Огляд реґіональної преси

Випуск 59, 8 серпня 2008 р.

 
 
ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ
«ВЕЛИКА ВОДА»: ВЛАДА НЕ ПОПЕРЕДИЛА, МЕШКАНЦІ НЕ ЗАСТРАХУВАЛИСЯ...
Ольга Мусаковська, «Високий замок», 06.08.2008, Львівська обл.
У населених пунктах, котрі найбільше потерпіли від стихійного лиха, візити VIP-гостей на гелікоптерах вже не є дивиною.

ПИАР ВО ВРЕМЯ БЕДЫ
«Донбасс», 05.06.2008, Донецкая обл.
Политики не удержались от соблазна «проехаться» друг по другу под шум наводнения.

РЕГІОНАЛЬНА ВЛАДА
НА СЕСІЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ
Володимир Разуваєв, «Проскурів», 07.08.2008, Хмельницька обл.
Колізії навколо змін до бюджету та... обласної газети.

БЮДЖЕТНІ ПИТАННЯ ВИНЕСУТЬ НА ОКРЕМУ СЕСІЮ
Левко Кутинський, «Західний кур’єр», 07.08.2008, Івано-Франківська обл.
Головні питання сесії Івано-Франківської міськради: наслідки стихії та оцінка земельних ділянок несільськогосподарського призначення…

РАЗОМ БІДУ ЗДОЛАТИ ЛЕГШЕ
Тамара Бабич, «Київська правда», 07.08.2008
Допомога Київщини потерпілим районам Івано-Франківської області.

ЛЬВІВ’ЯН ПРИЗНАЧИЛИ ІНВЕСТОРАМИ
Олександр Сирцов, «Львівська газета», 05.08.2008 10
Стадіон у Львові для проведення Євро-2012 таки будуватимуть, і єдиним реальним інвестором наразі виступатиме Львівська міська рада.

САЛЫГИН ПООБЕЩАЛ ВЫВЕСТИ НА МАЙДАН 30 ТЫСЯЧ СВОИХ СТОРОННИКОВ
«Главное», 05.07.2008, Харьковская обл.
Страсти по поводу введения моратория на охоту на территории Харьковской области сроком на 3 года.

МИНАЕВ НЕ УДАРИЛ В ГРЯЗЬ ЛИЦОМ
Ирина Власова, «Панорама», 04.08.2008, Сумская обл.
Мэр  г. Сумы Геннадий Минаев проинформировал журналистов о своем визите в Италию.

УРОКИ ПОВЕНІ
Лариса Артеменко, «Чернівці», 01.08.2008
Місто взялося допомогти вийти із шокового стану підприємцям, прибутки яких попливли за великою водою.

ХАРЬКОВСКИЙ ОБЛСОВЕТ ОСТАЛСЯ ПРИ СВОЕМ
Ярослав Чепурной, «Вечерний Харкьов», 04.08.2008
Депутаты Харьковского облсовета нашли, как ответить на протест прокурора по поводу признания региона территорией без НАТО.

ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА БЛОКИ
“НАРОДНИЙ СОЮЗ “НАША УКРАЇНА” БОРЕТЬСЯ З НАСЛІДКАМИ СТИХІЇ
Ольга Рега, «Західний кур’єр», 07.08.2008, Івано-Франківська обл.
Івано-Франківська регіональна організація «Народного союзу «Наша Україна» активно включилась в процес надання допомоги постраждалим на Прикарпатті.
ЕКОНОМІКА
ТАРИФЫ НА ГАЗ МОГУТ ПОВЫСИТЬ
Олег Столбецов, «Вечерний Харьков», 07.08.2008
Перед зданием Харьковской облгосадминистрации газовики требовали повысить тарифы, иначе они остановят работу.
ПЕРЕДІЛ ВЛАСНОСТІ
ПОГИБ ПРИ РЕЙДЕРСКОЙ АТАКЕ...
Олег Суслов, «Вечерняя Одесса», 07.08.2008
Такую эпитафию можно было бы написать на могильном камне многих одесских заводов и фабрик, прекративших свое существование в последние полтора десятка лет.

НОВА ПРОВОКАЦІЯ ПРОТИ УЖГОРОДА
«Rionews», 01.08.2008, Закарпатська обл.
Обласні депутати з порушенням чинного законодавства не тільки відібрали у міської громади її землю…

РІВЕНЬ І ЯКІСТЬ ЖИТТЯ
ПОЧЕМ ЦЕНЫ ДЛЯ НАРОДА?
Анатолий Юрченко, «Украина-Центр», 07.08.2008, Кировоградская обл.
О росте цен на продуктовом потребительском рынке области и о том, что этот рост носит характер «картельного сговора».

ХОЧУТЬ ПІДВИЩИТИ ПЛАТУ ЗА ТЕПЛО
Мирослава Шершень, «Рівне вечірнє», 07.08.2008
Для населення Рівного — на третину, а для бюджетних організацій та інших споживачів — на половину.

«ПОКЛОННЫЕ ЯМЫ» НА ЛЫСОМ БУГРЕ
Наталия Гончарова, «Крымская правда», 06.08.2008
Посёлок городского типа Новосёловское может претендовать на звание памятника доисторической культуры.

ЖЕКИ "ЗАВАЛЯТЬ" ЗБІР КОШТІВ ЗА ХОЛОДНУ ВОДУ
Василь Худицький, «Львівська газета», 05.08.2008
Від 1 липня у Львові значно зросли ціни на послуги “Львівводоканалу”.

ПЛАТА ЗА ПРОЕЗД В ХАРЬКОВСКОМ МЕТРО МОЖЕТ ВОЗРАСТИ ДО 1.50 ГРИВЕН
«Главное», 06.07.2008, Харьковская обл.
Последние десять лет метро работает в убыток. Средства на ремонт подвижного состава вообще не выделялись.

СКАНДАЛИ
НЕПОНЯТНЫЕ СОБЫТИЯ?
Зоя Путренко, «Наша газета», 07.08.2008, Луганская обл.
О ситуации вокруг Лутугинского государственного научно-производственного валкового комбината.
ОХОРОНА ЗДОРОВ'Я
КЛИЕНТ ВСЕГДА МЕРТВ
Кира Станиславская, «Пятница», 01.08.2008, Харьковская обл.
В Харькове прошел семинар медицинских экспертов. Одной из главных тем обсуждения стали прививки.
ЗБЕРЕЖЕННЯ ДОВКІЛЛЯ
РАДИОАКТИВНЫЙ ШУМ
Геннадий Рыбченков, Александр Виноградов, «Украина-Центр», 07.08.2008, Кировоградская обл.
Предмет конфликта жителей Большой Балки и уранодобывающего предприятия - радиация.

СТРОИТЕЛЬНЫЕ ОТХОДЫ - УТИЛИЗИРОВАТЬ
Олег Зорик, «Вечерний Донецк»,  06.08.2008
Донецкий городской совет решает, что делать со строительными отходами.

СТИХІЙНІ ЛИХА, АВАРІЇ, НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ
ПОДЪЕМ УРОВНЯ ВОДЫ ПРЕКРАТИЛСЯ, НО УСПОКАИВАТЬСЯ ЕЩЕ РАНО
Иван Русев, «Вечерняя Одесса», 07.08.2008
В дельте Днестра 5 августа был зарегистрирован нулевой подъем уровня воды.

ЖЕРТВ І ЗБИТКІВ БІЛЬШАЄ
Юлія Савчин, «Львівська газета», 05.08.2008
Збитки від паводку на Львівщині вже перевищили 340 млн. грн.

РЕКЛАМА НА БІДІ
«Rionews», 01.08.2008, Закарпатська обл.
Чому чиновники використовують для самореклами горе.
 

ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ
«ВЕЛИКА ВОДА»: ВЛАДА НЕ ПОПЕРЕДИЛА, МЕШКАНЦІ НЕ ЗАСТРАХУВАЛИСЯ...
Ольга Мусаковська, «Високий замок», 06.08.2008, Львівська обл.
У населених пунктах, котрі найбільше потерпіли від стихійного лиха, візити VIP-гостей на гелікоптерах вже не є дивиною.

Такі робочі поїздки у Чернівецьку, Івано-Франківську, Львівську чи Закарпатську області регулярно здійснюють і Президент, і Прем’єр-міністр України. В суботу Львівщину відвідала Юлія Тимошенко, а у вівторок, 5 серпня, приїхав до нас і Президент України Віктор Ющенко.
У селі Верхньому Синьовидному Сколівського району главу держави чекали після його відвідин Закарпаття та ремонту моста в сусідньому селі. У Верхньому Синьовидному Віктор Ющенко повинен був оглянути розмиту водою дамбу річки Стрий і частину зруйнованого стихією газопроводу Стрий-Сколе.
Куди звертати, щоби побачити Президента, могли пояснити не лише мешканці села: на потрібний шлях вказували й “пости ДАІ в біленьких сорочечках” (так висловилася одна жителька Верхнього Синьовидного). Мешканці, схоже, особливо не нервували перед приїздом поважного гостя. “Велика вода” до їхніх обійсть не дійшла, сліз і розпачу Президент не побачив. Проблеми села – у напівзруйнованій дамбі й відсутності газу. Берегові укріплення влада обіцяє зміцнити у найближчому майбутньому, а за ремонт газопроводу уже взялась. Тож єдине, що зараз хвилює жителів села, – чи не пропаде уся техніка й працівники разом із гелікоптером Президента, так і не довівши ремонту до кінця…
…Із годинним запізненням над долиною біля річки почали кружляти два гелікоптери. Люди зупинились у нерішучості – до котрого підходити? В одному – журналісти, в іншому – Віктор Андрійович. Зрештою, так і застигли посередині. Президент вийшов, привітався батьківським “Дай Боже здоров’я” й одразу підійшов до людей. Запевнив у якнайшвидшому вирішенні проблем і порадив звертатись до “молодої й розумної” місцевої влади. А із журналістами глава держави говорив про відповідальність кожної особи за своє майно й погану роботу тієї ж місцевої влади. “Давайте розмежуємо відповідальність держави і відповідальність кожного з нас. Де у світі держава відповідає за хату? Ніде. Без сумніву, державна влада мусить відповідним чином реагувати на такі стихійні лиха. Проте чому до цього не долучаються приватні підприємці, громада, не застосовується ефективне страхування?”, - поділився роздумами Віктор Ющенко.
Президент наголосив, що зі зруйнованих приватних садиб лише два відсотки будинків були застраховані. А за реєстрами БТІ шістдесят відсотків будівель взагалі не існувало... Отож тепер постає нова проблема: як виплачувати компенсації господарям цих незареєстрованих маєтків?
Основна думка Ющенка: з таких трагедій треба робити висновки й докладати всіх зусиль, аби вони більше не захопили населення зненацька. Україні, на думку Президента, терміново потрібна загальнонаціональна система оповіщення: “Час об’єднати служби оповіщення, які є у надзвичайників, пожежників та медиків, і створити єдину структуру, котра вчасно інформуватиме населення про можливу небезпеку. Якщо б така система вже існувала в країні, то під час цьогорічного стихійного лиха нам вдалось би уникнути чверті втрат”.
Віктор Ющенко також звернувся до совісті тих, хто незаконно вирубує українські ліси, таким чином “сприяючи” повеням і зсувам землі. Ще одна біда, на думку Президента, - самовільна зміна русла річки. “Нещодавно українці вирішили скоротити русло Черемоша, і відповідь природи не забарилась: річка вийшла з берегів буквально за одну хвилину”, - зауважив глава держави.
Наприкінці візиту Президент доклав руку до ремонту газопроводу: закріпив відром бетону його зруйновану опору і полетів на нараду до Львова. Тут проблеми вирішувались вже за столом – у формі наради оперативного штабу з ліквідації наслідків повені на Львівщині.
http://www.wz.lviv.ua/pages.php?atid=66850

ПИАР ВО ВРЕМЯ БЕДЫ
«Донбасс», 05.06.2008, Донецкая обл.
Политики не удержались от соблазна «проехаться» друг по другу под шум наводнения.

Пока президент говорил о том, что стихийное бедствие на западе Украины нас объединило, называл его второй по масштабам общенациональной катастрофой после аварии на Чернобыльской АЭС и обещал наведываться в пострадавшие от наводнения регионы каждые 10-12 дней, его секретариат «мочил» Кабмин, а некоторые представители оппозиции «раздавали по серьгам» всем представителям действующей власти.
Тимошенко - от Балоги - с приветом!
Виктор Ющенко призывает правительственных чиновников сделать необходимые расчеты и разработать уже в 2008 году противопаводковую программу, заявил глава Секретариата президента Виктор Балога. Не забыв подчеркнуть, что Кабинет министров в этом году вообще не финансировал противопаводковые мероприятия, а также другие, направленные на предотвращение природных катастроф. «Пиар-акции правительственных чиновников на месте стихийного бедствия - совсем не та работа, которую от них ожидают люди», - поддел исполнительную власть Балога, уточнив, что «демонстрация чрезвычайных усилий по ликвидации последствий ничего не стоит, если не было осуществлено необходимого для избежания трагедии». «Возможность предвидения проблемы является одним из важнейших вопросов профессионализма. Я надеюсь, что такой профессионализм проявит действующее правительство при определении приоритетов финансирования впоследствии», - развил свою мысль глава СП.
И привел в пример Закарпатскую область, которая понесла убытки в 35 раз меньше Ивано-Франковщины. А почему? Да потому что во время его губернаторства удалось реализовать ряд противопаводковых мер, уверяет Балога.
Балоге и Шандре - от Шуфрича - с поклоном
Пока глава СП рассказывал о том, какой он был молодец-губернатор, его земляк, представитель Партии регионов Нестор Шуфрич, в который раз поведал журналистам, как нехорошо вел себя Балога в свою бытность главой Министерства по чрезвычайным ситуациям. Использовал, понимаешь, служебные самолеты для личных полетов!
«Это были частные рейсы на самолете, принадлежащем МЧС. За год пребывания в министерской должности Балога около двадцати раз летал на нем в Закарпатье», - заявил депутат, подчеркнув, что лишь после того, как он пристыдил министра («Витя, тебе не стыдно на военном самолете каждую пятницу летать домой?») подобная практика прекратилась.
Ранее Шуфрич обвинил действующего главу МЧС Владимира Шандру в существенном занижении данных о погибших, предположив, что делается это по прямому приказу президента. К моменту сдачи номера в печать было известно уже о 38 украинцах, ставших жертвами стихии.
Всем - от Небоженко - с успокоением
Известный политолог в комментарии АМИ «Новости-Украина» заявил, что неправильно связывать поездки Виктора Ющенко и Юлии Тимошенко в районы бедствия с пиаром и началом избирательной кампании, о чем заявил ряд оппозиционных политиков. По словам Виктора Небоженко, и президенту, и премьер-министру, и главе оппозиционного Кабмина (о Викторе Януковиче, кстати, что-то давно ничего не слышно) полагается показывать свою заинтересованность и солидарность с пострадавшими. Так принято во всем мире, и в этом не так много цинизма, уверен политолог.
Критиковать же можно, «если путешествия президента и премьера в зону стихийного бедствия превратятся в государственный туризм вместо мощной поддержки государственных органов власти. Главное - чтобы была помощь людям, которые страдают», - подчеркнул Небоженко. Он не видит ничего страшного даже в том, «если завтра Тимошенко начнет составлять список людей, которые ей благодарны». «Она может во время президентской кампании напомнить им об этом, и это будет классической политтехнологией», - сказал эксперт.
Литвиновцы - об «отрепетированных слезах»
Народный депутат из Блока Литвина Олег Зарубинский, перечислив по примеру спикера и ряда коллег-парламентариев недельную зарплату в фонд пострадавшим от наводнения, заявил, что в подобных делах должны участвовать также все министры, их замы, начальники департаментов, Секретариат президента, губернаторы. «У них уровень благосостояние не ниже, а, может быть, и выше, чем у депутатов», - сказал Зарубинский, подчеркнув, что главное сейчас - не строить на чужом горе свой авторитет: «Отрепетированные слезы в голосе в ежедневных публичных призывах в такой ситуации не совсем уместны».
http://www.donbass.ua/news.php?ch=id&id=3470&to_ch=all

РЕГІОНАЛЬНА ВЛАДА

НА СЕСІЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ
Володимир Разуваєв, «Проскурів», 07.08.2008, Хмельницька обл.
Колізії навколо змін до бюджету та... обласної газети.

