|
|
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ
ЗАРІКАВСЯ КІТ САЛО ЇСТИ, АБО ЧОМУ «РЕГІОНАЛИ» ПРОТИ СКАСУВАННЯ ДЕПУТАТСЬКИХ ПІЛЬГ?
Віктор Уколов, «Галичина», 05.07.2008, Івано-Франківська обл.
Депутатські пільги давно вже стали в нашій країні притчею во язицех.КОАЛІЦІЙНІ РАДИ БЕЗ РЕЗУЛЬТАТІВ
Христина Шандренко, Владислав Мусієнко, «Поступ», 04.07.2008, Львівська обл.
Коаліція ставить всі крапки над і. Питань накипіло багато, і більшість парламенту взялася їх вирішувати.
РЕГІОНАЛЬНА ВЛАДА
НА ОДЕСЩИНЕ ПОБЫВАЛ ВЕРХОВНЫЙ ГЛАВНОКОМАНДУЮЩИЙ
Дора Дукова, «Вечерняя Одесса», 08.07.2008
На полигоне в Чабанке Президента ждали в полной готовности продемонстрировать ему комплексное занятие по тактической подготовке.ЛЕСЯ ОРОБЕЦЬ: “МАЙБУТНЄ ЗА БАНКОМ ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ”
Стефан Таралло, «Місто», 04.07.2008 , Вінницька обл.
До Вінниччини з робочим візитом завітала народний депутат України, голова підкомітету з питань базової освіти Комітету з питань науки і освіти Верховної Ради України, член президії партії “Єдиний Центр” Леся Оробець.У НАС ВСЕ ГОДЫ ИМЕННЫЕ
Кирилл Сазонов, «Донбасс», 4.07.2008
Попытки решать молодежные проблемы официозно всегда заканчивались смешно.ПРАЗДНАЯ ЖИЗНЬ УКРАИНСКИХ ПОЛИТИКОВ
Наталья Киселёва, «Крымское время», 03.07. 2008
Странные все-таки люди эти украинские политики! В стране бардак, целый набор кризисов (от политического до экономического), а они празднуют. И что празднуют-то? День Конституции!ПОСЛЕДНИЙ ШАНС
Александр Мащенко, «Крымское время», 03.07.2008
Партия «Союз» собрала в Симферополе за круглым столом политиков, политологов и журналистов для того, чтобы обсудить действующую украинскую Конституцию.
ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА БЛОКИ
ЗАПИТАННЯ БЕЗ ВІДПОВІДЕЙ, АБО ДО ЧОГО ПРИЗВОДЯТЬ АМБІЦІЇ
Євген Маслов, «Одеські вісті», 05.07.2008
«На тлі району місто Ізмаїл, на мій погляд, дедалі більше програє, чому провиною нескінченні розбирання між міським головою і депутатським корпусом.»ХАРЬКОВСКИЙ ГОРСОВЕТ РАСПРЕДЕЛИЛ СВЕРХПЛАНОВЫЕ 150 МЛН. ГРН.
Инна Питя «Время», 04.07. 2008, Харьковская обл.
В повестке дня состоявшейся внеочередной сессии Харьковского городского совета оказалось 27 пунктов, и все они были с успехом проголосованы.С ПОПРАВКОЙ НА ЛЕТО
Елена Никитина, «Украина Центр», 03.07.2008, Кировоградская обл.
Опыт подсказывает, что если сессия горсовета не состоялась, значит, фракции не договорились о чем-то своем, личном. Но если уж собирается большинство - жди неожиданных решений.
ЕКОНОМІКА
БАЛОГА ОЧОЛИВ «ЄДИНИЙ ЦЕНТР» НА ЗАКАРПАТТІ
«RIONEWS», 07.07.2008, Закарпатская обл.
Закарпатська обласна організація партії «Єдиний центр» 6 липня, під час конференції в Мукачевому, обрала своїм лідером рідного брата Голови Секретаріату Президента України Віктора Балоги – Івана Балогу.«ПОРЯДОК ПОТРІБЕН СКРІЗЬ!»
Сергій Нестерчук, «Волинь», 05.07.2008
Народний депутат України від Блоку Литвина, заступник голови Народної партії, наша землячка Катерина Ващук щойно завершила роботу на Волині.МЕСТЬ ЗА… БЕЗДЕЛЬЕ?
«Днепровская правда», 04.07.2008, Днепропетровская обл.
Нашеукраинцам уже не впервой заниматься отзывом депутатов в органах власти местных уровней.НА ПОЛТАВЩИНІ СТВОРЕНО ОБЛАСНУ ОРГАНІЗАЦІЮ ЄДИНОГО ЦЕНТРУ
Олена Ігнатенко,“Зоря Полтавщини”,04.07.2008
На установчі збори партії були винесені питання, що стосуються створення обласного осередку, обрання його очільника, а також створення робочих органів обласної організації.ЮЩЕНКО ВІДІГРАВ ПАРТІЮ
Євген Магда, «Поступ», 04.07.2008, Львівська обл.
Українська політика сповнена парадоксами. Блок, який ще рік тому називався пропрезидентським, сьогодні об'єктивно перетворився на головне гальмо політичних ініціатив голови держави.ДВУЯЗЫЧИЕ - ПУТЬ К ЦИВИЛИЗОВАННОСТИ
Сергей Миркин, «Салон Дона и Баса», 03.07.2008, Донецкая обл.
Партия регионов планирует представить свой проект внесения изменений в Конституцию.В ПАРТИИ РЕГИОНОВ ЗНАЮТ, КАК ОСТАТЬСЯ ПРИ ВЛАСТИ
Максим Литвинов, «Салон Дона и Баса», 03.07.2008, Донецкая обл.
Авторский проект изменений в Основной закон Украины от Партии регионов не понравился политологам.
ПЕРСОНАЛІЇ В ПОЛІТИЦІ
ШАХТАМ НУЖЕН ЭФФЕКТИВНЫЙ СОБСТВЕННИК
«Жизнь», 07.07.2008, Донецкая обл.
Проблемы угольной отрасли уже давно не сходят со страниц различных государственных программ по ее реформированию, что, однако, практически не способствует реальному улучшению дел на самих шахтах.ТЕПЛО ДЛЯ МІСТА-КУРОРТУ
Леонард Ніколаєнко, “Зоря Полтавщини”, 07.07.2008
У Миргороді триває підготовча робота з реалізації пілотного проекту “Реконструкція теплової системи міста Миргорода”.ХЛІБА ТІШАТЬ, ПРОБЛЕМИ НЕПОКОЯТЬ
Людмила Самойлова, “Зоря Полтавщини”, 04.07.2008
За тиждень Полтавщина активно розпочне жнива.ОБЛАСНИЙ БЮДЖЕТ ДОПОМАГАТИМЕ ПІДПРИЄМЦЯМ
Олександр Юрський, «Місто», 04.07.2008, Вінницька обл.
Обласний бюджет допомагатиме підприємцям боротися з подорожчанням кредитів Торік така допомога дала бізнесменам понад 19 млн. гривень прибутку.ЖИВОТНОВОДЫ СУМЩИНЫ - ЗА ОТСТАВКУ ПРЕМЬЕРА
«Ваш шанс», 02.07.2008, Сумская обл.
Депутатов Сумского облсовета, собиравшихся на очередную сессию, у зала заседаний поджидал пикет.
ПЕРЕДІЛ ВЛАСНОСТІ
СТАРА ПІСНЯ ПРО НОВУ КАДЕНЦІЮ
Ігор Гулик, «Львівська газета», 05.07.2008
«На місці наших політиків я не алярмував би з дискусіями про другий термін для Президента Ющенка».
РІВЕНЬ І ЯКІСТЬ ЖИТТЯ
ЗЕМЛЯ В ЗАКОНІ
Ірина Жук, «Місто», 04.07.2008, Вінницька обл.
Міщан штрафують за самовільне використання комунальної землі.
ЗБЕРЕЖЕННЯ ДОВКІЛЛЯ
МАРШРУТЧИКИ ТРЕБУЮТ В ТЕЧЕНИЕ НЕДЕЛИ ПОВЫСИТЬ ТАРИФ ДО 1,5 ГРН.
Александра Веснич, «Панорама», 07.07.2008, Сумская обл.
В понедельник 7 июля около 60 водителей маршрутных такси провели предупредительную акцию протеста на пл. Независимости под зданием мэрии.АБОНЕНТИ “ТРК ПОІСК-ТБ” ПІКЕТУВАЛИ ОФІС КОМПАНІЇ
Олена Ігнатенко, “Зоря Полтавщини”, 04.07.2008
Про ситуацію, що виникла у Полтаві на ринку послуг кабельного телебачення.ЗАПОРОЖЦЫ ПЕРЕХОДЯТ НА АЛЬТЕРНАТИВНЫЕ ИСТОЧНИКИ ОТОПЛЕНИЯ
«Верже», 03.07.2008, Запорожская обл.
В Запорожье продолжают внедрять новые проекты энергосбережения.
ПРИЗНАЧЕННЯ ТА ЗВІЛЬНЕННЯ
МЕРТВІ БДЖОЛИ НЕ ГУДУТЬ
Олена Ігнатенко, “Зоря Полтавщини”, 04.07.2008
Для пасічників села Олександрівки Пирятинського району новий сезон медозбору вже, вочевидь, закінчився, так і не розпочавшись.ЖАЖДА ДЕНЕГ УБИВАЕТ МОРЕ
Вадим Новоселов, «Вечерний Мариуполь», 02.07.2008, Донецкая обл.
С ужасом жители полумиллионного приморского города Мариуполя читают сводки об увеличении объемов производства местными металлургическими гигантами.
ОПИТУВАННЯ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ
У РІВНОМУ ПРОКУРАТУРОЮ МІСТА КЕРУВАТИМЕ МОРОЗ
Олена Романчук, «Рівне вечірнє», 07.07.2008
Наказом Генерального прокурора України старшого радника юстиції Романа Федика звільнено з посади прокурора міста Рівного.
НАТО: ПРИНИМАТЬ РЕШЕНИЕ ДОЛЖНЫ ВСЕ-ТАКИ ВСЕ МЫ
Елена Зеленина, «Время», 04.07. 2008, Харьковская обл.
Выводы по результатам опроса общественного мнения жителей Харькова о перспективе вступления Украины в НАТО.
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
ЗАРІКАВСЯ КІТ САЛО ЇСТИ, АБО ЧОМУ «РЕГІОНАЛИ» ПРОТИ СКАСУВАННЯ ДЕПУТАТСЬКИХ ПІЛЬГ?
Віктор Уколов, «Галичина», 05.07.2008, Івано-Франківська обл.
Депутатські пільги давно вже стали в нашій країні притчею во язицех.Під час передвиборчих кампаній тільки лінивий не обіцяє їх відмінити. Тисячі бір-бордів, мільйонні тиражі газет, численні радіо- та відеокліпи ще зовсім недавно наввипередки закликали дати бій депутатським пільгам... Та вибори завершилися, нардепи зручно розсілися в парламентських кріслах. Прийшов момент істини, точніше 10 секунд на голосування за реальне скасування всіх пільг. І тут у гарних хлопців та пишних пань дерев’яніє палець і просто не піднімається рука.
Без сарказму розповідати про «героїчні спроби» парламенту позбутися отих «клятих пільг» не реально. Хіба ж можна серйозно ставитися до чергових обіцянок Партії регіонів щось там скасувати, коли її народні депутати послідовно, затято, двічі підряд не голосують за законопроект про скасування пільг?
Щодо першого законопроекту, який обмежував депутатські пільги і запроваджував відповідальність перед виборцями у формі імперативного мандата, то партії, які у минулому парламенті найбільше поживилися з переходу зрадників, тепер категорично заблокували його, а разом з ним і скасування пільг. Як це не парадоксально, їх підтримала і значна частина членів «НУ—НС». По-людськи членів «Народної самооборони» можна зрозуміти, адже, належачи до виборчого блоку «НУ—НС», вони можуть стати першою жертвою свого почесного голови або того, кого він порівняв із сантехніком. Але, по суті, колеги по коаліції не мають рації. Не можна залишати народними депутатами людей, які на виборах обіцяли одне, а після обрання роблять протилежне.
Втім, ще більш показовим стало голосування за проект Ганни Герман, яка у своєму кращому стилі запропонувала ліквідувати геть усі пільги, водночас понизивши зарплату нардепа до 1000 гривень на місяць. Під час її 10-хвилинного спічу у хвилини найвищого драматизму голос пані Герман зрадливо тремтів, западаючи у самісіньке серце слухачів. «Ми повинні абсолютно просто, абсолютно чесно й абсолютно відкрито сказати: віднині ми будемо такі самі, як усі громадяни України, — грала емоціями Ганна Герман. — А поки що ми не маємо права безкоштовно користуватися транспортом, мати окремі лікарні і санаторії, отримувати величезні компенсації, коли ми йдемо у відпустку, отримувати безкоштовні квартири і так далі, і так далі».
Скажу відверто як народний депутат, який справді ніколи не користувався службовим авто, не звертався до «окремої лікарні», не відпочивав у санаторії, не отримував безкоштовної квартири, я був глибоко вражений словами колеги-депутата з Партії регіонів. А тому одразу ж звернувся до керівника фракції БЮТ Івана Кириленка зі словами: «Це наш шанс позбутися тих ганебних пільг!». І дістав повну підтримку від керівників фракції БЮТ. «Вікторе, ми будемо голосувати за цей проект», — заявив Іван Кириленко.
Треба сказати, що законопроект Ганни Герман пропонував ліквідацію пільг у чистому вигляді, без доважків щодо імперативного мандата. Але заради виконання своїх обіцянок виборцям ми готові були проголосувати за цей проект у першому й остаточному читанні, тобто ухвалити закон без обговорення, скориставшись рідкісним явищем — підтримкою виконання програмних цілей БЮТ та «НУ—НС» з боку Партії регіонів...
Але. Є така народна приказка: «Зарікався кіт сало (або ж «Віскас») їсти». Отож у результаті голосування ми дістали яскраве підтвердження народної мудрості. Від Партії регіонів за законопроект Ганни Герман з Партії регіонів було подано тільки три голоси!
Відтепер будь-які волання про скасування депутатських пільг «з того боку» ні я, ні жоден депутат БЮТ серйозно сприймати не буде. 147 голосів бютівців і три — від Партії регіонів, — прекрасна ілюстрація, яка свідчить, хто на ділі хоче ліквідувати депутатські пільги.
Несподіванкою стало голосування народних депутатів від «НУ—НС», де з 72 на заклик Ганни Герман відгукнулися тільки 42 народних обранців. Втім, ще більше вразило цілковите мовчання зазвичай таких красномовних литвинівців та комуністів. Вони не тільки не проголосували за скасування пільг, але й не характерно тихо поводилися під час обговорення, не привертаючи уваги радикальними заявами та ефектними виступами.
Наступного дня мені запропонували підписати заяву про відпустку, наприкінці якої стояло звичне для народних обранців прохання надати матеріальну допомогу для оздоровлення в розмірі двох посадових окладів. Я відмовився. Цікаво, а Ганна Герман відмовилась також?КОАЛІЦІЙНІ РАДИ БЕЗ РЕЗУЛЬТАТІВ
Христина Шандренко, Владислав Мусієнко, «Поступ», 04.07.2008, Львівська обл.
Коаліція ставить всі крапки над і. Питань накипіло багато, і більшість парламенту взялася їх вирішувати.Тільки, здається, якось пізнувато, адже вже через 8 днів Рада піде в затяжну відпустку. Із чим підуть депутати на канікули, а вірніше без чого - без бюджету, без коаліції або уряду, сьогодні всі дружно кілька годин підряд обговорювали на засіданні ради коаліції. Для солідності запросили прем'єра, спікера ВР і весь склад Кабміну.
Формат проведення ради коаліції тільки за сьогодні змінювався близько шести разів. Політики довго не могли визначитися - вони хочуть відкритих переговорів або ж за закритими дверима. Їхня думка змінювалася з такою швидкістю, що навіть прес-служба не знала, куди діти журналістів. Ще за півтори годин до початку зустрічі коаліціантів усіх попередили: навіть на гарматний постріл підходити до «кінозалу» парламенту суворо заборонено. Мовляв, вчора «демократія» у нас була одна, а сьогодні - уже інша...
Отже, хоч нікого нікуди й не пускали, першими на раду коаліції почали сходитися міністри. Помічені були практично всі. Трохи пізніше в підвал почали пробиратися й депутати, які входять до складу ради. Всі вони як один швидко пробігали в зал, роблячи вигляд, що дуже спізнюються. Вони явно не хотіли нічого говорити. Тільки нунсовець Роман Зварич на ходу встиг сказати, що питання номер один - робота Ради на наступному пленарному тижні. У залі Роман Михайлович провів не більше хвилини - відразу вийшов на перекур у коридор уже через інші двері.
Більше всіх здивував міністр внутрішніх справ Юрій Луценко, що у відповідь на питання - із чим він йде на раду коаліції, весело відповів: «З телефоном» - і гордо показав усім свій апарат. На уточнююче питання, який же порядок денний засідання, Юрій Віталійович здивовано сказав, що він йому не відомий.
Нарешті зібралися всі. Юлія Тимошенко вирішила не порушувати традиції й спізнилася на 13 хвилин. Прем'єр увійшла в зал разом зі спікером, що терпляче очікував її у своєму кабінеті. Яценюк був демонстративно спокійним.
Відразу після початку ради коаліції прес-служба ВР повідомила, що відкритими будуть тільки 15 останніх хвилин засідання. Але вже через 2 хвилини влада змінилася, і журналістів швидко погнали в зал: політики домовилися 20 хвилин попрацювати на камери. По закінченні «шоу по обміну люб'язностями» усіх попросили знову покинути приміщення, що не сподобалося Арсенію Яценюку. Спікера можна зрозуміти: учора Партія регіонів вустами Ганни Герман звинуватила його, що зустрічі в стінах парламенту нагадують скоріше «шепотіння по кутах».
Не бажаючи знову нарватися на подібний комплімент, Яценюк попросив усіх повернутися, і сидіти до кінця заходу. Але вже після доповіді міністра фінансів Віктора Пинзеника «приступ демократії» закінчився - журналістів знову виставили за двері. Мало того, скрізь всіх входів у кінозал розставили по охоронцю, щоб ніхто не міг підслухати коаліційні «розборки» через двері.
На початку зустрічі глава парламенту повторив усе, що він учора розповів опозиції. Отже, тема тижня - держбюджет-2008, далі - день питань по Євро-2012, соціальні закони й звіт уряду на кінець.
Юлія Володимирівна відразу дала зрозуміти, що такий план її, м'яко кажучи, не влаштовує. Не могла прем'єр не нагадати Арсенію Петровичу про програму роботи уряду, що уже півроку припадає порохом у парламенті.
«Півроку у Верховній Раді перебуває програма роботи уряду «Український прорив», що ми з вами розробляли, що базується повністю на нашій коаліційній угоді, і яку, на мій погляд, не просто ми вже готові, а просто зобов'язані поставити на розгляд і голосування. Тому що, по суті справи, незрозуміло, коаліція в країні є, всі абсолютно керівні органи в парламенті є, а програма роботи уряду шість місяців розглядається в профільних кабінетах, і, безумовно, її потрібно розглянути», - сказала вона.
Не довго думаючи, прем'єр навіть від звіту в Раді «відмазку» знайшла. Мовляв, немає програми - немає й звіту. А, виходить, немає й відставки. «Й, до речі, якщо слухають звіт уряду, то звіт уряду можна слухати тільки по прийнятій програмі. Якщо програма не прийнята, то який звіт хочуть слухати?», - запитала Юлія Володимирівна в Яценюка. Якщо Арсеній Петрович якщо і хотів відповісти на це питання, то не зміг: Юлія Володимирівна відразу ж перейшла до бюджетного питання.
Судячи з того, що говорила Тимошенко про головний фінансовий документ країни, його шанси бути прийнятим у парламенті на наступному тижні звелися до мінімуму. Прем'єр сказала, що без виправлень Президента - ніяк, та й Рада повинна попередньо схвалити зміни в бюджет: для цього навіть консультації із фракціями проведуть. А що стосується розбіжностей з Нацбанком по макропоказниках, про які не стомлюється нагадувати Президент Віктор Ющенко, Тимошенко запевнила, що «їх не існує».
Крім того, прем'єр прийшла в Раду сьогодні не голіруч: вона принесла коаліціантам позаурочне завдання на наступний тиждень - 38 невідкладних урядових законопроектів. У розряд першочергових Юлія Володимирівна віднесла Євро-2012, Повітряний кодекс, реформу ЖКГ і підвищення престижності шахтарської праці.
Фракція НУНС була від початку настроєна песимістично щодо перспективи роботи парламенту на наступному тижні. «Я далекий від думки, що останній тиждень буде спокійний», - сказав її керівник В'ячеслав Кириленко. Ще б пак, адже вже на раді коаліції він зажадав від прем'єра роз'яснень по макропоказниках, параметри валютної й кредитної політики, а також «без паніки» розповісти про показник реальної інфляції.
Паніки на раді явно не було. Політики радилися більше двох годин, а по закінченню засідання - майже всі дуже швидко покинули приміщення. Як уже стало звичним в нашому політикумі - сторони ні про що не домовилися. Як розповів «Главреду» Владислав Каськів, на раді Юлія Тимошенко зробила «сильну заяву». «Була сильна заява прем'єр-міністра: якщо макропоказники уряду не будуть досягнуті, то нехай піднімають питання про її відставку», - сказав він. Що прямо говорило про бажання Юлії Володимирівни доробити в нинішньому статусі до кінця року.
Керівник фракції БЮТ Іван Кириленко пояснив, що мова йшла не про відставку, а про те, що уряд готовий взяти на себе відповідальність за інфляцію 15,3% і за макропоказники.
«Уряд наполягає на рівні інфляції 15,3%, і це реально й ретельно розрахована цифра, і саме такий показник може бути. Якщо показник може бути більший по закінченню року, уряд готовий за це відповісти», - сказав він.
