|
|
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
АГИТАЦИЯ БЕЗ ЛОГИКИПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ
Кирилл Сазонов, "Донбасс", 26.11.2008, Донецкая обл.
Политикам приходится ездить по стране и убеждать людей в своей нужности. Прогнозами, обещаниями и рассказами о кулуарных процессах.ДЕПУТАТЫ ХОТЯТ ПОКОНЧИТЬ С ДВОЙНЫМ ГРАЖДАНСТВОМ
"Крымская правда", 26.11.2008
Парламентский комитет по вопросам прав человека рекомендовал ВР Украины поддержать законопроект о внесении изменений в закон "О гражданстве Украины".
ПОСОЛ ЧЕХИИ В УКРАИНЕ ЯРОСЛАВ БАШТА: "КРИЗИСА НЕ НАДО ОПАСАТЬСЯ. ЕГО НАДО ИСПОЛЬЗОВАТЬ ДЛЯ ПРИНЯТИЯ ПРАВИЛЬНЫХ РЕШЕНИЙ"РЕГІОНАЛЬНА ВЛАДА
Елена Зеленина, "Время", 26.11.2008, Харьковская обл.
В Харькове состоялся международный семинар "Оборонно-промышленный и научно-технический потенциал Слобожанщины: перспективы сотрудничества с Вышеградскими странами".КАБМИН БЕРЕТ КРЕДИТЫ И ПАУЗУ
Кирилл Сазонов, "Донбасс", 26.11.2008, Донецкая обл.
Мировой банк выдал кредит Украине на сумму, эквивалентную трем млрд. гривен. Хорошо это или плохо?
АЛЕКСАНДР АНТИПОВ: "СПАД ПРЕОДОЛЕЕМ ОБЩИМИ УСИЛИЯМИ"СИТУАЦІЯ В КРИМУ
Александр Антипов, "Наша газета", 27.11.2008, Луганская обл.
Председатель Луганской облгосадминистрации Александр Антипов - о проделанной за год работе и возникших в последнее время проблемах и путях их решения.КИЇВЩИНА І КРИМ - ЗА ПЛІДНУ СПІВПРАЦЮ
Анатолій Саса, "Київська правда", 27.11.2008
Днями в Сімферополі відбулася зустріч представників Київщини з Головою Верховної Ради АР Крим Анатолієм Гриценком."ПОВЕНЕВІ" КОШТИ МІСТО ОСВОЮЄ ПОВІЛЬНО
"Західний кур'єр", 27.11.2008, Івано-Франківська обл.
Першого заступника міського голови Івано-Франківська Зіновія Фітеля не влаштовують темпи освоєння коштів, виділених на подолання наслідків липневої повені.КУПУЙ ПОЛТАВСЬКЕ!
"Полтавський вісник", 27.11.2008
Міська влада закликала керівників підприємств об'єднати свою продукцію під спільною символікою "Полтавська марка", таким чином власними руками зберігши свої підприємства і добробут працівників.КОМУНІСТИ «ДОТИСНУЛИ», АБИ ПОЛТАВА… ВТРАТИЛА 15 МІЛЬЙОНІВ?
Леонід Коробка, «Полтавський вісник», 27.11.2008
Як звести до мінімуму негативні наслідки економічної кризи? Це питання було головним у порядку денному чергової сесії Полтавської облради.ПІДПРИЄМЦІ ЙДУТЬ НА СЕЛО
Антоніна Катеринич, «Вінниччина», 26.11.2008
Про досвід застосування енергозберігаючих технологій та організації нових робочих місць у Шаргородському районі Вінницької обл.
ТОПОГРАФИЧЕСКИЙ КРЕТИНИЗМПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА БЛОКИ
Юлия Вербицкая, "Крымская правда", 27.11.2008
В Киеве предлагают переименовать 750 населённых пунктов Крымской автономии.
СЕРГЕЙ ЦЕКОВ: "ПАРТИЯ РЕГИОНОВ НЕ ИМЕЕТ НИКАКОГО ОТНОШЕНИЯ К ВНУТРЕННИМ ПРОБЛЕМАМ ПРОФСОЮЗНЫХ ОРГАНИЗАЦИЙ"ЕКОНОМІКА
"Крымские известия", 26.11.2008
Ряд политических сил негативно отнесся к избранию председателем Федерации профсоюзов Украины регионала Василия Хары.
А ПОГОВОРИТЬ?ПЕРЕДІЛ ВЛАСНОСТІ
Александр Виноградов, "Украина-Центр", 27.11.2008, Кировоградская обл.
Об итогах антикризисного совещания у Президента с участием представителей отечественного бизнеса делятся участники собрания из Кировограда.МИ ПОВИННІ НЕ РОЗГУБИТИ КОЛЕКТИВ...
"Місто", 27.11.2008, Чернігівська обл.
Чи можна щось зробити для пом'якшення наслідків економічної кризи - в інтерв'ю з головою правління ВАТ "Домобудівник" Анатолієм Роговим.КОГДА В ЗАКОНЕ ЦИНИЧНОЕ БЕЗЗАКОНИЕ…
"Луганская правда", 26.11.2008
Открытое письмо председателю Луганской областной государственной администрации Антипову А.Н. от коллектива теперь уже бывшего НПП “Лисичанский резино-технический завод»ДОЖИВЕМ ДО ПОСЕВНОЙ
Александр Виноградов, "Украина-Центр", 27.11.2008, Кировоградская обл.
Финансово-экономический кризис - это не повод опускать руки."У КОЖНОГО СВІЙ ВИХІД ІЗ КРИЗИ, АЛЕ ДОЛАТИ ЇЇ ТРЕБА СПІЛЬНИМИ ЗУСИЛЛЯМИ"
Анатолій Щербак, "Зоря Полтавщини", 26.11.2008
Від стабільної роботи одного з найпотужніших підприємств гірничодобувної галузі - ВАТ "Полтавський ГЗК" - значною мірою залежить соціальне благополуччя всієї Полтавщини.ГЛАВНАЯ ЗАДАЧА - ВЫЖИТЬ
Юрий Тернавский, "Вечерний Мариуполь", 26.11.2008, Донецкая обл.
Комбинат имени Ильича в Донецкой области оказался в трудном положении, но не опустил руки. Его руководство разработало и реализовывает антикризисные мероприятия.
143 ГЕКТАРИ ПРОБЛЕМРІВЕНЬ І ЯКІСТЬ ЖИТТЯ
Олена Ігнатенко, "Зоря Полтавщини", 26.11.2008
У Демидівській сільській раді Решетилівського району останнім часом неспокійно. Люди разом із щоденними клопотами ведуть активну громадську роботу щодо відвойвування землі.
СМІТТЯ ПРИБЕРУТЬ, А НА БІЛЬШЕ НЕМАЄ КОШТІВЗАКОННІСТЬ І ПРАВОПОРУШЕННЯ
Зінаїда Матяшова, «Полтавський вісник», 27.11.2008
Влада й надалі залишається байдужою до транспортних проблем Полтави.ЗАРАБОТНАЯ ПЛАТА В ОКТЯБРЕ: ДОЛГ ПРИБЛИЖАЕТСЯ К 300 МИЛЛИОНАМ
"Донбасс", 26.11.2008, Донецкая обл.
Номинальная заработная плата одного штатного работника в целом по Донецкой области в октябре по сравнению с сентябрем уменьшилась на 5,5 процента и составила 2096 грн.ЛИФТ ВЫЖИВАЕТ В ОДИНОЧКУ
Юлия Бабенко, "Днепр вечерний", 26.11.2008, Днепропетровская обл.
"Что чувствуют днепропетровцы, которым со злополучными ступеньками приходится "общаться" по нескольку раз на день"?
У ПОЛТАВІ ВИКРАЛИ ХРЕСТИ, ВСТАНОВЛЕНІ В ПАМ'ЯТЬ ПРО ГОЛОДОМОРСКАНДАЛИ
"Полтавський вівсник", 27.11.2008
В Полтаві було викрадено вісім дерев'яних хрестів, які були призначені для вшанування пам'яті жертв Голодомору.
КРИЗИС ЗАКРЫЛ ШКОЛЫОХОРОНА ЗДОРОВ'Я
Валентина Постнова, "Донбасс", 25.11.2008, Донецкая обл.
Cнежнянский горсовет принял беспрецедентное и, как подчеркнул мэр Валентин Чепурной, "политически убийственное" решение о закрытии вечерней и сразу четырех общеобразовательных школ.
НЕ ЗА СТРАХ, А ЗА ДЕНЬГИІСТОРИЧНА СПАДЩИНА
Евгений Кривочуприн, "Время", 27.11.2008, Харьковская обл.
Бесплатной бывает медицина, но не лечение. Плюсы и минусы медицинской страховки.
ПОКЛАДАЄМОСЯ НА СВОЇ СИЛИПАМ'ЯТЬ
«Полтавський вісник», 27.11.2008
Про проблеми щодо підготовки відзначення 300-річчя Полтавської битви – на черговому засіданні оргкомітету, яке провела заступник міського голови Полтави Лариса Семеняга.
МИ МАЄМО ПАМ'ЯТАТИ!
С.Маркова, "Проскурів", 27.11.2008, Хмельницька обл.
"Народна пам'ять - найдостовірніше історичне джерело".МИ ПАМ'ЯТАЄМО
Володимир Бодак, "Західний кур'єр", 27.11.2008, Івано-Франківська обл.
22 листопада вшановували День пам'яті жертв голодомору 1932-1933 років та політичних репресій. Цього дня по всій Україні одночасно запалали свічки пам'яті.ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
АГИТАЦИЯ БЕЗ ЛОГИКИ
Кирилл Сазонов, "Донбасс", 26.11.2008, Донецкая обл.
Политикам приходится ездить по стране и убеждать людей в своей нужности. Прогнозами, обещаниями и рассказами о кулуарных процессах.Хорошо лидерам крупных фракций. Как бы не развивались события, ближайшим политическим перспективам "тяжеловесов" ничего не грозит. Гораздо более нервная жизнь у тех, кто балансирует на грани попадания в парламент следующего созыва. Приходится политикам ездить по стране и убеждать людей в своей нужности. Прогнозами, обещаниями и рассказами о кулуарных процессах.
Владимир Литвин пытается потрясти воображение избирателя информацией о том, что БЮТ и Партия регионов могут объединиться в коалицию лишь для того, чтобы вывести с политического ринга Виктора Ющенко. Очень точно рассчитал экс-спикер. Антирейтинг президента настолько силен, что грех не порадовать людей хорошими слухами.
"Когда две самые большие фракции в парламенте смогут сформировать большинство, а у них есть минимум 330 голосов, они внесут радикальные изменения в Конституцию по поводу процедуры выборов президента и его полномочий", - заявил Литвин. Но главная проблема, по мнению экс-спикера, в пренебрежении к законам, которые подгоняются под политический момент: "Все беды Украины начинаются с игнорирования Конституции президентом, премьером и Верховной Радой".
Очень бы хотелось напомнить Владимиру Михайловичу конец 2004 года, когда именно под его председательством парламент проголосовал за изменения в избирательную систему, фактически украв у народа право свободно избирать и быть избранными в органы власти. Очень дорого обошлась нам эта политреформа.
Впрочем, все политики не любят вспоминать свои старые грехи. Даже Александр Мороз развешал по Донецку кучу рекламных плакатов со слоганом: "Победили предательство". А Ющенко призывал избирателей не предавать Майдан. Хотя предать может не тот, кто поверил, а тот, кому поверили.
"Пустой треп"
"Никакого большинства БЮТ и ПР быть не может. Да мы такой коалицией сделали бы большой подарок Ющенко, который обвинил бы нас во всех грехах (агитматериалов у него еще с 2004 года хватает). И какой смысл объединяться с БЮТ, если всё равно на президентских выборах это наш основной соперник. Все разговоры о договорах и компромиссах - пустой трёп. Наш кандидат - Виктор Янукович. У БЮТа - Юлия Владимировна. Нет почвы для серьезной дружбы. Да и что вообще можно строить с популистами? И Литвин прекрасно это понимает. Просто старается на этих разговорах заработать очки", - так прокомментировали "Донбассу" слова Литвина в Партии регионов.
http://www.donbass.ua/get-news/id/8553/article.htmlДЕПУТАТЫ ХОТЯТ ПОКОНЧИТЬ С ДВОЙНЫМ ГРАЖДАНСТВОМ
"Крымская правда", 26.11.2008
Парламентский комитет по вопросам прав человека рекомендовал ВР Украины поддержать законопроект о внесении изменений в закон "О гражданстве Украины".Парламентский комитет по вопросам прав человека, национальных меньшинств и межнациональных отношений рекомендовал Верховному Совету Украины поддержать законопроект о внесении изменений в закон "О гражданстве Украины".
"В нашей стране проживает много людей, имеющих двойное гражданство. Это нарушает конституционный принцип. Цель законопроекта - поставить людей перед выбором, гражданином какой страны им быть. Если человек этого не сделает, это будет основанием для лишения его украинского гражданства", - сообщил инициатор изменений в закон о гражданстве, народный депутат от фракции Блока Литвина Олег Зарубинский.
В нынешней редакции закона основанием для отмены решения об оформлении украинского гражданства считается только "официальное обращение украинского гражданина с заявлением или ходатайством для получения гражданства другой страны".
В новом варианте закон дополнят нормой, согласно которой "гражданства лишается человек, получивший документы, подтверждающие гражданство другой страны, и воспользовавшийся ими".
http://www.kp.crimea.ua/news_details.php?news_type_id=2&news_id=5205ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ
ПОСОЛ ЧЕХИИ В УКРАИНЕ ЯРОСЛАВ БАШТА: "КРИЗИСА НЕ НАДО ОПАСАТЬСЯ. ЕГО НАДО ИСПОЛЬЗОВАТЬ ДЛЯ ПРИНЯТИЯ ПРАВИЛЬНЫХ РЕШЕНИЙ"
Елена Зеленина, "Время", 26.11.2008, Харьковская обл.
В Харькове состоялся международный семинар "Оборонно-промышленный и научно-технический потенциал Слобожанщины: перспективы сотрудничества с Вышеградскими странами".- Я с ужасом представляю себе: а что, если бы завтра Украине предоставили ПДЧ в НАТО? Кто будет это все выполнять? - этими эмоциями директор военных программ Центра Разумкова Николай Сунгуровский поделился в Харькове с участниками международного семинара "Оборонно-промышленный и научно-технический потенциал Слобожанщины: перспективы сотрудничества с Вышеградскими странами".
"Необходимо уйти от всяких разговоров по поводу Плана действий по членству в НАТО для Украины и перейти к более конкретному сотрудничеству на уровне микроэкономики", - подчеркнул эксперт.
Такие слова из уст экспертов, приближенных к власти, услышишь нечасто. Господин Сунгуровский сказал о том, о чем нельзя было прочесть в "протокольных" сообщениях информационных агентств по итогам состоявшихся пару недель назад в Таллинне консультаций министров обороны стран НАТО и Украины.
Не болит голова у НАТО
Оказывается, в канун встречи в Таллинне Украина действительно предложила документ, подготовленный Департаментом военной политики и стратегического планирования Министерства обороны. Основная идея этого документа состоит в том, чтобы несколько изменить формат взаимодействия Украина-НАТО: отложить разговоры о ПДЧ, разработать так называемую карту совместного сотрудничества Украина-НАТО и сосредоточиться именно на конкретных проектах, которые давали бы результат и возможность расширения и углубления кооперации в сфере безопасности.
- Такой подход во многом снимает головную боль как с членов НАТО, так и с украинского руководства. Во-первых, потому, что снижается острота проблемы Украина-НАТО-Россия. Во-вторых, потому, что в существующей ситуации отсутствия конструктивной работы, с таким интеллектуальным наполнением государственного аппарата, как у нас, ПДЧ завалили бы в течение одного года, - полагает Николай Сунгуровский.
О новых позиционных подходах в Таллинне, похоже, были хорошо осведомлены послы стран "Вышеградской четверки" в Украине, приехавшие в Харьков специально для участия в семинаре. О ПДЧ не было произнесено ни слова. А вот заинтересованность в военно-техническом сотрудничестве, от чего раньше наши братья по бывшему социалистическому содружеству всячески открещивались, прозвучала вполне отчетливо.
Так, по информации польского посла Яцека Ключковски, во время недавнего визита министра обороны Польши в Киев 95% переговоров касались взаимовыгодного военно-технического сотрудничества. Посол Словацкой Республики Урбан Руснак обратил внимание на вызовы, брошенные мировым финансовым кризисом:
- Сегодняшний кризис уже существенно влияет на все отрасли промышленности, в том числе и оборонные. Соответственно возникает вопрос: каким образом вести далее модернизацию наших армий и обеспечивать безопасность страны? Ключевой элемент безопасности - поддержка экономических реформ, в то же время мы не можем обойти вниманием и международное сотрудничество, без которого невозможно развитие оборонного производства.
А вот послу Венгрии Андрашу Баршоню, как выяснилось, со стороны виднее наши украинские проблемы:
- Ваша проблема состоит в отсутствии интереса элиты к тому, чтобы менять не оправдавшие себя правовые и экономические ситуации.
Венгерская промышленность была приватизирована на открытом тендере. И крупная восточноукраинская компания в свое время выиграла тендер на покупку государственного пакета акций самого большого в Венгрии металлургического комбината. И если посмотреть, что сегодня, в условиях кризиса, происходит с самой компанией в целом, можно увидеть, что украинские металлурги работают только на 20 - 25% своих возможностей. Но не такая ситуация в Венгрии, потому что совсем другой экономический климат, а также потребление энергии и состояние технической модернизации. Например, потребление энергии на тонну продукции в Венгрии в пять раз меньше.
Взлет чешского авиапрома
Однако самой интересной информацией поделился посол Чехии Ярослав Башта:
- Нынешний финансовый кризис - существенная угроза для экономик всех стран, но с другой стороны, кризисы стимулируют кардинальные решения, важные для будущего. Потому что просто нет другого выхода. У нас есть такой опыт. Чешская Республика переживала уже экономический кризис 11 лет тому назад. Это были последствия неудачной приватизации. Исчезли очень многие известные предприятия тех отраслей промышленности, в которых наша страна была ранее успешна. И наши решения были простыми.
Во-первых, государство выкупило "плохие" кредиты наших банков и отдало эти банки всего за одну крону различным зарубежным инвесторам. До кризиса у нас было 60 банков, после кризиса их осталось 20. Сейчас, спустя 10 лет, их около 30.
И, во-вторых, для инвесторов объявили налоговые каникулы. И, кроме того, инвестор получал еще дивиденды от каждого нового рабочего места. В 1999 году наш ВВП был в минусе, а через два года пошел стабильный рост. На этом примере я хотел показать, что кризиса не надо опасаться. Его надо использовать для принятия правильных решений, независимо от политической ситуации в стране. Более того, откровенно говоря, когда в Чехии не было правительства, это были самые лучшие годы нашей экономики. Рост был до 8%. Когда экономика здорова, она хочет только одного: чтобы политики ей не мешали.
В начале 90-х годов, когда все судили-рядили, что делать в ходе приватизации, мы решили, что существуют такие отрасли и предприятия, которые можно назвать "семейным серебром". К примеру, электротехника. Сегодня по статистике электротехника представляет четвертую самую успешную отрасль чешской промышленности. Второй такой пример - авиационная промышленность. Раньше мы не могли сравниться в этой отрасли с Украиной, сейчас объем экспорта чешской авиаиндустрии выше, чем украинской. Сегодня наша армия имеет больше самолетов, чем танков. Это означает, что просто надо использовать все свои возможности.
Да-да, Чехия со своими скромными стартовыми возможностями уже опередила Украину в самолетостроении! Значительную позицию занимает производство реактивных учебных и легких боевых самолетов, региональных самолетов, учебных и спортивных машин, планеров, интенсивно развивается производство ультралегких самолетов. В Чешской Республике зарегистрировано десять производителей самолетов с годовым объемом производства примерно 350 единиц, 80% предназначено на экспорт. Десять других фирм специализируется на производстве авиационных компонентов.
Помнится, лет 10 назад у нас была возможность создать единую авиакорпорацию - Чехия, Украина и Россия и штаб-квартиру сделать в Чехии. Это был перспективнейший проект, позволявший создать европейскую корпорацию, которая бы на рынке самолетов средней дальности могла бы успешно конкурировать с американским "Боингом" и европейскими аналогами. Но мы, наоборот, развалили все кооперационные связи.
- Надо признать, что после распада Советского Союза нами были потеряны и ослаблены научные и технологичские контакты с Восточной Европой. Вот почему этот семинар и перспективы сотрудничества со странами "Вышеградской четверки" имеет очень важное значение для Харькова, - считает председатель Северо-Восточного научного центра Национальной академии наук Украины, академик Владимир Семиноженко. - Мы, к сожалению, унаследовали наихудшие экономические модели, которые навязывались нашим странам. И сейчас приходит понимание того, что, разумеется, нужно учитывать опыт других стран, но двигаться вперед, опираясь на свою самобытность и свои преимущества. Выход из кризиса, вне сомнений, будет связан с развитием самых современных технологий. И в этом смысле у Харькова есть заслуженный приоритет.
Как-то, обращаясь к министрам обороны вышеградских стран, глава нашего оборонного ведомства Юрий Ехануров заметил, что в последнее время очень часто используется словосочетание "Вышеградская четверка + Украина" и предложил употреблять определение "Вышеградская пятерка". Но пока нас туда не берут ни "тушкой", ни "чучелом". А вот заинтересованность в экономическом и военно-техническом сотрудничестве - весьма обнадеживающий симптом.
http://www.time.kharkov.com/index.php?page_name=article&id=4062КАБМИН БЕРЕТ КРЕДИТЫ И ПАУЗУ
Кирилл Сазонов, "Донбасс", 26.11.2008, Донецкая обл.
