|
|
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
226-Й ПРОСИТЬ НЕ ТУРБУВАТИПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ
Анатолій Задорога, «Київська правда», 19.06.2008
Нинішня парламентська криза може бути чітко продуманим планом.І В СІРКА ОЧЕЙ НЕ ПОЗИЧАЮТЬ…
Наталія Балюк, «Високий замок», 19.06.2008, Львівська обл.
Народні депутати Верховної Ради остаточно загнали самих себе у глухий кут. Їхні дії втратили будь-який здоровий глузд.РАДА В ГЛУБОКОМ ПОДПОЛЬЕ
Марина Брут, «Газета по-харьковски», 19.06.2008
Депутаты от фракции «Партии регионов» не голосовали даже за свой законопроект о повышении престижности шахтерского труда.
ЯК БАЛОГА «ЗАЛЕТІВ»…РЕГІОНАЛЬНА ВЛАДА
Інна Пукіш-Юнко, «Високий замок», 19.06.2008, Львівська обл.
У Луценка взялися за «літальні гріхи» керівника президентського Секретаріату.ЯЦЕНЮК ВІДЧУВ ДУХ АКАДЕМІЇ
Денис Булгак, «Рівне вечірнє», 19.06.2008
Перебуваючи в Острозькій академії, Голова Верховної Ради Арсеній Яценюк дискутував про ситуацію у парламенті, про російсько-українські відносини, а також — про освіту.А НАТО БЕЛОЕ И ПУШИСТОЕ
Леся Корицкая, «Газета по-харьковски», 18.06.2008
Чтобы развеять все «страшилки» о Североатлантическом альянсе, Украина будет тратить 6 млн. казенных гривен. И не один год.БЮДЖЕТ И УРОЖАЙ
Татьяна Жакова, «Вечерняя Одесса», 19.06.2008
Эти две темы обсуждались в ходе селекторного совещания 17 июня, в котором участвовали Премьер-министр Украины Юлия Тимошенко, руководители министерств и ведомств, главы облгосадминистраций.ВОЛОДИМИР ЛИТВИН: «ГАЛИЧИНУ» ЧИТАЮ ІЗ ЗАДОВОЛЕННЯМ
Богдан Вівчар, «Галичина», 19.06.2008, Івано-Франківська обл.
Лідер Народної партії і блоку Литвина в парламенті прибув на Прикарпаття для ознайомлення із соціально-політичною ситуацією.БЫТЬ ИЛИ НЕ БЫТЬ УКРАИНЕ В НАТО, ДОЛЖЕН РЕШАТЬ УКРАИНСКИЙ НАРОД
Аркадий Генкин, «Время», 18.06.2008, Харьковская обл.
Два дня находилась в Харькове делегация Совета НАТО.
ХТОСЬ — У ДИТСАДОК, А ХТОСЬ — НА ВИБОРИ?ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА БЛОКИ
Ігор Лазоришин, «Галичина», 19.06.2008, Івано-Франківська обл.
Ситуація загострюється. В інтерв’ю з міським головою Долини Володимиром Гараздом - про реорганізацію навчально-виховного комплексу в Івано-Франківську, який поєднує основи дошкільного навчального закладу та загальноосвітнього I ст.КУЛЬЧИНСЬКА — ЕКСПЕРТ З МОРАЛІ
Денис Булгак, «Рівне вечірнє», 19.06.2008
Саме з проведенням в Рівненській області громадських слухань щодо падіння моралі серед молоді, які організувала депутат Рівненської облради Галина Кульчинська, вона пов’язує здобуте членство у Національній експертній комісії.ЖИТТЯ І РОЗВИТОК — ЗА ПЛАНОМ
Петро Зубенко, «Київська правда», 19.06.2008
В Київській області триває робота з виготовлення містобудівної документації, тема якої є одним із засобів протидії нераціональному використанню земель в регіоні.НІ(ЧИЯ) – ГРОМАДІ КОРИСТЬ
«Західний кур’єр», 18.06.2008, Івано-Франківська обл.
Після мелодраматичного серіалу - міськрадівського ступору, що тривав понад рік - депутати Івано-Франківської міської ради спрацювали на диво плідно.О ЧЕМ СОВЕЩАЛИСЬ?
«Ваш шанс», 18.06.2008, Сумская обл.
Земельные вопросы – одни из актуальных проблем на Сумщине.СПІЛЬНА ІСТОРІЯ МАЄ ОБ’ЄДНУВАТИ
Анатолій Васевич, «Зоря Полтавщини», 17.06.2008
Полтавську громадськість глибоко обурили нещодавні акти вандалізму щодо пам'ятника Олександру Пушкіну та монумента на місці відпочинку Петра І в Полтаві.КАЗЁННОЕ ДЕЛО
Игорь Поддубный, «Пятница», 16.06.2008, Харьковская обл.
Вчера на сессии Харьковской областной рады от одного типичного представителя харьковского большинства услышал: «Зачем Харькову та филармония с органным залом? Вот я 60 лет тут живу и ни разу на органе не был!..»
ВОЛОДИМИР ЛИТВИН ПОКЛАДАЄТЬСЯ НА МИХАЙЛА РОМАНІВАКРИТИКА ЧИННОГО ЗАКОНОДАВСТВА
Леся Воронюк, «Буковинське віче», 11.06.2008, Чернівецька обл.
Офіційною причиною візиту на Буковину лідера Народної Партії України Володимира Литвина стало проведення обласного з'їзду партії, яка нараховує в Чернівецькому краї трохи більше 5 тисяч членів.
А СУДДІ ХТО?ЕКОНОМІКА
Ю. Семенчук, «Подільські вісті», 19.06.2008, Хмельницька обл.
«Без упину говоримо, що зміцнення демократичних і правових основ державного життя неможливе без справді незалежного, справедливого суду, ефективно функціонуючої судової системи, а робимо все навпаки.»СУДЬИ ТОЖЕ ПЛАЧУТ
Павел Шевцов, «Вечерняя Одесса», 19.06.2008
Судебная реформа, как и связь судебной власти с общественностью, пока лишь в перспективе.
ЛІТАЮЧА «ТРУНА» У ТИСЯЧІ КІНСЬКИХ СИЛ...ПЕРСОНАЛІЇ В ПОЛІТИЦІ
Ольга Читайло, «Високий замок», 19.06.2008, Львівська обл.
Три українські авіакомпанії потрапили до чорного списку Євросоюзу.ПИЙТЕ, ЛЮДИ, «ЄВРОМОЛОКО»?
Людмила Пархоменко, «Деснянська правда», 12.06.2008, Чернігівська обл.
Держава має нарешті зрозуміти, що українське село загалом – за межею бідності. Цьому сприяють і проблеми на ринку молока.
ДАВИД ЖВАНІЯ: «МОЇМИ КУМАМИ БУДУТЬ ЛЮДИ, ЯКІ НЕ МАЮТЬ ВІДНОШЕННЯ ДО ПОЛІТИКИ…»РІВЕНЬ І ЯКІСТЬ ЖИТТЯ
Іван Фаріон, «Високий замок», 19.06.2008, Львівська обл.
Відомий парламентарій Давид Жванія каже, що шляхом шантажу до осені спробують переформатувати розклад сил у Верховній Раді.
ХВАЛА ЧИНАМ, ЩО „ЗНИЗИЛИ” ЦІНИ!ЗАКОННІСТЬ І ПРАВОПОРУШЕННЯ
«Молодий буковинець», 18.06.2008, Чернівецька обл.
Перший заступник голови ОДА Віктор Павлюк провів брифінг, темою якого стало проведення в регіоні врегульованої цінової політики.ХТО СКАЗАВ «ХРЮ», АБО ІСТОРІЯ ПРО СОБАЧІ КАВЕЛИКИ І СОВОЧОК…
Алла Скорик, «Місто», 19.06.2008, Чернігівська обл.
В Чернігові стихійно створюють сміттєзвалища посеред міста.
НА ОЖИДІВСЬКІЙ АВАРІЇ НАГРІЛИ РУКИ?ОХОРОНА ЗДОРОВ'Я
Омар Узарашвілі, «Високий замок», 19.06.2008, Львівська обл.
Управління СБУ у Львівській області порушило проти посадовців Ожидівської сільради кримінальну справу за ст. 191, ч. 5 ККУ – «привласнення, розтрата майна або заволодіння ним в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем».ФРУНЗЕНЦЫ ПИКЕТИРОВАЛИ ПРОКУРАТУРУ ОБЛАСТИ
Дмитрий Литовченко, «Панорама», 18.06.2008, Сумская обл.
100 работников фирмы «Фрунзе-Стройиндустрия» — дочернего предприятия ОАО «СНПО им. Фрунзе» — пикетировали здание прокуратуры Сумской области, требуя прекратить давление на их руководство.КОНКУРС ПРОТИВ СУДА
Юрий Зиненко, «Газета по-харьковски», 18.06.2008
В Харькове состоялся первый этап конкурса на соискание должности руководителя метрополитена.
БЫТЬ ЛИ ОБЛАСТНОМУ ЦЕНТРУ АДАПТАЦИИ ИНВАЛИДОВ?ЗБЕРЕЖЕННЯ ДОВКІЛЛЯ
Мария Стерненко, «Вечерняя Одесса», 19.06.2008
Одна из основных проблем Одесского региона – сохранение центра адаптации для инвалидов.
ЯК ФРАНЦУЗИ НА КОРОПЩИНІ ФАП ВІДНОВИЛИ Люба Зима, «Деснянська правда», 14.06.2008, Чернігівська обл. 36
Відновлення в сільській місцевості на Чернігівщині медичного закладу зусиллями і коштами простих людей з іншої країни.
ДУНАЙ: «ГДЕ ЧЕЙ ПОДАРОК?»ПАМ'ЯТЬ
«Вечерняя Одесса», 19.06.2008
Международная природоохранная организация Всемирный фонд природы WWF совместно с Дунайским биосферным заповедником 18-19 июня проводит акцию в дельте Дуная, главной целью которой есть сохранение экологии в Причерноморье.
НЕ ПІДЛЯГАЄ ЗАБУТТЮ
Людмила Даценко, «Зоря Полтавщини», 17.06.2008
Сотні полтавців долучилися до акції “33 хвилини”, присвяченої пам’яті жертв Голодомору 1932–1933 років в Україні, започаткованої 10 червня у селі Байрак Кіровоградської області Президентом України Віктором Ющенком.
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
226-Й ПРОСИТЬ НЕ ТУРБУВАТИ
Анатолій Задорога, «Київська правда», 19.06.2008
Нинішня парламентська криза може бути чітко продуманим планом.Днями журналісти поцікавилися у "самостійника" Івана Плюща, чи не має наміру він додати свій 226-й мандат для реанімації парламентської більшості. Той відповів, щоб не сподівалися. Отже, схоже на те, що на літні канікули Верховна Рада піде в невизначеному стані. А це обіцяє гарячу парламентську осінь. Регіонали вже зараз вимагають від спікера Яценюка офіційно "заупокійно" оголосити, що демократична коаліція наказала довго жити, аби не залишилося жодних перешкод, навіть формальних, для здійснення заповітної мрії — переформатування коаліції у так звану широку.
Якщо й справді нинішня парламентська криза — чітко продуманий план (як про це багато говориться), то його натхненникам, схоже, не потрібна ніяка міцна коаліція, адже розрахунок політичної диверсійної операції "чергова зрада" і був на те, аби дезорганізувати й без того малопродуктивний парламент. І тим самим послабити позиції як Юлії Тимошенко, так і Віктора Януковича. Якщо логіка таких міркувань правильна, то широка коаліція для Партії регіонів так і залишиться заповітною мрією. А звинувачення бютівцями й "оборонцями" глави президентського Секретаріату в тому, що він намагається реалізувати з регіоналами план створення "ширки", в цьому контексті видаються надто прямолінійними й спрощеними.
Щоправда, як завжди, можна очікувати всіляких несподіванок. Головним чином тому, що БЮТ здатен за літо відновити свої політичні позиції, що похитнулися наприкінці весни, і знову стати ефективним руйнівником багатьох планів своїх політичних суперників. Економічно-соціальні негаразди уряду, які переважно шкодили репутації Юлії Володимирівни, а найбільше — інфляція, схоже, минаються. Якщо вірити запевненням урядовців, у деяких галузях намітилися навіть дефляційні показники. Знову ж таки, якщо вірити тим же прогнозам, цього літа очікується рекордний урожай зернових.
Якщо ж БЮТ не зможе закріпити й зміцнити на осінь свої позиції, а Партія регіонів переконається, що їй таки не дадуть створити в нинішній Верховній Раді бажаний для неї формат коаліції, регіонали вимагатимуть дострокових виборів. Деякі політологи кажуть, що в такому випадку ситуація буде схожою із тією, що була перед попередніми дочасними виборами, які ініціював БЮТ, розуміючи вигідну для себе ситуацію, що врешті привела бютівців до урядової влади.
Але несподіванки можуть бути й з іншого боку. Тим силам, яким невигідний стабільний парламент, так само невигідний і успішний уряд. Отож, якщо влітку Кабмін демонструватиме успішність, восени його чекатимуть нові випробування. Тому-то й було сказано, що нас очікує бурхлива політична осінь. А "скупий" Іван Плющ із своїм недоданим соратникам 226-им мандатом — хоче того чи не хоче (більше схоже, що хоче) — долучається до такого сценарію. І хоча його мандат не є стратегічним у цій політичній грі, тактично каламутити воду ним, видно, можна.
http://www.kiev-pravda.kiev.ua/archive.php?article=642І В СІРКА ОЧЕЙ НЕ ПОЗИЧАЮТЬ…
Наталія Балюк, «Високий замок», 19.06.2008, Львівська обл.
Народні депутати Верховної Ради остаточно загнали самих себе у глухий кут. Їхні дії втратили будь-який здоровий глузд.Останні голосування у парламенті показали, що частина народних обранців плювати хотіла на свій народ з висоти купола Верховної Ради. Заради можливості повернути собі омріяну владу, яка так спокусливо замаячила перед очима Партії регіонів, вони готові цинічно зрадити свого виборця. Більше того, їм навіть не соромно про це відверто говорити. Їм у Сірка очей не позичати…
У вівторок Партія регіонів зажадала від спікера Арсенія Яценюка, аби він офіційно заявив, що коаліції де-юре не існує. Мовляв, після того, як “бютівець” Ігор Рибаков і “нашоукраїнець” Юрій Бут покинули лави більшості, вона стала меншістю, отже, на думку ПР, коаліція спочила у Бозі… Проте Яценюк не захотів робити собі політичного харакірі і заявив могильникам коаліції, що чутки про її смерть дещо перебільшені. За словами Яценюка, коаліцію створюють фракції, а не окремі депутати. Відтак і вийти з коаліції може лише фракція (рішення приймається більшістю голосів), а не окремий депутат.
Така постановка питання “регіоналів” не задовольнила, і вони вирішили “не словом, а ділом” довести і Яценюку, і БЮТу з “НУ-НС”ом, і усьому прогресивному людству, що демократичної більшості в парламенті не існує, тобто вона не має достатньої кількості голосів. І щоб ні в кого не залишалося сумнівів, “регіонали”, комуністи і “литвинівці” у повному складі почали “валити” усі законопроекти, які голосувалися у цей день. Не голосували навіть за власні соціальні законопроекти. Свій саботаж пояснили “принциповими міркуваннями”. Іншими словами, діяли за відомим принципом “на зло кондуктору”…
Та найгірше, що жертвою “принциповості” Партії регіонів став законопроект, прийняття якого потенційно могло б врятувати сотні тисяч людських життів. Йдеться про узаконення суворіших штрафних санкцій для водіїв-порушників. За цей закон проголосували лише 223 депутати-коаліціанти. Цікаво, що ініціатором цього законопроекту є Президент України, але два перебіжчики – Рибаков і Бут, які аргументували свій вихід з коаліції зокрема і тим, що, мовляв, не можуть змиритися, що деякі “політики-пігмеї з БЮТ і “Народної Самооборони” (цитата Ю. Бута) ганьблять Президента, за президентський закон теж не дали своїх голосів.
Таким чином ситуація у Верховній Раді патова і безглузда. Коаліція начебто існує, але не діє. Що далі? А далі ситуація може розвиватися за непередбачуваним сценарієм. Вона цілком може вийти з-під контролю ідейних натхненників розвалу коаліції. Керівник президентського Секретаріату Віктор Балога, який є і сценаристом, і режисером, і продюсером цієї політичної трагікомедії, діє за принципом: «Карфаген (уряд) має бути зруйнований». Але специфіка української політики полягає у тому, що руйнівні процеси діють за схемою карткового будиночка… Мета «вбивць» уряду одна – переформатувати коаліцію ще до осені.
Але, попри всі їхні зусилля і чималі успіхи на цьому шляху, наразі їм не вдається переламати ситуацію у фракції “НУ-НС”: переконати більшість членів фракції проголосувати за вихід з помаранчевої коаліції і вхід у «сіро-буро-малинову». І якщо Конституційний Суд визнає, що після виходу двох депутатів коаліції не існує, а “НУ-НС” так і не дозріє до переформатування, то єдиний логічний вихід – перевибори! Чи хочуть їх політики? Переконана, що ні, бо йти за таких умов до виборців, все одно, що на суд Лінча… Особливо після останніх антинародних голосувань.
http://www.wz.lviv.ua/pages.php?atid=65749РАДА В ГЛУБОКОМ ПОДПОЛЬЕ
Марина Брут, «Газета по-харьковски», 19.06.2008
Депутаты от фракции «Партии регионов» не голосовали даже за свой законопроект о повышении престижности шахтерского труда.Этот проект закона внес на рассмотрение парламента народный депутат от фракции Партии регионов Виктор Хара. Но его не поддержали однопартийцы: из этой фракции проголосовал только один народный депутат. Видимо, сам автор.
218 голосов (148 от фракции БЮТ и 69 от НУ-НС) из 442 зарегистрированных в сессионном зале для принятия законопроекта в первом чтении явно было мало. Коммунисты и депутаты от Блока Литвина демонстративно не голосовали. Рада даже не смогла направить проект закона на повторное первое чтение – предложение поддержали только 223 народных депутата...