«І піти у відставку?» - уточнив кореспондент «Главреда». «І піти у відставку!» - грізно викликнув Кириленко.
По закінченню ради в парламенті з'явився Давид Жванія. Він не застав уже практично нікого. Лише журналістів запевнив, що громадянство в нього не забирали, і пішов у зал спілкуватися з тими колегами по депутатському корпусу, які ще не встигли втекти з кінозалу.
Розповісти політикам сьогодні було нічого. Вони всі як один відмовлялися від прес-конференції. Вивести до журналістів прес-служба ВР змогла тільки Бютівця Івана Кириленко. Єдине, чим він зміг порадувати, - так це тим, що блокувати роботу Ради вони не будуть. «Цього разу ми не збираємося блокувати», - розповів він про наміри своєї фракції, і, як би побіжно, повідомив ще одну новину: «У вівторок буде приведений до присяги новий депутат». Нагадаємо, що на недавньому закритому з'їзді БЮТ прийняв рішення «відступника» Ігоря Рибакова позбавити депутатського мандата.
Але навіть якщо Бютівцям вдасться переконати ЦВК у тому, що вона зобов'язана зареєструвати наступного за списком депутата, і коаліціантам удасться поповнити свою чисельність до заповітних 226, це навряд чи сильно вплине на продуктивність роботи більшості. Проблем у коаліції більш, ніж достатньо, і вони продовжать їх вирішувати на черговій раді коаліції, що уже запланована на понеділок.
http://postup.brama.com/usual.php?what=61471ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ
НА ОДЕСЩИНЕ ПОБЫВАЛ ВЕРХОВНЫЙ ГЛАВНОКОМАНДУЮЩИЙ
Дора Дукова, «Вечерняя Одесса», 08.07.2008
На полигоне в Чабанке Президента ждали в полной готовности продемонстрировать комплексное занятие по тактической подготовке.В минувшую пятницу во время рабочей поездки в Одесскую область Президент Украины активно пользовался воздушным транспортом. Сойдя с борта самолета в Одесском аэропорту, Виктор Ющенко принял каравай из муки нового урожая и, пересев на вертолет, отправился в пгт. Черноморское — в расположение 28-й отдельной гвардейской механизированной бригады 6-го армейского корпуса Сухопутных войск.
На полигоне в Чабанке Президента ждали в полной готовности продемонстрировать комплексное занятие по тактической подготовке. Загодя здесь появился командующий Сухопутными войсками Вооруженных Сил Украины генерал-лейтенант Иван Свида, который рассказал о процессе модернизации военной техники.
— Модернизирован танк «Булат», им уже укомплектован один батальон 1-й танковой бригады. Новый танк «Оплот» — намного лучше тех, что были на вооружении в армии в прошлые времена. Всю технику сейчас ставим на КРАЗовскую базу и начали этот процесс с бригад объединенных сил быстрого реагирования, с 30-й отдельной механизированной бригады 8-го армейского корпуса...
Пользуясь возможностью, журналисты попросили Ивана Свиду пролить свет на перспективы 28-й отдельной гвардейской механизированной бригады, так как идут разговоры о передислокации военных в Болград.
— Вопрос изучается, — ответил командующий, — и это может быть осуществлено, но потребуется довольно много средств. Ведь чтобы перевести бригаду или создать новую в Болграде, нужно обеспечить условия (жилье для военных, инфраструктуру и т.д.). Все зависит от финансирования. Я считаю нецелесообразным перевод, нужно оставить бригаду здесь, а в Болграде создать или полк, или бригаду... Здесь же планируем переоборудовать одну казарму, достроить еще одну. Понадобится 17 млн. грн., и это есть в планах на 2009—2010 годы, если, конечно, будет принято решение о том, что бригада остается в Чабанке.
Тем временем на полигон приземлились вертолеты, и Президент со свитой направились к наблюдательному пункту. В камуфляж облачились и капитан запаса Верховный Главнокомандующий Вооруженных Сил Украины Виктор Ющенко, и министр обороны Юрий Ехануров, и глава облгосадминистрации Николай Сердюк. Председатель СНБО Раиса Богатырева в военной форме выглядела не менее элегантно, чем Юлия Тимошенко в шахтерской экипировке. Стиль «милитари» не поддержали лишь председатель областного совета Николай Скорик, не изменивший цивильному костюму, и глава Коминтерновской райгосадминистрации Людмила Прокопечко в вышиванке.
Впрочем, женский взгляд на происходящее был коротким — начались настоящие мужские занятия со стрельбой, грохотом техники, гулом военных вертолетов.
После тактических учений Виктор Ющенко осмотрел образцы боевой техники, пристально интересовался гранатометом АГС-17 и даже попал из него в цель. Встреча с военнослужащими и их родителями была следующим пунктом программы рабочего визита.
Разговор шел о приоритетах национальной армии, в частности обеспечении ее боеспособности. По сути, Виктор Ющенко остановился на главных положениях изданного им в марте Указа «О неотложных мерах по обеспечению развития Вооруженных Сил Украины». В рамках военной реформы поставлена задача в ближайшие три года перейти от обязательного призыва к добровольной, профессиональной армии. Солдат нового поколения, сказал Президент, «не будет мыть туалеты, собирать бумажки на территории, чистить картошку на кухне. Его профессия — защищать родину, для чего потребуется современное военное образование». О дислокации армии сказал следующее: она должна быть более компактной, продуманной — «те активы, которые сегодня есть, в значительной мере могут быть использованы в развитии Вооруженных Сил, а то, что этой задаче не отвечает, следует передать государству». Подтверждено данное намерение было здесь же подписанием соглашения, по которому Минобороны передало 21,7 га земли поселковому совету. Как было сказано, под строительство жилья для контрактников, развитие инфраструктуры поселка.
Модернизацию вооружения и военной техники, внедрение инновационных технологий Президент назвал одной из главных задач, отметив большой потенциал, имеющийся для этого в стране. В его указе содержится требование к Кабинету Министров учесть потребности армии в законе о внесении изменений в Государственный бюджет. Разговор об этом в Верховной Раде пойдет буквально на днях, в связи с чем Виктор Ющенко проявил суровость: «От правительства требую адекватно отреагировать на потребности армии». И еще: «Никому не советую экономить на армии!».
После оглашения намерения власти обратить внимание на проблемы армии, группа солдат получила из рук Президента в подарок часы, их родители — благодарности. А немалая квартирная очередь после визита Верховного Главнокомандующего сократилась на два порядковых номера.
На этом военная часть визита Президента была практически исчерпана. Тема «Украинская армия и НАТО» развития не имела. Возможно, она возникла бы в формате вопроса от журналистов, но пресс-секретарь Президента Ирина Ванникова предупредила, что «вопросы не предусмотрены». Сам Виктор Ющенко НАТО упомянул лишь однажды, когда сравнивал стоимость экипировки одного воина: украинский экипирован на 2 тыс. долларов, польский — на 15, а солдат стран — членов НАТО — на 20.
Мимо антиНАТОвского палаточного городка, расположившегося у въезда на полигон, Президент отправился на остров Змеиный, а затем — в пгт Авангард.
http://vo.od.ua/article/8642ЛЕСЯ ОРОБЕЦЬ: “МАЙБУТНЄ ЗА БАНКОМ ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ”
Стефан Таралло, «Місто», 04.07.2008 , Вінницька обл.
До Вінниччини з робочим візитом завітала народний депутат України, голова підкомітету з питань базової освіти Комітету з питань науки і освіти Верховної Ради України, член президії партії “Єдиний Центр” Леся Оробець.У ході перебування в місті гостя провела робочу зустріч із провідними освітянами області та поспілкувалась з молоддю в рамках проведення обласного молодіжного фестивалю “Студентська республіка”.
Про власні оцінки та пропозиції щодо покращення організаційного рівня проведення зовнішнього незалежного оцінювання в цьому році Леся Оробець розповіла “Місту”.
— Пані Лесю, як відомо, Ви у Вінниці в освітянських справах.
— Для освітян у червні — жнива... Час підбивати підсумки титанічної праці впродовж навчального року, час аналізувати джерела перемог, досліджувати причини промахів. Іншими словами, найкраща пора подбати “по свіжих слідах” про те, аби наступного року успіхи лише множити, а на ті ж самі граблі вдруге і втретє не наступати. До речі, в освітян вашої області чимало пропозицій щодо удосконалення незалежного тестування — ми їх обов’язково врахуємо наступного року.
— Чи означає це, що Ви негативно ставитеся до нововведення?
— Зовсім ні. Навпаки. Незалежне оцінювання цього року було запроваджене у тому числі і моїми зусиллями. А сьогодні навіть найбільші скептики змушені визнавати його очевидні переваги. Передусім, незаангажованість і об’єктивність перевірки навчальних досягнень учнів. Погодьтеся — хтось незалежний має перевіряти й оцінювати якість здобутих учнями в школі знань, а ніяк не сама школа. З іншого боку, для переважної більшості абітурієнтів незалежне тестування в ролі конкурсного відбору до вузів є винятковим (а для декого — чи не єдиним) шансом вступити до вищого навчального закладу безоплатно — за знаннями. Передусім, це стосується сільської молоді й абітурієнтів з малозабезпечених родин, котрих стара система де-факто позбавляла такої можливості. Рівні умови для всіх — головний аргумент на користь нововведення.
— Так, утім дехто вважає некоректним висувати однакові вимоги до сільських і міських випускників, посилаючись на різницю у рівні наданих школами знань.
— Для того, щоб говорити про реальний стан шкільної освіти, треба володіти хоч якимось механізмом його вимірювання. Ми ж нічого, насправді, не знаємо про те, що робиться в регіональній освіті. Можемо тільки здогадуватися... Як можна щось змінювати в системі, не здійснивши якісного моніторингу?
Правда полягає в тім, що тестування є ключем до розв’язання проблеми, котру наші чиновники вже давно визнали безнадійною — як виміряти і (відповідно) як порівняти якість базової освіти, що надається в Україні різними навчальними закладами. Не випадково керівництво відверто слабких шкіл чи освітніх установ панічно протистояло нововведенням — адже воно мало виявити реальну картину, котра нікому з них не була потрібна. Перевага нової системи якраз і полягає в тому, що вона дозволяє набагато більш точно й адекватно “виміряти” і, відтак, встановити рівень навчальних досягнень абітурієнта.
— Критики незалежного тестування стверджують, нібито воно піддає абітурієнтів надмірному стресу.
— Маячня. Новий підхід — значно гуманніший, аніж той, що використовувався традиційно. Зверніть увагу — абітурієнт складає вдвічі менше іспитів, аніж раніше. Отже, вдвічі менше нервових розладів, стресу — іншими словами, неміряної шкоди, що заподіює зазвичай вступна кампанія. За даними Українського центру оцінювання якості освіти зареєстровано 1350 апеляцій на результати зовнішнього тестування або 0,14% від загальної кількості тестів, написаних учасниками під час основної сесії 2008 року. Між тим як у європейських країнах аналогічний показник складає 1% від усієї кількості робіт. Відсутність істотних порушень, невеликий відсоток апеляційних скарг, дотримання термінів — все це дає сьогодні підстави говорити про професійність роботи МОН та Українського центру оцінювання якості освіти, котрі попри помітний політичний тиск зуміли відповідально підійти до організаційного забезпечення незалежного оцінювання.
— Отже, наразі все гаразд?
— Не зовсім. Розхолоджуватися зарано: попереду не менш важливий етап ЗНО — зарахування до вищих навчальних закладів. Кінцева оцінка стратегічного заходу напряму залежатиме від того, як Уряду вдасться забезпечити контроль за виконанням приймальними комісіями вишів положень наказу Міносвіти №1172 від 25.12.2007, що встановлює зарахування до ВНЗ на підставі сертифікатів Українського центру оцінювання якості освіти.
— Найцікавіші пропозиції з реформування ЗНО, озвучені вчителями...
— На думку переважної більшості освітян області, тестувати школярів варто лише після завершення навчання — за підсумками виконання програми. Не менш одностайно вчителі вимагають врахування середнього балу атестата при вступі до ВНЗ як фактору, що надає перевагу при наборі однакової кількості балів за сертифікатами. Утім, найважливішими, на мою думку, є пропозиції щодо підготовки банку тестових завдань за зразком низки європейських держав, а також зменшення кількості завдань, орієнтованих на “зазубрювання” навчального матеріалу на користь завдань, що виявляють аналітичні, організаційні, дослідницькі, комунікативні та інші уміння.
— Ваше ставлення до не менш резонансного сьогодні в освітянських колах проекту реформування вищої школи в Україні.
— Минулого тижня якраз відбулися комітетські слухання із цього питання. Проект, запропонований Міносвіти, і справді містить чимало конструктиву. Він, зокрема, передбачає суттєве реструктурування системи національної вищої освіти і приведення її у відповідність до вимог Болонської декларації, у тому числі трициклову систему підготовки кадрів вищої освіти в університетах, академіях та коледжах: бакалавр, магістр і доктор філософії. Також пропонується запровадити істотне розширення автономії вищих навчальних закладів, раціоналізацію їх фінансово-господарської діяльності. З найпомітніших змін — відмова від рівнів акредитації вищих навчальних закладів та освітніх рівнів вищої освіти. Міносвіти стверджує, що за підсумками громадського обговорення проекту до МОН надійшло понад тисячу пропозицій і зауважень, багато з яких були враховані в редакції проекту закону. Схоже, найбільш почутим виявився ректорат, широко представлений в усіх семи робочих групах.
Істотно менш задоволеними у підсумку виявилося студентство. Найбільше студентам не подобається формулювання статті №56 проекту, котре пропонує зобов’язати випускників, які навчалися за бюджетні кошти, “відпрацювати за місцем призначення не менше трьох років”. Інакше мають “заднім числом” оплатити навчання. Як правник мушу погодитися зі студентами — таке суперечить Конституції України, а також прийнятим на себе Україною міжнародним зобов’язанням. До того ж, попри власні очікування, студентство не знайшло в проекті тих найважливіших положень з попередніх законопроектів, якими ціла низка народних депутатів намагалася гарантувати життєздатність студентського самоврядування. На жаль, доводиться констатувати, що за бортом тексту проекту у підсумку залишилися як ідея надання органу студентського самоврядування досі невластивих йому функцій: участі у прийнятті принципових рішень — щодо відрахування, поновлення, переведення на контракт і навпаки тощо, так і теза щодо квотування представництва осіб, які навчаються у виші, у вченій раді вищого навчального закладу.
— Ви входите до складу фракції НУНС і, водночас, до керівництва пропрезидентського ЄЦ, який звинувачують у розвалі коаліції. Навіщо це Вам?
— Ви ставите запитання, що ретранслює один із найпоширеніших наразі міфів. “Єдиний центр”, насправді, є чи не єдиною опорою коаліції. Він і виник, власне, як відповідь на небажання партнерів по коаліції виконувати коаліційну угоду. Все, що ми робимо нині зумовлено тривогою за долю наших зобов’язань перед громадянами. Ми категорично проти завершення діяльності коаліції, хоча б тому, що вона ще не виконала власних зобов’язань перед виборцями.
— Між іншим, Партія регіонів наполягає на тому, що коаліція вже “вмерла” із виходом двох депутатів та блокуванням парламентської трибуни з боку БЮТ? Що очікує парламент: нова коаліція чи розпуск?
— Як відомо, вона формується і припиняє своє існування виключно рішеннями фракції. Механізму персонального виходу з коаліції одного народного депутата або ж якоїсь їх групи законом не передбачено, у кращому випадку депутат може вийти з фракції. Таким чином, жодного правового наслідку для існування коаліції заяви панів Рибакова і Бута не мають. Коаліція дієздатна — навіть попри нинішню поведінку БЮТ. Загалом, у нас із БЮТ стосунки партнерські і конструктивні. Ми за діалог і результативне голосування з узгоджених перед виборами законопроектів, у тому числі зі скасування депутатських пільг, виконання соціальних зобов’язань тощо. Водночас не можуть не тривожити проекти, що прямо суперечать попереднім домовленостям, у тому числі “підкилимні” авантюри за участю ПР із конституційної реформи, спрямовані на монополізацію прем’єром виконавчої влади та запровадження в країні відвертої двопартійної системи. Складається враження, нібито коаліційні домовленості були потрібні нашим партнерам виключно для того, аби справити відповідне враження на електорат.
— Чим Ваша партія “спокушає” ідеологічно?
— Ми об’єднуємося навколо традиційних цінностей українського народу — патріотизму, правди і прагматизму. Ми — за порозуміння між владою та громадянами, чиї потреби мають врешті-решт опинитися в епіцентрі уваги державних мужів. Задля цього ми готові об’єднати всі конструктивні сили України. Народ утомився від провокацій, поділу країни на різнобарвні політичні кольори, а також від політиків, що не бажають дбати про справжні потреби громадян.
— Чи правда, що Вашою партією керує Балога?
— Як і будь-який інший чиновник голова секретаріату Президента може демонструвати власні політичні симпатії як громадянин, може товаришувати з лідерами нашої партії, утім організаційно до “Єдиного Центру” він непричетний.
— Ваші політичні прогнози.
— Все буде добре. Народ невпинно мудрішає, і ми разом із ним. Проблема в тім, що ми хочемо все і відразу. Втім не слід забувати, що західні традиційні демократії, що складались століттями, мали не менше випробувань. Найважливіше, що йдемо у правильному напрямку, а шлях подолає тільки той, хто йде.
http://www.misto.vn.ua/index.php?action=1&k=4401У НАС ВСЕ ГОДЫ ИМЕННЫЕ
Кирилл Сазонов, «Донбасс», 4.07.2008
Попытки решать молодежные проблемы официозно всегда заканчивались смешно.Виктор Ющенко постановил объявить 2009 год в Украине годом молодежи. В связи с этим правительство до 1 октября 2008 года должно создать организационный комитет по подготовке и проведению года молодежи, утвердить персональный состав этого комитета, включив в него представителей всеукраинских молодежных общественных организаций.
Усилить, оказать, разработать...
Также Кабмин должен усилить содействие воспитанию у молодого поколения чувства патриотизма, оказывать содействие социальной адаптации, занятости и развитию предпринимательской деятельности молодежи, усовершенствованию ее профессиональной ориентации согласно потребностям рынка работы. Президент поручил правительству разработать и внести в установленном порядке на рассмотрение Верховной Рады законопроект о гарантированном обеспечении молодежи первым рабочим местом.
Кроме того, президент просит принимать меры относительно привлечения молодежи к участию в формировании информационного пространства, работе в средствах массовой информации, созданию молодежных теле- и радиопрограмм. В общем, хороший указ. Пропитанный заботой о подрастающем поколении. Но если уйти от деклараций и громких слов, то можно сказать, что эта помпезность очень напоминает славные времена Советского Союза, когда масса заявлений, деклараций и лозунгов отнимали у ответственных товарищей почти все время и энергию. На конкретные дела ничего не оставалось.
А как в регионах?
Проблем с первым рабочим местом в том же Донецке нет. Трудоустроиться достаточно просто. Другое дело, что покупка квартиры в областном центре для молодого человека и для семьи становится невыполнимой задачей, даже если оба работают. Есть города, где квартиры дешевые, а часто вообще - брошены. Но там нет работы. Так что есть точки приложения усилий для государственных структур. Вопрос только - туда ли их приложат. Отчетность и действительность совершенно не обязаны как-то пересекаться. А тут еще конкурс «молодой человек года» прошел и вызвал в молодежных кругах столько нареканий, что можно признать: не все там было правильно. Так что есть о чем подумать чиновникам и нам, которые их труды оплачивают и косвенно, то есть из своих налогов, финансируют их программы.
Комментарий «Донбассу»
Татьяна Жукова, зампред областной организации «Союз молодежи регионов Украины»:
- У меня к указу президента двоякое отношение. Проблем у молодежи столько, что решать их нужно на уровне государства не в следующем году, а еще вчера. Но тут нужна рутинная работа, комплексная государственная политика, а не точечные мероприятия. Если я хочу, чтобы у меня в квартире было чисто, я убираю. Регулярно мою пол, вытираю пыль. Потому что это пока единственный способ сделать квартиру удобной для жизни.
А теперь представь, если бы я в торжественной обстановке объявила, например, май месяцем чистоты, разработала в течение марта-апреля цикл мероприятий по наведению порядка, общим собранием на кухне утвердили его. И в каком состоянии будет квартира? Даже в этот месяц суеты будет больше, чем работы. Государственная политика подчиняется тем же законам. Нужно просто рутинно работать, без лозунгов, созданий новых комитетов, торжественных собраний и прочей мишуры. Проведение года какой-то проблемы имеет смысл, если нужно привлечь внимание к ней. Но молодежные проблемы на поверхности, их нужно просто решать.
Алексей Мацука, лидер областной организации «Батьківщина молода»:
- Инициатива Ющенко полностью копирует процессы в России, где также следующий год намерены объявить годом молодежи. Вообще инициатива хорошая и такие годы, как молодежи, семьи, спорта, нужно проводить регулярно. Однако есть свои проблемы, особенно в Донецкой области. Здесь любое начинание, связанное с молодежью, чиновники из профильного управления, как показывает практика, рубят и измельчают до пыли. Пример тому - конкурс «Молодой человек года-2008», где не было реальной конкурсной комиссии, открытости и доступности для молодежи, в то же время на него потратили 10 тыс. долларов. На эти средства можно было бы построить прямо около областной администрации вместо загаженных фонтанов роллердром для бесплатного катания скейтеров, роллеров и велосипедных байкеров. Но нет, управление по делам семьи и молодежи решило эти деньги, откровенно говоря, прогулять.
В Донецкой области не ведется внятная работа с молодежью. Среди подростков, студентов никто не проводит нормальной профилактической работы по противодействию алкоголизму, табакокурению и наркомании. О чем можно говорить, если рядом со зданием Донецкого национального университета можно купить бутылку водки и пачку сигарет - не отходя от крыльца вуза?! Куда смотрит управление, когда речь идет о жестокости в школьной среде? Ко мне недавно обратились подростки, которых задержал наряд милиции в парке горсовета, и затем милиционеры в здании горсовета - там находится опорный пункт - вымогали у подростков наличные деньги.
