|
|
ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ
УКРАИНА - СТРАНА КОНТРАСТОВ!
Оксана Гуцалюк, «Украина - Центр», 24.04.2008, Кировоградская обл.
Президента, объявившего войну коррупции в вузах, не пускают к абитуриентам; нищий министр и официально сорящий бюджетными деньгами мэр-кандидат. И на фоне этого - коммунисты нашли тех, кто спаивает молодежь...РЕГІОНАЛЬНА ВЛАДА
ЖАРКИЕ ДЕБАТЫ В ОЖИДАНИИ ЧЕМПИОНАТА
Наталия Шеховцова, «Время», 24.04.2008, Харьковская обл.
Борьба за доступ к бюджетным средствам на стадии их распределения - «зрелище» захватывающее. Городская власть желает играть в этом деле «первую скрипку».
ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА БЛОКИ
СПИСОК ДУШИТЕЛІВ СВОБОДИ СЛОВА ОПРИЛЮДНИТЬ НСЖУКРИТИКА ЧИННОГО ЗАКОНОДАВСТВА
«Зоря Полтавщини», 25.04.2008
«Сьогодні в Україні склалася вкрай гостра ситуація з пресою, особливо місцевою. Політичні сили, які вибороли більшість у радах, брутально тиснуть на ЗМІ …».ІГОР КРІЛЬ: «ДОБРО МНОЖИТЬ ДОБРО»
Микола Шевченко, «Київська правда», 24.04.2008
Сьогодні в інформаційному просторі є дуже багато повідомлень про нову політичну силу "Єдиний Центр". Лідер Єдиного Центру, народний депутат України Ігор Кріль в інтерв’ю сформував свій погляд на діяльність цієї політичної сили.«ИСТОРИЧЕСКИЙ И НЕОРДИНАРНЫЙ СЪЕЗД»
Лариса Чайка, «Луганская правда», 23.04.2008
Народные депутаты Украины Александр Ефремов и Виктор Тихонов, а также председатель Луганского областного совета Валерий Голенко провели пресс-конференцию, которую посвятили обсуждению партийной линии, проводимой на съезде Партии регионов.
У ПОСТІЙНИХ КОМІСІЯХ ОБЛРАДИ: СЛОВО ПРО ТЕНДЕРИЕКОНОМІКА
Прес-служба облради, «Одеські вісті», 22.04.2008
Вже зараз можна говорити про певне «пом'якшення клімату» у ситуації з Законом України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти».
ДЕШЕВЫЕ ДЕНЬГИ – ДОРОГИЕ ПРОДУКТЫ
Юрий Сагань, «Донецкий кряж плюс», 24.04.2008
Ситуацию с инфляцией в Украины комментируют: Юрий Коваленко – главный редактор журнала «Экономист», Андрей Ермолаев – директор центра социальных исследований «София».
ПЕРЕДІЛ ВЛАСНОСТІ
САМОЗАХВАТЫ: ТЕАТР МАРИОНЕТОКРІВЕНЬ І ЯКІСТЬ ЖИТТЯ
Елена Манина, «Крымская правда», 23.04.2008
«Самозахваты - составная часть насквозь коррумпированного «чёрного» рынка крымской земли».
СЕЛЯНИ ПРОТЕСТУЮТЬ ПРОТИ ЗАНИЖЕННЯ ЦІНИ НА МОЛОКО
Людмила Самойлова, «Зоря Полтавщини», 23.04.2008
До протесту проти заниження закупівельної ціни на молоко вдалися селяни Великої Павлівки Зіньківського району Полтавської області. Більше тридцяти приватних здавачів перекривали шлях чотирьом молоковозам до села.
ЗАКОННІСТЬ І ПРАВОПОРУШЕННЯ
КНЯЗІВСТВО ПЕРЕБРОДИ
Володимир Крушельницький, «Рівне вечірнє», 24.04.2008
Події, які відбулися у Дубровицькому районі на Рівненщині, — віддзеркалення соціально-економічних та правових проблем Полісся.
СКАНДАЛИ
ПОЛІТИЧНЕ ШОУ? ЧИ ПРОСТО ЗНУЩАННЯ НАД ГРОМАДОЮ?
Галина Проніна, «Житомирщина», 24.04.2008
22 квітня мала відбутися чотирнадцята сесія Житомирської облради. Але облога трибуни депутатами облради, а також велика кількість прибулих на зібрання народних депутатів України, розвіяли ці сподівання.
ЗБЕРЕЖЕННЯ ДОВКІЛЛЯ
ПОСЕЛОК - ПРОТИВ СВАЛКИ ОТХОДОВІСТОРИЧНА СПАДЩИНА
Дмитрий Гончаров, «Донецкий кряж плюс», 24.04.2008
Жителей поселка тревожит вопрос: кто же все-таки выделил землю под площадку для складирования сероводородсодержащих отходов обогатительной фабрики «Антрацит»?ЧИНОВНИКИ І ДЕПУТАТИ ПРИБИРАЛИ ІСТОРИЧНІ МОГИЛИ
«Молодий буковинець», 22.04.2008, Чернівецька обл.
19 квітня, чиновники і депутати міської ради прибирали могили в історико-культурному заповіднику «Кладовища по вулиці Зеленій».ДЕНЬ ДОВКІЛЛЯ У ПОЛТАВСЬКОМУ ДЕНДРОПАРКУ
Євген Лопушинський, «Зоря Полтавщини», 23.04.2008
У День довкілля, колектив Полтавської облдержадміністрації впорядковував територію дендропарку в Полтаві.О СМОГЕ В ЦЕНТРЕ ГОРОДА, ПРОГРАММЕ ПРИРОДООХРАНЫ И ЗЕЛЕНОЙ ТРАВЕ - ДЛЯ ПРАВНУКОВ
Александр Панков, «Приазовский рабочий», 22.04.2008, Донецкая обл.
Депутатский корпус Донецкого горсовета утвердил программу охраны окружающей среды на 2006-2010 годы.
ПОДАРИТЕ ЕКАТЕРИНЕ ІІ «КВАРТИРУ» В СИМФЕРОПОЛЕ
Александр Мащенко, «Крымское время», 22.04.2008
В Крыму отметили воссоединение с Россией. Тысячи крымчан приняли участие сразу в нескольких акциях.
ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ
УКРАИНА - СТРАНА КОНТРАСТОВ!
Оксана Гуцалюк, «Украина - Центр», 24.04.2008, Кировоградская обл.
Президента, объявившего войну коррупции в вузах, не пускают к абитуриентам;
нищий министр и официально сорящий бюджетными деньгами мэр-кандидат. И
на фоне этого - коммунисты нашли тех, кто спаивает молодежь...
«Посторонним в»
Президента Украины не допустили к независимому тестированию абитуриентов.
Причём от ворот поворот глава государства получил как раз во Львове - тем
более неожиданным и обидным он оказался. Как выяснилось, львовские учителя
посчитали, что даже само присутствие Президента во время тестирования может
повредить психике детей - об этом заявила директор Львовского регионального
центра оценивания качества образования Лариса Середяк: «Это исключено,
и мы предупредили об этом Виктора Ющенко».
«Тестирование предназначено сугубо для детей, и Виктор Ющенко не сможет
ни посетить львовские школы, ни встретиться с детьми во время тестирования
- только после его окончания. Ведь присутствие Президента и его охраны
в аудитории, где проходит тестирование, может вызвать лишний стресс для
детей, поэтому это невозможно. Он может наблюдать только снаружи». О том,
согласился ли Президент подсматривать за пишущей тесты молодёжью в окно,
не сообщается.
Напомним, абитуру во время прохождения тестирования по всей стране
будут охранять наряды милиции. Интересно, отдал ли Юрий Луценко соответствующий
приказ своим бойцам на случай, если глава державы всё же попытается проникнуть
в помещение, где будет проходить историческое мероприятие?
«Думай и богатей!»
Пожалуй, самым бедным в истории украинского правительства стал нынешний
министр промышленности. Так, куратор укрпрома сообщил, что в его собственности
находится 35 соток земли и ...треть квартиры, общая площадь которой составляет
64,8 квадратных метра. За прошлый год министр Владимир Новицкий заработал
230 тысяч гривен - ровно столько же, сколько и в позапрошлом году. Плюс
пенсия в размере тысячи гривен ежемесячно и 13 тысяч за преподавательскую
подработку. Доход его семьи составил 7 тысяч гривен за год. Ещё министерская
семья владеет 10-ю сотками земли и местом на стоянке. В списке министра
также гараж и место в подземном паркинге размером 3,6 квадратных метра
для «бумера» 5-й серии. На банковских счетах у министра - 75 тысяч гривен,
у членов семьи - чуть больше 100 тысяч.
Могу поспорить - от столь неминистерской скромности рядового украинца
прошибёт не слеза радости и умиления, а щемящее чувство жалости. Ну никак
не вяжется столь вопиющая скромность быта с менталитетом «хазяїна» - это
ж каким нерадивым кормильцем надо быть, чтобы у ТАКОГО корыта семью, можно
сказать, в чёрном теле держать! И ещё - так и представляется, как, считывая
эту информацию, откровенно ржут налоговики и загадочно улыбаются губернаторы...
Манна «космическая»
Вот уж кто заботится не только о своей, но и о чужих семьях, так это
Леонид Черновецкий! Так, мэрия Киева уже на днях собирается раздать бюджетникам
почти 200 миллионов гривен в качестве премии. Правда, сия небесная (вернее,
«космическая») манна столь же скоро икнется облагодетельствованным бюджетникам
(а именно врачам и учителям она предназначена) - по окончании избирательной
мэрской кампании с них, как полагается, высчитают «аванс» в полном объёме!
Так, согласно документу, направленному Главным управлением здравоохранения
и медобеспечения Киева столичным главврачам, 50-процентная надбавка медикам
(как, впрочем, и 20-процентная надбавка педагогам), недавно установленная
мэрией, к лету будет значительно сокращена.
Кроме того, в преддверии выборов столичного мэра КГГА выплатит помощь
студентам-сиротам, долгожителям и многодетным семьям - пожилые киевляне
получат по 50-100 гривен, многодетные семьи - по 50 гривен на каждого ребёнка,
а пенсионеры перед Пасхой удостоятся 150-200 гривен. Инфляция в политике,
однако - раньше хватало пары пакетов крупы...
Воруйте и выращивайте!
Верховная Рада решила облегчить жизнь хулиганам, наркоманам и чиновникам-коррупционерам
и ухудшить таковую энергетикам - приняв закон о внесении изменений в Уголовный
и Уголовно-процессуальный кодекс. Отныне наказание за выращивание мака
и конопли, а также за злоупотребление властью и служебным положением сведено
до минимума. А статья 188 УК «Кража путем демонтажа и другим методом электрических
сетей, кабельных линий связи и их оборудования» и вовсе изъята! Как выяснилось,
это невообразимое в своей нелогичности с учетом нынешних украинских реалий
решение парламент принял исключительно из ...соображений гуманности - во
исполнение обязательства Украины перед Советом Европы относительно гуманизации
системы исполнения наказаний. А может, с такой «европеизацией» нам всё-таки
оставаться азиатами?!
Оранжевый змий
Борьба с пьянством, самогоноварением, виноградниками и хорошим пивом
была и остается одной из вечных программных задач коммунистов. Это в очередной
раз подтвердил некто Юрий Сизенко, первый секретарь Киевского горкома Компартии
и первый номер списка КПУ на выборах в Киевсовет.
В своем заявлении «товарищ Первый» отметил, что особенно проблема детского
и юношеского алкоголизма обострилась после так называемой помаранчевой
революции. «Фактически Майдан толкнул детей в алкогольную пропасть. За
последние 4 года употребление крепких алкогольных напитков среди 13-14-летних
юношей и девушек увеличилось в 2-2,5 раза», - сказал Юрий Сизенко, добавив,
что «мы положим этому конец».
И положат, как пить дать, положат! А после отметят...
http://www.uc.kr.ua/fresh/3533/
РЕГІОНАЛЬНА ВЛАДА
ЖАРКИЕ ДЕБАТЫ В
ОЖИДАНИИ ЧЕМПИОНАТА
Наталия Шеховцова, «Время», 24.04.2008, Харьковская обл.
Борьба за доступ к бюджетным средствам на стадии их распределения -
«зрелище» захватывающее. Городская власть желает играть в этом деле «первую
скрипку».
Цена вопроса — 74 млн. грн. — ровно столько государство намерено выделить
на организацию медицинского обслуживания во время проведения чемпионата
Евро-2012 в Харькове. Кто станет распорядителем этих средств?
Казалось бы, само государство должно определить адресата — то есть
на чей счет перечислить средства, ведь это важно еще и потому, что необходимо
обеспечить контроль за их расходованием.
Известно, бюджетные средства не всегда в полном объеме доходят до места
назначения. Они уже по пути «усыхают, прилипая не к тем рукам», а контроль
за их расходованием в большинстве случаев затруднен. Именно бюджетные средства
— источник обогащения многих чиновников.
И вот, когда, как говорится, на кону 74 миллиона, конфликт интересов
обострился. Городская власть, об этом свидетельствуют факты, желает играть
в этом деле «первую скрипку». И потому поспешила выработать и озвучить
свою концепцию организации медицинской помощи во время проведения чемпионата.
Копья ломают вокруг того, строить ли новую клинику при Национальном
медицинском университете (требование УЕФА — оказывать помощь именно в таких
клиниках) или направить деньги на материальное укрепление уже имеющихся
базовых клинических больниц.
Позиция городской власти, ее озвучил директор департамента здравоохранения
и социальных вопросов Харьковского городского совета И. М. Шурма: строить
новую клинику нецелесообразно. Она не решит всех тех проблем, которые возникнут
при оказании медицинской помощи участникам чемпионата, болельщикам, туристам.