Позачергова сесія обласної ради, котра мала порядковий №16, передбачала один єдиний пункт у порядку денному — внесення змін до бюджету області на 2008 рік. Його появу спричинили субвенція з державного бюджету на соціально-економічний розвиток регіону і заходи енергозбереження, а також розподіл  власних додаткових надходжень. Однак політична ситуація в країні та деякі внутрішні фактори змусили депутатів дещо збільшити порядок денний пленарного засідання, додавши питання “Різне”. Ініціатором продовження роботи сесії став Іван Рудик.
Державний додаток у скарбничку Хмельниччини склав 53138,2 тисячі гривень, з яких 35640,4 тисячі передбачались на подальший розвиток краю. Причому частина цих коштів мала спрямовуватись на завершення  будівництва “довгобудів” та капітальні вкладення  у зведення нових об’єктів. Зрозуміло, що цей “дарунок” держбюджету області обранці сприйняли  схвально, але плани щодо капвкладень викликали у них неоднозначну реакцію. Причина дуже проста: нині перелік об’єктів добудови чи нового будівництва за рахунок державних субвенцій визначає Кабмін — практично без узгодження з обласними радами, хоча список цих об’єктів і готується на місцях. Столичні новації до душі депутатів обласної ради не припали, адже кожний представник районів має  свої уявлення про першочерговість у витраченні надісланих коштів на користь своїх виборчих округів. “це “перетягування ковдри” спричинило півторамісячну затримку з розподілом державної субвенції — саме стільки кошти з Києва  пролежали на рахунку держказначейства в області. Крім того, в бюджетній комісії вважали, що зміни до обласного бюджету доцільніше робити після того, як такі зміни здійснить Верховна Рада у держбюджеті на нинішній рік — за відомою пропозицією Юлії Тимошенко. Отож ініціативу у скликанні позачергової сесії довелось робити голові облдержадміністрації Івану Гавчуку, так, принаймні, виходило з його виступу.
Судячи з кулуарних розмов депутатів, процес узгодження бюджетних змін з головним управлінням фінансів ОДА легшим не був. Про це свідчили і виступи Мар’яна Зеленецького, Надії Підскоцької, Анатолія Овчарука й Анатолія Пундика, які висловили свої зауваження та пропозиції до проекту сесійного рішення вже у сесійній залі. Втім обговорення запропонованого рішення довгим не було, депутати погодилися з ним, розраховуючи, що врешті-решт своє слово щодо цьогорічного держбюджету таки скаже Верховна Рада. Щоправда, спочатку вони вислухали обласних посланців у парламенті: Василя Кравчука і Лева Бірюка. Перший пояснив “молодшим” колегам позицію фракції БЮТ у бюджетному процесі, а другий вдався до звинувачень на адресу опозиції — Партії регіонів та КПУ, а також фракції блоку Литвина і депутатів з “Єдиного центру”. Дісталося від нардепа на “горіхи” голові ОДА та його заступнику Віктору Коліщаку. Реакцію з боку обласних “нашоукраїнців”, регіоналів і однопартійців Литвина передбачити було неважко — з їхнього боку не вистачало хіба що свисту. Емоції пригасив голова ради Іван Гладуняк: “У нас триває спокійний хід засідання і політичні виступи не потрібні”. Але без них не обійшлося — вже  у “Різному”.
Щодо бюджетних змін, то вони торкнулися і міської скарбнички Хмельницького. Загальна сума державної субвенції місту перевищила 137,6 мільйона гривень. Підуть ці кошти на соціальний захист населення, заходи з енергозбереження, вирівнення фінансової забезпеченості та інші потреби. Зі статей бюджету області передбачено також фінансування деяких закладів обласного центру, зокрема гуманіарно-педагогічної академії, університету управління та права, об’єктів культури, охорони здоров’я та інші — обласної комунальної власності. Звертає на себе і такий нюанс: на житлові кредити молодим сім’ям краю у цьому році передбачено аж 282 тисячі гривень, а ось на придбання житла управлінням житлово-комунального господарства ОДА — 600 тисяч...
Пункт порядку денного “Різне” дійсно став дуже різним — і за змістом, і за тональністю. Слід  відзначити, що на його ініціювання вплинув пікет  журналістів редакції газети “Подільські вісті”, співзасновником якої разом з облдержадміністрацією є обласна рада. Депутати, з одного боку, висловлювали підтримку колективу редакції, приміщення якої у видавництві “Поділля” стало предметом “рейдерської атаки” з боку  ДАК “Поліграфія”, а з іншого боку їх цікавила загальна ситуація з рейдерськими “наїздами” на теренах Хмельниччини. Цікавим щодо останнього був коментар голови ОДА Івана Гавчука: “Найбільші рейдери в області — центральні відомства”. За його словами, приклад з “Подільськими вістями” це лише підтверджує. Натомість обласна влада сподівається вирішити проблему газети на її користь.
Із заключним словом на сесії виступив голова ради Іван Гладуняк. Його виступ вкотре підтвердив непрості взаємостосунки керівництва ОДА і облради. Так, він заявив, що звинувачення на адресу облради щодо затягування процесу бюджетних змін є безпідставними: “Не треба наводити тінь на плетінь!”. Причина, за його словами, полягала в тому, що визначення переліку об’єктів для фінансування їхньої добудови чи будівництва з держбюджету є прерогативою виключно обласних рад, а дії щодо цього Кабміну суперечать законодавству про місцеве самоврядування.
Він також висловив свою позицію щодо конфлікту навколо газети “Подільські вісті”. На його переконання, певним чином його загострення пояснюється внутріредакційними проблемами, зокрема через відсутність впродовж останніх трьох років головного редактора. А спроба його призначити свого часу наштовхнулась на суперечливу позицію фракцій обласної ради, кожна з яких хотіла бачити на цій посаді лояльну для своєї політичної сили фігуру. “Я не хочу, щоб обласна газета була фактично органом чиєїсь партії”, — сказав Іван Гладуняк.

БЮДЖЕТНІ ПИТАННЯ ВИНЕСУТЬ НА ОКРЕМУ СЕСІЮ
Левко Кутинський, «Західний кур’єр», 07.08.2008, Івано-Франківська обл.
Головні питання сесії Івано-Франківської міськради: наслідки стихії та оцінка земельних ділянок несільськогосподарського призначення…

Минулого четверга відбулася чергова ХХХ сесія Івано-Франківської міської ради. У пропонованому порядку денному значилось 34 питання. Втім, депутати його відкоригували: звіт міського голови та блок бюджетних питань на пропозицію фракцій БЮТ і «Нашої України» вирішили перенести на наступну сесію. Не включили у порядок денний цієї сесії й деякі інші питання.
Втім, депутати його відкоригували: звіт міського голови та блок бюджетних питань на пропозицію фракцій БЮТ і «Нашої України» вирішили перенести на наступну сесію. Не включили у порядок денний цієї сесії й деякі інші питання.
Міський голова Віктор Анушкевичус зауважив, що пропозиція не заслуховувати його звіту – незаконна, бо міський голова зобов’язаний звітувати у сесійній залі перед депутатами міської ради: «Я був готовий звітувати ще на двох попередніх сесіях. Я хотів би звітувати у сесійній залі, як того вимагає законодавство», — сказав мер.
Натомість депутати зажадали заслухати інформацію першого заступника міського голови Зіновія Фітеля щодо повені. Перший віце-мер поінформував про наслідки стихії, суми завданих збитків, проведення відновлювальних робіт та запропонував терміново розробити перспективну програму з убезпечення міста від повеней, розраховану на наступні 3-4 роки.
За попередніми підрахунками, збитки оцінюються у 50-52 мільйони гривень. Найбільше постраждали село Вовчинець, комунальні підприємства «Водоекотехпром», дорожнє ремонтно-експлуатаційне управління та «Електроавтотранс». «Село Крихівці скинуло воду, яка затопила район «БАМу» і шкірфірму «Плай», де є склади з хімікатами. Нам довелося рятувати ці райони. Я буду з’ясовувати, чому сталося саме так, — наголосив пан Фітель. – Хочу сказати, що люди падали з ніг, але працювали. Не задавали запитань, а допомагали. Жодній людині, що до нас звернулася за допомогою, ми не відмовили. Зараз наше завдання полягає в тому, щоб всі, хто постраждав, не були забуті. Люди мають звертатися до сільських голів чи начальників ЖЕО. Ми формуємо списки, які має затвердити міський голова».
Перший віце-мер нагадав, що для відшкодування збитків уряд поділив постраждалих на три категорії. До першої належать ті, у кого повінь повністю зруйнувала житло. В місті таких нема. До другої – люди, житло яких потребує капітального ремонту. У Вовчинцях таких будинків є 160, а в місті – один. І третя категорія – мешканці, яким треба зробити поточний ремонт житла. Таких будинків на території міської ради – 388. Уряд також вирішив збільшити перший авансовий платіж у десять разів: для першої категорії – 50, для другої – 15, для третьої – 5 тисяч гривень.
А на сесії міськради депутати одноголосно проголосували за перерозподіл вільних залишків коштів і збільшення резервного фонду бюджету на 1 мільйон гривень, які підуть на відшкодування завданих стихією збитків. Голова фракції «Нашої України» Михайло Івасютин закликав депутатів та працівників виконкому перераховувати кошти для благодійної допомоги постраждалим. За словами міського голови Віктора Анушкевичуса, відкрито три благодійні рахунки, на які можна перераховувати кошти у гривнях, доларах та євро.
По обіді на посаду генерального директора комунального підприємства «Телерадіокомпанія «Вежа» депутати одноголосно затвердили Олену Третяк. За вісім років існування «Вежі» це вже восьмий її керівник. Правда, досі всі, хто очолював муніципальну ТРК, перебували у так званому статусі «в.о. гендиректора». Далі депутати перейшли до розгляду подань прокуратури про усунення порушень законів України, зокрема законодавства про місцеве самоврядування, у сфері містобудування та земельного законодавства. Правда, після обговорення жоден із проектів рішень та пропоновані фракцією БЮТ доповнення до них не набрали відповідної кількості голосів.
Жваві дискусії точилися і під час розгляду питань щодо продажу, надання дозволів на складання експертної грошової оцінки земельних ділянок несільськогосподарського призначення та розстрочення платежів при їх продажу. Найбільше керівників фракцій БЮТ і «Нашої України» розлютило те, що пропонувалось продати землі для обслуговування приміщень торгового центру «Мальва» на вул. Незалежності, 3 та для обслуговування речового ринку на вул. Новгородській, 39. Депутати нагадали, що свого часу йшлося навіть про те, що місто мало б викупити приміщення колишнього пасажу Гартенбергів, а ринок на Новгородській взагалі не мав би існувати. Не проголосували депутати й за продаж чи приватизацію деяких інших земельних ділянок.
Емоції «зашкалювали». Голос керівника фракції БЮТ Ярослава Бачкура зривався на крик. Керівника фракції «Нашої України» Михайла Івасютина не влаштовувало формулювання «для будівництва та обслуговування». Він переконаний, що площа «для обслуговування» не може бути у кілька разів більшою, ніж площа споруди, яку треба «обслуговувати». «Ми вже такий базар, що навіть цигани так не галасують», — заявив під час обговорення пан Івасютин. Натомість депутати схвалили рішення про продаж земельних ділянок на умовах аукціону у так званому мікрорайоні №7 на Калуському шосе.
Скасування рішення про дозвіл на будівництво майстерні сервісного обслуговування «Електронсервіс» підприємцем Малженським на власній земельній ділянці, поруч будинку №47 на вул. Довгій, при поіменному голосуванні не набрало необхідної кількості голосів, бо окремі депутати просто не брали участі в голосуванні. А ось положення про управління архітектури і містобудування міськвиконкому та фінансування робіт з опрацювання матеріалів аерофотозйомки Івано-Франківська, які необхідні для розробки нового генерального плану міста, з певними змінами депутати схвалили. Одностайними вони були і у прийнятті рішень щодо фінансування певних програм із так званого депутатського фонду на виконання доручень виборців.
http://www.wk.if.ua/?set=news&mc=readfull&do=2200

РАЗОМ БІДУ ЗДОЛАТИ ЛЕГШЕ
Тамара Бабич, «Київська правда», 07.08.2008
Допомога Київщини потерпілим районам Івано-Франківської області.

Пленарне засідання позачергової дев'ятнадцятої сесії Київської обласної ради, що відбулося минулого вівторка, розпочалося з хвилини мовчання. Так депутати вшанували пам'ять десятків жертв страшної повені у західному регіоні України, яка прийшла сюди наприкінці липня. Тож і обидва питання порядку денного сесії стосувалися одного — як допомогти людям якнайшвидше подолати наслідки стихії, повернути життя у нормальне русло та який внесок у цю справу може зробити населення Київщини. Як відомо, столична область закріплена за трьома районами Івано-Франківської області — Коломийським, Косівським та Снятівським, де масштаби руйнування чи не найбільші.
Посилаючись на відомий указ Президента України стосовно організації допомоги потерпілим від повені, прийнятий 27 липня ц. р., перший заступник голови Київської облдержадміністрації Юрій Ковбасюк поінформував депутатів про ті кроки, які вже здійснені в області у цьому напрямі. Йдеться і про створення оперативних штабів з організації допомоги потерпілим — як на рівні області, так і на рівні міст і районів, і про відкриття спеціальних банківських рахунків для збирання благодійних внесків, і про звернення до місцевих органів влади, підприємств, організацій та громадськості області із закликом знайти можливість внести і свій вклад у цю гуманну справу.
І цей заклик був почутий. За його словами, вже 30 липня до зони стихійного лиха з Київщини було відправлено першу партію гуманітарної допомоги, яка включала, передусім, продукти харчування — цукор, борошно, хліб, крупи... Ще через три дні, 2 серпня, на допомогу потерпілим вийшла вже автоколона у складі 17 вантажівок, яка доставила жителям Прикарпаття близько 150 тонн гуманітарної допомоги. А загалом, за словами Юрія Ковбасюка, станом на 4 серпня на Івано-Франківщину надійшло вже 250 тонн необхідних вантажів із столичної області, 4 міні-електростанції та перераховано близько 1 млн. 100 тис. грн. Нині готуються для прийняття дітей з ураженої стихією зони і кілька оздоровниць Київщини.
У ці дні на Прикарпаття виїхала робоча група на чолі з головою облдержадміністрації Вірою Ульянченко, щоб ознайомитися з ситуацією на місці — а отже і чітко визначитися, які матеріали, механізми та які фахівці там необхідні.
На пропозицію президії облради та постійної депутатської комісії з питань бюджету та фінансів, учасники сесії прийняли рішення виділити з обласного бюджету для направлення потерпілим 1 млн. 140 тис. грн. Цю суму вирішено взяти з тих коштів, які виділено на здійснення депутатської діяльності, тобто використовуються депутатами для надання допомоги своїм виборцям. Але, як запевнив голова бюджетної комісії Володимир Полочанінов, інтереси виборців Київщини при цьому не постраждають. Адже вже на початку вересня вилучені кошти будуть компенсовані за рахунок перевиконання доходів бюджету.
Крім грошової допомоги, область готова поділитися з прикарпатцями і спеціальною технікою, продуктами харчування, будівельними матеріалами та усім необхідним. Адже, на думку голови облради Володимира Майбоженка, процес нормалізації життя у Прикарпатті триватиме щонайменше півроку.
У зв'язку з цим депутати прийняли звернення до міських голів міст обласного значення та голів районних рад щодо активної участі у подоланні наслідків руйнівної стихії.
http://www.kiev-pravda.kiev.ua/index.php?article=818

ЛЬВІВ’ЯН ПРИЗНАЧИЛИ ІНВЕСТОРАМИ
Олександр Сирцов, «Львівська газета», 05.08.2008
Стадіон у Львові для проведення Євро-2012 таки будуватимуть, і єдиним реальним інвестором наразі виступатиме Львівська міська рада.

