|
|
РЕГІОНАЛЬНА ВЛАДА
В ОБЛРАДІ — НЕ ДО БЮДЖЕТУСИТУАЦІЯ В КРИМУ
Денис Булгак, «Рівне вечірнє», 29.07.2008
Не вдалося депутатам обласної ради плідно попрацювати минулої п’ятниці. Сесію, яка мала відбутися того дня, зірвали. І знову «бютівці».ВОДА, АЭРОПОРТ И ПРАВО НА НАДЕЖДУ
Дарья Кирдода, «Жизнь», 29.07.2008, Донецкая обл.
Сессия Донецкого областного совета подвела итоги первого полугодия и наметила планы на второе.ДЕПУТАТИ ПІДТРИМАЛИ КОШТАМИ МЕДИЦИНУ
Валентина Блінова, «Волинь», 26.07.2008
Завдяки перевиконанню надходжень до обласного бюджету додаткові суми отримали також інші галузі.ПАРТНЕРСТВО НЕ МОЖЕТ БЫТЬ ФОРМАЛЬНОСТЬЮ
Зоя Путренко, «Наша газета», 24.07.2008, Луганская обл.
При даче субъектам хозяйствования согласия на использование луганских недр обязательно заключение социального договора с местной властью.
АНТИНАТОВСКИЕ ПИКЕТЧИКИ НА ДОНУЗЛАВЕ ОДЕРЖАЛИ ПОЛНУЮ И БЕЗОГОВОРОЧНУЮ ПОБЕДУПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА БЛОКИ
Валентина Краснопольская, «Крымская правда», 25.07.2008
Активная фаза учений «Си-Бриз» в районе озера Донузлав закончилась выходом кораблей на открытый рейд и перемещением сухопутных войск в места постоянной дислокации.КОММУНИСТЫ ЗАХВАТИЛИ ТРИ БТРА
Кирилл Сазонов, «Донбасс», 25.07.2008, Донецкая обл.
Протест коммунистов.ВНЕОЧЕРЕДНАЯ СЕССИЯ ВЕРХОВНОЙ РАДЫ АРК
«Крымские известия», 25.07.2008
На ней были рассмотрены вопросы о бюджете, об управления имуществом Крыма, об освобождении В.Авидзбы.БОРИС КОЖИН: «ВИХІД ОДИН – НЕГАЙНО В НАТО!»
Богдан Залізняк, «За вільну Україну плюс», 24.07.2008, Львівська обл.
У Львові перебував перший командувач Військово-Морських Сил України віце-адмірал Борис Кожин.
ПОЛТАВСЬКІ КОМУНІСТИ ВИСТУПАЛИ ПРОТИ НАТОКРИТИКА ЧИННОГО ЗАКОНОДАВСТВА
Олександр Брусенський, «Полтавський вісник», 25.07.2008
Відроджений Полтавський міськком КПУ організував нечисленний пікет під стінами облдержадміністрації.ЩОБ БУЛА ПРАВДА!
«За вільну Україну плюс», 24.07.2008, Львівська обл.
Шість років тому, у липні 2002 року, була створена нова всеукраїнська громадська організація – Українське Реєстрове Козацтво.
ВОТ ПУЛЯ ПРОЛЕТЕЛА... И — АГА!ЕКОНОМІКА
Лайсман Путкарадзе, «Наша газета», 24.07.2008, Луганская обл.
Армия может проиграть войну, может выиграть ее. А вот у солдата вариантов нет — в мирное время он всегда или почти всегда в проигрыше.
МИЛЛЕР РАЗЫГРАЛ «УКРАИНСКУЮ КАРТУ» В ТУРКМЕНИСТАНЕТОЧКА ЗОРУ
Антонина Цимбалюк, «Газета по-харьковски», 29.07.2008
Многократного повышения тарифов не миновать. Уже с начала года цены на отопление и горячую воду могут вырасти вдвое.НЕКУДА ССЫПАТЬ ЗЕРНО!
Валерий Пасечник, «Донбасс», 28.07.2008, Донецкая обл.
Нынче продукция земледельцев оказалась невостребованной.
ВЛАДИМИР МАЛИНКОВИЧ: "БЕЗ КРЫМА И ДОНБАССА УКРАИНЕ ХАНА"РІВЕНЬ І ЯКІСТЬ ЖИТТЯ
Игорь Ребров, «Донецький кряж», 29.07.2008
Мнение директора украинского отделения Международного института гуманитарно-политических исследований.ПРЕЗИДЕНТСЬКІ ВИБОРИ-2010: ПРОГНОСТИЧНІ РЕФЛЕКЦІЇ
Микола Крат, «Поступ», 25.07.2008, Львівська обл.
Наступні президентські вибори відбудуться лише за півтора року, але політики, експерти і рядові громадяни вже активно обговорюють сценарії…ВИКТОР ХАРАБУГА: «ПРЕЗИДЕНТ УКРАИНЫ НИКОГДА НЕ БУДЕТ ОБЪЕДИНИТЕЛЕМ СТРАНЫ»
Александр Мащенко, «Крымское время», 24.07.2008
Известный крымский политолог Виктор Харабуга делится свом видением политической ситуации.
ЧЬЯ ТЫ, РЫБКА, БОЛЬШАЯ И МАЛЕНЬКАЯ?ЗАКОННІСТЬ І ПРАВОПОРУШЕННЯ
Наталия Гончарова, «Крымская правда», 29.07.2008
Рыбный ассортимент для рядовых граждан Украины ограничивается хеком, минтаем и «кошачьей» килькой, стоимость которых неумолимо растёт.КТО ПОДМЕНИЛ ЭКСПРЕСС "ДОНЕЦК - ДНЕПР"?
Роман Купрумов, «Салон Дона и Баса», 25.07.2008, Донецкая обл.
Пассажиры не хотят платить за липовый комфорт.ЧИ ПОДОРОЖЧАЄ ХЛІБ?
«Полтавський вісник», 25.07.2008
Стурбовані столичними подіями, читачі газети просять розповісти, якою є ситуація з вартістю хліба в Полтавському регіоні.
РАБОТУ ДОНЕЦКОЙ ЖЕЛЕЗНОЙ ДОРОГИ ПОДРЫВАЮТ ГРАБИТЕЛИСТИХІЙНІ ЛИХА, АВАРІЇ, НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ
«Донецький кряж», 29.07.2008
500 раз в этом году покушались на спокойствие железной дороги в Донецкой области.
СТРАШНИЙ РАХУНОК СТИХІЇІСТОРИЧНА СПАДЩИНА
Ігор Никонович, "Галичина", 29.07.2008, Івано-Франківська обл.
Ця повінь затьмарила аналогічні події 1969 року і щодо масштабів, і щодо жертв.ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ ПОТОП
Іван Фаріон, «Високий замок», 28.07.2008, Львівська обл.
Проливні дощі, які не припинялися упродовж останніх кількох днів, спричинили велетенську за своїми масштабами й наслідками повінь у західному регіоні країни.СТИХІЯ ЙДЕ НА СПАД
Олександр Синцов, «Львівська газета», 28.07.2008
Масштабна стихія, яка пронеслася над прикарпатськими районами Львівщини, хоч і завдала значних збитків мешканцям області, все ж заспокоїлась.
ІСТОРИЧНЕ МІСТО РЯТУВАТИМУТЬ ІНОЗЕМНІ ВОЛОНТЕРИВІДРОДЖЕННЯ ДУХОВНОСТІ
Анастасія Задорожна, «Високий замок», 28.07.2008, Львівська обл.
У Львові запрацював Міжнародний волонтерський табір за участю молоді з 10 країн світу.
КРОК ДО ПОМІСНОЇ ЦЕРКВИПАМ'ЯТЬ
Петро Західняк, «Галичина», 29.07.2008, Івано-Франківська обл.
Україна в суботу і неділю дуже урочисто відсвяткувала 1020-річчя Хрещення Київської Русі.КАК КИЕВ ДВУХ ПАТРИАРХОВ ВСТРЕЧАЛ
Андрей Кривцун, «Донбасс», 28.07.2008
Патриархи Варфоломей I и Алексий II продемонстрировали политикам пример толерантности.«ПОРУЧ З ВІДРОДЖЕНОЮ УКРАЇНСЬКОЮ ДЕРЖАВОЮ ПОСТАНЕ ВІДРОДЖЕНА УКРАЇНСЬКА ЦЕРКВА»
Олеся Пастернак, «Високий замок», 29.07.2008, Львівська обл.
Святкування 1020-ліття Хрещення Київської Русі.«МИНОВАВ ДВА КОРДОНА МИЛИЦИИ, МЫ ОКАЗАЛИСЬ НА ПЛОЩАДИ»
Левченко Ирина, «Индустриальное Запорожье», 29.07.2008, Запорожская обл.
Всю Украину свезли в Киев приветствовать Вселенского Патриарха Варфоломея.
САМ НА САМ ЗІ СПОГАДАМИ
Оксана Горак, «Львівська газета», 28.07.2008
Шосту річницю cкнилівської трагедії відзначили вчора рідні загиблих і ті, хто досі не забув про її наслідки.
РЕГІОНАЛЬНА ВЛАДА
В ОБЛРАДІ — НЕ ДО БЮДЖЕТУ
Денис Булгак, «Рівне вечірнє», 29.07.2008
Не вдалося депутатам обласної ради плідно попрацювати минулої п’ятниці. Сесію, яка мала відбутися того дня, зірвали. І знову «бютівці».Вже вдруге депутати-«бютівці» зірвали сесію обласної ради. Якщо першого разу (минулорічного червня) через те, що не домовилися з колегами з інших фракцій про розподіл мільйонів гривень субвенції, то минулої п’ятниці винним у зриві сесії прихильники Тимошенко зробили «Єдиний Центр», а саме керівника обласної організації ЄЦ Валерія Богуцького, який нещодавно вийшов з лав партії «Батьківщина». Через це ще наприкінці червня надзвичайний з’їзд БЮТ позбавив пана Богуцького депутатських повноважень, натомість обласна ТВК до цього часу не змогла зібратися та оголосити обраним до облради наступного за списком кандидата в депутати від БЮТ Олександра Дмитрука — директора Острозького психоневрологічного інтернату.
Тож 25 липня на своєму звичному місці серед прапорців із червоним сердечком продовжував сидіти Валерій Богуцький. Бачити свого колишнього однопартійця у залі представники БЮТ не хотіли настільки сильно, що не розпочинали сесію.
— Прошу керівників фракції зібратися у мене в кабінеті. Є проблеми, — оголосив голова облради «бютівець» Олександр Данильчук замість того, щоб відкрити засідання ради.
«Певне, знов не поділили гроші», — одразу пролунало серед присутніх у залі. Однак дещо пізніше стала відома справжня причина затримки відкриття сесії. Виявилось, що в кабінеті у Данильчука мова йшла про Богуцького, а саме про те, що засідання територіальної виборчої комісії (ТВК), яка мала «завести» до облради нового депутата, вже вкотре не збирається через відсутність кворуму. Тож від БЮТ пролунала позиція — поки ТВК не збереться і новий депутат не займе місце Богуцького, сесії не буде.
— Саме зараз душать членів ТВК, аби вони зібралися! — заявив депутат від фракції «Нашої України» Тарас Максименко, — ось чому й затримка. Треба мерщій рятувати тервиборчком!
— Коли виборча комісія отримала документи від БЮТ про позбавлення пана Богуцького депутатських повноважень рішенням з’їзду нашої політичної сили, вони повинні були одразу зібратися та оголосити обраним депутатом наступного кандидата від Блоку, — каже «бютівець» Олег Хомич. — Ніякого впливу з нашого боку на ТВК немає і не може бути. Ми можемо лише на сесії переобрати членів комісії. І якщо ТВК не збереться й надалі, ми маємо достатню кількість голосів, щоб на одній з наступних сесій таки переобрати комісію.
Голова обласної ТВК Едуард Дроздик кореспонденту «РВ»підтвердив — комісія пробувала зібратися в четвер та суботу, однак кворуму (10 із 14 осіб) так і не назбиралось. На засідання з різних причин не приходили представники ЄЦ, партії «Реформи і порядок», Блоку «Не так», партії «Відродження» та КПУ.
Відтак, депутати облради спробують зібратися на сесію завтра. Якщо, звісно, до цього часу обласний тервиборчком проведе результативне засідання. Або не виникне ще якогось «принципового» питання, яке стане на заваді розподілу майже 14 мільйонів гривень від перевиконання бюджету і затвердженню нових тарифів на воду для мешканців Рівного.
http://www.rivnepost.rv.ua/showarticle.php?art=018773ВОДА, АЭРОПОРТ И ПРАВО НА НАДЕЖДУ
Дарья Кирдода, «Жизнь», 29.07.2008, Донецкая обл.
Сессия Донецкого областного совета подвела итоги первого полугодия и наметила планы на второе.Среди основных вопросов – подведение итогов работы за первое полугодие, планы на второе полугодие, конкурс на право аренды структурного подразделения «Аэропортовый комплекс» коммунального предприятия «Международный аэропорт Донецк» и другие.
С начала года в областном совете прошли три сессии, на которых принято 78 решений. Помимо вопросов о бюджете и программы социально-экономического развития области депутаты принимали решения, касающиеся перспектив развития местного самоуправления, управления общей собственностью территориальных громад сел и городов области, использования природных ресурсов и регулирования земельных отношений. Среди приоритетных направлений оказалась и работа по реализации стратегии эффективного предоставления социальной помощи и услуг населению, созданию мобильных офисов и общественных приемных.
На сессии депутаты приняли решение о передаче зданий хозяйственных построек двух котельных из общей собственности, находящейся в управлении областного совета, в коммунальную собственность территориальной громады города Ждановки. Это поможет городу в развитии инфраструктуры. Один из ожидаемых результатов - создание новых рабочих мест и дополнительные поступления средств в местный бюджет.
Ярким примером того, что население области, как, впрочем, и Украины неуклонно сокращается, стало исключение из данных административно-территориального устройства Донецкой области сел Александровка Старобешевского района и Белогоровка - Краснолиманского. На территории сел нет ни домов, ни прочих построек. По словам председателя Донецкого облсовета Анатолия Близнюка, население региона со времени последней переписи сократилось с 5,38 млн. человек до 4,5 млн. жителей. Комментируя принятое депутатами решение, председатель Старобешевской райгосадминистрации Василий Панько рассказал, что села Александровки нет уже около 10 лет. – Был лишь юридический адрес, но там уже давно никто не живет, - отметил глава района.
Аэропорт сдадут в аренду
Депутаты Донецкого областного совета приняли решение выставить на конкурс право аренды структурного подразделения «Аэропортовый комплекс» коммунального предприятия «Международный аэропорт Донецк». Как рассказал заместитель председателя областного совета Игорь Коваль, решение было принято в связи с необходимостью реконструкции и строительства нового аэровокзального комплекса аэропорта «Донецк» к Евро-2012.
– Сегодня в реконструкции и строительстве нуждаются такие объекты инфраструктуры аэропорта, как пассажирские и грузовые терминальные комплексы и объекты, а также другие объекты неавиационных видов деятельности - гостиницы, паркинги, стоянки. Для этого нужно привлекать инвестиции. Самыми оптимальными формами привлечения частного капитала для строительства и реконструкции терминала являются аренда или концессия, - отметил Игорь Коваль.
При детальном анализе в конечном итоге все же была выбрана долгосрочная аренда. Этот вариант привлечения капитала поможет сохранить рабочие места, исключить негативные последствия для работников действующего аэропорта.
- Минимальный срок для выполнения инвестиционных обязательств – три года, и два года – льготный период для развития деятельности аэропортового комплекса. Это даст возможность своевременно подготовить стратегический объект к Евро-2012 и выполнить обязательства перед УЕФА, - рассказал заместитель председателя областного совета.
Размер арендной платы составляет 7,5 миллиона гривен в год. В дальнейшем арендная ставка может пересматриваться областным советом в сторону увеличения в зависимости от результатов финансово- хозяйственной деятельности комплекса, - подчеркнул Игорь Коваль.
Воду Донбасса спасли от банкротства
Еще одно важное решение было принято на сессии Донецкого областного совета. Депутаты решили не применять к коммунальному предприятию «Компания «Вода Донбасса» положений Закона Украины «О восстановлении платежеспособности должника или признании его банкротом». В настоящее время у компании 154 миллиона гривен долга перед облэнерго.
- В трех судах Украины лежат документы в отношении компании «Вода Донбасса» о признании ее банкротом. То есть вскоре мы можем прийти к тому, что вынесем на сессию вопрос о том, что «Вода Донбасса» - банкрот. Поэтому сегодня мы принимаем решение о том, что без нас никто не имеет права обанкротить компанию в пределах действующего законодательства, - сказал Анатолий Близнюк.
Право на надежду
Депутаты Донецкого областного совета встали на защиту кабельных операторов региона, которых лишают лицензий и запрещают транслировать российские каналы. Депутат Игорь Чичасов выступил с инициативой обратиться к коллегам из Верховной Рады с просьбой создать следственную комиссию по расследованию деятельности Национального совета по телевидению и радиовещанию.
- Попытки Нацсовета вытеснить из кабельных сетей Украины российские каналы похожи на рейдерскую атаку рынка кабельного вещания и дискриминацию русскоговорящего населения Донбасса. Депутаты нашли в себе силы разогнать Тендерную палату, хочется верить, что найдут в себе силы разогнать и Нацсовет. То, что сейчас происходит, - настоящий беспредел, - сказал Игорь Чичасов.
Героям – памятник
Представители Коммунистической партии Украины в Донецкой области призывают население поддержать инициативу и собрать деньги на сооружение в Донецке памятника Герою Советского Союза генералу Николаю Федоровичу Ватутину. Таким образом они просят жителей Донбасса активно протестовать против надругательства над историей и не допустить переименования улиц и площадей, а также уничтожения памятников советской эпохи.
Обеспокоенность у депутатов вызвал и тот факт, что в рамках празднования юбилея Симона Петлюры официальным письмом предписано городским властям Ждановки назвать в честь «юбиляра» улицу, школу и детский сад. Подписание подобного документа, по словам депутата Сергея Ильина, стало нарушением принятых ранее областным советом решений и заявлений «о сохранении мира и стабильности в регионе».
http://www.life.donbass.com/index.php?id=4388ДЕПУТАТИ ПІДТРИМАЛИ КОШТАМИ МЕДИЦИНУ
Валентина Блінова, «Волинь», 26.07.2008
Завдяки перевиконанню надходжень до обласного бюджету додаткові суми отримали також інші галузі.Розпал сезону літніх відпусток не перешкодив депутатам обласної ради зібратися на позачергову двадцяту сесію, скликання якої передусім було зумовлене необхідністю прийняти зміни до обласного бюджету Завдяки перевиконанню його піврічних показників є можливість спрямувати додаткові кошти на фінансування соціальних галузей та окремих програм.
Затвердивши звіт про виконання обласного бюджету за перший квартал цього року, депутати заслухали інформацію начальника головного фінансового управління облдержадміністрації Ігоря Никитюка про запропоновані зміни до обласного бюджету на 2008 рік.
У першому півріччі дохідна частина загальнообласного фінансового кошика виконана на 106,9 відсотка. Для покриття додаткових витрат є 5,4 мільйона гривень. Розподіляючи ці кошти, депутати обласної ради підтвердили задекларований на початку року намір стратегічно підтримувати медицину, тому обсяг фінансування цієї галузі зросте на 1,64 мільйона гривень. Їх використають на поліпшення матеріально-технічної бази, реконструкцію і ремонт приміщень обласної стоматполіклініки, обласного протитуберкульозного і онкологічного диспансерів, обласної інфекційної лікарні, шпиталю для інвалідів війни, дитячого про титуберкульозного санаторію «Зго рани» та інших лікувальних установ.
