|
|
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
УКРАИНУ СПАСЕТ "УЗАКОНЕННОЕ БЕЗЗАКОНИЕ"?ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ
Кирилл Фильчаков, "Салон Дона и Баса", 11.11.2008, Донецкая обл.
Яценюк предложил подписать соглашение о временном взаимодействии между Президентом, правительством и Верховной Радой.ОНОВЛЕННЯ ПОЛІТИКУМУ КОШТУЄ НЕМАЛО
Ірина Гамрищак, "Львівська газета", 07.11.2008
Шанси потрапити до нового парламенту в нових політичних проектах, незважаючи на необхідність оновити депутатський корпус ВР, є дуже невисокими.
АНАТОЛИЙ ГРИЦЕНКО: ПРОГНОЗЫ, ОЦЕНКИ, ИНСТРУКЦИИРЕГІОНАЛЬНА ВЛАДА
Андрей Гиреев, "Украина-Центр", 11.11.2008, Кировоградская обл.
Народный депутат Украины Анатолий Гриценко о финансовом кризисе и его последствиях."ОН ЖЕ ПАМЯТНИК!"
Оксана Гуцалюк, "Украина-Центр", 11.11.2008, Кировоградская обл.
«Сильные» наших больших и малых миров активно увековечивались. А вот на добрую ли память - это в каждом случае вопрос отдельный.
МАЙБУТНЄ НАШОГО РЕГІОНУКРИТИКА ЧИННОГО ЗАКОНОДАВСТВА
Наталя Ларіонова, "Донеччина", 11.11.2008
Голова Донецької обласної ради Анатолій Близнюк провів брифінг для журналістів з приводу заходів запобігання економічної кризи.ОБЛАСТНАЯ ВЛАСТЬ ЗА ДВА МЕСЯЦА НЕ СМОГЛА НАЙТИ МЕСТО УЧЕБЫ ДЛЯ ТАЛАНТЛИВЫХ ДЕТЕЙ
Дмитрий Литовченко, "Панорама", 10.11.2008, Сумская обл.
216 детей Сумской областной гимназии-интерната лишаются возможности окончить обучение в своем учебном заведении.БІДНА ВЛАДА
Ірина Гищук, "Суботня пошта", 08.11.2008, Львівська обл.
Фінансова криза докотилася й до владних коридорів. Львівські обласні та міські чиновники відтепер змушені будуть працювати в режимі економії коштів.КАК У СЕМИ НЯНЕК
"Наша газета", 08.11.2008, Луганская обл.
На заседании коллегии Луганской облгосадминистрации - про формирование у молодежи навыков здорового образа жизни.ВСТРЕЧА ПРЕДСЕДАТЕЛЯ ВЕРХОВНОЙ РАДЫ АР КРЫМ С ВЕРХОВНЫМ КОМИССАРОМ ОБСЕ ПО ДЕЛАМ НАЦИОНАЛЬНЫХ МЕНЬШИНСТВ
"Крымские известия", 07.11.2008
Председатель Верховной Рады АРК А. Гриценко и Верховный комиссар ОБСЕ по делам национальных меньшинств Кнут Воллебек обсудили проблемы интеграции депортированных в крымское общество, принципы решения земельных проблем.
НА ПОЗАШКІЛЬНУ ОСВІТУ ДЕРЖАВНИЙ БЮДЖЕТ КОШТІВ НЕ ВИДІЛЯЄЕКОНОМІКА
Інна Онищенко, "Нова Доба", 11.11.2008, Черкаська обл.
Фінансування різноманітних гуртків, секцій та інших позашкільних навчальних закладів повністю лежить на плечах місцевих органів самоврядування.
І ЦУКРОВИКАМ НЕСОЛОДКО ЖИВЕТЬСЯПЕРЕДІЛ ВЛАСНОСТІ
Вікторія Ляховець, "Київська правда", 11.11.2008
Уже не один рік ця галузь тримається у державі з останніх сил, щороку кілька цукрозаводів зникають з виробничої карти.ПРОМИНВЕСТБАНК ВЫТОРГОВАЛИ ДОНЕЦКИЕ
Геннадий Дубовой, "Салон Дона и Баса", 11.11.2008, Донецкая обл.
Клюевы получили ПИБ в обмен на поддержку Виктора Ющенко на предстоящих президентских выборах?А ЕСТЬ ЛИ КРИЗИС В УКРАИНЕ?
"Салон Дона и Баса", 11.11.2008, Донецкая обл.
Комментарий Юрия Макогона, директора филиала Национального института стратегических исследований.ЧИ ЗАХИСТИТЬ МЕМОРАНДУМ СЕЛЯН ВІД КРИЗИ?
Валентина Блінова, "Волинь", 11.11.2008
Умов меморандуму про взаєморозуміння та партнерську співпрацю на ринку заготівлі молока дотримуються далеко не всі переробні підприємства.ЦУКРОЗАВОДИ: БУТИ ЧИ НЕ БУТИ?
Юрій Крикливий, "Слобідський край", 11.11.2008, Харківська обл.
Це "гамлетівське" запитання хвилює не лише працівників цукрових заводів Харківської області, які ще мають роботу, але можуть її втратити.ГОЛОВНАЯ БОЛЬ ШАХТЕРСКОГО ГОРОДА
Светлана Семенова, "Украина-Центр", 11.11.2008, Кировоградская обл.
Кризисная ситуация в буроугольном комплексе в Александрии Кировоградской области. Разговор с первым заместителем мэра Александром Телюком.БЮДЖЕТ РЕГИОНА ПОД УГРОЗОЙ. ИЗ-ЗА САХАРА
"Газета по-харьковски", 11.11.2008
Депутаты Харьковского областного совета собираются обсудить на ближайшей сессии проблемы сахарных заводов региона.АНТИКРИЗОВІ ЗАХОДИ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ КРЕМЕНЧУКА
Віра Ількова, "Зоря Полтавщини", 10.11.2008
На підприємствах Кременчука вже вносять корективи до режимів роботи та шукають шляхи виходу із економічної кризи.ОЛЕКСА ГУДИМА: "РНБО ВИРІШИЛА РЯТУВАТИ НАК "НАФТОГАЗ" ЦІНОЮ РЯДОВИХ УКРАЇНЦІВ"
Зіновія Воронович, "Високий замок", 10.11.2008, Львівська обл.
Якою буде ціна бензину до кінця року та скільки коштуватиме Україні газпромівський газ у 2009-му - в інтерв'ю з народним депутатом Олексою Гудимою.
ПАРКОВА ПРОГУЛЯНКА БУЛЬДОЗЕРОМРІВЕНЬ І ЯКІСТЬ ЖИТТЯ
Ірина Залецька, "Суботня пошта", 08.11.2008, Львівська обл.
Міська рада нарешті спромоглася зруйнувати бодай один самобуд у Львові.
СКОРОЧЕННЯ РОБОЧИХ МІСЦЬ ОЧІКУЮТЬ НАПРИКІНЦІ РОКУЗАКОННІСТЬ І ПРАВОПОРУШЕННЯ
"Рівне вечірнє", 11.11.2008
В Рівному може поглибитися структурне безробіття.ЯК НАГРІТИСЯ В СІЛЬСЬКІЙ ХАТІ
Людмила Самойлова, "Зоря Полтавщини", 10.11.2008
Третина сільського населення Полтавської області ще тільки мріє про газове опалення.В ОБЛАСТІ ПОЧАЛИСЯ СКОРОЧЕННЯ ПРАЦІВНИКІВ
Ірина Березовська, "Львівська газета", 07.11.2008
Найбільше безробіття загрожує металургам, будівельникам і працівникам сфери торгівлі. Останні дві позиції особливо непокоять львів'ян, адже ці професії - серед найпоширеніших.
ГУБЕРНАТОР ВОССТАНОВИТ В ДОЛЖНОСТИ НАЧАЛЬНИКА ИЛЬИЧЕВСКОГО ПОРТАОХОРОНА ЗДОРОВ'Я
"Вечерняя Одесса", 11.11.2008
Губернатор Одесской области Николай Сердюк выразил протест против решения Харьковского суда об увольнении начальника Ильичевского морского торгового порта (ИМПТ).БЕЗ ПРАВА НА НАВЧАННЯ
Мирослава Іваник, "Суботня пошта", 08.11.2008, Львівська обл.
Скасовано ліцензію університету "Львівський Ставропігіон". Керівництво стверджує, що необґрунтовано.ЧИ ЗАКОННИЙ "НАПІВСУХИЙ" ЗАКОН НА ВІННИЧЧИНІ?
Любов Заозерна, "Місто", 07.11.2008, Вінницька обл.
Найбільше переймаються рішенням Вінницької обласної ради щодо боротьби з алкоголізмом не алкоголіки, а підприємці.
У ЧЕРНІВЕЦЬКИХ САДОЧКАХ ЗНОВУ СПАЛАХ КИШКОВИХ ІНФЕКЦІЙЗБЕРЕЖЕННЯ ДОВКІЛЛЯ
"Молодий буковинець", 11.11.2008, Чернівецька обл.
15 термінових повідомлень про гостру кишкову інфекцію у дітей віком 2-6 років надійшло у міськСЕС впродовж 8 листопада.
ЭКОЛОГИ ЗАСЫПАЛИ ЧИНОВНИКОВ ПЕРЬЯМИНАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ
"Донбасс", 10.11.2008, Донецкая обл.
Защитники природы решили обратить внимание Государственного комитета лесного хозяйства Украины на проблему браконьерства и требуют защитить приморские леса от варварского разграбления.
МУЧИТЕЛЬНЫЕ ЧАСЫ ОЖИДАНИЯПАМ'ЯТЬ
Олег Суслов, "Вечерняя Одесса", 11.11.2008
Переговорный процесс с бандой сомалийских пиратов, захватившей 25 сентября теплоход "Фаина", членами экипажа которого являются семнадцать граждан Украины, перешел в заключительную стадию.
РОЗДВОЄННЯ ДУШІОПИТУВАННЯ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ
Олександр Вівчарик, "Нова Доба", 11.11.2008, Черкаська обл.
У Кам'янці пам'ятний знак жертвам голодомору встановили неподалік пам'ятника Леніну…75-ТІ РОКОВИНИ ГОЛОДОМОРУ У ВІННИЦІ
Юлія Тарапата, "Місто", 07.11.2008, Вінницька обл.
Двохсоткілограмову свічку запалювали у Вінниці 6 листопада, як символ пам'яті у 75-ту річницю Голодомору 1932-1933 років.
СПОЧАТКУ СВІДОМІСТЬ, А ПОТІМ - БУТТЯ…
Наталія Балюк, "Високий замок", 10.11.2008, Львівська обл.
62,2 відсотка громадян України готові поступитися економічним благополуччям заради збереження незалежності держави.ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
УКРАИНУ СПАСЕТ "УЗАКОНЕННОЕ БЕЗЗАКОНИЕ"?
Кирилл Фильчаков, "Салон Дона и Баса", 11.11.2008, Донецкая обл.
Яценюк предложил подписать соглашение о временном взаимодействии между Президентом, правительством и Верховной Радой.В то время, как часть политэлиты предложила в качестве выхода из кризиса взаимодействие между всеми ветвями власти, другая часть сразу обозвала этот проект узакониванием беззакония.
В качестве выхода из политического кризиса, в который Украина погрузилась с начала осени этого года, предлагалось и возобновление старой коалиции в формате БЮТ+НУНС, и создание новой. После того, как в нагрузку к путанице в отечественном политикуме добавился мировой финкризис, стали озвучиваться идеи о необходимости создания "антикризисного пакета". Большинство ведущих блоков и партий предложили собственный вариант такового, но победил президентский проект. О результатах говорить еще рано, но политики, видимо для подстраховки, решили, что еще одна антикризисная мера не помешает.
Эврика от Яценюка
Озвучил ее вчера на заседании согласительного совета ВР спикер Арсений Яценюк. Он заявил о необходимости подписать соглашение о временном взаимодействии между президентом, парламентом и Кабмином (то есть, получается, что продуктивно и взаимовыгодно руководство страны у нас может работать только временно - ред.). "Я не вижу другого выхода", - так аргументировал свое предложение Яценюк.
Глава парламента обратил внимание на то, что сейчас не решен вопрос создания или возобновления коалиции, так же, как и вопрос о проведении досрочных парламентских выборов. "Учитывая это, у нас есть единственный выход: объединиться вместе, принять общую ответственность между всеми фракциями парламента, между президентом и между Кабмином. И так до того момента, пока мы не решим политический кризис в целом, действовать в порядке временного взаимодействия ради преодоления как экономического, так и политического кризиса", - сказал спикер.
"Реальная коалиция"
В Партии регионов предложение Яценюка сразу восприняли в штыки. "То, что сегодня вы пытаетесь сделать и предложить, в нашем понимании это называется узаконивание беззакония", - заявил первый замлидера фракции ПР Александр Ефремов. Он отметил, что если в парламенте есть сформированное большинство, которое может выражаться в рамках оформленного голосования в сессионном зале с оформлением соответствующих документов, "значит, Верховная рада дальше работает, как положено ей работать". При этом депутат выразил мнение, что с такой постановкой согласится и президент Украины.
Ефремов подчеркнул, что если нет оформленного парламентского большинства, значит, ВР должна думать о том, как ей работать дальше. "Регионал" заявил, что в парламенте необходимо создавать "реальную коалицию". "То есть принимать во внимание мнение самой большой парламентской фракции, не исходить из того, что только Тимошенко может быть премьером, - пояснил "Салону" "ефремовскую" терминологию нардеп от ПР Юрий Мирошниченко. - Не надо говорить о каком-то объединении всех усилий. Надо создавать большинство, как того требует отечественное законодательство и Конституции".
Антикризисный пакет номер два
Лидер же парламентской фракции НУНС Вячеслав Кириленко заявил, что перед тем, как давать оценку инициативе председателя ВР, необходимо сначала изучить текст такого соглашения. А вот украинский премьер Юлия Тимошенко рада предложению Яценюка по объединению во имя борьбы с кризисом. Она отметила, что для эффективного противодействия финкризису нужна политическая стабильность и единство всех сил в парламенте, к чему она ранее призывала. Лидер "тимошенковской" фракции Иван Кириленко добавляет, что для определения формата взаимодействия между ВР, президентом и Кабмином и формы документа, который будет это регулировать, необходимо вскоре провести соответствующие консультации.
Так, или иначе, но нашедшие общий язык Яценюк и Тимошенко решили действовать незамедлительно: спикер представил правительству ряд предложений для подготовки "Антикризисного пакета - 2". "Вторая часть пакета состоит из 12 пунктов, которые предлагаются правительству присоединить к своей антикризисной программе. Думаю, что в кратчайшие сроки Кабмин вместе с ВР сможет подать "Антикризисный пакет - 2", так как сейчас в министерствах и ведомствах идет чрезвычайно активная работа по этому поводу", - заверил Яценюк.
Кстати
Москва не против нашей евроинтеграции
Кремль спокойно отнесется к возможному членству в ЕС Украины и Грузии при условии, что эти страны не будут поставлены в положение выбора между Россией и Евросоюзом. Об этом в воскресенье заявил замглавы МИД РФ Александр Грушко. "Просто есть принципиальный момент, и мы его везде подчеркиваем. Он заключается в том, что это не должно вести к ослаблению исторических многогранных связей этих стран с Россией", - заявил дипломат. Он убежден в том, что интеграционные процессы на Востоке и Западе Европы могут и должны быть взаимодополняемыми. "И если этот баланс будет соблюден, то, конечно, мы будем исходить от решений, принимаемых народами Украины и Грузии", - сказал Грушко. Однако, подчеркнул он, "мы против того, чтобы искусственно создавалась ситуация, когда эти страны были поставлены в положение выбора между Россией и Евросоюзом".
В то же время ряд украинских политиков считает: интеграция Украины на Запад без конфронтации с Россией невозможна. Так, лидер партии "Братство" Дмитрий Корчинский отмечает, что США выгоден конфликт Москвы и Киева, например в Крыму, "поэтому Америка будет нас к этому подталкивать". По его словам ухудшатся и отношения Украины с миром. Это будет происходить из-за того, что неэффективное руководство в нашей стране вызывает раздражение в мире и провоцирует западные правительства пожертвовать Украиной ради своих целей.
http://www.salon.donetsk.ua/actual/6836.phpОНОВЛЕННЯ ПОЛІТИКУМУ КОШТУЄ НЕМАЛО
Ірина Гамрищак, "Львівська газета", 07.11.2008
Шанси потрапити до нового парламенту в нових політичних проектах, незважаючи на необхідність оновити депутатський корпус ВР, є дуже невисокими.Суспільство зачекалося нових якісних політичних проектів, однак із ними можуть бути проблеми. Як свідчать експерт-опитування, що їх провів Центр соціологічних і політичних досліджень "Соціовимір", шанси потрапити до нового парламенту в нових політичних проектів, незважаючи на необхідність оновити депутатський корпус ВР, є дуже невисокими. Причина - у відсутності медійного та фінансового ресурсів.
"В експертному середовищі існує виразне очікування якісного оновлення українського політикуму. Фактично всі експерти - 95,6% - висловилися за оновлення депутатського корпусу Верховної Ради. Водночас, оцінюючи шанси потрапляння до парламенту нового за персональним, організаційним та ідейно-програмним складом і змістом політичного проекту 60% опитаних заявили, що такі шанси дуже невисокі. Існує пряма невідповідність між запитами на нові політпроекти та пропозиціями політичного ринку", - сказав голова правління Центру соціологічних і політичних досліджень "Соціовимір", директор Міжнародного інституту демократій Сергій Таран, представляючи на прес-конференції в УНІАН результати опитування, в якому взяли участь 45 експертів - політологів, журналістів, політтехнологів і політоглядачів.
За його словами, більшість експертів (44%) вважає, що на роль якісно нової політичної сили може претендувати Всеукраїнське об'єднання "Свобода", 40% - голова Верховної Ради Арсеній Яценюк і його гіпотетичний проект, 33,3% - Анатолій Гриценко та його гіпотетичний проект, 15,6% - Блок Черновецького, 13,3% - Віталій Кличко та його гіпотетичний проект. Цікаво, що жоден з експертів не вважає партію "Єдиний центр" (Ігор Кріль) і Союз лівих сил (Василь Волга) якісно новими політичними проектами.
До речі, для якісного оновлення політичного середовища є кілька позитивних передумов. Зокрема, на думку голови правління Всеукраїнської громадської організації "Комітет виборців України" Ігоря Попова, політична криза осені 2008 року призвела до розчарування значної частини виборців у парламентських партіях. "Така ситуація дає шанс прискорити оновлення політичних еліт", - сказав він.
Однак, попри критичну потребу суспільства в такому оновленні та тупикову ситуацію з актуальним політикумом, нові політпроекти мають доволі низькі шанси потрапити в новий парламент. Причина насамперед у грошах. Як наголосив Ігор Попов, через економічну кризу всі суб'єкти виборів матимуть проблеми з фінансовим ресурсом на виборчу кампанію, а для позапарламентських партій ця проблема буде особливо гострою.
За його словами, за суб'єктивними підрахунками, нові політичні проекти повинні зібрати від 15 до 20 млн. дол. США в неофіційний виборчий фонд. Як свідчить практика, це не до снаги навіть перспективним політичним гравцям.
Окрім того, нові політичні проекти повинні мати медійний ресурс - за це висловилися 95,6% опитаних експертів. 75,6% експертів визначальним називають політичний ресурс, тобто наявність переконливих рейтингів лідерів нових політичних проектів, і 69% віддають перевагу кадровому ресурсу. До речі, згідно з опитуванням, менше половини опитаних експертів вважають визначальним для перемоги наявність адміністративного ресурсу.
http://www.gazeta.lviv.ua/articles/2008/11/07/35798/ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ
АНАТОЛИЙ ГРИЦЕНКО: ПРОГНОЗЫ, ОЦЕНКИ, ИНСТРУКЦИИ
Андрей Гиреев, "Украина-Центр", 11.11.2008, Кировоградская обл.
