Україна і світ сьогодні. - 2001. - N 28 (148) 14 — 20 липня



Іван Плющ про партію, про вибори, про себе
 
"Веду відкриту політику"

Будьмо відверті: через завантаженість державними справами наш спікер, попри свою партійну приналежність до НДП, не дуже часто давав ексклюзивні інтерв'ю рідній газеті. Аж ось під завісу роботи сесії Іван Степанович погодився відповісти на запитання "УіСС". Розмова вийшла незаангажованою, місцями навіть емоційною, гадаємо, тим цікавішою для вдумливого читача.
 

- Іване Степановичу, напередодні канікул парламент працює у напруженому режимі. І все одно депутатам дорікають за зволікання з прийняттям низки важливих законів. Скажімо, досі не прийнято Податковий кодекс, у зв'язку з чим Президент звернувся до Верховної Ради.

- Верховна Рада діє за регламентом. Відповідно до нього приймається календарний план роботи і затверджується на кож-ну сесію. Крім цього, ця норма визначена Конституцією. Тож ми діємо у межах правового поля. До зауважень ставимося відповідно: які можна враховувати - враховуємо. На жаль, Верховна Рада не прийняла після Конституції Закон "Про регламент", це її великий борг. Він багато про що говорить. У першу чергу про те, що у парламенті нема політичної більшості.

- Як сьогодні будуються взаємовідносини між урядом і парламентом?

- Є щире намагання уряду і конкретні організаційні кроки до налагодження конструктивної співпраці. Але до цього - розуміння, намагання і кроків - потрібна ще й чітка позиція з тих чи інших проблем. Її на сьогодні бракує. І тому вже за 39 днів я можу навести приклади, коли уряд змінює позиції двічі за два тижні. Найболючіше питання - прийняття того ж самого Податкового кодексу.

За моєю вказівкою голова профільного комітету Валерій Альошин одразу направив урядові напрацьовані в парламенті пропозиції з проханням висловити з цього приводу свою позицію. Уряд сказав, що не бачить можливості прийняття Податкового кодексу, і попросив внести зміни і доповнення до податкових законів з метою їх лібералізації. Проходить час - і уряд вже двома руками "за" прийняття Податкового кодексу...

- Запитання до вас як до члена Політвиконкому Народно-демократичної партії. Куди йде НДП, як ви оцінюєте її перспективи на майбутніх виборах?

- НДП йде до перемоги. Кожна партія, яка започаткувала діяльність, звичайно, намагається реалізувати свою програму. Поза владою це зробити неможливо. Це природа партій, перш за все парламентських, якою я вважаю і НДП. Тим більше що Народно-демократична партія була започаткована на Першому з'їзді єднання демократичних сил України. У нас дуже багато соціал-демократичних партій, три чи чотири. Мені здається, принципи соціал-демократії можна згрупувати, але декілька партій...Це я вважаю ненормальним. У нас кілька християнсько-демократичних партій. Було кілька демократичних партій. І зараз поряд з НДП існує Демократична партія. Гадаю, вони могли б так само, як соціал-демократи, знайти спільний знаменник для того, щоб зорганізувати більшу партію, таку, якою сьогодні є Народно-демократична.

Тепер стосовно виборів. І на цих перегонах я буду починати з того, чим починав у 1998 році. Тоді я звертався до людей, незалежно від аудиторії, з такими словами: "Люди добрі, я приїхав до вас не для того, щоб просити обрати мене депутатом. Я приїхав до вас з одним проханням: сформуйте Верховну Раду такою, якій би ви не виставляли такий низький рейтинг, яку б потім не називали такими епітетами". Я завжди наводив приклад першої Верховної Ради і другої. Найбільш структурована, як на мене, була перша Верховна Рада, бо там існували дві політичні сили - КПРС, яка потім сформувалася у групу 239, і так звана Народна Рада. Чому "так звана"? Кажу без іронії, бо такі речі просто треба узаконювати, а такого закону не було. Так от, саме тоді Президії Верховної Ради було відносно легко працювати, бо ми мали справу з двома політичними силами. І домовлялися, і знаходили компроміс, здавалося б, у безнадійних питаннях. Нами керувало бажання розбудувати незалежну Україну. Наступна Верховна Рада теж сформувала дві політичні сили, які можна було б віднести до двох коаліцій - лівої і правоцентристської. Але жодна з них не могла взяти на себе відповідальність за стан справ і розпочати рішуче реформування і економіки, і суспільства в цілому. При цьому і у однієї, і другої коаліції вистачало сил, щоб заблокувати будь-яке питання. Тому ми працювали якщо не вхолосту, то на половинчате рішення, а воно, як відомо, за своєю природою інколи гірше за ніяке.

