Огляд реґіональної преси Випуск 40, 4 червня 2008 р.

ПРОБЛЕМИ БЮТУ — МІСЦЕВІ І КИЇВСЬКІ
Володимир Лис, «Волинь», 03.06.2008
Голова обласної організації «Батьківщини», голова обласної ради Анатолій Грицюк і народний депутат України Євген Кирильчук – про вибори у Києві, політичну ситуацію в Україні в цілому, на Волині і в Луцьку зокрема.

О ЗАМОРОЖЕННЫХ КОНФЛИКТАХ В РЕГИОНЕ ЧЕРНОГО МОРЯ
Дарья Алексеева, «Вечерняя Одесса», 03.06.2008
Народный депутат Б.Тарасюк на международной конференции в Одессе - о территориальных конфликтах на территории Молдовы, Грузии и Азербайджана и путях их урегулирования.

БЮТ НАЧАЛ БОРЬБУ С УЛИЧНЫМ АЛКОГОЛИЗМОМ
Наталья Осипова, «Днепр вечерний», 02.06.2008, Днепропетровская обл.
Как остановить пивной апокалипсис Украины? Народный депутат от БЮТ Михаил Соколов намерен инициировать запрет на распитие слабоалкогольных напитков в общественных местах.

ПОРА «В ЗАПАС»?
Анатолий Юрченко, «Украина-Центр», 03.06.208, Кировоградская обл.
Идея досрочных перевыборов мэра и горсовета в Кировограде стала 29 мая одним из тезисов пресс-конференции народного депутата Украины Владимира Яворивского в областном штабе БЮТ.

ЧОМУ НЕ ЇДУТЬ АВТОБУСИ З “ПІВНІЧНОГО”
Олена Сафронова, «Львівська газета», 02.06.2008
Проект і кошторис будівництва нового львівського автовокзалу відкладено.

РЕФАТ ЧУБАРОВ:МИТРОПОЛИТ ЛАЗАРЬ НАГРАДИЛ ОРДЕНОМ «САТАНУ»
Александр Мащенко, «Крымское время», 31.05. 2008
«Меджлисовцы требуют не только строительства соборной мечети, но и принятия закона о восстановлении прав лиц, депортированных по национальному признаку.»

80 МІЛЬЙОНІВ ДЛЯ ВОКЗАЛУ ЗАМАЛО
Олена Сафронова, «Львівська газета», 02.06.2008
Будівництво багатофункціонального вокзального комплексу у Львові.

ВЫБОРЫ МЭРА КИЕВА: УРОКИ ДЛЯ КИРОВОГРАДА
Геннадий Рыбченков, «Украина-Центр», 03.06.208, Кировоградская обл.
О перевыборах мера Кировограда и депутатов городского совета.

ВІДКИНЬМО БАЙДУЖІСТЬ І ЗНЕВІРУ
Богдан Вівчар, «Галичина», 03.06.2008, Івано-Франківська обл.
В Івано-Франківську пройшла акція проти зростання цін, безладу й анархії в державі.

ТУМАННЫЕ НАМЕКИ ПРИ ПОЛНОМ ЕДИНСТВЕ
Кирилл Сазонов, «Донбасс», 02.06.2008, Донецкая обл.
В Донецке прошла конференция областного отделения Партии регионов.

КРЫМЧАНЕ НЕ СТАЛИ СЛУШАТЬ СКАЗКИ О НАТО
Григорий Игнатьев, «Крымское время», 31.05. 2008
В Крыму попытались провести митинг в поддержку вступления Украины в Североатлантический альянс.

ВЫСШЕЙ ШКОЛЕ НУЖЕН НОВЫЙ ЗАКОН
Наталья Петрова, «Время», 03.06.2008, Харьковская обл.
Проект нового закона о высшем образовании в Украине обсудили на заседании совета ректоров вузов Харькова.

РЕГИОН КОНТРАСТОВ
Елена Никитина, «Украина-Центр», 03.06.208, Кировоградская обл.
О перспективах Кировоградской области в интервью с заместителем главы Кировоградской ОГА, который курирует также вопросы экономики, Виктором Серпокрыловым.

АЕРОПОРТ ПІДЕ З МОЛОТКА
Денис Булгак, «Рівне вечірнє», 03.06.2008
Аеропорт «Рівне» потрапив у кількамільйонну боргову яму.

ПРОИЗВОДСТВО СЭЛМИ НА ГРАНИ
Александра Веснич, «Панорама»,  04.06.2008, Сумская обл.
Работники завода "Сэлми" в случае невыплаты заработной платы грозят забастовкой.

ГЕНДЛЮВАННЯ ЗЕМЛЕЮ, АБО ЯК У НАШ ЧАС ДАРУЮТЬ ГАЇ ТА ЗАХОПЛЮЮТЬ ІСТОРИЧНІ КУРГАНИ
Галина Проніна, «Житомирщина», 03.06.2008
Житомирська міжрайонна природоохоронна прокуратура порушила кримінальну справу щодо службових осіб сільради, державних контролюючих органів, Житомирської райдержадміністрації та РВПП «Житомирземлепроект».

РЕЙДЕРАМ ДОПОМАГАЮТЬ ДЕРЖСЛУЖБОВЦІ?
Олена Мороз, «Віче», 02.06.2008, Волинська обл.
У спільному міжгосподарському підприємстві «Луцькагробуд» з'явився новоспечений власник.

ОРУДИЕ ПЫТОК – СЧЕТЧИК ВОДЫ
Лариса Чайка, «Луганская правда», 03.06.2008
Людям не оставляют выбора, их просто принуждают.

КАКУЮ ВОДУ МЫ ПЬЕМ?
Аркадий Генкин, «Время», 03.06.2008, Харьковская обл.
Состояние очистных сооружений города Харькова, и как следствие - питьевой воды, неудовлетворительное.

ДОНЕЦК РИСКУЕТ ОСТАТЬСЯ БЕЗ ВОДЫ
Дарья Кирдода, «Жизнь», 02.06.2008, Донецкая обл.
За долги небольшого процента дончан отвечать придется всему городу.

«ПАВШИНО» ЗАКРИЮТЬ…
Лариса Подоляк, «Новини Закарпаття», 02.06.2008
Коли Кабмін нарешті виділить гроші на добудову пунктів для нелегалів у Чернігівській та Волинській областях?

БІБРКА НЕ ЗДАЛАСЯ
Олександр Сирцов, «Львівська газета», 02.06.2008
Спроба розблокувати підприємство “Полісинтез”.

В ЧЕМ ВИНОВАТЫ КОНИ? Татьяна Ильина, «Вечерняя Одесса», 03.06.2008 28
Сотрудники Одесского ипподрома провели акцию протеста против отключения ипподрома от водоснабжения.

ЗАГРОЗА ЗДОРОВ’Ю. І НАЦІОНАЛЬНІЙ БЕЗПЕЦІ ТЕЖ
Іван Зеленюк, «Галичина», 03.06.2006, Івано-Франківська обл.
Туберкульоз - загроза здоров’ю людства у глобальних масштабах. З цієї причини в Івано-Франківську проведено нараду керівників і спеціалістів медицини всієї країни.

ЛЬВІВЩИНІ ВСЕ БІЛЬШЕ БРАКУЄ ПЕДІАТРІВ
Валентин Ревун, «Львівська газета», 30.05.2008
На Львівщині катастрофічно не вистачає лікарів-педіатрів, неонатологів і дитячих анестезіологів.

ХАРЬКОВ КОСИТ ДИЗЕНТЕРИЯ
Ярослав Чепурной, «Вечерний Харьков», 30.05.2008
Эпидемиологическая ситуация в регионе вызывает тревогу у главного санврача Харьковщины Ивана Кратенко.

КОМУНАЛЬНІ АПТЕКИ ХОТІЛИ ЗДАТИ НА “СКЛАД”
Василь Худицький, Львівська газета, 29.05.2008
Нещодавній “бунт” комунального аптекарського господарства, колективи якого виступили категорично проти реформування галузі, яке їм нав’язують.

ЗАКАРПАТСЬКИЙ БЕБІ-БУМ
Сніжана Русин, «Новини Закарпаття», 02.06.2008
В області відновлюються колись закриті дитячі дошкільні заклади.

ТАКИ БУДЕ УНІКАЛЬНИЙ МУЗЕЙ ЛІСУ ТА СПЛАВУ
Людмила Олійник, «Новини Закарпаття», 02.06.2008
Музей лісу та сплаву на Чорній річці – єдиний в Європі. Тим часом ця унікальна будівля фактично зруйнована і потребує негайної реставрації.

ПАНЩИНИ БОЙКИ НЕ ЗНАЛИ
Дарія Петречко, «За вільну Україну», 30.05.2008, Львівська обл.
«Зосталась тільки назва – «Замчисько» на виступі міської гори над Старими Богородчанами, та перекази старожилів».

ПОРА РЕАНІМУВАТИ КУЛЬТУРУ
«Волинь», 03.06.2008
Назріває ще одна проблема – занепад української культури.

ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ

ПРОБЛЕМИ БЮТУ — МІСЦЕВІ І КИЇВСЬКІ
Володимир Лис, «Волинь», 03.06.2008
Голова обласної організації «Батьківщини», голова обласної ради Анатолій Грицюк і народний депутат України Євген Кирильчук – про вибори у Києві, політичну ситуацію в Україні в цілому, на Волині і в Луцьку зокрема.

Євген Іванович, як виявилося на прес-конференції, активно працював під час столичних виборів, за ним було закріплено одинадцять дільниць Оболонського району Києва. За його словами, був страшенно здивований «організацією підкупу виборців і масової зради тих, хто насправді агітував за Черновецького». Він розповів, що було зафіксовано понад 150 фактів підкупу виборців лише правоохоронними органами. Біля дільниць чергували студенти «під виглядом липових соціологів», які насправді відстежували, як голосували ті, кому вже заплатили. Йшлося у виступі і про те, що районні ради і районні адміністрації в Києві, по суті, не мають ніяких прав, а перетворилися в один великий ЖЕК, який займається лише прибиранням, підмітанням, вивезенням сміття, не маючи права дати дозвіл навіть на встановлення кіоску чи виділення якоїсь ділянки.
Євген Кирильчук заявив, що цей тиждень у Верховній Раді обіцяє бути дуже гарячим. Якщо не будуть приведені до присяги дев'ять нових народних депутатів, то засідання не розпочнеться. Відповідаючи на запитання журналіста «Волині» про те, що минулого тижня дуже цікавило наших читачів — про що ж розмовляли у машині дорогою з аеропорту Віктор Ющенко і Юлія Тимошенко — Євген Іванович сказав, що дві теми їхньої розмови йому відомі. Прем'єр-міністр питала, коли Президент підпише Закон про зміни до окремих законів, які виведені із Закону про бюджет, який був прийнятий одночасно із Законом про Кабмін, що його Віктор Ющенко підписав відразу. А також велася розмова про долю вже знаменитої компанії «Венко», якій, по суті, передано для видобування нафти і газу тринадцять тисяч квадратних кілометрів у Чорному морі. За словами народного депутата, боротьба йде тому, що справжніми власниками акції цієї компанії є не ті чотири молоді особи, на які вона чи то зареєстрована, чи формально зафіксована, а за їхніми спинами нібито стоять Ринат Ахметов, Петро Ющенко, один московський олігарх.
Євген Кирильчук також відповів на запитання, які стосувалися позову до нього та інформагентства «ЗІК» одним із ченців Києво-Печерської лаври щодо публікації про те, що на території лаври передавалися гроші з Донецька для підкупу народних депутатів. Він сказав, що вибачитися може хіба що перед територією лаври, яка була згадана, бо ні перед ким іншим вибачатися немає підстав.
Народний депутат спрогнозував також можливий розвиток подій щодо Конституції України. Можливо, коли на цій сесії зміни будуть прийняті у першому читанні, то уже зі змінами та зауваженнями Конституційного Суду будуть розглянуті у вересні, а дострокові вибори можливі не раніше середини листопада. Поінформував він, що після прес-конференції негайно відбуває до Києва, щоб як перший заступник голови Комітету з питань бюджету внести пропозиції з соціальних проблем.
Анатолій Грицюк, інформуючи про ситуацію, яка склалася довкола Богдана Шиби, наголосив, що Богдан Шиба не вийшов з «Батьківщини», а його виключили з членів партії. За словами Анатолія Петровича, Богдана Шибу вже збиралися виключити, бо надійшли листи від членів партії з вимогою негайно скликати бюро, щоб дати оцінку діяльності міського голови Луцька. Але Богдан Шиба випередив події і сам подав заяву. Анатолій Петрович також зробив розгорнутий екскурс у минуле, коли Богдан Павлович вступав у члени «Батьківщини». А взагалі він сказав, що це «маленький ситуативний випадок, який стався у нашій парторганізації».
Євген Кирильчук поінформував журналістів, що на засіданні бюро обласної парторганізації ВО «Батьківщина» він запитав Богдана Шибу, чи той мав зустріч із главою Секретаріату Президента Віктором Балогою, і Богдан Павлович це підтвердив, як і те, що йому пропонували очолити обласну організацію «Єдиного центру», але він відмовився. Євген Кирильчук сказав також, що на бюро він визнав перед членами бюро свою провину за те, що підтримував Богдана Шибу як кандидата на міського голову.
Щодо депутатів Луцької міськради від БЮТ, то вони надалі підтримуватимуть ті ініціативи і рішення, які корисні для міста, але будуть виступати проти тих, які грунтуватимуться не на інтересах лучан. Було також сказано, що фракція «Нашої України» у міськраді вже заявила, що не підтримає ініціативу про відставку Богдана Шиби з посади міського голови, якщо така надійде.
http://www.volyn.com.ua/?rub=4&article=0&arch=

О ЗАМОРОЖЕННЫХ КОНФЛИКТАХ В РЕГИОНЕ ЧЕРНОГО МОРЯ
Дарья Алексеева, «Вечерняя Одесса», 03.06.2008
Народный депутат Б.Тарасюк на международной конференции в Одессе - о территориальных конфликтах на территории Молдовы, Грузии и Азербайджана и путях их урегулирования.

