|
|
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
ЮЩЕНКО ПОССОРИЛ ДЕПУТАТОВПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ
Юрий Данилов, "Донбасс", 19.02.2009, Донецкая обл.
Компартия готовит президенту подарок.
ЮЩЕНКО У РІВНЕ ЗАПІЗНИВСЯРЕГІОНАЛЬНА ВЛАДА
Денис Булгак, "Рівне Вечірнє", 19.02.2009
Услід за першим Президентом незалежної України Леонідом Кравчуком на Рівненщину завітав нинішній глава держави - Віктор Ющенко.ЮРІЙ ЛУЦЕНКО: "АНТИКОРУПЦІЙНИЙ ЗАКОН ГРИЦЕНКА - ЦЕ ПЕРЕДВИБОРЧИЙ ПОПУЛІЗМ"
Юлія Підлужна, "Високий Замок", 19.02.2009, Львівська обл.
Міністр МВС Юрій Луценко вважає законопроект Анатолія Гриценка, який передбачає пожиттєве ув'язнення для хабарників-суддів, прокурорів, слідчих, популістським і малоефективним."ЗВЕЗДА МИРА"… НЕСУЩАЯСЯ ВНИЗ
Юрий Чепурнов, "Наша газета", 19.02.2009, Луганская обл.
"Политики из БЮТа не приемлют то, что депутаты областного совета вместо поддержки «правильной программы правительства» требуют его отставки".РОМАН ТКАЧ: ЦІНА АГРОПОЛІТИКИ УРЯДУ - МІЛЬЯРДНІ ЗБИТКИ СЕЛЯН
Роман Ткач, "Галичина", 19.02.2009, Івано-Франківська обл.
"АПК має всі передумови стати головним інструментом виходу України з економічної кризи. Однак аграрну політику … уряду сміливо можна назвати "яловою", тобто безплідною".КАДРОВА "РЕЗИНА"
Інна Пукіш-Юнко, "Високий Замок", 17.02.2009, Львівська обл.
Поки у коаліції розкладають портфельний пасьянс, Президент "судиться" за відставку Кабміну "пакетом".
ІЗ ТРЕТЬОЇ СПРОБИПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА БЛОКИ
Ірина Гищук, "Суботня Пошта", 19.02.2009, Львівська обл.
Бюджет розвитку на 2009 рік, земельні питання та приватизація майна - головні питання порядку денного сесії Львівської міськради.ПОСЧИТАЛИ - ПРОСЛЕЗИЛИСЬ И В СТОЛИЦУ ОБРАТИЛИСЬ
Валентина Владимирова, "Донбасс", 19.02.2009, Донецкая обл.
Сессия горсовета, обсуждая бюджет на текущий год, пришла к выводу: с такой казной настраиваться нужно лишь на выживание.
БОРИС КОЛЕСНИКОВ: "ХАМІВ, ЩО "ЗАРВАЛИСЯ", У НАС ПОСТАВЛЯТЬ НА МІСЦЕ!"ЕКОНОМІКА
Іван Фаріон, "Високий Замок", 19.02.2009, Львівська обл.
Останнім часом Партію регіонів стрясають небачені скандали. Після президентського "кульбіту" Богатирьової партію покинув Чорновіл.
УКРАЇНСЬКЕ ВИРОБНИЦТВО ВКЛЯКЛО. ЧЕРГА - ЗА НАРОДОМ?ТОЧКА ЗОРУ
Петро Західняк, "Галичина", 19.02.2009, Івано-Франківська обл.
"З огляду на те, що тенденція до падіння триває шостий місяць підряд, можна вже сміливо говорити про початок повномасштабної рецесії в українській економіці".ДОХОЗЯЙСТВОВАЛИСЬ…
Зоя Путренко, "Наша газета", 19.02.2009, Луганская обл.
"Прекращение подачи газа на предприятия теплокоммунэнерго началось в Луганске и других городах области".КРАЇНА ЗАМЕРЗАЄ
Ярослав Іваночко, "Суботня Пошта", 19.02.2009, Львівська обл.
Міста України масово відключають від газопостачання.НОВА ДИЛЕМА: АБО ТЕПЛО, АБО ВЗАГАЛІ БЕЗ НЬОГО
Іван Гаврилович, "Галичина", 19.02.2009, Івано-Франківська обл.
"Проблема завершення нинішнього опалювального сезону переростає в загальнодержавну".ХОЛОДНЫЙ ДНЕПРОПЕТРОВСК: ВЕРСИЯ "ДНЕПРОГАЗА"
Ирина Свита, "Днепровская правда", 19.02.2009, Днепропетровская обл.
17 февраля в магистральном газопроводе Днепропетровска понизилось давление газа.ЧОМУ РИБА "КУСАЄТЬСЯ"?
Степан Сербінов, "Одеські вісті", 19.02.2009
"Всі рибозаводи сьогодні виявилися банкрутами".В ДВЕРЬ СТУЧИТСЯ… СТИХИЙНЫЙ РЫНОК
Елена Коптева, "Наша газета", 19.02.2009, Луганская обл.
Готовы ли наши производители и торговые сети наполнить полки магазинов товаром, который будет по карману и малоимущим?ОПЗ: МІНІМАЛЬНА ПОТУЖНІСТЬ, МІНІМАЛЬНА РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ...
Владислав Кітік, "Одеські вісті", 19.02.2009
Одеський припортовий завод працює з мінімальним прибутком. Як далі розвиватиметься ситуація - невідомо.ПОДАТКОВА КРИЗИ НАРАЗІ НЕ ВІДЧУЛА
Зіновія Воронович, "Високий Замок", 17.02.2009, Львівська обл.
ДПА Львівщини зібрала у січні понад 400 мільйонів гривень - більше, аніж було заплановано.
ЗІНОВІЙ ШКУТЯК: "ПОЛІТИЧНОЮ ТРІСКОТНЕЮ НЕ ЗАМАСКУЄШ ВІДСУТНІСТЬ РЕАЛЬНОЇ РОБОТИ"ПЕРСОНАЛІЇ В ПОЛІТИЦІ
"Західний кур'єр", 19.02.2009, Івано-Франківська обл.
"Єдиний вихід ... об'єднуватися довкола тих сил і цінностей, які є нашими - українськими".
ОЛЬГА ГЕРАСИМ'ЮК: "ТІ, ЗА КИМ Я ПІШЛА, ВИЯВИЛИСЯ НЕ БІЙЦЯМИ..."РІВЕНЬ І ЯКІСТЬ ЖИТТЯ
Іван Фаріон, "Високий Замок", 17.02.2009, Львівська обл.
Автор популярних телепрограм - про своє життя в українській політиці.
ДЕФІЦИТ ПОВЕРТАЄТЬСЯ?ЗАКОННІСТЬ І ПРАВОПОРУШЕННЯ
Влад Ісаєв, "Рівне Вечірнє", 19.02.2009
Асортимент товарів на полицях магазинів почав зменшуватися.
"ЛЬВІВСЬКИЙ СТАВРОПІГІОН" ПРАЦЮЄ ЗАКОННО І МАЄ НАМІР ПРОВЕСТИ ВСТУПНУ КАМПАНІЮ-2009ЗБЕРЕЖЕННЯ ДОВКІЛЛЯ
"За вільну Україну плюс", 19.02.2009, Львівська обл.
17 березня цього року у Львівському окружному адміністративному суді відбудеться друге слухання у справі університет «Львівський Ставропігіон» проти Міністерства освіти.ЇМ УКАЗ НЕ УКАЗ, АБО ЯК ВОЛОДИМИР ПУЗАКОВ ДОТРИМУЄТЬСЯ КОНСТИТУЦІЇ
Володимир Чорний, "Народне слово", 17.02.2009, Кіровоградська обл.
"У Кіровоградській міській раді … відмовляються виконати свій обов'язок - видати членам КСП свідоцтво, яке посвідчувало б їхнє право власності на майно".
МІЖ УКАЗОМ ПРЕЗИДЕНТА І ПРОВІНЦІЙНИМИ АМБІЦІЯМИВІДРОДЖЕННЯ ДУХОВНОСТІ
Богдан Сушинський, "Одеські вісті", 19.02.2009
Становлення Нижньодністровського національного природного парку відбувається важко та супроводжується чималими проблемами.НЕ ОТВЕДАТЬ ЛИ ЧИНОВНИКАМ РЫБЫ ИЗ САСЫКА?
Дора Дукова, "Вечерняя Одесса", 19.02.2009
Экономико-социально-экологическая драма "Водоем Сасык", начавшаяся три десятка лет назад в Татарбунарском районе, к своему финалу продвигается довольно трудно.
ХТОСЬ ПОВИНЕН ВІДПОВІДАТИ ЗА МОВНИЙ РОЗГАРДІЯШ В УКРАЇНІ"ОПИТУВАННЯ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ
Зінаїда Матяшова, "Полтавський вісник", 19.02.2009
"Рідна мова й лікує, й оберігає, й застерігає".
А РЕЙТИНГИ "Ж...Ю" ПОВЕРТАЮТЬСЯ...
Аскольд Єрьомін, "Високий Замок", 17.02.2009, Львівська обл.
Барометром суспільних настроїв є соціологія - тож до неї і звернемося. Дані свого опитування громадської думки оприлюднив цього тижня "ФОМ-Україна".ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
ЮЩЕНКО ПОССОРИЛ ДЕПУТАТОВ
Юрий Данилов, "Донбасс", 19.02.2009, Донецкая обл.
Компартия готовит президенту подарок.23 февраля, в день 55 летия Виктора Ющенко под стенами его секретариата КПУ проведет финальную часть "улетной" акции с требованием импичмента.
Об этом сегодня с трибуны парламента заявил нардеп Евгений Царьков. И для убедительности продемонстрировал чемодан, с которым президенту предлагают лететь в США. Усиливая свои требования визуальным сопровождением, соратники Царькова по партии повесили в зале плакаты с изображением чемодана и флага США. Депутаты от КПУ резвились, как дети - разбрасывали листовки и запускали бумажные самолетики.
Сторонники Ющенко из фракции НУНС попытались отобрать у коммунистов злополучный чемодан, последние сопротивлялись, и между народными избранниками завязалась потасовка. Депутатская неприкосновенность в этом случае не помогает.
Комментарий "Донбассу"
Депутат НУНС Ярослав Кендзьор:
- То, что мы наблюдали в зале парламента, говорит только об одном - об интеллектуальной убогости фракции коммунистов. Независимо от конкретного человека нужно иметь уважение к своей стране и к государственному институту президента. А у кого этого уважения нет, могут с таким же чемоданом двигаться в сторону России и Кремля. Сейчас коммунистам стоило бы заняться своими внутренними проблемами и моральным обликом лидера партии
http://www.donbass.ua/news/politics/2009/02/18/juschenko-possoril-deputatov.htmlПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ
ЮЩЕНКО У РІВНЕ ЗАПІЗНИВСЯ
Денис Булгак, "Рівне Вечірнє", 19.02.2009
Услід за першим Президентом незалежної України Леонідом Кравчуком на Рівненщину завітав нинішній глава держави - Віктор Ющенко.Пан Президент, порадившись з "атомниками", заявив, що нинішній тариф на електроенергію у нас… занижений. Тому цей тариф потрібно підвищувати.
…Очікували Президента у рівненському аеропорту голова ОДА Віктор Матчук, голова облради Олександр Данильчук, міський голова Рівного Володимир Хомко та інші. Втім, вже за традицією, пан Ющенко запізнився - його літак приземлився на летовищі з запізненням на 50 хвилин.
"Ще два-три таких роки - і ми Середню Азію наздоженемо"
Вже звідти Президента, Віктора Матчука та заступника голови Секретаріату Президента Романа Безсмертного привезли на джипах спершу до Острозького пологового будинку, де глава держави дивився, в яких умовах народжують дітей у районному центрі, відвідав та привітав з народженням сина одну з породіль Наталію Сомаш. Власне, саме їй дістався від візиту Ющенка на згадку подарунок - дитячий візок та квіти. Щоправда, пізніше, вже у Нетішині Президент поскаржиться на відсутність реанімобіля в пологовому та звернеться до атомників із закликом допомогти його придбати. Мовляв, час для України переломний - чи не вперше народжуваність в двох областях (серед яких Рівненська) має позитивний приріст. "Ще два-три таких роки - і ми Середню Азію наздоженемо", - з гордістю сказав Ющенко.
А при в'їзді в Острог главу держави зустрічав... великий рекламний щит із його зображенням у профіль. Догоджали Президенту за протоколом і даішники, які через кожні 100-200 метрів стояли на узбіччях.
До приїзду Ющенка готувались, проте дарма старались
Готувались до приїзду Віктора Ющенка і у ВАТ "Волинь-Цемент". У Здолбунові напередодні візиту з небаченою досі активністю взялися впорядковувати та латати близько кілометра розбитої дороги обабіч підприємства. На ділянці від залізничного переїзду в смт Квасилів до пам'ятника на вулиці Шевченка в Здолбунові комунальники та дорожники на узбіччях зрізали і чистили старі дерева, ретельно збирали сміття, а вибоїни на проїжджій частині дороги щедро закатували асфальтом, незважаючи на грязюку та калюжі. Більшість місцевих мешканців та пасажирів маршруток сприймали таку "авральну" роботу з подивом.
Щоправда, "показуха" не знадобилася, адже Президент передумав відвідувати ВАТ "Волинь-Цемент" і так і не заїхав на підприємство. Втім, подейкують, що того вівторка Ющенко мав неофіційно завітати до своєї свахи пані Хахльової, яка працює в Острозькій школі-інтернаті, та привітати її із днем народження. Принаймні такий варіант можливий, оскільки доньку Віктора Ющенка Віталіну, кажуть рівняни, бачили у неділю в торговому центрі "Екватор". Із самою пані Хахльовою кореспонденту "РВ" зв'язатися не вдалося - на телефонний дзвінок у школу йому відповіли: "З нею не можна зараз поговорити", а за деякий час сказали, що у неї, виявляється, сьогодні вихідний.
Нарада
У Нетішин до сусідньої Хмельницької області Президент вже не спізнився. По приїзді на ХАЕС йому провели невеличку екскурсію територією "атомки".
На нараді Президент за звичкою почав критикувати дії уряду. До його риторики звинувачень у поганому плануванні бюджету на 2009 рік додалися тепер і "енергетичні" огріхи Юлії Тимошенко - не приділяє вона достатньої уваги цьому питанню, переконаний пан Ющенко. Натомість уже сьогодні треба думати, як з відпрацьованого ядерного палива, відходи якого з усіма вже вилученими корисними елементами з 2013 року повернуться з Росії на територію України, навчитись добувати уран, організувати централізоване сховище для тих відходів, збільшити тариф на оптовому ринку на атомну електроенергію, будувати високовольтні лінії електропередач, 3, 4-й блоки на ХАЕС та продовжити дію вже побудованих.
http://www.rivnepost.rv.ua/showarticle.php?art=020367ЮРІЙ ЛУЦЕНКО: "АНТИКОРУПЦІЙНИЙ ЗАКОН ГРИЦЕНКА - ЦЕ ПЕРЕДВИБОРЧИЙ ПОПУЛІЗМ"
Юлія Підлужна, "Високий Замок", 19.02.2009, Львівська обл.
Міністр МВС Юрій Луценко вважає законопроект Анатолія Гриценка, який передбачає пожиттєве ув'язнення для хабарників-суддів, прокурорів, слідчих, популістським і малоефективним.Нагадаємо, 17 лютого Верховна Рада ухвалила його у першому читанні.
На думку Юрія Луценка, антикорупційний закон Гриценка - це "виключно передвиборчий хід", адже Анатолій Степанович не приховує, що має намір балотуватися на посаду президента. Сам Гриценко відкидає звинувачення у популізмі. "Я запропонував цей законопроект не для того, щоб завоювати популярність, - каже народний депутат. - Чимало представників органів влади, судді, працівники прокуратури, міліції втратили будь-які норми моралі, а суми, які вони вимагають, стали фантастичними. Покласти край хабарництву допоможуть лише більш жорсткі покарання".
Натомість міністр МВС з цим категорично не погоджується. "Легкі рішення важких проблем не є правильними. Цей законопроект більше схожий на передвиборче гасло, ніж на реальну ідею, яка може змінити ситуацію на краще", - каже Юрій Луценко кореспонденту "ВЗ". На його думку, корупцію можна подолати не лише батогом, а й пряником. І викорінювати її доведеться довгі десятиліття.
- Якщо брати період 2005-2008 років, то маємо близько 1200-1700 хабарників у рік, де переважна більшість - посадові особи. Їх затримує міліція, проводить колосальний комплекс робіт, передає в прокуратуру, там пред'являють звинувачення і передають справу в суд. Суд за рік дає від 20 до 40 вироків про тюремне ув'язнення, - пояснює свою позицію Ю. Луценко кореспонденту "ВЗ". - Це при тому, що Кримінальний кодекс за хабар передбачає від трьох до п'яти, від п'яти до семи, від семи до дванадцяти років ув'язнення залежно від важкості злочину. Річ у тім, що в законодавстві є "лазівка" - "нижче нижчого", тобто суд, виносячи вирок, може враховувати певні обставини, наприклад, сімейні, або позитивну характеристику з місця роботи, хворобу, наявність дітей, тяжке матеріальне становище, що завгодно… Перша судова інстанція, посилаючись на ці "лазівки", дає "нижче нижчого", друга ще нижче, а третя дає умовний термін і відпускає. Якби були чітко зафіксовані рамки незмінності терміну ув'язнення, тоді п'ять чи дванадцять років ув'язнення за хабар - немало. Має бути також прописано термін розгляду справи про хабар у суді - не більше, як півроку. Бо часто ці справи у судах взагалі не розглядаються, лежать під сукном роками… Якщо суддя цей термін порушив, йому самому пред'являють звинувачення, і він відсторонюється від судочинства. Якби ці речі були у законі чітко прописані, це було б набагато ефективніше, ніж революційні заяви про пожиттєве ув'язнення. Вважаю цей закон черговою кавалеристською атакою. Навіть якщо він буде остаточно ухвалений, ситуації не змінить. Бо він залишає в силі усі лазівки, які дають можливість суддям зменшувати термін покарання. Більшість сьогодні уникає будь-яких термінів, уникне і пожиттєвого. Скажу більше. За всієї поваги до Анатолія Степановича, його останні заяви про намір відмінити техогляд в ДАІ попахують дилетантизмом. Адже ще півроку тому я, як міністр внутрішніх справ, виніс на розгляд уряду, а уряд прийняв рішення про відмову від техогляду в органах ДАІ. Цю функцію вже давно передано в руки приватних суб'єктів господарювання, які мають відповідні технічні можливості.
- Але Анатолій Гриценко тепер виступає взагалі за відміну техогляду як такого. Кожен власник авто сам має дбати про технічний стан свого автомобіля…
- А якщо в Анатолія Степановича вкрадуть автомобіль, хто буде його шукати? А якщо хтось порушив правила дорожнього руху, хто буде контролювати сплату штрафу? А якщо автомобіль будуть продавати, то хто буде перевіряти, чи він не вкрадений? Відмінити техогляд неможливо. В жодній країні Європі техогляду не відмінено. Інше питання, що проведення техогляду на базі ДАІ було справді профанацією. Саме тому уряд ще півроку тому у запеклих дебатах прийняв революційне рішення забрати цю функцію від ДАІ. І я був першим міністром, який добровільно віддав непоганий бізнес…
- А як тоді викорінити корупцію, яка, як іржа, проїла наскрізь усю правоохоронну, судову і владну систему? Це вже як ракова пухлина, яку нема сенсу лікувати, її можна лише ліквідувати радикальним хірургічним втручанням. Напівзаходи не допоможуть…
- Корупцію гаслами або яскравими каральними акціями чи кавалеристськими наскоками подолати неможливо. Лише довгою системною роботою. В Україні азійський варіант корупції, коли це не поодинокі прояви, як у цивілізованих країнах, а стиль державного життя. Люди вважають більш прийнятним заплатити хабар, ніж боротися з цим явищем. Що треба робити? Насамперед поставити і визнати діагноз: вся державна машина вражена корупцією. Визнали. Другий етап - профілактика, а саме - декларація про доходи і видатки членів сімей державних службовців, правоохоронців, суддів і т.п. Своїм наказом номер два у 2005 році я поставив таке завдання. Абсолютна більшість міліціонерів, пославшись на Конституцію і відсутність відповідного закону, відмовились це робити. Верховна Рада мусить ухвалити відповідний законопроект, і він, до речі, поданий "Народною Самообороною" і лежить у парламенті. Третій етап - зарплата. 1800 гривень - середня зарплата в міліції - це неприйнятно з точки зору боротьби з корупцією. Треба дати заробітну плату, за яку б боролися і боялися втратити. А також застосувати пільгове надання житла. Надання службового житла, яке переходить у приватну власність після 20 років бездоганної служби, може зупинити багато дисциплінарних проступків державних чиновників. І нарешті - принципова і стабільна державна політика, яка не розділяє хабарників на своїх і чужих. Лише комплекс заходів - контролюючо-профілактичні, матеріально стимулюючі і каральні можуть змінити ситуацію. І це має тривати роками. За рік жоден закон, жоден президент, міністр нічого не зробить. Корупція наростала десятиліттями, тому і відповідь їй треба давати п'ять-десять років.
http://www.wz.lviv.ua/pages.php?atid=71794"ЗВЕЗДА МИРА"… НЕСУЩАЯСЯ ВНИЗ
Юрий Чепурнов, "Наша газета", 19.02.2009, Луганская обл.