Збільшаться фінансові ресурси, якими розпоряджатиметься головне управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. 630 тисяч гривень воно розподілить на поліпшення харчування підопічних інтернатських закладів, ремонт котельні Луцького геріатричного пансіонату, реконструкцію Берестечківського психоневрологічного інтернату.
Від бюджетного пирога шматок дістався й культурі, щоправда, він набагато менший, аніж цього потребує галузь. Якщо загалом додаткова потреба у коштах становить 4,6 мільйона гривень, то перекрито буде лише трохи більше, ніж півмільйона, які спрямують на гастрольні витрати Волинського державного академічного народного хору, організацію культурно-мистецьких заходів тощо.
Завдяки перерозподілу субвенцій з державного бюджету до місцевих чималі кошти спрямовано на заходи із енергозбереження та газифікацію сільських населених пунктів Рожищенського, Ратнівського, Володимир-Волинського, Горохівського, Маневицького, Локачинського, Ківерцівського, Камінь-Каширського та інших районів. Однак виділення 3,8 мільйона гривень на реконструкцію квартальної котельні села Прилісне Маневицького району викликало у депутата облради Юрія Єлеви сумніви щодо справедливості такого підходу. Ділова дискусія, до якої долучилися депутати Василь Дмитрук, Олександр Омельчук, голова облради Анатолій Грицюк, закінчилася порозумінням, і сесія затвердила запропоновані зміни до обласного бюджету. Тим більше, що після того, як Верховна Рада прийме запропоновані Кабінетом Міністрів зміни до Закону про Держбюджет, на що слід сподіватися принаймні у вересні, Волинь може додатково отримати 37 мільйонів гривень.
— Ці кошти будуть спрямовані на різні об'єкти, — запевнив Анатолій Грицюк. -Я думаю, це розв'яже дуже багато проблем, зокрема, і пов'язаних із енергозбереженням.
Депутати облради загалом розглянули понад двадцять питань. Більшість із них стосувалися порядку використання коштів на фінансування прийнятих раніше програм: розвитку культури, мистецтва і туризму, виставкової діяльності, національно-патріотичного виховання молоді, гендерної рівності, відновлення зовнішнього освітлення населених пунктів, енергозбереження, розвитку малого підприємництва тощо.
Голова постійної комісії з питань сільського господарства, продовольства, інвестування села та земельних відносин Валерій Діброва запропонував колегам підтримати звернення до Кабінету Міністрів України з приводу ситуації, що склалася в аграрному секторі Волині. Через стихію, що із шквальними вітрами та градом пройшлася територією області 14 та 20 липня, у п'яти районах, знищені посіви сільськогосподарських культур на площі понад 3,1 тисячі гектарів, у тому числі на 560 гектарах у господарствах населення. За попередніми підрахунками, збитки, завдані сільгосппідприємствам та особистим селянським господарствам Горохівського, Камінь-Каширсь кого, Ковельського, Маневицького і Рожищенського районів, обчислюються в більш як 7,5 мільйона гривень. Поки депутати обговорювали сесійні питання, відбулася телефонна розмова голови облдержадміністрації Миколи Романюка із прем'єр-міністром України Юлією Тимошенко, яка повідомила про рішення виділити Волині 10 мільйонів гривень з резервного фонду Державного бюджету України для ліквідації наслідків стихії. Про це керівник області відразу ж оголосив учасникам сесії.
Депутати підтримали звернення до Президента України, Кабінету Міністрів та Верховної Ради щодо внесення змін до Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, звернення до Кабінету Міністрів щодо вирішення питання передачі майнового комплексу військового містечка № 37 Луцькому національному технічному університету, а також вирішили присвоїти звання «Почесний громадянин Волині» письменнику Євгену Сверстюку та директору Торчинського народного історико-краєзнавчого музею Григорію Гуртовому.ПАРТНЕРСТВО НЕ МОЖЕТ БЫТЬ ФОРМАЛЬНОСТЬЮ
Зоя Путренко, «Наша газета», 24.07.2008, Луганская обл.
При даче субъектам хозяйствования согласия на использование луганских недр обязательно заключение социального договора с местной властью.Поскольку повесткой дня заседания комиссии предлагалось почти полсотни вопросов, ее председатель Эдуард Лозовский, напомнив о регламенте, сразу же призвал коллег к продуктивной работе. Постоянная комиссия областного совета по вопросам коммунальной собственности и использования природных ресурсов так и поступила. Причем не поверхностно «пробежавшись» по вопросам, а традиционно вникая в их суть.
Прежде чем приступить к обсуждению и принятию решений по проблемам, касающимся непосредственно специфики данной комиссии, депутаты заслушали информацию заместителя начальника главного финансового управления облгосадминистрации Лилии Журавлевой о том, какие изменения в областной бюджет предлагается внести на предстоящей сессии облсовета. Они не носят кардинального характера. Главное управление здравоохранения ОГА, в частности, в пределах уже выделенных средств намерено их часть централизовать для проведения тендеров на приобретение наиболее необходимого медицинского оборудования. В сфере экологии предлагается перераспределение финансирования по отдельным объектам из фонда охраны окружающей природной среды: вместо строительства полигонов твердых бытовых отходов в Краснодоне 639 тысяч гривен направить на реконструкцию районных очистных канализационных сооружений в Суходольске. Есть приятные новости для городов и районов: в их бюджеты должны поступить субвенции на энергосбережение, газификацию населенных пунктов, а также на социально-экономическое развитие в общей сумме более 55 миллионов гривен.
Заслушав эту информацию, члены постоянной комиссии решили предложить ее к утверждению на сессии облсовета. А затем приступили непосредственно к своим профильным вопросам, касающимся коммунальной собственности и использования природных ресурсов. И если по первой их группе особых дискуссий не возникало (ряд увольнений-назначений руководителей коммунальных предприятий, списание или передача их имущества и тому подобное), то к желающим использовать недра нашего края вопросов у депутатов было много.
Во-первых, таких бизнес-структур становится все больше, и это положительная тенденция: все интенсивней идет переход от теневых схем разработки наших природных богатств к легальный деятельности в этом секторе экономики. Во-вторых, и депутаты облсовета, поддерживая инвестиционную активность предпринимателей, проявляют к ним принципиальную требовательность, настаивая на социальной ответственности бизнеса. «Социальный договор есть?» — этот вопрос задавался и руководителям предприятий, претендующих на горные отводы под добычу угля или использование других недр, и руководителям органов местного самоуправления тех населенных пунктов, где такие работы намечается начать. Ответы звучали разные.
Сразу же, что называется, с порога этой темы между депутатами возник довольно оживленный спор по поводу ходатайства хорошо известного предприятия «Фагот», производящего популярный кирпич и тротуарную плитку, о предоставлении недр в пользование с целью геологического изучения, в том числе и опытно-промышленной разработки участка водозабора подземных вод в Красном Луче. К сожалению, представители предприятия и горсовета не нашли достаточно убедительных аргументов для того, чтобы члены комиссии могли дать свое безоговорочное «добро» на это обращение. Ясно, что такой солидный товаропроизводитель и налогоплательщик, как «Фагот», должен иметь условия для работы. Но ясно также, насколько бедственно положение с водообеспечением краснолучского региона. По словам секретаря горсовета Марины Филипповой, в поселке Звезда, где расположен завод, люди получают воду по графику один день в неделю — по пятницам. И то, что кирпичное производство обеспечит себя водой в достаточном количестве, позволит больше ее подавать населению. Такова логика городской власти.
Депутаты же посмотрели на ситуацию с другой стороны. А если эти скважины будут давать воду питьевую, не расточительство ли при таком дефиците использовать ее на производственные нужды? Сколько воды потребляет завод сегодня, каковы его технологические потребности в ней? На эти и подобные вопросы конкретных ответов не последовало, и депутаты решили отложить принятие решения по этому вопросу, отправив его на доработку и потребовав от предприятия участия в его будущем рассмотрении более компетентного в этой сфере представителя собственника. Причем следует заметить, что голосование тоже не было единогласным: два члена комиссии высказались «против», настаивая на создании максимально благоприятных условий для работы местного товаропроизводителя, еще один воздержался.
Отложила постоянная комиссия принятие решения еще по четырем подобным ходатайствам, так как на заседание не были приглашены руководители органов местного самоуправления. А партнерство местной власти с приходящим на территорию бизнесом, как уже было сказано, — важнейшее условие. Еще по нескольким аналогичным вопросам депутаты проголосовали «за», но с оговоркой, что протоколы о намерениях, общие договоренности по поводу такого партнерства в ближайшие же дни выльются в конкретные социальные договоры, которые будут предоставлены комиссии до предсессионного заседания президиума областного совета. Без этого на утверждение сессии вопросу не попасть.
А к ООО «Авангард 999», например, никаких претензий в этом плане не было. Более того, депутат Сергей Гениевский, многоопытный и авторитетный горняк, хорошо знающий жизнь шахтерских поселков, даже похвалил договор, подписанный этим предприятием и Дзержинским поселковым советом, рядом с которым ООО на закрытой шахте намерено возобновить добычу угля. Единовременная помощь 50 тысяч гривен, поддержка в электроосвещении поселка, вывозе мусора, забота о дорогах, по которым пойдут большегрузные машины с углем, помощь живущим в поселке ветеранам — такое участие бизнеса в улучшении условий жизни местной громады, конечно, можно только приветствовать.
Что ж, есть у депутатов такое требование — при даче субъектам хозяйствования согласия на использование луганских недр обязательное заключение социального договора с местной властью. Вроде бы как, на первый взгляд, формально и не обязаны предприниматели решать социальные проблемы прилегающих к их шахтам, карьерам или скважинам населенных пунктов. Но получая, надо и отдавать. Тем более получая в пользование наше общее достояние — подземные богатства. И это прекрасно понимают все стороны данного процесса. Поэтому и впредь постоянная комиссия облсовета по вопросам коммунальной собственности и использования природных ресурсов будет четко проводить эту линию. И впредь, можно не сомневаться, председатель комиссии будет провожать предпринимателей, получивших депутатское одобрение своих ходатайств, словами: «Работайте и не забывайте о поселке, о территориальной громаде».
http://nashagazeta.com.ua/modules.php?name=News&file=article&sid=560СИТУАЦІЯ В КРИМУ
АНТИНАТОВСКИЕ ПИКЕТЧИКИ НА ДОНУЗЛАВЕ ОДЕРЖАЛИ ПОЛНУЮ И БЕЗОГОВОРОЧНУЮ ПОБЕДУ
Валентина Краснопольская, «Крымская правда», 25.07.2008
Активная фаза учений «Си-Бриз» в районе озера Донузлав закончилась выходом кораблей на открытый рейд и перемещением сухопутных войск в места постоянной дислокации.В пятницу лагерь антинатовских пикетчиков сворачивался. В этот момент мы и связались по телефону с одним из непосредственных участников событий, произошедших в районе полигона и на землях Новоозерненского поссовета накануне, — председателем КРО партии «Русский блок» Олегом Родивиловым, который удовлетворенно сообщил: сегодня на Донузлаве наступил мир. В самом деле, миссия, которая была возложена на антинатовский лагерь, выполнена на сто процентов: протест крымчан, активно выступающих против проведения на территории полуострова учений с участием военнослужащих государств—членов НАТО, продемонстрирован более чем широко.
В кратком пересказе события 24 июля на Донузлаве выглядят следующим образом. Согласно легенде учений, в некой Оранжевой республике, в провинции Киммерия, произошло землетрясение — в общем, некие «негоразды». На почве последовавшего за ним голода вспыхнуло восстание неких сепаратистов, которое поддержала иностранная воинская часть. Оранжевая республика обратилась к международному сообществу с просьбой оказать ей помощь для подавления сепаратизма и действий иностранной воинской части, а также для спасения граждан, которые не являются участниками конфликта. Именно этим якобы и занимались военные, организовав рядом с полигоном фильтрационный пункт.
Утром с большого десантного корабля ВМС Украины «Константин Ольшанский» произошла высадка военной техники — 12 БТРов отправилось на берег. В этот момент в активную фазу вошла и акция протестующих. Пикетчики, представляющие Компартию, партию «Русский блок», Прогрессивную социалистическую партию, казачество и ряд общественных организаций, устроили облаву на высадившихся военных. Большая часть бронетехники успела уйти в сторону ближайших лесопосадок. Но три БТРа были блокированы.
«Казаки, представители «Русского блока», Русской общины Крыма и ПСПУ остановили три БТРа и водрузили над ними Андреевский флаг, — рассказал «Новому региону» пресс-офицер координационного совета казаков Крыма Юрий Першиков. — Пикетчики сидят на броне и требуют открыть люки, чтобы подтвердить или опровергнуть информацию о том, что внутри сидят военнослужащие Грузии и Македонии».
«Мы подержим эти три БТРа, затем с позором отпустим. Объясним им, что это есть тот самый Сталинградский «котел», в котором мы их «сварим», как некогда Советская Армия «сварила» силы гитлеровского вермахта. Жаль, что здесь нет крапивы, а то бы и задницы им крапивой подожгли», — заявил тогда же активный участник событий, народный депутат Леонид Грач. Ему, кстати, пришлось стать и жертвой столкновения: как сообщают источники, Грачу в драке сломали палец.
Временным захватом БТРов, в которых, задраив люки, сидели военнослужащие, дело не ограничилось. Когда позже пикетчики осадили полевой госпиталь, развернутый не на полигоне, а на земле общины поселка Новоозерное, дорогу им преградили люди в камуфляже, заявившие, что проход закрыт, так как впереди находится условное минное поле. Пикетчики ответили, что находятся на территории поссовета, а не полигона, а у местных властей имеется документ от украинского командования, в котором дается гарантия неиспользования взрывчатых веществ и стрелкового оружия на землях совета. Тем не менее, рассказывают участники событий, 40 десантников ВМСУ силой воспрепятствовали дальнейшему продвижению людей. Возникла потасовка, в ходе которой украинские военные бросили в толпу имитаторы гранат, открыли стрельбу из автоматов и вступили в драку. В ходе потасовки один из парней получил ожог ноги, а народному депутату Грачу на руке сломали палец. От взрывов пиротехники произошло возгорание травы, языки пламени в степи на жаре при сильном ветре достигали полутора метров, однако средств пожаротушения у военных не было. В лагере была объявлена пожарная тревога. «Логика военных: после нас хоть потоп», — комментирует О. Родивилов.
По мнению Родивилова, применение украинскими военными физической силы и учебного оружия против гражданского населения в Новоозерном — это не что иное, как повторение недавних событий на Графской пристани в Севастополе. Председатель КРО партии «Русский блок» назвал антинатовские городки в Одессе, Николаеве и Новоозерном «очагами гражданского сопротивления» антинародной политике втягивания Украины в военный блок НАТО и преднамеренного создания образа врага в лице России.
«То, что сегодня происходило, это пародия, — комментирует Грач. — Во-первых, несколько БТРов тонуло после десантирования, их вытаскивали тягачами. Во-вторых, людей взяли под гражданский арест, взяли в плен в буквальном смысле три БТРа. И в-третьих, мы ведь все равно дошли до этого так называемого госпиталя. Причем военные в спешке, пока мы шли, успели угнать несколько своих машин — думали, что мы их конфискуем. Кому нужны такие борцы с терроризмом?»
Как ни крути, а в этой реальности «Оранжевой республике» не поможет никакое мировое сообщество, а уж македонцы с грузинами точно. Так что и нечего им тут делать. На Донузлаве наступил мир, и это главное.
http://time4news.org/index.php?option=com_content&task=view&id=3119&Itemid=31КОММУНИСТЫ ЗАХВАТИЛИ ТРИ БТРА
Кирилл Сазонов, «Донбасс», 25.07.2008, Донецкая обл.
Протест коммунистов.Сегодня в 5 часов утра на озере Донузлав коммунисты встретили корабль «Константин Ольшанский» поджиганием покрышек, скандированием «Долой натовцев из Крыма!», «НАТО, Ющенко - чемодан - корабль - Америка!» и др. В 6 часов утра началась выгрузка бронетранспортеров с борта украинского корабля. Депутат от КПУ Леонид Грач охарактеризовал прессе происходящее, как аналог Сталинградской битвы.
«Вы видите, что происходит, когда консолидируется народ. В 1997 году - бой Си-Бризу в Евпатории, в 2006 году - восстание на феодосийской земле, крымский референдум по невступлению Украины в НАТО, сбор более двух миллионов подписей за бессрочное базирование ЧФ РФ в Крыму. Все это стало причиной того, что американцы побоялись провести учения, ранее запланированные в Феодосии и на военном полигоне Опук. Сегодняшняя жалкая высадка десанта на западном берегу Крыма им тоже не удалась, потому что мы их встретили там, как в Сталинградском «котле»: горящими шинами, недоброжелательным настроением, требованием покинуть эту территорию», - заявил он.
Коммунистами в процессе были захвачены три БТРа. «Основная часть танков удрала. Мы подержим их, затем с позором отпустим. Объясним им, что это есть тот самый Сталинградский «котел», в котором мы их «сварим», как некогда Советская Армия «сварила» силы гитлеровского вермахта. Жаль, что здесь нет крапивы, а то бы и задницы им подожгли», - горячился депутат.
На переговоры к народному депутату прибыл генерал, заместитель командующего учениями. Грач был решителен: «Мы категорически против втягивания Украины в НАТО и за борьбу против терроризма через этот процесс. Будущее нашей страны - в братском союзе с Россией, Белоруссией и Казахстаном. Это есть воля украинского народа, объединенного целью обрести свободу». Но, видимо, у гостя были свои аргументы, и технику коммунисты отпустили.
По словам коммунистов, в процессе захвата пикетчики сцепились с украинскими военными. «Десантники ВМСУ открыли стрельбу в воздух и бросали взрывпакеты в людей. Один из молодых коммунистов вследствие этого получил ожог ноги. Народному депутату Украины Леониду Грачу сломали палец руки», - заявляют участники столкновения.
http://www.donbass.ua/news.php?ch=id&id=3178&to_ch=allВНЕОЧЕРЕДНАЯ СЕССИЯ ВЕРХОВНОЙ РАДЫ АРК
«Крымские известия», 25.07.2008
На ней были рассмотрены вопросы о бюджете, об управления имуществом Крыма, об освобождении В.Авидзбы.24 июля состоялась внеочередная сессия Верховной Рады АРК, на которой по предложению Председателя Верховной Рады АРК Анатолия Гриценко были рассмотрены три вопроса: о внесении изменений в постановление Верховной Рады АРК «О бюджете Автономной Республики Крым на 2008 год»; о вопросах управления имуществом, принадлежащим Автономной Республике Крым; об освобождении В.Авидзбы от должности председателя Республиканского комитета АРК по торговле и защите прав потребителей.
В начале заседания глава крымского парламента А.Гриценко вручил высокую государственную награду — орден «За заслуги» I степени депутату Верховной Рады АРК, генеральному директору предприятия «Международный аэропорт «Симферополь» Владимиру Ануфриеву.
