Огляд реґіональної преси Випуск 33, 7 травня 2008 р.

ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ

ЖИТЬ СТАЛО ВЕСЕЛЕЕ! Людмила Порсова, «Панорама», 07.05.2008, Сумская обл.
Правительство постаралось, чтобы цены на ряд продуктов питания до сентября не выросли.

ЮЩЕНКО НЕ ПУСТЯТ НА САУР-МОГИЛУ? Александр Васильев, «Салон Дона и Баса», 06.05.2008, Донецкая обл.
В день посещения Виктором Ющенко 8 мая мемориального комплекса Саур-Могила в Донецком регионе коммунистами запланированы свои мероприятия, отказываться от которых из-за планов президента они не намерены.

СЕРГІЙ ШЕВЧУК: «В УКРАЇНІ МОЖЛИВІ РЕВОЛЮЦІЙНІ ПОДІЇ» Валентина Блінова, «Волинь», 01.05.2008
Причина загострення стосунків на найвищих владних щаблях – зміни до Основного Закону. Адже його підвалини, закладені ще 1994 року, несуть у собі багато ризиків, пов’язаних з розмитим центром керівництва державою.

И СНОВА ПРО МОВУ, ИЛИ ЛИНГВОЦИД ПО-УКРАИНСКИ Наталья Киселёва, «Крымское время», 30.04.2008
Кабмин Юлии Тимошенко будет проводить насильственную украинизацию и дерусификацию, руководствуясь теперь «Концепцией реализации государственной языковой политики».

УКРАИНСКИЕ ПАТРИОТЫ НЕ СДАЮТСЯ Александр Мащенко, «Крымское время», 30.04.2008
Особенности общественно-политической ситуации в Крыму.

ВІКТОР ЮЩЕНКО: «МЕНІ Б ХОТІЛОСЯ БАЧИТИ БІЛЬШ УЗГОДЖЕНУ РОБОТУ ВСІХ НАЦІОНАЛЬНИХ ІНСТИТУЦІЙ» «Зоря Полтавщини», 30.04.2008
Головні акценти щоквартальної прес-конференції Президента України Віктора Ющенка.

ЯЦЕНЮК СТАЛ ПРИЧИНОЙ, БЕЗ НЕГО И ЗАКОН НЕ ПИШЕТСЯ Максим Литвинов, «Салон Дона и Баса», 26.04.2008, Донецкая обл.
Блок Юлии Тимошенко считает, что Президент Украины срывает конституционный процесс.

ПРИНЦИП ЭФФЕКТИВНОСТИ Мария Бордовская, «Жизнь», 06.05.2008, Донецкая обл.
26 апреля исполнилось два года с того дня, как председатель Донецкого областного совета Анатолий Близнюк занял свой пост. В эксклюзивном интервью он остановился на актуальных проблемах региона.

ЕВРО-2012: В ХАРЬКОВЕ НИ ГОСТИНИЦ, НИ ДОРОГ… Инна Питя, «Время», 06.05.2008, Харьковская обл.
Власти Харькова готовят к продаже на аукционе девять земельных участков под строительство современных гостиниц.

СУБВЕНЦИЮ ПЕРЕРАСПРЕДЕЛЯТ ПОВТОРНО Наталья Топоркова, «Время», 06.05.2008, Харьковская обл.
На предстоящей внеочередной сессии Харьковского облсовета, которая состоится 8 мая, депутаты намерены вернуться к вопросу о внесении изменений в областной бюджет.

ПРО ЗАЛИШКИ КОШТІВ І ЗЕМЕЛЬНІ ПИТАННЯ Віра Ількова, “Зоря Полтавщини”,  30.04.2008
У  Кременчуці під головуванням Олександра Удовіченка відбулося виїзне засідання Координаційної ради з питань місцевого самоврядування при голові обласної ради, на якому розглянуто, зокрема, порушення земельного законодавства.

ГОРСОВЕТ НЕ СМОГ ОЦЕНИТЬ РАБОТУ ПЕТРА ГУЧЕНКО Инна Стасова, «Панорама», 30.04.2008, Сумская обл.
Сумской горсовет на сессии не смог оценить отчет, а значит, и работу секретаря горсовета Петра Гученко и отправить исполком в отставку.

ОЛЕГ ЛЯШКО: «ДВА ПРОЦЕНТА ОТ СУММЫ ОПЛАТЫ ХАРЬКОВЧАНАМИ КОММУНАЛЬНЫХ УСЛУГ ПЕРЕЧИСЛЯЛИСЬ КИЕВСКОМУ ООО ЗА УСЛУГИ ПО СИСТЕМНОМУ ПРОВЕДЕНИЮ И АРЕНДЕ ПРОГРАММНОГО КОМПЛЕКСА» Аркадий Генкин, «Время», 25.04.2008, Харьковская Обл.
Напряженным был «харьковский» день народного депутата Украины Олега Ляшко — председателя временной следственной комиссии Верховной Рады по расследованию деятельности харьковского городского головы и Харьковского горсовета.

ДОНЕЦЬКІ ПАРАДОКСИ Наталя Ларіонова, «Донеччина», 25.04.2008
Голова Донецької обласної ради Анатолій Близнюк наполягає на розробці регіонального плану підвищення рівня індексу людського розвитку.

«СВОБОДА» БЕЗ ИНАКОМЫСЛИЯ Максим Литвинов, «Салон Дона и Баса», 26.04.2008, Донецкая обл.
Националисты никак не поймут, что на Востоке своя правда. В Луганске представители партии «Свобода» «метали» яйца в сторонников Партии регионов и защищали УПА.

У ЦЕНТРІ УВАГИ – ВЕТЕРАНИ Анатолій Васевич, «Зоря Полтавщини», 30.04.2008
На розширеному засіданні колегії Полтавської обласної державної адміністрації, яке вів голова ОДА Валерій Асадчев, звітували про підсумки економічного і соціального розвитку та виконання бюджету області за І квартал ц.р.

КОНЦЫ В ВОДУ Александра Веснич, «Панорама», 30.04.2008, Сумская обл.
Не стихают страсти по поводу ареста начальника управления земельных ресурсов Сумского горсовета Валерия Скрипки и начальника отдела по организации деятельности горсовета Надежды Божко.

ПРО ТЕ, ЩО СЕЛЯНИНОВІ БОЛИТЬ Григорій Ткаченко, «Житомирщина», 05.05.2008
«Житомирщина» продовжує свої редакційні зустрічі з читачами. Цього разу головний редактор Д.О. Панчук разом із групою журналістів побували в Андрушівському районі.

СМЕРТЬ СЕРГІЯ ВАСИЛИШИНА БУЛА ЗАМОВНИМ УБИВСТВОМ «Проскурів», 25.04.2008, Хмельницька обл
Загибель колишнього  заступника голови Хмельницької облдержадміністрації, заслуженого працівника промисловості України Сергія Василишина була справою рук професійного найманця.

МОСКАЛЬ МЕНІ НЕ ЗЕМЛЯК! Александр Мащенко, «Крымское время», 30.04.2008
Реакция на предложение народного депутата Геннадия Москаля соорудить монумент, посвященный увековечению памяти жертв, пострадавших от действий «Русской освободительной армии» генерала Власова.

МІЖ МОЛОТОМ І КОВАДЛОМ ЧИНОВНИЦЬКОЇ СВАВОЛІ Олександр Макаренко, «Зоря Полтавщини», 30.04.2008
Напередодні Всесвітнього Дня Свободи преси Національна спілка журналістів України за поданням організацій НСЖУ і редакційних колективів оприлюднила список чиновників, які своїми діями душать свободу слова у нашій державі.

ЧОРНОБИЛЬСЬКИЙ БІЛЬ НЕ ВЩУХАЄ Володимир Соболь, «Житомирщина», 05.05.2008
Житомирщина  вшанувала людей, які загинули або постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Проблеми, породжені  наслідками радіоактивного забруднення, є актуальними й сьогодні.

«ПРАКТИЧНО ВСІ МИ — ІНВАЛІДИ» Володимир Разуваєв, «Проскурів», 25.04.2008, Хмельницька обл.
День Чорнобильської трагедії назавжди траурною чорною стрічкою закарбувався у пам’яті нашого народу. Ще й досі, незважаючи на зусилля з боку держави й органів місцевої влади, не загоюються рани, завдані цією трагедією.

ДОБРЕ ДОПОМАГАТИ ТОМУ, ХТО САМ ЩОСЬ РОБИТЬ Володимир Киричанський, «Житомирщина», 25.04.2008
Очевидно, що не треба очікувати на жести доброї волі зарубіжних добродійників, а самим шукати шляхи подолання наслідків аварії на ЧАЕС.

«МУСОР? ВОЗЬМИТЕ ЕГО СЕБЕ!» Татьяна Буряковская, «Время», 30.04.2008, Харьковская обл.
На последнем заседании постоянной комиссии Харьковского горсовета по вопросам транспорта, связи и экологии взялись рассмотреть сразу несколько источников замусоривания города и найти виновных.

І ЗНОВУ – ЛЮДСЬКИЙ ФАКТОР Олена Ігнатенко, «Зоря Полтавщини», 06.05.2008
Правоохоронці не виключають того, що аварія щодо розгерметизації цистерн  та виходу близько 2 м3 аміачної води  сталася через недогляд залізничників.
 

ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ

ЖИТЬ СТАЛО ВЕСЕЛЕЕ!
Людмила Порсова, «Панорама», 07.05.2008, Сумская обл.
Правительство постаралось, чтобы цены на ряд продуктов питания до сентября не выросли.

Кабмин Украины, группа производителей продовольственных товаров и отраслевых ассоциаций, а также сети розничной торговли подписали 3 апреля Меморандум о взаимопонимании. В документе говорится, что производители обязуются необоснованно не повышать оптовые цены на социально значимые для украинцев продукты питания. Розничные сети, со своей стороны, не должны устанавливать торговую наценку на эти продукты выше 10%.
Срок действия меморандума - до 1 сентября 2008 г. Он распространяется на муку, хлеб, хлебобулочные и макаронные изделия, крупы, рис, говядину, свинину, курятину, колбасу вареную, молоко и кисломолочные продукты (кроме длительного хранения), подсолнечное и сливочное масло, куриные яйца, сахар. В числе предприятий сетевой розничной торговли значатся "Эко-маркет" и "БИЛЛА". За исполнением условий соглашения будут следить соответствующие контролирующие органы на местах.
Отдельный меморандум Кабмин подписал с производителями сахара. Правительство и представители сахарной отрасли договорились об оптовой цене на сахар 3,20 грн./кг. Такая отпускная цена для розничных предприятий должна оставаться неизменной до сентября текущего года. Согласно установленной главой Сумской ОГА розничной наценки на сахар (не выше 13%), до начала осени жители области могут покупать сахар по цене 3,62 грн./кг.
По словам заместителя начальника главного управления экономики ОГА Алексея Оксантюка, ценовая ситуация до сентября стабилизируется, если производители продуктов питания не допустят экономически необоснованного роста цен. "На сегодняшний день, по данным последних проверок, почти все оптовики области реализуют сахар по установленной цене. А в сетях розничной торговли можно купить килограмм и ниже, чем за 3,62 грн.", - добавил Алексей Оксантюк.

ЮЩЕНКО НЕ ПУСТЯТ НА САУР-МОГИЛУ?
Александр Васильев, «Салон Дона и Баса», 06.05.2008, Донецкая обл.
В день посещения Виктором Ющенко 8 мая мемориального комплекса Саур-Могила в Донецком регионе коммунистами запланированы свои мероприятия, отказываться от которых из-за планов президента они не намерены.

Об этом заявил первый секретарь Донецкого обкома КПУ, народный депутат Николай Кравченко. По его словам, "Никакие охранные мероприятия, связанные с приездом Президента не смогут не допустить нас к мемориалу на святой праздник, каким является День Победы. Я думаю, что не дать возможности пройти ветеранам вместе с молодежью на Саур-Могилу - это полный беспредел", - заверил Кравченко.
Донецкие коммунисты предупредили президента Ющенко, как и его Секретариат, что если он таки решит посетить мемориал, то не исключены массовые беспорядки. "Людей возмутило то, что к нам едет человек, который упорно и настойчиво тянет Украину в НАТО. Который готов отдать украинские войска Грузии для войны с Россией, который активным образом проводит националистическую политику и пишет указы об уничтожении постсоветских памятников", - сказал Кравченко, отметив, что Саур-Могила - это как раз памятник советского периода. "И это - святыня Донбасса", - добавил коммунист.
По словам первого секретаря, в обком звонят ветераны из городов Донецкой области и выражают недовольство тем, что святое для них место посетит человек, призывающий примириться бойцов Красной армии с воинами УПА.
"Мы не можем влиять на тех людей, которые звонят в областной комитет партии и говорят, что будут бросать яйца и помидоры. Своих людей, которых мы будем везти, мы будем призывать к нормальным конституционным действиям. Но есть и ветераны, которые приедут сами, и мы не можем прогнозировать во что это выльется", - предупредил Кравченко. По его словам, в этот день коммунисты привезут к мемориалу 35 автобусов своих сторонников.
В свою очередь активизировались и крымские коммунисты. Здесь первый секретарь Крымского республиканского комитета КПУ, народный депутат Леонид Грач начал сбор подписей за то, чтобы Черноморский флот Российской Федерации "навечно оставался" в Севастополе. Подписи начали собирать вчера после традиционной встречи крымских партизан, на которую съехались ветераны и члены их семей со всего Крыма, а также из Украины, России, Беларуси. "Сначала в Севастополь заходит американский корабль, встречаемый народными пикетами, возмущением, а затем в итоге начинается муссирование разговоров о каких-то поэтапных подготовительных мерах по выводу Черноморского флота из Севастополя. Это не просто разговоры, это не просто психическая атака, это настоящая война, объявленная нашему народу проамериканским режимом. И с этим нужно покончить. Поэтому сегодня здесь, на партизанской маевке в Крымских горах, объявляю о начале сбора подписей против вывода Черноморского флота из Севастополя. Выступим за это и добьемся, чтобы Черноморский флот навечно оставался в городе боевой русской славы, в городе-герое Севастополе", - подчеркнул Грач.

СЕРГІЙ ШЕВЧУК: «В УКРАЇНІ МОЖЛИВІ РЕВОЛЮЦІЙНІ ПОДІЇ»
Валентина Блінова, «Волинь», 01.05.2008
Причина загострення стосунків на найвищих владних щаблях – зміни до Основного Закону. Адже його підвалини, закладені ще 1994 року, несуть у собі багато ризиків, пов’язаних з розмитим центром керівництва державою.

