|
|
ЮЩЕНКО НАЛОЖИЛ ВЕТО НА ЗАКОН О ВЫБОРАХ?ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ
Виктор Юматов, «Салон Дона и Баса», 18.08.2009, Донецкая обл.
Депутаты ВР соберутся на внеочередное заседание ВР в ближайшую пятницу.ВНЕОЧЕРЕДНАЯ СЕССИЯ ВЕРХОВНОЙ РАДЫ СОСТОИТСЯ 21 АВГУСТА
«Вечерняя Одесса», 18.08.2009
В повестку дня включены два вопроса: о внесении изменений в Государственный бюджет и в Закон о выборах Президента Украины.ПРЕОДОЛЕНИЕ ВЕТО ПРЕЗИДЕНТА
«Время», 18.08.2009, Харьковская обл.
Внеочередная сессия ВР: пятница будет «жаркой»?
ТЕСТЫ СО СЛОВАРЁМРЕГІОНАЛЬНА ВЛАДА
Диана Скляренко, «Крымская правда», 14.08.2009
Итак, то, чего так боялись крымские школьники, их родители и учителя, всё-таки свершилось.УКРАИНА МОЖЕТ ОКОНЧАТЕЛЬНО «ПРОЛЕТЕТЬ» С ЕВРО-2012
Владимир Буга, «Днепровская правда», 14.08.2009, Днепропетровская обл.
Но на данный момент такой исход представляется Мишелю Платини маловероятным.МИ САМІ ПІДРИВАЄМО ДОВІРУ УЄФА ДО СЕБЕ
Гліб Ваколюк, «Львівська газета», 13.08.2009
В системі української влади не має бути взаємних звинувачень, під час підготовки до реалізації проекту Євро-2012 усі повинні виступати єдиною командою.
ЕВРОСОЮЗ ПОДДЕРЖИВАЕТ СЕВАСТОПОЛЬСКИЙ ПРОЕКТЕКОНОМІКА
«Слава Севастополя», 15.08.2009, АР Крым
Стороны обсудили перспективы сотрудничества структур Евросоюза и Севастопольской городской госадминистрации по ряду направлений.ДОСЯГЛИ ПОРОЗУМІННЯ
Ніна Чернова, «Слобідський край», 15.08.2009, Харківська обл.
Позачергова сесія Харківської облради розглянула лише кілька питань. Усі вони так чи інакше стосувалися внесення змін до обласного бюджету.
ВРЕМЯ СОБИРАТЬ НАЛОГИПОЛІТТЕХНОЛОГІЇ
Ольга Мельницкая, «Крымская правда», 18.08.2009
Всё большей популярностью среди отдыхающих пользуются частные мини-гостиницы и мини-пансионаты: комфортно, удобно и сравнительно недорого.ГІРКОТА ВІД ЦІНИ НА ЦУКОР
Аліна Ригун, «Житомирщина», 17.08.2009
Коли ціна на цукор у найближчому супермаркеті підскочила до 7 грн. за кг, вирішила поцікавитися, скільки ж коштує ця продукція на ринку.ПЕРСПЕКТИВИ ПРОЕКТУ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ
Людмила Даценко, “Зоря Полтавщини”, 17.08.2009
У Полтавській державній аграрній академії відбулася презентація українсько-бельгійського енергозберігаючого проекту.
ФАКТИЧНО КОЖЕН ШТАБ КОРИСТУЄТЬСЯ “ЧОРНОЮ” СОЦІОЛОГІЄЮТОЧКА ЗОРУ
Ірина Гамрищак, «Львівська газета», 13.08.2009
Що ближче до виборів, то більший попит на соціологічні дослідження.
ГОЛОВНЕ - УЧАСТЬПЕРСОНАЛІЇ В ПОЛІТИЦІ
Ксенія Сокульська, «Поступ», 17.08.2009, Львівська обл.
До президентських виборів залишилося біля півроку, і основні учасники гонки вже визначилися.«ФРОНТ ЗМІН» ЯЦЕНЮКА ВЕДЕ НЕЗАКОННУ ДІЯЛЬНІСТЬ?
«Rionews», 17.08.2009, Закарпатська обл.
«І тут лідери інших громадських організацій подивилися в закони і добряче замислилися: а чи є законною та діяльність, що нею займається «Фронт змін»?»КУДИ ПІДЕ УКРАЇНА, ЯКЩО ДВЕРІ В ЄВРОПУ ВІДКРИВАЄ ЗЛОЧИНЕЦЬ?
Володимир Іщенко, «Місто», 14.08.2009, Вінницька обл.
«Ратушняк привселюдно порушив п’ять статей Кримінального кодексу».КЛЮЧ К СПАСЕНИЮ УКРАИНЫ - СОДРУЖЕСТВО С РОССИЕЙ
Леонид Грач, народный депутат Украины, «Крымская правда», 15.08.2009
Открытое обращение президента РФ Дмитрия Медведева к Виктору Ющенко произвело на мировой арене эффект разорвавшейся бомбы.АРХІЄПИСКОП СИМЕОН: «МИ ЗАПРОСИМО ПАТРІАРХА КИРИЛА У ВІННИЦЮ»
Любов Добринська, «Місто», 14.08.2009, Вінницька обл.
Для цього потрібне велике місце для богослужіння.МЕДВЕДЕВ ТРЕБУЕТ ОТКРЫТЬ КАРТЫ
Игорь Ребров, «Донецкий кряж», 13.08.2009, Донецкая обл.
Замдиректора Института стран СНГ (Москва) Владимир Жарихин высказал свою точку зрения на фактически стартовавшую на Украине президентскую кампанию.
КТО КОМУ В РАДЕ КУМРІВЕНЬ І ЯКІСТЬ ЖИТТЯ
«Время», 18.08.2009, Харьковская обл.
О родственных отношениях с коллегами наши политики говорить не любят.
МАРКУВАННЯ ПРОДУКТІВ ПІДКАЖЕ, ЩО МИ ЇМО?СКАНДАЛИ
Мар'яна Коваль, «Рівне вечірнє», 18.08.2009
На етикетці товару повинна вказуватися уся правда про нього.НИ ДОГНАТЬ, НИ ПЕРЕГНАТЬ
Виктория Мурава, «Крымская правда», 18.08.2009
Реальная заработная плата на Украине с начала года снизилась по сравнению с аналогичным периодом прошлого года на 10,1%.
ПРОФСОЮЗЫ РАБОТНИКОВ ОБРАЗОВАНИЯ СПОНСИРУЮТ МИТИНГИ ПАРТИИ РЕГИОНОВ?ОХОРОНА ЗДОРОВ'Я
«Главное», 17.08.2009, Харьковская обл.
СБУ располагает информацией о том, что Харьковская областная профорганизация работников образования и науки финансирует "массовую поддержку населением" некоторых политсил.ЗА БЛАГОДАТЬ И ЖИЗНЬ ОТДАТЬ?
Ольга Мельницкая, «Крымская правда», 14.08.2009
Единственный городской пляж для инвалидов в Алуште может прекратить своё существование: здоровые и наглые гонят с набережной больных и слабых.
НЕБЕЗПЕЧНІ ЯЙЦЯЗБЕРЕЖЕННЯ ДОВКІЛЛЯ
Анатолій Рєзников, «Рівне вечірнє», 18.08.2009
За 7 місяців цього року у порівнянні з відповідним періодом минулого року в області зросла захворюваність на сальмонельоз на 84,3%.
ПЛИВУТЬ МАЛЬКИ ДО АЗОВУСТИХІЙНІ ЛИХА, АВАРІЇ, НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ
Андрій Багнюк (УМ), «Запорізька правда», 18.08.2009
У липні два приватних підприємства Північного Приазов'я випустили в гирла річок Берда та Єланчик 70 тисяч мальків руського осетра.ЧИ БУДЕ ПРАЦЮВАТИ МОРПОРТ?
Тетяна Гурічева, «Одеські вісті», 15.08.2009
Тема прес-конференції - відновлення морського суднового каналу.
НИНА КАРПАЧЕВА БУДЕТ КОНТРОЛИРОВАТЬ СИТУАЦИЮ НА СУДНЕ «БЕРИКС»ДЕМОГРАФІЯ
«Вечерняя Одесса», 18.08.2009
«К омбудсмену Украины обратились с просьбой о защите права на жизнь и здоровье моряки судна «Берикс».
НАСЕЛЕНИЕ УКРАИНЫ ДО 2050 ГОДА СОКРАТИТСЯ НА 15 МЛН ЧЕЛОВЕКІСТОРИЧНА СПАДЩИНА
Анна Сидорова, «Днепровская правда», 14.08.2009, Днепропетровская обл.
Количество умерших на Украине превышает число новорожденных.
ПОЗИТИВНІ НАСЛІДКИ КОНСТРУКТИВНОГО ДІАЛОГУЗВІЛЬНЕННЯ
Олена Ігнатенко, “Зоря Полтавщини”, 14.08.2009
Прес-конференція народного депутата України Миколи Кульчинського з приводу увіковічення пам’яті гетьмана Івана Мазепи.
НА ВІТОВСЬКОГО ЗНОВУ ЗМІНИОПИТУВАННЯ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ
Ірина Цицак, «Суботня пошта», 17.08.2009, Львівська обл.
Зміна керівництва Управління Служби безпеки України в Львівській області.
ЧИ ВДАСТЬСЯ ЗАБРАТИ У ЧИНОВНИКІВ НЕЗАКОННО НАЖИТЕ МАЙНО?
«Високий замок», 17.08.2009, Львівська обл.
Голова СБУ Валентин Наливайченко пропонує прийняти закон, який би давав право позбавляти чиновників надбаної власності, рахунків у банках, які не збігаються з їхньою декларацією про доходи.ПОЧЕМУ НЕКОТОРЫЕ РОССИЯНЕ ХОТЯТ СТАТЬ ГРАЖДАНАМИ УКРАИНЫ?
Анна Сидорова, «Днепровская правда», 14.08.2009, Днепропетровская обл.
Число опрошенных невелико, и полагаться на эти данные нельзя, но доводы, предложенные активистами, интригуют.ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
ЮЩЕНКО НАЛОЖИЛ ВЕТО НА ЗАКОН О ВЫБОРАХ?
Виктор Юматов, «Салон Дона и Баса», 18.08.2009, Донецкая обл.
Депутаты ВР соберутся на внеочередное заседание ВР в ближайшую пятницу.Сегодня истекает 15-дневный срок, в течение которого глава государства должен подписать либо отклонить изменения в закон о выборах президента.
Официально вердикт президента Украины Виктора Ющенко относительно закона не опубликован (на момент сдачи номера - ред.). Однако, по кулуарным слухам, гарант Конституции вето уже наложил. Заметим, что во фракции Партии регионов утверждают, что глава государства сделал это еще на прошлой неделе, а его секретариат специально оттягивает публикацию этого решения.
Депутаты снова соберутся в пятницу
Как ранее писал "Салон", сторонникам изменений правил избирательной кампании - Партии регионов и БЮТ - важно преодолеть вето главы государства до 19 сентября. Ведь именно эта дата является официальным стартом предвыборной президентской гонки (согласно старой редакции закона о выборах). В ином случае изменения в законодательство могут быть оспорены в суде.
Но народные избранники не стали дожидаться сентября. Они намерены прервать свой долгожданный отпуск и решить проблему максимально быстро, собравшись на внеочередное заседание парламента. Как стало известно еще в конце прошлой недели, его инициатором выступил БЮТ. Спикер ВР Владимир Литвин, в свою очередь, уже подписал распоряжение о проведении внеочередной сессии. Она состоится в пятницу.
Для преодоления вето времени предостаточно
О том, что президент ветировал изменения к закону о выборах, непосредственно заявила нардеп ВР от ПР Елена Лукаш. Аналогичной информацией владеет и ее коллега по "бело-голубой" фракции Анна Герман. Времени же для преодоления президентского вето у депутатов достаточно. Даже если голосование состоится в начале следующей сессии - в первых числах сентября, то у Виктора Ющенко, согласно Конституции, будет максимум 10 дней, чтобы подписать закон. Иначе это за него попросту сделает Владимир Литвин. Заметим: последний уже подтвердил, что на внеочередной сессии будут рассматриваться "предложения" к закону о выборах президента. При этом спикер Верховной рады признал, что депутаты действуют на опережение. "У нас здесь есть определенная коллизия, поскольку этот закон пока еще не возвращен с решением президента", - уточнил господин Литвин.
Президент может применить уловки
А замглавы комитета ВР по регламенту Владимир Сас отмечает, что спешка, которая может оторвать депутатов от отдыха, это перестраховка от возможных юридических уловок со стороны президента, грозящих помешать проведению закона. О том, что гарант Конституции может прибегнуть к ним, свидетельствует хронология передвижения закона о выборах президента от Верховной рады к самому Виктору Ющенко. Так, изменения в закон о выборах, проголосованные 24 июля, Владимир Литвин подписал и передал в секретариат президента в 1 августа. Но так как это была суббота - выходной день, то в канцелярии главы государства документ зарегистрировали лишь в понедельник, 3 августа. В результате 15-дневный срок, в течение которого президент должен подписать или наложить на закон вето, заканчивается не 15-го, а аж 18 августа!
Сегодня же в ПР намерены провести заседание президиума партии, где, по словам Анны Герман, будет принято окончательное решение относительно участия фракции во внеочередном заседании Рады. Положительное решение будет означать, что "регионалы" согласны во второй раз проголосовать за закон и тем самым преодолеть вето главы государства.
Напомним: в июле парламент 316 голосами (главным образом от Партии регионов и БЮТ) принял новую редакцию закона о выборах президента. Изменения коснулись сроков проведения избирательной гонки - она сократилась со 120 до 90 дней (тем самым народные депутаты перенесли старт выборов с 19 сентября на 19 октября).
Кроме того, Верховная рада существенно повысила залог для кандидатов в президенты: с 500 тыс. грн. до 2,5 млн. гривен. Причем возвращена эта сумма будет только тем кандидатам на главный пост в стране, которые пройдут во второй тур. Кроме сокращения срока избирательной кампании и увеличения суммы залога для кандидатов в президенты, законопроект предлагал ликвидировать институт открепительных удостоверений и подписных листов в поддержку кандидата на пост президента, а также ряд других изменений. В окружении самого Виктора Ющенко изменения к закону о выборах назвали очередной попыткой БЮТ и ПР узурпировать власть. Мнения экспертов же разделились: одни посчитали вышеупомянутые изменения урезанием прав более "мелких" кандидатов на пост президента, другие ничего предосудительного в этих новшествах не увидели.
Справка
Выборы-2010 обойдутся в 1,75 млрд. гривен
Общий объем расходов необходимых для проведения очередных президентских выборов, назначенных на 17 января 2010 года, составляет 1,744 млрд. гривен. Эта сумма будет включена в проект госбюджета-2010. Такую большую сумму, которая необходима на проведение выборов президента, замглавы ЦИК Андрей Магера ранее пояснял тем, что "колоссальные расходы" будут направлены на выплату заработной платы членам территориальных и участковых комиссий.
При этом господин Магера акцентировал: действующий закон о выборах президента предусматривает, что в состав участковых и территориальных избирательных комиссий могут входить по два представителя от каждого из кандидатов. Если исходить из того, что в выборах примет участие 30 кандидатов, то в состав 225 территориальных избирательных комиссий войдет 13,5 тыс. членов, а в состав 34 тыс. участковых избирательных комиссий - более 2 млн. человек.
http://www.salon.donetsk.ua/actual/10362.phpВНЕОЧЕРЕДНАЯ СЕССИЯ ВЕРХОВНОЙ РАДЫ СОСТОИТСЯ 21 АВГУСТА
«Вечерняя Одесса», 18.08.2009
В повестку дня включены два вопроса: о внесении изменений в Государственный бюджет и в Закон о выборах Президента Украины.Председатель Верховной Рады Украины Владимир Литвин 14 августа подписал распоряжение о проведении 21 августа внеочередной сессии парламента. Об этом он заявил в субботу в Тернопольской области, сообщает пресс-служба ВР.
По словам спикера, в повестку дня включены два вопроса: рассмотрение предложений Президента Украины Виктора Ющенко к Закону о внесении изменений в Государственный бюджет по финансированию подготовки к Евро-2012, а также предложений главы государства относительно Закона о внесении изменений в Закон о выборах Президента Украины.
Вместе с тем, председатель ВР отметил, что существует определенная коллизия, поскольку пока еще глава государства не принял решения относительно последнего документа. По его словам, последний день, когда данный закон должен вернуться в парламент, — это 18 августа.
В.Литвин отметил, что в соответствии с регламентом ВР за три дня до начала внеочередной сессии в газете «Голос Украины» будет опубликовано соответствующее сообщение о проведении сессии и ее повестка дня.
Напомним, 3 августа Президент наложил вето на закон, предусматривающий, что НБУ в 2009 г. должен внести в Госбюджет, кроме позитивной разницы, возникшей в результате превышения сметных доходов над расходами Нацбанка за 2008 г., дополнительную поквартальную оплату позитивной разницы, возникшей в результате превышения сметных доходов над расходами в текущем году, что привело бы к увеличению платежей НБУ в Государственный бюджет на 9,8 млрд. грн. Соответствующий закон был принят Верховной Радой 1 июня с.г. — за это решение проголосовали 373 народных депутата из 441 присутствующего в сессионном зале. Отмеченные поступления предлагается направить на обеспечение надлежащего выполнения мер по подготовке и проведению в Украине Евро-2012, выделив их отдельной бюджетной программой.
24 июля с.г. ВР приняла в целом Закон № 4741 «О внесении изменений в некоторые законодательные акты относительно выборов Президента Украины». За соответствующее решение проголосовали 316 депутатов из 431 зарегистрированного в зале. Законом, в частности, изменяется порядок формирования окружных и участковых избирательных комиссий, уменьшаются сроки избирательного процесса со 120 до 90 дней, ликвидируется институт открепительных удостоверений и подписных листов в поддержку кандидата на пост Президента Украины. Кроме того, увеличен размер денежного залога кандидата в Президенты с 500 тыс. грн. до 2,5 млн. грн. После принятия закона представители Секретариата Президента заявляли о намерении главы государства ветировать этот закон.
http://vo.od.ua/article/11573ПРЕОДОЛЕНИЕ ВЕТО ПРЕЗИДЕНТА
«Время», 18.08.2009, Харьковская обл.
Внеочередная сессия ВР: пятница будет «жаркой»?Все-таки не дотерпел БЮТ до 1 сентября и собрал 150 подписей за проведение внеочередной сессии парламента в пятницу, 21 августа. «Суть вопроса» не нова — преодоление вето Ющенко на принятый недавно закон о внесении изменений в законодательство относительно выборов Президента, которым сокращается срок избирательной кампании на один месяц. Правда, официально Виктор Андреевич еще не отклонил эту законодательную инициативу, но для этого, как известно, много времени не надо. Тем более, что, как утверждают в ПР, Ющенко якобы уже «забраковал» закон.
В интервью ForUm’у нардеп из БЮТ Валерий Писаренко заверил, что вся фракция «на 100% готова к проведению этой сессии». «Мы убеждены, что все вопросы будут позитивно приняты на этой сессии», — сказал он.
Писаренко думает, что ПР в пятницу не будет блокировать трибуну парламента: «Я сейчас не вижу такой вероятности. Все заинтересованы, чтобы результативно поработать».
Комментируя вероятность «блокирования», первый вице-спикер ВРУ, парламентарий из ПР Александр Лавринович объяснил ForUm'у, что этот вопрос будет еще обсуждаться: «Мы сегодня проведем все необходимые консультации, чтобы быть готовыми к принятию коллегиального решения. Но хочу сказать, что оба эти закона приняты ВРУ не просто с нашим участием, но и при нашей поддержке, и мы являемся их соавторами… Мы однозначно готовы на преодоление вето».
А вот народный депутат из НУ-НС Ольга Герасимьюк не намерена приходить в пятницу в парламент. «Я завтра уезжаю. Из фракции кто-то будет. Наверное, «Народная Самооборона», — рассказала она.
Парламентарий не хочет принимать участие в преодолении вето Президента на закон о внесении изменений в избирательное законодательство. «Потому что не приняты очень многие поправки, которые предлагались нашей фракцией, в частности Русланом Князевичем... На сессию соберутся те, кто в нем заинтересованы, то есть те, кто за него голосовал», — подытожила Герасимьюк.
http://timeua.info/180809/6955.htmlПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ
ТЕСТЫ СО СЛОВАРЁМ
Диана Скляренко, «Крымская правда», 14.08.2009
Итак, то, чего так боялись крымские школьники, их родители и учителя, всё-таки свершилось.В новом учебном году все, кто захочет поступить в вуз, вынуждены будут сдавать внешнее независимое тестирование исключительно на украинском языке: возможность сдачи тестов на языках национальных меньшинств, в число которых входит и русский язык, Министерством образования и науки Украины более не предусмотрена.
Правда, по доброте душевной чиновники из Минобраза разрешили детям, которые обучались на языках нацменьшинств, пользоваться украинско-русскими (-румынскими, -венгерскими и т. д.) словарями терминов.
Сообщили в Минобразе и о других нововведениях в процесс вступительной кампании, и в частности о том, что отныне обязательным является тестирование не только по украинскому языку, но и по истории Украины или по математике - в зависимости от того, какую специальность выбирает абитуриент. А ещё в новом учебном году сначала состоится государственная итоговая аттестация и выпускники получат аттестат об общем среднем образовании, а затем пройдёт внешнее оценивание знаний, и результаты ВНО не будут влиять на результаты аттестации.
Впрочем, все эти новости поблекли на фоне первого и главного сообщения о том, что тесты теперь нужно сдавать только на государственном языке и совершенно неважно, на каком языке ребёнок учился в школе. Чиновники только пожимают плечами: мол, чего вы ожидали? Предыдущие годы, когда абитуриенты могли сами выбирать язык сдачи тестов, были просто "переходным периодом", а тестирование на государственном языке целиком и полностью соответствует мировой практике.
Директор Симферопольского регионального центра оценивания качества образования Юрий Ильин подтвердил, что действительно уже есть приказ №570, который определяет процедуру проведения внешнего независимого тестирования в новом учебном году и в том числе то, что тесты отныне можно проходить исключительно на "мове".
