"Голос України" 2002.04.05
Депутатський корпус найвище ставив інтереси УкраїниВиступ Голови Верховної Ради України Івана ПЛЮЩА
на заключному засіданні дев'ятої сесії Верховної Ради України третього скликання
Шановні народні депутати, шановні гості,
шановні громадяни України!
Завершується визначений Конституцією України термін діяльності Верховної Ради України третього скликання.
Оглядаючи пройдений шлях, насамперед зазначу, що наш депутатський корпус, який представляє різні політичні уподобання і погляди своїх виборців, вище за все ставив інтереси України. І це цілком природно відбилося на результатах нашої законотворчої діяльності.
У розданих вам інформаційних матеріалах міститься докладний аналіз діяльності парламенту.
Тому наведу лише декілька цифр.
З початку скликання було розглянуто більше трьох тисяч проектів законів та більше трьох з половиною тисяч проектів постанов. Прийнято в кінцевій редакції більш як 1130 законів, тобто значно більше, ніж попереднім складом парламенту.
Проте кількісні показники - не головне. На перший план виступає змістовний вимір нашої діяльності.
Надзвичайно важливим поступом у розвитку правової системи України стало прийняття Бюджетного, Цивільного, Господарського, Сімейного, Земельного, Кримінального та Митного кодексів.
Це засвідчує якісно новий рівень організації процесу законотворення, що безпосередньо пов'язаний з появою парламентської більшості. З того часу робота Верховної Ради України набула прогнозованості, послідовності, ефективності.
Створення парламентської більшості сприяло істотному поглибленню співпраці парламенту з Урядом, іншими органами державної влади.
Переконаний, що цей досвід буде розвинений новообраними народними депутатами, які незабаром приступлять до виконання своїх повноважень.
Вибори народних депутатів України 2002 року, як відомо, відбулися за новим прийнятим нами виборним законом.
За визнанням світових та європейських міжпарламентських організацій, багатьох вітчизняних та зарубіжних експертів, він є демократичний за змістом і відповідає сучасним виборчим стандартам.
Однак, на практиці не вдалось уникнути проблем, пов'язаних з реалізацією закону, про що сьогодні говорили представники депутатських фракцій.
Попередні результати виборів до парламенту вам відомі. Сподіваюсь, що в новому складі депутатського корпусу є можливість створити працюючу парламентську більшість.
Аналізуючи конкретні напрями нашої законотворчої діяльності, хочу розпочати з питань державотворення. Цілком зрозуміло, - без розумно збудованого державного механізму будь-які, навіть найкращі закони можуть залишитись лише добрими намірами.
В процесі удосконалення законодавчих засад побудови нашої держави парламент ухвалив ряд важливих документів. Першим із них був закон про затвердження Конституції Автономної Республіки Крим. Тим самим ми в основному завершили законодавче врегулювання статусу кримської автономії.
На виконання вимог Конституції законодавчо визначено також і статус нашої столиці, міста Києва.
Надзвичайно важливим є те, що ми розпочали процес законодавчого врегулювання статусу та діяльності органів виконавчої влади України. Ухвалено закон про місцеві державні адміністрації.
Не менш складним завданням, яке стояло перед нами, було законодавче забезпечення судової реформи в Україні.
Новий закон про судоустрій, прийнятий після бурхливих дискусій, набирає чинності вже з 1 червня поточного року.
З'явилося належне законодавче підгрунтя для реформування судової системи, створення нових, у тому числі адміністративних судів, Державної судової адміністрації, розробки і прийняття нових процесуальних кодексів.
Тепер значно легше буде сформувати в Україні справді незалежну, сильну і компетентну судову владу.
Безумовний пріоритет у діяльності Верховної Ради мали питання соціально-економічного розвитку, на які припадало практично дві третини розглянутих законопроектів.
У цій сфері законотворчості особливе місце займають бюджетна система та бюджетний процес. Досить сказати, що кожного року розглядалося в середньому більш як півсотні законопроектів з цих питань.
З прийняттям Бюджетного кодексу ми отримали свого роду "бюджетну Конституцію", яка регулює всі аспекти бюджетного процесу на державному та місцевому рівнях.
Це дозволило не лише сформувати Державний бюджет України на 2002 рік на нових законодавчих засадах, але і відповідно до вимог Конституції України зміцнити фінансові основи місцевого самоврядування.
