|
|
ВТОРОЙ ПОШЕЛ?ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ
Кирилл Сазонов, «Донбасс», 15.04. 2008, Донецкая обл.
После того, как парламент принял решение о перевыборах городского головы Киева, многие назвали это опасным прецедентом. И были правы - процесс пошел.ЧТО СТОИТ ЗА ПЕРЕВЫБОРАМИ В ХАРЬКОВЕ?
Татьяна Костенко, «Вечерний Харьков», 14.04.2008
Арсений Яценюк: «Выборы должны висеть Дамокловым мечом над каждым избранником — от нардепа до местного политика.»«ПЕРВЫЙ БЛИН» КАБМИНА В РАДЕ
Кирилл Сазонов, «Донбасс», 12.04. 2008, Донецкая обл.
Отчет премьера в парламенте, о котором так давно говорила оппозиция, состоялся.
ЗЕМЕЛЬНЫЕ ИГРЫ ЮЛИ И ВИТИРЕГІОНАЛЬНА ВЛАДА
Дмитрий Корнейчук, «Газета по-харьковски», 14.04.2008
Смена правил игры может быть выгодна всем. В очередной раз президент Виктор Ющенко и премьер Юлия Тимошенко поспорили из-за земельного вопроса.МИНИСТР НА ВСТРЕЧУ НЕ ПРИЕХАЛ
Олег Суслов, «Вечерняя Одесса», 15.04.2008
Одним из главных региональных событий следует назвать рабочий визит в Одессу министра транспорта и связи Иосифа Винского.
ПРІОРИТЕТИ СТОЛИЧНОЇ ОБЛАСТІ: СОЦІАЛЬНИЙ ВЕКТОР НЕЗМІННИЙПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА БЛОКИ
Тамара Бабич, «Київська правда», 15.04.2008
Динамічний розвиток Київської області – головний лейтмотив доповіді перед депутатами Київської облради голови Київської облдержадміністрації В.Ульянченко.ЗІНОВІЙ ШКУТЯК: «ЯКЩО ЮЛІЯ ТИМОШЕНКО НЕ ПІДЕ В ПРЕЗИДЕНТИ, ТО КОАЛІЦІЯ БУДЕ ПРАЦЮВАТИ»
Руслан Угринчук, «Західний кур’єр», 10.04.2008, Івано-Франківська обл.
У процесах, що відбуваються в місті та області, Зіновія Шкутяка, за деякими ознаками, називають «сірим кардиналом».
БОГАТЫРЕВА СДЕЛАЛА РЕЗОНАНСНОЕ ЗАЯВЛЕНИЕКРИТИКА ЧИННОГО ЗАКОНОДАВСТВА
Кирилл Сазонов, «Донбасс» 15.04. 2008, Донецкая обл.
Раиса Богатырева всех поставила в тупик, погорячившись с объяснением своей роли в СНБО.АХМЕТОВ ЕЩЕ ПОБОРЕТСЯ С ЯНУКОВИЧЕМ
Юлия Павловская, «Газета по-харьковски», 14.04.2008
Партийные боссы и спонсоры Партии регионов опять выясняют отношения. Подтверждением тому стали неожиданные заявления Богатыревой и Колесникова.ЮРІЙ КОСТЕНКО: «МИ ПЕРЕХОДИМО ВІД КІЛЬКОСТІ ДО ЯКОСТІ»
Олег Стеців, «Високий замок», 15.04.2008, Львівська обл. 19
Свої думки щодо ситуації в лавах партії УНП висловив її лідер Юрій Костенко під час візиту до Львова, де відбулось розширене засідання Ради ЛОО УНП.НАДО ЛИ НАМ В НАТО?
Игорь Рассоха, «Главное», 11.04.2008, Харьковская обл.
Вообще говоря, ситуация вокруг вступления Украины в НАТО имела с агитационной точки зрения вид «игры в одни ворота»: непрерывно слышны только голоса противников.ПАРТИЯ РЕГИОНОВ ОТСТАИВАЕТ ИНТЕРЕСЫ УКРАИНСКОГО НАРОДА
Владислав Перепадя, «Верже», 10.04.2008, Запорожская обл.
Народные депутаты - члены фракции Партии регионов на пресс-конференции в Запорожье - о вступлении Украины в НАТО.
РЕКТОР, ДАЙ ПОРУЛИТЬ!ПЕРЕДІЛ ВЛАСНОСТІ
Александр Разумный, «Днепр Вечерний», 11.04.2008, Днепропетровская обл.
Перспективы внесения изменений в Закон Украины «О высшем образовании» обсуждались на пресс-конференции в ИА «Новый мост».
ВАЛЕРИЙ САРАТОВ: "МНЕ ЭТА ТРЕПОТНЯ НАДОЕЛА ДО ПРЕДЕЛА!"РІВЕНЬ І ЯКІСТЬ ЖИТТЯ
Ирина Каратаева, «Слава Севастополя», 15.04.2008
«В обозримом будущем Севастополь лишается средств для поддержания жизни города. Главный источник дохода - земельный ресурс - выводится по теневым схемам.»ЯК ЗБІЛЬШИТИ ОРНИЙ КЛИН, АБО РЕШЕТИЛІВСЬКИЙ РЕЦЕПТ ПІДТРИМКИ ФЕРМЕРСТВА
Юлія Думка, «Зоря Полтавщини», 14.04.2008
Землі, що знаходяться за межами села, і надалі стають предметом суперечки фермерських господарств.
КОМУ ІНФЛЯЦІЯ, А КОМУ МАТИ РІДНАСКАНДАЛИ
Наталія Балюк, «Високий замок», 15.04.2008, Львівська обл.
Цінова лихоманка охопила Україну. Тотальному зростанню цін є чимало причин, як об’єктивних, так і суб’єктивних.ЛЕКАРСТВЕННЫЕ ПРЕПАРАТЫ: ЦЕНЫ — ВЫШЕ, КОНТРОЛЯ ЗА КАЧЕСТВОМ — МЕНЬШЕ
Юлия Суконкина, «Крымское время», 15.04.2008
Вместе с продуктами питания на Украине стремительно дорожают и лекарства.ПОВЕРНУЛИСЬ ЛИЦОМ ДЕПУТАТЫ
Валерий Захаров, «Днепр Вечерний», 11.04.2008, Днепропетровская обл.
В Днепропетровске разработана специальная программа выделения малообеспеченным адресной помощи для покрытия разницы между старыми и новыми тарифами.
ПОГРОМЩИКИ В БЕЛЫХ ПЕРЧАТКАХВІДРОДЖЕННЯ ДУХОВНОСТІ
Александр Мащенко, «Крымское время», 15.04.2008
В минувшую пятницу крымские татары протестовали на площади Ленина против ксенофобии, якобы охватившей в последние несколько месяцев наш полуостров.ПІД КОРІНЬ РУБАЄ ВИРОБНИЧІ КОЛЕКТИВИ РІШЕННЯ ЖИТОМИРСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
В.М.Кириєнко, «Житомирщина», 14.04.2008
Акціонери товариства «Житомирголовпостач» розпочнуть збір підписів виборців за відкликання з посади міського голови В.Т.Шелудченко і проведення дострокових виборів міського голови та міської ради на Житомирщині.
«Я НЕ ОЖИДАЛ, ЧТО В ДЕСЯТКЕ ПОЯВЯТСЯ БАНДЕРА И ЛОБАНОВСКИЙ»ПРИЗНАЧЕННЯ І ЗВІЛЬНЕННЯ
Ирина Егорова, «Индустриальное Запорожье», 15.04.2008
Два вопроса эксперту проекта «Великие Украинцы» Владимиру Литвину.
ЛАВРИКА ПРЕДСТАВИЛИОПИТУВАННЯ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ
Инна Стасова, «Панорама», 16.04.2008, Сумская обл.
И.о. губернатора Сумщины Николая Лаврика официально представили политбомонду.ПАВЛО КАЧУР НА ДЕРЖАВНУ СЛУЖБУ ПОВЕРТАТИСЯ НЕ ХОЧЕ…
Іван Фаріон, «Високий замок», 15.04.2008, Львівська обл.
Безпрецедентне у політичній Україні явище – громадськість звернулася до Президента з критикою його кадрових рішень.
БЛІЦ-ОПИТУВАННЯ
Тамара Трофимчук, «Волинь», 15.04.2008
Депутати Верховної Ради а також представники регіональної місцевої влади та культурного середовища Волинської області – про актуальні проблеми сьогодення.КОМУ МЕТРО?
«Пятница», 11.04.2008, Харьковская обл.
Два мнения.
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
ВТОРОЙ ПОШЕЛ?
Кирилл Сазонов, «Донбасс», 15.04. 2008, Донецкая обл.
После того, как парламент принял решение о перевыборах городского головы Киева, многие назвали это опасным прецедентом. И были правы - процесс пошел.Теперь фракция «НУНС» настаивает на рассмотрении Верховной Радой 15 апреля вопроса назначения внеочередных выборов мэра Харькова и Харьковского городского совета. Об этом журналистам сказал председатель фракции «НУНС» Вячеслав Кириленко. Он считает, что в Харькове ситуация очень напоминает киевскую, а значит, нет оснований делать исключение. Так что на фоне разговоров об усилении влияния регионов идет жесткая централизация. Теперь снять мэра (избранного горожанами) легко может большинство в парламенте.
Напомним, что СБУ в Харьковской области 17 марта возбудило уголовное дело по факту растраты имущества в особо крупных размерах должностными лицами Харьковского горсовета. До решения суда дело пока не дошло, соответственно работает презумпция невиновности. Но уже 31 марта парламентский комитет по государственному строительству и местному самоуправлению рекомендовал парламенту назначить внеочередные выборы мэра Харькова и Харьковского горсовета.
http://www.donbass.ua/news.php?ch=id&id=239&to_ch=allЧТО СТОИТ ЗА ПЕРЕВЫБОРАМИ В ХАРЬКОВЕ?
Татьяна Костенко, «Вечерний Харьков», 14.04.2008
Арсений Яценюк: «Выборы должны висеть Дамокловым мечом над каждым избранником — от нардепа до местного политика.»Верховная Рада никак не решит, нужно ли переизбирать харьковского мэра и депутатов горсовета.
Возможно, что на этой неделе парламент все-таки проголосует за включение этого вопроса в повестку дня. Хотя планировал это сделать еще на прошлой пленарной неделе.
— Этот вопрос предусмотрен в соответствующем порядке заседания, и мы в понедельник на заседании согласительного совета еще раз обсудим, включать ли его в повестку дня, — заявил еще 4 апреля на встрече с региональными журналистами спикер Арсений Яценюк.
Но уже через несколько дней спикер озвучил другие планы: согласительный совет лишь заслушает выводы следственной комиссии, не более. Напомним, народные депутаты проголосовали «за» создание временной следственной комиссии по расследованию деятельности Харьковского горсовета. Проект постановления поддержали 223 депутата. (При том, что голосование проходило по сокращенной процедуре, когда решение принимается 150 голосами.)
К слову, к самой идее перевыборов на местах Арсений Яценюк относится позитивно.
— Это очень демократический подход. В Канаде одно время перевыборы в парламент происходили каждые полгода. Но это не мешало стране быть одной из ведущих в мире. Но в украинских реалиях частые перевыборы могут произвести негативный эффект, потому что канадская демократия стабильна, а украинская — еще в переходном состоянии, — считает политик. — Хотя выборы должны висеть Дамокловым мечом над каждым избранником — от нардепа до местного политика. Нельзя только, чтобы перевыборы происходили по политическим мотивам.
Что стоит за предложением переизбрать мэра в Харькове — политика или что-то другое — можно будет решить лишь после отчета председателя комитета ВР по местному самоуправлению Омельченко, пояснил политик. Но какое-то решение парламенту принять придется, уверен Арсений Яценюк, потому что вопрос этот в сессионном зале все равно будет подниматься. А вот самому парламенту еще одни перевыборы в ближайшее время вряд ли грозят.
— Накануне президентских выборов сессионный зал может стать агитационной площадкой. Но я постараюсь, чтобы этого не было. Главное, чтобы участники политпроцесса научились договариваться. Умение разговаривать, договариваться и быть услышанным — задача политиков. Иначе им придется уйти с политической карты страны. В политических агрессорах заинтересованы лишь 10% общества. Остальных заботит собственная семья, работа, дом. Но не ссоры политиков.
http://vecherniy.kharkov.ua/news/20952/«ПЕРВЫЙ БЛИН» КАБМИНА В РАДЕ
Кирилл Сазонов, «Донбасс», 12.04. 2008, Донецкая обл.
Отчет премьера в парламенте, о котором так давно говорила оппозиция, состоялся.На утреннем заседании парламента был аншлаг - в зале зарегистрировались 439 депутатов. После объявления депутатских запросов парламент с видимым удовольствием приступил к «часу вопросов» к правительству, которое прибыло почти в полном составе.
Впрочем, премьер сразу сместила акценты, озвучив требования вместо отчета. Нападение - лучшая защита, этого правила еще никто не отменял. Юлия Тимошенко призвала парламентариев как можно скорее утвердить программу деятельности правительства. «Уже несколько месяцев находится в парламенте программа деятельности правительства», - попеняла она залу. И предложила компромисс - парламент срочно одобряет программу, а правительство очень активно идет навстречу пожеланиям депутатов. «Я прошу, чтобы все замечания и предложения депутатов были учтены во время доработки, и мы поддержим все эти замечания. Если в ближайшее время примем программу, мы сможем качественно наладить нашу работу», - пообещала (или все-таки попросила?) премьер.
Однако программой работы Кабмина список просьб главы правительства к парламенту не ограничился. И это еще мягко сказано. Тимошенко попросила депутатов как можно скорее рассмотреть целых 63 правительственных законопроекта, уже внесенных на рассмотрение в Верховную Раду. Огорошенный таким «отчетом» зал притих. Во время паузы Юлия Владимировна доложила об успехах работы правительства, о стремительном росте экономики и ее детенизации, а также о росте социальных расходов Кабмина. Депутаты оживились.
Чтобы разрядить обстановку и отвлечь внимание от самого неприятного вопроса (социальные расходы оппозиция прочно увязывает с непомерным скачком инфляции, и обсуждать это в парламенте премьеру было бы очень вредно для имиджа), Тимошенко обратилась к Виктору Ющенко. Просьба была несколько неожиданной, хотя и понятной - отменить указ, которым он остановил смену руководства Фонда госимущества, оставив на должности главы ФГИ Семенюк. Она даже пошутила, сделав вид, что не помнит фамилию главы ФГИ. Но это лукавство было рассчитано на совсем уж простодушных. Таких людей все помнят.
Напоследок премьер рассказала о достижениях Кабинета министров в газовых отношениях с Россией (она настаивает, что это были очень успешные переговоры). И подвела итог простонародным «короче, правительство за три месяца сделало невозможное, просто дайте ему работать». Зал похлопал. Некоторые даже встали. Естественно, что вставшие депутаты были из фракции БЮТ.
Председатель Верховной Рады выразил удовлетворение практикой проведения «часа правительства» в парламенте, выступая по его завершении. По мнению спикера, Кабинет министров в пятницу выступил лучше, чем депутаты. «Первый блин со стороны правительства кажется лучше, чем со стороны Рады», - сказал он. Яценюк выразил надежду, что в ближайшее время Кабмин внесет на рассмотрение парламента Государственную программу социально-экономического развития и изменения в госбюджет на 2008 год. «И мы их вместе с программой правительства за один пленарный день рассмотрим», - пообещал он.
Барьер в парламент повышать не будут
Юлия Тимошенко заявляет, что БЮТ не намерен голосовать за повышение проходного барьера в Верховную Раду. Об этом она сказала, комментируя внесенный депутатом от фракции БЮТ Михаилом Поживановым законопроект, предусматривающий повышение проходного барьера с трех до семи процентов, о котором «Донбасс» писал вчера. «Это позиция одного депутата. БЮТ не планирует голосовать за повышение барьера категорически. Я просто считаю, что это будет неправильно для гармоничного развития политических сил в Украине», - сказала Тимошенко.
Губернаторы вредят правительству?
Премьер от имени правительства хочет предложить Виктору Ющенко уволить губернаторов Черниговской и Николаевской областей - Владимира Хоменко и Алексея Гаркушу. Об этом она сообщила, отвечая на вопросы депутатов в Верховной Раде. И подчеркнула, что губернаторы назначаются и увольняются по предложению Кабмина президентом. «Но на сегодняшний день все это делается без представления правительства и, на мой взгляд, на неконструктивной по отношению к Кабмину основе. Поэтому сегодня приходят люди абсолютно случайные, по заданию партии «Единый центр», они разрушают всю экономику страны», - сказала она.
http://www.donbass.ua/news.php?ch=id&id=207&to_ch=allПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ
ЗЕМЕЛЬНЫЕ ИГРЫ ЮЛИ И ВИТИ
Дмитрий Корнейчук, «Газета по-харьковски», 14.04.2008
Смена правил игры может быть выгодна всем. В очередной раз президент Виктор Ющенко и премьер Юлия Тимошенко поспорили из-за земельного вопроса.Так, правительство намерено продавать землю только на аукционах, а президент уверяет, что это не в компетенции правительства. Ющенко остановил постановление КМ и отправил его в Конституционный суд, а Кабмин обещает вернуться к вопросу в ближайшую среду. Но и в старых, и в новых механизмах продажи есть множество лазеек.
Раздать участки - не проблема
Сейчас действует две основные коррупционные схемы раздачи лакомой землицы "нужным людям", практикуемые органами местного самоуправления. Первая предполагает долгосрочную аренду под застройку. При этом стоимость земли определяется "с потолка". Конкурентные предложения не рассматриваются. В перспективе именно застройщик получает первоочередное право на покупку арендованного участка по заниженным ценам. Яркий пример – решения Киевсовета от 1 октября 2007 года, когда по дешевке было роздано около 400 га столичной земли неизвестным фирмам.
