Огляд реґіональної преси

Випуск 2, 16 січня  2009 р.

 
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
ГАЗОВУ ПРОБЛЕМУ - НА РОЗГЛЯД ПАРЛАМЕНТУ
"Рівне Вечірнє", 13.01.2009
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин 8 січня побував з робочою поїздкою у Тернопільській та Рівненській областях, під час якої прокоментував ситуацію з постачанням газу.

ГАЗОВА СЕСІЯ
Ярослав Іваночко, "Суботня Пошта", 13.01.2009, Львівська обл.
Народні депутати мають нагоду "випустити пару", обговорюючи газову ситуацію.

ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ
КОНТРАКТ ВІДКЛАЛИ НА П'ЯТЬ РОКІВ
Ярослав Іваночко, "Суботня Пошта", 13.01.2009, Львівська обл.
На п'ять років відкладено перехід армії на контрактну основу.

ОЛЕГ ЛУКАШУК: "ВІРЮ, ЩО В УКРАЇНІ ЗГУРТУЄТЬСЯ ДЕРЖАВНИЦЬКА ЕЛІТА НАВКОЛО УРЯДУ ТИМОШЕНКО"
Б. Демків, "Проскурів", 15.01.2009, Хмельницька обл.
Які підсумки минулого політичного року, які перспективи для країни у новому 2009-ому? Про це розмова з народним депутатом України Олегом Лукашуком.

ПОЛІТИКА ЕКСПРОМТІВ
Анна Новик, "Поступ плюс", 13.01.2009, Львівська обл.
Закінчився важкий 2008 рік, але гарантій, що рік прийдешній буде більш продуктивним, на жаль, немає жодних.

РЕГІОНАЛЬНА ВЛАДА
БЮДЖЕТ-2009: МОЖЛИВОСТІ ОБМЕЖЕНІ
Мирослав Кіндрачук, Богдан Вівчар, "Галичина", 15.01.2009, Івано-Франківська обл.
На сесії Івано-Франківської обласної ради затверджено головний фінансовий документ року - обласний бюджет. Коментар депутатів від фракцій обласної ради.

ВАЛЕРІЙ ТАРАТАСЮК: "МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ - ЦЕ ОСНОВНИЙ ОБ'ЄДНУЮЧИЙ ФАКТОР НАШОЇ ДЕРЖАВИ"
"Проскурів", 15.01.2009, Хмельницька обл.
В країні все очевиднішим стає розбалансування усіх трьох конституційних гілок влади.

ПОКА С ГАЗОМ, НО БЕЗ БЮДЖЕТА
Дора Дукова, "Вечерняя Одесса", 15.01.2009
И по поводу обращения к центральным ветвям власти насчет урегулирования ситуации с газообеспечением не договорились, и областной бюджет-2009 не приняли.

БЮДЖЕТ БОРГОВОЇ ЯМИ
Ірина Залецька, "Суботня Пошта", 15.01.2009, Львівська обл.
Не до розвитку: дожити б до 2010-го! Депутати вправляються у метафорах, обговорюючи львівський міський кошторис цього року.

ПОСЛЕ 15 ЯНВАРЯ ОТКЛЮЧАТ ГАЗ?
Александр Виноградов, "Украина-Центр", 14.01.2009, Кировоградская обл.
Вице-губернатор Василий Сибирцев довел до сведения журналистов ситуацию с природным газом по Кировограду и области.

БЮДЖЕТ-2009: НЕ БУДУВАТИМЕМО, АЛЕ Й НЕ БІДУВАТИМЕМО
"Молодий буковинець", 14.01.2009, Чернівецька обл.
Бюджет Чернівців на 2009 рік дозволить профінансувати всі захищені статті - зарплату, харчування в закладах освіти й медицини, закупівлю медикаментів, але не більше.

ВІКТОР БОНДАР ПРОСИТЬ УРЯД ЗАЛИШИТИ В ОБЛАСТІ КОШТИ НА ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ
Ирина Логуш, "Днепровская правда", 13.01.2009, Днепропетровская обл.
Голова Дніпропетровської облдержадміністрації Віктор Бондар доручив при формуванні бюджету області та міст передбачити максимально можливі кошти на енергозбереження.

ІЗ ГАЗОМ - БЕЗ ПРОБЛЕМ
Євген Лопушинський, "Зоря Полтавщини", 13.01.2009
Про це повідомив заступник голови Полтавської облдержадміністрації Сергій Ясинський.

ЛАВРИК ГАРАНТИРУЕТ, ЧТО ДО АПРЕЛЯ ГАЗА СУМЩИНЕ ХВАТИТ
Ирина Власова, "Панорама", 13.01.2009, Сумская обл.
Сумская область создала оперативный штаб для контроля над газообеспечением области.

2009 – РІК СХУДНЕННЯ: ОБЛАСНИЙ БЮДЖЕТ НАДГРИЗЕ ІНФЛЯЦІЯ
Любов Добринська, "Місто", 12.01.2009, Вінницька обл.
Держава поскупилась на соціально-економічний розвиток, енергозберігаючі технології та програму "Шкільний автобус".

ГОЛОВИ ОБЛАСТЕЙ НАМАГАЛИСЯ ВИРІШИТИ ГАЗОВЕ ПИТАННЯ
Ирина Логуш, "Днепровская правда", 13.01.2009, Днепропетровская обл.
12 січня голова Дніпропетровської облдержадміністрації Віктор Бондар взяв участь в селекторній нараді щодо ситуації із забезпеченням газом.

КРИТИКА ЧИННОГО ЗАКОНОДАВСТВА
КТО ХОЧЕТ УНИЧТОЖИТЬ РЫНКИ?
Нелля Карабышева, "Вечерняя Одесса", 15.01.2009
Одесские предприниматели примут участие во всеукраинской акции протеста против принятия законопроекта о местных налогах и сборах.

НА СВОБОДУ, НО НЕ НА РАБОТУ?
Аркадий Генкин, "Время", 13.01.2009, Харьковская обл.
Сидеть нельзя освободить. Знаки препинания в этой формулировке окончательно расставил в конце декабря Президент, подписав принятый Верховной Радой Закон "Об амнистии".

ДОЖИВЕМ ЛИ ДО МАЯ?
Марина Антонова, "Днепровская правда", 12.01.2009, Днепропетровская обл.
Главным вопросом «круглого стола» были последствия для финансовой системы Украины принятия Государственного бюджета на 2009 год и преодоление кризиса.

ЕКОНОМІКА
ГАЗОВИЙ ЦУГЦВАНГ: ЯК ТАК ДАТИ, ЩОБ НЕ ДАТИ?
Петро Західняк, "Галичина", 15.01.2009, Івано-Франківська обл.
Здійснилися передбачення тих песимістів, які запідозрювали, що підписані Росією угоди стосовно постачання газу до Європи ще нічого не означають.

ЧИ НАВЧИЛИСЬ МИ РОБИТИ ВИСНОВКИ?
Роман Шевчук, "Західний кур'єр", 15.01.2009, Івано-Франківська обл.
Новий 2009 рік у стосунках України та Росії традиційно почався зі скандалу - Україні відключили газ.

ГАЗ ЧЕРЕЗ "ОРЛОВКУ" НЕ ПОШЕЛ
Татьяна Жакова, "Вечерняя Одесса", 15.01.2009
Эксперты ведущих газовых компаний Франции и Италии, прибывшие для мониторинга транзита газа через Украину, ознакомились с измерительной станцией "Орловка".

ЕКОНОМІЯ ГАЗУ - ЦІНА НЕЗАЛЕЖНОСТІ
Стах Мірчук, "Західний кур'єр", 15.01.2009, Івано-Франківська обл.
ВАТ "Івано-Франківськгаз" розробило план заходів щодо обмеження споживання газу підприємствами, на яких це можливо.

РАЗРУХА ТЫ, РАЗРУХА… НЕ ВИДНО ЕЙ КОНЦА
Наталия Шеховцова, "Время", 14.01.2009, Харьковская обл.
Управленец-профессионал, ученый-агроном Виктор Емельянович Курьянов - о проблемах сельского хозяйства Харьковской области.

ГАЗ НА СЬОГОДНІ Є… ПРО ЗАВТРА НІХТО НЕ ЗНАЄ
Світлана Федас, "Рівне Вечірнє", 13.01.2009
Одне з найбільших підприємств області - "Рівнеазот" - знизило обсяги виробництва до мінімально можливого рівня - до пускового режиму.

ГАЗОВА БЛОКАДА: ЧОМУ РОСІЯ МОРОЗИТЬ ПІВСВІТУ?
Наталка Парова, "Нова Ера", 14.01.2009, Тернопільська обл.
Незважаючи на новорічні побажання та очікування, у 2009 рік людство увійшло із старими проблемами, які в цьому новому році лише більше загострилися.

ГАЗУ ЛЕДВЕ ВИСТАЧАЄ НА ОПАЛЕННЯ
"Молодий буковинець", 14.01.2009, Чернівецька обл.
Понад 12 мільйонів гривень заборгувала Чернівецька область за спожитий газ. Як наслідок, у разі зниження температури буковинці можуть залишитися без тепла.

ДОВЕЛИ КОНЯ ДО СЛЁЗ
Наталья Киреева, "Крымская правда", 13.01.2009
Газовый конфликт российско-украинских взаимоотношений. Крайними окажутся экономика и население Украины.

РАБОЧИЕ ТРУБНОГО ЗАВОДА ЗАБАСТОВАЛИ И ОСТАНОВИЛИ ПРОИЗВОДСТВО
Александра Веснич, "Панорама", 13.01.2009, Сумская обл.
Работники "Завода утяжеленных бурильных и ведущих труб" ОАО "СНПО им. Фрунзе" требуют восстановления на работе своих товарищей, а также изменения условий труда.

СЕЗОН ЗАКІНЧЕНО, ЦУКРУ ВИСТАЧИТЬ
Оксана Кібкало, "Слобідський край", 13.01.2009, Харьковская обл.
Стратегію селян сьогодні визначає вигода, а її від вирощування буряків дуже мало.

РЕЙДЕРСКАЯ АТАКА "ПРИНУЖДЕНИЕ К ГАЗУ"
Владимир Чеповой, "Главное", 12.01.2009, Харьковская обл.
"Многим становится очевидным: мы стали не просто свидетелями очередного газового противостояния".

ГОРЬКИЕ УРОКИ "СЛАДКОЙ" ЖИЗНИ
Н. Сиряк, "Крымские известия", 10.01.2009
Отечественной сахарной отрасли нынешний экономический кризис не в диковинку - она его переживает самостоятельно уже не первый год.

ЧИМ "ДИХАЮТЬ" ПІДПРИЄМСТВА ВІННИЧЧИНИ
Олександр Юрський, "Місто", 09.01.2009, Вінницька обл.
Як "стовпи" регіональної економіки переживатимуть кризу, хто з них втримається на поверхні.

ТОЧКА ЗОРУ
КРИЗА НЕ ЗВІЛЬНЯЄ ВІД ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ
М. Заворотько, "Проскурів", 15.01.2009, Хмельницька обл.
Нашій владі всіх щаблів необхідно діяти узгоджено в складний для країни період.

СЕРГЕЙ ТЕСЛЕНКО: "ПРОЕКТ НОВОГО ТРУДОВОГО КОДЕКСА ПРИНИМАТЬ НЕЛЬЗЯ!"
Елена Зеленина, "Время", 15.01.2009, Харьковская обл.
Председатель Объединения профсоюзов Харьковской области Сергей Тесленко - о проекте нового Трудового кодекса.

УРОКИ "ГАЗОВОГО КОНФЛІКТУ"
Євген Слобожан, "Главное", 13.01.2009, Харьковская обл.
Які ще претензії та звинувачення і в якій формі російські чинники надалі пред'являтимуть Україні  й коли і яку ціну прийме Україна за російський природний газ?

ЗАКОН І РЕЙДЕРСТВО: ХТО КОГО?
Василь Медвідь, "Слобідський край", 13.01.2009, Харьковская обл.
Фахівці обговорювали на засідання Харківського прес-клубу питання "Чи допоможе новий Закон захистити права власності та подолати рейдерство?"

ЕВРОПА ОСТАВИТ УКРАИНУ С РОССИЕЙ В ГАЗОВЫХ ЛУЗЕРАХ?
Ирина Свита, "Днепровская правда", 12.01.2009, Днепропетровская обл.
В ходе "круглого стола" эксперты назвали причины нынешней кризисной ситуации и спрогнозировали украино-российское газовое будущее.

ИГОРЬ КРИЛЬ: ГТС ДАЕТ ПРАВО ГОЛОСА ДЛЯ УКРАИНЫ В "ГАЗОВЫХ" ПЕРЕГОВОРАХ
"ДнепрИнфо", 12.01.2009, Днепропетровская обл.
Лидер партии "Единый Центр", народный депутат Украины Игорь Криль считает, что пока украинская ГТС пребывает в собственности нашей страны, Украина будет иметь право голоса в "газовых" переговорах.

ПОЧЕМУ НЕ ПРАВ "ГАЗПРОМ"
В. Алексеев, "Главное", 12.01.2009, Харьковская обл.
О причинах и следствиях газового противостояния в беседе с губернатором Харьковской области Арсеном Аваковым.

ПЕРСОНАЛІЇ В ПОЛІТИЦІ
БИТВА ЗА ДОРОГУ" УВЕНЧАЛАСЬ ПОБЕДОЙ
Юлия Вербицкая, "Днепр вечерний", 13.01.2009, Днепропетровская обл.
Народный депутат Михаил Соколов доказал, что предвыборные обещания можно и нужно выполнять.
РІВЕНЬ І ЯКІСТЬ ЖИТТЯ
СТОИМОСТЬ МЕДПРЕПАРАТОВ РЕГУЛИРУЕТ ДОЛЛАР
Наталья Топоркова, "Время", 14.01.2009, Харьковская обл.
Лекарства в Украине опять подорожали. Импортные за последние месяц-два выросли в цене в 1,5-2 раза, отечественные - не так резко, но тоже заметно.

НЕОПЛАЧЕНІ МІЛЬЙОНИ
Ірина Цицак, "Суботня Пошта", 13.01.2009, Львівська обл.
Від несвоєчасної виплати зарплати найбільше потерпають мешканці Львова, Борислава, Дрогобича, Нового Роздолу, Самбора та Стрия.

ГОД ПРОШЕЛ - ПОЧТОВЫЙ ЯЩИК ОТКРЫВАЮ…
Татьяна Буряковская, "Время", 13.01.2009, Харьковская обл.
В нынешнем году харьковские власти планируют повысить тарифы на обслуживание жилья для домов коммунальной собственности.

СКАНДАЛИ
ВІТАЛІЙ ОЛУЙКО НЕ ВВАЖАЄ СЕБЕ ВИННИМ... 
"Проскурів", 15.01.2009, Хмельницька обл.
Звернення ректора Хмельницького університету управління та права Віталія Олуйка щодо ситуації навколо звільнення його з цієї посади.

ОЛІЙНИК ПОДАВ У ВІДСТАВКУ - ЧЕРЕЗ СУДДЮ ЗВАРИЧА
Іван Фаріон, "Високий замок", 13.01.2009, Львівська обл.
Колишній губернатор Львівщини каже, що вчинив як європейський політик.

НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ
НА ГРАНИ КАТАСТРОФЫ
Геннадий Рыбченков, "Украина-Центр", 14.01.2009, Кировоградская обл.
На "Ингульской" бьют в набат. Грядет катастрофа - других слов уже не применяют, - грозящая городу в случае остановки шахты.

КОГДА ЖЕ ПРИДЕТ ИХ ЧЕРЕД?
Олег Суслов, "Вечерняя Одесса", 13.01.2009
Последние новости из района, где пираты удерживают "Фаину", настораживают.

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

ГАЗОВУ ПРОБЛЕМУ - НА РОЗГЛЯД ПАРЛАМЕНТУ
"Рівне Вечірнє", 13.01.2009
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин 8 січня побував з робочою поїздкою у Тернопільській та Рівненській областях, під час якої прокоментував ситуацію з постачанням газу.

 У цій поїздці його супроводжував голова Рівненської обласної організації Народної партії, народний депутат України Микола Шершун.
Під час зустрічі з журналістами Володимир Литвин прокоментував ситуацію з постачанням газу. Голова Верховної Ради запевнив, що після нещодавніх відвідин Москви та переговорів із керівниками Верхньої та Нижньої палат російської Думи, а потім - бесід із Президентом України Віктором Ющенком, прем'єр-міністром Юлією Тимошенко та головою правління НАК "Нафтогаз України" Олегом Дубиною він винесе проблему постачання російського блакитного палива в нашу країну та Європу в цілому на розгляд найвищого законодавчого органу, оскільки вона потребує комплексного розв'язання. Володимир Литвин підкреслив, що в газовому питанні Україна віддала інформаційний простір Росії, відтак в очах світу наша країна постає як головний винуватець. Спікер також зауважив, що європейське співтовариство хоче мати передбачуваність, стабільність і впевненість, додавши при цьому: "Українські громадяни не повинні бути заручниками напружених стосунків на рівні керівників двох країн".
http://www.rivnepost.rv.ua/showarticle.php?art=020022

ГАЗОВА СЕСІЯ
Ярослав Іваночко, "Суботня Пошта", 13.01.2009, Львівська обл.
Народні депутати мають нагоду "випустити пару", обговорюючи газову ситуацію.

 Недовірою може закінчитися газова війна для українського уряду. Учора лідер найбільшої у парламенті фракції Партії регіонів Віктор Янукович заявив, що його політична сила подасть на розгляд Ради проект резолюції про недовіру Кабінету Міністрів.
"Некомпетентність, безвідповідальність, роз'єднаність влади і авантюрний підхід до вирішення газового питання, що привели країну на межу катастрофи, стали причиною того, що Партія регіонів сьогодні подасть до парламенту проект резолюції про недовіру уряду", - йдеться у заяві партії з цього приводу.
На сьогоднішнє засідання ВРУ також були запрошені Президент та прем'єр-міністр. Утім сумнівно, чи з'являться перші особи держави у парламенті. Про це заявляли самі обранці.
На учорашній погоджувальній раді фракцій також було вирішено почати роботу парламенту зі спеціального засідання за участю Президента, на якому обов'язково заслухати звіт уряду.
Фракція БЮТ пропозицію заслухати інформацію уряду щодо газового питання підтримала. Її лідер Іван Кириленко навіть заявив, що сама коаліція пропонує, аби уряд від­звітував про стан справ у газовому секторі.
"Перше рішення ради коаліції - заслухати саме інформацію уряду щодо газу. Ми абсолютно підтримуємо цю ідею", - сказав І. Кириленко. Разом з тим він зробив невелике, але дуже суттєве уточнення про те, що це питання має обговорюватися у ВР у формі інформації Кабміну, а не звіту уряду, на чому наполягає ПР. "Режим звіту - це зовсім інший режим розгляду у Верховній Раді", - зазначив він.
Комуністи ж пропонували провести сьогоднішнє засідання Ради у закритому режимі, не допускаючи представників ЗМІ, оскільки, якщо відбудеться відкрите засідання парламенту, то "депутати просто випустять пару".
"І не виключено, що ми почуємо, що з українського боку все було зроблено добре, а провина тільки Росії. Зважаючи на це, я пропоную подумати над тим, щоб розмова була відкритою і принциповою, та провести завтра розгляд питання при закритій процедурі", - наголосив народний депутат від КПУ Адам Мартинюк.
Про успіх у намаганнях відправити уряд у відставку ще зарано говорити, каже віце-спікер Микола Томенко. Партії регіонів не вдасться відправити уряд у відставку до кінця цієї сесії, бо Верховна Рада не зможе навіть гіпотетично розглянути це питання за такий короткий термін. Процедура відставки уряду регламентована законом про Кабінет Міністрів, і навіть якщо Партія регіонів у вівторок зранку внесе постанову про недовіру уряду, то її розглянуть не раніше 3 лютого.
"Найпростіші арифметичні підрахунки свідчать про те, що потрібно щонайменше 17 днів для того, щоб підготувати це питання", - зазначив М.Томенко. "Якщо мінімально всі терміни витримати, то це буде розглядатися не раніше 3 лютого ", - додав заступник голови ВРУ.
http://www.lvivpost.net/content/view/2837/94/

ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ

КОНТРАКТ ВІДКЛАЛИ НА П'ЯТЬ РОКІВ
Ярослав Іваночко, "Суботня Пошта", 13.01.2009, Львівська обл.
На п'ять років відкладено перехід армії на контрактну основу.

Про це йдеться в указі Президента Віктора Ющенка, який він підписав для введення в дію рішення Ради національної безпеки та оборони.
 Відтак до 2015 року українських юнаків, як і минулими роками, справно призиватимуть до служби у війську.
"Рада національної безпеки й оборони України пропонує Президентові підтримати пропозиції Міністерства оборони України про тимчасове припинення скорочення чисельності озброєних сил України і перехід на комплектування військ (сил) військовослужбовцями виключно за контрактом, залишивши комплектування Збройних сил України як за контрактом, так і за призовом", - йдеться в указі. Відповідно до документа, чисельність Збройних сил України до 2011 року становитиме 162 тисячі військовослужбовців і 50 тисяч працівників із забезпечення функціонування ЗСУ.
Крім того, глава держави вимагає також внести зміни в держ­програму розвитку ЗСУ на 2006 - 2011 роки  стосовно чисельності армії до 2011 року. Відповідно до документа, Мін­оборони повинне подати пропозиції про продовження до 2015 року терміну переходу на комплектування Збройних сил України лише військовослужбовцями, які проходять військову службу за контрактом.
РНБО рекомендувала Ющенку підтримати пропозиції Міністерства оборони: щодо тимчасового припинення скорочення чисельності ЗС і переходу на комплектування військ військовослужбовцями лише за контрактом, при збереженні комплектування військ як за контрактом, так і за призовом; визначення чисельності ЗС до 2011 року в кількості 162 тис. військовослужбовців і до 50 тис. працівників для забезпечення діяльності і функціонування ЗС.
Відмова від повного переходу ЗСУ на контрактну основу не стало несподіванкою - ще торік міністр оборони Юрій Єхануров заявив, що відповідна програма реформування і розвитку армії фактично провалена через недостатнє фінансування. А план переходу на контрактну основу узагалі був профінансований на чверть від потреби.
Та й цьогоріч фінансування українського війська не краще - 17,3 млрд грн. Це, як і торік, менше, аніж вимагав Президент.
Про незадовільне фінансування Збройних сил заявила і РНБО. У своєму рішенні Рада безпеки відзначила недостатній рівень боєздатності ЗС, їх оснащення новітнім озброєнням і військовою технікою.
Керівник парламентського комітету з питань національної безпеки та оборони, екс-міністр оборони Анатолій Гриценко відповідальність за провал переходу на контрактну службу поклав на Віктора Ющенка.
"Віктор Ющенко підвів риску під своєю ж обіцянкою повністю перевести армію на контракт з 2010 року", - резюмував А.Гриценко.
http://www.lvivpost.net/content/view/2834/180/

ОЛЕГ ЛУКАШУК: "ВІРЮ, ЩО В УКРАЇНІ ЗГУРТУЄТЬСЯ ДЕРЖАВНИЦЬКА ЕЛІТА НАВКОЛО УРЯДУ ТИМОШЕНКО"
Б. Демків, "Проскурів", 15.01.2009, Хмельницька обл.
Які підсумки минулого політичного року, які перспективи для країни у новому 2009-ому? Про це розмова з народним депутатом України Олегом Лукашуком.

 - Відрадно те, що, здається, наш Президент почав усвідомлювати, що вартує для держави стабільність у роботі парламенту, - зауважив Олег Григорович. - Підставою для цього висновку може слугувати той факт, що з Секретаріату Президента поменшало некоректних заяв на адресу Юлії Тимошенко, що Віктор Ющенко вже не проголошує вимог щодо розпуску парламенту, що він підписав бюджет на 2009 рік. Не знаю, як події розгортатимуться там надалі, бо саме від Президента і його оточення залежить насамперед політична стабільність у парламенті, країні. Але те, що Верховна Рада запрацювала, що крім уряду, на проблему кризи звернули увагу і на Банковій, і в Нацбанку, засвідчує той факт, що в Україні почала згуртовуватися еліта, якій не байдужа доля власної держави, і центром її консолідації, на моє переконання, виступає якраз уряд та його керівник Юлія Тимошенко.
- Що скажете про газовий конфлікт Росії з Україною, адже його вже відчула економіка країни?
- Звичайно, усі ці факти не можуть не викликати обурення, адже вочевидь ціни на газ,   які виставила нам Росія, економічно необґрунтовані. Німці, скажімо, платять за тисячу кубів газу 300 доларів, а українцям підіймають ціну до 450 доларів, при тому, що у світі визначилася тенденція до падіння цін на нафту та газ. Звичайно ж, Росія діє у цьому питанні тенденційно й недружньо, не ховаючи явного політичного підґрунтя своєї позиції. Але хотілося б також, щоб і керівництво України, насамперед на рівні Президента, займало більш визначену позицію щодо відносин з Росією, навчилося сідати за стіл переговорів у вирішенні подібних конфліктних питань. Проте слід визнати, і про це на днях недвозначно заявив наш перший віце-прем'єр Олександр Турчинов, що в Україні є сили, які прагнуть повернути у двосторонні відносини між нашими країнами по продажу газу посередника.
- Як продовження цієї теми хотілося б почути вашу думку навколо ситуації з фінансовою кризою в Україні і зокрема позицію щодо дій Нацбанку.
- Вона вкрай негативна і фракція БЮТ займає категоричну позицію щодо того, що відбувається нині у банківсько-фінансовому секторі економіки країни. Ми ініціювали створення слідчої парламентської комісії, яка вивчає усі дії Нацбанку щодо рефінансування банківських установ, нас не може не обурювати той факт, що усі ці заходи в умовах кризи Нацбанк здійснив без узгодження з урядом. Нині вже є достатньо фактів, які свідчать, що ці дії  здійснювалися з очевидними порушеннями, на догоду окремим приватним комерційним банкам. Як, скажімо, пояснити, що понад 7 мільярдів доларів пішло на рефінансування банку "Надра", за яким стоять люди з президентського оточення? Хіба неочевидними є через це  факти спекуляцій з валютою в країні, коли курс долара штучно підіймається вверх?
- І все ж, яким бачиться рік 2009-й?
- Дуже складним. І хотілося, щоб усім нам вистачило здорового глузду зберегти уряд Юлії Тимошенко, який нині робить конкретні справи для подолання економічної кризи й тих непростих викликів, котрі постали перед країною.
Ще одне. В нашій політичній силі, в уряді Тимошенко, переконаний, все гаразд з державницьким мисленням. А от подібної відповідальності за долю держави я не бачу, найперше, в середовищі прихильників Президента, яким, здається, наступні президентські вибори  затьмарюють навіть інстинкт самозбереження нації, держави. Та переконаний, що в Україні вистачить здорових сил, аби гідно відповісти на усі ці виклики й проблеми. Тож принагідно вітаю вас зі Старим Новим роком, святом Водохреща й сподіваюся, що Йорданська вода отверезить чиїсь гарячі голови й освітить усі добрі справи тих, хто думає про благо нашого народу.

ПОЛІТИКА ЕКСПРОМТІВ
Анна Новик, "Поступ плюс", 13.01.2009, Львівська обл.
Закінчився важкий 2008 рік, але гарантій, що рік прийдешній буде більш продуктивним, на жаль, немає жодних.

 Політики, політологи та різного роду експерти намагалися підбити підсумки минулого року та зробити якісь прогнози на рік 2009, але Україна не належить до числа країн які легко піддаються погнозам на майбутнє - у нас зазвичай переважає експромт і найчастіше, експромт невдалий. Тож ми спробуємо трошки пригадати минуле та зазирнути у майбутнє по мірі можливого, адже українська політика доводить тезу: "Не можливе - можливе!".
Протягом усього 2008 року нашу державу роздерали "міжусобні війни" не лише між гілками влади, але й у різних політичних таборах. Рік був багатим на корупцію в судах, Помаранчева команда, пересварившись між собою, остаточно підписала політичне "розлучення" Тимошенко та Ющенка. Тішить лише те, що вони у своїх стосунках стали, нарешті, справді щирими та відкрито почали розповідати народу України, як вони один одного ненавидять. У цьому році ситуація в їх стосунках не зміниться, адже попереду вибори і можливо не лише президентські, а тому ідея "фікс" точить мізки обох сторін і поступатися, навіть заради України, ніхто не згоден.
У таборі "біло-блакитних" також стався розкол, вони втратили цінних гравців команди, таких як Богатирьова та Чорновіл. А ще глибока депресія Януковича в звязку із політичним аутсайдерством серйозно далася взнаки для партії, і навряд чи допоможуть лідеру "регіоналів" морозиво та шоколад, хіба дружня Росія трохи розрадить свого ставленика. Але й у цьому питанні Віктору Федоровичу, як то кажуть, не судилося, адже наприкінці року Тимошенко намагалася перебрати на себе лаври "російської вихованиці", хоча нинішня ситуація з російським газом може геть усе перекреслити, а може й навпаки збудувати ще міцніший місток "Путін - Тимошенко", знову ж таки експромти можуть все змінити.
Не допомогла Януковичу і його відданість "російській короні", адже тепер замало просто виступити на з'їзді партії "Единая Россия", щоб вся російська преса назвала тебе "хорошим хлопцем", так би мовити "нашим", серед "проамериканських зрадників", тим - хто об'єднає "історично братні" народи під крилом кремлівського орла. Тому і впав Віктор Федорович у глибоку депресію, адже він відчуває себе нікому не потрібним, проти нього Ющенко, Тимошенко, рідна партія і цілий світ. Але будемо сподіватися, що до початку передвиборчих президентських перегонів він трохи оговтається, адже це настільки колоритна фігура, що без нього і вибори не вибори, а тим паче президентські.
В цілому український політикум 2008 року здобув цінні уроки та навіть намагався з цих уроків висновки зробити, звісно ж, невдало. Віктор Андрійович, наприклад, нарешті крізь лакмусовий папірець кризи побачив хто вірний його президентській особі, а хто загроза престолу. Так він остаточно переконався, що цілеспрямовано під ним розгойдує крісло Тимошенко, допомагають їй у цьому "зрадники побратими" та "супер дієва опозиція". Хоча насправді до свого політичного краху він сам приклав руку. Політичні поминки по Президентові влаштовувати все ж таки зарано, адже він ще приховав кілька козирів у рукаві, а якщо не він їх приховав, то Віктор Балога точно щось придумає, щоб врятувати Президента, адже політичний каламбур Віктора Андрійовича, про те, що "Балога - це він" завжди містив у собі долю істини. Можливо, Віктор Андрійович зробить ставки на усе що має під час президентських виборів і якщо Україна до того моменту буде остаточно знесилена кризою та розбратом, або якщо у всього народу одночасно настане повна амнезія Ющенко знову увійде в образ "месії" та вдруге стане Президентом України переконавши народ, що він єдиний хто зможе його врятувати від зловісної урядової політики.
Для Юлії Володимирівни цей рік був прем'єрським, або просто вдалим. Хоча наприкінці року вона відчула що "до популізувалася". Її політика тотальних виплат принесла Україні шаленні показники інфляції, а ще й до того ж світова фінансово-економічна криза прийшла в Україну нежданним гостем. Юлія Володимирівна з усіх сил намагалася переконати усіх у тому, що нам криза не загрожує і що нічого боятися, ми захищені і чекаємо поки світле майбутнє постукається до наших дверей. Коли ж замість світлого майбутнього постукалася криза, то Тимошенко закликала негайно усіх об'єднатися перед ворогом біля воріт і боротися не на життя, а на смерть, звісно ж смерть політичну. Але скільки ж наших політиків готові пожертвувати своїм політичним життям на благо України? Поки що ніхто. А от хто точно нічого не боїться ми дізнаємося вже із списку кандидатів на пост Президента України цього року.
У 2009 році на нас чекають великі гладіаторські поєдинки за крісло №1 у державі, то ж варто підготуватися до видовищної феєрії та костюмованих вистав, хоча вони почалися ще з минулого року. Так всі політики традиційно на великі свята перевдягаються у вишиванки, Ющенко періодично перевтілюється у пасічника, Тимошенко - у шахтаря, Литвин - у комбайнера, а Янукович - у просвітителя, який продовжує вражати всіх своїми глибокими знаннями не лише в галузі політики, але й в мистецтві та літературі. Народні просвітителі, теперішля еліта нації, український політикум зруйнував у цьому році сам себе. Але вирок у професійній придатності та зношеності у політичному виробництві робитимуть громадяни.
Зараз багато експертів прогнозують можливість заворушень, але про це говорити рано, адже згідно з соціологічними дослідженнями поріг терплячості в українців доволі високий. Швидше за все зараз, коли після Різдвяних свят українці умиротворені, про масові виступи і мови бути не може, а от наприкінці лютого або навесні ситуація може підігрітися, а подекуди й накалитися першими гарячими променями світової кризи. Саме на цей період часу експерти прогнозують загострення і фінансової, і економічної, і соціальної, і політичної кризи, і це не минуче, адже наші політики домовлятися між собою не вміють, а часто й не хочуть.
У нас не має опозиції до влади, у нас є опозиція до народу. І заклики "хлопців з регіонів", що вони поведуть народ на барикади і врятують усіх від лихих правителів, як у казці залишаються тільки пустими словами. Адже саме ці "хороші хлопці" на початку 2008 року не давали нормально працювати парламенту блокуючи трибуну. Вони так прагнули довести усім, що без них навіть більшість не впорається, що відмовлялись голосувати навіть за власні законопроекти, забуваючи тим самим, що опозиція в парламенті створена не для того, щоб не давати йому працювати, а для того, що працювати спільно з більшістю та рівноцінно представляти інтереси меншості.
Тож політика перетягування канатів та взаємних звинувачень залишиться пріорітетною і в цьому році. Нічого не зміниться у владних відносинах, лише загостриться ситуація політично - владної кризи на фоні майбутніх виборів та газової суперечки з Росією, що до того ж, підриває імідж України у Європі.
Але що ж ми все про погане. В минулому році вчасно відхрестившись від нинішньої влади зявився новий багатообіцяючий політик Арсеній Яценюк. Не треба бути астрологом, щоб наперед сказати, що в 2009 році на нього може чекати стрімкий кар'єрний ріст і можливо навіть високий пост, адже політики народжені у кризі стають поводирями для народу, от тільки народу слід бути обережнішими у виборі своїх поводирів.
Отже, всі молодці, як могли так і працювали, а точніше не працювали. Так Регіони навчилися запозичувати досвід революціонерів та роботі з профспілками, БЮТ навчилися роботі з Регіонами, НУ-НС зрозуміли, що їм потрібно тяжіти до Тимошенко, а не йти на дно разом з Президентом, Президент навчився програвати, Тимошенко навчилася грати одразу на кілька фронтів, комуністи навчилися співпрацювати з "демократичною коаліцією", а Литвин став спікером. В нашій країні, як у казці: не можливе стає можливим. Тому всі щасливі та задоволені, а це означає, що рік вдався.
Але що ж народ? А народ поки що мовчки оцінює ситуацію, для нього цей рік не став надто вдалим, тисячі громадян залишилися безробітними, стрибки валюти з'їли значну частину заощаджень, люди втомилися від політичних інтриг та газових атак, але ще готові потерпіти, а потім експромтом здійснити маленький бунт на потопаючому кораблі на захист своїх прав, адже в нашій державі політика експромтів є пріорітетною, а головне часто дієвою.
http://postup.brama.com/usual.php?what=63114

РЕГІОНАЛЬНА ВЛАДА

БЮДЖЕТ-2009: МОЖЛИВОСТІ ОБМЕЖЕНІ
Мирослав Кіндрачук, Богдан Вівчар, "Галичина", 15.01.2009, Івано-Франківська обл.
На сесії Івано-Франківської обласної ради затверджено головний фінансовий документ року - обласний бюджет. Коментар депутатів від фракцій обласної ради.