«Ще однієї Помаранчевої революції очікувати не варто, бо свято душі буває лише раз на сто років, однак передчуття революційних змін є», – так охарактеризував нинішню політичну ситуацію народний депутат України Сергій Шевчук під час прес-конференції, що відбулася минулого тижня у Луцьку.
Тому позиція БЮТ полягає у тому, щоб визначитися: хто має очолювати виконавчу владу в нашій державі – Президент чи коаліція в парламенті, і надати тому повноту влади з відповідною додатковою відповідальністю та закріпити це в Основному Законі.
– Коли прем’єр-міністр Юлія Тимошенко оголосила про можливість запровадження парламентської форми правління в Україні, то не почула жодного зауваження від лідерів європейських держав про те, що наша держава повинна розвиватися інакше, аніж сорок країн Європи, що живуть за законами парламентаризму, – сказав Сергій Володимирович. – Вони лише висловили побажання, щоб зміни відбулися швидко і конструктивно. Бо Україна стала дуже важливою державою для геополітики в світі.
Спільну позицію із представниками Блоку Юлії Тимошенко у Верховній Раді щодо конституційної реформи має частина обранців «Народної самооборони» та НРУ, а народні депутати від «Нашої України» інакше підходять до зміни державного устрою, наполягаючи, що потрібно віддати максимум повноважень Президенту.
– У мене таке відчуття, що все це вже було, і навіть не так давно, коли подібні зміни пропонував ухвалити організатор політичних інтриг Олександр Волков, – сказав Сергій Володимирович. – Тоді проводився всеукраїнський референдум, який закінчився безрезультатно. Нині ж складаються й внутрішні, й зовнішні передумови для того, щоб конституційна реформа виправила перекоси у владі, що перешкоджають Україні розвиватися.
Розбалансованість владної верхівки, на думку народного депутата, спричинена ще й тим, що повноваження робити політичні заяви, направляти до Конституційного Суду документи стосовно правомірності дій виконавчої влади бере на себе Секретаріат Президента. А про нього в Основному Законі України немає навіть і згадки. Він висловив жаль із приводу того, що поки українські політики ніяк не можуть знайти порозуміння, інші країни, приміром сусідня Польща, опинилися далеко попереду в своєму соціально-економічному розвитку.
Симптоматичним Сергій Шевчук, який у Верховній Раді працює заступником голови Комітету з питань європейської інтеграції, головою підкомітету з питань адаптації законодавства України до законодавства ЄС, вважає і голосування на саміті у Бухаресті щодо приєднання України до ПДЧ. Він вважає, що потрібно проводити активну роз’яснювальну роботу серед різних верств населення, аби люди зрозуміли, щоб НАТО не пов’язували тільки із воєнними конфліктами, бо ця структура, передусім, має досвід роботи у надзвичайних ситуаціях, захисту довкілля та прав людини.
На запитання про те, що робить уряд, аби стримати зростання цін та приборкати інфляцію, народний депутат повідомив, що її рівень несподівано перевищив найбільш песимістичні прогнози. Спричинили цей процес як внутрішні чинники, коли заявами окремих політиків готувалося суспільне очікування на інфляційні процеси в 40 відсотків, тиском соціальних програм, так і зовнішні: падіння курсу долара, зростання ціни на нафту та продукти харчування в усіх країнах.
– Уряд напрацював антиінфляційну програму, в якій передбачені не лише ручні механізми управління ситуацією, а й більш суттєві заходи, – додав Сергій Шевчук. – Підписаний меморандум щодо стабілізації цін на основні продукти харчування. Є сподівання, що до початку збору врожаю інфляційні процеси будуть суттєво знижені.
Щодо подій на Волині, то народний депутат зізнався: він радий, що тут скінчився період «бондарювання» і між обласними керівниками виконавчої та представницької гілок влади є порозуміння. А також повідомив, що, нарешті, є домовленість про виділення львівськими газодобувниками коштів у сумі півмільйона гривень на розвиток соціальної інфраструктури тієї місцевості Локачинського району, де експлуатується газове родовище.
http://www.volyn.com.ua/?rub=4&article=1&arch

И СНОВА ПРО МОВУ, ИЛИ ЛИНГВОЦИД ПО-УКРАИНСКИ
Наталья Киселёва, «Крымское время», 30.04.2008
Кабмин Юлии Тимошенко будет проводить насильственную украинизацию и дерусификацию, руководствуясь теперь «Концепцией реализации государственной языковой политики».

Эту концепцию в изложении министра культуры и туризма Василия Вовкуна правительство Тимошенко приняло за основу на заседании Кабинета министров, состоявшемся в последнюю неделю апреля. Выступая на заседании, премьер-министр напомнила о существовании бессчетного количества разных концепций, несмотря на которые вопрос языковой политики до сих пор «находился в хаосе». Теперь этот хаос, надо понимать, Юлия Владимировна ликвидирует и явит миру документ, который «объединит все лучшее».
Тимошенко плюс хаос
Вообще-то Тимошенко любит поговорить о хаосе и, естественно, о своей роли в выводе страны из этого состояния. После выборов 2006 года она критиковала оранжевых соратников, медливших с созданием коалиции и правительства: «Вообще я считаю, что даже на 60 дней бросать страну в безвластие, в хаос мы не имеем права. Неделя — на то, чтобы создать большинство, назначить правительство и работать». Перед досрочными выборами 2007-го она не единожды поносила хаос, рекламируя программу БЮТ: «Если мы сделаем нашу программу «Украинский прорыв», в том числе и с конституционной реформой, мы будем иметь сильную власть, которая сможет убрать весь этот хаос и создать стройный, четкий порядок. <…> Потому что демократия — это не хаос, демократия — это как раз и есть порядок, который дает каждой стране быть сильной».
Но в том же августе того же года Юлия Владимировна в беседе с иностранным журналистом уже хвалила украинский хаос: «Я считаю, что новый качественный порядок на Украине может родиться значительно быстрее, чем в России, потому что у нас есть некоторый хаос, но этот хаос — начало настоящей демократии. А иногда сильные порядки, которые в том числе есть у наших соседей, становятся препятствием построения гармонии в своих собственных обществах. И поэтому я считаю, что Украине будут очень скоро завидовать многие постсоветские страны».
Не знаю, какое из постсоветских государств иззавидовалось за это время, глядя на Украину, но Юлия Тимошенко не устает бороться с хаосом чуть ли не ежечасно. В своем новогоднем обращении к народу она клятвенно пообещала: «Хаоса в стране больше не будет! Будет порядок». Потом вдруг в марте обнаружила беспорядок в аэропортах и быстро собрала брифинг, чтобы сказать: «Тот хаос, который был в аэропортах Украины, просто беспрецедентный».
А тут новый хаос — с Ющенко. Причем Виктор Андреевич обвиняет в нем именно Юлию Владимировну. В конце марта он заявил, что не является «сторонником хаотичной приватизации», и охарактеризовал приватизационную политику Тимошенко как не отвечающую «национальным интересам». А в конце апреля президент предъявил Тимошенко желтую карточку за хаос в экономике. «Инфляция — это тест для власти. Прежде всего, это тест для правительства. То, что происходит сейчас, — это желтая карточка», — сказал Ющенко. В ответ Юлия Владимировна напомнила Виктору Андреевичу про его низкую популярность («Мне кажется, что нужно все сделать президенту, чтобы народ не показал ему красную карточку») и пригрозила изменениями в Конституции, которые будут выгодны ей, а не ему: «Хаос в стране вызван несбалансированностью Конституции и тем, как проводится борьба со своими политическими партнерами».
В общем, если бы я была психоаналитиком, точно бы подумала, что Тимошенко, постоянно подчеркивая свои заслуги в борьбе с хаосом, мнит себя богиней. Дело в том, что в древнегреческой мифологии хаос был первичным состоянием вселенной, из которого возникли первые божества. Вот на эту роль и претендует Тимошенко, отбирая ее у своего главного заклятого друга.
Министр культуры без культуры
Видимо, уже поборов хаос в аэропортах с помощью «концепції формування всього аеропортового господарства», Тимошенко решила устранить беспорядок в «мовном» пространстве. И опять же с помощью концепции — «Концепции реализации государственной языковой политики», —в которой, как мы поняли, объединят все лучшее.
Объединять будут в профильном Министерстве культуры и туризма, во главе которого стоит Василий Вовкун. Тот самый Вовкун («министр культуры без культуры», как его называют в народе), который обозвал русскоязычных артистов «лакеями». Тот самый Вовкун, который лишает нас права смотреть в кинотеатрах фильмы на русском языке.
Представьте себе, что может родиться в этом «министерстве культуризма», как его называют в народе?
Справедливости ради отметим, что текст новой концепции отличается от варианта 2006 года, авторы которого страдали просто патологической русофобией и пещерным национализмом. Так, в новой редакции нет определения украинского языка как «языка титульной нации», как будто скопированного с текстов нацистской Германии. В новой редакции отсутствуют абзацы, как будто написанные Тягнибоком (здесь и далее перевод автора):
 «Нынешнюю языковую ситуацию на Украине следует рассматривать как результат незавершенного ассимиляционного процесса принудительного превращения украиноязычного сообщества в русскоязычное, который осуществлялся с целью полностью растворить украинский этнос в российском и уничтожить украинскую Украину».
 «Современная языковая ситуация на Украине является в первую очередь результатом длительной войны против украинского языка, украинской идентичности и украинской государственности, которую Россия начала после 1654 года и которая продолжается и в настоящее время в форме языково-культурной экспансии».
«Насильственная русификация Украины осуществлялась чрезвычайно интенсивно, планомерно и системно, в несравненно более широких масштабах и с применением самых жестких и самых изощренных методов вплоть до преднамеренного уничтожения миллионов носителей украинского языка, систематического искоренения украинской национальной элиты и государственного вмешательства во внутренние законы языка с целью его деукраинизации путем лишения его самобытности».
«Особенно опасной является языково-культурная экспансия России, которая сопровождается потоками ненависти и пренебрежения к украинскому языку, украинской нации, украинской государственности и имеет целью взлелеять из украинского гражданина русскоязычного украинофоба» и т.д. и т.п.
Хто з’їв наші книги?
Да, в новой концепции таких пассажей нет, но далеко не факт, что они не появятся в результате обещанного Юлией Тимошенко дальнейшего улучшения текста, тем более что в этом процессе прослеживается явная преемственность. Например, в варианте образца 2006 года читаем: «Без полноценного функционирования украинского языка во всех регионах Украины украинской нации угрожает потеря статуса и роли титульной и государствообразующей нации и, в конце концов, постепенное исчезновение с этнической и политической карты Европы».
В новом варианте: «Несмотря на декларирование государственного статуса украинского языка, анализ языковой ситуации в стране свидетельствует о наличии политических спекуляций и сепаратистских настроений в вопросах его использования, что противоречит интересам национальной безопасности Украины, ставит под угрозу ее суверенитет и может привести к постепенному исчезновению с этнической и политической карты Европы украинской нации».
Разница между этими отрывками, согласитесь, незначительная. Только ко всем прочим «грехам» русских и русскоязычных граждан теперь добавился «языковой сепаратизм» (?!).
Не обошлось в новом тексте без экскурса в историю. «Независимая Украина унаследовала деформированную языковую ситуацию, которая сложилась в результате насильственной ассимиляции украинцев, — пишут его авторы. — Под лозунгами борьбы с «малороссийским сепаратизмом» и «украинским буржуазным национализмом» уничтожалась их языково-культурная идентичность».
А сегодня под лозунгами борьбы с русскоязычным сепаратизмом (см. выше) уничтожается русская языково-культурная идентичность! И чем тут украинские националисты отличаются от большевиков?
Еще авторы концепции, сознательно замалчивая естественное русскоязычие в Крыму и на юго-востоке, уверяют, что «языковая ситуация, которая сложилась на Украине, в значительной мере является следствием широкого применения в советские времена прямого и скрытого принуждения, направленного на внедрение ограничений в использовании украинского языка с целью его постепенного вытеснения из всех сфер общественной жизни».
А сейчас то же самое делают Ющенко и его разноцветные «любі друзі». И через некоторое время можно будет смело утверждать, что «языковая ситуация, которая сложится на Украине, в значительной мере будет являться следствием широкого применения в «нэзалэжные» времена прямого и скрытого принуждения, направленного на внедрение ограничений в использовании русского языка с целью его постепенного вытеснения из всех сфер общественной жизни».
Далее авторов переклинивает на русофобии, и они, войдя в раж борьбы с «языково-культурной экспансией», сами себя высекают. Так, иллюстрируя сегодняшние негативные тенденции, концептуальные творцы приводят следующие факты: «В 2007 году в сравнении с 1990 годом тираж изданных на Украине книжек уменьшился со 170 до 52 млн. экземпляров, а количество книжных магазинов — почти в 9 раз (с 3205 до 365)».
Ну не идиотизм ли это? Сначала плакаться по поводу насильственной русификации, а двумя абзацами ниже приводить примеры, которые свидетельствуют, что «кляті москалі» в советские времена издавали книг на украинском языке в три раза больше, чем сейчас, да при этом еще умудрились построить более трех тысяч книжных магазинов, количество которых в «нэзалэжной» Украине сократилось в 9 раз! Может, их тоже москали уничтожили?
Цель оправдывает средства
Конечно, в новой концепции нет четко прописанной цели извести русский язык на Украине до основанья. Эта цель завуалирована в двух предложениях: привести законодательство о языках в соответствие с Конституцией Украины и привести перевод Европейской хартии региональных языков или языков меньшинств в соответствие с националистическими представлениями. Теперь из Хартии, можете не сомневаться, уберут русский язык, а из законов Украины «О языках», «Об образовании» и других уберут право русских и русскоязычных граждан Украины обучаться на русском языке.
Зато мы все станем полиглотами, т. к. государство создаст «условия для изучения гражданами Украины языков международного общения по принципу «государственный язык плюс по меньшей мере два иностранных языка». И будьте уверены, что в эти «два иностранных языка» русский не попадет, потому что для украинских националистов, стоящих у власти, он и не родной, и не иностранный. Он — запрещенный. Детей будут учить «розмовляти» на украинском, «спикать» на английском, «шпрехать» на немецком, но только не на русском.  И цель при этом одна: сделать из подрастающего поколения идиотов, которые не будут критиковать националистов, а будут слушать их, раскрыв рты, и верить всем этим «украинским прорывам», лозунгам «Закон один для всех» и обещаниям светлой жизни в НАТО.
От раннего двуязычия, кстати, предостерегал еще выдающийся филолог, имя которого носит Институт языкознания НАН Украины. «Знание двух языков в раннем возрасте — это не владение двумя системами изображения и сообщения одного и того же круга мыслей. Напротив, оно раздваивает этот круг и заранее затрудняет достижение целостности мировоззрения, мешает научному абстрагированию. <…> Так из детей, которые имеют неплохие способности, делаются полуидиоты, живые памятники бессмыслицы и душевного холопства родителей», — писал Александр Афанасьевич Потебня.
http://time4news.org/index.php?option=com_content&task=view&id=2678&Itemid=31

УКРАИНСКИЕ ПАТРИОТЫ НЕ СДАЮТСЯ
Александр Мащенко, «Крымское время», 30.04.2008
Особенности общественно-политической ситуации в Крыму.

