Огляд реґіональної преси

Випуск 30, 8 травня 2009 р.

 
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
ДЕПУТАТИ МОЖУТЬ СПАТИ СПОКІЙНО - ЗАВЧАСНО ЇХ НЕ РОЗЖЕНУТЬ
Іван Фаріон, "Високий замок", 05.05.2009, Львівська обл.
Конституційний Суд дав Президенту негативну відповідь на його подання щодо правомочності нинішнього уряду та його глави у зв'язку зі створенням нової коаліції.

Є ЛИШЕ ГОЛОСЛІВНІ ЗАЯВИ
"Суботня пошта", 05.05.2009 , Львівська обл.
Володимир Сівкович, народний депутат України, голова тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань розслідування обставин отруєння Віктора Ющенка, про перешкоди у роботі комісії.

НУЖНО ПРЕКРАТИТЬ ТЕРЗАТЬ СТРАНУ
Елена Манина, "Крымская правда", 30.04.2009
Главные информационные посылы, озвученные головой Верховной Рады Украины Владимиром Литвиным на пресс-конференции в Симферополе.

ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ
ВЕСЕЛЕЙ БЕЗ ВЕКСЕЛЕЙ?
Ирина Каратаева, Дмитрий Желнин, "Слава Севастополя", 07.05.2009, АР Крым
Президиум городского совета перенес плановое заседание сессии с 12 на 19 мая. Тайм-аут депутатам пришлось взять из-за правительственного нововведения в сфере ЖКХ.

ВЗЯТКИ «В ЗАКОНЕ»
Диана Скляренко, "Крымская правда", 06.05.2009
Теперь каждый прогул, неудачно или не вовремя сданный экзамен  дорого обойдётся студентам и не в переносном, а в самом что ни на есть прямом смысле этого слова.

РЕГІОНАЛЬНА ВЛАДА
ОДЕССА ПОЛУЧИЛА НАГРАДУ ОТ ПАСЕ
"Вечерняя Одесса", 07.05.2009
Парламентская ассамблея Совета Европы 29 апреля обнародовала список лауреатов Европейской премии органов местного самоуправления за "активное развитие европейских идеалов".

БЛИЗНЮК РАЗБЕРЕТСЯ СО ВСЕМИ ФАШИСТАМИ
Кирилл Фильчаков, "Салон Дона и Баса", 05.05.2009, Донецкая обл.
В Донбассе в очередной раз "наехали" на украинских националистов и сторонников НАТО.

ПИР ВО ВРЕМЯ ЧУМЫ
Дмитрий Русич, "Главное", 02.05.2009, Харьковская обл.
Вместо того, чтобы дотировать предприятия, снизить коммунальные тарифы и помочь развиваться малому и среднему бизнесу, политики продолжают тянуть из народа последнюю копейку.

CПІЛЬНИЙ РЕЗУЛЬТАТ ПЕРЕДБАЧАЄ СПІЛЬНУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
Людмила Самойлова, Ганна Яловегіна, "Зоря Полтавщини", 30.04.2009
Депутати Полтавської облради першим розглянули звіт голови облдержадміністрації Валерія Асадчева про виконання Програми економічного і соціального розвитку області.

СИТУАЦІЯ В КРИМУ
МЕДЖЛИС ХОЧЕТ СТЕРЕТЬ С ЛИЦА ЗЕМЛИ БЕЛОГОРСК
Александр Мащенко, "Крымское время", 05.05.2009
18 мая исполнится 65 лет со дня депортации крымских татар.

ОНИ НИКТО, И ЗОВУТ ИХ НИКАК
Александр Мащенко, "Крымское время", 28.04.2009
У крымского партийного политикума - лихорадка.

РЕШЕНИЕ ВЕРХОВНОЙ РАДЫ АВТОНОМНОЙ РЕСПУБЛИКИ КРЫМ
"Крымские известия", 28.04.2009
О недопустимости проведения на территории Автономной Республики Крым украинско-американских военных учений "Си Бриз-2009" . 20

ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА БЛОКИ
ПЕТРО СИМОНЕНКО: "ПРЕДСТАВНИЦТВО У ВСІХ ГІЛКАХ ВЛАДИ У ДЕРЖАВІ ПОВИННО БУТИ ПРОПОРЦІЙНИМ"
Андрій Тарасенко, "Місто", 07.05.2009, Чернігівська обл.
Чернігів з робочим візитом відвідав лідер Комуністичної партії України народний депутат Петро Симоненко.
КРИТИКА ЧИННОГО ЗАКОНОДАВСТВА
ЕФИМ ФИКС: "КАКИМИ БЫ ТРУДНЫМИ НИ БЫЛИ ВРЕМЕНА, ДЕЙСТВИЕ КОНСТИТУЦИИ НИКТО НЕ ОТМЕНЯЛ"
Ирина Иван, "Крымские известия", 29.04.2009
Закон Украины "О социальной защите детей войны" в полную силу так и не заработал.
ЕКОНОМІКА
НОРОВЛИВІ ІНВЕСТОРИ
Василь Мороз, "Галичина", 07.05.2009, Івано-Франківська обл.
Ряд потужних сільгосппідприємств області затягли з посівною.

НЕДОСІЯНІ БУРЯКИ
Юрій Крикливий, "Слобідський край", 06.05. 2009, Харківська обл.
Інтерв'ю заступника начальника управління агропромислового розвитку Харківської облдержадміністрації В.Ярошенка.

"ЯКИЙ БОРГ ІЗ ЗАРПЛАТИ, НА ЗАВОДІ НІХТО ДОСТЕМЕННО НЕ ЗНАЄ..."
Сюзанна Бобкова, "Високий замок", 06.05.2009, Львівська обл.
Працівники Львівського автобусного заводу вимагають зустрічі з прем'єром.

ТОЧКА ЗОРУ
ЛЕГКО ЛИ БЫТЬ РУССКИМ НА УКРАИНЕ?
Алексей Иванов, "Донецкий кряж", 05.05.2009, Донецкая обл.
Русские на Украине являются вторым по величине этносом после титульной нации.

ПРИВИД УКРАЇНСЬКОГО КОМУНІЗМУ
Анна Новик, "Поступ", 30.04.2009, Львівська обл.
Останнім часом Комуністична партія України пережила чимало потрясінь. Усе і одразу звалилося на комуністів: і дрібні міжпартійні сварки, і претензії на зміну першого номера…

ЗАКОННІСТЬ І ПРАВОПОРУШЕННЯ
НЕ НАЧНЁТСЯ СУД, ПОКА ДЕНЕГ НЕ ДАДУТ
Валентина Воробьёва, "Крымская Правда", 06.05.2009
Снижавшийся из года в год уровень финансирования "самых гуманных в мире" судов достиг нижнего порога - двадцать два процента от потребности.
СКАНДАЛИ
ЛУЦЕНКО ВЛИП В АЛКОГОЛЬНЫЙ СКАНДАЛ
Юрий Данилов, "Донбасс", 06.05.2009, Донецкая обл.
Как сообщает немецкое издание "Bild", в минувший уик-энд в аэропорту Франкфурта министр внутренних дел Украины был задержан немецкой полицией.

ГЕНЕРАЛЬСЬКІ ПОГОНИ - В ОБМІН НА МЕДВЕДЧУКА?
Інна Пукіш-Юнко, "Високий замок", 05.05.2009, Львівська обл.
Зі слів Сацюка, такий бартер пропонували йому за "сприяння" у справі щодо отруєння Ющенка.

ОХОРОНА ЗДОРОВ'Я
НА МЕЖІ: ЕПІДЕМІЧНИЙ ВИКЛИК
Леся Балуцька, "Поступ", 30.04.2009, Львівська обл.
Як і кожну державу в світі, Україну час від часу бентежать ймовірні загрози життю та здоров'ю українського населення.
ЗБЕРЕЖЕННЯ ДОВКІЛЛЯ
ЭПИДЕМИЯ ЗЕМЕЛЬНОГО "ОБЖОРСТВА"
Ольга Мельницкая, "Крымская правда", 29.04.2009
Борьба с разбазариванием природно-заповедного фонда (ПЗФ) ведётся много лет. Пока усилия экологических организаций тщетны, в основном из-за несовершенства земельного законодательства.
СТИХІЙНІ ЛИХА, АВАРІЇ, НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ
ПОД ЗЕМЛЕЙ - ДЕВЯТЬ ШАХТЕРОВ. ПОДРОБНОСТИ ЧП НА ШАХТЕ "ДЗЕРЖИНСКАЯ"
Юрий Данилов, "Донбасс", 05.05.2009, Донецкая обл.
В понедельник, в 15-50 на шахте Новодзержинская в Дзержинске, произошел обвал породы на участке 71. Девять человек остались под землей.
ОПИТУВАННЯ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ
ЮЩЕНКА ПРОСЯТЬ ПІТИ. ПОКИ ЩЕ ПО-ДОБРОМУ
"Рівне вечірнє", 07.05.2009
Більшість українців вважають Президента головним винуватцем кризових явищ у державі й бажають його відставки.
 

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

ДЕПУТАТИ МОЖУТЬ СПАТИ СПОКІЙНО - ЗАВЧАСНО ЇХ НЕ РОЗЖЕНУТЬ
Іван Фаріон, "Високий замок", 05.05.2009, Львівська обл.
Конституційний Суд дав Президенту негативну відповідь на його подання щодо правомочності нинішнього уряду та його глави у зв'язку зі створенням нової коаліції.

Те, чого найбільше остерігалися українські парламентарії від середини лютого, оминуло їх, наче локальна весняна гроза. Погриміло, поблискало, але з великої хмари вийшов малий дощ. Конституційний Суд дав Президенту негативну відповідь на його подання щодо правомочності нинішнього уряду та його глави у зв'язку зі створенням нової коаліції.
Команда Віктора Ющенка стояла на своєму: оскільки наприкінці минулого року було переформатовано парламентську більшість, новій коаліції слід було заново внести Президенту кандидатуру Прем'єр-міністра. А уже він - оголосити претендентів у новий склад свого кабінету. До того ж, на думку Ющенка, з цих питань нардепи мали провести окреме голосування у сесійній залі. Але ні одного, ні іншого, як відомо, не відбулося. Коаліцію задовольняв чинний прем'єр, а відправити його у відставку в опозиції не набиралося голосів...
У президентському зверненні до Конституційного Суду проглядалося очевидне бажання Президента отримати надійну правову основу для розпуску Верховної Ради, усунення з посади керівника уряду Юлії Тимошенко, з яким "гарант" не знаходив спільної мови. У разі реалізації такого сценарію Ющенко "ставив би на місце" головного свого опонента, чого йому не вдавалося в інший спосіб. А також шляхом оголошення дочасних парламентських виборів (вони припадали б на період завершення президентської каденції) отримував би стартовий майданчик для продовження своєї політичної кар'єри - вже у стінах ВР.
Віктор Ющенко був переконаний, що отримає "добро" у Конституційному Суді, вже активно готувався до дострокових парламентських виборів. Зокрема, зміцнював свої політичні штаби (як приклад - запрошення на Банкову політолога Дмитра Видріна, екс-голови Комітету виборців Ігоря Попова). Проте Конституційний Суд "пас" Президенту не віддав. Більшість суддів зійшлася на думці, що внесення пропозиції главі держави щодо кандидатури Прем'єр-міністра, а також кандидатур міністрів належить виключно до повноважень коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді. Відтак, зробили висновок опоненти Президента, нема жодних підстав для підписання "розпускного" указу.
Утім, юристи з Банкової роблять вигляд, що нічого не втрачено. Заступник голови Секретаріату Президента Марина Ставнійчук сказала, що Віктор Ющенко детально вивчить вердикт Конституційного Суду і прийме рішення, проконсультувавшись з парламентськими фракціями і спікером. Однак мало хто вірить, що після незадовільного для себе рішення КС Президент насмілиться втретє "рубати з плеча"...
Моральною компенсацією Віктору Ющенку за цю програну битву з парламентом може стати інше рішення Конституційного Суду. Президент оспорює у КС постанову ВР про призначення президентських виборів на 25 жовтня 2009 року. Шансів домогтися позитивного рішення у цьому випадку для глави держави значно більше. Та й суддям-конституційникам, які вже обмовилися, що не хочуть політичного протистояння, доведеться продемонструвати "паритетність": якщо в одному випадку підтримали одну сторону, в то іншому - іншу…
Коментар для "ВЗ"
Олексій Гарань, професор політології Національного університету "Києво-Могилянська академія", науковий директор Школи політичної аналітики:
- Раніше у Президента не було належної політичної підтримки у парламенті, а після рішення Конституційного Суду у нього нема правової зачіпки для розпуску Верховної Ради. Вона може заспокоїтися і працювати спокійно. Однак гостра політична боротьба триватиме, вона пов'язана з проведенням наступних президентських виборів. Президент захоче добитися реваншу і домагатиметься, щоб ці вибори проводити у січні, а не у жовтні. Рішення - в руках Конституційного Суду, який, очевидно, зважатиме не тільки на суто правові, а й на політичні обставини. Можливо, певну роль зіграє прагнення Конституційного Суду показати своє дистанціювання від різних політичних сил, збалансувати ситуацію. Не виключаю, що якщо у першому випадку КС мимоволі підтримав парламент, то у другому - прислухається до точки зору Президента.
http://www.wz.lviv.ua/pages.php?atid=73470

Є ЛИШЕ ГОЛОСЛІВНІ ЗАЯВИ
"Суботня пошта", 05.05.2009 , Львівська обл.
Володимир Сівкович, народний депутат України, голова тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань розслідування обставин отруєння Віктора Ющенка, про перешкоди у роботі комісії.

Оскільки слідство, яке веде Генеральна прокуратура України за справою про отруєння кандидата у Президенти Віктора Ющенка, вже більш ніж чотири роки тупцює на місці, Верховна Рада наприкінці березня створила власну слідчу комісію. За короткий час, незважаючи на труднощі, комісія продемонструвала певний результат.
- Місяць тому створили комісію. Які напрацювання є сьогодні?
- Наше завдання - розібратися, чому протягом чотирьох з половиною років слідство ні на крок не зрушило з місця і у справі немає ані обвинувачених, ані підозрюваних. Є лише голослівні заяви, а реальних досягнень немає.
По-друге, комісія має розібратися, як ведеться слідство, чому взагалі відсутній прокурорський нагляд над ним, чому один заступник Генерального прокурора без нагляду, без нічого, нібито контролює все слідство, зокрема, й оперативні підрозділи, які допомагають цьому слідству. У результаті виходить безконтрольність.
- З ваших слів, з тієї інформації, яку оприлюднює комісія, можна зробити висновок, що справу про отруєння Віктора Ющенка намагаються просто, як кажуть, "спустити на гальмах". Чому так?
- Поки що ми не розібралися, чому так виходить, чому її спускають на гальмах.
- Чи співпрацює комісія з Генеральною прокуратурою?
- На жаль, виходить співпраця дуже погана, тому що Генпрокуратура надсилає нам відписки теоретичного характеру, робить аналізи законодавства України - що ми маємо право робити, як депутати, як тимчасова слідча комісія, а що не маємо.
- Чи зможе комісія напрацювати хоча б якийсь результат, якісь версії за такого стану справ?
- Результат роботи буде! Мене не цікавить, хто мені заважає, тому що я представляю законодавчий орган - Верховну Раду. І саме Верховна Рада створила цю комісію. Якщо Генеральна прокуратура мені у листі пише, що Верховна Рада не  має права контролювати Генпрокуратуру, то ГПУ, мабуть, забуває, кому вона служить: Україні та її народу чи якійсь одній людині, одному слідчому, одному заступнику секретаря Президента... Це трохи дивна ситуація.
- З'явилася інформацію про те, що члени комісії їздили у Москву, де зустрічалися з екс-заступником голови СБУ Володимиром Сацюком. Що він вам розповів?
- Основне, що він повідомив, це те, що окремі службові особи нашої держави пробували створити фіктивні докази за справою. А за це в Кримінальному кодексі передбачено позбавлення волі від 2 до 5 років. І за цим фактом потрібно порушувати окрему кримінальну справу, бо вона не належить до справи про розслідування (отруєння Віктора Ющенка - "Пошта"). І якщо Генпрокуратура не допускає нас до цієї справи, то ми будемо порушувати нові для того, щоб прискорити це розслідування.
- Відомо, що В.Сацюк також розповів вам, де можна отримати деякі документи того періоду, зокрема, різні аудіозаписи за справою отруєння. Що це за документи і де їх можна отримати?
- Коли комісія їх отримає, то скерує в Генеральну прокуратуру і різні експертні установи для експертизи. Лише після цього будемо про це говорити.
- На ваш погляд, коли об'єктивно може бути розкрита справа отруєння Віктора Ющенка?
- Думаю, до жовтня.
- Але чи об'єктивно?
- Об'єктивно. Надто об'єктивно.
- Іронізуєте?
- Ні. Це без іронії.
Суб'єктивний погляд
Геннадій Москаль, народний депутат України, член фракції НУ-НС, перший заступник голови Комітету ВРУ з питань боротьби з оргзлочинністю і корупцією, радник міністра МВС:
- Справу про отруєння порушили у вересні 2004 року. І за ці роки розслідування не зрушило ні на йоту. То що - парламент має стояти осторонь цього і чекати, поки допитають Каладзе, Януковича, Медведчука чи ще когось? Треба допитати одну особу, пред'явити їй звинувачення, обрати у суді запобіжний захід і скерувати справу до суду. І на цьому поставити крапку. Я думаю, що політика більше залежить від слідчо-оперативної групи, ніж від комісії. Комісія створена якраз для розслідування обставин отруєння Віктора Ющенка. Чому так довго правоохоронні органи не реагують і так довго триває розслідування - ось основне питання. І хто заважає слідству? Може, хтось заважає, може, когось треба поставити на місце, може, це якісь агенти парагвайської розвідки... ГПУ ніколи не розслідує цієї справи. Я старий оперативний працівник з 34-річним стажем роботи в органах внутрішніх справ, і у нас була така крилата фраза: "Безперспективних кримінальних справ немає - кожна справа є перспективна - або потрапить у суд, або в архів". Не хочу бути Нострадамусом, але ця справа потрапить у архів.
http://www.lvivpost.net/content/view/4118/96/

НУЖНО ПРЕКРАТИТЬ ТЕРЗАТЬ СТРАНУ
Елена Манина, "Крымская правда", 30.04.2009
Главные информационные посылы, озвученные головой Верховной Рады Украины Владимиром Литвиным на пресс-конференции в Симферополе.

