Огляд реґіональної преси

Вівторкове засідання парламенту розпочалося не у напівпорожньому залі, про який напередодні попереджала фракція БЮТ у разі, якщо до порядку денного не внесуть питання про дострокові вибори київського мера і депутатів Київради. Вимогу “бютівців” врахували, тому бойкотувати роботу Верховної Ради соратники Юлії Тимошенко не стали. Це була не просто домовленість, а політичний бартер між учасниками коаліції. Як заявила Юлія Тимошенко, жорсткою умовою внесення на розгляд парламенту “київського питання” була вимога поставити першим у порядку денному нову редакцію закону про Кабмін. Хоча цей законопроект передбачає обмеження повноважень прем’єра й уряду, БЮТ погодився підтримати його, наголосила Юлія Тимошенко. І додала: “Ніякі повноваження не варті того, щоб залишити корупцію у Києві”.

На запитання журналістів, чи результати голосування за відставку Черновецького не розколять парламентську більшість, прем’єр запевнила: розколу не буде, але стане зрозуміло, хто з депутатів “сидить на хабарах на київській землі, хто куплений Черновецьким”. Нагадала лідер БЮТ і про обіцяний бойкот роботи Верховної Ради. Якщо голосування за проведення дострокових виборів київського мера і депутатів Київради не буде результативним, фракція залишить сесійну залу і не повернеться доти, доки не знайдеться достатньо голосів для ухвалення цих рішень, попередила Юлія Тимошенко.

Затвердивши розклад засідань нинішнього пленарного тижня і порядок денний другої сесії, Верховна Рада приступила до розгляду законопроекту про Кабмін – того самого, який вніс до парламенту Президент. Презентував законопроект з парламентської трибуни перший заступник керівника президентського Секретаріату Олександр Шлапак. Він оголосив “увесь список”, який відрізняє президентський варіант закону про Кабмін від чинного. Це і положення, в якому передбачено право Президента відхилити запропоновану коаліцією кандидатуру на прем’єра. І процедура відставки міністрів з президентської квоти (керівника Міноборони та Міністерства закордонних справ): прем’єрське подання на їхнє звільнення має бути обов’язково узгоджене з Президентом. І пропозиція затверджувати програму діяльності уряду одночасно з призначенням прем’єра. І закріплення права призначати заступників міністра не за прем’єром, а за керівниками міністерств.

Першими відмову голосувати за такий законопроект озвучили комуністи. За ними запротестували “Регіони”, заявивши, що нова редакція закону про Кабмін місцями не вписується у норми Конституції і гарантує урядові роль обслуговуючого персоналу. КПУ і “регіонали” дружно не голосували за ухвалення законопроекту у першому читанні.

Але і без них голосів “за” вистачило: компанію “НУ-НС” і БЮТ склали “литвинівці”, які одностайно підтримали законопроект. Спроби ухвалити нову редакцію закону про Кабмін відразу й у другому читанні не дали результату: спікер попередив, що це було б порушенням регламенту, бо позбавило б депутатів права вносити поправки до законопроекту, прийнятого у першому читанні.

Черновецький «здружив» коаліцію з опозицією

На заслуховування інформації тимчасової слідчої комісії з розслідування діяльності Київської мерії та винесення вердикту меру Києва і Київраді парламенту знадобилося менше години. Вже після першого голосування за проект постанови про призначення позачергових виборів депутатів Київської міської ради і мера столиці сумніви, чи вистачить голосів для ухвалення цих рішень, розвіялися. Прийняття проекту за основу підтримали 244 депутати, а в цілому постанову “благословили” 246 голосами. Жодного “за” не дали лише “Регіони”. Решта фракцій “скинулися”: 155 голосів від БЮТ, 59 – від “НУ-НС”, 26 – від КПУ і 6 - від блоку Литвина.