- Этот приказ уже согласован с Министерством юстиции Украины, - говорит Юрий Ильин. - И мы обязаны его выполнять. Но в сентябре в Крыму состоится совещание директоров всех региональных центров оценивания качества образования, причём, возможно, при участии министра образования и науки Украины Ивана Вакарчука. И я уверен, что тема о языке тестов наверняка всплывёт. В свою очередь народные депутаты Украины, избранные от Крыма, могут внести этот вопрос на рассмотрение Верховного Совета Украины и добиваться отмены этого приказа или внесения изменений в него, приводя соответствующие аргументы. Кроме того, никто не знает, как изменится ситуация в правительстве после президентских выборов...
В Крымском отделении Ассоциации руководителей школ Украины считают, что ещё не вечер, принимать всерьёз это решение, пожалуй, пока не стоит.
- Мы не боимся того, что наши выпускники не смогут продемонстрировать свои знания в полном объёме, поскольку у них хорошая подготовка, и они покажут всё, на что способны, - говорит директор симферопольской гимназии № 1 Игорь Ковалёв. - Но ведь это прямое нарушение Конституции Украины, в которой написано о равноправии языков национальных меньшинств и о праве обучения на родном языке, и народные депутаты не вносили никаких изменений в закон об образовании, где говорится то же самое. И такие нарушители должны быть наказаны, тем более когда это государственные мужи. Мы надеемся, что после президентских выборов правительство будет обновляться, и такие министры вылетят из своих кресел, как пробки, поскольку ссориться с Россией сейчас совершенно невыгодно.
Председатель постоянной комиссии Верховного Совета Крыма по науке и образованию Анатолий Жилин уверен, что депутаты сделают всё, чтобы защитить крымчан от произвола: - Мы уже принимали соответствующие постановления в защиту прав крымских школьников и будем продолжать борьбу. Подобные приказы нарушают все мыслимые законы, Конституцию Украины и Крыма, Европейскую хартию региональных языков и языков нацменьшинств, и мы будем это доказывать народным депутатам в Киеве. А если понадобится, готовы отстаивать нашу правоту в Конституционном и Европейском судах. Мы будем рассматривать этот вопрос на первом же заседании постоянной комиссии в начале сентября и вынесем его на сентябрьскую сессию Верховного Совета Крыма. Кроме того, думаю, что после президентских выборов таких, как Вакарчук, отправят в отставку и у нас есть все шансы победить в этой борьбе.
http://www.kp.crimea.ua/newspaper_details.php?newspaper_id=2920УКРАИНА МОЖЕТ ОКОНЧАТЕЛЬНО «ПРОЛЕТЕТЬ» С ЕВРО-2012
Владимир Буга, «Днепровская правда», 14.08.2009, Днепропетровская обл.
Но на данный момент такой исход представляется Мишелю Платини маловероятным.Президент Союза европейских футбольных ассоциаций (УЕФА) Мишель Платини заявил, что у него есть полномочия лишить Украину чемпионата Европы 2012 года по футболу. Но на данный момент такой исход представляется ему маловероятным.
Если бы мы очень хотели обойтись без Украины, то смогли бы это сделать. Но скорее всего, речь может пойти о сокращении числа украинских городов, которые смогут проводить матчи Евро-2012,— пригрозил президент футбольной ассоциации.
По его словам, в то время как Польша практически готова к проведению соревнований, Украина «создает организаторам много проблем».
В конце июля делегация технических экспертов УЕФА посетила четыре украинских города: Киев, Донецк, Львов и Харьков. Специалисты выясняли, смогут ли стадионы в этих городах принять европейский форум, готова ли инфраструктура к наплыву туристов.
Согласно запасному плану УЕФА, вместо других украинских городов, выбор может пасть на Берлин и Лейпциг в Германии. Платини признал, что такой вариант не исключен. Однако он подчеркнул, что пока Украина вместе с Польшей являются организаторами Евро-2012. Окончательное решение о том, насколько она способна справится с проведением столь масштабных соревнований, будет принято исполнительным комитетом УЕФА в декабре.
На сегодняшний день он уже аттестовал четыре польских города и признал их готовность к проведению чемпионата, в то время как в Украине более-менее готов к соревнованиям только Киев, остальные города — Донецк, Львов и Харьков — пока еще отстают в своей подготовке к Евро-2012.
— Не позднее 30 ноября Украина должна представить УЕФА гарантии, что выполнит все взятые на себя обязательства. Эта же дата касается и Киева, если она хочет провести там финал Евро-2012,— сказал Мишель Платини.
Сейчас столица признана достойной для проведения только матчей первого круга, четвертьфиналов и полуфинала. Для того, чтобы организовать финальный матч, здесь необходимо возвести дополнительные спортивные сооружения, гостиницы, а также наладить работу транспорта. В противном случае, честь провести его достанется Варшаве. Важно заметить то, что уже принято решение разместить Международный телецентр, который будет транслировать матчи Евро-2012, в столице Польши. А как показывает опыт предыдущих «двойных» чемпионатов Европы, финальные матчи первенства играют в тех городах, где располагаются ТВ-центры.
Впрочем, окончательное решение по городам чемпионата Европы 2012 года будет принято исполкомом УЕФА 10-11 декабря 2009 года во время заседания на Мадейре (Португалия).
http://www.dneprovka.dp.ua/t6607/МИ САМІ ПІДРИВАЄМО ДОВІРУ УЄФА ДО СЕБЕ
Гліб Ваколюк, «Львівська газета», 13.08.2009
В системі української влади не має бути взаємних звинувачень, під час підготовки до реалізації проекту Євро-2012 усі повинні виступати єдиною командою.Як відомо, особливо натхненно політики критикують одне одного в передвиборну пору. Днями гостра полеміка розгорнулася навколо рішення Президента Віктора Ющенка ветувати зміни до закону про держбю¬джет. Відповідно до цього документа, Національний банк України мав переказати в державну скарбницю 9,8 мільярда гривень на фінансування підготовки до Євро-2012.
Тільки-но з’явилася інформація про ветування, на главу держави посипалася критика, його опоненти заявили, що Віктор Андрійович поставив вето не на закон, а взагалі на Євро-2012 в Україні. “Із сумом констатую: протидія Президента проведенню єврочемпіонату має жорстокий стосовно України характер, і виникає підозра, що зрив тур¬ніру для Віктора Ющенка став основною і дуже нечесною технологією в боротьбі зі мною як з опонентом на майбутніх президентських виборах”, – зазначила в коментарі прем’єр-міністр Юлія Тимошенко. За її словами, ветування антикризових законів і блокування антикризових постанов уряду стало для гаранта традицією, повсякденним правилом. “Звичайно, можна боротися з конкурентами, однак “бити” при цьому по державі – ні!” – додала прем’єрка.
Міністр України у справах сім’ї, молоді та спорту Юрій Павленко впевнений, що підготовці до Євро-2012 найбільше заважає не фінансова криза, а запальні промови наших полі¬тиків. Про це “спортивний” урядовець розповів в ексклюзивному інтерв’ю “Газеті”.
– Законопроект, який ухвалила Верховна Рада, пропонував один із механізмів залучення коштів на підготовку до євротурніру, – розпочав розмову Ю. Павленко. – Проте, наголошую, це – лише один зі шляхів, причому не найкращий. Кабінет Міністрів, розуміючи, що Президент може накласти вето на цей нормативний акт, ухвалив низку інших рішень, завдяки яким не припиняли б виділення коштів на під¬готовку інфраструктури до Євро-2012. Ці рішення є антикризовими, вони працюватимуть на прогрес нашої економіки і в жодний спосіб не вплинуть на нестабільність гривні.
Під час накладання вето на закон, який передбачав фінансування з так званого прибутку Національного банку, мотивація гаранта полягала в тому, що це негативно вплине на фінансову ситуа¬цію в державі, спричинить чергове підвищення цін. Упевнений, через вето Віктора Ющенка зриву підготовки до чемпіонату не буде. Більше шкоди процесу завдають необдумані заяви, звинувачення одне одного. Для УЄФА Президент України, Кабінет Міністрів і Верховна Рада є однією складовою влади держави. Тому в системі української влади не має бути взаємних звинувачень, під час підготовки до реалізації проекту Євро-2012 усі повинні виступати єдиною командою. Це запорука успішного проведення континентальної першості й на цьому етапі – захист наших позицій стосовно чоти¬рьох приймаючих міст.
– Окрім зазначеного мотиву Президента під час накладення вето на закон щодо фінансування турніру, був й інший: Віктор Андрійович сумнівався, що гроші використають за цільовим призначенням. Про що йдеться?
– В.Ющенко мав на увазі, що в законі необхідно чітко прописати, як використають кошти від емісії НБУ – скільки й на які проекти. А в документі цього не за¬значено. Якщо парламент ухвалить його, законодавство не забороняє Кабміну скерувати ці гроші на, приміром, соціальні допомоги. Тому гарант наполягав на необхідності прописати конкретні суми і проекти, на які виділяють кошти. Нещодавно уряд затвердив рішення про спрямування додаткового фінансування на Євро-2012. У цій ухвалі чітко вказано, на що саме використають кошти.
– Цьогоріч у грудні УЄФА остаточно визначиться з кіль¬кістю міст, які прийматимуть чемпіонат, від України та Поль¬щі. Рішення футбольних чиновників, вочевидь, залежатиме від темпів підготовки влітку та восени. Українські міста встигають виконувати всі зобов’язання?
– Рекомендації УЄФА, оголошені в травні, виконують усі відповідні відомства. 31 липня міста мали відрапортувати щодо готовності аеропортів, 31 серпня – повідомити про ситуацію зі стадіонами. Поки що ми діємо за графіком, виконуємо рекомендації УЄФА. До прикладу, є 12 рекомендацій чи зауважень щодо НСК “Олім¬пійський”. Думаю, до 31 серпня дамо вичерпні відповіді за всіма 12-ма пунктами. В Україні немає проблем із підготовкою інфраструктури, існують інші негаразди – з не завжди обдуманими, об’єктивними заявами політиків чи інших посадових осіб. Через це ми самі підриваємо довіру УЄФА до себе. Приміром, упевнений, що заяви тимчасової слідчої ко¬місії Верховної Ради щодо НСК “Олімпійський” нічим не обґрунтовано та не підтверджено, вони “б’ють” по величезному пласту зробленої раніше роботи. Томенко, Корж і Сафіу¬лін – просто небезпечні, ос¬кільки шкодять підготовці до Євро-2012 більше, ніж інші чинники.
Стосовно вимог УЄФА, то планова робота відбувається в щоденному режимі. У Львові, до прикладу, можете побачити чимало проблем. Однак потрібно бути патріотом своєї держави та міста й робити більший акцент на досягненнях. А досягнення і прогрес є у Львова, Харкова, Києва й Донецька. На мою думку, кожне з чоти¬рьох україн¬ських міст спроможне захистити своє право на матчі Євро-2012. Проте це можливо не лише за умови якіс¬ної роботи, необхідна єдина позиція влади, громади й полі¬тиків – незалежно від їхніх партійних кольорів. Не хотілося б, щоб чемпіонат перетворювали на передвиборний проект. Це все-таки національна подія. Вибори відбуватимуться завжди, а турнір Європи – шанс для нашої держави стати кращою.
– Днями в ЗМІ з’явилося повідомлення, що Міжнародний центр трансляції під час фіналь¬ної частини чемпіонату Європи 2012 року розташовуватиметься у Варшаві. Цю новину супроводжували коментарі польських чиновників про те, що це рішення УЄФА свідчить про проведення фіналу єврочемпіонату не в Києві, а в столиці Польщі...
– Не маю такої інформації, тому мені не хотілося б коментувати її. Утім прагну звернутися до українських журналістів. Ваші польські колеги роблять усе для того, щоб якомога краще представити свою країну. А вітчизняні медійники намагаються принизити свою Батьків¬щину. Думаю, це одна з інформаційних технологій.
http://www.gazeta.lviv.ua/articles/2009/08/13/38813/РЕГІОНАЛЬНА ВЛАДА
ЕВРОСОЮЗ ПОДДЕРЖИВАЕТ СЕВАСТОПОЛЬСКИЙ ПРОЕКТ
«Слава Севастополя», 15.08.2009, АР Крым
Стороны обсудили перспективы сотрудничества структур Евросоюза и Севастопольской городской госадминистрации по ряду направлений.В среду, 12 августа, председатель Севастопольской городской государственной администрации Сергей Куницын принял главу представительства Еврокомиссии в Украине господина Жозе Мануэля Пинту Тейшейру и руководителя сектора программы Евросоюза по Крыму и Севастополю господина Энцо Дамиани.
В ходе полуторачасового делового разговора стороны обсудили перспективы сотрудничества структур Евросоюза и Севастопольской городской госадминистрации по ряду направлений. В частности, одним из приоритетов такого сотрудничества, по мнению Сергея Куницына, является международная поддержка проекта специального экономического режима на территории Севастополя.
По информации зарубежных гостей, Евросоюз готов к реализации ряда целевых программ на территории Крымского полуострова. "Еврокомиссия уже выделила ресурсы для этих инициатив. Сейчас мы на этапе определения приоритетных направлений", - подчеркнул господин Тейшейра.
В свою очередь Сергей Куницын проинформировал гостей о работе над проектом создания в Севастополе специального экономического режима.
Разговор зашел и о стратегическом развитии Крыма и Севастополя. Глава города подчеркнул: "Несмотря на то, что АР Крым и Севастополь объединяет территория, энергетические, транспортные системы, это два разных региона.
Что касается нашего проекта - мы вышли на финишную прямую, у нас есть поддержка правительства и президента, есть конкретные наработки, готова концепция закона, определяющего экономические, финансовые механизмы и преференции на территории Севастополя. Мы готовы передать в парламент сразу два закона - о статусе города — героя Севастополя и о специальном экономическом режиме. К сожалению, подобными наработками наши соседи — крымчане не могут похвастаться".
"Мы понимаем все различия и отнюдь не призываем Севастополь сбавлять темпы, - отметил господин Тейшейра, - тнаоборот, мы будем "подтягивать" Крым. Согласитесь, в этом есть интерес и Севастополя, чтобы соседи тоже развивались. Тем более что для развития сотрудничества есть различные направления.
Мы видим очень хороший потенциал Севастополя. Мы стремимся к тому, чтобы вывести региональное развитие на международный уровень. Очень хорошо, что у Севастополя есть конкретная программа, но этот план может включать различные направления".
Принявший участие в переговорах первый заместитель председателя Севастопольской городской государственной администрации Владимир Казарин отметил: "Смысл нашего проекта в одном - Севастополю нужна отдельная эффективная программа".
Дипломаты Евросоюза согласились с доводами городского руководства, с интересом ознакомились с конкретными нарабросоюза по Крыму и Севастополю господин Энцо Дамиани отметил: "Время есть изучить всю документацию. До конца сентября нам надо вместе определиться по стратегическим направлениям, определить, на что именно пойдут ресурсы".
Как заявил глава представительства Еврокомиссии в Украине господин Жозе Мануэль Пинту Тейшейра, в середине октября из Брюсселя в Крым и Севастополь прибудет представительная делегация Евросоюза. Именно она даст профессиональную экспертную оценку всем наработкам и предложениям Севастопольской городской государственной администрации.
Пресс — служба СГГА.
http://www.slava.sebastopol.ua/?cnt=staty_show&yr=2009&mnt=8&day=15&id=19594ДОСЯГЛИ ПОРОЗУМІННЯ
Ніна Чернова, «Слобідський край», 15.08.2009, Харківська обл.
Позачергова сесія Харківської облради розглянула лише кілька питань. Усі вони так чи інакше стосувалися внесення змін до обласного бюджету.Та чи ненайголовніше, що стало яблуком розбрату на минулій сесії, механізм тендерних закупівель інсуліну для хворих на цукровий діабет.
Як зазначив голова облради С. Чернов, на початку вчорашнього пленарного засідання за час, що минув з минулої сесії, змінилося багато в якості підготовки документів, що подаються облдержадміністрацією до облради. На звернення депутатського корпусу облдержадміністрація підготувала повний пакет документів, які відповідають регламенту облради. Вони розглянуті на профільних комісіях та фракціях..
– Ми готові збиратися, якщо необхідно, кожного дня, – наголосив голова облради, бо депутатський корпус відповідально ставиться до забезпечення хворих людей, які потребують лікування інсуліном. І це буде стояти вище за всі стосунки. Впевнений: ухвалимо єдине вірне рішення і забезпечимо всіх, хто потребує нашої допомоги ліками.
Так і сталося.
Але спочатку депутатам довелося розглянути протест прокурора Харківської області на рішення сесії облради, ухвалене 4 серпня ( № 1313-У «Про внесення змін до рішення обласної ради від 3 лютого 2009 року», № 1107-У «Про обласний бюджет на 2009 рік» (зі змінами). Йшлося знову ж таки про інсулінове питання. Депутати не погодилися з протестом і відхилили його більшістю у 87 депутатських голосів.
Позицію профільного комітету (з питань охорони здоров’я, материнства та дитинства) аргументував І.Массалов, зазначивши, що у протесті немає «відображення головного питання», хто саме був ініціатором здійснення закупівлі інсуліну через районні лікарні. А саме з такою пропозицією до облради, підкреслив він, вийшло головне управління облдержадміністрації напередодні сесійного засідання від 4 серпня. Депутатський корпус підтримав це, розглянувши на комісіях.
Але у день сесії (4 серпня) облдержадміністрація несподівано відмовилася від узгодженого рішення, запропонувавши централізовану закупівлю інсуліну. Проте депутатський корпус проголосував за те рішення, що узгодили попередньо і ухвалили на комісіях. То яке порушення зробила облрада? – запитав І.Массолов.
На думку голови профільної комісії, яку озвучив її голова В.Святаш, інцидент з інсуліновим питанням й затягуванням його розв’язання – невиправданий і надуманий, а заручниками стають хворі люди. Дискусії ж надалі пропонував перенести до кабінетів професіоналів, а не виносити в залу для піару. Тоді буде толк. Адже тільки на сесії ми дізналися, що думка облдержадміністрації про механізми закупівлі інсуліну змінилася, бо тільки 10 серпня Головне управління охорони здоров’я облдержадміністрації відкликало своє рішення, подане до облради для розгляду на сесію, що відбулася 4 серпня. До речі, на засіданнях постійних депутатських комісій, що розглядали ці питання, не було жодного із заступників голови облдержадміністрації.
А.Аваков, взявши слово на позачерговій сесії, зазначив, що сьогодні на всі питання є відповіді. Ми подали документи. Вони проголосовані.
http://www.slk.kh.ua/view_post.php?id=2901ЕКОНОМІКА
ВРЕМЯ СОБИРАТЬ НАЛОГИ
Ольга Мельницкая, «Крымская правда», 18.08.2009
Всё большей популярностью среди отдыхающих пользуются частные мини-гостиницы и мини-пансионаты: комфортно, удобно и сравнительно недорого.Однако, как и в прошлые годы, многие из них работают нелегально. Угнаться за нелегалами, которые разворачивают свой бизнес во всех курортных городах и посёлках, фискальные органы не в силах. Но с каждым годом операция "Курорт", которую проводят сотрудники налоговой милиции, становится всё более масштабной.
В 2006 году постановлением Кабинета министров Украины был утверждён порядок предоставления услуг по временному размещению (проживанию) отдыхающих. Согласно ему средства размещения делятся на коллективные (рассчитанные на десять и более мест) и индивидуальные (менее десяти мест). Те, кто сдаёт в наём жильё, рассчитанное на десять и более мест, обязаны зарегистрироваться как субъекты хозяйственной деятельности.
Конечно, бабушки, сдающие на лето одну-две комнатки, или жители многоэтажных домов, которые, чтобы хоть как-то поддержать своё материальное положение, тоже решаются приобщиться к курортному бизнесу и берут отдыхающих, не должны проходить государственную регистрацию, но они, как и все сдатчики жилья в наём, обязаны платить фиксированную ставку налога с доходов.
Но многие собственники и коллективных, и индивидуальных средств размещения как не брали патент на сдачу жилья в прошлые годы, так и не берут в нынешнем. Владельцы же мини-гостиниц и мини-пансионатов, у которых доход ниже пятисот тысяч гривен в год, оформляют частное предпринимательство и платят единый налог (а многие уходят и от него) - двести гривен в месяц.
Только в этом году в Большой Ялте сотрудники Главного отдела налоговой милиции ГНИ в Ялте выявили девять мини-гостиниц, которые работали без разрешительных документов. Из них одна - пятиэтажная гостиница, расположенная в Гурзуфе, общей площадью более тысячи квадратных метров. Её хозяин брал с отдыхающих тысячу гривен за один номер в сутки, а в государственную казну от его доходов не поступало ни копейки.
В управлении налоговой милиции Государственной налоговой администрации АРК нам сообщили, что всего за летний период этого года обнаружено тридцать пять гостиниц, работающих нелегально.
Негусто, если учитывать, что в прошлом году к середине августа приостановили работу свыше сорока нелегальных мини-гостиниц и пансионатов. Может, граждане стали более сознательными? Вряд ли, иначе налоговой милиции не пришлось бы в этом году увеличивать почти в четыре раза (по сравнению с прошлым годом) количество рейдов только по территории Большой Ялты.
Мы поинтересовались у агентов, предлагающих на трассе Симферополь - Алушта "жильё у моря", пользуется ли спросом частный сектор у курортников. Один из агентов, Евгений, поделился соображениями по поводу ситуации в сфере рекреационных услуг.
- С каждым годом количество мини-гостиниц и мини-пансионатов увеличивается в геометрической прогрессии, и никто из их владельцев не жалуется на отсутствие отдыхающих, - говорит Евгений. - Наоборот, мне кажется, что в ближайшие годы обычных квартиросъёмщиков выдавят с этого рынка услуг. Люди по-прежнему мощным потоком будут приезжать и селиться в частном секторе, но уже в лучших условиях, которые предлагают мини-гостиницы.