- Що ви маєте на увазі?

- Гріх було б говорити це у п'яту річницю Конституції, але не можу не сказати: реформа політичної влади у державі не завершилася з прий-няттям Основного Закону. І наслідком цього стали вимоги до проведення референдуму, імплементації його результатів до Конституції. Можна по-різному до цього ставитися, але чи можна відкинути цю проблему? Звісно, ні. Тому всі закиди Президенту в авторитаризмі хибні. Чи змінилася ситуація у нинішньому складі парламенту? На жаль, ні. Чого варта лише довготривала "спікеріада"... Пам'ятаєте, коли Президент йшов на вибори, він сказав, що у разі обрання на другий термін не буде працювати з парламентом, у якому нема більшості. На дострокові вибори депутатам не хотілось йти, тож у парламенті було створено більшість. Ми працювали рік, і всі побачили результати спільної діяльності. Аж ось з'явилися інші політичні сили, яких не влаштовувала ця стабільність. Очікувати наступних виборів, парламентських і президентських, їм не хотілося, дуже кортіло змінити владу негайно. Так виникли проблеми, які використовувалися для тиску на Президента, парламентську більшість. Згодом більшість розпалася, тому що вона не була коаліцією, обраною народом, кожен з її членів обирався під своєю програмою. Тому постає питання: або ми оберемо четверту Верховну Раду, в якій буде більшість і яка не побоїться імплементувати результати референдуму, обо залишимося із старими проблемами.

Тому я від імені НДП буду переконувати людей в обранні дієвої Верховної Ради. Але результати попередніх виборів засвідчили, що сама Народно-демократична партія не зможе виконати це завдання. Ось чому протягом вже півроку я порушую питання про створення блоку демокра-тичних сил, якому не було альтернативи ні в 1994, ні в 1998 році, не буде і на наступних виборах.

- Якою ви бачите конфігурацію блоку з огляду на останні зміни у розкладі політичних сил?

- Цей блок вимальовується, на мій погляд, так: Народно-демократична партія, Аграрна партія, Партія регіонів і "Трудова Україна". Тобто чотири стовпи. Я раніше називав три, але підкреслював, що ми залишаємося відкриті, і "Трудова Україна" підписала як двосторонні, так і багатосторонні договори: вона хоче бути у цьому блоці. Тому такий блок де-факто вже розпочав формуватися.

- А як ви оцінюєте угоди НДП з чотирнадцятьма партіями? Чи не суперечить ця тактика вашим особистим уявленням про стратегію передвиборної боротьби?

- Я такого блоку не бачу. Я розумію це як звичайні угоди про партнерські відносини на наступних виборах. Якщо ми започаткували блок чотирьох, то НДП має радитися з цими трьома, і взагалі, чи захочуть вони блокуватися з іншими партіями. Якщо Народно-демократична партія, перебуваючи у певному блоці, захоче створити ще один, то, зрозуміло, у партнерів виникне питання, чи тримати її у своєму блоці?..

- Кого ви бачите лідером блоку?

- Лідер - сьогодні не головне завдання. Нині важливо чітко визначитися, хто входить до блоку. Якби не було цих чотирнадцяти угод, ми б чітко визначилися. А так... Плющ бачить по-своєму блок, а Пустовойтенко по-своєму. Тут виникає інше питання: а яким же бачить блок вся НДП? Плющ - не вся НДП, і Пустовойтенко - голова партії, але не вся НДП. Тому тут великий знак питання. Треба визначитися з партійним списком НДП. Політрада партії ще не розглядала цього питання. От коли кожна партія підготує свій список, тоді вони сядуть вчотирьох і поставлять на порядок денний питання про формування списку виборчого блоку і... дадуть йому назву. Тобто спочатку треба дати раду собі, а потім вже розбиратися з рівними суб'єктами.

- Як так сталося, що за часів голови парламенту - члена НДП її фракція за чисельністю досягла критичної межі?