Сами же «регионалы» заявляют, что против принятия закона ничего не имеют. Мол, таким образом фракция ПР пытается показать, что коалиции не существует. Ну очень хочется регионалам сколотить другое большинство со своим участием. Так хочется, что по боку им интересы своих же ребят, шахтеров. Не вняли регионалы слабым призывам спикера Арсения Яценюка дождаться решения Конституционного Суда о том, существует еще коалиция или нет. «По закону, уважаемые друзья. Все по закону. Суд все разъяснит. Если вы должны быть во власти, вы в нее вернетесь, а если нет, то так уже и не будете», – загадочно обратился Яценюк к регионалам. Не иначе, что-то знает.
http://gazeta.kh.ua/country/2008/06/19/102638.htmlПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ
ЯК БАЛОГА «ЗАЛЕТІВ»…
Інна Пукіш-Юнко, «Високий замок», 19.06.2008, Львівська обл.
У Луценка взялися за «літальні гріхи» керівника президентського Секретаріату.«Зальотна» справа екс-міністра транспорту Миколи Рудьковського (щодо приватного польоту до Парижа за державні гроші) – перша, яку довели до суду. Але не остання в історії політичного життя-буття. У пресі були публікації про «халявну» (за державний кошт) прогулянку цілої делегації на чолі з тодішнім керівником Держуправління справами Ігорем Бакаєм, яка супроводжувала Леоніда Кучму на курортний Баден-Баден. Писали про те, як 2006 року Олександр Мороз (тоді ще спікер) замовив казенний літак, щоб злітати з однопартійцями і зятем до Одеси на футбол. Розповідали про особливу пристрасть до чартерних рейсів Олексія Івченка – у бутність його шефом «Нафтогазу». Серйозніший, ніж журналістський, «розбір польотів» влаштували нинішньому міністру внутрішніх справ Юрію Луценку (але суд визнав незаконним порушення щодо нього кримінальної справи, зокрема за звинуваченнями у використанні в особистих цілях службових літаків). Не оминув «літальний» скандал і керівника президентського Секретаріату Віктора Балогу. Нардепи з депутатської групи «Народна Самооборона» звернулися до Генпрокуратури, МВС і Головного контрольно-ревізійного управління з вимогою розібратися, чи немає, бува, корупції у пристрасній любові Віктора Івановича до літаків.
“Просимо здійснити перевірку державного авіаційного підприємства “Україна”, яке обслуговує внутрішні перельоти посадових осіб держави, на предмет використання літаків в особистих корисливих справах главою Секретаріату Президента України В.І. Балогою, який здійснював перельоти до Закарпатської області (на вихідні дні) з безоплатним перевезенням своїх родичів, друзів та знайомих. Просимо перевірити наявність корупційних діянь при здійсненні перельотів чартерними рейсами главою Секретаріату Президента України В.І. Балогою та членами його родини. Наших виборців цікавить, хто замовляв і оплачував ці авіаперевезення. Якщо дані рейси замовляв особисто В.І. Балога, тоді за рахунок яких коштів він це робив (заробітна плата глави Секретаріату - 17 тис. грн.), та чи вказані дані суми В.І. Балогою у податковій декларації?”, - йдеться у запитах, під яким підписалися нардепи-“самооборонівці”.
Оприлюднили на сайті “НС” і списки польотів – з номерами і датами рейсів, марками літаків, прізвищами пасажирів. У першому списку (додатку до депутатського запиту про використання державних літаків) - 25 позицій. Перший переліт датований 31 березня 2007 року, останній - 26 жовтня того ж року. Більшість польотів за маршрутом “Київ – Ужгород – Київ”. Є переліт “Львів – Ужгород - Київ” та два “Київ – Ужгород – Сімферополь”. За інформацією з роздруківок, до Криму Віктор Балога нібито літав з дружиною та дітьми у компанії з Гаваші (прізвище збігається з прізвищем губернатора Закарпаття). Значаться у списку пасажирів й інші відомі прізвища: Петьовка, Кріль, Плющ (у парламенті є депутати з такими прізвищами), Шаповал (це прізвище має голова Центрвиборчкому). Ще цікавіший список пасажирів, які, за оприлюдненою на сайті “НС” інформацією, разом з Віктором Балогою тиждень тому нібито літали чартерним рейсом за маршрутом “Київ – Ужгород – Відень”. Крім згаданих прізвищ Гаваші, Кріля, Петьовки (у сімейному складі), фігурують також Ігор Рибаков (чи не той самий нардеп-“бютівець”, який заявив про вихід з коаліції?), Віктор Тополов (у ВР є нардеп-“ЄЦівець” з такими ініціалами), Валентин Наливайченко (й ім’я, і прізвище такі ж, як у тимчасово виконуючого обов’язки голови СБУ).
У списку чартерних польотів - 66 позицій (з 12 січня минулого року по 2 червня цього року). 40 – за тим же маршрутом, що й у першому списку - “Київ – Ужгород – Київ”. Є кілька перельотів в один бік: з Києва до Ужгорода, з Ужгорода до Києва. І розмаїття – закордонних маршрутів: “Київ – Ужгород – Мюнхен (Німеччина)”, “Інсбрук (Австрія) - Ужгород – Київ”, “Женева (Швейцарія) – Ужгород - Бориспіль”, “Ніцца (Франція) – Ужгород – Бориспіль”, “Тріполі (Лівія) – Ужгород - Київ”, “Відень (Австрія) – Ужгород – Відень”, “Женева – Ужгород – Київ”, “Ліон (Франція) – Ужгород - Київ”, “Київ – Ужгород – Ліон”, “Ліон – Ужгород”.
Офіційної реакції Віктора Балоги на оприлюднену “Народною Самообороною” інформацію наразі немає. Озвучив “думки з приводу” лише його перший заступник. “У мене немає підстав, щоб підтвердити чи спростувати ці звинувачення. Переконаний, що вони надумані й абсурдні. Балога ніколи не використовував державний транспорт без оплати. Навіть якщо використовував, то платив”, - заявив Олександр Шлапак.
Подробиці “літального” скандалу журналіст “Високого Замку” з’ясовувала у розмові з нардепом-“самооборонівцем” Геннадієм Москалем та народним депутатом (він же – двоюрідний брат Віктора Балоги) Василем Петьовкою.
Геннадій Москаль: «Авіапідприємство «Україна» – не таксі за викликом…»
- Інформація від виборців. Вони все бачать, - заявив Геннадій Москаль на запитання журналіста “ВЗ” про те, звідки “Народна Самооборона” отримала оприлюднені нею дані.
- Це настільки неспростовна інформація, що ви взялися її оприлюднити?
- За Конституцією, кожному гарантовано право на судовий захист, у тому числі і пану Балозі. Хай користується… У нас є всі дані, усі польотні листи. Просимо перевірити ці дані і дати правову оцінку.
- Польотні листи у вас теж від виборців?
- Чому ви думаєте, що наші виборці не можуть працювати в аеропортах? Наше завдання одне. Якою була реакція Генпрокуратури на закиди проти Луценка – відомо. Хочемо бачити, як ГПУ відреагує на інформацію по Балозі. Тоді буде видно: закон в Україні діє однаково до всіх, чи його використовують вибірково – до тих, хто не зручний.
- Ви зізнаєтеся, що зв’язок між “копанням” під Луценка і оприлюдненням “зальотів” Балоги є? Зуб за зуб?
- Ні. Треба нарешті реалізовувати гасло “Закон один для всіх”.
- Коли у вас з’явилася інформація щодо Балоги? Хтось може подумати: “Де ж пан Москаль і “Народна Самооборона” були раніше, чому лише зараз взялися за розбір польотів?”.
- Інформацію отримали минулого тижня, перед Трійцею.
- У розмові з журналістом “ВЗ” нардеп Василь Петьовка, прізвище якого фігурує в оприлюдненій вами інформації, заявив, що були комерційні рейси, оплачені не з державної кишені…
- Я що – звинувачую у чомусь Петьовку?
- Але згадується і його прізвище?
- Ну і що. І я б міг фігурувати: раптом і мене б взяли раз прокататися… Не треба підганяти час - хай розбереться Генеральна прокуратура. Нехай перевірить усе так само ретельно, як перевіряла Луценка.
- Інформація стосується Віктора Балоги вже на посаді керівника президентського Секретаріату чи й давнішого періоду його діяльності, коли Балога був міністром?
- І те, і те. Йдеться про кінець 2005-го, 2006-ий, 2007-ий і 2008 роки.
- Хто має право користуватися літаками державного авіаційного підприємства “Україна”? Коло обмежується лише Президентом, прем’єром і спікером, чи ні?
- Ці літаки для офіційних візитів вищих посадових осіб і делегацій, а не для катання у суботу-неділю додому на Закарпаття і назад – злітати шкарпетки поміняти. Авіапідприємство “Україна” - це ж не таксі за викликом, а державна структура, яка фінансується з державного бюджету, і кошти мають використовуватися за цільовим призначенням. Може, Балога платив за кожен рейс? Тоді виникає питання: що це за люди у Секретаріаті Президента, які на суботу замовляють собі президентський рейс?
Василь Петьовка: «Часто зустрічаємося з Балогою, у тому числі й у літаках…»
- Напевно, затяжний відпочинок на свята не йде “Народній Самообороні” на користь. Тому й озвучують такі заяви, - каже Василь Петьовка в інтерв’ю “ВЗ”. - Люди, про яких йдеться у цих заявах, і подумати не можуть про те, щоб літати за державний кошт. Коментувати немає що. Особисто я періодично літаю рейсовими літаками, були приватні мої поїздки, за мої власні гроші. За 41 рік у жодне відрядження за державні кошти ще не літав… Скоро “Народна Самооборона” почне звинувачувати Балогу у тому, що в Україні забагато дощів падає, забагато сонце гріє. Київські вибори показали, яка підтримка у Луценка, на що він здатен. Зараз бачимо спроби перекласти усе з хворої голови на здорову.
- Ви стверджуєте, що інформація про польоти зі згадкою вашого прізвища недостовірна?
- Взагалі не розумію, звідки вона береться.
- Переді мною роздруківка даних про перельоти, які розповсюдила прес-служба “Народної Самооборони”. Ось перший рядок: номер рейсу, тип літака, маршрут “Київ - Ужгород – Київ”, дата прильоту до Ужгорода – 31 березня 2007 року, дата вильоту з Ужгорода – 1 квітня 2007 року, пасажири – Балога В.І., Балога Оксана (дружина), Петьовка, Кріль+дружина…
- Комерційний рейс, не за державний кошт – це сто відсотків. Згадували мені, що був рейс “Київ – Ужгород - Відень”, яким я нібито теж літав (йдеться, очевидно, про рейс № 5561 від 11.06.2008 року, який фігурує в інформації, оприлюдненій “Народною Самообороною. – “ВЗ”). У Відні був місяці чотири тому, але автомобілем. Згадували рейс “Київ – Ужгород – Ліон (Франція)”. У Ліоні ніколи не був. У Франції був – років шість тому їздив автомобілем у Канн. Рейсами “Київ – Ужгород – Київ” користуюся часто. І Балога користується, не приховуючи цього.
- Що значить – комерційний рейс?
- Наймається комерційний рейс, проплачуються комерційні гроші, і відлітається.
- Комерційні гроші?
- Чесно зароблені, свої гроші. Або фірма проплачує. Я відобразив свої доходи у декларації. Якщо порівняти мої статки і доходи з тим, що задекларувала прем’єр, то я маю набагато більше. Хоча усі розуміють, що насправді це далеко не так.
- Хто саме проплачував, наприклад, рейс “Київ-Ужгород-Київ”, яким ви, за інформацією з роздруківки, летіли разом із подружжями Балог і Крілів?
- Не можу згадати, був такий рейс чи не був. Це ж березень місяць. Я часто літаю літаками, переважно по роботі.
- Але у такій компанії, мабуть, не так часто?
- Як би там кому не хотілося, але і Балога, і я – з Закарпатської області. Ми часто зустрічаємося, у тому числі й у літаках.
- У рейсових?
- У рейсових і у комерційних. Але не у літаках, які проплачуються за державний кошт.
- У Києві є й інші вихідці з Закарпаття. Може, ще з кимось зустрічаєтеся у літаках?
- Голова Конституційного Суду часто літає.
http://www.wz.lviv.ua/pages.php?atid=65744ЯЦЕНЮК ВІДЧУВ ДУХ АКАДЕМІЇ
Денис Булгак, «Рівне вечірнє», 19.06.2008
Перебуваючи в Острозькій академії, Голова Верховної Ради Арсеній Яценюк дискутував про ситуацію у парламенті, про російсько-українські відносини, а також — про освіту.Перебуваючи у п’ятницю в Острозькій академії, Голова Верховної Ради Арсеній Яценюк своїм зовнішнім виглядом не відрізнявся від студентів — вдягнувся просто: джинси, сорочка без краватки, легкий піджачок. Натомість розмови зі студентами вів на серйозні теми — дискутували про ситуацію у Верховній Раді, про російсько-українські відносини, а також — про освіту.
Арсеній Яценюк висловив думку, що в Україні вищих навчальних закладів забагато — деякі треба позакривати:
— Сьогодні в Україні діє близько тисячі вищих навчальних закладів. Щоб скоротити їх кількість, можна піти двома шляхами — або запровадити нову хвилю атестації, або ще краще — сформувати перелік «вишів», які найбільш привабливі для роботодавців і для людей, котрі хочуть мати мудрих дітей. Це буде найкращий шлях, коли ми відсіємо сміття, яке є у системі освіти.
Щоправда, спілкуючись зі студентами, спікер натякнув, що Академію точно не закриють:
— Острозька академія — університет №1 у списку провідних вищих навчальних закладів України. Тут справді відчувається атмосфера духу, необхідна для становлення повноцінної особистості.
До Академії Арсеній Яценюк привіз свою книгу «Банківська таємниця часів Помаранчевої революції». Наклад її невеличкий — усього тисяча примірників, тож здебільшого студентам та викладачам він подарував диски із записаною на них «Банківською таємницею». А ректор Острозької академії Ігор Пасічник подарував Арсенію Яценюку на згадку про університет результат тридцятирічної праці професора Рафаїла Торконяка — переклад Острозької Біблії українською мовою.
http://www.rivnepost.rv.ua/showarticle.php?art=018509А НАТО БЕЛОЕ И ПУШИСТОЕ
Леся Корицкая, «Газета по-харьковски», 18.06.2008
Чтобы развеять все «страшилки» о Североатлантическом альянсе, Украина будет тратить 6 млн. казенных гривен. И не один год.Завершилось заседание комиссии «Украина-НАТО». Несмотря на то, что делегацию Североатлантического альянса и в столице, и в регионах встретили пикетами, а Россия поспешила пригрозить визами для украинцев в случае вступления Украины в блок, генсек НАТО Яап де Хооп Схеффер (а с ним и наш президент) все же надеется на изменение отношения простых граждан к НАТО. Мол, НАТО – это не только военные базы…
Сам же визит Генсека НАТО президент Украины Виктор Ющенко считает уникальной возможностью провести огромную работу в развенчивании мифов о НАТО. Глава государства заверил, что Украина не намерена размещать на своей территории чьи бы то ни было военные формирования. А присоединение Украины к ПДЧ (как и будущее членство в Альянсе) не обязывает нашу армию принимать участие в вооруженных конфликтах. Впрочем, Схеффер уточнил: Украина – единственная страна-партнер НАТО, которая уже принимает участие во всех без исключения операциях Североатлантического альянса, и решения об участии украинских солдат в той или иной миссии принимает исключительно сама, без какого-либо принуждения.
А для создания позитивного имиджа Альянса в Украине утверждена специальная Государственная программа на 4 года. Чтобы регулярно информировать нас о преимуществах членства в НАТО, за казенные денежки (ежегодно – около 6 млн грн) будут создавать информационные центры, снимать всевозможные видеоролики, проводить соцопросы и даже организовывать международные фестивали военных оркестров «Украина – НАТО». Однако, по прогнозам экспертов, опрошенных «Газетой...», прорекламировать НАТО в Украине «по-быстренькому» не удастся.
Официально
МИД Украины: Угрозы России о визовом режиме – непрофессиональны
Первый вице-премьер-министр Российской Федерации Сергей Иванов заявил, что одним из последствий вступления Украины в НАТО может стать введение визового режима между Украиной и РФ. «Будет введен визовый режим, так как НАТО заставит Украину его ввести», – сказал Иванов.
Украинский МИД (устами руководителя пресс-службы Василия Кирилича) отреагировал так: «Связывать НАТО и условия поездок граждан или введение визовых условий, как минимум, непрофессионально, это абсолютно несвязанные вещи. В 1999 году Польша вступила в НАТО, но условия безвизовых поездок украинцев в эту соседнюю страну не изменились».
Да и политологи сомневаются в серьезности заявления о введении визового режима. По словам Сергея Тарана, точно такую же информационную атаку от России вытерпели страны Прибалтики, когда вступали в НАТО. Но Россия так и не ввела для их граждан никаких виз. Знающий человек
«За НАТО украинцев агитируют… российские политики»
Сергей Таран, политолог, директор Международного института демократии:
– Чтобы развеять все предубеждения, нужна полноценная информационная кампания. А политики сейчас говорят только о военном аспекте вступления Украины в НАТО. На самом же деле, это всего лишь 20% военных вопросов и 80% вопросов – это гуманитарные реформы. Прежде всего НАТО – это способ обеспечения безопасности жизни: уважение к правам человека, безопасность банковских счетов, открытость информации и т.д. Как ни парадоксально, но пронатовскую информационную кампанию сейчас ведут как раз… российские политики. Когда они выступают с претензиями на нашу территориальную целостность или другими заявлениями, это заставляет украинцев задуматься над тем, что нам и правда нужна какая-то система, способная обезопасить нас от любых посягательств.
http://gazeta.kh.ua/country/2008/06/18/154104.htmlБЮДЖЕТ И УРОЖАЙ
Татьяна Жакова, «Вечерняя Одесса», 19.06.2008
Эти две темы обсуждались в ходе селекторного совещания 17 июня, в котором участвовали Премьер-министр Украины Юлия Тимошенко, руководители министерств и ведомств, главы облгосадминистраций.Юлия Тимошенко, рассказывая об изменениях и дополнениях в бюджет-2008, которые намерено внести правительство, не раз подчеркивала, что при этом максимально учитывались все предложения, которые поступали от глав облгосадминистраций. Итак, по ее словам, предусматривается дополнительная дотация местным бюджетам, связанная с повышением размера минимальной заработной платы и введением единой тарифной сетки для тех, кто работает в бюджетной сфере. Уже с 1 сентября бюджетники могут рассчитывать на существенное повышение зарплаты.