Как нам рассказал Евгений, цены на жильё сильно варьируются: на ЮБК от двухсот до семисот гривен в день за комнату. Причём одинаковые условия размещения могут предлагать по разной цене. Один из факторов такой гибкой ценовой политики - уход от налогов. Тем паче, как нам поведали сотрудники налоговой милиции, при выявлении мини-гостиниц, работающих нелегально, составляются акты, затем материалы проверки передаются в суд, но в итоге хозяева таких отелей отделываются "лёгким испугом": им назначают штраф, не превышающий семисот гривен. А то, что такие отели закрывают, - это чистой воды фикция, так как отдыхающих выгнать никто не имеет права, и мини-гостиница нелегально может доработать до конца сезона. Устрашающим фактором может стать повторная проверка в следующем году. Тогда, как уверяют налоговики, такой отель могут закрыть всерьёз и надолго. Но подобного прецедента ещё не было: раз пойманные, как правило, на следующий год уже имеют патент на сдачу жилья. В прошлом году уже более десяти тысяч граждан официально предоставляли услуги по сдаче жилья в частном секторе и в бюджет поступило около двух с половиной миллионов гривен. Однако сколько остаётся в тени, подсчитать невозможно. Но сотрудники налоговой милиции уверены, что если бы все рекреационные комплексы работали легально, сумма взимаемых с них налогов увеличилась бы как минимум в десять раз.
http://www.kp.crimea.ua/newspaper_details.php?newspaper_id=2922ГІРКОТА ВІД ЦІНИ НА ЦУКОР
Аліна Ригун, «Житомирщина», 17.08.2009
Коли ціна на цукор у найближчому від мого дому супермаркеті підскочила до 7 грн. за кг, вирішила поцікавитися, скільки ж коштує ця продукція на ринку.І хоча особливих надій придбати там її за нижчою ціною не мала, все ж недільного ранку відправилася на Житній. Солодкий пісок там таки продавався дешевше — по 6,3 грн. за кг.
Мимоволі подумала: недарма кажуть, що все пізнається у порівнянні. Коли на початку літа вартість цукру підскочила з 4 до 5 грн., всі за голову хваталися, мовляв, ох, як дорого. Тепер ми були б раді купувати цукор по 5 грн. за кг, та ніхто не продає.
Утім, нинішнє подорожчання цього продукту не є вже й таким непередбачуваним. Про те, що саме такого результату слід очікувати від діючої цінової політики щодо галузі, виробники цукру й експерти попереджали вже давно. Саме непродумані дії чиновників призвели до того, що виробляти цукор стало в Україні економічно невигідно.
В головному управлінні агропромислового розвитку облдержадміністрації назвали цілий ряд причин, що, по суті, поставили галузь на коліна. Розпочався ж цей процес занепаду кілька років тому, коли постановою Кабінету Міністрів було різко знижено закупівельні ціни на цукросировину та на цукор, що продається оптом (виробництво цукрових буряків і цукру входить до переліку об’єктів, на які поширюється державне цінове регулювання). Сільгоспвиробники ж відреагували на ці дії цілком закономірно — скоротили посівні площі цукрових буряків ( бо хто ж працюватиме собі на збиток?). У нашій області, наприклад, за три останні роки вони зменшилися втричі — із 32,7 тис. га до 10,6 тис. га у нинішньому.
Ситуацію «підігріває» також впровадження наказом Мінагрополітики квоти «А», відповідно до якої цукровим заводам встановлюються норми виробництва і реалізації цукру. Поставки цієї продукції на внутрішній ринок понад встановлену квоту караються штрафами.
Але і це ще не все. Під маркою, щоб «не допустити подорожчання», в Україну почали завозити цукор з-за кордону, зокрема, сусідньої Білорусі. Крім того, за квотою СОТ в Україну в нинішньому році має надійти 260 тис. тонн цукру-сирцю. Це, вважають експерти, можливо, трохи і додасть роботи цукровим заводам, але навряд чи реанімує ті з них, які вже зупинилися. А в Україні таких — дві третини із діючих колись 192.
Не є винятком і наша область. Якщо ще в 2006 році на Житомирщині працювало 6 цукрових заводів, то в минулому році — тільки два. Не змінилася на краще й цьогорічна ситуація. Заступник начальника головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації Руслан Баранівський розповів, що сезон цукроваріння планують розпочати лише ВАТ «Цукровий завод ім. Цюрупи» та ВАТ «Червонський цукровик».
І ще кілька цікавих цифр. У 2006 році, коли в області працювали 6 заводів, ними було перероблено 795,7 тис. тонн цукрових буряків і вироблено 94,5 тис. тонн цукру. Торік ці цифри становили відповідно 165,2 тис. та 23,9 тис. тонн. Нинішнього року, відповідно до прогнозів, двома діючими підприємствами буде перероблено трохи більше 250 тис. тонн солодких коренів і вироблено близько 30 тис. тонн цукру. Тим часом потреба області в цьому продукті становить 73 тис. тонн. Виходить, навіть наша бурякосійна область змушена буде завозити цукор з інших регіонів? Це — до питання, чи існує загроза дефіциту цього продукту.
Щоправда, чиновники з Міністерства аграрної політики через різні засоби масової інформації намагаються всіляко заспокоїти населення. Мовляв, дефіциту не буде, бо ж Україна має солідні залишки цукру з минулих років — приблизно 600-700 тис. тонн. Але якщо ситуація в галузі не зміниться, то наскільки їх вистачить? Адже за даними статистики річна потреба країни в солодкому піску становить 2 млн. тонн. Залишається одне — імпорт.
Утім, аграрії все ж сподіваються, що цього не станеться. Й надію їм дає затверджений Кабінетом Міністрів цьогорічний Порядок використання в 2009 році коштів Стабілізаційного фонду, в якому передбачено дотації сільськогосподарським підприємствам, що вирощують солодкі корені для виробництва цукру в межах квоти «А». Зокрема, на кожен га посівів вони одержать по 750 грн. Це вагома підтримка в нинішній складний кризовий рік. Але якби ці гроші буряківникам надійшли на початку року, то площі під цукристими були б, вочевидь, більшими.
Та повернемося до сьогоднішньої ситуації. Щоб збити ажіотаж, Кабінет Міністрів прийняв постанову, якою дозволив Аграрному фонду, який має значні запаси цього продукту, його реалізацію населенню. Зокрема, як розповів директор Житомирського регіонального відділення фонду Андрій Філімонов, на 10 серпня від підприємств торгівлі, зареєстрованих в області, їм надійшло заявок на отримання з держпродрезерву 610,5 тонн цукру. 352 тонни уже відправлено в торговельну мережу. Відпускна ціна такого цукру становить 3,5 тис. грн. за тонну. При цьому торговельна надбавка до ціни реалізації не повинна перевищувати 15%. От звідки в магазинах і супермаркетах появляється у продажу цукор у середньому по 4 — 4,25 грн. за кг, який, треба сказати, буквально розмітається покупцями за лічені години. Якоюсь мірою, це справді є певним полегшенням на наші гаманці, але, погодьмось, проблеми зниження ціни на цукор не вирішує.
На думку начальника територіального відділення Антимонопольного комітету Олександра Безсмертного, проблема втратить свою актуальність, як тільки мине період заготовок. А поки що його спеціалісти ретельно відслідковують ситуацію на ринку і вважають її конкурентною, про що свідчить строкатість роздрібних цін на цукор у роздрібній торгівлі. Водночас в області тримаються на контролі оптові постачальники цього продукту і при найменших порушеннях до них будуть вжиті відповідні заходи впливу.ПЕРСПЕКТИВИ ПРОЕКТУ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ
Людмила Даценко, “Зоря Полтавщини”, 17.08.2009
У Полтавській державній аграрній академії відбулася презентація українсько-бельгійського енергозберігаючого проекту.Його впроваджуватиме ТОВ “Українсько-Бельгійське підприємство “Фітофьюелз Інвестментз”. Це – вертикально інтегроване підприємство, яке веде замкнений цикл виробництва: від вирощування енергетичних рослин, виготовлення обладнання та агрегатів для їх переробки та формування брикетів чи гранул до створення сервісних компаній із постачання тепла. Як енергетична сировина використовуються солома, органіка птахофабрик, рештки соняшнику та ріпака, очерет і рогіз, кущовидна верба, американське сорго. На Полтавщині є близько 340 тисяч гектарів земель, малопридатних для сільськогосподарського використання, саме на них і можна вирощувати енергетичні рослини чи сировину, зазначив проректор із наукової роботи ПДАА Микола Опара.
Оскільки проект включено до державної програми з енергозбереження, вже визначилися й кілька районів, де він буде реалізовуватися. Зокрема, це Чорнухинський, Семенівський, Гадяцький і Решетилівський райони. Також є домовленість із Лубенським заводом “Комсомолець” щодо випуску агрегатів для спалювання органічних речовин та виробництва брикетів і гранул.
Варто зазначити, що від функціонування в регіонах новостворених підприємств – чимало позитивних моментів, адже це й податки до місцевих бюджетів, і створення нових робочих місць. Та чи не найзначимішим є зменшення енергетичної залежності України та зменшення зовнішніх боргів нашої держави, наголосив директор спільного українсько-бельгійського підприємства Євген Попович.
http://www.zorya.poltava.ua/index.php?rozd=&nomst=1710ПОЛІТТЕХНОЛОГІЇ
ФАКТИЧНО КОЖЕН ШТАБ КОРИСТУЄТЬСЯ “ЧОРНОЮ” СОЦІОЛОГІЄЮ
Ірина Гамрищак, «Львівська газета», 13.08.2009
Що ближче до виборів, то більший попит на соціологічні дослідження.Вважають, що простенькі схемки з рейтингами гіпнотично діють на електорат, убиваючи йо¬му в мізки значення того чи іншого кандидата в цифровому вимірі та всеукраїн¬ських масштабах.
Саме за допомогою соціології Леонід Кучма вдруге став главою держави. І за допомогою тієї самої науки цей подвиг так прагнуть повторити його наступники. Звісно, йдеться не про об’єктивне дос¬лідження, яке відображає реальність, а про так звану “чорну” соціологію, яка фор¬мує цю реальність. Наскільки поширена замовна соціологія? Чи не переоцінюють її ефектив¬ність? Як вона працює і скіль¬ки коштує? Відповіді на ці й інші запитання – у розмові з фахівцем із соціології, народним депутатом України Андрієм Парубієм.
– Наскільки активно використовуватимуть під час цієї президентської кампанії замовну соціологію?
– Замовну соціологію використовували в усі часи, й нинішня виборча кампанія, думаю, не буде винятком. Нещодавно Дмитро Табачник із гордістю визнав, що під час президентських виборів, коли переміг Леонід Кучма, він уперше застосував “чорну” соціологію і вихвалявся її підсумками. Але, на мою дум¬ку, як людини, яка науково цікавилася соціологією (я закінчив аспірантуру з питань політології і соціології), це один із найнеприємніших моментів “чорної” пропаганди й агітації. Адже він водночас є найдешевшим і найефективнішим.
Достатньо розмістити в газеті невеличку схему, не витрачаючи кошти на значні площі рекламного матеріалу, й подати в ній інші цифри. Читаючи пресу, людина швидше зупинить погляд на схемі, де вказано рейтингові відсотки, ніж на розлогих рекламних матеріалах тієї чи іншої політичної сили. Тому замовна соціологія може безпосередньо й активно впливати на думку людей і, відповідно, на їхній вибір.
– Чи є вплив соціології настільки значним? Адже існує думка, що соціологічні дані замовляють не для електорату, а для спонсорів…
– Соціологія є надзвичайно ефективною. До прикладу, один із найпопулярніших методів, який, власне, використовував пан Табачник для Л. Кучми: екс-президент суттєво програвав, але соціологічну інформацію подавали так, що вона свідчила про швидку динаміку підвищення його рейтингу. Такий метод дає людям упевненість, що цей кандидат зможе перемогти. Це особливо важливо під час останнього вибору. Адже електорат часто може не голосувати за певного кан¬дидата чи політичну партію, якщо вважає їх “непрохідними”. Відомо, що більшість виборців визначається в останні дні кампа¬нії – кожен боїться втратити свій голос і вибирає серед реальних претендентів. І якщо через чорну соціологію вдається про¬демонс¬трувати, що певний кандидат є “прохідним”, то це збіль¬шує вплив на тих людей, які вагаються.
– Як відбувається замовлення соціології? Можете розповіс¬ти про цей механізм?
– Механізмів є два. Перший – найпримітивніший. Тоді соціологічні дослідження взагалі не проводять, а просто подають схему під вигаданою назвою вигаданої соціологічної служби або, можливо, навіть зареєстрованої. Адже кожен може сказати, що в межах певної похибки ми отримали такі-от дані. Практично неможливо перевірити, чи проводили польові роботи, чи була правильна вибірка. Адже, щоб здійс¬нити правильне соціологіч¬не опитування, необхідно знати суспільний зріз і пропорційно до нього вибирати категорії людей. Окрім того, вкрай важливо вибрати не лише професійну пропорцію, а й вікову, статеву, регіональну. Саме вибірка є ключовим моментом у проведенні соцдослідження. Вона забезпечує чіткий результат. Різні соціологічні служби мають різні методики безпосередньо пошуку респондента, тобто того, хто відповідає на запитання. Зрозуміло, що це дуже складно. Найпростіше взагалі нічого не робити, а просто подати так званий “результат”.
Витонченіша схема – це коли соціологічне дослідження проводять, коли реально здійснюють вибірку, однак подають запитання, які передбачають певну від¬повідь. Це тонша методика, її використовують ті структури, які реально здійснюють опитування, але під замовлення можуть надавати такі послуги. Така метода є, так би мовити, середнім варіантом між об’єктивною і “чорною” соціологією.
– Чи є політичні сили, які особливо захоплюються “чорною” соціологією?
– Найбільше нею захоплюються політичні сили й кандидати в президенти, в яких мало шансів на перемогу. Тому що для них одним із найважливіших завдань є підтвердження своєї спроможності – вони мають довести електорату, що здатні перетнути виборчу межу. Водночас є інша методика – довести, що певний кандидат є “непрохід¬ний”. В останні півроку, переконаний, багато замовних структур працюють над тим, щоб показати, що Віктор Ющенко не має шансів на успіх. Це роблять, щоб люди, які могли б за нього проголосувати, віддали голос реальнішому претендентові. Це зворотній бік тієї самої методики, й використовують її видатні кандидати. От, наприклад, остання со¬ціологія “ФОМ-Украина” Ґлєба Павловского щодо політичних партій. У переліку розташовуються: БЮТ, Партія регіонів інші політсили й далі – задумайтеся – у різних місцях є Блок Віктора Ющенка, Блок “Наша Україна” і Блок В’ячеслава Кириленка. Це звичайне розпорошення голосів, унаслідок якого Блок “Наша Україна”, природно, має два-три відсотки голосів. Оце методика в дії. І нічого тут не скажеш – їхнє право поцікавитися рейтингами, якби Блок В. Ющенка й “Наша Україна” подали свої кандидатури окремо.
– Як можна боротися з цим явищем?
– На мою думку, існує єдиний спосіб уникнути цього – викорис¬товувати дані лише тих кількох соціологічних служб в Україні, які викликають довіру. Коли мене запитують про правильність чи неправильність соціології, рекомендую зважати не на цифри, а на виконавця. Бо напередодні виборів реєструють формальні соціологічні структури й від їх імені друкують різні соціологічні дані. Що ближче до виборів, то більше така інформація вводить людей в оману, бо фактично кожен штаб користується “чорною” соціологією. Якби розповісти населенню, які дослідницькі центри не послуговуються замовними матеріалами, це була б найефективніша протидія такій пропаганді.
– Назвіть служби, яким можна довіряти.
– Не хотів би рекламувати багатьох, але серед тих, що викликають довіру, можна назвати Центр Разумкова, КМІС (Київ¬ський міжнародний інститут со¬ціології) і Фонд “Демократичні ініціативи”. Також до авторитетних фірм належить “Соціс”, однак, на жаль, останнім часом є кілька “соцісів” і це, знову ж таки, вводить людей у певне сум’яття. Ці служби назвав би найперше, не вдаючись у подробиці й не називаючи менших організацій, які часто подають правдиву інформацію. Суть у тому, що ті фірми, які мають ім’я, ніколи не підуть на “чорну” соціологію, бо розуміють, що їх авторитет одразу впаде й замовник, відповідно, не платитиме їм значних коштів за правдиву соціологію.
– Скільки коштує замовна соціологія?
– Тут, знову ж таки, є дві методики. Одна – політична, інша – комерційна. Політична методика – це коли певна установа проводить кампанію. До прикладу, зазначений “ФОМ-Украина” Ґлєба Павловского є фактично проросійською установою, яка працює не за гроші, а виконує зовнішні замовлення. Це фактично державна політика сусідньої держави. Що стосується вітчизняних установ, то це, знову ж таки, залежить від ситуації. Коли йдеться про об’єктивне дос¬лідження, то загальноукра¬їн¬¬ське опитування 1200-2000 респондентів (це дуже мала вибірка з дуже великою похибкою) може коштувати від 20 тисяч доларів. Однак той, хто замовляє соціологію, хоче знати розклад і за регіонами, а цього 2000 респондентів забезпечити не можуть, ця вибірка гарантує тільки загальноукраїнську тенденцію. Коли мовиться про дослідження, яке могло б подати більш-менш точний результат щодо кожної області, то на середню область треба опитати приблизно 1200 респондентів. Це може бути 800 осіб на Чернівецьку, 2000 – на Донецьку тощо. За¬галом треба опитати близько 30 тисяч респондентів. Такі до¬слідження можуть коштувати до 100 тис. дол. США. Це якщо йдеться про серйозну фірму й об’єктивний підсумок. Бо штаби, знову ж таки, не всі дані, які отримують під час со¬ціо¬ло¬гіч¬ного дослідження, подають у пресу. Є закриті запитання, якими користуються замовники, які їм потрібні для аналізу ситуації, а є запитання біль¬ш пропагандистського характеру, які й “випускають” назовні. Але це коли є замовник. Бо є деякі центри, зокрема Разумкова, які проводять низку досліджень без замовника – суто для наукового аналізу.
– Це щодо об’єктивних досліджень. А скільки коштує “чорна” соціологія?
– Це залежить від певних чинників. Можемо сказати, що є фірми вищої ліги, середньої (тобто ті, які існують і подавали якісь результати) та просто неіснуючі. Коли йдеться про неіснуючу компанію, то для штабу це коштує дуже мало. Вони просто реєструють фір¬моч¬ку й від її імені дають підсумок. У такому разі платять лише людині, яка трошки розуміється на со¬ціології, перегляне всі дані, зможе їх підсумувати, “підтягнути” свого кандидата, трошки “опустити” інших, намалює схемку й видасть її. Це нічого не коштує і, на жаль, цим часто користуються. Інша річ, коли доводиться працювати з фірмою, яка вже є на ринку. Якщо пригадуєте, два роки тому з однією з організацій був скандал, коли журналісти просто записали розмову з представником, в якій вони торгувалися, скільки коштуватиме те, щоб під час прес-конференції виголосили дані, вигідні певному кандидатові. Тоді назвали суму в 5 тисяч американських доларів. Приблизно стільки воно й коштує – п’ять-десять тисяч доларів США. Це значно дешевше, ніж об’єктивні дослідження, оскільки жодних замовних опитувань не проводять, їх просто оголошують. Тут важливо лише одне – чи оголосить їх фірма, яка нікому не відома, чи організація з іменем. Уточню, що зараз називаю ціни минулих виборів. Щоправда, враховуючи кризу, думаю, вони не надто змінилися. Щодо фірм вищої ліги, то хочеться вірити: вони засадничо не йдуть на такі речі, бо одна така прес-конференція – і фактично більше ніхто із замовників не дасть їм коштів за об’єктивне дослідження. Вони розуміють, що одноразовий заробіток може знищити їм довготривалу перспективу й діяльність як таку.
http://www.gazeta.lviv.ua/articles/2009/08/13/38802/ТОЧКА ЗОРУ
ГОЛОВНЕ - УЧАСТЬ
Ксенія Сокульська, «Поступ», 17.08.2009, Львівська обл.
До президентських виборів залишилося біля півроку, і основні учасники гонки вже визначилися.Понад усе на слуху три найбільш рейтингові кандидати і президент, що зберігає технічний вплив. Але ними список не обмежується – в бюлетені буде людно.
Однією з переваг панівного в українському політикумі плюралізму (який деякі скептики вважають за краще вважати вакханалією) є широта можливостей потенційного вибору. Зокрема – і серед ймовірних "президентів". І хай топові учасники кампанії: владно-опозиційні антагоністи (або партнери – тут як подивитися) Юлія Тимошенко і Віктор Янукович, молода та рання "надія" Арсеній Яценюк і малорейтинговий, але адміністративно впливовий Віктор Ющенко – відомі вже давно, виборці-нонконформісти не підуть з кабінок скривдженими. Рядків у бюлетенях буде немало. Експерти прогнозують 15-20 "пунктів", експресивні політики (як не так давно висловлювався "бютівець" Андрій Портнов) побоюються і зовсім "епідемії" – до п'яти десятків "олімпійців", охочих взяти участь. І всупереч знайомій риториці маститих політиків, далеко не всіх "міноритарних" учасників гонки можна сходу записувати в "технічні кандидати". Безумовно, в списку будуть широко представлені ставленики протиборчих штабів, завдання яких може коливатися від "чесного" (шляхом "випасу" на чужому електоральному полі) і "нечесного" (практика використання, наприклад, однофамільців знакових учасників) відбирання голосів до зливу компромату. Але самостійних і напівсамостійних політиків, що вирішуватимуть власні завдання, теж виявиться немало. Про найпомітніших з них, що вже заявили про свою готовність взяти участь в гонці "п'ятирічки", – нижче.
Чергові аксакали
Будь-яка спроба розділити гіпотетичний бюлетень на "функціональні групи", за великим рахунком, вельми умовна. В першу чергу - унаслідок необхідності одночасно враховувати багато чинників (базові серед яких – ідеологічний "настрій", характер іміджу, стандартні шляхи досягнення завдань, підтримка із сторони), що не завжди допомагають чітко згрупувати учасників гонки за одною або двома основними ознаками. Проте, в більшості випадків самостійних і "напівтехнічних" (тобто, розкручених політиків, що можуть із власної волі або директиви зверху "паразитувати" в чужій ніші) можна приблизно розділити на три основні групи. І перша серед них – старійшини, до ухвалення участі у виборах яких зобов'язує в першу чергу становище – не стільки навіть партійне, скільки особисте.
