Огляд реґіональної преси

Випуск 94, 12 грудня  2008 р.

 

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

УКРАЇНI ТАКИ ПОТРIБЕН ЛИТВИН!
Анатолiй Подоляк, "Київська правда", 11.12.2008
"Народнi обранцi пiд страхом самозбереження таки спромоглися на максимум".

РАДА - З ГОЛОВОЮ, КОАЛІЦІЯ - ПІД СУМНІВОМ
О. П., "Галичина", 11.12.2008, Івано-Франківська обл.
Несподівано Верховна Рада, на якій не лише Президент, але й чимало самих депутатів поставили хрест, подала ознаки життя.

ТРУДНЫЕ ПЕРСПЕКТИВЫ "НОВООРАНЖЕВОЙ" КОАЛИЦИИ
Кирилл Сазонов, "Донбасс", 10.12.2008, Донецкая обл.
В украинской политике добавилось интриги.

ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ
ЮЩЕНКО ВИПИСАВ ГІРКУ ПІГУЛКУ ТИМОШЕНКО ТА НАМ З ВАМИ
Остап Дорош, "Західний кур'єр", 11.12.2008, Івано-Франківська обл.
Глава держави вважає, що ціни на ліки мають бути ринковими.

МІЛЬЙОНЕРІВ ЗАЖЕНУТЬ У ТІНЬ?
Сергій Рожин, "Суботня Пошта", 10.12.2008, Львівська обл.
У Верховній Раді зареєстровано новий законопроект, що передбачає збільшення податкового навантаження на тих, хто отримує надвисокі зарплати.

ВІД ЧОГО Ж НАМ РЯТУВАТИСЯ - ВІД КРИЗИ ЧИ ВІД ВЛАДИ?
Степан Сачук, "Волинь", 11.12.2008
Деякі міркування з приводу нинішньої політичної ситуації.

КЛЮЧІ - ЩАСЛИВИМ НОВОСЕЛАМ
Максим Царенко, "Вінниччина", 09.12.2008
Днями Вінницьку область з одноденною робочою поїздкою відвідав Міністр оборони України Юрій Єхануров.
"МЁРТВЫЙ" СЕЗОН Мила Ермолаева, "Крымская правда", 10.12.2008 14
Министерство культуры и туризма Украины решило, что российские туристы Крыму не нужны.

ДІТИ - НАЙЦІННІШЕ БАГАТСТВО
Тетяна Гаюн, "Вісті Придніпров'я", 11.12.2008, Дніпропетровська обл.
Міністр України у справах сім'ї, молоді та спорту Юрій Павленко 9 грудня здійснив у Дніпропетровську кілька рейдів у місцях найбільшого скупчення безпритульних дітей.

РЕГІОНАЛЬНА ВЛАДА
ЗАМІСТЬ ДОСТУПНОГО СУДУ - "ВЕЛИКИЙ ЛАБІРИНТ"
Олександр Нагорний, "Волинь", 11.12.2008
Про єдність судової системи, доступ кожної людини до правосуддя, роль голови суду, корупційні прояви в судах та про інші правові проблеми веде мову голова апеляційного суду Волинської області Петро Філюк.

ВЛАСТЬ ДЕМОНСТРИРУЕТ СДЕРЖАННЫЙ ОПТИМИЗМ
Геннадий Рыбченков, "Украина-Центр", 11.12.2008, Кировоградская обл.
Губернатор Кировоградской области Василий Моцный и председатель Кировоградского облсовета Николай Сухомлин в интервью о перспективах Кировоградского края.

ТОРГУН НЕ ЗАПЛАЧЕ
Мирослава Шершень, "Рівне вечірнє", 11.12.2008
Невдоволення секретарем Рівненської міськради Юрієм Торгуном не раз висловлювали депутати, особливо з фракції БЮТ. Тепер, з обранням нового міського голови, про це знову почали говорити.

ХТО ШУКАЄ, ТОЙ ЗНАХОДИТЬ
Анатолій Поліщук, "Галичина", 11.12.2008, Івано-Франківська обл.
Одне з чільних завдань сільських рад - соціально-економічний розвиток територій - залишається наразі чи не найбільшою проблемою органів місцевого самоврядування.

ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА БЛОКИ
АНТИКРИЗОВІ ЗАХОДИ
Світлана Піскова, "Зоря Полтавщини", 10.12.2008
Голова обласної організації Єдиного Центру Андрій Баранов провів он-лайн-прес-конференцію, присвячену шляхам подолання економічної та політичної кризи, що склалася в державі.
ЕКОНОМІКА
ЧОМУ ЗНИКАЄ З ПРИЛАВКІВ "ПАВЛІВСЬКА ЙОДАНКА"?
Алла Лісова, "Волинь", 11.12.2008
ВАТ "Павлівський пивзавод" опинився на грані банкрутства.

НО ДЕНЬГИ - ВПЕРЁД!
Оксана Евстафьева, "Крымская правда", 11.12.2008
Предприятия теплоэнергетики на грани остановки.

МОЖНО ЛИ ВЫЖИТЬ БЕЗ ЛЕКАРСТВ?
Анатолий Кохан, "Украина-Центр", 11.12.2008, Кировоградская обл.
Об уровне цен на лекарства в беседе с предпринимателем, владельцем сети аптек "Витамин" Сергеем Бородкиным.

ПОНЕВІРЯННЯ "СОЛОДКОЇ" ГАЛУЗІ
Ніна Чернова, "Слобідський край", 11.12.2008, Харківська обл.
На останній сесії Харківської облради чимало уваги було приділено обговоренню ситуації, що виникла в цукровій галузі області.

ЛАННІВСЬКИЙ ВАРІАНТ
Анатолій Ричко, "Зоря Полтавщини", 10.12.2008
Як не прикро визнавати, але за останні роки Україна відчутно здала позиції з виробництва цукру.

ОДНИ ЗАВОДЫ ШАГАЮТ ВВЕРХ, А ДРУГИЕ ПАДАЮТ
Сергей Маринцев, "Донбасс", 10.12.2008, Донецкая обл.
В условиях кризиса, дружковские заводы в Донецкой области сумели подняться вверх в областном рейтинге городов по темпам роста выпуска продукции.

ВСЕ 350 МИЛЛИОНОВ НА МОСТЫ УЖЕ ПРИШЛИ
"Индустриальное Запорожье", 09.12.2008
Запорожье получил последние 30 миллионов гривен из 350 , предусмотренных в Госбюджете этого года на сооружение автотранспортной магистрали через Днепр в Запорожье.

ДЕФІЦИТ ГРИВНІ ТА ЗРОСТАННЯ БЕЗРОБІТТЯ
Г.П., "Вінниччина", 09.12.2008
Це ознаки сьогоднішньої економічної кризи на Вінниччині.

РІВЕНЬ І ЯКІСТЬ ЖИТТЯ
ГОРИ СМІТТЯ ШОКУВАЛИ ЧИНОВНИКІВ
"Эхо", 11.12.2008, Житомирская обл.
Чистота навколишнього середовища та благоустрій міста Житомира - це питання, яким повинна опікуватись міська влада.

УКРАЇНЦІ ЗГАДАЮТЬ 90-ТІ
Ярослав Іваночко, "Суботня Пошта", 10.12.2008, Львівська обл.
Злидні й нестачі 90-х років все реальніше загрожують добробуту українців.

ПОКИ ЩО БЕЗ ГАЗУ
Галина Чорна, "Вінниччина", 09.12.2008
Жителі села Вахнівка Липовецького району, що на Вінниччині ще як мінімум два роки будуть без блакитного палива, не допомагають й походи делегації до влади.

ЗАКОННІСТЬ І ПРАВОПОРУШЕННЯ
ЖИТОМИР: НАЧАЛСЯ СУД НАД "АБОНПЛАТОЙ"?
А. Бородин, "Эхо", 11.12.2008, Житомирська обл.
Уже пять лет жители Житомира страдают от поборов в виде так называемой "абонплаты за тепло".

НА БУКОВИНІ ВЖЕ БЕРУТЬ ХАБАРІ В СТО ТИСЯЧ ДОЛАРІВ
"Молодий буковинець", 11.12.2008, Чернівецька обл.
Хабар розміром 144 тисяч доларів за виділення земельних ділянок, став рекордним в історії буковинської міліції.

ПРО ОБШУКИ, ГРОШІ В МІШКАХ ТА МЕДІЙНІ ФАНТАЗІЇ
Ігор Никорович, "Галичина", 11.12.2008, Івано-Франківська обл.
Події навколо Адміністративного суду Івано-Франківської області.

ДНЕПРОПЕТРОВЩИНА ЛИДИРУЕТ ПО ВЗЯТКАМ
Константин Шруб, "Днепр вечерний", 10.12.2008, Днепропетровская обл.
МВД Украины обнародовало "хит-парад" крупнейших взяток, раскрытых в этом году. Днепропетровская область - вне конкуренции.

СКАНДАЛИ
В ОБЛАСНІЙ РАДІ ВВАЖАЮТЬ, ЩО ХУУП ВИННИЙ БАТЬКАМ ГРОШІ ЗА НАВЧАННЯ
"Проскурів", 11.12.2008, Хмельницька обл.
Засновник Хмельницькому університеті управління та права зроблено аналіз оплати за навчання студентів, під час якого було виявлено грубі порушення ректором університету В. М. Олуйком.

МИНИСТР ОТВЕТИТ ЗА НАВЕТ?
Олег Суслов, "Вечерняя Одесса", 11.12.2008
Начальник госпредприятия "Ильичевский морской торговый порт" (ГП "ИМТП") Геннадий Скворцов намерен подать в суд на министра транспорта и связи Иосифа Винского.

ЗБЕРЕЖЕННЯ ДОВКІЛЛЯ
"ЗЕЛЕНЫХ КИЛЛЕРОВ" НАКАЖЕТ ДЕД МОРОЗ
Константин Шруб, "Днепр вечерний", 10.12.2008, Днепропетровская обл.
Особый размах проблема незаконной вырубки деревьев приобретает в канун новогодних праздников. Речь, разумеется, идет о варварском спиливании сосен и ёлок.
АВАРІЇ, НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ
КОГДА ЗАКОНЧАТСЯ ЭТИ ПРЕСЛОВУТЫЕ "ВОТ-ВОТ"?
Олег Суслов, "Вечерняя Одесса", 11.12.2008
Все, что происходит в последнее время вокруг процедуры освобождения членов экипажа теплохода "Фаина", захваченного 25 сентября сомалийскими пиратами, напоминает театр абсурда.

АВАРІЯ НА МОЛОКОЗАВОДІ: ВИКИД 25 КГ АМІАКУ ТА ДВОЄ ПОСТРАЖДАЛИХ
"Місто", 11.12.2008, Чернігівська обл.
На Чернігівському молокозаводі знову стався витік аміаку.

ПАМ'ЯТЬ
ПАМ'ЯТНИК ВЕЛИКОМУ УКРАЇНЦЕВІ В ГОРОДЕНЦІ
Людмила Стражник, "Галичина", 11.12.2008, Івано-Франківська обл.
В Городенці в рамках підготовки до 100-річчя з дня народження відкрито пам'ятник Провідникові ОУН-УПА Степанові Бандері. Репортаж із цієї події.

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

УКРАЇНI ТАКИ ПОТРIБЕН ЛИТВИН!
Анатолiй Подоляк, "Київська правда", 11.12.2008
"Народнi обранцi пiд страхом самозбереження таки спромоглися на максимум".

 Всупереч багатьом скептикам з числа нардепiв i полiтологiв, щодо спроможностi Верховної Ради за нинiшньої полiтичної i соцiально-економiчної ситуацiї в країнi i свiтi, сворити хоч якусь коалiцiю i обрати собi спiкера, народнi обранцi пiд страхом самозбереження (i можливостi залишитись на порозi Нового року без грошового забезпечення i рiздвяних подарункiв) таки спромоглися на максимум. На сесiйному засiданнi у вiвторок 9 грудня депутати 244 голосами iз 422 зареєстрованих у залi (3 - вiд Партiї регiонiв, 154 - вiд БЮТ, 40 - вiд  НУ-НС, 27 - КПУ та 20 - Блоку Литвина), обрали Головою Верховної Ради України голову фракцiї свого iменi Володимира Литвина. Новообраний спiкер оголосив про створення нової коалiцiї у складi трьох полiтичних сил - БЮТ, НУ-НС i Блоку Литвина.
Володимир Литвин зазначив, що рiшення щодо створення коалiцiї проводилось у  непростiй ситуацiї, i висловив сподiвання,  що нова коалiцiя зможе продуктивно  працювати в майбутньому.
Що ж до коалiцiйної угоди, котра зазвичай формалiзує створення парламентської бiльшостi, то, як поiнформував на своєму першому пiсля обрання на високу посаду Володимир Литвин, вона ще перебуває в станi опрацювання, i її пiдписання  вiдбудеться за кiлька днiв.
За словами спiкера, наразi сформовано загальнi пiдходи, що не мiстять положень,  якi викликали б протистояння чи неприйняття  всерединi депутатського корпусу.
Володимир Литвин висловив упевненiсть, що робота нової коалiцiї буде ефективною,  оскiльки, за його словами, база пiдтримки  наразi бiльше, нiж 244 голоси. "Просто є ще  один чинник, який називається партiйна  дисциплiна. В ньому є свої плюси i,  очевидно, свої мiнуси",- зазначив Голова  ВР, маючи на увазi можливiсть приєднання до  новоствореної коалiцiї представникiв iнших  полiтичних сил.
Володимир Литвин сподiвається на плiдну спiвпрацю як з урядом, так i з Президентом,  вiд якого, на його думку, багато залежить,  зокрема - "чи отримають путiвку в життя тi  рiшення, якi народжуються у Верховнiй  Радi".
Спiкер також зазначив, що, цiлком очевидно, будуть пропозицiї як вiд уряду,  так i вiд коалiцiї щодо змiни складу  Кабiнету Мiнiстрiв. Водночас вiн зауважив,  на сьогоднi немає пiдстав, в тому числi й  правових, для кардинального  переформатування складу уряду.   Попри заяви про нелегiтимнiсть нової коалiцiї, якi звучать вiд деяких парламентарiїв, обiйдених увагою бiльшостi, останнi подiї у парламентi вже дiстали схвальнi оцiнки вiд лiдерiв держави.
Прем'єр-мiнiстр України Юлiя Тимошенко навiть вважає їх iсторичними.  Про це йдеться у коментарi глави уряду, переданому Управлiнням у зв`язках iз ЗМI Секретарiату Кабiнету Мiнiстрiв України.
"Фракцiя Блоку Юлiї Тимошенко, бiльшiсть депутатiв  фракцiї "Наша Україна - Народна самооборона" та фракцiя  Блоку Литвина, створивши нову парламентську коалiцiю та  обравши Володимира Литвина Головою Верховної Ради, подолали полiтичну кризу", - заявила Ю.Тимошенко.
Привiтав обрання Володимира Литвина Головою Верховної Ради i Президент України Вiктор Ющенко. У коментарi з цього приводу, обнародуваному на його офiцiйному сайтi, вiн висловив сподiвання, що обрання на цю вiдповiдальну посаду такого досвiдченого i виваженого полiтика, як Володимир  Михайлович, дозволить розблокувати роботу вищого  законодавчого органу країни".
Президент привiтав увесь парламент з першим кроком на шляху до вiдновлення повноцiнної дiєздатностi Верховної Ради  України. "Констатую, кожен день полiтичної лихоманки занадто дорого коштував країнi i кожнiй українськiй сiм'ї  зокрема. Працюючий парламент має кардинально пiдвищити  якiсть законодавчого забезпечення антикризової полiтики та  встановити жорсткий контроль за її реалiзацiєю, передусiм  дiями уряду", - сказав Президент.
У цьому контекстi глава держави закликав народних  обранцiв невiдкладно приступити до розгляду та прийняття  антикризових законопроектiв та проекту державного  бюджету на 2009 рiк.
"Необхiдною умовою для цього є дiєва i спроможна де-юре i  де-факто парламентська коалiцiя", - наголосив Президент  України.
Глава держави побажав В.Литвину успiхiв у надзвичайно складнiй та вiдповiдальнiй роботi.
Вчора у Верховнiй Радi паралельно з парламентськими слуханнями "Про стан дотримання конституцiйних прав громадян України", проходило засiдання Погоджувальної ради лiдерiв фракцiй i керiвництва парламенту. Сьогоднi депутати зберуться на чергове пленарне засiдання. Сподiватимемось, воно буде плiдним.
http://www.kiev-pravda.kiev.ua/index.php?article=1349&PHPSESSID=6a3cf776a08a0f67d7be7dd1efd1d7a8

РАДА - З ГОЛОВОЮ, КОАЛІЦІЯ - ПІД СУМНІВОМ
О. П., "Галичина", 11.12.2008, Івано-Франківська обл.
Несподівано Верховна Рада, на якій не лише Президент, але й чимало самих депутатів поставили хрест, подала ознаки життя.

 Спершу було заявлено про початок переговорів про створення так званої коаліції "трьох" - БЮТ, "НУ-НС" і БЛ. Відтак у другій половині дня було обрано Голову Верховної Ради. Ним став тепер уже двічі спікер  Володимир Литвин. За  нього проголосували 244 нардепи.
Цікаво, що свої голоси "за" Литвина віддали не лише БЮТ та Блок Литвина, але й комуністи у повному складі (в кулуарах парламенту начебто навіть з'явився жарт, мовляв, "комуністи врятували Україну, хоча й не безкоштовно"). Крім того, три голоси дали і "регіонали" - Т. Чорновіл, В. Грицак та Ю. Звягільський. Натомість не голосували 32 депутатів "НУ-НС" та двоє депутатів БЮТ.
З поміж депутатів, які представляють у парламенті Прикарпаття, "за" нового голову парламенту проголосував Дмитро Шлемко (БЮТ), І. Палиця ("НУ-НС") та Р. Ткач ("НУ-НС"). Натомість, як виглядає з інформації на офіційному сайті Верховної Ради, Л. Григорович була відсутня, так само, як і З. Шкутяк. А М. Круць просто не голосував.
Можна припустити, що чимало депутатів чекали реакції Президента Віктора Ющенка, котрий того дня лише надвечір повернувся із закордонного вояжу. Раніше він демонстрував повне несприйняття коаліції з БЮТ. Стверджували навіть, що таке несинхронне голосування фракції "НУ-НС" можна пояснити саме тим, що глава держави перебував поза межами України. Втім, принаймні офіційна реакція Президента, поширена наступного дня його прес-службою, була позитивною: "Сподіваюся, що обрання на цю відповідальну посаду такого досвідченого і виваженого політика, як Володимир Михайлович, дозволить розблокувати роботу вищого законодавчого органу країни", - зазначив Віктор Ющенко. Крім цього, Президент привітав парламент "з першим кроком на шляху до відновлення повноцінної дієздатності Верховної Ради України" та закликав невідкладно приступити до розгляду і прийняття антикризових законопроектів та проекту Державного бюджету на 2009 рік.
Складніше з коаліцією. З одного боку, новообраний спікер ще у вівторок увечері оголосив про створення коаліції депутатських фракцій у форматі БЮТ, "НУ-НС" та Блоку Литвина. Однак того ж дня, як і весь наступний, різні депутати практично всіх політсил ставили під сумнів створення коаліції.
Приміром, нардеп від БЮТ Сергій Міщенко вважає беззаперечним існування коаліції у зв'язку з тим, що про її створення оголосив Голова ВР Володимир Литвин на засіданні парламенту. Мовляв, протокол про створення коаліції підписав заступник голови фракції блоку "НУ-НС" Борис Тарасюк, а 40 депутатів цієї фракції письмово підтвердили свою згоду на створення коаліції.
Натомість народний депутат від фракції "НУ-НС" Владислав Каськів заперечує створення коаліції трьох. Стверджуючи, що "НУ-НС" проголосувала лише за початок переговорів про створення такої коаліції, жоден депутат від "НУ-НС" не був ознайомлений зі змістом документа, який підписав заступник голови фракції Борис Тарасюк, і рішення про підписання коаліційної угоди на засіданні фракції не ухвалювалося.
Втім, це не завадило прем'єр-міністрові Юлії Тимошенко, відкриваючи засідання КМУ в середу, повідомити про те, що найближчими днями буде змінений склад уряду в зв'язку зі створенням нової парламентської коаліції.
Що ж стосується провалу перемовин між БЮТ та Партією регіонів, то, як стверджують поінформовані видання, каменем спотикання став формат участі в президентських виборах 2010 року. Начебто Тимошенко відмовилася підтримати ідею обрання президента в парламенті. І це при тому, що на рівні технічних груп усі розбіжності були узгоджені на 100 відсотків. Також нагадаємо, що Віктора Януковича на момент цих карколомних подій у парламенті також не було в Україні. Він віддав перевагу похоронам московського Патріарха Алексія II. Цілком імовірно, що там, у Москві, він також поховав свої президентські перспективи на наступних виборах.
http://www.galychyna.if.ua/index.php?id=single&no_cache=1&tx_ttnews[tt_news]=3768&tx_ttnews[backPid]=14

ТРУДНЫЕ ПЕРСПЕКТИВЫ "НОВООРАНЖЕВОЙ" КОАЛИЦИИ
Кирилл Сазонов, "Донбасс", 10.12.2008, Донецкая обл.
В украинской политике добавилось интриги.

