|
|
ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ
ПОВЕНЕВІ ДЕБАТИ ТА ПЕРШІ "ВІДКАТИ"РЕГІОНАЛЬНА ВЛАДА
Петро Західняк, «Галичина», 21.08.2008, Івано-Франківська обл.
Головні висновки останнього засідання РНБО України.УКРАИНЦЕВ ХОТЯТ ОТПРАВИТЬ НА КАВКАЗ
Кирилл Сазонов, «Донбасс», 21.08.2008, Донецкая обл.
Политики – об участии Украины в войне на Кавказе.ВАКАРЧУКА УХВАТИЛИ ЗА ЯЗЫК
Роман Купрумов, «Салон Дона и Баса», 21.08.2008, Донецкая обл.
Министра образования обвиняют в насильственной украинизации.СКОЛЬКО МОЖНО УБИВАТЬ КАРПАТЫ
Анна Спивак, «Газета по-харьковски», 20.08.2008
Промышленную вырубку лесов наконец-то запретил Совет национальной безопасности и обороны.НЕДОЛУГА ЗАЯВА КИСЛИНСЬКОГО ВИКОПАЛА ЯМУ ПІД ЮЩЕНКА, – ТАРАС СТЕЦЬКІВ
«Rionews», 20.08.2008, Закарпатська обл.
Мета одна - дискредитувати і знищити Юлію Тимошенко.ДЕЛО ОБ ОТРАВЛЕНИИ ЮЩЕНКО КАК СПОСОБ МЕСТИ
Дарина Пустовая, «Газета по-харьковски», 20.08.2008
Новые обвинения в адрес Тимошенко могут прозвучать уже осенью.
ЗАБОТЯСЬ О ЗАВТРАШНЕМ РАЗВИТИИ КРАЯСИТУАЦІЯ В КРИМУ
«Наша газета», 21.08.2008, Луганская обл.
Программа проведения Совета регионов Луганской области в Новопсковском районе была выполнена полностью.КИРОВОГРАДСКИЙ ГОРСОВЕТ: СПЕКТРАЛЬНЫЙ АНАЛИЗ
Елена Никитина, «Украина-Центр», 21.08.2008, Кировоградская обл.
«УЦ» посвящает цикл статей каждой из семи фракций Кировоградского горсовета. Фракция СПУ.«УСПІХ ТАМ, ДЕ ПРАЦЮЄ КОМАНДА ПРОФЕСІОНАЛІВ»
Андрій Червоненко, «Київська правда», 21.08.2008
Анатолій Ольшанський, голова Вишгородської районної адміністрації про розвиток Київщини, а саме Вишгородського району.ГРУЗИНСЬКІ ДІТИ ВІДПОЧИВАТИМУТЬ У «ЛІМНИЦІ»
«Західний кур’єр», 21.08.2008, Івано-Франківська обл.
Мер Івано-Франківська Віктор Анушкевичус пропонує допомогу грузинському народу.ВНЕ ЗОНЫ ДОСТУПА
Анна Кузнецова, «Украина-Центр», 21.08.2008, Кировоградская обл.
Жертвам наводнения помогает вся Украина.СДЕЛАЙ САМ, ИЛИ ЗИМА СВОИМИ РУКАМИ
Максим Литвинов, «Донбасс», 21.08.2008, Донецкая обл.
Чисто технически Донетчина к осенне-зимнему периоду будет готова в полном объеме, а вот с энергоресурсами может возникнуть проблема.ЩИРИЙ ДІАЛОГ ГУБЕРНАТОРА З ЧИТАЧАМИ
Галина Світліковська, «Волинь», 19.08.2008
Репортаж з «прямої лінії» голови Волинської облдержадміністрації Миколи Романюка в редакції газети «Волинь-нова».
СОЗДАН КОМИТЕТ ПОДДЕРЖКИ ЧЕРНОМОРСКОГО ФЛОТА
«Крымская правда», 20.08.2008
В Крыму создан Общественный комитет поддержки Черноморского флота Российской Федерации.
ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА БЛОКИ
ДМИТРО ХРІСТОВ: «РАДЖУ ПАМ’ЯТАТИ, ЩО ЄДИНИМ ДЖЕРЕЛОМ ВЛАДИ В УКРАЇНІ Є НАРОД»ЕКОНОМІКА
Людмила Самойлова, «Зоря Полтавщини», 20.08.2008
Своїми думками щодо розвитку держави поділився голова фракції БЮТ в Полтавській обласній раді Д.Хрістов.
ЩО ВІЩУЄ ВЕЛИКИЙ ХЛІБТОЧКА ЗОРУ
Леонид Логвиненко, «Главное», 20.08.2008, Харьковская обл.
Заступник голови Харківської ОДА Віктор Звєрєв - про урожай нинішній і майбутній, а також проблеми аграріїв.ТРОСТНИК СВЕКЛЕ — НЕ ТОВАРИЩ?
Наталья Топоркова, «Время», 21.08.2008, Харьковская обл.
Производители сахара прогнозируют его подорожание до 5 грн. за килограмм в рознице.
ОЛЕГ АДАМЕНКО: КАТАСТРОФІЧНІ ЗЛИВИ - НЕ ВИПАДКОВІСТЬПЕРСОНАЛІЇ В ПОЛІТИЦІ
Василь Мороз, «Галичина», 21.08.2008, Івано-Франківська обл.
Про катастрофічні природні катаклізми в інтерв’ю з відомим українським вченим О.Адаменком.КОМУ НУЖНА ЭТА ВОЙНА?
Николай Быстряков, «Главное», 20.08.2008, Харьковская обл.
Распутать моток кавказской шерсти, идя вдоль какой-то одной ниточки, – бесполезное занятие, потому что каждая нитка сразу раздваивается...ДНИ ПАМЯТИ РАЗВАЛЕННОЙ СТРАНЫ
Наталья Пупкова, «Крымская правда», 20.08.2008
Истоки многих наших сегодняшних бед берут начало в августе 91-го.
ЯК ФЕРМЕРА «ВОДИЛИ ЗА НОСА»РІВЕНЬ І ЯКІСТЬ ЖИТТЯ
Ярослав Гаврилюк, «Волинь», 21.08.2008
Півсотні гектарів колишнього військового містечка у Поворську на Волині разом із будівлями виявилися нічийними і розкрадалися.
ЗАЧЕМ НАМ ЗАМОРСКИЙ ОКОРОК ПО ЦЕНЕ КОРОВЫ?ЗАКОННІСТЬ І ПРАВОПОРУШЕННЯ
Антонина Цимбалюк, «Газета по-харьковски», 21.08.2008
Цены на мясо проверят чиновники. Подешевеет ли оно в магазинах и на рынках, неизвестно. А вот меньше его станет наверняка.НЕМА ФІНАНСУВАННЯ
«Західний кур’єр», 21.08.2008, Івано-Франківська обл.
Керівники управлінь житлово-комунального господарства і капітального будівництва Івано-Франківщини б’ють на сполох.СКІЛЬКИ Ж ЩЕ ТРИВАТИМЕ ВИПРОБУВАННЯ ЛУЧАН ВОДОЮ?
Володимир Лис, «Волинь», 19.08.2008
На черговому засіданні громадської ради Луцька позапланово постала задавнена і гостра проблема – припинення подачі гарячої води.
ЧИНОВНИКИ ПРОДАВАЛИ ГУМАНІТАРНУ ДОПОМОГУСКАНДАЛИ
«Молодий буковинець», 20.08.2008, Чернівецька обл.
Факт зловживання посадовими особами під час розподілу гуманітарної допомоги виявили співробітники міліції у Чернівецькій області.
«СЛАБОЕ ЗВЕНО» НАШЛИ В ТОРЕЗЕОХОРОНА ЗДОРОВ'Я
Валентина Постнова, «Донбасс», 21.08.2008, Донецкая обл.
В Донецке закрывают рентабельно работающий хлебозавод.
КУПАЮЧИСЬ НА МІСЬКОМУ ПЛЯЖІ, МОЖНА ЗАРОБИТИ ДІАРЕЮ ТА ВИСИПКУ
«Молодий буковинець», 21.08.2008, Чернівецька обл.
В Чернівцях міська санітарно-епідеміологічна служба заборонила купатися.ВСЕХ ШКОЛЬНИКОВ И СТУДЕНТОВ ПОВЕДУТ НА МЕДОСМОТР
«Вечерний Харьков», 20.08.2008
В Харьковской области будут проводиться обязательные медицинские профилактические осмотры среди школьников и студентов.У ЧЕРНІВЕЦЬКИХ КРИНИЦЯХ ЗНАЙШЛИ ВІРУС ГЕПАТИТУ А
Олександр Світличний, «Молодий буковинець», 20.08.2008, Чернівецька обл.
Збудників інфекційних захворювань виявлено у воді криниць міста Чернівців, ставкової води міста Герци, у пробах води з Прута та Дністра.ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ
ПОВЕНЕВІ ДЕБАТИ ТА ПЕРШІ "ВІДКАТИ"
Петро Західняк, «Галичина», 21.08.2008, Івано-Франківська обл.
Головні висновки останнього засідання РНБО України.Рада національної безпеки і оборони України виступає за заборону промислової вирубки лісів у Карпатах і вважає за необхідне розробити програму боротьби зі стихійними лихами природного і техногенного характеру.
Такі головні висновки зроблено на вівторковому засіданні РНБО з питання про реалізацію органами виконавчої влади заходів, спрямованих на ліквідацію наслідків надзвичайної ситуації природного характеру в зонах надзвичайної екологічної ситуації в окремих місцевостях Вінницької, Івано-Франківської, Закарпатської, Львівської, Тернопільської та Чернівецької областей.
Заслухавши попередні звіти щодо причин надзвичайної ситуації в західноукраїнських областях, члени РНБО, як сказано в прес-релізі на сайті РНБО, визнали, що головні причини — це зміна клімату, пов’язана з господарською діяльністю людини, а також збільшення вирубок лісів у гірській зоні, незадовільне заліснення вирубаних ділянок, недостатній догляд берегів річок та гідроспоруд, засмічення річок, брак необхідних протиповеневих дамб, видобуток гравію на річках, а також значна забудова водоймищ у гірській зоні. Це, як і неефективна діяльність і взаємодія окремих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування під час ліквідації наслідків катастрофічного паводку, загрожує національним інтересам і національній безпеці України в економічній та екологічній сферах.
Відповідальність за відсутність відповідної урядової політики, персональної відповідальності та хронічне недофінансування заходів для запобігання природним катастрофам РНБО поклало на Кабінет Міністрів, роботу якого з ліквідації наслідків паводку в західних регіонах України визнано недостатньою, хоч загалом дії уряду були професійними.
Критичний тон розмови на засіданні РНБО вже звично задав Президент України В. Ющенко. Немало його зауважень стосувалося безпосередньо Прикарпаття. Під час робочої поїздки на Івано-Франківщину в селі Криворівні, відомому своїми музеями, керівник держави був так вражений кількістю сміття, що йому здавалося, ніби Криворівню навмисне перетворювали на смітник за останні десять років. У підсумку розмови про це Президент доручив у 10-денний термін очистити потерпілі від стихії населені пункти від сміття.
Глава держави також звернув увагу на проблему отримання бюджетних коштів, передбачених змінами до бюджету, на ведення відновлювальних робіт.
Причиною цього є брак затвердженого пооб’єктного фінансування робіт: самі кошти передбачені окремим законом і перебувають на рахунках Держказначейства. «Ми хочемо тримати ресурси в Києві, а пожинати проблеми і трагедії на місцях», — зауважив Президент, назвавши таку систему керівництва «осколки централізованого управління». — Я звертаюся до уряду, до прем’єр-міністра, міністрів, від яких це залежить, з проханням: будь ласка, за 24 години дайте фінанси, доведіть пооб’єктну розбивку».
Коментуючи тему фінансування відновлювальних робіт у зоні стихійного лиха, Президент попередив про відповідальність за зловживання коштами на ці цілі: «Не дай Боже, ви на людському горі будете продовжувати ту практику, до якої звикли».
А проблеми з цим уже появилися. Контрольно-ревізійне управління в Івано-Франківській області спільно із співробітниками МВС виявило завищення розрахунків потреби у бюджетних коштах на ліквідацію наслідків стихійного лиха на 22,5 млн. грн. Не дивно, що це виявлено зокрема на об’єктах дорожнього та комунального господарства області (завищення на 14,2 млн. грн)., а також на сільгоспугіддях (на 8,1 млн. грн.) та у виплатах населенню (всього на 0,2 млн. грн.)
Рахункова палата попри здійснення щоденного моніторингу використання бюджетних коштів на підтоплених територіях також має збирати інформацію й про підрядників, які ведуть тут відповідні роботи. Президент вважає, що процедура відбору підрядників є закритою й нераціональною. «План великих «відкатів», очевидно, настає», — прокоментував цю ситуацію Ющенко й звернувся до Генпрокурора та Рахункової палати з проханням взяти чіткий контроль над цим.
Говорячи про відповідальність влади за роботи з подолання наслідків стихії, Президент знову попередив голів місцевих держадміністрацій про персональну відповідальність за зведення житла для постраждалих від стихії родин. «Я буду приймати рішення про перебування голів місцевих адміністрацій на посадах, якщо до 15 листопада той обсяг робіт, який буде потрібний по новому житловому будівництву, не буде проведений», — сказав В. Ющенко.
Через два тижні РНБО знову збереться на засідання, присвячене ходу відновлювальних робіт на потерпілих від паводку територіях. Буде, зокрема, заслухано доповідь Генеральної прокуратури, яка в рамках створеної Президентом комісії вивчає стан використання, збереження та відтворення, організації охорони і захисту лісів у потерпілих від стихії областях. А днями буде готовий указ Президента України, який введе в дію вівторкове рішення РНБО.
http://www.galychyna.if.ua/index.php?id=single&no_cache=1&tx_ttnews[tt_news]=1782&tx_ttnews[backPid]=14УКРАИНЦЕВ ХОТЯТ ОТПРАВИТЬ НА КАВКАЗ
Кирилл Сазонов, «Донбасс», 21.08.2008, Донецкая обл.
Политики – об участии Украины в войне на Кавказе.Как ни доказывают умные люди и результаты социологических опросов, что от чужих войн Украине стоит держаться подальше, некоторым политикам очень хочется принять участие в событиях на Кавказе.
Понятно, что не личное (побывать там, где реально свистят пули, пока еще никто желания не изъявил, и детей своих от службы в армии даже в мирное время большинство представителей элиты благополучно уберегли). Но направить туда солдат хотят многие.
Так депутат от фракции «Наша Украина - Народная самооборона», председатель комитета по вопросам европейской интеграции Борис Тарасюк допускает участие Украины в миротворческой операции. Об этом он сказал на «круглом столе», посвященном конфликту в Грузии. «Может ли Украина присоединиться к миротворческим действиям на Кавказе? Думаю, что может», - сказал Тарасюк. Он, кстати, бывший министр иностранных дел и знает, о чем говорит.
Похоже, отсутствие у украинцев желания как-то отметиться на Кавказе и тот факт, что нас туда никто, кроме Саакашвили, не зовет, Тарасюка не смущает. Он думает, что Украина может. И все. И главное - депутат подчеркнул, что участие нашей страны в миротворческой операции возможно только при соответствующем согласовании с государством, на территории которого проходит операция. А ведь именно в этой формулировке спрятался дьявол. С какой страной нужно согласовать свой визит в Южную Осетию вооруженному отряду? С Грузией? С руководством непризнанной республики, где как раз объявлено чрезвычайное положение, и масса народу ходит с автоматами? И именно Борис Тарасюк уже заявлял, что считает вооруженный конфликт в Грузии следствием провокации боевиков Северной Осетии при поддержке России. Тут с кем ни договаривайся, автоматически появятся недовольные. Недовольные с оружием.
Первый шаг сделан
Председатели парламентских комитетов по иностранным делам Олег Билорус (фракция Блока Юлии Тимошенко) и по вопросам евроинтеграции Борис Тарасюк призывают Организацию по безопасности и сотрудничеству в Европе принять эффективные меры по разрешению конфликта в Южной Осетии (Грузия).
http://www.donbass.ua/news.php?ch=id&id=4064&to_ch=allВАКАРЧУКА УХВАТИЛИ ЗА ЯЗЫК
Роман Купрумов, «Салон Дона и Баса», 21.08.2008, Донецкая обл.
Министра образования обвиняют в насильственной украинизации.Донецкая областная организация Партии регионов требует отстранить министра образования Ивана Вакарчука от занимаемой должности, мотивируя это тем, что главный просветитель поступается качеством образования ради политики украинизации.
"Регионалы" возмущены приказами Вакарчука, согласно которым с 1 сентября 2008 года в младших и старших классах школы должно увеличиться количество часов преподавания украинского языка и литературы за счет сокращения времени профильных предметов, в 10-х классах школ с русским языком обучения вводится обязательное изучение истории Украины и математики на украинском языке, также внедряется двуязычное изучение истории Украины в 5-х классах. А со следующего года будет введено двуязычное изучение географии, математики, трудового обучения, физкультуры, защиты Отечества. Данный вопрос нынешняя оппозиция требует рассмотреть на внеочередном заседании Верховной рады.
"Обратиться к вам нас побуждает волна обращений работников образования Донецкой области, обеспокоенных откровенно провокационными и антиконституционными действиями министра образования Ивана Вакарчука. С его подачи в стране фактически идет насильственная украинизация, что ставит под угрозу гражданский мир в Украине, провоцирует многочисленные конфликты", - говорится в заявлении.
Как ни странно, досталось министру и от националистов: "Министр предлагает перевести только часть предметов на национальный язык, и это явная полумера. В законах "О языке" и "Об образовании" четко прописано, что преподавание во всех школах должно вестись на украинском. И непонятно, почему наши шовинисты обвиняют этого чиновника, который опирается на букву закона", - заявила лидер донецкого Конгресса украинских националистов Мария Олийнык нашему корреспонденту. "Регионалы" же видят закон иначе и намерены обратиться в Европарламент для экспертной оценки соответствия приказов Вакарчука европейскому законодательству по правам человека.
Олийнык же стоит на своем: "Чтобы им преподавали на русском языке, национальное меньшинство должно превышать 50% населения. Ни в одном городе области такого пока нет. Поэтому рассчитывать не на что - пускай учат русский язык факультативно, как дети украинской диаспоры практикуют наш язык в Канаде или Израиле". Секретарь Донецкого горсовета, заместитель председателя областной организации ПР Николай Левченко в интервью "Салону" на это возразил так: "Принципиальное отличие в том, что дети украинской диаспоры приехали в Канаду и Израиль. Тридцать миллионов русскоязычных граждан Украины никуда ниоткуда не переезжали, разве что в XVII - XVIII веках, когда эти земли осваивались русскими царями. Это совершенно разные подходы, и спекулировать здесь нельзя. Здесь родились наши отцы, деды и прадеды. Мы приняли этот язык от матери. Он для нас является родным, мы на русском разговариваем и думаем, поэтому должны иметь возможность на нем учиться и работать, а государство должно разговаривать с нами на нашем языке. Иначе получается, что это не наше государство. Политика, которую проводит сегодня министр Вакарчук, это политика, направленная на противопоставление украинцев и русских. Так вопрос ставить нельзя".
Незаконность приказов министра "регионалы" также планируют отстаивать в суде.
http://www.salon.donetsk.ua/actual/5617.phpСКОЛЬКО МОЖНО УБИВАТЬ КАРПАТЫ
Анна Спивак, «Газета по-харьковски», 20.08.2008
Промышленную вырубку лесов наконец-то запретил Совет национальной безопасности и обороны.А за 10 дней из региона должны убрать мусор, намытый большой водой.