На сьогодні найяскравішими аксакалами кампанії є Володимир Литвин і, мабуть, Петро Симоненко. Кожний з них, на відміну від переважної більшості "фігурантів" огляду, є щасливим власником порівняно пристойного рейтингу - від 3 до 5 відсотків за підрахунками різних організацій. І кожний з них практично зобов'язаний взяти участь у виборах: і для підтримки власного іміджу, і для мобілізації потенційних виборців.
Судячи з наростаючих масштабів присутності в медіапросторі, із закриттям сесії Володимир Литвин серйозно узявся за творення передвиборного образу – навіть відпустку спікер проводить не просто так, а "в робочому режимі". Головне завдання кожної появи Володимира Михайловича в "прямому ефірі" – в черговий раз нагадати виборцям, хто саме потрібен країні за ситуації, коли всім іншим "просто наплювати на народ". Основний наголос, як і раніше, робиться на імідж, якщо не "золотої акції" (у принципі, кожен кандидат натхненно розповідає, як він зробить життя кращим вже завтра), то вже точно – третьої сили. Успіхи Володимира Литвина на цьому терені безумовні. У допомогу - досить низький антирейтинг, уміння переконливо підносити, загалом, банальні істини і, мабуть, привабливість для тих виборців, що хочуть оновлення розкладів, для яких Арсеній Яценюк дуже вже "темна конячка". При цьому прагнення подобатися всім (тобто, відсутність жорсткої ніші), а також те, що фактично "новою хвилею" політика кучмівського гарту (якраз цей чинник укупі з розвитком справи Гонгадзе Володимиру Михайловичу може ще "агукатися") назвати украй складно, навряд чи дозволять голові Верховної Ради "стрибнути" вище за горезвісні п'ять відсотків, збираючи, в основному, не голоси опонентів, а утомлених і таких, що сумніваються.
На відміну від сусіда по рейтингу Петро Симоненко може розраховувати на стандартну підтримку перевіреного електорату. Все ті ж гасла (ще трохи і рятувати країну від олігархічно-капіталістичної влади буде пізно), натхненні кризою, все ті ж симпатики, підбадьорені легким натяком на реванш, дива, ймовірно, не забезпечать. Але нагадування про те, що комуністів поки що рано скидати з рахунків може вийти переконливим. Правда, без "спецефектів" кампанія може і не обійтися. З одного боку, порівняно недавно Петро Миколайович дещо зганьбив свою високоморальну зовнішність походом "наліво". З іншого – з партійною однорідністю після гучного конфлікту з впливовим в небідному "червоними" голосами Криму Леонідом Грачом справи теж йдуть не дуже блискуче. З третього – зберігається інтрига з приводу "єдиного кандидата від лівих сил", який через дисциплінованість виборців дійсно міг би показати непоганий результат. Очевидно, що Петро Симоненко цей пост зайняв би з більшим успіхом, ніж будь-хто інший – просто через переконливіший президентський рейтинг. Але повірити в об'єднання зусиль на цьому фланзі складно – доведеться розраховувати на власні сили.
Нарешті, третім неодмінним "старозагартованим" учасником кампанії мав шанси стати Олександр Мороз. Однак недавно заявив про те, що готовий відмовитися від своїх амбіцій на користь Петра Симоненко.
Майбутнє партій
Як і представників попередньої групи, фігурантів другої частини списку брати участь у виборах теж зобов'язує становище, і теж - партійне. Але, якщо без "аксакалів" і свято – не свято, то для "молодих" політиків участь у виборах – справа суто добровільна.
Найпереконливішими гравцями цього флангу (крім успішнішого Арсенія Яценюка) є, мабуть, Анатолій Гриценко і Сергій Тігіпко. Оскільки рейтинг кожного з них знаходиться в районі нижньої межі статистичної погрішності, про переконливий виступ на змаганні мова не йде. Але певну користь участь у виборах, безумовно, принесе – за місяці виборчої кампанії кожному з цих політиків потрібно встигнути сформувати переконливий імідж і комплект стандартних месиджів з прицілом на парламентське майбутнє, яке може виявитися до ним прихильніше.
І екс-міністр оборони, і екс-голова Нацбанку займають схожі іміджеві ніші: з одного боку, успішні в своїх сферах професіонали, з іншого – порівняно молоді політики з низьким антирейтигом (справедливості ради – і з низькою популярністю теж). Кожний з них в агітації на свою користь робить наголос на необхідності оновлення, тільки Анатолій Гриценко більше уваги приділяє загальносистемним змінам, а Сергій Тігіпко – антикризовим економічним. Такий розподіл переваг легко пояснюється професійним досвідом і грає кандидатам на руку – в своїх сферах вони виглядають переконливо. Але навіть ця переконливість навряд чи допоможе їм завоювати істотну електоральну підтримку.
Проти "свіжої крові" в більшості випадків грає деяка іміджева невиразність (простіше кажучи – відсутність природженої або ретельно вирощеної харизми) і неунікальність "торгової пропозиції". Головне, що зараз можуть запропонувати ці персонажі (в першу чергу Анатолій Гриценко) – це, власне, їх політична молодість і умовна незаангажованість. Проблема в тому, що ту ж нішу з куди більшим успіхом освоює Арсеній Яценюк. Звичайно, судячи з настроїв виборців, необхідність істотного оновлення політичної еліти дійсно назріла. Але складність в тому, що ймовірність цього оновлення через президентські вибори все ж таки залишається невисокою. Тому старанний наголос на "нові правила" може принести помітні дивіденди хіба що на наступних парламентських. За що, ймовірно, кандидати і борються.
Як і у випадку з "аксакалами", для багатьох "молодополітиків" президентські вибори – спосіб нагадати, але не стільки про себе, скільки про потенційну силу, яку вони можуть очолити. До речі, концепція "є така партія" може пояснити заявку на участь в кампанії багатьох кандидатів, яких унаслідок низької популярності важко вважати навіть мисливцями на чужий електорат – наприклад, про свої амбіції встила заявити голова НДП Людмила Супрун. Головне, щоб власне партія виглядала переконливо, а у основних "новацій" з цим виникають помітні складнощі – і Сергій Тігіпко, і Анатолій Гриценко, і, до речі, Арсеній Яценюк, поки роблять дуже помітний упор на особистий імідж, в збиток багато в чому віртуальному колективному. Але, з одного боку, в масштабах президентських виборів це виглядає логічно (плюс можна спробувати "відкусити" розчарований електорат у сильних суперників). З іншого – вождизм українського політикуму ніхто не відміняв, хоча багато на словах про це мріють. І успішна розкрутка в рамках кампанії, що набирає обертів, може забезпечити хороший заділ на майбутнє: якщо не гідна участь в наступних парламентських, то хоч би підвищення значущості в рамках можливого блокування з сильними суперниками. Заради цього можна зважитися і на неблискучий підсумковий результат – декілька місяців постійної присутності в інформаційному просторі того коштують.
Окраси списку
Розподіл на згадані вище групи здійснювався за "функціональною" ознакою: одним необхідно в ході кампанії нагадати про себе, іншим – попрацювати на благо створеної або створюваної партії. Представники третьої категорії в більшості випадків орієнтовані на досягнення тієї ж мети. Основна ж їх відмінність – переконлива перемога яскравого іміджу над поставленими завданнями.
За великим рахунком Наталію Вітренко можна сміливо зараховувати до "аксакалів" – які ж вибори обійдуться без головного прогресивного соціаліста. Але від побратимів по табору Наталію Михайлівну різко відрізняє, по-перше, невисока середня популярність і загальна скандальність образу. Риторика, з якою лідер ПСПУ піде на вибори, відома наперед: жити потрібно не просто по-новому (на цьому багато хто наполягає), а принципово по-іншому – без олігархів і НАТО, але з російською мовою і Єдиним економічним простором. Або, як зазначалося у заяві партійного з'їзду: "Врятувати Україну зможе президент, який радикально змінить курс внутрішньої і зовнішньої політики, наведе лад в країні і захистить народ від соціальних потрясінь, що насуваються". Через низькі шанси на успіх на відповідних виборах, як лідера, так і партії, основною роллю Наталії Вітренко буде, швидше, потрясіння інформаційного простору, ніж порятунок від нього.
Аналогічно до попереднього прикладу, ще один учасник виборів з категорії "окраса гонки" справедливо може бути віднесений до іншої групи. Головним завданням Олега Тягнибока, як і його "колег" по табору молодих політиків, є популяризація "рідної" політичної сили. Але, як і у випадку з Наталією Вітренко, характерною рисою лідера "Свободи" є украй неоднозначний імідж. При тому, що базова "унікальна торгова пропозиція" Олега Ярославовича загалом і в цілому непринципово відрізняється від інших "новаторів", окремі праворадикальні деталі заслужено привертають увагу широкої громадськості. До речі, скандальність іміджу головного "свободівця" може бути істотно скоригована саме під час президентської кампанії. Базовий ярлик образу молодого політика – "націоналіст", причому ярлик цей наклеєний давно і міцно. І парламентське майбутнє "Свободи", що вже показала порівняно непоганий результат, багато в чому залежить від того, на що буде зроблена ставка під час президентських виборів. Якщо Олегу Тягнибоку вдасться продемонструвати всій Україні "націоналізм з людським обличчям" – шанси його політичної сили на попадання у ВРУ наступного скликання істотно збільшаться. А якщо ні – у будь-якому випадку гонка буде ненудною, особливо у разі проведення дебатів з ідеологічними супротивниками.
Третьою помітною окрасою кампанії можна сміливо вважати Інну Богословськую, що проявила несподівану самостійність. При цьому її роль істотно відрізняється від завдань сусідів по групі. Участь Інни Германівни у виборах можна сміливо назвати чистим мистецтвом: на відміну від тих же Наталії Вітренко і Олега Тягнибока за нею немає ні чіткого ідеологічного базису, ні запасу відданого електорату. Отже, нічого принципово нового виборцям запропоновано не буде. Але, можливо, це і не потрібно. У запасі у екс-"регіоналки" медійна розкрученість і загальновизнані риторичні таланти, які автоматично внесуть чимале пожвавлення в передвиборну нудьгу. На думку багатьох політологів, основною роллю Інни Богословськой найближчими місяцями буде самовіддане опонування нинішньому прем'єру – заняття, яке у політика завжди викликало великий ентузіазм, а у світлі намірів провести вибори "дешево і сердито" його безумовно буде затребувано.
Перерахованими особами список потенційних аутсайдерів президентської кампанії не обмежується. Чим ближчі вибори, тим більше з'являтиметься охочих побачити своє ім'я в бюлетені. І далеко не всі серед "мінорітаріїв" є строго функціональними "технічними" кандидатами. Специфіка виборів, що наближаються, швидше за все, полягатиме якраз в подібності огляду сил перед наступним парламентським ривком. Отже, найближчим часом перелік учасників може помітно збільшитися і не тільки з волі протиборчих мегаштабів. З одного боку, можуть захотіти нагадати про себе перевірені часом досвідчені політики, на зразок Бориса Тарасюка або Юрія Костенка (чутки з приводу останнього вже поповзли). З іншого – не виключене пожвавлення в рамках реклами проекту і політиків нової генерації, в тому випадку, якщо їм це дозволить "партійна совість". Наприклад, логічно б виглядали спроби взяти участь з боку Юрія Луценко або Вячеслава Кириленка, а "Єдиному центру" висунути когось, щоб нагадати про своє існування, життєво необхідно, тільки ось привабливі спікери в цій партії у великому дефіциті. Нарешті, з третього боку, прийдешня кампанія може виявитися вельми яскравою з погляду загальної скандальності одних учасників і бажання влаштувати огляд компроматів інших. І тоді дійсною перлиною третьої групи заслужено став би Леонід Черновецький, якому стратегічний запас "улюблених бабусь" міг би забезпечити далеко не найгірший результат. Так і виходить, що список можливих кандидатів буде дуже густонаселеним. А ось переможених серед аутсайдерів, з урахуванням різних завдань, може виявитися не так вже й багато: для багатьох у нинішніх виборах головне зовсім не перемога.
Подробиці.
http://postup.brama.com/usual.php?what=65010«ФРОНТ ЗМІН» ЯЦЕНЮКА ВЕДЕ НЕЗАКОННУ ДІЯЛЬНІСТЬ?
«Rionews», 17.08.2009, Закарпатська обл.
«І тут лідери інших громадських організацій подивилися в закони і добряче замислилися: а чи є законною та діяльність, що нею займається «Фронт змін»?»Останнім часом з яких тільки телеекранів, радіоефірів, Інтернет-сайтів та друкованих видань не вилізав пан Яценюк, які тільки громи та блискавки не метав він на тих, хто перешкоджає нібито «законній» діяльності своїх агітаторів… Дометався…
Є така народна мудрість: «Добро тобі сторицею повернеться». І воно таки так. Але ж беззаперечною є й інша мудрість, теж народна: «Не рий іншому яму, бо сам у неї втрапиш». У чому має чудову нагоду переконатися головний «фронтовик змін» пан Яценюк.
Добра він робив мало, отож про «повернення сторицею» мова не йде. Мова йде про ями, які пан Яценюк так завзято рив для інших, а потрапив сам.
Шалена агітаційна кампанія, яку розгорнули «юні фронтовики» Яценюка по всій державі, не могла не привернути увагу інших громадських організацій. Але активісти цих організацій – люди толерантні, до певного часу мовчали. Але більше не будуть. Останню краплю до чаші терпіння додала заява "Фронту змін" з вимогою порушити проти мера Ужгорода Сергія Ратушняка вже четверту за ліком кримінальну справу – за нібито «перешкоджання законній діяльності громадської організації».
І тут лідери інших громадських організацій подивилися в закони і добряче замислилися: а чи є законною та діяльність, що нею займається «Фронт змін»?
Є чинний Закон про вибори президента України, є й новий, котрий, щоправда, ще не вступив у законну силу, та у даному випадку це великого значення не має. Так, строки офіційного старту виборчої кампанії можуть бути різними, але що старий, що новий закон трактують однозначно: виборчу агітацію можна тільки після того, як претендент на головне крісло держави ОФІЦІЙНО зареєстрований кандидатом у президенти. При цьому, ні за старим, ні за новим законом старт виборчому процесу ще не дано, ніхто нікого ніяким кандидатом не реєстрував.
Наскільки нам стало відомо, представники ряду інших, «не фронтових» громадських організацій вже підготували серйозну заяву до обласного прокурора Юрія Бенци. Навіть дуже серйозну, бо в ній йдеться про вчинення кримінального злочину, передбаченого статтею 159-1 Кримінального кодексу України.
Для довідки. У цій статті йдеться про те, надання (так само і умисне використання) фінансової (матеріальної) підтримки у великому розмірі для здійснення виборчої кампанії кандидату, політичній партії (блоку), з порушенням встановленого законом порядку, шляхом передачі грошових коштів або матеріальних цінностей на безоплатній основі чи за необґрунтовано заниженими розцінками, виготовлення або поширення агітаційних матеріалів, не оплачених з виборчого фонду є елементарним злочином, причому – кримінально-карним злочином. А у пункті третьому конкретизовано, що такі дії, «вчинені за попередньою змовою групою осіб, – караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років».
Відсутність виборчого фонду у пана Яценюка наявна? Наявна. Нема виборчої кампанії – не може бути виборчого фонду.
Попередня змова групи осіб наявна? Наявна, бо агітатори пана Яценюка розтикані по всіх містах і чи не всіх селах нашої держави.
А тепер задумаймося, коли пан Яценюк РЕАЛЬНО зможе стати президентом? Якщо суд йому «відміряє» по мінімуму – то тільки у на виборах 2015 року. Якщо по максимуму – не раніше виборчої кампанії 2020 року.
http://rionews.com.ua/statja.php?id=15781КУДИ ПІДЕ УКРАЇНА, ЯКЩО ДВЕРІ В ЄВРОПУ ВІДКРИВАЄ ЗЛОЧИНЕЦЬ?
Володимир Іщенко, «Місто», 14.08.2009, Вінницька обл.
«Ратушняк привселюдно порушив п’ять статей Кримінального кодексу».Ще не встигли вщухнути пристрасті після вбивства, скоєного регіональним «князьком» Лозінським, як країна вже жваво обговорює новий шокуючий інцидент — напад мера Ужгорода Сергія Ратушняка на волонтерку громадської організації Арсенія Яценюка «Фронт змін». Ратушняк привселюдно порушив п’ять статей Кримінального кодексу, зокрема, розпалювання міжнаціональної ворожнечі. Однак дикий інцидент поки не викликав адекватної реакції ні силових органів, ні політиків.
Подробиці інциденту з ужгородським мером відомі всій країні. Двометровий градоначальник, що, за його ж словами, «за п’ять секунд поламає будь-якого мужика» напав на студентку, котра роздавала листівки «ФРОНТУ ЗМІН», і завдав їй тілесні ушкодження різного ступеня важкості. Під час огляду лікарі виявили в неї садна на шиї, забиття задньої частини шиї, струс мозку й шоковий стан.
Йдеться не тільки про хуліганство й завдання тілесних ушкоджень, а й про перевищення повноважень посадової особи, перешкоджання діяльності громадської організації, а також розпалення національної ворожнечі.
Тобто мер примудрився заразом порушити п’ять статей Кримінального кодексу. Але ж його вибрали для того, щоб наводити порядок у місті: каналізацією займатися, водопостачанням, сміття вивозити — працювати на тих людей, які за нього проголосували.
Після певних вагань, прокуратура Закарпатської області все-таки порушила кримінальну справу проти Ратушняка. Правда, поки тільки за ч. 1 ст.296 (хуліганство) і ч. 2 ст. 365 (перевищення службових повноважень) Кримінального кодексу. Судячи з першої реакції силових органів, кваліфікація дій мера від початку звужується. Не поспішають засуджувати дії Ратушняка й провідні політики – за винятком лідера «ФРОНТУ ЗМІН», який заступився за свою активістку й пообіцяв довести справу до Генеральної прокуратури.
Чому мовчать перші особи?
З-поміж перших осіб держави своє ставлення до інциденту висловив тільки Президент України. Проте він висловив занепокоєння лише щодо хуліганської складової інциденту, й жодним словом не згадав про інші порушення.
Бездіяльність політичної верхівки України й силових органів здається дикою, з огляду на власну мотивацію вчинку Ратушняка. Відповідаючи на запитання журналістів, чому він напав на волонтерку, Ратушняк сказав буквально таке: «Кримінальний елемент єврей Яценюк вирішив, що це вибори в сільську раду Ізраїлю... Якби вона (потерпіла – Ред.) так матір, батька несамовито захищала – Бог із ним. Але жидка, – вибачте».
Представник офіційної влади, мер Ужгорода – міста, що відкриває всій Україні ворота в Європу, – Сергій Ратушняк у своєму робочому кабінеті на тлі державного прапора на всю країну заявив (і повторив у кількох інтерв’ю й офіційних заявах), що напав на активістку саме тому, що вона працює «на євреїв». По суті, від імені української держави виступив із заявою, що дискримінує людей за національною ознакою.
Лазаренко й послідовники
На жаль, у нашій країні місцевим князькам все сходить з рук. Найчастіше ми навіть не знаємо про те, які злочини відбуваються під їхнім прикриттям в тому чи іншому місті. Коли ж їхні вчинки стають відомі, то виявляється, що судити нікого, адже високопоставлені злочинці, як правило, ховаються за кордоном. Так вчинив Лозінський.
Звідки така безкарність? Причина в тому, що в країні склалася система влади, за якої місцеві представники загальноукраїнських політичних сил, що є в парламенті, отримують від останніх щось на кшталт мандата на повне володіння довіреними їм територіями – областями, містами, селами. Тому й дозволяють собі все — хто влаштовувати полювання на селян, хто — проповідувати «підданим» нацизм і переслідувати інакодумців. «Кріпакам» у такій країні, ясна річ, живеться нелегко. Зате «хрещеним батькам» системи легко керувати «електоратом». Бо хто краще зможе виконувати завдання своїх патронів, ніж лозінські й ратушняки — повноцінні «господарі» регіонів?
До речі, обидва ці «діячі» починали політичну кар’єру з «Громади» Лазаренка — відомого «господаря» Дніпропетровської області, що прагнув заволодіти всією Україною. Так що успадкування методів простежується чітко.
Немає іншого виходу
Тому й мовчать наші лідери, що саме вони й перебувають нагорі нинішньої системи. Вони – політики начебто б протилежних таборів, але по суті нічим не відрізняються між собою – розділили країну на такі маленькі сфери впливу, вотчини, в яких одноосібно панують лозінські й ратушняки. Якщо засуджувати кожного лозінського й ратушняка, хто на них працюватиме?
Для України це мовчання рівнозначне смерті. Потрібно говорити, писати про наших місцевих баронів і їхніх політичних патронів, вимагати поваги до нас, громадян. Адже якщо не зламати цю систему, країна може буквально розсипатися. Адже після 2004 року ми живемо в державі, поділеній надвоє. Один Бог знає, на які й на скільки частин може розділити Україну майбутня президентська кампанія, якщо політичну дискусію вестимуть люди рівня Ратушняка — із використанням кулаків і нацистської риторики.
http://www.misto.vn.ua/ua/home/podii/868КЛЮЧ К СПАСЕНИЮ УКРАИНЫ - СОДРУЖЕСТВО С РОССИЕЙ
Леонид Грач, народный депутат Украины, «Крымская правда», 15.08.2009
Открытое обращение президента РФ Дмитрия Медведева к Виктору Ющенко произвело на мировой арене эффект разорвавшейся бомбы.Пожалуй, со времён августовской 2008 года агрессии Саакашвили подобного международного взрыва с участием России не было. Очевидно, что диалог с Киевом, начатый 11 августа Москвой, не следует рассматривать исключительно в рамках обмена мнениями между Россией и Украиной. По большому счёту, это - разговор между Россией и США.