А какая ситуация в школах области? Большинство учителей просто деградировали в маленьких городах, они вынуждены брать взятки, а родители школьников воспринимают это как необходимую доплату учителям. Стандарты изменились, общество переоценило теперь многие вещи. Сделать что-то по-другому можно, но для этого необходимо менять менеджмент областных управлений образования и молодежи. Люди, которым не интересны проблемы молодежи, образования, науки, не смогут воплощать в жизнь качественно новые концепции по минимизации коррупции и максимизации интереса.
Управление образования, управление по делам молодежи не хотят видеть эти пагубные тенденции. Они как будто живут в другом измерении и, я уверен, провалят год молодежи в Донецкой области.
http://www.donbass.ua/news.php?ch=id&id=2430&to_ch=allПРАЗДНАЯ ЖИЗНЬ УКРАИНСКИХ ПОЛИТИКОВ
Наталья Киселёва, «Крымское время», 03.07. 2008
Странные все-таки люди эти украинские политики! В стране бардак, целый набор кризисов (от политического до экономического), а они празднуют. И что празднуют-то? День Конституции!Ее, эту Конституцию, каждый сегодня норовит под себя переписать, но был бы, как говорится, повод. Вот президент еще с пятницы отмечать начал. Оторвал себя от важных государственных дел, а также от не менее важных дел оторвал госчиновников и пошел с ними калину около своего секретариата высаживать. И все это, обратите внимание, в рабочее время.
Хотя что тут удивительного? Помнится, также во время трудового дня Виктор Андреевич мыться с чиновниками ходил. Этот сюжет еще все телеканалы показывали, потому что таким образом украинские политики свою религиозность на Крещение демонстрировали.
А теперь, значит, они свое законопочитание нам показывали, сажая деревья в честь принятия в 1996 году Основного закона. В общем, что бы ни делать, лишь бы ничего не делать. Я имею в виду — не выполнять свои прямые функциональные обязанности.
А уж сколько плохая, по мнению Ющенко, Конституция заслужила от него же хороших слов! Была б она человеком, со смеху бы окочурилась, не дожидаясь, когда ее перепишут либо президент, либо БЮТ, либо Партия регионов. «Для нас является святым каждое слово национальной Конституции. Из уважения к мнению Конституции, ее положений появляется строй и порядок в государстве», — заявил президент, запамятовав, видно, и свой третий неконституционный тур президентских выборов, и такой же неконституционный роспуск парламента в прошлом году. Зато Виктор Андреевич призвал всех помнить об уникальности украинской конституционной традиции. Ее уникальность состоит в том, что первая в мире конституция появилась — где бы вы думали? Конечно, на Украине. И написал ее еще в 1710 году Пилип Орлик.
Назывался сей документ «Правовой уклад и конституции относительно прав и вольностей войска запорожского» и содержал просто крамольные с точки зрения украинских «свидомистов» вещи. Например, в первых строчках конституции ее автор сообщал, что написана она «ради вековечной славы и памяти войска запорожского и всего РУССКОГО народа». И ни в одной строчке орликовского опуса украинский народ почему-то не упоминается.
Да и всемирное первенство «Правового уклада» тоже не выдерживает никакой критики. Поляки уверяют, что они первые конституцию написали, жители Соединенных Штатов себя считают пионерами. А историки права утверждают, что самой старой из ныне действующих конституций мира является Основной закон Сан-Марино, который был принят еще в 1600 году.
Ну, как бы там ни было, а двенадцатую годовщину украинской конституции президент отпраздновал… посадкой деревьев, наградами для особо отличившихся и обращением к украинскому народу, в котором сказал, что хана наступает этой самой Конституции. Конечно, не так прямо выразился, а завуалировано. «Наступило время, — сказал Ющенко, — продлить наше конституционное движение. Изменения, внесенные в 2004 году в нашу Конституцию, нанесли вред стране. Они ослабили влияние граждан на власть и подменили ее коллективной безответственностью. Чтобы обойти этот риф, я инициировал процесс конституционного обновления. Это — не возвращение. Это — движение вперед».
В общем, вперед, пани и панове, навстречу новой Конституции. Чтоб был еще один повод для показательной высадки деревьев и еще одного красного дня в календаре.
Кстати, до сих пор удивляюсь, как это Виктор Андреевич не поздравил украинский народ с 67-й годовщиной принятия «Акта провозглашения Украинского государства». Произошло сие знаменательное событие, если кто не знает, 30 июня 1941 года в оккупированном Львове, где, по словам очевидцев, «солдаты с эсэсовскими эмблемами, говорящие по-украински» устроили кровавый шабаш. Вот в такой «праздничной» обстановке Ярослав Стецько, Роман Шухевич и другие бандеровцы под присмотром высокопоставленных чиновников абвера (Бизанца, Коха и Кайта) приняли «акт самостийности».
Население Львова, по утверждению нынешних националистов, было просто в восторге от обретенной «нэзалэжности». Вряд ли, конечно, головорезы из батальона Шухевича «Нахтигаль» в перерыве между расправами над польской интеллигенцией и евреями проводили социологические исследования, интересуясь мнением львовян в отношении бандеровского акта. И вряд ли напуганные террором жители Львова его поддерживали. Тем более, что есть опять же воспоминания очевидцев, свидетельствующие об обратном. Так, в военных мемуарах описан интересный случай, когда 32-я танковая дивизия, выходя из окружения, именно 30 июня 1941 года совершила дерзкий прорыв через занятый фашистами Львов. Давайте прочитаем эти свидетельства очевидца. «Замелькали пригородные домики. На перекрестках немцы уже расставили указатели. Поворот, еще поворот... И вот уже навстречу летят, быстро увеличиваясь в размерах, столетние дубы Стрыйского парка. На каменной площадке, где по субботам звенела медь оркестра, колыхалась пестрая толпа в кепках и косынках. Над толпой, на дощатом помосте, какие-то люди в сапогах, в галифе и почему-то в вышитых украинских сорочках. Танки приближались к площадке. Люди смотрели на них, видимо, ничего не понимая: в лучах заходящего солнца трудно определить, чьи это машины. И все же определили: вышитые сорочки как ветром сдуло. И еще бросилось в глаза: среди дубов мелькали, удаляясь, черные мундиры. Им вдогонку раскатисто ударили пулеметы. И тут же толпа потоком хлынула к дороге. Люди махали руками, бежали за танками, что-то кричали, радуясь и плача. Не иначе как их сюда согнали на митинг…»
Точно согнали. И точно на митинг. В честь провозглашения того самого акта, в котором, кстати, борцы за свободу Украины от советской и немецкой оккупации (так, по крайней мере, уверяет Виктор Андреевич вместе с украинскими националистами) почему-то славили Гитлера.
«Восстановленное Украинское Государство будет тесно взаимодействовать с Национал-социалистической Великой Германией, которая под руководством вождя Адольфа Гитлера создает новый порядок в Европе и мире и помогает Украинскому Народу освободиться из-под московской оккупации. Украинская Национальная Революционная Армия, которая создастся на Украинской земле, будет бороться в дальнейшем с Союзной Немецкой Армией против московской оккупации за Суверенное Соборное Украинское Государство и новый порядок в целом мире», — записано в бандеровском документе.
Вот такими были эти борцы с фашистами. Приняв акт, они дружно прокричали: «Слава героической Немецкой армии и ее фюреру Адольфу Гитлеру! Украина для украинцев!» — и направили в Берлин телеграмму, сообщив вождю нацистов о таком праздничном событии. Но, обратите внимание, как этих «героев», стоило появиться на улицах Львова советским танкам, как ветром сдуло.
http://time4news.org/index.php?option=com_content&task=view&id=2972&Itemid=31ПОСЛЕДНИЙ ШАНС
Александр Мащенко, «Крымское время», 03.07.2008
Партия «Союз» собрала в Симферополе за круглым столом политиков, политологов и журналистов для того, чтобы обсудить действующую украинскую Конституцию.В субботу, 28 июня, Украина отмечала День Конституции. Формат празднований был классическим: торжественные собрания, официальные речи, вручение государственных наград, возложение цветов к памятникам Тарасу Шевченко (как будто он эту конституцию писал) и т.д. и т.п. А партия «Союз» отступила от этого скучного формата и накануне, в пятницу, собрала в Симферополе за круглым столом политиков, политологов и журналистов для того, чтобы обсудить фантомы действующей украинской Конституции.
Пришли, к сожалению, не все приглашенные. Не дождались организаторы регионалов, коммунистов и витренковцев. Однако и без этих товарищей разговор получился интересным. Чтобы не быть голословными, мы, с некоторыми сокращениями, приводим ниже выступления трех основных докладчиков, выступивших за круглым столом — заместителя главного редактора газеты «Крымское время», историка и политолога Игоря Азарова; доцента Таврического национального университета политолога Андрея Никифорова и члена президиума ВС Крыма, одного из лидеров партии «Союз» Светланы Савченко. Не поленитесь и прочитайте. Каждое из этих выступлений и интереснее, и правдивее, чем, к примеру, торжественная речь по случаю Дня Конституции нашего президента Ющенко. Избранного, к слову, на эту должность в результате антиконституционного третьего тура президентских выборов.
Игорь Азаров: «Украина — злая шутка дьявола»:
— Бернард Шоу как-то сказал, что окружающий нас мир настолько несовершенен, что может рассматриваться лишь как злая шутка Господа Бога. Но он тут же добавил, что воля человечества способна превратить самую злую шутку в добрую и хорошую.
Вряд ли здесь среди нас найдется хоть один, кто считает, что государство Украина в его нынешнем виде и состоянии являет что-то лучшее, чем злая шутка, причем даже не Бога. Хватит ли нам доброй воли и сил здесь что-то изменить? — в этом весь вопрос.
И нам, очевидно, следует выяснить, что именно следует предпринять, чтобы эта злая шутка стала шуткой доброй и хорошей? И в нашей ли это власти, в наших ли это силах?
Для начала нужно четко определиться с тем, что мы хотим видеть в этом государстве и с чем мы категорически не согласны.
Предлагаю всем вам мысленно, не вслух, ответить на ряд вопросов; при этом представьте, как на эти вопросы отвечают ваши близкие, друзья и вообще крымчане. Итак, я спрашиваю:
— Являются ли украинская государственность, территориальная целостность Украины для вас высшей и безусловной жизненной ценностью, за которую вы готовы бороться, жертвуя, если потребуется, жизнью?
— Уверены ли вы, что украинское государство проводит правильный, четко выверенный и популярный в народе внешнеполитический курс? Что экономическая, социальная и гуманитарная политика этого государства направлена на благо всех его граждан, что они верны?
— Чувствуете ли вы заботу независимого украинского государства о себе и своей семье? Уверены ли вы в своей сытой и спокойной старости? В том, что ваши дети получат хорошее образование и работу? В том, что вас — в случае необходимости — будут добросовестно лечить? Что ваши культурные, научные, информационные запросы это государство способно удовлетворить?
— Есть ли на Украине партия общегосударственного масштаба, которая не только на уровне лозунгов, но и на практике способна вывести страну из болота, привести всех нас к процветанию, уважая при этом наши языки, наши права, наши интересы и особенности?
Простите, но я не думаю, чтобы хоть на один из этих вопросов человек, находящийся при здравом уме и крепкой памяти, мог ответить «да».
Есть верный принцип: если не можешь изменить ситуацию — терпи, если можешь — действуй. Мы терпим, но наше терпение на исходе. Значит, надо действовать. Как? Исключительно в соответствии с Законом и здравым смыслом.
Вряд ли мы сейчас сможем быстро и кардинально изменить ситуацию в масштабах Украины. Но навести порядок у себя дома, в Крыму, мы можем. Если бы хоть раз все здоровые силы Крыма, преодолев амбиции и искусственно навязываемые извне распри, сплотились в один кулак и действовали единым фронтом, кто бы нам здесь был страшен? Шпана под оранжевыми тряпками или уголовники из меджлиса? Те, кто понимает только силу, должны увидеть наши единство и силу. И тогда в повестку дня стали бы и новая Конституция Крыма без идиотской поправки Зайца, и Закон о разграничении полномочий между Киевом и Симферополем, и проблемы русского языка, и антинатовский статус наших земель, и статус Севастополя. В противном же случае мы обречены на пустое сотрясание воздуха и прозябание в политическом отстойнике.
Андрей Никифоров: «Мы можем создать параллельный мир»:
— Когда вы говорите о том, что надо готовиться к худшему, я думаю: что делать? Недалеко от моего дома проходит железная дорога, так, может, надо уже готовиться пускать под откос составы или уходить в леса? Впрочем, пока у нас еще есть другие способы вести успешную партизанскую борьбу с максимальным уроном для противника. Но и порох тоже надо оставлять сухим, потому что, действительно, достают. Достают, пытаясь втоптать нас в грязь, пытаясь доказать, что вся наша история — это полное… не буду выражаться, хоть для меня день конституции — и не праздник; что наш язык — это непонятно что, чем нам надо просто пожертвовать непонятно ради чего. Когда на наших глазах происходит настоящее интеллектуальное растление, мы должны искать способы, как же нам сопротивляться этому всему.
Однако вернусь к конституции. Каковы перспективы нынешнего конституционного процесса? Внутри президентского секретариата зреет один проект конституции, оппозиционные силы собираются вынести на обсуждение другой проект. У меня такое ощущение, что все стороны пытаются с помощью конституции обезопасить себя и создать себе какие-то преференции на будущее. Однако ничего у них из этого не выйдет. Есть реальное соотношение сил, и пока эти силы не будут уравновешены, с помощью изменения Основного закона ничего не изменится. В том числе, между прочим, и никакой украинизации с помощью переписывания конституции не остановишь и не ускоришь, потому что она и сейчас идет совершенно противозаконными методами.
Если посмотреть на историю Украины, то мы увидим, что на самом деле ситуацию в стране определяла и определяет не столько конституция, сколько некий политический консенсус, который время от времени — в 1991 и в 1999 годах — достигался. И вот сейчас стороны как раз и пытаются достичь нового консенсуса. И мне кажется, что вот это новое соглашение, которого хотят достигнуть за счет всех нас, будет гораздо страшнее, чем принятие какого-то нового варианта конституции. Главное не то, что войдет в конституцию, а то, о чем договорятся между собой политики, и вовсе не обязательно записывать это в документ.
Что, собственно говоря, мы можем сделать в этой ситуации?
Мы можем создать параллельную информационную коммуникацию, которая была бы не подконтрольна ни Ющенко, ни Тимошенко. Чтобы, в идеале, Виктор Андреевич и его секретариат смотрели все эти украинские телевизионные каналы сами. То же самое касается и системы образования. Давайте создадим параллельную образовательную структуру — детский сад — школа — вуз, в конце концов, законодательство предусматривает такие возможности. Есть, я надеюсь, люди, которые могли бы это спонсировать. Есть, по крайней мере, одна страна, которая могла бы заинтересоваться и принять участие в соответствующих гуманитарных программах. И, мне кажется, здесь и общественным, и политическим организациям, которые видят необходимость противодействия украинизации, есть где развернуться, есть где посотрудничать.
Сейчас вызов настолько реален, настолько масштабен, что, наверное, действительно наступает последний момент, когда можно создать настоящее сопротивление. Нас толкают в гуманитарную катастрофу. Не будет никакой Украины! Задача заключается в том, чтобы снять культурный слой, как когда-то немцы вывозили с Украины чернозем, и, пожалуйста, ребята, живите, как хотите. Кто-то будет в навозе ковыряться, для этого вообще никакого образования не надо, а те, кто более-менее кумекают на смеси полупольского и английского, поедут на заработки в Западную Европу. В конце концов, украинские гастарбайтеры гораздо приятнее, чем арабские или африканские.
Ни в каком другом виде Украина там не нужна!
Светлана Савченко: «Судьбу этого государства решат русские и украинцы»:
— Проблема системного кризиса украинской государственности заключается, прежде всего, в том, что в ее фундамент был положен порочный принцип — идея своего обособленного дома базировалась не на созидании, а на отрицании, на отрицании органичных частей этого дома, части истории, части культуры и части собственного народа. Нынешняя Конституция Украины, появившаяся в результате жестокой борьбы за власть, не отражает адекватно проблемы, существующие на Украине, и потому не может гарантировать соблюдение прав личности. Введя понятие «украинский народ» вместо народа Украины, она узаконила права доминантной нации и определила вектор этнокультурной идентификации, оставив значительной части жителей страны свободу именоваться национальными меньшинствами, реализация прав которых ничем не подкреплена. Данное нормативное регулирование в сочетании с практикой злобно-агрессивного вытеснения русской культуры и основы этой культуры — русского языка — очевидно, имеет своей конечной целью уничтожение русских и русскоговорящих как этнокультурного сообщества на Украине. Характерный пример: наши организаторы положили вам сегодня на стол Конституцию Украины на русском языке. Вы прекрасно понимаете: это перевод, он не является аутентичным. Единственным аутентичным текстом конституции Украины является текст на украинском языке. А это означает, что в соответствии с юридической записью нашей национальностью является гражданство соседнего государства — россиянин, россиянка, а родным языком — нигде в природе не существующий российский.
В результате принятия конституции Украины мы не имеем права ни на самоназвание, ни на название родного языка. Это страшно не только для русских, но и для украинцев, потому что взаимоотношения русских и украинцев, вместе составляющих 90 процентов населения Украины, решат, в конце концов, судьбу этого государства. И если эти взаимоотношения будут складываться так, как они складываются сейчас, то судьба государства Украина представляется очень и очень печальной.
Когда сейчас говорят о неких проектах изменений Конституции, я, честно говоря, не думаю, что они изменят что-то к лучшему, потому что, к сожалению, подходы не изменились, они остались такими же, как и на заре строительства украинской государственности. Чтобы мы понимали, какие перспективы нас ждут, я позволю себе процитировать академика Игоря Юхновского, который принимал участие в разработке ныне действующей конституции и которого теперь пригласили разрабатывать новый вариант конституции. «Независимая Украина возникла как результат государственного самоопределения украинской нации. Это истина, подтвержденная столетиями борьбы украинцев против национальных поработителей. Она проистекает также из универсального принципа расселения, из того, что коренная нация и заселенная ею территория представляют устойчивое и естественное единство. Принцип национальной идеи лежит в основе Конституции Украины и всегда должен быть в основе политики всех ветвей власти в Украине. Неприятие политики нынешнего правительства широкими слоями населения связано не с национальным характером этой политики. Национальная идея наполняет жизнедеятельность всех государств Европы, так должно быть и в Украине».
В этой ситуации у нас действительно есть только один выход — консолидироваться. Самостоятельно ни одна политическая сила эти коренные, жизненно важные проблемы не решит.
События, произошедшие в Симферополе в минувшее воскресенье, на следующий день после Дня Конституции, дают крымчанам скромный повод надеяться на то, что объединение прорусских политических сил все-таки возможно. «Союз», Партия регионов, «Русский блок», коммунисты, прогрессивные социалисты, «просто социалисты» и беспартийные — все они вышли в воскресенье на улицы Симферополя, чтобы не дать устроить в столице Крыма торжественное шествие бандеровцев, приуроченное к 101 дню рождения героя оранжевой Украины Романа Шухевича.
http://time4news.org/index.php?option=com_content&task=view&id=2967&Itemid=31РЕГІОНАЛЬНА ВЛАДА
ЗАПИТАННЯ БЕЗ ВІДПОВІДЕЙ, АБО ДО ЧОГО ПРИЗВОДЯТЬ АМБІЦІЇ
Євген Маслов, «Одеські вісті», 05.07.2008
«На тлі району місто Ізмаїл, на мій погляд, дедалі більше програє, чому провиною нескінченні розбирання між міським головою і депутатським корпусом.»На думку голови Ізмаїльської районної ради Сергія Мазура, висловленої ним на черговій сесії, багато чого в районі вдається завдяки тісній співпраці всіх владних структур і депутатського корпусу, незалежно від їхньої політичної орієнтації.
– Це дає нам можливість спільно діяти в інтересах людей, а не впадати в егоїстичні і політичні крайнощі, – підкреслив районний керівник. – Разом ми захищаємо і обстоюємо інтереси району на регіональному і державному рівнях, аргументуючи необхідність виділення коштів для розвитку соціальної сфери. Тому й відчутна, наприклад, підтримка області. Протягом звітного року на соціальні питання обласний бюджет виділив для Ізмаїльського району понад 2,2 мільйона гривень на додачу до майже двох мільйонів з районного бюджету. Понад мільйон гривень з цією метою надійшло з Держбюджету.
Голова райради докладно розповів, як вирішуються поточні завдання і які перспективи, що робиться для того, щоб селянам жилося краще. На сесії підкреслювалося, що основний, аграрний, сектор району послідовно виходить зі складної ситуації, породженої реформістськими перегинами кінця минулого і початку нинішнього століття. Це дозволяє чіткіше забезпечувати зростання бюджетних надходжень і, відповідно, не лише активніше вирішувати соціальні завдання, але й чіткіше переглядати перспективи розвитку району.
І минулий, неврожайний рік, до речі, не підкосив селян, на чому акцентував увагу перший заступник голови районної держадміністрації Григорій Чепой, доповідаючи на сесії про розвиток агропромислового комплексу Ізмаїльського району. Одне слово, є проблеми, але є й позитив у всіх напрямах, є поступальний рух уперед за всіма позиціями.
Порівнюючи ситуацію в місті і районі, з особливою гостротою розумієш правоту висновків голови райради. Сьогодні на тлі району Ізмаїл, на мій погляд, дедалі більше програє, чому провиною нескінченні розбирання між міським головою Георгієм Дубенком і депутатським корпусом. Причому нерідко претензії сторін ґрунтуються не на здоровому глузді, а на тих самих амбіціях, проти яких застерігають керівники району. Мера не влаштовує, що депутати критикують кожен його крок. Депутати домагаються послідовності і передбачуваності в діях міського голови, обурюються, що апарат виконкому працює погано. У той же час більшість рішень, ухвалених на сесійних засіданнях, скасовується. Зустрічі закінчуються необхідністю збиратися додатково, після чого, як правило, вето переборюється.