Народный депутат Украины Анатолий Гриценко о финансовом кризисе и его последствиях.Хотя во власть и политику Анатолий Гриценко попал с подачи Виктора Ющенко, его нельзя назвать человеком Президента, премьера или еще чьим-нибудь. Он самостоятелен и самодостаточен. Скорее всего, пойдет на ближайшие выборы - президентские или парламентские, опираясь на собственную команду. Правда, кто именно в эту самую команду войдет, пока не говорит...
На днях журналист "УЦ" встретился с нардепом от Блока "НУ-НС", главой парламентского Комитета по обороне и безопасности Анатолием Гриценко в рамках достаточно узкого круга коллег. Разговор, как и следовало ожидать, зашел о финансовом кризисе и его последствиях.
- Думаю, что, как ни больно сообщать людям плохие новости, сообщать их нужно. Кризис будет долгим. Он не завершится ни через полтора-два месяца, ни через полгода. И государство обязано сделать так, чтобы из этого кризиса выйти более сильными, как бы странно это ни звучало.
Я против того, чтобы ограничиваться попытками "удержать" экономику. Для этого достаточно просто ограничить государственные расходы, пересмотреть статьи бюджета и так далее.
Но этого мало. Пропасть нельзя перепрыгивать в два прыжка. То есть, реализуя антикризисные мероприятия, нужно уже сейчас создавать реальные стимулы для развития экономики, ее реального сектора. Не повышать налоги, а снижать их, чтобы через год-два пошел рост.
Если у нас стоит металлургия, то пусть эта продукция не лежит на складах, давайте реализовывать серьезные инфраструктурные проекты, как это сделали те же Штаты после Второй мировой войны.
Если строительство стоит, давайте загрузим его через бюджет - нужно поднимать ключевые, системные отрасли: строительство дорог, инфраструктуры, строительство вообще.
Оно "потянет" за собой и ту же металлургию, и обрабатывающую, и деревообрабатывающую промышленность, создаст рабочие места - и высокооплачиваемые, и низкооплачиваемые. Будет широкая сеть общественных работ, которая позволит людям, имеющим наиболее низкий уровень доходов, как-то выжить в этой ситуации.
И давайте, в конце концов, скажем прямо: есть много чего в законодательстве такого, что мы до сих пор вообще боялись трогать, занимаясь популизмом и выборами. Боялись трогать льготы, боялись трогать налоги, пенсионную систему и так далее. Давайте все это пересмотрим, оставим только адресную помощь - кому действительно нужно.
И если уж Президент и премьер говорят людям, чтобы они "затягивали пояса", то пусть и государство это сделает. Почему предпринимателю, который работает в реальном секторе экономики, чтобы вернуть НДС, нужно "откатить" в виде взятки 30%? Почему на то, чтобы просто открыть бизнес, нужно тратить месяцы?
Давайте эти процессы упростим так, чтобы потом бизнес быстрее развивался. Можно это сделать в нынешних условиях? Можно. Если только Ющенко, Тимошенко и Янукович придут к пониманию того, что это нужно сделать, отказавшись от темы выборов - парламентских или президентских.
Если для этого нужно создать самую широкую коалицию - в 300-400 человек, которая может выглядеть "идеологически неестественно", то люди поддержат это двумя руками. Это если думать об экономике.
Если этого не поймут политики первого ряда, то ситуация просто снесет их из этого первого ряда. Сейчас у них есть шанс войти в историю именно своей активной общей работой...
Конечно, речь просто не могла не зайти о Минобороны и армии, их теперешнем состоянии. Как бы между делом Гриценко обмолвился об одной детали, иллюстрирующей симптоматичные для последних лет явления в нашей власти:
- Когда Президентом было принято другое решение (назначение Еханурова министром обороны. - Авт.) - аргументации я не слышал и уже не хочу, это не имело никакого отношения к результатам моей деятельности.
Очевидно, сменились приоритеты у Президента. Он имеет право. Но, говоря о том, что я вижу сейчас, - у нас нет министра обороны. Есть министр избыточной военной собственности. И это печально.
У меня большинство проблемных моментов с Президентом касались именно имущества. То есть я не давал Коломойскому территорию городка бывшего полка связи и договорился с ними, что они заплатят реальную сумму денег, они богатые люди и могут. Я не давал во Львове, не давал в Одессе, не давал в Горынычах Суркису. Это миллиарды, так не бывает. А сейчас бывает. Все заместители (Еханурова. - Авт.), которых взяли, - из Фонда госимущества...
Там, где мы довели дело до точки невозвращения, все "крутится" как положено. А там, где не успели, - "откручивается" назад, в сторону негатива. К большому сожалению.
Примеров можно привести много. Так, через своего пресс-секретаря я "выбрасывал" в СМИ каждый приказ о наказании за нарушения норм офицерской этики или злоупотребления экономического характера.
Когда пришел Ехануров, он сразу сказал: "Мы такого делать не будем", все это прекратилось. Это очень негативный сигнал вниз. Значит, можно красть и продолжать работать после этого. Можно бить и оставаться после этого офицером.
Я объединил несколько тендерных комитетов, закупавших имущество для армии, в один, закрыл два с лишним десятка кафедр, готовивших офицеров запаса, а на деле - просто принимавших тех, кто уклоняется от срочной службы. Вообще устранил военных от решения имущественных вопросов - этим занимался отдельный штатский департамент и т.д. Сейчас все это "отматывается" назад.
Я уже не говорю о том, что поломаны основы кадровой политики, когда одних генералов снимают по звонку без объяснения причин, а другими назначаются родственники и знакомые...
http://www.uc.kr.ua/fresh/4024/"ОН ЖЕ ПАМЯТНИК!"
Оксана Гуцалюк, "Украина-Центр", 11.11.2008, Кировоградская обл.
«Сильные» наших больших и малых миров активно увековечивались. А вот на добрую ли память - это в каждом случае вопрос отдельный.Вдоль по Ющенковской!
Президент Ющенко в очередной раз доказал - ничто от Туркменбаши ему не чуждо. Едва на прошлой неделе он, что называется, влетел в копеечку (в смысле, выпустил монету со своим изображением), как его именем была названа улица. Свежий, опять-таки, прижизненный памятник нынешнему главе державы был на днях учрежден в прикарпатском селе Петрылив, где благодарные граждане пожелали назвать именем Ющенко улицу с новыми домами для пострадавших от летнего наводнения. Нет, может, и по заслугам Виктор Андреевич попадает на деньги и выходит на улицы. Только вот подобный культ личности не диоксин - не тело, а душу разъедает. Очень хочется в этом ошибиться.
Впрочем, рукотворный памятник себе во время тех же приснопамятных событий заслужила и Юлия Тимошенко, парившая, помнится, на вертолёте над большой карпатской водой. А именно - в затопленном тогда селе Прутивка хотят назвать новую улицу именно её именем...
Застывший нокаут
Легенду, без преувеличения, мирового бокса попытаются законсервировать, причём его не спортивные, а политические оппоненты - люди Черновецкого хотят поставить Виталию Кличко ...памятник. Так, лидер Гражданского актива Киева в Киевсовете Александр Пабат предложил дать боксеру-политику звание Почетного гражданина Киева. Правда, ему тут же напомнили, что таковым Кличко-старший обладает уже четыре года, но эта ремарка поклонника спортсмена от политики, несмотря на его принадлежность к лагерю политических противников боксера-депутата, не охладила. Кстати, не знал о том, что Виталий Кличко носит звание почётного киевлянина, оказывается, даже мэр столицы и продемонстрировал завидную готовность наделить заклятого политического друга таковым... Досадное неведение Черновецкий компенсировал достойно и со всей широтой мэрских полномочий - предложив ...установить памятник лидеру одноименной фракции Киевсовета. Как и следовало ожидать, титулованный спортсмен знаменитого специфического "черновецкого" юмора не понял и от предложенной чести отказался. Но, как говорится, "Остапа понесло" - Леонид Михалыч тут же дал подручным соответствующее поручение...
"ПомирИтесь те, кто в ссоре"?!
В отличие от призыва песни из известного советского кинофильма, у Президента Ющенко получилось наоборот. Так, за аналогичный промежуток времени Виктор Андреевич умудрился ещё больше обидеть и так не особо, мягко говоря, лояльный к нему Донбасс. А именно - вместе с польским коллегой Качиньским в пять минут ...осмотреть всю экспозицию шахтерского края на Международном инвестиционном саммите Донетчины. Обиду донецких усугубил и тот факт, что местные "авторитеты" к мероприятию очень готовились - в ожидании Ющенко и Качиньского городской голова Донецка Александр Лукьянченко вместе с народными депутатами Ринатом Ахметовым и Борисом Колесниковым детально изучили практически каждый стенд в одном из выставочных залов, где ведущие компании города и области представляли в том числе инвестпроекты к Евро-2012.
Напомним, во время приезда в июне этого года Виктора Ющенко на Кировоградщину в рамках мероприятий, посвященных Голодомору, Президент опоздал на запланированное в филармонии мероприятие с участием сотен людей - как минимум, на полчаса перебрав лимит на знакомство с тематической экспозицией...
Совет да ...мэр!
Отныне приблизительно такое напутствие может ожидать кировоградских новобрачных во время свадебной церемонии в ЗАГСе. Первые счастливчики уже удостоились отеческого напутствия городского головы Владимира Пузакова - он лично пожелал разбить традиционную бутылку шампанского при спуске нескольких новых семейных лодок. Судя по благостному выражению лица отца города, в роли свадебного мэра он чувствовал себя вполне уверенно - в отличие от политической силы, которую он возглавляет в регионе. Иначе почему бы идея выступить в роли посаженного градоначальника пришла в голову головы (извините за каламбур) именно тогда, когда перед нами замаячил призрак новых выборов?..
Словом, памятники этой недели будем считать воздвигнутыми. Только вот не зарастет ли к ним народная тропа?
http://www.uc.kr.ua/fresh/4023/РЕГІОНАЛЬНА ВЛАДА
МАЙБУТНЄ НАШОГО РЕГІОНУ
Наталя Ларіонова, "Донеччина", 11.11.2008
Голова Донецької обласної ради Анатолій Близнюк провів брифінг для журналістів з приводу заходів запобігання економічної кризи.Незважаючи на кризу
Керівник облради розповів журналістам про підсумки проведення першого міжнародного інвестиційного саміту Донецької області та про наслідки світової економічної кризи для економіки Донеччини. Незважаючи на несприятливу економічну ситуацію у світі, саміт відвідали представники міжнародного інвестиційного співтовариства. Свою зацікавленість у запропонованих інвестиційних проектах висловили також багато інших потенційних партнерів та інвесторів. Роботу з організаторами і підприємствами Донеччини вони продовжили індивідуально.
На думку Анатолія Близнюка, саміт став для економіки нашого регіону гарним початком на майбутнє.
- Це не вчора й не сьогодні, це для нас - завтра, - упевнений він. Одним із базових досягнень саміту голова облради вважає отриманий на ньому безцінний досвід. - Ми самі вчимося й побачили, як необхідно це робити. Це перший крок на шляху відновлення Донбасу не тільки на промисловому, а й на діловому рівні.
Є й конкретні досягнення, якими можуть пишатися організатори саміту. Зараз інвестори вже проводять переговори по шести проектах, які були представлені на цьому заході.
- Наступний саміт ми однозначно зробимо ще ефективнішим. Я точно знаю, що приблизно по шести проектах, які пропонувалися до реалізації, інвестори ведуть переговори з тими структурами, котрі їх пропонували. Зокрема, йдеться про проекти з будівництва дороги та торгово-розважальних центрів, а також з будівництва логістичних центрів і заводів з виробництва кераміки. У мене вже двічі були представники французької фірми, яка цікавиться проектом з переробки каолінів, а будівництвом заводу по переробці побутових відходів зацікавилася американська фірма. Вони вже заявляють, що готові увійти в реалізацію тих проектів, які вони бачили на виставці, - заявив А.Близнюк, нагадавши, що на саміті було представлено 275 проектів на загальну суму майже 10 мільярдів доларів.
Ще до закінчення роботи саміту була продана технологія електрошлакового переплаву, розроблена Донецьким технічним університетом. А вже незабаром планується провести виїзні сесії саміту в інших країнах - зокрема, у Китаї й Німеччині.
- Ми покажемо ті проекти, що були представлені на саміті. А потім, я впевнений, - удвічі більше стратегічних інвесторів приїдуть у жовтні наступного року до нас, уже заздалегідь знаючи, в які конкретні проекти вони входитимуть, - заявив А.Близнюк.
Голова облради вважає, що яскравим показником перспективності Донбасу є саме інтерес стратегічних інвесторів, зацікавлених у вкладенні коштів у довготривалі проекти, термін окупності яких становить не менше семи років.
Організатори повідомили, що міжнародні компанії, які вже представлені в Донецькій області, взяли активну участь у роботі секції "Інвестиції в реальний сектор Донбасу" і заявили про продовження діяльності й реалізації інвестиційних програм в області, незважаючи на глобальну економічну кризу.
Голова облради також вважає, що Саміт став "одкровенням" для представників органів місцевого самоврядування, здивованих "розпалюванням" інтересу інвесторів.
- Представники влади на власні очі побачили людей, які готові працювати, приходити в міста, - сказав Анатолій Михайлович, додавши, що на місцях уже встигли відзначити активізацію інтересу бізнесменів - після Саміту кількість звернень інвесторів збільшилася втричі.
Криза змусить заощаджувати
Однією із причин глобальної економічної кризи стало надмірне споживання, що не відповідає реальним доходам. Суспільство якось непомітно звикло жити в борг.
- Це криза надвиробництва, переспоживання й життя не "по кишені". Тобто у світі склалася ситуація, коли пропозиція перевищила платоспроможний попит. У той же час, схема споживчого кредитування не забезпечена реальною "копійкою", - повідав журналістам власне бачення економічної ситуації Анатолій Близнюк.
Облрада подасть приклад
У зв'язку із кризою обласна рада готова перейти на режим суворої економії, не скорочуючи при цьому кадровий склад органів управління. Замість цього було б доцільно переглянути необхідність функціонування структур, що не справляються зі своїми завданнями. - Необхідно скоротити витрати на утримання, я готовий прийняти відповідне рішення на сесії облради. Ми не будемо оновлювати сесійну залу та прес-центр, а проведемо опалення й освітлення. Тобто мінімізуємо свої витрати, - сказав А.Близнюк, додавши, що не має сенсу скорочувати людей, у яких невисока зарплата. А скорочення керівних кадрів і зовсім небезпечне - без досвідченого керівництва життя області просто буде паралізоване. - Мене можна скоротити. Але прийде інший, тому що скоротити посаду голови облради, напевне, неможливо і неправильно. Кого будуть скорочувати? Інструктора чи помічника із зарплатою в тисячу гривень. Я б Інститут стратегічних досліджень узагалі розігнав, бо вони проморгали кризу, хоча мусили стратегічно її бачити й дати рекомендації, - заявив спікер, відзначивши, що сам він був змушений відмовитися від поїздки до Парижа на Асамблею європейських регіонів, тому що вартість поїздки порівнянна із двомісячною зарплатою людей, які можуть потрапити під скорочення.
Крім того, А.Близнюк порадив вищим керівникам країни бути ощадливішими та стежити за доцільністю витрат на закордонні візити.
- Ми знизимо свої витрати. А в першу чергу це мусять зробити великі начальники. Якщо ми, приміром, отримаємо нафту від Каддафі чи прибуток на сто мільярдів, - тоді будь ласка, а якщо ні, то краще буде по телефону поговорити. Держава мусить розпорядитися ідеологією скорочення по-хазяйськи, а не просто - скоротивши прибиральницю тітку Машу, - підсумував голова облради.
Затягнеться на рік
На думку досвідченого господарника і керівника, наслідки світової кризи економіка Донбасу відчуватиме не менше року.
- Наступний рік буде дуже важким, - не став приховувати заклопотаності Анатолій Михайлович.
На його думку, негативні наслідки кризи тільки починаються.
- Ми до кінця ще не розуміємо нинішньої глибини падіння обсягів виробництва. Ми тільки приходимо до розуміння соціальної проблематики - безробіття, зниження заробітної плати, її заморожування, зменшення фонду оплати праці й надходжень до місцевих бюджетів, до пенсійного й соціальних фондів. Це ще попереду, це ми ще практично не відчували. Але треба реально дивитися на ситуацію, - відзначив А.Близнюк, проілюструвавши свою думку статистичними даними.
- За вересень ми втратили 9,1% загального обсягу виробництва. У металургії цей показник досяг 60%. Крім того, обсяги експортних продажів однієї з фірм, яку я не хочу називати, до кризи становили $ 1,1 млрд. А за результатами жовтня цей показник скоротився до $ 160 млн., - повідомив він.
Щоб з найменшими втратами пережити кризу, найближчим часом буде скликана сесія облради, на якій депутати приймуть необхідні рішення. Також будуть розглянуті питання з "перепрофілювання" вразливих галузей промисловості на більш сучасні виробництва.
- Ми повинні шукати можливості диверсифікувати старопромислову, важку економіку, - вважає Анатолій Михайлович.
Крім того, кожного з нас голова облради закликав навчитися жити по кишені.
- Ми повинні мінімізувати витрати не тільки на рівні підприємств, але й кожна людина на рівні родини повинна оцінити свої можливості. Нам треба розуміти, що ми - єдина родина, що ми з багатьма мільйонами родин потрапили в цю біду, і ми мусимо прийняти рішення, що треба зробити, аби мінімізувати ці втрати. Найголовніше - вижити в цій ситуації, - резюмував Анатолій Близнюк.ОБЛАСТНАЯ ВЛАСТЬ ЗА ДВА МЕСЯЦА НЕ СМОГЛА НАЙТИ МЕСТО УЧЕБЫ ДЛЯ ТАЛАНТЛИВЫХ ДЕТЕЙ
Дмитрий Литовченко, "Панорама", 10.11.2008, Сумская обл.
216 детей Сумской областной гимназии-интерната лишаются возможности окончить обучение в своем учебном заведении.Согласно предписанию главного санитарного врача г. Сумы Александра Черняка, детей должны перевести из помещений "Ровесника", не отвечающих элементарным нормам.
"Нам вроде бы и не отказывают, но и решением нашей проблемы никто не занимается. Сумской облсовет кивает на облгосадминистрацию, а ОГА играет с нами в демократию. Они предложили осмотреть помещения Веретиновской школы-интерната, но хотят отправить нас в Хотынь (Хотыньский аграрный лицей)", - заявила председатель родительского комитета гимназии Нина Макаренко.
С начала сентября дети занимаются на базе санатория-профилактория "Ровесник", но срок его использования заканчивается. Об условиях обучения рассказала учитель гимназии, член родительского комитета Инна Новикова: "190 учеников живут в комнатах, где негде разместить даже тумбочку. Остальные дети живут у родственников в Сумах. Один класс учится в библиотеке, другой - в актовом зале, четыре - в проходных коридорах общежития, еще четыре - в неприспособленных помещениях медицинского корпуса". Ежедневно дети вынуждены ездить на занятие информатикой в СумГУ, а чтобы учить химию - в школу № 5.
Первый замначальника областного управления образования Александр Степаненко говорит, что пока есть единственный вариант - отправить детей учиться в Хотынь, а тем временем планировать их перевод в Веретиновкую гимназию.
http://rama.com.ua/news+article.storyid+1744.htmБІДНА ВЛАДА
Ірина Гищук, "Суботня пошта", 08.11.2008, Львівська обл.
Фінансова криза докотилася й до владних коридорів. Львівські обласні та міські чиновники відтепер змушені будуть працювати в режимі економії коштів.Відповідні розпорядження вже підписали міський голова Андрій Садовий та голова Львівської ОДА Микола Кміть. Такий порядок буде запроваджено на виконання постанови Кабінету Міністрів України.
