|
|
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
СИЛОВИЙ ВАРІАНТ – ВІД БЕЗСИЛЛЯ?ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ
Іван Фаріон, «Високий замок», 11.09.2008, Львівська обл.
Проблеми у парламенті слід розв’язувати лише парламентськими методами.ТЕХНОЛОГИЯ РАЗВОДА
Леонид Заславский, «Юг», 10.09.2008, Одесская обл.
«Единственным честным выходом являются досрочные парламентские выборы».
"ВІННИЧИНА МАЄ БУТИ «ФЛАГМАНОМ» У ФОРМУВАННІ ПОЛІТИКИ У СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ УКРАЇНИ" - А. ЯЦЕНЮКРЕГІОНАЛЬНА ВЛАДА
«Моя Вінниця», 11.09.2008
Голова Верховної Ради України Арсеній Яценюк на Вінниччині провів зустріч з керівниками органів місцевого самоврядування, виконавчої влади районів, що потерпіли від повені.«Я БУЛА, Є І БУДУ В ДЕМОКРАТИЧНІЙ КОАЛІЦІЇ»
Анатолій Саса, «Київська правда», 11.09.2008
Відбулася прес-конференція Прем'єр-міністра України Юлії Тимошенко, на якій вона заявила, що була й залишається прихильником демократичної коаліції.ЧЕКАЛИ НА ЦУКЕРКУ, ОТРИМАЛИ ОБГОРТКУ…
Наталія Балюк, «Високий замок», 11.09.2008, Львівська обл.
Від ХІІ щорічного саміту Україна-ЄС, що проходив у Франції, нічого сенсаційного й не чекали. Але результат виявився абсолютно нульовим.ГОЛОДОМОР ВАЖНЕЕ КЛЯТВЫ ГИППОКРАТА?
Наталья Астахова, «Крымская правда», 10.09.2008
О деятельности центрального методического кабинета высшего медицинского образования при Министерстве охраны здоровья Украины.ПРОТИВОЕСТЕСТВЕННЫЙ БРАК
«Юг», 10.09.2008, Одесская обл.
Все противоречия между вчерашними оппонентами растаяли, как утренняя дымка.РУЛЕВЫЕ УКРАИНЫ СЖИГАЮТ МОСТЫ
Кирилл Фильчаков, «Салон Дона и Баса», 09.09.2008, Донецкая обл.
Тимошенко и Ющенко снова поссорились из-за Рады, Балоги и не только.
ВИБЕРИ МЕНЕ...СИТУАЦІЯ В КРИМУ
Влад Ісаєв, «Рівне вечірнє», 11.09.2008
Про можливі кандидатури на посаду міського голови почали говорити у політичних колах Рівного.СУМСКОЙ ОБЛСОВЕТ ПРИЗЫВАЕТ ПРЕЗИДЕНТА СПРОСИТЬ У ЛЮДЕЙ, ДОВЕРЯЮТ ЛИ ОНИ ЕМУ
Ирина Власова, «Панорама», 10.09.2008, Сумская обл.
Депутаты Сумского облсовета были крайне агрессивно настроены по отношению к Президенту.ЗАКАРПАТСЬКЕ ДЕРБІ
«Rionews», 10.09.2008, Закарпатська обл.
Якщо Нестор Шуфрич висуне свою кандидатуру на мера Мукачева, це буде ще те видовище для поціновувачів політичного армреслінгу!
КРЫМ ЗАВЯЖУТ В «МОРСКОЙ УЗЕЛ»?ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА БЛОКИ
Юлия Вербицкая, «Крымская правда», 09.09.2008
Военные учения «Морской узел-2008», которые должны состояться в Крыму в конце сентября, вызывают у политических и военных аналитиков немало вопросов.
«КОЛИ ЛЮДИНА ЗАГНАНА У ГЛУХИЙ КУТ, АЛЕ ДУЖЕ ХОЧЕ ЗБЕРЕГТИ ВЛАДУ...»ЕКОНОМІКА
Борис Козловський, «Високий замок», 11.09.2008, Львівська обл.
Народні депутати від БЮТу застерігають Віктора Ющенка від силових варіантів і запровадження прямого президентського правління.НАШЕУКРАИНЦЫ ИЗ ОБЛСОВЕТА РЕШИЛИ НЕ УЧАСТВОВАТЬ В «ПОЛИТИЧЕСКОМ ЗАКАЗЕ»
Ирина Власова, «Панорама», 10.09.2008, Сумская обл.
Фракция НСНУ в Сумском областном совете в полном составе 17 человек отказалась от участия в сессии.ПОЗАЧЕРГОВА СЕСІЯ ОБЛАСНОЇ РАДИ НЕ ВІДБУЛАСЯ
«Молодий буковинець», 11.09.2008, Чернівецька обл.
Фракція «Нашої України» не прийшла на засідання, а депутати-регіонали пішли із сесійної зали.«НАША УКРАЇНА» І БЮТ РОЗПОЧИНАЮТЬ БИТВУ ЗА ЛЬВІВ
«Поступ плюс», 10.09.2008, Львівська обл.
Останні події в державі не можуть залишатися поза увагою громадян – політичний захід НУНС на Львівщині.
УРОДИЛО РЯСНО І БУРЯКІВ, І ПРОБЛЕМТОЧКА ЗОРУ
Людмила Даценко, «Зоря Полтавщини», 10.09.2008
Про проблеми й здобутки буряковиробників та цукрової галузі на Полтавщині й в цілому по країні.
МАТЧУК НЕ ПОДАСТЬ РУКИ ПРОКОПЧУКУПЕРСОНАЛІЇ В ПОЛІТИЦІ
«Рівне вечірнє», 11.09.2008
Коментар голови Рівненської облдержадміністрації Віктора Матчука щодо роботи депутатів Верховної Ради від Рівненщини.И.КРИЛЬ: "2 СЕНТЯБРЯ В НАШЕЙ ПОЛИТИКЕ - ЭТО 11 СЕНТЯБРЯ В АМЕРИКЕ"
Алена Блоха, «Салон Дона и Баса», 09.09.2008, Донецкая обл.
О том, что произошло в парламенте и предстоящем формате коалиции в интервью с лидером пропрезидентской партии "Единый центр" Игорем Крилем.О "КОАЛИЦИОННОЙ СИТУАЦИИ" НАЧИСТОТУ
Т. Николаева, «Слава Севастополя», 10.09.2008, АР Крим
На пресс-конференции народный депутат от БЮТ Юрий Триндюк - о текущей политической ситуации и заявлениях о развале демократической коалиции.
А. ЕФРЕМОВ: «ГЛАВНЫЙ ВОПРОС СЕГОДНЯ – ОПРЕДЕЛИТЬСЯ, КАКОЕ ГОСУДАРСТВО МЫ СТРОИМ»ПЕРЕДІЛ ВЛАСНОСТІ
«Луганская Правда», 10.09.2008
Народный депутат Украины Александр Ефремов о политическом кризисе в Украине и позиции Партии РегионовВ. ПЕТЬОВКА: ЯКБИ ВИБОРИ ПРОВОДИЛИСЬ ХОЧ РАЗ НА ДВА РОКИ, УКРАЇНСЬКИЙ ПОЛІТИКУМ БУВ БИ ОЧИЩЕНИЙ ВІД ПУСТОСЛОВІВ
Богдан Вівчар, «Галичина», 11.09.2008, Івано-Франківська обл.
В Івано-Франківській області перебував один із лідерів партії «Єдиний Центр» народний депутат Василь Петьовка.
ОПТОВА БАЗА ЯК КАМІНЬ СПОТИКАННЯРІВЕНЬ І ЯКІСТЬ ЖИТТЯ
Ганна Яловегіна, «Зоря Полтавщини», 10.09.2008
В облспоживспілці те, що відбувається, називають рейдерською атакою.
РАБОТНИКИ ПРЕДПРИЯТИЙ-ДОЛЖНИКОВ ОСТАНУТСЯ БЕЗ ПЕНСИЙСКАНДАЛИ
Дмитрий Колоней, «Вечерний Харьков», 11.09.2008
Туманной остается обеспечение пенсиями многих работающих на харьковских предприятиях.В ХАРЬКОВЕ ЗАТЯГИВАЕТСЯ СТРОИТЕЛЬСТВО МЕТРО
Нина Зайнуллина, «Вечерний Харьков», 11.09.2008
В Харькове бастовали работники ОАО «Харьковметрострой».
НАС «КРЫШУЮТ», А МЫ НЕ ЗНАЕМ?!ЗБЕРЕЖЕННЯ ДОВКІЛЛЯ
Елена Никитина, «Украина-Центр», 11.09.2008, Кировоградская обл.
Кировоград в очередной раз залихорадило. Причина - реконструция жилых домов.
ЭКОЛОГИЧЕСКОЕ ВАРВАРСТВО ПО-ХЕРСОНСКИІСТОРИЧНА СПАДЩИНА
Сергей Яновский, «Новий день», 12.09.08, Сумская обл.
Экологическое варварство — фирменный стиль работы херсонских бизнесменов.
ГОРЯТЬ ЦЕРКВИ В УКРАЇНІ
Роман Івасів, «Галичина», 11.09.2008, Івано-Франківська обл.
Держава практично усунулася від нагляду за пам‘ятками дерев’яної архітектури.ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
СИЛОВИЙ ВАРІАНТ – ВІД БЕЗСИЛЛЯ?
Іван Фаріон, «Високий замок», 11.09.2008, Львівська обл.
Проблеми у парламенті слід розв’язувати лише парламентськими методами.На тлі парламентської кризи, яка з наступного понеділка вступить в активну фазу, побільшало розмов про ймовірний силовий спосіб розв’язання політичного конфлікту і перехід усієї повноти влади до рук глави держави. На такі припущення багатьох експертів спровокували різкі фрази у недавніх виступах Президента, які зазвичай вживають, щоб обґрунтувати згодом певні неадекватні вчинки.
Однак, схоже, йдеться не лише про версії. Як поінформувала в ефірі телепрограми «Свобода слова» Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко, під тиском Секретаріату Президента окремі голови обласних держадміністрацій і частина громадських організацій звернулися до глави держави з проханням про введення прямого президентського правління.
Про існування проекту розпуску парламенту без нових виборів, після чого було б введено президентське правління, заявляв народний депутат Тарас Чорновіл (Партія регіонів). Він каже, що один з елементів цього сценарію передбачав параліч роботи Центрвиборчкому. Однак, за словами народного депутата, план «введення прямої диктатури» провалюється, оскільки до цієї ідеї «ухильно» поставилося керівництво Внутрішніх військ, на яке начебто робився розрахунок.
У команді Президента заперечують підготовку сценарію силових дій. Міністр юстиції Микола Оніщук заявив, що «не бачить можливості і правових способів для введення прямого президентського правління, оскільки такого правового інституту, правого режиму діяльності і функціонування владних інститутів Конституція України не знає».
Заступник голови Секретаріату Президента Марина Ставнійчук впевнена, що для введення в країні надзвичайного стану або прямого президентського правління сьогодні нема підстав.
У той же час голова парламентського Комітету з питань національної безпеки і оборони Анатолій Гриценко порекомендував Президенту утримуватися від думок про можливі силові заходи, а також попросив публічно заявити про свій ненамір силою вирішувати політичну кризу у державі.
Своє бачення «холодної війни» в українській політиці і можливості переростання її в «гарячу» Анатолій Гриценко висловив у розмові з кореспондентом «Високого Замку».
- Після звернення Президента до українського народу у зв’язку з подіями у парламенті ви висловили побоювання щодо можливого застосування сили...
- Боятися нічого. Треба думати, щоб політичну ситуацію вирішити політичним, а не жодним іншим шляхом. Саме у такий спосіб було владнано політичний конфлікт минулого року. Слід віддати належне Президентові: як глава держави він тоді зробив усе, щоб політичний вузол розв’язати через діалог, без залучення силових структур.
Тепер Президент поводиться дещо по-іншому, і це викликає певні запитання. У своїй публічній заяві він ужив риторику, яка не свідчить про його налаштованість на діалог, а, радше, зачиняє двері для такого діалогу. У виступі Віктора Ющенка звучало: «зрада», «диктатура», «переворот», «антидержавницькі, антиукраїнські дії». Цими епітетами Президент давав характеристику рішенням, які приймали у вищому законодавчому органі. Глава держави повинен бути стриманішим, на ньому лежить обов’язок забезпечити політичне врегулювання конфліктної ситуації.
Після різких заяв Президента відбулися деякі інші незграбні дії та кроки. Вони свідчать про те, що є певна налаштованість на подальший розвиток подій саме у конфліктному напрямі. На конфлікт із законом і зі здоровим глуздом.
- Маєте на увазі заклики окремих сил до введення прямого президентського правління?
- Маю на увазі видання Президентом антиконституційних указів. Віктор Ющенко ввів до складу РНБО начальника Генерального штабу, хоча Основний Закон такого не передбачає. Минулого року ця проблема вже виникала і була вирішена через звернення до Конституційного Суду.
Можливо, це збігається у часі, але воно накладається на гарячі політичні події: видано президентський указ про перевірку Внутрішніх військ…
Президент робить, на перший погляд, хорошу річ: протягом чотирьох годин слухає, як Генеральний штаб звітує йому про готовність Збройних сил до ефективного виконання своїх завдань. Але чомусь це робиться якось приховано. Раніше завжди виїзди Президента до силових структур анонсувала прес-служба. Там були присутні, принаймні, на перших хвилинах засоби масової інформації (навіть на таємних заслуховуваннях). Цього разу замість того, аби сказати, що Президент заслухав керівництво Генштабу і Збройних сил, було повідомлено, що глава держави провів робочу зустріч з міністром оборони. Але ж воно не так…
Незрозумілим є і формат такої зустрічі. У листопаді минулого року на відповідному заслуховуванні були присутні Голова Верховної Ради, керівник уряду, міністр фінансів, керівники профільних парламентських комітетів. Це робилося для того, щоб потім спільно прийняти узгоджене рішення. Тепер же на заслуховування стану і перспектив розвитку Збройних сил, їх потреб у фінансуванні Президент не взяв нікого з перерахованих вище осіб. Але ж це не армія Президента, це – армія України! Зміцнити її можна лише спільними зусиллями всіх гілок влади.
- Як людина, яка у парламенті відстежує процеси, що стосуються безпеки України, чи бачите у діяльності вітчизняних високопосадовців, народних депутатів ознаки дій, що підпадають під визначення «зрада держави», «зрада національних інтересів»?
- Не хочу перебирати на себе функції, які належать до компетенції правоохоронних органів. Такі слова, як «державна зрада», для мене не є порожнім звуком. Люди, які вдаються до таких висловів, повинні нести відповідальність за свої слова. Той, кого звинуватили у державній зраді, повинен сісти за ґрати, або ж той, хто зробив такий наклеп, має понести службову чи політичну відповідальність. А потім і постати перед судом.
- Подекуди вже заявляють про збір підписів за введення прямого президентського правління? Наскільки реальним є такий варіант розвитку подій?
- Думаю, у нас не буде таких антиконституційних дій. Швидше за все, йдеться про інформаційний тиск, щоб спонукати когось до того союзу, який ініціатори такого заходу вважають «правильним». Або навпаки: щоб когось стримати від створення іншого союзу, який вони вважають для себе неприйнятним. У тому, що до таких «ініціатив» залучають органи державної влади, бачу велику проблему. Державна машина повинна займатися виконанням тих обов’язків, які передбачають інтереси людей, а не політичних сил. Партії, громадські організації можуть висловлюватися на підтримку чи засудження тієї чи іншої коаліції. Але структури, які знаходяться у державних кабінетах і утримуються на кошти платників податків, мають працювати на державу, діяти в рамках законів.
Що таке пряме президентське правління
- Запровадження прямого президентського правління означає, що глава держави стає главою виконавчої влади, йому підпорядковується вся система державного управління, – каже політолог Анатолій Романюк. – Тобто всі міністерства, державні комітети, губернатори персонально і функціонально стають залежними від президента. Іншими словами, це означає, що перестає діяти посада прем’єр-міністра. При прямому президентському правлінні обмежуються функції парламенту, встановлюються певні обмеження для органів місцевого самоврядування. В окремих варіантах передбачено цензуру у ЗМІ.
За словами політолога, після Другої світової війни у демократичних країнах прямого президентського правління ніде не було.
Коментар для «ВЗ»
Олександр Скибінецький, голова підкомітету Верховної Ради з питань державної безпеки:
- Введення прямого президентського правління не передбачено законом. Не хочеться навіть думати про такий варіант. Бо якщо хтось піде на таку авантюру, це означатиме кінець демократії в Україні і самої України як цілісної держави. Авантюрні думки можуть гуляти в деяких головах, вони можуть грати м’язами. Але, гадаю, у них вистачить розуму не зважуватися на щось більше. Я не вірю у силовий варіант.
http://www.wz.lviv.ua/pages.php?atid=67787ТЕХНОЛОГИЯ РАЗВОДА
Леонид Заславский, «Юг», 10.09.2008, Одесская обл.
«Единственным честным выходом являются досрочные парламентские выборы».Выборобоязнь
После того что произошло в Верховной Раде 2 сентября, единственным честным выходом являются досрочные парламентские выборы. Это цивилизованная форма развода бывших союзников по демократической коалиции. Но союзники, как и супруги, имеют долгую историю отношений. Далеко не безоблачную. Если дело зашло далеко, в рамках избирательной кампании могут всплыть факты, позорящие «правого» и «виноватого». Это один из слабых, но действенных аргументов против досрочных выборов.
Сильный аргумент совершенно иной. Из-за бессмысленной блокады трибуны, ничем не объяснимой конфронтации и откровенного пренебрежения законотворчеством дискредитация политических партий и их лидеров в Верховной Раде приобрела масштабы национального бедствия. Основные игроки, держатели «больших фракций», это отлично знают и опасаются потерять достигнутое. На досрочных выборах БЮТ, скорее всего, не получит ста пятидесяти шести мандатов, а Партия регионов не дотянет до ста семидесяти двух.
Мало того, ни бютовцы, ни регионалы не могут предугадать масштабы предстоящих потерь: обстоятельства меняются быстро, социологические службы не в состоянии быстро произвести замеры. Срочно отработанным заказом можно поразить читателя «Зеркала недели» или зрителя «Свободы слова», но не менеджера политического проекта. Если парламент распустят и объявят выборы немедленно, политтехнологам придется работать в потемках. За шестьдесят дней получить надежный срез предпочтений больших групп избирателей нереально.
За два месяца также нельзя полностью отмобилизовать и привести в состояние боевой готовности административный ресурс. Времени не хватит даже на «шахматки» управляемых избиркомов. Другими словами, впервые за много лет выборы в парламент могут стать не только демократическими, но и свободными. С непредопределенным результатом. В этом всегда заинтересован избиратель. Этого смертельно боятся партийные вожди и начальники от мала до велика.
В средства массовой информации запускаются поэтому мифы о том, что «народ не хочет выборов», что «досрочные парламентские выборы дестабилизируют обстановку в стране». Чего хочет народ, выясняется, однако, именно на выборах, а не на массовках студентов и пенсионеров с разноцветными флагами. Причем в связи с выборами никакой дестабилизации (кроме как в рядах партий) нигде не происходит. В Италии, например, последнее правительство Берлускони — пятьдесят девятое со времен окончания второй мировой войны. То есть за последние полвека выборы там проходили со средней частотой в один год. И живет страна, богатеет, не рухнула.
Нечего бояться и нам. В нормальном демократическом государстве экономика, общественные институты и частная жизнь граждан практически не зависят от политической конъюнктуры. Украина со времен обретения независимости постепенно приближается к таким нормам. На выборах наше дело — их защитить. Надеюсь, мы это сделаем.
НЛО в нашей политике
До выборов, впрочем, далеко. И дело не во времени. Дело в отсутствии политической воли. Обанкротившаяся «элита» делает все, чтоб удержать власть в любом формате. Еще недавно самое изощренное воображение не допускало парламентской коалиции блока Юлии Тимошенко и Партии регионов. Публично называя донецких мафией, лидер БЮТ допускала подобный союз в том случае, если ее, грешную, похитят инопланетяне.