Больница на 450 коек не будет иметь всех необходимых отделений, в том числе
ожогового, детского, офтальмологического и т. д. Строительство ее будет
затруднено, поскольку нет типового проекта, технических условий. И зачем
создавать еще один недострой, уже имеются два законсервированных медицинских
учреждения, которые более десяти лет не могут достроить.
Еще один весомый аргумент — зачем строить новую клинику, если у нас
имеются клинические больницы, которые отвечают требованиям УЕФА по оказанию
неотложной медицинской помощи во время проведения чемпионата. Это областная
клиническая больница, городская клиническая больница неотложной и скорой
помощи, областная клиническая больница №17 и областной урологический центр.
Сюда, подчеркнул И. М. Шурма, надо направить средства, которые государство
планирует выделить на строительство новой клиники. В этих клинических больницах
имеются кафедры, где сотрудники медуниверситета занимаются лечебной консультативной
работой, а также научной деятельностью. В случае же строительства новой
клиники пришлось бы их туда отзывать, а кто же из научных сотрудников останется
в клинических больницах?
Эти больницы, по словам Шурмы, — своего рода прообраз клиники при медуниверситете.
Укрепить их материальную базу значило бы эффективно использовать выделенные
бюджетные средства — 74 млн. грн., это почти двухлетнее бюджетное финансирование,
предусмотренное для развития медицины в г. Харькове.
Игорь Михайлович, подводя итог разговора, рассуждал: никто не едет
на футбол с целью лечиться. Он привел цифры: за период проведения последней
Олимпиады было 20 тысяч обращений в медицинские учреждения. В больницы
доставлялось 800 человек и только 70 было госпитализировано.
На первый взгляд, концепция выглядит стройно и имеет свою логику. Но
вопросы все-таки возникают. Что дает основание думать: наши гости в основном
будут обращаться с почечными заболеваниями, а им не потребуются окулисты,
стоматологи, отоларингологи. Значит, потенциальных пациентов придется доставлять
и в другие специализированные клиники.
Но в той же, например, 30-й больнице, она в крайне стесненном положении,
вряд ли смогут создать необходимые условия для приема участников чемпионата
или иностранных туристов. А как будут нуждающиеся в медицинской помощи
доставляться со стадиона в городскую больницу неотложной и скорой помощи
— в общем потоке больных?
— Да, — твердо говорит И. М. Шурма, — а чем хуже украинцы поляков,
немцев? Пока я руковожу здравоохранением Харькова, все будут находиться
в равных условиях.
Вот такая позиция. Но мы-то знаем, как много еще нареканий со стороны
харьковчан на качество обслуживания и условия пребывания в наших больницах.
Захотят ли с этим мириться иностранцы, которые привыкли к совсем иному
уровню обслуживания?
Условия, как известно, диктует УЕФА. Комитет по проведению чемпионата
Европы требует, чтобы участники и гости чемпионата и в плане медицинского
обслуживания чувствовали себя вполне комфортно. И что им до нашей бедности,
до того, что «скупые гривни» выделяются в сутки на каждого нашего больного,
а оборудование в клиниках далеко не современное.
Посмотрим правде в глаза: городская власть не только думает, как решить
проблему качественного медицинского обслуживания наших гостей, но и о том,
как поправить «свои дела» за счет неплановых инвестиций. Но при этом надо
отдавать себе отчет, что может пострадать имидж страны. И еще: распыление
финансовых ресурсов не создаст ли почву для коррупционных схем? Ведь так
уже было. Деньги, выделенные на реконструкцию чернобыльского саркофага,
так и не могут по сей день найти в полном объеме.
Другое дело — новая клиника. Она или есть, или ее нет. Здесь все наглядно
— куда и какие ушли деньги.
Что же касается беспокойства И. М. Шурмы — клинику не успеют построить,
так как нет типового проекта, то здесь уместно вспомнить опыт России, где
за короткое время создали сеть типовых модульных центров, приобретя проект
в Германии (там же обучались российские специалисты). Так стоит ли изобретать
велосипед, если такие клиники есть во многих городах мира?
Начальник облздрава А. Галацан, ректор Национального медицинского университета
В. Лесовой, заместитель губернатора Харьковской области И. Терехов стоят
на позиции — необходимо строительство новой клиники при медуниверситете
на территории 17-й больницы.
— Это будет современная клиника с прогрессивным оборудованием, передовыми
технологиями, где помощь смогут оказывать лучшие квалифицированные медицинские
кадры. Кстати, им потребуется знание английского языка. Эта клиника совершит
прорыв в будущее, —рассказывает И. А. Терехов. — Кроме того, эта клиника
в радиусе двух километров от стадиона — одно из главных требований УЕФА,
где будут проходить футбольные матчи, и потенциальных больных не придется
везти через весь город, забитый автотранспортом.
Наконец, Харьков во время чемпионата сможет продемонстрировать высокий
уровень медицинского обслуживания и вернуть себе славу крупного медицинского
центра страны.
А что касается эффективного использования выделенных средств на строительство
новой клиники, то в этом случае харьковчане ничего не теряют, а, напротив,
приобретают. Разъедутся участники чемпионата, гости, а новая клиника в
нашем городе останется.
Есть постановление Кабмина, которым на строительство новой клиники
в Харькове выделяется 74 млн. грн.
— Да, — соглашается Игорь Александрович, — типового проекта такой клиники
на сегодняшний день в нашей стране нет, но его можно разработать с учетом
специфики каждого города, и построить новую клинику, если консолидировать
средства бюджетов всех уровней.
Трудно не согласиться с утверждением: если сейчас не использовать шанс
— целевое выделение правительством средств на строительство клиники медуниверситета,
то такую клинику Харьков не скоро будет иметь. При нынешней бедности наших
медицинских учреждений еще долгие годы придется латать дыры. Надо выбираться
из трясины бедности, а то засосет. Мы свыкаемся с таким положением вещей.
А нужны прорывы. Они наметят ориентиры будущего, укажут цель.
— Нет! — категорически возражает Игорь Михайлович Шурма. — Если не
будет принята наша концепция, мы снимаем с себя всякую ответственность
за оказание неотложной медицинской помощи во время проведения чемпионата
Евро-2012.
Мне показалось, И. М. Шурма сказал это в излишней запальчивости. Как
говорится, торг здесь неуместен. Государственный чиновник не может освободить
себя от ответственности. С него за это спросят.
Ну а пока идет война двух полярных сил — городских и областных властей.
Смею предположить, что И. М. Шурма уверен, что предпочтение отдадут
концепции городской власти и откажутся от идеи строительства новой клиники
на территории 17-й больницы, иначе не взялись бы за реализацию другого
проекта. Здесь полным ходом идут ремонтные работы красивого особняка с
венецианским балконом, бывшей 17-й больницы. Его предназначают для… хосписа.
В беседе со мной Игорь Михайлович подтвердил, что уже нынешней осенью
эта «тихая обитель» примет 80 пациентов. Заметил, каждый будет иметь отдельную
палату. Конечно же, спору нет, хорошо вот так гуманно провожать человека
в мир иной. Надо понимать, это будут избранные, скорее всего, родственники
богатых людей, способных оплатить пребывание своих близких в столь комфортных
условиях. Но это будет тот случай, когда некоторые больные будут завидовать
условиям, в которых находятся умирающие, ведь известно, в каких жутких
условиях пребывают онкологические больные в Померках.
Зададимся вопросом — удачно ли выбрано место для хосписа? Рядом — шумный
Московский проспект, по которому день и ночь идут груженые фуры к супермаркетам.
В свое время мне приходилось бывать в этом здании с широкими мраморными
лестницами, большим актовым залом. Но разве нужны они людям, дни которых
сочтены? Эффективно ли, говоря языком Шурмы, здесь будет использован каждый
квадратный метр площади? Усомнимся в этом.
Здание окружено реликтовыми соснами, здесь, в своего рода парке, прежде
гуляли больные 17-й больницы. Его не смогут по достоинству оценить пациенты
хосписа.
Я задала эти вопросы Шурме.
— Вы говорите: шумно?.. Что ж, применим звукоизоляцию, — парировал
Игорь Михайлович.
Интересно, насколько дороже обойдется ремонт?
— И актовый зал нам пригодится, — продолжает Шурма. — Ведь мы планируем
здесь создать базовый хоспис и на его опыте учить других. Разработана концепция
организации целой сети хосписов. Они будут размещаться по периметру города.
Думаю, им на окраине Харькова, вдали от шума городского, как раз и
место. Кстати, в районе улицы Луи Пастера, где расположен сегодня единственный
в области хоспис, можно было бы построить, как минимум, еще два. Вот где
раздолье. В свое время в Орджоникидзевском районе были выделены земли под
целый медицинский комплекс. Здесь и сегодня имеются два здания бывшей 12-й
больницы, пищеблок, гаражи.
— А почему бы не разместить в реконструированном здании 30-ю больницу?
— задаю вопрос И. М. Шурме.
Он поясняет:
— Оно рассчитано максимум на 120 мест, а 30-й больнице необходимо 250.
Но мне известно, что несколько лет назад планировали перевести сюда 30-ю
больницу. Говорили, что здесь около четырех тысяч квадратных метров. А
сегодня 30-й больнице отдан один из недостроев, расположенный за 17-й больницей.
Но где возьмет 30-я больница огромные средства на завершение этого строительства,
ведь работы выполнены всего на 50 — 60 процентов?
К 2012 году, когда в Харьков придет чемпионат по футболу, хоспис уже
будет жить, простите, «полнокровной жизнью». Кто-то доживать последние
дни, иные отправятся в катафалках на кладбище.
И будет ли здесь построена новая клиника или нуждающихся в медицинской
помощи участников чемпионата станут доставлять в 17-ю клиническую больницу
или областной центр урологии, не исключено, что машины «скорой помощи»
встретятся с траурными процессиями. Хорошо ли это?
Нет, явно не к месту здесь хоспис. Думается, вполне уместной была бы,
например, консультативная поликлиника, где были бы собраны лучшие медицинские
силы, готовые оказывать помощь всем харьковчанам.
Однако все это планы на будущее. А пока «делят шкуру неубитого медведя».
Как делят, недавно видели во время трансляции заседаний городского и областного
советов. Каждый тянет одеяло на себя. И часто за этим просматриваются не
интересы дела, а игра амбиций.
А тем временем, говорят, в Донецке полным ходом идет освоение выделенных
средств на обслуживание Евро-2012.
Не случится ли так, что у нас споры затянутся и Харькову вообще откажут
в финансировании этих программ?
http://www.time.kharkov.com/index.php?page_name=article&id=2619
ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА БЛОКИ
СПИСОК
ДУШИТЕЛІВ СВОБОДИ СЛОВА ОПРИЛЮДНИТЬ НСЖУ
«Зоря Полтавщини», 25.04.2008
«Сьогодні в Україні склалася вкрай гостра ситуація з пресою, особливо
місцевою. Політичні сили, які вибороли більшість у радах, брутально тиснуть
на ЗМІ …».
Щороку до 3 травня – Всесвітнього дня свободи преси – Національна спілка
журналістів України складатиме список душителів свободи слова у нашій державі.
Цей список широко оприлюднюватиметься не лише у засобах масової інформації
України, а й у європейських структурах, щоб там вирішували – запрошувати
фігурантів таких списків на різні міжнародні заходи або не пускати їх на
поріг до Ради Європи, Європарламенту й інших демократичних структур.
Таке рішення ухвалив пленум правління НСЖУ.
Як заявив голова Спілки Ігор Лубченко, сьогодні в Україні склалася
вкрай гостра ситуація з пресою, особливо місцевою. Політичні сили, які
вибороли більшість у радах, брутально тиснуть на ЗМІ, незаконно перетворюють
їх на комунальні підприємства, викидають з числа співзасновників видань
трудові колективи, всупереч українському законодавству примушують редакторів
укладати контракти.
Почастішали судові тиски на редакції і журналістів.
Спілка, зазначив голова НСЖУ, опрацьовує питання про створення Громадського
трибуналу свободи слова, де розглядатимуться скарги редакцій і окремих
журналістів на протиправні дії чи бездіяльність чиновників.
Прес-служба НСЖУ.
ІГОР КРІЛЬ: «ДОБРО
МНОЖИТЬ ДОБРО»
Микола Шевченко, «Київська правда», 24.04.2008
Сьогодні в інформаційному просторі є дуже багато повідомлень про нову
політичну силу "Єдиний Центр". Лідер Єдиного Центру, народний депутат України
Ігор Кріль в інтерв’ю сформував свій погляд на діяльність цієї політичної
сили.
— Пане Ігорю, минулого тижня пройшла інформація про початок об'єднавчого
процесу із Народно-демократичною партією.
— Ми вітаємо бажання наших колег з НДП взяти участь у спільному об'єднавчому
політичному процесі, про який давно багато говорять, але ніхто реально
нічого не робить. Це державницька і патріотична позиція, на яку чекає українське
суспільство. Саме об'єднання впливових та патріотично налаштованих політиків,
а також політичних сил і є метою створення Єдиного Центру. Я впевнений,
що це лише початок такого процесу.
— Зараз дуже багато питань виникає навколо діяльності коаліції. Багато
хто говорить, що коаліція розвалиться.
— Ми коаліцію створили, і вона повинна працювати на благо суспільства.
Мені не дуже хочеться зараз, у переддень великого релігійного свята — Великодня,
говорити про політику. Давайте краще поговоримо про вічне…
— А вічне це…
— Вічне — це любов. Вічне — це Україна. Кожне покоління українців
робило щось добре для своєї Батьківщини. Ці люди, які, безумовно, були
патріотами своєї землі, вже відійшли у вічність. Сьогодні ми є громадянами
України. Прийде час і ми залишимо цей світ. Але до цього часу кожен з нас
повинен зробити щось добре для своєї землі, щоб вона стала хоч трохи кращою.