Вторая схема – земельные аукционы. На них земля уже продается. Но тоже "своему" покупателю. Другие фирмы, которые могли бы предложить большие суммы, не допускаются до аукциона, или узнают о нем после окончания регистрации участников. Тут необходимую лепту вносят заинтересованные местные чиновники.
Инновации от Тимошенко
С одной стороны, Тимошенко действительно вышла за рамки полномочий, принимая постановление о проведении аукционов. Поскольку этот процесс должен регулировать закон.
С другой стороны, обязательные земельные аукционы предусматриваются бюджетом-2008, за который голосовал тот же президентский НУ-НС. Однако теперь у коллег по коалиции нет желания поддержать в Раде закон об аукционах. Вот Тимошенко и пришлось идти в обход. Надо ведь дополнительные деньги в бюджет искать.
Идея премьера предусматривает два основных и неоднозначных новшества.
Во-первых, с аукционов земля должна не только продаваться, но и передаваться в аренду. Идея, в принципе правильная, поскольку поступления в бюджет увеличатся. Но есть в ней и недочеты. По мнению эксперта Института государства и права НАН Украины Павла Кулинича, обязательная аренда через аукцион породит множество процедурных проблем. К примеру, "Киевоблэнерго" не сможет выиграть аукцион на аренду земли для строительства трансформаторной подстанции из-за формального отсутствия других участников.
Во-вторых, проводить аукционы будут теперь не местные советы, а региональные представительства Госкомзема, подчиненного Кабмину. Тимошенко уверена: централизация продаж земли на государственном уровне – уменьшит коррупцию на местах. А Секретариат президента парирует: мол, вы, прямо управляя Госкомземом, получите возможность продавать землю "своим" депутатам.
На "взятках" начнут зарабатывать не местные чиновники, а сотрудники Госкомзема, уверен Павел Кулинич. Кстати, подобное опасение выразил недавно и президент Ющенко. И предложил четко прописать механизм контроля за аукционами, проводимыми этой структурой.
Впрочем, теперешнее повышенное внимание власть имущих к земельным аукционам может принести выгоду всем украинцам. Стараясь обезопасить свои бизнес-интересы, политики постараются прописать максимально прозрачный механизм аукционов. С равным доступом конкурентов, и выигрышем компании, предложившей больше денег. А значит – увеличением поступления в бюджет.
Ведь сегодня ты во власти - и можешь "откусить" землю через связи. А завтра в оппозиции, где полученное не только отберут, но и купить уже не позволят. Прозрачность выгодна всем…
http://gazeta.kh.ua/country/2008/04/14/163246.htmlМИНИСТР НА ВСТРЕЧУ НЕ ПРИЕХАЛ
Олег Суслов, «Вечерняя Одесса», 15.04.2008
Одним из главных региональных событий следует назвать рабочий визит в Одессу министра транспорта и связи Иосифа Винского.Уж очень много громких заявлений успел сделать высокопоставленный чиновник за три дня знакомства с предприятиями морехозяйственного комплекса Одесщины.
В номере «Вечерней Одессы» за 12 апреля корреспондент рассказал о программе рабочего визита И. Винского. Правда, один ее пункт носил неофициальный характер: общение с коллективом Государственной судоходной компании «Черноморское морское пароходство» (ГСК «ЧМП») первоначально не значилось в планах министра, однако затем появилась информация, что встреча все-таки должна состояться.
В конференц-зале межрейсовой базы моряков, расположенной в районе Аркадии, собралось более 300 человек — ветераны флота, представители трудового коллектива, профсоюзный актив предприятия, ветераны войны и труда. Министра ждали почти до пяти вечера. Но он так и не приехал...
Что же хотели сказать работники ГСК «ЧМП» руководителю транспортной отрасли? Прежде всего, хотели выразить свое несогласие с арестом президента пароходства Евгения Кожевина, который уже почти два месяца находится в следственном изоляторе. На одной из состоявшихся в ходе рабочей поездки пресс-конференций министр отмахнулся от вопроса о судьбе руководителя судоходной компании, мол, он бы не хотел комментировать действия прокуратуры. Е. Кожевин, дескать, страдает за прошлые свои «дела», когда еще работал в железнодорожном ведомстве.
Однако работникам пароходства и ветеранам флота подобное объяснение показалось неубедительным. Ведь задержание президента ГСК «ЧМП» произошло именно тогда, когда стало ясно, что предприятие успешно выкарабкивается из ямы банкротства. Причем, именно Кожевин приложил максимум усилий для того, чтобы собрать все имущество пароходства, как говорится, до кучи, дабы потом реально оценить имущественный потенциал предприятия. Не секрет, что наиболее значимым активом ГСК «ЧМП» сегодня оказались земельные участки, расположенные в очень привлекательных районах города. Балансовая стоимость имущества, находящегося в распоряжении судоходной компании, составляет почти 300 миллионов гривен.
И вот тут, в переломный для судьбы пароходства момент, Кожевина арестовывают, а зам. министра транспорта и связи Владимир Работнев делает заявление о том, что ГСК «ЧМП» пройдет через процедуру банкротства и будет ликвидировано.
Иосиф Винский, будучи в Одессе, уточнил эту информацию, добавив, что на днях министерство подало в Кабинет Министров предложение о приватизации пароходства через аукцион. При этом условие сохранения судоходного профиля ГСК «ЧМП» не упоминается. Таким образом, на славной истории Черноморского морского пароходства будет поставлен крест...
Естественно, что у тех, кто сегодня работает в ГСК «ЧМП», у ветеранов флота и заслуженных работников морехозяйственного комплекса, эти планы руководителей отрасли вызвали резкое неприятие. К сожалению, о позиции Иосифа Винского узнать не удалось. Поэтому участники пятничного собрания приняли очередное обращение к представителям высших органов государственной власти, включая Президента страны и Премьер-министра Украины, в котором требуют отказаться от планов приватизации пароходства, считая, что государство должно оставить в своей собственности судоходную компанию. Также трудовой коллектив предприятия выразил готовность взять на поруки президента компании до исхода прокурорского расследования, ведь подобная возможность предусмотрена процессуальным законодательством.
Из высказываний министра транспорта и связи во время его рабочего визита в Одессу можно сделать вывод о явном желании руководства отрасли открыть двери частному капиталу. Наиболее привлекательным объектом для инвестирования по-прежнему остаются морские торговые порты. В частности, в прошлом году в инвестиционной программе Минтранссвязи значилось 11 проектов на общую сумму один миллиард долларов, причем больше половины средств намеревались вложить частные инвесторы. Много говорилось о готовности иностранных компаний вкладывать деньги в развитие производственных мощностей в украинских портах. Однако многие планы остались только на бумаге.
В числе причин, помешавших реализации инвестиционных проектов, специалисты назвали обязательность заключения договора о совместной деятельности между портом и частным инвестором. Ярым приверженцем подобной формы сотрудничества слыл прежний министр Николай Рудьковский. Однако договор о совместной деятельности был неудобен крупным инвесторам, которым хотелось гораздо большей самостоятельности при работе на терминалах, построенных... за их деньги.
Новый руководитель отрасли Иосиф Винский заявил о готовности отдавать в аренду на 49 лет производственные объекты портов, оставляя за государством контроль за акваторией, причалами, безопасностью работ, а также организацию автодорожного и железнодорожного сообщения. Данное предложение записано в программе развития транспортной отрасли, которую на днях представят на утверждение правительству. Сегодня, как считают специалисты в области транспорта, трудно оценить последствия задуманной И. Винским реформы. Настораживает другое: каждый новый министр — а Иосиф Викентьевич стал четвертым руководителем за последние три года — вступает в должность с какой-нибудь реформаторской затеей, которая на 180 градусов разворачивает концепцию развития отрасли. Кто, интересно, даст гарантию, что инвесторам, заключившим договор аренды портовых площадей на 49 лет, через определенное время, при очередной смене правительства, не сообщат, что, мол, извините, договор расторгаем. Дескать, у нас появилась новая концепция развития отрасли...
http://vo.od.ua/menu/38РЕГІОНАЛЬНА ВЛАДА
ПРІОРИТЕТИ СТОЛИЧНОЇ ОБЛАСТІ: СОЦІАЛЬНИЙ ВЕКТОР НЕЗМІННИЙ
Тамара Бабич, «Київська правда», 15.04.2008
Динамічний розвиток Київської області – головний лейтмотив доповіді перед депутатами Київської облради голови Київської облдержадміністрації В.Ульянченко.Зрозуміло, що вмістити у передбачені регламентом 30 хвилин для доповіді усе розмаїття багатогранного життя столичного регіону у його суперечностях та боротьбі інтересів і впливів — справа не з легких. Проте вже з наведених з трибуни об'єктивних показників ситуації в області легко проглядаються головні тенденції та напрямки. Досить сказати, що з 58 показників соціально-економічного розвитку регіону, які відстежуються на рівні держави, принаймні з 36-ти Київщина утримує лідерство серед інших областей України. Причому доповідач одразу віднесла це досягнення на рахунок плідної співпраці облдержадміністрації та обласної ради, що, за її словами, дозволяє своєчасно визначати як тактичні, так і стратегічні завдання та відпрацьовувати дієві механізми реалізації їх у життя. Спираючись причому на думку населення області, завдяки активізації багатьох громадських інституцій, включаючи профспілки, асоціацію роботодавців тощо. Підтвердження цьому — проведення громадських слухань для вироблення єдиної позиції з особливо болючих та складних питань життя області.
Минулий рік запам'ятається нашим землякам багатьма пам'ятними подіями, зокрема 75-річним ювілеєм області, але найголовніше, зауважила доповідач, — реальними кроками щодо полегшення життя кожної людини. У зв'язку з цим керівник області нагадала, що за рік середньомісячна номінальна зарплата зросла майже на третину і сягнула 1362 грн., завдяки чому Київщина щодо цього показника входить у п'ятірку лідерів.
До безперечних досягнень віднесла Віра Ульянченко і зростання зайнятості населення. Скажімо, нині рівень працевлаштування становить в області 48 відсотків, чому посприяло, зокрема, створення 40 тисяч нових робочих місць, які, відповідно до прийнятих бізнесових та інвестиційних проектів, забезпечують працівникам належні продуктивність, умови та безпеку праці.
На думку керівника області, здійснено довгоочікуваний прорив і у сфері житлового будівництва. За рахунок усіх джерел фінансування торік введено 856 тис. квадратних метрів житла, що дозволило поліпшити умови життя більш як 10 тис. сімей. Вселяє надію приклад білоцерківців, де, зокрема, завдяки об'єднанню коштів міста, області та місцевих інвесторів, третину квартир у 120-квартирній новобудові передано пільговикам та працівникам бюджетної сфери. Початком доброї справи назвала доповідач і реконструкцію сімейного гуртожитку під соціальне житло у місті Вишневе, переобладнання гуртожитку під житло для молодих сімей в Обухові. Головне, щоб ці приклади мали послідовників.
Про зростання рівня добробуту людей свідчить і розширення в області споживчого ринку. Торік по всіх зареєстрованих підприємствах торгівлі обсяг роздрібного товарообігу склав 6,4 млрд. гривень, або (у порівнянних цінах) зріс майже на третину.
За оцінкою Віри Ульянченко, головною передумовою усіх цих зрушень є, передусім, позитивна динаміка розвитку основних галузей виробництва, нарощування виробничних потужностей і фактичне перетворення області з аграрно-індустріальної в індустріальну. Не випадково обсяг промислового виробництва зріс більш як на 8 відсотків, а зовнішньоекономічні торговельні контакти наших земляків із зарубіжними партнерами дозволим нарешті зрівняти імпорт з експортом.
Серед досягнень у сфері АПК керівник області зазначила ряд інвестиційних проектів щодо створення сучасних тваринницьких комплексів — передусім у Згурівському та Переяслав-Хмельницькому районах, що має повернути галузі молочного виробництва колишню славу. Загалом нині, за її словами, 62 відсотки продукції аграрної галузі виробляється в області сільськогосподарськими підприємствами, — з паралельним зменшенням частки у цьому виробництві місцевих господарств та сільського населення.
Суттєвим досягненням області можна вважати і активне залучення іноземних інвестицій, чому чимало посприяв і торішній інвестиційний форум. Зокрема, загальний обсяг інвестицій перевищив 1 млрд. 78 млн. доларів, що майже на чверть більше, ніж у 2006 році.
Це — один з найкращих показників в Україні.
Динамічний розвиток регіону — основа і постійного поповнення бюджету. Торік до зведеного гаманця області (з урахуванням трансфертів) надійшло майже 4,6 млрд. гривень, що на 1,8 відсотка більше бюджетних призначень. Більш як у півтора раза зросли надходження до загального та спеціального фондів обласного бюджету, який сягнув 1 млрд. 860 млн. гривень. А загалом за приростом місцевих бюджетів область утримує першість в Україні, а отже, має і більші можливості для розвитку території, підвищення стандартів життя свого населення.
Показовий факт: 87 відсотків видатків загального фонду пішли у соціальну сферу. Приміром, на утримання закладів освіти обласної комунальної власності спрямовано на 40 відсотків більше, ніж було рік тому. Усі вони обернулися підвищенням зарплати вчителям, 210-ма додатковими комп'ютерними комплексами, меблями, літературою для шкільних бібліотек. Практично не маючи фінансування з держбюджету на відому програму "Шкільний автобус", область, закумулювавши місцеві джерела коштів, зуміла закупити аж 25 автобусів. Крім того, відновлено роботу 21 сільського дитсадка, де тепер перебувають під наглядом близько 600 малюків. Особливим досягненням у цій галузі вважає голова облдержадміністрації початок будівництва семи нових шкіл, чого не спостерігалося вже багато років. Причому як мінімум п'ять з них мають стати до ладу вже 1 вересня.
Майже на 32 відсотки збільшилося фінансування і галузі охорони здоров'я. Крім забезпечення поточних потреб медичних закладів у лікарських засобах, продуктах харчування, новітньому обладнанні, придбано і 33 спеціальні автомобілі, у тому числі — 21 машина швидкої допомоги. Але особлива гордість всіх, хто причетний до справи, — новосілля, які останнім часом відбуваються тут все частіше. Серед останніх — відкриття обласної дитячої лікарні у Білій Церкві, невдовзі перерізатимуть червону стрічку у Броварах, на черзі — перше і єдине в Україні радіологічне відділення обласного онкодиспансеру тощо.
Чимало переконливих фактів, наведених у доповіді, засвідчили відчутні позитивні зрушення і у сфері соціального захисту населення (де зміцнення матеріальної бази поєднується з підвищенням стандартів цього захисту), і у сфері захисту інтересів сім'ї, дітей та молоді, де Київщина також показує приклад. Закладається фундамент у вигляді нових спортмайданчиків, стадіонів та комплексів до Євро-2012, здається, дійшли руки і до культури, яка торік отримала у 7 разів більше коштів, ніж у попередні роки. Хоча роботи тут ще непочатий край — від задоволення культурно-духовних потреб земляків до забезпечення привабливого іміджу столичної області серед вітчизняних і зарубіжних туристів.
Не була обділена увагою і така чутлива сфера, як житлово-комунальне господарство. І хоч про досягнення, за твердженням Віри Ульянченко, говорити ще зарано, проте не можна не відзначити, що цьогорічний опалювальний сезон пройшов без "сюрпризів", а на газифікацію населених пунктів при передбачених у держбюджеті 4,4 млн. гривень фактично витрачено 24,4 млн.
Загалом, аналіз здобутків супроводжувався і відвертим визнанням тих серйозних і глибоких проблем життя області, які без належної уваги можуть і "вибухнути". Йдеться, зокрема, про негативні тенденції у розвитку молочного скотарства, через що без сировини залишаються молокопереробні підприємства, або про низький рівень оплати за спожиті ресурси та послуги (тут Київщина явно пасе задніх), або про зростання цін на основні продукти харчування (передусім хліб), і, звичайно, про стан екології, благоустрою, оздоровлення того природного середовища, в якому ми живемо.
Пропонуючи депутатам напрями співпраці, голова облдержадміністрації висунула ідею щодо створення ради із забезпечення стратегічного розвитку області, яка б виробляла рекомендації місцевій владі. А ще запропонувала спільну реалізацію програми модернізації інфраструктури місцевих громад. А також висловила побажання щодо проведення спільних нарад органів виконавчої влади та місцевого самоврядування для вирішення проблемних питань стосовно закладів комунальної власності.
Показово, що звіт облдержадміністрації, так само, як і звіт про виконання обласного бюджету за 2007 рік, з яким виступив начальник головного фінансового управління Олександр Корень, були схвалені депутатами облради без зауважень. І, затверджуючи програму соціально-економічного та культурного розвитку Київщини вже на нинішній, 2008 рік, вони знову визнали пріоритетним вирішення соціальних проблем жителів області, причому — завдяки економічному зростанню усіх сфер господарського комплексу.
Серед низки інших питань, розглянутих на сесії, затверджено зміни до обласного бюджету-2008, та низку обласних програм — стосовно розвитку виставково-ярмаркової діяльності в АПК, правової освіти населення, підтримки ЗМІ, відпочинку та оздоровлення дітей, протидії незаконному обігу наркотиків, профілактики злочинності тощо. Навіть цей, далеко не повний перелік питань яскраво свідчить про ту величезну відповідальність, яка покладена на владу області.
Зійшовши з трибуни сесії облради, Віра Ульянченко стала об'єктом інтересу журналістів столичної і місцевої преси. Причому і тут, аналізуючи характерні особливості теперішнього "обличчя" області, вона, перш за все, відзначила злагоджену роботу як владної команди, так і громадськості, роботодавців та бізнес-партнерів. Досить згадати, що традиційна тристороння угода про засади соціального партнерства між державою, роботодавцями та профспілками віднедавна стала чотиристоронньою, включивши в себе і Київську облраду. Що, безперечно, підвищує рівень захисту найманих робітників і забезпечує успішну реалізацію найбільш перспективних та привабливих проектів.
Ця ж довіра і порозуміння дозволяє, за словами Віри Ульянченко, вирішувати і досить амбітні завдання у соціальній та гуманітарній сфері, де можливості фінансування, як правило, обмежені. Причому серед "щасливчиків" не тільки багаті пристоличні, а й віддаленіші та бідніші регіони.