Совет национальной безопасности и обороны Украины разрешил только санитарную вырубку, сказал первый заместитель секретаря СНБО Степан Гавриш. А Генпрокурор Украины Александр Медведько во время своего выступления на заседании СНБО сообщил об открытии и расследовании Генпрокуратурой уголовных дел по фактам незаконной вырубки лесов. Оказалось, что большинство лесопилок на западе страны занимаются своей деятельностью при отсутствии соответствующих лицензий.
А президент поручил Кабинету министров за 24 часа решить все вопросы, связанные с финансированием восстановления пострадавших от стихийного бедствия объектов. В ближайшие две недели чиновники должны позаботиться о лишившихся работы, а также организовать работу школ. Да и мусор, намытый большой водой, следует убрать из пострадавших сел за десять дней.
– Гравий, песок, камни, деревья всем миром за десять дней через общественную инициативу, через субботники, воскресники, понедельники – нам все нужно сделать, – сказал на заседании СНБО президент.
Верховной Раде СНБО рекомендовал разработать законодательство относительно обязательного страхования объектов, которые находятся в потенциальной зоне подтопления. В свою очередь, правительству предлагается разработать программу обеспечения «постоянной жизнедеятельности подтопленных населенных пунктов». Также СНБО принял решение относительно разработки единой программы борьбы со стихийными и техногенными бедствиями.
Кстати
В пострадавших регионах работают более 17 тыс. сотрудников МЧС, Минобороны, санитарных, газотехнических, электротехнических служб. Ведь после наводнения необходимо восстановить более 550 мостов коммунального значения и 700 пешеходных мостов. В 19 населенных пунктах до сих пор нет газоснабжения.
http://gazeta.kh.ua/country/2008/08/20/092751.htmlНЕДОЛУГА ЗАЯВА КИСЛИНСЬКОГО ВИКОПАЛА ЯМУ ПІД ЮЩЕНКА, – ТАРАС СТЕЦЬКІВ
«Rionews», 20.08.2008, Закарпатська обл.
Мета одна - дискредитувати і знищити Юлію Тимошенко.Мета вчорашньої заяви Секретаріату Президента, в якій прем’єр-міністра звинуватили в державній зраді, – політично дискредитувати і знищити Юлію Тимошенко як конкурента на президентських виборах, але така заява, в першу чергу, б’є по рейтингу Ющенка. Таку думку сьогодні, 19 серпня, у коментарі кореспондентові ЗІКу висловив народний депутат України, член фракції НУНС Тарас Стецьків.
«Це недолуга заява і вона в першу чергу дискредитує тих, хто її придумав. Ця заява не підкріплена жодними фактами. Вона сильно підриває авторитет демократичної коаліції і в кінцевому підсумку шкодить іміджу України на міжнародній арені», – стверджує Стецьків.
Він вважає, що якщо у Президента є запитання щодо позиції прем’єр-міністра в ситуації в Грузії, то такі питання потрібно задавати публічно і прем’єр-міністр на них публічно відповідатиме. «Робити голослівні, безпідставні звинувачення – це означає дискредитувати, в першу чергу, Президента. Ті технологи, які підсовували Ющенку подібні сценарії, копають яму під Президента», – переконаний Тарас Стецьків. На його думку, подібні звинувачення на рейтинг Тимошенко ніяк не вплинуть, а лише понизять і без того низький рейтинг Ющенка.
Стецьків не виключає, що у вересні в Секретаріаті Президента і в Партії регіонів знайдуться політики, які захочуть відправити Тимошенко у відставку, однак це не буде викликано звинуваченнями у змові з Кремлем. «Ніхто не робитиме відставку Юлії Тимошенко на антиросійській тематиці – Партія регіонів за таку відставку не проголосує, бо вона сама є проросійською силою», – переконаний Стецьків. Він вважає, що ця технологія спрямована на 2010 рік, коли будуть президентські вибори, а якщо у вересні ініціюватимуть відставку уряду, то шукатимуть іншу технологію, інші аргументи, які будуть не в площині захисту національних інтересів, а в площині соціально-економічній.
Довідка ЗІКу.
Заступник Глави Секретаріату Президента України Андрій Кислинський заявив, що за наявною інформацією політичне керівництво Російської Федерації з особливою увагою розглядає рішення щодо підтримки кандидатури прем'єр-міністра Юлії Тимошенко на виборах Президента України після виконання умов щодо пасивної позиції Прем'єр-міністра України та її політичної сили у конфлікті з Грузією. Про це 18 серпня повідомила прес-служба Президента України Віктора Ющенка.
За інформацією Кислинського, координація проекту «Вибори - 2010» покладена на створений у Москві центр на чолі із Віктором Медведчуком. До центру також входять Сергій Клюєв, Григорій Суркіс та Олександр Задорожній. Гуманітарними проектами в Україні буде займатися Дмитро Табачник. На реалізацію проекту підтримки Юлії Тимошенко вже зарезервовано близько 1 мільярда доларів США.
За матеріалами ЗІКу.
http://rionews.com.ua/statija.php?id=13026ДЕЛО ОБ ОТРАВЛЕНИИ ЮЩЕНКО КАК СПОСОБ МЕСТИ
Дарина Пустовая, «Газета по-харьковски», 20.08.2008
Новые обвинения в адрес Тимошенко могут прозвучать уже осенью.После громкого заявления Секретариата президента о государственной измене Тимошенко прошло два дня. Ждали выступлений глав Генпрокуратуры и СБУ, надеялись, что выскажется по этому поводу СНБО. Также очень хотелось выслушать мнение самого президента и увидеть реакцию Юлии Владимировны. Но не сложилось. Нарушает тишину только пресс-служба Генпрокуратуры, констатирующая, что никаких материалов Секретариат не передавал.
Тем временем скандал обрастает самыми витиеватыми версиями о сути заявления замглавы секретариата президента Андрея Кислинского. В частности форма изложения и список действующих лиц напоминает не обвинение в тяжком преступлении, а скорее устное народное произведение, сказку о том «Как Тимошенко с российскими спецслужбами президенту изменяла». Отделить зерна от плевел, попыталась «Газета…».
Версия 1: Начало президентской предвыборной кампании
Впрочем, создается впечатление, что она и не прекращалась. Борьба за рейтинг ведется уже не до «первой крови», а насмерть. Возможно, именно таким образом Секретариат президента пытается устранить сильного конкурента. Если целью было понижение рейтинга Тимошенко, то Секретариат очень просчитался в сроках.
Кроме того, полуторагодичный фальстарт может дорого обойтись самому Ющенко. Такое мнение высказал «Газете…» Геннадий Москаль: «Мне кажется, что Секретариат президента сам себя дискредитирует и поднимает популярность Тимошенко. Я не знаю, кто там на кого работает, но, судя по заявлениям Секретариата президента, работают на рейтинг Тимошенко. Я сам их заявлений не читаю, но люди, с которыми я общаюсь, население, при очередном заявлении крепнут в желании голосовать на выборах за Тимошенко. Наверное, не тот путь выбрал Секретариат президента. Если у них есть доказательства (обвинения в государственной измене – ред.), пусть они их пакуют в пакет и отправляют в СБУ. Если же у них ничего нет, то не нужно кричать».
Версия 2: На Банковой испугались компромата «от Турчинова»
Жесткая информационная война идет уже давно между Секретариатом президента и Кабмином. Единственное, чего трудно было ожидать, так это обвинений в тяжких уголовных преступлениях – государственной измене. В свою очередь, по некоторым источникам, в сентябре приближенные Тимошенко должны были начать масштабную акцию против старшего брата президента, Петра Ющенко. Якобы есть сведения об участии членов семьи президента в коррупционных схемах. Секретариат просто опередил премьера. Только вот где же компромат? Особенно пригодный для суда…
«Я не могу себе представить, в какой форме эти доказательства могут существовать. Что это – прослушивание телефонных разговоров, компрометирующие фотографии или еще что-то? Поэтому ждем от Андрея Кислинского его доказательств. Считается, что Турчинов в бытность свою главой СБУ насобирал большую коллекцию компромата. Насколько я понимаю украинскую политику, все друг на друга собирают. Но, как мы видим, компромат не срабатывает. Даже очень жесткие обвинения (в расхищении и т.д.) просто перестали работать. Эта версия (о Петре Ющенко – ред.) имеет право на жизнь, как и множество других похожих версий. Как мы видим, особенного компромата не было обнародовано», - рассказал «Газете…» политолог Андрей Окара.
Мы просто переиграли в демократию. Такое мнение высказал «Газете…» представитель партии «Наша Украина – Народная Самооборона» Юрий Кармазин: «Это серьезнейшее обвинение и, как оказалось, его можно в отношении кого угодно выдвинуть. Я категорически считаю, что за каждым заявлением должны быть доказательства».
Версия 3: Первый шаг к обвинению Тимошенко в отравлении Ющенко
Заявление Кислинского можно расценить и как первый шаг Секретариата в «обличении» Тимошенко, как заказчика отравления Ющенко. Тем более намеки на это звучали давно. Вспомните как в интервью «Украинской правде» Евгений Червоненко на вопрос «так все-таки это Юля?» вместо конкретного «да» или «нет» ответил: «Я этого не говорил». Как уверяет политолог Окара, потенциал дела по отравлению Ющенко, в отличие от потенциала дела Гонгадзе, не исчерпал себя (персонажи дела Гонгадзе, кроме Литвина, уже давно политические пенсионеры или покойники), а тут все те, кто так или иначе имели отношение к отравлению, живы, здоровы и в реальной политике. Так что можно это дело раскручивать, по крайней мере, до инаугурации следующего президента.
«Я думаю, что обвинения об отравлении Ющенко в адрес Юлии Тимошенко прозвучат с началом нового политического сезона (осенью – ред.). Тем более, у Ющенко сейчас почти не осталось позитивных аргументов в свою пользу, его рейтинг деградирует страшно. Остается опустить рейтинг Юлии Тимошенко. Меня удивляет, что полномасштабных обвинений до сих пор не было. Возможно, их приберегали до этого времени. Так что в будущем мы узнаем много интересного об украинском недавнем прошлом. Я так говорю, потому что такова логика украинского политического процесса», - сообщил Окара.
Возможно, упредить этот удар попытался российский политолог Станислав Белковский, который как раз после громкого заявления Секретариата дал очень интересное интервью «Украинской правде». В частности, этот, близкий к российскому олигарху Борису Березовскому, эксперт сказал: «Общая версия, которую, видимо, следствие хочет получить на выходе, выглядит таким образом: что заказчиком отравления была Юлия Тимошенко, которая в случае гибели Ющенко становилась бы лидером оппозиции и могла потом пойти на договоренность с Кучмой и Медведчуком о неком размене. Что к идеологии отравления Ющенко были причастны такие люди, как Борис Березовский, мой давний товарищ, и я тоже в этом участвовал».
Версия 4: Уникальный паблик рилейшнз
По мнению экспертов, заявление Секретариата стало уникальным пиаром для самого Кислинского. Действительно, до вчерашнего дня кто он такой, знали только те, кто так или иначе имеет отношение к президентской канцелярии. Теперь эта фамилия стала супер известной. Так что с точки зрения раскрутки Андрея Кислинского, это было просто гениально.
А если действительно предположить, что обвинения неголословны, нужно вспомнить и об интересах России. Москва, особенно в контексте того, что происходит в Грузии и Осетии, хочет видеть такого украинского лидера, который был бы против вступления Украины в НАТО. Его действительно можно было бы и поддержать. Но это было бы актуально, если бы выборы были назначены на завтра, а у Тимошенко рейтинг составлял бы 90%. Тогда, действительно, для Ющенко это был бы чуть ли не единственный способ срезать рейтинг конкурентки. Впрочем, выборы далеко, а рейтинг оппозиционера Януковича сейчас несколько выше, чем у Тимошенко. Так почему бы Москве не поддерживать Виктора Федоровича? Да и некоторые из тех персон украинской политики, которых назвал Кислинский, по мнению политологов, скорее сделают себе харакири, чем поддержат Тимошенко.
Так чем же закончится скандал вокруг заявления Кислинского? Возможно, судебным иском о защите чести и достоинства. По крайней мере, к такому выводу склоняется большинство экспертов. Если перерыв между словом и делом (читай – заявлением и предоставлением доказательств – ред.) затянется, то Кислинский может оказаться в ситуации героя Савелия Крамарова из «Неуловимых мстителей», который в ответ на свой рассказ о мертвых с косами вдоль дороги услышал емкое и краткое – «брехня». Как говорится, единожды пропиарившийся, кто тебе поверит…
http://gazeta.kh.ua/country/2008/08/20/130016.htmlРЕГІОНАЛЬНА ВЛАДА
ЗАБОТЯСЬ О ЗАВТРАШНЕМ РАЗВИТИИ КРАЯ
«Наша газета», 21.08.2008, Луганская обл.
Программа проведения Совета регионов Луганской области в Новопсковском районе была выполнена полностью.Солидной командой руководители области, городов и районов и на объектах побывали, и заседание с солидной повесткой дня провели. Более того, в разделе «Разное» не только обсудили оперативные моменты, требующие незамедлительного реагирования, но и приняли обращение руководителей городов и районов Луганщины к жителям области. Обо всем по порядку.
— Школа к началу учебного года готова?
— Готова! — в один голос ответили председателю облгосадминистрации Александру Антипову директор Писаревской общеобразовательной школы и начальник отдела образования Новопсковской райгосадминистрации. И пригласили гостей, а это добрых четыре десятка человек — руководителей области, городов и районов, войти в здание. На улице в минувшую пятницу просто невозможно было находиться: в тени температура поднималась до 40 градусов! Поэтому и холодная вода, приготовленная предусмотрительными хозяевами, и экскурсия по классам-кабинетам были весьма кстати.
Пока первые руководители — председатель облсовета Валерий Голенко и Александр Антипов вместе с директором школы Натальей Михайловной Протасовой вникали в происхождение черных пятен на высоченном потолке в спортзале (то ли крыша протекает, то ли в волейбол так хорошо играли), откуда-то появилась парочка мячей и тут же послышались удары о баскетбольный щит. Ох и здорово получались броски у некоторых взрослых дядей! Делали все, как учили в школе на уроке физкультуры: шаги, прицел в угол квадрата и посыл мяча! Как мальчишки вошли в азарт, куда только солидность делась! Тут же образовались группы поддержки, послышались подбадривающие возгласы. Впору соревнования было устраивать…
Так неожиданно получилась хорошая разминка после посещения разноплановых объектов Новопсковского района, имеющих социальное значение для его жителей, и перед непосредственным заседанием Совета регионов области, повестка дня которого заранее настраивала на серьезный разговор.
Начался же утренний объезд Новопсковщины с посещения строящегося молокоприемного пункта в селе Булавиновка, который фермер Виталий Сергиенко намерен запустить в работу, как только решится вопрос с электроснабжением. А вот тут-то как раз и загвоздка получается, поскольку запрашиваемая энергетиками сумма значительно превышает взятый в апреле кредит на строительство. Правда, в результате переговоров и содействия районных властей цифры несколько уменьшились, но денег все равно нет. Вот оттого и просьба к высоким гостям из области — помогите!
Повеселее прошел осмотр строительства комплекса по выращиванию молочного стада крупного рогатого скота и производства молока в отделении Донцовского ЧП СПФ «Агро». Его начали возводить в июле минувшего года на месте старого комплекса, построенного еще в советское время. Запуск в работу первых помещений намечен на сентябрь нынешнего года, а срок окончания строительства запланирован на февраль-март 2009 года. Сметная стоимость объекта — 14 миллионов гривень. Главы сельских районов не скрывали своего восхищения увиденным. Еще бы! Тут построен огромный зал для содержания животных, где для каждой буренки предусмотрен отдельный бокс. Навозоудаление — автоматическое, поилки — с подогревом, кормосмеси — со всеми добавками. Всего здесь могут содержаться до 10 тысяч голов КРС. Доильный цех — самый современный, его пропускная способность — до 140 коров за один час. Жаль, мало времени было отведено нам на осмотр всех помещений. Хотелось бы побывать на этом комплексе после его открытия, посмотреть, так сказать, в действии на все то, о чем рассказали.
Ознакомление с работой районного территориального медицинского объединения тоже прошло несколько «бегом», не в обиду будет сказано организаторам заседания Совета регионов. (Понятно, что им хотелось показать как можно больше объектов Новопсковщины, но в таком темпе и восприятие информации тоже происходит «на ходу». Одна надежда на помощников губернатора и председателя облсовета, которые фиксировали достижения и просьбы). Однако даже в таких условиях первые лица Луганщины все услышанное и увиденное воспринимали через призму полезности того или иного действия для простых жителей. Как только главный врач РТМО Сергей Мага рассказал о том, что в прошлом году во всех подразделениях было установлено индивидуальное отопление, и это позволило сэкономить немало бюджетных средств, тут же прозвучал вопрос: «А на качество подачи тепла эта экономия не отразилась? Улучшилось качество или нет? Экономия — это хорошо, но мы должны думать о людях в первую очередь». О таком сочетании вспомнили еще раз, когда заглянули в новую баклабораторию, созданную при районной больнице. Необходимость принятия такого решения была вызвана повышением тарифов за проведение анализов в условиях СЭС. Выход нашли. Теперь ТМО смогут экономить свои средства. «А что же СЭС? Остались без работы?» — Александр Антипов решил проработать и эту тему, несмотря на уверения, что у каждого своя сфера деятельности и работы хватит всем.
Впрочем, проявление заботы властей Новопсковского района можно наблюдать на переоборудовании здания бывшего детского сада под жилой дом для медицинских работников. Таким вполне жизненным шагом хотят привлечь кадры на село. В двухэтажном доме предусмотрены 2- и 3-комнатные квартиры со всеми удобствами, с автономным отоплением. Средства на его строительство — первый транш в размере 1, 2 млн. грн. — выделены как из областного бюджета, так и из районного. Но для окончательного завершения строительства требуется еще столько же. Иначе… И опять в ответ на вопрос: «В чем проблема?», глава райгосадминистрации Виктор Лебедев и председатель районного совета Станислав Чернявский в один голос отвечают: «Если поможете с деньгами…». Тогда будут и детская площадка, и благоустройство территории, и новоселья вовремя.
Программу проведения Совета регионов области в Новопсковском районе можно условно разделить на две части — практическую, то есть посещение разных объектов, и теоретическую, когда все увиденное и услышанное стало хорошей иллюстрацией к выступлениям и докладам.
http://nashagazeta.com.ua/modules.php?name=News&file=article&sid=599КИРОВОГРАДСКИЙ ГОРСОВЕТ: СПЕКТРАЛЬНЫЙ АНАЛИЗ
Елена Никитина, «Украина-Центр», 21.08.2008, Кировоградская обл.
«УЦ» посвящает цикл статей каждой из семи фракций Кировоградского горсовета. Фракция СПУ.Жители любого города скажут, что их депутатский корпус - самый уникальный и непредсказуемый. Точно так же и мы, будучи уверенными, что ни в каком другом населенном пункте не творится то, что у нас, считаем представителей нашего горсовета неповторимыми. Как ни крути, а судьба города и каждого жителя Кировограда напрямую зависит от политических взглядов, умения договориться, убедить и даже от настроения каждого из семидесяти шести депутатов горсовета.