Министр финансов автономии Павел Токарев представил депутатам проект постановления о внесении изменений в бюджет автономии на текущий год. Он сообщил, что по итогам шести месяцев нынешнего года плановые показатели по налогам и сборам общего фонда бюджета АРК перевыполнены на 30,6 млн грн, или на 12 процентов. Председатель Верховной Рады автономии А.Гриценко отметил, что проект постановления обсуждался на заседаниях постоянных комиссий, во фракциях, и депутаты его хорошо изучили, однако он предложил министру детально изложить, какие предлагаются изменения в бюджете, чтобы в СМИ была объективная информация о том, как расходуются бюджетные деньги Автономной Республики Крым.
Как сообщил П. Токарев, Министерству образования и науки дополнительно выделяются 3 млн 350 тыс. грн на проведение капитальных ремонтов учебных заведений; Министерству здравоохранения — 6 млн 61,5 тыс. грн, оно за счет этих средств сможет приобрести, в частности, аппарат искусственной почки (150 тыс. грн) и онкохимиопрепараты (300 тыс. грн), а также оборудование для Республиканского кожвендиспансера (575 тыс. грн) и Республиканской детской клинической больницы (800 тыс. грн). Для издания книги «Максимилиан Волошин» и софинансирования всеукраинского фестиваля «Кришталеві джерела» Министерству культуры и искусств планируется направить 152,6 тыс. грн. Республиканскому комитету по физической культуре и спорту для увеличения стипендий ведущим спортсменам-инвалидам и их тренерам, а также на подготовку к XIII летним Паралимпийским играм выделяется 178 тыс. грн, Министерству труда и социальной политики и Республиканскому комитету по охране культурного наследия направляется 608 тыс. грн и 100 тыс. грн соответственно. Проектом также предусмотрено выделение дополнительных средств Министерству экономики (106,7 тыс. грн) и Министерству строительной политики и архитектуры (260 тыс. грн). На мероприятия по осуществлению финансовой поддержки промышленных предприятий через механизм удешевления кредитов Министерство промышленной политики, транспорта, связи и топливно-энергетического комплекса дополнительно получит 4 млн грн. Дополнительное финансирование предусмотрено и для трех республиканских комитетов: по делам межнациональных отношений и депортированных граждан; по информации; по земельным ресурсам. Также в проекте предусмотрено утверждение распределения и перераспределения субвенций Госбюджета Украины, осуществленных Советом министров автономии. Так, в частности, на 541,2 тыс. грн увеличена субвенция на выплату государственной помощи на детей-сирот и детей, лишенных родительского попечения. Кроме того, 10 млн грн, поступивших от приватизации имущества, направлены на капитальные вложения.
Председатель Верховной Рады АРК А.Гриценко отметил, что в ходе обсуждения проекта постановления в постоянных комиссиях и во фракциях депутаты высказали ряд замечаний и предложений, которые в обобщенном виде представлены в поправке депутата Игоря Лукашева. Эта поправка предусматривает дополнительное увеличение расходов за счет сокращения капитальных расходов на обеспечение деятельности депутатов Верховной Рады АРК на 2 млн 392,2 тыс. грн. Депутат предложил направить эти средства на Региональную программу по обеспечению молодежи жильем (500 тыс. грн), на выполнение Программы развития сельского зеленого туризма (250 тыс. грн), на приобретение специального холодильного оборудования для хранения вакцин (420 тыс. грн), на ремонт системы отопления шахматно-шашечной школы (75 тыс. грн) и на решение ряда других задач. С учетом этой поправки депутаты утвердили постановление о внесении изменений в бюджет автономии на текущий год.
Председатель Фонда имущества АРК Юрий Шимин представил проект постановления Верховной Рады АРК «О вопросах управления имуществом, принадлежащим Автономной Республике Крым». Он подчеркнул, что именно Фонд имущества дает возможность получать дополнительные доходы, которые потом можно направлять на различные социально-экономические программы.
Затем А.Гриценко проинформировал депутатов о том, что в соответствии с установленной процедурой в Верховную Раду АРК поступило представление Совета министров АРК об освобождении Валико Авидзбы от должности председателя Республиканского комитета АРК по торговле и защите прав потребителей в связи с достижением им предельного возраста прохождения государственной службы.
Председатель Секретариата внеочередной сессии Верховной Рады АРК Александр Сибилев сообщил, что изменений в составах депутатских фракций не произошло, и представил список членов всех фракций Верховной Рады АРК, подготовленный их руководителями. В частности, он сообщил, что фракция «Блок Юлии Тимошенко» состоит из пяти депутатов. В связи с этим зачитал заявление Александра Овдиенко, избранного от БЮТ, в котором депутат просит считать себя членом фракции БЮТ согласно поданному ранее заявлению. А.Овдиенко также отметил, что его незаконно исключили из фракции, поскольку никаких документов о выходе из фракции он не подавал. С аналогичным заявлением выступил и депутат Сергей Раскин.
Пресс-центр Верховной Рады АРК.
http://www-ki.rada.crimea.ua/nomera/2008/134/sessy.htmlБОРИС КОЖИН: «ВИХІД ОДИН – НЕГАЙНО В НАТО!»
Богдан Залізняк, «За вільну Україну плюс», 24.07.2008, Львівська обл.
У Львові перебував перший командувач Військово-Морських Сил України віце-адмірал Борис Кожин.Зібравши журналістів, він з тривогою говорив про антиукраїнські настрої, які розпалюють у Криму, і Севастополі зокрема, такі проросійські, м’яко кажучи, організації, як «Русскій блок» чи «Русская общіна Севастополя». У тому числі і про те, як 5 липня, напередодні свята ВМС України, у Севастополі, на Графській пристані, напівфашистські, по суті, організації поглумилися над історією України. В українських військовиків, які встановлювали меморіальну дошку на пам’ять про підняття українських прапорів на кораблях Чорноморського флоту у 1918 році, зривали відзнаки, кашкети, зірвали прапор, викинули у море пам’ятну дошку.
Борис Кожин висловив жаль, що українська влада, у тому числі і Президент, і уряд, не відстоюють національних інтересів у Криму, не реагують, як би то належало, на антиукраїнські шабаші.
Після прес-конференції ми розговорилися.
– Як усе починалося?
– 1997 року готувалася угода між Україною і Російською Федерацією. Раптом з’явилося повідомлення, що Україна заборгувала Росії досить таки віртуальну суму – 3 млрд. 74 млн. Головне – нічим Москва це не обґрунтувала. Хіба – емоціями. Мовляв, РФ захищає свої національні інтереси. Що б вони не сказали, – це є правда, яку Україна має прийняти. Таким чином РФ почала відпрацьовувати через Чорноморський Флот компенсацію. До речі, в Угоді ні слова нема про плату за оренду. Сказано лишень, що РФ щорічно компенсує Україні 97,7 млн. гривень. Віднімає від тієї суми, яку нібито Україна Росії заборгувала.
– Отже, упродовж років Україна тих грошей, які начебто мала би платити РФ за оренду (чи розташування ЧФ) території, і в очі не бачила…
– Безумовно. Ні копійки до бюджету України не надходить. Практично Україна забезпечує розвиток інфраструктури Севастополя, власне, й дотує тих 97,7 млн. грн. зі своєї кишені. Україна, отже, утримує ЧФ Росії. Росія розташувалася на 20 тисячах гектарів, причому в її віданні – 4,5 тисячі різних споруд, складів, об’єктів для забезпечення діяльності свого ЧФ.
– А що, ці об’єкти, не насичені, так би мовити, обладнанням, технікою, що Росія і за них не платить?
– Ще й як насичені! Кожен об’єкт, перед тим, як перейшов у відання ЧФ Росії, мав, звичайно, повністю і обладнання і техніку. На той час, зрозуміло, обладнання мало свою ціну. Отже, оренда мала би включати: оренду землі, оренду споруд і оренду обладнання.
– А чи ступала нога українського владного чиновника на ті місця, які, скажемо так, захопили російські військові?
– З повною на те відповідальністю стверджую: жодна людина не проникала і не може проникнути і нині на терени ЧФ. Вони обгородились, встановили озброєну варту і жодну людину з України не допускали і не допускають тепер. Чорноморський Флот – річ у собі. І тільки російські моряки знають, що вони роблять на землі України. Тим паче, навіть спеціальну комісію, що приїхала сюди від Президента України, не пустили на територію, а відфутболили за дозволом до Москви. А там, звісно, дозволу ступати представникам української влади на українську ж територію, яку тимчасово, наголошую – тимчасово, зайняли «гості», – не дають.
– То ж як мала б поводити себе українська влада в цій ситуації?
– Коментувати не буду. Моя експертна група підрахувала, що РФ має щороку платити Україні за оренду всього того, що використовує її ЧФ, – 10 млд. доларів. І ще одне. Із 4,5 тисячі об’єктів, за нашими даними, близько 1 тис. не враховано. Вони використовуються, віддаються в суборенду, а гроші від неї, річ ясна, отримує ЧФ.
– Українська влада, наскільки я розумію, не може проникнути і на маяки. «Студентське братство» на чолі з Яценком вже певний час воює з військовими «братньої» країни, але ті нахабно поводяться, мало не б’ються з хлопцями і дівчатами зі «Студентського братства»…
– За міжнародним правом, маяки належать Українській державі. Але навіть судова влада не може туди пройти, оскільки озброєна варта РФ їх не пускає.
– Що ж робити?
– Вихід, як на мене, такий: негайно в НАТО! І потім вимагати офіційного рішення.
– Гадаєте, світ нам допоможе?
– Думаю, що так. І тоді РФ буде з нами рахуватися. Або – інший шлях. Розробити новий вид озброєнь і отримати ядерний статус. Ітоді ми будемо здатні себе захистити… До речі, і енергетично Україна може себе облаштувати. Тільки треба розуму й політичної волі. Дивіться: 20 мільярдів кубометрів газу видобуваємо самі. Цього для населення вистачить. А магнати нехай купують собі газ за домовленою ціною. Врешті, пора б й енергозберігальні технології запроваджувати.
– Пане Борисе! Як Ви стали першим командувачем ВМС України?
– То – детективна історія. Найкраще вона викладена у книзі Анатолія Данілова «Український флот: біля джерела відродження», яка побачила світ у 2000 році у видавництві імені Олени Теліги.
Замість післямови. «Того, хто довго стверджував, що Українського флоту не було і не може бути, не знає історії. Його сучасні здобутки перекреслюють такі думки… Справді, важко повірити, що не так давно у спини людям, які одягнули форму українських моряків, свідомо і назавжди обрали шлях підтримки і творення національної держави, лунала лайка і погрози на зразок: «Зрадник!», «Бандера!», «Кривавий адмірал», «ВМС України – геть із Севастополя», «Крим з Росією!», «Касатонов – Ка¬са-то-нов», «Рух – це фашизм», «Слава Союзу», «Слава КПСС» та інші». (Борис Кожин, перший командувач ВМС України, віце-адмірал. Переднє слово // Данілов Анатолій. Український флот: біля джерел відродження. – К.: Вид-во імені Олени Теліги, 2000).
Ця цитата датована 2000¬м роком. Як не прикро, але нині у Севастополі українців знову ображають. Як стверджує голова Української громади Севастополя Мирослав Мамчак, «Севастопольська організація прогресивних соціалістів, яку очолює відставний офіцер російського флоту Євген Дубовік, відкрито проголосила про створення в місті з колишніх спецназівців терористичних банд… Українці Севастополя позбавлені законного захисту держави». (Слово Просвіти. – 2008. – 17-23 лип.).
Як кажуть, приїхали. У своїй хаті – ні сили, ні волі.
http://zvukraine.lviv.mobi/?p=2581#more-2581ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА БЛОКИ
ПОЛТАВСЬКІ КОМУНІСТИ ВИСТУПАЛИ ПРОТИ НАТО
Олександр Брусенський, «Полтавський вісник», 25.07.2008
Відроджений Полтавський міськком КПУ організував нечисленний пікет під стінами облдержадміністрації.Близько трьох десятків літніх комуністів, які відгукнулися на заклик міськкому й прийшли до «Білого дому», тримали гасла, спрямовані проти вступу України до НАТО. Агітатори роздавали перехожим листівки та звернення до керівництва країни з вимогами «негайно провести Всеукраїнський референдум щодо доцільності вступу нашої країни до НАТО», припинити «брудну кампанію» з паплюження радянської історії, не допустити «реабілітації зрадників І.Мазепи, С.Петлюри, фашистів і терористів з ОУН-УПА» тощо.
Секретар Полтавського обкому КПУ Василь Сільчук пояснив кореспонденту «ПВ», що полтавські комуністи в такий спосіб підтримали Всеукраїнську акцію протесту, яку організувала КПУ проти участі України в спільних навчаннях з НАТО.
Після годинного стояння біля будинку ОДА пікетувальники розійшлися. Порушень громадського порядку під час акції міліціонери, котрі пильнували там порядок, не зафіксували.ЩОБ БУЛА ПРАВДА!
«За вільну Україну плюс», 24.07.2008, Львівська обл.
Шість років тому, у липні 2002 року, була створена нова всеукраїнська громадська організація – Українське Реєстрове Козацтво.Нині це потужний рух, що набуває щораз більшого поширення, знаходить своїх прихильників у різних куточках України. Нещодавно делегація реєстровиків на чолі з Гетьманом УРК Анатолієм Шевченком побувала у Ватикані на урочистому прийомі Папи Бенедикта XVI («ЗВУ плюс» розповіла про це в розлогому інтерв’ю). Власне, довкола мети, тематики візиту, а також діяльності, політичних переконань сучасних козаків відбулася насичена розмова в ефірі однієї з програм ЛТБ. Гостями студії були власне Гетьман УРК Анатолій Шевченко, командувач Галицького округу УРК Василь Павлечко, а також добре знаний у Львові громадський діяч, благодійник, депутат Львівської обласної ради, голова адміністрації Західного регіону УРК Володимир Кожан.
За словами Анатолія Шевченка, саме козаки «взяли на себе відповідальну місію єднання країни і, власне, задля її належного виконання просили благословення у Святійшого отця. Звичайно, також прагнули вислухати думки Папи щодо проблем духовності й патріотизму українців».
Сучасні козаки – центристи, тож намагаються підтримувати всі політичні сили, які працюють задля розбудови України. Немає нічого дивного і незрозумілого в тому, що Рада Генеральної старшини УРК, яку провели у середині червня в Одесі, вирішила підтримати Партію регіонів у напрямку єднання нашої держави – так само козаки підтримують й інші політичні сили. «Ми хочемо зі всіма мати дружні стосунки. Працювати, щоб надати велике майбуття новим поколінням і всім українцям, – зазначив Володимир Кожан. – Скажімо, нині ми мали нагоду побувати в церкві святого Юра і на Святоюрській горі прийняти присягу. Було невимовно приємно, радісно і легко на душі… Козаки всіляко допомагатимуть політикам у тих напрямах, де вони не можуть належно розібратися. Ми всі друзі – ті, хто працює для Батьківщини».
Козацтво переймається насамперед проблемами духовності, тож жоден з присутніх на програмі не міг обійти увагою нещодавно видану книжку Володимира Черевкова «Зрада». Автор повертається до «зради» Івана Мазепи, а в передмові знаний академік Петро Толочко взагалі пише, що, мовляв, лише українці можуть підносити на щит зрадливість і ще й нагороджувати її носіїв званнями Героїв України. Володимир Кожан щодо цього зауважив, що переклав книжку не хто інший як Олександр Мороз: «Мазепа – велика постать, справжній духовний символ для сьогодення. А що такі люди, як автор цієї, з дозволу сказати, брошури зробили для України?». «Козаки побудують в Харківській області, де був коронований Мазепа, пам’ятник на його честь, – розповів Анатолій Шевченко. – Серед козаків чимало високоосвічених людей, науковців, і ми хочемо, щоб була, нарешті, правда!».
Козаки, будучи потужною громадською структурою, долучаються до різноманітних акцій. «Існує Програма відродження і розвитку козацтва, що визначає найважливіші проблеми, над якими варто працювати козакам, – розповідає Василь Павлечко. – Те, що нас особливо турбує, – молодь, діти, тож активно співпрацюємо зі школами і притулками. Ми створюємо справжні козацькі республіки – Тетевчицька школа у Радехівському районі – яскравий приклад козацького самоврядування в Україні. Туди приїжджають за досвідом. Гадаю, головний освітянин області Павло Хобзей мав би взяти на озброєння такі цікаві напрямки роботи в школі». Володимир Кожан – особисто та й разом зі своїми підопічними – фінансово підтримує реставрацію Підгорецького замку, долучається до акції «Козаки – книжку дітям». До розбудови України козаки долучають і діаспору, адже, як сказав Гетьман, УРК буде там, де є українці.
http://zvukraine.lviv.mobi/?p=2573#more-2573КРИТИКА ЧИННОГО ЗАКОНОДАВСТВА
ВОТ ПУЛЯ ПРОЛЕТЕЛА... И — АГА!
Лайсман Путкарадзе, «Наша газета», 24.07.2008, Луганская обл.
Армия может проиграть войну, может выиграть ее. А вот у солдата вариантов нет — в мирное время он всегда или почти всегда в проигрыше.Ни одна схватка воина с чиновником не заканчивалась победой первого. В 1993 году Верховная Рада приняла Закон «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» — один из самых совершенных, по крайней мере, на территории СНГ и Восточной Европы…
Гарантии
Любой законодатель может взять текст закона и тряхнуть перед оппонентом: «Лучший!» Действительно, закон «Про статус…» может служить образцом социальных гарантий для ветеранов — участников Великой Отечественной, военных конфликтов. А статья 3 («Міжнародні договори України») в разделе I («Загальні положення») вообще гласит: «Якщо міжнародними договорами або угодами, в яких бере участь Україна, встановлені більш високі вимоги щодо захисту ветеранів війни, ніж ті, що їх містить законодавство України, то застосовуються норми міжнародного договору або міжнародної угоди». Нет нужды заглядывать в международные договоры, поскольку более высокие требования, чем те, что содержит законодательство Украины, найти трудно. Да и зачем искать? Кому придет в голову копаться в международных договорах и соглашениях, подписанных и ратифицированных Украиной, чтобы найти разницу и потребовать их выполнения в Луганске, Запорожье, Чернигове, когда положения собственно украинского закона не выполняются?
Если поговорить с лидерами афганского движения (луганским областным) Иваном Шердецом и (луганским городским) Сергеем Шониным, то они, прежде чем с карандашом пройтись по статьям закона, выразят претензии к правительству Юлии Тимошенко. Претензии морального порядка. Во время избирательной кампании ЮВТ чуть не кулак вскидывала: социальное законодательство должно выполняться в полной мере! Став премьером, отобрала у афганцев санаторий, не раз пыталась сократить финансирование льгот и преимуществ участников войны. Дважды в течение последних пяти лет афганцам приходилось в пикетах отстаивать тот минимум социальных льгот, который Государственный бюджет все еще обеспечивает. В отличие от закона правительство может уверенно гарантировать афганцам и фронтовикам одно — им и дальше придется отстаивать свои права.
Защита
Мы с лидерами афганского движения решили вооружиться карандашом и пройти попунктно всю статью 12 («Пільги учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них») раздела III («Пільги ветеранам війни та гарантії їх соціального захисту»). Все 22 пункта. Посмотрим, что останется от лучшего в СНГ закона о статусе ветеранов войны.
В соответствии со статей 12 участникам боевых действий предоставляется право на «безплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення за рецептами лікарів».
— Не выполняется, — в один голос заявляют Иван Шердец и Сергей Шонин.
Кем? Как? Почему?..