"Политики из БЮТа не приемлют то, что депутаты областного совета вместо поддержки «правильной программы правительства» требуют его отставки".Начну по порядку
Хотя какой в нашем Отечестве может быть порядок? Стихия властвует! Народный депутат Анатолий Ягоферов, приравняв кризис к стихийному бедствию, вывод сделал: "В стихийном бедствии виновата лишь стихия" (газета "Молодогвардеец" от 4 февраля сего года). Он же на сессии облсовета о кризисе образно выразился: "Это надо пережить. Больной в коме и врач бессилен".
О каком "враче" речь? Уж не о соратнице ли Анатолия Николаевича по блоку имени "главного врача"? Убежденная в своей мессианской сути дама с косой в мае 2006-го, на съезде блока, поэтично изрекла: "Наша армия - армия врачей общества, воинов света - перестроит Украину так, что мы будем звездой мира".
Перестроит? Вспомнилось у Достоевского вычитанное: "Дай этим учителям полную возможность разрушить старое общество и построить заново, то выйдет такой мрак, такой хаос, нечто до того грубое, слепое, бесчеловечное, что все здание рухнет прежде, чем будет построено".
Стихия правит бал. Ее следует пережить, внемля Анатолию Николаевичу? Будем ждать, пока стихия - она же анархия - станет матерью порядка? А если здание рухнет прежде его рождения? Это только в тюрьме время работает на человека. У нас же в январе т.г. в сравнении с соответствующим периодом прошлого года платежи в Государственный бюджет Украины сократились на 15,3 %, в том числе налог на прибыль - в 2,7 раза.
Будем ждать? Хочу сказать лишь о некоторых тенденциях экономического и социального развития области, которые, в случае непринятия адекватных мер, могут привести к серьезному негативу:
- резкое сокращение выпуска продукции в отраслях, доля которых составляет в объеме реализованной продукции 85 %;
- дефицит оборотных средств предприятий, связанный с колебанием курса гривни по отношению к доллару США, несвоевременным возмещением из государственного бюджета налога на добавленную стоимость;
- снижение, в сравнении с 2008 годом, объемов расходов, направленных из государственного бюджета на поддержку угольной промышленности, невыполнение Закона "О повышении престижности шахтерского труда";
- экспортная политика правительства в аграрном секторе, обрушившая внутренний рынок зерна и подсолнечника, в 2009 году почти в три раза снижены объемы государственной поддержки агропромышленного комплекса области…
Будем ждать, по рекомендации Анатолия Николаевича, пока кризис - он же стихия - утихомирится? Народные избранники могут подождать - не бедные. В отличие от электорального большинства, благодаря которому не бедные стали "народными".
Луганск
В ноябре уровень заработной платы на 5,4 процента ниже сентября, в декабре - на 10 процентов. Задолженность по зарплате: сентябрь -17,5 млн. грн., ноябрь - 20, на начало февраля - 30. Нет зарплаты - нет подоходного налога - нет бюджета. Не финансируются никакие расходы, кроме защищенных статей.
Анатолий Ягоферов был городским головой, несколько раз выдвигал свою кандидатуру в руководители области, неоднократно избирался в ВР, есть производственный опыт - машиностроительный завод им. А.Пархоменко. Опыт имеет смысл, если его используют. Ежели не во благо большой Родины, то хотя бы во благо малой. Либо делятся им. Пришел бы бывший мэр на сессию горсовета - бюджет Луганска принимали на следующий день после принятия областного бюджета. Поделился бы мыслями о том, как жить-выживать городу, горожанам в свете законопроектов Кабмина, поддержанных политической силой, в которую входит Ягоферов - БЮТ. Речь о принятом с нарушением норм Бюджетного кодекса, несбалансированном, ущемляющем интересы граждан и местного самоуправления Законе "О Государственном бюджете Украины на 2009 год"; о Законе "О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно уменьшения влияния мирового кризиса на сферу занятости населения", ущемляющем материально интересы граждан, уволившихся с работы по согласованию сторон, и ставших на учет в органах государственной службы занятости; о принятом в первом чтении Законе "О местных налогах и сборах"…
Искал, да не нашел в Интернете замечаний и предложений Анатолия Николаевича к указанным законопроектам...
А набивший уже оскомину газ - "победа Юли"? В 2009 году цены на газ для бюджетных учреждений выросли, что приведет к увеличению незапланированных расходов только по области на 21,7 млн. грн. Дорожает газ - вздыбливаются тарифы на тепло для бюджетных учреждений. Обязательства местных бюджетов области подрастают еще на 68,3 млн. грн., необходимых для расчетов за тепло.
Есть Закон "О местном самоуправлении в Украине". Если жить по закону, то решения органов государственной власти, ведущие к дополнительным расходам органов местного самоуправления, должны сопровождаться передачей им необходимых финансовых ресурсов. Живем по закону? Потери местных бюджетов Луганской области не компенсированы Киевом ни в прошлом, ни в этом году.
А налоги, бьющие дубьем? В Госбюджете учтены изменения в налоговом законодательстве на 32 млрд. грн. за счет акцизного сбора, повышения ставок на спирт этиловый и ликероводочные изделия, на табачные изделия, бензин и дизельное топливо, транспортные средства и т. п. Производитель постарается компенсировать потери за счет выворачивания кармана потребителя. Люди что, начитавшись законов, за день пить и курить бросят? Пешком начнут ходить? Подобные "мечтатели" в 1985 году народ до самогона и выискивания окурков в урнах довели…
Нет, не пришел экс-мэр на сессию Луганского горсовета. Не поделился как жить-выживать… Это вступая в схватку за папаху городского головы соискатели пафосно декламируют: "Луганск, Луганск, люблю тебя, как сын!". Лишились папахи… Не видел на сессиях горсовета ни Ягоферова, ни Данилова, ни Бурлаченко…Улетела сыновняя любовь вместе с папахой? И что характерно: политическая ориентация вышеозначенной тройки в большей (Данилов, Ягоферов) либо меньшей (Бурлаченко) мере в переломные для страны моменты была неадекватна политическому выбору подавляющего большинства городского электората. Бурлаченко сгинул с политической арены. Ни слуху ни духу. Следовательно, персона в политике случайная. Данилов и Ягоферов по-прежнему на политической волне. Последовательность, достойная уважения. Уважаем. Но…Если город сравнить с армией, то может ли командующий эффективно управлять ею, если его взгляды диаметрально противоположны взглядам личного состава? Главнокомандующего Русской армии монархиста Николая Духонина солдаты на штыки в 1917-м подняли. Данилова и Ягоферова личный состав депутатского корпуса горсовета досрочно лишил полномочий. Это не штыки, но приятного мало…
Обидно? Так что же теперь городу в решении его проблем не помогать? Русского генерала, потомка героев войны 1812 года Виктора Яхонтова революция лишила карьеры и Родины. В 1941-м он обратился к советскому послу в США с просьбой направить в распоряжение Красной Армии и дать возможность - в любом звании - защищать родную землю. Отказ. Он занялся сбором пожертвований для нужд сражающегося Отечества. В 1976 году "за активную патриотическую деятельность и в связи с 95-летием" Виктор Яхонтов награжден орденом Дружбы народов…Да, времена не те…И кость не белая, и кровь не голубая…
Политики из БЮТа не приемлют то, что депутаты областного совета вместо поддержки "правильной программы правительства" требуют его отставки. Не требовать? Смотреть на правительство в ТВ-экране и думать: " Сидят. Красиво сидят! Жаль, не в том месте…" А разве правительству нужна поддержка? По виду цветущих членов сего не скажешь. Поддерживать цветущие члены правительства и неприлично-двусмысленно, и неуважительно. Поддержки требуют лица социально незащищенные. Цветущие к таковым относятся? Если относятся, то… Пусть на собственной шкуре прочувствуют все прелести госбюджета, в котором при прогнозируемом индексе потребительских цен на уровне 109,5 процента:
* прожиточный минимум на человека установлен на уровне декабря 2008 года. Люди, для которых пенсии, иные источники социальных выплат являются основой существования и их размер определяется в зависимости от прожиточного минимума, не будут обеспечены адекватной социальной защитой;
* размеры должностных окладов (тарифных) ставок работников бюджетных учреждений устанавливаются Кабинетом Министров исходя из размера должностного оклада (тарифной ставки) работника первого тарифного разряда 545 гривень, что на 60 гривень ниже минимальной заработной платы. Эта противоречит Закону "Об оплате труда", которым предусмотрено, что тарифная сетка (схема должностных окладов) формируется на основе тарифной ставки работника I разряда, которая устанавливается в размере, превышающем законодательно установленный размер минимальной заработной платы;
* не пересмотрены размеры минимальной стипендии для учащихся ПТУ и студентов вузов, уровень обеспечения прожиточного минимума (гарантированного минимума для назначения помощи согласно Закону "О государственной социальной помощи малообеспеченным семьям")… Людям хочется нормальной жизни. Здесь и сейчас. С бюджетом-2009 возможность "здесь и сейчас" настолько же велика, как возможность - для зажаренного в крематории, изрубленного в мясорубке, растертого в порошок в дробилке и спущенного затем в унитаз, - вынырнуть в канализационном отстойнике в виде, пригодном для сдачи комплексов "Будь готов к труду и обороне!".
Кстати, о канализации. Анатолий Ягоферов в газете "Молодогвардеец" по поводу передачи в концессию "Луганскводы" сказал: "Концессия не работает". Ваши предложения, Анатолий Николаевич? Критикуя предлагай! Помните такой советский принцип? Предложений нет.. Если бы депутата интересовали проблемы водоснабжения области, то он бы поучаствовал в рассмотрении на сессии областного совета вопроса "О ходе выполнения обществом с ограниченной ответственностью "Лугансквода" инвестиционных обязательств". Но он с рассмотрения этого вопроса сбежал. Есть, видать, для него более важные дела!
Депутаты не ставили под сомнение решение о передаче в концессию водного хозяйства области, - искали пути еще более "нагрузить" концессионера, передав ему в управление сети, находящиеся в коммунальной собственности сельских, поселковых советов. Разве "по бюджету" им пянуть еще и воду? Мне, луганчанину, было бы интересно услышать от городского экс-головы Ягоферова альтернативные варианты водоснабжения областного центра. Если не концессия, то что? Или как с кризисом, ждать, пока водная проблема сама собой рассосется? Вода в землю из проржавевших труб рассосется…
Да, факт передачи водного хозяйства в концессию - признание несостоятельности разрубить водный узел собственными силами. Но разрубить могли бы, если бы народные избранники не констатацией - "не работает концессия" - занимались, а деньги выбивали из госбюджета на выполнение утвержденной постановлением Кабмина от 13.07.2004 № 913 государственной целевой Программы реформирования и развития водопроводно-канализационного хозяйства Луганской области на 2004 - 2006 годы и период до 2010 года.
Да разве только эта программа не работает! В Госбюджете-2009 не предусмотрены ресурсы на выполнение ни одной общегосударственной программы в сфере ЖКХ! Лишь в Стабилизационном фонде намечено полмиллиарда на реализацию инвестиционных и инновационных проектов по энергосбережению в жилищно-коммунальном хозяйстве. Мизер! Только на Луганщине подготовлены бизнес-проекты в этой сфере стоимостью более 150 миллионов...
Ресурсы из Госбюджета не выделены. Однако облсовет не "заморозил" программы по жилстроительству, газификации, капремонту и строительству объектов образования и здравоохранения, выделил деньги Луганску на завершение капремонта ДК им. Ленина, реконструкцию Памятника Борцам революции…Могли бы и "заморозить". Сославшись на обрубленное финансирование… И "стихию по-ягоферовски"…
- "Надо думать о стране", - говорит А.Ягоферов в вышеупомянутом Молодогвардейце". Думать надо. Реалистически! Пропитаны ли наши мыслители духом сурового реализма? Есть вопросы к мыслителям, да не хотят они на них отвечать, В упор не видят!
Почему бюджет сформирован на базе макропоказателей экономического и социального развития, исчисленных по т.н. "оптимистическому" варианту расчетов? Объем бюджета исчислен исходя из темпов роста ВВП 0,4 %, а эксперты прогнозируют его сокращение в текущем году на 5%. При фактическом уровне инфляции в 2008 году - 122,3 % в макропоказателях учтено 9,5 %!
Почему дефицит Госбюджета в размере 31,1 млрд. грн., или 3 % к ВВП, предлагается покрыть в размере 8,5 млрд. грн. - за счет приватизации государственного имущества и увеличения в пять раз в сравнении с прошлым годом объемов государственных заимствований (до 88,9 млрд. грн.)?
Приватизация - "конек" партии "Реформы и Порядок", в которой собрались сторонники либерализации, приватизации, свободного рынка. Наш нардеп А.Н.Ягоферов - член этой партии с немалым стажем. Лидер партии Виктор Пинзенык пришел в политику в начале "перестройки". Завкафедры управления народным хозяйством в Львовском госуниверситете стал одним из рупоров либерализации рынка и приватизации государственной собственности. Молочный брат Чубайса и Гайдара. Пройдя через множество ключевых постов в исполнительной власти, он имел возможность реализовать идею передачи госсобственности в "заботливые руки хозяев".
Хозяева, как правило, сдав предприятие в металлолом, сваливали в ближнее или дальнее зарубежье. Реформы сопровождались и сопровождаются инфляцией, ростом цен. Народ выпаривается как спирт из открытой бутыли - в России со скоростью миллион в год, в Украине со скоростью чуть поменьше - масштабы не те.
За что боролись, на то и напоролись. И так бывает. В октябре 2008 года СМИ сообщали: "Луганское энергетическое объединение" предложило машиностроительному заводу имени Пархоменко подписать дополнение к договору, которым поставщику предоставляется право ограничивать потребителя в использовании электроэнергии. Об этом заявил народный депутат Анатолий Ягоферов, который до получения мандата нардепа руководил этим предприятием. "Мне интересно, вот если бы спортсмены приехали на Олимпиаду, а их ограничили в праве дышать кислородом, и установили график - час через час. Что будет? Это внутриобластной вопрос, если есть платежеспособность, то обеспечивать всех электроэнергией", - считает Анатолий Ягоферов. По его мнению, недопустимо принимать такие решения, "тем более в условиях финансового кризиса, который уже коснулся многих предприятий в Луганской области". Не вы ли, Анатолий Николаевич, вместе со своей партией так боготворили частника?
Бачили очі, що купували…
Теперь о нюансе из разряда забавных. Идеология партии "Реформы и Порядок" несовместима с коммунистической романтикой. Однако родной А. Ягоферову завод по-прежнему носит имя Александра Пархоменко - имя человека, жизнь положившего за лозунг "Заводы и фабрики рабочим!". Сайт Укррудпром 02.04.2007 г. сообщал: " По состоянию на конец 2005 года владельцами ЗАО "Луганский машиностроительный завод им. Пархоменко" являются физические лица-резиденты, которым принадлежат пакеты 24,85%, 23,94%, 22,39% и 15,75% соответственно. 2006 год закончен с чистым убытком 3,22 млн. грн., тогда как в 2005 году чистая прибыль общества составила 7,4 тыс. грн... Численность работников ЗАО за год сократилась на 13% - до 848 человек".
Носите имя революционера? Значит, гордитесь им! Следовательно - воплощайте в практику жизни забытый лозунг "Заводы и фабрики рабочим!". Или хотя бы людей не сокращайте!
…Вяло дышит украинский народ, забывая язык Пушкина и Шевченко. Учится говорить по-итальянски, по-португальски, по-польски, поставляя дешевую рабочую силу Евросоюзу. Сонно смотрит народ на своих погонщиков, ведущих его в стойло либеральных ценностей и свободного рынка. Погонщики показывают то реформы - угробленную экономику, то порядок - жаждущий чистильщиков натовский башмак.
Попутно народу говорят, что это не мы - политики - в бедственном положении народа виноваты, а кризис - то бишь стихия… Валим все на кризис, он все одно не расколется! В крови у нас вне самих себя истоки бед искать! Раньше в "стрелочниках" ходили проклятые империалисты, гнусные сионисты, недобитые космополиты, ухабистые дороги и… О второй составляющей крылатого вспомнили? Дураки! Не здесь ли "собака зарыта"? На Западе, куда наши "врачи"-реформаторы, как алкаш в бутылку, стремятся, цены ввиду кризиса валятся. Здесь же берут за кадык. Национальная изюминка? Цитата из книги "Благосостояние для всех" реформатора послевоенной Германии Людвига Эрхарда: "Рост цен - не явление природы и объективных законов развития, а дело дураков, управляющих государством". …"Забота" народных избранников проникает во все поры жизни. Даже туда, где ей быть вроде бы и не с руки.
Известно: рубить уголь, плавить металл всегда было делом сугубо мужским. Со времен открытия первой шахты Донбасса (1795 год, г. Лисичанск ) двигать дело труднейшей важности возлагалось на плечи мужчин (ни в коем случае не умаляя великую роль женщин в восстановлении отрасли в послевоенные годы). Исключения если и были, то…Первый пример. В 1901 году, когда княгиня Юсупова в районе нынешних городов Ровеньки и Свердловск на свои деньги заложила рудники, управляла ими.
Второй пример активного вторжения женского начала в тему - уже нашего времени. Думаю, читатель понял, о ком речь. Да, да, о народном депутате Наталье Королевской, соратнице Анатолия Ягоферова по блоку. Добившись успеха на производстве мороженого, она решила продвинуться и в углепроме. Положительный пример рядом - подруга Юлия, во весь голос заявившая о себе на энергогазовом поприще.
Каждому свое, говорили древние. Кому - газ, кому - уголь. Там самые большие финансовые потоки. Главное - направить их в нужное русло.
И вот уже заговорили на Луганщине, что Н.Королевская вводит в разные звенья управления углепромом свою креатуру ("креатура" - чей-либо ставленник, послушный исполнитель воли покровителя). Инициатива издания Закона "О повышении престижности шахтерского труда" присваивается землячке. Хотя годом раньше проект закона обсуждался в трудовых коллективах, на коллегии Минуглепрома, в комитете Верховной Рады. Профсоюзный босс с блеском в глазах радостно бахвалится, как Наташа чуть ли не за ручку привела его в сессионный зал на слушание вопроса по тому закону, и даже распорядилась чайком побаловать горняцкую делегацию.
Побаловала… Горняки говорят большушее "спасибочки" за тот закон. Он как почетная грамотка под стеклышком в музее - красиво смотрится. Финансами "грамотка" не обеспечена. Накося - выкуси! Очередной мыльный пузырь.
О последнем
К Дню шахтера минувшего года вышла большим тиражом для бесплатного распространения газета "Новый Донбасс". На первой странице фото Королевской и далее - все о ней, ее пылкой заботе о шахтерах.… Заступница, покровительница "вуглярей"! "Вугляри"- так сегодня рекомендуют назвать гвардию труда. Шахты по новой терминологии - "копальни" то бишь "копанки" - ноу-хау властителей "Нового Донбасса".
Поскольку у нас отраслевые министры, как и премьер - министры, меняются ежегодно, то на полном серьезе поговаривают, что очередным министром Минуглепрома, пардон, Минкопанкопрому, станет Н.Королевская… На телешоу различных каналов, на радио, на страницах газет главным "агитатором, пропагандистом и организатором" угольного дела выступает она и только она - ведущий спец по "копальням", заступница "вуглярей" госпожа Королевская.
Выступая везде и всюду, Королевская заявляет, что только при правительстве Тимошенко отрасль начала развиваться. Куда? По лестнице, идущей глубоко вниз?
http://nashagazeta.com.ua/modules.php?name=News&file=article&sid=877РОМАН ТКАЧ: ЦІНА АГРОПОЛІТИКИ УРЯДУ - МІЛЬЯРДНІ ЗБИТКИ СЕЛЯН
Роман Ткач, "Галичина", 19.02.2009, Івано-Франківська обл.
"АПК має всі передумови стати головним інструментом виходу України з економічної кризи. Однак аграрну політику уряду … сміливо можна назвати "яловою", тобто безплідною".Коли у 29 країнах світу заговорили про нестачу продовольства, Україна, володіючи знаменитими чорноземами, потенціал яких використовується лише на третину, мала би отримати неабиякі перспективи в розвитку агропромислового комплексу. Крім того, АПК має всі передумови стати головним інструментом виходу нашої країни з економічної кризи. Для цього необхідно завершити земельну реформу й виробити ефективну державну політику щодо сільського господарства. Однак аграрну політику уряду в минулому році сміливо можна назвати "яловою", тобто безплідною.
Випробовування врожаєм
Торік сільське господарство отримало від держави безпрецедентну фінансову підтримку: у бюджет було закладено видатки в обсязі 15,2 млрд. гривень, що на 5,7 млрд. гривень більше, ніж було передбачено бюджетом попереднього року. Коли враховувати, насамперед, сприятливий на той час інвестиційно-кредитний мікроклімат, а також погодно-кліматичні умови, то сільгоспвиробники навіть попри втрати, пов'язані з руйнівною повінню в західному регіоні, зібрали рекордний урожай зернових - понад 54 млн. тонн, що майже вдвоє перевищило показники 2007 року. Однак...
Ще у вересні 2007-го задля стримування зростання цін на хліб попередній уряд Віктора Януковича істотно обмежив експорт українського зерна. Такі неринкові методи викликали не тільки величезні грошові втрати та незадоволення українських зернотрейдерів, але й міжнародний резонанс. Запроваджена практика призвела до псування мільйонів тонн збіжжя у "засіках батьківщини", зниження доходів селян. Тоді в одному зі своїх інтерв'ю Віктор Янукович у притаманній йому манері сказав: "Я вибачився перед зернотрейдерами. І зараз кажу: вибачте, що так вийшло, на жаль..."
