|
|
ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ
ИЗБИРАТЕЛЬНАЯ ПОДДЕРЖКА УКРАИНЫРЕГІОНАЛЬНА ВЛАДА
Кирилл Сазонов, «Донбасс», 13.08.2008, Донецкая обл.
На митинге в Тбилиси Ющенко с коллегами заявляли о поддержке Грузии.
ЛУГАНСЬКИЙ ГУБЕРНАТОР ПРИЇХАВ У НОВОСЕЛИЦЬКИЙ РАЙОНСИТУАЦІЯ В КРИМУ
«Молодий Буковинець», 14.08.2008, Чернівецька обл.
Луганщина надає допомогу Буковині, яка постраждала від повені.ПРОТИСТОЯННЯ ЧИ КОМПРОМІС?
Володимир Крушельницький, Влад Ісаєв, «Рівне вечірнє», 14.08.2008
Коментарі представників міської влади, торговців і колишніх управлінців Рівного про звільнення міста від стихійної торгівлі.РОБОТУ КООРДИНУЄ РАЙОННИЙ ШТАБ
«Київська правда», 14.08.2008
Богуславською райдержадміністрацією проведено значну роботу у зв'язку із катастрофічною ситуацією на Івано-Франківщині.ЗА РЕМОНТОМ ХАРЬКОВСКИХ ДОРОГ СЛЕДЯТ ИЗ КОСМОСА
Нино Хурошвили, «Вечерний Харьков», 14.08.2008
Глобальные реформы в системе ремонта дорог начали в Харькове.СДЕЛАЕМ МАРИУПОЛЬ ЕВРОПЕЙСКИМ ГОРОДОМ
Дмитрий Лосев, «Приазовский рабочий», 12.08.2008
Стратегические планы городских властей Мариуполя.ХАРЬКОВ ГОТОВИТСЯ ПРИНЯТЬ БЕЖЕНЦЕВ
Ярослав Чепурной, «Вечерний Харьков», 13.08.2008
Харьков готовится к потоку беженцев с грузинской стороны.
СОУЧАСТНИКИ ПРЕСТУПЛЕНИЯ, ИЛИ ОГИС НЕ МОЖЕТ, А МЕНТЫ НЕ ХОТЯТПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА БЛОКИ
Наталья Киреева, «Крымская правда», 13.08.2008
Ситуацию относительно незаконного захвата меджлисом крымских земель крымчане называют «затишьем перед бурей».
МІТИНГУВАЛИ НА ПІДТРИМКУ ГРУЗІЇКРИТИКА ЧИННОГО ЗАКОНОДАВСТВА
Олександр Брусенський, «Полтавський вісник», 14.08.2008
Події в Грузії болять і полтавцям.АҐРЕСОР БУДЕ ПОКАРАНИЙ
«Час», 14.08.2008, Чернівецька обл.
Блок національних сил Буковини перший виступив проти війни у Грузії.
ШТУЧНI ШТУЧКИЕКОНОМІКА
Наталья Астахова, «Крымская правда», 13.08.2008
Страсти вокруг перевода иностранных фильмов на «державну мову» не закончились.
ПЕРЕЗИМУЕМ С УГЛЕМ ИЛИ... С ОБЕЩАНИЯМИ?ТОЧКА ЗОРУ
Зоя Путренко, «Наша газета», 14.08.2008, Луганская обл.
Ситуация с обеспечением бытовым топливом работников и бывших работников отечественных шахт.НЕ ТОЙ ХЛІБ, ЩО У ПОЛІ...
Вікторія Ляховець, «Київська правда», 14.08.2008
З кожним роком вирощувати зерно стає дедалі складніше – проблеми аграріїв Київщини.УКРАЇНСЬКИЙ БЕНЗИН НЕ ПОДЕШЕВШАЄ
Валентин Концевич, «Львівська газета», 12.08.2008
Не зважаючи на обвал цін на нафтопродукти у світі в Україні вони залишилися недоторканими.І ПІДНЯЛИ СВИНЮ НА... П'ЄДЕСТАЛ
Вікторія Ляховець, «Київська правда», 14.08.2008
Умови вступу України до СОТ передбачають відміну державних пільг і дотацій для підприємств АПК.НА ХАРЬКОВЩИНЕ НАМОЛОЧЕНО БОЛЕЕ 3,2 МЛН ТОНН ЗЕРНОВЫХ
«Главное», 13.08.2008, Харьковская обл.
В Харьковской области с 794 тысяч га собрано более 3,2 миллионов тонн ранних зерновых и зернобобовых культур.
ПОТЕНЦІЙНА ЗАГРОЗА КОНФЛІКТУ ІСНУЄРІВЕНЬ І ЯКІСТЬ ЖИТТЯ
Володимир Кучер, «Львівська газета», 12.08.2008
Наскільки реальною є загроза переходу напружених відносин між РФ та Україною у збройне протистояння?
НЕБЕЗПЕЧНИЙ ШОКОЛАДСКАНДАЛИ
Влад Ісаєв, «Рівне вечірнє», 14.08.2008
Місцеві кондитери й не підозрювали, що випускають небезпечну продукцію.ОЧЕРЕДЬ ДЛИНОЙ В…
Татьяна Буряковская, «Время», 14.08.2008, Харьковская обл.
53 тысячи семей харьковчан стоят в очереди на получение жилья.
ЗАЛІЗНИЦЮ — СЕЛЯНАМ У ВЛАСНІСТЬОХОРОНА ЗДОРОВ'Я
Денис Булгак, «Рівне вечірнє», 14.08.2008
У Княгиницькій сільраді під час розпаювання земель селянам наміряли паї разом із залізничними коліями.
«НАС БУДЕТ БОЛЬШЕ!»ЗБЕРЕЖЕННЯ ДОВКІЛЛЯ
«Ваш шанс», 13.08.2008, Сумская обл.
8 августа в горсовете прошел брифинг-презентация национальной программы «Репродуктивное здоровье нации до 2015 года».ЗАВЖДИ ПЕРЕМАГАЄ ЗМІЙ
Леонид Логвиненко, «Главное», 13.08.2008, Харьковская обл.
Україна вибилася у лідери по алкоголізму.
НЕЗАКОННО КОПАЛИ И КОПАТЬ БУДУТ?СТИХІЙНІ ЛИХА, АВАРІЇ, НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ
Борис Литвин, «Наша газета», 14.08.2008, Луганская обл.
Охрана окружающей среды – главная тема брифинга начальника государственной экологической инспекции области А. ГАЦКО.ОДИН ЧАС ДЛЯ РАЗГОВОРА ОБ ЭКОЛОГИИ
Дарья Алексеева, «Вечерняя Одесса», 14.08.2008
В каком состоянии охрана окружающей среды в Одесской области?ЛАВРИК ВЗЯЛСЯ ЗА ЧИСТОТУ
«Ваш шанс», 13.08.2008, Сумская обл.
Неудовлетворительное санитарное состояние Сум.
ВЕЛИКА ВОДА - ВЕЛИКА БІДАОПИТУВАННЯ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ
Петро Кобевко, «Час», 14.08.2008, Чернівецька обл.
Велика вода зійшла. Але великі проблеми залишилися.ЭЛИТНАЯ СТРОЙКА ОБВАЛИЛА ДОМ
Владислав Бережной, «Газета по-харьковски», 13.08.2008
Жильцы трехэтажки в Днепропетровске давно жаловались властям, что котлован для гостиницы вырыт слишком близко. Да кто их слушал!
ВРЕМЯ МИТИНГОВ И ПИКЕТОВ
«Вечерняя Одесса», 14.08.2008
По-разному оценивают тревожные события в Южной Осетии общественные, политические организации Одессы и просто одесситы.ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ
ИЗБИРАТЕЛЬНАЯ ПОДДЕРЖКА УКРАИНЫ
Кирилл Сазонов, «Донбасс», 13.08.2008, Донецкая обл.
На митинге в Тбилиси Ющенко с коллегами заявляли о поддержке Грузии.Виктор Ющенко не усидел в Украине и полетел в Тбилиси. Поддержать грузинского президента. Надо сказать, что в поддержке Михо Саакашвили нуждается - объявив войну маленькой Южной Осетии, он получил конфликт с Россией и вместо блиц-крига вышла полная корзина неприятностей. Украинский президент выступил на площади перед народом, заявив, что Грузия - наш друг, и грузины - наши друзья. Можно ли из слов Ющенко сделать вывод, что осетины нашими друзьями в данный момент не являются? Трудно сказать. Но эта недоговоренность прошла через всю речь Виктора Андреевича.
Не все нам одинаково близки
«Сегодня, здесь, в самые тяжелые времена для Грузии, мы говорим, что вы имеете право на свободу, право на независимость. Мы проехали эти тысячи километров, чтобы продемонстрировать грузинскому народу самое святое чувство - это чувство солидарности. Чувство того, что наше сердце принадлежит вам. Мы всегда должны помнить, что грузинская нация достойна быть независимой. Мы приехали подтвердить вашу суверенность, независимость, территориальную целостность», - заявил Ющенко. Правда, фразу «Свобода достойна того, чтобы за нее бороться» могут смело записать на свой счет все желающие. Так что горячий порыв украинского президента оставил двоякое впечатление. Не сложилось у него с ролью миротворца. Слишком уж явно в этой непростой ситуации он разделил воюющие стороны (и пострадали не лидеры, а простые люди по обе стороны баррикад) на правых и виноватых. До выводов каких-либо международных комиссий и не особо интересуясь мнением самих украинцев. В, прямо скажем, далеко не однозначной ситуации. Вместе с Ющенко поддержать Саакашвили прибыли лидеры Польши, Эстонии, Латвии и Литвы. То есть те, кого принято считать, мягко говоря, проводниками интересов США в Европе.
Лишние заботы украинским миротворцам
На встрече с журналистами Виктор Ющенко уделил особое внимание изменению принципов формирования миротворческого контингента в регионе. «Миротворческую формулу нужно серьезно интернационализировать, делать более открытой, доступной для других стран. Убежден, что такие страны, как Украина, с готовностью могли бы представить в рамках международного мандата свой миротворческий корпус для демонстрации четких гарантий выполнения тех обязательств, которые могут быть приняты в ближайшее время», - отметил глава государства. Однако предложенный вариант создания миротворческих сил, в состав которых войдут представители Грузии, Осетии, Украины и России, выглядит тоже сомнительно. В случае нового конфликта такие миротворцы могут начать стрелять друг в друга. И Украине там делать совершенно нечего.
НАТО стало дальше
Президент не мог не коснуться любимой темы НАТО, заявив, что последние события в Грузии привели международное сообщество к пониманию важности переосмысления многих компонентов современной политики. «Ситуация показала: территория, у которой нет коллективной модели безопасности, которая не может устоять перед вызовом, находится в колоссальных рисках; тогда политика ума, диалога может легко смениться политикой силы», - сделал вывод он. И тут все неоднозначно. Во-первых, слова о политике силы, сменившей разумный диалог, вполне можно адресовать Михо Саакашвили. А во-вторых, многие участники НАТО сделали совершенно противоположный вывод - такие конфликтные партнеры, способные легко спровоцировать серьезный конфликт с Россией, Альянсу совершенно не нужны.
Мнения разошлись
Пока Виктор Ющенко демонстрировал поддержку политики Тбилиси, в Москве и Украине события развивались своим чередом. Так, замминистра иностранных дел Российской Федерации Григорий Карасин сегодня во время встречи с послом Украины Константином Грищенко заявил, что Россия высказывает «озабоченность односторонней и необъективной позицией Киева в отношении агрессии Грузии против Южной Осетии». А украинский замминистра иностранных дел Константин Елисеев заявил, что Украина спокойно относится к заявлению президента Грузии Михаила Саакашвили о выходе из СНГ, поскольку это право любого государства. И поддерживать не торопится. Подобные высказывания имели место со стороны БЮТ. Оппозиция либо отмалчивалась, либо активно высказывалась в поддержку Южной Осетии.
Парламенту стоит приготовиться
Таким образом, демонстрация солидарности выглядела чуть ли не как личная инициатива Ющенко. В самой Украине живой и горячей поддержки (если не считать организованных рядом правых партий пикетов у посольств) эта идея не нашла. Понятно, что такое расхождение во взглядах главы государства и приличного количества граждан не будет иметь принципиального значения, если конфликт таки перешел из горячей стадии в русло переговоров. Но если боевые действия возобновятся, а инициатор конфликта не достиг главной цели - де-факто Осетия сохранила автономию, Ющенко и его коллеги из Польши и Балтии могут попытаться принять прямое или косвенное участие в решении проблемы. И не секрет, чье пожелание окажется в этом случае определяющим. Совсем не наше. Возможно, украинским парламентариям стоит быть готовыми срочно прервать отпуска.
Турчинов спокоен
На данный момент вопрос выхода Украины из СНГ не обсуждался ни в Кабинете министров, ни в обществе. Об этом заявил первый вице-премьер-министр Украины Александр Турчинов. Так он прокомментировал заявление президента Грузии Михаила Саакашвили о прекращении членства этой страны в СНГ. По словам Турчинова, на сегодняшний день есть все основания для урегулирования кавказской проблемы.
НУНС рвется воевать
Львовская областная организация политической партии «Народный союз «Наша Украина» приняла заявление по поводу российской агрессии на территории Грузии. Местное руководство президентской партии требует от главы государства оказать Грузии широкомасштабную гуманитарную, а если потребуется, и военную помощь.
Комментарий «Донбассу»
Нас просто используют
Елена Бондаренко, нардеп (ПР):
«Очень сомнительно с точки зрения искренности и защиты собственных национальных интересов выглядят заявления украинского МИДа, если учитывать, что до сих пор отечественный МИД по вопросу Косово не высказался. И мы странным образом начинаем обвинять Россию в агрессии в отношении Грузии. Не хочу сейчас становиться на чью-либо из сторон. Я говорю о наших интересах. Подозреваю, что украинскими руками пытаются развить и раздуть конфликт в кавказском регионе. Более того, страшно выглядят заявления различных американских экспертов о том, что следующей будет Украина. Таким образом, нам делают информационную прививку, конкретно обозначая те точки конфликта, которые США будет развивать в дальнейшем.
США даже не скрывают своих планов, прикрываясь российской агрессией. Мы не собираемся воевать с Россией, так же, как и она с нами. Почему какой-то дедушка американец озвучивает такие вещи? Думаю, что если Америка продавит свою позицию, вполне возможно, что Грузия в самое ближайшее время станет членом НАТО, таким образом создавая точку напряжения на российской границе. В принципе уже давно понятно, что любое вмешательство США в грузинскую или украинскую внешнюю политику приводит только к конфликту. Нас просто используют как близкую к России территорию».
http://www.donbass.ua/news.php?ch=id&id=3712&to_ch=allРЕГІОНАЛЬНА ВЛАДА
ЛУГАНСЬКИЙ ГУБЕРНАТОР ПРИЇХАВ У НОВОСЕЛИЦЬКИЙ РАЙОН
«Молодий буковинець», 14.08.2008, Чернівецька обл.
Луганщина надає допомогу Буковині, яка постраждала від повені.Голова облдержадміністрації Володимир Куліш та його колега з Луганська Олександр Антіпов побували в Новоселицькому районі, за яким, згідно з дорученням Президента України, закріплена Луганщина для надання допомоги під час ліквідації наслідків стихійного лиха. Під час ознайомлення з ситуацією в районі і обсягом робіт, які треба виконати для ліквідації наслідків повені, огляду зруйнованих споруд голова Луганської обласної державної адміністрації Олександр Антіпов зауважив, що не можна залишати жителів району сам на сам з їхньою бідою, і Луганщина всіляко сприятиме вирішенню проблем з відбудовою населених пунктів. Метою його поїздки є саме сприяння невідкладному здійсненню комплексу відновлювальних робіт, - повідомила прес-служба облдержадміністрації.
http://www.molbuk.com/ПРОТИСТОЯННЯ ЧИ КОМПРОМІС?
Володимир Крушельницький, Влад Ісаєв, «Рівне вечірнє», 14.08.2008
Коментарі представників міської влади, торговців і колишніх управлінців Рівного про звільнення міста від стихійної торгівлі.Події минулого тижня, коли з допомогою «Беркута» влада Рівного намагалась виконати розпорядження про звільнення від стихійної торгівлі вулиці Базарної, мали продовження й цими днями.
Міська влада провела розширену нараду, прийшовши до спільної думки — не відступати і не йти на поступки базарникам. Торговці, створивши ініціативну групу, теж не збираються мовчки підкоритися рішенню влади. Схоже, протистояння не уникнути й надалі. Як вийти з цієї непростої ситуації? Про це — у коментарях не тільки представників міської влади і торговців, а й теперішніх і колишніх управлінців.
Коментарі
Ольга Кухаревич, член ініціативної групи підприємців вул. Базарної:
— Ми звернулися в міську прокуратуру, аби там розібралися і притягли до відповідальності тих, хто нас побив під час «зачистки» вул. Базарної. Від міської ж влади вимагаємо надати нам нормальні, облаштовані для торгівлі місця. Ті місця, про які вони говорять, існують тільки на словах. Насправді їх ще ніхто не бачив. Зараз ми не торгуємо. Але вже занесли до міськвиконкому та міліції два листи, у яких повідомили, що пікетуватимемо вул. Базарну до того часу, поки наше питання не вирішать.
Юрій Торгун, в. о. міського голови Рівного:
— На проблему й так надто довго закривали очі, це призвело до того, що центральна частина міста скоро перетвориться на суцільний базар. А скільки років мешканці будинків на вулиці Базарній просять нас ліквідувати стихійну торгівлю, оскільки постійно потерпають через гамір, антисанітарію, не можуть під’їхати до своїх під’їздів на авто чи дочекатись служб екстреного реагування. Пожежники, ДАІ, санстанція та працівники швидкої також цього вимагають. Підприємці з центрального продовольчого ринку, ринку «Моріон», «Сагайдачний», «Пересопницький» і ринку на вулиці Здолбунівській обурюються — чому вони сплачують ринковий збір, мають всі необхідні дозволи, але нічого не можуть продати, бо покупців перехоплюють вуличні торговці. До того ж, останні і товар продають здебільшого контрабандний, без сертифікатів і ліцензій.
Щодо звинувачень на адресу міліції, то вони безпідставні. Уважно переглянувши репортажі, можна бачити, як окремі торговці кидають столи у спину міліціонерам, зривають з них погони та кусають їх.
Сергій Васильчук, заступник міського голови Рівного:
— Для торгівлі власноруч вирощеною продукцією ми створили 100 додаткових місць на ринку Сагайдачного та 60 — на центральному продовольчому ринку. Плата за місце становить лише одну гривню — 30 копійок ринкового збору та 70 копійок — за послуги ринку. Є на ринках, яких у Рівному понад 20, вільні місця й для торгівлі промисловими товарами. Якщо ж когось з тих чи інших причин не влаштовують місця на ринках, чи ж взагалі людина вже не бажає торгувати, ми готові через центр зайнятості за тиждень забезпечити її роботою за спеціальністю.
Розпорядження, яке ми прийняли для наведення порядку на вулицях, стосується не лише Базарної, але й Полуботка, Пересопницької, Набережної та всіх інших рівненських вулиць, на яких розгорнулась несанкціонована торгівля. Наше завдання — нарешті навести лад у місті.
