Огляд реґіональної преси

Випуск 27, 9 квітня 2008 р.

 

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

«ПІСТ НЕ ТРИМАЮ, ЯКБИ ЩЕ Й ПОСТИВ, ТО, МАБУТЬ, ВЖЕ БИ СВІТИВСЯ»
Людмила Осадчук, «Молодий буковинець», 08.04.2008, Чернівецька обл.
Спікер Арсеній Яценюк хоче повернути заробітчан додому і вважає, що через десять років про мовне протистояння ніхто й не згадає.

АРСЕНИЙ ЯЦЕНЮК - НАВСТРЕЧУ РЕГИОНАМ
Александр Коваленко, «Жизнь», 08.04.2008, Донецкая обл.
О встрече представителей региональных СМИ с председателем Верховной Рады Украины 6-го созыва Арсением Яценюком, который оказал радушный прием всем собравшимся на пресс-конференции журналистам.

«НА РОБОТУ ТЕРМІНОВО ПОТРІБНІ ВІЦЕ-СПІКЕРИ»
Інна Пукіш-Юнко, «Високий Замок», 08.04.2008, Львівська обл.
Чи змінилося щось у списку ймовірних кандидатів на вакантні посади у парламентській президії?

СИРОТА РАЗРУШАЕТ СТЕРЕОТИПЫ. БОЛЬШЕ ЧУЖИЕ
Кирилл Сазонов, «Донбасс», 08.04.2008, Донецкая обл.
Разрушить собственные стереотипы приехал в Донецк народный депутат от Блока Литвина Михаил Сирота.

КОСТЕНКО ІНІЦІЮЄ ПЕРЕГЛЯД «НУЛЬОВОГО ВАРІАНТУ»
Богдан Вівчар, «Галичина», 08.04.2008, Івано-Франківська обл.
Лідер Української народної партії Юрій Костенко, котрий минулими вихідними перебував в Івано-Франківську, піддав критиці дії Партії регіонів.

ДЛЯ ДЕПУТАТІВ РЕГЛАМЕНТ НЕ ПИСАНИЙ...
Іван Фаріон, «Високий Замок», 03.04.2005, Львівська обл.
Джерела “Високого Замку” у Верховній Раді України повідомили новину, яка, в разі її підтвердження, матиме дестабілізуючі наслідки для і так нестабільної роботи українського парламенту. Йдеться про висновки Конституційного Суду.

ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ
ВЕСЕННЕЕ НАСТУПЛЕНИЕ ИНФЛЯЦИИ
Дмитрий Корнейчук, «Газета по-харьковски», 07.04.2008
Рост цен постепенно уменьшится. Если Кабмин и Президент будут едины.

«ЄВРОПЕЙЦЯМ ТРЕБА ПРЕДСТАВИТИ РЕЗУЛЬТАТИ, А НЕ ДЕКЛАРАЦІЇ…»
Іван Фаріон, «Високий Замок», 05.04.2008, Львівська обл.
Голова комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони Анатолій Гриценко прокоментував рішення НАТО щодо приєднання України і Грузії до ПДЧ.

ПРЕМ’ЄРУ РАДЯТЬ «ПОЧИСТИТИ» КОМАНДУ
Іван Фаріон, «Високий Замок», 08.04.2008, Львівська обл.
Епістолярна війна між Президентом і Прем’єр-міністром, незважаючи на те, що вже стала темою анекдотів, триває.

«КИМ БИ СЬОГОДНІ БУВ БАЛОГА, ЯКБИ НЕ СДПУ(О)?»
Іван Фаріон, «Високий Замок», 08.04.2008, Львівська обл.
Розмова з першим заступником голови Соціал-демократичної партії (об’єднаної) Ігорем Шурмою про кадрову політику в стінах Кабінету Міністрів.

ФІНАНСУВАННЯ „ЗОЛОТОЇ ПІДКОВИ ЧЕРКАЩИНИ” РЕГУЛЮВАТИМЕ УРЯД
Ольга Шамрай, «Нова Доба», 04.04.2008, Черкаська обл.
Виділення коштів на державну програму „Золота підкова Черкащини” регулюватиме уряд. На державному рівні буде розглянуто й фінансування реконструкції мосту через Дніпро. 17

РЕГІОНАЛЬНА ВЛАДА
БІЛЬШЕ 40 ОБ’ЄКТІВ — У ПРИВАТИЗАЦІЮ ОДНИМ ПАКЕТОМ. НА ЧИЮ КОРИСТЬ?
Павлина Обережна, «Житомирщина», 04.04.2008
Зміни в Житомирі грядуть неабиякі. От тільки чи всі вони будуть на користь місту і його жителям?

КОСІВСЬКІ ЧУДАСІЇ НАВКОЛО «ЗАКРИТОГО РЕЖИМУ»
Олесь Павленко, «Галичина», 08.04.2008, Івано-Франківська обл.
Розпорядження голови районної ради, опубліковане в місцевій газеті, спричинило політичний скандал.

ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА БЛОКИ
НАТО НАМ НЕ ТРЕБА!
Максим Максимов, «Одеські вісті», 05.04.2008
Активісти опозиційної політичної сили організували мітинги з метою висловити протест проти дій керівництва країни, спрямованих на вступ України до військового блоку.

АНТИНАТОВСКИЙ ОПЛОТ
Александр Добровольский, «Вечерний Харьков», 08.04.2008.
Больше всего противников вступления Украины в Североатлантический союз собрал Харьков.

ВОЛОДИМИР ЛИТВИН: “ТЕ, ЩО РОБИТЬСЯ ЗАРАЗ В УКРАЇНІ – СПРИЙМАЮ ЯК ОСОБИСТУ ТРАГЕДІЮ”
Анатолій Бабак, «Нова Доба», 04.04.2008, Черкаська обл.
Лідер Народної Партії В.Литвин на ХІ звітно-виборній партійній конференції в Черкасах заявив, що найбільшою загрозою для країни є влада, яка тотожна з корупцією.

КОАЛІЦІЯ ТОРКНУЛАСЯ НЕДОТОРКАННИХ. ОПОЗИЦІЯ КРИЧИТЬ НЕ РУШ!
Ярослав Макітра, «Нова Доба», 04.04.2008, Черкаська обл.
Як тільки більшість  продемонструвала, що  продовжує виконувати передвиборні зобов’язання, Партія регіонів знайшла формальний привід знову заблокувати роботу парламенту.

КРИТИКА ЧИННОГО ЗАКОНОДАВСТВА
КОНЦЕССИЯ: ВОЗМОЖНЫЕ РИСКИ, ИЛИ ТРЕВОЖНОЕ ОЖИДАНИЕ
Наталия Шеховцова, «Время», 04.04.2008, Харьковская обл.
Опасность заключается в том, что в Украине не принят ряд законов, позволяющих разрабатывать эффективный и прозрачный механизм использования новых форм хозяйствования в системе ЖКХ.

ВІСТІ ЗІ СЛОВ'ЯНСЬКА
Віктор Скрипник, «Донеччина», 04.04.2008
Головними питаннями чергового засідання Донецької міськради стали: звернення ветеранів війни до Голови Верховної Ради України А.П. Яценюка та земельні ресурси.

ЕКОНОМІКА
ПЕРСПЕКТИВИ — ОБНАДІЙЛИВІ
Аліна Ригун, «Житомирщина», 07.04.2008
У Києві, в «Українському домі», відбувся форум-презентація «Житомирщина інвестиційна», на якому наша область демонструвала свій економічний потенціал.

БІЛЬШЕ БАНКІВ — МІЦНІША ЕКОНОМІКА
Галина Проніна, «Житомирщина», 04.04.2008
Голова Житомирської облдержадміністрації Ю.В.Забела на нараді керівного складу банківських установ Житомирщини дав позитивну оцінку роботі банківських структур, зазначивши, що вона, насамперед, націлена на інвестування в економіку регіону.

ПЕРЕДІЛ ВЛАСНОСТІ
КОЛЛЕКТИВ ЧМП ПРОСИТ ЗАЩИТЫ ОТ ПОПЫТОК УНИЧТОЖЕНИЯ СВОЕГО ПРЕДПРИЯТИЯ
«Вечерняя Одесса», 05.04.2008
В открытом обращении к высшим органам государственной законодательной и исполнительной власти коллектив работников ГСК «Черноморское морское пароходство» просит защиты от попыток уничтожения своего предприятия.
РІВЕНЬ І ЯКІСТЬ ЖИТТЯ
ПОДОРОЖАЛ ХЛЕБ
Олейник Светлана, «Индустриальное Запорожье», 05.04.2008
Из-за повального роста цен не все горожане заметили подорожание хлеба.

ЦІНИ НЕ РАДУЮТЬ
Наталя Ларіонова, «Донеччина», 04.04.2008
Голова Донецької облдержадміністрації Володимир Логвиненко провів брифінг, на якому, зокрема, обговорювалася цінова стратегія регіону та проблеми захисту малозабезпечених верств населення.

ДІРКИ В МОРАЛІ ШАРОВАРАМИ НЕ ЗАТУЛИШ...
Іраїда Голованова, «Житомирщина», 04.04.2008
У навчально-виховних програмах і потіївських, і всіх інших шкіл Житомирської області є чимало гарних планів. А який результат?

ЗАКОННІСТЬ І ПРАВОПОРУШЕННЯ
СПРАВА ПРОТИ ГОЛОВИ КОВЕЛЬСЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ ВАДИМА ГРИЩУКА: НОВІ ПОДРОБИЦІ
Олена Мороз, «Віче-інформ», 04.04.2008, Волинська обл.
В оселі голови ковельської районної державної адміністрації Вадима Грищука знайшли схеми, які правоохоронці називають схемами дерибану землі. Тим часом горохівському міському голові дали п'ять років.
СКАНДАЛИ
АКЦИЯ ПРОТЕСТА ПЕРЕРОСЛА В ГОЛОДОВКУ
Ирина Каратаева, «Слава Севастополя», 08.05.2008
Городская акция протеста, участники которой требуют отставки "команды Сергея Куницына", к началу третьей недели проведения вышла из рамок митингов с речами и приняла более серьезные формы.

ЯК СИРОТА З ОДЕСЬКОЇ «ПЕРЛИНКИ» БОРДЕЛЬ ЗРОБИВ
Іван Фаріон, «Високий Замок», 05.04.2008, Львівська обл.
У скандальну історію потрапив перший заступник голови парламентського Комітету з питань правової політики, один з творців української Конституції Михайло Сирота.  Народний депутат прокоментував ситуацію.

ОХОРОНА ЗДОРОВ'Я
СЕЛАМ ХАРЬКОВЩИНЫ НЕ ХВАТАЕТ ВРАЧЕЙ
«Время», 08.04.2008, Харьковская обл.
В 2007 году уровень укомплектованности лечебных учреждений Харьковщины — 78,9% (10143 врачей всех специальностей).
ПРИЗНАЧЕННЯ ТА ЗВІЛЬНЕННЯ
КАЧУР УВОЛЕН
Ирина Власова, «Панорама», 9.04.2008, Сумская обл.
В понедельник 7 апреля, как раз на Благовещенье Сумщина получила нового губернатора.
 
 

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

«ПІСТ НЕ ТРИМАЮ, ЯКБИ ЩЕ Й ПОСТИВ, ТО, МАБУТЬ, ВЖЕ БИ СВІТИВСЯ»
Людмила Осадчук, «Молодий буковинець», 08.04.2008, Чернівецька обл.
Спікер Арсеній Яценюк хоче повернути заробітчан додому і вважає, що через десять років про мовне протистояння ніхто й не згадає.

Про ці та інші політичні події Арсеній Яценюк розповів журналістам регіональних ЗМІ, серед яких був і кореспондент «МБ». Наш земляк, голова Верховної Ради Арсеній Яценюк вважає, що нині в Україні – шалені темпи інфляції. Як цьому можна зарадити і про інші важливі політичні моменти Арсеній Яценюк розповів журналістам регіональних ЗМІ, серед яких був і кореспондент «МБ».
– Нині в країні дуже високий рівень інфляції. Що необхідно робити?
– У нас зараз інфляція становить 20%, вважаю, що така інфляція для України – неприйнятна. Дуже добре пам’ятаю часи, коли ми боролися у Нацбанку з інфляцією 10%. Щоби подолати нинішні темпи інфляції, уряд запланував антиінфляційну програму. Але вона не узгоджена через суперечки між Нацбанком та Кабінетом Міністрів, а саме ці органи відповідають за утримання інфляції.
Неприйнятним є стримування інфляції адміністративними методами. Це ми вже проходили, і позитивних результатів не було.
Зменшити інфляцію можуть іноземні виробники, які, можливо, з’являться на нашому ринку згодом. Але є класичний закон економіки – ціни ніколи не знижуються, стається це лише у випадку глобальної кризи.
– Як ставитеся до відмови НАТО надати Україні План дій щодо членства?
– Мене дивує реакція, яка є зараз навколо НАТО. Питання про НАТО в Україні виникло ще 1992 року, коли ухвалено постанову, яка зафіксувала як мету членство України в Альянсі. За це голосував той же Шуфрич, який зараз категорично виступає проти НАТО. Мене також дивує, що всі ці роки не було істерії навколо теми НАТО, а з’явилася вона лише зараз. Як колишній дипломат не оцінюю події винятково лише у світлому чи чорному кольорі. На мою думку, перенесення ПДЧ – позитивний момент для України. Він дасть можливість зняти напруженість та істерію щодо НАТО.
– У вас досі немає заступника. Кого ви бачите у цьому кріслі?
– Моїм заступником буде той, за кого проголосує парламент. Але віце-спікером парламенту повинна бути людина із значним політичним досвідом, яка має юридичну освіту і мінімальну політичну заангажованість. Я не допущу, щоби парламент використовували, як трибуну для отримання політичних дивідендів на виборах.
– На Східній Україні дедалі частіше говорять про те, що російська мова повинна стати другою державною мовою. Чи варто, на вашу думку, це робити?
– Утиски російської мови є найменшими. Наприклад, єдина іноземна мова, яка передбачена у Конституції – це російська. А питання мови використовується для політичного протистояння у суспільстві. Але людей, які цим переймаються, стає дедалі менше. Гадаю, через 5-10 років ці протистояння взагалі минуть.
Щодо мене, то я вільно розмовляю українською, російською та англійською мовами. І дружина у мене розмовляє російською та українською. Діти прекрасно розуміють і ту, і іншу мови. Знання мови – це лише показник освіченості людини.
– Виїзд людей за кордон – серйозна проблема. Чи має намір влада вирішувати це?
– На жаль, в Україні ніхто точно не може сказати, скільки наших співвітчизників виїхало за кордон. Мені не подобається, що українці змушені працювати за кордоном. Я ініціював проект «Твій дім – Україна», який повинен розкрити потенціал країни і нагадати українцям, які живуть у Європі, США, Канаді, що їх дім – тут, і ми їх чекаємо. Загалом маю намір здійснювати широкомасштабні компанії з повернення українців додому.
– Арсенію Петровичу, чи дотримуєтеся ви зараз посту?
– Я їм низькокалорійну їжу, люблю м’ясо. Зараз посту не дотримуюся, бо за тиждень з мене стільки крові випивають, що якби ще піст тримав, то, мабуть, світився би. Сподіваюся, що Бог мені пробачить.
http://www.molbuk.cv.ua/article.asp?art_id=30459&retpath=hot

АРСЕНИЙ ЯЦЕНЮК - НАВСТРЕЧУ РЕГИОНАМ
Александр Коваленко, «Жизнь», 08.04.2008, Донецкая обл.
О встрече представителей региональных СМИ с председателем Верховной Рады Украины 6-го созыва Арсением Яценюком, который оказал радушный прием всем собравшимся на пресс-конференции журналистам.