Маючи всі можливості і важелі скасувати впровадження попереднього уряду, кабінет Юлії Тимошенко через побоювання зростання ціни на хліб та загрозу політичних втрат спромігся скасувати квоти на експорт збіжжя аж з 1 травня 2008 року. Та й ці запізнілі заходи було зроблено після неодноразових звернень Президента до уряду, і, врешті-решт, під шаленим тиском асоціацій сільськогосподарських товаровиробників, що погрожували привозити зерно до Києва і висипати його перед входом до Кабміну.
На час зняття обмежень попит на зерно на світовому ринку, що спостерігався у першому кварталі, вже згас: ціна на продовольчу пшеницю становила 400 доларів за тонну, на ячмінь і фуражну пшеницю - 300, тоді як у лютому і березні ціни досягали 500 і 380 доларів за тонну відповідно. Ціна "ялової" урядової політики - втрата Україною за різними оцінками від 10 до 15 млрд. гривень. Це майже річний рівень усієї державної бюджетної підтримки сільського господарства!!!
Через прорахунки уряду зерновиробники не змогли придбати зернозбиральну техніку, належної якості насіння, достатню кількість добрив, що завдало непоправної шкоди аграріям України. А рекордний врожай 2008 р. - понад 54 млн. тонн - став для України випробуванням. З урахуванням величезних залишків та потужностей зерносховищ, що не перевищують 30 млн. тонн, урожай просто не було куди подіти.
"Врятовані" екзотичні тварини
Невирішеною, щоправда "успадкованою", проблемою залишилося і тваринництво. Зважаючи на те, що значну частину торішнього рекордного врожаю становило фуражне зерно, логічним було б розробити заходи з відродження тваринницької галузі. Результатом цього мало би стати збільшення впродовж двох-трьох років поголів'я великої рогатої худоби на кількасот тисяч голів. і якщо говорити про економічну складову, то, за підрахунками фахівців, в нинішніх умовах реалізація тонни продовольчої пшениці дає близько тисячі гривень, а з тонни фуражної пшениці, яка пішла на відгодівлю худоби, можемо отримати вп'ятеро більше. Натомість, виділивши понад мільярд грн. дотації на тваринницьку галузь, уряд на цьому і заспокоївся.
Тим часом поголів'я ВРХ й далі зменшується. 1991 року в Україні було 25 млн. голів великої рогатої худоби, на 1 січня 2008-го - 5,5 млн. А впродовж торішнього "доброго" урядування Тимошенко поголів'я ВРХ скоротилося до 5,1 млн. За такого управління через декілька років ми можемо втратити цілу галузь і повністю залежати від імпорту, а корова в наших селах стане екзотичною твариною. Скажімо, на Тернопіллі худоби вже менше, ніж у повоєнні роки.
Намагання уряду розвивати тваринницьку галузь були безсистемними. Своїми діями урядовці більше нашкодили, ніж допомогли. Внаслідок скорочення поголів'я, обмеження ще урядом Віктора Януковича наприкінці 2007 р. імпорту м'яса по давальницьких схемах та у зв'язку зі зростанням на той час реальних доходів населення й відповідно попиту на м'ясопродукти, навесні 2008-го на ринку виник дефіцит м'яса й ціни різко пішли вгору.
Методи впливу на ринок м'ясопродуктів не відзначалися винахідливістю та глибоким аналізом наслідків: уряд вирішив зупинити зростання цін шляхом імпортування через Держкомрезерв м'яса. Президентові навіть довелося зупиняти своїм указом дію розпорядження Кабміну, яким Державному комітету з матеріального резерву було дозволено відтермінувати сплату ввізного мита на продукцію тваринництва, цукру і кондитерських виробів до кінця 2008 року. Свої дії Віктор Ющенко аргументував тим, що для досягнення нетривалого позитивного ефекту уряд вжив заходів, внаслідок яких нелімітоване надходження на внутрішній ринок продовольства з-за кордону зробило вітчизняних виробників неконкурентоспроможними.
Отож уряд прийняв рішення щодо імпорту м'яса через Держкомрезерв, зобов'язавши закуплене м'ясо іноземного походження продавати через ДП "Ресурспостач" визначеним Мінекономіки підприємствам м'ясопереробної промисловості і роздрібної торгівлі за ціною закупівлі, зменшеної на ставку мита. Проте зазначеним актом не були передбачені будь-які зобов'язання підприємств реалізовувати м'ясо кінцевим споживачам за фіксованими цінами. Ще свіжими є спогади, як люди ходили по ринку, шукаючи розхвалену прем'єркою держкомрезервівську курятину по 13 гривеньѕ
Насправді, такі рішення уряду призвели до імпорту переважно дешевого та низькоякісного м'яса, обрізків, кісток, придатних лише для промислової переробки. М'ясопереробним підприємствам вигідно купувати саме такий продукт, відмовляючись від доброякісного, проте дорожчого вітчизняного м'яса. Крім того, цьому сприяє й відтермінування урядом запровадження національних стандартів щодо вмісту м'яса у ковбасних виробах, що знижує вимоги до якості таких продуктів.
Водночас наприкінці року успішно "помер" у коридорах Кабміну розроблений Мінагрополітики проект Державної цільової програми розвитку тваринництва до 2015 року - мовляв, не на часі, надворі криза. З усього переліку внесених мною пропозицій до антикризових законопроектів було підтримано тільки пропозицію щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з імпорту чистопородних тварин ВРХ та генетичного матеріалу. Однак уряд так і не зважився на скасування ПДВ на імпортну техніку для тваринницьких комплексів, аналогів якої не виробляють в Україні, та на удосконалення спеціального режиму оподаткування сільськогосподарських товаровиробників податком на додану вартість.
Під покровом мораторію
На 1 квітня 2008 року в Україні реформовано 99,8 відсотка колишніх колгоспів та радгоспів. Починаючи з 1992-го сертифікати на земельний пай отримали 98,6 відсотка осіб, які набули право на свою частку землі.
Однак розділена під час аграрної реформи рілля належить селянам тільки формально.
Власники земельних наділів отримують щорічно від орендарів символічну плату - по два мішки пшениці - і позбавлені можливості щось змінити у цій ситуації. Розпоряджатися землею селяни не можуть, бо до цього часу в Україні діє мораторій на продаж сільськогосподарських земель. Він діє до прийняття законів про ринок земель та земельний кадастр. Наприкінці минулого року Верховна Рада вкотре проголосувала за продовження цієї заборони, але Президент ветував цей закон. За період, коли діє мораторій, земля переходить з рук в руки за тіньовими схемами. В результаті люди отримали в кілька разів менше від її реальної вартості. Єдина посадова особа в державі, яка послідовно каже, що треба негайно впроваджувати ринок землі, - це Президент.
Противники ринку землі мотивують свою позицію або ідеологічними принципами, або недосконалістю законодавчої бази. Одночасно вони поширюють "страшилки" про те, що всю землю скуплять олігархи та іноземці, а українські селяни залишаться безземельними.
Все це створює можливості для ручного керування земельними ресурсами країни. Легалізація ринку землі необхідна хоча б для того, щоб виявити хто, коли і на яких умовах набув права власності на землю. Однак саме ці відомості залишаються під покровом мораторію. І кожен рік його дії "вивільняє" для ділків тисячі гектарів землі, що після смерті власників паїв, які не мають спадкоємців, стають просто нічийними.
За підрахунками спеціалістів, мораторій "заморозив" для сільськогосподарської галузі близько 20 мільярдів доларів. Я вважаю абсурдом, що селяни не можуть повною мірою розпоряджатися землею. Земля повинна бути товаром! Хоча особливим товаром, з обмеженнями обороту, але товаром, а отже, й заставою для отримання кредитів. Це дозволило б різко збільшити рівень інвестування в аграрне виробництво. Без участі землі сільськогосподарський бізнес залишається безперспективним.
Однак нині ми спостерігаємо дивну бездіяльність уряду на шляху до становлення земельного ринку. Законопроект про земельний кадастр Кабмін повинен був розробити і внести до парламенту ще в березні 2008 року, але не вніс. Верховна Рада працює над депутатським законопроектом про кадастр, співавтором якого я є. Законопроект про ринок земель уряд подав, але він через свою недосконалість викликав хвилю обурення серед експертів, і його відхилив профільний комітет Верховної Ради. Натомість і на громадських слуханнях, і в профільному комітеті було схвалено депутатський законопроект. Інші законодавчі ініціативи Кабінету Міністрів в цій сфері спрямовані виключно на перерозподіл повноважень в бік Державного комітету земельних ресурсів.
Торги без землі, земля без торгів
Ініціатива уряду продавати землі державної і комунальної власності несільськогосподарського призначення лише на аукціонах відповідала задекларованому наміру не тільки наповнити дохідну частину бюджету 2008 року, але виглядала також і як єдина можливість правильно розпорядитись земельним ресурсом держави. І поки міста й села завмерли в очікуванні нових процедур продажу та передачі в оренду земель, Кабінет Міністрів розробив постанову про проведення земельних аукціонів, хоча Земельний кодекс чітко передбачає, що такий порядок має встановлювати Верховна Рада через прийняття спеціального закону. Саме тому Президент логічно і передбачувано зупинив дію цієї постанови, однак тут же його обізвали "захисник земельної мафії". Кабмін замість того, щоб подати відповідний законопроект до парламенту, знову прийняв постанову про земельні аукціони в майже незмінному вигляді, яку знову зупинив Президент. Ці факти можна було б розцінювати як наполегливу роботу уряду з "наведення порядку в земельній сфері", але насправді, якби ця постанова почала діяти, величезну кількість земельних ділянок чиновники з Держкомзему розпродали б без жодних погоджень з місцевими громадами. Переліки таких ділянок були вже готові.
Тепер органи місцевої влади повернулись до старих схем продажу земельних ділянок. За п'ять місяців 2008 р. на земельних торгах було продано всього 115 земельних ділянок вартістю 102 млн. грн., а в другому півріччі більшість із запланованих торгів не відбулась через відсутність покупців.
Експерти і спеціалісти одноголосно відзначають тут деструктивну роль Державного комітету земельних ресурсів. Неефективна робота земельної служби стала предметом розгляду комітетом ВРУ з питань агропромислового розвитку та земельних відносин, при цьому її чільник Володимир Воєводін, якого торік у грудні зі скандалом було звільнено із займаної посади, постійно уникав зустрічі з депутатами і відмовлявся надавати інформацію про роботу Держкомзему. Нині ж новим головою Держкомзему знову призначено випадкову в земельній сфері людину, що раніше працювала в галузі атомної енергетики. Вкотре земельна служба за поданням уряду дістала керівника, що не є професіоналом у цій галузі і навряд чи зможе зрозуміло й відповідально проводити земельну реформу. А можливо, цього від нього і не вимагається?
На згадку прийшло, як на одному з форумів землевпорядників обговорювали можливі кандидатури на посаду голови Держкомзему. Один з учасників тоді слушно зауважив, що весь земельний безлад комусь усе-таки вигідний, а тому, найімовірніше, що наступним головою буде технічний кандидат, що без інтонації читатиме заготовлені тексти і замінятиме слова "землеустрій" на "устроєніє зємлі". Невдовзі саме так і було.
У нашої країни величезний потенціал, аграрний сектор перспективний для інвестицій. Ця галузь гостро потребує системної урядової підтримки, а натомість отримує програму "прориву". Тільки кого і куди, незрозуміло...
http://www.galychyna.if.ua/index.php?id=single&no_cache=1&tx_ttnews[tt_news]=4859&tx_ttnews[backPid]=24КАДРОВА "РЕЗИНА"
Інна Пукіш-Юнко, "Високий Замок", 17.02.2009, Львівська обл.
Поки у коаліції розкладають портфельний пасьянс, Президент "судиться" за відставку Кабміну "пакетом".Коли коаліція оголосить список "міністрів на виліт" і назве кандидатури їхніх наступників - досі питання на засипку. П'ятниця 13 лютого (як анонсував перший віце-прем'єр Олександр Турчинов, до цього дня мали визначитися з кадровими перестановками в уряді) плавно перейшла у понеділок 16-го. А проект нового-старого складу Кабміну так і не озвучили.
Поки триває заминка, на Банковій поспішили вставити у кадрову суперечку свої п'ять копійок. У президентському Секретаріаті не згідні з тим, що заміна міністрів у нинішньому уряді має бути вибірковою. Кажуть: створення у парламенті нової коаліції означає, що заново має відбутися і процедура призначення Кабміну - починаючи від подання Президентові кандидатури прем'єра. З цього приводу Віктор Ющенко звернувся до Конституційного Суду…
Кадрову картину не прояснили ні вчорашня погоджувальна рада у парламенті, ні прес-конференція прем'єра, на якій прозвучало питання про можливі ротації в уряді. "Усе, що стосується кадрових змін, - про це дізнаєтеся найближчим часом", - заявила Юлія Тимошенко.
Зранку з'явилася інформація про те, що відбулося засідання ради коаліції. Але кадрових питань там не обговорювали. "Поки зарано говорити про якісь кандидатури", - пояснив керівник фракції БЮТ Іван Кириленко.
Причини затримки "урядової кадрилі" коаліціонери коментують неохоче. Одні кивають на фракцію "НУ-НС": мовляв, саме "нунсівці" затягують з подачею кандидатур за своєю квотою. У "НУ-НС" кажуть, що визначаються. За словами "самооборонівця" Олега Новікова, заминка пов'язана з тим, що добір кандидатур для оновлення Кабміну тепер жорсткіший. "В уряді дійшли висновку, що у цьому питанні треба переходити від політичних домовленостей до професійних якостей кандидатів", - заявив Олег Новіков у коментарі для "ВЗ".
За іншою версією, заміну гравців на урядовому полі гальмують побоювання, що депутатських голосів для відставки "міністрів-штрафників" вистачить, а для призначення нових - забракне. Хоча у парламентських кулуарах поговорюють про можливе залучення до кадрового голосування комуністів.
Прозвучали і припущення про те, що уряд досі не оновили через "литвинівців". Ті, мовляв, хитрують - відмовляються від запропонованих їм міністерських портфелів, щоб не нести відповідальності за діяльність уряду. Звучить смішно, але в українській політиці і не такі абсурди трапляються.
Звернення Президента у Конституційний Суд з приводу процедури зміни уряду викликало під парламентським куполом жвавіші коментарі, ніж загадковий портфельний пасьянс. "Чергове подання Президента в КС, мабуть, розраховано на чергове збурення у Верховній Раді. Навмисно провокується новий виток напруги", - заявив на погоджувальній раді заступник керівника фракції Блоку Литвина Олег Зарубінський, коментуючи озвучені Банковою сумніви щодо конституційності спроб коаліції лише частково замінити склад Кабміну, а не повторювати процедуру призначення уряду від "А" до "Я".
Умови відставки прем'єра й уряду чітко прописані у Конституції, і ніяких "але" бути не може, запевняють у БЮТ. "Прем'єр-міністр може втратити посаду лише у разі оголошення йому вотуму недовіри чи у випадку формування нової виконавчої влади за результатами нових виборів", - заявив "бютівець" Андрій Портнов.
Прихильники і противники президентського звернення до КС сперечаються: чи має рацію Президент, називаючи нинішню коаліцію новою і вимагаючи нового призначення уряду. Був союз БЮТ і "НУ-НС" став "БЮТ - "НУ-НС" - Блок Литвина". Інший формат - значить, інша коаліція, твердять одні. Відбулося не створення нової коаліції, а лише приєднання до старої ще одного союзника ("литвинівців"), заперечують інші: а тому перепризначення уряду, мовляв, не є обов'язковим.
А тим часом…
НАК "Нафтогаз України" спростував чутки про відставку "шефа" - Олега Дубини. "Те, що він написав заяву, не відповідає дійсності", - повідомили в управлінні зв'язків з громадськістю компанії, коментуючи інформацію про можливу заміну керівника "Нафтогазу" (серед кандидатів у наступники Дубини прозвучало прізвище нардепа Ігоря Палиці, якого називають людиною олігарха Ігоря Коломойського у фракції "НУ-НС").
Не підтвердилися і чутки про те, що на крісло голови Нацбанку претендує Арсеній Яценюк. За повідомленням прес-служби "Фронту змін", лідером якого є екс-спікер, Секретаріат Президента пропонував Яценюку портфель головного банкіра. У відповідь отримав відмову. "Людина, яка займається політикою, не має займатися грошово-кредитною системою. Тут треба обирати", - заявив екс-спікер, додавши, що для голови НБУ важливі контакт з урядом і відсутність політичних амбіцій.
http://www.wz.lviv.ua/pages.php?atid=71683РЕГІОНАЛЬНА ВЛАДА
ІЗ ТРЕТЬОЇ СПРОБИ
Ірина Гищук, "Суботня пошта", 19.02.2009, Львівська обл.
Бюджет розвитку на 2009 рік, земельні питання та приватизація майна - головні питання порядку денного сесії Львівської міськради.Третій день сесії Львівської міської ради таки виявився результативнішим за два попередні, попри те, що розпочалося засідання о 15.00. Очевидно, компромісу між міським головою та депутатами таки вдалося досягнути. Із того ж, що Андрій Садовий перед засіданням виглядав спокійним і задоволеним, можна було зробити висновки, на чиє врешті вийшло. Тож народні обранці наразі погодилися не скорочувати радикально чиновників Ратуші і прийняли таки проект ухвали щодо структури виконавчих органів, щоправда, наразі лише "за основу". Для остаточного ж варіанту депутати створили комісію, яка б мала доопрацювати питання. Серед основних зауважень депутатів було те, що функції керівників управлінь і директорів департаментів дублюються, це ж стосується і їх заступників. Відповідно депутати вимагають прийняти якусь одну структуру, де будуть або тільки керівники департаментів, або тільки заступники.
Депутати Львівської міськради також заслухали Олега Засадного, директора департаменту "Євро-2012", і таки затвердили міську програму підготовки Львова до Євро-2012 на 2008 - 2012 роки. Загальний обсяг програми - 6,973 млрд грн, з них 2,315 млрд грн з місцевого бюджету, 981 млн грн - з державного бюджету і 3, 675 млрд грн - інші джерела (позики, кошти інвесторів) і т.д. Основним джерелом фінансування програми на 2009 рік було визначено місцевий бюджет, у якому передбачається 840 млн грн.
Дійшли згоди й щодо найпринциповішого на цій сесії питання - бюджету розвитку на 2009 рік, причому із дивовижною одностайністю - 71 голос "за". Цікаво, що за інформацією Ірини Кулинич, директора департаменту економічної політики ЛМР, тогорічний бюджет розвитку було виконано на 68%. За її словами, при запланованих майже 274 млн грн, до бюджету розвитку надійшло лише 188 млн грн. Знаково, що проект бюджету на 2009 рік, запропонований учора, жодною цифрою чи літерою не відрізнявся від пропонованого у п'ятницю, проте цього разу народні обранці виявилися до нього куди толерантнішими. Загальний обсяг бюджету розвитку становить 1,089 млрд грн, з них 238 млн грн надходження від продажу землі та майна, решта - запозичення та субвенції з державного бюджету.
Та попри те, що бюджет розвитку ухвалили вже після 19.00, депутати, запалені завзяттям до роботи, не розійшлися по домівках, а взялися до опрацювання решти з близько 120 питань порядку денного (питання бюджету розвитку було під 7 номером), більшість з яких стосувалася земельних питань та приватизації майна. Схоже, що учора в історії Львова відбулася друга "нічна сесія"...
http://www.lvivpost.net/content/view/3328/90/ПОСЧИТАЛИ - ПРОСЛЕЗИЛИСЬ И В СТОЛИЦУ ОБРАТИЛИСЬ
Валентина Владимирова, "Донбасс", 19.02.2009, Донецкая обл.
Сессия горсовета, обсуждая бюджет на текущий год, пришла к выводу: с такой казной настраиваться нужно лишь на выживание.Дефицит городского бюджета составляет около 1,3 млн. гривен.
Вместе с тем, отчисления в государственный увеличены почти на 87 процентов, то есть из города уйдет около девяти миллионов гривен. Депутаты проголосовали за обращение к президенту и Кабмину о необходимости внесения изменений в госбюджет, чтобы Кировскому была предусмотрена дополнительная дотация на обеспечение расходов на оплату коммунальных услуг бюджетным организациям, улучшение социального положения в городе.
http://www.donbass.ua/news/region/2009/02/18/poschitali-proslezilis-i-v-stolicu-obratilis.htmlПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА БЛОКИ
БОРИС КОЛЕСНИКОВ: "ХАМІВ, ЩО "ЗАРВАЛИСЯ", У НАС ПОСТАВЛЯТЬ НА МІСЦЕ!"
Іван Фаріон, "Високий Замок", 19.02.2009, Львівська обл.
Останнім часом Партію регіонів стрясають небачені скандали. Після президентського "кульбіту" Богатирьової партію покинув Чорновіл.Не завжди "у ногу" голосує скривджений пресингом співтоваришів Грицак. В уряд Тимошенко пішла працювати "у дошку своя" Кужель. Неприваблива перепалка сталася між Колесниковим і Дмитром Табачником, Шуфричем, тим же Колесниковим і дуетом Льовочкін - Бойко. Останні звинуватили своїх однопартійців у зрадництві. На адресу "регіоналів" з вуст їхніх же однопартійців привселюдно звучали непарламентські вислови: "дешевий клоун", "бариги". А який резонанс викликала хвиля партійних чисток у кримській організації ПР... Що ж відбувається з Партією регіонів? Про це - у розмові кореспондента "Високого Замку" з одним з її лідерів, народним депутатом Борисом Колесниковим.