Пересматривать историю Великой Отечественной войны - значит калечить человеческую память; требование МВФ о повышении пенсионного возраста украинские парламентарии не поддержат; выборы на Украине можно проводить только после внесения изменений в Конституцию - таковы главные информационные посылы, озвученные спикером Верховной Рады Украины Владимиром Литвиным на пресс-конференции, которую он провёл вчера в Симферополе.
Это уже второй визит в Крым украинского спикера за последние полтора месяца. Но если в прошлый свой приезд он в основном критиковал политические силы, представляющие "оранжевую" команду, то теперь досталось и их главным оппонентам. По мнению Литвина, оппозиционное правительство, которое создала Партия регионов, - вещь нужная, "чтобы власть не почивала на лаврах, а чувствовала, что над ней есть эффективный контроль". Но, уверен спикер, главной его задачей должна быть разработка альтернативных законопроектов, а не предъявление ультимативных требований. "Когда я увидел антикризисную программу Партии регионов, около семидесяти страниц, из них десять - предложения, остальные - критика, я сказал: давайте объединим усилия. Цифры там впечатляющие: минимальная зарплата до конца года - девятьсот гривен, тогда как официальная - шестьсот шестьдесят семь". Правда, каким образом это можно реализовать на практике, не вполне ясно, так как, по мнению Литвина, пересматривать макроэкономические показатели на нынешний год сейчас нельзя. "Потому что тому, кто предложит секвестр (реструктуризацию госбюджета с целью сокращения отдельных расходных статей. - Ред.), завтра на работу можно уже не выходить, не говоря уже об участии в избирательной кампании". Возможно, изменения таки примут, но - в третьем квартале, чтобы профинансировать некоторые  статьи бюджета.
Что же касается требования МВФ об увеличении пенсионного возраста на Украине, что является одним из ключевых условий получения второго транша кредита, Литвин был категоричен: "Я гарантирую, если даже представить гипотетически, что такой вопрос будет поднят в парламенте, он наберёт ноль голосов. Ну, может быть, человек десять проголосуют, не услышав, о чём идёт речь", - заявил он.
Не имеет никаких шансов и пересмотр статуса Крымской автономии. "Эти разговоры о лишении Крыма статуса автономии - провокации. Статус Крыма, напротив, должен быть расширен в плане экономической самостоятельности и ответственности. Крым не должен быть точкой дестабилизации, реализации чьих-то реваншистских планов, это нужно отмести решительно", - уверен Литвин.
Свою точку зрения высказал спикер и по поводу предстоящих президентских выборов. По его мнению, они уже вступили в активную фазу: "Когда я услышал интервью президента радиостанции "Эхо Москвы" о статусе русского языка, я сразу сказал: предвыборная компания стартовала".
Но, по мнению спикера, проводить выборы нужно, не нарушая Конституцию Украины, то есть 17 января будущего года, а не в октябре, на чём настаивают БЮТ и Партия регионов. "Они хотят как можно скорее получить сатисфакцию на президентских выборах. Я предложил, давайте определимся, как нам организовать избирательную систему. Как размежевать полномочия президента и премьера не подковёрно, не путём сговора, а прозрачно. Как организовать местную власть. Тогда будет уверенность, что выборы что-то дадут. Если не будет изменён закон, я вам на пятьдесят процентов назову фамилии тех, кто будет сидеть в следующем парламенте. Если сейчас нужны героические усилия, чтобы усадить депутатов за работу, что же тогда будет?" - заявил он.
По поводу того, что решение Конституционного суда о легитимности коалиции большинства может стать для президента поводом для роспуска парламента, Литвин высказался кратко: "Можно запретить, чтобы солнце всходило. Или издать указ, чтобы три дня лил дождь. На выборы нужно почти миллиард гривен. Следом - ещё одни выборы. Так страну растерзают же за это время".
Гораздо более пространным был его ответ на вопрос о попытках украинских националистов пересмотреть историю Великой Отечественной войны. "Мне представляется дикостью, что в стране, которая пережила тяжелейшие испытания, нужно принимать закон, который бы запрещал фашизм. Это кощунство. Убеждён, что неприемлемость подобных подходов должна быть у нас в крови. Совершенно очевидно, что тот, кто проливал кровь за свою Отчизну, должен быть героем, а те, кто проливал чужую кровь, героями не будут никогда", - уверен Литвин. Что же касается парада Победы, то в этом году, по словам спикера, его в Киеве не будет. "Парада Победы, думаю, не будет, потому что никакой подготовки к нему я не видел. Но убеждён, что главное - это уважительное отношение к ветеранам, которые добывали нам Победу, и оно не должно ограничиваться одним днём девятого мая", - резюмировал он.
http://www.kp.crimea.ua/newspaper_details.php?newspaper_id=2852

ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ

ВЕСЕЛЕЙ БЕЗ ВЕКСЕЛЕЙ?
Ирина Каратаева, Дмитрий Желнин, "Слава Севастополя", 07.05.2009, АР Крым
Президиум городского совета перенес плановое заседание сессии с 12 на 19 мая. Тайм-аут депутатам пришлось взять из-за правительственного нововведения в сфере ЖКХ.

 На майской сессии городской совет безоговорочно был обязан рассмотреть вопрос повышения тарифов на коммунальные услуги. Проект соответствующего решения был внесен в сессионную повестку (в полном соответствии с регламентом) одним из депутатов от группы "Единый центр". Однако горсовету пришлось отложить слушания не только по этому вопросу, но и по всем остальным. Депкорпус посчитал нецелесообразным слушать тарифные вопросы, предварительно не определившись в дальнейших действиях в связи с постановлением КМУ № 392 от 22 апреля.
Впрочем, не прошло и недели, как 28 апреля правительство своим новым постановлением (№ 404) внесло в него уточнения. Чисто технического порядка. Суть не поменялась.
Итак, Кабмин установил, что "в 2009 году обязательства по кредитам, которые осуществляются Верховным Советом Автономной Республики Крым, городскими советами в установленном законодательством порядке в банках для обеспечения расходов специального фонда бюджета АРК, городских бюджетов на погашение задолженности, которая образовалась на 1 апреля 2009 г. из - за разницы в тарифах на тепловую энергию, которая производилась, транспортировалась и поставлялась населению, возникшей в связи с несоответствием фактической стоимости тепловой энергии тарифам, которые утверждались или согласовывались соответствующими органами государственной власти или органами местного самоуправления, и предоставление финансовой помощи субъектам ведения хозяйства, которые производят тепловую энергию, потребляемую населением, для их капитализации могут быть оформлены простыми векселями в случае направления полученных средств субъектами ведения хозяйства, производящими тепловую энергию, которая потребляется населением, для расчетов за потребленный природный газ, полученный от НАК "Нафтогаз України". Векселя выдаются на сумму средств в пределах задолженности субъектов ведения хозяйства за потребленный природный газ, которая образовалась по состоянию на 1 апреля 2009 г. и подтверждена соответствующими актами, со сроком погашения до трех лет. Указанные расчеты производятся исключительно через счета, которые открываются участниками в органах Государственного казначейства".
Это ну очень пространное постановление уже получило реакцию по всей стране. Ассоциация городов Украины обратилась к премьер - министру Юлии Тимошенко с просьбой пересмотреть 392 - е постановление. В документе отмечается, что подавляющее большинство членов Ассоциации городов Украины негативно восприняло принятие данного постановления без предварительного обсуждения с органами местного самоуправления и их ассоциациями. Ассоциация оценивает данное постановление как попытку замаскированно осуществить давление на органы местного самоуправления с целью погашения задолженности. Ассоциация отмечает, что задолженность, образовавшаяся с 1 января по 1 апреля 2009 года из - за разницы в тарифах на тепловую энергию, возникла по вине правительства, поскольку практически все городские советы вошли в отопительный сезон - 2008/2009 с экономически обоснованными тарифами, что исключало убыточность предприятий ЖКХ, а в местные бюджеты на 2009 год были заложены средства на оплату энергоносителей согласно ценам, установленным до 1 января 2009 года. "Повышение цены на газ "задним числом"-в конце января 2009 года, начиная с 1 января 2009 года,-автоматически перевело все предприятия, производящие тепловую энергию, в категорию убыточных, и вина за это полностью ложится на правительство",-указывает ассоциация, отмечая, что указанное постановление содержит ряд положений, которые противоречат действующему законодательству Украины.
Как видим, у севастопольского депутатского корпуса схожая позиция.
"В конце апреля правительство приняло решение, обязывающее регионы выпустить простые векселя предприятий, которые имеют долги за газ в 2009 году. В данном случае это КП "Севтеплоэнерго" СГС,-прокомментировал решение президиума о переносе сессии председатель городского совета Валерий Саратов.-Векселя должны быть переданы в банки, чтобы они погасили долги за газ. Соответственно, банки становятся собственниками векселей. Здесь есть вопросы. Постановление прописано так, что гарантами по этим векселям должны становиться местные бюджеты, что противоречит Бюджетному кодексу. Нам никуда не уйти от ответственности, мы должны будем такие векселя выпустить, но пока встает вопрос, насколько город готов сохранить контроль над коммунальными предприятиями". Пока горсовет опасается, что за таким правительственным решением последует принудительная приватизация сферы коммунальных услуг. По словам Валерия Саратова, может "наступить момент, когда мы не сможем оплатить долги и банки начнут продавать векселя; они будут куплены частными структурами, которые де - факто приватизируют коммунальные предприятия".
С целью минимизации рисков при решении данного вопроса сразу же после президиума 5 мая в горсовете прошло совещание двух ветвей власти. Участник совещания начальник главного управления жилищно - коммунального хозяйства СГГА Владимир Хибученко сообщил "Славе Севастополя+", что в постановлении действительно есть противоречия Бюджетному кодексу, но правительство намерено привести законы в соответствие друг с другом.
По мнению Владимира Хибученко, у города также есть время и возможность подготовиться до сессии к принятию решения, направленного на погашение долгов. "Постановлением Кабинета министров определен порядок погашения задолженности за газ, сложившейся в коммунальной сфере на 1 апреля 2009,-рассказал начальник главного управления.-Долги можно погасить за счет выпуска простых векселей и через решения сессий, которые становятся гарантами погашения этой задолженности. В первую очередь это касается крупных городов Украины, у которых сложились долги в сумме более трех миллиардов гривен. По Севастополю мы заявляем о задолженности 40 с половиной миллионов. Но ведь за любой продукт необходимо платить! Поэтому на такое решение можно пойти. Тем более что там есть интересный пункт, предписывающий Министерству финансов при формировании бюджетов на 2010 - 2012 годы предусмотреть вопрос компенсации местным бюджетам этих выплат. Кроме того, кредитная ставка достаточно низкая, и мы, если не хватает финансовых ресурсов, работаем со Сбербанком Украины. Так что есть надежда, что тело этого кредита будет прописано в бюджете 2010 года. Конечно, мы понимаем, что заглядываем в бюджет 2010 года, как местный, так и государственный, но это позволит нам рассчитаться за газ, войти в летний сезон с возобновлением подачи горячей воды и подготовиться к отопительному сезону 2009 - 2010 годов".
Владимир Хибученко полностью исключил "момент приватизации коммунальных предприятий", заявив, что это "вопрос чисто бюджетного обслуживания". Он также добавил, что, кроме долгов за газ, у города сложилась крупная задолженность за электроэнергию. Поэтому на совещании велась речь еще об одном кредите - о 30 миллионах гривен под залог все того же здания водоканала (которому, кстати, в первой декаде мая отключили почти все телефоны - за долги. - Ред.). Приходится в очередной раз идти на такие меры из - за "крайне низких в Севастополе тарифов на услуги коммунальных предприятий", подчеркнул В. Хибученко.
Председатель горсовета, напротив, считает, что "проблема не в высоких тарифах - проблема в низких пенсиях". Поэтому связывать повышение тарифов с выпусками векселей горсовет пока не намерен. "Администрация почему - то считает, что повышение тарифов автоматом приведет к повышению оплаты. Этого не произойдет. Вопросы первый со вторым не состыкуются. У частного предприятия будут такие же долги за газ - разница в том, что коллекторы будут ходить их выбивать. Вот поэтому мы хорошо подумаем перед вынесением вопроса на сессию", - заявил Валерий Саратов.
http://www.slava.sebastopol.ua/?cnt=staty_show&yr=2009&mnt=5&day=7&id=18814

ВЗЯТКИ «В ЗАКОНЕ»
Диана Скляренко, "Крымская правда", 06.05.2009
Теперь каждый прогул, неудачно или не вовремя сданный экзамен  дорого обойдётся студентам и не в переносном, а в самом что ни на есть прямом смысле этого слова.

Негласный девиз бесшабашного украинского студенчества  «Коси и забивай» может утратить свою актуальность в ближайшее время. Кабинет министров Украины внёс изменения в список платных услуг, которые могут предоставлять вузы. Согласно этому документу, вузам разрешили брать плату со студентов за сдачу зачётов и экзаменов при ликвидации академической задолженности, отработку пропущенных без уважительных причин занятий, проведение дополнительных консультаций по дисциплинам, не предусмотренных в учебном плане. Кроме того, Кабмин отменил госзаказ на подготовку младших специалистов и бакалавров по четырнадцати специальностям.
Сколько именно попросят за ту или иную услугу, Министерство образования и науки Украины пообещало рассказать в самом ближайшем времени. Кстати, говорят, что расценки будут высчитывать исходя из стоимости ежегодной подготовки каждого студента, предварительно выяснив эту самую стоимость. Но главное, что услуг этих в прейскуранте много: начиная от возможности работать за университетскими компьютерами и заканчивая приобретением собственных зачёток и студенческих билетов. Правда, если без вузовской электронной библиотеки и Интернета прожить ещё можно, то на «корочках», свидетельствующих о том, что ты действительно студент, сэкономить не получится при всём желании.
Своё мнение о метаморфозах бесплатного по Конституции высшего образования студенты высказали в письме на имя президента и премьер-министра Украины, которое подписали студенческие коллективы более сорока вузов страны. И написаны там совершенно правильные вещи: что постановление это противоречит пятьдесят третьей статье Конституции Украины и четвёртой статье Закона Украины о высшем образовании, так что хорошо бы приостановить его действие насовсем и не допустить в вузах легализации коррупции.
Президент Виктор Ющенко на инициативу Тимошенко отреагировал неожиданно быстро - правда, остановил действие не всего постановления, а отдельных его положений. Гарант обратился в Конституционный суд с просьбой рассмотреть конституционность этих положений.
Тем не менее некоторые вузы уже успели составить план реализации этого постановления и поломать учёные головы над тем, как не обидеть ни Кабмин, ни студентов.
- Разумеется, прежде чем принять такое постановление, мы хорошенько всё обсудим, приведём в соответствие со здравым смыслом и сделаем всё, чтобы наши студенты не пострадали, - говорит первый проректор Таврического национального университета Виктор Шарапа. - Например, обязать бездельников, которые по три раза ходят сдавать экзамены и каждый раз получают «неуд», платить за пересдачи - это неплохо. Но почему должны платить те, кто хочет пересдать с четвёрки на пятёрку? Отношения студента и преподавателя - это ведь не рыночные отношения, верно? Прогулы могут отражаться на балле посещаемости и итоговой оценке, но вместо этого за них предлагают платить, значит, происходит коммерциализация высшего образования, и ничего хорошего в этом нет. И потом, с какой стати студент, который и так учится на коммерческой форме обучения, должен за что-то доплачивать? Правда, я думаю, если окажется, что всё всерьёз, ребята или будут ходить на занятия, или каждый прогул подкреплять медицинской справкой. И сомневаюсь, что подобными нововведениями мы что-то укрепим, кого-то подстегнём или улучшим финансовое положение вузов. Всё это мышиная возня, и проблем она не решает. Кроме того, перевод высшего образования на коммерческие рельсы может привести к тому, что хороших специалистов станет на порядок меньше. Тем более есть ещё постановление Кабинета министров Украины о сокращении бюджетных мест в вузах….
Согласно этому документу, поступить в новом учебном году в вуз смогут далеко не все - по крайней мере, на бесплатную форму обучения. Например, бюджетные места по специальностям экономика предприятия, финансы и кредит, бухучёт и правоведение во всех вузах, кроме профильных, урезали вполовину, и бесплатных мест в докторантуре тоже станет меньше на пятьдесят процентов. А на такие специальности, как делопроизводство, организация туристического обслуживания, парикмахерское искусство, гостинично-ресторанное дело и многие другие бюджетные места не предусмотрены вообще. По словам чиновников, это сделано исключительно по причине «искажённой структуры госзаказа», ненужности подобных профессий, некачественной подготовки специалистов, ну и, разумеется, уменьшения финансирования в условиях кризиса. Правда, Министерство образования и науки Украины тут же сделало потрясающий финт и объявило, что «дозволяет» принимать абитуриентов даже на отвергнутые Кабмином специальности и даже при отсутствии госзаказа, но, разумеется, только на контрактной основе.
По мнению заместителя министра образования и науки Крыма Айдера Аблятипова, курирующего высшую школу, обратить внимание стоило бы прежде всего на противоречие этого постановления действующему Закону Украины «О высшем образовании», где чётко сказано, что в каждой группе каждого вуза должно быть не менее пятидесяти одного процента бюджетных мест.
- Меня в этом постановлении устраивает только то, что оно не имеет отношения к коммунальным высшим учебным заведениям, которые находятся в сфере управления республики, - говорит он. - Тем более объёмы приёма абитуриентов в республиканские вузы мы уже утвердили.
В целом же я такое постановление приветствовать не могу, потому что нарушается конституционное право абитуриентов на получение образования за счёт государственного бюджета. Принцип, по которому выбрали «непопулярные» специальности, мне тоже непонятен. Мы же не можем сказать, что, например, все хозяйственные отрасли укомплектованы квалифицированными юристами и экономистами. Хороших специалистов не хватает, и если кого-то не устраивает качество их подготовки в отдельных вузах, то нужно лишать эти заведения лицензии, только и всего. Вместо этого они пытаются наполнить бюджет страны через ту сферу, которую должны больше всего оберегать от экономического кризиса.
Впрочем, кто и когда в верхах нашего государства руководствовался здравым смыслом при принятии решений? Постановления, которые противоречат законам, приказы, которые противоречат Конституции?… Чем из вышеперечисленного прикажете руководствоваться, господа власть имущие?
http://www.kp.crimea.ua/newspaper_details.php?newspaper_id=2853

РЕГІОНАЛЬНА ВЛАДА

ОДЕССА ПОЛУЧИЛА НАГРАДУ ОТ ПАСЕ
"Вечерняя Одесса", 07.05.2009
Парламентская ассамблея Совета Европы 29 апреля обнародовала список лауреатов Европейской премии органов местного самоуправления за "активное развитие европейских идеалов".

 Городу Одессе присуждена Доска почета Совета Европы. Это решение было оглашено в Страсбурге на заседании ПАСЕ. Доска почета - вторая по значимости (из четырех существующих) степеней Европейской премии, которой Совет Европы награждает города континента за активное развитие международных связей - отношений породненных городов, проведение европейских мероприятий, взаимных визитов и т.д.
Доска почета состоит в своей верхней части из медных фигур, символизирующих мифологический сюжет "похищение Европы", в центре - из кольца двенадцати звезд (как на европейском флаге), с обозначением года, в котором присужден приз, в центре этого кольца, в нижней части, - стилизованная карта Европы с указанием названия города, выигравшего приз. С 1955 года, когда было учреждена Европейская премия, вручено всего 145 Досок почета.
Кандидаты, претендующие на получение премии, представляют свои заслуги перед Европой по следующим пунктам: членство в международных организациях, взаимодействие с городами-побратимами и другими зарубежными муниципалитетами, персональные обмены, проведение европейских мероприятий, распространение европейских идей, европейская солидарность и прочее.
В 2007 году Одесский горсовет направил на присуждение Доски почета отчет о европейских мероприятиях, проведенных в городе в 2006-2007 годах. Основными в заявке явились материалы по участию Одессы в создании Черноморского еврорегиона, а также проведение Европейской недели местной демократии, Дня Европы, Европейского Дня соседства, других крупных международных мероприятий.
Напомним, предыдущая степень Европейской премии, Флаг чести Совета Европы, была присуждена Одессе - первому городу на постсоветском пространстве - в 1998 году, а вручена в 2006-м.
proUA.com
http://vo.od.ua/article/10676

БЛИЗНЮК РАЗБЕРЕТСЯ СО ВСЕМИ ФАШИСТАМИ
Кирилл Фильчаков, "Салон Дона и Баса", 05.05.2009, Донецкая обл.
В Донбассе в очередной раз "наехали" на украинских националистов и сторонников НАТО.

В Донецке приступили к разработке законопроектов, которые позволят пресекать публичную деятельность профашистских националистических организаций. Об этом во вторник, 28 апреля, на пресс-конференции заявил глава Донецкого облсовета Анатолий Близнюк. "Фашиствующие молодчики говорили в Донецке: "Мы тут хозяева, и мы тут сейчас будем делать то, что считаем нужным, и всех заставим". Они жгли партийную атрибутику других организаций и бесчинствовали, - напомнил Близнюк. - Они охранялись милицией, Службой безопасности, которые не допустили противостояния... Речь идет о том, что существующее законодательство позволяет это делать. Мы говорим, что должны создать такое законодательство, чтобы никому не позволено было возрождать фашизм".
Председатель облсовета добавил, что "этого быть не может" и на Западной Украине. Первый шаг по пресечению "этого", похоже, уже принят. Так, в тот же вторник, в ходе 22-й сессии депутаты Донецкого облсовета направили несколько обращений президенту Украины, своим коллегам из других регионов и Кабмину. В первом послании "донецкие" выразили возмущение решением Львовского облсовета о демонтаже памятника советскому солдату-освободителю в городе Стрый.
С нацизмом решили бороться и на местах, причем поручить это дело в облсовете решили непосредственно мэру Донецка Александру Лукьянченко. Ему уже направили запрос с требованием "не допустить реабилитации фашизма на территории города". В частности, депутаты облсовета считают фашистскими ряд радикальных националистических организаций, действующих в Донецке: "Патриот Украины", УНА-УНСО и т. д. Выступая в ходе сессии, депутат от ПСПУ Наталья Белоцерковская подчеркнула, что "фашиствующие молодчики осмеливаются даже выходить на массовые акции". Возмущение прогрессивной социалистки вызвал тот факт, что "члены организации "Патриот Украины" не пьют, не курят, а регулярно проводят тренировки и готовятся к борьбе с врагами". В то же время проект данного решения не поддержали ряд депутатов от ПР, которые указали на то, что борьба с фашизмом не входит в обязанности мэра.
В итоге депутаты все-таки проголосовали за то, чтобы направить запрос мэру Донецка, а также создать "антифашистскую" комиссию в самом облсовете. В состав этой комиссии по личной инициативе вошла присутствовавшая на сессии нардеп ВР от ПР Елена Бондаренко.
Также депутаты облсовета приняли обращение к ВР с просьбой не допускать "натовские" войска в Украину для участия в международных учениях.
http://www.salon.donetsk.ua/actual/9459.php

ПИР ВО ВРЕМЯ ЧУМЫ
Дмитрий Русич, "Главное", 02.05.2009, Харьковская обл.
Вместо того, чтобы дотировать предприятия, снизить коммунальные тарифы и помочь развиваться малому и среднему бизнесу, политики продолжают тянуть из народа последнюю копейку.