Олексій Хмилецький, перший заступник міського голови:
— Щодо нарікань на дії правоохоронців. Пригадюю картину, яку я колись бачив за кордоном. Група з 15-20 людей з транспарантами чогось там домагалась від адміністрації. Під’їжджає мікроавтобус, виходять чотири поліцейських і тільки показали палицями, куди заходити. І всі чемно сіли в машину і поїхали. А в нас на міліціонерів кидають столи, а в кабінеті секретаря міської ради заявляють: «Будете плавати в річці!» Це ж погроза. І та бабця, яка таке говорить, вочевидь, знає, хто конкретно має плавати у річці і хто це зробить.
Світлана Богатирчук-Кривко:
— Переконана, що у Рівному всі за те, щоб навести лад з торгівлею, щоб місто мало європейський вигляд. І міська влада запропонувала механізм вирішення цього завдання, видала розпорядження, під яким 20 підписів, яке завізували всі служби. А що в людей виникли певні запитання щодо способів і методів виконання розпорядження, то ми напевне таки допустилися окремих помилок. Слід було не одну лише вулицю Базарну звільняти від стихійних торговців, а одразу всі вулиці. Бо в українців спершу один принцип спрацьовує — чому з мене починаєте, а не з іншого. І другий — мовляв, ми стільки років простояли на вулиці, не одну владу пережили, то й цю переживемо, залишаючись на своїх місцях. А ще покричимо, погаласуємо, і ніхто нас зачіпати не буде.
Євген Мальчевський, головний лікар станції швидкої меддопомоги Рівного:
— Я не те, що підтримую, а навіть прошу вас, і владу, і правоохоронні органи терміново навести порядок на тих вулицях. Бо наша служба зараз в найгіршому становищі — щодня отримуємо по кілька дзвінків з району центрального ринку, а дістатися до хворого чи потерпілого не можемо. Хочемо по Полуботка проїхати, не вдається, пробуємо по Пересопницькій — така ж ситуація. А торговці вуличні навіть не поступляться, матюками зустрічають, кажуть, пішки йдіть з носилками. Але ж всю апаратуру реанімаційну ми не можемо понести. Через все місто ми доїжджаємо до вулиці Базарної за 5-7 хвилин, а там, щоб проїхати сотню метрів, витрачаємо 25-30 хвилин. А допомога потрібна термінова, оскільки йдеться про інфаркти, інсульти та порушення серцевого ритму у людей похилого віку.
Григорій Зарічнюк, начальник міськвідділу внутрішніх справ:
— Я хочу подякувати владі Рівного за розуміння та підтримку. Сталось те, що рано чи пізно мало статись. Такого «бардака», як на сьогодні, не може і не повинно бути. Я, власне, й повернувся в міліцію, щоб покласти край цьому безладу. Роками ці проблеми накопичувалися і необхідно було врешті-решт їх вирішити. При цьому ми нічого не порушили. Тому образливо, що є окремі депутати міської ради, які замість дотримуватись вимог закону, виступають у ролі попа Гапона і підбурюють людей до протистояння органам влади, до правопорушень.
Роман Василишин, депутат Рівненської обласної ради:
— На мій погляд, розчищати вулиці там потрібно. Питання лише в тому, якими методами це робити і для чого. Якщо ця розчистка проводиться під чийсь бізнес, то вона нікому не потрібна. Я б на місці міської влади обов’язково зустрівся з підприємцями і вже спільними зусиллями постарався б знайти якесь конструктивне рішення. Дібрав би такі альтернативні місця, де їхній бізнес і далі нормально розвивався б. Влада має вийти в народ. Якщо наймалися слугами народу, то відповідно мають і робити все, аби тому народу було добре.
Валентин Королюк, заступник голови Рівненської обласної Ради:
— Такі перетворення потрібно робити поступово. Так, як це ми робили на речовому ринку. Ці процеси ще не завершені, але з кожним днем речовий ринок стає більш цивілізованим торговим закладом. Так потрібно було робити і з торгівлею на вулицях поблизу продуктового ринку. Свого часу покійний міський голова Віктор Чайка боровся з «собачими будками» по місту. Коли є будка і собака — це півбіди. А в даному випадку навіть будки немає.
Олександр Данильчук, голова Рівненської обласної ради:
— Я спочатку побудував би для них невеликий ринок. Якщо є місце, то поблизу продуктового ринку, якщо ні, то в іншому місці. А вже потім займався б розчисткою вулиці. Вважаю, що спочатку потрібно створити робочі місця для людей, а вже потім розганяти підприємців.
Микола Сорока, депутат Рівненської обласної ради:
— Цю проблему потрібно було вирішувати давно. Я пригадую, як з покійним міським головою Віктором Чайкою ми вирішували проблему вуличної торговлі у 1998-1999 роках. Тоді майже в кожному мікрорайоні міста були облаштовані невеликі базарчики. Теж саме потрібно зробити і з торговцями на вул. Базарній. Спочатку облаштувати місця, а вже потім розчищати ту вулицю. Щоправда, це питання за один день однією забороною не вирішиш. Обидві сторони стали заручниками цієї ситуації. З одного боку міська влада має рацію, що треба розчистити вулиці, з іншого — торговці, які там стоять. Тому треба спільно шукати якогось компромісу, щоб ніхто не залишився ображеним.
http://www.rivnepost.rv.ua/showarticle.php?art=018895РОБОТУ КООРДИНУЄ РАЙОННИЙ ШТАБ
«Київська правда», 14.08.2008
Богуславською райдержадміністрацією проведено значну роботу у зв'язку із катастрофічною ситуацією на Івано-Франківщині.Головою Богуславської райдержадміністрації Миколою Євтушенком було видано розпорядження "Про створення районного штабу з питань надання невідкладної допомоги постраждалим внаслідок стихійного лиха".
На районному телебаченні, радіо, у районній газеті "Вісті Богуславщини" оприлюднено звернення Богуславської райдержадміністрації із проханням про виділення фінансової та гуманітарної допомоги населенню Снятинського району Івано-Франківської області.
Відбулося засідання районного штабу за участю керівників органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій району та міста, представників великого, малого та середнього бізнесу, сільгоспвиробників з питань надання фінансової та гуманітарної допомоги. У районному Будинку культури надане приміщення для збору гуманітарної допомоги від населення району та міста.
Депутати Богуславської районної ради провели позачергову сесію Богуславської районної ради V скликання, на якій виступили з ініціативою про виділення коштів з резервного фонду (20 тис. грн.), яку депутати районної ради підтримали одноголосно. Ці кошти були направлені на рахунок потерпілого від повені Снятинського району. Богуславська районна державна адміністрація щоранку проводить моніторинг грошових надходжень на благодійний рахунок. Туди вже надійшло понад 147 тисяч гривень.
12 серпня було відправлено 15-тонний контейнер гуманітарної допомоги, в якому — борошно, цукор, масло, консерви, одяг, теплі речі для постраждалих громадян. Під чітким керуванням районного штабу робота по збору допомоги постраждалим продовжується.
http://www.kiev-pravda.kiev.ua/index.php?article=846ЗА РЕМОНТОМ ХАРЬКОВСКИХ ДОРОГ СЛЕДЯТ ИЗ КОСМОСА
Нино Хурошвили, «Вечерний Харьков», 14.08.2008
Глобальные реформы в системе ремонта дорог начали в Харькове.Новые технологии, современное оборудование, повышение зарплат и оздоровление менджмента — городские власти нашли рецепт ремонта дорог в Харькове.
Что из этого получится, покажет время, говорит городской голова Михаил Добкин, но вроде бы все рассчитали правильно. Глобальные реформы в системе ремонта дорог начали с реорганизации КП «Дорремстрой». На его базе пытаются сделать мощную городскую структуру, отвечающую за ремонт, уборку и обслуживание всех харьковских дорог.
Единый хозяин магистралей сменит ранее разрозненные районные ДЭПы, на их базе создадут филиалы. Так сэкономят бюджетные средства, сократив штат дублирующих друг друга служб, заверяет городской голова.
Всех сотрудников оденут в фирменные рабочие костюмы, как зимнего, так и летнего образца. Предприятие уже снабдили 52 современными уборочными машинами. Планируется и полный аудит дорог: бесхозные дороги предприятие возьмет на свой баланс. Параллельно будут следить и за соблюдением гарантийных десяти лет асфальта местного производства.
Улучшение дисциплины решили начать с материального стимула. Средняя зарплата в КП «Дорремстрой» сейчас 2260 грн. Но уже с августа на 80% вырастут премиальные, а к концу года получки обещают по 3600 грн.
Директор предприятия Виталий Бура поделился с журналистами и почти космическим секретом: за передвижением по городу всех машин дорожников наблюдают с центрального пульта, сигнал на экран поступает через спутник. Так контролируют количество и продолжительность остановок и объемы использованного топлива.
Михаил Добкин возлагает большие надежды и на новый менеджмент, ведь «Дорремстрой» теперь возглавил человек, который до этого неплохо зарекомендовал себя в должности директора Харьковского аэропорта.
http://vecherniy.kharkov.ua/news/23855/СДЕЛАЕМ МАРИУПОЛЬ ЕВРОПЕЙСКИМ ГОРОДОМ
Дмитрий Лосев, «Приазовский рабочий», 12.08.2008
Стратегические планы городских властей Мариуполя.Если мы пройдем по центру Мариуполя, то увидим массу внешних примет европейского уровня: они, прежде всего, выражаются в модерновом архитектурном стиле бизнес-офисов, супермаркетов, банков, ряда баров и кафе. Но это еще далеко не Европа: по уровню зарплаты и качеству жизни мы лишь в начале пути к благам цивилизации. И заработать их своим трудом мариупольцам поможет уже действующая стратегия развития города, формирование которой сопряжено со многими проблемами. Их суть в том, что наряду с государственными планами есть приоритеты города, интересы жителей и бизнеса. "Суметь соединить все это и заставить работать на единый результат", - так характеризует основную задачу власти городской голова Ю.Ю. Хотлубей.
Приоритеты и перспективы
Экономика Мариуполя приоритетна и перспективна своей многоотраслевой структурой. У нас есть и металлургия, и машиностроение, и морской торговый порт, и пригородный агрокомплекс. Последние годы интенсивно развиваются пищевые, химические, деревообрабатывающие предприятия. Обновление производств происходит в основном за свой счет. Для всей промышленности характерна работа по снижению энергоемкости, внедрению энергосберегающих технологий. Развивается тенденция привлечения инвесторов к жилищному строительству, что снижает социальную напряженность в городе. Растет количество субъектов предпринимательской деятельности как физических, так и юридических лиц. Внедряются прогрессивные формы организации торговли. Рынки Мариуполя постепенно превращаются в современные торговые комплексы.
Своим географическим положением Мариуполь весьма привлекателен для инвесторов Украины, ближнего и дальнего зарубежья. В радиусе 500 километров город граничит с экономически развитыми городами Украины - Запорожьем, Одессой, Бердянском и городами России - Ростовом-на-Дону, Таганрогом, Ейском. Автомобильным, железнодорожным и воздушным транспортом из Мариуполя можно достичь рынков Восточной и Центральной Европы, стран СНГ. А через морской порт ведут пути на Балканы, Ближний Восток, Южную и Западную Европу, Америку. Среди городов области Мариуполь на первом месте по внешнеторговому обороту, который составляет более 40% областной продукции. Поддерживаются связи со 132 странами мира. Для инвесторов Мариуполь привлекателен рынком труда в 200 тыс. человек, большим количеством научно-технических специалистов.
На начало 2008 года вклады в экономику города составили 115,9 млн. грн., инвестиции поступили из 22 стран. А при наличии в стране цивилизованной системы налогообложения и эффективных экономических законов сумма инвестиций в мариупольское хозяйство была бы намного больше.
В Мариуполе реализуются более 20 программ по различным отраслевым направлениям, системное выполнение которых обеспечивает хорошие показатели по области и Украине. Среди них - Программа экономического и социального развития города и малого предпринимательства, "Здоровье матери и ребенка", оздоровления окружающей среды до 2011 года, по профилактике ВИЧ-инфекции и борьбы с туберкулезом и многие другие. За годы руководства городом Юрием Хотлубеем, его командой приобретен большой опыт реформаторской работы, благодаря чему вышеназванные программы дают эффект, подтверждая, как надо своими силами преодолевать кризисные явления. А это, в свою очередь, делает Мариуполь более привлекательным для инвесторов.
Особую роль в пропаганде достижений Мариуполя в ближнем и дальнем зарубежье играют непосредственные презентации города потенциальным инвесторам. Недавно Ю.Ю. Хотлубей вернулся из Парижа, где проходили Дни Украины, организованные министерствами иностранных дел двух стран. И поездка была очень удачной, с многообещающей перспективой на развитие контактов с французскими предпринимателями. По его словам, представителей деловых кругов интересуют перспективы развития Мариупольского торгового порта и возможности увеличения вывоза глины. А руководители Донецкой области внесли встречное предложение французам: построить совместно соответствующие предприятия по переработке глины на месте и торговать уже готовой продукцией. Это позволит создать дополнительные, хорошо оплачиваемые рабочие места и получить прибыль для региона. Французские бизнесмены были приглашены в Мариуполь конкретно на месте ознакомиться с положением дел. "Нас, например, интересовала бы переработка сельхозпродукции, развитие конкуренции по выпечке хлеба, а также переработка отходов металлургического производства самыми передовыми методами, производство товаров народного потребления, применение высокоинтеллектуальных технологий в условиях Мариуполя", - говорил наш мэр французам. Будем надеяться, что в скором времени в Мариуполе появятся инвесторы из Франции, тем более что страна с развивающимся рынком всегда интересна и французские инвесторы могут начать в нашем городе солидный бизнес, опередив других европейских конкурентов.
Специфика своей стратегии
В мировой практике для интенсификации развития широко используется выработка долгосрочной стратегии преобразований в городе. В России стратегическим планированием занимаются власти Санкт-Петербурга, Нижнего Новгорода, Тольятти, Череповца. И при стабилизации экономики успехи этих городов впечатляющи. В Украине стратегические разработки ведутся в более чем 20 городах - Одессе, Львове Донецке, рядом с Мариуполем - в Бердянске. Остальные города в основном осуществляют планирование социально-экономического и культурного развития на год-два.
О Мариуполе можно с уверенностью сказать, что он един в видении целей своего развития, что подтверждает десятилетняя поддержка жителями команды во главе с Ю.Ю. Хотлубеем, который так сформулировал стратегию: "Конечная наша цель - вывести город на европейский уровень, и не только по уровню оснащенности наших предприятий, по благоустройству, социальной сфере, но и, самое главное, по уровню жизни мариупольцев". И в этом находят полное взаимопонимание городская власть, трудовые коллективы и руководители ведущих предприятий - А.В. Савчук - президент ОАО "Азовмаш", В.С. Бойко - генеральный директор ОАО "ММК им. Ильича", Д.А. Лившиц - генеральный директор ОАО "МК "Азовсталь", А.К. Росинский - начальник Мариупольского морского торгового порта и многие другие.
Достаточно сказать о колоссальной поддержке, которая оказывается предприятиями городу и позволила за последние 10 лет реализовать столько социальных и инфраструктурных проектов по ремонту больниц, школ, дорог, мостов, объектов культурного назначения, строительству спортивных сооружений. Стратегия развития Мариуполя на 8-12 лет может стать документом общественной договоренности, который обеспечит неизменность приоритетов прогресса. Она объединит ведущие гражданско-политические силы Мариуполя, прежде всего, представленные в горсовете. "Регионалы" и социалисты, коммунисты и "Блок Витренко", представители крупной промышленности и предпринимательства - для них всех успех города является частью успеха корпоративного, партийного или личного. Политические дискуссии или сегодняшние экономические интересы не должны закрывать главных целей, а для этого необходима конструктивная, профессиональная дискуссия, выводы которой были бы приняты всеми движущими силами.
Безусловно, городская стратегия должна быть увязана и с региональными приоритетами. А традиции регионального партнерства в Мариуполе заложены давно и прочно. Можно приводить массу примеров, когда в разные годы губернаторы и председатели облсовета В.Ф. Янукович, А.М. Близнюк, В.П. Чупрун, В.М. Логвиненко оказывали помощь в решении проблем Мариуполя, в том числе путем долевого финансового участия в выполнении городских программ.
Этапы большого пути
Конкретно для Мариуполя возможна следующая последовательность этапов разработки стратегического плана:
- первый этап - это анализ реальной ситуации, в которой находится город, а также оценка негативных и позитивных тенденций, выявление основных проблем с делением на проблемы государства и региона;
- на втором этапе необходимо сформировать основные идеи развития Мариуполя, а также систему промежуточных целей, служащих главным идеям;
- третий этап - это маркетинг города, который подразумевает инвентаризацию финансовых, людских, промышленных и других ресурсов в привязке к основным идеям стратегического плана. Важным моментом данного этапа является разработка комплекса мероприятий для стимулирования инвестиционного климата;
- четвертый этап - прогноз социально-экономического развития г. Мариуполя на ближайшие 8-12 лет.
А широкое общественное обсуждение на всех этапах разработки стратегического плана позволит улучшить понимание гражданами сути предлагаемых мер.
Практика прямого общения с людьми лежит в основе всех принимаемых городской властью важных решений, в том числе ежегодной программы экономического и социального развития города, когда в процесс обсуждения вовлекаются все жители города, предприятия, общественные организации, в результате чего первоначальный программный документ изменяется более чем наполовину.
«Демократия участия»
Следует сказать, что современный уровень развития демократии как раз и предполагает следование от пассивной "демократии голосования" к "демократии участия", когда активная часть населения принимает участие в выработке важных решений, касающихся развития города.
Люди будут более энергично участвовать в достижении поставленной цели - "Мариуполь - город европейского уровня", - когда твердо осознают, что для этого прежде всего потребуются:
- дальнейшее развитие системы здравоохранения и стабилизация численности населения Мариуполя;
- повышение уровня доходов и формирование среднего класса;
- развитие рынка труда;
- совершенствование системы образования, поскольку квалификация населения - основа для успешных преобразований в экономике;
- развитие жилищно-коммунального хозяйства и инженерных сетей города - прежде всего путем привлечения в эту сферу частного капитала, реконструкции сетей водо-, тепло- и газоснабжения, жилого фонда;
- активизация инновационной и инвестиционной деятельности, что позволит и далее развивать промышленность, городскую инфраструктуру;
- обеспечить экологическую безопасность и охрану окружающей среды.
Кстати, мы все знаем, что состояние экологии города оставляет желать лучшего. И работы по сохранению окружающей среды - основная забота власти Мариуполя. Например, за 2007 год общий объем финансирования природоохранных мер составил 132819,5 тыс. грн., или 70% от запланированной суммы. На 2008 год горсовет утвердил цифру в 182555 тыс. грн., но и это недостаточно при огромных масштабах загрязнения Мариуполя и окрестностей. Руководство исполкома горсовета по данным вопросам ведет позитивный диалог с собственниками промышленных предприятий. Горсовет принял комплексную программу в области охраны окружающей среды до 2011 года, выполнение которой существенно решит те проблемы в сфере экологии, которые город имеет сейчас. Есть и общая стратегия в этом направлении до 2020 года, предусматривающая достижение впечатляющих результатов в области экологии. Например, в 2006 году в атмосферу было выброшено 220 тыс. тонн отходов, а в 2020 году этот объем снизится до 97 тыс. тонн. Количество бытовых отходов сократится с 7 млн. тонн до 2 млн. тонн. Конечная цель - выйти на уровень экологических стандартов Европы.