В конце минувшей недели в Одессе состоялась международная конференция, организованная Фондом Конрада Аденауэра, институтом Евро-Атлантического сотрудничества и Одесским горсоветом. Участники конференции — эксперты из Украины, России, Грузии, Молдовы, Германии, Румынии, США подвергли анализу статус-кво территориальных конфликтов на территории Молдовы, Грузии и Азербайджана и пути их урегулирования.
Несколько блоков вопросов касались четырех замороженных конфликтов (Приднестровье, Северная Осетия, Абхазия, Нагорный Карабах), оценки усилий Евросоюза в их разрешении. Насколько успешной является европейская политика соседства в Черноморском регионе, эффективно ли участие ЕС и Миссии ЕС по приграничной помощи в ликвидации конфликта в Приднестровье, как могут решения саммита НАТО в Бухаресте влиять на ситуацию в Черноморском регионе — этим и другим темам была посвящена состоявшаяся дискуссия.
Перед началом конференции директор института Евро-Атлантического сотрудничества, председатель комитета Верховной Рады Украины по вопросам европейской интеграции Борис Тарасюк встретился с журналистами.
— Способов урегулировать замороженные конфликты много, проблема в том, что есть силы, не заинтересованные в их разрешении. По моему мнению, во всех четырех конфликтных ситуациях заинтересована Российская Федерация, которая прямо или опосредованно подпитывает сепаратистские режимы, создает дестабилизацию в этих странах, нарушает их территориальную целостность и суверенитет под разными предлогами. Следует принципу «Разделяй и властвуй». Неоднократные решения ОБСЕ Россия игнорирует, она стала на путь признания де-факто сепаратистских режимов в Абхазии и Северной Осетии. Это беспокоит и международные организации, и Украину, в частности, — сказал Б. Тарасюк.
Говоря о взаимоотношениях Украины и России, Борис Тарасюк заметил, что от того, как они складываются, зависят мир и безопасность не только в двух странах, но и на Европейском континенте.
— Удалось многое — решены такие проблемы, как судьба третьего по мощности ракетно-ядерного потенциала; размещение Черноморского флота. Несмотря на все всплески эмоций, отношения двух стран развиваются, все больше — торгово-экономические. Время от времени эту атмосферу нарушают действия и заявления отдельных политиков. По поводу последнего заявления мэра Москвы Лужкова — считаю абсолютно правильным действия СБУ. Как народный депутат, я сделал запрос в Генеральную прокуратуру — полагаю, что господина Лужкова нужно привлечь к уголовной ответственности.
Российской Федерации, как следует из программы международной конференции, собравшиеся в Одессе эксперты посвятили отдельную панель, анализируя причины и пути урегулирования замороженных конфликтов.
http://vo.od.ua/article/8387

БЮТ НАЧАЛ БОРЬБУ С УЛИЧНЫМ АЛКОГОЛИЗМОМ
Наталья Осипова, «Днепр вечерний», 02.06.2008, Днепропетровская обл.
Как остановить пивной апокалипсис Украины? Народный депутат от БЮТ Михаил Соколов намерен инициировать запрет на распитие слабоалкогольных напитков в общественных местах.

- Михаил Владимирович, так ли опасен пивной алкоголизм?
- Эта проблема меня, как депутата, беспокоит давно. Украину заполонила реклама слабоалкогольных напитков, растет количество пивоваренных заводов. Пивомания преподносится как чуть ли не единственный способ стать модным, свободным и счастливым. И жаждущая драйва молодежь с удовольствием «клюет» на удочки рекламистов. Дошло до того, что на улице редко встретишь молодого человека, а часто и подростка, без бутылки в руках. Считаю, если мы сейчас же не примем серьезные меры, лет через десять столкнемся с тем, что живем в стране безнадежных алкоголиков. Уже сегодня в селах и маленьких городках проблема пивного алкоголизма стоит очень остро. В этом я убедился, посетив г. Марганец, Солонянский и Томаковский районы Днепропетровской области.
- Какие меры будут приниматься относительно пивных нарушителей? И кто будет следить за «сухим» порядком?
- Идея о принятии запрета на распитие слабоалкогольных напитков далеко не нова. Этот закон уже давно практикуется во всех цивилизованных странах мира. А выглядит он следующим образом - распитие спиртного на улицах, стадионах, парках, в общественном транспорте – считается административным правонарушением, которое влечет за собой штраф. Пригубить рюмочку можно только в барах и ресторанах.
Размеры штрафных санкций в нашей стране должны быть установлены Верховной Радой. За несовершеннолетних нарушителей штраф заплатят родители. В России, например, размер штрафа колеблется от трех до пяти минимальных размеров оплаты труда. У нас сумма штрафа должна быть, по крайней мере, не меньшей. За соблюдением данного закона будет следить милиция.
- Пить пиво – это сейчас модно, стильно что ли…Не боитесь ли такими радикальными методами потерять избирателей?
- Я осознанно иду на этот шаг. И совершенно четко понимаю, что мой проект вызовет волну недовольства среди определенного круга людей. Но я уверен, что все делаю правильно, и украинцы, как люди разумные, это поймут. Пару лет назад российские власти тоже ввели жесткие ограничения на продажу и употребление алкогольных напитков на улицах. Это решение было встречено определенным негодованием производителей и продавцов спиртного, а также молодежи. Однако вскоре после того, как правила начали действовать, россияне согласились с тем, что ходить по улицам стало намного приятнее. Уже сегодня в Украине борются с уличным алкоголизмом на областном уровне. Так, любителей посмаковать пенный напиток задерживает милицейский патруль в Полтаве. Во Львове пиво не продают в киосках и маленьких магазинах. А в Виннице не разрешают реализацию разливного пива, если рядом нет туалета. Так что Украина уже делает попытки пресечь массовые попойки на улицах. Верховной Раде остается закрепить данный проект на законодательном уровне.
http://www.dv-gazeta.com.ua/news/viewpoint/2008/06/02/12-56-04/

РЕГІОНАЛЬНА ВЛАДА

ПОРА «В ЗАПАС»?
Анатолий Юрченко, «Украина-Центр», 03.06.208, Кировоградская обл.
Идея досрочных перевыборов мэра и горсовета в Кировограде стала 29 мая одним из тезисов пресс-конференции народного депутата Украины Владимира Яворивского в областном штабе БЮТ.

Коснулся нардеп и других кировоградских проблем.
Народные депутаты Сас, Кальченко, Лозинский, Зейналов и Шишкин вместе с В. Яворивским подали документы в комитет, возглавляемый Александром Омельченко, - с перечислением всех нарушений законодательства, имевших место в Кировограде при нынешней команде городской власти. По мнению нардепа, это дает основание вынести на рассмотрение ВР решение, аналогичное вынесенному ранее тем же комитетом местного самоуправления решению о перевыборах в Киеве. Впрочем, результаты возможных выборов в Кировограде народный депутат не прогнозирует, правда, считает, что здесь удастся добиться голосования в два тура – чего в Киеве не было.
К Владимиру Яворивскому обратились жильцы общежития научно-производственного объединения «Радий». Проблема связана с ожидаемым переселением в общежитие кировоградского автопарка, где, предполагает нардеп, мужья и жены будут расселены по разным комнатам – мужским и женским, на четыре человека каждая. В этой ситуации В. Яворивский намерен вытребовать документы в Фонде госимущества – для доказательства, что общежитие не было приватизировано при приватизации радиозавода. Документы, указывающие на обратное, предполагает нардеп, имеют фиктивный характер, а потому этим должна заняться прокуратура.
Другое обращение кировоградцев связано со строительством рядом с домом № 15 по улице Шевченко. Жителей дома беспокоит то, что новое сооружение строится вплотную к их жилью и перекроет им окна. Для рассмотрения этого вопроса народный депутат созвал рабочую группу, в состав которой вошли представители Госкомзема. К началу июня она должна вынести соответствующее решение.
Кировограду, напомнил В.Яворивский, по результатам обращения народных депутатов (Яворивский, Сас, Кальченко) к министру социального развития, выделено 27 млн. грн. - на театр им. Кропивницкого, онкологический диспансер и ряд других медицинских учреждений. Депутаты уже обратились к губернатору В. Моцному и главе облсовета Н. Сухомлину с тем, чтобы выделенные деньги не расходовались на какие-либо иные цели. Что касается строящегося здания апелляционного суда, то, по мнению нардепа, здесь необходимо целевое финансирование из госбюджета следующего года.
Что же касается очередной сессии горсовета (назначенной на сегодня, 2 июня), то, по оценке народного депутата, она созывается для «окончательной зачистки коммунального имущества Кировограда»: «К приватизации готовят – без конкурса, без аукциона - помещение по ул. К.Маркса, 31/36 (ООО “Эльдорадо” готово его выкупить за 712 тыс. грн.), гостиницу “Киев” (остаточная балансовая стоимость – 1,8 млн. грн., при площади более 7 тыс. кв. метров), Дворец культуры им. Компанийца (1,4 млн. грн.) и так далее. На самом деле рыночная стоимость этих объектов во много раз больше».
http://www.uc.kr.ua/fresh/3642/

ЧОМУ НЕ ЇДУТЬ АВТОБУСИ З “ПІВНІЧНОГО”
Олена Сафронова, «Львівська газета», 02.06.2008
Проект і кошторис будівництва нового львівського автовокзалу відкладено.

Уже три роки Львівська міськрада відтерміновує надання дозволу на спорудження нового сучасного триповерхового автовокзалу під назвою “Північний” на території автостанції №2, що на вул. Богдана Хмельницького, 225.
Уже розроблено проект і кошторис будівництва, однак без дозволу справа далі “не піде”. А зважаючи на проведення у Львові чемпіонату Євро-2012, це питання є надзвичайно актуальним для міста.
Як розповів “Газеті” голова правління організації роботодавців транспорту Львівщини Ігор Дума, міська влада просто не видає дозвіл на спорудження автовокзалу, нічим це не аргументуючи. “Таке відчуття, що Садовий і його команда тягнуть час. Вони постійно відкладають видачу договору, відправляють з однієї інстанції до іншої, не ставлять розгляд цього питання на порядок денний сесії. Дуже прикро, що чиновники не зважають на думку громадських організацій та автоперевізників. Влада міста проводить наради, ухвалює рішення, не враховуючи пропозицій автоперевізників. Я налаштований до завершення цього року довести до кінця питання з будівництвом автовокзалу “Північний”, проте яких зусиль мені це вартуватиме” – обурюється пан Дума.
Своєю чергою начальник управління природних ресурсів і регулювання земельних відносин ЛМР Михайло Букало сказав “Газеті”, що з автостанцією №2 у Львівської міськради укладено договір оренди, а щодо будівництва, то питання узгоджують із управлінням архітектури. “Наскільки мені відомо, в управління архітектури запит на будівництво автовокзалу не надходив”, – зазначив пан Букало.
Для Львова будівництво такого автовокзалу є дуже актуальним, оскільки деякі міжміські маршрути пролягають через центр міста, тим самим перевантажуючи його автомобілями. 22 травня під час наради з керівниками правоохоронних органів, ДАІ, дорожніх служб, т. в. о. голови Львівської ОДА Микола Кміть висловив думку, що потрібно розширювати автобусну мережу на околицях Львова, адже коли автобус вирушає з обладнаної станції, це дозволяє здійснити весь цикл технологічного процесу, що підвищує безпеку перевезень. Проте необхідність вирішення цього питання влада декларує протягом десятків років.
За словами керівника прес-служби ДАІ у Львівській області Світлани Добровольської, ДАІ спільно з міською й обласною радами вже не один рік мізкують над тим, як розвантажити центр міста. Будівництво таких автовокзалів ліквідувало б багато проблем, як-от постійні “корки” і велика кількість ДТП, які останнім часом стали звичними для Львова.
http://www.gazeta.lviv.ua/articles/2008/06/02/31668/

РЕФАТ ЧУБАРОВ:МИТРОПОЛИТ ЛАЗАРЬ НАГРАДИЛ ОРДЕНОМ «САТАНУ»
Александр Мащенко, «Крымское время», 31.05. 2008
«Меджлисовцы требуют не только строительства соборной мечети, но и принятия закона о восстановлении прав лиц, депортированных по национальному признаку.»

«Когда я говорю жестко, я говорю только о том, о чем я знаю точно, — гневался бывший коммунист, а ныне правоверный мусульманин Рефат Чубаров за круглым столом, посвященным интеграции крымских татар. — Я хочу, чтобы вы представляли, как работает в Крыму власть. У нас есть государственные администрации, у нас есть советы, но у нас есть еще и «смотрящие» за каждым районом. Я не передаю вам то, что написано в «Событиях» (это издание недавно опубликовало список «смотрящих» за разными районами полуострова. За Симферополем, по версии газеты, «смотрят» депутаты ВС Крыма Александр Мельник и Игорь Лукашев. — Ред.) Я говорю то, что я знаю. И пока несколько человек не определятся, что Джума-Джами (соборная мечеть. — Ред.) будет, Бабенко ничего не решит».
Кроме того, по словам Чубарова, недавнее награждение мэра Симферополя Геннадия Бабенко орденом Святого равноапостольного великого князя Владимира — старейшей наградой Русской Православной Церкви — воспринято некоторыми крымскими татарами как награда за участие в дискриминации мусульман. По словам первого зампреда меджлиса, Бабенко, который открыто противодействует выделению участка земли для строительства Джума-Джами, «в глазах всех крымских татар как… сатана!» И вот, понимаешь, от своего духовного лидера, митрополита Симферопольского и Крымского владыки Лазаря, этот сатана получил церковную награду!
Меджлисовцы требуют не только строительства соборной мечети, но и принятия закона о восстановлении прав лиц, депортированных по национальному признаку, настаивая на том, чтобы за основу был взят ветированный президентом Кучмой закон образца 2004 года. Закон, по сути, официально разделяющий крымчан на граждан разного сорта. Как отмечают эксперты, в каждой новой редакции закона его авторы пытаются сохранить несколько пунктов, противоречащих Конституции Украины: о легализация меджлиса и курултая в качестве этнических органов власти; о признании депортированными всех татар поголовно, независимо от того, где и когда они родились (под такую категорию подпадают даже те, кто родится в будущем); о наделении татар льготами по этническому признаку и т. д. и т. п. Тем не менее зампред Госкомнаца Виктор Победоносцев пообещал меджлисовцам, что в течение ближайших 10—15 дней этот закон будет внесен в Верховную Раду.
Мы обустраиваем депортированных на протяжении вот уже 17 лет. За эти годы на их нужды из государственного бюджета, то есть, в сущности, из наших карманов, было потрачено более миллиарда бюджетных гривен. Прибавьте к этому деньги многочисленных фондов, которые вообще не поддаются подсчету.
В 2008 году на обустройство депортированных планируется потратить 71,4 миллиона бюджетных гривен. Готовы к сдаче три жилых дома для крымских татар: два в Симферополе и один в Алуште, в этом году начнут строить новые дома для депортированных в Феодосии, Евпатории, Бахчисарае, Бахчисарайском и Ленинском районах. А лидерам меджлиса и Рескомнаца все мало и мало. Они жалуются на недофинансирование. По словам председателя Рескомнаца Сервера Салиева, только за последние пару лет, с учетом инфляции, государство не додало его ведомству больше 100 миллионов гривен. С такой ситуацией, сказал Салиев, нет никаких оснований говорить о скорейшей интеграции депортированных.
В общем, похоже, мы будем обустраивать этих несчастных до скончания века. Нынешняя государственная программа рассчитана до 2010 года, но я почти не сомневаюсь в том, что она будет продолжена. Цитирую одного из лидеров меджлиса, члена президиума ВС Крыма Ремзи Ильясова: «Давайте мы не будем говорить о том, когда мы будем заканчивать программу обустройства депортированных, а будем решать проблемы».
А проблем у крымских татар пруд пруди!
Если верить тому же Салиеву или Ильясову, у них до сих пор в подавляющем большинстве нет ни света, ни газа, ни дорог, ни канализации, ни работы, ни земли — ничего. Планета Шелезяка. Населена роботами.
И чтобы поправить эту катастрофическую ситуацию, нужны… Правильно, деньги. Много денег. Очень много денег. «Где же их столько взять?» — возопил за круглым столом Салиев. И сам себе ответил: «Тем не менее, если мы хотим мира и стабильности, их нужно найти!» В общем, дайте денег, или не будет вам ни стабильности, ни мира!
И еще земли! В Симферополе! Или у моря! И побольше! Детям! Внукам! Правнукам! Хотя, по данным Рескомзема, на сегодня крымским татарам предоставлено почти 80 тысяч земельных участков площадью около 10 тысяч гектаров. И с учетом среднего индекса татарской семьи (4,8 человека) простые арифметические действия показывают, что обеспеченность татарских семей земельными участками под индивидуальное жилищное строительство составляет почти 150%, а обеспеченность семей всех прочих национальностей — меньше 50%. Однако, по мнению Ильясова, крымские власти завышают данные о количестве выделенных татарам земельных участков. По данным зампреда меджлиса, на самом деле крымским татарам с начала их массового возвращения из депортации было выделено под строительство жилья не 80 тысяч, а всего-навсего 52 тысячи земельных участков. Мало! Очень мало!
http://time4news.org/index.php?option=com_content&task=view&id=2815&Itemid=31

80 МІЛЬЙОНІВ ДЛЯ ВОКЗАЛУ ЗАМАЛО
Олена Сафронова, «Львівська газета», 02.06.2008
Будівництво багатофункціонального вокзального комплексу у Львові.

