Виступи Голови Верховної Ради

Вибори-2006 в Україні - чи не єдина можливість для народу скористатися політичною свободою, аби змінити своє життя на краще. Від їх результатів, в умовах конституційної реформи політичної системи, надто багато залежить. Передусім, відповіді на життєво важливі для кожної людини питання: в чому призначення України, куди вона йде і що будує, в чому політична воля сучасної української нації? Хто кому слугує: держава людині, чи людина державі? Чому Україна, чи не єдина серед своїх сусідів, ніяк не може здолати рубіж економічних показників 1991 року? Чому країна втратила розвиток? Чому неспроможна створити нову основу свого зростання?

Головна причина - нехтування свободою людини.

Ми, українські ліберали, пропонуємо співвітчизникам програму облаштування вільної країни, програму гідного життя для кожної людини, програму піднесення українського духу, задля сталого розвитку та економічного процвітання.

1. За реальну свободу людини і громадянина. Людина - понад усе! Людина вільно обирає свою долю, а держава допомагає, захищає та гарантує права і доступ кожного до справедливої частки суспільних ресурсів та благ.

2. За сильну політику підтримки та розвитку української родини, її права і гарантовані можливості виконання нею свого призначення.

Сім'я має бути у центрі уваги держави та на чільному місці в українському суспільстві. Матір виховує здорову націю. Батько будує добробут і торує шлях у майбутнє. Разом відтворюють найголовніше - генофонд нації, формують основу її самодостатності.

За законодавче визначення правового статусу сім'ї, сімейного капіталу, сімейного підприємства в місті та сімейного домогосподарства на селі, його державну підтримку та пільгове оподаткування.

Приріст кількості населення, стрімке підвищення рівня та якості життя українських громадян має стати головним критерієм дієздатності держави та основою оцінки результатів діяльності чиновників.

3. За свободу і гарантоване забезпечення прав громадян.

Громадянське суспільство повинно визначати національні інтереси та політичні пріоритети державної політики України, ставити політичні завдання державі та контролювати їх виконання.

Лише народ, як єдине джерело влади, має сам визначати основи конституційного устрою та засади функціонування держави, суспільства і публічної влади.

4. За вільну громаду та свободу місцевого самоврядування.

Конституція має визначити статус місцевого самоврядування в Україні як самостійного виду публічної влади.

За чітке розмежування влади та власності між державою та громадою.

5. За економіку національних пріоритетів та соціальних інтересів України.

Законодавчі гарантії прав власності нації на стратегічні об'єкти та соціально-важливу інфраструктуру. Гарантований національний запас стратегічних ресурсів.

За економічну самодостатність, екологічну збалансованість та соціальну спрямованість української економіки.

За пріоритетну увагу та державну підтримку розвитку виробничої та науково-технологічної кооперації, радикальне підвищення конкурентноздатності економіки на основі високих технологій.

За національну програму ресурсозбереження, енергозбереження та енергетичної безпеки України.

За національну програму підтримки та розвитку малого і середнього підприємництва в Україні.

6. За економічне та культурне відродження села!

Бюджетні кошти на підтримку села розподіляти не по цільових програмах, а доводити до товаровиробника на кожний оброблений гектар землі чи кожну одиницю тваринництва. В разі вступу до СОТ - передбачити у бюджеті дотаційні кошти для розвитку села на рівні східноєвропейських країн.

За домінантну роль держави у збуті продукції сільгоспвиробника.

7. За прискорений гуманітарний розвиток України.

За формування та виховання національної еліти.

За радикальне оновлення моделі освіти та національно-патріотичне виховання дітей та юнацтва.

За глибоку модернізацію науки і ефективне перетворення українського інтелекту в гуманітарний капітал України!

Вчора порушена свобода обертається соціальною несправедливістю сьогодні. Соціальна несправедливість руйнує гідність людини і її мотивацію до праці, знищує шанси на успішне життя для молоді, породжує масову еміграцію - краде завтрашній день.

Відновимо соціальну справедливість у розподілі результатів праці минулих поколінь українців - справедливі ринкові ціни за приватизовану державну власність. Ринкову індексацію та повне відшкодування втрачених заощаджень за рахунок земель, що знаходяться у власності держави.

Молоді люди повинні мати рівні шанси на життєвий успіх - дім, сім'ю, здоров'я, професію, роботу.

Створена власним інтелектом та працею власність має бути недоторканною. Стабільність власності - це стабільність суспільства і влади.

Вільна праця українських громадян повинна отримати справедливу ринкову ціну.

Багатство України - в її інтелекті та сучасній ринковій організації вільної праці!

9. За соціальне партнерство, довіру та взаємодію між усіма активними, продуктивними силами суспільства.

Політика влади повинна бути орієнтована на довіру між громадянами і державою, між державою та капіталом, між капіталом та громадськістю. В цій довірі - запорука суспільної стабільності та прискореного розвитку середнього класу.

Середній клас - це не стільки рівень доходів і добробуту, але, насамперед, - моральна, духовна основа ліберального суспільства. Це - нова культура продуктивних сил України, що формує в країні атмосферу доброзичливості, взаємоповаги та впевненості у майбутньому.

За середній клас - носія української свободи!

1. Проти всевладдя держави та чиновницького свавілля.

Проти такого "народовладдя", де за людину все вирішує чиновник чи депутат. Де громадянське волевиявлення обмежується лише можливістю участі у виборах. Ми боротимемося, аби не народ, а держава була обмежена у своїх правах. Людині має бути дозволено все, що прямо не заборонено законом, а державі - лише в межах її компетенції. Держава для людини, а не людина - для держави.

2. Проти підміни політики держави як справи всіх і для всіх змовою приватних чи групових інтересів.

Аморальна політика приватних інтересів завжди буде брудною справою можновладців за рахунок українського народу. Втрата моралі в політиці веде до втрати українського шляху України. Втрата шляху - до втрати майбутнього.

За моральну політику національних інтересів України!

За духовну єдність української нації, незалежно від національності, мови, віри!

Проти розбрату і непорозуміння між силами національного збереження України та її ліберального розвитку. Не зберегти нації та держави без розвитку, не може бути розвитку без збереження єдності України.

Україна потребує не лише розвитку, вона потребує прориву!

Убогий рівень нашого життя ображає гідність українців. Він вбиває віру у завтрашній день, краде надію на майбутнє, знесилює любов.

Прийнято на XII з'їзді ЛПУ.
22 грудня 2005 року, місто Київ.

Друкується на вимогу ч. 1 ст. 70 Закону України “Про вибори народних депутатів України”.