Конкурентные преимущества
Реализации многоплановой стратегии Мариуполя может существенно помочь участие города в программах Фонда эффективного управления. Этот Фонд создан по инициативе ведущего предпринимателя Донбасса Р.Л. Ахметова в 2007 году и призван способствовать улучшению качества жизни граждан Украины, помогать органам власти всех уровней и институтам гражданского общества в разработке и внедрении практических программ развития.
Однако из-за общего экономического кризиса в Украине и несовершенства законодательства выполнение опорных пунктов стратегии Мариуполя осложнится рядом проблем. Это ограниченные законом полномочия и ресурсы местного самоуправления и незавершенность его долгожданной реформы; внешняя энергозависимость; низкая трудоемкость и высокая энергоемкость экономики города; несовершенные технологии в ЖКХ и высокий износ основных фондов; намечающаяся перегруженность автотранспортом и отсутствие транзитных возможностей; сложная демографическая ситуация. И в направлении решения этих вопросов предпринимаются и будут предприниматься действенные шаги. Ведь в городской команде задан реформаторский стиль управления. И "планка" требований постоянно растет.
К тому же Мариуполь от других городов с аналогичными проблемами отличает ряд выгодных конкурентных преимуществ, о которых сказано в начале статьи. К ним следует добавить, что высшие учебные заведения города, такие как Приазовский государственный технический университет, Мариупольский государственный гуманитарный университет, питают кадрами в области машиностроения и металлургии, гуманитарной сферы не только Мариуполь, но и всю Украину. Большая заслуга в этом и ректоров этих вузов - К.В. Балабанова и В.С. Волошина.
Конечно же, реализация таких масштабных целей по достижению высоких стандартов жизни в Мариуполе требует привлечения значительных финансовых ресурсов, которые должны обеспечить инвестиции в экономику, и достаточно большие. Только вот инвесторы пока не спешат вкладывать свои средства в развитие города, который владеет чрезвычайно перспективным экономическим потенциалом. Почему?
Рискнем утверждать, что эти инвесторы не имеют объективной информации, на основе которой они могли бы принять обоснованные решения для размещения инвестиций. Например, оценить емкость рынка, уровень развития инфраструктуры, промышленный потенциал конкретных предприятий, выработать маркетинговый план.
В этом направлении сейчас проводится большая работа: "Мариуполь очень интересен в плане вложения инвестиций, поскольку покупательная способность жителей - одна из самых высоких в области и в Украине, и мы готовы рассматривать любые предложения по проектам, в том числе и совместным", - так отметил городской голова Ю.Ю. Хотлубей в своем выступлении перед представителями Международного "Трейд - Клуба". И сейчас завершается разработка инвестиционного паспорта г. Мариуполя; в городском бюджете предусмотрены немалые средства на укрепление имиджа города за его пределами; специализированным рейтинговым агентством завершается работа по присвоению Мариуполю рейтинга инвестиционной привлекательности; распоряжением городского головы инициирована работа по сертифицированию отделов и управлений горсовета на соответствие международным стандартами качества серии ISO 9001.
Долгосрочной стратегии города долж-ны быть подчинены программы экономического и социального развития города, отраслевые городские программы, мероприятия государственных целевых программ. А платформой ее реализации должно стать взаимодействие общественности, бизнеса и городской власти.
Только в этом случае мы сможем обеспечить создание богатого, культурного и развитого во всех отношениях Мариуполя - города европейского уровня.
Начальник отдела по развитию предпринимательства горсовета.
http://www.pr.ua/news.php?new=5700ХАРЬКОВ ГОТОВИТСЯ ПРИНЯТЬ БЕЖЕНЦЕВ
Ярослав Чепурной, «Вечерний Харьков», 13.08.2008
Харьков готовится к потоку беженцев с грузинской стороны.Городской голова Харькова Михаил Добкин отправил во вторник письмо мэру Цхинвали с предложением принять на оздоровление в наши детские лагеря отдыха югоосетинских детей.
Как рассказал представитель правительства Южной Осетии в Украине Ахсорбег Кочиев, мэр Цхинвали очень тепло принял это приглашение. В скором времени будет получен официальный ответ, заверил он.
— Правда, из-за того, что правительство Украины ведет себя по отношению к Южной Осетии не очень дружественно, на моей родине сомневаются в целесообразности принятия этого приглашения, — говорит Ахсорбег Кочиев.
Готовятся в Харькове и к потоку беженцев с грузинской стороны. Правда, пока только аэропорты. «Грузинские национальные авиалинии» решили увеличить количество рейсов по маршруту Харьков – Тбилиси – Харьков. Дело в том, что одного рейса (каждую среду) катастрофически не хватает — слишком много желающих покинуть опасную зону.
Как сообщил представитель авиакомпании Автандил Закуташвили, уже в следующий понедельник (18 августа) будут введены два дополнительных рейса из Тбилиси в Харьков. Теперь самолеты будут прилетать в понедельник, среду и пятницу.
— Вероятно, туда самолеты полетят полупустыми, — признается Автандил Михайлович. — Боевые действия в Грузии и Южной Осетии вроде прекратились, но желающих отправиться к родственникам или знакомым в новую горячую точку немного.
В Харьковской облгосадминистрации, как сообщили «ВХ» в пресс-службе, ждут решения на межгосударственном уровне. Если оно будет, областные власти готовы принять детей с обеих сторон и разместить их в оздоровительных лагерях области.
http://vecherniy.kharkov.ua/news/23844/СИТУАЦІЯ В КРИМУ
СОУЧАСТНИКИ ПРЕСТУПЛЕНИЯ, ИЛИ ОГИС НЕ МОЖЕТ, А МЕНТЫ НЕ ХОТЯТ
Наталья Киреева, «Крымская правда», 13.08.2008
Ситуацию относительно незаконного захвата меджлисом крымских земель крымчане называют «затишьем перед бурей».Лето. Миллион отдыхающих на полуострове, по сведениям Министерства курортов и туризма. Активисты самозахватов тоже отдыхают, накапливают силы и средства для осеннего наступления. А в Киеве тем временем ищут аргументы, что бы ни делать, лишь бы ничего не делать.
Меджлис бояться - в Крым не ходить
Юрий Луценко такие доводы уже нашёл и изложил их в официальном письме Юлии Тимошенко. В этом документе (№ 12752 от 18.07.2008), текстом которого располагает наша редакция, глава МВД оповещает премьера, что во вверенном ему министерстве «находится на контроле состояние обеспечения охраны общественного порядка и безопасности граждан во время проведения исполнительных действий в Автономной Республике Крым» (здесь и далее перевод автора). «Исполнительные действия», расшифруем для несведущих в профессиональном сленге читателей, - это действия государственных исполнителей, направленные на принудительное исполнение решения судов. Именно к такому принуждению вынуждены всё время прибегать работники ОГИС, потому что земельным захватчикам, руководимым меджлисом, закон не писан. Они выполняют решение курултая «об инициативном занятии земель» и добровольно освобождать самовольно занятые участки не собираются.
Сегодня госисполнители должны освободить от самозахватов сёла Мирное и Чистенькое, так по крайней мере написано в письме Юрия Луценко, который сообщает Юлии Тимошенко, что руководство ГУ МВД Украины в АРК «проводит соответствующие подготовительные мероприятия по участию подразделений милиции в обеспечении охраны общественного порядка во время проведения исполнительных действий по выселению лиц с незаконно занятых земельных участков». Но хорошо подготовиться Юрию Луценко, как плохому танцору, что-то мешает.
А мешают, как он же сам и признаётся в письме, радикально настроенные крымские татары. Численность таких радикалов, оказывается, достигает пяти тысяч человек. И они «готовы активно противостоять» государственным органам. Далее читайте внимательно. Луценко перечисляет:
1. Путём активного физического отпора.
2. Провокациями массовых беспорядков.
3. Блокированием транспортных коммуникаций в разных частях полуострова, в том числе аэропорта и железнодорожного вокзала города Симферополя.
Для осуществления этих преступлений «радикально настроенные крымские татары имеют на вооружении большое количество не запрещённых в домашнем обиходе взрывоопасных предметов (газ, бензин и другие), а также предметов, специально предназначенных для нанесения телесных повреждений».
То есть мы тут с вами мирно живём, а рядом, может, даже по соседству, пять тысяч украинских граждан готовятся к войне с государством и с нами! Запасаются взрывоопасными предметами: баллонами с газом, канистрами с бензином и другими средствами. А другими - это какими? Тротилом, динамитом? А ещё они заготавливают не лук и картошку, а оружие, то есть «предметы, специально предназначенные для нанесения телесных повреждений». Под эту категорию попадает и холодное, и огнестрельное, и любое другое оружие. Численность таких вооружённых бандформирований, по-другому их назвать нельзя, достигает, по сведениям главы МВД, аж пяти тысяч. Это ни много ни мало почти десять батальонов. Это больше, чем латышская армия, и чуть меньше эстонской.
Ти де? А я на морі
И что же делают наши доблестные правоохранительные органы в такой ситуации? А ничего! Милиция не только не ликвидирует эти банды, но даже не собирается помогать работникам ОГИС выполнять свои прямые обязанности. А прикрывается преступное бездействие «нецелесообразностью проведения сегодня исполнительных действий». Такое мнение якобы высказали на межведомственном совещании, состоявшемся 9 июня 2008 года, зампред Рескомнаца Евгения Фёдорова, зампред Рескомитета АРК по земельным ресурсам Энвер Джемалядинов и председатель Симферопольской райгосадминистрации Виктор Павлов.
Со своей стороны Юрий Луценко посчитал, что при освобождении самозахватов в Мирном и Чистеньком требуется пятнадцать тысяч работников милиции. А их нет. Они на море. Ведь сегодня «основные усилия милиции и внутренних войск МВД направлены на обеспечение охраны общественного порядка и безопасности граждан в местах расположения санаториев, турбаз, отелей, кемпингов и других местах отдыха туристов».
И ещё министр МВД прикрывает своё, мягко говоря, бездействие фиговым листочком, предполагая, что «концентрация значительной численности сил и средств органов внутренних дел может привести к социальному напряжению на полуострове, а последствия исполнительных действий - к срыву курортного сезона».
Может, Луценко не тот пост занимает? Может, ему надо сменить главу Министерства культуры и туризма Василия Вовкуна?
В общем, объяснив Тимошенко, почему он сидит сложа руки, Луценко предлагает провести ещё одно межведомственное совещание. Теперь с участием не только легитимных органов украинской власти (представителей Совета министров АРК, МВД, СБУ, прокураторы, Минюста), но и нелегитимной этнической организации… меджлис.
Как вы думаете, в какой цивилизованной стране руководитель правоохранительных органов будет предлагать главе правительства общаться с организацией, которая на каждом шагу и на протяжении многих лет не просто игнорирует, но демонстративно нарушает национальное законодательство?
Пану Луценко явно требуется пройти курсы юридического ликбеза. Напомним ему, что меджлис - это нигде не зарегистрированная организация, призывающая крымских татар к нарушению законов и представляющая прямую угрозу территориальной целостности Украины, так как открыто декларирует создание «суверенного национального государства» крымских татар, чем нарушает Основной Закон страны. А прикрытие этой главной цели меджлиса промежуточным требованием национально-территориальной автономии в Крыму нарушает седьмую статью Закона Украины «Об основах национальной безопасности», где «попытка автономизации по этническому признаку отдельных регионов» относится к категории самых опасных преступлений - «угрозам национальных интересов и национальной безопасности».
Безвластие и беззаконие
И как, вы думаете, отреагирует глава украинского правительства Юлия Тимошенко на отговорки Юрия Луценко? Можем поспорить - никак! То есть должным образом точно не отреагирует.
А почему? Потому что ни Луценко, ни Тимошенко ссориться с незаконным меджлисом не будут. Потому что на любых выборах (хоть президентских, хоть парламентских) единственной надеждой политиков с майдана на голоса избирателей в Крыму является меджлис. Но его влияние на политический выбор крымских татар постоянно снижается, а количество голосов в автономии, поданных за «оранжевых» и «бело-сердечных» политиков, ежегодно уменьшается. В 2007 году на внеочередных парламентских выборах Блок Юлии Тимошенко по сравнению с 2006-м потерял в Автономной Республике Крым более пяти тысяч своих сторонников, а президентский блок - более четырёх с половиной тысяч. Но с паршивой овцы, как говорится, хоть шерсти клок. Вот и будут Луценко с Тимошенко молчать в тряпочку и ничего не делать по ликвидации земельного беззакония на полуострове.
А это уже тянет на соучастие в преступлении. И если глава МВД не читал Уголовный кодекс, мы ему растолкуем, что украинское законодательство выделяет объективные и субъективные признаки соучастия в преступлении. С объективной стороны соучастие характеризуется не только преступными действиями, но и бездействием.
А субъективная сторона соучастия заключается в умышленном характере совместной деятельности лиц, которые сознают, что сообща с другими соучастниками они сознательно допускают совершение преступления.
И пусть в таком случае Юрий Витальевич объяснит крымчанам, почему он, зная о существовании в Крыму вооружённых бандформирований численностью до пяти тысяч человек, не принимает никаких превентивных мер и своим бездействием сознательно допускает совершение преступлений.
http://www.kp.crimea.ua/news_details.php?news_type_id=1&news_id=4496ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА БЛОКИ
МІТИНГУВАЛИ НА ПІДТРИМКУ ГРУЗІЇ
Олександр Брусенський, «Полтавський вісник», 14.08.2008
Події в Грузії болять і полтавцям.12 серпня близько двох десятків націоналістично налаштованих представників низки політичних партій і громадських організацій зібралися біля облдержадміністрації, щоб висловити підтримку грузинському народові, який, як говорили учасники акції, потерпає від російської агресії.
Участь у заході взяли й представники Полтавського регіонального грузинського братства «Георгій». Усі промовці засудили дії російських військ, котрі, на їхнє переконання, фактично окупували Південну Осетію та Абхазію – невід’ємні частини території Грузії. Депутат Полтавської облради, голова обласного осередку НРУ Олег Пустовгар заявив журналістам, що ця акція – лише початок широкомасштабної кампанії на підтримку Грузії, яку починають на Полтавщині. У планах її організаторів – проведення багатолюдного мітингу біля меморіальної дошки С. Петлюрі, збір підписів полтавців проти російської агресії та відправка гуманітарної допомоги для постраждалих від бойових дій районів Грузії. Її відправлятимуть за допомогою Червоного Хреста.
Учасникам мітингу зачитали звернення до Президента України, у якому очільника держави просять «розглянути можливість негайного розірвання договору про тимчасове базування ЧФ Російської Федерації в Севастополі», а також, «активізувати зусилля для вступу України в НАТО».
Не обійшлося й без конфлікту. Лише завдяки міліціонерам було попереджено бійку між групою молодих людей, котрі мали власну точку зору на події в Грузії, і тими, хто однозначно засуджував на мітингу дії російської влади. Словесна суперечка цілком могла перерости в бійку, якби молодих людей не виштовхали за межі проведення акції. Згодом вони пояснили кореспонденту «ПВ», що жодним чином не хотіли зірвати мітинг і не є членами жодної організації. Вони просто спробували, як вільні люди у вільній країні, висловити свою точку зору на події навколо Грузії...АҐРЕСОР БУДЕ ПОКАРАНИЙ
«Час», 14.08.2008, Чернівецька обл.
Блок національних сил Буковини перший виступив проти війни у Грузії.Ще 9 серпня члени ради Блоку надіслали послу Грузії в Україні листа зі словами підтримки грузинського народу у його вітчизняній війні проти російського загарбника.
У вівторок, 12 серпня БНСБ провів інформаційну акцію біля пам’ятника Т. Г. Шевченку. Зібралося більше 200 людей. Українські патріоти тримали лозунги: “Сьогодні – Грузія, завтра – Україна”, “Грузини! Боріться – поборете!”, “Геть російського окупанта з Грузії!”, “Тбілісі і Київ разом!”, “Геть Чорноморський флот з Криму!” та інші. Акція проходила під державними прапорами України та Грузії.
Виступаючи на мітинґу, представники і лідери обласних осередків партій: НРУ – Олександр Бурденюк, УНП – Іван Антонюк, ВО “Свобода” – Віталій Мельничук, КУН – Віктор Лютик, УРП “Собор” – Остап Юрійчук, УНА-УНСО – Володимир Ткач, Союзу Українок – Олександра Попелюк, молодіжного крила “Нашої України” – Христина Яворська однозначно засудили російську аґресію проти суверенної держави. Вони підтримали грузинський народ у його справедливій боротьбі проти загарбника.
Журналіст Василь Бабух розповів про високу культуру грузинів, про їхні звичаї, про волелюбність цього народу. Бо знає його не з розповідей, а ще у роки Союзу проходив військову службу в Грузії. Тому журналіст за-кликав не бути байдужими, а згуртуватися всім для того, аби якнайшвидше зупинити кровопролиття на Кавказі.
До речі, на акції було багато журналістів і... міліціонерів. Напевне, люди цих професій найкраще розуміють загрозу, яку несе Росія людству. Україні зокрема. Тому вони вийшли першими на підтримку Грузії.
Останнім часом шляхи української влади і її народу різко розходилися. Перед небезпекою, яка насувається від північного сусіда, український народ і його влада стали єдиними. На акцію прийшов і виступив перед людьми заступник голови ОДА Борис Баглей. Він закликав згуртуватися перед загрозою і разом рятувати Грузію. Навіть на підписному листі, який встановили нашоукраїнці у підтримку Грузії, Борис Михайлович записав: “Не захистимо Грузію – втратимо Україну”.
У той день біля Шевченка звучали різні мови. Там були італійці, німці, азербайджанці, росіяни, поляки, румуни. Війна в Грузії не залишила байдужим нікого. Хіба що партійців від БЮТу, блоку Литвина і Партії реґіонів. Їх на акції не було. І ми не чуємо їхніх голосів на захист справедливої боротьби грузинів. Вони відмовчуються. Або хитрі, або підлі.
Натомість не мовчать комуністи. Кримський Грач вже прямим текстом говорить про майбутню війну у Криму. Ведучий акції депутат Чернівецької обласної ради, шеф-редактор газети “Час” Петро Кобевко запропонував заборонити комуністичну партію в Україні і вигнати Чорноморський флот з Криму.
Координатор Блоку національних сил Буковини Василь Бойчук зачитав «Звернення Блоку національних сил Буковини з приводу війни Росії проти Грузії»:
«Український народе!
На Кавказі знову ллється кров. Росія бомбить з повітря та прасує танками волелюбну грузинську землю. Російські війська без оголошення війни напали на Грузію. Маленька, але горда нація веде важкі кровопролитні бої за кожний метр своєї землі. Та сили нерівні.
Війська аґресивної Росії вже перетворили у руїни грузинські міста Горі, Поті, Зугдіді, десятки сіл та селищ.
Росія, ніби вовк в овечій шкурі, натягнула на себе тогу миротворця. Насправді вона є кровожерливим аґресором. Грузія терпить тільки за те, що насмілилася не слухати імперію, а будувати своє життя без союзу з Російською Федерацією. Тільки за наміри вступити у НАТО московські аґресори вбивають грузинів. Для виправдання вони видумують причини: нібито забезпечують захист Південної Осетії чи Абхазії. У цих реґіонах Грузії Росія вела і продовжує вести підривну антигрузинську діяльність. Більше половини населення Південної Осетії мають подвійне громадянство: грузинське і російське. Під маркою захисту своїх російські війська вбивають грузинських громадян.
