"Голос України"
2004.08.21
Історична пам’ять й устремління
Вітання Голови Верховної Ради України з нагоди Дня незалежності України
Шановні громадяни України, дорогі співвітчизники!
Щиро вітаю вас із національним святом — Днем незалежності України.
Такі свята є у кожній країні планети. Як сплав історичної пам’яті й устремління в майбутнє вони відбивають незнищенний волелюбний дух народів, їх віковічне прагнення жити й творити “на власній, на своїй землі”. Такий день єднає людей, згуртовує їх у тісну спільність, яку називають політичною нацією.
Для нас, українців, це свято теж особливе. Це щораз нова нагода звернутися до своєї історії, осмислити своє призначення на землі, продемонструвати рішимість зміцнювати власну державу, до якої ми йшли так довго.
Головний підсумок тринадцяти незалежних років бачиться в тому, що Україна як держава відбулася, її життєздатність не піддається сумніву. Ми можемо пишатися тим, що самі тепер вирішуємо свою долю, на рівних входимо у сім’ю державних націй, що глобалізований світ рахується з нами при вирішенні нагальних питань. Одночасно це набагато підвищує й нашу відповідальність, згідно з Основним Законом держави, “перед Богом, власною совістю, попередніми, нинішнім і прийдешніми поколіннями” за пройдений шлях і майбутнє України.
Ясна річ, на шляху, пройденому після прийняття Верховною Радою України Акту проголошення незалежності України, були злети й падіння, успіхи й розчарування. І сьогодні ще на деяких напрямах розбудови держави, її економіки і соціальної сфери ми не знайшли оптимальних рішень. Незважаючи на святковість цієї дати, слід визнати, що великій частині людей живеться у власній державі важче, ніж раніше.
Але труднощі ці аж ніяк не можна віднести на рахунок незалежності. Це передусім результат болючих трансформаційних процесів у суспільно-політичній та економічній сферах, де ми припустилися й помилок. Однак у цілому це був період конструктивної наполегливої роботи.
Сьогодні головне завдання — якомога швидше зміцнити каркас державної будівлі, власними силами й розумом облаштувати країну, створити своїм співвітчизникам належні умови для праці і повноцінного життя, гідного європейської країни.
Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Це не просто красива декларація, а конституційна норма, в яку треба повірити і наповнити її реальним змістом. Працьовитість, освіченість, рівень культури й духовності українського народу дозволяють створити на найкращих у світі землях багату, демократичну, справедливу, соборну державу, якою б усі ми пишалися. Так і буде.
Щиро бажаю вам, дорогі співвітчизники, добра й благополуччя, впевненості в завтрашньому дні, особистих досягнень і звершень задля блага своєї родини і процвітання України.
Володимир ЛИТВИН
"Голос України" 2004.08.21