«Похитил» Тимошенко не НЛО, а Kремль. Впрочем, любая история такого рода сомнительна. Может быть, никто не похищал, а она сама… Темное, в общем, дело. Однако со времени встречи с Владимиром Путиным в Минске в конце мая нынешнего года Юлия Владимировна стала сама не своя. «Kонтакты третьего рода» с Партией регионов по поводу проекта новой Kонституции приобрели характер устойчивых отношений. Внезапно выяснилась общность главного интереса — обнулить власть президента в бытность премьером мечтал еще Янукович.
Янукович, правда, играл в собственную игру. Под занавес второй сессии ВР шестого созыва он вроде пытался обнулить саму Тимошенко. Но фокус с выражением недоверия премьеру настолько напоминал имитацию, что уже тогда подозрение переросло в уверенность: антиподы тянутся друг к другу как разные полюсы магнитов. Стоит за этим НЛО или Kремль — могли разобраться только уфологи, люди заведомо несерьезные. Один из них, господин Kислинский, занимающий по совместительству пост заместителя главы секретариата президента, пытался сюжет прояснить. Но никто в его версию (измена родине с инопланетянами) не поверил.
А напрасно. В ночь с 7-го на 8 августа в Грузии началась «война миров». В то время когда президент лично защищал цивилизацию от пришельцев, Юлия Владимировна молчала, как рыбка-сардинка. Kак выяснилось позже, не просто молчала, а совместно с регионалами готовила сценарий для первого дня третьей сессии Верховной Рады. В этот день мечта Януковича и желание Тимошенко слились в общем экстазе. Полномочия президента Ющенко, если употребить лексику Путина, «обрезали так, чтоб не отросло».
Было бы наивно полагать, что в БЮТ и ПР не просчитали последствий совместного голосования, включая разрушение демократической коалиции. Нет сомнений, что в недрах упомянутых фракций разработан дальнейший, не доведенный до народа сценарий. Входит в этот сценарий создание общей «сверхширокой» коалиции или нет — загадка. И загадка мрачная.
Отнять у народа право выбора сейчас довольно легко. Избиратель уже обманут. То, что политики готовили долго и тщательно, для него — новость. Беспорядок, отсутствие власти всех угнетает. Воспользоваться неведением, внушить, что все заработает, как только у президента отберут полномочия, а у Верховной Рады окажется абсолютная власть (бал будет править коалиция с конституционным большинством голосов), нетрудно. То, что в стране в перспективе останется две, может быть, даже одна партия, а политику государства будет диктовать лично партийный вождь, люди даже не сразу поймут. И будет поздно, когда поймут.
«Сверхширокая» коалиция, если она, не дай Бог, состоится, просуществует недолго. Те, кто надеется за этот недолгий срок устранить противоречия в системе управления, упорядочить Kонституцию, установить разумный баланс ветвей власти, сильно ошибаются. БЮТ и ПР способны договариваться только в узкой области. После того как Ющенко будет фактически отстранен от руководства страной, а пост президента станет церемониальным, Юлия Владимировна и Виктор Федорович немедленно сойдутся в ближнем бою. Kто победит, предсказать трудно. Но страна проиграет. Инопланетяне захватят ее без боя.
http://www.yug.odessa.ua/new/view.php?tid=10770&tr=aПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ
"ВІННИЧИНА МАЄ БУТИ «ФЛАГМАНОМ» У ФОРМУВАННІ ПОЛІТИКИ У СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ УКРАЇНИ" - А. ЯЦЕНЮК
«Моя Вінниця», 11.09.2008
Голова Верховної Ради України Арсеній Яценюк на Вінниччині провів зустріч з керівниками органів місцевого самоврядування, виконавчої влади районів, що потерпіли від повені.У своєму виступі А.Яценюк наголосив на важливості вжиття превентивних заходів, зокрема, включенні до державної програми протипаводкових заходів «об?єктів, які убезпечать цю територію від затоплення».
Голова Верховної Ради України назвав «пріоритетом номер один» Державну програму протипаводкових заходів, «пріоритетом номер два» - «зміну концептуальних підходів Міністерства з надзвичайних ситуацій», зокрема, розробку «технологічних карт ліквідації будь-якого стихійного лиха», «дислокацію підрозділів МЧС», «наявність коштів резервного фонду в розпорядженні саме МЧС».
А.Яценюк також заявив про необхідність системного розв`язання проблем постраждалих регіонів і відповідного контролю за виконанням всіх робіт з ліквідації наслідків повені. «Якщо відбувається яка-небудь надзвичайна подія, то приїжджає неймовірна кількість політиків, працює в тому чи іншому регіоні, багато чого обіцяють, а коли ця хвиля сходить, залишаються невирішені проблеми. Тому для мене дуже важливо, щоби всі почули: якщо проблема є, вона повинна стояти на контролі до того моменту, поки вона не вирішиться», - сказав він.
Також Арсеній Яценюк зазначив, що Вінничина, яка має розвинений агропромисловий комплекс, має бути «флагманом» у формуванні політики у сільському господарстві України, наголосивши, що Україна «може стати не тільки житницею Європи, а й основним постачальником продовольчої продукції для всього Європейського Союзу». «Це новий шанс, нові можливості і для Вінничини, і для кожного з вас», - сказав він.
А.Яценюк висловився за необхідність запровадження нових підходів до формування інфраструктури села, залучення інвесторів, розвиток аграрного бізнесу.
За інформацією прес-секретаря Голови Верховної Ради України.
http://myvin.com.ua/ua/news_vin/archive/events/1136«Я БУЛА, Є І БУДУ В ДЕМОКРАТИЧНІЙ КОАЛІЦІЇ»
Анатолій Саса, «Київська правда», 11.09.2008
Відбулася прес-конференція Прем'єр-міністра України Юлії Тимошенко, на якій вона заявила, що була й залишається прихильником демократичної коаліції.А також підкреслила, що БЮТ з коаліції не виходив і чекає на повернення в коаліцію Президента та фракції "Наша Україна-Народна самооборона".
Разом з тим, Прем'єр-міністр заявила, що вся відповідальність за політичну кризову ситуацію, яка склалася в парламенті, цілковито покладається на Президента. Адже, на її погляд, є всі підстави вважати, що саме він став ініціатором майже остаточного руйнування демократичної коаліції у Верховній Раді України. В ході реалізації цього плану він впродовж тривалого часу прагнув узяти під одноосібний контроль фракцію НУ-НС, перетворивши її на слухняний інструмент своїх особистих амбіцій та саме через неї здійснювати додатковий тиск на БЮТ та уряд демкоаліції, а фактично блокуючи ефективну діяльність з впровадження Програми "Український прорив".
В результаті таких дій з боку Банківської, підкреслила Юлія Тимошенко, саме фракція НУ-НС, відчуваючи на собі жорсткий тиск, пішла на безвідповідальний крок, підписавши заяву про вихід з демократичної коаліції, тим самим порушивши умови Коаліційного договору. Втім, наголосила лідерка БЮТ, депутатська група "Народної самооборони" категорично відмовилась піти на такий безвідповідальний крок, заявивши, що вони завжди були та залишаються відданими спрямуванням демократичних сил країни.
Прем'єр-міністр також наголосила, що з першого дня обрання нового президента вона боролася за єдність демократичної коаліції і вважає, що єдиним форматом, який може дати можливість реформувати країну, є демократична коаліція. Бо на цій коаліції тримався у 2005 році і зараз тримається уряд. За її словами, поновлення демократичної коаліції винятково в руках Президента, і робити це треба без ультиматумів. Вона також заявила про свій намір провести громадську дискусію щодо пошуку виходу з політичної ситуації в Україні, якщо Президент Віктор Ющенко не повернеться в коаліцію.
"Я чекаю відновлення демократичної коаліції, але в той же час, якщо Президент зажене демократичну коаліцію в глухий кут, і якщо її остаточно розвалить, то я знову зберу всіх вас і разом радитимемося, що робити", — сказала Юлія Тимошенко. "Я була, є і буду в демократичній коаліції", — заявила вона.
Прем`єр-міністр також підкреслила, що не має наміру одноосібно приймати рішення про переформатування парламентської коаліції чи про дострокові парламентські вибори.
І в той же час Юлія Тимошенко вважає, що в результаті проведення дострокових виборів щороку велика частина громадян припиняє ходити на вибори і це буде, на її думку, найгіршим варіантом виходу з політичної ситуації в Україні на сьогоднішній день. Позачергові вибори, за її словами, "поховають будь-яку надію на той курс, який ми декларуємо і виконуємо". "Потрібно буде поставити крапку на владі демократичної коаліції", — заявила Юлія Тимошенко, зазначивши, що вести країну до дострокових виборів безвідповідально.
Характеризуючи ініціативу Президента щодо необхідності проведення дострокових парламентських виборів, Прем'єр-міністр зауважила, що ця ідея суперечить настроям більшості українського суспільства. Окрім того, вона підкреслила, що за нинішніх умов така позиція виглядає конфліктною, оскільки політики та політичні сили, які суттєво випереджають за популярністю Президента та його партію, виступають проти дострокових парламентських виборів.
В ситуації, що склалася, на думку Юлії Тимошенко, Президент мусить пропонувати формат виходу з політичної кризи або шляхом політичних переговорів, або застосувати досвід Леоніда Кравчука, добровільно погодившись на одночасні дострокові вибори Верховної Ради і Президента України. Вона також зазначила, що такі одночасні дострокові парламентські та президентські вибори можуть бути корисними для України лише за умов, якщо після виборів знову не виникне питання конфлікту влади. Це означає, пояснила Юлія Тимошенко, що до виборів необхідно внести зміни до Конституції та врегулювати законодавство, щоб чітко розмежувати повноваження Кабінету Міністрів та Президента, системи виконавчої влади, оптимізувати виборчу систему та забезпечити впливовість місцевого самоврядування. Тому, на її переконання, лише за умов добровільної згоди парламенту, Президента та відповідних законодавчих змін одночасні парламентські та президентські вибори можуть бути корисними для України. Найкращим же варіантом Прем`єр-міністр вважає відновлення дії демократичної коаліції. Реалізація такого варіанту, переконана прем`єр, "повністю перебуває в руках у Президента".
Відповідаючи на численні запитання журналістів, Юлія Тимошенко наголосила, що, не зважаючи на всі недружні дії партнерів по демкоаліції, позиція БЮТ лишається чіткою та послідовною: вони діяли і діють виключно на користь народу України. Залишаючись вірними своїм принципам, вони готові не тільки прийняти назад в ряди коаліції представників НУ-НС, але і консолідувати зусилля всіх фракцій Верховної Ради, націливши їх на злагоджену та ефективну діяльність, з урахуванням реальної загрози розколу суспільства і, як результат, можливої втрати територіальної цілісності країни.
Прем'єр-міністр твердо переконана, що, незалежно від того, як будуть розгортатися політичні події і як би не хотілося декому утримувати суспільство в стані невизначеності та безглуздих протистоянь, остаточне рішення прийматиме народ України. А це, підкреслила Юлія Тимошенко, буде без сумніву мудрий і правильний вибір в ім'я подальшого процвітання України та збереження демократичних завоювань.
http://www.kiev-pravda.kiev.ua/index.php?article=945&PHPSESSID=e28d8457e80464b92c70aae36143577e
ЧЕКАЛИ НА ЦУКЕРКУ, ОТРИМАЛИ ОБГОРТКУ…
Наталія Балюк, «Високий замок», 11.09.2008, Львівська обл.
Від ХІІ щорічного саміту Україна-ЄС, що проходив у Франції, нічого сенсаційного й не чекали. Але результат виявився абсолютно нульовим.
Попередньо очікувалося, що на саміті у Франції буде підписано нову “Угоду про асоціацію”, яка замінить “Угоду про партнерство і співпрацю”, що діє з 1998 року. Нова угода мала би стати не просто чітким сигналом, мовляв, рано чи пізно Україна стане членом спільної європейської сім’ї, а й своєрідним поштовхом до того, щоб це сталося “рано”, а не “пізно”. Та ніякого прориву в українcько-європейських відносинах не сталося. Угода про асоціацію – це, за великим рахунком, декларативний документ, який ні до чого не зобов’язує. Це навіть не цукерка, а обгортка для цукерки. Але навіть цієї угоди не підписали. Більше того, Україну, як поганого учня, як останнього двієчника, залишили на другий рік – до наступного саміту. Отже, нам через рік, восени 2009 року, знову доведеться складати іспит перед вередливою старенькою Європою.
По суті, у Франції повторилась прикра для нас історія з наданням (тобто ненаданням Україні ПДЧ на саміті в Бухаресті). Навіть гірше. В Бухаресті ми хоч і не отримали ПДЧ, але в заключній заяві було чітко сформульована теза, що Україна і Грузія будуть членами НАТО. Нам не сказали, коли, але обнадіяли. А на французькому саміті не було згадки про те, що Україна коли-небудь стане членом ЄС. Утрималися навіть від таких невинних і безвідносних щодо часу формулювань.
Президент Віктор Ющенко прокоментував результати ХІІ саміту Україна-ЄС як “ідентифікацію України як європейської держави”. Велике досягнення – нічого не скажеш. Це те саме, якби Європейський Союз “ідентифікував” Ющенка як Президента України.
Чому нам піднесли “гарбуза”? Деякі експерти переконані, що причина у внутрішньополітичній кризі, мовляв, через розвал урядової коаліції і можливі пертурбації у парламенті європейські лідери вирішили почекати і поспостерігати за тим, чим уся ця катавасія в Україні закінчиться. Цього не можна відкидати. Та насправді європейців мало хвилюють українські політичні війни. У них самих перманентні політичні кризи, їх цим не здивуєш. Все значно прозаїчніше. Просто сита Європа в жоден спосіб не хоче викликати невдоволення Росії. Для чого накликати на себе будь-які ускладнення у відносинах з країною, яка подає їй газ. Вони хочуть бути не лише завжди ситими, а й не мерзнути. До того ж не надто багато за це задоволення платити. А якщо Росію особливо не дратувати, то вона може ціни на газ і не піднімати… Так виглядає, що у глибині душі Європа (на відміну від Америки) погодилася з тим, що Росія має право на особливий інтерес до територій, які вважає зоною свого впливу. ЄС завжди буде зважати на Кремль.
http://www.wz.lviv.ua/pages.php?atid=67785ГОЛОДОМОР ВАЖНЕЕ КЛЯТВЫ ГИППОКРАТА?
Наталья Астахова, «Крымская правда», 10.09.2008
О деятельности центрального методического кабинета высшего медицинского образования при Министерстве охраны здоровья Украины.Насильственная украинизация всего и вся продолжается, стремительно набирая обороты. Важнее всех международных актов, статей Декларации прав человека, Конституции страны, Хартии о региональных языках оказываются чиновничьи письма, устные указивки и лукавые проверки.
Чем, по-вашему, должно быть озабочено профильное министерство, допустим, медицинского или фармацевтического вуза? Разумеется, уровнем знаний студентов, качеством подготовки специалистов. Ну это у нормальных. А у нас в державе совсем другое. Есть при Министерстве охраны здоровья Украины центральный методический кабинет высшего медицинского образования. И он рассылает в подведомственные вузы письма отнюдь не методического содержания. То есть к медицине и обучению студентов они имеют отношение весьма отдалённое. Зато к державной политике этноцида русских - самое непосредственное.
Вот в марте методкабинет разослал ректорам медицинских вузов письмо с требованием выслать информацию о мероприятиях, направленных на выполнение указа президента о «заходах» в связи с 75-летием голодомора, а также приложить перечень тематических лекций, семинарских и практических занятий об исторических событиях голодомора. Президентские указы как-то комментировать уже не хочется, тем более что за отрицание голодомора у нас скоро будут преследовать в уголовном порядке. А вот представить себе в медвузе практические занятия по голодомору страшновато, честное слово.
Но это не всё. Уже в августе из того же методкабинета того же ведомства поступает ректорам медвузов новое требование. И предписывается ректорам поручить ответственным исполнителям ежемесячно до первого числа предоставлять факсом информацию о выполнении плана тех самых мероприятий в связи с 75-летием голодомора. Подчёркивается, что обобщённые материалы Министерством охраны здоровья до третьего числа каждого месяца подаются в Кабмин.
Вот работы-то людям прибавилось! Планы по годовщине голодомора составляй, потом их выполняй, мероприятия проводи, потом отчитывайся. Не продохнуть.
Кроме планов по отмечанию скорбных дат, разработаны мощные планы по дерусификации обучения в вузах. Вот уже не методкабинет какой-то, а сам министр здравоохранения страны пан Князевич рассылает ректорам подведомственных вузов письмо с длинным названием: «О реализации языковой стратегии в высших медицинских (фармацевтических) учебных заведениях I-IV уровней аккредитации и заведениях последипломного образования МОЗ Украины». В тексте самого письма сообщается, что реализация языковой стратегии осуществляется путём комплексного и последовательного внедрения соответствующих мероприятий, «створюються умови для належного опанування державної мови». И оказывается, ещё в 1991 году государственной программой развития украинского языка предусматривалось обеспечение постепенного перехода преподавания в вузах на украинский язык. Далее сообщается о том, что уже сделано и что ещё предстоит. И предлагается усилить контроль за выполнением тех самых планов и программ, которые должны способствовать «опануванню» только державной мовы, конечно же.
Но это ещё цветочки, потому что предлагается, а не требуется. Персональная ответственность за полноценное функционирование мовы и создание соответствующей украиноязычной атмосферы ложится на ректоров вузов. А на кого ж ещё эту ответственность возложить? Тем более что отвечать ректорам придётся не только за украиноязычную атмосферу, но и за то, кого будут брать на преподавательскую работу. Квалификация специалистов профильное министерство волнует мало. Главное - «досконале володиння державною мовою». Это условие, как следует из письма министра, требуется непременно выполнять при зачислении на должности научно-педагогических работников.
Самое интересное, что совершается всё это насилие под видом добровольного и даже радостного стремления самих преподавателей и студентов немедленно украинизироваться. Ничего, что в заявлениях при поступлении в вуз студенты писали, что языком обучения выбирают русский. Теперь как миленькие будут слушать лекции на мове. А «преподы», если откажутся на ней излагать, то…... ну вы понимаете... Должны, конечно, знать державну мову. Но знать - это одно, а получать знания, тем более по такой специальности, как медицина, на языке, который родным не является, согласитесь, зовсим инше.
И против лома нет приёма, и против бюрократических изысков тоже. Письмо с рекомендациями в суде не оспоришь. А попробуй эти рекомендации не выполни, если требуются ежемесячные отчёты по всем мероприятиям. Строптивых будут, нет, не увольнять. Просто не продлевать контракт, не переизбирать вновь на должности, не рекомендовать для более высоких постов. Мало ли препон можно воздвигнуть против тех, кто насильно не хочет украинизироваться. Прямого запрета на профессию нет. Но и допуска к профессии тоже не станет.
А бедные студенты, которых будут учить профессора, главная заслуга которых «досконале володиння мовою», а не предметом, которому обучают, что с ними будет в дальнейшем? Они смогут грамотно на мове заполнить ваш больничный лист. Но адекватного диагноза и профессионального лечения от них, наверное, министерство требовать не будет. Главное, чтоб отчитались правильно. А больные что же, всех ведь не вылечишь. Не это сейчас главное в отечественной медицине: не профессионализм, а «досконале володиння мовою».
http://www.kp.crimea.ua/news_details.php?news_type_id=1&news_id=4692ПРОТИВОЕСТЕСТВЕННЫЙ БРАК
«Юг», 10.09.2008, Одесская обл.
Все противоречия между вчерашними оппонентами растаяли, как утренняя дымка.Вторник, 2 сентября, четко обозначил контуры «неформальной» коалиции, которая родилась в парламенте в результате консультаций политических сил в период депутатских каникул. Иначе трудно назвать дружное голосование и консолидированную позицию практически по всем важнейшим вопросам двух еще вчера антагонистических политсил — Партии регионов и блока Юлии Тимошенко. Все противоречия между вчерашними оппонентами растаяли, как утренняя дымка.