Продолжаем знакомcтво с ними фракцией СПУ.
Итак, социалисты. Их в горсовете немного, но, признаться, шума от них - как от многочисленной фракции. Точнее, шум этот создает исключительно руководитель фракции Елена Костенко, верный товарищ и помощник главного социалиста области Николая Садового.
Связаться с Еленой Владимировной нам, к огромному сожалению, не удалось - она на больничном. Но о фракции, так сказать, изнутри нам рассказал депутат горсовета, член фракции СПУ, не являющийся членом Социалистической партии, Владимир Фундовный. Фундовный, кстати, член счетной комиссии депкорпуса нынешнего созыва, на глазах (или за глазами) которого происходит подсчет голосов за то или иное решение сессии.
Владимир Фундовный является главой независимого профсоюза работников образования и науки города Кировограда. В связи с профессиональной деятельностью ежедневно сталкивается с острыми проблемами и противоречиями, которым несть числа в нашем образовании. Возможно, это помогает ему лавировать между фракциями, как между дождевыми каплями. Во всяком случае, представители других политических объединений отзываются о нем, как о человеке, с которым можно решать проблемы города.
Как свойственно социалистам, первым в предвыборном списке СПУ числился главный контролер ОАО «Гидросила» Виктор Коваленко. Человек рабочей специальности, видимо, призванный доказать избирателям, что люди труда способны решать вопросы жизнеобеспечения города. Не ошиблись. И нужный процент на выборах получили.
Палитра списка не очень отличалась от других фракций - всех понемногу: от медицины - Татьяна Балугланова, заведующая поликлиникой №2 1-й городской больницы, от образования - Виталий Завина, первый проректор КГПУ. Фундовный - от профсоюзов. И Костенко - непосредственно от СПУ, из самого, как говорится, ядра, по тем временам - помощник-консультант народного депутата Украины.
Чем запомнилась фракция СПУ нынешней каденции городского совета? Прежде всего - ролью своего лидера. Всегда и во всем ярче, громче и непримиримей всех была и остается Елена Костенко. Создается впечатление, что главное для нее - не соглашаться с большинством. Это ее конек, за который она получает сполна. От оппонентов по депкорпусу - прямо на сессионных заседаниях; от своих, наверное, - потом, в кулуарах. Хотя вряд ли свои могут высказаться против лидера, которым она реально является.
Владимир Фундовный (напомним, не член СПУ) заметил, что и другие политические силы предлагали ему перед выборами войти в первую пятерку списка, но он предпочел социалистов. «Встречался с Морозом, разделял его взгляды, уважал, пока тот не предал», - говорит Владимир Васильевич. Тем не менее, после предательства лидера Фундовный из фракции не ушел, веря, что «Мороз - это не вся партия, а партия - это не Мороз».
Владимир Фундовный считает, что в нынешнем горсовете тяжело работать. «Изначально мы вместе с БЮТом могли много чего решить. Если бы не предательство», - с горечью говорит он. А в маленьком кругу социалистов, по словам Фундовного, предательства нет. На сессии фракция голосует так, как решили на фракции. Правда, с Балуглановой не всегда выходит гладко - она госслужащая...
Владимир Васильевич говорит, что во всех без исключения фракциях у социалистов есть партнеры. «Здравые люди» были и есть везде. О своем лидере отзывается, как о «серьезном, честном, принципиальном человеке». А то, что она «получает» за всех, коллега объясняет ее «темпераментом и женским характером».
Коллеги по горсовету оценивают фракцию СПУ по-разному. Оно и понятно - социалисты всегда ни на чьей стороне, хотя демонстрируют явное тяготение к бютовцам. Сами бютовцы в лице руководителя фракции Ивана Марковского считают, что социалисты в горсовете «работают нормально, с ними легко найти общий язык. Когда возникают вопросы, решают их совместно». Иван Иванович, как и многие, уверенно ставит знак равенства между «Костенко» и «фракция СПУ». Все остальные, по мнению бютовца, «сами по себе и хорошо умеют маскироваться»...
То ли Иван Марковский уж очень объективный, то ли во фракции социалистов действительно «согласья нет», но о них, как о единой команде, никто из коллег не отозвался. К примеру, представитель фракции Народной партии Николай Цуканов считает, что это «самая нестабильная» фракция в отношении к работе депутатского корпуса. «Нет четкой позиции, все решается спонтанно, не всегда в интересах города». Николай Николаевич объясняет подобную позицию тем, что фракцией «руководят извне, подкидывая жареные факты, зная импульсивный характер руководителя фракции». Член фракции НП считает, что Елена Костенко чаще всего на сессиях высказывает свое мнение, которое может меняться в течение нескольких минут, а не мнение фракции. Народники с социалистами в горсовете никогда не были партнерами - «к сожалению, а может быть, к счастью», - говорит Цуканов.
Взвешенный и резонный либерал Михаил Цымбаревич Елене Костенко по-мужски сочувствует, замечая, что на ней лежит вся тяжесть работы фракции. Обо всех пятерых говорит, что их голоса являются решающими, когда голосование балансирует между «за» и «против». Активным бойцом является только Костенко, что, по мнению Цымбаревича, умаляет роль всей фракции в горсовете. Возможно, «неактивность» связана с тем, что на государственном уровне социалисты, мягко говоря, вышли в тираж.
Опытный политик и чиновник критически оценивает работу фракции СПУ, замечая, что в их позиции не хватает глубокой проработки вопросов. В их круге нет специалистов, которые помогли бы правильно расставить акценты. Это и гасит запал лидера фракции. «Вроде бы и шум поднимают, но все это нерезультативно», - говорит Цымбаревич.
Не так мягко о социалистах отозвался руководитель фракции «Наша Украина» Александр Дануца. Заметив, что все-таки уважает выбор избирателей, давших возможность социалистам пройти в горсовет, все еще молодой политик считает, что деятельность фракции СПУ (а именно руководителя) направлена отнюдь не на созидание, а на разрушение. Идеи социалистов, по мнению Дануцы, большей частью деструктивные, вызывающие диссонанс в работе горсовета.
Нашеукраинец считает, что фракции СПУ как целостного организма не существует. Из малочисленной группы социалистов Александр Дануца выделил Фундовного и Завину - как конструктивных, которые «советуются, делают работу тихо, спокойно, находя отклик со стороны депутатов от “Нашей Украины”». А деятельность всей фракции СПУ у лидера горсоветовских нашеукраинцев ассоциируется с «неоправданными скандалами и сумбуром».
Поскольку Елене Костенко на пленарных заседаниях больше всего достается от регионала Сергея Хильченко (вне всякой этики - он просто не стесняется в выражениях, комментируя ее выступления), мы не могли не поинтересоваться его мнением о фракции СПУ. Сергей Васильевич признался, что имеет претензии не к фракции в целом, а именно к Костенко, вменяя ей в вину то, что она «гнобит Балугланову». О Завине отзывается, как о «нормальном депутате». Тоже дает советы: «Надо поступать прагматично, на сессиях решать вопросы людей»...
Вот так о фракции СПУ отзываются коллеги по депкорпусу - партнеры и оппоненты. Можно согласиться с тем, что всю фракцию затмевает собой Елена Костенко, которая действительно в любом вопросе найдет нюанс, с которым нужно не соглашаться. Поднимет около этого много шума, соберет пресс-конференцию, выступит с заявлением, а потом с такой же легкостью переключится на что-то другое. Ей нужна борьба, обязательно - противник, совсем не обязательно - соратник. Вы знаете, как выглядит Балугланова? А Коваленко? А какой тембр голоса у Завины? Нет? Это значит, что фракция СПУ в горсовете свято чтит девиз мушкетеров - «один за всех». Учитывая потенциал и темперамент их городского лидера, вряд ли мы станем свидетелями продолжения - «все за одного»...
А наше продолжение следует.
http://www.uc.kr.ua/fresh/3828/«УСПІХ ТАМ, ДЕ ПРАЦЮЄ КОМАНДА ПРОФЕСІОНАЛІВ»
Андрій Червоненко, «Київська правда», 21.08.2008
Анатолій Ольшанський, голова Вишгородської районної адміністрації про розвиток Київщини, а саме Вишгородського району.— За плечима — потужне господарство Вишгородського району. Як удається впоратися з усіма питаннями, які постають щодня?
— Звичайно, лише завдяки підтримці громади району, його людей. Ще починаючи свій життєвий шлях, я добре зрозумів: великі проблеми легше вирішуватимуться лише спільно. Приступивши до роботи на цій посаді, отримав могутню підтримку від жителів району. І дуже щасливий, що можу віддячити їм за це своєю сумлінною працею.
— Давайте познайомимося ближче.
— Народився у серпні 1973 року в місті Лохвиця Полтавської області. Трудовий шлях почав електромонтером електромеханічного цеху приладобудівного заводу, що в рідному місті. Далі — строкова служба у лавах Збройних сил, служба в податковій міліції, робота інженером ВАМ "Автотранспортник 13066".
— Які посади займали на державній службі?
— Працював державним інспектором України з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції Міністерства природи України, головним спеціалістом відділу контролю поводження з відходами Управління екологічного контролю земель, надр та поводження з відходами та державним інспектором України з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції Міністерства природи України. До призначення головою райдержадміністрації був начальником Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області. Зауважу, що ця робота навчила мене двох вкрай потрібних речей: мисленню державними категоріями та дбайливого ставлення до головного багатства України — її землі.
— Що ж являє сьогодні собою район, його земля?
— Як адміністративно-територіальну одиницю Вишгородський район було створено 12 квітня 1973 року на базі частини населених пунктів Києво-Святошинського та Іванківського районів, з центром у місті Вишгород. Станом на сьогодні місцеве самоврядування здійснюють тут 28 сільських, 1 селищна і 1 міська ради, які об'єднують 57 населених пунктів.
Про масштаб соціальної інфраструктури району говорить хоча б те, що мережа закладів охорони здоров'я, яка діє в ньому, представлена 50 закладами, в тому числі 3 лікарнями, 11 медичними амбулаторіями, 35 фельдшерсько-акушерськими пунктами та 1 стоматологічною поліклінікою. За принципом загальної практики сімейної медицини населенню надають допомогу 4 медичні амбулаторії в селах Нижча Дубечня, Литвинівка та Ясногородка.
У районі працює 36 клубних установ, 40 бібліотек, 4 спеціалізовані заклади початкової мистецької освіти. Успішно діють 2 колективи, які мають звання "народний": хор "Вишгород" та фольклорний колектив "Лютізька Левада". Є також 3 дитячих зразкових колективи: ансамбль "Гармонія" Вишгородської ДМШ, ансамбль "Рідні наспіви" Димерської ДМШ та ансамбль "Калиновий цвіт" Гаврилівської ДМШ. Всього в гуртках, студіях, фольклорних колективах, аматорських об'єднаннях займаються близько 700 дітей та близько 200 дорослих. Всіма видами бібліотечних послуг охоплено понад 27 тисяч осіб, із них 6 тисяч дітей. Наводячи ці цифри, хочу, щоб було зрозуміло: за ними — гігантський творчий потенціал, в реалізації якого адміністрація бачить одне з головних своїх завдань. Мережа фізкультурно-оздоровчих закладів складається з стадіону, плавального басейну, 22 спортивних залів, 25 приміщень для фізкультурно-оздоровчих занять, 25 футбольних полів. У районі створена і діє система підготовки спортивного резерву та виховання спортсменів високого класу. Працює 5 дитячо-юнацьких спортивних шкіл, у яких під керівництвом 37 тренерів займається 1336 учнів.
— А як розвиваються освітні заклади, курс на оптимізацію яких проголошено губернатором Київщини?
— У районі працює 31 загальноосвітній навчальний заклад.
Діють 6 закладів нового типу: 2 гімназії (Димерська та Вишгородська районна "Інтелект"), 1 ліцей у Вишгороді (технічний), 3 спеціалізовані школи (Вишгородська "Сузір'я", Демидівська та Катюжанська). Навчанням у них охоплено 2967 учнів, що становить 41,5% від загальної кількості школярів. Крім цього, дитячо-юнацька спортивна школа, де навчаються 527 учнів, та Вишгородський районний Центр художньої творчості дітей, юнацтва та молоді "Дивосвіт", навчанням у якому охоплено 2189 учнів.
Допрофесійну та професійну підготовку школярів здійснює Вишгородський міжшкільний навчально-виробничий комбінат, де навчаються 480 учнів з 8 шкіл району. На території району функціонує також Катюжанське вище професійно-технічне училище.
— Діти — майбутнє країни, а тому не випадково стільки уваги приділяєте їхньому навчанню і вихованню.
— Працювати з ними на рівних, вирішуючи їхні проблеми і побажання — одна з основ нашої щоденної діяльності. Для соціально незахищених категорій дітей, насамперед дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, в районі створені та працюють 2 дитячі будинки змішаного типу: "Сонячний" у селі Жукин та "Любисток" у селі Нові Петрівці, де загалом виховується 45 дітей. Райдержадміністрація постійно дбає про зміцнення їхньої матеріально-технічної бази.
— Що, на ваш погляд, є основою зростання добробуту населення району та рівня задоволення його потреб?
— Без сумніву, це — успішна робота господарського комплексу району, зокрема промислових підприємств, за рахунок яких відбувається значне поповнення бюджетів усіх рівнів, створюються нові робочі місця тощо. Із залученням потужних підприємств з іноземними інвестиціями промислове виробництво району набуло стрімкого розвитку. Аналізуючи динаміку обсягів реалізації промислової продукції, відслідковується впевнена тенденція до зростання. Так, у період з 1997 по 2007 роки обсяги реалізованої промислової продукції зросли майже у 60 разів і досягли показника 1,7 млрд. грн. За останні сім років надходження до бюджетів усіх рівнів зросли більш ніж у 6 разів.
Сьогодні Вишгородський район є потужним промисловим центром України. За обсягами промислового виробництва він посідає четверте місце в Київській області, доля в загальнообласному показнику складає 9,9%. На території району працюють підприємства зі світовими іменами, такі як ТОВ "Хенкель-Баутехнік (Україна)", ЗАТ "Крафт Фудз Україна", ТОВ "Кен-Пак (Україна)", ТОВ "МКМ Телеком Лтд", ТОВ "Підприємство "Пластик-Карта" та не менш відомі вітчизняні — ТОВ "Комплекс "Агромарс", ВАТ "Укргідроенерго".
— Потужний регіон — це завжди потужне будівництво…
— Саме так. Ось чому Вишгородський район — лідер серед міст та районів Київщини за обсягом виконаних будівельних робіт. Торік підрядними будівельними організаціями району виконано будівельних робіт на суму 413,1 млн. грн., що на 41,6% більше показника минулого року і становить 19,4% від загальнообласних показників.
Підрядними будівельними організаціями району протягом січня-травня 2008 року виконано будівельних робіт на суму 128,9 млн. грн.
З початку року за рахунок усіх джерел фінансування введено в експлуатацію газопроводів високого тиску — 3,4 км, середнього тиску — 13,5 км, низького тиску — 325 км, дворових вводів — 11,6 км. Підключено 585 квартир, що більше відповідного періоду минулого року на 307 квартир.
Будівництво житла та об'єктів соціально-культурної сфери є одним із найважливіших завдань загальногосподарського комплексу. За рахунок усіх джерел фінансування у 2007 році збудовано 71,1 тис. кв. м загальної площі житла, що на 90,1%, більше, ніж у 2006 році. Район має достатню кількість висококваліфікованих фахівців, здатних забезпечити сучасні виробництва, які існують та створюються у нас.
— А як розвивається аграрний сектор економіки?
— З початку року валової сільськогосподарської продукції вироблено на суму 408,9 млн. грн., що більше відповідного періоду минулого року на 13,6%.
Господарствами вироблено 55 054 тонн м'яса, одержано 9 882,2 тис. штук курячих яєць.
155 підприємств отримали прибуток в сумі 497,6 млн. грн., що більше відповідного періоду минулого року на 59,2%. Збиток отримали 52 підприємства.
— Чи вдається налагодити діалог з представниками малого і середнього бізнесу?
— Це є одним із головних завдань у роботі, а тому активно розвивається в районі підприємництво. Впродовж лише одного місяця зареєстровано 69 суб'єктів підприємницької діяльності, у тому числі юридичних осіб — 15, фізичних — 54. На початок червня загальна кількість зареєстрованих суб'єктів підприємницької діяльності збільшилась проти відповідного періоду минулого року на 300 і становить 6254.
Суб'єктами малого підприємництва сплачено до бюджетів усіх рівнів 19,2 млн. грн., або 15,6% загальних надходжень. За І квартал 2008 року обсяг капітальних інвестицій склав 129,6 млн. грн., що на 5,8% менше, ніж у відповідному періоді минулого року. З них інвестиції в основний капітал становили 119,9 млн. грн. (житлове будівництво — 26,1 млн. грн.). Головним джерелом інвестування у вказаний період були власні кошти підприємств та організацій.
Прямі іноземні інвестиції здійснено в 76 підприємств району. За підсумками І кварталу 2008 року загальний обсяг інвестицій склав 111,8 млн. дол. США. Питома вага інвестицій у загальному обсязі по Київській області складає 9,5 %
— Якими темпами розвивається промисловість у районі?
— Промисловими підприємствами за перше півріччя реалізовано продукції на суму 719 млн. грн. Нарощування обсягів промислового виробництва відбувається за рахунок виробництва неметалевої мінеральної продукції, готових металевих виробів, харчових продуктів та напоїв. Район посідає ІV місце в області, а у розрахунку на одну особу реалізовано продукції на суму понад 9,9 тис. грн.
Високі темпи приросту виробництва спостерігаються на підприємствах ТОВ Фабрика "Промінь", ТОВ "Завод будматеріалів і конструкцій", ВФ ЗАТ "Екран", ВАТ "Карат", ТОВ "Хенкель-Баутехнік (Україна)", ТОВ "Карат-Ліфткомплект", ТОВ "Кен Пак (Україна)", ТОВ "МКМ Телеком Лтд".
— Як оцінюють роботу команди на державному рівні?
— За підсумками комплексної оцінки соціально-економічного розвитку регіонів області, що проводиться відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, Вишгородський район посідає II місце за результатами діяльності районних державних адміністрацій. Економічний та соціальний розвиток району, покращання добробуту мешканців шляхом належного виконання бюджету, реалізація різноманітних програм та активна інвестиційна політика допомогли вирватися у лідери. У реалізації наших планів значною є багатогранна допомога та підтримка з боку керівництва області та особисто губернатора Віри Ульянченко. Не маючи такої могутньої підтримки, ми не досягли б тих вершин, якими пишаємось нині.
— Яким є девіз роботи колективу райдержадміністрації?
— Сформулюю його коротко: "Переможемо разом!". Повторю ще раз: проблеми району не вирішити без допомоги громади. Справжній успіх — це завжди допомога людей, які поруч, бо вони — міцна скеля, на яку керівництво району спирається у своїй роботі. Вірю: з такою підтримкою переможемо!
http://www.kiev-pravda.kiev.ua/index.php?article=875ГРУЗИНСЬКІ ДІТИ ВІДПОЧИВАТИМУТЬ У «ЛІМНИЦІ»
«Західний кур’єр», 21.08.2008, Івано-Франківська обл.