Для цього в бюджеті розвитку міста на 2008 рік передбачено додатково виділити 80 млн. грн., які витратять на початок робіт. Таке рішення майже одностайно – 76 голосів із 81 зареєстрованого на засіданні депутата – ухвалили на позачерговій сесії міськради 4 серпня.
Також нардепи проголосували за рішення про створення та персональний склад робочої групи, яка контролюватиме підготовку міста до чемпіонату та залучення інвестицій до будівництва стадіону у Львові.
Сесія, на якій ухвалили таке безпрецедентне для міста інвестиційне рішення, також виявилася надзвичайно короткою – виділити 80 млн. гривень вирішили за неповні 20 хвилин. Щоправда, особливого задоволення на обличчях депутатів помітно не було, а в кулуарах вони більше говорили про вимушеність такого кроку.
Натомість Андрій Садовий висловив позитивні враження від ухвали міськради. За його словами, це знімає питання щодо спроможності нашого міста гідно підготуватися до європейської першості. Те, що стадіон таки будуватимуть за бюджетні кошти, – цілком нормально, адже всі польські міста зводять спортивні арени до Євро за кошти місцевих громад. До того ж, тільки-но розпочнуть будівництво, вартість земельних ділянок поряд зі стадіоном почне суттєво зростати, а це дасть змогу з лихвою покрити витрати Львова на цю новобудову. Втім Андрій Садовий не відкинув, що до будівництва можуть долучитись інвестори – такі переговори тривають. Серед потенційних інвесторів він назвав футбольні клуби “Карпати” та “Львів” а також компанію “Росан”. До того ж, щонайменше 60% субпідрядних угод мали б укласти з українськими, а за змоги – з місцевими фірмами. Та й саму угоду про будівництво стадіону укладуть не з австрійською фірмою “Альпіна”, а з її українською “дочкою” – фірмою “Альпіна-Україна”.
Андрій Іванович оптимістично налаштований і щодо подальшої долі обох комунальних стадіонів – споруда на Стрийській після завершення чемпіонату залишиться суто футбольною, а на “Україну” після Євро-2012 чекає реконструкція та перетворення на футбольно-легкоатлетичну арену.
Серед тих, хто голосував за це рішення неохоче, був і депутат від УНП Володимир Гірняк. “Не можу сказати, що ця ухвала вигідна місту, ми просто рятували ситуацію”, – пояснив “Газеті” нардеп. На його переконання, це рішення є наслідком бездарних дій влади, яка тривалий час запевняла всіх, що вже має інвестора, проте так і не знайшла його. Володимир Гірняк також натякнув, що таке рішення може вплинути на подальшу політичну кар’єру пана Садового: “Думаю, львів’яни дадуть оцінку міському голові на наступних виборах”.
Натомість його колеги по депутатському корпусу, з якими вдалося поговорити “Газеті”, були трохи стриманішими в оцінках. Зокрема, член робочої групи з підготовки до Євро-2012 Богдан Бедрило зазначив, що наявність інвестора – це, фактично, введення львів’ян в оману. Адже інвестор не працює безкоштовно, а вимагатиме землю й інші матеріальні активи міста. “Інвестор – це не спонсор”, – підтримав цю позицію і лідер фракції НС-НУ Василь Трач.
Давши згоду на виділення 80 млн. грн. із міського бюджету на будівництво стадіону, депутати недвозначно заявили про своє бажання контролювати процес освоєння коштів. Принаймні про це свідчить склад робочої групи з підготовки до Євро. Попри намагання міського голови домогтися паритетної участі в цій групі представників депутатського та чиновницького корпусів, більшість у ній усе ж матимуть депутати: в робочій групі працюватимуть десятеро міських обранців і лише четверо чиновників. При цьому депутатський корпус представлятимуть кілька опозиціонерів, як-от представники УНП і ВО “Свобода”.
http://www.gazeta.lviv.ua/articles/2008/08/05/33209/

САЛЫГИН ПООБЕЩАЛ ВЫВЕСТИ НА МАЙДАН 30 ТЫСЯЧ СВОИХ СТОРОННИКОВ
«Главное», 05.07.2008, Харьковская обл.
Страсти по поводу введения моратория на охоту на территории Харьковской области сроком на 3 года.

В проект повестки дня очередной сессии Харьковского облсовета внесен вопрос о введении моратория на охоту на территории Харьковской области сроком на 3 года. Такое решение принял сегодня Президиум областного совета.
Напомним, рассмотрение данного вопроса инициировал глава облсовета Василий Салыгин, объявив об этом на открытии этнофестиваля «Печенежское поле»: «Я смотрел сегодня на эту природу, на прекрасных аистов и уток, я решил - в понедельник подпишу распоряжение о созыве очередной сессии областного совета, на которой мы на три года запретим охоту».
В ходе состоявшейся на президиуме дискуссии относительно моратория на стрельбу в харьковских лесах стало ясно - не все депутаты разделяют звероохранные порывы В.Салыгина. И, конечно, категорически против запрета охотники.
Так, выступавший на заседании Президиума глава Харьковского областного общества охотников и рыбалок Анатолий Авдеев вначале намекнул, что вопрос о введении запрета на охоту не подготовлен, требует дополнительного изучения с привлечением ученых, общественности и т.д., а потом и вовсе заявил, что введение моратория не имеет под собой никаких оснований. Свои слова он аргументировал цифрами поголовья зверей в охотугодьях, которые свидетельствуют о преждевременности и даже вреде введения запрета на отстрел зверей.
Главу ООиР поддержал член комиссии по вопросам совместной собственности территориальных громад области, охотник с более чем 40-летним стажем Сергей Петренко. Кстати, он стал единственным членом Президиума, который проголосовал против включения вопроса о моратории в проект повестки дня предстоящей сессии.
Эти выступления, а особенно А.Авдеева, разгневали Василия Салыгина. Он обвинил председателя общества охотников в нежелании идти на компромиссы, пообещал тотальную проверку фискальными органами самого общества, а также рассказать в суде о взяточничестве, процветающем в обществе охотников и рыбалок. «Вы обещаете привести к сессии 3000 охотников? А я вам говорю, что сюда придут 30 тысяч харьковчан, которые поддержат решение о введении моратория на охоту!» - заявил В.Салыгин.
Судя по всему, дискуссия еще не окончена и будет перенесена в зал заседаний сессии областного совета 7 августа. Как заявил В.Салыгин, голосование по этому вопросу будет вестись в поименном режиме, «чтоб харьковчане знали, кто голосует против сохранения животных в наших лесах».
http://www.glavnoe.kharkov.ua/news/n9501

МИНАЕВ НЕ УДАРИЛ В ГРЯЗЬ ЛИЦОМ
Ирина Власова, «Панорама», 04.08.2008, Сумская обл.
Мэр  г. Сумы Геннадий Минаев проинформировал журналистов о своем визите в Италию.

О том, что сумской градоначальник намерен лично проинспектировать итальянский мусорный полигон и познакомиться с работой предприятия, которое вскоре зайдет на сумской рынок, мы уже писали. Поездка состоялась. Делегацию принимал председатель Итальянской промышленно-торговой палаты.
Геннадий Минаев подробно отчитался о визите в Турин, Пьямонт, Парму и Луани, предоставил фото и прокомментировал происходящее. Визит был насыщен впечатлениями. Геннадий Минаев посетил завод по выпуску мусорной техники. Посмотрел на разные машины, которые вскоре появятся и в Сумах, собственноручно подписал «согласовано» на наклейках, которыми они будут украшены. Мэр остался верен себе — сел за руль мусоровоза и сделал вывод, что с этим справится и женщина.
«Мы берем технологию пятилетней давности. На подножках машин будут стоять два человека, которые и будут убирать остатки мусора на площадках», — заявил мэр.
Геннадий Минаев проиграл в теннис итальянцу, заплатил за корт 80 евро (договоренности у них такие — кто проиграл, тот и платит), но не осрамил высокое звание гражданина Украины. Сумской градоначальник сказал, что ему было приятно услышать от мэра Турина, что Украина меняется. Такой вывод итальянский градоначальник сделал, наблюдая за нашим мэром. По мнению итальянца, он — «первый чиновник из Украины, который не заказывал в ресторанах водку, а вместо дополнительных услуг попросил спарринг по теннису».
http://rama.com.ua/news+article.storyid+1513.htm

УРОКИ ПОВЕНІ
Лариса Артеменко, «Чернівці», 01.08.2008
Місто взялося допомогти вийти із шокового стану підприємцям, прибутки яких попливли за великою водою.

Минуле позачергове сесійне засідання депутатського корпусу було співзвучне подіям останніх днів: словесний шторм, емоції через край. Дійшло до того, що одна із представниць депутатського корпусу знепритомніла просто у залі... Розмірений темп роботи був порушений одним-єдиним питанням, що стосувалося майбутньої торговельної діяльності затопленого Калинівського ринку. Полеміку розпочали представники ініціативної групи підприємців, які теж були присутні на засіданні. Невідомо, скільки би кипіла дискусія і якої вулканічної сили вона набула б, якби не помірковане погамування емоцій конкретними пропозиціями з боку тих, хто, власне, через свій професійний обов'язок мусив впливати на ситуацію.
Наслідки відчуватимемо ще довго
На початку засідання у залі ратуші запала тиша - хвилиною мовчання вшановували загиблих під час стихії людей. І хоча трагедії з людськими жертвами Чернівці обминули, однак наслідки масштабної повені відчуватимемо ще довго. За повідомленням начальника управління з надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення міської ради Володимира Самолюка, інформаційна картина станом на ранок середи виглядала наступним чином: на території міста з початку паводку затопленими виявилися 664 будинковолодіння, 290 осель підтоплено, вода пошкодила також 101 дачний будинок. Знищено та частково пошкоджено 142 тисячі гравійних і 41 тисяча метрів асфальтових доріг. Затоплено криниці приватного сектору, громадського користування. Така ж картина і з вигрібними ямами. Як наслідок, епідеміологічну ситуацію фахівці називають "напруженою". Орієнтовна сума збитків вимірюється без малого 96 мільйонами гривень. Найбільш постраждалим виявився Садгірський район. Сума збитків лише від затоплених та підтоплених будинків становить майже два мільйони гривень. У полоні стихії опинилося 50 гектарів присадибних ділянок, а це городи, сади, виноградники. За попередніми даними, це дорівнює втратам у півтора мільйона гривень. Пішло з водою 50 тисяч метрів гравійних та 41 тисяча метрів асфальтових доріг. Негода замулила 25 криниць лише громадського користування. Трохи втішнішою виглядає ситуація з Першотравневим районом. Тут підтопленими виявилися дев'ять вулиць, 60 присадибних ділянок. 58 будинків підлягають серйозному ремонту, шкоду від втрати майна оцінено майже у півмільйона гривень. Спостерігається ана- логічна картина із затопленням криниць, автостоянок, гаражів. Аби оцінити всі масштаби стихії, зараз відбуваються комісійні обстеження всіх об'єктів незалежно від того, чи це велике приватне господарство, чи крихітна квартирка, чи державне підприємство. Все має бути ретельно занотовано, підтверджено й обраховано. У посиленому режимі працюють і фахівці санепідемстанції. Постійно відбираються проби води, ведеться їх ретельне дос-лідження. Зоною особливої уваги фахівців-епідеміологів міськСЕС охоплено Калинівський ринок. У такому ж режимі діють і фахівці управління з надзвичайних ситуацій. Ведеться інтенсивна робота з відкачування води. Адже ситуація по місту ускладнюється тим, що вода не зникає у грунті, а концентрується у великі озера протяжністю півтора-два кілометри. Як наслідок, доводиться залучати агрегати з потужними насосами. Про все це мусили почути й депутати, бо подальші рішення напряму залежали від вчасно отриманої інформації.
Калинівський - в епіцентрі стихії і полеміки
Передумови того, що зараз доводиться спостерігати на ринку, схоже, були. Говорити про них зараз можна довго й детально. А смисл? Збитки підприємців сягають неймовірних сум. Люди у паніці: чимало з них обтяжені кредитними зобов'язаннями, практично для всіх торговельна діяльність була єдиною статтею доходу сімейного бюджету. Шок - ось як оцінюють вони свій нинішній стан. "Підприємці Калинівського ринку свого часу допомагали місту у реалізації багатьох справ, тепер настала черга місту простягнути руку допомоги підприємцям", - зауважив Микола Федорук. І закликав "скористатися нею". "Не треба брати голосом, краще - інтелектом, бо крик нічого не вирішить", - підсумував міський голова, повідомивши, що особисто мав розмову з керуючими банківських установ на предмет того, аби опрацювати механізм сприяння, допомоги підприємцям, обтяженим кредитами. Вивчити можливість відстрочки платежів, зменшення відсотків.
Але як досягти більш-менш сприятливого фінансового компромісу у цій надзвичайній ситуації? Досі ж на практиці подібного не було. Болітиме голова тепер й у банківських аналітиків. "Цілком зрозуміло, що втрати будуть, питання в іншому, як зробити їх менш відчутними", - додав Микола Федорук. Для цього за рішенням депутатів і була створена комісія, яка вже з понеділка має розпочати діяльність. Ще один момент (саме він і спричинив бурю емоцій) - це часові рамки пільги, якою підприємців звільняють від ринкового збору та плати за послуги. Планується, що вона діятиме весь серпень. У разі потреби рішення переглянуть і пільгу продовжать. Це гарантували і міське керівництво, і представники депутатського корпусу. "Підприємці звільнені в оплаті на місяць і вісім днів, - уточнив голова комісії, керівник фінансового управління міської ради Євген Прокопець. - А щомісячна сума ринкового збору складає 920 тисяч гривень. Тобто, місто недоотримає мільйон гривень. І саме ця сума вже є безпосередньою допомогою підприємцям. Інше питання - забезпечення трудового колективу Калинівського ринку із 540 працюючих тією ж заробітньою платою. Разом з усіма нарахуваннями вона складає теж більше мільйона гривень. А оскільки рішенням депутатів звільняємо підприємство від статті доходу, то автоматично зобов'язання на себе беремо ми. І зарплату люди матимуть, бо йдеться про міське комунальне підприємство".
І наостанок...
Сьогодні (і це неодноразово підкреслювалося на засіданні), мабуть, є всі підстави говорити про те, що всі, хто був задіяний у ліквідації наслідків стихії, спрацювали чітко, злагоджено, професійно. У необхідній кількості людям підвозилася питна вода, не було перебоїв із постачанням хліба. Сім підприємств, які забезпечують життєдіяльність міста, працювали в надзвичайно складних умовах. Проте ніхто не нарікав. Стихія вирувала, а люди робили свою справу - без сну й елементарного відпочинку.
Сьогодні вже можна розмірковувати, чому регіон виявився не готовим до такої біди, чому не має належного забезпечення необхідною технікою, у тому числі й плаваючою, чому в області ліквідовано спеціальний рятувальний загін. І це вже можна робити зараз, а не тоді, коли на карту буде поставлено життя й безпеку людей. "Працювала єдина команда, кожен робив спільну справу - чітко, якісно, мовчки," - підсумував міський голова. І порадив "людям з чорним піднебінням" не шукати підтексту у проблемі там, де його нема.
http://www.chv.cv.ua/

ХАРЬКОВСКИЙ ОБЛСОВЕТ ОСТАЛСЯ ПРИ СВОЕМ
Ярослав Чепурной, «Вечерний Харкьов», 04.08.2008
Депутаты Харьковского облсовета нашли, как ответить на протест прокурора по поводу признания региона территорией без НАТО.

Напомним, в июне этого года сессия облсовета приняла не бесспорное в правовом отношении решение. Один из его пунктов звучал так: «Считать Харьковскую область территорией, на которую не распространяются любые нормативно-правовые акты, которые направлены или непосредственно предусматривают любые действия или обязательства по обеспечению вступления непосредственно в НАТО».
Прокуратура области опротестовала это решение, ссылаясь на то, что орган местного самоуправления (которым является облсовет) взял на себя не свойственные ему по закону функции и даже посягнул в этом плане на права президента. Приняв во внимание протест прокурора, облсовет на 29-й сессии отменил первый пункт своего решения, изменив его форму, но оставив суть.
— Мы не могли предвидеть протест прокурора, — говорит депутат облсовета от Коммунистической партии Украины Павел Тищенко, который и был инициатором первоначального решения. — Мы хотели лишь разработать механизм защиты внеблокового статуса Украины на территории области.
— Облсовет не отменил решение по НАТО, но согласился с протестом прокурора по первому пункту. Его переформулировали, — уточняет депутат облсовета, председатель комитета по вопросам молодежной политики, физической культуры, спорта и туризма Наталия Левченко. — Теперь решение опирается на Декларацию о государственном суверенитете Украины, принятую в 1990 году, согласно которой Украина имеет внеблоковый статус.
Остальные пункты остались в силе: к примеру, решение обратиться к Верховной Раде, чтобы она законодательно закрепила внеблоковый статус Украины, обозначенный в Декларации.
http://vecherniy.kharkov.ua/news/23517/

ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА БЛОКИ

“НАРОДНИЙ СОЮЗ “НАША УКРАЇНА” БОРЕТЬСЯ З НАСЛІДКАМИ СТИХІЇ
Ольга Рега, «Західний кур’єр», 07.08.2008, Івано-Франківська обл.
Івано-Франківська регіональна організація «Народного союзу «Наша Україна» активно включилась в процес надання допомоги постраждалим на Прикарпатті.

