"Голос України"
2002. - № 126. - 16 лип. - С. 1-2.
Найкраща більшість – коаліційнаПерша сесія Верховної Ради четвертого скликання завершилася. Вона почала свою роботу
14 травня 2002 року у складі 447 народних депутатів і закінчила – 12 липня. Відбулися
42 пленарні засідання, на яких розглянуто 123 організаційні й першочергові законодавчі питання.Наступна сесія розпочнеться 3 вересня.
Після закриття сесії Голова Верховної Ради Володимир Литвин провів прес-конференцію. Перше запитання, яке прозвучало на ній, було напоготові в кожного з її учасників, оскільки доля парламентської більшості найактивніше обговорювалася під час засідань ВР та у ЗМІ. Отже, чи буде в парламенті створено депутатську більшість?
Володимир Литвин сказав, що це запитання для нього і просте, і надзвичайно складне. Він стоїть на тому, щоб Верховна Рада була консолідованою, без протистоянь. Бо більшість завжди спрямована проти когось, у цьому разі – проти меншості. "Нам нічого ділити, – зауважив він, – стратегічні цілі однакові. Різниця – у тактиці". Якщо більшість буде створено так, як у минулому, вона знову стане ситуативною. І знову нас чекатимуть парламентські потрясіння, – переконаний Голова ВР.
У зв'язку з цим Володимир Литвин сказав, що він краще ставиться до коаліції в парламенті, ніж до створення більшості. З цього приводу він мав не одну розмову з лідером "Нашої України" Віктором Ющенком. Мається на увазі коаліція від парламенту до уряду. "Це те, що нині найнеобхідніше", – вважає Володимир Литвин. Але тут, на його думку, треба зосередитися на одній ідеї, виписати найголовніші проблеми та механізми їх реалізації. "А якщо в одному документі реалізовувати позитив і засуджувати негатив – нічого не вийде", – впевнений глава парламенту.
Відповідаючи далі на запитання, Володимир Литвин мовив, що для нього робота у Верховній Раді є великим життєвим і політичним уроком. Він не хизується і хоче, щоб його чули і розуміли люди. Тому виступи, зокрема, готує собі сам, "бо як хтось їх буде готувати, тоді почують не мене". Він за те, щоб у парламенті доповідали міністри. Саме так слід розуміти його вислів на одному із пленарних засідань: Верховна Рада – не прохідний двір. Не повинно бути так, коли доповідачем визначається міністр, а сам міністр призначає доповідача на Верховній Раді в особі державного секретаря.
Сьогодні, на думку Володимира Литвина, українське суспільство дуже поляризоване. Західна Україна більше підготовлена до співпраці з Європою, в тому числі з такими структурами, як НАТО та Європейський союз. Схід і Південь має свої відтінки. Тому треба не шкодувати зусиль, щоб консолідувати суспільство. "Наша політика, – зауважив Голова ВР, – повинна бути про-українськи егоїстичною. Ми повинні припинити плач. Всередині країни можемо жорстко дискутувати, але на міжнародній арені маємо виступати одним фронтом".
Стосовно внесення змін та поправок до Конституції Володимир Литвин висловився негативно. "Не доведи Господи, – сказав Голова ВР, – замислювати зміни до Конституції заради змін". Він вважає, що в середовищі українського суспільства проходить радикальна зміна поколінь. Формується еліта, народжена у 50-х роках, яка освіту здобула у 70-х, і її внесок у конституційні засади може бути вирішальним, якщо нікого не підганяти.
Під цим кутом слід розглядати і питання про УПА та ветеранів повстанської армії, вважає Володимир Литвин. "Нам треба працювати над створенням таких умов, щоб рішення про порозуміння було сприйняте усім суспільством. І такий час настане".
Володимира Литвина спитали, як йому нині працюється з Президентом. На що він відповів, що тепер бачиться з Президентом значно рідше, ніж за часів його керівництва адміністрацією, коли "зустрічався по кілька разів на день". У парламенті наявна штатна ситуація, ставлення Президента нормальне, бо він розуміє, що за Верховною Радою стоять виборці. Необхідно добиватися постійної співпраці між Верховною Радою, Президентом і урядом, інакше будемо весь час перебувати в "болоті невизначеності", переконаний Володимир Литвин.
Анатолій КАРАСЬ.
Голос України. - 2002. - № 126. - 16 лип. - С. 1-2.