Уряд затвердив фінансування львівського залізничного вокзалу в обсязі 80 млн. грн., проте, як повідомив 30 травня під час ІI Українсько-польського бізнес-форуму “Україна – Польща: спільні виклики та інтереси” начальник головного управління містобудування, архітектури та просторового розвитку ЛОДА Степан Лукашик, цієї суми недостатньо для цілковитої реконструкції вокзалу.
За його словами, Львівщина продовжує переговори з Києвом щодо збільшення фінансування на його відновлення. Тривають перемовини з італійськими компаніями, які зацікавлені в реконструкції. Біля вокзалу вони планують спорудити два готелі, однак якого типу вони будуть, уточнити не вдалося, оскільки, за словами Степана Лукашика, інвестори поки що не хочуть розголошувати таку інформацію.
Натомість Львівський виконком ухвалив рішення про те, що ЛМР звернеться до Львівської залізниці з проханням розробити містобудівні плани своїх підрозділів на території міста.
“Місто хоче зрозуміти, як залізниця розвиватиметься на його територіях”, – пояснив позицію виконкому секретар Львівської міської ради Володимир Квурт.
Своєю чергою, директор департаменту містобудування ЛМР Андрій Павлів додав: “Зараз у мене на столі лежить 20 проектів рішень по залізниці. Це по території міста розкидані такі плями. І я не знаю, яке рішення приймати. Хочу бачити загальний містобудівний розвиток”.
Нагадаємо, 27 травня Львівська облрада звернулася до прем’єр-міністра України Юлії Тимошенко, наголосивши на необхідності затвердити постанову КМУ щодо будівництва багатофункціонального вокзального комплексу у Львові.
ДГО “Містопроект” розробила Концепцію комплексної реконструкції привокзальної території на земельній ділянці 18,9 га під створення вокзального комплексу в місті Львові, що зможе вмістити багаторівневі автомобільні стоянки на 3,5 тис. місць, два готелі у комплексі торгово-розважального центру, необхідні транспортні розв’язки.
http://www.gazeta.lviv.ua/articles/2008/06/02/31669/

ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА БЛОКИ

ВЫБОРЫ МЭРА КИЕВА: УРОКИ ДЛЯ КИРОВОГРАДА
Геннадий Рыбченков, «Украина-Центр», 03.06.208, Кировоградская обл.
О перевыборах мера Кировограда и депутатов городского совета.

Какое, казалось бы, нам, провинциалам, дело до переизбрания Леонида Черновецкого столичным градоначальником? Киев - за 300 километров от Кировограда, но даже в провинции знают, что у Киева всего одна главная проблема - его окружает какая-то Украина, где жизнь категорически другая, непонятная, несравнимая со столичной жизнью. Так-то оно так, да не совсем, и есть причины провести некие параллели, сделать кое-какие выводы.
Мы все привыкли, что политику страны нынче определяют три серьезные фигуры - Тимошенко, Ющенко, Янукович (перечислено по алфавиту, никак иначе). А тут вдруг первую скрипку в городе, где выборы мэра - совсем не вопрос местного самоуправления, а абсолютно политическое дело государственного масштаба, играет человек, внешне не повязанный ни с кем из «вождей». Над этим сегодня ломают головы аналитики всех политических сил и призадумываются серьезные люди в областях.
Кировоград имеет свой собственный опыт участия в выборах «вольных стрелков» - кандидатов, намеренно дистанцировавшихся от «больших парней». Речь прежде всего идет об Александре Никулине. Во многом нынешняя кампания Черновецкого повторила приемы кампании 1998 года Никулина, только в гораздо большем масштабе. Та же пресловутая гречка, те же экзальтированные бабушки, даже суржик кандидатский - и тот похож. Вот только критерии электората за десятилетие очень изменились.
Никулин образца 1998 года хоть и выглядел нестандартным на фоне закованных в футляры чиновников-соперников, но максимум, что мог себе позволить, - это кашемировое пальто. Черновецкий в 2008-м уже мог позволить себе все что угодно - даже выглядеть ходячим недоразумением на «Майбахе»...
Вероятно, это тренд, тенденция такая европейская - выбирать фриков. «Фрик» - модное нынче словечко, с английского переводится примерно как «чудак», «городской сумасшедший», «выходящий за», «не такой, как все». Иначе почему пару лет назад респектабельная Европа голосовала на «Евровидении» за финских «Лорди»? Помните этих ненормальных страшил? А год назад - за некрасивую сербскую лесбиянку Марию Шерифович? Да и за нашу Сердючку, далекую от классицизма? Ладно, в этом году выбрали энергичного Билана и нашу кукольную Ани. У них, в Европе, может быть, и пошло сворачивание процесса. Зато у нас, в Украине, все идет с запозданием на несколько лет - одежда, музыка, технологии, выборы...
На заметку! К примеру, Михаила Бродского, весьма своеобразного человека, в бюллетенях отметили совсем немногие. А он ведь тоже не такой, как все, хотя и не в ту сторону. Народу агрессивность уже надоела, симпатию вызывают внешне безобидные и безвредные.
Кировоградские политики или в нее метящие! Заметьте: пробил час других. Не затянутых галстуками сухарей, без тени улыбки повествующих о макроэкономике, а нестандартных персонажей. Хотя, если вдуматься, ныне действующий мэр Кировограда Владимир Пузаков с его хореографической (всю молодость протанцевал в «Ятрани») походкой и пафосной риторикой тоже ведь...
Когда-то был такой веселый человек, все время куда-то баллотирующийся у нас в городе, - Гранатов. Жаль, что его не видно сегодня, он время точно опередил, час таких только сейчас пришел.
Поэтому идеальным кандидатом в будущие мэры Кировограда мне видится мужчина за 50, беспартийный, в меру неадекватный, никуда не спешащий, улыбчивый, щедрый любитель облагодетельствовать старушек. Пока не вижу такого персонально, ну так до следующих выборов мэра у нас еще около двух лет остается.
Хотя любой из наших (кроме Никулина) уже изначально проигрывает Черновецкому. Тот свое мэрство готовил годами, свою любовь на очень точно и тонко выбранный электорат, точнее, маркетинговую целевую группу, изливал давно и планомерно.
Мне кажется, что следующие выборы депутатов городского совета в Кировограде, как и в Киеве, уже не будут выборами между БЮТ и остальными. Тут всех опередил любимый мною город Сумы. На выборах 2006 года там второе место после БЮТ занял такой себе блок «Ночной дозор». Казалось бы, смех - называть политическую силу именем популярного на тот момент российского фильма. Но выстрелило! Правда, сыграло свою роль и то, что блок этот создали студенты, в свое время противостоящие губернатору Щербаню, другие активные участники оранжевой революции, не захотевшие (или не приглашенные) в «Нашу Украину» и БЮТ. Кстати, мэр Сум Геннадий Минаев - лидер этого самого «Ночного дозора»! Жду (и уже есть первые ростки) появления большого количества общественных организаций, внешне далеких от партий, которые ринутся нас, горожан, облагодетельствовать и за нас же бороться под будущие выборы.
Почему-то все всеукраинские комментаторы говорят о поражении Юлии Тимошенко на киевских выборах. Не думаю. Хотя бы потому, что ее вечный соратник Турчинов занял второе место, а подавляющее число экспертов отдавало серебряную медаль Кличко. Вот кто проиграл, так это «Наша Украина - Народная Самооборона». Не набрала бывшая партия Президента даже трех процентов для прохождения в Киевсовет! Это при чудовищных объемах рекламы - я писал об этом пару недель назад под впечатлением от предвыборного Киева. Даже Юрий Луценко не вытянул, он оказался харизматом-лайт, диетической колой или безалкогольным пивом. У нас во главе кировоградской городской «НУ» стоит в чем-то схожий с Луценко, только к органам власти пока отношения не имеющий, Александр Дануца. В меру буен, тоже в очках, пламенная речь, часто даже к месту. Казалось бы, всем хорош, но от столицы волна к нам докатится как раз через годик-другой, и если он возглавит НУ-НС на местных выборах, эффект может быть подобным киевскому. Саша, если читаешь, - не обижайся, ничего личного...
Стопроцентно уверен, что наш бюллетень будет ненамного короче киевского, тоже около метра. Семьдесят с лишим кандидатов - вполне для амбициозного Кировограда посильная цифра, у нас хорошо о себе думающих людей не меньше найдется.
В чем будет точно, на двести процентов, отличие в Кировограде, так это в работе городской избирательной комиссии. В Киеве к ней пока претензий нет. А у нас уже традиционно эта структура, какие бы люди в нее ни входили, генерирует гнусные решения, и нет поводов думать, что кукловоды, дергающие за ниточки избиркомы в этом городе, в чем-то морально изменились.
Еще один серьезный вывод - завалом рекламой больше пары процентов теперь не возьмешь. Огромное количество агитаторов на улицах не срабатывает. Я попробовал в Киеве, у метро «Харьковская», подсчитать количество палаток кандидатов, но сбился на шестом (!) десятке. Причем больше всего было палаток у НУ-НС, которая, повторюсь, не набрала и трех процентов. Чем-то другим надо брать, пресловутой гречкой, опять же. Или звездой во лбу, как у Верки Сердючки...
Так что с Киевом, на самом деле, у нас общего намного больше, чем первый слог Ки- в названии. И относительно выборов мы тоже в чем-то схожи...
http://www.uc.kr.ua/fresh/3640/

ВІДКИНЬМО БАЙДУЖІСТЬ І ЗНЕВІРУ
Богдан Вівчар, «Галичина», 03.06.2008, Івано-Франківська обл.
В Івано-Франківську пройшла акція проти зростання цін, безладу й анархії в державі.

"Захистимо українців в Україні!" — під таким гаслом в Івано-Франківську відбулося віче-протест проти зростання цін, безладу й анархії в державі, зневаження української мови і самих українців.
— Перспективи української революції лежать у площині створення для українців у своїй державі таких умов життя і продовження роду, які мають автохтони у цивілізованих країнах світу, — наголосив керівник обласного відділення Центру національного відродження ім. С. Бандери Богдан Юращук.
— Те, що відбувається на 17-му році незалежності і четвертому році помайдання, — сказав голова міського проводу КУН Євген Щупак, — не можна збагнути здоровим глуздом. Ціни галопують. Чужинці рвуться до української землі, яка у час світової продовольчої кризи справді стає дорожчою за золото. Цьому потрібно рішуче протистояти спільними діями національно-патріотичних сил.
Промовці закликали відкинути зневіру і байдужість й соборно стати в обороні українства. В ухваленій одноголосно резолюції поставлено вимогу до Верховної Ради прийняття законів, спрямованих на відновлення прав українців як корінної нації: зміни системи виборів, пропорційного представлення їх в органах влади, очищення інформпростору від чужинецької окупації, внесення у паспорт графи про національність, оподаткування надприбутків, забезпечення територіальної цілісності України та інші.
http://www.galychyna.if.ua/?society/2008/6/3/276467/

ТУМАННЫЕ НАМЕКИ ПРИ ПОЛНОМ ЕДИНСТВЕ
Кирилл Сазонов, «Донбасс», 02.06.2008, Донецкая обл.
В Донецке прошла конференция областного отделения Партии регионов.

Янукович и Ахметов не приехали.
Конференция областной организации Партии регионов привлекала внимание по одной простой причине - именно наш регион для ПР база и основа. И именно в Донецкой организации состоят большинство народных депутатов из фракции и лидер ПР Виктор Янукович. Впрочем, он на конференцию не приехал. Как и Ринат Ахметов. Так что главными источниками новостей в субботу стали Борис Колесников и Раиса Богатырева. Последняя, назвавшись «простой женщиной из Краматорска» прокомментировала делегатам результаты выборов в Киеве. А они есть, хотя гордиться ими трудно. Богатырева считает именно так и намерена разобраться - почему. По ее словам, «ведущая политическая сила в стране» не могла получить так мало голосов на выборах в столице. Можно было бы заметить ей, что избирателей немного сбивает с толку тот факт, что некоторые представители оппозиционной ПР слишком явно сотрудничают с Ющенко, Например сама Богатырева работает секретарем СНБО. Но сделать это в зале было некому.
Без cенсаций
Борис Колесников остался главой областной организации (никто не сомневался), к Богатыревой вопросов нет, а мэр Донецка Лукьянченко уже привычно просит земляков в парламенте заступиться за городской бюджет.
Александр Лукьянченко даже упрекнул народных депутатов Украины, входящих во фракцию Партии регионов в том, что «они ничего не делают для того, чтобы большая часть экологических сборов оставалась на местах». «Депутаты-регионалы  мало делают, чтобы экологические сборы оставались в городах», - подчеркнул мэр Донецка и напомнил, что «сегодня только десять процентов от общей суммы экологических сборов остается в городском бюджете».
Также Лукьянченко упрекнул правительство в том, что изъятия из городского бюджета в государственный увеличились на 156 процентов. Мэр говорит об этом не впервые. Пока его никто не услышал.
Все, что нас разъединяет...
Благополучно выслушав отчеты делегаты разъехались. На «растерзание» прессы вышел один Колесников. Хотя многие рассчитывали задать вопросы и Богатыревой. Не вышло.
«Власть любой ценой не нужна. Власть нужна для того, чтобы выполнить программные цели - то есть создать мощнейшее местное самоуправление, не забивать голову блоками. Внеблоковый статус Украины должен решить народ - да, партия против НАТО, но народ должен сделать свой выбор. Все, что нас разъединяет - на референдум. А все, что нас объединяет, должно принести успех Украине», - предложил Борис Викторович вариант демократического решения проблем. Спорить с таким предложением никто не стал.
ПР не будет оскорблять «оранжевых»
Зато следующее заявление политика вызвало очень живое обсуждение среди моих коллег. Борис Викторович заявил, что Партия регионов не будет снимать фильм о Юрии Луценко под названием «Оранжевый лебедь». «Мы даже худсовет провели в партии. Само название оскорбляет простых участников оранжевой революции, которые пришли и поверили в то, что возможны революционные изменения. Поэтому мы отказались от этой идеи», - заявил он. В общем, не хотят в партии оскорблять участников революции. «Вы представляете Юрия Луценко, который отказывается помогать в публикации книги «Донецкая мафия», потому что «это может оскорбить простых дончан» и лично Колесникова в том числе?», - недоумевал после мероприятия мой товарищ, много пишущий для интернет-издания. И я с ним полностью согласился. Какая-то очень уж мягкая позиция у нашей оппозиции.
Кабмин, по мнению Колесникова, очень плохо работает. Но в отставку его отправлять рано. «Во-первых, у Партии регионов нет голосов для того, чтобы отправить правительство в отставку, хотя уже скоро сам народ это сделает. Но депутат Лукьянов такой эмоциональный, поэтому, мне кажется, он немного погорячился», - заявил Колесников.
Увидим, кто партнер
Комментируя слухи об активных переговорах с оппонентами по сотрудничеству в конституционном процессе, Борис Викторович ответил очень туманно. Вроде не подтвердил, но обозначил, что в перспективе без этого никак. «Для того, чтобы у Партии регионов не было партнеров, у нас должно быть 300 депутатских мандатов. Конечно, партнеры будут. Когда будет закончен текст Основного Закона, мы разошлем, согласно законодательству, вариант Конституции всем 450 народным депутатам и президенту Украины для обсуждения. И после этого будет видно, кто партнер», - заявил он. Одним словом, после открытого заявления о партнерстве станет ясно очень многое. А пока больше тумана и слухов.
http://www.donbass.ua/news.php?ch=id&id=1509&to_ch=all

КРЫМЧАНЕ НЕ СТАЛИ СЛУШАТЬ СКАЗКИ О НАТО
Григорий Игнатьев, «Крымское время», 31.05. 2008
В Крыму попытались провести митинг в поддержку вступления Украины в Североатлантический альянс.