Проамериканское руководство Украины стало заложником геополитических и экономических обязательств перед Белым домом, перед американскими военно-финансовыми корпорациями, с помощью которых пять лет назад был осуществлён проект "оранжевой" революции. Так называемая политическая элита в лице ведущих партий власти (Партия регионов, БЮТ, НУ-НС, Блок Литвина) оказалась деморализованной вследствие неразрешимого противоборства между собой олигархических групп, не имеющих ни последовательной стратегии, ни твёрдой позиции, ни чётко выраженной политической ориентации, но при этом находящихся в одинаковой зависимости от центра влияния в США. На это указывает множество противоречивых шагов со стороны лидеров названных партий, будь то вопросы защиты русского языка, вопросы антиНАТО, судьбы Черноморского флота, Единого экономического пространства. Поэтому сегодня ни одна из этих сил не имеет политической воли взять на себя ответственность по спасению страны от геополитической катастрофы. Состояние перманентного парламентского, правительственного, президентского кризиса, а именно в таком состоянии находится последние годы Украина, - это наиболее подходящая для политической, для военно-политической интервенции и экономической агрессии модель разложения общества и его дальнейшего переподчинения более сильному государству. Что и используется американцами.
Особенно активно украинская карта стала разыгрываться евроатлантистами после молниеносной победы России в ходе августовской войны прошлого года над проамериканским режимом Саакашвили. Украину, имеющую выход к Чёрному морю, доступ к нефтегазовым шельфам, американские стратеги уже в открытую включили в зону своих прямых интересов. Именно этот постулат лёг в основу декабрьской Хартии о стратегическом партнёрстве между Украиной и Россией. США выступили главным лоббистом таких идей, как втягивание Украины в орбиту влияния НАТО и предоставления ей траншей МВФ. Беря Украину в эпоху мирового кризиса на поруки, американцы тем самым заставляют нынешнее и будущее руководство страны поставить крест на восточнославянском единстве и открыть путь для построения государства вассального типа.
Череда недавних визитов на Украину американских государственных деятелей (вице-президент Джозеф Байден, конгрессмены и т. д.) шла в одном ключе: выработка прозрачной линии соподчинения украинских интересов американским. Именно поэтому и на июльских, и на августовских украинско-американских переговорах с участием Ющенко в центре внимания оказалась Хартия о стратегическом партнёрстве Украина-США, в которой заложены принципы так называемых взаимных ответственности и взаимовыручки вплоть до защиты границ, где ключевую роль играют пророссийские настроения в Крыму и базирующийся в Севастополе Черноморский флот, являющийся гарантом безопасности в Черноморском бассейне.
Вместе с тем можно смело спрогнозировать, что Хартия будет использоваться американскими ястребами ещё и как прикрытие для реализации планов следующей оранжевой революции на президентских, а затем и парламентских выборах на Украине. Назначенное на сентябрь заседание в Вашингтоне комиссии по стратегическому партнёрству можно расценивать как прелюдию к запланированному американцами реваншу Ющенко на выборах и окончательному уходу Украины под американское влияние со всеми вытекающими последствиями (вплоть до появления 6-го Флота США в Севастополе и введения войск НАТО в приграничные с Россией регионы).
Показателен качественный состав делегации конгрессменов США, посетивших украинского президента: добрая половина из них - представители комитетов, связанных с распределением денег американского бюджета, на что и обратили внимание эксперты.
В частности, с Ющенко беседовали в том числе и гонцы от Комитета по ассигнованиям Конгресса США, прославившегося финансированием "цветных" революций. "Через 907-ю поправку Акта о поддержке свободы этот комитет и сейчас продолжает выделять значительные суммы для постсоветских государств. 24 июня 2009 года только Армении было выделено 48 миллионов долларов. Во многом именно через этот комитет формируются бюджеты на поддержку проамериканских НПО в странах бывшего СССР... Присутствие на встрече конгрессменов - специалистов по энергетическим проблемам - может свидетельствовать о том, что в случае каких-либо проблем залоговым имуществом за предоставленные финансы станут украинские энерготранспортные мощности" (российский интернет-сайт "Одна Родина" Фонда стратегической культуры).
Показательно, что целенаправленный визит к Ющенко 7 августа американских "бухгалтеров", как окрестили делегацию в прессе, проходил при косвенной информационной поддержке американских СМИ, призванной преподнести Украину в более благоприятном свете в сравнении с Россией. Так, в эти же дни американские "Фонд мира" и журнал "Внешняя политика" обнародовали рейтинг несостоявшихся государств (Failed states index), согласно которым Украина выглядит более стабильной, нежели Россия. Подобное положение объясняется... более высоким уровнем демократии на Украине. В свете конфликтов между ветвями власти и злостным нарушением главой государства Конституции Украины и Конституции Крыма подобная комплиментарность выглядит более чем странно. А вот к факторам, которые подрывают Россию, американские обозреватели относят "августовскую войну с Грузией и повстанческие движения на российском Северном Кавказе". Но не только укрепление российских позиций на Кавказе не даёт покоя американцам. Их беспокоит и зависимость Украины от российских энергоносителей, что, по мнению авторов рейтинга Failed states index, ослабляет Украину. Здесь нельзя не вспомнить, что месяцем ранее не кто иной, как вице-президент США Джозеф Байден во время пребывания в Киеве высказывал аналогичную обеспокоенность по поводу зависимости Украины от энергоносителей России и намекал на возможность освободиться от неё (опять же не без помощи США) посредством разработки Причерноморского, Прикерченского шельфов. После визита из столицы США к находящемуся в отпуске Ющенко "бухгалтеров"-конгрессменов тут же по удивительному совпадению последовало заявление главы представительства МВФ на Украине Макса Альера о том, что МВФ готов рассмотреть предложения об увеличении сумм оставшихся траншей.
Вся эта украинско-американская игра в обмены визитами на поверку есть топорно сработанная возня вокруг будущего кресла президента Украины, а по сути - вокруг вопроса "быть или не быть Украине как составной части восточнославянской православной цивилизации".
Послание Дмитрия Медведева - это не только предостережение всем тем, кто намерен и впредь поддерживать на Украине антироссийский стиль руководства, ведущий к разъединению братских народов, к расколу внутри Православной церкви, нацеленный на воспевание и возрождение нацизма, пересмотр истории. Фактически это - дипломатическая нота ещё и тем, кто ведёт двойную игру с Россией и играет на пророссийских чувствах избирателей, но не выполняет взятых на себя обязательств.
Стержневым в послании президента РФ следует считать указание на то, что Украина за годы проамериканского правления Ющенко отошла от принципов дружбы и партнёрства с Россией, закреплённых в Договоре 1997 года. Тем самым Д. Медведев указал, что возвращение к основам Договора есть единственный путь для нахождения общего языка и восстановления всего комплекса добрососедских отношений.
Порукой российскому президенту в правоте сделанного им шага могут служить преобладающие сегодня на Украине общественные настроения. В качестве свежего примера можно привести свидетельство триумфального исторического визита на Украину святейшего патриарха Московского и всея Руси Кирилла, сплотившего украинское общество поверх церковных границ и развенчавшего миф о якобы евроатлантической устремлённости украинского народа.
С другой стороны, своим решением отложить приезд на Украину нового посла РФ глава Российского государства осадил и Ющенко, и стоящих за ним американских идеологов ослабления России за счёт превращения постсоветских республик в страны-сателлиты США. Это вселяет надежду, что во многом благодаря такому резонансному шагу президента России Д. Медведева его голос услышан на Украине, и общество сумеет мобилизовать свои силы к выборам, на которых действительно будет вершиться судьба нашей цивилизации, нашей кровной заинтересованности в сохранении полноты братских связей с Россией как с главным историческим и стратегическим партнёром. Уверен, что Крым как особый геополитический регион не останется в стороне от поднятых в послании главы Российского государства проблем, которые напрямую касаются каждого крымчанина.
Крым обладает уникальной возможностью для использования правовых механизмов, препятствующих возникновению на территории автономии проамериканского руководства даже в случае победы на украинских президентских и парламентских выборах евроатлантических сил. Такой возможностью по заложенному в ней потенциалу обладает Конституция АРК. Крымская общественность должна прийти к общему пониманию того, что в её руках находится ключ к спасению от общенациональной катастрофы, к которой стремится официальный Киев. Это может быть совершено путём полноценной реализации конституционных полномочий автономии. Например, только за счёт реализации такого положения крымской Конституции, как ее право на совместное с Киевом участие в вопросах, касающихся внешней политики государства, Крым может сказать "нет" пресловутой Хартии Райс-Огрызко "Украина-США", вмешивающейся в область интересов Крыма. Через консолидацию политических и общественных сил, через мобилизацию общественных настроений мы сможем добиться реализации наших чаяний в отношении единства украинского и российского народов.
Полагаю, что обращение Дмитрия Медведева все прогрессивно настроенные силы Украины и Крыма должны расценить как призыв покончить с инертностью и сделать окончательный выбор. Принятие такого решения, могущего стать поворотным для судьбы всей страны, нам предстоит на президентских выборах 17 января, а также в марте 2010 года на выборах в крымский парламент. Этот выбор решит будущее украинского народа, его принадлежность к восточнославянской цивилизации, его первородства. На кону - будущее страны как самостоятельного целого. Только в содружестве с Россией мы способны его сохранить.
http://www.kp.crimea.ua/newspaper_details.php?newspaper_id=2921АРХІЄПИСКОП СИМЕОН: «МИ ЗАПРОСИМО ПАТРІАРХА КИРИЛА У ВІННИЦЮ»
Любов Добринська, «Місто», 14.08.2009, Вінницька обл.
Для цього потрібне велике місце для богослужіння.У дні візиту до України Патріарха Московського та всієї Русі Кирила архієпископ Вінницький та Могилів-Подільський Симеон разом зі всіма архієреями України співслужив святійшому там, де він бував протягом десяти днів. Наша розмова з Владикою Симеоном – саме про те, що обговорюють вінничани у ці дні.
— Багатьох цікавить, чому Патріарх Кирило не відвідав Вінниці?
— Україна дуже велика, і за 10 днів Святійший не міг відвідати всі області і всі єпархії Української православної церкви. Його дорога пролягала навхрест по Україні. В першу чергу, за планом, він відвідав три лаври: у центрі — Київську, на сході – Святогорську, на заході – Почаївську. Ну, і місце, пов’язане з хрещенням Русі святим князем Володимиром, який у Херсонесі сам прийняв хрещення і звідти пішла віра Христова по нашій землі. Не треба забувати, що святійший Патріарх тільки в цьому році вступив на преосвятительський престол, і це його перший візит в Україну. Але було сказано, що візити патріарха в Україну будуть щорічні і, в основному, проходитимуть на день пам’яті князя Володимира. Так що будемо надіятися, що це тільки початок подальших відвідин, в тому числі і Вінницької єпархії. Наскільки я знаю, наступного року плануються відвідини Києва, Одеси та Львова і ще дві єпархії.
— А Ви Патріарха Кирила не запрошували у Вінницю?
— Ні, я ще не запрошував. У нас багато ще зробити треба по собору, його території та прибудовах, багато ще ремонтів є і по єпархіальному управлінню. Можна просити, але як просиш, треба підготуватися. Не те, що для показухи, а щоб дійсно прийняти, все щоб гарно було зроблено. Наша Вінниця бідна на храми, які б вміщали велику кількість людей. Тому треба буде шукати місце для проведення богослужіння під відкритим небом. А це має бути така площа, де б можна було розмістити центральний вівтар, де би звершували богослужіння. Про це нам треба подумати в подальшому.
— Усі обговорюють візит Патріарха Кирила, а також те, наскільки наша Вінниччина залежить від Москви, скільки туди грошей іде. Що Ви на це скажете?
— Ця мова відносно грошей була завжди болюча для всіх людей, а особливо у проблемні часи, які переживає і Україна. Буває так, що ті люди, які в церкву не ходять і жодної копійки туди не дали, кажуть, що от все відправляється на Москву. Коли була єдина церква і Україна була як екзархат у Руській православній церкві, так було. Йшли внески з єпархії на утримання патріархії, духовних навчальних закладів, де вчилися, в першу чергу, наші студенти, українці. А у 1991 році Українській православній церкві був наданий статус автономної, самостійної у всьому: в управлінні, в духовному керуванні, в господарському та фінансовому планах. Ось з 1991 року жодна копійка українських грошей не ішли і не йдуть на Москву. Нині йдуть відрахування на метрополію, до Києва, на будівництво Свято-Воскресенського кафедрального собору в Києві – це центральний собор нашої церкви. А якщо взяти конкретно, то нині увесь світ працює на Москву.
— Як це – увесь світ працює на Москву?
— У тому плані, що уже 25 років Софринський завод предметів церковного вжитку, що у Підмосков’ї, виготовляє, постачає і продає у мережі своїх магазинів товар для всього світу. Це і церковні книги, ікони, ювелірні вироби, хрести з прикрасами, панагії, — словом усе, потрібне для церковного життя. Якщо ви підете у магазини автокефальної церкви, Київського патріархату, нашої церкви, уніатів – греко-католиків, римо-католиків, то кругом побачите вироби цього заводу, у всьому світі є його філії. Усі архієреї ходять у всьому московському. Трохи в Україні почали виробництво, Але, в цілому, не набрали тої сили, як працює Софринський завод. Київ робить тільки свічки, хоругви. Московські ціни «кусючі», але якість продукції – вища від тієї, яка виробляється у нас. Будемо сподіватися, що у нас, в Україні, виробництво поліпшиться.
— Кажуть, що візит Патріарха Кирила мав політичний характер. А яка Ваша думка з цього приводу?
— У цілому приїзд Патріарха Кирила підняв Україну, бо він говорив, що приїхав з миром, молиться за Україну, бажає їй процвітання, а цей візит транслювався на весь світ, а це дуже важливо. Як було відзначено самим святішим Патріархом, у візиті немає ніякої політики, хоча її завжди нам припишуть. Зустрічався він і з Президентом Віктором Ющенком, і з Прем’єр-міністром Юлією Тимошенко, і з Віктором Януковичем. Усі у світі обговорюють проповіді Патріарха і вітають, що він не говорив про політику, а виступав за мир, за єдність, за духовність, щоб усі на перший план ставили Бога і духовний свій ріст і виховання. Патріарх відсторонився від політичного моменту. Він сказав, що церква – це є мати для всіх.
http://www.misto.vn.ua/ua/home/days/865МЕДВЕДЕВ ТРЕБУЕТ ОТКРЫТЬ КАРТЫ
Игорь Ребров, «Донецкий кряж», 13.08.2009, Донецкая обл.
Замдиректора Института стран СНГ (Москва) Владимир Жарихин высказал свою точку зрения на фактически стартовавшую на Украине президентскую кампанию.И на российский фактор, который неминуемо будет использован кандидатами в президенты.
- Владимир Леонидович, Президент России Медведев направил свое послание Виктору Ющенко с критикой его антироссийского курса. Но разве был какой-то смысл в том, чтобы писать такое письмо в адрес нынешнего украинского президента?
- Я как раз сейчас об этом думал и сделал вывод, что письмо это на самом деле адресовано не к Ющенко. Потому что это было бы бессмысленно. Мне кажется, что оно предназначено скорее для всех остальных кандидатов в президенты и для украинского избирателя. В конце концов в России почувствовали, что в ходе избирательной кампании на Украине обсуждаются не сущностные вопросы, а вопросы поверхностные, второстепенные. Ну, например, в ходе какой процедуры избирать президента, какого он должен быть пола - мужчина или женщина, какого возраста, из какого региона родом должен быть будущий президент.
А принципиальные вопросы геополитической ориентации Украины уводятся на второй план и замалчиваются. Поэтому письмо Дмитрия Медведева фактически заставляет главных кандидатов в президенты, а Ющенко, как мы с вами знаем, является отнюдь не основным кандидатом, все-таки вынести в центр избирательной кампании сущностные вопросы, самый главный из которых - геополитическая ориентация.
После этого письма главные кандидаты в президенты уже просто не смогут затушевывать свою позицию по ключевым вопросам. Медведев не навязывает украинскому народу определенного кандидата, как это делают США, а навязывает украинским политикам актуальную повестку дня, по которой они должны искать доверие избирателя. Избирателям не так важны возраст, пол и регион рождения будущего президента, как важен ответ на вопрос: как дальше будет жить Украина. Как будет взаимодействовать с Соединенными Штатами, Европой, Россией. Если кандидат намеревается вести себя как Ющенко, то украинский избиратель должен знать, что Россию это не устраивает. Если кандидат обещает себя вести не так, как Ющенко, то как? И здесь уже не отделаешься общими ответами по принципу: мы будем дружить со всеми, и все у нас будет замечательно.
Вчера мы дискутировали с Вадимом Карасевым, который отнюдь не является моим единомышленником, и я отметил, что после этого письма повестка дня избирательной кампании кардинально меняется. И Карасев с этим согласился, хотя по всем остальным вопросам наши мнения разошлись.
- Кстати, близкие соратники Виктора Ющенко, в число которых входит Вадим Карасев, отмечают, что это письмо мобилизует весь русофобский электорат на поддержку Виктора Ющенко.
- Ну правильно! Они абсолютно верно говорят, весь антироссийски настроенный электорат перепадет Ющенко. И поэтому проблемы возникнут у Яценюка, избиратели которого уйдут к Ющенко. Проблемы не возникнут у Тимошенко и тем более у Януковича, их избиратель вряд ли перейдет к Ющенко, чтобы бороться с Россией. Яценюк же (при том, что он - политический наследник Ющенко) - до последнего времени вел кампанию в завуалированной форме, не давал прямого ответа на сущностные вопросы. Сейчас он уже не сможет так ловко увиливать от разговора на эту тему. Поэтому приверженцы русофобской идеологии, скорее всего, уйдут от Яценюка и отдадут свои голоса Ющенко.
Поэтому, как говорится, - карты на стол! В покере, который иногда показывают по телевидению, есть "игра в открытую". Вот и сейчас Медведев, по сути, заставляет кандидатов в президенты Украины открыть свои карты. Не играть в темную, не соревноваться в количестве компромата, собранного на соперников, а ответить на прямые вопросы.
Я хотел бы, чтобы украинские читатели напрямую ознакомились с письмом Медведева к Ющенко, а не читали его вольные интерпретации в оранжевых средствах массовой информации. Сейчас уже в провластных СМИ, в том же самом информагентстве УНИАН, близком к Виктору Ющенко, появились статьи, где письму Медведева приписывается совершенно не то, что там на самом деле сказано. С недобросовестным цитированием и откровенной ложью. По принципу: "На самом деле Медведев хотел сказать: что мы, российское руководство, закабалим Украину, а все граждане Украины будут рабами России, мы будем определять, как вам жить и прочее, прочее, прочее". Такие лживые и бессовестные интерпретации письма не имеют ничего общего с его реальным содержанием. Поэтому я и обращаюсь к аудитории вашей газеты с призывом: прочитайте письмо! Тем более что это письмо меньше всего направлено Ющенко, оно направлено непосредственно народу Украины.
- В американской и английской прессе сейчас публикуются статьи на всем надоевшую тему отравления Ющенко. Английская пресса пишет о том, что Ющенко якобы отравили каким-то особо чистым диоксином. Американцы же взяли интервью у швейцарских врачей о том, что Ющенко будто бы съел 50 тысяч смертельных доз диоксина - и сейчас живее всех живых. Это означает, что американская империя снова будет продвигать в президенты Украины нынешнего главу?
- Я не думаю, что это начало очередной "диоксиновой истерии". Просто во многих странах отмечалась годовщина нападения Саакашвили на Цхинвал, и американцам необходимо было как-то заглушить эту тему, отвлечь внимание публики. Плюс я к тому же бывший химик и точно знаю, что 50 тысяч доз диоксина никто никогда выдержать бы не смог. Это глупость, к тому же даже медики не могут объяснить, почему последствия отравления отразились на лице, но абсолютно не затронули шею, руки, тело. Если это общее отравление организма, такого не может быть.
Если человек по какой-то причине пострадал, его можно пожалеть, но это не повод избирать его президентом на второй срок.
- Саакашвили на днях выступал в американской прессе и заявлял, что премьер России хочет его убить. Наверное, прислав ему по почте пропитанный диоксином галстук. Это тоже отвлекающая кампания, чтобы не обсуждать грузинскую агрессию против Южной Осетии?
- Вы понимаете, как бы украинская и грузинская пресса ни превозносила визит вице-президента Джо Байдена, этот визит был пощечиной Ющенко и Саакашвили. Времена вице-президента Чейни, который реально правил Америкой и курировал Украину и Грузию, прошли. Байден - один из множества второстепенных чиновников, он даже не входит в первую десятку самых важных лиц новой администрации.
Настоящий же - неформальный - вице-президент Соединенных Штатов имеет одну-единственную обязанность: сидеть и ждать, когда помрет американский президент, чтобы тут же заменить его на посту главы государства. Все!
И вот в Киев и Тбилиси посылают такую жалкую фигуру. Даже не Хиллари Клинтон, которая реально является вторым человеком в американской администрации.
Поэтому все прекрасно поняли, что США списали и Ющенко, и Саакашвили. И не потому что они такие плохие. Просто тренд поменялся. Раньше был общий тренд Соединенных Штатов на ухудшение отношений с Россией, и тогда такие закоперщики США были нужны. Сейчас тренд поменялся на прямо противоположный, и эти люди оказались лишними.
Не случайно недавно открытое письмо таких же "отставных антироссийских барабанщиков" (Лех Валенс, Адамкус и прочие восточноевропейские "демократы" на пенсии - прим. авт.) появилось к Дяде Сэму с воплем отчаяния: "Что же ты нас покинул, отец родной!"
Вот поэтому и дергается, суетится Саакашвили с такими же воплями: "Спасите, а то Путин меня убьет! Дайте снова денег и снова возьмите под крыло!"
А он американцам сейчас не нужен! В какой-то момент, когда стратегия США снова поменяется, Саакашвили им понадобится. Но сейчас и Саакашвили, и Ющенко для них помеха.
Больше того, я вам скажу, что до сих пор абсолютно уверен, что администрация США использовала Саакашвили. Нападение на Цхинвал - это было решение не Саакашвили, а избирательного штаба Маккейна. Им не важно было, выиграет Саакашвили войну или проиграет, им важно было на волне антироссийской истерии поднять рейтинг Маккейна. И на две недели им это удалось, в конце августа Маккейн стал лидером избирательной гонки. Если бы не обрушение американских банков, республиканцам удалось бы выиграть выборы. И в команде Обамы прекрасно понимают, что это была не только война с Россией и Южной Осетией. Это была еще и война с Обамой. Поэтому к Саакашвили новая администрация США относится соответственно. Такое же отношение в Вашингтоне и к Ющенко, который также участвовал в авантюре Саакашвили - Маккейна.