Несмотря на сложную экономическую ситуацию, в Украине - снова выборы, причем как парламентские, так и президентские, которые стоят бюджету страны немалых денег. Наши политики - Ющенко, Тимошенко, Янукович, Литвин, Яценюк и даже Черновецкий - пророчат нам стабильность на фоне общей разрухи, раздавая налево и направо предвыборные обещания.
Судя по всему, им не хватает профессионализма. Ведь именно под их "мудрым" управлением страна практически лишилась экономики.
А все дело в том, что граждане Украины клюнули на риторику противостояния "оранжевых" и "голубых". Если бы те или другие действительно могли и хотели эффективно управлять государством, мы сейчас жили бы в процветающей стране. И они еще смеют призывать голосовать за них.
Вместо того, чтобы дотировать предприятия, снизить коммунальные тарифы и помочь развиться малому и среднему бизнесу, политики продолжают тянуть из народа последнюю копейку.
В Харькове нынешняя городская власть победила на выборах, благодаря обещанием снизить оплату услуг ЖКХ.
Обещание было выполнено с точностью до наоборот. И жителям Харькова пришлось платить за потребляемые коммунальные услуги почти в три раза больше, чем прежде. Затем появилось совершенно бесполезное коммунальное предприятие "Жилкомсервис", которое было призвано выступать посредником между потребителями и подрядчиками, выполняющими те или иные работы. Взимая, соответственно, за свои услуги определенную плату. Громада негодовала. Городская власть нагло залезла в их карман, требуя огромные суммы за мифические услуги.
Водители проклинают мэра каждый раз, когда выезжают на окружную дорогу. Можно сказать, что дорог в Харькове практически не осталось.
Плачевная ситуация сложилась и на крупных предприятиях города.
Рабочие завода им. Малышева уже более 6 месяцев сидят без зарплаты. Двадцать миллионов долгов по зарплате, 60 миллионов - Пенсионному фонду, 247 миллионов - по банковским кредитам. К тому же риск быть отключенными от электро- и газоснабжения из-за тех же долгов. И все из-за того, что деньги для предприятия застряли в Киеве, бюджетный комитет Верховной Рады никак не может принять решение о выделении средств для Харькова. Депутаты от разных партий не могут прийти к согласию.
В парке "Юность" исчез памятник-паровоз. Локомотив порезали на металлолом и продали. Оказывается, операция была одобрена властями, разрешившими ее, чтобы погасить задолженность по зарплате. Работники парка не получали ее с прошлой весны.
Администрация ОАО "Изюмский тепловозоремонтный завод" не выдала своим работникам 3,4 миллиона гривен заработной платы, ОАО "Харьковский метрострой" - 2,9 миллиона гривен, ГП "Харьковский приборостроительный завод имени Шевченко" - 2,7 миллиона гривен, ГП "Харьковский завод электроаппаратуры" - 2,1 миллиона гривен.
Вряд ли в этом вина руководства предприятий. Откуда им взять деньги, если государство у них ничего не заказывает? А выделенные из бюджета средства бесследно исчезают.
Все это следствие "профессиональных" действий украинских политиков. Теперь это видно невооруженным взглядом. И они имеют наглость надеяться на народную поддержку во время следующих выборов. Но народ не настолько глуп, чтобы несколько раз повторять одни и те же ошибки. Последние два месяца по Украине идет волна митингов Народной армии спасения. В Одессе, Херсоне, Николаеве, Запорожье, Черкассах, Кременчуге, Кировограде, Луганске люди собираются и обсуждают возможные пути выхода из кризиса, предлагают свои кандидатуры… Главный призыв Народной армии спасения - не голосовать за нынешних политиков. Они все побывали во власти. Результаты их "профессионального" правления в полной мере затронули нас. Они не в состоянии не только выполнить предвыборные обещания, но и справиться с существующими проблемами, требующими немедленного решения. Значит пора менять власть. Народная армия спасения призывает объединиться и составить план действий, выдвинуть кандидатуры людей, которые могут его реализовать, и проголосовать. Видимо, только кардинально обновив украинский политикум, мы сможем выбраться из заколдованного круга ежегодных выборов.
http://www.glavnoe.kharkov.ua/indexg.php?article_id=2038

CПІЛЬНИЙ РЕЗУЛЬТАТ ПЕРЕДБАЧАЄ СПІЛЬНУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
Людмила Самойлова, Ганна Яловегіна, "Зоря Полтавщини", 30.04.2009
Депутати Полтавської облради першим розглянули звіт голови облдержадміністрації Валерія Асадчева про виконання Програми економічного і соціального розвитку області.

Пленарне засідання двадцять першої сесії Полтавської обласної ради п'ятого скликання, яке провів голова обласної ради Олександр Удовіченко (ПР), розпочалося традиційно, із вручення почесних відзнак Верховної Ради України та обласної ради кращим представникам полтавської громади. Після формування порядку денного, до якого внесли більше 20 пунктів, і обрання робочих органів сесії депутати приступили до розгляду питань. У роботі сесії взяв участь народний депутат України Вадим Петренко (БЮТ).
Першим розглядали звіт голови обласної державної адміністрації про виконання Програми економічного і соціального розвитку Полтавської області, обласного бюджету, а також здійснення делегованих радою повноважень за 2008 рік. У цілому минулий рік був сприятливим для Полтавщини, хоча наприкінці року почалася світова фінансова криза, яка негативно вплинула на економіку України і наш регіон, відзначив голова облдержадміністрації Валерій Асадчев. Реалізація повноважень у галузі економічного і соціального розвитку була спрямована на забезпечення розвитку регіону. Більшість макропоказників виконано. Без урахування результатів діяльності нафтопереробного заводу, який у порівнянні з 2007 роком значно знизив обсяги виробництва, можна було б говорити про зростання обсягів промисловості. Але це падіння не могло не відобразитися на загальній ситуації, оскільки НПЗ виробляє приблизно 40% валового продукту області. Загальний спад обсягів промислового виробництва за 2008 рік становив 14,1%.
Але в цілому показники соціально-економічного розвитку є позитивними. Так, за обсягом інвестицій область займає одну з провідних позицій у державі. Річний приріст іноземних інвестицій становив 143,6 млн дол. США, що втричі більше від показників попереднього року. Інвестори з 46 країн світу розмістили свій капітал у 318 підприємствах області.
Обласний бюджет за 2008 рік перевиконаний, за чотири місяці поточного теж є перевиконання. Майже на мільярд гривень збільшена дохідна частина всіх місцевих бюджетів. В агропромисловому комплексі обсяг виробництва зріс на 15,2%.
Валерій Асадчев проаналізував також ситуацію у будівництві, житлово-комунальному господарстві, соціальній сфері, екології, культурі, інших галузях. Він наголосив, що виконавча влада постійно працює над залученням інвестицій та створенням нових робочих місць і вдячна депутатському корпусу за те, що на Полтавщині вдається значною мірою уникати політизації і працювати на користь економічного і соціального розвитку.
Замість відведених регламентом для звіту 30 хвилин голова облдержадміністрації звітував майже годину, коментуючи діаграми і фотографії, які демонструвалися з екрана. Обговорюючи звіт голови облдержадміністрації, депутати обласної ради висловили чимало зауважень і пропозицій щодо діяльності виконавчої влади. Зокрема, Юрій Шляховий (БЮТ), Іван Коваль (СПУ) говорили про недостатню увагу облдержадміністрації до депутатських запитів, які направляються для розгляду. Голова постійної депутатської комісії з питань екології та раціонального природокористування Анатолій Шкарбан (БЮТ) наголосив, що фракція БЮТ в основному задоволена рівнем виконання програми розвитку області, хоча залишає за собою право критикувати виконавчу владу і водночас співпрацювати, оскільки всі недоліки й досягнення - спільний результат. Він також зауважив, що екологічні проблеми, попри їх важливість і вплив на інші галузі, зокрема на охорону здоров'я, голова ОДА назвав майже останніми. А проблем у цій сфері, на жаль, чимало. Наприклад, Кобеляки нещодавно пережили "діоксинову атаку" через тривале горіння сміттєзвалища, досить часто трапляються шкідливі викиди у водойми, загибель риби, лісові пожежі. "На Полтавщині немає чіткої програми вирішення екологічних проблем через відсутність співпраці між різними службами", - підкреслив депутат, запропонувавши виконавчій владі поставити екологію на вищий рівень у програмі економічного і соціального розвитку, щоб вирішення екологічних питань було одним із показників рівня діяльності влади.
Підтримав його Віктор Акімов (СПУ), наголосивши, що не вирішується проблема питної води для Кременчука і прилеглих районів, де вона непридатна до споживання; не фінансується укріплення берегів Кременчуцького водосховища, де щороку йде під воду 10 метрів берегової лінії, а також житлові будинки, кладовища, й у річку потрапляють давні захоронення, які можуть містити збудники небезпечних хвороб. Фракція СПУ, сказав її керівник Іван Коваль, у цілому позитивно оцінює виконання програми економічного і соціального розвитку області в минулому році та діяльність представників СПУ, які працюють у виконавчій владі. Але порушив і проблеми, зокрема привернув увагу до функціонування цукрової галузі, бо окремі заводи перебувають на межі знищення, і запропонував прийняти програму збереження буряківництва у Полтавській області.
Голова комісії з питань законності і правопорядку Олександр Масенко (КПУ) зауважив, що голова виконавчої гілки влади не назвав,  скільки звернень громадян до облдержадміністрації вирішено. Репліки і запитання прозвучали також від Григорія Вернигори (ПР), Валерія Пархоменка (ПР) та інших депутатів. Проект рішення, яким передбачалося звіт голови облдержадміністрації взяти до відома, депутати не підтримали, як і минулого року. Пропозицію Ірини Гулей (НСНУ) переголосувати і таки прийняти звіт голови ОДА депутати також не підтримали. Причину цього прокоментував журналістам Олександр Удовіченко:
- Прийняти звіт до відома - це, в принципі, просте рішення, і його неприйняття свідчить про те, що немає сьогодні комунікації між головою обласної державної адміністрації і депутатським корпусом. Є добрі слова, певні дії, але немає конструктиву в наших відносинах. Я не маю на увазі особисті стосунки Удовіченка і Асадчева, а говорю про те, що при прийнятті рішень щодо фінансування заходів і програм треба домовлятися, бо обласна рада сьогодні несе відповідальність перед виборцями за обласний бюджет, який подає державна адміністрація.
Звіт про виконання обласного бюджету за І квартал 2009 року депутати не стали розглядати, знявши його з порядку денного в сесійній залі в контексті тієї ж проблеми. Як пояснив Олександр Удовіченко, коментуючи по закінченні пленарного засідання цю ситуацію, причина - у порушенні облдержадміністрацією процедури подання питання на розгляд депутатів. Процедура, зокрема, передбачає завчасне подання матеріалів у профільну депутатську комісію (в даному випадку - постійну комісію з питань бюджету, підприємництва та управління майном). Депутати не захотіли бути просто статистами, зауважив голова обласної ради. Тепер питання буде винесено на наступну сесію після того, як бюджетна комісія проаналізує ефективність використання коштів.
Одним з основних питань сесії було внесення змін до показників обласного бюджету за рахунок вільного залишку бюджетних коштів на початок року та додатково отриманої субвенції з Державного бюджету. Депутатський корпус своїм рішенням передбачив серед іншого кошти на будівництво і капітальний ремонт артезіанських свердловин будинків-інтернатів, реконструкцію приміщень будинків-інтернатів, на виконання обласної Програми підтримки кредитування індивідуального житлового будівництва на селі у Полтавській області "Власний дім", на підтримку ОКІА "Новини Полтавщини" та газет, співзасновником яких є обласна рада, для надання матеріальної допомоги малозахищеним громадянам області, на підтримку галузі охорони здоров'я та ін. Активно обговорювали питання виділення коштів на реконструкцію пам'ятника у Нових Санжарах на честь перемоги у Полтавській битві, на пропозицію депутатів Івана Близнюка (НСНУ) і Григорія Перерви (ПР). Як пояснив останній, обеліск було викопано з землі на початку будівництва новосанжарської школи, з напису на ньому зрозуміло, що виготовлено його сто років тому, до 200-річчя Полтавської битви. Громада Новосанжарського району пропонує обласній раді взяти участь у співфінансуванні реконструкції пам'ятника, який встановили на центральній вулиці селища. Ідею підтримав Анатолій Шкарбан, зазначивши, що вважає значно доцільнішим підтримати ініціативу небайдужої громади, яка прагне зберегти історичні пам'ятки, ніж фінансувати будівництво сучасних монументів. На підтримку ініціативи новосанжарської громади виступив і Олександр Масенко, а потім за неї проголосувала більшість депутатів. Водночас депутати не підтримали пропозицію Юрія Шляхового вилучити з проекту рішення кошти в сумі 500 тис. грн, передбачені на фінансування фонду сприяння молодіжному житловому будівництву (у процесі дискусії з'ясувалося, що кошти будуть виділені тільки за умови державного співфінансування); а також не проголосували за пропозицію Олега Пустовгара (НСНУ) передбачити видатки на кілька друкованих засобів масової інформації.
Наприкінці сесії, у "Різному", Валерій Пархоменко повернувся до питання бюджету, висловивши прохання до голови облдержадміністрації вчасно узгоджувати з депутатами обласної ради перелік об'єктів, на які може бути спрямована субвенція з Державного бюджету, щоб не повторився негативний досвід минулого року, коли депутати обласної ради дізналися про такий перелік після затвердження урядом.
На пленарному засіданні було затверджено низку обласних програм, призначено керівників організацій і установ спільної власності територіальних громад області, розглянуто інші питання.
Гаряча дискусія розгорнулася щодо прийняття та передачі нерухомого майна у комунальну власність територіальних громад Семенівського району. Суть його полягає у проханні сільських громад району і депутатів Семенівської районної ради створити в районі комунальне підприємство "Семенівське бюро технічної інвентаризації", виділивши територію району зі складу території, яку обслуговує Лубенське міжрайонне бюро технічної інвентаризації. Анатолій Шкарбан нагадав, що рік тому обласна рада після тривалих обговорень, кількаразового перенесення розгляду питання все-таки дала згоду на створення комунального підприємства "Кобеляцьке бюро технічної інвентаризації", засновником якого стала Кобеляцька районна рада. Якщо протягом 2006 року підприємство, яке раніше працювало в районі, виконало 3,5 тис. замовлень, то у 2008 році місцеве комунальне БТІ розглянуло 6 тис. замовлень, ціна послуг нижча за середню по області і по Україні. Податки від діяльності БТІ тепер сплачуються в районі. Цей приклад, наголосив Анатолій Шкарбан, засвідчив, що створення комунальних БТІ для обслуговування територіальних громад в межах районів є доцільним і правильним. Саме тому депутат запропонував прийняти таке рішення стосовно Семенівського району.
Григорій Вернигора, Олександр Масенко, Володимир Оніщенко (ПР), Олександр Удовіченко, Валерій Асадчев переконані, що спочатку варто уважно перевірити результати річної роботи Кобеляцького БТІ й вивчити комплексно роботу усіх БТІ в області, щоб прийняти виважене рішення щодо доцільності створення комунальних БТІ чи знайти іншу модель, яка дозволить надавати послуги БТІ на місцях. У підсумку проект рішення про передачу зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області у комунальну власність територіальних громад Семенівського району майна, що знаходиться в оперативному управлінні Лубенського МБТІ, депутати не підтримали.
Після прийняття депутатського запиту Віктора Акімова і кількох виступів у "Різному" роботу сесії обласної ради було завершено.

СИТУАЦІЯ В КРИМУ

МЕДЖЛИС ХОЧЕТ СТЕРЕТЬ С ЛИЦА ЗЕМЛИ БЕЛОГОРСК
Александр Мащенко, "Крымское время", 05.05.2009
18 мая исполнится 65 лет со дня депортации крымских татар.

Меджлис намеревается отметить эту дату настолько громко, насколько ему это сегодня по силам.
Впервые за многие годы главным мероприятием призван стать не траурный митинг на площади Ленина 18 мая, а Всемирный конгресс крымских татар, который должен открыться на следующий день - 19 мая. Правда, здесь не обошлось без скандала. Не так давно Федерация дернеков крымских татар в Турции, а также еще ряд турецких крымскотатарских организаций заявили о своем неучастии в грядущем конгрессе.
Не найдя поддержки у дернеков, Мустафа Джемилев и другие лидеры меджлиса надеются получить ее у европейцев и американцев. В этом году Мустафа-ага уже жаловался сначала министру Великобритании по делам Европы Кэролайн Флинт - на то, что Украина не хочет принимать законы, направленные на восстановление прав крымскотатарского народа; а потом Верховному комиссару ОБСЕ по делам национальных меньшинств Кнуту Воллебеку - на активизацию пророссийских политиков и поток антикрымскотатарских публикаций в СМИ. Наконец, в этом же году Национальный центр крымских татар в США (уж не знаю, по просьбе ли Джемилева или без оной) просил президента Барака Обаму содействовать признанию… крымскотатарской автономии в Крыму.
Одновременно меджлис обрабатывает и нашего украинского президента. Еще в конце марта меджлис выступил с инициативой проведения памятных мероприятий 65-й годовщины депортации крымскотатарского народа на всеукраинском уровне, обратившись к Ющенко с просьбой издать соответствующий указ.
Виктор Андреевич прислушался к этому пожеланию меджлиса и 30 апреля действительно издал соответствующий указ. Согласно этому документу, детальный план юбилейных траурных мероприятий должен быть подготовлен в течение десяти дней, то есть до 10 мая. А в качестве руководства к действию Ющенко предложил провести: вечер-реквием в Симферополе; тематическую научную конференцию; памятные мероприятия в учебных заведениях и учреждениях культуры; тематические документальные, художественные и фотовыставки в Киеве, Симферополе и других населенных пунктах. Также, по мнению президента, следует активизировать научные исследования депортации; создать документальный фильм о событиях, связанных с депортацией (тут, правда, за 10 дней точно не успеть); донести с помощью социальной рекламы до граждан правдивую информацию о депортации и т.д. и т.п. Отдельным пунктом Ющенко поручил Совету министров Крыма "содействовать решению Симферопольским городским советом в установленном порядке вопроса о выделении земельного участка для строительства в Симферополе Соборной мечети". Кроме того, президент поручил проанализировать выполнение тех нормативно-правовых актов СНБО, которые направлены на обустройство депортированных, и решить вопрос о привлечении к ответственности должностных лиц, виновных в затягивании решения вопросов обустройства депортированных.
В тот же день, 30 апреля, лидеры меджлиса встретились в Симферополе с постоянным представителем президента в Крыму Леонидом Жунько. На этой встрече Джемилев напомнил, что Ющенко еще до президентских выборов обещал, что законопроект "О восстановлении прав лиц, депортированных по национальному признаку", будет принят, но "несмотря на ряд встреч с главой государства, вопрос так и не сдвинулся с мертвой точки". Кроме того, озабоченность лидеров меджлиса вызывает недостаточное представительство крымских татар в органах власти, статус крымскотатарского языка, проблемы национального образования и сохранение на карте полуострова таких географических названий, как Белогорск, Нижнегорский, Черноморское и т.д. и т.п. В связи с этим Джемилев предложил создать в республике специальную комиссию по восстановлению исторической топонимики. В смысле, по переименованию Белогорска в Карасубазар, Кировского в Ислям-Терек, Красногвардейского в Курман, Нижнегорского в Сейтлер, Первомайского в Джурчи, Раздольного в Акшейх, Советского в Ички, Черноморского в Акмечит и так далее в том же духе.
Весь список желательных переименований, напомню, огласил не так давно товарищ Мустафы Джемилева по парламентскому блоку "НУНС" Олесь Доний. Этот профессиональный историк предложил "пустить под топографический нож" более 750 (!!!) крымских сел и поселков, а вместе с ними Суворова, Кутузова, Пушкина, Тургенева, Чехова и других героев русской истории. Село Суворово Армянского горсовета Доний предложил именовать Джулга, село Суворово Бахчисарайского района - Аранчи, а село Суворовское Сакского района - Багай. Верхней и Нижней Кутузовки тоже не будет. Вместо них появятся Верхняя и Нижняя Шума. Ну, чем не нравятся Донию с Джемилевым Суворов с Кутузовым, я понимаю - это полководцы враждебного государства. Но чем провинились перед Донием классики великой русской литературы Пушкин, Тургенев и Чехов? Село Пушкино Алуштинского горсовета он хочет переименовать в Кючюккой, село Пушкино Джанкойского района - в Бююк-Алкалы, село Пушкино Красногвардейского района - в Цареквичи и, наконец, село Пушкино Советского района - в село Эсен-Эки. Тургеневка Бахчисарайского района должна превратиться в Теберти, а Тургенево Джанкойского района - в Кирк-Бель. Село Чехово Раздольненского района Доний хочет назвать Агай.
А впрочем, мы задаемся странными вопросами. Дония с Джемилевым надо еще благодарить за то, что в Крыму Пушкин превратится только в Бююк-Алкалы, Эсен-Эки и т.д. Потому что во Львове, например, улицу Пушкина уже довольно давно переименовали в улицу… Тараса Чупрынки, больше известного как гауптштурмфюрер СС Роман Шухевич. Улицу Лермонтова - в улицу Джохара Дудаева. А улицу Тургенева - в улицу Героев УПА.
Одна беда: в соответствии с действующим украинским законодательством решать вопрос о переименовании того или иного населенного пункта может исключительно местная община. То есть нравится это Джемилеву или нет, но для того, чтобы превратить Суворово в Аранчи, Верхнюю Кутузовку в Верхнюю Шуму, а Пушкино - в Эсен-Эки, надо сначала добиться того, чтобы такое решение поддержало большинство жителей этих населенных пунктов. К тому же в законопроекте Дония есть одна стратегическая ошибка, делающая невозможным его принятие при нынешнем президенте Украины. Доний покусился не только на русских полководцев и писателей, но и на любимых президентских… пчел. Село Пчелиное Белогорского района Доний предлагает переименовать в Куртлук, а село Пчельники Советского района в Аранду. И вот этого на месте президента Ющенко я бы ему в жизни не простил…
http://time4news.org/content/medzhlis-khochet-steret-s-litsa-zemli-belogorsk