24 апреля пресс-служба нашего президента сообщила о том, что Виктор Ющенко направил в Кабинет министров письмо, в котором обратил внимание на особенности общественно-политической ситуации в Крыму и негативное информационное влияние на регион, осуществляемое со стороны соседних государств.
Ну что ж, особенности общественно-политической ситуации в Крыму действительно таковы, что президент, мягко говоря, не пользуется здесь массовой поддержкой. Начиная с 2004 года, пять туров голосования — три во время президентских выборов и два во время выборов парламентских — показали, что политику Ющенко поддерживает очень мало крымчан. На президентских выборах за Ющенко голосовали от 12 до 15 процентов жителей автономии, а в Севастополе этот показатель был еще ниже — от 5 до 8 процентов. На парламентских выборах партию президента поддержали 7—8 процентов крымчан и чуть больше двух процентов севастопольцев. Причем за три года президентства сторонников в Крыму у Ющенко явно не прибавилось. Естественно, эта прискорбная политическая статистика мало устраивает нашего президента. Вот он, по-видимому, и решил предпринять по этому поводу решительные действия!
Теперь о негативном информационном влиянии на наш регион «со стороны соседних государств». Как настоящий дипломат, Виктор Андреевич поименно эти «соседние государства» не перечислил, однако гадать, кого именно он имел в виду, долго все равно не приходится.
Итак, «соседние государства» — это…
Турция? Ну что вы! Кто же в Крыму, кроме верных соратников Ющенко из меджлиса, поймет заморскую турецкую тарабарщину? Тогда, может быть, наши нынешние «старшие братья» — американцы или поляки? Как можно! Даже если бы эти парни осуществляли в Крыму свое информационное влияние, то оно наверняка было бы не негативным, а позитивным!
Остается Россия! Каким же образом эта огромная полудикая тоталитарная азиатская держава осуществляет в Крыму свое «негативное информационное влияние»? Ну как же,  как же! Обладатели спутниковых антенн и абоненты кабельного телевидения смотрят международные версии российских телеканалов! В газетных киосках можно купить украинские версии таких газет, как «Комсомольская правда» или «Московский комсомолец»… Что еще? Ах да, еще можно свободно читать всю российскую прессу в интернете! Но, простите, такими возможностями обладают не только крымчане, но и жители Донбасса, Киева, а также, страшно сказать, Львова, Тернополя и Ивано-Франковска!
Тогда, может быть, региональные крымские телекомпании работают на российские деньги? Например, ГТРК «Крым»? Или «Черноморка»? Или на российские деньги выходят региональные газеты? Скажем, «Первая крымская», «События» или… «Голос Крыма»? Так ведь нет! Больше того, региональное информационное пространство в Крыму скорее оранжевое, чем бело-голубое. И все новые печатные издания, появившиеся на полуострове в последние годы, ориентированы так же!
Другое дело, что вся эта информационная экспансия Киева не изменила и не изменит принципиальную политическую ориентацию крымчан. Это может бесить Ющенко, это может бесить Балогу и всех остальных, но тут ничего не поделаешь. Как это ни прискорбно для журналистов, а еще больше для политиков, СМИ все еще не всесильны. Отличный тому пример — «Черноморка», пожалуй, самый мощный региональный телевизионный ресурс. Вот уже которую избирательную кампанию «Черноморка» открыто агитирует за Блок Юлии Тимошенко. И как за это время изменились показатели Юлии Владимировны в Крыму? На парламентских выборах 2006 года за Тимошенко проголосовали 66.067 крымчан и 9.507 севастопольцев, а на парламентских выборах 2007 года — 60.968 крымчан и 9.245 севастопольцев. То есть, несмотря на активную пропагандистскую кампанию, ЮВТ потеряла на полуострове около шести с половиной тысяч голосов.
Однако мы отвлеклись от самого важного! От планов нашего президента!
По мнению Ющенко, чтобы устранить негативное информационное влияние России, Кабинет министров должен в двухнедельный срок обеспечить доступность в Крыму и в Севастополе… общенациональных средств массовой информации, а также охватить горные поселки и отдаленные села Крыма общенациональными программами эфирного вещания. Время пошло! Если взять за точку отсчета 24 апреля, то срок исполнения президентского наказа — 7 мая, накануне Дня Победы. Премьер Юлия Тимошенко уже сообщила, что аккурат в этот день в Киеве состоится открытое заседание правительства, посвященное языковому вопросу и обсуждению Концепции реализации государственной языковой политики.
Я всегда знал, что наш президент плохо ориентируется в том, что происходит в Крыму. Благо тому было множество разных примеров. Но не до такой же степени! Виктор Андреевич, вас обманывают! В Крыму давно и повсеместно «обеспечена доступность общенациональных средств массовой информации».
Общее покрытие УТ-1 по Украине — 97%, а в Крыму — 98%. Общее покрытие «Интера» по Украине — 99,7%, и оставшиеся 0,3% едва ли приходятся на наш полуостров. Общее покрытие «1+1» по Украине в целом — 95%, и оставшиеся 5%, если взглянуть на карту покрытия на сайте канала, приходятся скорее на центр и запад Украины. Так что никаких проблем с доступностью ведущих украинских телеканалов в Крыму нет. Точно так же и центральные киевские газеты — будь то хоть «Факты», хоть «Сегодня», хоть «Зеркало недели», хоть «2000» — можно купить в газетных киосках безо всяких проблем, чего, кстати говоря, нельзя сказать о газетах российских.
В общем, на полуострове все наоборот! Недоступно, наоборот, российское телевидение, если у вас нет кабельного ТВ или спутниковой тарелки! Господа чиновники, подскажите президенту! Если он хочет бороться с иностранным информационным влиянием, надо побыстрее внедрить драконовские условия для кабельщиков и лишить их возможности транслировать российские каналы!
Правда, тогда люди просто купят по спутниковой тарелке, благо они сейчас более или менее доступны по цене! Но и после этого не нужно сдаваться. Настоящие украинские патриоты, такие как Иван Мазепа, Симон Петлюра или Степан Бандера, никогда не сдавались. Нужно будет издать какой-нибудь патриотический закон, запрещающий гражданам Украины пользоваться спутниковым телевидением, дабы не попадать в информационную зависимость от «соседних государств»! Конечно, это может вызвать «негативную реакцию мировой общественности». Но, я думаю, она, эта общественность, представленная по большей части агентами США, простит Виктору Андреевичу его немножечко не демократическую, зато романтичную любовь к родине. Конечно, в обмен на членство Украины в НАТО.
Одна беда! Даже после всех этих мер рейтинг Виктора Андреевича Ющенко в Крыму не только не вырастет ни на долю процента, а, наоборот, упадет еще ниже!
http://time4news.org/index.php?option=com_content&task=view&id=2683&Itemid=31

ВІКТОР ЮЩЕНКО: «МЕНІ Б ХОТІЛОСЯ БАЧИТИ БІЛЬШ УЗГОДЖЕНУ РОБОТУ ВСІХ НАЦІОНАЛЬНИХ ІНСТИТУЦІЙ»
«Зоря Полтавщини», 30.04.2008
Головні акценти щоквартальної прес-конференції Президента України Віктора Ющенка.

У прямому ефірі  працювали телестудії у Львові та Донецьку, куди з’їхалися представники східних та західних регіональних ЗМІ. Делегація полтавських журналістів працювала у донецькій студії.
Віктор Ющенко, зокрема,
Переконаний
Конституція України потребує системних змін. І проблема не лише у відносинах гілок влади. “Очевидно, багато розділів потрібно буде вдосконалити і ввести ряд нових, коли ми говоримо про європейську інтеграцію, правове закріплення прав людини”. Президент погоджується із висновком європейських інституцій – політична криза в Україні викликана “недолугим і передчасним реформуванням Конституції”. На його думку, єдиним правильним шляхом є підготовка нової редакції Конституції через Національну конституційну раду, а “не намагання протягнути новий варіант Основного закону через створення в парламенті тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради з питань підготовки і опрацювання проекту змін до Конституції”. Бо це фактично означатиме намагання знову змінювати Основний закон за спиною людей, як це вже було в 2004 році.
Закликає
Уряд та Національний банк України повинні виробити ефективні антиінфляційні заходи, реалізація яких дала б змогу зупинити високі темпи інфляції в державі. Заходів, яких вже було вжито для боротьби з інфляцією, на думку Президента, недостатньо. “Мені б хотілося бачити більш узгоджену і менш політизовану роботу всіх національних інституцій”, – сказав Глава Держави.
При цьому Президент наголосив на неприпустимості боротьби з інфляційними процесами “ручними методами”. Застосування адміністративних обмежень – це дискредитація національного виробника, переконаний Глава Держави. “Мене тривожить те, що попередній і нинішній уряди дуже часто забавляються ручним управлінням, коли можуть заборонити то вивіз зерна, то вивіз олії, м’яса, шкіри”, – сказав Віктор Ющенко.
Він також підкреслив, що боротьба з інфляцією насамперед починається з формування “реалістичного державного бюджету”.
Сподівається
“Вперше за 17 років української незалежності ціни на зерно, олію, продовольчу групу ростуть швидше, ніж на нафту і газ. Україна повинна дивитися на зерно, як Росія на газ і нафту. Тільки різниця одна – для нас це відновлювальний ресурс, –  говорить Віктор Ющенко. – У бюджеті 2008 року закладено 9,7 мільярда гривень на розвиток сільського господарства. Ми відкриємо програми, які компенсуватимуть іпотечні ставки, даватимуть стимул на приріст живої ваги, освоєння угідь під зернові культури тощо. Загалом це 61 програма. Проблема в тому, що із 61 програми в І кварталі підтримано лише 6. І до сьогодні вони не задіяні”.
Пропонує
Шляхи вирішення житлових проблем 90% українців: “Я не підтримую нинішню політику будівництва житла, коли  через міністерства і відомства виділяються бюджетні кошти для 100% придбання житла окремим категоріям населення. Ці кошти, як правило, залишаються під контролем бюрократії, вони не публічні, їх не можуть використати найчутливіші верстви населення – медики, вчителі, робітники, селяни”. Щороку система кредитування житла забирає з бюджету 4,8 млрд грн. У рамках змін до бюджету 2008 року Президент пропонує модель, коли держава бере третину витрат на будівництво, місцева влада  безкоштовно виділяє земельні ділянки для будівництва та бере на себе відповідальність за інфраструктуру. Це на 40–50% здешевлює вартість житла. Потім людина бере кредит на 15–20 років через іпотечну українську установу, відсоткова ставка сьогодні в іпотечній установі становить 9,5%, до банківської системи вона дійде у розмірі 10,5% під державні гарантії. “У 2007 році “Київміськбуд” таку практику втілив у Полтавській області, експеримент оцінюється експертами як вдалий. Асоціація будівельників вийшла з ініціативою у 2008 році її реалізовувати, незалежно від того, прийме це парламент чи ні”, – зазначив Глава Держави. Згідно з запропонованою Президентом програмою, за рік на 4,8 млрд грн може бути збудовано 75 тисяч квартир.
Заявляє
В Україні слід думати над ефективною системою балансів влади, а не над зміною форми правління. Це для України не є актуальним, зважаючи на нинішні реалії нашої держави. “Нам треба зробити багато противаг, щоб не допустити ні однієї, ні іншої крайності. Тому не ставте питання, який лад нам потрібен, давайте через діалог, через роботу публічної комісії, публічний референдум вийдемо на ту систему балансів, яка гарантувала б вам і вашим дітям спокійне майбутнє”, – підкреслив Президент.

ЯЦЕНЮК СТАЛ ПРИЧИНОЙ, БЕЗ НЕГО И ЗАКОН НЕ ПИШЕТСЯ
Максим Литвинов, «Салон Дона и Баса», 26.04.2008, Донецкая обл.
Блок Юлии Тимошенко считает, что Президент Украины срывает конституционный процесс.

Яценюк подставил гаранта
Намеченному на 23 апреля заседанию созданной президентом конституционной комиссии помешала внезапная болезнь председателя Верховной рады Арсения Яценюка. Как сообщила заместитель главы секретариата президента Марина Ставнийчук, Яценюк вернулся из Португалии, и плохо себя чувствует. Однако спикер, по всей видимости, горит  желанием принять самое активное участие в создании новой редакции Основного закона, и именно поэтому попросил Ющенко перенести заседание, что тот незамедлительно сделал. По словам Ставнийчук, возможно, процесс возобновится сразу после майских праздников.
Интересно, и прямо в точку высказался один из членов НКС, политолог Дмитрий Выдрин, объясняя, почему не состоялось заседание: "То, что не состоялось заседание НКС, нам пояснили плохим самочувствием спикера. А поскольку в концепции изменений в Конституцию сказано, что здоровье - это наивысшая ценность человека, нам нужно уважать здоровье Яценюка".
"Нас просто не уважают!"
Уже по традиции, первыми на такой поворот событий отреагировали соратники пропрезидентского НУНС по коалиции, народные депутаты от БЮТ. В последнее время в этой политической силе вообще перестали стесняться, и прямо критикуют действия, как аппарата президента, так и самого Ющенко. На этот раз ему приписали неуважение ко всему составу НКС, а саму причину переноса заседания - искусственной.
Так, по словам нардепа от БЮТ Андрея Портнова, Яценюк был лишь одним из приглашенных на заседание конституционного совета, и в этот раз вполне можно было обойтись и без него. "Я думаю, что все, кто себя уважает, - а это ведущие ученые, народные депутаты, руководители государства, сегодня еще раз поняли, что никакого Национального конституционного совета нет, что никакой инициативы он не проявлял, и ни один уважающий себя человек больше сюда не придет", - заявил Портнов, пишет For-um.
НКС расписалась в неумении?
В тон Портнову, но еще более жестко высказался и другой "бютовец" Валерий Писаренко. По его мнению на НКС вообще можно ставить точку. "После срыва заседания этот орган фактически утратил возможность дальнейшей работы. Я думаю, сегодня поставлена жирная точка в работе Национального конституционного совета. Теперь конституционный процесс будет продолжаться в стенах парламента", - отметил он.
Что же до вынесенной на несостоявшееся заседание концепции Конституции, то, по мнению Писаренко, "сегодня все 97 участников НКС впервые увидели ее и сразу же бросилось в глаза, что там предлагается полностью сделать подконтрольной президенту Генеральную прокуратуру".
Но что самое интересное, аналогично высказался и представитель НУНС Роман Зварыч, ранее не отличавшийся критикой в сторону Ющенко. По его мнению, болезнь Яценюка является неубедительным основанием для переноса заседания Национального конституционного совета. "Мне кажется, что это не очень убедительная причина. Можно было бы хоть что-то на этом этапе сделать", - сказал Зварыч.
В Блоке Литвина вообще считают, что на данном этапе политических реалий в Украине Конституцию вообще лучше оставить в покое. По мнению нардепа от БЛ Олега Зарубинского, вернуться к этому вопросу можно будет не ранее, как через год-два.
Кроме того, практически все депутаты от фракций, представленных в парламенте VI созыва считают, что вносить правки, или полностью менять редакцию Основного закона нужно не где-нибудь, а только в стенах ВР.

РЕГІОНАЛЬНА ВЛАДА

ПРИНЦИП ЭФФЕКТИВНОСТИ
Мария Бордовская, «Жизнь», 06.05.2008, Донецкая обл.
26 апреля исполнилось два года с того дня, как председатель Донецкого областного совета Анатолий Близнюк занял свой пост. В эксклюзивном интервью он остановился на актуальных проблемах региона.

