"Голос України"
2004.12.31



НОВОРІЧНЕ ВІТАННЯ ГОЛОВИ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

Дорогі співвітчизники!

Прийміть щирі вітання з Новим роком і Різдвом Христовим - вершинними,
яскравими віхами в сузір'ї дорогих нам подій і дат.

Ці свята, підносячи нас над плином повсякдення і забарвлюючи в неповторні
кольори наше життя, вдячно сприймаються і розумом, і серцем. Вони одвіку
осяяні чарівним світлом перших дитячих вражень, не затьмарених наступним
нелегким досвідом, ми пропускаємо їх через свої долі, надії та сподівання. І,
може, саме у миттєвості народження нового року людина ще раз з граничною
ясністю та повнотою осягає свою сутність і призначення на цій землі, відчуває
тепло своєї родини та оселі, міць своєї сув'язі з народом.

Сталося так, що нині в переддень Нового року випало завершення президентських
перегонів, які вдосталь принесли всім нам і хвилювань, і тривог.

Але навряд чи можна заперечити, що за останні місяці Україна зробила такий
прорив, який поставив її в центр світових цивілізаційних процесів і людських
симпатій. Можливо, лише зараз, на порозі 2005 року, ми по-справжньому
розстаємося з двадцятим століттям і вступаємо в період, коли житимемо за
вимогами віку двадцять першого.

За своїм змістом новітня українська революція була революцією моральною. Люди
вийшли на вулиці і майдани не заради хліба та видовищ, а за правдою і
свободою. Загальне піднесення, народжувана на його хвилі нова влада - це
потужний імпульс до того, щоб повсякчас творити добро, щастя і краще
майбутнє, яких бажаємо сьогодні один одному.

Закликаю усіх нас, дорогі співгромадяни, сповна і з максимально можливими
результатами використати цей шанс, спрямувати свою енергію, свідомість та
творчий ресурс на досягнення єдиної святої мети - побудувати Україну
демократичну, процвітаючу, широко знану і заслужено шановану міжнародною
спільнотою.

Наші славні попередники виплекали цю Україну у своїх мріях - ми утвердимо її
такою в Європі та світі.

Кожен з нас прожив рік, що минає, по-різному - радість і журба червоними і
чорними нитками пронизували полотно пошуків правильних відповідей і
вистражданих рішень. Не обійшлося, звичайно, без помилок і розчарувань. Але
ми з честю витримали випробування, подолали острах бути самими собою, жити
вільно, сповідувати верховенство права, повагу до людської гідності.

Проходячи через духовне очищення та оновлення, ми стали свідками й учасниками
народження громадянського суспільства, утвердження свого національного єства.
Спроби роз'єднання за регіональною ознакою змусили нас ще глибше усвідомити,
що Україна у світі одна і вона для нас - єдина. Нам однаково дорогі Донбас і
Прикарпаття, Причорномор'я і Волинь, Крим і Придніпров'я, Слобожанщина і
Поділля, кожний куточок нашої землі.

У новому році, символом якого стане голосистий півень, було б якось не
по-українськи проспати своє щастя. Тож прокидаймося з першими променями сонця
і не знаймо втоми - рідна земля віддячить сторицею.

Нехай світять усім нам незгасними дороговказами Божі заповіді та почуття
синівського обов'язку перед Вітчизною, яка дала нам життя і горде ймення -
українці!

Нехай тепло родинного вогнища зігріває наші душі й серця, нехай у кожну
домівку прийдуть святковий настрій, достаток, мир і згода, віра у завтрашній
день, у свою щасливу зірку.

З любов'ю і повагою до вас, Володимир ЛИТВИН

"Голос України" 2004.12.31