Що сьогодні найбільше турбує керівника виконавчої влади? Це проблема взаєморозуміння між різними гілками влади на рівні сільських голів, сільських і селищних рад, які найближче до людей і де вирішуються найголовніші для останніх проблеми.
Відповідаючи на запитання журналістів стосовно перспектив спорудження у місті Біла Церква сталепрокатного заводу, Віра Ульянченко висловила думку, що у цій ситуації більше політики, ніж реальної загрози довкіллю, і що тут ми маємо справу просто із спекуляцією на необізнаності жителів. Адже в Європі, за її словами, успішно діють аж 8 таких підприємств, у тому числі і у межах населених пунктів.
Щодо найактуальнішої на Київщині проблеми використання землі та проведення земельних акціонів, то, на думку керівника області, цю справу стримують недоліки та неув'язки земельного законодавства, через що навіть аукціони ще не гарантують користь цих заходів для сільських громад та області в цілому.
http://www.kiev-pravda.kiev.ua/index.php?article=369ЗІНОВІЙ ШКУТЯК: «ЯКЩО ЮЛІЯ ТИМОШЕНКО НЕ ПІДЕ В ПРЕЗИДЕНТИ, ТО КОАЛІЦІЯ БУДЕ ПРАЦЮВАТИ»
Руслан Угринчук, «Західний кур’єр», 10.04.2008, Івано-Франківська обл.
У процесах, що відбуваються в місті та області, Зіновія Шкутяка, за деякими ознаками, називають «сірим кардиналом».Найінтенсивніша розбудова та реконструкція міста припала саме на час, коли він працював міським головою, — із захопленням говорять однодумці і визнають опоненти Зіновія Васильовича. Сьогодні Зіновій Шкутяк — народний депутат України, обраний за списками Блоку «Наша Україна — Народна самооборона». У процесах, що відбуваються в місті та області, його, за деякими ознаками, називають «сірим кардиналом».
— Зіновію Васильовичу, після Помаранчевої революції вас вважали головним кандидатом на голову ОДА. Однак, не секрет, боротьба за посади зазвичай супроводжується закулісними інтригами. Вояжі деяких достойників з числа ваших, так би мовити, «помаранчевих» однодумців з певними кляузами не дозволили вам очолити область. Подейкують, щось схоже сталося восени минулого року, коли точилося закулісне протистояння за посаду голови ОДА, яку звільнив обраний в народні депутати Роман Ткач. Щоправда, тепер до таких «вояжів» у кабінети секретаріату Президента долучилися ви, що практично в останню хвилину не дало можливості екс-голові ОДА Михайлу Вишиванюку вдруге увійти в ту ж саму річку — очолити Івано-Франківщину…
— Щодо першої частини питання. Мене ніколи ніде ніхто не призначав. Обирали директором заводу, обирали міським головою, обирали народним депутатом, але ніхто мене не призначав. Коли починалася революція, коли я ішов керівником виборчого штабу Віктора Ющенка, я нікому не ставив жодних умов про якісь преференції. Тому й не було жодних порушень. Я ж не мав гарантії, що після президентських виборів стану головою обласної державної адміністрації. Тим більше, що ситуація в 2004 році була та, що можна було залишитися не лише без штанів, а й без голови. Жодних претензій ні до кого нема. Так сталося, що Президент вибрав Романа Ткача. І це нормально. Я завжди в офіційних розмовах підтримував Романа Володимировича, хоча я бачив, що з деяких питань господарської частини результат міг би бути кращим.
Що ж до осені минулого року, коли звільнялася посада голови ОДА, то, що стосується Михайла Вишиванюка, я даю чесне слово, — про його кандидатуру я ніде ніколи не вів розмови в таких колах, які могли б мати значення для прийняття чи не прийняття рішення. Єдине, що можна було би сказати, це те, що я, в принципі, Вишиванюка ціню як господарника. Звичайно, з погляду політичної доцільності призначити сьогодні Михайла Вишиванюка головою Івано-Франківської обласної державної адміністрації – це складне питання для Президента. Навіть якщо там і були якісь плани. Ось якщо б Михайла Вишиванюка призначили на східну Україну, то, думаю, така область лише б виграла. Він справді хороший господарник і, зрештою, патріот, який на сході, напевне, міг би зробити багато позитивного.
Коли стало відомо, що Роман Ткач залишить посаду голови ОДА, то я хотів бачити людину перш за все таку, яка б могла відновити довіру якраз до помаранчевої команди, адже я бачив, що синусоїда пішла вниз. Тому я деякі кроки робив. Думаю, рішення щодо призначення Миколи Палійчука — правильне. Суспільству потрібні молоді енергійні люди.
— З приходом до керма області Миколи Палійчука в його оточенні опинився цілий ряд людей, яких пов’язують з вашим іменем. Зіновій Васильович в нинішній обласній владній команді – «сірий кардинал»?
— Те, що в команді Миколи Палійчука працює багато членів «Нашої України», — це логічно, адже Микола Васильович був заступником голови обласної партійної організації, відав молодіжними питаннями. Природно, що він в першу чергу знав наше коло людей. Не секрет також те, що декого з наших активістів я йому раджу. Але треба чітко розуміти: рекомендує чи призначає людей на ту чи іншу посаду тільки голова ОДА. Щодо Олега Коржака (зять Зіновія Шкутяка. – авт.), то я про те, що Микола Палійчук запропонував йому посаду заступника, довідався, мабуть, останній. Виявилося, що вони були давно знайомі.
Про «сірих кардиналів» завжди точаться розмови, але я сам себе дуже погано уявляю в цій ролі, а як люди можуть мене уявити в такій ролі, – не знаю.
— Але ви досвідчений апаратник. А в більшості людей, що пройшли таку управлінську школу, талант ляльководів є незаперечним. Ваша роль в обласній раді, міській раді є очевидною.
— Це не правда. Я просто завжди стараюся дотримуватися якихось принципів. Можливо тому десь колись виходить по-моєму. Не хочу нікого гудити, але я поважаю людей, які дотримуються принципів і не міняють свою позицію.
Що стосується міста, то, напевне, ця тема дещо складніша. Будучи депутатом фракції «Наша Україна», Віктор Анушкевичус, коли ще я працював міським головою, створив депутатську групу, куди увійшли люди, котрі сьогодні складають кістяк його опонентів. Якщо людина вносить розбрат, то рано чи пізно якось політично вона за це буде покарана. Інакше і бути не може. На виборах міського голови Віктор Анушкевичус безперечно переміг, але створив команду, в яку не потрапив жоден представник «Нашої України». Хоча «Наша Україна» на виборах до міської ради посіла перше місце.
— Зіновію Васильовичу, але ж міський голова має право самостійно підбирати собі команду. Важко, наприклад, уявити, щоб, коли ви працювали міським головою, вам хтось насаджував заступників, а ви з тим погоджувалися.
— Я абсолютно з цим згідний. Наша політична сила не мала до нього претензій. Хоча було не зрозуміло, яким чином в команду новообраного міського голови потрапили люди, які свого часу працювали у виборчому штабі Віктора Януковича. Ми сказали, що переходимо в опозицію, оскільки в нас бачення розвитку міста дещо інше. А ось коли недоліки в роботі міської влади почали вилазити на поверхню і БЮТ, який на виборах підтримав Віктора Анушкевичуса, також перейшов в опозицію, то в міській раді створилася певна політична криза. В розв’язанні цієї кризи взяв участь і я, як голова обласної партійної організації “ Наша Україна “. Віктору Анушкевичусу була запропонована методика: розширити виконавчий комітет, в якому управління містом розподілилося б пропорційно до волі виборців. Віктор Андрюсович сам запропонував, щоб розширити виконком до 13 чоловік. Ми погодилися, а в результаті трьох представників за квотою «Нашої України» він у виконком ввів, а четвертого (13-го члена МВК) не хоче.
— Доки в міській раді триватиме таке безкомпромісне протистояння? Можливо, щоб розрядити ситуацію, і справді варто піти на перевибори міської ради і міського голови? «Наша Україна» — проти. І причини, здається, зрозумілі всім. Однак Зіновій Шкутяк, в принципі, нічого не втрачає, адже непоганий рейтинг в місті у ВО «Свобода», тут же ж — Громадянська партія «Пора», на які ви, можна сказати, завбачливо зробили ставку…
— Ви, напевне, знаєте, що я у Верховній Раді України був одним з тих 13-ти членів «Нашої України», хто не голосував за перевибори міського голови Києва та Київради. І справа не в тому, що я погоджуюся з тим, як працює Леонід Черновецький. Очевидно, що Київ програв від його головування. Але тут інше. Ситуація перед голосуванням була така, що якби я проголосував, то я б себе не поважав. Оформлялося це все в якийсь страшний цинічний спосіб. Коли створена тимчасова слідча комісія у Верховній Раді, створена комісія при Президентові, але одна комісія засідала лише один раз, а друга взагалі не збиралася, то приймати рішення я вважав неправильним. Тому я й не підняв руки. Тепер по Києву з’являються плакати, хто зрадив киян, в тому числі пишуть мене.
Загалом ми повинні до таких ситуацій ставитися дуже обережно. Обережність полягає в наступному: люди обрали і цим маніпулювати не можна. Інакше створимо прецеденти, які можуть мати такі наслідки, які ми сьогодні собі навіть не уявляємо. Тому коли до мене підходять і кажуть, мовляв, от завтра давайте в Івано-Франківську приймемо щось подібне, то я кажу: ви подумайте, чи добре ви це робите. Вважаю, що ми повинні поважати людей, які зробили свій вибір. Мені кажуть – люди помилилися. Я ж кажу, коли я купую щось в магазині, а товар виявляється не зовсім якісним, то я що – біжу і кричу про це? Помилився, отже, сам винен. В даному випадку ми повинні поважати вибір людей. Тому якщо питання по перевиборах в Івано-Франківську і далі стоятиме гостро, то ми будемо добре думати, перш ніж приймати якесь рішення.
А ось що стосується голосування про недовіру міському голові, то, на мою думку, таке рішення варто розцінювати як попередження. Як сигнал, що треба працювати краще. Таке попередження Віктору Андрюсовичу, вважаю, варто зробити. Я сподівався, що ситуація в міській раді розрядиться після того, як ми дійшли згоди про розширення виконавчого комітету. «Наша Україна» взяла відповідальність за стан будівництва, Блок Юлії Тимошенко – за комунальне господарство, відповідно з міського голови знімається частина проблем, які є в місті. Але якщо домовленості не дотримуються…
— Втім, є й інший бік медалі. Мабуть, ніхто інший краще, ніж ви, розуміє, що перед виборцями відповідальність за будь-які ділянки в міському господарстві лежить не на кому іншому, як на міському голові. Не секрет і те, що Віктор Анушкевичус на деякі кандидатури, які йому пропонували політичні сили, категорично не погоджувався. Власне, це і є причиною не затвердження 13-го члена виконкому. Протистояння зрозуміле, адже йдеться про те, в кого у виконкомі буде більшість, хто володітиме «золотим голосом»…
— Я вважаю, що коли дав слово, то його потрібно виконувати. Незалежно від того, чи це йому зручно, чи не зручно.
— Що є першоосновою в конфлікті Зіновія Шкутяка і Віктора Анушкевичуса? З приходом до влади в місті Віктора Андрюсовича було відмінено ряд рішень, прийнятих за час вашого головування, натомість такі проекти, як земля в районі вул. Національної гвардії для ТзОВ «МАОДОТ», земля під спорудження гіпермаркету «Епіцентр», 31 га микитинецької землі, що розпочинали також ви, не відмінили. Сьогодні на Віктора Анушкевичуса сиплеться критика в основному саме за ці проекти. Чому, на вашу думку, ці рішення не були відмінені? Чому, зрештою, тепер їх критикують ваші ж однопартійці?
— Справді, по ТзОВ «МАОДОТ», ще коли я був міським головою, ми прийняли перше рішення. Ви прекрасно розумієте, що місце порожнім не буває. Коли військова частина залишає місце своєї дислокації, то воно порожнім не залишиться. Ви, напевне, добре пам’ятаєте той випадок, коли за одну ніч в місті були продані всі військові містечка разом з палацом Потоцьких (з якого місто як таке починалося) і будинок офіцерів (який був побудований на кошти мешканців Івано-Франківська). Я був, звичайно, проти, вважаючи, що такі об’єкти повинні залишитися громаді міста.
Коли «МАОДОТ» виступив зі своїми пропозиціями, показав схему, що і як вони хочуть будувати, то ми на першому етапі підтримали. Потім я вже знав деталі. Знав, що ведуться переговори з великою будівельною фірмою, яку пов’язують з Гайдуком і Тарутою. Тому я вважав, що прихід в місто таких поважних людей для здорової конкуренції, для пожвавлення інвестиційного життя є Івано-Франківську на позитив.
Що стосується «Епіцентру». Директором торгової марки «Епіцентр» є виходець з Івано-Франківська. Він до мене приїхав ще тоді, коли вони в Києві мали лише кілька супермаркетів. Я схопився за цю ідею, адже я абсолютно переконаний, що місту потрібний такого типу торговий дім. Інша справа, що в результаті потрібно було все правильно оформити. Тепер кажуть, що там щось зроблено не так, як треба.
А ось про 31 га в приміському селі Микитинці я довідався з газет. Те, що нібито я розпочинав цей проект, – неправда. До мене приходив сільський голова Угорників Зіновій Креховецький з проханням посприяти розширенню села Угорники, оскільки є багато заяв мешканців села, в яких вони просять виділити земельні ділянки. Ми написали листа керівництву Інституту хрестоцвітних культур. Це було десь в 2000 році. Але і формулювання, і мета такого листа були абсолютно іншими. Тому коли я довідався, що цей лист використовують в контексті виділення 31 га для МЖК «Експрес-24», то мені було щонайменше дивно.
Чому ж Віктор Анушкевичус не скасував перелічені вами рішення – потрібно питати його. Чому він відмінив законні рішення, які практично всі сьогодні судами відіграні, то це також його проблема. Ви ж зрозумійте: як мені працювати 8 років міським головою і при закінченні каденції робити речі, які не відповідають закону? Звичайно, я б на таке не пішов. Більше того, ми спеціально в останні місяці земельні питання не розглядали, аби нам не закидали якихось докорів.
— Зіновію Васильовичу, запитання напрошується само собою: доволі сумнівне рішення в останні дні вашої каденції все-таки було прийняте і стосувалося воно виділення землі на Європейській площі під спорудження адміністративного будинку і пам’ятника Степану Бандері. Тепер досить дивними виглядають підписи ваших однопартійців під вимогою перенести спорудження пам’ятника в інше місце. Загалом вся ота дискусія більше виглядає на те, що Степана Бандеру залучили до боротьби за земельну ділянку.
— Єдине рішення, яке не вигране в суді, – це по спорудженню на Європейській площі адміністративного центру і пам’ятнику Степану Бандері. Хочу сказати, що сьогоднішній варіант пам’ятника Степану Бандері після дворічної затримки, в принципі, та сама ідея, але гірша, ніж була. Ідея була моя, я це місце тримав для пам’ятника. Сьогоднішній варіант – це та ж сама ідея, тільки трошки гірша.
Про що ішлося. Пам’ятник Степану Бандері потрібно не Степанові Бандері — пам’ятник потрібно нам всім, громаді. Тому я вважав, якщо ми на Європейській площі (а таких місць є, справді, не багато) ставимо пам’ятник, то територію потрібно відповідно благоустроїти. Будуємо офісний будинок (в якому можна було б розмістити і музей Степану Бандері), який би закривав ту не особливо привабливу частину площі (оскільки це не центральна частина міста, де збережена архітектура, там будинки будувалися за совдепії) і на тому модерновому фоні споруджуємо пам’ятник Бандері. Степан Бандера був модерновим політиком, отож і фон йому потрібно було зробити модерновий.
Що ж до підписів моїх однопартійців про перенесення пам’ятника в інше місце, то я про це не знаю. Пам’ятник Степану Бандері буде встановлено на Європейській площі. І не через те, що я так хочу, а тому, що іншого місця такого більш-менш достойного немає. Тільки недалекий чоловік може вимагати, аби розкопати те, де вже зроблено благоустрій, замість того, щоб встановити пам’ятник на Європейській площі і привести до порядку ще одну частину міста. Якщо ми хочемо спорудити пам’ятник цього року, то досить фантазувати.
— Якщо простежити деякі ваші кроки у Верховній Раді, то можна зрозуміти, що ви у своїй діяльності як народний депутат орієнтуєтеся на секретаріат Президента. Ви також вважаєте, що «Наша Україна» як пропрезидентська сила себе вичерпала?
— Я так не вважаю. Вважаю, що ми маємо дуже сильного і мудрого Президента, який працює на користь українського народу. 1000 гривень – то є дуже добре, але Українська держава — це все. Не хочеться проводити аналогію, але у 1918 році можна було дати людям землю, а в 1932 році заморити їх голодом.
«Наша Україна» підтримує і буде підтримувати Віктора Ющенка. Те, що з наших лав вийшла частина людей, означає лише те, що вони мають свої плани. Мають право мати ці плани. Я не вірю, що їм вдасться їх реалізувати, але нехай їм Бог допомагає.
— Чи причетні ви якимось чином до створення івано-франківського обласного осередку партії «Єдиний центр»? Складається враження, що Павло Андрусяк, якому доручено займатися організаційною роботою щодо розбудови партії на Прикарпатті, — узгоджена кандидатура, зорієнтованих на секретаріат Президента Зіновія Шкутяка, народного депутата Миколи Круця (в якого Павло Андрусяк працює радником) і Миколи Палійчука як голови ОДА, оскільки «ЄЦ» все-таки партія влади…
— Я не причетний жодним чином. Кандидатуру людини, яка б займалася організацією партії «Єдиний центр» в Івано-Франківській області, відповідно зі мною також ніхто не погоджував. Особисто я від Павла Андрусяка (якого я дуже поважаю) не чув, чи він погодився очолювати цю партійну організацію. Наскільки мені відомо, він наразі надає лише організаційну допомогу.
