"Голос України"
2005.06.01
Масштабність завдань і ролі
Виступ Голови Верховної Ради України
Володимира ЛИТВИНА на другому засіданні
Парламентської асамблеї ГУАМ28 травня 2005 року,
м. ЯлтаШановні колеги, дорогі друзі, пані та панове!
Як ви пам’ятаєте, 22 квітня 2005 року в Кишинеу (Молдова) відбулася етапна подія загальноєвропейського значення: було дано новий імпульс існуванню і діяльності регіональної організації у складі Азербайджанської Республіки, Грузії, Республіки Молдова та України.
Вітер змін торкнувся організації, що деякий час перебувала у стані анабіозу, нагадуючи скоріше ескіз сміливого політичного проекту, аніж його практичне втілення в життя. У ході кишинівського саміту ГУАМ глави держав виявили розуміння виклику глобалізації, що стоїть перед нашими народами у ХХІ сторіччі, й спробували знайти адекватні відповіді на низку питань, які хвилюють країни ГУАМ.
Насамперед було підкреслено необхідність створення регіонального простору стабільності, безпеки і процвітання від Баку до Кишинеу, від Тбілісі до Києва на основі таких загальноєвропейських демократичних цінностей, як повага до прав і свобод громадян, верховенство закону та розвиток інститутів громадянського суспільства. Цей простір має гармонійно доповнити і стати невід’ємною частиною інтегрального євроатлантичного простору, створеного зусиллями Євросоюзу та НАТО.
Можемо сміливо стверджувати, що перше засідання Парламентської асамблеї ГУАМ, яке відбулося восени 2004 року, стало добрим провісником відродження об’єднання. Цілі, проголошені парламентаріями наших країн, цілком відповідають новітній логіці розвитку ГУАМ.
Нагадаю ці цілі, сформульовані нами в Києві:
— подальше зміцнення принципів демократії і верховенства права;
— всебічний розвиток співробітництва між парламентами країн—учасниць об’єднання;
— сприяння соціально-економічному розвиткові, розширенню торгово-економічних зв’язків;
— зміцнення регіональної безпеки, боротьби з міжнародним тероризмом;
— розвиток співробітництва в галузі науки, культури, в гуманітарній сфері.
Сьогодні можемо сказати, що завершується організаційно-правове оформлення об’єднання наших країн. Воно тепер ніби має два крила — законодавчо-парламентське і крило виконавчої влади, унаслідок чого стало більш збалансованим і стійким.
Дозвольте висловитися по суті обговорюваних нами питань.
Перше. Сьогодні ми за спільною згодою створили комітети Парламентської асамблеї ГУАМ з політичних і правових, торгово-економічних питань, а також з питань науки, культури та освіти. Дуже важливо провести інвентаризацію загальних для нас проблем і визначити коло конкретних питань, якими займатимуться комітети. Нам важливо вийти на прийняття погоджених парламентами наших країн законів, які сприяли б виникненню спільного правового поля організації та інтеграції наших країн у євроатлантичний простір.
З огляду на особливу гостроту й важливість для наших країн проблеми агресивного сепаратизму, екстремізму та пов’язаних з ними негативних явищ, вношу пропозицію продумати питання про створення на території однієї з країн об’єднання дослідницького центру з вивчення та протидії агресивному сепаратизму.
Переконаний, що роль парламентської складової в цій проблемі дуже значна — у вигляді законів, що створюють своєрідні “правила гри” в умовах багатонаціональних держав, а також у вигляді розвиненого місцевого самоврядування, певної децентралізації органів державної влади й активного створення інститутів громадянського суспільства. Такий центр міг би вивчати нові виклики, породжені епохою глобалізації, давати рекомендації із запобігання конфліктам на етнонаціональному ґрунті.
Друге. У рамках парламентської дипломатії, що дедалі більше набирає сил і досвіду, організація наших країн повинна активізувати діалог із міжнародними та регіональними організаціями для роз’яснення наших цілей і нашого бачення ситуації у регіоні. Йдеться про інформаційну стратегію об’єднання стосовно регіону та Європи.
Варто подумати, за допомогою яких інструментів і механізмів можна забезпечити нашу активну інформаційну присутність у глобальному просторі. Очевидно, наша організація має налагодити взаємодію з Європейським парламентом, Парламентською асамблеєю Ради Європи, Парламентською асамблеєю НАТО та іншими міжнародними парламентськими структурами.
Друзі, ми повинні вести діалог зі світом однією мовою — мовою наших спільних інтересів. Звичайно, при цьому важливо не забувати про інформування наших власних народів, яким мають бути ясні й зрозумілі цілі об’єднання. Я вважаю дуже перспективною в цьому плані спільну участь парламентаріїв в організації і проведенні конференцій, “круглих столів”, парламентських слухань та інших заходів.
Адже парламент — це найчутливіший барометр політичної і соціальної погоди в країні, це багаторазово посилене відлуння народних настроїв. Тільки підтримка цілей Парламентської асамблеї і загалом організації з боку народу, наших виборців забезпечить життєздатність об’єднання.
Третє. Крім геополітичного, економіко-енергетичного, регіонального та іншого вимірів, організація має ще один вимір: зближаючи наші народи, ми сприяємо взаємозбагачувальному проникненню і гармонічному співіснуванню різних цивілізацій — християнської та мусульманської.
Об’єднання може і повинно сприяти зміцненню духовних, культурних, наукових, спортивних та інших зв’язків між нашими народами. Можливо, варто створити в майбутньому науково-освітній інститут, у якому вивчали б мови і культури народів, що входять до об’єднання.
Обов’язок парламентів — усіляко підтримувати розвиток дружніх відносин між окремими людьми, громадами, навчальними закладами, містами та районами. Якщо хочете, ми повинні сприяти становленню своєрідних “мікроасамблей”.
Нас мають об’єднувати не лише транспортно-енергетичні коридори, а й інтенсивні міжособистісні, гуманітарні зв’язки.
Було б непогано створити щось на зразок форуму неурядових організацій наших країн з метою налагодження вільного діалогу в рамках громадянського суспільства.
Четверте. Гадаю, шановні колеги, що нам Потрібно подумати й над назвою нашого об’єднання. Назва ГУАМ — найбільшого стратегічно важливого острова Мікронезії, який належить США, не дуже підходить для організації, що діє в іншій частині земної кулі.
Зокрема, варто було б узяти до уваги географічно-регіональну приналежність об’єднання. Крім країн, що входять сьогодні до об’єднання, у цьому геостратегічно важливому регіоні, що містить величезні ресурси енергоносіїв, також розташовані Казахстан, Росія, Туркменистан, Іран, Вірменія, Туреччина, Болгарія, Румунія, котрі, як мені здається, можуть у майбутньому відігравати велику роль в організації, яка не спрямована ні проти кого і прагне до того, щоб від її діяльності виграли всі без винятку країни регіону.
Необхідно якнайшвидше створити дійовий постійний секретаріат.
Шановні колеги, пані та панове!
Проголосивши як національний пріоритет політику інтеграції до ЄС, Україна водночас не повертається спиною до своїх друзів на Сході та Півдні.
Нас разом понад 64 мільйони. Наші країни мають значний економічний і людський потенціал. Ми сильні своєю волею бути разом у радості та знегодах. Ми створюємо простір демократії, сталого розвитку та безпеки в рамках єдиної Європи без розділювальних ліній.
Я бажаю удачі всім нам, учасникам історичного процесу створення Організації країн Чорноморсько-Каспійського регіону.
"Голос України" 2005.06.01