 Мы уже привыкли, что одним ответом наши вожди создают несколько новых вопросов. Так случилось и после того как парламент проголосовал за избрание спикером Владимира Литвина. Мотивы БЮТа и части НУНС понятны - избежать перевыборов. Блок Литвина, по-моему, готов был пойти на союз с кем угодно, лишь бы Владимир Михайлович стал спикером. "Это было их главное условие на всех переговорах", - комментирует нардеп от ПР Нестор Шуфрич.
А в НУНС опять брожения
Но спикер есть - вопрос теперь закрыт. Гораздо интереснее, что Литвин сразу объявил о создании большинства НУНС-БЮТ-БЛ. При том, что часть НУНС категорически против, а лидер фракции Вячеслав Кириленко и на голосование за спикера не явился, и коалиционное соглашение не подписал (говорят, за него это сделал заместитель Борис Тарасюк, давно сигнализирующий БЮТ о своей дружбе).
Президент сделал вид, что искренне рад. "Надеюсь, что избрание на эту ответственную должность такого опытного и взвешенного политика, как Владимир Михайлович, позволит разблокировать работу высшего законодательного органа страны", - сказал вчера Виктор Ющенко. Верится, конечно, с трудом. Ведь главная цель - убрать Тимошенко с поста премьера - не достигнута. Да и демарш части НУНС можно смело назвать бунтом против Ющенко. Не случайно верный ЕЦ и люди президента Григорович, Ляпина, Яценюк и даже брат Петр за Литвина не голосовали.
Меж двух Викторов
Политики, к которым обратился "Донбасс" за комментариями, сошлись во мнении, что проще жизнь парламента и страны не станет.
епутат от БЮТ Святослав Олийнык уверен: Верховная Рада смогла избрать председателя лишь благодаря тому, что Ющенко как раз отлучился в Литву. "Президент улетел, и именно благодаря этому 40 депутатов фракции НУНС смогли принять решение и проголосовали. Это свидетельствует о том, что они настроены на конструктивное сотрудничество в рамках коалиции. Но, возможно, после возвращения Ющенко вновь возникнут проблемные вопросы во взаимоотношениях между парламентскими фракциями", - считает бютовец.
Олесь Доний (фракция НУНС), в отличие от уже похоронившей политкризис Тимошенко, предпочитает выражаться аккуратнее. "Очевидно, что создание коалиции внесет позитив в украинскую политику, поскольку парламент будет более работоспособным. Спикер сможет подписывать законы. Но кризис в украинской политике на этом не закончится, остаются нерешенными множество политических проблем. Большинство голосований в Верховной Раде будет ситуативным, поскольку за коалицию голосовали парламентские фракции БЮТ, Блока Литвина и частично депутаты НУНС. Что заставит политиков постоянно вести переговорный процесс. Эта коалиция не устраивает Виктора Ющенко и Виктора Януковича. Поэтому президент может вернуться к идее досрочных выборов в Украине, так как Тимошенко - главный конкурент Ющенко по коалиции. Очевидно, легкой жизни у этой коалиции не будет", - считает Доний.
Взгляд из Донецка
Зампред Донецкого отделения Партии регионов Николай Левченко уверен, что всё дело в попытке политиков любой ценой сохранить власть. "Есть две оранжевые политические силы: БЮТ и "Наша Украина". И не надо их разделять - это одного поля ягоды, муж и жена - одна сатана. И есть еще сектор - Литвин и коммунисты - две команды сбитых летчиков. Ни БЛ, ни КПУ, скорее всего, уже не пройдут в парламент, поэтому они играют ва-банк, делают всё, чтобы сохранить свои должности", - заявил Левченко.
Он считает, что переговоры между ПР и БЮТ не удались, поскольку велись в разных плоскостях: "ПР, в первую очередь, предлагала пакет антикризисных мер, который должен быть обеспечен командой менеджеров, его реализующих. А БЮТ и "Наша Украина" заботились о том, чтобы сохранить свои должности, в том числе после очередных президентских и парламентских выборов".
http://www.donbass.ua/get-news/id/9510/article.html

ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ

ЮЩЕНКО ВИПИСАВ ГІРКУ ПІГУЛКУ ТИМОШЕНКО ТА НАМ З ВАМИ
Остап Дорош, "Західний кур'єр", 11.12.2008, Івано-Франківська обл.
Глава держави вважає, що ціни на ліки мають бути ринковими.

 Указ Віктора Ющенка про скасування введених Урядом Тимошенко обмежень на оптово-роздрібні націнки на ліки спровокує їхнє подорожчання на 50%, констатують експерти.
Власники великих мереж аптек досягли свого після зустрічі з Президентом. На переконання експерта Міжнародного центру перспективних досліджень Ільдара Газізуліна, рішення Президента про вільні ціни на ліки - це небезпечний шлях. "Більшість українців, що купують ліки, - люди малозабезпечені і не зможуть придбати дорогі препарати, за прибутки від яких ведуть боротьбу оптовики-торговці", - підсумував фахівець.
Як відомо, Кабмін Тимошенко, аби захистити споживачів від необґрунтованого підвищення цін на медпрепарати з боку власників великих мереж аптек на фоні спекулятивного росту долара, обмежив торговельну націнку на ліки. Власники, як бачимо, знайшли захист у Президента. І це вже не вперше, коли в боротьбі Уряду із завищеними цінами глава держави покриває бізнесменів, а потім ще і дорікає Кабміну високою інфляцією.
http://www.wk.if.ua/?set=news&mc=readfull&do=2631

МІЛЬЙОНЕРІВ ЗАЖЕНУТЬ У ТІНЬ?
Сергій Рожин, "Суботня Пошта", 10.12.2008, Львівська обл.
У Верховній Раді зареєстровано новий законопроект, що передбачає збільшення податкового навантаження на тих, хто отримує надвисокі зарплати.

 На тлі марних спроб уряду та парламенту бодай якось протидіяти економічно-фінансовим негараздам цей законопроект і справді виглядає найрадикальнішим антикризовим заходом. Принаймні з точки зору пересічного українця, який найбільше потерпає від цієї кризи.
Тож якщо законопроект ухвалять, пересічні українські трударі, що живуть "на одну зарплату", матимуть змогу відчути специфічний смак соціальної "справедливості". А йдеться про таке.
Передбачають, що ставка податку з доходів так званих фізичних осіб стане диференційованою. Для тих, хто отримує менше 6 тис. гривень на місяць, вона навіть знизиться - з нинішніх 15 відсотків до 12,5. Хто заробляє до 12 тис. гривень - залишатиметься 15-відсотковою. А от для тих, хто отримує понад 12 тис. грн на місяць, збільшується на 5 пунктів - до 20 відсотків щомісячних відрахувань.
Попри позитиви згаданого законопроекту, він вже зумовив масу критичних зауважень. Суть їх можна звести до коментаря заступника голови парламентського комітету з податкової та митної політики Миколи Круглова. Нардеп переконаний: на зростання податків бізнес завжди реагує однаково - втікає у тінь та штучно зменшує надходження до Держбюджету. Тож прогноз "оптимістичний" - сплачуватимуть мінімум податків.
Менше податків - більше мільйонерів
Загалом ідея відомої співачки й колишнього міністра культури Оксани Білозір, звісно, не нова. Прогресивна шкала оподаткування доходів громадян існувала в нашій країні й раніше - ще до 2004 року.
Щоправда, тоді ставка прибуткового податку із суспільства коливалася у межах від 10 до 40 відсотків. При цьому найвище - 40-відсоткове оподаткування нараховувалося на місячну зарплату в 1тис. 700 грн. Але ж недаремно кажемо - часи змінюються. Для рівноваги між бідними та багатіями наприкінці 2004 року запровадили так звану єдину ставку податку - усі мали сплачувати зі своїх прибутків 13 відсотків. Хоча 2007-го її дещо збільшили - до нинішніх 15 відсотків.
Головною причиною "переорієнтації" були шляхетні наміри: вивести доходи  несвідомих громадян із "тіні". А оскільки ховалися там далеко небідні співвітчизники, головний акцент було зроблено на них. Адже для тих, хто вирішив офіційно з'явитися перед ясні очі податківців, потреба ділитися своїми статками із державою зменшувалася відразу на 27 відсотків. І дійсно - чому б за таких умов не легалізувати свої капітали?
Сподівання ініціаторів нововведення виправдалися. Після запровадження "єдиної" кількість офіційних мільйонерів в Україні почала стрімко зростати. За підсумками того ж 2004 року  в Україні їх нараховувалося вже майже 3 тисячі. Після "помаранчевих звершень" у 2005 році ще більше -5 тис. 700. Наскільки зріс "прошарок" означеної категорії громадян у 2007 році, на жаль, невідомо. Державна податкова адміністрація, певно, щоб не дратувати громадян, вирішила такі дані не оприлюднювати.
Інша статистика теж цікава. Щороку почали ззростати надходження до Держбюджету. І все з тих же доходів громадян. У 2004 році вони становили 13 млрд грн. У 2005-му - вже 18 млрд. А у 2007-му взагалі сягнули 33,6 млрд.
Хоча зрозуміло - "прибуткові" надходження до Держбюджету зросли не за рахунок легалізації мільйонерів. 13 чи нинішні 15 відсотків ставки прибуткового податку, навіть за мільйонних статків окремих громадян, на загальне збіль­шення надходжень до бюджету не вплинули. Ми ж не Сполучені Штати, де кількість офіційних мільйонерів вже давно перетнула позначку 250 тис. Просто зросла зарплата загалом. Але це до слова. Схоже, якщо згаданий законопроект ухвалять, "бідних" мільйонерів знову заженуть у тінь. Принаймні саме такі думки лунають з вуст експертів від економіки.
Із тіні ми вийшли - у тінь і підемо
Прогнози фахівців, навіть з елементами співчуття до заможних громадян, зводяться до простого - у разі повернення до прогресивної ставки оподаткування країна позадкує у старі часи. Кількість же тих, хто декларуватиме мільйонні доходи, відтак поменшає. Значить, - схуднуть надходження  до Державного бюджету.
Особисто мені, - людині далекій від "економіки" мільйонерів, логіка такого "песимізму" економічних експертів незрозуміла. Зменшаться надходження до Держбюджету від прибуткового податку із заможних громадян, яких змусять піти у "тінь"? Але ж це суцільний нонсенс. Щоб переконатися в цьому, достатньо звернутися до офіційних даних.
Як повідомляє Держкомстат, у вересні (тоді розмови про кризу в нас тільки точилися) кількість офіційно працюючих громадян становила 10,9 млн осіб. Щоправда, працездатного населення в країні значно більше - близько 22 млн. Отож, 44,5 відсотка наших громадян отримували середньомісячну зарплату в розмірі 2,5 тис. грн. До 5 тис. грн - 17,7 відсотка. А до 1 тис. грн щомісяця отримувала третина - 32,7 відсотка. І лише 4 (!) відсотки від загальної кількості працюючих мали зарплату понад 5 тис. грн.
Зрозуміло, що у компетенцію нового закону (у разі його ухвалення) потрапить мізерна частка українців. Як кажуть, де ми, - а де ті 12 тис. зарплати щомісяця? Тож зрозуміло, що погоди у наповненні Державного бюджету "мільйонна" категорія не робить.
Інша справа, що ймовірність ухвалення законопроекту не надто висока. Не тільки тому, що нашому парламенту взагалі нині не до законів. Але уявити собі,  що навіть працездатна Верховна Рада ухвалила б цей закон, важко. Депутати проти себе не голосуватимуть. Адже щомісячних 12 тис. грн, офіційно задекларованих як зарплата, - лише надводна частина айсберга. І хоча ідеться лише про 5 "прогресивних" відсотків, боронити свої фінансові інтереси народні обранці вміють. Що не раз і засвідчували.
Більш слушною у цьому сенсі є думка заступника голови парламентського комітету  ВР із податкової та митної політики Костянтина Бондарєва. Він, щоправда, теж вважає законопроект шкідливим. Хоча не проти того, що систему оподаткування доходів громадян слід вдосконалювати. Проте, наголошує він, підвищення ставок на прибутковий податок проблеми не вирішить. Мовляв, які б ставки не запровадити, надходження до Держбюджету вони не збільшать. Люди і не платили податків, і не платитимуть.
"Конвертована" зарплата
Однією із головних бід справи боротьби за легалізацію доходів громадян податківці вважають зарплату в "конвертах". Навіть у рекламних роликах донедавна лунали заклики до українців, аби вони поклали край цьому  ганебному явищу. Ніби та сама виплата зарплат залежить від обивателя. Утім, коріння проблеми "конвертизації" не в тому.
"Світити" у звітності офіційно високу зарплату співробітників роботодавцям просто не вигідно - держава встановила надто велике навантаження на фонд заробітної плати. Нині з нього вираховують цілу низку обов'язкових платежів: 33,2 відсотка - у Пенсійний фонд, 1,5 відсотка - у Фонд страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності (так званий лікарняний фонд),  1,3 відсотка - у Фонд  страхування на випадок безробіття...  Тож загальна сума зарплати після всіх відрахувань зменшується на 40 відсотків. Тобто у номіналі вона не зменшується, але для того, щоб вам заплатили, наприклад, 2 тис. грн заробленого, ваш працедавець мусить віддати державі ще 400 грн.
Різні уряди обіцяли роботодавцям зменшити податкове навантаження на фонд заробітної плати. А кардинальних змін не відбулося досі. На початку нинішнього року Мінфін планував зменшити  відрахування до Пенсійного фонду із роботодавців до 30 відсотків. Відтак мали б збільшитися на 3 відсотки відрахування з доходів фізичних осіб. Але, крім економічної, у нас ще й інша криза - політична.
http://www.lvivpost.net/content/view/2577/227/

ВІД ЧОГО Ж НАМ РЯТУВАТИСЯ - ВІД КРИЗИ ЧИ ВІД ВЛАДИ?
Степан Сачук, "Волинь", 11.12.2008
Деякі міркування з приводу нинішньої політичної ситуації.

 На наших очах діється щось неймовірне. Руйнівні кризові процеси охоплюють все нові і нові ділянки, навіть цілі зони нашої економіки і нашого життя, а владу в державі і на місцях ніби взяв параліч. Ні тобі антикризових заходів і програм з її боку, ні так потрібного діалогу із суспільством і науковими силами, ні конкретних дій.
Наш парламент із дуже дорогою майже півтисячною армією обранців, які так багато і так натхненно людям роздавали щедрі обіцянки на недавніх виборах, ось уже рік практично не працює. Такого історія парламентаризму, напевно, не знає. Ганебна безплідна коаліціада, запекла боротьба проти чергових дострокових виборів перейшла у таку ж безцільну і глупу спікеріаду. Депутати ніби спеціально винаходили привід повоювати з вітряками, повправлятися в обмиванні брудом один одного, аби не займатися конкретним ділом, але створити видимість боротьби за справедливу справу. А криза нехай почекає.
І ось, нарешті, після того, як стільки часу товкли воду в ступі, спромоглися на вибори спікера - Володимира Литвина. Той, подякувавши за довір'я, на радощах оголосив про створення коаліції. А коаліції, виявляється, нема. Бо один з її учасників - НУНС - запротестував: їх фракція рішення про входження в коаліцію не приймала, угоди не підписувала. Та й голосів для більшості у коаліції бракує. Коаліціада продовжується?
А наша доблесна прем'єрка Юлія Тимошенко, котра так багато брала на себе і на яку було у нас стільки райдужних сподівань, до самого останнього моменту затято не помічала наближення кризи, а коли вона накрила мокрим рядном, розгубилася, почала проявляти не властиву їй нерішучість і суперечливість. Її можна зрозуміти: різко переорієнтуватись із переможних реляцій про великі досягнення, про отих тридцять мільярдів, відвойованих у контрабандистів, які раптом невідомо де поділися, дуже важко. Як і з дещо прямолінійної, не завжди продуманої війни із клятою інфляцією, яка висіла дамокловим мечем над її репутацією і, врешті, виявилася все тою ж війною з вітряками.
В результаті і цьогорічний бюджет дивним чином розчинився у болоті політичних суперечок, і на бюджет наступного кризового року чи бодай на визначення основних макроекономічних показників уряд все ніяк не спроможеться. А спробуй тут щось визнач, коли то неприборкана інфляція заплутує, то наша прославлена гривня пішла гуляти і викидати такі колінця, як легковажна жінка, то наш сусід астрономічними цінами за газ залякує...
Ну, а наш гарант Конституції, наш глава держави і головнокомандуючий разом зі своєю потужною управлінською ланкою - Секретаріатом, РНБО, зрештою, Службою безпеки - це взагалі своєрідна, непрогнозована, глибоко втаємничена сфера. Що в ній вариться, які комбінації на політичній шахівниці вигадуються, які цілі ставляться і яка їх ціна для суспільства - одному Аллаху відомо. Але у чому ми не раз пересвідчувались достеменно - це, що Віктор Ющенко вправно вміє стояти-балансувати над сутичками, бути стратегом, спостерігаючи бій збоку. Він усе знає, всім може дати пораду, як, між іншим, і прочухана, виставивши будь-кого в ролі непрофесіонала і бездари... От тільки взятися за справу і її вирішити, взяти на себе відповідальність і показати всім, як треба по-сучасному, не на словах, а на ділі "рулити" державою - з цим у нашого шановного Віктора Андрійовича якось не складається.
Вже набили оскомину його постійні письмові й усні нотації та вказівки своєму уряду. І це в той час, як у його руках вся владна вертикаль, до якої він вперто, всупереч Конституції, не допускає ні прем'єра, ні уряд. А те, як Президент спокійно, з позиції цілковитого невтручання спостерігає за спекулятивною вакханалією навколо курсу гривні, для багатьох залишається загадкою, яка і дивує, і шокує. Як може дозволити собі таке в минулому визнаний банкір, в розпорядженні якого тепер усі важелі впливу на Національний банк?
Адже всім відомо, хто і як нажився на "стрибаючому" курсі, хто підірвав банківську систему і нашу грошову одиницю на самому початку кризи. Тепер це нічим не можна компенсувати. І при цьому знаходяться безсоромні "фахівці"-фінансисти, які цинічно звинувачують людей, що побігли до банків міняти гривні на долари. Ніби в тих людей були мішки грошей. Краще б поцікавилися, скільки дармової валюти і на чиїх рахунках осіло в офшорах?
І ось маємо те, що маємо. У цивілізованих країнах усі зусилля і всі уми державних мужів і національних еліт кинуті на пошук ефективних методів протидії кризовим явищам - чого варта тільки поїздка лідерів самозакоханого Заходу за досвідом у "патріархальний" Китай, а наші достойники ніяк не вгамуються, гарячі дискусії і політичні шоу тривають. Політики усе не можуть один одному довести, хто з них розумніший, справедливіший, більш український, а держава тим часом тупцює на місці, прогресивні технологічні, інформаційні й організаційні зміни, які відбуваються в усьому цивілізованому світі, обходять її стороною, пекучі проблеми все нагромаджуються і нагромаджуються. Мені не йдуть із пам'яті болючі слова, сказані крізь сльози народною артисткою Ніною Матвієнко на одній із недавніх передач Савіка Шустера:
- Я не могла дивитися на те все, що твориться в цьому залі. Що ви робите? Це не "Свобода слова", а якийсь картярський дім, де на кону доля людей і України. Страшно і боляче стає.
У нас на політичних шоу змагаються не в тому, хто внесе кращі пропозиції для розбудови держави, подолання кризових явищ, попередження безробіття, соціального захисту людей, а в тому, хто дошкульніше "дістане" свого опонента. Ніхто своєї вини у тих негараздах, що маємо, звичайно, не визнає, а прагне її перекласти на когось, знайти стрілочників. А за всією тією мішурою, злегка прикритою патріотичними лозунгами,- власний гонор, претензії на лідерство і владу. Не можна не погодитися зі словами директора економічних програм Центру Разумкова Василем Юрчишиним:
- Я не вірю, що криза хвилює наших політиків більше, ніж їх амбіції і власне благополуччя. Тому головне, щоб вони ще більше не нашкодили.
 Вони й справді вже немало нашкодили. Всі світові експерти дружно віддають Україні останнє місце по здатності протистояти кризі. Страшно стає, коли чуєш, що в нас не тільки нема ніякого запасу економічної і фінансової міцності, ми кругом у боргах, як у реп'яхах.
Мільярдні борги за газ. Десятки мільярдів негативного зовнішньоторговельного балансу. На грані банкрутства ряд наших крупних банків. Кредитні портфелі наглухо закриті. Свою руйнівну справу робить раптовий обвал гривні. За три останніх місяці вона знецінилась на 37,8 відсотка. Щось подібне сталося лише із ісландською кроною, і ця країна визнала себе банкротом. А наш Президент-банкір заспокійливо заявляє: "У нас нема економічних підстав для такої девальвації гривні". А де ж конкретні дії глави держави, чому ніби нема винних у безсоромній валютній спекуляції?
На цьому дуже невтішному фоні дивною виглядає дитяча радість з приводу виділення нам Міжнародним валютним фондом багатомільярдної позички. Ура! Ми, мовляв, врятовані. Спіть, люди, спокійно. А Президент нам популярно роз'яснив, що важливі не самі гроші, а психологічна впевненість, яку вони вселяють. Це, здається, щось зовсім нове у "фінансовій психології" і в господарюванні взагалі. Досі я був переконаний, що впевненою людина почуває себе тоді, коли у кишені є гроші. Причому власні, а не позичені.
І ось МВФ переказав Україні для психологічної впевненості перший транш - чотири з половиною мільярди доларів. Де вони? Як послужили у важкий час державі і людям? Не тільки ми, а й члени ради Нацбанку цього не знають, все, як завжди, під покровом таємності. Велася мова про необхідність підтримання банківської сфери, а злі язики опозиції твердять, що пішли вони для "підтримки" олігархів. У кінцевому підсумку, мабуть, так воно і є. Ці мільярди за лічені дні "з'їла" поспішна конвертація у долари гривень, які знецінювалися. Такою можливістю, звичайно ж, скористалися багатії - для них ніби спеціально була створена така можливість. А бідак так і залишився зі своїми зовсім охлялими гривнями.
Олігархи, яких ми допустили до влади, у своїй ненаситній жадобі, здається, забули про все земне і Боже - про країну, яка дала їм славу та багатства, про совість і честь, залишився один лиш цинічний інстинкт - будь-що врятувати нажите на людській біді добро, свій нечистий і нечесний бізнес. А найнята ними державна чиновницька машина їх турботливо обслуговує. Цими днями ми стали свідками ще одного державного фінансового шахрайства. У минулу п'ятницю Національний банк зняв заборону на доступ до депозитів, а вже в суботу знов був введений мораторій. І голова Нацбанку Стельмах пригрозив суворими санкціями за його порушення. Поінформовані експерти розцінили цю примітивно розіграну комедію однозначно: для того, щоб услужити потрібним людям, фінансове віконечко відкрили і відразу його наглухо закрили.
У тих країнах, де влада відповідальна, де не на словах, а на ділі дбають про людей, зважаючи на кризу, впроваджують суворий режим економії, створюють стабілізаційний фонд, вживають всіх можливих заходів для захисту державних фінансів. І найвищі державні чиновники показують приклад економії і скромності у витратах, відмовляються від привілеїв і навіть зарплат. А у нас і біда нічому не вчить. Дерибан на всіх щаблях влади продовжується, ділки всіх мастей заповзятливо гребуть під себе, заганяючи країну в безвихідь.
Для людського ока створили стабілізаційний фонд, але без грошей. Він має наповнюватися за рахунок... приватизації і продажу державних цінних паперів. Але всі добре знають, що в умовах кризи на ці джерела розраховувати марно. Кого ж дурять і на що розраховують наші керівні мужі, наші депутати? На безкарність, на те, що наші люди все витерплять?
З болем у душі спостерігаючи всю цю безглузду веремію, люди спантеличено запитують: то від чого нам рятуватися - від кризи чи від влади? І їх можна зрозуміти - адже мало того, що влада проявляє пасивність і безпорадність у цей трудний час, вона своїми непродуманими, а часом злочинними діями, а ще більше безвідповідальністю ускладнює ситуацію, дає можливість ненаситним олігархам і далі розкрадати державу, обезкровлюючи її до краю. Новообраний спікер парламенту Володимир Литвин ще кілька днів тому доводив, що непрацюючий парламент вигідний Президенту і прем'єру. А багатьом із тих, хто дорвався до влади ради власного збагачення, очевидно, "вигідний" Президент, який займає позицію невтручання, читає високоморальні проповіді і дає можливість нечесним можновладцям дерибанити країну.
Чомусь у нас так повелося, що вся новітня історія незалежної України - це майже всуціль історія боротьби за владу, за гетьманську булаву. Історія, яка не принесла нам успіхів, дивідендів і шани, а обернулася величезними економічними і моральними втратами та ще й серйозними небезпеками для єдності суспільства та суверенітету країни. Претендентів на владу у нас завжди багато, а от вміння таланту, відданості нашій загальній справі у тих численних претендентів щораз виявляється у великому дефіциті. Дійшло до того, що зараз ми чуємо пропозиції із дуже високих кабінетів - чи не варто Україні у цей важкий період найняти закордонних антикризових менеджерів? Ось така логіка наших керманичів: влада, блага і всі почесті - нам, а розум купимо за кордоном. Звичайно ж, за великі кошти - хай народ платить.
Хоч на власних політиків і керівників у нас мала надія, думаю, що ми все ж обійдемося без забугорних спеців. Наші люди мудріші за політиків і звикли давати собі раду за будь-яких обставин, звикли спиратися на власні сили. Вони й зараз, у такий складний час, коли їхні обранці, по суті, "кинули" їх у вир кризової стихії, обурюються, кажуть їм те, на що вони заслуговують, але роблять свою одвічну справу ради своєї сім'ї і своєї країни. І, звичайно ж, вистоять - але якою ціною?
У своєму щоденному труді і постійних клопотах ми чомусь забуваємо, що не ми існуємо для влади, а вона для нас, нам належить її призначати і від неї вимагати. Тобто ми повинні мати свою народну владу, а не дозволяти політичним шустрякам створювати владу для себе.
Автор - заслужений журналіст України.
http://www.volyn.com.ua/?rub=32&article=0&arch=

