"Голос України"
2005.12.16
Визнання життєво важливої ролі судової влади невдовзі стане реальністю
Виступ Голови Верховної Ради України
Володимира ЛИТВИНА на святкуванні
Дня працівника суду 15 грудня 2005 рокуВисокоповажні судді!
Радий можливості вкотре зустрітися з вами, тим більше - з нагоди вашого
професійного свята.День працівника суду, в ідеалі, мав би стати свідченням всенародного визнання
життєво важливої ролі судової влади в утвердженні принципу верховенства
права, демократичних цінностей і високих стандартів суспільного життя.Переконаний, що таке визнання невдовзі стане реальністю нашого повсякдення.
Але для цього маємо докласти неабияких зусиль - у політичній, правовій і
соціально-економічній сферах.Передаючи суддівському корпусу щирі вітання Верховної Ради України, хочу
особливо наголосити: вищий законодавчий орган країни повною мірою підтримує
всі ваші зусилля, спрямовані на утвердження реальної незалежності судів і
постання такої системи національного правосуддя, яка забезпечувала б
справедливість і законність у державі на благо народу.У цей святковий день просив би кожного суддю застосовувати якомога
ефективніше й послідовніше ті цілком достатні повноваження, отримані не в
останню чергу завдяки парламенту, задля вирішення життєвих інтересів кожного
громадянина, в ім'я утвердження верховенства права.Можна стверджувати, що громадяни дедалі більше сподіваються на суддів. Про це
свідчать дані судової статистики, які засвідчують тенденцію різкого
збільшення останнім часом кількості звернень фізичних та юридичних осіб до
суду за захистом своїх прав та законних інтересів.Не секрет, що принципова та незалежна позиція суддів не всім подобається,
навіть особам з високим посадовим становищем, які звикли вирішувати справи із
своїх службових кабінетів.Останнім часом у засобах масової інформації дедалі більше нагнітається
своєрідне соціальне напруження, допускаються висловлювання образливого
характеру на адресу суддів, і це до остаточного винесення судового рішення в
тій чи іншій справі, коли правовий спір не розглянуто відповідно до
установленого процесуальним законом порядку.Моя оцінка - це не прагнення критикувати, щоб сподобатися. Не можна ховати за
зовні привабливими гаслами недалекоглядні дії. Якщо сьогодні не засудити
таких фактів, то неповага до суду матиме місце і далі. Зруйнуємо систему
влади. Довіру.Зростання авторитету судової влади, запровадження державою підвищених
матеріально-фінансових гарантій незалежної суддівської діяльності потребує
одночасно й більш відповідального ставлення носіїв судової влади, насамперед
суддів місцевих судів, до виконання своїх професійних обов'язків, виключення
фактів прийняття судами одного міста, однієї області діаметрально
протилежних, суперечливих одне одному рішень за одним предметом розгляду.Особливо хотів би підкреслити спрямовуючу роль Верховного Суду у дотриманні і
принципів, і процесуальних вимог судочинства.Верховний Суд України, як найвища судова інстанція держави, відіграв справді
історичну роль в обороні конституційного права вибору, в усуненні загрози
територіальної єдності країни та недопущенні громадянського протистояння. Це
- віха в історії становлення демократичної і правової України.Сьогодні ж суспільство з не меншою напругою очікує справедливості та
ефективного поновлення в правах, коли є можливість переглянути помилковий
судовий акт. Йдеться насамперед про можливість у законодавчому порядку
введення таких процесуальних повноважень Верховного Суду, коли він буде в
змозі у стислі терміни переглядати акти судів, які набрали законної чинності,
або поновлювати пропущені з різних причин процесуальні строки.Адже за безліччю випадків, у яких допущено фундаментальні помилки - долі
живих людей, доля всієї країни.То де ж, як не у Верховному Суді громадяни можуть знайти справедливе
правосуддя і правовий захист?Впевнений, що саме в цьому полягає конституційна гарантія справедливого і
ефективного правосуддя, коли зацікавлені особи повинні мати реальні права на
оскарження судового акта у наглядовій інстанції - Верховному Суді України. У
випадках, коли суд розглядає справу без участі осіб, про права і обов'язки
яких прийняте рішення, обмежується їх конституційне право на судовий захист,
відбувається викривлення самої сутності правосуддя.Сподіваюся, такі випадки стануть предметом окремої уваги з боку
кваліфікаційних комісій, Ради суддів і Вищої ради юстиції.Хотілось би, щоб наступний 2006 рік став роком правосуддя в Україні -
докорінного поліпшення матеріально-технічного, організаційного та
інформаційного забезпечення судової діяльності, остаточного формування
незалежної та дієвої системи адміністративних судів, уведення в дію
прозорого, побудованого на відкритих конкурсних засадах, механізму формування
корпусу професійних суддів.Ваша плідна робота матиме фахову допомогу Верховної Ради України.