Мировой банк выдал кредит Украине на сумму, эквивалентную трем млрд. гривен. Хорошо это или плохо?Денег много не бывает. С этим никто не спорит. Но деньги-то бывают разные. Если заработанные - нет вопросов. А вот с кредитами всё не так однозначно. Берешь чужие и на время, а отдаешь свои и навсегда. Так народ считает. А он мудр. Можно добавить, что отдаешь всегда больше, чем брал, а на всё это время попадаешь в некоторую зависимость от кредитора.
Процент отдадут дети
"Сегодня подписано соглашение с Мировым банком на привлечение на 30 лет трех млрд. гривен для покрытия планового дефицита бюджета", - сказала Юлия Тимошенко, открывая заседание Кабмина. По словам премьера, эти средства привлечены не более чем под 5% годовых.
Вроде бы - шикарные условия. Под такой процент сегодня ни один банк не дает. С другой стороны, формулировка "покрытие дефицита бюджета" означает банальное проедание. И если бы с такими обвинениями выступала оппозиция - одно дело. Но тут само правительство признает - экономика в плохом состоянии, прокормить себя страна не может, берем в долг. А отдавать как? Впрочем, тут важно не "как", а "когда". Кто вспомнит сегодняшнее правительство через 30 лет? Дети будут отдавать. Наши, а не чиновников из Кабмина.
Большие проблемы с макропоказателями
Справедливости ради стоит заметить, что ситуация в стране действительно непростая. Прогнозы оптимизма не внушают - правительство даже не смогло утвердить измененные макропоказатели госбюджета на 2009 год (решили добивать их на следующем заседании), хотя ранее министры демонстрировали единодушную уверенность в завтрашнем дне.
Напомним, что законопроект Кабмина о госбюджете 2009 года был зарегистрирован в парламенте еще 15 сентября, а прогнозные макропоказатели социального и экономического развития утверждены пятью днями раньше. Показатель инфляции (декабрь к декабрю) был утвержден на уровне 9,5%, рост ВВП - 6%, рост промпроизводства - 5,7%, рост цен производителей промышленной продукции - 18,5%, среднегодовой номинальной зарплаты - на уровне 17,3%. Последнее в свете кризиса нынче вообще не обсуждается. А как будут выглядеть остальные показатели, остается только предполагать. Наверное, не слишком хорошо.
Зато скоро праздники!
Правительство рекомендует руководителям предприятий, учреждений и организаций с пятидневной рабочей неделей перенести рабочие дни с пятницы, 2 января, на субботу, 10 января, а также с понедельника, 5 января, на субботу, 24 января, и со вторника, 6 января, на субботу, 7 февраля. Чтобы, значит, создать благоприятные условия для празднования Нового года и Рождества Христова и (только не смейтесь!) "рационального использования рабочего времени".
http://www.donbass.ua/get-news/id/8555/article.htmlРЕГІОНАЛЬНА ВЛАДА
АЛЕКСАНДР АНТИПОВ: "СПАД ПРЕОДОЛЕЕМ ОБЩИМИ УСИЛИЯМИ"
Александр Антипов, "Наша газета", 27.11.2008, Луганская обл.
Председатель Луганской облгосадминистрации Александр Антипов - о проделанной за год работе и возникших в последнее время проблемах и путях их решения.Завершился второй год работы действующей команды руководства области. Как и положено по Закону о местном самоуправлении, сегодня председатель Луганской облгосадминистрации Александр Антипов представит свой отчет о выполнении делегированных полномочий сессии областного совета. Публикуемая статья является отчетом перед гражданами Луганщины о проделанной за год работе, о возникших в последнее время проблемах и путях их решения.
Предварительные итоги
Напомню, что на начальном этапе нам пришлось восстанавливать нарушенные хозяйственные отношения, перестраивать систему взаимодействия с органами власти на местах, решать множество кадровых вопросов. При этом мы максимально использовали наши полномочия по планированию развития региона через подготовку целевых программ, подтвержденных финансированием и конкретными мероприятиями. В итоге произошел ряд системных изменений практически во всех сферах жизнедеятельности области. Это позволило восстановить стабильность в экономической и социальной сферах, обеспечить рост производства в 2007 году на 16 процентов, что в два раза выше намеченного Программой экономического и социального развития.
В этом заслуга прежде всего машиностроителей, которые почти в полтора раза увеличили выпуск товарной продукции, нефтепереработчиков и металлургов, нарастивших объемы на 25 и 17 процентов соответственно. Луганщина по объемам производства поднялась с двадцатого места в 2006 году на седьмое. По объемам реализации промышленной продукции мы стали четвертыми в стране.
В 2007 году коренным образом изменились подходы к развитию агропромышленного комплекса. В результате неплохой урожай, собранный в условиях небывалой засухи прошлого года, позволил стабилизировать финансовое состояние хозяйств и в 3,3 раза больше, чем в 2006 году, вложить денег в техническое переоснащение сельхозпроизводства. Результат мы увидели уже этой осенью. Получен рекордный за последние 16 лет урожай зерновых — 1 млн. 625 тыс. грн., собрано 440 тыс. тонн подсолнечника.
Мы поставили себе задачу по максимуму использовать не только внутренние ресурсы, но и возможности государственного бюджета. Были подготовлены и проработаны на центральном уровне предложения по финансированию области, практически по всем сферам жизнедеятельности. Наши предложения вошли в большинство статей Государственного бюджета и соответствующих программ. В результате нам удалось направить существенные ресурсы на проекты по развитию инфраструктуры. Так, дорожники области в минувшем году освоили на ремонте и строительстве новых магистралей почти 500 млн. грн., в жилищно-коммунальное хозяйство области мобилизовано около 400 млн. грн. На поддержку угольной отрасли из госбюджета направлено 1,3 млрд. грн., что в полтора раза больше уровня 2006 года.
В полтора раза увеличился объем как отечественных, так и иностранных инвестиций в экономику области. Почти в три раза по сравнению с 2006 годом увеличился положительный финансовый результат. В сводный бюджет за 2007 год поступило более 5 миллиардов гривень — на четверть больше, чем в 2006 году.
Позитивное сальдо внешнеторгового баланса области составляло почти 300 млн. долларов, в результате Луганщина заняла пятое место среди регионов, формирующих экспортную политику государства.
Таким образом был заложен надежный фундамент для успешной работы в этом году. Однако «не так сталося, як гадалося».
Необходимы коррективы
Новое правительство кардинально изменило подход к формированию Государственного бюджета. Экономику и здравый смысл заменили популизмом. Существенно была сокращена инвестиционная составляющая и непомерно раздуты социальные выплаты. Однако благие намерения не были подкреплены ростом экономики и реальными доходами бюджета. В стране усилилась инфляция, начались непонятные на первый взгляд скачки курса доллара и медленный спад производства.
В результате область не получила из бюджета ни копейки на строительство коммунальных дорог. Финансирование реконструкции водопроводного и жилищно-коммунального хозяйства, строительство общегосударственных магистралей, газификации сократилось до минимума.
Напомню, что в 2007 году только на сооружении дорог и в сфере ЖКХ было освоено 500 и 400 млн. гривень соответственно. В текущем году на эти цели в Госбюджете заложено всего, соответственно, 25 и 81 миллион гривень.
В этой ситуации мы вынуждены были существенно увеличить финансирование целевых программ из областного и местных бюджетов. К сожалению, ресурсы региона не беспредельны, но тем не менее нам удалось достойно встретить 70-летие Луганщины как результатами работы хозяйственного комплекса, так и пуском ряда принципиально важных объектов, которых наши люди ждали годами. Я имею в виду реконструированные аэропорт, областную филармонию и путепровод по улице имени Тараса Рыбаса, строительство первой очереди Славяносербской туберкулезной больницы с жилым домом на 60 квартир для медиков, введена новая школа в Александровске и целый ряд других важных социальных объектов.
В текущем году мы опять-таки придерживались принципа детального планирования развития региона. Мы проанализировали ход выполнения действующих и за два года разработали и утвердили на сессии облсовета 30 новых программ по важнейшим проблемам жизни региона и, что самое главное, обеспечили их финансирование. Приняли Стратегию развития области до 2015 года.
В результате по итогам 9 месяцев темп роста промышленного производства составил 105,1 проц. В основном это достигнуто за счет успешной работы металлургов, машиностроителей, горняков, трудящихся химической и нефтехимической отрасли. Доля Луганщины в объеме реализованной промышленной продукции страны увеличилась почти до десяти процентов, и мы вышли на третье место в Украине.
Об эффективности работы хозяйственного комплекса даже в условиях нестабильности говорит и достигнутый финансовый результат. Предприятия области получили за 6 месяцев более 3,3 млрд. грн. прибыли, что в пять раз больше прошлогоднего. Почти на треть увеличилось поступление налогов и сборов в бюджеты всех уровней.
Стабилизация работы реального сектора экономики обусловила развитие социальной сферы. По сравнению с 2006 годом финансирование образования и здравоохранения увеличилось в первом полугодии на 80 и 30 процентов соответственно. Открыто три и до конца года начнут работать еще четыре детских сада. Полностью завершена компьютеризация сельских школ. За счет областного бюджета куплено 28 микроавтобусов для многодетных семей. Реализуются программы обеспечения жильем учителей. Доходы населения увеличились почти наполовину, а зарплата в сентябре 2008 года составила 1922 грн. Это — шестое место в Украине.
В значительной степени выполнение большого количества социальных проектов удалось за счет эффективной реализации наших полномочий по социальному партнерству с предприятиями области. Самым крупным проектом социального партнерства стал соответствующий договор с ЗАО «ЛИНИК», сумма которого превысила 7 млн. грн.
Экономика региона и мировой кризис
Однако в начале осени ситуация резко изменилась. Замедление темпов роста экономики региона, начавшееся еще весной текущего года, к середине ноября приобрело масштабный характер. Под ударом оказался весь хозяйственный комплекс области.
У этого явления две глобальные причины: неадекватные, запоздалые действия правительства и мировой финансовый кризис. Мы информировали о складывающейся ситуации Киев, однако нас не услышали. Вместо того чтобы создавать максимально благоприятные условия для работы экспортеров, ограничить аппетиты природных монополий, в стране не всегда обоснованно повышались цены на железнодорожные перевозки, сырье, энергоносители, услуги все тех же монополистов. Видя в положительной динамике работы ведущих предприятий лишь возможность получения дополнительных прибылей, никто в профильных министерствах не удосуживался глубоко разбираться в структуре себестоимости продукции и перспективах мировой конъюнктуры.
В то же время у экспортеров изымаются оборотные средства путем невозврата НДС. Общая задолженность государства перед предприятиями области превысила один миллиард 100 миллионов гривень. Еще 3 млрд. грн. изъято путем упразднения налоговых векселей, из них — 2,5 млрд. потерял «ЛИНИК». Облгосадминистрация будет настаивать на возвращении налоговых векселей при ввозе современного оборудования для реконструкции.
Ситуация требует внимания
В нашей области негативные явления проявляются в трех аспектах: — в банковской сфере это кризис неплатежей; — в секторе реальной экономики идет спад производства и, как следствие, сокращение зарплат и занятости, что влечет за собой уменьшение налогов и сборов.
Проанализируем более подробно сложившееся положение.
Несбалансированная политика в банковской сфере, где в первую очередь кредитовались не долгосрочные программы развития реального сектора экономики, а закупка по импорту бытовой техники и автомобилей. Эта тенденция характерна и для Луганской области. Имеющиеся ресурсы направлялись не на инвестиции, а на потребление — кредиты физическим лицам выросли — почти на 30 процентов (973 млн. грн.), против 19,5 процента (812 млн. грн.) для юридических лиц. Естественно, такая политика не добавляла ликвидности банкам.
В результате, при первых же сообщениях об ухудшении устойчивости банковской системы, население начало забирать деньги с депозитов. К счастью, в нашей области паники среди вкладчиков не наблюдалось.
За последние два месяца остатки средств на счетах предприятий и депозиты граждан в банках Луганской области сократились незначительно, всего на 3 — 4 процента.
Ситуация с «Проминвестбанком» хуже. За те же два месяца остатки на счетах предприятий сократились на треть, а депозиты населения — на 15 процентов. На счетах банка «заблокировано» 22,3 млн. грн.
Возникли проблемы с проплатами по заключенным и уже выполненным контрактам. Считаю, что у этого явления больше субъективных, чем объективных причин — банки, перестраховываясь, придерживают деньги клиентов и тем самым еще больше усугубляют ситуацию. Мириться с таким положением дел мы не намерены.
В реальном секторе экономики кризис в первую очередь коснулся металлургии. Падение объемов в сентябре к августу составило почти 20 процентов, в октябре еще 22 процента. Из 33 тысяч работников отрасли, более 26,5 тысячи трудятся неполную рабочую неделю, а 6,5 тысячи отправлены в неоплачиваемые отпуска.
На Алчевском меткомбинате остановлены три из четырех доменных печей. В октябре сравнительно с сентябрем объемы производства снизились более чем наполовину. Ежесуточный выпуск готового проката сократился почти в два с половиной раза, а остатки готовой продукции на складах АМК составляют более месячного объема выпуска.
С 1 ноября на АМК на четверть сокращен фонд оплаты труда. Из 18 тысяч работающих около 4,5 тысячи сотрудников предприятия отправляются (по графику) в не-оплачиваемые краткосрочные отпуска. На других заводах отрасли падение объемов производства достигает 40 процентов.
В зону риска попали и горняки. За октябрь текущего года остатки угля на складах предприятий составили более чем 400 тысяч тонн и увеличились в сравнении с сентябрем на 63 тысячи тонн при среднесуточной добыче 74 тысячи тонн.
В угольной отрасли сокращения пока не коснулись работников основных профессий, но около тысячи человек, это почти 10 процентов рабочих поверхностных комплексов, уже отправлены в неоплачиваемые отпуска.
Достаточно напряженная ситуация сложилась на машиностроительных предприятиях. В общем, из 40 тысяч работников основных машиностроительных предприятий более половины переведены на неполную рабочую неделю, а 12 процентов (около 5 тысяч человек) отправлены в неоплачиваемые отпуска.
В октябре из 650 вагонов, произведенных «Стахановским вагонзаводом», реализовано только 230, от 420 вагонов заказчики отказались. В ноябре на предприятии запланировано производство лишь 300 тонн металлоконструкций, или 3 процента от среднемесячного объема. Работой обеспечены только 640 из 6500 человек.
Такое сокращение производства в целом по ряду отраслей может иметь крайне негативные социальные последствия. По предварительным данным (в случае неплатежей угледобывающим предприятиям), задолженность по зарплате на конец 2008 года может достигать около 120 млн. грн. (рост на 55 процентов, или почти 70 млн. грн).
По оперативным данным уже в ноябре сборы в Пенсионный фонд уменьшатся на 26 млн. грн., или на 6 процентов.
А в декабре Фонд может недополучить уже 60 млн. грн., или 12 процентов взносов.
Сегодня в большинстве городов и районов области прогнозируется значительное уменьшение бюджетных поступлений, особенно по подоходному налогу. Это может привести к полной дестабилизации и без того напряженных бюджетов территорий с негативными последствиями для социальной сферы.
Проблемы в мировой экономике усугубили просчеты в экспортно-импортной политике государства. Если в 2004 году страна имела положительное сальдо внешней торговли — 3,7 млрд. грн., то теперь этот баланс отрицательный и составляет — 12,5 млрд. грн. Один пример: в нынешнем году в страну было ввезено 420 тыс. тонн мяса, что в два раза больше, чем в 2007, по цене 7 грн. за килограмм, при его себестоимости в области от 9 до 12 грн. Такая политика фактически на нет свела собственные сырьевые и производственные мощности. Результат на лицо — только по нашей области в текущем году поголовье крупного рогатого скота сократилось на 9 процентов (15 тысяч голов), а свиней — на 19 процентов (39 тысяч голов). И это при том, что областной бюджет на протяжении двух последних лет поддерживал и стимулировал развитие именно животноводства.
И наконец, несоответствие объемов социальных выплат реальным возможностям бюджета привело к раскручиванию инфляции, которая съела все прибавки. Рост номинальных доходов населения Украины в 43 процента, реально составил менее 9 процентов, по Луганской области это 49 процентов и 17 процентов соответственно.
Что делать?
При таком положении, по нашему мнению, недостаточно разработки отдельных стабилизационных мероприятий. Решающим должно стать определение сфер хозяйственного комплекса, инвестирование в которые сможет обеспечить возобновление работы большинства предприятий смежных отраслей. Это особенно важно в условиях дефицита ресурсов. Государство должно разработать и финансировать масштабные инфраструктурные проекты в угольной промышленности, машиностроении, строительстве (дороги, мосты) и социальной сфере.
Сейчас, учитывая принятое решение о пересмотре проекта бюджета на следующий год, мы должны сформировать и обосновать предложения по инвестированию отраслей, продукция которых будет востребована как на внешнем, так и на внутреннем рынке.
По нашему мнению в области такими отраслями должны стать угольная отрасль, машиностроение (тяжелое, транспортное и поставляющее технику для угольной промышленности), строительство и сельское хозяйство.
Деньги кредита МВФ должны направляться на остановленную модернизацию. Для Луганской области это в первую очередь шахты. Они закажут оборудование, машиностроители купят металл и конвейер экономики начнет двигаться. Такой подход в нескольких стратегических для страны областях позволит выйти из кризиса с наименьшими потерями, более сильными и обновленными. Если деньги опять проедим, о мировых рынках можно забыть.
При этом надо ставить задачу кардинального сокращения себестоимости продукции, особенно за счет энерго- и ресурсосберегающих технологий. Нужно убрать или максимально сократить все непроизводительные затраты и реально внедрить принципы корпоративной политики, направленные на снижение себестоимости за счет эффективного управления внутри крупных производственных комплексов. Только в таком случае наша продукция будет конкурентоспособной на мировом и, что самое главное, на внутреннем рынке.
Мультипликационный эффект окажет и оживление строительства. Мы провели инвентаризацию незавершенки, в первую очередь жилья, и сформировали перечень объектов с более чем 50-процентной готовностью. Это 24 дома общей площадью почти 70 тысяч квадратных метров. Много это или мало? В прошлом году в области введено 259 тысяч квадратных метров из них в многоэтажках — 32 тысячи. То есть мы имеем два годовых объема незавершенки.
В ближайшее время на основе совместных с бизнесом и населением договоров планируем составить программу завершения их строительства и будем добиваться, чтобы проект финансировался на паритетных началах государственным, областным бюджетами и средствами населения. Таким образом мы сможем решить сразу две задачи — дадим работу предприятиям стройиндустрии области и обеспечим жильем хотя бы часть из 44 тысяч семей, стоящих на очереди.
Стратегической задачей является поддержка агропромышленного комплекса. Сегодня конъюнктура мирового рынка является чрезвычайно благоприятной для украинского села. На уровне государства определено, что сельское хозяйство может стать основной точкой роста и повышения конкурентоспособности украинской экономики.
Здесь необходима разработка эффективных программ стимулирования производства, в первую очередь в животноводстве. Возможностей для этого более чем достаточно — объем остатков фуражного зерна в области составляет 1 миллион тонн. Крайне важно создать максимально благоприятные условия для работы селян. Для этого необходимо уже сейчас решить вопрос пролонгации договоров, по полученным сельхозпроизводителями займов в сумме 417 млн. грн.
Далеко не полностью использованы возможности поставок зерна в Аграрный фонд, который в данный момент имеет до 1 млрд. грн. свободных средств. Мы уже в три раза перевыполнили доведенный для области план и ничто не мешает нам и далее работать с фондом. При этом необходимо на государственном уровне ставить задачу либо об организации цивилизованного рынка сельхозпродукции, либо о введении гарантированных закупок, в первую очередь зерна, за счет госбюджета. Это позволило бы государству стать крупнейшим трейдером и тем самым гарантировать хлеборобам закупки их продукции по достойным ценам.
В создавшейся достаточно сложной ситуации предлагаю не паниковать, а принять ряд конкретных мер, направленных на минимизацию последствий кризиса. Тут нужен коллективный разум и координация действий. Для этого мы предлагаем создать трехстороннюю комиссию из представителей власти, работодателей, профсоюзов и на ее основе сформировать антикризисный совет при председателе обл-госадминистрации. Считаю, что именно сейчас профсоюзы должны взять под жесткий контроль выполнение коллективных договоров и добиваться заключения новых в интересах трудящихся.
Необходимо провести инвентаризацию всех вакансий, а сведения о свободных рабочих местах публиковать в местной и областной прессе. При этом на уровне городов и районов, совместно со службой занятости, надо подумать над тем, как занять высвобождающихся рабочих, в том числе через их переквалификацию.
Как глава исполнительной власти, требовал и буду требовать жесткого контроля за ценами на потребительском рынке. Мы не позволим монополистам и всем, кто захочет воспользоваться ситуацией для получения сверхприбылей, сделать это.
Применяя меры по стабилизации хозяйственного сектора, еще раз хочу заострить внимание на необходимости учета принципа социальной ответственности перед населением области. В условиях кризиса наши жители не должны остаться один на один с возникшими проблемами.
Положение, конечно, сложное, но далеко не безнадежное. Думаю, что надо поменьше говорить о кризисе, поменьше паниковать, а больше заниматься предметным и системным решением возникающих проблем. Причем делать это надо максимально быстро и адекватно складывающейся ситуации. Задача власти, собственников и менеджмента предприятий — прогнозировать развитие негативных моментов и минимизировать их последствия для экономики области.