ОНИ НИКТО, И ЗОВУТ ИХ НИКАК
Александр Мащенко, "Крымское время", 28.04.2009
У крымского партийного политикума - лихорадка.

В последние недели немного снизилась температура у регионалов и коммунистов, зато теперь "колбасит" социалистов всех мастей. На последнем сессионном заседании Верховного Совета Крыма из парламентской фракции "Блок Наталии Витренко" был исключен Виктор Попов - за то, что он поддержал исключение из ПСПУ уже бывшего лидера крымских витренковцев Валерия Иванова. Вообще, в том, что происходит сейчас у прогрессивных социалистов, запутались, по-моему, уже и сами прогрессивные социалисты. Валерий Иванов исключен из партии, но руководит фракцией в парламенте. Виктор Попов исключен из фракции, но руководит или пытается руководить симферопольской партийной организацией. В огороде бузина, а в Киеве дядька. Или - в нашем случае - тетка. Наталия Михайловна Витренко. Да, что касается политического будущего Валерия Иванова, то поползли слухи о том, что после исключения из ПСПУ он может податься в… Блок Грача.
У "просто социалистов" ситуация немногим лучше, чем у "социалистов прогрессивных". Напомню, их на полуострове ныне возглавляет бывший беглый спикер Верховного Совета Крыма Евгений Супрунюк - более популярной кандидатуры для руководства республиканской организацией у главного украинского социалиста Александра Мороза не нашлось. Так вот, еще в середине февраля представители ряда региональных организаций СПУ выразили Супрунюку недоверие. При этом бунтовщики вроде бы заручились поддержкой у самого Мороза. Однако попытка снятия Супрунюка не удалась, а сам он сбегать не стал. На пленуме рескома СПУ в конце марта сторонники бывшего спикера ВС Крыма одержали убедительную победу, вскоре после чего часть оппозиционеров или ушла из партии, или была выведена из состава рескома. Честно говоря, трудно сказать, хорошо это или плохо для самих крымских социалистов, из года в год прозябающих за стенами ВС Крыма. С одной стороны, в то, что структура, которой руководит господин Супрунюк, может быть хоть сколько-нибудь эффективной, может поверить только тот, кто уж совсем ничего не знает о Супрунюке. А с другой - шансы крымских социалистов выглядели бы ничтожными и с любым другим вождем, будь то хоть председатель правления ОАО "Фотон" Аршак Саруханян, которому шьют заговор против Супрунюка, хоть кто-то другой.
Идут разговоры о кризисе и в крымской организации "Единого центра". В частности, в крымских СМИ появилась информация о том, что глава исполкома крымской организации "ЕЦ" Сергей Пастушок якобы пытается подсидеть самого председателя республиканской организации Сергея Куницына. Не знаю, так это или нет, но это как раз тот случай, когда Куницын нужен "Единому центру" гораздо больше, чем "Единый центр" Куницыну. Сама по себе эта партия не имеет в Крыму абсолютно никаких шансов, а вот в составе Блока Куницына, благодаря имени и ресурсам нынешнего севастопольского градоначальника у "ЕЦ", пожалуй, были бы шансы зацепиться за проходной барьер на выборах в ВС Крыма и в местные органы власти.
Ну что еще?
Уже который месяц потихоньку агонизирует некогда могучий меджлис. Так, бывший пламенный меджлисовец Надир Бекиров давеча назвал эту нелегитимную организацию самозваным органом. "Потуги меджлиса назвать себя представительным органом крымских татар просто абсурдны", - сказал Бекиров и добавил, что меджлис на последних выборах делегатов Курултая избран более чем одной третью крымских татар (62 тысячи из 180). "Я чихать хотел на этот самозваный орган, - сказал Бекиров. - Любой узурпатор, любой самозванец может себя кем-то там называть, а оппозиция к самозванцу - это недостойно приличного человека. Это фан-клуб есть такой, который взял себе имя меджлис". А влиятельная Федерация крымскотатарских обществ Турции заявила, что намеревается проигнорировать предстоящий в мае Всемирный конгресс крымских татар - любимое детище нынешнего лидера меджлиса Мустафы Джемилева.
А вот внутри другой национальной организации - Русской общины Крыма - пока все вроде бы спокойно, чего нельзя сказать о блоке "За Януковича", в который она входит. Отношения с той частью регионалов, которая ориентируется на нынешнего спикера ВС Крыма Анатолия Гриценко, у "политических русских", мягко говоря, не слишком теплые, и вопрос о будущем этого избирательного блока остается открытым. Как, кстати говоря, остается открытым и вопрос о том, с кем пойдет на выборы меджлис и подконтрольные ему крымские татары.
Эту политическую лихорадку следует рассматривать через призму грядущих выборов. Сегодня идет борьба за контроль над партийными организациями, над формированием избирательных списков, наконец, за доступ к средствам, которые будут выделены на проведение избирательной кампании. Не секрет, что без партийных брендов подавляющее большинство крымских политиков - никто, и зовут их никак. Это именно тот случай, когда не человек красит место, а место красит человека. К тому же, повторюсь, любые выборы - это не только шанс попасть в органы власти, но и шанс распилить избирательный бюджет.
И, как это ни парадоксально, вопросы эффективности грядущей избирательной кампании в этой ситуации оказываются если не третье-, то второстепенными точно. Вне всяких сомнений, некоторые победители внутрипартийных войн, наконец разгромив своих оппонентов, окажутся у разбитого корыта, поняв, что избирателей-то они и проморгали.
http://time4news.org/content/oni-nikto-i-zovut-ikh-nikak

РЕШЕНИЕ ВЕРХОВНОЙ РАДЫ АВТОНОМНОЙ РЕСПУБЛИКИ КРЫМ
"Крымские известия", 28.04.2009
О недопустимости проведения на территории Автономной Республики Крым украинско-американских военных учений "Си Бриз-2009" .

В соответствии c пунктом 7 части первой статьи 138 Конституции Украины, пунктом 3 части первой статьи 18 Конституции Автономной Республики Крым, частью второй статьи 109 Регламента Верховной Рады Автономной Республики Крым, в целях обеспечения прав и свобод граждан, а также содействия охране правопорядка и общественной безопасности Верховная Рада Автономной Республики Крым решила:
1. Считать проведение украинско-американских военных учений "Си Бриз-2009" на территории Автономной Республики Крым недопустимым.
2. Обратиться к народным депутатам Украины по вопросу о недопустимости проведения на территории Автономной Республики Крым украинско-американских военных учений "Си Бриз-2009" (обращение прилагается).
3. Совету министров Автономной Республики Крым отказать в удовлетворении обращения Командующего Военно-Морскими Силами Украины и не оказывать содействия в подготовке и проведении на территории Автономной Республики Крым украинско-американских военных учений "Си Бриз-2009".
4. Считать недопустимым создание военных баз США или НАТО на территории Автономной Республики Крым, в том числе на озере Донузлав.
5. Опубликовать настоящее Решение в газете "Крымские известия".
6. Настоящее Решение вводится в действие со дня принятия.
Председатель Верховной Рады Автономной Республики Крым А. ГРИЦЕНКО
г. Симферополь,
22 апреля 2009 года,
№ 1211-5/09
Народным депутатам Украины
Обращение
о недопустимости проведения на территории Автономной Республики Крым украинско-американских военных учений "Си Бриз-2009"
Депутаты Верховной Рады Автономной Республики Крым выражают обеспокоенность в связи с планируемым проведением на территории автономии украинско-американских военных учений в соответствии с изданным Президентом Украины Ющенко В. А. Указом от 23 января 2009 года № 34/2009 "Об утверждении Плана проведения многонациональных учений в рамках военного сотрудничества с участием подразделений Вооруженных Сил Украины на территории Украины и за ее пределами в 2009 году", а также попытками создания на территории Автономной Республики Крым, в том числе на озере Донузлав, военных баз США или НАТО.
Крым является всеукраинской здравницей, которую ежегодно посещают миллионы туристов. Проведение военных учений в разгар курортного сезона неизбежно скажется на заполняемости крымских здравниц и нанесет автономии невосполнимый экономический ущерб.
Просим вас, уважаемые народные депутаты Украины, рассмотреть вопрос о недопустимости проведения украинско-американских военных учений "Си Бриз-2009" на территории Автономной Республики Крым.
Верховная Рада Автономной Республики Крым
г. Симферополь,
22 апреля 2009 года.
http://www-ki.rada.crimea.ua/nomera/2009/077/resheny.html#2

ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА БЛОКИ

ПЕТРО СИМОНЕНКО: "ПРЕДСТАВНИЦТВО У ВСІХ ГІЛКАХ ВЛАДИ У ДЕРЖАВІ ПОВИННО БУТИ ПРОПОРЦІЙНИМ"
Андрій Тарасенко, "Місто", 07.05.2009, Чернігівська обл.
Чернігів з робочим візитом відвідав лідер Комуністичної партії України народний депутат Петро Симоненко.

Він зустрівся з однопартійцями та мешканцями міста, дав прес-конференцію для місцевих журналістів. Сьогодні Петро Симоненко - гість "Міста політичного".
- Петре Миколайовичу, які враження у вас від спілкування з чернігівцями?
- Цей мій приїзд на Чернігівщину передбачав зустріч із селянами. Тому насамперед я побував у Менському районі, де зустрічався з виборцями, котрі безпосередньо живуть у селі і представляють сільську частину населення нашої держави. Двогодинне спілкування, на мій погляд, вийшло досить цікавим, особливо гострі і принципові запитання людей.
- А які враження від Чернігова?
- Як і в кожному місті, у Чернігова є свої позитивні і негативні моменти. Дуже хотілося б, щоб ми справді змогли зберегти всі ті традиції, культурну спадщину, щоб наші міста справді були красивими і гарними насамперед справами, якими займаються громадяни, щоб менше було проблем.
- Що дають вам особисто поїздки регіонами держави?
- За останній час Чернігівщина стала шостим регіоном, де я побував. А поїздки на місця це, в першу чергу, можливість безпосереднього спілкування з людьми, можливість висловити свою точку зору, зорієнтувати наших громадян на те, що реально відбувається в державі, надати їм об'єктивну інформацію. Я хочу сказати, що, окрім КПУ та депутатів нашої фракції, об'єктивну інформацію виборцям не надає ніхто. Інші фільтрують її в контексті власних інтересів: замовчують одне, говорять про інше. Немає комплексної оцінки ситуації і немає комплексного підходу до того, як захистити інтереси простих громадян. Також поїздки регіонами це і можливість вкотре перевірити те, що хвилює наших громадян і які проблеми необхідно виносити на обговорення у Верховній Раді.
Що, наприклад, сьогодні хвилює людей? На зустрічах вони підтримали нашу позицію щодо виходу держави з кризи. Люди розуміють, що нині у суспільстві представлені дві точки зору. Представники влади ведуть шалену боротьбу з власним народом за те, щоб той заплатив за вихід з кризи. А комуністи організовують народ на боротьбу за те, щоб для подолання кризових явищ гроші тягнули не з кишень простих громадян, а діяли за відповідним планом, запропонованим комуністами. Люди вже зрозуміли, що вони помилилися, коли голосували за помаранчеву команду і за олігархів. Про це вони говорили мені і в Мені. Чи не найбільше простих громадян хвилює постійне зростання цін на ліки і на продукти харчування, незадоволені вони і низьким рівнем пенсій. А сільських трудівників непокоїть ситуація з відсутністю державної підтримки сільгоспвиробника.
- Чи однакові нині проблеми у селян та жителів міст?
- Деякі однакові, а деякі різні. Але і перші, і другі підтримують нашу позицію відносно того, як виходити з кризи. От селяни начебто минулого року зібрали гарний урожай. А де він? Чому ціни на хліб зростають? І навіщо знищується тваринницька галузь? Нам би не за кордон м'ясо продавати, а підтримувати власного переробника. Ми, комуністи, нині маємо конретні пропозиції для селян: не здавати паї в оренду, а об'єднуватися в кооперативи і наймати керівників, спеціалістів, організовувати виробництво. Тоді селяни підтримуватимуть не лише вигідну зернову групу, а відновлюватимуть весь цикл сільськогосподарського виробництва, в тому числі тваринництво та рослинництво. І таким чином розвиватимуться. Нашою програмою підтримки села передбачаються дешеві (під 3-5%) кредити, доступні ціни на пальне та мастильні матеріали. Також ми пропонуємо, щоб держава за твердою ціною купувала значну частину сільськогосподарської продукції. І саме в цьому ми і відрізняємося від тих, хто вихід з кризи вбачає у продажу землі. Це - омана людей. Давайте справді підтримаємо село, і тоді до нього повернуться лікарі, вчителі.
Щодо промислових проблем, то позиція Компартії тут однозначна: націоналізація і повернення у власність держави потужних промислових підприємств. І прості люди з нами солідарні. Подивіться: де сьогодні страйкують, де людей виганяють з роботи, там вони на це реагують відповідно, вимагаючи націоналізації. Нещодавно я побував у Запоріжжі. За кілька останніх місяців у цьому місті з'явилося 20 тисяч безробітних. Через непомірні ціни на електроенергію, які вимагали власники обленерго, було закрито потужний алюмінієвий комбінат. Тому наша фракція у Верховній Раді України порушила питання про введення мораторію на енергетичні тарифи. Підтримують нас і на переробних підприємствах щодо зупинення дії законів стосовно вступу України до СОТ. Необхідно відкривати власний ринок саме для власного виробника. А те, що запропонували Президент і помаранчева коаліція, вже призвело до страшного явища: Україна за прийнятим законом вже не має права проводити власну сертифікацію імпортної продукції. От і везуть до нас різний мотлох.
- Чи доцільно за нинішньої економічної ситуації підвищувати тарифи на житлово-комунальні послуги?
- Головна проблема житлово-комунальної галузі полягає в тому, що у нас десятки тисяч кілометрів різних трубопроводів, які мають відношення до життєзабезпечення населенних пунктів, лежать у землі. Ніщо капітально не ремонтується і не фінансується ні державою, ні місцевими органами у повному обсязі. Тому країна постала перед можливими техногенними катастрофами. Держава держава відмовилась від підтримки галузі, кинула напризволяще територіальні громади, не фінансуючи їх у повному обсязі.
Коли ми говоримо про тарифи, треба подивитися, хто нині володіє житлово-комунальним господарством. Якщо комунальне підприємство, наприклад, перебуває в оренді, то застосовується цікава схема. Орендарі приходять до мера і пропонують: якщо піднімеш тариф на копійку, ми тобі віддамо 10-20% готівкою. Тому необхідно наводити порядок, як це, наприклад, було зроблено в Кіровограді. Обрали у цьому місті на посаду мера комуніста. До цього місцевий водоканал перебував в оренді у певних ділків, котрі постійно наполягали на дотаціях. Новий мер через суди повернув підприємство місту. В результаті тільки за 8 місяців було придбано нову техніку, проведено всі планові ремонти, збільшено зарплату працівникам. І при цьому тарифи не зростали. В той же час діяльність комунальних служб багато в чому залежить від того, що відбувається в столиці. Чому комунальні підприємства отримують електроенергію по 70 копійок за кіловат в той час, коли гідроелектростанції реалізують її за 6 копійок, ТЕЦ - за 12, атомні станції за 9 копійок? Все це залежить від того, хто нині володіє обленерго. І все стає зрозумілим.
Сьогодні ми повинні дуже уважно підходити до всіх державних проблем. І тільки тоді говорити про підвищення тарифів на комунальні послуги, коли зможемо забезпечити зростання їх якості і за умови явного зростання доходів громадян.
- Нещодавно в одному з інтерв'ю ви сказали про так званий державний капіталізм, назвавши його інструментом антикризової політики.
- Під поняттям державний капіталізм мається на увазі повернення у власність держави потужних підприємств стратегічних галузей промисловості: металургійних, енергетичних, військово-промислового та хімічного комплексів, суднобудівництва.
Тому комуністи звертаються до основної маси населення з проханням підтримати нашу позицію щодо прийняття закону про націоналізацію базових галузей промисловості країни.
- В чому ви вбачаєте вихід з політичної кризи?
- Свідомість наших громадян, на жаль, нині у багатьох випадках залежить від того, які технології задіяні під час проведення виборчої кампанії і який капітал працює на обдурення громадян. На нашу думку, щоб вийти з кризи і не мати політичних проблем, потрібно зробити лише одне: розподілити представництво у всіх гілках влади пропорційно. Є в країні 10% багатих, то хай вони і мають лише 10% мандатів. А інші 90% - для простих робітників і селян. Тоді буде зовсім інша політика, спрямована на захист творців матеріальних цінностей. Необхідно терміново відсторонити від влади представників потужного капіталу, котрі сьогодні, розподіливши між собою міністерські портфелі, роблять все, щоб підтримувати фінансово-промислові групи, які посадили їх у міністерське крісло. Також ми повинні зрозуміти, що ні в якому разі не можна далі допускати, щоб до влади в державі приходили маріонетки, які працюють на замовлення американців.

КРИТИКА ЧИННОГО ЗАКОНОДАВСТВА

ЕФИМ ФИКС: "КАКИМИ БЫ ТРУДНЫМИ НИ БЫЛИ ВРЕМЕНА, ДЕЙСТВИЕ КОНСТИТУЦИИ НИКТО НЕ ОТМЕНЯЛ"
Ирина Иван, "Крымские известия", 29.04.2009
Закон Украины "О социальной защите детей войны" в полную силу так и не заработал.