Достаточно вспомнить противостояние в Феодосии, неоднократно проводимые консультативные референдумы и смехотворные проценты, полученные на выборах пронатовскими партиями.
Вот и в минувший четверг на площади Советской крымчанам не удалось понаблюдать за клоунадой, окрещенной митингом в поддержку акции «Украина: НАТО — Так». Возможно, жалкие два десятка митингующих националистов и сами красноречиво явили отношение крымчан к идеям, витающим в головах нынешней киевской власти. Однако представители Коммунистической партии Украины и партии «Союз», инициировавшие все антинатовские акции в автономии, решили иначе. И в итоге добились своего: активисты Украинской народной партии, Конгресса украинских националистов и НРУ не смогли защитить не только НАТО, но и собственную агитационную палатку. Еще за 20 минут до начала представления она была сметена, закидана тухлыми яйцами и помидорами. Получился очень неплохой фон для совместных фото на память…
На этом можно было и остановиться, но националисты стали разворачивать флаги и выкрикивать провокационные лозунги, что послужило сигналом к началу нескольких локальных стычек, которые не успели предотвратить милиционеры, хотя их дежурство началось задолго до назначенного для проведения митинга времени. Всего же на площади было не менее 160 правоохранителей.
После того как милиции удалось восстановить цепь, в сторонников евроинтеграции Украины полетели все те же помидоры, яйца и пакеты с соком. Досталось и милиции, за что разгоряченные бойцы отыгрались не только на митингующих, но и на журналистах, оказавшихся в гуще событий: видеокамера оператора «Нового канала» лишилась видоискателя. После того как накал страстей поутих, был сожжен флаг НАТО: националисты свою цацку не спасли...
http://time4news.org/index.php?option=com_content&task=view&id=2816&Itemid=31

КРИТИКА ЧИННОГО ЗАКОНОДАВСТВА

ВЫСШЕЙ ШКОЛЕ НУЖЕН НОВЫЙ ЗАКОН
Наталья Петрова, «Время», 03.06.2008, Харьковская обл.
Проект нового закона о высшем образовании в Украине обсудили на заседании совета ректоров вузов Харькова.

По словам председателя комитета по науке и образованию Верховной Рады Владимира Полохало, существующий закон тормозит развитие вузовской системы и нужно так организовать работу, чтобы принять новый в кратчайшие сроки. Обсуждение, кроме Харькова, планируется провести во Львове, Одессе, Симферополе и, возможно, Виннице. Чтобы принять закон в том виде, в котором он нужен вузам, необходимо провести работу со всеми депутатскими фракциями. «Это под силу ректорам вузов, ведь все депутаты — ваши выпускники», — отметил Полохало.
Харьковские ректоры внесли свои предложения к законопроекту. По мнению Василия Тация, ректора Национальной юридической академии Украины им. Ярослава Мудрого, в законе должно быть отражено то обстоятельство, что средства, заработанные вузами в ходе хозяйственной деятельности, не являются госбюджетными. Сейчас эти средства вузы зачисляют на спецсчета, и они обслуживаются через Госказначейство и распределяются так, будто были получены из госбюджета. Чтобы вузы продолжали развиваться, нужно обеспечить им право самостоятельно открывать текущие и депозитные счета (в том числе и в иностранной валюте), а также создавать хозяйственные субъекты в форме юридических лиц и освободить от проведения обязательных тендеров.
А ректор Харьковского национального экономического университета Владимир Пономаренко уверен, что бюджетных денег на научные разработки всегда будет не хватать, поэтому нужно дать вузам возможность самостоятельно определять направления прикладных научных разработок.
http://www.time.kharkov.com/index.php?page_name=article&id=2765

ЕКОНОМІКА

РЕГИОН КОНТРАСТОВ
Записала Елена Никитина, «Украина-Центр», 03.06.208, Кировоградская обл.
О перспективах Кировоградской области в интервью с заместителем главы Кировоградской ОГА, который курирует также вопросы экономики, Виктором Серпокрыловым.

Об экономике государства, его бюджете, долгах, перспективах мы много чего слышим и читаем. Но весь этот массив информации давно уже не внушает нам оптимизма. Народ уже не реагирует на победные реляции наших «керманичiв», как, впрочем, и на страшилки, которыми нас регулярно потчуют политики от оппозиции. Похоже, с киевских холмов видно не дальше окружной дороги... А что нас ждет на региональном уровне? Какие экономические перспективы у Кировоградской области? С этими и другими вопросами мы обратились к заместителю главы Кировоградской ОГА, курирующему вопросы экономики, Виктору Серпокрылову.
- Виктор Николаевич, Кировоградщина - регион контрастов. С одной стороны, это депрессивная, дотационная область, с другой - мы богаты ураном, гранитом, черноземом. Так какой у нас регион?
- Нельзя так поверхностно ставить вопрос. Надо смотреть, каким образом организованы финансовые потоки в государстве, сколько из того, что зарабатывается на территории, остается на ней. В нашем государстве практически все территории, за исключением Киева и нескольких крупных областей, являются дотационными. Могу сказать, что эта дотационность искусственная, потому что практически все налоги, которые собираются в регионе, поступают в государственный бюджет. А на территории остаются налог на землю и на доходы физических лиц. Понятно, что области, крупные по численности населения, с физических лиц получают больше налогов.
С другой стороны, сегодня мы наблюдаем сверхконцентрацию финансовых, экономических ресурсов в Киеве, где бюджет увеличивается ежегодно в полтора-два раза. И там есть возможность увеличивать зарплату бюджетникам, выплачивать социальную помощь и так далее. Все это возможно благодаря тому, что крупные компании платят налоги в Киев.
Вот простой и понятный пример. У нас развиваются торговые сети супермаркетов. Мы с этого имеем рабочие места и качественное обслуживание населения. А поступления в местный бюджет мизерные. Кроме минимальной заработной платы и небольшого налога на землю, больше ничего не платится в области. Все остальные налоги концентрируются в Киеве. То же с «Укрзалізницей» и с другими предприятиями, которые есть практически в каждом районе. В результате мы имеем такую картину: территория наша, мы даем разрешения на работу, но отчисления идут в Киев. Поэтому задача облгосадминистрации сегодня состоит в отслеживании этих финансовых потоков, чтобы какая-то часть оставалась в нашем регионе.
Надо менять законодательство. Не должно быть так, чтобы один регион развивался за счет других.
- Получается, что наша область не Богом забытая, а государством?
- Я бы так не говорил. Просто сегодня в государстве сложились такие условия. Нет заинтересованности органов государственной власти, управления, самоуправления, чтобы стимулировать процессы развития. Действительно, если ты работаешь, а прибыль оседает где-то и регион от этого ничего не имеет, трудно работать еще лучше.
Надо менять саму систему. Иностранцы говорят, что сетевая торговля у них развивается по другому принципу. Например, в Венгрии супермаркеты, расположенные в пригороде Будапешта, налоги платят в бюджет территории. Кроме того, у них есть налог на деятельность, а это дополнительные поступления в бюджет.
Еще одна задача стоит сегодня перед областной властью - создание условий, привлекательных для инвестирования. Когда это сделаем, и уран, и золото будут работать на наш регион.
- Наполнение бюджета - это и продажа земли. Сколько стоит сегодня сотка земли в Кировоградской области? Все знают, сколько надо дать за нее взяток, а о реальной стоимости никто не говорит.
- Сложный вопрос. Я на него сразу не отвечу, потому что это немного не моя сфера деятельности. На сегодняшний день официально земля сельхозназначения не продается. Но через разные схемы это делают. По земле несельскохозяйственного назначения вопрос открыт, потому что она должна продаваться с аукциона. Но земля выделяется в аренду на пятьдесят лет по минимальным ставкам, которые не уточняются. Много вопросов, и политических в том числе...
- У нас в регионе нет гигантов промышленности. В таком случае надо полагаться на малый и средний бизнес. Как у нас с ним?
- Не могу сказать, что малый и средний бизнес у нас поставлен хорошо. Вопрос в том, что реальных условий для организации и развития такого бизнеса у нас нет. Это касается и кредитов в том числе. Все развивается благодаря инициативе и возможностям самих бизнесменов. Для того, чтобы развивался малый и средний бизнес, должен развиваться и крупный, потому что в развитых странах львиная доля мелких предприятий обслуживает крупные. На этой основе все развивается...
- Что для них может сделать область? Например, снизить налоговый пресс.
- Практически все налоги и сборы имеют общегосударственное значение, за исключением налога на землю и налога на физических лиц, которые перечисляются по месту нахождения. Есть местные налоги и сборы, которые устанавливаются на месте, но их роль пока что незначительная. Понятно, что есть возможность их уменьшить, но учитывая то, о чем мы говорили раньше, эти льготы ничего не решат и не изменят.
- Кировоград называют городом банков. Что мы с этого имеем?
- Есть банки - значит, у людей есть деньги. У нас в области 429 банковских учреждений. Но, опять же, все представительства, филиалы платят налоги туда, где находится головная контора. Своего, кировоградского банка у нас нет. Когда-то были потуги - банк «Колос», - но он не выдержал конкуренции.
- Политэкономию наше поколение знает из учебников. А какова политика экономики Виктора Серпокрылова?
- Вопросами, которые мы с вами обсуждаем, я занимаюсь с первого дня пребывания в Кировоградской области. Я конкретно изучал структуру всех районов еще в советские времена и сегодня вижу экономику во всем комплексе: и налоговые, и финансовые потоки, и организацию производства. Поэтому мне сегодня легче делать анализ ситуации, с одной стороны, и сложнее, с другой. Потому что кадровый потенциал людей, которые занимаются территориальным развитием, к сожалению, за последние годы был утрачен. А любым делом должны заниматься профессионалы, которых мы по разным причинам потеряли. И наша цель сегодня - обучить людей.
Решение самых острых проблем экономики я вижу в том, что в первую очередь надо учесть все, что есть на территории области, чтобы не было белых пятен. А то мы до сих пор удивляемся, что у нас возникают новые предприятия, вернее, филиалы иногородних предприятий. Землю в аренду взяли и работают, а мы уже потом вывески видим.
Финансовые потоки должны проходить через область. Наше географическое расположение и природный потенциал способствуют инвестиционной привлекательности. Но найти хорошего инвестора - это одно дело, а создать ему условия - совсем иное. За рубежом ведь по-другому: оборудуют площадку, подводят туда дороги, воду и приглашают инвестора организовывать производство. А у нас? Наша область занимает последнее место в Украине по объемам инвестиций на душу населения...
- Выходит, у нас совсем нет перспектив? Куда же нам деваться?
- Мы много работаем, но еще не умеем работать качественно, чтобы сделать один раз и надолго. Это субъективный момент. Когда исправим (а это исправимо), почувствуем положительные сдвиги.
Кроме того, есть вопрос в стратегии, выбранной Украиной. Мы теряем время - молодежь не идет учиться на производственные специальности. Что мы будем завтра делать с промышленностью? Кто там будет работать, если основная масса молодых людей учится для дальнейшей работы в гуманитарной сфере?
Ну и структура украинской экономики тоже вызывает вопросы... Кроме того, отсутствие стабильности. Иностранные инвесторы боятся рисковать, потому что у нас меняются составы Кабмина, приходят новые люди, а серьезный бизнесмен ищет гарантии...
В любом случае мы открыты, инвестиционно привлекательны, о чем заявляем на всех форумах и конференциях. Будем надеяться на лучшее.
http://www.uc.kr.ua/fresh/3633/

АЕРОПОРТ ПІДЕ З МОЛОТКА
Денис Булгак, «Рівне вечірнє», 03.06.2008
Аеропорт «Рівне» потрапив у кількамільйонну боргову яму.

Щоб врятувати Міжнародний аеропорт «Рівне», який потрапив у кількамільйонну боргову яму та щомісяця зазнає збитків, облрада вирішила його продати. З-поміж кількох варіантів виведення підприємства з кризи обрали найлегший для облради шлях: продати аеропорт на аукціоні.
У сесійній залі розгорілася палка дискусія, депутати гадали, як би зробити так, щоб новий власник не перетворив аеропорт на якийсь завод або не продав землю, що належить підприємству і оцінюється, зі слів деяких депутатів, у 170 мільйонів доларів. Зрештою у рішенні про продаж записали кілька умов, серед яких — збереження профілю підприємства та статусу «міжнародний». Крім того, покупець має розрахуватись з усіма боргами, які нажив аеропорт впродовж останніх років, та інвестувати у розвиток підприємства. До торгів допускатимуть лише тих юридичних осіб, вид діяльності яких має відношення до аеропортів.
Утім, гарантій, що новий власник дбатиме про рівненський аеропорт, чиновники дати не можуть. Найбільше застерігає від непередбачуваних поки поворотів цієї справи начальник відділу обласної комунальної власності Степан Жданюк:
— Продаж з аукціону не дає гарантії, що ми збережемо аеропорт, — вже вкотре після дискусій на депутатських комісіях каже п. Жданюк. — Бо навіть якщо покупець не виконає поставлені нами умови, ми не зможемо забрати назад підприємство. Адже виручені від продажу кошти ми «проїмо» і не матимемо змоги повернути власнику суму, яку він заплатить за аеропорт.
Скільки ж коштує усе підприємство разом із землею, голова облради Олександр Данильчук воліє завчасно не казати.
— Має бути проведена експертна оцінка вартості цілісного майнового комплексу. Після цього опублікуємо в ЗМІ умови продажу аеропорту і займемося безпосереднім продажем підприємства, — сказав п.Данильчук.
http://www.rivnepost.rv.ua/showarticle.php?art=018395

ПРОИЗВОДСТВО СЭЛМИ НА ГРАНИ
Александра Веснич, «Панорама»,  04.06.2008, Сумская обл.
Работники завода "Сэлми" в случае невыплаты заработной платы грозят забастовкой.