Сегодня многие гадают, кто же выступил в роли посредника между ПР и БЮТ. Одни считают, что это был Kремль, другие, что так называемой «челночной дипломатией» в этот раз занимался небезызвестный, зловещий для украинского политикума Виктор Медведчук. На мой взгляд, не столь важно, кто на самом деле соединил несоединимое, так или иначе, этот «союз» был окончательно формализован в тот момент, когда началось широкомасштабное и всеобъемлющее наступление двух политических сил на полномочия президента.
Принятие парламентом законопроектов о порядке назначения и увольнения руководства СБУ, упрощении процедуры импичмента и фактическая отмена закона «О Kабинете министров Украины», который, напомню, был принят как условие коалиционного соглашения между БЮТ и «Нашей Украиной», де-факто делают из президента «английскую королеву», уничтожая, по сути, институт президентства в Украине в том виде, в каком он существует сегодня. А ведь очевидно, что избираемый всенародно президент и полномочиями должен обладать соответствующими.
Понятно, что именно эти действия БЮТ поставили жирную точку на так называемой коалиции демократических сил. И уже после этих событий «Наша Украина» сделала единственно возможный в этом случае шаг — заявила о своем выходе из коалиции. Ну а если смотреть на вещи реально, эта коалиция не существовала уже давно, и для этого не нужно было принимать никаких решений Kонституционного суда, потому что, на самом деле, парламент уже давно был недееспособен.
Kстати говоря, ярким подтверждением того, что никакой коалиции не существует, стало комичное обсуждение весьма серьезного вопроса о ситуации на Kавказе. Однако в тот момент, когда от парламента требовалась консолидация, стол спикера Яценюка был попросту завален десятками проектов постановлений, а сами фракции, не собираясь ни с кем договариваться, делегировали на трибуну своих докладчиков с единственной целью — огласить собственную точку зрения. Отсутствие результативного голосования подтвердило — никакой коалиции в стенах парламента не существует, а БЮТ и НУНС де-факто стоят по разные стороны баррикады в начавшейся президентской гонке.
С другой стороны, противоестественный союз БЮТ и ПР ясно дает понять, что обе политические силы уже начали сражение за благосклонность Kремля и тот ресурс, который Москва способна им предоставить. Понятно, что Kремль, чрезвычайно раздраженный позицией официального Kиева и, прежде всего, позицией самого президента В.Ющенко, как по ситуации на Kавказе, так и по другим внешнеполитическим вопросам, очевидно, «разместил заказ» на перерас-пределение власти в Украине. И обе вышеупомянутые политсилы попросту разыгрывают тендер на перераспределение властных полномочий в стране.
Так или иначе, все это выглядит попыткой нейтрализации президента Ющенко как руководителя внешнеполитической и оборонной сфер в Украине.
Президент, в свою очередь, делает то, что и должен после распада коалиции, — начинает отсчет тридцати дней, после которых, в соответствии с Kонституцией, он может распустить парламент. Это его законное конституционное право, и я думаю, что сегодня для самого Виктора Ющенко наступил своеобразный час «Х». Сейчас от его решительности и способности предпринимать в нестандартных ситуациях быстрые и, возможно, жесткие ходы зависит не только политическое будущее самого Ющенко, но и то, увязнет ли Украина в довольно непредсказуемой полосе геополитических и внутриполитических игр.
Владимир Куренной, глава правления общественной организации «Фонд свободы и демократии», народный депутат Украины пятого созыва.
http://www.yug.odessa.ua/new/view.php?tid=10771&tr=aРУЛЕВЫЕ УКРАИНЫ СЖИГАЮТ МОСТЫ
Кирилл Фильчаков, «Салон Дона и Баса», 09.09.2008, Донецкая обл.
Тимошенко и Ющенко снова поссорились из-за Рады, Балоги и не только.Это не впервой
Первый раз президент Виктор Ющенко отправил в отставку правительство во главе со своей соратницей по Майдану Юлией Тимошенко ровно 3 года назад. Тогда этот раскол общество переживало очень болезненно: их союз считали символом победы демократии в Украине. В 2007 году Леди Ю снова заняла премьерское кресло, но волна критики со стороны президента не заставила себя долго ждать. Не прошло и месяца со дня ее второго прихода, как укоры, упреки и обвинения обрушились на Тимошенко. Особенно заострилось противостояние сейчас. Так же, как и три года назад, “нашеукраинцы” переметнулись из лагеря друзей в лагерь непримиримых врагов премьера. После этого появились слухи о предательстве, сговоре с “антиукраинскими силами Партии регионов и КПУ”.
По мнению президентской команды, благодаря Ющенко Тимошенко получает любовь и признание украинского народа. Она стремится понравиться людям больше, чем президент Украины. В НУНС считают, что премьер повышает свой рейтинг только благодаря образу “обиженной”, которой “все мешают работать” и “постоянно ставят палки в колеса”.
Из-за кого сыр-бор?
Три года назад причиной раскола “помаранчевой” команды Тимошенко назвала “любых друзив” Виктора Андреевича - Третьякова, Порошенко, Мартыненко и некоторых других. Сегодня же все проблемы в премьерско-президентских отношениях Тимошенко списывает на одного человека - Виктора Балогу. Глава секретариата президента даже не пытается скрыть негативного отношения к премьеру, каждый день подыскивая повод для уничижительной критики. Так длится без малого уже восемь месяцев подряд.
В украинском политикуме витает мысль: пока ведомство Балоги с подачи президента выполняет функции оппозиции, надеждам на очередное воссоединение бывших соратников по Майдану не суждено сбыться. Трехлетняя война Ющенко с Тимошенко зашла так далеко, что примирение в принципе невозможно, считают эксперты. По крайней мере, до президентских выборов, которые должны состояться в 2010 году. Виктор Андреевич уже отмечал, что будет в них участвовать и рассчитывает на победу. Но шансов выиграть у Ющенко, как упоминалось выше, очень мало.
Ты - мне, я тебе
Тем временем в конце прошлой недели первые лица страны обменялись ультиматумами. Президент выдвинул Блоку Юлии Тимошенко два условия, при выполнении которых его политическая сила - “Наша Украина - Народная самооборона” - вернется в коалицию. А условия главы страны были таковы: “четкая оценка событий в Грузии” и отмена принятых на прошлой неделе изменений к законам о Кабинете министров, Службе безопасности Украины, прокуратуре, Конституционном суде.
В субботу на сайте Кабмина был размещен ответ Тимошенко президенту, не оставивший никаких шансов на примирение. Документ, адресованный непосредственно Ющенко, назывался “Ответ премьер-министра на ультиматум президента Украины”. В первой части письма лидер БЮТ отметила, что ее политическая сила не выходила из состава коалиции. “Несмотря на те сложные условия, которые вы создали для коалиции, и на все ваши усилия по ее развалу, она (коалиция - ред.) до сих пор существует, - сказано в документе. - Поэтому говорить о нашем возвращении по меньшей мере странно и непонятно”. Во вступительной части письма она попросила президента “вернуться в коалицию демократических сил без каких-либо ультиматумов и шантажа”.
Четыре условия “железного премьера”
В качестве примера Тимошенко выдвинула президенту сразу четыре требования. Как сообщает Управление по связям со СМИ секретариата Кабинета министров Украины, премьер отметила, что могла бы потребовать, во-первых, “извиниться передо мною и правительством коалиции демократических сил за абсурдные обвинения в государственной измене и различные ваши фантазии относительно “кремлевских сценариев”. Во-вторых, “вернуть в коалицию демократических сил депутатов-беженцев - Рыбакова и Бута, которые выведены из состава коалиции по прямому указанию руководителя вашего секретариата и по согласованию с вами”. Кроме того Тимошенко хочет, чтобы Ющенко “снял блокаду в Верховной раде Украины на все реформаторские законодательные инициативы правительства” и “отменил указы, которыми были заблокированы все постановления и инициативы Кабинета министров относительно наполнения Государственного бюджета, проведения честной приватизации, антиинфляционных и антикоррупционных мер”.
“И это - лишь на первый взгляд, уже не говоря о полной истории наших отношений за последние восемь месяцев. Однако, Виктор Андреевич, я вам не ставлю никаких ультиматумов, поскольку знаю, что природу некоторых людей изменить невозможно. Я все же призываю вас вернуться в коалицию демократических сил, если Украина значит для вас больше, чем президентские выборы”, - заявила Тимошенко.
Кстати
Тимошенко метит в президенты
“Нечего было тыкать пальцем в сторону Москвы”, - заявляет премьер-министр Украины.
Юлия Тимошенко говорит, что может пойти на выборы самостоятельно. В своем интервью британскому журналу Financial Times Леди Ю сообщила: “Идея занять пост президента так затуманила всем головы, что о моей готовности поддержать единого кандидата никто не услышал. Но теперь я думаю иначе. Нечего было указывать пальцем в сторону Москвы, обвинять меня в шпионаже. Истинной причиной моего желания идти на выборы самостоятельно были не указания из Кремля, а глупость президента. Он сначала разрушил коалицию, теперь же может испортить отношения Украины как с Россией, так и с Западом”.
“БЮТ никогда не делали секретов из того, что Тимошенко может пойти на выборы отдельно, - комментирует решение Леди Ю политолог Олесь Доний. - Когда Юлия Владимировна говорила о едином кандидате, она ведь не называла его имя. Соответственно, в этом качестве она видит саму себя”.
“Действительно, сегодня в Украине есть лишь два политика, которые могут претендовать на роль президента - это Тимошенко и Янукович, - считает политолог Евгений Копатько. - Все соцопросы показывают, что у Ющенко практически нет шансов бороться за этот пост. Амбиции же Тимошенко подтверждены достаточно высоким электоральным рейтингом”.
Впрочем, по мнению политологов, Тимошенко может поддержать единого кандидата, которым, скорее всего, станет... Виктор Янукович.
Лидер ПР на прошлой неделе сказал, что “обречен” идти на выборы и согласен занять пост президента при условии, что Тимошенко будет премьером. Но после принятия на прошлой неделе законопроектов, ограничивающих полномочия президента, руководить страной будет на самом-то деле премьер-министр. Выходит, что Тимошенко остается в выигрыше в любом случае.
http://www.salon.donetsk.ua/actual/5764.phpРЕГІОНАЛЬНА ВЛАДА
ВИБЕРИ МЕНЕ...
Влад Ісаєв, «Рівне вечірнє», 11.09.2008
Про можливі кандидатури на посаду міського голови почали говорити у політичних колах Рівного.Втім, з того часу мало що змінилося. Політичні партії все ще визначаються зі своїми висуванцями. У найближчі два тижні будуть проведені конференції міських організацій, на яких і почуємо прізвища кандидатів. А вже на початку жовтня кандидати від політичних партій та самовисуванці понесуть свої заяви до тервиборчкому.
Тим часом міська влада Рівного, на яку покладено обов’язки організації виборів, поволі розпочала роботу з підготовки до голосування. Вже було проведено засідання представників міської влади і територіальної виборчої комісії.
— На виборах міського голови працюватиме територіальна виборча комісія переважно у тому складі, в якому вона працювала на виборах 2006 року. Оскільки термін її повноважень чинний ще три роки, — розповів керуючий справами міськвиконкому Святослав Власюк.
Наступного тижня, за словами пана Власюка, міська влада разом із представниками ТВК проведе зустріч з керівниками установ, у яких будуть розміщені 113 виборчих дільниць. Тоді і будуть визначені основні напрями роботи щодо технічної частини організації виборів. Єдине, що є на сьогодні — це виборчі урни. Решту потрібно докупляти або, наприклад, виборчі кабінки, ремонтувати. 26 вересня офіційно розпочнеться передвиборча кампанія. Тоді ж буде погоджено членів та керівний склад виборчих дільниць. Пан Власюк припускає, що цього року кандидатів на посаду міського голови буде як ніколи багато — не менше сорока.
Про свої претензії на головну посаду в місті вже заявляло багато людей — і тих, які балотуватимуться від партій, і тих, хто випробовуватиме долю як самовисуванець. Щоправда, не публічно. Як видно, й досі час називати прізвища ще не настав.
Коментарі
Микола Шершун, голова обласної організації Народної партії України, народний депутат України (Блок Литвина):
— Кожна партія, яка не вважає себе «диванною», висуватиме свою найдостойнішу кандидатуру. Ми себе «диванною» партією не вважаємо, тому братимемо активну участь у виборах міського голови. Про свою кандидатуру ми вже говорили давно. Ніякого тут секрету не було. З того часу жодної сенсації не відбулося. Тому від нас піде Світлана Богатирчук-Кривко.
Валентин Королюк, голова обласного осередку Народного руху України:
— Остаточного рішення, чи братиме НРУ участь у виборах міського голови, ми ще не прийняли. Це стане відомо лише після засідання ради Народного руху. Якщо рада вирішить йти на вибори, то, скоріше за все, кандидатом на посаду міського голови висуватимуть голову обласного осередку.
Олексій Губанов, заступник голови обласної організації Партії регіонів:
— Ми ще думаємо над цим питанням. Є ряд моментів, які спочатку потрібно погодити. До кінця місяця буде прийнято остаточне рішення. До того часу ми придивлятимемося до можливих кандидатур.
Юрій Прокопчук, голова обласної організації партії «Батьківщина» народний депутат України (БЮТ):
— Ми обов’язково братимемо участь у виборах міського голови. Щоправда, з кандидатурою ще до кінця не визначилися. У нас є 4, а то навіть і 5 достойних претендентів. Всі вони мають досвід господарської роботи та керівництва успішними підприємствами. За них соромно точно не буде. Є пропозиції і по наших народних депутатах. Але остаточне рішення прийматиме Блок.
Сергій Штурхецький, голова обласної організації партії «Вперед, Україно!»:
— «Народна самооборона», політичним ядром якої є наша партія, не буде стояти осторонь виборів міського голови Рівного. Адже з кожнем днем у місті накопичується все більше проблем. Попередньо рада міської парторганізації рекомендувала кандидатуру Сергія Луценка. Зараз ми узгоджуємо позиції партійців, консультуємося з нашими партнерами. Адже «торжества демократії» по-київськи, коли пересварилися демократи, ми у нашому рідному місті допустити не можемо.
http://www.rivnepost.rv.ua/showarticle.php?art=019085СУМСКОЙ ОБЛСОВЕТ ПРИЗЫВАЕТ ПРЕЗИДЕНТА СПРОСИТЬ У ЛЮДЕЙ, ДОВЕРЯЮТ ЛИ ОНИ ЕМУ
Ирина Власова, «Панорама», 10.09.2008, Сумская обл.
Депутаты Сумского облсовета были крайне агрессивно настроены по отношению к Президенту.На внеочередной сессии Сумского областного совета, созванной по инициативе фракции БЮТ 10 сентября, депутаты были крайне агрессивно настроены по отношению к Президенту.
«Время набраться мужества и спросить у людей, доверяют ли они Вам после всех Ваших действий, как это сделал президент Грузии Михаил Саакашвили, который пошел на выборы и тем самым подтвердил легитимность своей власти», — сказано в решении, за которое сегодня проголосовали 54 депутата Сумского областного совета. В обращении к Президенту депутаты осудили «попытки переложить ответственность за эскалацию внутреннеполитической ситуации на мифическую руку Кремля» и раскритиковали деятельность президента: «Призываем Вас, Виктор Андреевич, признать собственные ошибки, прекратить эскалацию конфликта, забыть про будущие президентские выборы и прекратить деструктивную деятельность относительно украинского парламента и без шантажа и ультиматумов вернуться к эффективной работе на благо государства и украинского народа». В решении говорится, что депутаты считают еще одни парламентские выборы несвоевременными и ненужными.
«Однако, если личные амбиции и жажда личной власти пересилят принципы стабильности, взаимоуважения и здравого смысла, то остается один справедливый выход — одновременное проведение досрочных выборов и народных депутатов, и Президента Украины», — сказано в решении.
Решение поддержали фракции БЮТ, КПУ, СПУ, Партии регионов и Блока Натальи Витренко.
http://rama.com.ua/news+article.storyid+1572.htmЗАКАРПАТСЬКЕ ДЕРБІ
«Rionews», 10.09.2008, Закарпатська обл.
Якщо Нестор Шуфрич висуне свою кандидатуру на мера Мукачева, це буде ще те видовище для поціновувачів політичного армреслінгу!Скликаються позачергові сесії місцевих рад або різноманітні "віче" на підтримку тої чи іншої сторони конфлікту. Загальнонаціональне протистояння також знайде своє відображення і 30 листопада – на дострокових місцевих виборах, які відбудуться в понад 100 населених пунктах, серед яких найцікавіші вибори мерів Рівного і Мукачева.
І якщо в першому випадку спостерігається інтрига, то з Мукачевим на даний момент все більш-менш ясно. Велика родина глави секретаріату Віктора Балоги спроможеться знайти з-поміж себе "достойного" кандидата, неважливо буде це: брат керівника президентської канцелярії Іван Балога чи нинішній виконувач обов'язків міського голови Золтан Лендєл. Або навіть вкотре балотуватиметься народний депутат Василь Петьовка, щоб після виборів знову скласти повноваження мера, повернутися в парламент, а місто залишити на "виконуючого обов'язки". І хоч в Мукачеві вже накопичилась "критична маса" невдоволених нинішніми "батьками" міста, стати виразником їх інтересів просто нікому.
В буремному 2004-му вибори в Мукачеві називали репетицією президентських. В 2008-му вони б могли стати репетицією позачергових парламентських або знову ж таки чергових президентських. Але не стануть. Звісно БЮТ і ПР в один голос будуть заявляти про адмінресурс і фальсифікації в Мукачеві, але якщо вони не спроможуться знайти більш-менш вагомого противника ставленику Балоги – гріш ціна усім цим заявам.
А таким противником міг би стати... Нестор Іванович Шуфрич. Звичайно, перемогти у вотчині Балоги йому буде дуже важко, практично неможливо, але для поціновувачів політичного армреслінгу це буде ще те видовище! Повторення "закарпатського дербі" Балоги-Медвечука! Останній до того ж буде підтриманий Юлією Тимошенко. Мукачеве знову стане центром політичної боротьби, а в європейських столицях назву міста вимовлятимуть без акценту.
До того ж на цю кампанію можна буде нанизати багато різних контекстів. Наприклад, коаліція БЮТ-ПР може позбавитись епітету "кремлівська". Адже всім відомо, що клан Балоги всіляко підтримує сепаратистські настрої і проросійську орієнтацію закарпатських "русинів". На цьому тлі Шуфрич і його група підтримки виглядатимуть послідовними "державниками". І так далі.
Отож, Несторе Івановичу, сміливіше! Це вам не танці навколо татамі з Гелетеєм, це справа для справжнього бійця! Змогли ж Ви колись перемогти у чужих для Вас Черкасах, то чому б не спробувати себе на рідному Закарпатті?
Блог Олександра Черненка.
http://rionews.com.ua/statja.php?id=13160СИТУАЦІЯ В КРИМУ
КРЫМ ЗАВЯЖУТ В «МОРСКОЙ УЗЕЛ»?
Юлия Вербицкая, «Крымская правда», 09.09.2008
Военные учения «Морской узел-2008», которые должны состояться в Крыму в конце сентября, вызывают у политических и военных аналитиков немало вопросов.Прежде всего удивляет масштаб учений. Как уже сообщала наша газета, на полигоне «Чауда» под Феодосией решено провести стрельбы из зенитно-ракетных комплексов С-300, на аэродроме «Бельбек» и над акваторией Чёрного моря будут тренироваться истребители, на полигоне «Опук» в Ленинском районе - авиация военно-воздушных сил, морская и армейская. Всего в учениях планируют задействовать до четырёх тысяч военнослужащих, триста девяносто единиц оружия и техники, в том числе более двадцати кораблей, десять вертолётов и пятнадцать самолётов.
