"Голос України"
2003.06.27
Перший заступник Голови Верховної Ради України Геннадій ВАСИЛЬЄВ:
"Постійне вдосконалення законодавства, спрямованого на протидію легалізації "брудних" коштів, - одна з вирішальних умов нашої економічної безпеки, успіху в євроінтеграції"Своїми думками на цю тему Г. Васильєв поділився з учасниками проведеної в
парламенті міжнародної науково-практичної конференції "Протидія відмиванню
"брудних" коштів та фінансуванню тероризму: громадська підтримка і контроль".
А після виступу відповів на запитання кореспондента "Голосу України".- Ви, гадаю, звернули увагу на перелік організаторів розмови, - сказав він. -
Комітет Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення
правоохоронної діяльності, міжнародна громадська організація "Міжнародний
антимонопольний й антитерористичний комітет", Криміналістична асоціація
України, Академія правових наук України, Національний університет внутрішніх
справ... Солідне представництво. І ґрунтовна розмова. Це тоді, як законодавчу
проблематику, про котру йдеться, зініційовано всього лише близько трьох років
тому.Пригадайте: видав два відповідні укази Президент. Слідом - урядовий
законопроект, а також кілька депутатських. Робота видалась нелегка, але ж
незабаром з'явився закон. Правда, недосконалий. Бо, пам'ятаєте, викликав
нарікання ФАТФ -Європейської контрольної групи, а далі Україна й до чорного
списку потрапила...Було, звичайно, прикро й боляче. Але що вдієш? Уміння й досвід приходять з
роками. А ми ще тільки дорослішаємо, підступаємось до цивілізованого
правопорядку. Добре хоч швидко зорієнтувались, чим загрожують ті "недоробки",
та взялись доопрацювати закон. Ваша газета, до речі, багато писала про це...- У тому числі з вашою участю... Пригадується докладна розмова у зв'язку з
зауваженнями ФАТФ...- Преса чимало допомогла тоді законодавцям і державникам. Як і радіо та
телебачення... Річ у тім, що Європейська контрольна комісія зауважувала в
основному щодо правової бази. А в принципі йдеться про створення цілісної
системи державного моніторингу, який давав би змогу контролювати незаконні чи
сумнівні операції...- Ми на цьому шляху?
- На самому початку, але йдемо ним. Ще три роки тому навряд чи доводилося б
говорити про державно-управлінський і навіть громадський аспект цієї
проблеми. Зараз становище помітно змінилося. Звичайно, не без труднощів і
прорахунків, та все-таки запроваджується в життєву практику прийнятий
Верховною Радою закон "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню)
доходів, одержаних злочинним шляхом". Нарощують свої зусилля в цьому органи
державної виконавчої влади й місцевого самоврядування, судово-правова
система. Днями стало відомо, що в Генеральній прокуратурі України
засновується Спеціальне управління з нагляду за розслідуванням кримінальних
справ стосовно відмивання "брудних" коштів. А конференція, яку ми згадали,
свідчить про активізацію громадського сектора у протидії такому соціальному
злу, як відмивання "брудних" коштів.Багато хто з учасників розмови
неупереджено, з глибоким розумінням проблеми висловлював своє бачення способів
її розв'язання. То був добрий урок і депутатському корпусові, і посадовцям
виконавчої влади, причетним до роботи в цій сфері...- Геннадію Андрійовичу, якщо узагальнити, то які найневідкладніші завдання
нас чекають попереду?- Тоді спершу - узагальнена ремарка для повної ясності. Що таке відмивання
"брудних" коштів? Це технології приховування сумнівного джерела фінансів і
перетворення їх на легальні, дозволені. Спочатку в міжнародних домовленостях
такими коштами вважали гроші, отримані від наркобізнесу. Але оскільки
організована злочинність дедалі частіше почала вдаватись до багатьох інших
видів злочинної діяльності та ще й поєднувати їх, то нині світова практика
вважає "брудними" будь-які кошти, набуті злочинним, незаконним, аморальним
шляхом. У цілому нині у цивілізованих країнах до джерел "брудних" грошей
відносять не тільки наркотичні операції, а й тероризм, корупцію, шахрайство,
шантаж. Звідси можна уявити собі всеосяжність і складність проблеми.Ми відкрилися світові, йдемо в нього, або, як прийнято нині казати,
інтегруємося. Значить, мусимо брати все краще від нього, врахувавши
підходящий для нас досвід, щоб уникати помилок і труднощів, ідучи до життя за
європейськими стандартами...- Це означає?..