Мер Івано-Франківська Віктор Анушкевичус пропонує допомогу грузинському народу.У своєму листі до Надзвичайного і Повноважного посла Грузії в Україні Григола Катамадзе мер Івано-Франківська підкреслив, що, як і всі іванофранківці, «… поділяє з грузинським народом біль і смуток від жахливих подій, які відбуваються в Грузії». Також Віктор Андрюсович у листі висловив переконання у тому, що «…жодна мета немає ані змісту, ані виправдань, якщо на шляху до неї гинуть люди». Водночас Віктор Анушкевичус переконаний, що «…сила духу і висока гідність грузинського народу допоможуть пережити усі страхіття війни та вберегти свободу і омріяну незалежність».
У свою чергу Віктор Анушкевичус запропонував оздоровити грузинських дітей в ОК «Лімниця». Мер Івано-Франківська підкреслив, що «…вважає за християнський обов’язок надати допомогу людям, які опинилися у скруті, без рідної оселі та підтримки». Особливо, йдеться у листі, ми « …хочемо допомогти дітям, які пережили страх війни і загарбницької агресії». Вже з 1 вересня ОК «Лімниця» готовий прийняти майже сто грузинських дітей на оздоровлення. Там їм зможуть надати п’ятиразове вітамінізоване харчування та належне медичне обслуговування.
Прес-служба МВК.
http://www.wk.if.ua/?set=news&mc=readfull&do=2244ВНЕ ЗОНЫ ДОСТУПА
Анна Кузнецова, «Украина-Центр», 21.08.2008, Кировоградская обл.
Жертвам наводнения помогает вся Украина.Из-за сильных грозовых дождей, которые прошли в западных регионах Украины 23-26 июля, до сих пор на территории Львовской, Закарпатской, Тернопольской, Черновицкой и Ивано-Франковской областей остаются подтопленными 20 тыс. 970 жилых домов и 17 тыс. 975 га сельскохозяйственных угодий, повреждено 145 автомобильных и 252 пешеходных моста, размыто 212,41 км автомобильных дорог. Глава правительства Юлия Тимошенко поручила в первую очередь восстановить снабжение электроэнергией, газом и обеспечить людей продуктами питания и питьевой водой.
Как мы уже рассказывали, Кировоградская область закреплена за одной из наиболее пострадавших территорий - Верховинским районом Ивано-Франковской области.
На Кировоградщине вовсю работает оперативный штаб, который возглавляет первый заместитель губернатора Светлана Негода. Он координирует действия по сбору средств, которые планомерно отправляются в зону стихийного бедствия. Первый автопоезд с гуманитарной помощью в Верховинский район ушел 1 августа, и штаб бесперебойно продолжает перевозить туда необходимые вещи. Стройматериалами и продуктами Кировоградщина помогла также Косовскому району, который принимал делегацию кировоградцев во время восхождения на Говерлу, и Тячевскому району Закарпатья.
В Западной Украине постоянно работают наши МЧСники и военные. Они занимаются восстановительными работами, сопровождают российские и украинские автоколонны с гуманитаркой. Но в Верховинском районе до сих пор полностью не реконструированы железнодорожные полотна и автотрассы. Поэтому с доставкой туда продуктов питания и стройматериалов пока еще очень сложно.
На счет областной организации Красного Креста продолжают поступать деньги от людей, предприятий и организаций, которые не остались в стороне от чужой беды. Уже собрано 281,9 тыс. грн. Многие государственные учреждения и СМИ (в том числе КОГТРК) отдали пострадавшим свой однодневный заработок. За перечисление средств в больших размерах хочется выразить особую благодарность предприятиям «Ятрань», «Червона зирка», КГОКОР.
Деньги пока аккумулируются на счетах. Ведь уже зафиксировано около 20 случаев, когда местные спекулянты торговали гуманитарной помощью по страшно завышенным ценам. Подсолнечное масло, которое направляется из других областей (цена его 7-8 грн.), оборотистые торговцы-воры из Закарпатья продают людям за 30 гривен.
- Чтобы такого не допустить, мы вначале хорошо изучим потребности пострадавших, а потом будем предоставлять им по возможности адресную помощь, - говорит руководитель аппарата ОГА Татьяна Дмитренко.
Сотрудники Красного Креста рассказывают, что с самых первых дней к ним приходили люди и мешками приносили одежду, обувь. Швейная фабрика “Зорянка”, например, приготовила и подвезла 10 коробов новенькой одежды. Сейчас волонтеры сами ездят по адресам, которые оставили позвонившие по горячей линии граждане, и собирают все, что им отдают.
4 детских лагеря - «Дружба», «Бригантина», «Октябрь» и «Лісова пісня» - готовы бесплатно принять детей из зоны бедствия на отдых и оздоровление.
Руководство Кировоградской ОГА, посоветовавшись с Киевским горсоветом, который на пару с нашей областью шефствует над Верховинским районом, пришло к соглашению, что здания школ строит столица, а Кировоградщина будет заниматься оснащением – купит парты, канцтовары, школьную форму. По такому же принципу регионы «разделят» и медицинскую сферу.
http://www.uc.kr.ua/fresh/3825/СДЕЛАЙ САМ, ИЛИ ЗИМА СВОИМИ РУКАМИ
Максим Литвинов, «Донбасс», 21.08.2008, Донецкая обл.
Чисто технически Донетчина к осенне-зимнему периоду будет готова в полном объеме, а вот с энергоресурсами может возникнуть проблема.Об успехах в подготовке области к зиме стало известно во время селекторного совещания губернатора Владимира Логвиненко с секретариатом президента. Действительно, есть чему радоваться, поскольку в этом вопросе Донецкая область занимает лидирующие места. Это подтвердил даже тот факт, что Логвиненко так и не пришлось держать ответ перед киевским руководством. В основном разговор велся с проблемными регионами Украины. У нас же, по всем пунктам, таким, как уровень готовности объектов социальной и жилищной сферы, котельных и сетей, водопроводов и канализации, средний показатель находится на уровне 75 - 92%. К примеру, на сегодняшний день к зиме готовы 1020 школ из 1114, что составляет 92%.
И если в плане подготовки котельных и сетей, говоря чиновничьим языком, «все идет по графику», то платежи населения за тепло и горячую воду оставляют желать лучшего. Как сообщил «Донбассу» первый заместитель «Донецкгортеплосети» Александр Семченко, самая большая проблема в контексте приближения зимы - это не столько подготовка материалов и оборудования, а оплата энергоресурсов. Долги предприятия перед «Газом Украины» огромны - 63 миллиона. При этом поставщики пообещали, что в случае непогашения задолженности на новый отопительный сезон голубое топливо Донецку просто перекроют. «Тут речь даже не о подготовке котельных и прочего, они сегодня готовы более чем на 80%. Однако даже идеальное оборудование без газа тепла давать не будет», - добавил он.
При этом долг населения Донецка перед «Донецкгортеплосетью» составляет порядка 83 миллионов гривен. «Мы уже и кредиты брали, и что только не делали. Но эти все ресурсы, к сожалению, не безразмерны. Остался лишь один. И называется он - долги населения, но насколько он сработает... неизвестно», - констатировал тепловик.
Кроме того, на пресс-конференции после селекторного совещания Логвиненко сообщил, что по итогам полугодия в Донецкую область завезено четыре миллиона тонн импортного коксующегося угля. По его словам, если так пойдет и дальше, то угольная область за год купит вдвое больше. Также он успокоил журналистов по поводу сбережения собранного рекордного урожая в два миллиона тонн. Элеваторов и хранилищ хватит, вопрос в цене этого сырья, констатировал глава облгосадминистрации. «Я уверен, что стоимость пшеницы нужно оговаривать в предыдущем году. Тогда аграрии будут иметь договоры с конкретными цифрами и, отталкиваясь от них, работать», - уверен губернатор.
http://www.donbass.ua/news.php?ch=id&id=4065&to_ch=allЩИРИЙ ДІАЛОГ ГУБЕРНАТОРА З ЧИТАЧАМИ
Галина Світліковська, «Волинь», 19.08.2008
Репортаж з «прямої лінії» голови Волинської облдержадміністрації Миколи Романюка в редакції газети «Волинь-нова».
За дві години спілкування з читачами «Волині» голова облдержадміністрації вислухав майже півсотні запитань, пропозицій, прохань і побажань. Паралельно в телефонному режимі він давав доручення головам райдержадміністрацій, керівникам управлінь і відомств, щоб якомога оперативніше відреагувати на ті чи інші проблеми, порушені людьми
Як вгамувати земельні пристрасті?
— Миколо Ярославовичу, вас турбує депутат Прилуцької сільської ради Ківерцівського району Володимир Новак. Наші землі межують з обласним центром і приваблюють чиновників різного рангу, які хочуть одержати земельні ділянки з метою наживи, а тому застосовують будь-які методи тиску. Сподіваємося на вашу підтримку у прискоренні розмежування земель державної та комунальної власності. Маємо конкретні пропозиції, проекти, з якими хочемо вас ознайомити.
— Я готовий вас вислухати. Уже сьогодні викрою час у робочому графіку, щоб зустрітись і поспілкуватись.
— Є у мене ще одне запитання. Чому, ставши головою облдержадміністрації, ви залишили всі головні кадри на своїх місцях?
— По-перше, не всі залишилися, а по-друге,— це мені вирішувати, з ким працювати.
— Телефоную з Ковеля від імені 24 військовослужбовців, звільнених в запас. Пропонуємо, щоб Міністерство оборони України передало колишню військову частину, військовий шпиталь та п'ятигектарну земельну ділянку під ними в комунальну власність міста Ковеля в обмін на 20-25 квартир для колишніх військовослужбовців. Скажіть, будь ласка, ви підтримаєте нашу ініціативу?
— Я з такою пропозицією уже давно побував на прийомі в міністра оборони. Є домовленість, що Міністерство оборони передасть в комунальну власність майно військових містечок, розташованих на території міст області, а міста беруть на себе зобов'язання виділити квартири для колишніх військовослужбовців, які стоять на черзі. Два тижні тому я розмовляв з Юрієм Івановичем Єхануровим, щоб прискорити вирішення проблеми. Він пообіцяв, що приблизно у вересні-жовтні це питання розв'яжемо.
— Неодноразово газета «Волинь» писала про факти незаконної забудови біля озера Світязь. Чи не пора там навести порядок? — цікавиться читач з Ковеля.
— Я вважаю, що виділення земельних ділянок і у селі Світязь, і в інших населених пунктах Шацького району треба призупинити, поки не буде розроблено генеральні плани забудови. Таким шляхом треба йти і у всіх населених пунктах області. Зараз у селі Світязь, наскільки мені відомо, жодної земельної ділянки нікому не виділяють.
— Я — житель одного із сіл Володимир-Волинського району. Щоб уникнути «розборок», свого прізвища називати не буду. Приблизно місяць тому у нашому районі відбувалася колегія облдержадміністрації. Тоді представниками Володимир-Волинської прокуратури були наведені факти порушень земельного законодавства головою райдержадміністрації Юрієм Михальцем. Ви тоді публічно сказали: «Якщо ці факти підтвердяться, то впродовж 24 годин розпрощаємось з таким головою».
— Я від своїх слів не відмовляюся. Я і тоді, і тепер кажу, якщо одержу з прокуратури подання, що факти розбазарювання землі підтверджуються, то будуть вжиті відповідні заходи.
— Вісім років тому мені виділили земельну ділянку. Я її приватизувала. Але колишній землевпорядник і сільський голова, коли наділяли землю сусідці, віддали їй частину моєї ділянки. Куди я тільки не зверталася, але не можу знайти правди, — скаржиться Уляна Василівна Козубович з Маневич.
— Доручу голові Маневицької райдержадміністрації виїхати на місце і з'ясувати, як вирішити вашу проблему. Були й інші дзвінки на земельну тему, це — також завдання для місцевої влади.
Гуртом наводити лад
— Миколо Ярославовичу, серед пріоритетних напрямків вашої діяльності -культура. Допоможіть усвідомити важливість цієї роботи сільському голові Маяків, що в Луцькому районі. Тут, щоб завершити ремонт Будинку культури, підключити опалення, чекають, поки їм виділять мільйон гривень. А це ж багата сільська рада, — звернулася директор обласної бібліотеки для юнацтва Марія Мах, яка є куратором закладів культури Луцького району.
— Мушу сказати, що мільйон гривень для завершення ремонту Маяківського будинку культури цього року не зможемо виділити. Спільно з депутатами обласної ради вирішили, що з обласного бюджету гроші виділятимуться в першу чергу на ремонт обласного лялькового театру та обласного драматичного театру, на ремонт покрівлі обласної наукової бібліотеки. Тому у Маяках, як і в інших селах, мусять поки що обходитися власними коштами.
— А я хочу подякувати вам, Миколо Ярославовичу, за те, що підтримуєте добру ідею — створити на Волині Будинок творчої інтелігенції. Це приклад турботи про духовний розвиток краю. Дай вам, Боже, здоров'я на цій ниві, — сказав голові облдержадміністрації письменник Петро Мах.
— І вам спасибі за добре слово.
— 3 села Скірче Горохівського району турбує вас пенсіонерка Галина Григорівна Пристойна. Наше село знаходиться за тридцять кілометрів від райцентру. Найбільше страждаємо від того, що нема в селі медичного працівника. У нас гарний медпункт. І житло для медичного працівника знайдемо. А ви вже подбайте, щоб до нас направили спеціаліста.
— Я занотував ваше прохання. Обов'язково знайду можливість допомогти жителям вашого села.
— Від імені громади прошу вас, Миколо Ярославовичу, посприяти у газифікації села. Громада здала для цієї потреби 450 тисяч гривень власних коштів, але цього мало, і будівництво газопроводу Купичів-Мочалки призупинене. А ще є у нас дві проблеми — ремонт дороги в Маковичах та забезпечення нових класних кімнат, які ми добудували, меблями, - поділився турботами сільський голова Василь Давидюк з Турійського району.
— 3 меблями питання вирішимо. А щодо газифікації та ремонту дороги - треба розібратися, що можна зробити.
— Миколо Ярославовичу, надія лише на вас. Нас хочуть виселити з гуртожитку. Обіцяють, що замість гуртожитку зроблять елітний житловий будинок, квартири в якому будуть продавати за ринковими цінами. А що робити нам? Двадцять дві сім'ї уже одержали повістки у суд, на якому вирішуватиметься питання про виселення, — звернулися мешканці гуртожитку, що на вулиці Володимирській, 101 у Луцьку.
— Я на вашому боці. Але без судів у цій справі не обійтися. Я не можу дати розпорядження, щоб рішення було на вашу користь. Але обіцяю, що будемо шукати способи захистити інтереси мешканців гуртожитку. Планую найближчим часом зібрати на розмову представників усіх причетних сторін, щоб спільно знайти вихід з непростої ситуації.
— Турбує стан довкілля. Чула, що будуть будувати сміттєпереробний завод у селі Лище Луцького району. Чи це правда?
— Так. Завод буде. Але проблема є значно глибшою. Тут потрібна чітка програма дій для кожного регіону. Президент Віктор Андрійович Ющенко висловив занепокоєння з приводу забруднення довкілля в листі до Кабінету Міністрів. Необхідно об'єднати зусилля влади, громадськості, щоб люди почували себе господарями не лише у власному домі, власному обійсті, а й у своєму селі чи місті. У кожному селі сільський голова, депутати мають подбати, щоб були виділені місця для твердих побутових відходів, не складно організувати і вивезення сміття. Ми з свого боку будемо залучати інвесторів для будівництва сміттєпереробних підприємств. Але не тих, хто пропонує спалювати сміття, бо від цього стан довкілля тільки погіршиться. Треба підходити зважено. Це стосується і утилізації отрутохімікатів. Цього року плануємо вивезти до 150 тонн отрутохімікатів, які становлять загрозу здоров'ю волинян.
—Мене цікавить,чому не працює тепличний комбінат у Підгайцях, що біля Луцька? — порушує проблему житель Луцька Феофан Бояркевич.
— Майно у членів сільськогосподарського виробничого кооперативу «Волинський тепличний комбінат» викупило ДП «Київнафтохімсервіс». У 2006 році постановою Господарського суду комбінат визнаний банкрутом, триває ліквідаційна процедура.
— Я — депутат Нововолинської міської ради, голова комісії із захисту прав людини, моє прізвище Середюк. На нашій недобудованій шахті № 10 триває скорочення працівників. Які перспективи завершення будівництва цієї шахти?
— Для завершення будівництва потрібно ще понад мільярд гривень. Наприкінці серпня планується візит Президента на Волинь. Думаю, що Президент та міністр вугільної промисловості побувають на цій шахті. Я буду просити, щоб кошти для завершення будівництва були виділені наступного року. Впевнений, що зупиняти будівництво не доведеться, а отже і масового скорочення людей бути не повинно.
— Редактор Любомльської районної газети Олександр Хоменчук турбує. Чим викликана ліквідація управління інформації та зв'язків з громадськістю облдержадміністрації?
— Управління, про яке ви кажете, тепер діє в складі головного управління внутрішньої політики. Воно не ліквідоване, відбулася реорганізація, а у важливості спіпраці влади і ЗМІ ніхто не сумнівається.
— Хто винен — влада чи громада — в тому, що в області маємо факти хабарництва у великих розмірах з боку посадових осіб? Маю на увазі міського голову Горохова та голову Ковельської райдержадміністрації.
— Горохівського мера обирала громада, голова райдержадміністрації був призначений, але, як кажуть, в душу людині не завжди вдається заглянути. Отож, є вина і громади, і влади. Треба посилювати контроль, оперативніше реагувати на звернення людей, які наводять факти порушень.
Допомагати тим, кому найважче
— Я— інвалід першої групи Лідія Карпівна Кашуба з Каменя— Каширського, матір восьми дітей. Сказали, що маю право на звання «Матері-героїні». Я здала усі документи, але досі відповіді не одержала.
— Сьогодні вже було кілька дзвінків від багатодітних матерів, які зверталися з такою ж проблемою. Справа у тому, що зараз право на звання «Мати-героїня» одержали жінки, які мають п'ятеро і більше дітей. Отож, документів надходить багато, щоб їх опрацювати, потрібен час. З цієї причини і виникають затримки.
— Зараз багато говорять про допомогу багатодітним сім'ям. У нас з дружиною шестеро дітей. Ситуація ускладнюється тим, що я — інвалід першої групи. Живемо у старенькій хатині, самотужки її ремонтуємо. Ні від кого допомоги нема. До голови райдержадміністрації додзвонитись ніколи не вдається, — скаржиться Іван Хомич з села Грабове Шацького району.
— Уже даю вказівку голові райдержадміністрації, щоб сам до вас подзвонив, поцікавився, чим вам допомогти.
— Інвалід війни Степан Петрович Косинський з Луцька звертається. У нашому будинку тече дах, який служить уже понад 45 років. Звертався у житлово-комунальне підприємство, але надії мало.
— На жаль, дуже багато телефонних дзвінків маємо сьогодні від лучан, яких турбує стан будинків, благоустрій прибудинкових територій. Я записав адреси тих, хто телефонував, щоб передати їх міському голові Богданові Шибі, з яким обов'язково буду мати розмову. Щодо скарг на тривалу відсутність гарячої води у частини жителів Луцька, то міська влада обіцяє до Дня незалежності вирішити цю проблему.
— Я — вчителька-пенсіонерка з села Угринів Горохівського району. 14 липня у нас град знищив городи, люди втратили збіжжя, овочі. В газеті читала, що в область прийшли кошти на компенсацію збитків від стихії. Коли ж людям виплатять цю компенсацію?
— На жаль, поки що компенсацію виділили лише для колективних сільгосппідприємств. Для індивідуальних господарств грошей ще не виділено. Але я обіцяю, що до кінця серпня люди отримають часткову компенсацію на придбання зерна, картоплі, овочів.