«Я специально учредил такие встречи, которые являются объединяющими. Для региональных средств массовой информации – чтобы вы получили информацию из первых уст – не с полос тех или иных центральных изданий, а лично от меня, от моих коллег, если это нужно. Чтобы мы посмотрели в глаза друг другу. И те вещи, которые, может быть, пока остаются необъясненными, проблемные вопросы, которые не совсем понятны, я готов разъяснить, а также высказать собственную позицию и позицию, которая есть в стенах украинского парламента. Я хотел бы поблагодарить вас за то, что вы приехали. Вы – первая ласточка журналистского объединения востока и запада. Надеюсь, что и дальше мы будем продолжать в таком же формате», - сказал работникам СМИ Арсений Яценюк.
Понятно, что в условиях столь радушного приема у региональных журналистов мгновенно реализовались все планы на встречу с главным парламентарием страны. Все это вылилось в очень разноплановые вопросы, парировать которые Арсению Яценюку пришлось достаточно насыщенные и интересные 90 минут.
Возможность проанализировать слова компетентного во многих вопросах профессионала, не лишенного при этом дипломатического умения уклоняться от неудобных вопросов и неприятных тем, и сделать выводы из нижеизложенного мы бы хотели оставить своим читателям. Согласившись с мнением Арсения Яценюка о важности получения информации из первых уст, не можем не донести ее до вас в чистом виде.
О целесообразности СНГ и украинско-российских отношениях
«Визит в Москву был не самым простым. Вы понимаете, на каком фоне он проходил», - отметил спикер парламента, отвечая на вопрос о недавней поездке в Россию. Арсений Яценюк «принял абсолютно правильное решение поехать в РФ по приглашению председателя Совета Федерации и, кроме прочего, принять участие в 30-й Межпарламентской ассамблее СНГ». «Послания, донесенные до российской стороны, были достаточно четкими». По словам Яценюка, на переговорах с представителями российской власти речь шла, в частности, о «вопросе, касающемся сотрудничества Украины с НАТО, с Российской Федерацией, другими странами-партнерами» нашего государства. Несомненно, подчеркнул Яценюк, рассматривался и вопрос «роли и места Украины в системе координат так называемого Содружества независимых  государств, целесообразности сотрудничества с этой международной структурой и вообще, нужно ли нам это Содружество или не нужно. Позиция была выражена. Мне кажется, что мы получили неплохой результат. Он был бы намного худшим, если бы я туда не поехал».
О голодоморе
Касательно своего отношения к заявлениям некоторых российских политиков о непризнании голодомора 30-х годов ХХ века геноцидом против украинского народа, председатель украинского парламента отметил, что относится к этому «чрезвычайно спокойно». «Именно взвешенный подход к таким заявлениям является ключевым», - подчеркнул он. При этом спикер Верховной Рады особо отметил тот факт, что в прошлом году «несколько раз предлагал российской стороне сделать общее заявление о голодоморе». «Иногда меня удивляет позиция, когда те или иные представители РФ не воспринимают такой подход, а ведь это общая трагедия, это общая страница истории», - отметил Яценюк.
О переходном возрасте украинской демократии и перевыборах
Отвечая на вопросы журналистов, Арсений Яценюк отметил: «Хотел бы призвать всех не увлекаться процессом перевыборов». По словам председателя Верховной Рады, «любые перевыборы – очень демократичный подход». В то же время, с его точки зрения, «в украинских реалиях это может иметь негативный эффект», поскольку украинская демократия «находится в периоде трансформации, переходном периоде».
По мнению спикера, в случае назначения перевыборов необходимо избегать применения политических мотивов. «Важно, чтобы такая смена подходов касательно досрочных выборов не состоялась по политическим мотивам. Политические преследования, которые могут происходить, должны быть максимально устранены», - заявил Арсений Яценюк. «Для меня главная позиция – законность принятия таких решений. Важно, чтобы при прохождении юридической процедуры не вставал вопрос политической целесообразности», - подчеркнул спикер парламента. «Первое, досрочные выборы – это нормальный демократический институт. Второе, досрочные выборы – инструмент политиков, которые выбирают. Третье: механизм реализации досрочных выборов не должен быть политизированным, а должен проходить исключительно в правовых границах и соответственно закону, для чего нужно сейчас вносить изменения в законодательство», - подытожил он.
Что касается целесообразности и возможности досрочных парламентских выборов, то Арсений Яценюк не видит для этого никаких оснований. С его точки зрения, они «вряд ли изменят политическую конструкцию».
По поводу избрания заместителей председателя Верховной Рады Украины, глава парламента заметил, что «это должны быть профессиональные политики, имеющие политический опыт, юридическое образование, политически не заангажированные, владеющие базовыми знаниями принципов, по которым работают законы».
О НАТО
Помимо прочего, у Арсения Яценюка есть свой взгляд и на решение недавнего саммита НАТО в Бухаресте об отсрочке рассмотрения вопроса о присоединении Украины к Плану действий относительно членства в НАТО. Спикер украинского парламента уверен, что не стоит принимать данное решение «в черно-белом цвете, как поражение или победу». «Не было отказа, и принятое решение об отсрочке рассмотрения этого вопроса в текущей ситуации даст возможность всем нам сконцентрироваться и снять чрезмерную истерию как внутри страны, так и за ее границами», - отметил Яценюк.
Председатель Верховной Рады, подчеркивая важность продолжения Украиной курса по присоединению к Плану действий, заявил, что «ПДЧ – это, в первую очередь, инструмент реформ в Украине». По словам Яценюка, «только 10% составляют сотрудничество в военной сфере, все остальное – это экономическая, культурная, интеллектуальная сферы».
Об «Укрпочте»
«Меня вообще несколько удивляет финансовое состояние «Укрпочты». Это одна из самых больших сетей распространения и одна из самых больших сетей доставки. Она занимается не только вопросами доставки средств массовой информации, на нее «навесили» целый ряд других проблем – в том числе, кстати, и пенсии, и выплаты Сбербанка. Это - общий враг. Я уже встречался с отдельными коллегами по поводу деятельности «Укрпочты» и по поводу других подходов к реформированию «Укрпочты». Есть разные заявления – в том числе и о приватизации «Укрпочты», предоставлении ей коммерческого статуса. Думаю, это вряд ли целесообразно делать…» Взяв на заметку мнение региональных журналистов о серьезных проблемах в системе функционирования «Укрпочты», Арсений Яценюк отметил, что прекрасно понимает важную роль этой, несомненно, необходимой государству сети быстрого распространения любой, в том числе и стратегической, информации. Спикер пообещал в кратчайшие сроки обговорить вопрос об «Укрпочте» с правительством и президентом Украины.
Об адских условиях и рейтинге шахтерского труда
«Я был в шахте крутого падения… Это те шахты, которые в Европе закрыты и запрещены. Я до самой лавы дошел и даже отбойным молотком там минут 20 добывал… Адские условия труда – это раз, и второе – какой бы закон не принимали – ничего не поможет. Объясню почему. Потому что нет экономической составляющей. Если мы оставим энергетический и угольный рынок в той форме, в которой они присутствуют – абсолютно неэффективна дотация, которая разворовывается… По моим прикидкам, в угольной отрасли в год разворовывается 200-300 миллионов долларов из государственного бюджета». По мнению спикера парламента, нужно полностью пересматривать отношение государства к приватизации шахт, уделяя особое внимание приватизации в пакете с энергокомпаниями, а в общем подходе к проблеме использовать не метод принятия каких-то законов, которые, по словам спикера, «до лампочки», а исключительно экономические способы.
О миграции и фонде «Open Ukraine»
Сегодня по Украине никто не знает реальных цифр по миграции. Существуют разные цифры – 7 миллионов украинцев за границей, 5 миллионов… Именно поэтому есть фонд «Open Ukraine», который сейчас получил соответствующую программу. Мы будем исследовать миграцию и в кратчайшие сроки дадим цифры, касающиеся миграционных процессов в Украине. Я категорический противник работы украинцев за границей… И до конца года мы сделаем так называемую программу «Твоя страна – Украина», а именно «Вернись в Украину». Тем работникам, которые выехали за границу, уже пора возвращаться. То было время, которое позитивно сыграло для этих людей. Они получили соответствующие знания, приобрели определенные навыки, заработали неплохие деньги, но сегодня уровень зарплат в ряде стран ЕС и городе-герое Киеве практически одинаков…
P.S.
Закончив общение с журналистами легким отчетом о занятиях спортом, как минимум, три раза в неделю, спикер Верховной Рады Украины за честно отработанные полтора часа не самой легкой пресс-конференции услышал в свою честь аплодисменты. Пожалуй, это говорит о том, что контакт у Арсения Яценюка с региональными СМИ был стопроцентно налажен. Итог – встреча удалась.
http://www.life.donbass.com/index.php?id=3551

«НА РОБОТУ ТЕРМІНОВО ПОТРІБНІ ВІЦЕ-СПІКЕРИ»
Інна Пукіш-Юнко, «Високий замок», 08.04.2008, Львівська обл.
Чи змінилося щось у списку ймовірних кандидатів на вакантні посади у парламентській президії?

Майже п’ять місяців Верховна Рада засідає з напівпорожньою президією. Спікер є, а крісла його замів досі порожні. Ні тобі правої руки, ні лівої. Дійшло до пікової ситуації, коли довелося переплановувати роботу ВР з пленарної на фракційно-комітетську лише через те, що у спікера – відрядження, а замінити його нікому. Нестиковка вийшла, й у парламенті нарешті згадали про зависле питання віце-спікерів. Чи змінилося щось у списку ймовірних кандидатів на вакантні посади у парламентській президії і які шанси на те, що у спікера з’являться зами вже цього пленарного тижня?
Крапку у здогадках, кого «свататимуть» у віце-спікери, могли б поставити відповідні проекти постанов з прізвищами висуванців. Але ще учора, за словами Арсенія Яценюка, офіційно оформлених заявок ні від коаліції, ні від опозиції не було. Крісло першого віце-спікера залишається за опозиціонерами. Відтоді, як у БЮТ (посада першого «зама» Голови ВР була бютівською квотою) погодилися віддати його парламентській меншості, а свого представника посадити ліворуч від спікера.
Прізвище кандидата у віце-спікери не змінилося. У БЮТ зійшлися на кандидатурі Миколи Томенка (2007-го, за два місяці до появи квітневого указу Президента про розпуск Верховної Ради, парламент проголосував за обрання Томенка віце-спікером – 340 «за»). Парламентська меншість зі своїм вибором забарилася. На старті віце-спікеріади мусували ідею повернення у крісло першого спікерського зама Адама Мартинюка - як узгодженого кандидата від КПУ і «Регіонів» (категорично проти висловилася лише фракція «НУ-НС»). Комуністи «приміряли» на себе такий варіант, хоча й не приховували, що готові відмовитися від претензій на представництво у президії ВР в обмін на додаткові портфелі у парламентських комітетах. Те, що замість одного комітету (головування в якому мало відійти комуністам відповідно до чисельності фракції), КПУ отримала два і комісію з приватизації, дехто розцінив як відмову КПУ від віце-спікерського портфеля. Але ні «регіонали», ні комуністи не поспішали з офіційним підтвердженням такої угоди. Першими мовчанку порушили «Регіони». «У нас є свій кандидат», - заявив минулого тижня «регіонал» Борис Колесников, запевнивши, що найближчим часом фракція назве прізвище свого висуванця на крісло першого віце-спікера.
Поки «Регіони» визначалися з кандидатурою, у БЮТ запропонували голосувати за віце-спікерів пакетом. Як заявив лідер фракції Іван Кириленко, пакетне голосування стане запорукою того, що рішення про обрання заступників Голови Верховної Ради буде результативним.
Коментарі для «ВЗ»
Валерій Писаренко, народний депутат (БЮТ)
- Питання про обрання віце-спікерів навряд чи вдасться вирішити найближчим часом. Через серйозний внутрішній конфлікт у таборі наших опонентів з приводу кандидатури на крісло першого віце-спікера. У них є три-п’ять кандидатів, кожен з яких вважає, що тільки він має сісти у це крісло. Партія регіонів велика, а посад – мало.
- У парламентських кулуарах, очевидно, звучать прізвища претендентів на портфель першого віце-спікера?
- Це може бути і Сергій Льовочкін, й Олександр Єфремов…
- Фракція БЮТ готова голосувати за будь-яку кандидатуру, запропоновану опозицією?
- Не можна сказати, що для нас тут немає жодних застережень. Якщо висунуть, наприклад, депутата Лук’янова, ми не голосуватимемо: як може сидіти у президії людина, яка краде карточки («регіонал» Лук’янов відзначився тим, що під час одного з голосувань відібрав депутатську картку у спікера). Запропонують Шуфрича – теж питання, чи підтримає БЮТ його кандидатуру.
- Якщо опозиція затягуватиме з висуненням кандидатури на першого віце-спікера, є ймовірність, що коаліція вирішить це кадрове питання без «Регіонів» і комуністів?
- Такі заклики лунають. Не виключено, що їхніх прихильників побільшає, якщо опозиція не зважатиме на те, що терпець рано чи пізно може увірватися.
Олег Зарубінський, народний депутат (Блок Литвина)
Наших представників у президії не буде. Прекрасно розуміємо, що вже про все домовилися: віце-спікером буде Микола Томенко, першим віце-спікером – хтось від «Регіонів». Ми не проти, хай працюють. Мають же у Голови Верховної Ради нарешті з’явитися заступники, щоб парламент не ставав заручником ситуації, коли немає кому вести засідання.
Василь Грицак, народний депутат (Партія регіонів)
- Має бути рішення фракції, усі інші розмови навколо посади першого віце-спікера – здогадки і чутки.
- І кого, за чутками, бачать кандидатом на цей портфель від «Регіонів»?
- Кандидатур багато. Може бути Єфремов, Табачник, Тихонов, Льовочкін.
- Віце-спікеріада може закінчитися вже цього пленарного тижня?
- Треба дивитися, чи буде у нас 226 голосів. Якщо домовимося з БЮТ і «НУ-НС» з певних питань, голосування може бути результативним. Щодо предмета домовленостей, то це можуть бути усі кадрові призначення, які є на порядку денному. Маю на увазі Фонд держмайна, Антимонопольний комітет, СБУ… Можна домовитися про пакетне голосування: все те, що я перелічив, плюс перший заступник і заступник Голови Верховної Ради. Це знизило б напругу.
- Варіант узгодженого кандидата від КПУ і «Регіонів» остаточно відпадає?
- Відтоді, як велися такі переговори, багато води збігло, багато чого змінилося. Якщо говорити конкретно про кандидатуру Адама Мартинюка, то це людина, яка знає свою справу.
- Чому ж тоді «Регіони» не підтримують його, а заявляють про свого кандидата?
- Фракція може висувати свого представника. Але якщо ми разом в опозиції, хотілося б, щоб наші дії були узгодженими.
- Тобто повернення до переговорів з КПУ не виключене?
- Посаду першого заступника можна запропонувати будь-якому народному депутату, від БЮТ, «НУ-НС», комуністів чи Блоку Литвина, якщо фракції домовляться про це і всіх такий варіант задовольнятиме. У політичних домовленостях не можна нічого виключати.
http://www.wz.lviv.ua/pages.php?atid=64145

СИРОТА РАЗРУШАЕТ СТЕРЕОТИПЫ. БОЛЬШЕ ЧУЖИЕ
Кирилл Сазонов, «Донбасс», 08.04.2008, Донецкая обл.
Разрушить собственные стереотипы приехал в Донецк народный депутат от Блока Литвина Михаил Сирота.

"Вы же сами знаете, какой имидж Донецка формировали в Центральной и Западной Украине. Вот я и приехал, чтобы свои стереотипы поломать. А на самом деле нельзя недооценивать Донбасс. Здесь сосредоточен очень мощный промышленный потенциал, который здорово разрушали, но его еще можно спасти. Местные бизнесмены более националистические, чем во Львове. Потому что они выходят на международный рынок и понимают, что им нужна поддержка мощного государства. Донецк густонаселен, и это именно тот тигель, в котором будут выплавляться рецепты будущего Украины", - заявил он корреспонденту "Донбасса" в ответ на вопрос о цели визита. На самом деле Михаил Дмитриевич разрушил больше чужих стереотипов, чем своих.
"Мы сейчас на грани изменения формата коалиции. Между Блоком Тимошенко и "НУНС" идет жесткая борьба за право получить приз - поддержку Януковича. Кто заключит союз с Партией регионов, тот и войдет в новую коалицию", - сделал он прогноз на ближайшую перспективу, а потом решил ошарашить прессу всерьез. И ведь получилось.
Достаточно сенсационным было его заявление о том, что БЮТ и Партия регионов могут заключить союз и даже ведут активные переговоры в этом направлении. "Самый вероятный вариант переформатирования коалиции - объединение ПР и БЮТ. Вспомните, как в парламенте прошлого и этого созыва они успешно и солидарно голосовали по ряду важных вопросов. У меня есть информация, что сейчас идут очень активные переговоры на эту тему. Главные вопросы, которые поднимают на консультациях представители двух политических сил, связаны с реформой Конституции. Поднять проходной барьер до десяти процентов и фактически перейти к парламентской, двухпартийной системе. Каждая партия в этом случае будет опираться на свой регион", - заявил Михаил Сирота. Политик считает, что такой вариант развития событий очень опасен, потому что может привести к фактическому расколу в стране.
Активность, по мнению депутата, вызвана большими приватизационными планами и в этом контексте - выборами президента. "Земля - главный приз в приватизационной борьбе. Из предприятий остались только Одесский припортовый завод, "Турбоатом" и "Укртелеком". Естественно, что власть будет очень активно влиять на приватизационные процессы. И именно поэтому уже фактически началась президентская кампания. Отсюда все конфликты в парламенте, вся борьба вокруг НАТО, перевыборы мэров крупных городов", - считает он.
Кстати, Блок Литвина активно пытались привлечь для усиления Демкоалиции, но, по словам Михаила Сироты, это пустые хлопоты. Союз даже не рассматривается, он невозможен из-за принципиального расхождения программ. Блок Литвина выступает за внеблоковый статус Украины, а коалиция хочет в НАТО. Кроме этого, они хотят ввести императивный мандат - мы категорически против. Выборы по закрытым партийным спискам устраивают коалицию, а нас - нет. Это все напрочь исключает возможность присоединения к коалиции", - объяснил политик.
А что до выборов президента, то депутат считает исход достаточно туманным. Партия регионов, "НУНС" и Блок Тимошенко настолько активно сражаются друг с другом, что все теряют рейтинг. Так что БЛ есть за что бороться - Литвин вполне может стать следующим президентом. Во всяком случае, Михаил Сирота так считает. Но к этим выборам вопросов больше, чем ответов. "Никто не знает, когда будут президентские выборы. Хотя все к ним готовятся. Журналисты говорят, что это 2009 год, но по Конституции вполне можно решить, что это пять лет после инаугурации, а значит - 2010-й. Наверняка именно на этом будут настаивать юристы секретариата президента. И может сложиться так, что второй тур пройдет уже в 2011 году", - считает Михаил Сирота.
http://www.donbass.dn.ua/showtext.php?mat=8074&rubr=1

КОСТЕНКО ІНІЦІЮЄ ПЕРЕГЛЯД «НУЛЬОВОГО ВАРІАНТУ»
Богдан Вівчар, «Галичина», 08.04.2008, Івано-Франківська обл.
Лідер Української народної партії Юрій Костенко, котрий минулими вихідними перебував в Івано-Франківську, піддав критиці дії Партії регіонів.

— Ця проросійська сила узгоджує свої дії з Москвою і нездатна діяти в опозиції, подавати конструктивні пропозиції уряду й добиватись їх виконання, — сказав Ю. Костенко. — Це ми бачимо, зокрема, в позиції Партії регіонів щодо НАТО. Саме через блокування «регіоналів» Верховна Рада із чотирьох місяців продуктивно працювала десь тижнів три...
Тим часом парламент має нагально прийняти ряд важливих законів, зокрема щодо вступу України до СОТ, зняття депутатської недоторканності, зрештою, затвердження заступників Голови ВРУ. Самі ж уенпівці вимагають визнання права України на частку активів СРСР. Лише це може дати початок встановленню рівноправних відносин між Україною та Росією. Тому представники УНП у ВРУ Юрій Костенко, Ярослав Джоджик та Іван Заяць зареєстрували два законопроекти.
Це проект постанов про парламентські слухання з правонаступництва боргів та активів СРСР та про визнання зобов’язань колишнього Ощадбанку СРСР перед громадянами України боргом Російської Федерації. Вказана сума, зазначив лідер УНП, з урахуванням тодішнього курсу валют становить близько 100 мільярдів доларів США.
Ю. Костенко акцентував увагу на тому, як важко складаються стосунки між Президентом, урядом і парламентом, на нездійснених зобов’язаннях уряду щодо внесення до 1 березня проекту переглянутого Держбюджету, заходів стосовно зупинення інфляції, підтримки села та інших. Він також висловився проти політпроектів зі створення нових партій без ідеологій. Без змін до Закону про політичні партії це справа безперспективна, наголосив Ю. Костенко, відповідаючи на запитання кореспондента «Галичини». Він також засудив протистояння демократичних сил в Івано-Франківській міськраді.
http://www.galychyna.if.ua/?politics/2008/4/8/275998/

ДЛЯ ДЕПУТАТІВ РЕГЛАМЕНТ НЕ ПИСАНИЙ...
Іван Фаріон, «Високий замок», 03.04.2005, Львівська обл.
Джерела “Високого Замку” у Верховній Раді України повідомили новину, яка, в разі її підтвердження, матиме дестабілізуючі наслідки для і так нестабільної роботи українського парламенту. Йдеться про висновки Конституційного Суду.