У постанові, яка передбачає, що позачергові вибори мера Києва і депутатів Київради мають відбутися в останню неділю 70-денного терміну від дня набуття нею чинності (кажуть, у червні), цілий список посилань на Конституцію і закони. Згадується:

- стаття 85 Конституції, в якій призначення позачергових виборів до органів місцевого самоврядування визначено як одне з повноважень Верховної Ради;

- стаття 23 Закону України “Про столицю України - місто-герой Київ”: “за наявності підстав, передбачених статтею 78 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Верховна Рада України може призначити позачергові вибори Київської міської ради”, “повноваження Київського міського голови за наявності підстав, передбачених цим Законом, статтею 79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», можуть бути достроково припинені”;

- статті 78 та 79 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”: “повноваження сільської, селищної, міської, районної в місті, районної, обласної ради можуть бути достроково припинені, якщо рада прийняла рішення з порушенням Конституції України, цього та інших законів, прав і свобод громадян, ігноруючи при цьому вимоги компетентних органів про приведення цих рішень у відповідність із законом”, “за наявності підстав, рішення суду про визнання актів ради незаконними, висновків відповідного комітету Верховної Ради Верховна Рада України може призначити позачергові вибори сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради”, “повноваження сільського, селищного, міського голови можуть бути достроково припинені, якщо він порушує Конституцію або закони України, права й свободи громадян, не забезпечує здійснення наданих йому повноважень”, “за наявності рішень суду про визнання розпоряджень чи дій сільського, селищного, міського голови незаконними, висновків відповідного комітету Верховної Ради Верховна Рада України може призначити позачергові вибори сільського, селищного, міського голови”.

Коментар для «ВЗ»

Володимир Бондаренко, народний депутат (БЮТ), один з ініціаторів постанови про дострокові вибори мера Києва і депутатів Київради.

- Ухвалена Верховною Радою постанова означає, що продовжувати роботу так званої президентської комісії з вивчення діяльності київської влади не має сенсу?

- Ну чому? Продовжується і робота парламентської комісії. Треба ж розслідувати факти кримінальних злочинів, вчинених Черновецьким. Винні мають понести відповідальність.

- БЮТ, очевидно, з самого початку розумів: за постанову проголосують не всі депутати з “НУ-НС”, що ставило під сумнів результативне голосування?

- Йдеться про групу Балоги і тих людей з фракції, які потрапили під його вплив. Їхні прізвища відомі: Білозір, Кріль, Петьовка, Довгий, Матвієнко, Жебрівський, Ключковський, Плющ, Полянчич, Поляченко, Тополов, Шкутяк, Ющенко (Петро).

- Один із депутатів, яких ви згадали – Анатолій Матвієнко – заявив, що рішення Верховної Ради не правове і що воно може бути скасоване у судовому порядку…

- Матвієнко і сам знає, що бреше. Він з давніх-давен є “адвокатом” Черновецького, бо “зв’язаний” з ним особистими інтересами. Підстав для ухваленого парламентом рішення було предостатньо.

- Черга охочих сісти у крісло київського градоначальника не розсварить коаліцію?

- Конфлікту не виникне. Швидше за все, буде рішення про проведення виборів у два тури, що дасть можливість змагатися всім, хто захоче.

http://www.wz.lviv.ua/pages.php?atid=63625

ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ

Как преодолеть воевластие в Украине?

«Днепр вечерний», 17.03.2008, Днепропетровская обл.

Свои мнения по поводу решения одного из основных политических вопросов Украины, выбора формы правления – президентской или парламентской - высказали депутаты Днепропетровского облсовета Е. Видякина (КПУ) и В. Шебанов («НСНУ»).

Екатерина Видякина:

- У нас позиция однозначная. Наша партия целенаправленно ведет свою политику на устранение президентской власти. Считаю, что институт президентства разваливает демократию в стране. Мы выступаем за коллегиальную власть.

Еще в 1994 году КПУ заявила о том, что в случае победы на выборах нашего лидера Петра Симоненко мы будем отстаивать парламентскую республику и бороться против узурпации власти и любой формы диктатуры. Парламент должен формировать исполнительную власть и нести полную ответственность за события, происходящие в стране.

По этому пути Украина потихоньку продвигалась. Реформа 2004 года в какой-то мере предусматривала урезание полномочий президента и расширение полномочий парламента и правительства. Но после 2004 года идет всяческая дискриминация коллегиальной власти. Она происходит на всех уровнях. В каждом маленьком городке мы видим конфликт между исполнительной и представительской властью. Между советами и мэрами. Это имеет место и в Днепропетровске.