Для виконавчих органів влади перестануть купувати автотранспорт, меблі, мобільні телефони, ноутбуки та побутову техніку. Також буде припинено реконструкцію приміщень, у яких розташовані виконавчі органи міської ради, крім тих, що перебувають в аварійному стані. А до 20 листопада 2008 року департамент економічної політики розробить та затвердить план заходів з енергозбереження і забезпечить скорочення витрат на комунальні послуги та енергоносії. Крім того, економити будуть на святах (за винятком централізованих загальноміських заходів) та друкованій продукції. Заборонено збільшувати чисельність працівників підпорядкованих органів та установ та передбачено скоротити на 10 відсотків видатки міських та обласних чиновників на оплату транспортних послуг, утримання транспортних засобів, оплату послуг зв'язку, представницькі витрати, відрядження за кордон.
"Ми заморозимо видатки на довгострокові програми. У бюджеті на наступний рік ми намагатимемося максимально скеровувати гроші на програми, які реалізовуватимуться цього ж року. Нові проекти не починатимемо", - додав Микола Кміть.
Скоротити видатки непершочергового характеру планують й у міському бюджеті Львова на 2009 рік. Водночас, крім скорочення службових витрат, міським чиновникам доведеться тугіше затягнути й власні паски. Адже втретє поспіль депутати міської ради відмовилися виділити понад 6 млн гривень на премії для чиновників. Вже від вересня ратушанці живуть, як то кажуть, на одну зарплату, яка у багатьох випадках не перевищує розміру мінімальної. Розгляд відповідного питання про зміни до міського бюджету знову виключили, цього разу перед голосуванням на вимогу голови фракції "Наша Україна" Василя Трача. Депутат запропонував перенести його розгляд та питання про зміни кошторисів для управління секретаріату ради і розглянути їх на наступному засіданні в одному блоці. За таких умов Ратушу невдовзі очікуватиме кадрова криза, адже чимало чиновників нижньої та середньої ланки зізнаються, що мають намір шукати іншу роботу.
http://www.lvivpost.net/content/view/2132/90/КАК У СЕМИ НЯНЕК
"Наша газета", 08.11.2008, Луганская обл.
На заседании коллегии Луганской облгосадминистрации - про формирование у молодежи навыков здорового образа жизни.Состоявшаяся коллегия облгосадминистрации рассмотрела состояние работы и задачи органов исполнительной власти и местного самоуправления, правоохранительных органов, учебных заведений области по предупреждению употребления среди детей и молодежи наркотических средств, формирование у них навыков здорового образа жизни. С докладом по этому вопросу выступил заместитель председателя облгосадминистрации Владимир Заблоцкий. Начальник главного управления Пенсионного фонда Украины в Луганской области Владимир Тураев доложил о состоянии наполнения бюджета Пенсионного фонда.
Заседание коллегии прошло с участием председателя областного совета Валерия Голенко, городских голов, председателей райгосадминистраций, районных советов, организаторов образования, ректоров вузов, членов координационного совета по предупреждению заболеваемости наркоманией, токсикоманией и алкоголизмом, представителей правоохранительных органов.
Начиная заседание коллегии, председатель облгосадминистрации Александр Антипов напомнил, что наркомания, к сожалению, приобрела общенациональный масштаб и требует организации комплексного противодействия, которое включает социальные, юридические и медицинские мероприятия.
- Принимаемые на уровне государства меры должны реализовываться в каждом городе, районе и селе. Я не оговорился, и в селе тоже, - особо подчеркнул губернатор, - потому что в последнее время эта социальная эпидемия достаточно быстро захватывает жителей сельской местности. По мнению специалистов, если темпы распространения наркомании среди населения, в первую очередь среди молодежи, не будут остановлены, то уже через семь-десять лет проблема может привести к национальной катастрофе, ведь наркотики прежде всего разрушают личность молодого человека и тем самым подрывают генофонд нации.
По мнению Александра Антипова, сугубо медицинский подход является недостаточно эффективным средством в борьбе с наркоманией. Нужны системность и согласованность в действиях всех заинтересованных сторон.
В Луганской области, по данным регионального управления МВД Украины, насчитывается 374 субъекта легального оборота наркотических и психотропных веществ. Во время проверок органами МВД был выявлен 141 факт нарушения лицензионных условий, 69 субъектов, не имеющих лицензии, возбуждено 216 уголовных дел, составлено 116 административных протоколов.
- Именно системности и согласованности в борьбе с этим злом нам сегодня и не хватает, - заявил губернатор. - Милиция чаще всего борется с наркоманами, а не с торговцами "зельем". Школа как-то очень робко пытается убеждать детей во вреде наркотиков, но мало что предлагает взамен. Медики лечат тех, кто к ним обратился за помощью. Получается, как в поговорке: "У семи нянек дитя без глазу". Но самое печальное - люди становятся терпимыми, даже равнодушными к проблеме распространения наркомании. Лет десять-пятнадцать назад в области работала масса кружков, спортивных секций. У детей был выбор. Было престижно заниматься спортом, музыкой. А что теперь? Куда пойти ребенку, если родители просто не в состоянии оплатить занятия во внешкольном учреждении? Ответ прост: на улицу. Стремительная коммерциализация общества, подмена социальных ценностей и стандартов, а в результате, уважаемые коллеги, ситуация в области сложилась действительно очень серьезная. Даже официальная статистика говорит о том, что наркоманов на сто тысяч населения у нас в регионе больше, чем в среднем по Украине.
Губернатор предложил участникам заседания максимально серьезно и самокритично подойти к обсуждению проблемы.
Как следует из выступления заместителя председателя облгосадминистрации Владимира Заблоцкого, условием для распространения наркотических и психотропных веществ в молодежной среде стали экономическая нестабильность, несовершенство правовой системы, неразвитость институтов социализации личности. Одной из причин употребления детьми и подростками наркотических или психотропных препаратов чаще всего является нарушение морального благополучия в семье. Социальные работники отмечают снижение уровня влияния родителей на ребенка. Не получая необходимого внимания в семье, стремясь к самоутверждению, дети выбирают наиболее короткий и легкий путь, кстати, настойчиво подсказываемый рекламой, супер-героями или пропагандой богемного образа жизни, атрибутами которого выступают наркотики, алкоголь, культ силы и безнаказанности. Усугубляет проблему доступность наркотических препаратов, информации о способах их изготовления.
По данным Луганского областного наркологического диспансера на первое октября 2008 года на учете по разным видам зависимости состоит 1372 несовершеннолетних.
- За девять месяцев текущего года в области выявлено около четырех тысяч преступлений в сфере незаконного оборота наркотиков, - сообщил Владимир Заблоцкий. - Наркопреступления происходят чаще всего в местах массового отдыха молодежи. Значит, нужна более активная и эффективная работа правоохранительных органов на местах, чтобы предотвратить распространение наркотиков в молодежной среде. Анализ последних пяти лет показывает, что количество детей и подростков, замеченных в потреблении наркотиков, снижается. Но социальный аспект остается тревожным, ведь каждый такой случай - это путь к деградации личности. И даже если эти дети не станут опасными для других, то могут быть потеряны для общества безвозвратно.
По данным управления СБУ в Луганской области, на фоне увеличения количества развлекательных учреждений в Луганске, Стаханове, Северодонецке, Алчевске повышенным спросом у молодежи стали пользоваться так называемые "танцевальные" наркотики - экстази, амфитамин. По оперативным данным, растут объемы контрабандного ввоза наркотических веществ на территорию региона. Происходит переориентация наркорынка по видам наркотических веществ. Опиум, героин, синтетические наркотические средства вытесняют маковую соломку и коноплю. Общеизвестно: привыкание организма к синтетическим наркотическим веществам происходит гораздо быстрее, а значит, они намного опаснее. Известны факты попадания наркотических средств, психотропных веществ в незаконный оборот вследствие нарушения правил их производства, хранения, распределения и торговли.
Все эти факты, по словам Владимира Заблоцкого, свидетельствуют о том, что проблема наркотизации не просто существует - возросла степень ее опасности для общества.
Прервав выступающего, губернатор поинтересовался у него, каким органом исполнительской власти какого города, района Луганщины в течение последних двух лет обсуждалась вынесенная на коллегию проблема? Ответа не последовало.
- Нет такого органа власти в Луганской области, - констатировал Александр Антипов.
- В области не проводится работа по предупреждению распространения наркомании и алкоголизма, - продолжил Владимир Заблоцкий. - Создана целостная система взаимодействия государственных органов, силовых структур, учреждений, организаций и общественных объединений. Создан (в соответствии с распоряжением председателя облгосадминистрации) координационный совет по предупреждению заболеваемости наркоманией, токсикоманией и алкоголизмом. Принята и выполняется региональная программа противодействия незаконному обороту наркотических средств, психотропных веществ на 2003 - 2010 годы.
По глубокому убеждению Владимира Заблоцкого, успех профилактической работы по предупреждению распространения наркомании может обеспечить взаимодействие ответственных служб с семьей, с родителями подростков. Именно в семье формируются представления ребенка об окружающем мире и закладываются основы моральных устоев человека. А родители по закону (Закон Украины "Об образовании", статья 59) "обязаны постоянно заботиться о физическом здоровье, психическом состоянии детей…" Кроме прочего, родители должны не только располагать информацией об опасности приобщения детей к наркотикам, но и знать, куда и к кому обратиться за помощью, если эта беда настигла их ребенка.
Большая часть детского населения Луганщины защищена от неблагоприятного воздействия социума, не лишена педагогического внимания и во внеурочное время, дети в той или иной степени отвлечены от бесцельного шатания по улицам. По словам Владимира Заблоцкого, в регионе созданы достаточные условия для успешной социализации детей и подростков: работают 79 школ эстетического воспитания, на базе внешкольных учреждений действует около четырех тысяч кружков и творческих объединений, в школах дети заняты в шести тысячах кружках. Различными видами кружковой работы в школах охвачено шестьдесят процентов детей Луганщины.
В Луганской области удалось сохранить материально-техническую базу для занятий детей во внеурочное время в кружках, спортивных секциях, клубах, студиях. Для этого используются 60 стадионов, 1835 спортивных площадок, 14 плавательных бассейнов, 965 спортивных залов. В 74 спортивных детско-юношеских спортивных школах занимаются более 34 тысяч детей.
В заключение своего доклада Владимир Заблоцкий отметил, что эффективная работа по профилактике наркомании в детской и молодежной среде невозможна без объединения усилий всех государственных и общественных структур. Он предложил рассмотреть возможность создания областного центра ресоциализации наркозависимой молодежи и решить вопрос о его финансировании из областного бюджета в 2009 году. Создание сети таких центров предусматривает Постановление Кабинета Министров Украины "О развитии сети центров ресоциализации наркозависимой молодежи "Твоя перемога".
По данному вопросу на заседании коллегии выступили заместитель начальника МВД Украины в Луганской области Владимир Козубенко, главный врач областного наркологического диспансера Николай Овчаренко, заместитель краснолучского городского головы Андрей Шкурат.
Подводя итоги обсуждения проблемы, Александр Антипов обратил внимание участников заседания на необходимость последовательного и системного подхода к ее решению. Он предложил проанализировать ситуацию в каждом городе и районе, изыскать дополнительные средства в местных бюджетах на развитие спортивных секций и активизацию внешкольной работы с учащейся молодежью. Губернатор потребовал от работников правоохранительных органов и медицинских учреждений ужесточить контроль за оборотом наркосодержащих препаратов. Отдельно Александр Николаевич обратился к средствам массовой информации:
- Я прошу журналистов активнее информировать население о государственной политике в сфере борьбы с незаконным оборотом наркотиков, смелее пропагандировать здоровый образ жизни. Мы всем миром должны подняться на борьбу с этим злом.
Задачи, сформулированные специалистами - членами координационного совета по предупреждению заболеваемости наркоманией, нашли отражение в проекте распоряжения, которое коллегия приняла с учетом высказанных во время обсуждения предложений.
О работе по наполнению бюджета Пенсионного фонда Украины в Луганской области участникам заседания доложил начальник регионального управления Владимир Тураев.
По информации Владимира Тураева, количество пенсионеров в Луганской области растет из года в год. В 2007 году пенсии были назначены двадцати тысячам человек, за девять месяцев текущего года пенсионерами стали 25 тысяч застрахованных лиц. В последующие годы количество граждан, выходящих на пенсию, превысит 25 тысяч человек в год и достигнет максимума в 2016 году - 28 тысяч. Между тем Луганская область за счет собственных средств финансирует пенсии на 56 процентов. Общая сумма поступлений в бюджет Пенсионного фонда области в текущем году составила семь миллиардов гривень (на 2,5 миллиарда больше по сравнению с аналогичным периодом прошлого года). В то же время страховые взносы субъектов хозяйствования составили всего четыре миллиарда гривень. Три миллиарда гривень область получает из Государственного бюджета и за счет субвенции Пенсионного фонда Украины.
Комментируя выступление начальника главного управления ПФУ в Луганской области, Александр Антипов напомнил о том, что именно на представителей власти возложена обязанность защищать конституционные права граждан на полное и своевременное получение пенсий.
- В решении проблемы наполнения фонда пенсионного обеспечения должны принимать самое активное участие исполнительные службы и судебная ветвь власти, - подчеркнул губернатор. - От их эффективного сотрудничества зависит стабильность в выплате пенсий. А этот фактор, в свою очередь, играет немаловажную роль при определении степени доверия значительной части населения к органам власти, а значит, к нам с вами.
Еще одним шагом к разрешению проблемы наполнения бюджета Пенсионного фонда губернатор считает формирование в самом обществе мнения о том, что платить взносы надо при любых условиях. Это просто обязанность цивилизованного плательщика налогов.
- К сожалению, сложилась достаточно напряженная ситуация с наполнением Пенсионного фонда, - продолжил Александр Николаевич. - Проблема поиска дополнительных поступлений денежных средств для пополнения бюджета Пенсионного фонда сегодня актуальна, как никогда, поскольку долги субъектов хозяйствования области перед Пенсионным фондом растут. Только по страховым взносам они составляют 360 миллионов гривень и за девять месяцев текущего года увеличились на пятьдесят миллионов гривень. Такое отношение к расчетам с Пенсионным фондом иначе как безответственным я назвать не могу. Неуплата задолженности со стороны предприятий в подобной ситуации я считаю преступным.
В отдельных коллективах еще имеет место и такое явление, как выплата заработной платы в "конвертах". Результат - потеря пенсионного стажа из-за неуплаты взносов в бюджет Пенсионного фонда. Но самое главное - тысячи трудящихся остаются без должного пенсионного обеспечения.
- Бездействовать в такой ситуации и оставаться в стороне недопустимо, - считает губернатор. - Пенсионный фонд должен постоянно информировать органы исполнительной власти на местах, прокуратуру, подразделения государственной налоговой администрации, профсоюзные и правоохранительные органы о субъектах хозяйствования, которые нарушают пенсионное законодательство. От взаимодействия этих государственных институтов зависит стабильность выплаты пенсий.
В проект решения по второму вопросу вошло требование к городским головам, председателям райгосадминистраций провести анализ причин неудовлетворительных темпов погашения задолженности перед Пенсионным фондом, принять меры по ее ликвидации в кратчайшие сроки. А также требование рассмотреть вопрос о разрыве контрактов с руководителями предприятий, которые неспособны обеспечить ликвидацию задолженности в Пенсионный фонд.
Губернатор предложил прокуратуре области усилить контроль за погашением задолженности перед Пенсионным фондом субъектами хозяйствования.
http://nashagazeta.com.ua/modules.php?name=News&file=article&sid=739ВСТРЕЧА ПРЕДСЕДАТЕЛЯ ВЕРХОВНОЙ РАДЫ АР КРЫМ С ВЕРХОВНЫМ КОМИССАРОМ ОБСЕ ПО ДЕЛАМ НАЦИОНАЛЬНЫХ МЕНЬШИНСТВ
"Крымские известия", 07.11.2008
Председатель Верховной Рады АРК А. Гриценко и Верховный комиссар ОБСЕ по делам национальных меньшинств Кнут Воллебек обсудили проблемы интеграции депортированных в крымское общество, принципы решения земельных проблем.В Верховной Раде АРК 6 ноября состоялась встреча Председателя Верховной Рады Автономной Республики Крым Анатолия Гриценко с Верховным комиссаром ОБСЕ по делам национальных меньшинств Кнутом Воллебеком. Во встрече также приняли участие председатель Постоянной комиссии Верховной Рады АРК по межнациональным отношениям и проблемам депортированных граждан Ремзи Ильясов и начальник отдела ОБСЕ Департамента ООН МИД Украины Владимир Толкач. Это уже третья встреча главы крымского парламента и Верховного комиссара ОБСЕ за последнее время.
А. Гриценко и К. Воллебек обсудили проблемы обустройства и интеграции депортированных в крымское общество, их участия в общественно-политической жизни Автономной Республики Крым, представительства в органах власти, а также основные принципы решения земельных проблем, в том числе связанные с наделением ранее депортированных граждан землей. Кроме того, были затронуты вопросы функционирования государственного языка и языков национальных меньшинств в Крыму и связанные с недавним решением Национального совета Украины по телевидению и радиовещанию о запрете трансляции ряда российских телеканалов в кабельных сетях, другие проблемы.
К. Воллебек проинформировал главу Верховной Рады АРК о том, что прибыл в Крым для участия в конференции на тему: "Реформирование органов внутренних дел и интеграционные требования многонациональных обществ", на которой были представлены рекомендации, разработанные Офисом Верховного комиссара, по работе правоохранительных органов в полиэтнических обществах. К. Воллебек отметил, что данная конференция прошла в рамках одного из четырех проектов, по которым ОБСЕ работает в Крыму. К их числу также относятся проекты, связанные с формированием в обществе навыков толерантного общения, воспитанием и развитием у школьников культуры добрососедских отношений, по разработке нормативно-правовых документов, направленных на восстановление прав депортированных. К. Воллебек сообщил, что в рамках визита в Крым он провел ряд встреч с руководителями местных органов власти и общественных организаций.
В свою очередь Председатель Верховной Рады АРК А. Гриценко обратил внимание на то, что Верховная Рада и Совет министров автономии предпринимают конкретные меры для того, чтобы сбалансировать интересы всех этнических групп, проживающих в Крыму. Ежегодно увеличивается бюджетное финансирование мероприятий, проводимых под эгидой национальных общин Крыма, выделяются средства на восстановление и сохранение национальных памятников истории и архитектуры. А. Гриценко подчеркнул, что в Крыму продолжает реализовываться Программа возвращения и обустройства депортированных. Представители крымскотатарского народа занимают активную позицию и принимают всестороннее участие в общественной и социально-политической жизни Крыма. Они представлены практически во всех ветвях исполнительной и представительной власти автономии на местном и республиканском уровнях.
Участники встречи отмечали, что пока в межнациональной сфере Крыма преодолены не все проблемы, но, несмотря на это, должна быть продолжена совместная работа органов власти Крыма и международных организаций, направленная на создание правовой основы для решения вопросов, связанных с обеспечением и соблюдением прав представителей всех национальностей, живущих в Крыму. При этом А. Гриценко подчеркнул, что Верховная Рада АРК и Совет министров автономии выступают за консолидированные взаимоотношения с центральными органами власти Украины в вопросах, касающихся решения проблем национальных меньшинств в Крыму, а также создания равных условий для поддержки и развития всех этносов Крыма.
Пресс-центр Верховной Рады АРК
http://www-ki.rada.crimea.ua/nomera/2008/208/meet.htmlКРИТИКА ЧИННОГО ЗАКОНОДАВСТВА
НА ПОЗАШКІЛЬНУ ОСВІТУ ДЕРЖАВНИЙ БЮДЖЕТ КОШТІВ НЕ ВИДІЛЯЄ
Інна Онищенко, "Нова Доба", 11.11.2008, Черкаська обл.