До 1 июня председатель правления ОАО "Сэлми" Иван Лялько обещал сотрудникам погасить задолженность по зарплате за февраль и март этого года, но деньги для этого так и не были найдены. Администрация пытается найти компромисс с работниками, уже создана примирительная комиссия, но пока никому от этого не легче. Объединённый профсоюз заявляет о возможной забастовке, если до следующего заседания примирительной комиссии 16 июня вопрос с задолженностью не решится. Это единственный способ подтолкнуть руководство к действию.
Плачевно
На ОАО "Сэлми" с декабря 2007 г. зарплату 1073 сотрудникам выплачивают с перебоями. На сегодня задолженность по зарплате с начислениями составляет более 4,6 млн. грн. 5 мая около 200 сотрудников ОАО "Сэлми" вышли на работу, но участвовать в производственном процессе отказались. "Работники лишены возможности решать неотложные социальные и жизненно важные проблемы, обрекая семьи на нищету. График погашения задолженности, утвержденный правлением и профкомом в феврале с погашением всей задолженности до 1 мая, сорван и не выполняется", - говорилось в обращении объединенного профкома. 7 мая между цехами №№1, 6 и администрацией завода национальная служба посредничества и примирения зарегистрировала трудовой спор. Через неделю после забастовки администрация выплатила часть денег за декабрь 2007 г. и январь 2008 г. Для этого пришлось продать базу отдыха "Электрон" в поселке Климентово (3 млн. грн.). Часть денег выручили через Харьковское территориальное казначейство по госзаказам 2008 г. (2,5 млн. грн.).
На сегодня остаются невыплаченными деньги за февраль, март и апрель. Сотрудники не верят, что в скором времени предприятие выйдет из кризиса: "Ремонтировали кровлю, а после дождей пришли на работу и увидели, что приборы, которые мы красили, стоят в воде. Кому нужен такой ремонт крыши? Условия работы в гальванике тяжёлые и вредные, но наши работники не могут принять после работы душ, потому что нет горячей воды, зимой в цехе очень холодно. Мы выходим работать в субботу и воскресенье из-за одной-двух деталей, а в понедельник оказывается, что эти детали никому не были нужны", - возмущались представители коллектива на заседании примирительной комиссии.
Ситуацию с задолженностью на "Сэлми" 23 мая рассматривали на комиссии в облгосадминистрации. Предприятие - лидер областного центра по задолженности. Заместитель председателя ОГА Александр Цупро пообещал, что в случае невыплаты долга до 1 июня перед российским владельцем контрольного пакета акций "Сэлми" (Красноярским электрохимическим заводом) будет поставлен вопрос о смене руководства завода.
Немного потерпеть
На заседании примирительной комиссии 20 мая Иван Лялько объяснил ситуацию так: "Мы никогда не могли предположить, что в 2008 г. будем так плохо работать. Госзаказов на 2008 г. было больше, чем в 2007 г., но из госбюджета до 6 мая мы не получили ни одной гривны. Источниками погашения задолженности могут быть деньги, полученные за продажу заводского корпуса №7 и по госзаказу 2008 г., по которому на четвертый квартал запланировано 16 млн. грн.". Иван Лялько заверяет, что администрация делает всё возможное для выхода из финансового кризиса, ведёт переговоры в Украине, России, в странах дальнего зарубежья. Но пока план по товарной продукции на заводе выполнен на 22,3%, а по реализации - на 12,7%. Не отгружена продукция за прошлый год. Предприятие терпит убытки - 1,97 млн. грн. за первый квартал. Предприятию отказываются давать кредиты - так, по словам председателя Наблюдательного совета Людмилы Машкиной, Кабмин борется с инфляцией.
"Особенность заказов и контрактов других организаций и стран в том, что все хотят, чтобы для них делали механическую обработку деталей. Электроникой они сами дополняют продукцию, делают её рентабельной. В стране не хватает квалифицированных станочников", - прокомментировал заместитель председателя правления завода Богдан Бойко.
Рабочие понимают, что заводу нужны инвестиции и новая рентабельная продукция. В то же время они боятся, что банкротство будет выгодно тем, кто присмотрел себе участок на Комсомольской,68а, ведь это центр города.
Справка
Открытое акционерное общество "SELMI" (Сумские ЭЛектронные МИкроскопы - Sumy ELeсtron MIcroscopes) начало свою производственную деятельность в 1959 г. как завод электронных микроскопов и электроавтоматики. В 1983 г. предприятие было преобразовано в ПО "Электрон", с 1994 г. - в ОАО "SELMI". С декабря 2001 г. собственником контрольного пакета акций ОАО "SELMI" является Федеральное государственное унитарное предприятие "ПО "ЭХЗ", подконтрольное Федеральному агентству по атомной энергии Российской Федерации.

ПЕРЕДІЛ ВЛАСНОСТІ

ГЕНДЛЮВАННЯ ЗЕМЛЕЮ, АБО ЯК У НАШ ЧАС ДАРУЮТЬ ГАЇ ТА ЗАХОПЛЮЮТЬ ІСТОРИЧНІ КУРГАНИ
Галина Проніна, «Житомирщина», 03.06.2008
Житомирська міжрайонна природоохоронна прокуратура порушила кримінальну справу щодо службових осіб сільради, державних контролюючих органів, Житомирської райдержадміністрації та РВПП «Житомирземлепроект».

Цього дня відповідальні працівники однієї з сільських рад Житомирського району зібралися на оперативну нараду.
— Я запросив вас, колеги, — урочисто почав сільський голова, — щоб вирішити важливе питання. Треба виділити земельну ділянку одній громадянці.
— Так у чому ж річ, хіба це вперше? — зауважив хтось здивовано.
— Можливо, й уперше, — трохи зам’явся керівник. — Річ у тім, що проживає вона в обласному центрі, та не в Житомирі, а в іншому регіоні. І конче захотілося їй мати на нашій земельці, біля нашого чудового міста, будиночок та якийсь садочок-городик.
— А заява її є? — поцікавилися присутні.
— Ні, та хіба ми самі в школі не вчилися? Враз усе оформимо, — заспокоїв голова.
Приблизно після такої ради-наради швиденько підробили рішення сільської ради про надання в приватну власність  громадянці, душа якої з міста рвалася на сільське привілля, 0,25 гектара землі «для будівництва житлового будинку та ведення особистого селянського господарства».
Далі активно підключилися  окремі представники державних контролюючих органів, виконавчої влади та місцевого самоврядування району, які мали обстежити цю ділянку й передати її у власність незнайомці. Невдовзі на світ з’явився сфабрикований акт, у якому зазначалося, що обстежені угіддя мають «статус чагарників», мовляв, віддаємо непотріб. Але, як з’ясувалося, ніхто з контролерів ту ділянку  в очі не бачив. Інакше переконалися б, що на ній — не чагарники, а вже багато років... гарні дерева ростуть.
Та на цьому справа не завершилася.  Сфальсифікувавши всі необхідні папери, майже урочисто видали заїжджій громадянці державний акт про право власності на земельну ділянку 0,25 гектара, яка в документах чудодійно перетворилася з «зарослої чагарниками» вже на гарну ріллю. До того ж, безпідставно приплюсували й ще один державний акт на земельку в 0,10 гектара, де також... росли дерева. От і вийшло, що жительці іншої області подарували 170 дерев різних порід, у тому числі — й гарний березовий гай. Та не де-інде, а під самим обласним центром.
Цей дивний факт із незаконною метаморфозою виявила нещодавно Житомирська міжрайонна природоохоронна прокуратура, яка порушила кримінальну справу щодо службових осіб сільради, державних контролюючих органів, Житомирської райдержадміністрації та РВПП «Житомирземлепроект». Нині проводяться досудове слідство, експертна оцінка земельної ділянки для встановлення суми збитків.
Втім, чого ж дивуватися представникам підлеглих районних структур, котрі нехлюйськи поставилися до справи, якщо сам голова Житомирської райдержадміністрації, видно, маючи широку натуру, порушив вимоги Земельного кодексу України й видав офіційні розпорядження про передачу на території Новогуйвинської сільради земельних ділянок площами: 70, 12,4 і 27,1 гектара  в оренду для проведення будівництва двом ТОВ та трьом приватним підприємствам. Хоча ні проекту відведення землі, ні спеціального погодження його з державними контролюючими органами в природі не існувало. Зупинила цю щедрість керівника районна прокуратура: подані нею позови про визнання розпоряджень незаконними задоволені.
Власне, випадок із подарованим ніби нічийним гаєм, то — ще квіточки. Цілу «ягідку» піднесли жительці Листвинської сільради Овруцького району. Згідно з державним актом, їй у приватну власність дісталася земельна ділянка в 1,35 га, на якій розташований... курган Х-ХІ століть. Ось і ходить тепер жіночка  із сумом навколо цього раритету, котрий для неї, мов валіза без ручки: й нести незручно, й викинути шкода. Тобто не посієш нічого на цій високості й зі своєї власності не вилучиш.
А зроблено це з благословення райвідділу земельних ресурсів, який свого часу погодив технічну документацію зі складання схем розпаювання земель колективної власності, яка суперечила проекту роздержавлення сільгоспугідь КСП «Мрія», бо ж на його карту землекористування нанесено пам’ятки археології. Через ту «валізу без ручки» — приватизований історичний курган — державі заподіяно шкоди майже на 180 тисяч гривень. За цим фактом у березні нинішнього року прокуратурою порушено кримінальну справу.
Подібне, прямо скажемо, наплювательське ставлення до історичних цінностей, на жаль, — не прикрий виняток. Он і в Малинському районі зробили широкий жест, віддавши в оренду приватному підприємству земельну ділянку в 4,8 га, частина площі якої знаходиться під історичними артефактами (цінностями). А з іншою громадянкою укладено договір оренди на ділянку в 46,3 га на половині якої також виявлено історичні археологічні цінності. Таких, з дозволу сказати, «поціновувачів» культурної спадщини також «ухопила за руку» районна прокуратура, опротестувавши незаконні розпорядження.
До речі, про оренду. Окремі місцеві ради, гірко скаржачись на свої куці бюджети, чомусь нерідко упускають можливість їх поповнити за рахунок орендної плати за землю. Більше того, іноді навіть не помічають «фінансової амнезії» землекористувачів. Скажімо, рік безплатно користувалося ВАТ  орендою земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 6,4 га, взятою в Ємільчинської селищної ради. Через це до її бюджету не надійшло 28,5 тисячі гривень. «Забув» розплатитися з цією радою і місцевий підприємець, який узяв у оренду за договором 0,7 га землі.
Цікава іноді вимальовується картина. Якщо на нечесність окремих землекористувачів подекуди дивляться поблажливо, то, виступивши вже самі в ролі орендарів, окремі сільгосппідприємства намагаються обвести навколо пальця власників узятих паїв. Так, надто «економний» керівник приватно-орендного підприємства Коростенського району, всупереч Указу Президента про соціальний захист селян-власників земельних ділянок, згідно з яким орендна плата за користування наділами повинна сплачуватися в розмірі не менше 1,5% від їх вартості, уклав «хитрі договори», за якими за  оренду паїв мав платити лише 1%. Але й таку незаконно урізану платню не віддав, заборгувавши за два роки селянам 47,3 тисячі гривень. Більше того, як з’ясував прокурор Коростенського району,  керівник підприємства, в порушення законодавства, не забезпечив навіть державної реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв).
Викрив прокурор цього ж району, порушивши кримінальну справу, обурливий факт іншого характеру. Виявилося, що службові особи міського КВЖРЕПу,  перевищуючи свої повноваження, наказували водіям (із липня минулого по березень цього року) вивозити побутові відходи не на зареєстрований полігон, а на... землі сільськогосподарського призначення Поліської сільради, в тому числі — й на ділянки пайовиків. І утворили там велике сміттєзвалище. Цим самоправством завдано збитків на суму понад 150 тисяч гривень.
За фактами різних порушень вимог земельного законодавства органами прокуратури області лише за 4 місяці нинішнього року вже відкрито 11 кримінальних справ, унесено 108 подань і приписів, принесено 199 протестів, притягнуто до відповідальності 58 посадовців. За прокурорського втручання відшкодовано 933 тисячі гривень, заявлено 145 позовів з питань землекористування.
Знайомишся з цими фактами, часто справді варварського ставлення до землі, й з прикрістю думаєш: на жаль, вона для багатьох уже перестала бути матінкою-годувальницею, яку з любов’ю плекають і доглядають. А перетворилася на предмет безсоромних спекуляцій і голого споживацтва. Та не слід забувати одвічної істини: природа — добра й щедра, але вона не прощає плюндрування своїх багатств.

РЕЙДЕРАМ ДОПОМАГАЮТЬ ДЕРЖСЛУЖБОВЦІ?
Олена Мороз, «Віче», 02.06.2008, Волинська обл.
У спільному міжгосподарському підприємстві «Луцькагробуд» з'явився новоспечений власник.

Він оголосив себе господарем, оскільки виготовив дублікат печатки підприємства з аналогічною назвою. Крім печатки, для повного узаконення захоплення чужої власності представники Луцької районної державної адміністрації внесли зміни у свідоцтво про державну реєстрацію, а попереднє – просто знищили...
Травневого дня, коли у нашій державі відзначали Міжнародний день солідарності трудящих, невідомі особи раптом вирішили провести установчі збори СМП „Луцькагробуд", яке знаходиться в обласному центрі, на вулиці Володимирській. Однак на згадані збори запросили лише кількох людей, співвласників підприємства, і зібрали їх не за вказаною адресою, а у селі Гірка Полонка цього ж району.
Новоспеченим власникам таких зборів виявилося достатньо, аби повністю захопити „Луцькагробуд". І захопили вони це підприємство, міцно опираючись на рішення зборів, протоколу яких і донині ще ніхто не бачив.
Протоколу не бачили, але свідоцтво про державну реєстрацію змінили, анулювавши попереднє, і на воротах "Луцькагробуду" виставили приватну охорону. З наступного дня після згаданих зборів взялася стерегти цю фірму приватна охорона „Багіра", яка, щоправда, дуже швидко пішла звідти геть. Пішла, бо попереднє керівництво підприємства поставило своїх охоронців, яких найняло у приватній фірмі „Скорпіон-плюс".
У свою чергу 5 травня цього року керівник „Луцькагробуду" Микола Досов звернувся із позовною заявою до суду, який судовою ухвалою заборонив державному реєстратору Луцької РДА вносити будь-які зміни до державного реєстру. Суд заборонив, але державний реєстратор їх все ж таки вніс.
– До цього тепер ще долучилася і районна прокуратура, яка почала вимагати у мене оригінали установчих документів та паперів з повним переліком усіх пайовиків, – каже Микола Досов. – До речі вимагає їх, не пояснюючи для чого.
Описані події дуже схожі на звичайнісіньке рейдерство. Адже після цієї атаки підприємство „Луцькагробуд" опинилося у руках двох власників. Першого господаря, Миколи Досова, та новоспеченого – Ігоря Юрчука. Хоча ім'я справжніх новоспечених власників поки що залишається за кадром. Проте, напевне, їх добре знають державні службовці, зокрема із Луцької РДА.
http://www.viche.lutsk.ua/index/2561

РІВЕНЬ І ЯКІСТЬ ЖИТТЯ

ОРУДИЕ ПЫТОК – СЧЕТЧИК ВОДЫ
Лариса Чайка, «Луганская правда», 03.06.2008
Людям не оставляют выбора, их просто принуждают.