Йдеться про те, що Конституційний Суд зробив висновок про неконституційність регламенту Верховної Ради. Тобто своєрідного статуту, за котрим працюють народні депутати ще з 1994 року. Якщо виявиться, що “слуги народу” творили закони у незаконний спосіб, можуть виникнути питання і до змісту цих державних документів…Прояснити ситуацію кореспондент “Високого Замку” попросив заступника голови Комітету Верховної Ради з питань регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності ВР Валерія Камчатного.
Мені відомо, що відповідне подання до Конституційного Суду зробила група народних депутатів, воно перебуває на розгляді, - каже пан Валерій. – Однак про прийняте суддями КС рішення інформації ще нема. Якщо ж воно буде негативним, це створить колізію. На мій погляд, регламент роботи парламенту прийнято відповідно до всіх юридичних норм, він є правовим актом, визначає парламентські правила гри. Тож ніяким чином не може бути визнаний неконституційним. В іншому випадку це паралізувало б роботу Верховної Ради, ми зайшли б у глухий кут. Хоча вихід з цього, безумовно, є…
- Який?
- Найпростіше – терміново прийняти закон про регламент роботи Верховної Ради, перейменувавши відповідну постанову. Це потребуватиме певних процедур, які обумовлені тим же регламентом. Можуть бути певні нюанси. Втім, ми знаходили вихід і зі складніших ситуацій…
- “Регламентний” закон підтримали б усі фракції?
- За нього проголосували б здорові сили, ті, хто хоче збереження парламентаризму і ратує за плідну роботу Верховної Ради.
- Давайте конкретніше підійдемо до одного з питань життєдіяльності парламенту: у березні повинно було відбутися голосування по так званій квартирній лотереї, щоб визначити, кому надати депутатське житло.
- Питання розподілу житла у нашому комітеті наразі не розглядали. З цього приводу є певні політичні і організаційні міркування. Політичні полягають у тому, що дві фракції – БЮТ і “Наша Україна – Народна Самооборона” підтримують ідею скасування низки депутатських пільг, до переліку яких входить і житло...
Жеребкування між претендентами на депутатські квартири відбувалося у парламенті минулого скликання. При рівних правах усіх депутатів це було єдиним справедливим способом визначити власника ордера. Як буде цього разу? Регламентний комітет ще не визначався, як надавати депутатам житло.
- Ваш однопартієць Йосип Вінський пропонував винаймати житло для депутатів на час їхньої діяльності?
- Ідей багато. Зараз ми винаймаємо номери для депутатів у готелі. Якщо порахувати ті кошти, які витрачаємо на оплату готелю, то набігає більша сума від тієї, яка йшла б на оренду житла. – вона була б економнішою для бюджету Верховної Ради. Але орендувати житло для депутатів не можна, бо таких підстав не передбачено у законі про статус народного депутата. Якщо парламент внесе відповідні зміни, згадані “економніші” варіанти можна буде розглядати. Цього тижня на розгляд парламенту було внесено низку поправок до закону про статус народного депутата, які передбачали певні речі щодо імперативного мандата, а також скасування низки депутатських пільг – і там повністю вилучається ст. 35, яка стосується житлових питань парламентаріїв. До речі, ці зміни передбачено у законопроектах різних політичних сил. Мова йде про те, що депутати самі перейматимуться, де їм жити.
- Скасування депутатських пільг потягне за собою перегляд депутатського кошторису…
- Якщо депутати проголосують за відповідні зміни і ліквідацію пільг, відповідні поправки у кошторис буде внесено, з’являться підстави для його економії. Але поки що говорити про це рано. За одними питаннями виникають інші. Є проблеми з автотранспортним обслуговуванням депутатів. Скасування терміналу автотранспортного обслуговування депутатів у межах Києва може бути переведено в інший механізм, при якому депутат за власні кошти сплачує автопослуги. Ці послуги може надавати автопарк Верховної Ради. Це питання соціальне – йдеться про збереження робочих місць водіїв, збереження матеріальної бази автопарку ВР.
http://www.wz.lviv.ua/pages.php?atid=64023

ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ

ВЕСЕННЕЕ НАСТУПЛЕНИЕ ИНФЛЯЦИИ
Дмитрий Корнейчук, «Газета по-харьковски», 07.04.2008
Рост цен постепенно уменьшится. Если Кабмин и Президент будут едины.

Темпы роста цен уже достигли годового уровня. И пока не собирается снижать обороты. А тут еще президент Виктор Ющенко настаивает увеличить социальные выплаты, подогревая "инфляционный костер".
Украинцев вновь "порадовали" печальной статистикой: уровень инфляции за март составил 3, 8%. Это больше чем в январе и феврале. В целом же рост цен за три месяца 2008 года составил 9,7%, превысив заложенные в бюджете годовые показатели 9, 6 %. Сегодня же подлили масло в огонь аналитики Мирового банка. По их расчетам инфляция на конец года составит 17, 2%.
 Не мог не воспользоваться ситуацией президент Виктор Ющенко, чтобы бросить очередной "камень в огород" Кабмина. Вызвав "на ковер" премьера Юлию Тимошенко он потребовал изменить в бюджете уровень годовой инфляции.
 Кстати, Кабмин еще недавно отказался пересмотреть в дополнения в бюджет показатели инфляции в 9,6%. За что подвергся яростной критике со стороны Секретариата президента. Хотя уже в марте из министерства финансов прозвучало: мол, давайте подождем мартовских показателей.
 В то же время специалисты Мирового банка уверяют, что в ближайшие месяцы инфляция в Украине пойдет на спад. Главную роль сыграют два основных фактора.
Во-первых, ожидается достаточно неплохой урожай зерновых и подсолнечника. А это позволит удержать цены на хлеб, подсолнечное масло.
Во-вторых, стабилизируются мировые цены. К примеру, остановится рост стоимости нефти, который тесно связан со стоимостью бензина в Украине.
 Но западные специалисты настаивают: украинское правительство не должно сидеть сложа руки, ожидая, что все само собой устаканится. Необходимые структурные, и зачастую непопулярные реформы в ЖКХ, пенсионной и налоговой сферах.
 Конечно, у Кабмина есть утвержденный тактический антиинфляционный план. Ряд его пунктов Мировой банк одобряет. В частности – монетарные методы. Проще говоря, уменьшение выдачи кредитов населению, которые в большом количестве подстегивают рост цен.
 Но с другими мерами эксперты не согласны. Например, с квотами на экспорт зерна. В 2007-м зерно хотя и запрещали вывозить, но рост цен на хлеб это не остановило. Критикуют эксперты Мирового банка и искусственное сдерживание роста "коммуналки", несмотря на увеличение цены импортного газа. По их мнению, вместо поэтапного повышения, украинцы в 2009-м сразу увидят в платежках цифры в несколько раз выше.
 Одна из главных причин роста инфляции – рост бюджетных выплат. Только за два месяца года они увеличились на 67%. И премьер Тимошенко в новом проекте бюджета собирается далее повышать зарплаты с пенсиями. Эксперты Мирового банка уверены: необходимо временно ограничить дополнительные выплаты, направив их только на самые социально незащищенные слои населения.
 В контексте подобных рекомендаций интересны действия президента Ющенко. 7 апреля Виктор Андреевич выставил ультиматум Тимошенко: учитывая инфляцию, увеличить социальные выплаты. Если нет, то бюджет не подпишет.
 Получается, что Банковая, прикрываясь заботой о людях, наоборот провоцирует усиление инфляции. И спрашивается: как в такой ситуации поступать премьеру?
http://gazeta.kh.ua/country/2008/04/07/175618.html

«ЄВРОПЕЙЦЯМ ТРЕБА ПРЕДСТАВИТИ РЕЗУЛЬТАТИ, А НЕ ДЕКЛАРАЦІЇ…»
Іван Фаріон, «Високий замок», 05.04.2008, Львівська обл.
Голова комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони Анатолій Гриценко прокоментував рішення НАТО щодо приєднання України і Грузії до ПДЧ.

- Рішення НАТО про перенесення питання ПДЧ на грудень – це завуальована дипломатична відмова чи тверда партнерська обіцянка?
- З одного боку, це є відображенням тих відносин, які склалися між США, Німеччиною і Францією з урахуванням російського фактору, неготовності німецького керівництва діяти адекватно до тих процесів, які відбуваються у Європі. А з іншого, рішення саміту містить у собі чіткі формулювання, які передбачають можливості для України стати у майбутньому членом Альянсу. Це навіть більше, ніж просто долучитися у майбутньому до виконання ПДЧ. З урахуванням цього головна робота щодо ПДЧ має бути організована в Україні.
- Що повинно змінитися в діях української влади, щоб на саміті НАТО більше не виникало такої обструкції з боку Франції, Німеччини, і щоб Київ отримав якісно інший статус у взаєминах з НАТО?
- Якщо Президент і Прем’єр-міністр мають спільну позицію щодо майбутнього членства України в НАТО, треба невідкладно зробити те, що мало бути зроблено вже раніше: по лінії кожного міністерства має бути підготовлено проект плану дій щодо членства у НАТО – щоб показати, що Україна рухається до європейських стандартів розвитку економіки, соціальної сфери, судочинства, екології тощо. Будучи міністром оборони, я це зробив ще у 2006 році, не чекаючи формального старту процесу ПДЧ. Якщо ми серйозно говоримо про підготовку такого рішення до грудня, то треба «тиснути» на наших європейських партнерів результатами, а не деклараціями.
- Грудень – пора підписання газових контрактів. Чи не змінять країни НАТО свою позицію щодо України перед загрозою якогось енергошантажу з боку Росії?
- Ви говорите про один із чинників, які можуть ускладнити прийняття такого рішення. Серед інших факторів – абсолютно конфліктні стосунки між гілками влади всередині країни, намагання певних сил поставити питання про відставку уряду, а також інші невирішені проблеми. Не хотілося б, щоб ці наші внутрішні проблеми спричинили відмову нам на грудневому саміті НАТО. Треба працювати на результат. Таке завдання задекларовано найвищими посадовими особами держави, тож хотілося б, щоб ці особи діяли відповідно. Це якраз той випадок, коли робота має бути скоординована Президентом. Він найбільш послідовний у відстоюванні позицій майбутнього членства України в НАТО, тому був би дуже доречним указ глави держави з механізмами розробки ПДЧ і його виконання.
  http://www.wz.lviv.ua/pages.php?ac=arch&atid=64080

ПРЕМ’ЄРУ РАДЯТЬ «ПОЧИСТИТИ» КОМАНДУ
Іван Фаріон, «Високий замок», 08.04.2008, Львівська обл.
Епістолярна війна між Президентом і Прем’єр-міністром, незважаючи на те, що вже стала темою анекдотів, триває.

У своєму черговому листі до прем’єра минулого тижня Віктор Ющенко порекомендував Юлії Тимошенко позбутися зі свого оточення низки осіб, чиї «репутація і ділові якості, виявлені у попередні роки, не відповідають принципам, на яких будувалася демократична коаліція». Мовляв, не мають права бути у виконавчій владі ті, хто скомпрометував її неблаговидними діяннями. Серед таких, як можна зрозуміти з коментаря голови Секретаріату Президента Віктора Балоги, ті, хто «ще недавно затято знищував демократичний рух». Балога назвав їх «людьми із минулого».
Кадрове «цеу» Президента стосувалося членів команди колишнього голови Адміністрації Віктора Медведчука. До одіозних персон глава держави зарахував колишніх активістів СДПУ(О), а нині першого заступника міністра регіонального розвитку Олексія Іщенка, заступника голови Держмитслужби Тараса Козака, першого заступника голови Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів Олександра Паршина, а також керівника Держкомархіву, комуністку Ольгу Гінзбург, радника прем’єра Олександра Задорожнього. Двом останнім, зокрема, приписували нав’язування суспільству незаконних рішень, зокрема щодо третього терміну президентства Леоніда Кучми. Президент порекомендував керівнику уряду «прийняти відповідальне рішення щодо подальшого перебування на посадах» цих осіб. Іншими словами – звільнити їх.
Юлія Тимошенко заявила, що саме вона несе відповідальність за результат, а отже, підбирає команду, яка здатна дати його. Водночас застерегла від «полювання на відьом», закликала не переслідувати чиновників, які працювали при попередній владі. І висловила переконання, що у Секретаріаті Президента перестануть писати їй подібного змісту листи.
Свій «отлуп» дали й ті, хто потрапив під президентський «каток». Зокрема, Олександр Задорожний заявив, що прем’єр не повинна погоджувати ні з ким призначення особистих радників. Своєю чергою, експерти пригадали Віктору Ющенку і Віктору Балозі, що і в їхній команді працювали, та й зараз трудяться чимало колишніх «есдеків», “регіоналів”. І згадали прізвища Зінченка, Порошенка, Базіва, Кременя, Гавриша, Богатирьової... Пригадали також президентські ордени для колишнього генпрокурора Потебенька і нардепа-регіонала Колесникова.
http://www.wz.lviv.ua/pages.php?atid=64143

«КИМ БИ СЬОГОДНІ БУВ БАЛОГА, ЯКБИ НЕ СДПУ(О)?»
Іван Фаріон, «Високий замок», 08.04.2008, Львівська обл.
Розмова з першим заступником голови Соціал-демократичної партії (об’єднаної) Ігорем Шурмою про кадрову політику в стінах Кабінету Міністрів.

- Пане Ігоре, як ви сприйняли побажання Президента до прем’єра бути ретельнішою у кадровій політиці й очистити свої ряди від «есдеківців»?
- Я порадив би Віктору Андрійовичу, коли він наступного разу поїде у Париж, обов’язково відвідати музей Інституту людини і ознайомитися там з декларацією прав людини. І за нашою Конституцією, і за європейською, кожен має право сповідувати ті уподобання, які вважає за потрібне.
Прикро, що Президент України взяв собі за основу принципи американського сенатора Маккарті (ідеолог антикомуністичного «полювання на відьом». – І. Ф.). Ми думали, що переслідування «відьом» кануло в Лету. Виявляється, це не дає спокою і доморощеним посадовцям. Чому ми зупиняємося на переслідуванні «есдеків»? - давайте будемо їх лінчувати!
Колишніх «есдеків» не буває! Перед тим, як звертатися до Прем’єр-міністра з подібною заявою, Ющенку потрібно було подати приклад. Віктор Андрійович чи не найпершим узявся працевлаштовувати колишніх соціал-демократів. Це він прийняв на роботу Олександра Зінченка, пізніше – Петра Порошенка, ще пізніше – Віктора Балогу. Саме вони свого часу були чільними «есдеками». Своїм невиваженим кроком Президент підтвердив істину останніх років, що він не є гарантом законів і Конституції…
Я не є прихильником Юлії Тимошенко і ніколи ним не був. Але для мене, як для людини, що свого часу займалася кадровою роботою, незрозуміло, чому сьогодні політичне уподобання є критерієм у визначенні, хто є хто у цьому житті.
- Кажуть, лист Президента до прем’єра готував ваш колишній однопартієць Віктор Балога…
- Дивуюся, що Президент не робить жодних висновків. Свого часу разом з Кучмою і Плющем він підписав лист, де дав адекватні дефініції націонал-патріотичному руху, обізвавши його представників фашистами. Тоді теж казали, що Віктор Андрійович не прочитав те, що підписав. Очевидно, він продовжує підписувати документи, не читаючи їх. Однак у цій ситуації, думаю, він все добре знає і чітко підписує.
- Нещодавно ваш колишній однопартієць Нестор Шуфрич повідомив, що перед тим, як призначати Раїсу Богатирьову секретарем РНБОУ, Віктор Ющенко цю посаду пропонував Віктору Медведчуку…
- Не можу сказати, хто яку посаду кому пропонував. Але знаю, що у певний період часу пропозиції щодо співпраці від Секретаріату Президента надходили неодноразово. Знаючи нестабільний характер і психоемоційний стан Ющенка, Медведчук вважав неможливою таку співпрацю.
Критика і спекуляції довкола СДПУ(О) з боку Президента засвідчують, що соціал-демократи були і залишаються кузнею кадрів. Наші люди успішно працюють як з Президентом України, так і з прем’єром, так і в опозиційній Партії регіонів. А що стосується істеричних випадів у бік Медведчука (а я з ним спілкуюся часто), то він, проаналізувавши і переосмисливши багато чого, що було в минулому, працює продуктивно і ефективно на користь України. Якщо в Ющенка є запитання, хто такий Медведчук і чим він займається, то, гадаю, він швидко отримає відповідь.
- Ким був Віктор Балога в СДПУ(О)?
- Я би запитав дещо по-іншому: ким би став Балога, якби свого часу його не підтримала СДПУ(О), особисто Віктор Медведчук? Тільки ставши «есдеком» і співпрацюючи з ними, він перетворився із дрібного торговця у того, ким є зараз.
Коментарі для «ВЗ»
Ярослав Кендзьор, народний депутат України («НУ-НС»)
Позицію Президента цілковито підтримую, у тому числі форму його звернення. На другий день після призначення Тараса Козака я виступив із категоричною заявою. (Тарас Козак виграв суд щодо свого поновлення на посаді заступника голови Державної митної служби України у лютому 2007 року. Загалом, за словами голови Держмитслужби Валерія Хорошковського, за судовими рішеннями у Держмитслужбі поновлено майже два десятки посадовців. – І. Ф.). Жаль, що ті, хто мав би бути клієнтом прокуратури і мав би відбувати частину терміну на нарах, повертаються на вищі посади, ніж були перед Помаранчевою революцією. Львів’яни дуже добре знають тріо есдеківських «мушкетерів»: Тараса Козака, Сергія Медведчука, Олега Сала.
З іншого боку, щоб представляти претензії до Прем’єр-міністра, Секретаріату Президента і йому самому треба було б зважати, хто до них приходить на роботу. Там людей із вчорашньої команди Медведчука-Кучми є більш ніж достатньо. Це наша загальноукраїнська проблема: тих людей, які вірою-правдою служили ідеалам держави, відстоювали ідеали демократії, відсувають на узбіччя. А козаки, хом’яки ідуть на високі посади. Знаю, що і в нас, на Львівщині, подекуди керують люди, які були причетними до фальсифікації виборів, творили беззаконня – вони зуміли уникнути відповідальності. А ті, що їм протистояли, нині не можуть домогтися правди, вони тиняються по судах, їх зневажають…
Віктор Небоженко, політолог
Підстави, на яких Ющенко пропонує Тимошенко звільнити її підлеглих, є неправильними. Виглядає, що цих людей хочуть усунути з політичних мотивів. Звільнення можна вимагати лише за результатами якихось судових рішень, коли вина тих чи інших посадовців, їхня деструктивна поведінка буде доведена. Зрештою, своє побажання Президент міг висловити прем’єру у приватній розмові.
З іншого боку, Тимошенко теж не має рації. На все, що каже їй Ющенко, вона каже «ні». Доходить до абсурду.
Той факт, що ті чи інші особи працювали з Медведчуком, не є злочином. Медведчук не є антидержавним фактором, він по-своєму розумів боротьбу за владу. І ще не відомо, як у майбутньому оцінюватимуть наших нинішніх політиків після того, як вони втратять владу.
http://www.wz.lviv.ua/pages.php?atid=64144

ФІНАНСУВАННЯ „ЗОЛОТОЇ ПІДКОВИ ЧЕРКАЩИНИ” РЕГУЛЮВАТИМЕ УРЯД
Ольга Шамрай, «Нова Доба», 04.04.2008, Черкаська обл.
Виділення коштів на державну програму „Золота підкова Черкащини” регулюватиме уряд. На державному рівні буде розглянуто й фінансування реконструкції мосту через Дніпро.