К чему такая шумиха? Кому демонстрировать свою «мощь»? Вопрос, надо признать, далеко не праздный, учитывая тот факт, что редкие учения украинских военных обходятся без происшествий. Но в данном случае речь идёт о безопасности не только солдат и командиров, но и живущих здесь крымчан. Сегодня в Чёрном море сосредоточена большая группировка военно-морских сил НАТО. Кроме того, между Севастополем и кавказским побережьем курсируют корабли Черноморского флота России. А что если наши «спецы» опять пальнут не туда, как это произошло семь лет назад, когда зенитной ракетой сил ПВО Украины над Чёрным морем был сбит пассажирский лайнер Ту-154? Для сведения: дальность поражения у С-300 превышает сто километров. Помнится, жилой дом в Броварах, который украинские военные разбомбили по ошибке в 2000 году, находился на расстоянии восьмидесяти километров от полигона в Черниговской области, откуда по нему пальнули. С такой точностью стрельбы можно и на международный конфликт нарваться.
Ещё вопрос: почему выбрано столь неудачное время для проведения учений? Неужели поджимают сроки? Ведь, как известно, в соответствии с условиями Большого договора о дружбе и сотрудничестве между Российской Федерацией и Украиной до 1 октября этого года любая из сторон может уведомить другую сторону о выходе из договора. По заявлениям ряда российских политиков, РФ готова пойти на такую меру, поскольку ни о какой дружбе и сотрудничестве между двумя государствами сегодня говорить не приходится. Украинские власти в свою очередь не устают повторять, что никаких оснований для разрыва договора нет. Сами же делают всё, чтобы подтолкнуть Россию к радикальным шагам.
Именно так действовал Саакашвили накануне вторжения в Южную Осетию: постоянно провоцировал Россию (задержания российских миротворцев, обстрелы их блок-постов и т. п.), чтобы потом выглядеть в глазах мирового сообщества невинной жертвой «агрессора». Кстати, накануне вооружённого конфликта он тоже демонстративно «играл мускулами» - в конце июля на бывшей российской военной базе Вазиани, находящейся в пригороде Тбилиси, прошли беспрецедентные по масштабу американо-грузинские военные учения «Немедленный ответ-2008».
И ещё одно совпадение: за несколько дней до начала военных действий в Южной Осетии Тбилиси посетила госсекретарь США Кондолиза Райс. А в минувшую пятницу на Украину проездом из грузинской столицы пожаловал вице-президент США Дик Чейни.
Все эти аналогии не случайны: многие эксперты полагают, что Украина действует по «грузинскому сценарию», авторство которого принадлежит американской администрации. «Абсолютно чётко просматривается «грузинский сценарий» развития событий - то же бряцание оружием, те же американские инструкторы на полигонах и гарантии Запада о территориальной целостности Украины. Это и понятно: все эти сценарии придуманы и написаны в одном и том же месте за океаном. И Украина в них - только разменная карта, пешка в чужой геополитической игре. Если и дальше идти по этому пути, и результат получится, наверное, также «грузинским», - считает народный депутат Украины Вадим Колесниченко. Он убеждён, что Ющенко намеренно нагнетает ситуацию в Крыму. «Шизофреническая милитаристская риторика президента Украины и украинских генералов, искусственное муссирование темы о якобы существующей угрозе территориальной целостности Украины наводят на мысль о спланированности возможных проблем в Крыму и с Черноморским флотом Российской Федерации. Кстати, и самих генералов на Украине с 24 августа сего года благодаря указам президента стало значительно больше, что может означать планирование общей мобилизации и развёртывания больших масс войск», - говорит депутат.
С такой оценкой согласны и опрошенные нами эксперты. Депутат Верховного Совета АРК, лидер Крымской организации партии «Русский блок» Олег Родивилов полагает, что после учений часть украинских подразделений может остаться в Крыму на постоянное базирование. «По моей информации, «на ПМЖ» под Феодосию должен передислоцироваться полк ПВО, в котором есть по крайней мере один дивизион комплексов С-200. Под будущие денежные ассигнования какие-то части могут остаться на полуострове после учений. Известно, как это бывает: для учений нарастили группировку, потом подразделения вроде бы ушли, на месте остались прапорщики со складами, а через какое-то время появятся и укомплектованные части», - сказал он.
А военный аналитик, кандидат политических наук Сергей Горбачёв обращает внимание на то, что любые учения украинских военных в последние годы не обходятся без участия НАТО, в то время как традиция проведения российско-украинских учений ушла в небытие. В последний и едва ли не единственный раз российско-украинские военно-морские учения «Фарватер мира» проходили в 1997 году, тогда как ВМС Украины участвуют в натовских учениях каждый год. Это и печально известный «Си бриз», и антитеррористическая операция НАТО в Средиземном море «Активные усилия», и натовский «Кооператив Марлин», и учения на Балтике «Balex Delta».
«В прошлом году офицеры ВМС Украины прошли подготовку в Дании и Бельгии, обучались на курсах штабных офицеров в Германии, водолазы прошли подготовку в Латвии, а авиаторы – на курсах по организации полётов в Турции. Был проведён целый ряд стажировок в частях и на кораблях ВМС Бельгии, Греции, Турции, США, Норвегии, Италии. Десять украинских морских авиаторов прошли курс подготовки в американском Норфолке по планам участия в «Активных усилиях», - рассказывает Сергей Горбачёв. - А с прошлого года в ВМС Украины уже самостоятельно готовят операционных офицеров по специальной программе НАТО, соответствующей принятым в альянсе стандартам штабной работы». По словам Горбачёва, в этом году украинские военные принимают участие примерно в двадцати международных учениях на основе решений военного комитета Украина-НАТО.
В Генеральном штабе Вооружённых сил Украины уже не первый год действует управление евроатлантической интеграции.
И не так уж далеки от истины те, кто говорит, что Минобороны Украины уже давно вступило в НАТО.
Стоит ли после этого удивляться тому, что натовские корабли хозяйничают в украинских водах, как у себя дома? На днях в Севастополь с неофициальным визитом зашёл американский корабль-разведчик «Пасфайндер». Согласно официальной версии, корабль ВМС США принимает участие в совместном украинско-американском проекте по поиску транспортного судна «Армения», затонувшего в 1941 году в районе мыса Аюдаг. Но эксперты усматривают в этом визите совсем другие намерения. По их мнению, «Пасфайндер» выполняет разведывательные функции: под видом работ по исследованию морского дна он может устанавливать специальные технические средства для прослушки или же повредить подводные кабельные линии связи Черноморского флота. А установленные на судне гидроакустические станции позволяют ему вести гидроакустическую разведку кораблей флота на приличном расстоянии.
Аналитики не исключают, что задача «Пасфайндера» и флагмана 6-го американского флота эсминца «Маунт Уитни» (он зашёл в Чёрное море 4 сентября) - тщательная подготовка к будущим провокациям против Черноморского флота. В частности, корабли могут заниматься изучением удобных мест для высадки морского десанта или места для минных постановок вблизи мест дислокации ЧФ.
В общем, до провокации - один шаг. После чего Украина по примеру Грузии во всех грехах обвинит Россию и попросит силы НАТО остаться в регионе «для стабилизации обстановки». Примерно в таком духе высказался Виктор Ющенко после встречи с Диком Чейни: «Мир ощутил, что регион Чёрного моря может формировать риски. Нам надо сделать выводы из происшедшего. Убеждён, что один из ведущих базовых выводов - это то, что этот регион, как и Европа в целом, нуждается в более эффективной, более целостной общеевропейской коллективной безопасности».
Так или иначе, но в сентябре в акватории Чёрного моря концентрируется угрожающее количество вооружённых сил. А если учесть, что США объявили этот регион зоной своих национальных интересов, «Морской узел» может оказаться для Крыма настоящей удавкой.
http://www.kp.crimea.ua/news_details.php?news_type_id=1&news_id=4684ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА БЛОКИ
«КОЛИ ЛЮДИНА ЗАГНАНА У ГЛУХИЙ КУТ, АЛЕ ДУЖЕ ХОЧЕ ЗБЕРЕГТИ ВЛАДУ...»
Борис Козловський, «Високий замок», 11.09.2008, Львівська обл.
Народні депутати від БЮТу застерігають Віктора Ющенка від силових варіантів і запровадження прямого президентського правління.10 вересня у Львові група народних депутатів України від БЮТу – голова парламентського Комітету з питань науки і освіти Володимир Полохало, Степан Курпіль та Іван Денькович – провели прес-конференцію.
Зараз лунають голоси про можливість силового варіанта, запровадження прямого президентського правління. З таким закликом вже звернулася до Президента Тернопільська обласна спілка політв’язнів і репресованих... Підштовхують до цього Віктора Андрійовича на різних рівнях. Володимир Полохало вважає, що такий варіант не можна вважати маячнею. Політик нагадав про бажання Президента створити під себе гвардію, про присвоєння оптом 93 генеральських звань... Можливо, призупинило такий розвиток подій голосування у Верховній Раді законопроектів щодо обмеження впливу Президента на СБУ і Генпрокуратуру...
З боку окремих “нашоукраїнців” лунають звинувачення “бютівців” і Юлії Тимошенко у зраді ідеалів Помаранчевої революції. У зв’язку з цим учасники прес-конференції нагадали хронологію угодовських і руйнівних дій з боку Віктора Ющенка. Почали з часів акції “Україна без Кучми”, коли Віктор Ющенко підписав відомого “листа трьох” (Кучма, Ющенко і Плющ). Пригадали, як Віктор Ющенко “здав Юлю”, давши згоду на звільнення її з посади віце-прем’єр-міністра і відкривши їй пряму дорогу у тюрму... А далі – відставка уряду Тимошенко, внесення кандидатури Віктора Януковича на посаду прем’єр-міністра, підписання Універсалу і Меморандуму, драматичне затвердження Тимошенко на посаді прем’єра, постійне вставляння палиць у колеса, цькування, звинувачення в отруєнні Ющенка і зраді національних інтересів... Володимир Полохало розповів про секретну нараду з губернаторами і нардепами-“нашоукраїнцями” у Секретаріаті Президента. Вони отримали вказівку усіма способами “мочити Юлю”... Насамперед у Галичині, де особливо болісно сприймають російсько-грузинський конфлікт і українсько-російські відносини. Спекуляції на цю тему підживлюють розмови про “руку Москви”, “кремлівську коаліцію”... З цього приводу Степан Курпіль зазначив: “Це смішні звинувачення. Президент Грузії Саакашвілі зазначив, що він не бачить відмінностей між позицією Віктора Ющенка і Юлії Тимошенко. Дуже показовий приклад сусідньої Польщі. Як відомо, позиція президента Леха Качинського була приблизно такою, як і позиція Віктора Ющенка. Він також поїхав у Тбілісі на мітинг, заявив про агресію з боку Росії. Дональд Туск, дотримуючись такої ж позиції, висловив своє бачення більш дипломатично і стримано. Більше того, Дональд Туск дозволив собі деякі зауваження на адресу президента за його занадто різку заяву. Але ж нікому не спало на думку заявляти про недостатню патріотичність Туска, а тим паче звинувачувати у державній зраді. Ми ж маємо ситуацію, коли виважену позицію Юлії Тимошенко, яка чітко висловилася за збереження територіальної цілісності Грузії, була піддана обструкції і звинуваченнями у державній зраді...
Коли людина загнана у глухий кут, але дуже хоче зберегти владу, команда може підштовхнути її на провокацію, на військовий конфлікт із Чорноморським флотом. Це можуть мотивувати консолідацією суспільства довкола Президента перед обличчям зовнішньої загрози, як це сталося у Грузії. Але цей шлях є колосально небезпечним для держави. Ми можемо втратити територію, можемо втратити Крим. І це буде неприйнятна ціна за друге президентство Ющенка”.
Іван Денькович розповів про намагання депутатів місцевих рад від БЮТу навернути партнерів по коаліції до спільних дій щодо повернення “нашоукраїнців” у парламенті до демократичної коаліції. Але на всіх рівнях місцевої влади “нашоукраїнці” відмовляються від узгоджених дій з “бютівцями”. Іван Денькович піддав критиці позицію губернатора Львівщини Миколи Кметя, який після свого затвердження на цій посаді, відійшов від принципів демократизму у формуванні влади і поставив собі за мету не допустити “бютівців” до владних кабінетів. На думку депутата, на місцях, готуючись до дострокових парламентських виборів, почали формувати адміністративний ресурс...
Де ж вихід з кризи? Один із журналістів згадав, що Юлія Тимошенко назвала три можливі сценарії. “Їх не три, а може бути значно більше, - сказав Володимир Полохало. - Я бачу один з виходів в одночасних президентських і парламентських виборах. Віктор Ющенко повинен повторити подвиг Леоніда Кравчука 1994 року...”.
А тим часом...
Сумська обласна рада звернулася до Президента Віктора Ющенка із закликом оголосити одночасне проведення дострокових парламентських і президентських виборів. Земляки Віктора Андрійовича радять йому вчинити так, як зробив у січні 2008 року президент Грузії Михаїл Саакашвілі. У такий спосіб він підтвердить легітимність своєї влади.
Депутати вимагають від Президента “набратися мужності і запитати в людей, чи довіряють вони йому після всіх його дій”.
http://www.wz.lviv.ua/pages.php?atid=67791НАШЕУКРАИНЦЫ ИЗ ОБЛСОВЕТА РЕШИЛИ НЕ УЧАСТВОВАТЬ В «ПОЛИТИЧЕСКОМ ЗАКАЗЕ»
Ирина Власова, «Панорама», 10.09.2008, Сумская обл.
Фракция НСНУ в Сумском областном совете в полном составе 17 человек отказалась от участия в сессии.Об этом перед началом сессии заявил лидер фракции Владимир Ладыка. «Представители НСНУ не будут принимать участие в этой сессии, так как они не хотят быть куклами в чьей-то игре», — заявил он.
Владимир Ладыка отметил, что облсовет собирается спонтанно и быстро, а предложенное решение одностороннее и унижает президента, так как облсовет обращается исключительно к нему, не упоминая Кабмин и ВР. «Это настораживает, так как очень похоже на политический заказ», — подытожил он.
Он считает, что депутаты на областном уровне должны заниматься социальными вопросами, а не входить в политические противоречия, а тем более пытаться решать их односторонними заявления.
http://rama.com.ua/news+article.storyid+1571.htmПОЗАЧЕРГОВА СЕСІЯ ОБЛАСНОЇ РАДИ НЕ ВІДБУЛАСЯ
«Молодий буковинець», 11.09.2008, Чернівецька обл.
Фракція «Нашої України» не прийшла на засідання, а депутати-регіонали пішли із сесійної зали.Позачергова сесія обласної ради, скликана фракцією БЮТ, не відбулася у зв’язку з відсутністю кворуму. Фракція «Нашої України» ще вчора заявила, що не прийде на це засідання, і дотримала слова. А фракцію Партії регіонів не влаштував проект рішення, запропонований бютівцями. Тож депутати-регіонали пішли із сесійної зали.
http://www.molbuk.com/news/16436-pozachergova-sesija-oblasnoyi-radi-ne-vidbulasja.html«НАША УКРАЇНА» І БЮТ РОЗПОЧИНАЮТЬ БИТВУ ЗА ЛЬВІВ
«Поступ плюс», 10.09.2008, Львівська обл.
Останні події в державі не можуть залишатися поза увагою громадян – політичний захід НУНС на Львівщині.На 13 вересня у Львові, біля пам'ятника Шевченка Львівська обласна організація партії НСНУ запланувала було провести мітинг на підтримку Ющенка. Однак через плани БЮТ, змушена була перенести захід на наступний день.
«Останні події в державі не можуть залишатися поза увагою громадян. Тому «Наша Україна», як відповідальна політична сила, вирішила зібрати 13 вересня у Львові на майдані біля пам’ятника Тарасові Шевченку народне Віче на підтримку Президента України Віктора Ющенка», - розповів голова Львівської регіональної організації партії «Наша Україна» Петро Олійник.
«Все, що зараз відбувається в парламенті, носить ознаки конституційного перевороту, - переконаний Олійник, - тому нам потрібно очі в очі розповісти про це людям».
За словами екс-губернатора Львівщини, останні голосування у Верховній Раді закладають серйозні ризики для української державності, і про це не можна мовчати. Де-факто утворена коаліція з БЮТ, ПР і КПУ створює передумови до згортання проукраїнської політики в парламенті, до руйнації всіх демократичних надбань держави.
За словами Олійника, на Віче виступлять народні депутати-«нашоукраїнці» Андрій Парубій та Володимир В’язівський». Він додав, що «галичани обурені поведінкою БЮТу, який йшов на вибори під націонал-демократичними гаслами, а сьогодні формує більшість з тими, хто ніколи не відстоював українські інтереси».
Тим часом стало відомо, що 13 та 14 вересня на площі біля пам'ятника Тарасу Шевченку у Львові обласна організація партії «Батьківщина» також планує провести народне віче «Демократичної коаліції – так!». Про це повідомив голова ЛОО партії «Батьківщина», народний депутат України Іван Денькович.
«Під час суботнього мітингу, 13 вересня, ми звернемося до «Нашої України» з пропозицією зберегти чинну демократичну коаліцію. Якщо до кінця дня «Наша Україна» не ухвалить рішення про відкликання своєї заяви про вихід з коаліції, то вже наступного дня, 14 вересня, на народному віче у Львові ми закликатимемо народ підтримати нас щодо формування нової парламентської коаліції у складі БЮТ, Блоку Литвина і «Нашої України», – повідомив І.Денькович.
З його слів, у народному віче у Львові, яке відбудеться 14 вересня, візьме участь лідер БЮТ Юлія Тимошенко і народні депутати від БЮТ.
«Під час наших заходів ми не тільки доноситимемо до людей свої думки, але і прислухатимемося до їхнього бачення та пропозицій. Документом наших заходів буде спільно ухвалена резолюція народного віча у Львові. Самі ж акції проходитимуть в суботу і неділю з 13.00 до 22.00», – повідомив Денькович.
Тим часом «Наша Україна» вирішила перенести свій мітинг на підтримку курсу Віктора Ющенка з суботи, 13 вересня, на наступний день, аби уникнути протистояння з БЮТ, який, як з’ясувалося, 13 вересня має намір вивести людей на мітинг у центрі Львова. Про це повідомив заступник керівника виконкому ЛОО «Наша Україна» Олесь Старовойт.
Олесь Старовойт розповів, що інформація про запланований захід БЮТу, анонсований на 13 вересня, заскочив керівництво обласних нашоукраїнців. Однак «Наша Україна» висловила готовність перенести проведення свого віче на підтримку курсу Ющенка на наступний день, на неділю 14 вересня, щоб відвернути можливі сутички. «Для нас головне не дата, а те, щоб захід відбувся», – зазначив Олесь Старовойт.
Водночас Львівська обласна організація партії ВО "Батьківщина" і фракція БЮТ у Львівській облраді поширили у ЗМІ заяву щодо виходу парламентської фракції блоку НУНС з демократичної коаліції. Таке рішення ЛОО БЮТ називає спробою "зруйнувати демократичну коаліцію та дискредитувати БЮТ і його лідера". Про це повідомляє прес-служба ЛОО БЮТ.
Подаємо текст заяви:
"Львівська обласна організація партії ВО "Батьківщина" і фракція БЮТ у Львівській облраді обурені безвідповідальним рішенням тих народних депутатів, які стали на шлях ганьби і зради, проголосувавши за вихід із демократичної коаліції. Це рішення поставило під загрозу не тільки існування демократичної коаліції у Верховній Раді України, але й співпрацю народно-демократичних сил на місцях.
Останнім часом вся Україна була свідком того, як секретаріат президента на чолі з Віктором Балогою послідовно працював на дискредитацію ідеї союзу НУНС та БЮТ, безпідставно звинувачуючи прем’єр-міністра Юлію Тимошенко у всіх можливих й неможливих гріхах, як Наша Україна систематично ігнорувала думку інших учасників коаліції.
Треба бути сліпим, щоб не побачити, що оточення президента Ющенка поставило собі за мету зруйнувати демократичну коаліцію та дискредитувати БЮТ і його лідера, приносячи для цього в жертву демократичні перетворення в Україні.