С передачей ОКП «Компания «Лугансквода» в концессию российской компании «Росводоканал» многие с облегчением вздохнули в надежде на то, что через какое-то время на Луганщине все же будет наведен порядок с водообеспечением.
В свои грандиозные планы по реанимированию «Луганскводы» представители «Росводоканала» также посвятили и депутатов областного Совета на заседании 21-й сессии, когда шло рассмотрение вопроса «О результатах концессионного конкурса». И обещано тогда было много чего, в том числе шла речь и об инвестиционной программе на общую сумму более 750 млн. грн. В рамках этой программы «Росводоканал», учредивший в Луганской области ООО «Лугансквода», планирует также установку приборов учета воды, причем за счет предприятия. Как отметил генеральный директор «Луганскводы» Виктор Маслак, уже в этом году на установку приборов учета концессионер планирует выделить 5 миллионов гривен, в следующем – 5,4 млн. грн. Но вот интересно, знают ли об этих планах подразделения компании «Лугансквода» в городах и районах области? Похоже, что не везде.
В редакцию «Луганской правды» обратились жители г. Зимогорье с просьбой разобраться в ситуации с установкой счетчиков воды, а правильнее сказать – с их переустановкой. Да, да, именно переустановить счетчики воды с осени прошлого года требуют представители местного подразделения компании от жителей частного сектора Зимогорья. И переустановить не куда-нибудь, а за пределы частных подворий. При этом люди должны за свой счет построить подземные колодцы рядом с уличным водопроводом, который был проложен в далеком 1957 году и с тех пор пришел в весьма плачевное состояние. Многие из абонентов Зимогорьевского подразделения «Луганскводы» люди уже немолодые, пенсионеры, ветераны войны или имеющие статус «Дети войны», то есть это люди, относящиеся к льготной категории граждан. Вот, например, дети войны имеют право 25-процентной оплаты 4,5 кубических метра воды и при новых тарифах эта льгота как нельзя кстати.
Но суммы, сэкономленные людьми за оплату водоснабжения по этой льготе, просто мизерные в сравнении с теми расходами, которые придется понести в случае переустановки счетчиков на улицу. Так, размеры подземного колодца, куда устанавливаются счетчики, составляют два на два метра по периметру и не менее полутора метров в высоту. Эти колодцы должны быть выложены, как минимум, из кирпича. Несложные расчеты показали, что при стоимости одного кирпича в 1,7 грн., а понадобится его на это сооружение около одной тысячи штук, общая стоимость материала составит 1652 грн. А еще нужен цемент и песок. А работа по кладке колодца по ценам областного центра составит не менее 500 грн. То есть только постройка колодца обойдется более двух тысяч гривен.
Но и это еще не все. Людям не оставили выбора – переносить или не переносить счетчики за территорию подворья. Их просто вынуждают сдавать счетчики в поверку, а после поверки представители «Луганскводы» их просто не устанавливают на старое место. А самостоятельная установка счетчика без выхода на место представителя компании и установки пломбы бесполезна, поскольку без пломбы начисление за водоотведение ведется по общеустановленным нормам, которые, как известно, гораздо выше того количества воды, которое люди используют. Вот и получается, что те, кто не в состоянии выделить как минимум две тысячи гривен на постройку колодца, еще дополнительно теряют деньги, оплачивая услуги водообеспечения не в соответствии с показаниями водомера, а на общих основаниях.
Кстати сказать, для льготников, проживающих в частном секторе, есть еще одна проблема. Перед наступлением холодов заботливые частники утепляют водозаборные колонки вместе со счетчиками. А поскольку снять показания в это время невозможно, то люди, например, те же дети войны, оплачивают услуги водообеспечения в соответствии с нормой, установленной льготой – 4,5 кубических метра. Когда же наступает весна и с колонки снимается утепление, то выясняется, что люди норму воды, положенную по льготе, не выбрали, но плату за нее уже внесли. «Эти кубометры мы можем выбрать в течение лета, когда начинается полив огородов, – объясняет Иван Никитович, льготник по категории «Дети войны». – Но нас заставляют невыбранные кубометры слить куда угодно. А в случае если мы немедленно не выберем недостающую норму, то звучат угрозы перекрыть счетчики».
Но вернемся к переустановке счетчиков за пределы подворий частного сектора. А из-за чего, собственно, весь этот сыр-бор? «Контролеры горводоканала жалуются, что они не могут зайти в частные дворы и снять показания водомера», – рассказывает Федот Демидович, пенсионер, житель частного сектора города Зимогорье. – Но у нас на улице почти в каждом дворе живут пенсионеры, и когда приходят контролеры, всегда кто-то есть дома. И мы их всегда пускаем». А еще пожилые люди обеспокоены тем, что установка счетчиков на улице ставит под большое сомнение их сохранность.
На недавно прошедшей 22-й сессии Луганского областного Совета депутаты утвердили новые тарифы на водообеспечение и водоотведение. И в ходе бурной дискуссии и выражении обеспокоенности депутатов о малообеспеченных гражданах советник председателя областного Совета по экономическим вопросам Валентина Татарчук заверила всех, что как раз эта категория граждан не пострадает от повышения тарифов. На субсидии в этом году выделено более миллиона гривен, а средняя пенсия в области составляет 932 грн. Ну да, мы привыкли все статистические данные приводить к среднему показателю. И если средняя пенсия по области составляет 932 грн., то это значит, что есть значительная часть пенсионеров с пенсией гораздо выше средней, а многим приходится довольствоваться пенсией в 560 – 580 грн.
Так что на словах пенсионеры с невысокой пенсией и различные льготники вроде бы и защищены государством, а на деле, вернее на местах, вся эта «защита» сводится на нет местными чиновниками. И пожилые люди уже просто устали от этой неразберихи и безысходности. «Это какая-то пытка, мы просто не знаем, что делать? Где ж нам взять такие деньги на постройку колодца?» – спрашивают пенсионеры. И если с приходом концессионера от «Луганскводы» прозвучало обещание устанавливать счетчики воды бесплатно, то почему переставлять их люди должны за свой счет?
Ответа жители Зимогорья от руководства местного подразделения «Луганскводы» так и не получили. Может быть, ответят им из центрального луганского офиса? Только бы не сложилась ситуация, описанная еще более полутора веков назад Николаем Некрасовым в стихотворении «Забытая деревня», когда бабушка Ненила и другие крестьяне через бурмистра Власа долго просили помощи и защиты у старого барина. А он взял да и умер, а новый барин «слезы вытер, сел в свою карету – и уехал в Питер».
http://www.pravda.lg.ua/modules.php?name=News&file=article&sid=1173

КАКУЮ ВОДУ МЫ ПЬЕМ?
Аркадий Генкин, «Время», 03.06.2008, Харьковская обл.
Состояние очистных сооружений города Харькова, и как следствие - питьевой воды, неудовлетворительное.

Проведенная прокуратурой области проверка соблюдения органами исполнительной власти, местного самоуправления  и государственного контроля требований Водного кодекса Украины, Закона Украины «О питьевой воде и питьевом водоснабжении» показала, что состояние госконтроля в этой сфере явно недостаточное.
Несмотря на сокращение объемов сброса сточных вод, реконструкцию и ремонт очистных сооружений, в воде наблюдается увеличение количества загрязняющих веществ. Неэффективная работа очистных сооружений, как отмечается, «предопределена их сносом, недостаточным финансированием их реконструкции и переоснастки, значительной перегрузкой». Неудовлетворительное качество очистки сточных вод выявлено, в частности, на очистных сооружениях опытного завода Физико-технического института низких температур (Валки), Кулиничевского производственного управления водопроводно-канализационного хозяйства, коммунального предприятия «Эсхар», ОАО «Нововодолажский молокозавод», «Приколотнянский масло-экстракционный завод». Недостаточно очищаются стоки очистных сооружений Чугуевского и Малиновского производственных водопроводно-канализационных хозяйств. ООО «Рыбоконсервный завод «Экватор», который эксплуатирует ведомственные очистительные сооружения, осуществляет несанкционированный сброс сточных вод.
По данным лабораторных исследований, наиболее стабильное качество воды с минимальными отклонениями от нормативных требований — на коммунальных водопроводах, а ухудшенное — на ведомственных и сельских водопроводах, источниках децентрализованного водоснабжения. Из-за неподобающего технического состояния водопроводов в Нововодолажском и Великобурлукском районах местному населению поставляется некачественная питьевая вода. Большинство водопроводов находятся в неудовлетворительном состоянии, которое может привести к загрязнению водоносных горизонтов. Из-за отсутствия ведомственных лабораторий на предприятиях, которые осуществляют водоснабжение, нет постоянного контроля качества питьевой воды. В то же время недостаточен государственный контроль со стороны райгосадминистраций. Нарушения законодательства установлены и в органах местного самоуправления. В трех сельсоветах Золочевского района — Александровском, Светличненском и Гурьевокозаченском — не проводятся мероприятия по обеспечению надлежащего децентрализованного водоснабжения, а колодцы с питьевой водой находятся в неудовлетворительном состоянии. Прокурором Сахновщинского района внесены представления и возбуждены административные дела в отношении Владимировского и Аполоновского сельских голов, которые не обеспечили централизованное водоснабжение ни в одном из населенных пунктов этих советов. О качестве питьевой воды население здесь не информируется. Нет соответствующей информации и у жителей Заводского, Комаровского и Чистоводского сельских советов Изюмского района. На территории Люботинского и Мерефянского городских, Бабаевского и Коротычанского поселковых, Ольховского, Глыбоковского и Лукьяновского сельских советов Харьковского района обнаружены факты засорения прибрежных защитных полос. Отсутствует контроль за коммунальными предприятиями, которые осуществляют водоотвод и ненадлежащим образом эксплуатируют очистные сооружения. Население поселка Коротыч не обеспеченно питьевой водой из-за низкой работы коммунального предприятия. В три многоквартирных жилых дома питьевая вода не подается с начала этого года. В некоторых районах коммунальными и частными предприятиями самовольно используются подземные воды.
Нарушения требований Закона Украины «Об обеспечении санитарного и эпидемиологического благополучия населения» установлены в органах санэпиднадзора Близнюковского района. Здесь не в каждом случае принимаются меры реагирования на факты несоответствия санитарным нормам отобранных проб питьевой воды. В этом году в таких пробах выявлено превышение содержания хлорида и магния. По заключению санэпидемстанции, такая вода непригодна к потреблению. Аналогичные нарушения в снабжении населения некачественной водой и отсутствия любого реагирования со стороны СЭС обнаружены при проверке водопроводов Новониколаевского и Верхнесамарского сельских советов.
Как сообщила начальник отдела прокуратуры Харьковской области Татьяна Ковалева, по результатам проведенных проверок прокурорами внесено свыше 70 представлений и предписаний. В том числе — представления начальникам государственной экологической инспекции в Харьковской области и областного производственного управления водного хозяйства и мелиорации. Возмещена задолженность за пользование водными ресурсами в размере 40 тысяч гривен, в Хозяйственный суд заявлено пять исков о признании недействительными договоров аренды земель водного фонда.
http://www.time.kharkov.com/index.php?page_name=article&id=2764\

ДОНЕЦК РИСКУЕТ ОСТАТЬСЯ БЕЗ ВОДЫ
Дарья Кирдода, «Жизнь», 02.06.2008, Донецкая обл.
За долги небольшого процента дончан отвечать придется всему городу.

Не успели дончане отойти от шоковой терапии городской теплосети, отключившей горожанам горячую воду, как коммунальники заговорили о возможных перебоях с холодной водой.
Вода по графику может стать реальностью. Об этом в ходе экстренной пресс-конференции журналистам рассказал директор КП "Донецкгорводоканал" Михаил Моисеев. Причина столь непопулярных мер - долги населения. Горожане задолжали водоканалу 27 миллионов гривен.
Компания-поставщик "Вода Донбасса" требует от предприятия рассчитаться за уже поставленную воду. Иначе, по словам Михаила Моисеева, объем поставляемой воды сократится. Политика компании изменилась. Теперь наше предприятие будет получать воду по уровню расчета. Заплатим мы 80%, значит и живительной влаги нам дадут на 20% меньше, отметил Михаил Сергеевич.
Однако среди должников водоканала не только население, но и шахты. Их долг перед предприятием более четырех миллионов гривен. Руководство водоканала просит погасить хотя бы часть задолженности. И если горводоканал только пугает дончан, что воду будет подавать по графику, то шахтам воду уже отключили.
- Пока предприятия не начнут рассчитываться с долгами, воду мы не включим, - сказал Михаил Моисеев.
Будет ли в Донецке вода идти по графику, зависит от горожан, говорит руководство водоканала и поднимает тарифы с 1 июня. Теперь за кубометр воды горожане должны заплатить две гривны 10 копеек. Правда, новые цены, увы, не защищают от отключения воды. Ведь в жилищно-коммунальном хозяйстве до сих пор существует принцип коллективной ответственности.
http://www.life.donbass.com/index.php?id=3956

ЗАКОННІСТЬ І ПРАВОПОРУШЕННЯ

«ПАВШИНО» ЗАКРИЮТЬ…
Лариса Подоляк, «Новини Закарпаття», 02.06.2008
Коли Кабмін нарешті виділить гроші на добудову пунктів для нелегалів у Чернігівській та Волинській областях?

Наприкінці минулого тижня на Закарпатті побували керівники Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України і пройшло засідання міжвідомчої координаційної ради — представники різних відомств, зокрема прикордонної, міграційної служб, міліції, суду та інші радилися, як протидіяти нелегальній міграції.
Як повідомив на прес-конференції генерал-майор начальник Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України Артур Горбенко, останнім часом відзначається активізація злочинних груп з переправлення через державний кордон нелегальних мігрантів і контрабанди, особливо на українсько-угорському, українсько-румунському рубежах. Хоча загалом Європейська комісія відзначає, кажуть прикордонники, зменшення кількості нелегалів, які потрапляють в ЄС через Україну — торік через кордон з Польщею пройшло у 4 рази менше осіб, зі Словаччиною — у півтора раза менше. Цьому сприяє ряд заходів, у тому числі й обмін інформацією, спільні прикордонні патрулювання наших охоронців «зеленого кордону» із сусідами.
Замість прикордонників — інспектори
Для захисту держави за європейськими стандартами, за словами А.Горбенка, прикордонники проводять суттєву реорганізацію своєї служби — переходять на 4-рівневу систему управління, реформують прикордонні підрозділи, застави у відділи прикордонної служби. На Закарпатті вже діє 5 таких нових підрозділів, а загалом незабаром кількість їх сягне 13. Це дасть можливість підвищити щільність охорони кордону, збільшити її оперативність. Просто прикордонників змінять дільничні інспектори охорони кордону і у їхньому розпорядженні буде більше, ніж зараз, до того ж сучасних, технічних засобів.
Тільки прикордонні служби Закарпаття упродовж останніх місяців отримали три тепловізійні комплекси і пости з ними на рівнинних ділянках дають близько 40% затримань порушників кордону. Також у тих, хто несе службу в нашому краї, є більше 200 сучасних радіостанцій, транспорт, встановлюються системи супутникового зв’язку, засоби автоматизації «Гарт», обладнані базою протиправної діяльності, на авто — спеціальні комплекси, куди заносяться дані щодо громадян і транспортних засобів, до яких мають питання правоохоронці. Аби самі прикордонники не займалися протиправними діями, з кінця минулого року на Закарпаття прибули нові військовослужбовці— близько 200 офіцерів, прапорщики, контрактники. Проте під час колегії, яка відбулася на базі Мукачівського прикордонного загону, за словами  А.Горбенка, відсторонено від посад трьох керівників прикордонних підрозділів.
Тоді, коли у роті виростуть гриби?
Керівники Західного регіонального управління, як і більшість закарпатців, вважають, що пункт тимчасового тримання для нелегальних мігрантів «Павшино» на Мукачівщині потрібно ліквідувати. І, кажуть, є вже Постанова Кабміну про те, що його закриють, але за умови завершення спорудження пунктів тимчасового тримання в Чернігівській і Волинській областях. Зокрема, на Чернігівщині такий заклад мають ввести в дію у серпні, але тільки якщо буде фінансування з державного бюджету.
Поки що ж «Павшино» і далі переповнене. Цими днями, за інформацією керівництва Західного регіонального управління, у пункті більше 400 осіб (розрахований на 200—250. — Авт.). Більшість з них, потрапивши туди, використовуючи українське законодавство, за кілька днів виходять з довідкою міграційної служби, що вони звернулися по отримання статусу біженця. Відтак — або якийсь час перебувають у нашому краї, або й одразу ж знову намагаються нелегально перейти кордон. Як розповів заступник начальника Західного регіонального управління Держприкордонслужби з оперативно-розшукової роботи Володимир Горожанкін, у 2006 році за отриманням статусу звернувся 781 іноземець, торік — 1207, і лише за 4 місяці у цьому році — 291 особа.
На раді домовились, що міграційна служба повинна жорстокіше зважувати підстави щодо видачі документів на отримання статусу біженця, а працівники суду і міліції пообіцяли посилити контроль за системою переміщення нелегалів.
Прокоментувати ситуацію щодо пункту для нелегалів «Павшино» авторка попросила знаних в області людей.
Степан Сікора, директор санаторію «Перлина Карпат»:
— Коли Закарпаттям керував Геннадій Москаль, рішення про розташування пункту утримання нелегалів приймали без урахування думки жителів прилеглих сільських рад. Ще одна проблема — поряд розташовано перевалочну станцію для транспортування рідких отруйних речовин «Петро Карбо Хем». Таке сусідство не підпадає під жодні норми і критерії, це свого роду міна, адже у разі непередбачуваної ситуації отруйна хмара накриє не лише сусідні села, а й Мукачево.
До речі, коли Геннадій Москаль уже керував Державник комітетом України з міграції, у нього з’явилася ще одна ідея — створити між селами Форкош і Дерцен на базі ще однієї колишньої військової бази пункт для людей, які подали документи на отримання статусу біженця. Тільки завдяки населенню цих сіл до втілення у життя цих планів не дійшло.
Іван Гецянин, депутат обласної ради, перший заступник ГУ МНС України в Закарпатській області:
— «Павшино» створювалось без урахування інтересів населення Закарпаття. Нелегали можуть принести нам чимало хвороб, про які ми раніше і не знали. Один з прикладів — тиф, що спалахнув кілька років тому на Перечинщині.
Обласна влада і депутати прийняли рішення, що Закарпаття повинно стати туристично-рекреаційним краєм, але інформація про те, що у нас є такий пункт тримання нелегалів, і в інвесторів, і у туристів викликає пересторогу.
Євген Жупан, депутат обласної ради, лікар обласної дитячої лікарні:
— Обласна рада з обґрунтуванням, наскільки необхідно ліквідувати «Павшино», вже вкотре звертається до центральної влади у Києві, але там нічого не роблять. Така кількість нелегалів, особливо у густонаселених місцях, а саме такі на Мукачівщині, загрожує Закарпаттю інфекціями, яких ми раніше не знали, терористичними актами і ще багато чим. Я глибоко обурений, що уряд так ігнорує волю закарпатців і бездіє.