Ми з вами живемо в чудовій країні, у якої є багато чого унікального:
географічне положення, природні багатства, родючі землі, інтелектуальний
потенціал нації, а головне — добрі, працелюбні люди, які по всьому світу
творять добро, а на своїй землі у них немає такої можливості. У нас є все,
щоб бути сильною світовою державою. У нас немає одного — єднання української
еліти. Нам недруги української державності постійно підкидають дрібниці,
на яких ми б'ємо горшки і забуваємо про головне — чим для нас є Україна.
Якщо сьогодні ми подумаємо про вічне — про любов, про Україну, то зможемо
об'єднатись і зробити те, для чого ми прийшли на цю землю. Саме це і є
метою створення Єдиного Центру, процес становлення якого зараз активно
відбувається. Єдиний Центр є тим центром, який у будь-якому куточку Української
держави об'єднає сильних, відповідальних патріотів, незалежно від
партійної приналежності, над вирішенням конкретних проблем життя людей.
— Ви говорите про такі високі речі. Але ж є звичайне життя, і більшість
людей щоденно зайняті вирішенням своїх непростих проблем.
— Не можу не погодитись із вами, коли ви говорите про проблеми людей,
особливо тоді, коли держава не може впоратися із основним своїм завданням,
особливо в часи криз, одну із яких ми, до речі, сьогодні в Україні маємо.
Нещодавно прочитав статтю про сінгапурське чудо. У ній є важлива цитата
прем'єра, який править цією країною вже понад 40 років: "Для справжньої
демократії потрібно, щоб не менше 40-50 процентів населення мали дохід
більше 5000 доларів в місяць і мали якісну освіту. В протилежному випадку
люди на виборах вибиратимуть пройдисвітів та акторів". Цілком погоджуюсь
із цією людиною. Ми в Україні повинні зробити саме так, щоб на виборах
не було популізму і відвертої брехні. Але ініціювати ці процеси повинна
еліта. Справжньою політичною елітою є ті люди, які не думають лише про
свої кишені. Ми з колегами по Єдиному Центру саме і працюємо над процесом,
який виявить таку еліту і дасть їй аргументи для об'єднання зусиль. Але
в досягненні добробуту кожною людиною є ще інший бік проблеми…
— Що ви маєте на увазі?
— Я для себе давно зрозумів, що є основою досягнення людиною тих цілей,
яких вона прагне, в тому числі і матеріальних. Внутрішній стан кожної людини
править її долею. Життєвого успіху в першу чергу досягають люди, які внутрішньо
спокійні та доброзичливі, які вміють радіти кожній миті, які стараються
віддавати оточуючим частинку добра, яке їм приходить. Не має значення,
чи це добро матеріальне, чи духовне. Але якщо людина ним ділиться із оточуючими,
то Бог дасть їй більше, щоб вона більше могла від себе віддати.
Тому, в переддень Великодня, хочу побажати всім громадянам України,
щоб кожен день приносив вам лише радісні почуття, щоб почуття незрівнянного
людського щастя наповнювало ваші душі, щоб ви знаходили для себе і можливість
і бажання поділитись цими добрими почуттями із тими людьми, яким цього
не вистачає. Тоді ми всі станемо трішечки добрішими і своєю добротою наблизимо
той час, коли Україна стане сильною та відповідальною перед своїм народом,
державою.
http://www.kiev-pravda.kiev.ua/index.php?article=407
«ИСТОРИЧЕСКИЙ И
НЕОРДИНАРНЫЙ СЪЕЗД»
Лариса Чайка, «Луганская правда», 23.04.2008
Народные депутаты Украины Александр Ефремов и Виктор Тихонов, а также
председатель Луганского областного совета Валерий Голенко провели пресс-конференцию,
которую посвятили обсуждению партийной линии, проводимой на съезде Партии
регионов.
Открывая пресс-конференцию, председатель областного отделения Партии
регионов Александр Ефремов подчеркнул, что это был «исторический и неординарный
съезд». «В течение последних нескольких лет партия шла к тому, чтобы усовершенствовать
свою программу. И сегодня Программа партии является цельным и профессионально
подготовленным документом, который дает ответы на многие вопросы, которые
есть в обществе», – отметил Александр Ефремов. Он также напомнил, что в
настоящее время и на местах, и в центре очень много желающих внести деструктив
в работу Партии регионов. Более того, с этой целью даже подготовлены целые
проекты. И все то, что иногда выливается в СМИ и преподносится, ничего
общего не имеет с действительностью, которая на сегодняшний день имеется
в партии. Так делегаты съезда единогласно поддержали своего лидера Виктора
Януковича, вновь переизбрав его председателем Партии регионов. А за отчетный
период партия организационно окрепла и является на сегодня наиболее структурированной
из всех политических сил. «Численность наших рядов за этот период удвоилась
и переступила через миллионный рубеж. Количество первичных организаций
возросло почти втрое и насчитывает сегодня 18 тысяч», – подчеркнул в своем
выступлении на съезде Виктор Янукович. Что касается областной организации
Партии регионов, то в настоящее время она насчитывает 120 тысяч членов.
«И меня радует то, что последние социологические опросы показывают, что
в Луганской области Партия регионов не потеряла своих сторонников», – отметил
на пресс-конференции Александр Ефремов.
Так же существенно увеличился и кадровый потенциал партийных работников.
«В своем большинстве – это опытные люди, имеющие за плечами большой опыт
работы, в том числе и в условиях политических гонений, – сказал на съезде
лидер Партии регионов. – Они для партии – бесценное сокровище, которое
нужно всячески оберегать и эффективно использовать на самых ответственных
участках политической борьбы». И сегодня в партии настроены на серьезное
представительство в органах власти, поскольку партия имеет достаточный
кадровый потенциал для того, чтобы открыто говорить об этом. «В течение
того времени, когда правительство Януковича было у власти, внутри государства
не было конфликтов, государство в рамках возможностей развивалось более
динамично, – отметил Александр Ефремов. – А сегодня мы наблюдаем, что во
власть пришли люди, которые не имеют никакого опыта работы: ни хозяйственного,
ни управленческого, а решения, которые они принимают, мягко говоря, удивляют».
На съезде было много выступлений представителей из регионов, которые
хотели донести свою точку зрения. Еще один миф о том, что на съезде не
хотели предоставить слово председателю Луганского областного Совета, на
пресс-конференции развеял сам Валерий Голенко. «Попытки не дать мне слово
на съезде не было, – сказал Валерий Николаевич. – А мое выступление было
критическим в плане того, что мы, находясь в оппозиции, не должны терять
свои идеологические и программные принципы, которые у Партии регионов есть
в гуманитарной сфере». Когда Партия регионов находилась у власти, то главные
усилия были сосредоточены на хозяйственной деятельности и развитии экономики.
«И это давало определенные положительные тенденции, в том числе и для Луганской
области, напомнил Валерий Голенко. – Например, никогда таких средств, как
в прошлом году, мы не получали на строительство автомобильных дорог, на
обновление и поддержку основных фондов в жилищно-коммунальной сфере. Но,
к сожалению, идеологическим моментам в то время в партийной работе уделялось
меньше внимания».
Но сейчас, когда партия находится в оппозиции, по мнению Валерия Голенко,
идеологические принципы, наоборот, должны быть обострены. «Не понимаю,
не принимаю и не одобряю того безразличия, которое продемонстрировала партия
к судьбе решений ряда областных и городских Советов юго-востока о придании
русскому языку статуса регионального. Луганский облсовет это сделал одним
из первых! Нас всех после этого судили и продолжают судить. Но политической
поддержки партии никто так и не ощутил, хотя, напомню, именно в это время
и правительство было наше, и парламентское большинство тоже», – с такими
словами обратился Валерий Голенко к делегатам съезда. А на пресс-конференции
он еще раз подчеркнул, что «необходимо также дать достойный ответ попыткам
присвоить звание героев предателям и фашистам, попыткам переписывания истории
Великой Отечественной войны, когда говорят, что войны вовсе не было, а
был конфликт русских и немцев на нашей территории, что единственные патриоты
в этой войне – это воины ОУН-УПА». «Но мы с этим никогда не согласимся
и считать наших ветеранов оккупантами мы никогда не позволим. Вот на эти
моменты, а также культивирование русофобии, обострение отношений с Россией,
втягивание страны в НАТО, Партия регионов должна жестко и понятно реагировать
и отстаивать свои принципы, чтобы избиратели видели, что Партия регионов
– основная надежда избирателей на то, что мы будем жить в цивилизованном,
стабильном и развивающемся государстве», – отметил председатель Луганского
областного Совета.
Выступление Валерия Николаевича на съезде горячо поддержал и лидер
партии Виктор Янукович. Но не все так просто, и, например, для придания
русскому языку статуса второго государственного необходимо, чтобы подобный
законопроект в Верховной Раде поддержали 327 депутатов. «Эта норма прописана
в Конституции Украины, и заложили ее еще в то время, когда Компартия Украины
имела большинство голосов в парламенте», – напомнил Александр Ефремов.
Он также опроверг мнение о том, что в Партии регионов существуют двойные
стандарты в отношении вступления Украины в НАТО. «Те оппоненты, которые
говорят об этом, они не читали Программу нашей партии. В свое время при
подготовке саммита по НАТО, очевидно, при одобрении тогдашнего Президента
Украины, была выпущена книга на английском языке, и в ней совершенно без
учета мнения Кабинета Министров было указано, что она издана под эгидой
премьер-министра Виктора Януковича. Это не соответствовало действительности,
а для самого Януковича было неожиданностью, – сказал Александр Ефремов.
– И именно это издание используют в своей пропаганде наши оппоненты». Но
основополагающими в такой ситуации являются документы, а не «чьи-то очерки».
А документы гласят о следующем: в 2006 году по решению Кабинета Министров,
которым тогда руководил Янукович, перед его поездкой в Брюссель в Верховной
Раде принято решение о том, что Украина не готова для вступления в НАТО,
поскольку большая часть граждан Украины не поддерживает эту точку зрения.
И в Программе партии говорится о том, что в настоящее время Украина должна
оставаться внеблоковым государством. А если и решать вопрос по вступлению
в какой-то военный блок, то только через всенародный референдум.
В Программе Партии регионов, кроме большого блока вопросов социального
характера, оговорены и вопросы, связанные с поддержкой национального капитала.
«Если мы не будем ставить этот вопрос во главу угла, то мы не впишемся
в современные мировые процессы. А реальная действительность сейчас такова,
что в мире все больше доминируют транснациональные компании. И если в Украине
не будет создан крупный национальный бизнес, то мы будет влачить существование
стран, обслуживающих эти транснациональные компании», – подчеркнул Александр
Ефремов. Учитывая то, что в партии довольно много представителей крупного
бизнеса, а это руководители крупных предприятий и представители финансово-промышленных
групп, по словам Александра Сергеевича, это оправданно для государства
в целом. Но с другой стороны, партия также стоит и на тех позициях, что
в Украине должен развиваться и средний класс, но без развития национального
капитала это практически невозможно. И здесь применим опыт стран, показывавших
неординарные темпы развития, которые, не имея собственной развитой экономики,
приглашали крупные компании, и на базе этого происходило становление и
развитие среднего класса. Сейчас в экономически развитых государствах 60%
экономики – это малый и средний бизнес. И Александр Ефремов подчеркнул,
что «в Программе партии заложено, что мы должны создать для бизнеса атмосферу,
благоприятную в рамках европейской интеграции».
Но, с другой стороны, в рядах Блока Юлии Тимошенко также есть представители
крупного бизнеса, которые тоже пытаются лоббировать свои интересы. «Если
говорить о различиях Партии регионов и БЮТ, то в Блоке Юлии Тимошенко в
настоящее время большое количество представителей бизнеса, которые занимаются
импортом и заинтересованы в том, чтобы импортировать товары из других стран
к нам в государство и зарабатывать на этом», – напомнил народный депутат
Александр Ефремов. В Партии регионов большинство представителей крупного
капитала представляют экспортеров. И они заинтересованы в том, чтобы в
Украине развивалось производство, чтобы были рабочие места для украинцев,
а произведенная продукция была конкурентоспособна на мировом рынке. И один
из основных лозунгов Партии регионов в плане становления экономики – это
инновационно-инвестиционный путь развития государства. «И если бы правительству
Януковича удалось воплотить в жизнь свои наработки, то наше государство
развивалось бы значительно динамичнее. А сегодня при правительстве Тимошенко
мы вновь вернулись к тому, что открыта дорога импортерам, а собственный
бизнес приходит в упадок», – констатировал Александр Ефремов. Он также
акцентировал внимание на том, что «сейчас политическая ситуация развивается
таким образом, что не исключено, что осенью мы опять будем свидетелями
внеочередных парламентских выборов. Поскольку те процессы, которые сегодня
происходят в парламенте, говорят о том, что имеющиеся политические силы
не способны консолидироваться и пойти на взаимные компромиссы и уступки».
http://www.pravda.lg.ua/modules.php?name=News&file=article&sid=1106
КРИТИКА ЧИННОГО ЗАКОНОДАВСТВА
У ПОСТІЙНИХ
КОМІСІЯХ ОБЛРАДИ: СЛОВО ПРО ТЕНДЕРИ
Прес-служба облради, «Одеські вісті», 22.04.2008
Вже зараз можна говорити про певне «пом'якшення клімату» у ситуації
з Законом України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти».
20 березня цього року Верховна Рада визнала таким, що втратив чинність,
Закон України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти».