И последнее, все эти предложения могут остаться благими пожеланиями без строжайшей исполнительской дисциплины на всех уровнях власти. Спрос будет с каждого руководителя, а потому предлагаю объединить усилия и всем вместе работать не считаясь со временем. Человеческие и материальные ресурсы для минимизации последствий кризиса в области есть.
http://nashagazeta.com.ua/modules.php?name=News&file=article&sid=767КИЇВЩИНА І КРИМ - ЗА ПЛІДНУ СПІВПРАЦЮ
Анатолій Саса, "Київська правда", 27.11.2008
Днями в Сімферополі відбулася зустріч представників Київщини з Головою Верховної Ради АР Крим Анатолієм Гриценком.Основна мета зустрічі - активізація та поглиблення співпраці між органами місцевого самоврядування Київщини та Кримської автономії. Делегацію столичного регіону очолював перший заступник голови Київської обласної ради Олександр Качний. У ході зустрічі відбувся конструктивний діалог щодо взаємовигідного партнерства і підписання Угоди про співробітництво між Київською областю та Автономною Республікою Крим. Основна мета зустрічі полягала в активізації та поглибленні співпраці між органами місцевого самоврядування Київщини та Кримської автономії, започаткуванні прямих зв'язків між органами місцевого самоврядування.
Сторони були одностайними в тому, що для динамічного розвитку співробітництва потрібен постійний діалог і конкретні пропозиції, які б змогли надати певний імпульс взаємовідносинам і визначити їхні пріоритети.
Крім того, на думку і Голови Верховної Ради Автономної Республіки Крим Анатолія Гриценка, і першого заступника голови Київської обласної ради Олександра Качного, таку угоду про співробітництво слід було б укласти давно, адже точок перетину в діяльності органів самоврядування як Криму, так і Київщини більш ніж достатньо. Зокрема, в питаннях забезпечення прав i свобод людини та громадянина, вдосконаленні системи органів місцевого самоврядування і розвитку територіального громадського самоуправління. Є спільні проблеми і у відпрацюванні дієвої моделі взаємовідносин між органами державної виконавчої влади i органами місцевого самоврядування, забезпеченні соціального захисту місцевих громад, підтримці вітчизняних товаровиробників, малого та середнього бізнесу тощо. Мова йшла також про оздоровлення в Криму дітей, які проживають у Києві та області.
Під час зустрічі висловлена спільна пропозиція, щоб угода була не двосторонньою, а чотиристоронньою: до обговорення її пунктів та підписання мають приєднатися представники виконавчих органів влади як Криму, так Київської області.
http://www.kiev-pravda.kiev.ua/index.php?article=1287"ПОВЕНЕВІ" КОШТИ МІСТО ОСВОЮЄ ПОВІЛЬНО
"Західний кур'єр", 27.11.2008, Івано-Франківська обл.
Першого заступника міського голови Івано-Франківська Зіновія Фітеля не влаштовують темпи освоєння коштів, виділених на подолання наслідків липневої повені.За його словами, містом наразі освоєно лише 25% відповідної суми. Неосвоєними залишаються 200 мільйонів. Якщо до нового року їх не використати, кошти доведеться повертати до держбюджету.
Як повідомив начальник міськжитлокомунгоспу Петро Косюк, ситуація з освоєнням коштів, зокрема на відновлення берегоукріплень, ускладнюється тим, що місцевий кар'єр не може забезпечити постачання необхідної кількості негабаритного каменю. За словами міського голови Віктора Анушкевичуса, "це єдине виправдання, яке місто може навести області, але інших не буде".
Втім, вчасно не освоюються кошти не лише на берегоукріплення. Скажімо, перший віце-мер навів факти, що "по деяких ЖЕО освоєння - "нуль". "Я цього не можу зрозуміти, - заявив начальнику міськжитлокомунгоспу Зіновій Фітель. - А щодо проблем із кар'єром, то мені в області нагадали, що ми не брали зобов'язань забезпечувати підрядників негабаритним каменем".
Зараз головні розпорядники коштів взялися за виготовлення спеціальних фотоальбомів, де "об'єкти", котрі пошкодила повінь, мають бути показані до стихії, після того, як спала вода, та по завершенні відновлювальних робіт. Наразі на 99% вони виконані лише на "об'єктах" так званої гуманітарної сфери міста.
А тим часом міськвиконком ухвалив спеціальну програму інженерного та технічного захисту Івано-Франківська від ймовірних природних катастроф на 2009-2011 роки, яка повинна убезпечити місто від впливу стихійних лих. Для її реалізації планується залучити кошти місцевого, обласного та державного бюджетів. З міського бюджету на цю програму наступного року мерія має намір виділити понад 28 мільйонів гривень.
http://www.wk.if.ua/?set=news&mc=readfull&do=2593КУПУЙ ПОЛТАВСЬКЕ!
"Полтавський вісник", 27.11.2008
Міська влада закликала керівників підприємств об'єднати свою продукцію під спільною символікою "Полтавська марка", таким чином власними руками зберігши свої підприємства і добробут працівників.Про це говорили на робочій нараді під керівництвом заступника міського голови Тамари Плужник. Вона нагадала керівникам, що економічна криза змушує виявляти дієвий патріотизм. Полтавці купуватимуть місцеві товари, сприяючи збереженню рівня товарообігу і робочих місць, водночас стимулюючи підвищення якості. Стосується це й ринків збуту (міського, регіонального й загальноукраїнського рівнів), які теж опинилися під загрозою звуження, а то й зникнення. Влада запрошує до участі в акції і тих, хто виробляє продукцію для реалізації, і тих, хто виробляє її на кооперативних засадах, і торговельні заклади.
Проект матиме широку рекламну підтримку в електронних і друкованих ЗМІ, а також на бігбордах. Вартість рекламної кампанії цілком доступна для всіх, бо здійснюватиметься вона за підтримки міської влади.
"Зроблене рідними руками" - побачивши цей напис, полтавці мають бути впевнені у високій якості товару і вибрати його в крамниці серед багатьох інших. Щоправда, тут є й проблеми, які потребують великої уваги. Генеральний директор ЗАТ "Фірма "Полтавпиво" Василь Лавриченко наголосив, що національні торговельні мережі, представлені в обласному центрі, не пускають полтавські товари для реалізації. "Наша продукція має стояти на золотих полицях", - переконаний Лавриченко. Тим більше, що полтавське пиво чи не єдине виготовляється виключно на натуральній сировині, без добавок. Підприємство відновлює випуск широко популярних сортів "Диканські вечори" та "Ай-Нікола". Міська влада, поділяючи цю думку, вестиме відповідні перемовини з національними торговельними мережами.
Акція підтримки полтавського товаровиробника давно назріла, а, може, й запізнилася, стверджує керівник ЗАТ "Фірма "Ворскла" В'ячеслав Головко. Підприємствам не вистачає обігових коштів, а банки, ретельно прислухаючись до рекомендацій Національного банку, не видають кредитів. Виробничники опиняються сам на сам з кризою, першою жертвою якої стають колективи, люди, яким треба чимось годувати свої родини.
Тож ініціатива міської влади отримала схвалення. Кожен керівник має тепер направити у міськвиконком лист-згоду на участь у цьому патріотичному проекті.КОМУНІСТИ «ДОТИСНУЛИ», АБИ ПОЛТАВА… ВТРАТИЛА 15 МІЛЬЙОНІВ?
Леонід Коробка, «Полтавський вісник», 27.11.2008
Як звести до мінімуму негативні наслідки економічної кризи? Це питання було головним у порядку денному чергової сесії Полтавської облради.Про заходи доповідав депутатам голова облдержадміністрації Валерій Асадчев. Головною проблемою, яка торкається всіх полтавців, за його словами, є реформування системи житлово-комунальних підприємств. Щоб розпочати цей процес, необхідно мати відповідне рішення облради. Але на дискусії довкола цього питання уже втрачено два роки. Тим часом Полтавщина, як і решта регіонів країни, дедалі з більшими потугами отримує щорічні ліміти на постачання газу. Якщо завчасно не приготуватися до неминучого переходу на світові ціни у розрахунках за паливо, про що давно заявляють керівники України та Росії, то авральне їх запровадження обернеться катастрофою і для підприємств комунальної сфери, і для всіх жителів. Прикладом далекоглядного підходу до цього питання Асадчев уважає минуле рішення депутатів облради про підвищення цін на комунальні послуги. Вони в цілому не підірвали сімейних бюджетів, зате комунальні підприємства змогли завчасно підготуватися до опалювального сезону, погасити деякі попередні борги. І винятково лише в Лубнах знизили комунальні тарифи. Це вже приклад непродуманості рішень, які приймали, переслідуючи добрі наміри. Втім, як зауважив один мислитель, добрими намірами вимощена дорога в пекло. Така турбота представників місцевої влади за своїх жителів обернулася для останніх гіршими наслідками. Не маючи й досі ліміту на газ, Лубни можуть узагалі залишитися на всю зиму без тепла.
Зрештою, обговорювані на сесії заходи щодо мінімізації негативного впливу економічної кризи, яка вразила всі країни світу, лише оголили значно глибшу проблему нашої країни. Вона стосується стримування процесів внутрішнього реформування всієї економіки. Це відбувається через надмірну політизацію різними партійними групами прийняття відповідних рішень. Коли замість того, щоб ухвалити корисніший варіант розв’язання проблеми, політики непоступливо відстоюють ідеологічні догми або захищають амбітність своїх партійних лідерів. До цього українці вже звикли, спостерігаючи за безперервними інтригами й безплідними, але гучними заявами, з високих трибун влади. Таке неодноразово спостерігалося і в стінах облради. Цього разу – теж.
Хоча депутати ухвалили концепцію заходів стосовно зниження кризових явищ в економіці, пропоновану облдержадміністрацією, однак у своєму протистоянні на ідеологічній ниві, схоже, втрачають бачення перспективи і доцільності при вирішенні конкретних питань. Та саме ці питання, а не абстрактні філософствування, безпосередньо торкаються життєдіяльності полтавської громади. Цього разу каменем спотикання у сесійному залі стало затвердження об’єктів, що фінансуються за рахунок субвенції з Державного бюджету, в рамках підготовки до відзначення 300-річчя Полтавської битви.
Треба було схвалити спорудження пам’ятників гетьману Мазепі та Карлу ХІІ у Полтаві, на які держава виділяла 1,5 млн. гривень. Депутат Дмитро Хрістов доповів, що в Полтавській міськраді депутати вже погодили це питання і сподіваються на отримання коштів. Інші промовці у своїх виступах нагадували, що держава виділяє субвенцію місцевим бюджетам для цільового використання. Якщо ці кошти на місцевому рівні не будуть використані за призначенням у визначений термін, то субвенцію треба повернути. Але ще гіршими наслідками це обертається в майбутньому, адже наступне фінансування цільової програми фактично припиняється.
Та полеміка в залі, яку ініціювали представники фракції комуністів, виставивши перед стінами облради пікетувальників із транспарантом «За Полтаву без Мазепи», точилася не довкола фінансових проблем. Вони були категорично проти увічнення пам’яті Мазепи, заслуги якого народ уже увічнив прислів’ям: «Від Богдана до Івана не було гетьмана». Тобто, від Хмельницького до Мазепи не було гідних гетьманів. Але комуністи, сказавши «Ні!», схилили на свій бік більшу частину депутатів, які не схвалили рішення про державне фінансування спорудження пам’ятників українському гетьману та шведському королю.
Тим часом програмою підготовки до відзначення ювілейної дати Полтавської битви на наступний рік передбачалося виділити з держбюджету 15 млн. гривень. Про те, що Полтава може втратити ці кошти у розпал реставраційних і ремонтних робіт, частина депутатів облради, здається, узагалі не замислювалася.ПІДПРИЄМЦІ ЙДУТЬ НА СЕЛО
Антоніна Катеринич, «Вінниччина», 26.11.2008
Про досвід застосування енергозберігаючих технологій та організації нових робочих місць у Шаргородському районі Вінницької обл.Сільські голови, начальники відділів райдержадміністрації та голови постійних комісій побували у Джурині, Рахнах та Зведенівці. Під час об’їзду цих населених пунктів вони ознайомились із напрацюваннями голів місцевих територіальних громад щодо застосування енергозберігаючих технологій та організації нових робочих місць на селі.
Розвинута інфраструктура приваблює інвесторів
Джурин колись вважався промисловим центром району. Зараз значно зменшивши свої потужності, асортимент і кількість кадрів, працює машинобудівний завод, шахтоуправління, хлібозавод – основні осередки зайнятості місцевих мешканців. Адже в сільському господарстві задіяно лише 135 чоловік із 450 всіх, хто може працювати.
- Хоча нині, - стверджує сільський голова Сергій Гончарук, - працездатного населення у нас значно більше. Щоб молодь не покидала село, заохочуємо відкриття власного малого бізнесу, а також шукаємо варіанти впровадження будь-якого виробництва на селі. Розумію, що інвестори насамперед оцінюють трудові і сировинні ресурси, але також обов’язково враховують і розвинутість місцевої інфраструктури.
Рівень комфортабельності проживання в Джурині уже тепер досить високий. Адже за останніх кілька років вдалося відремонтувати основні сільські вулиці, відбудувати 2 кілометри 200 метрів ліній водопостачання, налагодити нічне освітлення протяжністю один кілометр 200 метрів по селу. В минулому році коштом місцевого бюджету оновили сільський будинок культури, приміщення музичної школи, бібліотеки для дорослих. Розпочали газифікацію села.
Наразі головний лікар Джуринської дільничної лікарні Олександр Нагорний показав гостям дію опалювальної системи лікарні за новою енергозберігаючою технологією. Уже рік, як приміщення сільської лікарні обігрівається електрикою. Обладнання всієї системи (котел і тарифікатор) коштує не більше трьох тисяч гривень. Для економії включають опалення лише на ніч, коли електроенергія коштує 0,25 копійки за кіловат. Вдень працює інший котел – на дровах. Економія коштів, палива очевидна, а тепло – стабільне.
Звісно, що органи місцевого самоврядування працюють на перспективу. З благоустроєного села молодь навряд чи тікатиме. Ось тільки б робота була…
Первістком промислового інвестування в Джурині стало шахтоуправління. В серпні нинішнього року в селі відкрилось ще одне приватне підприємство із виробництва пресованої цегли, яке заснував Сергій Олійник. Уже працюють два цехи, що роблять облицювальну різноколірну цеглу. Сировинна база - поряд, адже використовуються відходи видобутку вапнякового каменю. На підприємстві працює десять робітників, виготовляючи по 4 тисячі штук цегли за зміну. А це і нові робочі місця, і додаток до місцевого бюджету, і навіть безкорисливе виділення будівельного матеріалу для громадських робіт.
Вертикальна інтеграція дійшла до Рахнів
Нині в харчовій промисловості поступово вибудовується чітка схема вертикальної інтеграції. Адже зрозуміло, що вигідніше створювати свою сировинну базу, ніж користуватись послугами посередників. Конкретний приклад – плодоконсервний завод в Рахнах-Лісових.
- На нашому підприємстві, - розповідає директор заводу Олег Перонков, - виготовляються концентровані соки і фруктово-овочеві пюре для Одеського заводу «Джафа». Виробництво в Рахнах ми розпочали в 2003 році на базі старого консервного заводу. Майже заново відновлювали всі лінії. Спорудили ємності на 2,5 тонни кожна для зберігання продукції, бункери для сировини місткістю до 800 тонн. Зараз у нас працює чотири цехи, два з них – нові, обладнані італійським устаткуванням. Під час сезонних робіт у нас працює 420 робітників, а не в сезон - близько 300. Криза, звісно, дещо пригальмовує виробництво, але прогнози на майбутнє тільки оптимістичні. Адже розпочинали з переробки 80 тонн сировини на добу, нинішня потужність – 850-900 тонн.
Розбудовується в Рахнах-Лісових на території колишньої нафтобази ще одне приватне підприємство – деревообробний цех. В новозведеному приміщенні працює 22 чоловіки. Обладнана вже пилорама, сушильня для деревини. Поряд із цехом місцеві будівельники закінчують спорудження адміністративного корпусу, де розміщуватиметься простора їдальня, лазня, побутові кімнати для робітників. Згодом тут планують, як розповів заступник директора підприємства Сергій Курдибаха, відкриття ще одного цеху – металообробного.
Зацікавив сільських голів досвід роботи приватного комунального підприємства, яке започаткував у Рахнах Олександр Костюк. Свою діяльність підприємець розпочав із ритуальних послуг. Нині коло турбот розширилось – працівники підприємства ще й цвинтар упорядковують. А на майбутнє планують створити сільське комунальне господарство, щоб обслуговувати водогони, вивозити сміття.
Уже сьогодні в Рахнах-Лісових вибудовується міцний промисловий осередок. Адже інвестори, знову ж таки, враховують наповненість села трудовими ресурсами (в Рахнах проживає 5 тисяч мешканців), соціальну базу.А тут уже все залежить від самої громади і її голови. Зараз село готується до газифікації. В минулому році сільський голова Анатолій Манзюк організував громаду на відновлення ставка і старовинного парку навколо нього в центрі села. Працює новий двоповерховий дитсадок на 110 місць, якому і городяни можуть позаздрити. Спільними стараннями і коштами місцевого бюджету і громади висипали твердим покриттям 80 відсотків сільських вулиць. На черзі - ремонт будинку культури. Адже сільський бюджет уже стабільно наповнюється.
Розпочали із зони відпочинку
У Зведенівці, одному із найвіддаленіших від райцентру селі, немає ніяких промислових об’єктів. Тут діє тільки два приватних сільськогосподарських підприємства. Можливо, тому відродження села депутати місцевої сільської ради розпочали з облаштування рекреаційної зони відпочинку. Склали детальний проект і в минулому році виграли на обласному конкурсі грантові кошти в сумі 98 тисяч гривень.
- Ось уже викопали котлован для ставка на околиці села, де б’ють джерела, - показує колегам мальовничу місцину сільський голова Віктор Бондар. - Біля ставка орендували 2,8 гектара лісу. Розчистили цю площу від чагарників. А навесні тут обладнаємо дитячий і спортивний майданчики. На галявинах розмістимо дерев’яні альтанки. Впевнений, що відпочинок тут привабить туристів та паломників, які їдуть до Йосафатової долини, що поряд. Розраховуємо і на нові робочі місця для мешканців села. Та і не тільки тут. Зараз всім селом працюємо на відновленні приміщення для дитячого садка, якого в нас не було одинадцять років. Аж ось коли село зміцніло – висипали дороги, підвели воду до помешкань, школи, ФАПу, то в селі і молодь почала залишатись, діти народжуватись. Тепер маємо по 10-14 новонароджених на рік і близько 70 дітей дошкільного віку. Отже, є для кого працювати і планувати майбутнє.
Благоустрій села – ініціатива громади
На пленарній частині, що відбулася в приміщенні Зведенівської школи, голова Шаргородської районної ради Віктор Ковальський підсумував роботу органів місцевого самоврядування в Джурині, Рахнах і Зведенівці з розвитку ініціативи та реалізації прав громадян, наданих Законом «Про місцеве самоврядування в Україні».
- Сьогодні ми на практиці спостерігаємо, - сказав Віктор Казимирович, - зміну концептуальних понять закону про місцеве самоврядування. Адже лише одними наріканнями на владу справи в селах з газифікацією, водопостачанням, вивезенням сміття, ремонтом доріг і соціальних об’єктів навряд чи можна зсунути з місця. І там, де громада виявляє свої ініціативи, як бачимо, справи налагоджуються. Найбільш дієвим механізмом реалізації права кожного брати участь у самоврядуванні нині є загальні збори громадян за місцем проживання. Адже саме загальні збори громадян в Джурині і Рахнах ініціювали ремонти доріг, ліній водопостачання і артезіанських свердловин, газифікацію. А в Зведенівці - відновлення дитячого садка. Звісно, районна рада розглядає рішення зборів і завжди підтримує ініціативи сільських мешканців, виділяючи кошти для благоустрою сіл. Крім того, збори громадян – це ще й форма публічного спілкування влади з територіальною громадою. В січні-лютому нового року в районі знову будуть проводитись загальні збори громадян, де про виконання своїх повноважень звітуватимуть сільські голови, депутати райради, дільничні інспектори і спільно вирішуватимуться нагальні проблеми кожного населеного пункту району.СИТУАЦІЯ В КРИМУ
ТОПОГРАФИЧЕСКИЙ КРЕТИНИЗМ
Юлия Вербицкая, "Крымская правда", 27.11.2008
В Киеве предлагают переименовать 750 населённых пунктов Крымской автономии.На предстоящих досрочных парламентских выборах, когда бы они ни состоялись, крымская тема будет одной из главных - не случайно представители самых разных политических сил вцепились в неё с таким остервенением. Призывы ликвидировать крымскую автономию звучат сегодня из противоположных лагерей - об этом говорят социалист Рудьковский и лидер "Свободы" Тягнибок. Пропрезидентский "НУ - НС" и БЮТ тем временем ведут отчаянную борьбу за голоса крымскотатарских избирателей на предстоящих выборах: Тимошенко направила в Верховный Совет Украины проект закона "О восстановлении прав лиц, депортированных по национальному признаку", а "нунсовец" Олесь Доний зарегистрировал в парламенте законопроект "О восстановлении исторической топонимики Автономной Республики Крым".
Как говорится в пояснительной записке к законопроекту Дония, он "направлен на поддержку многочисленных обращений граждан - жителей Крыма, которые требуют вернуть прежние названия населённым пунктам". Нетрудно догадаться, что это за "граждане", которым мозолят глаза российские и советские географические названия: подсказка кроется во фразе "принятие этого закона будет способствовать обновлению и сбережению политических, социально-экономических, культурных и языковых прав крымскотатарского народа, коренного населения Крыма" (как тут не вспомнить о тезисе меджлиса о том, что крымские татары - единственный коренной народ в Крыму, и созвучное ему любимое изречение президента Ющенко про один народ и одну державу).