Также увеличиваются расходы на питание в бюджетных учреждениях. Ясное дело, почему: из-за резкого подорожания продуктов питания. На эти цели предусмотрена сумма в размере почти 2 миллиардов гривен.
— Мы увеличили объем субвенции местным бюджетам на социально-экономическое развитие регионов на 400 миллионов гривен, — сказала глава правительства. — Мы понимаем, что финансовая ситуация в малых городах достаточно сложная. Поэтому дополнительно предусмотрели субвенцию на социально-экономическое развитие городов районного значения, поселков городского типа, райцентров в размере 1 миллиарда гривен.
Еще одна дополнительная субвенция предусмотрена на проведение мероприятий по подготовке к Евро-2012.
Правительство пошло навстречу руководителям регионов и оставляет в местных бюджетах 100% всех сборов, поступающих за загрязнение окружающей среды. Кабмин отреагировал на критическую ситуацию в некоторых отраслях экономики. Государственные гарантии для привлечения долгосрочных кредитов помогут стать на ноги, многим отраслям, уверена Юлия Тимошенко, тому же авиастроению, транспортной инфраструктуре.
Глава правительства в своем выступлении не обошла вниманием больную тему инфляции. В мае, по ее словам, наметилась переломная ситуация, а в июне Украина может выйти на остановку всех инфляционных процессов. По всей Украине стабилизированы цены на сахар, растительное масло.
Тревожной и ничем не объяснимой Юлия Тимошенко назвала ситуацию с ценами на мясо птицы. Рентабельность двух предприятий-монополистов страны по производству куриного мяса зашкаливает за 100%. А некоторые предприятия торговой сети дошли до того, что устанавливают 50-процентную надбавку на этот продукт. В общем, с ценами на куриное мясо Юлия Владимировна попросила разобраться всем главам облгосадминистраций.
Еще один вопрос, который беспокоит правительство. Касался он проведения аукционов в областях по продаже земель несельскохозяйственного назначения. Благодаря им местные бюджеты могут получать серьезные дополнительные средства. Одесская область здесь в середнячках: на 10 аукционах выручено 7,7 млн. грн. (По словам Тимошенко, в пгт Варва Черновицкой области в этом году от двух аукционов поступило 26,5 млн. грн.). Впрочем, целый ряд областей такие аукционы вообще не проводили.
О готовности к уборке зерновых на селекторном совещании докладывал министр агропромышленной политики Юрий Мельник. Ожидается, что в этом году Украина соберет вдвое больший урожай зерновых, чем в 2007 году. На поддержку АПК страны правительство в нынешнем году выделило на 40% больше денег, чем в минувшем. Но сегодня главное, по словам министра, — не собрать и сохранить зерно, а продать его по рыночным ценам. А основная задача глав облгосадминистраций — обеспечить регион трехмесячной потребностью в зерне.
Свой комментарий уже после окончания селекторного совещания дал председатель Одесской облгосадминистрации Николай Сердюк. В то время, как мировая цена на зерно третьего класса сегодня составляет 480 долларов США, мы, по сути, заставляем руководителей сельхозпредприятий продавать его в Аграрный фонд вдвое дешевле. Глава облгосадминистрации также выразил надежду, что правительство будет не только декларировать заботу об агропромышленном комплексе, но и реально его поддерживать. Около 400 миллионов гривен должны были поступить в область из Киева на поддержку села. На самом деле пришло лишь 109 млн. грн. А ведь дорога ложка к обеду. 20 июня на Одесщине начнется массовая жатва. А на днях на юге области был проведен контрольный обмолот. Урожайность ячменя — на уровне 30-35 ц с га. Урожай соберем высокий и пока без особой помощи со стороны государства.
А что касается обуздания инфляции в регионе, то, по словам Николая Сердюка, предприняты все запланированные меры, чтобы снизить цены на основные продукты питания. Но, по его мнению, с высокими ценами все же нужно бороться не административными, а экономическими методами.
http://vo.od.ua/article/8492ВОЛОДИМИР ЛИТВИН: «ГАЛИЧИНУ» ЧИТАЮ ІЗ ЗАДОВОЛЕННЯМ.
Богдан Вівчар, «Галичина», 19.06.2008, Івано-Франківська обл.
Лідер Народної партії і блоку Литвина в парламенті прибув на Прикарпаття для ознайомлення із соціально-політичною ситуацією.Відповідаючи на запитання нашого кореспондента на прес-конференції, яку лідер блоку власного імені дав прикарпатським журналістам, Володимир Михайлович привітав колектив газети «Галичина» із загальноукраїнським визнанням — перемогою у загальнонаціональному конкурсі на звання найкращої обласної газети України.
А взагалі лідер Народної партії і блоку Литвина в парламенті прибув на Прикарпаття для ознайомлення із соціально-політичною ситуацією. Він взяв участь у звітно-виборній конференції обласної організації НПУ, на якій головою обрано Михайла Негрича, зустрівся зі студентами Івано-Франківського аграрного коледжу. Мої ж запитання повернули гостя у час створення помаранчевої коаліції: що ж пропонували його блокові і чому він не приєднався до коаліціянтів? За словами В. Литвина, йому пропонували посаду спікера, але відмовилися взяти до виконання програму блоку, з якою він ішов на вибори. «Для мене ж головне — не спікерство, головою парламенту я вже був, головне — виконати те, що ми обіцяли людям, — наголосив В. Литвин. — Коаліція — це командна гра, а якраз такої і немає у нинішній коаліції». Щодо існування нинішньої коаліції, то гість висловив переконання: склалась така ситуація, що або буде помаранчева коаліція, або ніякої. У всякому раз він не веде ні з ким переговорів щодо створення нової більшості.
Соціально-політичну ситуацію в Україні він оцінив як критичну. «Фізично я тут, з вами, а думками в Києві, бо переживаємо чергове напруження, яке потрібно зняти», — непокоївся Володимир Михайлович. На його переконання, треба, аби негайно сіли за стіл переговорів Президент, Голова Верховної Ради і прем’єр і перед усім українським народом оцінили ситуацію й визначили шляхи дальшого поступу, що потрібно робити. і не обіцяти всеукраїнського щастя в один момент, а дати можливість людям жити і бачити перспективу. Бо більше 60 відсотків громадян впевнені, що Україна рухається не тим шляхом і не в тому напрямку.
Відповідаючи на запитання, чи потрібно було вносити зміни до Конституції в грудні 2004-го, які й стали першопричиною нинішнього хаосу, В. Литвин нагадав, що це був компроміс двох протилежних таборів. А Конституцію потрібно виконувати і її дотримуватись, а не змінювати постійно. «Якщо б нашою Конституцією навіть стали десять Заповідей Божих, їх тут же взялися б змінювати і доповнювати», — переконаний він. В. Литвин понарікав, що у нас ідуть перманентні вибори, лише завершуються одні і починається підготовка до інших, висловився за нагальну потребу зміни виборчого законодавства, особливо щодо виборів на місцевому рівні.
http://www.galychyna.if.ua/index.php?id=single&no_cache=1&tx_ttnews[tt_news]=756&tx_ttnews[backPid]=24БЫТЬ ИЛИ НЕ БЫТЬ УКРАИНЕ В НАТО, ДОЛЖЕН РЕШАТЬ УКРАИНСКИЙ НАРОД
Аркадий Генкин, «Время», 18.06.2008, Харьковская обл.
Два дня находилась в Харькове делегация Совета НАТО.В ее составе были постоянные представители и послы Эстонии, Федеративной Республики Германия, Республики Исландия, Королевства Норвегия, Португальской Республики, Румынии, Королевства Испания и Соединенных Штатов Америки.
Это примерно третья часть представителей Альянса, которые во главе с генеральным секретарем НАТО Яапом де Хооп Схеффером приезжали в Украину по приглашению Виктора Ющенко.
Официальная цель визита — оценить выполнение Украиной двустороннего плана действий и целевого плана Украина-НАТО-2008, а также посещение двух-трех регионов страны. В том числе Харьковщины. Кстати, несколько лет назад подобная делегация Совета НАТО к нам уже приезжала. В этот раз посланцы Альянса вновь побывали в Харьковском национальном университете им. В. Н. Каразина, где состоялся «круглый стол» «НАТО после Бухарестского саммита и роль Украины в европейской безопасности», а также в Институте монокристаллов.
Возле центрального входа в университет выстроились два пикета — выступающих против вступления Украины в НАТО и тех, кто хотел бы, чтобы Украина вошла в Альянс. Между пикетами было примерно двадцать метров и сравнительно небольшой кордон милиционеров. Первые ряды политических противников пестрели плакатами «за» и «против» НАТО, в задних рядах стояли люди с флагами. Немногочисленные (вход в университет в это время был со двора) прохожие имели возможность послушать аргументы противников и сторонников НАТО, которыми обменивались стороны. Суммарно здесь было не более 300 — 500 человек. Включая правоохранителей. А в это время в «ректорском» зале университета шли жаркие споры. И дело было не так в полемических страстях, как в высокой температуре небольшого переполненного помещения.
Как отметил в своем выступлении посол Испании при НАТО Пабло Залдивар, вопрос о вступлении Украины в НАТО должен решать украинский народ. Он также подчеркнул, что именно вступление его страны в НАТО помогло построить в Испании демократическое общество. Посол США при НАТО Рик Олсон обратил внимание собравшихся на тот факт, что у НАТО нет врагов, так как Альянс сохраняет нейтралитет. Например, НАТО не становилась на чью-либо сторону в Косово (кстати, это видел побывавший несколько лет назад в этом регионе ваш корреспондент). Впрочем, представители Альянса не стремились показать свою организацию в наилучшем свете. «Мы не едем «продавать» НАТО, — заявил в Киеве генсек НАТО Яап де Хооп Схеффер. — Альянс — не стиральный порошок, который требует рекламы». А вот нашей стране в декабре в ходе заседания комиссии Украина — НАТО будет выставлена оценка. Если она будет позитивной, Украине разрешат присоединиться к Плану действий по членству (ПДЧ) в Альянсе. В противном случае перспектива присоединения к ПДЧ отодвинется на два-четыре года. Пока в Украине не завершится президентская кампания и не наступит, как ожидается, внутриполитическая стабильность. Виктор Ющенко отмечает прогресс во взаимодействии Киева с Альянсом после апрельского саммита Альянса в Бухаресте. Сейчас Украина задействована в операциях НАТО в Афганистане, Косово, украинские корабли участвуют в антитеррористической операции НАТО «Активные усилия» в Средиземном море. 13 июня в Брюсселе украинские делегаты сообщили о готовности нашей страны принять участие в формировании 12-тысячных сил быстрого реагирования НАТО…
Как подчеркнул Виктор Ющенко, «вступление в Североатлантический альянс — это вопрос исключительно нашего национального суверенитета. Вести переговоры по этому поводу и делать свой выбор — неотъемлемое право нашей страны. Таким образом, желание вступить в НАТО — шаг, который мы предпринимаем не против кого-либо, а исходя из наших национальных приоритетов. Сегодня наше общество в первую очередь нуждается в информации. Несколько лет назад к вступлению в НАТО положительно относились только 17 проц. населения. Сегодня — уже 33 проц., а против — только 27 проц. Окончательное решение будет принято с помощью референдума». При этом Президент заметил, что по вопросу о присоединении Украины к ПДЧ референдум проводиться не будет. Ведь это всего лишь «возможность присоединения к интенсивному сотрудничеству». Нецелесообразным проведение референдума по этому поводу считает и премьер-министр Украины Юлия Тимошенко. Что касается позиции НАТО, то, как сказал его генсек Яап де Хооп Схеффер, «нам еще предстоит продолжительная дискуссия. Выведет ли она на новую ступеньку в отношениях, я даже сам не знаю, еще рано об этом говорить. Со временем Украина станет членом Альянса — если, конечно, захочет».
А тем временем
Франция вновь вступит в военную структуру НАТО, в которой не участвует уже около 40 лет.
«Я оставляю за собой принципы, которые в свое время провозгласил генерал де Голль: Франция при любых обстоятельствах сохранит за собой право вынесения решения относительно участия своих войск в военной операции», — отметил президент Николя Саркози, когда выступал перед 3 тысячами французских военных, представляя новую доктрину безопасности страны — «Белую книгу». Глава республики подчеркнул, что Франция оставит в своем распоряжении национальную армию и ядерное оружие.
Точки над i
Как известно, первый вице-премьер Российской Федерации, находясь 14 июня в Севастополе по случаю 225-летия города, заявил, что одним из результатов вступления нашей страны в Североатлантический альянс может стать введение визового режима между Украиной и РФ: «поскольку НАТО заставит Украину его ввести».
По словам Иванова, «десятки миллионов людей почувствуют эти неудобства». Иванов также предрек разрыв связей между российским и украинским военно-промышленными комплексами после вхождения Украины в состав Североатлантического альянса.
Генеральный секретарь НАТО Яап де Хооп Схеффер в Киеве на совместной пресс-конференции с Президентом Украины Виктором Ющенко так прокомментировал слова Сергея Иванова: «Я не являюсь специалистом по вопросам визовых режимов, но я не вижу прямой связи между внешней политикой и вопросами евроатлантической интеграции с вопросами визового режима. Возможно, этот вопрос следует адресовать Европейскому Союзу» (в свою очередь, постоянный представитель Совета НАТО от Норвегии Ким Травик, выступая вчера в Харькове, назвал утверждения С. Иванова неправдой).
Яап де Хооп Схеффер отметил, что развивающиеся и усиливающиеся отношения между Украиной и НАТО не направлены против кого-либо. Генсек также сказал, что НАТО ценит партнерские и дружественные отношения с Россией и ничего из того, что делает НАТО, не может рассматриваться как направленное против России.
http://www.time.kharkov.com/index.php?page_name=article&id=2905РЕГІОНАЛЬНА ВЛАДА
ХТОСЬ — У ДИТСАДОК, А ХТОСЬ — НА ВИБОРИ?
Ігор Лазоришин, «Галичина», 19.06.2008, Івано-Франківська обл.
Ситуація загострюється. В інтерв’ю з міським головою Долини Володимиром Гараздом - про реорганізацію навчально-виховного комплексу в Івано-Франківську, який поєднує основи дошкільного навчального закладу та загальноосвітнього I ст.Нещодавно міський голова Долини Володимир Гаразд провів першу прес-конференцію для представників місцевих і обласних ЗМІ, започаткувавши таким чином традицію подальшого спілкування з журналістами у відкритому форматі. Стрижневим питанням напруженої дискусії стала ситуація навколо НВК № 1 — навчально-виховного комплексу міста, який поєднує основи дошкільного навчального закладу та загальноосвітнього I ст. Йшлося про гострі кути його реорганізації у дитячий садок...
Міська влада, якій у Долині підпорядковані дошкільні навчальні заклади, і райдержадміністрація, якій — загальноосвітні, вважають, що «дитячі садки у місті на 30% переповнені» і «тільки 38% дітей Долинщини охоплені дошкільним навчанням, що є найнижчим показником по області». «292 дитини нині у черзі на місце у дошкільному навчальному закладі. А НВК № 1 розташований у типовому приміщенні дошкільного закладу..., — поінформував начальник відділу освіти Долинської РДА Володимир Сподар. Так, кінцеве рішення прийме 3 липня сесія Долинської районної ради. Але я переконаний у доцільності реорганізації НВК № 1 у дитячий садок...»
Ситуація загострилася після того, як, на думку міського голови Володимира Гаразда, деякі місцеві й обласні часописи однобічно висвітлили проблему навколо нашумілої реорганізації.
Володимир ГАРАЗД, міський голова Долини:
— Можна говорити чи писати що завгодно. Але найперше зазначу: все, що відбувається навколо реорганізації НВК № 1, проходить виключно у правовому полі. З другого боку, є трудовий колектив, батьки, які можуть погоджуватися чи не погоджуватися з таким рішенням. Свідченням того, що ми поважаємо їх право, були і громадські слухання. Але ненормальним є поширення неправдивої інформації і подання реорганізації «в упаковці» продажу згаданого об’єкта польській фірмі «Гроклін — Долина». Заявляю вже не вперше: такі чутки — цілковита неправда, жодних переговорів з польськими інвесторами щодо продажу об’єкта ніхто не вів і не веде. Тим більше, що за рішенням торішньої сесії НВК № 1 входить до переліку об’єктів, які не можуть бути приватизованими. Це питання треба зняти раз і назавжди, а не поширювати неправдиві чутки. А за кілька днів і генеральний директор акціонерного товариства «Гроклін — Долина» Маріуш Новак зробить заяву і звернеться до долинян. Поляків обурює необррунтовано упереджене ставлення до них деяких політичних сил міста, які прагнуть інвесторів нашого міста — фабрику, що дасть чимало робочих місць, втягнути у брудні справи неправдивих чуток і політичних колізій. Інформую вас, шановні представники батьківського комітету і педагогічного колективу НВК № 1: поляків не цікавить ні сфера туризму, ні готельного бізнесу, ні інші справи, про які ви поширюєте неправдиві плітки. Не спекулюйте на міжнаціональних відносинах і не створюйте напруги... І на питанні наявності чи відсутності черги у дошкільні навчальні заклади також. Списки перевіряли спеціальна комісія з депутатського складу, відділ освіти. І дійшли висновку: іншого шляху, окрім реорганізації НВК № 1 у дитсадок, нема. Більше того, у своїх висновках члени комісій вважають за доцільне провести реорганізацію за рік, а не за три, як планувала міська рада. Так, своїм кроком ми у місті проблему з дошкільними навчальними закладами цілковито не вирішимо. Але якщо нічого не робити, то проблема тільки поглибиться.
...Коментарям міського голови Володимира Гаразда ми приділили стільки уваги свідомо: значна кількість часописів висвітлила виключно позицію батьківського комітету і педагогів. Були потуги «зливу» такої інформації і у нашому часописі. Один з представників батьківського комітету, чи «комітету порятунку», бив себе у груди, переконуючи, що НВК № 1 хочуть продати полякам. Переконування зупинилися тільки після того, як я попросив документально підтвердити польський «слід» у цій ситуації. Це так, до речі, щодо правдивості чи неправдивості чуток. Я розумію, що педколектив ситуація навколо НВК № 1 болить щонайбільше, може, й дошкульніше навіть, ніж батьків. Тим більше що кроки прихильників реорганізації, як на мене, інколи виглядають надто поспішними. Зокрема, каменем спотикання став травневий наказ відділу освіти Долинської РДА, де йдеться про «можливу реорганізацію» і «можливе звільнення» працівників НВК № 1. Представники педколективу вважають такий наказ юридично неправомірним, тому що засідання сесії Долинської райради відбудеться лише 3 липня. Тож і звернулися з вимогою про його опротестування до прокуратури. Хоча до відповіді з прокуратури, цілком слушно зауважив міський голова, «наказ керівника відділу освіти потрібно виконувати».