Про це повідомила Прем‘єр-міністр України Юлія Тимошенко під час зустрічі з журналістами, проведеної з нагоди 100-а днів роботи уряду 28 березня в Українському домі в Києві. Про досягнення та подальші перспективи також повідомили очільники всіх міністерств.
Збільшення рівня зарплат та пенсій, надання допомоги при народженні дитини, повернення пільг дітям війни, виплати вкладникам Ощадбанку – це, за словами Юлії Тимошенко, лише перші кроки нового уряду. Уже на сьогодні на розгляд Верховної Ради надіслано 42 законопроекти, спрямовані на проведення  реформ у окремих сферах економіки, приведення законодавства у відповідність із нормами СОТ та ЄЕС.
Важливим здобутком Юлія Тимошенко назвала повернення знецінених заощаджень. До речі, вона пояснила ситуацію, яка склалась із виплатою коштів останнім часом. Нагадаємо, протягом певного терміну населенню повертали суму від 996 грн до 990 грн, мотивуючи це зниженням курсу долара. За словами Прем‘єр-міністра, починаючи із 31 березня, населенню знову повертатимуть 1000 грн. А вкладникам, які отримали менші суми, повернуть недостачу.
Стосовно тендерних закупівель, Юлія Тимошенко зазначила, що наразі триває підготовка тимчасового закону. Зокрема, ним буде встановлено порядок дій, який суттєво спростить процедуру проведення тендерів.
Ще одним не менш хвилюючим питанням Юлія Тимошенко назвала вступ України в напрямку співпраці з цією організацією, передбачені законодавством. Але остаточно вирішити питання вступу до НАТО може лише народ шляхом проведення всеукраїнського референдуму.
Щодо участі в майбутніх президентських виборах, то Юлія Тимошенко готова підтримати Віктора Ющенка.
– Щоб не втратити те, до чого ми так довго йшли, – демократичний уряд та більшість у парламенті – я готова виявити безмежне терпіння та докласти багато зусиль, – підсумувала Юлія Володимирівна.

РЕГІОНАЛЬНА ВЛАДА

БІЛЬШЕ 40 ОБ’ЄКТІВ — У ПРИВАТИЗАЦІЮ ОДНИМ ПАКЕТОМ. НА ЧИЮ КОРИСТЬ?
Павлина Обережна, «Житомирщина», 04.04.2008
Зміни в Житомирі грядуть неабиякі. От тільки чи всі вони будуть на користь місту і його жителям?

Серед заходів, які намічено реалізувати цього року для соціального та економічного розвитку обласного центру, затверджено придбання установки для санації аварійних трубопроводів; проведення експертизи проекту з поглиблення  водосховища «Відсічне»; реконструкція ряду котелень; будівництво сміттєсортувальної станції; придбання автомобілів для «швидкої допомоги» тощо. Це, безумовно, порадує городян, особливо реконструкція мереж гарячого водопостачання, придбання сучасного медичного обладнання, оновлення будівель закладів культури.
Однак не так гладко приймалися рішення, коли зайшла мова про приватизацію об’єктів  комунальної власності міста. Питання про це спочатку намагалися зняти з порядку денного, але його все ж сесія розглянула і затвердила позитивне рішення. Тобто депутати проголосували за приватизацію більше сорока об’єктів комунальної  власності, які разом вартують (так оцінено) десь із тридцять мільйонів гривень, пакетом. Серед тих об’єктів — і кінотеатр «Україна», приміщення якого має, до того ж, цінність і як  історична пам’ятка.
Не погодилися з рішенням колег депутати з фракції БЮТ, на думку яких, об’єкти слід було б продавати з аукціону, інакше місто та його мешканці втратять багато. Та міський голова Віра Шелудченко звернення цієї фракції не взяла до уваги.
Збурення викликало й повідомлення про створення в недалекому майбутньому муніципальних маршруток. Але прозвучало запевнення, що й інших перевізників у Житомирі ніхто не буде «ображати».
З усього видно, зміни в Житомирі грядуть неабиякі. От тільки чи всі вони будуть на користь місту і його жителям?

КОСІВСЬКІ ЧУДАСІЇ НАВКОЛО «ЗАКРИТОГО РЕЖИМУ»
Олесь Павленко, «Галичина», 08.04.2008, Івано-Франківська обл.
Розпорядження голови районної ради, опубліковане в місцевій газеті, спричинило політичний скандал.

У цій історії спочатку було слово. А саме: одне слово в розпорядженні голови районної ради, опублікованому в районній газеті. Йшлося про те, що «на підставі звернення більшості депутатів районної ради п’ятого демократичного скликання», посилаючись на 46-ту статтю Закону «Про місцеве самоврядування» голова ради змінив своє попереднє розпорядження та оголосив про проведення 3 квітня чергової, 13-ї (чи не містика?) сесії «в закритому режимі». Особливої пікантності цьому рішенню надавало те, що народні обранці мали намір розглянути важливі для району та громади питання: про виконання бюджету-2007, внесення змін до бюджету-2008, виконання програми соціально-економічного і культурного розвитку району за минулий і таку ж програму на цей рік, про комунальне майно й ставки єдиного податку і т. д. Тобто питання, що мають широкий громадський резонанс. І це все — «у закритому режимі». Повідомлення про чудернацьке розпорядження швидко з’явилося в Інтернеті. Тож чимало журналістів мали можливість ознайомитися з ним. Ну а не побувати на такій сесії — було б справжнім злочином перед громадою області й нашими читачами. Адже не кожного дня в роботі представницьких органів з’являються такі новації. Разом з розпорядженням в Інтернеті було також поширено повідомлення про звернення від керівників двох районних партійних організацій, які закликали перешкодити «тайно від громадськості передати в довгострокове користування терміном на 50 років фізичним та юридичним особам близько 1000 га земель лісового фонду».
Нова версія
До речі, напередодні сесії журналісти намагались додзвонитись як до голови Косівської райради Руслана Присяжного, так і до працівників апарату райради, авторів згаданого звернення. Зауважимо, що працівники райради тоді підтвердили, що сесія має пройти в закритому режимі, щоправда, розтлумачили, що журналістів на неї пускатимуть, натомість не пускатимуть окремих представників громад, які можуть заважати проведенню сесії. Однак уже наступного дня на початку самої сесії пролунала зовсім інша версія. Озвучив її голова районної ради Руслан Присяжний. Мовляв, йшлося не про те, щоб усю сесію проводити «в закритому режимі», а лише про те, щоб застосувати цей режим до одного пункту — звіту начальника райвідділу міліції (щоб не повертатись до цієї теми в подальшому, зауважимо, що цей пункт порядку денного на сесії так і не розглядався, оскільки за регламентом доповідати має саме начальник райвідділу УМВС, а він того дня начебто перебував на лікарняному. Дивно, що про це стало відомо лише під чаc самої сесії. Дивно також і те, що в опублікованому порядку денному такого пункту не було).
Та це не стало першою несподіванкою на сесії райради. Бо ще до її початку журналісти могли побачити заблокований стіл президії, за яким сиділо близько двох десятків опозиціонерів. Крім того, сесія розпочалася із суперечки щодо повноважень двох депутатів. За словами Руслана Присяжного, до райради надійшла постанова виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження у справі, яка забороняє заслуховувати повідомлення Косівської ТВК про дострокове припинення повноважень Михайла Данилюка і Романа Філіповича. Тож, як повідомив голова, суд зупинив дію рішення ТВК і вони на нинішній день є депутатами райради. Опозиціонери з цього приводу мали іншу думку, вони резонно звертали увагу на те, що рішення про відкликання цих депутатів прийняв вищий партійний орган Соцпартії, в ухвалі суду не вказано, яке саме рішення ТВК він зупиняє, не вказано ні номера, ні його назви, а є лише дата, і т. п.
Ще однією новиною початку сесії стало те, що, як повідомив Руслан Присяжний, за півгодини до початку сесії відбулося засідання президії, яка вирішила сьогодні питання про передачу лісів від «Райагролісу» до «Маєтку святого Миколая», що у Черганівці, не розглядати, а спочатку провести роз’яснювальну роботу, детально розповісти про все громаді. А вже потім знову повернутись до нього на сесії.
Зауважу, що для непідготовленої людини перебіг цієї сесії Косівської районної ради міг би стати справжнім шоком. Думаю, багатьом косівчанам було б цікаво подивитись на поведінку тих, кого вони обирали. Причому не залежить, йдеться про більшість чи про опозицію.
І знову «продажні журналісти»
Те, що Косівська районна рада час від часу впритул переймається діяльністю журналістів — як районних, так і обласних — наші постійні читачі знають добре. Можемо для прикладу нагадати конфлікт із колишнім головним редактором «Гуцульського краю» Петром Гавукою чи регулярні намагання повчати журналістів «Галичини» правильно висвітлювати події в районі. На жаль, не обійшлося без цього і під час згадуваної сесії. Втім, у цій ситуації окремих депутатів підвела звичка спочатку говорити (чи навіть кричати), а потім думати. Можливо, для спілкування у колі таких, як вони, це й добра річ, а от із пресою так не можна.
Коли стало зрозуміло, що сесія буде працювати відкрито, а найдражливіше питання депутати так і не розглядатимуть, частина депутатів та гостей потяглася із зали засідань у своїх справах. Так само мали намір вийти із зали журналісти одного із центральних телеканалів. Однак це чомусь не сподобалось одному з депутатів, який скочив з місця і почав вигукувати щось про те, що ось, вони, мовляв, продажні журналісти, їм гроші заплатили. Зрозуміло, що терпіти такі звинувачення не можна. Але замість «говірливого» депутата віддуватись довелось голові районної ради, який змушений був пояснювати журналістам, що мав на увазі депутат, хто і кому платив гроші, і хто має вести сесію районної ради, що серед іншого передбачає також і підтримання порядку в сесійній залі. Тяжко сказати, чи дало це спілкування потрібний ефект. Є підстави у цьому сумніватись. Та й серед самих депутатів не знайшлося жодного, хто хоча б спробував нарозумити свого колегу та закликати його до порядку.
«Жодне слово не відповідає дійсності...»
Звичайно, ми не могли не поцікавитись думкою голови районної ради Руслана Присяжного щодо згаданих подій. Наскільки він був щирим і дав відповіді на поставлені питання — судіть самі.
— З перших рядків звинувачують мене особисто як голову районної ради в тому, що я хотів таємно тисячу гектарів кудись забрати. Жодне слово у цьому не відповідає дійсності. По-перше, я нічого таємно не робив. На сесії розглядалися питання соціально-економічного характеру, прийняття бюджету, депутатські звернення, запити — всього тридцять питань. Тільки одне питання пропонувалося до закритого режиму — це звіт про роботу райвідділу міліції. Тому що там є питання, пов’язані з певною специфікою роботи.
У газеті було двічі опубліковано, що проводиться сесія, на яку було запрошено і сільських, селищних, міського голів, і представників райдержадміністрації, і керівників установ та організацій району. Тобто про який підпільний режим може йти мова?
Друге. Інформація про те, що більше тисячі гектарів кудись передається, взагалі не відповідає дійсності, тому що два місяці комісії опрацьовували саме надання у тимчасове користування власності одного комунального підприємства іншому.
Процес обговорення тривав останні два місяці, питання обговорювалось на лісовій комісії, на президії ради, на земельній комісії. У вівторок був день депутата і роздали всі ці матеріали. Чи робили б це, якщо б хтось щось робив підпільно? Взагалі жодне звинувачення не відповідає дійсності. Вони написали якісь заяви, поставили все догори ногами і вчора розповсюдили в Інтернеті й розвішали по місту.
Після цього дзвонять журналісти, питаються, хто власник цього підприємства, хто є співзасновником, чи це дійсно Присяжний собі хоче тисячу гектарів? Абсурдна ситуація, розумієте? Коли з ніг до голови облили брудом. Я взагалі думав, що як є в опозиції якісь вимоги, то можна ж поставити їх на обговорення, а не діяти таким методом, що ми безпідставно займаємо трибуну. Ви бачили: коли починається робота — вони просто йдуть геть із зали.
— Якщо це питання так добре підготовлене, як Ви кажете, і пройшло всі комісії, то чому Ви його сьогодні зняли з порядку денного сесії?
— Зняли тільки через те, що пішла дезінформація, люди не можуть розібратися. Ну хто би міг подумати, що сам факт, що підприємство комунальне, викличе такі сумніви. І тому сьогодні на президії за півгодини до сесії було обговорено це питання і рекомендовано депутатам: запропонуймо сесії це питання зняти, щоб провести роз’яснювальну роботу, опублікувати статтю в нашій газеті, пояснити людям, що таке комунальна власність, у чому вона полягає. Що це не є приватна власність кількох осіб. Бо якби ми нині прийняли рішення, тоді це виглядало б, що ми оправдовуємося.
— Є інформація що частину земель, близько 200 гектарів (принаймні так розповідали про це ваші опоненти), все-таки планувалося передати з вилученням, так само як на частину з тих земель, які планувалося передати «Маєткові...», має підстави претендувати і НПП «Гуцульщина».
— Річ у тому, що питання загострюються якраз навколо Національного природного парку. Ми найближчим часом хочемо спільно вирішити ці всі питання. Якби на нинішній день були готові наукові висновки інституту екології Карпат, ми б мали можливість рухатись далі. Більшість служб — земельні, лісові, районні й обласні сходяться на тому, що ці наукові висновки потрібні як основа. І вони дадуть можливість по кожному населеному пункту пройтися щодо меж НПП. Де потрібно — відсунути від господарської діяльності людей, а де — навпаки, там, де дійсно є об’єкти, які потрібно охороняти.
Це питання — урегулювання меж Національного природного парку — до нинішнього дня вже п’ять років хвилює район. Воно невирішене через от таку позицію, як оце у нас тут складається, — коли стіна йде на стіну. Якщо би Національний природний парк прислухався до побажань сільської ради, а сільрада — до побажань парку, це питання давно могло б вирішитись. Річ у тому, що Парк вперся, що є межі, затверджені указом: 32 тисячі гектарів, а це є 75 відсотків лісової території району, і інакше — ніяк.
От, наприклад, село Шешори запропонувало: ви нам залиште ті квартали, де люди вже здійснюють туристично-рекреаційну діяльність ще до створення Парку. Але Парк не погодився, тому що там повинно бути три тисячі з чимось гектарів, а залишається дві сімсот.
Якщо ми налаштовані з вами розмовляти, то ми будемо розмовляти і шукати вихід, якщо ми не налаштовані розмовляти, то нічого не вийде. Тому ми неодноразово протягом двох останніх років ставили питання і до області, і до міністерства: просто поміняти керівництво Парку, щоб не було особистих протистоянь з тими чи іншими сільськими радами. На нинішній день ці питання так і не зрушені, але я надіюся, що ситуація зміниться як тільки будуть висновки науковців про доцільність природної охорони, де дійсно є що охороняти, де є пам’ятки природи, рідкісні види рослин, де є та флора і фауна, яку дійсно потрібно охороняти. Де такі території буде визначено, навколо них і треба формувати територію Національного парку. Я думаю, до кінця квітня ця робота мала б бути закінчена і, повірте, це зняло би дуже багато питань і щодо Парку, і щодо меж населених пунктів, і щодо «Маєтку святого Миколая». Бо спекуляцій навколо цієї теми занадто багато.
— Сьогодні депутати порушували питання про те, що вони не бачили статуту «Маєтку святого Миколая». Можете Ви назвати, хто входить до його правління і хто там виконавчий директор.
— Виконавчим директором призначено депутата районної ради Івана Гаврилківа, який очолює комісію з будівництва. Таке рішення було прийнято на сесії. До правління делегують своїх представників Черганівська сільська і Косівська районна ради. На цьому наполягала Черганівська сільська рада. Бо вони вважали, що можуть бути ущемлені їхні інтереси. І вони запропонували таку схему — троє членів правління від сільської ради, троє — від районної і один — від Спілки майстрів, оскільки в указі вказано, що у складі цього комплексу має бути Будинок творчості народних майстрів.
— А Ви входите до правління?
— Так...
Замість постскриптуму
Про те, як у райраді проходить обговорення важливих питань, як рахують депутатські голоси та вміють «толерантно» сприймати думку інших, — тема окремої бесіди. Коли ж розмова з головою райради вже закінчилась (а чекати на неї журналістам довелось аж до завершення сесії), ми вирішили поцікавитись, що ж то за історія з розпорядженнями голови райради. Він нас у черговий раз запевняв, що в розпорядженні йшлося про закритий режим саме для одного з пунктів порядку денного, а не для всієї сесії. І на підтвердження цього показав своє розпорядження, де так і написано: «...розглянути п. 7 у закритому режимі». Втім, журналісти так просто не вгавали і просили показати ще й публікацію в газеті «Гуцульський край». На диво, газети спочатку не могли знайти. А потім, коли примірник останнього номера «районки» таки знайшовся, ми мали змогу переконатись, що в публікації — жодної мови про той сьомий пункт, а йдеться саме про проведення сесії «в закритому режимі». Як виглядало, здивувався цьому і сам Руслан Присяжний. Але чи щиро?
http://www.galychyna.if.ua/?society/2008/4/8/275999/

ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА БЛОКИ

НАТО НАМ НЕ ТРЕБА!
Максим Максимов, «Одеські вісті», 05.04.2008
Активісти опозиційної політичної сили організували мітинги з метою висловити протест проти дій керівництва країни, спрямованих на вступ України до військового блоку.