Не выполняется. Государственных аптек нет. Областное коммунальное производственное предприятие «Фармация» создало сеть ветеранских аптек, где инвалиды, участники войны, пенсионеры могут приобретать медикаменты с определенной скидкой. Однако же «Фармация» не государство, а скидка — не есть «безплатне».
Пункт 2: «Першочергове безплатне зубопротезування (за винятком протезування з дорогоцінних металів)»:
— Не выполняется…
Какое бесплатное зубопротезирование у частного зубопротезиста?
Пункт 3: «Безоплатне забезпечення санаторно-курортним лікуванням або одержання компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування. Порядок надання путівок, розмір та порядок виплати компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування визначаються Кабінетом Міністрів України». Последнее — «визначаються Кабінетом Міністрів України» — вообще звучит как издевательство. На что надеяться участникам боевых действий, когда даже инвалиды войны давно забыли, как выглядят путевки в санаторий? О компенсации и говорить не приходится.
Два следующих пункта — 5 и 6 (75-процентная скидка за пользование жильем, за пользование коммунальными услугами — газом, электроэнергией и прочее) выполняются. Подозреваю, что все эти 75 процентов правительство перекладывает на плечи поставщиков коммунальных услуг, а те — на плечи нельготных абонентов. И вся забота.
Седьмой пункт довольно объемный, но его стоит привести полностью: «Безплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрірайонних, внутрі- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання».
С автобусами проблем не возникает. С маршрутками городские власти никак не разберутся. В некоторых маршрутках приходилось видеть выписку из закона «Про статус…» с перечислением категорий, имеющих право на бесплатный проезд. Но свидетелем бесплатного проезда участника боевых действий в маршрутном такси и даже бесплатного проезда инвалида войны быть пока не довелось. Вопрос этот лидеры движения постоянно ставят перед городским головой. Что-то властями в этом направлении делается и какие-то с середины на половину результаты имеются. Словом, ни да ни нет, а как бы и да, но, скорее всего, все-таки нет.
Зато с «автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрірайонних, внутрі- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання» в Луганской области определенно, однозначно — нет. Причем наша область единственная (полковник Шердец настаивает на этом), где афганцам отказано в праве на бесплатный проезд пригородным, междугородным, внутрирайонным, межобластным транспортом, независимо от расстояния.
— Кассир автостанции отправляет афганца к юристу, юрист говорит: «У нас такого нет», — рассказывает Иван Шердец. — И никому ничего не докажешь.
— А молодому мужчине при всем народе размахивать красной «корочкой»… Нервы дороже. Лучше купить билет, — продолжаю я. — Эти «юристы» как раз и рассчитывают, и правильно, как получается, рассчитывают на то, что нервы дороже.
— Ко мне на днях друг приехал, тоже афганец, из Винницы, — рассказывает Иван Павлович. — Из Винницы до Донецка он взял билет по закону — бесплатно. Из Донецка в Луганск — тоже бесплатно. А вот уже из Луганска в Донецк — плати.
Не должен ветеран войны — афганской, вьетнамской, корейской, кубинской — выбивать из кассиров и юристов то, что государство гарантирует ему законом. Не должны руководители ветеранских организаций вести осаду районных, областной государственных администраций, исполкомов и каждый год наводить один и тот же мост. В законе четко прописано: «пригородный, междугородный, межобластной, внутрирайонный»! Нет же, у них такого нет. Во всех регионах Украины норма действует, исполняется. Луганскую область транспортники и их юристы выделили в отдельный регион, не подпадающий под действие Закона.
Пункты 8, 9, 10 («користування поліклініками та госпіталями», «медичне обстеження і диспансеризація», «першочергове обслуговування в лікувально-профілактичних закладах») от правительства особых усилий не требуют, никаким грузом на Государственный бюджет не ложатся. Эти гарантии удовлетворяет местная власть. Жалоб на поликлиники и больницы от афганцев не поступало. Наоборот, поликлиника может пожаловаться на ветеранов — когда они вовремя не проходят медосмотр.
Одиннадцатый («виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності»), двенадцатый («використання чергової щорічної відпустки у зручний час»), тринадцатый («переважне право на залишення на роботі при скороченні штату») также головной боли правительству, министерствам не добавляют. Вообще интересная получается картина. Положения закона можно разделить на две категории: на требующие участия местных органов власти и на те, что требуют участия центральных органов власти. Не добираясь до 22 пункта, можно сказать — центральные органы власти в реализации положений социального законодательства участвуют едва-едва. Пенсии, доплаты? Ну, так их на местах собирают.
Вот четырнадцатый пункт («першочергове забезпечення житловою площею»), где Кабинет Министров мог бы реализовать свою философию человечности… Помнится, первое правительство Юлии Тимошенко презентовало не программу, а именно философию строительства нового общества. Так нет же. Не хочет.
В 1990 году очередь на жилье двигалась со скоростью сто человек в год. В прошлом году луганским очередникам, участникам боевых действий и ветеранам вооруженных сил, выделили пять квартир. То есть соответствующей субвенции, выделенной Государственным бюджетом, хватило на одиннадцать квартир (на область). Одну однокомнатную квартиру дали афганцу, четыре квартиры — офицерам. Квартир дожидаются около двух тысяч участников боевых действий и уволенных в запас офицеров. Подсчитывать, когда квартирный вопрос будет решен, не хочется — совестно.
Ладно, строить квартиры, покупать на вторичном рынке — дорого. Есть ведь пятнадцатый пункт, который предусматривает «позики на будівництво, реконструкцію або капітальний ремонт жилих будинків і подвірних будівель». И («першочергове право на вступ до житлово-будівельних (житлових) кооперативів, кооперативів по будівництву…»). Взял бы бывший воин-интернационалист кредит, получил бы участок под строительство…
— Сколько мы ни обращались к городским властям — бесполезно, — Сергей Шонин отрицательно качает головой. — Глухая стена, не прошибешь.
Пункт семнадцатый — бесплатный проезд раз в два года, туда и назад, железнодорожным, воздушным, водным транспортом… Да, для этого надо получить талоны в военкомате. В них указаны виды транспорта. Льгота обеспечена, закрыта.
С восемнадцатым пунктом странная история. Она освобождает участника боевых действий «від сплати прибуткового податку з усіх одержуваних ними доходів». Но Кабинет Министров похоронил эту норму под жирным крестом.
Остальные четыре пункта можно и не цитировать. В них нет ничего особенного. Разве что последний, двадцать второй, которым ветеранам военных конфликтов, самому молодому из которых за сорок лет, гарантировано право на «позаконкурсний вступ до вищих навчальних закладів». Удобно такими льготами бывших воинов обеспечивать — финансировать не надо, а если найдется один на всю страну сорокадвухлетний афганец, желающий получить высшее образование, местный университет его примет, выучит. Благо как бы.
После боя
О том, что служить придется в «условиях сухого жаркого климата», новобранцы узнавали обычно в Красноводске, на том берегу Каспия. Потом курс молодого бойца или учебная дивизия, потом «сухая жаркая страна». Горы, дороги, боевые операции, недружелюбное местное население… Там и сегодня идет война. Мало кто заявлял командирам: не хочу воевать.
Служили ребята, пулям не кланялись. Надо было — отдавали жизнь. И не на коленях.
Сегодня они могут читать лучший в СНГ закон о статусе ветеранов войны и пометить карандашом положения, которые государство гарантирует и выполняет.
Пара штук наберется.
http://nashagazeta.com.ua/modules.php?name=News&file=article&sid=558ЕКОНОМІКА
МИЛЛЕР РАЗЫГРАЛ «УКРАИНСКУЮ КАРТУ» В ТУРКМЕНИСТАНЕ
Антонина Цимбалюк, «Газета по-харьковски», 29.07.2008
Многократного повышения тарифов не миновать. Уже с начала года цены на отопление и горячую воду могут вырасти вдвое.С 2009 года стоимость туркменского газа для России будет рассчитываться на базе европейских и украинских цен и вырастет с нынешних $140 за тысячу кубометров до $225–295. Это предусмотрено двумя базовыми соглашениями о принципах ценообразования на туркменский газ, которые были подписаны в ходе рабочего визита председателя правления «Газпрома» Алексея Миллера в Туркмению. По словам самого Миллера, в них идет речь о переходе на рыночные принципы формирования цен в рамках долгосрочного контракта «Газпрома» с Туркменией до 2028 года.
Предполагается, что расчет окончательной цены на газ для России будут проводить по двум разным схемам. В первом случае базовой считается «смесь» среднеевропейской оптовой цены на газ, цен на внутреннем рынке Украины и на юге России в равных пропорциях, то есть по 33% – за предыдущие шесть месяцев. Во втором варианте ценовая база состоит из оптовых цен на газ в Европе и Украине в соотношении 50 на 50.
Чем это чревато для Украины? Некоторые аналитики уже подсчитали, что такой подход поставит точку в газовой войне между Москвой и Киевом. Ведь цена на газ для Украины может оказаться ниже ожидаемой – 350–360 долл. за тысячу кубометров. Однако директор энергетических программ центра Номос Михаил Гончар сказал «Газете…», что о последствиях таких договоренностей говорить пока рано.
– Никакого конкретного наполнения в этих соглашениях пока нет, цена на туркменский газ будет известна только осенью, – сказал эксперт «Газете...».
Гончар уверен, что Москва в переговорах с Туркменистаном разыгрывает так называемую «украинскую карту». Туркменам, считает аналитик, предлагают не прельщаться высокой экспортной ценой газа, так как, мол, Украине в таком случае будет все равно, какой газ покупать – российский или туркменский. В ином случае туркменский газ сможет купить «Газпром», но уже, конечно, по более лояльной цене. Так, или иначе, но базовые договоренности Москвы с Туркменистаном никак не пошатнули монопольного положения России как главного в Европе поставщика «голубого» топлива.
– «Газпром» продолжает красочно рисовать разные ужастики, что, мол, для европейских потребителей газ будет по $500 за кубометр, а если цена на нефть будет $250 за баррель, то газ для Европы будет стоить едва ли не $1 тыс. Идет массированная информационная кампания, чтобы была возможность манипулировать как зависимой от российского газа Европой, так и Украиной. Нам всегда смогут сказать, мол, радуйтесь, у вас-то цена на газ меньше! – иронизирует Гончар.
Украина, уверен эксперт, скорее всего, узнает цену на экспортный газ лишь в последние дни осени, а то и под самый Новый год, когда тянуть с расчетами отопительного сезона дальше будет некуда.
Впрочем, украинцам уже сегодня стоит готовиться к многократному повышению тарифов. Увы, предыдущие правительства избегали этого радикального решения, между тем стоимость коммунальных услуг для населения просто отстала от цен на энергоресурсы. Уже с начала года цены на отопление и горячую воду могут вырасти вдвое. Как прогнозируют эксперты, инфляции и социального напряжения избежать вряд ли удастся. Хотя, если правительство додумается постепенно увеличивать цены на коммунальные услуги, давление на кошельки украинцев не будет таким шоковым.
http://gazeta.kh.ua/country/2008/07/29/094447.htmlНЕКУДА ССЫПАТЬ ЗЕРНО!
Валерий Пасечник, «Донбасс», 28.07.2008, Донецкая обл.
Нынче продукция земледельцев оказалась невостребованной.Заваленный хлебом ток. Такая картина сегодня характерна для многих хозяйств района.
В хозяйствах Константиновского района более 20 тысяч тонн отборного зерна нового урожая собралось под открытым небом.
Как рассказал «Донбассу» руководитель крупнейшего в районе хозяйства ООО «Артема-9» Александр Штанько, сейчас у него на току лежит 3,5 тысячи тонн пшеницы и ячменя. Небывалый нынче выдался урожай. До 50 центнеров зерна выходит на круг. Радоваться бы такому успеху. Да где там! Нынче продукция земледельцев оказалась невостребованной. Даже традиционные покупатели хлеба не спешат с предложениями. Видно, сговорились и выжидают, когда у крестьян дрогнут нервы.
Руководитель хозяйства обзвонил всю округу. Но вчерашние партнеры словно воды в рот набрали. Молчат. Поступают только вялые предложения. Мол, возьмем по 680 гривен за тонну. А ведь себестоимость выращенного хлеба тянет на 750 гривен. Если продавать его по таким ценам, себе - разорение, а перекупщикам - баснословные барыши. Продержат первый продукт питания несколько месяцев в своих закромах, а потом толкнут его на вес золота. За границей он всегда в дефиците.
А тем временем на полях «Артема - 9» стоит на корню еще пять тысяч тонн хлеба.
- Присутствующий при разговоре заместитель начальника управления агропромышленного развития райгосадминистрации Николай Жихарь подтвердил, что подобная проблема существует и в других хозяйствах.
Комментарий «Донбассу»
Начальник управления агропромышленного развития Татьяна Никитенко также с возмущением высказывается об аграрной политике нынешнего правительства. Она сообщила, что району предложено в резервный фонд государства продать 2,6 тысячи тонн хлеба, в региональный - 3,6. Хотя цены там и не ахти какие, но то, что тонна пшеницы третьего класса стоит 1521 грн., а четвертого - 1134 - обнадеживает. Однако смущает многих руководителей, что Аграрный фонд страны, покупая продукцию, за нее не рассчитывается. Из Киева отвечают: пока Рада не утвердит бюджет, денег не будет. А сельчанам они, как воздух, нужны сейчас. Надо не только завершить уборку урожая. Через месяц необходимо начинать новый цикл - сеять озимь. А без живых денег никто не даст ни горючего, ни удобрений. И вторая проблема - затоваренность токов зерном. Первый ливень погубит урожай.
http://www.donbass.ua/news.php?ch=id&id=3221&to_ch=calТОЧКА ЗОРУ
ВЛАДИМИР МАЛИНКОВИЧ: "БЕЗ КРЫМА И ДОНБАССА УКРАИНЕ ХАНА"
Игорь Ребров, «Донецький кряж», 29.07.2008
Мнение директора украинского отделения Международного института гуманитарно-политических исследований.Бывший советский диссидент, боровшийся за демократию в Советском Союзе, с ужасом смотрит на политику главного украинского демократа, Президента Украины Виктора Ющенко.
- Владимир Дмитриевич, как вы оцениваете текущую политическую ситуацию на Украине?
- Я не являюсь поклонником или сторонником Юлии Тимошенко, но считаю, что только она в состоянии развернуть в противоположную сторону пагубный курс президента, который в итоге приведет к развалу Украины и отделению от нее Крыма и Донбасса. Для этого Юлии Владимировне надо привлекать избирателей Юга и Востока Украины. Конечно, при этом она неизбежно потеряет какую-то часть западного электората, но один миллион голосов на Юго-Востоке стоит двух миллионов голосов с Западной Украины.
Виктор Ющенко и его жена - убежденные радикальные националисты. Это безнадежно. Поэтому для Украины один выход - надо его убрать. В отличие от Ющенко, Тимошенко может предложить избирателю альтернативу - нейтралитет или еще что-либо вроде этого, "не вашим и не нашим", но такого оголтелого национализма при ней не будет.
Президентские выборы наверняка не пройдут честно, но в любом случае Ющенко безнадежен. Соревноваться будут Тимошенко и Партия регионов. Регионалы сейчас игнорируют своих избирателей и играют в формате "Борис Колесников - Виктор Балога". А избиратель Юго-Востока, в отличие от этих бизнесменов, которые договариваются, хочет какие-то ценности защитить.
Как раз успех Тимошенко - с ее популизмом и демагогией - связан с тем, что она играет с избирателями. А «регионалы» с командой Ющенко играют между собой, наплевав на избирателя.
- А не устроит ли правящий режим на срочных или досрочных президентских выборах бесконечные перевыборы, пока ныне действующий гарант не будет переизбран на второй срок?
- Правящий режим сейчас - это Ющенко и Тимошенко, которые ненавидят друг друга. У Ющенко три-пять процентов поддержки. Во время выборов 1994 года даже офицеры, охраняющие Центризбирком, были на нашей стороне - на стороне тех, кто был за Кучму, настолько тогда всех Кравчук достал своей русофобской проамериканской политикой. Начальство, поддерживающее Кравчука, приказало офицерам не пускать нас в ЦИК, а они пустили! Все силовые структуры, на которые опирается Виктор Ющенко, тоже состоят не из начальства, которое за него, а из людей.
- Сейчас с подачи Секретариата Президента создана партия "Единый центр", которая призвана реанимировать рейтинг гаранта Конституции и, как было заявлено, спасти экономику Украины от "непрофессиональных" действий премьер-министра Украины.
- Экономическое положение на Украине сейчас не ухудшается, идет инфляция, которая обусловлена ростом мировых цен и некоторыми внутриукраинскими особенностями, причем пресловутая "юлькина тысяча" имела на инфляцию мизерное влияние. Вот в 2005 году за пять месяцев Тимошенко действительно довела экономику "до ручки". Тогда был нулевой прирост ВВП, резкое падение объемов производства, в отличие от нынешнего года, когда рост экономики только немного замедлился.
Что до новой «партии власти», то сейчас нельзя построить систему жесткого администрирования на базе "Единого центра", призванного реанимировать президентскую власть. Кучма в свое время смог это сделать с помощью политического проекта СДПУ (о), но тогда не было такого глубокого раскола Украины.
Сейчас централизации власти нет. Ющенко имеет свои силы, Кабмин - свои, Партия регионов в областях тоже контролирует некоторые структуры.
Власть децентрализована, страна расколота - и тут появляется какой-то "Единый центр"! Виктор Андреевич в 2002-2004 годах имел огромную поддержку избирателей, но затем постоянно игнорировал их волю - особенно по вопросам НАТО и языка - и теперь имеет популярность на уровне статистической погрешности, и никакой "Единый центр" его не спасет.
Почему Виктор Ющенко сейчас навязывает свою дружбу Партии регионов? Потому что он хочет удержаться у власти с их помощью, например, если президента будет выбирать парламент. Но это бесполезно, он не удержится, ему конец как политику!
Я считаю, что самый оптимальный вариант развития событий - Тимошенко договаривается с «регионалами» по изменениям в Конституцию, чтобы убрать президента с вершины исполнительной власти, чтобы это была ритуальная должность, как в Германии.
- Президент и премьер пытаются разыграть "российскую карту" в борьбе за власть. Каково сейчас влияние России на внутриукраинские процессы?
- Я должен сказать, что сейчас началась война двух сверхдержав за Украину. Раньше на Украине господствовала одна сверхдержава. С 1992 года на Украине бесконтрольно хозяйничали американцы. Только Вашингтон давил на Украину, требуя определенной, выгодной ему политики. А Россия совершенно не реагировала на русофобскую политику Киева. Россия вообще махнула на нас рукой.
Сейчас положение изменилось. Пошло давление и с другой стороны. Этим занимается не российская официальная власть, а группа политиков - Лужков, Затулин и другие.
Они настроены - так же как и большинство населения Юго-Востока - на то, что националистам необходимо давать жесткий отпор.
И сейчас эта группа проводит политику ответа ударом на удар! Это провоцирует население Украины на более жесткое противостояние, более жесткое сопротивление националистической украинской элите.
И ситуация может перерасти в драку - особенно в Крыму. Например, захватят крымские татары участок земли, местные жители этому воспротивятся, возникнет конфликт. Понятно, что туда сразу понаедут бандеровцы. И может возникнуть ситуация, при которой от Украины будут оторваны Крым и Донбасс. Я знаю, что большинство населения Крыма и Донбасса не будет против отделения от Украины и присоединения к России, и меня это пугает. Меня пугает то, что Киев останется здесь, на этой части разделенной Украины, - и тогда в Киеве бандеровщина разгуляется так, что мало не покажется.