— Останнім часом знову заговорили про можливість проведення дострокових парламентських виборів восени цього року? Ваш прогноз?
— В такий розвиток подій — не вірю. Найближчі вибори відбудуться, як і передбачено, в 2009 році, то будуть вибори Президента.
— За різними соціологічними опитуваннями, на сьогодні рейтинг Президента Віктора Ющенка є досить низьким. За рахунок чого Віктор Андрійович зможе перемогти вдруге?
— Вірити соціологічним дослідженням – себе не поважати. Не думаю, що Президенту потрібно робити щось надзвичайне, аби його рейтинг зростав. Він стратегічно все робить правильно. Соціальні питання, по яких сьогодні в Україні спостерігається певний розвиток, – ініціатива саме Віктора Ющенка. Тепер дехто забуває, що виплата грошей при народженні дитини – це вимога Президента, один з тих пунктів, який було включено до коаліційної угоди.
— А чи не здається вам, що минулотижнева відмова Україні в приєднанні до ПДЧ істотно ламає плани Президента, адже дещо прочитувався сценарій походу Віктора Ющенка на другий термін за таким собі ланцюжком: приєднання до ПДЧ, відставка Юлії Тимошенко на гребені інфляції, вступ України в СОТ, і, відповідно, навала на вітчизняний ринок дешевого товару з-за кордону. Наголос, що зниження цін стався завдяки зусиллям Президента, і в результаті хепіенд виборчої кампанії…
— Щодо ймовірної відставки Юлії Тимошенко хочу сказати таке. Сьогодні доля коаліції – виключно в руках Юлії Володимирівни. Якщо не піде в президенти Юлія Тимошенко, тобто не порушить слово, яке вона дала, коаліція буде працювати і до президентських виборів, і, я впевнений, після президентських виборів.
— Так, Юлія Тимошенко сказала, що не піде в президенти, якщо їй не будуть заважати працювати. Але зараз чуємо досить різку риторику, що лунає з секретаріату Президента на адресу прем’єра.
— Зауважу, перед голосуванням за кандидатуру прем’єр-міністра, Юлія Володимирівна зустрічалася з фракцією «Наша Україна», де без жодних умов заявила, що вона в президенти не піде. Це перше.
Друге. Президент висловив зауваження щодо інфляційних процесів. Це його право. Він як Президент просто зобов’язаний вказувати на недоліки. Бо дійсно, інфляція сьогодні – найбільша проблема в Україні, яка може перерости у величезну кризу. Але я знаю, що робляться відповідні кроки і, дасть Бог, все вирівняється.
Недавно Президент висловив зауваження з приводу кадрової політики уряду. А хіба він не правий? Ми ж з вами чудово знаємо, що наша “славна” Соціал-демократична партія (об’єднана) – це та партія, яка теоретично розробила створення в Україні отого спрута, якого нам і досі нелегко подолати. Тепер витягувати їх і брати в уряд – неправильно.
— Але ж за співпрацю, так би мовити, з «людьми минулого» можна дорікнути і Президенту.
— Наприклад?
— Василь Базів, який в часи Леоніда Кучми працював заступником Віктора Медведчука, був призначений заступником голови секретаріату Президента Віктора Балоги; спільні універсали з Партією регіонів, а відтак призначення Віктора Януковича прем’єр-міністром. Перелік можна продовжити.
— Щодо Василя Базіва, то тільки громадськість порушила це питання, на другий же день його було звільнено. Що ж до другого пришестя Януковича, то це вже потрібно закидати нам – громадянам. Не Президент винен, що Віктор Янукович тоді виграв парламентські вибори. Президент вчинив згідно з Конституцією.
— Чи не вважаєте ви, що розходження «Нашої України» та Блоку Юлії Тимошенко не уникнути?
— Ми тяжко йшли до цієї коаліції. На шляху до неї ми зробили багато помилок. Тому тепер потрібно розуміти, що майбутнє України – в руках цієї коаліції, в руках наших політичних сил. Якщо ми будемо працювати чітко за коаліційною угодою (а це практично дорожня карта на 5 років), то я вам гарантую, що коаліція збережеться.
http://www.wk.if.ua/?set=news&mc=readfull&do=1870ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА БЛОКИ
БОГАТЫРЕВА СДЕЛАЛА РЕЗОНАНСНОЕ ЗАЯВЛЕНИЕ
Кирилл Сазонов, «Донбасс» 15.04. 2008, Донецкая обл.
Раиса Богатырева всех поставила в тупик, погорячившись с объяснением своей роли в СНБО.На областной партийной конференции в Донецке громом среди ясного неба прозвучало ее заявление. Секретарь Совета нацбезопасности и обороны заверила делегатов и журналистов, что на своем государственном посту она воплощает в жизнь программу Партии регионов. Шок - мягко сказано. Такой демократии не могли себе представить даже в Европе. Получилось, как в анекдоте - политику оппозиционной партии воплощает в жизнь один из руководителей более чем серьезного ведомства. Во времена военного коммунизма такое заявление могло вызвать обвинение в саботаже.
Провожу политику партии
Богатырева заявила, что не только должность позволяет ей подобные политические вольности, но и Партия регионов дает «возможность проводить политику нашей партии на том месте, где я нахожусь». «Потому что СНБО - это в какой-то степени орган, оппозиционный любому правительству. Именно с этой площадки можно найти возможность убедить власть прислушаться к оппозиции и найти верный путь движения. Все рычаги и возможности, которые есть у меня на посту секретаря СНБО, позволят мне сделать нашу политику сбалансированной и прагматичной», - подчеркнула она. Естественно, что такое заявление вызвало шок у всех. Власть и оппозиция замерли в недоумении. А по окончании конференции один из лидеров партии Борис Колесников особо подчеркнул, что «слухи о конфликте в Партии регионов, как всегда, преувеличены. Это, в основном, происки наших конкурентов. Партия монолитна, и конфликт исчерпан». Как оказалось, Борис Викторович слишком оптимистично воспринимал ситуацию. Конфликт вспыхнул уже на следующий день.
ПР полномочий не давала
Партия регионов отреагировала очень быстро, заявив, что никакого согласования действий между СНБО и ней не было и быть не могло. «Это поясняется тем, что Партия регионов состоит в оппозиции, в том числе и к пропрезидентским политическим силам», - сказано в заявлении, которое пресс-служба обнародовала в понедельник. Совершенно, на мой взгляд, справедливо представители ПР подчеркнули, что в то время как Партия регионов «вместе с миллионами своих приверженцев» организовывала массовые акции протеста против присоединения Украины к ПДЧ, украинская официальная делегация в Бухаресте, в состав которой входила и Богатырева, «убеждала участников саммита, что большинство населения Украины поддерживает политику президента, направленную на ускорение процесса вступления Украины в Альянс». И ведь это никуда не спрячешь, за все действия и заявления приходится отвечать. Тем паче публичному политику.
«Партия регионов действительно является демократической силой, внутри которой имеют право на существование разные подходы к решению тех или иных программных задач. Однако в таких принципиальных вопросах, как углубление стратегического партнерства с Российской Федерацией или внеблоковый статус Украины, позиция нашей партии однозначна и пересмотру не подлежит. Выбор, сделанный Богатыревой, - это ее личное дело. В Партии регионов он был воспринят неоднозначно, однако достаточно толерантно, когда речь шла о сохранении членства в партии», - сказано в заявлении.
Реакция «НУНС»
Не менее резкой была и реакция представителей провластной коалиции. Что совсем не удивляет - можно представить себе их изумление после заявления секретаря СНБО. «Президент Виктор Ющенко должен отреагировать на последнее заявление секретаря СНБО Раисы Богатыревой», - заявил народный депутат Украины от блока «НУНС» Андрей Парубий. «Если такие слова прозвучали, то это означает то, что существует глубокое непонимание роли и места той должности, на которой находится Раиса Богатырева. Орган, который она возглавляет, должен заниматься безопасностью и развитием безопасности страны в целом, с максимальным отдалением от любой политической партии», - подчеркнул политик.
Так что неосторожное заявление Раисы Богатыревой в Донецке получило больший резонанс, чем вся остальная конференция. И это притом, что еще никак не отреагировал Президент. А очень интересно узнать, что он скажет, узнав о том, что все это время СНБО работал на оппозиционную к нему партию. А как отреагирует БЮТ на такие заявления? В условиях, когда оба партнера по коалиции по меньшему поводу готовы громко кричать о предательстве и тайных переговорах, реакция точно будет сильной. Другими словами, секретарь СНБО смогла всех удивить. Теперь все будут оправдываться. А когда закончат - оправдываться придется уже ей. И мало кто в тот момент захотел бы поменяться местами с Раисой Богатыревой. Потому что именно ее обвинят все и во всем.
http://www.donbass.ua/news.php?ch=id&id=238&to_ch=allАХМЕТОВ ЕЩЕ ПОБОРЕТСЯ С ЯНУКОВИЧЕМ
Юлия Павловская, «Газета по-харьковски», 14.04.2008
Партийные боссы и спонсоры Партии регионов опять выясняют отношения. Подтверждением тому стали неожиданные заявления Богатыревой и Колесникова.Повод смехотворный нашли – ведет ли Раиса Богатырева, секретарь СНБО, политику партии или нет. Ну кому какое дело? Право, смысл не в этом. Гораздо важнее «донам» доказать, кто в партии хозяин.
И Раиса Васильевна вдруг решила продемонстрировать силу своей должности. А начался очередной спор вокруг ее места в партии с обычной конференции Донецкого областного отделения Партии регионов, где секретарь СНБО и член ПРУ Раиса Богатырёва заявила, что её должность даёт возможность проводить в СНБО политику Партии регионов.
"... Потому что Совет национальной безопасности - это орган в какой-то степени оппозиционный к любому правительству, именно из этой площадки можно создать возможности, найти способность убедить власть прислушиваться к оппозиции и найти правильный путь движения", - разоткровенничалась перед однопартийцами Богатырева.
И тут же один из лидеров партии, депутат Борис Колесников неожиданно поддержал ее: мол, конфликт по поводу назначения члена Партии регионов Раисы Богатыревой секретарем Совета национальной безопасности и обороны исчерпан. Колесников сказал еще, что это все были происки врагов.
Так кто ж враги-то?
Все стало еще забавнее, когда на сайте Партии регионов появилось очередное обличительное заявление в адрес Богатыревой-секретаря СНБО. "В действительности никакого согласования действий между СНБО и Партией регионов не было и быть не могло. Это объясняется тем, что ПР находится в оппозиции, в том числе - и к пропрезидентским политическим силам", - говорится в заявлении, размещенном на официальном сайте партии.
Дальше от имени пресс-службы идут аргументы, что, дескать, Богатырева «за» НАТО, а партия «против». Причем тут Альянс? Логика, как всегда особая, донецкая. Для публики, которая проглотит, не задумываясь. Но видимо, заявление пресс-службы готовилось так поспешно, что авторам его было не до аргументации. Нужно было срочно продемонстрировать рядовым партийцам – Богатырева по-прежнему подвергается обструкции. И единоличное дело бессменного лидера Виктора Януковича решать, что и кого уполномочивать заявлять.
Не случайно мышиная возня возникла как раз в канун съезда «регионалов», назначенного на 19 апреля.
«Возможно накануне съезда это «пробный шар» той группы в партии, которая выдвинула Богатыреву на секретаря СНБО. Идут серьезные процессы в партии, могут начаться серьезные проблемы, если часть в ПРУ на съезде потребует крови Богатыревой, а другая решит дать бой», - предполагает политолог Виталий Бала.
Политолог подтвердил версию, что выпад Богатыревой может быть частью плана по оттеснению Януковича от единоличного руководства партией. Того плана, который группа Ахметова начала осуществлять совместно с Банковой и частью «Нашей Украины» еще в прошлом году.
Если же борьба за партию будет проиграна, то Богатыревой «со товарищи» придется строить новый проект, уверен Бала.
В целом же из создавшейся ситуации можно сделать несколько, как ни парадоксально, диаметрально противоположных предположений.
Гипотеза первая: единомышленники Богатыревой почувствовали, что они достаточно сильны, чтобы попытаться уже сейчас побороться с Януковичем за партию. Иначе военные действия логично было бы отложить на более удобное время.
Гипотеза вторая: прагматики в ПРУ поняли, что уже все проиграно и пора сделать «красивую мину». Тогда они сознательно идут на обострение внутреннего конфликта, посылают сигнал части однопартийцев, что они достаточно сильны и готовы собирать штыки под новый проект.
Это только версии развития ситуации. Сценариев реально может быть гораздо больше. Но в любом случае, в скором времени будет очевидно, действительно ли часть «регионалов» готова сделать ставки на второй срок президента Виктора Ющенко. Или это только иллюзия мечтателей с Банковой, которых обыграют стратегически, стравливая с премьером Тимошенко. Ведь, кажется, Раиса Васильевна говорила и для Виктора Андреевича – мол, я в оппозиции к правительству.
Если это только игра для одного зрителя – действующего президента - тогда мы убедимся, что бывших «регионалов» не бывает, а их конфликты – не более чем игра на элитную публику.
http://gazeta.kh.ua/country/2008/04/14/190952.htmlЮРІЙ КОСТЕНКО: «МИ ПЕРЕХОДИМО ВІД КІЛЬКОСТІ ДО ЯКОСТІ»
Олег Стеців, «Високий замок», 15.04.2008, Львівська обл.
Свої думки щодо ситуації в лавах партії УНП висловив її лідер Юрій Костенко під час візиту до Львова, де відбулось розширене засідання Ради ЛОО УНП.Час “годування” людей великими обіцянками минає. Майбутнє за партіями, що відстоюватимуть національного виробника та захищатимуть українського громадянина. З огляду на це, УНП має великі перспективи, оскільки є справді українською партією.
Участь у засіданні взяли представники місцевих рад, сільські, селищні та міські голови від УНП. Під час зустрічі із партійцями Львівщини, лідер Української народної партії позитивно оцінив результати перереєстрації, яку було проведено в області. І хоча загальна кількість членів львівської обласної організації УНП зменшилась, Юрій Костенко назвав це свідомим переходом від кількості до якості. Своє членство в партії підтвердило 4448 осіб, і за цим показником ЛОО УНП є однією із найбільших політичних сил регіону.
«Ми задоволені результатами перереєстрації. Скинувши зайвий баласт, відтепер знаємо нашу реальну силу», - переконаний голова обласної організації Богдан Козак.
Уже на початку червня ЛОО УНП проведе звітно-виборчу конференцію, на якій проаналізують діяльність осередку за останні два роки та оберуть обласне керівництво. За словами Юрія Костенка, загальний звітно-виборчий з’їзд партії буде проводитись за максимальною квотою представництва, а тому лідер партії запропонував обласним організаціям на такому ж рівні провести обласні звітно-виборчі конференції.
«Ми повинні провести серйозну дискусію щодо політичного майбутнього партії, а тому треба відповідально поставитись до цього процесу. Сучасні партії змагаються не ідеями. Це змагаються олігархічні угрупування, бізнес-проекти, що стоять за партіями. А тому національно-демократичні сили з такою історією як УНП, мають чітке політичне майбутнє. Сьогодні права ідея домінує в Європі. Я бачу чіткі перспективи для нашої партії», - переконаний Юрій Костенко.
Під час розширеного засідання було також прийнято рішення щосереди з 11.00 до 15.00 у кожному районі, місті чи селі, де представлена УНП, проводити Депутатський день УНП. У цей день в партійній управі депутат місцевої ради проводитиме прийом виборців.
Задля підвищення ефективності діяльності фракцій та депутатських груп УНП у місцевих радах Львівщини створено постійно діючий орган – Раду голів фракцій УНП у Львівській області. Завдання Ради, за словами голови ЛОО УНП Богдана Козака, покращити взаємодію фракцій по вертикалі і між собою, вивчати актуальні проблеми територій та їхніх громад, напрацьовувати шляхи їх вирішення.
Активно працює УНП і в парламенті. Представники партії і надалі домагатимуться прийняття розроблених ними проектів Постанов ВР «Про організацію парламентських слухань з питань правонаступництва боргів та активів Союзу РСР» та «Про визнання зобов’язань колишнього Ощадного банку СРСР перед громадянами України боргом Російської Федерації». «З кишені українського громадянина було вкрадено 100 млрд. доларів, - пояснив Юрій Костенко. - Рано чи пізно Росія має повернути вкрадене».
Ще один важливий законопроект, прийняття якого відстоюватимуть партійці, передбачає збільшення податку із закордонних гастролерів з 3% до 20%. «Протягом минулого року понад 90 відсотків концертів у столичному палаці «Україна» відбулись за участю іноземних виконавців, передусім з Росії. Решта концертів були змішані, де українські артисти здебільшого були на “розігріві”, - пояснює лідер УНП. - Така ситуація неприйнятна. Тому ми пропонуємо збільшити оподаткування. Цей законопроект отримав схвалення профільного парламентського комітету. Натомість загальмував прийняття документу комітет з питань податкової та митної діяльності. Обгрунтування – не потрібно псувати стосунки з Росією. І це у той час, коли українські гастролери сплачують в Росії 18% податків, а росіяни у нас - лише 7%».
Та, на жаль, підсумував лідер УНП, це вже не викликає здивування, адже потужної національної політики, яка б захищала права українців, так і немає.
http://www.wz.lviv.ua/pages.php?atid=64347НАДО ЛИ НАМ В НАТО?
Игорь Рассоха, «Главное», 11.04.2008, Харьковская обл.
Вообще говоря, ситуация вокруг вступления Украины в НАТО имела с агитационной точки зрения вид «игры в одни ворота»: непрерывно слышны только голоса противников.Особенно в Харькове: тут тебе и бигборды, и листовки, и митинг Партии регионов с плясками под «фанеру» русской поп-звезды Олега Газманова, и сбор подписей, и... Добкин с Кернесом в первых рядах борцов. А с другой стороны – ничего. Совсем. Ни митингов, ни листовок, ни биг-бордов. Ни от Александра Фельдмана, ни от Ярослава Ющенко, ни от Арсена Авакова. То ли наши местные «оранжевые» и «сердечные» лидеры стесняются темы, то ли не знают, что сказать...