Несколько лет назад в украинской юриспруденции появилось понятие "дети войны", был принят Закон Украины "О социальной защите детей войны". Он гарантировал ряд льгот, денежных компенсаций, надбавку к пенсии гражданам, отнесенным к этой категории. Однако в полную силу закон так и не заработал. При составлении государственного бюджета оказывалось, что именно на эти статьи расходов не хватает денег. Все это вызывает многочисленные жалобы детей войны, которые они направляют в различные инстанции, в том числе в Комиссию Верховной Рады АРК по восстановлению прав реабилитированных. О работе с подобными обращениями говорим с председателем комиссии Ефимом Фиксом.
- В принципе комиссия не должна заниматься проблемами такого рода. Речь идет не о реабилитированных. Но я понимаю, что отмахнуться от потока писем вы не могли.
- Конечно, ведь помощи от нас ждут живые люди, к тому же пожилые, детство которых пришлось на суровые военные годы.
- У вас есть объяснение, почему не работает теоретически хороший и правильный закон?
- А почему для инвалидов общего заболевания льготы по оплате коммунальных услуг сохранены только в Автономной Республике Крым и больше нигде в Украине? Люди стали заложниками политики популизма нынешней "оранжевой" власти. На выборах им обещали молочные реки и кисельные берега. Реально они получили крохи. Приведу пример, чтобы не быть голословным. В соответствии со статьей 6 упомянутого Закона Украины "О социальной защите детей войны" этой категории граждан к пенсии, ежемесячному пожизненному содержанию или государственной социальной помощи должно выплачиваться повышение в размере 30 процентов минимальной пенсии по возрасту. Но положения статьи не выполняются. Дальше - больше. В 2006 году надбавка к пенсии детям войны не выплачивалась вообще, в 2007-м - только инвалидам войны и лишь 50 процентов. Кроме того, в 2007 году не был определен порядок проведения повышения пенсии детям войны, из-за чего надбавка в размере 5 процентов прожиточного минимума для нетрудоспособных лиц опять-таки выплачивалась только инвалидам войны согласно Закону Украины "О Государственном бюджете Украины на 2007 год".
- И к какому решению пришли члены комиссии? Ее возможности достаточно ограниченны, изменить государственный бюджет она не в силах…
- Но никто не отнимает нашего законного права обращаться в центральные органы власти. Тем более что депутаты Верховной Рады АРК чрезвычайно обеспокоены ситуацией, сложившейся в сфере социального обеспечения граждан, имеющих статус детей войны, и не только их. От имени главного представительного органа автономии мы подготовили письмо в Верховную Раду Украины и Кабинет Министров Украины, в котором изложили суть проблемы и потребовали принятия срочных мер по законодательному урегулированию действия Закона Украины "О социальной защите детей войны". Какими бы трудными ни были времена, действие Конституции никто не отменял. А часть третья статьи 22-й Основного Закона страны четко определяет, что не допускается сужение содержания и объема существующих прав и свобод. Положены людям надбавки? Будьте добры, отдайте.
- Есть ли реакция со стороны Верховной Рады Украины и Кабмина?
- Да, получен ответ за подписью председателя Комитета Верховной Рады Украины по делам пенсионеров, ветеранов и инвалидов Валерия Сушкевича. В нем говорится, что члены Комитета полностью разделяют обеспокоенность депутатов крымского парламента. Далее цитирую: "Вместе с вами убеждены, что обозначенную проблему необходимо решать на законодательном уровне. Ваше обращение послужило поводом для разработки и внесения на рассмотрение Верховной Рады Украины проекта постановления "О принятии во внимание социальных проблем лиц, имеющих статус детей войны, при внесении изменений в Закон Украины "О Государственном бюджете Украины на 2009 год". Ваши предложения в меру наших возможностей и полномочий будут использованы в дальнейшей законотворческой деятельности". Конечно, это еще не стопроцентная победа, но хочу заверить всех направивших к нам письма с жалобами на нарушение конституционных прав: мы будем следить за судьбой законопроекта, о котором упомянул Валерий Сушкевич, держать ситуацию под контролем и активно работать с Комитетом Верховной Рады Украины по делам пенсионеров, ветеранов и инвалидов.
http://www-ki.rada.crimea.ua/nomera/2009/078/fix.html

ЕКОНОМІКА

НОРОВЛИВІ ІНВЕСТОРИ
Василь Мороз, "Галичина", 07.05.2009, Івано-Франківська обл.
Ряд потужних сільгосппідприємств області затягли з посівною.

Великого клопоту завдали цієї весни органам державної влади та місцевого самоврядування Івано-Франківщини деякі вітчизняні й іноземні інвестори, що працюють у сільському господарстві краю. Орендуючи в Богородчанському, Галицькому, Калуському, Коломийському, Рогатинському, Тисменицькому, Снятинському районах тисячі гектарів селянських паїв, що стояли облогами, й інших перелогів, вони відмовляються засівати окремі площі, киваючи на фінансові труднощі. І наразі спроби адміністративного впливу на них зазнають фіаско.
Річ насамперед у тім, що у грудні-січні, коли в області прикидали ймовірні обсяги ярого клину і в заведеному порядку інформували про них Мінагрополітики, ті господарі запевняли, що посіють стільки, скільки планують. А зібравши такі дані по всіх сільгосптоваровиробниках краю, фахівці й вийшли на передбачувані 181,3 тисячі га, які й занесли до відповідних столичних реєстрів. Аграрії краю впорали вже близько 130 тис. з них. Але посівна триває - нині заробляють у грунт насіння пізніх ярих культур. Тож ця цифра щодня зростає, наближаючись до запланованого. Проте, за орієнтовними підрахунками, від півтори тис. до кількох тисяч гектарів з тієї визначеної загальної площі можуть зостатися незасіяними. І це та земля, якою користуються згадувані інвестори.
Чи завдасть те великої шкоди економіці області, якщо справжній ярий клин стане дещо куцішим від прогнозованого? В ОДА вважають, що хоч як, а тенденцію на невиконання тими чи іншими орендарями своїх зобов'язань необхідно зупинити раз і назавше. Власне цій меті й послужила колегія головного управління агропромислового розвитку ОДА, що відбулася наприкінці квітня на базі кількох господарств Тлумаччини з участю начальників профільних структур РДА. На ній керівники як ряду районних управлінь АПК, так і аграрних служб області "віддувалися" за своїх норовливих інвесторів. Серед тих, хто ухиляється від сівби ярих культур, називали й "Даношу", "Ленком", "Росан-Агро", "Колос Прикарпаття", "Агротехніку", й інших відомих та менш знаних агровиробників. Є в тому переліку й "Дослідне господарство "П'ядицьке" інституту агропромислового виробництва...
Правда, дехто доповідав, що когось уже вдалося "приборкати". Інші ж нарікали, що деяких інвесторів попросту не можуть знайти. Скажімо, вже другий місяць розшукують керівника ПП "Ўазда", що теж набрало землі, яка наразі й далі пустує. А "Галицькі аграрні інвестиції" взагалі виглядають феноменом. Вони, скажімо, вже років зо три вперто не обробляють кількасот га на Тисмениччині, але чинш за оренду паїв селянам виплачують справно. Причому навіть не три відсотки вартості землі, як ще восени повелів своїм указом Президент, а всі п'ять. Однак не сіють, і цим підривають показники, через що область може пасти задніх у державній сільгоспвиробничій статистиці.
- Обстановка з сівбою ярини дійсно подекуди якщо не критична, то складна, - резюмує заступник голови облдержадміністрації Василь Брус. - Звісно, в районах намагалися врегулювати її ще з початком весни, коли тільки з'явилися перші заяви про можливий недосів. Та, видно, працювали з інвесторами недостатньо, якщо ситуація затяглась аж досі. На це ми і вказали під час колегії начальникам управлінь агропромислового розвитку ряду РДА. Відтак жорстку  розмову з цього приводу з керівниками самих райдержадміністрацій мав і голова ОДА Микола Палійчук. Я ж відповідно поспілкувався з окремими орендарями. Та водночас проблема не в тому, що інвестори не хочуть сіяти. А в тім, що на рівні держави досі не врегульовано питання виділення кредитних ресурсів для веснування. Скажімо, нашим хліборобам потрібно було 191 млн. грн., аби успішно завершити нинішню посівну. Вони мали для того частину власних коштів, а решту - близько 82 млн. - сподівалися позичити в банків. Однак отримали від них лише вісім мільйонів. Тому через брак паливно-мастильних матеріалів, міндобрив, засобів захисту рослин й виникла проблема. Та я оптиміст. Нині господарства сіють на 30,5 тис. га кукурудзу на зерно, посаджено вже більшу частину картопляних плантацій (а це 60 тис. га лише в індивідуальному секторі). До 10-15 травня, гадаю, посіємо й сою, соняшник, просо, гречку, інші пізні ярі. І вийдемо загалом на прогнозовані цифри. А то й перевершимо їх, як це сталося з ранніми зерновими, яких посіяли на тисячу з гаком гектарів більше, ніж планували.
http://www.galychyna.if.ua/index.php?id=single&no_cache=1&tx_ttnews[tt_news]=5989&tx_ttnews[backPid]=24

НЕДОСІЯНІ БУРЯКИ
Юрій Крикливий, "Слобідський край", 06.05. 2009, Харківська обл.
Інтерв'ю заступника начальника управління агропромислового розвитку Харківської облдержадміністрації В.Ярошенка.

- На площах, де має рости цукровий буряк, останніми роками чиниться прямо чортзна-що, - констатує заступник начальника управління агропромислового розвитку облдержадміністрації Василь Ярошенко. - І це незважаючи на те, що ми всі знаємо, що цукрові буряки - високорентабельна культура, вирощування якої потребує високої професійності та значних затрат. І господарства, які вирощують 320 і більше центнерів на гектарі, отримують непогані прибутки, мають дорогий ліквідний товар, а поле має добрий попередник під вирощування ярих сільськогосподарських культур.
Рослинництво без цукрових буряків можна зрівняти з тваринництвом без дійної череди. Ще з XVIII сторіччя приїздили до нас заможні німці, будували цукрові заводи, зацікавлювали селян вирощувати цукрові буряки, переробляти їх. Держава мала свій цукор для власного споживання й на експорт. Що маємо сьогодні?
В області, починаючи з 2000 року, відзначена чітка тенденція до зменшення площ вирощування цієї культури. Так, якщо 2000 року цукровий буряк було зібрано з площі 75,5 тис. га, то 2008-го площі посіву скоротилися вже до 27,9 тис. га, а в поточному посіяли тільки 24,7 тис. га.
Усього в цьому році вирощуванням цукрових буряків будуть займатися 103 сільськогосподарських підприємства області.
- Які ж причини такого стану?
- Значною мірою на зменшення посівних площ цукрових буряків в області в поточному році сприяли негативні економічні взаємовідносини сільськогосподарських підприємств з цукровими заводами. Більша частина бурякосіючих господарств і досі не може отримати кошти за здану цукросировину. Станом на 1 березня 2009 року найбільшу заборгованість перед селянами мають: ПВФ "Сантал Д" ТОВ - 9580 тис. гривень, ВАТ "Савинський цукрозавод" - 339,8 тис. гривень, ВАТ "Куп'янський цукровий завод" - 45,8 тис. гривень. Ці недоотримані кошти на весняно-польові роботи позначаються на скороченні технологічних процесів, і як наслідок призведуть до зниження врожаїв усіх сільськогосподарських культур.
Причин зменшення посівних площ можна називати декілька, але головною з них, на мою думку, була і залишається "непартнерські" відносини між господарствами та цукровими заводами, недостатня підтримка держави.
Починаючи з 2000 року, рентабельність виробництва цієї культури, порівняно з іншими, залишалась досить низькою. Якщо в 2000 році вона складала 39,6 %, то в 2003 - 12,2 %, а з 2005 року навіть виявилась збитковою (- 0,1 %) і в 2007 році "досягла" мінімального рівня (-11 %). У той же час рентабельність зернових культур та соняшнику протягом минулих років коливалась, але залишалась позитивною.
Причин збитковості буряків декілька, а саме: висока собівартість вирощеної продукції; недотримання технології вирощування культури; низька врожайність цукрових буряків; низька реалізаційна ціна на цукровий буряк.
Але в ТОВ "Зоря" Великобурлуцького району отримано понад 2 млн грн прибутку й рівень рентабельності склав 66,2 %, в ТОВ СП "Родина" Богодухівського району прибуток склав 1,2 млн грн, рівень рентабельності - 44 %, СВК імені Фрунзе Золочівського району отримало понад один мільйон гривень прибутку при рентабельності 68,3 %.
Майже 2 млн грн прибуток склав у господарствах Великобурлуцького району, понад 1 мільйон отримали господарства Зміївського та Золочівського районів.
У минулому році рентабельність вирощування цукрових буряків склала 0,1 %, на що вплинула досягнута висока врожайність по області цієї культури - 301 ц/га. Намічалася перспектива розвитку бурякосіючої галузі. З осені минулого року було підготовлено 45 тис. га глибокої оранки під майбутній посів цукрових буряків. Але світова фінансова криза знову відкинула галузь назад. Неможливість фінансово кредитувати бурякосіючі господарства та цукрові заводи, невирішення питання пролонгації рані ше отриманих кредитів, зростання цін на матеріальні ресурси роблять галузь економічно непривабливою.
Додатковою причиною прогнозованого зменшення посівних площ цукрових буряків стала та, що Агропромислова компанія "Укррос" - власник двох цукрових заводів області, а саме ВАТ "Куп'янський цукровий комбінат" та ВАТ "Савинський цукровий завод", вирішила спочатку призупинити роботу зазначених заводів, а в подальшому й ліквідувати їх остаточно, звільнивши майже 2 тис. кваліфікованих працівників. Нагадаю, що минулого року ці два заводи переробили разом 161,8 тис. тонн цукрових буряків, зібраних з площі 6 тис. га. Втрата таких обсягів переробки негативно впливає на територіальне розміщення культури цукрових буряків по зонах вирощування в Харківській області. Деякі прилеглі до розташування заводів господарства взагалі відмовляються займатися вирощуванням буряків, обґрунтовуючи свою відмову додатковими витратами на транспортування їх до інших цукрозаводів та великими витратами на вирощування.
- А вони значні?
- Так, якщо 2000 року витрати на 1 га посіву цукрових буряків складали 1400 грн, в 2003-му - 2201 грн, в 2005-му - 3025 грн, в 2006 році-3547 грн, то за розрахунками інституту цукрових буряків Української Академії аграрних наук нинішні витрати на вирощування одного гектара культури складають 7000 грн при отриманні врожайності 350 ц/га. При цих витратах навіть ціна 220 гривень за тонну цукросировини і можлива державна компенсація цього року в 750 гривень за гектар посіву не зможуть забезпечити отримання прибутку.
Майже більшу половину всіх витрат при вирощуванні цукрових буряків складають витрати на придбання та внесення мінеральних добрив.
- Добрива дорогі, але необхідні...
- Тенденція до збільшення внесення добрив позитивно вплинула на рівень урожайності по області. Так, урожайність цукрових буряків зросла зі 147,8 ц/га в 2000 році до 236,7 ц/га в 2006 році, а торік вона вже склала 301ц/га.
Високих урожаїв досягли: Дворічанський район - 437 ц/га, Зміївський - 387 ц/га, Краснокуський - 369 ц/га, Золочівський - 366 ц/га, Великобурлуцький - 350 ц/га, Богодухівський район - 333 ц/га. А якої рентабельності чекали господарства Первомайського, Ізюмського, Борівського, Близнюківського районів, які отримали врожайність цукрових буряків на рівні 115-180 ц/га?
Отримання високої врожайності цукрових буряків можливе лише за умови чіткого дотримання технології їх вирощування, яка передбачає виконання низки необхідних заходів.
Перш за все - це розміщення по кращих попередниках (озимі по пару). По друге - проведення основного обробітку за типом напівпару, і як виняток за типом поліпшеного зябу.
Провідне місце в технології вирощування цукрових буряків посідають добрива та засоби захисту рослин. На жаль, останнім часом стало практикою економити гроші на добривах з подальшими героїчними зусиллями на порятунок хоча б того врожаю, який забезпечив ґрунт. Витрати на захист рослин при цьому зростають удвічі, відбувається катастрофічне зниження родючості ґрунту.
Можемо зробити висновок: ситуація, в якій сьогодні опинилася бурякоцукрова галузь, як у цілому в державі, так і в Харківській області, знаходиться в кризовому стані, й вирішувати питання виведення галузі з кризи потрібно на державному рівні. Тому обласна державна адміністрація разом з головним управлінням агропромислового розвитку вимушена була звернутися до Міністерства аграрної політики України з пропозицією з виведення бурякоцукрової галузі з кризового стану, а саме з таких питань: на рівні уряду прийняти терміново Програму розвитку цукрової галузі в умовах глибокої економічної та фінансової кризи; пролонгувати терміни повернення кредитів, отриманих цукровими заводами та цукровими компаніями до 1 листопада 2009 року; сприяти виділенню кредитних ресурсів під заставу виробленого цукру підприємствам галузі в 2009-2014 роках; вжити дієвих заходів щодо просування вітчизняного цукру на зовнішні ринки та запровадження механізму стимулювання експорту державою; встановити державну підтримку виробників цукрових буряків на рівні 1500 грн на 1 гектар посіву; встановити мінімальну ціну на цукровий буряк на 2009 рік на рівні 250 грн за 1 тонну з урахуванням ПДВ, а на цукор на рівні 3900 грн за 1 тонну з урахуванням ПДВ.
Маємо впевненість, що вирішення цих питань на державному рівні дадуть можливість сільгосптоваровиробникам області і взагалі в цілому по Україні не тільки призупинити спад виробництва, а й забезпечити нарощування виробництва цукру в державі й гідно подолати наслідки економічної кризи в бурякоцукровій галузі.
Але найефективнішим вирішенням проблеми будуть взаємовигідні партнерські домовленості між сільгосппідприємствами та цукровими заводами. Керівники заводів повинні зрозуміти одну просту істину, що господарства можуть зробити перерву в вирощуванні цукрових буряків 1-2 роки без відчутних втрат, а перерва в технологічному процесі цукрового заводу в один рік може призвести до повного знищення виробництва цукру. Тому треба зрозуміти, що виробники цукрових буряків і бурякопереробні заводи знаходяться в одному човні й повинні вирішувати виникаючі проблемні питання спільно.
- Який же висновок?
- Треба працювати. Всім на своїх рівнях. Програє той, хто хоче відсидітися в кущах.
http://www.slk.kh.ua/view_post.php?id=2067

"ЯКИЙ БОРГ ІЗ ЗАРПЛАТИ, НА ЗАВОДІ НІХТО ДОСТЕМЕННО НЕ ЗНАЄ..."
Сюзанна Бобкова, "Високий замок", 06.05.2009, Львівська обл.
Працівники Львівського автобусного заводу вимагають зустрічі з прем'єром.

 Учора працівники Львівського автобусного заводу знову пікетували облдержадміністрацію. Без жодних пояснень людей не пустили на роботу… "Лазівці" вимагають погашення заробітної плати, яку їм обіцяли виплатити до 17 квітня, а також зустрічі з Прем'єр-міністром Юлією Тимошенко.
Як розповіла голова вільної профспілки ЛАЗу Людмила Присажнюк, працівників заводу змушують писати заяви на звільнення. Лише за цих умов їм обіцяють виплатити заробітну плату. Окрім самої заяви, потрібно підписати відмову від майнових претензій до власника, претензій на компенсацію індексації, відмови від заяв до суду і прокуратури. "Скільки людей вже написали такі заяви - сказати важко. Адже люди у відчаї, вони місяцями чекають на свої гроші, тому можуть піти на такий крок. А інформація керівництва ЛАЗу і прес-служби про те, що звільненню підлягають 39 осіб, не відповідає дійсності. Я особисто бачила списки на скорочення, в яких 470 осіб. А всього на заводі 1300 працівників", - розповіла пані Людмила. "Усі заяви пана Чуркіна, який запевняє, що розплатився з боргами, є неправдивими. Близько 5 млн. грн. ЛАЗ не сплатив у Пенсійний фонд, тому люди переживають за свої пенсії. Ми вважаємо, що завод завалюють свідомо", - наголосила голова профспілки.
До приїзду Юлії Тимошенко до Львова "лазівці" готують пікет, який заплановано на 14 травня. Працівники автобусного заводу надіслали офіційне звернення до голови Львівської ОДА Миколи Кметя з проханням організувати зустріч прем'єра з ініціативною групою працівників ЛАЗу. Проте, за неофіційною інформацією, цю зустріч всіма можливими способами хочуть зірвати… Люди кажуть, що приватизація ЛАЗу відбулася незаконно, а тому у зверненні до прем'єра просять допомогти повернути ЛАЗ у державну власність.
Коментар для "ВЗ"
Олег Немчінов, начальник управління промисловості ЛОДА:
- На заводі вимкнули світло. Згідно із технікою безпеки, працювати у таких умовах заборонено. Електроенергія з'явиться тут не раніше 13 травня. Власник заводу першочергово має виплатити людям зарплату, і тільки після того розрахуватися за комунальні послуги. Але за борги світло на підприємстві виключили… Який борг із зарплати на заводі - ніхто достеменно не знає. Прокуратура вилучила всі бухгалтерські документи.
http://www.wz.lviv.ua/pages.php?atid=73497

ТОЧКА ЗОРУ

ЛЕГКО ЛИ БЫТЬ РУССКИМ НА УКРАИНЕ?
Алексей Иванов, "Донецкий кряж", 05.05.2009, Донецкая обл.
Русские на Украине являются вторым по величине этносом после титульной нации.