Имидж региона начинается с аэропорта
Строительство новой взлетно-посадочной полосы, которое обойдется в 733 миллиона бюджетных гривен, и современного вокзального комплекса - весьма значимые проекты для Донецка.
- Если сравнить количество рейсов, идущих из Мюнхена во все концы света, и аналогичные показатели Донецка, это небо и земля! А ведь в географическом и стратегическом плане расположение нашего региона не менее интересно для перевозчиков, чем немецкие земли. Поэтому мюнхенскую сетку рейсов нужно примерить к Донецку. В перспективе мы должны создать самый крупный авиационно-транспортный узел в стране, связывающий Россию, Азию, Европу. Для этого нужна новая взлетно-посадочная полоса длиной в 4 километра, которая будет действовать при любой погоде и принимать любые типы самолетов. Этот проект рассчитан на стратегическую перспективу и будет работать не только на регион, но и на всю Украину, - сообщил председатель Донецкого областного совета Анатолий Близнюк.
По его словам, возведение полосы должно быть закончено уже в марте 2009 года, поскольку Донбасс будет принимать юношеский чемпионат по футболу. Что же касается 2012 года, то область планирует получить в свое распоряжение современный аэровокзальный комплекс, макет которого уже существует. «Этот проект может стать прибыльным, если в перспективе мы будем принимать по 4 миллиона пассажиров в год против полумиллиона сегодняшних. Это нормальный бизнес», - подчеркнул глава областного совета.
На последней сессии областного совета право собственности на взлетно-посадочную полосу было передано государству. По словам Анатолия Близнюка, это стало «единственно возможным в сложившейся ситуации компромиссным решением, поскольку во всем мире безопасность полетов лежит в поле ответственности государства».
Об инвестициях и дорогах
Донецкая область предлагает инвесторам вложить деньги в проект строительства концессионной дороги от Донецка до трассы Ростов-Харьков. Соответствующий проект был презентован регионом на инвестиционном форуме в Каннах.
«Мы в Каннах предложили строительство такой частной концессионной дороги от Константиновки до трассы Ростов-Харьков (мимо Константиновки, Дружковки, Краматорска). Сегодня две фирмы готовы прийти в эту схему», - сказал Анатолий Близнюк.
При этом он отметил, что для привлечения инвесторов к таким проектам нужна соответствующая государственная политика.
«Необходимы понимаемые условия для инвесторов, которые приходят сюда. Чтобы это не было так, как с СЭЗами, ТПРами и что сегодня вы видите - у нас Евро... постройте. А завтра у нас уже Евро нет, мы все отменяем, забирайте с собой свою дорогу или что-то еще, что там очередной руководитель страны придумает. В этом беда - в нестабильности», - подчеркнул он.
Кроме того, по инициативе главы Донецкого областного совета в сентябре текущего года в Донецкой области пройдет крупнейший инвестиционный форум для того, чтобы широко представить социально-экономический потенциал Донетчины мировому капиталу.
«На мировом уровне существуют совсем иные подходы к процессу инвестирования. Серьезный зарубежный инвестор вложит деньги только тогда, когда аудиторская компания с мировым именем даст оценку потенциала того или иного региона. И если мы хотим привлечь серьезные инвестиции в экономику нашего региона, то должны действовать, не изобретая велосипед, а используя мировую практику», - отметил Анатолий Близнюк.
О народе и его элите
Председатель Донецкого областного совета считает, что Украине подойдет любая форма правления, если власть будет подконтрольна народу.
«У нас нет политической культуры в смысле децентрализации власти», - считает Анатолий Близнюк. По его мнению, центральная власть боится передать широкие полномочия органам местного самоуправления, поскольку боится эту власть потерять. «Но нельзя из Киева управлять деревней, не зная, как и чем живут там люди», - подчеркнул Близнюк.
«Парламентская, президентская, парламентско-президентская или еще какая-то формы правления – это все игра элит без народа, - объяснил Близнюк и добавил:  «Нужно партнерство элиты и народа. Если элита будет думать о людях, а люди будут видеть, что элита о них думает, то тогда любая форма правления будет работать».
«Нельзя просыпаться царями и говорить: это мой народ. Это граждане страны, а не «твой народ».
Председатель облсовета убежден в том, что «просто нужно обеспечить контроль, чтобы кто-то там не зарывался». По его словам, президент должен знать, что, к примеру, его работу всегда может оценить Конституционный суд, а правительство, соответственно, должно быть подконтрольно Верховной Раде.
«Должен быть этот баланс, не должно быть перевеса. Элите надо понять, что носителем власти есть народ, - подчеркнул председатель облсовета. - Элита, должна понять, что она избрана народом для того, чтобы работать на народ, а не наоборот».
Народ, голосуя, должен определиться, с помощью каких механизмов он может потребовать ответа за все сделанное теми, за кого они проголосовали», - заключил Близнюк.
О местном самоуправлении
«Мы должны активно работать с громадой, идти к людям с конкретными проектами. Ведь мировая практика свидетельствует о том, что как минимум в три раза повышается эффективность использования бюджетных средств, когда к процессу подключается громада. Лучшие 300 проектов Донецкий областной совет профинансирует», - сказал Анатолий Михайлович.
- Я уверен, что когда начнется реализация мини-проектов, руководители крупных предприятий также изъявят желание профинансировать более масштабные проекты. И работая таким образом, мы будем работать на построение гражданского общества, - считает председатель облсовета.
В свете вышесказанного впервые в Донецкой области в рамках реформирования местного самоуправления был подписан четырехсторонний договор между Донецким областным советом, облгосадминистрацией и руководством района о социально-экономическом развитии Новоазовского района.
- Наша  инициатива направлена на построение гражданского общества, когда в центре внимания будет человек, а социальные услуги будут максимально к нему приближены. Существующее законодательство позволяет нам на базе Новоазовского района осуществить пилотный проект, успех которого будет зависеть от слаженности нашей совместной работы, а опыт могут использовать другие районы Донетчины, а также Украины, - сказал Анатолий Близнюк, сделав акцент на необходимости работы над повышением уровня общественного участия в решении дел громады: «Решать проблемные вопросы нужно снизу вверх, инициатива должна идти из громады. Мировая практика свидетельствует о том, что с привлечением общественности в три раза эффективнее используются средства местных бюджетов».
О поддержке малого бизнеса
Отвечая на вопросы журналистов о том, какие мероприятия запланированы Донецким областным советом в 2008 г. для финансирования развития малого предпринимательства, глава облсовета Анатолий Близнюк ответил, что в текущем году Донецкий облсовет планирует создать 1000 кондоминимумов в качестве альтернативы ЖЭКам. Для управления ими обучаются специалисты–домоуправители, обучение их финансируется из областного бюджета. Эти специалисты станут управлять развитием малого бизнеса, рыночной экономики. Таким образом, это уже  1000 новых рабочих мест. Плюс к этому те люди, которые будут обслуживать - дворники, слесари и т.д.
«Это не единственный пример, еще микрокредитование. Кроме всего прочего, мы тесно сотрудничаем с Фондом принца Чарльза, который оказывает помощь молодым предпринимателям, предоставляя им средства и консультации для открытия своего дела. Вместе с крупными фирмами мы действуем в идеологии ментерства, когда крупные компании берут под свою опеку начинающих молодых бизнесменов, оказывают помощь, консультации, передавая свой опыт», - сказал А.М. Близнюк.
http://www.life.donbass.com/index.php?nid=278

ЕВРО-2012: В ХАРЬКОВЕ НИ ГОСТИНИЦ, НИ ДОРОГ…
Инна Питя, «Время», 06.05.2008, Харьковская обл.
Власти Харькова готовят к продаже на аукционе девять земельных участков под строительство современных гостиниц.

Дело в том, что в областном центре слишком мало отелей, достойных принять многочисленных иностранных гостей, и это, по мнению экспертов, — самая большая проблема, возникшая при подготовке города к вожделенному Евро-2012. Кроме болельщиков, где-то придется разместить две команды, судей, VIP-гостей, допинг-службу и офис штаб-квартиры УЕФА. Об этом всем рассказал директор недавно созданного департамента по вопросам подготовки и проведения чемпионата Виктор Христоев.
Единственное, чего в «первой столице» с избытком — это трехзвездочных номеров в гостиницах (их около 900, а надо всего 175), а вот с пятизвездочными и четырехзвездочными — беда: их необходимо еще около 2800. К тому же, задействованные отели должны быть удалены друг от друга. «Такие требования: там, где живут спортсмены, там не живут судьи; там, где живет допинг, — не живут спортсмены. Там, где штаб-квартира УЕФА, вообще никто не живет — это просто государство в государстве», — объяснил В. Христоев.
Немаловажным вопросом, по словам директора департамента, остается подготовка аэропорта и, безусловно, реконструкция стадиона «Металлист», на которую уже выделено 50 млн. грн. из госбюджета.
Утверждены и направления новых дорог, которые свяжут «Металлист» с основными магистралями. Их сооружение обойдется в 260 млн. грн., и часть средств будет получена из 500 млн. грн., которые государство собирается вложить в муниципальные дороги.
Кстати
Не хулиганьте при Президенте!
Федерация футбола Украины обратилась к болельщикам Харькова с просьбой вести себя культурно во время завтрашнего финального матча Кубка Украины, который обещал посетить Президент Украины Виктор Ющенко.
http://www.time.kharkov.com/index.php?page_name=article&id=2661

СУБВЕНЦИЮ ПЕРЕРАСПРЕДЕЛЯТ ПОВТОРНО
Наталья Топоркова, «Время», 06.05.2008, Харьковская обл.
На предстоящей внеочередной сессии Харьковского облсовета, которая состоится 8 мая, депутаты намерены вернуться к вопросу о внесении изменений в областной бюджет.

Напомним, что на предыдущей сессии депутаты небезконфликтно делили государственную субвенцию. Вопреки предложениям Харьковской облгосадминистрации изрядную часть (куда больше, чем предполагалось изначально) субвенции передали в распоряжение областного центра. Первый заместитель председателя облгосадминистрации Владимир Бабаев назвал это решение незаконным и пообещал обратиться в суд. Впоследствии примерно то же самое заявил и губернатор Харьковщины Арсен Аваков. В последние дни апреля протест на решение сессии внес прокурор Харьковской области Василий Синчук. Этот протест депутаты и должны рассмотреть на внеочередной сессии.
Кроме того, на сессию выносятся два вопроса «о пользовании недрами». Харьковский коксовый завод и зооветакадемия намерены (каждый в отдельности) заняться изучением с целью промышленной разработки пресных подземных вод на территории Харькова и области. Для этого нужно специальное разрешение, просьбу о предоставлении которого должен поддержать облсовет.
http://www.time.kharkov.com/index.php?page_name=article&id=2665

ПРО ЗАЛИШКИ КОШТІВ І ЗЕМЕЛЬНІ ПИТАННЯ
Віра Ількова, “Зоря Полтавщини”,  30.04.2008
У  Кременчуці під головуванням Олександра Удовіченка відбулося виїзне засідання Координаційної ради з питань місцевого самоврядування при голові обласної ради, на якому розглянуто, зокрема, порушення земельного законодавства.

На розгляд було винесено низку актуальних питань. Зокрема, про використання коштів, що надходять до місцевих бюджетів у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва. Залишки коштів на рахунках місцевих бюджетів на початок поточного року становили більш ніж 16 млн. грн., у той час як деякі регіони мають гостру потребу в фінансуванні заходів із раціонального використання захисту земель, створення та вирощування лісонасаджень, укріплення берегів водосховищ, річок, інших водойм, ремонту гідротехнічних споруд, залуження земель багаторічними травами тощо.
 Ще минулого року обласна рада затвердила Положення про порядок використання цих коштів, розіслала його міським і районним радам з рекомендацією підготувати та ухвалити такі ж документи. Минув рік, але деякі місцеві ради так цього й не зробили, тому кошти практично не використовують. За інформацією головного фінансового управління області, найбільші залишки на початок року мали місто Комсомольськ, Полтавський і Кременчуцький райони. Координаційна рада вкотре рекомендувала органам місцевого самоврядування виправити ситуацію з метою ефективного та своєчасного використання наданих їм цільових коштів.
Ще два питання, заслуханих під час пленарного засідання Координаційної ради, стосувалися порушень законодавства про природно-заповідний фонд і надання земель в оренду. Щодо першого, то прокуратурою області виявлено чимало серйозних порушень, які  стали можливими саме через бездіяльність органів виконавчої влади та місцевого самоврядування. Такі порушення встановлено на територіях міст Полтави та Комсомольська, Гадяцького, Глобинського, Диканського, Зіньківського, Котелевського, Кременчуцького, Лохвицького, Лубенського, Миргородського, Полтавського, Пирятинського, Семенівського, Шишацького, Хорольського, Чутівського районів.
Щодо іншого питання, то плата за землю є одним із суттєвих доходів місцевих бюджетів. Однак стан обліку землі, який існує нині в області, приводить до великих втрат місцевих бюджетів. За даними обласного управління земельних ресурсів, станом на 1 січня 2008 року в області було проінвентаризовано лише 39,1% земель населених пунктів і 31,5 % земель несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів. Така ситуація викликає серйозне занепокоєння Державної податкової адміністрації України в Полтавській області, тому податківці звернулися до обласної ради з проханням надати допомогу в усуненні порушень, які допускають при наданні земель в оренду, а також звернути увагу органів місцевого самоврядування та виконавчої влади на своєчасність оформлення та перегляд договорів оренди землі з врахуванням збільшення мінімального розміру орендної плати за землю в поточному році.
Після розгляду всіх запланованих питань учасники виїзного засідання відвідали ХК “АвтоКрАЗ”, генеральним директором якого є депутат обласної ради Сергій Сазонов.

ГОРСОВЕТ НЕ СМОГ ОЦЕНИТЬ РАБОТУ ПЕТРА ГУЧЕНКО
Инна Стасова, «Панорама», 30.04.2008, Сумская обл.
Сумской горсовет на сессии не смог оценить отчет, а значит, и работу секретаря горсовета Петра Гученко и отправить исполком в отставку.

После того как фракция БЮТ, самая многочисленная, выдвинула свои требования о том, что первым заместителем мэра должен стать не Николай Трофименко, чья кандидатура уже согласована со всеми остальными фракциями, а бютовец Николай Яншин, в очередной раз переговоры зашли в тупик.
Страсти по секретарю
Ранее депутаты фракции КПУ, Партии регионов и "Ночного Дозора" неоднократно критиковали работу секретаря и требовали его отчета. Петр Гученко решил отчитаться именно 23 апреля, хоть в зале было не так уж много народу и депутаты предлагали посвятить его отчету несколько часов на других заседаниях.
"В порядок дня включен вопрос: или исключаем, или отчитываюсь", - сказал Петр Гученко. Его фракция голосованием поддержала отчет на этом заседании, а предложения заслушать вопрос на следующем заседании провалилась.
Петр Михайлович был немногословен, предложил задавать вопросы, на многие из которых отвечал не совсем конкретно. Он заявил, что работа по подготовке материалов к сессии улучшилась. Учитывая, что два чиновника мэрии были задержаны именно из-за подготовки документов на сессию, такое заявление секретаря вызывает сомнения. Правда, секретарь в отчете признал ошибки и недоработки, заявив, что будет работать над их устранением. "Хочу сказать то, что организационно улучшилась работа с депутатскими запросами. Мы взяли их на постоянный контроль и даем информацию на сессию, но, по сути, с качеством ответов есть проблемы", - сказал он. Депутаты высказывали секретарю претензии в том, что практически полгода не решается вопрос о переформатировании депутатских комиссий. Петр Гученко сказал, что этот вопрос решат на сессии в мае.
Однако при голосовании депутаты не смогли оценить его работу. За то, чтобы признать работу секретаря удовлетворительной, проголосовало 22 депутата, работу секретаря посчитали неудовлетворительной - 18 депутатов. В итоге отчет так и не получил оценки. После этого мэр поставил на голосовании предложение принять отчет секретаря к сведению. За это предложение проголосовали 26 депутатов при необходимых 39. В общем, теперь непонятно, был ли отчет и зачем он был.
Исполком пока оставили
Не смог горсовет и отправить в отставку исполком. За это решение на сессии проголосовали всего 10 депутатов. Фракция "Наша Украина" инициировала вопрос о роспуске исполкома, считая его работу с 2006 г. неудовлетворительной.
Лидер фракции Игорь Збукарев предложил депутатам распустить исполком и поручить мэру до 14 мая сформировать предложения по новому составу исполкома.
Первоначально предполагалось провести по этому вопросу внеочередную сессию. На дебатах выплыли межфракционные разногласия по поводу кандидатур. БЮТ считает, что первым замом должен быть представитель только их фракции - и никакой другой. Другим депутатам это явно не понравилось. После того как проект решения не получил необходимого количества голосов, дата проведения внеочередной сессии осталась неизвестной. Как и судьба нового исполкома.
Напомним, что обсуждение кандидатур нового исполкома формально длится с 3 марта, а неформально БЮТ обсуждает эту тему уже полтора года, и до сих пор возникают сложности. БЮТ настаивает на квотном принципе формирования исполкома, а это означает, что минимально исполком должен состоять из 17 человек: БЮТ - 8, "Ночной Дозор" - 5, ПР-КПУ - 2, "Наша Украина" - 2. Четыре другие фракции, подписавшие соглашение о новом составе исполкома, считают, что исполком должен формироваться по принципу профессионализма, а не партийности.