Фінансування різноманітних гуртків, секцій та інших позашкільних навчальних закладів повністю лежить на плечах місцевих органів самоврядування.За словами спеціаліста сектору виховної та кадрової роботи головного управління освіти і науки Людмили Коваленко, після прийняття у 2001 році нового Бюджетного кодексу фінансування різноманітних гуртків, секцій та інших позашкільних навчальних закладів повністю лягло на плечі місцевих органів самоврядування.
- Але проблема в тому, що позашкільна освіта стоїть у бюджеті в графі "інше", тобто, не підлягає обов'язковому фінансуванню, - каже Людмила Михайлівна. -А що це значить? Поки є в місцевому бюджеті резервні кошти, які місцева влада виділяє на позашкільні навчальні заклади, доки ці заклади й існуватимуть. Єдине, на що ми покладаємо надію, це те, що в Законі України "Про Державний бюджет" позашкільні установи матимуть у 2009 році окрему статтю фінансування.
Нині на Черкащині, за словами Людмили Михайлівни, діє 55 позашкільних навчальних закладів. І хоча за останні майже 10 років число цих закладів зменшилося на 6 одиниць, кількість дітей, що їх відвідує, постійно зростає. Так, у 2008 році позашкільні установи відвідувало й продовжує відвідувати 28% дітей Черкащини.
- Усі ці заклади зосереджені в районних центрах області, - пояснює Людмила Михайлівна, - але їхні філії функціонують у більшості сіл Черкащини. Разом із тим 3700 дітей області займаються в позаурочний час у гуртках позашкільного спрямування, які діють при 320 сільських школах. У таких гуртках заняття зазвичай проводять самі вчителі, які набули додаткових умінь з гурткової роботи та отримують за це додаткову заробітну плату знову ж таки за рахунок місцевих бюджетів.
Проблема кадрів для позашкільних навчальних закладів - одна з найболючіших у цій сфері, адже, за словами Людмили Михайлівни, на Черкащині лише один навчальний заклад готує фахівців за спеціальністю "керівник гуртка".
- Охочих працювати в позашкільних навчальних закладах на сьогодні дуже мало, - каже спеціаліст, - адже мало того, що для здобуття необхідної освіти потрібно провчитися 5 років, то зарплата, яку пропонують керівникам гуртків, просто мізерна - близько 700 гривень.ЕКОНОМІКА
І ЦУКРОВИКАМ НЕСОЛОДКО ЖИВЕТЬСЯ
Вікторія Ляховець, "Київська правда", 11.11.2008
Уже не один рік ця галузь тримається у державі з останніх сил, щороку кілька цукрозаводів зникають з виробничої карти.На Київщині триває сезон виробництва цукру
У світі, та й і в Україні теж, сьогодні мова лише про економічну кризу. Пишуть програми, шукають шляхи її подолання як окремі вчені, так і цілі інститути, аби вона якомога менше завдала шкоди. І якщо ще деякі галузі чекають на рятівний круг, то на цукрових заводах сьогодні вже "пожинають" гіркі її плоди. Уже не один рік ця галузь тримається у державі з останніх сил, хоча щороку кілька цукрозаводів зникають з виробничої карти. Мабуть, це якраз і було тим штормовим попередженням, сигналом "SOS!", яке ніхто не хотів чути. Тут вкотре спрацювало правило "порятунок потопаючого у його руках". Деякі підприємства таки пішли "на дно": у країні нинішній виробничий сезон не розпочався на понад 35 заводах. У області заводська труба не покликала на робочі місця працівників семи підприємств.
А як працюють ті цукрозаводи, де розпочалося виробництво продукції? Як планують пережити нинішній сезон і чи з оптимізмом їхні керівники дивляться у завтрашній день?
На ці запитання дружних сім "так" чи "ні" не почуєш: у кожному колективі цукровиків - своя специфіка роботи, проблеми і плани. У цьому найскладнішому виробничому процесі серед інших підприємств харчової галузі найменші гвинтик і гайка відіграють важливу роль. Кожен новий сезон переробки додає у трудову біографію колективів сюрпризи приємні і не дуже.
Нині 161 сезон цукроваріння на ВАТ "Шамраївський цукровий завод" - найстарішому серед діючих у області - триває майже місяць.
- Початок виробництва продукції затримався на два тижні, - розповідає технічний директор товариства Петро Яцюк. - Відстрочка сталася не з нашої вини: виробничі потужності були готові до роботи ще на початку вересня. А от погодні умови не "пускали" в поле бурякозбиральну техніку, а тому кільком заводам, які запрацювали раніше, доводилося зупинятися із-за відсутності сировини, нести збитки. Тут ми не поспішали і виграли, отримавши першу перемогу.
Для Петра Володимировича це вже 38 сезон на цьому заводі. Він тривалий час працював головним інженером, а тому може годинами розповідати про те, як сировина з кагатного поля потрапляє в мийне відділення, де солодкі корені перетворюються на стружку, а де жовтий цукор набуває звичного нам кольору.
- Завод "ожив", запрацював по-новому у середині 80-их років минулого століття, - згадує Петро Володимирович. - Тоді було проведено повну реконструкцію технологічного обладнання, у результаті якої потужність збільшилася вдвічі.
З того часу колектив переживав різні сезони: було таке, що і у лютому доводилося працювати, хоча в середньому сезон переробки тут триває 45 діб. Нинішній, за попередніми прогнозами, у стільки календарного часу і "вкладеться".
На селян сподівайся, а сам сій
Про те, що сировинна база у нинішньому році буде кульгати одразу на дві ноги, задумалися лише тоді, коли завершили селяни посів буряків. Картина ще весною виглядала загрозливо: площі під солодкими коренями зменшилися майже вдвічі. Гасити пожежу тоді було вже пізно: тліла купа проблем уже не один рік. Плече селянам "підставила" погода, сприяючи і доброму росту коренів, і накопиченню цукристості. Та і "відпали" у районних зведеннях якраз ті господарства, де вирощувати цю культуру чи то не вміли, чи то не хотіли. Вони великої погоди не робили на ринку сировини: у нинішньому році сіяли цукрові буряки ті, хто і технології дотримується, і сорти знає високоврожайні, і техніку потужну має - такі завжди з високими врожаями. Цьогорічні економічні підрахунки заганяють проблему ще далі в кут: на гектар посівів припадає 8 тис. грн. затрат. Віднайти велику купу грошей буде навесні складно багатьом сільгоспвиробникам, якщо "мовчатимуть" кредитні лінії комерційних банків. У ВАТ "Шамраївський цукровий завод" ці затрати зуміли зменшити на дві тисячі гривень без шкоди для врожаю. Тут навчилися заробляти і рахувати, а тому добрива, скажімо, не "гуляють" тут по всьому полю, а працюють лише там, де вони вкрай необхідні. На цьому заводі вже кілька років поспіль сировинну базу на 50 відсотків "кують" власними силами: орендують землю і щосезону збирають буряки на 1600 гектарах. Менше ніж по 400 центнерів на круг не накопували. Саме це і є тим важливим рятівним кругом, без якого не вижили підприємства-сусіди. Агропромислова корпорація "Сквира", фермери, агрогосподарства Сквирського і Білоцерківського районів - оце і вся географія сировинної зони.
Недостатня кількість сировини - проблема спільна для всіх переробників. На Шамраївському цукрозаводі у нинішньому році планують переробити 90 тисяч тонн солодких коренів, торік ця цифра склала понад 150 тисяч тонн. Ось і виходить, що у всеукраїнському мішку цукру із цього заводу буде 10 тисяч тонн солодких кристалів.
- За добу виробляємо 320 тонн продукції, - веде мову далі П.Яцюк. - Цукристість нинішнього року майже рекордна: середня понад 16, а на власних полях до 18 дотягує.
Дорога ложка до обіду
Сьогодні цукор купують мішками. Споживачі зізнаються, що такої ціни - нижче трьох гривень давно не пам'ятають. Це у торговельній мережі він стільки коштує, а на заводах його відпускають по 2.60 - 2.90 грн. за кілограм, а то й дешевше.
- Змушені і ми реалізовувати товар за такою ціною, - коментує ціновий обвал голова правління ВАТ "Шамраївський цукровий завод" Віктор Мягков. - І це тоді, коли витрати становлять 3,50-3,60 грн. на кілограмі. А звідки ж узяти гроші, аби банківські кредити погасити? 100% передоплату вимагає і "Нафтогаз України" ще й банківську гарантію. А ціна тисячі кубометрів обходиться у 600 кілограмів цукру, що "виливається" у щоденні 200 тис. грн. збитків. Не сплатив - не отримав - ця формула монополіста ставить на коліна солодку галузь. Аби не такими гіркими були перспективи, на кількох українських заводах уже відмовилися від газу - блага, якого довго чекали і за яке дорого заплатили, і переходять на вугілля, тримаючи у запасі мазут - енергоносій відмінний, але не менш "золотий", ніж газ.
Тут сподіваються, що ціна на продукцію згодом трохи зросте, а тому нинішній виробничий рік у заліку буде мати… нуль. І це добре: аби з мінусом не фінішувати.
Кажуть, все пізнається у порівнянні.
Так-от, кілограм цукру в Білорусі і Росії коштує значно дорожче, а у Литві - ціна найвища у Європі і становить 15 гривень.
Влітку, коли ціна на цукор росла, виробникам держава підсовувала меморандуми. Сьогодні рятувати галузь не поспішають. Аграрний фонд, аби підтримати виробника у цей період, зайняв позицію "моя хата скраю" і не закуповує 14% цукру, аби утримати ціну. Чому ж за такої ситуації не з'являється черговий меморандум? Питання не один рік залишається без відповіді.
1:3. Хто грає, а хто виграє
Медики рекомендують за місяць сім'ї із трьох чоловік з'їдати кілограм цукру. Ложки вистачає, аби смакувати чай чи каву. Це за умови, якщо цукор вироблений з буряків. Із тростини треба буде 3-4 покласти - він не такий солодкий та й хімічний склад його інший. Але і цей аргумент у черговий раз відкладається, адже на виробництві тростинного цукру заробити можна більше. Уже наступного року згідно з домовленостями щодо вступу України в СОТ по квоті буде завезено 260 тис. тонн тростини на переробку.
Навіщо нам заморський цукор, коли власного вистачає? На Київщині, як повідомив голова правління асоціації "Київцукор" Леонід Мариновський, щодоби виробляється 2,5 тис. тонн цукру, а тому 140-160 тисяч тонн область буде мати по закінченні сезону. Вийдуть на минулорічні показники ще кілька основних "цукрових" областей - Вінницька, Полтавська. Проте галузь поступово перетворюється у неперспективну. І це не порожні слова і не довгостроковий прогноз: у нинішньому році закрили факультет технології виробництва цукрових речовин у Національному університеті харчових технологій. Ось так з'явився ще один цвях на галузевій труні: хто прийде на заміну ветеранам виробництва?
Чітко і ясно виписано все у Законі "Про державне регулювання виробництва і ринок цукру". Цукровики дотримуються кожної його букви, а держава знову обходиться лише обіцянками. Уже й три роки минуло, а змін так і немає.* * * Вироблені перші кілограми цукру у новому сезоні - це завжди свято для колективу. Тривоги позаду: завод живе і працює. Щодня доставляється продукція на Житомирський жиркомбінат, де виробляється продукція торговельної марки "Ласуня". Одночасно з семи бункерів у мішки сиплеться свіжий цукор. Один мішок, другий, десятий, сотий. Є тут достатньо говотої продукції, і є плани вже на наступний виробничий сезон. А інакше тут і не працюють. Надія вже не один рік не зраджувала цукровиків. Вони сподіваються, що і у наступному році фортуна від них не відвернеться. Відтак з'явиться світло у кінці довгого тунелю.
http://www.kiev-pravda.kiev.ua/index.php?article=1218ПРОМИНВЕСТБАНК ВЫТОРГОВАЛИ ДОНЕЦКИЕ
Геннадий Дубовой, "Салон Дона и Баса", 11.11.2008, Донецкая обл.
Клюевы получили ПИБ в обмен на поддержку Виктора Ющенко на предстоящих президентских выборах?Продажа 70% акций Проминвестбанка донецким бизнесменам, нардепам от Партии регионов братьям Сергею и Андрею Клюевым стала полной неожиданностью.
ПИБ не влип - не рухнул, не национализирован и не достался "москалям". Банк перешел в руки "донецких", об участии которых в сделке не догадывался никто. Большинство прогнозов оказались "мимо".
Что на самом деле скрывает история, которая началась "рейдерской атакой" в Донецке и завершилась дележом "по-братски" в Киеве? Является ли случившееся заранее разработанной и блестяще реализованной "многоходовкой" братьев Клюевых? Или они подключились уже по ходу дела и, под прикрытием не ими начатой борьбы за наследство, в ситуации сapiat qui сареrе potest (лови, кто может поймать) оказались ловчее конкурентов? Аналитики чешут плеши, внятных объяснений нет. И хотя некоторые издания (например, "Ъ") уверяют, что след Клюевых взяли с самого начала истории с ПИБом, однако подобные публикации появились только после обнародования информации об интересах Клюевых.
Россияне "пролетели"
Среди потенциальных покупателей изначально значились российские "Альфа-групп" и ИФГ "Интелинкс", а также отечественные - банк "Дельта" (по мнению экспертов, его глава Николай Лагун представлял интересы Пинчука и Фирташа) и НРК Александра Лебедева. Сколько же всего было претендентов, знает только НБУ. Он, заметим, переговорам с россиянами поначалу не препятствовал, и даже поощрял их. Президент российской ИФГ "Интелинкс" Дмитрий Клюев заявил, что намерен "увеличить свой пакет акций ПИБа с 40 до 70%" и в этом его "поддержали премьер-министр Юлия Тимошенко и глава НБУ Владимир Стельмах". Но, как только возникла реальная угроза такого увеличения, вмиг подключилась Генпрокуратура, которой руководит верный ставленник президента Александр Медведько. Значит ли это, что вариант с "москалями" исключался изначально? Остается только гадать. Владимиру Матвиенко, тогда еще владельцу ПИБа, возмущенному давлением прокуратуры и действиями временной администрации, Стельмах пояснил: "Ты имел время и возможность продать банк самостоятельно. Ты с этим не справился. Поэтому среди вариантов, которые у нас есть, мы будем выбирать наиболее приемлемый для сохранения банка".
Выбор президента
Наиболее приемлемым вариантом оказалась продажа Проминвестбанка братьям Клюевым. Почему именно им? Первое предположение - политическое. Виктору Ющенко нужна их активная поддержка на предстоящих президентских выборах. А из "донецкого клана" только Клюевы до последнего времени не выказывали Президенту достаточной лояльности. Теперь - услуга за услугу. Второе - "отцу нации", в стратегических целях, нужен чисто украинский банк. А таковых, за исключением государственных "Ощада" и "Эксима", увы, не осталось. Проминвестбанк обслуживает значительную часть крупных промпредприятий страны, и его переход в собственность иностранцев чреват потерей контроля над отечественной промышленностью. Третье. Братья Клюевы известны как эффективные кризис-менеджеры, и уже предложили временной администрации собственную программу оздоровления ПИБа. Она предусматривает инвестирование в банк 2,4 млрд. долларов, половина из которых должна пойти на возврат рефинансирования НБУ, а оставшиеся средства - на восстановление платежеспособности банка. Ведь на кону проблема возврата денег десяткам тысяч частных вкладчиков.
Можно не сомневаться, эту проблему решат. К тому же, президент Украины на последнем заседании СНБО сказал: "Прошу через администратора Национального банка немедленно решить вопрос стабилизации, в частности, повышения ликвидности "Проминвестбанка". Наша реакция должна быть мгновенной". Согласно информации НБУ, до конца текущего года будет осуществлена рекапитализация Проминвестбанка, в результате чего его уставный капитал возрастет более чем в пять раз.
http://www.salon.donetsk.ua/actual/6792.phpА ЕСТЬ ЛИ КРИЗИС В УКРАИНЕ?
"Салон Дона и Баса", 11.11.2008, Донецкая обл.
Комментарий Юрия Макогона, директора филиала Национального института стратегических исследований.- Вот смотрим мы на цифры падения производства, составляющие десятые доли процента, чешем свои затылки и думаем: а кризис-то где? Во время Великой депрессии производство автомобилей в Штатах сократилось на 80%, стали - на 76%, проката - на 74%, добыча угля - на 42%. Металлургическая промышленность ухнула на уровень 1900 года. Пшеницы вырастили на 36% меньше, кукурузы - на 45%. Соответственно, упала в цене сельскохозяйственная недвижимость - ферма, стоившая в 1929 г. около 100 тысяч зеленых, была через пару лет продана за долги за 5 тысяч. Всего разорилось около миллиона фермеров. Вот это действительно кризис. Грубо говоря - даже жрать нечего.
А сейчас? Как-то оно на кризис не похоже. Крики "Кризис! Кризис!" - это мы слышим, но самого кризиса почему-то не видим. Нет его, кризиса. Есть операция crisis management - излюбленной хозяевами мира сего технологии, когда за счет искусственно вызванного небольшого, управляемого кризиса предотвращается кризис большой и неуправляемый.
Посмотрим, кто реально пострадал от кризиса. В октябре журнал Smart Money подсчитал, сколько потеряли из-за финансового кризиса крупные российские бизнесмены. 25 российских олигархов с мая нынешнего года потеряли 230 миллиардов долларов. Их общее состояние сократилось на 62%. Что за деньги потеряли русские олигархи? Это в основном сырьевые (нефтяные) и полусырьевые (металлургические деньги). Это те самые деньги, которые взялись из 140-долларового черного золота и постоянно растущих цен на металл. Они были там, потому что ФРС пририсовывала нолики. Эти нолики и попали к олигархам. Теперь они исчезли, потому что ФРС перестала их рисовать. Только и всего. То же самое и у нас (за исключением нефти, конечно), хотя по нашим олигархам рейтингов пока не делали.
Так в чем смысл "кризиса"? Его цель - сжигание лишних денег. Со второй половины августа этого года американцы палят бабки, которые сконцентрировались не там, где надо, и возвращаются в их страну в виде инфляции, огромных цен на нефть. Поэтому доллар растет. Их, долларов, стало меньше, намного меньше, и потому каждый из них стоит все дороже и дороже. А все валюты, которые были надуты воздушным шариком ноликов, пририсованных ФРС, те падают. Кто лучше всех переживает кризис? Производители. Те, кто не торгует сырьем, а делает полезный продукт. Япония, Китай, Корея. У японцев вообще никаких ресурсов нет, они все покупают, - но иена растет даже по отношению к доллару! Китай - по сути, Большая Американская Мастерская - тоже чувствует себя спокойно, тем более, что цена на нефть упала и его экономика сразу вздохнула свободнее. Отсюда главный вывод - свое производство нужно развивать. И никак иначе.
http://www.salon.donetsk.ua/actual/6792.phpЧИ ЗАХИСТИТЬ МЕМОРАНДУМ СЕЛЯН ВІД КРИЗИ?
Валентина Блінова, "Волинь", 11.11.2008
Умов меморандуму про взаєморозуміння та партнерську співпрацю на ринку заготівлі молока дотримуються далеко не всі переробні підприємства.А в ньому було зазначено, що селянам-одноосібникам платитимуть 1,30 гривні за літр молока базисної жирності.
Селяни-одноосібники, доведені до страйку вкрай низькими цінами на молоко, сподівалися, що меморандум нарешті врегулює стосунки між товаровиробниками і переробниками, переведе їх у площину партнерства. Бо кожна сторона, яка підписувала меморандум, брала на себе зобов'язання: селяни - збільшити кількість молока та поліпшити його якість, переробники - з 1 вересня цього року платити за 1 тонну молока першого ґатунку при базисній нормі жиру та білка не менше 1500 гривень для сільгосппідприємств і 1300 гривень - одноосібним господарям. Представники самоврядних органів пообіцяли сприяти встановленню стаціонарних молокоприймальних пунктів, а обласна виконавча влада - не допускати недобросовісної конкуренції та порушень антимонопольного законодавства на обласному ринку молока. Однак задекларовані задля збереження тваринницької галузі заходи взялися виконувати не всі учасники меморандуму.