Іншим слабким місцем в аргументації доцільності реорганізації НВК № 1 у дитячий садок може виявитися ситуація з інформацією про стан черги в дошкільні навчальні заклади міста Долини. Присутні представники педколективу і батьківського комітету заявили під час прес-конференції однозначно: «У Долині нема черги у дитсадки». І мотивували це своїм дослідженням проблеми. Попри те, що наявність черги є одним із перших аргументів влади. Дай Боже, щоб проблема навколо реорганізації НВК № 1 вичерпалася безболісно і у правовому полі. Бо натяки на політичний «підігрів» напруги, про які йшлося під час прес-конференції, можуть стати реальністю. Як кажуть, хтось збирається у дитячий садок, хтось — на вибори...
http://www.galychyna.if.ua/index.php?id=single&no_cache=1&tx_ttnews[tt_news]=759&tx_ttnews[backPid]=24КУЛЬЧИНСЬКА — ЕКСПЕРТ З МОРАЛІ
Денис Булгак, «Рівне вечірнє», 19.06.2008
Саме з проведенням в Рівненській області громадських слухань щодо падіння моралі серед молоді, які організувала депутат Рівненської облради Галина Кульчинська, вона пов’язує здобуте членство у Національній експертній комісії.Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко включила депутата Рівненської обласної ради Галину Кульчинську до Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі. Відтепер пані Галина братиме участь у проведенні на найвищому державному рівні експертизи видовищних заходів сексуального чи еротичного характеру та визначатиме, чи часом не містить продукція якихось елементів або пропаганди культу насильства, жорстокості або ж порнографії. Певне, боротьба з «рівненськими придурками» велася недарма, адже саме з проведенням в області громадських слухань щодо падіння моралі серед молоді, які організувала пані Галина, пов’язує здобуте членство у комісії депутат облради. Як розповіла Галина Кульчинська, ця новина стала цілковитою несподіванкою:
— Думаю, це результат тієї роботи, яку ми провели в області. Нещодавні громадські слухання стали прецедентом в Україні, адже до нас про молодь ніхто в Україні на такому рівні не говорив. Тоді на них були присутні віце-прем’єр України Іван Васюник та нардеп Микола Томенко. Можливо, вони оцінили наші труди.
Щодо Національної комісії, то дуже добре, що в мене буде можливість розповідати у столиці про наші проблеми. І чим більше в тій комісії буде людей з різних областей, тим більш вона буде дієвішою. Бо чиновники з Києва не повинні згори вказувати, що в нас не так і що нам робити.
http://www.rivnepost.rv.ua/showarticle.php?art=018523ЖИТТЯ І РОЗВИТОК — ЗА ПЛАНОМ
Петро Зубенко, «Київська правда», 19.06.2008
В Київській області триває робота з виготовлення містобудівної документації, тема якої є одним із засобів протидії нераціональному використанню земель в регіоні.В обласному управлінні архітектури та містобудування повідомили: активно ця робота ведеться лише у 9 районах. Що казати про інших! Та й сама розробка схем планування територій населених пунктів, а вже потім виготовлення на їх основі генпланів, часто-густо переслідує на меті спробу закріпити де-юре на папері прагнення тих чи інших осіб. Річ у тім, що за чинним законодавством землею у межах населених пунктів розпоряджаються місцеві (сільські, селищні та міські) органи влади, а поза ними — районні та обласні державні адміністрації. Абсолютно логічне і природне бажання перших — при затвердженні генпланів якомога більше площ увести до меж своїх населених пунктів, а других — навпаки, усіма можливими способами запобігти цьому. Саме на цьому "камені" і спотикаються більшість чиновників — місцевих та трохи вищих за рангом, саме навколо нього і виникає більшість конфліктних ситуацій. Хоча є й приклади по-справжньому господарського, бережливого ставлення до власності територіальних громад.
Один з них — селище Димер Вишгородського району. Схему планування території на замовлення Димерської селищної ради розробила компанія "Інтеграл Сервіс".
— Перше, що щиро, по-доброму, здивувало, — каже директор ТОВ "Інтеграл Сервіс" Сергій Миколайович Приймаченко, — це справжнє, непідробне, бажання людей навести лад у своєму господарстві. Буває іноді — спілкуєшся з тим чи іншим місцевим керівником і бачиш: він сам до кінця не розуміє, що йому потрібно. А тут — повна довіра і взаєморозуміння як з боку селищного голови Клавдії Омелянівни Калініченко, так і місцевого депутатського корпусу. І навіть нашу рекомендацію і водночас передумову участі в цьому проекті вони виконали: за весь час, протягом якого велися підготовчі роботи, вони прийняли мораторій і не виділили жодного квадратного сантиметра землі в межах свого населеного пункту! Інакше схема планування територій на момент її затвердження виявилася б просто нікому не потрібною.
— Ми не обмежувалися лише інформацією, взятою з карт тридесятилітньої давнини, — розповідає начальник відділу архітектури ТОВ "Інтеграл Сервіс" Дмитро Ликов, який за час виготовлення проектної документації обстежив на місцевості ледь не кожен метр димерської землі. — Підняли всю кадастрову документацію, зібрали топографічний матеріал, долучили дані аерофотозйомки. І коли співставили отримані матеріали, очі розбіглися. Враження було, мабуть, таке, як у Колумба, який вперше ступив на невідому землю. Невідповідність разюча! Життя внесло просто фантастичні корективи у ту, 30-літньої давнини, документацію. В одному місці людські городи "опинилися" на воді, в іншому — підприємство виросло посеред дороги. Крім того, за цей час відбулися докорінні зміни у відносинах власності. Від багатьох позначених на карті об'єктів сьогодні не залишилося і згадки, інші до "невпізнання" змінили свої назви, територію, підпорядкування і т. д. Причому, у багатьох на руках — жодного документа, який підтверджував би право власності на землеволодіння і землекористування. Забудова велася абсолютно хаотично. І таких "проблемних" місць ми нарахували не менше півтори сотні.
Слід зауважити, що проблеми з містобудівною документацією — це не тільки (і не стільки) проблеми Димера, а й проблеми всієї країни. Адже тільки 2000-м роком датуються перші документи на право власності, протягом трьох наступних років створювався земельний кадастр. Нам часто ставлять у приклад європейські країни. Але, щоб досягти їхнього рівня, треба ще крокувати і крокувати.
Та повернемося до Димера. Від чого відштовхуватися? Ми вийшли на опорний план, який і було взято за основу. Ним не тільки окреслено нинішні території основних функціональних зон (виробничої, житлової і промислової забудови, допоміжного і обслуговуючого секторів, санітарної і зони відпочинку — з урахуванням рельєфу місцевості, вимог санітарних та природоохоронних служб, існуючої мережі масових комунікацій), а й спрогнозовано розвиток ситуації на найближчу перспективу. Передбачено не тільки економічний розвиток, а й вирішення екологічних питань, наявність трудових ресурсів, зарезервовано території під кладовище, гаражі, автозаправні станції, інженерні споруди, шляхи сполучення, зелені насадження, вільні землі для реалізації інвестиційних проектів — майбутні технологічні парки чи промислові зони тощо. Вимоги нормативної документації максимально наближено до інтересів простих людей — мешканців селища.
Специфіка Димера така, що основним джерелом наповнення бюджету можуть бути надходження від комерційної оренди землі. Слід сказати, депутати селищної ради активно включилися в роботу з розроблення плану розвитку населеного пункту, створили містобудівну та земельну комісії. Розуміння і постійне сприяння відчували ми і з боку вишгородського районного архітектора Андрія Миколайовича Пономарьова. Відбулося кілька громадських слухань, де ми до хрипоти відстоювали свій проект. Жодне з питань, яке викликало у когось хоч найменші сумніви, не обійшли увагою.
— Схема планування територій Димерської селищної ради — це наш пілотний проект у Вишгородському районі, — продовжує С.М. Приймаченко. — Попереду, самі бачите, роботи — непочатий край. Що ж стосується цього конкретного проекту, то робота над ним тривала цілий рік. Чесно кажучи, забагато. Нормальний термін — вдвічі менше. Але, повторюсь, проект пілотний. З наступним буде легше. Набутий досвід марним не буває, наступного разу обов'язково врахуємо всі недоліки і слабкі місця.
Втім, доповнюючи Сергія Миколайовича: яким би надважливим не був план розвитку конкретного населеного пункту і яких би надзусиль не вимагала його підготовка, не менш важливим є його чітке виконання. Тільки в цьому випадку — коли написане не буде розходитись із зробленим — за майбутнє наших міст і сіл можна бути спокійним.
http://www.kiev-pravda.kiev.ua/archive.php?article=644НІ(ЧИЯ) – ГРОМАДІ КОРИСТЬ
«Західний кур’єр», 18.06.2008, Івано-Франківська обл.
Після мелодраматичного серіалу - міськрадівського ступору, що тривав понад рік - депутати Івано-Франківської міської ради спрацювали на диво плідно.Рада впродовж одного дня спромоглася розглянути понад 30 питань порядку денного. Втім — жодного дива. Ось що означає відміна імперативного мандата, — зауважив в кулуарах один з недавно опозиційних до міського голови депутатів. На початку сесії Віктор Анушкевичус, наче з полегшенням зітхнувши, привітав обранців з рішенням Конституційного суду щодо законності деяких норм імперативного мандата, зауваживши, що тепер депутат може голосувати так, як вважає за потрібне, і ніхто не має права виключити його за це з фракції.
Ні, промерівської більшості ще не існує. Проте й антимерівської вже не існує. За результатами голосування можемо констатувати певний паритет сил, який, очевидно, найближчим часом все-таки матиме тенденцію до зміщення на користь міського голови. Помітно, що ряд депутатів (особливо з «нашоукраїнського» крила) морально вже переорієнтувалися, одначе з огляду на те, «а що люди скажуть», намагаються все ще тримати себе в рамках пристойності, чи то, пардон, послідовності. Наприклад, якщо по одному «політичному рішенню» голосують так, як потрібно опозиційним фракціям, то по іншому – так, як потрібно міському голові. Принцип не хитрий — і «вашим» і «нашим». Скажімо, за включення в порядок денний питання про відкликання члена Івано-Франківського виконавчого комітету, керуючого справами виконкому Андрія Лиса (проект внесений фракцією БЮТ) хтось з так званих «ваших-наших» не голосує, хтось утримується, а в результаті лише 24 «за» й рішення залишається поза порядком денним. Інша картина з голосування не менш принципового питання про дострокове припинення повноважень членів Івано-Франківської міської територіальної виборчої комісії по виборах депутатів міської ради та міського голови. Цього разу більшість голосує «за» й вирішує визнати, що «окремі члени територіальної виборчої комісії систематично не беруть участі в засіданні комісії або покидають засідання перед голосуванням». Таким чином 33-ма голосами п’ятеро членів ТВК, що працювали за квотою промерівських сил, достроково припинили свої повноваження. Що ж, прийняття такого рішення ініціювалося давно, не голосування по ньому когось з недавніх його ідейних носіїв сприймалося б щонайменше смішно. А ось ініціатива депутатів відкликати керуючого справами – це не просто «ідея» — це перевищення повноважень, адже, згідно з законом, подання про відкликання може робити лише міський голова. Отож, в цьому випадку «переорієнтованим» дещо легше – на будь-які закиди можна апелювати законослухняністю. Тим більше, що причина наміру відкликати керуючого справами виконкому – не реєстрація останнім прийнятих рішень на сесії, що відбулася без участі міського голови при головуванні секретаря міськради. Нагадаємо, Віктор Анушкевичус ту сесію назвав нелегітимною. З цього приводу в суді його позовна заява. Очікується, що рішення по ній буде прийнято в двадцятих числах червня. Якщо ж суддя задовольнить позов, то це означатиме, що семеро достойників, які склали на «нелегітимній сесії» присягу депутатів міської ради — нелегітимні. За яким сценарієм в такому разі розгортатимуться події, зараз спрогнозувати важко. Можливо, згаданій «семірці» дадуть присягнути громаді вдруге. Принаймні на цьоготижневій сесії одна з восьми міськрадівських новобранців, обрана в раду за списками Блоку Юлії Тимошенко, Людмила Діденко, котра була відсутня під час присяги, легітимність якої піддається сумніву, отримала змогу офіційно вступити у статус депутата. Будь-якої протидії міського голови чи його однодумців не спостерігалося, більше того, на адресу Людмили Діденко від Віктора Анушкевичуса прозвучали привітання. Тихіше їдеш — далі будеш?
Так чи інакше з фактичною відміною імперативного мандата, з одного боку, й реєстрацією нових депутатів на місце вибулих, з другого, з’являються й нові правила, за якими доведеться грати всім учасникам міськрадівських змагань. Прогнозується, що незабаром з нинішнього ситуативного голосування чіткіше вима-льовуватиметься й нова проме-рівська більшість, яка може сформуватися з фракції Української народної партії та частини депутатів фракції «Наша Україна». Є також ряд обранців у фракції Блоку Юлії Тимошенко, котрі міряють свої кроки з промерівськими, втім, вони радше намагатимуться діяти, як ситуативні союзники. Все-таки БЮТ наразі сила перспективна, — міркують вони, — тож не варто відкидати шанс балотуватися від Блоку Юлії Тимошенко й на наступних виборах до міської ради.
…А тим часом – нічия. І користь для громади. Подискутувавши довкола так званих політичних питань, депутати доволі плідно спрацювали при прийнятті важливих для соціально-економічного розвитку рішень. Так, сесія прийняла програму модернізації матеріальної бази закладів охорони здоров’я міста на 2008-2010 роки, затвердила нову редакцію Положення про Івано-Франківський територіальний центр обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян, прийняла рішення про створення центру соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями «Дивосвіт». Крім того, міська рада уточнила міський бюджет на 2008 рік, затвердила стратегічний план розвитку сіл, що входять до Івано-Франківської міської ради, прийняла рішення про додаткові заходи до комплексної програми розвитку інвестиційної діяльності, міжнародного співробітництва та європейської інтеграції міста на 2007-2010 роки. А також на вшанування пам’яті Тараса Шевченка для спорудження пам’ятника в Івано-Франківську вирішила затвердити склад конкурсного журі, забезпечити проведення громадських слухань та обговорення.
http://www.wk.if.ua/?set=news&mc=readfull&do=2048О ЧЕМ СОВЕЩАЛИСЬ?
«Ваш шанс», 18.06.2008, Сумская обл.
Земельные вопросы – одни из актуальных проблем на Сумщине.В прошлую пятницу в ОГА проводилось совещание руководителей городов, районов и областных управленческих структур, на котором обсуждался целый ряд проблем. Первый - блок земельных вопросов: состояние земельных отношений в области; эффективное использование земресурсов; земельные аукционы и т .д. По поводу эффективного использования земель сельхозназначения и. о. губернатора Николай Лаврик заметил, что сейчас в область приходят довольно серьезные инвесторы. Но не все они используют землю надлежащим образом. Уже есть и негативный пример, когда из года в год выращивается монокультура - например, кукуруза или подсолнечник - и тем самым создается опасность, что через 4-5 лет эта земля вообще станет непригодной для выращивания сельхозкультур. Значит, власть должна вмешаться в ситуацию и предотвратить истощение земли.
Также на совещании рассматривались изменения бюджета-2008 и предложения по бюджетной резолюции на 2009 год. Как подчеркнул Н.Лаврик, сегодня сложилась почти критическая ситуация с получением целевых субвенций из госбюджета - ни одна область, в том числе и Сумщина, пока не получила ни копейки. Области по плану социально-экономического развития должно быть выделено 31,2 млн. грн., на программы по ЖКХ - 12,5 млн. и т. д. Но когда же осваивать эти средства, если они еще не получены, а потом еще будут тендеры, а дальше наступят холода и окончание финансового года?.. На недавнем совещании у президента губернаторы обратились к нему с просьбой ускорить процесс выделения субвенций. Ведь в прошлом году на середину июня регионы получали даже дополнительные средства из госбюджета к уже полученным субвенциям.
http://www.shans.com.ua/СПІЛЬНА ІСТОРІЯ МАЄ ОБ’ЄДНУВАТИ
Анатолій Васевич, «Зоря Полтавщини», 17.06.2008
Полтавську громадськість глибоко обурили нещодавні акти вандалізму щодо пам'ятника Олександру Пушкіну та монумента на місці відпочинку Петра І в Полтаві.У Полтаві відбулася прес-конференція голови обласної ради, керівника фракції Партії регіонів в обласній раді Олександра Удовіченка, членів цієї фракції – голови постійної комісії обласної ради з питань депутатської діяльності та інформаційної сфери Івана Момота та депутата обласної ради Валерія Пархоменка.
– Останнім часом в області, – наголошували учасники прес-конференції, – почастішали випадки осквернення пам'ятників. Зокрема, громадськість глибоко обурили нещодавні акти вандалізму щодо пам'ятника Олександру Пушкіну та монумента на місці відпочинку Петра І в Полтаві.
"Члени Партії регіонів впевнені, що історична подія всесвітнього значення, 300-річчя якої святкуватиметься 2009 року, має сприяти процесу об'єднання народів, що брали участь у ході Північної війни, яка стала поворотним моментом в Європейській історії", – зазначалося в оприлюдненій на прес-конференції заяві.
У своєму виступі голова обласної ради Олександр Удовіченко зазначив, що полтавський край завжди відзначався стабільністю та толерантністю в оцінці історичних подій і постатей. Ці добрі традиції консолідують обласну громаду, і їх необхідно зберегти. Треба шукати те, що нас об'єднує, а не роз'єднує.
Учасники прес-конференції закликали небайдужі політичні сили дати належну оцінку діям вандалів, а правоохоронні органи – виявити зловмисників і притягнути їх до відповідальності.
http://www.zorya.poltava.ua/index.php?rozd=&nomst=678КАЗЁННОЕ ДЕЛО
Игорь Поддубный, «Пятница», 16.06.2008, Харьковская обл.