Загальний обсяг доходів та видатків передбачено в сумі  1 414 187,2 тис. грн., що лише на півтора відсотка більше торішніх показників.
Як зазначила доповідач - начальник головного фінансового управління облдержадміністрації Любов Костів, на рівні минулого року фінансуватимуться захищені статті видатків на заробітну плату, енергоносії, медикаменти та продукти харчування для бюджетних установ. інші видатки (а це переважно господарські витрати, поточні і капітальні ремонти, придбання обладнання тощо) зменшуються на 30 відсотків. Це пов'язано з фінансово-економічною кризою в державі і вимагає від владних структур "економно, ефективно і за цільовим призначенням" використовувати кожну гривню бюджетних коштів.
Основними джерелами наповнення обласного бюджету будуть податки з доходів фізичних осіб та плата за землю (по 25 відсотків), що становитимуть відповідно майже 186 мільйонів та понад 26 мільйонів гривень. Ще 15,4 млн. грн. надійде від оплати ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами, а 2,1 млн. - від оренди комунального майна, що є у спільній власності територіальних громад області.
Загальний обсяг субвенцій з Держбюджету сягне 829,5 млн. грн., які буде спрямовано здебільшого:
- на виплату допомоги сім'ям з дітьми, малозабезпеченим сім'ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам і тимчасової державної допомоги дітям - 612 612,6 тис. грн.;
- на надання пільг та житлових субсидій населенню - 57 811,8 тис. грн.;
- на надання пільг з послуг зв'язку, житлових субсидій на придбання побутового палива і скрапленого газу, пільговий проїзд громадян окремих категорій та інше - решту коштів.
Левову частку бюджетних коштів буде використано на поліпшення медичного обслуговування населення - майже 271,5 млн. грн. На освітні заклади передбачено спрямувати понад 130,2 млн., на культуру - 44,5 млн., соціальний захист населення - 31,5 млн., фізкультуру і спорт - близько 10,5 млн. грн. Традиційно не вистачатиме коштів на підтримку розвитку агропромислового комплексу, житлово-комунального господарства, малого та середнього підприємництва і туризму в області.
На захист двох останніх галузей виступили депутати - заступник голови обласної ради Остап Дзеса та іван Підлетейчук. Обидва висловили, зокрема, стурбованість з приводу урядової постанови, яка "загонить у глухий кут" підприємливих людей, вимагаючи їх перереєстрації і повторної сплати ПДВ. За умов економічної кризи це, на їхню думку, недопустимо і вимагає адекватного реагування з боку Президента.
Депутати Зінаїда Болюк, Володимир Федорак і Богдан Борович говорили про необхідність серйознішого підходу до затвердження місцевих бюджетів, справедливішого розподілу додаткових дотацій з Держбюджету, виділення коштів на завершення будівництва обласної інфекційної лікарні. Щодо останньої, то голова ОДА Микола Палійчук повідомив: ще один корпус цієї медичної установи буде здано в експлуатацію до кінця року. Він також застеріг присутніх на сесії голів районних рад і міських голів, щоб  "відповідально поставились до прийняття місцевих бюджетів, бо після їх моніторингу, де будуть завищені фінансові призначення, цими порушеннями займатиметься прокуратура".
Розгляд бюджетного питання зайняв менше години. Депутати ухвалили також виділити з резервного фонду 100 тисяч гривень на допомогу потерпілим від газового вибуху в Євпаторії, зняли з виконання або ж прийняли до виконання низку депутатських запитів. У залі було оголошено заяву депутатської фракції "Наша Україна" з приводу газового конфлікту з Росією та про обрання новим головою цієї фракції Остапа Дзеси і висловлено подяку за "об'єднувальну місію в депутатському корпусі" попередникові - Богданові Заріцькому, який попросився у відставку за станом здоров'я.
Бюджет з обмеженими можливостями коментують депутати від фракцій обласної ради.
Остап Дзеса, заступник голови обласної ради, фракція "Наша Україна":
- Незважаючи на інвестиційну бідність бюджету, все ж чимало коштів виділено головним розпорядникам на ремонти, закупівлю інвентаря освіті та охороні здоров'я. Це десь близько 50 мільйонів гривень.
Проблемою, як на мене, буде наповнення дохідної частини. Адже до 80 відсотків бюджетів усіх рівнів формується за рахунок податку з фізичних осіб, що в умовах кризи здійснити буде нелегко. З другого боку, хотілося б, аби виконання передбачених робіт і освоєння коштів здійснювали наші підприємці. А це робочі місця, зарплати і податки. Нам дуже важливо захистити малий і середній бізнес та насамперед стимулювати розвиток зеленого туризму. Саме над цими проблемами працюватимемо у період підготовки до наступної сесії.
Олег Дащенко, член правління, виконавчий директор з питань готівково-грошового обігу НБУ, фракція БЮТ:
- Прийнятий депутатами бюджет - це максимум можливого, що можна буде зробити у нинішніх фінансово-економічних умовах. Звичайно, є недоліки, і про них говорили депутати - зокрема, щодо небезпек наповнення бюджету за рахунок податків з фізичних осіб, підтримки малого і середнього бізнесу. Вважаю, що й культуру потрібно було б забезпечити краще. Якщо людина, яка працює в цій галузі, приходитиме додому і не матиме за що хліба купити, то про яку культуру, відродження духовності можемо говорити?! Культура - духовна основа розвитку держави, а матеріальне будується і тримається на духовному. Розуміючи це, ми виходили з того, що маємо...
Лідія Дмитрів, завідувачка відділу хірургії Івано-Франківської центральної міської клінічної лікарні, фракція "Національний вибір":
- Насамперед скажу, що це не є бюджет області європейської держави. Він мав би бути виписаний зовсім інакше. Тому я й утрималася від голосування за нього. Зрозуміло, що розробники нашого бюджету змушені були працювати з контрольними цифрами. Але чи будуть його поправляти? Напевно, ні. Ми мали вже прецедент минулого року. Обіцяли поправити бюджет у березні. Але так і не поправили ані в березні, ані в квітні і навіть у вересні. А потім почалися всякі головоломки, незрозумілі для тих, хто не знає, де лежать гроші.
І нині у нас проблема із зарплатами, тож держава мусить її вирішити. інакше може статися соціальний вибух. Щодо самої медицини, яку я представляю, то вона більш-менш має підтримку. Але потрібно попрацювати, аби ті кошти не розтеклися, як вода поміж пальцями. Треба закупити декілька необхідних області апаратів і препаратів. і ми хочемо бачити таке прагнення з боку головного управління охорони здоров'я облдержадміністрації.
Ярослав Шинкарук, голова Косівської РДА, фракція "Відродження Прикарпаття":
- Безперечно, бажано було б мати кращий бюджет. Бо якщо взяти всі напрями діяльності, то недофінансування нашого району становитиме 8,5 мільйона гривень. В тому числі по органах місцевого самоврядування - 3,5 мільйона. Але якщо творчо підійдемо до формування бюджету на районному рівні, то зможемо своїми силами перекрити всі захищені статті, і люди всі 12 місяців будуть із зарплатою і передбачуваними надбавками.
Зрештою, попри економічно-фінансову кризу передбачаємо виділити 2,3 мільйона гривень на добудову соціально-культурних об'єктів. Зокрема шкіл у Косові, Шешорах, шкільного довгобуду у Бабині. Здійснюватимемо й пошукові експертні роботи, виготовлятимемо проектно-кошторисну документацію на соціальні об'єкти, найбільш потрібні для життєдіяльності району.
Зінаїда Болюк, начальник управління освіти і науки ОДА, фракція УНП:
- Бюджет прийнято, і слава Богу, що він є. Бо який би він не був, з ним краще, ніж без нього. Освіта має в ньому більш-менш нормальні цифри, не гірші, ніж торік. Ми навіть трохи грошей віддали культурі. Найбільше непокоюся за наповнення бюджету і надходження коштів.
Мене тривожить ситуація у п'яти районах. Знаємо, що бюджет формується на кількість населення або на кількість учнів. У Городенківському, Тлумацькому, Снятинському, Галицькому, Рогатинському районах є велика мережа бюджетних установ. Це школи, ФАПи, бібліотеки, клуби, амбулаторії, сільські ради, а населення мало. і виходить, що їм вистачає бюджетних коштів лише на вісім-дев'ять місяців на зарплату й енергоносії, і нічого не залишається на розвиток. Декілька років закладають додаткову дотацію для усунення цих диспропорцій, на 2009-й передбачено 23 мільйони гривень. Моя пропозиція така: спочатку потрібно підтримати ці п'ять районів, а потім інші, де менша мережа бюджетних установ і краще наповнення бюджету, оскільки у них є ефективно працюючі підприємства.
http://www.galychyna.if.ua/index.php?id=single&no_cache=1&tx_ttnews[tt_news]=4237&tx_ttnews[backPid]=24

ВАЛЕРІЙ ТАРАТАСЮК: "МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ - ЦЕ ОСНОВНИЙ ОБ'ЄДНУЮЧИЙ ФАКТОР НАШОЇ ДЕРЖАВИ"
"Проскурів", 15.01.2009, Хмельницька обл.
В країні все очевиднішим стає розбалансування усіх трьох конституційних гілок влади.

 І мимоволі себе запитуєш, а яка нині роль місцевого самоврядування, нас, депутатів міських, районних, обласних рад, які належать до представницької гілки влади, на яку, переконаний, нині лягла основна відповідальність за стабільність у державі? Бо місцеве самоврядування в Україні, місцеві територіальні громади є одним з головних складових та факторів, на яких тримається наша держава. Тож хочеться загострити увагу на окремих важливих, на мою думку та думку багатьох моїх колег, питаннях. Адже кожен з нас, депутатів місцевих рад, може задати собі слушні запитання: чому протягом останніх років за умов політичної, а останнім часом і економічної нестабільності, кризи в країні ефективно працюють саме органи місцевого самоврядування? Чому в сучасних доволі складних умовах органи місцевого самоврядування спільно з територіальною громадою у змозі швидко та ефективно приймати важливі, актуальні, а головне, ефективні рішення, що спрямовані на забезпечення життєдіяльності та розвитку громади та міста в цілому? Чому, зрештою, в сесійній залі Хмельницької міської ради на відміну від вищого законодавчого органу країни під час роботи сесії ні  у кого і думки не виникає вдаватися до блокувань трибуни, нищити мікрофони, вдаватися до будь-яких інших дій, що створюють негативний імідж парламентаризму як такому? Чому на одній сесії міської ради в Хмельницькому, попри їх гостроту та спірність, приймається протягом одного дня більше рішень, ніж центральними органами влади протягом кварталу, а то й півроку? Чому попри всі складнощі, що існують сьогодні, кожен орган місцевого самоврядування - чи то в місті, чи то в селищі - докладає всіх зусиль, щоб його територіальна громада була забезпечена необхідним, а люди не втратили віру та надію в державу, країну, за незалежність якої ми проголосували 17 років тому?  Яким чином органам місцевого самоврядування за умов економічної кризи, великих інфляційних процесів та девальвації національної валюти - гривні поки вдається втримувати ситуацію?
Це далеко не повний перелік болючих питань, які кожен з нас, представників місцевого самоврядування, місцевих територіальних громад, маємо велике бажання задати та головне, отримати на них змістовні відповіді від окремих керівників, що працюють в державних установах на Печерських пагорбах у Києві. Але сьогодні навряд чи ми їх отримаємо. Переконаний, якби ми бачили там швидкі ефективні дії, що спрямовані назустріч місцевим громадам у питаннях спільного подолання кризи, ми б і не ставили ці болючі питання.
Але відповідь на ці запитання є. Вона полягає в тому, що головною метою в діяльності для органів місцевого самоврядування, яким надали свою довіру відповідні територіальні громади, є добробут як окремої людини, так і громади в цілому, забезпечення життєдіяльності того міста, селища, села, де ці органи працюють, цілодобове вирішення безлічі малих та великих проблем і завдань, від яких залежить життя людей.
Саме мета забезпечення щоденного добробуту, життєдіяльності наших міст і сіл є тим головним об'єднуючим фактором, який спонукає кожного з нас, попри наші різні політичні погляди, спрямовувати свої сили, досвід та можливості задля вирішення саме цих завдань. Переконаний, що саме цей об'єднуючий фактор і може стати тією загальнонаціональною ідеєю об'єднання, про відсутність якої вже кілька років сперечаються політики.
Ми чекаємо і сподіваємося, що держава нарешті повернеться до місцевого самоврядування обличчям, змінивши принципи формування бюджету, зробивши акцент на регіони, як це обіцяють нам щоразу під час тих чи інших загальнодержавних виборів.
Сьогодні ж ми вимушені констатувати, що в останні кілька років за умов перманентної політичної кризи в країні одним з найважливішим  підґрунтям, яке забезпечує функціонування як країни в цілому, так і регіонів зокрема, є інститут місцевого самоврядування. І нині важко взагалі  собі уявити, які б відбувалися в країні процеси, якби органи місцевого самоврядування через якісь причини припинили б виконання своїх функцій. Переконаний, цього не станеться. Не станеться тому, що ми - свідомі патріоти свого міста або селища, свого регіону, своєї країни, своєї територіальної громади, свого народу. Нам тут жити і дивитися в очі тисячам людей, які довірили нам на кілька років свою долю, своє майбутнє, своє життя. Перефразовуючи відомий вислів часів Великої Вітчизняної війни, скажу так: "Нам відступати немає куди - за нами наші люди, за нами - наше улюблене місто, ім'я якому Хмельницький".
Можу, як і кожен мій колега-депутат з міської ради, запевнити жителів нашого міста, що ми і в подальшому докладатимемо всіх зусиль задля досягнення нашої спільної мети -   забезпечення щоденного добробуту, затишку та належних умов життєдіяльності як для кожного окремо жителя зокрема, так і для розвитку міста Хмельницького в цілому. Переконаний, що разом, спільними зусиллями ми обов'язково будемо і в подальшому крокувати в цьому напрямку.
Принагідно ще раз вітаю усіх хмельничан з новорічними та Різдвяними святами, щедрої вам куті у надвечір'ї під Старий Новий рік та перед Йорданським святом.

ПОКА С ГАЗОМ, НО БЕЗ БЮДЖЕТА
Дора Дукова, "Вечерняя Одесса", 15.01.2009
И по поводу обращения к центральным ветвям власти насчет урегулирования ситуации с газообеспечением не договорились, и областной бюджет-2009 не приняли.

 22-я сессия Одесского областного совета, первая в наступившем году, выдалась самой непродуктивной за весь созыв. Вдобавок забарахлила, а потом и вовсе отказала электронная система голосования - не верь после этого в число "13"...
Рядом со словом "кризис" в последние дни появилось еще одно - "газ". В начале сессии в повестку дня включили инициированный фракцией Партии регионов вопрос об обращении к Президенту и Премьер-министру "О принятии срочных неотложных мер по урегулированию ситуации с газообеспечением потребностей народнохозяйственного комплекса и населения Украины". Но прежде дали слово главе облгосадминистрации. Николай Сердюк сообщил о критической ситуации с обеспечением теплом в южном регионе области - в Измаиле, Тарутинском, Болградском, Ренийском и Измаильском районах. Газ в эти районы поступает по газопроводу Гребенники (Одесская область) - Каушаны (Молдова) и дальше идет в Орловку (Измаильский район). Проблема в том, сообщил губернатор, что приднестровская сторона полностью выкачала газ на участке Гребенники - Каушаны. Задвижку закрыли, но, по словам губернатора, газа в южных районах хватит на 5-6 дней. Если переговоры по газу не дадут, наконец, положительных результатов, то созданным в облгосадминистрации штабом разработан план действий: аварийные источники электропитания доставят в районные больницы пограничники; население переведут на электроотопление; есть запасы угля, которые тоже пойдут в дело. Более 200 детей из приютов будут эвакуированы - даже такая, военная, терминология звучала на сессии...
Ситуация под контролем, поэтому, высказал мнение Николай Сердюк, не нужно сейчас направлять обращение, тем более, что оно "обижает первых лиц государства".
В тексте обращения регионалы, действительно, первых лиц не пощадили - предлагая им "взять на себя персональную ответственность", а в случае "нежелания решить вопрос жизнедеятельности хозяйства и населения в безопасном режиме, сложить свои полномочия и добровольно уйти в отставку". Регионалов поддержала фракция Блока Наталии Витренко, но возражали бютовцы. Прозвучали предложения об изменениях в тексте, чтобы их обсудить, собирали согласительный совет, а в итоге - ни первый, ни второй варианты обращения не были приняты.
Сессия, которая планировалась как бюджетная, и со своей основной задачей не справилась. Из информации начальника главного финансового управления облгосадминистрации Марины Зинченко стало известно, что общий объем доходов областного бюджета на 2009 год планируется в сумме 2239 млрд. грн. В нынешнем году доходную часть не будут пополнять сборы с транспортных средств и за загрязнение окружающей среды - эти средства осядут в городском бюджете, и связано такое решение с подготовкой к Евро-2012. Отсутствуют в проекте главного финансового документа расходы на Театр оперы и балета. Сильно сокращен бюджет развития, о субвенциях из государственного бюджета можно только мечтать...
Обсуждение проекта бюджета было бурным. Многие депутаты отмечали, что обсужденные в комиссиях цифры расходов изменились в сторону уменьшения после рассмотрения документа в бюджетной комиссии. Например, председатель комиссии по здравоохранению, член Партии регионов Людмила Будяк обнаружила, что сняты 15 миллионов гривен, предназначенных на покупку медикаментов.
Поскольку на 7 миллионов гривен предлагалось уменьшить расходы в сфере образования и науки, зашла речь о детских интернатах: кормить детей из расчета 13 гривен на ребенка в день и лечить из расчета 8 гривен в год невозможно.
Где взять недостающие средства? Сергей Веселов (фракция БЮТ) предложил перераспределить на здравоохранение 10 миллионов гривен, предназначенных для внесения в уставный фонд ЗАО ФК "Черноморец". Антон Киссе ("Народная инициатива") предложил сократить расходы на содержание аппарата облсовета...
В результате при голосовании документ поддержали только 56 депутатов. В "непрохождении" проекта председатель облсовета обвинил фракцию БЮТ, не преминув заметить, что при случае поставит об этом в известность Юлию Тимошенко...
Что дальше? Узнав о результатах голосования, возопили руководители районов области - как им свои бюджеты принимать?
На брифинге после сессии Николай Скорик сказал:
- Ничего страшного. Пока будем жить по 1/12 прежнего бюджета. Партия регионов объединит вокруг себя здоровые силы, а через 10 дней, подготовив и проект бюджета развития, примем областной бюджет в полном объеме.
Рассмотрела сессия ряд кадровых вопросов. В частности, директором Одесского театра юного зрителя имени Н. Островского назначен Эдуард Остапчук, директором Одесского музея западного и восточного искусства - Владимир Островский.
http://vo.od.ua/article/9873

БЮДЖЕТ БОРГОВОЇ ЯМИ
Ірина Залецька, "Суботня Пошта", 15.01.2009, Львівська обл.
Не до розвитку: дожити б до 2010-го! Депутати вправляються у метафорах, обговорюючи львівський міський кошторис цього року.

 У стінах міської Ратуші було гаряче. Львівські депутати активно обговорювали, за який кошт буде жити місто цього року. Та результату наразі так і не досягли. Проект бюджету наразі і залишився проектом, причому... міфіч­ним. Цьогорічний бюджет міста буде очікувано мінімальним, і, на думку більшості депутатів міської ради, у дохідній частині є нереальним для виконання. Про капітальні ремонти на цей рік місту доведеться забути. Львів погашатиме старі борги і намагатиметься без втрат протриматись до наступного року.
Найбільше критики викликає дохідна частина загального фонду бюджету міста. Цього року заплановано отримати в скарбницю міста понад 1,8 млрд грн, тобто майже наполовину більше, ніж торік. Уже зараз депутати міської ради одноголосно заявляють: досягнути такого результату в умовах нинішньої економічної ситуації в Україні  не реально.
- Кабмін прийняв популістський бюджет, оскільки контрольні цифри залишились на рівні минулого року. Хоча вже з другого півріччя 2008-го було зрозуміло: доходи падатимуть і перевиконання, яке було в першому півріччі, до кінця року знівелюється. Вже зараз бачимо, що ми не зможемо виконати показників з доходів фізичних осіб, адже через кризу були значні скорочення. Тому цього року насамперед фінансуватимуть захищені статті - зарплата, енергоносії, а вже на решту будемо фінансувати інші заходи. Сподіватись на капітальні ремонти не варто. Добре, якщо вдасться завершити минулорічні, - стверджує Андрій Стецьків, голова постійної депутатської комісії фінансів та планування бюджету ЛМР.
Чиновники Ратуші  налаштовні оптимістичніше. Серед позитивів нового бюджету Олег Синютка, перший заступник міського голови, називає зростання видатків на освіту, культуру, житлово-комунальне господарство. А щодо доходів, то основні надії на поповнення скарбниці міста Андрій Садовий, міський голова Львова, покладає не на продаж майна і землі, а на муніципальні запозичення і кредити.
- Зараз ми маємо докласти максимум зусиль для того, щоб не втратити обертів. Тому нам необхідно налагодити роботу з банками щодо муніципальних запозичень і кредитів. І при цьому добиватись максимальних відстрочок повернення, - наголосив Андрій Садовий.
Іншими словами - Львів все глибше пірнатиме у боргову яму, перші наслідки якої вже почали даватися взнаки.
Тим паче нереальним, особливо враховуючи загальнодержавні тенденції до економії, виглядає бюджет розвитку міста. Його пропонують утричі більшим, ніж минулого року - 610 млн грн. Як виявилось, це заплановані видатки на інфраструктуру до Євро-2012, які змушує прийняти місто Кабмін. Навіть минулорічний бюджет розвитку, попри те, що чверть доходів становили запозичення, Львів так і не спромігся виконати. А цього року  місто розпочало новий бюджетний рік з боргами, а це майже 79 млн грн за капітальні ремонти доріг, шкіл та інших об'єктів.
Чи не єдиний пункт економії, пропонований у проекті бюджету, - скорочення апарату виконавчої влади на 86 осіб. Результат на тлі загальних дір бюджету просто сміхотворний - 6 млн грн.
Місто тріщить по швах, і чи вдасться  владі втримати господарку і якою ціною це досягатимуть, наразі не відомо. Рятівною соломинкою можуть стати зміни до Держбюджету, згідно з якими усі (замість сьогоднішніх 75%) доходи від землі, а також збільшена частка податку з доходів підприємств, залишатимуться у бюджеті міст-господарів Євро-2012. На ці зміни й сподіваються чиновники.
Що ж, як то кажуть, contra spem spero!
Суб'єктивний погляд
Юрій Кужелюк, член  постійної депутатської комісії з питань фінансів і планування бюджету ЛМР:
Реально цей бюджет менший, ніж торік, хоч за доходами вони рівноцінні. Але, зважаючи на ріст цін, реальні видатки будуть вищими, а, зважаючи на кризу, - доходи набагато нижчими, ніж поставлені плани. Вже зараз податкова прогнозує недобір 100 млн грн  податку з фізичних осіб, оскільки кількість фірм під час кризи зменшилась, людей звільнили, почали більше зарплат видавати в конвертах. Бізнес знову пішов у тінь. Нереальними до виконання є плани місцевих податків. Ми ще торік побачили тенденцію до зниження  прибутків від реклами, податку на землю, орендної плати. Натомість, цього року ми поставили ще вищу планку таких надходжень, хоча вже зараз видно, що доходи не тільки не зростатимуть, але й падатимуть. Окрім цього, зараз чиновники сподіваються на ефемерні обіцянки держави про збільшення кількості податків у місцеві бюджети. Звичайно, це заплановано у змінах до держбюджету на березень, але згадаймо, що торік подібні зміни так і не прийняли. А бюджет розвитку - це просто мильна бульбашка, а не реальні цифри. 2008 року він становив 273,6 млн  грн, надійшло лише 186,3 млн грн. Тому цифра 610,09 млн грн на 2009 рік - цифра, більш ніж ефемерна.
Василь Павлюк, депутат ЛМР, голова Львівської міської організації ВО "Свобода":
Цьогорічний бюджет популістський і не має жодних реальних підстав для виконання. І поки бюджет формуватиметься зверху, а не знизу, ми нічого зробити не зможемо. У Києві не мали права ухвалювати такий бюджет! Щодо бюджету розвитку, то це порожні цифри, просто є постанова Кабміну про те, що міста-господарі Євро-2012 мають закласти в бюджет відповідну кількість коштів на будівництво інфраструктури. Тож це завідомо невиконаний бюджет розвитку. Буде добре, якщо нам вдасться взяти  запозичення  у розмірі 200 млн грн, оскільки це дозволить хоч щось зробити. Але розраховувати на те, що реальний бюджет розвитку сягне більше 600 млн грн - смішно.
Володимир Зуб, начальник управління охорони здоров'я ЛМР:
Звичайно, цього року ми багато не зможемо собі дозволити. Однак витрати на медикаменти ми збільшили,  порівняно з минулим роком, на 3 млн грн. Цьогоріч видатки на виклик "швидкої" з 2,8 грн збільшили до 3,2 грн. Це в півтора-два рази вищі показники, ніж в інших західних областях. Харчування залишиться на рівні минулого року, однак ми цілком забезпечені коштами на енергоносії і зарплату працівникам. Звичайно, у нас будуть проблеми з поточними і капітальними ремонтами і із закупівлею нового обладнання, але основними засобами ми забезпечені. Зважаючи на кризу, ми ще в доволі вигідній ситуації.
Наталя Федорович, начальник управління соціального захисту ЛМР:
Видатки на соціальну сферу збережені на рівні минулого року. Збільшено доплати воїнам УПА з 400 до 500 грн та видатки на місцеві пільги найбіднішим верствам населення. Щодо одноразової грошової допомоги  малозабезпеченим сім'ям у зв'язку з подорожчанням комунальних послуг, то їх у бюджет не заклали.
http://www.lvivpost.net/content/view/2823/367/

ПОСЛЕ 15 ЯНВАРЯ ОТКЛЮЧАТ ГАЗ?
Александр Виноградов, "Украина-Центр", 14.01.2009, Кировоградская обл.
Вице-губернатор Василий Сибирцев довел до сведения журналистов ситуацию с природным газом по Кировограду и области.