Український народе, не мовчи!
Бо Російські імперські щупальця вже міцно оповили й нашу Батьківщину. Дула їхніх танків спрямовані на наші хати. У Криму ведеться підривна робота з метою приєднання півострова до Росії. Комуністи вже відкритим текстом говорять про введення російських танків у Крим. Чорноморський флот з території України веде бойові дії проти Грузії.
Український народе, не мовчи!
Сьогодні вбивають грузинський народ, завтра вбиватимуть український.
Українська владо, ставай на захист Грузії і цим ти захистиш Україну!
Українська арміє, мужньо борони священні кордони Батьківщини!
Загарбницький Російський Чорноморський флот не повинен зайти у бухти Української держави!
Українські політики, гуртуйтеся перед загрозою нападу московського аґресора! Єдине правильне рішення – це вступ до НАТО. Там Україна знайде розуміння та захист від кровожерливої Росії.
Підтримаймо грузинський народ у його справедливій боротьбі проти аґресора. Цим ми захистимо себе від лютого ворога людства – російського завойовника.
Ми не можемо бути байдужими!
Ми не повинні жити за принципом «моя хата скраю». Бо крайня хата горить першою!
Дамо гідну відсіч аґресорам!
Геть російську вояччину з Грузії!
Геть Чорноморський флот з Криму!
Слава Грузії!
Слава Україні!»
Під кінець акції було спалено прапор аґресивної, окупаційної, кровожерливої Росії.
http://www.chas.cv.ua/33_08/2.htmlКРИТИКА ЧИННОГО ЗАКОНОДАВСТВА
ШТУЧНI ШТУЧКИ
Наталья Астахова, «Крымская правда», 13.08.2008
Страсти вокруг перевода иностранных фильмов на «державну мову» не закончились.Как и предсказывалось, некоторым чиновникам никакие указы не указ, а против принятия соответствующих законов у них есть свои приёмы. Вроде лома.
Верховный Совет Крыма, не имея права принимать законы самостоятельно, обратился в Верховный Совет Украины с предложением внести поправки в закон Украины о кинематографии. В пояснительной записке к проекту закона указывается, что «решением Конституционного суда от 20 декабря 2007 года дано официальное толкование положений части второй статьи 14 закона Украины о кинематографии, согласно которому «иностранные фильмы перед распространением на Украине в обязательном порядке должны быть дублированы или озвучены, или субтитрованы государственным языком». В связи с применением указанного порядка в системе кинопроката возникла конфликтная ситуация, что особенно остро проявилось в Автономной Республике Крым, где проживают представители многих национальностей. Также данный порядок не даёт возможности предоставления услуг кинопроката приезжающим в курортные регионы Украины гражданам иностранных государств (в основном из стран СНГ), которые не владеют украинским языком. Указанные обстоятельства вызывают резкое уменьшение количества посетителей кинотеатров на Украине, что, в свою очередь, провоцирует работников кинопроката на проведение акций протеста».
Что конкретно предлагали изменить в законе о кинематографии крымские парламентарии? В действующей редакции закона записано: «Иностранные фильмы перед распространением на Украине в обязательном порядке должны быть дублированы или озвучены или субтитрованы государственным языком, они также могут быть дублированы или озвучены языками национальных меньшинств. Распространение иностранных фильмов осуществляется согласно законам Украины и международным договорам Украины, согласие на обязательность которых дано Верховным Советом Украины». Предлагалась такая редакция: «Иностранные фильмы перед распространением на Украине должны быть дублированы или озвучены, или субтитрованы государственным языком или языком национальных меньшинств, которые проживают на территории Украины, по выбору распространителя. Демонстрация иностранных фильмов на Украине осуществляется на государственном языке или на языках национальных меньшинств, которые проживают на территории Украины, по выбору распространителя».
Как видите, не так и много изменений в уже существующем законе. Предлагалось только оставить выбор за распространителем, который действует в рамках закона и одновременно подчиняется законам рынка.
Но вы же знаете, что каждый проект каждого закона должен пройти согласование в профильном комитете. В украинском парламенте комитет по вопросам культуры и духовности возглавляет Владимир Яворивский. И главе крымского парламента Анатолию Гриценко он прислал ответ, в котором прямо указывает: «Защита и поддержка региональных языков и языков меньшинств не должны осуществляться в ущерб государственному языку и избавлять от необходимости его изучать». Кроме того, пан Яворивский указывает, что «норма о предоставлении полного права распространителю (субъекту предпринимательской деятельности) решать вопросы языка дублирования не может быть применена, поскольку предпринимательская деятельность в кинематографии имеет свою специфику, то есть является публичной сферой современной жизни».
Может быть, мы плохо переводим с державного, может быть, в принципе не понимаем чего-то глобального, но сдаётся, что глава комитета по вопросам духовности просто походя оскорбил и тех, кто говорит на языке меньшинств, и тех, кто распространяет фильмы. Типа субъекты предпринимательской деятельности - это такие люди, за которыми глаз да глаз нужен, хоть конкретные кинопрокатчики и заняты публичной деятельностью, но всё же не им решать, на каком языке кино показывать. И ещё уточняет глава комитета, что предоставление права распространения иностранных фильмов «не освобождает его (распространителя) от выполнения обязательств, предусмотренных законодательством в плане государственного языка». И ещё один грозный окрик в ответе главы комитета. «Украинский зритель (граждане всех национальностей) целиком подготовлен к восприятию фильмов на государственном языке, и количество посещений кинотеатров зависит не от языка фильма, а от их качества».
Ну то есть вы поняли, да? Хорошее кино - оно и на мове хорошее. И количество посещений от языка не зависит. И не снижается посещение после того, как перепёрли на мову все иностранные фильмы. Лукавит глава комитета. Или просто цифр не знает. Вот Союз кинематографистов Крыма предоставил такую статистику. По сравнению с первым полугодием прошлого года в первом полугодии нынешнего количество зрителей в кинотеатрах Евпатории уменьшилось в 2,5 раза, в Керчи - в 1,7 раза, в Феодосии - в 2,7 раза, в Красноперекопске - в три раза, в Симферополе - почти в два раза, в Ялте - в три раза.
Дядьки из Киева считают, что проблема перевода фильмов на мову - надуманная, «штучная», искусственная то есть. Ну это там отдельные несвидомые крымчане и прочие нацменьшинства выдумывают что-то, чтобы украинский не учить. Надо их заставить. И в этой борьбе с русским языком (а это именно так называется, какими бы словами ни прикрывались рьяные госчиновники) все средства хороши. Зритель, если захочет смотреть, будет хоть на китайском. К тому же он, украинский зритель, «полностью подготовлен» уже. А не захочет - его дело. Пусть пока поизучает мову, чтобы потом не было мучительно больно. Кинопрокатчики несут убытки? Так они ж даже не вполне люди. А так - субъекты предпринимательской деятельности. Чего их жалеть? Не пополнится казна налогами с прибылей кинотеатров? Да и пусть себе. Зато мова будет защищена от посягательств всего чуждого и иноземного. Так кто создаёт «штучнi» проблемы?
http://www.kp.crimea.ua/news_details.php?news_type_id=1&news_id=4514ЕКОНОМІКА
ПЕРЕЗИМУЕМ С УГЛЕМ ИЛИ... С ОБЕЩАНИЯМИ?
Зоя Путренко, «Наша газета», 14.08.2008, Луганская обл.
Ситуация с обеспечением бытовым топливом работников и бывших работников отечественных шахт.«…Я хочу, щоб ви знали, що я особисто просто з ранку до вечора буду займатися цим питанням, поки ми з вами не констатуємо, що ми привели галузь в порядок» — одно из заверений Премьер-министра Украины на недавнем всеукраинском совещании в Ровеньках по вопросам состояния и реформирования угольной отрасли. Тогда же Юлия Тимошенко особое внимание уделила повышению престижности шахтерского труда, необходимости полноценного решения многих социальных проблем угольщиков. Одна из них — обеспечение бытовым топливом работников и бывших работников отечественных шахт согласно Горному закону Украины. Как же обстоят дела с реализацией этой задачи?
Кривая пошла вниз
Если сравнить ситуацию, которая сложилась на начало августа нынешнего года, с аналогичным прошлогодним периодом, то приходится констатировать сегодняшнее заметное отставание. Начальник угольного отдела топливно-энергетического управления главного управления промышленной политики облгосадминистрации Александр Титаренко называет такие цифры: за семь месяцев 2007-го средний показатель выполнения задания по вывозке бытового угля на угольных предприятиях области составил 52,5 процента, а за это же время в году текущем — 43,9 процента.
В общем же и целом картина складывается типичная для последних лет. Те госпредприятия, что всегда успешно справляются с этой социальной задачей, и сейчас показывают хорошие результаты. В ГП «Ровенькиантрацит», например, в прошлом году на начало августа было вывезено 68 процентов угля, в этом — 73. «Свердловантрацит» соответственно имел и имеет 78 и 69 процентов, «Краснодон-уголь» — 62 и 69 процентов. Уверенно реализует задание ныне и ГП «Антрацит» — на 65 процентов с начала года. А вот в «Донбассантраците» тенденция иная: его прошлогодний показатель — 44 процента доставленного семьям горняков топлива на конец июля, а нынешний — всего 13 процентов. Вряд ли «с утра до вечера» занималось этим вопросом правительство год назад, но то, что Минугле-промом этому проблемному госпредприятию, а в социальном плане — особенно, уделялось усиленное внимание, видели все, причастные к этой теме. И целенаправленная работа не могла не дать результата. По крайней мере, хотя бы подвижки какие-то намечались.
То же самое и с ГП «Луганскуглереструктуризация», зона ответственности которого — закрывающиеся и закрытые шахты. По правде говоря, там всегда не хватало денег на решение полного комплекса проблем, связанных с прекращением работы угледобывающих предприятий. На их физическое закрытие — да, средства выделялись, на выплату зарплаты и долгов по ней высвобождавшимся работникам — тоже, а на все остальное — что останется. Оставалась же всегда лишь малая толика, где-то пятая часть от потребности, на все про все, связанное со смягчением социальных и экологических последствий так называемой «реструктуризации» отрасли, которая у нас свелась к примитивной ликвидации шахт.
Так вот, с обеспечением углем у их бывших работников проблемы существовали всегда. Так или иначе они все же решались, но вот за прошлый год, к примеру, задание по вывозке бытового топлива ГП «ЛУР» выполнило на 90 процентов. Тогда на начало августа уголь был завезен 18 процентам получателей, сейчас — 12 процентам. Если же учесть, что из 106 тысяч жителей нашей области, которым согласно 43 и 48 статей Горного закона положено бесплатное обеспечение твердым топливом, для 23 тысяч это должно делаться по линии «реструктуризации», то, согласитесь, основания для беспокойства имеются.
Надежда и опора?
Собственно говоря, ожидать улучшения сегодня могли бы только неисправимые оптимисты. Если вам на завтрак вместо бутерброда дают полбутерброда, то на сытость рассчитывать трудно. Если, по расчетам и предложениям Минуглепрома, для того, чтобы полностью закрыть потребность шахтеров и бывших шахтеров страны в бытовом топливе, на 2008 год необходимо 1280 миллионов гривень, а в госбюджете на это предусмотрено 687,6 миллиона, то как достичь стопроцентного обеспечения углем всех, кому он положен? А эти цифры полторы недели назад назвал министр угольной промышленности Украины Виктор Полтавец в интервью для луганских газет, размещенном на официальном министерском веб-сайте.
Привлекает внимание заголовок интервью — «Минуглепром стал надеждой и опорой шахтеров». То есть до этого не был, а теперь за каких-то полгода с хвостиком уже стал. Похоже, бацилла самовосхваления поражает в нынешнем Кабмине и самых многоопытных руководителей.
Впрочем, пафос пафосом, а факты убеждают лучше. По словам самого министра, в системе государственного предприятия «Укруглеторфреструктуризация» на конец июля бытовым топливом были обеспечены 21,4 процента получателей. Вспомним луганские 12 процентов: у нас, получается, дела еще хуже, чем в целом по стране?
Правда, дальше в интервью Виктор Полтавец заверяет: «Для решения в ближайшее время данной проблемы Минуглепром подготовил и направил в Минфин предложения по увеличению объемов финансирования по бюджетной программе «Реструктуризация угольной и торфодобывающей промышленности» на 2008 год, принятие которых даст возможность активизировать работы по вывозу бытового топлива лицам, которые имеют такое право согласно статье 48 Горного закона Украины. Как член правительства, я приложу все усилия к тому, чтобы добиться увеличения финансирования по статье реструктуризации для обеспечения углем шахтеров Луганщины».
Вот так, «приложу все усилия». А чуть выше в этом же тексте читаем: «…Я хочу заверить шахтеров, их семьи в том, что все граждане области, кто в соответствии со статьей 43 Горного закона Украины должен обеспечиваться топливом на зиму, до наступления холодов будут иметь в своем дворе уголь. Я лично все сделаю, чтобы правом получить топливо воспользовалась каждая шахтерская семья».
Напомним, 48-я статья Горного Закона касается бывших работников закрытых шахт, 43-я — шахтеров действующих предприятий. Как видим, степень уверенности первого руководителя отрасли в обоих случаях разная. Там — приложу усилия, здесь — будут иметь уголь. Каким же окажется воплощение этих усилий и заверений в реальной жизни? Скоро увидим, ждать осталось недолго — осень на пороге, а там и холода…
— Есть тревога по ГП «Луганск-углереструктуризация», которое с конца прошлого года стало Луганской исполнительной дирекцией государственного предприятия «Укруглеторфреструктуризация», — делится мыслями Александр Титаренко. — Денег, как известно, не хватает. Обещали за прошлый год завезти топливо после того, как вывезут за текущий, но сегодня и то, и другое под вопросом. Мы писали не одно письмо в Киев об увеличении бюджетного финансирования для обеспечения углем за 2007 и 2004 годы (по ним остались долги). Надежда только на бюджетные средства, ведь закрытые шахты не ведут производственную деятельность по добыче и другими путями обеспечить своих углеполучателей не могут.
А с госбюджетом ситуация известна: там заложено недофинансирование многих государственных программ социальной направленности, на что не раз обращалось внимание правительства. В последнее время всплыло, например, и то, что очень существенно были недоданы средства на противопаводковые программы, что не могло не сказаться на масштабах наводнения в западноукраинских областях. Одно дело — красоваться перед телекамерами, изображая великую заботу о жертвах экологического бедствия, другое — спокойно и планомерно выполнять заложенные в госпрограммы меры по предотвращению подобных бед. Увы, нашей центральной исполнительной власти лучше удается первое.
Тришкин кафтан
Но вернемся к бытовому углю и к очередной реформации областной дирекции «Луганскугле-реструктуризация». Как известно, в начале 2004 года это и аналогичные региональные госпредприятия были выведены из состава объединения «Украинская государственная объединенная дирекция по ликвидации убыточных угледобывающих, углеперерабатывающих и торфодобывающих предприятий», то есть из «Укруглеторфреструктуризации». У них появилось больше собственных возможностей влиять на ситуацию, искать варианты решения местных проблем, в том числе и по обеспечению бытовым топливом своих углеполучателей. По крайней мере, тендеры по его закупке областные дирекции проводили сами, сами были и распорядителями средств.
С начала нынешнего года эта структура была «переиграна обратно», то есть в областях стали действовать исполнительные дирекции по ликвидации шахт, напрямую подчиненные ГП «Укруглеторфреструктуризация». Наша по-прежнему находится в Стаханове, в ее ведении — почти четыре десятка шахт, но статус «обособленного подразделения» никаких особых прав на самостоятельность не дает. Все нынче решается в Киеве, и средства там распределяются, и тендеры по закупке угля проводятся, а обеспечивает им всех горняков подвергшихся «рестректуризации» шахт компания «Уголь Украины». Что ж спрашивать с нашей областной дирекции, что от нее зависит? Четко выполнять то, что «спустят» из столицы, и не более — вот ее теперешний удел.
Тем не менее директор Луганской исполнительной дирекции ГП «Укруглеторфреструктуризация» Виктор Рябичев сообщает: министр поставил задачу в августе-сентябре полностью завезти людям уголь за первое полугодие этого года, а к ноябрю — за второе полугодие. Почему же допущено такое отставание на вторую половину лета? Потому, отвечает Виктор Дронович, что были задержки с тендерами, они уже проведены, и теперь уголь вывозится.
В цифрах, как сообщили нам в дирекции, это выглядит так: по программе 2008 года 23284 получателям следует поставить 135280 тысячи тонн топлива; на 8 августа 6193 человека получили его 18199 тонн, то есть 13,5 процента. За неделю, как видим, продвинулись на полтора процента. Значит, чтобы выполнить годовую программу до ноября, как велел министр, темпы этой работы нужно повысить как минимум раз в семь.
Был бы уголь, а областная дирекция его, конечно же, доставит получателям. Сейчас уголь идет, сообщили нам оттуда, финансируется использование транспорта, погрузочной техники. Что ж, дальнейшее течение этого процесса — в руках министерства и его руководителя. Добьется Виктор Полтавец, как обещает, почти двойного увеличения финансирования этой статьи расходов — все сложится, как намечено. Не добьется — из воздуха деньги или уголь разве что волшебник в состоянии сделать.
Когда я спросила у Виктора Рябичева, как финансируются другие направления работы дирекции, в частности, социальные, экологические, он ответил: все приостановлено, все деньги идут на бытовой уголь. А это плохой знак. Потому что сегодня навалимся на одну дыру, залатаем ее, а завтра разверзнутся другие, на предупреждение которых денег сегодня не хватает. И будет у нас такой себе вечный тришкин кафтан — хоть плачь, хоть смейся…
«Выработка бюджета есть искусство равномерного распределения разочарований» — это высказывание директора Бюджетного бюро США Мориса Станса универсально. Не только у нас бюджетных денег не хватает на все, что нужно. Но, по крайней мере, давайте при этом не будем выдавать желаемое за действительное, не рассказывать, какие безмерные блага несут народу Украины те же предложенные правительством изменения в госбюджет текущего года. Во-первых, они уже запоздалые, во-вторых, «демократические» парламентские силы, если бы хотели, могли их спокойно принять в конце минувшей сессии Верховной Рады, в-третьих, свои неумолимые коррективы в главный финансовый документ страны внесла и еще внесет беда, обрушившаяся на подтопленные территории.
И такой простой вопрос: если Министерство финансов закладывает в годовой бюджет средств на выполнения обязательств государства перед шахтерами по обеспечению бытовым углем почти в два раза меньше, чем необходимо, если такой бюджет одобряется правительством и утверждает парламентским большинством, то разве можно упрекать этот документ в необоснованном крене в сторону социальных расходов? Он не заслуживает подобной оценки! Наоборот: там откровенно проигнорирована предусмотрена законодательством социальная защита трудящихся.