- За здане у вересні молоко заплатили нам тільки по 1,10 гривні за літр, - повідомила телефоном жителька Мильська, що в Рожищенському районі, Галина Володимирівна Сапожник. - Чому знову наживаються на селянах? Ми з чоловіком пенсіонери, продавали майже все молоко, щоб зібрати якусь копійку, адже все нині дорожчає. На базарі літр молока вже 3,50, а нам платять втричі менше. Навіщо тоді до того документа руку прикладав сам губернатор, коли для переробників зобов'язання нічого не значать?
- Ваша газета, посилаючись на дані обласної статистики, написала, що у вересні ціна літра молока була від 1,20 до 1,40 гривні, - сказав Олександр Махновець із Четвертні Маневицького району. - А здавачам молока у нашому селі заплатили тільки 1,10 гривні при базисній жирності. Коли я запитав у представника Рожищенського сирзаводу пана Снітка, чому підприємство не дотримується умов меморандуму, то він відповів: "А я його не підписував!". А за здане молоко у жовтні це підприємство підвищило ціну лише на 5 копійок за літр. Тож нам нарахували всього 1,15 гривні за літр продукції.
Однак заступник голови правління ВАТ "Рожищенський сирзавод" Володимир Літвінчук стверджує: чотири заготовачі, які працюють у Мильську, у вересні розраховувалися із селянами за ціною від 1,28 до 1,38 копійок. Тож залишається великою таємницею, куди ж діваються селянські копійки, зароблені такою тяжкою працею.
Волинь серед західних областей знаходиться на другій позиції по обсягу реалізації молока, а на четвертій - за рівнем цін. У нас заготовляють сировину для свого виробництва, крім п'яти місцевих переробних підприємств, вісім заготівельних структур Львівської, Тернопільської та Рівненської областей. За оперативною інформацією інспекції якості та формування ресурсів сільськогосподарської продукції облдержадміністрації, наприкінці жовтня у нашій області трималася ціна для одноосібних товаровиробників від 1,20 до 1,50 гривні, для сільгосппідприємств - від 1,50 до 2,30 гривні за літр молока базисної жирності. Таких цінових параметрів для господарств населення дотримуються лише у Хмельницькій та Чернівецькій областях, на Львівщині та Рівненщині верхня межа розрахунків за молоко нижча на 20 копійок, а на Тернопільщині вартість молочної продукції з селянського двору становить 1,00 - 1,20 за літр. Але волинян навряд чи може втішити те, що у сусідів ще гірша ситуація, аніж у нас.
Начальник інспекції якості та формування ресурсів сільськогосподарської продукції облдержадміністрації Світлана Соколовська визнала: у вересні і справді не всі, хто підписав меморандум, дотрималися зобов'язань, закріплених у цьому документі.
- Є кілька чинників, які впливають на формування ціни на молоко, - зазначила Світлана Іванівна. - Не спрацювали, як слід, органи місцевого самоврядування, аби заготівельну ціну закріпити в угодах, укладених із переробними підприємствами. А якщо її не зафіксовано, то на яких підставах селяни можуть вимагати дотримання певної цінової планки на свою продукцію? В області працює 233 стаціонарні молокоприймальні пункти, близько 900 приймальників заготовляють молоко на власних подвір'ях, де далеко не завжди витримуються належні санітарні норми. А від цього залежить і якість продукції, й оплата. У Рожищенському районі створили спеціальну комісію, до якої увійшли інспектор районної інспекції якості та формування ресурсів сільськогосподарської продукції, спеціаліст ветеринарної служби, представники інших структур. Вона перевірила всі пункти, де заготовляють молоко від населення. Через антисанітарні умови окремі з них довелося навіть закрити.
Виконання умов меморандуму в Локачинському районі взялися контролювати самі селяни, які влітку зініціювали протест проти низьких закупівельних цін.
- Ми заснували асоціацію одноосібних господарів, - повідомив голова координаційного комітету Ростислав Остапчук. - Через неї будемо відстоювати інтереси виробників молока. До цієї спілки запрошуємо й селян з інших районів. За продане у вересні молоко з нами розрахувалися за ціною 1,30 гривні за літр. Однак останнім часом ходять чутки, що обсяги заготівлі молока будуть скорочуватися.
Цілком логічно припустити, що це перші провісники економічної кризи, яка позначиться й на аграрній галузі. Купівельна спроможність людей падає, отже, реалізація продуктів харчування, у тому числі молочних, скоротиться. Українці вже зменшили свої витрати на їжу. Це відчули продуктові супермаркети. Днями стало відомо про продаж луцької продуктової мережі "Наш край", яка об'єднує 60 магазинів у 19 областях. Про намір залишити український ринок заявив і великий австрійський виробник молочної продукції - компанія OEM. Минулого року фірма за 25 мільйонів доларів придбала невеликий молокозавод у Київській області і планувала вкласти у його розвиток ще 20 мільйонів євро. Але у зв'язку зі світовою фінансовою кризою проект заморожено.
Тож нині навряд чи доводиться розраховувати на зростання обсягів реалізації сільгосппродукції, зокрема й молока. Тим більше, що останнім часом у молочній галузі закріпилася тенденція до зменшення у загальному обсязі реалізації частки продукції, що надходить від одноосібних господарств. Нарощується його виробництво у крупнотоварних сільгосппідприємствах і зменшується кількість корів на селянських подвір'ях. Такий наслідок низької закупівельної ціни на молоко.
- Ми сподівалися на кращу перспективу для одноосібників, - каже Світлана Соколовська. - Але нині очевидно, що можливостей для зростання ціни на молоко немає. Єдине, що може підтримати сільського товаровиробника, - збереження нульової ставки податку на додану вартість. Бо якщо держава не гарантуватиме цю пільгу переробним підприємствам, ціна на молоко від одноосібних господарств знизиться щонайменше на 20 відсотків.
У такій ситуації меморандум щодо партнерської політики на ринку молока набуває особливого значення, і за виконання зобов'язань, які взяли на себе учасники його підписання, варто було б передбачити певну відповідальність. Інакше навіщо було створювати документ із гучною назвою, якщо про обіцянки, закріплені у ньому, відразу й забули.
http://www.volyn.com.ua/?rub=31&article=0&arch=ЦУКРОЗАВОДИ: БУТИ ЧИ НЕ БУТИ?
Юрій Крикливий, "Слобідський край", 11.11.2008, Харківська обл.
Це "гамлетівське" запитання хвилює не лише працівників цукрових заводів Харківської області, які ще мають роботу, але можуть її втратити.Проблема зачіпає за живе й багатьох людей, котрі мають досить віддалене уявлення про переробку буряків. Присутність працюючого цукрозаводу гарантує жителям селища, що їхні помешкання будуть обігріватися, постачатимуться "власною" електроенергією, а люди - роботою і заробітком.
Тож, здавалося б, і думати нема про що - звичайно, треба, щоб вони не лише "були", а й працювали. Як і інші заводи та фабрики. Але в сезон нинішнього року вступили лише 8 цукрозаводів, хоча готувалися до роботи 9. Ми втратили ще один завод.
У відомій пісні співається, що "отряд не заметил потери бойца и "яблочко-песню" допел до конца…" Доводиться констатувати, що й цим восьми заводам мало роботи - нема потрібної кількості сировини для переробки. Адже посівні площі цього року набагато зменшилися. Якщо торік вирощували буряки на 45 тисячах гектарів, то нині - лише на 27,9 тисячі, тобто, зменшили посівні площі на 17,1 тисячі гектарів.
Окремі ж господарства взагалі перестали займатися буряківництвом. Не затребувані знання та вміння висококласних механізаторів, перетворюються на купу металолому за великі гроші придбані бурякозбиральні комплекси. Селяни у своїх проблемах звинувачують власників цукрозаводів, мовляв, усьому виною їхня непоступлива позиція в ціні на сировину, за якою буряки стало невигідно вирощувати. Здавалось, усі умови має для розвитку цієї галузі господарство "Насіннєве" Кегичівського району, навіть цукрозавод знаходиться на території селища Чапаєве, але не посіяно жодного гектара. Нема вигоди.
Станом на 4 листопада надійшло на переробку лише 918 тисяч тонн, до кінця року ще має надійти 30 тисяч тонн. А коли мало сировини, то мало й роботи - зрозуміло кожному.
До кінця сезону буде вироблено 126 тисяч тонн цукру, що менше проти минулого року на 15,6 тисячі тонн. Завантаженість заводів складе 49 днів роботи в середньому, хоча оптимальна кількість робочих днів, при якій ще можна говорити про економічну вигоду, становить 90-95 діб. А що маємо? Майже половину від потрібного…
- Розумієте, - намагається пояснити ситуацію генеральний директор асоціації "Харківцукор" Юрій Павлович Ільченко, - мета виробництва і переробки цукрових буряків у ринкових умовах - отримання прибутку. А ми останнім часом про це лише мріємо. Та ще згадуємо колишнє.
Найсприятливішим для галузі був 2006 рік, коли було вирощено 2,2 мільйона тонн коренеплодів з рентабельністю 11 відсотків. Як завжди, при перевиробництві, настали суворі часи - наступного року були знижені закупівельні ціни на буряки і відповідно на цукор, тобто пішли шляхом не нарощування, а згортання виробництва. Результат відомий - зменшення посівних площ, зупинка частини заводів, спад виробництва цукру, повсюдна збитковість…
Я пробую "відмотати" стрічку пам'яті назад, у ті роки, і не можу зрозуміти логіки подій. Усе навкруги дорожчає, заробітна плата росте, ціни повзуть угору, а тут - здешевлення. Це коли б наші річки враз потекли назад. Що б сталося? Та джерела б замулилися, перестала б надходити свіжа вода, чисті водойми перетворилися б на болото…
Навіть ті господарства, де десятками років успішно розвивалася галузь, перестали сіяти цукрові буряки. Хоча добре знають, що саме на цій культурі вивіряється кваліфікація механізаторських кадрів. Чув не від одного агронома, що зі зниженням рівня посівних площ під буряки втрачається престижність самої професії тракториста, високого звання буряківника. Ріка потекла назад і замулила джерела…
Хвилювання селян докотилися і до уряду. Тож у бюджеті передбачено дотування цукрових буряків по 750 гривень на кожен гектар посіву. Але якщо ця сума ще могла вплинути на стан справ у минулому році, то нинішній "поїзд" уже пішов, і ці гроші кардинально розв'язати проблему вже не могли. Цього виявилося замало. Адже зарплата росте щороку, добрива та пальне дорожчають також, а ми тупцюємо на місці.
- Щоб не допустити руйнації галузі, асоціація "Харківцукор" вважає, що необхідно терміново створити такі економічні умови, які б зацікавили селян вирощувати сировину, - говорить Юрій Павлович Ільченко і додає: - Краще платити треба. Іншого просто не дано.
Це треба розуміти так. От ми отримуємо з кожного гектара прибуток. То треба створити такі умови, аби господарства отримували не менше на буряках, ніж на вирощуванні зернових чи соняшнику, рентабельність яких вище в рази, а затрати на буряки вищі вчетверо, а то й уп'ятеро. Бо якщо ми це не відрегулюємо, то будемо вирощувати лише три культури: кукурудзу, соняшник та ріпак.
- 750 гривень на гектар, і цього вам мало? Де ж та межа, коли буде сказано "досить"?
Гендиректор асоціації "Харківцукор" дивиться на мене, як на нерозумне дитя:
- Ми не просимо нічого зайвого, хочемо лише, щоб нам заплатили реальну ціну, де б урахували витрати на пальне, добрива, засоби захисту рослин тощо.
Це схоже на ситуацію на ринку, коли продавець хоче продати свій товар дорожче, а покупець - придбати його дешевше. Хто з них має рацію? "Обидва", - скаже розумний чоловік. От лише точка зору в кожного своя. На чий бік станеш, того й правда видніється.
Одначе вже сотні разів усі цифри вивірені, все підраховано. Тож ставлю питання руба: "Що б влаштувало асоціацію, яка ціна вважається прийнятною?"
- Наша думка, що цукрові буряки мали б коштувати на рівні 220 чи 230 гривень за тонну, а цукор, у свою чергу, 3700 чи 3900 гривень за тонну. А дотацію слід установити 1500 гривень за гектар посіву, що дасть можливість підняти рентабельність вирощування цукрових буряків до 45 відсотків і отримати прибуток з кожного гектара до 2,5 тисячі гривень при урожайності не менше 350 центнерів з гектара.
Ці цифри треба "переварити" та добре обмізкувати, розібратися в деталях, що це дасть і чи вистачить нам одних лише цих заходів. Та мій співрозмовник продовжує далі:
- Площі посіву треба довести до рівня 2007 року, тобто засіяти не менше 45 тисяч гектарів, що дасть можливість отримати сировину на рівні 1550-1600 тисяч тонн і забезпечить роботу цукрозаводів упродовж 85-90 діб. До речі, в поточному році середня врожайність буряків по Україні становить 362 центнери.
Там, де йшлося про гроші, ще була економіка, а коли зайшла мова про посівні площі, то як їх забезпечити? Знову викликати "на килим" керівників сільгосппідприємств і методом "виламування рук" змушувати розширювати площі? Хоча ця "зброя", вже архівна і трохи "іржава", вже навряд чи подіє. Всі знають, що силуваним конем далеко не заїдеш. Знайдуться сотні причин, аби ті площі від цукрових буряків перейшли в іншу категорію - щось не зійшло або вимерзло від весняних холодів, якась мушка поїла. Якщо селянин не побачить вигоди, його обдурити вже не вдасться. Не можна людину умовити робити те, що їй невигідно, і на цьому слід поставити дуже тверду крапку. Все.
Але залишається суттєве запитання, якого ми так і не торкнулися: скільки за таких умов коштуватиме цукор у магазині? Чи не переступить ціна ту межу, за якою і вранішній чай стане нам не по кишені?
- Вислухайте кілька прикладів. Так-от, із життя наших сусідів-білорусів. Вони підвищили ціну на цукор-пісок на 5 відсотків, і тепер за кілограм треба заплатити еквівалент нашим 4,2 гривні.
Там урахували всі складові, що повинні зробити і ми. Зрозуміло, це не назвеш популярним заходом, але зрозуміти можна і треба. Адже в собівартості цукру вартість сировини складає 70 відсотків, тож роздрібні ціни мають неминуче зрости до 4,50 або й 4,80 гривні за кілограм.
Я не люблю, коли з мене правлять більше за той товар, який ще вчора коштував дешевше. Певно, так людина влаштована. Але давайте поміркуємо тверезо - багато це чи мало, з точки зору споживача?
Юрій Павлович малює схему і пише цифри. Ось його слова:
- Норма споживання цукру на жителя України складає 38 кілограмів на рік. Більше і не треба. Сьогодні цей товар коштує по 3,50 за кілограм. Витрати на рік складуть 133 гривні, коли 38 помножити на 3,5. Та коли ціна зросте до 4,80 гривні, то заплатимо вже 180 гривень. Різниця складе всього 49 гривень…
Я з повагою ставлюся до кожної заробленої копійки, не те що гривні. А тут півсотні треба віддати… За що? Для кого?
І разом із тим розумію, що це не та сума, яка вплине на наше благополуччя. Бо інакше цукрова галузь буде зруйнована дощенту, на вулиці "сипне" безробітний люд, будинки залишаться холодними, сім'ї - без зарплати…
Та хочеться почути, що ж робиться в сусідів? Може, там щось краще придумали?
- Нічого втішного не можу сказати, - гортає журнали Ю. П. Ільченко. - Ось у Молдові залишилось лише два заводи, цукор сьогодні коштує по 7 гривень за кілограм. У Прибалтиці заводи зруйновані, ціна цукру 9 гривень. Не хочеться, щоб такі ціни чекали і на наших споживачів.
Півсотні на рік - така ціна нашого відносного благополуччя при чаюванні. Але ж це лише квіточки, бо такого ж подорожчання вимагають і ті, хто випікає до чаю якесь печиво, і ті, хто виробляє масло, яке так уже навіть не називається, і хто постачає нам газ, щоб чайник закипів, і ті, хто подає воду…
Уже й не знаю, хто ще завтра зазирне в мій гаманець з єдиним бажанням, щоб я поділився з ним своїми не дуже щедрими гривнями з копійками.
Так, непросто жити в сучасному світі, але треба. Тож на запитання, винесене в заголовок, я б усе ж таки відповів ствердно: бути цукровим заводам. Це найнижча ціна, яку ми можемо заплатити. Яку доведеться заплатити…
http://www.slk.kh.ua/view_post.php?id=540ГОЛОВНАЯ БОЛЬ ШАХТЕРСКОГО ГОРОДА
Светлана Семенова, "Украина-Центр", 11.11.2008, Кировоградская обл.
Кризисная ситуация в буроугольном комплексе в Александрии Кировоградской области. Разговор с первым заместителем мэра Александром Телюком.Так исторически сложилось, что местная власть отвечает перед своей общиной за все - даже за то, что она по закону, априори сделать не может. Не добавляет оптимизма большинству руководителей территорий и глобальный финансовый кризис, отголоски которого в виде задержки зарплат и повышения цен на продукты докатились уже до самых малых населенных пунктов региона. О том, как в этой ситуации ведет себя александрийская местная власть, у которой главной головной болью и без кризиса уже несколько лет является ситуация в буроугольном комплексе, наш разговор с первым заместителем мэра Александром Телюком.
- Александр Николаевич, нас интересуют наиболее острые проблемы Александрии, независимо от того, на каком уровне они могут решаться. Давайте начнем с самой "больной" ситуации - в местном буроугольном комплексе.
- Да, местное самоуправление находится к людям ближе всего, я согласен с вами на 100 процентов, и мы ощущаем ту меру ответственности, которая на нас сегодня лежит. Но реально решить на своем уровне проблему задолженности по зарплате угольщикам нереально. Почему? Мы общаемся только с исполнителями, с руководителями местного масштаба, которые не имеют полномочий решать бюджетные вопросы, в том числе и по выплате долгов по заработной плате. Эта проблема - на уровне хозяев предприятий, на уровне самого высшего звена. Мы же, со своей стороны, видя эту проблему, стучим не один год в полузакрытые, а иногда и в совсем закрытые двери - и в Фонд госимущества, и в Министерство угольной промышленности. Мы понимаем: пока у предприятий бывшего холдинга, которые еще остались на сегодняшний день, не будет эффективного хозяина, то сдвига в положительную сторону тоже не будет.
Одно время мы были даже настроены на то, чтобы этим хозяином было государство. Может, и проще было бы, с одной стороны, государству иметь в собственности буроугольный бассейн в Александрии. Но, анализируя процессы последнего времени, мы видим, что государству это все и даром не нужно - дотационная отрасль, фактически половины холдинга уже не существует... Идет только ликвидация этих предприятий и ползучая выплата заработной платы, которая и не чувствуется на сегодняшний день. Пока государство никак не заинтересовано в перспективном развитии буроугольного бассейна.
Хотелось, чтобы руководители профильных министерств и Фонда госимущества поделились с нами своим видением ситуации. Хотят пустить к нам собственника? Мы этот вопрос вынесли на сессию - депутаты проголосовали за приватизацию. Но и в этом случае надо действовать быстрее, чтобы люди увидели, наконец, хозяина.
- Уже проголосовали?
- Давно. Депутаты выбрали вектор, но мы пока не знаем, кто будет этим хозяином. Одним из претендентов на приватизацию целостного (подчеркиваю!) комплекса мы видим в лице нынешнего арендатора - ЗАО "Энергоуголь" со своей вертикалью, доходящей до Верховной Рады Украины. Депутатский корпус и исполнительная власть, идя на это, сформировали пакет социальных требований со стороны власти к будущему арендатору. И только на этих условиях мы будем согласны с приватизацией. В первую очередь, это погашение задолженности по заработной плате, она уже достигла более 10 млн. грн. Это погашение задолженности за пользование землей, по пенсионным и налоговым отчислениям. Все те моменты, от которых город только выиграет, изложены в социальном пакете.