 Ситуация со снабжением голубым топливом потребителей Кировоградской области далеко не самая сложная в Украине. По сравнению с промышленными югом и востоком страны, городами Киевом и Севастополем, центральные регионы в результате перебоев с поставками природного газа пострадали незначительно.
В понедельник заместитель главы Секретариата Президента Украины Роман Бессмертный провел селекторное совещание с председателями областных государственных администраций, на котором обсуждались вопросы по обеспечению газом потребителей. Виртуальный опрос регионов продолжался около часа, тем не менее, Кировоградской области рапортовать перед Киевом в прямом эфире не пришлось - большую часть времени заняли отчеты куда более проблемных регионов: Донецка, Днепропетровска, Запорожья, Киева, Крыма и др.
Уже после селекторного совещания вице-губернатор Василий Сибирцев довел до сведения журналистов ситуацию с природным газом по Кировограду и области.
По состоянию на 12 января давление газа в сети по области находится в пределах нормы. Принудительных ограничений поставок голубого топлива кировоградским потребителям - кроме тупиковой ситуации по ТЭЦ - не зафиксировано. По словам Сибирцева, это предприятие до сих пор не заключило договора на поставку газа, однако продолжает отбирать топливо из системы. Вследствие таких действий наблюдались случаи резкого падения давления газа в конечных точках газопровода областного центра, в частности, в районе Маслениковки. Устные просьбы руководства области к представителям "Теплоэнергоцентрали" ни к чему не привели, ТЭЦ не уменьшила отбор газа, вследствие чего "Черкассытрансгаз" был вынужден снизить давление в магистральном газопроводе на входе в нашу область до 1,6 кг/м3 (аварийное давление - 1,4 кг/м3).
Впрочем, руководству "Кировоградгаза" удалось договориться с черкащанами, чтобы те вернули давление в системе до нормативных показателей в 2,4-2,6 единицы. В понедельник утром Василий Моцный выдал подчиненным задание подготовить в прокуратуру и СБУ обращения в отношении должностных лиц ТЭЦ, которые, по мнению губернатора, не выполняют свои служебные обязанности по предоставлению населению коммунальных услуг.
Нормальное давление газа в системе продержится минимум до 15 января. Дальше - большой вопрос. Если до этого времени потребители не рассчитаются за природный газ, "Нафтогаз" просто "отлучит" должников от трубы. Об этом заявил присутствовавший на селекторном совещании представитель НАК "Нафтгаз".
В Кировоградской области 70% потребителей природного газа - это население, 25% - восемь предприятий теплоэнергетики, 5% - объекты промышленности. По словам Василия Сибирцева, все предприятия промышленного сектора региона с пониманием отнеслись к ситуации и еще с 4 января уменьшили потребление газа, по сути, выполняя прямое распоряжение Киева.
Уровень проплаты населения за потребляемый напрямую газ составляет где-то 70%, притом, что в области очень плохая (не более 50%) платежная дисциплина при оплате услуг предприятий КТЭ, вследствие чего котельные не имеют возможности рассчитываться с "Кировоградгазом" за потребленный природный газ. На начало отопительного сезона долги области по газу были на уровне 12 млн. гривен. К двенадцатому января задолженность выросла до 49 миллионов гривен, из которых 6 млн. - долг за 10 дней нового года. Одно из условий наличия поставок "Нафтогазом" голубого топлива в регионы в новом году - погашение задолженности за 2008 год. Чтобы соблюсти это условие, кировоградским предприятиям коммунальной теплоэнергетики необходимо срочно изыскать 32 млн. гривен. Задача из категории невыполнимых, учитывая нынешние сложности в области банковского кредитования.
А тем временем Национальная комиссия регулирования электроэнергетики (НКРЭ) предложила повысить розничные цены на газ для населения уже с 1 февраля.
Комиссия, в частности, предлагает разделить потребителей на 2 группы: потребители, использующие газ для приготовления еды и подогрев воды (первая группа), и так называемые комплексные потребители, использующие природный газ также для отопления (вторая группа). При этом цену на газ для второй группы предлагается приравнять к цене газа, отпускаемого предприятиям коммунальной теплоэнергетики. С 1 февраля предлагается стоимость газа для потребителей первой группы повысить на 25% до 618,75 грн./тыс. куб., для потребителей второй группы - до 872,78 грн./тыс. куб. После 1 мая на очереди еще одно повышение на четверть - до 773,44 гр. и 1273 грн., соответственно.
Иначе как грабительским такое повышение цен и не назовешь. Ведь, по утверждению правительства, наши граждане обеспечиваются для домашних нужд исключительно украинским газом, который, по оценкам экспертов, стоит около 400 грн. за тысячу кубов...
http://www.uc.kr.ua/fresh/4160/

БЮДЖЕТ-2009: НЕ БУДУВАТИМЕМО, АЛЕ Й НЕ БІДУВАТИМЕМО
"Молодий буковинець", 14.01.2009, Чернівецька обл.
Бюджет Чернівців на 2009 рік дозволить профінансувати всі захищені статті - зарплату, харчування в закладах освіти й медицини, закупівлю медикаментів, але не більше.

 Проект бюджету сьогодні має розглядати сесія міської ради.
- Бюджет буде не таким поганим, як ми побоювалися, - розповів начальник міського фінуправління Євген Прокопець. - Його не можна назвати бюджетом розвитку, коштів на капітальні видатки не передбачено, але на основні статті вистачить.
У 2009 році місто не зможе нічого нового будувати. Однак ще залишаються борги минулого року - а це 30 мільйонів гривень, бо не всі виконані роботи з підготовки до 600-ліття було профінансовано. Керівництво міста запевняє, що кошти таки буде знайдено і з боргами мерія розрахується.
Порівняно з попереднім роком бюджет не збільшується. Так бюджет-2008 затверджувався в сумі 549 мільйонів гривень (впродовж року він уточнювався і за підсумками року сума значно зросла), а в нинішньому проекті на поточний рік вказується 547,8 мільйона гривень.
http://www.molbuk.com/news/18010-bjudzhet-2009-ne-buduvatimemo-ale-jj-ne.html

ВІКТОР БОНДАР ПРОСИТЬ УРЯД ЗАЛИШИТИ В ОБЛАСТІ КОШТИ НА ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ
Ирина Логуш, "Днепровская правда", 13.01.2009, Днепропетровская обл.
Голова Дніпропетровської облдержадміністрації Віктор Бондар доручив при формуванні бюджету області та міст передбачити максимально можливі кошти на енергозбереження.

 Голова облдержадміністрації Віктор Бондар доручив при формуванні бюджету області та міст передбачити максимально можливі кошти на енергозбереження. Віктор Бондар зауважив, що протягом двох тижнів перед початком чергової сесії облради головне фінансове управління облдержадміністрації та керівники міст Дніпропетровщини повинні надати пропозиції по фінансуванню напрямків проведення енергозбереження.
"Без енергозбереження, без радикального скорочення витрат газу нам вийти з кризової ситуації практично не можливо. Тому ми звертаємось до Уряду ще раз передбачити у Держбюджеті принаймні 10-15% коштів на енергозбереження", - підкреслив Віктор Бондар. Ці кошти мають бути надані регіонам України цільовим способом. Крім того, на думку Віктора Бондаря, необхідно скоротити тендерну процедуру до 7-8 місяців, завершивши її до початку опалювального cезону, аби вчасно закінчити роботи. Голова облдержадміністрації вважає, що в іншій ситуації не можливо встигнути провести модернізацію котельного господарства і заміну обладнання.
В цілому, за словами Віктора Бондаря, область продовжуватиме програми з підготовки технічних проектів модернізації теплових мереж і котелень, розпочаті у 2008 році. Зокрема, потрібно буде змінити процес подачі тепла та переходити на міжквартальні або будинкові системи опалення чи інші механізми.
В той же час в сільській місцевості потрібно запроваджувати такі технології, як теплові насоси, альтернативні джерела енергії. А в районах, які мають запаси вугілля, необхідно використовувати новий принцип роботи котелень на вугіллі.  "Ми готові розглядати всі ці проекти. Однак місцеві бюджети такі проекти не можуть запровадити. Це проблема загальнодержавних коштів, держбюджету, який має планово фінансувати такі проекти на регіональний рівень", - наголосив ВікторБондар.
http://www.dneprovka.dp.ua/?id_topic=4509

ІЗ ГАЗОМ - БЕЗ ПРОБЛЕМ
Євген Лопушинський, "Зоря Полтавщини", 13.01.2009
Про це повідомив заступник голови Полтавської облдержадміністрації Сергій Ясинський.

 "Ми працюємо у звичайному режимі. Жодних проблем із подачею газу та його тиском немає. Хоча в області створені оперативні групи для реагування на можливі проблеми з подачею тепла".
Водночас, за словами Сергія Ясинського, в області виконується розпорядження уряду щодо максимальної заміни газу альтернативними джерелами енергії та впровадження енергозберігаючих технологій.
Кременчуцька ТЕЦ, яка обслуговує майже 2/3 наддніпрянського міста, вже на 50% переведена на роботу з використанням мазуту замість природного газу. Також в області розробляються програми з переведення котелень на роботу з використанням електроенергії та інших альтернативних джерел енергії. Зокрема, буде врахований і досвід "Полтававодоканалу", який запропонував відбирати тепло зі стічних вод за допомогою спеціальних теплонасосів. Економія енергоресурсів жодним чином не позначиться на якості послуг, які надають населенню теплопостачальні підприємства області.
Від редакції. Як пояснив, коментуючи ситуацію, начальник Кременчуцького лінійного виробничого управління магістральних газопроводів УМГ "Черкаситрансгаз" Андрій Мандра, управління забезпечує Полтаву, Кременчук, Комсомольськ природним газом місцевого видобутку. Обсяги газопостачання побутових споживачів не зменшено. Водночас, відповідно до наказу НАК "Нафтогаз України", дещо зменшено тиск газу, що надходить на промислові підприємства.
Прес-служба Полтавської облдержадміністрації
http://www.zorya.poltava.ua/index.php?rozd=&nomst=1189

ЛАВРИК ГАРАНТИРУЕТ, ЧТО ДО АПРЕЛЯ ГАЗА СУМЩИНЕ ХВАТИТ
Ирина Власова, "Панорама", 13.01.2009, Сумская обл.
Сумская область создала оперативный штаб для контроля над газообеспечением области.

 Его возглавил заместитель губернатора Николай Деркач, который находится в управлении магистрального газопровода для контроля над ситуацией.
По данным пресс-службы облгосадминистрации, губернатор Николай Лаврик гарантирует, что жители и промышленные предприятия области и в дальнейшем будут обеспечены природным газом в необходимых объемах.
По данным ОГА, летом в хранилища загрузили запас природного газа, которого хватит до конца отопительного сезона
Предприятиям области рекомендовано работать в режиме жесткой экономии природного газа и использовать альтернативные виды топлива. 230 котельных (треть всех котельных региона) за несколько дней безболезненно могут перейти на альтернативные виды топлива (уголь, дрова, торф), запасов которых может хватить до апреля включительно. На Сумской ТЭЦ заготовлено 22 тысячи тонн угля, которого должно хватить до конца отопительного сезона.
http://rama.com.ua/news+article.storyid+1924.htm

2009 – РІК СХУДНЕННЯ: ОБЛАСНИЙ БЮДЖЕТ НАДГРИЗЕ ІНФЛЯЦІЯ
Любов Добринська, "Місто", 12.01.2009, Вінницька обл.
Держава поскупилась на соціально-економічний розвиток, енергозберігаючі технології та програму "Шкільний автобус".

 Дочекались! Обласний бюджет затверджуватимуть завтра, 10 січня, на сесії Вінницької обласної Ради. Над проектом цього доленосного документа у святкові дні працювали всі обласні управління, найбільше, звичайно, фінансове. Порівняно з минулорічним, обласний бюджет-200з більший на 72,5 млн. грн. Минулого року головний обласний кошторис становив 1 млрд.523 млн. 861 тис. грн., а нинішній - 1 млрд. 596 млн. 305 тис. грн. Але, враховуючи інфляцію, в реальності росту немає. Бюджет - бездефіцитний, тобто доходи і видатки збалансовані. До того ж, порівняно з минулим роком, держава зменшила ряд субвенцій. Не виділила на соціально-економічний розвиток 43 млн. грн., на енергозберігаючі технології 12 млн. грн., не фінансуватиме і програму "Шкільний автобус" - отже, все це ляже на обласний бюджет. Але є сподівання на стабілізаційний фонд, з якого буде можливість взяти ці гроші.
Доходи до обласного бюджету порівняно з минулим роком збільшиться на 15%. Отже, зросте фінансування культури - на 15%, молоді і спорту - на 0,5%, охорони здоров'я - на 7,8%, освіти - на 11,3%.
Перший заступник голови облдержадміністрації Валерій Коровій так прокоментував обласний бюджет:
- Його характерна особливість полягає в тому, що ніхто нічого не може спрогнозувати. Проект обласного бюджету є досить песимістичний з точки зору його виконання по доходах. Загальна сума капітальних видатків ( в основному, на будівництво. - Авт.) зменшена в 15 разів. За таких умов ми сконцентруємо зусилля, щоб забезпечити стовідсоткове фінансування соціально захищених статей - у першу чергу, заробітної плати та розрахунків за спожиті енергоносії. З обласного бюджету фінансується майже 130 установ. Побачимо, як будуть розгортатися події за підсумками першого кварталу. І все ж є резерви на проведення капітальних видатків - у межах 38 млн. грн. по обласних закладах. У квітні хочемо повернутись до перерозподілу вільного залишку коштів - розраховуємо на 17-20 млн. грн. Підуть вони на капітальні видатки.
До речі, у четвер, 8 січня, засідала бюджетна комісія, на якій були присутні керівники всіх обласних управлінь. Вони розподілили кошти перевиконання бюджету за останні місяці минулого року - 21 млн. грн. Зокрема, 2 млн. грн. вирішено виділити на продовження будівництва хірургічного відділення обласної лікарні ім. М.Пирогова. Трохи більше 2,5 млн. грн. піде на потреби управління внутрішньої політики, 3 млн. грн. - для потреб управління у справах сім'ї та молоді, 1,8 млн. грн. - для управління АПК.
Виділять кошти і на підтримку громадських, ветеранських організацій, на потреби освіти та охорони здоров'я. Усі ці цифри мають обговорити і затвердити на сесії обласні депутати, так що можуть бути зміни. Не забудуть депутати виділити кошти для виконання своїх повноважень - планують 500 тис. грн. ( минулого року витратили на це 1 млн. грн.) Очевидно, економія. На запитання про те, чи гарантує обласна влада виплати зарплат бюджетникам у повному обсязі, Валерій Коровій сказав:
- Того, що було в середині 90-х років, не буде. Зарплати виплачуватимуть стовідсотково. На 10% зменшаться фонди зарплати працівників місцевих держадміністрацій, але це не стосується місцевих бюджетів. В основному, на першому етапі бюджетні кошти йтимуть на зарплати, медикаменти, харчування в лікарнях та енергоносії.
Що ж, обласний бюджет-2009 буде бюджетом "проїдання", а не розвитку, але і на цьому спасибі…
http://www.misto.vn.ua/index.php?action=1&k=1&page=1

ГОЛОВИ ОБЛАСТЕЙ НАМАГАЛИСЯ ВИРІШИТИ ГАЗОВЕ ПИТАННЯ
Ирина Логуш, "Днепровская правда", 13.01.2009, Днепропетровская обл.
12 січня голова Дніпропетровської облдержадміністрації Віктор Бондар взяв участь в селекторній нараді щодо ситуації із забезпеченням газом.

 По інформації управління преси та інформації облдержадміністрації, голова Дніпропетровської облдержадміністрації Віктор Бондар разом із керівниками інших областей взяв участь у селекторній нараді, яку за дорученням Президента України провів заступник Глави Секретаріату Президента України Роман Безсмертний, щодо ситуації із забезпеченням газом споживачів.
Роман Безсмертний, зокрема, звернув увагу керівників регіонів на зростання заборгованості за енергоносії та контроль за їх розрахунками.
В свою чергу голова Дніпропетровської облдержадміністрації Віктор Бондар дав триденний термін найбільшим містам-боржникам Дніпропетровщини, зокрема, Дніпропетровську, Кривому Рогу, Дніпродзержинську, Новомосковську, Марганцю, Вільногірську, для розробки конкретного плану виходу із ситуації, а протягом тижня для вирівняння платежів за спожитий газ.
 "Нині дуже складна ситуація. Не буде грошей - не буде тепла, не буде тепла - не буде газу. Тому потрібна нормальна оплата за спожиті енергоносії", - наголосив Віктор Бондар.
Також голова облдержадміністрації підкреслив, що в нинішніх умовах поставок газу, в жодному разі не будуть відключені від газопостачання ні населення, ні школи, ні дитячі садки, ні інші об'єкти соціальної сфери.
Окрім цього голова облдержадміністрації дав доручення відповідним управлінням розглянути можливість продовження канікул в школах, де температура є нижчою за припустиму.
http://www.dneprovka.dp.ua/?id_topic=4511

КРИТИКА ЧИННОГО ЗАКОНОДАВСТВА

КТО ХОЧЕТ УНИЧТОЖИТЬ РЫНКИ?
Нелля Карабышева, "Вечерняя Одесса", 15.01.2009
Одесские предприниматели примут участие во всеукраинской акции протеста против принятия законопроекта о местных налогах и сборах.

 В канун старого Нового года в пресс-клубе областной организации Национального союза журналистов прошла пресс-конференция представителей малого и среднего бизнеса Одесщины. Ее цель - протест против введения нового рыночного налога, который, считают предприниматели, грозит уничтожением торговых рынков Украины.
24 декабря прошлого года Верховная Рада в первом чтении приняла проект Закона Украины "О местных налогах и сборах". Этим законом планируется отменить рыночный сбор и вместо него ввести рыночный налог, который предусматривает плату не за торговое место, а за каждый метр торговой площади. Налоговую ставку предлагается увеличить... в 700-7000 раз. При этом не планируется уменьшить ни один из уже существующих сборов. Предприниматели уверены, что такой закон, если он вступит в действие, приведет к банкротству всех рынков Украины.
Под удар попадут ни только мелкие, но и такие крупные объекты, как, к примеру, рынок "7-й километр", который обеспечивает рабочими местами несколько десятков тысяч человек.
- Я являюсь администратором одного из самых крупных рынков Европы - "7-го километра"... Наши власти умеют создавать трудности, которые потом начинают мучительно преодолевать. На рассмотрении Верховной Рады сейчас находятся несколько законопроектов, которые увеличат и без того немалые таможенные и другие расходы на импортные товары. Но это еще не самое страшное. Новый законопроект о местных налогах и сборах - вот что действительно вызывает у нас возмущение, - рассказывает Анатолий Берладин, член правления Всеукраинской ассоциации "Укррынок", первый заместитель генерального директора ООО "Промтоварный рынок". - Мы и раньше платили рыночный сбор. Он составлял от 80 копеек, до 2,5 гривни в день с торгового места. Сегодня предлагается абсолютно новая система - "от забора до забора", можно назвать ее так. Это своего рода еще один земельный налог на территорию, которая выделена под торговлю, только в гораздо худшем варианте. К примеру, территория "7-го километра" 68,8 га. По минимальным ставкам, согласно новому закону, за каждый день торговли мы должны будем платить 1,7 гривни за каждый квадратный метр площади, вне зависимости от того, что там находится. А по максимальным ставкам - по 17 гривен 25 копеек за кв. м. Если посчитать за год, то это по минимальным ставкам мы должны перечислять в Авангардовский сельский совет, по минимуму, около 500 миллионов гривен, а по максимуму - 3 миллиарда 500 миллионов (это больше, чем бюджет Одесской области). Где администрация рынка будет брать такие деньги? Конечно же, с предпринимателей, а те, соответственно, с покупателей. Но никто такие деньги платить, естественно, не будет. То есть с момента принятия этого законопроекта мы можем закрываться - наше дальнейшее существование будет невозможным.
Те, кто предложил такой законопроект, не понимает, что он не только не даст стране дополнительные средства, но она не получит даже того, что мы платили раньше.
Абсурдность обсуждаемого законопроекта видна даже при неглубоком анализе.
"Валовый оборот нашего предприятия в прошлом году составил 200 миллионов гривен, из них 91 миллион мы заплатили в виде налогов, - рассказал далее А. Берладин. - Сопоставьте наш доход и те три миллиарда, которые нам предлагается платить. Специалист, который готовил данный законопроект, по меньшей мере, не дружит с калькулятором..."
Об уничтожении властью малого и среднего бизнеса говорили все присутствующие, подчеркивая, что отечественные предприниматели не первый год ведут негласную войну с чиновниками за собственное существование.
- ...Малый и средний бизнес на протяжении последних лет планомерно ставится на колени. Принятием этого законопроекта будет сделан контрольный выстрел по малому и среднему бизнесу. Мы, предприниматели, этого допустить не можем. По Украине уже началось пикетирование местных органов власти с целью привлечь внимание к нашим проблемам. Мы пришли к выводу, что происходящее - это сговор олигархов, которые заседают в Верховной Раде Украины и лоббируют свои бизнес-интересы. Для них рынки Украины - кость в горле, это сейчас очевидно, как никогда. Это очередная попытка загнать нас под крышу крупных и средних супермаркетов. - считает президент союза "Предприниматели Одесщины" Василий Кулинич.
С ним солидарен и председатель ОК "Малиновский" Андрей Фирсов, который заявил, что предприниматели не будут безропотно принимать нападки власти и готовы отстаивать свои интересы всеми законными методами:
- Однозначно, подобная ситуация не является нормальной, мы будем предпринимать меры по недопущению принятия данного законопроекта, вплоть до актов гражданского неповиновения. Происходящее сейчас в Верховной Раде иначе, как фарсом, и попыткой уничтожения собственного народа, не назовешь. Депутаты Верховной Рады подняли себе зарплату до 35 тысяч гривен. При этом ведут абсолютно антинародную политику. Я считаю, подобную позицию недопустимой и уверен, что общими усилиями, объединившись, мы добьемся не только нормального отношения к себе, но и соблюдения интересов государства. Именно средний и малый бизнес - основа любого государства.
Участники пресс-конференции также отмечали: мало того, что обсуждаемый законопроект экономически не обоснован, но его принятие идет в обход законодательных процедур.
- Этот законопроект не обсуждался на Комитете ВР, не было и уместных в этом случае общественных слушаний. 22 декабря законопроект поступил в Верховную Раду, а уже 24 декабря был принят в первом чтении. На 15 января намечено второе чтение и, если он будет принят, мы будем иметь армию безработных - более трех миллионов человек, - утверждает Анатолий Берладин.
- На наш запрос в Госкомпредпринимателстве нам ответили, что законопроект прошел мимо них, дескать: "Ну и что мы можем сделать, это же депутаты приняли". Все забыли, что исполнительная власть - это наши наемные работники, которые должны представлять наши интересы. Госкомпредпринимательства боится ввязываться в борьбу, хотя он, в первую очередь, должен стоять на страже интересов бизнеса, - рассказал генеральный директор Одесской областной организации работодателей Сергей Синятинский.
Кроме того, стало известно, что предприниматели Одессы - не одиноки в своих возмущениях. По всей стране сейчас проходят пресс-конференции, собираются подписи, организуются митинги. Люди четко дают понять, что намерены отстаивать свои права.
http://vo.od.ua/article/9872

НА СВОБОДУ, НО НЕ НА РАБОТУ?
Аркадий Генкин, "Время", 13.01.2009, Харьковская обл.
Сидеть нельзя освободить. Знаки препинания в этой формулировке окончательно расставил в конце декабря Президент, подписав принятый Верховной Радой Закон "Об амнистии".

 Как известно, нардепы имеют право принимать такой закон не чаще одного раза в год.
Нынешняя амнистия распространяется, прежде всего, как сказано в законе, на "лиц, которые не представляют большой общественной опасности". На свободу выйдут несовершеннолетние на момент совершения преступления, беременные женщины, родители несовершеннолетних детей или ребенка-инвалида, инвалиды, мужчины и женщины пенсионного возраста, ветераны войны или ликвидаторы аварии на ЧАЭС. А также - осужденные за тяжкие преступления, которые отбыли (на момент провозглашения амнистии) более половины срока лишения свободы.
Всего до 24 марта - а это крайний срок освобождения амнистированных - на свободу выйдут около трех тысяч осужденных. Много это или мало? В прошлом году по амнистии были освобождены почти две тысячи осужденных. Самая массовая за годы независимости Украины амнистия была в 1997 году - на свободу тогда вышли 22 тысячи человек. Но тогда в нашей стране отбывали наказание 220 тысяч человек, а сейчас в местах лишения свободы находится менее 147 тысяч осужденных.
Существуют опасения, что общество пострадает в результате очередного массового "выброса в народ" не лучших своих представителей, ведь это может стать поводом для роста преступности, а также заболеваний туберкулезом и СПИДом. Но специалисты утверждают, что криминогенная ситуация практически не изменится, поскольку только 10 - 15 проц. вышедших на свободу вновь возвращаются в места ее лишения. Однако есть и другая информация - 25 проц. освобожденных в течение года вновь попадают на скамью подсудимых. А куда им еще отправляться, особенно сегодня, когда солидная часть предприятий почти остановилась? Но учреждения по исполнению наказаний трудоустройством своих бывших подопечных не занимаются.
- Согласно законодательству, работники  пенитенциарной системы выдают амнистированным заработную плату и пособие, чтобы они могли добраться до места жительства, - отмечает начальник Управления госдепартамента Украины по исполнению наказаний в Харьковской области Александр Кизим. - А уже местные органы исполнительной власти обязаны обеспечить своевременный учет лиц, освобожденных по амнистии, их бытовое и трудовое устройство, направление нетрудоспособных в органы социальной защиты. Сотрудники же уголовно-исполнительных инспекций должны помочь таким людям адаптироваться в обществе… Что касается больных, то в ходе нынешней амнистии из учреждений нашего региона таких освободится 11 человек, проходивших у нас курс лечения туберкулеза. Все они в обязательном порядке будут поставлены на учет в лечебных учреждениях по месту жительства… Всего же из учреждений по исполнению наказаний Харьковской области освободят 184 человека.
Можно предположить, что в нынешние нелегкие времена не каждому бывшему обитателю мест лишения свободы покажется сладкой вольная жизнь. Что ни  говори, в колониях кормят регулярно. Плюс продуктовые передачи (разрешены до 30 килограммов в день) от родственников. И крыша над головой есть. А подкованные в юриспруденции заключенные (и таких немало) из осторожности могут вообще отказаться от амнистии. Дело в том, что амнистия может применяться к осужденному только один раз в десять лет. Так что, тем, кому осталось "сидеть" недолго, скажем, месяц-полтора, выгоднее отбыть срок полностью. Впрочем, Александр Кизим считает, что такие "отказники" вряд ли найдутся - никому не хочется лишние недели проводить за решеткой, пусть даже долгожданная свобода не сулит части освобожденных особых радостей. В то же время он согласен с тем, что во многих европейских странах и тюрьмы комфортнее, и к бывшим осужденным тамошнее общество относится гостеприимнее. В Швеции, например.
Кстати, недавно в Харьковской области началась реализация шведско-украинского проекта "Трехступенчатая всесторонняя программа реинтеграции в общество граждан, которые находятся на испытательном сроке и освобожденных из мест лишения свободы". Этот проект рассчитан на три года. Он финансируется Шведским агентством международного развития и сотрудничества. Представители Всеукраинской благотворительной организации "Конвиктус Украина" уже побывали в селе Краснопавловка Лозовского района, где в помещении бывшей больницы предполагается разместить Центр социальной адаптации лиц, освобожденных из мест лишения свободы. На базе этого Центра для начала до тридцати освобожденных женщин в течение полугода смогут получать комплекс социально-бытовых, социально-медицинских, юридических и других услуг, а также проходить социальную адаптацию для последующего трудоустройства.

ДОЖИВЕМ ЛИ ДО МАЯ?
Марина Антонова, "Днепровская правда", 12.01.2009, Днепропетровская обл.
Главным вопросом «круглого стола» были последствия для финансовой системы Украины принятия Государственного бюджета на 2009 год и преодоление кризиса.

 В заседании приняли участие вице-президент Союза аудиторов Украины Михаил Крапивко, главный редактор журнала "Строительство для всех: право и учет" Ольга Папырина, первый секретарь Днепропетровского горкома КПУ Екатерина Видякина и член Совета Народного Союза "Наша Украина", экономист Владимир Сухотеплый.
Очевидно, главный тезис "круглого стола" был озвучен Владимиром Сухотеплым, который сказал, что те законы, которые на данный момент принимаются в государстве, имеют чисто пропагандистский характер, и им сложно поверить. Так, по заявлению Михаила Крапивко, с тем бюджетом, который принят на данный момент сомнительным представляется вообще перспектива дожить до мая, когда будут приняты поправки и изменения, не растратив, собственно, самого бюджета и не лишившись стабильной экономики.
http://www.dneprovka.dp.ua/?id_topic=4497

ЕКОНОМІКА

ГАЗОВИЙ ЦУГЦВАНГ: ЯК ТАК ДАТИ, ЩОБ НЕ ДАТИ?
Петро Західняк, "Галичина", 15.01.2009, Івано-Франківська обл.
Здійснилися передбачення тих песимістів, які запідозрювали, що підписані Росією угоди стосовно постачання газу до Європи ще нічого не означають.

 Росія справді відкрутила свої газові крани таким чином, щоб Європа не дочекалася обіцяного відновлення постачань російського газу через територію України, а винуватою за це виглядала б Україна. Отож і на Старий Новий рік газова війна далі палахкотіла численними заявами з усіх сторін, а енергетичної агресії проти України Росія вже навіть не приховує.
Отож у вівторок російський "Газпром" таки подав заявку на постачання аж 76,6 млн. куб. м газу на добу через газовимірювальну станцію "Суджа" (Курська область, РФ) у напрямку Молдови і на ГВС "Орловка" (Одеська обл.) до Балканських країн і Туреччини. (Для порівняння: у 2007 році транзит російського газу територією України становив у середньому 300 млн. куб. м  на добу, а 31 грудня 2008 року, як це добре видно з газотранспортної мапи, - понад 400 млн. куб. м). На це керівник НАК "Нафтогаз України" О. Дубина заявив, що "фахівці "Газпрому" підготували для фахівців  "Укртрансгазу" чергове нездійсненне завдання". За його словами, у випадку, якщо б газ від ГВС "Суджа" пішов у напрямку ГВС "Орловка", то через перенаправлення магістральних газопроводів без газу залишилися б Донецька, Одеська, Луганська і Дніпропетровська області. Через цю причину "Нафтогаз..." звернувся до "Газпрому" з проханням направити цей же обсяг газу через газовимірювальні станції "Валуйки" і "Писарівка", а також підписати технологічну угоду, яка б регулювала відносини газотранспортних систем України й Росії, в т. ч. стосовно технічного газу для заповнення труби. Але "Газпром" на це відповів відмовою без огляду на технологічну розбалансованість українських і російських газогонів після припинення російського постачання газу.
Вчора "Газпром" знову подав чергову заявку на транзит уже 98,8 млн. куб. м газу на добу через ГВС "Суджа" у тому ж наразі неприйнятному для газової системи України балканському напрямку та 22,2 млн. куб. м - через ГВС "Ужгород" для Словаччини. На це голова "Нафтогазуѕ" О. Дубина вчора на брифінгу в Кабінеті Міністрів заявив, що транзит газу через територію України технічно неможливий, оскільки Росія не міняє заявку на подачу газу: "Сьогодні ми одержали від "Газпрому" ту саму заявку, яка була й учора, - відкрити газовий потік по "Суджі" і довести його до "Орловки". На жаль, відповіли те саме: що ми сьогодні цього зробити не можемо, аби не залишити без газу наші регіони".
Дубина з огляду на підступність і непрогнозованість дій Росії також наголосив, що технічну угоду, в якій були б чітко виписані напрямки й обсяги постачань газу на 2009 рік, досі не підписано і тому підготовлено технічний протокол на місяць, в якому визначено умови роботи української ГТС.
"Ми не можемо сьогодні запускати систему на невеликі обсяги і на незрозумілий термін. Мені потрібно бачити життя бодай на  місяць, тоді можна щось планувати і якимсь чином перебудувати роботу української ГТС", - сказав О. Дубина.
Україна також поінформувала ЄС в особі прем'єр-міністра Чехії, яка нині головує в ЄС, М. Тополанека про те, що дії Росії не дають можливості відновити транзит газу до ЄС й що Україна зможе здійснити це тільки після виконання Москвою технічних умов. Про це повідомила на вчорашньому засіданні уряду прем'єр-міністр України Ю. Тимошенко. "Якщо всі технічні умови на початок транзиту Росією будуть виконані, ми як транзитер доставимо газ до ЄС, - сказала вона й пояснила, чому напередодні Україна не змогла здійснити пробне прокачування газу. - Надана вчора заявка була в дуже маленькій кількості і в напрямку, який не дає можливості протранспортувати газ. Після повної зупинки транзиту такий маленький обсяг не дозволяє технічно протранспортувати цей газ - просто не вистачає тиску".
Міністр палива і енергетики Ю. Продан поінформував про це єврокомісара з енергетики А. Піболрса. "Ми попросили сприяння в єврокомісара у вирішенні питання щодо технологічного газу, який сьогодні є обов'язковою умовою для транзиту газу в Європу. І взагалі це газ, без якого неможливо здійснити транзит", - сказав Продан.
Голова "Нафтогазуѕ..." О. Дубина на дії російської сторони заявив, що вони спрямовані на нагнітання обстановки між країнами. "Навіть заявка російської сторони про начебто відновлення подачі газу практично носить абсолютно провокаційний характер - адже перед українською ГТС ставиться технологічно нереальне завдання", - так прокоментував ситуацію уповноважений Президента України з питань енергетичної безпеки Б. Соколовський. За його словами, це робиться з метою дискредитації української газотранспортної системи та іміджу України перед європейськими споживачами.
Україна за нинішньої ситуації протистояння зі світовим монополістом Росією виступає за залучення ЄС до переговорів щодо постачання газу. Представники "Єврогазу" готові допомогти Україні з вирішенням технічних проблем з поставками газу до Європи. Про це в телефонній розмові з Ю. Тимошенко пообіцяв чеський прем'єр М. Тополанек. Також прем'єр України і президент Єврокомісії Ж.- М. Баррозу, який перед цим у розмові з прем'єром РФ Путіним висловив розчарування низькими обсягами газу, які Росія почала знову подавати країнам ЄС, домовилися про більш активне залучення європейських фахівців до моніторингу поставок російського газу до країн ЄС.
Також Україна, за словами заступника міністра закордонних справ К. Єлисеєва, попросила країни ЄС виступити з чіткою позицією щодо необррунтованих звинувачень Росією України з питань газового транзиту.
http://www.galychyna.if.ua/index.php?id=single&no_cache=1&tx_ttnews[tt_news]=4236&tx_ttnews[backPid]=14

ЧИ НАВЧИЛИСЬ МИ РОБИТИ ВИСНОВКИ?
Роман Шевчук, "Західний кур'єр", 15.01.2009, Івано-Франківська обл.
Новий 2009 рік у стосунках України та Росії традиційно почався зі скандалу - Україні відключили газ.