На словах — популизм и прекраснодушные рассказы о близком светлом будущем, на деле — урезание важных государственных программ, хоть как-то, пока это будущее не наступило, облегчающих жизнь людей. Министр угольной промышленности возмущается тем вниманием, которое пресса оказывает хронической, надо признать, проблеме обеспечения бытовым углем горняков. «Буквально ежедневно осуществляется мониторинг по отгрузке угля, — говорит Виктор Полтавец в уже упоминавшемся интервью. — Его результаты регулярно обсуждаются на селекторных совещаниях, я лично держу все под контролем. Иными словами, проблемы, как вы сами можете убедиться, практически не существует. Однако заметно, что дело явно кое-кем искусственно инспирируется, исподволь слышны голоса о том, что, дескать, не все нынешней весной и зимой будут иметь в своих домах тепло. Это дешевые политические штучки, рассчитанные на банальную непоинформированность граждан».
Что ж, если в предстоящем отопительном сезоне всем горнякам наших работающих и закрытых шахт топливо, действительно, вовремя завезут, будем считать и эту статью «дешевой политической штучкой». Лишь бы тепло было в домах наших земляков.
http://nashagazeta.com.ua/modules.php?name=News&file=article&sid=587НЕ ТОЙ ХЛІБ, ЩО У ПОЛІ...
Вікторія Ляховець, «Київська правда», 14.08.2008
З кожним роком вирощувати зерно стає дедалі складніше – проблеми аграріїв Київщини.Продовжити цю хліборобську формулу життя і виживання зможе кожен із нас, бо у ній — зміст хліборобської праці. З кожним роком вирощувати зерно стає дедалі складніше, а ще проблематичніше довести його до необхідних кондицій і реалізувати. От і доводиться керівникам агропідприємств поодинці бігати по Хрещатику, оббивати пороги кабінетів, аби дати раду золотому збіжжю.
— У попередні роки, — каже радник міністра аграрної політики України, президент "Київської агропромислової біржі" Борис Беренштейн, — селяни охоче брали зерно в рахунок орендної оплати за землю, аби худобу прогодувати. Сьогодні у сільському дворі все докорінно змінилося: худобу вирізали, а пенсіонери не хочуть відрами на базар вивозити по тонні зерна.
У цьогорічну проблему "додали масла у вогонь" і 5-7 тисяч тонн перехідного минулорічного зерна, що зберігається на елеваторах. Непомірна плата за зберігання на приватних елеваторах зібраного урожаю змушує аграріїв зберігати його на несертифікованих складах, що негативно позначається на якості. Лише одне відхилення по стандарту — і мінус одна позиція по класу і, відповідно, обвал ціни. А тому за такої ситуації не виправдовує себе очікувальна позиція, якої притримуються у багатьох господарствах.
Борис Леонідович головну проблему вбачає у тому, що 90 відсотків господарств не об'єднуються задля вирішення проблем, тоді як зернотрейдери згуртовано ведуть гру на ринку зерна. Той, хто входить до складу асоціацій, об'єднань, має хоча і незначний захист, проте і наодинці з бідами не залишається.
Нескладно помітити, що цьогоріч зерно у ціні не зросло, а от вартість усього, що необхідно для його вирощення і збирання, "стрибнула" на кілька пунктів. "Довирівнювались" у країні ціни до того, що солярка коштує більше бензину.
Потужність елеваторів у країні не перевищує 30 мільйонів тонн, а урожай лише ранньої групи перевалить за 40 млн. тонн. Проблема "світить" і без зібраної кукурудзи, гречки, сої. І якщо раніше в черзі на районні хлібоприймальні підприємства було по десять, а то й більше вантажівок, то сьогодні про хліб державі ніхто мову не веде. За словами Б.Беренштейна, для формування в області регіонального запасу зерна в обласному бюджеті на це не передбачено жодної гривні. Виділений мільярд гривень (поки що на папері) для закупівель збіжжя Аграрним фондом суттєво на ситуацію не вплине — нині в області закуплено 3 тисячі тонн зерна.
Цього року доводиться гасити проблему прямо на корню. Не було б її, якби у районах були створені торговельно-закупівельні кооперативи, які б і займалися безпосередньо реалізацією урожаю. Законопроект про їх діяльність понад п'ять років губиться у коридорах Верховної Ради, а селяни самостійно сформувати партію продукції не можуть.
Зарубіжний досвід підказує: хтось продукцію повинен вирощувати, а хтось займатися її реалізацією. Про те, як продати зерно, у аграріїв голова не повинна боліти. Ще з весни вони повинні знати про ціни, за якими куплять продукцію. Ось тоді і не буде різкого їх обвалу, як це сталося нинішнього року з ріпаком: "викинули" його одночасно селяни на ринок, і в один момент утратили тисячу гривень на кожній тонні: якщо раніше за неї давали 3,5 тис. гривень, то нині більше 2,4 тис. гривень ніхто не дає. Ось вам прості ринкові правила, які повинен знати кожен гравець.
Створити негайно свого зернотрейдера необхідно селянам, аби вигідно продавати будь-яку продукцію. Не розподіляти по копійках кошти потрібно і на державному рівні, аби підтримувати насамперед тих, хто дбає про наповнення хлібом вітчизняної скарбнички.
Київська агропромислова біржа на сьогодні є відкритим майданом, де можна вигідно продати не лише зерно, а й м'ясо, рибу, літаки і кораблі, бо співпрацює вона з кількома міністерствами країни. Торгівля на біржі триває упродовж року і вже від сезону залежить "головний" товар.
http://www.kiev-pravda.kiev.ua/images/2008/108/11.jpgУКРАЇНСЬКИЙ БЕНЗИН НЕ ПОДЕШЕВШАЄ
Валентин Концевич, «Львівська газета», 12.08.2008
Не зважаючи на обвал цін на нафтопродукти у світі в Україні вони залишилися недоторканими.Попри значне “падіння” вартості пального, яке зараз спостерігають у європейських і не тільки країнах, пов’язане зі зниженням цін на нафту на світових ринках, в Україні пальне коштує стільки само.
Понад те, як пророкують аналітики вітчизняного паливного ринку, наприкінці серпня – на початку вересня роздрібні ціни на пальне в Україні можуть зрости. Цьому, мовляв, навряд завадить подальше зниження цін на пальне на світових ринках. Причина такого явища – в особливостях монополізованої трейдерами національної економіки України: навіщо знижувати ціни, коли бензин і дизпаливо купують і без того добре.
На початку серпня вартість індекативного бензину марки А-95 у країнах Середземномор’я “впала” нижче за позначку 1000 дол./т, а вартість дизпалива знизилася з 1300 дол./т до 1050 дол./т. У середньому за місяць гуртові ціни на паливо знизилися на 18-20%, роздріб подешевшав подекуди навіть на 50%. Аналогічна ситуація в Росії, звідки в Україну надходить найбільше нафтопродуктів. Ціни на російську нафту знизилися до позначки +/– 110 дол./бар.
Аналітики провідних європейських агентств, що досліджують сировинні ринки, пов’язують падіння світових цін на нафту та нафтопродукти із заявою резидента ОПЕК Шакіба Хеліля, який відкрито визнав: нинішні ціни на нафту ненормальні. Мовляв, у довгостроковій перспективі вартість бареля нафти може опуститися до 80 дол. США або навіть нижче, якщо курс долара продовжить зростати та зменшиться геополітична напруженість. Окрім того, говорять аналітики, на ситуацію з падіння цін на нафту вплинуло те, що “чорне золото” поступово втрачає змогу бути ліквідним товаром – трейдери виводять спекулятивний капітал, вкладений у нафту, зі світових нафтових бірж, спрямовуючи його на надійніші сировинні ринки, що, своєю чергою, спричиняє “падіння” ціни на нафту та нафтопродукти. Ще один із чинників – погіршення прогнозу зростання економіки Індії й інших країн, які швидко розвиваються та є великими споживачами нафти.
В Україні ж ціни на пальне залишилися недоторканими. Прогнози деяких експертів, які передбачали, що в серпні в країні відбудеться “обвал” цін, зокрема на високооктанове пальне та на дизпаливо, приблизно на 50 копійок, так і не справдилися. Українські нафтотрейдери знизили відпускну ціну на великий гурт лише на 2-3%, на дрібний – на 1%, а роздріб не тільки не знизився, а навпаки, в деяких областях (Миколаївська, Житомирська) додав кілька відсотків. І це при тому, що вартість імпортного пального (якщо взяти до уваги подешевшання нафтопродуктів у Росії та ЄС) мала б знизитися в гурті на 10-15%.
Аналітик НТЦ “Психея” Геннадій Рябцев каже, що нафтотрейдери відмовилися від зниження цін на паливо, оскільки напередодні обвалу цін на нафтопродукти у світі закупили багато пального, яке досі не вдалося розпродати. Понад те, каже експерт, наприкінці серпня через збільшення споживання пального, зокрема сільгоспвиробниками, та високу інфляцію ціна на пальне не лише не знизиться, а зросте (зокрема А-80 і дизпалива, ціни за літр яких зростуть на 3%). Стосовно ж високооктанового бензину, то, за його словами, у вересні роздрібна ціна на нього може вирости до 5%.
“Якщо тенденція до здешевлення пального на світових ринках триватиме, а в трейдерів вичерпаються нинішні запаси дорожчого пального, то можна буде говорити принаймні про стабілізацію ціни. Натомість, якщо в Україні й далі пануватиме економічна нестабільність, і найгірші макроекономічні прогнози почнуть справджуватися, то ціни поповзуть догори”, – прогнозує пан Рябцев.
У цій ситуації, каже експерт, багато важать чинники, закладені нафтотрейдерами в ціну, серед яких і очікувана висока інфляція, і політично-економічна нестабільність в Україні. Але, крім цього, в нас діє правило, яке ніхто, в тому числі й трейдери, не можуть пояснити: якщо ціни на нафту на світових ринках зростають – в Україні підвищується роздрібна вартість бензину та дизпалива, але якщо знижуються, то роздрібна ціна залишається стабільною.
Із насиченістю ринку дорожчим пальним попередніх поставок як однією з причин того, чому пальне в Україні досі не подешевшало, погоджується й науковий співробітник Інституту світової економіки НАНУ Всеволод Степанюк. Мовляв, напередодні того, як у липні почалося світове зниження цін на нафту та нафтопродукти, в Україні спостерігали значний дефіцит палива, спричинений відкладеним попитом українських нафтотрейдерів, які зволікали з купівлею дорогого палива в червні 2008 року (тоді, коли на світових нафтових біржах було пікове зростання цін на пальне).
Відтак у липні, очікуючи серпневого паливного буму, нафтотрейдери закупили пального з надлишком. А зараз це дається взнаки: більшість мереж АЗС досі торгує закупленим пальним. “Через те, що запаси пального, купленого дорожче за ціну, яка є на ринку тепер, іще не вичерпалися, нафтотрейдери ще не закупили (або якщо й закупили, то не торгують ним) дешевшого пального. Проте це лише одна з причин того, чому ціна на пальне не “падає” та, можливо, не знижуватиметься й надалі. Інша – в особливості українського паливного ринку. Він монополізований, а попит на ньому є стабільно високим. Отож навіщо продавати дешевше те, що й так куплять, яку б ціну за це не “загнули”?” – каже експерт.
Пан Степанюк вважає, що надалі ситуація залежатиме й від світових тенденцій, і від інфляції та дій або бездіяльності уряду: “Подивіться – у зв’язку з хорошим урожаєм в Україні на 40% знизили ціни на зерно, але зовсім не подешевшали курятина, хліб та інші продукти, формування цін яких пов’язане з вартістю зерна. Виробники не врахували чинника подешевшання, проте взяли до уваги високу інфляцію, зокрема те, що зросли споживчі ціни на решту товарів, і теж підняли ціни. Аналогічна ситуація – з паливом. Але в мене, зокрема, тут виникає запитання до уряду та до таких структур, як АМКУ, Держінспекція контролю за цінами. Куди вони дивляться й чому не реагують на те, що ціни формують зовсім не в ринковий спосіб?”.
Залишається лише погодитися з експертом, адже якщо у квітні уряд Ю. Тимошенко обіцяв щось зробити з нафтотрейдерами-спекулянтами, то останні три місяці він мовчить. Обіцяного три роки чекають?
http://www.gazeta.lviv.ua/articles/2008/08/12/33369/І ПІДНЯЛИ СВИНЮ НА... П'ЄДЕСТАЛ
Вікторія Ляховець, «Київська правда», 14.08.2008
Умови вступу України до СОТ передбачають відміну державних пільг і дотацій для підприємств АПК.Свиня завжди займала почесне місце у побуті українців. Хоч найбільше поголів'я свиней все ж вирощують у Китаї. Там кількість п'ятачків сягнула 473 мільйонів голів. У США їх менше 60 млн., Бразилії — 33, Німеччині — 28, Іспанії — 24, Росії — 16, а в Україні лише 7,3 мільйона голів. Всього ж у світі хрюкає 961 мільйон поросят. Найбільший ріст поголів'я спостерігається у країнах Африки і Азії. На знак вдячності своїй годувальниці люди зводять її на постаменти.
У світі донедавна було встановлено три пам'ятники свині: у Португалії, Німеччині та Данії. Нещодавно мармурову тварину із закрученим хвостиком встановили у Полтаві поряд із Українським науково-дослідним інститутом свинарства — єдиною науковою установою на теренах СНД. Цей регіон по праву займає перше місце у країні за вирощуванням і ...споживанням продуктів цього виду тваринництва. Втім є в нашій країні ще один незвичний пам'ятний знак. Бутерброд із салом, який у народі вже давно називають салбургером, завдовжки кілька метрів. І це ще не все: є у нас навіть пересувний музей свинячих воскових фігур родом із Волині.
Щороку під час роботи всесвітньо відомої виставки у Берліні, яку у всьому світі ще називають "Зелений тиждень", її учасники і гості активно відвідують українську експозицію, де всіх пригощають бутербродами із сала. Ось і цього року улюблений харч українців розійшовся за перші дні роботи виставки. 1,5 тонни цього продукту вистачило цьогоріч не всім.
В Україні щороку проходить фестиваль "Українське сало", адже це не просто продукт харчування, а частина способу життя українців. Його біологічна активність у 5 разів вища вершкового масла. Чи не тому воно перебуває в одному ряду на столі з борщем, галушками та варениками. Сприяє смачненький шматочок й виведенню радіонуклідів. Проте добова норма його споживання не повинна перевищувати для жінок — 45-50 г, а для чоловіків — 65-70 г. Сальні свята проходять у багатьох регіонах, проте своєрідний підсумок підбивається на фестивалі-ярмарку "Інтерсало", у якому беруть участь виробники і споживачі з Росії, Білорусі, Литви, Болгарії, Німеччини, Чехії, Угорщини, Польщі.
Тіньовий сегмент імпортного низькосортного м'яса становить 40-50% від кількості вітчизняної продукції. З початку нинішнього року на переробні підприємства надійшло понад 160 тис. тонн такої "продукції", з якої виробляють такої ж "якості" й ковбаси і сосиски.
В Україні лише 74 крупні господарства вирощують по 3 і більше тисячі голів свиней. 55% сільського населення не утримують на власних обійстях цих тварин, хоча 80% м'яса виробляється у приватному секторі.
Найбільше свинини на душу населення виробляється у Данії — 328 кг, у Іспанії — 81, Нідерландах — 77, Канаді — 62, Франції — 38, США — 31, Україні — лише 12,9 кілограма.
Зворотний бік... законопроекту
Умови вступу України до СОТ передбачають відміну державних пільг і дотацій для підприємств АПК. Тут ще важливо не згубити одне незначне, проте важливе "але". Дозвіл на торгівлю у рамках СОТ невеликому м'ясопереробному заводу обійдеться щонайменше у 4 млн. грн. Йдеться не про звичні для нас хабарі, а про технології, які необхідно негайно змінювати. Мова навіть не про ті безконтактні умивальники, до яких давно звикли у Європі. Нам треба серйозно готуватися до всіляких перевірок сировини і продукції не лише на вміст мікробів, а й на... залишки пестицидів, якими по саму зав'язку напхані зернові — сировина для виготовлення кормів.
Ще одне серйозне гальмо — застаріла система сертифікації. Більшість ДСТУ так і залишилася з часів СРСР і до європейських їм, як до неба рачки. Чи не тому наша ковбаса складається наполовину з води. Утримують її спеціальні домішки, про походження яких споживачам ніякої інформації не надають.
Сумні рекорди... цінові
Євроінтеграція і вступ України до СОТ значно змінюють структуру економіки країни, яка спричинить скорочення малих підприємств: конкуренції вони не витримають. Запровадження міжнародних стандартів і норм безпеки і якості продукції вимагає чималих затрат, які таким виробникам не під силу. За інформацією Міністерства аграрної політики, до таких правил гри на світовому ринку готові лише 3% вітчизняних виробників м'яса. Виходить, що для інших ця дорога устелена тисячами колючок і перекрита не одним шлагбаумом. Не час нині шукати винних у цій ситуації. Треба думати при цьому і про кількість, і про якість, і про стандарти СОТ.
Зменшення поголів'я худоби, продовольча криза і, як наслідок, зростання цін — настільки взаємопов'язані явища, що, здається, вони не можуть прожити одне без одного. Подорожчання кормів, що у собівартості м'яса становлять від 30 до 40%, зростання цін на пальне — це головні, але не єдині фактори, що впливають на вирізання хвостато-рогатої худоби. Що може зупинити ніж колія і ліквідувати нестачу продукту на ринках? Відповідь одразу відшукати складно, але заходи, вектори і напрямки, що стали б дороговказами для галузі в цілому, треба вже сьогодні. Завтра буде пізно і тоді корову-годувальницю разом з усім свинячим царством доведеться записувати у Червону книгу.
Свинина у загальному виробництві м'яса займає лідируючу позицію зі своїми майже 40%, курятина відстає, адже її доля становить трохи більше 27%. Не набагато відстає зі своїми 24,2% яловичина, залишивши далеко позаду кількість виробленої баранини, яка не перевищує 5%. Ось тут сховані значні резерви галузі. А якщо проаналізувати ситуацію під призмою світової продовольчої кризи, навіть неозброєним оком і навіть не спеціаліст помітить значний ріст цін на продовольчі товари. Адже не зі стелі звалилася вартісь м'яса і сала, зерна і молока? Висновки президента Всесвітнього банку Роберта Зелліка змушують ще більш серйозно вивчити проблему продовольчої кризи. Ось лише кілька цифр, що змушують прискорити пошук шляхів виходу із кризи: з 2005 року ціни на продовольство зросли удвічі, що стало сумним рекордом за останні 30 років. Песимістично виглядають і прогнози спеціалістів Всесвітнього банку: продовольча криза затягнеться до 2015 року. За такої умови Україні треба зробити одразу кілька мега-кроків, аби вона не торкнулася жителів країни.
Ще за радянських часів медики рекомендували з'їдати у рік 78 кг м'яса, в тому числі 31 кг свинини. Нині середня цифра не дотягує навіть до 15 кг.
«Суцільна коштовність»
М'ясо, сало, ковбаса і смалець — ось далеко не повний перелік делікатесів, які виробляють у селах господарі. І як не крути при цьому, а українці без шматка сала — смачного і поживного символа України своє життя не мислять. Про нього придумано сотні смішних анекдотів. Нам дістається за любов до цього продукту. Хоча про уподобання французів чи німців жартів не так і багато. У творах класиків про нього написано багато: І. Котляревський у "Енеїді" сало згадує не рідше, аніж Енея. Згадаємо епізоди у І.Нечуя-Левицького, П.Мирного, М.Гоголя, О.Вишні. У віршованій формі зізнався у любові до продукту поет С. Руданський:
"Я б по шию в салі жив,
В сало б удягався,
Сало їв, на салі спав,
Салом укривався."