Тобто, про держзакупівлі, як ми їх називаємо в просторіччі. Тоді ж було
дано доручення Кабінету Міністрів затвердити тимчасове положення про такі
закупівлі (що й було зроблено 28 березня). Тимчасове положення буде діяти
доти, доки відповідний Закон не затвердять у новій редакції. Але в принципі,
вже зараз можна говорити про певне «пом'якшення клімату» у цій сфері. Існуюча
раніше практика створювала на шляху держзакупівель занадто багато бюрократичних,
фінансових та інших бар'єрів. Тому й виникали ситуації, коли бюджетні організації
навіть за наявності коштів не мали можливості ними скористатися. Лікарня
не могла закупити медикаменти, інтернат – харчування для дітей тощо. Зрозуміло,
такий стан речей критикували багато разів. Можна згадати, наприклад, звертання
до Верховної Ради і Кабінету Міністрів України, ухвалене Координаційною
радою з питань місцевого самоврядування при голові Одеської облради. В
цьому документі мова йшла саме про необхідність внесення змін до системи
закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти. Зрозуміло, що така
купа проблем виникла не одразу. Докладніше про це нам розповість заступник
голови постійної комісії обласної ради з питань бюджету і банківської діяльності
Григорій Піддубний.
– Григорію Михайловичу! Якщо згадати попередній досвід держзакупівель,
то мимоволі напрошується фраза: «Хотіли як краще, а вийшло як завжди».
Початкова ідея була цілком доцільною, але потім постійні зміни і «вдосконалення»
досягли критичної маси. Можливо, для початку коротко нагадаєте читачам
«історію питання»?
– Закон про тендерні процедури був ухвалений 2 лютого 2000 року. Тоді
всю роботу провадило Міністерство економіки. Самі по собі тендери – явище
позитивне, вони допомагають упорядкувати процес використання державних
коштів. Але поступово ці процедури дедалі ускладнювалися і ускладнювалися.
Так, у 2005-му було створено Тендерну палату України. Було також створено
міжвідомчу комісію з проведення тендерних процедур, з'явилося комерційне
підприємство ТОВ «Європейське консалтингове агентство», яке розміщує на
своєму веб-порталі інформацію про майбутні закупівлі – причому за чималі
гроші. Участь у торгах могли брати лише фізичні і юридичні особи, внесені
до певного каталогу, що призвело до низької конкуренції і високих цін.
Судіть самі. Лише для того, щоб бути включеним до цього каталогу, потрібно
було заплатити близько 16 тисяч гривень. За оформлення тендерної документації
учасники тендера також платили по п'ять і більше тисяч гривень. Додайте
до цього витрати, пов'язані з укладанням договору – ще понад 27 тисяч гривень.
Якщо учасник не вигравав тендер, то остання сума все-таки поверталася –
хоча і з труднощами. А решта – зникала безслідно...
Найбільше в цій ситуації постраждали бюджетні організації. Тому що
у комерційної структури є вибір: брати участь у тендерах чи ні, а бюджетна
організація зобов'язана це робити за законом. Ситуація не те щоб тупикова,
але вона виштовхувала із цієї сфери малий бізнес, малі приватні підприємства,
фермерів... Якщо велика корпорація, промислово-фінансова група може заплатити
десятки тисяч гривень, то якомусь приватникові важко із цим змагатися.
І складалися ситуації (особливо в районах), коли просто не було підприємств,
котрі бажають взяти участь у тендерах. Занадто складні умови, занадто великі
й неприйнятні суми. Піти на порушення законодавства і не провадити тендери
– це кримінальна відповідальність. Ось і виходило, що бюджетні організації
в окремих районах не могли закупити навіть бензин і продукти. Через це
ж торік ми не змогли використати в районах субвенцію на встановлення лічильників
на воду в житлових будинках. Просто не виявилося підприємств, які хотіли
б сплатити такі гроші, щоб мати право освоїти кошти з держбюджету і виконати
відповідні роботи.
– Відповідно до законодавства, інформація про проведення торгів повинна
бути обнародувана. Але до останнього часу ми спостерігали фактичну монополію
в інтернеті на публікацію подібних відомостей. Не кажучи вже про невиправдані
витрати (адже в державних інформаційних системах ця ж інформація могла
б бути розміщена безкоштовно)...
– Я вже згадував про таке підприємство, як «Європейське консалтингове
агентство». За офіційними відомостями, у цілому воно заробило 7 млрд гривень.
Ціни були ...я б сказав, безглузді. Виписка з реєстру, невеличкий папірець
– 500 гривень. Щодо окремих великих підприємств сплати доходили до 50 тисяч
гривень. Зрозуміло, це позначалося на ціні надаваних ними товарів і послуг.
До того ж на сайті агентства періодично створювалася дуже велика черга,
наприклад, у другій половині минулого року, коли всі активно подавали заявки.
Звичайно, можна вважати плюсом поінформованість усього населення України
– є можливість дізнатися, що планується в Путивлі або Одесі. Але ж через
велику скупченість багато заявок просто постійно відкладалися. Так, по
нашій дитячій обласній клінічній лікарні було виділено 4 млн гривень на
капремонт. Але заявка так і не була опублікована на єдиному сайті, і гроші,
зрозуміло, пропали. Так само не були освоєні кошти на таких об'єктах, як
райсуд у Кодимському районі, дитяча спортивна школа у Вилковому Кілійського
району, дитячий Будинок творчості в Ізмаїлі... В Ізмаїлі покрівля не була
покрита, і об'єкт так і увійшов у зиму. І таких прикладів дуже багато.
Крім того, були й помилки при публікаціях на цьому сайті. Я не хочу сказати,
що це робилося спеціально, але, наприклад, в оголошенні по одній зі шкіл
Комінтернівського району було переставлено два слова, і казначейство побачило
в цьому причину, щоб не пропустити платіж. Я вже мовчу про такі додаткові
витрати, як з'їздити до Києва, щоб подати заявку, готелі тощо. Мені здається,
не дуже-то правильно читати на єдиному сайті про ремонт дитячого садка
в якомусь районі. Гадаю, ця інформація більше знадобиться тим, хто цікавиться
саме цим районом. Мені здається, залежно від важливості об'єкта, інформацію
про майбутні торги можна було б публікувати в районній пресі або в нашій
газеті «Одеські вісті». А якщо якісь підприємці цікавляться одеським ринком,
то вони цілком можуть одержувати цю газету і в Києві, і де завгодно.
– Ми сьогодні так довго і переконливо критикували систему тендерів,
що мимоволі виникає побоювання перейти до інших крайнощів. Якщо все занадто
бюрократизують – це погано. Але цілковите безвладдя ще гірше. На Вашу думку,
що потрібно зробити для того, щоб не вихлюпнути з водою дитину? Взагалі,
яка ситуація в сфері держзакупівель на сьогоднішній день?
– За дорученням Верховної Ради Кабінет Міністрів затвердив тимчасове
положення про держзакупівлі на підставі того закону, який діяв до 17 листопада
2004 року (крім положень, що суперечать вимогам Світової організації торгівлі
). Функції Тендерної палати і Міжвідомчої комісії будуть покладені на спеціальний
орган, який буде створено при Міністерстві економіки – Консультативно-методологічна
рада з питань держзакупівель. Відповідно до цього положення, вже збільшені
ті суми, при яких тендер взагалі не провадиться. Так, для товарів і послуг
цю суму збільшили з 20 до 100 тисяч гривень. А для робіт – з 50 до 300
тисяч гривень. Крім того, розширився перелік товарів і робіт, на які тендер
не провадиться (наприклад, закупівлю природного газу).
Не можу сказати, що всі пропозиції «з місць» були враховані. Зокрема,
Одеська облрада пропонувала дозволити створення комісій з держзакупівель
у регіонах і публікацію інформації про торги в місцевій пресі. Від централізації
так і не відмовилися, передбачається, що подібні відомості будуть публікуватися
в інформаційному бюлетені «Вісник державних закупівель» і веб-порталі щодо
держзакупівель (але хоча б на безкоштовній основі!). До того ж тепер можливі
ситуації, коли для участі в тендерах не обов'язкові кілька учасників –
просто Міністерство економіки повинно видати відповідний дозвіл.
Однак я, як і раніше, дотримуюся тієї точки зору, що монополізм у сфері
держзакупівель не потрібен. Це просто непосильна ноша для єдиного центру.
Одеська міськрада, облдержадміністрація, райони – там працюють досить професійні
і відповідальні люди. Навіщо створювати зайві надбудови? Тендерні процедури
однозначно потрібні, однак, коли все зосереджено в одному центрі, провадити
їх набагато складніше.
P.S.
Отже – Україна в очікуванні нової редакції Закону «Про закупівлю товарів,
робіт і послуг за державні кошти». Чи надовго воно затягнеться? Адже поки
що Державне казначейство, посилаючись на «передчасність і беззаконня»,
може гальмувати виплату певних сум (принаймні великих). Які нововведення
принесе нова редакція? Чи не змінить громіздку структуру-надбудову інша?
Запитань поки що більше, ніж відповідей. І, судячи з усього, нам ще належить
повернутися до цієї теми. А то поки що таке відчуття, що крига скресла,
але незрозуміло, хто буде наводити переправу.
http://izvestiya.odessa.gov.ua/Main.aspx?sect=Page&PageID=10348
ЕКОНОМІКА
ДЕШЕВЫЕ ДЕНЬГИ –
ДОРОГИЕ ПРОДУКТЫ
Юрий Сагань, «Донецкий Кряж плюс», 24.04.2008
Ситуацию с инфляцией в Украины комментируют: Юрий Коваленко – главный
редактор журнала «Экономист», Андрей Ермолаев – директор центра социальных
исследований «София».
Государственный комитет статистики Украины отмечает, что инфляция в
марте поднялась до 3,8%. В целом за прошедшие три месяца она достигла 9,7%,
превысив годовой прогноз правительства.
Значительному росту инфляции способствовали рост цен: на мясо - 8,9%,
на растительное масло - 10,6%, на фрукты - 16,7%, на топливо - 8,7%. С
начала года подорожало практически все кроме услуг связи, а продукты питания
выросли в цене на 5,8%.
Кабмин Юлии Тимошенко в очередной раз свалил вину за происходящее на
недоработки предыдущего правительства, а заодно сослался на всемирное подорожание
продовольствия и нефти, мол, если во всем мире цены растут, то Украина
не может оставаться в стороне от этих процессов.
Борьбу с инфляцией Национальный банк Украины предлагает выиграть за
счет населения, намереваясь ввести дополнительное резервирование для банков,
предлагающих беззалоговые потребительские кредиты. Приведет это к тому,
что финансовые учреждения будут не только поднимать ставки кредитов, но
и изменят методику оценки платежеспособности. От этого легче не станет
ни банкам, ни людям, ни государству. Но это еще не все. Заместитель министра
экономики Анатолий Максюта пообещал усилить административное регулирование
цен и более тщательно следить за реализаторами товаров, чтобы исключить
ценовой сговор или монополизм. Министр здравоохранения Василий Князевич
пообещал провести совещание с производителями лекарств и договориться с
ними о замораживании цен. Короче, снова предлагается так называемое ручное
регулирование, которое, как показала практика предыдущих лет, малоэффективно.
Кабинет министров уже подписал меморандум с производителями основных
продуктов питания и владельцами семи крупнейших сетей розничной торговли,
которым предлагается не повышать цены без наличия роста себестоимости и
ограничить торговую надбавку десятью процентами. Изначально список продуктов
питания, на которые не должны повышаться цены, составлял 32 позиции, затем
сократился до 15. Между тем, рост цен уже намного превысил рост социальных
выплат, а доходы людей стали меньше, чем год тому назад. Кого обманула
премьер Тимошенко, бездумно выбрасывая на рынок деньги, не обеспеченные
товарной массой? Конечно, народ.
Ситуацию с инфляцией на потребительском рынке Украины по просьбе редакции
«Донецкого кряжа» комментируют:
Андрей Ермолаев – директор центра социальных исследований «София».
- Андрей Васильевич, каковы, на ваш взгляд, причины резкого роста цен
на потребительском рынке?
- Причин несколько. Прежде всего, структурная диспропорция в экономике.
Она имелась и во времена СССР, но тогда была возможность компенсировать
прорехи в экономической политике за счет так называемых нефтедолларов.
Сейчас такой возможности нет, а уровень экономического развития не поднялся,
а снизился. Все наши производства – энергоемкие, они зависят от цен на
энергоносители. Металлургия, химическое производство, машиностроение, добывающие
отрасли у нас крайне энергоемки. Поскольку цены на продукцию этих производств
в результате повышения цен на энергоносители растут, как можно ожидать
снижения цен на потребительском рынке? Повышение цен на энергоносители,
безусловно, сказывается на инфляционных процессах. Это то, что касается
объективных причин. Но есть и причина чисто субъективная, которая и явилась
толчком к резкому повышению цен на потребительском рынке. Это неоправданно
высокие социальные выплаты, в результате которых резко повысился спрос
на товары и услуги.
- Что, на ваш взгляд, нужно сделать, чтобы инфляционные процессы хотя
бы притормозились?
- Я не склонен персонифицировать и во всем обвинять нынешнее правительство.
Виноваты и все предыдущие правительства, которых было с десяток, если не
больше. Они ничего не сделали в плане структурных преобразований в экономике
страны и по внедрению новых технологий. Нам нужна долгосрочная программа
развития экономического сектора, в ходе реализации которой было бы обеспечено
производство товаров с высокой добавленной стоимостью. Только структурная
перестройка экономики позволит снизить инфляционные риски.
- Какой бы прогноз роста инфляции вы сделали на ближайшее будущее?
- Ничего утешительного сказать не могу. Инфляция, на мой взгляд, будет
высокой и, возможно, к концу года достигнет 20%, хотя вряд ли станет галопирующей.
На сегодняшний день при всех недостатках у нас нет для этого экономических
предпосылок, поскольку ВВП хоть медленно, но растет. Это в какой-то степени
обнадеживает. А в условиях инфляции мы живем все 17 лет независимости.