1 січня 2009 року усі ми стали свідками нової агресії Москви проти українського народу.
Власні недоліки та недолугість "Газпром" Росії хоче виправити за рахунок України. Скупили весь газ в азійських держав за високою ціною, а продати дорожче не можуть - ціна впала. Тож вирішили українців розвести, щоб в накладі не залишитись. А звідси і паніка. Заплатили європейську ціну - 300-400 доларів, а тепер не знають, що робити. Німеччина в 2009 році платить 280$, а це ще 2000 км трубопроводами транспортувати. А нам по 450$?
Нагадаємо, що до кінця 2008 року "Газпром" пропонував Україні купувати газ по 250 доларів за 1 тис. кубометрів (в 2008 році ціна складала 179,5 долара). Але вже на початку цього року "Газпром" підняв ціну до 418, а тепер - 450 доларів. Колишній заступник міністра енергетики Росії Володимир Мілов, звинувачуючи за кризову ситуацію в газових відносинах між Україною і Росією "Газпром", пояснив, що це створило серйозні проблеми для Росії, яка недоотримує доходи від поставок газу в Україну і від його транзиту в Європу. "Це десь 150 млн. доларів на день, десь так мільярд доларів на тиждень. Це ті гроші, які сьогодні, в умовах експортної виручки, що стрімко падає, Росії дуже потрібні".
Він також нагадав, що в серпні 2004 року був укладений прямий п'ятирічний договір "Газпрому" з НАК "Нафтогаз України", де сторони домовилися про поставки і транзит газу, де була незмінна транзитна ставка і незмінна ціна на газ. "Ми б зараз ще жили за умовами цього договору в достатньо стабільних і передбачених умовах. Проте саме Росія зажадала три роки тому переглянути умови цього договору", - сказав він і нагадав перше відключення в Україні в січні 2006 року.
Коментуючи роль посередника - компанії "РосУкрЕнерго" - в газових поставках, В. Мілов заявив, що інформація, поширювана в Росії про те, що посередницькі структури були впроваджені в газові відносини нібито за українською ініціативою, є неправдою. "Насправді це було не так. Три роки тому пропозицію про впровадження посередника "РосУкрЕнерго" висунув "Газпром". Така угода була підписана 4 січня 2006 року", - заявив він.
Після того як Європа відсвяткувала Новий рік, почалось зомбування громадськості: "Україна ухиляється від підписання договору на поставку газу", "Украина тырит газ". Європа налякана, злодій встановлений - тож потрібний громадський осуд.
Інший момент, який "викликає подив", це плани "Газпрому" постачати газ трубопроводом "Блакитний потік" через Туреччину. Хотілось би подивитися, за якою транзитною ставкою їм це обійдеться, уже не кажучи про відстань. Принаймні це будуть не ті смішні 1,6 - 1,7 долара за транзит газу територією України. На думку спеціалістів, там ставка буде десь 5-7 доларів. Це говорить про те, що в основі цієї теми немає ніякої економіки. Тут чиста політика.
Хоча, звичайно,частково є вина української сторони. Це проблема ціни за транзит газу. Як би не вихвалялась у своїй професійності команда В. Януковича, але таку низьку вартість транспортування газу українськими трубопроводами вони заклали в договорі аж до 2010 року. І до того ж з правом української сторони один раз підвищити її (чим поспішно скористався міністр Бойко перед відставкою уряду "проффесіоналів" Януковича, додавши аж десять центів). Тепер Україна може підвищити вартість транзиту тільки теоретично. Але при такій безвідповідальності з боку Росії, будь-які договори з нею не варті і того паперу, на якому вони написані.
"Газпром" призывает Украину вернуться к переговорам по газовому вопросу, однако Киев не проявляет инициативы для подписания контракта на 2009 год. Как заявил в воскресенье официальный представитель "Газпрома" Сергей Куприянов, за прошедшие сутки Европа недополучила 50 млн. кубометров газа. Вина за это полностью лежит на украинской стороне". Ось так, не менше і не більше - Україна краде газ. Та ніхто чомусь не почув в цьому галасі заяву прес-служби "Нафтогазу України", котрий говорить, що "споживачі Молдови з незрозумілих причин та без погодження з українською стороною, починаючи з 1 січня 2009 року, почали споживання природного газу практично в повному об'ємі з транзитного газопроводу "Ананьєв - Тирасполь - Ізмаїл", котрий частково проходить по території цієї країни". Таким чином, повідомила українська компанія, сумарна подача природного газу в південному напрямку країнам Балканського регіону - Румунія, Болгарія, Туреччина, Греція та Македонія - була зменшена на відповідний об'єм, майже 10 млрд. кубів. Саме ці спільні дії "Газпрому" та його дочірньої компанії "Молдова-газ" вносять дестабілізацію в забезпечення країн Балканського регіону природним газом та призводять до необгрунтованих звинувачень української сторони як транзитера російського газу, повідомляє "Нафтогаз України". Тож і виходить, що газ в Європи "тырит" Росія через свою дочірню компанію - "Молдова-газ".
Паніка почалась і від того, що сьогодні більшість козирів в України:
1) Газ у сховищах. Ми не замерзнемо.
2) Ми готові платити ринкову ціну - 250 дол., якщо Росія заплатить ринкову ціну (до 3-3,5 дол.) за транзит. Середньоєвропейська ціна транзиту складає $3,4 за одну тисячу кубометрів на 100 км. До прикладу, у Німеччині ця ціна становить 4,8 дол., а в Чехії - 4 дол. Росія ж без української труби не обійдеться. Або газ спалювати, або свердловини заглушувати. Та справа не в цьому.
Віктор Тимошенко, кандидат філософських наук, власкор газети "Голос України" в Москві, пише, що слабкість Росії - в її силі. В сьогоднішній Росії в політичному та економічному контексті прогресує та розвивається радянський ренесанс, а сьогоднішня російська влада намагається воскресити віру росіян у відродження Радянського Союзу.
Конюнктура, що склалась, є такою, що дозволяє достатньо швидко і без особливих економічних збитків для України вивести Росію зі стану рівноваги в тій сфері, де її позиції насправді слабкі, а позиції України - сильні.
Офіційна Москва дуже обмежена в можливостях реалізувати природні багатства, які отримала при поділі імперії - колишнього СРСР.
Насправді газодобувна галузь Росії (її головний європейський козир) дуже вразлива, оскільки її благополуччя повністю залежить від можливості продавати добутий газ.
Головний на сьогодні споживач цієї сировини знаходиться в країнах Європейського Союзу. Але без газотранспортної системи України російський газ перетворюється в товар, який неможливо реалізувати.
Не зважаючи на недавні заяви перших осіб "Газпрому" про те, що "газ в Європу піде, минаючи Україну", в найближчій історичній перспективі (15-20 років) ні будівництво газових трубопроводів в обхід Балтики, ані наміри через "Голубий потік" в Туреччину експортувати газ в країни Південної Європи не зможуть перекрити необхідність використання газотранспортної системи України.
В сьогоднішній складній ситуації не тільки пересічні громадяни, а в першу чергу українські бізнесмени повинні зрозуміти, що у випадку реалізації планів Кремля щодо України, для кожного з них стає реальністю повторення долі Ходорковського, при цьому навіть зручності в камері світять не всім...
Так що захищати себе ми можемо і повинні самі.
Цікавий й інший факт нашої "меншовартості". В Україні немає ядерної зброї. Ми були третьою в світі країною за кількістю ядерних боєголовок, та отримавши, в тому числі і від Європи, запевнення в гарантії нашої безпеки, віддали усі ракети. Так, Україна може втратити незалежність, можна довести народ до зневіри. Але що від цього буде мати Європа: "об'єднання братніх слав'янських народів", а відповідно і російську ядерну зброю в Карпатах?
Глава МЗС Росії Сергій Лавров пише: "Для нас германский вопрос решен окончательно. Российско-германское примирение - один из важнейших факторов строительства новой Европы, и мы никому не позволим вбить клин между нашими народами". Невже європейські політики не бачать, що Росія, "забувши" Другу світову війну, жодним словом не згадує вояків гітлерівської армії і в той же час звинувачує українців, що боролись за свою державу, у співпраці з німцями під час цієї війни?
Це справедливо? Депутат від Німеччини Олександр Ламбсдорфф говорить, що Україна, можливо, і не перекривала газ в Європу, але винна в кризі, бо своєчасно не завершила переговори з російським "Газпромом", а це призвело до відключення газу. Вже давно зрозуміло, що Росія та Німеччина, як колись Сталін з Гітлером, мають намір поділити Європу на Західну і Східну, поділити її на свої сфери впливу. Тож, як бачимо, Україна їм потрібна, коли це вигідно, коли треба безперебійно постачати газ, електроенергію, а в інших питаннях ми є третьосортною країною, з якою можна не рахуватись. Але так не буде. З нами треба рахуватись, з такими, які ми є, так само, як з усіма країнами Європи, бо ця територія і цей народ є і будуть в центрі Європи.
І хоча Україну залишили сам-на-сам з імперією, в якій відроджується сталінізм, то ті, хто сподівається, що Радянський Союз вдасться реанімувати з допомогою гебістсько-фашистської диктатури, будуть дуже розчаровані.
В редакційній статті ("The Wall Street Journal", США) під назвою "Уроки "Газпрому" - Європа їх так і не вивчила" вказано: російський державний газовий монополіст перекрив газ Україні, як і три роки тому, в перший же день нового року. Як і три роки тому, в Росії стверджують, що сусіди не платять вчасно і взагалі відмовляються платити за газ за ринковими цінами. Реальні причини відключення політичні - Москва карає Київ за підтримку Грузії під час серпневої війни і намагається зіграти на міжусобицях, що розгорілися в середовищі прозахідних українських політиків. Основні варіанти, які тепер є, - це прокладання газопроводів "Північний потік" (по дну Балтійського моря) та "Південний потік" (по дну Чорного моря до Болгарії).
При цьому "Північний потік", спеціально придуманий, щоб обійти Польщу, Естонію, Латвію та Литву. Це не що інше, як план Москви зіграти з Центральною та Східною Європою в гру "розділяй і володарюй" в енергетичному варіанті. (В Німеччину газ буде надходити безперебійно, а от Польща, Литва, Латвія та Естонія потраплять під прямий вплив Росії). Що ж стосується "Південного потоку", то з появою цього проекту зменшується бажання ЄС завершити будівництво газопроводу "Nabucco" через Туреччину та Балкани, по якому газ з країн Центральної Азії можна було б отримати, минаючи Росію". (При цьому згадується, що цей потік міг би йти найкоротшим шляхом: через Грузію, Чорним морем в Україну і приєднатися до вже діючого газопроводу. Чи не цікаво, хто перешкоджав цьому проекту?). Так, корупція є не тільки в Україні. Росія має своє лобі і в Євросоюзі.
Тож усім зрозуміло, що до економіки цей конфлікт не має жодного відношення. В своїх геополітичних надіях Москва "тисне на газ", вважаючи його своєю головною політичною зброєю. Мета газової війни Росії проти України не випадкова і зумовлена не якимось непорозумінням чи помилковим сприйняттям один одного. Свою енергетичну агресію Москва реалізує в глобальній стратегії, в інформаційній війні, яку в ці новорічні дні в прямому ефірі спостерігають українці та світова громадськість. Кремль вже вкотре намагається зробити з України "цапа відбувайла", послушну та залежну "зону" власних інтересів.
Не варто применшувати й внутрішньопропагандистські цілі російської влади. Їй зараз, навіть більше, ніж завжди, потрібен зручний зовнішній ворог. Сьогоднішня Україна на цю роль дуже підходить, оскільки в умовах політичного безладу не здатна припинити найнахабніші провокації.
Утім, саме "газова війна" призвела до того, що влада, а відтак українська нація починає вчитися випрямляти хребет й позбувається ілюзій стосовно свого "найбільшого" і "найголовнішого" стратегічного партнера.
У цьому аспекті цілком зрозумілим виглядає і рішення ізраїльських вчених та правозахисників, котрі на прес-конференції в Москві заявили про необхідність позбавлення державних суверенітетів деяких держав Східної Європи, що визволились з радянського колоніалізму. Зокрема, в статті "Содом должен быть разрушен" повідомляється про те, що на цій прес-конференції такий собі правозахисник, політолог та філософ Авігдор Ескін заявив наступне: "Історія показала, що незалежність цих держав була помилкою. Ми говорили з головним рабином Росії Берл-Лазарем і він запевнив нас, - заявив Ескін, - що єврейське лобі зробить усе, щоб Україну не приймали в жодну пристойну міжнародну організацію". Не краща ситуація, на їхню думку, і в прибалтійських країнах. Тож і виходить, що жодні народи не вирішують своєї долі, за них її вирішить рабин Берл-Лазар. Очевидно, що єврейська громадськість повинна дати свою оцінку таким заявам, бо не зрозуміло, чи цей рабин виступав від імені єврейського народу, чи від імені Путіна.
А висновки? Думаю, що в цій економічній та політичній кризі кожен повинен зробити їх сам для себе. Де бути, з ким бути і яку ідеологію сповідувати. Відповідальність за майбутнє України лежить на нашому поколінні.
Автор - депутат обласної ради
http://www.wk.if.ua/?set=news&mc=readfull&do=2716

ГАЗ ЧЕРЕЗ "ОРЛОВКУ" НЕ ПОШЕЛ
Татьяна Жакова, "Вечерняя Одесса", 15.01.2009
Эксперты ведущих газовых компаний Франции и Италии, прибывшие для мониторинга транзита газа через Украину, ознакомились с измерительной станцией "Орловка".

 В прошлом номере газеты мы сообщили, что в минувшее воскресенье на комплекс газокомпрессорной и измерительной станции "Орловка", которая расположена у села Новосельское Ренийского района, прибыли два эксперта ведущих газовых компаний Франции и Италии для мониторинга транзита газа через Украину. Позже к ним присоединились два специалиста из России.
Как сообщил начальник Одесского линейно-производственного управления магистральных газопроводов "Прикарпаттрансгаз" Борис Девдера, эксперты ознакомились с оборудованием, в целом со станцией и составили совместный протокол о том, что наш объект готов к работе. На этом миссия зарубежных специалистов пока закончена. Они находятся в Измаиле в ожидании, когда через "Орловку" начнут перекачивать российский газ.
- Не знаем, насколько долго может затянуться это ожидание, - рассказал Борис Девдера. - Обычно через нашу газокомпрессорную станцию мы ежесуточно перекачивали от 50 до 70 миллионов кубометров голубого топлива. Оно предназначалось для балканских государств - Македонии, Греции, Румынии, Болгарии, Турции. Как только российский газ начнет поступать, задача группы мониторинга - зафиксировать то количество, что пришло, и сколько было перекачано через украинско-румынскую границу. Все данные должны тут же передаваться в Брюссель. Но пока эксперты сидят без работы. 160 сотрудников газокомпрессорной станции "Орловка", как говорится, не у дел на рабочих местах, занимаются профилактикой оборудования.
К сожалению, российский газ в трубе этого направления не появился и 14 января, сообщили в Одесском линейно-производственном управлении магистральных газопроводов "Прикарпаттрансгаз". Хотя, как стало известно, 13 января "Газпром" решил перекачать 76,6 миллиона кубов голубого топлива для балканских стран по одесскому направлению. Но, как считают специалисты, это слишком малое количество газа, его невозможно перегонять на большие дистанции. Даже если газ пойдет только по одному вектору, все равно потребуется большое количество технологического газа для обеспечения работы компрессорных станций. Украина так и не открыла свои газовые задвижки, поскольку задача по перекачке столь малого количества газа оказалась технологически невыполнимой.
Для того, чтобы выделенные Россией 76 миллионов кубов дошли до "Орловки", в газовой трубе должно быть нормальное давление, поясняет Борис Девдера. А оно на нуле. Руководитель управления уже мало верит в то, что в ближайшее время ситуация изменится и до южной границы Украины дойдет необходимое количество газа.
Между тем, как сообщал Интерфакс-Украина, глава "Нефтегаза Украины" Олег Дубина заявил, что "Нефтегаз"  не мог принять заявку "Газпрома" на транзит, поскольку пришлось бы оставить без газа Одесскую, Донецкую, Луганскую области и часть Днепропетровской области.
http://vo.od.ua/article/9875

ЕКОНОМІЯ ГАЗУ - ЦІНА НЕЗАЛЕЖНОСТІ
Стах Мірчук, "Західний кур'єр", 15.01.2009, Івано-Франківська обл.
ВАТ "Івано-Франківськгаз" розробило план заходів щодо обмеження споживання газу підприємствами, на яких це можливо.

 Про це повідомив заступник начальника Івано-Франківського міського управління з експлуатації газового господарства Олександр Кириченко: "170 підприємств вже попереджені про необхідність економії блакитного палива. Більшість керівників поставились до цього з розумінням і вживають можливих заходів щодо економії". Він також закликав всіх споживачів "поводитися з енергоресурсами "на ви" і запропонував подумати над тим, щоб переводити житлові будинки на обігрів електроенергією, "бо газ буде в дефіциті та дорого коштуватиме".
За словами Олександра Кириченка, найбільшими споживачами блакитного палива в місті є населення та "Теплокомуненерго", які використовують 86% газу, що подається. За 11 днів цього року на місто подали 15,8 мільйона кубометрів. Вжитими заходами вдалося вивільнити 40 тисяч кубометрів газу. "У зв'язку з ситуацією, що склалася, на 2009 рік лімітів газу не виділено ще ні для кого, - зазначив пан Кириченко. - Постачання газу буде вирішуватися тоді, коли вирішиться питання з Росією". Наразі ж до підприємств, які забезпечують життєдіяльність міста, заходів щодо обмеження газоспоживання міське управління з експлуатації газового господарства не застосовуватиме, - запевнив Олександр Кириченко, але повідомив, що вже виникли проблеми із арматурним заводом і, можливо, газ йому доведеться відключити. Натомість міський голова Івано-Франківська Віктор Анушкевичус фактично заборонив газовикам здійснювати відключення газу підприємствам міста, принаймні без його погодження. А начальник управління економічного та інтеграційного розвитку міськвиконкому Богдан Білик зазначив, що підприємства міста за минулий рік спожили лише 16,8% обсягу газу і резерви економії треба вишукувати деінде.
Заступник міського голови з питань житлово-комунального господарства, транспорту і зв'язку Олександр Дерев'янко на ситуацію з газопостачанням дивиться більш оптимістично: "Ніхто нікому відключати газ не буде. В Івано-Франківській області газопостачання збалансоване. Нам потрібно припинити паніку довкола газу. Але якщо ситуація погіршиться, то в першу чергу обмежуватимуть газоспоживання таки промисловості. Населення і підприємства життєзабезпечення відключати не будуть, тиск газу не зменшуватимуть. Думаю, що за кілька днів всі проблеми з газом будуть вирішені", - висловив сподівання пан Дерев'янко.
Принагідно комунальний віце-мер також повідомив, що Міністерство житлово-комунального господарства відшкодує містові всі відсотки по кредиту Європейського банку реконструкції і розвитку ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" на модернізацію системи теплопостачання міста. Завдяки впровадженню енергозберігаючих технологій, диспетчеризації котелень та переведенню деяких з них на альтернативне паливо підприємству вже вдалося зменшити споживання газу на 10 мільйонів кубометрів, і робота в цьому напрямку продовжуватиметься. "Секретаріат президента зацікавився нашим проектом переведення котельні на вулиці Юності на біопаливо і по завершенні робіт у відкритті котельні, можливо, навіть візьме участь Президент", - сказав пан Дерев'янко.
http://www.wk.if.ua/?set=news&mc=readfull&do=2720

РАЗРУХА ТЫ, РАЗРУХА… НЕ ВИДНО ЕЙ КОНЦА
Наталия Шеховцова, "Время", 14.01.2009, Харьковская обл.
Управленец-профессионал, ученый-агроном Виктор Емельянович Курьянов - о проблемах сельского хозяйства Харьковской области.

 Страна гуляла напропалую. Скоро по количеству праздников мы будем впереди планеты всей. Многие предприятия остановлены практически на месяц. Вопрос, однако, в том, чем наполнять бюджет - источник пенсий, зарплат для учителей, врачей, доблестных стражей правопорядка и всех тех, кого содержат налогоплательщики. Но подсчитывать будут потом, а пока - гуляй, народ…
Январь близится к закату, а там и конец зиме. Весна, как известно, - начало "битвы за урожай". Но об этом, похоже, не думают. Больше разговоров о том, будут выборы или нет, чем о предстоящей посевной в этот непростой год, год кризиса.
Но так случилось, что именно в эти дни мы встретились с Виктором Емельяновичем Курьяновым, почетным гражданином Великобурлукского района. Никто лучше него не знает проблем сельского хозяйства. Профессионал, ученый агроном (он закончил сельскохозяйственный институт им. Докучаева), опытный управленец. В свое время пять лет работал главным агрономом в колхозе им. Суворова, 13 лет - председателем колхоза им. Калинина в Первомайском районе. Он награжден орденом Ленина (в советское время эту высшую награду надо было заслужить, это сегодня ордена раздают налево, направо), орденом Трудового Красного Знамени. Александр Степанович Масельский ценил его за знания, опыт, преданность делу. А Масельский знал толк в людях, да и сельское хозяйство знал как никто.
Так вот, встретились мы с Курьяновым и разговорились. О жизни нашей нынешней. Но, как известно, у кого что болит, тот о том и говорит. А у него душа болит за село. Чувствовала: ему надо выговориться, и я старалась ему не мешать. Впрочем, его рассказ все больше и больше захватывал меня. Бывала в эти годы на селе, имела представление о степени разрушения сельского хозяйства, но до конца всю правду услышала от него, и, признаюсь, она потрясла меня.
Загубленная земля
- В начале 90-х годов началось тотальное разрушение села. Говорили о том, что необходимо Украине вернуть имидж житницы Европы, однако руководители государства не имели продуманной научно обоснованной стройной программы реформирования села, - так он начал свой монолог. - Реформаторами выступили теоретики - академики Саблук, Зубец, Гайдуцкий. Надо сказать, сначала он развалил сельское хозяйство Львовской области, а затем распространил "опыт" на всю Украину.
С чего начали реформы на селе?
В приказном порядке распаевали землю. Каждому, кто работал в хозяйстве, а также пенсионерам, некоторым работникам соцкультбыта, представителям интеллигенции выдали пай - определенное количество гектаров.
На этом все реформы и закончились. Чем люди будут обрабатывать землю - никого не интересовало. Делать нечего: одни взяли землю, другие отдали в аренду, некоторым удалось продать пай.
Появились новые хозяева. Они были предоставлены сами себе. Им никто не указывал, что делать. Что хотели, то и сеяли. Но возможности были ограниченные. Техники не хватало. Горючее покупать было не за что. Сотни тысяч гектаров земли начали зарастать сорняками. И сегодня полей, заросших бурьянами, в нашем районе немало.
Создавалось впечатление, что богатейшие черноземные почвы решили превратить в пустыню, в дикие степи. Если в Египте пустыню превращают в оазис, то у нас наоборот.
Государство полностью самоустранилось от решения главного вопроса - какой должна быть структура посевных площадей в стране, области, районе. Сеяли кто что хотел и в любом количестве. Ни о каком севообороте и речи не шло. Никто не учитывал рекомендаций науки. Главное было - получить побольше прибыли от выращенного урожая, причем любой ценой.
Дошло до дикости, когда подсолнечник сеяли через год, а надо через семь - десять. Многие, истощив земли, бросали их и уезжали, не зная, что дальше делать.
Верховная Рада, надо сказать, приняла замечательный Закон "О приоритетном развитии села", но никто его не выполнял. Этот закон, как и многие другие, не работает. И поныне новые хозяева действуют на свое усмотрение.
Нет никакого контроля за правильным использованием земли. Полнейший хаос и неразбериха.
Руководство страны, Академия сельскохозяйственных наук принимают желаемое за действительное, трубят о каких-то рекордах по урожайности, а почвы наши с каждым годом теряют естественное плодородие, ее верхний слой гумус, разрушается структура почвы.
Да, в этом году получили хороший урожай зерновых в стране. Но он получен не благодаря правильному ведению хозяйства, внесению удобрений, а исключительно за счет хороших погодных условий. Да еще за счет расширения посевных площадей. За 40 лет своей работы на селе я не помню такого года, чтобы ячмень по подсолнечнику давал урожай 40 - 50 центнеров с гектара. Получен валовой сбор в нашем районе - 170,7 тыс. тонн при среднем урожае 40,2 ц с га.
Однако естественное плодородие с каждым годом уменьшается. И надо думать, что останется потомкам при таком варварском отношении к земле.
Известно, что необходимо вносить органические удобрения. Раньше в хорошие времена (для кого-то они плохие) ставилась задача вносить 10 тонн на один гектар. Наш Великобурлукский район вывозил в год порядка 150 тыс. тонн навоза и вносил 100 тысяч тонн на 80 тыс. га пашни. Сегодня - ноль, ничего не вносится. Ставка - на минеральные удобрения. Но их стоимость в три - четыре раза выше одной тонны зерна. Они просто не по карману многим хозяйствам.
Остается одно - для повышения плодородия соблюдать севооборот, вводить бобовые культуры, сеять многолетние травы, но кто их потом будет использовать?
Буренки - под нож
Животноводство погублено. Скот почти полностью уничтожен. Как можно было допустить полное уничтожение животноводческой отрасли в стране? А теперь кинулись спасать своего производителя. Людей нечем кормить. Цены взлетают. Критикуют правительство за ввоз импортного мяса. Но своего-то нет в Украине, без импорта уже не обойтись.
В нашем районе было два спецхоза. В одном выращивали 20 тыс. свиней, в другом - 8 тыс. голов крупного рогатого скота.
А еще были молочнотоварные комплексы - здесь стояло до 2 тысяч коров.
И следов от всего этого не осталось. Все снесено подчистую. Люди остались без работы. Если раньше в нашем сельском хозяйстве района работали 7 тысяч трудоспособных граждан и 2 тысячи пенсионеров, то сейчас всего 1400 человек. Зимой они не работают, людей отправляют на биржу.
"Диктатор" Александр Лукашенко, как его называют в Евросоюзе и в Америке, крупные хозяйства не развалил. Он говорит: один сельский труженик обеспечивает работой 8 - 10 человек в других отраслях.
Плохо, что наши демократы этого не понимают, добили сельское хозяйство. Сегодня селу сколько денег ни давай, все как в прорву. Нужна комплексная программа спасения села. Не мешало бы и опыт Беларуси изучить.
Поголовье просто погубить, а вот восстановить в таком количестве за короткое время невозможно. Да и некуда ставить. Животноводческие помещения разрушили практически все. А строить новые - за какие шиши?
Вспоминаю 60-е годы прошлого столетия. Страшная засуха. Ветки в лесополосах заготавливали, чтобы спасти поголовье. А после войны хаты под соломой раскрывали и кормили скот. А сейчас все уничтожили. И неудивительно, что производство молока в районе уменьшилось по сравнению с 1990 годом в 10 раз.
За 11 месяцев прошлого года получено всего 5865 тонн молока, тогда как в 1990-м году за год получали 57 тысяч тонн.
Мясо вырастили всем районом 450 тонн (смешная цифра!), а продали 618 тонн - это за счет уменьшения поголовья. Дорезается последний скот. Здесь практически нечего сравнивать - более чем в 20 раз уменьшилось и производство, и продажа. И такое положение не только в Бурлуке, но и во всей стране. Поэтому нечего удивляться дороговизне мяса.
И еще был вопрос. Куда девать зерно, полученное в этом году? Проблема! Когда такое было - лишнее зерно. Да его всегда не хватало, особенно фуражного. Практически никогда не было стопроцентного обеспечения фуражом общественного животноводства. Потому что было много крупного рогатого скота, свиней, другой живности. А сегодня нет. Вот и создали проблему.
Руководители отрасли говорят о положительных результатах, а их никогда не было. Разрушали то, что было создано нашими дедами, отцами. Это я говорю со всей ответственностью. Сам принимал участие в этом разрушении, так как занимал должности главы райгосадминистрации, был представителем Президента. Старались удержаться, как-то выжить. И когда в 2001 г. я ушел на пенсию, район последние четыре года занимал лидирующее положение.
Ненаучные эксперименты
Да, очень дорого народу обошлись эти эксперименты над селом. Село практически угробили. Миллионы людей остались без работы.
Взять наш район. Статистика показывает: 4,5 процента безработных. А истина выглядит иначе. Район наш сельскохозяйственный. Его население в 1990 г. составляло 32 тыс. человек. Сейчас проживает 24840. За годы независимости население сократилось на 7160 человек.
В сфере материального производства занято 3162 человека и 1859 работают в организациях, относящихся к бюджетной сфере госслужащих, врачи, учителя и т. д. Но 6998 чел. работой не обеспечены. Это 28,2 процента. Вот вам и статистика.
Лично я не против частной собственности на землю, но зачем было в приказном порядке разрушать хозяйства, особенно спецхозы по откорму крупного рогатого скота, свиней и т. д.? Такие хозяйства есть даже в Америке.
Надо было сначала провести эксперимент в одной области, а потом с учетом допущенных ошибок давать рекомендации другим областям. А у нас не долго думая под нож все пустили.
Да, мы развалили все, а теперь еще к этому добавился кризис в мировой экономике. Так что нам еще долго придется выкарабкиваться из катастрофического положения в сельском хозяйстве. Нужны неординарные меры. Но кто их предложит?
Что же предопределило столь глобальный развал сельского хозяйства в стране? Почему 18 лет не хватило, чтобы выработать стратегию развития?
Прежде всего - нам, считаю, не повезло с президентами. Все они были озабочены одним - демонтажом советской системы, созданием нового класса - национальной буржуазии.
Премьеры же менялись почти каждый год (за год в районе, а не то что в стране, нельзя глубоко вникнуть в состояние дел).
Все эти годы к тому же на первом месте была политика, а производством никто конкретно не занимался. Не было в стране экономической программы как на перспективу, так и на ближайшие годы.
Рынок отпустили в так называемое свободное плавание. Преобладали спекулятивные элементы, погоня за прибылью любой ценой. Все, что не запрещено, было разрешено. Верховная Рада принимала законы, но их никто не выполнял, а контроля за исполнением законов не было. Поэтому большая доля ответственности лежит на Верховной Раде.
Самое главное, самое страшное, что руководители страны, министры критически не оценивали истинное положение дел на местах на протяжении 18 лет независимости, а все время трубили о каких-то подвижках, результатах и мнимых успехах.
Развал сверху донизу
Местное самоуправление оставили без денег, а какие проблемы можно решать, не имея средств.
И сегодня в стране нет вертикали власти - сверху донизу.
Разве в районе допустимо двоевластие?
В селе Н. Александровка нет воды в школе. Старейший депутат, бывший хороший руководитель вот уже почти два года добивается на сессии районного совета, чтобы решили вопрос подачи воды. Глухо! Результат нулевой. Председатель районного совета В. Т. Панарин говорит: это не мой вопрос, мы - законодательная власть, а председатель районной администрации В. М. Слыш (исполнительная власть) вопрос тоже не решает.
В районе должен быть один руководитель, с кого можно было бы спросить.
Дорогами в районе вообще никто не занимается. Раньше в "плохие" времена было три дорожно-строительных организации. Ежегодно строилось не менее 30 км новых дорог, осуществлялся капитальный ремонт дорог. Сейчас никто этим не занимается. Есть одна дорожная организация, но нужны деньги, а их в бюджете нет. Поэтому добивают то, что было построено раньше.
Есть села, к которым скоро не смогут людям подвозить хлеб.
В прежние времена в районе ежегодно сдавали до ста домов усадебного типа. Сейчас ничего не строят. Значит, некому скоро будет учить детей, лечить людей. Чтобы на село поехали молодые специалисты работать, им нужно создать нормальные для жизни условия.
Да они и не едут. Если в масштабах страны не будет принято решение, что выпускник вуза, окончивший его за счет бюджетных средств, должен отработать на селе не менее трех лет, положение будет катастрофическое. Конечно, надо материально заинтересовать молодых специалистов.
Два года в нашем районе не могли снять с работы одного из начальников управления, хотя на сессии неоднократно принималось решение рекомендовать освободить его от занимаемой должности. Глава администрации В. М. Слыш, когда в очередной раз его спросили, когда он примет решение, ответил: а почему вы сразу не сказали, что он водку пьет. Наконец-то вопрос решен.
Все зависит от уровня организации, порядка. Самое главное, чтобы каждый отвечал за порученный участок.
А что мы наблюдаем на вершине власти? Премьер вызывает к себе на совещание глав администраций. А из Секретариата Президента следует команда не ехать. Это действует разлагающе.
Президент проводит совещание с банкирами страны, когда доллар экономически неоправданно взлетел (10 гривен просили за доллар), а премьера на совещание не позвал. Вот внизу и не знают - какому "богу" служить.
Кадры и "кадры"
Многие видели, к чему шло дело все эти годы. Я трижды избирался депутатом Харьковского областного совета. Предвидя, что нас ожидает крах, открыто говорил об этом на сессиях облсовета. В отношении меня пытались даже завести уголовное дело и посадить за очень резкие высказывания.
Но меня трудно было запугать, я никогда ни под кого не подстраивался, был для кого-то неугодным человеком, но руководствовался интересами прежде всего людей района. Старался людям делать добро.
Ничего с уголовным преследованием не вышло. Попугали и отстали.
Вопрос вопросов - подбор и расстановка кадров. Никакой системной работы не ведется. И неудивительно, что на самые высокие должности в областях, районах попадали случайные люди, непрофессионалы.
При Леониде Кучме главами областных администраций назначались учителя, милиционеры, космонавты… Я ничего против этих людей не имею. Они, возможно, замечательные люди, достигли успехов в своем деле, но надо досконально знать производство, чтобы руководить им. Так, например, как знал его Александр Степанович Масельский. Знал, где в каком районе какой надой на корову и т. д. Я ничего не могу сказать о нынешнем главе Харьковской облгосадминистрации. С ним не работал. А о его предшественниках у меня как у одного из бывших руководителей района не очень приятные воспоминания.
Бывало, я как глава райгосадминистрации раз пять пытался попасть на прием к главе областной администрации по вопросу работы маслопрессового завода, так и не попал. Нельзя было созвониться.
За 3 года ни разу бывший губернатор не был в нашем районе.
На вооружение взят такой стиль работы - заранее предупреждают, что с рабочей поездкой будет губернатор (А. С. Масельский приезжал без предупреждения и начинал посещение района с какой-нибудь фермы), предварительно оговаривается и место встречи.
Приезжает губернатор со свитой - сопровождающие лица, 20 корреспондентов. Что можно решать на такой встрече? Это видимость работы. Пускают пыль в глаза, а результат нулевой.
А разве можно было поступить так, как Виктор Ющенко в 2004-м? Уволил одновременно всех глав районных администраций, а ведь среди них было немало опытных руководителей, которые знали хозяйство района как свои пять пальцев.
Например, был уволен глава администрации Красноградского района В. Н. Ачкасов (он в свое время работал моим заместителем), хотя район имел хорошие производственные показатели. Опытный руководитель долгое время оставался без работы.
Таких примеров можно привести десятки. Способных повыгоняли, случайных поставили.
За все 18 лет никто ни с кого по-настоящему не спрашивал за результат работы. Кризис начался 18 лет назад из-за полной потери управления страной, областями, районами.
У меня есть моральное право давать свою оценку, так как всю жизнь работал на производстве при разных системах управления и более 15 лет возглавлял Великобурлукский район - был председателем райисполкома, председателем районного совета, представителем Президента, главой районной администрации.
Разве это нормально: человек и дня не работал на производстве и назначается министром? Отсюда результаты. Доруководились до ручки.
Выступая по телевидению Виктор Ющенко озвучил заданный ему вопрос: сколько надо заплатить ему и Верховной Раде, чтобы они покинули пределы Украины.
Ничего лучшего он не нашел, чтобы ответить: это было бы коррупцией. А ведь страшно: люди не знают, как избавиться от руководства страны, которое завело их в тупик.