— Уже впродовж десяти років я пересуваюся з допомогою інвалідного візка. Неодноразово звертався до органів влади, щоб до будинку, де я живу, проклали тротуар. Адже я не можу виїхати з дому, — нарікає Руслан Панасюк з Іванич.
— Вирішимо.
— Ніяк не можна отримати автомобіль, — скаржиться інвалід дитинства з села Залісся Шацького району Володимир Веремко.
Телефонували з приводу пільгового забезпечення автомобілями й ветерани війни.
— Даю доручення заступнику начальника головного управління праці і соціального захисту зв'язатись з кожною людиною, щоб детально роз'яснити ситуацію. Усі, хто сьогодні звертався з цього приводу, одержать інформацію, як просувається черга на одержання автомобілів. А ось пришвидшити справу я ніяк не можу, порушувати черговість ніхто не має права.
— Миколо Ярославовичу, як потрапити до вас на прийом?
— Чотири дні кожного місяця я присвячую спілкуванню з людьми. Приймаю і в Луцьку, і у районах. Під час останнього прийому громадян вислухав 149 людей, закінчив прийом о десятій вечора. Мені важливо знати думку людей, адже завдання влади — тримати руку на пульсі життя.
http://www.volyn.com.ua/?rub=2&article=0&arch=СИТУАЦІЯ В КРИМУ
СОЗДАН КОМИТЕТ ПОДДЕРЖКИ ЧЕРНОМОРСКОГО ФЛОТА
«Крымская правда», 20.08.2008
В Крыму создан Общественный комитет поддержки Черноморского флота Российской Федерации.По инициативе Русской общины Крыма и Российской общины Севастополя создан Общественный комитет поддержки Черноморского флота РФ. Об этом сообщила пресс-служба Русской общины Крыма. По её информации, учредительное собрание Общественного комитета состоялось 19 августа в Севастополе.
Учредители Общественного комитета поддержки Черноморского флота приглашают к объединению «близкие по духу движения и общественно-политические организации» Украины и России. О поддержке комитета уже заявил ряд ветеранских организаций, Крымский казачий Союз и Крымская республиканская организация партии «Русский блок».
http://www.kp.crimea.ua/news_details.php?news_type_id=1&news_id=4558ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА БЛОКИ
ДМИТРО ХРІСТОВ: «РАДЖУ ПАМ’ЯТАТИ, ЩО ЄДИНИМ ДЖЕРЕЛОМ ВЛАДИ В УКРАЇНІ Є НАРОД»
Людмила Самойлова, «Зоря Полтавщини», 20.08.2008
Своїми думками щодо розвитку держави поділився голова фракції БЮТ в Полтавській обласній раді Д.Хрістов.Напередодні Дня Незалежності України своїм баченням історії і перспектив нашої держави поділився Дмитро Хрістов – голова фракції БЮТ в обласній раді, помічник-консультант народного депутата України, доцент кафедри філософії, соціології та психології Полтавської державної аграрної академії, магістр філософії.
– Дмитре Івановичу, де ви зустріли звістку про Державний комітет надзвичайного стану, який і нині в народі називають “ГКЧП”, а згодом – про проголошення незалежності України?
– У Польщі, де проходив військову службу з липня 1990 року. О 7-й годині 19 серпня 1991 року нас підняли по тривозі, командир дивізії оголосив, що в Москві створено “ГКЧП”, який, за його твердженням, нарешті припинить безлад і наведе порядок у державі. Ця новина нас просто приголомшила. Якщо на той час були сподівання на демократичні реформи, в тому числі і в армії, то події 19 серпня повертали назад до тоталітарної системи.
– Якщо б не було путчу, яких змін ви чекали?
– Я сподівався, що будуть проведені реформи, які дозволять надати більше самостійності і повноважень республікам СРСР, провести економічні перетворення, забезпечити людей продуктами харчування, які на той час зникли з полиць магазинів. На жаль, Горбачов вів незрозумілу політику, рішення приймав повільно, казав одне, а робив інше, посилався на те, що йому заважають... Мабуть, він сам не дуже розумів, як реформувати СРСР. Але сталося те, що сталося, втрати від спонтанних реформ і розпаду СРСР виявилися набагато більшими, ніж могли бути. Адже можна було зібрати молоду команду реформаторів, прийняти рішення про надання незалежності республікам СРСР, справедливо поділити майно, розробити чіткий план реформ і поступово впроваджувати їх в життя.
– Про ті події ви нині розмірковуєте як політик і викладач філософських і суспільних дисциплін, чи довелося бути учасником або безпосереднім свідком політичних подій у країні?
– Я був безпосереднім свідком політичних подій спочатку в Естонії з 1987-го по 1990 рік, де відчув, що вихід країн Балтії з СРСР неминучий. А потім, коли служив у Польщі, від Військово-повітряних сил Північної групи військ я був обраний одним з трьох делегатів першої Всеармійської партконференції Збройних сил СРСР, яка відбулася в травні 1991 року. У роботі конференції брав участь і Михайло Горбачов. Я вперше побачив живого Горбачова, він пройшов близько від нашого ряду, виглядав дуже втомленим і стурбованим. У президії сиділо декілька майбутніх “ГКЧПістів” – Язов, Бакланов, інші. Атмосфера була дуже напруженою. Генерали і офіцери у своїх виступах вимагали заходів щодо припинення діяльності демократів на чолі з Борисом Єльциним, були виступи і на підтримку Єльцина.
Під час виступу самого Горбачова генерали тупали ногами і кричали на знак протесту, коли він говорив про перебудову і необхідність реформ. Саме тут я відчув, що насувається щось неприємне і найближчим часом може статися якась біда. 19 серпня стало днем, який підтвердив мої, і не лише мої, тривоги. Але 21-го все фактично завершилося перемогою Єльцина. Дивними, на мою думку, стали наслідки цієї перемоги. Якщо сказати коротко, то офіцери, які підтримали публічно Єльцина і засудили “ГКЧП”, опинилися “в опалі”, а більшість тих, хто мріяв про перемогу путчистів, почували себе комфортно, отримали підвищення по службі і чергові звання. Ми з моїм колегою майором О. Базиненком з політвідділу публічно засудили путчистів, але чомусь саме ми чекали призначення на посаду протягом дев’яти місяців, поки не був призначений новий командувач повітряною армією, який виявився прихильником Єльцина. Після зустрічі з ним я був призначений начальником розвідки дивізії, а в липні 1992 року повернувся до України і завершив службу в 1993 році на посаді заступника начальника штабу Полтавської авіадивізії.
– Наскільки, на вашу думку, в Україні вдалося реалізувати плани побудувати незалежну державу?
– Багато що в основному вдалося. Сформовано державні органи, яких раніше не було: армію, прокуратуру, СБУ, МВС, податкову, митну служби, банківську і фінансову системи тощо. На жаль, відсутність єдності серед політичної еліти гальмує просування України в цивілізований світ. Формування національного інформаційного простору – це те, у чому досягнення України за роки незалежності, мабуть, найменші.
Найбільша за територією суто європейська держава, п’ята за чисельністю населення у Європі, успадкувавши від СРСР значний економічний потенціал, маючи в розрахунку на душу населення природно-ресурсний потенціал в 1,5–2 рази більший, ніж ресурсний потенціал США, в 4 рази – ніж у Німеччині, і в 12–15 разів – ніж у Японії, Україна неефективно використовує його. З різних об’єктивних і суб’єктивних причин цей потенціал частково вже втрачено.
Ми дуже швидко досягли європейських цін на продукти, інші товари і послуги, але за 17 років незалежності не спромоглися довести реальні доходи населення до європейського рівня, хоча за кількістю мільярдерів і швидкістю їх появи наздоганяємо європейські держави.
Ви пам’ятаєте радянські гасла про світле майбутнє? Побудуємо комунізм і заживемо щасливо. Зараз чуємо майже те саме: спочатку гроші – в економіку, а коли вона потужно запрацює, тоді підвищимо соціальні виплати. А хто сказав, що цього не можна робити одночасно? Що, до речі, демонструє і довела Юлія Тимошенко. Людина хоче жити нормально сьогодні, і завдання влади – максимально забезпечити таке життя сьогодні, а не в невідомому майбутньому.
– Однією з рис нинішньої політики в державі стали гострі суперечки між представниками влади. Що, на вашу думку, заважає українським політикам працювати злагоджено?
– Я думаю, низький рівень інтелекту, моральної і політичної культури. В основі всіх негараздів – рівень моралі. А звідси усі конфлікти. Якби рівень політичної культури українських політиків дорівнював європейському, то не виникало б питання про запровадження імперативного мандату та інших важелів для “виховання” тих, кому народ довірив свою долю на виборах, а потім ці обранці переходять в інші фракції, руйнуючи коаліцію. Управління, влада, керування неможливі без інтелекту. Там, де відсутній інтелект, – відсутня мораль, якої поза мисленням не буває.
– Дмитре Івановичу, досі не оприлюднено позицію БЮТ і її лідера, нині Прем’єр-міністра, щодо війни в Грузії. Вона вже сформульована?
– Згідно з Конституцією України зовнішню політику здійснює Президент, йому підпорядковані Міністерство закордонних справ і Міністерство оборони. Саме вони під керівництвом Глави Держави формулюють позицію України щодо зовнішньополітичних питань. Сформульована ними позиція полягає у невтручанні до збройного російсько-грузинського конфлікту. Україна наполягає на припиненні вогню та мирному врегулюванні конфлікту за умов збереження територіальної цілісності Грузії. У цій ситуації уряд забезпечує виконання указу Президента про надання гуманітарної допомоги постраждалим від збройного конфлікту. Ми вважаємо, що уряд повинен ретельно проаналізувати дії всіх сторін конфлікту і зробити висновки про нові виклики та загрози, які постали для України в сфері національної безпеки. БЮТ, безумовно, підтримує позицію уряду.
– Що б ви побажали нашим читачам напередодні Дня Незалежності України?
– Читачам “Зорі Полтавщини” і всім полтавчанам бажаю пишатися тим, що ми живемо в незалежній і суверенній країні, вірити в її щасливе майбутнє, бути вимогливими до влади будь-якого рівня і форми (виконавчої, представницької, судової), інформувати її про проблеми, які турбують людей, підказувати шляхи вирішення, завжди пам’ятати, що єдиним джерелом влади в Україні є народ.
Бажаю всім щастя, добробуту і здоров’я.
http://www.zorya.poltava.ua/index.php?rozd=&nomst=791ЕКОНОМІКА
ЩО ВІЩУЄ ВЕЛИКИЙ ХЛІБ
Леонид Логвиненко, «Главное», 20.08.2008, Харьковская обл.
Заступник голови Харківської ОДА Віктор Звєрєв - про урожай нинішній і майбутній, а також проблеми аграріїв.Коли області випадає великий урожай, то обов’язково згадуєш український романс: «З журбою радість обнялася...» З одного боку, у хліборобів «чешуться руки» від сподівань на великі прибутки, з іншого – навертаються сльози, що великий хліб або ніде зберігати, або нікому продати. Хоча заступник голови облдержадміністрацї Віктор Звєрєв запевняє: радощів нинішні обжинки подарують більше, ніж смутку.
? Кажуть: «Не проси у Бога дощу, а проси урожаю». Вікторе Олесандровичу, що у цьогорічному вагомому короваї боже, а що людське?
? Справді, виростити цьогорічний рекордний урожай і Бог допоміг, і люди доклали чимало праці. Зважте: вперше за останні десятиліття кожна десята зернина, посіяна в добре підготовлений грунт, була елітною. Застосовувалися нові агротехнології, техніка. Нової техніки було придбано майже на півмільярда гривень. Це теж серйозний фактор. Отож, маємо господарства, які отримали врожайність ранніх зернових більшу за 80 центнерів з гектара: «СТОВ Мрія» (Красноградський район) – 83,6; ПСП «Маяк» (Валківський район) – 80,4. Ще 19 господарств отримали понад 60 центнерів з гектара. 39 господарств – більше 50 центнерів з гектара. У вересні проводитимемо обласні обжинки, бо вперше за історію незалежності виростили такий великий хліб. Та нагороди чекатимуть і райони, і керівників, і хліборобів.
? Але, кажуть, у цьому році ми отримали менше продовольчого, а більше фуражного зерна.
? На сьогодні в області задекларовано 400 тис. тонн продовольчого зерна, хоча реальна його кількість значно більша. Цього нам цілком достатньо. Проблема в іншому. Хлібороби не мають можливості продати зерно за вищою ціною, адже зерно 6-го класу попитом користується менше, ціниться нижче. Його потрібно реалізовувати на світовому ринку.
Ячмінь користується підвищеним попитом, коштує 950 гривень за тонну, а пшениця 6-го класу – 730-750. Це свідчить про те, що пропозиція більша за попит.
? Сьогодні дехто б’є на сполох: де зберігати урожай?
? У нашій області працює 48 ХПП, елеваторів, які можуть вмістити 2 мільйони тонн, а ми вже зібрали понад 3 мільйони. Уряд, який звернув на це увагу, пропонує будувати нові, сучасні елеватори великої потужності. Державні підприємства зберігають зерно за прийнятними державними тарифами. Отож виробники зерна намагаються здати збіжжя саме на ці підприємства, де є умови, контроль, можливість впливу держави. Щодо приватних, то тут є порушення монопольного законодавства, коли в районі лише один ХПП. Куди податися підприємцю, якщо його зерно хочуть оцінити дешево?
? Як спрацював аграрний фонд? Чи закупили першу тонну за високими цінами?
? Представництво Аграрного фонду закупило, на жаль, лише 800 тонн зерна, ліміт, доведений для Харківської області, – 60 тисяч тонн. Усе визначає ринок. Тобто селяни продають тим, хто дає за збіжжя більшу ціну. Сьогодні аграрний фонд купує продовольче зерно 3 класу за біржевою ціною 1251 гривню за тонну. Якщо трейдери пропонують 1300 – 1400 гривень, то чому ми повинні примушувати селян реалізовувати продовольчу пшеницю на 100 гривень дешевше? Можливо, тут повинна бути відповідна державна політика? Ми надали пропозиції до Кабміну, у яких наголошували: політика аграрного фонду має бути гнучкішою, щоб пристосовуватися до ринкових умов. За радянських часів, кажуть, були стабільні ціни, але вони компенсувалися дешевою технікою, пальним. А сьогодні потрібно віддати 7 тонн пшениці за тонну дизельного пального. Отож, примушуючи продавати зерно за ціною нижчою, ніж на ринку, можна поставити селянина в нерівні умови з виробниками палива, сільгосптехніки.
? Які, на вашу думку, кроки повинна зробити держава, щоб хлібороб був задоволений?
? Сьогодні ринкова ціна продовольчого збіжжя задовольняє виробників. Завдання держави, як на мене, знімати з ринку надлишок продукції. Сьогодні це пшениця 6-го класу. Тим більше, що вона впливає на ціну продовольчого зерна. Пшениця 6-го класу еластичний компонент попиту на продовольче зерно. Яким чином? Якщо у нас є достатня кількість фуражного зерна, то продовольче не використовуватиметься на фуражні цілі. Якби сьогодні Аграрний фонд запропонував 850 – 900 гривень за тонну пшениці 6-го класу, це було б чудово і для виробника і для держави в наступному році. Надлишок зерна 6-го класу держава повинна скупити, знявши цим напругу на внутрішньому ринку. Коли ціна вирівняється, вона зможе зробити інтервенцію, продавши його підприємствам, які виробляють, скажімо, м’ясо. Це дасть можливість стабілізувати ціну на м’ясо. Отож можна регулювати ціну не лише на хліб.
? Раніше були запроваджені квоти на вивіз пшениці за кордон. Яка ситуація на світовому ринку зерна сьогодні?
? Обмежень ніяких немає. Трейдери реалізують фуражне зерно у необмеженій кількості. Але та ціна, котра склалася на ринку, не влаштовує наших виробників, адже вона – на грані собівартості. Як наслідок, сьогодні відсутній активний ринок зерна, селяни вичікують. Після наради в Кабміні, коли були прийняті рішення щодо використання мільярда гривень на закупівлю продовольчого хліба до Аграрного фонду, ціна піднялася з 550 до 750 гривень і за фуражне зерно. За кордоном воно коштує 250-300 доларів. Отож ми радимо не поспішати. Де зберігати збіжжя? В області працюють елеватори, більшість сільгоспвиробників побудували власні склади, переобладнали під комори колишні корівники.
? Скільки коштуватиме хліб нового урожаю у магазинах?
? Хліб має коштувати стільки, скільки має. Проблема в іншому: у малих доходах громадян і високих цінах на продукти харчування. Усе залежатиме від того, яка буде державна політика.
? Дотації... Кажуть, вони не дуже спрацювали: 100 гривень, які виплачувалися за кожен гектар посіяної пшениці – мізер.
? Але ж ми засіяли хлібом рекордні за останні 25 років площі – 474 тисячі гектарів лише озимої пшениці. Звичайно, були нарікання, що оформлення паперів занадто клопітке, але ж це державні кошти і потрібно контролювати їх використання.
– Ваші побажання хліборобам.
– Отримувати не тільки гарний врожай, а й гідну оплату за вирощену продукцію. Село повинно розвиватися, повинні покращуватися умови життя селян. Щастя вам та добробуту, шановні хлібороби!
http://www.glavnoe.kharkov.ua/articles/a1114ТРОСТНИК СВЕКЛЕ — НЕ ТОВАРИЩ?
Наталья Топоркова, «Время», 21.08.2008, Харьковская обл.
Производители сахара прогнозируют его подорожание до 5 грн. за килограмм в рознице.Медики утверждают, что глюкоза организму необходима, но избыток сахара вреден. Впрочем, чаще всего при закупках продуктов мы исходим не из того, что полезно, а что вредно, а из возможностей семейного бюджета. В этом году потребление сладкого, похоже, придется вынужденно ограничить — сахаровары прогнозируют подорожание сахара до 5 грн. за килограмм в рознице. Соответственно вырастет цена и на конфеты, пирожные и прочие сахаросодержащие продукты.
По прогнозам специалистов, в новом сезоне, который начинается в сентябре, будет работать всего 64 сахарных завода, что является антирекордом для отрасли. За последние 10 лет количество перерабатывающих свеклу предприятий не опускалось ниже 100 (исключение — 2005 г., когда запустилось 92 завода). В прошлом году таковых работало 108.
«Ныне квоту получили 104 предприятия, но, думаю, реально работать будет где-то 65»,— говорит глава Национальной ассоциации «Укрсахар» Николай Ярчук. По его словам, основная причина — низкая цена готового продукта на украинском рынке. «Правительство не приняло никакой программы, которая помогла бы поддержать отрасль и минимизировать социальные последствия сокращения производства. Низкая цена продукта, в свою очередь, привела к нежеланию аграриев выращивать сахарную свеклу», — говорит он. В 2008 г. площади под сахарной свеклой сократились почти в два раза — до 389,8 тыс. га против почти 650 тыс. га в 2007 г.
По данным ассоциации «Харьковсахар», в нашей области в этом году отведены под свеклу минимальные за последние 15 лет площади, которые снизились за это время со 112 тыс. до 25 тыс. га. Потребность заводов составляет почти 20 тыс. т переработки сахаросырья в сутки, дефицит предприятия намерены восполнять за счет соседних регионов, однако работать восемь заводов области будут, скорее всего, неполный сезон.