Как скоро мы сможем увидеть хотя бы какой-то свет в конце этого тоннеля, пока еще сказать не могу. Срок окончания аренды у ЗАО "Энергоуголь", нынешнего арендатора отдельных предприятий бывшего холдинга, истекает в начале следующего года. Как видите, дело не терпит отлагательств, и чем скорей Фонд госимущества определится, в чьи руки отдавать предприятия, тем лучше для города.
- Не могу не спросить о подробностях скандальной ситуации со взяткой одному из ликвидаторов имущества ГХК "Александрияуголь".
- Мы об этом случае знаем по скупой информации правоохранительных органов. Напрямую как местная власть мы не работали с людьми, участвовавшими в этой истории, хотя они неоднократно приглашались нами на совещания. Мы были заинтересованы в том, чтобы наши угольщики хоть какую-то часть заработной платы получили от реализации этого имущества. И вот на этом этапе мы узнаем, что один из ликвидаторов вымогал и впоследствии получил взятку за предоставление приоритетного права покупки объекта одного из подразделений бывшего холдинга. Правоохранительными органами была проведена оперативная разработка, и вымогатель был задержан в Кировограде при получении крупной, по нашим меркам, суммы - 20 тыс. долларов США. Известно, что среди фигурантов этого дела нет александрийцев.
- Еще один не менее острый для города вопрос - по обеспечению теплом. Александрия уже однажды пережила "полюс холода", нет ли сегодня предпосылок, что такая ситуация может повториться?
- До сих пор мы чувствуем отголоски той зимы в виде долгов, которые были тогда "наработаны" и за которые мы до сих пор не можем расплатиться. На сегодняшний день микрорайон Победа и поселок Димитрово, где раньше было централизованное тепло, мы перевели на автономное отопление. Сейчас идет процесс децентрализации отопления в отдаленном поселке Пантаевка. Частично, хотя и с большими проблемами, такой же процесс идет в городе, хотя и не очень приветствуется властью: если мы перешагнем определенный рубеж, то можем погубить централизованное отопление. Мы пока ищем золотую средину.
На сегодняшний день, хоть и с большими потугами, "благодаря" НАК "Нефтегаз", мы все-таки вышли на финишную прямую по запуску отопления на объектах, в том числе социальной сферы. В субботу уже почувствовали тепло жители городских многоэтажек. Все котельные запущены. "Свежих" долгов перед "Нефтегазом" у нас нет.
- Пожалуй, сейчас к этим двум проблемам добавилась ситуация с финансовым кризисом. Понятно, что он не александрийского происхождения, но наверняка коснулся вас вплотную. Как реагируют на кризис городские предприятия?
- У предприятий, которые мы считаем значимыми для города, "Вира-сервис" и НПО "ЭТАЛ", действительно, сейчас появились проблемы. Сокращается рабочая неделя, пошли первые невыплаты заработной платы и других сопутствующих платежей. На аппаратном совещании мы поднимали вопрос о поступлениях в Пенсионный фонд. Там берутся за голову, потому что такое мощное предприятие, как "Вира-сервис", уже прекратило отчисления. О проблеме угольщиков мы уже говорили - та же ситуация: ноль выплат по заработной плате, естественно, проблема и с отчислениями. Плюс ко всему банки лихорадит, и мы видим очереди у банкоматов - это тоже проблема на сегодняшний день.
На уровне комитета экономики и членов исполкома мы серьезно занимаемся аптеками. Мониторим ситуацию на предмет повышения цен на лекарства и будем очень жестко вмешиваться. Уже состоялся серьезный разговор с некоторыми представителями аптечного бизнеса, и уже есть сдвиги. Никто не станет по-хамски относиться к нашим людям, наживаться на их беде. В таком же ключе будем решать и другие проблемы...
http://www.uc.kr.ua/fresh/4021/БЮДЖЕТ РЕГИОНА ПОД УГРОЗОЙ. ИЗ-ЗА САХАРА
"Газета по-харьковски", 11.11.2008
Депутаты Харьковского областного совета собираются обсудить на ближайшей сессии проблемы сахарных заводов региона.Как выяснилось, в Харьковской области действуют девять сахарных заводов, для работы которых необходимо 1,8-1,9 млн.тонн сырья.
А по информации Главного управления агропромышленного развития облгосадминистрации, собрано в нынешнем году лишь 900 тыс.тонн свеклы, посеянной на площади 27,9 тыс.га.
- Считаю необходимым вынести этот вопрос на сессию, поскольку это бюджетообразующая отрасль. Там, где расположены сахарные заводы, населенные пункты живут благодаря деятельности этих предприятий. Но перспектива отрасли в следующем году не может нас не настораживать, - сказал Сергей Чернов.
http://kharkov.mycityua.com/city/2008/11/11/101633.htmlАНТИКРИЗОВІ ЗАХОДИ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ КРЕМЕНЧУКА
Віра Ількова, "Зоря Полтавщини", 10.11.2008
На підприємствах Кременчука вже вносять корективи до режимів роботи та шукають шляхи виходу із економічної кризи.Зокрема, ХК "АвтоКрАЗ" до кінця року планує скоротити понад сім відсотків виробничого персоналу, тобто більш ніж 500 працюючих. Нині штат підприємства становить 6800 осіб. З метою економії ресурсів тут перейшли на чотириденний робочий тиждень, що зменшить обсяги виробництва. Однак вони не будуть нижчими за минулорічні показники. До того ж, з першого листопада на автомобільному заводі вирішили збільшити зарплату на одинадцять відсотків при середньому рівні 2046 гривень.
На заводі технічного вуглецю падіння обсягів виробництва почалося ще навесні, коли в усьому світі різко упав попит на продукцію подібних підприємств. З першого листопада завод перейшов на п'ятигодинний робочий день, що дасть змогу зберегти безперервний цикл виробництва, але зарплата працюючих при цьому зменшиться десь на третину.
На ВАТ "Кредмаш" також можливе скорочення працівників через об'єктивні причини, пов'язані зі збутом продукції. Справа в тому, що переважна частина замовників із Росії та Казахстану прагне придбати щойно вироблену продукцію у кредит, а це заморозить обігові кошти підприємства. З метою уникнення падіння виробництва відповідні служби заводу активно працюють над новими контрактами з країнами Європи та Азії. Щодо скорочення працівників, то воно стосуватиметься допоміжних служб. Зварювальників, токарів, фрезерувальників, молодих інженерів намагатимуться зберегти як недоторканний кадровий резерв. У листопаді кредмашівці працюють за схемою чотириденного робочого тижня, що не суперечить колективному договору підприємства. Водночас, згідно з тією ж угодою, граничний термін такого обмеження може сягати не більше трьох місяців на рік.
На колісному заводі в листопаді працюють по три дні на тиждень через скорочення обсягів реалізації коліс, як споживачам Росії, Білорусі, так і України. Для виконання чинних замовлень підприємству потрібно значно менше робочих днів. Саме на цій підставі керівництво відкритого акціонерного товариства разом із профспілковим комітетом прийняло таке непросте рішення задля збереження підприємства в цілому. Тож зарплата працюючих дещо зменшиться, але її обіцяють виплачувати без затримок.
На один день зменшився робочий тиждень і на Кременчуцькому автоскладальному заводі - через падіння попиту на легкові автомобілі. Поки що про скорочення працюючих не йдеться. У листопаді на підприємстві планували збільшення зарплати, тепер ці наміри доведеться відкласти.
У разі зниження платоспроможності замовників вдатися до скорочення обсягів виробництва будуть змушені й крюківські вагонобудівники. Нині керівництво підприємства робить усе можливе для збереження існуючих та пошуку нових ринків збуту, збереження кадрового потенціалу й мінімізації наслідків кризи для багатотисячного колективу. Та якщо попит на продукцію не відновиться, підприємство перейде на скорочений робочий тиждень для всіх без винятку категорій працюючих, що призведе до певного зниження рівня середньої заробітної плати.
Зараз на обліку в Кременчуцькому центрі зайнятості перебуває 1990 безробітних при 3300 наявних вакансіях. Поточного року підприємства міста скоротили всього 303 працюючих при заявлених 1600. Втім, рік ще не закінчився, а за умов політичної нестабільності в Україні та світової фінансової кризи ніхто не може гарантувати, що безробіття не зросте. Все це не додає оптимізму працюючим, сімейний бюджет яких складається в основному з реальної заробітної плати.
Аналізуючи ситуацію, перший заступник міського голови Кременчука Володимир Онищенко зауважив, що органи місцевого самоврядування не мають повноважень якимось чином втручатися в економічну діяльність промислових підприємств. Єдине, на що має вплив влада, - це соціальний аспект їх діяльності. А саме: своєчасна виплата заробітної плати та відсутність боргів з її виплати. У цьому напрямі владні структури міста готові активізувати свою роботу.
http://www.zorya.poltava.ua/index.php?rozd=&nomst=1002ОЛЕКСА ГУДИМА: "РНБО ВИРІШИЛА РЯТУВАТИ НАК "НАФТОГАЗ" ЦІНОЮ РЯДОВИХ УКРАЇНЦІВ"
Зіновія Воронович, "Високий замок", 10.11.2008, Львівська обл.
Якою буде ціна бензину до кінця року та скільки коштуватиме Україні газпромівський газ у 2009-му - в інтерв'ю з народним депутатом Олексою Гудимою.З 1 листопада вартість бензину на українських АЗС знизилась до 5,2-5,3 гривні за літр. Експерти з питань палива та енергетики не переконані, що така ціна втримається до кінця року.
Попри те, що вартість нафти на світових ринках суттєво впала, в Україні пальне може подорожчати - якщо НБУ знову дозволить гривні падати. Про те, якою буде ціна бензину до кінця року та скільки коштуватиме Україні газпромівський газ у 2009-му, "ВЗ" розповів радник Прем'єр-міністра з питань енергетичної безпеки народний депутат Олекса Гудима.
- Коли літр А-95 бензину коштував 6,5 гривні, ціна на нафту у світі була понад 120 доларів за барель. Сьогодні вона коливається між 50-60 доларами. У Європі ціни вже давно стали відповідними до ринкових, а в Україні традиційно хтось стримує падіння цін. Аби врегулювати ситуацію, Юлія Тимошенко провела переговори з нафтотрейдерами. Десь погрозами, десь - обіцянками, але їй вдалось домовитись, що з 1 листопада ціна на світлі нафтопродукти впаде на 40 копійок. Якщо все буде так, як має відбуватися, то ціна на 95-ий бензин повернеться майже до показників минулого року, тобто 4,5-4,6 гривні за літр.
- Через зниження ціни на нафту "Газпром" пообіцяв дещо знизити вартість газу для європейських країн. А якою може бути ціна блакитного палива для України?
- Ціна на газ для України має визначатися найближчими днями. Юлії Тимошенко вдалось домовитись, що ціна на газ для України буде наближатись до ринкової поступово протягом трьох років. Але що таке ринкова ціна на газ? Росія - дивовижна держава. Вона встановлює різну ціну для різних країн. Білоруси купують газ по 130 доларів. Для Болгарії та країн Прибалтики газ 280 доларів, держави НАТО купують його по 380. То до якої ринкової ціни має йти Україна? Це залежить від того, якими будуть відносини України і Росії. Якщо добрими, то ми попадемо в категорію держав, які купують газ по 280 доларів. Зважаючи на те, що ціна на газ вираховується за формулою залежно від ціни на нафту, то підстав для підвищення ціни на газ немає. Навпаки, вона може бути знижена навіть до 260-270. Враховуючи, що для України таке подорожчання має пройти у три етапи, то наступного року будемо платити трохи більше 200, можливо, до 250 доларів.
- Чому тоді ціна на газ для населення з 1 грудня зросте відразу на 35 відсотків?
-Тому що РНБО вирішила рятувати НАК "Нафтогаз" ціною рядових українців. Ми вважаємо, що це помилкове втручання Президента та РНБО в діяльність уряду та НКРЕ. Населення споживає український газ, собівартість якого сьогодні близько 40 доларів, або приблизно 250 гривень за тисячу метрів кубічних. Для рентабельності газовидобувних компаній достатню встановити ціну газу для населення на рівні 300-350 гривень, тоді як найбідніші верстви населення мають платити по 460 гривень. І це лише перша категорія споживачів. Ті, хто споживає більше газу, платитимуть по 730, і навіть по 1400 гривень.
- Тим не менше, представники "Нафтогазу" запевняли, що навіть нова ціна на український газ покриватиме його собівартість лише на 60 відсотків.
- У "Нафтогаз" входять багато дочірніх структур, які є збитковими. Комунальні підприємства Дніпропетровської та Луганської областей сумарно сплачують за газ не більше 60-65 відсотків. Як правило, не платить комунальна сфера. Багато неповернень зарито в ТКЕ, в облгазах. Ці структури отримують гроші від споживачів, а скеровують їх на утримання баз, придбання автомобілів, непомірні зарплати. Але ж не можуть пересічні українці платити за те, щоб компенсувати безгосподарність та розгільдяйство в окремих містах чи областях.
- Через фінансову кризу в Україні зростає рівень безробіття. Багатьох працівників також відправляють у відпустки без збереження заробітної плати. Відповідно, разом зі зростанням ціни на газ може зрости і рівень заборгованості - чимало споживачів просто не матимуть чим платити...
- Це замкнуте коло. Якби президентська команда швидко зреагувала і скасувала рішення РНБО про зростання ціни на газ для населення, це був би найкращий вихід. До нового року немає жодних підстав піднімати ціну на газ для населення. А якщо і піднімати, то не більше, аніж на 5%. Можу запевнити, що уряд робитиме все можливе, аби з 1 грудня газ для населення не подорожчав.
- Чи достатньо газу закачано в газосховище для безперебійного постачання українських споживачів у зимовий період?
- Ми пам'ятаємо ситуацію минулого року, коли уряд Януковича залишив країну без запасів газу. Те паливо, яке було у газосховищах, належало RUE і призначалось для продажу за кордон. Сьогодні Україна має 15 мільярдів кубометрів газу, тобто нам не страшні коливання температури нижче 10-20 градусів морозу.
http://www.wz.lviv.ua/pages.php?atid=69482ПЕРЕДІЛ ВЛАСНОСТІ
ПАРКОВА ПРОГУЛЯНКА БУЛЬДОЗЕРОМ
Ірина Залецька, "Суботня пошта", 08.11.2008, Львівська обл.
Міська рада нарешті спромоглася зруйнувати бодай один самобуд у Львові.Причому чиновники так квапилися продемонструвати активну діяльність перед камерами журналістів, що навіть позбавили порушників права знести самобуд самотужки. Того ж дня, щойно було отримано припис прокурора, під пильним наглядом депутатської комісії природокористування, охорони довкілля та благоустрою Львівської міської ради бульдозер зруйнував частину мурованого паркану, який самовільно збудував у Стрийському парку власник ресторану "Супутник", що біля дитячої залізниці.
Як зазначила Віра Лясковська, член депутатської комісії природокористування, охорони довкілля та благоустрою ЛМР, на зведення муру в керівництва ресторану немає жодних дозволів і погоджень. Документації на споруду самого ресторану в БТІ депутатам теж не надали.
- Мур звели блискавично! А для того, щоб він не впадав в очі, його пофарбували у сірий колір, імітуючи старий мур. Наразі ми вивчаємо цей об'єкт, але вже зараз видно, що добудували не тільки мур, але й частину самої будівлі. І дозволу на добудову, я підозрюю, в них теж немає. Взагалі, потрібно чітко дослідити, який статус має ця споруда - постійний чи тимчасовий, - обурюється депутатка.
Про узаконення такого самобуду, на її думку, не може бути й мови, адже йдеться про будівництво на території пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного рівня.
- Власники ресторану порушили Закон України "Про природно-заповідний фонд України" і Земельний кодекс України, самовільно захопивши 0,22 га землі на території заповідного фонду України. Тут обов'язково має бути відкрито кримінальну справу, - стверджує Віра Лясковська.
Припис на знесення огорожі видала прокуратура Львівської області. Директор ТзОВ "Супутник" Ярослав Рудий, ознайомившись із документом, відразу пішов на лікарняний. Працівники ж підприємства називають загорожу вимушеним кроком.
- Ми усвідомлюємо, що збудували паркан без відповідних дозволів, але ми мусимо якось захищатись. У парку жахлива криміногенна ситуація! Просто під стінами ресторану мало не задушили нашу співробітницю. Парк не прибирають і не освітлюють. Тут багато наркоманів. Ми щодня викидали купу шприців з-під порога ресторану. Нерідко нам били вікна чи завдавали іншої шкоди. Раніше хоч міліцейський патруль проїжджав час від часу, а тепер і цього немає! - стверджує Любов Дребот, заступник директора ТзОВ "Супутник".
Крім того, обурення рестораторів викликав і той факт, що працівники Ратуші приступили до негайного демонтажу цегляного муру. Тоді як, згідно з приписом прокуратури, це мали власними силами зробити власники ресторану. А відсутність документації на ресторан у БТІ взагалі їх здивувала, адже, за словами Любові Дребот, дитяче кафе "Супутник" відкрили ще 1959 року в комплексі з дитячою залізницею. Воно було державне, вже пізніше на його основі було створено ТзОВ ресторан "Супутник".
Разом з комісією на місце прибули Леонід Кравець, заступник начальника Державної екологічної інспекції у Львівській області, та Степан Татух, перший заступник начальника Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Львівській області. На думку обласних чиновників, за такими порушеннями мали б пильніше слідкувати міські чиновники, а саме Андрій Павлів, директор департаменту архітектури та містобудування ЛМР. Цікаво, що працівники ЛКП "Зелений Львів", які прибирають територію парку, доволі тривалий час не помічали незаконного паркану.
Зараз власникам кафе загрожує штраф від Держархбудконтролю у розмірі половини вартості самовільного будівництва і близько 10 тисяч гривень від екологічної інспекції - за завдання шкоди заповідній зоні.
http://www.lvivpost.net/content/view/2131/295/РІВЕНЬ І ЯКІСТЬ ЖИТТЯ
СКОРОЧЕННЯ РОБОЧИХ МІСЦЬ ОЧІКУЮТЬ НАПРИКІНЦІ РОКУ
"Рівне вечірнє", 11.11.2008
В Рівному може поглибитися структурне безробіття.Понад 2,5 тисячі чоловік перебуває на обліку в Рівненському центрі зайнятості станом на 6 листопада. Водночас кількість актуальних вакансій у базі даних ЦЗ становить 2502, з яких 55% - для кваліфікованих робітників, 22% - для працівників без професійної підготовки. Найбільшу потребу в кадрах відчувають на підприємствах промисловості (25%), у торгівлі та сфері побуту (22%), транспорті та зв'язку (13%).
Як повідомили у Рівненському міському центрі зайнятості, досі не було зафіксовано відомостей щодо підприємств, які працювали у режимі неповного робочого дня (тижня) або надали працівникам відпустки без збереження заробітної плати.
Однак за прогнозами спеціалістів ЦЗ, згідно з опитуванням роботодавців на місцях, зменшення чисельності працівників може початися в грудні цього року та у січні 2009 року. Першими на ринок праці можуть вийти робітники на підприємствах будівництва, хімічної промисловості та суміжних галузях. Спочатку - працівники з низьким рівнем кваліфікації, а також особи пенсійного та передпенсійного віку, а в останню чергу - висококваліфіковані працівники. Тобто може поглибитися структурне безробіття.
http://www.rivnepost.rv.ua/showarticle.php?art=019585ЯК НАГРІТИСЯ В СІЛЬСЬКІЙ ХАТІ
Людмила Самойлова, "Зоря Полтавщини", 10.11.2008
Третина сільського населення Полтавської області ще тільки мріє про газове опалення.Так хочеться, щоб удома було тепло. Останні десятиліття на Полтавщині для опалення взимку приватного сектора використовують дрова, вугілля й газ. Причому останній перестав бути перевагою міста. Села Полтавщини теж масово переходять на опалення газом, вугілля й дрова ніби відходять в минуле. Багатьох людей не лякає навіть подорожчання блакитного палива - аби тільки було...