Віриться, що в наступному році будуть прийняті нові законодавчі акти, що
визначають порядок судочинства в державі у кримінальних та господарських
справах, нові Кримінально- та Господарсько-процесуальні кодекси. Зі своєї
сторони ми приділимо увагу, щоб у державному бюджеті не було прикрого
зменшення обсягу фінансування судів.Найближчі три-чотири місяці будуть особливо відповідальними для професійної
діяльності суддів. Іспит на демократію, на захист принципу верховенства права
чекає на всіх - і політичні партії, і суспільство, і всі органи державної
влади.Сподівання на суди, передусім на виконання ними високої соціальної місії щодо
захисту виборчих прав громадян, які мають вільно формувати у березні 2006
року новий склад українського парламенту та органів місцевого самоврядування,
не просто високі, а й визначальні.Виваженість правових оцінок і рівність усіх перед законом - ось провідний
чинник стабільності та єдності українського суспільства.Шановні судді!
На моє переконання, судова влада у 2005 році найбільше за всі попередні роки
з моменту проголошення державного суверенітету України наблизилася до того,
щоб бути визнаною незалежним і самодостатнім соціальним інструментом
досягнення верховенства права та реальної демократії в українському
суспільстві. Вона практично перетворилася на неупередженого арбітра між
законодавчою та виконавчою гілками державної влади, між громадянином і
державою.Нарешті, в центрі правосуддя постала людина з її невід'ємними правами й
свободами.Однак особливо проблемною з точки зору утвердження верховенства права в
українському суспільстві залишається ситуація з виконанням рішень судів.
Варто, напевно, у зв'язку з цим замислитися над питанням повернення
виконавчої служби судових рішень до системи органів правосуддя, як це було
раніше.Ми розуміємо, що у всій повноті судова влада проявиться в заможному
українському суспільстві, коли можна буде створити розгалужену систему
спеціалізованих судових юрисдикцій у різноманітних сферах суспільного життя.Вірю, що Україна буде взірцевою правовою державою, в якій суддя посідатиме
ключове місце - правового арбітра.Нехай же найвищою соціальною цінністю в роботі кожного судді стане людина, її
права, життя, здоров'я, недоторканність, безпека. Саме тому при розгляді
кожної справи головною метою суду має бути захист прав і свобод особи, як і
відповідність кожного судового рішення критеріям справедливості й
достовірності.Верховна Рада України завжди підтримувала й надалі підтримуватиме суддів у
діяльності, покликаній захищати права й свободи особистості.Вітаючи вас, шановні судді, з професійним святом, хотів би принагідно згадати
слова видатного дореволюційного юриста Плевако: "Тут, у храмі правосуддя, не
місце захопленням, зайвим від правосуддя, якому ми служимо".Бажаю вам бути суддями розуму й совісті. Міцного здоров'я, творчої наснаги,
щастя та добра вам та вашим сім'ям!Дякую за увагу!
"Голос України" 2005.12.16