Вчера на сессии Харьковской областной рады от одного типичного представителя харьковского большинства услышал: «Зачем Харькову та филармония с органным залом? Вот я 60 лет тут живу и ни разу на органе не был!..»Солнце греет все сильнее. Лето пришло мощно, всесторонне и всеобъемлюще. Холодные головы мгновенно превращаются в горячие, слегка разгоряченные разогреваются добела, ну и так далее. Поэтому всех, кто с горячими головами, приходится воспринимать с известными поправками и делать им намеки….
Да, земляки, искусство бывает такое высокое, что и не доплюнешь! Как оказывается, для некоторых… Я тут вчера на сессии областной нашей рады, так часто радующей своих избирателей эмоциональными принципами, от одного типичного представителя харьковского большинства услышал: «Зачем Харькову та филармония с органным залом? Вот я 60 лет тут живу и ни разу на органе не был!..» На этой сессии перераспределяли деньги от Кабмина, семнадцать миллионов должны были пойти на реконструкцию двух памятников: Госпром и филармонию на Рымарской, реконструкция которой ведется пока на собственные деньги подрядчика. Городские власти против. Мстят. Для них деньги, видимо, выгоднее закапывать в песок, нежели вкладывать в камень. Так и не распределили, нарушая закон. Вот и все искусство, скажете… Да нет, это искусство политики. Хоть и лето уже, а Харьков — собственно, как и вся страна — с непрекращающимися выборами успокоиться не может. Беда нашей власти — когда есть деньги и когда их нет. Никак не угомонятся, пресные и пустые, болтливые и подлые, и очень сильно опостылевшие!
Наметился украинский парадокс: чем ближе выборы, тем менее надежными становятся рейтинги политических сил и их лидеров. Лишние проценты, «нарисованные» социологами в угоду политикам, сбивают с толку избирателей. И уже видно так, что кричит: украинцы устали от политики, и если продолжится тенденция, на президентские выборы не придет вообще ни один избиратель…
Подумалось о будущем: какое оно будет, будет ли и когда. Понятно, что не сегодня, на то оно и будущее… Президент, фактически говоря о будущем нации, говорит о собственных ошибках. Парламент вообще живет прошлым. Как и правительство. Партии хотят быть похожими на КПСС, но у них не получается. Поэтому их всех ждет та же участь, а не столетнее властвование и нахождение у руля государства. Теперь нет власти — есть временные интересы и временные союзы мести.
http://5nizza.kharkov.ua/2008/06/16/%d0%ba%d0%b0%d0%b7%d1%91%d0%bd%d0%bd%d0%be%d0%b5-%d0%b4%d0%b5%d0%bb%d0%be/ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА БЛОКИ
ВОЛОДИМИР ЛИТВИН ПОКЛАДАЄТЬСЯ НА МИХАЙЛА РОМАНІВА
Леся Воронюк, «Буковинське віче», 11.06.2008, Чернівецька обл.
Офіційною причиною візиту на Буковину лідера Народної Партії України Володимира Литвина стало проведення обласного з'їзду партії, яка нараховує в Чернівецькому краї трохи більше 5 тисяч членів.Спочатку представники місцевого осередку намагалися прозвітувати про останній рік роботи, щоправда, ні голови Геннадія Станецького, ні заступника Михайла Бауера не було. Як з'ясувалося, перший відсутній, бо вже склав повноваження голови, а другий - у відрядженні. Судячи зі слів Володимира Литвина, він теперішньою ситуацією у регіоні задоволений не дуже. Зокрема, під час свого виступу керманич партії намагався з'ясувати, де кошти, що виділялися на діяльність осередку, оргтехніка та інші речі. Тому логічно, наступним пунктом порядку денного з'їзду стало обрання нового голови.
У ході дискусії ним став Михайло Романів, кандидат, запропонований самим Литвином. Новообраний лідер обласного осередку - колишній голова Чернівецької облдержадміністрації, теперішній начальник обласного управління Пенсійного Фонду України та депутат обласної ради, якого буковинці поважають на кожному посту. Пан Романів заявив, що відтепер партія заживе по-новому.
По закінченні з'їзду Володимир Литвин спілкувався із журналістами. Він вкотре оприлюднив політичні постулати партії, зокрема наголосив, що нині варто тимчасово припинити приватизацію та більш уважно ставитися до зовнішніх відносин. Литвин не є прихильником розв'язання кризи з Росією шляхом публічних зустрічей двох президентів. Як плюс на свою користь, головний народнопартієць розповів, що за його спікерства була створена міждержавна міжпарламентська група, яка компетентно і дипломатично вирішувала конфліктні ситуації. На думку пана Литвина, з Росією Україні сваритися не можна, разом з тим, майбутнє України він бачить у Європейському Союзі. А ось чи потрібне нашій державі НАТО, він не впевнений, зате переконаний: гасло «Україні потрібен Литвин» актуальне і сьогодні. Та одних гасел мало, тому партія збирає підписи українців за те, аби статус держслужбовця надали вчителям та лікарям, паралельно почнуть збирати підписи про відміну виборів за партійними списками.
Та чи встигнуть народнопартійці назбирати відповідну кількість, якщо, здається, дострокові вибори уже знову не за горами. Принаймні, в цьому не сумнівається Володимир Литвин, який припускає, що парламентські вибори можуть відбутися цієї осені, а максимум - наступної весни.
http://bukviche.hut2.ru/КРИТИКА ЧИННОГО ЗАКОНОДАВСТВА
А СУДДІ ХТО?
Ю. Семенчук, «Подільські вісті», 19.06.2008, Хмельницька обл.
«Без упину говоримо, що зміцнення демократичних і правових основ державного життя неможливе без справді незалежного, справедливого суду, ефективно функціонуючої судової системи, а робимо все навпаки.»Знову почув, що в столиці призначили кількох суддів, здається, Апеляційного суду. І знову я як пересічний українець не перестаю дивуватися. Бо ні для кого не секрет, що призначений кимось суддя будь-якого рівня буде виконувати волю і вказівки того, хто його, як кажуть в деяких районах нашої області, поклав на цю посаду. І що ж виходить? Ні для кого не секрет, що корупційні схеми вкоренилися не тільки в системі виконавчої влади, законодавчої гілки, а й у системі судочинства. Всі без упину говоримо, що зміцнення демократичних і правових основ державного життя неможливе без наявності в державі справді незалежного, справедливого суду, ефективно функціонуючої системи судової, а робимо все навпаки.
Давайте визнаємо чесно: на жаль, здійснення судової реформи невиправдано затягується. Багато важливих питань, від яких залежить нормальна робота судів, роками не вирішуються. Десятки тисяч судових справ роками не розглядаються. Звідси можна зробити невтішний висновок: корупція глибоко проникла і в цю систему. І, як наслідок, громадяни, юридичні особи фактично позбавлені судового захисту. Не завжди судами виконуються вимоги закону про всебічне, повне і об’єктивне дослідження обставин справи, допускаються помилки в оцінці доказів і застосування норм закону. До речі, про це не раз писалося і у газеті «Подільські вісті».
А коли брати ширше, по Україні, то, на жаль, далеко не викоренені необґрунтовані засудження громадян і безпідставні виправдання осіб, які вчинили злочини. Дуже часто, повідомляють регіональні і центральні ЗМІ, не забезпечується право громадян на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Трапляються випадки необґрунтованої відмови громадянам у задоволенні позовів про захист трудових, майнових, житлових та інших прав.
У тих же ЗМІ повідомляється, що поширюються випадки тиску на суди з метою перешкоджання всебічному, повному і об’єктивному розгляду конкретних справ або домагань незаконного судового рішення, проявів неповаги до суду у зв’язку зі здійсненням правосуддя. Такий тиск, до речі, надто проявляється, коли мають місце рейдерські атаки на об’єкти, що цікавлять певних осіб.
Ми повинні визнати, що надто довготривало розглядаються у судах справи щодо організованих злочинних угруповань. Я десь вичитав, що в середньому протягом року зі справ, які слідчі підрозділи правоохоронних органів направляють до суду, розглядається не більше половини. А це, в першу чергу, є грубим порушенням прав громадян і, зокрема, потерпілих, свідків тощо. Вони надто тривалий час не отримують відшкодування збитків, спричинених злочинними діями підсудних.
Така низька ефективність Феміди призводить до того, що населення втрачає довіру до судів — про це, зокрема, свідчить велика кількість звернень наших громадян до Європейського суду з прав людини. Ми, якщо я не помиляюся, десь на четвертому місці по кількості звернень до Європейського суду — після Туреччини, Росії та Польщі. А протягом останніх п’яти років, повідомлялося у центральних ЗМІ, до цього суду звернулося майже 7 тисяч громадян України.
Знайомлячись з програмами різних політичних сил, я звернув увагу на те, що комуністи пропонують повернутися до практики обрання суддів на певний термін. Далеко не у всьому підтримуючи нинішні дії членів КПУ, їхньої фракції у Верховній Раді, я обома руками за цю їхню пропозицію. Бо вважаю, що народ повинен безпосередньо брати участь у здійсненні правосуддя через процес обрання суддів і народних засідателів районних, міських, районних у містах судів, а також — присяжних.
Ми незабаром будемо приймати нову чи значно удосконалювати діючу Конституцію. Там ці пропозиції мають знайти своє місце. Бо практика довела, що відмова від обрання суддів районних і міських судів безпосередньо населенням, відмова від обмеження перебування суддів на посадах певним терміном були передчасними і фактично вивели їх, суддів, з-під контролю мас.СУДЬИ ТОЖЕ ПЛАЧУТ
Павел Шевцов, «Вечерняя Одесса», 19.06.2008
Судебная реформа, как и связь судебной власти с общественностью, пока лишь в перспективе.К такому мнению пришли участники общественных слушаний на тему «Судова влада та громадськiсть», состоявшихся в Одесской области, организованные ВГО «Судова асоцiацiя України» и «Фундацiєю сприяння правосуддю».
Актовый зал не был полон, но журналистов собралось много. Да и судьи были представлены достаточно широко. В программе — выступления заместителя председателя совета судей Украины Александра Фёдоровича Волкова с информацией «Жалобы на судей. Привлечение судей к ответственности», доклад канадского гостя — судьи местного суда провинции Соскачеван Джери Сенюка и ответы представителей «третьей власти» на вопросы представителей «четвёртой».
К чести организаторов стоит отметить, что мероприятие прошло так, как его задумали, однако представителей СМИ оно во многом разочаровало: ничего конкретного по работе над судебной реформой сказано не было, как и о связях судебного корпуса с общественностью. Открыл слушания председатель апелляционного суда области Анатолий Васильевич Луняченко. Говорил о сложном времени, в котором живём, о разгуле коррупции, сделав неожиданный вывод: мол, на фоне всеобщего неблагополучия и чиновничьего беспредела судьи выглядят почти ангелами. Если среди них и есть коррупционеры, то это — редкость, можно сказать, исключение.
А кроме того, работа судьи всегда публична, проходит в формате состязательности противоборствующих сторон, решение судьи можно всегда оспорить с помощью апелляции, кассации и т. д.
И можно было бы даже согласиться, если бы присутствующие не сталкивались с практикой. Мне же вспомнился пикет общественной организации «Гражданский контроль», который проходил под стенами этого же здания года три назад. Тогда метров десять двухметрового забора, что окружает апелляционный суд, занимал огромный щит-планшет со списком судей-взяточников из разных районов области. Список постоянно пополнялся, подходила какая-нибудь бабушка, читала, спрашивала: «А почему такого-то нет? Он с меня 5 тысяч долларов взял» Фамилию дописывали. Забавно выглядел и другой список: на простом листочке бумаги были записаны судьи, которые не берут взяток. Я переписал их в свой блокнот — всего шесть фамилий...
А. Ф. Волков в своем докладе говорил опять же об известных вещах. О том, что судьям доверяют очень немногие наши граждане, что суды в Украине ютятся в «шевченковских хатах», а зарплата у судей низкая (в пределах 3-5 тысяч гривен), что и наказать судью, лишить его судейской мантии почти невозможно.
Канадский гость Джери Сенюк говорил по-английски, но проблем с переводом не было. Он считает, что высшее достижение судейского корпуса Украины в том, что судьи стали напрямую говорить с журналистами, что их деятельность стала более прозрачной и доступной для понимания простых людей. Сослался на пример Канады: сразу после того, как канадские судьи стали доверять журналистам, доверие к ним значительно повысилось (сегодня оно по разным социалогическим опросам составляет от 60 до 90 процентов).
Увы, канадец, мягко выражаясь, погорячился, когда говорил о «высшем достижении судебного корпуса». Никакого сотрудничества между «третьей» и «четвертой» властями пока не наблюдается. Впрочем, А. В. Луняченко задавал такие вопросы журналистам:
— Вы знаете, какое давление оказывается на судей? Хоть раз кто-нибудь из вас написал об этом? Нет. А то, что у нас Уголовный кодекс составлен на базе того, что исповедывал судья Вышинский во времена Сталина и Берии, вам известно? Кто-то написал об этом?
Оказывется, во всём происходящем в украинских судах виноваты журналисты. Ну, и держава, конечно. Средств на строительство дворцов правосудия не выделяется, зарплаты у судей низкие, о судебной реформе только говорят (годами), но никто ничего не делает. А вот в России рядовой судья имеет зарплату до 6 тысяч долларов, там уже действует институт присяжных заседателей, о чём в Украине только говорят...
Короче, состоявшиеся общественные слушания вылились в то, что в народе называют «плач Ярославны». И то в судах плохо, и это не так, и хамство судей налицо, и нарушений процессуальных моментов сколько угодно, а главное — недостаточное финансирование...
Потому и реальная связь судебной власти с общественностью пока лишь в перспективе. Как и мифическая судебная реформа.
http://vo.od.ua/article/8491ЕКОНОМІКА
ЛІТАЮЧА «ТРУНА» У ТИСЯЧІ КІНСЬКИХ СИЛ...
Ольга Читайло, «Високий замок», 19.06.2008, Львівська обл.
Три українські авіакомпанії потрапили до чорного списку Євросоюзу.Дізнаючись із ЗМІ про чергову авіакатастрофу у світі, мимоволі задумуєшся: “А що у нас?”. Держава, яка не може забезпечити належного рівня життя своїм громадянам, навряд чи здатна на належному рівні подбати про їхню безпеку. То чи надійно в “українському небі”?
Про сумнівну безпечність українських авіаперевезень говорять систематично. Щоправда, більшість припущень ґрунтуються на здогадах чи анонімних розповідях – безпека польоту, мовляв, порушується регулярно, та й авіапарк українських авіакомпаній катастрофічно застарілий. Одну із найбільш ґрунтовних заяв на цю тему минулого року зробив екс-голова Державіаслужби (тепер – державіаадміністрація) Микола Марченко. За його словами, українські авіакомпанії експлуатують приблизно 1,5 тис. літаків. Зношеність цього авіапарку становить 70%, і використовувати його можна ще років з 15. На внутрішньоукраїнських маршрутах продовжують використовувати старі 50-місні АН-24 та 100-місні ЯК-42. Пасажиропотік на авіаперевезеннях в державі щороку зростає на 30%. Генеральний директор міжнародного аеропорту “Львів” Олександр Загрева у коментарі “ВЗ” наголосив, що “говорячи про зношеність авіапарку, Микола Марченко мав на увазі машини, які стоять”.
В оприлюдненому Єврокомісією у квітні цього року черговому списку авікомпаній, яким заборонено порушувати повітряний простір Євросоюзу, серед більш ніж 150 “затаврованих авіакомпаній світу” – три українські. Дві “вантажні” та Volare Aviation Enterprise, яка «сидить» у чорному списку ще з липня минулого року, і Ukraine Cargo Airways, яка з’явилася лише в останньому переліку. Третя компанія – “Українсько-середземноморські авіалінії», що займається пасажирськими перевезеннями, “прописана” там із вересня 2007. “Те, що у чорний список потрапили три компанії, важливий сигнал, який комісія дає владі України, пропонуючи суттєво підвищити стандарти безпеки,” – прокоментував цю ситуацію представник Єврокомісії Мікеле Керконе.
У чорному списку Україна сусідить із Конго, Екваторіальною Гвінеєю, Індонезією, Іраном, Афганістаном, Свазілендом (невелика держава в Африці) та ін.
Статистика українських авіакатастроф
Україна, на щастя, не лідирує у списку авіаційних катастроф. Більш-менш цілісну картину можна побачити на сайті авторитетної міжнародної організації Aviation Safety Network (ASN). У щорічному списку аварій синьо-жовтий прапорець практично не фігурує. Немає наших літаків і в переліку сотні найстрашніших авіакатастроф (не беручи до уваги російського літака авіакомпанії “Пулковские авиалинии”, що у 2006 році впав на території України). Проте біди із нашими літаками таки трапляються. Від здобуття Україною незалежності і до 2005 року в нашій державі сталося 29 авіакастроф.
У грудні 2002 року український АН-140, на борту якого перебували керівники та спеціалісти авіапромисловості України, а також п’ять провідних працівників російської авіакосмічної промисловості, врізався у гору поблизу міста Ісфахана. Загинуло – 44 особи.
У травні 2003 року розбився український літак ЯК-42, що летів з Афганістану в Іспанію. Загинуло 12 громадян України та 62 громадян Іспанії.
У березні 2004 року в аеропорту міста Баку розбився вантажний літак ИЛ-76, який компанія “Азоавіа” орендувала в України.
У липні 2007 у літаку, на якому тоді ще міністр закордонних справ Арсеній Яценюк повертався з робочого візиту в Косово, відмовив двигун. Пояснювали, що причиною могла стати стружка, яка потрапила у пальне.
Все не так страшно?
“Не можна всі авіарейси в Україні назвати небезпечними, - переконує кореспондента “ВЗ” один із фахівців, що працює у сфері цивільної авіації. - Це непрофесійно. Можна робити висновки лише щодо окремих компаній на основі інцидентів, які траплялися з їхніми літаками. Буває, що правилами безпеки знехтують, буває, на ремонтах економлять... Професійний рівень фахівців, які нині займаються обслуговуванням літака, загалом знизився. Колись цих фахівців готували лише у трьох інститутах – московському, київському та ризькому. Це було відчутно. Нині в авіацію можуть прийти люди, яким треба пояснювати, що безпека польоту - це основне.