У нас пытаются сдержать инфляцию монетарными средствами, но это только
увеличивает разрыв между бедными и богатыми, а опережающие социальные выплаты
ведут к неизбежному росту цен.
Юрий Коваленко – главный редактор журнала «Экономист».
- Юрий Сергеевич, в чем, на ваш взгляд, кроются истинные причины повышения
цен?
- Во-первых, маховик инфляции раскрутился еще в прошлом году, но Кабмин
это прозевал. Новое правительство, видимо, тоже не сразу заметило опасность
индекса потребительских цен: 16,6% за 2007 год! Ярослав Жалило из Национального
института стратегических исследований называет инфляцию 2008 года структурной
и унаследованной, а во-вторых, сказались неблагоприятные тенденции на мировых
рынках и прежде всего подорожание нефти. В-третьих, украинское правительство
оказалось под ударами не только оппонентов, но и секретариата президента.
Все это подхватили средства массовой информации, что давало основание для
неправильного поведения производителей и продавцов товаров.
- Как наша инфляция связана с подорожанием продовольствия на международных
рынках?
- Процесс усиления инфляции в первом квартале 2008 года связан с подорожанием
продуктов питания на международных рынках только через наши средства массовой
информации. Договоры на импорт были заключены в прошлом году и будут меняться
не так скоро. Но ажиотаж на эту тему в СМИ, с одной стороны, приучает потребителей
к неизбежности роста цен на все продукты, в том числе и на произведенные
Украиной. С другой стороны, это подталкивает наших импортеров и производителей
делать все большие «накрутки» – ведь общество уже ждет повышения цен. Вместе
с тем на цены импортируемой продукции буквально с февраля-марта повлияло
резкое уменьшение объемов контрабанды.
- Удастся ли правительству остановить инфляцию, используя административные
методы управления?
- Никому еще не удавалось административными методами остановить инфляцию.
Ни Кучме с Кравчуком в 1993 году, когда Украина поставила инфляционный
рекорд 10256%, ни диктатору Мугабе в Зимбабве, где в прошлом году установился
новый рекорд – 100580%. Нужна слаженная работа Национального банка Украины
и правительства. Они принимают определенные меры, но результаты можно будет
оценить через четыре-пять месяцев.
- Возможна ли очередная ревальвация гривны с целью удержания инфляции?
- Объективно ревальвация гривны назрела и даже перезрела. Гривна недооценена
уже давно. В 2005 году предложения аналитической группы нашего «Экономиста»
на этот счет были услышаны Кабмином. Сегодня в оценке влияния ревальвации
на инфляцию 2008-го мнения сильно расходятся. Какое решение примут правительство
и НБУ, пока сказать трудно.
- Юрий Сергеевич, в какой степени сказывается политическая нестабильность
на инфляционных процессах?
- У нас нормальная политическая ситуация. Если бы часть политиков не
работала на соседнее государство, то можно было бы утверждать, что Украина
похожа на Польшу и Италию. Но даже при наличии деструктивных элементов
давайте все вместе не делать апокалиптических прогнозов. Предсказания сразу
после Нового года, что скоро бензин будет по семь гривен, а продукты питания
подорожают в несколько раз, спровоцировало производителей и торговцев на
повышение цен.
ПЕРЕДІЛ ВЛАСНОСТІ
САМОЗАХВАТЫ: ТЕАТР МАРИОНЕТОК
Елена Манина, «Крымская правда», 23.04.2008
«Самозахваты - составная часть насквозь коррумпированного «чёрного»
рынка крымской земли».
Вчера на улице «Крымской правды» работники ОГИС Центрального района
Симферополя пытались выполнить постановление суда об освобождении крымскотатарского
самозахвата. Речь в данном случае идёт не о ликвидации жалких халуп, а
лишь о выполнении геодезических работ по выносу местности в натуру. Как
утверждают судебные исполнители, эта процедура необходима для того, чтобы
не нарушить закон непосредственно при сносе строений. Но сделать это им
не удалось.
В течение десяти минут после приезда геодезистов вокруг собралось человек
сорок крымских татар, которые не позволили им даже начать съёмку.
Раннее утро. На участке, где хаотически разбросаны небрежно сложенные
времянки, ни души. Подходим ближе к одному из сараев, который имеет вполне
жилой вид. Минут десять оттуда не раздаётся ни звука, а потом из двери
лениво выползает заспанный парень в несвежей майке. Вид группы из двадцати
человек явно приводит его в замешательство, он замирает, затем ныряет обратно.
«Проспал!» - с усмешкой говорит один из стоящих рядом законных владельцев
захваченных участков. Через пару минут парень появляется снова и деловито
бежит к одному из самостроев через дорогу.
Оттуда появляются двое - коротко стриженные, в спортивных шароварах
и мятых футболках. Один из них небрежно спрашивает, ни к кому не обращаясь
и даже не уточнив, кто такие, мол, зачем нагнетаете обстановку? В Верховном
Совете Крыма идут переговоры, как там решат, так мы и поступим. Скажут
освободить - мы освободим. Вопросы: кто «мы» и кто скажет, игнорирует.
Он спокоен и уверен в себе. Он всё знает наперёд.
Следом за нами подтягиваются пять милиционеров, которые здесь для того,
чтобы не допустить конфликта. Будет конфликт - пресекут. Не будет - постоят
в сторонке, как сейчас.
Ждём судебных исполнителей. Выясняется, что накануне вечером выезд
на самозахват отменили под предлогом, что при этом не будет присутствовать
милиция. По телефону им объясняют, что милиция уже здесь. Соглашаются приехать.
Ждём.
В рядах блюстителей порядка начинается оживление: двое из них принимаются
звонить по мобильнику и, видимо, получают новые инструкции. Оказывается,
они были просто не в курсе, что приезжать не следовало. Ошибку тут же исправляют:
рассаживаются по машинам и уезжают.
Приезжают исполнители. Заявляют, что хотя их выезд и отменён, но раз
уж приехали, то будут исполнять решение суда.
Теперь ждём геодезистов. На границе земельных участков появляются энергичные
люди в штатском. Один снимает происходящее на камеру. Подхожу к ним: «Зачем
снимаете?» - «Просто интересно». «Вы кто?» - «Да так, на природу выехали».
«Из милиции?» - «Да вы что?! Просто шашлыков захотелось». «Из СБУ?» - «Ой,
девушка, не пугайте нас!» Смеются.
Наконец, приезжают геодезисты. Начинают устанавливать аппаратуру. К
ним лениво направляются парни в мятых футболках и загораживают вид на участок.
Картина оживает. В течение пяти минут подъезжает несколько автомобилей,
из них вываливает группа крымских татар, окружает геодезистов и исполнителей.
Всё у них продумано и предусмотрено заранее. «Старший», не вынимая
изо рта сигарету, звонит по телефону, включает его на громкую связь и тычет
в нос представителю ОГИС. Из трубки невнятно доносится что-то насчёт актуальности
момента, каких-то переговоров и необходимости соблюдать спокойствие и не
устраивать провокации. «Кто говорит?» - «Чубаров».
Геодезисты всё же начинают снимать. Парни подходят ближе. «Старший»,
постепенно повышая голос, принимается взывать к сознательности и необходимости
диалога. «Вы нагнетаете обстановку! Сейчас приедут двести человек, если
что случится, вы будете виноваты!» - провоцирует он работников ОГИС. «Мы
выполняем свою работу», - отвечают те. Всё это время энергичные люди в
штатском прячутся от солнца за бетонной стеной одного из предприятий промзоны.
Парни начинают потихоньку оттирать геодезистов к дороге. «Не мешайте
нам работать!» - наконец не выдерживает один из рабочих. Видимо, самозахватчикам
только того и нужно было.
Из их рядов выдвигается неопрятного вида пожилая женщина и визгливо
кричит, что здесь оскорбляют её народ. Несколько человек бросаются к аппаратуре,
мгновение - и геодезисты ретируются. Спектакль окончен.
Конечно, потом геодезисты напишут протокол о противодействии их работе.
Разумеется, судебные исполнители отправят его по инстанциям. А законные
владельцы земельных участков снова обратятся в суд - уж не знаю на кого:
самозахватчиков, судебных исполнителей или сам закон, позволяющий кучке
этноэкстремистов держать в кольце самозахватов весь полуостров. Возможно,
ситуацию опять прокомментируют крымские власти, в том смысле, что делают
всё возможное, чтобы решить земельную проблему. И при этом и власти, и
самозахватчики будут отлично знать, что кроется она не в том, что репатриантов
якобы обделяют земельными наделами. И даже не в том, что самозахваты -
составная часть насквозь коррумпированного «чёрного» рынка крымской земли.
Это всё, извините, для наивных. Над крымскими самозахватами уже витает
призрак президентских выборов. И чем они ближе, тем больше невыспавшиеся
парни в потёртых «трениках», выполняющие роль марионеток в большой политической
игре, будут нагло уверены, что стоят выше закона.
http://www.kp.crimea.ua/news_details.php?news_type_id=1&news_id=3805
РІВЕНЬ І ЯКІСТЬ ЖИТТЯ
СЕЛЯНИ
ПРОТЕСТУЮТЬ ПРОТИ ЗАНИЖЕННЯ ЦІНИ НА МОЛОКО
Людмила Самойлова, «Зоря Полтавщини», 23.04.2008
До протесту проти заниження закупівельної ціни на молоко вдалися селяни
Великої Павлівки Зіньківського району Полтавської області. Більше тридцяти
приватних здавачів перекривали шлях чотирьом молоковозам до села.
Як пояснив керівнику Зіньківського інформаційно-консультативного Центру
захисту прав людини, депутату Зіньківської районної ради Олексію Карпенку
один зі здавачів Дмитро Ланчинський, протягом місяця закупівельники знизили
ціну з 1,7 – 1,8 грн до 1,3 – 1,4 грн за літр, у той час як у магазинах
ціни на продукти харчування молокопереробних виробництв набагато вищі.
Так, ціна на сир сягає 40 грн. за кілограм.
Великопавлівці також направили листа за 150 підписами до керівництва
ВАТ “Пирятинський сирзавод” – одне з тих підприємств, яке переробляє молоко,
закуплене в Зіньківському районі, – з вимогою підняти закупівельну ціну
1л молока до 1,6 грн. Підтримують селян у їхньому прагненні депутат і керівник
Центру захисту прав людини Олексій Карпенко, Великопавлівський сільський
голова Яків Яреха й голова районної спілки здавачів молока Іван Кулібаба.
У Великій Павлівці тримають 500 корів і щодня здають до 6 тонн молока.
Але якщо ситуації з диспаритетом цін не буде покладено край, власники худоби
не бачать сенсу тримати її.
До Зіньківського Центру захисту прав людини з цієї проблеми звертаються
також з Човно-Федорівської, Ставківської, Покровської, Кирило-Ганнівської
сільських рад району, приміського села Северинівка, зазначає Олексій Карпенко.
На його думку, в основі цінової ситуації лежить кілька причин, зокрема
– сезонний фактор, порушення закупівельниками монопольного законодавства,
відсутність в районі молокозаводу, недієздатність молочних кооперативів
у селах. Він вважає, що в інтересах селян повинні активніше працювати органи
влади, інспекції з якості сільгосппродукції, територіальне відділення Антимонопольного
комітету України. Також треба було б надавати допомогу в створенні селянами
кооперативів і домогтися укладання прямих угод кооперативів із молокопереробними
підприємствами.
ЗАКОННІСТЬ І ПРАВОПОРУШЕННЯ
КНЯЗІВСТВО ПЕРЕБРОДИ
Володимир Крушельницький, «Рівне вечірнє», 24.04.2008
Події, які відбулися у Дубровицькому районі на Рівненщині, — віддзеркалення
соціально-економічних та правових проблем Полісся.
У це важко повірити, але сьогодні, у наскрізь глобалізованому 21-му
столітті, на півночі Дубровицького району існує щось на зразок середньовічного
князівства, де всі мешканці служать князю, який дає їм засоби для існування,
де не діють чинні закони, недійсні державні кордони, безпорадна міліція
і не існує іншої влади, крім влади князя. Коли ж влада робить спробу встановити
на території «князівства» законний порядок, до бою стає князівська «дружина»,
яка захищає підданих князя і його майно від влади за допомогою сили. Князівство
це знаходиться у селі Переброди, де побував кореспондент «РВ».
Починаючи з 2001 року, мешканці Перебродів 23 рази нападали на представників
влади, били їх, перевертали і спалювали службові авто. Тричі у цих зіткненнях
постраждали міліціонери, дванадцять разів — працівники лісової охорони,
вісім — прикордонники. Незважаючи те, що всі факти були належним чином
задокументовані, до покарання зловмисників, одних і тих самих осіб, не
доходило. Одні скоєні ними злочини у Дубровицькому райвідділі міліції не
реєстрували взагалі, по інших слідчі відмовляли в порушенні кримінальних
справ. Влада у ситуацію не втручалась навіть тоді, коли наприкінці 2004
року у Дубровицю прийшов гнівний лист від пана Кухарєва, директора Столинського
лісгоспу, що знаходиться на території Республіки Білорусь, який писав,
що агресивно налаштовані жителі села Переброди перетинають кордон, крадуть
ліс, завантажують його на машину без номерних знаків, а згодом розпилюють
на власних пилорамах і продають на замовлення.
Останній конфлікт — бійка зі стріляниною між мешканцями села і спецпідрозділом
«Беркут» — набув розголосу не тільки в районі та області, але й у Києві.
Кажуть, ходом розслідування кримінальної справи, порушеної прокуратурою
Рівненської області, вже цікавиться МВСУ, СБУ, ВРУ, Кабмін та секретаріат
Президента. Доводити у центральних органах влади свою правоту мають намір
й основні підозрювані, перебродівчани Володимир Жовклий та Віктор Лісовець.