Вже 30 липня були скликані екстрені збори партії за участю її голови – Зіновія Шкутяка, членів президії та керівників виконкомів районних організацій партії. Керівники виконавчих комітетів коротко ознайомили присутніх з наслідками стихійного лиха в своєму районі. Після цього були висунуті основні пропозиції щодо надання допомоги районам, які зазнали найбільших руйнувань, а також про фінансову допомогу родинам, котрі втратили своїх рідних внаслідок дії стихії.
Наступного дня організація відразу ж переказала кошти у Верховинський район для закупівлі продуктів харчування постраждалим від повені. Також було закуплено насоси (31 шт.) для відкачування води, які направили у затоплені райони Івано-Франківської області. Для мешканців, в яких підтоплені житлові будинки, придбано 80 спальних мішків.
З особливою увагою поставились члени “Народного союзу “Наша Україна” до сімей, в котрих загинув хтось із членів родини. В Долинському районі вже надана допомога чотирьом сім’ям. В одній з них, родині Лаврович, загинув батько – годувальник сім’ї. Їй було направлено фінансову допомогу у розмірі 5 тисяч гривень. Інші три родини – багатодітні сім’ї, що втратили внаслідок стихійного лиха значну частину майна (сім’ї Надії Кальмук, Світлани Кулакової, Віри Яремко). Вони отримали від організації по 3 тисячі гривень. Також цим родинам було надано, окрім фінансової допомоги, теплий одяг. Чотири родини с.Незвиська Городенківського району (Євгенії Озарук, Ганни Андрухович, Ольги Павлюк та Ганни Петраченко) отримали від “Народного союзу “Наша Україна” по 2,5 тисячі гривень.
Нагадаємо також, що “Народний союз “Наша Україна” проводить серед населення міста благодійну акцію, спрямовану на збір гуманітарної допомоги для жертв повені. Івано-Франківська регіональна організація “Народного союзу “Наша Україна”» висловлює подяку громадянам Івано-Франківська Віктору Фафлею, Андрію Пролорензо, Ганні Астаф’євій, Уляні Галько, Всеволоду Паращину, Катерині Гапишин та Анні Марків, які першими надали цю допомогу.
http://www.wk.if.ua/?set=news&mc=readfull&do=2199

ЕКОНОМІКА

ТАРИФЫ НА ГАЗ МОГУТ ПОВЫСИТЬ
Олег Столбецов, «Вечерний Харьков», 07.08.2008
Перед зданием Харьковской облгосадминистрации газовики требовали повысить тарифы, иначе они остановят работу.

Около 170 сотрудников АО «Харьковгаз» и АО «Харьковгоргаз», одетых в форменную одежду своих предприятий, поддержали Всеукраинскую акцию своих коллег, которая в те же минуты проходила в Киеве на майдане Незалежности (ее заявили как бессрочную).
Митингующие утверждали: из-за низких тарифов на их услуги они уже не могут гарантировать безопасность работы газового оборудования. Тарифы последний раз пересматривались в середине 2007 г. С тех пор подорожал импортный газ, используемый на технологические нужды, изменились объемы прокачки газа, стало больше обслуживаемых сетей и объектов.
— Убытки «Харьковгаза» и «Харьковгоргаза» в первом полугодии текущего года превысили 35 млн грн. (сейчас на 1 грн. стоимости услуги транспортировки газа выходит 18 грн. убытков), — заявил замглавы профкома ОАО «Харьковгаз» Александр Сазонов. — У нас сейчас работают 75% людей от необходимого.
Увольняются из-за низкой зарплаты, поясняют работники. И требовали установить экономически обоснованные тарифы, включить в них не менее 10% на инвестиционные программы, а также повысить зарплаты, исходя из нормативной численности работающих, а не путем сокращения штатов. В противном случае предприятия угрожают прекратить снабжать потребителей газом.
Вышедший к участникам митинга замгубернатора Олег Шаповалов заверил, что глава облгосадминистрации в ближайшие дни обсудит это вопрос на встрече с премьер-министром.
По предварительным данным, на акцию протеста уже есть реакция властей в Киеве. На заседании 7 июля НКРЭ готовится повысить тарифы на транспортировку газа, а соответственно и отпускные цены для населения (сейчас цены для бытовых потребителей — 96,3 грн. за 1 тыс. куб. м).
http://vecherniy.kharkov.ua/news/23642/

ПЕРЕДІЛ ВЛАСНОСТІ

ПОГИБ ПРИ РЕЙДЕРСКОЙ АТАКЕ...
Олег Суслов, «Вечерняя Одесса», 07.08.2008
Такую эпитафию можно было бы написать на могильном камне многих одесских заводов и фабрик, прекративших свое существование в последние полтора десятка лет.

Увы, в скорбном списке производственных «жемчужин», ковавших Одессе славу города-труженика, еще рано подводить черту...
Очередной жертвой массированной рейдерской атаки вполне может стать ОАО «Научно-исследовательский институт специальных способов литья» (ОАО «НИИСЛ») — уникальное в своем роде предприятие, применявшее специальные технологии литейного производства, которые по достоинству оценили практически все отечественные стеклозаводы, а также стеклозаводы из Беларуси, Молдовы, России, — прекратившее производственную деятельность с первых чисел ноября прошлого года.
Причина — продажа в июле 2007 года департаментом Государственной исполнительной службы Министерства юстиции Украины на публичных торгах комплекса нежилых помещений, составляющих 957/1000 частей всех производственных площадей ОАО «НИИСЛ». Продавались цеха как имущество фирмы «Дубль А», победителем открытого конкурса оказалось ООО «Донпромметресурс».
При этом торги были проведены, невзирая на наличие определения хозяйственного суда г. Киева от 24.05.07 г., запрещавшего Минюсту осуществлять какие-либо действия с данным имуществом. А спустя полтора месяца, 12 июля, этот же суд вынес еще одно определение, запретившее Министерству юстиции, ООО «Донпромметресурс» и Одесскому городскому бюро технической инвентаризации и регистрации объектов недвижимости (КП «ОГБТИ и РОН») соответствующим образом оформлять результаты торгов, выдавать правоустанавливающие документы и регистрировать право собственности.
Наконец, продажа с публичных торгов практически всех производственных помещений завода, занимающего очень привлекательную — с точки зрения строительства комплекса жилых домов — территорию по адресу ул. Химическая, 2, что напротив Второго еврейского кладбища, представляется вообще противозаконной, так как данное имущество принадлежит на правах собственности ОАО «НИИСЛ», основным акционером которого с долей 68,55 процента является киевская фирма «Винсо-Тиссен». Данный факт зафиксирован вступившими в законную силу решениями хозяйственного суда Одесской области от 17 июля 2006 года и Приморского суда г. Одессы от 20 октября того же года.
Тем не менее, помещения продали и оформили на нового «владельца». 26 октября прошлого года представители победителя публичных торгов, ООО «Донпромметресурс», в сопровождении судебных исполнителей, сотрудников правоохранительных органов и бойцов охранной фирмы зашли на территорию предприятия, выставив параллельную охрану. А 5 ноября, опять-таки не без помощи правоохранительных органов, новый хозяин установил полный контроль над предприятием: на завод перестали пускать как руководство акционерного общества, так и рабочих.
Около двухсот специалистов, большинство из которых отдали литейному делу не один десяток лет, оказались выброшенными на улицу. Как рассказывал тогда председатель правления ОАО «НИИСЛ» Юрий Сандул, блокада производственных помещений привела к тому, что на складах скопилась произведенная, но не отгруженная продукция, а своевременное выполнение новых заказов оказалось под большим вопросом...
Сегодня, спустя восемь месяцев после описанных событий, можно сделать два вывода. Первый — ООО «Донпромметресурс» литейное производство абсолютно не интересует. Завод стоит. Второй вывод — если в ближайшее время производственная деятельность предприятия не возобновится, то Научно-исследовательский институт специальных способов литья просто перестанет существовать: рабочие окончательно разбегутся (сегодня руководству акционерного общества всеми правдами и неправдами еще удается удерживать людей от решительных действий), а предприятия-контрагенты просто забудут о существовании одесских литейщиков.
И все же рано или поздно, но правда все равно восторжествует. Уверенность в этом придает то обстоятельство, что вся комбинация, разыгранная вокруг производственных помещений ОАО «НИИСЛ», шита такими белыми нитками, что становится стыдно и за тех, кто выносил решения «именем Украины», и за тех, кто осуществляет надзор за правопорядком в стране. Вот только рейдеры, когда чувствуют, что земля уходит из-под ног, прилагают все усилия для того, чтобы противостоящей им стороне в итоге досталась пиррова победа. Ведь главный фактор в таких спорах — время.
Так, хозяйственный суд г. Киева еще 6 марта этого года вынес решение по исковому заявлению ОАО «НИИСЛ» к департаменту Государственной исполнительной службы Министерства юстиции Украины, спецпредприятию «Укрспецюст», ООО «Донпромметресурс», коммунальному предприятию «Одесское городское бюро технической инвентаризации и регистрации объектов недвижимости» с привлечением в качестве третьего лица без самостоятельных требований ООО «Дубль А».
Акционерное общество просило суд:
— устранить препятствия в осуществлении ОАО «НИИСЛ» права собственности на «спорные» помещения путем выселения из них «победителя» публичных торгов ООО «Донпромметресурс»;
— признать недействительным свидетельство о приобретении недвижимого имущества на публичных торгах;
— обязать КП «ОГБТИ и РОН» провести соответствующие изменения в Едином государственном реестре прав на недвижимое имущество;
— наконец, признать недействительными публичные торги от 4 июля 2007 года.
Хозяйственный суд г. Киева в полном объеме удовлетворил исковые требования ОАО «НИИСЛ», отклонив попутно встречные исковые заявления ООО «Дубль А» и невесть откуда взявшегося ООО «Укртрубмет», настаивавшего на том, что якобы это предприятие, а не ООО «Донпромметресурс», должно было стать победителем скандальных публичных торгов.
Проигравшая сторона, естественно, подала апелляционную жалобу. Рассмотреть ее апелляционный хозяйственный суд г. Киева должен был уже давно. Однако инициаторы подачи апелляции сделали все возможное, дабы оттянуть развязку. Как стало известно, коллегия судей апелляционной хозяйственной судебной инстанции наконец-то определилась с датой начала слушания дела — 18 августа 2008 г.
Вот только состоится ли заседание? Или вновь восторжествует правовая казуистика, которая позволит отбросить рассмотрение спора до того момента, когда бороться уже будет не за что?
А лет через пять, когда окончательно станет понятно, что региональная экономика не может держаться только на торговле и сфере услуг, начнем судорожно возрождать производственный потенциал Одесской области, не понимая, где искать подходящие территории для возведения промышленных объектов, и не зная, откуда, из каких краев, приглашать рабочих соответствующих специальностей и квалификации...
http://vo.od.ua/article/8823

НОВА ПРОВОКАЦІЯ ПРОТИ УЖГОРОДА
«Rionews», 01.08.2008, Закарпатська обл.
Обласні депутати з порушенням чинного законодавства не тільки відібрали у міської громади її землю…

…А й створили чергову перепону для зведення аквапарку. Здивуванню немає меж: десятки років ні парк, ні його територія нікого не турбували і не цікавили. І тільки коли в Ужгороді появилася перспектива пристойних інвестицій та власного аквапарку європейського зразка, що змінив би власне статус міста, землі парку стали снитися чиновникам від екології. А в п’ятницю, 25 липня, на сесії Закарпатської обласної ради депутати спішно розглянули і проголосували за подання начальника Держекоінспекції Андрія Погорєлова. Попри те, що землі й земельні питання на території міської громади належать до компетенції її представницького органу — міської ради, обласні депутати прийняли рішення «Про розширення площі об’єктів природного заповідного фонду місцевого значення». Таким чином, територію Боздоського парку (50 га у 2005 р. уже визнано пам’яткою садово-паркового мистецтва) змінено до 73, 7569 га з грубим порушенням усіх морально-правових аспектів та перевищенням власних повноважень. У результаті цієї чиновницько-депутатської оборудки у міської громади відібрано 23 га землі, на яких планувалося звести водно-розважальний комплекс «Водний світ».
Обласним депутатам закони неписані?
Обласні парламентарі проігнорували те, що зміна меж, категорії та скасування статусу територій об’єктів природно-заповідного фонду має проводитися відповідно до вимог Закону «Про природно-заповідний фонд України». Так, відповідно до ст. 52 цього Закону, клопотання про необхідність створення чи оголошення територій та об’єктів природно-заповідного фонду — у разі схвалення центральним органом виконавчої влади в сфері охорони навколишнього природного середовища та його органами на місцях — проводиться її погодження з власниками та первинними користувачами природних ресурсів у межах цих територій. Тільки на підставі результатів погодження клопотань центральний орган виконавчої влади в сфері охорони навколишнього природного середовища та його органами на місцях забезпечує розроблення спеціалізованими проектними організаціями та науковими установами проектів створення парків-пам’яток садово-паркового мистецтва. Згідно зі ст. 51, підготовка і подання клопотань про створення чи оголошення територій та об’єктів природно-заповідного фонду можуть здійснюватися органами центрального органу виконавчої влади в сфері охорони навколишнього природного середовища, науковими установами, природоохоронними громадськими об’єднаннями або іншими зацікавленими підприємствами, установами, організаціями та громадянами.
Не було подано жодних клопотань із цього питання. Тим паче, що, згідно з законом, клопотання має містити обгрунтування щодо необхідності створення чи оголошення території або об’єкта природно-заповідного фонду певної категорії, характеристик природоохоронної, наукової, естетичної та іншої цінності природних комплексів та об’єктів, що пропонуються для заповідання, відомості про місцезнаходження, розміри, характер використання, власників та користувачів природних ресурсів, а також відповідний картографічний матеріал. До клопотань додаються документи, що підтверджують та доповнюють обгрунтування необхідності створення чи оголошення територій або об’єктів природно-заповідного фонду.
Закон також вимагає, що у разі схвалення клопотань проводиться їх погодження з власниками та первинними користувачами природних ресурсів у межах територій, рекомендованих для заповідання. Тобто, прийняттю оскаржуваного рішення повинно було передувати погодження Ужгородської міської ради. Повторимо: нічого з цих вимог дотримано не було, оскільки до Ужгородської міської ради як власника земельної ділянки з відповідним клопотанням ніхто не звертався.
Міська влада вимагає скасування незаконного рішення облради
Оскільки рішенням «Про розширення площі об’єктів природного заповідного фонду місцевого значення» депутати облради порушили права та законні інтереси територіальної громади м. Ужгорода, без відома та згоди власника земельної ділянки — Ужгородської міської ради, розширили площу парку-пам’ятки садового паркового мистецтва «Боздоський», Ужгородська міська рада у понеділок подала відповідну заяву до міської прокуратури, а у вівторок, 29 липня — позовну заяву до Ужгородського міськрайонного суду з проханням зупинити дію рішення, визнати його незаконним та скасувати.
Отже, справа про межі парку, а відтак і майбутнє водно-розважального комплексу «Водний світ» вирішуватиметься у судовому порядку, запевнив на прес-конференції перший заступник міського голови Володимир Бобков. «Слід зауважити, що дане рішення облради було прийняте фактично таємно, ніхто не знав, що воно готується. З нами, як з органом місцевого самоврядування, на території якого знаходиться об’єкт, ніхто не проводив жодних консультацій і жодних клопотань не подавав. Проігноровано позицію міської громади, депутатського корпусу. Враження, що рішення прийняте з метою виключно створити перешкоди, не дати збудувати в місті аквапарк. Доводиться тільки дивуватися, наскільки обласні депутати, які це рішення приймали, ненавидять своє місто», — каже Володимир Бобков. На певні роздуми наштовхує й інформація про те, що наші сусіди з Міхайловце (Словаччина) збираються будувати у себе аквапарк: чи ж випадково обласні депутати зарубали проект аквапарку в Ужгороді, проголосувавши проти того, щоб мати такий об’єкт у себе вдома?..
Стосовно закидів чиновника-еколога П., що, мовляв, проекту аквапарку він не бачив, Володимир Олександрович прокоментував так. «Чинуша з якогось управління, обов’язки якого виключно погоджувати проект, дозволяє собі закиди, що свідчать насамперед про його необізнаність зі своїми посадовими обов’язками. Німецькою стороною у розроблення проекту вже вкладено 1, 5 млн. євро, це є інтелектуальна власність. Тільки після визнання меж землі проект подається для отримання відповідних дозволів. Так прийнято у всьому світі, в Україні та навіть було у СРСР. Соромно, коли на перепоні багатомільйонним інвестиціям стає безграмотний чинуша».
Депутат Закарпатської обласної ради Олександр Антал назвав рішення «Про розширення площі об’єктів природного заповідного фонду місцевого значення» аферою з боку обласної ради. «Маємо яскравий приклад цинічного випаду проти ужгородської громади та її інтересів, оскільки до Ужгородської міської ради як власника згаданої земельної ділянки не подавалися жодні документи на погодження. Закарпатською обласної радою при прийнятті рішення «Про розширення площі об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення» від 25 липня 2008 року були порушені ряд норм Закону України «Про природно-заповідний фонд України». Усім відомо, що робляться ці інсинуації з метою скомпрометувати міську владу, особисто міського голову Сергія Ратушняка, нав’язати непотрібне ужгородцям «з’ясовування стосунків». Якби місту деструктивними силами не створювалися штучні перепони, два місяці аквапарк вже будувався б! Тому ужгородці обурені тим, що у них відбирають право та можливість відпочивати по-європейськи, зробити рідне місто інвестиційно привабливим, залучати кошти, які тут залишали б гості, клієнти аквапарку тощо. Ужгородці готові зібрати 50—70 тис. підписів та спрямувати їх до ОДА, парламенту, президента», — запевнив Олександр Петрович.
http://rionews.com.ua/statjag.php?id=12913

РІВЕНЬ І ЯКІСТЬ ЖИТТЯ

ПОЧЕМ ЦЕНЫ ДЛЯ НАРОДА?
Анатолий Юрченко, «Украина-Центр», 07.08.2008, Кировоградская обл.
О росте цен на продуктовом потребительском рынке области и о том, что этот рост носит характер «картельного сговора».