Ми закликаємо Президента України Віктора Ющенка негайно втрутитися у ситуацію і вжити радикальних дій, скерованих на збереження демократичних завоювань в Україні:
1. Відправити у відставку голову секретаріату президента Віктора Балогу.
2. Дати політичну оцінку розкольницьким діям депутатів НУНС, які підтримали рішення про вихід з коаліції.
3. Підтримати діяльність уряду Тимошенко, будувати з ним партнерські стосунки.
Ми також звертаємось до Блоку НУНС на Львівщині та депутатів від НУНС у Львівській облраді засудити необдуманий вчинок своїх колег-депутатів у Верховній Раді і закликати їх до відновлення демократичної коаліції".
Заяву підписали голова ЛОО партії ВО "Батьківщина", народний депутат Іван Денькович і голова фракції БЮТ у Львівській облраді, заступник голови Львівської облради Людмила Козак.
За матеріалами ЗІКу, Zaxid.net.
http://postup.brama.com/usual.php?what=61940ЕКОНОМІКА
УРОДИЛО РЯСНО І БУРЯКІВ, І ПРОБЛЕМ
Людмила Даценко, «Зоря Полтавщини», 10.09.2008
Про проблеми й здобутки буряковиробників та цукрової галузі на Полтавщині й в цілому по країні.На Полтавщині цьогоріч посіяно 64 тис. га цукрових буряків. Це – найбільше в Україні. В області планується зібрати більше 3 млн т цукрових буряків і виробити 340–360 тис. т цукру, при державній квоті на закупівлю “білого золота” – близько 200 тис. т.
За добу цукрозаводи області можуть переробити близько 38 тис. т солодких коренів.
Про проблеми й здобутки буряковиробників та цукрової галузі в цілому йшлося на обласному семінарі, який відбувся на базі СТОВ “Орданівка” Диканського району.
– Нинішнього року полтавський аграрний сектор зробив серйозний крок уперед у галузі рослинництва, особливо він помітний у зерно- та буряковиробництві. Ми виростили хороший урожай цукрових буряків, тепер треба, застосовуючи сучасні методи, своєчасно зібрати та вивезти солодкі корені з поля. Закінчено реконструкцію Лохвицького цукрозаводу, практично всі заводи готові до переробки цукристих, – зазначив, відкриваючи роботу семінару, голова облдержадміністрації Валерій Асадчев. – Чи не найбільшою проблемою сьогодні є ціна на сільськогосподарську продукцію, яка штучно стримується центральними органами влади.
Сільгосппідприємство “Орданівка”, яке вже шостий рік входить до агропромислового холдингу “Астарта-Київ”, господарює більш як на 7 тис. га орних земель і має розвинену тваринницьку галузь. Значну увагу тут приділяють соціальній сфері.
4 вересня в СТОВ “Орданівка” розпочали збирання цукрових буряків, під які відведено майже 2 тис. га. Солодкі корені, які дають урожай більш як по 600 ц/га при цукристості 17%, з поля вивозять на Яреськівський цукрозавод, розповів керівник господарства Віктор Цьова. Cільгосппідприємство повністю готове до сівби озимих культур, до чого приступлять відразу, щойно пройдуть дощі.
Учасники обласного семінару побували на буряковому полі, де механізатори двома комплексами потужної техніки копали цукристі, та ознайомилися з підготовкою грунту під цукрові буряки з паралельним внесенням мінеральних добрив на 10–12-сантиметрову глибину. Особлива увага присутніх зверталася на необхідність залишати на полі подрібнені пожнивні рештки й у жодному разі їх не спалювати.
На тому, що комплекс осінньо-польових робіт, який уже фактично стартував, набагато складніший від збирання ранніх зернових культур, наголосив заступник голови облдержадміністрації Володимир Андрієнко.
– Стабільність Диканського району далеко не в останню чергу визначається роботою аграрного комплексу, який становить третину економічного потенціалу краю, – зазначила голова райдержадміністрації Любов Лелюк.
На глобальних проблемах цукрової галузі акцентував увагу присутніх голова асоціації “Полтавацукор” Євген Золотарьов. У їх числі – нестабільна ситуація з ціною на газ, низька закупівельна ціна на вітчизняний цукор і необхідність збільшення квоти на “біле золото” для полтавських цукрозаводів. Євген Золотарьов закликав аграріїв проявити патріотизм і не вивозити цукросировину за межі нашої області.
– Уже зараз укладено 106 договорів на переробку 2,7 мільйона тонн цукрових буряків, – зазначив начальник інспекції якості та формування ресурсів сільськогосподарської продукції облдержадміністрації Михайло Коросташов. Він також застеріг аграріїв від вивезення солодких коренів до цукрозаводів інших областей, нагадавши сумний досвід попередніх років, коли, здавши цукристі на переробку в Харківську область, деякі полтавські буряковиробники ще й до цього часу чекають розрахунку за здану сировину. Михайло Коросташов також наголосив на невідповідності потрібним стандартам лабораторного обладнання на деяких полтавських бурякоприймальних пунктах та відсутності графіків збирання солодких коренів у окремих сільгосппідприємствах.
Цукрозаводи, що входять до холдингу “Астарта-Київ”, планують закуповувати цукросировину за ціною понад 200 гривень за тонну, але в кожному конкретному випадку це вирішуватиметься індивідуально, поінформував генеральний директор ТОВ АПО “Цукровик Полтавщини” В’ячеслав Білаш. Буде збережено й давальницьку схему переробки цукристих. До того ж розрахунок відбуватиметься паралельно з прийманням сировини, а з населенням – день у день. Щодо підвищення конкурентоспроможності вітчизняного цукру, то, за словами В’ячеслава Білаша, тут є два головних напрямки – зменшення енергоємності цукрозаводів, що здешевить “біле золото”, і підвищення якості самого цукру.
Про тривожну ситуацію на вітчизняному цукроринку поінформував керівник асоціації “Укрцукор” Петро Борисюк: “На жаль, ми не впливаємо на формування ринку цукру й на те, куди він “іде”. Він також зазначив, що в Естонії та Угорщині, де не зуміли захистити свого товаровиробника, цукрозаводи вже закрито, а вартість цукру там сягає 10 гривень за кілограм. Чимало цукрозаводів цьогоріч не працюватимуть і в Україні. Водночас подані до Верховної Ради пропозиції щодо поліпшення ситуації на вітчизняному ринку цукру ще не розглядалися, наголосив Петро Борисюк.
Підбиваючи підсумки семінару, заступник голови облдержадміністрації Володимир Андрієнко зазначив, що комплекс осінньо-польових робіт стартував організовано і від аграріїв потрібна продумана перспективна робота.
http://www.zorya.poltava.ua/index.php?rozd=&nomst=825ТОЧКА ЗОРУ
МАТЧУК НЕ ПОДАСТЬ РУКИ ПРОКОПЧУКУ
«Рівне вечірнє», 11.09.2008
Коментар голови Рівненської облдержадміністрації Віктора Матчука щодо роботи депутатів Верховної Ради від Рівненщини.Голова облдержадміністрації Віктор Матчук так прокоментував роботу депутатів Верховної Ради, які мають відношення до Рівненщини:
— У Верховній Раді працює небагато депутатів від нашої області, і лише про діяльність представника Народної партії Миколу Шершуна я можу говорити як про народного обранця: 13 законопроектів підготовлено за його підписом. Тоді як на кількох інших депутатів від БЮТу та Партії регіонів припадає лише 5 законопроектів на всіх. На місцях люди розраховують на підтримку та розуміння від своїх депутатів у Верховній Раді, але ніякої підтримки насправді немає. Якщо вони скерують в область якісь додаткові кошти, я не буду втручатися в процес розподілу. Тим часом депутат від БЮТ Юрій Прокопчук звинувачує мене в «тупому розкраданні коштів, зароблених урядом Тимошенко», на підставі порівняння, що один з потерпілих від стихії районів одержав понад 10 мільйонів гривень компенсації, а інший — усього півтора мільйона. Поясню: раніше ми не одержували коштів на компенсаційні виплати потерпілим від стихії сільгосппідприємствам. Цьогоріч область одержала 20 мільйонів гривень, хоча збитки від липневої стихії, коли поля у південних районах вибило градом, а у північних залило дощами, оцінені в 36 мільйонів гривень. Ці кошти можна було розподілити пропорційно, однак не всі однаково постраждали. Тому компенсацію вирішили розподілити за принципом «поки товстий схудне, худий помре»: господарствам, які зазнали збитків до 500 тисяч гривень, покрити 95%, від 500 тисяч до 1 мільйона — 85%, від 1 до 5 мільйонів — 65%, понад 5 мільйонів — 32% завданих негодою збитків.
Я подзвонив особисто Юлії Тимошенко і запропонував таку схему, на що вона відповіла, що ми добре придумали. Протягом одного дня були зібрані усі підписи і погодження. Вирішили, що оскільки йдеться про відшкодування лише збитків сільгосппідприємствам, а не особистим господарствам, ці кошти будуть використані на підготовку до наступного сезону. Таким чином, господарства Володимирецького району одержали відшкодувань на 95%, Демидівського — на 91,1%, Дубенського — на 61,5%, Гощанського — на 51,5%, Радивилівського — на 54,6%. Тепер, після таких звинувачень, я Прокопчуку руки не подам.
http://www.rivnepost.rv.ua/showarticle.php?art=019095И.КРИЛЬ: "2 СЕНТЯБРЯ В НАШЕЙ ПОЛИТИКЕ - ЭТО 11 СЕНТЯБРЯ В АМЕРИКЕ"
Алена Блоха, «Салон Дона и Баса», 09.09.2008, Донецкая обл.
О том, что произошло в парламенте и предстоящем формате коалиции в интервью с лидером пропрезидентской партии "Единый центр" Игорем Крилем.О чистоте союзов
- Игорь Иванович, на ваш взгляд, возможен ли не только де-факто, но и де-юре союз между Партией регионов и Блоком Юлии Тимошенко?
- Я считаю, что любое объединение - это позитив, это хорошо. И если политические силы идут на объединение, значит это надо приветствовать, если это их искреннее желание. Но в данном случае ситуация немного другая. Если говорить о союзе Партии регионов и БЮТ, то надо говорить, что это союз оппозиции и коалиции. Но любые действия только тогда могут привести к результату, если эти действия являются чистыми. Чтобы этот союз был чистым, то сначала должно было произойти следующее - БЮТ должен был заявить о выходе из коалиции, предупредить об этом своих партнеров, через десять дней подписать коалицию с ПР, после этого можно было уже изменять Конституцию, принимать законы.
Еще один момент, который меня настораживает, - голосование по тем проектам, 70% из которых изменяют формат власти в Украине. Они на 90% идут вразрез с положениями Конституции. Это тоже может быть нормально, если политические силы, которые имеют в общем числе больше 300 голосов, будут изменять формат власти. Но они должны изменить Конституцию, а потом в соответствии с Основным законом изменять законодательство. Если же идти наоборот, то это уже не будет чистым решением. А если нет чистоты, то будут проблемы в этом союзе. Вот примерно такие оценки "Единого центра" той ситуации, которая сейчас происходит в парламенте.
- Какую роль в возможных внеочередных выборах вы отводите своей партии?
- Мы будем участвовать и будем бороться. Огромным положительным фактором является то, что у нас хорошая команда и мы сможем сделать то, что наметим. Я чувствую, что сегодня сложилась такая ситуация, когда мы сможем найти и сказать людям то, что они хотят, что они чувствуют. Сейчас наступает момент истины и мы сможем найти эту истину. Мы не будем обещать золотые горы, потому что народ уже наслушался обещаний. Честно говоря, мне как человеку самому противно, когда что-то обещают и не сделают. Это же меня просто используют. То есть мы будем участвовать в выборах квалифицированно и по-человечески. Мы искренние люди, мы должны быть представлены в парламенте, чтобы идти дальше.
Основной принцип, на основании которого может появиться наша политическая идея, мы провозгласили в наших политических документах. Я скажу по-украински: "Мы любимо Україну и ми зробимо все, щоб кожен її громадянин, незалежно вiд мiсця проживання, мови спiлкування, нацiональностi та вiри гордився своею Батькiвщиною". На основании этого принципа может появиться форма, над которой надо работать. Например, когда побеждают наши олимпийцы, то мы все одинаково радуемся, независимо от того, на каком языке мы говорим, и независимо от того, на каком языке говорит этот спортсмен, - ведь он гражданин Украины. Поэтому нам и нужны подобные вещи, вокруг которых Украина будет объединяться. Вот это и будет национальная идея, суть которой будет заключаться в том, что каждый гражданин Украины сможет сказать: "Это мое государство, я его люблю и я радуюсь, что живу в этом государстве".
В НАТО нас еще не звали
- Чтобы гордиться государством, оно должно быть достаточно сильным, в том числе сильной должна быть и армия. Но к сожалению, вооруженные силы Украины сейчас не дают нам повода для гордости.
- Здесь вопрос немного в другом. Есть четкие действия определенных политиков, не буду называть их имена, которые сегодня вырисовывают вектор работы на другие государства. И то, что армия не финансируется, то, что она не укрепляется - это один из пунктов. Реально мы хотим, чтобы военнослужащий смог защищать свое государство, а он получает 800 гривень зарплаты. Извините, так мы за Украину или против? А может быть, надо было убрать некоторые популистские проекты из бюджета и перекинуть деньги туда? Почему мы это не делаем? У меня тогда вопрос к этим политикам: на какие государства они работают?
- В таком случае как повлияет на нашу обороноспособность возможное присоединение к НАТО?
- Мы сегодня должны понять одну вещь и каждый для себя принять решение: нужна нам коллективная безопасность или не нужна. Я считаю, что нужна - мы сами не справимся. Мы должны искать вектор коллективной безопасности. Вопрос в другом: куда нам повернуть? Это немаловажный вопрос, чтобы определить, где у нас будет реальная безопасность, где мы ее будем достигать дешевле и будем спокойно жить. Поэтому сегодня нужно смотреть на запад и на восток, на север и на юг.
Вот когда мы уже определимся, только тогда нужно проводить референдум. Кстати, ПДЧ - это только план действий, и не факт, что он закончится присоединением к Альянсу. Это такой же план действий, как сотрудничество с Россией в военной отрасли. То есть мы работаем со всеми, во время этой работы мы видим, что это нам дает. Вот когда нам скажут: "Друзья, вступайте с нами в союз" - тогда можно будет делать выбор. Пока же нам никто даже не предлагает вступать в какой-либо альянс. НАТО нам только предлагает поработать более тесно и определиться, надо ли нам это.
ЕЦ будет рад Богатыревой
- Вы говорите, что у вас очень сильная команда, но пока у вас еще маленькая команда. Кто пополнит ряды своей партии? Возможен ли такой вариант, что уже беспартийная Раиса Богатырева окажется в вашей команде?
- Давайте сначала о другом. Не главное, что будет наверху, главное - что происходит внизу. Если внизу у нас будет распределена команда и будут такие люди, как в Донецке, если будет четкая идея, то эти люди донесут искренность этой идеи, не имеет значения, кто будет наверху. Наверху тоже будет работать команда - не лидер. Лидеров должно быть немного, но каждый должен быть в своем направлении человеком - вот это главное. Если придут личности всеукраинского масштаба, сильные - такие как Раиса Богатырева, это будет только позитив. Потому что ее лично я уважаю сильно. Ее уважают везде, потому что она всегда говорит то, что думает, и говорит искренне.
- События сейчас развиваются по интересному сценарию - Янукович обиделся на Богатыреву, инициировал заседание политического совета ПР, который исключил ее из партии. Раиса Васильевна - сильный политик и за нее будут бороться.
- Мы не будем бороться. Если она захочет, то она придет к нам. Мы будем этому очень рады, мы даем возможность каждому человеку самоопределиться. У нее такая возможность есть.
- Богатырева - человек Ахметова и Колесникова. Союз с ней - это благоприятное обстоятельство для любой партии.
- Я бы так глубоко не уходил. Я не думаю, что сейчас все так сложно у "регионалов" и так легко можно изменить конфигурацию в политике Украины. И мы об этом не думаем - мы работаем.
Крушение стереотипов
- Ваша союзница Леся Оробец на днях заявила о том, что сейчас БЮТ пытается подкупить депутатов, предлагая 8-10 миллионов гривень за возвращение в коалицию. А когда кроме заявлений появятся факты, подтверждающий подкуп?
- А нужны ли они сейчас? То, что работают сейчас с депутатами, - это правда. По-разному работают. Обещают выборы, обещают списки, обещают деньги. Работают так же, как это было перед роспуском прежнего парламента. Но это делают те, кто раньше выступал против коррупции в политике. Вот это суть. Сейчас главное, чтобы "Наша Украина" не сдавала позиции. И это надо не НУ, это надо Украине. Если она не сдаст свои позиции, это будет противостоянием системе, которая будет состоять из политических сил, которые реально на сегодняшний день пользы государству не принесли, не приносили и приносить не будут.
- В последнее время стало модно среди политиков строить свой пиар на любви к шахтерам - приезжать в Донбасс, спускаться в шахту, отмечать День шахтера. Будете ли вы тоже использовать подобные способы привлечения внимания к своей политической силе?
- 2 сентября в нашей политике - это 11 сентября в Америке. Вы видели, что они (БЮТ и ПР - ред.) делали: они сначала дерибанили власть, а между прочим говорили о шахтерах.
11 сентября в Америке - это было крушение представлений о безопасности в США, о могуществе этой страны, это разочарование в ее мощности. Давайте разберемся, что такое 2 сентября в украинской политике. Юлия Владимировна в прошлом говорила, что ее союз в "регионалами" возможен, только если ее заберут инопланетяне и сотрут всю память. Кроме того, она говорила, о донецких, что у них руки по локти в крови, а Донецкую область надо оградить забором с колючей проволокой. А своим избирателям она советовала: "Если вы собрались голосовать за ПР, то сходите в церковь и снимите порчу".
А сегодня у нее все по-другому, сегодня все нормально. Произошло крушение стереотипов. Что-то в этом смысле, но мягче, говорили и "регионалы". Эти две политические силы были непримиримыми врагами. И через призму этих взаимоотношений избиратели делали свой выбор на голосовании. А сегодня они (ПР и БЮТ) резко начинают дружить и принимать решения.
Зачем им нужен был этот "Закон о повышении престижности шахтерского труда", ведь фактически этот закон не меняет кардинально ситуацию в отрасли. Но это сделали, чтобы сказать, что БЮТ и ПР вместе стараются для людей. Уверен, что люди скоро поймут, что на самом деле их обманули.
- Но ведь это же не вчера началось. О том, что отношения Тимошенко и "регионалов" заметно теплеют, было известно давно. Давайте вспомним, что как только она вступила в должность, то первая ее поездка в январе этого года была в Донецк, и встречалась она здесь не только с шахтерами шахты им. Засядько. То есть можно было прогнозировать такое развитие событий и раньше.
- Я его прогнозировал еще в ноябре прошлого года. Уже тогда это в принципе было понятно. Еще раз говорю, что нарушение принципов в данной ситуации - это самое страшное. Это даже не предательство БЮТом "Нашей Украины" - это предательство людей.
- Ваша жена родом из Макеевки. А здесь еще остались какие-то родные по линии жены, вы часто бываете в Донбассе?
- Мать моей жены последние годы перед смертью жила уже с нами (она умерла 8 декабря 2004 года). А до этого мы регулярно приезжали в отпуск только сюда - к теще. Кстати, у меня много друзей и знакомых здесь живут. Поэтому я, наверное, понимаю очень хорошо здешний народ. Люди здесь очень добрые, искренние живут, простые нормальные люди. И когда было это политическое противостояние четыре года назад, когда нас просто сталкивали лбами, то тяжело было это пережить.