КЛЮЧІ - ЩАСЛИВИМ НОВОСЕЛАМ
Максим Царенко, "Вінниччина", 09.12.2008
Днями Вінницьку область з одноденною робочою поїздкою відвідав Міністр оборони України Юрій Єхануров.

 Прибувши опівдні на аеродром "Гавришівка", де його зустріли голова обласної державної адміністрації Олександр Домбровський, голова обласної ради Григорій Заболотний, Вінницький міський голова Володимир Гройсман та командувач Повітряних сил Збройних сил України генерал-полковник Іван Руснак, очільник оборонного відомства оглянув розгорнутий в рамках навчання польовий мобільний шпиталь, розташований прямо на льотному полі. Юрій Єхануров дав високу оцінку як рівню фахової підготовки військових медиків, так і практичним результатам їхньої діяльності.
Наступним пунктом програми перебування Міністра оборони України став щойно зданий в експлуатацію 96-квартирний будинок по провулку Чехова, де отримали житло військовослужбовці Вінницького гарнізону. Ключі від нових квартир щасливим новоселам вручили особисто Юрій Єхануров, Олександр Домбровський, Григорій Заболотний, Володимир Гройсман та Іван Руснак.
Кульмінацією стало підписання угоди про співробітництво між Міністерством оборони України, обласною державною адміністрацією та обласною радою, яка передбачає кілька напрямків стратегічного партнерства. Зокрема, найближчим часом оборонному відомству буде передано земельну ділянку площею близько двадцяти гектарів в районі Немирівського шосе - незабаром там має зрости мікрорайон "Східний", де отримають житло понад п'ять тисяч військовослужбовців Вінницького гарнізону та ветеранів військової служби. Натомість оборонне відомство передасть до комунальної власності аналогічні площі в межах міста, де нині розташовані військові частини та установи. Крім того, угода передбачає прискорення процесу утилізації боєприпасів, накопичених на Калинівському арсеналі, та компонентів ракетного палива, зосереджених у Сальнику. "Позитивний досвід співпраці вже є, - зауважив Олександр Домбровський. - Так, вдалося повністю вивезти  тисячі тонн авіабомб, складованих поблизу села Людавка Жмеринського району".
Наприкінці церемонії підписання партнерської угоди Юрій Єхануров вручив Олександру Домбровському відзнаку Міністерства оборони "Знак пошани", якою відзначено внесок голови облдержадміністрації у вирішення соціальних проблем військовослужбовців.

"МЁРТВЫЙ" СЕЗОН
Мила Ермолаева, "Крымская правда", 10.12.2008
Министерство культуры и туризма Украины решило, что российские туристы Крыму не нужны.

 Каждый житель автономии, особенно прибрежной полосы, знает, что российский турист ни в какое сравнение не идёт с украинским или из дальнего зарубежья. Россияне отдыхают, как говорится, на широкую ногу, в отличие от украинцев, которые на отдых в Крым везут с собой даже картошку, чтобы не покупать дорогую местную. Нынешним летом российский турист, наконец, начал возвращаться в Крым, после того как несколько лет кряду обходил полуостров стороной. Но украинские власти делают всё возможное, чтобы навсегда отвадить щедрого клиента от Крымского полуострова.
По информации Симферопольского погранотряда, минувшим летом количество посетивших Крым туристов из России увеличилось на сорок три процента по сравнению с 2007 годом. Кроме них отдыхать в Крыму предпочитают жители Казахстана, Узбекистана, Прибалтики и других стран СНГ. Из дальнего зарубежья Крым приглянулся жителям Великобритании, но иностранцы занимают только третью часть от общего числа отдыхающих, остальные семьдесят процентов - украинцы. Казалось бы, эти цифры подсказывают, что именно на иностранный контингент стоит ориентироваться, предоставлять возможность приобретения путёвок, завязывать туристические контакты.
Но только не с точки зрения украинской власти. В числе прочих антикризисных мер, о "гениальности" которых уже не раз жёстко высказывались эксперты, Кабмин запретил местным властям в течение следующего года любые зарубежные командировки за бюджетные средства. Это значит, говорит министр курортов и туризма Крыма Владимир Савельев, что делегациям городов и районов не удастся принять участие ни в одной туристической ярмарке за пределами Украины. Куда сможет отправиться Министерство курортов и туризма Крыма, вообще неизвестно, ведь вёрсткой государственного бюджета-2009 никто не занимается. Что уж говорить о крымском, который принимают только после утверждения главного финансового документа страны украинским парламентом.
Правда, уже определено, в каких туристических ярмарках будет принимать участие Министерство культуры и туризма Украины, но при формировании их перечня ни одно из предложений Крыма не учтено.
"Из-за кризиса мы убрали из плана министерства все "дальние" ярмарки, осознавая, что мы их просто не потянем. Мы включили в план Санкт-Петербург, Москву, Новосибирск, Иркутск, Екатеринбург, Минск, Ригу, Алма-Ату, Ташкент", - сообщил министр. Однако Киев не поддержал инициативу автономии. "Когда мы предложили Минкурортов Украины поучаствовать в крупных российских ярмарках, из всех ярмарок, которые включило министерство в свой план, нет вообще ни одной российской! Торонто, Лондон, Берлин, Чикаго, что-то ещё. А где же Россия? Команда поступила - Россию не включать", - возмущается Владимир Савельев.
Министерство курортов АРК и крымские туроператоры такую политику государственных чиновников считают антикрымской, хотя правильнее было бы назвать её антигосударственной. Не участвуя в ярмарках, Крым лишится возможности представить и продать в страны бывшего СССР свои турпродукты, а значит, не сможет увеличить поток туристов из этих стран. Напомним, почти половина бюджета республики формируется за счёт поступлений от деятельности курортно-рекреационной сферы. За чьи средства придётся жить автономии, если казна окажется полупустой?
Что это, злой умысел и очередная попытка лишить автономию экономической самостоятельности или непрофессионализм, граничащий с глупостью? Похоже, и то и другое, плюс патологическая зависть и ненависть к сильному соседу. Кому от такой политики будет хуже, гадать нет нужды.
Курортно-рекреационная отрасль Крыма рискует остаться без клиентов и провалить сезон-2009. Туроператоры признают, что стоимость путёвок в лечебно-оздоровительные и гостинично-отельные учреждения автономии несоизмерима с качеством оказываемых услуг. При этом их руководители навязывают туроператорам, в том числе и зарубежным, "жёсткую" схему, которая требует полной предоплаты стоимости путёвок. "Плохой сезон, нефтяное пятно, антиреклама или просто пошло снижение продаж, туристы не заехали в полном объёме - виноват туроператор, - говорит Людмила Бабий, директор турфирмы "Генуя - тур". - Многие наши базы, особенно ведомственные, правил игры на туристическом рынке не понимают и в кризисных условиях отпугнут туристов". Не случайно российские туроператоры уже обратились к крымским коллегам с просьбой пересмотреть условия сотрудничества, ведь в кризисной ситуации выживать приходится всем.
Пересмотреть их руководители крымских рекреационных учреждений смогут только после Нового года, когда осознают весь масштаб кризиса. По словам директора туристической фирмы "Ласпи" Елены Баженовой, ещё в сентябре можно было говорить, что объёмы продаж на межсезонье остаются прежними, но уже в ноябре продажи новогодних туров сократились на 15-30%. "Мы можем надеяться лишь на то, что путёвки в Крым будут продаваться после того, как будут проданы зарубежные туры, но и здесь резкое снижение продаж, - говорит она. - Во всём мире принимаются меры для предотвращения проблем в отрасли. Например, после того как на Лондонской туристической выставке международные отельеры заявили о снижении цен в два раза в известных сетевых отелях, Россия снизила для своей туристической сферы налог на прибыль, Великобритания - налог на добавленную стоимость".
Украинские власти же, наоборот, не только ничего не делают для спасения туристической отрасли, но и "топят" её бестолковым регулированием. Поэтому, по словам директора компании "Кандагар-тур" Бориса Зелинского, туроператоры вынуждены бить тревогу. "Все отрасли, в том числе и туристическая, брошены на произвол судьбы. А спасение утопающих, как известно, - дело рук самих утопающих. Вот и пытаемся решить проблемы на уровне договоров между туроператорами и базами размещения. Возможно, это позволит минимизировать потери будущего сезона", - говорит он.
Спасение возможно в установлении реальных цен на отдых в Крыму. Для того, чтобы минимизировать потери от падения продаж в следующем сезоне, крымские санатории, пансионаты, гостиницы должны снизить стоимость услуг. Отдых в деревянных "избушках" без удобств, построенных ещё в советские времена, не должен стоить столько же, сколько в пятизвездочном отеле в Турции. Крымчане привыкли "косить" в сезон по максимуму, не обращая внимания на экономику и понятия не имея, что такое менеджмент. Кризис научит их этим понятиям, и выжить сможет лишь тот, у кого этот самый менеджмент окажется эффективным, ведь в следующем году борьба за клиентов между курортами черноморского региона особенно обострится. "Турция, Болгария, Краснодарский край, Абхазия очень активно и успешно защищают свои интересы. Их курорты имеют поддержку в лице местной и центральной властей, которые тратят огромные средства на рекламу курортов, снижают для них налоговое бремя. На Украине этого нет и не предвидится", - констатирует Зелинский. При этом государство упорно не желает признавать, что туроператоры - это те же экспортёры, которые обеспечивают в страну приток валюты, столь необходимый для достижения положительного внешнеторгового сальдо - основы финансовой стабильности. "По крайней мере пятьдесят процентов своего товара мы отправляем на экспорт, - говорит Елена Баженова. - Страна нуждается в валюте, но как она поддерживает экспортёров? Да никак - диктует более жёсткие условия и организует больше проверок".
Экономический кризис и отсутствие системной политики государства в сфере туризма могут привести к тому, что курортный сезон-2009 в Крыму будет провальным. Поскольку речь идёт о бюджетообразующей отрасли, снижение доходов от туризма негативно скажется на экономической ситуации в автономии, ударит по карману не только тех крымчан, кто "кормится" за счёт туристов, но и всех её жителей.
http://www.kp.crimea.ua/news_details.php?news_type_id=1&news_id=5285

ДІТИ - НАЙЦІННІШЕ БАГАТСТВО
Тетяна Гаюн, "Вісті Придніпров'я", 11.12.2008, Дніпропетровська обл.
Міністр України у справах сім'ї, молоді та спорту Юрій Павленко 9 грудня здійснив у Дніпропетровську кілька рейдів у місцях найбільшого скупчення безпритульних дітей.

 Цим міністр хотів звернути увагу голів облдержадміністрацій країни, міських голів щодо їхньої особистої відповідальності за долю кожної дитини, за подолання дитячої безпритульності й бездоглядності. Про це Юрій Павленко заявив під час брифінгу в облдержадміністрації
На Дніпропетровщині практично не лишилось безпритульних дітей
"Цим рейдом ми хотіли звернутися і до всіх громадян та жителів міст, щоб вони не проходили повз дітей, які потребують допомоги дорослих. Бо тільки злагоджена дія місцевої влади разом із громадою конкретного населеного пункту, яка небайдужа до долі дитини, дає можливість у повній мірі подолати дитячу безпритульність", - підкреслив Юрій Павленко.
Посилити активність органів влади з цього питання саме зараз міністр наказав ще й у зв'язку із настанням зимового періоду та з фінансовою кризою в сім'ях.
Також цього дня міністр разом із губернатором Віктором Бондарем відвідали соціальні об'єкти, в яких перебувають та які опікуються безпритульними дітьми. Вони побували у притулках "Росток" та "Надія", відвідали центр соціально-психологічної реабілітації дітей, створений міською владою Дніпропетровська, ознайомились із фінансуванням цих закладів, з умовами проживання дітей.
Юрій Павленко відзначив позитивну тенденцію щодо зменшення кількості безпритульних дітей. "Якщо раніше в притулках Дніпропетровщини було 80% дітей, вилучених з вулиці, а 20% дітей - з кризових сімей, то сьогодні 87% малечі в притулках - діти, які вилучені з сімей ще до того моменту, як вони втекли з родини. І лише 10% - діти з вулиці. Це означає, що робота служб у справах дітей, соціальних служб інших підрозділів у структурі місцевих органів виконавчої влади, які відповідальні за влаштування дитини, за її реабілітацію, соціалізацію та повернення до суспільства стала значно ефективнішою", - зазначив Юрій Павленко.
Міністр окремо відзначив роботу облдержадміністрації, міської влади, служби у справах дітей ОДА, які, за його словами, насправді забезпечують одну з найкращих динамік по відношенню до інших територій України. В той же день Юрій Павленко, у супроводі Віктора Бондаря, побував на заводі спортивних тренажерів "VASIL". Компанія працює вже 19 років. За цей час її спеціалісти розробили понад 300 видів тренажерів та оснастили ними 3,5 тис. спортивних залів. Міністр ознайомився з новими видами продукції підприємства.
Аеропорт можуть приватизувати
Торкнулися цього дня і проблемних питань, що стосуються підготовки Дніпропетровська до Євро-2012, зокрема підготовки аеропорту. Юрій Павленко підтримує звернення губернатора до Ради національної безпеки України (РНБОУ) щодо скасування рішення стосовно заборони приватизації аеропорту. За словами Віктора Бондаря, зараз є потенційний інвестор, який готовий повністю фінансувати будівництво нового терміналу, реконструкцію злітно-посадкових смуг, аеродромних територій, будівництво готелю. Він готовий до відкритої процедури аукціону та готовий вкладати кошти в державну інфраструктуру навколо території аеропорту.
"На жаль, рішення щодо заборони приватизації не скасоване, воно знаходиться між трьома відомствами: РНБОУ, Фондом держмайна та Кабміном. Тому я ще раз звертаюсь з проханням переглянути це питання і дати нам, як місцевій владі, можливість для проведення аукціону і передачі новому власникові об'єкта для подальшого переобладнання", - додав Віктор Бондар.
За словами Юрія Павленка, міністерство із свого боку повністю підтримує позицію обласної влади щодо необхідності проведення конкурсу та визначення інвестора з реконструкції аеропорту та будівництва нового терміналу.
http://www.vesti.dp.ua/articles/show/number/990/title/02_02.htm

РЕГІОНАЛЬНА ВЛАДА

ЗАМІСТЬ ДОСТУПНОГО СУДУ - "ВЕЛИКИЙ ЛАБІРИНТ"
Олександр Нагорний, "Волинь", 11.12.2008
Про єдність судової системи, доступ кожної людини до правосуддя, роль голови суду, корупційні прояви в судах та про інші правові проблеми веде мову голова апеляційного суду  Волинської області Петро Філюк.