Доний предлагает депутатам проголосовать за тотальное избавление полуострова от всего, что напоминает о Российской Империи и советском прошлом, а именно: переименовать семьсот пятьдесят населённых пунктов автономии, вернув им "исторические" названия. В перечне Дония один город - Белогорск (ему планируется вернуть название Карасубазар) - и восемь районных центров - Кировское (Ислям-Терек), Красногвардейское (Курман), Ленино (Семь Колодезей), Нижнегорский (Сейтлер), Первомайское (Джурчи), Раздольное (Акшейх), Советский (Ички) и Черноморское (Акмечит). Среди прочих кандидатов на переименование - Голубинка (Фоти-Сала), Доброе (Мамут-Султан), Дубки (Бодке), Партизанское (Сабла), Почтовое (Баазарчик), Рыбачье (Тувак), Фонтаны (Ягмурча) и так далее.
Бросается в глаза, что подавляющее большинство новых (то бишь "исторических") названий - тюркские. Но не все. Так, село Жемчужина Крыма Кировского района предлагается переименовать в Пэрлыну Крыму, а Акимовку (Нижнегорский район) заменить Якымивкой! Интересно, где же это Доний нашёл на карте полуострова такие "исторические" названия, как Пэрлына Крыма и Якымивка? Здесь видны симптомы профессионального заболевания украинских националистов - русофобии.
Подчеркнём: речь идёт не о единичных переименованиях - в некоторых районах новые названия могут получить почти все населённые пункты. К примеру, в Первомайском районе таковых 88%, а в Раздольненском - 95%!
Самое интересное заключается в том, что законопроект Дония является не только затратным (его реализация ляжет на плечи государственного и местных бюджетов), но и незаконным. Он грубо нарушает Закон Украины "О географических наименованиях", в статье 5 которого говорится, что "переименование географических объектов осуществляется с учётом мнения большинства населения, проживающего на территории, где расположены эти объекты, в соответствии с законом о референдумах". Согласно статье 7 этого же закона, переименование расположенных в пределах Крымской автономии географических объектов входит в компетенцию Верховного Совета Крыма, но никак не Верховного Совета Украины.
Сомнительно, что жители, к примеру, Верхней Кутузовки захотят жить в Верхней Шуме. Или что крымские депутаты согласятся на предложенные переименования просто потому, что Доний хочет сделать приятное своему однопартийцу Мустафе Джемилёву, а "НУ - НС" до зарезу нужны голоса крымскотатарских избирателей.
С предвыборным фактором связывают появление законопроекта и опрошенные нами эксперты. "Вопрос о восстановлении исторической топонимики - один из основных для крымскотатарского политического движения. Законопроект Дония - это такой своего рода манок: наша партия заботится о вас, голосуйте за нас, - считает политолог Андрей Мальгин. - Но проблема в том, что крымскотатарское сообщество уже неоднородно и голосовать по указке меджлиса не будет. Да и на самом деле о крымских татарах не заботится ни "НУ - НС", ни БЮТ. Как член комиссии Симферопольского горсовета по топонимике, добавлю, что переименование части улицы Ялтинской в проспект Вернадского в своё время вызвало локальный коллапс - проживающему там населению пришлось менять все документы! Так что это весьма затратная процедура".
Политолога и географа Сергея Киселёва законопроект Дония разочаровал: "Во-первых, проект незаконный, к тому же в нём полно ошибок. Во-вторых, этот подход ничуть не отличается от большевистского - такое же насилие: переименовать сотни названий одним махом. Вообще, как выясняется, среди украинских националистов очень много специалистов по Черноморскому флоту, по статусу автономии, по голодомору, по российско-украинским отношениям, но нет ни одного специалиста по Украине, по проблемам её экономического выживания и развития. Вместо того, чтобы мстить истории, занялись бы лучше строительством новой Украины".
Что же касается исторической топонимики Крыма, то Киселёв выступает за её разумное возвращение: "Конечно, часть тюркской топонимики на полуострове должна быть восстановлена. Но куда мы выкинем часть русской истории Крыма? Среди татарских названий есть благозвучные, они и так используются - к примеру, мы называем Коктебель Коктебелем, а не Планёрским. Поэтому подход к переименованию должен быть индивидуальным, надо рассматривать каждый конкретный случай, возвращать названия осмысленные и исторически обусловленные".
Крымский историк, заместитель председателя Республиканского комитета по охране культурного наследия АРК Вячеслав Зарубин считает, что изменение топографических названий - постоянный процесс, характерный для всего мира, и происходит он по разным причинам: будь то изменение этнического состава населения или же важное событие, которое население хочет зафиксировать топонимически. "Здесь нет ничего удивительного - названия меняются: Христиания стала Осло, Константинополь - Стамбулом, Братислава была Прешпороком, Пресбургом и Поженем. Да и в Крыму они менялись неоднократно: Калос Лимен - Акмечит - Черноморское, Пантикапей - Боспор - Воспоро - Корчев - Керчь, - говорит он. - Во времена первого состава Верховного Совета Крыма появилась инициативная группа с идеей переименовать Фрунзенское в Партенит, Планёрское в Коктебель, а село Танино в Сары-Баш. На этом основании появились соответствующие решения местных Советов. Почему бы нет? Но есть в Крыму названия, которые я бы не трогал - это целый пласт, связанный с Великой Отечественной войной - к примеру, село Аршинцево, названное в честь героев Керченского десанта, село Денисовка, названное в честь лётчика Денисова, и так далее". И потом: почему обязательно надо экспериментировать именно на Крыме? Зарубин предлагает Донию начать с Украины: "Пусть попробует вернуть Ивано-Франковску название Станислав, Запорожью - Александровск. Посмотрим, чем это закончится".
Можно было бы и не обращать особого внимания на бредовую идею Дония, если бы не одно обстоятельство: у законопроекта нашлись влиятельные лоббисты. В СМИ просочилась информация о том, что лидеры крымскотатарского меджлиса обсуждали этот вопрос на встрече с премьер-министром Юлией Тимошенко. И что она якобы пообещала им создать специальную комиссию по изучению вопроса о восстановлении исторической топонимики Крыма. Поскольку "НУ-НС" и БЮТ одинаково нужны голоса крымских татар на предстоящих выборах, а законопроект Дония - тот редкий случай, когда интересы недавних партнёров по "оранжевой" коалиции совпадают, результатом этого совпадения может стать положительное голосование в парламенте. За деньгами дело тоже не станет: если уж в "дырявом" бюджете нашли семьсот пятьдесят миллионов на голодомор, найдут и куда меньшую сумму на очередную гадость Крыму. У нас ведь всегда так: на самое насущное денег нет, а на всякую дурь почему-то находятся.
Если посмотреть на географическую карту полуострова, выяснится, что большинство названий крымских гор, рек, озёр - тюркские, и ни у кого это не вызывает отторжения. Но совсем другое дело - тотальное, да ещё и по указке из Киева, переименование населённых пунктов: принятие этого законопроекта подавляющее большинство крымчан воспримет не как восстановление исторической справедливости, а как посягательства на свои права.
http://www.kp.crimea.ua/news_details.php?news_type_id=1&news_id=5208ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА БЛОКИ
СЕРГЕЙ ЦЕКОВ: "ПАРТИЯ РЕГИОНОВ НЕ ИМЕЕТ НИКАКОГО ОТНОШЕНИЯ К ВНУТРЕННИМ ПРОБЛЕМАМ ПРОФСОЮЗНЫХ ОРГАНИЗАЦИЙ"
"Крымские известия", 26.11.2008
Ряд политических сил негативно отнесся к избранию председателем Федерации профсоюзов Украины регионала Василия Хары.Кое-кто увидел в этом попытку рейдерского захвата профсоюза Партией регионов и превращение его в инструмент политической борьбы.
Первый заместитель председателя Крымской региональной организации Партии регионов Сергей Цеков в комментарии журналистам заявил, что все обвинения в адрес Партии регионов по поводу ее причастности к ситуации с профсоюзами не только не соответствуют действительности, но и противоречат здравому смыслу.
"Партия регионов никакого отношения к ситуации в профсоюзах не имеет, и то, что сегодня происходит с Федерацией профсоюзов Украины, является проявлением многих противоречий внутри профсоюзных организаций Украины. Другое дело, что на этих проблемах, и явно спекулируя ими, тут же поспешили "отпиариться" определенного "окраса" политики в Украине и в Крыму, главная цель которых - "демонизировать" и дискредитировать Партию регионов", - подчеркнул Сергей Цеков.
При этом он отметил, что в некоторых украинских регионах в связи с разными политическими событиями на различные структуры сегодня действительно происходят всевозможные "атаки", в том числе и рейдерские.
"Напряженная ситуация в некоторых региональных организациях Федерации профсоюзов Украины возникла не так давно. Все началось с отставки главы ФПУ господина Юркина, помощник которого был пойман на коррупционных действиях. После чего должность руководителя Федерации профсоюзов Украины оказалась вакантной. Эта неоднозначная обстановка в Киеве и породила различные действия в разных регионах Украины, включая и Крым. Однако обвинять сегодня в этом Партию регионов, как это сделал совсем недавно в эфире одной крымской телекомпании представитель фракции БЮТ господин Сенченко, как, впрочем, и в том, что в стране специально дестабилизируется ситуация, - на мой взгляд, по меньшей мере, несерьезно. Так может рассуждать человек, который слабо ориентируется в происходящем и не следит за событиями в профсоюзной жизни", - сказал С. Цеков.
Первый заместитель председателя Крымской региональной организации Партии регионов обратил внимание журналистов на тот факт, что несколько дней назад на специальном внеочередном заседании Совета Федерации профсоюзов Украины председателем федерации путем тайного голосования почти единогласно был избран народный депутат от Партии регионов Василий Хара.
"То, что такой мощный, сильный, политически выдержанный боец, как Хара, встал во главе профсоюзов Украины, является абсолютно положительным явлением для Украины, - отметил С. Цеков, - поэтому все разговоры о том, что на местах профсоюзную "лодку раскачивает" Партия регионов, являются досужим вымыслом и поиском виноватых в чьей-то несложившейся, но вполне очевидной игре".
Сергей Цеков предлагает народному депутату Андрею Сенченко поискать истоки рейдерских поползновений в отношении профсоюзов в тех политических силах, в которых тот состоит.
"Не нужно заниматься ерундой и "наводить тень на плетень". С точно таким же успехом сегодня можно любую политическую силу и самого господина Сенченко обвинить в том, что за происходящим стоят именно он и его команда", - подчеркнул Сергей Цеков.
Пресс-центр Верховной Рады АРК
http://www-ki.rada.crimea.ua/nomera/2008/221/cekov1.htmlЕКОНОМІКА
А ПОГОВОРИТЬ?
Александр Виноградов, "Украина-Центр", 27.11.2008, Кировоградская обл.
Об итогах антикризисного совещания у Президента с участием представителей отечественного бизнеса делятся участники собрания из Кировограда.На позапрошлой неделе Президент Украины Виктор Ющенко провел так называемое антикризисное совещание с участием представителей отечественного бизнеса - совещание по вопросам минимизации негативного влияния кризиса на социально-экономическую ситуацию в Украине. Чтобы выяснить, насколько дух мероприятия соответствовал анонсированному заголовку, "УЦ" попросила поделиться впечатлениями от увиденного и услышанного участников этого собрания...
Глава наблюдательного совета ряда машиностроительных предприятий Кировограда Павел Штутман:
- На этой встрече с Президентом присутствовало порядка пяти сотен руководителей всех крупных предприятий Украины, более представительного форума трудно даже себе представить...
Не могу сказать, что антикризисное совещание носило характер политического шоу. Просто в нашей стране экономические и политические процессы протекают параллельно.
Конечно, мы все услышали много умных и правильных слов. Президент продемонстрировал, что он разбирается в макроэкономике, в финансовых процессах. Но многие присутствующие в зале хотели бы услышать другое.
Мы как руководители предприятий Украины принимаем на себя ответственность за все процессы, происходящие на предприятиях, даже за те, на которые мы не в состоянии повлиять. В свою очередь, мы хотели бы, чтобы украинские чиновники, начиная с простых клерков и заканчивая Президентом, приняли на себя ответственность за ситуацию в государстве. Не просто демонстрировали намерения, а ответственно отнеслись к вверенному им участку работы. У Президента очень много власти, влияния, и наверняка присутствовавшие в зале рассчитывали услышать, что же Президент планирует непосредственно сделать для противодействия кризису или, по крайней мере, смягчения его последствий по отношению к каждой отрасли, каждому предприятию... Мы прекрасно понимаем, что в условиях кризиса должна быть концентрация власти. Наибольшая ответственность всегда ложится как раз на руководителей, полководцев. Кризис - это та же война. В этих условиях очень многое зависит от умелого управления, которое заключается не в знании теории, а в умении использовать свои знания, концентрировать усилия коллег, в большом упорстве и ответственности.
Формат встречи - приблизительно полуторачасовое выступление Президента, затем несколько заранее подготовленных выступлений участников собрания (как правило, свои интересы лоббировали представители некоторых отраслей). На этом все закончилось. К сожалению, я так и не услышал, что же наши власти собираются предпринять по отношению к отечественному машиностроению...
В то же время много внимания было уделено обсуждению макроэкономических ошибок нынешнего правительства - раскрученной инфляции, мероприятиям по увеличению импорта в ущерб отечественным товаропроизводителям.
Президент призывал руководителей предприятий сокращать издержки, одновременно призывал не увольнять работников, и это на фоне того, что сейчас в стране наблюдается поголовная остановка предприятий металлургии, машиностроения, строительной, добывающей индустрии.
Давайте реально смотреть на вещи. Увольнения - это признание предпринимателем своей беспомощности, но иногда - единственный способ спасти экономику. Сохранять рабочие места можно только через сохранение объемов производства. Если же не удастся сберечь объемы производства, от таких непопулярных мер, как увольнения, никуда не деться... Государство призывает сокращать издержки, а в это время нам по-прежнему не возмещают НДС, мы не можем работать ни на украинский рынок, ни на экспорт. На сегодня "Гидросиле" государство должно 20 млн. гривен, "Червоной зирке" - 15 млн. гривен. Это те средства, на которые эти заводы могли бы пережить хотя бы несколько месяцев кризиса. Такое отношение со стороны государства свидетельствует о том, что власть говорит одно, а на самом деле делает совсем другое...
Глава Кировоградского территориального отделения Ассоциации плательщиков налогов Украины Игорь Волков:
- Эта встреча была своевременной и актуальной. В нынешней ситуации просто необходимо для наработки правильных решений привлекать к дискуссии в первую очередь производственников и представителей бизнеса, которые, по большому счету, формируют экономику Украины, влияют на экономическую ситуацию в стране. Для обсуждения был предложен проект указа Президента о дополнительных мерах по ликвидации последствий финансового кризиса в Украине. В проекте указа я бы, прежде всего, выделил определение перечня объектов госсобственности, которые могут быть приватизированы в 2009 году, выдачу кредитов на завершение строительства жилья - многоквартирных домов с готовностью свыше 50%, внедрение инфраструктурных проектов в сфере энергетики и транспорта, в том числе связанных с проведением Евро-2012, ограничение некоторых видов импорта.
Вместе с тем нельзя не отметить, что подобные совещания нужно проводить с участием членов Кабинета министров, народных депутатов, руководителей фракций и комитетов Верховной Рады, поскольку реализация всех инициатив Президента напрямую зависит в том числе от вышеназванных людей. Другими словами, для преодоления последствий кризиса необходимо взаимодействие всех ветвей власти.
Такие встречи нужно проводить, предоставляя слово всем желающим. Раз уж пригласили производственников, нужно предоставить им возможность высказываться, а не только озвучивать заранее подготовленные записи. Когда подошла очередь для спонтанных выступлений всех желающих (было подано порядка 10-15 заявок выступлений на злобу дня), оказалось, что выделенное на совещание время исчерпано. Тем, кто не успел высказаться, было предложено сдать доклады (если таковые имеются) заместителю главы Секретариата для последующей обработки, анализа, учета предложений и замечаний.
В заключение Президент сказал, что он видит необходимость в продолжении разговора, поэтому было предложено через насколько недель провести следующее антикризисное совещание...
http://www.uc.kr.ua/fresh/4066/МИ ПОВИННІ НЕ РОЗГУБИТИ КОЛЕКТИВ...
"Місто", 27.11.2008, Чернігівська обл.
Чи можна щось зробити для пом'якшення наслідків економічної кризи - в інтерв'ю з головою правління ВАТ "Домобудівник" Анатолієм Роговим.Світова фінансова криза докотилася і до Чернігова. Її наслідки на собі уже відчули промислові підприємства. Почалися скорочення. На початку листопада про вивільнення своїх працівників повідомили центру зайнятості "ЧеЗаРа", "171-й ремонтний завод", "Хімволокно". Загалом протягом двох останніх місяців, за даними міського центру зайнятості, заявки на вивільнення 760 людей подало 56 підприємств. Близько 3 тисяч чернігівців працює у скороченому режимі - неповний робочий день чи тиждень, а 1,5 тисячі перебувають у неоплачуваних відпустках. Проте, як мовиться, ще не вечір. Адже фахівці кажуть, що перший справжній подих кризи наша економіка відчує через 1-2 місяці. Чи можна щось зробити для пом'якшення її наслідків в одному окремо взятому трудовому колективі? Яким чином? Про це розповідає голова правління ВАТ "Домобудівник" Анатолій Миколайович Роговий.
ВАТ "Домобудівник" - одне з найпотужніших будівельних підприємств не лише області, а й України. І передусім у сфері житлового будівництва. За 40 з лишком років цим підприємством зведено на Чернігівщині та за її межами понад 2 мільйони квадратних метрів житла для 200 тисяч людей. З нього починався багатоповерховий Чернігів. Домобудівний комбінат сьогодні - це два заводи з виробництва залізобетону, три будівельні і одна монтажна дільниці, де працює близько 800 людей - представників усіх будівельних професій. А з врахуванням субпідрядних організацій, постачальників будматеріалів та автомобілістів на об'єктах їх значно більше - понад тисячу працівників.
Ми вже це проходили...
Недарма кажуть, що суспільство розвивається за спіраллю. Ми це відчули безпосередньо на собі. Подібна ситуація вже була у 1998 році.
Тоді ми так само готували програму виходу підприємства з кризи. Десять років напруженої праці, звісно, даремно не минули. І ось знову все повторюється. В один день зруйнувалася вся банківська система. Перестали видавати кредити населенню, у тому числі і на житлове будівництво. А це для багатьох підприємств нашої галузі - справжній крах. Не всі з неї зможуть вийти. Цю кризу я передбачав ще рік тому, але до мене, на жаль, не прислухалися. І тепер, як каже один з політиків, маємо те, що маємо.
У місті вже поширилися чутки, що, мовляв, "Домобудівник" розвалився. Але він живий і помирати не збирається.
Квартира - не розкіш
Нещодавно я був на зустрічі у Кабінеті міністрів. Нарада тривала три години. Я порушив на ній дві проблеми: перша - про необхідність надання кредитів населенню під невисокі проценти (5-6 відсотків), друга - про обов'язкове бюджетне фінансування житла для силових структур. Мої пропозиції, хоча й не сто-відсотково, але були враховані.
Прем'єр-міністр пообіцяла виділити гроші під кредитування житла трьом державним банкам. Отож позики видаватимуть. Тільки під вищі ніж запропоновані мною відсотки - під 15. Але це все одно менше ніж було донедавна.
Стосовно другого питання, то воно, треба сподіватися, також вирішиться. З цього приводу у мене вже була зустріч у Міноборони. Кошти обіцяють виділити під введення будинку для військових у Чернігові по Єськова, 14-А та під будівництво 60-квартирного в Прилуках. Очікувані 45 мільйонів гривень дадуть можливість підприємству якийсь час жити.
Будівництво житла завжди актуальне. Адже квартира - це не розкіш, а необхідність. Житло і робота - дві визначальні складові добробуту людей. Вони купують житло навіть попри всі кризи. Ми його продали вже на 5 мільйонів гривень.
Прогнози щодо обвалу цін - міф!
Останнім часом центральна преса багато пише про різке падіння цін на житло. Аж на 50 відсотків! У Києві подібне, може, й буде, але в нас - ні. Хіба що зовсім трохи подешевшає. Зважаючи на те, що нині, слава Богу, дещо знизили не так давно підвищену ціну на метал та цемент. Ми уже зробили розрахунки: ціну 1 квадратного метра житла можна зменшити на 70-80 гривень. Але не більше. До того ж, необхідно враховувати і такий фактор, як зростання долара: будівельне обладнання, опорядження, сантехніку ми купуємо імпортні, тобто ціна йде від долара. А яке дороге тепер транспортування будматеріалів! А земля! Рішення уряду про обов'язковий продаж землі під будівництво - це взагалі удар нижче пояса. Для кого її продавати? Мені вона не потрібна і мешканцям багатоповерхівок - також. Але вартість житла через це зросла. Отож про різке падіння цін на квартири говорити не доводиться. У Чернігові вони й так найдешевші у порівнянні з іншими містами України.
Почнуть банки знову видавати кредити, з'являться нові будівельні майданчики - вийде наша галузь з кризи, буде людям робота, не треба буде нікого скорочувати і відправляти у вимушені відпустки.