І все ж наша бюджетна система ще не позбавлена недоліків. Безперечно, їх усуненню значною мірою сприяв би Податковий кодекс України.
На жаль, Уряду разом з Верховною Радою не вдалося підготувати узгоджену редакцію кодексу, яка могла б бути прийнята парламентом.
Така ж доля спіткала і закон про державний борг, актуальність якого, враховуючи борговий стан держави, важко переоцінити.
Важливим у роботі парламенту було вдосконалення законодавчого регулювання підприємництва.
Істотно поліпшені правові умови господарювання суб'єктів малого бізнесу, спрощена система їх оподаткування, врегульовані відносини цих суб'єктів з органами державної влади.
Прийняті також законодавчі акти стосовно певних видів підприємницької діяльності (зокрема, пов'язаної з виробництвом і торгівлею алкогольними напоями, тютюновими виробами, наданням фінансових послуг).
Окремо слід сказати про ставлення парламенту до виробництва, експорту, імпорту дисків для лазерних систем зчитування.
Гострота проблеми, як всі ми пам'ятаємо, полягала у зовнішньому тиску на нашу державу.
У цій непростій ситуації Верховна Рада прийняла закон у редакції, яка підтверджує наше прагнення до цивілізованого вирішення питань захисту авторських прав і відповідає національним інтересам України.
Продовжувалося вдосконалення правових засад інституту власності.
Законотворча діяльність у цій сфері стосувалася способів приватизації та ефективного управління державним майном.
Увага парламенту до цих питань зумовлена також негативним суспільним резонансом внаслідок випадків примусового відчуження підприємницькими структурами державного майна, у тому числі на стратегічно важливих підприємствах (згадаймо хоча б випадки з "Росавою" та "Донбасенерго").
З метою попередження "тіньової приватизації" Верховна Рада прийняла Закон про введення мораторію на примусову реалізацію майна.
На захист інтересів держави і громадянина спрямовано також Закон про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг.
У ньому враховано негативні уроки діяльності трастів та необхідність "державної присутності" у цій сфері.
Поглиблення економічних реформ органічно пов'язано з розвитком банківської системи.
Помітними кроками у цій галузі законодавства стали нова редакція закону про банки і банківську діяльність, закони про Національний банк України, про платіжні системи та переказ грошей в Україні, про фонд гарантування вкладів фізичних осіб.
Значна увага приділялася питанням підтримки вітчизняного товаровиробника, насамперед у пріоритетних галузях економіки.
Зокрема, це стосується суднобудівної та літакобудівної промисловості, технологічних парків, гірничо-металургійного комплексу, розвитку сільського господарства, вітчизняного машинобудування для АПК.
У цьому зв'язку окремо слід сказати про експеримент на підприємствах гірничо-металургійного комплексу, правова основа якого була закладена відповідним законом.
За оцінками Уряду, експеримент цілком виправдав себе в економічному плані.
Враховуючи це, Верховна Рада наприкінці роботи восьмої сесії ухвалила Закон про подальший розвиток гірничо-металургійного комплексу України.
Об'єктом постійної уваги Верховної Ради були також питання підтримки вітчизняних сільськогосподарських товаровиробників. Потужний імпульс реформам в аграрній сфері має надати новий Земельний кодекс України.
Він значною мірою враховує інтереси всіх верств населення в процесі приватизації сільськогосподарських земель, врегульовує право власності на земельні частки, удосконалює організаційні і правові механізми використання та охорони земель.
Варто підкреслити велике значення прийнятого на початку 2001 року рамкового Закону про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 років.
Він визначив основні засади державної політики в цій пріоритетній галузі.
Положення цього закону, як відомо, є обов'язковими при прийнятті законодавчих актів та інших нормативно-правових документів.
Парламент протягом третього скликання у пленарному режимі розглянув більше двохсот законопроектів соціального спрямування.
У переважній більшості вони мали на меті посилення соціального захисту громадян, виходячи із вимог Конституції України та реального стану економіки.
Закономірним проявом ставлення парламенту до соціальних питань стало відхилення Верховною Радою України пропозиції Уряду про призупинення дії у 2002 році цілого ряду встановлених законами соціальних пільг.