Під таким гаслом в Одесі на Куликовому полі зібралося понад п’ять тисяч чоловік. Незважаючи на вологу і холодну погоду, люди підходили до площі з усіх боків, поступово заповнюючи її розмаяними блакитними прапорами Партії регіонів. За прогнозами організаторів, в антинатовському мітингу повинні були взяти участь майже 15 тисяч одеситів, однак через погану погоду людей було значно менше.
На площі була обладнана велика сцена з написами «Ні – НАТО» і «Україна – позаблокова держава».
Одночасно з Одесою, під гаслом «НАТО нам не треба» зібралися також мешканці Києва, Луганська, Дніпропетровська, Харкова, Севастополя, Запоріжжя і Донецька.
Активісти опозиційної політичної сили організували мітинги з метою висловити протест проти дій керівництва країни, спрямованих на вступ України до військового блоку.
Депутат Верховної Ради України, член фракції Партії регіонів Нестор Шуфрич, виступаючи в Одесі, заявив, що в Бухаресті було ухвалено рішення поки що не запрошувати Україну до ПДЧ.
– Це наша перемога, – заявив Шуфрич.
Він також закликав присутніх і надалі твердо обстоювати свої позиції, щоб не допустити втягування нашої країни до Північноатлантичного альянсу.
У свою чергу, голова обласної ради Микола Скорик відзначив, що Одеса завжди відзначалася своєю толерантністю і вмінням знаходити компроміси. Проте іти на компроміс можна лише до того часу, поки не будуть безпосередньо обмежуватися права і свободи громадян.
– Ми бачимо можливість будь-яких масштабних перетворень у нашій країні тільки через процедуру всенародного референдуму, – заявив Микола Скорик. -Тому необхідно зробити все можливе, щоб у наступному грудні вже не повертатися до цього питання, а поставити остаточну крапку в усіх дискусіях щодо членства у НАТО.
Голова обласної ради також відзначив, що співпраця з Блоком відповідає стратегічним планам нашої країни. Проте між співпрацею і вступом до НАТО існує величезна різниця, яку багато політиків затято намагаються ігнорувати.
http://izvestiya.odessa.gov.ua/Main.aspx?sect=Page&PageID=10158

АНТИНАТОВСКИЙ ОПЛОТ
Александр Добровольский, «Вечерний Харьков», 08.04.2008
Больше всего противников вступления Украины в Североатлантический союз собрал Харьков.

Пока на саммите НАТО в Бухаресте обсуждали возможность присоединения Украины к Плану действий по членству в альянсе (ПДЧ), в самой Украине в этот день проходила масштабная акция протеста против этого самого членства. Митинги и шествия прошли под голубыми знаменами в восьми крупнейших городах страны: Киеве, Харькове, Днепропетровске, Донецке, Луганске, Одессе, Запорожье и Севастополе.
Бело-голубая «Вандея»
Если в Донецке под лозунгами против вступления Украины в НАТО собралось около 10 тысяч человек, в Одессе — более 7 тысяч, Севастополе — 4, Луганске — 2, а в Киеве и вовсе около полутора тысяч, то на улицы Харькова, по оценкам организаторов акции, вышло более 20 тысяч!
Одиннадцать двухтысячных колонн харьковчан и жителей области прошли 3 апреля по ул. Сумской от пл. Конституции до пл. Свободы, где и состоялся митинг. Акций такого масштаба Харьков не видел, пожалуй, со времен «оранжевой революции». Ее ветераны тут же поспешили заявить, что «людей согнали силой, под угрозой увольнения». В Донецке с таким заявлением выступил БЮТ, в Харькове — лидер местного отделения партии «Реформы и порядок» Иван Варченко. По его словам, в приемную партии уже обратились «сгоняемые» на акцию учителя.
Не знаю, были ли среди тысяч харьковчан на пл. Свободы «жертвы админресурса», но в большинстве своем люди впечатление таковых совершенно не производили. Митинг был похож скорее на первомайскую демонстрацию лучших советских времен. Улыбчивые люди с воодушевлением несли флаги и транспаранты с надписями «НАТО Харькову не товарищ», «НАТО мирным не бывает», «Народ выберет перспективу на референдуме»... Возможно, воодушевление отчасти было вызвано концертом Олега Газманова, ожидавшимся на площади после митинга. Но лишь отчасти. Люди действительно вышли выразить свой протест против втягивания Украины в НАТО. И выразили.
— Мы не хотим, чтобы за нас решали будущее нашей страны. Пусть народ сам скажет на референдуме, должна ли Украина вступать в НАТО, — пояснила свое участие в митинге пенсионерка Нина Матвеевна.
 «Остров свободы»
По итогам заседания Североатлантического совета, Украина не получила приглашения к ПДЧ. Повторно к этому вопросу НАТО вернется в декабре 2008-го. Итог саммита в Бухаресте украинская оппозиция считает своей тактической победой. И заявляет, что именно организованные ею по всей стране массовые акции протеста повлияли на решение Совета альянса.
В Харькове эту маленькую победу праздновали на следующий день, 4 апреля, теперь уже коммунисты, прогрессивные социалисты, объединенные социал-демократы и другие левые партии. Их митинг был гораздо скромнее (всего лишь около полутысячи человек), но не менее эмоциональным. Это неудивительно, ибо для людей пожилого возраста, из которых и состояло большинство участников акции, со времен «холодной войны» НАТО стойко ассоциируется с образом врага.
Огородив часть площади Свободы живой стеной из людей с красными флагами в руках, харьковские левые объявили этот участок символической «территорией, свободной от НАТО». И заявили с трибуны, что будут добиваться такого же статуса, но уже официального, для всей территории Харьковской области.
—?Одним из правовых последствий такого решения может стать запрет агитации и пропаганды идеи вступления Украины в североатлантический блок на территории области, — пояснил корреспонденту «Вечернего Харькова» депутат облсовета из фракции КПУ Павел Тищенко, который и намерен инициировать этот вопрос на сессии.
Напомним, подобное облсовет уже предпринимал — 3 июня 2006 года, во время скандала с доставкой в Феодосию натовской техники для проведения военных учений. Депутаты тогда приняли решение считать Харьковскую область территорией, «на которую не распространяются любые нормативно-правовые акты, направленные или непосредственно предусматривающие какие бы то ни было действия или обязательства по обеспечению вступления или непосредственно по вступлению в НАТО». Правда, уже 25 июля того же года облсовет отменил собственное решение, поскольку конфликт в Феодосии был погашен и военная техника не попала за пределы Феодосийского морского торгового порта Украины.
Вне зависимости от решения облсовета, ПР, КПУ и другие оппозиционные силы намерены протестовать против вступления Украины в НАТО до конца года, когда руководство альянса вновь рассмотрит этот вопрос.
В тему. Глас народа в кривом зеркале украинских СМИ
Под чьими бы флагами не проходили протесты против НАТО, считать их просто партийными политическими акциями нельзя. Хотя бы исходя из количества участников. Столько народу на улицы не выгонишь и никакими концертами не заманишь. Нежелание видеть свою страну в НАТО присуще значительной части народа Украины – это объективный факт. На прошлой неделе многие украинские газеты, телеканалы и Интернет-издания факт этот откровенно и цинично проигнорировали, попытавшись представить масштабные антинатовские акции по всей Украине плодом усилий политтехнологов и админресурса, а вышедших на улицы и площади людей – маргинальным быдлом.
Кадры, попавшие в эфир и всемирную электронную паутину, были как на подбор: дурашливые гримасы прыщавых подростков, сонные физиономии небритых работяг, всклокоченные бабульки с горящими глазами. Впрочем, почему как на подбор? Подбор и есть, плод кропотливой работы журналистов и редакторов. Работнички СМИ (не хочу называть их «коллегами») постарались на славу. Противники НАТО получились все как один ущербные какие-то, с дефектами дикции, несвязной речью, неуравновешенные. Поглядишь – и сразу понятно, кто в Украине выступает против НАТО: люмпены, алкоголики, дегенераты и выжившие из ума престарелые маразматики.
Кстати, возраст участников митингов подчеркивали особо. Разумеется, в пренебрежительном и даже презрительном тоне. «Наши пенсионеры очень тщательно делают свою работу», «среди стоящих около сцены бабуль было полтора десятка эдаких бело-голубых «баб парасок», «старушки в пуховых платочках устроили легкую потасовку в очереди за бело-голубыми накидками-дождевиками», «старушки и парни с наколочками на внешних фалангах пальцев» — определениями подобного рода пестрит Интернет.
Не знаю, может быть в Киеве или Запорожье и выгнали на улицы все дома престарелых в полном составе. Я там 3 апреля не был и на акциях протеста против НАТО не присутствовал. Однако во время харьковской акции ни засилья «бешеных бабок», ни «бритоголовых отморозков» не наблюдалось. Все были люди как люди, обычные и разновозрастные, не отличавшиеся по внешнему виду от пассажиров любого вагона метро.
Хочется сказать спасибо господам из «четвертой власти». Спасибо за правду! Правду о том, кому принадлежит сегодня то или иное украинское СМИ, чьи интересы защищает. Это очевидно для любого, кто сравнит реальную картину с телевизионной. Жаль, что «почувствовать разницу» не может международное сообщество, от мнения которого во многом и зависят «натовские» перспективы Украины…
http://www.vecherniy.kharkov.ua/news/20794/

ВОЛОДИМИР ЛИТВИН: “ТЕ, ЩО РОБИТЬСЯ ЗАРАЗ В УКРАЇНІ – СПРИЙМАЮ ЯК ОСОБИСТУ ТРАГЕДІЮ”
Анатолій Бабак, «Нова Доба», 04.04.2008, Черкаська обл.
Лідер Народної Партії В.Литвин на ХІ звітно-виборній партійній конференції в Черкасах заявив, що найбільшою загрозою для країни є влада, яка тотожна з корупцією.

Володимир Литвин вже втретє взяв участь у такому заході черкаського осередку партії, який цього року проходив у залі обласного музично-драматичного театру ім. Т. Шевченка.
Зал в суботу був майже заповнений, окрім 400 офіційно запрошених партійців, були й звичайні жителі Черкас. “Народна партія – партія дій” – такий напис розміщувався над сценою, а на балконах залу “Земля має належати тим, хто на ній живе і працює” – справа, й “Ми за народ, якого правди сила ніким звойована ще не була” – зліва. Саме з цими лозунгами політична сила йтиме, як і раніше, на вибори – про це неодноразово говорили зі сцени керівники з різних осередків партії.
Як зазначив голова регіональної організації Сергій Терещук метою конференції було проаналізувати діяльність партії за період з 9 квітня 2005 року до сьогодні. В ході заходу виступило восьмеро делегатів від районних і міських партійних організацій, які відзначили як різного плану прорахунки Народної Партії, так і її досягнення. Зокрема було сказано, що до лав партії прийняли за звітний період в Черкаській області 7200 осіб, 1170 з них – в Черкасах. Обласна організація зміцніла, набула досвіду, проявила себе впливовою силою практично у більшості радах всіх районів (1536 депутатів). Сьогодні народ____ Шевченкового краю готові до більш складних завдань. Якраз на них і була зосереджена дискусія учасників конференції. Майже наприкінці обговорення звіту до слова запросили голову Народної Партії та однойменного Блоку у Верховній раді Володимира Литвина.
Українська влада – найбільша загроза для країни
- Я не можу нормально сприймати те, що робиться зараз у країні, а сприймаю це як особисту трагедію. Україна втрачає свою суб’єктність як держава. Нині стратегічна нестабільність реалізується як вектор розвитку. Державу гнуть у один бік – Північно-атлантичну Європу, а це її розколює. Також росте бюрократичний апарат, що призведе до того, що на простих людей коштів не вистачить. Тому нині найбільшою загрозою для країни є влада, яка тотожна з корупцією. Зараз вся влада належить “помаранчевим” і відбувається те саме, що було раніше при попередньому Уряду. Адже не може один міністр говорити про велике зростання позитивних показників за декілька місяців роботи Уряду (як про це нещодавно звітували в Кабінеті міністрів), коли при Януковичу той самий міністр говорив про значне відставання. Тому звіт Юлії Тимошенко про сто днів урядування – ні що інше, як політична демонстрація і зведення рахунків з опонентами.
Від вступу в СОТ потерпатиме в першу чергу село
Виступаючи за трибуною, лідер Народної Партії також розповів, що, аналізуючи законопроекти Верховної Ради, він дійшов висновку, що політики хочуть повністю знівелювати село, щоб потім забрати в тамтешніх жителів усю землю. Тому їхня політична сила має намір цього не допустити. А щодо продажу землі, то, за словами Литвина, треба розробити земельні кадастри, щоб люди знали ціну на землю, а також її повинен викупляти в людей виключно державний земельний банк, а потім видавати цю землю в оренду тим, хто цього хотітиме.
– Вступ до СОТ не відразу призведе до зростання ВВП на 2 %, як про це постійно заявляла влада. Для цього ще треба плідно попрацювати, – заявив Володимир Михайлович. – А вже перші негативні наслідки вступу відчує українське село. Приміром, зникне цукрова галузь (виробництво цукру з цукрових буряків), а заполонить український ринок цукрова тростина. Хоча з іншого боку СОТ – це шанс для України. Потрібно лише вміло ним скористуватись, а саме навчити місцевих керівників, ознайомити їх з програмою СОТ, пояснити, що це таке і, які наслідки можуть бути від вступу в цю організацію. Крім того, треба захистити національного товаровиробника митними бар’єрами на ввіз імпорту. Адже лише торік власних продовольчих запасів вистачало на національні потреби на 157 днів, а вже цього року – ледь вистачає на 60 днів.
Народна партія – не збирається ні до кого приєднуватись
Володимир Литвин також торкнувся теми зовнішнього тестування. Він вважає, що воно суперечить всім законам, а також статутам навчальних закладів. На його думку, потрібно дитині дати вибір чи проходити ці тести чи ні, а не впроваджувати раптово обов’язкове тестування під гаслом “Подолаємо корупцію у ВНЗ”. “Краще було б, якби це проводили як Всеукраїнський експеримент, а не насаджували майже насильно”, – проголосив пан Литвин.
Стосовно пріоритетів власної політичної сили Володимир Литвин налаштований досить позитивно:
– На фоні інших політичних сил наша партія нині має вигляд майже ідеальної. Адже “регіони” стрімко втрачають рейтинги, а “БЮТ” на піку слави, після чого звичайно буде спад. Тому Народна Партія зараз на піднесенні як самобутня політична сила. Ми не присягали нікому служити і робити цього не будемо, а розвиватимемось самостійно. Конференція з усіх обговорених питань прийняла відповідні рішення, обрала керівні органи, делегатів на черговий з’їзд Народної Партії. Голова регіональної організації знову став народний депутат України Сергій Терещук.
Після закінчення партійної конференції, Володимир Михайлович зустрівся з місцевими журналістами. На прес-конференції, лідер Народної Партії розповів, що йому дуже подобається в Черкасах, а особливо вражає дуже талановита молодь, яка, на його думку, є достойним майбутнім України.

КОАЛІЦІЯ ТОРКНУЛАСЯ НЕДОТОРКАННИХ. ОПОЗИЦІЯ КРИЧИТЬ НЕ РУШ!
Ярослав Макітра, «Нова Доба», 04.04.2008, Черкаська обл.
Як тільки більшість  продемонструвала, що  продовжує виконувати передвиборні зобов’язання, Партія регіонів знайшла формальний привід знову заблокувати роботу парламенту.

Демократична коаліція зробила те, про що безрезультатно говорилося в українській політиці вже роками, – проголосувала за зняття недоторканності із народних депутатів. Це голосування ще раз підтвердило дієздатність коаліції, оскільки документ підтримали представники лише двох фракцій більшості – Блоку Юлії Тимошенко та НУ–НС. Ні регіонали, ні комуністи із литвинівцями не віддали жодного голосу. І це попри те, що раніше всі вони заявляли, що скасують безпрецедентний для цивілізованого світу рівень недоторканності парламентарів!
Невдалий маневр
Про людське око регіонали зареєстрували свій законопроект. У ньому, за словами авторів, ідеться про скасування недоторканності для нардепів, суддів і  навіть Президента. Хоча, насправді, норми цього документа зовсім не суттєво обмежують чинні привілеї для нардепів. А посада всенародно обраного глави держави поставлена в ряд із депутатами навмисно. Опозиція розраховувала, що коаліціанти не наберуть належної кількості голосів і будуть вимушені узгоджувати закон із ними. І ось тут можна було б розіграти «президентську карту» для збереження своїх привілеїв.
У той час, коли демократичні сили скасовували депутатську недоторканність, опозиція всіма силами захищала від правосуддя корумпованих мерів Києва та Харкова.  Ситуація просто абсурдна. ПР ратує за зняття недоторканності із Президента, зате водночас створює касту недоторканних мерів!
Київський градоначальник Леонід Черновецький роздерибанив комунального майна на мільярди гривень і в знахабнілому тоні перешкоджав урядовому контролю, ігноруючи засідання уряду і відмовляючись звітувати на них. Незважаючи на це, Партія регіонів не підтримала постанови про дострокові вибори в столиці. Це не дивно, адже київські регіонали становлять надійну опору для Черновецького в міськраді. За це вони регулярно отримували у власність ласі шматочки київської землиці – чи не найдорожчої у Європі.
Харківський колега столичного мера – Михайло Добкін – відмовляється надавати СБУ документи для проведення перевірки. А ПР влаштовує в парламенті шоу захисту скандального мера.
Фактично руками опозиції створюється каста недоторканних мерів, котрі можуть чинити корупційні діяння, сподіваючись, що їх прикриють у вищих ешелонах влади. Це така недоторканність по-регіоналівськи?
Слід відзначити, що Партія регіонів і її союзники уже не вперше демонструють ілюзію боротьби із депутатською недоторканністю. Так, після указу Президента про припинення повноважень ВР минулого скликання, члени так званої антикризової коаліції проголосували за скасування пільг і недоторканності. Вони прекрасно розуміли, що рішення нелегітимне. Парламент де-юре не функціонував, і всі його акти не мали юридичної сили. А Президент відповідно, не підписував нічого, що виходило від самозванців. Такі дії тодішньої коаліції – це був всього-на-всього піар напередодні дострокових виборів. Коли ж справа доходить до реальних кроків, регіонали не знаходять нічого кращого, як за  надуманими причинами блокувати роботу законодавчого органу.
Наша пісня гарна нова…
 Із перших днів роботи нової коаліції, опозиціонери запевняли всіх у її недієздатності. Але було сформовано Уряд, прийнято бюджет, і ПР вдалася до блокування трибуни, порушивши тему НАТО. Після відновлення роботи парламенту БЮТ і НУ–НС і надалі демонструють свою ефективність. Київського мера-корупціонера відправлено у відставку, знято депутатську недоторканність, в першому читанні прийнято новий закон про Кабмін, погоджено питання ліквідації Тендерної палати. Усе це можна було б зробити набагато раніше, якби не опозиційне шоу із кульками. Далі в демкоаліції на порядку денному – затвердження програми Уряду, внесення змін у Держбюджет. Найближчим часом буде відсторонено від влади корумпованого мера Харкова, замінено керівництво Фонду держмайна і Антимонопольного комітету. Заплановано прийняття важливих документів для подолання інфляції.
Дивитись спокійно на ефективну роботу коаліції опозиція не має сили. Регіонали знову вдалися до блокування Ради. Вони все ще сподіваються, що зможуть розвалити союз БЮТ і НУ–НС. Удруге для вирішення внутрішньополітичних планів регіонали знайшли міжнародний привід. Спекулюючи на загибелі нашого військового, вони вимагають виведення із Косово українських миротворців і відставки міністра внутрішніх справ. Це популістська акція, яка показує повне нерозуміння принципів безпеки в Європі. Партія Януковича ще раз демонструє, що готова дискредитувати Україну в очах міжнародної спільноти задля задоволення своєї жаги влади.