Мотивація ветування, як пояснював її мер під час зустрічей із представниками ЗМІ міста – прагнення більшості депутатів «попіаритися». Мовляв, депутати ухвалюють рішення, які передбачають, наприклад, збільшення дотацій на соціальні потреби, адресну допомогу, а також комунальним підприємствам, у той час, коли в міській скарбниці таких коштів немає... Не вистачає їх і на підготовку міського господарства до зими, шкіл і дитячих садків до нового навчального року.
Але чому? Хто відповідає за вбогість міської скарбниці? Чому мало коштів у фонді розвитку? Хто винен у тому, що пробуксовує фонд комунального майна? Як зрозуміти ті обставини, що деякі підприємці винні міській скарбниці за оренду земельних ділянок, порушують договори щодо оплати за участь у тендерах тощо? За час нинішнього скликання нічого не зроблено щодо відродження переробної промисловості, хоча одним із пунктів передвиборної програми міського голови, як і більшості депутатів, було вирішення саме цього питання. Ні в які ворота не вкладається позиція можновладців у питанні створення умов для нормального прийому туристів. Це в місті, включеному у туристичні маршрути по Дунаю. Немає й, мабуть, не може бути в керівництва міста належних контактів з керівниками містоутворюючих підприємств, які вважають, мабуть, нижче своєї гідності спілкуватися з тими, хто в себе вдома не може позбутися чвар. У занепаді перебувають програми щодо розвитку великого, дрібного і середнього бізнесу. І так далі, і тому подібне...
Так звідки ж у міській скарбниці візьмуться гроші? Лише від продажу об’єктів комунальної власності? «Проїмо» їх, а далі? Які перспективи розвитку міста? До речі, яка доля розробок і планів стратегічного розвитку міста в межах проекту USAID «Економічний розвиток міст»? Нагадаю, наприкінці минулого року Ізмаїл включився у цей проект, робилися певні розробки, частину з яких було опубліковано в місцевій пресі. А що далі? Та нічого, взагалі ж, дієвого. Поговорили, відзвітувалися та й забули свої плани і обіцянки.
Багато питань викликають кадрові призначення. На відповідальні посади, на думку представників громади, підбираються «свої» люди, хай навіть і старанні, але часто недосить компетентні. Це породжує новий виток протистояння.
Чи можна, наприклад, назвати професіоналом... сина міського голови, якого батько, котрий піклується про нього, призначив, всупереч з низкою норм і законоположень, директором Ізмаїльської друкарні, що є міським комунальним підприємством? Молода людина до призначення працювала... експедитором в одній з міських фірм. Насторожує, що навесні він був, судячи з публікацій у пресі, замішаний у бійці з міліціонерами. Говорять, що це призначення вигідне певному колу осіб у зв’язку з можливою виборчою кампанією цієї осені.
Додам – багато городян, з якими довелося розмовляти, негативно поставилися до того, що фактично вигнано з посади колишню директорку друкарні, з якою ще рік тому міський голова не продовжив договір. Але ж вона пропрацювала тут понад сорок років, виросла від учениці до керівника, зуміла у дуже складні дев’яності роки за рахунок власних коштів друкарні організувати цілковиту реконструкцію виробництва, провести комп’ютеризацію, відкрити магазин, залучити нових замовників...
Запитання, запитання… Хто б дав на них відповіді?
Звичайно ж, у медалі – дві сторони, і провина за безлад по-ізмаїльському лежить на обох сторонах конфлікту – від цього нікуди не втечеш. Але ж треба щось робити в інтересах громади? А можливо, городянам звернутися до районщиків з проханням провести «лікбез», щоб повчитися у них взаємодії і співпраці?
http://izvestiya.odessa.gov.ua/Main.aspx?sect=Page&PageID=10881ХАРЬКОВСКИЙ ГОРСОВЕТ РАСПРЕДЕЛИЛ СВЕРХПЛАНОВЫЕ 150 МЛН. ГРН.
Инна Питя «Время», 04.07. 2008, Харьковская обл.
В повестке дня состоявшейся внеочередной сессии Харьковского городского совета оказалось 27 пунктов, и все они были с успехом проголосованы.Фракция БЮТ отказалась принимать участие в пленарном заседании, поскольку городской голова не поставил на голосование вопрос о снятии с должности секретаря горсовета Геннадия Кернеса. С обоснованием немедленного его рассмотрения выступил депутат Сергей Семочкин, отметивший, что Геннадий Адольфович позорит не только самого себя, но и весь горсовет. Сергей Семочкин подчеркнул — «бютовцы» готовы поддержать любого адекватного претендента от Партии регионов на освободившуюся должность. Однако мэр предпочел сослаться на регламент, согласно которому соответствующий проект решения следовало рассмотреть на заседании профильной комиссии и завизировать в юридическом департаменте. С. Семочкин же заметил, что депутаты имеют право подавать предложения в ходе внеочередной сессии.
Городской голова остался непреклонен, и уже после сессии, комментируя запомнившийся многим пинок, Михаил Маркович сказал, что хотелось бы для начала дождаться окончательного судебного решения, но в целом же депутат Руденко сам спровоцировал выпад против себя. По мнению мэра, сейчас нет необходимости поднимать вопросы, связанные с тем, соответствует ли секретарь горсовета занимаемой должности.
Главное, ради чего собиралось внеочередное пленарное заседание, — перераспределение более 150 млн. грн., сверхпланово поступивших в городской бюджет. Деньги общего фонда (110,3 млн. грн.) предполагается направить, в частности, на поддержку «Горэлектротранса» (27,5 млн. грн.), «Жилкомсервиса» (9 млн. грн.) и «Харьковского вагоноремонтного завода» (1,1 млн. грн.); на подготовку технической документации для проведения земельных аукционов (3,1 млн. грн.); на капитальный ремонт внутриквартальных дорог, тротуаров, придомовых территорий, мостов и путепроводов (20 млн. грн.), на их текущий ремонт и содержание (14,15 млн. грн.), на оплату энергоносителей бюджетными организациями (10,8 млн. грн.), на расходы жилищного хозяйства (1 млн. грн.), на содержание средств регулирования дорожного движения (2,7 млн. грн.), на ремонт оплату электроэнергии для наружного освещения, ремонт фонтанов, снос тополей и прочие нужды коммунального хозяйства (7,1 млн. грн.), на капремонт крыш в 27 школах (2,4 млн. грн.), на питание в детских садах (1,7 млн. грн.), на поддержку больниц и автобазы скорой помощи (5,9 млн. грн.) и т. д.
Деньги спецфонда потратят в основном на ремонт улиц, технику для коммунальных предприятий и строительство второй очереди Дергачевского полигона твердых бытовых отходов.
Сессия также дала согласие на разработку проекта отведения земельного участка на строительство православного храма Святых Жен Мироносиц по улице Чернышевского, 17, то есть в сквере за Зеркальной струей.
Сессия утвердила изменения в «Порядок отселения граждан юридическими и физическими лицами из ветхих домов коммунальной собственности территориальной громады г. Харькова». Речь идет о том, что в связи с созданием КП «Жилкомсервис» (с одновременной ликвидацией районных ПЖРЭП), у управления социально-экономического развития, планирования и учета отпала необходимость запрашивать информацию по конкретным ветхим домам у районных в г. Харькове советов, на территории которых эти дома расположены, и возникла потребность запрашивать эту информацию в КП «Жилкомсервис». У районных в г. Харькове советов запрашиваются только утвержденные решения относительно этих домов.
http://www.time.kharkov.com/index.php?page_name=article&id=3041С ПОПРАВКОЙ НА ЛЕТО
Елена Никитина, «Украина Центр», 03.07.2008, Кировоградская обл.
Опыт подсказывает, что если сессия горсовета не состоялась, значит, фракции не договорились о чем-то своем, личном. Но если уж собирается большинство - жди неожиданных решений.Вчера на сессии Кировоградского горсовета зарегистрировались пятьдесят депутатов. Неожиданности были...
Начнем с того, что в работе пленарного заседания не принимали участия бывшие бютовцы Дончевский и Вйонцак. Дело в том, что межпартийный съезд БЮТ лишил их депутатских полномочий, как и представителей областного депкорпуса Андреева, Малыка и Орел, а также шестерых депутатов Кировского райсовета во главе с бывшим председателем Екатериной Банар-Янатий.
Возможно, потому, что недоставало двух штыков, а может, по причине отсутствия некоторых представителей НУ, НП и ПР, некоторые вопросы повестки дня не набирали большинства голосов. Тем не менее, работали активно, обсуждали темпераментно, с традиционными некорректными выпадами.
Так, наиболее бурно обсуждаемым был вопрос о смене председателя постоянной депутатской комиссии по вопросам депутатской этики и регламента. Напомним, что бывший ее руководитель Е.Мармер написал заявление об освобождении с должности. Вместо него было предложено не только ввести в состав комиссии народника А.Мильто, но и сразу же назначить его председателем. Другая сторона зала настаивала на кандидатуре представительницы БЮТ Е.Шворак. Большинства не набрал ни один из названных претендентов, зато в процессе обсуждения группа поддержки Мильто продемонстрировала такую «этику», что впору менять регламент, а заодно правила приличия в обществе. В итоге вопрос отправили на доработку.
Еще несколько пунктов повестки дня, не получившие поддержки, были отправлены на доработку. Например, о безоплатной передаче в собственность земельных участков дачного кооператива «Аграрник». Бютовцы нашли в перечне граждан представителей других городов, а также повторяющиеся фамилии, поэтому были против. Сработал принцип «так не доставайся же ты никому!». А вот утвердить новый размер арендной платы за землю представители БЮТ были готовы, но их оппозиционеры из Регионов, самые активные арендаторы городской земли, не захотели за счет себя наполнять городскую казну.
Дружненько внесли изменения в городской бюджет, в дополнения к программе строительства и реконструкции дорог и в программу развития ЖКХ. Как ни странно, но выделили новому коммунальному предприятию «Кировоградское водопроводно-канализационное хозяйство» дотацию в размере 4 миллиона 800 тысяч гривен. Правда, на возвратной основе.
Депутат - он тоже человек. Лето, солнце и сезон отпусков на него действуют так же, как и на остальных. Поэтому еще почти двести земельных вопросов решили отложить до следующего заседания, которое планируют провести через две недели. Кто с нетерпением ждал сессионного решения на предмет аренды, субаренды, продления договора, будут ждать еще. Пусть ребята отдохнут. Глядишь, добрее станут...
http://www.uc.kr.ua/fresh/3716/ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА БЛОКИ
БАЛОГА ОЧОЛИВ «ЄДИНИЙ ЦЕНТР» НА ЗАКАРПАТТІ
«RIONEWS», 07.07.2008, Закарпатская обл.
Закарпатська обласна організація партії «Єдиний центр» 6 липня, під час конференції в Мукачевому, обрала своїм лідером рідного брата Голови Секретаріату Президента України Віктора Балоги – Івана Балогу.Участь у конференція взяли 188 делегатів з усіх районів та міст області, 185 з яких проголосували за обрання головою обласної організації «Єдиного центру» Івана Балогу. Загалом, за інформацією прес-служби «Єдиного центру», в його лавах сьогодні перебуває 340 закарпатців.
Іван Балога висловив впевненість, що облорганізація «Єдиного центру» досягне таких же успіхів, які і закарпатський осередок партії «Наша Україна».
«Єдина відмінність, - сказав І. Балога, - партії необхідно буде в кілька разів підняти планку соціально-економічного розвитку краю. Всі свої ресурси ми скеруємо на те, щоб наші села, міста та райони ставали найкращими в Україні за всіма показниками».
Балога також закликав однопартійців не «стукати у двері Євросоюзу», а будувати його на Закарпатті. Він також закликав учасників форуму бути компромісними та співпрацювати з усіма політичними силами краю.
Участь у конференції також взяв народний депутат України Василь Петьовка, який наголосив, що «Єдиний центр» не створюється під якусь окрему «харизматичну» особу, а є проектом «з низу», він має на меті подолати розкол України, що стався після останніх президентських виборів.
Члени закарпатського «Єдиного центру» заявили, що хочуть об’єднати усі демократичні політичні сили краю, щоб довести, що «Єдиний центр» - це політична сила реальних справ.
Довідка
Іван Балога - перший заступник голови Закарпатської облдержадміністрації, керівник фракції Блоку «Наша Україна» в Закарпатській облраді. До 27 травня цього року очолював Закарпатську обласну партійну організацію партій «Народний Союз - Наша Україна».
Як повідомляв ЗІК, 27 травня Іван Балога вийшов з НСНУ та заявив про складення з себе повноважень голови обласної організації цієї партії, – таку інформацію поширила прес-служба Закарпатської обласної організації НСНУ.
За словами Івана Балоги, він вступив до «Нашої України» як політичної сили, що підтримує програму та діяльність кандидата у Президенти, а нині керівника держави Віктора Ющенка. Але «дії керівників партії останнього часу все більше йдуть всупереч політиці Президента. Мені не по дорозі з такими як Луценко, Жванія і їм подібних, що нині працюють з Медведчуком та СДПУ(о), обманюють народ, відкрито паплюжать діяльність глави держави» – каже колишній головний нашоукраїнець області.
Як повідомили у прес-службі обласної організації НСНУ з партії у повному складі вийшли усі члени ради, голови районних та міських партійних організацій, керівники і працівники виконкомів.
http://rionews.com.ua/statja.php?id=12743«ПОРЯДОК ПОТРІБЕН СКРІЗЬ!»
Сергій Нестерчук, «Волинь», 05.07.2008
Народний депутат України від Блоку Литвина, заступник голови Народної партії, наша землячка Катерина Ващук щойно завершила роботу на Волині.Прибувши для роботи в окрузі, Катерина Тимофіївна в першу чергу зустрілася із земляками в м. Берестечко Горохівського району. Згодом пані Ващук, яка брала активну участь в ухваленні Конституції України і під час найдраматичніших дебатів «конституційної ночі» була єдиною жінкою-депутатом, що тричі виступала з трибуни з найактуальніших проблем (насамперед, визначення української мови як державної), взяла участь в урочистому засіданні, присвяченому черговій річниці ухвалення Основного Закону України.
В Луцькому міському Народному домі «Просвіта», виступаючи перед громадою, у присутності голови облдержадміністрації Миколи Романюка, голови обласної ради Анатолія Грицюка і міського голови Богдана Шиби Катерина Тимофіївна особливо наголосила: Конституція України не може бути предметом торгів між різнополюсними політичними силами, а повинна стати дороговказом поступального розвитку держави, де найголовнішою цінністю повинна стати кожна людина. Нагадавши, що під час Помаранчевої революції тодішній спікер парламенту Володимир Литвин погодився на внесення деяких змін до Основного Закону лише задля того, щоб не допустити переростання глибокої кризи у відкрите силове протистояння з елементами громадянської війни, заступник голови Народної партії наголосила: час показав, що Конституцію справді треба удосконалювати, але ухвалювати її повинен весь український народ.
На засідання ради Волинської регіональної організації Народної партії Катерина Тимофіївна не лише вислухала слушні пропозиції від лідера волинських народників Василя Дмитрука та його колег з усіх міст та районів області, а й закликала активізувати роботу з виконання усіх рішень Х з'їзду партії. Вона особливо наголосила, що народники повинні бути присутніми в усіх населених пунктах області, а її актив та депутати мають оперативно та адекватно реагувати на всі виклики сучасності. Тому вона схвалила ініціативу голови Луцької міської організації Народної партії Володимира Данилюка, який запропонував не лише йти до людей з протестними акціями (наприклад, гостро відреагувати на збільшення вартості проїзду в громадському транспорті), а й запроваджувати гуманітарні справи (проведення конкурсу дитячого малюнка серед вихованців луцьких дитсадків тощо).
Оскільки на раді гостро обговорювалася проблема розвитку агропромислового комплексу, то вже наступного дня Катерина Ващук відбула в Ковельський район, де у племінному господарстві «Зоря» (його очолює депутат райради від Блоку Литвина Володимир Потапчук) провела нараду з сільськогосподарським активом району. Основний лейтмотив зустрічі: в Україні племінна справа має отримати всебічну підтримку! І тому Катерина Ващук активізує свою роботу з Кабміном, аби на цю справу виділялося достатньо коштів. Як і на покращення умов реалізації продукції українських виробників.
На завершення роботи в окрузі Катерина Ващук провела прийом громадян в Шацькому районі, де вивчила ситуацію в Національному природному парку, а також зустрілася з головою облдержадміністрації Миколою Романюком, із яким обговорено низку важливих для області проблем та відзначено, що представники Народної партії, які працюють в органах виконавчої влади, нині є справді золотим кадровим надбанням.
Про це, до речі, серйозно говорилося і під час роботи X звітно-виборного з'їзду Народної партії, який нещодавно відбувся у Києві. Володимир Литвин наголосив, що Народна партія перебуває на піднесенні і готова взяти на себе відповідальність за владу на всіх рівнях.
http://www.volyn.com.ua/?rub=4&article=0&arch=МЕСТЬ ЗА… БЕЗДЕЛЬЕ?
«Днепровская правда», 04.07.2008, Днепропетровская обл.
Нашеукраинцам уже не впервой заниматься отзывом депутатов в органах власти местных уровней.В конце 2007 года состоявшиеся районные, городские и областная конференции поставили жирную точку на статусе депутата некоторых членов городских организаций Днепропетровска, Павлограда, Терновки и районных Днепропетровской и Васильковской организаций. Кадровые изменения коснулись и Совета областной организации НСНУ, из состава которого были выведены Сергей Бычков и Александр Белый.
Причиной тому стала банальная бездеятельность в парторганизациях и местных органах самоуправления. Те же Бычков и Белый, по словам Виктора Гноевого, на протяжении года не участвовали в работе ни Совета, ни областной парторганизации.
Эти «кадровые чистки» сразу же получили скандальное продолжение, а руководство нашеукраинцев — кучу неприятностей и политической грязи. Теперь, похоже, история имеет все основания продолжиться. Так как к решениям городской и областной конференций, состоявшихся 7 и 14 июня соответственно, сразу же приписали «политическую месть».
Впрочем, как рассказал Виктор Гноевой, эта «месть» касается простого нежелания исполнять свои депутатские обязанности, которые были взяты после выборов 2006 года. На VIII конференции областной организации «Нашей Украины», рассматривавшей работу областных депутатов, было принято решение о лишении полномочий Николая Швеца, Айны Рыженко и Александра Белого (выведенного из состава Совета). В частности, Белый и Швец присутствовали всего на 3-х сессиях облсовета из 15-ти и не принимали участия в заседаниях партийных комиссий. Рыженко вообще не вошла в состав фракции НСНУ в облсовете. Кстати, отчетно-выборная конференция городской организации «Нашей Украины» тоже постановила отозвать 5-х депутатов Днепропетровского горсовета, избранных по списку городской организации этой партии. Вслед за этим, согласно Закону «О статусе депутатов местных советов», партийцы обратятся в территориальную избирательную комиссию. От нее зависит, останутся ли депутатские полномочия у Александра Турчина, Николая Царенко, Сергея Рыбалки, Владимира Березинского и Леонида Левчука.
Кстати, еще в конце минувшего года на декабрьской областной отчетно-выборной конференции ставился вопрос о лишении Белого, Рыженко и Швеца депутатских полномочий. Но по личному настоянию председателя областной организации этим депутатам предоставили последний шанс, чтобы начать полноценную работу. Его они, как видно, не использовали. А партийное руководство, таким образом, позволило, чтобы три депутатских мандата еще полгода являлись «недвижимостью» облсовета.
Комментируя вопрос о возможном политическом преследовании, Виктор Гноевой отметил: «Эти люди просто не выполняли свои депутатские обязанности. Депутатство в Украине — дело добровольное. Но если человек соглашается носить это звание, то он должен быть готов выполнять определенные функции».
Освободившиеся места в облсовете теперь займут Алексей Андрейченко, Андрей Лаунбраун (оба члены НСНУ, депутаты облсовета IV созыва) и Василий Андрухив (внепартийный).
А всем «обиженным» и «преследуемым», может быть, найдется место в «Едином Центре» — новосозданной партии, о которой на пресс-конференции упоминал Виктор Гноевой. «Насколько мне известно, сейчас формируется Днепропетровская областная организация «Единый Центр». Учитывая идеологическую близость НУНС и ЕЦ, в новую партию приглашают тех, кто вышел из «Нашей Украины». Кроме того, «Единый Центр» формируется за счет выходцев из Народно-демократической партии, Демократического союза, Партии промышленников и предпринимателей»,— сказал председатель областной парторганизации.
Вот только каковым будет качество работы в рядах этой политической силы? Это покажет будущее, рейтинг ЕЦ и результаты его отчетно-выборных конференций, которые должны проходить, как и в любой политической партии.
http://www.dneprovka.dp.ua/?id_topic=3528НА ПОЛТАВЩИНІ СТВОРЕНО ОБЛАСНУ ОРГАНІЗАЦІЮ ЄДИНОГО ЦЕНТРУ
Олена Ігнатенко, “Зоря Полтавщини”04.07.2008
На установчі збори партії були винесені питання, що стосуються створення обласного осередку, обрання його очільника, а також створення робочих органів обласної організації.Минулої середи в академічному обласному українському музично-драматичному театрі ім. М.В.Гоголя відбулися установчі збори Полтавської обласної організації Єдиного Центру. На них були присутні 240 делегатів з усіх районів області, а також 170 гостей – представники органів виконавчої влади області, органів місцевого самоврядування, громадськість, журналісти. У роботі установчих зборів взяли участь народні депутати України Михайло Полянчич, Микола Кульчинський, а також єпископ Полтавський і Кременчуцький Федір (УПЦ КП). На порядок денний винесено кілька організаційних питань, що стосуються створення обласного осередку політичної партії, обрання його очільника, а також створення робочих органів обласної організації.