Здобутком Верховної Ради можна вважати прийняття законів, які започаткували створення цілісної системи загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Їх ухвалення також засвідчує якісно новий рівень законотворчості, властивий парламенту третього скликання.
Постійно вдосконалювалась законодавча база з питань соціального захисту окремих категорій громадян.
Встановлено принципово новий порядок призначення та виплати державної допомоги сім'ям з дітьми. Посилено соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ветеранів військової служби, доповнено коло учасників бойових дій, відновлена грошова компенсація речового майна окремим категоріям військовослужбовців.
Законом про затвердження прожиткового мінімуму на 2002 рік передбачено новий розмір прожиткового мінімуму - 342 гривні.
Варто нагадати, що мінімальна заробітна плата на перше півріччя цього року встановлена на рівні 140 грн., і 165 грн. - на другу половину року.
На жаль, поки що параметри мінімальної заробітної плати, пенсій, розмірів допомоги з окремих видів соціального страхування та державної соціальної допомоги нижчі прийнятого прожиткового мінімуму.
Проте ми змушені були виходити з реальних можливостей економіки.
Непростим виявився шлях прийняття Цивільного і Господарського кодексів.
Ці законодавчі акти, що покликані регламентувати сфери приватного і публічного права та чітко визначити взаємозв'язок між ними, вкрай необхідні.
Проте Президент України справедливо зазначив у своїх зауваженнях до обох кодексів, що їх норми повинні виключати будь-яку можливість суперечливого, подвійного регулювання одного й того ж питання.
Проблема є складною, але її цілком можна розв'язати, більше того, це необхідно зробити якнайскоріше.
Шановні друзі!
Впродовж скликання Верховна Рада наполегливо працювала над реалізацією зобов'язань України перед Радою Європи, над приведенням нашого законодавства у відповідність до міжнародних стандартів.
Як приклад, зазначу, що ухвалено ряд комплексних законів, які заклали засади державної політики в певних галузях з урахуванням вимог ГАТТ/СОТ та Європейського Союзу.
Йдеться про захист економічної конкуренції, про стандартизацію та систему антидемпінгових законів.
За минулі роки нового імпульсу набув розвиток процесуального законодавства.
По-перше, було прийнято ряд законів, спрямованих на забезпечення виконання рішень судів, зокрема закон про виконавче провадження, який розвинув прийнятий парламентом попереднього скликання закон про державну виконавчу службу.
По-друге, суттєво вдосконалено Цивільний процесуальний та Господарський процесуальний кодекси щодо порядку перегляду справ. Все це має сприяти як належному забезпеченню конституційного права на судовий захист, так і справедливому, цивілізованому здійсненню судочинства.
Важливим кроком у сфері попередження злочинності та боротьби з нею справедливо вважаються новий Кримінальний кодекс України, інші закони з цих питань.
Була прийнята значна кількість передбачених Конституцією законів України в галузі національної безпеки і оборони. Крім того, врегульовані питання загальної структури і чисельності військових формувань та правоохоронних органів України.
Водночас, національна безпека для нас - це не лише питання оборони чи діяльності правоохоронних органів. Значною мірою вона визначається болючою і складною Чорнобильською проблемою.
Вважаю знаковим не тільки для українців, але і для всього людства прийняття закону про загальні засади подальшої експлуатації і зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення зруйнованого четвертого енергоблоку на екологічно безпечну систему.
Чорнобиль - це біль України. І тому парламент не обійшов увагою цю пекучу проблему, долю "ліквідаторів", людей, які постраждали від цієї катастрофи.
Впродовж cкликання Верховна Рада значну увагу приділяла правовому забезпеченню розвитку гуманітарної сфери.
На законодавчому рівні визначено принципово нову роль освіти в сучасному все більш глобалізованому, інформаційному світі.
Завдання пріоритетного розвитку науки в Україні реалізовано у законах про наукову і науково-технічну діяльність та про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки.
Завдяки новим законам про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технопарків розпочалася, нарешті, практична реалізація затвердженої Верховною Радою концепції науково-технологічного розвитку України.
Прийнято цілу низку важливих законодавчих актів у галузі культури і мистецтв, якими закладено правову основу охорони культурної спадщини, розвитку бібліотечної, архівної справи, державної підтримки народних художніх промислів.