Вирішили людей не скорочувати
Перший крок, який ми збиралися зробити на підприємстві у зв'язку з кризою - це скорочення 95 відсотків людей, принаймні на 3 місяці. Причина одна: відсутність фінансування та будівельних майданчиків. Сподівалися, що на якийсь час вони будуть соціально захищені завдяки фонду соціального захисту від безробіття. Але коли з'ясувалося, що у фонді з грошима негусто, своє рішення ми скасували. Тепер намагатимемося самі захистити людей. Я порушував питання, щоб держава викупила 50% недобудованого житла для бюджетних організацій або кредитувала для цього населення. До мене прислухалися. Ми свої зобов'я-зання виконали. Проте від держави не одержали поки що жодної копійки. Але сподіваємося. Тож якщо держава з нами розрахується, якщо ми самі реалізуємо житло, то 60-65 мільйонів гривень у нас буде. Цих коштів на півроку вистачить.
Тепер про те, де працюватимемо. Укладаємо договори про оренду землі по Красносільського. Близько 8 місяців воювали за ділянку землі у 25 га. Зараз вона є. Але ми втратили літо. Тож доведеться знову працювати взимку. Забивати палі у мерзлу землю. Це погано, складно, але необхідно, бо це наша робота.
Ми повинні не розгубити колектив. Хіба що відсіємо недисциплінованих, недобросовісних. А це не більше 5 відсотків. Не буде поки що підвищення зарплати, немає наразі такої можливості, та вона й без того випереджає продуктивність праці. Якийсь час, ймовірно, працюватиме частина цеху залізобетону в одну зміну, хоч і подовжену. Але колектив, повторюю, збережемо, бо таких досвідчених, висококваліфікованих фахівців, як у нас, більше немає ніде. Їх треба цінувати.
Про наші перспективи
З нашим галузевим міністерством ми уклали угоду про те, що на базі ВАТ "Домобудівник" відпрацьовуватиметься схема будівництва доступного житла для всієї України - каркаснозбірного, серії "Аркос". Тепер ми будуємо 4 серії будинків і плюс соціальне житло.
Для чого ще одна, нова серія? Бо ці будинки дешевші ніж побудовані з самої цегли. Росія, Білорусь працюють таким чином, країни Балтії вже також переходять. І це відкриває перед підприємством значні перспективи. Бо нам уже в Чернігові тісно. Будуватимемо в Києві, Борисполі, Броварах. Нас просять, щоб ми зводили житло і в Ніжині, йде мова про будівництво готелів до Євро-2012.
У нас уже є дочірнє підприємство в Криму. Наші робітники пройшли атестацію на сейсміку, тож будуватимемо готель у Ялті, житло у Севастополі. Крім того, займатимемося ремонтами. Ми все зробили, щоб не загинути у час кризи.
Якщо виконаємо заплановані обсяги на 200 млн. гривень, 10-12 з них витратимо на розвиток нових серій та придбання виробничого обладнання для підвищення якості роботи та продуктивності праці. Створимо додатково 100-150 робочих місць. Цього від нас вимагає день прийдешній. Бо на досягнутому ми зупинятися не збираємося.КОГДА В ЗАКОНЕ ЦИНИЧНОЕ БЕЗЗАКОНИЕ…
"Луганская правда", 26.11.2008
Открытое письмо председателю Луганской областной государственной администрации Антипову А.Н. от коллектива теперь уже бывшего НПП “Лисичанский резино-технический завод»Уважаемый Александр Николаевич!
Вы, наверное, удивитесь, читая эти строки - почему, собственно, мы обращаемся именно к Вам? Да потому, что за последние десять лет мы разве что только в небесную канцелярию не обращались… Хотя надо было - может, хоть какой-то ответ получили бы… Господь - он всё же милостив в отличие от наших властей предержащих - "служителей народа". Но смотрим мы на Вас, Александр Николаевич, последние два года, что Вы в чинах губернаторских, и кажется нам, что человек Вы правильный и порядочный, в отличие от многих иных! Потому и спрашиваем Вас, и мнение своё говорим.
Почему остановлен завод - один из основных производителей конвейерных лент для угольной промышленности СССР в прошлом и независимой Украины в настоящем?!
Мы, Александр Николаевич, - люди рабочие и, уж извините, если что, понимаем так, как видим и чувствуем - без лукавства и политеса.
Первое: в Украине не работают Законы - основа жизни любого общества, даже аборигенов в Африке.
Неважно жилось и работалось после развала Союза, не здорово сытно - первые годы нового века. Как-то жилось. Но чтобы так, как сейчас…С победой "демократии" в 2004 году в стране на государственном уровне, как говорится, в законе циничное беззаконие! Примеры: согласно Закону Украины "О закупке товаров, работ и услуг за государственные средства" предприятие, принимающее участие в тендере, само указывает условия оплаты. Но угольные предприятия обязывают поставщиков отгружать им продукцию с отсрочкой платежа (посмотрите сами - это требование указано в тендерной документации еще до проведения тендера!), после чего будем ждать оплаты со стороны шахты. Расплатятся - праздник! Поскольку в норме с поставщиками не расплачиваться. И совершенно никого не интересует, живы мы, работники завода, или померли с голоду… Главное, чтоб сытно было на столах наших угольных генералов! Благодаря такой политике завод имеет непогашенные задолженности еще с 2002 года, и перечень этот растёт год от года. Учитывая то обстоятельство, что угольные шахты являются основными потребителями нашей продукции - шахтных конвейерных лент, завод не имеет возможности диктовать свои условия при выборе условий оплаты. То есть, чтобы существовать, необходимо отдавать конвейерные ленты без оплаты, надеясь на порядочность руководителей Минуглепрома и их подведомственных генералов. А министр угольной промышленности, он же член Кабинета Министров Украины, он же самый генеральный угольный генерал (фамилия не важна, важно, что отец родной!), обязанный следить за соблюдением законности в отрасли, на деле покрывает грабеж в особо крупных размерах. А как по-другому назвать такое вот систематическое "приобретение" товаров без оплаты?!
На сегодняшний день задолженность угольных предприятий Украины перед НПП "Лисичанский РТЗ" составляет 5363912,44 грн.:
ГП "Луганскуголь" (ш/у "Луганское") - долг 2002 г. - 116047,98 грн.
ГХК "Луганскуголь" ("Луганскуглепоставка") - долг 2002 г. - 567414,69 грн.
ГП "Первомайскуголь" (ш."Золотое", ш. "Горская") - долг 2002 г. - 293590,51 грн.
ГОАО "ш. "Белореченская" - долг образован в 2002 г. - 169693,24 грн.
УМТС "Шахтерскантрацит" - долг образован в 2002 г. - 731077,24 грн.
ГП "Макеевуголь" (ОП "УМТС") - долг образован в 2006 г. - 363423,76 грн.
ГП ш/у "Южнодонбасское № 1" - долг образован в 2006 г. - 149730,77 грн.
ГП "Шахтерскантрацит" (ш. "Коммунист", ш. "Иловайская") - 576555,77 грн.
ГП "Антрацит" (ш. "Комсомольская") - долг образован в 2006 г. - 271897,26 грн.
ГП "ДУЭК" - долг образован в 2008 г. - 2124481,22 грн.
Наверное, для Виктора Ивановича Полтавца или Натальи Юрьевны Королевской или ещё для какого там генерала или инвестора-олигарха угольного это сущие копейки, на которые и время-то своё драгоценное тратить бессмысленно. Да и то верно - беды-то у нас разные: у кого суп жидкий, а у кого жемчуг мелкий...
По всем просроченным задолженностям состоялись судебные слушания, приняты соответствующие решения об исполнительном взыскании, но ни одной копейки не возвращено заводу. Ни одной! Потому как высокая политика состоит в том, что на взыскание задолженностей с угольных предприятий с 2006 г. наложен мораторий сроком на 10 лет, то есть до 2016 года угольщики освобождены от уплаты долгов. Как индульгенция в средние века. А не мораторий ли это, в прямом смысле слова, на нас, живых ещё людей заводских?! Как Вы это оцениваете, Александр Николаевич?
Украина вся в стремлении к Евросоюзу, к победам западной демократии… Но ведь в цивилизованном обществе уплата долга - абсолютное обязательство каждого и всех!!! Почему же позволительно угольным предприятиям, представляющим государственный сектор, уклоняться от долгов любым возможным и невозможным способом? Это государственная политика?! Почему всем наплевать на предприятия с другой формой собственности? Ведь на всех предприятиях работают жители одной страны - украинцы, и все они согласно Конституции имеют одинаковое право на оплачиваемый труд и защиту от произвола многочисленных государственных и правовых служб. Однако это право попирается на уровне Кабмина. Есть трудящиеся и отрасли, "которые почище", и есть "второго сорта", которых можно обирать и попирать их Конституцией предусмотренные права. Тысячные очереди в центре занятости г. Лисичанска говорят, что эта практика успешно распространяется на все отрасли промышленности Украины.
Второе: это - "кидалово"!!! Наглое, с тёмным уголовным лицом! Извините, Александр Николаевич, за жаргон, но согласитесь, жаргон устоявшийся и последние 15 лет ставший чуть ли не нормой обиходного языка, поскольку основой его есть реальная наша каждодневная и многотрудная жизнь.
Под крышей Минуглепрома рассматриваются и принимаются решения о привлечении инвестиционных средств под проекты фирм-соискателей, заинтересованных в угольном бизнесе. Поверьте, ни одной фирмы с "улицы" и на порог Минуглепрома не подпустят. Фирмы и корпорации, работающие по инвестиционным программам, возглавляются руководителями концернов, имеющими значительные капиталы, которые приумножаются благодаря такой "инвестиционной" политике.
Пример из нашей заводской жизни: по ГП "Добропольеуголь" и ГП "Селидовуголь" Минуглепромом было принято решение об инвестировании их фирмой ООО "Фарнит-Компани" г. Донецк, входящей в сферу влияния банка "Капитал" и принадлежащего Руслану Евгеньевичу Щербаню. Согласно договору под обеспечение условий тендера заводом было поставлено около 3 тыс. кв. м конвейерных лент на сумму более 1,2 млн. грн. ГП "Добропольеуголь" деньги ООО "Фарнит-Компани" отдало. А заводу указанная фирма деньги не отдает. Под разными предлогами, причинами и т.д. И все повторяется - суд, его решение в пользу истца, передача дела на исполнение… И что?! Ни копейки!!! И заступиться за нас некому. Нет у нас ни отцов родных, ни крёстных… Или есть, Александр Николаевич?!. Очень хочется верить, что мы не безродные.
Третье: на уровне нынешней Верховной Рады и Кабмина идет планомерное разрушение украинской угольной промышленности. Знаем это по собственному горькому опыту. Научно-производственное предприятие "Лисичанский резино-технический завод" выпускает конвейерные ленты всех типоразмеров, высокого качества и по ценам на 25 - 30% ниже импортных. Однако начиная с 2004 г. в Украину ввозится всякий "непотреб" из России и Польши. 70% залежалых конвейерных лент, снятых с российского государственного резерва, ввезено на территорию Украины под маркой "сырья" и, как результат: государство недополучило таможенных сборов, а реализация украинской резино-технической продукции упала на 60 - 70%. В 2006 году в Украину ввезено, по данным таможни, 815 тыс. кв. м конвейерных лент, заводом же изготовлено и поставлено 150 тыс. кв. м конвейерных лент. В 2007 г. ввезено 750 тыс. кв. м, заводом изготовлено и поставлено 64 тыс. кв. м конвейерных лент (-57% к 2006 г.). За 6 месяцев 2008 г. в Украину ввезено 350 тыс. кв. м, а заводом изготовлено и поставлено 7,2 тыс. кв. м!!! Нормальная забота об отечественном товаропроизводителе?! Государственная?! Цифры говорят сами за себя. Пыжат чиновнички и депутаты партийные на трибунах высоких щёки, трудясь над речами патриотическими, а самим что Украина, что украинцы… Родные у них только портреты президентов американских в тугих зелёных пачках!
Средства украинского государственного бюджета работают на экономику других стран. Против лома нет приема. Заводу ничего не помогло: ни реконструкция, на которую за последние 8 лет ушло около 30 млн. гривен, ни проведенные мероприятия по внедрению энергосберегающих технологий, ни разработки инженеров-технологов, фактически совершивших переворот в технологии изготовления конвейерных лент и позволивших снизить отпускные цены и выпускать ленты с минимальным количеством хлора и других ядовитых компонентов. Беззаконие и коррупция, покрываемые государственными службами, призванными стоять на страже экономических интересов страны и ее трудящихся, и в этот раз победили! Завод остановлен, трудящиеся выброшены на улицу! Закрыты сотни рабочих мест в угоду нескольким спекулянтам.
И четвертое: это полное равнодушие всех ветвей власти!!! Сотни наших писем с просьбой о помощи в разные инстанции - от Президента до Генеральной прокуратуры Украины ничего не дали. Последние 6 лет завод не работал, а боролся за выживание всеми возможными способами. Уже совсем недавно, в надежде на обещанную поддержку министром-луганчанином и председателем Комитета Верховной Рады-луганчанкой, заводом был подготовлен и направлен на рассмотрение в Министерство угольной промышленности и Министерство экономики пакет документов по согласованию проведения тендерных торгов с применением процедуры закупки "У одного участника"… Мёртво - мы не получили даже отписки (!). Пакет документов просто остался без рассмотрения. На сотни писем, отправленных в 2008 г. в разные инстанции, не получено ни одного ответа, даже на обращение в Лисичанский городской Совет! Не помогло и обращение к общественности через средства массовой информации и телевидение. На все наплевать! Страной правят кланы, повязанные исключительно своими интересами. Им наплевать на судьбу простого работяги, который без постоянного места работы в условиях нынешнего кризиса просто не выживет! Вы вспоминаете Голодомор? Он ещё впереди, Александр Николаевич… И дай Бог, чтобы всё, что мы сказали в своём письме, Вы поняли правильно.
Мы не просим подаяния. Мы требуем вернуть нам наши законные деньги, нашу работу и веру в справедливость!
Александр Николаевич, нам нужна Ваша помощь!
Н.Подгорный, Л.Мишин, Д.Шедловская, В.Колесников, С.Фатьянов и другие - всего более 50 подписей
http://www.pravda.lg.ua/modules.php?name=News&file=article&sid=1357ДОЖИВЕМ ДО ПОСЕВНОЙ
Александр Виноградов, "Украина-Центр", 27.11.2008, Кировоградская обл.
Финансово-экономический кризис - это не повод опускать руки.Даже несмотря на нынешнюю непростую ситуацию, кировоградские машиностроительные предприятия "Гидросила" и "Червона зирка" продолжают покорять своей продукцией иностранных потребителей.
В середине месяца представители этих заводов приняли участие в двух престижных международных выставках.
Нас нашли бразильцы
"Гидросила Груп" с 12 по 16 ноября участвовала в одном из самых крупных в мире форумов производителей сельхозмашин и сопутствующей техники EIMA International, проходившем в Италии. Там были представлены свыше 1600 фирм из 40 стран, занимающихся изготовлением сельхозтехники и комплектующих. По подсчетам организаторов, число посетителей этого мероприятия превысило 140 тысяч человек, из которых 22 тысячи - зарубежные гости.
- Посетители выставки с большим интересом реагировали на все оборудование нашей торговой марки, - рассказывает директор по маркетингу "Сбытовой компании "Гидросила"" Татьяна Белоброва. - Что любопытно, в Италии мы встретили много знакомых, посещавших экспозицию "Гидросилы" весной текущего года, на похожем мероприятии в Лас-Вегасе. Наша компания всего два раза представляла свою продукцию на крупнейших имиджевых международных выставках, а уже заработала определенную известность в кругах производителей сельскохозяйственных машин.
Самый интересный эпизод выставки - то, как нас разыскивали представители бразильской фирмы по производству строительной техники. В этом году "Гидросила" начала поставки аксиально-поршневых машин одной итальянской компании. Те оборудовали гидросиловскими агрегатами свои машины и дальше продавали технику по всему миру. На этой выставке представители бразильской фирмы решили выяснить компанию-производителя гидравлики, для чего обошли все экспозиции с шильдиком гидросиловской АПМ в руках, сравнивая логотипы торговых марок. Бразильцы очень обрадовались, когда нашли нас, предложили сотрудничать напрямую. Скорее всего, так и будет...
Как живут в условиях глобального спада экономики итальянские производители гидравлики? Мнение наших коллег с Апеннинского полуострова такое - кризис какой-то виртуальный, особых предпосылок к такому положению вещей вроде бы и нет, тем не менее, экономическая активность затихла, люди перестали совершать покупки дорогостоящей комплексной сельхозтехники. Оживление на рынке итальянцы ожидают в феврале-марте 2009 года. Даже если потребитель перестанет приобретать новые комбайны, трактора, он все равно будет брать запчасти и отдельные узлы для ремонта уже имеющихся в наличии машин. К слову, многие представители итальянских сельхозпредприятий спрашивали, где в Италии можно купить узлы и агрегаты производства "Гидросилы"? Так что сейчас мы занимаемся поиском дистрибьютора для обеспечения продаж нашей продукции в Италии.
2009-й - год "Червоной зирки"
18-21 ноября в Краснодаре проходил XV Международный агропромышленный форум ЮГАГРО, считающийся наиболее посещаемым конечным потребителем сельхозтехники. Обычно на этой выставке происходит диалог производителя и покупателя, в ходе которого аграрии рассказывают машиностроителям, насколько хорошо работает техника, что устраивает, что не устраивает в конструкции машин. По словам коммерческого директора "Сбытовой компании "Червона зирка"" Николая Григоренко, представители предприятий Российской Федерации отмечали в первую очередь улучшение качества и повышение долговечности продукции кировоградского завода, а также то, что техника "Червоной зирки" хоть и выросла в цене, но все же в 2-3 раза дешевле европейских и американских аналогов, притом, что качество и технические характеристики машин находятся примерно на одном уровне.
Особый интерес посетителей форума ЮГАГРО вызвала новая пропашная сеялка "Вега-8", предназначенная для посева по минимальной и нулевой технологии кукурузы, подсолнечника, сорго, и дискаторы завода "Белинсксельмаш", входящего в холдинг "Эльворти Груп". Причем несколько дискаторов - в общем-то, очень редкий случай для выставки - были проданы непосредственно с экспозиции, поскольку данная почвообрабатывающая техника по соотношению цена/качество оказалась для аграриев наиболее приемлемой среди всех представленных на выставке экземпляров.
- Судя по реакции посетителей экспозиции "Червоной зирки", в следующем году потребители при выборе сельскохозяйственной техники будут отдавать предпочтение именно ценовому аспекту, - считает менеджер "Сбытовой компании" кировоградского предприятия Виктор Балицкий. - Поскольку сейчас, при ограниченных возможностях агрофирм привлекать кредитные ресурсы, каждое новое приобретение техники будет рассматриваться в первую очередь, с точки зрения стоимости машины. На сегодня российский рынок сельхозтехники практически замер, тем не менее, аграрии настроены оптимистически, говорят, сеять же они из-за кризиса не перестанут. Значит, и сельхозтехнику покупать будут.
На этом форуме многие специалисты отрасли из числа гостей и участников выставки высказывали мнение, что 2009 год должен стать годом "Червоной зирки". Наверное, они имели в виду, что в следующем посевном сезоне сильно снизится спрос на дорогостоящую импортную технику. Аграрии не смогут себе позволить приобретать сельхозтехнику зарубежных компаний, следовательно, потребитель автоматически обратит внимание на качественную недорогую технику украинского производства.
http://www.uc.kr.ua/fresh/4067/"У КОЖНОГО СВІЙ ВИХІД ІЗ КРИЗИ, АЛЕ ДОЛАТИ ЇЇ ТРЕБА СПІЛЬНИМИ ЗУСИЛЛЯМИ"
Анатолій Щербак, "Зоря Полтавщини", 26.11.2008
Від стабільної роботи одного з найпотужніших підприємств гірничодобувної галузі - ВАТ "Полтавський ГЗК" - значною мірою залежить соціальне благополуччя всієї Полтавщини.Комсомольськ належить до категорії так званих монопрофільних міст, літопис яких започаткований підприємствами-гігантами. В даному випадку йдеться про Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат. Питома вага його продукції становить понад 95 відсотків у загальному обсязі промислового виробництва в Комсомольську. Від стабільної роботи одного з найпотужніших підприємств гірничодобувної галузі України значною мірою залежить соціальне благополуччя і всієї Полтавщини. Лише торік ВАТ "Полтавський ГЗК" сплатило в бюджети всіх рівнів, а також у Пенсійний та інші фонди соціального страхування, більше 320 мільйонів гривень. Як нинішня економічна криза позначилася на повсякденній життєдіяльності комбінату? Які заходи здійснює його керівництво, щоб утримати ситуацію під контролем і вийти з неї з якомога меншими втратами? Про це - наша розмова з головою правління - генеральним директором ВАТ "Полтавський ГЗК" Віктором Лотоусом.
- Давно відомо, що економіка розвивається не тільки по висхідній, їй властиві й спади виробництва. Враховуючи висновки визнаних експертів, ми, приміром, прогнозували, що певна стагнація на світовому металургійному ринку відбудеться наприкінці 2009 - на початку 2010 років. Однак іпотечна криза, що виникла в США, прискорила розвиток подій і суттєво ускладнила виконання намічених нами планів. Навряд чи хтось сьогодні достеменно знає, - скільки часу триватиме фінансово-економічна криза. Але те, що вона пройде і навіть оздоровить економіку, - це факт. Щодо останнього твердження, то маю на увазі: у найвигіднішому становищі будуть підприємства, які технічно й організаційно готові витримати надзвичайно гостру конкуренцію на ринках своєї продукції.
