"Голос України"
2003.12.31


Новорічне вітання Голови Верховної Ради України Володимира ЛИТВИНА українському народові

Дорогі співвітчизники!
Усе своє життя, з малих літ та від найперших вражень, ми любимо, пам’ятаємо і нетерпляче виглядаємо свято, коли над землею займається світанок нового року. Воно несе з собою повінь світлих і чистих почуттів, дає можливість нам відійти душею від плину буднів, навертає до високих і нетлінних людських цінностей — тепла родинного вогнища, уваги та милосердя до ближнього, бажання жити в добрі і творити добро.
Так само одвічні й неповторні хвилювання і надії, з якими люди вдивляються у ще повиту серпанком невідомості далечінь. Бо це завжди сподівання на краще, на успіх та вдачу, втілені у традиційному побажанні: з новим щастям!
Прихід кожного року дарує нам і можливість з особливою силою осягнути свій родовід, відчути кровну єдність з народом, причетність до його справ, здобутків і втрат, радощів та турбот. І таку ж синівську відповідальність за все, що чекає країну надалі.
Водночас за всієї своєї святковості цей рубіж вимогливо нагадує нам про час, що є найбільшим учителем — як був для наших попередників і буде для наступників. Учителем у тому розумінні, що він і підносить уроки, і екзаменує їх засвоєння та реалізацію завдань, які постають перед кожною епохою і кожним поколінням.
За порогом між прожитим роком та роком прийдешнім перегортається й відходить у минуле ще одна сторінка з великої і величної книги життя.
Людям не дано ні відкривати, ні закривати цю книгу за своєю волею. Але в їхніх силах примножувати лік вписаних до неї вагомих, яскравих і непідвладних забуттю рядків.
Для нас напрями та орієнтири докладання спільних зусиль нині зосереджуються на побудові такого суспільства, такої держави, де найвищою цінністю, центром уваги і турботи були б саме людина, її сім’я. Суспільства і держави, яким єдність та згуртованість, економічна міць і міжнародний авторитет давали б можливість гідно існувати та динамічно розвиватися сьогодні і бути впевненими у майбутньому.
Ці перспективи реальні і досяжні, хоча даються вони нелегко і непросто, народжуються у напрузі, тривогах та болях. Але народжуються й утверджуються наперекір усьому.
Мистецтво жити і добиватися свого завжди було невіддільне від уміння дивитися вперед, від усвідомлення вивіреної всім історичним досвідом істини: щоб дійти до мети, треба насамперед іти.
Ті, хто керується таким принципом, цінують не лише кожний рік, а й кожний день. Нині ціна часу зростає стократ: маємо сповна віддавати його облаштуванню своєї країни і свого буття.
Це означає насамперед, що вищий сенс наших помислів та діянь у любові до Вітчизни, прагненні бути їй корисним і жити для неї — прагненні, грунтованому на вірі у власні сили і можливості.
Віддане служіння загальному благу — ключова, засадна складова щастя, якого ми зичимо собі і всім добрим людям у новому році. А єдино можливий, єдино правильний шлях до нього пролягає через працю і наполегливість, через протидію всьому, що стоїть на заваді порозумінню, довірі і злагоді в суспільстві, нарощуванню енергії його зростання.
Бажаю, щоб для нас, шановні співгромадяни, це був шлях обов’язку і честі, а для нашої матері-України — шлях злету, слави і процвітання.
З Новим роком і Різдвом Христовим! Нехай увійдуть з цими святами у ваші оселі і ваші серця мир, спокій і достаток. Нехай щедрим ужинком порадують кожного і всіх разом життєва, трудова і духовна ниви.

"Голос України" 2003.12.31