ГАЗ НА СЬОГОДНІ Є… ПРО ЗАВТРА НІХТО НЕ ЗНАЄ
Світлана Федас, "Рівне Вечірнє", 13.01.2009
Одне з найбільших підприємств області - "Рівнеазот" - знизило обсяги виробництва до мінімально можливого рівня - до пускового режиму.

 Наступний за цим крок - повна зупинка підприємства. Така робота в режимі "спалювання грошей" ніяк не влаштовує гендиректора "Рівнеазоту" Михайла Заблуду, адже підприємство працює собі в збиток. Одночасно в Україні обмежили виробництво хімічні колеги "Рівнеазоту" - Горлівський хімічний концерн "Стирол", "Кримський Титан", виробник аміаку та азотних добрив "ДніпрАзот".
Тим часом, зі слів заступника голови Рівненської облдержадміністрації Володимира Новака, усі інші споживачі газу області одержують його в межах потреби, очисні споруди "Рівнеазоту", які використовує Рівне, працюють у нормальному режимі, теплопостачальні підприємства - також, і жодних вказівок з Києва про обмеження споживання газу поки немає.
- Станом на понеділок немає обмежень у забезпеченні теплом та гарячою водою мешканців Рівного, - підтвердив міський голова Рівного Володимир Хомко, - але не знаю, що буде завтра.
Теоретично, зі слів п.Новака, теплопостачальні підприємства області можуть відмовитися від газу і перейти на мазут, але практично це неможливо зробити за день, так щоб ніхто не відчув переходу, адже на котлах треба замінити пальники і встановити резервуари для зберігання нового виду палива на котельнях.
- Керівництво країни запевняє, що газу в Україні вистачає, і нічого додати до цих слів я не можу, - каже п.Новак. - Усе залежатиме від міждержавних переговорів у цьому питанні.
http://www.rivnepost.rv.ua/showarticle.php?art=020035

ГАЗОВА БЛОКАДА: ЧОМУ РОСІЯ МОРОЗИТЬ ПІВСВІТУ?
Наталка Парова, "Нова Ера", 14.01.2009, Тернопільська обл.
Незважаючи на новорічні побажання та очікування, у 2009 рік людство увійшло із старими проблемами, які в цьому новому році лише більше загострилися.

 Випадково чи ні, але майже одночасно Ізраїль розпочав збройну війну з палестинцями в Секторі Газа, а Росія - газову проти України та Європи.
Так, в перший день нового року Росія припинила постачання газу для України, а на Різдво 7 січня - для Європи. Залишивши зимою півсвіту без тепла, російська влада звинуватила в усьому Україну. Якщо українська сторона вже добре знає російських газових шантажистів, які чи не кожної зими бавляться із газовим краном, перекриваючи його, то європейці були шокованими, що можна залишитися без оплаченого газу серед лютих морозів через великоімперські забаганки Росії.
Такої цинічної зухвалості по відношенню до своїх газових зобов'язань перед Європою не дозволяв собі навіть Радянський Союз, котрий навіть в часи загострення політичного протистояння, в розпал "холодної війни" не наважувався перекрити газову трубу. Адже політика політикою, а дотримання міжнародних комерційних договорів - це святе.
Як бачимо, російська Федерація, як спадкоємниця Союзу, за часів путінської диктатури переплюнула свого радянського предка і довела, що під час війни усі методи згодяться. Таких дій від "Газпрому" не чекав ніхто. Чому ж Росія свідомо пішла у газовий похід на Європу, вона ж не могла не усвідомлювати, що такі дії надзвичайно підірвуть її міжнародний авторитет як надійного постачальника газу, чому світовий монополіст "Газпром" погодився зруйнувати свою бізнес-репутацію? Відповідь проста: на усі ці "жертви" Росія пішла заради України, точніше - заради утвердження свого впливу на нашу державу. І першим кроком мусіла б стати приватизація російською стороною української газотранспортної системи, про що відкрито марить товариш Путін вже не один рік. Відродження великої радянської чи то Російської імперії неможливе без України, і це прекрасно розуміють у Кремлі.
Тому Росія розгорнула проти України потужну інформаційну війну, намагаючись будь-яким чином скомпрометувати нашу державу перед світом. Для цього російсько-кагебістська машина працює і вдень, і вночі, фанатично продукуючи тонни брехні та образ, які миттєво виливаються в інформаційний простір. Кремлівські політтехнологи чудово усвідомлюють, що ніхто в світі не буде розбиратися чи правдива ця інформація чи ні. Дискредитувавши таким чином Україну на міжнародній арені, Росія сподівається, що світ відвернеться від нас, закривши перед нами усі євроінтеграційні програми, тим самим розв'язавши Росії руки для поступової "приватизації" України.
На жаль, світ сам винний у такій зухвалій поведінці Росії, адже своєю нерішучістю щодо сприяння євроінтеграції України та Грузії у світову спільноту та приєднання до НАТО, бездіяльністю, а подекуди й потаканню російській агресії на Кавказі, він лише стимулював агресора до подальших дій, котрі й вилилися у газовий зашморг для Європи. Ось так, холодом серед зими "російський ведмідь" віддячив європолітикам за те, що вони мовчки проковтнули російську війну на Кавказі. Газова блокада, свідомо організована Росією Євросоюзу, має стати ще одним уроком для неохочих до навчання європейців. Вони раз і назавжди мусять усвідомити, що не можна заігрувати із хижим звіром, який ніколи не зупиниться і не задовольниться частиною харчів, розуміючи, що він спроможний забрати їх усі. Закриваючи очі на щорічні газові шантажі й інформаційні війни Росії проти України, Європа намагалася не звертати увагу на те, що відбувається в неї під носом, вважаючи, що це не її проблеми. Але вона помилялась, і ця геополітична помилка 7 січня несподівано вдарила по європейській енергетичній безпеці відсутністю газу в трубах й тепла в оселях громадян.
Залишивши європейські країни без газу, Росія не лише хотіла підставити Україну, але й насамперед підзаробити на нафті. Оскільки ціна на газ для європейців прив'язана до ціни на нафту, то відповідно із зменшенням ціни на нафту, згідно договорів, через 5 місяців зменшується ціна на газ.
Зазнавши колосальних економічних та фінансових втрат наприкінці року через здешевлення нафти на світових ринках, Росія, економіка котрої повність залежна від експорту газу та нафти, що забезпечують їй 60% офіційного доходу, опинилася перед небаченим бюджетним дефіцитом. Обвал ціни на нафту до критичних 40-30 $ за барель стався якраз півроку тому - саме із січня Росія мусіла б переглянути свою цінову політику на газ в бік її суттєвого пониження, а це удар нижче пояса для російської економіки. Щоб врятувати "Газпром" від оголошення дефолту та підлатати власні економічні діри, котрі виникли від волюнтаристської путінської політики, Росія вирішила, як завше, підзаробити на сусідах. Створивши штучний газовий голод в Європі, Росія сподівалася, що почнеться ажіотаж довкола нафтопродуктів, зокрема мазуту, котрий є головною альтернативою газу. Тим самим підніметься ціна на нафту, що й потрібно росіянам, щоб не стати банкротами.
Серед розмаїтих версій та гіпотез, які висловлюють експерти щодо істинних причин припинення постачання Росією газу європейським споживачам, все частіше циркулює думка про неспроможність Росії виконати свої експортні зобов'язання через відсутність достатньої кількості газу у самого експортера. А вся ця показова газова війна із безпідставними звинуваченнями неспроможності української сторони для забезпечення транзиту була розіграна спеціально, щоб приховати правду.
Насправді "Газпром" переживає важкі часи, він повністю погруз у боргах, які вже перевалили за позначку 50 мільярдів доларів. Будучи кільканадцять років поспіль одним із світових монополістів й займаючи у світовому рейтингу підприємств із найбільшими капіталовкладеннями почесне 3 місце із 350 мільярдами доларів, нині "Газпром" опустився аж до 46 місця і його капіталізація складає всього 86 мільярдів доларів. Світова економічна криза й падіння ціни на нафту суттєво похитнули російську економіку.
Налякавши Європу холодом, Росія планує, що остання стане більш зговірливою й щодо будівництва газопроводів в обхід України. Досі Євросоюз без особливого ентузіазму сприймав розповіді про спорудження Південного та Північного потоків. Росії ж потрібні гроші, і таким рекетирськими методами вона сподівається їх отримати від Євросоюзу. Європолітики ж не хочуть фінансувати цей дуже трудомісткий й затратний проект, котрий все одно поступатиметься своєю функціональністю існуючому нині в Україні. Адже саме наша газотранспортна система, яку московські політики так хочуть здобути, має систему підземних сховищ газу, котрі вкрай необхідні російській стороні для забезпечення стабільності постачання газу до ЄС. Це те, чого немає і не може бути по інших маршрутах. І це козир України, який дозволяє нам диктувати свої умови, в тому числі і щодо тарифної політики.
Проблеми із газом Україна почала відчувати одразу після проголошення Акту Незалежності в 1999 році. Й досі російська сторона не приховує, що таким чином Україна розплачується за власний суверенітет. Політична складова у газовій політиці, на жаль, визначальна. Кремль проявляв відносну лояльність лише тоді, коли українська влада йшла йому на економічні та політичні поступки. Мінявся політичний курс - і вітрила української дипломатії напиналися євроінтеграційними устремліннями. Росія зразу витягала з-під поли газовий козир і починала знову шантажувати українців трубою. Таким чином, українська зовнішня політика довгі роки нагадувала флюгер, який крутився в різні боки, тим самим тупцюючи на місці і не даючи нашій державі виробити чітку зовнішню політику.
Невипадково, що саме після перемоги Помаранчевої революції й приходу до влади Віктора Ющенка, котрий однозначно визначив українські зовнішньополітичні пріоритети як євроінтеграційні, Росія вдалася, окрім вже звичного газового шантажу, і до газової блокади, чим змусила підписати невигідні Україні контракти. Газовий бізнес - надзвичайно прибутковий бізнес. Все, що з ним пов'язане, оберігається сильніше за державні таємниці. За 18 років Незалежності ми й досі не маємо прозорих механізмів функціонування газового ринку. Перш за все, ця прозорість невигідна ані українській, ані російській сторонам, які безпосередньо цим бізнесом займаються, оскільки завдяки цій таємничості вони мають багатомільярдні доходи.
Напевно важко знайти більш корумповану сферу, аніж газову. Тому з року в рік ми вступаємо без чітко розрахованої ціни на газ, без договорів - без нічого. Цінова політика формування ціни на газ та на транзит як була, так і залишається туманною, забезпечуючи широке поле для зловживань та маніпуляцій. Невипадково, що, прийшовши до влади, в нас кожна політична сила найперше намагається взяти під свою опіку газовий ринок.
Можна зрозуміти, але жодним чином не можна схвалити бажання Росії приватизувати нашу газотранспортну систему, тим більше, що 80% експорту російського газу проходить через Україну. Газовим шантажем Москві вдалося змусити Білорусь поступитися своїм суверенітетом та енергетичною безпекою й заволодіти газотранспортною системою цієї братньої республіки. Схожа доля чекала й на Україну.
Тому для Москви втримати в своєму полі зору колишні радянські республіки є прерогативою номер один. Для досягнення цієї мети Росія готова пожертвувати навіть своїм міжнародним іміджем. Володіючи такими багатими ресурсами, з світом можна домовитися і пізніше, що неодноразово доводив й Радянський Союз, але не може дозволити "старший брат", щоб "молодші сестри та брати" самостійно визначали свою зовнішню та внутрішню політику. Адже бачить Москва усіх братів й сестер знову разом, незалежно від їхньої на те волі чи бажання. В Кремлі вирішили, що це правильно, значить так і має бути. Тому й мириться Москва з незалежними державами, якими стали братні республіки, бо розуміє, що це ненадовго. Вже сьогодні Росія потихеньку перекроює чужі території під себе, спонсоруючи чи не всі сепаратистські рухи на теренах колишнього Союзу: Чечня, Придністров'я, Південна Осетія та Абхазія - і це тільки початок.
http://novaera.te.ua/article_view.php?article=2180

ГАЗУ ЛЕДВЕ ВИСТАЧАЄ НА ОПАЛЕННЯ
"Молодий буковинець", 14.01.2009, Чернівецька обл.
Понад 12 мільйонів гривень заборгувала Чернівецька область за спожитий газ. Як наслідок, у разі зниження температури буковинці можуть залишитися без тепла.

 - У грудні ліміти виділеного газу для області були недостатніми, а зараз їх взагалі немає, - розповів начальник філії ДП "Укргазмережі" Іван КОЗАР. - Ми вже зараз працюємо на межі можливого, а треба готуватися до роботи в екстреному режимі. Тобто котельні та опалювальні прилади зможуть працювати лише вночі, коли споживання не дуже значне.
Більшу частину боргу припадає на "Чернівцітеплокомуненерго". Підприємство не може розрахуватися за спожитий газ, бо йому не платять мешканці обласного центру за тепло. Якщо в грудні 2007 року розрахунки споживачів сягали 150% - тобто чернівчани і попередні борги гасили, то в грудні 2008 року - лише 80%. Тож борги за газ продовжують зростати.
Внаслідок цього частина людей вже відчувають нестачу газу - на околицях міста та у кількох приміських селах.
За словами Івана Козаря, за борги вже відключено 12 підприємств. Однак підприємства споживають незначну частину блакитного палива і їхнє відключення ситуації не зарадить.
Якщо є раптом область залишиться без газу, вийти з ситуації неможливо - на мазут, вугілля чи електроенергію перевести котельні технічно нереально.
Керівництво області та Чернівців сподівається, що після закінчення свят розрахунки споживачів зростуть до потрібного рівня.
http://www.molbuk.com/news/17988-gazu-ledve-vistachaye-na-opalennja.html

ДОВЕЛИ КОНЯ ДО СЛЁЗ
Наталья Киреева, "Крымская правда", 13.01.2009
Газовый конфликт российско-украинских взаимоотношений. Крайними окажутся экономика и население Украины.

 Когда первого января стало известно, что накануне вечером украинская делегация прервала газовые переговоры с Россией, это не вызвало особой тревоги. За три года мы как-то привыкли, что взаимные демарши, обвинения, шантаж и угрозы, достигающие своего апогея в канун Нового года, являются обязательной составляющей украинско-российских газовых отношений. В общем, простые обыватели были уверены, что представители "Газпрома" и "Нефтегаза" таки договорятся о новой цене на газ и успокоятся до декабря. Даже неделю назад, когда "газовая война" из окопной перешла в фазу активных боевых действий, сохранялась надежда, что дальше демонстрации намерений перекрыть вентиль с одной стороны и прекратить транзит газа - с другой конфликт не зайдёт. Но последовавшие затем события показали, что нынешнее газовое противостояние имеет куда более сложную природу, и интересы тех, кто в нём задействован, куда шире и противоречивее, чем контроль над газовым рынком Украины.
Началось всё со спора о газовых долгах Украины. По версии "Газпрома", она к концу 2008 года задолжала 2,1 миллиарда долларов, но погасила только 1,5 миллиарда, остальные же 650 миллионов платить отказалась. Не устроила её и предложенная на 2009 год цена на газ в двести пятьдесят долларов за тысячу кубометров. По принципу: "Нет контракта - нет газа" российский монополист с десяти утра первого января прекратил поставки газа украинским потребителям, продолжив однако транспортировать топливо в Европу. Через несколько дней автоматически всплыл вопрос о воровстве газа, проходящего транзитом по украинской территории. Причём инициировали его не только Россия, но и политическое руководство восточно-европейских государств, входящих в североатлантический альянс.
И хотя четвёртого января венгерская госкомпания MOL Foldgazszallito Zrt - оператор поставок российского газа в страны Балканского полуострова, Румынию и Польшу - опровергла эти слухи, шестого января "Газпром" заявил, что Украина обобрала европейских налогоплательщиков на шестьдесят пять миллионов кубов, сократил на эти объёмы транзит и предложил Украине оплатить их по цене четыреста восемнадцать долларов за тысячу кубометров, а также подписать соглашение о долгосрочных поставках по цене уже в четыреста пятьдесят долларов за тысячу кубов.
Реакция украинской стороны была не вполне последовательной. Сначала глава "Нефтегаза" Олег Дубина заявил, что Россия сама не додаёт газ европейским потребителям, чтобы обвинить Украину в воровстве, а затем признал, что Украина действительно отбирала по двадцать одному миллиону кубов ежедневно для обеспечения работы перекачивающих агрегатов на транзитных направлениях.
Проследить хронологию последовавших за этим событий затруднительно, учитывая противоречивость информации, поступающей от задействованных в конфликте сторон. По свидетельству президента России Дмитрия Медведева, в ночь на седьмое января "украинская сторона в одностороннем порядке перекрыла три основных экспортных трубы поставок газа в Западную и Центральную Европу". По версии же "Нефтегаза", Россия первой перекрыла вентиль, после чего и Украина вынуждена была прекратить транзит в Европу.
Так или иначе, в результате манипуляций с газовыми задвижками театр "холодной войны" переместился в страны Евросоюза. Если ещё третьего января Брюссель предпочитал не вмешиваться в конфликт "двух хозяйствующих субъектов", то уже седьмого распространил заявление с требованием возобновить поставки газа в замерзающую Европу. На следующий день в Киев прибыла миссия европейских наблюдателей для мониторинга транзита газа из России, но украинская сторона вновь начала интриговать. Сначала отказалась ввести в её состав представителей "Газпрома", потом добавила к уже подписанному протоколу некие "оговорки", так что до газовой трубы наблюдатели добрались только вчера.
И вот что любопытно: если президент России Дмитрий Медведев и премьер Владимир Путин очень энергично отслеживают ход газового конфликта, "Газпром" проводит пресс-конференции буквально в режиме нон-стоп, то вялая реакция украинского руководства является более чем странной. Скажем даже - подозрительной. Президент Ющенко засветился в этой связи только дважды: провёл телефонный разговор с Медведевым в прошлую среду и тоже по телефону связался с председателем Еврокомиссии Жозе Мануэлем Баррозу в четверг.
Премьер Юлия Тимошенко не светилась вообще, если не считать проведённого в прошлую среду в обстановке строгой секретности заседания Кабмина и совместных с президентом гарантий о допуске к украинской газотранспортной системе иностранных наблюдателей. Опять же не вполне ясно, почему после этого "Нефтегаз" начал мутить воду и препятствовать их доступу на украинскую ГТС.
Учитывая жёсткую политическую конфронтацию президента и премьера, последний факт не может не настораживать, так как означает, что оба ведут двойную игру. Свет на инициатора этих "игрищ" проливает публикация на страницах The Wall Street Journal. В ней говорится, что очень скоро заменой российскому топливу в Европе может стать сжиженный газ, излишки которого наблюдаются в США. Хотя технологии его переработки и транспортировка сложны и стоят больших денег, рост мировых цен на природный газ и всё больший спрос на альтернативу российским энергоносителям приведут к тому, что к 2015 году объём импортируемого сжиженного газа европейским потребителям возрастёт почти вдвое, уверено издание.
В общем, ничего личного - только бизнес. Благодаря российско-украинской "газовой войне" у Соединённых Штатов появляется шанс втюхать Европе своё топливо. С помощью информационных технологий сделать это элементарно просто. Поясним, как именно. В конце прошлого года США в очередной раз начинают дразнить Россию членством Украины в НАТО. Разумеется, никто там нас, сирых, не ждёт, но это в данном случае не важно. Главное - в очередной раз спровоцировать Россию. Конечно, Путин и Медведев делают жёсткие политические заявления, но на газовые отношения это не влияет, и "Газпром" предлагает нам газ по льготной цене.
Однако фокус в том, что украинская делегация едет в Москву не для защиты национальных интересов, а чтобы тупо сорвать переговоры. Что и делает в ночь на первое января, то есть не оставляя России времени для маневра. Спустя несколько дней Украина закручивает газовый вентиль в страны ЕС, и на старушку Европу начинается массированная информационная атака американских масс-медиа. The Times пишет, что цель России - бросить вызов ЕС и наказать украинское правительство за желание вступить в НАТО. Investor's Business Daily идёт ещё дальше и всерьёз предупреждает о коллапсе украинской ГТС и планах российских войск силой её захватить. Одновременно Грузия как бы случайно начинает ремонтные работы на газопроводе из Турции, лишая газа лояльную России Армению. ЕС в истерике, цель припугнуть её страшилками об энергетической экспансии России и заставить всерьёз задуматься об источниках альтернативного топлива достигнута.
Разумеется, свои цели в Европе преследует и Россия. Как выяснилось благодаря кризису, в последние годы, используя ценовую конъюнктуру на мировом рынке нефти и газа, страна успешно проедала нефтедоллары вместо того, чтобы вкладывать их в развитие нефтегазовой инфраструктуры и увеличение добычи энергоносителей. Благодаря обрушению финансовой пирамиды мировых фондовых рынков "Газпром" с третьего места по уровню капитализации в мире откатился на четвёртый десяток. При этом внешний долг компании, по разным оценкам, составляет около пятидесяти миллиардов долларов. Из-за сокращения потребления топлива не только в странах ЕС, но и в самой России, что связано со снижением производства и тёплой зимой, в РФ скопилось огромное количество газа. Ситуацию усугубляет резкое падение мировых цен на нефть и газ осенью прошлого года. Отметим, в течение прошлой недели цены на газ на мировом спотовом, то есть наличном рынке, уже поднялись на треть - до четырёхсот долларов за тысячу кубометров, чему, конечно, способствовала информационная шумиха вокруг газового конфликта.
Он же дал повод Путину активизировать лоббирование строительства газопровода "Северный поток", который пройдёт по дну Балтийского моря в обход Украины. "Сегодня наши европейские потребители окончательно убедились, что этот проект нужен", - заявил он на встрече с председателем комитета акционеров компании-оператора проекта Nord Stream AG Герхардом Шрёдером. Напомним, доля российского "Газпрома" в этой компании составляет 51%.
Но вернёмся к вопросу новой цены на импортный газ для украинских потребителей. Сначала Украина настаивала на цене в 201 доллар за тысячу кубометров, потом соглашалась на 235 долларов. Теперь же, по мнению первого заместителя главы секретариата президента Александра Шлапака, цена не может быть выше 203 долларов за тысячу кубометров, так как среднеевропейские цены на газ сейчас составляют 250 долларов за тысячу кубов с учётом транспортировки.
Первый заместитель министра топлива и энергетики Украины Олег Бугаев уверен, что переход на рыночный механизм расчётов в условиях падения мировых цен на энергоносители выгоден для Украины, но не выгоден для России. "Украина при привязке к цене на нефтепродукты могла бы рассчитывать на хорошую цену, однако в отсутствие такого подхода цена на газ по-прежнему во многом остаётся политическим вопросом", - считает он.
Тем не менее, вчера пресс-секретарь премьер-министра РФ Дмитрий Песков заявил, что "согласно распоряжениям, данным российским президентом Дмитрием Медведевым и российским премьер-министром Владимиром Путиным, на столе двусторонних переговоров с Украиной остаётся предложение с рыночной ценой, без каких-либо льготных условий". Напомним, последняя цена, предложенная Россией - 450 долларов за тысячу кубометров, по словам главы "Газпрома", "определяется как цена на газ в странах Восточной Европы, сопредельных с Украиной, минус транзитные затраты через территорию Украины".
Между тем проблема не только в рыночных механизмах, но и в природе импортируемого на Украину газа. Цена закупок Россией туркменского газа к концу прошлого года выросла до ста пятидесяти долларов, а в нынешнем году увеличится до трёхсот. Если Россия, как и раньше, будет поставлять нам среднеазиатский газ, цена на него действительно может угробить нашу экономику.
Но экономика государства заботит украинские власти меньше всего. По словам заместителя председателя "Нефтегаза" Владимира Триколича, собственного газа, закачанного в хранилища, - 16,3 миллиарда кубометров - стране хватит не только до завершения переговоров с "Газпромом", но и до окончания отопительного сезона. Тем не менее, в конце прошлой недели "Нефтегаз", ссылаясь на дефицит газа, значительно ограничил его поставки и промышленным, и тепловырабатывающим предприятиям. Директор Института проблем глобализации Михаил Делягин выдвинул свою версию причин тотальной экономии: "Украина обеспечила себя газом как минимум на десять месяцев. Теперь она создаёт панику, искусственно поднимает ажиотажный спрос и вполне может сама продавать излишки своего газа в Европу по завышенной цене. Тимошенко получит хорошие деньги для проведения своей президентской кампании".
Вчера стало известно, что очередной раунд российско-украинских газовых переговоров вновь окончился ничем. Но это - вполне предсказуемый сценарий, ведь промедление с подписанием контракта выгодно не только официальному Киеву, но и самой России, а также Соединённым Штатам. А крайними в итоге окажутся экономика и население Украины, которую, как коня в известной частушке, опять довели до слёз. Кто знаком с устным народным творчеством, тот поймёт.
http://www.kp.crimea.ua/news_details.php?news_type_id=1&news_id=5447

РАБОЧИЕ ТРУБНОГО ЗАВОДА ЗАБАСТОВАЛИ И ОСТАНОВИЛИ ПРОИЗВОДСТВО
Александра Веснич, "Панорама", 13.01.2009, Сумская обл.
Работники "Завода утяжеленных бурильных и ведущих труб" ОАО "СНПО им. Фрунзе" требуют восстановления на работе своих товарищей, а также изменения условий труда.