Член президії Єдиного Центру, народний депутат України Михайло Полянчич звернув увагу присутніх на основні засади, що ставить перед собою нова політична сила. Ганебне явище в українському політикумі – нездатність об’єднатися навколо спільної ідеї розбудови держави – і стало приводом для створення тієї об’єднавчої сили, якою виступатиме Єдиний Центр. Адже український народ мають об’єднувати національна свідомість, любов до своєї землі, культури, історичних цінностей. Тому Єдиний Центр стане ідеологічною партією, ідеї якої формуються за докорінно новим, ніж в інших партіях, принципом. Є комплекс завдань із суто європейським підходом до їх вирішення, розрахований не на короткий проміжок часу, а на кілька років уперед. Партія матиме єдиний список членів, до її складу не входитимуть окремі політичні групи. Уже сьогодні членами партії є колишні представники майже усіх політичних сил України, і це свідчить про необхідність об’єднавчого процесу.
Партійці пропагуватимуть ідеї державності, посилення інституції Президента, сильну вертикаль президентської гілки влади. Адже згідно з останніми соціологічними дослідженнями, зазначив Михайло Полянчич, 49% українців хотіли б бачити сильну президентську владу в країні. Не менш важливим і відповідальним є питання кадрової політики. Єдиний Центр буде побудований за принципом сильної команди, а не персоніфікований під одного лідера. Систему державної влади мають реалізувати винятково професіонали. У партії не буде популізму. Вона виступає за підтримку ліберальної ринкової економіки у державі й об’єднання з Європою.
Після виступів кількох представників політичної сили делегати установчих партійних зборів проголосували за створення Полтавської обласної організації Єдиного Центру. Михайло Полянчич висловив думку президії партії щодо кандидатури на посаду голови обласної організації Єдиного Центру. Очільником обласного осередку запропонували стати заступнику голови Полтавської облдержадміністрації Андрію Баранову. Інших кандидатур запропоновано не було. Голосування було таємним, за результатами якого (211 голосів “за”) Андрія Баранова було обрано головою обласної організації Єдиного Центру.
У своєму виступі він зазначив, що треба ретельно ставитися до формування партійних осередків в області, давати дорогу в політиці молодим людям, котрі мислять прагматично, не мають одіозного шлейфу. Можливим є прийняття на з’їзді партії рішення про введення тримісячного кандидатського стажу. Відтепер в області розпочнеться активна організаційна та політична діяльність обласного партійного осередку. До 1 вересня мають бути створені районні парторганізації.
У ході установчих зборів були обрані заступники голови обласної організації. Делегати підтримали пропозицію Андрія Баранова першим заступником обрати Кременчуцького міського голову Миколу Глухова, заступниками – заступника начальника управління охорони здоров’я облдержадміністрації Володимира Мохначова та начальника головного управління промисловості та розвитку інфраструктури облдержадміністрації Тараса Ткаченка. Делегати партійних зборів обрали членів ради обласної організації, контрольно-ревізійну комісію, 77 делегатів на з’їзд партії, що відбудеться 12 липня, а також – членів політради Єдиного Центру від Полтавщини: Андрія Баранова, Миколу Глухова, голову виконкому обласної організації Володимира Боберського та головного редактора всеукраїнської громадсько-політичної газети “Зоря Полтавщини” Григорія Гриня.ЮЩЕНКО ВІДІГРАВ ПАРТІЮ
Євген Магда, «Поступ», 04.07.2008, Львівська обл..
Українська політика сповнена парадоксами. Блок, який ще рік тому називався пропрезидентським, сьогодні об'єктивно перетворився на головне гальмо політичних ініціатив голови держави.«Наша Україна – Народна Самооборона» поставила рекорд за швидкістю перетворення з перспективного політичного проекту, що претендував на роль лідера, на баласт, що сковує по руках і ногах дії свого почесного вождя.
Якщо коли-небудь в Україні буде написаний підручник з історії партійного будівництва, то те, що відбувається з «Нашою Україною», в ньому буде описано переважно чорними фарбами.
Політична партія, створена на хвилі помаранчевої революції, виявилася надзвичайно пафосним, але малоефективним проектом, своєрідним «порохотягом» для охочих швидко зробити політичну кар'єру.
У процесі створення партії було допущено немало помилок, але багато в чому нелегку долю «нашоукраїнців» зумовила позиція їх почесного голови Віктора Ющенка. Він то згадував, що є партійним вождем, влаштовуючи соратникам «вирвані роки», то місяцями відточував рівновіддаленість, награваючи тезу про «Президента всіх українців». Багато в чому через це партійна структура часто нагадувала літак, пілот якого під час зльоту замість набору висоти несподівано скидав газ.
Цікаво, що навіть енергійне проріджування партійних лав не дозволило Віктору Ющенку встановити повний і однозначний контроль над своїм політичним дітищем. Можливо, річ у тому, що для ефективного управління партією нею потрібно займатися практично щодня, глибоко вникаючи в проблематику. На подібну жертву своїм часом Віктор Андрійович виявився не здатний. Тому опинилося куди простіше спочатку віддати політичний проект в довірче управління «любим друзям», згодом провівши прополку партійного керівництва з подальшим призначенням лідером НСНУ молодого і перспективного В'ячеслава Кириленка, що надалі не виправдав високої довіри.
Дострокові парламентські вибори, під які навколо «нашоукраїнців» вдалося зібрати різношерстий блок, покликаний продемонструвати силу президентського авторитету, не зуміли кардинально змінити ситуацію. По-перше, якісну виборчу кампанію провести не вдалося. По-друге, підсумковий результат виявився незадовільним, і НУНС став молодшим партнером БЮТ. По-третє, немов розвиваючи традицію політичних кульбітів членів перших п'ятірок, лідери блоку «Наша Україна – Народна самооборона» протягом року після його формування відрізнилися в демонстрації власних амбіцій. Юрій Луценко стрімко дрейфує під крило Юлії Тимошенко, Микола Катеринчук зосередився на освоєнні тонкощів політики по-києвські, а Анатолій Гриценко знайшов себе як одного з найрізкіших критиків політики Ющенка.
Відносну вірність Віктору Андрійовичу зберегли хіба що Арсеній Яценюк і В'ячеслав Кириленко. Правда, першого помітно підштовхує до самостійної гри перебування в спікерському кріслі, а другий встиг «сходити в розвідку» в табір Тимошенко, але повернувся звідти спіймавши облизня.
Розосередження публічних політиків по різних плацдармах негативно вплинуло на цілісність позиції фракції НУНС, в якій є виразно видимими декілька політичних векторів. Її депутати критикують Банкову, Віктора Балогу, «малюють фігвами» Президентові з таким ентузіазмом, що іноді стає страшно. У третій по величині парламентській фракції відсутній консолідуючий момент загальних середньо - і довгострокових інтересів. З цієї очевидної причини сформувати усередині НУНС більшість для ухвалення практично будь-якого рішення скрутно: депутати звикли «звіряти годинник» зі старшими товаришами, що переважно перебувають за межами парламенту.
Чи варто говорити, що й ідея створення єдиної партії на підтримку Ющенка померла тихо і безславно. У цього політичного проекту не виявилося ні гідних виконавців, ні надзавдання, під виконання якого можна було б набрати амбітних найманих менеджерів.
Ідеологічна різношерстність тих, кого на Банковій збиралися зробити фундаментом об'єднаної пропрезидентської структури, додатково виявилася щедро приправленою несумірними з реальним впливом амбіціями. У результаті Віктор Балога без бою виграв внутрішній тендер на створення «Єдиного Центру», якому призначено стати чимось на зразок аварійно-рятівної команди, якій буде доручено підлатати президентський рейтинг, зробити його блискуче-новеньким і стати підкидною дошкою для президентського піруету у виконанні Віктора Андрійовича в січні 2010-го.
Виключно з цієї причини Віктора Івановича і продовжують терпіти як шефа президентського секретаріату, адже його звільнення може порадувати багато політиків, але зовсім не Ющенка. Правда, «Єдиний Центр» не може забезпечити ефективну підтримку президентських ініціатив в парламенті – дуже нечисленним поки залишається. Та і поборотися за підтримку майбутніх конституційних ініціатив голови держави без сторонньої допомоги «єдиноцентристам» навряд чи вдасться – партія спочатку створюється як технологічний проект, що заточується під виконання одного-єдиного завдання. Ця жертовність у стилістиці японських камікадзе далеко не є запорукою успіху, але помітно лестить президентській самолюбності.
Ось тільки інші висновки Президентові безумовно не сподобаються. Складно заперечувати, що у Віктора Ющенка сьогодні практично вичерпані варіанти наступальної гри на конституційному полі. Особливо після того, як 1 липня Партія регіонів вирішила припинити демонстрацію лояльності голові держави і обнародувала власний проект змін до Основного Закону, що місцями перекликається з ініціативами БЮТ, але не відповідає президентському баченню перспектив розвитку країни. Невипадково на Банковій узяли паузу в процесі переписування головного закону країни: там в стані збентеження рахують свої парламентські «багнети». Підсумок закономірний і неприємний для Президента: «Конституцію Ющенка» в парламенті шостого скликання зможуть підтримати навіть не десятки, а одиниці народних депутатів.
http://postup.brama.com/usual.php?what=61476ДВУЯЗЫЧИЕ - ПУТЬ К ЦИВИЛИЗОВАННОСТИ
Сергей Миркин, «Салон Дона и Баса», 03.07.2008, Донецкая обл.
Партия регионов планирует представить свой проект внесения изменений в Конституцию.Основные пункты, которые Партия регионов предлагает изменить в Конституции - это внеблоковый статус страны, единая вертикаль исполнительной власти, больше полномочий регионам, судебная реформа и русский язык как второй государственный.
Господа, давайте поговорим о последнем пункте, о русском языке. Украинские националисты утверждают, что вопрос русского языка в стране надуман и нет никакой необходимости вводить второй государственный язык. Однако даже по данным государственной статистики людей, которые считают русский язык своим родным, в Украине более 29%. По данным же некоторых независимых исследований, русскоязычные составляют около 45% граждан. И это факт, что огромное количество граждан Украины, людей, которые работают на благо страны, платят налоги, защищают общественный порядок и законы, - русскоязычные. Но националисты упорно не хотят признавать, что это реальность. Они в обоснование своих догм рассказывают, что украиноязычное население намеренно истреблялось властями СССР. Но даже если это так, что это меняет в современной реальности? А реальность такова: есть миллионы людей, которые считают своим родным языком русский, и эти люди хотят иметь те же права в языковой сфере, что и украиноязычные граждане. То есть - подавать заявления в органы власти, вести судопроизводство, документирование и т. п. на родном языке. Националистически настроенные граждане считают себя людьми Запада - так давайте посмотрим, как там решаются проблемные вопросы многоязычия.
Западный путь
Несколько государственных языков есть во многих странах: Бельгии, Финляндии, Канаде, Сингапуре, Швейцарии. Посмотрим на Канаду: там проблемная ситуация возникла с жителями Квебека. Современный Квебек - крупнейшая по площади, вторая по числу жителей, индустриально высокоразвитая провинция Канады. Единственный регион страны, где подавляющее большинство жителей - франкоязычные. За более чем два века изолированного развития жители Квебека обособились в культурном, языковом и социально-экономическом плане от европейских французов в гораздо большей степени, чем англоязычные канадцы от англичан. Между франкоязычными и англоязычными канадцами возникали конфликты (особенно после обретения независимости Канадой). Вплоть до того, что поднимался вопрос о независимости Квебека. Чтобы сгладить эти противоречия, в 1969 году Оттавой был принят Закон "Об официальных языках", где государственными признавались английский и французский языки. Это, конечно, не решило всех противоречий, однако сняло часть напряжения. Примером может служить то, что сейчас у власти в провинции партия, которая выступает против отделения Квебека. Опрос общественного мнения, проведенный французским отделением радиокомпании СВС, показал: подавляющее большинство канадцев поддерживают существующее в государстве официальное двуязычие - больше 81% из числа опрошенных нашли эту идею здравой и полезной. А 91% высказались за то, чтобы премьер-министр Канады в обязательном порядке мог разговаривать на обоих - французском и английском - языках. В то же время 56% канадцев считают, что если в их собственной местности "билингуализм" пока не прижился - это значит, что такой необходимости в этом регионе нет, или это сопряжено с какими-то объективными трудностями. Одновременно с этим 76% опрошенных считают, что большинство людей не считают необходимым изучение другого языка; 70% - что, даже зная язык, они не будут иметь возможности на нем разговаривать; 50% - что в стране недостаточно подготовительных курсов для изучения второго языка.
Несмотря на поиск различных причин, по которым некоторые из опрошенных сами не стали изучать французский или английский, большинство из таких людей (80%) думают, что знание языка помогло бы им быстрее найти работу. Около 78% канадцев уверены, что знание второго языка облегчает их поездки за границу и помогает общему развитию. По мнению независимого комиссара по проблемам официальных языков Грэма Фрейзера, данный опрос ясно показывает, что граждане ожидают от людей, работающих на выборных должностях, знания обоих официальных языков - даже если не предъявляют таких требований к самим себе. В качестве примера такого чиновника Фрейзер приводит премьер-министра страны Стивена Харпера, который не упускает возможность употребить в своих выступлениях французскую речь вне зависимости от того, выступает ли он в Канаде или за ее пределами. "Он ясно дает понять англоязычным канадцам, что необязательно жить в Квебеке или посещать школу "с погружением" (immersion school) для овладения французским", - говорит комиссар.
В 60-х годах ХХ века лишь 6% канадцев вне провинции Квебек считали себя двуязычными. Судя по результатам опроса, сегодня двумя языками владеют 16% жителей. Порядка 56% населения Квебека также считают себя "двуязычными". Данный опрос проводился в связи с 40-летней годовщиной решения специальной Королевской Комиссии, которое, собственно, и открыло двери для принятия официальных законов, уравнивающих в Канаде права английского и французского языков.
В Бельгии приняты три официальных языка. Французский язык распространен в южной части страны, в провинциях Эно, Намюр, Льеж и Люксембург, фламандский язык (вариант нидерландского) - в Западной и Восточной Фландрии, Антверпене и Лимбурге. Центральная провинция Брабант со столичным Брюсселем двуязычна и делится на северную фламандскую и южную французскую части. Франкоязычные районы страны объединяют под общим названием Валлонский регион, а север страны, где господствует фламандский язык, принято называть Фландрским регионом.
После обретения страной независимости постоянно возникали трения между фламандцами и валлонами, что осложняло общественную и политическую жизнь страны. В результате революции 1830 г. , задачей которой было отделение Бельгии от Нидерландов, французский язык стал государственным. В последующие десятилетия бельгийская культура находилась под преобладающим влиянием Франции. Франкофония усилила социальную и экономическую роль валлонов, и это привело к новому подъему национализма среди фламандцев, требовавших уравнять их язык в статусе с французским. Эта цель была достигнута в 1930-х годах после принятия ряда законов, придавших статус государственного фламандскому языку, который стал использоваться в административных делах, судопроизводстве и преподавании. Именно во многом благодаря такому плюрализму в языковой сфере Бельгия до сих пор существует как целое государство.
Снова в Украину
Сегодня в Украине разговаривает в основном на русском языке почти весь юго-восток страны, поэтому нельзя ущемлять интересы такого количества населения, не рискуя вызвать нестабильность в государстве. "Оранжевые" политики не хотят признать очевидного факта. Историческая реальность сложилась так, что в Украине есть два доминирующих культурных пласта - украиноязычный и русскоязычный. Так уж произошло, что украинские земли имеют достаточно разную и сложную историю, и то, что к моменту независимости в 1991 году они сошлись в одном государственном образовании, которым являлась УССР - это воля судьбы и результат деятельности сверхдержав - Российской империи и СССР. В результате чего в составе УССР оказались очень разнородные территории.
Истина существует независимо от того, что кто-то ее воспринимает или не воспринимает. Украина - это страна с очень сложной и противоречивой историей, с серьезными разногласиями внутри общества. Украина - это не "монолит", как бы ни пытались это доказать националисты, и нельзя в угоду одним общественным группам ущемлять права других - в том числе и языковые. Ведь хватило же мудрости в Канаде и Бельгии, странах тоже с очень сложной историей и противоречиями в обществе, ввести многоязычную систему. Почему этого нельзя сделать у нас? Если политики пытаются преподнести Западу Украину как европейскую державу, то почему же они не учитывают, как к вопросу языковой демократии относятся в Европе?
Например, в Финляндии 93,5% населения говорят на финском, 5,9% - на шведском, но оба языка являются государственными. Финны справедливо считают, что нельзя ущемлять своих граждан в языковой сфере, не вызвав катаклизмов в стране. Главный аргумент противников двуязычия заключается в том, что введение русского как государственного ущемит права украиноязычных граждан, так как вытеснит украинский язык из общественной жизни, ущемит украинскую литературу, вытеснит украиноязычную прессу. Но все эти опасения безосновательны и вызваны лишь страхами прошлого. Ведь там, где украинский язык родной, его будут так же продолжать использовать во всех сферах жизнедеятельности.
Придание русскому языку статуса государственного не ущемит интересы украиноязычных граждан, не нанесет вреда украинскому языку. Но это поможет защитить интересы русскоязычных граждан и сгладить разногласия в обществе. Конституция 1996 года была компромиссной между разными политическими силами. И одной из жертв этих компромиссов стал статус русского языка. И сейчас было бы логично это исправить. Мы не единственное государство, на территории которого проживают разные общественные группы, которые находятся в формате различных культур, и родные языки у них разные. Но, как мы видим, такие цивилизованные страны, как Канада, Бельгия, Финляндия решают этот сложный вопрос, учитывая прежде всего интересы человека, а не руководствуясь мотивом "сведения исторических счетов".
Будем надеяться, господа, что мы также сможем назвать свою страну цивилизованной.
http://www.salon.donetsk.ua/actual/5365.phpВ ПАРТИИ РЕГИОНОВ ЗНАЮТ, КАК ОСТАТЬСЯ ПРИ ВЛАСТИ
Максим Литвинов, «Салон Дона и Баса», 03.07.2008, Донецкая обл.
Авторский проект изменений в Основной закон Украины от Партии регионов не понравился политологам."Регионы" определили приоритеты
Последняя пленарная неделя, которая у народных депутатов начнется 7 июля, может стать довольно интересной в плане политических открытий. Как сказал "Салону" депутат от Партии регионов Василий Киселев: "Будет жарко. А у вас, журналистов, работы будет непочатый край". Очень уж крупное событие должно состояться перед самыми каникулами народных избранников - внесение проекта изменений в Конституцию Украины, которые подготовила ПР. Все, кто хоть немного следит за политической ситуацией в нашей стране, понимают, что внесение таких проектов, да еще с предварительной презентацией их общественности в Украине, без переговоров и договоренностей не делаются.
Хотя имеет право на жизнь и другая версия. Уж очень скандальным получился "региональный" проект изменений в Основной закон. Так что его просто можно считать началом широкомасштабной предвыборной кампании. Судите сами. Первая часть предложенной Конституции содержит вещи, четко определяющие как внешнюю, так и внутреннюю политику Партии регионов. Наиболее интересными из предлагаемых изменений - внесение в первую часть Конституции норм, вводящих второй государственный язык и определяющих внеблоковость нашего государства.
Кроме того, в новом проекте Конституции "от ПР" предусматривается своеобразное ноу-хау. Так, по мнению авторов, партия, участвовавшая в парламентских выборах и набравшая большинство голосов, автоматически должна получить 226 мандатов. Проще говоря, народ полностью лишается возможности наблюдать цирк с переговорами, торгами и подписанием коалиционного соглашения…
Учитывая такие пожелания от "регионалов", можно полагать, что 300 голосов, для поддержки предложенных изменений, о которых они заявили на презентации своего детища, ПР не видать.
Написано "под себя"
По мнению украинского политолога Владимира Корнилова, отрадно видеть, что Партия регионов наконец-то сформулировала свою задачу, а именно изменение 10-й статьи Конституции и провозглашение двух государственных языков. "Но, честно говоря, я не представляю каков механизм реализации данных идей в ближайшее время. Особенно учитывая, что первую часть Конституции нельзя менять, согласно этой же Конституции, без всенародного референдума. А референдум с таким вариантом первой части Виктор Ющенко точно не назначит. Поэтому я не берусь сейчас оценивать целиком весь проект", - заявил он "Салону".
Что же касается 226 мандатов победившей силе, то по словам Корнилова, он попросил у авторов этой идеи назвать хоть один пример в мире, где с помощью подобной нормы решаются проблемы. Они затруднились. "Видно, что авторы данного проекта составляя его исходили исключительно из сиюминутной ситуации и результатов двух последних парламентских выборов. И рассматривали вероятность совсем иных сценариев, то есть писали Конституцию под сиюминутную ситуацию, а не на века, как должен писаться Основной закон", - констатировал политолог.
По его словам, не приведи Господь, и в нашем государстве, как например, в Италии, в парламент пройдут от 20 до 30 политических сил, то партия, которая наберет 5-7% и тем самым станет лидером парламентской гонки получит мандатов на 200 больше, чем партия, которая получит на пол процента меньше. "Это будет как минимум несправедливо, а как максимум - недемократично. Ведь голоса избирателей, отданные за вторую партию, точно так же ценны и их интересы точно так же должны быть представлены в парламенте, как интересы партии, набравшей на полпроцента больше", - сказал Корнилов.
Идеология в Конституции
А вот в секретариате президента Украины напрочь забраковали проект изменений в Основной закон, предложенный Партией регионов. Впрочем, его постигла та же участь, как и проект, предложенный Блоком Юлии Тимошенко. По мнению чиновников СП, разработкой Основного закона должен заниматься исключительно Конституционный совет при президенте, который, по признанию заместителя главы секретариата Марины Ставнийчук, сегодня испытывает определенные трудности, связанные с политической нестабильностью в стране. "Как только стабилизируется соответствующая политическая ситуация, есть смысл тогда возобновлять работу Национального конституционного совета", - сказала она.