Пасажири часто роблять висновки щодо того чи іншого літака на підставі вигляду салону, - продовжує мій співрозмовник. – Облаштування салону коштує дорого. Літак насправді може бути дуже добрим. Те ж, що авіапарк в Україні старіє, правда”.
Генеральний директор міжнародного аеропорту “Львів” Олександр Загрева переконував кореспондента “ВЗ”, що авіакомпанії, з якими співпрацює аеропорт, використовують цілком нову техінку. “Невдовзі на деяких рейсах з’являться повністю нові літаки, тільки-но з конвеєра. Закиди про небезпечність українських авіаперевезень – неправдиві”, - запевняє він.
А тим часом...
З 1 квітня 2008 року Державіаадміністрація посилила вимоги до безпеки літаків радянського виробництва. Згідно з наказом адміністрації, всі авіакомпанії повинні здійснювати перевезення лише на літаках, обладнаних сучасними системами безпеки. Встановлення повного комплекту обладнання на один літак коштує орієнтовно 350-400 тис доларів.
http://www.wz.lviv.ua/pages.php?atid=65752ПИЙТЕ, ЛЮДИ, «ЄВРОМОЛОКО»?
Людмила Пархоменко, «Деснянська правда», 12.06.2008, Чернігівська обл.
Держава має нарешті зрозуміти, що українське село загалом – за межею бідності. Цьому сприяють і проблеми на ринку молока.Ситуація на ринку молока сьогодні нагадує, даруйте, відомий афоризм: хто б і що там не робив, а караван іде... І як би наші селяни не бідкалися, як би не плакали, а молоко з приватного сектора (до речі, сьогодні це 70 відсотків, а у деяких районах і до 90% сировини молокопереробних підприємств) дешевшає практично щомісяця. Сьогодні його приймальна вартість вже стала критичною – по гривні за літр. Тоді як у магазині ціни на молоко та суміжну продукцію не падають, а подекуди й зростають. Та й на базарі трилітрова банка молока коштує 9–10 гривень.
Зрозуміла річ, така обдирайлівська ціна зводить нанівець усю працю людей, для котрих корова-годувальниця завжди була чарівною паличкою, яка виручала у найскрутніші часи.
Проблеми з молоком почалися ще торік, восени, коли на повний голос було заявлено про вступ нашої країни до СОТ. На жаль, все чиниться за правилами економічних законів. Пам’ятаєте, ще на зорі становлення примітивного виробництва мануфактури знищили, щоправда, поступово, індивідуального натурального виробника. Потім оснащені «з голочки» підприємства змели примітивне виробництво. А далі – трести, концерни, об’єднання без проблем залишають з таком або приєднують до своїх структур окремі фабрики й заводи, у котрих не вистачає коштів і духу «йти у ногу з часом».
Ну, поцікавтеся, хто сьогодні у розвинених країнах тримає у господарстві корову чи іншу живність? Смішно, скажете. Справді, американський чи європейський фермер своє молоко здає на переробку, а його сім’я харчується молоком, кефіром, сиром тільки з магазину. І це – норма. У квітниках люди вирощують квіти, під будинком – газонну травичку, а кріп та петрушку купують у маркеті через дорогу. Це – правила високорозвиненого життя. На жаль, перебудова (пам’ятаєте цей популярний неологізм 90-х?) закинула нас тоді не лише за межу бідності, а й повернула у часи примітивного натурального виробництва. Не тільки селяни почали масово обробляти землю і заводити по 2-3-4 корови у період тотального безробіття, а й міські жителі нахапали городів, дачних ділянок, чимало людей стали просто переселялися на дачі, де тримали кролів, курей, навіть кіз. Знаю одну бабусю, мистецтвознавця, котра жила на Хрещатику, а потім переїхала у південне село нашої області й вирощує там і досі разом з дітьми-науковцями, котрі приїздять до неї щотижня, і картоплю, й моркву, й буряки, й суниці...
Отож боротьба за молочний ринок гігантів («Галактон», Пирятинський сирзавод, Шосткінський молочний комбінат і т.д.), коли наші підприємства стали їхніми структурними підрозділами, найперше залила сала за шкуру селянам. Закупівельні ціни почали падати ще в листопаді! А кому не відомо, що це сезон дорогого молока, бо більшість корів – у запуску. Тоді Антимонопольний комітет на це не відреагував. І падіння цін продовжилося. А в магазинах навпаки – вони почали різко зростати, і на всю кінцеву молочну продукцію підприємств також. Спеціальна комісія облдержадміністрації визнала, що ціни на селянське молоко не мають опускатися з вересня по березень нижче 1 грн. 50 коп. за літр. Та не так сталося, як гадалося. Тому у квітні Асоціація Спілок виробників сільгосппродукції, зокрема, Чернігівського району, влаштувала акцію, і селяни три дні не здавали молоко, а молоковози поверталися на заводи впорожні. Та й це нічого не дало.
Нині люди, особливо з віддалених від Чернігова та райцентрів сіл, у розпачі. Вони не знають, чи заготовляти їм сіно, чи навпаки – везти своїх годувальниць на м’ясокомбінати. Адже ціна – гривня за літр – це те ж саме, що молоко, вилите просто на вулицю.
Нарешті Антимонопольний комітет звернув увагу на ситуацію. Минулого місяця територіальне відділення АМКУ у діях молокопереробників побачило змову проти селян (адже ціни виставлялися на одному рівні). Це було визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді узгоджених дій. На дванадцять підприємств області – ВАТ «Чернігівський молокозавод», ДП «Аромат» в особі філії «Ніжинський міськмолзавод», ЗАТ «Новгород-Сіверський сирзавод», ЗАТ «Куликівське молоко», ТОВ «Козелецький маслозавод», ТОВ «Лосинівський маслосирзавод», ПП «КФ Прометей» в особі філії «Менський сир», ЗАТ «Маслозавод «Прилуки», ДП «Коропський сирзавод» ТОВ «СиЛ», ТОВ «Носівській міськмолзавод», ТОВ «Полісся-молоко», ВАТ «Бобровицький молокозавод» – було накладено штраф у розмірі 46 тисяч гривень. Ясна річ, заплатити по 3 з гаком тисячі для цих підприємств – не проблема. Відтоді ціна на молоко впала ще на 10 копійок...
Підприємці пояснюють свої дії тим, що молоко селян – некондиційне, з високим рівнем бактеріальної забрудненості. І – розказують про вимоги СОТ. Але до того рівня нам сім верст до небес, та все лісом. І поки побудуються євроферми з усіма нормативними вимогами, пройде немало часу. Коли ж допустити, що селяни і справді позбавляться своїх годувальниць Лисок «на зло ворогам», то лиха доля чекає і молокопідприємства. І тоді до нас, на готовий ринок, прийде євромолоко... Часом так і промайне думка – а раптом це спланована акція? То як же тоді гасло – підтримувати місцевого виробника? І хто у такому разі допоможе «місцевому» селянинові? Адже ми – люди своєрідної ментальності, готові постояти за свою корівчину, тримати її мало не в стерильних умовах і навіть купити доїльний апарат. Хіба не на українських фермерах (тобто, вихідцях з України) тримається і Канада, й Америка...
Нині, мабуть, вихід один. Держава має нарешті зрозуміти, що українське село загалом – за межею бідності. Європейські зарплати та європейський рівень життя нам поки що не під силу. То ж допоможіть нарешті людям просто заробляти...ПЕРСОНАЛІЇ В ПОЛІТИЦІ
ДАВИД ЖВАНІЯ: «МОЇМИ КУМАМИ БУДУТЬ ЛЮДИ, ЯКІ НЕ МАЮТЬ ВІДНОШЕННЯ ДО ПОЛІТИКИ…»
Іван Фаріон, «Високий замок», 19.06.2008, Львівська обл.
Відомий парламентарій Давид Жванія каже, що шляхом шантажу до осені спробують переформатувати розклад сил у Верховній Раді.Уже тиждень народний депутат з фракції “Наша Україна – Народна Самооборона” Давид Жванія приймає поздоровлення з народженням сина, який склав компанію трьом дочкам парламентарія. Утім, вітання щасливому батькові передали не всі йому добре знайомі і близькі люди…
- Давиде Важаєвичу, відомо, що ви є хрещеним батьком сина Президента України – Тараса. На правах кума чи вітав вас Віктор Андрійович з радісною подією?
- Мене вітав весь уряд, Верховна Рада - всіх навіть не можу перерахувати. Від Президента поздоровлень не було…
- А від голови його Секретаріату Віктора Балоги?
- І від Віктора Івановича вони не надходили. Вітав його заступник Роман Безсмертний.
- Який подарунок приготували для своєї дружини Оксани за народження сина?
- У нас народилася вже четверта дитина, а досі не маємо за містом свого “гніздечка” – ні будинку, ні дачі. Тож я сказав Оксані: як тільки народиться хлопчик, знайду час і підшукаю щось. Цього подарунка дружина чекає, і весь час нагадує мені: діти підростають…
- Отримання цього подарунка не заблокує проблема з українським громадянством?
- У мене немає жодних проблем з громадянством. Воно у мене є і буде. Нема такої інстанції, щоб його у мене забрати…
- Про проблеми з українським паспортом казали заступник голови Секретаріату Президента Ігор Пукшин і Генпрокурор Олександр Медведько?
- По цій справі відбувся суд. Щоб, як мовиться, не впасти обличчям у болото, Генеральна прокуратура відкликала свій позов.
- При цьому пообіцяла подати його в інший суд…
- А це неможливо. Тому що не може Апеляційний суд розглядати справу, якщо вона не розглядалася у суді першої інстанції.
- Хто буде хрещеними батьками вашого сина?
- Поки що нема такого рішення. Нехай дружина трохи відпочине після пологів, а потім на сімейній раді все вирішимо. Коли відбудуться хрестини, теж ще не відомо. Я схиляюся до того, що дітей треба хрестити у такому віці, щоб вони все бачили і розуміли, що відбувається, щоб до цього обряду вони підходили свідомо. Хоча моя Оксана наполягає, щоб хрестити дітей відразу після народження.
Ми думаємо над тим, кого вибрати у куми. Я з повагою ставлюся до традиції обирати дітям хрещених батьків. Вважаю, куми повинні іти по життю разом - це гарні узи. Але щось останнім часом в Україні з кумами не складається…
Думаю, хрещеними батьками мого Давида будуть гарні люди, які не мають відношення до політики. Щасливим можна бути і без неї – правда ж? Я до цього теж прагну, і працюю над тим, щоб політика жодним чином не втручалася у життя людини, а навпаки, - щоб вона створювала їй комфорт.
- Чи не підходив до вас хтось із посередників з пропозицією подати руку Віктору Ющенку – і щоб на цьому конфлікт між вами завершився?
- Я готовий подати руку. Не тримаю зла ні на кого. Питання в іншому: я є не тільки громадянином України, але і її патріотом. Тому коли бачу, що щось робиться не так, роблю все, щоб воно стало на своє місце. Ми не для того боролися за демократію стільки років, щоб під різними приводами цю боротьбу звести нанівець. Довкола нас стільки загроз, політика стала такою брудною і заангажованою… Я ні хвилини не переживав за свій український паспорт. Мене турбувало і турбує те, хто сьогодні стоїть біля Президента – і в його Секретаріаті, і в інших структурах. Подивіться, хто входить до складу сумнозвісного “РосУкрЕнерго”! “Регіоналка” Раїса Богатирьова заправляє в РНБОУ. Я знаю, що буде через кілька тижнів…
- Що буде?
- Новий “бліцкріг” – так зване переформатування коаліції. Ми ці плани раніше зірвали, але дехто не зупиняється. Політичне літо буде спекотним. Депутатів із нинішньої більшості вибиватимуть зі строю, будуть намагатися перекупити, шантажувати, залякати їх. Робитиметься все для того, щоб з осені перейти до “об’єднаного” формату. Віктор Андрійович каже, що він об’єднує країну, насправді ж він її руйнує. У повітрі витає достатньо версій про так званих технічних чи олігархічних прем’єрів. Між ними вже починається гризня, хто буде керівником країни. Все це називається маніпуляцією виборцями, волевиявленням народу. Для чого ми боролися за вільне виборче право? – щоб люди самостійно визначали свій шлях. А якщо вони вибрали один шлях, а внаслідок кулуарних домовленостей чи інтриг “вожді” цей шлях змінюють, хіба це не є зрадою? Над нами весь світ сміється! Ми стали країною шостої категорії. Я з цим не згідний - тому не мовчу…
А тим часом…
У середу, 18 червня, Апеляційний суд міста Києва продовжив Генпрокуратурі термін апеляційного оскарження рішення, на підставі якого депутат від “НУ-НС” Давид Жванія отримав громадянство України. Цей факт у “Народній Самообороні” назвали посиленням політичних репресій.
http://www.wz.lviv.ua/pages.php?atid=65753РІВЕНЬ І ЯКІСТЬ ЖИТТЯ
ХВАЛА ЧИНАМ, ЩО „ЗНИЗИЛИ” ЦІНИ!
«Молодий буковинець», 18.06.2008, Чернівецька обл.
Перший заступник голови ОДА Віктор Павлюк провів брифінг, темою якого стало проведення в регіоні врегульованої цінової політики.Сенсація останніх днів! Чернівецька область, на додачу з Тернопільською, добилися „рекордного” зниження цін у травні – одна на 0,6%, інша на 0,4%. Через такі успіхи впору б організовувати карнавали, дискотеки та інші масові народні гуляння.
Однак, наша влада скромна і успіхами хвалиться тихо, але зате масово. 9 червня брифінг з цього приводу зібрав перший заступник голови ОДА Віктор Павлюк. Віктор Ігорович відразу ж викрив „інспіраторів інсинуацій”, які ще тиждень тому поширили інформацію, що Тимошенко викликає Куліша на килим за ріст цін. Але потім виявилося, що у нас небачені успіхи у боротьбі з цінами, а уряду підсунули не ті дані (цікаво, якби, не дай Боже, почалася війна, то наш Кабмін теж би не знав хто і звідки напав і закинув продовольство для фронту у тил ворога?). Але ж наїхати на уряд у першого зама забракло духу, то ж усе сперли на інсинуаторів-журналістів, які „придумали” ріст цін.
А вже 10 червня на ТВА пропагував успіхи цінової політики заступник голови ОДА Борис Баглей. Щоправда, народ, зрозумівши, що ціни зверхникам не здолати, вдався до міської комуналки – дороги неремонтовані, труби течуть, унітаз, дах тощо.
А вже 12 червня сам губернатор Куліш завдав своїми інтерв’ю (однаковими як сіамські близнюки) інформаційного удару по цінах у місцевих ЗМІ. Тут вже задіяли глобальні фактори – світові тенденції, дорогі енергоресурси, сусідніх румунів, що після вступу до ЄС навалилися на наше дешеве продовольство (цікаво, чому ж тоді в Закарпатті не було обвального стрибка цін 2004-2007 років, коли євросоюзівські угорці масово гребли звідтіля продукти?).
Від такої інформаційної навали ціни й справді злякалися й принишкли. А на дещо й знизилися (сіль, цукор, яйця (слава курям-несучкам!), на декілька копійок на олію, молоко, цибулю зелену і огірки).
Однак такий раціон доволі бідненький. І якби його згодовувати (рівними пропорціями) тим, хто активно бореться з ростом цін у регіоні, то у них би не вистачало ні часу, ні здоров’я на забамбурювання громадян через ЗМІ успіхами у боротьбі з цінами.
А безперервне бурчання у животах і пришвидшення обмінних процесів в організмах дуже би позитивно позначилося на активізації розумової активності борців з цінами. Дивись, може з того би щось раціональне й вийшло.
http://www.molbuk.com/blogi/blog1/5431-khvala-chinam-shho-znizili-cni.htmlХТО СКАЗАВ «ХРЮ», АБО ІСТОРІЯ ПРО СОБАЧІ КАВЕЛИКИ І СОВОЧОК…
Алла Скорик, «Місто», 19.06.2008, Чернігівська обл.
В Чернігові стихійно створюють сміттєзвалища посеред міста.Виявляється, кожен із нас залишає по собі у світі вагомий слід. За статистикою, на 1 людину в рік приходиться до 200 кілограмів відходів побутових і до 800 – промислових. Добре, якщо всі ці тонни, як і належить, опиняються спочатку в урнах чи контейнерах, а потім на сміттєзвалищі. Погано, коли вони стихійно створюють сміттєзвалища посеред міста. Що робити із такою ситуацією, якщо адміністративним штрафом у 17 гривень мешканців до чистоти не привчити? Можна посилено фінансувати з міського бюджету комунальні служби, щоб вони без сну та відпочинку відчищали Чернігів від пляшок та недопалків (у кращому випадку). Можна нічого не робити і тихо спостерігати, як сміття витісняє з міста самих жителів. Можна посилити штрафні санкції, створивши своєрідний ефект «шокової терапії». На це пішли чернігівські комунальники, розробивши 2 роки тому Правила благоустрою, які передбачали, окрім самих адміністративних штрафів, ще й компенсацію завданих збитків – 500-800 гривень. Сьогодні комунальники пропонують на розгляд депутатам чернігівської міської ради нову редакцію Правил. Які сюрпризи для нас підготували цього разу, з’ясуємо разом із розробниками.
Що нового?
Коли 2 роки тому комунальники працювали на Правилами благоустрою, здавалося, що все вдалося врахувати. І тільки-но депутати скажуть своє «так», як місто поступово перетвориться в осередок цивілізації, чистоти і порядку… Але так не буває. В процесі роботи з’ясувалося, що Правила благоустрою потрібно удосконалювати. Найслабші ланки у ланцюжку шукали комунальники.
Вадим Антошин, начальник міського управління ЖКГ міської ради:
— У першу чергу ми звернули увагу на роботу з приватним сектором, підприємцями, зміни стосуватимуться автолюбителів та власників домашніх тварин. Аналіз проведеної роботи показав, що вже час впорядкувати відносини із замовниками капітального та поточного ремонтів в квартирах. Вийшло ні багато ні мало — 8 сторінок змін, які необхідно внести, щоб покращити результат дії Правил благоустрою.
Куди нам подітися від сміттєзвалищ?