 13 января около 100 сотрудников цеха № 33 вместе с некоторыми работниками других цехов "Завода утяжеленных бурильных и ведущих труб" ОАО "СНПО им. Фрунзе" целый день присутствовали на предприятии, но к работе не приступали. Рабочие выполнили решение профкома "Солидарности", которое было принято 11 января. Заводчане таким образом требуют восстановления на работе своих товарищей, а также изменения условий труда. На предприятие вызывали сотрудников милиции, управления экономической безопасности завода, но людей это не остановило. 14 января и впредь они намерены продолжать забастовку.
24 сотрудника цеха № 33 уволены с 13 января, о чём они были предупреждены два месяца назад. При выходе с завода им возвращали трудовые книжки и выдавали обходные листы, но они отказывались расписываться об их получении. Один из активистов противостояния, сотрудник цеха № 33 Владислав Коваленко утверждает, что люди уволены незаконно - многие из них имеют льготы (афганцы, чернобыльцы, работники с большим стажем работы, с несовершеннолетними детьми). Два месяца с руководством завода вели диалог, директор Виктор Чернявский утверждал, что решение об увольнении именно этих 24 человек не окончательное, но это не дало результата. После уведомления о начале забастовки Виктор Чернявский встретился с коллективом, назвал людей, как они утверждают, "сотней идиотов" и пойти на уступки не согласился. Комментарии директора по этому повода пока получить не удалось. Обе стороны конфликта пообещали в ближайшее время обратиться в суд.
http://rama.com.ua/news+article.storyid+1932.htm

СЕЗОН ЗАКІНЧЕНО, ЦУКРУ ВИСТАЧИТЬ
Оксана Кібкало, "Слобідський край", 13.01.2009, Харьковская обл.
Стратегію селян сьогодні визначає вигода, а її від вирощування буряків дуже мало...

 Минулого року ситуація з виробництвом цукру складалася досить драматично. По-перше, було посіяно значно менше допустимих меж цукрових буряків - від них відмовились навіть ті господарства, які традиційно вважалися маяками галузі.
Скажімо, на полях ВАТ "Насінневе" вирощували їх так багато, що становили левову частку для переробки на ВАТ "Цукрове", що знаходиться в одному і тому ж селищі Чапаєве і ще раніше були об'єднані в одну організацію - цукрокомбінат. Та часи змінилися, стратегію селян сьогодні визначає вигода, а її від вирощування буряків дуже мало...
Коли мало сіємо буряків, то й менше їх переробляємо. Тож якщо з урожаю 2007 року на переробку було прийнято 1193 тисячі тонн, тобто більше мільйона, то минулого - лише 953 тисячі тонн переробили на цукор. Селяни отримали компенсацію за посіви буряків і результатами задоволені. У виграші залишилися ті, хто сіяв буряки, а їх було торік не так і багато - загальна площа посіву по області складала 28,7 тисячі гектарів. Але й із цієї площі селяни зібрали сировини стільки, що цукровари змогли виробити 131,2 тисячі тонн цукру.
За розрахунками спеціалістів, потреби області в цьому продукті складають 124 тисячі тонн, так що нам цілком вистачить і на чай, і на печиво та бісквіт до нього. Тут проблем нема. Але ж ми раніше чимало цукру продавали за рубіж і мали з цього чималий зиск. - Нема ціни, - твердять цукровари, і їм підтакують селяни, - тож нема й вигоди. А безплатно тепер і тато маму не цілує...
У грудні сесія обласної ради заслухала питання про роботу галузі, рекомендувала більше приділяти їй уваги. На рік нинішній планується засіяти цукровими буряками 45 тисяч гектарів і переробити на цукор півтора мільйона тонн буряків. Мають працювати всі 9 цукрозаводів.
А скільки отримаємо цукру, то вже залежить від урожайності. Чим більше зберемо сировини, тим більше матимемо цукру. А вже з користю переробити його ми зможемо завжди.
http://www.slk.kh.ua/view_post.php?id=1077

РЕЙДЕРСКАЯ АТАКА "ПРИНУЖДЕНИЕ К ГАЗУ"
Владимир Чеповой, "Главное", 12.01.2009, Харьковская обл.
"Многим становится очевидным: мы стали не просто свидетелями очередного газового противостояния".

 Украинцы, как акционеры собственного АО, стали, по сути, заложниками - чтобы в этом убедиться достаточно потрогать батареи в детских садах, школах и в наших квартирах.
Руководство соседнего АО "РФ" разработало и реализует масштабную рейдерскую атаку. В этой кампании применяются все доступные в рейдерской практике методы, и в первую очередь - психологические. Включение широкого спектра механизмов давления, принуждение партнера к игре по своим правилам сопровождается апелляциями ко всему мировому сообществу.
Действия руководства России - выверенные, логичные и решительные - имеют очевидную цель: установление контроля. Либо путем захвата контрольного пакета, либо через механизмы слияния и поглощения.
И пока защищает нашу акционерную собственность, к огромному сожалению, не руководство нашего АО, не неумение рейдеров или отсутствие у крупных игроков (АО "США", АО "КНР"…) воли на поглощение АО "Украина". Уместнее тут вспомнить разъяснение лорда Болинброка, героя пьесы французского драматурга Эжена Скриба "Стакан воды". Если на маленькое государство посягает одно большое - то участь малого предрешена. Но если же претендентов два, то появляются некие шансы.
Кое-кому покажется, что аналогии корпоративных войн не совсем уместны. Но если вспомнить, что даже формальным поводом для передела является коммерческий спор, пусть и умышленно выводимый на политический уровень - параллели с рейдерскими атаками покажутся более очевидными.
Шансы - Болинброк был прав - у нас есть. Несмотря на то, что рейдеры в качестве одного из главных объектов для удара, избрали репутацию нашего АО. К делу понижения капитализации Украины приложили (да и прилагают) свою руку неумелые, непрофессиональные и нерешительные действия руководителей нашей страны. Печально, что ни МИД, ни СБУ, ни любая другая государственная или общественная организация официально не встала на защиту своих граждан. Ведь обвинение целого народа в воровстве - это очередное продуманное и заранее спланированное оскорбление и унижение, что не просто недопустимо в цивилизованном Мире, но и имеет точную юридическую оценку.
Обратите внимание, что по многократным заявлениям российских руководителей, именно Украина крадет газ. Не "Нафтогаз", не Ющенко или Тимошенко, а именно страна. А страна - это граждане страны - воры??? Я, моя семья, люди, читающие этот текст - все мы воры?!
Причем от высшего руководства России и "Газпрома" такие обвинения прозвучали в канун Рождества - светлейшего праздника для всего православного мира. В котором кража - один из страшных грехов.
Думаю, что на такие обвинения должна последовать правильная юридическая реакция. Это должно быть твёрдое требование граждан Украины. Все факты, не составляющие предмет государственной тайны и связанные с данной темой, должны быть срочно обнародованы.
И либо мы узнаем, что руководство нашей страны является бандой воров, грабящей мирных европейцев, купивших газ у России. Либо оклеветавшее (что, кстати, тоже греховно) нас руководство России и "Газпрома", должны нести за это юридическую ответственность.
Уверен, что нужно обратиться с соответствующими исками от граждан  Украины в международные судебные инстанции. Потому что если руководители России и "Газпрома" имели в виду не народ Украины, а отдельных заинтересованных граждан, то пусть привыкнут  подбирать правильные слова. И об этом должен узнать весь Мир.
Речь идёт о вынужденном  шаге защиты своей чести и достоинства. Его нужно делать обязательно! Я уверен, что под таким документом подпишутся миллионы граждан Украины. Иначе, либо крупные АО возьмут нас под свой контроль, либо контроль над своим государством восстановим мы - граждане страны Украина. Если, конечно, хотим оставаться независимыми и соборными.
Государство срочно обязано сгенерировать и запустить национальный проект, который убережет нас от энергозависимости. Нам просто нужно представить, что нет никакого газопровода через нашу страну. И на этой модели  строить нашу экономику!
http://www.glavnoe.kharkov.ua/articles/a1614

ГОРЬКИЕ УРОКИ "СЛАДКОЙ" ЖИЗНИ
Н. Сиряк, "Крымские известия", 10.01.2009
Отечественной сахарной отрасли нынешний экономический кризис не в диковинку - она его переживает самостоятельно уже не первый год.

 В результате половину сахарных заводов Украины, грубо говоря, "порезали на металлолом", а из оставшихся 40 простаивает из-за низкой рентабельности. А точнее - даже отрицательной. За последний год себестоимость производства сахара существенно выросла и на ряде предприятий превышает 3 грн/кг, а оптовая цена на него уже несколько месяцев удерживается на уровне 2,6-2,7 грн/кг. Потому, естественно, сахаровары терпят многомиллионные убытки.
По данным Национальной ассоциации сахаропроизводителей "Укрцукор", при годовой потребности страны в 2 млн тонн сахара его выпуск в новом, 2008/2009 сезоне составит порядка 1,65-1,7 млн тонн. К тому же в стране остались еще прошлогодние запасы - 950 тыс. тонн. Таким образом, третий сезон подряд на "сладком" рынке фиксируется профицит собственного сахара. А тут еще соседи из Беларуси, привлеченные хорошими ценами, завезли к нам 60 тыс. тонн своего продукта, что в несколько раз больше, чем в прошлом сезоне. У них он дешевле, так как там кроме собственных буряков перерабатывают еще и импортный тростниковый сахар-сырец, из которого конечная продукция обходится на треть дешевле. Между нашими странами установлен режим свободной торговли, так что ограничить соседей можно лишь специальными санкциями. А портить отношения в условиях кризиса как-то не с руки. Может обойтись себе дороже. Беларуси тоже есть что запретить ввозить из украинских товаров. То же продовольственное зерно, например, которое у нас нынче девать некуда.
При отсутствии экспорта сахара весь этот объем давит на внутренний рынок и не позволяет операторам (владельцам товара) повышать отпускные цены на него. Еще недавно многие эксперты были склонны считать, что оптовые цены на продукт увеличатся до 4 грн/кг, а то и больше. Сегодня же многие сходятся во мнении, что сохранится нынешняя цена: 2,6-2,7 грн/кг, и, судя по всему, будет снижаться и дальше.
Правда, на стабилизацию цен на нынешнем уровне может повлиять Аграрный фонд, которому Кабинет Министров поручил провести закупки сахара в государственный продрезерв в объеме 100 тыс. тонн. Недавно правительство даже выделило 1 млрд грн на закупку зерна и сахара. Как распределится этот миллиард между хлеборобами и сахароварами, пока неизвестно. И те и другие переживают кризис перепроизводства продукции, на которую цены упали ниже некуда. На зерно вообще в два раза по сравнению с прошлым годом. По какой стоимости сегодня Аграрный фонд будет заготавливать эти товары, тоже пока неясно. Эксперты не совсем уверены и в том, что такие закупки вообще положительно повлияют на ситуацию на рынках. Не так уже велики их объемы. Что такое 100 тыс. тонн сахара в общем его объеме порядка 1,7 млн тонн?
К тому же повышение цен на сладкий продукт может сыграть с нами злую шутку. Как только миру станет известно о высокой стоимости его в Украине, тут же в черноморских портах станут разгружаться суда из Бразилии, Индии, Таиланда и Австралии, под завязку загруженные тростниковым сахаром-сырцом. У них его, как у нас камышей в заводях.
Напомним, что с 1 января 2009 года начинает действовать квота ВТО по импорту 260 тыс. тонн сахара. То есть как ни крути, а такую уйму продукта наша страна обязалась принимать от стран-членов этого мирового торгового клуба по мизерным таможенным пошлинам. А так как тростниковый продукт гораздо дешевле нашего свекольного, то отечественный производитель "горит" по всем статьям. Кстати, та же Австралия была последней страной, подписавшей пропуск Украине в ВТО, потому как мы до конца противились поставкам именно заокеанского сахара-сырца. Но укатали Сивку крутые горки, и теперь никуда не денешься.
Наверняка еще больше увеличат поставки белорусы, сахар у которых уже сегодня на 50 коп. дешевле нашего. Такая же ситуация сложится и с Молдовой.
В общем, куда ни кинь - всё клин.
А тут еще с каждым месяцем обостряются проблемы со сбытом продукции. В последнее время в связи с кризисом основные потребители - крупные пищевые компании - конфетные и кондитерские фабрики, хлебокомбинаты и предприятия общественного питания, раньше активно закупавшие сахар уже в начале сезона, - не могут это делать из-за дефицита оборотных средств. Умерит свое пристрастие к сладостям и население, у которого тоже резко прибавится проблем с доходами. Тем более что сезон заготовок компотов-варений миновал, а следующий наступит нескоро.
Впрочем, как поведет себя розничная торговля, не скажет вам сегодня никто. Это такая непредсказуемая сфера, что иногда остается только руками разводить. Скажут вам, что сахар дорогой потому, что доллар подорожал на межбанковской валютной бирже, или потому, что состоялся парад планет в созвездии Альдебарана, и попробуй возрази против таких "железных" аргументов. Поневоле раскошелишься.
Проблемы и у аграриев, занимающихся выращиванием сахарной свеклы. Несмотря на дотации государства в размере 750 грн за засеянный гектар этой культурой, ее производство для них остается убыточным. Потому просят увеличить дотации хотя бы до 1 тыс. грн. При этом ссылаются на пример соседей: в Польше, в пересчете на наши деньги, размер таких дотаций составляет 4 тыс. грн. Больше платят и в Беларуси. А в Казахстане вообще 800 долларов за гектар.
Но даже при таких условиях в 2008 году украинские свекловоды получили рекордный урожай - по 365 ц/га. В предыдущем году этот показатель составил 292 ц/га. При этом содержание сахара в клубнях, при эталонных 12%, достигло 12,6%. Но все равно по сравнению с европейскими "эталонами" мы, что называется, пасем задних. В Евросоюзе средняя урожайность сахарной свеклы составляет 600 ц/га, а содержание сахара - 20%. Если мы при своих "рекордах" сократили площади посевов свеклы на 25% только в минувшем году, то при достижении европейских показателей сократим их вдвое. Недаром экономисты считают, что Украине достаточно пять агрохолдингов, которые бы серьезно занимались свеклопроизводством, и с полсотни сахарных заводов.
http://www-ki.rada.crimea.ua/nomera/2009/003/lesson.html

ЧИМ "ДИХАЮТЬ" ПІДПРИЄМСТВА ВІННИЧЧИНИ
Олександр Юрський, "Місто", 09.01.2009, Вінницька обл.
Як "стовпи" регіональної економіки переживатимуть кризу, хто з них втримається на поверхні.

 У попередньому номері "Міста" ми розпочали розмову про те, на що опиратиметься економіка Вінницької області найближчим часом, і які удари може завдати по ній світова фінансова криза. Для нас з вами, звичайних жителів, важливо знати, що відбуватиметься місяць-два-п'ять-півроку. І головними дійовими персонажами у цей період стають саме великі бюджетоутворюючі підприємства, які ще можна назвати "стовпами" обласної економіки. Адже від їхньої діяльності залежатиме, чи зароблятимуть не тільки десятки тисяч працівники великих підприємств, а й не меншої кількості працівників бюджетної сфери, котрі отримують свою зарплатню за рахунок податків, що сплачують підприємства.
До таких належать компанія Nemiroff, Вінницька кондитерська фабрика корпорації Roshen, Вінницький олієжировий комбінат промислової групи "Віолія", "Аграна Фрут Україна" (колишній "Поділля-ОБСТ"), Тульчинський маслосирзавод корпорації "Терра Фуд" та "Люстдорф", "Вінніфрут", "Авіс". До найбільших промислових виробників області ми віднесли Ладижинську теплоелектростанцію компанії "Західенерго", деревообробне підприємство "Барлінек", Жмеринський вагоноремонтний завод "Експрес", агропромислові холдинги концерну "Укрпромінвест", "Зелена долина", "Зернопродукт", "Кряж", а також будівельний концерн "Поділля".
Чим нині "дихають" вони і як планують виживати в умовах кризи, "Місто" розповідатиме у цій та наступних публікаціях.
Nemiroff доведеться протистояти зростанню тіньового ринку алкоголю та боротися з неплатежами збутової мережі
Основний удар кризи компанія очікує наприкінці лютого-початку березня. Це обумовлюється як майбутнім піком економічної кризи, так і початком зниження попиту на горілку у зв'язку із сезонним фактором. У компанії є ряд економічних переваг перед іншими гравцями алкогольного ринку, які ще донедавна вважались недоліками. Зокрема, це низький рівень боргових зобов'язань (кредитів, позичок, залучених інвестицій, облігацій, відстрочених платежів тощо). Але при цьому бізнес компанії має велике податкове навантаження (тільки щомісячні платежі акцизного збору складають близько 30 млн. грн). А через те, що переважну частину своєї продукції компанія експортує, виникають ризики по неповерненню експортного ПДВ.
Керівництво Nemiroff зосередило свою увагу на покращенні системи логістики та чіткому відстеженні дебіторської заборгованості з метою недопущення прострочень платежів. Компанії вдалось скоротити незнижувані запаси на складах, що дозволило зменшити оперативні витрати. Скоротив Nemirof життєвий цикл продукції, тобто зменшив час на виробництво та доставку продукції до споживача.
Саме виробництво на заводах компанії є досить технологічним, не перевантажене ручною працею. Переважна більшість із двохтисячного колективу підприємства задіяна на забезпеченні роботи конвеєрного виробництва та підтриманні його у дієздатному стані. "Розкидатися" кваліфікованими кадрами не буде жодна компанія. Отже, не очікується скорочення персоналу підприємства, так само, як і скорочення зарплатні. Тим паче, що висококваліфіковані працівники-горілчаники в Україні поки у великому дефіциті, на них стійкий попит.
Головною проблемою для ефективної роботи Nemiroff в нинішніх умовах стане, хоч як це дивно звучить, вітчизняний ринок і дії виконавчої влади. Адже в умовах недостатності грошей у споживачів можуть змінитися споживчі переваги. Плани збільшити акциз на алкоголь у півтора разу, на думку більшості експертів, призведе до росту тіньового ринку алкоголю. А тут не навіть продукція так званого економ-класу.
Окрім того, значна частка збуту продукції компанії припадає на великі торговельні мережі, а вони, як відомо, ще на початку грудня заявили про свої проблеми із доступом до фінансових ресурсів і звернулись по допомогу до держави. А це може спричинити проблеми з розрахунками із постачальниками, навіть якщо у них ретельно вибудувана мережа реалізації.
Із найбільш ймовірних негативних наслідків, яких скоріш за все не вдасться уникнути Nemiroff, стане уповільнення її розвитку на ринку країн колишнього СРСР, де очікується значне зростання тіньового сектору, та перспективних ринків на значній відстані від України, що пов'язано із значними видатками та троками транспортування. Можлива також корекція інвестиційних планів компанії щодо розширення виробничих потужностей через обмеженість вільних коштів та сповільнення зростання.
Але, на нашу думку, якщо Nemiroff у найближчий рік-два вдасться зберегти високу якість своєї продукції та висококваліфікований персонал, слід очікувати на зростання частки компанії на світових ринках та стабільні позиції на ринку алкоголю. Це позитив і для економіки області. Зараз на компанію припадає до 20% загального обсягу податкових надходжень підприємств Вінниччини.
Чи зможе "Вінніфрут" вистояти перед кредитним тягарем?
Компанію "Вінніфрут" - іншого виробника напоїв, але без вмісту алкоголю - також очікують нелегкі часи. Незважаючи на те, що компанія існує понад 13 років, її розвиток базувався не на капіталізації власного прибутку та інвестування його у розширення, а здійснювався переважно через залучення кредитів та інвестиційного капіталу. Компанія, починаючи з 2000 року постійно розширювала власну виробничу потужність, довівши кількість власних заводів до трьох. Однак це зростання у більшій мірі спиралося не на потреби власної збутової мережі, а на перспективи зростання ринку безалкогольних напоїв та соків.
На момент входження української економіки у стан постійного дефіциту фінансових ресурсів "Вінніфрут" не встиг злізти з цієї гілки та накопичити достатню кількість "жирку" - оборотного капіталу. Це й буде головним негативним чинником, який відображатиметься на економічній діяльності компанії.
Виробництво, налагоджене на заводах "Вінніфрута", є досить високоякісним і відповідає європейському рівню, але воно не є унікальним для України. Тому компанії доводиться постійно удосконалюватись, наздоганяти вітчизняних лідерів цього сегменту економіки - компанію "Сандора" з Миколаївської області, "Вітмарк", який має виробничі потужності в Одеській і Вінницькій областях та дніпропетровську "Біолу". Крім того, головні конкуренти здатні розвиватися за рахунок власного капіталу, адже перші два входять до складу великих транснаціональних холдингів (PepsiCo та Witmark), а третя - до однієї з найбільших вітчизняних фінансово-промислових груп "Приват" Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова.
До того ж, тоді як головні конкуренти нашого підприємства досить тривалий час розвивали своє виробництво за рахунок побудови власних брендів ("Сандора", "Jaffa") та створення власної сировинної бази, "Вінніфрут" не встиг цього зробити, направляючи основні зусилля на технологічне оснащення. І хоча керівництво компанії для залучення інвестицій розмістило значну частку своїх акцій на фондовому ринку (вони декілька років котуються на торгах вітчизняної фондової біржі й входять до складу розрахункових при визначенні індексу ПФТС), все ж це не може зрівнятися із фінансовими можливостями головних конкурентів.
Намагаючись завантажити власні виробничі потужності, які зростали швидше за обсяги продажу збутової мережі компанії, "Вінніфрут" досить активно працює на випуску "private label", тобто продукції під торговельними марками замовника. З одного боку, це дозволить компанії мати додатковий досить суттєвий ринок збуту, навіть за умови кризи. Однак з іншого - таке виробництво менш прибуткове, що не дозволило підприємству заробити достатній обсяг власних обігових коштів і фактично виробляти до 40% продукції майже на рівні рентабельності.
Не встиг "Вінніфрут" вирватися з цього замкненого кола за рахунок залучення стратегічного інвестора, хоча ще на початку 2008 року такий розвиток подій мав велику ймовірність, адже 24% акцій буди придбані двома міжнародними інвестиційними фондами - Goldman Sachs та East Capital.
Експерти прогнозують скорочення виробництва соків та безалкогольних напоїв. Очікуваний спад у 2009 році - від 10% до 20%. Складніше буде тим, у кого недостатній обсяг власних оборотних коштів і великі боргові зобов'язання.
Думається, подальші умови діяльності "Вінніфрута" у найближчий час будуть базуватися на умовах жорсткої економії. Торкнеться це не тільки невиробничих витрат підприємства, а й персоналу. Очікуваним найближчим часом може стати значне скорочення виробничого персоналу, а також зниження зарплатні на підприємстві, пов'язане із прогнозованим зменшенням обсягів виробництва. Але, все ж таки, "Вінніфрут", за нашими прогнозами, кризу переживе...
На цьому ми поставили три крапки, адже у наступних випусках аналізуватимемо економічний стан інших найбільших підприємств Вінницької області та їх перспективи.
http://www.misto.vn.ua/index.php?action=1&k=5157&page=1

ТОЧКА ЗОРУ

КРИЗА НЕ ЗВІЛЬНЯЄ ВІД ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ
М. Заворотько, "Проскурів", 15.01.2009, Хмельницька обл.
Нашій владі всіх щаблів необхідно діяти узгоджено в складний для країни період.

 Всеукраїнська спілка ошуканих  вкладників (ВСОВ) вдячна керівництву України, котре попри всі негаразди значно прискорило повернення заощаджень у 2008 році. Думаємо, що не варто нині "міняти коней" на кризовій переправі, а треба всіляко зміцнювати довіру до влади. Нині цивілізовані демократичні держави, передбачаючи кризи своєю заощадливістю, маючи стабілізаційні фонди, долають її з мінімальними втратами. Дехто стверджує, нібито інфляція в Україні виникла через компенсаційні виплати вкладникам Ощадбанку, проте ми наголошуємо, що основна її складова у надприбутках монополістів. Зверніть увагу на такі факти. У США прибуток не повинен перевищувати 15%, а в Україні аптекарському бізнесу дозволяється мати 35% прибутку, інший бізнес взагалі не контролюється.
Як на мене, нині нашій владі всіх щаблів залишається лише вчитися на антикризових заходах зарубіжних країн, використовувати і власний досвід, адже країна управляється наосліп. А латаний-перелатаний Закон України "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України", враховуючи програму Президента, пропозиції Федерації профспілок України, необхідно коригувати таким чином, щоб повернення заощаджень відбувалося не тільки в грошовій формі, але й іншими позабюджетними коштами, ресурсами (у тому числі місцевими) за згодою вкладника: надрами, майном (у тому числі рухомим), наділами землі, послугами тощо). Саме в такий спосіб держава може відшкодовувати борги пересічних громадян та підприємств, організацій.
Промисловці та підприємці України мають унікальний шанс при сучасній кризі (неліквідна продукція, перевиробництво техніки, товарів, зниження їх попиту за кордоном), не зупиняти виробництво, звільняючи робітників, а розвантажити у такий спосіб склади продукції. На них накопичилося багато промислової продукції, зерна, цукру, бакалії, яка псується та списується на мільярди гривень в Україні. Щоб розблокувати рух залежалої продукції, необхідно її передавати вкладникам через Ощадбанк за схемами, розробленими спілкою ошуканих вкладників.
Доцільно 2 мільярди гривень і більше із резервного фонду направити через Ощадбанк для закупки у виробників фуражного зерна, яке буде відпускатися за компенсаційні чеки вкладникам. Зерно не було пасивно знаходитися в сховищах, а працювати на економіку в тваринництві.
Ощадбанк, враховуючи домовленості з виробниками, може регулювати кількість товарів та майна за певний період та видавати виробнику відповідний вексель. Вкладник при згоді одержуватиме компенсаційний чек на отримання товарів від Ощадбанку. Ми пропонуємо ліквідувати невідповідність ринкових відносин з проблемами транспорту через скасування всіх пільг, а кошти, які місцеві бюджети вкладають на дотації перевізникам, перераховувати у компенсаційний відділ Ощадбанку. До речі, у м. Хмельницькому за нашими підрахунками ця сума складає 9 мільйонів гривень у рік, а в Україні - приблизно 400 мільйонів гривень у рік.
"Укрзалізниця" через вільні місця в пасажирських потягах (перевозять повітря) втрачає майже 2 мільярди гривень у рік. На таку суму, за згодою вкладника, Ощадбанк може видати їм компенсаційні чеки при користуванні послугами залізниці.
Створення Фонду вкладників України на зразок Чорнобильського під контролем Ощадбанку також може слугувати вирішенню наших проблем. Нас, вкладників, молодих спадкоємців, що разом були на Майдані - представників практично всього народу, радує, що Віктор Ющенко та Юлія Тимошенко врешті-решт почали діяти узгоджено в складний для країни період. Дійсно, парламент до листопада 2008 року був імпотентом з народження законів для кризового періоду, що передбачали б скасування усіх пільг (окрім комунальних), перехід до адресної допомоги, на податок на нерухомість для багатих, зменшення великих зарплат та пенсій тощо. Переконаний, що державі необхідно не прикриватися кризами, які вона сама і породжує, а створювати додаткові механізми для повернення наших заощаджень.
Автор - голова Хмельницької міської спілки ошуканих вкладників

СЕРГЕЙ ТЕСЛЕНКО: "ПРОЕКТ НОВОГО ТРУДОВОГО КОДЕКСА ПРИНИМАТЬ НЕЛЬЗЯ!"
Елена Зеленина, "Время", 15.01.2009, Харьковская обл.
Председатель Объединения профсоюзов Харьковской области Сергей Тесленко - о проекте нового Трудового кодекса.

Рабов нанимаете?
Начнем с того, что по новому КЗоТу работодатель может уволить работника без согласия профсоюзного комитета предприятия. Если же работающим в  организации грозит массовое сокращение, то руководитель обязан только проконсультироваться с представителем сотрудников, но решение все равно будет принимать единолично.
- Это однозначно ущемляет права не только самих трудящихся, но и профсоюзов, - подчеркнул Сергей Тесленко. - Есть права, которые выписаны Законом о профсоюзах, одобренным экспертами Международной организации труда (МОТ). Поэтому все, что заложено в данном законе, должно увязываться с другими правовыми нормами, в том числе и с Трудовым кодексом.
Кроме этого, профсоюзы не устраивает разделение на работников среднего и малого бизнеса, которое прописано в Кодексе. То есть, по образной характеристике Сергея Тесленко, у нас появятся "белые", "розовые", "черные" трудящиеся. К примеру, субъект малого предпринимательства может самостоятельно утверждать правила внутреннего распорядка, устанавливать режим работы, который предусматривает занятость и в выходные дни. С такой вседозволенностью он легко сможет превратить своих сотрудников в рабов, и его никто не накажет. На малые предприятия не распространяется обязанность по трудоустройству определенной квоты инвалидов. Если "большие" должны предупреждать своих работников о сокращении за два месяца, то "малым" на это отводится всего две недели. Та же ситуация с выплатой зарплаты: для всех КЗоТ установил норму - выплачивать зарплату не менее двух раз в месяц, но субъекты предпринимательской деятельности могут осчастливливать своих подчиненных только раз в месяц.
- Это дикость! - считает Сергей Тесленко. - Вот критикуют старый КЗОТ - мол, это документ социалистического "вчера", потерявший свою актуальность. Я вам скажу, что это далеко не так. Сказать, что он не соответствует тем условиям, в которых сегодня находятся люди труда, нельзя. Мы за то, чтобы был обновленный Трудовой кодекс, но ущемлять права профсоюзов не позволим.
Через 100 дней увидим?
- Сегодня у профсоюзов появился шанс вернуть свой авторитет, отстаивая права трудящегося человека. Вы обладаете сведениями о нарушениях этих прав и проблемах на предприятиях, связанных с финансовым кризисом в стране? - спрашиваю у Сергея Тесленко. - Если да, то не могли бы назвать самые, на ваш взгляд, вопиющие нарушения…
- Самая вопиющая проблема - сокращение численности работающих на предприятиях всех форм собственности. Чтобы не искать пути решения той или иной проблемы - легче взять и сократить. 7,5 тысячи человек в Харькове и области официально сократили. Примерно 800 человек в день приходит в Центры занятости, чтобы встать на учет. И то, что этот процесс будет продолжаться в ближайшие месяцы, я думаю, понимают все.
Профсоюзам предоставлено право пользоваться отчетностью предприятия и контролировать, насколько оправданны подходы к сокращению численности работающих. И если эти сокращения надуманны, должна быть четкая позиция профкома.
Такая, как на Харьковском тракторном заводе, где намечалось сокращение 30% работающих. Профком ХТЗ не дал согласия на такое сокращение. Сделав свои расчеты, согласились на 16%. Это 900 человек. Руководство ХТЗ 28 декабря сообщило мне, что будет и второй этап сокращений. Я думаю, снова надо будет оценивать ситуацию, подключая к переговорам и комиссию облгосадминистрации, куда входят и представители профсоюзов, и работодатели.
- Большие сокращения намечаются на Лозовском кузнечно-механическом заводе. Как вы оцениваете там ситуацию?
- Там сокращению подлежат 500 человек, но не за один раз, а в несколько этапов.
- На Харьковском авиазаводе существует какое-то удивительное единение профсоюзов с директором. Там говорят, что у них все прекрасно. А вместе с тем у ХАЗа существуют огромные долги по зарплате - еще с апреля прошлого года…
- На ХАЗе, между прочим, совсем другого руководителя хотели навязать предприятию, но коллектив на всех уровнях заявлял, что желает возвращения только Анатолия Мялицы. Ему доверяют, потому что дирекция работает прозрачно. Какие суммы поступают на завод и куда они направляются - эта информация доводится еженедельно до сведения профсоюзного актива. И люди на заводе знают, как и за счет каких средств решается та или иная проблема
- С какими проблемами уволенный человек может обратиться в профсоюз? Чем может помочь профком?
- На протяжении ряда лет мы постоянно поднимаем вопрос о том, чтобы создавались профсоюзные фонды и аккумулировались деньги, которые давали бы возможность в сложный период помогать членам профсоюза. Например, человека уволили, но с учета в профсоюзной организации он не снялся. Он вправе обратиться в профком и в обком профсоюза, вплоть до ФПУ, чтобы ему оказали материальную помощь.
- А сейчас такой возможности нет?
- Дело в том, что найти средства в то время, когда сокращаются 900 или 500 человек, очень сложно. Это решение должно быть на уровне ЦК ФПУ и ЦК отраслевых профсоюзов. Например, в Швеции человек, который вышел на акции протеста в защиту своих прав, получает 80% своей заработной платы. И его семья не страдает. Это предусмотрено уставами шведских профсоюзов. У нас только отдельные отраслевые профсоюзы способны решать такие вопросы. Например, профсоюз работников автосельхозмаша. У них такой фонд есть. И они его начали создавать еще свыше 10 лет назад. Этому надо учиться и не бояться этого.
- Какое предприятие в Харьковской области может оказаться банкротом?
- Любое! По закону даже маленький заводик может поставить вопрос о возвращении долгов и инициировать вопрос о банкротстве большого государственного предприятия. Из 19 предприятий нашей области, которые подведены к процедуре банкротства, 13 - государственной формы собственности. А если взять статистику в масштабах всей Украины, то получается ситуация, которую страшно даже представить. Если и дальше так пойдет, что же останется у государства? Экономическая безопасность страны будет нарушена.
- Вы объявили, что если ситуация не улучшится, то в марте, а, возможно, и раньше, начнете профсоюзные акции протеста. В свою очередь, Партия регионов собиралась через 100 дней поднять страну против власти. Вы будете координировать свои действия?
- К нашим митингам мы не подключали ни одну политическую партию. То, что Партия регионов заявила, это к нам не имеет отношения. Моя позиция такова: чтобы не раскалывать профсоюзное движение, я не должен состоять ни в одной из партий. Профсоюзы объединяют людей разных взглядов.
- Как все-таки ФПУ может быть независимой от каких-либо партий, если ее возглавляет член Партии регионов?
- Да, лидер ФПУ Василий Хара - представитель Партии регионов. Но если это будет влиять на профсоюзное движение в целом, ущемлять чьи-то интересы и права, то, конечно, мы будем ставить вопрос о руководстве ФПУ. Во всяком случае,  я буду отстаивать именно такую позицию.