Я не идеализирую республиканцев или демократов США, мол, одни плохие, другие хорошие. Просто сейчас действительно другая стратегия, стратегия, направленная на улучшение отношений с Россией, чтобы решить собственные проблемы в Багдаде, с Ираном и так далее.
- Вопрос немного по другой теме. Как в Москве оценивают итоги визита Патриарха Кирилла на Украину?
- Очень высоко. Я человек, не близкий к Церкви, поэтому буду оценивать этот визит как политолог. Во-первых, он показал, какую огромную силу имеют неправительственная дипломатия и неправительственные общественные организации. Ведь в конце концов Церковь - это древнейшая, мощнейшая, формально говоря, общественная организация, но какую огромную силу она имеет!
Второе. Это действительно исторический визит. Вы понимаете, в чем дело: вот в коммунистические времена Православная Церковь искусственно была загнана в рамки и границы Советского Союза. Даже Зарубежная Православная Церковь тогда просто отделилась. Но потенциально Православная Церковь и ее влияние может быть и должно быть не меньше, чем влияние церкви католической, не меньше, чем влияние Ватикана. Но тогда Православная Церковь превращается во вселенскую Церковь. И вот произошедшее объединение с Зарубежной Православной Церковью и визит Кирилла на Украину заложили основы преобразование Русской Православной Церкви во вселенскую Церковь, влияние которой в мире будет только расти. И тогда выражать только интересы Российской Федерации Православная Церковь не имеет права. Она должна выражать интересы и Украины, и Молдовы, и Белоруссии.
И второй характерный момент. Мы видели, что встречали Патриарха на Украине многие тысячи искренне верующих, а протестовали и противостояли им люди неверующие, которые по политической обязанности, по приказу властей изображали из себя "возмущенный народ", причем на удивление немногочисленный. Это совершенно другое качество.
http://www.dkr.com.ua/index.php?new=13337ПЕРСОНАЛІЇ В ПОЛІТИЦІ
КТО КОМУ В РАДЕ КУМ
«Время», 18.08.2009, Харьковская обл.
О родственных отношениях с коллегами наши политики говорить не любят.Наверное, виной тому — кадровые ошибки нынешней власти в 2005 — 2006 годах: тогдашние назначения Президентом «своих» людей на высокие должности стали притчей во языцех.
Судите сами: депутат Петр Порошенко тогда пригласил Виктора Ющенко быть крестным отцом обеих своих дочек и занял пост секретаря СНБО, а певица Оксана Билозир, подруга первой леди, окрестила детей Президента — и враз получила должность министра культуры и искусств.
Впрочем, к традиции крестить детей абсолютно все политики относятся с трепетом и охотно соглашаются быть крестными родителями, — сообщает «Forum».
Например, депутат от БЮТ Андрей Шкиль говорит, что никогда не отказывается, если его просят стать крестным отцом. Для него этот статус не пустой звук еще и потому, что со своими крестными родителями он был очень близок. Сейчас Андрей Шкиль — крестный отец трех детей: двух мальчиков и одной девочки.
Депутат от Коммунистической партии Александр Голуб оказался «многодетным» крестным отцом — всего у него десять крестников разных возрастов. Причем самой старшей крестнице сейчас уже 16 лет. Он часто встречается с православным батюшкой, который и просит известного политика крестить детей из разных семей. По словам политика, его крестникам часто нужна помощь, в том числе и материальная, поэтому покровительство влиятельного человека в жизни им не помешает.
Иногда узы кумовства связывают между собой людей, чьи политические взгляды принципиально различаются. Так, крестным отцом единственного ребенка депутата от Партии регионов Юрия Хомутынника стал бютовец Сергей Буряк. Но политическая несовместимость совершенно не мешает правильному духовному воспитанию, по крайней мере, так считает Хомутынник.
Крестным известного бизнесмена и издателя Валида Арфуша стал политик Нестор Шуфрич, который после этого приходится еще и кумом певице Ирине Билык.
Социалистка, экс-глава Фонда госимущества Валентина Семенюк-Самсоненко вполне может претендовать на статус рекордсмена: политесса обзавелась аж 12 крестниками: «Не удивляйтесь, говорится же в народе, что от кумовства отказываться нельзя, когда приглашают! Все мои крестники живут в Житомирской области и уже взрослые. Я внимательно слежу за их жизнью, стараюсь бывать на свадьбах, днях рождения. Знаете, в кумовьях у меня директор школы, гинеколог и швея! А вот среди политиков кумовства не люблю и потому во власти кумовьев не имею».
А экс-«директор парламента» Александр Волков решил породниться со своим давнишним товарищем — бывшим губернатором Сумской области Владимиром Щербанем. Пикантности ситуации добавляет то, что сам чиновник в это время находился в местах не столь отдаленных — его арестовали в США за нарушение визового режима и три месяца — с октября 2005 г. по январь 2006 г. — продержали в тюрьме штата Техас. Уже не политики, но по-прежнему кумовья Волков и Щербань породнились, когда последний был в тюрьме. «Когда он сидел в тюрьме в Америке, я взял его крестным отцом своей дочери и настаивал, чтобы он вернулся в Украину», — рассказывает Волков.
Кумовья известного депу¬тата-регионала Тараса Чорновила так и не смогли простить ему «политическую измену»: после того как Тарас стал депутатом от Партии регионов, его родичи перестали с ним разговаривать.
Парадокс, но политическое родство связало даже непримиримых оппонентов — двух украинских президентов: действующего, Виктора Ющенко, и бывшего — Леонида Кучму. Дело в том, что супруга гаранта, Катерина Ющенко, является крестной матерью младшего сына министра по делам семьи, молодежи и спорта Юрия Павленко. А его собственный крестный отец — Кучма.
http://timeua.info/180809/6961.htmlРІВЕНЬ І ЯКІСТЬ ЖИТТЯ
МАРКУВАННЯ ПРОДУКТІВ ПІДКАЖЕ, ЩО МИ ЇМО?
Мар'яна Коваль, «Рівне вечірнє», 18.08.2009
На етикетці товару повинна вказуватися уся правда про нього.Новий стандарт маркування продуктів, згідно з яким на етикетці товару повинна вказуватися уся правда про нього, набрав чинності 1 листопада минулого року, Держспоживстандарт визначив перехідний період до 1 травня 2009 року. Але на сьогодні виконання його вимог, скоріше, виняток, ніж правило. Основна маса виробників вичікує, попутно виконуючи «Плач Ярославни» з приводу того, що ці вимоги для них непосильні. Відгукнувшись на «біду», Держспоживстандарт подовжив перехідний період, впродовж якого виробники можуть використовувати упаковку старого зразка, до 1 січня 2010 року.
Розкажіть, що я їм
В Україні про низьку якість харчів і традиційний обман споживача не соромлячись кажуть навіть представники державних структур, так чи інакше причетних до контролю цієї самої якості.
”Дійсно, останнім часом у традиційні продукти виробники додають рослинні домішки. М’ясні і молочні — це найбільш поширені продукти, в яких наявні порушення», — відзначає директор департаменту стандартизації і метрології Держспоживстандарту Андрій Нелєпов. Але і без цього уточнення практично всі розуміють, що ковбаса у нас давно не з м’яса, а молочні продукти — не з молока. Сьогоднішня «Докторська» чи «Любительська» мало чим нагадують своїх «пращурів». Хоча українське законодавство і забороняє використання загальновідомих назв «у чистому вигляді», якщо рецептура не відповідає задуму, — і в такому разі дозволяється приписувати до популярної назви різні доповнення — екстра, нова, особлива, пікантна тощо. Таким чином, держава дозволила виробникам, як би це м’якше сказати, дурити споживачів, давши дозвіл на випуск, наприклад, ковбаси «Докторська нова», в якій від всім відомої «Докторської» тільки назва й залишилася. І це стало повсякденною практикою серед виробників м’ясних виробів.
З молочними продуктами ситуація не краща. Навіть бабусі, які з часів колишнього СРСР продовжували беззастережно вірити вітчизняному виробнику, останнім часом почали сумніватися, що молочні продукти в Україні виробляються з молока. Ноу-хау полягає у тому, що сметану, молоко, згущене молоко цілком можна зробити з пальмового масла, сої, сухого молока і декількох «Е-шок». І повідомляти про цю «диво-технологію» споживачеві зовсім необов’язково. Основна причина ситуації, що склалася, у тому, що держава дозволяє, а виробники «не інформують», а точніше, дезінформують споживачів відносно того, що вони виробляють і з чого. Інформацію про склад продукту бережуть за сімома замками, а на упаковці, якщо щось і вказують, то скромненько, дрібним шрифтом у малопомітному куточку. У цивілізованих країнах, де права споживача над усе, де їх намагаються відстоювати, усю необхідну, а головне — правдиву інформацію про продукт покупці знаходять прямо на товарі.
Що написано пером...
У законах прописано, що виробник повинен надавати повну, доступну, достовірну і своєчасну інформацію зрозумілою споживачеві мовою. Проте вимоги цих законів, утім, як і багато інших, виконують одиниці. У зв’язку з цим Держспоживстандарт ініціював розробку стандарту маркування харчових продуктів. З листопада 2008 року він набрав чинності. За словами А.Нелєпова, необхідність запровадження цього стандарту була викликана тим, що у двох законах України містяться вимоги щодо маркування харчових продуктів — «Про захист прав споживачів» і «Про якість і безпеку харчових продуктів», але «вимоги законів дуже загальні, й у виробників виникало багато запитань». Тому був розроблений стандарт, який рекомендував виробникам, яким чином виконувати вимоги законодавства.
Новий стандарт вимагає від виробників указувати на упаковці і етикетках харчових продуктів усі інгредієнти, які входять до складу продуктів, і називати продукти своїми іменами, а не видавати за іншу продукцію. Зокрема, згідно з новим стандартом, маслом може називатися тільки та продукція, яка виробляється з тваринного жиру, тобто молочного. Якщо до складу продукції входить рослинний жир, таку продукцію необхідно називати спредом. Такі ж вимоги стосуються і згущеного молока. Якщо його вміст на 90% складається з пальмового масла, а не молока і цукру, як пишуть виробники сьогодні, така продукція повинна називатися рослинним сиропом, а не згущеним молоком. Адже на сьогодні, щоб знизити собівартість продукції, багато виробників замість дорогих інгредієнтів використовують дешевші: тваринний жир замінюють пальмовою, кокосовою і соняшниковою оліями, молочний білок — сироваткою. Вимоги стандарту начебто абсолютно справедливі й зрозумілі, і в будь-якій цивілізованій країні, до яких Україна хоче належати, виробникові і на думку не спаде брехати на етикетці. Відповідальність за порушення і дезінформацію споживача дуже висока — керівника чи власника виробництва можуть довічно позбавити права виробляти харчові продукти — прецеденти вже були. Тому там виробники не чекають, поки держава велить їм щось написати, а самі прагнуть надати споживачеві максимально правдиву інформацію — мовляв, споживач сам бачив, що купує. У нас виробник однаково шукає шпаринку, як би обдурити, щоб заробити більше, витрачаючи менше. У стандарті явно не вистачає пункту про нові назви продуктів. Адже не може ковбаса з сої називатися ковбасою і продаватися у відділі м’ясних товарів. Потрібно придумати їй відповідну назву і продавати у відділі овочів. Те ж стосується молока.
Але повернемося до стандарту. Він передбачає, що на упаковці обов’язково повинна надаватися інформація щодо характерних особливостей і спеціальної обробки продукту. Тобто на етикетці має бути вказано, який це продукт — «натуральний», «концентрований», «відновлений», «сухий», «сублімований», «пастеризований», «стерилізований», «термізований», «охолоджений», «заморожений». Інформацію «вирощений із застосуванням тільки органічних добрив», «вирощений без використання пестицидів», «вітамінізований», «без консервантів» дозволено наносити тільки за наявності у виробника документального підтвердження з боку відповідних органів влади.
У разі введення до складу продуктів ароматизаторів, які імітують наявність натуральних харчових продуктів, на упаковці має вказуватися, що продукти не зі смаком, а з ароматом, наприклад, м’яса, риби, молока, фруктів. А при застосуванні фарбників має подаватися інформація щодо природи походження — «природний», «синтетичний», «штучний». Обов’язково має бути вказана інформація про застосування під час виробництва продукту харчових добавок, генетично модифікованої сировини (ГМО). А щоб споживач був повністю поінформований про склад продукту, ця інформація має наноситися на етикетку шрифтом, не меншим, ніж шрифт основної назви продукту. У цілому, згідно з новим стандартом, виробникам доведеться міняти шрифт тексту на етикетках і пакувальних матеріалах, оскільки іноді вони хитрять і розміщують дані так, що їх проблематично прочитати навіть людині зі 100%-вим зором. Згідно з новими вимогами, назва товару має бути написана шрифтом не менше 5 мм, а його колір повинен відрізнятися від кольору етикетки — для зручності при читанні.
Краще ніколи, аніж запізно?
Оскільки процес виробництва пакувального матеріалу займає чимало часу, раніше Дерспоживстандарт визначив перехідний період на новий стандарт до 1 травня 2009 року, впродовж якого виробники могли використовувати упаковку старого зразка. Проте за декілька днів до закінчення перехідного періоду регулятор продовжив його дію до 1 січня 2010 року. Це було викликано скаргами виробників з приводу неготовності перейти на нову упаковку.
Причин декілька. Перша — невиписаність стандартів. Наприклад, в асоціації «Укркондитер» скаржаться на неможливість нанести всю необхідну інформацію шрифтом 5 мм на обгортку цукерки, розмір якої всього 10 мм. Держспоживстандарт вже пообіцяв переглянути ці норми. Є ще одна причина. Виробники, як це практикується, замовили значну кількість упаковки для своєї продукції наперед, а в зв’язку з падінням продажів готової продукції її просто не встигли використати. Підприємства замовили упаковку, виходячи з річного обігу продукції, проте наприкінці 2008 року почався період спаду виробництва і реалізація продукції розтяглася у часі.
Але багато виробників, незважаючи на продовження перехідного періоду, вже зараз вносять зміни до текстових написів відповідно до нових вимог. Щоправда, на упаковці можна багато чого написати, а хто перевірить відповідність заявленого вмісту? Держава навряд чи це зробить з простої причини — у неї немає грошей. Через кризу фінансування лабораторних досліджень для органів із захисту прав споживачів у бюджеті 2009 року не передбачене взагалі.
Хто житиме добре?
Введення стандарту маркування не вирішить усіх проблем із захисту прав споживача і поліпшення якості продуктів, це, скоріше, перший крок в цьому напрямку. Але маркування дозволить зробити зрозумілим, що нам пропонується на продуктових поличках.
”Усе має бути вказано, має бути чітким і прозорим. Тоді споживач буде сам обирати. Якщо його влаштовує дешева ковбаса, він знає, що туди входить, тоді він свідомо купує ковбасу, в якій мало м’яса. У такому разі він не матиме права прийти до виробника і сказати: «Ви мені дали неякісний товар, я хотів купити м’ясо, а купив сою». У нього все написано — що бачив, те і купив. А ось інший споживач готовий платити більше за ковбасу, в якій буде 90% м’яса, і він хоче бути упевнений в тому, що там дійсно 90% м’яса. А на сьогодні споживач, навіть купуючи найдорожчу ковбасу, не застрахований від того, що вона складається в основному з сої», — відзначила аналітик Марія Колесник.
Окрім споживача, у виграші від нового маркування будуть чесні виробники. «Порядні виробники дотримуються певних стандартів і випускають ковбасу, яка відповідає високим вимогам. Від цього вони виграють, тому що у результаті відсіюються ті, хто випускає за високими цінами менш якісну продукцію», — додала М.Колесник.
На її думку, захист прав споживачів і рівень якості харчових продуктів у нашій країні залежить безпосередньо від бажання держави. «Якщо у неї до цього руки дійдуть, і вона захоче цим зайнятися, нові стандарти запроваджуватимуться усюди. Самі ж компанії почнуть це робити тільки у тому випадку, якщо будуть зацікавлені у зовнішніх ринках. Якщо вони матимуть можливість виходу на зовнішні ринки, вони робитимуть будь-яке маркування, яке задовольнятиме той ринок. Але це не означає, що на внутрішньому ринку вони будуть адекватно поводитися», — вважає М.Колесник. Вона підкреслила, що головна проблема — позиція невтручання з боку держави. Український споживач не має свого лобіста, який би в парламенті і в Кабміні «проштовхував» закони про захист споживачів.
А поки державні мужі вирішують у парламенті і Кабміні власні питання і захищають власні інтереси, споживачам залишається хіба що уважніше читати упаковку. Та й то, бажана інформація там з’явиться тільки через півроку...
http://www.rivnepost.rv.ua/showarticle.php?art=021810НИ ДОГНАТЬ, НИ ПЕРЕГНАТЬ
Виктория Мурава, «Крымская правда», 18.08.2009
Реальная заработная плата на Украине с начала года снизилась по сравнению с аналогичным периодом прошлого года на 10,1%.Такие данные предоставил Государственный комитет статистики Украины. Доходы же населения, определённые с учётом ценового фактора, за полгода по сравнению с январём-июнем 2008 года сократились ещё больше - на 12,9%. Это значит, что инфляция, обесцененная гривна и глубокий спад производства просто опустошили кошельки украинских граждан. И хотя экономические показатели июля дают малый проблеск надежды на то, что ситуация в промышленности начала выравниваться, жить нашим гражданам легче не станет.
Хотя докризисный подъём экономики Украины начался ещё в 2003 году, первые плоды этих успехов народ ощутил только в 2008-м. По данным Госкомстата, семь лет назад достаток ниже прожиточного минимума - а тогда он составлял 342 гривны - имели более сорока процентов жителей Украины. В 2008 году число самых бедных сократилось в пять раз, при этом прожиточный минимум увеличился вдвое - до 626 гривен.
Любопытно, что в этот период наши сограждане стали пусть не намного, но лучше питаться. По официальным данным, в прошлом году за месяц один человек съедал в среднем пять с половиной килограммов мяса вместо трёх, которые он себе мог позволить семь лет назад. Увеличилось и потребление рыбы - с 1,4 килограмма в месяц в 2002-м до 2,1 килограмма в прошлом году. Питание стало и более здоровым: на полтора килограмма увеличилось употребление фруктов, ягод, орехов, винограда, а вот потребление хлеба и картофеля - сократилось.
При этом расходы на продукты питания у жителей Украины снизились за семь лет на 5,8%, траты на непродовольственные товары и услуги - одежду, обувь, предметы домашнего обихода, бытовую технику, содержание жилья, на транспорт, связь, отдых и культуру, рестораны и отели, наоборот, увеличились. Правда, для того, чтобы это себе позволить, приходилось вкалывать не покладая рук: основную часть доходов - 49,4% - жители нашей страны получали благодаря наёмной работе.
На этих позитивных изменениях осенью прошлого года был поставлен крест. Как уже неоднократно писала наша газета, Украина в первом полугодии 2009 года снизила показатели по всем видам социально-экономической деятельности. Но экономические итоги июля вселяют надежду на то, что лёд, как говорится, тронется и экономика начнёт восстанавливаться. Лучше всего обстоят дела в сельскохозяйственной отрасли страны. Согласно данным Госкомстата, объём продукции сельского хозяйства с января по июль по сравнению с этим же периодом прошлого увеличился на 3,8%. В Крыму этот показатель только за прошлый месяц вырос на 5,3%, а в январе-июне 2008 года темп прироста составил 7,3%.
Не так благополучно обстоят дела в промышленности. Производство в июле упало на 26,7% по сравнению с июлем 2008 года, что тем не менее является лучшим показателем в нынешнем году. В автономии этот показатель выше, чем в среднем по Украине на 2,8 процентного пункта.
Медленно, но верно на Украину стали возвращаться и инвестиции. В этом полугодии, согласно данным Госкомстата, за счёт всех источников финансирования освоено 25,174 миллиарда гривен капитальных инвестиций. Крым по приросту иностранных инвестиций сейчас занимает четвёртое место среди регионов страны. По данным министра экономики автономии Светланы Вербы, за полгода на полуостров поступило 52,2 миллиона долларов США прямых иностранных инвестиций. По данным главного управления статистики Крыма, за неполных три недели августа в Крым удалось привлечь ещё двенадцать миллионов долларов.
Теоретически это значит, что можно ожидать появления новых рабочих мест и сокращения уровня безработицы, который на 1 июля официально составил на Украине 2,4% от общего числа населения трудоспособного возраста. Но учитывая, что уровень благосостояния основной массы украинских граждан откатился как минимум на уровень трёхлетней давности, а цены при этом выросли в два - два с половиной раза, нам ещё очень долго придётся мечтать о европейском уровне жизни. Тем более что минимальная зарплата в нашей стране, которая с 1 июля составляет 625 гривен, не идёт ни в какое сравнение с "минималкой" в Евросоюзе. Напомним, согласно данным Европейского бюро статистики, самую высокую минимальную зарплату в ЕС получают жители Люксембурга - она составляет 1 642 евро. Самую низкую - жители Болгарии и Румынии - от 123 до 153 евро в месяц.
Отставание Украины по уровню зарплат эксперты объясняют низкой производительностью труда в стране. По мнению директора экономических программ Центра Разумкова Василия Юрчишина, в маленьких зарплатах украинцев заинтересованы и сами работодатели. Ведь за счёт невысокой стоимости рабочей силы украинские экспортёры конкурируют на мировых рынках. "У нас низкая доля расходов на оплату труда, зато очень высока сырьевая доля. Это убивает стимул к развитию", - считает аналитик.
По мнению экспертов, зарплату необходимо повышать за счёт инновационных технологий, удешевляющих производство. При этом они уверены, что, удержав позитивные тенденции последних месяцев, во втором полугодии за счёт инвестиций и восстанавливающихся показателей производства Украине удастся приблизиться к прежнему уровню экономического развития, а с ним вернуть гражданам страны и прежний достаток.
http://www.kp.crimea.ua/newspaper_details.php?newspaper_id=2922СКАНДАЛИ
ПРОФСОЮЗЫ РАБОТНИКОВ ОБРАЗОВАНИЯ СПОНСИРУЮТ МИТИНГИ ПАРТИИ РЕГИОНОВ?
