украинцы не привыкли регулярно проходить обследование у специалистов, а характерные симптомы легко перепутать с другими заболеваниями. На ситуацию повлиял целый ряд экологических и социально-экономических причин. В их числе - авария на Чернобыльской АЭС, загрязнение атмосферы промышленным производством, крупномасштабные осушительные мероприятия, которые привели к вымыванию йодных соединений из почвы. Среди причин распространения патологии - очищение воды хлорированием (йод замещается хлором), ухудшение уровня жизни и, как следствие, изменения в питании: потребление йода у соотечественников составляет 60-80 мкг, что вдвое ниже рекомендованного Всемирной организацией здравоохранения.
Почему для здоровья и работоспособности так важна щитовидная железа? Она вырабатывает гормоны, от которых напрямую зависят обмен веществ, деятельность сердечно-сосудистой, нервной и других систем, иммунитет. Гормоны щитовидки образуются из аминокислоты (тирозина) и йода. Йод человек получает только извне - с едой, водой, воздухом. Поэтому нехватка вещества приводит к тому, что железа перестает вырабатывать необходимое количество гормонов.
Малоприятные симптомы йодного дефицита проявляются в любом возрасте: изменения массы тела, сонливость, нервозность, однако последствия могут быть намного плачевнее. Неблагополучие, коснувшееся женщин, приводит к бесплодию, невынашиванию будущего ребенка. Беременным оно грозит самопроизвольными абортами и мертворождением. С недостатком йода связывают пороки развития у новорожденных.
По данным, озвученным представителями отрасли на научной конференции, в районах с тяжелым дефицитом йода (ниже 20 мкг в сутки) признаки кретинизма имеют до 10% населения, легкие моторные нарушения и психические расстройства - до 30%, снижение умственных способностей - до 70%. Поскольку основные функции мозга закладываются на ранних стадиях внутриутробной жизни, а сроки его формирования ограничены, недостаток гормонов у матери может привести к необратимым последствиям. Осложнения влияют на развитие костей скелета (остановку в росте). По сравнению с 2006 г. количество мертворожденных детей в Украине увеличилось на 25%, каждая двадцатая семья имеет проблему бесплодия.
Как предупредить неблагополучие? Ежедневная норма потребления йода взрослыми и подростками составляет 150 мкг, для женщин в период беременности и кормления - 200 мкг, для детей - от 50 до 120 мкг, в зависимости от возраста. Необходимо употреблять йодированную соль, которая по вкусовым качествам ничем не отличается от обычной, регулярно есть морепродукты, по назначению врача - принимать препараты. Важно помнить, что болезни щитовидной железы развиваются долго, могут протекать незаметно для человека и обнаруживаться только при специальном обследовании. Лечение связано с затратами средств, времени и сил, а профилактика недуга - проста и доступна.
http://www-ki.rada.crimea.ua/nomera/2009/173/deficit.html

УКРАЇНА INKOGNITA

1304-ИЙ РІК НАРОДЖЕННЯ ВІДЗНАЧИВ КОРОСТЕНЬ
Оксана Жованик, "Житомирщина", 21.09.2009
Свято поліської перлини.

 Розпочався святковий день забігом, у якому взяли участь міський голова Володимир Москаленко, його заступники, чимало мешканців та учні шкіл міста. Тим часом на центральній вулиці готували експозиції колективи підприємств, народні умільці та школярі. Були представлені зразки виробів фарфорового заводу, продукції інших підприємств міста та району, витвори декоративно-прикладного мистецтва, унікальні квіти, вирощені на присадибних ділянках, оригінальні роботи дітей і молоді під назвою "Рідне місто моє". Творчі колективи міста розважали городян музичними сувенірами.
День міста - наче свято сімейне, бо об'єднує громадян різних поколінь. У центрі Коростеня молодь, діти поспішали  до атракціонів, дорослі - до наметів, де торгували підприємства громадського харчування. Городяни сім'ями прогулювалися вулицями міста.
А в цей час до міської ради прибували гості, яких зустрічав міський голова. Він щиро дякував їм за те, що знайшли можливість привітати коростенців. А надвечір на центральній площі почалися урочистості. Зі сцени лунали  численні вітання. Міський голова Володимир Москаленко побажав коростенцям мирного неба, доброго здоров'я, палкого патріотизму, поваги до ближніх і сусідів, любові до міста, вулиці, свого будинку, наснаги та віри, що все буде добре. Привітав городян і голова облдержадміністрації Юрій Забела. Приєдналися до теплих слів та побажань вихідці з Коростенщини, міські голови ряду інших міст, духовенство.
Потім на сцену піднялися подружні пари, які ступили на  рушничок щастя цього дня. Їм міський голова вручив свідоцтва та подарунки. Коростенська громада урочисто привітала родину Шевчуків із народженням сина. Щасливі батьки пам'ятатимуть цю подію усе життя. Медалі та подарунки отримали також чотири жінки, яким присвоєно почесне звання "Мати-героїня".
Коростень має славну історію, що закарбувалася у назвах вулиць та площ, увічнена в пам'ятниках, меморіальних дошках. Городяни пишаються тим, що гості із захопленням називають Коростень перлиною Поліського краю. Славу місту здобувають  і нині трудолюбиві, віддані своїй справі люди. Тож не дивно, що чи не найбільше нагороджених учасників міських конкурсів було в номінації "Гордість міста". Зокрема, відзначені переможці конкурсу "Кращий учасник благоустрою". Вітаючи їх, Володимир Москаленко сказав, що ці люди своєю щоденню копіткою працею вписали у своєрідну Книгу Буття поліської землі гімн прекрасному, мужньому, незалежному і працьовитому роду древлян. Щорічне нагородження переможців - свідчення позитивних змін, які відбуваються в усіх сферах життя міста.
Народні гуляння тривали до пізнього вчора і завершилися святковим салютом.
 
 

*                                 *                              *

 Повнотекстовий огляд регіональної преси. До випуску ввійшли матеріали, які з’явилися на шпальтах та в інтернет-версіях обласних та міських газет України по 22 вересня 2009 року включно.
Заявки на отримання друкованих версій, а також зауваження та пропозиції можна надсилати за адресою:
nekrasova@rada.gov.ua
або телефоном:  255-23-94,
Некрасовій Олені Станіславівні.


© Апарат Верховної Ради України
Інформаційне управління
Відділ інформаційно-бібліотечного забезпечення