Но, слава Богу, мы прошли через это. Сейчас надо идти дальше. И вот чем, наверное, полезен этот союз "регионалов" с БЮТ - что это все перемешает и выбросит лишнее. И если сейчас говорят, что произошла беда - "Нашу Украину" предали, то я радуюсь. Знаете, почему? Потому что случилось то, что давно уже было, но сегодня стало явным. Это же хорошо! Все становится на свои места, и мы при этом становимся искреннее и добрее.
http://www.salon.donetsk.ua/actual/5766.phpО "КОАЛИЦИОННОЙ СИТУАЦИИ" НАЧИСТОТУ
Т. Николаева, «Слава Севастополя», 10.09.2008, АР Крим
На пресс-конференции народный депутат от БЮТ Юрий Триндюк - о текущей политической ситуации и заявлениях о развале демократической коалиции.По словам народного депутата, демократическую коалицию в Верховной Раде Президент и его соратники предали трижды. Впервые—в 2005 году, когда без каких — либо объективных оснований он отправил в отставку правительство Юлии Тимошенко. Второй раз—в 2006 году, когда тайно, за спинами своих политических партнеров, вел переговоры о создании парламентского большинства с Партией регионов, но этому помешал неожиданный демарш лидера Социалистической партии Украины Александра Мороза. И сейчас, когда развал демкоалиции стал логическим следствием разрушительных процессов, запущенных Виктором Ющенко и его Секретариатом почти с первых минут создания коалиции.
Как сказала в своем обращении к украинскому народу Юлия Тимошенко, "демократическую коалицию и демократическое правительство президент начал уничтожать буквально с первого дня ее создания. Такого давления и такой агрессии по отношению к правительству, к себе лично, всей команде я не чувствовала даже во времена жесткой оппозиции. Я держала эту выстраданную коалицию, боролась за нее из последних сил, удерживала ее от распада соглашениями, гарантиями и уговорами, всем, чем могла. Но все напрасно. Президент убивал ее сознательно и последовательно".
По мнению народного депутата, доказательством слов премьер — министра служат систематические вето Президента на те законы, которыми правительство боролось с инфляцией, и даже запрещение главам администраций общаться с премьер — министром!
Между прочим, депутаты из фракции "Нашей Украины" не одобрили ни одного заявления в защиту своих партнеров по коалиции и молча наблюдали за тем, как Президент и его Секретариат издевались над правительством.
Несмотря на все недружественные действия со стороны своих партнеров по коалиции, позиция БЮТ четкая и несгибаемая—альтернативы демократической коалиции нет! Блок Юлии Тимошенко не ведет никаких переговоров о создании новой коалиции, а делает ставку на сохранение коалиции с президентом и "Нашей Украиной" и призывает своих партнеров одуматься и пересмотреть решения, навязанные Секретариатом.
Благодаря целеустремленным действиям правительства в Верховной Раде найдены пути принятия важных для государства политических и социально — экономических проектов. К этому были приобщены и силы, которые не входят в коалицию.
Именно благодаря такому подходу за считанные дни удалось принять ряд критически важных для страны социально направленных законопроектов.
В частности, удалось принять законы, способствующие реформам в угольной промышленности, повышению престижа профессии шахтера, внедрению единой тарифной сетки для бюджетников и повышению заработной платы для них.
Таким образом, в Верховной Раде наконец — то создан механизм ситуативных голосований, который позволяет правительству в условиях, когда парализованная коалиция не способна обеспечить принятие решений, проводить через парламент важные социально — экономические законы.
Результативное голосование за первоочередные для государства вопросы не может быть "предательством" по определению.
Подводя итоги, народный депутат Украины подчеркнул, что если за 10 дней Виктор Ющенко не возвратится к коалиции—необходимо ставить вопрос о проведении одновременных досрочных президентских и парламентских выборов.
http://www.slava.sebastopol.ua/?cnt=staty_show&yr=2008&mnt=9&day=10&id=17048
ПЕРСОНАЛІЇ В ПОЛІТИЦІ
А. ЕФРЕМОВ: «ГЛАВНЫЙ ВОПРОС СЕГОДНЯ – ОПРЕДЕЛИТЬСЯ, КАКОЕ ГОСУДАРСТВО МЫ СТРОИМ»
«Луганская правда», 10.09.2008
Народный депутат Украины Александр Ефремов о политическом кризисе в Украине и позиции Партии Регионов.В минувший вторник состоялась пресс-конференция народного депутата Украины, первого заместителя председателя фракции Партии Регионов в парламенте, руководителя Луганской областной организации ПР Александра Ефремова, на которой он рассказал о нынешнем политическом кризисе в Украине, противостоянии в Верховной Раде и дальнейших планах Партии Регионов.
– Александр Сергеевич, сегодня все говорят о ситуативном союзе БЮТа и Партии Регионов, делаются прогнозы о возможных форматах коалиции, об «очередных внеочередных» выборах в парламент, о разделении полномочий в перспективе: Янукович – президент, Тимошенко – премьер или наоборот. Прокомментируйте данную ситуацию.
– Я думаю, чтобы комментировать данные вещи или чтобы профессионально говорить о том, кто какую должность будет занимать, мы, прежде всего, должны понимать: какой формат политического устройства будет определен в нашем государстве в дальнейшем. Мы сегодня в очередной раз убедились, что существование коалиции в формате «оранжевого» большинства чревато скандалами в стране, тем, что вместо демократических ценностей превалирует авторитаризм. Это означает, что мы были изначально правы, когда говорили, что получим второй вариант 2005-го года, с теми же самыми инсинуациями, различными обвинениями то в адрес Президента, то в адрес премьер-министра, в коррупции, в национальной «зраде», когда возбуждаются уголовные дела и т.д… Поэтому мы должны ответить на главный вопрос: какое государство мы строим? Этот вопрос первым должен стоять на следующей неделе в парламенте.
Что же касается коалиции, я очень осторожно отношусь к этому вопросу, потому что у фракции НУ-НС есть еще время, чтобы отозвать свое заявление. Если они это сделают, то формально коалиция будет существовать и никаких других вариантов пока не предвидится. Если же они не отзывают свое заявление, значит на следующей неделе спикер парламента должен официально заявить о распаде коалиции. И только после этого у депутатов парламента есть месячный срок для формирования новой коалиции, если они не хотят идти на выборы. Если же будет сформирована новая коалиция, то после этого есть еще два месяца для формирования нового правительства и утверждения в Верховной Раде. Там тоже свои трудности: по законодательству Президент имеет право подавать кандидатуру на главу правительства в парламент, а рейтинг Президента сегодня такой, что доверия ему практически ни у кого нет. Поэтому вряд ли парламент согласится принять кандидатуру, которую предложит Президент. Учитывая все это и массу других вопросов, в том числе и юридических, мы только в процессе переговоров можем достичь какого-то варианта.
– Какие же это варианты?
– Их несколько: первый, если коалиция все-таки развалилась, значит нужно либо создавать новую коалицию, либо идти на выборы. Сегодня ни население, ни большая часть политиков не принимают идею проведения новых выборов, потому что это затратно для страны и ничего нового не принесет. Скажу еще одну вещь, которая может быть спорна и которая в политикуме сегодня не звучит. При всей той глупости, которую делает Ющенко, он делает одну правильную вещь: настаивая на своих принципах, он пытается две крупнейшие силы, которыми являются ПР и БЮТ, вытолкнуть в одно электоральное поле. И это меня настораживает, потому что так у этого руководителя, я бы сказал горе-руководителя, появляется шанс дальше бороться за свое место в политикуме, что, на мой взгляд, для нашей страны совершенно неперспективный вариант.
– Александр Сергеевич, почему БЮТ решил посотрудничать с Партией Регионов более-менее понятно, не понятны мотивации Партии Регионов, особенно, если учитывать, что Юлия Владимировна при этом вступает на ваше электоральное поле.
– Во-первых, Партия Регионов еще не сказала, что она идет куда-то с кем-то в коалицию. Меня удивляет, что сейчас все говорят о том, что будет делать Партия Регионов, в том числе и БЮТ рассказывает, и «Наша Украина», и коммунисты, и Блок Литвина… Но Партия Регионов по этому вопросу свою точку зрения пока не высказывала, поскольку разговор на эту тему мы можем вести только после того, как официально распадется коалиция ныне действующая.
Второй вопрос: если теоретически допустить, что будет создаваться коалиция, и при этом не будет взаимных уступок, значит, коалиции не получится. Ни одна из политических сил не является самоубийцей, чтобы предавать свой электорат. Политикам нужно искать компромисс. Так вот, если эти компромиссы будут найдены, тогда они будут представлены широкой аудитории, и на основании этого партия будет принимать то или иное решение. До того момента все это просто фантазии и предположения.
– Поступила информация от пресс-службы блока НУ-НС о том, что Ющенко дал команду готовиться к досрочным выборам.
– Это не тайная информация, а всем известный факт. В Секретариате Президента прошло совещание, на котором присутствовали Ющенко, Богатырева и Балога. Туда же были приглашены губернаторы областей. Разговор велся об использовании админресурса накануне новых парламентских выборов. Я только хочу отметить, что на сегодняшний день не от Ющенко зависит, будут новые выборы или нет. Сейчас этот вопрос решают депутаты парламента, и если они скажут, что выборов не будет, то Ющенко ничего сделать не сможет. Он как всегда торопится.
– В свете последних событий будет ли ПР инициировать импичмент Ющенко? И если да, то будет ли Виктор Янукович бороться за кресло президента?
– Не думаю, что сейчас стоит вопрос об импичменте. Во-первых, до новых выборов остается практически год. Во-вторых, надо соответствующим образом выписать законодательство. И потом, нужно ведь разобраться: импичмент президента и выборы нового президента с теми же функциями или будут какие-то изменения в Конституции по этому поводу? Это потребует времени. Если речь идет об изменениях в Конституцию, то на это потребуется минимум две депутатские сессии. А дальше все будет зависеть от развития политической ситуации. Импичмент Ющенко и объявлять не надо, он и так де-факто существует в нашем государстве.
– Александр Сергеевич, кроме темы коалиции есть еще шахтерская тема, которая тоже весьма популярна в парламенте. Второго числа рекордным количеством голосов, 446, депутаты проголосовали за принятие Закона «О престижности шахтерского труда». Как вы считаете, есть ли возможность у парламентариев продолжать в том же духе, то есть показывать единство, в формате коалиции, вне формата коалиции и не доводить до очередных перевыборов?
– Вы знаете, я сегодня с умилением смотрю, как некоторые наши политики, особенно молодые политики, пытаются использовать шахтерскую тематику себе в плюс, в данном случае как Закон «О престижности шахтерского труда». Я немножко напомню историю для тех, кто ее не знает: еще в 2006 году Януковичем было дано поручение министру Тулубу разработать закон о престижности шахтерского труда, что и было сделано. И в начале 2007 года проект закона был внесен в парламент и прошел все соответствующие комитеты. Затем, когда мы его вынесли в зал, то ни одна из оранжевых фракций, в том числе и та, которая сегодня очень активно эту тему пиарит, не проголосовала за данный проект. Затем уже в новом составе ВР появились другие законопроекты, которые были внесены другими политическими силами. Там были и плюсы, и минусы в части применения к шахтерскому труду. Когда мы это увидели, то предложили соединить законопроект, который был изначально разработан нашим депутатом Тулмановым, с теми хорошими наработками, которые есть в их законопроекте. В результате, в зале появился общий законопроект, который действительно набрал большое количество голосов и это правильно. Поэтому мы считаем, что то поручение, которое было дано Януковичем при своем правительстве, реализовано сейчас в ВР. К сожалению, с опозданием в два года.
– В последнее время интерес населения к выборам и к политике вообще заметно угас. Скажите, пожалуйста, что нового может предложить Партия Регионов, чтобы поддержать этот интерес?
– Да, вы правы. На сегодняшний день всего 20% населения заинтересовано в новых выборах, а 80% – нет. Примерно 30% населения проявляет пассивность в отношении выборов. Но вы не правы, говоря об интересе к политике. Практически в любой компании, где бы она ни собралась, всегда обсуждаются последние политические новости. Что касается наших действий, то ПР должна довести до конца свои начинания: и по внеблоковому статусу Украины, и по вопросу языка, и по поводу перераспределения полномочий в пользу регионов. Все эти вопросы стоят у нас на повестке дня, они очерчены в проекте новой Конституции, которые мы подготовили. Мы будем теперь искать партнеров, которые помогут нам решить эти вопросы. И будем двигаться дальше.
– Гарант выражает поддержку Саакашвили. Дик Чейни практически открывает нам объятия: завтра-послезавтра мы в НАТО. Как Вам кажется, у нас когда-нибудь будет референдум?
– Мы записали это в документе в Верховной Раде. Думаю, ни один политик не пойдет против того положения, что страна будет в НАТО только после референдума. Другое дело, что нас пытаются де-факто втянуть в НАТО через ПДЧ. В связи с этим хотелось бы напомнить: один из президентов Финляндии, когда у руководства страны сложилась фактически аналогичная ситуация, сказал: «Неумный человек ищет друзей за тысячи километров, при этом приобретая врагов рядом с собой». То, что делает наш гарант, который имеет сегодня рейтинг 3-5%, противоречит интересам нашего государства.
– Сейчас канун праздников – День города, празднование 70-летия Луганской области. Может быть, нардепы от Луганщины поспособствуют с финансированием – сделают такой своеобразный подарок?
– Мы не пишем на биг-бордах о том, что делаем. Но пора уже сказать, что работа депутатского корпуса от Луганщины в Верховной Раде все же существенна. Буквально несколько дней назад мы с Виктором Тихоновым, который работает в бюджетном комитете ВР, написали письма со всеми вопросами по решению проблем как в Луганской области, так и в городе Луганске в частности. Там находятся соответствующие предложения по финансированию порядка 250 млн. грн. на строительство окружной дороги. Там же находится предложение, которое, по моим данным, уже подписано в ВР, по строительству дороги между Луганском и Дебальцево. Также мы просим о выделении средств для строительства детского сада в Луганске, решения целого ряда проблем.
У местной власти много головной боли, которой нужно заниматься безотлагательно. Мы же со своей стороны в органах центральной власти, отслеживая процесс финансирования по территориям, видим, что он неодинаков. Не везде одинаково реализуются социальные проекты. В Луганске требуется ремонт еще одного путепровода, надо заканчивать путепровод по Тараса Рыбаса, строить дорогу через центр Луганска, чтобы разгрузить трассы, сделать по улице Лермонтова дорогу, параллельную Советской – этот проект значительно изменит наш город. И мы, нардепы, со своей стороны оказываем всю возможную помощь мэру и губернатору в решении этих задач.
– В случае перевыборов в Верховную Раду и победы Партии Регионов где Вы себя видите: в парламенте или в Кабмине?
– Я не задаю таких вопросов – слишком много «если». Я работаю сегодня в выбранной мной ипостаси по мере сил. Я первый заместитель руководителя фракции Партии Регионов, заместитель руководителя партии, у меня огромное количество работы в Киеве. Когда я туда приезжаю, то работаю с 8 утра до 10 вечера, у меня ни одной свободной минуты.
– Почему до сих пор нет закона, регламентирующего публичные высказывания политиков и должностных лиц. Может быть, зная об ответственности за свои выступления, политики и чиновники, в том числе, министры и Президент, не станут свои субъективные мысли распространять в прессе?
– Мы переживаем период становления нашего политикума. А введение какого-либо контроля за высказываниями – это цензура. И кто вообще может определить – правильное это высказывание или неправильное? Сегодня дается много неправдивой информации в прессе, в том числе, и в мой адрес. Но я никогда не позволяю себе устраивать скандал по отношению к журналистам, это написавшим. Я считаю, что это неизбежный процесс, который должно пройти наше государство для того, чтобы, в конечном итоге, выйти на цивилизованный путь развития.
Хотя здесь есть другая сторона медали – самой передовой демократией в мире считается американская. Но недавно на одном из ведущих американских каналов ведущий буквально затыкал рот маленькой девочке и ее тете за то, что они говорили нечто, не соответствующее общему курсу. Поэтому давайте лучше поживем в этой вакханалии, пока общество дорастет до момента, когда захочет навести порядок в этом вопросе. Тогда появятся и политики, и соответствующие законы, которые решат данную проблему.
– Чувствуете ли вы нарастание милитаристических настроений в украинском обществе, когда война – это норма?
— К сожалению, в Украине есть радикально настроенные люди как с одной, так и с другой стороны. Но в задачу Партии Регионов не входит усиливать такие настроения, усугублять проблемы нашего государства. Что касается регламентной нормы, то мы четко отслеживаем, чтобы все вопросы решались по процедурной линии, предусмотренной в Верховной Раде. Если кто-то отклоняется от этой нормы, то мы ставим его на место, в том числе, и руководителя Верховной Рады. Если говорить о жизненной позиции, то человеком, который нарушил все возможные нормы и усиливает радикальные настроения в обществе, является наш Президент. Это лично моя, а не партийная точка зрения. Человек, который должен быть гарантом Конституции, часто сам нарушает закон, думаю, здесь даже примеров приводить не надо. А то, как с этим борется Партия Регионов, отслеживает весь украинский политикум. И свои функции в этом вопросе, мы доведем до логического конца.
http://www.pravda.lg.ua/modules.php?name=News&file=article&sid=1314В. ПЕТЬОВКА: ЯКБИ ВИБОРИ ПРОВОДИЛИСЬ ХОЧ РАЗ НА ДВА РОКИ, УКРАЇНСЬКИЙ ПОЛІТИКУМ БУВ БИ ОЧИЩЕНИЙ ВІД ПУСТОСЛОВІВ
Богдан Вівчар, «Галичина», 11.09.2008, Івано-Франківська обл.
В Івано-Франківській області перебував один із лідерів партії «Єдиний Центр» народний депутат Василь Петьовка.Він мав зустрічі з громадськістю і партійним активом у районах і обласному центрі, цікавився думкою прикарпатців стосовно подій у Верховній Раді, дав інтерв’ю журналістам. З ним розмовляв і наш кореспондент.
— Із Вашого досьє можна зрозуміти, що кар’єру політика Ви робили за підтримки «Нашої України». Скажімо, в березні 2002-го Вас обрали до Закарпатської обласної ради за підтримки блоку «Наша Україна». А на виборах 2006-го — міським головою Мукачева та депутатом обласної ради знову ж таки від цього блоку. Та й народним депутатом Ви стали як член НСНУ. Який сенс було створювати нову партію?
— «Наша Україна» була першою партією, в яку я вступив. Готовий був працювати чесно, самовіддано для українців і України. Для мене найважливішим є виконання слова, обіцяного. Напередодні виборів усі учасники блоку НУНС обіцяли на його основі створити потужну демократичну партію. Але, прийшовши в парламент, під різними приводами відмовились виконувати обіцяне. Тому й було прийнято рішення про створення нової партії — «Єдиний Центр», до якої залучити мудрих, чесних, талановитих молодих людей, які могли б далі як суб’єкти політики продовжити на рівних з іншими реалізацію питання про об’єднання. Воно не знято з порядку денного. і на зустрічі Президента з фракцією знову йшлося про об’єднання. Щоправда, з такою ідеєю на позачергові вибори, а є ймовірність, що вони будуть оголошені, уже не підеш. Об’єднуватись потрібно перед тим. Бо за роки незалежності, особливо за правління Кучми, все робилося для того, аби демократичні сили дробити.
— Ви вірите, що в разі виборів «Єдиний Центр» пройде до парламенту, тим більше, якщо буде піднято прохідний бар’єр?
— Ми — партія молода, ще в процесі становлення і формування. І працюємо з прицілом на чергові вибори 2011 року. Але і в можливих позачергових виборах братимемо участь. Хотів би вірити в нашу щасливу зірку.
— Як дивитесь на взаємні звинувачення Президента і прем’єра у розвалі коаліції?..
— Аргументи в Президента є. І чи не тому, аби його позбавити можливості діяти, буквально на одному подиху де-факто нова коаліція приймає низку поправок до Закону про Кабінет Міністрів і законопроектів, які обмежують повноваження Президента. Правда, пропонують варіанти виходу з кризи: або продовжує діяти демократична коаліція, або створюється якась інша коаліція, або нові вибори. Оскільки «Наша Україна» з демократичної коаліції вийшла, а БЮТ мандату на створення нової коаліції від виборців не одержала, то самовільне створення інакше як зрадою не назвеш. Коаліція була закріплена 226-ма підписами. і в угоді про її створення якраз був вписаний Закон про Кабінет Міністрів. І ось його кардинально змінюють. Як це можна назвати? У самій Верховній Раді була створена ситуація, аби ми звідтіль пішли, до нашого голосу, зокрема вимоги про перерву і консультації, колеги з БЮТ не прислухались. Тому на засіданні фракції і було прийнято рішення про вихід з коаліції...
