"Голос України"
2005.08.23
Торжество правди та історичної справедливостіВітання Голови Верховної Ради України
Володимира Литвина з нагоди Дня незалежності УкраїниШановні громадяни України, дорогі співвітчизники!
Сердечно вітаю вас з національним святом — Днем незалежності України.
Поява на карті Європи незалежної Української держави стала торжеством правди та історичної справедливості, і чотирнадцята річниця від дня її народження дає нам можливість засвідчити любов до рідної землі, вірність отчим порогам і заповітам духовних батьків нації, ожиттєвити споконвічні прагнення до національної єдності та солідарності.
День, коли наш народ здобув право бути самим собою, спонукає до осягнення власної сутності, робить ще сильнішими почуття гордості за свою країну, її велику історію та духовні подвиги, за вагомий внесок українців до скарбниці світової культури.
Сьогодні Україна притягує величезну увагу світового співтовариства до себе, своєї культури, історії та сучасної ролі у світі. Ми вітаємо прагнення провідних європейських інтелектуалів і політиків глибше пізнати історію України, пізнати ту ціну, яку заплатив український народ за вимогу свободи і незалежності, осягнути суть політичних змін в Україні, дати обґрунтовані прогнози наших перспектив.
Зміни, які Україна розпочала у перші роки своєї незалежності, стали безпрецедентними для світової практики за глибиною, характером і масштабами. Те, що вони відбулися мирно, без гострих громадянських конфліктів, чітко визначило профіль нової історичної епохи — вільного й демократичного розвитку українського народу та побудови відкритого суспільства.
Українці віками прагнули до самостійності й державності, мужньо відстоювали людську гідність і право на вільний вибір, долали розбрат і свято вірили у великі можливості своєї землі, аби тільки у власному домі запанували “своя правда, і сила, і воля”. За роки державної незалежності поки що не вдалося повністю розв’язати всі нагальні проблеми, від яких залежить життєдіяльність і майбутнє країни. Не зник остаточно з політичного простору й інший історичний пережиток —внутрішні усобиці.
На рубежі 2004—2005 років наш народ, держава витримали дуже непростий і нелегкий тест на зрілість та життєздатність, відкривши шлях до верховенства права, демократичних і цивілізованих норм життя.
Маємо, врешті-решт, скористатись цим історичним шансом, спільними зусиллями, розумом і терпінням вивершити демократичну й ефективну систему влади задля згуртування нації, утвердження і зміцнення інституцій реальної демократії, які б акумулювали і транслювали сукупну волю народу та втілювали її в життя.
У цей день кожен має почути заклик Тараса Шевченка: “Обніміться, ж брати мої!”. Об’єднаймось же у прагненні бачити Україну процвітаючою демократичною державою, яку увесь світ визнає невід’ємною складовою єдиного європейського економічного, культурного та безпекового простору, державою правовою, відповідальною перед своїми громадянами.
Об’єднаймось, бо лише життєдайна енергія національної солідарності здатна прискорити наш динамічний поступ у ХХІ століття, забезпечити розквіт міст і сіл, щедре плодоношення садів і ланів, достаток і радість у кожній оселі.
Нехай жива історична пам’ять українського народу, почуття національної гідності, самоповаги та поваги до інших народів додають нам творчих сил і натхнення в усіх справах заради Людини, в ім’я процвітання України.
"Голос України" 2005.08.23