"Голос України"
2006.03.03


Передвиборна програма
Партії Патріотичних Сил України

Головні цілі:

- добробут громадян та родин;

- доброчесність та відповідальність української влади;

- конкурентноздатність України в світі.

Головні принципи:

Духовність. В основі громадянського суспільства - християнські та гуманістичні цінності, національні, народні традиції. Через духовний і фізичний розвиток особистості - до суспільної справедливості і добробуту. Підсилення ролі Церкви в українському суспільстві.

Патріотизм. Громадянин, який любить Батьківщину, не відрізнятиме свій ідеал блага від блага народу України. Доля нації залежить від глибинного почуття любові до Батьківщини кожного громадянина.

Демократизм. Участь патріотично налаштованого громадянина України в управлінні державою, його прагнення удосконалювати та оновлювати владу є основою формування української державності. Залежність громадянина від політичної волі олігархів назавжди повинна відійти у минуле.

Народовладдя. Народ - є єдиним носієм влади. Участь кожного громадянина безпосередньо або через громадські об'єднання у формуванні державної політики на всіх рівнях. Функціонування ефективних механізмів громадського контролю за діяльністю органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Цивілізований ринок. Економічне майбутнє нації залежить від спроможності кожного громадянина та родини реалізувати свої господарські та інноваційні здібності у власній країні. Вільне та доброчесне господарювання є основою української економіки.

Регіональне лідерство. Пріоритетність національних інтересів. Рівноправність у стосунках з усіма економічними та політичними партнерами. Лідерство у східноєвропейському регіоні.

1. Національна держава.

Розбудова української держави має відбуватися на основі почуття високого патріотизму за долю Батьківщини і свого народу, базуватися на духовних цінностях, традиціях, здобутках попередніх поколінь. Майбутня держава має орієнтуватися на збереження і розвиток національної культури, захист національних економічних інтересів, захист кожного громадянина.

2. Чиста та добросовісна влада.

У суспільній свідомості необхідно сформувати обличчя нового політика. І це не політичне гасло, а єдина можливість реального очищення влади від корупційного бруду. Державному службовцю мають бути притаманні риси патріотизму, відданості, демократизму, він повинен професійно володіти мистецтвом державного управління, що має в основі верховенство права людини, виключну професійну компетентність та внутрішню відповідальність за рішення, які впливають на долю нації.

Корупція стала реальною небезпекою для української державності та кожного громадянина. Для її викорінення необхідне єднання патріотично налаштованої політичної еліти та широкого громадянського руху. Ми пропонуємо запровадити дієві механізми громадського контролю за діяльністю чиновників та владних органів.

3. Захисник Батьківщини - честь нації.

Безпека нації та захист особи від зовнішнього та внутрішнього посягання на її життєві цінності та національні інтереси - одне із першочергових завдань влади та Збройних Сил України. Тому поняття "воїн", "офіцер" повинні ще більше закріпити цінності, що символізують відданість, любов та священну жертовність в ім'я Вітчизни, постійну готовність захистити честь нації. Водночас держава повинна створити всі умови і забезпечити свою армію сучасними технічними засобами а воїна-захисника належними соціальними гарантіями.

Реформа армії - це, в першу чергу, підсилення її боєздатності, а не бездумне скорочення кадрового та технічного ресурсу. Значно більшої уваги вимагають програми соціальної та професійної адаптації звільнених у запас військовослужбовців. Ключовими завданнями у цьому напрямку є надання військовослужбовцям і членам їх сімей житла та гідне пенсійне забезпечення.

4. Середній бізнес - гарант соціальної стабільності.

Завдання економічної політики - гармонійне поєднання і розвиток державного та приватного секторів економіки. Стратегічні об'єкти, що визначають національну безпеку країни, повинні залишатися у державній власності. Підтримуючи розвиток великих приватних корпорацій, основна політика має спрямовуватися на розвиток малого та середнього приватного сектору економіки, об'єми виробництва якого мають зрости до 50 % ВВП.