 В останні роки кожен політик, особливо з тих, які виступають в ролі "спікерів" у телешоу, гаряче розповідає про необхідність судової реформи, щоправда, не говорить, яка ж повинна бути ця система. Уже обговорювався в першому читанні у Верховній Раді законопроект "Про судоустрій України", який підготувала Національна комісія з реформування судової системи, до речі, без участі суддів. Недавно відбувся черговий з'їзд суддів України, на якому виступав Президент, який, зокрема, сказав, що судова система внаслідок певних реформ стала складнішою, процедурно заформалізованою, розбалансованою, малодоступною, непрогнозованою. То чому виникла така критична ситуація?
-Мета нинішніх реформаторів - політична і полягає в тому, щоб знайти спосіб, як управляти судами і при цьому ніхто не думає про людину, - говорить Петро Тодосьович. - І суспільству, і суддям потрібна доступна, чітка, зрозуміла, єдина судова система із спрощеними процедурами. Досить сказати, що в законопроекті про зміни до судоустрою пропонується п'ятнадцять видів судів і навіть я не можу розібратися, як вони взаємодіятимуть. Уже фактично існують три судові системи - загальних, господарських, адміністративних судів і відповідно є три вищі суди. Але ще ж пропонують створити дільничні суди, окружні кримінальні, окружні цивільні... Тоді, може, й земельні суди варто ввести, враховуючи наші кричущі проблеми? Створюється система, коли не можна буде добитися остаточного судового рішення у певному спорі або їх буде декілька. Роль Верховного суду України нівелюється, він не матиме впливу на забезпечення єдності судової практики тощо.
Така судова система уже призвела до плутанини, коли один і той же позов можна буде розглядати за різними процедурами в кількох судах.
А ще в зв'язку із складністю системи виникає і питання строків вирішення справ та проблема доступу громадян до судів.
 Наскільки мені відомо, в апеляційних адміністративних судах справи розглядаються за апеляцією в межах року, а у Вищому адміністративному - і до двох років. Зауважу, що в апеляційному суді області - один місяць. До речі, зовсім недавно Указом Президента новий адміністративний апеляційний суд створений в Житомирі (раніше у Львові). Уявіть собі, як добиратися любешівському скаржнику в суд за п'ятсот кілометрів. Розбалансована судова система дає підстави по-різному трактувати законодавство, що може призвести до зловживань. Якщо в обласному центрі може бути до десятка різних видів судів, то як простій людині в них розібратися
- Але пригадується, як у Верховному суді накопичилися гори справ, які треба було б переглядати протягом багатьох років. І їх передали в апеляційні суди областей. То, може, створення нових структур розвантажить Верховний суд для розгляду справді складних справ, за винятковими обставинами?
- Суд повинен бути доступний громадянам, а реформатори його віддаляють. Я дотримуюся думки, що справи повинні вирішуватися в основному на рівні області. Нехай працюють різні судові палати в апеляційних судах обласних центрів, повторюсь, навіть земельна, але в єдиній системі.
А ще обов'язково повинен існувати реальний механізм впливу на явно незаконне рішення. Наприклад, зараз найбільш поширеними в судах є справи про визнання права власності на самочинне будівництво, визнання права на землю, щодо якої існує заборона. За рішеннями судів така земля продається гектарами. Про існування цієї проблеми знають усі - і Президент, і голова Верховного суду, і голова апеляційного суду. Але будь-якого механізму стосовно оперативного реагування немає. Поки Верховний суд скасує незаконне рішення через десятки місяців, а то й кілька років, то на тій землі вкоріняться палаци.
Тим самим ми сприяємо корупції. Це деморалізує чесних суддів, втрачається довіра людей до суду. І я як голова апеляційного суду області нічого не можу зробити - немає навіть повноважень для того, щоб відсторонити тимчасово суддю від виконання посадових обов'язків. Таких повноважень не має навіть голова Верховного суду.
Вважаю, що потрібно відновити механізм нагляду, розширити повноваження президії апеляційного суду. За поданням голови, прокурора, вмотивованою скаргою будь-кого можна буде колегіально і оперативно переглядати явно незаконні рішення. І це не зашкодить ніяким європейським стандартам. Такі повноваження і нагляд є в Білорусі та Росії. Я вніс пропозицію від учасників з'їзду суддів про надання президії апеляційного суду права перегляду явно незаконних рішень, які не оскаржувалися. На жаль, пропозицію не підтримали.
- Петре Тодосьовичу, схоже, після цього повідомлення мені вже не варто запитувати,    чи є корупція в судах...
- Не ви перші звертаєтесь до мене з цим питанням. Здається, у вашій газеті юрист і народний депутат України сказав, що в корумпованому суспільстві не може не бути корумпованих судів. Система не застрахована від випадкових людей. Тому я й кажу: судова система некерована, дайте повноваження голові суду, а разом з тим хай посилиться його відповідальність. Адже скарги на суддів з вищих владних органів направляють голові апеляційного суду. Я був ініціатором звільнення судді Ківерцівського районного суду Галини Лободи. З часу мого подання про її звільнення до появи Указу Президента минуло майже два роки. Напевно, такої тяганини не повинно бути. Але не можна так чинити, як Президент по відношенню до окружного суду в Києві. Президенту не сподобалося рішення судді і він ліквідував суд. Згідно з чинним законодавством Президент за законом може лише утворювати суди, а не ліквідовувати. А процедура, можливо, й недосконала, притягнення суддів до відповідальності є.
- На початку січня 2008 року у всіх ЗМІ пройшла інформація про зловживання посадовим становищем горохівськими суддями. Що ви можете сказати з цього приводу, де той "віз" зараз?
- Спочатку хотів би нагадати положення статті 62 Конституції України про те, що "особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку". Це стосується усіх громадян України, у тому числі і суддів.
У випадку з горохівськими суддями ще не було з'ясовано фактичних обставин справи, а інформація уже пройшла у всіх ЗМІ.
Термін досудового слідства - 2 місяці. Однак уже пройшов рік, а результату немає, рішення у справі не прийнято і досі. Тому всі питання до слідства, яке надало таку інформацію.
Хотів би зауважити, що такі випадки непоодинокі, коли подія ще не відбулася, а інформація та коментарі посадових осіб правоохоронних органів уже з'явилися у ЗМІ. Особливо, коли йдеться про посадові злочини. Це не що інше, як створення видимості роботи.
Але проходять місяці, а справи в переважній більшості до суду не надходять. В таких випадках слід би було спочатку довести справу до логічного кінця і тоді показувати суспільству результат своєї роботи, а не створювати її видимість.
- Я так розумію, що у зв'язку із прийняттям нового закону про дорожній рух значно зменшилась кількість справ у місцевих судах стосовно порушників на дорогах.
- На перший погляд, навантаження на суди зменшиться. Але це не так. Оскільки постанови працівників ДАІ будуть масово оскаржуватись до тих же місцевих загальних судів. І оскаржуватись будуть в порядку адміністративного судочинства.
Навантаження не тільки не зменшиться, а ще й ускладниться категорія справ. І до того ж людині ще треба буде наймати адвоката для того, щоб правильно оформити скаргу, а це теж солідні витрати.
- Кажуть, в США більшість цивільних спорів закінчуються укладанням мирових угод. Чому у нас це не практикується?
- Там надто дорого обходиться звернення в суд. До того ж у наших людей не той менталітет. Коли йдеться, наприклад, про поділ майна, спадщину, то кожен хоче допекти родичу, щоб його було зверху. Мирові судді, присяжні, третейські суди -це для нас поки що нереально. Треба спочатку створити стабільну доступну громадянам судову систему, а не вигадувати, як казав один вчений, "великий лабіринт". Коли мені кажуть, що ось на Заході існують європейські стандарти судів, то я прошу їх показати. Адже в кожній країні - свій судоустрій.
Ми запозичили в Німеччині спеціалізовані адміністративні суди, але не врахували різний державний та адміністративно-територіальний устрій, ментальність, традиції. Чомусь не впроваджуємо німецький порядок, організацію, культуру виробництва. Ми навіть процедуру звукозапису довели до абсурду. Суддя повинен вийти в порожній зал і повідомити, що призначена така-то справа, але ніхто не з'явився. У нас заформалізована система, коли виносимо купу ухвал стосовно простих справ, складаємо "твори" замість одного речення.
- Чи можна "натиснути" на суддю, на що інколи вони скаржаться?
- Це все балачки, щоб виправдати недостойні вчинки. При нинішньому законодавчому забезпеченні на представника судової влади вплинути неможливо. Під виглядом тиску маскуються зовсім інші речі.
- Петре Тодосьовичу, і, нарешті, запитання від знайомих правників: чи правда, що ви йдете у Верховний суд України?
- Останнім часом такі запитання надходять не тільки від вас. Але звідки така інформація, мені не відомо. Я ніколи не планував собі посад.
http://www.volyn.com.ua/?rub=5&article=0&arch=

ВЛАСТЬ ДЕМОНСТРИРУЕТ СДЕРЖАННЫЙ ОПТИМИЗМ
Геннадий Рыбченков, "Украина-Центр", 11.12.2008, Кировоградская обл.
Губернатор Кировоградской области Василий Моцный и председатель Кировоградского облсовета Николай Сухомлин в интервью о перспективах Кировоградского края.

 Для начала о предстоящем для региона главном событии. Не о Новом годе, а о семидесятилетнем юбилее Кировоградщины, который приходится на 10 января наступающего 2009 года. После долгих раздумий принято решение не отмечать его конкретно 10 января.
- Мы консультировались с нашими коллегами-юбилярами из Запорожской и Сумской областей (три наших области образованы одним указом в один день). Они еще раньше нас постановили отмечать дату позже, к концу января, - говорит Николай Сухомлин. - На то есть несколько объективных причин. Во-первых, в начале января событие пройдет без всей образовательной сферы - в это время в школах каникулы, у студентов экзамены и зачеты. Не хотелось бы отмечать без них. Во-вторых, все понимают, что десятого января страна еще не работает. И на фоне новогодних праздников важное событие прошло бы незамеченным многими.
По предварительным данным, юбилейные торжества назначены на 30 января. Именно на этот день к нам уже приглашен Президент Украины.
Планов у областного руководства по дальнейшему развитию региона много. Оценив успешность культивирования у нас рапса, внедряется программа по производству биодизеля из него. Это даст возможность не зависеть в плане горючего даже от мировой конъюнктуры. А еще большие надежды Николай Сухомлин возлагает на кукурузу. У нас она дает хорошие урожаи, да вот есть проблемы со сбытом. Поэтому уже в серьезной работе программа по производству биоэтанола (его еще называют "зеленым бензином") из злака. В планах постройка двух заводов по переработке кукурузы на экологическое топливо. Располагаться они будут, скорее всего, в Долинском и Александрийском районах. Продиктовано это близостью железнодорожных узлов, чтобы потом топливо было удобнее отгружать дальше...
Глава Кировоградской государственной администрации Василий Моцный также основные надежды возлагает на сельское хозяйство и верит, что область следующий непростой год пройдет без больших потрясений.
- Несмотря на невысокие цены на урожай, большинство наших сельхозпроизводителей и представителей агробизнеса сейчас, как минимум, с теми же результатами, что и раньше. Потому что объемы большие. У многих есть серьезные переходные запасы на следующий год. Судя по имеющимся прогнозам специалистов, 2009 год также обещает быть успешным для аграриев. Поэтому сельское хозяйство, можно сказать, вытянет область.
Обязательно подтянется сельхозмашиностроение. Сельхозрынок таков, что не может остановиться и переждать год. Поэтому, я уверен, уже в феврале пойдут заказы на "Красную звезду" и другие заводы. Переработка сельхозпродукции, зависящая от этих факторов, тоже будет работать. Более того, по моему мнению, для переработчиков сырья, по сравнению со всеми другими отраслями, следующий год будет самым успешным.
А власть будет делать все для того, чтобы поддерживать стабильность. Это наша задача номер один на следующий год. Да, скорее всего, зарплата расти не будет. Главное, чтобы она оставалась не ниже достигнутого уровня и вовремя выплачивалась.
Цели и задачи, которые были поставлены нами на 2008 год, удалось реализовать по подавляющему большинству показателей. И рост производства, и рост доходов населения. Конечно, об этом можно говорить только в рамках первых девяти месяцев года, потом всеобщий кризис внес свои коррективы. Но сделано реально много. В какие еще годы в области открывали в месяц три новые школы? В производство пришли солидные инвестиции. Перечислять можно долго, но мы думаем о будущем.
На следующий год, повторюсь, у власти цель одна - удержать стабильной ситуацию. Это вполне реальная задача.
http://www.uc.kr.ua/fresh/4099/

ТОРГУН НЕ ЗАПЛАЧЕ
Мирослава Шершень, "Рівне вечірнє", 11.12.2008
Невдоволення секретарем Рівненської міськради Юрієм Торгуном не раз висловлювали депутати, особливо з фракції БЮТ. Тепер, з обранням нового міського голови, про це знову почали говорити.

 Голова фракції БЮТ Віталій Першогуба натякає: голова має право ініціювати заміну секретаря міськради, однак каже, що самі "бютівці" порушувати це питання не збираються.
Обережно поки що висловлюється з цього питання і новообраний міський голова Володимир Хомко:
- На найближчій сесії ніяких замін ініціювати не збираюся. Лише отримаю посвідчення міського голови і почну з цього дня працювати на посаді. Щодо можливих ініціатив фракцій і взагалі роботи з ними, то я готовий працювати з усіма політичними силами у міській раді й людьми, які дбатимуть про користь для міста.
Тим часом, виявляється, і голови фракцій поки що не збираються ініціювати це питання.
Голова фракції "Наша Україна" Сергій Васильчук:
- Можливість змінити секретаря міськради у нас і так є на кожній сесії, тож чекати для цього нового міського голову не потрібно. Взагалі таке питання нині не стоїть, тому навіть немає теми для обговорення.
Голова фракції Соціалістичної партії Володимир Воловодік:
- Ми ніколи не були ініціаторами заміни на посаді Юрія Торгуна, адже підтримали його, коли обирали секретаря міськради. Звісно, можливо, новообраний міський голова запропонує нову кандидатуру на цю посаду. Тоді зберемося фракцією і обговоримо це питання. Чи влаштовує нас нинішній секретар міськради? Поки що на це запитання не відповідатиму.
Голова фракції Партії регіонів Олексій Губанов:
- "Бютівці" про це постійно говорять. Але передумов для зняття Юрія Торгуна з посади не бачу. Хіба якщо він сам цього захоче. Нас влаштовує нинішній секретар міськради. Звісно, є конструктивна критика щодо його роботи, але це нормально. Адже ідеальних людей не буває.
Тому-то й спокійно реагує на такі кулуарні розмови й сам секретар міськради Юрій Торгун:
- Не чув про такі настрої серед депутатів, тому не думаю про це. Що робитиму, якщо все-таки захочуть мене замінити на посаді? Подякую. Ну не плакати ж чи чіплятися за крісло.
http://www.rivnepost.rv.ua/showarticle.php?art=019828

ХТО ШУКАЄ, ТОЙ ЗНАХОДИТЬ
Анатолій Поліщук, "Галичина", 11.12.2008, Івано-Франківська обл.
Одне з чільних завдань сільських рад - соціально-економічний розвиток територій - залишається наразі чи не найбільшою проблемою органів місцевого самоврядування.

 Її вирішення впирається у брак коштів. Адже сільради Тлумаччини, як і більшість самоврядних органів області, - дотаційні. Отож фінансів вистачає лише на елементарне виживання - забезпечення життєдіяльності установ, які перебувають на їхньому балансі.
Проте і в цій ситуації, як свідчить практика, можна домагатися неабияких зрушень. І чимало, якщо не все, залежить тут від сільського голови. Якщо це відповідальна людина і горить бажанням щось здійснити, то на тій території, громада якої доручила їй кермувати, пануватиме лише поступ. Я завше кажу, якщо війт постійно виходить на контакт із районною владою, ділиться ідеями, планами, то і гроші на реалізацію його намірів знайдуться. Якщо й не на всі задуми відразу, то на щось одне неодмінно. Отак поступово, але неухильно господарство будь-якої території можна успішно розвивати.
Приміром, результатами такої наполегливості сільських голів стало будівництво водогону в Петрові, ремонти будівель лікарської амбулаторії та Народного дому в Кутищах. Вірю, що так само реалізує свій задум і сільський голова Олеші Богдан Двояк, котрий, окрім того, що теж займається підведенням до села водогону, запалився й ідеєю організації комунгоспу. У цих та інших випадках спостерігається, сказати б, феномен спільного фінансування проектів. В одних ситуаціях війт спершу знаходить спонсорські чи інші гроші і коли самотужки щось розпочне, то гріх тоді не допомогти йому коштами з районного та обласного бюджетів. В інших - селу виділяють під якесь нагальне діло певні транші зі щойно названих скарбниць чи з якоїсь однієї з них і то вже слугує своєрідним стартовим капіталом, до якого голова залучає фінансування з додаткових джерел.
Або такий приклад. Цього року проект облаштування території села Гостева, який подала сільський голова Ганна Нащук, виграв грант на всеукраїнському конкурсі програм місцевого самоврядування. Отже, кошти на ту справу сільська громада одержить у тому числі і з Держбюджету. Словом, проблеми переважно у всіх тотожні. Але десь їх намагаються вирішити, і тоді ми йдемо таким керівникам назустріч. А десь миряться з тим, що є. І ми в жодному разі не нав'язуємо свою волю, хоча нерідко бачимо тамтешні негаразди. Все-таки ініціатива має йти знизу. Такі правила гри. Переконаний, ситуація була б іншою, якби змінити той принцип, за якого потоки фінансів спершу пливуть догори, а вже звідти дивляться, кому що виділити, а кому й не дати нічого. Тому на вищих рівнях порушуємо питання про вдосконалення законодавства, яке регламентує місцеве самоврядування.
Зокрема, потрібно внести зміни до Бюджетного кодексу з тим, аби, скажімо, податок на прибуток громадян як основний вид бюджетних надходжень "осідав" не за місцем праці, а за місцем реєстрації-проживання людей. Приміром, тисячі жителів Тлумаччини працюють у містах області, куди щодня чи щотижня доїжджають на роботу. Тому відрахування з їхніх зарплат перетікають до міських скарбівень. Тим часом у селі хто нині отримує зарплатню? Шкільні вчителі, наприклад. Але й їм нараховують її через централізовану бухгалтерію районного відділу освіти. Тож і в цьому разі відрахування з їхніх зарплат залишаються в місті. Те ж саме - і з податками, утриманими із завідувачів клубів, фельдшерів чи працівників сільських лікарських амбулаторій. Звідки тоді пересічне село, де не працюють ні фермер, ні агрофірма, ні переробне підприємство, матиме кошти? А якби змінити той порядок речей у країні так, як ми пропонуємо, то сільради акумулювали б кошти, і громади самі б вирішували, як ними розпорядитися. Принаймні знизу видніше, на що передусім потрібно витратити ті гроші, ніж згори... Місцеві ради отримали б нарешті відповідну фінансову основу для справдешнього самоврядування.
http://www.galychyna.if.ua/index.php?id=single&no_cache=1&tx_ttnews[tt_news]=3760&tx_ttnews[backPid]=24

ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА БЛОКИ

АНТИКРИЗОВІ ЗАХОДИ
Світлана Піскова, "Зоря Полтавщини", 10.12.2008
Голова обласної організації Єдиного Центру Андрій Баранов провів он-лайн-прес-конференцію, присвячену шляхам подолання економічної та політичної кризи, що склалася в державі.

 "Сьогодні, - зазначив він, - ми маємо дати собі відповідь на найважливіші запитання: які причини призвели до нинішньої складної ситуації? Що треба зробити, аби вивести країну з глибокої кризи?"
Охарактеризувавши стан справ у різних галузях життя держави, Андрій Баранов наголосив: "Як бачимо, парламентсько-президентська модель влади не виправдала себе. Її треба змінювати. А тому Єдиний Центр виступає за сильну президентську владу. Необхідно, щоб Президента і надалі обирав народ. Саме Президент зобов'язаний нести відповідальність перед людьми. А щоб він не зміг стати авторитарним правителем, або ще гірше - диктатором, ми повинні мати противагу - сильний парламент, який обирається за відкритими виборчими списками. Така система доцільна й на виборах до місцевих рад. Саме такий законопроект був внесений на розгляд парламенту народним депутатом України, головою Єдиного Центру Ігорем Крілем".
"Єдиний Центр вважає, що у Верховній Раді найближчим часом необхідно обрати спікера. Нова коаліція повинна взяти на себе відповідальність за стан справ у державі. А якщо цього не відбудеться, єдиним варіантом залишаються позачергові парламентські вибори", - підкреслив голова обласної організації Єдиного Центру, заступник голови облдержадміністрації Андрій Баранов.

ЕКОНОМІКА

ЧОМУ ЗНИКАЄ З ПРИЛАВКІВ "ПАВЛІВСЬКА ЙОДАНКА"?
Алла Лісова, "Волинь", 11.12.2008
ВАТ "Павлівський пивзавод" опинився на грані банкрутства.

