"Голос України"
2008.05.12


Не було ситуації, з якої парламент не знаходив виходу
   
 Виступ на брифінгу 13 травня Голови Верховної Ради Арсенія Яценюка

Я передусім хотів би вибачитися від імені українського парламенту перед українським народом за те, що твориться у стінах українського парламенту. На превеликий жаль, перманентні політичні кризи, які виникли не вчора, не позавчора і навіть не три чи п’ять років тому, існують протягом усього періоду української незалежності і в них тільки часто-густо відбувається період загострення. І сьогодні ми є свідками ще одного такого загострення. Добре те, що парламент уже готовий до таких політичних конструкцій, і, як правило, не було ситуації, з якої ми не знаходили б виходу. Думаю, що і ця ситуація раніше чи пізніше вирішиться. Але мене вона турбує в першу чергу як одного з керівників держави. Так держава не може працювати, так країна не може розвиватися. Ми деградуємо політично й економічно і всередині країни, і на зовнішньому фронті. Тому заклики про те, що треба об’єднуватися, вже всіма почуті. Бажано, щоб ці заклики нарешті почали вирішувати. Зрозуміло, що є різні політичні течії у парламенті і є різні політичні конструкції. Але є головні національні пріоритети, які не можуть стояти осторонь політичних інтересів жодної політичної сили.

Щодо формування порядку денного, як Голова парламенту, ще раз хотів би всіх запевнити: будь-які законопроекти, які треба буде розглянути, будуть розглянуті. На сьогоднішньому пленарному тижні у нас передбачено 34 урядові законопроекти.

Треба перенести розгляд питання щодо тих чи інших квот, мит чи тарифів — то будь ласка. Але для цього не треба блокувати парламент. Ми це вирішимо. Треба вирішити інші питання — будь ласка. Але коаліція, яка взяла на себе всю повноту відповідальності за те, що відбувається у державі, повинна реалізувати цю відповідальність. І повинна довести, що вона вміє виконувати задеклароване і наобіцяне перед виборами.

Будемо сподіватися, що розум з’явиться і парламент повернеться до тієї перманентно-нормальної роботи, яка раніше існувала.

Мені соромно, соромно особисто. Інколи навіть руки опускаються, але це не та ситуація — руки ми не опустимо, і я зроблю максимум всього, щоб парламентські сили все-таки виконали ті основні функції, які на них покладено українським народом. Процес становлення демократичних перетворень дуже складний. За відповідальність треба, як то кажуть, відповідати, в тому числі і персонально, і політичним силам. Але і погоджувальна рада, і те, що буде вирішено у стінах парламенту, не вирішить інституційного і персонального конфлікту.

Не треба мною керувати ані з Банкової, ані з Грушевського. Ми самостійно у стінах парламенту розберемося.

"Голос України" 2008.05.12