- Борисе Вікторовичу, Партія регіонів завжди хвалилася своєю монолітністю. Ваш лідер любив тицяти у бік "помаранчевих", які, мовляв, гризуться між собою - але й у ваших рядах єдністю не пахне, раз за разом спалахують міжусобиці. У чому причина цієї внутріпартійної боротьби?
- У нашій партії нам нема з ким боротися - там колектив однодумців! А те, що є один-два хами, які "зарвалися", - то їх поставлять на місце. Не треба думати, що в нас нібито незворотна ситуація...
- Подібна внутріпартійна війна вже призвела до руйнування блоку "НУ-НС". Не боїтеся повторення такого сценарію у Партії регіонів?
- Конфлікт у "НУ-НС" був закладений зі самого початку, адже цей блок складався з дев'яти партій. У нас немає ідеологічних розбіжностей, ми - монолітна партія, де регіональна основа - головна її складова. Мета нашої партії: "влада - регіонам", усім, від Львова до Донецька, і навпаки. На цих принципах побудований увесь західний світ.
Коли "помаранчеві" або "білі-сердечні" політики говорять, що приведуть країну в Євросоюз, то це вже навіть не смішно. Для входження в ЄС потрібні верховенство права й належний рівень життя. Про яке право можна говорити, коли призначаються вибори в Тернопільській області, а через те, що у когось є "невигідний" рейтинговий показник, - ці вибори скасовують?
- Бог з ними, "помаранчевими", але всіх неприємно вразила гризня у вашому таборі, публічне з'ясування стосунків...
- Думаю, партія дасть оцінку тому, хто дозволив собі переходити на особистості. Якщо один однопартієць говорить іншому, що в уряді були лише корупціонери - тоді, вибачте... А сам Льовочкін де був?
- Чи не призведуть ці чвари до появи у вашій фракції депутатських "осколків" на кшталт груп Ахметова, Клюєвих, Льовочкіна?
- Я вже втомився говорити, що в нас немає ніякої "групи Колесникова" або "групи Клюєва". Якщо ви маєте на увазі організаційні моменти, то в нас є шість груп, кожна приблизно по 30-40 депутатів - але вони не ведуть політичної дискусії у середині фракції. Вони створені для кращої організації роботи, адже керівникові фракції важко одночасно працювати із 175 депутатами. Розділення на згадувані вами групи не буде!
- Колись ви наполягали на виключенні з партії Дмитра Табачника, а кілька днів тому пропонували вигнати Льовочкіна...
- Пробачте мені, у нашій партії маса авторитетних промисловців, підприємців. Нехай партія визначиться: чи хочеться їй слухати від "чиновників" звинувачення у свій бік? Вважаю, що це - неприпустимі речі. Втім, я можу лише пропонувати виключити, а справа партії приймати рішення.
- Той факт, що ніяких "оргвисновків" щодо осіб, про які згадувалося, вище керівництво не зробило, може свідчити про дві речі: або вашої думки не цінують, або ж ви зі своїми опонентами знайшли спільну мову, подали одне одному руки...
- Не прислухалися до мене - ну і нехай... Я не знаю, чому не прислухалися. Усе, що я хотів сказати про Льовочкіна, я вже сказав. А якщо комусь подобається бути зрадником-переговорником, нехай буде так.
- Партія регіонів двічі за останні півроку, у вересні й грудні, була близькою до коаліції з БЮТ. Про ваш союз говорили як майже про доконаний факт. Чому ця "мегакоаліція" не відбулася? Хто її не захотів? Чи правда, що зараз у вашій партії готові втретє шукати альянс із Тимошенко? Кілька провідних депутатів з БЮТ заявляли, що вони не проти такого союзу...
- У нас були дуже великі розбіжності у розумінні Конституції й майбутнього країни. Повірте, питання портфелів і посад ніхто не піднімав жодного разу. Ми обговорювали "хребет" державного будівництва. Ви бачите, нинішня державна модель не працює - тому що Конституція недописана. В 2004 році вона стала предметом компромісу за двадцять днів до виборів. Тоді кожен що встиг, те відніс у свій партійний осередок. Все це закінчилося дуже сумно для нашої країни. Важливо, щоб головний документ держави був дуже якісним, охоплював усі аспекти українського життя.
Що стосується переговорів з БЮТ, то на цю хвилину їх не відновили.
- А ці переговори можливі?
- Нічого неможливого нема, тим більше в ситуації повної кризи. Однак до президентських виборів залишається зовсім мало, тому не думаю, що ці переговори будуть корисні. Адже кожна зі сторін буде виходити зі своїх, а не спільних інтересів.
- Багатьох здивували запрошення члена вашої партії Інни Богословської на закрите засідання РНБОУ з газових питань, її некоректні випади проти прем'єра. Наскільки припустима така "дружба" опозиції з однією з гілок влади?
- Інна Богословська представляє опозицію, вона виступає проти уряду, можливо, цілком обґрунтовано. Яка тут дружба? Критикувати Тимошенко - це зовсім не означає бути в команді з Президентом. Я, наприклад, не входжу до жодної команди. Я чітко сказав, які помилки зробив уряд Тимошенко. Виходить, що я перебуваю в союзі з Ющенком? Винні абсолютно всі - і Президент зі своїм Секретаріатом, і Кабмін Тимошенко! В умовах кризи неузгоджені дії влади приведуть країну до колапсу.
- Президент наклав вето на закон про слідчі комісії, де, зокрема, йдеться про імпічмент глави держави. Чи правда, що Партія регіонів не дасть голосів для подолання цього вето?
- Я не бачу сенсу - чому ми повинні це вето не переборювати?
- Кажуть, нібито Партія регіонів тісно подружилася із Секретаріатом Президента...
- Ми у Партії регіонів ще не обговорювали питання цього вето...
А тим часом...
Народний депутат Сергій Льовочкін публічно вибачився перед однопартійцями за грубі вислови на їхню адресу. Заяву про це розміщено на сайті Партії регіонів. Льовочкін сказав, що його слова були викликані емоціями, що він зовсім не хотів кого-небудь образити й щиро шкодує про те, що сталося.
http://www.wz.lviv.ua/pages.php?atid=71802ЕКОНОМІКА
УКРАЇНСЬКЕ ВИРОБНИЦТВО ВКЛЯКЛО. ЧЕРГА - ЗА НАРОДОМ?
Петро Західняк, "Галичина", 19.02.2009, Івано-Франківська обл.
"З огляду на те, що тенденція до падіння триває шостий місяць підряд, можна вже сміливо говорити про початок повномасштабної рецесії в українській економіці".Державний комітет статистики України оприлюднив дані про стан економіки в січні, які засвідчують рекордне падіння - на 34,1% порівняно з січнем минулого року - промислового виробництва в практично усіх галузях економіки. Найбільше скорочення сталося в машинобудуванні - на 58,3%, виробництві електричного, електронного й оптичного устаткування - на 50%; хімічній і нафтохімічній промисловості - на 49,6%; металургії і виробництві готових металевих виробів - на 46%; легкій промисловості - на 38,4% і т. д. Поряд із цим спостерігається різко негативна тенденція до скорочення й обсягів торгівлі, яка процвітала в Україні немало років попри промислове падіння. Нині це вже добре помітно навіть на поріділих вітринах в Івано-Франківську.
Нинішнє скорочення виробництва стало рекордним, і в січні цього року українська промисловість впала до рівня 2004 року. З огляду на те, що тенденція до падіння триває шостий місяць підряд, можна вже сміливо говорити про початок повномасштабної рецесії в українській економіці.
За словами керівника групи радників голови НБУ В. Литвицького, цьогорічні січневі показники виробництва в Україні є взагалі історичним максимумом із 1945 року. До цих пір "рекордним" вважався січень 1994-го з його 32,7% падіння після гіперінфляції 1993 року в 10 256%.
Падіння виробництва потягнуло вниз і ВВП, однак Держкомстатистики вирішив не публікувати даних про його динаміку в січні "в зв'язку з переходом на міжнародні стандарти" й пообіцяв з нинішнього року оприлюднювати цей показник раз на квартал. Перший заступник керівника Секретаріату ПУ О. Шлапак на це заявив, що уряд таким чином намагається приховати від громадян реальну ситуацію в соціально-економічній сфері.
За твердженням Литвицького, падіння ВВП в січні становило 20%. Як відомо, зростання ВВП в 2008 році до 2007-го сповільнилося з 7,6% до 2,1%. Такий економічний обвал, звичайно, ставить жирну крапку на популізмі українських керівників. У 2009 році уряд очікує уповільнення зростання української економіки до 0,4%, тоді як більшість експертів прогнозує спад орієнтовно на 5% і навіть на 9%.
Україна потерпає від економічної кризи, як і багато інших країн світу, але фахівці застерігають, що українські труднощі можуть бути гостріші через дисбаланси в національній економіці та її експортну орієнтованість. Великі неприємності надалі очікують й українську гривню. Через те, що ослаблення економіки і дефіцит іноземних інвестицій змушують Україну відмовитися від управління своєю валютою, може статися подальший обвал гривні, яка з серпня 2008 року впала вже на 43%. Упродовж найближчих шести місяців гривня може втратити ще 19% до долара. На це вказує прогноз п'яти аналітиків, опитаних агентством "Bloomberg". Найбільш оптимістичним для нас є прогноз японської фінансової компанії "Nomura Holdings Inc.", яка передбачає, що українські обмінники до осені рябітимуть цифрами 8,5 грн./дол. Голландська "ING Group NV" вважає, що літо українська валюта закінчить на позначці 9,2. Аналітики данського "Danske Bank A/s" прогнозують співвідношення гривня-долар 10 до 1. Американці з "Citigroup Inc." ще менш оптимістичні - 10,2 грн./дол. Найскептичніші до перспектив української валюти - в німецькому "Commerzbank AG": 11 грн./дол.
Коли ж припиниться економічна лихоманка в Україні, ніхто наразі не знає.
Уряд і Нацбанк вже тривалий час демонструють не осмислену системну протидію кризі, а ситуативно-рефлекторне смикання, що є радше виявом економічного дилетантства. А це не додає оптимізму народові. Аналітики з огляду на рішучі дії провідних держав стосовно поборення кризи сподіваються, що це позитивно позначатиметься й на експортозалежній Україні, й прогнозують зростання українського виробництва лише в четвертому кварталі.
http://www.galychyna.if.ua/index.php?id=single&no_cache=1&tx_ttnews[tt_news]=4861&tx_ttnews[backPid]=14ДОХОЗЯЙСТВОВАЛИСЬ…
Зоя Путренко, "Наша газета", 19.02.2009, Луганская обл.
"Прекращение подачи газа на предприятия теплокоммунэнерго началось в Луганске и других городах области".Слышали? В миллионном Днепропетровске во вторник прекращена подача газа на котельные и отопление осталось только в стационарах лечебных учреждений. В понедельник отключение прошло в Ивано-Франковске. А что у нас?
То же самое. Еще 9 февраля "Краснолучмежрайгаз" прекратил подачу газа на шесть котельных и три мини-котельные Лутугино, в результате чего 68 домов, в которых проживает более тысячи человек, остались без тепла. 11 февраля то же произошло в Стаханове: пять остановленных котельных - и в 85 домах более чем с пятью тысячами жителей отопительный сезон прервался. Еще два дня спустя - Кировск и Брянка: "подарок" от тепловиков и газовиков получили две котельные, 34 дома, полторы тысячи горожан в первом городе и восемь котельных, 124 дома и почти 15 тысяч жителей - во втором.
Процесс продолжается. 14 февраля он достиг Свердловска, где было остановлено три котельные, и без теплоснабжения остались 124 жилых дома (более пяти тысяч человек), шесть детских садов, два лицея, амбулатория детской больницы. На текущей неделе прекращение подачи газа на предприятия теплокоммунэнерго началось в Луганске и других городах области. Эта мера вскоре коснется всех, кто имеет существенные долги.
Как сообщил нам председатель правления ОАО "Луганскгаз" Сергей Буян, "приличный процент" расчета за газ в нашей области с начала года имеют в основном северные территории - Меловский, Марковский, Новопсков-ский, Старобельский и другие районы. Над их теплоэнергетикой угроза отключения газа не висит, остальные же… Тепловики Брянки, например, за январь - февраль за газ заплатили ровно ноль гривень. В целом же по области за этот период уровень расчета предприятий теплокоммунэнерго составил 26 процентов. В такой ситуации по поручению НАК "Нафтогаз Украины" и его дочерней компании "Газ Украины" и прекращается подача газа тем, кто его, попросту говоря, не купил.
Все это так - товары и услуги должны оплачиваться. Получаемое тепло - его потребителями, использованный на производство этого тепла газ - предприятиями теплокоммунэнерго. А коль потребители не платят, за что покупать газ тепловикам? Не за что. И тут, как видим, газопоставляющие структуры наконец проявили давно обещанную принципиальность: нет денег - нет товара. Жизнь заставила - у НАК "Нафтогаз Украины" она сейчас очень непростая. С одной стороны, благодаря "удачному" договору с россиянами газ стал для Украины намного дороже, с другой - правительство продолжает играть в популизм, местами сдерживая его цену на внутреннем рынке. При этом премьер-министр обещает бездефицитный финплан "Нафтогаза Украины" на текущий год.
Для достижения этой фантастической цели, выходит, все средства хороши? В том числе по-революционному решительная расправа с неплательщиками, в ходе которой жертвами становятся и тысячи добросовестных потребителей. Почему в отключенных от централизованного отопления городах должны страдать люди, вовремя оплачивающие эту услугу? Мы ведь на Европу равняемся, да? Так вот представьте себе, какие компенсации отсудил бы некий законопослушный бюргер, если бы в его жилище перестали подавать оплаченное тепло! Это у нас с людьми можно так по-хамски обходиться…
Впрочем, как обещала недавно Юлия Владимировна с предвыборных плакатов, "весна прийде"… Согреемся?
http://nashagazeta.com.ua/modules.php?name=News&file=article&sid=884КРАЇНА ЗАМЕРЗАЄ
Ярослав Іваночко, "Суботня Пошта", 19.02.2009, Львівська обл.
Міста України масово відключають від газопостачання.Україна потрохи починає замерзати. І винувата у цьому не так погода, як борги, через які котельні в українських містах масово відключають від газопостачання. За несприятливої погоди події, що минулого року відбулися в Алчевську, можуть повторитися у масштабах всієї країни. Теплопостачальні підприємства не мають коштів, аби закупити газ, бо споживачі заборгували величезні суми грошей. Люди також не мають грошей, аби заплатити за тепло, бо криза вдарила майже по всіх. Відтак виходить замкнуте коло, розірвати яке наразі ніхто не може.
Прикарпаття
Тут вирішили відмовитися від гарячої води, аби домівки івано-франківців залишилися теплими. В Івано-Франківську з метою економії газу для теплопостачання відключили гарячу воду. Про це повідомили у комунальному підприємстві "Івано-Франківськтеплокомуненерго".
За словами директора підприємства Арсена Блащука, на такий крок довелося піти через великі борги тепловиків за газ.
"Аби не відключати мешканців міста від тепла, довелося піти на такий крок, - зауважив він. - Щоб не зупиняти котельні на вимогу газовиків, підприємство вирішило припинити постачання гарячої води споживачам. Це буде тривати до того часу, доки ми не піднімемо розрахунки на належний рівень", - пояснив Блащук.
За січень 2009 року підприємство заборгувало ДК "Газ України" за спожитий природний газ 21 млн грн. Загальна заборгованість "Івано-Франківськтеплокомуненерго" за спожитий природний газ перед ДК "Газ України" на 1 лютого 2009 року становила майже 30 млн грн, а борг населення перед комунальним підприємством за послуги теплопостачання станом на 1 лютого становив 28,5 млн грн. На під'їздах житлових будинків порозвішувані оголошення з вимогою до населення погасити борги за теплопостачання, бо інакше квартири відключатимуть від тепла.
Запоріжжя
У місті Токмак Запорізької області понад 15 тисяч осіб третю добу залишаються без опалення та гарячої води. Причина - борги теплопостачальних підприємств за спожитий газ. Як повідомили в Запорізькому обласному управлінні МНС, подачу газу на три котельні Токмака, що забезпечують централізоване теплозабезпечення у місті, було припинено 13 лютого о 14:00 через заборгованість тепловиків за газ. Заступник голови правління ВАТ Запоріжгаз Віктор Чернявський зазначив, що сума боргу Токмака, в якому проживає понад 35 тисяч осіб, - 3,2 млн грн. Через припинення газопостачання котелень без опалення та гарячої води залишилися мешканці центру міста - 5,3 тис. абонентів (тобто понад 15 тис. осіб), які проживають у багатоповерхових будинках, які мають централізоване опалення. Водночас жителі приватного сектору з індивідуальним опаленням (газові колонки) отримують блакитне паливо, за офіційними даними, в необхідному обсязі.
Херсон
Херсон може повністю залишитися без тепла. До понеділка, 16 лютого, усі котельні Херсона відключать від газу.
Про це заявив голова правління ВАТ "Херсонгаз" Альберт Зангієв. "Відключення теплових підприємств Херсона, розпочате учора, триватиме, і в понеділок ми в цьому питанні поставимо крапку", - попередив Зангієв.
"Усі теплогенеруючі підприємства обласного центру, що не мають договорів на постачання газу і, відповідно, лімітів на його споживання, будуть відключені", - наголосив він. За інформацією Зангієва, станом на 13 лютого жодне підприємство Херсона таких договорів і лімітів не має. Також він повідомив, що транзитний газовий оператор "Харківтрансгаз" уже знизив тиск газу, що подається в Херсон. Як відомо, 12 лютого ВАТ "Херсонгаз" почало відключати теплогенеруючі підприємства в Херсоні.
Крим
Найгірший стан справ з подачею тепла на Кримському півострові. Постійна комісія Ради міністрів Криму з техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій навіть визнала надзвичайною ситуацію, що склалася в автономії з теплопостачанням. Комісія зобов'язала газопостачальні й теплогенеруючі відомства "вжити заходів до відновлення подачі тепла на об'єкти соціальної сфери і в житлові будинки". Голова Ради міністрів Криму Віктор Плакіда зазначив, що керівництво Криму контролює процес відновлення стабільного газо- і теплопостачання населених пунктів і не допустить дестабілізації ситуації на території автономії. Як відомо, з початку цього тижня компанія "Кримгаз" почала відключати від газу котельні в автономії. Причина - борги тепловиків.
Так, найбільший постачальник тепла в автономії - підприємство "Кримтеплокомуненерго" - заборгувало НАК "Нафтогаз України" майже 100 млн грн. 11 лютого прокурор Криму Владимир Бойко зажадав від "Кримгазу" припинити дії з припинення газопостачання котелень, які забезпечують життєдіяльність 40 населених пунктів Кримської автономії.
Дії газовиків, говорять у прокуратурі, суперечать Закону "Про теплопостачання", яким забороняється відключати в опалювальний період об'єкти теплопостачання як об'єкти життєзабезпечення і стратегічного призначення. "Кримгаз" одержав прокурорський протест 12 лютого і зобов'язаний відреагувати на нього не пізніше ніж, через десять днів.
Разом із тим, голова правління "Кримгазу" Василь Рогатін зазначає, що "Кримгаз", навіть якщо його зобов'яжуть, "не в змозі технічно виконати" подачу газу на теплогенеруючі підприємства, оскільки скорочено подачу газу з материка до Криму. "Газ - це товар, який просто так не відпускається", - додав голова правління ДАТ "Чорноморнафтогаз" Анатолій Присяжнюк.
Львівщина
У нас поки що не все так погано. Однак перші "ластівки" можливої катастрофи вже з'явилися. Так у третьому військовому містечку Яворова - котельням перекрили газ. З ініціативи мера Яворова Віталія Домашовця, почався збір теплих ковдр для родин вояків найкращого в Сухопутних військах України з'єднання - 24-ї окремої механізованої бригади імені Данила Галицького та української частини миротворчого УкрПолбату, які мерзнуть у холодних квартирах.
Віталій Домашовець сподівається, що, може, опісля того, як акція змусить урядовців, Президента Ющенка, прем'єр-міністра Тимошенко, Голову Верховної Ради України Литвина винести зі своїх хат перини та ковдри, - офіційний Київ отямиться й поверне ВАТ "Львівгазу" 130 тис. грн - вартість субсидій та пільг Яворівського гарнізону. Без тепла залишається 21 житловий будинок, де мешкає понад тисяча осіб.
http://www.lvivpost.net/content/view/3325/168/НОВА ДИЛЕМА: АБО ТЕПЛО, АБО ВЗАГАЛІ БЕЗ НЬОГО
Іван Гаврилович, "Галичина", 19.02.2009, Івано-Франківська обл.
"Проблема завершення нинішнього опалювального сезону переростає в загальнодержавну"."Дилема для іванофранківців: або тепло, або гаряча вода" - під таким заголовком у попередньому номері "Галичини" було надруковано замітку про критичну ситуацію, що склалася в обласному центрі з наданням послуг теплопостачання. Тепер цієї дилеми для споживачів уже немає, а появилася нова, ще гірша: або тепло, або взагалі без тепла, коли ще на календарі й надворі зима...
Із 16 лютого працівники ВАТ "Івано-Франківськгаз" опломбували вентилі, перекриваючи таким чином доступ до газу, в десяти із 37 котелень місцевого підприємства комунальної теплоенергетики. Робили це не з власної ініціативи, а виконували розпорядження керівництва компанії "Газ України". А воно таким чином вирішило "покарати" ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" за борг у сумі 50 млн. грн., у тому числі з початку нинішнього опалювального сезону - 42,7 млн.