Снижение предложения сахара на рынке может повлечь за собой подорожание сахаросодержащих продуктов, в частности, в кондитерской промышленности. По данным «Укрсахар», себестоимость сахара из свеклы нового урожая составит 3,5 грн. за 1 кг. «Нас, конечно, тревожит потенциальное подорожание сахара, поскольку это основное сырье отрасли. Прогнозируем цену на уровне 5 грн. за 1 кг в рознице, чуть меньше — крупный опт, — говорит первый заместитель директора ассоциации «Укркондитер» Юрий Кожанов. — А ведь подорожание сахара повлечет за собой рост цен, например, на сгущенное молоко, которое используют кондитеры, то есть получится подорожание сразу нескольких составляющих».
«Кроме того, открытым остается вопрос цены газа, а от этого будет зависеть цена энергоемких продуктов, например карамели», — говорят в «Укркондитере». Специалисты отмечают, что особенно нежелательно подорожание кондитерской продукции на фоне вступления Украины в ВТО. «К нам пойдет продукт из Польши, а там кондитеры используют тростниковый сахар, который дешевле нашего. Украинский продукт будет неконкурентоспособен», — резюмирует Юрий Кожанов.
Все эти объяснения и пессимистические прогнозы (которые, как правило, более или менее оправдываются) — отнюдь не новы. Ситуация из года в год одна и та же — выращивать свеклу невыгодно. Посему площади под нее сокращают. Соответственно заводы не загружены на полную мощность, себестоимость производства растет, растет и цена. Положение усугубляется тем, что больших оптовых баз для хранения сахара в Украине нет, а посему в значительной мере делают погоду на рынке сахара те, у кого есть возможность его закупить вовремя и придержать «до случая».
«Страшилки» относительно засилья импорта на рынке рядового потребителя пугают мало — по большому счету людям все равно, каково («белое» или «желтое») происхождение сахара. Тем более, что относительно дешевый тростниковый сахар по пути к рынку практически уравнивается в цене с более дорогим отечественным. Но явственно прорисовывающиеся перспективы Украины утратить собственную отрасль сахароварения и попасть в зависимость от импорта, откровенно говоря, не радуют.
http://www.time.kharkov.com/index.php?page_name=article&id=3367ТОЧКА ЗОРУ
ОЛЕГ АДАМЕНКО: КАТАСТРОФІЧНІ ЗЛИВИ - НЕ ВИПАДКОВІСТЬ
Василь Мороз, «Галичина», 21.08.2008, Івано-Франківська обл.
Про катастрофічні природні катаклізми в інтерв’ю з відомим українським вченим О.Адаменком.Чому відбуваються такі катастрофічні природні катаклізми, які руйнують людські оселі й забирають життя? Випадкові вони чи закономірні? Чи можна передбачити їх, запобігти їм? Як боротися з їхніми наслідками, як жити-діяти далі, щоб уникати таких нещасть чи переживати їх з мінімальними втратами? На ці й інші запитання нашого кореспондента відповідає відомий український вчений, професор кафедри екології Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, академік Олег Адаменко:
– Перший чинник таких аномалій, коли відразу випадає й 200–300 мм, як сталося цього разу – метеорологічний. Нині багато балакають про глобальні кліматичні зміни на Землі. Потрібно ж розглядати проблему глибше. Бо насправді ґрунтовні метаморфози, зумовлені природними й людськими чинниками, відбуваються в усій біосфері нашої планети, у тому числі в її кліматі. І вони переконують, що частота екстремальних ситуацій – повеней, зсувів у нас чи тайфунів на Американському континенті – зростає.
Катастрофічні зливи – аж ніяк не прояви випадковості, а давно цілком закономірні. Нам вдалося простежити періодичність різних кліматичних змін упродовж останніх 150 мільйонів років. Інформацію про них з так званого доісторичного періоду черпали з геологічних і палеографічних даних, а про їхню картину з князівської минувшини та козацької доби складали уявлення з літописів. Скажімо, про катаклізми на Дністрі маємо літописні відомості з 1146 року, по Тисі – з 1491-го, по Пруту – з 1780-го.
З 1850 р. існують дані інструментальних спостережень. Отож, як мовиться, і неозброєним оком видно, що чим ближче до наших днів, тим різкіша і складніша та синусоїда. Власне, крива чергування надмірно дощових періодів і посух свідчить назагал про 33-річні цикли змін клімату. Та коли ж підходимо до сучасності, епохи науково-технічної революції, де вже діє антропогенна складова, тобто результати діяльності людства, то більш-менш плавна синусоїда перетворюється на різку ламану лінію з масою екстремальних ситуацій, які повторюються буквально щороку: то посухи, то повені, то зсуви активізуються, то селі з лавинами. Враження таке, що у природі – період розладу, й нікуди ми від цього не дінемося.
– Але, Олегу Максимовичу, цьогорічна повінь, кажуть, наймасштабніша за останні чи то десятиліття чи й сотню-другу років.
– Достеменно стверджувати щось тут важко. Але такі або ж більші чи менші стихії мають тенденцію повторюватися. Принаймні протягом ХХ століття на Дністрі, як зафіксовано у відповідних документах, трапилося через певні проміжки часу сім, сказати б, доволі помітних паводків: 8–9 липня 1911 року, 30–31 серпня 1927-го, 1–2 вересня 1941-го, 30 липня і 10 серпня (так звана двопікова повінь) 1955-го, 8–9 червня 1969 р. (найбільш катастрофічна з них усіх), 22–26 липня 1980-го, 16—17 червня 1999 р. Тобто вони повторювалися з періодичністю відповідно через 16 років, 14 (три підряд), 11 і 19 років. Нинішня ж сталася вже через дев’ять років.
Цікаво, між іншим, що на Тисі повені трапляються переважно в осінньо-зимові місяці, тоді як на нашому макросхилі Карпат – улітку. З чим це пов’язане, ще потрібно з’ясовувати. Та однозначно, що причини таких катаклізмів народжуються на основній кухні погоди на земній кулі – в Атлантиці. Циклони, які там формуються, перетинають Європу у східному напрямку і врешті-решт чіпляються за гірський масив Карпат. Як правило, тут вони й найбільше розвантажуються, викидаючи величезну кількість опадів.
Та оскільки той обсяг не завше однаковий, маємо як паводки, що охоплюють увесь регіон, коли перед тим випадає дво-тримісячна норма опадів за два-три дні, так і локальні – в басейнах певних річок чи річкових систем. Але дані про всі з них мають у метеослужбах – гігантські талмуди спостережень, зібрані за 150–200 років. Тож, узявши такий величезний матеріал, а, крім того, піднявши документи й за кілька попередніх століть, можна побудувати з допомогою комп’ютерних програм певні моделі, які дозволили б прогнозувати катаклізми. Це мали б робити кліматологи-метеорологи, бо то клопітка праця, пов’язана з аналізом величезного фактажу.
– Хто б мав виступати замовником цієї роботи, фінансувати її?
– Гадаю, що тепер, коли здійснюється величезна програма подолання наслідків руйнівної повені, фінансування якої сягає майже шести мільярдів гривень, можна б виділити з цієї суми хоча б одну тисячну на наукову роботу. Таких грошей цілком вистачило б як на ту доконечну потребу, про яку щойно мовив, так і на інші дослідження. Фахівці ж для того в нас є. Як уже писала «Галичина», в ІФНТУНГу зосереджено достатній кадровий потенціал, аби взятися за розробку тієї теми професійно й системно. А ще ж я знаю вчених з інших ВНЗ, які спеціалізуються на вивченні таких проблем. Це професори Мирослав Кирилюк з Чернівецького державного університету, Володимир Вишневський з Укргідрометеоінституту (Київ), Валентин Кільчевський з Київського національного університету, Маркіян Будз з Інституту водного господарства і природокористування, що в Рівному. Кілька кліматологів і палеокліматологів працюють у Львівському національному університеті. Я веду до того, що варто б об’єднати зусилля цих чи й, можливо, інших відомих вітчизняних науковців під єдиною координацією – з боку ОДА чи обласної ради і сфокусувати їх на вирішення тих глобальних питань, які таять у собі небезпеку для життя людей. Якщо кажемо, що найдужче потерпіли від стихії саме Івано-Франківщина та Буковина, то ясно що такий координаційний орган мав би бути на наших теренах
– Ви згадали про чільний чинник повеней. А є напевне й інші?
– Наступний – пов’язаний з особливостями нашого рельєфу. Карпати розділяють на 36 річкових екосистем. Верхів’я ж цих водних басейнів – Пруту, обох Бистриць, Лімниці, інших приток Дністра являють собою лійкоподібні структури, в яких унаслідок рясних злив моментально збирається велика кількість води, а відтак мовби одним валом злітає в долину. Скажімо, те, що сталося 2002 р. у Красноїллі Верховинського району, було наслідком саме цього. Тоді випала лише одна злива, але воронка у верхів’ї швидко наповнилась і, перелившись через її краї, вода стрімко ринула донизу. В названому селі вона поруйнувала будівлі, пошкодила автомобілі, забрала життя п’ятьох чоловік...
Тож масу, яка збирається в тих природних водозаборах, бажано б кудись відводити чи якось перехоплювати ще до того, як вона рине донизу. Для цього у верхів’ях варто би спорудити спеціальні дамби, які могли б затримувати 20–30 відсотків того аварійного стоку, і тоді вода спускалася би з гір поступово. Можна б там узагалі ставити турбіни й облаштовувати малі ГЕС, які б працювали постійно, даруючи електроенергію, а в таких екстремальних ситуаціях, як нинішня повінь, могли би стримувати надмір води. Вчений-гідролог Людмила Архипова, котра працює в нашому університеті, вирахувала, що гідроенергопотенціал карпатських річок становить півмільйона кіловат. Ось вам і джерело альтернативної енергії.
– Проте зведення високогірних гребель – річ доволі ризикована.
– Звичайно, ті дамби мали б бути достатньо високими й міцними. Адже за того великого й динамічного навантаження, яке зазнаватимуть ці споруди під час рясних злив, імовірні їхні деформації, а то й руйнування, якщо в їхньому проектуванні чи під час будівництва буде допущено похибки. І це теж може накоїти чималого лиха. Тому якщо на це йти, то передусім необхідно дуже добре все зважити, дослідити, врахувати всі моменти...
Третя причина – геоморфологічна. З водозаборів у верхів’ях річкових систем вода спрямовується в долину доволі крутими схилами рік і на своєму шляху веде активну донну та бічну ерозію, активізує зсуви, спричинює появу інших екзогенних процесів. Що тут підсилює ефект? Саме те, як «Галичина» вже писала, що на Прикарпатті надмірно й часто несанкціоновано відбирають гравійну суміш з русел рік. Тож вода спрямовується донизу дійсно, наче вздовж каналу, вкрай швидко, не зустрічаючи ніяких перепон.
– У вітчизняному ж інформпросторі з’явилися заяви про те, що головна причина масштабної липневої повені в західному регіоні України – масове вирубування карпатських лісів. Що скажете на це?
– Це питання – в компетенції фахівців лісового господарства. Та, наскільки відомо, є конкретні науково розроблені розрахунки, підтверджені практикою. Вони засвідчують: коли випадає 10 мм дощу, то ліс повністю всмоктує воду, якщо ж відразу – 100 мм, то він затримує лише близько третини. Коли ж зливи ще більші, то все, що випадає вище від цієї межі, злітає з гір безперешкодно. Але все одно, щоби довести безапеляційність тих заяв, чи, можливо, навпаки, переконатися, що вони обґрунтовані, потрібно провести розслідування й навколо цього чинника. Необхідно визначити водорегулювальну роль деревостанів у всіх 36 екосистемах карпатського водного басейну, бо кожна з них має свої особливості. Порахувати, яка там зімкненість крон, щільність дерев, яка чагарникова й інша рослинність. Якщо це все зіставити, то можна розробити нормативи лісокористування для кожної річкової долини – десь заборонити рубати дерева взагалі, а десь насадити молодняк бука чи ялиці.
– Що порекомендували б на той випадок, коли вода, таки злетівши з гір, виходить на заплави обох Бистриць, Дністра, підтоплює села?..
— Насамперед необхідно створити дуже оперативну систему оповіщення населення – комп’ютерну й автоматизовану. Тобто на гідропостах потрібно встановити п’єзометричні прилади, які фіксуватимуть підйом води й негайно передаватимуть усю інформацію до відповідних служб. Уже не мало б бути так, як дотепер, що виміряли вручну, а відтак телефоном передавали дані й часто, надто ж у критичних ситуаціях, і додзвонитися не могли. Ця дідівська метода себе не виправдовує. Вона неспроможна вчасно передавати динаміку небезпечного процесу. Це має робити відповідна техніка.
Далі. Наші геодезисти, фахівці МНС мають детальні топографічні електронні мапи територій. Знову ж таки за допомогою комп’ютерних програм можна на цих картах визначати площі, які за певного рівня підйому води буде затоплено на метр, два, три й т. д. аж до десяти метрів. Потім необхідно перенести це все на місцевість. Тобто в кожному селі має бути накреслено межі ймовірних підтоплень, визначено, скажімо, якщо Дністер у Нижневі підніметься на два метри, то які саме території в тому чи іншому близькому чи віддалених від нього селах заллє вода й до якого рівня. Це має працювати автоматично. Тоді, завчасу попереджені, могли б ужити відповідних заходів і органи місцевого самоврядування, й самі люди.
Створити систему оперативного оповіщення населення нескладно. Посадити за комп’ютери спеціалістів, і вони за кілька місяців можуть усе налагодити, розповісти й показати. Це здатні зробити й фахівці кафедр геодезії, екології, техногенно-екологічної безпеки ІФНТУНГу. За підтримки влади й належного фінансування, звісно. Власне, ми й так робимо все, що в наших силах, але, самі розумієте, самотужки, без відповідного сприяння, далеко не зайдемо. А ту справу необхідно здійснити в стислі терміни.
Ще слід уважно глянути на гідрологічний режим наших рік. історичні дані свідчать, що свого часу навіть до Галича рухалися кораблі певної тоннажності. Тобто Дністер тоді був судноплавним, його профіль був глибшим. А потім річка мовби розпласталася, бо з роками дно замулилося, вона стала ширшою й мілкішою. Отже, потрібно відрегулювати й русла Дністра та інших великих рік, почистити їх, надто ж там, де є острови, чагарникові й інші зарості, які сповільнюють течію, тобто забезпечити умови для швидкого пропуску великих мас води. Для цього варто б відновити й службу, яка займалася очищуванням-поглибленням русел рік, коли так звані багровики, курсуючи річками на спеціальних баржах, вичерпували з них намул та інші відкладення. А добуті з дна матеріали можна використовувати для спорудження берегових укріплень.
Мости в нас зазвичай в аварійному порядку відбудовують вельми жваво. І швидко ж рапортують про їхнє відновлення. Але ці споруди потрібно зводити так, аби вони височіли як мінімум на десятиметровій висоті над нульовим рівнем ріки. Тоді такі мости велика вода не змиватиме. І ще одне – в гірських ріках гравійно-піщано-галькові відкладення на дні сягають завтовшки, як правило, 10 метрів. А вже аж під ними розташовані корінні породи. Отож опори мостів потрібно ставити так, щоб вони входили у тверде дно, а не на два–три метри, щоб вони не висіли у гравійній суміші, котра першою попливе в разі повені.
Отже, потрібно робити все з розумом: один раз побудувати та й мати спокій. Так, як це робили, скажімо, в часи Австро-Угорщини. Об’єкти тодішнього «виробництва» втрималися «на ногах» і за нинішньої повені. Те ж стосується й доріг, які нині відновлюємо. Якщо асфальтові чи інші покриття шляхів цілковито зруйнувала повінь, і їх тепер мовби по-новому прокладають, то варто б принагідно відсувати їх, де можливо, якомога далі від русел рік, або ж хоча б настеляти на підвищених відмітках рельєфу. Та коли ні відсунути, ні прокласти на пагорбі дорогу неможливо, то потрібно б робити насипи, тобто влаштовувати нехай і штучно необхідне підвищення.
Відновлення знищеного стихією має бути комплексне, щоб надалі автошляхи не розмивало. Також берегозміцнювальні роботи теж мали б супроводжуватися науковими розробками, інженерними розрахунками. Та наразі я не бачу такого тяжіння з боку відповідальних за ту справу осіб чи то органів державної влади або місцевого самоврядування до рекомендацій чи хоча б консультацій науковців. Поки що не видно, аби до цього процесу всерйоз залучили вчених екологів, інженерних геологів, гідрогеологів, гідрологів, кліматологів та інших фахівців.
А так хотілось би, щоб ця повінь багато чого нас навчила. І насамперед того, що потрібно не лише боротися з наслідками стихій і компенсовувати втрати від них, а вивчати їхні причини, можливості прогнозування, тобто, кажучи медичною термінологією, зайнятися профілактикою недуги. За великим рахунком, потрібно змінювати саму філософію ставлення до довкілля, яка домінує в нашому суспільстві та й у всьому західному світі, намагатися максимально передбачати ймовірність тих чи інших надзвичайних ситуацій і готуватися до них заздалегідь. Інакше наше майбутнє може стати некерованим.
P. S.
Поки матеріал готувався до друку, стало відомо, що пропозиції науковців ІФНТУНГу до Національної протипаводкової програми схвалили в облдержадміністрації. За інформацією Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області, хід їхньої реалізації фінансуватимуть за рахунок коштів, виділених на виконання урядового рішення про здійснення моніторингу довкілля протягом найближчих семи років. Детальніше про самі пропозиції вчених – в «Галичині» надалі.
http://www.galychyna.if.ua/index.php?id=single&no_cache=1&tx_ttnews[tt_news]=1780&tx_ttnews[backPid]=24КОМУ НУЖНА ЭТА ВОЙНА?
Николай Быстряков, «Главное», 20.08.2008, Харьковская обл.
Распутать моток кавказской шерсти, идя вдоль какой-то одной ниточки, – бесполезное занятие, потому что каждая нитка сразу раздваивается...Уважаемая редакция! Глядя на события на Кавказе, хочу высказать свою точку зрения на проблему. История повторяется: в августе 1924 года маленькая страна Грузия, с 1921 года оккупированная Красной армией, восстала против советской власти. 16 сентября 1924 года лондонская «Times» писала о воззвании Грузинской Республики к Лиге Наций. При том, что, по словам автора той статьи, Ассамблея выразила «сочувственное отношение к усилиям, предпринимаемым страной», понятно, что Лига «неспособна оказать ей материальную помощь, а моральное влияние, которое в отношениях с цивилизованными странами является мощной силой, вряд ли окажет какое-либо влияние на Советскую Россию». «Вряд ли» – это было еще мягко сказано.
А зачем уже не Советской, а Федеративной России нынешняя война? Вхождение в ее состав таких территорий, как Грузия, – не слишком выгодное приобретение. Это все-таки не Крым, не Севастополь. Тем более не вся Восточная Украина.
Америке война тоже не нужна. Все-таки абхазские мандарины – это не нефть.
Война не нужна Осетии и Абхазии, ибо глупо воевать без денег и на своей территории.
Остается Грузия? Но у Грузии тоже нет ни сил, ни желания для такой войны. Тем более, все их боеспособные и обученные американцами войска воюют в Ираке.
Но ведь война может произойти и без желания сторон? Скажем, по желанию сильного соседа. Предположим, если Россию лишить монополии на мирное урегулирование и миротворчество, и ввести в зону конфликта российские войска. Так оно и случилось.