Крым и Донецк могут и сами начать конфликт с бандеровцами, чтобы в итоге этого конфликта присоединиться к России. Вас это устроит, я знаю, но для Украины это будет катастрофа. Это будет тяжелая ситуация для Украины, поэтому я против отделения Крыма и Донбасса!
Для меня это неприемлемо. Мы все вместе: Донецк, Симферополь, Харьков, Днепропетровск, Киев - должны остановить бандеровщину!
- Но ведь конфронтацию инициирует Президент Украины Виктор Ющенко?
- Да, это Виктор Ющенко! Да, это его галичане! Но мне-то от этого не легче! Я не хочу разделения! Я не хочу кризиса, я не хочу, чтобы Киев, Харьков, Днепропетровск остались на этой части Украины под властью бандеровцев. А если вы оторветесь и уйдете, то так все и будет, тогда хана всей остальной Украине!
Крым и Донбасс, наверное, выиграют от отделения, а все остальные пострадают.
Поэтому мне кажется, что сейчас Россия должна вести разумную взвешенную политику, направленную на вытеснение национализма с Украины, - я об этом много лет говорю, но пока что Россия ничего не делает. Официальная Россия сказала однозначно: раз вы уходите, то уходите, но за все будете платить по мировым ценам.
Группа Лужкова и Затулина понимает, что подавляющее большинство населения Юго-Востока настроено антинационалистически, - и разыгрывает эту карту, усиливая радикальные настроения на Востоке Украины и в Крыму.
- Ситуация безнадежна?
- Я считаю, что для того, чтобы спасти Украину от раскола, необходимо убрать бандеровщину с экранов телевидения, принять закон о языках на основе Европейской хартии, убрать, конечно же, Ющенко, вводить совместные с россиянами культурные проекты и потихонечку стабилизировать ситуацию. Пусть галичане ставят у себя памятник Бандере, это их национальный герой, но в Одессе, Днепропетровске (Екатеринославе) должны стоять памятники Екатерине Второй, как же без этого? Она же создавала эти города.
Я считаю, что Украину надо стягивать - как лоскутное одеяло. Пожалуйста, создавайте себе бандеровские ценности в Галиции, но позвольте не делать этого в Севастополе. К сожалению, пока что до этого далеко. Ситуация радикализировалась благодаря Ющенко, пасечнику, но не президенту. Страна пострадает, страну надо спасать!
http://www.dkr.com.ua/index.php?new=9826ПРЕЗИДЕНТСЬКІ ВИБОРИ-2010: ПРОГНОСТИЧНІ РЕФЛЕКЦІЇ
Микола Крат, «Поступ», 25.07.2008, Львівська обл.
Наступні президентські вибори відбудуться лише за півтора року, але політики, експерти і рядові громадяни вже активно обговорюють сценарії…Мабуть, основне питання, що виникає зараз з приводу майбутніх виборів, – хто на них балотуватиметься, і яка сила підтримає того чи іншого імовірного кандидата. Звичайно, з точністю передбачити, як розгортатимуться події, неможливо, тим більше беручи до уваги сучасні українські реалії, в яких події можуть відбуватися непередбачувано для більшості населення. Та все ж певні передумови для того, щоб робити ті чи інші політичні прогнози, є.
Перше питання, яке тут виникає, – чи має Віктор Ющенко шанс вдруге стати на пост президента? Багато хто ставиться до такої перспективи песимістично, наводячи дані різноманітних соціологічних досліджень, за якими рейтинг у Віктора Андрійовича коливається від 5% до 7%, в той час, як у Юлії Тимошенко та Віктора Януковича цей показник зазвичай не опускається нижче 20%. Та все ж цей песимізм поділяють не всі. Скажімо, відомий політолог Вадим Карасьов (щоправда, якому останнім часом приписують наближеність до Секретаріату Президента) впевнений у перемозі Ющенка на виборах у 2010 році, підкреслюючи, що дані соціологічних опитувань і рейтинги – це дуже динамічні показники, які можна кардинально змінити за кілька місяців. Набагато важливіше, на його думку, ставлення до тієї чи іншої політичної постаті фінансово-промислових груп, яким, за словами Карасьова, вигідна перемога Ющенка, політика якого вже відома впливовим бізнесменам, вони знають, яким чином можна співпрацювати із ним, тоді як невідомо, що буде за перемоги Віктора Януковича, і яку роль при цьому відіграватиме Росія у внутрішній політиці України. Тим більше непрогнозованою є політика Юлії Тимошенко, то ж чимало впливових підприємців не хотіли б бачити Юлію Володимирівну на посту президента.
В цьому контексті слід також згадати про створену нещодавно політичну партію «Єдиний центр». Погляди на цю новопосталу політичну силу діаметрально розбіжні – одні пророкують їй великий успіх, інші стверджують, що це невдалий і недовготривалий проект. Ходять численні чутки, що біля витоків цієї партії стояв Ренат Ахметов, який фінансував її створення. Відтак з’явилося чимало думок, що Ахметов переорієнтувався на Віктора Ющенка, якого він, а також велика частина Партії регіонів, підтримуватимуть на майбутніх президентських виборах. Так це чи ні – поки що невідомо, а депутати від Партії регіонів у парламенті стверджують, що єдиний кандидат від їхньої політичної сили – Віктор Янукович.
Втім, логіка в тому, що багато із фінансово-промислових груп переорієнтуються на Ющенка є, адже за даної політичної ситуації у другий тур виборів вийшли б Тимошенко та Янукович, і в останнього вже не було б шансів на перемогу, оскільки крім самих прихильників Юлії Володимирівни, багато людей голосували б не стільки за Тимошенко, скільки проти Януковича. Щоб знизити рейтинг Юлії Володимирівни, опозиції, можливо, вигідно якнайдовше протримати її на посту прем’єра, не дати їй стати в ображену позу, – мовляв, не дають працювати. Таким чином, окрім невдачі із виплатою славнозвісної «тисячки», на плечах Тимошенко і далі лежатиме інфляція, а також інші економічні проблеми, які прогнозують деякі експерти у найближчому майбутньому. Але і Юлія Тимошенко має кілька козирів: цієї осені очікується непоганий урожай, який, за прогнозами, може знизити інфляцію в країні, крім того, прем’єр-міністр збирається невдовзі підвищити пенсії та заробітну плату.
Так чи інакше, більшість все ж сходиться на тому, що на перегонах 2010 року братимуть участь і Тимошенко, і Ющенко, і Янукович. Щоправда дехто висловлює досить сміливу думку, що кандидатом, якого підтримує Партія регіонів, буде Володимир Литвин. Але навряд, чи це відповідатиме дійсності, враховуючи те, як Віктор Федорович звикся зі своїми владними амбіціями.
Серед інших імовірних кандидатів – згаданий щойно Володимир Литвин, який ще в лютому зявив, що піде на президентські вибори, і навряд чи його позиція до цього часу змінилася. Такі політики повинні йти на вибори, щоб підтвердити свій статус, в черговий раз нагадати виборцям про себе. Але багато кого не задовольняє надмірна готовність йти на компроміс цього політика. Крім того, у Блоку Литвина немає чіткого фінансового бізнес-ядра, то ж ці вибори не будуть надто успішними для Володимира Михайловича. З цією ж метою, – підтвердити свій статус – мабуть, у виборах братиме участь і Петро Симоненко. Зате іншого політика, якого виборці звикли бачити у ролі претендента на пост президента – Олександра Мороза – швидше за все серед претендентів на цю посаду у 2010 році не буде, адже цього року у квітні на з’їзді Соціалістичної партії України було ухвалено кандидатом у президенти від цієї політичної сили Валентину Семенюк-Самсоненко. Соціалісти пророкують собі чималий успіх, стверджуючи, що до виборів їх підтримає ще 12 різних лівих політичних сил, та все ж, пам’ятаючи про результати останніх парламентських виборів, навряд, чи вони зазнають великого успіху.
Дехто говорить про Арсенія Яценюка, як про імовірного кандидата на виборах 2010 року. Але він сам заперечив таку можливість, сказавши, що йому на цих виборах робити нічого. Про це ж говорять і експерти. На їх думку Яценюк ще не дозрів, так би мовити, для нього краще почекати п’ять років до наступних виборів.
Серед інших імовірних кандидатів також Анатолій Гриценко, який дуже імпонує Заходу, але в якого поки ще занадто мала підтримка серед електорату. На думку експертів, йому також вигідніше почекати до наступних виборів.
Натомість у постаті Юрія Луценка виборці розчарувалися, пік популярності його «Народної Самооборони», очевидно, минув, тому, навіть якщо він і піде на вибори 2010 року, то успіхи у нього будуть мізерні.
Називають серед потенційних кандидатів також ім’я Раїси Богатирьової, як майбутнього претендента на найвищу державну посаду, яка увійшовши за пропозицією Ющенка до складу РНБО, дещо дистанціювала себе, на думку деяких фахівців, від Партії регіонів. Сама ж Богатирьова заперечує таку можливість, наполягаючи на тому, що єдиний кандидат від Партії регіонів – Віктор Янукович.
Також називають ім’я ще двох політиків, які могли б брати участь у президентських виборах 2010 року. Це Василь Волга та Леонід Черновецький. Поки що достовірно невідомо, чи мають ці політики щось подібне у своїх планах, але, звичайно, така можливість існує.
Отже, на майбутніх виборах, вочевидь, ми побачимо чимало учасників, але основна боротьба традиційно точитиметься між трьома «гігантами» української політки – Ющенком, Януковичем та Тимошенко, і звичайно майже усі погодяться з тим, що саме хтось один із цієї трійки – майбутній президент України. Тому ці вибори не принесуть чогось особливо нового, нових імен, несподіваних відкриттів.
Але деякі експерти прогнозують появу до наступних президентських виборів 2015 року (якщо не станеться якихось позачергових виборів чи чогось подібного) певної кількості нових представників політичної еліти з великими шансами на успіх.
http://postup.brama.com/usual.php?what=61689ВИКТОР ХАРАБУГА: «ПРЕЗИДЕНТ УКРАИНЫ НИКОГДА НЕ БУДЕТ ОБЪЕДИНИТЕЛЕМ СТРАНЫ»
Александр Мащенко, «Крымское время», 24.07.2008
Известный крымский политолог Виктор Харабуга делится свом видением политической ситуации.Почему не состоялась отставка Юлии Тимошенко? Будут ли очередные внеочередные выборы в Верховную Раду? Кто станет четвертым президентом Украины? Что произойдет, если из Украины исчезнут Крым и десять юго-восточных областей? Разорвет ли Россия договор о дружбе и сотрудничестве с Украиной? Снесут ли украинцы и крымские татары памятник Екатерине ІІ в Севастополе? Об этом и о многом другом мы говорили с известным крымским политологом Виктором Харабугой.
— Депутаты Верховной Рады ушли на каникулы, так и не сумев или, точнее, не пожелав отправить в отставку правительство Тимошенко. Юлия Владимировна выиграла, выражаясь футбольным языком, «первый круг» политического чемпионата Украины нынешнего сезона?
— Тимошенко одержала тактическую победу. Итоги голосования показали, что силы, которые хотят отставки нынешнего правительства, не едины. Они задают себе вопрос: а что будет дальше? Так вот, боюсь, если бы отставка состоялась сейчас, то дальше была бы так называемая ширка между Партией регионов и частью «Нашей Украины». Именно поэтому у сторонников отставки Тимошенко и не набралось нужного количества голосов. В то же время, обратите внимание, защитников у этого правительства, конечно, кроме фракции БЮТ, тоже практически нет. Оно провалилось и в экономической, и в гуманитарной области, и с этой точки зрения для его отставки есть все основания.
— В общем, по-вашему, коммунисты не проголосовали за отставку Тимошенко, чтобы не позволить создать так называемую широкую коалицию?
— В коалиции Ющенко и регионалов коммунистам нет места ни по идейным, ни по тактическим соображениям. Для них войти в такую коалицию — это закопать себя. Да и потом, большой вопрос, будет ли такая коалиция для Украины лучше, чем нынешняя? На самом деле «ширка» в перспективе невыгодна даже самим регионалам, которым в таком случае придется разделить ответственность за тот идеологический курс, который проводит президент Украины.
— За 17 лет независимости у нас было три разных президента, много разных правительств и среди них — два правительства Януковича, однако культурно-идеологический блок в Кабмине всегда возглавляли носители национал-патриотической идеологии.
— Потому что не только Ющенко, но и Кравчук, и Кучма тоже выступали в роли украинских националистов — только в более мягкой форме. Все они строили украинское государство, отталкиваясь от русского языка и русской культуры. А что касается правительств Януковича, то для него первичным был и остается не гуманитарный вопрос, а вопрос сохранения и приумножения собственности тех финансово-промышленных групп, которые за ним стоят.
Сегодня Ющенко критикует Тимошенко, однако на самом деле нынешнее национал-бандеровское украинское правительство — это правительство не только Тимошенко, но и Ющенко, ведь практически всю идеологическую сферу курируют именно люди президента. Ющенко и Тимошенко в равной степени несут ответственность за нынешнюю гуманитарную и образовательную политику, за удушение, не подберу другого слова, носителей русского языка. Именно поэтому смешными выглядят действия крымских лидеров БЮТ, когда они пытаются дистанцироваться от антирусской и антироссийской политики правительства Тимошенко. Андрей Виленович Сенченко в свое время обиделся на меня за то, что я назвал его бандеровцем. Но позвольте, разве коммунист обидится, если я назову его ленинцем? Нет. Скажи мне, кто твой друг, и я скажу, кто ты.
— Насколько вероятными кажутся вам внеочередные выборы в Верховную Раду Украины? В последние недели разговоры по этому поводу как-то поутихли…
— Я бы все-таки не стал исключать перспективу проведения досрочных парламентских выборов. В то же время понятно, что это крайне невыгодно Ющенко и его команде. Их рейтинги сегодня низки как никогда, и, соответственно, они — самое слабое звено в этой игре. А вообще, на мой взгляд, в досрочных выборах нет ничего страшного. Больше того, благодаря им Украина постепенно структурирует свою политическую систему. Если в очередных выборах у нас принимает участие больше 40 партий и блоков, то во внеочередных — около 20. А в случае, если их объявят сейчас, я думаю, субъектов политического процесса станет еще меньше, потому что шансы пройти в Верховную Раду есть у пяти, максимум шести политических сил.
— Сегодня многие критикуют пропорциональную избирательную систему и говорят, что прежняя — смешанная система, которая предусматривала существование мажоритарных округов, — эффективнее.
— Нет, несмотря на все недостатки, на мой взгляд, пропорциональная система все-таки лучше, чем мажоритарная торговля округами. Она все-таки расставляет точки над і, как это случилось, к примеру, с Морозом, Витренко или с НДП Супрун и Куницына.
— Вы упомянули Куницына. Сейчас Сергей Владимирович возглавил крымскую организацию «Единого центра». Как вы оцениваете перспективы этого проекта у нас на полуострове?
— На мой взгляд, у Куницына критическое положение. Поддержав сначала «УРА» с Поровским, а сейчас «Единый центр», он полностью зачеркивает себя как политика в Крыму. И этим умело пользуются его оппоненты, причем даже не из левого лагеря, а из БЮТ. Блестящий пример, когда по «Черноморке» идет интервью Куницына на ломаном украинском языке. Таким образом он автоматически перечеркивает себя в глазах как тех, так и других. Так что, боюсь, то, что набрал Блок Куницына на последних выборах в Верховный Совет Крыма, покажется «Единому центру» немыслимо высокой планкой — даже несмотря на всю возможную административную поддержку этого проекта.
— Давайте теперь обратимся от парламентских выборов к президентским. Четвертым президентом Украины станет Тимошенко?
— Не исключено.
— Вы говорите «не исключено». А кто сегодня или завтра в состоянии составить Тимошенко конкуренцию?
— Пока таких лидеров не видно. Ющенко не имеет никаких шансов. Я вижу это так: Симоненко просто светится в первом туре, а во втором вынужден гласно или негласно призывать своих сторонников голосовать против Тимошенко. А Янукович… Янукович, скорее всего, выходит во второй тур и проигрывает там Тимошенко. Однако за всеми этими расчетами мы с вами забываем о том, что к началу президентской кампании могут измениться президентские полномочия. При определенной ситуации Верховная Рада вполне может проголосовать за урезание полномочий президента, и, знаете, на мой взгляд, это было бы хорошо. В такой биполярной стране, как Украина, пост президента — это очень опасный пост. С таким раскладом электората, как у нас, человек, севший в это кресло, никогда не будет выступать объединяющей фигурой.
— То есть, по-вашему, тот факт, что президент Ющенко является, в сущности, президентом только одной части Украины, объясняется природой нашей страны, а вовсе не особенностями личности нашего дорогого Виктора Андреевича?
— Ну не получится здесь никогда создать фигуру, которая интегрирует запад и восток Украины. Поэтому-то, на мой взгляд, и надо либо значительно урезать полномочия президента, либо вообще упразднить этот пост. Хотя есть еще один вариант. Давайте пофантазируем: вот исчезнут, допустим, 10 областей Южной и Восточной Украины и Крым вместе с ними. Что, вместе с ними исчезнет украинский язык? Да ни в коей мере. Он останется там, где он всегда и был, — на Западной Украине, а Ющенко станет президентом, который имеет поддержку большинства населения.
— Не боитесь, что вас обвинят в пресловутом сепаратизме?
— Сепаратизм — это призыв к насильственному отторжению от государства части территории, однако есть ведь и другие механизмы — тот же референдум, к примеру. В конечном итоге государство — это не нечто незыблемое. Сегодня в мире 193 государства. И будет еще больше.
— В последние месяцы сразу целый ряд крупных российских политиков, таких как Юрий Лужков, Владимир Жириновский, Константин Затулин, призывают разорвать так называемый Большой договор о дружбе и сотрудничестве с Украиной. Насколько, по-вашему, вероятно это событие?
— А кто такие Лужков, Жириновский или Затулин? Лужков, при всем его хозяйственном и политическом весе, не та фигура, которая будет решать вопрос о продлении или непродлении «Большого договора», тем более его не будут решать Жириновский и Затулин. Эти политики не отражают официального мнения исполнительной власти России. Хотя, с другой стороны, они, конечно, озвучивают те настроения, которые возникают в правящих кругах России в ответ на действия нашего президента и его окружения, которые целенаправленно реализуют сценарий вхождения Украины в НАТО. Североатлантический альянс — это не общество кролиководов. Он был, есть и будет военно-политическим блоком, который разворачивается не против Ирана или Сомали, для борьбы с которыми достаточно спецподразделений, а против таких субъектов мировой политики, как Россия и Китай. Поэтому и возникают в России эти «политические чертики», которые заявляют о необходимости разрыва Договора о дружбе и сотрудничестве между Россией и Украиной.
— И все-таки, Виктор Васильевич, до часа Х, который наступит 1 октября, осталось совсем немного времени. Может ли Россия действительно пойти на то, чтобы разорвать «Большой договор»?
— Пока это скорее «шумовые эффекты», но кто знает, что выдумают президент Украины и его окружение в ближайшее время. Если ситуация будет ухудшаться, то, не исключено, Россия действительно может выйти из этого Договора. Хотя это все-таки крайний вариант.