Поки що газовики не чіпали тих котелень, які обслуговують заклади освіти й охорони здоров'я. А от близько восьми тисяч населення залишилося без тепла в своїх помешканнях - щоправда, на короткий час, бо незабаром газопостачання котелень у їхніх мікрорайонах, а отже, й подачу тепла у житлові будинки було відновлено.
Міський голова Івано-Франківська Віктор Анушкевичус звернувся до прем'єр-міністра України Юлії Тимошенко з проханням запобігти можливим непередбачуваним наслідкам такого кроку газовиків, допомогти щодо відміни доручення компанії своєму структурному підрозділові в нашій області про зупинення газопостачання ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго". У листі В. Анушкевичус пише, що велика заборгованість цього підприємства перед постачальником блакитного палива "виникла внаслідок: неотримання сум пільг і субсидій та неоплати послуг бюджетними установами - 11,5 млн. грн.; різниці в цінах за природний газ для бюджетних установ за січень, яка не пред'явлена споживачам, - 3,2 млн. грн.; неоплати послуг теплопостачання будинкоуправлінням КЕЧ гарнізону - 4,6 млн. грн.; заборгованості населення за послуги теплопостачання - 31 млн. грн.". Мер Івано-Франківська запевнив прем'єрку, що згадуване підприємство разом з міськвиконкомом "вживуть додаткових заходів щодо різкого зменшення заборгованості за природний газ протягом лютого-березня поточного року".
Судячи з повідомлень інформагенцій, аналогічна картина з відключенням котелень від газу, а відповідно й припиненням подачі тепла в житлові будинки, сьогодні також у Дніпропетровську й Донецьку. і там споживачі, а передусім населення, мають велику заборгованість перед підприємствами теплокомуненерго, а ті - перед ДК "Газ України". Отже, як бачимо, проблема завершення нинішнього опалювального сезону переростає в загальнодержавну. З огляду і на те, що через брак коштів на оплату послуг теплопостачання винні підприємствам ТКЕ великі суми коштів також організації, заклади й установи, які фінансуються з Державного бюджету.
Ось що сказав з приводу сьогоднішньої загрози "замороження" міста технічний директор ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" Богдан Мимоход: "Газопостачальник порушив статтю 6 Закону України "Про теплопостачання", якою заборонено в опалюваний період року відключати об'єкти комунальної теплоенергетики від систем електро-, газо- та водопостачання. Бо це об'єкти стратегічного призначення, які забезпечують життєдіяльність міст у холодну пору року". На запитання, хто ж зірвав пломби у відключених газовиками від блакитного палива котельнях, Богдан Михайлович відповів: "Обурені люди. Адже близько восьми тисячам іванофранківців загрожувала перспектива в мороз мерзнути у своїх помешканнях".
У свою чергу голова правління ВАТ "Івано-Франківськгаз" Володимир Купчак закликав мерію обласного центру не робити необдуманих кроків, а вишукувати кошти і платити за газ. Бо в іншому разі без тепла може залишитися не вісім тисяч, а більшість населення міста (централізовано воно надходить майже у 48 тис. квартир), не кажучи вже про бюджетні установи, підприємства, офіси організацій та фірм.
http://www.galychyna.if.ua/index.php?id=single&no_cache=1&tx_ttnews[tt_news]=4858&tx_ttnews[backPid]=24ХОЛОДНЫЙ ДНЕПРОПЕТРОВСК: ВЕРСИЯ "ДНЕПРОГАЗА"
Ирина Свита, "Днепровская правда", 19.02.2009, Днепропетровская обл.
17 февраля в магистральном газопроводе Днепропетровска понизилось давление газа.18 февраля в личной беседе с журналистом "ДП" представитель пресс-службы ОАО "Днепрогаз" Ирина Ожегова сообщила о позиции газопоставляющей компании в связи с проблемой газопоставок в Днепропетровск.
Как уточнила Ирина Ожегова, 17 февраля в магистральном газопроводе понизилось давление газа. Исполняющий обязанности главного инженера ОАО "Днепрогаз" Самуил Фарберов говорил, что оно упало на 50%.
Мнения о том, что в этом есть вина "Днепрогаза", представитель пресс-службы отбрасывает. "Мы отвечаем за подачу газа. Что дали нам на магистральную сеть, то же мы подаем на Днепропетровск и район (Кировское, Таромское, Подгороднее, Новоалександровка)", - уточнила Ирина Ожегова.
Она сказала, что со снижением давления в магистральном газопроводе, снизилась и подача газа, хотя она не прекращена. Тем не менее, "Днепрогаз" был вынужден отключить предприятия города (среди них 4 самых крупных) и даже "Днепрошину".
Это сделано с той целью, чтобы обеспечить газом город.
"Уровень давления постоянно под наблюдением специалистов "Днепрогаза". В газовые плиты газ подается", - говорит Ирина Ожегова.
По ее словам, "Днепрогаз" оказался перед выбором - подавать газ для котельных или для города. Поскольку котельная потребляет в среднем 4 тыс. кубометров газа в час, выбор определился автоматически.
Тем не менее, существующее (хоть и низкое) давление газа в котельных "пока стабильное, не скачет и не падает". Если газ отключат, "Днепрогазу" нечего будет транспортировать. Кроме этого, если давление газа понизится снова, отключится автоматика в котлах. А чтобы их снова запустить, будут нужны время и деньги.
http://www.dneprovka.dp.ua/?id_topic=5030ЧОМУ РИБА "КУСАЄТЬСЯ"?
Степан Сербінов, "Одеські вісті", 19.02.2009
"Всі рибозаводи сьогодні виявилися банкрутами".Рибні ряди повсюдно ломляться від дарунків морів і річок. Чого тільки немає на прилавках: і осетрові в асортименті, і добірна чорноморська кефаль, і камбала-калкан. А поруч - судак, щука, пеленгас. Цілі гори варених креветок і раків...
Чому продають осетрові, адже вони записані до "Червоної книги"? Чому демонстративно, із вказівкою в ціннику, повідомляють, що продається не якась там нещасна щука, а лише з ікрою? Як все це не стикується з тим, що довелося побачити і почути на обласній нараді з розвитку рибного господарства області, яку провадив заступник голови облдержадміністрації М.Г. Кісеолар.
У семи няньок
Наша область традиційно належить до провідних рибогосподарських регіонів України, має унікальний ресурсний потенціал і посідає третє місце з вилову живих водних ресурсів і перше - за їх споживанням. Вона має розвинутий рибогосподарський комплекс, до складу якого входять Іллічівський морський рибний порт, понад 200 підприємств і організацій, 7 великих ставкових господарств з вирощування п'яти видів риби тощо. Вони провадять промисел на внутрішніх водоймах, у низов'ях транскордонних річок Дунай і Дністер, у Чорному і Азовському морях, і навіть у Світовому океані.
Але вся рибна "армада" не приносить бажаного результату. І от ця ситуація заслуговує на серйозну увагу.
Перераховані вище та інші підприємства все ж таки не забезпечують населення області рибою на рівні навіть фізіологічної норми споживання, а переробні підприємства - необхідною сировиною. До речі, і всі рибозаводи сьогодні виявилися банкрутами.
Так звідки їм взятися цим нормам, якщо рівень вилову риби в області постійно знижується. Особливо він стрімко став спадати останнім часом. Скажімо, якщо у 2002 році ще добувалося понад 30 тис. тонн водних ресурсів, то у 2007 році - у два рази менше, а в минулому - довелося знову все ділити навпіл.
Серйозну тривогу викликає зниження обсягів вилову риби в Чорному і Азовському морях, що у минулому році склав 3,6 тис. тонн. Та і те, в основному, це чорноморські шпроти, а попросту кажучи, усім відома народна годувальниця - кілька. А що стосується чорноморської кефалі, пеленгаса, камбали-калкана, бичків, атерини та інших цінних сортів риби, то її всього-на-всього за звітами значиться 534 тонни. У той же час значні обсяги цієї продукції імпортується з-за кордону, ввозиться з інших регіонів України - Криму, Приазов'я, Миколаївської і Херсонської областей. А що ж наші внутрішні водойми? Колись в області вирощуванням ставкової риби займалося 11 рибоколгоспів, 124 колгоспи і радгоспи, Одеський рибокомбінат. І вилов у ті часи становив 5,5 тис. тонн. Сьогодні цей показник також скоротився у 5-6 разів.
І тут вже не пошлешся на морську стихію, на наявність багатьох господарів у морі і на великих річках. А тому саме тут на продуктивності внутрішніх водойм ми наочно бачимо, що рибу треба не лише ловити, але і відтворювати, причому на широкій промисловій основі. Зариблення залишається найслабшою ланкою. Нічого не робиться і для спорудження державних розплідників щодо розведення осетра, стерляді, річкових раків, хоча це передбачається безпосередньо державною програмою розвитку рибного господарства в Україні, затвердженої відповідним законом.
А якщо заглянути глибше, то з'ясовується, що ця галузь у нас розвивається взагалі стихійно, без конкретних визначень того ж вилову і відтворення риби на рік-два, далеку перспективу. Не заважає, відзначалося на нараді, розробити науково обґрунтовану регіональну програму розвитку рибного господарства із затвердженням її на сесії обласної ради. А хто заважав зробити все це дотепер?
Закон - не дишло...
Розмови ці провадяться давно, але результатів, як бачимо, поки що жодних. У чому причина? Якщо послухати керівників рибної галузі, то все зводиться до слабкого законодавства. У цьому є свій резон. Тому що за існуючими положеннями місцеві органи влади зовсім усунуті від управління галуззю, розподілу рибних ресурсів.
Але тим, хто не хоче ховатися за безладдям в законодавстві, а шукає шляхи до наведення порядку, нагадаємо, що і стаття 13 Конституції України, і Закони "Про державну адміністрацію", "Про тваринний світ" містять конкретні положення про те, що використанням природних багатств, до яких належать і рибні ресурси, займаються не лише уповноважені органи центральної виконавчої влади, а й місцеві державні адміністрації. А на практиці такий тандем дотепер повністю відсутній. Райдержадміністрації усунуті (або самоусунулися?) від такої турботи. У районах навіть немає таких фахівців в управліннях агропромислового розвитку.
Три роки тому було вирішено створити Координаційну раду з питань функціонування рибогосподарського комплексу області. Але вона себе не проявила в роботі і тепер будуть намагатися її анімувати. Було ліквідовано і об'єднання "Причорномор'я".
- Чому так відбувається? - поцікавилися ми у деяких учасників наради. І у відповідь почули досить несподіване: "А кому потрібен ще один контролер, з яким треба ділитися?"
Хто і від кого охороняє?
При цих словах подумалося, невже рибалок замучили всілякими перевірками та постійним суворим контролем. Адже вони увесь час перебувають у якійсь перманентній реорганізації, а існуюча система охорони дуже громіздка. От лише її основні представники: Західно-Чорноморське державне басейнове управління рибоохорони, Державна екологічна інспекція охорони середовища Північно-Західного регіону Чорного моря, південне регіональне управління Державної прикордонної служби. У регулюванні рибогосподарської діяльності також беруть участь Державне управління екології і природних ресурсів в Одеській області, спеціальний відділ з охорони водних ресурсів Головного управління МВС в Одеській області тощо. Ми вже не говоримо про численні рибінспекції на місцях. І вони начебто багато роблять. Особливо якщо судити за виступами, що прозвучали на згаданій зустрічі.
Але довелося зізнатися і в іншому. Браконьєрство на блакитній ниві як процвітало, так і продовжує процвітати в ще більших розмірах. Це підтверджує і існуючий на ринках асортимент, і кількість риби, раків, крабів, частина яких реалізується без необхідних документів. А заборонена торгівля осетровими та іншими видами живих водних ресурсів набула просто масового характеру! І провадиться ця торгівля не просто відкрито, у всіх на очах. Йде явна демонстрація сили і можливостей справжніх господарів цієї продукції. Мовляв, спробуй зачепи!
За такої ситуації над багато чим замислюєшся. Хоча б над тим: хто і від кого на рибному ринку береже?
Не відчувається і караюча рука ветеринарної служби. Хоча її втручання теж дуже необхідне. Адже частина риби і рибної продукції реалізується без охолодження, в антисанітарних умовах. Особливо це стосується мідій, варених креветок і раків.
Одна турбота - була б квота
І на нараді, і в кулуарах йшлося головним чином про новий розподіл квот на вилов риби цього року. Вони встановлюються спочатку відповідною постановою Кабінету Міністрів, а потім деталізуються наказом Державного комітету рибного господарства.
Місцеві органи влади, у цьому процесі не беруть участі і їхні пропозиції до уваги не беруться. Існує якийсь прихований від місцевих очей принцип добору заявок так званих користувачів і встановлюється норма вилову. До чого це призводить, здогадатися неважко.
Давайте із цього приводу послухаємо думку голови Кілійської районної державної адміністрації І.І. Поджарова. Тим більше, що йому, на жаль, на згаданій нараді слова так і не дали, хоча він був внесений до списку промовців. Тому нагадаємо, що саме цей керівник першим в області підняв тривогу із приводу хижацької експлуатації і "вигрібання" водних живих ресурсів на об'єктах державного значення. І зробив він це у своєму звіті в облдержадміністрації у грудні минулого року. Він акцентував увагу на тій негативній ситуації, що склалася в рибному господарстві нашого регіону.
- Зараз у нас, - підкреслив він, - немає програми розвитку ні на поточний рік, ні на перспективу. Настає час путини - і до нас приїжджають рибалки із усіх кінців країни, ловлять рибу, не перебираючи, і їдуть із видобутком, не залишаючи нічого в районному бюджеті.
А в особистій розмові з автором цих рядків І.І. Поджаров уточнив, що цей процес триває рік у рік. Приїжджають із дозволами на вилов риби в дельті Дунаю до сотні осіб. Серед них чимало і людей у погонах. Але вони їдуть аж ніяк не для охорони водних ресурсів. У них теж є на руках дозвільні документи борознити водне дзеркало і ловити "свою квоту".
Такі ж "пропуски" до участі в путині мають і ті, хто ніколи не займався розведенням риби, не має ні своїх човнів, ні причалів, ні навіть рибальських снастей.
Вони буквально "вигрібають" все живе з водойм. І ніхто не перевіряє, що вони виловили і у якій кількості, чи відповідає це взагалі нормам, передбаченим у квотах. А кому дивитися, тим же "людям у погонах", які теж квапляться дещо прибрати до рук?
Чи слід нагадувати, що така навала не лише підрубує під корінь рибні запаси, і не лише в Придунав'ї, але і на Дністрі, і навіть у Чорному морі, не дає абсолютно ніяких надходжень ні до обласного, ні тим більше до районних бюджетів.
У минулому році офіційно квоти одержали 94 підприємці. Говоримо, офіційно, тому що фактично їх було куди більше. Скажімо, для лову риби на Дунаї було видано 24 дозволи, а "понаїхало" лише до Вилкового близько ста любителів половити рибку в каламутній воді.
А тому не про несвоєчасну видачу квоти треба бити тривогу, а про те, що подібна система "освоєння" водних ресурсів призведе, і місцями вже призвела, до їхнього повного зникнення. Це підтверджують багато фахівців галузі.
На закінчення зауважимо, що особливий "статус" рибного господарства, обумовлений не лише недосконалістю нормативно-правової бази цієї галузі. Багато чого йде і від неефективного керівництва промислом риби на місцях.
На жаль, озеро - не тваринницька ферма, де все поголів'я на обліку. Важко визначити, що ще є живого під водою, хоча за словами тих же вчених, рибні ресурси катастрофічно убувають. А їхнім відновленням мало хто займається.
Після згаданого звіту І.І. Поджарова у грудні минулого року губернатор області М.Д. Сердюк дав вказівку розібратися зі станом справ у рибній галузі і про результати доповісти до кінця лютого. Будемо сподіватися, що це послужить стартом до практичних справ щодо відновлення живих водних ресурсів.
http://izvestiya.odessa.gov.ua/index.php?go=Newspaper&in=view&id=12681В ДВЕРЬ СТУЧИТСЯ… СТИХИЙНЫЙ РЫНОК
Елена Коптева, "Наша газета", 19.02.2009, Луганская обл.
Готовы ли наши производители и торговые сети наполнить полки магазинов товаром, который будет по карману и малоимущим?Или мы вновь возвратимся к стихийным уличным базарам, где можно торговаться до последней копейки?
Задумывались ли вы над тем, что нас всех объединяет, кроме проживания в одной стране? Первое, что приходит на ум, - мы все являемся потребителями, в хорошем смысле слова. Насчет производителей - это уже с натяжкой, учитывая наличие среди нас детей и пенсионеров. А вот потреблять мы можем с радостью и продукты питания, и услуги, и всякие другие блага. Возможно, погорячилась, написав "с радостью", ибо иной раз качество товара оставляет желать лучшего, отчего настроение бывает далеким от радужного.
Впрочем, в условиях кризиса вполне вероятен пересмотр своих привычек, и мы станем менее капризны, а то и научимся довольствоваться менее качественным товаром, но привлекающим своей дешевизной. И тогда уже можно будет говорить о коренных изменениях привычек потребителей. Или еще один вариант - будем меньше покупать. Кстати, согласно последним соцопросам, выходит, что треть украинцев уже стала меньше тратить денег на питание. И можно с уверенностью сказать, что тенденция к экономии на еде будет иметь дальнейшее продолжение. Кто-то откажется от походов в кафе и рестораны, а кто-то будет искать более дешевые продукты на полках магазинов или пойдет на базар, где будет торговаться даже за "грошик". Как отмечают специалисты, цена товара и близость магазина к дому становятся в условиях кризиса главными критериями при выборе места покупок. Горожане постепенно отказываются от отоваривания в полюбившихся им супер- и гипермаркетах с большим ассортиментом товаров, переходя в более дешевые продуктовые дискаунтеры (магазины с узким ассортиментом и минимальным набором услуг для покупателей, достаточно низкими ценами).
Конечно, знание о том, что люди чувствуют и чего боятся, приобретает первостепенное значение в эпоху экономического кризиса. Но едва ли не более важно знать и то, как кризис влияет на их покупательское поведение и структуру расходов. Каждодневное общение показывает, что многие луганчане уже перешли на более дешевые бренды, хотя есть и такие, кто продолжает пользоваться теми же торговыми марками, что и раньше, лишь уменьшив порции потребления. А кто-то еще только планирует перейти на использование более экономичных товаров. К слову, все те же соцопросы показывают, что в целом в мире половина покупателей теперь сравнивают цены на товары, перед тем как совершить покупку. Ясное дело, что мы с вами в эту категорию попадаем очень даже - такая привычка у нас сформировалась во все предыдущие кризисы, и до сих пор просто тихо-мирно дремала на задворках памяти. Пришел и ее черед.
Но тут есть и еще один вопрос - а готовы ли наши производители перестроиться или даже полностью перейти на выпуск более дешевого ассортимента товара, сохранив при этом качество? Готовы ли магазины "пододвинуть" на полках дорогой товар, дабы освободить место для социально-значимого товара, дабы сохранить покупателей, а то и привлечь новых?
Посещение торговых точек Луганска оставило двоякое впечатление. Грустно - цены поднялись на всё и вся. Хоть на 5 - 10 копеек, но уже ценники переписаны. Только яйца куриные подешевели. Отрадно - есть товары, которые по карману и пенсионерам, дабы мало-мальски соблюсти необходимый набор калорий для поддержания жизни в организме. Впрочем, петь дифирамбы нашим производителям и торговле не будем, так как по ценовым характеристикам Луганщина входит в первую пятерку самых дорогих областей страны. (Хоть в чем-то в передовиках!). Шутка ли, по цене на хлеб "Житній" мы занимаем пятое место, по молоку - шестое, а по сметане вообще второе после Киева! Говядина и свинина - соответственно, четвертое и пятое места. Овощи тоже не покидают первую "пятерку". Радует только масло подсолнечное - тут мы "опустились" на самое последнее место в ценовом рейтинге. Такие данные привел председатель облгосадминистрации Александр Антипов во время недавнего совещания рабочей группы по внедрению мероприятий, направленных на стабилизацию потребительского рынка области.
Ну и как тут стабилизировать рынок?
Поинтересовались мы у представителей торговой сети, готовы ли они к переменам, к тому, что в условиях кризиса на определенные товары люди будут тратить меньше, чем на другие, и не окажутся ли покупатели перед пустыми полками?
Ростислав Руль, учредитель сети "Лелека":
- У нас есть два формата магазина: супермаркеты "Лелека", которые предпочитают люди среднего достатка, и магазины самообслуживания "Семейный", сюда ходят и пенсионеры. Исходя из ситуации и учитывая то состояние экономики, которое имеем, мы пересмотрели не только ценовую политику, но и стали особое внимание уделять товарам по более низким ценам, расширяем ассортимент таких продуктов. Это относится и к колбасе, и к крупам. Всего по 45 социально значимым позициям. Торговая наценка на них в пределах 3 - 5 процентов. Ведь то же молоко может быть и дорогим, в зависимости от производителя, упаковки, а может быть, и по вполне доступным ценам.
Что касается поставок продукции, то частично работаем напрямую с производителями, частично с оптовыми компаниями, ищем поставщиков самостоятельно. Привлекает сотрудничество с теми, у кого дешевле товар. Еще один критерий - должна быть обоюдная заинтересованность. Отмечу, что многие фирмы пересмотрели ассортимент, ввозимый на территорию области, и уделили внимание ассортименту товара с более социально низкими ценами. Мы ориентируемся на потребителя, который выбирает продукцию, чтобы и вкусно было, и качественно, и по цене приемлемо.