 Благо, отмашку на использование термина дала сама Юлия Тимошенко. И телеэфир (в частности) тут же обрушился (как обрушивается цунами на беззащитное побережье) на население Украины, и без того охающее и ахающее из-за роста цен, своей волной охов, ахов и причитаний.
Что касается «Украины-Центр», то мы как раз хотели бы избежать этих самых причитаний и дать всем желающим пищу для раздумий. Тем более что такой подход предложен самими нашими читателями.
Суть дела, как отмечают наши читатели, заключается в том, что в Кировограде работают одновременно несколько сетей крупных супер- и гипермаркетов. Особенно это заметно в сравнительно небольшом по площади, но густозаселенном спальном районе от улицы Пацаева до улицы Жадова. Только здесь - на расстоянии, пожалуй, не более километра друг от друга по прямой - собралось сразу несколько супермаркетов. И если не лениться, то за каких-нибудь полтора-два часа можно успеть заглянуть в каждый из них и... сделать определенные выводы.
А выводы будут довольно любопытными: одни и те же товары, одних и тех же производителей, практически с одной и той же датой изготовления в супермаркетах различных торговых сетей будут обязательно отличаться по цене. То есть возникают вопросы. Отпускная цена производителя, надо полагать, одна и та же. Расстояние для транспортировки от производителя до Кировограда - одно и то же. Значит, и расходы на транспортировку - те же. А разница в цене может колебаться - в зависимости от вида товара - от 20-30 копеек до одной-двух-трех гривен.
Возьмем, например, хлеб, который производится в самом Кировограде. Для него ценовая разница может составлять копейку-две, но она есть. А учитывая, что хлеб идет к столу в каждой семье, «лишняя» копейка из кармана покупателя дает продавцу совсем «не лишний» доход. Или, например, консервы (повторим еще раз - одного и того же производителя и одного и того же вида) - для них разница в цене за банку может достигать одной-двух гривен. И так далее. Словом, рассказ об этом можно было бы дать в виде «веселых картинок» - фото одних и тех же товаров из разных магазинов и призыв к читателю: «Найдите, в чем отличие». Ответ, естественно, очевиден: только в ценниках. Однако, как выяснилось, именно такие фотографии невозможны в принципе: в любом супермаркете фотосъемка находится под строжайшим запретом. Надо полагать, как раз потому, что слова о разнице в ценах остаются все-таки словами, а фото, как ни крути, - документ.
Теперь о росте цен. Игорь Фурманов, руководитель областной инспекции контроля за ценами, например, оценивает такой рост как неизбежность: его нельзя избежать, когда происходит рост стоимости энергоносителей, электроэнергии, рабочей силы (в связи с ростом минимальной заработной платы) и так далее. Тем не менее, вопрос о том, почему одни те же факторы по-разному влияют на цену у разных продавцов, остается, заставляя читателя предполагать, что если не «картельный сговор», то элемент ценового произвола все-таки имеет место быть. Вроде бы сети соревнуются не за то, чтобы товары у них стоили дешевле, а за то, чтобы, не отпугнув постоянного покупателя (на километр дальше), все-таки сделать свои цены хотя бы немного выше, чем в соседнем супермаркете.
У автора этих строк, кстати сказать, подозрение об этом тоже возникло не вчера. В один прекрасный день в одном из магазинов одной из сетей, работающих в Кировограде, цены на целый ряд товаров оказались на 10-20 копеек выше, чем вчера. Журналистское любопытство заставило увидеть в этом тему для публикации и побудило позвонить по «телефону доверия». В чем дело, дескать, - Кировоград ли не оправдал себя как место для развития сети, появление ли магазинов-конкурентов поблизости сбило прибыли и заставило искать выход в повышении цен? В ответ пришлось выслушать целую лекцию, что рост цены товара в рознице имеет только одну причину - рост отпускной цены производителя (а вместе с лекцией пришлось выслушать и несколько ядовитых замечаний по адресу «УЦ», которая якобы материал с пресс-конференции, посвященной приходу сети-благодетельницы в Кировоград, подала не так, как хотели бы организаторы). Однако - какая поразительная вещь! - уже через несколько дней цены на товары, перечисленные в этом разговоре, вернулись на прежний уровень...
Ну как? Будем верить, что рост цен имеет абсолютно объективный характер, или останемся в подозрении насчет «картельного сговора»?
Давайте взглянем на ситуацию еще с одной точки зрения. Каждый фактор, влияющий на ценообразование, имеет свой удельный вес. Пусть, предположим, по стоимости энергоносителей мы уже вышли вровень с Европой всей. Но по оплате труда - не вышли! Каким же образом наши товары (и те же энергоносители) могут иметь стоимость на уровне европейской? Ведь труд наших людей, которые их производят и продают, стоит намного дешевле, чем труд их коллег в Европе. Стало быть, эта разница в оплате труда обязана влиять и на стоимость товаров, которая должна быть ниже европейской как раз на разницу этой составляющей цены. Думается, и не только в силу этого, но ограничимся пока только этим штрихом.
Рискну дать и «рацпредложение», как обуздать рост цен, а возможно, и существенно их снизить. Прежде всего нужно отбить у отечественных товаропроизводителей-монополистов и монополистов-товаропродавцов охоту к сверхприбылям, которые достигаются за счет безжалостного обирания населения Украины. А о том, как это можно сделать, - в следующих публикациях.
http://www.uc.kr.ua/fresh/3794/

ХОЧУТЬ ПІДВИЩИТИ ПЛАТУ ЗА ТЕПЛО
Мирослава Шершень, «Рівне вечірнє», 07.08.2008
Для населення Рівного — на третину, а для бюджетних організацій та інших споживачів — на половину.

Пояснюють це традиційно «стрімким зростанням ціни на газ», через що нинішні тарифи стали збитковими. Єдине, що може врятувати підприємства від банкрутства, за умови непідвищення тарифів, переконують теплопостачальники, це дотація з міського бюджету у понад 50 мільйонів гривень. Однак таку суму навряд чи місто зможе виділити.
Коли проекти рішень про збільшення плати за тепло та гарячу воду виноситимуть на розгляд міськвиконкому, поки невідомо. Начальник міського управління житлово-комунального господарства Юрій Собчук зауважив, що підвищувати тарифи потрібно було ще з 1 червня. Адже існує постанова Кабміну, яка обумовлює поступове щомісячне їх збільшення на 10%.
Довідка «РВ». Якщо тарифи буде збільшено так, як просять теплопостачальники, середньостатистична сім’я з трьох осіб, яка мешкає у двокімнатній квартирі, лише за тепло й гарячу воду платитиме понад 400 гривень за місяць.
http://www.rivnepost.rv.ua/showarticle.php?art=018857

«ПОКЛОННЫЕ ЯМЫ» НА ЛЫСОМ БУГРЕ
Наталия Гончарова, «Крымская правда», 06.08.2008
Посёлок городского типа Новосёловское может претендовать на звание памятника доисторической культуры.

За питьевой водой его жители раз в двое суток спускаются в яму, из которой не каждому под силу выбраться с полным ведром. Знойный июль принёс новосёловцам новую беду: одна из двух «водопойных» ям оскудела, воды в ней больше не наберёшь.
До реформирования агросектора люди в Новосёловском жили не хуже других: колхоз-миллионер «Родина» строил жилые многоэтажки и социальные объекты, обеспечивал сельчан работой и решал все бытовые проблемы. Работал и старенький водопровод, самая «молодая» ветка которого была проложена в 1975 году.
С переходом сельскохозяйственного производства на частные рельсы засушливые степи в этих краях оказались непривлекательными для бизнеса: крупные фирмы-производители не прельстились степной зоной рискованного земледелия и предпочли «прописаться» поближе к Северо-Крымскому каналу, где гораздо проще наладить систему орошения. Поступили они мудро, ведь как ни крути, вода в Крыму - главное. А здесь, в Новосёловском, чтобы доставить воду в поселковый водопровод, нужно подвергнуть её двойной перекачке. Сначала надо закачать тысячу кубометров из артезианской скважины в искусственное хранилище воды (на это стареньким насосам требуются сутки), затем из водоёма воду перекачивают в водопровод (это ещё сутки).
К конечному потребителю, жителям посёлка, вода поступает вечером - во вторник, четверг, субботу и воскресенье.
У половины новосёловцев вода проведена во дворы, остальные в указанные дни собираются с вёдрами и бидонами у двухметровой ямы, вырытой прямо посреди улицы, выстраиваясь в очередь у грязного шланга, из которого появляется вода на дне котлована. Первым в вёдра попадает вся ржавчина, скопившаяся в трубах за два дня, последним приходится стоять по щиколотку в луже, ведь крана на трубе нет. Однако и такому экстриму здесь рады, потому что не из каждой «поклонной» ямы сочится вода.
В начале лета самая «молодая» водопроводная ветка внезапно отказала: то ли растительность какая-то в трубе проросла, то ли тяжёлые грузовики трубу передавили. Жители о причинах только гадают. В результате улицы Восточная, Строительная, половина Маёвской и Полтавской остались без воды вообще.
В зону бедствия попали и поселковая больница, и с большим трудом сохранённый детский сад на пятьдесят мест, и средняя школа, в которой обучаются около четырёхсот школьников. Всё, что мог сделать для своих детей поселковый Совет, - так это обеспечить их ёмкостями и организовать подвоз воды на собственном тракторе.
Надо ли говорить, что без воды приусадебные участки из средства пропитания превратились в высохшие, выгоревшие пустыри. Даже плодовые деревья не выдерживают засухи, превращаясь в коряги. Сегодня людям приходится покупать воду у залётных «водовозов» по восемьдесят гривен за трёхкубовую ёмкость. Цена «кусается», поэтому воду приходится растягивать на месяц.
Ситуация с водоснабжением посёлка находится на контроле Министерства жилищно-коммунального строительства и Раздольненской райгосадминистрации. Как рассказала голова Новосёловского поселкового Совета Марина Бугаёва, не так давно здесь получили около ста тысяч гривен на установку новой водонапорной башни. Бюджетные деньги довольно быстро освоили и башню установили. Однако первый же степной ураган её свалил: оказалось, что специалисты «слегка ошиблись с местом». Пришлось сначала своими силами башню переносить и устанавливать заново, а потом искать для неё «начинку»: оборудование сняли со старой башни. В результате вместо двух водонапорных башен получилась опять одна, да и та со старыми насосами, а воды в селе так и не прибавилось.
На письмо жителей Новосёловского первый заместитель министра ЖКХ Крыма Э. Салиев ответил, что «коммунальным предприятием, оказывающим услуги по водоснабжению на территории посёлка, совместно с представителями Евпаторийской службы гидрогеологии проведено обследование дебита воды и установлен новый глубинный насос на скважину на улице Кольцевой. По результатам проведённой работы скважина работает, вода населению подаётся». То, что насос установлен, никто не отрицает. А вот кому и как подаётся упомянутая вода, это - большой вопрос.
Не получив помощи от крымского министерства, сельчане обратились в Кабинет министров Украины. И получили ответ от народного депутата Сергея Велижанского (фракция БЮТ), который по поручению Юлии Тимошенко сообщил им следующее: в 2006 году новосёловцы получили 29,1 тысячи, в 2007-м - 69,9 тысячи гривен, на которые пробурена скважина. Депутат не соврал, скважина действительно введена в эксплуатацию. Только письмо сельчане писали не для того, чтобы ещё раз услышать о том, что было сделано Главным управлением капитального строительства при Совмине АРК за счёт средств республиканского бюджета. К тому же письмо новосёловцы отправили в этом году, а в ответе фигурировали цифры прошлых лет. По сути, вместо конкретной помощи они получили очередную отписку.
В отличие от киевских чиновников, далёких от нужд крымской глубинки, глава Раздольненской райгосадминистрации Владимир Тараторин в посёлке был и видел, что там творится. Вместе с поселковым Советом райгосадминистрация представила в Министерство ЖКХ Крыма проектно-сметную документацию на реконструкцию сетей водоснабжения Новосёловского, которую включили в план капитального строительства на 2008 год за счёт средств субвенции госбюджета.
По оценке на май текущего года, чтобы у людей появилась питьевая вода, требуется триста тысяч гривен. Получат ли сельчане эти деньги из Киева, неизвестно. А вот крымское правительство уже выделило на новосёловский водопровод пятьдесят тысяч из бюджета автономии, которые поступят сразу после заключения договора на выполнение работ с подрядчиком.
Только сельчане, говорит голова поссовета Марина Бугаёва, не хотят получать финансирование частями. «Они боятся, что этих пятидесяти тысяч хватит только на демонтаж старого водовода, а потом мы останемся вообще без воды. Их можно понять: ямы с трубой - это всё, что у них осталось», - рассказывает она.
Хочется верить, что триста тысяч на водопровод в бюджете страны всё-таки найдутся, не такая это большая сумма. Но даже если чудо свершится и воду в посёлок проведут, «поклонные ямы» на выгоревших пригорках Новосёловского сельчане засыпать не позволят. На всякий случай.
http://www.kp.crimea.ua/news_details.php?news_type_id=1&news_id=4451

ЖЕКИ "ЗАВАЛЯТЬ" ЗБІР КОШТІВ ЗА ХОЛОДНУ ВОДУ
Василь Худицький, «Львівська газета», 05.08.2008
Від 1 липня у Львові значно зросли ціни на послуги “Львівводоканалу”.