 Це одне з двох найбільших підприємств Іваничівського району унікальне тим, що випускає напій з високими смаковими і корисними властивостями, відомий в усіх куточках України. Припали багатьом до смаку і павлівське "живе" пиво, і дитячі безалкогольні напої- їхня висока якість теж відзначена на багатьох столичних виставках, про що неодноразово повідомляла наша газета.
Буквально якихось кілька місяців тому довелось побувати на цьому пивзаводі. Тоді на зборах трудового колективу обговорювались плани розширення виробництва, підвищення продуктивності праці, складались плани щодо будівництва нового цеху, впровадження нової технології для продовження терміну стійкості пива. І в страшному сні павлівчани не могли уявити, що незадовго вони опиняться біля фінансової прірви.
- Майже сорок років займаю посаду керівника підприємства, але ніколи не почувався таким безпорадним, не був у такому, без перебільшення, економічному зашморгу, - ділився наболілим голова правління ВАТ "Павлівський пивоварний завод" Микола Пікута.- Найгірше те, що востаннє заплатили людям лише тридцять відсотків від суми вересневої зарплати. Хоч рахуємо кожну копійку, результат все гірший та гірший...
Перші ознаки економічної кризи павлівські пивовари відчули ще два місяці тому. Реалізація продукції почала падати до такої межі, що вперше за багато років зіткнулись з проблемою вчасної виплати заробітку працівникам, розрахунків за енергоносії, "гасіння" кредитів. Почали думати, на чому економити. Як вимушений крок -- змушені були перевести сто чоловік на неповний робочий день. Хоча, як не дивно тепер, це була пора, коли кризу в державі заперечували всі.
Другий непопулярний захід - довелось відмовитись від новацій. Так і залишилась на папері розроблена науковцями з Києва сучасна технологія, яка передбачала підвищення якості хмільного напою не за рахунок пастеризації, як це було досі, а шляхом застосування спеціальних фільтрувальних установок, що робило б продукт більш натуральним та корисним. Бо для цього необхідні чималі кошти, про які довелось забути.
На горло наступають банки, які вимагають вчасної сплати згідно з договірними умовами відсотків по кредитах.
- А де нам взяти ті гроші, - з обуренням каже Микола Пікута, - якщо реалізація продукції у порівнянні з відповідним періодом минулого року впала на 70 відсотків? І ця тенденція зберігається.
Павлівські пивовари не один рік на ринку і знають, що існує сезонний спад, який є прогнозованим. Але щоб до такої міри!.. Вплинула, звичайно, і зміна умов розрахунків. Раніше павлівчани могли дозволити відтермінування розрахунків за відвантажену продукцію до двадцять одного дня. А зараз перестали так чинити, бо за цей період багато яких платежів доводиться здійснювати. На час нашої розмови на столі у Миколи Пікути лежало письмове попередження від енергетиків про відключення енергопостачання у разі, якщо не будуть перераховані гроші авансом. Зарплату нічим видати, а податки змушений перераховувати - інакше зі штрафів не виборсаєшся. Заборгував пивзавод чехам за йодовий концентрат, одна партія якого (вистачає на один- два місяці- А.Л.) коштує 80-85 тисяч гривень у переводі з євро.
- То невже наші можновладці не знають ситуації? Складається враження, що вони зацікавлені в загибелі підприємств малого і середнього бізнесу,- не стримував емоцій Микола Семенович.- Я є членом БЮТу, але не можу спокійно слухати хвалебні оди про те, що в нас високі успіхи. А хто їх бачить?
З болем виклав свою позицію на нещодавній нараді в Іваничах за участю голови облдержадміністрації Миколи Романюка. Насамперед просив під час зустрічі в Президента звернути увагу на стосунки з банками. Якщо вже кошти Міжнародного валютного фонду передбачені на стабілізацію банківської системи, то можна, зважаючи на цю злополучну кризу, зобов'язати їх не застосовувати до кредитоотримувачів жорстких санкцій. Адже не сьогодні- завтра, коли не буде чим "гасити" кредиту, про відтермінування якого ніхто й слухати не хоче, такі підприємства, як Павлівський пивзавод, підуть "з молотка". При тому, вартість застави- цехи, устаткування - втричі більша від суми кредиту.
Як не прикро, керівника павлівських пивоварів не втішили і в столичній структурі "Укрпиво", де бідкались, що в режимі неповного робочого дня працює чимало підприємств цієї галузі. А такої парадоксальної ситуації, коли, ймовірно, доведеться просто- напросто вилити в яму десять тонн зіпсутого пива, не було вже давно. Мовляв, хто ж його вип'є, якщо люди не мають за що продуктів купити. Справді, люди з криниці воду п'ють, а не "Йоданку".
- Досить штучно зображати благополуччя і займатися популізмом,- додав Микола Пікута. - Пора називати речі своїми іменами, бо це найгірша ситуація для виробників за тривалий останній період.
Знаючи, що Павлівський пивзавод взяв в оренду землю для вирощування пивоварного ячменю, запитала про те, як вдалося завершити господарський рік на ній. Відчула, що зачепила ще одне болюче місце.
- З чотирьохсот тонн прекрасного зерна довелось більшість продати за такою ціною, що стало для мене різанням по живому, - продовжив Микола Пікута. - Посудіть самі. Від безвиході на ті ж злополучні банківські кредити за тонну прекрасної добірної пшениці і ячменю взяв всього-на-всього по 700 гривень, у той час, як самі викладали за ячмінь навесні по 1600. Як кажуть, без коментарів. Із 200 гектарів землі змогли виорати під зяб лише 120.
Найбільше голова правління переживає за те, що коли не вкладеться у графік перерахунків платежів у банк, виникне загроза того, що завод може зупинитись. Після того послідує процес опису майна- і доля його не відома.
- Нам не дотягнутись до таких пивних "монстрів", як "Сармат", "Оболонь", "Рогань"і інші, в яких надзвичайно солідний капітал і вони хазяйнують на ринку. Що ми скажемо своїм людям, які нам повірили й продали свої акції з надією, що матимуть стабільну роботу і зарплату?- риторично запитував Микола Семенович.
Біль і розпач досвідченого керівника наводили на сумні висновки. Чому наші керманичі, говорячи з високих трибун про необхідність антикризових заходів і порятунок національної економіки, не роблять ніяких конкретних кроків для цього?
http://www.volyn.com.ua/?rub=2&article=0&arch=

НО ДЕНЬГИ - ВПЕРЁД!
Оксана Евстафьева, "Крымская правда", 11.12.2008
Предприятия теплоэнергетики на грани остановки.

 С середины ноября на Украине промышленные предприятия и приравненные к ним категории потребителей, а также бюджетные организации начали рассчитываться за газ по новым правилам. Кабинет министров приравнял для них предельный уровень цены на природный газ к курсу доллара, чем поставил теплокоммунальные предприятия на грань выживания, а проведение отопительного сезона - под угрозу срыва.
С 15 ноября предельный уровень цены на природный газ увеличился для промышленных потребителей на 23% - до 1152 гривен за тысячу кубометров. Но эта цена теперь является плавающей и зависит от ситуации на валютном рынке.
Особенно сложно в этой ситуации придётся тепловырабатывающим предприятиям. Согласно решению Кабмина, с июня текущего года цена на газ определяется для них помесячно, с учётом многих факторов, к которым теперь добавилась ещё и зависимость от курса гривны по отношению к доллару. Таким образом, затраты на производство тепла и его поставку потребителям будут постоянно расти. "Мы заранее получили извещение от "Газа Украины", что тарифы на газ нам планируют пересмотреть и приравнять расчёт стоимости топлива к курсу доллара", - рассказали нам в "Крымтеплокоммунэнерго". По информации предприятия, ещё до принятия данного решения в Крыму не было ни одного региона, где существующие тарифы на тепло покрывали бы затраты на его производство и поставку.
Но если в текущем году компенсацию разницы в тарифах взяло на себя государство, то, как будут возмещаться убытки предприятий в 2009 году, пока неизвестно. По крайней мере и Тимошенко, и министр ЖКХ Украины Александр Кучеренко неоднократно заявляли, чтобы региональные власти на компенсацию из госбюджета больше не рассчитывали.
"С 1 января все расчёты должны быть на уровне окупаемости. Компенсации из бюджета разницы в тарифах больше не будет", - констатировал и первый заместитель председателя Совета министров Крыма Азиз Абдуллаев. По его словам, новые тарифы для населения за тепло в этом году пересматривались в сторону увеличения, однако пока они были утверждены, цена на газ опять изменилась. "Согласно законодательству, процесс согласования тарифов для населения занимает более трёх месяцев, но цена на газ на месте не стоит. В результате получается, что, когда новые тарифы вступили в силу, они уже устарели", - отметил вице-премьер.
По его словам, чтобы процесс согласования был более динамичным, нужно внести изменения в законодательство. В компании "КрымТЭЦ", арендующей Симферопольскую, Камыш-Бурунскую теплоэлектроцентрали и Сакские тепловые сети, тоже не видят перспектив стабильной работы в нынешней ситуации. "Если стоимость газа, который будет использоваться при производстве тепла для населения, мы знали ещё в конце прошлого отопительного сезона, то для прочих групп потребителей такой определённости не было. Нет её и сейчас, а рассчитать расходы на производство, не зная главной составляющей - стоимости газа, невозможно", - отметил коммерческий директор компании "КрымТЭЦ" Александр Гринь. Помимо стоимости тепла такая же ситуация и с электроэнергией, которую "КрымТЭЦ" поставляет в "Энергорынок". "Наши расходы растут сейчас очень быстро, а тарифы за электроэнергию Национальная комиссия регулирования электроэнергетики Украины нам пока не пересматривает", - подчеркнул он.
Таким образом, промышленные предприятия оказались в очень непростой ситуации. Чтобы рассчитаться за газ в полном объёме, им придётся поднимать цену на свою продукцию. Но если, например, предприятия химической и металлургической отраслей свои расходы могут регулировать самостоятельно, то с энергетиками ситуация иная. Прекратить или сократить объёмы поставки электрической и тепловой энергии потребителям они не могут, оперативно повысить на неё тарифы - тоже. При этом рассчитываться за дорожающий газ они обязаны своевременно и в полном объёме. Где брать на это деньги при отсутствии бюджетной поддержки и несовершенстве действующего законодательства - неизвестно.
Если создавшаяся ситуация в ближайшее время не разрешится, многие предприятия энергетической отрасли будут вынуждены остановить работу. "В понедельник мы остановили одну турбину на Симферопольской ТЭЦ, чтобы сократить убытки, - рассказал Александр Гринь. - Если тарифы на тепло и электроэнергию не будут приведены в соответствие с затратами на их производство или правительство не найдёт другого выхода из положения, нам придётся пойти на дальнейшее сокращение производства как тепловой, так и электроэнергии. Уже сейчас у нас не хватает средств на закупку природного газа по новым ценам".
http://www.kp.crimea.ua/news_details.php?news_type_id=1&news_id=5295

МОЖНО ЛИ ВЫЖИТЬ БЕЗ ЛЕКАРСТВ?
Анатолий Кохан, "Украина-Центр", 11.12.2008, Кировоградская обл.
Об уровне цен на лекарства в беседе с предпринимателем, владельцем сети аптек "Витамин" Сергеем Бородкиным.

 В октябре в Украине было закрыто свыше пятисот аптек. И хотя Президент Ющенко уже отменил решение Кабмина об ограничении наценок на лекарственные средства, в ближайшее время ожидать снижения цен на лекарства и восстановление деятельности закрытых аптечных учреждений не приходится. Об этом я беседую с предпринимателем, владельцем сети аптек "Витамин" Сергеем Бородкиным.
Большинство аптек Александрии расположено в центре города, есть здания, в которых мирно сосуществуют по две аптеки. Только на проспекте Ленина - от площади Кирова до улицы Героев Сталинграда - разместилось 22 аптеки. В то же время в отдаленных микрорайонах города аптеки отсутствуют. Сергей Петрович первым решил нарушить этот дисбаланс, построив в отдаленных микрорайонах 8-й школы и Советском микрорайоне аптеки. Это не киоски, а капитальные двухэтажные здания с автономным отоплением, водоснабжением, складскими помещениями, холодильным оборудованием.
Выгодно ли это жителям отдаленных микрорайонов? Безусловно, им не приходится за привычным и необходимым лекарством ехать в центр города, тратя 3 гривни на дорогу.
Сейчас аптека в Советском микрорайоне закрыта, люди обивают пороги исполкома с просьбой восстановить ее работу.
- Сергей Петрович, почему аптека на Советском сейчас не работает?
- C началом финансового кризиса рухнула система, которая долго отлаживалась. Раньше я мог заказать медикаменты и через месяц за них рассчитаться с поставщиком. Сейчас без предоплаты никто ничего не дает. Нарушилась цепочка закупок. Сейчас мы работаем, еле сводя концы с концами, а некоторые наши аптеки стали убыточными. И я совершенно не разделяю оптимизма президента ассоциации дистрибьюторов "ФармУкраина" В.Дудника, высказавшего предположение, что исчезнувшие лекарства появятся в аптеках через полторы-две недели.
- Почему?
- Потому что в Украине 62-65% медикаментов импортного производства. А поскольку финансовый кризис коснулся всего мира, вряд ли за короткое время будут восстановлены прежние финансово-экономические связи. Беда наша в том, что мы недостаточно развиваем отечественную фарминдустрию и зависим от импорта. От этого страдают наши люди. Да, после окончания отопительного сезона я открою аптеку в Советском микрорайоне, не стану увольнять сотрудников. Но вряд ли это поможет всей Украине. Если отсутствует государственный подход в правительстве, что может сделать один человек? Вопрос стоит не так: выживет ли моя аптека, - а совсем по-иному: выживут ли люди без доступных лекарств?
http://www.uc.kr.ua/fresh/4097/

ПОНЕВІРЯННЯ "СОЛОДКОЇ" ГАЛУЗІ
Ніна Чернова, "Слобідський край", 11.12.2008, Харківська обл.
На останній сесії Харківської облради чимало уваги було приділено обговоренню ситуації, що виникла в цукровій галузі області.

 Її депутати означили як кризову й направили до Кабінету Міністрів звернення зі своїми пропозиціями. Одночасно звернулися до облрад тринадцяти "цукровиробничих" областей із проханням підтримати їхні вимоги, бо якщо не вжити термінових заходів, про цукровиробництво в Україні незабаром можна буде надовго забути.
У зверненні зазначено: наслідком становища, що виникло в цукровій галузі регіону й України загалом, може стати ліквідація частини цукрових заводів. Адже сільськогосподарські підприємства втрачають економічну зацікавленість у вирощуванні цукрових буряків. Реалізація цукру йде за цінами, значно нижчими за його собівартість. Галузь стає збитковою.
А цукрові заводи збудовані переважно в сільській місцевості, тож вони є бюджетотвірними структурами, що забезпечують життєдіяльність регіонів. Один цукровий завод дає робочі місця в середньому п'яти тисячам працівників сільського господарства. А там, де існує велика кількість фермерських господарств, цей показник значно вищий.
З давніх-давен Україна славилася буряківництвом, вирощуванням ефективної сільськогосподарської культури, що, окрім цукру, дає цінну сировину - мелясу для спиртової галузі та інших переробних підприємств, цінні корми для тваринництва, а до того ж, ще й сприяє підвищенню культури землеробства.
Як зазначив, виступаючи на сесії начальник головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації М. Жорник, у Харківській області нині дев'ять цукрових заводів, з яких цього року працювали вісім. Вироблено майже 130 тисяч тонн цукру. Це забезпечує потреби області, але потужність підприємств значно вища. Проте рішенням Кабміну зафіксована ціна на цукрові буряки 170 гривень за тонну та 1500 гривень за тонну цукру, що не покриває витрат на вирощування буряків та їхню переробку.
Тому минулого року на Харківщині було посіяно всього 27,9 тисячі гектарів цукрових буряків, це найменша площа їх посівів за весь післявоєнний період.
Якщо така тенденція утримається, то доведеться закривати більше половини існуючих нині цукрозаводів.
Декілька разів, зазначив М. Жорник, харків'яни зверталися за підтримкою галузі до уряду. Деякі результати це дало. Вперше цього року за всю історію на підтримку аграріїв галузі виділено 50 гривень дотації на гектар посівів, що дещо зменшило кризу, але не усунуло її повністю.
Бо розрахунки показують, що підтримка цукросіючих господарств має бути не менше, ніж 1500 гривень на гектар посівів, а оптова ціна реалізації цукру 3000 гривень за тонну.
Ці цифри й направили харків'яни до вищих київських кабінетів.
Генеральний директор асоціації "Харківцукор" Ю. Ільченко зазначив, що нині зі 192 цукрових заводів України залишилося 121, а на Харківщині, де їх було 11, - 9. ( До речі, на Полтавщині залишився всього один, на Сумщині цього року не працював жоден).
Проте в Україні є законодавча база щодо забезпечення ефективної роботи галузі. 1999 року ухвалено цілком прийнятний закон про державне виробництво цукру, та він практично не діє, бо не вироблено механізму.
Сьогодні зруйнована система торгівлі цукром, ним торгують усі, кому заманеться. Контролювати ціну неможливо. Держава повинна дбати про свій внутрішній ринок. У Росії, наприклад, цукровиробники захищені законодавчо від ввозу дешевшого тростинного цукру-сирцю та білого цукру. Встановлено імпортне мито у 220 доларів на кожну тонну сирцю і 340 - на білий цукор.
В Україні навпаки. Зі вступом до СОТ повністю відкривається внутрішній ринок, оскільки взято зобов'язання щодо встановлення імпортного тарифу на цукор у розмірі 50 відсотків від митної вартості замість 300 євро за тонну, як було до цього. Узгоджено також квоту на ввезення щорічно 260 тисяч тонн тростинного цукру-сирцю, починаючи з січня наступного року, з оплатою імпортного мита всього 2 відсотки, що призведе до згортання вітчизняного виробництва, втрати робочих місць і, врешті, до залежності держави від імпорту сирцю.
Ще 15 років тому Україна засівала мільйони гектарів цукровими буряками. Мала сотні працюючих цукрозаводів. Давала майже 20 відсотків його світового виробництва. Але ці здобутки, як і зовнішні ринки, втрачено.
Сьогодні на тлі того, як зростають ціни на всі товари й продукцію, на цукор вони, навпаки, знижуються. Встановлена на цей рік мінімальна ціна не забезпечує реальних витрат. А в ринкових умовах виробник вибирає те, що дає прибуток. Тож галузь занепадає. Аби не допустити її остаточного знищення, асоціація вважає за необхідне негайно створити законодавчо такі економічні умови, які б зацікавили товаровиробників.
За оцінкою асоціації "Харківцукор", сучасна ціна на цукрові буряки мала бути 220-230 гривень, а на цукор 3500-3700 гривень за тонну.
Наступного року на Харківщині, зазначалося на сесії, планується збільшити до 45 тисяч гектарів площі посівів, що забезпечить заготівлю солодких коренів (за врожайності 350 центнерів з гектара) для роботи цукрозаводів на 80-90 діб. (Нині вони працюють 59 діб, а два заводи взагалі по 45 діб).
В обговоренні ситуації, що склалася в одній із найтрадиційніших галузей економіки, взяли участь депутати В. Красовський, В. Головко, В. Коваленко та інші.
В. Калашников, зокрема, нагадав, що в середньому кожен українець щороку вживає 38 кілограмів цукру. На рік Україні його потрібно 1 мільйон 800 тисяч тонн. При цьому йдеться не тільки про важливий продукт харчування, а й галузь, що дає кошти до бюджету, тримає біля себе сільські населені пункти, інфраструктуру.
Чому ж держава не має державної політики щодо підтримки цукровиробничої галузі?
В. Калашников запропонував утворити в облдержадміністрації, дещо реорганізувавши структуру, головне управління харчової, переробної промисловості та харчового ринку.
У зверненні Харківської облради, направленому до Кабінету Міністрів, запропоновано, зокрема, таке.
На 2009 рік прийняти мінімальну ціну на цукрові буряки на рівні 220- 230 гривень, а цукор 3500-3700 гривень і дотувати один гектар посіву на рівні 1500-2000 грн. Передбачити заходи, які б забезпечили утримання мінімальних цін. Для формування державного продовольчого резерву забезпечити в період виробництва закупівлю частини цукру Аграрним фондом та Держкомрезервом через цукрові заводи.
Ввести щомісячне ліцензування оптової торгівлі цукром, аби утримати ціну на вироблений товар на рівні його фактичних витрат. Для зниження собівартості культури передбачити в бюджеті на 2009-2010 роки часткову компенсацію коштів на мінеральні добрива та захист рослин, що їх товаровиробники витрачають при вирощуванні цукрових буряків.
Депутати облради пропонують також розробити й ухвалити програму щодо використання цукру та цукровмісних продуктів для виробництва альтернативних видів пального (етанолу) тощо.
http://www.slk.kh.ua/view_post.php?id=830

ЛАННІВСЬКИЙ ВАРІАНТ
Анатолій Ричко, "Зоря Полтавщини", 10.12.2008
Як не прикро визнавати, але за останні роки Україна відчутно здала позиції з виробництва цукру.