Нужна ли России территория Грузии? Вряд ли. Современный мир ведет борьбу за ресурсы, рынки сбыта и выходы к ним. Ни того, ни другого, ни третьего у Грузии нет! Ну, какой Грузия рынок сбыта? Даже говорить не о чем… Страна небольшая, бюджет малюсенький, много туда не продашь.
Как страна ресурсов? Ну, разве что рекреационных. Экзотические фрукты, природный ландшафт, горный воздух, грузинская кухня, вина, минеральные воды, море… Но Россия – страна большая, и этого добра у нее тоже хватает!
Как территория для транзитного выхода? Куда? Единственный мощный экономический сосед – Россия. А на такие страны, как Турция и Иран, Россия и без Грузии выйти может.
В отличие от России, США не отказываются с Грузией дружить. И тут цель понятна: можно успешно бдить за ее соседом и по совместительству врагом – Ираном. Да и вообще оттуда все нефтеносные регионы этой части планеты Земли можно контролировать чуть ли не с помощью бинокля. А для Америки это чрезвычайно важно. Жизнь показывает, что Америка готова дружить даже с азиатскими диктаторами, лишь бы держать под контролем все то, что касается интересов России.
Посмотрите на карту. Кому сдалась эта Абхазия с Осетией? Снова мандарины? Отдыхать россиянам будет негде? Можно будоражить умы телезрителей: какие русские крутые на мировом пространстве, показывать, что кое-что у России больше, чем у Грузии. Замечательно! Можно истребители свои пускать вдоль границ, раздражая местное население, и показывать всему миру, что самолеты у России по-прежнему есть, и они все еще могут летать. Это все можно.
Но нужен очень веский аргумент, чтобы доказать россиянам: груз «200» с Кавказа оправдан. Особенно, когда счет идет на большое количество запаянных цинковых гробов. Нужен очень веский аргумент, чтобы доказать российским матерям, что абхазы и осетины очень хотят независимости от Грузии. И что именно Россия должна за это положить там своих солдат.
У Буша был аргумент, когда он отправил в Ирак своих парней. Он объяснял причину войны, стоя на фоне обломков башен-близнецов, где полегло несколько тысяч американцев. Борьба с всемирным терроризмом – веский аргумент. Но даже при этих условиях американский народ отнюдь не прославляет его за развязанную войну.
Значительная часть абхазов и осетинов – это владельцы российских паспортов. Именно владельцы паспортов, а не граждане Российской Федерации. Насколько законно они получили свои паспорта с двуглавым орлом? Власти России, воспользовавшись полной безнадегой в регионе, низким уровнем социального обеспечения (маленькое горное государство иного не могло себе позволить) раздали бедным осетинским жителям свои паспорта, обещая высокую пенсию и социальное обеспечение. Старики-осетины получили их в руки, понимая, что большая российская пенсия спасет их семьи от голодной смерти.
Можно ли лишить их гражданства? Да без проблем! Нужны политическая воля тех, кто посмеет спорить с Путиным, да текст Конституции Российской Федерации. И закон о гражданстве, где все прописано четко: факта получения гражданства не было. США и Европа уже начали шуметь по поводу нарушения международного права. Потому, что это и есть нарушение всех канонов международного права. Правда, как-то уж больно тихо они шумят. Понарошку, что ли?
Южная Осетия и Абхазия, по закону, является частью Грузии. Если у Грузии с ними проблемы – пусть они их решают тоже в рамках международного права. Понятно, что ни США, ни Россия, ни Европа не должны воевать в этой войне!
Грузии война тоже ни к чему. Бюджет маловат, оппозиция только-только успокоилась. Одно неосторожное движение – и власть в Грузии поменяется.
В свою очередь, Абхазия и Южная Осетия – это не два горных аула. Армия имеется, оружие не самое плохое. Поэтому у Грузии много шансов увязнуть в этой войне на многие годы. Тем более, что война обещает быть горно-партизанской.
Предположим, война продолжится, угрохает Грузия половину мужского населения. При этом потеряет несколько десятков своих военных и 5 годовых бюджетов страны, значительную часть своей инфраструктуры. А жителям Грузии в это время на подножный корм переходить что ли? Горным воздухом и травками питаться, мечтая о единстве Родины – великой Грузии?
Южной Осетии и Абхазии война не нужна. Во-первых, потеряют половину собственного населения. В результате, обретут непонятный статус автономии, что гораздо хуже: при любом раскладе, хоть в составе Грузии, хоть в составе России. Ведь совершенно очевидно, что полноценный статус субъекта РФ они никогда не получат. И, влейся они в состав России, сразу возникнет желание независимости… от России. Да, и экономика будет разрушена на многие десятилетия вперед.
Распутать моток кавказской шерсти не так-то просто. Распутывать его, идя вдоль какой-то одной ниточки, – бесполезное занятие, тем более, что каждая нитка сразу раздваивается. Важно понять, что выгодно сторонам конфликта: Грузии, России, США, Абхазии, Южной Осетии... Кому из них сегодня что нужно? И самый важный вопрос – нужна ли кому-то из них реальная война? Кстати, не факт, что на месте виднее, – на месте просто деталей больше, но часто лучше видно на расстоянии.
Южная Осетия и Абхазия выращивают мандарины, занимаются контрабандой, не платят грузинских налогов и отмечают свои дни независимости. Но кому какое дело в мире, когда там у них эти праздничные застолья случаются?
Возвращаемся к началу: война выгодна только Российской Федерации. России надоело бряцать оружием на учениях, показывать свою значимость во всем мире и поднимать дух телевизионного ура-патриотизма у мужиков за Уралом. Ей нужна маленькая, но победа. Хотя бы над Грузией. Тем паче, что Грузия, получая поддержку США и Европы, в том числе финансовую и прочую, подыгрывая интересам последних, очень раздражала Россию. Это и есть, на мой взгляд, причина кавказского кризиса…
http://www.glavnoe.kharkov.ua/articles/a1113ДНИ ПАМЯТИ РАЗВАЛЕННОЙ СТРАНЫ
Наталья Пупкова, «Крымская правда», 20.08.2008
Истоки многих наших сегодняшних бед берут начало в августе 91-го.Так уж случилось, что и у Крыма в тех событиях была своя роль.
В начале августа на отдых в Форос прибыл первый и, как потом окажется, последний президент СССР Михаил Горбачёв. Уже отсюда, с новой госдачи он направляет ряду руководителей Союза проект документа «О проекте Договора о Союзе Суверенных Государств». Эдакое «свежее предложение» в ответ на результаты мартовского референдума, когда более 70% граждан СССР однозначно высказались за сохранение Союза. Подписание договора было запланировано на 20 августа. Но оно не состоялось. 19 августа было объявлено о создании Государственного комитета по чрезвычайному положению (ГКЧП). Дозированная информация и сплошное «Лебединое озеро» на телеэкране.
Как вспоминал позднее поддержавший комитет генерал Валентин Варенников, «после отказа Горбачёва на предложение не подписывать этот договор», как не стыкующийся с итогами референдума, президент оказывается на госдаче «узником», как убеждали, «лишённым всяческой связи с внешним миром».
И это на госдаче с её массой коммуникаций и техническими возможностями вплоть до спутниковой связи! Всё тогда, в 91-м было красиво поставлено, вот только кто был сценаристом «фильма-катастрофы» под названием «Государственный переворот, или Развали страну», народу до сих пор не сообщили. Уже упомянутый Валентин Варенников, ныне президент Международной лиги защиты человеческого достоинства и безопасности, в недавнем интервью одному из российских телеканалов на вопрос: был ли всё-таки тогда государственный переворот, ответил: «Был! Но совершили его не «гэкачеписты». Истинные виновники развала Советского Союза - М. Горбачев и Б. Ельцин. Они предали нашу Родину, наш народ. Это стоило жизни нашей стране. Коренным образом изменилось соотношение сил в мире в пользу США. Последствия катастрофы, которая насильственно разломала Советский Союз, сказываются и сегодня. США продолжают использовать те силы против России, которые применялись при разрушении СССР».
Семнадцать лет назад события развивались молниеносно. Обращение к народу членов ГКЧП, затем обращение к гражданам России Б. Ельцина. Танки у Белого дома в Москве, митинг против «путчистов» и «за свободу», первые погибшие за неё. Победа «демократических сил» России, арест членов ГКЧП, возвращение из «ссылки» Горбачёва, сложившего с себя полномочия руководителя страны. Затормозить процесс гибели Советского Союза стало уже невозможно. Одна за другой республики Союза заявляют о провозглашении независимости. Начался парад суверенитетов. Независимые государства вдруг получили в собственность столько разнопланового имущества бывшего Союза, что, оказалось, «переварить» всё не под силу. Ошарашенные вдруг свалившейся свободой, бросились вкушать её плоды, но, ещё подсознательно ощущая общее «необъятное» пространство, желали получать блага из общей, когда-то пополняемой всеми республиками, «кормушки». И вдруг стали натыкаться на границы бывших республик - сестёр, а ныне суверенных государств, на требование платить, всё чаще «по мировым ценам» за когда-то общее и, если уж не бесплатное, то дешёвое.
А потом начались внутренние конфликты. Оказалось, что, заявляя о выходе из Союза, республики «забыли» спросить на это согласие у автономных образований в своём составе. Автономии, учуяв националистический душок, захотели если не полной самостоятельности, то хотя бы равенства. Их стали подавлять с применением боевой техники. Если для живущих в Союзе это было почти невозможным, чертой, за которую не решались переступить, то для не зависимых, даже от здравого смысла, черты не стало.
Ошалевшему от получения того, о чём раньше лишь грезилось, разгорячённому азартом новой добычи легко самому стать «добычей». Желающих взять молодые - зелёные государственные образования под свою опеку, чтобы использовать в собственных целях, оказалось достаточно. «Цветные» революции, в результате которых в ряде стран, бывших республик Союза, во главе оказались проамериканские силы - тоже хорошо спланированный и щедро оплаченный заокеанский сценарий. События в Южной Осетии, война между православными, ситуация вокруг Черноморского флота в Севастополе - всё это происходит не без помощи американских кукловодов. Древний принцип «разделяй и властвуй» срабатывает вновь. Нас упорно продолжают сталкивать лбами, чтобы окончательно рассорить не только правителей, но и народы, пока ещё в большинстве своём сопротивляющиеся этому. Впрочем, уже ведь выросло целое поколение тех, кто родился при «независимости», для кого общая история и общие победы, понятие «братский русский, белорусский, украинский, грузинский и так далее народ» не выстраданы, а потому и не понятны.
Кто-то очень метко назвал тот месяц 91-го - «чёрный август». Пожалуй, с него действительно началась большая чёрная полоса для граждан бывшей Великой единой Родины. Получив так называемую свободу, мы утратили нечто большее: человечность, уверенность в завтрашнем дне, веру в людей и справедливость. Мы утратили способность гордиться своей страной.
http://www.kp.crimea.ua/news_details.php?news_type_id=1&news_id=4555ПЕРСОНАЛІЇ В ПОЛІТИЦІ
ЯК ФЕРМЕРА «ВОДИЛИ ЗА НОСА»
Ярослав Гаврилюк, «Волинь», 21.08.2008
Півсотні гектарів колишнього військового містечка у Поворську на Волині разом із будівлями виявилися нічийними і розкрадалися.
Яких тільки казусів не трапляється під час передачі демілітаризованого майна колишніх військових містечок! Яка ж це спокуслива для деяких посадовців майнова процедура! Іноді ж при цьому «спрацьовує» звичайна чиновницька дурість, що призводить до помилок. А помилки у майновій сфері обходяться дорого, породжуючи різноманітні конфліктні ситуації.
Ідея створення на базі Ковельського лісогосподарського закритого акціонерного товариства «Тур» державного досвідно-показового підприємства у системі Міністерства аграрної політики України, звичайно, заслуговує на увагу. У травні 2003 року до ковельських районних керівників звернувся міністр АПК Сергій Рижук з проханням передати його відомству колишнє військове містечко у селі Поворськ з тим, щоб внести його як частку держави до статутного фонду нового підприємства. Що попросили із столиці — те на місці й зробили. Передачу майна з районної комунальної власності до Мінагрополітики було затверджено рішенням Ковельської районної ради від 27 червня 2003 року та підписано тодішнім головою ради Павлом Ющиком.
Але якісь дивні метаморфози почали відбуватися з цим майном. Вже 17 липня того ж таки 2003 року на пропозицію Міноборони уряд приймає розпорядження про передачу військового містечка у Поворську до сфери управління Ковельської районної державної адміністрації. Але ж містечко вже передано районною радою до Мінагрополітики! Втім, на цю юридичну «дрібницю» ніхто не зважав. У районі було створено комісію по передачі майна, до складу якої, до речі, увійшов начальник управління державної власності та приватизації Мінагрополітики Віталій Чорноус. Згідно з актом прийому-передачі містечка на земельній ділянці площею 51,6 гектара, знаходилось понад двадцять будівель.
— У той час до нас звернувся місцевий священик, у якого четверо дітей, з проханням дозволити йому облаштувати тут помешкання, — говорить Поворський сільський голова Леся Демчук. — Я поїхала у районну державну адміністрацію, але там сказали, що робити це не можна, бо все майно передано до Мінагрополітики.
А голова фермерського господарства «Ставеччина» Степан Чабан із села Шкурат Ковельського району ще у 2005 році написав листа голові обласної ради Василю Дмитруку, в якому розповів, що колишній військовий об'єкт у Поворську ніким не використовується, руйнується та розкрадається, а він особисто ходив у райдержадміністрацію і просив передати йому тут на баланс або в оренду з викупом три ємкості загальною площею 450 квадратних метрів з тим, щоб провести їх реконструкцію і використовувати у подальшому як теплиці для вирощування грибів. Мовляв, це дасть можливість створити більше десяти робочих місць. З райдержадміністрації невдовзі «відписали», що район тут ні при чому, бо ці об'єкти є власністю Мінагрополітики.
Степан Чабан неабияк зрадів, коли у листопаді 2005 року перший заступник міністра АПК України Іван Демчак офіційно повідомив його, що міністерство не заперечує щодо передачі фермерському господарству «Ставеччина» в оренду не тільки отих трьох резервуарів, а й будівель колишнього військового містечка і навіть наземного трубопроводу. Тодішній начальник регіонального відділення Фонду держмайна України Іван Устянчук доручив начальнику обласного бюро технічної інвентаризації виготовити технічні паспорти на заглиблені резервуари у Поворську. Степан Чабан ще активніше включився у роботу. Він організував охорону об'єкта, провів експертну оцінку майна.
З великими потугами, тричі побувавши у Києві, фермеру з далекого волинського села таки вдалося «пробити» в міністерських кабінетах частину дозволу на оренду. Але коли він приїхав до Луцька для укладання договору оренди, то зіштовхнувся з новою проблемою: у містечка не виявилось... балансоутримувача. Як же так могло статися, що чималий демілітаризований об'єкт, якого передали-прийняли по акту, раптом став нічийним?! Степан Чабан знову їде до Києва. Чиновники надували щоки і опускали очі, не знаючи що й казати. У департаменті державного майна Міністерства АПК після кількох затяжних нарад Степана Васильовича приголомшили звісткою: немає наказу про взяття об'єкта на баланс, мовляв, це майно невідомо чиє і він ним скористатися не може. Якщо перевести чиновницьку логіку на нормальну мову, то виходить, що розкрадати, руйнувати об'єкт можна, а от встановити право власності і законно ним користуватися — зась!
У тому ж 2005 році було прийнято поправки до Закону України «Про фермерське господарство», які передбачали фермерам з відокремленими садибами надання допомоги на безповоротній основі для будівництва та реконструкції тваринницьких приміщень. Степан Чабан просить міністра АПК Олександра Баранівського передати як фінансову допомогу те, що ще не встигли розікрасти у Поворську, його фермерському господарству, яке і є тією самою садибою у так званому трудонедостатньому селі. За словами фермера, після кількох років розрухи залишки військового містечка не коштують вже й третини тієї вартості, що була.
Ох і люблять наші чиновники, щоб їм простий народ в ноги кланявся! Змінюються міністри, «мігрують» з посади на посаду клерки аграрного відомства, а ця проста і цілком зрозуміла орендна справа, як собака на прив'язі, волочиться за ними без вирішення. Як же боротися з такою несправедливістю і відвертим глумом можновладців?! Степан Чабан пише листа черговому міністру АПК Юрію Мельнику: «Чиновники з міністерства мене обдурювали, або ж вони свідомо вели мене до розтрат, тому вважаю, що справедливості ради нехай мені міністерство відшкодує витрати, пов'язані з цією тяганиною, а зруйнований об'єкт стане пам'ятником безгосподарності Мінагрополітики». Витрати на оформлення оренди Степан Васильович оцінив у понад вісім тисяч гривень.
А тим часом посадовці з області та району провели спільну нараду, аби констатувати вже й так доведений неймовірний факт: містечко у Поворську з будівлями на півсотні гектарів землі — справді нічийне. Начальники продовжували «годувати» фермера обіцянками, начебто Ковельська районна рада готує документи на розгляд сесії для вирішення цього питання по суті. Що це таке — «вирішити по суті» і з чим його «їдять», Степан Чабан дізнався згодом, коли у травні 2007 року тодішній голова Ковельської райдержадміністрації Вадим Грищук своїм розпорядженням призначив балансоутримувачем даного майна СЛАТ «Тур» з правом повного господарського відання. Цьому передував лист директора «Тура» Петра Смаля про те, що передача свого часу демілітаризованого об'єкта його підприємству юридично не відбулась, а лісівники тут нібито забезпечують охорону і тільки на проведення технічної інвентаризації заплатили понад 25 тисяч гривень.
Справжньою насмішкою можна вважати слова того ж Вадима Грищука, буцімто від Степана Чабана не надходило звернень з проханням призначити його фермерське господарство «Ставеччина» балансоутримувачем. Хіба не знав районний керівник, скільки фермер виїздив до Києва і Луцька, скільки кабінетів обходив, щоб добитися тієї клятої оренди?! І чого варті гарні слова про підтримку підприємництва на сесіях районної ради та в засобах масової інформації, коли чиновники ось так грубо й цинічно ріжуть під корінь ініціативу і самопожертву селянських рук, які пахнуть хлібом?! «Якщо вас не влаштовує наше рішення, то ви можете оскаржити його в суді», — написали Степану Чабану з РДА. Спробуй в нашому місцевому суді довести протиправність дій влади!
Коли під час проведення Ковельською районною радою Дня депутата було вирішено поїхати у Поворськ і подивитися, в якому пограбованому стані перебуває сьогодні там колишнє військове містечко, то за чиїмсь «велінням» переважна більшість народних обранців відмовилась від поїздки. Гірко на душі і боляче, що ми такі є!
http://www.volyn.com.ua/?rub=32&article=0&arch=РІВЕНЬ І ЯКІСТЬ ЖИТТЯ
ЗАЧЕМ НАМ ЗАМОРСКИЙ ОКОРОК ПО ЦЕНЕ КОРОВЫ?
Антонина Цимбалюк, «Газета по-харьковски», 21.08.2008
Цены на мясо проверят чиновники. Подешевеет ли оно в магазинах и на рынках, неизвестно. А вот меньше его станет наверняка.Кабмин начинает массовые проверки импортеров и производителей мяса на предмет обоснованности цен на их продукцию на внутреннем рынке. Проводить ревизию будут Минфин, Гостаможня и Антимонопольный комитет.