- ...Що, належно вирішуючи питання і в цій сфері, ми нарощуватимемо здобутки
в становленні демократичного громадянського суспільства, в послідовному
розвитку лібералізованої економіки.Боротьба з легалізацією доходів, здобутих незаконним шляхом, - це один із
чинників економічної безпеки України. Бо нині щонайсерйозніше занепокоєння
викликають у нас саме втрати, яких завдає відмивання грошей господарському
комплексові. Воно тісно пов'язане з такими явищами, як відплив капіталу,
використання для його приховування офшорів. Це також чи не одна з головних
причин несприятливого інвестиційного клімату в Україні.Крім того, важливо зазначити: боротьба з легалізацією "брудних" коштів
необхідна, зокрема, щоб захистити вітчизняну фінансову систему від
негативного впливу світового кримінального капіталу. Адже не секрет, що після
терористичного акту в США 11 вересня 2001 року питання незаконної легалізації
коштів стало в один ряд з боротьбою проти тероризму. Оскільки саме "брудні"
гроші -найперше джерело живлення терористських організацій. Тому й постала
так гостро з того часу проблема узгодження національних законодавств з
відповідними міжнародно-правовими стандартами. Звідтоді в світовій спільноті
перестає бути ходовим поняття "гроші не пахнуть".- Добре, що й ми починаємо усвідомлювати хибність тієї сентенції. Формування
української правової бази та управлінських органів з протидії відмиванню
"брудних" коштів і тероризмові схвально сприймається громадянами України. Це,
власне, одна з основ її доброго імені в Європейському співтоваристві. Адже
чорний список можна розцінювати по-різному. Карою тому, хто його заслужив і
не кається. Але й застереженням або підказкою для того, хто оступився і
виправляє помилку... Нагадайте читачам, що встиглося зробити Україні...- Я вже згадував перші відповідні регуляторні акти, зокрема липневий
президентський указ 2001 року "Про додаткові заходи щодо боротьби з
відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом". Для їх реалізації уряд
ухвалив цілу низку конкретизуючих нормативних документів. А з парламентом,
скажу детальніше, було ось як. Протягом каденції минулого скликання не
вдалося ухвалити відповідний закон. Тому й зазнали справедливого докору ФАТФ.
Остаточно відповідний правовий акт прийняли вже четвертим скликанням, аж 28
листопада 2002 року. З його ухваленням було внесено зміни до законів "Про
фінансові послуги і державне регулювання ринків фінансових послуг", "Про
банки і банківську діяльність". А також - до Кримінального кодексу та Кодексу
про адміністративні правопорушення.Терміновим порядком довелося працювати над змінами й доповненнями до базового
закону після порад і зауважень Європейської контрольної комісії. В
остаточному варіанті експерти Ради Європи схвально відгукнулися про його
відповідність світовим нормам. Як, до речі, й щодо прийнятого вже в березні
поточного року закону "Про боротьбу з тероризмом". На мій погляд (як
правника), - це грунтовний документ. Бо докладно визначає в цій сфері
повноваження й обов'язки владних органів, добровільних об'єднань, навіть
окремих громадян. Регламентує координацію їх дій, встановлює гарантії захисту
потерпілих від тероризму.- Ваш висновок про роботу над цим усім законодавчим блоком і його
перспективність?..- Найголовніший висновок у тому, що самими кримінально-правовими засобами
досконалу систему протидії відмиванню не створиш. Сюди треба долучати ще й
заходи у сферах суто кримінального, адміністративного, фінансового
законодавства. Лише така цілісність може стати правовим підгрунтям для
виваженої та послідовної державної політики у цій галузі. До того ж слід
усвідомлювати: ми лише на початку цього шляху...- Тобто попереду не тільки нові закони, а й чимало змін і доповнень до
чинних, навіть недавно прийнятих?..- Мене трохи дивують фахівці, які насторожуються, коли говоримо про закони
щодо змін і доповнень. Це правомірний підхід. Життя йде і в Євротоваристві, і
в світовій спільноті, і в нас. Воно потребує свого, врахування реалій, які
змінюються, а отже, мають знаходити відображення в законодавствах. Це
по-перше.По-друге. Ми живемо в добу динамічних перебудов. Прагнемо надолужувати те, що
інші вже зробили. Тому маємо помножувати зусилля. Ось, на мій погляд, деякі
невідкладні завдання і державотворчої в цілому, і законодавчої роботи -
зокрема.Гармонійної переорієнтації відповідно до європейських зразків має зазнати
правоохоронна галузь, робота судових органів. Потрібно створити цілісну й
ефективну систему державного моніторингу, щоб поліпшувалися прозорість
фінансових структур та нагляд за ними, застерігаючи від незаконних і
сумнівних операцій. Причому діяти слід у постійному активному діалозі не
тільки з міжнародними інституціями. Треба сповна використовувати й віддачу
всіх засобів та форм співпраці вітчизняних фахівців, і насамперед
законодавців, з широкою громадськістю. Таких, скажімо, зібрань, як і
науково-практична конференція, про яку йшлося.Розмову вів Микола ХОЦЬКИЙ.
"Голос України" 2003.06.27