Двоевластие приводит, порой, к самым негативным последствиям. У нас оно, слава Богу, не так явно выражено. Но, например, в Херсонской области из-за этого до сир пор не утвержден областной бюджет.

Подчеркну, что позиция коммунистов совсем иная, чем у БЮТ. Юлия Тимошенко проголосовала в свое время вместе с Партией регионов за новый закон о Кабмине и таким образом создалась ситуация, которая привела к новым парламентским выборам. Сейчас, когда снова пошли разногласия между премьер-министром и Президентом, Юлия Владимировна, как талантливый политик в очередной раз дала понять Виктору Ющенко, что если этот вопрос не будет однозначно решен, она поставит вопрос о создании единой коалиции между ПР и БЮТ. Это было заявлено на днях в Брюсселе и тогда станет понятно, какая власть сильнее.

У нас же, как понимаете, позиция совсем иная.

Вадим Шебанов:

- Институт президентства отменять нецелесообразно. Просто нужно конституционно закрепить полномочия Президента, премьера и спикера. Вопрос нужно решить на Конституционном совете и выносить на референдум, чтобы потом «не лазить» каждый день в Конституцию и не подвергать сомнению ее статьи.

Чтобы изменить Основной Закон через Верховную Раду, необходимо парламентское большинство в 300 голосов. Однажды референдум у нас уже был, а потом Верховный совет это решение «подправил», подменив народную волю своей. Главное слово должен сказать народ Украины, а Верховная Рада обязана ему подчиниться.

Что же касается конкретики, то в ней должны разбираться специалисты. Прежде всего, необходимо определиться с полномочиями Президента, Премьер-министра, спикера. Ведь из-за такой неопределенности продолжается упомянутый конфликт. Есть примеры конституций разных стран. Во Франции приняли Конституцию 50 лет назад и страна нормально по ней живет. За время независимости наша страна была и президентско-парламентской республикой, и парламентско-президентской. При Леониде Кравчуке была парламентско-президентская форма правления, а Леонид Кучма «протащил» в Раде изменения полномочий в свою пользу. Эти игры под определенные фамилии, увы, не заканчиваются. Необходимо законодательно разграничить полномочия высших постов государства.

Что это даст местному самоуправлению? На самом деле все определяет бюджетный кодекс, согласно которому все деньги из регионов уходят в Киев, а потом распределяются по областям. Местное самоуправление, грубо говоря, превращают в сборщика налогов. Средств не хватает, и потому противостояние между госадминистрациями и советами искусственное. Вопрос в том, чтобы половина заработанных нами средств оставались у нас, и тогда все противоречия между ветвями власти исчезнут.

http://www.dv-gazeta.com.ua/news/politica/2008/03/17/15-34-33/

Битва за Київ

Анатолій Ненцінський, «Подільські Вісті», 18.03.2008, Хмельницька обл.

«Питання про перевибори столичного мера далеко не місцевого значення. Мати «свого» київського міського голову хотіла б кожна політична сила».

Свого часу в «Дзеркалі тижня» були опубліковані документи, які, здавалося б, мали убити наповал Київського мера Леоніда Черновецького. Згідно з ними, земельні ділянки в столиці буцім одержували студенти вищих навчальних закладів, а потім продавали їх. Відтоді багато води у Дніпрі стекло, та будь-якого рішення з цього питання щось не видно і не чутно. Ні рядка про це не було і в звіті спеціальної урядової комісії, створеної для перевірки діяльності Київської міської державної адміністрації. Але й без того вистачило негативу в звіті комісії, який озвучив міністр економіки Богдан Данилишин. Взяти хоча б дозволи на будівництво в парках, на територіях культурних об’єктів. Коротше, втрати міського бюджету від того, що мер наліво й направо роздавав ласі земельні шматки своїм людям, сягають кількох мільярдів гривень.

Вислухавши звіт комісії, Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко команду Черновецького назвала «корупційною». Прозвучали на засіданні й такі цифри і факти: Київська прокуратура одержала в місті 10 гектарів землі, а суди — 12. А це вже можна розцінити, як хабар.