КРИТИКА ЧИННОГО ЗАКОНОДАВСТВА

КОНЦЕССИЯ: ВОЗМОЖНЫЕ РИСКИ, ИЛИ ТРЕВОЖНОЕ ОЖИДАНИЕ
Наталия Шеховцова, «Время», 04.04.2008, Харьковская обл.
Опасность заключается в том, что в Украине не принят ряд законов, позволяющих разрабатывать эффективный и прозрачный механизм использования новых форм хозяйствования в системе ЖКХ.

На днях, проезжая по мосту мимо Харьковского велозавода, украшенного как новогодняя елка игрушками, вывесками арендаторов, я увидела справа по ходу маршрутного такси, за одетой в белый мрамор помпезной баней и казино, огромную зияющую пустоту на месте, где когда-то возвышались цехи завода «Серп и молот», и поняла: этот гигант социндустрии стирают с лица земли. Стало жутковато!
Разве один «Серп и молот» приказал долго жить?! Десятки заводов: ХЗТД, «Кондиционер»… Как шагреневая кожа сжимаются производственные площади ХТЗ… Но как ни горько осознавать, мы с этим живем, будто ничего не случилось. Вот разве что такой поворот событий ощутили семьи десятков тысяч рабочих, уволенных с предприятий.
Но, согласитесь, есть хозяйственные объекты, определяющие жизнь всего населения Харькова, — своего рода его камертон. Помните, диканевскую трагедию? Всего «несколько дней, которые потрясли», что называется, всю страну.
К ним относится, прежде всего, харьковский водопровод. Ведь без воды, как поется в той песне, и не туды и не сюды.
Вот почему с такой тревогой лично я восприняла заявление харьковских городских властей о возможной передаче в концессию жизнеобеспечивающих хозяйствующих объектов — водопровода, тепловых сетей, «Коммуночистпромвода». Каковы тут риски для каждого из нас?
Промелькнуло сообщение о том, что правительство приступило к разработке нового проекта закона о концессиях и аренде. Но мы видим, что это не остановило наших отчаянно смелых «отцов города» от передачи в аренду на 50 лет Харьковского аэропорта.
А вдруг такими же галопирующими темпами будет решаться судьба харьковского водопровода, тепловых сетей, канализации? Во всяком случае на одной из сессий Харьковского горсовета депутаты проголосовали за рассмотрение возможности передачи в концессию ряда коммунальніх предприятий.
Итак, нам маячит концессия. Что означает это мудреное слово? Заглянем в словарь: «Концессия (от латинского разрешение, уступка) — договор о передаче в эксплуатацию на определенный срок природных богатств, предприятий, хозяйствующих объектов, принадлежащих государству».
Широкое развитие получили международные концессии, предоставляемые крупнейшим монополиям, которые используют их в том числе для установления контроля над источниками сырья. И не только. По сути дела, речь идет об установлении контроля над всей экономикой в развивающихся странах.
Понятно, что цель монолий — получение при всем при том прибылей, а лучше сверхприбылей, так что, надо понимать, с объекта, куда монополист пришел по концессии, он возьмет все, что возможно и даже невозможно.
А ведь это объекты стратегического назначения и жизнеобеспечения, что приобретает особое значение в условиях развивающегося международного терроризма.
Опасность заключается еще и в том, что в Украине не принят ряд законов, позволяющих разрабатывать эффективный и прозрачный механизм использования новых форм хозяйствования в системе ЖКХ и обеспечить баланс интересов государства, территориальных громад, водопотребителей, инвесторов и, наконец, государственную безопасность.
Поспешные действия отдельных заинтересованных руководителей на местах, когда многое не прописано в законе, могут привести к пагубным и, что особенно опасно, к необратимым последствиям, в результате чего будет разрушена отрасль и осуществлено перетекание государственного имущества в частный капитал. В погоне за прибылью не будут обеспечены реконструкция и развитие сооружений на современном уровне.
А ведь последние 17 лет практически не осуществлялась модернизация этих стратегически важных отраслей.
Вспоминаю, когда строился магистральный водопровод Днепр — Донбасс, где я присутствовала на заседаниях штаба стройки, в год в целом инвестиции государства в водопровод составляли около 150 млн. долларов.
А сейчас, как свидетельствуют материалы финансирования бюджетом коммунальных предприятий, эти суммы в 75 — 80 раз меньше, чем в те времена.
Интересно было бы узнать, какой удельный вес бюджетного финансирования в стоимости основных фондов коммунальных предприятий. Видно, ничтожно малый, но таких данных я не нашла.
Однако возможно, так и задумывалось — добить до ручки, а потом заявить: «иного выхода, кроме концессии, нет».
Слишком часто нас ставили перед фактом. Это прослеживается и в судьбе отдельных промышленных гигантов. Сначала объясняли, что только частный собственник способен обеспечить эффективность производства, а потом мы видели, как предприятия переходили из рук в руки. И иной раз создавалось впечатление, что их покупают затем, чтобы разрушить.
Интересный исторический факт: оказывается, харьковский водопровод, которому 127 лет, на заре своего существования передавался по концессии в том числе и иностранным инвесторам.
Так, 19 марта 1869 года городская дума заключила контракт на устройство и эксплуатацию в Харькове водопровода с петербургской фирмой «Задлер и Арманд». Срок концессии был определен в 50 лет, а срок окончания сооружений водопровода — 2,5 года. Фирме было предоставлено право бесплатно пользоваться Карповскими источниками. Однако сделка окончилась ничем. Контракт был расторгнут, так как предприниматели даже не приступили к устройству сооружений. Компания распалась.
1 марта 1874 года городской думой был заключен контракт с концессионерами А. К. Рейсом и К. К. Диллем, которые получили исключительное право на устройство за их счет и эксплуатацию водопровода в количестве 500 ведер в сутки. Срок концессии был рассчитан на 45 лет. По окончании этого срока все имущество должно было перейти в собственность государству. Согласно контракту концессионеры обязались построить ряд объектов, в том числе новую насосную станцию, напорный резервуар на Холодной Горе и запасной, проложить водопроводные трубы и т. д.
Кое-что было построено, в том числе главный резервуар на Холодной Горе, водопроводная сеть протяженностью 41,35 км, но через год после заключения контракта, в марте 1879 г. Рейс и Дилль подали заявление о желании перепродать свои права (это было закреплено определенным пунктом контракта) господам Рубану, Розенблюму и Герцу. Согласно контракту, заключенному с последними, работы были закончены в трехлетний срок и назначено открытие водопровода. Но городская дума в том концессионерам отказала, так как, по ее мнению, производительность водопровода не соответствовала указанной в контракте, качество воды было неудовлетворительным, водопроводные сооружения не закончены и не во всем соответствовали техническому проекту и смете.
Дальше последовали судебные тяжбы. Концессионный водопровод просуществовал недолго.
Городская дума 1902 — 1905 гг. поставила перед собой задачу вырвать из частных рук водопроводное дело. 1 марта 1904 г. водопровод был выкуплен у концессионеров за 1250000 рублей. Он перешел в собственность города и стал именовать горводопроводом.
Такова история. Однако вызовы современного мира куда опаснее, а масштабы мошенничества на территориях бывших стран СНГ не перестают поражать любое самое смелое воображение.
К этому надо добавить отсутствие истинного, а не декларируемого патриотизма наших властителей, которые проявляют удивительную уступчивость, когда речь идет о национальных интересах.
Нам постоянно твердят об убыточности предприятий ЖКХ.
Но вот вопрос: почему при снижении численности населения в Украине с 1990 по 2007 год (на 6 млн. человек, плюс 5 млн. работающих за рубежом), уменьшения жилищного строительства, остановке многих предприятий и т. д. потребление газа в жилищно-коммунальном хозяйстве за этот же период увеличилось почти в два раза, количество тепловой энергии, используемой на горячее водоснабжение, выросло в 1,8 раза?
Это наводит на мысль, что в тарифах по теплоснабжению и горячему водоснабжению городов заложен «теневой» бизнес газоэнергетики. Потенциальный источник получения дополнительных прибылей только в системе водотеплоснабжения и водоснабжения городов Украины оценивается не менее, чем в 10 млрд. грн. в год.
При той чехарде, которая царит в Украине, при калейдоскопической смене правителей всех уровней, что вырабатывает у них психологию «нам бы день продержаться да ночь простоять», как можно с такой поспешностью решать судьбу стратегически важных объектов?
Сможет ли территориальная громада защитить свои интересы, если нет практически механизма отзыва городских правителей, которым делегировала неограниченные полномочия?
Недавно мы были свидетелями того, что причиной трагедии в Днепропетровске стала аренда газовых сетей. Там долго не могли найти истинных виновников. И сегодня нет уверенности, что на скамье подсудимых окажутся все, кто виноват.
Заключение договоров аренды водоканалов в таких городах России, как Воронеж, Орск, привело фактически к их разрушению. На восстановление объектов водоснабжения в этих городах, по мнению специалистов, потребуются десятки лет, и это еще не раз ударит по карману государства, а значит, и его населения, ведь за все будем платить мы в виде постоянно растущих тарифов.
И этот опыт хочет повторить Харьков, где, кстати, водопровод выполняет общегосударственную функцию, которая определяется регулированием и перебросом водных ресурсов, в том числе для водоснабжения Харьковской, Донецкой и Луганской областей. Поэтому проведение экспериментов в виде аренды или концессии в этом случае является чуть ли не криминальным, так как ставит под угрозу жизнь миллионов граждан в ряде регионов.
Но кого же в случае избрания нашими городскими правителями в качестве метода управления концессии нам ожидать из известных в мире фирм? Понятно: от нас это будет сокрыто до последнего дня.
Однако известно, что в водном секторе Европы продолжают доминировать группы компаний «Suez» и «Veolia». С 2004 г. обе группы сохранили свои операции в Европе, хотя при этом произошли некоторые изменения. «Veolia» продала свой холдинг водопроводной и канализационной компании «Southern Water». В то же время «Veolia» активно работает в Румынии, одной из двух недавно присоединившихся к ЕС стран, а также стремится обеспечить свое присутствие в какой-либо форме в соседствующих с ЕС странах бывшего Советского Союза.
При политической нестабильности в Украине и быстрой сменяемости властей нет гарантии, что любая пришедшея в Украину компания, исходя из долгосрочной перспективы, начнет незамедлительно вкладывать огромные инвестиции в модернизацию, техническое перевооружение объектов водоснабжения, тех же насосных станций.
Скорее всего, она начнет «выжимать» то последнее, что еще можно взять с того же харьковского водопровода, тем более при отсутствии надлежащего контроля со стророны государства за выполнением обязательств, рассчитанных на годы. Скорее всего, концессионеры сразу не будут вкладывать то количество финансовых средств, которое уже сегодня необходимо.
Кто, например, контролирует, сколько уложено в Харькове асфальтовых покрытий дорог, если латают ямы, и сколько на это списано денег. В любом неблагоприятном случае есть возможность, сорвав свой куш, перепродать полученный по концесии объект.
Но за это время можно потерять квалифицированные кадры, потому что, оптимизируя расходы, компания пойдет на сокращение работников, да и менеджмент будет свой.
Что ждет население, нетрудно предположить. Диктат в ценовой политике, жесткие репрессивные меры в отношении неплательщиков.
Но это было бы справедливо, если бы при мировых ценах на коммунальные услуги был бы обеспечен мировой уровень зарплат. Если бы людям не приходилось выбирать между лекарствами, необходимыми для поддержания жизни, и услугами.
А вы как думаете? Пока же мы живем в тревожном ожидании.
http://www.time.kharkov.com/index.php?page_name=article&id=2461

ВІСТІ ЗІ СЛОВ'ЯНСЬКА
Віктор Скрипник, «Донеччина», 04.04.2008
Головними питаннями чергового засідання Донецької міськради стали: звернення ветеранів війни до Голови Верховної Ради України А.П. Яценюка та земельні ресурси.

Ветерани вимагають
За дорученням міської ради ветеранів її голова Леонід Васильчук звернувся до голови Верховної Ради України Арсенія Яценюка з відкритим листом, у якому піддано критиці внесені при ухваленні Закону "Про державний бюджет на 2008 рік" зміни до 102 законодавчих актів, що значно звужують зміст та обсяги існуючих прав ветеранів. Це, як зазначено в листі, порушує ст. 22 Конституції України, яка не допускає звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів.
Ветерани переконані, що влада має бути відповідальною, мати совість і працювати виключно на благо народу, а не заради власної вигоди. Тому й вимагають: при розгляді у Верховній Раді доопрацьованого Закону "Про Державний бюджет на 2008 рік" скасувати всі зміни до законів, які порушують ст. 22 Конституції України і практично позбавляють ветеранів їхніх законних пільг.
Ветерани закликають депутатів припинити експерименти над народом України, над своїми дідами і батьками, над людьми похилого віку.
Головна тема — земля
На черговій сесії міськради, що відбулася 28 березня, головними питаннями були земельні. П'ять землекористувачів відмовилися від частини виділеної їм землі, а решта заявників (їх понад сто) — просила надати їм землю в оренду, у власність для будівництва та обслуговування житлових будинків і господарських споруд, для заняття садівництвом, а також про видачу дозволів на розробку проектів землеустрою з наступним відведенням земельних ділянок. Така кількість заяв із земельних питань свідчить про бажання громадян узаконити своє право на земельні ділянки.

ЕКОНОМІКА

ПЕРСПЕКТИВИ — ОБНАДІЙЛИВІ
Аліна Ригун, «Житомирщина», 07.04.2008
У Києві, в «Українському домі», відбувся форум-презентація «Житомирщина інвестиційна», на якому наша область демонструвала свій економічний потенціал.

Минулої п’ятниці центр ділового і культурного життя області перемістився до столиці, в «Український дім», де Житомирщина демонструвала свій економічний потенціал. Подія викликала великий інтерес не тільки в представників вітчизняної ділової еліти, а й в іноземних інвесторів. У роботі форуму взяли також участь представники центральних виконавчих органів влади, надзвичайні і повноважні посли та працівники посольств ряду країн, народні депутати України, керівники численних міжнародних організацій та бізнесових структур.
З вітальним словом до гостей звернувся голова обласної держадміністрації Юрій Забела. Представляючи їм інвестиційний потенціал області, він зазначив, що Житомирщина є справді унікальним краєм за своїми природними багатствами та вигідним географічним розташуванням.
В останні роки у соціально-економічному житті області стався ряд позитивних змін. Стабільно розвивається промисловість, збільшуються надходження до бюджету, зростають доходи населення. Середня заробітна плата, наприклад, торік у порівнянні з попереднім роком підвищилася на 30%, заощадження населення на депозитних вкладах у банках  збільшилися в 1,5 раза, а споживання товарів і послуг — відповідно на 31% і 25%.
Ці позитивні зрушення, продовжив Юрій Володимирович,  значною мірою є  результатом пожвавлення інвестиційної діяльності. Обсяг прямих інвестицій в економіку Житомирщини на початок нинішнього року досяг 173,6 млн. дол. США. Приріст іноземного капіталу в 2007 році становив майже 51 млн. дол. США або 41,3%.
У своїй інвестиційній діяльності область співробітничає із 40 країнами світу. Нам, зазначив голова обласної держадміністрації, довірили свої кошти швейцарські, італійські, німецькі, американські, канадські інвестори, заснувавши в області такі стабільні підприємства, як «Житомир — Полісакс», «Євроголд Індестріз», «Ферпласт — Україна», «Премдор — Україна», «Валки — Ільменіт», «Інтертайл» та багато інших.
Ці приклади свідчать про те, що інтерес іноземних інвесторів до регіону дедалі зростає. Юрій Забела повідомив, що протягом минулого року з інвестиційними пропозиціями до обласної держадміністрації звернулися більше 20 іноземних компаній. 7 із них уже закріпилися в області. Вартість проектів, які вони збираються реалізувати, становить понад 700 млн. грн.
Загалом на форумі було представлено 115 інвестиційних проектів на загальну суму 527,1 млн. дол. США. Юрій Забела зупинився на деяких з них.
Зокрема, інвесторам було запропоновано 5 проектів у добувній промисловості, реалізація яких дасть змогу за рахунок упровадження передових технологій наростити видобуток та переробку каменю, в тому числі — й щебеневої продукції, попит на яку уже зараз перевищує пропозицію. Було представлено і 8 проектів, які передбачають утворення нових комбінатів із виробництва найсучасніших будівельних матеріалів, керамічної цегли, архітектурних виробів  із граніту тощо.
Традиційно область приваблює інвесторів, які працюють у деревообробній галузі. Їх увазі було запропоновано 5 проектів, що стосуються виробництва дерев’яних каркасних і панельних будинків, меблів, столярних виробів, деревини.
Зупинився голова облдержадміністрації й на проектах у харчовій, переробній та легкій промисловості, реалізація яких дасть змогу не тільки активізувати роботу цих галузей, а й відродити деякі традиційні виробництва, якими раніше славилася область.
Особливо ж, пообіцяв Юрій Забела, всіляко підтримуватимуться інвестори, які вкладатимуть кошти в розвиток сільського господарства. Їх увазі запропоновано 18 проектів,  спрямованих на поліпшення ситуації в тваринництві, відродження тепличних господарств та вирощування ріпаку.
Голова обласної держадміністрації також наголосив, що область готова запропонувати інвесторам для ведення бізнесу 63 незадіяні виробничі приміщення та 102 земельні ділянки загальною площею 26 га. Крім того, на території Новоград-Волинського району розташована промислова зона «Ново-Парк», яка оцінюється незалежними експертами як найперспективніша в Україні. Аналогічний технопарк створюється і в Коростені.
Високо оцінив ініціативу Житомирщини продемонструвати свої інвестиційні   можливості на столичному рівні міністр економіки України Богдан Данилишин. Він зачитав вітальну адресу, що надіслала учасникам форуму Прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко.
Відзначивши позитивну динаміку надходження інвестицій в Україну, міністр економіки сказав, що цей процес має все ж одну істотну ваду — 50% інвестицій припадає на 5 найбільш промислово розвинутих регіонів. Добре, що Житомирщина намагається змінити цю диспропозицію. Хоча і в самій області також спостерігається така ж тенденція — майже половина інвестицій, що прийшли в область, припадає на Житомир і Новоград-Волинський район. Богдан Данилишин висловив тривогу і з приводу того, що, в основному, інвестуються підприємства з виробництва сировини або ж напівсировини. Водночас, на таку важливу галузь, як машинобудування, припадає тільки 1,5% загальних інвестицій в основний капітал. Це свідчить про те, наголосив  міністр, що органам місцевої виконавчої влади потрібно наполегливіше працювати з інвесторами.
Щиро порадувався позитивним  змінам в економіці області й міністр у справах сім’ї, молоді та спорту Юрій Павленко. Він вважає, що третє місце, яке область виборола за темпами приросту інвестицій і восьме — в загальноукраїнському рейтингу, за яким Кабінет України оцінює соціально-економічний розвиток регіонів, — це успіх кадрових команд в області й районах, з якими ще донедавна йому також довелося працювати. Юрій Олексійович переконаний, що відтепер інвестори значно серйозніше будуть ставитися до області.
На форумі виступили представники різних, зацікавлених у співробітництві, структур  та відбулося підписання ряду документів про співробітництво, в тому числі й  між міністерствами економіки, у справах сім’ї, молоді та спорту й Житомирською обласною держадміністрацією та обласною радою.
Потенційні інвестори разом із Юрієм Забелою з інтересом оглянули експозиції районів і міст. Під час роботи форуму діяла також виставка народних промислів області.