СКАНДАЛИ

БІБРКА НЕ ЗДАЛАСЯ
Олександр Сирцов, «Львівська газета», 02.06.2008
Спроба розблокувати підприємство “Полісинтез”.

31 травня близько дев’ятої ранку судовиконавці Львівського обласного господарського суду в супроводі кількох десятків правоохоронців Перемишлянського райвідділу міліції спробували розблокувати підприємство “Полісинтез”, прохідна якого протягом кількох тижнів перебуває в облозі кількох десятків мешканців Бібки. Про це “Газету” повідомив заступник директора підприємства Зіновій Білик.
Однак спроба виявилася невдалою. Поки судовиконавець зачитував ухвалу суду про скасування рішення Бібрської міськради щодо призупинення роботи підприємства, кількість пікетників збільшилася з двох десятків до 200 осіб, а найрадикальніші з них лягли на колоди, що загороджують в’їзд на завод. Міліціонери, які прибули із судовиконавцями, не наважилися силоміць припинити блокування підприємства. Тим паче, що до прохідної терміново прибули два місцеві священики, які почали відправляти на місці Службу Божу, розповів З. Білик.
Натомість міський голова Бібрки Орест Краєвський говорить, що їхня міськрада подала апеляцію на це судове рішення. За словами пана Краєвського, спроба розблокувати “Полісинтез” лише ускладнила ситуацію в містечку, мешканці якого налаштовані проти діяльності підприємства. До того ж, контролюючі органи досі не надали інформації про причини аварії на підприємстві. Як розвиватиметься ситуація надалі, наразі сказати складно. За словами Зіновія Білика, про події навколо “Полісинтезу” поінформували посла Польщі в Україні.
Нагадаємо, ввечері 19 квітня на підприємстві “Полісинтез” сталася пожежа. Вогонь знищив 150 тонн поролону, який випускає підприємство. Пізніше Бібрська міська та Перемишлянська районна ради ухвалили рішення зупинити роботу “Полісинтезу” як екологічно небезпечного підприємства. Це рішення підтримали й на останньому пленарному засіданні Львівської облради.
http://www.gazeta.lviv.ua/articles/2008/06/02/31665/

В ЧЕМ ВИНОВАТЫ КОНИ?
Татьяна Ильина, «Вечерняя Одесса», 03.06.2008
Сотрудники Одесского ипподрома провели акцию протеста против отключения ипподрома от водоснабжения.

Как мы сообщали, в конце минувшей недели, 29 мая, перед офисом водоснабжающей компании «Инфоксводоканал» прошла акция протеста. В ней приняли участие сотрудники Одесского ипподрома, казаки Черноморского гайдамацкого соединения, активисты регионального отделения Партии регионов и многие неравнодушные одесситы.
Сообщила наша газета и о том, что в конфликте, возникшем между руководством ипподрома и «Инфоксводоканалом», пообещал разобраться спикер парламента Арсений Яценюк, который на днях побывал в нашем городе.
Участники акции протеста, около 500 человек, прошли колонной от территории ипподрома к улице Бассейновой, где располагается офис «Инфоксводоканала». Шествие возглавляли сотрудники ипподрома на лошадях. На животных красовались таблички «Люди, мы хотим жить!». И, конечно же, в первую очередь, лошади хотят пить. А содержится здесь около 200 племенных коней.
Еще в прошлом году ООО «Инфоксводоканал» отключило от водоснабжения Одесский ипподром и наложило 400 тысяч штрафных санкций. Этот долг руководство учреждения отказалось оплачивать, считая подобную санкцию незаконной, а выставленные счета необоснованными.
Как считают и руководство ипподрома, и участники митинга, «Инфоксводоканал» (и с этим, по сути, согласился Арсений Яценюк), выставляя огромную сумму штрафа, пытается не с «должником» разобраться, а довести его до банкротства. Будет достигнута эта цель — легче будет выставить на продажу самое старое в городе культурно-спортивное учреждение, которое находится в привлекательной зоне Одессы на площади 30 га.
Участники акции надеются, что вмешательство в конфликтную ситуацию Арсения Яценюка будет эффективным. Тем не менее, казаки Черноморского гайдамацкого соединения намерены обратиться к областному и городскому руководству с требованием немедленно разобраться с проблемой и сделать все возможное для сохранения и нормального функционирования культурно-спортивного учреждения.
http://vo.od.ua/article/8389

ОХОРОНА ЗДОРОВ'Я

ЗАГРОЗА ЗДОРОВ’Ю. І НАЦІОНАЛЬНІЙ БЕЗПЕЦІ ТЕЖ
Іван Зеленюк, «Галичина», 03.06.2006, Івано-Франківська обл.
Туберкульоз - загроза здоров’ю людства у глобальних масштабах. З цієї причини в Івано-Франківську проведено нараду керівників і спеціалістів медицини всієї країни.

Нині цю тяжку недугу не ліквідовано в жодній із країн, навіть високорозвинених. Послаблення боротьби з нею виявилось передчасним і призвело до виходу ситуації з-під контролю. Саме тому ООН поставила за мету перед світовою цивілізацією до 2015 року стабілізувати поширеність захворюваності на туберкульоз, а надалі зменшувати її. Україна належить до числа тих держав на пострадянському просторі, котрі утримують сумне лідерство в Європі за показниками поширеності туберкульозу. За рік він забирає життя близько 10 тисяч громадян — і старших, і ще зовсім молодих. Через прогресування цієї недуги з 1995 року вона, за критеріями Всесвітньої організації охорони здоров’я, набула в Україні характеру епідемії.
На Івано-Франківщині рівень захворюваності на туберкульоз за останні два роки знизився на 12% — з 79,1 на 100 тисяч населення у 2005 р. до 70,9 у 2007-му, а це нижче від середньоукраїнського показника — 79,8. Нижчим був торік показник захворюваності і на занедбані форми туберкульозу — 23,9 на 100 тис. населення проти 30,6 по країні. А смертність від його активних форм становила відповідно 19,3 і 23,4 на 100 тис. населення. Ця обнадійлива для області тенденція свідчить про те, що у нас набули певного досвіду як профілактики, так і виявлення хворих на тяжку недугу та їх лікування.
Вочевидь, і з цієї причини саме в Івано-Франківську провели дводенну підсумкову нараду керівників і спеціалістів медицини всієї країни, аби проаналізувати, як виконувались торік заходи Загальнодержавної програми протидії захворюванню на туберкульоз у 2007-2011 роках. Затверджена 8 лютого минулого року Верховною Радою України, така програма вперше прийнята як закон.
Гостей з усіх регіонів України привітали заступник голови облдержадміністрації Василь Гладій, котрий також розповів про реалізацію заходів Загальнодержавної програми в нашому регіоні, перший заступник голови обласної ради Зіновій Береговський, ректор Івано-Франківського державного медичного університету академік Євген Нейко. Оцінювали нинішню епідемічну ситуацію з туберкульозом у державі й говорили про шляхи її поліпшення, зокрема виходець з нашої області заступник міністра охорони здоров’я України Зіновій Митник та голова Комітету з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним хворобам Василь Петренко.
http://www.galychyna.if.ua/?health/2008/6/3/276477/

ЛЬВІВЩИНІ ВСЕ БІЛЬШЕ БРАКУЄ ПЕДІАТРІВ
Валентин Ревун, «Львівська газета», 30.05.2008
На Львівщині катастрофічно не вистачає лікарів-педіатрів, неонатологів і дитячих анестезіологів.

Їхня кількість щороку зменшується: медики виїжджають за кордон, починають займатися бізнесом, переходять працювати у фармацевтичні фірми тощо.
Водночас відколи Польща ввійшла до ЄС, частина фахівців із неї переїхала до країн старої Європи, натомість українські лікарі прийшли на їхні місця.
Із впровадженням “карти поляка”, яка дає право на працю в Польщі, прогнозують, що відтік кадрів до західного сусіди буде ще більшим. Про це 29 травня під час брифінгу повідомила начальник відділу надання медичної допомоги дітям і матерям головного управління охорони здоров’я Львівської ОДА Ірина Микичак. Найгіршою є ситуація з лікарями-педіатрами у Старосамбірському, Радехівському, Кам’янсько-Бузькому, Турківському, Мостиському, Сколівському та Бродівському районах.
Як зазначила пані Микичак, частина цих фахівців переходить у сімейну медицину, інші працюють за кордоном не за фахом. “Педіатрія ніколи не була популярною, а зараз тим паче. Якщо середня зарплатня лікаря в країні є низькою, то лікар-педіатр отримує ще менше”, – роз’яснила ситуацію І. Микичак.
http://www.gazeta.lviv.ua/articles/2008/05/30/31619/

ХАРЬКОВ КОСИТ ДИЗЕНТЕРИЯ
Ярослав Чепурной, «Вечерний Харьков», 30.05.2008
Эпидемиологическая ситуация в регионе вызывает тревогу у главного санврача Харьковщины Ивана Кратенко.

С начала года в Харьковской области более 2 тысяч харьковчан страдают острыми кишечными инфекциями, сообщил Иван Кратенко на заседании областной комиссии по чрезвычайным ситуациям. Он подчеркнул, что за четыре месяца этого года на 11,3% выросло число заболевших сальмонеллезом и на 22% — гастроэнтер-околитом.
В восьми районах Харьковской области и городе Харькове уровень заболеваемости дизентерией увеличился в 2–2,5 раза. Кроме того, семеро жителей Харьковщины заболели дифтерией, причем четверо из них дети.
— У нас даже появилась малярия, которой не было много лет. Ее харьковчане привезли из заграничных турпоездок, — констатировал Иван Кратенко.
http://vecherniy.kharkov.ua/news/21888/

КОМУНАЛЬНІ АПТЕКИ ХОТІЛИ ЗДАТИ НА “СКЛАД”
Василь Худицький, Львівська газета, 29.05.2008
Нещодавній “бунт” комунального аптекарського господарства, колективи якого виступили категорично проти реформування галузі, яке їм нав’язують.

Питання винесли на засідання сесії обласної ради, а відтак відклали.
Депутати вирішили разом із колективами комунальних аптек створити спільну комісію, яка намагатиметься врахувати інтереси всіх зацікавлених сторін. У чому суть проблеми?
При Львівській облдержадміністрації впродовж трьох місяців працювала комісія зі створення концепції розвитку аптечних комунальних підприємств. Три місяці її обговорювали, вносили доповнення, пропозиції, але 16 травня раптом виник зовсім інший її варіант. Цей проект не обговорювали у трудових колективах підприємств, на загальних зборах керівників. Він, зокрема, передбачав злиття 62 прибуткових і фінансово міцних аптек у єдине підприємство “Головний аптечний склад”.
Донедавна юридично самостійним підприємствам, які вистояли в конкурентній боротьбі із сильнішими комерційними структурами, пропонували самостійно позбутися свого статусу та перетворитися на структурні підрозділи. Колективи виступили проти такого реформування. Як це традиційно роблять, підготували відповідні звернення до Президента України, голови обласної ради, інших посадовців.
Як зазначив представник комунального підприємства “Комунальна аптека №294” Ростислав Данчук, можливо, спочатку від укрупнення львів’яни виграють, бо ціни можуть трохи знизити, але приклади укрупнення капіталу показують, що так відбувається лише для завоювання позицій. А потім цінову політику на ринку диктуватимуть монополісти.
Окреме питання – лікарські аптеки. За кордоном вони, як правило, перебувають у власності лікарень. В Україні ж медичні установи не мають права мати госпрозрахункові підрозділи, тому лікарські аптеки є самостійними. Їх реформування триватиме чимало часу, оскільки доведеться виробляти нові документи, отримувати ліцензії тощо. Але проблеми мешканців можуть бути значно прикрішими, оскільки нова структура навряд займатиметься виготовленням препаратів за індивідуальними рецептами. А в разі приватизації комунального підприємства, що цілком імовірно, люди взагалі не зможуть придбати такі медикаменти, бо приватним структурам економічно не вигідно їх виготовляти.
Серед питань, які турбують колективи аптечних підприємств, – пропозиція отримати кредит у розмірі 18 млн. грн. Частину з нього запропоновано спрямувати на погашення збитків. “Чиїх збитків?” – запитують працівники комунальних аптек. А головне, в який спосіб ДКП “Головний аптечний склад” виплачуватиме ці кредити?
Запитання цілком слушні, бо в разі непогашення кредиту підприємства, які ввійдуть до цієї монопольної структури, втратять приміщення. А вони, можна припустити, є дуже ласим шматком комунальної міської й обласної власності. Чи не за них боротьба?
http://www.gazeta.lviv.ua/articles/2008/05/29/31570/

ДЕМОГРАФІЯ

ЗАКАРПАТСЬКИЙ БЕБІ-БУМ
Сніжана Русин, «Новини Закарпаття», 02.06.2008
В області відновлюються колись закриті дитячі дошкільні заклади.