Подальше соціально-економічне зростання може бути забезпечено за рахунок підвищення підприємницької активності малого та середнього бізнесу, створення безперешкодних умов для його вільного та чесного розвитку, припинення монополізації та руйнівного впливу на нього кланового-олігархічно капіталу.

5. Конкурентноздатність вітчизняного ринку.

Виклик глобального ринку - це загроза для слабких держав і нові можливості для економічного лідерства активних націй. Компетентна економічна політика держави, якісна ринкова інфраструктура, висока культура виробництва та науково-технічна інновація повинні вивести Україну в коло світових лідерів, які впливають і визначають стратегію глобального розвитку людської цивілізації. Завдання наступного десятиліття - вивести Україну на рівень регіонального політичного та економічного лідерства.

Українські корпорації, які вже зараз здатні конкурувати за глобальними правилами і можуть задавати тон світовому розвитку, повинні отримати відчутну підтримку з боку всіх державних інститутів влади для просування і посилення їх впливу на світових ринках.

6. Аграрна політика.

Землеробство, сільське господарство завжди було національним багатством і пріоритетною сферою розвитку в Україні. Першочергове і стратегічне завдання - створення всіх умов для розвитку селянських та фермерських господарств , що забезпечить розбудову сучасної інфраструктури та належних умов життя у сільських поселеннях. З боку держави аграрний сектор економіки повинен отримати відчутну підтримку у вигляді ефективних механізмів залучення інвестицій, збереження пільгового оподаткування, покращення умов кредитування, вдосконалення технологій землеробства та всебічної підтримки ефективних господарств.

7. Освіта, наука та культура.

Освіта, наука та культура повинні стати пріоритетами національної політики України, бо саме вони є основою для зростання країни, невичерпним джерелом покращення рівня духовного та матеріального добробуту громадян.

Всі громадяни повинні мати рівні можливості для отримання освіти. Разом з тим система освіти має створити всі необхідні умови для отримання високого рівня знань на рівні сучасних світових стандартів.

Головне завдання науки - забезпечити суспільний прогрес. Водночас держава зобов'язана визначити національні пріоритети розвитку науки і надати відповідні законодавчі гарантії довгострокової бюджетної підтримки науково-дослідницької діяльності та фундаментальної науки в Україні.

Збереження історичної культурної спадщини, традицій та вироблення на цій основі сучасного розуміння духовних та культурних цінностей, може забезпечити гармонійний розвиток суспільства та поступ нації.

8. Зростаюча родина - зростаюча нація.

Родина - джерело життя нації. Щасливе дитинство, материнство, соціальна захищеність сім'ї - повинні стати повсякденною нормою українського буття. Саме це має бути серцевиною соціальної державної політики і забезпечити підтримку економічної свободи та захист від бідності сімей із дітьми.

Нова соціальна політика повинна будуватися на гармонізації сімейних та суспільних цінностей, на визнанні пріоритету родинних цінностей у вихованні дитини. Нова соціальна та економічна політика повинна сприяти гармонічній самореалізації жінки, гарантувати захист її прав на материнство, соціальний та культурний розвиток.

9. Здоров'я нації.

Здоров'я нації - є метою та умовою існування нормального суспільства та сильної держави. Система охорони здоров'я повинна гарантувати медичне обслуговування людини і не залежати від її матеріального забезпечення та суспільного положення.

Одним з ключових завдань державного регулювання є створення відповідного нормативно-правового забезпечення умов для припинення катастрофічного вимирання населення та подальшого розвитку соціальної медицини, інституцій духовного та фізичного здоров'я, забезпечення продуктивного відтворення нації, виховання здорового способу життя.

10. Молодіжна політика.

Молоде покоління повинно брати активну участь у державотворчих процесах, у процесі прийняття рішень на місцевому та регіональному рівнях влади.

Держава, піклуючись про своє майбутнє, повинна створити належні умови для забезпечення рівного доступу до отримання освіти та працевлаштування, забезпечення зайнятості молоді через систему заходів підтримки молодіжного підприємництва, розвитку різноманітних форм отримання освіти, надання молоді можливості придбання житла.

Друкується на вимогу ч. 1 ст. 70 Закону України “Про вибори народних депутатів України”.


"Голос України" 2006.03.03