«Главное», 17.08.2009, Харьковская обл.
СБУ располагает информацией о том, что Харьковская областная профорганизация работников образования и науки финансирует "массовую поддержку населением" некоторых политсил.Об этом на коллегии Харьковской облгосадминистрации заявил начальник Управления СБУ в Харьковской области Андрей Мухатаев, передает корреспондент "Главного".
По словам Мухатаева, схема финансовой поддержки описана в обращениях граждан, которые получает СБУ. В частности, с членов профсоюза (в основном это педработники, учителя) взимаются взносы в размере 1% от зарплаты (зачастую без ведома членов). Эти деньги поступают в районные организации профсоюзов. Затем 20% собранных средств из районов переводятся в областную профорганизацию. Никакого криминала в этом нет, говорит Мухатаев, если бы не одно "но". По информации, которой располагает СБУ, часть средств, собранная с педагогов, идет на поддержку митингов "некоторый политических сил". Руководитель Харьковской СБУ также назвал таксу – 50 гривен студенту за час "поддержки определенной политсилы в ходе акции".
Присутствовавшая на коллегии глава областной профорганизации работников образования и науки, депутат Харьковского облсовета от Партии регионов Лидия Дулуб опровергла эту информацию. По ее словам, информация о расходе профсоюзных денег ежегодно обнародуется на конференциях профсоюзов и печатается в газете. "Вплоть до тысячи", - подчеркнула Дулуб. Она также отметила, что к ней ни одной жалобы по поводу расходования средств не поступало. И вообще – это происки начальника ГУ образования и науки облгосадминистрации Виктора Гарькавца.
В свою очередь Андрей Мухатаев подчеркнул, что информация неоднократно подтверждалась письменными и устными заявлениями в СБУ от учителей общеобразовательных школ Харькова, студентов Харьковского национального университета им. В.Каразина, НТУ "ХПИ", представителей профкомов других вузов Харькова.
Позже, в комментарии журналистам Виктор Гарькавец отметил, что неоднократно поднимал озвученный СБУ вопрос на пленуме профсоюзов работников образования. «И поднимал его я, но не как начальник Главного управления, а как член профсоюза. С меня то же берут эти деньги в виде взносов, но при этом я не писал никаких заявлений, как того требует закон», - заявил Гарькавец.
http://glavnoe.ua/news/n30863ЗА БЛАГОДАТЬ И ЖИЗНЬ ОТДАТЬ?
Ольга Мельницкая, «Крымская правда», 14.08.2009
Единственный городской пляж для инвалидов в Алуште может прекратить своё существование: здоровые и наглые гонят с набережной больных и слабых.Инвалидов выгоняют с пляжа
Под угрозой закрытия пляж оказался из-за аппетитов некоего ООО "ЮБК", в состав которого входят пансионаты "Северная Двина" и "Таврида". Цинизм ситуации в том, что у ООО "ЮБК" уже есть три пляжа в Профессорском уголке, но руководству общества захотелось получить ещё один - в центре Алушты. Инвалиды вынуждены в суде отстаивать своё право на выход к морю.
Сквозь тернии к жизни
Руководитель общества инвалидов "Благодать" Тамара Бачурина, организовавшая само общество и обустроившая единственный в городе пляж для инвалидов, по своему характеру не привыкла отступать, но конфликтная ситуация поставила её в тупик. Точнее, не ситуация, а поведение руководства ООО "ЮБК", в своём стремлении отобрать у инвалидов пляж действующего весьма активно.
В курортном городе есть два общества инвалидов. В одном состоят в основном пожилые люди и ветераны, в другом - инвалиды детства, спинальники, слепые, астматики и страдающие ДЦП, всего около трёхсот человек, его и возглавляет Тамара Бачурина.
Есть у этой истории своя предыстория. Тамара хоть и страдала с детства остеопорозом, всё же могла передвигаться и вести активный образ жизни. Она работала медсестрой в алуштинском санатории "30 лет Октября". В 1990 году, получив кооперативную однокомнатную квартиру, усыновила двух деток: мальчика, а затем - девочку. Казалось бы, ей за свою жизнь надо бороться, а она нашла силы и мужество взять ответственность за жизнь двух малышей. Тамара их вырастила, но с годами недуг развивался и ей всё тяжелее становилось ходить. Тогда она обратилась в горисполком, чтобы ей выделили путёвку в санаторий им. Бурденко (прежде она ни разу в санатории не лечилась), но Тамаре отказали: мол, там - только спинальники, а она всё же передвигается на своих двоих. А ровно через год, в 2003-м, произошла трагедия: женщина сломала позвоночник. Теперь надо было спасать не только Тамару, но и её детей - сохранить семью, ведь в таком состоянии женщина может отказаться от воспитания несовершеннолетних ребят. Ей тут же предложили путёвку в долгожданный санаторий. И молодая женщина попала туда уже прикованной к инвалидному креслу.
"Чтобы понять инвалидов, надо оказаться на их месте, - говорит Тамара. - Здоровый человек не проникнется проблемами людей с ограниченными возможностями, потому что он с этими проблемами сам никогда не сталкивался. Кстати, насколько тяжело колясочникам, я осознала тоже только после того, как оказалась в инвалидном кресле".
Тамара в полной мере прочувствовала, как трудно жить спинальникам в горной местности Южнобережья. Уже не говоря о том, что Алушта в основном застроена многоэтажными домами и огромная часть инвалидов не имеют возможности даже выйти из дома.
И вот, зарегистрировав общество "Благодать", она и двое единомышленников стали искать собратьев по несчастью. Выяснили, что только на территории Большой Алушты живёт более восьмидесяти детей-инвалидов. Надо было подыскать помещение, где все могли бы собираться. Тамара отдала своё, которое когда-то, занимаясь народной медициной, арендовала в цокольном помещении пятиэтажки. Нашла и спонсоров - киевскую компанию "Инмаркет", которая на протяжении нескольких последующих лет материально поддерживала общество. Приобрели оргтехнику, Тамара за свои деньги купила специальную программу, по которой сегодня инвалиды успешно обучаются работе за компьютером. Когда общество зарегистрировали, из местного бюджета стали поступать средства на нужды инвалидов. По желанию ребят приобрели караоке, теперь они с удовольствием собираются в крохотном подвальном помещении и поют.
Но, живя в курортном городе, инвалиды хотели иметь и своё оборудованное для них место возле моря.
Борьба продолжается
"Как-то на набережной обратила внимание на двух инвалидов в колясках, таких же, как я, которые сверху пытались заглянуть на пляж. Просто заглянуть! У них не было возможности спуститься, подъехать к кромке воды и хотя бы окунуть ноги в море. Такая тоска читалась в их глазах", - рассказывает Тамара.
Организаторы общества решили: в Алуште у людей с ограниченными возможностями должен быть пляж.
Объехав всё побережье Большой Алушты, убедились, что коммунальный пляж, находящийся рядом с городским на центральной набережной города, подходит больше всего. Он как будто создан для колясочников: вдоль стены через весь пляж проходит забетонированная широкая дорожка. Сделать пандус, перила, навесы - лучшего места для отдыха людям, страдающим тяжёлыми недугами, и не представить. Решением сессии Алуштинского горсовета в 2007 году общество получило пляж. И буквально за две недели благодаря всё тем же спонсорам полностью его оборудовало.
Тамара вспоминает, что во время строительных работ у берега каждый день кувыркались дельфины. А родители, работая наравне со строителями, говорили своим детям: "Смотрите, эти умные создания понимают, что пляжный уголок делается для вас, и они радуются этому".
И вдруг у пляжа появились "новоявленные хозяева": ООО "ЮБК", в состав которого входят пансионаты "Северная Двина" и "Таврида", давно положившие глаз на этот кусок прибрежной зоны. И хотя "Северная Двина" имеет в Профессорском уголке три пляжа в два яруса, руководству ООО "ЮБК" захотелось получить ещё один - в центре Алушты. В 2006 году по результатам инвентаризации всех пляжей им в этом было отказано.
Сезон 2007 года тоже прошёл спокойно. А в ноябре случился мощный шторм, который разворотил всё: сорвал перила для инвалидов, раскурочил пандус, даже буну разбил, которая, правда, и до этого уже лет десять находилась в плачевном состоянии. Как только весной следующего года инвалиды решили всё восстановить, тут же появились плечистые сотрудники "ЮБК" и работать не дали. Женщин, пытавшихся разгребать завалы, отталкивали. Затем цепью встали на воротах и перегородили проход.
Просматривая кадры любительского видео, Тамара не может сдержать слёз: мама одного из детей-инвалидов цитирует слова, которые произнесла директор пансионата "Таврида": "Мы не можем допустить, чтобы отдыхающие на центральной набережной видели инвалидов, это может им нанести моральную травму". Каково?! А в следующем видеосюжете - посторонний молодой человек, не выдержав, подходит к воротам и спрашивает у держащих оборону охранников "Тавриды": "Мужики, как вы можете противостоять инвалидам, разве вы не понимаете, что Бог всё видит? Просите у этих людей прощения, чтобы вам самим никогда не оказаться в таких же колясках, и уходите отсюда". Не помогло. Инвалидам так и не дали достроить пляж, и всё лето 2008 года он пустовал. И опять те, кто не мог передвигаться на своих ногах, вынуждены были любоваться морем на расстоянии. А ведь ещё за год до этого здесь могли поправлять своё здоровье не только инвалиды Алушты и Симферополя, но и больные, которые приезжали из других городов и даже стран.
Начались бесконечные разбирательства. Суды первой и второй инстанций инвалиды проиграли. И только Верховный суд Украины отменил прежние решения.
Теперь ООО "ЮБК" начало сражаться за укрепительные сооружения, на содержание которых оно прежде заключило договор с Крымским республиканским предприятием "Противооползневое управление" на сорок девять лет. В феврале 2008 года Министерство строительной политики архитектуры АРК обратилось к генеральному директору ООО "ЮБК" Ольге Соловьёвой с просьбой расторгнуть договор с противооползневым управлением и отдать пляж инвалидам, даже пообещали пансионату "Таврида" выделить другой. Но это обращение не было услышано.
Двадцать восьмого мая этого года общество "Благодать" возобновило работы по благоустройству пляжа. И опять повторилась прошлогодняя ситуация.
"Но теперь мы пригласили прокурора Алушты. Показали, как должностные лица санатория "Таврида" руководят хулиганскими действиями своих сотрудников. А это уже тянет на уголовное дело не просто по статье 296 ("Хулиганство"), а по 365-й статье ("Превышение должностными лицами своих полномочий"), - объясняет Тамара. - И с этого дня мы могли работать спокойно: нас охраняла милиция".
Странно, почему этого не было сделано раньше, ведь о физическом противостоянии правоохранительные органы знали с самого начала конфликта. Сегодня "всемогущее" ООО "ЮБК" продолжает настойчиво добиваться своего, обвиняя общество инвалидов в том, что оно совершило самозахват пляжа.
"Мы будем бороться за пляж, - говорит исполняющий обязанности директора пансионата "Таврида" Галина Поцелуева. - У нас на руках есть все документы на право пользования инженерными сооружениями - буной и подпорной стеной. Наша первостепенная задача - не дать волнам разбивать набережную, для этого мы продолжим засыпать пляж галькой и расширять площадь. Кстати, на этом месте раньше не было пляжа - он искусственно создан".
"Значит, главная ваша цель, - это всё-таки пляж?" - уточняю.
"Поймите, мы же - пансионат. Если не будем иметь свой пляж, потеряем семьдесят процентов наших отдыхающих. По договору пользования мы платим деньги противооползневому управлению и отвечаем за инженерные сооружения".
"Кстати, ещё хочу сказать, что на том пляже я видела кого угодно, только не инвалидов", - добавляет Галина Поцелуева.
Мы тоже побывали на этом пляже и убедились, что инвалидов там абсолютное большинство. И это - единственное место, где люди с ограниченными возможностями чувствуют себя комфортно. Нет ни косых взглядов, ни неодобрительных слов, ощущается особая атмосфера доброты и великодушия. Но как долго эти люди смогут радоваться своей удаче? И насколько у них хватит сил противостоять чёрствости и алчности?
http://www.kp.crimea.ua/newspaper_details.php?newspaper_id=2920ОХОРОНА ЗДОРОВ'Я
НЕБЕЗПЕЧНІ ЯЙЦЯ
Анатолій Рєзников, «Рівне вечірнє», 18.08.2009
За 7 місяців цього року у порівнянні з відповідним періодом минулого року в області зросла захворюваність на сальмонельоз на 84,3%.Неблагополучна епідемічна ситуація склалась у м.Рівному і Рівненському районі, а також у Млинівському, Радивилівському районах та Кузнецовську. Розслідування причин виникнення кожного випадка сальмонельозу, що проводять епідеміологи санепідслужби, як правило, виявляють, що захворілі вживали яйця курячі або курятину, придбану на ринках або в магазинах.
У зв’язку із високою захворюваністю на сальмонельоз санепідслужба області проводить комплекс заходів з профілактики захворювань, викликаних цим мікроорганізмом. Серед інших заходів спеціалісти санепідслужби проводять відбір проб яєць, курячого м’яса, м’ясних продуктів для лабораторних досліджень. Нещодавно такі дослідження виявили сальмонелу з яєць курячих, що реалізувались у Рівному, а також із стегна курячого сирого.
Тому раджу дотримуватись таких рекомендацій: не вживати яйця у сирому вигляді, дотримуватись гігієнічних вимог під час приготування страв. Яйця сирі зберігати окремо від інших продуктів, не викладати на стіл, а відразу поміщати їх у каструлю для варіння. Не готувати яєшню та омлет. Такі ж вимоги до зберігання мяса, розробляти м’ясо слід на окремій дошці, яку потім ретельно помити з миючими і дезінфікуючими засобами. Частіше мити руки з милом.
У зв’язку із високою захворюваністю на сальмонельоз головний державний санітарний лікар області Г.Шевченко 5 серпня цього року видав постанову «Про заходи щодо зниження захворюваності на сальмонельоз». Ця постанова зобов’язує керівників відповідних підпрємств, організацій та установ здійснити низку додаткових заходів з профілактики сальмонельозу. Керівникам птахоферм слід вжити заходів щодо недопущення реалізації яєць та курячого м’яса, інфікованого сальмонельозом. Забезпечити лабораторний (мікробіологічний) контроль кормів, яєць, яйцепродуктів, курей, курячого м’яса. Провести дератизаційні заходи щодо знищення гризунів, які часто є носіями сальмонел. Слід вжити додаткових заходів з профілактики сальмонельозу і керівникам м’ясопереробних підприємств, забійних пунктів, підприємств торгівлі і громадського харчування, а також керівникам оздоровчих та дитячих дошкільних закладів. Ветеринарним працівникам необхідно значно посилити контроль за птахофермами і ринками.
Автор - завідувач епідвідділу обласної СЕС.
http://www.rivnepost.rv.ua/showarticle.php?art=021821ЗБЕРЕЖЕННЯ ДОВКІЛЛЯ
ПЛИВУТЬ МАЛЬКИ ДО АЗОВУ
Андрій Багнюк (УМ), «Запорізька правда», 18.08.2009
У липні два приватних підприємства Північного Приазов'я випустили в гирла річок Берда та Єланчик 70 тисяч мальків руського осетра.Для того, аби їх виростити, а це тривало майже півроку, потрібні були не тільки щоденна праця колективу, а й майже чотири кілограми живих чорних ікринок вартістю у кількасот тисяч гривень.
Ще більше інвестицій вклав у зарибнення Азову колектив (створеного на базі підприємства "Бриз") Бердянського осетрового заводу, випустивши тижнем раніше у річку Берду 200 тисяч мальків судака. І на Донеччині, і на Запоріжжі, аби мальок не став легкою здобиччю спритників, процес його "приживання" в Азовському морі упродовж щонайменше кількох діб патрулювали на катерах спеціальні бригади.
Слушне уточнення - який сенс приватнику "тринькати" гроші на реанімацію рибних ресурсів моря, якими упродовж останніх якщо не десятиріч, то принаймні років активно користується не стільки Україна чи Росія, як "лицарі ікри і балика"?.. В ініціаторів жевріє, хоча й примарний, відсоток надії, що колись-таки буде задіяно обіцяну державну програму відтворення живих ресурсів (можновладці столичних відомств час від часу презентують світлі перспективи як для Азовського, так і Чорного морів, для Дніпра й інших, більш-менш потужних, водних артерій країни). Запрацює ж колись програма і для тих, хто випередив державу, врешті-решт настане час компенсації їхніх затрат.
Щодо масштабних планів бердянського "Бризу", то їх було розроблено з огляду на прийняту свого часу державну програму "Український осетр", яка є своєрідною спробою повернути
Азов у ті часи, коли його води кишіли севрюгою, руським осетром, білугою, бестером... Нинішній дефіцит ще якихось 20-30 років тому встигав розмножуватися самостійно і, сягаючи кількаметрового "зросту", пригадують, дещо гіперболізуючи, рибалки "з бородою", заважав човнам плавати!.. Це на повному серйозі вам розповідатимуть як у Бердянську, так і в інших рибних місцях Приазов'я; відновлювати ж осетровий статус-кво Азову заходилися одиниці.
Очолюваний Сергієм Матвєєвим "Бриз" - найзавзятіше. "У цього підприємства з розведення руського осетра й судака велике майбутнє, - каже фахівець з аквакультури Азовського ПівденНІРО Петро Кулик. - Шкода, що в державі таких ентузіастів ще замало. Я ж неодноразово акцентував: щороку Азовське море здатне прийняти 100-150 мільйонів такого малька. Було б у запорізькому регіоні з десяток таких підприємств - за п'ять років Україна змогла б реально відновити на Азові промисел не лише судака, а й осетрових".
Прогноз, можливо, надто оптимістичний, позаяк ідеться про надто складний процес: наразі кожна ікряна самка осетра воістину - на вагу золота, до того ж, природна репродуктивна функція у неї "запрацює" лише у віці 25-30 років. "Бажане для рибоводів пришвидшення уможливлюють умови заводські, інтенсивна технологія, - уточнює пан Кулик. - У нашої науки є дані, що в тепличних умовах, які підтримувалися постійно, згідно з індустріальною схемою, визрівання самок руського осетра відбувалося і за п'ять-шість років! Однак у спорудження такого заводу, з комп'ютерами й іншим сучасним обладнанням, необхідно вкласти ще з десяток мільйонів. І не гривень, а євро!".
Минулого року сейнери "Бризу" борознили Азовське море, влаштувавши тривале полювання за самками осетра - і трьох таки упіймали! Задіявши анестезію, ікру з них дістали і вирощували в інкубаторах (самки лишилися живими й "приходили до тями" у спеціальних ставках Бердянського осетрового заводу). Як повідомив 29 липня Сергій Матвєєв кореспонденту "УМ", у першій декаді серпня у гирло Берди випустять малька уже не судака, а руського осетра, який попливе в Азов. Для відтворення в умовах природних; у заводських же, акцентує Петро Кулик, із цього покоління "ікродіток" за п'ять-шість років можна було б мати річну кількість самок: "Для мільйона мальків достатньо двадцять п'ять ікряних самок. Оце була б потужність осетрового заводу!".
Наразі ж бердянці випустили "на волю" 200 тисяч судачків. Для цього спершу спустили воду зі ставка, до якого мальків було доправлено спеціальними лотками, затим фахівці фіксували вагу і "зріст" судачків, яким належить скласти своєрідний іспит на адаптацію, переселившись із прісноводної Берди до солоного Азову. За тим, як мальки розпочали недовгий, але складний шлях у море, спостерігали фахівці Держрибгоспу й Азоврибінспекції, науковці низки НДІ і представники Бердянської районної держадміністрації (державні мужі - з огляду на участь "бюджетної гривні" у фінансуванні дебютного зариблення Азову).
До речі, і на Донеччині, і на Запоріжжі шлях малька до моря ускладнений станом Берди і Єланчика. Той таки ж пан Кулик акцентує на потребі розчищення русел усіх малих річок - і не тільки у Північному Приазов'ї: "За великим рахунком, риба і сама б заходила на нерест у наші прісноводні водоймища, якби гирла річок не замулилися і не заросли густим очеретом. Україна невпинно втрачає природні нерестилища".
У Європі за кожного малька осетрових виробнику платять щонайменше десять євро, у нас - обіцяють по гривні! Попри це колектив "Бризу" має намір розвивати своє унікальне підприємство. Вже 2010-го на осетровому заводі почне функціонувати потужний інкубаційний цех, у якому щороку вирощуватимуть до одного мільйона осетрових й удесятеро більше - судака. Знаково, що для Сергія Матвєєва вирощені мальки досі є суто інструментом відновлення дефіцитних популяцій - про рибку як товар наразі не йдеться. "Дякуючи" передовсім державі.
http://www.zp-pravda.info/index.php?option=com_content&view=article&id=533:2009-08-17-22-35-03&catid=1:latest-news&Itemid=50ЧИ БУДЕ ПРАЦЮВАТИ МОРПОРТ?
Тетяна Гурічева, «Одеські вісті», 15.08.2009
Тема прес-конференції - відновлення морського суднового каналу.Минулої середи за участі голови обласної організації НСЖУ Юрія Работіна, представників ІА «Контекст-Причорномор’я», газет «Морские ведомости Украины», «Одеські вісті», «Комсомольская правда в Украине», «На пенсии», ТРК «Новости Приднестровья» і супутникового телеканалу «Реал істейдт ТV» на прес-конференції в Білгород-Дністровському морському торговельному порту обговорювалася ситуація, пов’язана з відновленням морського суднового каналу.
На сьогодні канал замулений до рівня 3 метри 60 сантиметрів, що в окремих випадках унеможливлює судноплавство типу «річка-море». При виході з порту почастішали посадки суден на мілину. Морпорт, який істотно збільшив доходи за останні два роки (до держбюджету у 2009 році перераховано 11 млн 400 тисяч гривень), опинився під загрозою зниження економічних показників. По суті, підкреслив начальник Білгород-Дністровського морпорта Олександр Соборов, відсутність судноплавства – курс на знищення порту. Відзначено, що першопричина перешкод розчищення морського каналу в районі Царгородського гирла залишається за Затоцькою селищною радою.