 У фахівців з цього приводу висновки невтішні - бурякопереробна галузь явно занепадає. Все частіше чуємо повідомлення про закриття цукрових заводів, діючих в Україні залишилась лише третина. Не обминули ці процеси й Карлівський район. Спершу новоявлені господарі фактично знищили цукрозавод у селищі Халтуриному. Сьогодні залишається невизначеною подальша доля й Карлівського цукрового заводу, який уперше за більш ніж сто років існування у нинішньому сезоні цукроваріння не прийняв жодної тонни буряків.
На фоні всіх цих негараздів ВАТ "Ланнівський цукрозавод" завдяки гнучкій і вивіреній тактиці господарювання в ринкових умовах долає труднощі.
До нинішнього сезону готувалися з особливою старанністю. Заздалегідь була скоректована бурякосіюча зона, укладені відповідні договори. Підприємство з весни пропонувало селянам висококондиційне насіння на взаємовигідних умовах, надавало інші послуги, в тому числі й технікою. Все оснащення заводу після ремонтного періоду було прийняте до експлуатації з відмінною оцінкою. Нині підприємство працює на повну потужність. Щодоби до складських приміщень надходить близько двох тисяч тонн солодкої продукції. На її виробництві трудяться 650 працівників, які забезпечують чотиризмінну роботу заводу.
Директор підприємства Валентина Соловей була стриманою у своїх оцінках і прогнозах. Розповіла, що завод працює у звичному режимі, як і в попередні сезони.
Тут не звикли хвалитися, а роблять свою справу професійно і сумлінно, кожна робітнича зміна успішно справляється з виконанням своїх виробничих завдань.
Цукросировина постачається на переробку з Карлівського і Полтавського районів, а також із Красноградського і Зачепилівського районів сусідньої Харківської області. Але місцеві господарі не виключають і того, що географія постачання розшириться. Як би там не було, але при будь-яких обсягах надходження цукросировини ланнівські цукровари готові переробити її в оптимальні строки і з найнижчими втратами і вчасно розрахуватися виробленою продукцією.

ОДНИ ЗАВОДЫ ШАГАЮТ ВВЕРХ, А ДРУГИЕ ПАДАЮТ
Сергей Маринцев, "Донбасс", 10.12.2008, Донецкая обл.
В условиях кризиса, дружковские заводы в Донецкой области сумели подняться вверх в областном рейтинге городов по темпам роста выпуска продукции.

 В числе промышленных предприятий, руководство которых смогло найти оптимальный вариант сохранения своих сил, средств и производственных возможностей, названы завод газовой аппаратуры "Грета", глинодобывающее ОАО "Веско", фарфоровый завод и ряд других. Однако, по словам секретаря горсовета Леонида Захватова, показатели рудоуправления и машзавода резко снизились, и ситуация на этих предприятиях вызывает обоснованную тревогу.
http://www.donbass.ua/get-news/id/9517/article.html

ВСЕ 350 МИЛЛИОНОВ НА МОСТЫ УЖЕ ПРИШЛИ
"Индустриальное Запорожье", 09.12.2008
Запорожье получил последние 30 миллионов гривен из 350 , предусмотренных в Госбюджете этого года на сооружение автотранспортной магистрали через Днепр в Запорожье.

 Зная, что десятки объектов по Украине заморожены до лучших времен, запорожские строители не скрывают радости. Поездки в Киев и настойчивая работа в министерствах и ведомствах по выбиванию денег на мосты мэра Запорожья Евгения Карташова дали свои результаты.
 "Но, к сожалению, это последние 30 миллионов - они пойдут на оплату уже выполненных работ", - приводит слова начальника УКСа горисполкома Ивана Сухомлина официальный портал Запорожской городской власти. Иван Прокофьевич также добавил, что "график работ на этот год выполнен, а впереди - тёмная ночь".
Скорее всего, в начале года мостостроителям придётся уйти на каникулы - без денег и без материалов работать сложно.
В то же время запорожский мэр Евгений Карташов просит мостовиков не останавливать работы. "Теперь, когда видны результаты нашего труда и масштабы будущих мостов, нельзя останавливаться на полпути", - считает городской голова. Понимают ли это политики, давшие горожанам серьезные обещания? Если понимают, они обязаны помочь запорожцам завершить строительство новых мостов до 2011 года.
http://iz.com.ua/2008/12/09/vse-350-millionov-na-mosty-uzhe-prishli/

ДЕФІЦИТ ГРИВНІ ТА ЗРОСТАННЯ БЕЗРОБІТТЯ
Г.П., "Вінниччина", 09.12.2008
Це ознаки сьогоднішньої економічної кризи на Вінниччині.

 Діяльність банківської системи, бюджетної сфери, будівельної та залізничної галузей були предметом розмови на черговій антикризовій раді.
Перший заступник голови облдержадміністрації Валерій Коровій після цього засідання провів брифінг для журналістів.
Отож у банківській системі спостерігається підвищення ліквідності банків, і це має посприяти відновленню депозитів, також ліквідність є основною передумовою відновлення кредитної діяльності банків.
У бюджетній сфері обласна влада гарантує стовідсоткові видатки соціального спрямування, але заморожено усі капітальні видатки.
Досить складною є ситуація в залізничній галузі. Загальний обсяг вантажних перевезень скоротився на сорок відсотків, а понад тисячу працівників цієї галузі відправлено у відпустку за власний рахунок. Не краща ситуація і в будівельний галузі, транспорті та зв'язку - понад дві тисячі працівників вже мають неповний робочий день. Фонд заробітної плати в області скоротився на 20 мільйонів гривень.
За прогнозами першого заступника голови облдержадміністрації, тиск на гривню спостерігатиметься ще недовго, тому очікується зворотна тенденція на ринку валюти. Він також констатував, що національна валюта є дефіцитною.
Але поряд з цим є й позитивні тенденції - в листопаді до бюджетів області надійшло 115,1 мільйона гривень. У місцевих бюджетах є достатньо грошей, зазначив Валерій Коровій, але динаміка щомісячного темпу збору до Державного бюджету в порівнянні з минулорічним періодом значно впала.
Серед головних чинників, що вказують на економічну кризу, Валерій Коровій назвав кредиторську спроможність банків. Адже за тиждень було надано лише 5 мільйонів гривень кредитів. У порівнянні з минулорічними показниками це у 5 разів менше. Ще один досить значний показник - це депозитні рахунки банків. Лише у жовтні з депозитів було вилучено 56 мільйонів гривень. Сьогодні ситуація змінилась на краще, депозитні рахунки поповнились на 125,6 мільйона гривень, а окремі банки налаштовані поновити кредитування. Останній досить важливий фактор - приріст обсягу промислового виробництва. Як констатував Валерій Коровій, сьогодні, на жаль, уповільнився економічний розвиток.
Найбільш постраждали виробничники, які брали кредити у валюті, хто працював у галузі будівельних матеріалів. За останніми даними обласного центру зайнятості, на 6 тисяч збільшилось безробітних. Але, оскільки епіцентр кризи очікується у січні - березні, слід очікувати масових відпусток за власний рахунок якраз у цей період. Найкритичніша ситуація складатиметься у сфері торгівлі (торгівля побутовою технікою, товарами широкого вжитку та товарами довготривалого використання).
На завершення прес-конференції Валерій Коровій сказав: "На даний момент необхідно прийняти бюджет держави, стабілізаційну програму, а основне - це управлінське рішення, і, можливо, ми зможемо уникнути негативних наслідків економічної кризи".

РІВЕНЬ І ЯКІСТЬ ЖИТТЯ

ГОРИ СМІТТЯ ШОКУВАЛИ ЧИНОВНИКІВ
"Эхо", 11.12.2008, Житомирская обл.
Чистота навколишнього середовища та благоустрій міста Житомира - це питання, яким повинна опікуватись міська влада.

 Однак, як повідомили "Журналу Житомира", часто доводиться зіштовхуватися з наслідками людської недбалості та байдужості. Це й засвідчив рейд оперативної групи, до якої увійшли начальник управління житлового господарства Світлана Півоварова та заступник начальника КП "Інспекція з благоустрою міста Житомира" Степаницька Тетяна Василівна та представники житомирських ЗМІ.
Загалом, рейд показав, що у центральній частині міста Житомира ще підтримується порядок, а на деяких околицях - такі смітники, що без болю на них дивитися просто неможливо.
Поблизу банка Надра по вул. Циалковського 4/2, саме перед приїздом перевірки розпочалося показове прибирання території. Адміністрація банка запевнила, що територія, яка закріплена за ними кожного дня прибирається, але...
Степаницька Т.В. зазначила, що КП "Інспекція з благоустрою міста Житомира", неодноразово відправляла листи банку з вимогою прибирати свою територію.
Найбільше вразили гори сміття поблизу гуртожитку за адресою Космонавтів 20, яким має займатися ЖЕУ завода "Хімволокно". До речі, не кращий вигляд і в середині гуртожитку.
Наступним об'єктом для перевірки було кафе "Сафарі" за адресою Космонавтів 54-а. Територія навколо кафе виявилася неприбраною, керівництво кафе відсутнє, а співробітники відмовилися коментувати такий стан речей.
Загалом рейд показав ще низьку свідомість наших громадян, а також наявність в Житомирі багатьох проблемних об'єктів, які вимагають уваги з боку керівництва міста.
http://www.exo.net.ua/news.php?1761

УКРАЇНЦІ ЗГАДАЮТЬ 90-ТІ
Ярослав Іваночко, "Суботня Пошта", 10.12.2008, Львівська обл.
Злидні й нестачі 90-х років все реальніше загрожують добробуту українців.

 Тим, хто забув, як це було, вже незабаром доведеться пригадати всі тонкощі виживання у екстремальних умовах безгрошів'я.
"Оптимістичну" статистику оприлюднив днями Державний комітет статистики України. Українцям офіційно повідомили, що вони біднішають. Так, доходи населення в Україні в жовтні зменшилися, в порівнянні з вереснем, на 1% - до 77,63 млрд грн.
У листопаді 2008 року споживчі ціни підвищилися на 1,5%, в порівнянні з жовтнем. Про це йдеться в повідомленні Державного комітету статистики.
Зокрема, ціни на продукти харчування і безалкогольні напої в листопаді підвищилися на 0,2%, на одяг і взуття - на 1,3%, житлово-комунальні послуги - на 6,2%, на послуги, пов'язані з охороною здоров'я - на 1,2%, на транспорт - на 1,9%, на зв'язок - на 0,2%, на освіту - на 0,4%. У січні -листопаді інфляція ставновила 19,8%. В порівнянні з листопадом 2007 року, в листопаді 2008-го інфляція зросла на 22,3%. Як повідомлялося, в жовтні інфляція сягнула 1,7%, в січні - жовтні - 18%. У 2007 році інфляція становила 16,6%, в 2006-му - 11,6%. Кабмін в липні погіршив прогноз інфляції на 2008 рік з 15,3% до 15,9%.
Як повідомляє Держкомстат, зокрема, заробітна плата в жовтні зменшилася, в порівнянні з попереднім місяцем, на 0,2% - до 31,67 млрд грн, прибуток і змішаний дохід - на 23,8%, до 12,49 млрд грн. Водночас соціальна допомога й інші поточні трансферти зросли на 8,4% - до 30,12 млрд грн.
Але номінальні доходи населення в січні - жовтні 2008 року, в порівнянні з відповідним періодом 2007-го, зросли на 41,6%.
У Держкомстаті зазначають, що наявний дохід, який може бути використаний населенням на придбання товарів і послуг, за 10 місяців 2008 року збільшився на 41,4%, а реальний, визначений з урахуванням цінового чинника, - на 12,4%. Відповідно до жовтня минулого року номінальні доходи населення збільшилися на 35,6%, а реальні - відповідно на 33,3% і 8,2%.
До чого може призвести повільне, але неухильне зубожіння більшості населення, пише "Дзеркало тижня".  У лютому - березні 2009 року Україну чекають серйозні со­ціальні потрясіння, спричинені економічною кризою. Так вважає директор Інституту демографії і соціальних досліджень, член-кореспондент НАН України Ела Лібанова. "Сім'ї перестануть платити за те, що вони можуть отримати без грошей. Продукти в магазині без грошей їм навряд чи дадуть. А ось виселення з квартир або ж відключення газу, електрики із завтрашнього дня не почнеться, тому спочатку перестануть платити за житло", - пояснила Лібанова.
Після цього, вважає експерт, настане крах у сфері послуг, оскільки "люди почнуть відмовлятися від послуг хімчисток, пралень, ресторанів".
"Криза сильно торкнеться і фінансового сектора цієї сфери: страхові, туристичні компанії, пенсійні фонди", - прогнозує експерт.
Найвища мінімальна заробітна плата серед 20 країн Європейського Союзу, законодавство яких передбачає її встановлення, зафіксована в 450-тисячному Люксембурзі, де вона становить 1610 євро.
Як свідчать дані Євростату, найвищий мінімум також в Ірландії (1462 євро), Голландії (1357), Бельгії (1336), Франції (1321) та Великій Британії (1148).
Найменша мінімальна зарплата є в 7,3-мільйонній Болгарії (112 євро), яка приєдналась до Європейського Союзу в січні 2007 року разом з майже 22-мільйонною Румунією, яка займає наступну позицію серед країн ЄС з найменшою мінімальною платнею , - 137 євро.
Наступні в списку - прибалтійські Латвія та Литва із мінімальними зар­платами 228 та 232 євро відповідно.
За ними - Словаччина (267), Естонія (278), Угорщина (285), Чехія (329) та Польща (334).
Євросоюзівські "середнячки" - це Греція (681), Мальта (612), Іспанія (600), Словенія (567) та Португалія (497).
Як повідомляв УНІАН, з 1 грудня цього року мінімальна зарплата в Україні становить 605 грн (65 євро за курсом НБУ на 5 грудня).
 "Якщо гроші закінчаться в лютому - березні і з'явиться лідер, який організує і поведе людей, це загрожує серйозними соціальними катаклізмами. Тоді ми пригадаємо і шахтарів під Кабміном, і інші події з нашого недавнього минулого", - вважає Ела Лібанова.
"Якщо ж гроші закінчаться в кінці весни, розвиток піде за м'якшим сценарієм. Люди будуть зайняті своїми присадибними ділянками і дачами, їм буде не до протестів. Швидше за все, відбудеться повернення до натурального господарства", - припускає Лібанова.
На думку експерта Центру Разумкова Людмили Шангіної, добробут українців, що працюють навіть у крупних містах, стрімко зменшується, оскільки зі зниженням номінальної зарплати обов'язкові витрати домогосподарств стрімко зростають.
Якщо обов'язкові витрати середньостатистичного київського домогосподарства, враховуючи компослуги, транспорт, мобільний зв'язок і послуги дитсадка, в серпні становили близько 1670 грн, то в листопаді вони зросли до 1775. У січні подібні витрати, на думку Шангіної, становитимуть не менше 2255 грн. "Якщо в серпні обов'язкові платежі становили 31% сукупного доходу, то в листопаді - 35%", - констатує експерт.
Подібне збільшення витрат відбувається на тлі зниження номінальної заробітної плати і заборгованості працедавців, що збільшується, зазначає Шангіна.
"Рівень безробіття підвищується поки поволі. Але не від того, що працівники зайняті і отримують зарплату, навіть надкушену. А від того, що людей не звільняють або скорочують, а відправляють у відпустку за "свій рахунок", не виплативши заздалегідь зарплату за декілька місяців. Заборгованість по зарплатах до 1 грудня вже перевищила мільярд гривень", - зазначила експерт Центру Разумкова.
http://www.lvivpost.net/content/view/2572/168/

ПОКИ ЩО БЕЗ ГАЗУ
Галина Чорна, "Вінниччина", 09.12.2008
Жителі села Вахнівка Липовецького району, що на Вінниччині ще як мінімум два роки будуть без блакитного палива, не допомагають й походи делегації до влади.

 От і на черговому прийомі громадян у голови обласної ради Григорія Заболотного представники села почули не вельми втішний прогноз. І не в обласній владі справа…
Тема газифікації в останній рік набула дещо скандального відтінку - і це не дивно, адже у попередні роки область семимильними кроками газифіковувала населені пункти, школи, лікарні, і раптом, як відрізали. І це справді так. Уряд "відрізав" чималі кошти з державної субвенції, які йшли на проведення основних робіт з газифікації - прокладання труб високого тиску та ГРП. От і вийшло, що чимало сіл, які вже закопали за власні кошти газові мережі на вулицях, залишаються без тепла. У плани будівництва Кабмін вписав лише тих, хто має незначні суми для завершення газифікації, тобто до 100 тисяч гривень. У Вахнівці, аби завершити газифікацію, за нинішніми цінами, потрібно не менше 8,5 мільйона гривень. Зрозуміло, що таких грошей область не має, а від Києва їх напевно ще не скоро дочекаються, бо, за словами голови обласної ради, уряд не вважає пріоритетним будівництво газових мереж, а відтак і кошти на це не передбачає.
Анатолія Каплінського з Козятина, голову правління об'єднаних співвласників будинку "Мир", до голови обласної ради привела інша тема. Тут є газ, світло і навіть два ліфти, адже будинок дев'ятиповерховий на два під'їзди. Та проблема в тому, що після створення ОСББ "Мир" ремонтувати панельний будинок і ліфти, яким вже по 25 років, немає за що, адже потрібно не менше 70 тисяч гривень, а їх у 120 жителів, серед яких здебільшого пенсіонери і малозабезпечені, просто немає. Кредити в банку сьогодні взяти практично неможливо, невеликі кошти на депозиті поки що недоступні, тим часом шви між панелями розсипаються і їх потрібно якнайшвидше лагодити. В міській раді, до якої звертався Анатолій Каплінський, лише розводять руками, мовляв, будинок не на їхньому балансі...
Тож Григорію Михайловичу довелося дзвонити голові Козятинської міськради і вимагати розглянути це питання якнайшвидше, адже, не дай Боже, коли з будинком щось станеться, відповідати доведеться владі. Варіант, за його словами, можливий - передати дев'ятиповерхівку по вулиці Комсомольській, 13, у комунальну власність міста, можна знайти й інші варіанти, їх тільки потрібно шукати.
У трьох жінок із села Майдан-Чапельський Вінницького району своя проблема, яку вони не можуть вирішити впродовж семи років, хоча, за словами голови обласної ради, питання можна було зняти давно. Вся справа в тому, що вони не можуть приватизувати городи і земельну ділянку, на якій розташований їхній будинок. Колись шістдесят три сотки цієї землі належали автодору, але, на прохання мешканців будинку, організація відмовилася від претензій на землю. Та приватизувати її так і не вдається, бо цей шмат землі виходить за межі населеного пункту. Виявляється, що потрібно провести зовсім прості та логічні дії - прийняти на сесії сільської ради відповідне рішення, підтвердити його рішенням сесій районної та обласної ради і закрити тему. Тому Григорій Заболотний пообіцяв жінкам це питання вирішити в короткі терміни.
Також на прийомі він вирішував питання матеріального забезпечення багатодітної матері Валентини Мельниченко з Вінницьких Хуторів, приватизації земельних ділянок.
В окремому режимі розглядатиметься й конфлікт навколо музею Чайковського та місцевого училища в селищі Браїлів.

ЗАКОННІСТЬ І ПРАВОПОРУШЕННЯ

ЖИТОМИР: НАЧАЛСЯ СУД НАД "АБОНПЛАТОЙ"?
А. Бородин, "Эхо", 11.12.2008, Житомирська обл.
Уже пять лет жители Житомира страдают от поборов в виде так называемой "абонплаты за тепло".