БІЛЬШЕ БАНКІВ — МІЦНІША ЕКОНОМІКА
Галина Проніна, «Житомирщина», 04.04.2008
Голова Житомирської облдержадміністрації Ю.В.Забела на нараді керівного складу банківських установ Житомирщини дав позитивну оцінку роботі банківських структур, зазначивши, що вона, насамперед, націлена на інвестування в економіку регіону.

«Банки, мов гриби після дощу, виростають», — нерідко можна почути, зокрема, від жителів обласного центру. І справді, лише торік в області відкрито додатково 4 філії, 52 відділення та одне представництво банку. Всього ж на 1 січня нинішнього року діяла 421 банківська структура. Цифри солідні.
Але, як зазначив начальник управління Нацбанку України в області А.М. Швець на нараді керівного складу банківських установ Житомирщини, що відбулася минулої середи, за цим показником наша область аж ніяк не посідає першість у країні. Адже якщо в нас одна банківська установа припадає на 3200 чоловік, то в Україні  в середньому — на 2200; обганяють область і ряд сусідніх регіонів. «Отже, є куди рости й розвиватися, — підсумував Андрій Миколайович і додав: — Треба лише, щоб кількість переростала в якість».
У роботі зібрання, що аналізувало результати роботи банківської системи за минулий рік і визначало пріоритети на нинішній, узяли участь голова облдержадміністрації Ю.В.Забела та заступник голови облдержадміністрації  І.В.Орлов.
Оцінюючи торішні надбання, А.М.Швець у доповіді наголосив, що банки — це ті основні фінансові інститути, що регулюють та стимулюють розвиток економіки.Так, видача кредитів збільшилась на 81% і склала 5,8 мільярда гривень, із яких 2,3 мільярда  надано населенню й 3,5 — суб’єктам господарювання. Строкові вклади населення області, порівняно з 2006 роком, збільшились на 50%,  а кошти на рахунках суб’єктів господарювання — на 59%. Серед основних позичальників кредитів — торгівля, обробна промисловість. А ось у сільськогосподарське виробництво, зауважив начальник управління Нацбанку, кредити рік у рік зменшуються. До того ж, АПК заборгувало банкам 136 мільйонів гривень. Це свідчить, на думку промовця, про серйозні проблеми в  сільськогосподарській галузі.
Зупинився А.М.Швець і на питаннях структурної банківської політики. Зокрема, зауважив, що нерідко залучені кошти фізичних осіб не знаходять застосування в області. Зберігається ризик незбалансованості активів і пасивів за строками погашення. Депозитів залучається набагато менше, ніж надається кредитів, що може призвести до небажаних наслідків.
На завершення головний банкір області підкреслив, що зусилля управління НБУ спрямовані на подальший розвиток банківської системи та допомогу економіці області.
На  нараді виступили керівники провідних підрозділів управління НБУ та установ банків.
Голова облдержадміністрації Ю.В.Забела у виступі дав позитивну оцінку роботі банківських структур, зазначивши, що вона, насамперед, націлена на інвестування в економіку регіону. Юрій Володимирович висловив побажання, щоб ціна споживчого кредиту була доступнішою найширшим верствам населення,  а формування її — прозорим. Головним орієнтиром на перспективу, наголосив він,  має бути відповідність процентних ставок, збільшення кредитування з урахуванням інтересів АПК і  промисловості, та інвестування в житло.
Голова облдержадміністрації поінформував про основні тенденції соціально-економічного розвитку Житомирщини торік. Зокрема, зазначив стабільну роботу промисловості, обсяги виробництва якої зросли на 9,1, а за 2 місяці нинішнього року — вже на 17,6%. За цим показником область посідає 15-те місце в державі. Для збереження високих темпів в економіці прийнято ряд важливих розпоряджень, рішень, регуляторних актів.
Відзначив Юрій Володимирович і те, що Житомирщина має позитивне сальдо в зовнішній торгівлі, на відміну від ситуації загалом в Україні. Голова облдержадміністрації зупинився також на питаннях соціального захисту громадян, розвитку гуманітарної сфери.
Ю.В.Забела вручив почесні грамоти облдержадміністрації директору обласної дирекції «Райффайзен банк «Аваль» А.Є.Фещенку та директору Житомирського РУ ЗАТ КБ «ПриватБанк» І.Е.Сіранчуку — за значний особистий внесок у розвиток економіки області.

ПЕРЕДІЛ ВЛАСНОСТІ

КОЛЛЕКТИВ ЧМП ПРОСИТ ЗАЩИТЫ ОТ ПОПЫТОК УНИЧТОЖЕНИЯ СВОЕГО ПРЕДПРИЯТИЯ
«Вечерняя Одесса», 05.04.2008
В открытом обращении к высшим органам государственной законодательной и исполнительной власти коллектив работников ГСК «Черноморское морское пароходство» просит защиты от попыток уничтожения своего предприятия.

«Государственные деятели», как стервятники, готовы растащить по карманам наше имущество. Мысль о разделе государственного имущества ГСК «ЧМП» разъедает уже не только головы частных лиц, но и неприкрыто декларируется государственными чиновниками высшего ранга», — говорится в документе.
Авторы обращения отмечают, что фраза зам. министра транспорта и связи В. Работнева, сказанная им газете «Сегодня»: «ЧМП сегодня серьезный владелец недвижимости в Одессе», — единственно правдивая в этом интервью и указывает, собственно, на причину желаемого банкротства и уничтожения ГСК «ЧМП».
«Лишить морскую державу Украину поколениями создаваемого государственного флота в юбилей 175-летия ГСК «ЧМП» — такое могло прийти в голову только ярым врагам экономической независимости Украины», — подчеркивается в обращении.
«В тот момент, когда сухопутные страны, такие, как Беларусь и Монголия, прилагают огромные усилия для приобретения флота, понимая стратегическое, политическое и экономическое значение этого шага, наши руководители отрасли показывают свое негосударственное мышление, полную профессиональную непригодность и некомпетентность в вопросах морского транспорта. И небесполезна ли в таком случае структура — Департамент морского и речного транспорта, не заинтересованная в сохранении и развитии национального флота?», — вопрошают работники компании.
Данное обращение ветераны флота ЧМП и городская ветеранская организация в лице председателя Валентина Евгеньевича Соколова вручили народному депутату Украины Сергею Гриневецкому с просьбой подготовить соответствующий депутатский запрос.
http://vo.od.ua/article/8080

РІВЕНЬ І ЯКІСТЬ ЖИТТЯ

ПОДОРОЖАЛ ХЛЕБ
Олейник Светлана, «Индустриальное Запорожье», 05.04.2008
Из-за повального роста цен не все горожане заметили подорожание хлеба.

На днях в киоске возле моего дома любимый хлеб «Таврический» и «Александровский» подорожал с 2,20 до 2,30 грн. Почему? Оказалось, с 1 апреля на 5-10 копеек выросли заводские отпускные цены. Об этом узнала в одном из фирменных магазинов «Хлебодар». «Александровский» там стоит сейчас 2,15 грн., «Таврический» - 2,20 грн. Но есть хлеб, цены на который остались прежними, например «Изюминка» (2,40 грн.), и «Бородинский» (2,45 грн.).
В киоске на Малом рынке продавец рассказала, что у них хлеб подорожал на 5 копеек. Исключением стали «Александровский» (2,50 грн.) и «Таврический» (2,30 грн.)- их цена поднялась на 10 копеек. А вот «Бородинский» и «Изюминка» стали здесь дороже на 5 копеек и стоят по 2,50 грн.
Пообщавшись с покупателями в фирменном магазине «Хлебодар», я выяснила, что большинство повышения даже не заметили. Возможно потому, что уж слишком многое вокруг растет в цене.
Компетентно
Светлана Тябина, начальник Госинспекции по контролю за ценами в Запорожской области:
- Цены на хлеб на 2-9 процентов повысили хлебозаводы № 3 и 5, которые сообщили нам, что рост цен произойдет из-за повышения зарплаты. Но пока не могу сказать, насколько это соответствует действительности, так как сейчас мы анализируем их расчеты. А раньше, 28 марта, Ореховский хлебозавод поднял цены на 10-15 процентов.
Ирина Керимова, начальник отдела маркетинга ТМ «Хлебодар»:
- Рост цен на хлеб с 1 апреля связан исключительно с повышением уровня минимальной зарплаты, предусмотренного законодательством. Повышение отпускных заводских цен составило от 5 до 10 копеек на массовые сорта хлеба. Например, буханка «Заводского» подорожала с 1,85 грн. до 1,90 грн., «Александровского» - с 1,97 грн. до 2,06 грн. Стоимость сдобы и некоторых элитных сортов хлеба остались на прежнем уровне. Исходя из норм потребления хлеба на человека (200-250 граммов в сутки), получается, что теперь человек потратит примерно на 1 грн. в месяц больше, чем раньше. Что касается дальнейшего роста цен на нашу продукцию, то, в связи с тем, что повышение минимальной зарплаты запланировано Кабмином до конца года, будут меняться и цены.
Кстати
Самый подорожавший в последнее время продукт – сахар,  после вмешательства правительства, подешевел. Так, сегодня магазины «Сільпо» и «О’кей» продают его по 3,30 грн. Средняя же его цена на рынках области - 3,80-3,85 грн. (максимальная – 4,20 — 4,30 грн.).
http://iz.com.ua/2008/04/05/podorozhal-xleb/

ЦІНИ НЕ РАДУЮТЬ
Наталя Ларіонова, «Донеччина», 04.04.2008
Голова Донецької облдержадміністрації Володимир Логвиненко провів брифінг, на якому, зокрема, обговорювалася цінова стратегія регіону та проблеми захисту малозабезпечених верств населення.

Почім м'ясо для народу?
В області постійно проводиться моніторинг цін на основні продукти харчування. У зв'язку з підвищенням вартості м'ясної сировини в середньому на 22% та енергоносіїв, середня оптово-відпускна ціна на ковбасні вироби (ковбаса варена 1 сорту) підвищилася на 23% у порівнянні з початком року.
Губернатор не приховував стурбованості стрімким зростанням цін, адже людям, які й без того ледве зводить кінці з кінцями, доводиться заощаджувати на їжі.
— В області середнє споживання м'яса на рік на одну людину становить 43 кілограми, при медичній нормі — 82 кілограми, — оприлюднив нерадісні цифри статистики Володимир Іванович, додавши, що м'яса власного виробництва в регіоні й того менше — 28 кг на людину.
На думку В.Логвиненка, виходом могла б стати закупівля необхідної кількості продовольства за межами області.
— Це частково робилося через вільні економічні зони (ВЕЗ), але це досить делікатне питання й усі підприємства із цієї системи виведені. Більшість припинила працювати. Тепер держава має намір закуповувати за кордоном 350 тисяч тонн. Я навіть не хочу це коментувати, — заявив губернатор, додавши, що м'ясокомбінат "Відродження" не працює, а останнім вийшов зі схеми Артемівський м'ясокомбінат.
Малозабезпеченим дадуть дотації
Влада на місцях майже позбавлена важелів формування й регулювання цін. Роздрібні ціни залежать від оптових, а оптові, у свою чергу, в основному, «диктуються» з Києва.
— Щоб провести перевірку в торгівельних закладах, треба попередити їх за 10 днів, тому елемент несподіванки відсутній, — розповів В.Логвиненко, додавши, що у торгівельного бізнесу є безліч способів працювати рентабельно і при цьому зберегти діючі ціни. Стабілізувати ситуацію необхідно, в першу чергу, за рахунок інтервенцій на ринок продуктів або фінансової підтримки.
Для контролю за стабільністю цін у регіоні створена спеціальна оперативна група. Відповідно до діючого законодавства, різницю між прожитковим мінімумом для непрацюючих громадян (481 грн.) і вартістю мінімального споживчого кошика (для Донецької області — 553 грн.) малозабезпеченим верствам населення необхідно компенсувати з бюджету. В області подібний перерахунок проведено майже для 130 тисяч осіб, середній розмір дотацій на одну людину становить 162 грн. У цілому області для дотацій потрібно 14,3 млн. грн. щомісяця. Діятиме ця програма вже з 1 квітня.
Хліб дорожчатиме. Але не дуже...
Різкого підвищення цін на хлібобулочні вироби в області не очікується. На думку губернатора, варто орієнтуватися на підвищення ціни на хлібобулочні вироби у межах 1,5% — 2% на місяць. У регіоні є передумови для того, щоб різких підвищень ціни на хлібобулочні вироби не було.
Хоча нинішні ціни вже піднялися приблизно на 3%. Відбулося це тому, що з жовтня 2006 р. до жовтня 2007 р. оптово-відпускні ціни на хліб і хлібобулочні вироби в області майже не змінювалися. Хлібопекарські підприємства змушені були стримувати ціни на хліб масових сортів, тоді як зростали ціни на продовольче зерно, газ, паливо, підвищувалася заробітна плата. І лише з жовтня 2007 р. ціни на хліб стали поступово підвищуватися. Стримувати роздрібні ціни вдалося завдяки тому, що за рішенням уряду область одержує щомісяця 5700 тонн борошна.
Можливо, вартість рослинної олії залишиться на тому ж рівні, якщо майбутній урожай буде гарним. А поки що спостерігається подорожчання через підвищення вартості насіння соняшника на 200 грн. за тонну.
А ось молочна продукція неодмінно дорожчатиме, хоча зараз і спостерігається сезонне зниження закупівельних цін на молоко. Однак роздрібна ціна підвищилася, що пояснюється подорожчанням паливно-енергетичних ресурсів, основних матеріалів, тари, пакувальних матеріалів тощо.
Про майбутні тарифи
За словами губернатора, найближчим часом варто готуватися до підвищення цін на тарифи ЖКГ. Наскільки вони збільшаться, поки невідомо. Прорахунком нових тарифів займаються аналітичні групи.
— Наближається до кінця опалювальний сезон, і я доручив провести розрахунки тарифів за послуги ЖКГ. Попередні цифри будуть відомі наприкінці квітня — в середині травня, — повідомив губернатор і додав, що причина подорожчання — у вартості газу. Поки не відомо, якою вона буде. Однак зрозуміло, що здешевлення не передбачається.
— Зараз закінчується опалювальний сезон, потреба в енергоносіях падає, і треба підготуватися, щоб зміни не застали нас зненацька, — підсумував В.Логвиненко.
Тільки це й залишається місцевій владі, яка опинилася заручницею ситуації. З одного боку, держава «спустила» на місця більшість повноважень за узгодженням тарифів на проїзд, послуги ЖКГ, контролю за цінами, їхнє адміністративне регулювання. А з іншого боку — реальних важелів впливу на ціноутворення не передбачила.

ДІРКИ В МОРАЛІ ШАРОВАРАМИ НЕ ЗАТУЛИШ...
Іраїда Голованова, «Житомирщина», 04.04.2008
У навчально-виховних програмах і потіївських, і всіх інших шкіл Житомирської області є чимало гарних планів. А який результат?