За період діяльності Верховної Ради третього скликання ухвалено більше десяти законів у галузі охорони здоров'я.
Проте і надалі актуальним залишається зближення законодавства України у сфері охорони здоров'я із законодавством Європейського Союзу.
Вкрай актуальними для нашого суспільства залишаються питання забезпечення свободи слова, формування інформаційної політики, задоволення інформаційних потреб суспільства, діяльності засобів масової інформації.
Чимало зусиль спрямовано на вдосконалення чинного законодавства у цій сфері, приведення його у відповідність до Конституції України. Загальна оцінка законодавчої бази з цих питань Радою Європи та фахівцями є позитивною.
Разом з тим, слід сказати і про те, що в нормативному забезпеченні діяльності засобів масової інформації є значна кількість проблем.
Йдеться, передусім, про нову редакцію закону про телебачення і радіомовлення, розробку та прийняття Інформаційного кодексу України, закону про супутникове та кабельне телебачення і радіомовлення.
Шановні народні депутати, шановні гості!
Коротко про питання міжнародної діяльності Верховної Ради України.
Згідно з Конституцією України (стаття 85) до повноважень парламенту належить визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики України.
У цьому залі неодноразово звучали пропозиції прийняти відповідний документ. Проте вони залишилися нереалізованими.
Хотів би наголосити, що такий стан речей послаблює вплив Верховної Ради на формування і здійснення зовнішньої політики України.
Однак це не завадило Верховній Раді прийняти майже 300 законів з питань ратифікації міжнародних договорів.
Їх реалізація сприятиме розвитку багатосторонніх взаємовідносин України з іншими державами на загальновизнаних у світі правових засадах, прискоренню інтеграції України у світовий економічний простір.
У контексті аналізу міжнародно-правової діяльності Верховної Ради слід сказати і про міжпарламентські зв'язки.
За період третього скликання відбулося 18 офіційних візитів українських парламентських делегацій за кордон, підписано 5 документів про міжпарламентську співпрацю.
Постійні делегації брали участь у роботі міжнародних парламентських організацій.
Взаємодія з Європейським парламентом реалізовувалася через Комітет з парламентського співробітництва між Україною та Європейським Союзом, створений відповідно до Угоди про партнерство і співробітництво.
У цілому можна сказати, що робота парламенту у міжнародно-правовій сфері була плідною, і це підтверджується все ширшим залученням України до світових процесів.
Шановні друзі!
Невдовзі в цьому залі будуть працювати новообрані народні депутати. За попередніми даними ЦВК лише 185 із них є депутатами третього скликання, які мають значний досвід парламентської роботи. Тому вкрай важливо забезпечити спадкоємність законотворчої діяльності, закріпити ті позитивні результати, яких досягла Верховна Рада України третього скликання, уникнути допущених нею прорахунків, визначитися щодо головних пріоритетів і найбільш актуальних напрямів розвитку на перспективу.
До початку роботи першої сесії народним депутатам будуть роздані матеріали щодо незавершених розглядом Верховною Радою нинішнього скликання питань, інші інформаційні матеріали та відповідні проекти законодавчих актів.
Завершуючи виступ, хочу відзначити, що результати нашої діяльності багато в чому залежали від роботи Апарату Верховної Ради України.
Його працівники здійснювали на належному рівні науково-експертне, юридичне, організаційне, комп'ютерне, матеріально-технічне та інше забезпечення законодавчої діяльності парламенту.
Від вашого імені дозвольте висловити працівникам Апарату щиру подяку.
* * *
Шановні колеги!
Зроблено чимало, але не все задумане нам вдалося здійснити. Верховна Рада України третього скликання пройшла шлях, відведений їй Конституцією.
Говорячи словами Михайла Грушевського, оцінювати наші справи віддамо "суду історії".
Завершується робота дев'ятої сесії.
Хочу нагадати, що за Конституцією України повноваження Верховної Ради зберігаються до першого засідання парламенту нового скликання.
Тому ми всі продовжуємо працювати. Всім вам, друзі, дякую за співпрацю. Бажаю вам добра, щастя, успіхів, всього найкращого!
Слава Україні!
Шановні народні депутати!
Дев'ята сесія Верховної Ради України третього скликання оголошується закритою.
"Голос України" 2002.04.05