Тепер тариф на кубометр води становить 3,72 грн., з яких на водопостачання припадає 2,58 грн., на каналізацію – 1,14 грн. Із чим це пов’язано, чи поліпшить нововведення рівень надання послуг для населення? На ці запитання ми попросили відповісти начальника служби збуту послуг “Львівводоканалу” Ольгу Афанасьєву.
– Насамперед, зросла ціна на електроенергію. Тому, згідно з рішенням виконкому №667 від 27.06.2008 року, підвищили й тарифи на послуги “Львівводоканалу”. Якщо рані­ше вони становили 2,59 грн., то зараз – 3,72 грн.
– Ціни на воду цьогоріч зрос­татимуть і надалі?
– Якщо збільшуватиметься вартість електроенергії, то “Львівводоканалу” теж доведеться змінювати ціни. Адже із зібраних 11 млн. грн. половину – 5 млн. 500 тис. грн. – платимо за електроенергію.
– Чи зростання цін на послуги загалом поліпшить подачу води для населення?
– Про це докладніше могла б розповісти диспетчерська служба, але скажу, що, наприклад, на Сихові вже зараз воду подають упродовж 16 годин на добу. Є райони, зокрема вулиці Кульпарківської, центральної частини міста, де воду подають цілодобово. Колишньої шестигодинної подачі води у Львові вже немає ніде.
– Стало більше води чи зменшилися втрати?
– Втрати завжди є й будуть, доки не надамо ідеального вигляду нашій мережі. Ви знаєте, що нинішні втрати води в мережах Львова сягають 36%, і ми від цих меж не відходимо. Але зараз у місті дуже багато роблять для їх скорочення. Такі заходи дадуть змогу вже до кінця цього року зробити водопостачання у Львові майже цілодобовим. Багато завдячуємо кредитам Світового банку, без яких узагалі нічого не змогли б змінити в колишній ситуації з водопостачанням. Адже “Львівводоканал” дуже обмежений у власних коштах для розвитку підприємства.
– А як справи з лічильниками на воду серед населення?
– На жаль, чимало львів’ян досі не встановило їх. Незважаючи на те, що це вигідно мешканцям. Бо одна річ – платити за фактом споживання, і зовсім інша – коли рахунки виставляють за нормативами.
– У “Львівводоканалу” “відібрали” збір коштів від населення за холодну воду. Чому?
– До 1 липня 2008 року за всю спожиту воду населення платило “Львівводоканалу”, а за підігрів води розраховувалося із ЖЕКом, який, своєю чергою, платив водопостачальним організаціям. Тепер схему проплат трохи змінили. Від 1 лип­ня, згідно з розпорядженням міськвиконкому, зокрема рішенням першого заступника міського голови Олега Синютки, вирішено збір коштів за холодну воду передати ЖЕКам, а гарячу воду залишити “Львів­водоканалу”. Поки що ці зміни на перехідній стадії. Що буде далі – незрозуміло. Уже незабаром ЖЕКи мають подати нам інформацію про реалізацію послуг за холодну воду.
– Що означає “ гарячу воду залишили “Львівводоканалу”?
– Ви знаєте, що раніше ми проводили облік і гарячої, і холодної води. Тепер споживач показники щодо холодної води передає в ЖЕК, а щодо гарячої – у “Львівводоканал”. Відповідно, ці організації проводять усі нарахування. Але так буде лише до 1 вересня, що потім – не знаємо. Вочевидь, буде нове розпорядження.
– Тобто нині вам значно легше працювати?
– Тепер узагалі невідомо, як працювати. На мою думку, виникає тупикова ситуація. Сьогодні працівники ЖЕКів принесли інформацію стосовно обліку води, й ми побачили тільки 20% реалізації тієї кількості, яку ми знімали раніше. Відповідно, ЖЕКи виставлять ці суми населенню у вигляді рахунків – і замість отримуваних нами 80-90% коштів за послуги зберуть 25-30%. А відтак наше підприємство отримає менше грошей, тому не зможе вчасно розрахуватися з “Львівобленерго”.
Гадаю, ЖЕКи не зможуть кваліфіковано працювати з нашими споживачами. Адже на кожен ЖЕК нині є один комп’ютер та один касир. Щоб виконувати цю роботу, потрібно мати відповідну матеріальну базу, кількість праців­ників. До того ж, робота з населенням не обмежується збиранням показників лічильників.
Шкода, бо ми добре налагодили цю роботу. Лише минулого місяця “Львівводоканал” зібрав майже 11 млн. грн. за водопостачання, з них 6,5 млн. грн. – від населення. Зміни дезорієнтували й мешканців, які тепер не можуть зрозуміти, що їм робити в цьому хаосі.
http://www.gazeta.lviv.ua/articles/2008/08/05/33214/

ПЛАТА ЗА ПРОЕЗД В ХАРЬКОВСКОМ МЕТРО МОЖЕТ ВОЗРАСТИ ДО 1.50 ГРИВЕН
«Главное», 06.07.2008, Харьковская обл.
Последние десять лет метро работает в убыток. Средства на ремонт подвижного состава вообще не выделялись.

А проезд льготников не компенсировали. Как сообщают в пресс-службе метрополитена, денег на приобретение новых вагонов или хотя бы замену изношенных механизмов 70-х годов катастрофически не хватает. Руководство метрополитена подало заявку на выделение правительством 50 миллионов гривень на приобретение новых вагонов, но перспективы ее удовлетворения пока неизвестны. Кроме того, метрополитеновцы жалуются, что ежегодно бюджеты всех уровней недофинансируют предприятию провоз пассажиров-льготников на сумму до 37 миллионов гривень.
«Нам нужно сейчас для этого 85 миллионов ежегодно, если от государства мы их не получим, руководство пойдет на повышение», — говорит пресс-секретарь метро Олег Перегон.
Однако, когда может повыситься проезд и сколько будет стоить жетон, руководство подземки еще не знает. Сейчас себестоимость перевозки одного пассажира составляет 1.30-1.50 гривен, говорят в метрополитене.
«Но мы понимаем, что такой тариф будет харьковчанам не по карману. Надеемся, что часть оплаты будет компенсироваться из городского бюджета», — заявил Олег Перегон.
http://www.glavnoe.kharkov.ua/news/n9515

СКАНДАЛИ

НЕПОНЯТНЫЕ СОБЫТИЯ?
Зоя Путренко, «Наша газета», 07.08.2008, Луганская обл.
О ситуации вокруг Лутугинского государственного научно-производственного валкового комбината.

Есть время незаметно текущее, а есть спрессованное событиями. Для коллектива Лутугинского государственного научно-производственного валкового комбината такой насыщенный неприятными сюрпризами период начался неделю назад, 30 июля. Начался внезапно: как пишут в таких случаях, «ничто, казалось, не предвещало»…
Впрочем, особо бдительные граждане могли кое-что заподозрить в факте недавней проверки предприятия специалистами контрольно-ревизионного управления Минпромполитики Украины. Хотя, как рассказал нам начальник управления промышленности главного управления промышленности и развития инфраструктуры облгосадминистрации Александр Исаченко, заместитель начальника КРУ министерства в беседах в ОГА заверил, что никаких целенаправленных заданий проверяющим министерство не выдавало.
Облгосадминистрация соответственно делегировала в комиссию своего представителя и высказала свое положительное отношение к ситуации на комбинате и к действиям его руководства. В ходе проверки были выявлены некоторые нарушения, подписан акт, и предприятие сразу же подготовило замечания к выводам комиссии. По процедуре комиссия должна была бы рассмотреть и их, но…
Вдруг в скоростном режиме 29 июля министром издается приказ о назначении нового руководителя предприятия. А уже 30 июля в Лутугино прибыл заместитель министра Владимир Севернюк с только что назначенным исполняющим обязанности гендиректора ЛГНПВК Александром Варавой. Коллектив предприятия занял прочную оборону и не впускал их на заводскую территорию. Если замминистра потом все-таки пропустили, то господину Вараве, ни дня не работавшему в отрасли и не имеющему опыта руководства крупным промышленным производством, ни в тот день, ни на следующее утро ступить за проходную не удалось. На вопросы работников комбината, где и кем он до этого работал, Александр Анатольевич отвечал: в системе спецподразделений, а сейчас на пенсии. «А как же вы будете руководить, если понятия не имеете о производстве валков?» — допытывались лутугинцы. «Ничего, я найму людей…»
Генеральный директор комбината Сергей Попов в это время находился на больничном. Два года назад он сменил в этой должности знаменитого Николая Будагьянца, который успешно руководил предприятием почти три десятилетия. Естественно, коллектив такую кадровую перемену встретил тогда, мягко говоря, без восторга. Как, кстати, областная и местная власть. Но со временем Сергей Попов результатами работы сумел доказать, что тоже способен принимать правильные решения, развивать и модернизировать предприятие, выстаивать нормальные взаимоотношения с людьми. В 2007-м рост производства здесь составил 8,1 процента к предыдущему году, положительная тенденция сохраняется и сейчас. Увеличивается рентабельность работы предприятия: на начало прошлого года прибыль до налогообложения составила чуть более трех миллионов гривень, спустя год — четырех, а на 1 июня года текущего — больше 12 миллионов. Нет на комбинате задолженностей ни по заработной плате, ни перед бюджетами. А сама зарплата весьма приличная: средняя по полугодию — 2096 гривень, в июле, по данным профкома, еще выше: 2600 гривень.
Правда, замминистра в диалоге с работниками завода уровень заработной платы назвал низким и пообещал, что к концу года при новом директоре на комбинате будут получать по 4 тысячи евро. По-честному, даже комментировать такой полет министерской фантазии не хочется. «Социальный популизм зашкаливает» — так высказалась на этот счет депутат областного совета, советник председателя облсовета по экономическим вопросам Валентина Татарчук.
И поди ж ты, не хотят наши производители валков кучу обещанных евро за свой труд! Они хотят спокойно и нормально работать, получая заработанные деньги. К слову, за последний год их зарплата увеличилась почти на треть, а за время гендиректорства Сергея Попова — в 1,6 раза. Растут объемы выпущенной продукции, ее качество, производительность труда — вот вам и основа для повышения заработков. Зачем же так срочно менять первого руководителя успешного предприятия?
— С Министерством промышленной политики у нас нормальные отношения установились еще при прежнем министре Головко, — рассказывает Александр Исаченко. — Их мы постарались наладить и при новом руководстве министерства. С первым замминистра мы обсуждали все проблемы наших предприятий — «Лугансктепловоза», «Зари», химобъединения имени Петровского, «Луганского патрона». Взаимопонимание нашли, и я считаю, что работа у нас пошла нормально. Кроме того, облгосадминистрация подписала договор с министерством о сотрудничестве, где, по предложению, кстати, самого министерства, есть пункт и о том, что кадровые назначения мы согласовываем между собой. Но о визите на валковый комбинат замминистра с новым исполняющим обязанности гендиректора, мы узнали за три часа до их приезда. В облгосадминистрацию они вообще не заезжали.
Кое-кто называет происходящее в Лутугино попыткой рейдерского захвата предприятия. Наверно, формулировка на сегодня излишне резкая: «недружественного поглощения», хитроумной смены собственника, силового захвата здесь нет — собственником остается государство при любом директоре. Но это сегодня. Не исключено, что дальше события могут развернуться по простой отечественной схеме: ставим своего руководителя, затем исключаем комбинат из перечня стратегически важных для государства и — на приватизацию.
Позавчера о ситуации вокруг ЛГНПВК речь шла на пресс-конференции в областном совете. Свой взгляд на события изложили Валентина Татарчук и председатель Лутугинского райсовета Виктор Бордаев. Валентина Прокофьевна напомнила о том, как в минувшие годы области приходилось в подобных обстоятельствах отстаивать свою позицию перед Киевом по поводу будущего «Линоса», Алчевского меткомбината, «Азота», рубежанской «Зари». Сейчас много вопросов вокруг «Лугансктепловоза», химобъединения имени Петровского, госпредприятия «Луганский патрон». И проверки, и претензии, и попытки сместить руководителей…
На валковом комбинате, кстати, тем же Министерством промышленной политики утвержден кадровый резерв, где первым после действующего гендиректора идет технический директор предприятия Владимир Погорелов. Он и принял на себя обязанности генерального на время его болезни, как и предусмотрено контрактом. Но вследствие министерских маневров сегодня комбинат имеет одного гендиректора на больничном и двух и.о.: реального и упорно продвигаемого сверху.
Важная деталь: Сергей Попов оспорил приказ Минпромполитики о назначении на его должность другого человека в Енакиевском суде, по месту своего жительства, и первый визит Владимира Севернюка и Александра Варавы в Лутугино завершился тем, что судебными исполнителями им было предъявлено решение этого суда, отменяющее приказ министра. Правда, на вчера, 6 августа, заместитель министра, не оступаясь от поставленной цели, запланировал свой следующий визит на Луганщину. Однако в первой половине дня киевских гостей еще  не было на валковом комбинате. С чем же они собираются приехать? Об этом мы расскажем нашим читателям позже.
Против замены первого руководителя валкового комбината высказалась область (обращение сессии облсовета по этому поводу мы здесь публикуем, глава облгосадминистрации Александр Антипов  также отправил аналогичное письмо министру), центральный и региональный органы отраслевого профсоюза, Лутугинский райсовет. Виктор Бордаев, в частности, на пресс-конференции назвал такую цифру: 33,8 процента в общем объеме производства района составляет именно продукция данного комбината, который стабильно работает на протяжении десятков лет. Это бюджетообразующее предприятие и сегодня на подъеме, по крайней мере, в замене первого руководителя совершенно не нуждается.
И коллектив об этом во весь голос заявляет. В его активной нынешней позиции нет никакой политики — люди отстаивают то, что имеют, оно их удовлетворяет. Напомним на всякий случай: Сергей Попов был назначен при правительстве Юрия Еханурова, и получается, что борьба за контроль над привлекательным промышленным объектом идет внутри так называемых «демократических» сил. Пришло другое правительство — ставим своих директоров? Если следовать такому принципу, то любое самое успешное предприятие рискует «растрясти» в этих передрягах все свои достижения.
«Непонятные события» — вздохнул один из наших собеседников, высказывая свое недоумение происходящим. Конечно, с точки зрения здравой логики и государственных интересов, не очень понятные. Но есть еще интересы и другие, которые, как своя рубашка, ближе к телу. А госсобственности в стране осталось не так много. На Луганщине, скажем, всего четыре крупных предприятия полностью принадлежат государству: казенный завод «Заря», «Луганский патрон», химобъединение имени Петровского и валковый комбинат. Вот и затеваются вокруг них время от времени непонятные «пляски». Хотя нам, пожившим в эпоху украинского доморощенного капитализма переходного периода, вполне понятные…
http://nashagazeta.com.ua/modules.php?name=News&file=article&sid=577

ОХОРОНА ЗДОРОВ'Я

КЛИЕНТ ВСЕГДА МЕРТВ
Кира Станиславская, «Пятница», 01.08.2008, Харьковская обл.
В Харькове прошел семинар медицинских экспертов. Одной из главных тем обсуждения стали прививки.