ОЛЕГ ЛЯШКО: «ДВА ПРОЦЕНТА ОТ СУММЫ ОПЛАТЫ ХАРЬКОВЧАНАМИ КОММУНАЛЬНЫХ УСЛУГ ПЕРЕЧИСЛЯЛИСЬ КИЕВСКОМУ ООО ЗА УСЛУГИ ПО СИСТЕМНОМУ ПРОВЕДЕНИЮ И АРЕНДЕ ПРОГРАММНОГО КОМПЛЕКСА»
Аркадий Генкин, «Время», 25.04.2008, Харьковская обл.
Напряженным был «харьковский» день народного депутата Украины Олега Ляшко — председателя временной следственной комиссии Верховной Рады по расследованию деятельности харьковского городского головы и Харьковского горсовета.

Олег Валерьевич успел провести встречи с прокурором Харьковской области, начальником областной милиции, с рядовыми харьковчанами, с журналистами, а также выступить в двух телеэфирах.
Встреча Олега Ляшко с харьковчанами (она фактически переросла в прием их заявлений) в зале Дома культуры ГУ МВДУ была весьма оживленной. Вопросы председателю временной следственной комиссии Верховной Рады наши земляки задавали самые разнообразные. Надо отметить, Олег Ляшко находил ответы практически на каждый из них. Наш гость, что называется, «не лез в карман за словом». Разве что его на какой-то момент ставили в тупик возгласы: «Когда все это кончится?». Но и здесь Олег Валерьевич находил выход из положения: «Вы сами будете это решать во время выборов».
Но, разумеется, чаще в зале поднимались более конкретные проблемы. Вроде ремонта давно обветшалых домов, квартир, улиц, стоимости коммунальных услуг и т. д. Где-то вырубили сад. Где-то, напротив, не спиливают сухие деревья… «Я лично договор с «Жилкомсервисом» не заключала, — сообщила одна из очередных заявительниц. — Тем более, что часть услуг, за которые нам выставляют счета, никогда не предоставлялась»… «Стало невозможно работать, — пожаловалась хозяйка одного из харьковских киосков. — Повышается стоимость аренды земли под киоском. Чтобы перезаключить договор, нужно не только подготовить толстый пакет документов, но и заплатить какой-то фирме якобы для оценки участка, 500 гривен»… Прозвучало в зале ДК и оригинальное предложение отгородить трибуну Верховной Рады от зала пуленепробиваемой прозрачной перегородкой. Мол, тогда невозможно будет блокировать работу парламента… Олег Ляшко не раздавал беспочвенных обещаний. Кому-то он предлагал искать справедливость в суде, кому-то — изложить факты письменно и передать следственной комиссии Верховной Рады.
Как известно, 7 марта Верховная Рада своим постановлением решила расследовать возможные нарушения Конституции и законов Украины мэром Харькова Михаилом Добкиным и Харьковским городским советом и создала для этого временную следственную комиссию в составе девяти народных депутатов. Главой комиссии стал депутат от фракции Блока Юлии Тимошенко Олег Ляшко, его заместителем — Василий Грицак (фракция Партии регионов). Большинство в комиссии составляют представители оппозиции: здесь четыре депутата от блоков «Наша Украина — Народная самооборона» и БЮТ, а также пять от Партии регионов, Коммунистической партии и блока Литвина. Потому сейчас работа комиссии заблокирована — она просто не может собраться в необходимом количественном составе.
— Я надеюсь, что мы переубедим наших коллег по комиссии, — говорит Олег Ляшко. — Ведь в интересах харьковчан не блокировать работу, а делать так, чтобы комиссия работала. Если нет фактов, которые свидетельствуют не в пользу Добкина — Кернеса, то они должны были бы быть заинтересованы в том, чтобы комиссия работала. А раз они не хотят этого…
В любом случае, говорить о результатах работы следственной комиссии пока еще рано. Но о некоторых промежуточных итогах Олег Ляшко рассказал. В частности, по его словам, органами внутренних дел возбужден целый ряд уголовных дел по фактам фиктивного предпринимательства относительно фирм, которым решениями Харьковского городского совета были предоставлены в аренду земельные участки. Общая площадь этих участков (тех, что на сегодняшний день известны) составляет свыше 300 гектаров земли. Это все в пределах города Харькова.
Механизм здесь простой. За несколько дней до сессии горсовета регистрируется фирма на подставное лицо (возможно, по потерянному или купленному паспорту). На эту фирму выделяется земля. А после этого идет переуступка прав, легализуется или продается эта земля.
То же происходит с коммунальной собственностью. Она распродается по ценам более низким, чем они есть в действительности. Кроме того, Олег Валерьевич рассказал о фактах «завладения должностными лицами коммунального предприятия «Харьковгорлифт» бюджетными средствами в сумме 700 тысяч гривен. Вроде бы (идет следствие) в декабре прошлого года ремонтировались лифты в жилых домах Червонозаводского района города, был составлен акт выполненных работ. Однако «проверка обнаружила, что указанные работы не проводились, а деньги были присвоены». Всего КРУ выявила злоупотреблений в деятельности коммунальных предприятий Харькова («Дорремстрой», «Горсвет» и «Харьковгорлифт») на сумму более двух миллионов гривен.
Сообщил нардеп и некоторые подробности из жизни коммунального предприятия «Жилкомсервис». Здесь два процента каждой суммы, оплаченной харьковчанами за коммунальные услуги, перечислялись киевскому ООО «Информационно-учетные системы» за услуги по системному проведению и аренде программного комплекса. За половину прошлого года эти проценты составили 14 миллионов гривен. Правоохранители выяснили, что учредителем «Информационно-учетных систем» является гражданин России, которого… пока что не могут отыскать. А еще более 30 миллионов гривен было выделено городскими властями на приобретение мусороуборочной техники. Однако, по информации комиссии, «нет ни денег, ни техники».
Народный депутат Олег Ляшко не сомневается в том, что постановление о назначении перевыборов в Харькове имеет все шансы набрать в сессионном зале необходимое количество голосов. Ведь за это постановление готовы голосовать не только депутаты от коалиции, но и из других фракций. Более того, как сообщил Олег Валерьевич, предложение о перевыборах поддерживает и Президент. Но пока что голосование «по Харькову» (внесение в повестку дня рассмотрения проекта постановления о проведении внеочередных выборов) срывалось дважды. Ходят слухи, что такие действия некоторым нардепам были хорошо оплачены.
— Я за руку никого не ловил, но есть все основания полагать, что эти слухи не лишены основания, — сообщил Олег Валерьевич. — Очень может быть, что в данном случае в Верховную Раду вошли большие деньги. Хотя деньги оттуда и не выходили: 99 процентов вопросов, которые решаются в сессионном зале, связаны с большими деньгами…
За месяц работы временной следственной комиссии Верховной Рады в нее обратились 153 харьковчанина. В конце мая в Харькове должно пройти выездное заседание и открыться общественная приемная временной следственной комиссии. Можно не сомневаться, что после этого обращений будет намного больше.
http://www.time.kharkov.com/index.php?page_name=article&id=2630

ДОНЕЦЬКІ ПАРАДОКСИ
Наталя Ларіонова, «Донеччина», 25.04.2008
Голова Донецької обласної ради Анатолій Близнюк наполягає на розробці регіонального плану підвищення рівня індексу людського розвитку.

Про це він заявив, виступаючи на 16 сесії обласної ради 5 скликання.
Промисловість відроджується
За словами заступника голови Донецької облдержадміністрації Олександра Хохотви, підсумки соціально-економічного розвитку області такі: загальний обсяг промислового виробництва збільшився на 7,7% у порівнянні з 2006 роком, більше половини реалізованої промислової продукції відповідає міжнародним стандартам якості. На 28% виріс зовнішньоторговельний обіг, а обсяг прямих іноземних інвестицій в економіку області збільшився майже вдвічі й склав 1,4 млрд. дол. США. Середньомісячна заробітна плата зросла до 1535 гривень, тобто майже на 30%.
Однак виявилося, що високі економічні показники в нашій країні не гарантують високого рівня життя. На думку голови облради, найважливішим показником соціально-економічного розвитку того чи іншого регіону повинен бути рівень життя людини.
Пасемо задніх
Незважаючи на найвищий після Києва рівень доходів населення, за рівнем людського розвитку Донецька область багато років поспіль «пасе задніх».
— Щороку ми формуємо програми соціально-економічного розвитку по галузях, є навіть розділ по розвитку людського потенціалу. Все начебто б враховане й мусить працювати, програми виконуються. Але чому тоді Донецька область є регіоном-аутсайдером по національному рейтингу людського розвитку? Ми стабільно протягом останніх семи років серед усіх регіонів України займаємо останнє, 27-е місце, — відзначив Анатолій Близнюк, додавши, що, на відміну від шахтарського Донбасу, інші регіони України перебувають у більш виграшному становищі. — Приміром, третє місце у рейтингу регіонів займає Харківська область, четверте — Полтавська, п'яте — Львівська, — розповів голова облради, пояснюючи низький рейтинг нашої області, насамперед, станом навколишнього середовища.
— Екологія — один із найбільших факторів, що впливає на здоров'я населення та демографічну ситуацію. Як і раніше, вище загальноукраїнських показників — материнська й дитяча смертність, а середня тривалість життя нижче відповідного показника в країні, — констатував А.Близнюк. — Щоправда, похвалитися не може вся країна: Україна досі не досягла рівня індексу людського розвитку 1990 року.
Ситуація майже парадоксальна. Здавалося б, у заможному краї (Донеччина — один із п'яти регіонів-донорів, тоді як більшість інших областей є дотаційними) й народжуваність мусить підвищуватися, й життя бути благополучним. Проте професійна діяльність впливає на здоров'я населення і його репродуктивну функцію, адже у нас розташований потужний промисловий комплекс. Тому підвищення матеріального добробуту людей не сприяє поліпшенню демографічної ситуації.
Що робити?
— По фінансуванню соціальних програм наша область стабільно, починаючи з 1999 року (за винятком 2006 року), займає 5-7 місця в рейтингу серед регіонів. Незважаючи на це, по більшій частині профільних індексів рейтинг області нижче 22 місця. Наявність такого парадокса змушує нас задуматися: а чи правильно й ефективно ми використовуємо фінансовий ресурс? — дивується голова облради. — На жаль, на відміну від Європи, соціальна політика в Україні не розглядається як важлива стратегія економічного зростання, а людський потенціал не враховується. Відсутня в Україні й зважена регіональна політика, через що вже давно спостерігається роз'єднаність між регіонами. Саме тому Україна за рівнем світового людського розвитку серед 176 країн перебуває на 76-му місці, — переконаний А.Близнюк.
Щоб зламати негативні тенденції, він запропонував об'єднати зусилля й ресурси органів влади всіх рівнів, бізнесу та громади.
— Треба не змінювати, а підсилювати генеральну лінію регіональної політики, спрямовану на підвищення рівня та якості життя населення, розвиток людського потенціалу. І в цьому допоможе позитивний світовий і європейський досвід — по-хазяйськи, на основі здорового глузду, з бажанням покращити ситуацію, побачити, що ми маємо, і що із цим потрібно робити, — розповів Анатолій Близнюк.
Конкретного плану дій поки що немає. Найближчим часом буде створена робоча група стратегічного планування у складі депутатів, фахівців галузевих управлінь, науковців, яка займеться аналізом усіх факторів, що впливають на значення індексу людського розвитку, й розробкою єдиного комплексного плану дій по його підвищенню в регіоні. Цей план ввійде у Програму соціально-економічного розвитку області на 2009 рік.
Довідка:
Індекс людського розвитку — це показник життя людей, що поєднує три фактори: валовий внутрішній продукт на душу населення, грамотність і тривалість  життя, й дає загальну оцінку людського прогресу. Вперше даний показник був запропонований у 1990 році групою дослідників Програми розвитку ООН.

ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА БЛОКИ

«СВОБОДА» БЕЗ ИНАКОМЫСЛИЯ
Максим Литвинов, «Салон Дона и Баса», 26.04.2008, Донецкая обл.
Националисты никак не поймут, что на Востоке своя правда. В Луганске представители партии «Свобода» «метали» яйца в сторонников Партии регионов и защищали УПА.

Вчера ночью в Луганске неизвестные скрутили табличку с надписью "На этом месте будет установлен памятник жертвам ОУН-УПА" с камня, заложенного на месте будущего памятника. В Управлении УМВД Луганска заявляют, что им о краже таблички ничего не известно, и не поступало заявлений об актах вандализма.
Сам камень под строительство памятника жертвам ОУН-УПА был торжественно заложен 23 апреля в сквере имени "Молодой гвардии" в центре Луганска. Но и тогда активисты Всеукраинского объединения "Свобода" пришли выразить свое несогласие как с самой идеей такого памятника, так и интерпретацией исторических событий.
В то время, когда депутаты Верховной рады Александр Ефремов и Виктор Тихонов, а также председатель Луганского областного совета Валерий Голенко произносили речи у камня, к ним начала приближаться колонна представителей "Свободы". Они несли флаги партии и выкрикивали лозунг: "Слава Украине, героям слава!" Кроме того, со стороны активистов "Свободы" неслись обвинения в адрес оппонентов о предательстве родины.
Чтобы не подпустить колонну к импровизированной сцене и камню, представители Партии регионов сразу же выстроились в шеренгу. А чтобы заглушить лозунги, выкрики оппонентов, начали петь песню "День победы". Первым балаган надоел сторонникам ПР, и они вместе с несколькими милиционерами начала оттеснять активистов "Свободы". Не обошлось и без взаимных оскорблений, после которых в ход пошли и куриные яйца, принесенные сторонниками УПА. Драки удалось избежать, и через некоторое время представители "Свободы" покинули сквер.
Между тем митинг стихийно продолжался. "Регионал" Ефремов в своем выступлении осудил попытку "Свободы" сорвать мероприятие, а также раскритиковал президента Украины Виктора Ющенко за прославление героизма командира Украинской повстанческой армии Романа Шухевича и воинов УПА.

ЕКОНОМІКА

У ЦЕНТРІ УВАГИ – ВЕТЕРАНИ
Анатолій Васевич, «Зоря Полтавщини», 30.04.2008
На розширеному засіданні колегії Полтавської обласної державної адміністрації, яке вів голова ОДА Валерій Асадчев, звітували про підсумки економічного і соціального розвитку та виконання бюджету області за І квартал ц.р.