Скільки сміття не трамбуй, все одно треба виносити! І нікуди нам від цього не сховатися. У новій редакції Правил благоустрою удосконалений механізм обслуговування євроконтейнерів для сміття (наразі їх у Чернігові понад півтисячі, а буде ще більше). І цього разу комунальники попрацювали над тим, щоб примусити чернігівців укладати договори на вивезення сміття. Адже половина мешканців приватного сектору не сплачує за вивезення відходів (20% з них взагалі не мають договорів, решта – просто не платить). І це з урахуванням того, що місячний абонемент на систематичне вивезення сміття з приватного сектора коштує 1 гривню! Мінімальний штраф за несплату, за умовами нової редакції Правил, 17 гривень, тобто за такі гроші можна півроку користуватися послугами комунальників і жити на чистій вулиці. Ігнорують платежі близько половини автокооперативів, не всі підприємці уклади договори із КАТП-2528.
Руслан Кречківський, заступник начальника КП «АТП-2528»
— Це також своєрідна профілактика засміченості міста. Ми мусимо думати не лише про те, як ловити порушників, а й як примусити людей жити за правилами і справно платити за надані послуги. Регулярні оплати забезпечують якісне прибирання, а результат цього – чисте місто. При діючих Правилах благоустрою, мешканець приватного сектору може просто сказати: «У мене сміття немає». На запитання, де його подів, відповідає, що віддав, скажімо, Васі, Вася — на якусь машину, машина поїхала хтозна-куди! Тому змінами до правил благоустрою ми повинні підвищити культуру прибирання відходів, посилити відповідальність людей за порушення правил і законодавства . Якщо мешканець приватного сектору не має сплаченого договору на вивезення сміття, він апріорі порушник адміністративного законодавства і мусить платити штраф.
Олександр Лазаренко , заступника начальника «КП «Деснянське»:
— Аналогічна ситуація із сміттям у житлових масивах. Коли людина робить капітальний ремонт в квартирі, про це знає чи не весь будинок. І не лише через гамір. Шлейф будівельного сміття залишають у під’їзді робітники, а від цього страждають мешканці та двірники. Адже від ранкового прибирання не залишається і сліду. Ми врахували це і розробили калькуляцію робіт. А це означає, що власники квартир, які готуються до капітального ремонту оселі, повинні укласти договір із житловою організацією на прибирання під’їзду та вивезення будівельного сміття.
Скільки «зЕлені» за зелЕні зони?
Анатолій Супрун, начальник КП «Зеленбуд»:
— Зелені зони — місця, які на вихідних збирають багато людей. Ідуть вони, так би мовити, у гості до природи, але забувають, про те, що в гостях. Дуже багато сміття залишають за собою відпочиваючі. Вони знають, що штрафи за це мінімальні, а контроль недостатній. Адже за такими територіями, як Ялівщина, Святе, міський парк, Кордівка, услідкувати одному-двом обхідникам практично неможливо. А штрафи можна виписувати на кожному кроці. Уявіть собі, якщо заїхав на зелену зону автомобілем, штраф усього 3 гривні. Яке може бути виховання? От у новій редакції Правил штрафні санкції підвищуються і для фізичних, і для юридичних осіб. Порушник повинен також заплатити, згідно з калькуляцією, за шкоду, яку зробив зеленій зоні. А це може бути 500-800 гривень, залежно від площі.
Микола Ольховик, начальник ДАІ м.Чернігова:
— За 5 місяців поточного року працівники Державтоінспекції склали 6974 адмінпротоколи. Це за 122 статтею — майже 7 тисяч. А результату не видно. Як паркували машини на зелених зонах, так і продовжують це робити. Ми неодноразово працювали спільно з комунальними службами та екологами. Якщо за архітектурними нормами на певній ділянці повинен бути газон (як біля «Ниви»), а він витолочений, тоді екологи мають право складати адміністративні протоколи і притягати винних до відповідальності. Це стаття екологічної інспекції. Що стосується 139 статті АК України, забруднення шляхів, шляхових споруд, пошкодження шляхів і створення перешкод для руху, то це ми фіксуємо. За 5 місяців вже понад 70 таких протоколів складено. Адмінвідповідальність за це — штрафу на суму 51 – 85 гривень.
Стережись автомобіля? Ні – евакуатора!
Тільки уявіть собі, у Чернігові зареєстровано 56 тисяч автомобілів. Додайте до цього транзитний транспорт і туристів – виходить таке собі авто-сіті. Як примусити усіх дотримуватись правил дорожнього руху, якщо місто не спроможне налякати порушників штрафами? Це здатен зробити евакуатор. Водій його боїться, як страшного сну — це перевірено практикою. І у Чернігові незабаром з’являться ці монстри-трансформери, що застосовуються в усьому світі. Якщо автомобіль неправильно припаркований, він може створити аварійну ситуацію. А якщо він заважає комунальній техніці прибирати вулиці – його місце на штрафмайданчику. Про це йдеться в одному з пунктів нової редакції Правил. Організація роботи покладена на КП «Міське шляхове управління».
Микола Стадник, начальник КП «Міське шляхове управління»:
— Чернігів насправді планує придбати евакуатори. Наше завдання створити на підприємстві службу евакуації, знайти місце для штрафмайданчика. Щоб повернути свій автомобіль, порушник заплатить за послуги служби евакуації – за доставку та охорону. Згідно з попередніми підрахунками, це буде немаленька сума — понад 500 гривень.
Столичні водії про роботу тамтешніх евакуаторів можуть розповісти чимало. Щодня всі евакоавтомобілі Києва збирають 30-40 тисяч гривень. У результаті, за офіційними даними, щомісячний дохід міського бюджету становить 1 млн. грн. Непогано? Ну, Чернігову до столиці ще дуже далеко, та й заробляти на евакуаторах місто не збирається, принаймні так сьогодні говорять комунальники, — евакуатори не доїтимуть, а виховуватимуть водіїв. Тому страху можуть наробити. Може, щось і зміниться в нашому домі…
І нарешті про кавелики і совочки…
Якій владі може подобатися собаче лайно? У прямому сенсі. Домовитися із домашніми улюбленцями, аби вони не забували про правила гігієни, у світі не пробував ще ніхто. А от з їхніми господарями… У Німеччині собаки щодня залишають близько 10 мільйонів кучок. Дня нейтралізації «такого добра» там придумали і спеціальні пакети, і собачі туалети, і заморожувальний спрей. Власне, це справжня індустрія! Наші ж любителі домашніх тварин прибиратимуть за своїми улюбленцями старим перевіреним способом – совочком. І про це також йдеться у новій редакції Правил благоустрою, інакше – доведеться платити штраф за свого песика.
Вадим Антошин, начальник міського управління ЖКГ міської ради:
— По-перше, ми запроваджуємо обов’язкову реєстрацію – в нашому місті не повинно бути нічийних котів чи собак. По-друге, ми чітко визначаємо місця, де не можна вигулювати чи випасати тварин. Мова йде про дитячі садки, школи, місця масового відпочинку, дитячі майданчики. В інших місцях гуляти можна, але собака повинна бути у наморднику, на повідку, а ще із собою потрібно прихопити пакет і совок, аби прибирати за своїми вихованцями.
Олена Столярова, представник Чернігівської міської організації “Центр захисту тварин”:
— На мою думку, наше суспільство ще не готове до європейських норм. Якщо сьогодні ми приймемо за правило, що потрібно за собачками та котиками ходити із пакетиками і совочками, то незабаром всі ці тварини просто будуть викинуті надвір. Я, наприклад, живу у старому будинку, біля нас зелена зона. Робиш зауваження людям, які вигулюють там собак, а вони відповідають, що, мовляв, коли не подобається, то забирайте! Окрім Правил, необхідно сформувати суспільну мораль, людині має бути соромно, що її домашній улюбленець «справляє потреби» посеред вулиці чи біля магазину!
«Правилам благоустрою» уже два роки…
Позиція влади
Микола Літвінов, заступник міського голови:
— Безумовно, є позитив. Достатньо навести один приклад: суттєво збільшилась кількість адміністративних стягнень, які адмінкомісії накладають на порушників благоустрою. І вперше в Україні запрацювала не просто адміністративна відповідальність (штрафи), а й відшкодування витрат на усунення тих порушень. Достатньо сказати, що з 36 протоколів, позови за яким направлені до суду, 10 вже задовольнили. Ми знаємо, що адміністративні штрафи незначні, тому не можуть дисциплінувати мешканців міста, а от відшкодування — це вже відчутна сума, яка перевищує 500 гривень. Тому і в цьому ми побачили, по-перше, позитив, оскільки чисто не там, де метуть, а там, де не смітять. Головна мета прийняття таких Правил у Чернігові — це спроба посилити ті слабкі місця, за якими не встигає законодавець. Зрештою, ситуація складається таким чином, що Україна, якщо не буде кардинальних змін, просто потоне в смітті.
Позиція виконавців:
Володимир Данько, заступник голови Новозаводської райради:
— Працювали Правила благоустрою досить активно. У 2007 році складено близько 300 протоколів тільки за 152 -ю статтею Кодексу України про адміністративні порушення. Це викидання сміття у невстановлених місцях, недотримання порядку у приватному секторі. Стаття 154 передбачає порушення правил утримання собак, котів та навіть бджіл (трапляються і такі випадки). Штрафів накладено досить багато, але їх розміром ( 17 - 51 грн. ) мало кого налякаєш. Проте мене більше тривожить інше — люди, які приходять на адміністративні комісії , мало знають про Правила благоустрою.
Анатолій Веселий, заступник голови Деснянської райради:
— Порушників правил благоустрою багато. У цьому році в районі провели вже 17 засідань адміністративних комісій. Згідно з статтею 152 АК України, до адміністративної відповідальності вже притягнули 232 людини. Порушники оштрафовані на 7 тисяч гривень. Бувають випадки, коли людину повторно ловлять на порушенні, тоді адміністративні комісії призначають максимальний штраф – 51 гривню. Якщо сума не налякала, приходять і в третє.
А от жоден порушник правил благоустрою, який побував у судах і заплатив компенсацію за завдані збитки 500-800 гривень, другий раз на вудочку не потраплявся. Ні він сам, ні будь-хто з його родини. Це найкраща реклама Правил благоустрою, переконаний їх розробник Вадим Антошин. Люди платитимуть компенсації до тих пір, поки не збагнуть, що смітити не можна.
Позиція правоохоронців
Денурова Світлана, заступник начальника дільничних інспекторів Новозаводського райвідділу міліції:
— Левову частку адміністративних протоколів стосовно Правил благоустрою складають працівники міліції. Але на все людей не вистачає . До роботи потрібно залучати громадськість. Крім того, було б доцільно запровадити на законодавчому рівні як спосіб покарання організацію громадських робіт. На зразок того, що було у радянські часи – 15 діб з мітлою. По-перше, це допомога двірникам, а по-друге, для багатьох порушників, ці 15 діб запам’яталися б на все життя. Один стоїть-гребеться, а люди йдуть поруч, дивляться і розуміють, що з кожним таке може статися.
Щодо матеріального стимулювання самих працівників міліції, то, звісно, ловити порушників благоустрою, справа невдячна. Цілий день роботи, а результат лише 17 гривень штрафу у державну казну. Інша справа з компенсаціями. У Правилах благоустрою передбачене стимулювання стражів порядку. Половину від суми відшкодування отримує той, хто спіймав порушника Правил благоустрою. Виходить – понад 200 гривень з одного протоколу. За день може вийти непоганий куш. Головне, щоб правоохоронців не залихоманило від полювання на «свиней», і вони не забували про основну роботу – захист міста від злочинності.
Позиція депутатів
Олександр Мельник, депутат міської ради:
— Складається враження, що ми намагаємося побудувати якісь європейські умови радянськими засобами. Плетемо батіг, який має стьобати чернігівців. А може треба зупинитись, поговорити з людьми, провести інформаційну кампанію з цього приводу. Щодо собак, то повинні бути спеціальні зони для вигулювання. А їх, на жаль, у місті немає. То що – носити собаку на руках? Виходить, наступаємо на ті ж граблі, як і з Законом про заборону куріння: якщо немає визначених місць для курців, то можна курити всюди. Не можна шляхом збільшення батога запровадити європейську культуру.
Артем Стах, депутат міської ради:
— За нормою, розробленою у Правилах для підприємств торгівлі, громадського харчування та інших фірм, кожне підприємство відповідає на благоустрій прикріпленої ділянки у радіусі 15 м. Ми зараз йдемо до того, щоб кожен бізнесмен був зацікавлений щодня прибирати біля свого магазину і створювати там приємну атмосферу для клієнта. Йдемо, але не прийшли. Певні організації ми можемо запросити на суботник, деякі йдуть назустріч, але не так масово, як хотілося б.
Валерій Солдатов, депутат міської ради:
— Працюючи над будь-яким нормативним актом, ми повинні керуватися діючим законодавством. Питання паркування, зокрема, доволі слизьке. Якщо сьогодні ми автомобіль евакуюємо, кудись відвеземо, то порушник ще й в суд може позиватися і виграти. Ніхто не вправі обмежувати людину в її власності. Можемо обмежити лише прописними законами. Але починати все одно з чогось потрібно, а над запропонованим нормативним актом – серйозно попрацювати.
Алла Лепеха, депутат міської ради, помічник міністра внутрішніх справ з прав людини:
- Коли на сесії розглядали першу редакцію Правил, я доволі скептично ставилася до цієї ідеї, бо я знала, що це найближчим часом нічого не змінить. Але можу сказати, що між поганим і кращим треба вибирати. Я вважаю, що Правила — це крок до зміни на краще. Добре, що нас повертають до забутого старого. Колись ми виходили на суботники, у новій редакції Правил благоустрою вони називаються вже Дні довкілля, місячники з прибирання міста і т.д. Але це добре старе забуте. Хочу звернутись до всіх жителів нашого міста: якщо ми хочемо, щоб у нашому місті було чисто, то починати повинні з себе. А наше місто було одне з найчистіших міст в Україні і ми цим пишалися.ЗАКОННІСТЬ І ПРАВОПОРУШЕННЯ
НА ОЖИДІВСЬКІЙ АВАРІЇ НАГРІЛИ РУКИ?
Омар Узарашвілі, «Високий замок», 19.06.2008, Львівська обл.
Управління СБУ у Львівській області порушило проти посадовців Ожидівської сільради кримінальну справу за ст. 191, ч. 5 ККУ – «привласнення, розтрата майна або заволодіння ним в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем».Есбісти доводять, що під час аварійно-відбудовних робіт, які велися після ожидівської аварії, незаконно витратили 718 тисяч бюджетних коштів.
Село Ожидів (Буський район Львівщини) стало відоме всій країні у червні минулого року, коли поблизу нього вибухнули цистерни з казахстанським фосфором. Службові особи Ожидівської сільради, повідомила прес-служба СБУ, розтратили бюджетні кошти, надані минулого року Кабінетом Міністрів на проведення першочергових аварійно-відбудовних робіт місцевої школи та фельдшерсько-акушерського пункту. Правоохоронці встановили, що посадовці Ожидівської сільради у вересні-жовтні 2007 року створили тендерний комітет, яким визначили підрядника – ТзОВ, яке мало здійснювати технагляд під час проведення робіт, а також виконавців цих робіт – три приватні підприємства. Проте у листопаді минулого року Тендерна палата України через Господарський суд Львівської області домоглася скасування тендерної процедури як незаконної. Незважаючи на це, кажуть есбісти, посадовці сільради підписали з фірмами акти приймання виконаних робіт на всіх об’єктах і перерахували на їхні рахунки бюджетні кошти.
“Проведеною у цьому році за ініціативою правоохоронців ревізією було виявлено факт завищення обсягів виконаних ремонтних робіт на суму понад 718 тисяч гривень”, — повідомляє прес-служба СБУ.
Коментар для «ВЗ»
Ольга Шах, голова Ожидівської сільради
Усі аварійно-відбудовні роботи були завершені 27 грудня минулого року. Вони проводилися у складних умовах, адже розпочалися лише 1 грудня. Освоїти майже мільйонні обсяги наданих Кабміном коштів для сільського голови з дворічним досвідом роботи було важко. Та я не розумію, чому з мене намагаються зробити головну злодійку України. Можливо, через ворогів, яких я маю. У мене не склалися стосунки з керівництвом Буської райдержадміністрації, яке взагалі не допомагало освоїти кошти. Мені довелося повернути столиці 108 тисяч гривень, які надавалися для будівництва доріг до Ожидова та села Йосипівки, бо ми не встигли їх освоїти.
http://www.wz.lviv.ua/pages.php?atid=65748ФРУНЗЕНЦЫ ПИКЕТИРОВАЛИ ПРОКУРАТУРУ ОБЛАСТИ
Дмитрий Литовченко, «Панорама», 18.06.2008, Сумская обл.
100 работников фирмы «Фрунзе-Стройиндустрия» — дочернего предприятия ОАО «СНПО им. Фрунзе» — пикетировали здание прокуратуры Сумской области, требуя прекратить давление на их руководство.Кроме того, фрунзенцы подготовили открытое письмо на имя руководителей государства. «Действия сумских правоохранителей являются или чиновницким рэкетом, или исполнением частного заказа от тех лиц, которые завидуют нашему предприятию и хотят заработать на результатах нашего труда», — указано в письме.
«Мы надеялись, что в течении недели все изъятие будет возвращено на предприятие, но увы. Если дело касается взаимоотношений с ООО «Созидание», то должен был изъят ограниченный перечень документов, но почему-то изъяли все — 72 ящика документации, 39 системных блоков, 14 принтеров», — заявила председатель профкома строителей «Фрунзе-Стройиндустрии» Неля Садовская.
Директор ООО «Фрунзе-Стройиндустрия» Павел Иванов сообщил, что прокуратура вернула «Фрунзе-Стройиндустрии» только 20% вычислительной техники, ни одного копирующего устройства, а из 72 ящиков документов — лишь половину одного ящика. «На сегодняшний день работа предприятия практически парализована. Если ситуация будет складываться в дальнейшем таким же образом, это поставит под вопрос существование нашего предприятия», — считает Павел Иванов. По его словам, 800 работников сейчас не могут работать, а предприятие терпит убытки в миллионы гривен.
Прокурор Сумской области Александр Горбань пообещал, что к понедельнику 23 июня максимум документов будут возвращены «Фрунзе-Стройиндустрии». Он сообщил, что 5 июня прокуратура области возбудила уголовное дело в отношении служебных лиц «Фрунзе-Стройиндустрии» по факту служебного подлога и в отношении не установленных лиц по факту попытки мошенничества, подделки и использования заведомо поддельных документов. Дело расследуется следственным отделом прокуратуры Сумской области. Возбужденное дело, связано с конфликтом между «Фрунзе-Стройиндустрией» и стройфирмой ООО «Созидание».