— Что, по-вашему, стало причиной той войны памятников и мемориальных досок, которая развернулась в последние недели в Севастополе?
— В Севастополе мы наблюдаем за сопротивлением жителей города той последовательной политике искоренения любого наследия России, которую проводят и Ющенко, и Тимошенко.
— Некая Украинская община Севастополя уже заявила о том, что снесет памятник Екатерине Великой, а лидер меджлиса Мустафа Джемилев пообещал оказать всяческое содействие в этом «благородном деле».
— У нас в Крыму силы пробандеровского толка являются маргинальными. Ну какие из Пилунского или Овчарука политики? Для них все эти заявления, все эти митинги в честь Шухевича — это пиар, благодаря которому они отрабатывают средства, присланные киевскими и львовскими покровителями, и показывают, что в Крыму якобы существует какая-то украинская община. Да какая украинская община? Кто ее видел?
— Украинские националисты действительно являются в Крыму маргиналами, но, согласитесь, этого нельзя сказать о меджлисовцах.
— Согласен. Де-юре меджлиса, конечно, не существует, но де-факто он является хорошо структурированной силой, с которой вынуждены считаться все политические игроки в Крыму. При этом меджлис является союзником украинских националистов, собственно, именно благодаря поддержке меджлиса тот же Пилунский и является сегодня депутатом Верховного Совета Крыма. Но я хочу обратить ваше внимание, например, на то, что меджлис не захотел посылать своих людей на митинг, посвященный дню рождения Шухевича. Кстати говоря, думаю, не захотел во многом потому, что уж больно ярко выражена была бы в этом случае связь между татарскими добровольческими батальонами и бандеровцами из ОУН-УПА.
— В заключение вопрос, непосредственно связанный с возможным обострением ситуации в Крыму. Присоединят ли Украину в декабре к так называемому Плану действий по членству в НАТО? И чем это чревато для развития ситуации в стране и в Крыму?
— Ну, присоединят или нет — я не знаю, но в чем я уверен, так это в том, что если присоединят, то нас ждет дальнейшее обострение ситуации. Ни коммунистам, ни витренковцам, ни регионалам некуда будет деваться, они вынуждены будут идти на обострение. И вот здесь я бы хотел обратить внимание на то, что у нас часто недооценивается фактор случайности. Представьте себе, что во время всех этих демонстраций, не дай Бог, кого-нибудь убьют — хоть с той, хоть с другой стороны. Все. Снежный ком. Вроде бы хотели просто пошуметь, а потом пошло-поехало, и конфликт принимает такой масштаб, что его уже не остановишь. Тем более что наша грозная украинская армия не готова сегодня воевать ни за какие идеи и разбежится сразу после того, как ее, не дай Бог, выведут из казарм. Поэтому вся надежда на цепных псов из ОМОНа, который, конечно, в локальных случаях ситуацию сдержит, а в масштабных вряд ли.
http://time4news.org/index.php?option=com_content&task=view&id=3096&Itemid=31РІВЕНЬ І ЯКІСТЬ ЖИТТЯ
ЧЬЯ ТЫ, РЫБКА, БОЛЬШАЯ И МАЛЕНЬКАЯ?
Наталия Гончарова, «Крымская правда», 29.07.2008
Рыбный ассортимент для рядовых граждан Украины ограничивается хеком, минтаем и «кошачьей» килькой, стоимость которых неумолимо растёт.Богатый местный улов уходит на экспорт, и его успешно заменяют импортом. Последний не только сомнителен по качеству, но и не соответствует своей стоимости из-за множества «вторых рук», через которые проходит на пути к нашим прилавкам.
Рыбные дни, которыми в Советском Союзе традиционно считались вторники и четверги, похоже, окончательно ушли в прошлое. За годы независимости Украины потребление рыбы в стране сократилось вдвое - с 30 - 35 до 14,5 килограмма в год на душу населения. Попробуем разобраться, какая именно рыбка складывается в эти килограммы.
За последние двенадцать лет в стране стало почти в два раза меньше своей рыбы. Каждый год численность и выращенной, и выловленной рыбной продукции уменьшается на десять - пятнадцать процентов. Если в 1995 году улов страны составлял более четырёхсот тысяч тонн, то в прошлом только двести тысяч. За первое полугодие 2008 года выловлено только 72,8 тысячи тонн морепродуктов, из которых собственно рыбы - менее пятидесяти тысяч тонн. На долю Крыма приходится десять процентов улова.
Как рассказал президент Украинской рыбохозяйственной ассоциации по воссозданию водных живых ресурсов и селекции в рыбоводстве Владимир Волков, девяносто девять процентов всей рыбы, которую потребляет население, поступает к нам из-за границы. Это касается свежей, охлаждённой, солёной и замороженной продукции. Рыбную политику диктует Норвегия, на долю которой приходится львиная доля импорта - шестьдесят два процента. Оставшиеся тридцать восемь обеспечивают страны Евросоюза с небольшим участием Китая и России. А всего на Украину ввозится четыреста тысяч тонн рыбы в год.
Большая часть рыбного импорта скрыта под отечественными марками. Как это происходит? С фирмами-поставщиками рыбы работают крупные компании, у которых забирают продукцию фирмы-посредники и распространяют её по регионам. Именно благодаря им несколько десятков наименований рыбы, выловленной иностранцами, поступают в реализацию под марками отечественного производителя, хотя его «долевое участие» ограничено только расфасовкой и доставкой продукта к месту реализации.
В автономии, как сообщила начальник отдела статистики внешнеэкономической деятельности Главного управления статистики в АРК Эльмира Абдураманова, ввозом рыбы из-за границы занимаются несколько предприятий. В республике этот род деятельности растёт не по дням, а по часам: если за весь прошлый год в Крым завезли около трёх тысяч тонн импортной рыбы, то за пять месяцев текущего года её объём увеличился до 4,8 тысячи тонн. Наши прилавки «оккупировали» сардина, сардинелла, килька и шпроты из Эстонии, Латвии, Финляндии и Мавритании. На долю этих стран выпадает около семидесяти пяти процентов всего потребляемого крымчанами импорта морепродуктов. Россия снабжает нас напрямую только сушёной рыбой, которой завезено двадцать две тонны.
В такой ситуации уже не важно, будет ли расти потребление рыбы на душу населения: соскочить с импортного крючка, в зависимость от которого попала Украина, уже не удастся. Малейшее колебание на мировом рынке морепродуктов моментально сказывается на внутреннем рынке нашей страны «девятым валом»: или значительное повышение цен, или дефицит продукции. Эксперты считают рыбную зависимость Украины по меньшей мере нарушением продовольственной безопасности страны.
Что же случилось с собственными ресурсами, которых, казалось, должно было хватить ещё на много поколений? «В 1991 году мы получили самую мощную рыбную флотилию на территории бывшего Советского Союза, - рассказывает Владимир Волков. - Лучше была только у скандинавов. И за десять лет она по частям перешла в частные руки. Теперь эти суда ходят под панамскими, марокканскими, либерийскими и прочими флагами. Если бы тогда была создана государственная корпорация, которая контролировала бы добычу рыбы, положение не было бы сейчас таким зависимым. Украине полагаются квоты на вылов рыбы в Мировом океане, но их не используют и просто перепродают другим странам».
В Крыму тоже сокращается количество промысловых судов. В первом полугодии 2008-го их стало в два раза меньше, чем в предыдущем полугодии: всего семьсот восемьдесят. Затраты на рыбный промысел выросли настолько, что улов подорожал в полтора раза и стал недоступен местному населению.
Конечно, наряду с морской в рационе приветствуется и пресноводная рыба. К сожалению, того, что производится в наших водоёмах, никак не хватает на собственные нужды. В прошлом году страна получила около тридцати восьми тысяч тонн пресноводной рыбы, за первое полугодие этого года - только 4,6 тысячи тонн. В Крыму вырастили и выловили двести тридцать тонн рыбы из озёр, прудов и канала. Предприниматели, занимающиеся разведением рыбы, сталкиваются с многочисленными нестыковками в законодательстве, в котором не предусмотрено создание «единого рыбохозяйственного комплекса». Земля у нас принадлежит местным Советам, вода - водному хозяйству, а рыба в пруде - частнику.
Уже не секрет, что рыбные запасы Чёрного и Азовского морей заметно оскудели. Специалисты всё чаще говорят о том, что «ресурсы катастрофически исчерпаны». Основания для этого, к сожалению, имеются: промышленными видами рыбы в наших морях остались только хамса и килька, да ещё чуть-чуть сельди, которую добывают в ограниченном количестве. Пока положение спасает дальний родственник кефали - пиленгас, которого за его неприхотливость и выживаемость в различной среде прозвали «рыбным выродком».
«Мы - последнее поколение, которому ещё доступно полакомиться многими видами обитателей Чёрного и Азовского морей: барабулькой, камбалой, калканом и глоссой, - уверен Владимир Волков. - Нашим детям уже ничего не достанется. Если сейчас резко не изменить всю политику, скоро станет просто поздно что-либо предпринимать. Возможно, самая радикальная мера - закрытие на пять-семь лет промысла наших морей, но это не найдёт поддержки, хотя с Россией, уже осознавшей серьёзность положения, можно было бы договориться об этом. Другой выход - создать государственные ихтиологические заказники, закрыв двадцать процентов каждого водохранилища страны для любого промысла и любительского лова. В этих местах шло бы природное восполнение запасов, здесь, отнерестившись, рыба отправлялась бы в места, где лов разрешён. Заказники можно было бы создавать в бухтах и заливах морей».
Сослагательное наклонение, к сожалению, никогда ещё не решило ни одну проблему. И не решит, пока не будут приняты соответствующие меры со стороны государства. Но до решения проблемы воспроизводства рыбного потенциала наших морей и пресных водоёмов руки у чиновников не доходят. А это значит, что браконьеры продолжают потихоньку отлавливать последних осетров, а основная масса населения всё больше погружается в зависимость от импорта, который диктует не только ассортимент рыбного меню, но и цены на него.
http://www.kp.crimea.ua/newspaper_details.php?newspaper_id=2671КТО ПОДМЕНИЛ ЭКСПРЕСС "ДОНЕЦК - ДНЕПР"?
Роман Купрумов, «Салон Дона и Баса», 25.07.2008, Донецкая обл.
Пассажиры не хотят платить за липовый комфорт.Экспресс-электричка "Днепропетровск - Донецк - Днепропетровск", которая два года назад была пущена с большой помпой, в последнее время значительно изменилась.
Вагоны отремонтируют и вернут
"Я и моя семья регулярно ездим этим поездом к родственникам в Днепр: по сравнению с душной маршруткой здесь всегда было просторно, чисто и комфортно. Вагончики новенькие, сиденья мягкие, кондиционер освежает воздух, в салоне играет музыка, да и телевизор можно посмотреть, - рассказал "Салону" Евгений Стародубцев. - Сейчас же - какие-то кабинки совкового периода без кондиционеров, пыльно, к окнам страшно дотронуться. При этом цена билета по-прежнему осталась довольно высокой для электрички. На мое замечание проводники ответили, что возмущаться нечего - это тоже вагон повышенной комфортности и якобы раньше он курсировал в сторону Риги".
За разъяснениями мы обратились в пресс-службу Приднепровской железной дороги. Как рассказал нам пресс-секретарь Сергей Павленко, действительно те вагоны, которые курсировали изначально в экспрессе 14 по 28 июля находятся на плановом профилактическом обслуживании на заводе "Лугансктепловоз". Вместо них же на линии установили другие вагоны, которые также относятся к категории повышенной комфортности. Раньше они обслуживали запорожское направление.
Секретная дорога
Чтобы выяснить, кто же в этой ситуации прав, мы отправились на донецкий железнодорожный вокзал. Вид некогда белых, а сейчас практически черных рваных шторок в окнах экспресса породил сомнения в том, что это - вагон повышенной комфортности. Однако пройти в вагон и удостовериться в этом нам не удалось. "Какие журналисты. А билет у вас есть? Если нет, значит в вагон вам пройти нельзя", - остановила нас на входе грозная проводница, не обращая внимания на наши удостоверения личности. И хотя мы объяснили, что просто посмотрим на вагон и выйдем, внутрь так нас и не пустили. "Мне сейчас не до экскурсий, много работы - идет посадка", - отрезала проводница.
Обращение к начальнице поезда также не увенчалось успехом: она осталась непреклонной и не пропустила нас в экспресс. На наш вопрос, что же они там прячут от журналистов, начальница поезда ответила, что если мы не успокоимся, то она вызовет милицию. Нам ничего не оставалось, как проводить взглядом уходящий поезд
Комфорт, да не тот
Однако оставлять ситуацию в таком положении мы были не намерены. Начатое расследование должно быть доведено до конца и мы купили билеты на этот самый поезд, но другое время. На удивление, качество состава действительно оказалось приемлемым. Вагоны, хоть и не такие новые, как те, что отправились на профилактику, но действительно комфортные - мягкие сидения, телевизор, кондиционер.
Да и пассажиры несильно-то и возмущались. Хоть и отмечают, что качество и снизилось, но оно все же выше, чем в простых электричках. "Конечно, я заметила, что это другой вагон, менее новый, но это ведь не те электрички, в которых тарахтели раньше - здесь удобно, не душно и есть телевизор. Нет, я не буду возмущаться и требовать вернуть деньги за билет", - рассказала нам Ольга Фролова, которая регулярно ездит этим поездом до Красноармейска. А вот Николай Григорьевич, который ехал до Новомосковска, не разделяет ее мнение: "Да у нас всегда так, сначала показуху устроят, вагончики новенькие покажут, а потом они куда-то деваются и ездим мы в грязных вагонах. такое впечатление, что их и не моют никогда". Такого же мнения оказались и двое молодых людей - Андрей и Игорь: "Сейчас тут обстановочка, как в обычной маршрутке. Наверно, просто наши комфортные вагоны отправили на более "нужное" направление".
http://www.salon.donetsk.ua/actual/5499.phpЧИ ПОДОРОЖЧАЄ ХЛІБ?
«Полтавський вісник», 25.07.2008
Стурбовані столичними подіями, читачі газети просять розповісти, якою є ситуація з вартістю хліба в Полтавському регіоні.Однією з найбільш хвилюючих новин, що раз у раз подаються засобами масової інформації, – це новини про подорожчання продуктів харчування взагалі й про зростання цін на хлібобулочні вироби зокрема. А нещодавнє подорожчання хліба в Києві зайвий раз довело, що можливість впливати на його ціну стала деякою мірою засобом політичних спекуляцій окремих партій чи рухів.
Про нещодавнє подорожчання хлі¬ба на Полтавщині та причини, що його викликали, ми попросили розповісти заступника начальника Державної інспекції з контролю за цінами в Полтавській області Ольгу Кукіну. Зокрема, вона повідомила, що з 25 червня в роздрібній торгівлі ціна зросла в середньому по області:
– на хлібо-булочні вироби з борошна першого ґатунку – на 3,1 відсотка (з 2,87 до 2,96 грн. за 1 кг);
– на хлібо-булочні вироби із житньо-пшеничного борошна – на 2,9 відсотка (з 2,77 до 2,85 грн. за 1 кг);
– на хлібо-булочні вироби з борошна вищого ґатунку – на 2,4 відсотка (з 3,32 до 3,40 грн. за 1 кг).
Зростання роздрібних цін пов’я¬зане в основному з підвищенням оптово-відпускної ціни на продукцію Полтавського хлібокомбінату. Виробник підвищив вартість продукції:
– борошна першого ґатунку – на 9,8 відсотка;
– житньо-пшеничного борошна – на 5 відсотків;
– борошна вищого ґатунку – на 19 відсотків.
Оскільки Полтавський хлібокомбінат займає домінуюче місце на ринку хлібо-булочних виробів Полтавщини, підвищення ним оптово-відпускної ціни й вплинуло на загальний середньостатистичний показник цін по всьому регіону.
Найближчим часом ціни на хлібобулочні вироби в магазинах Полтавщини не зростатимуть. Про це повідомив нашому кореспондентові генеральний директор ВАТ «Полтавський хлібокомбінат» Юрій Скакун. Він запевнив, що після останнього подорожчання підстав для перегляду ціни на хліб поки що немає.
У свою чергу голова обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України Володимир Оніщенко повідомив, що за результатами перевірки очолюване ним відомство порушило справу проти Полтавського хлібокомбінату за фактом зловживання монопольним становищем і неправомірним включенням витрат на збут та рекламу в калькуляцію виробництва хліба. Про остаточні результати розслідування й можливі санкції проти порушника буде відомо наприкінці серпня.
Зрозуміло, що з листопада минулого року, незважаючи на зростання вартості енергоносіїв, послуг та заробітної плати, подорожчання полтавського хліба сталося вперше, але чи буде останнім – на це запитання навряд чи хтось зможе відповісти. Адже не відомо, якою буде ціна на зернові культури нового врожаю, на нафтопродукти, бо вона зростає майже щотижня, на російський газ. Тому остаточні висновки про стабільність на ринку хлібо-булочних виробів робити зарано. Поживемо, побачимо.ЗАКОННІСТЬ І ПРАВОПОРУШЕННЯ
РАБОТУ ДОНЕЦКОЙ ЖЕЛЕЗНОЙ ДОРОГИ ПОДРЫВАЮТ ГРАБИТЕЛИ
«Донецький кряж», 29.07.2008
500 раз в этом году покушались на спокойствие железной дороги в Донецкой области.По словам железнодорожников, злоумышленников здесь привлекает легкая добыча. Больше всего от их рук страдает вагонное и путевое хозяйство - убытки составили более миллиона гривен.
Железнодорожники подсчитали и общее время, на которое задержались пассажирские и грузовые поезда, "благодаря" грабителям, - это 27 с половиной часов, не говоря уже об угрозе для жизни пассажиров и работников ЖД.
Только за этот год работники военизированной охраны Донецкой железной дороги предотвратили более двухсот случаев хищения на сумму около четверти миллиона гривен. То, что воровство на железной дороге может привести к серьезным авариям, злоумышленников не интересует. Как правило, воруют все металлические изделия, которые можно без проблем снять и сдать в пункты металлоприемки.
Владимир Чепаков - первый заместитель начальника службы военизированной охраны Донецкой железной дороги:
"Злоумышленники, которые похищают данные материалы, в частности, детали верхнего строения пути, сдают их на приемный пункт, а цена довольно высокая. Поэтому, похитив даже небольшое количество металлоизделий, они имеют возможность получить незаконную прибыль".
Из-за воровства креплений верхних строений пути состав может сойти с рельсов. Хотя в этом году, так же как и в прошлом, благодаря своевременной работе службы охраны Донецкой ЖД, аварий не было. Но, в результате вмешательства охотников за легкой добычей в работу железнодорожного транспорта, это привело к задержке более тридцати грузовых и пассажирских поездов более чем на сутки.
Речь идет о малообеспеченных гражданах, которые, в основном, проживают вдоль непосредственной близости от объектов железной дороги, недалеко от железной дороги в населенных пунктах. Как правило, это депрессивные районы, где ранее были предприятия или шахты. В настоящее время шахты закрылись.
Проверяют и пункты приема металлолома. В этом году уже побывали на сорока таких приемках и в некоторых были обнаружены нарушения. Не только отсутствие лицензии, но и похищенный металл. К сожалению, говорят работники железной дороги, привлечь к уголовной ответственности таких преступников очень тяжело. А треть преступлений совершают подростки до восемнадцати лет.