А також  розглядалися основні результати роботи органів Пенсійного фонду в області. У роботі колегії взяли участь голова обласної ради Олександр Удовіченко, головний консультант, інспектор головної служби  регіональної політики Секретаріату Президента України Юрій Махортов, керівники райдержадміністрацій і райрад, управлінь, підприємств, установ та організацій.
Перед початком засідання перший заступник голови Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики Юрій Ширко вручив голові облдержадміністрації Валерію Асадчеву сертифікат, яким посвідчується, що система управління якістю стосовно надання апаратом облдержадміністрації послуг у виконавчій і законодавчій сферах діяльності відповідає вимогам державного стандарту України ІSО-9001. Полтавська обласна державна адміністрація стала першим органом влади в Україні, що отримав такий сертифікат.
Про підсумки економічного і соціального розвитку та виконання бюджету області за І квартал ц.р. доповідали начальник головного управління економіки облдержадміністрації Валентина Поліщук та заступник начальника головного фінансового управління облдержадміністрації Павло Кропивка.
Зазначалося, що за січень–березень 2008 року приріст виробництва відбувся на підприємствах Миргорода, Лубен і 13 районів. Разом із тим зменшили обсяги виробництва підприємства Кременчука, Полтави, Комсомольська і 8 районів. Найбільше – Зіньківського, Лубенського та Диканського. Основними причинами спаду виробництва є низька конкурентоспроможність продукції промисловості, зменшення видобутку вуглеводнів, скорочення обсягу замовлень на залізорудну сировину та зменшення, майже вдвічі, обсягу переробки сирої нафти на ЗАТ "Укртатнафта".
В агропромисловому комплексі області за січень–березень 2008 року обсяги виробництва валової сільськогосподарської продукції в усіх категоріях господарств збільшилися на 2,6 %. Зросло виробництво молока і яєць. Проте не вдалося подолати спад поголів'я ВРХ.
Перший заступник начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області Ганна Черноштан звітувала про стан пенсійного забезпечення області та пріоритети діяльності щодо реалізації державної політики у пенсійній сфері.
Наголошувалося, що основним результатом роботи органів Пенсійного фонду в області з початку цього року є своєчасна та в повному обсязі реалізація соціальних гарантій, визначених Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
У січні поточного року перераховано пенсії 449 тисячам пенсіонерів, або 97%. Внаслідок цього середній розмір пенсії в області зріс у порівнянні з груднем 2007 р. на 145 грн. і досяг 719,8 грн. З 1 квітня в середньому майже на 107 грн. підвищені розміри пенсій найменш забезпеченим категоріям пенсіонерів. Окрім того, підвищено розміри виплат 450 тис. пенсіонерів у зв'язку зі зростанням розміру прожиткового мінімуму.
Пріоритетним завданням для пенсійних органів залишається забезпечення своєчасного та в повному обсязі надходження страхових внесків та інших платежів до бюджету Фонду. Втім, нa фоні зростання надходжень уже другий рік в області залишається проблемним питання погашення заборгованості по страхових внесках до Пенсійного фонду.
Про стан виконання в області вимог Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" доповіла начальник головного управління праці та соціального захисту населення облдержадміністрації Людмила Корнієнко, а про модернізацію органів влади області з урахуванням європейського досвіду – начальник управління державної служби Головного управління державної служби України в Полтавській області Олександр Черчатий.
З обговорюваних питань прийнято відповідні рішення.

ПЕРЕДІЛ ВЛАСНОСТІ

КОНЦЫ В ВОДУ
Александра Веснич, «Панорама», 30.04.2008, Сумская обл.
Не стихают страсти по поводу ареста начальника управления земельных ресурсов Сумского горсовета Валерия Скрипки и начальника отдела по организации деятельности горсовета Надежды Божко.

Граждане, незаконно попавшие в решение сессии по земле, не считают свои действия преступными. До сих пор непонятно, кто виноват в том, что на подпись мэру попало решение с фамилиями (Любовь Дегтярь, Татьяна Гончаренко и Владимир Зима), за которые не голосовали депутаты. Мы попытались узнать больше об этих людях, чтобы понять, кто за ними стоит.
О Владимире Зиме мы уже писали в прошлом номере, и новых данных пока нет.
Любовь Дегтярь с супругом Алексеем Дегтярём проживают в хрущёвке в районе памятника Алёше. Заявительница Любовь Петровна категорически отказалась сообщать, как она узнала об участке в пер. Дачном и что побудило её написать заявление на его получение. "Что вы ко мне пристали? Я всё сказала в прокуратуре. Что такого я сделала? Убила кого-нибудь?" - возмущалась женщина. Её муж Алексей Дегтярь, который работал в гараже во дворе дома, также общался неохотно. Но он рассказал, что у них в селе есть дом, в котором никто не живёт. Семья посчитала, что можно разобрать тот дом на кирпич, взять участок в городе и построиться на нём. На вопрос о том, как они узнали о пер. Дачном, Алексей Дегтярь ответил, что в наше время можно узнать всё что угодно и что эту тайну он не раскроет. "Да, почти центр города. А чем мы хуже? Неужели нам нельзя пожить в  центре города? Потом мы узнали, что этот участок стоит больших денег. Поэтому и забрали наше заявление", - объяснил глава семьи. Супруги Дегтярь утверждают, что никаких знакомых или родственников в горсовете у них нет. Это подтверждают их соседи, которые ничего не слышали о "связях в верхах" супругов Дегтярь.
Ещё одну заявительницу, Татьяну Гончаренко, многие пытаются представить как родственницу секретаря горсовета Петра Гученко по линии его зятя Игоря Гончаренко. Как выяснила "r", в семье Татьяны Григорьевны никто не знает о существовании однофамильца Игоря Викторовича. Вероятно, одинаковые фамилии - это простое совпадение. Интересующая нас семья Гончаренко живет на ул. 40 лет КПУ в Курском районе. Мы наведались к ним 25 апреля. Открыла дверь дочь Татьяны Григорьевны. Она рассказала, что мать уехала из города, находится в Украине, но вернётся нескоро. Мобильный телефон оставила дома. Родственники утверждают, что ничего не знают об участке в пер. Дачном и никаких знакомых в горсовете у них нет.
Тем временем в кулуарах городского совета активно муссируется слух о том, что виноваты в подлоге документов совсем не арестованные Валерий Скрипка или Надежда Божко, а некая работница управления земельных ресурсов, которая имела доступ к электронной базе. Якобы она самостоятельно внесла туда фамилии, умудрившись скрыть это от начальства и обвести вокруг пальца весь депутатский корпус во главе с мэром. Откровенно говоря, версия похожа на поиск крайнего.

РІВЕНЬ І ЯКІСТЬ ЖИТТЯ

ПРО ТЕ, ЩО СЕЛЯНИНОВІ БОЛИТЬ
Григорій Ткаченко, «Житомирщина», 05.05.2008
«Житомирщина» продовжує свої редакційні зустрічі з читачами. Цього разу головний редактор Д.О. Панчук разом із групою журналістів побували в Андрушівському районі.

Перша розмова відбулася  в Гальчинській загальноосвітній школі, яка за рейтингом посідає тут перше місце серед сільських і третє — після двох міських. І це, на думку її директора В.В.Ковальчука, — наслідок того, що тепер для всіх 22 учителів існує лише єдина партія — школа, де навчають дітей. Учні — учасники багатьох конкурсів, олімпіад та інших освітянських акцій, що проводяться в районі та області, здобувають призові місця.
Що ж до проблем, то, виявилося, їх — багато. Скажемо, шкільна реформа передбачає поглиблене вивчення предметів. Підручниками ніби й забезпечуються, але цього мало, ось і доводиться шукати вчителю додаткову літературу за власні кошти. Бажають кращого й матеріальні умови сільського вчителя. Особливо важко тим, хто прийшов після вузу: на 500-600 гривень не розживешся. До того ж, останнім часом відчутно стрибнули ціни на житло, газ, продукти. Кожен учитель вимушений тримати город, домашню живність. А все це віднімає у вчителя багато часу, що негативно позначається на самопідготовці  до уроків...
 Розмірковуючи над життям-буттям і своєю безпосередньою роботою, гальчинські педагоги (і не тільки вони, бо того дня тут були на семінарі вчителі з інших шкіл) не могли зрозуміти, чому це ст. 41 нового Бюджетного кодексу заборонено їм мати пільги на оплату комунпослуг. Просто скасовано те, чим вони користувалися раніше, що допомагало їм виживати. Всіх присутніх також непокоїли ремонти в школах, бо їх доводиться проводити, як правило, за рахунок батьків і вчителів. Саме так упорядкували торік шкільний спортзал у Гальчині.
На завершення почули оповідку. Приїздить молодий учитель у село. Ентузіазму  в нього — на десятьох. Та, попрацювавши трохи  і зіткнувшись із багатьма  матеріальними проблемами, він починає все робити, щоб його діти в цьому селі не залишилися.  Так поступають не тільки вчителі. Ось така сумна  правда життя. Тому учасники зустрічі просили не обминати її у газетних матеріалах.
Журналісти подякували вчителям за щиру й відверту розмову. Вона підказала нові теми для майбутніх публікацій.
Наступна редакційна зустріч — із сільськими головами та секретарями сільських рад на районному семінарі. Він відбувся на базі Гальчинської  сільради з участю керівників району. Д.О.Панчук, зазначивши, що тут зібралися ті, хто стоїть найближче до людей села, знає їхні болі, проблеми, хто на собі відчув позитив і негатив самоврядування, запросив присутніх поділитися своїми думками про газету, про свою роботу, про те,  що найбільше хвилює сьогодні селянина. Так склалося, підкреслив головний  редактор, що село зберегло все українське, наш національний менталітет, традиції, звичаї, культуру. І тому треба все зробити, аби не допустити його подальшого занепаду.
Справді, спілкування вийшло діловим, зацікавленим. Наприклад, сільський голова з Мостового В.П.Стеценко зазначив, що  газета «Житомирщина» стає дедалі цікавішою. Тепер є що почитати.
— Мене, як і моїх односельців, — зазначив він, — турбують проблеми, пов’язані із закупівлями молока у наших селах, зокрема,  рівноправність взаємовідносин селян-здавачів і підприємств-переробників. Неозброєним оком видно, що селянську працю не цінують. Хіба  це справедливо?
Свого колегу підтримав сільський голова зі Старої Котельні В.М.Бондарчук. Він запропонував через газету з’ясувати ось таке запитання: як можна із несортової продукції, тобто такої, яку закуповують у селах Андрушівського району, зробити сортову продукцію? А роблять, і мають  із того «добрий навар».
Сільський голова з Любимівки зупинився на відповідальності політиків перед народом. Кого обирали до вищої  влади,  обіцяли рай, а тепер забули й дорогу в село. Найбільше роздратовує, що говорять одне, а роблять інше. Зокрема, дуже гостро стоїть сьогодні земельне питання. Хотілося б у газеті почитати матеріали про причини банкрутства сільгосппідприємств, руйнацію матеріальної бази, на чому наживаються багатії. Якщо й надалі «реформуватимемо» так село, то що ж залишиться нашим дітям? До речі, земельне питання порушували й інші учасники зустрічі, а ще висловлювали побажання, аби в  газеті частіше з’являлися публікації на теми виховання і моралі.
В.П.Стеценко попросив слова вдруге. Йому було соромно читати про те, що діялося в обласній раді. Боротьба за портфелі не додає людям села доброго настрою, не поліпшує їх життя.
На зустрічі «проклюнулася» також болюча проблема сільських вкладників Ощадбанку. По 7-8 разів чи не з усіх сіл району вони їздять в Андрушівку, тільки обіцяну тисячу далеко не всі одержали. Сільські голови із сумом констатували, що, схоже, для  більшості населення морока з цими грошима ще тільки розпочинається.
Цікаво, що були й несподівані  пропозиції. Наприклад, сільський голова з Кирилівки В.В.Цимбалюк висловив побажання, аби «Житомирщина» частіше робила цікаві  передруки з інших  видань. А секретар Бровківської сільради Н.Г.Манзебур попросила, аби наша газета опублікувала вірші місцевої поетеси Галини Огородникової і взагалі більше приділяла уваги мистецтву і літературі. Справді, не єдиним хлібом живе нині село!
Керуючий справами райради С.А.Михайловський, з повагою говорячи про журналістську  працю, запропонував  ширше писати про самоврядування. Причому, тримати в полі зору не лише молоко і землю, а в першу чергу — людину. На його погляд, темою публікацій може стати також проблема формування сільського керівника.  Виступаючий закликав працівників сільрад до співробітництва з обласною газетою.
Подякувавши журналістам «Житомирщини» за увагу до проблем району, голова райдержадміністрації  К.І.Курсон звернулася до сільських голів, аби вони при підготовці звітів на сходи села обов’язково виділяли: як і чим живе їхня громада? Проблем тут вистачає і вирішувати  їх потрібно спільно з органами влади. Катерина Іванівна розповіла журналістам про селище Новоівницьке, де вдалося зберегти колишнє військове містечко. Гостре питання — його опалення, потребує ремонту школа. На це потрібні значні кошти. Міністерство оборони не збирається допомагати і спонсорів поки що нема. А проблеми треба вирішувати, адже люди не винні, що їх кинули напризволяще.
Розмова нікого не залишила байдужим. Д.О.Панчук по ходу її відповідав на запитання, що виникали в сільських голів та секретарів сільрад. На завершення домовилися, що редакція з проблем самоврядування проведе в районі дискусію за «круглим столом».

ЗАКОННІСТЬ І ПРАВОПОРУШЕННЯ

СМЕРТЬ СЕРГІЯ ВАСИЛИШИНА БУЛА ЗАМОВНИМ УБИВСТВОМ
«Проскурів», 25.04.2008, Хмельницька обл.
Загибель колишнього  заступника голови Хмельницької облдержадміністрації, заслуженого працівника промисловості України Сергія Василишина була справою рук професійного найманця.

Як уже раніше повідомлялося в пресі, 58-річний Сергій Василишин, голова спостережної ради Хмельницької швейної фабрики ВАТ “Євростиль”, який більше десяти років очолював завод “Пригма-Прес”, а у 2004 році обіймав посаду заступника голови облдержадміністрації, заслужений працівник промисловості України, доктор технічних наук і автор ряду наукових праць, 22 лютого був доставлений до міської лікарні з численними переломами та відкритою черепно-мозковою травмою. Лікарям не вдалося врятувати його життя, за тиждень він помер, не приходячи до свідомості. Однак дорогою до лікарні устиг сказати, що його жорстоко побили і це справа рук професійного найманця. Наразі ведеться слідство за цим фактом і міліція поки що не розголошує подробиці. Але завдання важких тілесних ушкоджень пов’язують з колишньою діяльністю Сергія Василишина на посту генерального директора заводу та заведеною на нього кримінальною справою.
“Свого часу Сергій Афонович був звинувачений у тому, чого насправді не робив, ? каже дружина загиблого Людмила Василишина. ? Про це ще й досі ходить багато чуток та домислів, але тепер усі звинувачення проти нього зняті у судовому порядку.  Багато з того, про що згадувалося навіть у недавніх газетних публікаціях, не відповідає дійсності”. Свої слова Людмила Василівна підтверджує офіційними документами: вирок Хмельницького міськрайонного суду від 2  лютого 2007 року виправдовує Сергія Василишина  по всіх епізодах заведеної на нього кримінальної справи, так як “в ході судового розгляду не здобуто достатніх достовірних доказів” вчинення ним правопорушень. Рішення хмельницьких суддів підтверджене також висновком апеляційного суду та ухвалою Верховного Суду України, яка датується січнем цього року.
Днями Людмила Василишина звернулася до Генерального прокурора України з проханням розібратися у тому, хто чинив переслідування і бажав смерті її чоловікові. Ведення справи взято під контроль Генпрокуратурою та вищим керівництвом МВС України. “Я хочу, аби злочинці були покарані, а добре ім’я мого чоловіка не залишилося заплямованим. Це єдине і останнє, що я можу для нього зробити”, — каже Людмила Василівна.

СКАНДАЛИ

МОСКАЛЬ МЕНІ НЕ ЗЕМЛЯК!
Александр Мащенко, «Крымское время», 30.04.2008
Реакция на предложение народного депутата Геннадия Москаля соорудить монумент, посвященный увековечению памяти жертв, пострадавших от действий «Русской освободительной армии» генерала Власова.