По мнению Ставнийчук, те проекты, с которыми она уже ознакомилась на сегодняшний день, свидетельствуют о том, что сейчас речь идет о подготовке отдельными политическими силами таких инициатив, которые обеспечат исполнение лишь их программных положений. "Возьмем хотя бы предложение одного из партнеров по демократической коалиции - Блока Юлии Тимошенко. В соответствии с соглашением о создании коалиции, блок НУНС и БЮТ договаривались о том, что будут совместно разрабатывать изменения к Конституции Украины. Однако фактически мы стали свидетелями того, что БЮТ подал свои отдельные предложения", - заявила замглавы СП.
Однако, как заверила Ставнийчук, все проекты, предложенные политическими силами комиссия при президенте примет к сведению. "Нынешней редакции Конституции Украины предшествовала широкая работа и те предложения, которые давала также и Венецианская комиссия были детально проанализированы и, безусловно, учтены. Думаю, и на сегодняшний день мы поступим таким же образом, учитывая и предложения политических партий. Все важное и интересное, и то, что имеет значение для конституционного процесса в Украине будет проанализировано и принято ко вниманию", - пообещала Ставнийчук.
http://www.salon.donetsk.ua/actual/5369.phpЕКОНОМІКА
ШАХТАМ НУЖЕН ЭФФЕКТИВНЫЙ СОБСТВЕННИК
«Жизнь», 07.07.2008, Донецкая область
Проблемы угольной отрасли уже давно не сходят со страниц различных государственных программ по ее реформированию, что, однако, практически не способствует реальному улучшению дел на самих шахтах.Своим взглядом на пути выхода отрасли из кризиса поделился с читателями газеты "Жизнь" председатель Донецкой областной государственной администрации Владимир Логвиненко.
- Ситуацию в угольной отрасли государства и региона, а также преимущества и недостатки государственной и частной форм собственности на угольных предприятиях очень четко характеризирует эффективность работы шахт. На сегодняшний день 70% объемов добычи в Донецкой области приходится, по сути дела, на 3 предприятия, которые находятся в частной собственности. Это шахта "Комсомолец Донбасса", арендное предприятие "Шахта им. Засядько" и угольная компания "Красноармейская-Западная №1". На них работает около 30% горняков региона. Соответственно угольные предприятия и объединения, находящиеся в государственной собственности, добывают лишь 30% угля. При этом частные шахты не получают госдотаций, в то время как госпредприятиям в этом году выделено 3,6 млрд. грн. Конечно, выделение собственником предприятий средств на обеспечение их работы - это естественный процесс. Однако, как показывает практика, когда речь идет об инвестициях частного капитала - они идут на развитие производства, а 50% бюджетных денег, выделяемых угольщикам, - это дотация на себестоимость, другими словами, деньги на зарплату шахтерам.
Именно поэтому модель успешной приватизации на примере той же "Красноармейской-Западной №1" необходимо использовать в процессе реформирования угольной отрасли. Опасения, высказываемые противниками приватизации, можно развеять очень просто - детальной проработкой соглашения о приватизации и эффективной работой соответствующих органов, которые должны следить за соблюдением законодательства и выполнением собственником взятых на себя обязательств. Мы имеем ряд примеров, где ответственность бизнеса, как по развитию угольного предприятия, так и по социальным вопросам и гарантиям, достойна подражания.
Опыт работы успешных частных угольных предприятий области и других регионов Украины был положен в основу концепции развития угольной отрасли, подготовленной в Донецкой области. К сожалению, пока наша позиция не нашла отражения в государственной программе реформирования угольной отрасли. Но я думаю, что это вопрос времени и желания добиться наконец действенных результатов в угольной отрасли. От этого зависит жизнь и благосостояние тысяч горняков и их семей.
http://www.life.donbass.com/index.php?id=4224ТЕПЛО ДЛЯ МІСТА-КУРОРТУ
Леонард Ніколаєнко, “Зоря Полтавщини”, 07.07.2008
У Миргороді триває підготовча робота з реалізації пілотного проекту “Реконструкція теплової системи міста Миргорода”.Координаційна робоча група провела розширену нараду з відпрацювання етапів проекту, розробленого під керівництвом радника голови Полтавської облдержадміністрації з питань енергозбереження та реформування житлово-комунального господарства Сергія Кожемяка. Він і поінформував учасників наради про те, що можливості запровадження енергозберігаючих технологій у системі житлово-комунального господарства вивчалися і в інших містах та райцентрах області. Проте завдяки активній підтримці проекту міською радою й особисто міським головою Олександром Паутовим саме у Миргороді склалися найкращі передумови для залучення коштів закордонних інвесторів та створення якісно нової високоефективної системи теплопостачання.
Голова Полтавської облдержадміністрації Валерій Асадчев підкреслив, що справа честі міської та обласної влади – при підтримці уряду зробити все можливе для того, щоб Миргород набув статусу курорту європейського, а в майбутньому – і світового значення.
Адже в курортний сезон попит на путівки до миргородських оздоровниць більший за кількість місць у семи санаторіях. На кошти інвесторів будуються нові санаторні комплекси на 800 місць. А розбудова інфраструктури вимагає реконструкції застарілих та недосконалих мереж теплопостачання, водогонів, каналізації, очисних споруд. Актуальності проекту реконструкції теплових систем додає непроста ситуація з ціною на природний газ, через що постійно дорожчають послуги з теплопостачання.
Голова обласної ради Олександр Удовіченко запевнив, що в межах своєї компетенції депутати підтримуватимуть реконструкцію теплової мережі міста-курорту, й подякував представникам закордонних, у першу чергу шведських, фірм, які виявили готовність взяти безпосередню участь у реконструкції теплової системи в Миргороді.
Про повчальний досвід створення та розвиток високоефективних систем теплопостачання, в тому числі й за рахунок альтернативних джерел енергії, в умовах розділеної навпіл Північним полярним колом Швеції розповів співробітник посольства цієї скандинавської країни в Україні Ульф Сьор. Йшлося і про те, що довкола Миргорода є великі запаси торфу, які також можуть бути використані для виробництва тепла. Народний депутат України, голова підкомітету Верховної Ради України з питань житлово-комунального господарства Олександр Попов, заступник міністра з питань ЖКГ Анатолій Козленко, координатор обговорюваного проекту, директор консалтингової фірми “Айтикон” Ігор Мурашко, відповідальні представники шведських фірм Ульф Окіст, Нільс Оке Йонссон та Ханой Вісалла, координатор німецької фірми GTZ Андрій Мицай, заступник директора комунального підприємства “Теплозабезпечення Одеси” Валерій П’ятов та інші учасники наради висловили слушні пропозиції щодо конкретних заходів із реалізації проекту.
Міський голова Миргорода Олександр Паутов принагідно наголосив, що в результаті реалізації проекту будуть створені комфортніші умови для пацієнтів миргородських оздоровниць.
Концепція запропонованого проекту збігається з державною політикою ощадливого використання енергоносіїв взагалі й природного газу зокрема. Очікуване фінансове забезпечення виконання проекту таке: 59,21% – кредит Швеції, 15% – інші кредити, очікується фінансування з державного бюджету, на міський бюджет Миргорода припадає 10% усіх затрат. Загальна вартість проекту – 25 млн дол. США.
За рахунок використання альтернативних джерел енергії та зменшення витрат тепла на стадії його виробництва і розподілу споживання природного газу в Миргороді за наступні два роки має бути скорочено наполовину. Собівартість теплової енергії буде знижена не менш як на 30%.
Окрім того, проектом передбачено збільшення обсягів робіт із утеплення будинків. Вигоду можна мати і від зменшення викидів у атмосферу вуглекислого газу. Кошти від продажу квот на викид шкідливих газів, як це передбачено Кіотським протоколом, можна використати для фінансування миргородського проекту.
За попередніми розрахунками авторів проекту, він може бути реалізований за два, а окупиться за вісім років.ХЛІБА ТІШАТЬ, ПРОБЛЕМИ НЕПОКОЯТЬ
Людмила Самойлова, “Зоря Полтавщини”, 04.07.2008
За тиждень Полтавщина активно розпочне жнива.За даними, наведеними начальником управління головного агропромислового розвитку облдержадміністрації Олександром Сенем на нараді з підготовки та проведення жнивних робіт, в області до збирання підлягає 678,4 тис. га ранніх зернових і зернобобових культур (373 тис. га озимих і 305,4 тис. га ярих), з них
514,6 тис. га – по сільгосппідприємствах. Порівняно з попереднім роком загальна площа озимих збільшилася на 47,2 тис. га. За оцінкою фахівців, посіви у доброму і задовільному стані. Але подекуди (зокрема у Карлівському, Машівському, Чутівському, Полтавському, Лубенському, Зіньківському районах) від сильного вітру поліг ярий ячмінь на 10 – 25 відсотках площ. Змушує непокоїтися хліборобів прогноз погоди й на найближчі дні. Тож селяни не ждуть легких жнив. Однак не лише погода ускладнює умови роботи сільгосптоваровиробників.
Полтавські аграрії – і Герої України Олександр Коросташов та Тетяна Корост, й інші керівники сільгосппідприємств – у виступах на нараді назвали суб’єктивні проблеми: “розмиті” стандарти якості зерна, відсутність права подвійної експертизи при здачі збіжжя на хлібоприймальні бази, особлива прискіпливість працівників ДАІ та інших контролюючих інстанцій у період жнив, традиційні стрибки цін на пальне (у порівнянні з липнем минулого року воно подорожчало вдвічі), відсутність належної підтримки держави, передусім – у процесі формування ціни на зерно нового врожаю. Але цього року, як і кожного попереднього, аграрії сподіваються, що ситуація докорінно зміниться на краще.
Нині Аграрний фонд України задекларував мінімальну закупівельну ціну за тисячу тонн продовольчої пшениці ІІІ класу на рівні 1251 грн, повідомив Олександр Сень. Це може стати противагою тиску зернотрейдерів, які намагаються “збити” ціну. Водночас і голова облдержадміністрації Валерій Асадчев, і заступник голови облдержадміністрації Володимир Андрієнко переконують сільгоспвиробників не приставати на умови перекупників, утримувати ціни на достойному рівні й гуртуватися для захисту своїх інтересів.ОБЛАСНИЙ БЮДЖЕТ ДОПОМАГАТИМЕ ПІДПРИЄМЦЯМ...
Олександр Юрський, «Місто», 04.07.2008, Вінницька обл.
Обласний бюджет допомагатиме підприємцям боротися з подорожчанням кредитів Торік така допомога дала бізнесменам понад 19 млн. гривень прибутку.Поки Національний банк, борючись з інфляційними проявами на фінансовому ринку, “закручує гайки” банкам за надмірну активність на ринку кредитування, вітчизняна економіка, у першу чергу малий та середній бізнес, починають потроху втрачати свої ринкові позиції. Адже банки всі свої ризики переклали на плечі позичальників, що призвело до різкого посилення вимог на отримання й подорожчання кредитів. Так, якщо на початку року підприємці мали змогу взяти кредит на здійснення своєї діяльності за 15-19% річних у гривнях, то зараз середні ставки доповзли до 28-30% річних. Це, в свою чергу, аж ніяк не покращить конкурентоздатність місцевих бізнесменів та стає одним із головних чинників подальшого подорожчання товарів, хоча зазвичай літом в Україні спостерігається невелике здешевлення більшості як продуктових, так і не продуктових товарів.
Але не все так погано у “Данськім королівстві”, адже у підприємців, які залучають кошти банків на здійснення своїх інвестиційних проектів, є можливість зменшити їх вартість, іноді й досить суттєво, за рахунок обласної програми підтримки малого й середнього підприємництва. Ця програма була започаткована у 2006 році. Вона передбачає часткову компенсацію малим та середнім підприємствам залучених кредитних коштів на здійснення інвестиційних проектів, у першу чергу направлених на впровадження енергозберігаючих та екологічно чистих технологій, виробництво товарів експортного та імпортозамінного спрямування та хлібобулочних виробів, модернізацію, оновлення й придбання основних засобів для виробництва товарів і послуг, а також реалізацію пріоритетних напрямків соціально-економічного розвитку відповідних територій (районів та міст). При цьому одному позичальнику може бути компенсовано до 100% розміру облікової ставки Національного банку України, але не більше 50 тис. гривень.
Хоча ця програма не є засобом кардинально змінити ситуацію в економіці й оперує досить обмеженим ресурсом, але все ж таки вона дає можливість підприємцям зменшити вартість кредитування принаймні на 30-40%. Адже за її умовами з обласного бюджету учасникам програми частково відшкодовують відсотки за залученими під інвестиційні проекти у розмірі до облікової ставки Національного банку (яка з початку року складала 10%, а зараз зросла до 12% річних).
Але, не зважаючи на те, що цій програмі два роки, і за її рахунок підприємцям вдалося зекономити на кредитах 1,2 млн. гривень у 2006-2007 році, вона поки що не набула широкої популярності серед місцевих бізнесменів. Ймовірно, основним чинником цього є розповсюджена думка, що на оформлення й отримання 1 гривні з бюджету підприємцям доведеться “набігатись” по різних інстанціях й контролюючих органах, та, в кінці-кінців, “заплатити” за участь у ній не менше коштів, ніж вони розраховують отримати.
Та факти свідчать про інше, адже, за підсумками 2007 року, відшкодування на інвестиційні проекти отримали 38 підприємств і підприємців, яким загалом за залучені 18,4 млн. гривень кредитів компенсовано 637,9 тис. гривень, що дало їм змогу реалізувавши свої проекти, створити 319 нових робочих місць, додатково виробити продукції на 186,7 млн. гривень й отримати 19 млн. гривень прибутку. При цьому область теж не пошкодувала за витрачені на це кошти, адже бюджетні надходження від цих інвестиційних проектів зросли на 14,2 млн. гривень.
Цього року до участі у конкурсі долучились вже 10 підприємств і підприємців, яким буде виплачено майже 233 тис. гривень часткової компенсації за залучені 5,1 млн. гривень кредитів. Їх реалізація дасть змогу створити 60 нових робочих місць, додатково отримати понад 40 млн. гривень від збільшення обсягів виробництва, що поповнить бюджет 2,5 млн. гривень нових надходжень.
Але у тих бізнесменів, хто не скористався цією програмою, ще є можливість звернутися за бюджетною підтримкою, адже на 2008 рік у бюджеті області закладено на це 605 тис. гривень, а черговий етап конкурсу відбудеться 1 вересня.
Отже, для того, щоб отримати цю компенсацію, необхідно звернутися у конкурсну комісію у приміщенні головного управління економіки Вінницької облдержадміністрації (адмінбудинок “Книжка”, Хмельницьке шосе, 7, кімнати 820, 823, тел. 66-14-24, 66-11-82), зробити заявку та надати документи для участі у конкурсі.
Зокрема, крім заяви на участь у конкурсі, подаються довідка суб’єкта господарювання, що він не отримує фінансової підтримки за рахунок інших бюджетних програм, проектів міжнародних фінансових організацій; довідку про відсутність рішення про визнання банкрутом або провадження справи про банкрутство; висновок районної державної адміністрації або міськвиконкому про відповідність інвестиційного проекту пріоритетним напрямкам соціально-економічного розвитку відповідної території; довідка про підприємство (повне найменування, місцезнаходження, номер телефона, прізвище та ініціали керівника, середньооблікова чисельність працюючих за останній звітний рік); бізнес-план інвестиційного проекту; копія кредитного договору, завірена банківською установою, що видала кредит; довідка банку про суму відсотків за ставкою Національного банку (на дату укладання кредитної угоди), яка підлягає сплаті протягом поточного року; копія статуту та фінансовий звіт за останній рік та останній звітний період, засвідчені керівником підприємства; довідки відповідних органів про відсутність заборгованості з податків, зборів, інших обов’язкових платежів та по виплаті заробітною платні (з центру зайнятості, фондів соцстраху від нещасних випадків і тимчасової втрати працездатності, пенсійного, податкової інспекції).
Окрім цього, заявник подає довідку про прогнозовані показники реалізації інвестиційного проекту, які включають вартість інвестиційного проекту, строк його окупності, обсяг залучених кредитних ресурсів, сума коштів, яку необхідно сплатити за користування кредитом протягом року, заявлена сума на часткову компенсацію, розмір співфінансування передбаченого проекту за рахунок власних коштів, обсяги виробництва та очікуваного прибутку, очікувана рентабельність, збільшення обсягу виробництва на 1 гривню залучених бюджетних коштів також повідомити про створення додаткових робочих місць, збільшення обсягів сплати податків за рахунок втілення проекту, перевищення суми прогнозованого збільшення податкових платежів порівняно з сумою заявленої компенсації.
http://www.misto.vn.ua/index.php?action=1&k=4405ЖИВОТНОВОДЫ СУМЩИНЫ - ЗА ОТСТАВКУ ПРЕМЬЕРА
«Ваш Шанс», 02.07.2008, Сумская обл.
Депутатов Сумского облсовета, собиравшихся на очередную сессию, у зала заседаний поджидал пикет.На сей раз нервы не выдержали у животноводов области, протестующих против «разрушительных аграрных реформ Кабмина, своеволия «молочных» олигархов и бездеятельности властей разного уровня». Пикетчики взывали к представительской силе области: «Села Сумщины стали зоной повальной безработицы и социальной беды! Результат агрореформ - уничтожение коллективных сельских хозяйств. За период деятельности Кабмина Тимошенко не профинансирована ни одна программа, касающаяся села. Под особой угрозой оказалось животноводство, а давление «молочных хозяев» при попустительстве власти приводит к катастрофическому уменьшению поголовья, дальнейшему вымиранию сел и усилению продовольственной зависимости державы. Мы требуем отставки кабинета Тимошенко, повышения закупочных цен на молоко в сельских хозяйствах до 2 грн. за литр (сегодня закупочный литр стоит 1 гривню, и животноводы называют такую цену «убивающей». - Ред.). Просим срочных антимонопольных действий по укрощению олигархов и чиновников от молочной промышленности, а также немедленного выполнения всех государственных и местных программ с обязательным и полным их финансированием. Требуем установить закупочные цены на зерно нового урожая не ниже 1500 гривен за тонну и продлить мораторий на продажу земель сельхозназначения. Торговать нужно хлебом, а не землей!»
Резолюция пикетчиков вручена председателю облсовета, главе ОГА, а также направлена президенту и премьер-министру.
http://www.shans.com.ua/?m=nr&id=16522&in=161ПЕРСОНАЛІЇ В ПОЛІТИЦІ
СТАРА ПІСНЯ ПРО НОВУ КАДЕНЦІЮ
Ігор Гулик, «Львівська газета», 05.07.2008
«На місці наших політиків я не алярмував би з дискусіями про другий термін для Президента Ющенка»По-перше, це виглядає несмачно, якось меншовартісно, – копіювати російські суперечки й умовиводи щодо перспектив тамтешнього глави держави. А по-друге, два роки, які залишилися до українських перегонів, – надто тривалий період, аби пропонувати якісь кардинальні рецепти.
Ющенко має рацію, стверджуючи, що запитання про домовленості з Юлією Тимошенко стосовно її підтримки/непідтримки в майбутніх змаганнях за другу каденцію принижує його. Він намагається бути самодостатнім сьогодні, й має на те підстави: вся коломийка з формуванням коаліції, нового уряду так чи інакше крутилася довкола його особи, саме йому зазирали до рота, очікуючи схвалення чи заперечення тих або інших комбінацій.
Так було вчора і є сьогодні. Ющенко також перехопив ініціативу в конституційному процесі, й абсолютно зрозуміло, що внаслідок такого контексту ми знову отримаємо Основний закон, писаний “під особу”. Якщо цього не станеться, то лише тоді можемо говорити про існування вибору – або новий президент’2010, або “оновлений” Віктор Андрійович.
Але наразі маємо два роки і, як уже зауважено, не пора навіть нести яйця, а тим паче “розкладати їх у кошики”. 2008-го має визначитися головне: форма державного устрою, позаяк експериментувати з Радою (розпускати її) не дозволяє закон. Тобто чинний глава держави має час випробувати різні конструкції більшості, щоб у підсумку переформатувати її найнадійнішим чином для потреб старту своєї кампанії
2009-го. Не таємниця: якщо необхідну комбінацію буде знайдено, в проекті “Ющенкової Конституції”, а відтак у її остаточному варіанті з’явиться норма про обрання глави держави в парламенті.
Водночас існує й перспектива експериментів з урядом, точніше – з постаттю прем’єр-міністра. Почергово “попаливши” найамбітніших діячів на повільному вогні зубожіння мас і невиконання соціальних обіцянок, нинішній Президент може залишитись “одиноким воїном” за народне благо. Причому цьому його “самотність” розділять найвпливовіші особи з царини бізнесу та регіональні еліти: товстосуми некомфортно почуватимуться в ролі опозиціонерів, а містечкові діячі будуть зацікавлені насамперед у розподілі бюджетного пирога на їхню користь.
Це аж ніяк не означатиме, що в країні зникне опозиція – вона обов’язково буде присутньою на політичному кону, бо – і це насамперед – ніхто більше від Ющенка не зацікавлений у збереженні за своїм правлінням іміджу демократичності; а незгодні будуть потрібні технологічно. Чинний режим послуговуватиметься, таким чином, двома постулатами: один належить перу Вольтера (“Коли ти їси, давай їсти і собакам, навіть якщо ці пси тебе покусали”), другий – сучасному російському публіцистові Кірілу Мартинову, який доволі добре ознайомлений із технологіями формування іміджів (“Культи осіб виникають не стільки зусиллями прихильників цих осіб, скільки стараннями їхніх заклятих недругів, які бажають виправдати свої політичні поразки демонічними рисами опонента: жорстокістю, всезнайством, абсолютно прогнозованими вчинками для спричинення зла”).
Тому Ющенкові зараз вигідно залишатися вільним від будь-яких зобов’язань: поле його маневру чисте й широке. Він може дозволити собі заявляти, що “я не каліка, я не випрошую ні в кого те, що повинно бути моєю відповіддю. Відповідь не залежить від того, хто з ким зараз домовляється”.
На відповідь Президента почекаємо недовго. Гадаю, він сформулює її вже впродовж цього року.
http://www.gazeta.lviv.ua/articles/2008/02/05/29123/ПЕРЕДІЛ ВЛАСНОСТІ
ЗЕМЛЯ В ЗАКОНІ
Ірина Жук, «Місто», 04.07.2008, Вінницька обл.