Но о проблемах миллионов этнических русских не принято говорить, политики стыдливо отмалчиваются, чиновники врут, что никаких проблем нет. Сами же русские пытаются быть услышанными, и мы даем эту возможность.
В редакции газеты "Донецкий кряж" прошел круглый стол на тему "Проблемы русских на Украине".
В нем приняли участие Денис Денисов - политолог; Александр Смирнов - историк, философ; Ирина Чуприна - культуролог, литературовед, Донецкий институт автомобильного транспорта; Сергей Бунтовский - журналист, депутат местного совета; Юрий Шаталов - заместитель руководителя донецкой областной организации "Донбасская Русь"; Виктор Левандовский - преподаватель Донецкого национального технического университета; Митар Рочанович - политолог, журналист; Сергей Барышников - кандидат исторических наук, доцент кафедры политологии Донецкого национального университета, руководитель Центра Политологического Анализа и Технологий; Алексей Иванов - журналист, ведущий "круглого стола".
Иванов: - Каково, с вашей точки зрения, положение русских на Украине? Как государство относится к своим гражданам русского происхождения? Действует ли международное и украинское законодательство по защите прав национальных меньшинств?
Барышников: - За все годы украинской независимости положение, место и роль русских и русскоязычных в государстве не соответствуют ни качественно, ни количественно их "удельному весу" в обществе. Если взять последнюю перепись населения, на Украине проживает 8,5 млн. русских, и это при том, что многими экспертами оспаривается эта цифра, как искусственно заниженная. Но даже если брать 8,5 млн. человек, то для страны с 45 млн. всего населения - это весьма внушительная цифра, огромная часть населения, чьи языковые, культурные и этнические права не соблюдались, не соблюдаются и, учитывая нынешний состав нашей высшей власти, соблюдаться не будут.
Смирнов: - Украинское государство с момента своего возникновения всегда пыталось идентифицировать себя как европейскую страну. Но ущемление прав, и в первую очередь языковых, показывает ущербность намерений, ведь в стране вообще не соблюдаются права национальных меньшинств! То есть на Украине в национальном вопросе проводится политика, аналогичная политике Ирана, Индии, других азиатских стран, где зачастую национальным меньшинствам отказано в праве даже называться национальными меньшинствами. Ведь по всем официальным каналам можно услышать только о том, что на Украине есть только украинский народ. Нет ни греков, ни евреев, ни русских, ни немцев. Есть только украинский народ, да иногда крымским татарам разрешают называть себя коренным народом.
При этом нужно обратить внимание, что украинцы, как нация, возникли только в начале двадцатого века путем объединения русин - восточнославянского населения Австро-Венгрии и малороссов в Российской империи, считавшихся до этого русским субэтносом. В результате этого соединения новая нация взяла себе самоназвание украинцев и, пытаясь оторваться от своего прошлого, постоянно проводит кампанию "украинизации". Ради этой цели нарушаются все возможные права русских, в том числе и гарантированные международными нормами.
Иванов: - А почему русские не сопротивляются попыткам ассимиляции?
Денисов: - Постараюсь высказать свое видение этой проблемы. Первое: в понятие "русский" разные люди вкладывают различные толкования. Второе и самое главное, что не позволяет русским объединиться в большую политическую силу, в монолит, способный влиять на политику государства, - это высокий уровень жизни, который сейчас есть на территории Украины. По всем экономическим выкладкам, Украина занимает в мире 50-60-е место по уровню жизни, а учитывая развитие у нас теневой экономики, оно гораздо выше. У нас, особенно в крупных городах, зарплата уже достигла среднеевропейского уровня. Человек, имея возможность покупать достаточно широкий спектр товаров, в первую очередь будет задумываться о своем материальном положении и для него вопросы национальности, языка отступают на второй план. Поэтому, когда мы проводим социологические исследования и задаем вопросы, какие проблемы людей волнуют больше всего, на первое место выходят ответы о маленькой зарплате, высокой квартплате, низких пенсиях, плохих дорогах. Вопросы языка, самоидентификации волнуют людей во вторую очередь.
Хотелось бы сделать одну ремарку по социологическим данным, которым и мы располагаем: сейчас количество людей, называющих себя русскими, по сравнению с последней переписью, выросло.
Иванов: - Денис, а Вы не противоречите сами себе, утверждая, что вопросы самоидентификации входят во "второй десяток" проблем, а количество людей, называющих себя русскими, растет? Значит, растет самоидентификация. Ведь при нынешней государственной идеологии назвать себя русским - это не то же самое, что назвать себя поляком, арабом или китайцем. Назвать себя русским в нынешних условиях равноценно заявить о своей активной жизненной позиции, которая вряд ли вызовет восторг у власти.
Денисов: - Подавляющее большинство наших сограждан весьма болезненно пережило 90-е годы. Многие чрезвычайно сильно дорожат своим рабочим местом, своим бизнесом, своим социальным статусом. И сейчас эти страхи сохраняются, но не в такой степени, как во время переписи, когда многие переписываемые и переписчики боялись сказать или сделать что-либо не так. В том числе и в национальном аспекте. Социологические исследования лишены этих условностей.
Рочанович: - Главная проблема русских в самоидентификации - многие не могут понять, каков тут главный критерий. Какова разница между человеком по фамилии Шевченко, называющим себя русским, и Медведевым из Луганска, политтехнологом Юлии Тимошенко, называющим себя украинцем? Нет сколько-нибудь четкого определения, кто может быть русским, кто - нет. И что собой вообще представляет из себя русскость?
Барышников: - Весь двадцатый век прошел под знаком постоянных экспериментов над русским этносом. Безусловно, репрессии и войны коснулись всех, но русских били целенаправленно, истончая тот культурный и образованный слой, который должен играть определяющую роль в национальном самосознании. В результате была сформирована атмосфера страха, которая передалась по наследству. Ведь людей, вступивших в пору зрелости, от массовых чисток и репрессий отделяет одно-два поколения. Поэтому у многих русских по происхождению развиты политическая мимикрия, национальное "хамелеонство", чрезвычайный конформизм в общественно значимых вопросах.
Смирнов: - К этому можно добавить, что в советское время русским удачно привили идею интернационализма и заменили ею национальное самосознание. И пока русские Украины не изживут в себе этот интернационализм, пока не почувствуют себя нацией, им будет очень тяжело отстаивать свои языковые, религиозные и культурные права.
Бунтовский: - В основной своей массе русские Украины не идентифицируют себя ни по происхождению, ни по крови, главный признак самоидентификации - это место проживания. Поэтому люди больше осознают себя донбассовцами, дончанами или мариупольцами, чем людьми, принадлежащими к тем или иным нациям. А во время переписи срабатывает схема "Где я живу? На Украине. Значит, я украинец". Причем человек, называющий себя украинцем, может не быть им ни по происхождению, ни по языку, ни по культуре, ни по самосознанию. Просто когда с него требуют конкретный ответ, средний обыватель прибегает к вышеописанной схеме. Так что говорить о том, что данные переписи дают объективную картину этнического состава Украины, наивно.
Иванов: - Ну и как же решить вопрос с национальным самосознанием русских на Украине?
Чуприна: - Относительно национального самосознания. Думаю, что я, как и большинство русских на Украине, в советский период истории ощущали себя больше украинцем, чем сейчас, потому что тогда нас не ущемляли в наших "русских" правах.
Для меня русский - это человек, который причастен к русской культуре, который думает по-русски, и ему не все равно, на каком языке думать и говорить. Ведь сейчас многим молодым людям вложили в голову идею о том, что родной язык - это государственный. Но ведь это не так. Родной язык - это язык, на котором ты разговариваешь с матерью и на котором думаешь. Просто для решения вопросов национальной самоидентификации нужно постоянно это объяснять, не позволять людям думать и говорить идеологическими штампами.
Иванов: - Что необходимо сделать, чтобы русские смогли успешно отстаивать свои национальные права?
Бунтовский: - Я считаю, первое что нужно, - отойти от сугубо биологического определения нации. Сейчас на Украине существует понятие "свiдомий українець", под которое подпадают не только этнические украинцы, но и русские, евреи, поляки и т. д. Это люди, которые являются частью политической нации. Русские также должны заявить о своей сознательной русскости. Мы - политическая нация. Все, точка. А не заниматься копанием того, кто кем является по крови. Думаю, что "сознательные русские" возникнут и выкристаллизуются под давлением той официозно-бюрократической украинизации, которая сейчас происходит в нашей стране. И тогда начнет складываться новая политическая общность - русские Украины.
Шаталов: - Русские сейчас кровно заинтересованы в максимальной демократизации Украины, чтобы развеять ту атмосферу страха, о которой говорили раньше. Чтобы человек, заявляющей о своей политической русскости, не рассматривался государством как преступник, маргинал или провокатор. Чтобы можно было вести прямую дискуссию о национальных проблемах, чтобы доносить до людей свои идеи, ликвидировать те табу, которые наложены на русскую тематику на телевидении и в печатных СМИ. Чтобы человек чувствовал себя защищенным государственными законами вне зависимости от своих политических и национальных предпочтений. Чтобы гражданское общество могло контролировать содержание исторических учебников, идейное наполнение тех или иных государственных мероприятий. Русские Украины должны максимально содействовать демократизации Украины и вырвать лозунги о демократии из рук украинских националистов, которые по какому-то глупому недоразумению у нас величаются демократами.
Иванов: - Нужно ли организовывать национальные политические структуры?
Левандовский: - Русские в свое время допустили ряд досадных ошибок, начав строить партии и политические блоки по национальному принципу. Здесь уже много говорилось о том, что у русских есть проблемы с самоидентификацией, и людей, осознавших свою "сознательную русскость", было крайне мало. И русские политические структуры не имели никаких политических перспектив. А такие понятия, как "партия", "заявление на вступление", "членские взносы" зачастую человека просто отпугивали. Думаю, выходом из той ситуации, в которой оказались русские, вполне могло бы стать мощное общественное движение, возможно, с несколькими сопредседателями без фиксированного членства, как это происходит в Латвии и Эстонии, где русские партии проходят в парламент, когда 1,5 млн. русских могут организовать стотысячный митинг, и это дает им возможность хоть как-то отстаивать свои права.
Иванов: - А с какими лозунгами или идеями русские Украины должны обратится к согражданам, что бы защитить свои права?
Чуприна: - Зачастую можно услышать такой вопрос: а зачем вам вообще нужно защищать русский язык? Не лучше ли бороться за повышение зарплат и пенсий? И тут нужно понять одну взаимосвязь. Пользоваться родным языком во всех сферах культурной, образовательной, общественной жизни государства - это естественное, биологическое право человека. Поскольку язык - основа бытия, он формирует способ мышления и особенности мировоззрения. Проще говоря, язык - это жизнь. И вот если власть видит и осознает, что человек или некое человеческое сообщество не в состоянии отстоять свое естественное, жизненно необходимое право на родной язык, то никакие вторичные права в виде зарплат, пенсий, безопасной жизнедеятельности в шахтах, ник-то не будет выполнять. Человек, который не может добиться своих первичных прав, никаких других прав добиться не может в принципе.
Левандовский: - Думаю, что русским необходимо объяснять представителям других этносов, что борьба за русский язык - это действительно борьба за большую демократизацию в нашей стране, что эта самая демократизация пойдет на пользу всем, в том числе и украинцам, а не только русским и русскоязычным.
Шаталов: - К этому нужно добавить, что без русского языка, без русской культуры украинская культура ослабнет. И здесь дело не в том, что тот же Толской, Достоевский, Пушкин - это явления общемировой культуры, с произведениями которых мы имеем возможность без проблем знакомиться на языке оригинала. Но, изгоняя русский язык, как быть с русскоязычными произведениями Тараса Шевченко, Марко Вовчок, Ивана Франко? А как быть с русскоязычными авторами, жившими на Украине: Гоголем, Короленко, Макаренко?
Рочанович: - Кроме этого хочется, чтобы на Украине большинство граждан поняло, что без поиска компромисса между русскоязычными и украиноязычными частями населения Украины невозможно превращение Украины в политически самостоятельное и экономически сильное государство. И компромисс этот должен состоять в сохранении и расширении прав русских и русскоязычных граждан. Без чего Украина и дальше будет оставаться объектом, а не субъектом исторического процесса.
http://www.dkr.com.ua/index.php?new=12466

ПРИВИД УКРАЇНСЬКОГО КОМУНІЗМУ
Анна Новик, "Поступ", 30.04.2009, Львівська обл.
Останнім часом Комуністична партія України пережила чимало потрясінь. Усе і одразу звалилося на комуністів: і дрібні міжпартійні сварки, і претензії на зміну першого номера…

Читаючи наведені нижче рядки не бійтеся, Ви не перенеслися в часі: зараз 2009 рік, а не середина ХХ століття, а ми живемо в незалежній Україні, а не в тоталітарному режимі СРСР. Щоб зберегти дух комунізму, цитата взята із сайту КПУ та подана мовою оригіналу:
"2 апреля 2009 года Европейский парламент проголосовал за резолюцию, отождествляющую коммунизм с нацизмом, а фашистские режимы - с социалистическими государствами. Появление подобного документа не может не возмутить всех честных людей, вне зависимости от того, каких политических взглядов они придерживаются.
Это классический образец лицемерия и циничной политики двойных стандартов. Приняв резолюцию, фактически ставящую вне закона взгляды многих миллионов людей, засевший в Европейском парламенте крупный капитал публично расписался в том, насколько он враждебен идеям свободы, равенства и братства. Европарламент пытается учинить расправу над лозунгами, начертанными на знаменах борцов за демократию со времен Великой Французской буржуазной революции. Поставив знак равенства между коммунизмом и фашизмом, правые депутаты Европарламента "забыли" о том, что именно СССР, народ которого вдохновляли идеалы коммунизма и реальные достижения в построении социализма, внес решающий вклад в очищение нашего континента от коричневой чумы."
(Заявление Президиума ЦК КПУ)
Їх символ - серп та молот. Їх гасло - заклик робітників всіх країн до об'єднання. Їх покликання - боротися з буржуазією. Їх основна функція - в рамках "опозиційності" підігрівати масове незадоволення та поширювати розкол в суспільстві провокаційною пропагандою антинаціоналістичних ідей та проблемними питаннями двомовності, подвійного громадянства, членства в НАТО тощо. Так, це все вони - українські комуністи. При усій моїй повазі до людей з комуністичними політичними поглядами, не можна утриматися від коментарів, відвідавши офіційний сайт "захисників робітників та селян". Яскраво червоний, він майорить комуністичними символами та віддає присмаком радянщини, або як кажуть в простих народних масах - "совка". Якщо бути чесною, то я свято вірила в те, що подібного роду статті, які розміщені на цьому сайті, перестали писати ще в 80-х роках минулого століття, але ні, комуністи в найкращому дусі боротьби за соціальну "рівність" та "справедливість" продовжують роздувати старі ідеали, використовуючи при цьому пусті слова та заїжджені фрази ні про що.
Останнім часом Комуністична партія України пережила чимало потрясінь. Усе і одразу звалилося на комуністів: і дрібні міжпартійні сварки, і претензії на зміну першого номера, і пригоди нинішнього лідера Петра Симоненка, ще й вибори президента. Комуністи хоч і говорять, що вони є готовими до будь-яких виборів, але як би вони не готувалися в нинішніх змаганнях, та й усіх можливих компартії мало що світить. Комунізм, як ідеологія, вже віджив своє і його поглядам не може бути місця в незалежній Україні. Звичайно ж, що від претензій на владу комуністи не відмовляться, але їхні гасла в дусі "свобода йде на барикади" втратили свою актуальність ще на початку цього тисячоліття.
Попередню виборчу кампанію Комуністична партія, можна сказати, провела майже вдало натхненна новим керунком на молодь. Вони планували переконати усіх, що можуть трансформуватися відповідно до вимог часу, але після виборів всі побачили, що є речі, які ніколи не міняються.
Опозиція - коаліція…
Комуністи постійно намагаються вибудувати якісь політичні міфи про свою роботу. Природнім станом будь-якого комуніста після розвалу СРСР є перебування в опозиції, навіть більше ця опозиція стала настільки широкою, що вони перейшли в опозицію до незалежності України. Комуністи неодноразово заявляли про те, що вони не підтримують жодних союзів з жодними політичними силами, хоча практика нещодавніх подій засвідчує протилежне, а в ЗМІ все частіше починає з'являтися інформація, що, мовляв, головний комуніст країни "годується" з прем'єрських рук. Нагадаємо також, що вирішальні голоси в численних голосуваннях у Верховній Раді віддавала саме Компартія.
Тому й залишається нез'ясованою позиція комуністів на рахунок того, який саме напрям діяльності у парламенті вони обрали. Навіть якщо гіпотетично віднести Комуністичну партію України до опозиційної партії, то виходить так, що вона в силу своїх ідеологічних розбіжностей повинна бути в опозиції до всіх і аж ніяк не може зблизитися, особливо ідеологічно, з Партією Регіонів. Хіба що підмінивши поняття ідеології поняттями найбільш болючих та проблемних спекулятивних питань з метою утримання ще живого та прихильного електорату сходу та півдня.
"Батько" усіх пригноблених Петро Симоненко особисто наголошував на тому, що вбачає необхідністю об'єднатися з Олександром Морозом та "прогресивною/ агресивною" Наталією Вітренко. Мороз швидше всього відхреститься від такого союзу, а от союз Вітренко - Симоненко буде непоганою розважальною програмою для усієї країни. Словом, відживаючи своє на політичній арені України, комуністи хапаються за останні соломинки, щоб тільки втриматися при владі та "захистити інтереси" усіх бідних та знедолених, а заодно і нажити собі ще трішки статків, адже одне іншому не заважає.
Президентство...
Симоненко ніколи не шкодував гарячих висловів про Президента Ющенка. Більше того його прихильники неодноразово називали Віктора Андрійовича і фашистом, і "буржуазним націоналістом", який нещадно провадить "насильну" українізацію України. Зауважте, що такі твердження у своєму звучанні є цілковитим абсурдом. Складається таке враження, що Компартія і далі живе в уявному радянському світі, а для його цілісності необхідно безупинно боротися з ворогами. Таким ворогом для Симоненка є і стара гвардія, як от наш Президент, так і молоді політики, як Олег Тягнибок.
До речі, на адресу останнього "перший пролетар" країни не шкодує гаряченьких висловів, не маючи сили терпіти тих, з ким так затято боровся товариш Сталін та його сподвижники. Ющенку також добряче перепадає від Компартії і якщо пан Тягнибок відстоює свої конституційні права у суді, то для мене залишається загадкою чому ж мовчить наш Президент. Його на сайті комуністів звинувачують фактично у всьому. Я наведу приклад, цитуючи статтю, розміщену там: "Політика одержавлення націоналістичної ідеології та мілітаризації націоналізму, яку намагається реалізувати Ющенко, його політика на руйнацію слов'янського простору та загострення економічних і політичних стосунків з історично і духовно близькою державою - Росією, не має підтримки у людей. Його рейтинг стрімко котиться до нульової відмітки, і сьогодні Ющенко не може очікувати на повторну "довіру" виборців, навіть за умов адміністративного тиску, "мертвих душ" та вкидання бюлетенів, як це було на попередніх виборах."
Таке універсальне твердження в дусі марксизму-ленінізму підходить до кожного представника парламенту і лідер комуністів не виключення, адже комуністам перестали довіряти вже дуже і дуже давно, а фахівці оцінюють цю політичну силу як абсолютно не перспективну. Ющенку комуністи приписують "надзвичайні" якості, мовляв, коли Президент розпустить Верховну Раду і призначить нові дострокові вибори, то в хід підуть такі протизаконні заходи, як "масштабні фальсифікації, залякування та використання силових структур для тиску на політиків і громадян". У лідера комуністів така особливість - він спочатку говорить, а потім думає, чи точніше буде сказати, що він говорить і не думає, що ж саме він такого сказав і як за це йому потім розплачуватися, чи в грошовому еквіваленті через суд, чи в електоральному еквіваленті через вибори.
Національні ідеї та нові вибори ніяк не дають спокій комуністичній еліті, важко знайти в Україні такого політика якого б комуністи не прив'язали б до олігархічних кіл. Не зрозумілими є також вислови Симоненка на зразок "ця влада", очевидно комуністи тільки даремно просиджують місця в парламенті і витрачають на свою зарплату бюджетні кошти, якщо вони не ідентифікують себе з "цією владою". Можливо комуністи забули, що весь цей час вони, перебуваючи у стінах парламенту, і були тією владою, що не дає жити простим "трудящим". Але з іншого боку функції комуністів в парламенті цілком зрозумілі, вони очевидно полягають у тому, щоб декорувати його, прикрашаючи кольоровими кульками та плакатами, бігати по залу з валізками і збирати гроші на якісь уявні квитки в Америку тощо. Сучасні українські комуністи очевидно не тільки відійшли від старих добрих моральних засад своєї ідеології, але й тепер стали напрочуд творчими натурами, митцями, вони трудяться, щоб наш парламент виглядав неповторно.
Ідеї комуністів сягають такого глибокого маразму, що вони навіть почали вигадувати нові ідеології, такі як націонал-фашизм. Якби перший комуніст країни разом із пані Вітренко зазирнули у тлумачний словник, який датується нинішнім тисячоліттям, то вони б побачили, що такого не має, а ще побачили б, що нацизм - це націонал-соціалізм, фашизм - це фашизм, а націоналізм - це націоналізм і нічого зайвого вигадувати не варто, все вже вигадали за довго до них.
Якщо бути чесною, то я не розумію чому у нас не можуть заборонити комунізм як ідеологію, адже коли вся Європа хворіла "коричневою чумою" нашу державу інфікували, причому штучно "чумою червоною" і ця чума забрала мільйони життів громадян нашої держави. Політика "спаленої землі" ще й досі не дає змоги нам відродитися, як нації. Тішить одне, що хворобою комунізму та й "лівизни" в цілому наша Україна вже переболіла і майже у всіх виробився на неї імунітет, люди стали трохи свідомішими і варто нарешті зрозуміти, що комунізм помер разом із Леніним, те, що було вже ніколи не повернеться, на щастя. Незалежна Україна ще довго пожинатиме плоди, які породила нав'язана радянська комуністична пропаганда.
Зрозуміло, що подібного роду публікації в радянські часи були заборонені строгою цензурою, і сьогодні ця стаття безумовно критикуватиметься прихильники комуністичних ідей та поглядів та розцінюватиметься як прояв "буржуазного націоналізму". Але я вважаю, що краще бути "буржуазним націоналістом" ніж "буржуазним комуністом", а свою "буржуазність" та любов до розкоші наші комуністи не одноразово демонстрували перед фотокамерами репортерів. Тепер боротися за права знедолених робітників та селян потрібно гламурно. І на останок погані новини: привид комунізму ще довго буде присутній в стінах Верховної Ради України, поки йому не знайдеться альтернативної заміни на теренах нашої Батьківщини, або поки ідеї комунізму остаточно не відживуть своє.
http://postup.brama.com/usual.php?what=64115