В заголовке — ничего личного! Так, цитата из знаменитого фильма Алексея Балабанова «Брат-2». Тем не менее речь пойдет именно о москале, то есть, виноват, о Москале с большой буквы М. В прошлом начальник крымской милиции и постпред президента на полуострове, а ныне народный депутат Москаль выступил на днях с очередной экстравагантной инициативой.
Геннадий Геннадиевич обратился в Симферопольский городской совет, Луганский областной совет, Луганский городской совет и Верховный Совет Автономной Республики Крым с настоятельной просьбой выделить средства и земельные участки в границах городов Луганска и Симферополя для сооружения монумента, посвященного увековечению памяти жертв, пострадавших от действий… «Русской освободительной армии» генерала Власова.
Как известно, на площади Советской в Симферополе уже стоит памятник жертвам бандеровцев, рядом с которым Геннадий Геннадиевич, по-видимому, и мечтает водрузить памятник жертвам власовцев! Конечно, эта инициатива — всего-навсего политическая провокация накануне 9 Мая. И  конечно, Москаль рассчитывает на то, что и Симферопольский горсовет, и Верховный Совет Крыма ему откажут, а он потом попиарится на этом отказе. Собственно, Геннадий Геннадиевич так заранее и пишет: «Отказ в выделении земельного участка для установки монумента приведет к морально-политическим последствиям для депутатского корпуса Симферопольского городского совета, которые получат широкий резонанс среди общественности нашей державы».
Однако я на месте наших депутатов начинание Москаля поддержал бы!
Своей инициативой нардеп намекает на то, что у русских, дескать, тоже были свои предатели. Да, были, конечно, Геннадий Геннадиевич. Были, есть и, увы, будут, как у любого народа. Дело не в этом. Дело в отношении к предателям. Ни в России, ни в Крыму, ни в Донбассе власовцев никто не превращает в национальных героев. Их никто не реабилитировал и реабилитировать не собирается. К сожалению, на Украине отношение к своим предателям — бандеровцам — совсем другое. На Украине им присваивают звания героев и приравнивают к ветеранам Великой Отечественной войны.
А кроме того, мне очень нравится ремарка в «пояснительной записке» Москаля, в которой он аргументирует необходимость установки в Симферополе памятника жертвам власовцев. «Памятник будет посвящен также жертвам, пострадавшим от действий соотечественников, которые вместо защиты Родины ее предали и перешли на сторону врага, стали начальниками полиции, старостами городов, руководителями государственных учреждений и действовали от имени врага на оккупированной территории», — пишет Геннадий Геннадиевич и добавляет, что, дескать, в ряды Русской освободительной армии добровольно вступили и приняли участие в боевых действиях против бойцов Красной Армии на стороне фашистов около 1100 крымчан. Москаль думает, что это много!
Эх, Геннадий Геннадиевич!
Давайте действительно  поставим этот ваш памятник  и напишем на нем большими жирными буквами: жертвам власовцев и КРЫМСКИХ ТАТАР, «которые вместо защиты Родины ее предали и перешли на сторону врага, стали начальниками полиции, старостами городов, руководителями государственных учреждений и действовали от имени врага на оккупированной территории».
А ниже, если вам будет угодно, приведем другую научную статистику. По данным зарубежных (немоскальских) историков, в фашистских вооруженных силах в годы Великой Отечественной войны добровольно служили от 15 до 20 тысяч крымских татар. А сколько их было среди полицаев и старост, по-моему, точно даже не подсчитано. «Уже в октябре 1941 года, — писали английские ученые Диксон и Гейльбрунн, — для борьбы с партизанами немцы стали привлекать крымских татар, которые всегда враждебно относились к большевистскому режиму. Были сформированы так называемые татарские отряды самообороны (это название не напоминает вам название политической силы, к которой принадлежит народный депутат Москаль? — Автор.), которые оказали немцам большую помощь». Они выдавали места дислокации партизан фашистам, грабили партизанские продовольственные базы и уничтожали их живую силу.
24 мая 1942 года доблестных татарских вояк похвалил сам фюрер. Выступая в рейхстаге, он заявил в своей речи: «В частях германской армии, наряду с литовскими, латышскими, эстонскими и украинскими легионами, принимают участие в боях с большевиками также татарские вспомогательные войска… Крымские татары всегда отличались своей военной доблестью и готовностью сражаться… Вполне понятно, что они плечом к плечу стоят с солдатами германской армии в борьбе против большевизма».
Ну так что, ставим памятник жертвам крымских татар? А, Геннадий Геннадиевич?
 http://time4news.org/index.php?option=com_content&task=view&id=2685&Itemid=31

МІЖ МОЛОТОМ І КОВАДЛОМ ЧИНОВНИЦЬКОЇ СВАВОЛІ
Олександр Макаренко, «Зоря Полтавщини», 30.04.2008
Напередодні Всесвітнього Дня Свободи преси Національна спілка журналістів України за поданням організацій НСЖУ і редакційних колективів оприлюднила список чиновників, які своїми діями душать свободу слова у нашій державі.

Серед них – Валентин Рибачук, міський голова Слов’янська Донецької області. Як йдеться у повідомленні НСЖУ, при наполяганні голови міська рада затвердила нові правила акредитації журналістів, які всупереч законодавству передбачають “огляд і перевірку фото-, аудіо- та відеоапаратури, в особливих випадках – огляд журналістів”. Після критичного сюжету журналістки Наталії Попової на телеканалі “САТ ПЛЮС” міський голова подав позов з вимогою відшкодування 100000 грн. Посадовець не крився, що головною метою цього позову є “покарання” журналістів. Апеляційний суд відмовив йому в задоволенні позову.
Голова Роздільнянської районної ради Одеської області Ігор Сікачин своїм розпорядженням створив “редакційну колегію районної ради як дорадчого органу управління діяльністю газети “Вперед”. До складу цієї “редакційної колегії” увійшли – він сам, його заступник, десять голів постійних комісій райради та два працівники редакції. Після того редактору була спрямована вимога подавати на узгодження цій “колегії” всі матеріали про діяльність районної ради. Редакторка газети Тетяна Хамардюк виступила проти брутального запровадження цензури. При потуранні голови райрада створила спеціальну комісію, на засідання якої редактора викликали через дві години після смерті її матері, потім призначили засідання на дев’ятий день(!), а вже на сесії райради вимагали клястися на Біблії, оприлюднюючи свою зарплату.
З приходом на посаду міського голови Славути Хмельницької області Василя Сидора міськрада перетворила редакцію газети “Трудівник Полісся” у комунальне підприємство, зобов’язала редактора укласти контракт з міським головою. Своїми рішеннями рада порушує права трудового колективу редакції, редактора, законодавство, але міський голова цим не переймається, адже рада знайшла кошти для фінансування приватного видання для висвітлення своєї діяльності.
Всього до списку НСЖУ занесено 15 душителів свободи слова. Безумовно, він не є повним. “Зоря Полтавщини” також вміщувала публікації про те, як журналісти місцевих ЗМІ опинилися між молотом і ковадлом чиновницької сваволі. І можна напевне сказати, що на Полтавщині також є душителі свободи слова. Від влади. Їхні імена будуть обов’язково оприлюднені.
Також Національна спілка журналістів України звертає увагу високопосадовців держави, правоохоронних органів, суддів на оприлюднені кричущі факти порушень Конституції і законів України, міжнародних зобов’язань. Голова Національної спілки журналістів України Ігор Лубченко підкреслює: “Цей список оприлюднюємо не лише у нашій державі, а й передаємо до Міжнародної федерації журналістів, Ради Європи, Європарламенту й інших структур, щоб там вирішували, запрошувати цих чиновників на різні міжнародні заходи, чи не пускати їх на свій поріг.
НСЖУ буде і в подальшому забезпечувати юридичну та інші види підтримки журналістів відповідно до Закону України “Про професійних творчих працівників та творчі спілки”.

ЗБЕРЕЖЕННЯ ДОВКІЛЛЯ

ЧОРНОБИЛЬСЬКИЙ БІЛЬ НЕ ВЩУХАЄ
Володимир Соболь, «Житомирщина», 05.05.2008
Житомирщина  вшанувала людей, які загинули або постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Проблеми, породжені  наслідками радіоактивного забруднення, є актуальними й сьогодні.

З нагоди 22-ої річниці трагедії у Житомирі заходи розпочалися з покладання квітів до меморіальної дошки першому  міністру України у справах захисту населення від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Георгію Готовчицю.  У мітингах скорботи, що відбулися  біля пам’ятних знаків «Чорний біль» і «Пожежним, які врятували світ», узяли участь голова облдержадміністрації Юрій Забела, голова обласної ради Віталій Француз, Житомирський міський голова Віра Шелудченко, народні депутати України, учасники ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, представники політичних і громадських організацій, учнівська молодь.
В обласній державній адміністрації відбулася зустріч голови облдержадміністрації Юрія Забели та голови обласної ради Віталія Француза з ліквідаторами аварії на Чорнобильській АЕС. На ній Ю.Забела сказав, що проблеми, породжені  наслідками радіоактивного забруднення, є актуальними і сьогодні. Не обминула трагедія й Житомирщину, на території якої проживають близько 333 тисяч осіб, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, із яких — близько 11 тисяч безпосередніх учасників ліквідації аварії та 70 тисяч дітей. Дев’ять північних районів, міста Малин і Коростень опинилися  в зоні підвищеного радіоактивного забруднення.
Керівник області також зупинився на  необхідності розробки нової редакції Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС», яка б чітко визначила пріоритетні напрямки та гарантії соціального захисту, реабілітації постраждалого населення.
— Ми зобов’язані діяти на розвиток, — сказав Юрій Забела, — Отже, повинні, як зауважив Президент України Віктор Ющенко,  шукати та втілювати нові форми постчорнобильського відродження. Зі свого боку, обласна державна адміністрація ніколи не послаблювала уваги до чорнобильців, а робила й робить усе можливе, щоб пом’якшити біль і страждання людей, створити їм умови для нормального життя.  Так, минулого року в область на ці цілі надійшло 229 мільйонів гривень. Цього року для виплати компенсації постраждалим отримано  близько 43 мільйонів гривень.
Голова обласної ради Віталій Француз зауважив, що сьогодні найважче тим, хто через аварію на атомній станції втратив здоров’я, працездатність,  опинився прикутим до ліжка. Віталій Йосипович висловив переконання, що в подоланні нагальних проблем чорнобильців сприятиме, насамперед, згуртованість самих ліквідаторів та  створення відповідного міністерства, яке б допомогло консолідувати зусилля.
Директор благодійного фонду «Ліквідатор» Олександр Ковальчук та військовий льотчик, учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, член благодійного фонду «Чорнобиль — 86»  Олександр Андрєєв звернулися до керівників області з проханням допомогти у вирішенні проблемних питань,  пов’язаних із  лікуванням та забезпеченням чорнобильців медичними препаратами, санаторно-курортними путівками...  Юрій Забела запевнив учасників зустрічі, що жодна їхня проблема не залишиться поза увагою, а братиметься на контроль та вирішуватиметься відповідними службами.
 Юрій Забела та Віталій Француз висловили глибоку подяку учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС, побажали їм доброго здоров’я, оптимізму, впевненості в завтрашньому дні. За сумлінне виконання службових обов’язків, значний внесок у ліквідацію наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, високий професіоналізм вони нагородили групу ліквідаторів-чорнобильців почесними грамотами та грошовими преміями.
Голова обласної державної адміністрації Юрій Забела зі  своїми заступниками та начальниками управлінь, голова обласної ради Віталій Француз, голови райдержадміністрацій, керівники органів місцевого самоврядування взяли участь у заходах, присвячених пам’яті жертв аварії на Чорнобильській АЕС, що відбулися в Народичах. У міському парку вони поклали квіти до пам’ятників жертвам Чорнобиля, воїнам-визволителям і воїнам-афганцям.
Керуючий Овруцько-Коростенською єпархією Української Православної Церкви Віссаріон провів чин освячення та відкриття Свято-Миколаївської каплиці та жалобний молебень за жертвами Чорнобильської трагедії. Архієпископ Віссаріон подякував голові облдержадміністрації Юрію Забелі, голові Народницької райдержадміністрації Василю Савлуку та всім добрим людям за всебічне сприяння в будівництві каплиці.
— Щороку ми збираємося на цьому місці, щоб довести, що народицька земля існує, — сказав під час мітингу голова районної ради Анатолій Леончук. — Ми не залишили свою рідну землю, не зрадили нашим традиціям, а, народжуючи  дітей, примножуємо ниву життя. Відкриття та освячення каплички — це пам’ять на віки.
На мітингу скорботи Юрій Забела наголосив, що Житомирська область —  єдина вУкраїні, де в зоні обов’язкового (безумовного) відселення й досі проживають 628 сімей, які мають право на переселення та забезпечення житлом. У ряді населених пунктів, де мешкають від однієї до 20 сімей,  склалася непроста ситуація, але відроджувати ці населені пункти недоцільно. У той же час, необхідно  переглянути зони радіоактивного забруднення. Результати такої екологічної експертизи сприятимуть  відродженню територій, поліпшенню їхньої привабливості для вітчизняного та іноземного інвестування, належного фінансування.
До 22-ої річниці аварії на Чорнобильській АЕС в області впорядкували пам’ятники героям-чорнобильцям, висадили біля них червоні тюльпани, провели низку спортивних, просвітницьких, екологічних акцій, «гарячі лінії» з питань соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС.

«ПРАКТИЧНО ВСІ МИ — ІНВАЛІДИ»
Володимир Разуваєв, «Проскурів», 25.04.2008, Хмельницька обл.
День Чорнобильської трагедії назавжди траурною чорною стрічкою закарбувався у пам’яті нашого народу. Ще й досі, незважаючи на зусилля з боку держави й органів місцевої влади, не загоюються рани, завдані цією трагедією.

І хоча офіційні звіти посадовців щороку мають нібито  сповнювати серця учасників ліквідації цієї найстрашнішої екологічної катастрофи надією на краще їхнє сьогодення і майбутнє, життя й відгуки цих героїчних людей свідчить, на жаль, про протилежне. Нині своїми думками і почуттями щодо цього ділиться людина, яка 9 років життя віддала праці у Чорнобильській зоні, а нині, вже у пенсійному віці, очолює  міську партійну організацію Народного руху України — Валентина Дубчак.
— Не для кого, сподіваюсь, не є таємницею чи небажаним відкриттям, що нам, чорнобильцям, живеться  зовсім не так, як уявляється деяким можновладцям. Практично всі ми — інваліди, а більшість з нас “віддячена” державою на рівні 700-800 гривень пільгового пенсійного забезпечення”. Громадські організації, котрі створювались начебто з метою захисту і відстоювання наших прав, до речі, визначених законодавством, практично заклопотані вирішенням своїх проблем, держава обмежилась численними обіцянками і декларативними зобов’язаннями, отож переважна більшість з нас залишається сам на сам зі  своїми бідами. Єдина втіха — турбота міської влади, але її зусилля не встигають за сьогоднішніми реаліями. Мені, наприклад, дуже хотілося б якось поліпшити житлові умови своєї сім’ї, де ми з чоловіком є ветеранами Чорнобиля. У нас виросли діти, підросли внуки, але отримати земельну ділянку для будівництва житла для всіх нас можемо лише мріяти.  Чомусь так сталося, що “заслужених пільговиків-чорнобильців” нині стало у декілька разів більше, ніж справжніх ліквідаторів аварії на ЧАЕС і тих, хто  їх обслуговував. Прикро, що дехто нас нині звинувачує, що ми нібито  погналися до Чорнобиля “за довгим карбованцем”. А де би були зараз ці люди, якби не безкорисний потяг моїх колег не до грошей чи подвигу, а до прагнення врятувати нашу землю від нищівної катастрофи?
І сьогодні запевняють, що ймовірне розміщення радіоактивних відходів на Хмельницькій АЕС є забезпеченням  національної безпеки України — як ми, ті, хто пережив увесь жах того екологічного страхіття, можемо спокійно сприймати такі заяви нинішніх політиків? А що вже казати про жахливу корупцію і розкрадання коштів, виділених на облаштування 30-кілометрової зони навколо ХАЕС? Чорнобиль для нас — це трагедія дня вчорашнього, а те, що відбувається навколо неї і нас нині, це — біль сьогодення. Народний рух України робив і робитиме все можливе і неможливе, щоб запобігти новому екологічному забрудненню  Хмельниччини і закликає подолян приєднатись до наших заходів. Нова трагедія української землі не повинна відбутися.