Впрочем, возможно, тут дело в другом: Партия регионов-то тратит не свои денежки, а российские нефтедоллары. Вот такая у нас независимость, что соседнее не слишком дружественное государство практически в открытую финансирует политическую оппозицию в соседней стране. А у «оранжевых» таких спонсоров нет, а свои деньги тратить на борьбу за НАТО «жаба давит»...
Ау, наши милые земляки, которые рассказывали сказочки про американские валенки, как вы думаете, почему агрессивные американские империалисты не подкинули проклятым «помаранчевым» долларов на агитацию за НАТО? Ваша версия?
Вы обиделись, что я назвал Россию «не слишком дружественным государством»? Как так можно, ведь это наши братья, наши славянские и православные братья? Правда, в агрессивный блок НАТО входят Польша, Чехия, Словакия, Словения, Хорватия – тоже, вроде бы, славянские страны. А также православные Греция и Румыния. А также Болгария: та и славянская, и православная одновременно. А также Литва, с которой Украина была в составе одного государства с 1363 до 1915 и с 1944 до 1991 года. В 1363-1568 украинские земли входили в состав Великого княжества Литовского, в 1569-1647 и Литва, и Украина входили в состав Речи Посполитой, а Правобережная Украина оставалась в составе Речи Посполитой аж до 1793-95 гг., когда вместе с Литвой перешли в состав Российской империи, где и пребывали до Первой Мировой войны. А затем в 1939-41 и 1944-91 годах мы снова вместе процветали в Советском Союзе. Итого получается свыше 600 лет. Но литовцы нам не братья. И болгары нам не братья. Это все наймиты проклятого американского империализма. Наши истинные братья живут только в России.
Правда, наши славянские и православные русские братья уже раз устроили народу Украины геноцид в 1933 году, истребили голодом несколько миллионов проникнутых мелкобуржуазным и националистическим духом украинских селян. Но зато до этого они освободили неразумный украинский народ от его мелкобуржуазной государственности всяких там петлюровцев-махновцев. Наши русские братья принесли нам на штыках Красной Армии подлинно справедливое общество с его чекистами, расстрелами тысяч заложников, карточной системой, изъятием хлеба у кулаков, военной промышленностью и прочими истинно русскими радостями. Зато великий русский народ помог нам избежать гитлеровских концлагерей и немецкого национал-социализма. А ведь всем известно, что Сталин был намного человечнее Гитлера, а сталинские концлагеря были гораздо гуманнее и комфортабельнее, чем гитлеровские. Поэтому все, кто воевал за Сталина и большевизм – герои-освободители, а все, кто воевал за Гитлера или тем более за проклятых бандеровцев – фашистские выродки.
Русский народ великодушен, он всегда норовит поделиться своими радостями и заботами с родственниками и соседями. Как писал великий русский поэт Владимир Маяковский, «Я русский бы выучил только за то, что им разговаривал Ленин!» И Сталин. И Дзержинский. И Ежов. И маршал Жуков по кличке «Мясник». И Путин из сортира. И прочие достойные люди. И светлое будущее Украины возможно только в братском союзе с Россией. Без России, нового голодомора и «мочения в сортире» украинский народ просто обречен! Мы утратим свой боевой дух и моральные ценности. Страшно подумать: в Украине выросло целое поколение молодых людей, не воевавшее в Чечне. Поколение, которое не знает, что настоящим мужчиной можно стать, только послужив в российской армии!
Ну, это ненадолго. Если не помешают эти агрессивные америкосы и НАТО, скоро доблестная российская армия в очередной раз освободит братский укр?инский народ от его цепей (золотых, велосипедных и прочих). Ну, а если не получится, то пульнет по Украине своими ракетами с водородными бомбами, как уже пообещал Президент и Национальный Лидер Владимир Путин. Это правильно. Это по-братски. Так Россия с нами уже не раз поступала. Не бомбами, так штыками и пулеметами. Или голодом. И вообще, Украина – это практически то же самое, что и Россия. Нужно только убить несколько миллионов очередных хохлов-предателей. Провести зачистку. Но Россия, конечно, ничем не угрожает и не может угрожать братскому укр?инскому народу. Она никогда не претендовала ни на Севастополь, ни на остров Тузлу. Угрозу нам несет только агрессивный блок НАТО.
Однако многие живущие в Украине патриоты России недооценили коварство натовских людоедов. Эти гады особо агрессивно уклоняются от принятия Украины в НАТО! Заманивают... А может, испугались Партии регионов, ее митингов и фанерных песен Газманова. Коварная империалистическая Франция и неофашиствующие реваншисты из Германии вообще долго заявляли, что они против членства Украины и Грузии в их агрессивном блоке. Не хотят, понимаешь ли, превращения украинских парней в натовское «пушечное мясо». Хотят оставить «пушечным мясом» только своих парней... Правда, на саммите в Бухаресте все члены НАТО после долгой ругани все-таки единодушно решили: Украина и Грузия будут в НАТО. Правда, непонятно, когда...
Да, кстати, а Вы, случайно, не знаете, что означает эта зловещая аббревиатура: НАТО? Понятно, что это не по-нашему. Наверное, по-английски. Эти натовские убийцы, оказывается, сами точно не знают, что значит название их агрессивного блока. Тут недавно в ихней вражеской прессе была большая дискуссия, как переводится название NATO. Доминировали две версии: «Not Action, Talks Only» - «Никаких дел, одни (пустые) разговоры», и «North Atlantic Tourist Organization», т. е. «Северо-Атлантическая Туристическая Организация». Имелось в виду, что кроме туристических развлечений чиновников, ездящих друг к другу с визитами, никаких реальных последствий их встречи не влекли. Особенно активно предлагали такую расшифровку во время событий в бывшей Югославии.
Нам из Украины трудно судить о некоторых вещах. Например, нашу страну пока Бог миловал от массовых потоков беженцев (хотя приезжих из той же Чечни у нас хватает, но они не слишком бросаются в глаза). Но о том, что на Земле полно государств, для жителей которых жизнь в Украине – невозможное счастье, мы уже можем судить по некоторым работникам Барабашовского базара. И, кстати, эти работники самим своим видом многих харьковчан уже не шутя «напрягают». Но то люди, приехавшие к нам на заработки. По нашим «челнокам» известно, что за границу едут заработать все-таки далеко не самые обездоленные люди. А представьте себе, если бы к нам на голову в Харьков свалилось несколько десятков тысяч людей, потерявших все, успевших лишь бежать от смерти, которым нечем кормить детей? Представим себе, что эти люди к тому же, скажем, не «заморачиваются» пользоваться туалетами, предпочитая свежий воздух прямо на улице? Для албанцев это особенно характерно: до недавнего времени в их стране вообще не было общественных туалетов. Как явления.
В таком положении оказались страны Европы, в первую очередь Италия и Германия во время войны в Югославии. Там оказалось свыше миллиона беженцев, сначала из Боснии, затем из Косово. Что вообще делают приличные соседи, если у них за стеной жильцы начинают друг друга всерьез убивать? – Сначала стучат в стенку, говорят, чтобы прекратили. Потом некоторое время совещаются, как сие безобразие прекратить. Вот и страны НАТО долго совещались, в то время, как беженцы об...али улицы и скверы их городов (помните: «Северо-Атлантическая Туристическая организация»). Естественно, соседи бы позвали милицию. Тут тоже позвали: миротворцев из ООН. Но так же, как патрульные обычно не рвутся под топор пьяного дебошира, и наблюдатели ООН в условиях межэтнической резни оказались бесполезны. А уж потом соседи (если среди них есть здоровые мужики) сами вламываются к дебоширам в их суверенную квартиру, и с помощью грубого и неделикатного насилия прекращают безобразие. При одобрении всех окрестных людей доброй воли. Хотя дружки хулигана могут и обидеться, типа: зачем гады-соседи дали Васе по голове? Не дали забить насмерть топором жену и тещу?
Беда многих харьковчан в том, что они по-прежнему читают российские газеты и смотрят российские новости. Хотя еще великий писатель Булгаков предупреждал, что это очень вредно для пищеварения. В российских новостях очень многого не говорят. Там, например, очень жалели бывшего президента Сербии Слободана Милошевича, которого судили как военного преступника. У Милошевича была очень простая концепция: всех боснийских мусульман нужно выгнать в Турцию, а всех косовских албанцев – в Албанию. А кто не хочет уезжать сам – тому нужно «популярно» объяснить. С помощью бывшей югославской армии, в которой «почему-то» свыше 80% военнослужащих были этническими сербами. Так что сербам досталась практически вся военная техника (как России – Черноморский флот). И среди более 300 тысяч погибших в бывшей Югославии сербов – не более 50 тыс. Вот и дообъяснялись. До бомбежек НАТО. А Милошевича свергли сами сербы. Он ведь не только войной занимался. У него еще была «замечательная» полиция, служба безопасности и т. д. И чиновники еще намного «честнее» украинских. Так что когда путинское телевидение скорбит о «сербских братьях», это просто сам Путин скорбит о брате-Милошевиче.
С независимостью Косово, согласен, получилось довольно глупо. Но ведь это не решение НАТО. Целый ряд стран НАТО высказался против, причем гораздо решительнее Украины. А в НАТО действует принцип единогласия. То есть каждая страна-член НАТО имеет право вето. Как некогда шляхтичи на польском сейме. Вот не захотела Греция признавать Македонию, и все НАТО отказалось ее принять. А возмущаются греки по удивительно «важной» причине: им, видите ли, не нравится то, что название «Македония» используют не-греки! Ведь Александр Македонский же не был славянином как современные македонцы! (Он, правда, и греком не был, только Вы это грекам лучше не рассказывайте: реакция может быть крайне неадекватной).
Это к тому, что государство-член НАТО остается полностью свободно в своей политике. И никто его против его собственной воли в «авантюры» не втянет. И иностранных военных баз большинство стран НАТО на своей территории не содержат. Единственное обязательное условие: в случае прямого и непосредственного нападения на любого из членов НАТО остальные страны НАТО обязаны по его просьбе оказать ему военную помощь. Это 5-й пункт Северо-Атлантического договора. За все время существования НАТО он ни разу не был применен. Желающих нападать не нашлось.
Вот и думайте сами: надо ли нам в НАТО?
http://www.glavnoe.kharkov.ua/articles/a731ПАРТИЯ РЕГИОНОВ ОТСТАИВАЕТ ИНТЕРЕСЫ УКРАИНСКОГО НАРОДА
Владислав Перепадя, «Верже», 10.04.2008, Запорожская обл.
Народные депутаты - члены фракции Партии регионов на пресс-конференции в Запорожье - о вступлении Украины в НАТО.Это изречение лидера Партии регионов Украины, экс-премьер-министра Украины Виктора Януковича было лейтмотивом пресс-конференции для журналистов в конференц-зале Запорожской торговой палаты. А проводили ее народные депутаты Украины, партийцы-регионалы Борис Петров (председатель ЗООПР), Вячеслав Богуслаев, Александр Пеклушенко, Ярослав Сухый, Владимир Ярощук.
Открыл пресс-конференцию областной партийный лидер ПР Борис Петров. Он сказал, что Партия регионов уже продолжительное время выступает против вступления Украины в НАТО и свою позицию решительно отстаивает. В этом вы можете убедиться в результате общения с нашими народными депутатами-членами фракции Партии регионов в Верховной Раде.
Вот что услышали журналисты.
Ярослав Сухый: То, что задумали и стараются осуществить Президент Украины Виктор Ющенко, Юлия Тимошенко, Арсений Яценюк и политические силы, их поддерживающие, приводит к накалу страстей в обществе, отвлекает от сугубо законодательной работы, тормозит улучшение социальной защиты населения. Нужно, чтобы работала экономика страны, чтобы мы зарабатывали деньги, которые нужны для льготных выплат, для пенсий. Мы будем крепить связи, сотрудничество и дружбу с Россией и никто нам не помешает.
Вячеслав Богуслаев: Вступление в НАТО принесет колоссальные потери украинскому военно-промышленному комплексу. Они будут исчисляться сумой от 3 до 7 миллиардов дол. США. Наши оборонные предприятия хотят превратить в ремонтные мастерские. Дескать, надо принять Украину в НАТО, и пусть она будет ремонтировать военную технику Европы, США и Канады, а не производить свои авиадвигатели, самолеты, вертолеты, танки. Одним из условий вступления в НАТО является сокращение Вооруженных сил Украины и участие наших солдат и офицеров в боевых действиях в Афганистане, Ираке и других горячих точках. Наша партия на это не пойдет. Мы не позволим превратить наши оборонные заводы в ремонтные мастерские. Мы конкурентноспособны и можем производить отличную современную военную технику.
Александр Пеклушенко: Оранжевая власть отрабатывает деньги, которые она получила на выборы от США. Но торговать Родиной постыдно. Мы ни к кому не пойдем в услужение. Украина — независимое государство и у него достаточно сил и средств отстаивать свой суверенитет. Мы четко осознаем, что вступление Украины в НАТО приведет к ухудшению отношений с Россией. А ведь нас связывают двухсторонние обязательства, задекларированные в Договоре о дружбе, сотрудничестве и партнерстве 1997 года. Кто намеревается разорвать этот договор? И зачем? Но ни народ, ни наша партия не позволят оранжевой власти сделать это. Россия нам не недруг, а верный, надежный друг.
Владимир Ярощук: Мы не хотим, чтобы наши ребята воевали там, где определит НАТО. Мы сами знаем, кому надо помочь и кого поддержать в борьбе за независимость, против тоталитарного режима.
Народные депутаты ответили на ряд вопросов журналистов ТВ, радио и газет. Следует отметить, что пресс-служба ЗООПР сумела провести пресс-конференцию на хорошем профессиональном уровне.
http://verge.zp.ua/N15/text38.htmКРИТИКА ЧИННОГО ЗАКОНОДАВСТВА
РЕКТОР, ДАЙ ПОРУЛИТЬ!
Александр Разумный, «Днепр Вечерний», 11.04.2008, Днепропетровская обл.
Перспективы внесения изменений в Закон Украины «О высшем образовании» обсуждались на пресс-конференции в ИА «Новый мост».Воплотить желаемое в жизнь поможет законопроект народных депутатов Николая Томенко и Евгения Суслова (БЮТ).
Судьба студентов должна зависеть прежде всего от самих студентов. Сегодня в справедливости этого тезиса никто не сомневается. Предполагается, в частности, разрешить отчисления студентов исключительно с согласия органа студенческого самоуправления. Согласно законопроекту, выборные представители студентов, курсантов и аспирантов должны входить в состав ученого совета вуза – их квота должна быть не менее пятнадцати процентов.
Перспективы внесения изменений в Закон Украины «О высшем образовании» обсуждались на пресс-конференции в ИА «Новый мост» с участием депутата облсовета, руководителя Днепропетровской областной общественной молодежной организации ВМОО «Батьківщина Молода» Дениса Борисенко и председателя студсовета факультета психологии ДНУ Максима Красюкова.
Денис Борисенко отметил, что орган студенческого самоуправления, действующий на уровне всего высшего учебного заведения или его отдельного подразделения может иметь юридический статус. Исключительно при согласии такого органа в вузе могут принимать решения об отчислении студентов, переведении их на иную форму обучения (госзаказ, или контракт), назначении заместителя декана, который отвечает за работу со студентами, поселении и выселении из общежития.
Согласно законопроекту, финансирование студенческого самоуправления обеспечивается ученым советом вуза и должно составлять не менее одного процента бюджета (в мировой практике этот показатель составляет один-два процента – авт.) соответствующего вуза.
По мнению Максима Красюкова, расширение полномочий студенческого самоуправления действительно поможет оказывать влияние на вузовскую администрацию.
В интервью «Вечерке» Денис Борисенко подчеркнул, что и на уровне области, скорее всего начиная с сентября, стартует собственный проект по борьбе с коррупцией в высших учебных заведениях. Необходимость такого начинания очевидна. Ведь количество студентов только на Днепропетровщине превышает сто тысяч.ПЕРЕДІЛ ВЛАСНОСТІ
ВАЛЕРИЙ САРАТОВ: "МНЕ ЭТА ТРЕПОТНЯ НАДОЕЛА ДО ПРЕДЕЛА!"
Ирина Каратаева, «Слава Севастополя», 15.04.2008
«В обозримом будущем Севастополь лишается средств для поддержания жизни города. Главный источник дохода - земельный ресурс - выводится по теневым схемам.»Председатель городского совета Валерий Саратов прямо на пресс — конференции подписал исковое заявление в суд о защите чести и достоинства. В заявлении глава представительной власти суд просит признать не соответствующей действительности и порочащей репутацию городского совета информацию, распространенную в эфире одной из телекомпаний председателем госадминистрации Сергеем Куницыным. Дело касается толкования исполнительной властью двух сессионных решений горсовета от 8 апреля "О предоставлении обществу с ограниченной ответственностью "Орлиновское охотничье хозяйство" и обществу с ограниченной ответственностью "Кордон Мекензи" в пользование охотничьих угодий".
Как рассказал Валерий Саратов, председатель Севастопольской городской госадминистрации Сергей Куницын заявил о том, что "на сессии городского совета произошла фактическая кража севастопольской земли—12 тысяч гектаров были отданы коммерческой структуре за 500 тысяч гривен в год, причем с нарушением полномочий горсовета" (по мнению госадминистрации, земля является государственной и распоряжаться ею не в компетенции местных советов).