 Мы знаем, что эту информацию напряженно ждут практически в каждой житомирской семье. Ведь уже пять лет жители областного центра страдают от поборов в виде так называемой "абонплаты за тепло", которая несколько раз переименовывалась (сейчас это плата за обслуживание котельных и теплосетей), но по-прежнему самым диким образом не зависит от фактически оказанных услуг, противоречит действующему законодательству и не имеет ничего общего с двухставочным тарифом, за который ее пытаются выдавать.
На протяжении всех этих лет мы неоднократно и очень подробно аргументировали позицию тех житомирян, которые продолжают оспаривать в судах законность решения сессии Житомирского горсовета №256 от 10 сентября 2003 года в той части, где оно благословляет эту "абракадабру", придуманную в арендном предприятии-монополисте "Житомиртеплокоммунэнерго". Поэтому мы сейчас об этом говорить не будем. А скажем лишь, что это предпряятие завалило два районных суда областного центра исками на житомирян, долг которых в основном и составляет эта пресловутая "абонплата" - ее-то очень многие жители областного центра и не желают платить. А теплокоммунэнерговцы в своих исках упорно продолжают ссылаться на то злополучное решение горсовета пятилетней давности.
Тысячи житомирян, получивших предупреждение от предприятия монополиста о возможном судебном преследовании, и даже повестки в суд (некоторые суды уже состоялись), понимают, в чем важность этой информации. Ведь в том же здании суда, параллельно должен рассматриваться иск тех житомирян-правозащитников, которые судятся за отмену "абонплаты". Мы уже сообщали в нескольких публикациях о том, что в 2006 году провозащитником А. В. Мельничуку, В. А. Чудовскому и житомирянину И. Е. Деркачу местные суды - районный и апелляционный отказали в удовлетворении иска. Они обратились в Высший Административный суд Украины, которые в феврале этого года их поддержал. В своих вердиктах два разных состава судей Высшего админсуда не просто отменили решения местных судов, как незаконные, и потребовали заново пересмотреть иски житомирян, но и недвусмысленно указали на то, что то решение горсовета, оспариваемое ими, - незаконное!
Представьте, как ждут рассмотрения этого дела те, против кого сейчас фактически объявило судебную же войну "Житомиртеплокоммунэнерго", ведь удовлетворение исков правозащитников ставит все с головы на ноги - настоящими должниками здесь окажутся не житомиряне, исправно платящие за тепло по квитанциям, по показаниям теплосчетчиков, но не дурацкую "абонплату", а придумавшие ее теплокоммунэнерговцы!
Итак, о самом главном. Четвертого декабря сего года судья Королевского райсуда г. Житомира В. В. Колупаев провел так называемое предварительное заседание, на котором и началось слушание по иску Ивана Ефимовича Деркача о признании недействительным решения сессии Житомирского горсовета №256 от 10.09.2003 года в части установления абонентской платы за услуги теплоснабжения, не зависящей от фактически предоставленных услуг, как необоснованной, - во исполнение решения Высшего Административного суда Украины (доверенным лицом этого житомирянина на суде выступает првозащитник В. А. Чудовский, стараниями которого во многом и стало решение высшей судебной инстанции по этому делу и аналогичный иск которого также должен быть заново рассмотрен в этом суде).
Так можно ли уже сейчас надеяться на то, что, образно говоря, наконец-то начался суд над "абонплатой"? Не будем спешить, хотя кое-что обнадеживающее для десятков тысяч житомирян, ждущих от суда правды и справедливости, действительно происходит. Во-первых, судья отклонил просьбу представителя горсовета, настаивавшего на том, чтобы соответчиком на этом суде у него было "Житомиртеплокоммунэнерго". Но, как гласит старая английская пословица, "каждый баран висит за свою ногу". Сейчас никому не интересно, что инициатива "абонплаты" исходила от теплокоммунэнерговцев (с ними разговор еще впереди), утвердил ее горсовет, т.е. те самые депутаты, которые, на выборах выпрашивая голоса житомирян, обещали им звезды с небес. Так было тогда, в 2003 году, то же продолжается и сейчас... Необходимо добиться признания незаконности этого решения. А "Житомиртеплокоммунэнерго", решил судья, будет так называемым третьим лицом, - к которому возможны вопросы у суда.
Во-вторых, есть в том, как началось это слушанье, и совсем уж обнадеживающий момент свидетельствующий: решение Высшего Административного суда Украины будет учтено райсудом. Во всяком случае, судья обязал ответчика - Житомирский горсовет разместить объявление о требованиях истца (И. Е. Деркача) по поводу обжалуемого решения горсовета, а также о дате времени и месте судебного рассмотрения административного дела в издании, в котором это решение было обнародовано, - не позднее чем за 7 дней до судебного рассмотрения. Такого, конечно, в Житомире еще не было, это президент! И именно таким было требование Высшего Административного суда Украины.
Для чего это делается
Как следует, в частности, из ст. 53-й Кодекса административного судопроизводства Украины, оспорить законность нормативно-правового акта органа местного самоуправления (соответствует ли он действующему законодательству) имеют право все, на кого распространяется действие этого акта. Ведь белый и пушистый Житомирский горсовет не просто "дал добро" теплокоммунэнерговцам на введение пресловутой "абонплаты", он жестко обязал житомирян платить эту дань предприятию-монополисту. И то решение сессии нарушало права, как в таких случаях говорят, неограниченного количества лиц, а не только нескольких житомирян, обратившихся по этому поводу в суд. И по закону, все остальные имеют право на протяжении всего судебного разбирательства (до его окончания и вынесения решения) присоединиться, вступить в дело на стороне истца. Поэтому закон и требует, чтобы ответчик, в данном случае горсовет, оповестил о таком суде всех житомирян (как он это сделал, публикуя свое замечательное решение в 2003-м году).
Почему это важно
Одно дело, когда в местном суде за права всех житомирян сражается одиночка, а остальные об этом даже не знают. Другое дело, когда суд осознает: к нему обратились за правдой тысячи людей, и тысячи глаз следят за тем, какое решение он примет. Поскольку это прецедент даже для наших опытных юристов, мы выскажем лишь версию возможных событий, опираясь на законодательство. Но ведь и судья может иметь свою точку зрения. И все же полагаем, что житомиряне (имея в руках ксерокопию своего паспорта - тех его страниц, которые в таких случаях интересуют инстанции, но уж всенепременно ту, где отметка о прописке), которые желают присоединиться к иску И. Е. Деркача, могут быть включены судом в процесс, как третьи лица, которые вовсе не хотят что-то поменять в исковых требованиях Ивана Ефимовича. Но поскольку они так же требуют отмены того решения горсовета, принятого в 2003 году про "абонплату", то, проще говоря, имеют право подать и свой голос в поддержку истца.
Означает ли это, что теперь уже И. Е. Декрач и те, кто к нему пожелают присоединиться, выиграют дело? Что путь, указанный в решении высшей судебной инстанции, будет четко пройден райсудом? Ответ на этот вопрос еще предстоит получить. Не известнро даже, будет ли на этот раз законопослушен Житомирский горсовет и разместит в газете ("Місто") объявление, о котором шла речь. Об этом мы также сообщили нашим читателям. Ну, а сейчас уже точно известно, что второе заседание по иску И. Е. Деркача назначено (но это вовсе не значит, что обязательно состоится) на 12 января 2009 года - в Королевском райсуде г. Житомира, каб. 312, в 11.00. Ничего обидного нет в том, что мы с вами, говоря юридическим языком, третьи лица. Главное, чтобы не ушли от ответственности первые.

НА БУКОВИНІ ВЖЕ БЕРУТЬ ХАБАРІ В СТО ТИСЯЧ ДОЛАРІВ
"Молодий буковинець", 11.12.2008, Чернівецька обл.
Хабар розміром 144 тисяч доларів за виділення земельних ділянок, став рекордним в історії буковинської міліції.

 Про це на брифінгу повідомив заступник начальника УБОЗ УМВС Григорій Полковников. Група державних службовців, користуючись службовим становищем розподіляла землі на власний розсуд, що приносило їм непогані доходи. Діяльність даної групи задокументована спец підрозділом УБОЗ УМВС області. Тривають судові слухання.
- Основні зусилля УБОЗу були сконцентровані на виявлення організованих злочинних груп з корумпованими зв'язками, - розповідає Григорій Полковников. З 14 організованих злочинних груп, виявлених по Україні, одна задокументована на території нашої області. До складу даної організованої злочинної групи входить працівник митниці. Дана група займалася перевезенням побутової техніки, ввезенням на територію України, і контрабандним погашенням фіктивного транзиту. Справа направлена до суду, всі учасники визнані винними.
Найбільш враженими корупцією у нашій області залишаються митниці. Чимало справ пов'язаних з виділенням земельних ділянок та зовнішньо економічною діяльністю. Впродовж року було викрито 19 фактів корупції. Всього по УМВС області задокументовано 70 фактів.
http://www.molbuk.com/news/17653-na-bukovini-vzhe-berut-khabari-v-sto-tisjach.html

ПРО ОБШУКИ, ГРОШІ В МІШКАХ ТА МЕДІЙНІ ФАНТАЗІЇ
Ігор Никорович, "Галичина", 11.12.2008, Івано-Франківська обл.
Події навколо Адміністративного суду Івано-Франківської області.

 Виходить на таке, що про події навколо Адміністративного суду Івано-Франківської області найбільше знають саме за межами Івано-Франківська. Місцеві правоохоронні структури заявляють, що не володіють ситуацією. Мовляв, їх навіть не поставили до відома про майбутні обшуки у наших суддів. Адже проводили їх співробітники Генпрокуратури України та співробітники УСБУ по Львівській області.
Тим часом обмаль інформації породжує різні чутки. Не цитуватимемо, що повідомляють інтернет-сайти. Монітор, так би мовити, все стерпить. А ось у газеті "Високий Замок" за 8 грудня в публікації під заголовком "Обшуки суддів. Тепер - в Івано-Франківську" вказано: "...п. Ч (голова Адміністративного суду Івано-Франківської області. - Прим. ред.") залишився у будинку під домашнім арештом. Генеральна прокуратура України порушила проти нього кримінальну справу за ст. 368 ч. 3 ККУ - отримання хабара в особливо великому розмірі".
Звісно, ми не могли обминути такого факту. Однак у прес-службі Генпрокуратури, куди ми зателефонували 9 грудня, нам відповіли, що наразі  кримінальної справи щодо голови нашого Адміністративного суду не порушено. Ми не здобули інформацію, аби його було усунуто від виконання своїх обов'язків. А що стосується "домашнього арешту", про який пишуть газети й інтернет-сайти, то принаймні стаття 149 Кримінально-процесуального кодексу України (запобіжні заходи) такої міри запобіжного заходу не передбачає.
Далі у згаданій публікації про обшук у помешканні п. Ч. йдеться: "...незабаром есбісти вийшли з будинку, обтяжені великою сумою готівки (валюти та гривень...)" У прес-службі УСБУ по Львівській області нам лише вдалося довідатися, що обшук був, як там висловилися, "результативний". До речі, він проводився не тільки в голови, а й у декількох інших суддів нашого Адміністративного суду.
У прес-службі УСБУ нам ще раз підтвердили, що події навколо Адміністративного суду Івано-Франківської області напряму пов'язані зі справою, яку почали розкручувати у Львові. Йдеться, наведемо слова керівника відділу розслідувань особливо важливих справ Генпрокуратури Володимира Жербицького, про налагоджену систему суддівської корупції, всі члени якої були пов'язані хабарами.
То ж, шановні читачі, до гучних заяв та справ нам з вами не звикати. До речі, звучать вони з вуст не тільки правоохоронців, але й протилежної сторони. Зокрема, голова Львівського апеляційного адміністративного суду Ігор Зварич так пояснив походження великих сум грошей, знайдених під час обшуків у нього вдома та у службовому кабінеті. У першому мішку, мовляв, були гроші, яким "засіяли" їх приміщення, коли суд змінив місце розташування. Є, мовляв, такий народний звичай. Друга частина грошей - це ті, що самі судді зібрали на ремонт приміщень суду на Саксаганській вул. Таким чином вдалося назбирати ні багато ні мало 100 тисяч доларів. Вилучені вдома 340 тисяч гривень - це, мовляв, заощадження його та дружини. А мільйон доларів готівки - залишки від суми
(1 900 тисяч), які позичив у друга.
Як повідомляють ЗМІ, на ці заяви Ігоря Зварича присутні на прес-конференції журналісти відповіли глузливим реготом...
http://www.galychyna.if.ua/index.php?id=single&no_cache=1&tx_ttnews[tt_news]=3767&tx_ttnews[backPid]=24

ДНЕПРОПЕТРОВЩИНА ЛИДИРУЕТ ПО ВЗЯТКАМ
Константин Шруб, "Днепр вечерний", 10.12.2008, Днепропетровская обл.
МВД Украины обнародовало "хит-парад" крупнейших взяток, раскрытых в этом году. Днепропетровская область - вне конкуренции.

 МВД Украины обнародовало "хит-парад" крупнейших взяток, раскрытых в этом году. Увы, в данном рейтинге, состоящем из 84 позиций, Днепропетровская область - вне конкуренции. У нашей области - печальное первое место по общему количеству раскрытых дел. С одиннадцатью резонансными эпизодами Днепропетровщина опережает Крым (9), Киев (8), Одесскую область (7 дел) и т.д.
Во-вторых, в пятерке самых крупных из раскрытых милицией взяток на нашу область приходится сразу две позиции. Второе место - 3 миллиона гривен, которые получили председатель горсовета и его помощник в одном из городов нашей области. На миллион меньше (пятая позиция) "прилипло" к рукам председателя одной из райгосадминистраций области. Добавим, что ровно половина взяток из 84 попавших в рейтинг касалась решения вопросов в земельной сфере.
http://www.dv-gazeta.info/news/lenta/2008/12/10/09-53-37

СКАНДАЛИ

В ОБЛАСНІЙ РАДІ ВВАЖАЮТЬ, ЩО ХУУП ВИННИЙ БАТЬКАМ ГРОШІ ЗА НАВЧАННЯ
"Проскурів", 11.12.2008, Хмельницька обл.
Засновник Хмельницькому університеті управління та права зроблено аналіз оплати за навчання студентів, під час якого було виявлено грубі порушення ректором університету В. М. Олуйком.

 В офіційній інформації, що надійшла до нас від прес-служби обласної ради  під назвою "Повернути гроші батькам", йдеться про те, що тут зроблено аналіз оплати за навчання студентів у Хмельницькому університеті управління та права, засновником якого є облрада.
В інформації зазначено, що ректором університету В.М.Олуйком грубо порушено правила навчання у вузі й завищено його вартість на юридичному факультеті та факультеті управління та економіки відповідно на 1,3 тис. грн. та 1 тис. грн. для одного студента на рік. Сумарно тільки на цих двох факультетах денної форми навчання батьки першокурсників, зокрема, мають додатково заплатити за навчальний рік 207,9 тис. грн., а якщо додати сюди плату за навчання бакалаврів, спеціалістів та магістрів денної та заочної форм навчання, то загальна сума переплати складає 415,9 тис. грн. за семестр. Обласна рада вважає недопустимою таку високу плату за навчання, наголошено в цій інформації, і зобов'язує керівництво університету терміново повернути батькам безпідставно отримані гроші.
P.S.
Від себе додамо, що, мабуть, крапку над "і" в цій конфліктній ситуації має поставити наступна сесія   обласної ради, що відбудеться 24 грудня ц.р.

МИНИСТР ОТВЕТИТ ЗА НАВЕТ?
Олег Суслов, "Вечерняя Одесса", 11.12.2008
Начальник госпредприятия "Ильичевский морской торговый порт" (ГП "ИМТП") Геннадий Скворцов намерен подать в суд на министра транспорта и связи Иосифа Винского.

 На состоявшейся 5 декабря пресс-конференции начальник Государственного предприятия "Ильичевский морской торговый порт" (ГП "ИМТП") Геннадий Скворцов заявил о намерении подать в суд на министра транспорта и связи Иосифа Винского за распространение клеветнической информации, наносящей вред авторитету порта и его личной деловой репутации.
Также руководство ГП "ИМТП" обратилось с официальным заявлением в Кабинет Министров и в правоохранительные органы, требуя провести проверку действий высших должностных лиц отраслевого министерства, занимавшихся согласованием вопросов, связанных с дальнейшей эксплуатацией частным предприятием "Укртрансконтейнер" контейнерного терминала Ильичевского морского торгового порта.
Напомним, что конфликт между трудовым коллективом порта и руководством Минтранса возник после того, как отраслевое ведомство, реагируя на депутатское обращение председателя комитета Верховной Рады по вопросам борьбы с организованной преступностью и коррупцией Игоря Калетника, издало 22 октября приказ о проведении внеплановой проверки отдельных вопросов финансово-хозяйственной деятельности порта.
На время работы комиссии, в которую вошли ревизоры из КРУ Минтранса, начальник ГП "ИМТП" Г. Скворцов был отстранен от исполнения служебных обязанностей.
Итоги проверки, по мнению портовиков, лишний раз подтвердили предвзятое отношение отраслевого ведомства к ильичевцам. В частности, в официальном заявлении Министерства транспорта и связи говорилось о том, что в порту "...осуществлялось безосновательное отчуждение имущества и земельных участков, передача в долгосрочное пользование имущества и территории порта путем завуалированно убыточной для порта совместной деятельности с коммерческими структурами". Наконец, "...анализ эффективности использования государственного имущества показал, что работа всех предприятий совместной деятельности в Ильичевском порту является неэффективной", - говорится в резолютивной части заявления отраслевого ведомства.
У руководства ГП "ИМТП", естественно, имеется собственная версия столь "принципиальной" позиции Минтранса.
Корни возникшего противостояния следует искать в действиях предшественников Г. Скворцова на должности начальника порта. Именно тогда, три года назад, был заключен договор о совместной деятельности с ЧП "Укртрансконтейнер", в соответствии с которым частное предприятие получило в свое распоряжение несколько причалов. Дополнительным соглашением к вышеназванному договору, с текстом которого портовики до сих пор не могут ознакомиться, предусмотрена передача ЧП "Укртрансконтейнер" причалов № 1 и № 2, где перевалка контейнеров пока производится силами самого порта.
Весь этот год нынешнее руководство ГП "ИМТП" во главе с Геннадием Скворцовым пытается доказать высокопоставленным чиновникам Минтранса, что альянс с ЧП "Укртрансконтейнер" абсолютно не учитывает как интересы трудового коллектива государственного предприятия, так и самого государства. Об этом начальник порта еще раз напомнил в ходе пресс-конференции, заметив, что если проходящие сегодня в Киеве - без участия портовиков - "сепаратные" переговоры о передаче частному предприятию причалов № 1 и № 2 увенчаются успехом, то отчисления в бюджеты всех уровней от финансово-хозяйственной деятельности Ильичевского морского торгового порта сократятся в несколько раз.
В Открытом письме трудового коллектива предприятия Министерству транспорта и связи, подписанном председателем профсоюза работников морского транспорта ИМТП Сергеем Брызгаловым, портовики выражают "...обеспокоенность действиями Министерства, в которых видится нежелание объективно оценить ситуацию и эффективно выполнять функции по защите интересов государства Украина". Они пишут: "Считаем, что договор с "Укртрансконтейнер" был заключен на крайне невыгодных для госпредприятия условиях и на этом основании должен быть разорван в судебном порядке. Такой же позиции, озвученной в 2006 году, придерживается и Президент Украины Виктор Ющенко. Она подкреплена многочисленными актами проверок порта, которые проводились раньше, и материалами, которые есть у Вас в наличии. ...Складывается впечатление, что Министерство транспорта и связи Украины заинтересовано в позитивных для ЧП "Укртрансконтейнер" судебных решениях, которые позволяют оправдывать собственную бездеятельность и безответственность, и в то же время создают условия для передачи мощностей порта в частные руки. Подобная позиция, на наш взгляд, противоречит интересам государства".
Строптивость руководства и трудового коллектива ГП "ИМТП", понятно, пришлась не по вкусу отраслевому ведомству. Исчерпав методы убеждения, Минтранс перешел к активным "боевым" действиям: одной из задач внеплановой проверки предприятия был поиск финансово-хозяйственных нарушений, достаточных для замены
Г. Скворцова на гораздо более лояльного чиновника, который потом бы очень быстро подмахнул все документы, необходимые для передачи ЧП "Укртрансконтейнер" двух, самых "вкусных", причалов порта.
Предвидя подобный вариант развития событий, профсоюзный лидер С. Брызгалов сделал заявление о том, что трудовой коллектив предприятия "захватчиков" в порт не пустит. Пусть они приходят хоть с милицией, хоть с "Беркутом". "У нас есть начальник порта, это Геннадий Скворцов, и порт сейчас продолжает работу и нормально функционирует, и все, что происходит сейчас, можно объяснить лишь тем, что Г. Скворцов кому-то мешает. Иначе, чем еще объяснить, что последние полтора года его пытаются сместить с занимаемой должности", - подчеркнул председатель профсоюза работников морского транспорта ИМТП.
Интересно, что перманентная конфликтная ситуация не помешала Ильичевскому порту добиться в своей финансово-хозяйственной деятельности рекордных цифр. Так, величина чистой прибыли по итогам нынешнего года достигнет 75 миллионов гривен, что вдвое больше результата 2007 года. Объем грузопереработки составит более 19 миллионов тонн грузов: за всю историю порта лишь второй раз удается достигнуть такого показателя. Безусловно, это лишний раз свидетельствует о беспочвенности обвинений ГП "ИМТП" в неэффективной деятельности в период руководства портом Геннадием Скворцовым.
http://vo.od.ua/article/9654

ЗБЕРЕЖЕННЯ ДОВКІЛЛЯ

"ЗЕЛЕНЫХ КИЛЛЕРОВ" НАКАЖЕТ ДЕД МОРОЗ
Константин Шруб, "Днепр вечерний", 10.12.2008, Днепропетровская обл.
Особый размах проблема незаконной вырубки деревьев приобретает в канун новогодних праздников. Речь, разумеется, идет о варварском спиливании сосен и ёлок.