З давніх-давен свиню називали не інакше як "суцільною коштовністю", адже з нею наші пращури пов'язували уявлення про сите життя. А у китайців навіть прислів'я для нас трохи дивакувате існує: "Якщо хочеш багатства, рости не дітей, а свиней". Сьогодні у світі виведено понад 100 порід п'ятачків. У цьому доробку не один десяток і українських, які гідно конкурують із зарубіжними хрюшами. Диких свиней люди приручили за часів неоліту в 5-3 тисячоліттях до н.е. Племена Ірану надавали кабанам священного значення: для них він символізував сонце, а для жителів стародавньої Японії — місяць.
Якщо комусь видається, що свиня — істота нерозумна, він помиляється, адже за рівнем інтелекту вона перебуває у 5 найрозумніших тварин і їй відводять вчені місце поряд з дельфінами. А тому її успішно використовують як охоронця здебільшого на митних постах. У період служби вишукують вони наркотики і зброю, а також найдорожчі гриби— трюфелі. Торік за багаточисленні заслуги свині перед нацією Національний банк України випустив срібну пам'ятну монету, де на реверсі в лубочному стилі зображено годувальницю.
Про цю тварину ні казок, ні пісень не складають. А якщо і згадують, то здебільшого у негативному значенні. Кажемо: витривалий, як віл, роботящий, як кінь, голосистий, як соловей, струнка, як лань і брудна, ...як свиня. Хоча сниться вона до везіння і удачі.
Кілька років тому напівжартома-напівсерйозно естет та гурман Сергій Терьохін вніс на розгляд у сесійну залу Верховної Ради законопроект про сало, яке упродовж віків залишається частиною традиційної національної кухні. Але руки до нього у нардепів так і не дійшли.
Де ферма — там перспектива
Батьківщиною сала є не Україна і не Росія, а Італія. Саме там три тисячі років назад з'явилася ідея використовувати свинячий жир як дешеву і калорійну їжу для рабів, що працювали на мармурових каменоломнях. Вважається, що Колумб зміг дістатися до Америки завдяки тому, що серед запасів провіанту у нього було багато сала.
А як живеться цьому продукту у наші дні у нашій країні? Дефіциту ні у супермаркетах, ні на базарі не відчувається. Ціна — то питання інше. Ув'язати кількість і ціну намагаються упродовж кількох років поспіль у Міністерстві аграрної політики. Зробили спробу вирішити проблему спільно зі спеціалістами із Данії. Їхали по досвід і науку саме у цю країну не випадково: тут вирощують щороку по 27 млн. штук свиней. По наших фермах кілька років тому справжнє цунамі пронеслося, від якого залишилися лише розвалені ферми, вимираючі села. І кому після цього захочеться аграрним бізнесом займатися, якщо обвал цін на продукцію вже із сезонного явища переріс у постійне. І якщо про погодні катаклізми нас попереджають синоптики, то про негативні тенденції на цьому ринку вголос не говорять.
Сільський двір усю країну не нагодує, а потужні свинокомплекси уже у минулому. Реанімувати їх значно дорожче, аніж з нуля починати. Саме такою була кілька років тому стратегія і тактика голови сільськогосподарської асоціації "Нива Переяславщини" Олександра Мостіпана, що на Київщині. У аграрному відомстві проголосили курс на побудову сучасних свинокомплексів у кожній області країни. Планувалася добра справа, яка вдало "вистрелила" лише у столичній області.
Менше як за рік великомасштабний комплекс за 70 кілометрів від Києва був готовий приймати перше поголів'я, а у листопаді 2006 року тут вже реалізовували м'ясо, яке виростає за 150-160 днів.
Робота ферми відлагоджена за програмою, що діє у країнах Євросоюзу. За необхідності уся інформація у профіль і анфас буде перед вами. Торік у вересні запрацювала друга черга потужної м'ясної фабрики і ввесь комплекс почав працювати на повну потужність. Якісне м'ясо поставляють лише у кілька супермаркетів столиці — на всіх не вистачає. А "починається" його вирощування із виробництва концкормів, які складаються із зерна власного виробництва і мінералів та вітамінів.
Утримують хрюкаюче поголів'я у приміщенні, де діє унікальна система вентиляції і обігріву, що позначається на приростах тварин.
Незабаром такий комплекс запрацює і у Згурівському районі, що на Київщині: загалом утримуватиметься у двох комплексах 2,5 тисячі свиноматок, а реалізація свиней зросте до 70 тисяч голів у рік. Ось тут євростандарти не лише тимчасово прописалися, а вже міцно вкорінилися. На жаль, плани щодо побудови подібних фабрик м'яса так і залишаються на папері, а "Нива Переяславщини" як була у 2004 перша на цьому шляху, так до цього часу єдиною і залишається...
http://www.kiev-pravda.kiev.ua/index.php?article=852НА ХАРЬКОВЩИНЕ НАМОЛОЧЕНО БОЛЕЕ 3,2 МЛН ТОНН ЗЕРНОВЫХ
«Главное», 13.08.2008, Харьковская обл.
В Харьковской области с 794 тысяч га собрано более 3,2 миллионов тонн ранних зерновых и зернобобовых культур.Об этом сообщил заместитель губернатора Виктор Зверев. По его словам, средняя урожайность зерновых - 41 центр с 1 гектара.
На данный момент 19 из 27 районов области собрали более 100 тысяч тонн ранних зерновых каждый, а Лозовской район - 200 тысяч тонн. Два сельхозпредприятия получили урожайность более 80 ц/га, 19 сельхозпредприятий - более 60 ц/га, 39 предприятий - более 50 ц/га.
По словам Виктора Зверева, только 25% собранного урожая составляет продовольственное зерно (400 тыс. т), остальное - пшеница IV класса и фуражное зерно.
http://www.glavnoe.kharkov.ua/news/n9874ТОЧКА ЗОРУ
ПОТЕНЦІЙНА ЗАГРОЗА КОНФЛІКТУ ІСНУЄ
Володимир Кучер, «Львівська газета», 12.08.2008
Наскільки реальною є загроза переходу напружених відносин між РФ та Україною у збройне протистояння?Про це – в розмові з Олександром Дергачовим, провідним науковим співробітником Інституту політичних та етнонаціональних досліджень НАНУ, Андрієм Парубієм, народним депутатом, членом Комітету ВРУ в закордонних справах, і Петром Борковським, провідним співробітником Національного Інституту стратегічних досліджень.
Від початку російсько-грузинського військового конфлікту Україна зайняла дуже принципову позицію – чи не вперше за роки незалежності. Яка, крім усього іншого, чітко протиставлена позиції Росії. З одного боку, це може свідчити про наші можливості домінування у східноєвропейському регіоні. Однак, з іншого, такою однозначною підтримкою Грузії держава наразилася на чи не найбільшу за останні роки не вельми добросусідського співжиття з РФ небезпеку силового конфлікту.
Про це вже заговорили й експерти. Зокрема, американець Ричард Холбрук, екс-посол США при ООН, днями заявив, що наступною після Грузії може стати Україна. Ніби на підтвердження цього російський політик Алєксандр Дуґін недвозначно висловився, що в Росії є всі підстави для приєднання до неї тих українських територій, які цього бажають. Українсько-російські відносини загострюються буквально на очах. Зокрема, “яблуком розбрату” може стати участь російського Чорноморського флоту, базованого в Криму, в бойових операціях у Грузії.
– Чимало експертів, серед яких і колишній заступник держсекретаря США, заявляє, що наступною після Грузії у військовий конфлікт із Росією може бути втягнуто Україну. Чи є нині реальна загроза національній безпеці нашої країни через агресивну політику Москви в Чорноморському регіоні?
Олександр Дергачов: Насправді це дуже складне питання. Звісно, є ризики, але таке довільне прив’язування України до цього конфлікту поки що не має підстав. Загалом я сказав би, що ЗМІ трохи перебільшують гостроту та масштаби ситуації. Врешті, Саакашвілі – доволі імпульсивний політик, спровокувати його легко. Масштаби цього конфлікту не можуть бути великими, тут треба поглянути, які цілі переслідує Росія. Звичайно, вона хотіла б домінувати на всьому пострадянському просторі, та провокує загострення тоді, коли Захід не готовий до погіршення відносин із Москвою. Однак це неправильно для Мєдвєдєва, адже Російська Федерація начебто не путінська. Фактично Росія не могла не діяти сплановано, але на якому рівні це все координували? Виникає враження, що це – ініціатива силових структур, які поставили Мєдвєдєва перед фактом і втягують його в цей процес.
Андрій Парубій: Однозначно, загроза є. Якщо в Грузії пройде варіант безкарних дій Росії як агресора, то наступною, власне, може бути Україна. Тому для нас нинішні події – це питання безпеки й територіальної цілісності не тільки Грузії, а й України. Українська влада, вживаючи заходів стосовно конфлікту в Грузії, повинна зробити все можливе, щоб підтримати Грузію та змусити світове товариство дати чітку оцінку агресивним діям, які тепер чинить у Грузії Росія. Дуже важливо, що сьогодні вже й Німеччина змінила своє ставлення до Москви, хоча традиційно була її адвокатом у Європі. Я переконаний: активніші кроки міжнародної спільноти щодо припинення дій Росії будуть запорукою успіху для України. Але головне – ми повинні розуміти: якби Грузія була членом НАТО, на її території не відбувалося б ніяких військових дій. Тому шлях до НАТО для України та Грузії – завдання номер один.
Петро Борковський: Про що свідчить війна на Кавказі? Про те, що Росія вже відчуває в собі сили йти на пряме використання збройної сили у стосунках із колишніми радянським республіками, які або ведуть антиросійську зовнішню політику, або, скажімо, рухаються не у фарватері зовнішньої політики Москви. Раніше були інформаційні загрози, економічні війни, а зараз Росія відчуває сили втручатися військово. Звісно, раніше для цього було створено прецеденти, бо уявити собі вторгнення РФ для захисту російськомовних громадян у Туркменістан складно. Хоча нічого відкидати не можна, але там дуже мало зачіпок чи виправдання з погляду міжнародного права. Проте коли йдеться про розташування російських військових баз, коли там проживають російські громадяни чи перебувають російські миротворці, тоді таке втручання стає високо ймовірним. Якщо подивитися на географію, то, крім Південної Осетії, це територія Абхазії, Придністров’я та, на жаль, України – тобто місто Севастополь, де розташована військова база Росії. Якщо застосовувати методи стратегічного планування, можна говорити, що тепер таку загрозу варто розглядати. Але наразі ми не даємо жодних приводів для агресії: не погрожуємо силою, не перебираємо газ, не переслідуємо російських громадян.
– Російська пропаганда в Криму вже давно забезпечила плацдарм для провокацій. Зараз Україна займає дуже тверду позицію в конфлікті, підтримуючи Грузію. Чи не стане це поштовхом до провокацій із боку Росії, щоб загострити ситуацію в АРК? Приводом може бути, наприклад, суперечка щодо участі російських кораблів, дислокованих у Севастополі, в бойових діях в акваторії Грузії.
О.Д.: Подразником можна зробити будь-що, якщо є така мета й відповідні ресурси. Але якщо звертати увагу на реальні факти та правові обставини, то побачимо багато аспектів. По-перше, РФ мусить узгоджувати використання свого флоту з Україною, якщо він перебуває на її території. Чи реальним було узгодження? Насправді Росія довільно поводилася, не звертаючи уваги на реальні обставини: українські національні інтереси та зобов’язання, взяті на себе. Інше – це Крим. Тут можна багато говорити, але коли в тій самій Осетії маємо ситуацію застиглого сепаратизму, якого не контролюють, то Київ контролює ситуацію в Криму. Щоб щось сталося в АРК, мають бути дуже брутальні дії. Гадаю, Москва до цього не готова і, якщо тверезо оцінювати, не зацікавлена в цьому. Ситуація з Осетією лише нагадує, що нашій країні потрібна сильніша політика в Криму. Це є ще одним іспитом для нашої політичної еліти, адже вона не має реального опертя навіть у своїй державі, не те, щоб чітко визначитися для обстоювання національних інтересів України, не руйнуючи при цьому відносини з Росією.
А.П.: Заяви України навіть пом’якшені, порівняно з тією загрозою, яку становить їй участь у бойових діях Чорноморського флоту Росії, адже тим самим він фактично втягує нашу державу в бойові дії. Вважаю, що дії України є цілком адекватними. Незалежно від того, якою може бути реакція Москви, ми маємо усвідомити: якщо наша держава в цій ситуації не поводитиметься жорстко, послідовно, при цьому сповідуючи міжнародні угоди, то тим паче наближатиме акт можливої агресії Росії проти себе. А що жорсткішою буде позиція, то більшу матимемо гарантію, що разом із цивілізованим світом зможемо зупинити російську агресію.
П.Б.: Після війни, яка зараз триває у Грузії, ні в кого не має виникати ілюзій, що в нас можлива дружба та співпраця з Росією, припустімо, така, яка була на початку 2000-х. Те, що РФ робила останні два роки – це різкі кроки. Вона намагається не зважати на наші національні інтереси: порушує угоди щодо розташування Чорноморського флоту, блокує процес демаркації та делімітації морського та сухопутного кордонів. Це свідчить, що Росія свідомо створює приводи для втручання в наші внутрішні справи. Так, як у Грузії в 1992-1993 роках було створено приводи для втручання у внутрішні справи стосовно Абхазії й Осетії. Нині створюють приводи для втручання в наші внутрішні справи, в тому числі й військовим способом. У цьому ключі заяви, які зробило МЗС України, вчасні, їх спрямовано на те, щоб запобігти будь-якому нагнітанню конфлікту. Бо якщо зараз зайняти слабку позицію і дивитися крізь пальці, це лише підштовхуватиме зробити те саме з Україною десь ближче до 2017 року. Адже завершується термін угоди, і що буде після цього – насправді не відомо. Якщо сьогодні не ставити питання про недопуск кораблів чи про виведення російського флоту, може виникнути подібна ситуація. Тобто потенційна загроза конфлікту існує, з огляду на політику Росії та її здатність застосування сили, але цю загрозу нині можна мінімізувати. По суті, конфлікт в Осетії для України – це унікальний шанс зайняти тверду позицію та починати просувати питання про повне виведення Чорноморського флоту РФ із Криму.
http://www.gazeta.lviv.ua/articles/2008/08/12/33368/РІВЕНЬ І ЯКІСТЬ ЖИТТЯ
НЕБЕЗПЕЧНИЙ ШОКОЛАД
Влад Ісаєв, «Рівне вечірнє», 14.08.2008
Місцеві кондитери й не підозрювали, що випускають небезпечну продукцію.«Шоколадки-трансізомери» — цукерок під такою неапетитною назвою на прилавках рівненських магазинів ви не знайдете. Але коли на обгортках ласощів написано, приміром, «Лорд» чи «Пірати асорті», то це означає, що без отих самих трансізомерів олеїнової кислоти, тобто сполук, які збільшують ризик виникнення серцево-судинних та онкологічних захворювань, тут не обійшлося. Керівництво Рівненської кондитерської фабрики й не підозрювало, що випускає таку небезпечну продукцію.
Це стало відомо після перевірки Укрметртестстандарту, який виявив шкідливі для організму компоненти не тільки у рівненських цукерках, а й у деяких кондвиробах Полтавської, Житомирської, Харківської фабрик. Точніше, виявили трансізомери олеїнової кислоти в жирах — обов’язкових компонентах солодкої продукції, які ці фабрики закуповували, причому постачальники жирів мали усі необхідні документи, які підтверджували їх якість.
— Трансізомери у кондитерських виробах держстандартами ніяк не регламентуються, — розповіла кореспонденту «РВ» директор Рівненської кондитерської фабрики Валентина Петрук. — У Рівному навіть немає відповідного обладнання для визначення їх вмісту. Загалом, я вважаю, що фахівці Укрметртестстандарту повелися неправильно. Спочатку потрібно було перевірити ті підприємства, які постачають на кондитерські фабрики жири, а вже згодом перевіряти кондитерську продукцію. Що стосується нас, то ми від постачальника маємо усі необхідні сертифікати якості, тому не було підстав не довіряти їм. Зрештою, самі ми такі перевірки проводити не можемо.
Пані Петрук каже, що деякі її колеги з інших кондитерських фабрик образилися на таке упереджене ставлення Укрметртестстандарту, тому збираються звертатися до суду. Подібна антиреклама виробникам солодощів оптимізму не додає. Особливо, коли продукція продається не лише в Україні. Наприклад, рівненськими цукерками сьогодні ласують у більшості країн СНД. Чи звертатимуться місцеві кондитери до суду — поки що невідомо. Єдине рішення, яке прийняло керівництво Рівненської кондитерської фабрики — змінити вітчизняного постачальника жирів на закордонного. Щоправда, це може призвести до здорожчання продукції.
— Ми змушені будемо змінити постачальника жирів, — запевнила пані Петрук. — Якщо кажуть, що ці трансізомери олеїнової кислоти шкідливі для здоров’я, то зрозуміло, що ми травити ними дітей не будемо. На разі ж навіть у Міністерстві охорони здоров’я не знають, як ці компоненти впливають на здоров’я людини. Можливо, в наших сусідів контроль за цими компонентами ведеться. Але ми в цьому не впевнені.
Виробництво шоколадних цукерок на Рівненській кондитерській фабриці тимчасово призупинене. Ця зупинка є плановою, оскільки у спекотну пору року ні виробляти, ні транспортувати шоколадну продукцію неможливо. Відновиться виробництво лише восени. До того часу керівництво кондитерської фабрики планує вирішити питання зі зміною постачальника жирів. Що ж стосується вже виготовлених цукерок «Лорд» та «Пірати асорті», які знаходяться на прилавках магазинів та ринків, в тому числі і рівненських, вилучати їх ніхто не буде. Вони як продавалися, так і продаються.
http://www.rivnepost.rv.ua/showarticle.php?art=018903ОЧЕРЕДЬ ДЛИНОЙ В…
Татьяна Буряковская, «Время», 14.08.2008, Харьковская обл.
53 тысячи семей харьковчан стоят в очереди на получение жилья.Такие данные привела на пресс-конференции и. о. начальника управления квартирного учета и распределения жилой площади горисполкома Надежда Половянская.
«Вас здесь не стояло!»
Большинство жителей Харькова, нуждающихся в улучшении жилищных условий, зарегистрированы в списках райисполкомов, которые постоянно пополняются за счет очередников, ранее ожидавших получения квартир от своих предприятий. Поскольку сегодня все меньше предприятий могут позволить себе заниматься строительством жилья, они передают «своих» очередников на квартирный учет местным органам власти. При этом первоначальная дата постановки человека на очередь должна сохраняться. Только с 2006 года 14 харьковских предприятий ликвидировали у себя самостоятельный квартирный учёт. Неудивительно, что многие граждане, числившиеся в своей «райисполкомовской» очереди под определенным номером, вдруг обнаруживают себя отодвинутыми далеко назад, что, естественно, вызывает обиды и отчаяние, поскольку очередь и без того продвигается очень медленно.