А поки в нас третина сільського населення області ще тільки мріє про газове опалення, у світі активно розробляють і застосовують альтернативні види опалення. Здається, політично-економічна напруга і в Україні має стати серйозним поштовхом до роздумів над тим, а що робити, раптом газовий комфорт стане недоступним через ціну або й відсутність газу. Втім, це питання порушують переважно в засобах масової інформації. Реалії ж ось які.
Казав пан: кожух дам...
Село Іскрівка, засноване ще в середині ХVІІ століття родом гетьмана Якова Іскри-Острянина й сина його полковника Івана Іскри, розкинулося серед дубових і осикових лісів. Нині воно - найбільше з-поміж негазифікованих сіл Чутівського району. Понад півтисячі його мешканців уже друге десятиліття живуть сподіванням, що колись і їхні хати буде обігрівати газ.
- Ось тут повинен стояти газорозподільний пункт, - показує місце на околиці села сільський голова Іскрівки Анатолій Сватенко. А ще через 1,7 км вказує, де "обривається" підвідний газопровід: від хлібної бази в Артемівці вже прокладено в бік села 5,5 км труб.
Анатолій Михайлович - підполковник прикордонних військ у відставці. До його переїзду в Іскрівку й обрання сільським головою у 1993-му протягом п'яти місяців змінилися три керівники. Він головує 16-й рік, чітко, цілеспрямовано, за законами тактики й стратегії вирішуючи сільські проблеми, що обсідають українське село з усіх боків. Куций сільський бюджет Іскрівська сільрада перевиконує, заборгованостей не допускає, соціальні виплати й пільги забезпечує вчасно, навіть виплату ощадбанківської тисячі організували з виїздом із райцентру в село, без черг і нервувань, за п'ятнадцять хвилин!.. А над газифікацією села б'ється всі ці роки марно. Здавалося, що ось-ось зрушить з мертвої точки справа. Дехто з селян уже й проекти повиготовляв, розраховуючи, що через п'ять років (стільки дійсна проектна документація) і забудуть про те, як вели газ. Але проекти ті вже двічі "постаріли", а газу як не було, так і нема.
- Як тільки вибори, так нам і обіцяють допомогти з газифікацією, так і будують по кілометру трубопровід... - розповідають селяни.
Сільський голова з офіційними листами про цю потребу села звертався аж до прем'єр-міністрів. Від Єханурова й Тимошенко не дочекалася Іскрівка навіть обіцянки "взяти на контроль". Янукович у 2004-му дав доручення, але виконано його не було, у 2007-му після повторного звернення до нього Кабмін заклав у Держбюджет на газифікацію с. Іскрівка Чутівського району Полтавської області 297 тис. грн. Та до села дійшла 161 тисяча, в яких краях загубилася частина грошей, селяни не знають. Тепер звертаються по те, чого не вистачило, в область і район...
З офіційних пояснень в Іскрівці знають, що цьогоріч субвенція з Держбюджету для Полтавщини на будівництво газопроводів і газифікацію населених пунктів замала. Але з кабінетів облдержадміністрації їх обнадіюють обіцянкою: "Спорудження підвідного газопроводу до села Іскрівка Чутівського району... передбачено на наступний рік за рахунок коштів Державного бюджету з обсягом фінансування 303,4 тис. грн. Після прийняття Державного бюджету України на 2009 рік та затвердження області видатків на газифікацію населених пунктів остаточно визначатимуться джерела фінансування будівництва цього газопроводу". А поки те збудеться, селяни запасаються вугіллям і дровами.
Тонни і лафети
На цю зиму в Чутівському районі за тонну вугілля віддають 1000 грн, за лафет дров - 400, а подекуди вже й 480 грн. Лафет - це причіп до трактора, як називають його старики. Селяни й Іскрівки, і Черняківки, й Кочубеївки виписують дрова в своєму ж, Іскрівському, лісництві. В топковій Іскрівського ФАПу складено і ще не порубані колоди, й уже готові для печі дрова. Фельдшер Ніна Крутченко при необхідності бере до рук не тільки шприц і апарат вимірювання тиску. Коли дров нарубати треба - без сокири не обійдешся. Каже, як було б добре прийти ввечері додому й не вибирати з груби попіл, а просто включити газ і погрітися... І зручніше, й дешевше. На зиму її родина купує дві тонни вугілля й два причепи дров. Рубають самі. Старі ж люди наймають "рубак": за один причіп тепер беруть 150 грн.
Пенсіонери Валентина Панасівна й Сергій Андрійович Катержевські вугілля не купують - дорого, з року в рік економно витрачають ще за "царя Панька" придбані 4 тонни, збирають кошти на газифікацію, а якщо газу так і не дочекаються, думають виїжджати з негазифікованого села до дітей. Як і їх, переважну більшість селян не відлякують навіть ціна газифікації й тарифи на газ, бо опалення твердим паливом обходиться і дорожче, і важче. Не мріють про газ тільки ті люди, у яких вкрай важка матеріальна ситуація.
Місцевий підприємець Віктор Павлик тим часом вдався до електрообігріву будинку: встановив електроконвектори. Не вважає це опалення альтернативним газовому, а тільки вимушеним: без кіптяви, але дороге. Якщо ж село масово захоче перейти на електрообігрів, електромережа й трансформатор не витримають напруги. А реконструкція системи електропостачання може коштувати не дешевше, ніж провести газ.
Газом у Іскрівці користуються тільки балонним - для приготування їжі. Так і з тим перебої! Карлівське відділення підприємства "Пропангаз" нині навіть пільговиків забезпечує не повністю, хоча державні кошти за це перераховані.
За таких умов ліс селяни вважають своїм рятівником. Під заліснення сільрада виділила цього року більше 100 га. Але арифметики сучасної в селі зрозуміти вже й не намагаються. Своя деревина не дешевша газу...
І газ є, і дрова не зайві
У сусідній Черняківці газ з'явився ще в середині 1990-х років, але залишилися близько трьох десятків дворів без газу: комусь скрутно живеться, а хтось, як старенька Лідія Василівна Литовченко, вирішує доживати й так. Два лафети дров їй на холоди вистачить, а як не дуже холодно, каже, то й так, без опалення, перетерпиться. Зате тих, хто з газом, відмовитися від зручностей газового опалення будинків змусить хіба що відсутність газу. Інша справа - який вид газового опалення краще обрати. Дешевше переробити грубу під газ: корови на це не вистачило, але газ із цього літа вже в хаті у сина, каже Людмила Комісаренко. Облаштувати систему котлом і радіаторами, або й газовими конвекторами, значно дорожче - це може бути наступним етапом.
І все ж у цьому газифікованому селі сільський голова Микола Штанько, який переконаний, що альтернативи газу й бути не може, що не забезпечити газом селян, які будували цю країну, - все одно, що в жебрака відняти останні копійки, - про дрова забувати не хоче. Бо що робити, коли дефіцитний бюджет не відповідає суспільним потребам?
Сільський Будинок культури без опалення почав руйнуватися на очах, він ніби й є, і водночас молодь - без цього осередку культури. Газифікувати ж його дорого. Реклама в одному з журналів опалення сухим теплом, а потім і наочний приклад в одному з приватних магазинів у районі допомогли Черняківському сільському голові обрати один з іще не поширених видів опалення. У топковій Будинку культури вже стоїть нова конструкція з написом "Buller" вартістю 12 тисяч гривень, в яку вкидатимуться метрові колоди, від тління яких по трубах ітиме тепле повітря.
- Це опалення зручне тим, що тепло давати можна саме при потребі, адже в трубах немає води, система не розмерзнеться в морози, - говорить Микола Миколайович. - Тільки біда наша, що ліси вирубують.
На краю Черняківки, одразу за кладовищем, посеред лісу - величезна галявина, вся у порості й пеньках. Люди бояться, що така ж доля невдовзі спіткає увесь ліс...
Чи не час згадати призабуте?
У Полтавському районі втілили новий досвід: у восьми школах, шість із яких - початкові, при спаленні у традиційних грубах застосували брикети з подрібненого і спресованого лушпиння соняшнику. Купують їх і селяни для опалення будинків. Власне, це нове - забуте старе. Щоправда, в іншій упаковці. Виробництвом брикетів займається родина Мирошниченків із Супрунівки Полтавського району. Директор Степанівської ЗОШ I-II ступенів Світлана Муравйова говорить, що від дров і вугілля не відмовилися, але ефект від брикетів відчутний - вони допомагають швидко піднімати температуру.
Розмірковують в області й над іншими варіантами паливної сировини. В Маяківці Оржицького району дочірнє підприємство "Оржицяторф" державного підприємства "Київторф" розробляє поклади торфу. Але поки що тільки на добриво, хоча торф може використовуватися й для опалення. Бо це потребує затрат на технічне оснащення, а коштів немає, зазначає перший заступник голови райдержадміністрації Оксана Звіздай. У той же час оржичани почули про досвід зіньківчан, які будують завод із виробництва пілетів із відходів деревини. Але й там процес не доведено до логічного завершення.
З мережі Інтернет, із газет і телебачення можна почерпнути інформацію про існування інших видів опалення, застосування різних енергозберігаючих технологій - скажімо, про так звані фермерські котли для спалення соломи, що застосовують на Заході, про сонячні батареї... Але останнє для нас звучить взагалі як фантастика.
Так і крутиться наше українське село між трьома соснами. Хоч круть-верть, а хоч верть-круть, усе дорого.
http://www.zorya.poltava.ua/index.php?rozd=&nomst=1001В ОБЛАСТІ ПОЧАЛИСЯ СКОРОЧЕННЯ ПРАЦІВНИКІВ
Ірина Березовська, "Львівська газета", 07.11.2008
Найбільше безробіття загрожує металургам, будівельникам і працівникам сфери торгівлі. Останні дві позиції особливо непокоять львів'ян, адже ці професії - серед найпоширеніших.Попри запевнення представників місцевої влади, на багатьох підприємствах уже попередили працівників про майбутні проблеми з місцем праці. А тому "прямим текстом" запропонували самостійно підшукувати нову роботу.
Під час зустрічей керівники підприємств зазначають: це не їхня провина, що не можуть забезпечити людей заробітною платою. Всі останні роки держава провадила популістську політику, а тому опинилася практично беззахисною перед безробіттям. У скрутному становищі - більшість галузей, які могли б послабити наслідки світової глобальної кризи.
Про стан ринку праці йшлося й на ярмарку кар'єри, який учора розпочав свою роботу. Як повідомив директор Львівського центру зайнятості Михайло Хміль, останніми днями під звільнення в області вже потрапили 600 осіб. Іще півтори тисячі пройшли консультації в центрі зайнятості щодо майбутнього перепрофілювання.
Зокрема, "попередження про звільнення отримали 83 працівники швейного підприємства "Датський текстиль" (Сокальський район), 62 з них за посередництвом служб зайнятості зможе працевлаштувати червоноградське швейне підприємство "Калина". На Золочівському радіозаводі через скорочення лінії з виробництва джгутів під скорочення потрапляють 60 осіб, у Золочівському лісгоспі - 150, на заводі карпатських мінеральних вод - 30 осіб", - зазначив М. Хміль.
Пан Хміль вважає, що у Львівській області безробіття пошириться, однак, порівняно зі східними регіонами, не так загрозливо. На його думку, це зумовлено регіоналізацією промисловості: передовсім постраждають ті регіони, в яких розміщено підприємства з переробки первинної сировини.
А поки що підприємства шукають виходу самотужки. У будівельній сфері відбувається перерозподіл: житлове будівництво здійснюють здебільшого за інвестиційні кошти, тому його призупинять, але бригади переведуть на інші, нежитлові об'єкти. Один із лідерів на будівельному ринку - корпорація "Карпатбуд" - шукає нові кредити. "Існуємо за кошти внутрішніх резервів, до нового року немає фінансування, але людей не звільнятимемо", - повідомила начальник відділу кадрів Ореста Корчинська.
Проблему масових звільнень в області ОДА планує зустріти спільно з центром зайнятості у всеозброєнні. Таку обіцянку дав заступник голови ЛОДА Ярослав Кашуба. "Міністерство праці та соціальної політики збільшує відсоток коштів на соціальне страхування для виплат безробітним. Отже, держава чекає можливої кризи у сфері зайнятості", - говорить він.
Поміж тим, чимало підприємств іще не усвідомило масштабності кадрового питання. Натомість фахівці центру зайнятості вже нині прогнозують звільнення на Стрийському заводі джгутів "Леоні", Самбірському заводі будівельної кераміки, в Самбірських колійно-дорожніх ремонтних майстернях, на Самбірському молокозаводі. І це лише незначна частина підприємств. Звільнених із них можуть доповнити працівники фінансово-кредитної сфери, торгівлі, будівництва тощо.
"Не маю документального підтвердження, але знаю, що невдовзі буде скорочення на ЛАЗ", - прогнозує М. Хміль.
Від початку листопада фахівці центру зайнятості здійснюють щоденний моніторинг ринку праці області, приблизно через тиждень можна буде однозначно судити про його динаміку.
М. Хміль поінформував, що на 1 жовтня у Львівській обласній службі зайнятості було зареєстровано 32 тисячі безробітних. 48% із них - люди віком до 35 років. За його прогнозами, до кінця року в центри зайнятості області звернуться ще 15-17 тисяч осіб. Хотілося б вірити, що цим і обмежиться.
http://www.gazeta.lviv.ua/articles/2008/11/07/35783/ЗАКОННІСТЬ І ПРАВОПОРУШЕННЯ
ГУБЕРНАТОР ВОССТАНОВИТ В ДОЛЖНОСТИ НАЧАЛЬНИКА ИЛЬИЧЕВСКОГО ПОРТА
"Вечерняя Одесса", 11.11.2008
Губернатор Одесской области Николай Сердюк выразил протест против решения Харьковского суда об увольнении начальника Ильичевского морского торгового порта (ИМПТ).Губернатор Одесской области Николай Сердюк выразил протест против решения Харьковского суда об увольнении начальника Ильичевского морского торгового порта (ИМПТ). Об этом он сообщил в ходе аппаратного совещания в Одесской облгосадминистрации.
По данным губернатора, Дзержинский районный суд Харькова принял решение о снятии с должности руководителя ИМПТ Геннадия Скворцова. Николай Сердюк заявил, что без его решения руководство ИМПТ сменено не будет. "Мы не допустим повторения ситуации в Южном, рейдерских захватов не будет", - отметил губернатор.
По его словам, коллектив порта также может работать, не опасаясь сокращений. "Коллектив должен работать как следует и не бояться за завтрашний день", - подчеркнул Николай Сердюк. Губернатор области заявил также, что через 24 часа решение суда будет отменено.
В свою очередь Геннадий Скворцов заявил "Репортеру", что впервые слышит о том, что его отстранили от должности.
Как сообщалось, 22 октября Геннадия Скворцова отстранили на время внеплановой проверки "отдельных финансово-хозяйственных вопросов деятельности предприятия". Ревизия, которую проводили специалисты КРУ и ведомства, продлилась до 1 ноября 2008 года. Поводом для ревизии послужил запрос главы парламентского комитета по борьбе с коррупцией и организованной преступностью Игоря Калетника, который направил 10 запросов в разные ведомства. Геннадий Скворцов ранее выражал уверенность в том, что в конце концов его уволят - якобы этого добивается компания "Укртрансконтейнер", которая вынашивает планы установить контроль над 1-м и 2-м причалами порта.
ИА "Репортер".
http://vo.od.ua/article/9433БЕЗ ПРАВА НА НАВЧАННЯ
Мирослава Іваник, "Суботня пошта", 08.11.2008, Львівська обл.
Скасовано ліцензію університету "Львівський Ставропігіон". Керівництво стверджує, що необґрунтовано.Не маючи жодного власного приміщення, бібліотеки та гуртожитків, "Львівський Ставропігіон" шість років давав студентам вищу освіту. Принаймні так стверджує Державна атестаційна комісія (ДАК). Цього тижня "за грубі порушення законодавства про освіту та ліцензійних умов надання освітніх послуг" вона позбавила університет "Львівський Ставропігіон" права навчати студентів.
За результатами перевірки, більшість кафедр не мала необхідної кількості науково-педагогічних працівників з науковими ступенями та вченими званнями. На деяких кафедрах не було жодного працівника із науковим ступенем. В університеті майже не велася наукова робота. Ба більше, заклад просто не мав жодних власних приміщень. Представники ДАКу стверджують, що "Ставропігіон" на папері орендував одинадцять приміщень, реально ж навчання відбувалося у трьох. У міністерстві стверджують: які умови - такий і результат. Роботи, які виконували студенти під час перевірки міністерства, показали реальний рівень їхніх знань: зокрема, з дисциплін "Макроекономіка", "Мікроекономіка", "Педагогіка" жоден студент не впорався із запропонованими завданнями. Як наслідок - 4 листопада університет позбавили ліцензії.
Із результатами перевірки категорично не погоджується ректор "Львівського Ставропігіону" Ярослав Кмет. За його словами, перевірка відбувалася з суттєвими порушеннями процедури, зокрема, ДАК не повідомила керівництво університету про перевірку за 10 днів, хоча мала би це зробити.
"Про перевірку знань студентів мали попередити завчасно. Але цього не зробили. Крім того, тести не відповідали програмі університету, а деякі містили в собі відразу дві правильні відповіді. Це стало причиною, чому студенти показали низький результат. Поки що ми не отримали офіційного повідомлення щодо результатів перевірки та рішення ДАКу про скасування ліцензії. Дізналися про це від прес-служби МОН", - розповів "Пошті" Ярослав Кмет.
За словами ректора, студенти та викладачі університету вже звернулися до Президента України з проханням скасувати рішення ДАКу. Якщо це не допоможе, пан Кмет обіцяє шукати правди в суді. Натомість чиновники міністерства переконані у своїй правоті.
Незважаючи на анулювання ліцензії, Міністерство освіти та науки обіцяє подбати про студентів, які залишилися без навчального закладу. А це трохи більше як 850 осіб. Їм мають допомогти продовжити навчання за відповідними напрямами підготовки в інших навчальних закладах. Однак ректор "Ставропігіону" запевняє, що жоден студент не планує переходити в інший ВНЗ.
http://www.lvivpost.net/content/view/2140/303/ЧИ ЗАКОННИЙ "НАПІВСУХИЙ" ЗАКОН НА ВІННИЧЧИНІ?
Любов Заозерна, "Місто", 07.11.2008, Вінницька обл.
Найбільше переймаються рішенням Вінницької обласної ради щодо боротьби з алкоголізмом не алкоголіки, а підприємці.Алкоголіки завжди знайдуть, що випити і коли випити - чи до 11 години ранку, чи після 21-ї години, хоча у цей період спиртне не продається в магазинах. А от для підприємців, котрі мають ліцензії на продаж алкогольних напоїв, чимало пунктів у рішенні стурбувало. Власників нічних клубів, зокрема, хвилює, чи можуть вони продавати спиртне? Адже працюють якраз у період заборони. Боротьба із алкоголізмом перетворюється на боротьбу зі спиртним, а це часом доходить до абсурду. Приміром, приїхали до Вінниці музиканти. Їхні місцеві колеги закупили горілку та коньяк заздалегідь, а от соліст групи виявився непитущим. Хлопцеві захотілося безалкогольного пива, але йому не продали пляшку напою після 21-ї години - мовляв, у нас заборона…
Одним із пунктів рішення обласної влади є таке, що за 200 метрів від шкіл, лікарень, закладів культури магазинів зі спиртним бути не повинно. А якщо вони вже є? Як бути власникам, якщо вони вже заплатили за ліцензію на рік?