Оголошений слідчим обласної прокуратури у розшук Володимир Жовклий переховується
у Києві, де знайшов собі адвокатів та захисників, які намовили його заснувати...
«громадянський Комітет порятунку мешканців Рівненської області».
Нагадаємо, що за повідомленням міліції, 20 березня цього року співробітники
«Беркуту» та працівники державної лісової охорони зупинили у лісосмузі
поблизу села Переброди вантажівку ЗІЛ131 без номерних знаків, завантажену
13 кубометрами сосни без супровідних документів. Під час супроводу правоохоронцями
власника пилорами, який був за кермом, та вантажника разом з авто у райвідділ
міліції біля села Колки їх наздогнали на власному автотранспорті близько
сорока мешканців села Переброди, озброєних сокирами та дерев’яними палицями.
В результаті сутички двоє працівників міліції отримали побої і були змушені
застосувати зброю. Закінчилося все тим, що Віктор Лісовець був доставлений
у лікарню з пораненням, а Володимир Жовклий втік з місця пригоди прямо
в наручниках, розпиляв їх у знайомих в Сарнах і подався «за правдою» в
столицю.
Формально Володимир Жовклий — звичайний підприємець і депутат сільської
ради Перебродів. Насправді ж він і є тим самим князем, який вже не один
рік здійснює усю повноту влади у Перебродах і якому добровільно підкоряються
практично всі жителі села.
Ось що кажуть сторони конфлікту.
Мешканці села Переброди:
— Не про інциденти, а про головну нашу проблему треба писати — про
повінь. В сусіднє село Будимля вже неможливо проїхати, дорога затоплена.
Кругом — болота і вода, треба осушення робити. Тим більше, що Білорусь
позагачувала шлюзи і воді немає куди діватись. А людям немає де худобу
випасати, сіно заготовляти. Також ні грядки тобі, ні бульби. Щоб посадити
картоплю та городину, доводиться у сусідніх селах Жадень і Миляч, що за
15-20 кілометрів, городи купувати чи брати в оренду. Школа, в якій понад
300 учнів, 10 років ремонту потребує, стеля в спортзалі ось-ось на дітей
звалиться. Котельна погано працює, кладовище треба розширювати, а землі
немає.
З підсобного господарства більшість з нас живе. Лише 10-15 мешканців
працюють в лісництві, з десяток у заповіднику, ще декілька в амбулаторії.
А також близько 200 їздять на заробітки — на будівництва у Київ, Москву.
Щоправда, толку з того мало, оскільки більшість з заробітчан, повернувшись
додому, гроші пропивають.
— Справжніх пилорам у селі лише дві — у рибному господарстві, а ось
лісопильних верстатів вистачає. З місцевими лісниками проблем не виникає,
натомість з приїжджими... Тут немає як жити, а вони до наших хлопців чіпляються...
З цим лісом не сьогодні все почалося, роками так склалося, і все ж
нормально було, поки комусь там дорогу не перейшли... Добре, зараз хоча
б з прикордонною заставою проблем не виникає, а раніше... Документи на
кожному кроці вимагали, до рідні в сусіднє білоруське село Альмани годі
було пройти.
Жовклий не є злісним хуліганом, інакше люди б його не обрали два роки
тому депутатом сільської ради. І він односельців не розчарував: вулицю
за свої кошти вимостив, всім допомагає, на школу і на церкву що потрібно
дає, пенсіонерам обрізки на паливо безкоштовно привозить. Єдине, що погано
— ліс крав в занадто великих масштабах. Тому зараз не все село за нього,
а фактично 50 на 50. І, правду кажучи, ті, що проти, проти не тому, що
він закон порушив, а тому що через нього тепер за всіх нас взялися, працівники
УБОЗу чи не щодня в селі, навіть по «дрібноті» вже нічого не вкрадеш. Ми
змушені були навіть свої верстати і пилорами демонтувати і поховати. А
з чого тепер жити? До цього ж як було? Заготовив у лісі трохи деревини,
розпиляв на дошки і продав. Причому навіть нікуди не потрібно було їхати,
з кимось домовлятися чи шукати «канали» збуту. Зі всієї України, і навіть
з-за кордону підприємливі ділки до нас самі в село фурами за лісоматеріалами
приїжджали, вже з готовими, необхідним чином оформленими документами...
Якби ж то Володимир лише з якимось окремим лісником не поладив, а не
проти влади, проти всієї усталеної системи пішов. Цього ж не можна робити
при будь-якій владі, у будь-якій державі, бо свідомо програшна справа.
Валерій Крижик, голова Перебродівської сільської ради:
— З 1990 року тривають конфлікти між нашими мешканцями і представниками
влади, ситуація загострювалась поступово. А все тому, що керівництву району
до села справи немає, хоча в ньому й проживає майже 1600 мешканців, і воно
на четвертому місті в районі за кількістю населення. Тобто владі село не
потрібне. Річка Льва замулилась, насосні станції давно розібрані, і вода
навкруги, картоплю немає де садити, худобу випасати, за сіном вже в Удрицьк
треба їздити... Коли ж люди намагаються хоча б якось вижити, починають
«права качати»... Десять років тому лісгосп почав деревину за кордон «заганяти»,
в районі розпочались масштабні вирубки. Згодом, щоб хоча б якось це прикрити,
хотіли вилучити всі площі в Висоцькому і Перебродівському лісництвах, де
фактично вже все вирубано, і передати їх Рівненському природному заповіднику.
Але ми, депутати Перебродівської сільської ради на це не погодились, бо
де ж тоді ліс, ягоди та гриби брати, за рахунок яких люди в нас виживають?
Ось, власне, головним чином за це керівництво районного лісгоспу почало
нам мстити, не виписувати ліс, до всіх прискіпуватися, скажімо, до того
ж таки Володимира Жовклого. А він є одним з наших лише чотирьох підприємців.
В 2006 році його обрали депутатом сільської ради, бо чудова людина. Пенсіонерам
допомагає. Чи якусь дошку комусь, чи дрова, нікому ні в чім не відмовляє,
все, що просять, дасть, причому безкоштовно. І в нас з ним жодних конфліктів
ніколи не виникало. Зрештою, й люди за ним стоять. Для прикладу, коли правоохоронці
хотіли порізані дошки з його господарства забрати, то половина села піднялось
на захист — жінки прийшли, діти з школи прибігли... А загалом люди в нас
після цих всіх подій згуртувались, одне за одного горою стоять. Бо допекли
вже ті проблеми всіх до печінок. Добре, що демократія в нас зараз, можна
без страху відстоювати своє...
Тетяна Жовкла, дружина підозрюваного:
— Володя колись по заробітках їздив, а три роки тому підприємництвом
зайнявся. Він — єдиний, в якого є всі необхідні документи і дозволи. Податки
справно платив, тендер на вирубку деревини виграв. Але перейшов у чомусь
дорогу керівнику районного лісгоспу і закрутилась катавасія... Після інциденту
з міліціонерами, коли наших хлопців побили і постріляли, в село дуже багато
правоохоронців понаїжджало. Спершу приїхали зі своїми понятими, провели
в хаті обшук, забрали всі гроші, які були, 37 тисяч гривень. Я просила
залишити хоча б кілька сотень, щоб було за що годувати дітей, яких в нас
шестеро, від 1,5 до 13 років, але не вблагала. Також забрали папку зі всіма
документами, які стосувалися підприємницької діяльності Володимира. Наступного
дня знову приїхали, щоб дошки забрати. Кажуть: «Де ваші документи на лісоматеріали?»
. Я до них: «То ж ви самі напередодні всі папери забрали!», а вони, що
нічого, мовляв, про це не знають, і знову за своє. Але не вийшло нічого
в них, половина села на наш захист піднялась, навіть діти зі школи прийшли,
ось так гуртом і відстояли ті дошки. А щоб на подвір’я не вдерлися, я з
дітьми ворота дошками забила та дві ями викопала, щоб не пройти, не проїхати.
Володимир Жовклий:
— Ресурси лісу вичерпуються, а жити всі хочуть добре. Лісгосп великі
незаконні вирубки лісу здійснив, і його керівник хотів на мене все «списати»,
а коли з того нічого не вийшло, мені вже опір працівникам міліції «пришили».
Якби був таким поганим, хіба б люди за мене горою вийшли? На сьогодні я
змушений переховуватись, бо як «закриють», то вже годі мені буде свою правоту
довести. Оскільки ж в районі та в області все давно «схоплено», і нікому
нічого не довести, будемо на рівні Києва боротися, звертатися за захистом
і справедливістю у Верховну Раду, Генеральну прокуратуру, МВСУ та СБУ.
Ярослав Голомша, начальник УМВСУ в Рівненській області:
— Дійшло до того, що мало дітей під колеса не кидають, щоб настояти
на своєму. Порушники, звісно, й надалі вдаватимуться до різних варіантів
свого захисту, куди тільки не звертатимуться, але... В нас все задокументовано,
всі необхідні матеріали зібрані. Єдине, що не квапимося робити різких рухів,
щоб не дратувати зайвий раз мешканців села, більшість з яких взагалі не
обізнані у правовому плані чи вдають це. А також вже давно озлоблені на
всіх і на все. І найгірше, що в окремих з них склалося переконання, що
коли щось не по-їхньому, то можна побити представника влади, спалити авто,
і ніякого покарання за це не буде. Тому поки обмежуємось тим, що кримінальна
справа порушена, слідство буде проведено належним чином, а відтак винні
особи обов’язково будуть покарані. Як би там комусь цього не хотілось...
Уявіть собі, в районі роками їздить ніде не зареєстрований ЗІЛ і перевозить
крадену деревину. Тобто, за будь-яких обставин працівники міліції мали
всі підстави зупинити і затримати його...
Щодо попередніх конфліктів та інцидентів, коли мешканці Перебродів
нападали на міліціонерів, прикордонників та працівників лісової охорони,
ображали і били їх, перевертали і спалювали їхні службові автомобілі. На
даний час проводиться перевірка по всіх фактах, які були, щоб дати правову
оцінку
всім подіям, а також посадовим особам, які, виходить, або не вживали необхідних
заходів, тобто виявляли службову бездіяльність, або ж навіть сприяли порушникам.
З’ясувати все, що стосується конкретних осіб, а також кримінальних справ,
які проти них порушувалися, але потім чомусь закривалися... Я за те, щоб
всі розбиралися у ситуації, яка сталась — не лише правоохоронці, але й
журналісти, громадські організації, депутати. Адже назбиралися вже цілі
томи переписок і документів, які засвідчують, що роками там панує беззаконня.
Але порушники зазвичай «беруть» за раз не більше 1213 кубометрів лісу,
вартість якого не дозволяє порушувати кримінальну справу. Вони цим користуються.
Але ж навіть у цьому випадку залишається питання, чому по адміністративній
відповідальності ніяких заходів не вживалося. Зрозуміло, що і без так званих
«криш» не обходилось, бо кудись той ліс дівали, якось вивозили по 200300
кубометрів. Це також будемо з’ясовувати.
Події, які відбулися останнім часом у Дубровицькому районі, багато
хто подає як конфліктну ситуацію. Насправді — це чистий кримінал, який
вимагав від нас або рішучих дій, або бездіяльності. Звісно, ми обрали перший
варіант. Також ми вже звернулися зі своєю пропозицією до голови облдержадміністрації,
щоб розглянути питання щодо створення нових робочих місць для мешканців
села Переброди. Можливо, там варто відкрити офіційне, легальне підприємство
з переробки деревини.
Віктор Матчук, голова Рівненської облдержадміністрації:
— Закони України повинні діяти в усій країні. Не може бути окремо взятого
села, де можна їздити на транспортних засобах без державних номерних знаків,
незаконно різати ліс, порушувати законодавство. А коли хтось хоче навести
порядок, то починають розцінювати це як порушення прав людини. Порядок
ми наведемо, хоч як би це комусь не подобалося. Я особисто з приводу цієї
ситуації мав розмову з міністром МВС Юрієм Луценком, з секретаріатом Президента,
— підтримка є.
Щодо створення додаткових робочих місць для мешканців села Переброди.
Це справді входить у наші плани, але... Ще питання, чи з цього щось вийде,
а саме, чи захочуть легальної роботи самі ж мешканці села? Коли я був у
Перебродах і запитував їх про проблеми, то про що вони лише не просили,
і щоб виплати на дітей проводили без зволікань, і щоб «чорнобильські» доплати
збільшили, але тільки не про роботу.
З підтопленням села і його околиць ситуація така: замулені меліоративні
канали та непрацюючі насосні станції належать Державному комітету України
з водного господарства. Отже, клопотатимемо перед ним, щоб або виділяв
необхідні кошти на відновлення осушувальної системи, або ж передав її на
баланс області, а тоді гроші шукатимемо вже ми.
http://www.rivnepost.rv.ua/showarticle.php?art=018122
СКАНДАЛИ
ПОЛІТИЧНЕ
ШОУ? ЧИ ПРОСТО ЗНУЩАННЯ НАД ГРОМАДОЮ?
Галина Проніна, «Житомирщина», 24.04.2008
22 квітня мала відбутися чотирнадцята сесія Житомирської облради. Але
облога трибуни депутатами облради, а також велика кількість прибулих на
зібрання народних депутатів України, розвіяли ці сподівання.
У президії з’явилася І.М.Синявська, яка, нагадавши присутнім, що вона
є легітимно обраним головою облради, зажадала від апарату ради провести
реєстрацію депутатів. На це в залі, де розмістилися представники фракцій
БЮТ, НУ і СПУ пролунав голосний сміх. А Ірина Максимівна, долаючи галас,
запропонувала оголосити перерву для консультацій керівників усіх фракцій,
адже ситуація, за наявності двох голів обласної ради, не дає можливості
проводити сесію. Із залу почулися вигуки:
— Кінчайте шоу!