Так, с 2006 года харьковчанам, стоящим в очереди на жилье, была передана за счет местных советов и предприятий в общей сложности 191 квартира. 80 квартир из этого количества городу предоставили фирмы, занимающиеся строительством жилья. Как объяснила Надежда Половянская, по техническим условиям договоров, заключаемым городом с застройщиками, предусматривается передача ими определенного количества квартир в городской жилищный фонд. Правда, квартиры в элитных новостроях распределять среди очередников очень сложно, поскольку они очень большие. А это значит, что в очереди нужно найти подходящую семью, «обойдя» тех, кто стоит перед ней. Наиболее востребованы среди очередников одно- и двухкомнатные квартиры стандартной планировки. Поэтому большая часть крупногабаритного жилья (50 квартир) была передана за последние два года льготной категории очередников — многодетным семьям. Остальные — детям-сиротам, учителям, медработникам, семьям реабилитированных граждан.
Льготники в большинстве
Вообще, льготников среди общего количества очередников — подавляющее большинство. 36 тысяч семей, стоящих на квартирном учете, имеют те или иные льготы, дающие право на первоочередное или внеочередное получение жилплощади.
— Большинство из них должны обеспечиваться жильем за счет местных советов, но есть и за счет других источников, — говорит Надежда Половянская. — Однако в течение уже многих лет эти вопросы, кроме города, никто не решает. К примеру, сейчас в очередях насчитывается по 500 участников и инвалидов Великой Отечественной войны, которые по закону должны обеспечиваться жильем за счет государственного бюджета. Однако до настоящего времени такая жилплощадь не выделялась, и поэтому город, если имеет такую возможность, то рассматривает единичные случаи — когда у людей уже вопиющая ситуация с жилищными условиями.
Государство также должно предоставлять жилье военнослужащим, уволенным в запас, участникам войны в Афганистане и других вооруженных конфликтов, семьям погибших. За два последних года этим категориям льготников была передана 181 квартира. Таким образом удалось обеспечить жильем лишь тех, кто ожидал своей очереди еще с 1990 года. По словам Надежды Половянской, квартиры для военнослужащих запаса и участников военных конфликтов будут выделяться и в этом году.
Для участников ликвидации аварии на Чернобыльской АЭС первой категории (инвалидов и детей) в прошлом году было выделено 11 квартир, приобретенных МЧС за счет государственной субвенции. Между тем, только в Харькове в очереди на получение жилья стоят 444 человека, относящихся к первой категории льготников-«чернобыльцев» — инвалиды 1, 2 и 3 групп. Закон предусматривает льготное выделение жилья и участникам ликвидации аварии на ЧАЭС второй категории, но, по словам Надежды Половянской, с момента принятия соответствующего закона для этой категории «чернобыльцев» жилье государством не выделялось.
В обязанности города входит обеспечение квартирами внеочередников — детей-сирот и детей, оставшихся без попечения родителей, которым необходимо предоставить жилье по возвращении их из интернатов или вузовских общежитий. В прошлом году им было выделено 54 квартиры в реконструированном за счет местного бюджета общежитии, и очередь этой категории граждан продвинулась до 2000 года. Однако в целом их количество в очереди не уменьшилось, а, наоборот, увеличилось с 184 до 202 человек за счет постановки на учет вновь прибывших детей-сирот. Обеспечивать их жильем, пусть временным, планируется также путем создания так называемых социальных общежитий, где молодые люди, воспитывавшиеся в детских домах и интернатах, могли бы постепенно, с помощью воспитателей адаптироваться к жизни в обществе — самостоятельно вести домашнее хозяйство и т. п. Для обустройства таких общежитий, рассчитанных не более чем на 30 жильцов, в Харькове будут подыскиваться подходящие помещения. К слову, в некоторых райцентрах области такие общежития уже есть.
Спасение аварийщиков — дело рук самих аварийщиков?
Отдельная «головная боль» как для многих жителей города, так и для властей — ветхие и аварийные дома. 3600 семей, проживающих в таком жилье, стоят на квартирном учете, ожидая переселения на новую жилплощадь. И это лишь те, кто обратился к местным властям. Не секрет, что многие люди попросту не видят в этом смысла, поскольку очередь давно уже практически не движется.
— Среди ветхих домов в городе имеются как коммунальные, так и принадлежащие гражданам на праве частной собственности, — рассказала Надежда Половянская. — Жилищный кодекс предусматривает, что люди, имеющие частную собственность, обязаны содержать свое имущество в надлежащем состоянии. Хотя, конечно, есть такие случаи, когда дом находится в зоне подтопления или в других неблагоприятных условиях, и люди ничего не могут сделать. Раньше у нас существовала городская комиссия, которая периодически осуществляла объезд таких домов. Но с 2004 года этого делать не стали, поскольку ветхих домов много, а жилья для того, чтобы всех удовлетворить, нет. К тому же речь идет о внеочередном предоставлении квартир, и это создает конфликтные ситуации. Поэтому от такого подхода ушли. Сейчас в городе работают над схемой отселения целых районов ветхой застройки. Возможно, это будет лучше, чем отселять по одному дому. Еще отработан и уже действует такой механизм, как отселение домов за счет инвестора. Например, нашли возможность отселить 39 семей из аварийного дома на Клочковской.
Надежда Половянская рассказала также о принципах предоставления нуждающимся социального жилья. Хотя закон о таком жилье существует уже полтора года, строительство социальной жилплощади пока не ведется в силу как бюрократических причин, так и финансовых. Теоретически же предусмотрено, что предоставляться социальное жилье будет также в порядке очереди, но без права приватизации. Ежегодно квартиросъемщики социального жилья обязаны будут подтверждать свое право на проживание в нем, предоставляя документы о доходах и прочем, свидетельствующие о том, что ни купить, ни снять жилье по рыночным ценам человек не может.
http://www.time.kharkov.com/index.php?page_name=article&id=3318СКАНДАЛИ
ЗАЛІЗНИЦЮ — СЕЛЯНАМ У ВЛАСНІСТЬ
Денис Булгак, «Рівне вечірнє», 14.08.2008
У Княгиницькій сільраді під час розпаювання земель селянам наміряли паї разом із залізничними коліями.Про цей випадок розповів голова Дубенської райдержадміністрації Олександр Козак, звітуючи перед колегією облдержадміністрації про те, яка у районі ситуація з виготовленням державних актів на землю:
— Із 13 сільських рад для семи державні акти вже надруковано, підписано й передано у відповідні органи для реєстрації. Ще для трьох сільських рад державні акти друкуються. Залишилось лише кілька проблемних місцин. Зокрема, в Княгиницькій сільраді в розпайовані землі увійшла... залізниця.
— Як це розпаювали? — здивувався голова облдержадміністрації Віктор Матчук. — Ви мені молдован нагадуєте. Нещодавно голова Одеської обласної адміністрації скаржився. Каже, що частина української дороги проходить через Молдову. І от нещодавно молдовська сторона поставила їх до відома, що частина нашої дороги розпайована і молдовани там сіяти щось збираються. Тож зараз українці мусять будувати 46 км об’їзної дороги. Так майже і у вас.
Як пізніше розповів кореспонденту «РВ» Олександр Козак, ще коли тільки починалося розпаювання земель, спеціалісти помилилися в замірах:
— Треба було 20 гектарів поділити на рівні паї, комусь вистачило, а декому ні. То їм і наміряли разом із залізничними коліями ті метри і свідоцтва на землю повидавали. Десь 5 паїв по 200-300 метрів на колію зайшли. Селяни про це навіть не знали. А нещодавно, коли треба було державні акти на землю виробляти та в натурі відміряти, то мені начальник управління земельних ресурсів і розповів, що є така проблема. Нині ми її вирішуємо і робимо перезаміри.
http://www.rivnepost.rv.ua/showarticle.php?art=018885ОХОРОНА ЗДОРОВ'Я
«НАС БУДЕТ БОЛЬШЕ!»
«Ваш шанс», 13.08.2008, Сумская обл.
8 августа в горсовете прошел брифинг-презентация национальной программы «Репродуктивное здоровье нации до 2015 года».Цель ее - улучшение демографической ситуации в Украине вообще и на Сумщине в частности.
Специалист горуправления здравоохранения Наталья Кипенко, огласив некоторые печальные цифры в этой сфере (только за последнее полугодие в области проведено около четырехсот абортов), выразила уверенность, что активная санитарно-просветительская работа способна повлиять на общество таким образом, что частота абортов будет не более 10 на 1000 человек, а показатель младенческой смертности снизится не менее чем на 10%.
На осуществление программы до 2015 года из госбюджета и бюджета области будет выделено порядка 15 млн. грн. Планируется закупить новое медоборудование, которое позволит своевременно диагностировать патологию плода, заболевания молочной железы и половые заболевания; сделать более доступным для будущих мам иммуноглобулин - препарат, благодаря которому можно снизить уровень гемолитической болезни новорожденных при несовместимости групп крови матери и ребенка. Но все же главный положительный результат внедрения этой программы специалисты видят в повышении нашего самосознания - насколько мы заботимся о здоровье своем и будущего поколения.
http://www.shans.com.ua/ЗАВЖДИ ПЕРЕМАГАЄ ЗМІЙ
Леонид Логвиненко, «Главное», 13.08.2008, Харьковская обл.
Україна вибилася у лідери по алкоголізму.Ще Пушкін сказав, що геній і злодійство несумісні. Власне, тут йдеться не лише про Моцарта і Сальєрі... Про спорт і горілку також. Хоча деякі спортивні коментатори, рекламуючи оковиту, впевнені: «Разом ми переможемо!» Але той, хто вивчав це питання досконально, може підтвердити: разом з горілкою можна перемогти лише здоровий глузд. Бо хіба не перемогою над ним можна вважати те, що, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, Україна посіла перше місце по вживанню алкоголю уже й школярами. Власне, 40 відсотків хлопців та дівчат у віці 13-16 років хоч раз на місяць випивають. Ми обігнали Ізраїль, де 28 відсотків молоді добре знайомі зі спиртним. Зі своїм 15 місцем Росія плететься далеко у хвості. Утішати може лише те, що, коли в країні на 100 тисяч населення 7,6 алкоголіків підліткового віку, то на Харківщині – 4,1.
«Боротьба» із «зеленим змієм» стає все масштабнішою. За даними обласного наркодиспансера, в ньому на обліку стоїть близько 75 тисяч осіб. Більша частина – хворі на алкоголізм.
? Жіночий і чоловічий алкоголізм починає вирівнюватися, а взагалі він значно помолодшав, – б’є на сполох головний лікар обласного наркодиспансеру П. В. Задорожний.
За деякими даними, близько 2 тисяч молодих людей з алкогольною залежністю сьогодні перебуває на обліку наркологічних клінік.
Одним словом, у цій боротьбі вже полягло немало слобожанців, а «перемоги» ще й досі не видно.
Де воно взялося?
Кажуть, що все пішло від якогось геніального неандертальця, який скуштував ягід, що перебродили. А потім за справу взявся прогрес. 31 січня 1865 року батько періодичної системи хімічних елементів Дмитро Менделєєв захистив докторську дисертацію «Про з’єднання спирту з водою». Кажуть, ця наукова праця мала революційне значення. Адже вчений переконливо довів, що 41 градус – це те, що треба. Якщо тих градусів більше, то відбувається коагуляція білка – клітини обезводнюються, морщаться й гинуть.
Але в Україні задовго до Менделєєва знали, що таке горілка. Якщо вірити харківському історикові Дмитру Багалію, то на час Переяславської Ради європейські технології гуральництва (виробництво самогону) випереджали російські. На Слобожанщині монополію на винокуріння українці тримали доти, доки московський уряд з допомогою податків поставив російських купців у сприятливіші умови, ніж місцевих українців. Монополію було втрачено, але прибутковою справою підпільно займалися чи не в кожному маєтку. До речі, саме горілка підказала Миколі Гоголю ідею «Мертвих душ». Річ у тім, що мати гуральню дозволялося лише тим поміщикам, які володіли щонайменше 50 кріпаками. Отож дрібнота приписувала мертві душі, щоб мати право виготовляти «вогненний» напій.
Коли в часи суцільного дефіциту «півлітра» стала твердою валютою, її виробництво в домашніх умовах сягнуло небувалої досконалості. Бідон, змійовик та охолоджувач – от і все, що потрібно, щоб мати «літру» оковитої – чистої як сльоза.
Остап Бендер запевняв, що найкраще гнати самогон із табуретки. Так чи ні, а сировинна база для виробництва горілки дуже широка – від блакитної агави, з якої мексиканці «женуть» текілу, чи моху, з котрого виходить шотландське віскі, до буряків, що йдуть на виробництво українського напою з французькою назвою «сам жену, сам п’ю».
Сировинна база у нас широка і століттями залишалася незмінною. Різниця лише в тому, що, коли за часів розвиненого соціалізму самогон гнали із украдених у колгоспі буряків чи зерна, нині оковиту гонять з того, що отримують на пай.
Технологія виробництва горілки в промислових умовах не така романтична, отож, напевне, не варта уваги. Хоча роль сучасної алкогольної індустрії у справі споювання народу не менша, ніж автентичного продукту.
Споювання народу
Харківський історик Микола Сумцов стверджував, що в давні часи горілку можна було гнати кому завгодно і скільки завгодно. Але ще за князів якийсь мудрагель зметикував, що на цьому можна добре заробити й обклав тодішніх виробників гаспидського зілля податками. Зрозуміло, що справа споювання народу відтоді увійшла в організоване русло.
Помиляється той, хто вважає, що ті, хто жене самогон на продаж, роблять це стихійно. Зважте, який дільничний міліціонер чи, як тепер кажуть, шериф дозволив би на своїй території заробляти просто так кошти на оковитій. А «криші», як кажуть, потрібно платити. Проте самогон – це продукт, скоріше, для вживання старшого покоління, а от для молоді – продукт технічного прогресу – у привабливій упаковці. Градус – на вибір. Ніякий самогонник сьогодні не зможе конкурувати у справі споювання народу взагалі й молоді зокрема з нашими горілчаними чи пивними гігантами.
Та що там дядько. Прибутки власників пивних та горілчаних брендів навряд чи можна порівняти навіть з прибутками газівників. Якщо видобувна галузь ледве тримається на досягнутому рівні, то виробництво тютюну й алкоголю у минулому році зросло майже на 10 відсотків.
Частина надприбутків, зрозуміло, йде на рекламу.
? Самогон, горілка сьогодні доступні всім: продають їх цілодобово і дорослим, і дітям, – говорить П. В. Задорожний. – Нічні бари, дискотека... Свобода? А через неї тисячі людей гинуть.
Звичайно, нічого нового під цим небом немає. І в часи старого Харкова траплялися випадки жіночого та дитячого алкоголізму, але з нинішніми масштабами навряд чи можна їх зрівнювати.
? Найбільший гріх – реклама, – продовжує лікар. – Молодь починає нібито зі слабких напоїв, а згодом візьметься і за міцні. У якій країні влаштовуються свята пива, де з пляшкою можна побачити 12-13 літніх?
На думку лікарів, пиво – напій набагато підступніший, ніж оковита. У юному віці організм, у більшості випадків, не сприймає міцних напоїв, а от пиво, джин-тонік – це інша річ. До речі, це розуміють і пивні компанії. Згадайте хоча б їхні реклами. Хочеш не хочеш, а обов’язково дійдеш висновку, що успіхові в колективі, силі, змужнінню молода людина мусить завдячувати саме пиву – твоєї чи не твоєї батьківщини.
Від чиновників часто доводиться чути: мовляв, тютюн і алкоголь, звичайно, зло, але ж ці підприємства – найбільші платники податків. Але невже хтось порахував: чи переважать надходження до бюджету над втратами сьогодні і в майбутньому?
In vino veritas
З фермером зі Сніжкова, що на Валківщині, я зовсім не збирався говорити на алкогольну тему. Просто сказав про те, який працьовитий народ трудиться у нас на землі. Але мій співрозмовник явно не тримався романтичних поглядів на сучасне українське село. Мовляв, воно давно спилося. За чарку горілки там не те що сусід сусіда – батька рідного продасть. От недавно, щоб мати гроші на горілку, якісь недоумки поламали електротрансформатор, випустили масло й продали його. Ферма – без світла. Або інше: «архарівці» вимкнули рубильник на підстанції. Усе село сидить без світла, а вони в цей час шастають по дворах, вишукують каструлі чи якісь залізяки, щоб здати на металобрухт. Допомогу по безробіттю теж несуть до «ганделиків». І це все – непоодинокі випадки. А робити на землі, мовляв, нікому. Тому сьогодні в нього біля коней порається узбек. Вже є випадки, коли на Слобожанщині фермерують африканці чи араби. Отака дійсність: коли народ спивається, йому не до землі.
Це сучасне. А майбутнє? Сьогодні в самостійне життя вступає покоління, виховане, на алкогольній рекламі, що півтора десятиліття зомбувала народ... Яких дітей воно народить? Зайдіть у будь яку школу в харківських мікрорайонах і запитайте учителів, хто сьогодні вчиться, з яким інтелектуальним рівнем. І ви вжахнетеся.
Що робити? У розвинених країнах юнакові чи дівчині, котрим не виповнилося 21 (період формування організму), ніхто не наважиться продати спиртне. Порушника закону чекає серйозне судове покарання. Там нація піклується про власне майбутнє: пропаганда здорового способу життя на першому місці. Там діє система...
А в нас?
http://www.glavnoe.kharkov.ua/articles/a1093ЗБЕРЕЖЕННЯ ДОВКІЛЛЯ
НЕЗАКОННО КОПАЛИ И КОПАТЬ БУДУТ?
Борис Литвин, «Наша газета», 14.08.2008, Луганская обл.
Охрана окружающей среды – главная тема брифинга начальника государственной экологической инспекции области А. ГАЦКО.На брифинге в облгосадминистрации начальник государственной экологической инспекции в Луганской области Анатолий ГАЦКО рассказал о результатах контрольной работы за охраной окружающей среды и рациональным использованием природных ресурсов в первом полугодии 2008-го.
Хорошо, что по результатам административной деятельности наша инспекция находится на первом месте в стране, но от этого общее впечатление от услышанного — еще более гнетущее. Очевидно, эту инспекцию создали лишь для того, чтобы она, обладая минимумом прав, не могла эффективно воздействовать на расхитителей природных ресурсов. Экологические инспекторы могут хоть через день ездить на выявленные и задокументированные ими так называемые незаконные копанки угля, карьеры и карьерчики песка, камня-«дикаря», а воз, как говорится, и ныне там. И диву даешься, как эта, пока неприметная, служба добивается через органы прокуратуры возмещения убытков более чем на миллионы гривень.
Прав Анатолий Гацко, когда говорит о накопленном госинспекцией за полтора года деятельности опыте, как и о том, что немногие в области жаждут становления настоящей экологической культуры и сохранения окружающей природной среды.