— Ви були одним з тих депутатів, які довго чомусь не підписували угоду про створення коаліції... Чому? Ви не вірили в неї?..
— Справді, угоду я підписав одним з останніх. Я вірив у коаліцію. Перед виборами провів 156 зустрічей, агітував за неї і знав думки виборців. Але мав своє бачення проблеми. Скажіть, Ви вірили в обіцянку: контрактну армію з 1 січня 2008-го? Я в це не вірив. І тому вимагав, аби за те, що було обіцяно, а реально не може бути виконано, відповідальність брала на себе відповідна політична сила. У даному разі БЮТ.
А обіцянка повернути заощадження до кінця 2010 року в сумі до 120 мільярдів?.. Нехай за це відповідає той, хто давав слово. Бо повернути такі гроші в такий термін нереально. Є елементарні розрахунки.
— Що потрібно зробити для відновлення коаліції?
— Напевно, Юрієві Луценку треба вибачитись за депутата Бута, Юлії Тимошенко — за депутата Рибакова, повернути цих людей у коаліцію. Скасувати Закон про Кабінет Міністрів і взятись за виконання коаліційної угоди, яка передбачає прийняття 240 законів, а не піаритись задля того, аби знайти підтримку на майбутніх президентських виборах.
— З уст багатьох ми чуємо звинувачення в бік керівника Секретаріату Президента. Якось так виходить: два останні Президенти нібито різні, а от керівники їхньої канцелярії пов’язані з Закарпаттям. У чому сила Балоги?
— Скажу так, Медведчука свого часу було обрано депутатом Верховної Ради від Іршавського району. А сила Балоги — в його наполегливій чорновій непомітній роботі задля блага держави. Як на мене, Президентові не стільки шкоди завдали відверті вороги, як нібито друзі по спільній роботі. Ми знаємо, який удар по іміджу було завдано отим розвінчуванням «любих друзів», хоч, як з’ясувалося, нічого там не було. Вважаю, Віктор Балога ретельно, чесно, скрупульозно виконує доручене йому завдання. І в цьому його сила. і не треба вішати один на одного ярлики. Пам’ятаєте, як у перші дні прем’єрства Тимошенко поширилися чутки, що в Балоги відібрано 400 га землі. Про що йдеться? Мукачівська райрада заснувала комунальне підприємство і звернулася до Кабміну про виділення в користування із земель державної власності чотирьохсот гектарів землі з умовою знайти інвестора, який розбудував би тут гірськолижний курорт. І Кабмін погодився. Та проект до цього часу не реалізований. і до чого тут Балога?
— Земля повниться чутками, що на Закарпатті розігрують сепаратистську русинську карту...
— У 1991 році, коли Кравчук ішов на вибори, аби завоювати голоси, він пообіцяв визнати таку нацменшину як русинів. Люди, які причисляють себе до неї, провели референдум. Але більше до цього питання не повертались. А люди, зокрема на Свалявщині, Мукачівщині, обіцянки пам’ятають і вірять, що їх таки визнають русинами. Та вони живуть і працюють і ніякої карти ніхто не розігрує. Я кажу всім: приїжджайте — переконаєтесь. На Закарпатті проживає більше ста національностей, усі вони співпрацюють і розбудовують своє життя. Та ще й як!
— Ви нагороджені відзнакою УПЦ МП князя Володимира. За що така шана?
— За допомогу в будівництві храму в с. Пилипівці Міжгірського району. Але я ще маю й відзнаку Київського патріархату за те, що збудував у Мукачеві перший храм УПЦ КП. Отримав нагороду і від римо-католиків за допомогу у відбудові їхнього храму. Допомагаємо й реформістським церквам... Хай люди моляться в різних храмах одному Богу...
— Як нині почувається Єдиний Центр?
— Серед молодих партій почувається впевнено, бо об’єднує молодих перспективних людей. До кінця вересня завершуємо реєстрацію партійних структур в органах юстиції в містах і районах. Далі йдемо в селища і села. Запрошуємо всіх перспективних людей, які бачать себе центром об’єднаної України, міцної, сильної європейської держави. Маємо надійного Президента, який визначає європейський вибір, НАТО, Євросоюз. Тож усі разом допоможімо йому. А щодо виборів, то не варто їх боятися. Не так уже й багато грошей іде на них. А якби вибори відбувалися хоч раз на два роки, то український політикум уже давно був би очищений від пустословів. Бо якщо наобіцяв, а за рік-два не зробив, — до побачення. Прийдуть люди слова й діла.
http://www.galychyna.if.ua/index.php?id=single&no_cache=1&tx_ttnews[tt_news]=2047&tx_ttnews[backPid]=24ПЕРЕДІЛ ВЛАСНОСТІ
ОПТОВА БАЗА ЯК КАМІНЬ СПОТИКАННЯ
Ганна Яловегіна, «Зоря Полтавщини», 10.09.2008
В облспоживспілці те, що відбувається, називають рейдерською атакою.Спільне підприємство “Полтавська міжрайонна оптово-торговельна база облспоживспілки”, що на вулиці Половка, 64, в обласному центрі, мала б нині відзначати 20-річний ювілей. Однак її працівники – без роботи. В один далеко не чудовий день ці люди не змогли пройти до своїх робочих місць – їх просто не пустили, мотивуючи тим, що приміщення бази вже належить новому господарю. В облспоживспілці те, що відбувається, називають рейдерською атакою.
– Наша організація займалася оптовою торгівлею для системи облспоживспілки, обслуговуючи райони області, – говорить директор СП “Полтавська міжрайонна оптово-торговельна база облспоживспілки” Микола Михайленко. – Коли комплекс бази здали в експлуатацію в 1988 році, ми мали складські приміщення площею 20 тис. кв. м, шестиповерховий адміністративно-побутовий корпус, триповерхову будівлю їдальні на 150 місць та зал товарних зразків площею 1,5 тис. кв. м. Нещаслива доля цієї бази. Збудували її незадовго перед розпадом Союзу, і повноцінно вона працювала лише кілька років. На початку 90-х зменшилися товарообіг, виробництво товарів, і база ледве животіла. До правління облспоживспілки звернулося товариство “Полтавапродукт” з пропозицією про співпрацю. Враховуючи складне становище, правління погодилося створити нову структуру – кооперативне підприємство “Міжрайонна оптово-торговельна база”. Було затверджено її статут, згідно з яким засновниками нового підприємства стали кілька організацій і фізичних осіб, які займалися торгівлею. Кожен повинен був внести свою частку до статутного фонду. У тому числі наше СП у 2001 році внесло майна на суму 1,5 млн грн. А саме: 5200 кв. м складських приміщень, 800 кв.м офісних площ, 800 кв. м їдальні. І сподівалися, що наші партнери виконають домовленість, але вони не поспішали цього робити.
У 2002 році “Полтавапродукт” розділився між двома господарями. Одна частина цього “спадку” – підприємство “Полтаваагропром” – збанкрутувала, треба було її чимось компенсувати, і взялися за нашу базу. Ми мали внести свою частку – майна на 6,8 млн грн, а внесли на півтора мільйона. То з нас почали вимагати решту. Ми не хотіли давати більше, бо бачили, які оборудки “прокручуються” за кошти пайовиків.
Між тим, кооперативне підприємство (КП) подало заяву до суду, щоб змусити нас – СП – виконати зобов’язання. Ми не змогли з цим змиритися. Справа завершилася у Верховному Суді, який зобов’язав Вищий Господарський Суд України розглянути цю справу, – продовжує Микола Михайленко. – Її було розглянуто і передано знову в Полтаву. Загалом з цієї проблеми з 2003 року відбулося понад 200 судових засідань у різних судових інстанціях. У червні 2006 року Київський районний суд м. Полтави виніс рішення внести це майно до статутного фонду. Ми подали скаргу. Апеляційний суд області нас не підтримав, тому дійшли до Верховного Суду України. У зв’язку з його завантаженістю деякі справи були передані для розгляду в регіони з повноваженнями ВСУ. Нашу справу розглянув Апеляційний суд Сумської області і скасував рішення Київського райсуду Полтави й Апеляційного суду Полтавської області, відмовив у позові про внесення майна і про визнання права власності на це майно за кооперативним підприємством. Маючи на руках цей документ, вважали, що тепер усе нормально, тяганина завершилася, але сталося не так.
29 серпня ц.р. відбулося рейдерське захоплення нашого підприємства. На початку сьомої ранку сторож відчинив двері співробітнику однієї з організацій-орендарів. Разом із ним зайшли 25 людей, сказавши, що це їхнє підприємство, вони не пускали на роботу нікого з наших працівників. Ми досі не знаємо, яким чином і кому КП продало за нашою спиною наше ж майно. Мені показали ксерокопію договору купівлі-продажу. Базу вже двічі перепродали, першого покупця я не знаю, а представники другого – пред’являють свої права власника. Це ТОВ “Центральна промбаза” з Дніпропетровська. Промбаза- покупець передала майно в суборенду ПП “Альянс Т.З.”, от вони разом і захопили приміщення. “Альянс Т.З.”, у свою чергу, здає його в суборенду іншим суб’єктам. Полтавське бюро технічної інвентаризації (КП “Інвентаризатор”) оцінило комплекс усього в
1 мільйон 33 тисячі гривень. А залишкова балансова вартість його становить 6,5 мільйона. Тепер нас не пускають на базу, кажуть, укладайте договори оренди. Це ми повинні своє ж майно ще й в когось орендувати...
– СП “Полтавська міжрайонна оптово-торговельна база облспоживспілки” є власником приміщення всієї бази по вулиці Половка, 64, – додає начальник юридичного відділу ОПС Олена Даниленко. – Нещодавно міськвиконком змінив адресу бази на номер 64-д. Ми будемо вирішувати це спірне питання в правовому полі, через суд. І якщо буде потреба, звернемося до Європейського суду.
– Відбулася типова рейдерська атака, у нас забрали все майно лише за 1 мільйон. Як така велика база може так мало коштувати? Її роками створювали правління облспоживспілки, пайовики, працівники системи споживчої кооперації області. Це, повірте, просто насмішка над людьми, інакше я не можу назвати такі дії, – підсумовує голова правління Полтавської облспоживспілки, депутат обласної ради Володимир Кідін. – Хто там замішаний, не знаємо, ми не правоохоронці, але хтось же за цим стоїть. Бо інакше таке б не робилося...
http://www.zorya.poltava.ua/index.php?rozd=&nomst=826РІВЕНЬ І ЯКІСТЬ ЖИТТЯ
РАБОТНИКИ ПРЕДПРИЯТИЙ-ДОЛЖНИКОВ ОСТАНУТСЯ БЕЗ ПЕНСИЙ
Дмитрий Колоней, «Вечерний Харьков», 11.09.2008
Туманной остается обеспечение пенсиями многих работающих на харьковских предприятиях.— Сложности с достижением финансового обеспечения Пенсионного фонда связано с большими долгами перед ним со стороны крупных госпредприятий, — сообщила замначальника облуправления фонда Тамара Зятева. — В значительной степени средства фонда состоят из начислений с зарплаты. Между тем, в сложной экономической ситуации оказались авиазавод и завод им. Малышева. Немногим лучше ситуация с «Химпромом», ГП «Протон», ГП «Харьковский завод электроаппаратуры». Они находятся в процедуре банкротства.
При общей солидарной системе пенсионного страхования, поясняет Тамара Зятева, получается, что если за человека не уплачиваются взносы, то он теряет право на выплату пенсии.
Между тем задолженность Харьковской области в Пенсионный фонд — 163 млн грн. При этом долги экономически активных предприятий — 46,5 млн грн., остальную часть задолжали предприятия-банкроты.
С помощью государственной исполнительной службы за январь-август 2008 г. удалось взыскать 47% задолженности с активных предприятий. Естественно, банкроты погашать долги не способны. А ведь ГП «Завод им. Малышева» задолжал 45 млн грн. Харьковское авиапредприятие в августе сделало первое за 2008 г. отчисление Пенсионному фонду, погасив платеж за июль. Но если задолженность завода в августе снизилась на 96 тыс. грн., то с начала года увеличилась на 16 млн грн.
http://vecherniy.kharkov.ua/news/24600/В ХАРЬКОВЕ ЗАТЯГИВАЕТСЯ СТРОИТЕЛЬСТВО МЕТРО
Нина Зайнуллина, «Вечерний Харьков», 11.09.2008
В Харькове бастовали работники ОАО «Харьковметрострой».Люди требовали погашения долгов по зарплате за летние месяцы и отмены сокращенного графика работы. Пока они согласились немного подождать, но если зарплату в скором времени так и не получат, будут действовать более радикально.
Почти сто бастующих объединяло еще одно общее горячее желание: посмотреть в глаза своему руководству и лично — директору Юрию Войтенко. Да видно, не судьба… Директор «Харьковметростроя» оказался на больничном.
Другие представители руководства метростроя выбрали путь необщения. Не удалось достучаться до них и корреспонденту «Вечернего Харькова». Главный инженер, обещая в телефонном режиме переговорить «через пять минут», через пару минут оказывался срочно вызванным на срочные совещания.
Тогда мы решили вместе с метростроевцами начать трудовой день и спустились непосредственно на рабочие места — в котлован будущей станции на Алексеевке. Это тяжкий и очень опасный труд. Метростроевцы вспоминают, как при подработке грунта между сваями отбойным молотком на «Алексеевской» в тоннельном отряде № 15 произошла трагедия — погиб рабочий. Тогда Госпромнадзор приостановил работы на станции. Были выявлены нарушения. Позже работы на сооружении станции «Алексеевской», входящей в пусковой комплекс 3-й очереди Алексеевской линии, возобновились. И за такой труд рабочим полагается от 1300 грн. в месяц. Но еще если бы им выплачивали эти деньги.
От многих метростроителей приходилось слышать: «Вот если бы Кушнарев был жив, то проблем не было б никаких». Они наперебой припоминали, как бывший губернатор Евгений Кушнарев инициировал разработку госпрограммы строительства метрополитена до 2010 года.
На Алексеевке должна строиться еще одна станция — «Проспект Победы» — в центре Алексеевского жилмассива, а за окружной дорогой давно отвели землю и подготовили проект для депо. Согласно планам 2004 года, станцию Алексеевская должны были открыть в 2007 году, а проспект Победы — в 2009-м. Но сроки были сорваны из-за недостатка финансирования. Расстояние метротоннеля от станции «23 Августа» до «Алексеевской» — 2,5 км, а от «Алексеевской» до «Проспекта Победы» — 0,61 км. В числе перспективных назывались также «Державинская» и «Одесская». Длина этого тоннеля составила бы 3,6 км. Если бы было финансирование.
В первые дни сентября бастовали работники ОАО «Харьковметрострой». Люди требовали погашения долгов по зарплате за летние месяцы и отмены сокращенного графика работы. Пока они согласились немного подождать, но если зарплату в скором времени так и не получат, будут действовать более радикально.
Кто виноват?
—?Наша организация строящегося метрополитена оплачивает работы своему генподрядчику — ОАО «Харьковметрострой», — рассказывает Людмила Бугаенко, главный бухгалтер структурного подразделения «Строящийся метрополитен» — организации, которая выступает заказчиком работ. — Мы как заказчики не только проплатили все работы, но и авансировали. С нашей стороны нет ни одной копейки задолженности.
Начальник 7-го участка Григорий Горбань — ОАО «Харьковметрострой» — утверждает следующее:
—?Заказчик — «Строящийся метрополитен» — выплатил то, что мы заработали. Мы месяц работаем по три дня в неделю. А по такому графику сколько заработаешь? Всей «кухни» нашего треста я не знаю, но часть денег людям выдавали в два этапа по 40%.
Действительно, «Строящийся метрополитен» проавансировал покупку рельсов. Миллион гривен потратили на их приобретение, но они пока лежат. Сейчас нам пообещали, что мощная, платежеспособная организация «Южспецстрой» возьмет нас на буксир. У нас есть приказ, по которому рабочие временно на три месяца переводятся из «Харьковметростроя» в «Южспецстрой». Люди хотят увидеть, что у них получится в день зарплаты. Организация «Тоннельстрой» уже два года относится к «Южспецстрою», и их пример вроде бы успешный. Сейчас все тоннели пройдены, и строительные работы на выходах может делать любая организация с соответствующей лицензией. Те, кто работает с «Южспецстроем», имеют занятость даже шесть дней в неделю. Те же, кто остался в «Харьковметрострое», по-прежнему работают в трехдневном режиме.
Юрий Войтюк еще 16 июля 2008 г. сообщал журналистам, что надеется на получение в этом году хотя бы 250–300 млн. грн. (всего же требуется 925 млн.), которые Кабмин заложил в проект изменений в госбюджет на строительство метро в Украине. Начальник управления промышленности, транспорта и связи облгосадминистрации Владилен Вавилов пояснил, что деньги на строительство подземки не поступают из бюджета, поэтому нет зарплаты для работников.
—?Не были приняты изменения в бюджет, поэтому, соответственно, финансы мы пока не можем увеличить. В тех объемах, в которых они поступают по госпрограмме, их недостаточно для нормальных темпов строительства.
Что будут делать?
Метростроитель Сергей Шейнин, возглавляющий цеховой профком 10-го участка, говорит, что метростроевцы настроены решительно:
— Подписной лист по выдвижению требований наемных работников тоннельного отряда № 15 ОАО «Харьковметрострой» к председателю правления предполагает: выплату задолженности по зарплате за июнь, июль 2008 г. до 25 сентября, регулярные выплаты два раза в месяц, обеспечение занятости работников в течение пятидневной рабочей недели согласно колдоговору. Весь наш коллектив подпишется под этим, потом передадим требования председателю объединенного профкома «Харьковметрострой» Валентину Сысько. Эти требования адресованы директору Юрию Войтюку. Но пока он на больничном, мы намерены поставить в известность его заместителя. Профсоюз также заготовил письмо в прокуратуру, есть серьезные намерения ехать в Киев и довести эту абсурдную ситуацию до сведения премьер-министра, — говорит глава профкома.
Рабочие не исключают, что их требования удовлетворят и в Харькове, тогда радикальные меры не потребуются.
— Если наши требования не удовлетворят до 25 сентября, — говорит Сергей Шейнин (на фото), — то 26-го мы одеваемся в рабочую одежду и идем пикетировать здание облгосадминистрации.
Тем временем в пустых карманах метростроевцев нет даже денег на жетон, чтобы доехать до работы в метро. Метростроители права на льготный проезд не имеют. Зато льготы есть у тех, от кого зависит их судьба и судьба всего метростроя в Харькове: народных депутатов Украины. Да только на метро они не ездят…
Мнение
Метростроевцы свидетельствуют
Яков Харьяков, председатель профсоюзного комитета:
—?Нас более ста человек. Все согласны с требованиями. Мы получили половину только за июнь. А тем, кто на «Южспецстрое», выплатили авансом по 800 гривен. Достать руководство не-воз-мож-но!
У молодого метростроевца Надежды Жаворонок станция «Алексеевская» первая, но ей уже сейчас ясно, что на такие деньги не проживешь:
—?Наши женские руки нужны метрострою. Приходится выполнять самые разные работы, но за июль и август мы еще не получали денег, а уже сентябрь на исходе.
Татьяна Бурма строит метро 30 лет:
—?Эта станция очень сложная по сравнению с той же «23 Августа». Сложна она по отделке, но самое главное — нынешний психологический климат. А на дождь, снег, холода мы никогда не жаловались. Все наше. Но сейчас работать стало нестерпимо.
http://vecherniy.kharkov.ua/news/24593/СКАНДАЛИ
НАС «КРЫШУЮТ», А МЫ НЕ ЗНАЕМ?!