УРОКИ "ГАЗОВОГО КОНФЛІКТУ"
Євген Слобожан, "Главное", 13.01.2009, Харьковская обл.
Які ще претензії та звинувачення і в якій формі російські чинники надалі пред'являтимуть Україні  й коли і яку ціну прийме Україна за російський природний газ?

 Станом на час, коли пишуться ці рядки, ще не відомо - чим завершиться європейська спостережна місія; які ще претензії та звинувачення і в якій формі російські чинники надалі пред'являтимуть Україні; і нарешті - коли і яку ціну прийме сама Україна за російський природний газ.
Але настане весна, всі ці вузли так чи інакше розв'язуватимуться, і треба буде також думати про майбутнє. Перед тим - неодмінно згадавши минуле.
Хіба ринковими були ціни на газ узимку 2004-05 років? Однак ніхто не закручував кранів і не диктував нових параметрів українському президентові Кучмі та планованому у Кремлі його наступникові Януковичу, тодішньому прем'єр-міністрові України. Воно і зрозуміло, чому.
Але не склалося: "непослух" українців - то був шок для російської влади. Поки там оговтувалися, а в Україні формувалися нові місцеві адміністрації - зима вже була втрачена для наступних активних дій.
…Закінчувався рік 2005-й, наставав 2006-й. О, то була вже зовсім інша зима! В Україні наближалися парламентські та місцеві вибори. Вистачило часу роздивитися щілини в українській владі, а кому треба - ті ще встигли спокійно розважити, куди в них доцільніше вбити клинці. Крутнули газовим краником, звинуватили в крадіжках… Наслідки тих виборів і що було після них, які клинці досі тримаються, а які вже повипадали - загалом пам'ятаємо.
І от порубіжжя років 2008-го та 2009-го з економічною кризою. Як то мовиться - немає лиха без добра: споживання газу в Україні обмежилося майже комунально-побутовими потребами, для яких і власного видобутку практично вистачає. Інакше газовий батіг ударив би набагато дошкульніше.
Та ще й інтуїтивно допомогли собі українці житейською мудрістю в запасах: "Щоб було!" - і виявилися готовими до того, що важко було завбачити. Про всяк випадок, не покладаючись ні на кого, розвивали власний видобуток газу, заздалегідь - "щоб було!" - вдули його, скільки змогли, у власні сховища. І на вічно живу "кузькіну мать", яку традиційно час від часу показують із сусідської столиці, цього разу українці зуміли відповісти не менш ваговитою фігурою. Зауважмо, лише відповісти: першим воно нам і не треба.
Мудреці вивели закон: моральний тиск, спрямований на здачу Україною принципових позицій, обернено пропорційний фізичному тискові газу на вході в її транспортну систему. Європа ж, бачте, замерзає! Та виявилося, що наша ділова відповідальність перед споживачами, добра репутація серед партнерів і обстоювання власних національних інтересів - речі цілком сумісні й зрозумілі світові. При цьому Україна зробила шляхетний крок: зумівши забезпечити першочергові потреби власного населення, ще й поділилася своїм газом з Молдовою та Болгарією, які потрапили у скрутніше становище.
Тепер ми вже не стали серед холоднечі гарячково підписуватися під новими цінами та чимскоріш погоджуватися із десь кимось ретельно продуманими новими схемами розрахунків. Натомість запросили представників європейських країн, що споживають транзитний газ через Україну: будь ласка, панове, дивіться самі, порівнюйте різні способи поведінки, робіть свої висновки!
А ми візьмемо звідси три короткі уроки для себе, які вважаємо корисними на майбутнє.
Урок перший. Тепер Європейський Союз наполегливіше діятиме в напрямі забезпечення альтернативних джерел енергії, зменшення однобічної залежності від Росії та від її монополій. Україна не має бути відсторонена або самоусуватися від цих проектів, а як надійний діловий партнер мусить брати в них щонайактивнішу участь.
Урок другий. Нарешті й нам, як країні-споживачеві, настала пора серйозно зайнятися енергозбереженням. Ухвалення важливих рішень у нас значною мірою залежить від підприємців, котрих заведено називати "олігархами". Досі їхні доходи зростали співмірно з дорожчанням російських енергоносіїв, тому особисто собі вони могли спокійно дозволяти будь-яку затратність. А що такі схеми складалися раніше й були доступні не всім - то тим менше конкурентів, серед яких потенційно числився чи не весь український народ. Тепер же "раптово" для багатіїв виявилося, що без ощадження енергоресурсів їм теж і тих цін не наздогнати, і з такою продукцією на ринках робити більше нічого. Так що замислитися над раніше "зайвими" питаннями їх тепер змусить саме життя.
Урок третій. А що, якби раніше, боронь Боже, українські газосховища та газотранспортна система за якусь подачку перейшли були у власність російського "Газпрому"? Власникові нічого не варто маніпулювати ними як заманеться - і вже ніякі перевіряльники від Європи, та й навіть від самої України, не були б туди допущені. Нинішня зима обернулась би набагато сумнішими наслідками для українського народу, для міжнародної репутації України та її державного керівництва. А що взимку 2004-2005 років?.. Чого, власне, бракувало російським монополістам тоді, щоб іще "дотиснути" Український Майдан і спробувати нав'язати народові свою волю? Коли зовні вже не випадало міняти погоджені ціни та не можна було вигадати підстав для закручування кранів на вході в Україну - не вистачало одного, але істотного: володіння внутрішньою українською газовою інфраструктурою.
Контрольне запитання із "суто прагматичних міркувань": а чи не "зайвий клопіт" Україні утримувати власні газосховища та газотранспортну систему?
Підказка до відповіді: а подивіться - хто той "прагматик", що це запитує? Адже в Україні знову наближаються чергові президентські вибори.
http://www.glavnoe.kharkov.ua/articles/a1618

ЗАКОН І РЕЙДЕРСТВО: ХТО КОГО?
Василь Медвідь, "Слобідський край", 13.01.2009, Харьковская обл.
Фахівці обговорювали на засідання Харківського прес-клубу питання "Чи допоможе новий Закон захистити права власності та подолати рейдерство?"

 З вікна редакції газети "Слобідський край" видно на виробничому корпусі заводу-гіганта напис: "Турбоатом" - територія, вільна від рейдерства". Явище, котре стало в останні роки властиве для економіки України, означає спроби захопити незаконним способом підприємство, замінити на ньому керівництво.
"Закон про господарчі товариства" прийнятий ще в 1992 році. Заміну цього нормативного документа таким, котрий більше відповідав би вимогам ділового життя в країні, "пробивали" у Верховній Раді України понад 15 років: на заваді ставали інтереси то тих, то інших політичних сил. Нарешті у вересні минулого року на зміну названому було прийнято новий Закон з дещо іншою назвою: "Про акціонерні товариства".
Цей нормативний документ складний для сприйняття не тільки пересічними громадянами, а й фахівцями. Тому Харківський прес-клуб організував у кінці минулого року прес-конференцію на тему: "Чи допоможе новий Закон захистити права власності та подолати рейдерство?". Журналісти спробували з'ясувати, кому в Україні після введення нового законодавчого акта "дихатиметься" легше.
Відповіді давали по черзі начальник Харківського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку В. С. Степанова, директор Центру комерційного права В. І. Данішевська (Київ), ще один столичний гість - експерт аналітично-дорадчого цетру А. П. Єфименко та керівник харківської компанії Sigma Bleyzer Д. П. Смахтіна.
З прийняттям нового Закону зроблено серйозний крок у найболючішій в Україні справі - забезпеченні прав власності, адже конфлікти в акціонерних товариствах нерідко спричинялися неповажанням сильнішими прав слабкіших. Щоб права дрібних акціонерів не порушувалися, в Закон уведено норми обов'язкового інформування їх про великі угоди, що готуються, купівлю великих і контрольних пакетів акцій товариства. Великою перевагою Закону наші співбесідники вважають його статті 65 і 68 про відшкодування акціонерам збитків у разі порушення їхніх прав при викупі акцій, а також норми Закону, що стосуються функціонування органів управління акціонерним товариством.
Новий Закон ураховує й інтереси більшості. В ньому з'явилася чітка норма про те, що витрати при проведенні зборів має нести той, хто їх ініціює. Спрацьовують проти того, щоб акціонерні товариства лихорадило, також деякі інші антирейдерські норми нового нормативного документа.
Д. П. Смахтіна висловилася в тому дусі, що Закон "Про акціонерні товариства" став "дитиною" компромісів. Тому Діана Петрівна бачить у ньому не лише плюси, але й критикує норми, котрі викликають сумніви в можливості забезпечення нормальних корпоративних взаємин.
http://www.slk.kh.ua/view_post.php?id=1078

ЕВРОПА ОСТАВИТ УКРАИНУ С РОССИЕЙ В ГАЗОВЫХ ЛУЗЕРАХ?
Ирина Свита, "Днепровская правда", 12.01.2009, Днепропетровская обл.
В ходе "круглого стола" эксперты назвали причины нынешней кризисной ситуации и спрогнозировали украино-российское газовое будущее.

  Среди многих причин директор аналитического бюро "Система" Андрей Клячин назвал экономические проблемы самого "Газпрома", дефицит добычи газа которого в 2008 году составил 4 млрд кубометров. А в 2009-м он может достигнуть 40 млрд. Газ из азиатских республик поставляется уже по высоким ценам ($300\тыс. кубометров), так что его не будут покупать другие станы. Экономический кризис повлиял на падение акций российской газодобывающей компании. Кроме этого, Европе газ продается по ценам, с учетом привязки к цене на нефть и уголь. А, значит, стоимость голубого топлива (учитывая мировое падение той же нефти) будет примерно $250.
Каким бы образом ни пытались в России решить эти и другие проблемы, показать Европе, кто в доме хозяин и что Украина является очагом нестабильности и пр., последствия этого конфликта, считают эксперты, могут негативно отобразиться как на России, так и на Украине. Потому что европейские страны уже сейчас ассигнуют средства на то, чтобы поставлять из Северной Африки. Это страны Ливия и Марокко. 6 ниток уже проложено, и будет протянуто еще 5. Вместе с этим, европейские страны увеличивают использование сжиженного газа.
То есть, Европа, для которой основным приоритетом является энергетическая безопасность, плюнет на наши конфликты, и пойдет в обход (как настоящие герои!). Значит, из России уменьшится импорт, а через Украину - прокачка газа. Конечно, это вопрос далеко не одного года, но учитывая уменьшение запасов газа в самой России и невозможность дальнейших разработок из-за огромных капиталовложений, эта перспектива может быть не такой уж и далекой.
http://www.dneprovka.dp.ua/?id_topic=4502

ИГОРЬ КРИЛЬ: ГТС ДАЕТ ПРАВО ГОЛОСА ДЛЯ УКРАИНЫ В "ГАЗОВЫХ" ПЕРЕГОВОРАХ.
"ДнепрИнфо", 12.01.2009, Днепропетровская обл.
Лидер партии "Единый Центр", народный депутат Украины Игорь Криль считает, что пока украинская ГТС пребывает в собственности нашей страны, Украина будет иметь право голоса в "газовых" переговорах.

 "Перекрывая газ Украине и Европе, Россия стремится взять под свой контроль последнюю независимую систему газотранспортировки на постсоветской территории", -  говорит  Игорь Криль.
Лидер партии "Единый центра" отметил, что подобным образом в 1994 году Россия давила на Молдавию и заставил ее отдать экспортные газовые сети. Следующей жертвой " газовых объятий " России в 2007 году стала Белоруссия. Сегодня же Россия стремится взять под контроль уже украинские газопроводы и тем самым установить полную монополию на транспортировку газа в Европу.
 "Мы уже год наблюдаем неспособность нашей власти урегулировать вопрос цены на газ с Россией. Еще в феврале 2008 года началась "бурная деятельность" Тимошенко в газовом направлении. Было все: "нашумевшие" визиты к путину, про которые несколько недель говорила вся страна, "красивые" пресс - конференции, на которых разоблачались враги, меморандумы с Россией... А закончилось все ценой на газ 450 долларов США и очередной газовой войной", - утверждает Игорь Криль.
 "А самым опасным является то, что периодически со стороны власти звучат заявления про возможность решения проблемы поставки газа путем частичной или полной передачи России газотранспортной системы Украины. Это недопустимая цена! ГТС является собственностью украинского народа и должна таковой оставаться - это гарантия того, что тепло в наших домах не исчезнет", - подчеркивает лидер Единого Центра.
По мнению Игоря Криля, людей меньше всего интересует, откуда приходит газ и кто его поставляет. Их в первую очередь интересуют горячие батареи, теплая вода в кранах и доступная цена на газ. На данный момент нет стабильности в поставках газа, а цены на газ нам предлагают почти в три раза больше, чем та, что была в прошлом году. " Эти факты -  результат деятельности Кабмина Тимошенко и свидетельство того, что ныне действующий Парламент абсолютно некомпетентен", -  отметил народный депутат.
Игорь Криль считает, что исправить ситуацию может только консолидированная позиция украинской власти в переговорах с Россией. "Как показывает опыт "газовых" войн наших соседей с Россией, противостоять Российской Федерации можно только тогда, когда амбиции отходят в сторону и власть отстаивает национальные интересы. Способен ли Парламент Тимошенко действовать подобным образом - покажут дальнейшие события", - подытожил Игорь Криль.
http://dnepr.info/experts/igor_kril

ПОЧЕМУ НЕ ПРАВ "ГАЗПРОМ"
В. Алексеев, "Главное", 12.01.2009, Харьковская обл.
О причинах и следствиях газового противостояния в беседе с губернатором Харьковской области Арсеном Аваковым.

 Истерические заявления, которые вот уже вторую неделю доносятся из Белокаменной, свидетельствуют только об одном - в Москве категорически не желают видеть Украину независимым государством. Государством, которое стремится жить по нормам, принятым во всех цивилизованных странах.
26 декабря прошлого года, когда переговоры между НАК "Нефтегазом" и "Газпромом" о поставках и транзите через Украину российского газа были только в разгаре, в Москве безапелляционно заявили - 1 января перекрываем вам газ.
Так и случилось. Начиная с первого дня нового года "Газпром" начал снижать поставки газа и уже 7 января прекратил их полностью. Такой вот рождественский подарок - сегодня без российского газа сидят два десятка государств Европы. Спор двух хозяйствующих субъектов перерос в межгосударственный конфликт…
О причинах и следствиях газового противостояния мы беседуем с губернатором Харьковской области Арсеном Аваковым.
- Арсен Борисович, нас, Украину, обвинили в воровстве. И сделал это не какой-то газпромовский клерк, а аж российский премьер…
- Не имею ни малейшего желания комментировать подобные высказывания. Очень четко по этому поводу сказал Президент Ющенко - "такие заявления унижают не только Украину, но и Россию". Скажу жестче - не столько Украину, сколько Россию, точнее - российское руководство. Воровали? Обращайтесь в суд! А этот воровской жаргон - "тырят", "воруют" - оставьте для своей страны.
Абсурдность подобных заявлений ничего кроме недоумения вызывать не может. С 1 по седьмое января "Нефтегаз" через свою газотранспортную систему передал в Европу около полутора миллиардов кубометров российского газа. Для его прокачки было использовано чуть больше 120 млн. куб метров. Эти 120 миллионов должен предоставлять продавец, т.е. "Газпром". Так всегда было и так будет. Этот газ необходим для работы компрессорных станций, которые обеспечивают транспортировку. Нам его Россия не поставляла. В результате для транзита нам даже пришлось использовать собственный газ в объеме более 50 млн. куб.м. Я не верю, что высшее руководство России, которое, кстати, поочередно возглавляет наблюдательный совет РАО "Газпром", не знакомо с технологией транзита газа.
- Бог с ним, с российским руководством, почему Украина не согласилась на цену 250 долларов за тысячу кубов, объявленную тем же Путиным "сверхльготным предложением"? Сейчас ведь слышно о цене и 400, и 450, и 480 долларов?
- Вы забыли сказать, что 250 нам предлагали при условии сохранения транзитной ставки, которая в 2008 году составляла 1,7 долларов за прокачку тысячи кубометров газа на 100 километров. То есть цену на газ нам повышают со 179,5 долларов, чуть ли не в полтора раза, а транзит предлагают сохранить на том же уровне. Где здесь "сверхльгота"?
Еще раз повторю - цена от 250 до 450 долларов за тысячу кубометров газа, которую предлагает Газпром при неизменной цене на транзит - это абсолютно неприемлемые условия. Такая цена газа ударит по каждому жителю Украины и приведет к коллапсу в экономике страны. 250-450 долларов - это от 30 до 250 процентов повышения всех коммунальных тарифов. Это снижение рентабельности, а значит и платежеспособности значительного количества предприятий. Это рост стоимости всех товаров и услуг. Это безработица и обнищание населения.
Я считаю позицию НАК "Нефтегаз Украины" на переговорах с "Газпромом" единственно правильной и экономически обоснованной: среднеевропейская цена на газ вводится параллельно со среднеевропейской ценой на транзит газа.
- Россия утверждает, что такая цена транзита предусмотрена отдельным договором, который действует до 2010 года.
- Верно. Но они умалчивают, что к этому документу ежегодно прикладывается техническое соглашение, в котором предусмотрено - по каким магистральным газопроводам, под каким давлением и в каких объемах через Украину будет транспортироваться газ. И этот договор, на который вы ссылаетесь, действует только при наличии такого технического соглашения. На сегодняшний день техусловия транзита не подписаны ни со стороны "Газпрома", ни со стороны НАК "Нефтегаза".
- Какая, по-вашему, справедливая цена газа для Украины?
- Рыночная. Во всем мире цена на газ формируется исходя из рыночных цен на нефть. На этом, кстати, настаивала Россия. Когда западные страны заключали контракты с "Газпромом" на 2009 год (обычно они заключаются на срок от одного месяца до трех), цена нефти была в пределах 140-150 долл. за баррель, соответственно газ в среднем стоил около 450 долларов за тыс. куб.м. Начиная с августа 2008 года мировые цены на нефть рухнули примерно в три, а то и в четыре раза - со 140 до 40, а российская нефть, марки Urals, вообще опустилась ниже 35 долларов за баррель.
Вот и считайте. И не забывайте о том, что в октябре прошлого года мы с Россией подписали Меморандум, в котором предусмотрен постепенный, в течение трех лет, переход Украины на рыночные цены.
- Арсен Борисович, в начале 2006 года, когда Россия впервые прибегла к газовому шантажу, как способу вести переговоры, это почувствовали практически все жители области. В этом году в квартирах тепло, есть горячая вода… Один мой знакомый узнал о том, что Россия перекрыла нам газ только 8 января.
- Нами предусматривалась такая чрезвычайная ситуация с поставками газа и специалистами облгосадминистрации заранее был разработан план мероприятий, который теперь введен в действие нашим оперативным штабом. Этот план направлен на снижение потребление газа областью, но  с учетом сохранения газоснабжения приоритетных объектов - больниц, школ, детских садов, объектов социальной сферы, предприятий пищевой промышленности, хлебозаводов и так далее. Мы рассчитываем сохранить стабильную подачу тепла, горячей воды и варочного газа населению.
Сегодня все газовые системы области работают в штатном режиме, давление в трубах - около 30 атмосфер, это нормально.
Мы не допустили никаких аварийных или принудительных отключений. Если сегодня где-то и есть какие-то перебои с теплоносителем, то связаны они исключительно с локальными неполадками.
На некоторых объектах задействуются альтернативные источники энергии, увеличен подъем газа из подземных хранилищ, увеличена добыча природного газа газодобывающими предприятиями области.
Приведу пример. Харьковская ТЭЦ-5, одна из крупнейших теплоэлектроцентралей страны, до момента сокращения подачи газа потребляла около 110 тысяч кубометров в час. Сегодня там потребление газа сокращено почти в два раза. Это достигнуто благодаря тому, что работа части оборудования переведена на мазут. В сутки на ТЭЦ заходит около 200 тонн мазута, который поставляет Шебелинка. Это полностью перекрывает дефицит газа. Более того, думаю, если спадут морозы, ТЭЦ-5 будет работать только на газе.
- Неужели газа хватит? Ведь три года назад Россия нас буквально за горло схватила?
- Хватит. Мы ведь эти три года не сидели, сложа руки. Была принята областная программа энергосбережения до 2020 года. Она включает в себя и замену устаревшего оборудования, и перевод отопительных систем на альтернативные виды энергии, даже замена окон на стеклопакеты - это тоже часть нашей программы.
Представьте - за три года мы газифицировали тысячи домов и квартир в городах и селах Харьковщины, а потребление газа при этом наши тепловики (без ТЭЦ!) снижали ежегодно примерно на 10 млн. куб. м. в отопительный период.
Наверное, самый яркий пример - это город Первомайский, где система теплообеспечения, что называется, создана "с нуля". Отказ от теплоносителя, который вырабатывался на местной ТЭЦ, и перевод производства тепла модульными и блочными котельными дает нам экономию газа более 1 млн. кубических метров в месяц! И это при том, что впервые, за много лет, в домах 30-тысячного Первомайского появилась горячая вода!
Точно такая же система практически готова в Лозовском районе - поселок Краснопавловка, и в Купянске - поселке Ковшаровка. Потребление газа в этих населенных пунктах будет уменьшено, вдумайтесь, в шесть раз!
Кроме того, в течение этих трех лет мы активно внедряли системы теплообеспечения, работающие на альтернативных источниках энергии. В Золочевском районе газ успешно заменен на электричество, а в Змиевском районе есть котельные, которые работают… на опилках.
Но работы еще много. У нас по области до сих пор задействовано порядка 900 котлов с коэффициентом полезного действия ниже 50%. А в том же Первомайском котлы дают до 95% кпд.
Знаете, года два назад, на одной из пресс-конференций, отвечая на вопрос журналистов - что заставляет так активно заниматься энергосберегающими технологиями, я сказал: "Президент Российской Федерации Путин". И это действительно так.
- Отразится ли нынешний конфликт на отношениях между Россией и Украиной на региональном уровне?
- Не вижу никакой взаимосвязи. Мы, к примеру, сотрудничали и продолжаем активно сотрудничать в рамках Еврорегиона "Слобожанщина" с Белгородской областью. Пока в Москве ломали копья "Газпром" и "Нефтегаз", в Грайвороне (районный центр Белгородской области, - В.А.) мы работали по туристическому кластеру Еврорегиона. На январь-февраль запланирована такая же работа по авиационному, строительному, фармацевтическому кластеру. Приступаем к созданию межвузовского кластера…
Я уверен, что скоро вся эта шумиха сойдет на нет. Мы договоримся с братской Россией о том, чтобы через нашу территорию шел газ в замерзающую Европу, и нам за это платили адекватную цену, и о том, чтобы Украина покупала у России газ по адекватной цене.
- Остаемся оптимистами?
- Безусловно.
http://www.glavnoe.kharkov.ua/articles/a1613

ПЕРСОНАЛІЇ В ПОЛІТИЦІ

БИТВА ЗА ДОРОГУ" УВЕНЧАЛАСЬ ПОБЕДОЙ
Юлия Вербицкая, "Днепр вечерний", 13.01.2009, Днепропетровская обл.
Народный депутат Михаил Соколов доказал, что предвыборные обещания можно и нужно выполнять.

 В нашей стране проблема дорог существовала испокон веков. И если в крупных городах вопрос хоть как-то решался, то в глубинке зачастую можно наблюдать непролазную грязь, особенно в дождливый период. Народный депутат Михаил Соколов уже начал работать в этом направлении. Сегодня ему говорят спасибо жители села Топыла Томаковского района. С его помощью решилась одна из самых острых местных проблем.
В поселке Томаковка и прилегающем к нему селе Топыла все улицы или заасфальтированы, или оснащены твердым покрытием. И только одна-единственная Заречная была совершенно разбита и доставляла массу неудобств жителям. Круглый год им приходилось перебираться через лужи и грязь по дороге на работу. А их дети и внуки ходили в школу в резиновых сапогах.
Куда только ни обращались обитатели Заречной. В разных инстанциях отвечали приблизительно одно и то же: то это не их дело, то улица не их, а находится на бюджете сельсовета. Только вот средства на ремонт дороги сельсовету в течение десяти лет так и не выделялись.
Когда голова Томаковской районной организации ВО "Батьківщина" Алексей Лях обратился за помощью к народному депутату Михаилу Соколову, дело наконец-то сдвинулось с мертвой точки. Сельскому совету выделили из бюджета финансирование на обустройство улицы Заречной твердым покрытием. Около километра проезжей части засыпали доменным шлаком.
- Жители Заречной - все тридцать пять семей - вышли на благоустройство улицы, - рассказывает Алексей Викторович, - разгребали половинки кирпичей и шлак, в общем, принимали самое активное участие. Мы говорим большое спасибо Михаилу Владимировичу за его помощь. Только благодаря его содействию вопрос ремонта дороги решился.
А еще обитатели села Топыла очень признательны всем участникам этой "битвы за дорогу": голове Мировской сельской рады Любови Семеновне Криворучко, голове Томаковской районной организации ВО "Батьківщина" Алексею Ляху, голове первичной организации ВО "Батьківщина" Сергею Ляху, помощнику нардепа Соколова Олегу Головенко.
Теперь население Заречной сможет свободно передвигаться по своей улице, не боясь по колено увязнуть в грязи. Хорошо бы, чтобы и другие нардепы выполняли свои предвыборные обещания не только на бумаге.
http://www.dv-gazeta.info/news/lenta/2009/01/13/10-23-43

РІВЕНЬ І ЯКІСТЬ ЖИТТЯ

СТОИМОСТЬ МЕДПРЕПАРАТОВ РЕГУЛИРУЕТ ДОЛЛАР
Наталья Топоркова, "Время", 14.01.2009, Харьковская обл.
Лекарства в Украине опять подорожали. Импортные за последние месяц-два выросли в цене в 1,5-2 раза, отечественные - не так резко, но тоже заметно.

 Ноябрьское постановление Кабинета министров об ограничении торговых надбавок на медикаменты вызвало резко негативную реакцию фармацевтов, но на цены не повлияло. В декабре Президент Украины приостановил действие этого постановления и обратился в Конституционный суд за разъяснениями. Ныне операторы рынка ждут решения Конституционного суда, однако особых надежд на стабилизацию рынка не питают. В любом случае придется выбирать из двух зол. Если ограничения торговых надбавок все же войдут в силу, может сократиться количество аптек - мелкие аптечные предприятия просто не выживут, а кроме того, потребители очень скоро почувствуют дефицит лекарств - дистрибьюторы перестанут закупать многие препараты, поскольку их реализация станет невыгодной. Если же ограничений не будет, рост цен может стать вообще неконтролируемым. Понятно, что и в том, и в другом случае неизбежно пострадают потребители.
- В конце декабря мы проводили мониторинг цен на лекарства в коммунальных аптечных учреждениях (на аптеки другой формы собственности управление никакого влияния не имеет), - прокомментировала ситуацию начальник областного фармуправления Виктория Бобырева. - Там ситуация довольно стабильна. Кое-что подорожало на несколько процентов, кое-что даже подешевело. Но удельный вес коммунальных аптек на рынке фармпрепаратов весьма невелик. В целом же цены на лекарства выросли, и выросли "дико". С тем, что на рынке уже ощущается дефицит некоторых лекарств, я недавно столкнулась лично. И как потребитель не могу сказать, что было бы меньшей бедой для наших граждан - отсутствие лекарств, или их дороговизна.
В Кабинете министров и парламенте на рассмотрении ныне находится множество проектов постановлений и предложений, зачастую, совершенно полярных: от изрядных капиталовложений в отечественную фарминдустрию до адресной денежной помощи малообеспеченным пациентам. "Рецепты во спасение" предлагают все кому не лень, но ни для кого не секрет, что любые административные меры сейчас эффекта не дадут. Все зависит от курса его величества доллара. Пока он не стабилизируется, цены будут прыгать, как им заблагорассудится.

НЕОПЛАЧЕНІ МІЛЬЙОНИ
Ірина Цицак, "Суботня Пошта", 13.01.2009, Львівська обл.
Від несвоєчасної виплати зарплати найбільше потерпають мешканці Львова, Борислава, Дрогобича, Нового Роздолу, Самбора та Стрия.