Міщан штрафують за самовільне використання комунальної земліПонад мільйон гривень відшкодують до міського бюджету підприємці, які використовують земельні ділянки без оформлення на них документів. Відповідне рішення щодо збитків, заподіяних тимчасовим зайняттям земельних ділянок, ухвалив виконком міської ради.
Найбільші суми відшкодування — це 713,206 тис. грн., 106,858 тис. та 82,784 тис. грн. Їх повинні сплатити підприємства. Найменша сума відшкодування склала 233 грн. Ці кошти відшкодує приватна особа.
Серед “штрафників” — церква однієї з конфесій. За тимчасове зайняття двох земельних ділянок вона має сплати 64,97 тис. грн. та 4,036 тис. грн. відповідно. — Офіційно це не було штрафом. Це відшкодуванння тих втрат, які поніс міський бюджет від того, що особа офіційно не оформила користування своєю земельною ділянкою, — пояснює начальник фінансового управління міської ради Наталя Луценко. — Кошти сплачуються у розмірі 1% від грошової оцінки землі, яка займається без офіційного оформлення, без рішення ради і без укладання договору і його реєстрації.
Це відшкодування сплачується у вигляді того ж земельного податку, який би мали платити. Точну кількість таких тимчасово зайнятих земельних ділянок у мерії поки назвати не можуть. — Наразі триває інвентаризація земель, — пояснює начальник управління земельних ресурсів міської ради Олександр Бондарчук. — Але претендентів на штрафи достатньо.
За перше півріччя за фактом використання земельних ділянок без правоустановчих документів у Вінниці виявлено 45 порушень. Про це повідомляє начальник управління з контролю за використанням та охороною земель у Вінницькій області Валентин Поліщук. За його словами, з 5 тис. штрафу наразі порушники сплатили лише 2 тис. грн. Поки ж збитки, заподіяні тимчасовим зайняттям земельних ділянок без оформлення відповідних на те документів, вінничани відшкодовують за старою схемою.
Але у мерії тепер розробляють новий порядок. — У кінці минулого року вийшла постанова Кабінету Міністрів, яка змінила порядок відшкодування і ми працюємо над цим питанням, щоб змінити порядок роботи комісії, положення про комісію і відповідно, можливо, сплату, — зазначає Наталя Луценко. — Я не думаю, що радикально суми будуть змінені у більшу сторону.
Чи жорсткіше каратимуть таких незлісних порушників, стане відомо найближчим часом. Натомість фактів самовільного використання земельних ділянок у Вінниці виявлено більше, ніж використання землі без правоустановчих документів.
За перше півріччя у Вінниці виявлено 60 фактів самовільного зайняття земельних ділянок, загалом 17 гектарів, — каже Валентин Поліщук. — Накладено адміністративних стягнень на суму до 10 тис. грн., з яких стягнуто 4 тис. грн. За невиконання приписів 40 матеріалів передано до прокуратури.
http://www.misto.vn.ua/index.php?action=1&k=4416РІВЕНЬ І ЯКІСТЬ ЖИТТЯ
МАРШРУТЧИКИ ТРЕБУЮТ В ТЕЧЕНИЕ НЕДЕЛИ ПОВЫСИТЬ ТАРИФ ДО 1,5 ГРН.
Александра Веснич, «Панорама», 07.07.2008, Сумская обл.
В понедельник 7 июля около 60 водителей маршрутных такси провели предупредительную акцию протеста на пл. Независимости под зданием мэрии.Перевозчики требовали повысить стоимость проезда до 1,5 грн. в течение недели.
Мэр и горисполком не согласны и предлагают, чтобы решение вступило в силу через месяц после общественного обсуждения. Тогда проезд будет стоить 1,50 грн., а в невыгодное для перевозчиков время после 20.00 или 21.00, а также до 6.00 — 2 грн.
Исполком принял решение о тарифах на проезд в маршрутках 1 июля. Сумские власти прибегли к хитрости, назвав документ «Про планову вартість проїзду на послуги по перевезенню пасажирів…». Эта «плановость» позволила считать решение регуляторным актом, который проходит обсуждение в течение месяца, а, значит, решение вопроса затягивается. После решения исполкома маршрутчики начали распространять листовки, где указано, что аудит показал себестоимость в троллейбусах в 1,25 грн., а по расчётам перевозчиков их тариф должен быть 2,25 грн. В своем обращении маршрутчики пишут: «Ответ секретаря горсовета Петра Гученко поразил нас своим цинизмом и неуважением к горожанам: «Вечером пускай ездят на такси». В этой фразе проявилась реальная забота об одной части населения за счёт другой. Чтобы потом, пользуясь полученным от вас мандатом доверия, раздавать своим родственникам городское имущество и землю».
К митингующим перевозчикам вышел мэр Сум Геннадий Минаев. Он опроверг информацию о том, что себестоимость проезда в троллейбусах сейчас составляет 1,25 грн. По его словам, тариф пока не просчитан. «Цена газа будет расти ещё. Нам надо учесть реальные цифры, чтобы принять тарифы на все виды транспорта в конце августа и не менять хотя бы до Нового года. На сегодня 1,25 грн. не покрывает затраты перевозчиков. Достаточно посчитать топливную составляющую», — заявил мэр.
Тем не менее, мэрия не идёт на уступки перевозчикам, и, не смотря на акцию протеста, отказывается созывать внеочередной исполком.
http://rama.com.ua/news+article.storyid+1456.htmАБОНЕНТИ “ТРК ПОІСК-ТБ” ПІКЕТУВАЛИ ОФІС КОМПАНІЇ
Олена Ігнатенко, “Зоря Полтавщини”, 04.07.2008
Про ситуацію, що виникла у Полтаві на ринку послуг кабельного телебачення.Минулого вівторка біля головного офісу приватного підприємства «ТРК Поіск-ТБ» (вул. Фрунзе, 12) зранку було людно. Полтавці прийшли з листами-повідомленнями, в яких вимагалося у триденний термін сплатити заборгованість у сумі від 24 до 80 грн. Абоненти хотіли отримати пояснення від адміністрації, біля приміщення ТРК часто виникали суперечки, панувала напруга. Люди пояснювали, що декому прислали вимоги про сплату боргу за травень 2008 року, хоча телерадіокомпанія почала надавати послуги тільки з 1 червня.
Як повідомляють «Новини Полтавщини», те, що відбувалося, прокоментував заступник генерального директора «ТРК Поіск-ТБ» Володимир Дацюк: «Телерадіокомпанія справді хоче запровадити оплату за кабельне телебачення з розрахунком за місяць наперед. Проте примушувати людей це робити ніхто не буде».
Стосовно ж того, що квитанції надійшли про сплату за травень, Володимир Дацюк визнав, що справді працівники «Поіску» допустили технічну помилку. «Люди невдоволені й тим, що ми зробили одночастотну сітку, як того вимагає Національна рада з питань телебачення і радіомовлення, – продовжує Володимир Дацюк, – а це спричинило абонентам, які мають телевізори старого покоління, втрату деяких каналів. Проте, якщо докупити тюнер за 299 гривень, то всі канали показуватимуть. Такий тюнер за 12 гривень на місяць можна взяти і напрокат». Як зазначив Володимир Дацюк, працівники «Поіску» планують розробити нову програму спеціально для соціально незахищених верств населення.
Про ситуацію, що виникла у Полтаві на ринку послуг кабельного телебачення, «Зоря Полтавщини» повідомляла в одному з червневих випусків. Після виходу матеріалу на адресу редакції надходило чимало дзвінків, де люди обурювалися діями новоствореної компанії кабельного телебачення. Адже тим, хто не міг самотужки переналаштувати свої телеприймачі, компанія пропонувала свої послуги за 30 гривень. Потім, після хвилі обурень, плату відмінили. Але якіснішими послуги контакт-центру все одно не стали.
Приміром, мешканка мікрорайону «Алмазний» Валентина Северіна у телефонній розмові розповіла, що після введення в місті одночастотної сітки у неї телевізор взагалі не показував, передач жодного каналу на екрані не було. Протягом тижня пенсіонерка намагалася додзвонитися до операторів за телефонами, вказаними у абонентській книжці, і коли нарешті на тому кінці дроту відповіли, вона зробила заявку, щоб майстер ТРК переналаштував у неї телеприймач. Але ні того дня, ні наступного, ні після повторного виклику майстра до неї ніхто так і не завітав. У результаті більше 10 днів телевізор не працював, але за послуги кабельників їй доведеться платити.
* * *
3 липня ц.р. начальник обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України по Полтавській області Володимир Оніщенко та секретар Полтавської міської ради Олександр Козуб провели прес-конференцію, де розповіли про результати моніторингу діяльності «ТРК Поіск-ТБ» щодо її монопольного становища у Полтаві, а також про наступні кроки міської влади спільно з контролюючою структурою для нормалізації стану справ на ринку послуг кабельного телебачення.
Йшлося на прес-конференції й про формування цін на хлібобулочні вироби в обласному центрі.ЗАПОРОЖЦЫ ПЕРЕХОДЯТ НА АЛЬТЕРНАТИВНЫЕ ИСТОЧНИКИ ОТОПЛЕНИЯ
«Верже», 03.07.2008, Запорожская обл.
В Запорожье продолжают внедрять новые проекты энергосбережения.За счет собственных средств Концерна «Городские тепловые сети» все 7 филиалов готовятся к зиме, ремонтируя трубы, котельные, тепловые пункты. На эти работы в этом году выделено 7 миллионов гривен (половина уже профинансирована). Еще 8,3 млн грн тепловики направили на реконструкцию теплосетей
Проблемные вопросы подготовки к будущему отопительному сезону и новые проекты по экономии энергии рассмотрели мэр Запорожья Евгений Карташов и специалисты концерна. Городской голова рассказал о планах городской власти покупать по ценам ниже рыночных избыточное тепло промышленных предприятий Запорожья для отопления квартир и подогрева воды. Сегодня городская власть ведет переговоры с руководством Запорожского ферросплавного завода. Более того, энергетики «Запорожстали» предлагают городу проект подачи своего избыточного тепла для нужд жителей Правого берега, — его можно транспортировать с помощью тепловых насосов.
Убедившись в эффективности использования коксового тепла «Запорожстали» на котельных Орджоникидзевского и Ленинского районов, городские власти пошли дальше и «тянут» теплопровод в Жовтневый район и в Южный микрорайон. Под этот проект городу обещаны государственные субвенции в сумме 5 миллионов гривен. В этом году 1 км новой трубы уложат от промплощадки к котельной на ул. Героев Сталинграда.
По словам директора концерна Сергея Фомича, 74 миллиона гривен, которые горожане задолжали тепловикам, ставят под угрозу подачу горячей воды и включение батарей в октябре. «Мы не воюем с должниками, а защищаем интересы добросовестных плательщиков», — объяснил позицию Сергей Фомич и рассказал, что наиболее эффективный способ получения денег за уже оказанные услуги — регулярные телефонные напоминания неплательщикам об их святой обязанности. Стабильную подачу горячей воды сегодня тепловикам удается обеспечивать только благодаря постоянной работе мэрии с руководителями газопоставляющих предприятий. «Газ Украины» с каждым днем ужесточает требования к потребителям, требуя погашения 100% задолженности и текущих платежей. Вместе с тем, городской голова не исключает, что с 1 июня от горячей воды придется отказаться — удерживать оборону становится все сложнее. А должники, отправляясь в отпуска, не торопятся погашать свои долги
http://verge.zp.ua/N27/text50.htmЗБЕРЕЖЕННЯ ДОВКІЛЛЯ
МЕРТВІ БДЖОЛИ НЕ ГУДУТЬ
Олена Ігнатенко, “Зоря Полтавщини”, 04.07.2008
Для пасічників села Олександрівки Пирятинського району новий сезон медозбору вже, вочевидь, закінчився, так і не розпочавшись.Торік у червні протягом тижня всі господарства, що орендують землі в межах села, обробили посіви гербіцидами. Але заздалегідь не повідомили про це ні сільську раду, ні населення. Бджіл потруїли, тож питання щодо збору меду відпало само собою.
"Закон зобов'язує аграріїв попереджати сільську раду за два дні до початку робіт. Ми на кілька днів закрили б вулики. Ніхто від цього не постраждав би, – розповідає мешканка села Олександрівки, власниця однієї з пасік Ніна Клітко. – Ми намагалися врятувати хоча б залишки пасік. Доклали значних зусиль, щоб пасіки з великими потугами, на цукровому сиропі, перезимували. Із п'яти пасік, які господарники утримують у селі, одна загинула повністю, у решті вижило 30% бджіл. Навесні бджолосім'ї ледь почали відроджуватися, з'явилася надія на медозбір. Тоді я зустрічалася і з директором ТОВ "Агро" Олексієм Куколенком, який орендує землі у нашому селі. Він пообіцяв, що буде заздалегідь повідомляти про роботи на полях".
Але і цього року ситуація повторилася. 30 травня підприємство без попереджень обробило з вертольота гербіцидом свиріпу, що квітувала на посівах гороху за два кілометри від села. Через добу вся льотна бджола лежала перед вуликами мертва. "А скільки її загинуло в полі та дорогою додому, – бідкається Ніна Клітко. – Кожний пасічник знає, що решта бджіл і розплід загинуть протягом наступних тижнів, адже у вуликах усе тепер отруйне – і мед, і пилок".
І торік, і цього року депутат районної ради Ніна Клітко на сесії районної ради порушувала питання отруєння пасік гербіцидами. Тож депутати прийняли рішення звернутися до керівників сільгосппідприємств із вимогою – за два дні, як і передбачає закон, повідомляти сільську раду про запланований обробіток полів.
Вочевидь, лист місцевих депутатів директор ТОВ "Агро" Олексій Куколенко так і не прочитав, бо 17 і 18 червня без будь-яких попереджень підприємство знову поливало отрутою поле за два кілометри від сільських садиб у Олександрівці. Місцеві мешканці говорять, що під час обробітку в дворах стояв сизий туман...
Депутат Пирятинської районної ради Ніна Клітко звернулася з відкритим листом до орендарів сільськогосподарських земель, керівників господарств, депутатів усіх рівнів, де розповіла про проблему, що турбує бджолярів Олександрівки, та яка стосується усього району. Адже подібні факти у районі непоодинокі. Вона також звертається до членів комісії районної ради з питань екології і раціонального природокористування з проханням терміново направити лист-звернення до орендарів земель із вимогою дотримуватися законодавства і повідомляти населення через засоби масової інформації та за телефоном у сільські ради про запланований обробіток посівів гербіцидами.
А пасічникам, у свою чергу, Ніна Вікторівна пропонує зібрати інформацію про отруєння бджіл гербіцидами в районі за останні два роки, щоб виявити найбезвідповідальніших орендарів та керівників господарств.
"Настав час відновити і районне товариство бджолярів, – говорить Ніна Клітко, – бо якщо комусь здається, що це вузькопрофільна проблема, він помиляється. Гербіцидами отруюють не тільки бджіл, але й тварин, а найголовніше – людей".ЖАЖДА ДЕНЕГ УБИВАЕТ МОРЕ
Вадим Новоселов, «Вечерний Мариуполь», 02.07.2008, Донецкая обл.
С ужасом жители полумиллионного приморского города Мариуполя читают сводки об увеличении объемов производства местными металлургическими гигантами.Официальная статистика говорит об улучшении экологической ситуации в приморском городе, однако горожане уверены в обратном - дышать стало явно тяжелей.
Непродуманное расположение заводов и застройка города в Советские времена привела к тому, что на центральные части города попадает в основном смог, который выбрасывает комбинат «Азовсталь». Почти через день, в зависимости от смены розы ветров над центром стоит плотная голубоватая дымка с характерным запахом. Даже прибрежные пляжи и те, несмотря на постоянный морской бриз, нередко окутаны смогом.
Мариупольские гиганты продолжают наращивать объемы производства, на городском уровне делается вид, что ничего не происходит. Мол, что ж поделаешь, город промышленный и живет за счет меткомбинатов. Но, во-первых, Мариуполь, в отличие от многих других промышленных городов, например, того же Донецка, сформировался как город задолго до появления в нем металлургических заводов и им своим рождением не обязан. Во-вторых, наличие металлургии в городе совсем не означает, что город должен задыхаться в копоти и угарных газах.
Пару лет назад автору этих строк довелось брать интервью у директора меткомбината «Истил-Украина», пакистанца Фарука Сиддики. На вопрос можно ли сделать металлургическое производство экологически чистым директор ответил, что при современном уровне развития технологий можно сделать металлургию полностью экологически безопасной, однако все упирается в вопрос финансов. То есть, для хозяев заводов снижение выбросов производства выльется в огромные расходы, а расставаться с деньгами по собственной воле им, конечно, не хочется.
Кто травит Мариуполь?
Центр города и море травит в основном «Азовсталь», окрестности и реки, впадающие в море - комбинат им. Ильича. Интересно, что за забор морской воды на технологические нужды, по крайне мере в государственную казну, «Азовсталь» не платит ни копейки. Как считают мариупольские экологи, уже через несколько лет Украина может забыть об Азовском море, как о здравнице.
Прозрачную воду и лечебные грязи найти на Азовском море уже сейчас крайне сложно. Курорты увязают в иле. Его массовое появление в последние годы вызвано уничтожением токсичными отходами производства микроорганизмов и рыб, очищавших морскую воду. Так, в некогда курортном поселке Ялта слой ила на отдельных участках морского дна достигает полутора метров. В связи с этим пансионаты вымирают, местные жители теряют отдыхающих и покидают родные места.
Комбинат «Азовсталь» осуществляет забор морской воды на двух водозаборах и имеет пять сбросов в акваторию Азовского моря. Через четыре из них сбрасываются теплообменные воды. Через сброс № 9 непосредственно в море вытекают производственные сточные воды, которые проходят очистку от зависших веществ и нефтепродуктов в шлаконакопителе, расположенном в акватории Азовского моря. В него комбинат сбрасывает шлаки газоочисток аглодоменного производства, сбросы прокатных цехов, шлаки химводоочисток. По данным анализов инспекции Азовского моря состояние этого сброса крайне неудовлетворительно. Предельно допустимые концентрации вредных веществ в нем превышают нормативы в несколько раз. Инспекцией ежеквартально по результатам анализов выставляются претензии ОАО «МК «Азовсталь», но толку от этого пока не много. Море нуждается в немедленном спасении. Из Азова уже исчезли осетровые, камбала, селява, тарань. Под угрозой – бычок, пеленгас… а на берегу под угрозой вымирания местные жители. По информации главного врача мариупольской больницы №2 Владимира Махсма, город остается в числе лидеров по числу заболеваний на душу населения. На 10 тысяч человек приходится 7890 больных, 42% из них – с болезнями органов дыхания. Из-за разрушенной иммунной системы растет количество заболеваний туберкулезом легких. В городе также самый высокий в Донецкой области показатель по числу имеющих злокачественные опухоли.
Кошелек или жизнь?
Есть ли прок от металлургических заводов? Для хозяев «Метинвеста» определенно есть, ведь, как известно, мариупольский металлургический гигант дает в кормушку компании львиную долю поступлений. Есть толк от «Азовстали» для дончан, ведь отчасти на эти деньги осуществляется строительство в Донецке давней мечты Рината Леонидовича, самого «навороченного» в СНГ футбольного стадиона. Нужны деньги и на детище Ахметова футбольную команду «Шахтер». В прошлом году бюджет футбольной команды «Шахтер» составил около 80 млн. долларов. В этом, как обещают в ФК, бюджет планируется увеличить вдвое… В игры играем, а полмиллиона человек пусть себе погибают от зловоний металлургического гиганта. Строительство стадиона близится к завершению, но у мариупольцев почти нет надежды на то, что после этого доходы комбината «Азовсталь» наконец пойдут на решение экологических проблем.
Не так давно пресс-служба «Азовстали» провела массированную компанию в мариупольских СМИ, рассказывая об установке ультрасовременных ION-BLAST-фильтров немецкого производства. Они, как отмечалось в сообщении, должны задерживать самые мелкие частицы пыли. Таких фильтров, якобы, нет не только на комбинате им. Ильича, но и ни на одном меткомбинате СНГ. Все это выдается за огромную заботу руководства «Метинвеста» о жителях Мариуполя, для которых компания, якобы не жалеет миллионы долларов. Однако объясняется все гораздо проще. Чудо-фильтры устанавливаются только на новые конверторные печи «Азовстали», которые дают незначительную долю от всей металлургической продукции комбината. Делается это с целью пробиться на рынки Западной Европы, для чего необходимо получить все соответствующие Европейским нормам сертификаты. Конверторное производство стали и так дает меньше вредных выбросов в атмосферу, чем такой анахронизм как мартеновские печи или более современные, но все равно изрядно коптящие домны. Если «Метинвест» так заботится о здоровье мариупольцев, то фильтры предприятие должно было ставить именно на эти печи. Но для того, чтобы установить современные фильтры на тот же мартен, во-первых, надо приобрести сам фильтр, а во-вторых, приостановить работу печи на время монтажа фильтров. А это ж, какие потери! «Азовсталь» делает по-другому, она не закупает и не устанавливает фильтры, она наращивает производство как в доменном, так и в мартеновском производстве. Руководство «Азовстали» и лично Дмитрий Лившиц получают очередную похвалу от донецких хозяев, а на полумиллионный город сыпется очередная порция вредных веществ.