Прежде чем предоставить аргументы в свою защиту судебным органам, глава горсовета ознакомил с ними журналистов. В официальном разъяснении по решению городского совета N 4028 от 08.04.2008 "О предоставлении ООО "Орлиновское охотничье хозяйство" в пользование охотничьих угодий, расположенных на подведомственной Севастопольскому городскому совету территории" говорится: "Истеричные заявления председателя городской госадминистрации Сергея Куницына и его заместителя Ольги Ковитиди о якобы переданных частным фирмам землях, относящихся к природно-заповедным лесоохотничьим угодьям, не чем иным, как бредом назвать нельзя. Данные заявления показывают верх некомпетентности высокопоставленных чиновников госадминистрации в данном вопросе и в очередной раз ставят под сомнение их способность управлять городским хозяйством. Решением городского совета ООО "Орлиновское охотничье хозяйство" передается в пользование не право собственности или долгосрочной аренды земельных участков, а право пользования охотничьими угодьями, т.е. определены территории, на которых может вестись охотничья деятельность, а землепользователи остаются прежними". "Охотничьи угодья" и "земельные участки", настаивают в горсовете,— это совершенно разные вещи. В связи с недостаточностью бюджетного финансирования ГП "Севастопольское лесоохотничье хозяйство", из — за которого предприятие не в состоянии вести охотничью деятельность на всей территории охотничьих угодий, и по согласованию с землепользователями городской совет передал часть охотничьих угодий ООО "Орлиновское охотничье хозяйство". И самое главное, в решении сессии однозначно прописано: "Настоящее решение не является основанием для возникновения прав на земельный участок или части участка, на котором расположены охотничьи угодья, в том числе права аренды и права застройки данного земельного участка". Также депутаты позаботились в решении и о "беспрепятственном доступе населения в охотничьи угодья".
То же самое касается и решения "О предоставлении в пользование охотничьих угодий ООО "Кордон Мекензи".
Оба специализированные охотничьи предприятия займутся на отведенной для охоты территории воспроизводством животного мира (разведением кабанов, фазанов, оленей), установят кормушки, вольеры и места отдыха для жителей города. Чтобы получить такое право, по словам Валерия Саратова, документы ООО полтора года рассматривались в профильной комиссии горсовета (по экологии) и после того, как были согласованы всеми службами городской государственной администрации. Однако прямо на сессии представители СГГА сообщили, что отзывают свои подписи, а через день после принятия решения в городской совет поступило письмо за подписью председателя городской госадминистрации Сергея Куницына, в котором его согласование было отозвано.
Валерий Саратов объяснил такую непоследовательность в действиях СГГА следующим образом: "Я получил информацию о том, что такие же договоры суперфиции, по которым севастопольская земля бесплатно роздана по карманам, администрация готовит и по охотничьим угодьям. И мы пошли на то, чтобы отдать их охотникам". Свои опасения Валерий Саратов подкрепил новыми данными, полученными контрольной комиссией горсовета: "В числе очередных шести договоров суперфиции оказались еще 54 гектара лесхоззага, переданных "некой фирме "Артель", которая занимается теми же деяниями, как и Остап Бендер".
"В обозримом будущем Севастополь лишается средств, с точки зрения содержания жизни города: жилого фонда, больниц, дорог. Главный источник дохода для развития города—это земельный ресурс. Он сегодня выводится по теневым схемам. А мне все эти разговоры и трепотня по телевизору надоели до предела",— заявил глава горсовета, подписывая заявление в суд.
Моральный ущерб горсовет, чтобы не платить госпошлину, оценил в 1700 гривен. Эти деньги депутаты намерены перевести в детский дом.
http://www.slava.sebastopol.ua/?cnt=staty_show&yr=2008&mnt=4&day=15&id=16205ЯК ЗБІЛЬШИТИ ОРНИЙ КЛИН, АБО РЕШЕТИЛІВСЬКИЙ РЕЦЕПТ ПІДТРИМКИ ФЕРМЕРСТВА
Юлія Думка, «Зоря Полтавщини», 14.04.2008
Землі, що знаходяться за межами села, і надалі стають предметом суперечки фермерських господарств.У редакцію "Зорі Полтавщини" надійшов лист-звернення депутата Решетилівської районної ради Любові Гончаренко. У ньому, зокрема, йшлося:
"До мене звернулися депутати і мешканці Шевченківської сільської ради зі скаргою на те, що землі запасу і невитребувані паї віддаються в оренду лише одному господареві – керівнику місцевого СТОВ "Обрій", причому за безцінь.
Я звернулася в районну прокуратуру з проханням перевірити наведений вище факт. Через деякий час отримала відповідь, в якій жодне з питань, порушених у моєму запиті, не було розкрите. Тому я була змушена звернутися безпосередньо до прокурора району К. Лук'яненка. Він попросив мене написати ще одне звернення і пообіцяв розібратися в ситуації, однак запитав при цьому, де я працюю. А на наступний після нашої розмови день у мій магазин (я маю невеличку крамницю) приїхало одразу кілька перевіряючих із трьох різних інстанцій, у тім числі й із прокуратури..."
Любов Михайлівна вважає, що ця комплексна перевірка не була плановою, бо про таку повинні попереджати заздалегідь...
Щоб розібратися в ситуації, про яку йшлося у листі, я зустрілася з його авторкою. На зустріч із журналістом обласної газети прийшло кілька депутатів районної ради, а також фермери, пайовики. Під час розмови із ними з'ясувалося наступне:
– На території Шевченківської сільської ради є СТОВ "Обрій", яке очолює Микола Савченко. Це господарство обробляє там майже 400 га земель запасу. Договори на оренду землі були укладені у 90-х роках. Потім у 2007 році цьому господареві надали в оренду ще 60 га невитребуваних паїв, які на той момент були на території сільської ради. Про це у договори оренди були внесені відповідні зміни, – розповіла депутат районної ради Любов Гончаренко. – На 60 га, які Микола Савченко отримав у минулому році в оренду, була встановлена ціна в розмірі 44 грн. за 1 га орної землі й 4 грн. 16 к. за гектар сіножатей і пасовищ, тобто стара ціна. Втім, відповідно до чинного законодавства оплата за оренду землі нині не повинна бути меншою за земельний податок, тобто не нижче 8–10 грн. Не зрозуміло, чому Решетилівська райдержадміністрація надала землю в оренду саме цьому господареві, натомість проігнорувавши заяви кількох інших фермерів, подані на розгляд голові райдержадміністрації заздалегідь, – говорить Любов Гончаренко. – Ті фермери, до речі, згодні були б сплачувати за 1 га ріллі по 200 і навіть по 300 грн.
Олександр Джерипа, депутат Шевченківської сільради, зокрема, зазначив:
– Згідно з чинним законодавством орендувати невитребувані паї можна лише один рік. Рішення про це спочатку приймає сільська рада. Однак на жодній із сесій Шевченківської сільської ради рішення про надання 60 га невитребуваних паїв у оренду СТОВ "Обрій" не приймалося. Проте Микола Савченко цю землю в оренду отримав, та ще й терміном на 5 років і по смішній ціні. В той же час середня оплата за 1 га ріллі по району на сьогоднішній день становить 165 грн. До того ж у договорах оренди, укладених СТОВ "Обрій" із пайовиками, чомусь був викреслений рядок, в якому йшлося про те, що плата за оренду земельних паїв збільшується у відповідності до зростання інфляції. І ці договори були зареєстровані в райдержадміністрації – там на таку "дрібницю" навіть не звернули уваги.
Прокоментувати ситуацію ми попросили заступника голови Решетилівської райдержадміністрації Андрія Срібного. Ось що він розповів:
– Землі, які стали предметом суперечки по Шевченківській сільській раді, знаходяться за межами села, і їх розпорядником є райдержадміністрація. При вирішенні питання надання землі в оренду ми віддаємо перевагу великим господарствам, які вчасно сплачують податки, займаються тваринництвом тощо.
Нині маємо справжній земельний ажіотаж: кожен дрібний фермер будь-що намагається збільшити свій орний клин. Та навіть банки сьогодні не поспішають кредитувати господарства, в яких немає 100 га. Усім треба зрозуміти, що перспектива – за великотоварним виробництвом.
Як розповіла депутат Решетилівської райради Любов Гончаренко, схожа ситуація і в Шилівській сільраді. Найбільший орендар там – Григорій Семука. Його селянське фермерське господарство "С.Г.М." зареєстроване у Великобагачанському районі. На території Шилівської сільради він обробляє близько 540 га земель запасу. Безпосередньо на території сільради на сьогоднішній день зареєстровано лише п'ять дрібних фермерських господарств. Засновниця одного з них – Наталія Горобець – у минулому році звернулася до сільського голови із заявою про виділення їй землі для розширення фермерської діяльності. Просила вона небагато – частину невитребуваних паїв, яких на той момент по сільраді було близько 150 га. На них же претендував і фермер Григорій Семука. На сесії сільської ради, яка відбулася 14 грудня 2007 року, було погоджено розділити землі невитребуваних паїв між цими двома господарями. Не була проти такого рішення і районна рада (рішення
№ 130 від 19 грудня 2007 року), однак у райдержадміністрації вирішили інакше – віддати всі землі в оренду Григорію Семуці.
Причину відмови фермерові Наталії Горобець надати землю в оренду заступник голови Решетилівської райдержадміністрації Андрій Срібний пояснив так:
– Раніше селянському фермерському господарству "Горобець С.Г." ми дали в оренду 44 га в Калениківській сільській раді, до того ж вони обробляють і п'ять, так званих сімейних, паїв. Вдруге Наталія Горобець подала заяву на оренду землі не в райдержадміністрацію, а в сільську раду (була порушена процедура надання дозволу. – Авт.), через те і не отримала іншої землі. Але ми їй подовжили договір оренди тих 6,8 га, які вона обробляла до цього на території своєї сільської ради. Невитребувані земельні частки (паї), на які вона претендувала, фактично знаходяться в різних місцях. Тож обробляти їх було б доволі проблематично. А Григорій Семука очолює потужне фермерське господарство: він не тільки землю обробляє, але й займається тваринництвом – вирощує свиней, ВРХ, птицю. До того ж перевагу селянському фермерському господарству "С.Г.М." ми надали й через те, що його засновник сплачує податки, створює робочі місця.
– Ми зацікавлені в тому, щоб у нас працювало більше фермерів, адже це жива копійка в наш місцевий бюджет, та й має бути здорова конкуренція, щоб люди могли вибирати, кому віддати в оренду свій земельний пай, – вважає голова Шилівської сільської ради Раїса Кальницька.
Зрозуміло, що розпорядник земельного фонду, в даному випадку райдержадміністрація, опікується тим, щоб земля потрапила в хазяйновиті руки і використовувалася найбільш ефективно. Вагомим є й аргумент про те, що розпорошені невитребувані паї обробляти проблематично, тож і віддають їх переважно тому господареві, який обробляє сусідні землі. Але якщо райдержадміністрація справді не проти появи в районі нових, в тім числі й дрібних, фермерських господарств, як запевнив мене заступник голови Решетилівської райдержадміністрації Андрій Срібний під час нашої телефонної розмови, то повинна вживати конкретних заходів для розвитку фермерського руху, наприклад, надаючи можливість претендентам позмагатися на аукціоні за право орендувати землю. Від цього виграли б і власники паїв, і орендарі, й, зрештою, районний бюджет.РІВЕНЬ І ЯКІСТЬ ЖИТТЯ
КОМУ ІНФЛЯЦІЯ, А КОМУ МАТИ РІДНА
Наталія Балюк, «Високий замок», 15.04.2008, Львівська обл.
Цінова лихоманка охопила Україну. Тотальному зростанню цін є чимало причин, як об’єктивних, так і суб’єктивних.Мій знайомий бідкається, що з цінами – суцільний жах, продавці, мовляв, зовсім знахабніли!
Розповідає, що його колега пішов на авторинок за акумулятором, прицінився… На другий день взяв необхідну суму грошей, а продавець акумулятора за один день (і одну ніч) підняв ціну вдвічі! І так, обурюється мій знайомий, на кожному кроці. Тільки лінивий чи дуже порядний продавець зараз, під інфляційний шумок, не підкручує ціни. Причому роблять це зазвичай необґрунтовано і безпідставно, піднімаючи ціну на свій товар не з огляду на об’єктивні затрати, а зі „стелі”… Незалежно від реальних показників інфляції, виробники чи посередники уже закладають у свої плани інфляцію з запасом. Часом цей „запас” перевищує елементарний здоровий ґлузд. Перефразовуючи відому приказку, кому інфляція, а кому мати рідна…
Цінова лихоманка охопила Україну. Тотальному зростанню цін є чимало причин, як об’єктивних, так і суб’єктивних. За даними ООН, під кінець 2007 року продукти у всьому світі подорожчали на 35 відсотків! А за даними МВФ, у лютому цього року ціни на продовольчі товари збільшилися порівняно з аналогічним періодом минулого року майже на 40 відсотків. Це, кажуть експерти, рекорд десятиліття. За таких умов інфляція неминуча – зараз її „зірковий час”. Але, окрім загальносвітових тенденцій і причин інфляції, серед яких основні - зростання цін на нафту (енергоносії) та нестабільність долара, маємо ще українську специфіку. Дехто вважає, що інфляційні процеси підштовхнули соціальні виплати уряду. Але, на думку фахових економістів, не це є причиною інфляції.
Українська економіка значною мірою стала заручницею нестабільних політичних процесів у державі. Економіка, як і гроші, любить тишу і спокій, любить, щоб їй, якщо вже не допомагають, то хоча б не заважали. В Україні виходить певний парадокс – влада нібито хоче допомогти економіці, а насправді створює їй додаткові виклики. Скажімо, уряд намагається „в ручному режимі” стримати зростання цін хоча б на соціальні продовольчі товари і домовляється з власниками великих супермаркетів обмежити торговельну надбавку (до 10 відсотків). Сам факт такого втручання не є позитивним, та й не був результативним: поговорили-побалакали та й розійшлися кожен при своїй думці. Але за кілька днів тих же власників зібрав у себе керівник Секретаріату Президента і сказав: мовляв, і не думайте йти на поводу в уряду… Ще один нюанс – боротьба з контрабандою. З одного боку, це конче потрібно, бо не може країна жити в умовах контрабандного диктату. З іншого боку, перекриття контрабанди (особливо продовольчих товарів) призводить до певного дефіциту, бо ринок недонасичений, а національний виробник ще не здатний компенсувати дефіцит. Відтак об’єктивно ростуть ціни на ті ж м’ясні продукти. Тим паче, Великдень на носі…
І на усі ці фактори накладається банальне бажання нажитися на так званому інфляційному очікуванні. Мовляв, у країні і так інфляційний бум, товари і послуги ростуть в ціні, - то чого церемонитися, добавляємо у ціннику нулі. Ось тільки безсовісні виробники і посередники не розуміють, що самі стануть жертвами своєї „філософії”. Бо, за законами ринку, у такому випадку спрацьовує ланцюгова реакція: сьогодні ти щось продав дорожче, а завтра тобі треба щось купити, і не будуй ілюзій, що хтось інший дурніший за тебе. Якщо на хлопський розум, то саме так народжується ця страшна і незрозуміла потвора - інфляція.
http://www.wz.lviv.ua/pages.php?atid=64342ЛЕКАРСТВЕННЫЕ ПРЕПАРАТЫ: ЦЕНЫ — ВЫШЕ, КОНТРОЛЯ ЗА КАЧЕСТВОМ — МЕНЬШЕ
Юлия Суконкина, «Крымское время», 15.04.2008
Вместе с продуктами питания на Украине стремительно дорожают и лекарства.Сегодня продажа лекарств — один из самых выгодных видов бизнеса в мире: прибыль крупнейших фармацевтических компаний в последние годы превышает доходы от продажи нефти, оружия и автомобилей, утверждают эксперты. Между тем из года в год на фармацевтическом рынке увеличивается количество фальсифицированных препаратов, представляющих опасность для здоровья и жизни людей. Чаще всего подделываются антибиотики, гормональные препараты, препараты для лечения сердечно-сосудистых заболеваний и антигистамины (но-шпа, ампициллин, фортум, клофаран, кавентон, ноотропил, супрастин, тавегил). По некоторым данным, на Украине доля фальсифицированных лекарств составляет порядка 15—25 процентов от общего объема рынка. Эксперты добавляют: изготовление поддельных лекарств достигло таких масштабов потому, что в законодательстве отсутствуют серьезные санкции в отношении фальсификаторов.
В то время как во всем мире ужесточаются меры по борьбе с фальсифицированными лекарствами, на Украине с 1 января 2008 года вступил в силу Закон «Об основных способах проведения государственного контроля в сфере хозяйственной деятельности», согласно которому областные государственные инспекции по контролю качества лекарственных средств имеют право проверять аптеки один (!) раз в пять лет. До этого времени госинспекции могли свободно проводить плановые и внеплановые проверки всех точек реализации лекарств.
А как обстоят дела с фальсифицированными лекарствами в Крыму?
— В 2007 году в республике было выявлено 0,02% фальсифицированных лекарств от общего количества реализуемых на территории Крыма лекарственных препаратов, — рассказывает начальник Государственной инспекции по контролю качества лекарственных средств в АРК Виктория Волошина. — В это же время на крымском рынке выявлено 15% субстандартных лекарств — тех препаратов, которые выпущены на законных основаниях, но из-за неправильной транспортировки или условий хранения изменили свои свойства. В отличие от фальсифицированных лекарств, которые можно выявить только с помощью лабораторного анализа, субстандартные препараты могут определить и сами потребители по треснутым флаконам и нарушенной упаковке.
В 2007 году, по словам Виктории Волошиной, в Крыму госинспекцией не было обнаружено ни одного незарегистрированного на территории Украины лекарства.
— При покупке лекарств обращайте внимание на упаковку, на которой указывается, зарегистрирован или нет данный препарат на Украине, — советует Виктория Александровна. — Если на упаковке значится, что препарат зарегистрирован в другой стране, следовательно, на Украину он попал контрабандным путем. А в этом случае никто не может гарантировать вам его качество.
В прошлом году инспекцией были проверены все 180 субъектов хозяйственной деятельности, занимающиеся продажей лекарств в Крыму, из них 13 работали без сертификата качества, а 26 — реализовывали лекарственные средства с истекшим сроком годности. К нарушителям были применены «серьезные» штрафные санкции — от 17 до 289 гривен.