Хочется вернуться к упомянутому ранее совещанию в облгосадминистрации, участниками которого стали представители торговой сети, перерабатывающих предприятий и собственно производители молочной продукции. Выбор столь узкого сегмента рынка был не случаен. Дело в том, что есть опасность потерять темпы в животноводстве, полученные путем огромных усилий и затрат. А в этой цепочке завязаны и молокоперерабатывающие предприятия, которые могут остаться без сырья. По мнению губернатора, проблемы, которые сегодня существуют на рынке молока и молокопродуктов, переложены на плечи товаропроизводителей. "Растут долги за сданное на переработку молоко. По некоторым селам разрыв между реализацией сырья и получением оплаты достигает трех месяцев".
Есть тут и еще одно звено в цепочке - розничная торговля. К ней у губернатора была отдельная просьба: отдавать приоритет продукции луганских молокозаводов, благо в регионе достаточно потенциала для обеспечения области собственной молочной продукцией. При этом неплохо было бы торговле проводить более мягкую маркетинговую политику в части торговых скидок, бонусов, отсрочек платежей за продукцию и т. д. Так сказать, поддержим не только отечественного, а лучше - местного товаропроизводителя. Это вполне можно рассматривать как один из вариантов внутриобластной кооперации, о которой так много говорят в условиях кризиса. Другое дело - какого качества этот товар, насколько он отвечает нашим вкусовым пристрастиям и удовлетворяет наши потребности. В любом случае наше с вами право остается неизменным - голосовать кошельком за тот или иной товар.
Отметил Александр Антипов и наметившуюся тенденцию к увеличению сроков расчетов с молокозаводами за полученную молокопродукцию предприятиями торговли. Как результат: значительное количество молока вывозится на переработку в другие регионы и затем реализуется в торговых сетях городов области по более высоким ценам. В ответ на эту реплику Ростислав Руль, как представитель торговой сети, не имеющей задолженности по расчетам с предприятиями-поставщиками, смело высказал свое предложение: они готовы предоставить льготы местным товаропроизводителям молочной продукции.
- Вы знаете, что делается на банковском рынке с кредитами. И мы тоже не можем кредитовать производителей. Учитывая ситуацию, которая сложилась по расчетам с непосредственно производителями сырья для этих заводов, мы готовы пересмотреть свои условия и сократить отсрочку по молоку вплоть до двух дней по факту. Именно по молоку. С маслом сливочным и сыром ситуация другая, так как сроки реализации сыра и молока совершенно разные.
Поддержат ли его коллеги по цеху? Всем предложено подумать, но каждый будет сам принимать решение. Опять же исходя из экономической ситуации.
Точно так же будут решать задачки-головоломки и производители сырья, и переработчики. Понятно, что в отсутствие кредитов заниматься переоборудованием предприятий, установкой новых технологических линий вряд ли можно посчитать здравой идеей. Но и сидеть, ожидая помощи лишь от подобных совещаний, тоже не имеет смысла. По-прежнему: спасение утопающих - дело рук… Ну, вы сами знаете кого.
Любопытная лингвистическая особенность: в китайском языке слово "кризис" означает как "опасность", так и "возможность". И эта очень хорошо описывает то, чем является мировой финансовый кризис для всех нас.
Итак, даже частная торговля ныне требует самого пристального внимания прежде всего местной власти... Если мы розничную торговлю, которая работает "в белую" и дает непосредственно отчисления в бюджет и формирует его, будем обходить этим вниманием, то ее место сразу же займут несанкционированные участники рынка и появятся предпосылки для процветания "черного рынка" и стихийной уличной торговли. А это снова рыба с асфальта, мясо с клеенки... Нам это надо?
http://nashagazeta.com.ua/modules.php?name=News&file=article&sid=876ОПЗ: МІНІМАЛЬНА ПОТУЖНІСТЬ, МІНІМАЛЬНА РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ...
Владислав Кітік, "Одеські вісті", 19.02.2009
Одеський припортовий завод працює з мінімальним прибутком. Як далі розвиватиметься ситуація - невідомо.Минув місяць від дня, коли НАК "Нафтогаз України" перекрив подачу природного газу на Одеський припортовий завод. Виробничий цикл було зупинено і випуск продукції було припинено. Це був перший простій за 30 років існування заводу. Керівництво області віднесло цю подію до розряду надзвичайної!
Робочий процес відновився тільки через три тижні, коли було врегульовано міждержавний газовий конфлікт.
Після такого тривалого простою процедура введення у режим відповідно до технологічного регламенту склала майже три доби.
За інформацією, отриманою у дирекції підприємства, сьогодні завод працює частково. Тобто, у дії лише один агрегат з виробництва аміаку і два агрегати з виробництва карбаміду. І це означає, що зараз аміак не виробляється як самостійний товар, призначений для продажу, а може видаватися тільки як сировина, потрібна для подальшого одержання карбаміду. Звідси і скорочені обсяги його випуску.
Така схема введена не тому, що не вистачає газу. Причина - ринкова: карбамід сьогодні можна продати споживачам. Аміак же - ні, тому що світові ціни, що встановилися на нього, нижчі за його собівартість. І продаж його свідомо нерентабельний. Звідси і резон згорнути його виробництво до кращих днів. Попит на карбамід зберігається. Він, мабуть, буде завжди, тому що вирощувати величезні врожаї, яких потребує людство, неможливо без такого добрива.
Ще одним чинником, що спричиняє скорочення виробництва, безумовно, є ціна на газ, яка, у свою чергу, безпосередньо впливає на вартість продукції, що випускається. Якщо розглядати заводські печі винятково як інженерні споруди, то характеристики їхніх потужностей дозволяють забезпечити будь-який з існуючих технологічних режимів. Але з точки зору економіки доводиться враховувати вартість сировинних ресурсів - тобто газу. Не забуваючи при цьому про витрати на електроенергію та інші платежі.
За даними ОПЗ, у виробництві аміаку частка вартості газу становить понад 70%. У виробництві карбаміду відсотків на 15 менше. Звичайно, цікаво знати, скільки ж тепер коштує газ для промислових підприємств України?
Після всіх чвар і довго приховуваних про це даних оголошено, що ціна 1000 кубометрів заповітного блакитного палива становить для них 2425 гривень. На це є відповідна постанова уряду. Співвіднести з доларами цю суму неможливо, оскільки у країні є кілька курсів, які при цьому постійно змінюються. Але безумовний факт, що продукт від цього дорожчає, а його збут так і залишається обмеженим, що не дозволяє розгорнутися підприємству на повну силу. А отже, і вийти на високий рівень рентабельності.
Завод працює з мінімальним прибутком. До вищезгаданих, звичайно ж, доводиться додавати глобальну причину зниження замовлень по всьому світу через кризу. Але це все одно краще, ніж простій, при якому питання прибутковості повністю знімаються з порядку денного.
Завдяки роботі, ОПЗ виконує всі свої фінансові зобов'язання перед бюджетами, перед партнерами, які здійснюють підрядні договори з ремонту обладнання та реконструкції. Нарешті - перед трудовим колективом. Люди одержують належну їм зарплату, і у повітрі не витає занепокоєння про скорочення персоналу.
Засмучує дирекцію невиконання січневих контрактів щодо поставок свого продукту закордонним компаніям. Їхні судна стояли на рейді без можливості бути завантаженими, і судновласники зазнавали відчутних збитків. Внаслідок примусового відключення в ОПЗ постраждала репутація надійного партнера. А іміджеві втрати, як правило, поєднані і з грошовими.
Як далі розвиватиметься ситуація - невідомо. Українські політики дають невірні або відверто надумані прогнози, і орієнтуватися на їхню думку не можна. Найсумніше, що обставини не дозволяють сподіватися і на останню, найвірнішу, інстанцію: на себе!
http://izvestiya.odessa.gov.ua/index.php?go=Newspaper&in=view&id=12687ПОДАТКОВА КРИЗИ НАРАЗІ НЕ ВІДЧУЛА
Зіновія Воронович, "Високий Замок", 17.02.2009, Львівська обл.
ДПА Львівщини зібрала у січні понад 400 мільйонів гривень - більше, аніж було заплановано.До місцевих бюджетів за місяць підприємці сплатили 164,1 мільйона гривень, а це на 16,1 мільйона більше, аніж у січні минулого року, коли про фінансову кризу в Україні ніхто ще не говорив. Податківці кажуть, що у західному регіоні криза поки що не так відчутна, оскільки тут 75 відсотків надходжень до бюджету забезпечують малі та середні підприємства. Вони значно легше пристосовуються до обставин та, за потреби, перекваліфіковуються.
"У січні ми виконали усі планові показники, які стояли перед Львівщиною. Причому без тиску на платника податків. Усі, хто не мав можливості сплатити податки у цей термін, отримали розтермінування на півроку, - повідомив голова ДПА у Львівській області Костянтин Зінкевич. - Непроста ситуація з відшкодуванням ПДВ. У січні ми відшкодували понад 27 мільйонів гривень. Це не мало, але й не достатньо. Це проблема не лише Львівщини, а й загальнодержавна - не вистачає ресурсів. Останні півроку ми працюємо над виявленням фірм-мінімізаторів, чи так званих податкових ям, які "топлять" наш ПДВ. Ми з колегами поставили собі дуже амбіційне завдання - не дати на теренах області спокою людям, які займаються цим злочинним бізнесом".
Власне, щоб не дозволити підприємцям "мінімізувати" сплату податків, уряд видав наприкінці 2008 року постанову, яка заборонила їм перебувати на спрощеній системі оподаткування та одночасно бути платниками ПДВ. Але ця заборона викликала обурення серед представників малого та середнього бізнесу, тож цю постанову призупинили - до 1 квітня цього року. Чи відновлять її, поки не відомо, але за ті кілька днів, доки постанова була чинною, вона наробила чимало клопоту підприємцям. Їх поставили перед вибором - або єдиний податок, або свідоцтво платника ПДВ. З 1400 підприємств Львівщини, які, окрім спрощеної системи оподаткування, мали також свідоцтво платника ПДВ, 900 встигли "добровільно" здати свідоцтва, і їх анулювали. Тепер, коли постанова втратила чинність, підприємцям видають нові свідоцтва, але з тим самим номером. Тож вони знову зможуть претендувати на відшкодування податку на додану вартість. Втім, таким підприємствам варто у будь-який момент чекати в гості податківців - ДПА вважає, що саме серед таких фірм чимало "мінімізаторів".
На гостей з податкової варто чекати і збитковим підприємствам. За словами Костянтина Зінкевича, не нормально, коли фірма з року в рік декларує збитки, але продовжує працювати. За минулий рік кількість таких підприємств збільшилася майже на третину. Цього року їх список може поповнитися. Але загострення ситуації та першу серію банкрутств прогнозують лише через кілька місяців.
http://www.wz.lviv.ua/pages.php?atid=71699ТОЧКА ЗОРУ
ЗІНОВІЙ ШКУТЯК: "ПОЛІТИЧНОЮ ТРІСКОТНЕЮ НЕ ЗАМАСКУЄШ ВІДСУТНІСТЬ РЕАЛЬНОЇ РОБОТИ"
"Західний кур'єр", 19.02.2009, Івано-Франківська обл.
"Єдиний вихід ... об'єднуватися довкола тих сил і цінностей, які є нашими - українськими".Щораз частіше і в засобах масової інформації, і під час зустрічей з виборцями мені доводиться чути порівняння України зразка 2009 року з її станом другої половини дев'яностих. Згадується заборгованість із заробітної плати, затримка пенсій і стипендій, неповна зайнятість працюючих, знову все активніше говорять про бартерні розрахунки між підприємствами і, як результат, порожній бюджет. От тільки у цих розмовах чомусь не згадують про того, хто, очоливши Уряд України у 1999 році, зумів за дуже короткий термін не просто продемонструвати можливості вищої виконавчої влади професіоналів, але й за дуже короткий термін вирвати країну з глибокої кризи. Завдяки фаховому підбору і злагодженій роботі, яку зумів організувати в Кабінеті Міністрів Віктор Ющенко у 1999 році, держава реально взяла курс спочатку на стабілізацію економіки, а потім - на її розвиток. Менше, ніж за рік пенсіонери, студенти і працівники бюджетної сфери отримали кількарічну заборгованість. При цьому не був запущений верстат для друкування грошей, а навпаки, відчутно зросла купівельна спроможність гривні. Нагадаю при цьому, що політична ситуація в Україні була далеко не простою, а таке поняття як свобода слова і зовсім примарним. Адже саме у вересні 2000 року зник відомий журналіст Георгій Гонгадзе…
Здавалося б, досвід того часу та й позитивні зміни у становленні громадянського суспільства дозволяють нам з оптимізмом дивитися в майбутнє. Та все ж між ситуацією тоді і тепер є суттєва відмінність: Прем'єр-міністр Віктор Ющенко, на відміну від Прем'єр-міністра Юлії Тимошенко, займався роботою, а не самопіаром. Це по-перше, а по-друге, за будь-яких обставин Віктор Ющенко завжди залишався патріотом своєї держави і ставив інтереси цієї держави набагато вище за власні. Тож чого можна очікувати нам найближчим часом, коли важелі управління найвищим органом виконавчої влади у руках не завжди чесної, але завжди самовпевненої особи.
Криза є, а "Антикризової програми" не існує
Україна щойно пережила кризу газову, економічна криза стрімко набирає обертів, і, очевидно, що ситуація буде дуже складною. Ми сьогодні в такому стані, в якому не були багато років. Вперше за 18 років незалежності бюджет, який поданий у Верховну Раду Кабінетом Міністрів, не підписав міністр фінансів України. В нього була причина - бюджет нереальний для виконання, зважаючи на економічну ситуацію, яка нас чекає у 2009 році. Він базується на макроекономічних показниках, яких не досягнуто, які є нереальними і зроблені для того, щоб показати "хорошу картинку" суспільству. Там вказано приріст ВВП на 2%, але сьогодні, якщо послухати експертів Світового банку, то дуже добре буде, коли ми вийдемо з ВВП - 5% (мінус 5) проти 2008 року. До того ж, в тому бюджеті закладено значно меншу ціну на газ. Тому треба чесно громадянам сказати, що вже у поточному році нас чекають важкі часи. На жаль, Прем'єр-міністр, яка мала би займатися економікою, вже давно перейшла на політику. Вона активно займається лише президентськими виборами, тому можна сказати, що ці вибори - найбільша біда для нашої економіки.
У Верховній Раді наша депутатська група "За Україну" не голосувала за запропонований Урядом проект Закону України "Про Державний бюджет на 2009 рік", оскільки вважала, що треба підготувати не популістський, а реальний проект, який би дав економіці шанс вижити. Ми говорили про те, що треба розробити і прийняти загальну "Антикризову програму". А коли у парламенті почали розглядати ту буцімто велику кількість антикризових законів, які надав Кабмін, до депутатів почали підходити його представники і забирати ці проекти, мовляв, ми тут недопрацювали, тут треба ще щось доробити. Фактично, на сьогодні такої цілісної антикризової програми Кабінет Міністрів не запропонував. У тих законопроектах, які були подані на розгляд депутатам, всюди питання ставилося так: збільшити витрати на той чи інший регіон, збільшити витрати на певну галузь. Але хіба можна говорити про збільшення витрат, якщо бюджетні показники і так нереально завищені? У пояснювальній записці до Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" до внутрішніх ризиків віднесено "посилення тенденцій тінізації економіки", адже відомо, що нині майже 30% економіки України в тіні. Поряд з цим Уряд пропонує збільшити податки та ввести нові, що неприпустимо в такій кризовій ситуації і лише зажене ще більше підприємств у тінь, ліквідує малий і середній бізнес. Збільшення податків дає сьогодні додаткову копійку, а завтра воно повністю знищить економіку. Абсолютно не видно серйозних кроків з економії місцевих бюджетів, реалізації бюджету розвитку, адже якщо ми сьогодні нічого не будемо вкладати у розвиток, то завтра взагалі нічого не отримаємо. Очевидно, що президентські вибори і політична складова дуже заважають Уряду серйозно зайнятися економікою і робити якісь реальні кроки, щоб країна через деякий час дійсно почала виходити з кризи.
Відставка Стельмаха - це спосіб роздобути гроші на президентські вибори
Коли ми говоримо про те, що наближаються президентські вибори, то повинні розуміти, що для цього потрібні гроші. Намагання послати у відставку голову Нацбанку Володимира Стельмаха і таким чином повністю взяти під контроль Національний банк є частиною плану їх отримання. Ситуація із зняттям з посади голови Національного банку абсурдна сама по собі. Кожній людині, яка хоч трохи знайома з елементами економіки та грошової системи України, зрозуміло, що грошову одиницю тримає економіка. "Стельмах тримає гривню" - я не знаю, для кого призначений цей абсурд. Адже гривня "прив'язана" в першу чергу до економіки. Де економіка розвалюється, національна грошова одиниця не може бути стабільною, адже відсутній механізм її підтримки, якщо виробництво зменшується, а споживацтво збільшується, та ще при цьому немає надходження іноземної валюти.
Треба мінімум 1,5 млрд. доларів в першому кварталі заплатити за газ, але звідки Україна їх може взяти? Все це тисне на грошову одиницю, бо "Нафтогаз" буде змушений купити долари, а тих доларів нема, долар нічим не забезпечений. Ми все більше гривень кидаємо на те, щоб викупити долари, а потім починаємо говорити, що винен Стельмах. Так, він має певні резерви в Нацбанку, але при цьому прекрасно розуміє, що може в один день віддати ці резерви і хоча б тиждень гривню втримає, а потім вона взагалі полетить у безмежність. Коли Прем'єр-міністр замість того, щоб займатися економічною ситуацією, пояснює, що основна біда України - це Стельмах, то люди розуміють, що йдеться про доступ до верстата, який друкує гривню. В лютому вже будуть певні проблеми із виплатою пенсій і зарплат, і треба буде надрукувати гривню і ці гроші віддати. Уряд має взяти на себе економічну відповідальність, а справа Нацбанку - забезпечувати резервний фонд і стабільність грошової одиниці. Хоча, поки економіка не запрацює, говорити про стабільність буде дуже важко.
Люди вже змучились від пошуків винних
Абсурдною є ситуація, коли приймається постанова про відповідальність Президента за економічну ситуацію в Україні. В Конституції чітко написано, за що відповідає Президент, за що - Кабінет Міністрів, а за що - Національний банк. У Законі України "Про Національний банк України" дуже чітко описаний спосіб призначення і звільнення з посади голови Нацбанку. Будь ласка, якщо вас це не влаштовує, змінюйте законодавство. Але ж не можна так, що нам сьогодні хочеться звільнити Стельмаха і ми приймаємо яку хочемо постанову, яка не відповідає законодавству. В усіх країнах Національний банк захищений від політики. А в нас таке враження, що все хочеться довести до абсурду і шукати винних замість того, щоб виконувати свою роботу.
Народові не стає легше від того, що постійно знаходять когось винного в усіх негараздах. Мета таких маніпуляцій одна - перекласти свою вину на інших людей і мати шанс "бути чистим" на президентських виборах. По відношенню до народу це нечесно, чесно - працювати. Якщо не можеш вирішувати свої завдання - треба чесно це визнати і піти у відставку. Всім зрозуміло, що якщо зняти Стельмаха і замінити його іншою особою, ніякої стабілізації гривні не відбудеться. Потім будуть шукатися інші винні. Наступним став Пинзеник, який чесно сказав, що в нас великі проблеми в економічному розвитку і будуть ще більші. Антикризової програми сьогодні не існує, але йде дискусія, хто винен. Вирішили "зробити стрілочником" голову Національного банку. Потім будуть перекладати вину на когось іншого. Зараз нам починають розповідати про те, коли будуть вибори, чи будуть вони 27 грудня, чи 17 січня. Яка різниця пересічному українцю, коли саме вони будуть, до чого нам ці дискусії? Ще більш абсурдно в сьогоднішній складній ситуації проштовхувати закон про імпічмент. Треба не займатися політичною тріскотнею, а робити щоденну роботу.
Про газову війну, Чорноморський флот і плазування перед Кремлем
Не можна забувати, що внутрішня ситуація в Україні залежить від зовнішньої. Є два факти, які змушують насторожитися. По-перше, антиконституційне голосування 2 вересня 2008 року. А по-друге, у цьому році ми купуємо газ по 360 доларів за кубічний метр - це вдвічі більше ніж минулого року, а транспортуємо по 1,7 долара за 1000 кубометрів на 100 км - так само, як минулого року, хоча тоді ми купували газ по 179,5 долара. Тобто абсолютно незрозуміло, чому для Росії з боку нашого Уряду зроблено такі преференції. Але Прем'єр-міністр мала право підписати цю угоду, а ми, як країна, будемо це виконувати. Та ми маємо розуміти, що нічим іншим такі кроки, як антиконституційне голосування і ця газова угода, як тим, що Кремль дає такі накази, пояснити не можна. Нічого не може залишатися таємним вічно, але важливо, щоб для України це відкриття не відбулося занадто пізно, коли ми вже ситуацію не зможемо виправити. Тому зараз треба твердо стояти на своїй землі і на своїх позиціях.