Свого часу «Житомирщина» розповідала про акцію «Добробут власними руками», ініційовану народним депутатом України Павлом Жебрівським. Один із репортажів був із Потіївки Радомишльського району. У день свята з нагоди завершення акції до Потіївки приїхало багато гостей. Сільський голова, виряджений у барвисту вишиванку, гордо водив їх по селу, демонструючи оновлені за допомогою  партійців «нашоукраїнців» об’єкти. Від дитсадка до спортмайданчика стежка пролягала повз меморіал героям Потіївського підпілля, що знаходиться якраз через дорогу від сільради. Тут знайшли спочинок відважці, яких фашисти катували, живцем закопували в землю — за те, що вони не скорилися ворогу, що стали на захист рідної землі, своїх земляків.
Але що ж побачили у цьому святому місці гості? Надворі був початок червня, а на плитах над похованнями лежало пожухле листя, біля пам’ятника — сміття, порожні пляшки... Від тієї ганьби в багатьох прибулих сюди людей спалахнули обличчя. Тільки не в сільського голови і його місцевої свити!
Хоч Потіївка мені й не рідна, важко було стерпіти такий сором. Не гаючи, я тут же позбирала пляшки, пакети, ще якийсь мотлох і винесла за  територію меморіалу. За всім тим спостерігали місцеві жителі, які обліпили огорожу — дорослі й діти, але ніхто й не поворухнувся, щоб і собі щось зробити... І ні в кого — ні в цю мить, ні задовго до цього дня — не ворухнулася в серці тривога, не пропік душу обов’язок якщо вже не доглядати оцей клаптик потіївської, политої кров’ю  героїв, землі, то хоча б не паплюжити його.
А в селі ж — майже  поруч — дві школи. Для підлітків мого покоління колись було навіть не  обов’язком, а гордістю шефствувати над могилами полеглих захисників Вітчизни, пам’ятниками на їхню честь. А для сьогоднішніх школярів це що, як говорив В.Маяковський, — «езда в  незнаемое»? Звичайно, якщо патріотичне виховання учнівської молоді зводити лише до заформалізованого ритуалу 9 Травня — один раз на рік, — то для них і справді навіть отакий меморіал нічого не значитиме, ніяких почуттів, і, тим більше, обов’язку, не викликатиме.
Годі й сперечатися, у навчально-виховних програмах і потіївських, і всіх інших шкіл області є чимало гарних планів. А в звітах про їхнє виконання — тверджень про те, що діти справді виховуються в патріотичному дусі. Проте варто поставити запитання: а який результат?
31 січня цього року «Житомирщина» під заголовком «Рідні й близькі, відгукніться!» на прохання  Славутського історичного музею (Хмельницька область)  надрукувала список 56 солдатів і офіцерів — наших земляків, які загинули в концентраційному таборі «Гросслазарет —  Славута — цвай. Табір 301». Біля кожного прізвища вказувалося вірогідне місце їхнього народження й довоєнного проживання. «Житомирщина» висловлювала щире прохання до сільських рад, ветеранських організацій і особливо — до школярів та їхніх наставників розпочати пошук, щоб віднайти рідних полеглих. Із таким же проханням автор цих рядків звернулася до начальників відділів освіти райдержадміністрацій, щоб скерували цю патріотичну акцію. Який же то був би практичний урок патріотизму!  Думаєте, хоч одна зі шкіл області відгукнулася? Жодна.
Отакі  вони, наші патріотизм та патріотичне виховання. І як би ми не любили вишивані сорочки й червоні шаровари, дірки в нашій моралі й відповідальності  перед пам’яттю героїв ними не затулиш. Зараз болюче  й не без суперечностей намагаємося встановити обставини, кількість та імена жертв Голодомору. Бо свого часу спочатку не визнавали, потім забували про той пережитий жах. Відстань від  Голодомору до Великої Вітчизняної — всього на п’ять-десять років менша. Отож, як завжди, наступаємо на ті самі граблі і скочуємося до забуття?
Ну, і щоб завершити мову про Потіївку. На початку осені знову довелося побувати в селі. Біля  меморіалу героям знову побачила розкидане сміття. А в розмові з керівником одного із закладів раптом почула скаргу. Мовляв, коли під час отієї літньої акції будували  смортмайданчик, в одному місці за огорожею нагорнули купу землі. І, бачте, так і не розкидали її, не розрівняли.
У самої сільської громади, виявляється, рук немає. Чи, може, совісті?

ЗАКОННІСТЬ І ПРАВОПОРУШЕННЯ

СПРАВА ПРОТИ ГОЛОВИ КОВЕЛЬСЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ ВАДИМА ГРИЩУКА: НОВІ ПОДРОБИЦІ
Олена Мороз, «Віче-інформ», 04.04.2008, Волинська обл.
В оселі голови ковельської районної державної адміністрації Вадима Грищука знайшли схеми, які правоохоронці називають схемами дерибану землі. Тим часом горохівському міському голові дали п'ять років.

У так званій справі ковельського голови райдержадміністрації правоохоронці накопали нові факти. Зокрема ще один епізод, що тягне на кваліфікацію  "зловживання службовим становищем та владою". А у помешканні затриманого Вадима Грищука виявили деякі цікавинки, що допоможуть розкрити інші сторони діяльності цього посадовця, і не тільки його…
Минулого тижня неподалік Ковеля, поблизу бару "Золота підкова", волинські міліціонери разом зі своїми столичними колегами ловили, як кажуть, за руку ковельського голову районного ґатунку. Доки правоохоронці виголошували свою претензію та намагалися ту ж саму руку увінчати металевими браслетами, посадовець, з їхніх слів, демонстрував їм повну зневагу. Однак десять тисяч «зелених», які він начебто отримав від чоловіка за виділення йому двох гектарів землі для ведення селянського господарства, – сума більш ніж переконлива. Тому голова Ковельської райдержадміністрації Вадим Грищук врешті-решт змушений був відступитися...
Версія слідства: десять тисяч штук баксів Вадим Грищук вимагав, а потім одержав, оскільки збирався наданою йому владою посприяти виділенню двох гектарів землі неподалік села Старі Кошари Ковельського району. Людина розраховувала на свої сили і  можливості, а тут раптом їй запхали палицю в колеса. Точніше міліцейською палицею співробітники державного департаменту з боротьби з економічною злочинністю зі столиці та їхні волинські колеги лишень зупинили "Ауді А-6", якою пересувався згаданий керівник району. Зупинили і  далі власника цього авто вже транспортували в ізолятор тимчасового тримання  з дещо меншим комфортом.
За фактом отримання хабара прокуратура  Волинської області порушила кримінальну справу, в ході розслідування якої встановили ще один випадок дерибану землі і начебто теж за участю згаданого голови районної адміністрації. Крім цього, вдома у Вадима Грищука виявили цікаві документи – зі слів правоохоронців, детальні схеми роздачі земельних ділянок, на яких містяться перелік прізвищ та інші відомості про безпосередніх учасників.
А у кримінальній справі, порушеній щодо горохівського міського голови Віктора Семенченка, який отримав хабар у дев'ять тисяч доларів, минулого понеділка  Нововолинський міський суд постановив свій вирок. За рішенням представників феміди Віктора Миколайовича визнали винним в отриманні хабара у розмірі 9 тисяч євро, однак при обранні міри покарання застосували ст. 69 КПК України. Засудили екс-голову до п'яти років позбавлення волі без конфіскації майна. Цікаво, що розглядали у суді справу майже дев'ять місяців, бо п'ятнадцять разів відкладали слухання через різні заяви і зволікання захисту.
http://www.viche.lutsk.ua/index/2517

СКАНДАЛИ

АКЦИЯ ПРОТЕСТА ПЕРЕРОСЛА В ГОЛОДОВКУ
Ирина Каратаева, «Слава Севастополя», 08.05.2008
Городская акция протеста, участники которой требуют отставки "команды Сергея Куницына", к началу третьей недели проведения вышла из рамок митингов с речами и приняла более серьезные формы.

Как заявил руководитель молодежной организации и участник голодовки Антон Червинский, акция проводится для того, чтобы голос молодежи, "желающей нормально жить, строить дома, растить детей и работать на благо города, услышали все севастопольцы, вся Украина". Мешает молодым людям с активной гражданской позицией "наглая коррупция" верхушки городской государственной администрации. Голодать севастопольцы отправились с требованием отставки главы СГГА Сергея Куницына и его заместителей—Владимира Казарина и Ольги Ковитиди.
Между тем сегодня начинает работу 10 — я сессия городского совета. И, как стало известно "Славе Севастополя+", уже на первом пленарном заседании депутаты намерены выслушать информацию от работников прокуратуры и органов внутренних дел по проверке преступных фактов, как считает горсовет, допущенных сотрудниками госадминистрации в области земельных отношений и при выполнении программы социально — экономического развития Севастополя в 2007 году. После мартовской сессии горсовет направил соответствующие запросы в правоохранительные органы и пригласил их представителей выступить перед депутатами в апреле с первичной информацией. Об этом заявил журналистам накануне сессии заместитель председателя городского совета Петр Кудряшов.
По его словам, "истоки конфликта между государственной администрацией и городским советом таятся в несовершенстве законодательства—в Севастополе не урегулированы особенности взаимодействия исполнительной и представительной ветвей власти, но компромисс всегда возможен, и городской совет стремился к этому". Однако, заявил Петр Кудряшов, крымская команда СГГА, не понимая особенностей Севастополя, "после года совместной работы стала самостоятельно принимать решения, которые идут вразрез с интересами севастопольской громады". Петр Кудряшов перечислил, как минимум, четыре проблемных вопроса во взаимоотношениях двух ветвей власти. Первый—администрация стала подписывать договоры аренды на земельные участки в Севастополе, ссылаясь на решение судов и не опротестовывая их. Второе—"у городского совета появились сомнения по отдельным объектам программы СЭР 2007 года". Третье—депутаты недовольны тем, что администрация не настаивает на заключении с застройщиками договоров на паевое участие в развитии инженерной структуры города и на передаче в городскую очередь части отстроенного жилья. И главное, высокопоставленные работники СГГА считают, что они "никак неподотчетны и неподконтрольны городскому совету, а значит, и севастопольской громаде".
Именно потому, что горсовет, пытаясь проверить участие чиновников администрации в разработке схем по оформлению земель города на иногородних предпринимателей, а также в расходовании средств программы СЭР и количестве заключенных паевых договоров, получил отказ в предоставлении информации со стороны СГГА, он был вынужден создать собственные временные контрольные комиссии. Когда подозрения в злоупотреблениях чиновников начали подтверждаться, депутаты обратились в правоохранительные органы. "Работает схема, схема преступная, она работает в Крыму, добрались и до Севастополя. Ее можно было бы остановить, если бы администрация протестовала в судах и привлекала горсовет в качестве третьей стороны. Общественный контроль зажат до предела. Депутатский корпус считает это ненормальным и обращается в правоохранительные органы и суды",—заявил Петр Кудряшов.
Истину городской совет ищет не только в судебных инстанциях, где требует расторжения договоров аренды на земельные участки (в том числе и по Матросскому бульвару), или в сессионном зале, где делает выявленные факты достоянием гласности,—часть депутатского корпуса принимает активное участие в акциях протеста, начавшихся в Севастополе 25 марта.
http://www.slava.sebastopol.ua/?cnt=staty_show&yr=2008&mnt=4&day=8&id=16140

ЯК СИРОТА З ОДЕСЬКОЇ «ПЕРЛИНКИ» БОРДЕЛЬ ЗРОБИВ
Іван Фаріон, «Високий замок», 05.04.2008, Львівська обл.
У скандальну історію потрапив перший заступник голови парламентського Комітету з питань правової політики, один з творців української Конституції Михайло Сирота.  Народний депутат прокоментував ситуацію.

 Адміністрація одеського дитячого будинку “Перлинка” звинуватила народного депутата у тому, що він обізвав їхню установу борделем, де, мовляв, “дорослі дяді” систематично ґвалтують дітей віком від 3 до 6 років.
Заява Сироти прозвучала під час недавнього його перебування у Львові й викликала широкий резонанс. Найперше, в Одесі. Дирекція “Перлинки” від себе і від імені 31 свого вихованця підготувала позов до народного депутата. Вона вимагає публічного спростування озвученої парламентарієм заяви, а також матеріальної компенсації завданої моральної шкоди – по 50 тисяч гривень кожній дитині.
Своє обурення заявою про оргії в одеському дитсадку висловив міністр у справах молоді, сім’ї, молоді та спорту Юрій Павленко. Він заявив, що добре знає про цей дитячий будинок ще з часу його відкриття, постійно цікавився умовами його роботи і станом справ – однак нічого подібного там не було виявлено. На це вказують і результати 3-місячної перевірки, яку проводила у “Перлинці” Служба безпеки України. Тож, за словами міністра, заява Сироти шокувала його. Павленко повідомив, що пропонував Сироті приїхати до Одеси і вибачитися перед колективом дитсадка, на який кинуто тінь, однак нардеп відмовився. Своєю чергою, голова Одеської облдержадміністрації Микола Сердюк, який теж брав участь у перевірці умов проживання і виховання дітей у “Перлинці”, заяву народного депутата охарактеризував як “чорний піар”.
Коментар для «ВЗ»
Народний депутат Михайло СИРОТА (Блок Володимира Литвина)
- Прес-конференція, яку я проводив у Львові, була присвячена конституційному процесу в Україні, і не більше того. Після того, як було вичерпано цю тему, при неформальному обміні думками, коли у мене поцікавилися ставленням до депутатської недоторканності, я розповів, зокрема, про те, що до мене звернулися із повідомленням про ганебне явище (у ньому йшлося про події, які ви згадуєте). Отож я перепитав журналістів: як з цим явищем боротися, якщо у мене нема депутатської недоторканності?
Тобто я не робив публічних заяв з приводу “Перлинки”...
- Але, тим не менше, вона потрапила на сторінки преси…
- А це вже інші речі. Як народний депутат, отримавши офіційне звернення від голови громадської організації Світлани Юріївни Дядченко з приводу ганебних фактів, які, на її думку, мають місце, і на підтвердження яких вона надала купу документів, я зробив офіційний запит на ім’я Генерального прокурора, голови Служби безпеки України і Прем’єр-міністра. Я - не слідчий і не прокурор, тому не можу займатися розслідуванням. Істину мають встановити ті, кому це належить за службовими обов’язками.
http://www.wz.lviv.ua/pages.php?ac=arch&atid=64072

ОХОРОНА ЗДОРОВ'Я

СЕЛАМ ХАРЬКОВЩИНЫ НЕ ХВАТАЕТ ВРАЧЕЙ
«Время», 08.04.2008, Харьковская обл.
В 2007 году уровень укомплектованности лечебных учреждений Харьковщины — 78,9% (10143 врачей всех специальностей).

Об этом сообщил начальник ГУ здравоохранения облгос-администрации Александр Галацан.
Вместе с тем остается сложной ситуация с укомплектованностью врачами в сельской местности (в среднем, 71%). Наиболее актуально эта проблема стоит в Лозовском, Сахновщинском, Барвенковском, Великобурлукском, Двуречанском и Шевченковском районах. По словам Александра Галацана, одной из причин такого положения является недостаточное использование возможностей целевого направления сельской молодежи на обучение, о чем свидетельствует низкий конкурс среди абитуриентов (в 2007 году он составил 1,2 при рекомендуемом 1,5). В свою очередь заместитель председателя облгосадминистрации Игорь Терехов отметил, что ситуация, когда квоты на обучение в медицинских вузах используются не в полном объеме, недопустима. И. Терехов заявил, что этот вопрос должен быть на постоянном личном контроле руководства райгос-администраций.
http://www.time.kharkov.com/index.php?page_name=article&id=2484

ПРИЗНАЧЕННЯ ТА ЗВІЛЬНЕННЯ

КАЧУР УВОЛЕН
Ирина Власова, «Панорама», 9.04.2008, Сумская обл.
В понедельник 7 апреля, как раз на Благовещенье Сумщина получила нового губернатора.

И.о. главы Сумской ОГА назначен хорошо знакомый в Сумской области Николай Лаврик
Президент Виктор Ющенко своим указом уволил Павла Качура с должности председателя Сумской облгосадминистрации и назначил и.о. губернатора Николая Лаврика. 55-летний роменчанин Николай Лаврик уже руководил Сумщиной, потом стал губернатором соседней Черниговской области. С сентября 2007 г. он был советником президента. С этой должности президент его уволил в день назначения и.о.
Неизвестно, насколько второе губернаторство Николая Лаврика станет для Сумщины благодатным, но многие местные политики с облегчением вздохнули. "Наконец-то закончится противостояние между облсоветом и облгосадминистрацией и они начнут работать на благо региона", - сказал заместитель председателя Сумского областного совета Сергей КЛОЧКО.
На экстренной пресс-конференции в понедельник Павел Качур на все вопросы журналистов о причинах увольнения отвечал уклончиво. "Это не работа и не политика", - сказал он. По его словам, он жалеет лишь о двух вещах: поддался на уговоры и сделал кадровое назначение в Роменскую РГА и был втянут в конфликт с чернобыльцами (ЛСУ). Об аналогичной конфликтной ситуации с психдиспансером Павел Качур предпочел не вспоминать.
Он пытался шутить: мол, об увольнении его предупредили, и он благодарен за то, что узнал о своем уходе не из СМИ. "Уверен только в одном: такого хорошего губернатора, как Качур, вам еще долго придется ждать!" - пошутил он.
Сказал, что отдохнет, подумает о трудоустройстве. Где конкретно, не сказал. Народная молва тут же приписала ему недавно освободившуюся должность посла в Германии.
Качур не один раз заявил, что благодарен главе государства за то, что имел возможность работать в Сумской области. И по возможности он приедет на фестивали Чайковского и Бурлюка, на подведение итогов краеведческой викторины.
Какова же истинная причина увольнения Павла Качура? Большинство источников склонны считать, что во всём виновата политика: Павел Качур не захотел менять партийность в угоду Виктору Балоге. У него не сложились отношения с областными бютовцами, и некоторые знающие люди не исключают, что вакантную должность губернатора держат для председателя облсовета Вячеслава Шапошника. Также среди причин называют и невнятную позицию губернатора относительно мэра г. Сумы Геннадия Минаев: мол, не защитил мэра от бютовцев. И последнее: накануне важных для государства периодов - президентских выборов и снятия моратория на продажу земли - руководить президентской областью должен проверенный человек.
Справка
Павел Качур был назначен на должность председателя Сумской облгосадминистрации 26 декабря 2006 г.
С декабря 2005 г. по июль 2007 г. Николай Лаврик занимал должность председателя Черниговской областной государственной администрации. Президент освободил его с должности в июле 2007 г. В конце июня 2007 г. Николай Лаврик подал в отставку, после чего внеочередная сессия Черниговского областного совета обратилась к Ющенко и премьер-министру Виктору Януковичу с просьбой отклонить его отставку.
Член партии "Народный Союз Наша Украина", ранее был членом Партии промышленников и предпринимателей.
В феврале 2005 г. Ющенко назначил Николая Лаврика председателем Сумской облгосадминистрации, а уволил в декабре 2005 г.
Ранее Лаврик был мэром г. Ромны.
 
 

*                                 *                              *

Повнотекстовий огляд регіональної преси. До випуску ввійшли матеріали, які з’явилися на шпальтах та в інтернет-версіях обласних та міських газет України по 9 квітня 2008 року включно.
Заявки на отримання друкованих версій, а також зауваження та пропозиції можна надсилати за адресою:
nekrasova@rada.gov.ua
або телефоном:  255-23-94,
Некрасовій Олені Станіславівні.


© Апарат Верховної Ради України
Інформаційне управління
Відділ інформаційно-бібліотечного забезпечення