За словами начальника морпорту, з подання працівників Затоцької селищної ради в деяких ЗМІ з’являються звинувачувальні публікації на адресу порту у зв’язку з руйнуванням берегової лінії. Олександр Соборов підкреслив, що є заяви селищного голови Затоцької селищної ради щодо можливої організації пікетів, котрі перешкоджають підняттю моста через Царгородське гирло і проведенню суден. Зачитано текст телеграми, відправлений селищним головою Затоки Прем’єр-міністрові України, де викладено прохання про вживання екстрених заходів реагування. Телеграми з подібним змістом про інтенсивний розмив берегів, матеріальний збиток і загрозу для життя і здоров’я людей відправлені до ОДА, підрозділу МНС, екологічної інспекції і рибінспекції, прокуратури, СБУ та інших структур.
Відповідаючи на запитання журналістів, Олександр Соборов підкреслив, що подібні звинувачення про розмиви прибережного ґрунту з причин днопоглиблення науковими фактами не підтверджені. Навпаки, Білгород-Дністровський морський порт має у своєму розпорядженні підготовлені науково-обґрунтовані докази фахівців в сфері геоморфології і гідрології, які стверджують, що днопоглиблювальні роботи на зміну берегової лінії не впливають. За спостереженнями вчених, у період відсутності каналу (1945-1967 роки) середня швидкість відступу лінії берега на більшості ділянок затоцьких пляжів становила 2,5-3 метри на рік. Аналіз проведених геодезичних зйомок урізу і промірів глибин у прибережній зоні району смт Затока за той же розглянутий період показав, що лінія берега повсюдно відступила від 45 до 60 метрів. Цей природний багатовіковий природний процес спостерігається і зараз. Днопоглиблювальні роботи, здійснювані в морській частині каналу, раз на два роки в обсязі 60-100 тис. кубометрів, значно менші спостережуваних обсягів природного розмиву.
В одному з експертних висновків Української екологічної академії наук наводяться цифри, що в 50-60 роках минулого століття на косі і у прибережній зоні вилучено близько 20 млн кубометрів піску при загальному обсязі 63 мільйони кубометрів. Крім того, при масовій забудові коси, в основному, використовувався пісок самої коси. За даними, наведеними державним проектно-розвідувальним і науково-дослідним інститутом морського транспорту, на сьогодні держпідприємство «Білгород-Дністровський морський торговельний порт» є єдиним в Україні, яке здійснює підживлення пляжів піском, розробленим у процесі днопоглиблювальних робіт.
На думку вчених, природний розмив і відступ піщаних пляжів у Затоці погіршується в деяких місцях близьким розташуванням житлових і нежитлових споруд до зони верхньої межі штормового запліскування хвиль, при якому процес безповоротного відходу піску із пляжів стрімко прискорюється. Причому самодіяльні спроби захистити береги за допомогою спорудження різного роду огорож, що відбивають хвилі, практично призводять до «миттєвого» зникнення пляжів.
На прес-конференції капітан Білгород-Дністровського морпорту Олександр Соборов звернувся до журналістів із проханням про справедливе і зважене подання матеріалів у зв’язку з гострою ситуацією, що склалася.
http://izvestiya.odessa.gov.ua/index.php?go=Newspaper&in=view&id=16626СТИХІЙНІ ЛИХА, АВАРІЇ, НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ
НИНА КАРПАЧЕВА БУДЕТ КОНТРОЛИРОВАТЬ СИТУАЦИЮ НА СУДНЕ «БЕРИКС»
«Вечерняя Одесса», 18.08.2009
«К омбудсмену Украины обратились с просьбой о защите права на жизнь и здоровье моряки судна «Берикс».Уполномоченный по правам человека Нина Карпачева будет контролировать ситуацию на судне «Берикс» до окончательного решения всех проблем его экипажа, сообщили в пресс-службе Уполномоченного по правам человека.
По информации пресс-службы, «к омбудсмену Украины обратились с просьбой о защите права на жизнь и здоровье моряки судна «Берикс» (в его трюмах — 200 тонн испорченного мяса), которое около 7 месяцев дрейфовало близ побережья Украины без разрешения заходить в порты. С 1 августа 2009 года этот корабль наконец-то поставили на ремонт, однако многие проблемы экипажа остаются до сих пор нерешенными.
Осуществляя производство по этому делу, Уполномоченный по правам человека изучила ситуацию, связанную с необходимостью без"отлагательной замены команды «Берикса» и выплаты морякам в полном объеме заработной платы. Состоялись телефонные переговоры с капитаном Леонидом Прохоровым, членами экипажа Дмитрием Сухаревым и Сергеем Олениным. Обсуждены наиболее острые социальные вопросы, волнующие моряков. Они сообщили, что судовладелец Анатолий Дмитраковский не заключал с ними индивидуальных трудовых соглашений, а арендатор в лице возглавляемой Владимиром Нехорошевым николаевской судоходной компании «Укрфрахт», пригласив их для перегонки судна, определил каждому лишь размер заработной платы.
Длительное время судовладелец не выходил на связь с экипажем, заработная плата экипажу не перечислялась, продукты питания поставлялись нерегулярно и в недостаточных объемах. Моряки еще 16 июня 2009 года подали капитану заявления об увольнении и снятии их с борта судна, но эта просьба не удовлетворялась.
Как мы сообщали, 17 июля с. г. Кабинет Министров Украины на заседании, на котором присутствовал представитель Уполномоченного по правам человека, принял распоряжение «Об образовании Межведомственной комиссии по решению проблемных вопросов и предотвращению негативных последствий, которые могут возникнуть в связи с пребыванием грузового судна «Берикс» на рейде возле государственного предприятия «Морской торговый порт «Южный»» с грузом, запрещенным для ввоза на территорию Украины».
Вечером 31 июля судно «Берикс» пристало к причалу судоремонтного завода «Украина» в Одессе для ремонтных работ. Мясо на борту находится в замороженном состоянии, трюмы опломбированы.
Как сообщил журналистам председатель Одесской областной государственной администрации Николай Сердюк, 20 августа судно покинет Одесский порт и направится в Турцию.
http://vo.od.ua/article/11565ДЕМОГРАФІЯ
НАСЕЛЕНИЕ УКРАИНЫ ДО 2050 ГОДА СОКРАТИТСЯ НА 15 МЛН ЧЕЛОВЕК
Анна Сидорова, «Днепровская правда», 14.08.2009, Днепропетровская обл.
Количество умерших на Украине превышает число новорожденных.Как сообщили в Центре новостей ООН, «развитые страны столкнутся с сокращением численности их населения. В период 2009-2050 годов это произойдет в 45 государствах. В том числе, в Российской Федерации на 33 млн человек, в Японии — на 25 млн человек, в Украине — на 15 млн человек, в Германии — на 8,4 млн человек и Польше — на 7,7 млн человек»,— отмечается в докладе.
В тоже время, в ближайшие несколько десятилетий население мира еще больше постареет. Увеличится число городских жителей. К 2050 году число людей в возрасте 60 лет и старше почти утроится и достигнет 2 млрд человек. К 2050 году 70% будут проживать в городах.
В июле 2009 года численность населения мира достигла 6,8 млрд человек и, согласно среднему варианту прогнозов, составит 7 млрд человек в 2012 году, 8 млрд — в 2025 году и 9 млрд — в 2045 году. На долю Бразилии, Индии, Индонезии, Нигерии и Пакистана придется 70% прогнозируемого прироста населения.
В документе обращается внимание на то, что в большинстве регионов мира продолжительность жизни увеличивается. На сегодняшний день в среднем люди живут 67,2 года. При этом в промышленно развитых государствах — 76,5 лет, в развивающихся странах — 65,4 лет. В наименее развитых странах средний показатель продолжительности жизни составляет лишь 54,6 года.
Напомним, по данным Института демографии и социальных исследований НАН Украины, сегодня в среднем мужчина в Украине живет 62 года, что на 12 лет меньше среднего возраста жизни украинской женщины и на пять-шесть лет короче жизненного пути мужчин в развитых странах.
Из европейских государств хуже ситуация только в России, где разрыв между длительностью жизни мужчин и женщин достигает 14-15 лет. В возрастной группе от 40 до 49 лет мужчины умирают в 3,5 раза чаще, чем женщины.
Вместе с тем, согласно официальным данным, в Украине на протяжении 2008 года, впервые за десять лет, рождаемость превысила смертность сразу в трех регионах Украины. Наилучшие показатели в Киеве, Закарпатской и Ровенской областях. Но при этом беспристрастная статистика свидетельствует: более половины украинских семей не имеют детей. При этом чаще всего украинцы решаются завести одного ребенка, а количество желающих содержать двое и более детей неуклонно сокращается. Такие последние данные обнародовал Госкомстат Украины.
В частности, в 2008 году в стране зарегистрировано 62,2% бездетных семей. Для сравнения: в 2007 году — 62,3%, в 1999 году — 55,8%. Из семей с детьми, одного ребенка имели 70,7% родителей, по сравнению с 68,1% в 2007-м и 60% в 1999 году. При этом каждая четвертая семья содержала двух детей — 25,5% (в 2007 — 27,9%, в 1999 — 34,3%), а трех и более — 3,8% (в 2007 — 4%, в 1999 — 5,7%). Дети до 18 лет в 2008 году были в 37,8% семей. Этот показатель немного выше, чем в предыдущем году — 37,7% и существенно меньше, чем в 1999 году — 44,2%. К сожалению, в Днепропетровской облас¬ти население тоже продолжает сокращаться. Только за январь-май этого года, по информации областного управления статистики, оно уменьшилось на 90,1 тысяч человек. Темпы сокращения несколько упали, что связано с увеличением рождаемости (до 10,9 малышей на 1000 жителей в этом году против 10, 3 в аналогичном периоде прошлого года). Несколько упал и показатель смертности: 19 человек на 1000 населения в прошлом году по сравнению с 17,4 в этом. Но, несмотря на позитивные тенденции, количество умерших превысило число новорожденных в 1,6 раза.
http://www.dneprovka.dp.ua/t6587/ІСТОРИЧНА СПАДЩИНА
ПОЗИТИВНІ НАСЛІДКИ КОНСТРУКТИВНОГО ДІАЛОГУ
Олена Ігнатенко, “Зоря Полтавщини”, 14.08.2009
Прес-конференція народного депутата України Миколи Кульчинського з приводу увіковічення пам’яті гетьмана Івана Мазепи.Ініціатор увіковічення пам’яті гетьмана України Івана Мазепи народний депутат України, голова Полтавського обласного об’єднання Всеукраїнського товариства “Просвіта” Микола Кульчинський провів прес-конференцію для полтавських журналістів.
Він розповів про робочу зустріч із міським головою Полтави Андрієм Матковським. “Ми вирішили і узгодили всі проблемні питання щодо зведення пам’ятника Івану Мазепі. Тепер маємо сприяння усіх структур міськвиконкому, і не має бути жодних проблем, щоб довести почату справу до логічного завершення”, – повідомив народний депутат.
Однак, за словами Миколи Кульчинського, нині ще не визначене місце встановлення пам’ятника, оскільки попередньо узгоджене місце на Соборному майдані у Полтаві не мало відповідного документального оформлення. Тому вирішено узгодити для монумента нове місце. Автор скульптурного зображення гетьмана Віктор Шевченко, який теж брав участь у прес-конференції, зауважив, що оскільки пам’ятник Івану Мазепі – монументальний і має домінувати на всій території, то нині він разом із міськими архітекторами вивчає й аналізує інше найбільш прийнятне місце.
Днями уже виготовлений пам’ятник доставлять у Полтаву. Товариство “Просвіта” як замовник пам’ятника передасть його у комунальну власність міста. Нині, щоб повністю розрахуватися за виготовлення пам’ятника з Київським творчо-виробничим комбінатом “Художник” НСХУ, не вистачає 274 тисяч гривень. “Ці кошти ми знайдемо, – говорить Микола Кульчинський. – Але щоб не збирати гроші ще й на благоустрій території довкола скульптури, звернемося до волонтерів, аби на громадських засадах допомогли облаштувати прилеглу територію”.
Як повідомив Микола Кульчинський, міський голова Полтави Андрій Матковський пообіцяв скликати позачергову сесію міської ради, де депутати мають остаточно затвердити місце розташування пам’ятника Івану Мазепі.
Встановити пам’ятник планують до 21 вересня – 300-ї річниці смерті гетьмана України.
http://www.zorya.poltava.ua/index.php?rozd=&nomst=1698ЗВІЛЬНЕННЯ
НА ВІТОВСЬКОГО ЗНОВУ ЗМІНИ
Ірина Цицак, «Суботня пошта», 17.08.2009, Львівська обл.
Зміна керівництва Управління Служби безпеки України в Львівській області.14 серпня, Президент України Віктор Ющенко звільнив із посади начальника Управління Служби безпеки України у Львівській області Станіслава Курмана. Відповідний указ (№610/2009) розміщено на офіційному сайті Глави України. Причини звільнення наразі не відомі, як і невідомо, хто стане новим керівником УСБУ на Львівщині.
Також у п'ятницю керманич держави своїм указом 609/2009 звільнив Віктора Мікуліна з посади ректора Національної академії Служби безпеки України.
Учора ж у телефонній розмові з "Поштою" Станіслав Курман зазначив, що причин свого звільнення не знає, але наступного тижня у нього має відбутися зустріч із керівництвом Служби безпеки України, зокрема Валентином Наливайченком. "Це нормальні кадрові ротації в СБУ. Не треба загострювати це питання", - зазначив співрозмовник. Пан Курман додав, що "буде продовжувати службу на тій ділянці, де йому запропонують".
Нагадаємо, що Станіслава Курмана керівником УСБУ у Львівській області Президент призначив своїм указом №1175/2008 від 17 грудня 2008 р. Як писала "Пошта", пан Курман уже 26 років поспіль працює в органах державної безпеки. Навесні в інтерв'ю виданню він зазначав: "Зараз спецслужба стала сильнішою, аніж десять років тому. Насамперед своєю державницькою позицією та професійними кадрами". Нагадаємо також, що Станіслава Курмана Президент свого часу нагородив орденом Б. Хмельницького III ступеня. Як було сказано в коментарі до указу, "завдяки вмілим і своєчасно проведеним слідчо¬оперативним заходам були задокументовані переконливі факти хабарництва з боку голови і суддів Львів¬ського апеляційного адміністративного суду".
http://www.lvivpost.net/content/view/5322/87/ОПИТУВАННЯ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ
ЧИ ВДАСТЬСЯ ЗАБРАТИ У ЧИНОВНИКІВ НЕЗАКОННО НАЖИТЕ МАЙНО?
«Високий замок», 17.08.2009, Львівська обл.
Голова СБУ Валентин Наливайченко пропонує прийняти закон, який би давав право позбавляти чиновників надбаної власності, рахунків у банках, які не збігаються з їхньою декларацією про доходи.Людмила Козельницька, волонтер однієї з громадських організацій:
Ні. Не вдасться. Наші чиновники – великі крутії і «шифрувальники». Вся їхня власність оформлена на підставних осіб, прикрита «дахом» у Києві, так що і комар носа не підточить. Недавно ваша газета писала про трагедію на озері Байкал, де через високого посадовця, який ганяв на гідромотоциклі, потонув хлопчина. На цьому озері є багато «теремків», які належать то відомому народному депутату, то великому податківцю, то одному з найбільших підприємців області, то одному з провідних чиновників Львівщини. Спробуй під них підкопайся – горло перегризуть. До речі, на тому озері заборонили їзду на скутерах, але вчора, у неділю, з 12 до 15 години ті «крутелики»-вітрогони знову ганяли по Байкалу, де відпочивало повно людей…
Брати під ніготь цих шкуродерів треба. І не тільки тих, хто ходить на державну службу. Мені розповідали про одного священика. У нього помешкання на два поверхи, їздить на престижній іномарці, двох дочок вивчив на платній основі. І в той же час він подає довідку про свою бідність і просить у держави субсидію…
Михайло Рибій, пенсіонер:
Анекдот, і тільки. Наливайченко сказав своє, аби перед виборами пару випустити. Скажіть, хто відбиратиме незаконно нажите майно – такі самі, як вони, які теж незаконно наживаються? То хіба вони не знайдуть між собою спільної мови? Всі наші депутати, керівники держадміністрацій, голови рад переоформили свої фірми на родичів, друзів, знайомих, і потайки ведуть свій бізнес, лобіюють його, часто використовуючи державні кошти. Всі це знають, але ніхто не збирається виводити нечесних на чисту воду...
Микола Михайлів, безробітний:
Думаю, що в нього з цього нічого не вийде... Вони усі в одній системі, а тому забирати нічого ні в кого не будуть. Такі заяви – це чистої води популізм.
Петро Савка, охоронець:
Ні, не вдасться. Чиновники – самі собі влада і самі собі закон. Цей закон не буде працювати. Це вже не перший випадок, що є підстави забирати незаконно набуту власність, а не забирають. І ще багато інших законів є, які не працюють...
http://www.wz.lviv.ua/pages.php?atid=76082ПОЧЕМУ НЕКОТОРЫЕ РОССИЯНЕ ХОТЯТ СТАТЬ ГРАЖДАНАМИ УКРАИНЫ?
Анна Сидорова, «Днепровская правда», 14.08.2009, Днепропетровская обл.
Число опрошенных невелико, и полагаться на эти данные нельзя, но доводы, предложенные активистами, интригуют.Намеки патриарха Кирилла на то, что он не прочь получить двойное гражданство, натолкнули активистов Русского национал-демократического движения (РНДД), националистической, но не государственной организации, на проведение опроса (хотели бы они принять украинское гражданство) в граничащих с Украиной регионах РФ, пишет американская Window On Eurasia.
Поскольку многие журналисты обсуждают, захотят ли украинцы принять российское гражданство, это одна из редких попыток узнать — а как бы отнеслись россияне к движению в обратном направлении. Число опрошенных невелико, и полагаться на эти данные нельзя, но доводы, предложенные активистами, интригуют. Согласно РНДД, есть восемь причин, почему этнические русские могут выражать желание получить украинское гражданство.
Во-первых, по словам представителей движения, если сравнивать с Российской Федерацией, то население Украины более однородное — славянское. Это позволило бы «этническим русским чувствовать себя комфортно».
Тогда как в России «мирное и безоружное славянское коренное население» часто подвергается нападениям со стороны «вооруженных» группировок с Кавказа, что провоцирует «межэтническую войну». В Украине был зафиксирован лишь один случай такого нападения, говорят активисты РНДД.
Во-вторых, тут, в отличие от Российской Федерации, можно «свободно» регистрировать религиозные организации. Многим таким общинам, включая староверцев, тяжело, если не невозможно, осуществлять свою деятельность в России. Но те же самые люди не будут иметь абсолютно никаких проблем в Украине.
В-третьих, украинское правительство, в отличие от российского, не выступает против титульной нации. Ни один высокопоставленный украинский чиновник, говорят активисты, не позволит себе заявить, что «Украина не для украинцев». Тогда как почти все высокопоставленные чиновники Российской Федерации бросаются заявлениями типа «Россия — для русских». (? – Ред. обзоров РП)
Более того, активисты РНДД отмечают, что в Уголовном кодексе Украины нет такой статьи как параграф 282 в российском — в соответствии с ним, власти РФ обычно притесняют оппонентов, которых Москва изображает «экстремистами» или которые «разжигают вражду» между этническими и религиозными группами.
В-четвертых, «условия прохождения службы в украинской армии гораздо более терпимые», чем в российских войсках. В Украине, заявляют национал-демократы, «практически нет случаев самоубийств или смертей военнослужащих».
Пятое: условия ведения бизнеса в Украине — более цивилизованные, чем в России. Там «невозможно вести легальный бизнес», потому что предприниматели вынуждены платить «бандитским структурам, люди которых — это в основном работники МВД, ФСБ и высокопоставленные чиновники российского правительства».
Шестое: уровень преступности намного ниже в Украине, чем в России.
Седьмое: медицинское обслуживание более «доступное».
И восьмое. По словам активистов РНДД, украинские мужчины живут дольше российских — в среднем до 62 лет. Тогда как российские умирают примерно в 59.
Статья на сайте anvictory.org, публикующая эти выводы, также приводит дискуссию об этнических украинцах в России. Москва говорит, что их менее трех миллионов, тогда как может быть в три раза больше — не только в прилегающих к Украине регионах, но и на Дальнем Востоке, в регионе, который украинцы называют «Зеленый клин».
Кратко изложив историю возникновения украинских общин на территории Российской Федерацией, сайт указывает на то, что российские власти сделали все возможное для того, чтобы вынудить их отказаться от родного языка и стать русскими — как этнически, так и политически.
На настоящий момент, говорится там, в соответствии с российской государственной политикой украинский имеет статус «редкого языка». «Сейчас в РФ есть лишь несколько украинских школ (в Москве, в Белгородской области и в Краснодарском крае), и только одна библиотека украинской литературы в Москве».
Ее служащие, продолжает anvictory.org, подвергались преследованиям не только за «пропаганду украинского языка и украинской культуры», но также за «несколько писем, которые они написали Министерству иностранных дел Российской Федерации и президенту Украины».
Более того, по мнению украинских ученых, российские учебники дают сильно искаженный образ истории Украины — более сомнительный, чем изложение российской истории украинцами и другими народами, на что часто жалуются российские ученые, обозреватели и пропагандисты.
В результате, многие этнические украинцы в Российской Федерации также заинтересованы в получении украинского гражданства, для того, чтобы потом иметь возможность вернуться на родину. Это еще один довод в пользу того, что высказывания патриарха Кирилла могут иметь непредвиденные последствия.
http://www.dneprovka.dp.ua/t6580/
* * * Повнотекстовий огляд регіональної преси. До випуску ввійшли матеріали, які з’явилися на шпальтах та в інтернет-версіях обласних та міських газет України по 18 серпня 2009 року включно.
Заявки на отримання друкованих версій, а також зауваження та пропозиції можна надсилати за адресою:
demchenko_o@rada.gov.ua
або телефоном: 255-25-43,
Демченко Олені Анатоліівні