Угода з Росією про Чорноморський флот закінчується у 2017 році, а газова угода продовжена до 2019. Відповідно до Конституції та міжнародних договорів України після 2017 на її території не може бути іноземних військових баз. Щоб Чорноморського флоту не було, треба, щоб була підписана угода про принципи, терміни, схеми і графіки виведення флоту. Але Росія відмовляється обговорювати це питання, а Уряд жодних кроків в цьому напрямку не робить. Багато аналітиків ці рішення по газу і голосування 2 вересня пов'язують з 2017 роком. Можливо, комусь хочеться привести в Україні до влади ті політичні сили, які не будуть ставити питання про 2017 рік, а будуть вносити зміни до Конституції, щоб можна було продовжити перебування флоту і після 2017, а можливо, і не змінюючи Конституції, бо всі ми знаємо, що є політичні сили, для яких Конституція України - лише папірець, і вони її переступлять, як тільки побачать, що за це їм не доведеться нести відповідальність. Наша політична сила не повинна цього допустити. Єдиний вихід ми бачимо в такій ситуації - об'єднуватися довкола тих сил і цінностей, які є нашими - українськими.
http://www.wk.if.ua/?set=news&mc=readfull&do=2828ПЕРСОНАЛІЇ В ПОЛІТИЦІ
ОЛЬГА ГЕРАСИМ'ЮК: "ТІ, ЗА КИМ Я ПІШЛА, ВИЯВИЛИСЯ НЕ БІЙЦЯМИ..."
Іван Фаріон, "Високий Замок", 17.02.2009, Львівська обл.
Автор популярних телепрограм - про своє життя в українській політиці.- Пані Олю, минає третій рік, як з великої журналістики ви перебралися у велику політику. Чи приносить вам депутатська робота таке ж задоволення, як праця телеведучої?
- Я щаслива з того, що журналістську працю не полишила. Створюю нову програму, збираюся знімати кілька фільмів для каналу "1+1", готую новий формат "Без табу". Я завжди займалася соціальною журналістикою, яку раніше вважали "трохи шахтарською" справою. Змінюються президенти, прем'єри, спікери - а людське життя залишається вічним, цікавим…
Пишу до газети "День" (я там колумніст), маю пропозиції від інших видань. З журналістикою ніколи не попрощаюся. Ще, може, тому, що переживаю за її нинішній стан. Коли часом бачу, як бездарно працюють наші молоді "пера"... Беручи інтерв'ю у профільних фахівців, дипломатів (не кажу вже про політиків), вони приходять до них без знань, без розуміння предмета - тому й казна-що транслюють людям. У багатьох відсутні елементарні знання з історії, географії, мови. Окрема тема - замовні матеріали. Те, що відбувається, це - "олухізація" суспільства…
- Що ви набули в статусі парламентарія, а що втратили?
- Про втрати не говоритиму, бо кожен крок - це досвід, школа... Враження від якості парламентської роботи жахливі. Це проблема не тільки суспільства, яке обрало саме таких депутатів, а й виборчої системи, яка не дає проголосувати за більш достойних, які справді переймаються державотворенням, натомість обирає по закритих списках зацікавлених у своїх меркантильних питаннях людей. Ще гнітючіше враження від того, як ми свій парламентаризм подаємо. Оцими телевізійними політшоу по п'ятницях ми повергаємо суспільство у депресію. Недавно моя сусідка каже: "Оце дивилася політичне шоу на… (не буду казати, на якому каналі). Нічого не розумію, про що вони говорять - зате як вони сваряться!". Ця людина дійшла висновку, що "на верхах" - одні павуки, які тільки те й роблять, що одне одного вимазують лайном...
- А ще зовсім недавно на "плюсах" по четвергах виходило політичне ток-шоу "Я так думаю" з Анною Безулик, яке вирізнялося високим ґатунком…
- Підписуюся під вашими словами. Анна Безулик не вдавала із себе безпорадного, як робить це один відомий пан, кажучи: "Вот так оно у нас пошло. Мы планировали так - а получилось эдак…". Те, що Анна Безулик більше не готує цієї програми, - беззаперечна втрата як для каналу, так і для усього нашого інформаційного простору.
- Не буде перебільшенням назвати вас відданим бійцем "Нашої України". Під час передвиборчої кампанії ви їздили по селах, працюючи на успіх своєї політичної сили. І ось маєте "віддяку" - голова партії, він же Президент, назвав вас із соратниками "баластом", за його пропозицією вас виключили з політради….
- Чути це було прикро, оскільки моя душа належала національно-патріотичній ідеї, яку несла "Наша Україна" (якої насправді ніхто не дотримувався і не дотримується тепер). Так само боляче сприйняли звинувачення Руслан Князевич та інші мої товариші. Ми постійно спілкуємося з низовими осередками, і коли люди дізналися, що за рішення увійти в коаліцію нас хочуть викинути з партії, то всіляко підтримували. Ми не порушили жодного пункту статуту чи рішення з'їзду, діяли в руслі рішень вересневої політради, де йшлося про початок коаліційних перемовин "у форматі трьох".
Знаєте, останнім часом я все більше думаю: як так сталося, що тихенько-тихенько з політичної карти України зникає величезна, потужна, славна партія - і ніхто їй вслід не озирнеться…
- І яку відповідь даєте собі на це запитання?
- Ті, за ким я стояла, за ким пішла, не виявилися бійцями. Тому що заради справжньої національно-демократичної ідеї їм варто, напевно, було піти на якісь розриви з людьми, які почали використовувати партію як політичний молот у боротьбі з конкурентом. Вважаю це величезним гріхом цих людей. Коли би нас переїхали танками вороги, і ми не змогли б вистояти зі своєю ідеєю - то ще можна було б сказати: ну, забракло сили. А коли люди, які цю ідею в своїх руках несли, взяли її та й понівечили, - то це страшне. Які б групи "За Україну!" зараз не створювалися, все це фарисейство…
- Ми якраз хотіли запитати вас про це утворення…
- Виглядає, що ця група створена для власного дрібного порятунку, знаходження якогось свого місця... "За Україну!" треба тяжко гарувати і робити справжні справи, а не підливати олії до вогню, щоби протиставити себе "ненависній Тимошенко" чи ще комусь.
- У вівторок планують розглядати кадрові призначення у Кабміні. Хто міг би підсилити урядову команду?
- Треба, щоб туди увійшли не просто "свої люди", а професійні менеджери. Слід зміцнити, зробити українською культурну сферу. Коли дивлюся, як у нас по всій Україні грабують маленькі музеї, де зберігають національні реліквії, серце кров'ю обливається.
Треба наводити лад у фінансовій сфері, оскільки там відбувається щось ганебне. Переживаю і за зовнішню політику - у нас дуже непроста ситуація на дипломатичній ниві…
- Політика втомлює… За яким заняттям відпочиваєте від неї?
- За читанням українських книг. Недавно я увійшла до літературного журі на ВВС, тож з цікавістю стежу за появою нових талантів - дуже цікаві є постаті у всіх жанрах. Коли приїжджаю до Львова, обов'язково заходжу в "Українську книгу", де завжди можна знайти щось таке, чого не знайду більше ніде. Прагну дочекатися ночі, схопити нову книжку і декілька годин провести з нею. Книги - це моя велика відрада...
http://www.wz.lviv.ua/pages.php?atid=71697РІВЕНЬ І ЯКІСТЬ ЖИТТЯ
ДЕФІЦИТ ПОВЕРТАЄТЬСЯ?
Влад Ісаєв, "Рівне Вечірнє", 19.02.2009
Асортимент товарів на полицях магазинів почав зменшуватися.Ми вже розповідали читачам "РВ" про те, що рівняни в умовах кризи почали значно економити на розвагах. Зрештою, без них можна обійтися. Але тепер мова йтиме про те, без чого не можна обійтися - про харчі. Виробники продуктів теж відчули негативний вплив економічної кризи. А значить, відчують його невдовзі і споживачі.
Зменшення клієнтів відзначають усі без винятку розважальні заклади. Найбільше від кризи нині страждають туристичні агентства, які відверто говорять: люди перестали відпочивати. Як і що буде далі - ніхто нині прогнозувати не береться.
- Криза зачепила усіх без винятку, - говорить директор туристичної фірми "Сакма" Петро Сара. - Особливо це стосується туристичних агентств. Відпочинок за кордоном оплачується у валюті. Якщо ціни не змінилися, то у гривневому співвідношенні вони суттєво зросли. Тому люди нині думають спочатку, як прогодувати сім'ї, а відпочинок цього року більшість відкладає на літо.
Здавалося б, в умовах, коли левова частка сімейного бюджету ледь не кожної середньостатистичної родини витрачається на харчі, виробники останніх мали б почуватися непогано. Та це не так. А показником цього є те, що останнім часом частина прилавків магазинів, супер- та гіпермаркетів поступово порожніє.
- Я не сказав би, що спостерігається дефіцит товарів, - заспокоює начальник Рівненського міського управління торгівлі Ігор Остапенко. - Справді, асортимент товарів у торговельних закладах зменшується, але це пов'язано виключно з економічними відносинами виробників та постачальників товарів в умовах кризи. Одні підприємства зупинилися, інші - зменшили виробництво певних видів товарів. Хтось, може, просто не домовився про ціну чи не розрахувався повністю за вже наданий товар. Це нормальне явище. Якщо ж оцінити картину в загальному, то дефіциту продуктів немає і сумніваюсь, що він буде.
Чи призведе зменшення асортименту товарів до зростання цін, в управлінні торгівлі прогнозувати не беруться. Кажуть, що зміна цін залежить від багатьох чинників. Тим часом, за словами пана Остапенка, окрім зменшення асортименту товарів, поступово зменшується кількість торгових закладів. Якщо раніше була тенденція до їх збільшення, то цього року вже є магазини, які тимчасово призупиняють діяльність або взагалі закриваються.
Яскравим прикладом негативного впливу кризи є закриття одного супермаркету з мережі "Сільпо" на вул. Євгена Коновальця. Як повідомили в міськуправлінні торгівлі, причиною закриття стала велика орендна плата. Що буде на місці супермаркету - наразі невідомо. Спеціалісти управління не відкидають можливості, що на місці колишнього "Сільпо" незабаром відкриється якийсь інший магазин.
Водночас нещодавно у Рівному відкрився супермаркет мережі "Вопак" на вул. Київській.
- Кількість клієнтів у нас не зменшилася, - відзначає заступник директора ТзОВ "Вопак Трейд" Сергій Хилюк. - Але зменшився їхній купівельний кошик. Люди поступово починають відмовлятися від дорогих товарів. Саме тому ми намагаємося урізноманітнити свій асортимент більш дешевими товарами. Для цього працюємо з виробниками напряму. Торговельна націнка в умовах кризи зменшилася, але більшість товарів все одно подорожчала. Особливо це стосується імпортних товарів, які закуповують за валюту.
Окрім подорожчання імпортних товарів, в обласній інспекції контролю за цінами констатують хоч і незначне, але подорожчання вітчизняних харчів. Щоправда, там переконані, що таке зростання цін пов'язане не з кризою, а з сезонною особливість цієї продукції. Говорить заступник начальника інспекції контролю за цінами Валерій Булавський:
- Наша інспекція проводить моніторинг тільки соціально важливих продуктів. По них, можу запевнити, у нас на Рівненщині різкого подорожчання не спостерігається. Є деяке збільшення ціни на певні групи товарів, наприклад, молочна продукція. Молоко подорожчало за останні два тижні на 4 копійки, масло вершкове - на 40 копійок. Але це більше пов'язано не з кризовими явищами, а з сезонністю цієї продукції. Подорожчала у магазинах міста і картопля - на 15 копійок. Натомість можна говорити про хоч і несуттєве, все ж зниження цін на яйця.
Довідка "РВ"
Станом на 1 лютого цього року в Рівному працює понад 300 торговельних закладів, в яких продають харчі. Серед цього переліку три гіпермаркети та понад два десятки магазинів типу "супермаркет".
http://www.rivnepost.rv.ua/showarticle.php?art=020343ЗАКОННІСТЬ І ПРАВОПОРУШЕННЯ
"ЛЬВІВСЬКИЙ СТАВРОПІГІОН" ПРАЦЮЄ ЗАКОННО І МАЄ НАМІР ПРОВЕСТИ ВСТУПНУ КАМПАНІЮ-2009
"За вільну Україну плюс", 19.02.2009, Львівська обл.
17 березня цього року у Львівському окружному адміністративному суді відбудеться друге слухання у справі університет «Львівський Ставропігіон» проти Міністерства освіти.Нині цей вищий навчальний заклад продовжує працювати відповідно до чинного законодавства у звичному режимі за повною програмою, надаючи увесь обсяг освітньо-наукових послуг. Про це повідомили у прес-службі університету "Львівський Ставропігіон".
Нагадаємо, що у листопаді торік Державна акредитаційна комісія вирішила анулювати ліцензію університету "Львівський Ставропігіон". Того ж місяця Міністерство освіти і науки України своїм наказом підтвердило рішення ДАКу (міністр освіти суміщає посаду голови ДАКу). Рішення та наказ були опротестовані у Львівському окружному адміністративному суді, який ухвалою від 8 грудня 2008 року забезпечив адміністративний позов, ухваливши зупинити дію рішення Акредитаційної комісії і наказу Міністерства освіти.
Наприкінці січня відбулося перше засідання за справою. На цьому засіданні окружний суд задовольнив клопотання Міносвіти і прийняв ухвалу, якою відновив дію "ліквідаційного" міністерського наказу від 8 грудня. Своєю чергою "Львівський Ставропігіон" оскаржив цю ухвалу в Львівському апеляційному суді, а тому вона може набути чинності тільки після закінчення апеляційного провадження. Отже, за словами президента адвокатської фірми "Львів-Правозахист" Миколи Мелешка (представляє інтерес університету), дія наказу про анулювання ліцензії "Львівського Ставропігону" законної сили не набула.
Відтак, Микола Мелешко наголосив, що нині університет "Львівський Ставропігіон" має законне право здійснювати свою діяльність у повному обсязі, у тім числі - проводити вступну кампанію 2009 року та приймати нових студентів на навчання за ліцензованими спеціальностями. Крім того, згідно з чинним законодавством, по закінченні навчання випускникам університету 2009 року буде присвоєно відповідні освітні кваліфікації, а також їм видадуть дипломи про освіту державного зразка.
ЗIК
http://zvukraine.lviv.mobi/?p=3711#more-3711ЇМ УКАЗ НЕ УКАЗ, АБО ЯК ВОЛОДИМИР ПУЗАКОВ ДОТРИМУЄТЬСЯ КОНСТИТУЦІЇ
Володимир Чорний, "Народне слово", 17.02.2009, Кіровоградська обл.
"У Кіровоградській міській раді … відмовляються виконати свій обов'язок - видати членам КСП свідоцтво, яке посвідчувало б їхнє право власності на майно".Ви знаєте, де сьогодні сидить найрозумніша влада? В Кіровоградській міській раді. Там такі знавці законів зібралися, що навіть Вищій раді юстиції чи Конституційному Суду треба в них повчитися. А ще ця влада так турбується про громадян, що аж плакати хочеться.
Працівникам колишнього радгоспу "Тюльпан" (нині - КСП) теж плакати хочеться. Тільки не від надлишку турботи про них, а, швидше, від горя. Уявіть собі: всі, хто працював у колективних сільгосппідприємствах нашої держави (КСП належать до них), отримали як земельні, так і майнові паї, а ось у Кіровоградській міській раді вбачають у цьому не багато не мало - порушення Конституції і відмовляються виконати свій обов'язок - видати членам КСП свідоцтво, яке посвідчувало б їхнє право власності на майно. Люди нервують, скаржаться, в конфлікт втягуються все більше й більше інстанцій, тільки міській раді до цього байдуже. Та про все по порядку.
З метою забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки, створення сприятливих умов для розвитку підприємництва і орендних відносин на селі президент країни видав 29 січня 2001 року відповідний указ за № 62, яким запроваджено документальне посвідчення права власності на майнові паї шляхом видачі свідоцтв. На виконання цього указу та з метою нормативно-правового врегулювання процедури визначення розміру і структури майнових паїв членів колективних сільгосппідприємств та їх документального посвідчення уряд затвердив Порядок визначення розмірів майнових паїв та їх документального посвідчення. Згідно із пунктом 14 цього Порядку, свідоцтво видається сільською, селищною або міською радою. Чіткіше й не скажеш. Але…
На перше звернення керівника КСП Миколи Кравченка міська рада довго мовчала. Тільки після неодноразового нагадування спромоглася на відповідь, яка була не на користь працівників "Тюльпана".
Довелося звертатися за роз'ясненням до головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації. У відповіді за підписом його начальника Івана Владова зазначається: "Що стосується позиції виконавчого комітету Кіровоградської міської ради, викладеної у листі від 12 серпня 2008 року, щодо невідповідності вищезазначеного Порядку Конституції України, то згідно зі ст. 147 Конституції України лише Конституційний Суд України є уповноваженим органом щодо вирішення питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України". І далі: "Враховуючи вищевикладене, вважаємо, що відмова виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради у видачі свідоцтв про право власності на майновий пай членам колективного сільськогосподарського підприємства є безпідставною в частині заперечень щодо компетентності здійснення даних функцій".
Щоб було зрозуміліше, про що йдеться, процитуємо одну із відповідей голові правління КСП "Тюльпан" міського голови Володимира Пузакова: "Згідно зі статтею 92 Основного закону (тобто Конституції України. - Ред.), правовий режим власності визначається виключно законами України. У даному випадку пункт 13 Порядку (в ньому йдеться про те, що майновий пай члена підприємства документально підтверджується свідоцтвом про право власності. - Ред.) суперечить статті 92 Основного закону, оскільки правовий режим власності визначається лише законами України, а не нормативними документами актами Кабінету міністрів України. Тобто питання щодо документального підтвердження права власності на майновий пай члена підприємства повинно бути врегульовано відповідними законами. Отже, у випадку, якщо пункт 13 Порядку суперечить статті 92 Основного закону, у свою чергу зобов'язання сільських, селищних або міських рад видавати майнові сертифікати також суперечить чинному законодавству".
Не будемо звертати увагу на мовні огріхи відповіді, зазначимо лише головне: маємо справу з елементарним словоблудством, мета якого - затягнути вирішення питання про задоволення права працівників КСП на власність. Бо та ж Конституція, на яку так часто посилається міський голова, в статті 106 (пункт 3) зазначає: укази президента України є обов'язковими до виконання на території України. Додамо: в тому числі й для Кіровоградської міської ради, яка чомусь тлумачить Конституцію по-своєму. А ще ж є Закон "Про місцеве самоврядування в Україні", в пункті 3 статті 24 якого зазначається: "Органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету міністрів України…".
Про елементарну некомпетентність керівництва міста йдеться і в листі заступника голови облдержадміністрації Віктора Демченка на ім'я голови обласного відділення комітету оборони прав людини В.Павленка, який узявся захистити законне право працівників "Тюльпана". Читаємо: "… листами за підписом Кіровоградського міського голови Пузакова В.Т. та інших посадових осіб Кіровоградської міської ради керівнику КСП "Тюльпан" відмовлено у видачі майнових свідоцтв про право власності на майновий пай, мотивуючи неконституційністю вищезазначених Указу та Постанови, що суперечить вимогам статті 147 Конституції України та частині третій статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Враховуючи, що відмова виконавчого комітету Кіровоградської міської ради у виданні свідоцтва про право власності на майновий пай членам колективного сільськогосподарського підприємства є безпідставною в частині заперечень щодо компетентності здійснення даних функцій, обласна державна адміністрація звернулася до кіровоградського міського голови з проханням забезпечити виконання вимог указу президента від 29 січня 2001 року та Постанови Кабінету міністрів від 28 лютого 2001 року щодо документального оформлення права власності на майнові паї членам КСП "Тюльпан". Але як і на звернення членів КСП, так і на лист облдержадміністрації в міській раді в черговий раз відбулися відпискою.
Над причиною такого "принци-пового" відстоювання конституцій-них норм кіровоградською міською владою ще можна було б розмірковувати, роблячи різні припущення, якби не подія, що сталася днями. На подвір'я підприємства на двох крутих авто висадився десант і пояснив: вони купують землю, на якій знаходиться майно господарства. У "тюльпанівців", як мовиться, й очі на лоба полізли. Виходить, їхню землю без їхньої згоди комусь віддали чи продали і тепер вони мають забирати своє майно. Хто той власник, візитери на сказали, але, враховуючи набутий міською владою досвід в земельних питаннях, у "Тюльпані" новиною занепокоєні не на жарт.
Що й казати, дивує позиція в цій справі міського голови Володимира Пузакова. Замість того, щоб виконувати Конституцію та інші законодавчі й нормотворчі документи, він рекомендує працівникам "Тюльпана" в разі незгоди з його рішенням звертатися до суду. Він знає, що каже: з огляду на те, що в кожному суді знайдеться свій Зварич, справедливості ой як довго доведеться добиватися. А може так статися, що й добитися її ніколи не вдасться…
http://www.n-slovo.com.ua/#ЗБЕРЕЖЕННЯ ДОВКІЛЛЯ
МІЖ УКАЗОМ ПРЕЗИДЕНТА І ПРОВІНЦІЙНИМИ АМБІЦІЯМИ
Богдан Сушинський, "Одеські вісті", 19.02.2009
Становлення Нижньодністровського національного природного парку відбувається важко та супроводжується чималими проблемами.Як ми вже повідомляли, в листопаді минулого року з'явився дуже важливий для збереження унікального природного світу дністровського гирла Указ Президента України Віктора Ющенка "Про створення Нижньодністровського національного природного парку". Наша газета уважно стежить за тим, як триває виконання цього рішення. І вже зараз ми відчуваємо, що становлення Національного парку відбувається важко та супроводжується чималими проблемами. Саме над цими процесами і розмірковує сьогодні наш спеціальний кореспондент.
Готуючи до друку цей матеріал, я передусім зустрівся з першим заступником начальника Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області Віталієм Примаком. Причому зробив це з кількох причин. По-перше, саме Віталій Олександрович, який до недавнього часу очолював це Держуправління, був найактивнішим прибічником створення Нижньодністровського національного парку, і саме завдяки його старанням та старанням співробітників цієї державної установи такий довгоочікуваний Указ Президента нарешті з'явився.По-друге, саме йому доручено зараз втілювати в життя суть цього рішення Президента. А по-третє, цілком можливо, що незабаром з'явиться наказ про те, щоб саме його… Втім, не будемо загадувати, всьому свій час.