На Закарпатті бебі-бум призвів до того, що за останні два роки в усіх дитсадках області відчувається дефіцит вільних місць. Якщо ще у 2001 році дошкільні заклади відвідувала 21  661 дитина, то торік ця цифра становила 30 526 вихованців.
Наразі в області для них функціонує 521 дитячий садок. Це й не дивно, бо Закарпаття за рівнем народжуваності вже не перший рік випереджає всі інші регіони України. Тільки за 2007 рік у нас народилося 16 914 малюків, що на 301 дитину більше, ніж у 2006 році. Найбільше малят з’явилося у Тячівському, Хустському, Виноградівському районах і в місті Ужгороді. Та й взагалі найсприятливіша ситуація в країні по співвідношенню народжуваності до смертності упродовж останніх п‘яти років фіксується саме на Закарпатті.  Тим не менше, добре пригадуються ті пострадянські часи, коли по всій країні через брак фінансування масово зачинялися дошкільні заклади. Бувало й таке, що у селах на вісьмох вихованців працювало по штату 13 працівників. Доливала масла у вогонь і демографічна ситуація, яка склалася в країні. Втім, за останні два роки на Закарпатті свою роботу відновили вже вісім дитячих садків. А спеціаліст управління освіти і науки ОДА Єлизавета Шукалюк каже, що в порівнянні з минулими роками набагато поліпшилося й фінансування закладів дошкільної освіти.
Будівництво нових садків та відновлення колись діючих на жорсткому контролі. Є відповідний указ Президента В.Ющенка, який визначає розвиток дошкільної освіти до 2010 року. Зокрема, мають будуватися нові заклади. А поки що на Закарпатті їх відвідують 40 відсотків дітей дошкільного віку.
Найбільше вихованців садків у місті Ужгороді – 4504. Вони відвідують 30 дошкільних закладів. Тому й не дивно, що для того, аби віддати своє чадо у садочок, потрібно вичекати не один місяць. В обласному центрі Закар¬паття ця проблема стоїть по-особливому гостро. Тому, щоб поліпшити ситуацію, до кінця цього року в Ужгороді буде розширено декілька дитячих садків. Так, нові групи відкриють при садку Авторського навчально-виховного комплексу, при «Дивосвіті» тощо. А це повинно зняти напругу, що склалася в цій сфері.
Своєрідний рейтинг за кількістю вихованців  після Ужгорода має такий вигляд: у дошкільних закладах Мукачева на кінець 2007 року нараховувалося 3197 дітей. Далі йдуть  Виноградівський (3066), Іршавський (2706), Мукачівський (2546), Тячівський (2427), Рахівський (1443), Хустський (1848), Міжгірський (627), Великоберезнянський (485), Перечинський (636), Воловецький (625) райони.
Завантаженість постійних дошкільних закладів по області досить значна: на 110 діток припадає сто місць. Раніше такого, за словами Єлизавети Шукалюк, в області не помічалося. Причому в містах завантаженість дитсадків трохи більша, ніж у сільській місцевості. Хоча проблемою дошкільної освіти почали перейматися і в селах. Так, часто це питання порушують жителі області на прийомах у голови ОДА. А це засвідчує, що позитивні зрушення у нас є. Адже можна судити як про поліпшення демографічної ситуації в краї, так і про зростання кількості підприємств – мами виходять на роботу. Тому в області будуть й надалі розширювати нині діючі садки, відновлювати старі та будувати нові.
За словами спеціаліста управління освіти і науки ОДА Йосипа Райхеля, до кінця 2008 року в області з’явиться близько 5 нових дитсадків. Більшість їх обладнають у викуплених приміщеннях (села Дешковиця, Імстичово Іршавського району), а от в Минаї біля Ужгорода виросте абсолютно нова будівля, в котрій розміститься дитсадок, попередній кошторис якої становить понад мільйон гривень. У Зарічові на Перечинщині планується розширити вже діючий садочок. Кошти на ці заклади виділятимуться частково з обласної казни, а частково з місцевих бюджетів. Капітальні ремонти та добудови, що також дозволить поліпшити умови перебування дітей, проведуть до кінця року й у Мукачеві та Мукачівському районі (село Ключарки), Хусті, Хустському районі (Драгово), Тячівському районі (Широкий Луг).
Останнім часом з’являються на Закарпатті й приватні дошкільні заклади. Таких сьогодні є вже 9. Переважно, це садочки різних релігійних конфесій. Розташовані вони у Виноградівському, Ужгородському, Тячівському, Рахівському районах. Діють в області й спеціалізовані дошкільні заклади – санаторні та комбіновані – для дітей з фізичними вадами.

ІСТОРИЧНА СПАДЩИНА

ТАКИ БУДЕ УНІКАЛЬНИЙ МУЗЕЙ ЛІСУ ТА СПЛАВУ
Людмила Олійник, «Новини Закарпаття», 02.06.2008
Музей лісу та сплаву на Чорній річці – єдиний в Європі. Тим часом ця унікальна будівля фактично зруйнована і потребує негайної реставрації.

Будівництво музею, розташованого неподалік Синевира, почалося ще в кінці 18 століття. Тоді його значення було радше практичне — тут було зведено греблю для сплавляння за течією деревини. А скарбницею історичної пам’яті став уже із 1820 року. Серед експонатів були тільки дерев’яні речі, зроблені без єдиного цвяха. Збиралися вони з усього краю від старожилів, тому кросна, корита, бочки, коновця, інші зразки верховинської творчості мали і 100, і навіть 150 років.
Так музей простояв аж до 1998 року, коли страшна повінь майже дощенту його зруйнувала. Чорна ріка, на вигляд зовсім безпечна, розгулялася не на жарт, забравши із собою і старовинний міст, і більшість експонатів. Потім музей відбудували, але у 2001-у розлючена водна стихія вдруге знищила людську працю.
Нині тут знову розпочато відновлювальні роботи. Про це керівництво Міжгірського району доповідало цієї середи голові обласної державної адміністрації Олегу Гаваші, який приїхав до Синевира, щоб переконатися, що це справді так.
Аби унікальний музей знову запрацював, потрібно близько 12 мільйонів. Але, як зауважив керівник краю, вже чимало бізнесменів зацікавилося цим проектом і готові давати на нього кошти. Відкрито навіть рахунок, на який вже надійшло майже 200 тисяч гривень.
«Втішає, що від слів ми перейшли до діла. Бо ж цю перлину Закарпаття не можна залишати напризволяще. Адже музей матиме як практичне призначення – буде укріплено дамби, щоб уникнути наслідків повені у майбутньому, так і приверне увагу туристів».
А директор КП «Музей лісу та сплаву на Чорній річці» Юрій Шпілька додає, що і зараз сюди приходить чимало чехів, яким цікаво подивитися навіть на руїни. А коли музей запрацює на повну силу (будівельники обіцяють завершити реконструкцію за два літні сезони), то від гостей взагалі відбою не буде. Бо ж ніде більше ви не побачите наочно, як працювали бокораші. А вони переправляли ліс аж до Дунаю. При тому могли підняти і 20, і 30 дерев.
77-річний бокораш Микола Бобик каже, що ця праця була тільки для молодих і сильних чоловіків. Небезпеки в ній вистачало, та все ж цим охоче займалися, бо прибуток отримували добрий. До взуття чіпляли металеві підкови, щоб не впасти у воду, і так працювали.

ПАНЩИНИ БОЙКИ НЕ ЗНАЛИ
Дарія Петречко, «За вільну Україну», 30.05.2008, Львівська обл.
«Зосталась тільки назва – «Замчисько» на виступі міської гори над Старими Богородчанами, та перекази старожилів».

Чи відомо вам, що таке гелетка, качівка чи скопиць? Ні? А от члени Івано-Франківського обласного відділення Всеукраїнського товариства «Бойківщина ХХІ століття», які днями відвідали музей етнографії і побуту села Саджава Богородчанського району на Івано-Франківщині, відтепер точно знатимуть про призначення цього кухонного начиння, і не лише про це. Заснування Саджави пов’язане з Богородчанським замком, історія якого поки що не вивчена і не досліджена. Немає вже й сліду від самого замку. Зосталась тільки назва – «Замчисько» на виступі міської гори над Старими Богородчанами, та перекази старожилів. Хати в селі будували з дерева, покривали їх соломою.
Розміщені вони були по обидва боки річки Саджавки. Бойки уславились високорозвиненими ремеслами: ткацтвом, кушнірством, гончарством, теслярством, бондарством. Традиційний бойківський одяг і досі приваблює оригінальністю оздоблення, розмаїттям барв. Все це можуть бачити відвідувачі музею.
Бойківський музей етнографії і побуту у Саджаві відомий далеко за межами України. Його директор і водночас директор Саджавської загальноосвітньої школи І–Ш ступенів Василь Мороз наголосив на тому, що народ, який не знає, не шанує, не збагачує і не зберігає минуле своїх предків, не має права на існування. Музей почав діяти в 1989 році. Нині він розміщений у дев’яти кімнатах колишньої сільської школи і налічує понад три тисячі унікальних експонатів. Кожен з них – оригінальний, просякнутий духом минувшини і теплом, дбайливо і з любов’ю збережений для нас та майбутніх поколінь. В музеї постійно проводяться екскурсії та зустрічі з цікавими людьми, дослідження і пошукові роботи, в школі використовуються матеріали музею. Це збагачує душі наших дітей глибоким почуттям вірності бойківським традиціям.
З найдавніших часів бойки відомі як скотарі. Вони користувалися так званим волосько-руським правом і не знали панщини, бо платили своїм панам данину в натуральній формі із скотарсько-лісового господарства. Займалися деревообробкою, виготовленням поташу, давніше – чумакуванням. В архітектурі Бойківщини зберігся тип хати з ганком і трибанної церкви. За словами директора музею Василя Мороза, для бойків характерні прив’язаність до родини, господарства, кмітливість, маломовність, невибагливість до їжі та умов життя, надійність, загострене почуття власної гідності.
Експонати музею мовби повернули нас у дитинство. Ось мацька – дерев’яна посудина для міряння овечого сиру, а це масляниця – виготовлена з дерева посудина, в якій наші бабусі збивали масло. У коновці дідусі носили воду, а у святильницю на Великдень клали хрін, ковбасу, яйця і несли до церкви святити. А ось маглівниця – нею ми, пригадується, допомагали матерям прати на річці. На свята вплітали у коси стрічки-партиці. З дерева виготовляли скопиць – посудину для доїння молока, качівку – дерев’яний валок для розкачування тіста. Можна побачити також лопату для віяння, що використовувалась для очищення зерна від домішок, дерев’яні вила. Дуже цікавий плетений з лози суцільний кошик з діркою, призначений для збирання лісових горіхів. Опавка – аналог нинішньої валізи. В опавці господар возив продавати на базар продукти, а додому віз куплений реманент. А ємність для зберігання гороху виготовлена з соломи.
http://zvukraine.lviv.mobi/?p=2163

ВІДРОДЖЕННЯ ДУХОВНОСТІ

ПОРА РЕАНІМУВАТИ КУЛЬТУРУ
«Волинь», 03.06.2008
Назріває ще одна проблема – занепад української культури.

Творча інтелігенція звертається з відкритим листом до голови обласної ради Анатолія Грицюка, голови обласної державної адміністрації Миколи Романюка, до всіх, у кого болить душа за національну культуру
З набуттям нашою державою незалежності розпочався шалений тотальний наступ на українську культуру. На Волині були знищені майже всі кінотеатри, сільські клуби, спорожніли книжкові полиці як міських, так і сільських бібліотек, розпалось чимало аматорських колективів, були зліквідовані і такі об'єднавчі, методичні центри аматорського руху, як міжспілковий Будинок культури, гарнізонний Будинок офіцерів, клуб-лабораторія кіноаматорів профспілок, мав факт рейдерства та захват Волинського центру дозвілля молоді «Естет», в гуртках якого займалось понад 500 дітей. І все це, незважаючи на те, що в постанові уряду сказано, що заклади культури не приватизовуються і в оренду не здаються. Чекають на ремонт академічний музично-драматичний театр імені Т. Г. Шевченка, обласний театр ляльок, навчально-методичний центр культури Волині та багато інших установ культури, які знаходяться в занедбаному стані. Закинутий і забутий людьми, а тим більш відповідальними керівниками, недобудований палац культури Луцького шовкового комбінату, який більше нагадує руїни римського Колізею, аніж майбутній палац.
Настав час реанімувати культуру і повернути її народові! І прикладом цьому може стати обласний центр Волині. На Київському майдані стоїть сучасна величава споруда, в якій розмістилася податкова служба області. Будувалась вона, наскільки ми пам'ятаємо, як Палац культури профспілок Волині з відповідними приміщеннями для занять гуртковою та студійною роботою, мав бути великий глядацький зал на 600 місць, численні гримерні та репетиційні кімнати і зали, були відведені площі для різного роду виставок, практичних та семінарських занять як спеціалістів культури, так і аматорів. Маючи чудове місце розташування, унікальна споруда так і проситься під приміщення Храму культури землі волинської, в якому могли б розміститися: державний академічний Волинський хор, навчально-методичний центр культури Волині, народна аматорська кіностудія «Волинь», народний фотоклуб «Промінь» НМЦКВ, обласна дитяча творча кіностудія «Боривітер», яка працює зараз у приватній квартирі засновників студії, Музей історії Луцька, Музей історії ОУН-УПА, відділення та осередки національних творчих спілок (письменницької, кінематографістів, фотохудожників, композиторів, театральних діячів, народного мистецтва), представництва товариств національних меншин, управління культури і туризму облдержадміністрації, яке б спрямовувало діяльність цього мистецького комплексу.
Назріває ще одна проблема. Рівненська інтелігенція впродовж останніх років постійно порушує питання про повернення історичної назви їхній області, яка свого часу розташувалась на території історичної Волині. Реалізувати цю ідею можливо тільки через об'єднання двох областей з єдиним адміністративним центром. У даному випадку нашими перевагами може бути те, що на нашій території розміщений ряд історичних, архітектурних та природних пам'яток: Луцький замок, Свято-Зимненський монастир, Успенський собор та Василівська церква у Володимирі-Волинському, Шацький національний парк, Черемський природний заповідник... Храм культури землі волинської став би ще одним вагомим аргументом.
Тут є над чим подумати і керівникам області, і бізнесовим структурам, аби наша область привабливо виглядала не тільки в розвитку промислового та сільськогосподарського виробництва, а й розвитку культури — галузі, яка за всіх часів була і є візитівкою будь-якої країни, будь-якої цивілізації.
Представники та ветерани культури Волині: Б. С. Береза, Є. І. Гіщинський, В. Т. Денисюк, Г. М. Кажан, Р. Г. Кушнірук, В. П. Маренич, Г. А. Максименко, Е. М. Ольшевський, А. О. Опейда, Л. І. Приходько, Б. П. Ревенко, Т. М. Рівець, Л. І. Савельєва, А. М. Силюк, О. О. Стадник, В. А. Тиможинський, Т. П. Ткач, В. А. Чепелюк, О. П. Якимчук.
http://www.volyn.com.ua/?rub=6&article=0&arch=
 
 



*                                 *                              *

Повнотекстовий огляд регіональної преси. До випуску ввійшли матеріали, які з’явилися на шпальтах та в інтернет-версіях обласних та міських газет України по 4 червня 2008 року включно.
Заявки на отримання друкованих версій, а також зауваження та пропозиції можна надсилати за адресою:
nekrasova@rada.gov.ua
або телефоном:  255-23-94,
Некрасовій Олені Станіславівні