Следует отметить, что с каждым годом отчисления «Азовстали» в бюджет Мариуполя от подоходного налога не увеличиваются, а наоборот снижаются. В частности в нынешнем году поступления от подоходного налога в бюджет Мариуполя, по информации отдела экономики города, снизились на 0,5%, в то время как на комбинате им. Ильича они выросли на 17%. Происходит это из-за массовых сокращений работников «Азовстали» и проведения политики, так называемой, оптимизации производства. Уже сейчас в «Азовстали» работают чуть более 20 тыс. человек. Для сравнения на комбинате им. Ильича, без агроцехов и других непрофильных производств работают сейчас более 50 тыс. человек. Если сокращения на «Азовстали» продолжатся, то поступления в городской бюджет Мариуполя однозначно не вырастут и в этом году. При этом следует помнить, что с каждым годом комбинат все более избавляется от социальной сферы, передавая ее на баланс города или полностью, если это возможно, ликвидируя. Так, в прошлом году была распущена азовстальская волейбольная команда профессионалов. Возможно, чтобы как-то реабилитировать себя в глазах местной общественности и собственно работников предприятия, «Азовсталь» бросил часть сэкономленных средств на детский и юношеский волейбол. Однако долго ли продлится сия благая политика, исходя из последних шагов руководства предприятия, сказать тяжело. Закрыт Дом культуры «Азовсталь», творческие коллективы планируется переселить в муниципальные помещения, часть из них, безусловно, канет в Лету.
Что касается второго мариупольского отравителя окружающей среды комбината им. Ильича, то и здесь картина далеко не радужна. Несмотря на некоторое улучшение ситуации в последние годы в связи с установкой французских очистителей «Спейк», в целом ситуация на этом меткомбинате выглядит не намного лучше. Меньшее число нарицаний на комбинат в Мариуполе вызвано скорей тем, что его выбросы, благодаря удаленности от центра, травят окраины и пригород, население которых традиционно инертней и привыкло воспринимать жизнь стоически во всех ее негативных проявлениях. Приверженность руководства комбината принципам улучшения экологической среды Мариуполя можно поставить под большое сомнение. Вместо того чтобы пускать средства на установку очистных сооружений, выводить из производства экологически небезопасные, устаревшие мартеновские печи, комбинат наращивает производство.
Кстати, любопытны последние заявления руководства предприятия о том, что комбинат им. Ильича терпит огромные убытки и находится в очень плохом экономическом положении. Директор комбината Владимир Бойко рассказывает на встречах с журналистами и коллективами предприятия о том, что именно в связи с этими проблемами, предприятие вынуждено уволить часть сотрудников, ограничить рост заработной платы. И вот в начале 2008 года появляется информация: в 2007 году ММК им. Ильича закончил с чистой прибылью 1,417 млрд. гривен, увеличив чистый доход по сравнению с 2006 на 24,32%, или на 3 500,867 млн. гривен до 17 893,822 млн. гривен. Более того, комбинат собирается инвестировать в развитие и наращивание производства в 2008 году 1,64 млрд. грн. Как говорится в сообщениях информагентств, инвестиции планируется направить на увеличение мощностей сталеплавильного и прокатного производства. Также в 2008 году планируется строительство установки пылеугольного выдувания на доменных печах №1-5, которая, как известно, менее экологически безопасна, чем газовая. Одним словом, вместо увеличения отчислений на вопросы экологии, комбинат планирует вложить заработанные средства в рост производственных мощностей и увеличение доходности.
Мариупольские заводы контролировать просто некому
После реорганизации Приазовской экологической инспекции в декабре 2006 года мариупольские металлургические гиганты остались практически без надзора. Сегодня штат Отдела оперативного межрайонного экологического контроля по Приазовскому региону, так теперь называется инспекция, насчитывает всего семь человек. До реорганизации ее состав был втрое больше.
В Донецкой области лабораторные исследования состояния атмосферного воздуха сейчас проводятся в Донецке, Краматорске, Горловке. Мариуполь с рекордным уровнем выбросов на душу населения не имеет собственной лаборатории. Парадокс. Можно лишь гадать, чем, или скорей о чем думало руководство Министерства экологии Украины во главе с известным на донетчине регионалом Василием Джарты, когда в декабре 2006 года волевым решением фактически уничтожило единственную в городе структуру, способную определить реальную картину загрязнения воздуха в Мариуполе. Удивительно, как не добрались «заботливые» руки оптимизаторов до Инспекции Азовского моря. Ведь специалисты инспекции имеют серьезную лабораторную базу и специалистов для отслеживания химических процессов в морской среде, в том числе их загрязнения. В инспекции Азовского моря способны произвести самые сложные исследования морской воды, таких лабораторий как в Мариуполе на всю Украину всего три. Но, увы, эта лаборатория не способна отследить загрязнение атмосферного воздуха. В ней нет, и никогда не было оборудования и специалистов, подготовленных для проведения таких исследований. Само название - Инспекция Азовского моря - говорит само за себя. Тем удивительней недавнее решение министерства экологии передать на контроль ГЭИАМ анализ ситуации с загрязнением атмосферного воздуха комбинатом «Азовсталь». В министерстве объясняют это решение тем, что комбинат расположен в двухкилометровой прибрежной зоне. Но с учетом отсутствия базы для такого рода анализа, логика мышления работников министерства обычному объяснению не поддается. Возможно, на то были другие веские причины, о которых остается только гадать...
Продувку доменных печей, характеризующуюся облаком серо-бурого цвета над заводом можно, впрочем, обнаружить и без всякого оборудования, визуально. Но, как отмечает руководитель Приазовской экологической инспекции Ирина Измайлова, чтобы предъявить претензии к предприятию, одного визуального наблюдения недостаточно, нужны документы, точные данные и доказательства. Увы, сейчас в Мариуполе такого рода анализ могут сделать только дончане со своей выездной, верней бывшей мариупольской лабораторией. Но не очень верится, что специалисты из Донецка успеют проехать сотню километров до того как рассеется дым. А если и успеют, то на меткомбинаты их все равно не пустят, внеплановые проверки частных компаний, в том числе и мариупольских меткомбинатов, нашим, иногда ни к месту либеральным законодательством запрещены.
С нового года законодатель изменил и порядок проведения проверок. Новый закон стал строже к проверяющим и, следуя ему, провести какие-либо оперативные мероприятия по выявлению загрязнений стало еще трудней. При этом эколог отмечает, что отдельные статьи нового закона в силу несовершенства законодательства прямо противоречат некоторым другим законодательным актам, например, закону «Об обращении граждан» и закону «О прокураторе», по которым контролирующие органы при определенных условиях имеют право проводить внеплановые проверки предприятий. Но все равно, для осуществления внеплановой проверки необходимо постановление прокурора, а его получить не так просто и быстро. Да и что толку от этого постановления, когда специалистам инспекции просто нечем проводить анализы.
Чтобы было понятно, что такое плановая проверка достаточно сказать, что перед ее проведением предприятию заранее, как минимум в десятидневный срок должна быть выслана заявка, в которой, кроме всего прочего, указывается, какой производственный участок будет проверен. Естественно, что предприятие в этот день может приостановить работу на этом участке, включить все имеющиеся фильтры. Одним словом такого рода проверка имеет сугубо декларативный характер, и делается, как говорится, для галочки. В плане сохранения воздушной среды толку от нее мало и это признают сами экологи.
Как видим определенные структуры в свое время сделали все для того, чтобы процесс контроля за выбросами загрязняющих атмосферу веществ свелся в Мариуполе к минимуму. Эту ситуацию мог бы исправить возврат лаборатории Приазовской экологической инспекции из Донецка в Мариуполь. В городе еще остались специалисты, не потерявшие навыки и, что немаловажно, способные передать свой практический опыт молодым поколениям экологов. Если этого не сделать в ближайшее время, уйдут старые специалисты, а тогда уже любое самое современное лабораторное оборудование будет лишь бесполезной грудой пробирок и колб.
По словам руководства Приазовской экологической инспекции, сейчас она существует во многом благодаря помощи горсовета. Однако, местные власти не имеют права расходовать бюджетные деньги на оснащение государственной контролирующей структуры, а на уровне области этот вопрос хотя и поднимался, но так и не получил положительного ответа. Отказ объясняется, как обычно, недостатком средств, что странно на фоне огромных экологических платежей, которые перечисляет Мариуполь в государственную казну. Впрочем, скорей этот вопрос лежит совсем в другой плоскости, в плоскости экономических интересов крупных хозяйственных структур, которые крайне редко руководствуются такими понятиями как забота о людях и прочей христианской демагогией. Экономическая целесообразность, оптимизация, вот что ставят эти структуры во главу угла в руководстве своими действиями.
Экологи отмечают, что выходом из сложившейся критической ситуации могло бы стать существенное увеличение штрафных санкций и экологических отчислений предприятиями-загрязнителями природной среды. Это стимулировало бы их тратить больше средств на внедрение природоохранных технологий.
Необходимо также ужесточить контроль за выбросами, на законодательном уровне дать экологическим инспекциям право проверять предприятия в любое время дня и ночи без предварительного уведомления. Действенным средством стало бы также установление квот и запрещение роста объемов производства предприятий до тех пор, пока они не решат свои экологические проблемы. Но для воплощения всех этих полезных вещей нужна политическая воля первых лиц государства, а ее у наших государственных управителей, кажется, нет. Впрочем, накануне выборов, экологическая тема смогла бы стать хорошей козырной картой для привлечения сотен тысяч мариупольского электората на свою сторону. По соц. опросам экологические проблемы волнуют мариупольцев даже больше, чем экономические. Может хотя бы это заставит власть имущих обратить внимание на экологические проблемы.
PS: Из сообщения агентства УНИАН от 19 мая 2008 г.
Мариупольское ОАО "Металлургический комбинат "Азовсталь" по требованию прокуратуры выплатит более 600 тыс. грн. за загрязнение Азовского моря.
Как сообщили УНИАН в Мариупольской межрайонной природоохранной прокуратуре, к этому предприятию прокуратурой заявлено два иска в хозяйственный суд о возмещении ущерба, причиненного загрязнением Азовского моря на общую сумму более 600 тыс. грн.
Также в феврале текущего года по требованию прокуратуры Госуправление охраны окружающей природной среды в Донецкой области приостановило действие разрешения на специальное водопользование меткомбината в части сброса промышленных вод в Азовское море из шламонакопителя. Однако Донецкий окружной административный суд удовлетворил иск предприятия и отменил решение Госуправления. В связи с этим, прокуратурой области, принявшей участие в рассмотрении иска, готовится апелляционная жалоба в Донецкий административный апелляционный суд. (ostro.org).
http://www.vecherka.com.ua/news.php?full_top=65ПРИЗНАЧЕННЯ ТА ЗВІЛЬНЕННЯ
У РІВНОМУ ПРОКУРАТУРОЮ МІСТА КЕРУВАТИМЕ МОРОЗ
Олена Романчук, «Рівне вечірнє», 07.07.2008
Наказом Генерального прокурора України старшого радника юстиції Романа Федика звільнено з посади прокурора міста Рівного.Пан Федик приїхав на Рівненщину із Запорізької області у 2007 році. Неофіційно розповідають, що він був «протеже» генерала Олексія Баганця, який на той час працював прокурором Рівненської області. Федик встиг пропрацювати на цій посаді трохи більше року. Він переведений на роботу в органи прокуратури Львівської області. А тепер знову працюватиме у команді Олексія Баганця, який очолює прокуратуру Львівської області.
Минулої п’ятниці прокурорський колектив області провів Романа Федика на нове місце роботи.
— Прокурор області Анатолій Пришко подякував йому за плідну працю та особистий внесок у діяльність органів прокуратури Рівненщини. Працівники прокуратури області та міської прокуратури вручили Роману Федику на згадку подарунки та багато квітів, — каже прес-секретар прокурора Рівненської області Людмила Суржук.
Виконує обов’язки прокурора міста Рівного молодший радник юстиції Людмила Мороз.
Сталися й інші кадрові зміни у прокуратурі. Наказом прокурора області Валентина Костенко призначена на посаду начальника відділу кадрів прокуратури області. Юрій Мельник, який донедавна обіймав цю посаду, відтепер працює прокурором Костопільського району. А Ольга Крот призначена на посаду старшого помічника прокурора області з питань захисту прав і свобод неповнолітніх.ОПИТУВАННЯ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ
НАТО: ПРИНИМАТЬ РЕШЕНИЕ ДОЛЖНЫ ВСЕ-ТАКИ ВСЕ МЫ
Елена Зеленина, «Время», 04.07. 2008, Харьковская обл.
Выводы по результатам опроса общественного мнения жителей Харькова о перспективе вступления Украины в НАТООпрос провели социологи харьковского Института социально-политических инициатив (ИСПИ) в конце апреля – начале мая. Мнения молодых и пожилых харьковчан о необходимости вступления Украины в НАТО практически совпали, а большинство думает, что вступление Украины в Альянс приведет к ухудшению отношений с Россией.
Был опрошен 1231 респондент в Харькове. Надо отметить, что традицией для социологических исследований ИСПИ стали довольно большие выборки, по массиву опрошенных равные иному всеукраинскому опросу.
Любопытно, что социологи поинтересовались также и политической ориентацией респондентов, и она почти полностью совпала с результатами голосования харьковчан на минувших выборах в Верховную Раду. Ориентация определялась, естественно, со слов граждан. Но какое завидное постоянство! Несмотря на полуработающий парламент, к сторонникам Партии регионов причислили себя 33,1% харьковчан, БЮТ — 18,8%, НУ-НС — 6,6%, КПУ — 6,2%.
Руководитель исследований доцент кафедры политологии и социологии Национального педагогического университета им. Г. С. Сковороды Нелли Ревенко предполагает, что у специалистов могут быть вопросы относительно репрезентативности выборки, поскольку подавляющее большинство опрошенных – это почти в равных долях молодые люди: от 18 до 25 лет (28,5%), от 26 до 35 лет (25,7%). И граждане, как принято говорить, зрелого возраста от 36 до 55 лет (30%). А вот пожилые люди старше 55 лет, то есть те — кто, по распространенному мнению, наиболее «заангажирован» пропагандой еще советских времен на отрицательное отношение к НАТО, составили только 15,8% от общего числа респондентов. Половина опрошенных — люди с высшим образованием. Социологи ИСПИ полагают, что это не такие уж и большие отступления от выборки, поскольку Харьков в целом город молодежный, а харьковчане — люди с высоким образовательным статусом.
— Фиксировалось ли мнение респондентов по районам города?
— Это не первое исследование ИСПИ. Мы проводили в декабре прошлого года городское исследование по отношению граждан к власти и управлению. Расхожее мнение о том, что Алексеевка отличается ментальностью от всего остального Харькова, не оправдалось. В центре Харькова, на Алексеевке, на ХТЗ и на Салтовке принципиальных различий мнений мы не заметили, — подчеркивает Нелли Ревенко.
Здесь важно другое. Можно было ожидать, что свободомыслящая молодежь, не заставшая времен «холодной войны» и составившая большинство опрошенных, будет более лояльно относиться и к перспективам вступления Украины в Альянс, что обязательно должно было сказаться на результатах.
Однако опрос показал, что не поддерживают вступление нашего государства в НАТО 45,7% всех опрошенных независимо от возраста. Таких, кто за сотрудничество с Альянсом, но против вступления в него — 16,5%. Тех, кто категорически «против» даже сотрудничать с НАТО — 8,5%.
Поддержали вступление Украины в Альянс 19,3% харьковчан. Около 10% граждан эта проблема вообще не волнует. Не определились 7,6%. Из них на вопрос: а кто мешает вам определиться, большинство ответили, что им не хватает соответствующей информации, а также сослались на противоречивые оценки политиков относительно последствий вступления в НАТО.
— Сейчас много проводится опросов по НАТО, — рассказывает Нелли Ревенко. — И мы поставили цель не просто выяснить позицию «за» и «против», но и прояснить мотивацию, на что люди ориентируются, чем руководствуются, формируя свое отношение. Поэтому, кроме дилеммы «поддерживаю» — «не поддерживаю», мы включили вопрос, который, мы считаем, напрямую связан с решением о перспективах вступления в НАТО — о способности Украины самостоятельно обеспечить свою безопасность.
И, как видно по результатам, только около 23% опрошенных считают, что Украина в состоянии сама обеспечить свою безопасность. Более 15% ответили, что Украине вообще ничего не угрожает и нет смысла тратить на это деньги. В процессе исследования высказывались устно и фиксировались позиции, что Украине не нужны ни НАТО, ни другие военные блоки. Впрочем, большинство (41%) указали, что уровень экономического развития и бюджет государства не позволяют Украине обеспечить собственную безопасность.
Выбирать можно было несколько вариантов ответа, поэтому в сумме набирается более 100% «голосов».
Теперь о мотивациях. Среди тех, кто не поддерживает вступление в НАТО, большинство респондентов аргументируют свое мнение перспективой ухудшения отношений с Россией, что отразится, прежде всего, на населении (введение визового режима, повышение цены на газ и т.п.). Противники вступления в Альянс также негативно относятся к НАТО и его политике, боятся, что украинским гражданам придется воевать за чужие интересы. 50,2% исходят из национальных интересов и интересов граждан Украины. И только 7,3% опрошенных отмечают, что они руководствуются мнением политиков, которым они доверяют.
В мотивации сторонников вступления в НАТО на первом месте — укрепление безопасности, вне зависимости от того, угрожает нам кто-то или нет. На втором — мнение о том, что вступление в НАТО будет способствовать вступлению в ЕС, росту влияния Украины на международной арене и прекращению территориальных претензий, а также решению наших внутренних проблем, включая улучшение жизни украинцев.
Вопрос, который достаточно остро обсуждается, о механизме принятия решений. Большинство граждан считают, что нужен референдум. Можно сделать вывод, что как сторонники, так и противники вступления Украины в НАТО достаточно высоко ценят нормы прямой демократии и не разуверились в том, что народ должен сказать свое слово, а политики его услышать.
О чем спорили...
Первыми результаты исследования ИСПИ увидели харьковские политологи, журналисты и политики, пришедшие для участия в обсуждении. И, естественно, разгорелась довольно шумная дискуссия. Автор этих строк решила представить читателям лишь некоторые ее фрагменты, дающие представление о ее содержании. Валерий Дудко, политолог:
— Я подхожу к этому вопросу как офицер, в свое время принимавший участие в совместных учениях Украины и НАТО. В анкете половина мотивации касается взаимоотношений с Россией. Но на сегодняшний день Украина имеет представителей в трех комитетах НАТО, а Россия — в шестнадцати.
Как студент, уровень информированности которого о Вооруженных Силах вообще близок к нулю, не служивший в армии, может определять, вступать Украине в НАТО или не вступать? На референдуме решение будет принимать все население, информированность которого на сегодняшний день точно также минимизирована. А 70% депутатов Верховной Рады не служили в армии ни года! Вместо того, чтобы сказать народу о том, НАТО — это хорошо или плохо, мы представляем ему некомпетентное общественное мнение. Нелли Ревенко:
— А что, в референдуме могут принимать участие только служившие в армии или участвовавшие в «Си Бризе»? Поэтому вашу реплику о том, что студент не вправе судить о таких вещах, я отвергаю. Мы, кстати, не забыли включить в анкету пункт о том, информирован ли человек о системе безопасности. Посмотрите на результаты: народ считает, что в данном случае это значения не имеет. Да, говорят люди, мы не информированы, наше мнение нельзя считать профессиональным, но мы имеем право принимать решение.
Вопросы анкеты мотивировались существующей общественной дискуссией. И она, естественно, касается отношений с Россией. Мы слышим со стороны России негативную оценку нашего вступления в НАТО. И мы в этой связи пытаемся узнать, как эта информация влияет на позицию украинских граждан. Если бы опрос показал, что не влияет, мы имели бы право заявить вам о том, что, несмотря на все, что говорит Жириновский, наши граждане думают иначе. Но результаты исследования показали, что отношение РФ к нашему стремлению в НАТО очень серьезно влияет на общественное мнение в Украине. Валерий Дудко:
— Вы понимаете, в чем трагедия Украины? Она началась с самого первого референдума 1 декабря 1991 года, когда вопрос был поставлен таким образом, что можно было перевернуть результаты и принять любое решение. Сейчас может произойти то же самое. Виктор Намчук, председатель областной организации СДПУ(о):
— Два года назад, когда мы собирали подписи в поддержку референдума о НАТО, то, скажу вам, тщательно обдумывали вопросы, которые было бы целесообразно на такой референдум вынести: «Согласны ли вы с тем, чтобы Украина стала членом Северо-Атлантического договора НАТО?» и «Поддерживаете ли вы участие Украины в Едином экономическом пространстве с Россией, Белоруссией и Казахстаном?» Никаких разночтений тут быть не должно. Всего по Украине мы собрали 4 млн. 780 тыс. подписей в поддержку проведения референдума. Было не признано только 280 тысяч подписей. А проверяли нас очень серьезно, включая СБУ. Людей прессовали очень сильно, особенно в западной Украине. Тем не менее, 4,5 млн. подписей как ни крутили ни вертели, а Центральной избирательной комиссии пришлось признать действительными. Но дело в том, что, несмотря на все собранные подписи, а это конституционное требование, гарант Конституции так и не назначил референдума.
Второе. Что, кроме вступления в НАТО, у нас в стране нет никаких других проблем? В стране экономический и политический кризис. Если НАТО хочет добра нашей стране, почему Совет НАТО не наложит мораторий на вступление Украины в Альянс, пока наша страна не встанет на ноги экономически и политически? Нет, приезжают, нагнетают ситуацию, а политические структуры начинают спорить, информирован народ о НАТО или нет, угрожает нам кто-то или нет. Так вот, я заявляю, спор этот фальшивый. Надежда Гончарова, президент ИСПИ:
— Наш проект задуман и рассчитан на два этапа. Через полгода мы выйдем к людям с этой же анкетой еще раз. Потому что наиболее массированные информационно-пропагандистские потоки «за» и «против» НАТО хлынут в общество именно в ближайшие полгода.
* * *
Интересно было бы узнать, как изменится (и изменится ли?) после этого мнение харьковчан.
http://www.time.kharkov.com/index.php?page_name=article&id=3040
* * * Повнотекстовий огляд регіональної преси. До випуску ввійшли матеріали, які з’явилися на шпальтах та в інтернет-версіях обласних та міських газет України по 8 липня 2008 року включно.
Заявки на отримання друкованих версій, а також зауваження та пропозиції можна надсилати за адресою:
demchenko_o@rada.gov.ua
або телефоном: 255-23-94,
Демченко Олені Анатоліївні