ЗАКОННІСТЬ І ПРАВОПОРУШЕННЯ

НЕ НАЧНЁТСЯ СУД, ПОКА ДЕНЕГ НЕ ДАДУТ
Валентина Воробьёва, "Крымская правда", 06.05.2009
Снижавшийся из года в год уровень финансирования "самых гуманных в мире" судов достиг нижнего порога - двадцать два процента от потребности.

Из-за дефицита денег неприбыльное учреждение вынуждено прибегать к узаконенным сборам финансов с обращающихся за справедливостью граждан. Однако теперь и эти взимаемые с каждого истца средства суду чаще всего не достаются. Правительство решило потратить их на другие нужды.
Все мы помним крылатую фразу из "Кавказской пленницы": "Да здравствует наш суд, самый гуманный суд в мире!". Возопивший на весь зал герой Вицина надеялся умаслить своей репликой представителей судебной власти. Нынче суд не только не самый гуманный (на сей день остро стоит вопрос доверия к судебной системе), но и не здравствует. А умаслить его можно только при условии уплаты обязательных сборов и… покупки канцтоваров.
Дело в том, что здесь сложилась ситуация катастрофического безденежья. Нет средств даже на покупку марок, конвертов, отправку повесток и прочей необходимой корреспонденции. Для этого выделено пять процентов от необходимой суммы. Даже пользоваться служебными телефонами служители Фемиды из-за "корпоративного" финансового кризиса почти не имеют возможности.
Ну и что, скажете вы, пускай пояса под мантиями потуже затягивают. Но по традиции "новшество" ударило по гражданам: из-за банальной нехватки канцтоваров в судах рассматривается только десятая часть дел, находящихся в производстве. Заседания вынужденно переносятся - участники процессов не получают повесток, подследственные засиживаются в изоляторах, имущественные споры затягиваются на неопределённый срок. Путей выхода из сложившейся ситуации судьи не видят - денег нет и взять негде.
Надо сказать, проблема финансирования для судов не нова: в разные годы их обеспечивали и на сорок, и на тридцать пять процентов при том, что органы судебной власти не могут быть коммерческими структурами и зарабатывать для себя деньги. Обеспечивать ими "третью власть" в полном объёме призвано государство, которое, как оказалось, на такую "роскошь" средствами не располагает. Но деньги всё-таки нашли, вернее, нашли у кого их взять: для создания условий поступления в суд необходимых финансов в Гражданско-процессуальном кодексе Украины был введён новый вид судебного сбора - оплата средств на информационно-техническое обеспечение судебного процесса.
- Предполагается, что когда гражданин идёт в суд за защитой своих прав, он втягивает в судебную процедуру других граждан, - поясняет судья Апелляционного суда Крыма Ольга Шаповалова. - И поскольку эта процедура требует денежных затрат, он должен внести определённую сумму, которая направляется на приобретение марок, конвертов, канцтоваров, магнитных носителей информации, необходимых для того, чтобы все участники процесса были надлежащим образом оснащены дисками с технической записью судебного заседания, получали повестки, копии судебных решений и так далее.
Первоначально счета для перечислений на вышеуказанные нужды средств открывались при органах местного самоуправления, позже был открыт единый - в управлении Государственного казначейства. С него планировалось перераспределять целевые бюджетные средства судам по мере надобности. Казалось бы, проблема решена. Но из уплаченного гражданами сбора самим судам в этом году досталась приблизительно одна четвёртая часть. Например, из необходимых в среднем тридцати гривен на отправку почтовых уведомлений выделено четыре с копейками.
Ответа на классические вопросы "Кто виноват?" и "Где деньги?" люди в мантиях не знают. За перераспределение целевых бюджетных средств отвечает Кабинет министров Украины, а на Грушевского, видимо, решили, что в кризисные времена суды к нуждающимся в деньгах учреждениям не относятся.
Между тем на улице Павленко, где находится Апелляционный суд Крыма, граждан уже просят по возможности принести писчую бумагу, дюжину конвертов или разослать почтовые уведомления. Люди негодуют: ведь они уже платили деньги, а их снова принуждают тратиться в интересах правосудия.
Кроме безденежья правительство уготовило судам значительные кадровые и структурные преобразования. Одно из предложений в контексте ожидаемой судебной реформы (рассмотрение соответствующего законопроекта назначено на конец весны) - создать большее количество специализированных судов. Предполагается, что это даст возможность побороть коррупцию в эшелонах "третьей власти".
Напомним, сейчас в автономии (без учёта Севастополя) функционируют 24 местных суда, один апелляционный, военный суд Симферопольского гарнизона и два специализированных: Хозяйственный и окружной административный. В случае увеличения количества судов граждане либо не будут знать, куда им обращаться, либо начнут подавать параллельные иски сразу в несколько из них.
Судей такая перспектива не радует: на местах рабочих рук не хватает не меньше, чем денег.
В данное время, по словам Шаповаловой, в автономии трудятся 244 судьи, а по штату должно быть на 64 больше. На эти рабочие места есть подходящие кандидатуры, но они до сих пор не назначены и не переизбраны. Чтобы юристу выдали мантию и стали обращаться к нему не иначе как "ваша честь", необходим указ президента. В нынешнее время с указами волокита не меньше, чем в суде с делами (может, тоже бумаги нет): на рассмотрении в секретариате президента находится более трёхсот представлений. Из-за кадрового голода на двести крымских судий падает огромная нагрузка: в среднем двадцать пять дел в день и около трёхсот - в месяц. В нынешнем году количество дел в некоторых судах возросло втрое.
Навалившийся на правосудие груз проблем сами работники Фемиды объясняют предвзятым отношением к органам судебной власти. По данным соцопросов, среди граждан, никогда не принимавших участие в судебных процессах, уровень недоверия к суду вполовину выше, чем у тех, кто хотя бы однажды судился. Словом, не так страшен суд, как его представляют. По мнению Шаповаловой, негативный образ "третьей власти" создают имевшие проблемы с законом и потому испытывающие неприязнь к суду представители Кабинета министров и Верховного Совета. Хотя чиновникам с Банковой и Грушевского почти нечего опасаться: судебная власть, которая должна быть независимой, находится у исполнительной на коротком поводке, пока та решает, выдавать или не выдавать ей финансы. Сейчас решили не выдавать, да и вообще количество судей особенно не увеличивать.
Здесь не носят париков с буклями и не стучат молотком по столу. Пышная судейская мантия весит без малого шесть килограммов и к концу рабочего дня ощутимо давит на плечи. За это судьи называют её "рабочим бременем". Правда, в последнее время это бремя давит на плечи всё реже, да и самих судей становится всё меньше: денег на правосудие не хватает, по всей видимости, ни у государства, ни у народа.
http://www.kp.crimea.ua/newspaper_details.php?newspaper_id=2853

СКАНДАЛИ

ЛУЦЕНКО ВЛИП В АЛКОГОЛЬНЫЙ СКАНДАЛ
Юрий Данилов, "Донбасс", 06.05.2009, Донецкая обл.
Как сообщает немецкое издание "Bild", в минувший уик-энд в аэропорту Франкфурта министр внутренних дел Украины был задержан немецкой полицией.

Причем буянил он, по данным таблоида, на пару со своим сыном.
Сына министра заковали в наручники
Немцы уверяют, что рейс из Франкфурта в Сеул был задержан из-за присутствия на борту пассажиров в крайней степени опьянения. Капитан судна отказался взлетать с таким "контингентом", в ответ на что Луценко якобы "обиделся, начал кричать и швыряться мобильным". Прибывшая полиция задержала как министра, так и его 19-летнего сына Александра. Причем парня за оказание сопротивления даже заковали в наручники.
Газета сообщает, что доходило "до беспорядочной ругани и злых оскорблений". После ареста сына министра принудили сдать тест на алкоголь - оказалось три промилле. Глава нашего МВД, пользуясь дипломатической неприкосновенностью, отказался пройти измерение, а также требовал, чтобы представитель немецкого правительства официально принес ему извинения. Около полуночи заместитель начальника полиции Гюнтер Гессен прибыл в аэропорт. В течение часа Луценко упрашивал его отказаться от фиксирования правонарушения. Министр покинул аэропорт только в 1.15 пополуночи. Уже практически трезвый.
Две версии разных правоохранителей
У отечественного МВД - своя версия произошедшего. Мол, нашу делегацию, которая опоздала в транзитной зоне аэропорта Франкфурта на самолет немецкой авиакомпании "Люфтганза", отказались взять на борт. Украинцы приняли решение лететь следующим самолетом, но "никаких наручников, никакого нетрезвого конфликта, как утверждают отдельные СМИ, не было". Уверяют, что из-за этого досадного инцидента не был даже нарушен порядок официальных встреч в Сеуле, куда следовала делегация.
Однако полиция Франкфурта-на-Майне подтвердила "Немецкой волне", что инцидент с Луценко таки имел место. "Это правонарушение зафиксировано в установленном порядке и относительно него будут осуществлены все процессуальные мероприятия", - сообщили правоохранители, подтвердив все факты, изложенные в газете "Bild", кроме информации о количестве промилле в крови задержанного.
В НУНС пьют все!
Соратник Юрия Луценко, нардеп от НУНС Геннадий Москаль, не слишком доверяет информации из Германии. "Для немцев и кружка пива - состояние опьянения, - заявил он. - Насколько я знаю Луценко, невозможно, чтобы он выглядел в состоянии опьянения. Если каждого депутата, который появляется на улицах в нетрезвом виде, рассматривать на фракции, тогда она через месяц перестанет существовать, поскольку, насколько я знаю, непьющих во фракции нет".
Зато политические противники Луценко настроены очень решительно. "Такое поведение позорит не только чиновника высокого уровня, но и позорит в первую очередь его как представителя страны. Если Луценко сам в ближайшие сутки не подаст в отставку, то это в любом случае должны сделать те, от кого это зависит", - уверена нардеп от Партии регионов Елена Бондаренко, напоминая, что пост министра внутренних дел - квота президента. "На нас и так косо смотрят в мире, а после этого случая будут смотреть как на страну министров-алкоголиков", - печалится регионалка.
http://donbass.ua/news/politics/2009/05/06/lucenko-vlip-v-alkogolnyi-skandal.html

ГЕНЕРАЛЬСЬКІ ПОГОНИ - В ОБМІН НА МЕДВЕДЧУКА?
Інна Пукіш-Юнко, "Високий замок", 05.05.2009, Львівська обл.
Зі слів Сацюка, такий бартер пропонували йому за "сприяння" у справі щодо отруєння Ющенка.

Заступник керівника президентського Секретаріату Роман Безсмертний, прізвище якого спливло у справі щодо отруєння Віктора Ющенка, з коментарями не поспішає. А тим часом виринають нові подробиці московського допиту колишнього першого заступника голови СБУ Володимира Сацюка (на дачі якого нібито сталося отруєння), які потребують пояснень пана Безсмертного. Зокрема, інформація про те, що в обмін на свідчення проти екс-глави президентської адміністрації Віктора Медведчука (ніби це він був організатором отруєння) Сацюку обіцяли повернути генеральські погони і посаду у правоохоронних органах.
Як уже писав "Високий Замок", під час зустрічі з членами тимчасової парламентської комісії з питань розслідування обставин отруєння Ющенка Сацюк повідомив: до нього приїздила помічниця Безсмертного, Світлана Гуменюк, і пропонувала дати свідчення проти Медведчука. Голова депутатської слідчої комісії Володимир Сівкович опосередковано підтвердив "ВЗ" цю інформацію. Він заявив, що "вказаного дня чартер з людиною, яку називав Сацюк, справді вилітав у Мінеральні Води (Росія), про що є офіційне заключення".
За повідомленням "Української правди", Гуменюк зустрічалася з Сацюком у Мінводах 20 січня цього року. "Як стверджує Сацюк, через людину Безсмертного українська влада начебто гарантувала йому відновлення генеральського звання та посади у правоохоронних органах. В обмін Сацюк повинен був дати свідчення Генеральній прокуратурі про те, що отруєння Віктора Ющенка було організовано екс-керівником Адміністрації Президента Віктором Медведчуком. Колишній заступник голови СБУ стверджує, що не погодився на умови Секретаріату Президента. За інформацією джерел, у тексті (у стенограмі допиту Сацюка. - "ВЗ") є свідчення про те, що приїзд посередника особисто курирувався Віктором Ющенком, який нібито неодноразово дзвонив Роману Безсмертному, аби дізнатися "чи вилетіла людина до Сацюка", - пише "УП".
Що за генеральські погони, які нібито обіцяли повернути Сацюку? Це стара історія, яка почалася ще чотири роки тому. 2005-го Головне слідче управління Генпрокуратури порушило кримінальну справу щодо Сацюка - за зловживання службовим становищем, службову фальсифікацію, що призвели до важких наслідків, і використання свідомо підробленого документа. Йшлося, зокрема, про незаконне присвоєння Сацюку військових звань. Врешті справу закрили, а потім знову поновили розслідування. 30 жовтня 2007 року Президент Ющенко позбавив Сацюка звання генерал-майора. Як пояснили на Банковій, екс-перший "зам" голови СБУ отримав генеральські погони, надавши неправдиві документи про присвоєння йому попередніх військових звань.
У Сацюка і його адвокатів - інша версія історії з генеральськими погонами. "Справжні причини цього беззаконня визнані у службовому рапорті слідчим Генпрокуратури, який у травні 2005 року порушив цю абсурдну справу. Він вказав, що істинною причиною порушення кримінальної справи стосовно Сацюка було намагання керівництва правоохоронних органів продемонструвати так звані успіхи у розкритті замаху на життя Ющенка, і що внаслідок тиску керівництва СБУ та Генпрокуратури за відсутності законних підстав було порушено кримінальну справу, метою якої було затримання та незаконне ув'язнення Сацюка", - заявив адвокат Сацюка Віктор Петруненко.
Звинувачення на адресу Банкової надто серйозні, щоб і далі відмовчуватися. Вислухати пояснення Романа Безсмертного і його помічниці планували на засіданні депутатської слідчої комісії. Але "свідки" не з'явилися. Володимир Сівкович заявив "ВЗ", що спробують запросити їх ще раз. І додав: комісія ініціюватиме порушення кримінальної справи - за штучне створення доказів у справі щодо отруєння Ющенка. "Це злочин, за який передбачено від двох до п'яти років", - зауважив Сівкович.
http://www.wz.lviv.ua/pages.php?ac=arch&atid=73457

ОХОРОНА ЗДОРОВ'Я

НА МЕЖІ: ЕПІДЕМІЧНИЙ ВИКЛИК
Леся Балуцька, "Поступ", 30.04.2009, Львівська обл.
Як і кожну державу в світі, Україну час від часу бентежать ймовірні загрози життю та здоров'ю українського населення.