Похоже, государство в очередной раз поставило интересы бизнеса выше здоровья своих граждан, урезав полномочия профильным службам по контролю качества лекарственных препаратов. Но сотрудники госинспекций по контролю качества лекарственных средств надеются, что Верховная Рада Украины все-таки одумается и изменит этот закон. А пока при существующем раскладе потребителям остается лишь проявлять бдительность при покупке лекарственных средств.
Вместе с продуктами питания на Украине стремительно дорожают и лекарства. За последние несколько месяцев цены на лекарственные препараты выросли по меньшей мере на 20—30%. Причем растет стоимость и отечественных, и импортных лекарств. По данным газеты «День», с сентября 2007 по март 2008 года на 11% подорожали карвалол, на 50% — валидол, на 114% — анальгин, на 40% — фервекс. В первую очередь под ценовой удар попали пенсионеры.
Министр здравоохранения Украины Василий Князевич объясняет рост цен на социально значимые лекарства повышением зарплат, пенсий и стипендий. Однако в Минздраве обещают в ближайшее время «найти компромисс и понимание» с отечественными производителями лекарств и заморозить цены на препараты первой необходимости.
http://time4news.org/index.php?option=com_content&task=view&id=2613&Itemid=36ПОВЕРНУЛИСЬ ЛИЦОМ ДЕПУТАТЫ
Валерий Захаров, «Днепр Вечерний», 11.04.2008, Днепропетровская обл.
В Днепропетровске разработана специальная программа выделения малообеспеченным адресной помощи для покрытия разницы между старыми и новыми тарифами.Как известно, в декабре прошлого года состоялось «экономически обоснованное» повышение цен и тарифов на жилищно-коммунальные услуги. И вот теперь депутаты горсовета, то ли поняв свою ошибку, то ли из-за угрызений совести, то ли, как говорится в пресс-релизе пресс-конференции начальника управления труда и соцзащиты населения Михаила Сопильняка, с целью предупреждения социальной напряженности, разработали городскую программу выделения адресной помощи малообеспеченным для покрытия разницы между старыми и новыми тарифами.
Но не стоит волноваться, права на субсидии остались без изменений. Упомянутая адресная помощь как раз и предоставляется только тем, кто не получил права на субсидию, но имеет доход на члена семьи от 600 до 1 тысячи гривен.
Помощь назначается на фактический размер площади (но не более 21 кв.м на каждого прописанного) по квартплате и трем видам услуг: обеспечение теплом, холодной и горячей водой. Если доход на члена семьи не превышает 600 грн., компенсируется 100% разницы между старыми (до 1.12.07 г.) и новыми тарифами, а если на каждого члена семьи приходится до 1000 грн., то компенсируется 50% разницы. Помощь будет ежемесячно в течение 2008 года перечисляться на личные счета абонентов в коммунальных службах города.
Адресная помощь не начисляется в том случае, если кто-либо из прописанных членов семьи имеет более, чем одно жилое помещение или же транспортное средство выпуска не ранее 2006 года, приобретенное не на льготных условиях.
Михаил Сопильняк заверил на своей пресс-конференции, что при райисполкомах уже созданы комиссии, которые будут рассматривать предоставленные населением документы. Он уточнил, что субсидия – это государственная помощь, предусмотренная законом, а адресная помощь для погашения разницы между новыми и старыми тарифами установлена горсоветом из бюджета города, и поэтому распространяется только на жителей Днепропетровска. Семья из трех человек, например, проживающая в квартире площадью 53 кв.м может получить помощь в сумме около 60 грн., при доходе на члена семьи не более 600 грн. а при доходе не более 1 тыс.грн. Помощь составит около 30 грн. Те, кому уже назначена субсидия, теряют право на адресную помощь. Если же тарифы в течение года будут повышены вновь, то помощь будет увеличена автоматически.
Малообеспеченным стоит поторопиться, ведь помощь назначается только с месяца подачи документов в комиссию.СКАНДАЛИ
ПОГРОМЩИКИ В БЕЛЫХ ПЕРЧАТКАХ
Александр Мащенко, «Крымское время», 15.04.2008
В минувшую пятницу крымские татары протестовали на площади Ленина против ксенофобии, якобы охватившей в последние несколько месяцев наш полуостров.Для тех, кто не знает, что означает это иностранное слово, объясняю: татары протестовали против того, что их якобы ненавидят остальные крымчане. Поводом для очередного всплеска праведного татарского негодования послужил псевдопогром, учиненный на мусульманском кладбище в Чистеньком в ночь с четверга на пятницу.
По данным меджлиса, неизвестные преступники разрушили 40 мусульманских надгробий, написали на кладбищенском заборе: «Татары, вон из Крыма», а также нарисовали виселицу и перечеркнутую тамгу. Признаться, театральный характер погрома, сопровождавшегося программными заявлениями и символическими рисунками, смутил нас с самого начала. Однако еще большим это смущение стало после официального заявления и.о. начальника крымской милиции Николая Ильичева.
Генерал милиции назвал акт вандализма в Чистеньком очередной преднамеренной провокацией. По мнению Ильичева, об этом свидетельствуют: способ совершения преступления (надгробные плиты не разбиты, а аккуратно демонтированы и уложены на землю), отсутствие каких-либо следов (предположительно, преступники действовали в перчатках) и временной фактор (два месяца со дня совершения вандализма в Нижнегорском районе, в ночь после исполнения судебного решения по освобождению незаконно занятых квартир в Алуште, в преддверии визита в Крым миссии ООН по вопросам межнациональных отношений, практически за месяц до Дня депортации — 18 мая).
«К сожалению, в последнее время отдельные экстремистски настроенные силы своими отвратительными провокациями пытаются нарушить общественное согласие и гражданский мир в Крыму, посеять межнациональную и межрелигиозную вражду, — заявил Ильичев. — А некоторые лидеры национальных движений обвиняют крымскую милицию в «избирательной беспомощности» при раскрытии отдельных преступлений».
«Да, сегодня не раскрыты факты вандализма на кладбищах в селах Софиевка Симферопольского района и в селе Уваровка Нижнегорского района, — признал Ильичев, но по данным преступлениям ведется кропотливая ежедневная работа. «Обвиняя милицию в неэффективной работе, лидеры национальных движений умышленно не замечают объективных реалий. Так, совсем недавно были раскрыты подобные факты вандализма, имевшие место в селах Марфовка (нанесение надписей сатанинского толка на славянских и мусульманских могилах) и Войково (разрушение 124 славянских могил) Ленинского района. …Мы сообщили о задержании вооруженной банды в составе четырех человек, которые обоснованно подозреваются в ряде разбойных нападений и убийств, в частности в убийстве 24 марта этого года Таира Усманова, жителя села Полтавка Красногвардейского района. Человека, который был духовным лидером односельчан. Эти факты свидетельствуют о способности милиции раскрывать тяжкие резонансные преступления, невзирая на национальную и религиозную принадлежность».
«На сегодняшний день прилагаются все необходимые усилия для установления лиц, совершивших факты вандализма, а главное — к установлению истинных вдохновителей и организаторов данного позорного явления, привлечению их к законному суду и духовному возмездию», — заявил Ильичев.
«Понимая взрывоопасность ситуации и отдавая отчет степени ответственности за сохранение спокойствия и правопорядка в Крыму, мною отдан приказ о взятии под охрану всех мусульманских кладбищ на территории Крыма», — заявил Ильичев.
В заявлении генерала есть два полупрозрачных оборота. Первый: «некоторые лидеры национальных движений», за которыми легко угадываются лидеры меджлиса крымскотатарского народа. И второй: «отдельные экстремистски настроенные силы», которые пытаются посеять межнациональную и межрелигиозную вражду.
Интересно, кого имел в виду генерал? Кто бы это мог быть? Кто пришел ночью в белых перчатках на мусульманское кладбище, аккуратно, чтобы не повредить, сложил на землю надгробия, нарисовал на заборе виселицу и перечеркнутую тамгу, вывел «Татары, вон из Крыма» и тихонько, чтобы, не приведи Аллах, не разбудить никого из мертвецов или жителей поселка, ушел домой? Неужели одержимые ненавистью к татарам пьяные славянские бандиты? Оставим этот вопрос без ответа. Только добавим, что, как сообщил агентству «Новый регион — Крым» источник в правоохранительных органах, поисковая собака, пущенная по следу милицией, привела к расположенному неподалеку крымскотатарскому самозахвату, а потом потеряла след.
А вот Джемилеву, Чубарову и компании можем с удовольствием подсказать потенциальных подозреваемых в погроме.
1. Казаки, которые из года в год мешают меджлисовцам «устанавливать справедливость» то в Морском, то в Свято-Успенском монастыре, то на Центральном рынке Бахчисарая, то в других местах полуострова.
2. «Скинхеды», которых четыре года назад на славу проучили в «Коттоне» Абдуллаев с товарищами.
3. Журналисты отдельных СМИ, которые не устают клеветать на крымскотатарский народ и его руководящую и направляющую силу — меджлис.
4. Агенты российских спецслужб, которые мечтают раздуть в Крыму пожар новой гражданской войны.
Однако вернемся к крымским татарам.
По-видимому, решив, что большого толку митинговать в Чистеньком нет, они, под предводительством Рефата Абдурахмановича Чубарова, по-быстрому захватив плакаты, направились…
Куда? Ну, конечно же, на площадь Ленина.
«В откровенном проявлении ксенофобии я бы в первую очередь винил не правоохранителей, — заявил на митинге трибун Чубаров. — Думаю, ответственность за рост ксенофобии несет в целом власть, которая избирательна в своем отношении к представителям разных национальностей. Власти сами создают условия, которые пробуждают у людей темные, звериные чувства!»
Кроме того, на митинге было зачитано обращение к президенту Украины крымских татар, родственники которых похоронены на кладбище, подвергшемся осквернению. В своем обращении крымские татары призвали Ющенко немедленно принять меры по пресечению провокаций в Крыму, «вплоть до введения здесь прямого президентского правления». Вспомните, совсем недавно новый постпред президента в АРК Леонид Жунько тоже намекал на возможность введения прямого президентского правления — только не в автономии, а в Севастополе…
http://time4news.org/index.php?option=com_content&task=view&id=2616&Itemid=31ПІД КОРІНЬ РУБАЄ ВИРОБНИЧІ КОЛЕКТИВИ РІШЕННЯ ЖИТОМИРСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
В.М.Кириєнко, «Житомирщина», 14.04.2008
Акціонери товариства «Житомирголовпостач» розпочнуть збір підписів виборців за відкликання з посади міського голови В.Т.Шелудченко і проведення дострокових виборів міського голови та міської ради на Житомирщині.Житомирському міському голові Шелудченко В.Т.
Учасники зборів акціонерів відкритого акціонерного товариства «Житомирголовпостач», яке налічує 1001 акціонера, глибоко обурені безвідповідальними діями Житомирської міської влади, яка своїми непрофесійними та протизаконними рішеннями поставила успішне товариство на грань банкрутства. В порушення законів України «Про плату за землю», «Про оренду землі», постанови Кабінету Міністрів України № 213 від 23.03.95 «Про методику нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів», без погодження з Антимонопольним комітетом та інспекцією цін, з 1 січня 2008 року рішеннями виконкому та міськради введена нова ціна землі, а з нею — і новий земельний податок, розмір якого перевищує попередній більше, ніж у 5 разів. Він є непосильним для товариства і ставить його на грань банкрутства. Нам незрозуміло, чому колишнє болото, на ліквідацію та благоустрій якого свого часу було витрачено понад 12 млн. гривень власних коштів товариства, і куди держава не вклала жодної копійки, раптом стало таким дорогим? Нам відомо, що Закон України «Про плату за землю» передбачає «відшкодування витрат землекористувачів, пов’язаних з господарюванням на землях гіршої якості». Але замість відшкодування товариству нав’язується непомірний розмір земельного податку. Тільки махровий непрофесіоналізм відповідальних працівників, ігнорування відповідних законів та інших нормативних документів могли призвести до такого результату. В аналогічну ситуацію з оцінкою землі та податком на неї потрапили інші підприємства й організації міста, котрі випускають товари першої необхідності, реалізують енергоносії та виробляють іншу продукцію. Нові непомірні податки відразу ж різко піднімуть ціни на хліб, молоко, м’ясо, воду, газ та ін. У результаті цього житомирська продукція стане неконкурентоспроможною, погіршиться фінансовий стан цих підприємств та зменшиться надходження до бюджету, з якого виплачуються пенсії та зарплата працівникам бюджетних установ. Але це, очевидно, міську владу не обходить.
Найбільше через різкий стрибок цін постраждають пенсіонери, яких у місті налічується більше 100 тисяч. Про все це та можливі негативні наслідки й інші негаразди, викликані введенням нового земельного податку, почесний громадянин міста, генеральний директор ВАТ «Житомирголовпостач» Л.М.Хомчук повідомляв міському голові у своєму листі від 6 березня цього року, на який немає не тільки реагування, але і відповіді. Прокурор Корольовського району С.М.Гриценко 18.03.08 вніс протест, яким вимагає скасувати незаконне рішення сесії міської ради про оцінку земель і новий податок.
Збори акціонерів ВАТ «Житомирголовпостач» також виступають з вимогою відмінити незаконні рішення щодо оцінки землі та нового податку на неї згідно з протестом прокурора. В разі її невиконання та беручи до уваги, що рішення міськради може призвести до банкрутства не лише ВАТ «Житомирголовпостач», але і до знищення всього малого та середнього бізнесу Житомира, акціонери товариства розпочнуть збір підписів виборців обласного центру за відкликання з посади міського голови В.Т.Шелудченко і проведення дострокових виборів міського голови та міської ради.
Голова зборів, Кириєнко В.М., секретар Шевченко Л.О.ВІДРОДЖЕННЯ ДУХОВНОСТІ
«Я НЕ ОЖИДАЛ, ЧТО В ДЕСЯТКЕ ПОЯВЯТСЯ БАНДЕРА И ЛОБАНОВСКИЙ»
Ирина Егорова, «Индустриальное Запорожье», 15.04.2008
Два вопроса эксперту проекта «Великие Украинцы» Владимиру Литвину.Народный депутат Украины, лидер блока своего имени Владимир Литвин в час ночи в субботу еще сидел в студии шоу «Великие Украинцы», а уже в 11.20 Владимир Михайлович появился в Запорожье на областной отчетно-выборной конференции региональной организации Народной партии Украины.
Было бы нелогично не поинтересоваться, как он – политик и историк – оценивает проект «Великие Украинцы».
– Владимир Михайлович, вас сотня «самых-самых» соотечественников удивила?
– Собственно, ничем. И сотня, и десятка засвидетельствовали, что официальная история присутствует – в списке мы увидели хрестоматийные имена. И в то же время 17 лет независимости не прошли даром: люди, которые вызывают неоднозначное отношение к ним в обществе, названы среди великих украинцев.
Если брать первую десятку, то я не ожидал там увидеть, как минимум, две фамилии – Степана Бандеры и Валерия Лобановского, что говорит о региональной активности. На мой взгляд, нужно было более четко определить критерии великих украинцев. Я их предлагал.
Во-первых, это личность, которая действовала созвучно эпохе и определяла бы во многом развитие эпохи или исторического этапа.
Во-вторых, это личность, действия которой и позиция сохранили свою актуальность и сегодня о ней говорят.
В-третьих, это личность, которая действовала в унисон с общецивилизованными процессами. Не случайно ведь Богдана Хмельницкого называют украинским Кромвелем, т.е. события, происходившие в тот период, совпали с общеевропейскими.
И, в-четвертых, это должна быть личность, которая консолидирует общество, а не поляризует.
Такие критерии, на мой взгляд, должны быть определяющими, а не то, что человек умный, храбрый, хитрый... Я предлагал, но они не были услышаны. Тогда бы, наверное, несколько иная была бы конфигурация.
Но в целом это совпадает с тем, чем живут сегодня люди. Правда, некоторые имена явно выпадали из списка – это свидетельствует о том, что они подсуетились или их команды сделали им приятное. Не случайно говорили, что живых политиков-классиков не надо было пускать в этот список.
Но ничего, время рассудит. Вообще, мне кажется, историю нужно расценивать на расстоянии в 50 лет. Сегодняшнюю, скажем, хотя бы через 15-20 лет.
– Владимир Михайлович, а кто, на ваш взгляд, Великий Украинец №1?
– Тарас Шевченко, безусловно. Потому что он отвечает критериям, которые я назвал, и он не будет вызывать разногласий ни у кого. Я думаю, так оно и будет.
http://iz.com.ua/2008/04/15/ja-ne-ozhidal-chto-v-desjatke-pojavjatsja-bandera-i-lobanovskij/ПРИЗНАЧЕННЯ І ЗВІЛЬНЕННЯ
ЛАВРИКА ПРЕДСТАВИЛИ
Инна Стасова, «Панорама», 16.04.2008, Сумская обл.
И.о. губернатора Сумщины Николая Лаврика официально представили политбомонду.С 7 апреля Сумской областью руководит временно исполняющий обязанности главы Сумской облгосадминистрации Николай Лаврик. Он хорошо известен жителям области своими эксцентричными выяснениями отношений с сотрудниками ГАИ, созданной его подчиненными схемой бизнес-империи еще одного экс-губернатора - Владимира Щербаня, крепкими объятиями и рукопожатиями.
Для официального представления Николая Лаврика в Сумы прилетел заместитель главы Секретариата Президента Роман Бессмертный. Он поблагодарил Павла Качура за проделанную работу, отметив, что тот работал здесь, "как проклятый". Происходящее, судя по реакции, и для Николая Лаврика оказалось неожиданностью. Видимо, от волнения он только поблагодарил президента за "суперпотужне" доверие и пообещал работать так, чтобы каждый день приносил изменения к лучшему для жителей региона. Николай Лаврик был сдержан, слишком официален, отказался от общения с журналистами. Он даже не смеялся, когда Роман Бессмертный пошутил, назвав его назначение первым шагом к отставке.