- Вікторе Вікторовичу, що ви можете сказати в цьому відношенні про Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат?
- Хочу насамперед віддати належне керівництву компанії "Феррекспо" - головного акціонера ВАТ "Полтавський ГЗК". Завдяки їхній підтримці і всілякому сприянню наш комбінат за останні роки встиг провести модернізацію і реструктуризацію виробництва та управління, визначився щодо оптимального складу свого персоналу. А відтак виявився досить підготовленим працювати в умовах загальної кризи. Виправдав себе і експортний варіант поставок нашої продукції металургійним заводам Європи та Китаю. До речі, частину залізорудних котунів ми виробляли і для вітчизняної металургії, але, на жаль, саме вона першою відмовилася від поставок ПГЗК.
- А як повели себе інші замовники?
- У більшості своїй наші ділові партнери дотримують свого слова. Тим паче, що цілий ряд наших контрактів - довгострокової дії. Немаловажне значення має і те, що комбінат забезпечує споживачів високоякісними котунами, в яких вміст заліза становить 65 відсотків. А такий рівень якості далеко не кожному ГЗК під силу. Зазвичай вміст заліза в котунах не перевищує 62-63 відсотки.
- Свого часу в інтерв'ю для "Зорі Полтавщини" ви розповідали про великомасштабну програму технічного переоснащення комбінату з метою подальшого нарощення обсягів виробництва продукції. Чи не доведеться відкласти ці плани до кращих часів?
- Програма розроблялася й затверджувалася на основі міжнародних договорів та зобов'язань, а це покладає на нас особливу відповідальність за реалізацію намічених планів. Інша річ, що можливе деяке уповільнення темпів тих чи інших робіт. Але всі наші проекти, зокрема модернізація цеху виробництва залізорудних котунів, спорудження флотаційної установки, освоєння Єристівського родовища й будівництво на його базі нового кар'єру та гірничо-збагачувального підприємства, будуть здійснюватися і фінансуватися належним чином.
- Програмою, про яку ми говоримо, передбачалося підвищення продуктивності праці завдяки застосуванню потужної техніки з більшою вантажопідйомністю...
- Цей розділ програми, тобто придбання нової техніки, виконано відсотків на вісімдесят. Скажімо, комбінат одержав у повному обсязі всі нові великовагові автомобілі. До кінця року, як і намічалося, екскаваторний парк поповниться третім 15-кубовим НІТАСНІ, а бурильний - чотирма потужними верстатами. Тож зараз можна говорити, що для виконання більших обсягів розкривних робіт і видобутку руди ми вже маємо додаткові виробничі потужності.
- Але ж поки що вам доводиться зменшувати обсяги видобутку руди й виробництва залізорудних котунів...
- Справді, ми замість намічених на листопад 750 тисяч тонн котунів виробимо півмільйона тонн. Думаю, що зниження попиту на нашу продукцію триватиме ще кілька місяців, а потім справи на металургійному ринку поступово поліпшаться. А залежатиме це від того, як швидко запрацюють у звичному ритмі будівельники, машинобудівники, працівники хімічної промисловості та ряду інших галузей. Так що вихід із кризи в кожного свій, але долати її треба спільними зусиллями. І координувати їх повинен уряд, у якого є чимало важелів істотно пом'якшити негативні наслідки світової кризи.
- Будемо сподіватися, що рано чи пізно уряд візьметься за ці важелі... А зараз доля багатотисячного колективу комбінату, як кажуть, у ваших руках. У чому суть антикризових заходів, розроблених вашою управлінською командою? На який період вони розраховані?
- Головні пріоритети наших антикризових заходів - максимально можливе збереження кадрового потенціалу Полтавського ГЗК і матеріально-технічної бази підприємства. Антикризові заходи розраховані на найближчі два-три місяці. У нас є два варіанти подальшої роботи комбінату в наступному році. Перший - оптимістичний, він передбачає запланований раніше рівень виробництва продукції - 10 мільйонів 200 тисяч тонн залізорудних котунів. Другий варіант розрахований на більш тривалий період економічної кризи, а відтак і на інший рівень виробництва - вісім мільйонів тонн. У будь-якому випадку темпи розвитку нашого комбінату в 2009 році визначатимуть названі мною максимальний або мінімальний показники обсягів виробництва продукції.
http://www.zorya.poltava.ua/index.php?rozd=&nomst=1061ГЛАВНАЯ ЗАДАЧА - ВЫЖИТЬ
Юрий Тернавский, "Вечерний Мариуполь", 26.11.2008, Донецкая обл.
Комбинат имени Ильича в Донецкой области оказался в трудном положении, но не опустил руки. Его руководство разработало и реализовывает антикризисные мероприятия.Мировой экономический кризис никого не щадит: ни страны Евросоюза, ни тех кто вне его. И наше государство - не исключение. Кризисная волна охватила реальную экономику и производство: банковскую систему, строительство, горно- металлургический комплекс, машиностроение, химическую промышленность, торговлю. Следующими будут - финансовый сектор, бюджетная система. Как долго это продлится? Сегодня никто не берется прогнозировать насколько затяжным будет этот экономический ступор и каковы "рецепты" из его выхода. Но он ударит по каждому предприятию и по карману каждого украинца. Всех волнует вопрос: "что нас ожидает" и страшит неопределенность.
Комбинат имени Ильича тоже оказался в трудном положении, но не опустил руки. Руководство комбината разработало и реализовывает антикризисные мероприятия, направленные на сохранение предприятия и трудового коллектива. И надо сказать, единственно правильные, где красной линией проходит режим жесткой экономии во всем, вопросы железной дисциплины и сохранность собственности. Как сказал в недавнем выступлении на канале МТВ председатель правления - генеральный директор комбинат Владимир Семенович Бойко, чтобы каждая копейка шла в дело и в поддержку трудящихся. Наша главная задача - прожить это сложное время и выжить.
Сейчас, когда останавливаются целые предприятия, нависла угроза массовых увольнений и безработица, на комбинате ни разу не задержали выплату заработной платы, ильичевцы получают отпускные, выплачивается материальная помощь ветеранам, пособия женщинам, ушедшим в декретный отпуск по уходу за ребенком до трех лет, на рождение ребенка, помощь на погребение, трудящиеся имеют возможность льготно оздоровливаться. Цены в ильичевских столовых на комплексные обеды в 2 - 3 раза ниже , чем в других столовых предприятий Мариуполя. Предоставляется 7% скидка 105 тысячам ильичевцев на весь товар в торговых предприятиях УОПТ. В магазинах торговой сети "Наша Марка", аптечной сети "Ильич - фарм" мы сохраняем цены на оптимальном уровне, несмотря на их повсеместный рост. Мы по-прежнему проводим ярмарки. Если в отчете города звучит цифра - 500 ярмарок проведено, то львиная доля продукта в них представлена нашей продукцией торговой марки "Ильич-Продукт" и предприятиями общепита УОПТ. Такая политика позитивно отражается не только на семейном бюджете ильичевцев, но и всех горожан.
Сейчас мы делаем все возможное, чтобы смягчить издержки финансовой нестабильности на предприятии и в городе. Одним из наиболее значимых моментов является то, что комбинат никому не должен. Он не набирал кредитов. Правда, комбинату должны многие. И деньги комбината в "Проминвестбанке", они не виртуальные, а реальные, заработанные коллективом. И остается только надеяться, что заграничная валютная помощь будет направлена украинским Кабинетом министров именно на поддержку таких трудовых коллективов как ильичевский, а не на погашение кредитов олигархам.
Очень странно было слушать, как в одном из политических шоу шла речь о том, что чуть ли не весь мировой кризис сконцентрировался именно в Мариуполе на комбинате имени Ильича. И это в момент всемирного экономического кризиса.
Такие политические шоу, построенные на страданиях народа в тяжелейший период, по меньшей мере, аморальны. Вероятно, сейчас пришло время понять, кто истинный гражданин своей страны, города, патриот своего коллектива - или каждый - за себя любой ценой…
Мы видим и прекрасно понимаем, что имеются СМИ, которые зачастую разжигают ажиотаж, сеют смуту и панику. Какова цена "свободы слова", искажающего действительность, обливающего грязью порядочных людей, запутывающего простых украинцев, и дестабилизирующего и без того сложную политическую ситуацию в стране? Кому выгодные такие методы пропаганды? Демократия демократией, но сегодня в любом варианте людей нельзя одурачивать - лучше говорить правду во избежание национальной розни и гражданской войны. Такие СМИ явно работают против интересов украинского государства. Пока у Государственного комитета по телевидению и радиовещанию не доходят руки до таких "вещателей", нам с вами остается включать логику и, как зеркало, отражать происходящее.
Для некоторых объективно тяжелое положение в экономике становится пиаром. К сожалению, у нас нашлись силы, которые, вопреки здравому смыслу, затеяли политическую интригу. Попирая интересы большинства ильичевцев, искажая действительное положение дел на комбинате, дискредитируя действия администрации, горстка "свободных борцов за народ", а точнее сказать "самозванцев от профсоюзов" пытаются объединить вокруг себя недовольных или чем - то обиженных работников предприятия. Это всего лишь грязная волна, в которой хотят утопить истину. Каждый ильичевец должен знать, что за этим стоят большие деньги, а самое главное - совершенно другие люди. И задача их - с помощью "засланных казачков" расшатать комбинат изнутри. Так как попытки рейдерских атак извне увенчались полным провалом, предпринимаются новые способы нападения. Не дайте ввести себя в заблуждение и использовать оружием в борьбе с мировыми кризисными явлениями посредством забастовок. Абсурдность таких действий очевидна.
В настоящее время из 54 тысячи трудящихся комбината имени Ильича 99, 99 процента объединены в профсоюзную организацию комбината, и профсоюз делает все, чтобы защитить интересы честных и порядочных рабочих, и дать бой разгильдяям и прогульщикам.
Каждый кризис делает нас сильнее. Это испытание, пройти которое с честью под силу лишь сильным. Поэтому сегодня, как никогда, важна консолидация всех сил ильичевцев от рабочего до руководителя. Так в каждой бригаде, в каждом цехе, в каждом подразделение - работать единой командой. Ильичевцы - патриоты своего предприятия, и не раз на деле доказали это. Выстоим и сейчас.
Автор - Зам. генерального директора ОАО "ММК имени Ильича" - начальник УОПТ
http://www.vecherka.com.ua/news.php?full_top=87ПЕРЕДІЛ ВЛАСНОСТІ
143 ГЕКТАРИ ПРОБЛЕМ
Олена Ігнатенко, "Зоря Полтавщини", 26.11.2008
У Демидівській сільській раді Решетилівського району останнім часом неспокійно. Люди разом із щоденними клопотами ведуть активну громадську роботу щодо відвойвування землі.Тамтешні селяни почали відвойовувати своє право на достойну орендну плату за користування їхніми земельними паями заїжджим орендарем (про це "Зоря Полтавщини" писала у номері за 5 листопада ц.р.). До цієї проблеми додалася інша. Місцеві мешканці вважають, що їхню землю взагалі намагаються відібрати заїжджі так звані інвестори, які претендують більш як на 140 гектарів уздовж шляху на 313-му кілометрі автодороги Київ-Харків біля села Нова Диканька Решетилівського району...
Через чотири роки тут буде місто-сад?
У Демидівській сільській раді найперше демонструють лист за підписом голови обласної державної адміністрації Валерія Асадчева. У ньому зокрема йдеться про те, що "інвестиційний проект щодо розвитку соціальної інфраструктури села Нова Диканька має важливе значення для області та відповідає пріоритетним напрямкам розвитку її економіки і соціальної сфери.
Особлива актуальність проекту - в його соціальній спрямованості для подальшого розвитку сільської місцевості, розширення надання різноманітних послуг і створення торговельної мережі, упорядкування території та будівництва сучасних об'єктів відпочинку.
Очікуємо, що реалізація проекту створить додаткові робочі місця і забезпечить наповнення місцевого бюджету. Тому обласна державна адміністрація підтримує ініціативу впровадження даного інвестиційного проекту та буде сприяти його реалізації".
Навідувалися у сільську раду й представники фірми-інвестора. Один із молодих людей у сільській раді представився працівником управління економіки облдержадміністрації, інший - працівником компанії-інвестора - ізраїльської фірми "Шор". Вони привезли з собою план майбутнього проекту і розповіли селянам про перспективи співпраці.
ТОВ "Шор" просить Демидівську сільську раду виділити 142,9 гектара землі вздовж автотраси Київ-Харків для впровадження інвестиційного проекту "Розвиток соціальної інфраструктури с. Нова Диканька". Цей проект передбачає будівництво комплексу інфраструктурних об'єктів соціального розвитку, а саме - двох торговельних центрів та бізнес-центру, що надаватиме юридичні, консалтингові, рекламні та інші послуги, готельного комплексу, трьох паркінгів для автомобілів загалом на 700 місць, спортивного комплексу, куди входитимуть баскетбольні, волейбольні майданчики, кілька тенісних кортів, футбольне поле, фітнес-клуб, житловий масив на 670 будинків котеджного типу із земельними ділянками 0,15 та 0,10 га, дитячим садком та парковою зоною, де на місці нинішнього болота буде створене штучне озеро, по всій території також розташуються невеликі кафе і майданчики для відпочинку.
Впровадження проекту розраховане на 7-8 років. На спорудженні названих об'єктів будуть зайняті 600 чоловік. А після завершення будівництва для обслуговування інфраструктурного комплексу новими робочими місцями буде забезпечено 500 осіб.
Загальна сума інвестицій складатиме 130 мільйонів доларів, про це йдеться у пояснювальній записці Демидівської сільради, адресованій голові Решетилівської районної ради.
Та для реалізації цього масштабного проекту не вистачає одного. Позаяк площі, на які претендують інвестори, належать до земель запасу сільської ради, треба терміново змінити межі села Нова Диканька. Тобто збільшити його територію на 142,9 гектара. За це рішення, згідно із законодавством, мають проголосувати депутати сільської, районної, а потім і обласної рад.
"У вас буде не життя, а казка"
Вочевидь, сума інвестицій сподобалася депутатам сільської ради, адже на сесії за погодження змінити межі села Нова Диканька проголосували майже одноголосно, за винятком одного депутата, який утримався. Ще б пак, передбачаються такі надходження. Адже на території сільської ради немає пристойної школи, є лише напівзруйнований довгобуд, а шкільні класи тісняться у чотирьох розрізнених приміщеннях, вулиці неосвітлені, дороги геть розбиті, водопроводу немає, а в селах суцільне безробіття, бо сільгосппідприємства, які зазвичай забезпечують селян роботою, тут не надто успішні. У Новій Диканьці взагалі відсутні навіть медпункт та магазин. Тому, коли у селі невдоволені рішенням депутатів люди зібрали підписи "проти", працівники сільської ради почали збирати інші підписи - тих, хто висловлюється "за".
У сільській раді нас зустрів голова Анатолій Яресько. Але надто поспішав, як пояснив, у прокуратуру. Тому надав лише офіційні документи. Усі пояснення ми отримали від секретаря сільської ради Людмили Головач та землевпорядника Світлани Федоренко. Вона розповіла, що запропонований інвесторами проект реалізується вперше в Україні, й тому частина людей ставиться до нього з пересторогою. Насправді ділянка, на яку претендують інвестори, - це сінокоси (135,3 га) і рілля (7,6 га), які у сільської ради орендує сільгосппідприємство "Світоч", договір оренди з ним закінчується у 2009 році. Сінокоси і тим паче земельні паї мешканців сільради на цій території не розташовуються. На території сільської ради загалом є 700 гектарів сінокосів. Кожному, хто утримує у господарстві худобу, виділена земельна ділянка для сінокосу. Але разом із тим нині тут більше 400 гектарів сінокосів не використовується взагалі. То що втрачає сільська рада, коли віддасть під забудову інвесторам 143 гектари сінокосів?
Щоправда, землевпорядник не змогла пояснити, на яких умовах земельна ділянка передаватиметься інвесторам. І не впевнена, чи насправді там буде розгорнуте таке масштабне будівництво, до того ж соціального спрямування. Але, як би там не було, у сільській раді впевнені, що від цього люди отримають значну вигоду. До того ж усі чомусь переконані, що ці питання уже вирішені, й слово громади - то проста формальність.
"Не потрібні нам казки, краще бути господарями на своїй землі"
У кожному з п'яти сіл Демидівської сільської ради ця тема останні дні не сходить у людей з уст. Але водночас погляди мешканців різняться. Причому думки людей розділилися. Одні висловлюються категорично проти проекту, іншим - байдуже. Щоб хтось з людей пристрасно захищав даний проект, окрім, звичайно, землевпорядника сільської ради, ми не помітили. Мешканці села Пустовари, що знаходиться далі від обраного інвесторами місця, здебільшого принципової точки зору щодо цього не мають. Валентина Довбня, яка працює продавцем у магазині в Демидівці, говорить: "...хай будують. Якщо вже надумали, то збудують і без нашої згоди чи незгоди. Може, хоч людям буде робота у селі..."
У Литвинівці, що знаходиться теж поодаль від траси, під час трьох сходок, які з цієї нагоди відбулися по трьох виборчих округах, "за" і "проти" будівництва розділилися приблизно навпіл. Колишня вчителька Надія Авдєєнко, нині пенсіонерка, говорить, що і на сходці, і зараз виступає категорично проти передачі землі. "Чому ми, українці, повинні віддати землю, де працювали і жили наші батьки, людям з іншої країни, зробити їх господарями на нашій землі? Я не розумію, чому в сільській раді нас так активно і настійно за це агітують. Більше того, сільський голова нам говорив, що, якщо ми й не дамо згоду на це, земля усе одно буде передана. Краще б сільська рада так турбувалася про освітлення у селі, про водопровід, про школу, бо, як агітували за себе перед виборами, тільки про це й згадували".
А ось у Демидівці люди, схоже, узагалі не підтримують сільську раду. Адже тут ще не вгамувалися пристрасті довкола нечесної оренди земельних паїв селян. І нині орендодавці збирають підписи по селу, аби забрати землі у заїжджого господарника та передати для обробітку місцевим. А тепер людей знову поставили перед фактом передачі землі, ще й компанії з іншої країни.
Галина Федоренко, мешканка Демидівки, говорить, що проти цього. "То ми й права тоді на неї не матимемо, а може, й кроку на неї не ступимо. Та й ще хтозна, що там збудують. А нам тут жити". Чизара Тимбур теж говорить, що нізащо не погодиться. "Я щоранку до тих місць жену корову на пастівник. Стою на мосту і дивлюся на ту нещасну річечку Говтву. Колись гарна річка із чистою водою, білим лататтям, куди автобусами приїжджали туристи з Полтави купатися і відпочивати у цих мальовничих місцях із чудовими краєвидами, перетворилася на болото, обміліла. Якщо там ще щось збудують і, не дай Боже, скидатимуть у неї нечистоти з усіх отих котеджів та бізнес-центрів, на що тоді вона взагалі перетвориться? А ще у селі думають, що бідняки сюди не приїдуть і не купуватимуть оті будинки. А приїдуть люди заможні. А відтак чи буде до нас ставлення, як до рівних, чи оті 500 робочих місць - то будуть місця для прислуги? Я виховую двох синів -і хочу, щоб вони мали нормальну роботу, сама хочу працювати, але чи буде то гідна робота для селянина з нормальною оплатою? Може, й ні. Бо одного "господаря" ми вже пустили до наших земель..."
Володимир Фурса говорить, що до цього часу ще ніхто дохідливо не пояснив, що має будуватися, чи буде до тих дитсадків доступ їхнім дітям, чи буде їм узагалі доступ на ту територію. Справді, організацію сходок у Демидівці чомусь відтягували. У сільській раді людям пояснювали, що про інвесторів розповідатимуть тоді, коли вирішать питання з водопроводом.
А ось у самому центрі подій - селі Нова Диканька - тихо. Тут узагалі мало знають про те, що поряд може вирости будівельний майданчик. Іван Трохимович та Євдокія Федорівна Кикоті про те, що землю біля села можуть передати іноземним інвесторам, від журналістів почули вперше. І тут, прямо на подвір'ї, думки людей поважного віку розійшлися. Євдокія Федорівна була категорична, мовляв, не треба нашу землю віддавати чужоземцям, натомість Іван Трохимович говорив, якщо у селі після цього з'явиться медпункт, магазин, вода (бо в колодязях вона зовсім не придатна до вживання), то нехай би і будували. А загалом підсумували: "Як збиратимуть підписи, то ми будемо, як усі..." Але "усіх" по селу зовсім мало. Із 25 дворів не набереться й десяти, де постійно мешкають люди. Решта - то дачники, котрі навідуються сюди періодично. От вони переважно і не проти будівництва - у списках сільської ради є підписи тих людей, які приїжджають у село вкрай рідко. Віра Рибалко постійно мешкає у Новій Диканьці. Вона також не проти будівництва. "Хоча у мене свої клопоти. Я хочу взяти додаткових вісім соток землі біля своєї садиби. Та мені в сільській раді сказали, що спершу треба проводити конкурс. Тож буду тепер добиватися для себе клаптика цієї землі".
Загалом у селах ми не раз чули, що якось занадто просто сільська рада намагається віддати заїжджим інвесторам майже 143 гектари землі. Адже кожний селянин перед тим, як отримати свою ділянку, має пройти конкурс. А тут так швидко, без будь-яких конкурсів, намагаються усе вирішити. Більше того, напередодні ці мальовничі краєвиди фахівці з Полтави хотіли включити у територію ландшафтного парку. Але тоді сільська рада не дала на це згоди.