Але І.М.Синявська, до котрої приєдналися її заступники М.М.Олещенко,
М.А.Чигир і В.А.Пехов, відповіла:
— На жаль, це шоу влаштували ви, — і настоювала, на веденні сесії попереднім
складом керівників ради, згідно із законодавством.
У цей час за трибуною з’явився новообраний голова обласної ради В.Й.Француз,
який заявив, що опоненти не хочуть проведення сесії, на розгляд якої
внесено 42 питання. Серед них —такі важливі, як бюджетні, звіт голови облдержадміністрації,
прийняття Стратегії економічно-соціального розвитку області. Віталій Йосипович
уніс дві пропозиції: або вирішити більшістю голосів питання про проведення
сесії, або оголосити перерву. Та від депутатів, котрі оточили трибуну,
посипалися запитання на кшталт сумнозвісного: «А ти хто такий?»
Протиборство двох голів обласної ради тривало, знову ж таки, за відомим
висловом: «Котрий тут тимчасовий, — злазь!» Причому, кожний із голів посилався
на рішення одного, з чималої кількості судів, які розглядали цю справу.
А тим часом, у залі лунали галас, сміх, «захлопування» промов виступаючих.
Оцей своєрідний, м’яко кажучи, діалог голів, зрештою, перервали народні
депутати України.
Нардеп Станіслав Піскун (ПР) запропонував зробити перерву на кілька
днів для юридичного обгрунтування ситуації. І тоді, як він висловився:
«Не будете плювати один одному в очі». На думку народного депутата Миколи
Присяжнюка (ПР) слід сісти за стіл переговорів, запросивши до них мерів
та інтелігенцію, щоб знайти порозуміння, а не «влаштовувати цирк». Нардеп
Павло Жебрівський (НУ) заявив, що ряд народних депутатів приїхали сюди,
аби заробити собі авторитет. І запропонував перенести засідання на наступний
день, а в ситуації повинен поставити крапку суд. На думку ж нардепа Інни
Богословської (ПР), протистояння мають розрядити самі депутати, а не суд.
Голова фракції НУ в обласній раді Анатолій Фещенко нагадав, що спочатку
депутатам треба зареєструватися, відкрити сесію, а потім уже приймати якесь
рішення. Голова депутатської фракції НП в обласній раді Микола Олещенко
теж був за влаштування мирних перемовин за «круглим столом». Як зауважив
нардеп Владислав Лук’янов (ПР), ситуація нагнітається і, якщо не
буде розв’язана цим складом облради, слід подумати про обрання іншого.
Із уболіванням за Житомирщину виступив нардеп Сергій Рижук (ПР), який
зауважив, що, можливо, слід просити Верховну Раду про призначення перевиборів
облради. І звернутися до парламенту має право, згідно із Законом про місцеве
самоврядування, нагадав нардеп Микола Тимошенко, голова облдержадміністрації.
Зрештою, зробили перерву в зібранні, яке, швидше, нагадувало стихійний
ринок. А після неї все повернулося, як мовиться, на кола своя: вигуки,
оплески, сміх, взаємні претензії. У цьому гармидері, прорвався до трибуни,
попросивши слова, Новоград-Волинський міський голова Микола Боровець:
— Якби люди бачили, що робиться в цій залі відомими політиками, то
прокляли б усіх нас, — заявив із гіркотою Микола Петрович. — Прошу вас,
прийміть одне справедливе рішення — розпустіть обласну раду. Бо ви ніколи
не домовитеся.
І.М.Синявська наприкінці зібрання заявила, що, за пропозицією фракцій
ПР, НП, КПУ і ХДС у раді оголошується перерва до 15 травня.
У роботі засідання взяли також участь народні депутати М.М.Рудченко
(блок Литвина), О.В.Журавко (ПР) та О.З.Черпіцький (БЮТ).
Того ж дня голова облради В.Й.Француз улаштував прес-конференцію для
місцевих ЗМІ. Він розповів журналістам про те, що відбувалося, як мовиться,
за лаштунками, напередодні скликання 14-ої сесії. Представники деяких політичних
сил, як він розповів, писали листи до Верховної Ради, намагаючись довести,
що Житомирська обласна рада та її постійні комісії не працюють. Тим часом,
як відомо, було проведено сесії із розглядом важливих питань та засідання
всіх постійних комісій, у роботі яких узяли участь депутати всіх фракцій.
Розповів також Віталій Йосипович, що 18 квітня, після засідання президії
ради, представник фракції ПР і дехто з нардепів намагалися примусити його
зняти з порядку денного питання, що стосуються земельних і гірничих відводів.
Коли ж В.Й.Француз відмовився, то йому пообіцяли влаштувати замість сесії
«бузу» за участю нардепів, що, власне, й відбулося. Віталій Йосипович інформував,
що сесію перенесено на 23 квітня.
ЗБЕРЕЖЕННЯ ДОВКІЛЛЯ
ПОСЕЛОК - ПРОТИВ СВАЛКИ
ОТХОДОВ
Дмитрий Гончаров, «Донецкий Кряж плюс», 24.04.2008
Жителей поселка тревожит вопрос: кто же все-таки выделил землю под
площадку для складирования сероводородсодержащих отходов обогатительной
фабрики «Антрацит»?
Оказавшись в небольшом поселке в Советском районе Макеевки Ханжонково-
Северный, сразу понимаешь, что он находится на осадном положении. В маршрутках
только и разговоров о прошедших боях за террикон, а улицы увешаны плакатами
с призывами не допустить загрязнение родного поселка вредными отходами
Все началось еще в 2006 году, когда местные жители узнали, что на расположенном
неподалеку от поселка терриконе шахты «Северная» собираются складировать
сероводородсодержащие отходы обогатительной фабрики «Антрацит». Люди заволновались
и кинулись за разъяснениями к директору шахты, но тот ничего толком не
сказал. Тогда обратились в объединение «Макеевуголь», которому принадлежит
эта шахта. Там на их просьбу прокомментировать ситуацию отреагировали очень
оригинально: «Так ведь еще ж не возят на террикон никаких отходов. Чего
ж вы беспокоитесь»! Справедливо рассудив, что когда отходы начнут возить,
беспокоиться будет уже поздно, жители Ханжонково-Северный направили письмо
за подписью более тысячи человек (всего в поселке 3 700 жителей) макеевскому
городскому голове Александру Мальцеву. От него тоже пришел ответ, что вывоз
отходов пока не производится. Далее один из членов комитета самоорганизации
населения (КСОН), Николай Пилипенко, встретился с помощником народного
депутата Александра Дарды, который на тот момент курировал экологию. Затем
последовало обращение на местное телевидение. Однако ни один из этих шагов
результатов не принес.
Немного - о самом поселке. Расположен он, как говорится, у черта на
куличках, но свое очарование имеет. В советские годы здесь жизнь кипела.
На главной улице розы росли. Были профилакторий для шахтеров и водолечебница.
Сейчас этого нет. Но остались два источника с минеральной водой. Рядом
с поселком - два леса – (сосновый и смешанный), три ставка. Полно всяких
животных и птиц. Фазаны те вообще, прямо по улицам бегают. Несколько портят
вид поселка - печать заброшенности на сильно обветшавшем жилом фонде да
свалки мусора повсюду. Теперь же к этим бедам грозит добавиться еще и свалка
вредных отходов.
Пока жители поселка протестовали против загрязнения своей территории,
для доставки отходов начали приводить в порядок шахтный тупик. Раньше,
по словам местных жителей, он был в таком состоянии, что туда даже шахта
порожняк не ставила. Увидев, что работа кипит вовсю, люди начали хождения
все по тому же замкнутому кругу: шахта, объединение, властные кабинеты.
Пытались попасть и на обогатительную фабрику, но туда их не пустили. Даже
приезд мэра и «экскурсия» по всем «гадюшникам», в том числе и по террикону,
ничего не изменили. А 26 марта 2008 года в помещении Советской райадминистрации
состоялась встреча, призванная убедить жителей поселка Ханжонково-Северный
в… полезности отходов! Как рассказала руководитель КСОН Людмила Руднева,
представители ООО «Энергоимпекс», которому принадлежит обогатительная фабрика
«Антрацит», пообещали, что отходы будут в мокром виде, а потому не будут
издавать резкого запаха! Пообещали и рекультивацию производить вовремя,
поэтому поселку, по их словам, ничего не будет угрожать. Мало того, «в
обмен» на склад отходов пообещали сделать детскую площадку!
Однако жители поселка резонно рассудили, что если что-то вдруг пойдет
«не так», то играть на этой площадке будет все равно некому. Да и роза
ветров на поселке таково, что ветры дуют с террикона аккурат на жилые дома.
ООО «Энергоимпекс» (владелец обогатительной фабрики). Но, самое главное,
что так и не смогло представить никаких документов, позволяющих устраивать
на терриконе свалку отходов, мотивируя это тем, что документы сейчас находятся
в стадии согласования. Итог встречи подвел председатель Советской райадминистрации
Владимир Гизоев, сказав, что поступило указание мэра, все работы на промплощадке
прекратить до тех пор, пока не будет соответствующих документов. Однако
работы эти и продолжались, до 1 апреля. В тот день в поселок приехал мэр
Макеевки, и за полчаса до его появления всю технику оперативно убрали в
шахтный гараж.
Тем не менее, жителей поселка тревожит их вопрос: кто же все-таки выделил
землю под эту площадку, если сам мэр не в курсе?
Несмотря на то, что тучи над поселком вроде бы рассеялись, КСОН уже
готовится к отражению новых атак. Как заявила его председатель Людмила
Руднева: в случае чего - встанем живой цепочкой. Все: и инвалиды, и ветераны,
и дети.
Создавшуюся ситуацию корреспонденту «ДКР» прокомментировала заместитель
председателя Советской райадминистрации Надежда Прокапович:
- Городские службы нацелены на то, чтобы все было законно. Сейчас работы
не ведутся, так как для этого нет законных оснований. Пока только заключен
договор с «Макеевуглем», а нужно еще пройти все стадии согласования. Конечно,
мне лично, хотелось бы верить, что проект согласование не пройдет, но если
это все же случится, никаких законных способов помешать обогатительной
фабрике складировать отходы у нас не будет.
И. о. директора филиала обогатительной фабрики «Антрацит» ООО «Энергоимпекс»
Александр Григоренко уверен, что проблем с согласованием возникнуть не
должно. Он искренне не понимает, почему люди так волнуются:
- Я не могу понять, откуда взялась информация о том, что это будут
сероводородсодержащие, да к тому же еще и жидкие, отходы. Откуда у нас
на фабрике они могут взяться? Речь идет об обыкновенной породе, точно такой
же, из которой насыпан и сам террикон. К тому же и отходы это не наши,
а «Макеевугля». К нам поступает их рядовой уголь. Мы выделяем концентрат,
а отходы складируем, хотя они должны их забирать.
- А раньше жители поселка ни на что не жаловались?
- Раньше жаловались. Ведь в породе содержится около 4% серы, но с тех
пор как мы серьезно занялись вопросом хранения отходов, жалобы прекратились.
На отвал завозится инертный материал, который не дает породе возгораться.
Мы и в дальнейшем не собираемся нарушать какие-либо требования и обязуемся
все выполнять. Класс опасности этих отходов четвертый, самый низкий. Откуда
взялись слухи о том, что они ядовиты, я лично понять не могу. Работать
без отходов, к сожалению, невозможно, но складируя их, мы намерены выполнить
все требования законодательства.
- Можно ли найти для отходов другое место, подальше от людей?
- А нет такого, чтоб еще дальше. К тому же к этому террикону имеются
подъездные железнодорожные пути, а это значит, что КрАЗами не будет разбиваться
дорога.
Выяснить, что за загадочные отходы могут поступать с обогатительной
фабрики, я попытался у специалистов МакНИИ. Но там никто не смог мне помочь,
сославшись на полное отсутствие какой-либо информации по этому вопросу.
В неофициальной же беседе один из сотрудников этого института объяснил,
что в этом вопросе очень многое зависит от уровня обработки отходов. Если
он высокий, то бояться, в принципе, нечего, вредных элементов там быть
не должно. Если же низкий, то там может быть всего и много.
Но на главный вопрос так и не получил ответа. Вопрос простой: а если
просто не хотят, чтобы рядом с ними находилась свалка, жители поселка,
к их голосу власть обязана прислушиваться?
ЧИНОВНИКИ
І ДЕПУТАТИ ПРИБИРАЛИ ІСТОРИЧНІ МОГИЛИ
«Молодий буковинець», 22.04.2008, Чернівецька обл.
19 квітня, чиновники і депутати міської ради прибирали могили в історико-культурному
заповіднику «Кладовища по вулиці Зеленій».
– Ми приходимо сюди щороку напередодні Великодніх свят, – розповів «МБ»
Олександр Васильчишин, секретар виконкому міської ради. –Цього року на
ювілей міста очікуємо багато гостей. Чимало з них захоче відвідати могили
своїх родичів, тому потрібно навести лад. Прибирають не тільки кладовища
на вулиці Зеленій, а й Центральне на вулиці Червоноармійській, на Лозівській,
у Садгорі.
Одна із працівниць міської ради Лілія зізналася, що сьогодні мала йти
з мамою прибирати могилу бабусі. Але вийшло так, що прибрала могили зовсім
незнайомих людей.
– Ми завжди тут викладаємося на всі сто, бо інакше не можна, – сказала
жінка. – Таке враження, ніби ти комусь поману зробив. Є поховання ще початку
ХХ століття, напевно, родичів уже не залишилося. А комусь потрібно прибрати
їхні могили.
Дмитро СІРМАН, депутат Першотравневої райради, розповів, що вже стало
традицією щорічно прибирати могили колишніх бургомістрів та відомих чернівчан.