ТРК "Юнион"
http://www.dkr.com.ua/inx.php?new=9811СТИХІЙНІ ЛИХА, АВАРІЇ, НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ
СТРАШНИЙ РАХУНОК СТИХІЇ
Ігор Никонович, "Галичина", 29.07.2008, Івано-Франківська обл.
Ця повінь затьмарила аналогічні події 1969 року і щодо масштабів, і щодо жертв.Унаслідок стихії, лише за попередніми даними, загинуло 15 жителів області, з яких п’ятеро — дітей. Більшість з них втопилося. Скажімо, в селі Прутівці Снятинського району 26 липня на присадибній ділянці одного з місцевих господарств виявлено мертвими двох хлопчиків — восьми та дев’ятирічного віку. Цей населений пункт — один з тих, котрі найбільше постраждали не тільки на Снятинщині, а й в області. І 28 липня, коли вже спала вода, рятувальники продовжують шукати по околицях можливих потерпілих.
Ще один малюк загинув у Тлумацькому районі. Дворічний хлопчик вибіг до ріки, яка протікає неподалік від його подвір’я, і впав у воду. Та далеко не завжди можна з’ясувати обставини смерті людей. Скажімо, ще в одному селі Снятинського району мертвого місцевого жителя вдалося виявити тільки тому, що його труп зачепився за дерево. Бо вода могла б невідомо куди занести його і значився б він як зниклий безвісти. Наприклад, у Тисменицькому районі в Бистриці Солотвинській виявили тіло невідомого чоловіка віком близько 40 років.
Попередньо кваліфікується як загибель при виконанні службових обов’язків і смерть працівника гідропоста Бистриця Надвірнянська — Черніїв, тіло якого знайшли в річці. Колеги глибоко сумують за чоловіком, якого надзвичайно поважали і як фахівця, і як людину.
Та не лише від води гинули люди. У Верховинському районі блискавка уразила 19-річну дівчину та 10-річного хлопчика. В Калуші був уражений струмом чоловік, коли рятував майно із затопленого гаража.
Не лише живим, але й мертвим нашкодила стихія. В одному із сіл Богородчанського району не могли вчасно поховати чоловіка. Бо не те що було неможливо викопати яму на цвинтарі — навіть до церкви, відрізаної водою, не могли занести покійника.
І в понеділок, коли вже вода спала, ситуація залишалася небезпечною для людей. Наприклад, у Верховині зсуви ґрунту з гір загрожували засипати деякі житлові будинки.
Як відомо, Президент України оголосив нашу область зоною стихійного лиха. Попередні збитки становлять понад мільярд 600 мільйонів гривень. Та як оцінити той відчай, страх і біль людей, яким вода, рівень котрої перевищив багаторічні максимальні відмітки (зокрема в межах якихось чотирьох годин, він піднявся від чотирьох до десяти метрів), наробила чимало шкоди, позбавивши їх житла, врожаю, інших плодів багаторічної нелегкої праці. Лише за даними на ранок 28 липня, в області затоплено 345 населених пунктів, близько 23 тисяч житлових будівель. Розмито понад 450 берегів річок та зруйновано 32 кілометри і пошкоджено 88 кілометрів берегоукріплень. Зруйновано 329 автомобільних і пішохідних мостів, пошкоджено 580 метрів автомобільних доріг та зруйновано 70 метрів залізничного мосту в селі Заваллі Снятинського району. Повністю затоплено 14 водозаборів. З небезпечних місць евакуйовано близько 14 тисяч людей. На допомогу нашим рятувальникам прийшли зведені загони МНС Тернопільської, Волинської, Хмельницької та Рівненської областей. Додайте сюди військовослужбовців і правоохоронців. Останні, зокрема, також проводили евакуацію людей. До речі, в одному із сіл Коломийського району троє бійців «Беркута» разом із заступником начальника місцевого міськрайвідділу міліції по груди у воді винесли з затопленої хати і доставили до КамАЗа жінку, в якої почалися пологи. Водночас посилені наряди міліціонерів охороняли майно людей у населених пунктах, звідки вивезли людей. А нині разом з представниками місцевої влади дільничні інспектори обходять обійстя постраждалих, задокументовуючи завдані збитки.
Військовослужбовцям з Івано-Франківського батальйону внутрішніх військ, котрих підняли посеред ночі по тривозі, довелося під заливним дощем і блискавками добувати пісок, яким набивали мішки, і закривати ними прорив дамби у Березівці.
Зрештою, всього в одному невеличкому матеріалі і не опишеш. Бо в цій ситуації було місце і подвигу, і, на жаль, іншим проявам людської натури. Як сказав у приватній розмові один із заступників голови ОДА, «тут визначилося, хто є хто». Якщо, скажімо, в деяких селах людей попереджали про небезпеку, а вони легковажно ставилися до цього, щоби вже за кілька годин почати кликати на допомогу, то в інших на неї не могли дочекатися. З другого боку, були випадки, коли найбільший ажіотаж здіймали люди, котрі не так сильно потерпіли порівняно з іншими. і прикро було слухати, як сваряться літні жінки, з’ясовуючи, хто чий город затопив, рятуючи свій. Зрештою, «розбір польотів» ще попереду, і в подальших матеріалах детальніше зупинимося на цих моментах.ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ ПОТОП
Іван Фаріон, «Високий замок», 28.07.2008, Львівська обл.
Проливні дощі, які не припинялися упродовж останніх кількох днів, спричинили велетенську за своїми масштабами й наслідками повінь у західному регіоні країни.За оцінками експертів, чогось подібного у наших краях не бачили ціле сторіччя. Завдану шкоду оцінюють щонайменше у кілька мільярдів гривень. Є і людські жертви: загинуло 13 людей, з них п’ятеро - діти. Доля ще двох осіб залишається невідомою…
Стихія змусила Президента України Віктора Ющенка учора терміново перервати участь у святкуванні 1020-ліття Хрещення Київської Русі за участю Вселенського патріарха Варфоломія І і відбути у постраждалі райони. Перервала своє лікування і теж полетіла у Західну Україну координувати рятувальні роботи Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко. Перший віце-прем’єр Олександр Турчинов, який теж перебуває в епіцентрі подій, повідомив, що у зв’язку з надзвичайною ситуацією, яка склалася на Прикарпатті, Буковині, сьогодні, у понеділок, відбудеться позачергове засідання уряду, на якому, вочевидь, буде прийнято якісь надзвичайні рішення. Турчинов заявив про необхідність терміново схвалити змінити до держбюджету, виділити значні кошти на подолання наслідків стихії, бо наявних фінансів у резервному фонді вкрай недостатньо. А для цього народним депутатам треба терміново перервати свої відпустки і зібратися у сесійній залі...
Повідомлення Міністерства з надзвичайних ситуацій з районів, що потерпіли від повеневої води, нагадують фронтові звіти. На вчорашній день на території Львівської, Закарпатської, Тернопільської, Чернівецької та Івано-Франківської областей залишалися підтопленими 20970 житлових будинків та 17975 гектарів сільськогосподарських угідь, пошкодженими – 145 автомобільних та 252 пішохідних мостів, розмитими – 212,41 кілометра автомобільних доріг. Зокрема, у Львівській області підтоплено 5551 житловий будинок та 925 га сільськогосподарських угідь, пошкоджено 39 автомобільних мостів, розмито 21,049 км автомобільних доріг, знеструмлено 58 населених пунктів.
На Буковині, де під водою опинилися дев’ять з одинадцяти районів, оголошено надзвичайний стан, а один з них, Путильський, взагалі ізольовано від зовнішнього світу. В обласному центрі вода у річці Прут піднялася на 7 (!) метрів, змито знаменитий Калинівський ринок, повенева вода затопила кілька мікрорайонів міста. Через це питну воду подають лише двічі на день, постачання газу здійснюється через резервні системи.
В Івано-Франківській області, що постраждала найбільше, підтоплено 258 населених пунктів, 14086 житлових будівель, 14491 га сільськогосподарських угідь, розмито 61,56 км берегів, пошкоджено 41,66 км і зруйновано 24,47 км берегоукріплень річок, зруйновано 18,45 км дамб, пошкоджено та підтоплено 209 автомобільних та 214 пішохідних мостів, пошкоджено 214,71 км автомобільних доріг та 481 водоперепускна труба, затоплено 8 водозаборів, відключено від енергопостачання 160 населених пунктів, 72 ЛЕП та 1058 трансформаторних підстанцій, не працюють 137 АТС, без зв’язку залишилися 259 населених пунктів. Подекуди людей доводилося рятувальникам знімати з дахів. Особливо складна ситуація у Верховинському районі, де напередодні пронісся ураган. В Івано-Франківську не ходять тролейбуси. Через НП скасовано розважальні заходи в області. Зокрема, у курортному Яремчі відмінили день міста…
У складних погодних умовах працівники МНС врятували 1208 осіб, евакуйовано 1503 людини, відселено 6757 чоловік. «Надзвичайники» разом з органами державної влади і місцевого самоврядування ліквідовують наслідки стихії. Триває розчищення русел річок, укріплення берегів, відкачування води з підтоплених приміщень, відновлення електропостачання в населених пунктах, підвезення води, продуктів харчування та медикаментів у постраждалі райони. Одночасно з відселенням мешканців підтоплених будинків проводяться евакуаційні заходи із зон можливого затоплення. На роботах задіяні 1520 чоловік і 455 одиниць техніки. е не встигли оговтатися від стихії у Західній Україні, як повеневі води по Дністру взяли курс на Вінниччину, тут вже попередили людей про можливу евакуацію…
http://www.wz.lviv.ua/pages.php?pgid=316СТИХІЯ ЙДЕ НА СПАД
Олександр Синцов, «Львівська газета», 28.07.2008
Масштабна стихія, яка пронеслася над прикарпатськими районами Львівщини, хоч і завдала значних збитків мешканцям області, все ж заспокоїлась.І хоча життя в затоплених селах і містечках області поступово повертається до нормального ритму, перші наслідки негоди вдалося подолати не скрізь.
На 27 липня це вдалося зробити лише в Турківському районі. Принаймні в цьому “Газету” запевнив голова Турківської РДА Богдан Бегей. За його словами, підтопленими залишаються лише кілька будинків у районному центрі та незначна частина в окремих селах. За його твердженням, у районі вже почали відновлювати залізничне сполучення, принаймні одна електричка таки прийшла на станцію Явора. Щоправда, звідки саме прямував потяг, голова РДА так і не зміг чітко пояснити.
Натомість, за словами заступника голови Старосамбірської РДА Василя Бурковського, залізничне сполучення в його районі ще не вдалося відновити: “Потяги курсують тільки до Старого Самбора. Через підтоплення колії вони не мають змоги рухатися далі”. Щоправда, залізничники вже підвезли необхідний матеріал для підсипки та ремонту зруйнованої ділянки колії.
Через підтоплення доріг є проблеми з водопостачанням частини Старого Самбора та міста Добромиля й навколишніх сіл. Частково воду підвозять за допомогою водовозки МНС, також сюди завозять бутильовану воду. Щодо централізованого водопостачання, то наразі вдалося відновити тільки постачання технічної води. Проблеми з водою є не лише у Старосамбірському районі. За свідченням очевидців, не вистачає питної води і в Бориславі. У місті навіть викупили весь запас бутильованої води в магазинах.
Натомість інший райцентр, Сколе, залишився без газопостачання. Причиною цього, за словами голови РДА Ігоря Свистуна, є загроза підмиву газопроводу. Хоча місцевий хлібокомбінат працює на блакитному паливі, однак проблем із хлібом у містечку не виникло, оскільки його почали завозити з інших приватних пекарень.
Інформації про надзвичайні ситуації з туристами в горах немає. Щоправда, з одного з дитячих літніх таборів у селі Коростів довелося терміново евакуйовувати 150 дітей. Із більшістю сіл району таки вдалося налагодити автомобільне сполучення, однак є проблеми в Підгородцях, Сопоті, Уричі та Ямельниці. “Там виявились активними громади, які борються з наслідками стихії. Водночас ми завозимо туди необхідні матеріали”, – зазначив Ігор Свистун.
http://www.gazeta.lviv.ua/articles/2008/07/28/33006/ІСТОРИЧНА СПАДЩИНА
ІСТОРИЧНЕ МІСТО РЯТУВАТИМУТЬ ІНОЗЕМНІ ВОЛОНТЕРИ
Анастасія Задорожна, «Високий замок», 28.07.2008, Львівська обл.
У Львові запрацював Міжнародний волонтерський табір за участю молоді з 10 країн світу.Два тижні, з 20 липня до 3 серпня, 14 студентів з Великої Британії, Франції, Австрії, Італії, Іспанії, Південної Кореї, США, Словаччини, Чехії, Японії виконуватимуть різноманітні роботи, спрямовані на збереження історичного центру міста. Це один із 12 цьогорічних проектів пілотної спільної кампанії ЮНЕСКО та Координаційного комітету міжнародного волонтерського руху «Волонтерський проект світової спадщини: Патрімоніто береться до роботи».
Іноземцям допомагатимуть 16 українських волонтерів. У планах – паспортизація об’єктів, що належать до історико-культурної спадщини Львова, фотофіксація фасадів тощо. Окрім того, у програмі табору - “круглий стіл” “Туризм без кордонів”, конкурс дитячого малюнка “Пам’ятки світової спадщини ЮНЕСКО”, конкурс “Я гордий імені Львів’янин”. Планується також виставка матеріалів, які привезли іноземні волонтери, про об’єкти всесвітньої спадщини та природні перлини різних країн. Ініціатор заходу - Всеукраїнська асоціація молодіжного співробітництва “Альтернатива-В”.
Схожі проекти протягом червня-жовтня цього року відбуваються у В’єтнамі, Індонезії, Італії, Мексиці, Південній Кореї, Таїланді, Того, Франції, Японії . За словами віце-президента Всеукраїнської асоціації міжнародного співробітництва “Альтернатива-В” Оксани Юрик, Львів – єдине місто в Україні, в якому організовано такий волонтерський табір. Міжнародна організація ЮНЕСКО не фінансує цей проект. Реалізація проекту відбувається за часткової фінансової підтримки Львівської міської ради та Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту. Проект спрямований на залучення молоді до активного суспільного життя. Своїм прикладом волонтери мають залучити до співпраці громаду, довести до мешканців міста проблему збереження історичної спадщини.
http://www.wz.lviv.ua/pages.php?atid=66643ВІДРОДЖЕННЯ ДУХОВНОСТІ
КРОК ДО ПОМІСНОЇ ЦЕРКВИ
Петро Західняк, «Галичина», 29.07.2008, Івано-Франківська обл.
Україна в суботу і неділю дуже урочисто відсвяткувала 1020-річчя Хрещення Київської Русі.До Києва на запрошення прибули церковні ієрархи з багатьох країн. Першим серед них вирізнявся Константинопольський і Вселенський Патріарх Варфоломій I, якому влада України виявила найвищі державні почесті. Президент В. Ющенко особисто зустрічав першого православного ієрарха ще біля літака на летовищі, як це звично робить під час прийомів керівників перших держав світу. А в неділю Ющенко, побувавши й на постраждалій від катастрофічної повені Галичині, встиг у Києві ще зранку знову зустрітися з Варфоломієм I на вранішній Божественній Літургії, а перед вечором — і попрощатися з ним. Святкування 1020-ї річниці хрещення Київської Русі особистою участю вшанували й православні архієпископи кількох помісних Церков, яким напередодні Московський патріарх Алексій II розіслав листи із закликом утриматися від особистої участі в київських урочистостях. На святкуваннях Президент України озвучив наміри, задля яких немалою мірою й відбулося в Києві святкування 1020-річчя хрещення Київської Русі, — про створення помісної Української Церкви.
— Я вірю в те, що будь-які поділи українських віруючих — недовговічні. Я вірю в те, що як Божий дар, як історична правда та справедливість в Україні постане національна помісна Церква. Я вірю і прошу, Ваша Всесвятосте, Вашого благословення. Для мрії. Для правди. Для надії. Для нашої держави. Для України, — сказав у своєму виступі Президент В. Ющенко в суботу під час святкових заходів на Софійській площі й попросив Вселенського патріарха, предстоятеля Константинопольської Православної Церкви Варфоломія I благословити цей процес, а також всю Україну. В перекладі з дипломатичної мови Президент України попросив Патріарха Варфоломія I підтримати Україну в створенні помісної Церкви.
Своєю чергою 67-річний Патріарх Варфоломій I заявив про підтримку єдності Православних Церков у межах церковної традиції й при цьому зазначив, що Константинопольський патріархат завжди давав найширші права національним Церквам, навіть на шкоду власним інтересам, і назвав підпорядкування в 1687 році Української Православної Церкви Московській патріархії анексією.
По закінченні візиту до України Варфоломій I у неділю ввечері, привітавши об’єднавчі тенденції в українському православ’ї, зробив серйозну заяву: «Саме тому, що ми є представниками Матері-Церкви, нас турбують ваші перспективи і ваше майбутнє. Ми зацікавлені в єдиній українській Церкві, оскільки в цьому полягає інтерес православ’я і в цьому зацікавлений український народ».
Президент В. Ющенко, подякувавши Патріархові за духовний візит до України, зазначив й історичну важливість цих відвідин: «Це початок і важливий поштовх для єднання Українських Церков і віруючих. Я радий, що Патріарх підтримує прагнення нашого народу мати власну національну помісну Церкву. Таке прагнення відповідає всім принципам — і національному, і державному і, безумовно, церковному життю». Президент В. Ющенко за визначну церковну діяльність, спрямовану на піднесення авторитету православ’я у світі, нагородив Вселенського Патріарха Варфоломія I орденом Князя Ярослава Мудрого I ступеня, а також настоятеля Албанської Православної Церкви Анастасія, предстоятеля Грецької Православної Церкви архієпископа Афінського і всієї Еллади ієроніма II — орденами Ярослава Мудрого III ступеня.
Звичайно, честь, виявлена в Україні Константинопольському Патріархові, виглядає певною мірою навіть перебільшеною. Але Варфоломій I належно сприйняв ці почесті, не в останню чергу тому, що Вселенський Константинопольський престол дуже довго потерпав від приниженості після падіння Візантії в 1453 році під навалою турків, безсило спостерігав, як Київська митрополія перейшла під омофор Московського патріарха, й багато приниження зазнав у ХХ ст. Варфоломій I, якого вважають людиною з винятковим почуттям гумору, цим підкреслив, що він є першим за честю в православному світі й що саме йому буде належати останнє слово в суперечці між православними в Україні, а не Московському патріархові. Скромний прийом, який зроблено в Києві патріархові Алексію II, в жодне порівняння не йде з тим, як влада зустрічала Патріарха Варфоломія I. Не випадково Московський патріарх Алексій II і глава УПЦ МП Володимир не вшанували своєю присутністю прийом Ющенка в Софії. Як повідомили речники Московської Церкви, патріарх Алексій II був такий «дуже засмучений» через «переживання з приводу певних моментів, які були в Києві», що навіть скасував свою поїздку на Донеччину.
На думку відомого культуролога Вадима Скуратівського, панування Московської Церкви в Україні добігає кінця. А відомий церковно-громадський діяч Євген Сверстюк, коментуючи візит Варфоломія I до України, зауважив: «Слабкість Московського патріархату в очах усіх Православних Церковѕ полягає в тому, що Московська Церква була й надалі перебуває на службі політики. І колись, і тепер вона корумпована бізнесом та імперською владою й заанражована у ворогуванні тієї влади з усіма сусідами. Патріархат Константинопольський, навпаки, очолює Церкву духовну, дистанційовану від політики і відкриту до діалогу з різними конфесіями. Звідси великий потяг Українських Церков до Материнської Церкви, яка й дала хрещення Київській Русі».