Такі небезпечні виклики можуть бути джерелом посиленої уваги з боку уряду країни, відповідальних міністерств та відомств з питань охорони здоров'я, кваліфікованих медичних працівників. Вчасне виявлення проблеми, значною мірою її передбачення, буде запорукою успіху на шляху її подолання чи абсолютного виключення можливості таких заходів, у зв'язку із втратою необхідності подальшої боротьби з нею. Така важлива місія сьогодні вкотре лягла на плечі української влади, яка, в міру актуалізації проблеми, змушена діяти відповідно до важливого принципу клятви Гіппократа: "Не нашкодь!"
На боротьбу з розповсюдженням свинячого грипу уряд України вже виділив 50 млн. грн. Кошти ці будуть спрямовані на закупівлю необхідного обладнання, тестувальних систем для діагностики вірусу, а також необхідних дезинфікуючих засобів, для попередження та протидії небезпечній недузі, що набирає помітних масштабів за кордоном. На сьогодні в Україні в місцях перетину кордону створені посилені заходи убезпечення від ймовірного ввезення підозрілого багажу та поширення недуги на українській території: існує ретельна перевірка ввозу закордонної продукції різного походження (з країн уражених свинячим грипом) на наявність зараження. В аеропортах посилено санітарно-епідеміологічний контроль, ведеться перевірка ручної поклажі осіб, що повертаються з країн, де були зафіксовані випадки хвороби.
Україна вже відмовилася імпортувати м'ясопродукцію з-за кордону, зокрема, Державний комітет ветеринарної медицини України заборонив ввозити на нашу територію свинину (живих тварин чи продукцію або сировину з них) з чотирьох країн: Мексики, Сполучених Штатів Америки, Канади та Нової Зеландії. Щоправда, з Мексики в Україну м'яса і не ввозили, натомість із США імпорт свинини мав місце, хоч порівняно і невеликий відсоток. Що цікаво, жителі вказаних або сусідніх місцевостей, надто власники свиноферм та тваринницьких господарств, за свідченням кількох телевізійних репортажів та інтерв'ю, не надто переймаються цією проблемою. Такий відносний спокій ймовірно пов'язаний з оголошеною інформацією, щодо того, що вказаний вірус не поширюється за посередництвом вживання м'яса хворої тварини. Однак, ані Україну, ані інші держави, котрі забили на сполох посиленим контролем ввізної продукції та санітарно-епідеміологічними процедурами, така нібито втішна інформація не задовольняє. Береженого, як відомо…
Аналогічні застережні заходи введені й в інших країнах, зокрема в Росії, поставки м'ясної продукції до якої з американських штатів були на порядок вищими, ніж в Україну. Власне такі заходи, за твердженням Росії, не будуть надто тривалими, оскільки у США є сильна та надійна система охорони здоров'я. Інша справа з країнами Південної Америки, де у цій сфері все не надто гладко і подібне убезпечення з боку країн, що намагаються застерегтися від проявів хвороби на своїй території, триватиме довше. Так, посол США в Росії Джон Байерлі в ефірі однієї з московських радіостанцій заявив, що вірус свинячого грипу не передається через споживання зараженого м'яса, однак висловив розуміння щодо відповідних заходів, як наслідок посиленої уваги країн до цієї проблеми.
Відтак, стало відомо, що Всесвітня організація охорони здоров'я підвищила з третього до четвертого рівень загрози для населення інфікуванням вірусом свинячого грипу. Глава ВООЗ Маргарет Чен на засіданні єврокомісії заявила про намір оголосити свинячий грип пандемією (вірус, який може набувати світових масштабів поширення). Вітчизняні ж лікарі вибуху такої епідемії в Україні поки не очікують, хоча й не відкидають можливості проведення необхідних щеплень. Зокрема, міністр охорони здоров'я України Василь Князевич в одному з інтерв'ю на телебаченні запевнив, що у продажу вже є необхідні лікувальні засоби, що дозволять подолати небезпечну недугу, в разі її поширення на території України. На часі, головний лікар держави не назвав відповідного препарату, аби не створювати зайвого ажіотажу і не робити передчасної реклами фармацевтичним підприємствам. Бажаємо, аби назва цих ліків так і залишилася таємницею для українського населення, в силу непотрібності використання такого препарату.
Що ж стосується ймовірної вакцинації українського населення, то важливо, аби до цього справа теж не дійшла. Адже відомо, що вакцинація - це введення антигенного матеріалу (виробника антитіл) в організм людини, з метою утворення імунітету до хвороби. Інакше кажучи, особу в легкій формі інфікують відповідною хворобою, до якої у неї і має виробитися стійкий захисний бар'єр, під назвою імунітет, що здатен відвернути зараження або ослабити його (зараження) наслідки, чи процес протікання хвороби, у випадку її настання. Не новина, а вже радше закономірність, що проведене щеплення може також ослабити імунну систему та суттєво погіршити стан здоров'я. Усе більшою чи меншою мірою залежить від індивідуальності організму і від якості власне сироватки, призначеної для вакцинації. В цьому вже не одноразово переконувалися і лікарі, і власне громадськість. Отже, вакцинація не несе 100-відсоткового виключення хвороби, це лише застережний захід, який зможе відвернути масове ураження небезпечним вірусом, зупинити темпи його поширення. Наприклад, з 1995 року в Україні зареєстровано епідемію туберкульозу, і це при тому, що все населення вакциноване. В Україні ж існує спеціальне законодавство про охорону здоров'я, здійснюється прокурорський нагляд з питання проведення необхідної вакцинації.
Нещодавно, Президент України Віктор Ющенко звернувся до Генерального прокурора України Олександра Медведька щодо закінчення розслідування кримінальної справи за фактом смерті підлітка Олександра Тищенка з Краматорська Донецької області, який у квітні минулого року після обов'язкового щеплення проти кору і краснухи потрапив до реанімації та невдовзі помер. В Україні, з початком травня 2008 року, мала проводитися масова вакцинація громадян у віці від 15 до 29 років від зазначених захворювань. Проте, смерть школяра у Краматорську, а також ряд ускладнень після аналогічних щеплень у різних регіонах України, змусили припинити заходи масової імунізації молоді. На сьогодні комісією МОЗ як і висновками досліджень Всесвітньої організації охорони здоров'я доведено, що щеплення проти кору та краснухи не було причиною летального наслідку. Підліток, за твердженням ВООЗу, помер від септичного шоку, спровокованого інфекцією. Останнє слово ще не сказала генеральна прокуратура, яка, порушуючи минулого року кримінальну справу, наполягала на взаємозалежності проведеної профілактичної процедури та смерті хлопця. Це, щоправда, було до відповідних досліджень та висновків відповідальних охороноздоровчих органів. Під обов'язковістю масових щеплень підведено риску, закуплену і не використану сировину Україна має знищити або передати в інші країни, однак та (сировина/вакцина) за проведеними компетентними дослідженнями відповідає усім необхідним нормам та стандартам.
В час, коли ряд країн відмовляється від масової вакцинації, втрачаючи довіру до сумнівних вакцин, Україна, вустами чиновників Міністерства охорони здоров'я, пропагує розвиток здорової нації шляхом масового щеплення від кору та краснухи. Спершу, посилання робляться на європейські стандарти, далі, аргументуючи необхідність, внаслідок численних захворювань молоді на кір у 2006 році, ще пізніше, у зв'язку з проведенням в Україні Чемпіонату Євро - 2012, нібито Україна є головною загрозою зараження Європи кором.
Однак, аби убезпечити населення України від ймовірної епідемії кору необхідні чималі кошти, яких в Україні, як завжди, обмаль. І тут на допомогу приходить ЮНІСЕФ - дитячий фонд ООН, відомий у всьому світі як провідна організація із захисту інтересів дітей. Саме він виділив більше п'яти млн. доларів на закупівлю необхідної вакцини, водночас, запропонувавши використати продукцію Індійського інституту сироваток. Це при тому, що Україна завжди закуповувала вакцину для планових щеплень у виробників з Європи. Однак, хто платить, той і музику замовляє. Як наслідок, запропонована Україні в якості гуманітарної допомоги вакцина не пройшла відповідної реєстрації, була імпортована на територію нашої держави з порушенням елементарних процедур та без перевірки якості. Згодом стало відомо, що ця сироватка проходила "тестування" (ефективно використовувалася) у країнах Латинської Америки, а ще в Албанії, Киргизії та Молдові. Україна також стала непоганим ринком збуту "вбивчої" сироватки і справа тут в елементарній бізнесовій схемі, адже як ВООЗ, що усіляко підтримується фармацевтичними фірмами, так і ЮНІСЕФ, чи не найбільший у світі замовник вакцин, зацікавлені у суттєвому збільшенні кола споживачів своєї продукції. Отже постає логічне запитання: плани щодо проведення щеплення 9 мільйонам молодих українців репродуктивного віку неякісними препаратами - вакцинобізнес чи геноцид?
Вакцини проти свинячого грипу ще не розроблено. Фахівці працюють над її створенням та обіцяють, що такий профілактичний препарат "з'явиться на світ" через півроку. Фірмам-виробникам необхідно буде продати ці плоди своєї діяльності, а продати - означає застосувати, адже країна-закупівельник вакцини неодмінно застосує ці "чудо-засоби", провівши поголовні щеплення. Про те, чи будуть покалічені люди, ніхто особливо не задумуватиметься, адже загрози перед пандемією значно вищі, ніж "поодинокі" негативні наслідки від проведеної процедури.
Не без того, що над виробництвом вакцини працюватимуть фармацевтичні компанії різних держав світу і не виключено, що низькопробна сироватка (а така обов'язково буде) потрапить, в силу об'єктивних причин, якраз в Україну. Ми, як завжди, подякуємо за допомогу якійсь із світових організацій, що порятує втомлену від кризи Україну чималою партією дешевих медикаментів, а далі уже самостійно боротимемося з ймовірними негативними наслідками, зазвичай, ретельно приховуючи та по-партизанськи замовчуючи останні. Позаяк, ніхто, як це вже підтверджено практикою, не визнає помилки. Постачальникам це просто не вигідно, в силу втрати репутації та ймовірного зменшення продовольчих потоків. Закупівельники ж або читай - користувачі, тобто вітчизняні медики, ні за що не визнають, що в цілях економії державних коштів ризикнули життям та здоров'ям громадян.
Коли ж взяти до уваги ослаблену імунну систему українців, у зв'язку з фізичним та психічним виснаженням, спровокованого тривалою нестабільністю в країні, ситуація може бути вкрай плачевною. Тому залишається сподіватися, що посилені заходи безпеки, щодо запобігання поширення в Україні чергової "актуальної" у світі та вигідної фармбізнесу епідемії свинячого грипу таки виправдають себе, і українцям вдасться уникнути чергової, за великим рахунком, експериментальної та небезпечної вакцинації, за наслідки якої не понесе відповідальності, ані національна, ані світова спільнота.
http://postup.brama.com/usual.php?what=64113

ЗБЕРЕЖЕННЯ ДОВКІЛЛЯ

ЭПИДЕМИЯ ЗЕМЕЛЬНОГО "ОБЖОРСТВА"
Ольга Мельницкая, "Крымская правда", 29.04.2009
Борьба с разбазариванием природно-заповедного фонда (ПЗФ) ведётся много лет. Пока усилия экологических организаций тщетны, в основном из-за несовершенства земельного законодательства.

 Да и стремление к наживе у многих людей просто непреодолимо. В Крыму эта проблема стоит особенно остро. Мы не просто теряем особо ценные земли, не получая никакой финансовой отдачи, но и наносим экономический и экологический ущерб автономии. Здесь нужны постоянный контроль и порой жёсткие меры. Такими мерами становятся уголовные дела, которые возбуждены против предпринимателей,  нанёсших значительный (более двадцати тысяч гривен) ущерб природе.
В Саках, где на весь район существует единственный заповедный объект - парк-памятник садово-паркового искусства местного значения Сакский курортный парк, предприниматель Фахраддин Гусейнов взял в аренду кафе "Ливадия", находящееся на заповедной территории. В 2005 году вместе с госактом на землю Гусейнов получил охранное обязательство и принял условия соблюдать требования заповедного режима и придерживаться экологических требований при использовании природных ресурсов. Но аппетит приходит во время еды, и хотя объекты природно-заповедного фонда (ПЗФ) не подлежат приватизации, за исключением тех, которые приватизированы до принятия соответствующего закона 1994 года, предприниматель решил здание выкупить, а кроме того, расширить свои владения. У местных органов власти получил разрешение якобы на реконструкцию здания, а сам начал капитальное строительство. При этом он не указал, что объект находится в заповедной зоне и без ведома экологической инспекции получил экспертное заключение. Однако успел лишь срубить могучий платан и софору, да на двухстах шестидесяти квадратных метрах воздвигнуть фундамент. После чего было принято постановление о приостановке строительства. Сейчас ущерб, который должен возместить Гусейнов, составляет пятьдесят шесть тысяч гривен: двести гривен за каждый квадратный метр незаконно построенного сооружения плюс штраф за складирование стройматериалов. Судьба строительства теперь зависит от решения суда.
Кроме Гусейнова в этом парке ещё четыре собственника.
И если санатории "Саки", имени академика Н. Н. Бурденко, Н. Н. Пирогова находятся здесь с незапамятных времён и занимаются лечением, то ЧП "Эдельвейс" оказалось в их числе непонятно по какому праву.
- Кроме закона о ПЗФ есть Земельный кодекс Украины и множество иных законодательных актов, которые между собой не стыкуются, - говорит Ирина Макриди, начальник отдела охраны и экологического контроля за биоресурсами, растительным миром и особо охраняемыми территориями Рескомприроды. - Вот и получается, что мы лечим, а другие калечат. Например, по водному кодексу в двухкилометровой зоне от прибрежной полосы строить ничего нельзя, кроме пансионатов, санаториев и домов отдыха. А в соответствии с земельным кодексом на этих территориях выросли шалманы, частные дома и другие объекты, никакого отношения к оздоровлению людей не имеющие. Это настоящее преступление: если оздоровительные комплексы кроме лечения дают рабочие места и налоги в государственную казну, то частные коттеджи предлагают отдых только для одного "наместника" и, как правило, не для гражданина Украины.
Экологические инспекторы борются с нарушениями и в Алупкинском, и Мисхорском парках, и на Ай-Петри. Но если с обществом "Мисхор" в Мисхорском парке судебное дело выигрышное, то с остальными обстоятельства складываются хуже.
В Алупкинском парке застройщиков не останавливают даже вынесенные в натуру границы. Алупкинский горсовет взял на баланс комплекс деревянных сооружений, а потом спокойно продал их общественной организации рыболовов-любителей "Порт Джорж", которая их изначально и построила. И это при том, что разрешения на строительство, естественно, никто не выдавал. Но если против рыболовов-любителей уголовное дело пока не возбуждено, то дело по днепропетровской частной фирме "Агрострой", которая тоже обосновалась в Алупке и причинила парку ущерб на сто сорок тысяч гривен, уже ведётся.
Однако даже суды и отделы государственной исполнительной службы не всегда могут противостоять эпидемии земельного "обжорства". Стоит вспомнить войну экологов и государственных структур с предпринимателем Мустафаевым, который, игнорируя законы, возводил и продолжает возводить каменные сооружения на плато Ай-Петри. Против него опять возбуждено уголовное дело. Вот только поможет ли это - вопрос. Но Рескомприроды не сдаётся и продолжает сражаться за особо ценные крымские земли.
http://www.kp.crimea.ua/newspaper_details.php?newspaper_id=2851

СТИХІЙНІ ЛИХА, АВАРІЇ, НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ

ПОД ЗЕМЛЕЙ - ДЕВЯТЬ ШАХТЕРОВ. ПОДРОБНОСТИ ЧП НА ШАХТЕ "ДЗЕРЖИНСКАЯ"
Юрий Данилов, "Донбасс", 05.05.2009, Донецкая обл.
В понедельник, в 15-50 на шахте Новодзержинская в Дзержинске, произошел обвал породы на участке 71. Девять человек остались под землей.

 Глубина - 585 м. В момент аварии под землей находились 118 горняков (их сразу вывели на поверхность), а на самом аварийном участке - 14. К сожалению, самостоятельно выйти смогли только пятеро. Девять человек остались под землей. На место катастрофы прибыли горноспасатели, спустились под землю, но уперлись в завал, который пришлось разбирать. Госгорпромнадзор запретил проведение каких-либо горных работ, кроме жизнеобеспечения.
Из Киева на шахту вылетел министр угольной промышленности Виктор Полтавец, который возглавил правительственную комиссию по расследованию причин и обстоятельств аварии. Решением правительственной комиссии была создана экспертная комиссия, которую возглавляет директор Донецкого государственного научно-исследовательского угольного института Борис Грядущий. Больницы Дзержинска и Донецка сообщили о готовности принять пострадавших. В шахту была обеспечена бесперебойная подача воздуха - 560 куб. м в минуту.
К 11 часам утра вторника спасателям удалось пройти через завал порядка десяти метров. По приблизительным расчетам до места, где должны были находиться горняки, было метров 40, максимум 60. Чуть позже  Полтавец уточнил цифры - максимальная длина завала порядка 47 метров, четверых горняков обвал застал в лаве, пятерых - в штреке. К часу дня спасатели прошли еще три метра, всего - тринадцать. Вместе с горноспасателями завал разбирали лучшие забойщики "Новодзержинской" и 26 их товарищей с шахты "Дзержинская".
Виктор Полтавец заявил, что спасатели и добровольцы-гоняки справляются с поставленной задачей - средняя скорость раскопок должна составлять 1,5 - 1,8 метров в час. Такими темпами работы могли продолжаться еще сутки. Спасатели попробовали обойти завал снизу - шли параллельно заваленному штреку на пять метров ниже аварийного участка. "Каждые несколько метров спасатели будут подкапываться и проверять, есть ли в этом месте завал", - проинформировал министр. По его словам, хорошей новостью можно считать то, что газовая обстановка на шахте благоприятная. "0,2-0,5 метана в шахте - со вчерашнего дня не поднималась ни на йоту", - сказал он журналистам.
Около шестнадцати часов спасатели предприняли первую попытку "прощупать" завал. Увы, конца ему было не видно. "Горноспасатели прошли три метра, выбились на штрек, и, к сожалению, наткнулись на завал. Сейчас спасатели возвращаются и будут дальше проходить выработку, чтобы через десять метров снова выбиться опять же на эту выработку", - сообщил глава Минуглепрома. Он также поделился надеждой, что из девяти человек под сам завал попали только четверо, а остальные оказались просто заперты в каменном мешке.
Причина происшествия - "естественные процессы"
Министр угольной промышленности Украины Виктор Полтавец считает, что причиной аварии на шахте "Новодзержинская" стали естественные геологические процессы - смещение горного массива и "посадка" основной кровли. По его словам, именно эта версия (одна из нескольких), сейчас представляется самой вероятной.
Справка "Донбасса"
Шахта "Новодзержинская" была сдана в эксплуатацию после реконструкции в 1981 году с проектной мощностью 430 тыс. тонн в год. В ней разрабатываются четыре угольных пласта марки "К". Традиционная главная опасность - внезапные выбросы газа. Глубина разработок составляет 550-580 метров. Выемка угля осуществляется с помощью отбойных молотков. Среднесуточная добыча угля составляет 70 тонн. С начала года на шахте травмировано шесть горняков. На протяжении 2008 года - 18.
http://www.donbass.ua/news/region/2009/05/05/pod-zemlei-devjat-shahterov-podrobnosti-chp-na-shahte-dzerzhinskaja.html

ОПИТУВАННЯ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ

ЮЩЕНКА ПРОСЯТЬ ПІТИ. ПОКИ ЩЕ ПО-ДОБРОМУ
"Рівне вечірнє", 07.05.2009
Більшість українців вважають Президента головним винуватцем кризових явищ у державі й бажають його відставки.

 У проблемні часи завжди найактуальнішими є запитання: "Хто винен?" і "Що робити?". Українці чітко визначилися із відповіддю на ці запитання. Принаймні про це свідчать результати щомісячного дослідження громадської думки, проведеного авторитетною компанією "ТНС Україна".
Найбільшу відповідальність, за версією українського народу, в посиленні політичної кризи несе Президент Віктор Ющенко. Такої думки дотримуються 54% респондентів. У той час як прем'єр Юлія Тимошенко є винною на переконання 19% опитаних.
Звичайні громадяни впевнені в тому, що головний винуватець політичної кризи сподівається "зібрати вершки" й від погіршення економічної ситуації. На запитання "Хто з політиків, більше за інших, зацікавлений у тому, щоб економічна криза в Україні посилювалась?", 34% респондентів висловили думку, що це знов-таки Ющенко, який прагне цього задля боротьби зі своїми політичними суперниками!
Беручи до уваги вищезазначені дані, є цілком логічним те, що на запитання, "Хто, на Вашу думку, повинен піти у відставку зі своєї посади для вирішення політичної кризи - Юлія Тимошенко чи Віктор Ющенко?", половина українців - 50% - відповіли, що це має бути Президент. 21% респондентів дотримуються думки, що так повинна зробити прем'єр-міністр. А 13% вважають, що нікому з них не потрібно йти у відставку.
Загалом же дострокового припинення повноважень діючого голови держави бажають 63% українців (49% - за добровільну відставку, 14% - за імпічмент). А звернення першого Президента України Леоніда Кравчука до Ющенка із закликом добровільно піти у відставку підтримали 65%.
Цифри свідчать самі за себе й не потребують зайвих коментарів.
Опитування проводилося з 6 по 14 березня 2009 р. серед населення України віком від 16 до 75 років, кількість респондентів - 1200. Похибка вибірки не перевищує 3%. "ТНС Україна" є підрозділом групи компаній TNS з центральним офісом у Лондоні, яка має представництва у 80 країнах світу.
http://www.rivnepost.rv.ua/showarticle.php?art=020980

*                                 *                              *

Повнотекстовий огляд регіональної преси. До випуску ввійшли матеріали, які з’явилися на шпальтах та в інтернет-версіях обласних та міських газет України по 7 травня 2009 року включно.
Заявки на отримання друкованих версій, а також зауваження та пропозиції можна надсилати за адресою:
nekrsova@rada.gov.ua
або телефоном:  255-23-94,
Некрасовій Олені Станіславівні


© Апарат Верховної Ради України
Інформаційне управління
Відділ інформаційно-бібліотечного забезпечення