- Ще напередодні виборів 1998 року я був глибоко переконаний, що НДП подолає 4-відсотковий бар'єр і у нас буде у парламенті повнокровна фракція. Повнокровна фракція - це 14 народних депутатів. Голові партії хотілося створити фракцію не на ідеях Народно-демократичної партії, а на ідеях прем'єр-міністра - голови партії. Він це спробував зробити... Треба також запитати тих депутатів, що вийшли з фракції, чому вони це зробили. Підкреслюю, з першого лютого минулого року я - позафракційний. Народно-демократичній партії я не зраджував. Як законослухняний депутат і громадянин, на час свого головування у парламенті не належу до жодної депутатської фракції і жодних зауважень з приводу того, чому голосував не так, як фракція, не сприймаю. Ви знаєте, я спеціальних політичних інститутів не закінчував, але завжди веду відкриту політику.

- Як ви ставитеся до ініціативи Романа Безсмертного вести об'єднавчі процеси насамперед на основі створення парламентської коаліції з нинішніх фракцій?

- Я з повагою ставлюся до свого колеги Романа Безсмертного. Переконаний, що він зазвичай пропонує ті рішення, які визрівають в тій чи іншій ситуації. Тому Роман Безсмертний не пропонував робити багаточисельної фракції, а створювати коаліцію фракцій, які поділяють об'єднавчі принципи. Тому моє ставлення позитивне. Сподіваюся, це буде корисним і для нинішнього парламенту, і для майбутнього.

- Чи не вважаєте ви у зв'язку з відомим рішенням Конституційного Суду про неможливість переходу депутатів, обраних за партійним списком, з однієї фракції в іншу, повернутися до питання про позбавлення депутатських повноважень і переуступку мандатів перебіжчиками?

- Для цієї Верховної Ради це неприйнятно, бо депутати обиралися за старим законом. Я б на місці Конституційного Суду не поспішав з прийняттям такого рішення. Рішення Конституційного Суду не є нормою прямої дії. Але я законослухняний, тому це питання вже є у порядку денному, щоб визначитися голосуванням. Наступна сесія може внести відповідні зміни до Конституції, тоді вони будуть нормою прямої дії, імплементовані до виборчого законодавства.

- Ваша думка щодо ролі і впливовості адміністративного ресурсу під час приготувань і проведення виборів: чи не накладає це відбиток на найближчі виборчі перегони?

- Якщо хтось скаже, що це не так, той погрішить проти істини. Ми не можемо бути білою вороною. Всі виборчі технології, які існують поряд з нами - у демократичних, не зовсім демократичних країнах, країнах молодої демократії, будуть випробувані і на Україні. Які з них приживуться, покаже час. Що вважати адмінресурсом? Якщо політична сила, яка перебуває при владі, хоче зберегти її за собою, це цілком нормальне явище. Ще ніхто без боротьби владу нікому не передавав. Для мене головне, щоб ця боротьба була у межах чинного правового поля. Ви не знайдете країни, де б не було протирічь між виконавчою і законодавчою владою. Але цей трикутник, законодавча - виконавча - судова влада, має весь час перебувати у колі правовому. Якщо хтось виходить за його межі і починає використовувати ресурс, чи адміністративний, чи фінансовий, чи ще якийсь, ось тут вже треба дивитися, наскільки це відповідає букві закону і відповідно реагувати.

- Будь ласка, ваша позиція стосовно перспектив остаточного прийняття виборчого закону?

- Моя позиція незмінна, на відміну від позиції партії, де вона змінюється в залежності від настрою. Ще 1998 року я казав: всяке змішане гірше ніж чисте. Тому я за пропорційну систему. Але у 1998 році ми були не готові, сьогодні, на жаль, теж не готові до виборів за такою системою. Не можемо створити блоків! То що, сто партій підуть на вибори? Як же мені, пересічному виборцеві, розібратися, яка з них найдемократичніша? Тому і зараз повторюю: для мене напрацьований Верховною Радою нинішнього скликання разом з ЦВК та іншими громадськими організаціями виборчий закон значно кращий, демократичніший, ніж існуючий. А пропорції треба залишити 50 на 50 для того, щоб закон підписав Президент.

- А ви особисто як збираєтесь обиратися - за партійним списком НДП чи по мажоритарному округу?

- Це буде відомо після того, як НДП визначить умови участі у передвиборному блоці та схвалить виборчі списки. Дивлячись яке буде моє місце, я визначатимусь - обиратися за списком чи в окрузі.

Володимир ДЕХТЯРЕНКО