ДОБРЕ ДОПОМАГАТИ ТОМУ, ХТО САМ ЩОСЬ РОБИТЬ
Володимир Киричанський, «Житомирщина», 25.04.2008
Очевидно, що не треба очікувати на жести доброї волі зарубіжних добродійників, а самим шукати шляхи подолання наслідків аварії на ЧАЕС.

Час, що минув після катастрофи на Чорнобильській атомній електростанції, називається ліквідацією наслідків аварії. Він триває і досі. За цей період державою зроблено дуже багато, але масштабність катастрофи — така, що до завершення справи ще дуже далеко. До Чорнобиля вже просто звикли і згадують про нього лише у двох випадках: на чергову річницю, коли зворушливо обіцяють ніколи не забувати про це лихо і про тих, хто його ліквідовував, і хто від нього постраждав; і тоді, коли вигідно з якихось міркувань згадати про Чорнобиль (хоча б перед виборами).
Розумію, що не варто весь час волати про аварію — від цього радіації не поменшає, а життя людей у чорнобильських зонах не покращає. Вочевидь, саме з таких позиції свого часу ліквідували так звані чорнобильські нарахування на фонд заробітної плати, поступово зменшуючи їх. Згодом як самостійне відомство ще з Мінчорнобиль. А потім закрили ЧАЕС. Не важко зрозуміти, що то була політична акція, розрахована на прихильність і фінансову допомогу Заходу. Згадали про Чорнобиль і напередодні 20-их роковин з дня аварії. Тоді ж була опублікована доповідь МАГАТЕ «Спадщина Чорнобиля: медичні, екологічні та соціально-економічні наслідки». На 600 сторінках вчені мужі намагалися довести світовій спільноті, що тепер Чорнобиль не загрожує людям. Висновки доповіді викликали обурення і незгоду не лише у вчених і медиків постраждалих країн, а й у їхніх зарубіжних колег. Та доповідь МАГАТЕ відіграла свою роль, бо була ланцюжком у загальній тенденції, спрямованій на забуття Чорнобиля. Знайдіть зараз у центральних ЗМІ хоч одне повідомлення про те, що нині діється на станції, у зоні відчуження. Не знайдете.
Тож очевидно, що треба діяти самостійно, не очікувати на жести доброї волі зарубіжних добродійників, а самим шукати шляхи подолання наслідків аварії на ЧАЕС.
Після аварії багато хто з-за кордону обіцяв допомогу і навіть допомагав. Сьогодні з усіх добродійників залишилася одна Японія (левову частку програм ООН також фінансує Японія,  а ще — Швейцарія). Японці сповідують принципи  «риби» або «кусаноне» (коріння трави). Ці принципи означають: хочеш їсти рибу — на тобі вудку і злови її; хочеш їсти хліб, то зори підготовлене для тебе поле і засій його. Та у нас чомусь ловити рибу і засівати ниву не поспішають. У людей, які проживають у північних районах області, панує думка, що їм всі щось винні. Вони і допомогу вважають обов’язковою. І не лише від держави, а й від громадських та благодійних організацій, можливості яких — обмежені.
Серед цих чорнобильських організацій в нашій області найстарішим можна вважати благодійний фонд «Заложники Чорнобиля» (до 2001 року — громадська організація «Фонд переселення»). Починаючи з серпня 1989 року він допоміг державі у різних галузях на суму майже 40 мільйонів гривень.
За час існування фонд пережив три періоди. Перший — коли у нього були кошти (частково їх надавав засновник — обласна організація Спілки журналістів України, охоче відгукувалися благодійники), але йому не довіряли. Люди не вірили, що їм купують квартири (будинки) в чистій зоні і дарують. Коли ж фонду повірили, то коштів значно поменшало. Другий період позначений зростанням числа прохань про допомогу при одночасно зрослих труднощах гуманітарної діяльності. Третій — зниження можливостей фонду і постійні прохання допомогти вирішити ті питання, які не в змозі вирішити держава.
Чому фонд збіднів? Тому, що в його донорів за кордоном у десять разів зменшився бюджет. Сталося це у зв’язку із закриттям ЧАЕС. «Закрили станцію — значить, вирішили проблеми», — так нам пояснили японці. Включилися ми до програми посольства Японії в Україні «Кусаноне», але до неї сьогодні практично усі області включилися, тож можна отримати один грант на рік (ми ж отримуємо по два гранти).
Якщо, скажімо, посольство Японії може безпосередньо допомагати якійсь лікарні, то асоціація «Чорнобиль — Тюбу» допомагає лише через наш фонд, бо не довіряє державним установам. Та й посольство кожного разу просить, щоб отримувачем коштів був фонд, а не лікарня, бо лікарня може придбати апаратуру лише через тендер, а посольство вже визначило фірму-постачальника.
За всі ці роки фонд вирішує свої проблеми самотужки, хоча і потребує допомоги з боку обласної влади. Лише напередодні 22-ої річниці чорнобильської трагедії обласна рада все ж звільнила фонд від орендної плати за приміщення.
Фонд тричі намагався провести благодійні акції в нашій області. Кожного разу відповідні звернення приймала обласна рада. Якщо перша акція ще мала певний успіх, то дві наступні практично своєї ролі не відіграли. На зібрані кошти була придбана апаратура для онкогематологічного відділення обласної дитячої лікарні, зроблено ремонт ігрової кімнати у цьому ж відділенні, умебльовано її.  У Народицькому районі ремонтували котельню райлікарні, відновили водогінну мережу в селах Болотниці та Сельці, придбали спеціальні костюми для бійців Народицької СДПЧ-14, а для дитячого садка «Сонечко» в Народичах — медичну апаратуру, дезрозчини, вітаміни, іграшки, дитячі книжки.
Тож, зрозуміло, сподіватися лише на наш фонд не варто, треба вчитися самим допомагати собі. У селі Пилипонці Брусилівського району типове приміщення ФАПу свого часу не добудували. Добре, що місцевий фельдшер В.А.Германчук не дала його розікрасти. Звернулася вона до нашого фонду, а ми порадили їй організувати громаду, зареєструвати її і тоді просити допомогу по лінії ПрООН. Весь час фельдшер скаржилася, як усе це важко, але, зрештою, отримала допомогу. Сьогодні ФАП у Пилипонці можна з повним правом вважати одним з кращих в області.
Ось ще один приклад. У селі переселенців Озадівці Бердичівського району лікарська амбулаторія містилася у старому приміщенні, яке не було пристосоване під медичний заклад. Розповів я лікарці В.О.Устенко про Пилипонку і порадив діяти таким же чином. Одночасно проконсультувався у посольстві щодо можливості допомоги через «Кусаноне». Посольство погодилося. Був виділений грант на капітальний ремонт приміщення, поруч із будівлею сільської ради. Сьогодні озадівці по праву пишаються своєю амбулаторією, яка має усі зручності, просторі кабінети, автономне газове опалення. Коли був завершений капремонт, управління охорони здоров’я облдержадміністрації подбало про нову медичну апаратуру для Озадівки.
Отримавши у нашому фонді консультації, вчителька з села Листвина Овруцького району В.О.Радкевич так захопила громаду, що виграли три гранти «ПрООН», а цього року — і «Кусаноне» (ремонт сільської мережі водопостачання).
Мені доволі часто доводиться відвідувати Народицький район. Можу констатувати, що у людей поступово зникає споживацьке ставлення до гуманітарної допомоги. Вони у багатьох випадках намагаються вирішувати проблеми самотужки. Навіть взяли активну участь в нашій останній акції «Народицька гривня», чого раніше не спостерігалося, отримали кілька грантів за програмою ООН, стукають в усі двері, добиваються субвенцій від держави. Нині з ініціативи японської асоціації «Чорнобиль — Тюбу» і за її фінансової підтримки здійснюють експеримент із очищення земель від радіації шляхом вирощування ріпаку. Японці обіцяли встановити установку з виробництва біопалива з масла ріпаку.
Вище йшлося про три етапи діяльності фонду. Сьогодні вже можна казати про четвертий: залишаючись своєрідним донором для отримувачів допомоги, фонд бере на себе обов’язки координатора-радника з реалізації гуманітарних програм.
Директор благодійного фонду «Заложники Чорнобиля»,  почесний громадянин Народицького району.

«МУСОР? ВОЗЬМИТЕ ЕГО СЕБЕ!»
Татьяна Буряковская, «Время», 30.04.2008, Харьковская обл.
На последнем заседании постоянной комиссии Харьковского горсовета по вопросам транспорта, связи и экологии взялись рассмотреть сразу несколько источников замусоривания города и найти виновных.

Делим остановки
Если посмотреть на городскую систему наземного транспортного сообщения в целом, то сразу понять, кто несёт ответственность за уборку мусора, довольно-таки сложно. Так, например, если проезжую часть убирают дорожники, то с остановками дело обстоит сложнее. Транспортники сегодня берут на себя ответственность лишь за те остановки, на которых нет киосков, магазинчиков, кафе и т. д. Таковых, как выяснилось, в городе насчитывается около трёхсот. На остальных 560 остановках установлено, как минимум, по одной, а чаще — несколько торговых точек, владельцы которых и должны организовывать уборку окрестных территорий в радиусе 20 метров. Однако зачастую этого не делается. В качестве одного из наглядных примеров можно привести троллейбусную остановку на выходе из станции метро «Московский проспект», где мусор практически не переводится. Представители департамента транспорта заверяют, что при размещении киосков на остановках мнением транспортников никто не интересуется — в этом вопросе распоряжаются чиновники управления потребительского рынка, а вот контролировать соблюдение чистоты вокруг установленных ларьков «забывают».
Среди частных транспортных фирм, пользующихся городскими остановками, есть немало и таких, обязанности которых в части уборки вообще нигде не предусмотрены. Участники комиссии обратили внимание на то, что автоперевозчики, работающие на пригородных маршрутах, занимают на остановках довольно большие участки, а вот убирать за ними приходится коммунальным службам. Чтобы определить их обязанности по соблюдению чистоты, надо, как минимум, найти общий язык между чиновниками областных и городских управлений.
Таксистов предлагается штрафовать…
Радио-такси, в свою очередь, устраивают из остановок общественного транспорта целые стоянки, где водители в ожидании пассажиров наскоро перекусывают — и, следовательно, тоже участвуют в «мусоронакоплении». По словам заместителя директора департамента транспорта и связи Сергея Дульфана, на территории Харькова работают 22 оператора радио-такси, но только один из них является полностью легальным и лицензированным. Остальные попросту заключают с владельцами легковых автомобилей, занимающихся частным извозом, договоры на информационное обслуживание. Поэтому заставить их, образно говоря, взять в руки мётлы практически невозможно.
Между тем, в Харькове насчитывается около 5 тысяч частных такси. В качестве метода влияния на таких перевозчиков в случае их отказа от участия в уборке стоянок членами комиссии было предложено запретить таксистам стоять на остановках дольше пяти минут, а за нарушение этого требования — взимать с них штраф.
Вообще, стихийно возникающие стоянки такси и маршруток сами по себе создают проблему качественной уборки постоянно занятых ими участков дорог. Во всяком случае, на заседании комиссии между представителями руководства транспортного и дорожного департаментов разгорелся нешуточный спор по поводу того, кому отвечать за чистоту разворотных кругов и «карманов» вдоль дорог. «Возьмите их себе!» — то и дело предлагали друг другу оппоненты. Чтобы окончательно определить круг ответственных за уборку участков транспортной сети, депутаты комиссии по вопросам транспорта, связи и экологии решили обратиться за консультацией к юристам горисполкома.
 …А население — воспитывать
Одним из «традиционных» источников замусоривания города являются районы частного сектора, откуда властям никак не удаётся наладить регулярный вывоз отходов. Проблема, которая не решалась десятилетиями, постепенно стала влиять на формирование определённого менталитета местных жителей, многие из которых сегодня уверены, что мусор нужно выносить или в укромные уголки типа оврагов и речных заводей, или же, наоборот, в оживлённые места — например, к проезжей части автодорог, откуда его уберут «те, кто должен убирать».
Дорожники с таким подходом категорически не согласны, тем более, что выбрасывают мусор у дорог не только жители, но и иные водители мусоровозов. Чтобы уличить и привлечь такого правонарушителя к ответственности, требуется не только желание (скажем, депутата или чиновника), но и несколько недель времени, после чего водитель грузовика в лучшем случае будет оштрафован на 170 грн., в то время как вывоз и утилизация на полигоне аналогичного количества отходов стоит 400 грн. Получается, мусор сегодня выгоднее вываливать где попало.
Ну, а что касается жителей частного сектора, то с ними, как решили депутаты комиссии, следует усилить разъяснительную работу. А за помощью в этом деле решено обратиться к руководству управления МВД — с тем, чтобы участие в формировании экологического самосознания населения принимали и участковые инспектора.
http://www.time.kharkov.com/index.php?page_name=article&id=2651

СТИХІЙНІ ЛИХА, АВАРІЇ, НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ

І ЗНОВУ – ЛЮДСЬКИЙ ФАКТОР
Олена Ігнатенко, «Зоря Полтавщини», 06.05.2008
Правоохоронці не виключають того, що аварія щодо розгерметизації цистерн  та виходу близько 2 м3 аміачної води  сталася через недогляд залізничників.

На пульт зв’язку  Гребінківського РВ ГУ МНС України в Полтавській області від чергового залізничної станції “Гребінка” Південно-Західної залізниці надійшло повідомлення про те, що на сортувальній гірці під час формування рухомого складу перекинулася одна цистерна, заповнена аміачною водою (20% розчин аміаку), та пошкодилася друга, обидві цистерни об’ємом по 60 м3. Внаслідок розгерметизації витекло близько 2 м3 аміачної води, повідомляє Центр пропаганди ГУ МНС України в Полтавській області. Вантаж був призначений для ВАТ “Райагрохім” у місті Ічні Чернігівської області. Відправник вантажу – черкаський завод “Азот”.
Через півтори години працівникам аварійної бригади відновлювального потяга ст. Гребінка та співробітникам МНС області вдалося призупинити витік аміачної води, загерметизувавши заливну горловину цистерни. А ще майже через три години свинцеві та дерев’яні заглушки встановили на другій цистерні, ліквідувавши витік із пробоїни. Під час виконання цих робіт рятувальники МНС поставили водну завісу, щоб не утворилася отруйна хмара.
З огляду на те, що за 100–400 м від місця аварії розташовані 20 приватних житлових будинків, де мешкає понад 25 людей, на час ліквідації аварії їх із домівок евакуювали. У лікарні одразу почали готувати ліжка для потерпілих. Та за медичною допомогою ніхто не звернувся. Згідно з висновками СЕС Гребінківського району загрози життю та здоров’ю людей не було.
З допомогою відновлювального поїзда на залізничну колію поставили першу цистерну. А ось другу піднімали вже за допомогою двох відновлювальних поїздів. Рух залізничного транспорту на час ліквідації аварії не припинявся.
На роботах були задіяні три пожежні автоцистерни, пожежний та відновлювальний потяги, працівники “швидкої допомоги”, транспортної міліції, міського райвідділу міліції, загалом близько 70 чоловік.
За однією з версій правоохоронців, причиною, через яку перекинулися дві цистерни з аміаком, став башмак, що прикипів до рельси через тертя. Правоохоронці не виключають того, що аварія сталася через недогляд залізничників, які вчасно не проконтролювали розташування башмака. Триває слідство.
 

*                                 *                              *

Повнотекстовий огляд регіональної преси. До випуску ввійшли матеріали, які з’явилися на шпальтах та в інтернет-версіях обласних та міських газет України по 7 травня 2008 року включно.
Заявки на отримання друкованих версій, а також зауваження та пропозиції можна надсилати за адресою:
nekrasova@rada.gov.ua
або телефоном:  255-23-94,
Некрасовій Олені Станіславівні.