Чтоб понять, почему мясо в Украине стоит так дорого, будут сравнивать цены импортеров и производителей мяса с ценами на те же виды продукции на европейском рынке. Ревизия мясного рынка продлится до двух недель.
По словам премьер-министра, отечественные производители мяса не имеют никакой поддержки, в то время как розничная торговля иногда получает до 70% дохода после установления розничной цены.
– Нам раз и навсегда нужно уяснить, как формируются цены на нашем рынке и для импортируемых товаров, и для товаров отечественного производства. Вся страна должна знать – если установлена такая цена на мясо, то кто на этом «наваривает», а кто, я имею в виду сельхозпроизводителей, даже не компенсирует себестоимость, – заявила Тимошенко.
Фактически таким решением правительство признало, что политика поощрения и стимулирования импорта мяса потерпела неудачу, утверждают эксперты, опрошенные «Газетой...». Ведь прилавки наших магазинов наполнены мясом неизвестного аргентинского и американского происхождения, но цены на рынке от этого не понизились.
– Одна из причин высоких цен на мясо – отсутствие оптовых рынков реализации сельхозпродукции. Именно они должны были бы формировать цены на мясо, а не перекупщики. И этот пункт был в программе правительства на 2008 г., но она, как известно, не утверждена. Сегодня простые украинцы могут только догадываться о размере сделок и «навара» в мясном бизнесе, – сказал в комментарии «Газете...» директор Центра поддержки бюджетной реформы Игорь Шпак.
Эксперт уверен, что грядущие проверки мясного рынка будут эффективными разве что в краткосрочной перспективе, но в целом не изменят общую «ценовую» картину.
– Поставщики не захотят терять прибыли и, возможно, даже приберегут запасы мяса на потом, когда проверки закончатся. Дефицита мяса ожидать не стоит, но и особого предложения тоже не будет, – прогнозирует Шпак.
Справочная «Газеты...»
По данным Госкомстата, за первое полугодие 2008 г. объем импортного мяса на рынке (в пересчете на доллары) увеличился на 330% по сравнению с аналогичным периодом 2007 г. Тем временем отечественный производитель терпит постоянные убытки. В І полугодии 2008 г. поголовье свиней в Украине уменьшилось на 20%, а крупного рогатого скота – на 11% (по сравнению с аналогичным периодом 2007 г.).
http://gazeta.kh.ua/country/2008/08/21/092404.htmlНЕМА ФІНАНСУВАННЯ
«Західний кур’єр», 21.08.2008, Івано-Франківська обл.
Керівники управлінь житлово-комунального господарства і капітального будівництва Івано-Франківщини б’ють на сполох.Через відсутність фінансування призупиняються роботи на пускових об’єктах.
За словами начальника управління капітального будівництва Володимира Ковальчука, під загрозою зриву зараз опинилася здача в експлуатацію станції юних техніків і нового корпусу загальноосвітньої школи №11: «Це я говорю лише про існуючі об’єкти, нових ми навіть не розпочинаємо», — зазначив Володимир Григорович. Нема грошей і на будівництво школи у Хриплині та тролейбусної тяглової підстанції на вулиці Довженка. Аналогічна ситуація й на об’єктах житлово-комунального господарства. «Бюджет розвитку не наповнюється, фінансування не проводиться, тому багато робіт призупинені, — каже начальник міськжитлокомунгоспу Петро Косюк. – Якщо найближчим часом проблему з фінансуванням вирішити не вдасться, підрядні організації заберуть з об’єктів своїх людей і робота стане». Керівники управлінь наголошують, що роботи на об’єктах виконують підприємства і організації, які не мають великих обігових коштів і потребують регулярного фінансування.
http://www.wk.if.ua/?set=news&mc=readfull&do=2247СКІЛЬКИ Ж ЩЕ ТРИВАТИМЕ ВИПРОБУВАННЯ ЛУЧАН ВОДОЮ?
Володимир Лис, «Волинь», 19.08.2008
На черговому засіданні громадської ради Луцька позапланово постала задавнена і гостра проблема – припинення подачі гарячої води.Члени ради (а це відомі в місті люди, зокрема, керівники громадських організацій, діячі культури, краєзнавці, підприємці) заслухали повідомлення міського голови Богдана Шиби щодо припинення подачі гарячої води мешканцям багатостраждальних 33-ого та 40-ого мікрорайонів міста. А за день перед тим на позачерговій сесії міської ради Богдан Павлович виступив із запитом до прокурора області Андрія Гіля, в якому просив дати правову оцінку діям ТзОВ «Енергетична компанія «Луцьктеплоенерго», яка припинила подачу гарячої води мешканцям названих мікрорайонів
У своєму виступі на засіданні громадської ради Богдан Шиба нагадав: рішеннями Господарського суду області від 19 травня та Львівського адміністративного суду від 25 червня 2008 року «Луцьктеплоенерго» було заборонено припиняти подачу гарячої води мешканцям міста. По суті, припинення подачі цієї води є порушенням конституційних і людських прав мешканців міста. І якщо Луцька міська рада та лучани всі свої зобов'язання виконали в повному обсязі, то назване підприємство свої ігнорує та не виконує, а це вже носить ознаки злочину, констатував міський голова. Тому він і звернувся до правоохоронних органів, аби ті розібралися, що відбувається.
Громадська рада прийняла відкритого листа до прокурора області, в якому, зокрема, зазначається, що мешканці міста і бюджет Луцька своєчасно розраховуються за спожиті гарячу воду і тепло. Більше того, міська рада доплачує дотацію, яка обчислюється мільйонами гривень. У листі наголошується, що «Луцьктеплоенерго» припинило подачу гарячої води через державне комунальне підприємство «Луцьктепло» мешканцям 33-ого і 40-ого районів всупереч закону України «Про теплопостачання» та ухвалам Господарського суду. Такі дії — груба зневага законних інтересів громадян, злочинне приниження гідності лучан, які добросовісно оплачують житлово-комунальні послуги.
Свою точку зору на цю проблему вчора на прес-конференції висловив директор «Енергетичної компанії «Луцьктеплоенерго» Олександр Кропива, причому, як не дивно, робив він це разом з головою обласної організації партії «Реформи і Порядок» Олександром Мартинюком саме як член цієї партії. Ситуація, на думку пана Кропиви, виглядає дуже просто: не виконуються договори між його компанією і підприємством «Луцьктепло» на постачання підживлювальної води і постачання теплової енергії. Вину за це він поклав на «Луцьктепло», яке, за його словами, має великий борг за лютий-липень — близько 13 млн. гривень. Якраз цієї заборгованості і не визнає «Луцьктепло». На засіданні громадської ради Луцька пролунало, що ніяких боргів перед «Луцьктеплоенерго» немає, а вони намагаються рахувати ті борги, які були колись давно перед їхніми попередниками і, по суті, вже списані.
Олександр Кропива це відкидає, твердячи, що очолювана ним компанія постачає теплоенергію лучанам лише з минулого року. За його ж твердженнями, у «Луцьктепло» арештовані всі розрахункові рахунки і проводиться виконавче провадження щодо стягнення заборгованості. Він навіть звернувся через ЗМІ з вельми революційними словами: «Всі мешканці міста, я закликаю вас: «Не проводьте оплату!» Проте визнав, що не все в порядку із обліком теплопостачання, але справа тут у тому, що «Луцьктепло» хоче, щоб були встановлені надто дорогі апарати. Визнав Олександр Ананійович і заборгованість компанії щодо оплати за газ на суму приблизно 12 млн. гривень. Взагалі, за його словами, принцип роботи компанії дуже простий: «Бабки на стіл!» Він запевнив, що котельня по вулиці Карбишева, 2 як ніколи власністю громади міста не була, так і не буде.
На прес-конференції журналісти водночас дізналися, що рішення Господарського суду області, яким було заборонено припиняти подачу гарячої води мешканцям міста, цей же суд і відмінив 30 липня. Що це так, підтвердив у розмові з журналістом «Волині-нової» і суддя цього суду Микола Шум. Отож, припинення подачі гарячої води нібито законне. Водночас обнародувано і обнадійливу для лучан звістку: у зв'язку з тим, що в п'ятницю «Луцьктепло» частково погасило борг, то вчора, в понеділок, о 12 годині почали заповнювати підживлювальною водою теплові мережі.
Але чи надовго в оселях наших, як прийнято казати, спальних мікрорайонів з'явиться довгоочікувана вода, в якій можна митися і прати? Бо ж ця проблема загрожує стати «перманентною луцькою революцією». Якщо так триватиме і далі, то лучанам хоч бери та переходь на «ванни» в брудних водах Стиру. А як буде взимку? Правда, луцьку «водопостачальну проблему» нібито наприкінці серпня має розглядати аж Верховний Суд. Мабуть, у всій цій тривалій і неприємній епопеї, через яку терплять мешканці міста, пора поставити крапку.
http://www.volyn.com.ua/?rub=32&article=0&arch=ЗАКОННІСТЬ І ПРАВОПОРУШЕННЯ
ЧИНОВНИКИ ПРОДАВАЛИ ГУМАНІТАРНУ ДОПОМОГУ
«Молодий буковинець», 20.08.2008, Чернівецька обл.
Факт зловживання посадовими особами під час розподілу гуманітарної допомоги виявили співробітники міліції у Чернівецькій області.Як повідомили в ДЗГ МВС, посадовці однієї із райдержадміністрацій, зловживали службовим становищем щодо реалізації (продажу) приватним підприємцям і населенню борошна, доставленого у вигляді гуманітарної допомоги.
Міністр внутрішніх справ України Юрій Луценко на нараді з приводу ліквідації наслідків паводка повідомив, що чиновник з Путильської райдержадміністрації передав вантаж гуманітарного борошна зі Східної України комерційним структурам для продажу населенню.
http://www.molbuk.com/СКАНДАЛИ
«СЛАБОЕ ЗВЕНО» НАШЛИ В ТОРЕЗЕ
Валентина Постнова, «Донбасс», 21.08.2008, Донецкая обл.
В Донецке закрывают рентабельно работающий хлебозавод.А это потеря более 160 рабочих мест, более миллиона гривен отчислений и налогов в бюджеты и различные фонды.
Последние месяцы Торез, Снежное и Шахтерск гудели от слухов, мол, хлебозавод одного из городов ассоциация «Донбассхлеб» закрывает из соображений экономии финансов и ресурсов. Это давало громадам повод сразу начинать ностальгировать по вкусу любимого хлебушка, пирожных и сдоб. И переживать о потере целого предприятия, где трудится немало народу!
С подачи директора снежнянского предприятия Ольги Бабан, выступившей на последней сессии, «Донбасс» озвучил решение совета директоров, на которое прилюдно ссылалась руководительница: дескать, вроде бы, все оставалось на месте.
Но, увы и ах... С минувшей пятницы на телефон корпункта вновь звонят исключительно по поводу хлебозавода.
Уйдет предприятие, уйдут налоги. А люди?
Власти каждого города бились за то, чтобы сохранить свой завод. Чего стоит сейчас Торезу, на который, к сожалению, пал выбор хозяев компании, потерять такое предприятие, работавшее рентабельно?! Это 164 рабочих места, около семисот тысяч налогов в бюджеты, почти столько же отчислений в различные фонды.
В нынешнем году Торез вложил средства в ремонт и освещение дороги к заводу, круглосуточно и безлимитно с недавнего времени подается вода. Самое обидное, что и само ОАО «Торезхлеб» имеет хорошую сеть фирменных магазинов, обновило техническую базу: не так давно завод обзавелся полностью автоматизированной линией по выпечке батонов и подового хлеба. Наша газета писала об оригинальных мерах по экономии энергоресурсов.
Поэтому и для коллектива, и для исполкома решение ассоциации, по крайней мере, непонятно. Более того, Торез как большую трагедию, пусть на тот момент и неизбежную, пережил полную, считай, ликвидацию в девяностых годах мясокомбината и молокозавода, оборудование которых новые хозяева просто порезали на металл. Рабочие, выбравшие себе такого управителя, потом локти кусали, бегали по инстанциям. Но, как говорится, бачилы очи…
Через проходную ОАО «Торезхлеб» еще идет хлеб потребителям.
Прощай, привычный хлебушек...
Другие ныне времена, и подходы к решению социальных проблем города тоже иные. Заместитель городского головы Владимир Шевченко и советник мэра Василий Свиридов рассказали, что еще года два назад, предвидя ситуацию, городской голова Виктор Антонов пытался уговорить руководство ассоциации продать предприятие местным бизнес-структурам: сохранилось бы целое предприятие, и привычный горожанам хлеб с пылу, с жару шел бы на прилавки. Ведь в настоящий момент ежесуточная выпечка составляет ни много ни мало, а 9,6 тонны более полусотни наименований хлебобулочных изделий.
Время ушло, сейчас цену за весь комплекс, как утверждает вездесущая молва, назначают едва ли не тройную, за такие деньги можно построить... новый хлебозавод. Может, слух о сверхцене расползается просто для отпугивания потенциальных конкурентов. Останься хлебозавод на месте, он не пустил бы продукцию ассоциации на стол торезцев.
Так что, к сожалению, если местная власть ничего в «верхах» не добьется, то оборудование заберут соседи на свои производства, а современное типовое помещение площадью более пяти тысяч квадратных метров, если хозяин не сможет его сохранить или вовремя перепродать, последует примеру многих стертых с лица земли предприятий.
Против частника нет приема
Словом, торезцы в шоке: вечен хлеб, как мы знаем, но не вечны пекарни. Рабочие еще не получили предупреждение о реорганизации, а это по закону делается за два месяца до закрытия. Пока работа идет в прежнем режиме. Люди надеются, что все пройдет по уму, но спокойной жизни хлебопекам пока не видать. Женщинам, а именно они костяк коллектива, устроиться в Торезе, как и всюду в Донбассе, где панует «безработица с женским лицом» - проблема из проблем!
Чего и у кого в качестве содействия просит в «верхах» мэрия? Она отправила письмо народному депутату Виктору Турманову.
Так вот, в письме Виктор Антонов сообщает о происходящей реорганизации, мол, ассоциация в лице гендиректора Игоря Крыжановского приняла решение о закрытии «Торезхлеба» и передаче всего производства изделий, необходимых для Тореза, соседям. Все надеются, что нардеп, курирующий регион, сразу займется проблемой. А как? Ассоциация - частное предприятие, действуя из интересов фирмы, она делает то, что считает нужным…
Правда, повторюсь, в коллективе недоумевают, почему, на их взгляд, лучшее по оснащению предприятие «идет под нож»? И что можно предпринять, чтобы не добавилось мрачных руин? И как восполнить дыру в бюджете, которая так или иначе появится…
Вопросов тьма!
Комментарий «Донбассу»
Генеральный директор «Донбассхлеба» Игорь Крыжановский не стал по телефону комментировать сложившуюся ситуацию, сославшись на то, что специалисты ассоциации могут это сделать только по письменному запросу. Но в разговоре с нашим корреспондентом обронил, что «Торезхлеб» закрыли как «слабое звено».
Директор Снежнянского хлебозавода Ольга Бабан, которая временно исполняет обязанности директора «Торезхлеба», пояснила, что с коллективом постоянно проводятся встречи, работникам объясняют, что никто из высококвалифицированных специалистов не останется без работы: она найдется и в Снежном, и в Шахтерске. Остальные будут трудоустраиваться через центр занятости.
Судьбу оборудования, самого комплекса, зданий и сооружений решат после изучения ситуации на месте. Трудно сейчас говорить, будет ли это перепрофилирование или организация нового производства.
http://www.donbass.ua/news.php?ch=id&id=4026&to_ch=allОХОРОНА ЗДОРОВ'Я
КУПАЮЧИСЬ НА МІСЬКОМУ ПЛЯЖІ, МОЖНА ЗАРОБИТИ ДІАРЕЮ ТА ВИСИПКУ
«Молодий буковинець», 21.08.2008, Чернівецька обл.
В Чернівцях міська санітарно-епідеміологічна служба заборонила купатися.Після повені через забруднену воду на міському пляжі на вулиці Донбасівській міська санітарно-епідеміологічна служба заборонила купатися. Незважаючи на те, що минуло вже понад два тижні, заборона досі діє.
– Міський пляж досі закритий, – каже головний лікар міської СЕС Юрій Кудрявцев. – Ми щотижня перевіряємо воду, і вона ще досі не відповідає бактеріологічним показникам. Коли вода очиститься - ніхто не може передбачити. Зокрема, коли перевіряли воду минулого тижня, були перевищені показники за каламутністю і за загальним мікробним числом. Щоправда, не всі чернівчани зважають на заборону, і дехто продовжує купатися. Хотів би їх застерегти від цього, адже можливі і кишкові інфекції, і різноманітні висипки на шкірі.
http://www.molbuk.com/ВСЕХ ШКОЛЬНИКОВ И СТУДЕНТОВ ПОВЕДУТ НА МЕДОСМОТР
«Вечерний Харьков», 20.08.2008
В Харьковской области будут проводиться обязательные медицинские профилактические осмотры среди школьников и студентов.Как сообщили в Главном управлении здравоохранения Харьковской облгосадминистрации, цель данных мероприятий - недопущение вспышек инфекционных заболеваний в организованных коллективах, своевременное выявление детей, больных инфекционными, паразитарными и кожными болезнями.
Медосмотры будут проводиться силами медицинских работников территориальных лечебно-профилактических заведений. Для этого организованы 570 бригад в составе врача-педиатра, школьного врача (а в сельской местности - семейного врача) и медицинской сестры, которые будут работать в 959 учебных заведениях области.
Еще 20 бригад создано в областной студенческой больнице для работы в 92 высших учебных заведениях. Бригады будут работать непосредственно в ВУЗах, студенческих общежитиях, пунктах первичной медико-санитарной помощи.
В текущем году планируется осмотреть 247,2 тысяч школьников и более чем 38 тысяч студентов высших учебных заведений дневной формы обучения.
Харьковская облгосадминистрация.
http://vecherniy.kharkov.ua/news/24033/У ЧЕРНІВЕЦЬКИХ КРИНИЦЯХ ЗНАЙШЛИ ВІРУС ГЕПАТИТУ А
Олександр Світличний, «Молодий буковинець», 20.08.2008, Чернівецька обл.
Збудників інфекційних захворювань виявлено у воді криниць міста Чернівців, ставкової води міста Герци, у пробах води з Прута та Дністра.За даними вірусологічної лабораторії обласної санепідстанції, позитивні аналізи вірусного гепатиту А виявлено у воді з шести криниць міста Чернівців та ставкової води міста Герци.
Зі 128 проб криничної води у 28 пробах виявлено ротавіруси (викликають важку форму діареї), у 38 – аденовіруси (викликають захворювання верхніх дихальних шляхів). У пробах води з річок Прут та Дністер виявлено адено- та ротавіруси. За даними бактеріологічних лабораторій районних та обласної СЕС, з 265 проб водопровідної води в 39 випадках вода не відповідала державному стандарту. При дослідженні 164 проб криничної води в 9 випадках не відповідала санітарним вимогам за бактеріологічними показниками. Про це повідомив головний санітарний лікар Чернівецької області
http://www.molbuk.com/
* * *
Повнотекстовий огляд регіональної преси. До випуску ввійшли матеріали, які з’явилися на шпальтах та в інтернет-версіях обласних та міських газет України по 21 серпня 2008 року включно.
Заявки на отримання друкованих версій, а також зауваження та пропозиції можна надсилати за адресою:
nekrsova@rada.gov.ua
або телефоном: 255-23-94,
Некрасовій Олені Станіславівні