Болеть страшно, а лечиться еще страшнее. Медицинские эксперты, встретившись на семинаре, чтобы обсудить проблемы прав пациентов, вспоминают: как учила академик Любовь Малая, нужно говорить «состояние пациента удовлетворительное», потому что хорошим — и, тем более, отличным — оно быть не может.
А между тем у пациента есть право на информацию, а у врача — право на ее ограничение. И каждый тянет одеяло на себя. Часто, по свидетельствам юристов, специализирующихся на медицинской сфере, врачи не выдают документы о ходе лечения и диагнозе, аргументируя тем, что на территории больницы нет ксерокса, а с территории заведения бумаги выносить нельзя. В этом случае правозащитники рекомендуют пойти на хитрость и приходить в больницу, вооружившись собственным цифровым фотоаппаратом, и делать фотокопии документов. По их словам, еще не было ни одного случая, чтобы таким людям отказали в их просьбе. Кроме того, подобные копии однажды даже послужили доказательством при судебном процессе — экспертиза, используя фотографии, установила, что в истории болезни были несоответствия по сравнению с изначальным видом, то есть были внесены исправления и изъяты некоторые страницы.
Одной из главных тем обсуждения стала тема прививок, точнее — отголоска той паники, которая поднялась после летального исхода от некачественной вакцины.
Гостья из Киева, Людмила Солоп, руководитель юридического департамента Всеукраинского совета защиты прав и безопасности пациентов, предложила всем вспомнить, как проходят обычно коллективные прививки в школах — например, на своей памяти она не знает случая, чтобы ее спросили перед прививкой, болела ли она недавно, или поинтересовались какими-либо противопоказаниями.
Римма Орлова, заместитель главного врача по трудовой экспертизе 11-й городской клинической больницы Харькова, отметила относительность и парадоксальность этой ситуации: «Это все палка о двух концах. У нас работает массажист. Парню 30 лет, полностью слепой, инвалид первой группы, после кори… Что такое вакцина? Это ослабленный вирус, который прививают. Организм индивидуален, естественно, у кого-то будут осложнения. Если внимательно смотреть аннотации препаратов, то их вообще здравомыслящий человек не должен принимать: там две строчки показаний, а остальное — противопоказания и побочные действия. Но тем не менее лечиться надо, и мы лечимся».
А одна из молодых врачей, недавних выпускников интернатуры, присутствовавших на семинаре, поразила заявлением: когда им читали курс эпидемиологии, то говорили, что есть понятие здоровья популяции, и возможно, это звучит цинично, но одна смерть на миллион стоит здоровья всей популяции. Да, звучит действительно цинично. И что тогда остается человеку, идущему на прививку: лотерея, русская рулетка?
Меня заинтересовала проблема ответственности за неверную диагностику, и я задала экспертам вопрос, перед тем рассказав одну маленькую историю, реальную, но очень похожую на сценарий качественной такой трагикомедии. Человека направили на УЗИ в онкодиспансер на Рымарской. УЗИ показало опухоль, врач порекомендовал резать. На следующий день человек в отчаянии побежал в Институт медрадиологии — и тамошнее УЗИ показало полный порядок, и этот второй результат был подтвержден и через год на контрольном обследовании. Интересно, есть ли основания для подачи в суд на тех, первых диагностов? Людмила Клочко из ХПГ заметила, что у всех разные школы — в Харькове все режут, а приезжает человек в Киев на обследование, и ему говорят — ничего страшного, назначают лечение и отпускают с миром.
Людмила Солоп отметила, что результат УЗИ — это только вспомогательная информация для врача, но далеко не единственная, на основании которой можно делать выводы. И для пациента — это тоже только дополнительный повод задуматься, как себя вести, а врач не должен ничего навязывать. И добавила, что раньше для нее было удивительно, как это можно резать, если нет онкологии, но позже в процессе работы увидела, что бывает всякое — например, удаление щитовидки без малейших на то причин в плане онкологии. А кроме того, рассказала вопиющую историю: женщине при съеме металлической конструкции оставили в ноге металлический штырь, и вместо того чтобы признаться в ошибке и вытащить его, пациентку направили на несколько бессмысленных процедур, в том числе электрофорез. При этом женщине предъявляли снимки других людей. Если верить этим снимкам, то с ее ногой якобы было все нормально. И она верила… На что рассчитывали врачи, непонятно. Но когда их прижали правозащитники, то на суде врачи съехали на полнейший абсурд: сказали, что штырь в ноге они оставили для того, чтобы «восполнить дефицит железа в организме»! Кстати, суд врачи проиграли. А эксперты на семинаре пришли к мнению, отдающему черным юмором: видимо, врачи надеялись, что дефицит железа настолько велик, что штырь просто рассосется…
А медицинский и юридический эксперт Харьковской правозащитной группы Андрей Роханский по поводу моего вопроса заметил: «Я видел столько узистов, которые фантазировали на аппаратуре, не соответствующей никаким стандартам, и ставили страшные диагнозы… Поэтому данная ситуация — классический повод для подачи иска и возмещения морального и материального ущерба. И так во многих диагностических случаях. Врач должен помнить, что если он действительно заврется таким образом, то у него есть еще и гражданско-правовая ответственность перед пациентом».
Но думается, когда ошибка «в пользу пациента», то на радостях уже никого не хочется наказывать…

ЗБЕРЕЖЕННЯ ДОВКІЛЛЯ

РАДИОАКТИВНЫЙ ШУМ
Геннадий Рыбченков, Александр Виноградов, «Украина-Центр», 07.08.2008, Кировоградская обл.
Предмет конфликта жителей Большой Балки и уранодобывающего предприятия - радиация.

Кто только у нас в Кировограде не клеймил урановую шахту «Ингульская» чуть ли не за все экологические проблемы города? К экологическим в обязательном порядке добавляется и проблема разрушения домов, под которыми на глубине идет выработка и производятся взрывы. Отдельные СМИ просто демонизировали предприятие. Но из-за низкого профессионального уровня некоторых наших коллег кировоградцы видят совершенно однобокую, предвзятую картину.
На самом деле не так уж и сложно узнать достоверные сведения у профессионалов - было бы желание. «УЦ» тоже не раз писала об урановой шахте. Журналист нашей газеты, единственный, кто спускался в глубокие забои, хотя это вполне могли сделать и другие - договориться вполне реально. И с директором или главным инженером шахты пообщаться совсем не сложно. Как, впрочем, не составляет труда расспросить профессиональных экологов, радиологов и сейсмологов, совершенно независимых от шахты.
Понимая, что единственный способ проверить истинное положение вещей в столь жизненно важном для всех кировоградцев вопросе - это провести предметный, компетентный разговор с цифрами и фактами, мы для начала с дозиметром, радиометром и другими приборами в руках просто взяли и замерили уровень гамма-излучения и концентрацию радона в нескольких местах. А именно - у выхода на поверхность вентилятора, качающего из-под земли воздух, в доме и во дворе дома по переулку Ананьевскому - он ближе всего находится к тому стволу, что в черте города, над месторождением Центральным. Уровень сотрясения земли непосредственно в момент планового взрыва мы будем измерять там же, на Балке, сегодня, в пятницу, прямо над штольней, которая располагается в 300 метрах под землей. Специально для этого из Кривого Рога к нам приезжают специалисты научно-исследовательского горнорудного института. А пока - о результатах, которые мы уже получили.
Взрывы на Большой Балке ощущаются, это факт. Мы напросились послушать-почувствовать их в один из домов по улице Криничуватой. Взрывают под землей практически каждый день в 15 часов 30 минут, если нужно рвать дважды, то второй взрыв происходит в 15:35. Скажем сразу, сотрясения вполне заметны. Но об этой стороне мы расскажем уже в следующем номере, после работы с учеными и проведения всех замеров.
А пока о радиации. Кировоград и часть области, если кто не помнит уроков географии в школе, стоит на Украинском кристаллическом щите, попросту - на камне. По богатству недр наш край уникален в Украине - под нами находится просто вся таблица Менделеева. Вот и уран есть, по сути, только у нас. Естественный радиационный фон для наших мест - до 30 микрорентген в час. Он не зависит от того, работает «Ингульская» или «Смолинская» шахты, или Новоконстантиновское месторождение (Маловисковский район), где вскоре тоже начнется добыча урановой руды. Это природа. Такой фон был миллион лет назад, и через миллион лет будет. Но 30 микрорентген - это потолок, верхнее значение, такое гамма-излучение встречается весьма локально. Самые высокие естественные показатели на берегах всех наших рек, где обнажаются скальные породы, не прикрытые грунтом. Вот там и есть 30 и даже выше кое-где на берегах Бианки, Ингула, Ташлыков (их несколько у нас).
Вообще-то нормой считается фон около 20 микрорентген. В других регионах Украины радиационный фон действительно ниже. Ну что делать - это наша земля, здесь нас угораздило жить или повезло жить. Это родина, и не знаю, как вы, но я ее люблю и такой.
Но те же 30 микрорентген еще надо поискать. На 90% территории области фон ниже даже допустимой нормы. Самые радиационные места у нас, понятно, на шахте. Сильнее всего фонит, естественно, рудный склад «Ингульской». Там долго находиться не стоит, и даже работники, отнесенные к категории А (для таких производств есть три категории в зависимости от радиационной опасности) там без дела не слоняются. Излучают свое и отвалы породы, извлеченной при добыче руды. Там сотни микрорентген, на разных отвалах в разных участках разбег показателей огромный - где 100, где 800, но уже на расстоянии нескольких сотен метров от отвалов, доступ к которым, понятно, ограничен, радиация резко идет на убыль.
По всем нормам вокруг шахты есть так называемая санитарная зона и зона наблюдения. Санитарная зона - полкилометра от производственной зоны. Там запрещена любая деятельность, она ограждена. Наблюдаемая территория - это по периметру дальше. Там, где уже живут люди. А их немало вокруг шахты. Там расположен частный сектор Завадовки, Неопалимовки, Кизельгура, поселка Горного. Если кого удивит такой географический разброс, так дело в том, что шахта разрабатывает два месторождения. Мичуринское - это то, что ближе к Завадовке, и Центральное - под Большой Балкой. Расстояние между ними больше шести километров.
Внимание, важная информация! Абсолютно ничего: ни руды, ни пустой породы, ни сточной воды в черте города наверх не поднимается. Все продукты выработки на Центральном месторождении по шестикилометровому подземному штреку везутся в вагонетках к основным стволам на Мичуринском месторождении, и уже там выдаются на-гора. В Кировограде выходит наверх только воздух.
Тут надо поподробнее. Нет сомнения, что воздух из урановой шахты - не аромат карпатской полонины. Он содержит радиоактивную пыль. И потому сверхтщательно очищается. Сегодня на всех вентиляционных выходах из разрезов стоят новые фильтрационные установки, которым меньше двух лет. Шахта потратила на современные очистительные агрегаты 5 миллионов 180 тысяч гривен. Тут, кстати, кроме заботы об экологии есть и простой практический интерес - если в шахте будет плохо с воздухом, то добывать урановую руду будет некому. Я бывал в этой шахте очень глубоко, докладываю: дышать там вольготно.
Фильтруют воздух в несколько этапов. Самый интересный из них - водяная завеса: создается такой туман из распыляемой воды, через который проходит воздух, и все взвеси и примеси моментально оседают с влагой.
Вентилятор, условно назовем его так, шумит, и на него жалуются жители окрестностей. Речь идет о площадке в городе, в районе Большой Балки. Мы замерили уровень шума возле самого вентилятора. Он составляет 69 децибел. По еще советским и по нынешним украинским нормам, в рабочий день уровень шума на производстве не должен превышать 80 децибел. В переулке Ананьевском, ближнем к шахте, на улице уровень колеблется в районе 50. Наверняка вечером и ночью, когда прочие шумы затихают, вентилятор дает о себе знать. Но соседям шахты еще сильно повезло, по сравнению с жителями Балашовки, которые обитают возле железной дороги. Кстати, для интересующихся: в самом центре нашего горячо любимого города, в районе Центрального рынка, в разгар рабочего дня стоит шум уровня 70-72 децибела.
А что с радиационной чистотой выгоняемого наружу из подземелья воздуха? Дозиметр показывает прямо возле здания вентилятора 11-13 микрорентген в час. Более чем хороший показатель, государство разрешает своими нормативными документами гораздо выше. Еще нюанс для слабо знакомых с темой радиации. В любом месте Земли дозиметр в тени и на прямом солнце показывает разные результаты. На солнце - больше, просто светило само излучает даже на таком гигантском расстоянии свою радиацию.
А что с радоном, газом, который, как многие вполне обоснованно утверждают, гораздо страшнее гамма-излучения? Ставим газоанализатор (радиометр). Это не самый быстрый процесс - забор длится несколько минут, потом прибор еще 10 минут считает количество беккерелей. Да, тут считают по-другому. Беккерель - это единица измерения активности радионуклидов, связанная со скоростью их распада. Допустимой нормой содержания радона в воздухе считается 100 беккерелей.
Простите, но еще чуть-чуть просветительской работы. Радон страшен только для слизистой оболочки. То есть просто для кожи он почти безвреден, простая рубашка и брюки являются высокоэффективной защитой от этого газа. А вот вдыхать его смертельно опасно. Радон может быть и целебным - у нас в Знаменке есть знаменитая радоновая лечебница, которая помогла тысячам людей с проблемами позвоночника и суставов.
Вернемся к нашему вентилятору. Содержание радона в отфильтрованном воздухе возле него составляет всего 3 беккереля...
Шахта шахтой, но как все же людям рядом с ней жить? Мы напрашиваемся к жителю одного из домов в Ананьевском переулке, №47. Уровень шума во дворе составил 42 децибела. И то в основном потому, что между шахтой и переулком сейчас идет рекультивация земельного участка, на котором раньше был отвал фонящих горных пород. Кстати, это не шахта его образовала, а Геолого-разведочная экспедиция №37, но шахта за свой счет решила эту рану на теле Земли ликвидировать. Просто потому, что этот ужас - отвалы местными жителями превращены в свалку - был прямо возле территории шахты. Там местами было далеко за 100 микрорентген в час. Стоимость работ - 2 миллиона 400 тысяч гривен! Долго ходили люди с шахты в экологические службы, к городским и областным властям с просьбой хоть частично поучаствовать в финансировании решения большой экологической проблемы, но ничего не вышло... Так что «Ингульская» замаливает даже не свои, а чужие грехи.
Ладно, не будем отвлекаться. Шум в норме, даже несмотря на работу самосвалов неподалеку. Дозиметр показал 11 микрорентген в час, и это на расстоянии полукилометра от ствола шахты. А вот радон показал свое. В доме у хозяина оказалось 125 беккерелей, при предельной норме, напомню, в 100. Все эти дома в округе регулярно обследуются, а на каждые десять обычно в одном-двух есть превышение концентрации газа. Причем каждый раз в разных! Природа «миграции» коварного газа учеными еще не установлена, это загадка. Бороться с радоном крайне просто - проветривать надо дом. У этого хозяина, кстати, все окна были закупорены.
Проверили мы с дозиметром и другие окрестные улицы - Светлую, Александра Матросова, Чайковского. Прибор выше 14 микрорентген нигде не показывал.
Были в Кировограде проблемные улицы, это известная история. Некоторые люди в советское время, когда о радиации попросту умалчивалось, мостили себе улицы камнем из отвалов урановой шахты. Понятно, что там фонило уже серьезно. На сегодня этой проблемы нет. Немало таких участков шахта своими силами и за свой счет очистила. Выгребали камень, вывозили грузовиками. Даже не будем перечислять эти улицы, где были радиационные пятна, - людям на них еще жить. Скажем лишь, что таких точек было около десятка на карте Кировограда.
Наше небольшое исследование показало: возле шахты жить можно, с радиационной точки зрения опасности нет. Кстати, и выезжать из того района никто не собирается, строятся люди по полной...
Самым, реальным и действенным, даже убойным доказательством того, что не так все страшно, для меня является тот факт, что главный эколог «Ингульской» шахты Александр Гаваза сам с семьей и детьми живет на Завадовке, буквально в километре с небольшим от шахты. Неподалеку от него, еще ближе к шахте, живут две бабушки, обоим по 92 года. Всю жизнь здесь. Большинство жителей Завадовки, кстати, о шахте и не вспоминают, когда разговор заходит о качестве жизни или экологии. Потому что у них под боком есть нечто гораздо более страшное - городская свалка, которая тлеет уже несколько лет, отравляя жизнь всем вокруг. И если смертность, по утверждению некоторых «политэкологов», здесь выше, чем в других местах, то я бы не стал винить в этом уран. Знакомый эколог-профессионал рассказал мне, что при горении бытовых отходов выделяются диоксины. Одним из которых вроде бы травили Ющенко. Жители Завадовки этим, увы, дышат годами. И мы к этой теме еще обязательно вернемся. Честно, объективно и непредвзято, без всякого «радиоактивного шума».
Бойтесь не урана, а радона!
А что могут сказать местные власти? Предмет конфликта жителей Большой Балки и уранодобывающего предприятия хорошо знаком главе Ленинского райсовета Петру Романюку. Не только по долгу его нынешней службы. До избрания на должность руководителя районного совета Петр Романюк 17 лет проработал в геолого-разведочной экспедиции №37, той самой, которая разведала залежи урана под областным центром и проводила радоновые исследования в Кировограде в 1990-х и 2000-х годах. Так что его комментарий по теме скандала - это точка зрения не только представителя местного самоуправления, но и специалиста-горняка.
- Кировоград - не единственный город в мире, под жилыми кварталами которого добывается уран, - говорит Петр Романюк. - Такие же города существуют в Канаде, ЮАР, Германии. То есть наша конфликтная ситуация - не уникальная, и возникла она не вчера, а десятки лет назад, когда было принято решение проложить горный отвод непосредственно под городом.
Нельзя сказать, что отдел обращения граждан Ленинского райсовета перегружен жалобами от жителей микрорайона Большой Балки. Жалобы поступают периодически, в зависимости от того, насколько активно и объективно эту тему муссируют кировоградские СМИ. Последний всплеск активности был связан с тем, что Ингульская шахта обратилась в органы местного самоуправления Кировограда за разрешением на разработку под городом горного отвода Полтавская-Большая Балка.
Как правило, в своих обращениях в различные инстанции жители Большой Балки жалуются на повышенный уровень заболеваемости и смертности, вызванный, как они полагают, деятельностью шахты и, как следствие - радиоактивным загрязнением микрорайона. По мнению Петра Романюка, уровень радиационного фона в микрорайоне лишь кое-где и ненамного превышает допустимые пределы. И вообще для здоровья и жизни человека гораздо опаснее не излучения горных отвалов, а невидимый «убийца» - газ радон...
- По оценке МАГАТЭ, - говорит глава районного совета, - 90% суммарной дозы радиации, которую получает человек, - это влияние радона и продуктов его распада. Наличие радона - обусловленный природой фактор. Концентрация радона в воздухе зависит в первую очередь от геологической обстановки, так как наиболее активными источниками радона являются залежи гранита и урана.
В Кировограде неоднократно проводились замеры активности радона. Впервые детальные исследования по концентрации газа были проделаны в начале 90-х по следам Чернобыльской катастрофы, последние работы проходили уже по инициативе Ленинского райсовета в 2006 году. По результатам исследования была составлена карта города, на которой отмечены зоны активности радона (демонстрирует эту самую карту. - Авт.).
Мы можем говорить о факте радонового загрязнения всего города! Причем уровень концентрации радона не зависит от того, на каком расстоянии от месторождения Центрального находится область замеров. Наоборот, наиболее опасные по радону микрорайоны - это Балашовка и Лелековка.
Возле ствола шахты отмечены красным цветом опасные участки радоновой активности - части улиц Запорожской и Физкультурной. Частично «пятно» захватывает улицы Береславскую, Матросова и Светлую, переулки Донской и Ананьевский.
Однако очевидной связи между наличием зон повышенной концентрации радона и деятельностью предприятия, проведением на шахте буровзрывных работ не установлено. Источник газа - не разработка урановых месторождений, а разломы тектонических плит под городом.
- Вторая причина радиоактивного загрязнения - то, что жители микрорайона брали с шахтных отвалов для обустройства дорог, придомовых территорий, для строительства домов материалы с повышенным содержанием остатков частиц урана. Зачастую брали эти материалы, даже не догадываясь об их опасности.
На сегодня обследовано 13,5 кв. километров территории Ленинского микрорайона на предмет обнаружения аномалий с повышенным радиационным фоном. Самая интенсивная аномалия - до 1500 микрорентген в час (при норме 18-20), была выявлена на переулке Завадовском. Эта аномалия уже дезактивирована силами нашего райсовета. Всего в 2006 году по микрорайону было «ликвидировано» 12 подобных аномалий.
В целом Большая Балка по радиоактивному загрязнению ничем не отличается от других микрорайонов города. Средние фоновые значения дозы гамма-излучения - 14-18 микрорентген в час, кое-где в пределах отдельных дорог - 20-28 микрорентгена в час. Одна небольшая локальная аномалия (34 микрорентгена в час, излучение в пределах нормы не подлежит дезактивации) находится по улице Кирова, на квартале между улицами Шевченко и Ленина.
Есть районы города, где ситуация по радиоактивному загрязнению гораздо хуже, чем на Балке. Это в первую очередь Завадовка...
http://www.uc.kr.ua/fresh/3798/