– Під час місячника прибирали могили на кладовищі працівники машзаводу,
«Буковинки», «Металіста», учні школи №5, – повідомила Анжела НІКОЛАЄВА,
директор МКП «Історико-культурний заповідник «Кладовища на вулиці Зеленій».
– Подібні заходи слід проводити щомісяця, бо ми самі не можемо впоратися.
Буквально одиниці чернівчан приходять прибрати могили своїх родичів. Чомусь
вони впевнені, що цим повинно займатися наше підприємство. Тому найчастіше
звертаються з різними претензіями, мовляв, чому не прибрали могили рідних
людей чи не вивезли сміття. Сьогодні працівниками нашого підприємства вже
повністю розчищено християнське кладовище і підготовлено для хімічного
виведення бур’янів.
– До 600-ліття Чернівців ми хочемо зробити дуже багато, зокрема, заасфальтувати
всі доріжки, відновити водопровід, – поділилася планами Анжела Ніколаєва.
– ПМК-76 знесло 40 аварійних дерев, а потрібно лише на християнському кладовищі
– майже 300. За кошти міського бюджету реконструюється огорожа з боку вулиць
Московської Олімпіади і Зеленої. А за кошти підприємства відновлюємо огорожу
з боку вулиці Кишинівської і здійснюємо реконструкцію меморіалу Другої
світової війни. Вже розроблено проектно-кошторисну документацію реконструкції
єврейського кладовища. Тут відновлюватимуть огорожу, зноситимуться аварійні
дерева.
До теми
Під час проведення міської толоки у Чернівцях ліквідовано 163 стихійні
сміттєзвалища, прибрано 31 дитячий майданчик, 15 скверів, 4 парки та всі
кладовища, а також 169 дворів, 78 горищ та 75 підвалів, очищено русла та
береги річок Прут, Мольниця, Клокучка, Потіт. Із міста вивезено 3287 кубометрів
сміття, у тому числі 141 кубометр – із прибережних смуг, повідомив прес-центр
міської ради.
У належний санітарний стан приведено 39 громадських криниць та 84 павільйони
очікування громадського транспорту.
Під час толоки знесено 209 аварійних дерев , обкопано – 1678, висаджено
1773 дерева.
У толоці взяли участь майже 12,5 тисяч чернівчан, було задіяно 178
одиниць транспорту.
http://www.molbuk.cv.ua/article.asp?art_id=30784&retpath=hot
ДЕНЬ ДОВКІЛЛЯ
У ПОЛТАВСЬКОМУ ДЕНДРОПАРКУ
Євген Лопушинський, «Зоря Полтавщини», 23.04.2008
У День довкілля, колектив Полтавської облдержадміністрації впорядковував
територію дендропарку в Полтаві.
Для багатьох полтавців це одне із найулюбленіших місць відпочинку. Але
унікальний куточок природи після напливу відпочивальників часто-густо залишається
захаращений сміттям. Тому голова обласної державної адміністрації Валерій
Асадчев запропонував встановити у дендропарку ще й контейнери для сміття.
Також голова облдержадміністрації висловив ініціативу збудувати об’їзну
дорогу до Яківців паралельно залізничній колії. Цим шляхом буде зручніше
та швидше дістатися до селища, що водночас вирішить проблему заторів на
Зіньківському переїзді. А дендропарк, поряд з яким пройде автошлях, отримав
би потужний імпульс для розвитку відповідної інфраструктури – готелю, кав’ярень
тощо, бо зараз рекреаційний потенціал парку не використовується на повну
потужність. Перекриття існуючої дороги в Яківцях також дозволило б створити
цілісний комплекс заповідника “Поле Полтавської битви”.
Підсумовуючи перший етап “Весняної толоки” на Полтавщині, Валерій Асадчев
зазначив: “Привабливішими стали узбіччя доріг. Вирубані хворі дерева, вражені
омелою, натомість насаджено багато нових дерев, розбиті газони. На найближчі
роки плануємо зробити своєрідні ландшафтні карти по населених пунктах,
як утримувати території у різні пори року. А тепер головне завдання – зберегти
їх в охайному вигляді, особливо після Великодніх та травневих свят. Напередодні
Сорочинського ярмарку ми, безумовно, проведемо другий етап благоустрою,
щоб гідно зустріти численних гостей”.
Прес-служба Полтавської облдержадміністрації.
О
СМОГЕ В ЦЕНТРЕ ГОРОДА, ПРОГРАММЕ ПРИРОДООХРАНЫ И ЗЕЛЕНОЙ ТРАВЕ - ДЛЯ ПРАВНУКОВ
Александр Панков, «Приазовский рабочий», 22.04.2008, Донецкая обл.
Депутатский корпус Донецкого горсовета утвердил программу охраны окружающей
среды на 2006-2010 годы.
В горсовете Донецка первый заместитель городского головы Геннадий Митрофанов
провел встречу с представителями крупнейших предприятий, сотрудниками инспектирующих
природоохранных организаций, депутатами горсовета и руководителями общественных
организаций. Речь шла об экологических проблемах города.
"У нас есть серьезные достижения в сфере решения экологических проблем,
но, с другой стороны, остается еще много работы в этом направлении, - говорил,
открывая встречу, Геннадий Митрофанов. - Взаимодействие с представителями
общественности и предприятиями - загрязнителями окружающей среды позволило
нам выработать общие подходы.
Так, депутатский корпус утвердил программу охраны окружающей среды
на 2006-2010 годы. На ряде заседаний исполкомов и на сессии депутатов прозвучали
предложения по корректировке этой программы. Сегодня азовстальцы инициируют
пересмотр программы в рамках европейских стандартов. И сейчас ведется работа
по корректировке природоохранной программы на 2008-2011 годы".
Первый заместитель городского головы сделал акцент на том, что перевод
металлургических предприятий с мартеновского производства стали на конвертерное
во многом снизит техногенную нагрузку на экологию. Однако это процесс длительный
и на его реализацию понадобится не один год.
Расходы на реализацию природоохранных мероприятий, по словам докладчика,
в 2006-2007 годах составили более 300 миллионов гривен. На 2008 год запланированы
мероприятия на сумму около 182 миллионов гривен. Но болезненным остается
вопрос о перераспределении средств на решение экологических проблем из
госбюджета. Даже из тех штрафов, которые заплатили за загрязнение меткомбинаты
имени Ильича и "Азовсталь" (а это около семи миллионов гривен), только
десять процентов были получены Мариуполем.
В Верховную Раду Украины направлено обращение городского совета с предложениями
по повышению роли местного самоуправления при формировании экологической
политики на местном уровне. В нем идет речь и о справедливом распределении
средств: 70 процентов - городу, 30 - государству.
Говоря о причинах появления смога в центре Мариуполя на протяжении
последних нескольких лет, генеральный директор ТД "Россия-Украина" Василий
Бабич заметил: "Первоначальный анализ показал, что появление смога провоцирует
работа аглофабрики комбината имени Ильича и доменного цеха "Азовстали".
На той же аглофабрике мокрая газоочистка не справляется с мелкодисперсной
пылью". По словам Василия Бабича, устанавливать новые очистные объекты
стоит очень дорого - речь идет о сотнях миллионов гривен. Азовстальцы предложили
выход - реконструировать и модернизировать уже имеющиеся.
Владимир Махсма, председатель депутатской комиссии по здравоохранению
и экологии, был настроен критично: "Да, благодаря усилиям горсовета и наших
градообразующих предприятий проводится огромная работа по защите экологии.
Но цифры затрат на охрану природы - 300 миллионов или 100 - выглядят красиво
только на бумаге. И мариупольцы, проживающие на бульваре Шевченко, вряд
ли обрадуются цифрам, так как они дышат за-грязненным воздухом. Самая высокая
заболеваемость по Донецкой области - в Мариуполе. В прошлом году из восьми
тысяч заболевших мариупольцев на 42 процента пришлось заболеваний, связанных
с дыхательными органами.
Да, предприятия тратят огромные деньги на природоохранные меры. Но
вместе с тем они увеличивают производительность и объемы производства металла.
Надо подумать о квотах, связанных с определенным объемом производства и
соответствующими мероприятиями по защите экологии".
Участников встречи еще раз задуматься заставило выступление председателя
общественной организации "Довкілля" Ольги Самойленко: "Мы - заложники предприятий
и производства. Считаю, что уже давно необходимо создать в Мариуполе Центр
экологического просвещения. Все это надо сделать, если мы хотим, чтобы
наши правнуки увидели зеленую траву и птиц".
Выразив надежду на дальнейшее плодотворное сотрудничество горсовета,
предприятий, общественных организаций, природоохранных инспектирующих структур,
Геннадий Митрофанов вручил грамоты городского головы за вклад в решение
экологических проблем специалистам разных организаций и предприятий города.
http://www.pr.ua/news.php?new=5444
ІСТОРИЧНА СПАДЩИНА
ПОДАРИТЕ
ЕКАТЕРИНЕ ІІ «КВАРТИРУ» В СИМФЕРОПОЛЕ
Александр Мащенко, «Крымское время», 22.04.2008
В Крыму отметили воссоединение с Россией. Тысячи крымчан приняли участие
сразу в нескольких акциях.
В минувшую субботу исполнилось 225 лет со дня воссоединения Крыма с
Россией. В Симферополе прошло два митинга. Один, большой, был организован
Русской общиной Крыма. Другой, поменьше, устроил Русский фронт Сергея Шувайникова.
А в Севастополе, кроме митинга, в честь присоединения Крыма к России провели
еще и автопробег. Ударили, так сказать, автопробегом по украинизации города
русской славы.
Самым многолюдным, как уже говорилось, был митинг у здания Верховного
Совета Крыма, который собрал не меньше тысячи человек. Кроме флагов Русской
общины, на этом митинге можно было обнаружить символику партии «Союз»,
«Русского блока», Партии регионов, казачьих объединений и национальных
обществ.
Крымчане традиционно празднуют 19 апреля именно как День воссоединения
Крыма с Россией — учитывая древние исторические связи полуострова с византийской
православной цивилизацией, Киевской Русью, Российской Империей. Манифест
Екатерины о присоединении Крыма действительно стал поворотным в судьбе
нашего полуострова: была ликвидирована работорговля, началось бурное развитие
экономики, культуры, строительство городов, началась новая эра, детищем
которой стал современный Крым.
Однако, увы, «в начале 90-х годов прошлого столетия триединый русский
народ — современные русские, украинцы и белорусы — был разделен границами
независимых государств, которые проходят по сердцам и душам людей», — говорится
в резолюции митинга.
«Украинские политики оранжевого толка, занимающие откровенно антинародную
политику, стремятся, во что бы то ни стало оторвать Украину от России,
подавить на Украине русскую культуру, — уверены крымчане, вышедшие в субботу
на митинг у здания парламента. — Годы независимости Украины были потрачены
не на сохранение нашего славного и общего для украинцев и русских исторического
прошлого, а на тотальное искоренение всего русского из всех сфер общественной
жизни».
«Сегодня представители правящей на Украине оранжевой политической верхушки,
называющие себя последователями Мазепы, Шухевича и Бандеры, изо всех сил
стараются втянуть Украину и Крым в зону влияния агрессивного военно-политического
блока НАТО, известного своей антироссийской направленностью. Они пытаются
выдавить из города русской славы — Севастополя — Черноморский флот России,
благодаря которому Севастополь состоялся как военно-морская крепость».
Участники митинга у здания ВС Крыма расценили действия президента Украины
Виктора Ющенко как политику предательства великих деяний наших предков,
начиная с Киевской Руси и ее Крещения святым равноапостольным князем Владимиром,
предательства вековой дружбы русских и украинцев и наших общих духовных
и культурных ценностей. «Мы осуждаем действия правящего сегодня на Украине
оранжевого политического лагеря как открыто провокационные, направленные
на дестабилизацию общественно-политической ситуации в Крыму и на Украине,
— говорится в резолюции. — Выражая протест против действий оранжевой коалиции,
заявляем о том, что будем бороться с проявлениями экстремизма, национализма
и ксенофобии, последовательно добиваясь восстановления союзнополитических
отношений Украины с Российской Федерацией в рамках единого экономического
и гуманитарного пространства, а также требуя скорейшего закрепления на
законодательном уровне за русским языком статуса государственного на Украине».
После окончания митинга его участники прошли торжественным маршем в
парк у кинотеатра «Симферополь», к закладному камню, который лежит на месте,
где должен быть восстановлен памятник Екатерине Великой, чтобы возложить
венки и цветы. Там секретарь Симферопольского горсовета Владимир Блинов
заявил о том, что, несмотря ни на что, городские власти намерены все-таки
установить в парке памятник Екатерине II, «который будет символизировать
наш город и нашу историю».
По словам Блинова, уже начались работы по проектированию памятника,
открыт счет для благотворительных пожертвований, а, кроме того, руководство
города обратилось за поддержкой к мэру Москвы Юрию Лужкову. Всего на сооружение
памятника Екатерине требуется около полумиллиона гривен, то есть меньше
100 тысяч долларов — примерно столько стоит сейчас в Симферополе трехкомнатная
квартира. И выходит, что императрица — «присоединительница» Крыма и основательница
Симферополя — в отличие от депутатов Симферопольского горсовета, не говоря
уже о депутатах Верховного Совета Крыма, не заслужила даже трехкомнатной
квартиры в основанном ею городе. Спасибо, хоть скинулись императрице на
закладную каменюку.
http://time4news.org/index.php?option=com_content&task=view&id=2647&Itemid=31
* * * Повнотекстовий огляд регіональної преси. До випуску ввійшли матеріали, які з’явилися на шпальтах та в інтернет-версіях обласних та міських газет України по 24 квітня 2008 року включно.
Заявки на отримання друкованих версій, а також зауваження та пропозиції можна надсилати за адресою:
nekrasova@rada.gov.ua
або телефоном: 255-23-94,
Некрасовій Олені Станіславівні.