Александр Горбань сообщил, что 5 июня прокуратура области возбудила уголовное дело в отношении служебных лиц «Фрунзе-Стройиндустрии» по факту служебного подлога и в отношении не установленных лиц по факту попытки мошенничества, подделки и использования заведомо поддельных документов. Дело расследуется следственным отделом прокуратуры Сумской области. Служебных лиц «Фрунзе-Стройиндустрии» подозревают в рейдерской атаке на «Созидание». «Руководство »Фрунзе-Стройиндустрии«понимает, что допустило ошибку, пойдя таким незаконным путем, поэтому пытаются таким образом (в том числе и при помощи пикетов) повлиять на решение прокуратуры. Но этого не будет. Решение прокуратуры будет принято по закону», — заявил Александр Горбань.
http://rama.com.ua/news+article.storyid+1411.htmКОНКУРС ПРОТИВ СУДА
Юрий Зиненко, «Газета по-харьковски», 18.06.2008
В Харькове состоялся первый этап конкурса на соискание должности руководителя метрополитена.Мусеева нет в числе претендентов на руководство, но он использует суды. Как рассказал и.о.начальника Харьковского метрополитена Геннадий Броншпак, представители комиссии Минтранса, состоящей из десяти человек, вскрыли конверты и определили круг лиц, которые допущены ко второму этапу конкурса.
– Остались я и еще один товарищ. Не Мусеев, сразу говорю.
Броншпак не назвал ни фамилии своего единственного конкурента, ни сколько было всего кандидатов на кресло начальника подземки.
Теперь у двух оставшихся претендентов есть 20 дней на то, чтобы презентовать в министерстве свое видение стратегии развития Харьковского метрополитена. И только после этого Минтранс примет окончательное решение.
В то же время предыдущий руководитель подземки – Сергей Мусеев – пошел другим путем. Как выяснилось, во вторник Харьковский апелляционный суд (коллегия под председательством судьи Малиновской) подтвердил решение суда первой инстанции по иску Мусеева к Минтрансу и Геннадию Броншпаку, назначенному и.о. начальника метрополитена: Мусеев должен быть восстановлен в должности начальника ГП «Харьковский метрополитен».
Сергей Мусеев, комментируя «МедиаПорту» решение суда, сказал, что, по его мнению, «восторжествовала законность». Однако он затруднился ответить на вопрос, когда вернется в кабинет начальника метрополитена: «Это зависит от того, когда охранники «АВЭКа» меня пустят», - заметил Мусеев.
Представитель Броншпака Виталий Дончик сообщил в телефонном интервью «МедиаПорту», что исполняющим обязанности начальника метрополитена по-прежнему является Геннадий Броншпак. «Суд не отменил приказ о его назначении. Приказы Министерства отменяются только в Киеве в Административном суде.
Кроме того, есть иск Геннадия Броншпака к Сергею Мусееву. И по этому иску существует определение, которое защищает Броншпака Геннадия Кимовича и запрещает Мусееву Сергею Зинятовичу препятствовать ему в исполнении своих обязанностей».
Виталий Дончик отметил, что его доверитель намерен обжаловать решение апелляционного суда в кассационном порядке. По словам Дончика, обращаться в Верховный суд намерены также и Минтранс, и «Харьковский метрополитен».
http://gazeta.kh.ua/city/2008/06/18/095651.htmlОХОРОНА ЗДОРОВ'Я
БЫТЬ ЛИ ОБЛАСТНОМУ ЦЕНТРУ АДАПТАЦИИ ИНВАЛИДОВ?
Мария Стерненко, «Вечерняя Одесса», 19.06.2008
Одна из основных проблем Одесского региона – сохранение центра адаптации для инвалидов.На этот вопрос пытались найти ответ участники «круглого стола», состоявшегося в минувшую пятницу в благотворительном фонде «Молодой инвалид».
Принять участие в разговоре приглашались многие заинтересованные лица городского и областного «масштаба» — пришли немногие. А свою точку зрения на проблему высказали лишь трое. Прежде всего, конечно, — председатель правления БФ «Молодой инвалид» Валерий Габерстро.
Усилиями этого фонда, куда входят не только родители молодых инвалидов, но и добровольцы, готовые оказать поддержку своими знаниями, умениями, в подвале на ул. Княжеской, 16, создан центр адаптации и профориентации, имеет он и рабочие мастерские. Молодые ребята с психофизическими отклонениями (нозология разная — олигофрения, аутизм, диабет, ДЦП...), сами ремонтировали помещения. Теперь здесь можно посмотреть выставку симпатичных поделок, изготовленных их же руками, потренироваться в спортзале или сесть за компьютер.
Но все помещения такие крохотные... А только в Одессе инвалидов общего заболевания, какими считаются и «постояльцы» центра адаптации на Княжеской, — 43251, из которых примерно 18000 — молодежь в возрасте 18—35 лет. А сколько такой молодежи живет в районах области?
Валерий Габерстро убежден, что каждый из молодых инвалидов общего заболевания может работать, нужно только определить, к чему он способен. А это самое сложное — нужен индивидуальный подход, «растянутый во времени».
Для этого и необходим адаптационный центр, где были бы все условия для труда, отдыха, проживания, занятий спортом и т. д. По такому пути пошли европейские страны, давая возможность инвалидам зарабатывать самим. Проект такого центра, по словам В. Габерстро, он предлагал на рассмотрение горисполкому еще в 1998 году. Но, как всегда, «планы есть — денег нет».
— Адаптационный центр нужен, — не отрицает начальник управления внутренней политики горсовета Наталья Чайчук, — но Одесса на сегодняшний день не понимает всей глубины проблемы инвалидов. Необходимо «мостик» взаимопонимания строить, а мы только говорим, говорим... Время пресс-конференций минуло — необходимо действовать.
— Мне близка эта тема, — сказал заместитель председателя постоянной депутатской комиссии по вопросам социальной политики Одесского облсовета Афанасий Радукан, возглавляющий областную организацию воинов-интернационалистов, — я четыре года после Афгана лежал... Мы на комиссии обсудили концепцию коммунального предприятия для инвалидов. Две депутатские комиссии концепцию поддержали. Думается, вскоре обсудят ее на сессии облсовета. В этом заинтересованы и председатель облсовета, и губернатор.
Однако разошлись участники «круглого стола» с разными точками зрения на проблему, каждый остался при своем видении пути ее решения. Может, читатели подскажут путь самый рациональный?
http://vo.od.ua/article/8486ЯК ФРАНЦУЗИ НА КОРОПЩИНІ ФАП ВІДНОВИЛИ
Люба Зима, «Деснянська правда», 14.06.2008, Чернігівська обл.
Відновлення в сільській місцевості на Чернігівщині медичного закладу зусиллями і коштами простих людей з іншої країни.Такого на Чернігівщині ще не було. І взагалі, нічого подібного досі не бачено в усій державі. «Це перший в Україні проект з відновлення (фактично, створення) в сільській місцевості медичного закладу зусиллями і коштами простих людей з іншої країни», – розповідає сільський голова села Вишеньки Коропського району Володимир Дяченко. Його розповідь доповнює скромний і тихий тезка – Володимир Халімон – сільський фельдшер, безпосередній учасник цього незвичного проекту.
Хто не пам’ятає і з болем не згадує ті шалені часи, коли після розпаду радянської імперії всі об’єкти соціальної та господарської сфер почали масово (очевидно, з чиєїсь волі) руйнуватися, розкрадатися, перепідпорядковуватися, змінювати господарів – ніби настав кінець світу, і люди вже не збиралися більше жити… Так зникали з життя селян колгоспи, клуби, бібліотеки, магазини, фельдшерсько-акушерські пункти і лікарні, дитсадки та школи. Але життя продовжується: люди працюють, щось купують, зрештою, хворіють – як же можна без медичної допомоги в старіючих селах?
Не пощастило після зникнення колективного господарства й фельдшерсько-акушерському пункту села Вишеньки: з 1995 року він був розташований у приміщенні навчально-оздоровчого комплексу «Сузір’я». Однак тут виникли серйозні проблеми з опаленням і довелося фельдшеру три роки приймати хворих і працювати в неопалюваному приміщенні. Думала-думала сільська рада над цим питанням і нічого не придумала – адже коштів у бюджеті ні на ремонт системи, ні на «переселення» ФАПу немає.
І тут доля послала селянам нового сільського голову. До 2002-го року Володимир Іванович Дяченко п’ять років працював директором Черешеньської школи-інтернату і, як небайдужа й активна людина, шукав меценатів та спонсорів для цього навчального закладу. А воно таки й правда, що хто шукає – той знайде, а хто стукає – тому відчинять. Із 2000-го року почалася активна співпраця з благодійною громадською організацією «Обміни Франція Україні», яка ставить собі за мету допомогу інтернатним закладам. Спочатку на відпочинок до Франції поїхало п’ятеро учнів Черешенської школи-інтернату, наступного року – вже близько тридцяти, а тоді й п’ятдесят. Зайве розповідати, яке то було диво для дітей і всіх селян – поїздка в розвинену європейську країну. То – яскравий спогад на все життя, а, можливо, потужний стимул, і позитивний приклад розумної організації життя та гуманного ставлення до оточення, співчуття навіть до незнайомих і далеких людей.
Крім організації оздоровлення наших дітей прості, незаможні, французи зібрали кошти і побудували за них внутрішні туалети у приміщенні Черешенського інтернату. Що тут скажеш? Хіба що подумаєш: от аби наші «грошові мішки» хоч іноді робили щось подібне для свого народу – то, напевно, жилося б усім не так тяжко. Принаймні, було б не так холодно й безпросвітно в людських душах. Хіба ж не страшно, що наші діти викликають жалість в іноземців?
– Два роки тому приїхав до нас керівник благодійної організації «Обміни Франція Україні» пан Ів Гарес, – розповідає сільський голова. – Він ознайомився з проблемою нашого ФАПу, ми разом усе оглянули, порадилися, що можна зробити, і він посприяв, щоб рада організації відступила від усталеної традиції, тобто спробувала розширити межі благодійної допомоги.
Таким чином, після належних формальностей, розпочався збір коштів серед громадян Франції на відновлення сільського медичного закладу в українському селі.
– У квітні цього року завершено основний ремонт приміщення старої колгоспної контори, перетвореної на ФАП, – продовжує розповідь уже фельдшер Володимир Халімон. – Тут відремонтовано внутрішні стіни, замінено всю електромережу, зроблено підлогу, а найголовніше – встановлено автономне економне електричне опалення. І на все це, за неточними підрахунками, пішло 40 тисяч гривень. Тепер ми маємо чотири кімнати, яких вистачає на всі потреби: є де прийняти хворих, є де людям почекати, буде процедурна та дитяча – всюди світло і чисто. А скільки людей уже тут перебуло! Багато хто приходив просто подивитися, як усе зроблено – цікаво ж…
Загалом же приймає Володимир Іванович щодня від п’яти до двадцяти хворих (залежить від пори року та інших обставин), на виклики додому їздить десь до десятка селян і практично щодня відвідує єдину на дільниці дитинку до року. Коли молодий фельдшер через три роки після закінчення в 1990-му навчання в Чернігівському медучилищі приїхав працювати у Вишеньки – на дільниці було 21-не немовля. Надалі їх ставало все менше й менше, і от дожилися до того, що нині одне дитя на чотири села (700 людей), що входять у Вишеньську сільську раду (Черешеньки, Чернявка, Бужанка). Проте сільський голова все-таки налаштований оптимістично, адже на сьогодні в 9-річці навчається 49 учнів, у старших класах Черешенської школи-інтернату – 25, а дитсадочок відвідує 15 дітей.
– У селі є газ і водопровід, тому немає покинутих хат, – каже Володимир Дяченко. – Життя триває, сільська рада співпрацює з колишніми депутатами Верховної Ради, які мають у нашому красивому краї будинки. До речі, меблі новому ФАПу було подаровано депутатом обласної ради, керівником КП «Ліки України» Світланою Пасталицею. А інший депутат облради – Андрій Кислий – свої депутатські кошти цього року використає на купівлю 16 холодильників для ФАПів Коропщини. На один з них розраховуємо і ми.
В усьому іншому, окрім вище сказаного, вишенський медзаклад не відрізняється від інших практично нічим: на медикаменти (першу невідкладну допомогу) сільрада не може виділити більше 300 гривень на рік, тому селяни лікуються власним коштом. До того ж, скаржиться фельдшер, дезінфікуючі засоби нині дуже дорогі для такого бюджету – по 60-80 гривень за пляшку, якої вистачає на три місяці (за умови жорсткої економії). А протримати один день у селі людину після інсульту коштує щонайменше 50 гривень. Виходить, що фапівський бюджет потребує збільшення хоча б у десять разів.
Те саме стосується і зарплати фельдшера. Сільський голова каже: платити треба стільки, щоб медпрацівник на селі не був змушений господарювати на рівні з іншими селянами. Адже хіба це нормально за свої кошти заправляти мопед для поїздок на виклики. Місцевість тут горбиста, у сільраді четверо сіл – на велосипеді не наїздишся. Просто нічого не встигнеш…
PS.
Французи вирішили, що потрібно відремонтувати ФАП і ззовні. Вони думають над цим питанням і, очевидно, знову збирають кошти. От нам і приклад об’єднаної Європи. Так і хочеться пожартувати: «Шерше ля ФАП».ЗБЕРЕЖЕННЯ ДОВКІЛЛЯ
ДУНАЙ: «ГДЕ ЧЕЙ ПОДАРОК?»
«Вечерняя Одесса», 19.06.2008
Международная природоохранная организация Всемирный фонд природы WWF совместно с Дунайским биосферным заповедником 18-19 июня проводит акцию в дельте Дуная, главной целью которой есть сохранение экологии в Причерноморье.Международная природоохранная организация Всемирный фонд природы WWF совместно с Дунайским биосферным заповедником 18-19 июня проводит в дельте Дуная акцию «Дунай, где чей подарок, узнай!», в ходе которой будет выяснено, мусора от продуктов каких брендов больше всего приносит Дунай в дельту и Черное море, передает корреспондент ИА «Контекст-Причерноморье».
Как сообщила агентству менеджер по связям с общественностью программы Всемирного фонда природы WWF «Дельта Дуная» Екатерина Куракина, на своем пути длиной 2800 км от Черного леса в Германии до Черного моря река и ее притоки протекают через 18 стран Европы, и в каждой стране в реку сбрасываются десятки тонн мусора и кубометры стоков. Все это «богатство» плывет вниз по течению, частично оседая на прибрежных участках, но большинство доходит до живописной Дунайской дельты и Черного моря. Всемирный фонд природы и Дунайский биосферный заповедник решили выяснить, чьего же мусора больше всего приносит Дунай в дельту и Черное море.
В районе нулевого километра на заповедной косе, входящей в состав Дунайского биосферного заповедника (ДБЗ), будет проведена акция по уборке мусора. Уникальность акции заключается в том, что собранный мусор будет затем отсортирован по фирмам-производителям, чтобы определить вклад различных брендов в загрязнение уникальной природы Дунайской дельты, — поэтому акция и пройдет под девизом «Дунай, где чей подарок, узнай!».
Акция будет проводиться сотрудниками WWF и ДБЗ, а также школьниками старших классов школ Вилково. Результаты будут представлены во время празднования Международного дня Дуная 29 июня, в Измаиле. Компаниям-производителям, внесшим наибольший «вклад» в превращении Дуная в мусорную свалку, будут направлены письма от Всемирного фонда природы, ДБЗ и всех желающих поддержать акцию — с просьбой ориентировать своих потребителей на правильное обращение с тарой и обертками от продукции и принять дополнительные меры для утилизации мусора.
«Цель акции — не только напомнить производителям о необходимости заботиться об отходах своей продукции, но и привлечь внимание людей к проблеме загрязнения Дунайской дельты и природы в целом», — отметила представитель программы «Дельта Дуная».
За материалами ИА «Контекст Причерноморье».
http://vo.od.ua/article/8489ПАМ'ЯТЬ
НЕ ПІДЛЯГАЄ ЗАБУТТЮ
Людмила Даценко, «Зоря Полтавщини», 17.06.2008
Сотні полтавців долучилися до акції “33 хвилини”, присвяченої пам’яті жертв Голодомору 1932–1933 років в Україні, започаткованої 10 червня у селі Байрак Кіровоградської області Президентом України Віктором Ющенком.33 хвилини в Полтаві, біля приміщення колишнього Торгсіну (нині це вулиця Жовтнева, 27), куди в часи голоду в обмін на їжу люди здавали коштовні речі, звучали імена та прізвища наших заморених голодом земляків, назви знищених сіл.
Жахливішим від війни, масових розстрілів та газових камер Освенцима, разом узятих, був Голодомор 1932–33 років, який забрав життя багатьох мільйонів українців. Тільки дітей померло 3 мільйони – про це говорили учасники скорботного мітингу.
Спогадами про голодне лихоліття поділився уродженець села Абазівки Полтавського району Микола Дорошенко, який пережив два голодомори. “У ті роки до укрупненої Абазівської сільської ради входило 36 населених пунктів. Після 1933 року повністю вимерло населення у 18 селах”, – зазначив промовець.
Учасники акції “33 хвилини” переглянули фільм “Останні свідки”, створений творчою групою ОДТРК “Лтава”, та ознайомилися з малюнками юних художників Полтавського НВО № 14. Вихованці цього освітнього закладу вже два роки в рамках акцій “Пам’ятай свій рід” і “Дзвони нашої пам’яті” збирають інформацію про жертв Голодомору, записують спогади свідків, малюють малюнки на тему Голодомору.
Організатори заходу – Національна скаутська організація “Пласт”, обласні громадські організації “Молодий народний рух”, “Молода Просвіта”, “Громадянське суспільство” – зазначали, що акції передувала 100-денна варта пам’яті. У подальшому такі акції пам’яті проходитимуть щотижня.
http://www.zorya.poltava.ua/index.php?rozd=&nomst=672
* * *
Повнотекстовий огляд регіональної преси. До випуску ввійшли матеріали, які з’явилися на шпальтах та в інтернет-версіях обласних та міських газет України по 19 червня 2008 року включно.
Заявки на отримання друкованих версій, а також зауваження та пропозиції можна надсилати за адресою:
nekrasova@rada.gov.ua
або телефоном: 255-23-94,
Некрасовій Олені Станіславівні