Казалось, только председатель Сумского областного совета Вячеслав Шапошник рад происходящему. Он назвал указ президента о смене губернатора "большим праздником", а потом поправился, заметив, что мы не можем судить, правильное или неправильное это решение. "В субботу встречались с Павлом Степановичем, и, коль сегодня бы ситуация складывалась по-другому, мы работали бы эффективно во благо наших сумчан", - сказал он. Вячеслав Шапошник отметил, что знаком с Николаем Лавриком 18 лет, что они с самого начала наладят нормальные взаимоотношения и их сотрудничество будет на высшем уровне. Во время его выступления Павел Качур пил воду. Когда же зал провожал председателя облсовета аплодисментами, Павел Степанович воздержался от проявления эмоций.
Официальное представление продлилось около двадцати минут. Его начало задержалось на полчаса - официальная делегация долго добиралась из аэропорта.
Инфицированный Сумщиной
По-прежнему остались загадкой причины увольнения Павла Качура. В своей речи Роман Бессмертный намекнул, что Павел Качур собирается стать министром. Когда же ему предоставили слово, экс-губернатор высказался как никогда резко: "Я никогда не был удобным, т.к. я не выполнял команду "фас" и не лизал спину ниже пояса".
Павел Качур отметил, что ему больно, когда предают свои, но он все равно не отступит от своих жизненных принципов, и в очередной раз подчеркнул, что живет по принципам инков: не лги, не кради, не ленись. Павел Качур сказал, что покидает Сумщину с тоской и верой в ее перспективу. "Вы мне подарили прекрасных 467 дней", - сказал он. Павел Качур подчеркнул, что "инфицирован Сумщиной" и, где бы ни был, будет подставлять ей плечо. При этом он добавил, что, "скорее всего, это не будут государственные должности". В конце мероприятия Павел Качур положил на стол врученный ему Романом Бессмертным букет: "Это тебе, Сумщина!" - и пошел гулять по городу - без свиты и лишних глаз.
У парадного подъезда
Прошлую неделю сумчане и жители области обсуждали причину смены губернатора. Вряд ли кто понял, зачем Президент поменял перспективного и креативного губернатора Павла Качура на послушного и простоватого Николая Лаврика. Есть несколько версий дальнейшего развития событий. И.о. губернатора поруководит областью до тех пор, пока президент найдет для своей родины нового руководителя. Среди возможных вариантов - регионал Евгений Лапин. Местные аналитики считают, что Павел Качур не захотел "мараться" с инакомыслящими и не обеспечил победу нашеукраинцам за счет электората БЮТа, за что и поплатился. Не исключено, что на каком-то этапе областные бютовцы внесли свой посильный вклад в отставку губернатора. Правда, большинство знающих людей утверждают, что плодами своей победы им не удастся воспользоваться. В политике, как известно, нет друзей и врагов - есть только интересы.ПАВЛО КАЧУР НА ДЕРЖАВНУ СЛУЖБУ ПОВЕРТАТИСЯ НЕ ХОЧЕ…
Іван Фаріон, «Високий замок», 15.04.2008, Львівська обл.
Безпрецедентне у політичній Україні явище – громадськість звернулася до Президента з критикою його кадрових рішень.
Мова – про колишнього губернатора Сумщини Павла Качура, якого без будь-яких пояснень Віктор Ющенко звільнив з посади. Після відставки у центрі Сум розпочалася акція “Ми за ефективну кадрову політику”, у ході якої збирають підписи на підтримку колишнього керівника рідної для Президента області. У листі до Віктора Ющенка сумчани кажуть, що вдячні Павлу Качуру за його ефективну, “не на папері” роботу, зауважують, що при його головуванні “вперше до керівників усіх рівнів не застосовувався підвищений тон, методи погроз і залякувань”, що вони “відчули себе людьми, яких поважають”, що за губернатора Павла Качура не було “роботи “з-під палки на пана”. Водночас у цьому листі зазначено, що невмотивованість звільнення голови ОДА “породжує неоднозначні думки щодо вивіреності стратегії та методів кадрової політики у команді глави держави”.
- Павле Степановичу, як ви сприйняли акцію на свій захист? – запитали ми у колишнього губернатора Сумщини.
- Напередодні представники громадськості (не чиновники) зателефонували мені і повідомили про своє рішення. Просив їх не робити цього, бо у потоці фальші, який ллється довкола, переконати когось, що їхні почуття - правдиві, буде важко. Мені відповіли: «Павле Степановичу, така наша громадська позиція. Цим процесом ви не можете керувати - лише спостерігати за ним».
Я цієї акції не організовував і не фінансував її. Це справді громадський рух. Хоча дехто, хто звик до політичних технологій, неодмінно скаже: збирали підписи за одне, збирають за друге…
Як сприйняв такий вияв підтримки? З одного боку, було приємно, що дні, проведені на Сумщині, не пройшли даремно, а з іншого, реакція людей утвердила мене в думці, що принципи в управлінні і пріоритети у роботі було вибрано правильно.
- Автори згаданого листа звертають увагу Віктора Ющенка на те, що «нема помилок, які не можна було б виправити»…
- Коли я відраджував своїх захисників, то казав їм: зрозумійте, навіть якщо буде виправлено «помилку», я вже не повернуся на колишню посаду. Бо маю гідність. А мені відповіли: «Ми це робимо не так для вас, як для себе – щоб залишитися людьми».
- Можливо, ви вже отримували дзвінок із Секретаріату Президента з якимись осудливими нотками в голосі?
- Ні, ніхто не телефонував. Зрештою, Секретаріату Президента легко перевірити, чи народну ініціативу було зімітовано.
- А якби раптом вам сказали, що визнали свою помилку і що вже замовили вам квиток на літак до Сум?
- У вас така фантазія! Треба дивитися на речі реально - я подібний варіант розвитку подій не допускаю і не хочу його розвивати. Хоча Сумщина для мене дорога. Вона була для мене своєрідною лабораторією, в якій міг на практиці перевірити роками нагромаджений досвід. Це був гарний час, і мені приємно, що люди це сприйняли. Повага до людини з боку державного чиновника, а тим більше до свого підлеглого (а саме це я намагався культивувати) – на жаль, ще не є у наших традиціях. Але у цьому перспектива.
- Що зі зробленого під час головування на Сумщині ви запишете собі в актив?
- Наведу суху статистику. За останній рік за показниками у промисловості у рейтингу областей Сумщина перемістилася вгору на чотири позиції. У сільському господарстві із 22-го місця перейшла на 6-е. Обсяг іноземних інвестицій зріс у півтора раза, а по внутрішніх інвестиціях ми перемістилися із 27 місця на 11-е.
Особливе задоволення мені принесло вирішення державної ваги справ не за рахунок бюджетних коштів. Доклався до проведення акції «Подаруй вікно школі». Суть її – у відновленні зв’язку навчальних закладів зі своїми колишніми учнями. Ми запропонували педагогам поцікавитися, що поробляють зараз їхні випускники, які значною мірою завдяки школі досягли життєвого успіху. А заодно запропонували попросити кожного з цих колишніх вихованців за можливості подарувати по одному сучасному вікну для школи. У підсумку - за один рік школам Сумщини було презентовано 3 тисячі пластикових вікон, які зробили класні приміщення затишнішими.
З допомогою добродійників у ста семи школах ми обладнали внутрішні санвузли - і дітям тепер не треба буде у морозну погоду бігати в туалет надвір.
Або візьміть інше – за один рік за кошти меценатів ми привели в порядок 934 автобусні стоянки. Тепер ці зупинки побілені, там є лавочка, смітник. Не соромно біля них проїхати…
- Ви якось казали, що особливо опікувалися культурно-духовним життям..
- Одного разу я звернувся до місцевих бізнесменів з проханням допомогти відремонтувати філармонію і перенести туди з церкви орган. Цю справу ніяк не могли вирішити протягом чотирьох років. Покликав підприємців і кажу: «Хочу запросити вас на шампанське, але воно коштуватиме 200 тисяч гривень». Прийшло семеро людей, які виявили бажання стати спонсорами. До минулого Дня незалежності органний зал обласної філармонії було відреставровано, там відбуваються прекрасні концерти…
Згадаю ще проведену акцію - «Гордість Сумщини». Сенс її в тому, що самі люди визначали поміж себе, ким вони пишаються. Кожному переможцю у десяти номінаціях ми вручили по 5 тисяч гривень. Переповнені емоціями люди плакали – не від отриманих грошей, а від того, що їм віддали належне, що їхню працю возвеличили.
Або взяти інтелектуальний конкурс серед дітей на краще знання історії Сумщини. Його теж проводили не за бюджетні кошти. Перший приз – 25 тисяч гривень… Ми нікого не змушували виділяти кошти на благодійні цілі, не викликали «на килим» і не шантажували майбутніми бізнесовими неприємностями - все було добровільно. Під час відзначення переможців конкурсу «Гордість Сумщини» підійшли до мене бізнесмени і дорікають: «Павле Степановичу, чому ви так вчинили несправедливо: у банкірів гроші на конкурс взяли, а від нас - ні…».
- Ви вже відпочили від губернаторської роботи?
- Не було часу. Оце запросили для участі в одній політичній телепередачі. У найближчий четвер хочу знову поїхати на Сумщину – там відкривається фестиваль органної музики. 24 травня планую побувати на фестивалі імені Петра Чайковського. Мрію поїхати на пленер знаменитого художника і поета Давида Бурлюка, батька російського футуризму, який народився у Чорноротівці Лебединського району. Щоб зрозуміти велич цієї людини, нагадаю: місяць тому на аукціоні «Сотбі» картину Бурлюка продали за найвищу для українських художників ціну – 630 тисяч доларів. Це ім’я ми не хочемо віддавати нікому, у Бурлюка текла українська кров…
- Чи вже підшукали собі нову роботу?
- Ще ні. Гадаю, це не буде державна служба. Бо вона мене якось так різанула...
http://www.wz.lviv.ua/pages.php?atid=64346ОПИТУВАННЯ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ
БЛІЦ-ОПИТУВАННЯ
Тамара Трофимчук, «Волинь», 15.04.2008
Депутати Верховної Ради а також представники регіональної місцевої влади та культурного середовища Волинської області – про актуальні проблеми сьогодення.1. Яка, на вашу думку, логіка підприємців, які так полюбляють іноземні вивіски, при цьому часто не знаючи не тільки іноземної мови, а й своєї рідної?
2. Чому на сімнадцятому році незалежності нам все ще треба захищати державну українську мову?
Павло Мовчан, депутат Верховної Ради, фракція БЮТ, голова Всеукраїнського товариства «Просвіта» (м. Київ):
— Це кон'юнктурні міркування власників закладів. Плюс система свавілля, що панує всюди. Вивіски належать до сфери реклами, тож повинні регулюватися законом. Якщо за напис іноземною мовою будуть введені штрафи, то завтра вони їх всіх поміняють. Так, як воно у світі робиться. Живеш у Франції, але хочеш візитку на івриті? Будь ласка, але плати за це.
— Тому що це питання ніколи не розв'язувалося в стінах парламенту. Все, що робилося досі, називалося «періодом очікування». Говорилося: давайте спочатку збудуємо щасливе життя, а потім забезпечимо країну державною мовою. Крім 10-ої статті Конституції немає жодного нормативного акта, який би убезпечував рідну мову від ущемлень. Концепція її розвитку, автором якої був я, підтримана три роки тому Четвертим форумом українців, досі блукає високими кабінетами.
Василь Кисельов, депутат Верховної Ради, фракція Партії регіонів (м. Київ):
— Вважаю їх суто рекламним трюком. Підприємці думають, ніби таким чином приваблюють до себе клієнтуру, знаючи ментальну схильність українця вважати закордонне кращим за вітчизняне.
— А я не згідний із вами, що її слід захищати. Треба робити те, що треба: підручники друкувати, вчителів готувати. Коли люди зрозуміють, що вони не зможуть прожити без знання мови, все буде гаразд. І не варто намагатися за один день переучувати нас із суржика, на якому, до речі, говорять і Президент, і прем'єр, на чисту українську мову. На все потрібен час.
Олег Тягнибок, лідер Всеукраїнського об'єднання «Свобода» (м. Львів):
— Думаю, причина — у комплексі неповноцінності. Можливо, воно йде від браку родинного виховання, але я собі слабо уявляю французького, британського, норвезького підприємців, які б додумалися до таких речей.
— Тому що у нас всі ці роки не було національної української влади, яка би впроваджувала принцип: «Єдина держава — єдина мова — єдина нація». Це фундаментальна норма у будь-якій цивілізованій державі. Але через те, що на сьогоднішній день влада належить псевдоеліті, а не національній еліті, маємо такі проблеми.
Галина Кажан, заслужена артистка України (м. Луцьк):
— Це претензії на таку собі вишуканість. Хоча може бути й інша сторона медалі. Якщо бізнесмен співпрацює, наприклад, з «Крістіан Діор», він проти волі змушений назву використовувати. Але в нормальній країні вивіска іншомовного походження одразу оподатковується мерією. Не обов'язково це робити на рівні держави. Луцькі депутати також могли б прийняти таке рішення.
— Тому що у нас не виховувалося почуття гордості за своє. Згадайте, як багато людей за часів радянської влади відмовилося від рідної мови. Як «штокали» наші хлопці, повертаючись із армії. Російську старалися знати, бо це була мова міжнаціонального спілкування. Той період вже давно минув, а хвороба залишилася.
Петро Саганюк, міський голова (м. Володимир— Волинський):
— Не бачу абсолютно ніякої логіки. Мабуть, підприємці сподіваються, що стають «крутішими», вчепивши іноземну вивіску. Але це ж — абсурд. В Україні повинно бути усе українське і назви магазинів у тому числі.
— А ми не мусимо її ні від кого захищати. Якщо ти — українець, люби свою батьківщину, розмовляй рідною мовою. І тоді все буде в порядку. Я і в радянські часи не встидався української.
http://www.volyn.com.ua/?rub=5&article=1&arch=КОМУ МЕТРО?
«Пятница», 11.04.2008, Харьковская обл.
Два мнения.Нужно ли передавать «Харьковский метрополитен» в коммунальную собственность?
Геннадий Броншпак, и. о. начальника метрополитена
—?Нужно разобраться в ситуации. Я пока не видел обоснования необходимости передачи метро в коммунальную собственность города. Тут не нужно путать харьковский метрополитен с киевским. Да, киевский метрополитен находится в коммунальной собственности. Но бюджет Киева сопоставим с бюджетом Украины, а бюджет Харькова, он как бы не особо прибыльный. Так мягко скажем. Метро — дотационное предприятие. Строительство новых станций стоит колоссальных денег. Они выделяются из республиканского бюджета, а сможет ли городской бюджет финансировать эти расходы, я не знаю. Я местного бюджета не видел. Еще предстоит узнать, сможет ли городской бюджет финансировать дотации за льготные перевозки. Например, начиная с 2000?г. метрополитен недополучил 223 млн. грн. дотаций из бюджетов всех уровней, в том числе дотации на проезд студентов — 48 млн. грн. Это очень большие деньги. Я не знаю, готов ли местный бюджет их компенсировать. Будем разбираться, станет ли лучше финансирование метро, если он перейдет из госсобственности в коммунальную.
Что касается переговоров с Харьковской облгосадминистрацией о заключении договора на перевозку пассажиров, то я никаких переговоров вообще не проводил. Есть информация, что был выигран суд по этому вопросу, однако решение суда еще не пришло в администрацию метрополитена.
Могу сказать, что за первый квартал 2008 года метрополитен получил 5,5 млн. грн убытков. Всего в 2008 году ожидается получение убытков в размере 26 млн. грн. Тем не менее стоимость проезда в метрополитене увеличивать не предполагается..
Дайте мне время разобраться. Все мои действия будут на виду. Что-то делать во вред харьковчанам и самому метрополитену я не собираюсь
Михаил Добкин, мэр Харькова
—?Передача ГП «Харьковский метрополитен» в коммунальную собственность города — оптимальный вариант для дальнейшего развития предприятия. Это позволит нам организовать единую систему перевозок в Харькове. В планах на этот год — создание такой системы перевозок пассажиров, чтобы маршрутные автобусы не дублировали маршруты метро. Да, мы говорим о том, что «Харьковский метрополитен» — предприятие убыточное, но и «Горэлектротранс» — тоже убыточен. Если следовать логике, согласно которой от убыточных предприятий нужно отказываться, то мы должны трамваи и троллейбусы передать государству, либо отказаться от них. Но мы дотируем из бюджета убыточный «Горэлектротранс». Потому что он обеспечивает пассажирские перевозки полуторамиллионного города.
Кроме города, метро длительное время никто не занимался. Мы не говорим о той минимальной помощи, которое может оказать государство, потому что здесь, прежде всего, речь идет о строительстве новых станций. Но есть же еще работа по текущему содержанию и организации безопасной перевозки пассажиров. В этом плане государство не делает практически ничего. И на сегодняшний момент оставлять все, как есть, уже нельзя.
И в этой ситуации область начинает лоббировать интересы коммерческой структуры: концерна «АВЭК», который в метро абсолютно не заинтересован: ни вкладывать деньги в предприятие, ни заниматься его восстановлением он не намерен и не может этого делать — это запрещено действующим законодательством… Назначение представителя концерна «АВЭК» на должность руководителя харьковского метро — вызов всему Харькову. Как харьковский городской голова я буду отстаивать интересы города.
http://5nizza.kharkov.ua/2008/04/11/%d0%ba%d0%be%d0%bc%d1%83-%d0%bc%d0%b5%d1%82%d1%80%d0%be/
* * *
Повнотекстовий огляд регіональної преси. До випуску ввійшли матеріали, які з’явилися на шпальтах та в інтернет-версіях обласних та міських газет України по 15 квітня 2008 року включно.
Заявки на отримання друкованих версій, а також зауваження та пропозиції можна надсилати за адресою:
nekrasova@rada.gov.ua
або телефоном: 255-23-94,
Некрасовій Олені Станіславівні.