— Это характеризуется, — подчеркнул главный экологический инспектор области, — большим количеством уголовных дел, которые почти во всех случаях возбуждаются вследствие незаконной добычи полезных ископаемых. Деятельность только одного выявленного карьера для незаконной добычи угля на территории Центрального сельского совета (вблизи местной птицефабрики) Перевальского района нанесли убытков природно-заповедному фонду на 2,2 миллиона гривень. Материалы направлены в Перевальский райотдел внутренних дел для принятия решения, но до сих пор неизвестно, каков же результат. Мы ведь не обладаем такими функциями, как милиция или прокуратура. А таких карьеров не единицы, и, к сожалению, даже не десятки…
Добавлю, что десяти госинспекторам, среди которых есть и женщина, пусть даже и с шумовым оружием, не накрыть всю эту, процветающую и кем-то прикрываемую, сеть расхитителей. Поэтому и на нехилых ребят из госинспекции уже были случаи нападения и угроз. Анатолий Гацко рассказал почти курьезный случай, когда сотрудница-инспектор запротоколировала всех причастных к одному из карьеров на границе Перевальского и Славяносербского районов, и это дело передали милиции. Но та… упустила всех фигурантов. Даже если на копателей и заводятся уголовные дела, инспекторам снова и снова приходится выезжать по вызовам на фактически закрытые объекты, где незаконно продолжают работать. В частности, в селах Энгельсово и Орджоникидзе Краснодонского, на территорию заповедника местного значения Иллирийский Лутугинского, в поселках Андрианополь и Ящиково (возбуждено четыре уголовных дела) Перевальского районов.
Природно-заповедный фонд также находится под контролем службы Анатолия Гацко. Проверкой ихтиологического заказника местного значения «Айдарский», находящегося на территории Песковского, Рыбянцевского и Закотненского сельских советов Новопсковского района, установлено, что на нем проводятся сенокосы, выпас скота, выбрасывается бытовой мусор. К ответственности привлечены руководители названных местных советов.
Пожары на высохших буграх вблизи лесополос и лесов, поджоги на полях — кто остановит эту огненную вакханалию?
— Да, жгут солому и стерню в сельхозпредприятиях, — подтвердил мой вопрос Анатолий Гацко.
И привел недавний факт по Троицкому району, куда его службе пришлось выезжать. Здесь сгорели пять гектаров поля — это уголовное преступление, и экологические инспекторы задокументировали происшедшее и установили ущерб. Материалы находятся в райотделе МВД…
http://nashagazeta.com.ua/modules.php?name=News&file=article&sid=589ОДИН ЧАС ДЛЯ РАЗГОВОРА ОБ ЭКОЛОГИИ
Дарья Алексеева, «Вечерняя Одесса», 14.08.2008
В каком состоянии охрана окружающей среды в Одесской области?20 августа с 14 до 15 часов по инициативе госуправления охраны окружающей природной среды в Одесской области состоится прямая телефонная линия на тему: «Работа общественности в реализации экологической политики». В разговоре примут участие руководители госуправления и представители общественного совета при областном природоохранном органе.
У жителей города и области, позвонивших по телефону 728-33-81, будет возможность задать и обсудить вопросы, касающиеся сотрудничества общественного движения и государственных учреждений в области охраны окружающей среды.
Звоните! Возможно, ваш звонок повлияет на управленческое решение или поможет решить экологическую проблему.
Свалка по соседству
63 га рядом с Новой Долиной занимает свалка. Понятно, такое соседство досаждает жителям. Как пишут они в своем обращении в областную организацию Партии зеленых, «каждый день и каждую ночь сюда свозят мусор из Одессы и области. А на протяжении нескольких недель мы замечаем фуры грузоподъемностью 120 тонн с иногородними номерами, из которых выгружают груз в полиэтиленовых пакетах и сжигают его. 28 июля был проведен рейд с участием председателя сельсовета, депутатов, участкового. Во время рейда три фуры вы"грузили мусор, как оказалось, из Закарпатья. Что это за мусор, почему его, несмотря на дороговизну горючего, так далеко везли — нам неизвестно».
А главный вопрос, который задают в своем обращении В. Дрыгалин, С. Бородина, Н. Трояновская и другие жители Новой Долины, — когда, наконец, появится на территории области мусороперерабатывающий завод?
Резонанс
Минэкологии — о складе непригодных агрохимикатов в Затишье
Наша газета не раз рассказывала о напряженной экологической и социальной ситуации в поселке Затишье Ширяевского района, связанной с размещенным там складом непригодных пестицидов и агрохимикатов (последняя публикация — 5 мая с.г.).
После выезда на территорию склада представителей областной организации Партии зеленых Украины первый заместитель председателя парторганизации Валерий Осипов официально поставил в известность о ситуации парламентский Комитет по вопросам экологической политики, природопользования и ликвидации последствий Чернобыльской катастрофы, а тот поручил рассмотреть обращение Министерству охраны окружающей природной среды Украины. Получен ответ, подписанный заместителем министра И. Макаренко:
«По результатам проверки государственной экологической инспекцией в Одесской области фактов, изложенных в обращении, установлено, что в 2007 году произошла разгерметизация контейнеров с непригодными химическими средствами защиты растений, которые находились на складе в Затишье. В течение 2007 года проведено перезатаривание этих средств в новую тару. Решением Одесского облсовета от 29.02.2008 г. складской комплекс принят в совместную собственность территориальных громад области, установлен круглосуточный контроль, который осуществляет коммунальное предприятие «Облтрансстрой».
В данное время химические средства защиты растений сохраняются на специальной площадке с бетонным покрытием в контейнерах марки КБП-0,76 (215 штук), КПЗО-1,3 (48 штук), также имеются в наличии два резервных контейнера марки КБП-0,7. Контейнеры пронумерованы, оборудованы лотками, клапанами, предохраняющими от взрывов, в соответствии с проектной документацией, разработанной государственным региональным проектно-изыскательским институтом «Укрюжгидроводхоз».
Во время инспекционной проверки 5 июня 2008 года были выявлены повреждения стенок контейнеров № 52 и 153, КП «Одестрансстрой» выдано предписание о ремонте контейнеров в сжатые сроки.
Вблизи указанной площадки находятся остатки строения бывшего химсклада, решением сессии облсовета от 29.02.2008 г. выделено 105 тысяч гривен на разработку проекта по его ликвидации и санации территории.
Для укрепления контейнеров предусмотрено покрытие их кремнийорганической композицией, есть решение сессии о выделении средств на это мероприятие. Экологическое состояние склада непригодных химических средств защиты растений находится под контролем инспекции.
Также информируем, что в 2007 году с территории области вывезено на уничтожение за пределы Украины 201,875 тонны непригодных пестицидов. Финансирование осуществлялось за счет средств государственного фонда охраны окружающей природной среды в рамках бюджетной программы «Обращение с отходами и опасными химическими веществами».
В 2008 году по этой программе на уничтожение и вывоз непригодных пестицидов в Украине (в том числе и на вывоз их с территории Одесской области) предусмотрено выделение около 38 млн. грн.».
Принимаемые меры безопасности, о которых сообщает заместитель министра, и обещание продолжить работу по вывозу и обезвреживанию непригодных пестицидов все же мало успокаивают сегодня жителей Затишья. По словам Валерия Осипова, они по-прежнему настаивают на том, чтобы склад, находящийся в 570 метрах от домов, вынесли с территории поселка.
http://vo.od.ua/article/8869ЛАВРИК ВЗЯЛСЯ ЗА ЧИСТОТУ
«Ваш шанс», 13.08.2008, Сумская обл.
Неудовлетворительное санитарное состояние Сум.И. о. губернатора Сумской области Николай Лаврик всерьез взялся за проблему чистоты населенных пунктов Сумщины. На недавнем совещании он заявил, что не намерен больше ни дня терпеть неудовлетворительное санитарное состояние Сум и области, и потребовал навести «марафет» за три недели. Иначе - пообещал и. о. губернатора - он рассмотрит целесообразность пребывания на занимаемых должностях главврача горСЭС Александра Черняка, главврача облСЭС Вячеслава Псарева и начальника управления ЖКХ ОГА Владимира Шамрая. Также Николай Лаврик намекнул представителям городской власти, что и им нелишне было бы уделять побольше внимания санитарии в городе.
http://www.shans.com.ua/СТИХІЙНІ ЛИХА, АВАРІЇ, НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ
ВЕЛИКА ВОДА - ВЕЛИКА БІДА
Петро Кобевко, «Час», 14.08.2008, Чернівецька обл.
Велика вода зійшла. Але великі проблеми залишилися.Вижниця
У Вижницькому районі активізувалися зсуви. До Чорногузів додалися зсуви у Вовчинці, Миговому та інших селах.
Держава робить усе можливе, аби допомогти людям легше пережити велику біду, яка сталася в області. Президент сам побував на Чорногузівському зсуві. Він на власні очі бачив лихо, яке сотворила стихія. Там посунулося більше мільйона (!) тонн землі.
Чи тільки природа винна у тому? Ні. Гора, яка посунулася на Чорногузи, колись мала дренажні системи, які відводили воду. Вже майже 20 років ці дренажі, розміщені у Багні (це угору від Чорногузів), ніхто не чистив. Там збиралися тисячі тонн води, які просочувалися у ґрунт. Тож і наробили біди людська недбалість і байдужість.
Президент заклав перший камінь під фундамент нових будинків для тих, хто потерпів від зсуву. Хоча похапцем наші чиновники й вкопали фундамент просто на дорозі, аби швидше відбути дійство, але Ющенко був твердим: колядувати у новому році потерпілі будуть у нових будинках.
Щоправда, чорногузівський сільський голова втік від проблеми. Він ще раніше подав у відставку. Райрада змушена була приймати рішення, аби призначити заступника. Цю відповідальну посаду в цей відповідальний час зайняв відомий у краї політик і громадський діяч Володимир Клим. Зараз він організував громаду на подолання наслідків стихії. Люди ходять до пана Клима за порадою, допомогою і за добрим словом. Біда єднає людей.
Новоселиця
Масштаби нещастя, яке принесла вода на Новоселиччину, найбільші в області. Тут підтоплено 13 населених пунктів: Магалу, Бояни, Припруття, Зелений Гай, Маршинці, Тарасівці, Ванчиківці, Драницю, Костичани, Мамалигу, Чорнявку, Топорівці та районний центр Новоселицю. Зруйновано більше 500 хат. Але це ще не повний обсяг біди. Бо багато саманних будинків увібрали воду і згодом впадуть.
Особливо вражаючі наслідки біди у Тарасівцях. Там із 1710 хат у воді було 1600. Тут ще й досі стоїть вода.
Кажуть, під час повені люди плавали на човнах, тримаючись руками за електричні дроти на стовпах, які були відключені від електропостачання. На Тарасовецькій птахофабриці загинули десятки тисяч голів птиці. Нині городи, дороги і хати ще стоять у воді, в якій при високій температурі повітря утворились різні хвороботворні бактерії, які загрожують спалахами інфекційних недуг. У селі немає жодної криниці з питною водою. Стихія знищила весь врожай. Людей чекає голод, холод і спрага.
Але Тарасівці не самотні. На допомогу сьогодні приходять люди з усіх куточків України. Щодня сюди завозять питну воду, хліб, продукти. Зараз автомобіль з городиною, крупами виїхав з села Єрки, батьківщини В’ячеслава Чорновола. Цей вантаж буде роздано людям у підтоплених селах Новоселицького району. Блок національних сил Буковини збирає речі і продукти, які також відправлять у Тарасівці, Костичани, Драницю.
Біда гуртує людей. І у ній не питають ні партійності, ні національності. Українці допомагають молдаванам, румунам, полякам, росіянам. А ті допомагають укра-їнцям. Разом легше долати біду.
Путила
Район досі не має належного сполучення між селами і райцентром. Вода тут забрала кілометри доріг, зруйнувала береги, хати, ліси, забрала майно і одне людське життя.
Кажуть, що колись побудували дорогу в Розтоках на руслі Черемоша. А він тоді по селу мав не менше 6 русел. Тому й Розтоками назвали село. Під час повені сила Черемоша влупала асфальтів-ку і знову зайняла своє природне русло. Вода відкрила нам приховані таємниці будівельників. Вони дорогу робили абияк. Кілька сантиметрів асфальту прикривають верх дороги. Тож при натиску води дорога зруйнувалася вщент. Зараз у Розтоках утворився острів, де зруйновано кілька хат і свиноферму. Кажуть, що багато свиней вціліло і бігають по острову без нагляду.
Острів відрізаний від села, село відрізане від Путили. Бо за Розтоками вода знесла з півтора кілометра асфальтівки. Тож до Путили доводиться діставатися пішки горами.
Велика небезпека з’явилася у Путильських Карпатах. Бездумні суцільні вирубки, дощі та зливи спричинили селеві потоки. На Шурдинському перевалі “поїхала” ціла гора з лісом. Спеціалісти кажуть, що не менше 8 гектарів лісу, гори і скель з’їхало до долини.
Там був перестиглий ліс. Хоча йому 70 років. А смереку рубають у 90-100 років. На щастя, там, де “поїхала” гора з лісом, не було людського житла. Тому людям не завдано збитків. Зате завдано збитків лісовому господарству. Далі “поїхав” ліс навколо Путили, у Сергіях. Зсуви почалися у Селятині, де раніше у пень вирубали дерева. Один зсув зафіксовано на перевалі Німчич. І саме там він стався, де був вирубаний ліс. Тож даремно лісовики з екранів телевізорів повчають всіх, що не від вирубок біда у людей, а від дощів. Чомусь вони не говорять, що кожна доросла смерека вдень “випиває” тонну води.
А у Карпатах вирубали мільйони дорослих смерек. Тож нема кому “пити” ту воду, яка йде з неба.
http://www.chas.cv.ua/33_08/5.htmlЭЛИТНАЯ СТРОЙКА ОБВАЛИЛА ДОМ
Владислав Бережной, «Газета по-харьковски», 13.08.2008
Жильцы трехэтажки в Днепропетровске давно жаловались властям, что котлован для гостиницы вырыт слишком близко. Да кто их слушал!Торцевая стена старого здания по ул. Комсомольской, 17 рухнула в понедельник утром. Три квартиры полностью разрушены. И только чудом обошлось без жертв.
– Началось это примерно в полдесятого утра, длилось меньше минуты, – рассказывает житель дома Игорь Шафоростов. – Услышал шум и вышел на балкон. Сначала посыпались камни с крыши, а потом начала «сползать» стена. Я схватил все нужные документы и выбежал. На лестничной площадке позвонил соседям, но все уже выбежали.
П слова другой жительницы дома, Полины Беленко, в каждой квартире были люди: кто-то только отвел детей в садик, кто-то как раз занимался ремонтом.
Впрочем, обвал не был для жильцов полной неожиданностью, ведь уже несколько месяцев они жаловались на то, что из-за стройки по соседству с потолка штукатурка сыпется. И, как водится в таких случаях, жильцам обещали дом укрепить, безопасность гарантировать. Вот и дообещались.
В понедельник Александр Афанасьев, заместитель городского головы, прибыв на место событий, поспешил заявить, что с документами у застройщика все в порядке. А в причинах случившегося разбираются правоохранители.
Прокуратура области возбудила уголовное дело по статье 272 – нарушение правил техники безопасности при проведении работ повышенной опасности, повлекшее тяжкие последствия. Прокурор Днепропетровской области Владимир Шуба заявил, что создана следственная группа, и наказаны будут все должностные лица, допустившие нарушения.
А жильцам аварийного дома пока приходится жить в гостинице «Днепропетровск». Как долго они там пробудут – неизвестно:
– В горисполкоме нам сказали, что еще нет решения о статусе дома, – сообщил «Газете...» Игорь Шафоростов. – Выходит, пока неизвестно, переселят нас или будут разрушенные квартиры ремонтировать. Просили не суетиться, мол, все будет хорошо. Застройщики также сказали, что до принятия решения, они никаких действий предпринимать не собираются – то есть, компенсации пока не ждем.
http://gazeta.kh.ua/country/2008/08/13/090743.htmlОПИТУВАННЯ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ
ВРЕМЯ МИТИНГОВ И ПИКЕТОВ
«Вечерняя Одесса», 14.08.2008
По-разному оценивают тревожные события в Южной Осетии общественные, политические организации Одессы и просто одесситы.Звучат эти оценки, в основном, на митингах и пикетах, которые в эти дни проходят у стен Генерального консульства Российской Федерации, Генерального консульства Грузии в Одессе.
Так, 12 августа Генконсульство Грузии пикетировали активисты Коммунистической партии Украины, выражая свой протест действиям грузинских военных в Южной Осетии, требуя прекратить там боевые действия. Кроме коммунистов, сообщает ИА «Контекст-Причерноморье», в акции приняли участие представители Союза советских офицеров, Союза ветеранов Афганистана и локальных войн, других общественных организаций, всего около 40 человек.
У Генерального консульства Российской Федерации в Одессе прошло сразу два митинга. Организаторами первого, по информации «Эхо», стали представители грузинской диаспоры, спортивно-культурного центра «Сакартвело» им. А. Дудучавы, активисты Украинской народной партии, ПРП и Всеукраинского объединения «Свобода», выступающие против действий военных сил РФ на территории Грузии. Второй же митинг провели представители осетинской диаспоры, Прогрессивной социали"стической партии Украины и партии «Русский блок». Их лозунги — поддержка действий России на Кавказе, требование привлечь Грузию к ответственности за «геноцид осетинского народа».
Поскольку два альтернативных митинга проводились практически одновременно, то противоположные мнения и оценки то и дело выкрикивались наиболее эмоциональными их участниками. Не обошлось и без оскорблений... Попытки некоторых «переубеждать» несогласных с их взглядами врукопашную гасились сотрудниками правоохранительных органов. О пострадавших сведений нет.
А тем временем «Одесинформ» сообщает, что в столицу Южной Осетии уже прибыла группа одесситов, вызвавшихся расчищать завалы, восстанавливать жилье и оказывать другую помощь пострадавшим в ходе военных действий жителям Цхинвали.
Как сообщает сайт «Кавказский узел», в первой группе добровольцев есть также жители Киева, Крыма, Луганска и Севастополя. Их приезд организовали Евразийский союз молодежи и Прогрессивная социалистическая партия Украины. Организаторы рассказывают, что отбирали добровольцев по профессиональным признакам: медиков, инженеров, психологов, спасателей, способных оказать цхинвальцам реальную помощь.
Как известно, 12 августа руководством Российской Федерации было распространено заявление о прекращении операции «по принуждению грузинских властей к миру». Конфликтующие стороны подписали соглашение о шести принципах мирного урегулирования грузино-осетинского конфликта. С обеих сторон сделаны конкретные шаги к прекращению военных действий. В этой связи Одесская городская организация Партии регионов пригласила вчера, 13 августа, всех одесситов и гостей города на общественную акцию по поддержке инициатив российского руководства по скорейшему завершению конфликта к зданию Генерального консульства РФ в Одессе.
Вчера же в киноконцертном зале детского центра «Молодая гвардия» прошла антивоенная акция под девизом «Защитим детей Грузии и России», цель которой — привлечь внимание общественности к судьбам детей, пострадавших в результате военного конфликта в Южной Осетии. 1200 детей из разных уголков Украины, а также ребята из Казахстана, отдыхающие сейчас в «Молодой гвардии», обратились с письмом к президентам России и Грузии, обращая их внимание на необходимость защитить детство своих сверстников в зоне беды.
http://vo.od.ua/article/8872* * *
Повнотекстовий огляд регіональної преси. До випуску ввійшли матеріали, які з’явилися на шпальтах та в інтернет-версіях обласних та міських газет України по 14 серпня 2008 року включно.
Заявки на отримання друкованих версій, а також зауваження та пропозиції можна надсилати за адресою:
nekrsova@rada.gov.ua
або телефоном: 255-23-94,
Некрасовій Олені Станіславівні