Отож Віктор Ющенко, перший український Президент, для якого духовне життя є по-справжньому важливим, узявся за дуже непросту справу — об’єднання Церков. Узявся обережно, щоб не відлякати православних ієрархів, від позиції яких дуже великою мірою залежить доля помісності чи бодай автокефалії Української Церкви, а також віруючих і духівництва УПЦ МП, яке далеко не одностайне в несприйнятті помісності. Саме тому на прийомах Вселенського Патріарха й не було представників жодної з невизнаних Православних Церков України, які, своєю чергою, з великим розумінням справи сприйняли таку неприємну для себе процедурну умову. Якщо цю дуже важку справу Ющенку вдасться довести до логічного кінця, він займе гідне місце поруч зі своїми улюбленими гетьманами і київськими князями. Бо невизнання помісності Української Церкви є опосередкованим невизнанням української державності. Помісність не може бути прийнята одним президентським указом, для цього потрібна тривала серйозна робота з церковною спільнотою й кліром як в Україні, так і у світі. Саме чи не першим дуже серйозним кроком для цього й стало святкування 1020-ї річниці хрещення Київської Русі.
http://www.galychyna.if.ua/index.php?id=single&no_cache=1&tx_ttnews[cat]=1&tx_ttnews[tt_news]=1433&tx_ttnews[backPid]=24КАК КИЕВ ДВУХ ПАТРИАРХОВ ВСТРЕЧАЛ
Андрей Кривцун, «Донбасс», 28.07.2008
Патриархи Варфоломей I и Алексий II продемонстрировали политикам пример толерантности.Обласканный украинскими властями, но не позволивший использовать его как знамя задуманной ими церковной революции, Вселенский патриарх Варфоломей I отбыл в Константинополь в воскресенье вечером. Ну а патриарх Московский и всея Руси Алексий II, к визиту которого официальный Киев отнесся прохладно, улетел сегодня в Москву.
Время Варфоломея
О начале визита Вселенского патриарха, а также о нехорошей возне, которую затеяли религиозные и светские лица вокруг приезда Варфоломея I и ожидания Алексия II, «Донбасс» сообщал в прошлом номере. К сожалению, все заверения Виктора Ющенко, что власть не вмешивается в дела церковные, словами и остались. В прошлые выходные фактически был дан старт созданию единой поместной православной церкви (ЕППЦ).
Надо отдать должное Вселенскому патриарху: он нашел время не только на разговоры с президентом, но и на незапланированное чаепитие с митрополитом Киевским (Московского патриархата) Владимиром, беседы со спикером парламента Арсением Яценюком и лидером оппозиции Виктором Януковичем, которого пригласил посетить Константинополь. Ну и, конечно, общался Варфоломей I с народом. Именно на Софийской площади, заполненной в субботу десятками тысяч верующих, не побоявшихся проливного дождя (кто-то даже пошутил, припомнив непогоду во время недавнего концерта Пола Маккартни на площади Независимости, что Киев традиционно встречает высоких гостей ливнем), Виктор Ющенко попросил Вселенского патриарха благословения на создание ЕППЦ. «Я прошу вашего благословения для этой мечты, для правды, для надежды, для нашего государства, для Украины», - воззвал глава государства. «Забота об охране и возобновлении церковного единства является нашей общей обязанностью и это перевешивает любые политические или церковные цели», - витиевато ответствовал Варфоломей I. И благословил, правда, не одного президента с его помыслами, а весь народ, после чего началась праздничная литургия.
Также в субботу прошла панихида в память об умерших от голода в тридцатых годах прошлого века. А вечером в Киев прибыл патриарх Московский и всея Руси Алексий II.
Президент российского гостя не встречал. В Борисполь отправились митрополит Киевский (УЦ МП) Владимир, а также ряд политиков, включая уже упомянутых Яценюка и Януковича. В тот же день Алексий II отбыл в Киево-Печерскую лавру, где поклонился мощам святых угодников.
Алексий II огорчен...
В воскресенье на Владимирской горке у памятника князю Владимиру Крестителю два патриарха провели божественную литургию. Многотысячная толпа верующих громко скандировала «Алексий!» и размахивала его портретами, словно восполняя их отсутствие на билбордах, переполненных лицами Ющенко и Варфоломея I. Президент не скрывал, кто из высоких гостей ему более дорог: Вселенского патриарха он приветствовал троекратным поцелуем, а Московского и всея Руси - кратким рукопожатием.
Патриархов одновременно облачили в богослужебные одежды. Литургию начали дьяконы Русской православной церкви, прибывшие вместе с Алексием II из Москвы, потом вступили два хора - Киевской духовной академии и семинарии и греческий.
Пока одни верующие рыдали от счастья и душевного подъема, другие плакали от горя и поднимались на Владимирскую горку со стороны, где уклон составляет около 70 градусов. «Расстарались» отечественные правоохранители, которые «дозировали» количество желающих присутствовать на мероприятии, объясняя это, в частности, угрозой возникновения давки возле памятника. «То, что нас, канонических православных, не пустили на службу, говорит о том, что это заранее спланированная акция. Мы хотим видеть своего патриарха Алексия II. Он приехал сюда ради нас, ради нашего праздника», - приводит «ВЗГЛЯД» слова женщины, не попавшей на литургию.
«Единство русского православия не может препятствовать полноценной жизни суверенных государств, являющихся преемниками Киевской Руси. Наша церковь с уважением относится к их суверенитету и заинтересована в укреплении и процветании их народов», - скажет позже московский патриарх. И за радушие он благодарил не власти, а «народ Божий». Ну а президент благодарил Варфоломея I «за исторический духовный визит в Украину» и не уставал выражать уверенность, что стремление к единой поместной на-циональной церкви будет неизбежно реализовано «в обозримой перспективе».
...А сегодня утром стало известно, что Алексий II отменил свой визит в наши края. «Патриарх очень огорчен. Он планировал и был серьезно настроен на приезд в Донецкую область, однако возраст и переживания по поводу определенных моментов, которые были в Киеве, помешали его визиту», - сообщил пресс-секретарь митрополита Донецкого и Мариупольского Илариона Украинской православной церкви отец Георгий (Гуляев). Возможно, патриарх Московский и всея Руси посетит Донетчину осенью.
Ярослава за Андрея
Варфоломей I в качестве подарка украинскому народу передал президенту Украины выполненную на Афоне икону Святого Андрея Первозванного и сделанную в Италии мозаику с изображением Доброго Пастора. В ответ получил орден Ярослава Мудрого I степени, а также диплом, мантию и медаль Киевского национального университета им. Т.Шевченко.
http://www.donbass.ua/news.php?ch=id&id=3214&to_ch=cal«ПОРУЧ З ВІДРОДЖЕНОЮ УКРАЇНСЬКОЮ ДЕРЖАВОЮ ПОСТАНЕ ВІДРОДЖЕНА УКРАЇНСЬКА ЦЕРКВА»
Олеся Пастернак, «Високий замок», 29.07.2008, Львівська обл.
Святкування 1020-ліття Хрещення Київської Русі.У рамках урочистостей з нагоди 1020-ої річниці Хрещення Київської Русі у неділю, 27 липня, біля пам’ятника князеві Володимирові-Хрестителю на Володимирській гірці у Києві відбулася літургія за участю Вселенського патріарха Варфоломія І та патріарха Московського і всієї Русі Алексія ІІ.
Президент України Віктор Ющенко змушений був покинути урочистість через терміновий візит на Івано-Франківщину, яка найбільше постраждала від стихійного лиха.
У святковій літургії взяли участь митрополит Володимир, глави делегації Грецької православної церкви архієпископа Афінського та всієї Греції Ієроніма ІІ, глави делегації Албанської православної церкви архієпископа Тиранського та всієї Албанії Анастасіоса, а також представників зарубіжних делегацій та Помісних православних церков.
Як повідомляє релігійно-інформаційна служба України, у проповіді після літургії патріарх Варфоломій зробив акцент на церковній єдності та небезпечності розділень. Він зазначив, що “будь-яке розділення церковного тіла ображає його Божественного Главу і розтрачує дари Святого Духа, який не діє в тих, хто спричинює розділення і хто байдужий до Нього».
Вселенський патріарх сказав, що «Константинопольська Церква-Мати страждає разом з найдорожчою донькою – Українською Церквою – через небезпечні розділення її церковного тіла і переживає так, ніби це було її тіло».
Від імені Константинопольської церкви Його Всесвятість звернувся до всіх учасників тривалого церковного протистояння в Україні з проханням «вважати своїм власним обов’язком – в ім’я Господа Бога! – діяти щиро, роблячи все можливе для досягнення миру і єдності, щоб зло не загартувалося часом, не погіршились очевидні наслідки духовної і соціальної згоди українського народу».
“Ми відзначаємо 1020-ліття Хрещення України-Русі як торжество духу, як великий день у житті християнства і православ’я, як великий день у житті європейського світу”, - сказав Президент України Віктор Ющенко, вітаючи всіх ієрархів церков і церковнослужителів, усіх гостей у національному заповіднику “Софія Київська” у суботу, 26 липня. Віктор Ющенко нагадав, що Свята Софія є найвищим символом духовної сили українського народу, який єднає нас з Константинопольською Церквою-Матір’ю і водночас з усім християнським світом.
“Я вірю, що у Вашому серці любов’ю, співпереживанням і підтримкою відгукнеться прагнення нашого народу відновити усю справедливість свого національного, державного і духовного життя”, – сказав глава держави, звертаючись до Вселенського патріарха.
Президент також висловив переконання, що поруч з відродженою Українською державою постане відроджена Українська Церква “як опора власного народу і великої єдності православного світу”.
http://www.wz.lviv.ua/pages.php?atid=66630«МИНОВАВ ДВА КОРДОНА МИЛИЦИИ, МЫ ОКАЗАЛИСЬ НА ПЛОЩАДИ»
Левченко Ирина, «Индустриальное Запорожье», 29.07.2008, Запорожская обл.
Всю Украину свезли в Киев приветствовать Вселенского Патриарха Варфоломея.Поездка на торжества по случаю 1020-летия крещения Руси выпала мне совершенно случайно: в начале прошлой недели, вслед телевизионному анонсу праздника, подумала: «А хорошо бы увидеть это собственными глазами!». И словно «очень сверху» это моё желание услышали – позвонил знакомый батюшка и предложил место в составе делегации от Запорожской области. Честно говоря, смущало одно – ехали прихожане православных церквей Киевского патриархата. Но именно информация о «возможных столкновениях на почве религиозных разногласий» простимулировала моё согласие.
В дальнюю дорогу – без молебна
Выехали в пятницу вечером восемью автобусами – запорожцы, бердянцы, энергодарцы, мелитопольцы – в сопровождении автомобилей ГАИ и с заботливым милиционером в каждом салоне. Каких-либо предварительных объяснений относительно субботнего дня не последовало. Как не было и традиционного для православных христиан молебна о благополучии в дальней дороге. Впрочем, если не считать, что спустя 2 часа один из автобусов сломался и пассажиров пересадили в другой, то доехали до Киева без приключений.
Столица встретила плотным серым небом. Колонна автобусов остановилась у Бессарабского рынка, метрах в 50 от Крещатика. Предупредили – кроме дамских сумочек, минералки в пластиковой таре и зонтиков ничего с собой не брать. После чего мы под накрапывающий дождь и раскаты грома отправились на Майдан Незалежности. Здесь каждому выдали пропуска на Софийскую площадь. Миновав два кордона милиции, оказались в центре площади. До торжественной церемонии оставалось ровно полтора часа…
Что «занадто», то не здраво
«Усі учасники заходів мають бути вбрані у святковий одяг заможно за національними мотивами, або у білі сорочки та темного кольору брюки для чоловіків та спідниці (нижче коліна за довжиною) для жінок» - так советовал подготовиться к участию в церковно-государственном мероприятии буклет, с содержанием которого я ознакомилась у «національно свідомого» соседа по сектору.
Всем делегациям раздали флажки для приветствия и «прапори» на складных древках-удилищах. «Загальна кількість прапорів не менше 10% від загального чисельного складу делегації» - требовала всё та же инструкция. Но гораздо больше, чем жёлто-голубых полотнищ, над площадью оказалось зонтов.
Поначалу всем приезжим хотелось пробиться максимально близко к сцене, где должны были выступать Президент Виктор Ющенко и Вселенский Патриарх Варфоломей I. Но вскоре поток народа повернул вспять: под сомкнутым панцирем из зонтов было настолько душно, что люди начали терять сознание. Кто успел вырваться к спасительному воздуху сам, а кое-кого из сомлевших выносили на руках.
…Только незрячий в эти дни не удивился бы обилию портретов приезжего Патриарха - личных и его же – вкупе со светским главой Украины. В центре столицы, к тому же, стены зданий закрывали огромные полотнища с портретами. Порой соседство оказывалось, мягко говоря, несуразное, когда соседний плакат изображал консервную банку с горбушей и вопросом: «Щось не так? Спитай у продавця, що саме». Ну как тут не вспомнить хорошую украинскую поговорку: «Що занадто – то не здраво»?
Самое интересное, что изначально в городе планировались и плакаты с приветствием Алексия II, которого ожидали на празднование. Но затем прошла негласная команда запрета. Якобы, на рекламные фирмы было оказано давление, им угрожали лишением лицензии.
Без Алексия и Филарета
Перед 11 часами в VIP-ложе расположились гости-священнослужители. Среди них нет ни главы УПЦ Киевского патриархата Филарета, ни Московского патриарха Алексия II. Отсутствие отлученного от церкви Филарета и других представителей неканонических церквей было условием, при котором было возможно проведение празднований с участием Вселенского и Московского Патриархов. А прибытие московского гостя ожидалось лишь в 15.00.
В 11.00 на сцену взошли Виктор Ющенко и Вселенский Патриарх. Заверяю – никакого ажиотажа не наблюдалось, многотысячный «зрительный зал» поприветствовал их достаточно сдержанно. Да и вообще, знакомой по другим церковным мероприятиям истовости паствы я не заметила. Ничего не скандировали, почти не было плакатов и совсем не было икон. В вышиванках оказались немногие, и буквально по пальцам можно было перечесть священнослужителей в церковном облачении. Зато бросалось в глаза множество женщин с непокрытыми головами и в брюках, народу, без умолку болтающего по мобилкам («Ти де? А я зараз – на Софійському майдані»). Моё впечатление – здесь собрались просто случайные люди.
Думаю, нет смысла пересказывать содержание обращения Президента по случаю праздника и молитву Вселенского Патриарха Варфоломея I за единение всех православных христиан - кто хотел, тот посмотрел по ТВ. После выступлений глава государства и церковный гость перешли в VIP-ложу, а на сцене начался концерт Национальной капеллы «Думка». И хотя исполнение духовных песнопений было великолепным, народ начал разбредаться с площади.
Свечи памяти
А потом руководство Украины, Патриарх Варфоломей, а также участники праздника отправились на Михайловскую площадь к памятному знаку жертвам голодомора. Несмотря на то, что народу сюда пришло не очень много, сквозь оцепление пробиться не удалось... На территории храма ссор практически не было, но обсуждения на повышенных тонах «Вони ж українських молитов навіть не знають!» - слышала не раз.
Наше пребывание этим и завершилось, во второй половине дня колонны автобусов разъехались по своим областям.
http://iz.com.ua/2008/07/29/minovav-dva-kordona-militsii-my-okazalis-na-ploschadi/ПАМ'ЯТЬ
САМ НА САМ ЗІ СПОГАДАМИ
Оксана Горак, «Львівська газета», 28.07.2008
Шосту річницю cкнилівської трагедії відзначили вчора рідні загиблих і ті, хто досі не забув про її наслідки.Зранку майже тисяча людей ушанувала пам’ять тих, чиї життя забрала страшна катастрофа.
Після Літургії в церкві з ініціативи громадської організації “Скнилівська трагедія” неподалік входу до летовища, де було споруджено каплицю Всіх Святих Українського Народу пам’яті жертв cкнилівської трагедії, відбулася екуменічна молитва.
Шість років тому, 27 липня 2002-го, сталася найбільша на авіаційних шоу трагедія – під час показових польотів на військовому летовищі “Скнилів” у Львові на глядачів упав винищувач Су-27, забравши життя 77 осіб, серед яких було 28 дітей.
Нині про цю біду з болем згадують лише рідні загиблих і самі постраждалі. Аби вшанувати пам’ять тих, хто загинув під час катастрофи, люди приїхали з різних куточків світу, розповів “Газеті” голова громадської організації “Скнилівська трагедія” Стефан Козак.
Водночас влада залишила потерпілих сам на сам із болем і спогадами. За словами пана Козака, ніякої реакції від вищого керівництва міста й регіону не було. Вшанувати пам’ять загиблих прийшов лише заступник голови Залізничної райради Юрій Міщенко.
“Жодних вибачень від влади ми так і не почули. Ставлення до цієї трагедії вищих чинів – це плювок у обличчя потерпілим. Виходить, ми самі винуваті в тому, що трапилося на Скнилові. Підтвердженням цього є рішення апеляційного суду, який знову виправдав звинувачених”, – обурюється С. Козак.
Нагадаємо, 11 червня Апеляційний суд Центрального регіону України виправдав високопосадовців, які проходили у справі як обвинувачені.
Підставою такого вироку Апеляційний суд назвав брак доказів, які зібрала Генеральна прокуратура.
Однак, за словами пана Козака, люди й надалі шукатимуть правди.
Наразі Генпрокуратура України подала касаційну скаргу-звернення до Верховного Суду України, в якій просить змінити склад суддів, які ухвалювали рішення.
“Нині ми возимо до Києва тонни “макулатури”, адже, щоб рішення про зміну суддів узяли до уваги, потрібно подати скаргу кожного, хто не погоджується з цим складом. А це приблизно 639 заяв”, – додав С. Козак.
Отож потерпілі знову в очікуванні. Якщо рішення Верховного суду буде незадовільним, вони мають намір звернутися вже до Європейського суду.
Водночас, як прогнозує Стефан Козак, наступного року ситуація зі вшануванням загиблих на Скнилові може змінитися, адже країну чекають вибори. Тому він не відкидає думки, що влада таки згадає і про трагедію, і про її наслідки.
За його словами, деякі посадовці вже роблять спроби розсварити людей, об’єднаних спогадами про трагедію. Як наслідок цього – відміна акції непокори, яку громадська організація “Скнилівська трагедія” планувала провести напередодні, вважає пан Козак. Зокрема, вони мали намір перекрити трасу Київ-Чоп і залізничну колію. Такими діями потерпілі хотіли висловити свій протест проти проведення в день скорботи гучних концертів. Адже 27 липня на Львівщині відбувалися фестивалі “Підкамінь” і “Славське-рок”.
Щоправда, не всі потерпілі зголосилися підтримати таку ідею, тому акція так і не відбулася.
http://www.gazeta.lviv.ua/articles/2008/07/28/33011/
* * * Повнотекстовий огляд регіональної преси. До випуску ввійшли матеріали, які з’явилися на шпальтах та в інтернет-версіях обласних та міських газет України по 29 липня 2008 року включно.
Заявки на отримання друкованих версій, а також зауваження та пропозиції можна надсилати за адресою:
demchenko_o@rada.gov.ua
або телефоном: 255-25-43,
Демченко Олені Анатоліївні