СТРОИТЕЛЬНЫЕ ОТХОДЫ - УТИЛИЗИРОВАТЬ
Олег Зорик, «Вечерний Донецк»,  06.08.2008
Донецкий городской совет решает, что делать со строительными отходами.

Донецк – город, который активно строится. Но мы редко задумываемся над тем фактом, что любое строительство приводит к появлению строительных отходов. Они, естественно, не лучшим образом влияют на экологическую ситуацию, и так у нас неидеальную.
Донецкий городской совет подготовил проект порядка обращения со строительными отходами в Донецке. Его целью является осуществление эффективного контроля над деятельностью субъектов хозяйствования в сфере обращения со строительными отходами, организация инфраструктуры в этой сфере деятельности.
В результате реализации данного проекта ожидается улучшение санитарного состояния города, предупреждение загрязнения окружающей среды стихийным размещением строительных отходов, увеличение поступлений в экологический фонд городского бюджета.
Сам проект создан на основе отслеживания, проведенного в течение месяца управлением экологической безопасности Донецкого городского совета. Вот выдержки из результатов отслеживания: «На городском уровне отсутствует банк данных о предприятиях, образующих строительные отходы, и движении всех видов строительных отходов (образование, утилизация, захоронение). На полигон ГКП «Биосфера Донецка» (единственный городской объект захоронения строительных отходов) поступает менее 2% образующихся строительных отходов.
В городе отсутствует контроль субъектов хозяйствования в сфере обращения со строительными отходами, остается возможность размещения строительных отходов на стихийных свалках, в лесопарковых зонах, балках, породных отвалах».
http://www.vecherka.ukr-info.net/smi/view_article.cgi?sid=22&nid=3125&aid=34594

СТИХІЙНІ ЛИХА, АВАРІЇ, НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ

ПОДЪЕМ УРОВНЯ ВОДЫ ПРЕКРАТИЛСЯ, НО УСПОКАИВАТЬСЯ ЕЩЕ РАНО
Иван Русев, «Вечерняя Одесса», 07.08.2008
В дельте Днестра 5 августа был зарегистрирован нулевой подъем уровня воды.

Однако из-за длительного стояния высокого уровня вода просачивается через тело дамб, и сейчас необходимо быть еще более бдительными и следить за их состоянием.
Обследование с лодки 5 августа всей дельты Днестра — с. Маяки, г. Беляевка, с. Ясски — показало, что наибольшему затоплению подверглись огороды и отдельные дома Беляевки. В Яссках вода просачивается через тело дамбы и попадает в огороды и в теплицы местных жителей. Ясчане работают слаженно и дружно, однако жалуются на то, что помощь по укреплению дамб пришла крайне поздно — после того, как они обратились в Киев. Если бы это было сделано вовремя, то люди ночью спали бы спокойнее. А так им приходится круглые сутки укреплять своими силами дамбы. Пока мы беседовали с местными жителями на одном участке, — прорвало дамбу в районе озера Черное, вода стремительно хлынула в сторону огородов, расположенных в прибрежной зоне. Однако оперативная и слаженная работа местных жителей предотвратила сильный поток воды через прорыв.
На огромной протяженности пойменного леса, где раньше отдыхали рыбаки, затоплены палатки, курени. Впервые мы увидели, что фактически не осталось никаких островов для спасения животных. И даже так называемые плавуны, которые еще несколько дней назад могли выполнять функцию «ноева ковчега», сейчас под водой. Вся дельта полно"стью покрыта водой. Совы, которые питаются, в основном, мышевидными грызунами, кочуют даже днем от дерева к дереву и вынуждены улетать на материк за кормом. Крупные звери — енотовидные собаки, шакалы, косули и др., вероятно, тоже ушли на материк. А мелким зверькам — бурозубкам, полевкам, лесным мышам, ежам, кротам — уже никто помочь не в силах. Слетки желтых, малых белых, ночных цапель, которые еще не могут летать, вынуждены скапливаться на верхушках кустов и выжидать, когда родители принесут им корм.
Молдавский мост на автотрассе Маяки—Паланка, подступы к которому были расчищены МЧС, удовлетворительно пропускает воду, однако не в таких больших объемах, как предполагали специалисты облводхоза. Расчистку по оттоку воды нужно было делать максимально вглубь плавней, а не вширь. Именно поэтому сейчас, на пике паводка, пропускная способность моста незначительна, скорость оттока невелика из-за сопротивления тростниковой массы и островов растительности.
На автотрассе Маяки—Паланка вода стремительно перетекает из русла в прилиманные плавни прямо поверху дорожной дамбы. В некоторых местах уровень воды на автотрассе достигает 35—40 см. Это преимущественно трасса на участке от 51-го до 54-го км. Общая протяженность перетока воды через дамбу уже составляет более 1,5 км. Дамба сильно пропитывается влагой. В местах слива воды обрушивается обочина дороги.
Именно сейчас дорожным службам вместе с представителями облводхоза необходимо экстренно регистрировать абсолютно все места перелива через автотрассу, уровни перелива, протяженность переливов, чтобы после окончания экстремального паводка профессионально выполнить весь объем работ по сооружению водотоков под дорогой. Они необходимы не только во время экстремальных паводков, но и в маловодные годы — для спасения нерестилищ, мест массового размножения водно-болотных птиц. Таких мостовых сооружений было 26, однако в середине 70-х годов прошлого столетия их просто засыпали дорожной дамбой. И именно этот экстремальный паводок показал, что дорожная дамба автотрассы Маяки—Паланка выполняет одну из главных блокирующих функций по разгрузке воды из русла на пойму реки. Вместе с тем, может получиться так, что пройдет паводок, деньги государство выделит, а они, вполне вероятно, могут быть израсходованы не на решение главной проблемы по автотрассе, а на их «закапывание». Например, по мнению главного инженера облводхоза Ивана Кичука, необходимо соорудить огромный шлюзованный канал в районе молдавского моста (52-й км автотрассы), и об этом уже есть договоренность с молдавским премьер-министром. По моему мнению, это абсолютно глупая идея, которая изымет огромные бюджетные деньги, и она может навредить еще больше, чем помочь.
Необходим серьезный анализ того, что наблюдается в этот экстремальный паводок. Используя полученные данные (как ведет себя вода во время перетока через автотрассу, где самые низкие места на трассе, как и сколько сливается через существующие 3 водотока под дорогой и т.д.), нужно выполнить грамотно с минимальными экономическими расходами все инженерные работы по водопропускам через автотрассу Маяки—Паланка.
Экстремальный паводок на Днестре еще раз показал, что сооружать какие-либо комплексы в прибрежной зоне экономически невыгодно, экологически и социально опасно. Мы неоднократно писали о незаконности и об экологической опасности строительства в прибрежных зонах коттеджных комплексов ООО «Главстрой» — лодочная станция, «Water city», а также «Рыбацкий рай» у первого пограничного поста. Их подтопление послужит уроком для тех, кто еще не определился, стоит ли вкладывать деньги в столь сомнительные проекты, к тому же наносящие огромный экологический ущерб окружающей природной среде.
http://vo.od.ua/article/8828

ЖЕРТВ І ЗБИТКІВ БІЛЬШАЄ
Юлія Савчин, «Львівська газета», 05.08.2008
Збитки від паводку на Львівщині вже перевищили 340 млн. грн.

Досі підтопленими є 474 житлові будинки та 172 га сільськогосподарських угідь. Повенева вода залишається в 613 підвалах, 520 дворах і 1296 криницях, розташованих у 29 населених пунктах.
Окрім того, чотири автомобільні мости зруйновано повністю, а 10 регіонального та місцевого значення – частково. Про це “Газету” повідомила прес-служба головного управління МНС у Львівській області.
Відновлено подачу електрики в 64 населені пункти, 12 досі залишаються без газопостачання. Спеціальні комісії оцінюють збитки, яких завдала стихія.
На рахунок, який Львівська ОДА створила для переказування коштів постраждалим від стихії, вже надійшло понад 73 тис. грн. У багатьох селах і містечках створено пункти збору коштів, харчів й одягу для потерпілих. Окрім того, Кабінет Міністрів виділив Міністерству оборони 50 млн. грн.
Загалом, за даними Міністерства охорони здоров’я України, через стихію зникло безвісти 35 людей, із них восьмеро дітей. Так, в Івано-Франківській області зникло 23 особи, а в Чернівецькій 12. На Львівщині госпіталізовано 10 осіб, Івано-Франківщині – 318, Тернопільщині – 13, Закарпатті – 12.
На річках Львівської області фіксують зниження рівня води. Питну воду досліджують бригади СЕС. Вони вже взяли 1066 проб, 167 із яких не відповідають вимогам.
Також на Львівщині працює мобільна група екстреної психологічної допомоги МНС, до якої входить п’ять психологів. Група допомоги вже працювала в Миколаївському районі й надала поради 56 селянам. Останніх найбільше хвилює те, що вони не отримують грошей від уряду.
http://www.gazeta.lviv.ua/articles/2008/08/05/33210/

РЕКЛАМА НА БІДІ
«Rionews», 01.08.2008, Закарпатська обл.
Чому чиновники використовують для самореклами горе.

На Україну впала велика вода. Загинули люди. Постраждало і Закарпаття, хоча цього разу не так сильно, як деякі сусідні області.
Ось лише деякі цифри.
Внаслідок стихії загинули 30 осіб, з них 6 дітей. Як повідомив міністр МНС Шандра, 23 особи загинули через утоплення, 3 — через ураження атмосферним електрострумом і 3 — через ураження технічним електрострумом, 1 особа — через зсув ґрунту. Він також повідомив, що паводком було підтоплено 767 населених пунктів, пошкоджено 553 автомобільні мости, 728 пішохідних мостів, розмито 660 кілометрів автодоріг. «За останні 200 років подібних паводків не було», — додав міністр.
Постраждало і Закарпаття. Якщо в цілому збитки від повені оцінені в 4 млрд. грн., то з цієї суми збиток області — 160 млн. грн. Вода знесла і пошкодила 107 мостів. На щастя, ніхто не загинув.
Щоправда, навіть після того, як вода зійде, можуть бути великі неприємності. Зараз літо і можуть виникнути різні захворювання. У зв’язку з можливим загостренням санітарної та санітарно-епідеміологічної обстановки в районах Західної України, які постраждали внаслідок стихійного лиха, керівництвом медичної служби Міністерства оборони України вживаються заходи щодо посилення готовності закладів охорони здоров’я, медичних підрозділів військових частин Збройних сил України.
Яка причина
Масштабна повінь у західних областях України є наслідком вирубування лісів у Карпатах. Таку думку висловив директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко. Втративши за останні 40 років значну частину лісового покриву, українські Карпати нездатні утримувати вологу. Вода швидко стікає на долини, створюючи масштабні екологічні лиха, пояснює Борейко. Він зазначив, що сусідні з Україною Польща, Словаччина та Румунія вже усвідомили цю небезпеку й припинили промислове вирубування лісу в Татрах і Карпатах.
Натомість в Україні ліс вирубується від початку 60-х років минулого століття. Кілька років тому після катастрофічних повеней на Закарпатті Верховна Рада так і не спромоглася затвердити законопроект про заборону вирубування лісу, нагадав Борейко.
Крім того, причиною руйнівного паводка є відсутність захисних споруд. Факт недофінансування будівництва таких споруд з метою власної реклами використала закарпатська влада. На позачерговій сесії облради, яка була присвячена повені, представники Балоги мало говорили про те, як допомогти постраждалим, а більше говорили про те, що винуватий уряд, бо не фінансує антипаводкові програми. Неприємно було слухати виступ колишнього головного МНСника області Гецянина, який присвятив виступ Балозі, мовляв, коли Балога очолював МНС, то тоді було побудовано дамбу поблизу Чопа, тому Балога молодець. Подібні виступи звучали з вуст ще деяких балогівських дуполизів. І ніхто з них і не промовився про те, скільки ті балогівці накралися на будівництві тих дамб. І навіть не озвучили цифри КРУ про крадіжки. І лише один депутат не з табору Балоги повідомив, що і тоді, коли прем’єр-міністром був Ющенко, протипаводкові програми так само майже не фінансувалися. Бо така вже в нас вдача — поки не запахне смаженим, то ніхто і не рипнеться.
Взагалі-то депутати зібралися, щоб заслухати інформацію про збитки від стихії й прийняти звернення до Кабміну з проханням виділити необхідні кошти на ліквідацію наслідків. Однак на трибуну вийшов губернатор Гаваші й запропонував депутатам зняти з порядку денного звернення. Лейтмотив виступу Гаваші був цілком зрозумілий — нам мало 160 млн. гривень компенсації, а краще дайте 2 мільярди, передбачені спецпрограмою. Щоправда, свідомі депутати остудили пил губернатора і дали йому зрозуміти, що не він керує радою. Депутат від фракції «Народна» Олександр Антал сказав, що депутатів терміново зібрали прийняти звернення і звернення треба приймати, а не займатися політикою і піаром.
http://rionews.com.ua/statjag.php?id=12917&rubrika=21
 


*                                 *                              *

Повнотекстовий огляд регіональної преси. До випуску ввійшли матеріали, які з’явилися на шпальтах та в інтернет-версіях обласних та міських газет України по 7 серпня 2008 року включно.
Заявки на отримання друкованих версій, а також зауваження та пропозиції можна надсилати за адресою:
nekrsova@rada.gov.ua
або телефоном:  255-23-94,
Некрасовій Олені Станіславівні
 


© Апарат Верховної Ради України
Інформаційне управління
Відділ інформаційно-бібліотечного забезпечення