 Десятки тысяч деревьев, предназначенных для украшения наших домов и квартир, специально выращиваются в лесхозах. Их дефицита давно не наблюдается... Но, несмотря на это, десятки "дровосеков" в декабре отправляются на свой чудовищный промысел. Любителям "хвои на дармовщину" стоит напомнить: как показывает опыт прошлых лет, большинство из них будут пойманы сотрудниками экологической милиции, МВД, лесхозов. Уже сейчас эти ведомства приступили к патрулированию зон хвойных насаждений. Пойманных лесорубов ожидают суды и штрафы на сотни гривен. Так стоит ли рисковать?! "Вечерка" выяснила, что ждет дровосеков - браконьеров
...В проблеме вырубки деревьев Днепропетровщине, безусловно, далеко до Закарпатья и других регионов Западной Украины. Там варварская вырубка лесных массивов уже давно "аукнулась" не только множеством обнаруженных фактов, резонансных дел, но и глобальными последствиями в виде наводнений. Их-то и могли предотвратить леса, давно вырубленные под корень и пошедшие на экспорт.
Лесов в нашей области немного. Массовый незаконный спил деревьев в них фактически не производится. А о единичных уничтоженных деревьях знают (и чаще всего - молчат по разным причинам) лишь лесники. Другое дело, что в последние годы лесные массивы и заповедники все чаще становятся объектом самозахвата, незаконного отведения земли, перевода ее путем различных махинаций в земли гражданской застройки. Такими фактами "лесных прихватизаторов" тоже пристально занимаются компетентные органы. Но это, пожалуй, - тема отдельного разговора...
"Дровосеков" попробуй поймать!
Нынешнее же опасение прокурора Днепропетровской межрайонной природоохранной прокуратуры Ивана Николаевича Поночовного были посвящены иной проблематике.
- Хотя в нашем регионе промышленная добыча древесины не ведется, но обращения к нам по поводу незаконной вырубки деревьев являются самыми частыми, - говорит он. - Факты предоставляют и граждане, и экологическая инспекция по результатам своих рейдов и проверок. Деревья массово вырубаются при освоении территорий под застройку, на территории частных предприятий, ЖЭКами под предлогом их аварийности, несознательными гражданами и так далее. Но проблема в том, что далеко не в каждом случае можно установить, найти и наказать виновных...
Почему сложилась такая ситуация? Во-первых, потому, что ни в Днепропетровске, ни в других населенных пунктах области нет инвентаризации зеленых насаждений - они вообще никак не учтены, не состоят ни на чьем балансе. И, например, каким-либо горе-строителям или предпринимателям ничего не стоит быстро срезать дерево, выкорчевать пень, утрамбовать площадку. И после этого о совершенном преступлении можно узнать разве что по заявлениям сознательных граждан. А таких, увы, немного.
Вторая проблема - неустановленность лиц, которые вырубают деревья. Как понимают, очевидно, читатели, поймать за руку на горячем таких варваров удается в считанных случаях. Чаще всего сотрудникам природоохранной прокуратуры, экологической инспекции и милиции приходится лицезреть лишь свежие пни или даже утрамбованную землю на их месте.
И вот здесь-то резонный вопрос "Кто это сделал?!" упирается в ряд коллизий. И.Поночовный рассказывает лишь о нескольких свежайших примерах из практики.
Так, например, владельцам зоны игровых автоматов очень мешали несколько старых тополей. В один не прекрасный день от великанов остались лишь пеньки. Организаторы же азартного бизнеса "играли в дурака" и отвечали, что никакого отношения к этому факту не имеют - мол, некто неизвестный ночью приехал,спилил тополя и вывез стволы и опилки. Понятно, что все это - бред. Но наказать "игроманов" очень сложно - нет ни прямых улик, ни свидетельских показаний.
Из серии таких же печальных анекдотов - и ситуация, о которой в природоохранную прокуратуру в коллективном заявлении сообщили жители села Пашена Балка Днепропетровского района. "Несколько лет назад в нашем селе поселились лица кавказской национальности, - сообщают заявители. - И около года назад они начали беспощадно и без всяких разрешений вырубать деревья в посадках у села. Срубленные стволы они выжигают для древесного угля, который потом идет на шашлыки. В дни их работы все село стоит в дыму". Таких преступников необходимо поймать "на горячем". Но для этого надо, чтобы все присельские посадки круглосуточно патрулировал милицейский наряд. Реально ли это, порассуждайте сами.
Виновным грозит не только штраф
Только на месте преступления можно (для последующего возбуждения уголовного дела) ловить и незаконных "лесорубов" из самой распространенной категории - самозахватчиков земельных участков. Очень типична ситуация, при которой происходит самозахват земельных участков. На них - безжалостно вырубаются деревья, роются котлованы, строятся здания. Потом благодаря коррупционным схемам участок и строение узакониваются. И во время всех этих процедур реальный владелец участка скрывается "в тени". Чтобы поймать инициатора вырубки деревьев, возле каждого такого участка опять-таки надо ставить участкового или сотрудника природоохранной милиции.
Но не все так безнадежно на фоне творящегося "зеленого беспредела". Практически ежемесячно межрайонная природоохранная прокуратура по фактам незаконной вырубки зеленых насаждений возбуждает уголовные дела и передает материалы в суд. Что грозит виновным? У экологической инспекции давно разработана методика оценки ущерба от каждого спиленного дерева в зависимости от его сорта и толщины ствола. Так, например, орех с диаметром ствола 22 сантиметра "потянет" на 440 грн., 31-сантиметровый клен - более тысячи и т.д. Но штраф - это еще не самое страшное. Для должностных лиц, превысивших свои полномочия и санкционировавших незаконную вырубку деревьев, ч.I ст. 365 УК Украины предусматривает лишение свободы от 2 до 5 лет либо исправительные работы до 2 лет.
Такие меры, впрочем, принимаются лишь в исключительных случаях. А вот гривной должностных лиц, виновных в незаконной вырубке деревьев, карают предостаточно. Так, например, недавно суд определил, что владелец новомосковского рыбхоза должен уплатить более 20 тыс. грн. за самовольный спил 24-х деревьев. И при этом совсем не важно, что эти деревья располагались на территории частной структуры: ответственность для всех одна. Это же, кстати, касается и всех частных пользователей мелкого масштаба: дачников, огородников, селян. На своих приусадебных участках они имеют право спилить лишь плодово-ягодное растение (усохшую яблоньку или вишню), но никак не тополь, клен или каштан. На это надо получать соответствующее разрешение.
Эта процедура, к слову, очень трудоемкая. Для получения официального разрешения на спил дерева его комиссионно должны обследовать представители местной власти, "Зеленстроя", управления экологии и т.д. - всего 7 инстанций. После акт обследования должны подтвердить все те же экологи и орган местного самоуправления, выдав в итоге ордер на удаление зеленого насаждения.
Нередко эту "сплошную бюрократию" пытаются обойти из благих побуждений. Всем известно, как актуальна в городах проблема усохших, аварийных деревьев. О таких гигантах, отживших свое и падающих на балконы или на головы жильцам, "Вечерка" писала не раз. К сожалению, в этой ситуации из-за нехватки финансирования и долгих согласований мало что меняется. И некоторые коммунальщики сами пытаются решить данную проблему. Так, например, ЖЭУ Новомосковска, получив жалобу людей на аварийные тополя, приняло решение об их спиле, не имея необходимых разрешений. В итоге - суд и почти 30 тысяч штрафа. По-человечески инициативу коммунальщиков можно понять и оправдать, а с точки зрения закона, увы, - нет.
Строить - строй, но деревья - не тронь!
Еще одна категория, требующая самого пристального внимания природоохранной прокуратуры, - это инициаторы масштабного строительства, крупные фирмы. Получая в аренду или в пользование большие участки, новоявленные зодчие не церемонятся с деревьями, которые мешают очередному супермаркету или элитной жилой высотке. Используют, по словам Ивана Поночовного, массу "хитростей". Или "по-черному" спиливают деревья и тут же выкорчевывают пни, о чем мы уже упоминали. Или различными путями получают разрешение на спил якобы ветхих и аварийных деревьев, которые на самом деле являлись гигантами в самом расцвете сил. Либо же, например, получают аналогичное разрешение на ликвидацию действительно аварийных десяти деревьев, а вместе с ними - уничтожают еще столько же здоровых.
Несмотря на все существующие противо речия законодательства и доказательной базы, многие из этих преступлений не остаются безнаказанными. И совсем недавно одна из крупных строительных фирм, незаконно ликвидировавшая 70 деревьев на ул. Томской, была оштрафована на огромную сумму. Надеемся, этот пример станет наглядным предостережением для других строительных заказчиков.
Но только упомянутыми противоречиями закона ситуация не исчерпывается.
- К сожалению, в современном УК отсутствует специальная норма уголовной ответственности для лиц, осуществивших снос зеленых насаждений в населенных пунктах, - с огорчением признает И.Н.Поночовный. - Поэтому привлечь к такой ответственности человека, самовольно спилившего дерево, - проблематично и, возможно, только путем админответственности или подачи гражданского иска в суд.
...В общем, в этом вопросе приходится надеяться на сознательность граждан. Как тех, кто лишь собирается замахнуться топором на "мешающие" ему тополь или акацию, так и тех, кто станет очевидцем такого убийства. Да, смерть каждого дерева - это убийство. Давайте же не будем равнодушно наблюдать за размахом "зеленого киллерства". Иначе вскоре Днепропетровск окончательно превратится в каменные джунгли.
http://www.dv-gazeta.info/news/cnfnmb/2008/12/09/12-11-13/

АВАРІЇ, НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ

КОГДА ЗАКОНЧАТСЯ ЭТИ ПРЕСЛОВУТЫЕ "ВОТ-ВОТ"?
Олег Суслов, "Вечерняя Одесса", 11.12.2008
Все, что происходит в последнее время вокруг процедуры освобождения членов экипажа теплохода "Фаина", захваченного 25 сентября сомалийскими пиратами, напоминает театр абсурда.

 Еще в конце ноября мировые и украинские информационные агентства распространили сообщения о том, что якобы компания-судовладелец в ходе длительных и изнурительных переговоров сумела договориться с руководством бандформирования, захватившего судно, о сумме выкупа за экипаж, в составе которого - семнадцать граждан Украины. Точная сумма отступных не называлась, на тот момент это было не самым главным, ведь долгожданная свобода дороже любых денег.
А потом началась какая-то чехарда. Вначале задержку с освобождением экипажа объясняли тем, что бандиты никак не могут решить, где им следует передать выкуп. Потом пиратов стал волновать вопрос собственной безопасности, ведь уже был случай, когда преступников, забравших деньги, захватил французский спецназ.
А вчера появилась новая версия: якобы на "Фаине" вспыхнул бунт, спровоцированный несколькими членами экипажа, доведенными до отчаяния длительным пребыванием на борту опостылевшего судна. Нападению будто бы подверглись два члена банды. Поэтому пираты вновь "рассердились" и не хотят отпускать моряков.
Вскоре эту информацию опроверг главный редактор издания "Морской бюллетень-Совфрахт" Михаил Войтенко, имеющий прямую связь с компанией-судовладельцем. На самом деле, рассказал он, двух пиратов, решивших покинуть борт "Фаины" на лодке, задержали американские военные, курсирующие на боевых кораблях по Аденскому заливу. Пираты позвонили посредникам и судовладельцу с просьбой посодействовать освобождению их товарищей. Американцы отказались. Вот тогда-то бандиты и запустили информационную утку о бунте, который якобы произошел на борту захваченного судна.
Мама одного из членов экипажа, Светлана Мгеладзе, к которой мы обратились в надежде услышать предполагаемую дату освобождения моряков, посетовала:
- Нам все время говорят "вот-вот". Мол, работа по освобождению подходит к концу и наших мужей и сыновей освободят. Вот-вот. Когда же этот кошмар закончится?
Та же банда сомалийских пиратов, которая удерживает "Фаину", 6 декабря отпустила, после выплаты выкупа, греческий балкер Capt Stefanos, захваченный четырьмя днями раньше, 21 сентября. В составе экипажа судна находится один гражданин Украины.
http://vo.od.ua/article/9657

АВАРІЯ НА МОЛОКОЗАВОДІ: ВИКИД 25 КГ АМІАКУ ТА ДВОЄ ПОСТРАЖДАЛИХ
"Місто", 11.12.2008, Чернігівська обл.
На Чернігівському молокозаводі знову стався витік аміаку.

 Це трапилося у неділю вночі, в приміщенні аміачно-компресорної холодильної установки. Повідомлення про НП надійшло до мнсників о 23.45. На місце події виїхало понад 30 рятувальників та 10 одиниць спецтехніки. Викид газоподібного аміаку становив близько 25 кілограмів.
Чотири ланки рятувальників у захисних протигазах перекрили аварійну засувку аміакопроводу та розпиленими струменями води осадили газоподібну речовину. Ліквідація аварії тривала протягом двох годин.
- Біля засувки компресора розгерметизувався вентиль аміакопроводу, - розповів заступник начальника ГУ МНС в області Дмитро Іванцов. - Від отруєння газоподібним аміаком постраждало двоє працівників підприємства - машиніст та охоронець.
Як з'ясувалося згодом, черговий машиніст цеху - 39-річний Віталій Прищепа - намагався припинити витік аміаку, але отримав хімічний опік обличчя та дихальних шляхів, отруївся аміаком. 35-річна охоронниця Олена Цимбал, витягаючи чоловіка з небезпечної зони, також отруїлася аміаком, отримала хімічний опік дихальних шляхів.
Обох постраждалих доставили до реанімаційного відділення міської лікарні № 2. Медики оцінюють стан здоров'я Віталія як тяжкий, а Олени - середньої тяжкості.
Остаточно наслідки аварії ліквідували о 01.35. На даний час загрози навколишньому середовищу немає, бо аміачну хмару швидко локалізували, не давши їй розповсюдитись. Перевірку за фактом події проводить Чернігівська прокуратура. Витік аміаку на великих підприємствах міста трапляється не вперше.
За збігом обставин два місяці тому рятувальники проводили на молокозаводі навчання. Це дозволило їм швидко відреагувати і ліквідувати аварію, що трапилася на підприємстві.
У ВАТ "Чернігівський молокозавод" уже була подібна аварія у червні минулого року. Тоді у повітря потрапило близько 10 кілограмів аміаку і з цехів підприємства евакуювали 90 працівників.

ПАМ'ЯТЬ

ПАМ'ЯТНИК ВЕЛИКОМУ УКРАЇНЦЕВІ В ГОРОДЕНЦІ
Людмила Стражник, "Галичина", 11.12.2008, Івано-Франківська обл.
В Городенці в рамках підготовки до 100-річчя з дня народження відкрито пам'ятник Провідникові ОУН-УПА Степанові Бандері. Репортаж із цієї події.

 Цей пам'ятник у Городенці є найвизначнішим, який символізує нескорений дух українського народу в боротьбі за свою незалежність. Непросто давалося його спорудження громаді краю, яка з ініціативи районної організації КУН, інших національно-демократичних сил розпочинала збір коштів на будівництво пам'ятника. Постаралася районна влада в особі голови Городенківської РДА Василя Ємчука та голови районної ради Богдана Кобилянського, який був головою оргкомітету. Автором проекту є наш краянин, колишній головний архітектор м. Тернополя Іван Осадчук. Велика дяка також усім, хто вклав свою працю і талант, щоб Провідник нації гордо постав на покутській землі у міді і в граніті: меценатам - екс-народному депутатові Олегу Литваку, народним депутатам України Миколі Круцю, Романові Ткачу, Анатолієві Матвієнку, Зіновію Шкутяку, депутатам облради Василеві Матійчику та Василеві Костюку, майстрам з обробки каменю Василеві Штайнбаху, Андрієві Кучмею та Мирославові Слободяну. Багато праці й творчої наснаги доклали, щоб архітектурний комплекс отримав високе художньо-мистецьке завершення, підприємства "Ковальські майстерні Богдана Новосельського", ТзОВ "Райсількомунгосп", "Шляховик" та депутат райради підприємець Василь Павлович.
Очевидно, ніхто з наших краян і не сподівався, з якою величчю і шаною відбудеться відкриття пам'ятника Степанові Бандері. Лише перелік гостей багато про що свідчить: владика Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ Миколай Сімкайло, владика Коломийської єпархії УПЦ КП Іоанн Бойчук, отці-декани всіх трьох конфесій: Ігор Левицький, Богдан Мороз, Михайло Шевага, які разом зі священиками району здійснили чин освячення пам'ятника.
Серед гостей Городенки була  також народний депутат України V скликання Любов Стасів, котра передала городенківцям вітання від Президента України Віктора Ющенка, відзначивши, що така увага - знак шани постаті Степана Бандери, бо пам'ять про борців за незалежність України - запорука її процвітання в майбутньому.
У своїй промові владика Миколай Сімкайло підкреслив те, що Степан Бандера народився в сім'ї греко-католицького священика, де витав дух вольності, нескореності, національної ідеї. Владика говорив також про велич Провідника нації, який і через півстоліття після трагічної загибелі наводить жах на противників національної єдності України. Він побажав теперішній українській владі такої ж безмежної любові до свого народу, яку мав Степан Бандера: "Бог і Україна з нашого серця не мають вийти ніколи".
Варто вслухатися й у виступи інших поважних учасників святочної академії, адже всі вони були перейняті духом величі події - відкриття пам'ятника Степанові Бандері - як початку в області заходів з відзначення 100-річчя воістину Великого Українця.
Євген Гірник: "Щороку 1 січня городенківська делегація разом з усіма патріотами Прикарпаття святкує день народження Провідника нації в Старому Угринові, й тепер ось величний монумент постав у вашому краї. Це не повернення в минуле, бо слова Бандери актуальні й нині: "Наша сила - в нас самих". Бо молодь, яка так велелюдно зібралася тут, вже ніколи не дасть себе потоптати! Я впевнений, що невдовзі Президент України Віктор Ющенко видасть указ про присвоєння Степанові Бандері високого звання Героя України!".
Іоанн Бойчук: "Згадуємо нині й возносимо наші молитви за всіх мучеників і подвижників, які не пожаліли свого життя і кров'ю скропили нашу землю заради неньки України. Просимо Всевишнього, щоб давав сили й нашому Президентові мужньо йти обраною дорогою національного й духовного відродження українського народу".
Василь Гладій: "Простий український юнак став прапором нації. Син визвольної боротьби, він не будував маєтків ні собі, ні своїм дітям, не прикрашав своє життя. Степан Бандера боровся тоді, коли інші вже втрачали віру й сили. Його ім'я тотожне Україні. Степан Бандера - наше минуле, сьогодення й майбуття! В області розпочато підготовку до гідного відзначення  100-річчя з дня народження Степана Бандери: оновлення експозиції меморіального комплексу в Старому Угринові, відновлення хати-плебанії, спорудження пам'ятника в Івано-Франківську. Воскресла Україна - воскресло ім'я Степана Бандери. Як символ нескореності духу".
Зіновій Береговський: "Перший пам'ятник Степанові Бандері в його рідному селі, як, утім, і другий, були підірвані: його бояться й мертвогоѕ Проте й сьогодні його люто ненавидять ті, для кого наша незалежність - як більмо на оці. Заслуговує великої пошани чин городенківців, які встановили в центрі покутської землі пам'ятник визначному діячеві визвольної боротьби українського народу Степанові Бандері. Його роль ще не оцінена повною мірою, але прозріння українців - процес необоротний!".
Ольга Бабій: "Стою сьогодні перед цим пам'ятником і думаю, що би нам, нинішнім, сказав Степан Бандера, зокрема тим, хто клянеться у вірності, а потім, як Сташинський, шукає синильної кислоти, тим, хто нині вояжує до Москви, аби випросити собі індульгенцію на панування над Україною?.. Відповідь кожен знайде у своєму серці..."
Віктор Анушкевичус: "Зі мною приїхало багато іванофранківців, аби взяти участь у такому величному дійстві - святі відновлення історичної справедливості. Бо коли ми зводимо такі пам'ятники, то розкриваємо правдиві сторінки історії. На жаль, ця правда й досі замовчується, а то й очорнюється, як, наприклад, про Степана Бандеру".
Голова Всеукраїнської булави вояків ОУН-УПА Михайло Зеленчук: "Зібрався із силами, які вже мене покидають, аби прибути до вас і вклонитися нашому великому національному мужу Степанові Бандері й тим, хто створив його безсмертний образ, спорудивши цей величний пам'ятник. Його дух вів нас у бій з ненависними ворогами України, він ще зійде тепер на наш нарід".
Голови городенківських РДА - Василь Ємчук та районної ради - Богдан Кобилянський щиро подякували всім, хто долучився до відкриття такого меморіального комплексу, увіковічення в краї пам'яті про людину високої честі й гідності, символа української нації, лицаря українського духу - Степана Бандеру. Вони побажали учасникам урочистостей високого бандерівського духу.
Щиро віриться, що виступи всіх гостей, наших краян, аматорів залишать у серцях незгладимий слід, додадуть міцності й сили духу для відстоювання ідей незалежності України, поліпшення добробуту народу. А пам'ятник Степанові Бандері стане не лише окрасою міста, але й символом відданості ідеям Провідника нації.
http://www.galychyna.if.ua/index.php?id=single&no_cache=1&tx_ttnews[tt_news]=3763&tx_ttnews[backPid]=24
 
 

*                                 *                              *

Повнотекстовий огляд регіональної преси. До випуску ввійшли матеріали, які з’явилися на шпальтах та в інтернет-версіях обласних та міських газет України по 11 грудня 2008 року включно.
Заявки на отримання друкованих версій, а також зауваження та пропозиції можна надсилати за адресою:
nekrsova@rada.gov.ua
або телефоном:  255-23-94,
Некрасовій Олені Станіславівні


© Апарат Верховної Ради України
Інформаційне управління
Відділ інформаційно-бібліотечного забезпечення