 54,5 мільйона гривень - саме такою є заборгованість із заробітної плати жителям Львів­щини станом на 12 січня 2009 року. Про це "Пошті" повідомив начальник головного управління праці та соціального захисту Львівської облдержадміністрації Василь Мартиняк. Ще станом на 1 грудня 2008 року ця цифра становила 116 млн грн. Відтак обласні посадовці доклали чималих зусиль, аби суттєво зменшити заборгованість.
За словами заступника керів­ника управління праці та соці­ального захисту ЛОДА Івана Сороки, нині у шести містах області найбільше боргують виплату зарплати - зокрема, у Львові, Бориславі, Дрогобичі, Новому Роздолі, Самборі та Стрию. "Двієчниками" є три райони регіону  - Сокальський, Стрийський та Пустомитів­ській. За оперативними даними (також станом на 12 січня), як зазначає начальник відділу праці Львівської міськради Галина Трач, у місті Лева борг зі зарплати становить 25 млн 670 тис. грн. Станом на 1 грудня цей борг в обласному центрі становив понад 59 млн грн.
- Ми й надалі активно працюватимемо, аби зменшити борги зі зарплат працівникам нашого регіону. Задля цього функціонує спеціальна комісія в обласній держадміністрації, яка детально вивчає ситуацію на кожному підприємстві, де склалася проблемна ситуація, - повідомив "Пошті" заступник голови Львівської ОДА Ярослав Кашуба. Зокрема, кожному керівнику підприємства-боржника доручено прозвітувати про роботу, яка ведеться для погашення боргів. Відтак  розроблені графіки погашення заборгованості виплат зарплат. Аби виправити ситуацію, себто аби люди якнайшвидше отримали на руки свої зароблені гроші, обласні посадовці з'ясовують, чому виникли борги і чим конкретно може допомогти у проблемній ситуації безпосередньо ОДА. Аналогічна постійна комісія щотижня проводить засідання і у Львівській міськраді. Її очолює перший заступник мера Львова Олег Синютка.
А ось до недбалих керівників підприємств ставлення жорстке - матеріали передають до органів прокуратури та територіальної державної інспекції праці у Львівській області. Прокуратура з такими горе-керівниками не бавиться - порушує карні справи за ст. 175 КК України ("Невиплата зарплати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат"), яка передбачає як мі­ні­мум штраф від 100 до 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, як максимум - позбавлення волі на термін до трьох років.
Нині у "чорному" списку боржників або економічно неактивні підприємства, або ж ті, які перебувають на стадії санації чи банкрутства. Найбільшими підприємствами-боржниками, за словами В. Мартиняка, є ТзОВ "Львівські автобусні заводи", Львівський нау­­­ково-дослідний радіотехнічний інститут, ВАТ "Завод "Львівсільмаш", Новороз­дільський завод складних мінеральних добрив та інші. Економічна криза таки погіршила фінансовий стан підприємств, адже у когось є неповне фінансування держзамовлень, іншим - не проводять розрахунки за продукцію та надані послуги.
Чи не найгучніше про заборговану зарплату заявили доведені до відчаю працівники ЛАЗу, де керівництво підприємства порушило їх трудові права. Як вже писала "Пошта", зарплату працівникам заводу не виплачували ще від квітня 2008 р. і загальний борг сягнув майже 7 млн грн (!). Лише після кількох масштабних акцій протесту справа з виплатою законно зароблених грошей частково зрушила з місця. Як зазначив "Пошті" заступник губернатора Львівщини Тарас Федак, частину грошей "лазівцям" виплатили до свят - Миколая та Нового року. Власне на сьогодні робітникам вже повернули 1,5 млн грн, а залишилася ще кругленька сума - 5,3 млн грн. Нагадаємо, що торік 8 серпня Сихівська районна прокуратура м. Львова порушила карну справу за ч. 1 ст. 175  КК України за фактом боргів зі зарплати працівникам ЛАЗу. У прокуратурі області виданню повідомили, що сьогодні триває досудове слідство у цій кримінальній справі, вона перебуває на контролі у прокурора Львівщини Олексія Баганця. Станом на початок січня слідчі Сихівської районної прокуратури вже опитали 425 потерпілих, а загалом у цій карній справі потрібно опитати всього 1,5 тис. працівників ЛАЗу, яким заборгували зарплату. Саме це і є причиною того, що розслідування справи затягнулося.
Суб'єктивний погляд
Оксана Завада, начальник територіальної державної інспекції праці у Львівській області:
Мало не щодня поштою до нас надходить по 15 колективних звернень-скарг від людей, які працюють на фірмах у малому та середньо­му бізнесі, і на великих підприємствах, яким заборгували виплату заробітку. Так, у списку великих підприємств, які боргують виплату зарплат своїм робітникам, відтак створюють певну соціальну напругу входить ТзОВ "Львівські автобусні заводи", "Львівавтонавантажувач", ВАТ "Завод "Львівсільмаш", Львівські авіалінії, Львівська залізниця, керамічний завод та інші. Нині невизначена ситуація є на інших підприємствах регіону, які або призупиняють свою діяльність, або ж скорочують працівників. До цього списку може долучитися і Бориславська експедиція Прикарпатського УБР ВАТ "Укрнафти", де планують скоротити п'ять бурових бригад. Відтак, це може створити заборгованість з виплати зарплати. При цьому є звернення депутатського корпусу та мера міста Борислава до Президента, прем'єра та до спікера щодо додаткового вивчення перегляду цього питання. Загалом найдієвішим способом отримати зароблені гроші є звернення до суду.
Марина Піхут, начальник відділу захисту майнових, інших особистих прав і свобод громадян та інтересів держави прокуратури Львівської області:
На Львівщині порушено 127 кримінальних справ щодо невиплати працівникам заробітної плати. Із них -114 справ вже скеровано до суду. Органами прокуратури внесено 871 документ реагування, відтак  мешканцям регіону відшкодовано боргів із зарплат на понад 61 млн грн. За порушення трудового законодавства до дисциплінарної відповідальності було притягнуто 508 посадових осіб.
http://www.lvivpost.net/content/view/2827/327/

ГОД ПРОШЕЛ - ПОЧТОВЫЙ ЯЩИК ОТКРЫВАЮ…
Татьяна Буряковская, "Время", 13.01.2009, Харьковская обл.
В нынешнем году харьковские власти планируют повысить тарифы на обслуживание жилья для домов коммунальной собственности.

 И вот в эти новогодние праздники харьковчане обнаружили в своих почтовых ящиках специальный выпуск газеты городского совета "Харьковские известия" с опубликованным в нем проектом документа об установлении новых цен на услуги по содержанию жилых домов. В спецвыпуске указаны адреса каждого конкретного дома, перечень услуг, которые должны получать его жители, и новые цены на эти услуги.
Всего коммунальные предприятия города будут оказывать, как и прежде, 16 обязательных для оплаты услуг, "минимально необходимых для обеспечения санитарных требований". Впрочем, на каждый отдельный дом фактически их приходится несколько меньше: где-то нет дворовых туалетов, где-то - бойлеров, лифтов, мусоропроводов и т. д. Оплата еще пяти услуг (уборка подъездов, дератизация и дезинсекция, обслуживание электроплит, противопожарных систем, подготовка домов к зиме, частичный текущий ремонт) может быть включена в тариф дополнительно, в зависимости от состояния домов и по желанию жителей.
Напомним, на итоговой предновогодней пресс-конференции мэр Харькова Михаил Добкин сообщил, что примерно для 3-х тысяч домов (из более чем 7 тысяч) тарифы увеличатся, для 20 процентов - останутся приблизительно прежними, для остальных - даже уменьшатся. Правда, анализ будущих цен на услуги жилищников, например, для домов Киевского района, говорит о том, что тарифы все-таки значительно повысятся для подавляющего большинства домов. А если учесть, что дома эти - многоэтажные, то, следовательно, повышение цен скажется на бюджетах абсолютного большинства семей.
Авторы проекта, рассчитавшие размеры новых тарифов, объясняют повышение цен на услуги жилищников, во-первых, ростом индекса инфляции, который с 2006 года составил 153,6 проц., а также - увеличением в полтора раза минимальной заработной платы (с 400 грн. до 605 грн.)
На какую величину планируется повысить тарифы, однозначно сказать нельзя, поскольку теперь даже для однотипных и, казалось бы, совершенно одинаковых домов проектные цены на одни и те же услуги почему-то разнятся. Если взять, например, типовые 9-этажные дома, в которых стоимость основного перечня услуг была (и пока еще есть) 0,926 грн. с квадратного метра жилплощади, то теперь ее планируется поднять до 1,39 - 1,70 грн. То есть в 1,5 - 1,8 раза. Таким образом, ежемесячный платеж, например, за 45-метровую двухкомнатную квартиру в девятиэтажке возрастет с 42 грн. до 62 - 76 грн.
Следует заметить, что тарифы на разные услуги изменятся неодинаково. Так, почти в два раза планируется подорожание всего, что связано с уборкой и вывозом мусора. Подорожает также обслуживание лифтов в три-четыре раза. Остальные услуги могут вырасти в цене сравнительно ненамного, на 10 - 20 проц. А уборка подвалов и чердаков и обслуживание дымовентиляционных каналов кое-где на те же 10 - 20 процентов может даже подешеветь (хотя, говоря по справедливости, кто и когда их убирал и прочищал?).
Любопытна ситуация с оплатой уборки придомовых территорий - самой дорогой, кстати, услугой, "съедающей" до четверти размера квартплаты. Именно придомовые территории являются самым непостоянным по своим параметрам объектом - у каждого дома площадь, которую должен убирать дворник, своя. Причем многие придомовые территории отличаются друг от друга порой в десятки раз. А вот оплату за их уборку уравняли для всех - по 0,418 грн. с квадратного метра жилья. У кого-то под окнами - палисадники с лавочками и детские площадки, а у кого-то - голый асфальт, облюбованный коммерсантами под автостоянку (где, кстати, должен быть свой дворник). Почему жители одних домов должны платить за комфорт других или вообще кого-то третьего? Очевидно, что при таком подходе ни власти, ни "Жилкомсервис", объявленный балансодержателем коммунальных домов, не заинтересованы отстаивать интересы жителей в тех случаях, когда речь идет о посягательстве бизнес-структур на участки придомовых территорий. Зачем, если жители и так за все заплатят?
Интересно, что в выпускных данных газеты "Харьковские известия" датой выхода указано 23 декабря 2008 года. Хотя в разных районах города жители начали получать ее только после Рождества. Автор этих строк, проживающая сейчас в Московском районе, не получила газеты со "своими" тарифами до сих пор.
Проект документа об установлении новых тарифов будет принят городским исполкомом не ранее, чем через месяц после его публикации.

СКАНДАЛИ

ВІТАЛІЙ ОЛУЙКО НЕ ВВАЖАЄ СЕБЕ ВИННИМ...
"Проскурів", 15.01.2009, Хмельницька обл.
Звернення ректора Хмельницького університету управління та права Віталія Олуйка щодо ситуації навколо звільнення його з цієї посади.

 Редакція газети "Проскурів" тримає під контролем ситуацію навколо Хмельницького університету управління та права та справи щодо звільнення з посади його ректора Віталія Олуйка. Нині ми публікуємо його звернення, звичайно, залишаючи право на виступ на сторінках нашої газети тих, хто є об'єктом його критики...
Шановні земляки! У своєму житті переживав багато складних та неприємних моментів. Але я завжди, яку б посаду не обіймав, був патріотом своєї "малої" батьківщини, любив нашу Хмельниччину, наш край, де народився та виріс, з глибокою повагою ставлюся до своїх земляків та повсякчас працюю на їх благо. Однак сьогодні, мабуть, один із найважчих моментів, оскільки мені доводиться тримати відповідь перед вами, моїми земляками. Причому тримати відповідь за звинувачення, до яких відношення не маю, але які, як чорна  смола, заполонили увесь інформаційний простір області і вже самою своєю масовістю примушують мене ніби виправдовуватись перед усіма вами. Зрозуміло, що я не збираюсь цього роботи, оскільки виправдовування - це справа винних. А я себе таким не вважаю. Переконаний, що хто хотів, той вже сам для себе зробив необхідні висновки і зумів відділити зерно від полови. Адже організатори цього брудного піару передали "куті меду" і самі не помітили, що стільки брехні, яка була вилита проти нашого навчального закладу і мене, як ректора, почала давати зворотний результат. І це при тому, що нас не пускали в ефір на радіо і телебачення, до цього часу не надрукували наші спростування в ряді газет, які багатотисячними тиражами поширювали проти нас дезінформацію. Ось така свобода слова по-хмельницькому! Та я знаю, що всі крапки на "і" розставить суд. Так як це робиться в цивілізованих країнах, де існує верховенство права, де люди поважають закон, де виконують рішення суду.
На останній сесії обласної ради я звернувся до колег-депутатів із запитанням: "А ви знаєте чому розпався Древній Рим?". Відповідь очевидна: він впав тому, що там почала існувати подвійна мораль. У брудній кампанії з дискредитації нашого навчального закладу мораль відсутня взагалі. Діють за відомим гаслом: переможців не судять. А тому окремі посадовці на освітянські заклади дивляться через окуляри власних бізнес-інтересів. Спочатку їм заважає ректор, а потім зайвими виявляться студенти та викладачі. На жаль, руками депутатів чиниться розправа. А це вже нагадує сумнозвісні тридцяті роки, коли людину без суду та слідства знищували фізично. Сьогодні це роблять морально. Варто нагадати їм слова відомого Юлія Фучика, який казав, що "коли прийшли забирати сусіда, я промовчав. Коли прийшли за моїм братом, я також промовчав. Та коли прийшли за мною, не було вже кому кричати".
Історія розвивається по спіралі і за подібні безвідповідальні вчинки колись доведеться відповідати. Та як пояснити студентам, які щиро плакали під стінами обласної ради, що народні обранці чинять свавілля не за законом, а під вмотивованим страхом. Забуваючи про те, що існує конституційний принцип презумпції невинуватості, все це робилося цілеспрямовано, системно, з залученням піар-технологій, правоохоронних та контролюючих органів. Щоправда, при цьому хотів би сказати, що до честі СБУ, УМВС, прокуратури, податкової адміністрації, рахункової палати, державної інспекції цін, державної атестаційної комісії Міністерства освіти і науки України, їх перевірки здійснювались коректно і жодних порушень не виявили. І лише контрольно-ревізійне управління області "шило білими нитками" справу, яка носить загальні зауваження, більшість яких вже усунута.
Тож на поверхню спливають закономірні запитання: кому вигідно усунути від керівництва університетом людину, яка примножує славу та авторитет цього навчального закладу? Чому ніхто з керівництва обласної ради не зустрівся з трудовим колективом університету, хоча він для цієї мети навіть конференцію скликав, але її засновники проігнорували? Чому нікому від колективу - ні професору, ні студенту не надали слова для виступу з трибуни на сесії обласної ради? Чому не прислухалися до рішення обласної прокуратури, яка за наслідками ревізії КРУ в області відмовила в порушенні кримінальної справи у зв'язку з відсутністю складу злочину щодо службових осіб Хмельницького університету управління та права?
Чому ніхто не взяв до уваги той факт, що завдяки старанням керівництва університету було залучено спонсорської допомоги та придбано нерухомого майна за власні кошти на загальну суму 24 мільйони гривень і тим самим збільшено капіталізацію спільної власності територіальних громад області? Де ще існує подібний приклад альтруїзму в області? Чому не вислухали думку батьків студентів, які також об'єдналися в батьківський комітет і просили врахувати їх громадську позицію?
Запитань багато... Але відповідь на них дасть саме життя, бо воно найкращий вчитель. Адже громада області справді має не тільки прекрасний заклад освіти і науки, але й демонструє іншим територіальним громадам унікальний приклад співпраці влади та громадськості щодо реалізації права на якісну та доступну освіту. Тому переконаний, що ті брудні інсинуації, які поширювалися стосовно нашого навчального закладу, відійдуть у небуття, а люди, які причетні до цього, вгамують власні амбіції та спиняться перед руйнацією "храму освіти та науки" і Хмельниччина буде надалі сприяти розвитку освіченості української нації.
Завершити своє звернення я хотів би однією мудрою притчею. Одного разу онук підійшов до свого дідуся та запитує: "А що таке життя людини?". Подумав дідусь і відповів: "Життя людини - це постійна внутрішня боротьба двох вовків. Один вовк - це зло, заздрість, ревнощі, егоїзм, амбіції, брехня, жадоба грошей. Другий вовк - це добро, мир, кохання, віра, надія, істина, доброта та вірність". Зачарований розповіддю онук знову запитав у старого: "Діду, а який же вовк у кінці перемагає?". Той посміхнувся у відповідь та мовив: "Перемагає той вовк, якого ти годуєш!".
І пізнаєте ви їх по ділам їхнім...

ОЛІЙНИК ПОДАВ У ВІДСТАВКУ - ЧЕРЕЗ СУДДЮ ЗВАРИЧА
Іван Фаріон, "Високий замок", 13.01.2009, Львівська обл.
Колишній губернатор Львівщини каже, що вчинив як європейський політик.

Усього місяць і дванадцять днів пропрацював на посаді заступника глави Секретаріату Президента України - представника Президента України у Верховній Раді колишній голова Львівської облдержадміністрації Петро Олійник. Учора на сайті глави держави з'явилося повідомлення, що екс-губернатор за власним бажанням подав у відставку.
Своє рішення Петро Олійник мотивував тим, що хоче дати правоохоронним органам можливість об'єктивно розслідувати його причетність до "так званого корупційного скандалу", пов'язаного з колишнім головою Львівського апеляційного адміністративного суду Ігорем Зваричем, якого упіймали на великому хабарі. За словами Олійника, подавши у відставку, він вчинив так, як зробив би це кожний європейський політик.
Як відомо, у матеріалах слідства, яке веде Генпрокуратура України, є дані про те, що хабар у розмірі 100 тисяч доларів, Зварич отримував у кабінеті тодішнього голови Львівської ОДА Олійника. Сам він цей факт спочатку заперечував і навіть погрожував подати в суд на тих, хто розповсюджує ці плітки. А потім зайняв більш обережну позицію. В інтерв'ю "Високому Замку" Петро Олійник сказав, що у нього у той час було багато гарячої роботи, багато дзвінків, і не виключив, що "хтось когось неправильно зрозумів, чи хтось щось комусь сунув у моєму, чи не моєму кабінеті…".
Після того, як ім'я Олійника засвітилося у цій резонансній кримінальній історії, народні депутати вимагали його відставки з посади представника Президента у парламенті - як людини, яка скомпрометувала високу державну інституцію, навіть робили відповідне звернення до глави держави. Віктор Ющенко "оргвисновків" не робив - Петро Олійник сам пішов назустріч волі депутатів…
За час роботи у Верховній Раді Олійника, всупереч волі глави держави, було обрано "не того" спікера і утворено парламентську більшість "не у тому форматі". Не мав Петро Олійник і партійних успіхів. На другому етапі з'їзду НСНУ, де він був одним з головних дійових фігур, пропозиції Олійника зняли з розгляду як такі, що не мали шансів на прийняття. А з головою ради партії В'ячеславом Кириленком у нього сталася публічна перепалка…
Учора кореспондент "Високого Замку" намагався додзвонитися до Петра Михайловича, щоб взяти коментар щодо його відставного рішення. Мобільний телефон тепер уже колишнього представника Президента у парламенті не відповідав. Пригадується, коли 1 грудня Петра Олійника призначили на найвищу у його біографії посаду, свого апарата він не вимикав і радо приймав привітання…
http://www.wz.lviv.ua/pages.php?atid=70774

НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ

НА ГРАНИ КАТАСТРОФЫ
Геннадий Рыбченков, "Украина-Центр", 14.01.2009, Кировоградская обл.
На "Ингульской" бьют в набат. Грядет катастрофа - других слов уже не применяют, - грозящая городу в случае остановки шахты.

 На фоне тотального кризиса любимым занятием политиков становится запугивание граждан апокалиптическими последствиями мировой экономической катастрофы. Просто диву даешься, как в XXI веке ответственные люди могут прогнозировать нам новый Голодомор и Великую депрессию. Но оставим в покое плоды воспаленного политикой мозга, спустимся на нашу грешную землю и попробуем нарисовать вполне реальную (с нашей точки зрения) картинку из весьма недалекого будущего.
Итак, апрель 2009 года. Кировоград. На площади Кирова более тысячи крепких мужчин стоят у всех выходов из областной государственной администрации. "Покажите мне хоть одного этого депутата!" - слышны крики, сопровождаемые большим количеством непечатных выражений. Это уволенные из-за остановки добычи шахтеры с урановой шахты "Ингульская". Терять им нечего - еще недавно они получали очень высокие, по местным меркам, зарплаты, у многих кредиты на жилье и автомобили.
Депутатов областного совета тайком эвакуируют из здания в сопровождении спецназа. Бюджеты области недополучают уже второй месяц по девять миллионов, из-за чего остановлено строительство нового корпуса онкодиспансера и ряд других проектов.
Жизнедеятельность Кировоградского района полностью парализована. Его бюджет на 70 процентов состоит из налогов от работы шахты. Теперь денег нет на пенсии, зарплаты медикам и учителям. Кировоградский Центр занятости захлебнулся - единовременное обращение такого числа новых безработных он не выдерживает, и платить пособие им нечем. Полностью прекращено водоснабжение Завадовки, Первозвановки, Кизельгура, Неопалимовки - воду им подавала за свой счет шахта. В городе Кировограде во многих местах зафиксировано значительное повышение уровня радиоактивного газа радона. Когда шахта работала, она в ежесекундном режиме, не останавливаясь, откачивала из-под земли радон за многие километры от жилой зоны города, теперь же он свободно через разломы поднимается наверх и накапливается в подвалах домов.
Как вам такая картинка? А она может стать реальностью. Дело в том, что руды, разрешенной к добыче, у "Ингульской" осталось на месяц-два работы. И если к тому времени депутаты Кировоградского городского и Кировоградского областного советов не дадут им разрешения на дальнейшую работу, не утвердят так называемый горный отвод, то подобное вполне может быть.
На "Ингульской" бьют в набат. Ее высшее руководство из Восточного горно-обогатительного комбината днюет и ночует в Кировограде, пытаясь убедить местных депутатов, что непредоставление горного отвода приведет к катастрофе.
Почему же наши депутаты не соглашаются и дальше разрабатывать уран под Кировоградом?
Оставим в стороне проблемы экологии и разрушения домов - мы об этом уже не раз писали подробнейшим образом. Все дело в другом. В 2004 году была утверждена так называемая Государственная программа "сталого розвитку" Кировоградской и Днепропетровской областей, по которой нашим двум областям за наносимый урановой добычей и переработкой вред положены из госбюджета многие сотни миллионов гривен в год, на социальные нужды. Понятно, еще никто и копейки из этих сумм не видел, но наши депутаты питают надежду, что в клинчевой ситуации с урановой шахтой они смогут выбить из руководства страны эти деньги. Вполне, кстати, благородная цель, забота о людях. Но, как оказывается, далеко не о всех. Мифические (в условиях кризиса) миллионы, которые положены всей области, неизвестно когда придут и куда пойдут, - это с одной стороны. А с другой - полторы тысячи работников шахты и члены их семей, оставшиеся без куска хлеба уже сейчас. Плюс моментальные экономические и экологические проблемы, которые потянет за собой остановка стратегического предприятия - с третьей. Дилемма?
Проблема не взялась вдруг разом. "Еще пару лет назад никто и не помнил о нашем существовании, - говорит директор "Ингульской" Александр Булич. - Но резко выросла цена на мировом рынке на уран, мы начали успешно работать, появились деньги, встал вопрос о расширении - и тут все на нас накинулись".
 "Кировоградцев часто пугают страшным будущим, которое грозит нам, если и дальше под городом будет добываться уран, - говорит генеральный директор Восточного горно-обогатительного комбината Александр Сорокин. - Но ведь у нас есть уже такие города, Кировоград не уникален. Первые урановые месторождения разрабатывались под Желтыми Водами и Кривым Рогом (Терны). Они давно выработаны и закрыты, законсервированы. И ничего, живут же эти города и дальше, и гораздо больше экологических проблем у них совсем из-за других производств. А под Кировоградом применяется уже новая, прогрессивная технология, все образующиеся под землей пустоты мы заполняем твердеющей смесью".
Кстати, попутно гендиректор развеял бытующий миф о том, что у нас уран добывают, а в деньгах из-за этого купаются Желтые Воды, где его обогащают, и Днепропетровская область. Это не совсем так. "За прошлый 2008 год в местные бюджеты Кировоградской области мы перечислили 24,3 миллиона налогов, Днепропетровской - 22,3. В госбюджет по Кировоградщине отчислено 24,1 миллиона, по Днепропетровщине - 27,6. В Пенсионный фонд мы перевели в Кировоградской области 53 миллиона, в Днепропетровской - 47,7. Так что все примерно поровну. С губернатором Василием Кузьмичом Моцным мы договорились налог на прибыль делить поровну между двумя областями, раньше такого не было. Мы постоянно идем навстречу, мы же чувствуем свою ответственность. Мы государственная компания, мы абсолютно честно по максимуму платим все, что следует, у нас достаточно высокая зарплата и большие отчисления".
Представители ВостГОКа в один голос с горечью говорят: на сегодня, в условиях кризиса, комбинат и его подразделения - шахты "Ингульская" и "Смолинская" - практически единственные, кто никак не снизил объемы работ и свои отчисления в бюджеты. И тут на фоне массы закрывающихся, останавливающихся и замораживающихся предприятий одно из единично работающих ставят под угрозу закрытия. Ну как так можно?
Горняков поражает, что противятся горному отводу больше всего представители Партии регионов. "Как так, ведь это же партия из шахтерского края, партия людей промышленности, понимающих всю важность работы предприятий, и вдруг именно они против?" - говорит Виктор Коваленко, директор "Смолинской" шахты.
Единственный озвученный аргумент противников предоставления горного отвода - экологический вред от работы шахт. "Почему люди не хотят понять, что если работа остановится, то вреда будет намного больше?" Прекратится откачка радона из подземелий в черте города, и он будет искать себе другие выходы. Остановится рекультивация отвалов, в том числе доставшихся шахте "Ингульская" по наследству от геологов, и они так и останутся "фонить" на поверхности земли, а ведь сейчас их активно перерабатывают, отбирая остатки урана. Кто это будет делать, если не шахта?
Рассказывая о грядущей катастрофе - других слов уже не применяют, - грозящей городу в случае остановки шахты, попутно руководители развеяли еще один радиоактивный миф. Якобы по пути следования вагонов с рудой она просыпается, и вдоль всей колеи от "Ингульской" до Канатово и дальше до Желтых Вод - страшная радиация. Во-первых, руда транспортируется в безлюковых вагонах, из которых просто физически просыпаться ничего не может, нет внизу отверстий. Каждый раз перед загрузкой вагоны моют и проверяют на радиоактивность. На пути следования составов есть автоматические контрольные пикеты, измеряющие излучение. За всю историю добычи ни одного случая малейшего высыпания руды или превышения фона не было. Кстати, со своей стороны "Укразалiзниця" следит за этим сверхтщательно, и никаких нареканий никогда не было.
Руководители ВостГОКа и все работники "Ингульской" шахты ждут судьбоносной сессии областного совета, назначенной на 16 января, на которой и будет рассмотрен вопрос горного отвода. Не просто ждут, а встречаются с руководителями, отдельными депутатами, убеждают, разъясняют, уговаривают. И очень надеются, что здравый смысл возобладает и депутаты не "убьют" шахту. В условиях нынешнего кризиса это будет удар не по отдельно взятому предприятию. Это будет сокрушительный удар по всей области (если уж таких не поддержат, то кого же?!) и, без преувеличения, удар по Украине - наши атомные станции по-прежнему требуют топлива, для которого нужен кировоградский уран. Неужто к российскому газовому шантажу добавим свой собственный - местного уровня?..
http://www.uc.kr.ua/fresh/4162/

КОГДА ЖЕ ПРИДЕТ ИХ ЧЕРЕД?
Олег Суслов, "Вечерняя Одесса", 13.01.2009
Последние новости из района, где пираты удерживают "Фаину", настораживают.

 Утром по электронной почте в адрес редакции пришло письмо. Вернее, "Обращение многострадального экипажа т/х "Фаина". Каким образом морякам удалось его отправить - пока загадка, но реквизиты письма позволяют сделать вывод о том, что оно подлинное. Приводим его полностью, без стилистических изменений:
"Уже 107 дней мы находимся в заложниках у пиратов Сомали. В нечеловеческих условиях, раздетые, многие нуждаются в срочной медицинской помощи, борющиеся за свое выживание. Громогласные заявления государственных служащих и бизнесменов о нашем освобождении остались только заявлениями.
Все это время средства массовой информации и общественность сознательно вводились в заблуждение о ходе переговоров. Из анализа переговорного процесса наше освобождение, возможно, и не состоится, так как переговоры "ведутся" неизвестно где и с кем. А если нас не желают освобождать, значит, это кому-то очень нужно.
Представители судовладельца шантажом запрещают общение экипажа с журналистами, компрометируя деловую репутацию как самого судовладельца, так и государства Украина. Вероятно, их действия сводятся лишь к получению страховых сумм. Экипаж выполнял свои профессиональные обязанности, но стал заложником. Может в этом и кроется нежелание нашего освобождения? Возможно, кому-то нужно наше исчезновение вместе с судном и грузом?
Вопросов много, ответов нет. В таком случае коварные планы близки к своему завершению, наши жизненные силы уже исчерпаны. Просим всех, кто может что-то сделать для нашего освобождения и торжества справедливости, сделайте это. И да поможет нам всем Бог".
В последнее время новости о судьбе экипажа теплохода "Фаина", попавшего в пиратский плен 25 сентября прошлого года, стали напоминать сводки первых дней этой истории, когда никто ничего не знал, в том числе, и самого главного, а именно: какой выкуп запросят преступники за свои жертвы.
Потом дело вроде пошло "веселее", компания-судовладелец, после долгих препирательств с Уполномоченной Верховной Рады по правам человека Ниной Карпачевой приступила к переговорам с пиратами. Замелькали цифры предполагаемого выкупа, осторожно стали называться даты предполагаемого освобождения многострадального экипажа.
А к концу прошлого года вдруг опять "стоп, машина!". И это самое пугающее в нынешней ситуации. Родственники моряков, пришедшие после рождественских праздников в МИД Украины, вновь были вынуждены довольствоваться заверениями о том, что моряки живы-здоровы, особых проблем у них нет, и, дескать, достаточно спокойно они ждут своего освобождения. Текст приведенного выше электронного письма, увы, свидетельствует об обратном.
Честно говоря, просто поражаешься мужеству этих двадцати моряков. Ведь если человек, совершивший преступление, терпит тюремное содержание, зная, за что был наказан, и надеясь на обжалование судебного решения, то моряки "Фаины" сидят четвертый месяц под замком - в жутких антисанитарных условиях, в общем трюме, на хлебе и воде, в страшной духоте, - без всякой вины и без милосердия тех, от кого их судьба зависит. Грех считать деньги, когда речь идет о человеческих жизнях. А дополнительные две-три недели, которые судовладелец или действующие от его имени посредники потратили для того, чтобы сбить сумму выкупа, могут обернуться для кого-то из членов экипажа трагическим финалом...
К тому же, последние новости из района, где пираты удерживают "Фаину", настораживают. Во-первых, те же самые бандиты отпустили супертанкер Sirius Star, захваченный 15 ноября прошлого года с двумя миллионами баррелей сырой нефти на борту за выкуп в 3 миллиона долларов. Получается, у владельцев этого судна, экипаж которого составляли граждане Англии, Хорватии, Польши, Филиппин, Саудовской Аравии, в итоге нашлась необходимая сумма, а хозяева "Фаины", которым якобы готовы помочь государство и некоторые политические силы, никак не могут наскрести требуемый выкуп?
Во-вторых, в Сомали произошла новая вспышка гражданской войны. Группировка радикальных исламистов Аль-Шабаб стремительно захватывает провинцию за провинцией. Пираты, пленившие "Фаину", входят в число их самых главных противников. Между ними уже идут вооруженные столкновения. И в это время недалеко от берега стоит "Фаина" с грузом военной техники на борту. Дай, Бог, чтобы боевиков из Аль-Шабаб она не заинтересовала...
http://vo.od.ua/article/9863
 
 

*                                 *                              *

Повнотекстовий огляд регіональної преси. До випуску ввійшли матеріали, які з’явилися на шпальтах та в інтернет-версіях обласних та міських газет України по 15 січня 2009 року включно.
Заявки на отримання друкованих версій, а також зауваження та пропозиції можна надсилати за адресою:
nekrsova@rada.gov.ua
або телефоном:  255-23-94,
Некрасовій Олені Станіславівні


© Апарат Верховної Ради України
Інформаційне управління
Відділ інформаційно-бібліотечного забезпечення