"Голос України"
2004.06.27

ДЕНЬ КОНСТИТУЦІЇ

Стабільність у суспільстві залежить від Основного Закону

 Думки з приводу:

Чи можна стверджувати, що нинішню політичну кризу спричинили політична реформа, зміни до Конституції, які набули чинності з 2007 року? Може, варто було взагалі не змінювати Основний Закон, адже тепер говорять про потребу нових і нових змін? Як часто взагалі можна змінювати Конституцію? Над цими запитаннями розмірковують відомі політики.


Адам МАРТИНЮК, Перший заступник Голови Верховної Ради України:

— За великим рахунком, можна погодитися з тезою, що криза викликана змінами до Конституції. Але я в ці слова вкладаю дещо інший зміст. На моє глибоке переконання, нинішня криза спричинена тим, що ми допустили стратегічну помилку при прийнятті змін до Конституції. Приймаючи в грудні 2004 року зміни до Основного Закону, застерігши, що вони вступають у дію з 1 січня 2005 року, за виключенням перерозподілу повноважень, які набули чинності після парламентських виборів у березні 2006 року. Тоді як у всьому цивілізованому світі, коли приймають серйозні зміни до Конституції, одразу проводять дострокові вибори під нову, змінену Конституцію. Треба було не розтягувати повноваження Президента до квітня—травня 2006 року, а одразу запровадити нові повноваження з 1 січня 2005 року. І тоді кандидати на посаду Президента знали б, на що вони ідуть. А відтак на півтора роки дали Президентові необмежену владу, а потім почали її забирати. Поза всяким сумнівом, це найголовніша причина, чому сталося те, що зараз переживаємо.

В одну з ночей переговорів я запитав одну людину з оточення Президента (не говоритиму, кого саме): скажіть, будь ласка, а якби була б помаранчева чи так звана демократична коаліція, і до тієї коаліції перейшла б половина Партії регіонів, чи ваш гарант Конституції і ви, хто пишете йому укази, говорили б про потребу розпуску Верховної Ради, що коаліція формується з порушенням Конституції? Мабуть, розумієте, яка була відповідь. Ніякої відповіді, а мовчання — знак згоди. Ніхто тоді б, звичайно, Верховну Раду не розпускав. Найголовніша причина кризи полягає в тому, що команда Президента не вдоволена тими повноваженнями, які в неї залишилися після змін до Конституції. Щодо того, чи треба часто змінювати Конституцію, — ні, та ще раз ні. Стабільність державного управління полягає у стабільності Конституції, і що менше будемо до неї повертатися, то стабільніша буде ситуація. Не виключаю також, що дострокові вибори задумано не тільки задля виборів, а й для іншого: одночасно провести референдум стосовно Конституції. Неважко здогадатися, які питання буде на нього винесено: їхня суть зводиться до такого — поверніть мені те, чого дуже хочеться.
 

Записала Юліана ШЕВЧУК.
 

"Голос України" 2004.06.27