У районі інвесторів ще не бачили
Натомість на сесії районної ради депутати не погодили пропозицію Демидівської сільської ради про зміну меж села Нова Диканька. Заступник голови районної ради Григорій Пономаренко говорить, що потенційні інвестори ще жодного разу не з'явилися у Решетилівці, щоб предметно обговорити питання, за яке депутати районної ради мають проголосувати. "Якщо до наступної сесії інвестори не зустрінуться з керівниками району, депутатським корпусом, то наше рішення буде таким, як і минулого разу. Якщо інвестори насправді в позитивному рішенні зацікавлені, то вони не можуть оминути райцентр. На засіданнях постійних комісій мають детально розповісти про свої проекти. По-іншому розмова з імовірними забудовниками у нас не складеться".
Якщо інвестори обгрунтують свої слова, депутати районної ради будуть тільки "за" впровадження подібного проекту, переконаний Григорій Пономаренко. "Ми знаємо, що в будь-якому випадку надходження інвестицій у район - це тільки великий плюс для громади. І тому, на відміну від інших районів, ми погодилися на діяльність на нашій території потужних підприємств "Полагросервіс", "Нібулон", "Століт", багатьох дрібніших підприємств. Адже розуміємо, що сьогодні для соціально-економічного розвитку регіону своїх коштів не достатньо. Тому треба однозначно залучати інвесторів. Але водночас ми розуміємо, що у нинішній законодавчій базі можуть бути такі шпарини, що інвестори можуть просто обдурити громаду. І такі випадки в районі, на жаль, є. Тому і на цього інвестора треба уважно подивитися. Бо якщо в період розгляду доцільності реалізації проекту він не з'явився в районі, то може бути так, що ми його ніколи не побачимо, а будуватиметься там щось зовсім інше".
І, за словами Григорія Пономаренка, якщо депутати районної ради усе-таки підтримають цей проект, згідно із положенням про цільовий фонд районної ради, сільська рада від цього отримає лише половину інвестиційної суми...
Від редакції. У цій ситуації важко визначити, хто правий. Чи керівники району, які погоджуються на цей інвестиційний проект, адже матимуть додаткові кошти для розвитку регіону. Чи сільська рада, обіцяючи людям солодкі перспективи під час виборів, а тепер з допомогою інвестора сподівається-таки виконати свої обіцянки перед людьми. Чи селяни, які підписуються під рішенням сільської ради, бо, доведені до відчаю від безгрошів'я і безробіття, ладні працювати де завгодно і на кого завгодно. Але можна зрозуміти і тих людей, котрі усе ж таки насторожено дивляться на заїжджих інвесторів, які обіцяють кардинально змінити життя занедбаного села. Адже не так давно їм це вже обіцяли, а результати виявилися зовсім протилежними. Люди вже не вірять у те, що про них хтось піклуватиметься, тим паче іноземний інвестор, і бояться втратити не лише право на свою землю, а й можливість ступити на неї, користуватися тими багатствами, що створила для них природа. Усі, хто виступає проти цього проекту, тепер згадують слова свого земляка Миколи Мордика на сільській сходці: "Давайте збережемо копії оцих підписів. Нехай діти і внуки знають, хто продав нашу землю".
Кажуть, що нібито ці інвестори уже намірялися на землю у Диканському та Пирятинському районах. Та марно. Тож тепер слово - за решетилівською громадою.
А нам спали на думку зовсім невтішні висновки з цієї ситуації. Якщо потенційні інвестори так настійно курсують полтавською землею, чи не починається під виглядом довготривалого інвестиційного проекту на Полтавщині великий дерибан земель, який триває у Київській області? Чи не будуть наші селяни потім жалкувати, що так похапцем і бездумно, махнувши на все рукою, віддали свою землю?
На жаль, ми не змогли отримати коментарі від представника компанії-інвестора. Бо, ігноруючи районне керівництво, жодних координат про своє місцезнаходження фірма не залишила й у Демидівській сільській раді. Тому ми залишаємо право за представниками ТОВ "Шор" прокоментувати ситуацію.
http://www.zorya.poltava.ua/index.php?rozd=&nomst=1062РІВЕНЬ І ЯКІСТЬ ЖИТТЯ
СМІТТЯ ПРИБЕРУТЬ, А НА БІЛЬШЕ НЕМАЄ КОШТІВ
Зінаїда Матяшова, «Полтавський вісник», 27.11.2008
Влада й надалі залишається байдужою до транспортних проблем Полтави.Якось колишній колега, ветеран полтавської журналістики, розповів мені, як років 20-30 тому опублікував у одній з газет критичну статтю про відсутність зупинок на маршруті автобуса № 9 «Кільцевий». Тільки біля Центрального ринку та нинішнього техуніверситету були лавки й навіси. На інших зупинках пасажири, чекаючи автобуса, не мали змоги ні присісти, ні сховатися від негоди.
Чоловік пригадав, що його стаття викликала великий резонанс, відгукнулося чимало читачів, котрі поділяли занепокоєння автора, проте влада лишилася байдужою до проблеми й все залишилось, як було. Ми зустрілися біля пам'ятника Келіну, й мій співрозмовник, кивнувши в бік групи людей, що неподалік просто неба чекала на транспорт, із прикрістю мовив: «Скільки часу минуло, та що змінилося?»
Та зміни все ж відбулися. Нині на цій ділянці, крім автобуса № 9 «Вул. Балакіна – Техуніверситет», «бігає» ще кілька маршруток, тож, відповідно, побільшало й пасажирів. А після того, як Полтавська філія ВАТ «Полтаваобленерго» перебралася в приміщення за адресою Першотравневий проспект, 19, пасажирами пільгової дев'ятки стало чимало пенсіонерів – абонентів філії. Спираючись на ціпки й костури, літні люди шкутильгають до зупинки (вона, здається, називається «Парк «Перемога»), де змушені стоячи чекати на автобус, бо про лавки ніхто не подбав. Хоча, заради зручності пасажирів, не зайвим був би й навіс, і графік руху автобусів, адже абоненти «Полтаваобленерго», на відміну від постійних пасажирів, тільки зрідка бувають у цьому районі, а тому не знають, як курсує транспорт.
«Слабкі ланки»
Облаштованих зупинок бракує не лише на маршруті автобуса № 9. Не те що на околицях, а й на центральних вулицях, де інтенсивний транспортний рух і, відповідно, чималий пасажиропотік, люди відчувають неабиякі незручності, очікуючи на «свій» автобус чи тролейбус. Ось, приміром, зупинка «Млинкомбінат» (у напрямку руху до центру міста). Є дві лавки, та сховатися від дощу ніде. Щоправда, місця для навісу тут і не знайдеш – зупинка розташована безпосередньо на тротуарі, котрий у цій частині вулиці доволі вузький – навіть облаштувати так звану «кишеню» для транспорту немає можливості. А якщо взяти до уваги, що останнім часом у цьому районі інтенсивно зводиться багатоповерхове житло, варто було б не тільки подбати про стан зупинки, а й задіяти на маршрутах додаткові автобуси та тролейбуси.
Давайте подумки помандруємо далі, до зупинки «Краєзнавчий музей». Якщо в негоду біля Будинку побуту бідолашних пасажирів урятує великий навіс цієї споруди, то опинитися в дощ чи сніг на протилежній зупинці, біля пам'ятника Леніну, буде вельми незручно. Єдине деревце, під яким марно намагаються сховатися всі, хто очікує транспорту, далеко не ідеальний прихисток.
Полтавці могли б назвати чимало таких «слабких ланок» у довгому ланцюжку різних пасажирських маршрутів. Шкода тільки, що про них не знають «слуги народу», котрі роз'їжджають містом на службових авто. І навіть коли облаштування зупинок входить у перелік їхніх посадових обов'язків, деяким чиновникам доволі важко уявити проблеми, з якими стикаються «прості» полтавці. А люди змушені мокнути під дощем чи власною спиною стримувати пориви снігу та вітру, інваліди та немічні – вистоювати на ногах (в яких, як відомо, «правди немає«) та ще й тримати важкі торби (бо поставити їх ніде)!
«Дзеркало історії»
За радянських часів зупинки транспорту були облаштовані хіба що кіосками, де продавали квіти, газети, рідше – цигарки. Та на початку 90-х років ці багатолюдні місця перетворилися на стихійні ринки, де масово торгували чим завгодно: від «сємєчок» і власноруч смажених пиріжків до китайсько-турецького ширпотребу. Поступово на зміну розкладним столикам і ліжкам прийшли торгові намети, а їх, у свою чергу, витіснили кіоски й павільйони – ознака неабиякого «прогресу» й процвітання приватних підприємців. Донині деякі зупинки й прилегла до них територія нагадують не місця для очікування транспорту, а щось середнє між східним ринком і циганським табором.
Владі важко давався контроль над ситуацією, й одним із компромісів у відносинах з настирливими торговцями була умова: підтримувати виділену їм територію в належному стані. Тож на деяких зупинках замість примітивних будок і навісів з'явилися павільйони, магазини, кафе – інколи дуже солідних розмірів. Утім, потреби пасажирів (до речі, основних покупців і споживачів послуг) до уваги не бралися, й вигляд зупинок залежав виключно від добробуту підприємців.
– Зупинки транспорту в Полтаві дуже точно, наче у дзеркалі, відображають усю нашу історію, – говорить головний архітектор міста Вадим Вадімов. – Був час, коли влада не мала змоги підтримувати їх та інші об'єкти в належному стані, а тому передала ці повноваження представникам малого бізнесу. Та нині в місті є комунальні підприємства, які цілком здатні подбати про зупинки. Що таке зупинка? Це передусім місце для очікування транспорту. А для торгівлі існують спеціально відведені місця. Певно, далеко не всім людям подобається жвава торгівля в місцях посадки й висадки пасажирів, особливо – алкогольними напоями. На сьогодні в Полтаві спостерігається надлишок торгових і розважальних закладів у місцях для очікування транспорту. До того ж, деякі з них мають завеликі розміри й суперечать самому поняттю «мала архітектурна форма».
Владні кроки
Донедавна всі транспортні зупинки в Полтаві не мали господаря. Опікуватися ними мусили райвиконкоми, котрі не мали на це ні відповідних повноважень (бо зупинки не перебували на їхньому балансі), ні коштів. Цього року рішенням сесії міська рада передала зупинки (а їх на сьогодні налічується 340) на баланс Шляхово-експлуатаційної дільниці (ШЕД). Щоправда, відповідних коштів з бюджету на облаштування зупинок не виділили.
– Кожен перевізник щомісяця сплачує по 160 грн. комунальному підприємству «Центральна диспетчерська служба», яке, в свою чергу, перераховує частину одержаних коштів на рахунок ШЕД, – пояснює механізм
фінансування заступник міського голови Анатолій Бистрай. – Цих надходжень цілком достатньо, аби підтримувати в належному стані всі зупинки. Це можуть робити або ж працівники самої ШЕД, або ж двірники ГЖЕД – на підставі укладеної між ШЕД і ГЖЕД угоди й за умови оплати цих послуг.
Проте новий власник зупинок не поспішав укладати угоди з ГЖЕД і «ділитися» грошима. А працівники самої ШЕД прибирали їх вряди-годи. І якщо санітарний стан закріплених за приватними підприємцями зупинок не викликав особливих нарікань влади, то до зупинок, які прибирали (а точніше, не прибирали) самі шедівці, було чимало претензій. Серед найзасміченіших – зупинки «28 школа», «4-та поліклініка», «Вул. Степового Фронту», «Турбомеханічний завод».
За недоліки в роботі керівника КП ШЕД А.Гахова було звільнено з роботи. У міськраді сподіваються, що новий начальник дільниці С.Солдатенко належним чином витрачатиме виділені кошти й наведе лад у місцях очікування транспорту. Проте, наголошує А.Бистрай, на облаштування зупинок, заміну старих на нові підприємство не має коштів. Немає їх і в міському бюджеті. І хоча міська влада прагне перетворити Полтаву на європейське місто й добре розуміє, що чимало місць очікування транспорту потребують реконструкції (полтавські архітектори навіть розробили відповідні ескізи), та віднайти кошти не вдається. Приміром, облаштування зупинки «Промбаза» (на думку А.Бистрая, вона якнайбільше наближена до європейського рівня) коштувало близько 40 тис. грн. А нещодавно невідомі понівечили дах «ідеальної» зупинки, й тепер у ній зяють дірки.
…Кілька місяців тому депутати міськради ввели обмеження на торгівлю на зупинках і заборонили продавати тут спиртні напої. Проте реалізувати ці шляхетні наміри не вдалося – перешкодила фінансово-економічна криза. Щоб не скорочувати робочі місця й підтримати малий бізнес у Полтаві, міський голова А.Матковський наклав річний мораторій на закриття цих «точок». Як кажуть росіяни, «Не до жиру – быть бы живу».
Хотілося б звернути увагу на ще одну проблему, котра існує на зупинках. Більшість із них – незалежно від того, облаштовані вони на європейському рівні чи ні, – відлякують пасажирів своїм мовним невіглаством. Що це за назви: «Зуп. Кондратенка», «Зуп. Латишева» або ще «крутіше»: «П.Мирного»? Чому не написати:«Зупинка «Вул. Кондратенка» або: «Зупинка «Вул. Латишева»? А то виходить, що зупинка – це власність якоїсь особи на прізвище Кондратенко чи Латишев. Особи ж на прізвище П.Мирний узагалі не було – це псевдонім нашого земляка І.Я.Рудченка, а псевдоніми, як відомо, не скорочуються, а пишуться повністю – про що знають навіть школярі.
Хочеться сподіватися, що депутати міської ради відшукають кошти хоча б на заміну цих безграмотних назв. І хоча нові написи не захистять пасажирів від дощу чи вітру, та, може, думка про те, що живемо в «духовній столиці», як полюбляють називати Полтаву деякі можновладці, хоч трішечки зігріє душу.ЗАРАБОТНАЯ ПЛАТА В ОКТЯБРЕ: ДОЛГ ПРИБЛИЖАЕТСЯ К 300 МИЛЛИОНАМ
"Донбасс", 26.11.2008, Донецкая обл.
Номинальная заработная плата одного штатного работника в целом по Донецкой области в октябре по сравнению с сентябрем уменьшилась на 5,5 процента и составила 2096 грн.В промышленности октябрьская заработная плата снизилась по сравнению с предыдущим месяцем на 7,7 процента и составила 2403 грн.
Реальная заработная плата в октябре по сравнению с сентябрем уменьшилась на 7,9 процента. По сравнению с октябрем 2007 года средний уровень оплаты труда повысился номинально на 26,6 процента, а реально - лишь на 0,1 процента.
железнодорожники - 2498 грн. (минус 2,8% по сравнению с сентябрем);
работники предприятий по производству кокса и продуктов нефтепереработки - 2480 грн. (минус 7,7 %);
металлурги - 2373 грн. (минус 13,6 %);
научные работники - 2213 грн.;
работники предприятий по производству и распределению электроэнергии, газа и воды - 2163 грн.;
добытчики неэнергетических полезных ископаемых - 2127 грн.;
машиностроители - 2079 грн.;
строители - 1972 грн.;
работники здравоохранения - 1280 грн.;
работники легкой промышленности - 1171 грн.;
работники розничной торговли - 1133 грн.
Задолженность по выплате заработной платы в течение октября увеличилась на 43,3 процента, а по сравнению с началом нынешнего года - в 1,7 раза и на 1 ноября составила в целом по области 289,3 млн. грн. Долги по зарплате на экономически активных предприятиях в октябре возросли вдвое, в том числе в угольной промышленности - в 2,2 раза. В целом по области они составили 177,4 млн. грн., или свыше 60 процентов областной задолженности.
Главное управление статистики в Донецкой области.
http://www.donbass.ua/get-news/id/8527/article.htmlЛИФТ ВЫЖИВАЕТ В ОДИНОЧКУ
Юлия Бабенко, "Днепр вечерний", 26.11.2008, Днепропетровская обл.
"Что чувствуют днепропетровцы, которым со злополучными ступеньками приходится "общаться" по нескольку раз на день"?О лифтовой проблеме областного центра "Вечерка" писала не раз. Вновь и вновь о ней напоминают регулярные звонки в редакцию. Если перечислять дома, где сегодня не работает "подъемный" механизм, страниц не хватит. Легче обратиться к статистике. А она печальная. "Безлошадными" в Днепропетровске остаются более 500 подъездов. От общего количества лифтов это почти 15 процентов. В то время как в Кривом Роге оный показатель составляет 0,25%, а в Киеве - около процента.
А по сему нетрудно себе представить, что чувствуют днепропетровцы, которым со злополучными ступеньками приходится "общаться" по нескольку раз на день. Хорошо, если у человека здоровье отменное и эта процедура воспринимается как тренировочная. Только ведь с детской коляской или тяжелыми сумками не до спорта становится очень быстро. А, значит, в адрес и тех, кто заведует лифтовым хозяйством, и тех, кто данным процессом чутко руководит, можно услышать приличное количество неприличных выражений. По нескольку раз в день - во время очередного подъема или спуска. Те, кто постарше, с тросточкой, выражают свои эмоции менее ярко, жильцы помоложе - "покрепче". Правда, толку от тех эмоций, как от козла молока. Все, по словам чиновников, упирается в деньги. Несмотря на то, что сессией горсовета на ремонты лифтов выделено 8,5 млн. грн., денег этих катастрофически мало. Если очень постараться, удастся реанимировать не более 200 единиц. В среднем же ремонт лифта обходится 50 тысяч гривен.
Поэтому несложно подсчитать, что для решения проблемы нужно хотя бы миллионов тридцать. Кстати, в Киеве денег выделяют в три раза больше. Поэтому в результате и проблема не такая страшная.
Нам о состоянии киевского лифтового хозяйства только мечтать и мечтать. А пока чиновники кивают на нерадивых жильцов, низкие тарифы за пользование общественным средством передвижения подъездного масштаба, народ продолжает ходить пешком. И по-доброму завидовать тем, кого такая участь обошла. За примером далеко ходить не надо.
АОЗТ "НПО "Созидатель" внедрило систему санкционированного доступа к лифтам с фиксированием каждой поездки в жилом доме по ул. Маршала Судца,7 , расположенном в Жовтневом районе Днепропетровска на жилмассиве "Победа". Новый проект компании, продолживший ее устоявшуюся традицию - ни одного объекта без нововведений - стал оптимальным решением лифтового вопроса как для жильцов дома, так и для специалистов ЖЭУ "Созидателя", обслуживающих лифтовое хозяйство всех построенных и введенных компанией в эксплуатацию объектов.
По словам генерального директора АОЗТ "НПО "Созидатель" Леонида Турчина, помимо сохранности лифтового хозяйства и вопросов безопасности одним из главных преимуществ установленной системы является справедливая плата за использование данной услуги.
"Что такое лифт? - поделился мыслями во время разговора с журналистом "ДВ" заслуженный строитель. По сути это вертикальный транспорт. Однако расчет платы за него, согласно принятым и действующим на сегодня нормам, которые распространяются на дома, находящиеся на балансе местных советов, производится исходя из каждого квадратного метра площади квартиры. При этом не учитывается ни количество проживающих в этой квартире, ни то, как часто они пользуются лифтом. Внедренная же нами система позволяет упорядочить оплату: пользуешься лифтом - платишь за услугу, не пользуешься - не платишь".
Принцип действия системы предельно прост. Каждый пользователь приобретает себе электронный ключ, содержащий информацию о наличии денежных средств, эквивалентных определенному количеству поездок (от 50 до 1 000). Только с помощью этого ключа, содержащего также информацию об индивидуальном коде пользователя, можно получить доступ к внутридомовому транспортному средству. Входящее в состав системы устройство считывания ключей позволяет фиксировать количество фактических поездок и заблаговременно информировать пользователя о минимальном остатке и необходимости пополнения счета. Вот такая одновременно простая и не очень математика.
С момента внедрения системы прошло 3 с половиной месяца. За это время, по заверениям специалистов ЖЭУ "Созидателя", она показала себя только с наилучшей стороны: отзывы жильцов дома самые положительные. В чем также лично смогла убедиться автор материала во время беседы с людьми. Как сообщил во время недавнего круглого стола руководитель компании, дальнейшая реализация проекта предполагает внедрение системы санкционированного доступа к лифтам с фиксированием каждой поездки на всех объектах "Созидателя", которые строятся или будут строиться. В тех же домах, которые на сегодняшний момент уже заселены, вопрос об ее установке будет решаться только с согласия жильцов.
А что делать тем, кому с новой технологией не повезло? На этот вопрос может ответить лишь "Днепролифт". Но подогревать надежду на "светлое" будущее можно заверениями городского головы, которые прозвучали на совещании у губернатора: "К июню 2009 года ситуация с лифтами в Днепропетровске кардинально изменится в лучшую сторону". И, конечно же, тем, что отношение к своим прямым обязанностям в корне поменяют все - кому падает денежка на обслуживание, и кто этим лифтом пользуется. Не секрет, что отчасти проблема возникает из-за нерадивого отношения к лифтовому транспорту самих жильцов. Рвение же воров поживиться за чужой счет, надо полагать, остановит сигнализация. Что тоже в своем роде ноу-хау. Правда, к каждому лифту сигналку не приставишь. По той простой причине, что удовольствие не из дешевых. На освоенную же половину денег из городского бюджета капитально отремонтировать удалось меньше 70 лифтов. Выходит, всем остальным придется выживать медленно, почти в одиночку...
http://www.dv-gazeta.info/news/gorod_news/2008/11/26/10-40-48/ЗАКОННІСТЬ І ПРАВОПОРУШЕННЯ
У ПОЛТАВІ ВИКРАЛИ ХРЕСТИ, ВСТАНОВЛЕНІ В ПАМ'ЯТЬ ПРО ГОЛОДОМОР
"Полтавський вівсник", 27.11.2008
В Полтаві було викрадено вісім дерев'яних хрестів, які були призначені для вшанування пам'яті жертв Голодомору.У ніч на 26 листопада в обласному центрі з пагорба на вулиці Шолом Алейхема невідомі викрали вісім дерев'яних хрестів, які представники полтавської громадськості встановили 22 листопада, вшанувавши таким чином жертв Голодомору. Найвищий хрест був заввишки 4,5 м. У землю їх укопали на глибину одного метра, але це не завадило місцевим вандалам викрасти хрести, які є власністю Товариства політв'язнів та репресованих. Його активісти звернулися до Октябрського РВ міліції із заявою, вимагаючи розшукати й покарати вандалів і повернути хрести.