Елена Никитина, «Украина-Центр», 11.09.2008, Кировоградская обл.
Кировоград в очередной раз залихорадило. Причина - реконструция жилых домов.Горожане теперь обеспокоены не зелеными зонами, которые власть бессовестно отдает под застройку, а судьбой собственных жилищ. Тему реконструкции жилых домов с надстройками дополнительных и мансардных этажей уже подняли областные СМИ. Мы же решили не ограничиваться только информативной подачей, а разобраться в ситуации.
Редакция «УЦ» располагает решением исполнительного комитета Кировоградского горсовета от 17 июля 2008 года № 1107, которым частному предприятию «Мастер-кар» дается разрешение на реконструкцию целого ряда жилых домов в самом центре Кировограда. Приводим их полный список: ул. Карла Маркса, 1, 1-б, 4, 3/5, 5, 6/3, 6/3-б, 7, 8, 9, 10, 10-а, 11/11, 11/11 к.3, 11/11 к.6, 12, 15/7, 16/9, 20, 22/5, 25/34, 23/13, 32/11, 34/32, 47/16; Пашутинская, 5/24, 11/16, 12, 17, 34, 36, 51-а, 53/67, 44/72; Шевченко, 13, 15, 17/20, 21/27, 25, 26, 48, 49/26; Егорова, 4/7, 5-а, 6, 8; Володарского, 3, 8, 13, 14; Гоголя, 91/46, 78; Гагарина,
13/8 и проспект Коммунистический, 1, 1-б, 4-а, 7, 9, 11, 13.
Все бы ничего, но список этот был утвержден не только без всякого согласования с жильцами перечисленных домов, но даже без их уведомления. И второе: заявленная реконструкция, по мнению авторов документа, предполагает надстройку дополнительных и мансардных этажей.
Безусловно, слово «реконструкция» не может не радовать жителей домов, давно и безнадежно нуждающихся в капитальном ремонте. Мы внимаем обещаниям местной власти, радуемся активно начавшемуся ремонту кровель, ожидаем дальнейших действий по обновлению фасадов. Но вот «надстройка дополнительных и мансардных этажей» настораживает и пугает. Следует заметить, что не только нас, но и жителей других городов Украины и стран ближнего зарубежья, где процесс принудительной «мансардизации» уже несколько лет идет полным ходом.
Но давайте во всем разберемся по порядку. Итак, существует решение горисполкома. Первый заместитель городского головы, он же член исполкома, Сергей Табалов, к которому мы обратились за разъяснениями, заявил, что решение принималось на заседании и его подержали все исполкомовцы. Но нам удалось выяснить, что документ был подписан таки путем опроса. Нехорошо...
И относительно того, что поддержали все, тоже неувязочка вышла. Например, Андрей Райкович заверил корреспондента «УЦ», что уже давно принципиально не подписывает решения исполкома, которые не выносятся на публичное обсуждение.
Кроме того, градостроительный совет тоже не рассматривал проекты реконструкции домов с достройками, хотя это должно было произойти еще до вынесения проекта решения на заседание исполкома. Совсем никуда не годится...
Что же такое вуалируют, если не скрывают, от нас городские чиновники? Почему такие благие намерения не выносятся на всеобщее обсуждение, не проводится грамотная разъяснительная работа? Возможно, идея подобной реконструкции могла бы найти поддержку среди населения, если бы не реализовывалась так конспиративно. В подобной ситуации мы невольно ждем подвоха, что в нашем городе случалось неоднократно.
Безусловно, жилой фонд центральной части областного центра нуждается в реконструкции. Специалисты говорят, что строительными нормами предусмотрены типовые сроки службы дома, которые зависят от срока службы некоторых элементов конструкции. Например, система отопления в доме нуждается в замене через 30 лет. Водопровод и канализация рассчитаны на 25 лет службы, примерно столько же служат деревянные полы, двери, рамы и прочие деревянные конструкции. Поэтому комплексный ремонт с заменой инженерных коммуникаций в домах всех типов надлежит проводить каждые 30 лет. Перекрытия и некапитальные стены рекомендуется менять каждые 50 лет. Вспомните, когда в вашем доме проводился капитальный ремонт?
Власть говорит, что в бюджете нет денег на то, чтобы даже внешний вид домов привести в порядок, не говоря уже о замене коммуникационных систем. К недавнему юбилею Кировограда с помощью субвенции из госбюджета удалось облагородить несколько старых домов в центральной части города, но на этом все и закончилось. Следующего юбилея решили не ждать и нашли инвесторов.
В процессе написания этого материала удалось выяснить, что существует еще три решения - июньские!!! - дающие такие же права компаниям «Камлот-3000» и «Будкомплекс» относительно многочисленных домов (тоже в центре!) на улицах Луначарского, Декабристов, Ленина и Тимирязева. И по некоторым адресам уже начались строительные работы. То есть нас уже давно «крышуют», но мы об этом ничего не знаем.
Сергей Табалов говорит, что строительные компании сами вышли на кировоградскую власть и предложили свои услуги. За просто так никто не будет причесывать город, поэтому инвесторы выдвинули условия: взамен на наведение порядка в домах и вокруг них достроить дополнительные и мансардные этажи с последующей реализацией этой жилплощади. Оказывается, это не прецедент, подобная практика отработана в столице и в других областных центрах.
Некоторые столичные журналисты утверждают, что решение надстроить мансарду выгодно и жильцам, и инвесторам, и местным властям, обязанным проводить плановый капитальный ремонт дворов. Инвесторы, выстроив «малой кровью» элитное жилье в центре города, обязуются отреставрировать фасады, в том числе все балконы, заменить все окна на металлопластиковые, поменять коммуникации, реконструировать подъезды, обустроить дворы. Словом, жильцы получают обновленные дома с долговечными и красивыми крышами. Стоимость таких квартир в Киеве, например, повысилась в полтора раза.
Но эта сказка становится реальностью только в том случае, если жильцы дома и инвесторы договорились полюбовно!
В большинстве же случаев люди не хотят впускать в дом чужаков, какими бы белыми и пушистыми они ни старались казаться. Учитывая имевшие место конфликты на этой почве, еще три года назад Конституционный суд Украины подтвердил положения части 2 статьи 10 Закона Украины «О приватизации государственного жилищного фонда». Согласно разъяснению Конституционного суда, собственники квартир являются совладельцами вспомогательных помещений в многоквартирных домах, в том числе и чердаков, используемых для строительства мансард. Таким образом, проведение реконструкции такого помещения возможно только при условии согласия всех его совладельцев. как показывает практика, выполнить его не так просто.
Вот и в Кировограде, в ответ на начавшиеся работы на улице Луначарского, уже есть конкретные действия. Прокурор города опротестовал решения исполнительного комитета №1079 от 14.07.08, №963 от 23.06.08, №837 от 29.05.08 «О предоставлении разрешения на реконструкцию домов», которыми дано разрешение ЧП «Камлот-3000» и ООО «Строительная компания “Будкомплекс”» осуществлять реконструкцию жилых домов по улице Луначарского, 1, 1-а, 3, 4, 5/3, 6/1, 7/4, 8/2, 10, 12/1, 14/2, 16, Декабристов, 8/22, 21, Тимирязева, 56, 58, а также по улице Ленина, 16/7, 22-а с надстройкой третьего, четвертого и мансардного этажей административного и жилого назначения. Протест вынесен в связи с тем, что собственниками квартир названных домов не дано согласие на такую реконструкцию, а решения исполкома нарушают их права, гарантированные статьей 41 Конституции Украины и статьей 2 Закона Украины «О собственности».
Это что касается первых трех решений исполкома. Относительно последнего тоже есть реакция. В редакцию «УЦ» сообщили, что жильцы дома № 13/8 по улице Гагарина, который тоже планируется «мансардировать», подали исковое заявление в Кировоградский окружной административный суд, в котором просят отменить решение исполкома и обязать городского голову Владимира Пузакова «провести служебное расследование и привлечь к ответственности лиц, виновных в подготовке документов для принятия незаконного решения исполнительного комитета».
Сергей Табалов уверен, что, как только планируемым образом будет реконструирован один дом, жильцы всех остальных из перечисленных сразу же захотят, чтобы инвесторы пришли к ним. Очень даже может быть. Но эксперимент с первым домом мог бы быть удачным только в случае, если бы изначально были выдержаны все нормы закона. А их не так мало.
Сначала необходимо определить, сможет ли здание выдержать надстройку. Для этого проводится комплексное обследование его технического состояния, несущих конструкций, несущей возможности фундаментов. Если заключение экспертизы положительное, можно делать следующий шаг - обратиться к собственнику здания и заключить с ним инвестиционный контракт. После этого заказать архитектурно-планировочное задание на разработку рабочей документации по переоборудованию чердачного помещения или замене крыши мансардным этажом. На основании архитектурно-планировочного задания необходимо получить технические условия подключения к инженерным коммуникациям. Затем представить эскизный проект переоборудования чердака или надстройки мансарды на утверждение градосовета. И когда согласовательный протокол получен, начинается разработка проекта. После согласования проекта с совладельцами дома, генеральной подрядной организацией, рядом управлений и служб проект утверждается и выдается разрешение на строительство. И все это должно осуществляться публично! А это значит, что в результате все будут согласны, всем будет хорошо и выгодно.
Наша власть изначально спровоцировала конфликт. Мы что, уже не можем решать вопросы нормально, цивилизованно? Какая тайна скрывается за «подпольными» решениями исполкома? Между прочим, автор этой статьи живет в доме, который вошел в план реконструкции с надстройкой. С одной стороны, я не хочу, чтобы надо мной был еще этаж и там кто-то топтался. С другой - я хочу жить в красивом доме с уютным двориком. Убедите меня и моих соседей в том, что мансарда - это благо для всех. А иначе... Конечно, не топор с вилами, но исковое заявление напишем. Оно вам и вашим инвесторам надо?
http://www.uc.kr.ua/fresh/3879/ЗБЕРЕЖЕННЯ ДОВКІЛЛЯ
ЭКОЛОГИЧЕСКОЕ ВАРВАРСТВО ПО-ХЕРСОНСКИ
Сергей Яновский, «Новий день», 12.09.08, Сумская обл.
Экологическое варварство — фирменный стиль работы херсонских бизнесменов.Разорить кусок газона под офисом, организовав на его месте парковку для личной иномарки или спилить десяток деревьев, чтобы построить кафе — все это для них, как говорится, в порядке вещей. Вот и фирма по торговле медицинскими товарами «Пивдень», обосновавшаяся на улице Суворова, «благоустройство» начала с того, что заказала информационные таблички, которые рекламная фирма прикрепила прямо к живой акации (смотри фото) с обеих сторон. И ладно бы примотать таблички проволокой либо приклеить, так нет: не придумали ничего умнее, кроме как вкрутить прямо в ствол шесть длинных «саморезов».
Автор этих строк не ограничился фотографированием данной «композиции», а еще и вызвал на место сотрудников городского управления экологии. Констатировав, что размещать рекламный «носитель» на дереве разрешения никто не давал, они выдали фирме предписание убрать злополучные таблички. Однако подобные «художества» в Херсоне не единичны: на улице Карла Маркса другое предприятие «сэкономило» материалы для ограждения стройплощадки: часть забора опять-таки приколотили к дереву. И самое поразительное, что в нашем государстве уродование зеленых насаждений виновникам чаще всего сходит с рук. Начальник городского управления экологии Виктория Первиненко говорит, что финансовые санкции им можно предъявить только в том случае, если повреждено не менее трети дерева. За все прочее, как вы уже убедились, могут только «повоспитывать».
http://www.newday.kherson.ua/2008/09/12/ekologicheskoe-varvarstvo-po-xersonski/ІСТОРИЧНА СПАДЩИНА
ГОРЯТЬ ЦЕРКВИ В УКРАЇНІ
Роман Івасів, «Галичина», 11.09.2008, Івано-Франківська обл.
Держава практично усунулася від нагляду за пам‘ятками дерев’яної архітектури.За роки незалежності нашої держави в Україні згоріло понад 200 храмів. Абсолютна їх більшість міститься на Західній Україні і належить УГКЦ. Тільки дві церкви згоріло через об’єктивне (природне) стихійне лихо — розряд блискавки під час бурі. Причинами інших пожеж є т. зв. людський фактор. І що найсумніше — держава практично усунулася від нагляду за пам‘ятками дерев’яної архітектури.
Моторошні цифри статистики
Останніми роками багато безцінних пам’яток сакральної архітектури перетворилося на попіл.
Погляньмо на страшну статистику: 2000 року згоріла 21 церква, 2001-го — 23, 2002-го — 28, 2003-го — 22, 2004-го — 22, 2005-го — 19, 2006-го — 29, у тому числі церква XV ст. в селищі Шклі Яворівського району. Тобто тільки за неповні шість років Україна втратила 164 церкви, знищені вогнем.
Минулі роки були позначені взагалі немислимими втратами для української культури: на саме Різдво запалала опівдні і швидко згоріла у Волошках Свято-Миколаївська церква, куди Косачі приходили молитися. Тут хрестили двох дітей Косачів, а Леся Українка хотіла тут вінчатися з Климентом Квіткою. Втім найцінніші образи з ХVIII ст. на згарищі так і не знайшли (два позолочені — Богоматері й святого Миколая та три ікони на дошках)... В селі Нагуєвичах Львівської області пішла з димом дерев’яна церква Святого Миколая, в якій хрестили Івана Франка. Згоріло Євангеліє, що його подарував церкві батько письменника, а також інші речі роботи Якова Франка. За роки незалежності Україна втратила близько 150 таких унікальних пам‘яток, стверджують у Товаристві захисту пам’яток історії та культури.
Безсумнівно, такий стан справ нічим іншим, як трагедією національного масштабу, і не назвеш. Для порівняння: за часів совітського атеїстичного режиму в середньому за рік знищували 21 церкву. А коли поглянемо на сусідів, то чомусь на етнічно українських землях Пряшівщини (Словаччина) всі 27 дерев’яних церков внесені до реєстру національних пам’яток держави і відповідно відреставровані. Бляшане покриття, зроблене ще в минулому сторіччі, замінено ронтою, а дві церкви внесені до реєстру світової спадщини ЮНЕСКО. Близько сотні таких церков є на сучасних територіях Польщі та Румунії. Більшість цих церков дуже добре збереглася, і, дякувати Богу та урядам їхніх держав, церкви там не горять. Україна, яка має 1900 пам‘яток дерев’яної сакральної архітектури (дві третини з них — на Західній Україні), на превеликий жаль, бережливим ставленням до своєї безцінної духовної і культурної спадщини похвалитися не може.
«Причини — не наші», — каже наша влада
У нас не так. З проголошенням незалежності церкви перейшли від держави до рук церковних громад, і, схоже, відповідні державні органи полегшено зітхнули, адже на утримання храмів потрібні доволі великі кошти, яких на це як не було, так і немає в державі. Це по-перше. По-друге — в абсолютній більшості випадків офіційною причиною займання називають коротке замикання в електромережі. Хоча церкви найчастіше горять тоді, коли в них не відбувається жодних відправ, по-іншому, тоді, коли навантаження на електромережу мінімальне (принаймні таким би мало бути). Правда, незрозуміло, чому так відбувається, адже пожежники повинні не тільки гасити, але й запобігати пожежі. Якщо такий кризовий стан електромереж по церквах України, то хіба не мають вони права заборонити відправи в церкві, коли освітлення та відповідні прилади перебувають у неналежному стані, і зобов’язати власників замінити всі старі розводки на нові, тим більше що сучасні технології дозволяють убезпечити від самої думки про такі нещасні випадки. Чи потрібно, щоб залишилося в нашій державі лише декілька дерев’яних церков, а потім усі відповідні державні служби кинуться їх рятувати? По-третє. На думку окремих дослідників цього питання, часте фігурування в документації саме цієї версії є наслідком бажання правоохоронних органів якомога швидше завершити справу без грифу «не розкрита». Адже всім зрозуміло, що шанс відшукати зловмисника, маючи перед собою як доказ саме попелище, зведений до мінімуму. На підтвердження цієї думки маємо доволі вагомий аргумент: за всі роки незалежності України за спалення сакральної споруди не було притягнуто до відповідальності жодної особи. Як яскрава ілюстрація — після підпалу церкви Св. Параскеви в смт Шклі Яворівського району попри очевидні факти, які свідчили, що пожежа була не випадкова, відмовлено у відкритті кримінальної справи.
Про Європейську співдружність
Міжнародний резонанс такого перебігу подій, коли їх скласти докупи (три перелічені складові), змальовує нам галичанина як недолугого недоумка, якому небезпечно навіть коробку сірників до рук дати. Чорний піар власне й передбачає плекання іміджу частини України — Галичини як основи політичної нестабільності в молодій державіѕ Хто постійно плекає цей образ монстра-потвори, ні для кого не секрет. Але найбільшим секретом є те, чому до цього часу ми не можемо захистити духовну спадщину свого народу. А ще хочемо увійти в культурне поле старих європейських держав. Виникає просте запитання: з чим ми хочемо прийти в Європу?
Коментар Андрія Давидюка (відділ культурної спадщини та музейної роботи управління культури Івано-Франківської ОДА):
- За останні 14 років на Івано-Франківщині згоріло 14 дерев’яних храмів: церква Св. Миколая, зведена 1894 р., в с. Торговиці Городенківського району, церква Св. Миколая — 1859 р., в с. Голоскові Коломийського району, церква Успіння Пресвятої Богородиці — 1810 р., в с. Джурові Снятинського району, церква Успіння Пресвятої Богородиці — 1854 р., в с. Лісному Хлібичині Коломийського району, церква Пресвятої Трійці — 1852 р., в с. Товмачику Коломийського р-ну, церква Собору Пресвятої Богородиці і дзвіниця — 1793 р., в с. Фатівці Коломийського району, церква Св. первомученика Степана — 1865 р., в с. Лугах Рожнятівського району, церква
Св. Миколая — 1830 р., в с. Задубрівцях Снятинського району, церква Благовіщення Пресвятої Діви Марії — 1742 р., в с. Іллінцях Снятинського району, церква Вознесіння Господнього — 1858 р., в
с. Стецеві Снятинського району, церква Різдва Пресвятої Богородиці та дзвіниця — XVII-XVIII ст., в с. Одаях Тисменицького району, церква Воскресіння Христового — 1828 р., в с. Побережжі Тисменицького району, церква Св. архістратига Михаїла — XVIII ст., в с. Олеші Тлумацького району, церква Св. Миколая — XIX ст., в
с. Ясеневі Пільному Городенківського району.
Щоб змінити ситуацію, потрібне насамперед належне фінансування, адже нагальної реставрації в нашій області потребують 150 дерев’яних церков. (Всього в області 850 дерев’яних церков). Відповідно до розробленого проекту, кошти на ці невідкладні роботи щодо зазначених 150 церков становлять 18 млн. 370 тис. грн. За часів радянської влади існувала програма, яка передбачала обробку дерев’яних конструкцій церков спеціальним вогнетривким розчином. Поновлення повинно відбуватися протягом кожних 10 років — від ронти до дерев’яних конструкцій. Через брак коштів такі роботи, по суті, не проводяться. Це ще одна з причин загорання церков. Як і несправність електропроводки та неналежний нагляд тих людей, які мали б перевіряти її і складати відповідні акти, а в разі потреби навіть закривати церкву до усунення технічних несправностей. Слід зауважити, що з церквою горять безцінні іконостаси і весь інвентар. Ми, по суті, втрачаємо ту культурну спадщину, яку вже відродити буде неможливо.
http://www.galychyna.if.ua/index.php?id=single&no_cache=1&tx_ttnews[tt_news]=2049&tx_ttnews[backPid]=24
* * *
Повнотекстовий огляд регіональної преси. До випуску ввійшли матеріали, які з’явилися на шпальтах та в інтернет-версіях обласних та міських газет України по 12 вересня 2008 року включно.
Заявки на отримання друкованих версій, а також зауваження та пропозиції можна надсилати за адресою:
nekrsova@rada.gov.ua
або телефоном: 255-23-94,
Некрасовій Олені Станіславівні