Запитань чимало, от, мабуть, тому 29 жовтня у Вінницький окружний адміністративний суд надійшла позовна заява, в якій прокуратура Вінницької області (зокрема, заступник прокурора Петро Шишко) вимагає визнати частково недійсним рішення Вінницької облради від 18 вересня 2008 року. Прокуратура оспорює практично кожен пункт рішення облради. Головна ідея - обласна Рада не має повноважень ухвалювання рішення, яке не належить до її компетенції.
Найбільш упевнено в цій ситуації почувається голова обласної Ради Григорій Заболотний, який не заперечує, що рішення обласної Ради йде врозріз із загальнодержавними законами:
- Ми свідомо йдемо на порушення деяких норм чинного законодавства, тому що далі дивитися, як спиваються люди, як спиваються села і міста - не можна! Ми відправили ряд листів на ім'я керівників держави, у Верховну Раду з пропозиціями внести зміни до законодавства з метою посилити профілактику і протидію пияцтву. Нас підтримують і в інших областях, просять надіслати наше рішення, щоб на його основі ухвалити своє щодо посилення боротьби з пияцтвом та алкоголізмом.
До речі, у рішенні є пункти і про відкриття витверезників, ЛТП для хворих на алкоголізм - поки що проти цього ніхто не заперечує… Заступник голови обласної Ради Віктор Вікалюк, до якого найчастіше звертаються за роз'ясненнями, прокоментував ситуацію так:
- Ми не збираємось іти на конфронтацію з підприємцями, навпаки, готові прийняти низку поправок до рішення, аби врегулювати спірні проблеми. Мабуть, дозволимо продавати спиртне в нічних клубах - десь до 3-ї години ночі. В кінці листопада проблемні моменти розглянемо на засіданні. Якщо розпочали кампанію - будемо продовжувати, врахуємо і думку підприємців. Ми впевнені, що боротися зі злом, яким є пияцтво, особливо пияцтво і алкоголізм серед молоді - вкрай необхідно.
Очевидно, проти цього ніхто не заперечить - хіба, що самі хворі на алкоголізм, та і то не всі. Багато з них і нині добровільно лікуються, бо відчули згубну дію "зеленого змія" на собі…
http://www.misto.vn.ua/index.php?action=1&k=4929&page=1ОХОРОНА ЗДОРОВ'Я
У ЧЕРНІВЕЦЬКИХ САДОЧКАХ ЗНОВУ СПАЛАХ КИШКОВИХ ІНФЕКЦІЙ
"Молодий буковинець", 11.11.2008, Чернівецька обл.
15 термінових повідомлень про гостру кишкову інфекцію у дітей віком 2-6 років надійшло у міськСЕС впродовж 8 листопада.У зв'язку з цим було прийнято рішення про початок проведення епідрозслідування.
Із 15 випадків, сім - у дошкільній установі №9, чотири - в ДУ №53 та два - ДУ № 52. Чотири дитини госпіталізовано.
Фахівці міськСЕС провели весь комплекс передбачених у такій ситуації заходів, відібрано проби продуктів, розпочато перевірки постачальників.
За словами заступника головного Державного санітарного лікаря Чернівців Валерія Вострікова, причиною захворювання дітей міг бути як харчовий, так і вірусологічний фактор передачі, що характерно для цієї пори року. Остаточний діагноз буде визначено лікарями після отримання результатів бактеріологічних досліджень.
Посилено контроль за дотриманням санітарно-гігієнічного режиму в усіх дошкільних установах, із харчування дітей рекомендовано тимчасово виключити продукти, які не проходять термічної обробки - повідомляє прес-центр міської ради.
http://www.molbuk.com/news/17236-u-cherniveckikh-sadochkakh-znovu-spalakh.htmlЗБЕРЕЖЕННЯ ДОВКІЛЛЯ
ЭКОЛОГИ ЗАСЫПАЛИ ЧИНОВНИКОВ ПЕРЬЯМИ
"Донбасс", 10.11.2008, Донецкая обл.
Защитники природы решили обратить внимание Государственного комитета лесного хозяйства Украины на проблему браконьерства и требуют защитить приморские леса от варварского разграбления.Решительным протестом активисты Национального экологического центра Украины и общественных организаций Николаевской области требовали прекращения разрушения уникальных ландшафтов Николаевщины и увольнения с должности председателя областного управления лесного и охотничьего хозяйства Петра Паламарюка.
Вопреки национальным интересам Украины, постановлениям Кабинета министров, решениям комитетских слушаний Верховной Рады и Указам Президента, в частности "О создании национального парка" Кинбурнская коса", природные ландшафты на побережье Черного моря уродуются лесохозяйственной деятельностью. Незаконно сжигаются десятки тысяч кубических метров древесины, вырубаются леса, разрушаются естественные степные и песчаные участки, пастбища.
"Депутаты злоупотребляют своими полномочиями когда дело доходит до вопросов природопользования, - утверждает Олег Деркач, председатель Общественного совета при Госуправлении охраны окружающей природной среды в Николаевской области, - На браконьерство закрывают глаза, или даже защищают нарушителей, блокируют работу региональных ландшафтных парков, оказывают давление на СМИ , В то время как государство продолжает нести огромные убытки!"
"Законодательство о сохранении живой природы, такие как Закон "О Красной книге" и Закон "О природно-заповедном фонде", должны работать на благо нации и их работа должна обеспечивать именно местная власть, - убежден Игорь Акимов, директор Института зоологии имени Шмальгаузена , профессор, доктор биологических наук, член-корреспондент НАН Украины, - Мы не можем дальше терпеть ситуацию, когда охотники ради развлечения убивают исчезающих птиц!"
"В обществе должна воцариться атмосфера понимания ценности и важности дикой природы - призывает Ярослав Мовчан, кандидат биологических наук, член совета Национального экологического центра Украины, заведующий лаборатории екобезпекы НАУ, - Особенно когда она у нас на глазах исчезает!"
Общественность надеется, что чиновники станут на защиту природы Николаевщины и заслушают позицию экологических организаций о деятельности областного управления на ближайших коллегиях Государственного комитета лесного хозяйства и Министерства охраны окружающей природной среды Украины, по итогам которых будет сделано все необходимое для сохранения последних островков дикой природы в Украине - для нас и наших детей, которым здесь жить, - которая является гарантией здоровой жизни и благосостояния всей нации.
http://www.donbass.ua/get-news/id/7651/article.htmlНАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ
МУЧИТЕЛЬНЫЕ ЧАСЫ ОЖИДАНИЯ
Олег Суслов, "Вечерняя Одесса", 11.11.2008
Переговорный процесс с бандой сомалийских пиратов, захватившей 25 сентября теплоход "Фаина", членами экипажа которого являются семнадцать граждан Украины, перешел в заключительную стадию.По всем признакам - ждать осталось уже недолго. По сообщению редактора сайта "Морской бюллетень - Совфрахт" Михаила Войтенко, являющегося экспертом по вопросам переговоров с пиратами, в понедельник, 10 ноября, переговорный процесс с бандой сомалийских пиратов, захватившей 25 сентября теплоход "Фаина", членами экипажа которого являются семнадцать граждан Украины, перешел в заключительную стадию.
Как уверяет М. Войтенко, интересы пиратов представляет "вменяемый человек с хорошим знанием английского языка". Переговоры ведутся по спутниковой связи. Обсуждаются уже детали операции по передаче пиратам выкупа: по информации влиятельной египетской газеты "Аш-Шарк аль-Аусат", "отступные" за экипаж, в котором, кроме украинцев, есть два гражданина России и один латыш, составит не менее 5 миллионов долларов. Как удалось выяснить вышеназванному печатному изданию, сомалийские флибустьеры отвергают все предложения по переводу выкупа через банки или коммерческие структуры, а хотят видеть деньги "живьем" на территории своей страны.
При этом, несмотря на очевидный прогресс в переговорном процессе, пираты отказываются "досрочно" освободить кого-либо из членов экипажа (по состоянию здоровья или морально истощенных) и не снимают угрозу убить заложников в случае начала силовой операции по освобождению экипажа "Фаины".
По другой информации, которую удалось получить "Вечерней Одессе" из достоверных источников, переговоры продлятся еще несколько дней. По-прежнему остается открытым вопрос о том, что делать с грузом, находящимся на борту "Фаины". Более трех десятков танков, легкие зенитные установки, гранатометы и боеприпасы, безусловно, подняли бы боевой дух пиратов, однако они не знают, каким же образом сгрузить добычу на сушу. А компания-владелец "Фаины" отказывается учитывать характер груза при расчете суммы выкупа.
По сообщению заместителя главы Секретариата Президента Андрея Гончарука, последний раз питьевая вода, продовольствие и топливо были доставлены на борт "Фаины" 4 ноября. Привезенного должно хватить, как минимум, на неделю, а при экономном режиме и на больший срок. Очень хочется надеяться, что экономить не придется и в самое ближайшее время экипаж пираты освободят.
Вместе с тем, следует отметить, что пока морские разбойники, промышляющие в Аденском проливе, несмотря на присутствие в этом районе американских боевых кораблей и российского военного судна "Неустрашимый", чувствуют себя безнаказанно. Так, вчера появилась информация об очередной жертве пиратов. В плен попал датский сухогруз, шедший под флагом Багамских островов с грузом металла из Роттердама в индонезийский порт Батам. В составе экипажа - одиннадцать россиян, по одному гражданину Грузии и Литвы...
http://vo.od.ua/article/9432ПАМ'ЯТЬ
РОЗДВОЄННЯ ДУШІ
Олександр Вівчарик, "Нова Доба", 11.11.2008, Черкаська обл.
У Кам'янці пам'ятний знак жертвам голодомору встановили неподалік пам'ятника Леніну…У день 91-х роковин збройного більшовицького перевороту в Петербурзі, у Кам'янці, на вулиці Леніна, неподалік пам'ятника ідеологу комунізму, постамент якого був устелений квітами, урочисто, за участі громадськості, священнослужителів і представників влади, відкрили пам'ятний знак жертвам голодомору 1932 - 1933 років. Установили його в рамках проведення міжнародної акції «Незгасима Свіча пам'яті», приуроченої 75-річчю трагедії українського народу, яка пройшла в 33-х країнах світу.
День був прозорий як сльоза. З дерев з тихим дзвоном падало жовтогаряче листя, яке вкривало землю від сорому. Бо в цій найбагатшій у світі землі лежать мільйони її синів, замордованих комуністичним режимом. Лежать полеглі в братовбивчій війні 1917-1922 рр., лежать жертви трьох голодоморів, лежать репресовані, лежать покинуті радянськими військами й розстріляні гітлерівцями в Другій світовій війні.
Людей на заході було багато. Декого привезли задля масовості, інші прийшли самі. У перших рядах стояли ті, кому трагедія нації небайдужа. Позаду з іронічно-кривими посмішками товклися цинічно-холодні. "А зараз не голодомор?" - бовкнула міцна тіточка, що розпухла явно не від голоду.
Я шукав свідків страшної трагедії українського народу.
- Під час голодомору мені було 9 років, - згадував Василь Звьоздочкін. - Батьки мої тоді працювали на цукроварні. Може, тому ми й вижили. Пам'ятаю, як людей ховали без трун, - коли Василь Мойсейович це промовив, його голос затремтів, а очі наповнилися слізьми. Заспокоївшись, він продовжив: - Ми, діти, ходили в поле по колоски, то жандарми на конях нас, малих, немилосердно били нагаями. А ще ми пили сік березовий, їли лободу, квіти акації, листя на вишні об'їдали, дикий щавель збирали. Одним словом, виживали, як могли. У Кам'янці мало людей погибло, душ 500. А в Тимошівці й Баландиному - майже 100 процентів!
Ганна Солом'яна з села Вербівки й досі пам'ятає оте постійне відчуття голоду, коли їжу шукаєш скрізь, коли ладен їсти навіть траву. Родина її вижила, а понад 200 односельчан померло…
У селі Косарі, за розповіддю Юхима Ющенка, на кутку, де він жив, з 20-ти дітей померло троє. Дорослих - 8. Їхню родину врятувало дві корівки. Вижив навіть дід Олексій Захарович. Помер він уже в 1945-ому на сотому році життя. За млин, пару волів і коня, яких дід надбав важкою працею, його розкуркулили. Олексій Іщенко пережив не одну війну. Але такого страхіття, як у 1933 році, не пам'ятав.
Напевне, у свідків голодомору роздвоєння душі немає. Як немає його ще в діток, котрі тримали свічечки. З яким пієтетом їхні щирі оченята дивилися на монументальну Свічку Пам'яті, що об'їхала світ і, нарешті, прибула на Черкащину. Свіча на спомин голодомору - це, по суті, геніальний витвір мистецтва. Виконано її у вигляді великого снопа пшениці, до колосся якого із землі тягнуться виснажені худі руки. Відлито Свічу з натурального воску, наданого бджолярами всіх 25-ти областей України. Я бачив, як плакали бабусі, повз яких проносили цей промовистий символ їхньої голодної молодості. І бачив, як повз неї абсолютно байдуже проходили випадкові перехожі після закінчення заходу.
"Боже, нам єдність подай!" - співав хор на закінчення акції. Ми знаємо, що людина не може жити з розрізаною навпіл головою. А з роздвоєною душею?!. То, може, тому так і живемо?
- Ми всі тією чи іншою мірі є нащадками того покоління, якому дісталася найтяжча доля в історії українського народу, - наголосив у своїй промові голова Кам'янської РДА Ростислав Ременюк. - Страшно, коли учорашній п'яниця і ледар, узявши шкірянку й наган вирішує долю людей… Страшно, коли ніщо стає усім, коли сила бере верх над розумом, коли сірість бере верх над генієм. У нас десятиліттями забирали навіть пам'ять, розповідаючи байки про неврожай 1933 року, називаючи голодомор трагічною випадковістю. Але це трагедія, і в неї є чітка назва: геноцид українського народу!
Свідок голодомору, ветеран Великої Вітчизняної війни, житель Кам'янки Василь Мушта згадував:
- У далекому 33-му мені було 12 років. Моя дитяча пам'ять навіки закарбувала ті жахливі часи. Моїх знайомих заарештовували за зірвані колоски, вони вмирали від голоду. У землю закопували й напівживих. Я інвалід війни, воював у партизанському загоні, визволяв Європу. Але повірте, - голод страшніший за війну. Бо на війні знали, за що гинули. А за які гріхи вмирали мільйони українців у мирний час?!
Голова облдержадміністрації Олександр Черевко говорив про пам'ять, про сутність комуністичної ідеології, яка призвела до терору і жертв. Пригадав він також, як від імені Президента вручав навесні високу державну нагороду палкому патріотові рідної землі, невтомному досліднику її історії, зокрема і трагічних років голодомору, Костянтинові Гудзенку (на жаль, нині вже покійному). І той сказав: "Умійте бачити, слухати й відчувати подих рідної землі. І тільки тоді вона нагородить вас своїми дарами",
- Тож, давайте слухати старших, прислухатися до свого голосу, до своєї землі, до своєї мови, до всього українського! - закликав усів Олександр Володимирович. - І тоді ми вистоїмо, тоді виживемо, тоді ми будемо всі разом щасливі.
Журналісти обласних газет поверталися в Черкаси, коли вже зовсім посутеніло. За Кам'янкою в полі світилося. Придивившись, я зрозумів, що то комбайн молотить кукурудзу. І ніхто не бігав, не збирав загублені качани. Навіть "жандармів" не було. "А хіба зараз не голодомор?" - пригадалися мені слова огрядної сердитої жіночки. Роздвоєність душі чи атрофія свідомості?75-ТІ РОКОВИНИ ГОЛОДОМОРУ У ВІННИЦІ
Юлія Тарапата, "Місто", 07.11.2008, Вінницька обл.
Двохсоткілограмову свічку запалювали у Вінниці 6 листопада, як символ пам'яті у 75-ту річницю Голодомору 1932-1933 років.На найбільшу свічку в Україні збирали віск усі бджолярі держави. Ранком її на кордоні з Хмельницькою областю передали у Вінницю. За цей рік вона побувала в 33 державах, де є українська діаспора. Після урочистого покладання квітів до меморіалу та церковної служби, губернатор Вінницької області Олександр Домбровський зазначив, що 4 листопада вийшов перший сигнальний номер "Книги пам'яті", в якій зафіксовано 78 тисяч прізвищ людей, які загинули від голоду на Вінниччині.
- Це одне з перших видань, яке вийшло на території України і присвячене відзначенню 75-их роковин Голодомору, - сказав Олександр Георгійович. - Я пригадую, як ми встановлювали пам'ятний меморіальний знак жертвам Голодомору в одному невеличкому селі Воронівці Хмільницького району. На ньому зафіксовано майже 850 прізвищ загиблих жителів цього села. Це - половина жителів села! Вінницькі науковці зазначають, що під час цих страшних років загинуло майже стільки ж, скільки зараз проживає на території Вінниччини. А це - понад півмільйона людей!
Найбільша свічка одразу по завершенню мітингу-реквієму поїхала в Черкаси.
http://www.misto.vn.ua/index.php?action=1&k=4937&page=1ОПИТУВАННЯ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ
СПОЧАТКУ СВІДОМІСТЬ, А ПОТІМ - БУТТЯ…
Наталія Балюк, "Високий замок", 10.11.2008, Львівська обл.
62,2 відсотка громадян України готові поступитися економічним благополуччям заради збереження незалежності держави.20 відсотків - готові поступитися незалежністю заради економічного благополуччя. 17,6 відсотка - не визначилися.
Такими є дані загальноукраїнського соціологічного дослідження, які оприлюднив Центр з інформаційних проблем територій Національної Академії наук України. Дослідження проводилося наприкінці жовтня 2008 року.
Опитування, що проводилося у різних регіонах України, продемонструвало ще одну оптимістичну закономірність: і на заході, і в центрі, і на сході люди не готові поступатися незалежністю України заради матеріальних благ. У західному регіоні (куди включили Закарпатську, Львівську, Івано-Франківську, Чернівецьку, Тернопільську, Волинську, Рівненську області) - лише 13,5 відсотка віддають перевагу матеріальному, і майже 70 відсотків - проти такого вибору. У південному регіоні (Одеська, Миколаївська, Херсонська, Запорізька області, Крим, Севастополь) - таких лише 16,9% проти - 64,9%. У центральному регіоні (Хмельницька, Житомирська, Вінницька, Черкаська, Кіровоградська, Київська, Чернігівська, Сумська, Полтавська області й місто Київ) - 22 % проти 56,5%.
17 років незалежності України не минули даремно. Опитування засвідчило - національно свідомі не лише західняки, як це вважалося раніше. Люди як на заході, так і на сході відчули себе господарями у власній хаті. Попри економічні труднощі, політичні кризи та чвари політиків, українці по-справжньому цінують свободу і демократію, люблять свою державу, незалежно від того, якою мовою говорять - українською чи російською. Це дуже оптимістичний сигнал. Якщо в південно-східному регіоні відсоток тих, хто цінує незалежність України, недалеко втік від показників на заході країни, це яскравий доказ того, що російськомовні східняки є українцями за духом. Їм своя правда, нехай і гірка, у своїй хаті миліша, ніж солодка брехня від тих, хто мислить імперськими категоріями.
Очевидно, українці розуміють, що економічні негаразди - явище тимчасове. "Все так не буде…", - люблять повторювати галичани. Незалежні країни, яким не вказують, як жити і який лад будувати, яким не нав'язують ні їхнього минулого, ні майбутнього, самі здатні впоратися з власними проблемами і жити власним розумом. Принаймні, сам собі ворогом не будеш…
http://www.wz.lviv.ua/pages.php?atid=69480* * *
Повнотекстовий огляд регіональної преси. До випуску ввійшли матеріали, які з’явилися на шпальтах та в інтернет-версіях обласних та міських газет України по 11 листопада 2008 року включно.
Заявки на отримання друкованих версій, а також зауваження та пропозиції можна надсилати за адресою:
nekrsova@rada.gov.ua
або телефоном: 255-23-94,
Некрасовій Олені Станіславівні