СКАНДАЛИ
КРИЗИС ЗАКРЫЛ ШКОЛЫ
Валентина Постнова, "Донбасс", 25.11.2008, Донецкая обл.
Cнежнянский горсовет принял беспрецедентное и, как подчеркнул мэр Валентин Чепурной, "политически убийственное" решение о закрытии вечерней и сразу четырех общеобразовательных школ.Угля осталось лишь на месяц
Ни одна школа в городе не заполнена на сто процентов - ни в центре, ни на периферии. Они могли бы обучать тысяч одиннадцать детей, а в городе школьников почти вдвое меньше. Затраты на образование велики. Средства распыляются на всех, нет возможности закупать новое оборудование, модернизировать учебный процесс. И если в этом году при перевыполнении всех программ, при рекордно нарощенных объемах производства все школы можно было содержать, то со следующей весны, с которой, как подчеркивали снежнянские депутаты, прогнозируют начало двухлетнего "ужаса и провала", те просто самоликвидируются.
Уже сейчас, сообщил первый зам мэра Виктор Маруценко, нужно найти полмиллиона гривен, чтобы купить уголь: его в школах хватит лишь до третьей декады декабря. Зам начальника финуправления Наталья Ченская рассказала, что предприятия о планах на будущий год молчат, контрольные цифры бюджета неясны, так что пока нельзя сказать, какой будет казна на 2009-й. Но понятно, что никакого ранее анонсированного поэтапного повышения зарплат уже не предвидится. Город ожидает, что дефицит бюджета просвещенцев будет примерно таким, как и в этом году - около трех миллионов. Причем денег не хватит даже на защищенные статьи (энергоносители, зарплата, а еще подвоз, питание детей). Предприятия сокращают производство, а процентов девяносто казны составляет подоходный налог.
А если урезать администрацию...
Чепурной назвал сессии такие данные: некоторые частные шахты сокращают численность на сто и больше человек, на машиностроительном заводе, мол, уже в некоторых вспомогательных производствах - четырехдневка, "Снежнянскхиммаш" собирается в январе в бесплатный отпуск. С чего наполнять бюджет?
Заведующая гороо Лидия Замковая предупредила, что финансовые трудности грозят срывом тестирования, а это - судьбы выпускников! Словом, куда ни кинь…
Только родители, заполнившие сессионный зал, и некоторые депутаты категорически не соглашались с такими доводами. Александр Синельников справедливо подчеркнул, что сессии не показано на цифрах и фактах, как работала комиссия, что считала, где искала резервы. Может, нужно ускорить приватизацию, продажу земли, чтобы насобирать денег на образование. Или урезать администрацию, как делают угольщики, сокращая в первую очередь аппарат управления.
Профлидер просвещенцев Нелли Галаган напомнила, что из-за малого количества детей сокращать классы и тем более закрывать в поселках школы нельзя: закон говорит, что здесь это определяется демографической ситуацией. Предлагалось слить воедино две центральногородские школы, сэкономив средства для горняцких поселков.
"Встретимся в суде!"
Родители детей школы №10 рассказали, что после бурного общешкольного собрания за ночь собрали под письмом против закрытия семь сотен подписей (наверное, все жители подписывались, ведь в школе чуть больше сотни учащихся), они горячо доказывали, что нужно до весны оставить всё на своем месте, не травмировать детей и учителей:
- Все равно о сокращении и увольнении вы обязаны предупредить за два месяца, значит, до конца января люди будут получать зарплату. А там и до весны рукой подать. Школы надо охранять, протапливать, чтобы не сгнили. А подвоз ребят во сколько обойдется? Сколько сейчас стоит ГСМ? Какая же тут экономия?
Согласились депутаты с тем, что общественное мнение надо было подготовить так, чтобы ликвидацию люди не восприняли как катастрофу. Школа в Орехово де-факто не работает с осени, а де-юре ее только 21 ноября закрыли. Еще летом всех родителей уговорили перевести детей в другие школы, организовали подвоз, учителя не оставлены без работы.
А с другими претендентами на закрытие не церемонились: трах-бах - кризис! Мол, надеяться не на что!
Каково было северному поселковому голове Раисе Сусленко краснеть перед родителями, когда именно они принесли ей новость о ликвидации школы. Раиса Ивановна на сессии, волнуясь, сбивчиво, но упрямо возмущалась: почему ничего об "оптимизации" не сообщили заранее, может, поселок что-нибудь бы придумал. Этот поссовет единственный в Снежном, который живет без дотации. Может, местные спонсоры и подсобили бы топливом, финансами, чтобы до окончания учебного года не устраивать переезды.
Хотя суммы слишком велики, чтобы надеяться на спонсорство.
Словом, большинством голосов снежнянские народные избранники решили закрыть всё, что запланировали: ОШ №6 и 10, северную №2, Ореховскую и вечернюю. Как хирурги, которые ампутируют ногу с гангреной, чтобы спасти человека.
Правда, родители покидали сессионный зал с обещанием:
- Встретимся в суде! Почему бы в исполкоме сокращения не организовать, доплаты урезать и так далее. Это еще не конец!
http://www.donbass.ua/get-news/id/8490/article.htmlОХОРОНА ЗДОРОВ'Я
НЕ ЗА СТРАХ, А ЗА ДЕНЬГИ
Евгений Кривочуприн, "Время", 27.11.2008, Харьковская обл.
Бесплатной бывает медицина, но не лечение. Плюсы и минусы медицинской страховки.В справедливости вынесенного в подзаголовок утверждения безымянного остряка заболевшие украинцы убеждаются из года в год. Между тем существует признанный и "обкатанный" во многих странах способ решать вопрос оплаты за лечение - это медицинская страховка.
"Экономически невыгодно"
В результате телефонного "обзвона" харьковских страховых компаний и разговоров с их работниками довольно быстро родился вывод: лишь немногие из многочисленных страховщиков предлагают такую услугу, как страхование здоровья. А также - сравнительно немногие из наших сограждан ею пользуются.
В одной из страховых компаний, куда корреспондент "Времени" пришел как частное лицо, мне был предложен вариант "корпоративного страхования" - то есть группа сотрудников ("не менее десяти человек") оформляет через руководство компании договор о медицинском страховании и с их заработной платы начинает вычитаться оговоренная сумма. В случае заболевания страховой полис покрывает расходы на обследование, медикаменты, лечение - степень "покрываемости" лечения может варьироваться в зависимости от типа договора.
Кстати, тот же вариант - "страхование всего рабочего коллектива" - был предложен и в другой компании. Правда, страховой агент оговорился, что ранее компания предлагала услуги единоличного страхования, но примерно месяц назад отказалась от этой практики. На вопрос "почему?" последовал короткий ответ: "Это экономически невыгодно".
Если человек желает застраховаться именно единолично - всё сложнее. Во-первых, надо найти страховую компанию, которая предоставляет такие услуги. Во-вторых, такая страховка предполагает множество условий - включая медосмотр относительно состояния здоровья на момент страхования. Человеку с каким-либо хроническим заболеванием рассчитывать на страховку в нашей стране не приходится - даже если сейчас у него ремиссия. В-третьих, личная страховка на порядок дороже.
Страхование здоровья человека предлагается (когда предлагается) обычно в двух вариантах. Первый - страхование в чистом виде. То есть человек платит взнос и, если он заболевает и лишается на какое-то время трудоспособности, то получает определенную денежную выплату - размер выплаты и соотношение со сроком потери трудоспособности оговаривается в контракте. И есть добровольное медицинское страхование - то есть человек вносит ежемесячно (возможен и другой график) определённую сумму, а в случае болезни обращается в клинику (в договоре указано, в какую именно), предъявляет полис, и медицинская помощь ему оказывается бесплатно.
Один из страховых агентов, не пожелавший называть своё имя для газеты, сказал мне: "Надо признать, у нас в стране страхование здоровья мало развито. Немногие люди идут на это, соответственно немногие компании предоставляют такую услугу". Но всё же - что причина, а что следствие?
С восьмого раза получится?
Системы здравоохранения, существующие в развитых странах, редко впадают в одну из крайностей - полное государственное обеспечение медицины (как это было в Советском Союзе) или добровольное страхование с предложением выбираться из болезни своими силами тем, кто не позаботился о страховке. В большинстве стран имеет место сочетание этих методов.
Например, выделяются направления в здравоохранении, которые берутся под полное государственное обеспечение, - обычно это психиатрия, наркология, лечение туберкулёза, иногда - онкология. В некоторых странах за государственный счёт содержатся пункты неотложной медицинской помощи.
Кстати говоря, большинство западноевропейских компаний страхуют своих работников - вне зависимости от их гражданства и места проживания, это же касается украинских их филиалов. Но среди украинских фирм такая практика пока плохо приживается.
Логичным кажется предположение, что практика страхования граждан должна быть как-то упорядочена в законодательном порядке. В западноевропейских странах такие законы существуют. В России он был принят несколько лет назад, а, например, в Эстонии еще в первые годы независимости.
У нас же в течение 15 лет не могут принять закон о страховой медицине, хотя соответствующие законопроекты вносились восемь раз - последний совсем недавно. Какова будет его судьба - неизвестно. По этому законопроекту предполагается, что на обеспечение медицинского страхования должно поступить 15,573 млрд. гривен.
Между тем, год за годом Кабмин никак не может предъявить его неизбежную составляющую - список медицинских услуг, которые государственные учреждения обязаны будут (после принятия закона) оказывать гражданам бесплатно. Прошлый министр здравоохранения Украины Юрий Поляченко высказал в своё время предположение, что для введения страховой медицины в нашей стране понадобится 2 - 3 года. Это если закон всё же будет принят и будут созданы надлежащие правовые условия. А лечиться заболевшим людям надо непосредственно в момент заболевания, а не через два или три года. А у нас для большинства людей бесплатной по-прежнему остаётся медицина, но не лечение...
"Частники" безмолвствуют
Газета "Время" решила выяснить мнение харьковских работников здравоохранения относительно этой сложной проблемы, а также спросила, как относятся к введению страховой медицины ее потенциальные клиенты.
Врач из государственной больницы охотно ответил на вопросы, а вот представители двух частных стоматологических клиник и частнопрактикующий врач-маммолог наотрез отказались от комментариев. Что вызывает законные вопросы - почему? И каково их действительное отношение к страховой медицине?
Владимир Полупан, заведующий отделением терапии 17-й городской поликлиники "Строитель":
- Бытует мнение, что медицина сейчас доступна, но во многом некачественна (я беру государственный сектор), а страховая медицина будет не всем доступна, но качественна. Плюсы в этой системе, безусловно, есть. Страхование существует почти во всём цивилизованном мире. Лично мне было бы удобно, если бы я сам или члены моей семьи в случае необходимости могли пролечиться, а страховая компания это бы всё оплатила. Но, как вы понимаете, в нашей стране не все слои населения будут иметь возможность делать страховые взносы, чтобы покрывать будущее лечение. Кроме того, здесь медиков ставят в определённые рамки, поскольку если сейчас при работе с пациентом врач имеет возможность индивидуально подбирать схему лечения, действовать по ситуации, то в страховой медицине существуют так называемые "протоколы". Он включает в себя определённый список препаратов, которые можно назначать, если у пациента имеется та или иная патология, и от него отступать нельзя (если врач назначает другой препарат - его стоимость не возмещается). Так же, как и круг препаратов, существует круг обследований, которые возмещаются за счёт страховки, всё, что сверх этого, - нет. Каждое обращение за помощью проверяется страховой компанией на предмет того, наступил ли страховой случай - как вы понимаете, компании не спешат расставаться со своими средствами.
Алексей:
- По-моему, ничего принципиально не изменится. Раньше медицина была бесплатная, и было всё нормально. А сейчас положение такое, что везде платить надо, все уже к этому привыкли. Поэтому как платим мы сейчас, так и будем платить.
Игорь:
- Положительно отношусь к введению страховой медицины. Смотрите - если я плачу деньги, за эти деньги меня потом лечат. Если, не дай Бог, врач потом будет требовать с меня еще денег, его в тюрьму посадят.
Екатерина Николаевна:
- Нужна медицина и государственная, и страховая. Потому что страховая не всем под силу. Нам еще далеко до того, чтобы была только страховая медицина.
Виталий:
- Я считаю, что страховая медицина лучше. 90 процентов стран практикуют именно такой метод. Человек платит деньги, у него есть страховой полис, он более-менее социально защищён.
Наталья:
- А что, уже перешли? Я не знаю, будет ли лучше, будет ли хуже, у меня просто нет сведений, чтобы судить.
http://www.time.kharkov.com/index.php?page_name=article&id=4077ІСТОРИЧНА СПАДЩИНА
ПОКЛАДАЄМОСЯ НА СВОЇ СИЛИ
«Полтавський вісник», 27.11.2008
Про проблеми щодо підготовки відзначення 300-річчя Полтавської битви – на черговому засіданні оргкомітету, яке провела заступник міського голови Полтави Лариса Семеняга.Чергове засідання оргкомітету з підготовки до відзначення 300-річчя Полтавської битви провела заступник міського голови Лариса Семеняга. Зупинившись на проблемах (тричі переносилося засідання державного оргкомітету, яке так і не відбулося, не виділені кошти з держбюджету), вона поінформувала про останні напрацювання влади міста, яка через байдужість держави змушена покладатися на власні сили й кошти.
На засіданні було названо такі здобутки, як реалізація телепроекту «Це моя історія. Полтава», включення нашого міста до загальноукраїнських туристичних заходів, зокрема інформації про заповідник «Поле Полтавської битви», до всеукраїнського іміджевого видання «Україна туристична-2008», проведення міжнародної конференції «Іван Мазепа та його доба». Започатковано довгострокову вікторину серед учнів «Знавець Полтавської битви».
На тематичному засіданні в Міністерстві закордонних справ України затверджено заходи міжнародного значення. Полтава стане місцем проведення міжнародних художньої виставки «Мистецтво замість гармат», дитячого хореографічного фестивалю, підсумкової наукової конференції. Добрі стосунки налагоджено і з Посольством України у Швеції – в результаті заплановано конкурс історичного спрямування для учнів України, Росії та Швеції.
Перший заступник міського голови Валентин Герасименко розповів про хід реставрації історичних пам’яток, кожна з яких закріплена персонально за заступниками мера. Загалом навколо пам’яток виконано частковий благоустрій території, виготовлено проектно-кошторисну документацію на проведення реставраційних і ремонтних робіт. І якщо частина з них у задовільному стані, то деяким – як-от пам’ятному знаку на місці відпочинку Петра І – потрібна серйозна реконструкція. Біля пам’ятника Келіну слід подбати про мощення, а також побудувати під’їзну дорогу до місця командного пункту російського імператора. Коштів на реконструкцію замало. Однак на низці об’єктів, зокрема, братській могилі російських воїнів, редутах, першому музеї Полтавської битви вона ведеться досить активно.
Присутня на засіданні заступник голови Державної служби з питань національної культурної спадщини Марина Громова висловила задоволення роботою міської влади. Щодо коштів з державної скарбниці, то більше виділеного Полтава не отримає – уся фінансова потуга спрямована на реконструкцію гетьманської столиці – Батурина.
Голова інформаційного підкомітету Віталій Скобельський ознайомив колег із його роботою, що здійснюється на трьох рівнях: місцевому, всеукраїнському й міжнародному. Інформація ділиться на два потоки: матеріали з історії та заходи з нагоди відзначення 300-річчя. До висвітлення теми активно залучилися чільні телеканали та газети міста. Широка просвітницько-інформаційна кампанія необхідна ще й для того, щоб нейтралізувати вплив російських ЗМІ, які свої погляди на Полтавську битву викладають відверто тенденційно. Нині опрацьовується проект «Моя Полтава» – тематичної вкладки до полтавських газет.ПАМ'ЯТЬ
МИ МАЄМО ПАМ'ЯТАТИ!
С.Маркова, "Проскурів", 27.11.2008, Хмельницька обл.
"Народна пам'ять - найдостовірніше історичне джерело".Завдання консолідації української нації та наповнення здобутої державності глибоким патріотичним змістом вимагають від нас збереження генетичної пам'яті наших батьків, дідів, дослідження тих трагічних сторінок життя нашого народу, що були спричинені голодом та Голодомором у 20-30-х роках ХХ століття.
Народна пам'ять - найдостовірніше історичне джерело. Осягнути в послідовному викладі, читаючи сторінку за сторінкою, чорну хроніку Голодомору 1932-1933 років в Україні - це не просто, але так необхідно для нашого "постгеноцидного суспільства". Морально-психологічні, демографічні, економічні наслідки Голодомору відчуваємо й досі.
18-20 листопада в Хмельницькому кооперативному торговельно-економічному інституті професорсько-викладацький склад та студенти вшанували пам'ять невинно убієнних, провівши до 75-х роковин Голодомору 1932-1933 років та уроки пам'яті, презентацію книги М.Вавринчука, С.Маркової "Голодомор 1932-1933 років на Хмельниччині", переглянувши документальну стрічку "Жовтий князь" та авторську програму "В апогеї зла" і ще раз нагадавши, що сучасне населення України - нащадки тих, хто загинув і хто пережив ту жахливу трагедію.
Пам'ятаймо наше минуле заради нашого майбутнього!
Вічна пам'ять усім, хто загинув й низький уклін тим, хто пережив страхітливі роки Голодомору-геноциду, сталінських репресій, хто мріяв про шматок хліба на найродючіших чорноземах Європи…МИ ПАМ'ЯТАЄМО
Володимир Бодак, "Західний кур'єр", 27.11.2008, Івано-Франківська обл.
22 листопада вшановували День пам'яті жертв голодомору 1932-1933 років та політичних репресій. Цього дня по всій Україні одночасно запалали свічки пам'яті.Крім того, в усіх населених пунктах на 1 хвилину було зупинено рух громадського та приватного транспорту. Кожен, хто поважає себе та вшановує пам'ять загиблих, дотримувався поминальних заходів. Бо так чи інакше від голодомору потерпіли чимало українських родин, а кількість загиблих сягнула рекордної позначки, адже в ті часи від голоду вимирали не просто поодинокі люди, а цілі родини, навіть села.
Як стверджують люди старшого віку, на Прикарпатті голоду не було. Вони розповідають, що звідси навіть відправлялися продукти харчування на Східну Україну, проте туди вони не потрапляли. Молодь тільки із розповідей старшого покоління знає про це страшне лихоліття. Та й старші люди, котрі пам'ятають чорний 33-й рік, не стали жертвами голодомору тільки тому, що на території Західної України його фактично не було.
75-та річниця вшанування жертв голодомору пройшла по всій Україні із належними почестями. В Івано-Франківську за участі молодіжних організацій відбулася Хресна дорога у Меморіальний комплекс Дем'янів лаз. Представники молодіжних громадських організацій несли хрест - символ страждань українців під час голодомору. У Дем'яновому лазі було відслужено поминальну панахиду за жертвами комуністичного терору. Учасники Хресної дороги запалили свічки пам'яті на могилах у Меморіальному комплексі.
Впродовж всього дня на світодіодних екранах на площі Ринок та Вічевому майдані демонструвалися фільми "Голод 33", "Незнаний голод", також періодично транслювалися відеокліп "Свіча" та телевізійний ролик "Засвіти свічку". А ще мешканці міста мали можливість на Вічевому майдані бачити пряме включення звернення Президента України Віктора Ющенка.
О 16-й годині на Вічевому майдані зібралося декілька сотень людей, аби таким чином вшанувати пам'ять жертв голодомору. У вічі взяли участь представники влади, духовенства різних конфесій, громадськість міста. Після короткого віча всі присутні виклали символічний хрест із запалених свічок, а потім колона скорботною ходою пройшла до Меморіального скверу на вулиці Мельника. У Меморіальному сквері та у храмах Івано-Франківська відслужилися поминальні Богослужіння за жертвами голодоморів та політичних репресій. Вся Україна в одну хвилину стала єдиною - від заходу до сходу. Пам'ять жертв голодомору сколихнула не тільки Україну, але й всю світову спільноту. Свої співчуття з нагоди 75-ліття страшного лиха висловили представники багатьох країн світу. На території всієї держави у поминальну суботу були обмежені розважальні заходи. А в оселях українців блимали вогники поминальних свічок, якими всі ми долучилися до загальнонаціональної акції "Свічка пам'яті".
Завершальним акордом поминальної суботи став благодійний показ вистави "Ігри імператорів" у Івано-Франківському академічному обласному українському музично-драматичному театрі ім. Івана Франка.
http://www.wk.if.ua/?set=news&mc=readfull&do=2595
* * *
Повнотекстовий огляд регіональної преси. До випуску ввійшли матеріали, які з’явилися на шпальтах та в інтернет-версіях обласних та міських газет України по 28 листопада 2008 року включно.
Заявки на отримання друкованих версій, а також зауваження та пропозиції можна надсилати за адресою:
nekrsova@rada.gov.ua
або телефоном: 255-23-94,
Некрасовій Олені Станіславівні