- Це добре, що ваша газета взялася вести цю дуже важливу для всієї екологічної громадськості тему, - говорить Віталій Олександрович, - тож сподіваємось на співробітництво і взаєморозуміння. Так, справді, з часу появи Указу Президента минуло вже три місяці, проте в реальності Національного парку як такого досі й не існує. Звичайно, до цього факту можна і треба поставитися критично, але, як з'ясувалося, від Указу Глави держави до повноцінного функціонування парку справді пролягає важкий і проблемний шлях. Дещо ми вже встигли зробити. Перш за все, розроблене "Положення про Нижньодністровський національний природний парк", тобто той основний документ, навколо якого розгортається зараз уся організаційна робота. Крім того, існує затверджений першим віце-премьєр-міністром України Олександром Турчиновим "План організації підготовки проектів актів та здійснення інших заходів, необхідних для забезпечення реалізації Указу Президента України…", а також триває робота з добору кадрів заповідника та розв'язання інших питань.
З п'яти пунктів цього плану виконано поки що тільки один - створено "Положення". Що ж до другого пункту: "Підготувати у шестимісячний термін матеріали та вирішити відповідно до законодавства питання щодо вилучення 3700 гектарів земель і надання ії у постійне користування Нижньодністровському національному природному парку", то час для його виконання ще є. Та виникає сумнів: а чи можна буде виконати його в повному обсязі? Запитаєте, чому? Та тому, що Указ Президента для деяких наших сільрад - не указ. Тому що, виявляється, у нас не існує дієвого правового механізму, завдяки якому під час формування подібних, міжнародної ваги, заповідників, держава могла б впливати на рішення місцевих керівників та амбіції місцевих депутатів, навіть сільських.
Ось і з'ясовується, що, з одного боку, існує дуже важливий, юридично виважений Указ Президента України, в додатку до якого подається "Перелік земель, які включаються до складу Нижньодністровського національного природного парку без вилучення у землекористувачів". Зверніть увагу на це формулювання: "Без вилучення у землекористувачів"! А ще в цьому переліку зазначається: "Надлиманська сільська рада - 29,90 га". Проте Указ і "Перелік" це, повторюсь, з одного боку, а з другого - існує рішення Надлиманської сільради Овідіопольського району ( від 26 січня) за підписом сільського голови В. Гвоздавського, в якому мовиться, що Надлиманська сільрада вирішила: "Не надавати погодження Положення "Про Нижньодністровський національний природний парк" у зв'язку з незгодою з представленим державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Одеській області "Положенням" та включенням до складу національного парку території Надлиманської сільради".
Тобто, як бачимо, сільрада чи то відміняє Указ Президента, чи просто ігнорує його. При цьому ні депутати, ні сільський голова навіть на завдають собі клопоту пояснювати причину такого рішення. Указ Президента для них не указ - і все тут!
Згідно з тим же Указом Президента, Миколаївська сільрада Овідіопольського району зобов'язана передати нацпарку 21,40 га придністровських земель, але сільрада вирішила не надавати жодної "сотки". Ось як про це повідомляється у рішенні від 16 січня 2009 року: "…з урахуванням відсутності відомостей або графічних матеріалів з чіткими координатами меж розташування Нижньодністровського національного природного парку на теперішній час та відсутності розмежування земель державної і комунальної власності, вважаючи що така невизначеність, з одночасним поширенням статусу природного парку на землі громади, буде суперечити її інтересам та обмежувати право на місцеве самоврядування, Миколаївська сільська рада вирішила:
1. Відмовити у погодженні Положення "Про Нижньодністровський національний природний парк".
2. Заборонити сільському голові одноособово розглядати та узгоджувати матеріали стосовно Нижньодністровського національного природного парку без винесення на розгляд громади або громадських слухань.
3. В установленому порядку звернутися до голови Овідіопольської райради, голови Овідіопольської райдержадміністрації, депутатів райради з проханням про створення робочої групи по проблемі включення земель Миколаївської сільради до... національного парку".
Подивимося, на які ж підстави посилається сільрада для того, щоб відмінити Указ Президента. Підстава перша: мовляв, "нема відомостей або графічних матеріалів з чіткими координатами меж Нацпарку на теперішній час". Але депутати мали б знати, що "на теперішній час", тобто на час розгляду, координатів меж нацпарку й не могло існувати, оскільки не існувало й самого парку. Він лише створюється, у тому числі і завдяки тій, визначеній науковцями, ділянці плавнів, які підпорядковані зараз сільраді.
Підстава друга: "відсутність розмежування земель державної і комунальної власності". І тут виникає питання: яке відношення ця "відсутність" має до отого визначеного в Указі Президента 21 гектара землі? Сільрада що, не здатна з'ясувати у чиїй власності ця ділянка перебуває: у державній чи комунальній? Тоді чому вона досі не з'ясувала цього, невже спеціально чекала Указу про створення нацпарку? І чому, не маючи цього "розмежування", тобто ще не з'ясувавши, у чиїй власності перебуває ця ділянка, сільрада вже відмовила у наданні її Нацпарку? Тим паче, що в Указі зазначено, що ця ділянка не вилучається у теперішнього землекористувача.
Тобто абсолютно ясно, що обидві підстави не виправдовують даного рішення сільради. Тоді в чому справа? Чиї амбіції та чиї інтереси тут відстоюються? І чому депутати вирішили, що збереження екології часточки заповідної території земель сільської громади не відповідає інтересам… цієї громади? А чому деякі амбіційні депутати раптом вирішили, що інтереси сільської громади у справі створення заповідної території та збереження флори і фауни в гирлі Дністра повинні перевершувати інтереси всього народу, всієї європейської спільноти, всього наукового світу?
Безсумнівно, що районній та обласній радам, юристам, екологічній громадськості слід принципово розібратися, що ж насправді стоїть за цим абсолютно невмотивованим рішенням Миколаївської сільради. Не можна дозволити, щоб через інтереси та амбіції окремих сільських депутатів було зірване державне рішення про створення унікального, світового значення національного природного парку, покликаного зберегти природні ніші для гніздів'я птахів та нересту риби, для десятків видів унікальних представників рослинного і тваринного світу.
http://izvestiya.odessa.gov.ua/index.php?go=Newspaper&in=view&id=12674НЕ ОТВЕДАТЬ ЛИ ЧИНОВНИКАМ РЫБЫ ИЗ САСЫКА?
Дора Дукова, "Вечерняя Одесса", 19.02.2009
Экономико-социально-экологическая драма "Водоем Сасык", начавшаяся три десятка лет назад в Татарбунарском районе, к своему финалу продвигается довольно трудно.Активные действия татарбунарцев, инициированные районной общественной экологической организацией "Возрождение", в частности, акция "Вернем Сасык морю", очередная серия обращений к руководству страны и области, казалось, приблизили решение давней проблемы...
Из областного бюджета были выделены средства на выполнение научной работы "Улучшение экологического состояния озера Сасык". Вывод ученых Института проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины - улучшить экологическое состояние Сасыка можно лишь при условии возобновления его водообмена с Черным морем. Губернатор пообещал добиваться от Кабинета Министров включения в бюджет-2009 средств на раздамбование.
В начале нынешнего года в Татарбунарах состоялись общественные слушания, на которых принято решение: обратиться к главе облгосадминистрации Николаю Сердюку и председателю облсовета Николаю Скорику, членам областного научно-технического совета с просьбой признать вывод ученых окончательным научным обоснованием возрождения природной экосистемы лимана Сасык; закрепить позицию облгосадминистрации о необходимости раздамбования соответствующим распоряжением; обратиться к членам областного научно-технического совета с просьбой инициировать решение о выделении бюджетных средств на разработку в 2009 году рабочего проекта "Экологической реабилитации лимана Сасык и прилегающих территорий", что предусматривает раздамбование и водоподачу на восточный берег Сасыка; депутатам облсовета рекомендовано впредь не допускать необоснованных бюджетных затрат на дополнительные исследования водохранилища.
Убедить в том, что нужно бороться с причиной, а не последствиями "преобразований природы" удается не всех чиновников. Так, руководство областной СЭС высказалось в том смысле, что вряд ли болезни жителей района связаны с деградирующей экосистемой, дескать, болеют здесь также, как и в других местах...
А на днях подлила масла в огонь заместитель начальника госуправления охраны окружающей природной среды в Одесской области Валентина Крутякова, заявившая на пресс-конференции, что Сасык - самый продуктивный водоем в области, в нем выращивают толстолобика и белого амура. Раздамбование, по ее словам, уничтожит рыбное хозяйство и рабочие места в рыболовецких предприятиях.
Реакция на сказанное последовала незамедлительно. Те, кто много лет борется за возвращение Сасыка в его природное состояние и отстаивает свое право на жизнь в безопасной окружающей среде, ответили репликами: а не предложить ли чиновникам отведать сасыкской рыбы или колодезной воды, к примеру, в селе Лиман?
Председатель общественной экологической организации "Возрождение" Ирина Выхристюк направила письмо-запрос начальнику госуправления охраны окружающей природной среды в Одесской области Игорю Любарскому с целью уточнить: сказанное на пресс-конференции - личное мнение чиновника или позиция госуправления?
"Прошу прокомментировать заявление заместителя начальника госуправления, озвученное на пресс-конференции, а именно: "Превращение озера Сасык в Татарбунарском и Килийском районах в лиман уничтожит рыбное хозяйство и приведет к массовым увольнениям". В. Крутякова затрагивала вопросы, которые не входят в компетенцию госуправления, в частности, о занятости и заболеваемости населения... Что касается высокой рыбопродуктивности водоема и выращивания "ценных пород пресноводной рыбы - толстолоба и белого амура": этого никогда не было! За 30 лет белый амур вообще в выловах не регистрировался. В выловах преобладает карась (90 процентов). С 2004 года на Сасыке был введен режим специализированного товарного рыбного хозяйства. Согласно этому режиму рыбопродуктивность должна была в 2008 году достичь 74,38 кг/ га (около 1500 тонн с акватории). Но реальные уловы отличаются от запланированных: в прошлом году вылов рыбы составил всего 521 тонну. Рыборазведение на Сасыке является убыточным для предпринимателей и опасным для потребителей, так как показатели воды сасыкского водохранилища не отвечают нормативам для водоемов, которые используются для рыборазведения, из-за содержания солей тяжелых металлов, токсинов сине-зеленых водорослей и опасных эпизоотий.
Если сказанное заместителем начальника - позиция госуправления, то оно идет вразрез с выводами научных учреждений Минприроды. По заказу министерства украинским НИИ экологических проблем в 2004 году была выполнена работа "Разработка социально-экономического и экологического обоснования гидрологического режима озера Сасык". По представлению облгосадминистрации в 2008 году НИИ проблем рынка и экономико-экологических исследований НАНУ выполнил работу "Улучшение экологического состояния озера Сасык". Выводы ученых: экономико-экологические и социально-экономические перспективы развития района Сасыка могут быть реализованы только при условии возвращения его в природное состояние - морского лимана. Для улучшения экологического состояния необходимо возобновить его связь с морем путем раздамбования".
Вывод, который содержится в письме-запросе: "...госуправление не осуществляет должной деятельности для сохранения окружающей среды, не содействует возрождению нарушенной экосистемы, а лоббирует интересы частных лиц, которые ведут хозяйственную деятельность на Сасыке".
Ответа от Игоря Любарского вместе с общественной экологической организацией ждет и наша газета.
http://vo.od.ua/article/10146ВІДРОДЖЕННЯ ДУХОВНОСТІ
ХТОСЬ ПОВИНЕН ВІДПОВІДАТИ ЗА МОВНИЙ РОЗГАРДІЯШ В УКРАЇНІ"
Зінаїда Матяшова, "Полтавський вісник", 19.02.2009
"Рідна мова й лікує, й оберігає, й застерігає".Ім'я доктора філологічних наук, професора, завідувача кафедри української мови, а віднедавна - ректора Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г.Короленка Миколи Івановича Степаненка добре відоме в Україні. Учений чимало робить для пропаганди українського слова, утвердження державної мови в нашому суспільстві. Напередодні Міжнародного дня рідної мови ми запросили його до слова. гвістиці, - починає розмову Микола Іванович, - є визначення поняття "рідна мова". Існують різні погляди з приводу цього. Наприклад, рідна мова - це мова титульної нації. Або: рідна мова - та, якою людина пізнавала світ (а потім могла її забути). Деякі науковці стверджують протилежне: рідна мова - це мова, якою людина спілкується (хоча колись, можливо, говорила іншою). Та більшість фахівців уважають, що рідна мова - це мова матері, тобто та мова, яку людина чує ще до з'яви на світ, яка залягає в неї в генах. І навіть коли людина спілкується іншою мовою, почуте рідне слово викликає в неї ніби якийсь спалах, бо оте колись уселене обов'язково випливає назовні. Нині існують гіпотези, що спілкування чужою мовою негативно впливає на внутрішній стан, самопочуття людини…
- Справді, рідна мова й лікує, й оберігає, й застерігає. На перший погляд, це приховані істини, які комусь можуть видатися дивними. Однак ті, хто цікавиться й вивчає мову, потверджують їхню наукову ймовірність. Рідна мова - найкоштовніший скарб, найцінніший набуток і наймогутніший оберіг. Вона возвеличує людину, рятує її від духовної глупоти - найстрашнішої невиліковної хвороби, що сплоджує перевертнів і яничарів. Інша справа, що нині світ багатомовний. Одномовними лишилися хіба що окремі племена, котрі не відчули на собі впливу цивілізації. Освічена людина мусить знати навіть не дві, а три, чотири й більше мов. І головне для неї - згармонізуватися в цьому мовному багатоголоссі, унеможливити мовний дискомфорт і, звичайно, не забувати рідної мови, пам'ятати, що мова титульної нації виконує державні запити. Отже, українці за кордоном і представники так званих нацменшин в Україні, котрим доводиться розмовляти чужою для них державною мовою, мусять хоча б удома, у родині спілкуватися рідною?
- Саме так. В Україні для цього створені всі можливості: існують недільні національні школи, а в окремих регіонах, де ті чи ті народи живуть масово, навчання в школах ведеться мовою цього народу. На превеликий жаль, у нашій державі потерпає передусім мова титульної нації. На це є об'єктивні й суб'єктивні чинники, різні історичні передумови. Усі дбали про двомовну особистість, а виховали "безмовне" покоління, яке стало називати себе "русскоязычным населением". Хто воно, це "население", яку культуру сповідує, до якого духовного материка прагне пристати? Завдяки йому українська мова й сьогодні лишається знебарвленою, знекровленою. Наша мова самодостатня, вона може обслуговувати всі потреби, яких вимагає світ. Та, на жаль, донині робиться все, аби применшити її значущість, довести її неперспективність. Лунають, приміром, твердження, що нібито немає української термінології. Звісно, їй потрібна певна корекція, але ж така потреба виникає в усіх мовах світу. Тобто українській мові таки потрібні зміни?
- Сьогодні всі страшенно бояться змін, усі жахаються "бандерівського правопису", галицьких слів, діаспорних форм. Але ж у вирі перипетій, які пережила українська мова, утрачено ті її прикмети, які є специфічними, притаманними лише їй. Нас подивовує закінчення "и" в словах соли, радости, ніжности, осени, а це власне українські норми, які були притаманні українській мові споконвіку. До цього часу так розмовляють у деяких селах Полтавщини. Та 1933 року ці норми вилучили з української мови, бо вирішили брати за взірець іншу мову. Як на мене, то треба довіритися мовознавцям - це буде справедливо й правильно. Економічні закони, як відомо, пишуть економісти, юридичні - юристи, тож цілком природно, що український правописний кодекс мають формувати вчені-мовознавці, які живуть в Україні й поза її межами. Можливо, їм доведеться реанімувати колишні форми. Але ж нові (чи нехай старі) норми доведеться використовувати не тільки мовознавцям, а й широкому загалові українських громадян. Чи буде це правильно? Чи всі освоять уніфікований правопис?
- Це не означає, що завтра всі спілкуватимуться рафінованою українською мовою. Діалект живий і завжди житиме - це цілком природно. А от суржик - протиприродний, і його треба викорінювати. Яким чином? Як змусити людей розмовляти грамотно?
- Не всі студіюватимуть граматику й носитимуть із собою купу словників. Але всі чують голоси з екрана телевізора, читають газети тощо. Тому велика роль у пропаганді грамотного слова належить взірцям мовних норм: газетярам, працівникам радіо й телебачення. Інколи мені просто страшно вмикати телевізор, особливо деякі канали - така "грамотна" мова там…
- Хтось повинен відповідати за мовний розгардіяш в Україні: засновник ЗМІ, головний редактор, рекламодавець. З іншого боку, хтось має реагувати на помилки: фіксувати їх, добиватися, щоб вони не повторювалися. В Україні мусить бути Державний комітет із мови, й це не мій винахід, так себе шанують і оберігають свою мову чехи, поляки, французи та інші народи.
http://pv.poltava.ua/index.php?dn=news&to=art&id=112ОПИТУВАННЯ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ
А РЕЙТИНГИ "Ж...Ю" ПОВЕРТАЮТЬСЯ...
Аскольд Єрьомін, "Високий Замок", 17.02.2009, Львівська обл.
Барометром суспільних настроїв є соціологія - тож до неї і звернемося. Дані свого опитування громадської думки оприлюднив цього тижня "ФОМ-Україна".(Звісно, краще було би порівняти дані кількох соціологічних служб, тим більше що цей "ФОМ" має "коріння" у Росії, - але інші служби одночасно з цією не зголосилися). Результати для "помаранчевих" політиків більш ніж невтішні. Якщо не катастрофічні... Дії Президента України Віктора Ющенка схвалює 5,3% населення, не схвалює - 90,7%, повідомив на прес-конференції у Києві гендиректор "ФОМ-Україна" Олександр Бухалов. За його словами, у січні 2008 року дії глави держави схвалювали 34,8% українців, не схвалювали - 56%. Тож падіння протягом року - майже 30% довіри. На перший погляд, у Прем'єр-міністра України Юлії Тимошенко картина трохи ліпша. Її дії схвалюють зараз 31,1% опитаних, не схвалюють - 62,3%. Утім, динаміка в Тимошенко також негативна, хіба що рейтинг падає трохи повільніше, ніж у Ющенка. У січні 2008 року, повідомив пан Бухалов, дії глави уряду схвалювали 52,7%, не схвалювали - 33,6%. Тобто протягом року Тимошенко втратила понад 20% довіри.
Звичайно, під час світової економічної кризи падає довіра практично до всіх політиків, які перебувають при владі. Усе просто: народ біднішає - рейтинги головних чиновників "худнуть" на очах. У Польщі впала довіра до прем'єр-міністра Дональда Туска, тому що впав злотий і зросло безробіття. У США рейтинг Барака Обами ще тримається, бо президента щойно обрали, просто ще не встиг "облажатися", - зате економічний ідіотизм Джорджа Буша мав наслідком його приголомшливу поразку на виборах. Навіть у Росії народ уже трохи менше вірить у "добрих царів" Путіна й Медведєва. Рубль "накривається", заводи зупиняються... Але рейтинги українських лідерів падають чи не найшвидше у світі. І винна у цьому не лише криза, хоч Україну вона теж не обминула...
Більша частина скандального засідання Ради національної безпеки й оборони, на якому мала місце словесна перепалка Ющенка й Тимошенко, відбувалася за зачиненими дверима - після виступу Президента, під час якого він жорстко розкритикував прем'єра за газові угоди з Росією, пресу із зали попросили. А виявляється, там було багато цікавого! Про подальший хід засідання розповіло вчора українцям інтернет-видання "Українська правда". Не діалог, а пісня!
Тимошенко: - Це не засідання Ради національної безпеки, а шабаш, який прикриває корупцію...
Ющенко: - Треба з арифмометром ходити, щоб зрозуміти, як Юлія Володимирівна вчить нас ділити та множити... Юлія Володимирівна, ви граєте шоу, сходіть ще раз до преси! Якби ви не були жінкою, мені було би легше з вами говорити. У вас дар до злодійства...
Тимошенко: - Ви довели Україну до дефолту в 1997 році!
Ющенко: - Юлія Володимирівна, ви регулярно крали той газ, а тепер повчаєте, як позбутися корупціонерів?! Ви на корупції побудували стосунки в парламенті! У вас все тримається на хабарах! І якщо не заплатите своїм партнерам у Верховній Раді, якщо вони не куплять собі черговий "Лексус", то вони до вас, вибачте, ж...ю повернуться!
Тимошенко: - Ідіть у суд, Вікторе Андрійовичу! Ваша прокуратура, ваше СБУ, якщо є порушення закону - відкривайте кримінальну справу!
Ющенко: - В який суд, Юлія Володимирівна? У ваш суд? У суд, який ви контролюєте?..
Аж "невдобно", чесне слово... Зате після ознайомлення з такою "дискусією" дані, які наводять соціологи, уже зовсім не дивують.
http://www.wz.lviv.ua/pages.php?atid=71689
* * * Повнотекстовий огляд регіональної преси. До випуску ввійшли матеріали, які з’явилися на шпальтах та в інтернет-версіях обласних та міських газет України по 19 лютого 2009 року включно.
Заявки на отримання друкованих версій, а також зауваження та пропозиції можна надсилати за адресою:
nekrsova@rada.gov.ua
або телефоном: 255-23-94,
Некрасовій Олені Станіславівні