16 міністрів із 21 проголосували на засіданні Кабміну за подання Президентові України на звільнення Леоніда Черновецького з посади голови Київської міської державної адміністрації. П’ятеро утрималися. Бо тут виникає юридична колізія. Кияни самі собі обрали мером Черновецького, отож ніяка вища інстанція звільнити його від цих обов’язків не може. А якщо Президент звільнить його з посади голови державної адміністрації, це нічого не дасть в сенсі припинення ним зловживань. Земля як роздавалася, так і буде роздаватися, бо рішення приймає міськрада, а не адміністрація. У міськраді ж більшість — команда Черновецького, а з слухняною більшістю мер чинить за принципом «як хочу, так і верчу». Як утворилася ця більшість — відомо. Чимало депутатів із Блоку Юлії Тимошенко перебігло до Блоку Черновецького.

Отож знову колізія. Щоб повернути втрачені в міськраді позиції, потрібно перебіжчиків, а їх аж 15, позбавити мандатів, а на їх місце ввести бютівців, які йдуть далі за списком. Рішення має приймати Центральна виборча комісія. А комісія ніяк не може зібратися. Ті хворі, ті у відрядженнях. На додачу до цього лиха ще одне: в Конституційному Суді розглядається конституційність імперативного мандата для депутатів місцевих рад. ЦВК, щоб не бути потім крайньою, чекає, що скаже КС, а він, КС, у глибоких роздумах. Бо хто його зна, чим у майбутньому обернеться прийняте рішення. Певне, має рацію Юлія Володимирівна: «ЦВК саботує ухвалення рішення, щоби в міськраді з’явилася демократична більшість, а не більшість мера Черновецького, яка була скуплена земельними ділянками».

Президент, ясно ж, не увільнив Київського мера від виконання обов’язків голови міської державної адміністрації. Мотивував це тим же: мера обирають кияни, а Президент призначає його головою адміністрації згідно з волевиявленням виборців. Автоматично, так би мовити. Єдине, що він має право зробити — це відсторонити його від обов’язків очільника держадміністрації на певний строк. І відсторонив. На 15 діб. До того ж, створив свою, президентську комісію для перевірки діяльності Леоніда Черновецького. Саме через 15 діб висновки комісії повинні лягти на стіл Президента.

Якщо глянути в корінь, то йде битва за Київ. Проміжною перемогою у цій битві могло б стати рішення парламенту про дострокове припинення повноважень київського міського голови і міськради і призначення в зв’язку з цим дострокових виборів. Але тут все знову впирається в те, чи коаліція зможе забезпечити необхідну кількість голосів.

За великим рахунком, питання про перевибори столичного мера далеко не місцевого значення. Мати «свого» київського міського голову хотіла б кожна політична сила. Київ — це ресурс! І економічний, і електоральний. Використовуючи його на свою користь, можна вигравати будь-яку битву у всеукраїнському масштабі. А вже ж рукою подати до президентських виборів.

А воно ж таки так: хто б що не говорив, з якими заявами не виступав, а суперництво між претендентами на найвищий у державі пост є. І рейтинг кожного з претендентів посилюється, якщо він здобуває одну за одною проміжні перемоги. Взяти хоча б ту ж так звану «газову війну». Юлія Володимирівна таки добилася свого: посередників усунено, ціна на 2008-й рік залишилася на рівні 179,5 долара. І хоч й стримано, але Президент похвалив її за це...

Випробування Чотиридесятницею

Богдан Теленько, головний редактор, «Проскурів», 20.03.2008, м. Хмельницький

Як хотілося б, щоб наші політики й владці, які при кожній нагоді з’являються у храмах, ще й хоч трішки дотримувалися тих чеснот, до яких споконвіку закликає християнське вчення.

Ось знову дочекався обурливих відгуків на свої “колонки”, в яких пробую оперувати євангелістськими притчами. Кілька дзвінків на цю тему засудили мою безпомічність при оцінці суспільно-політичної ситуації в країні й посилання на вищі сили, без втручання яких, як вони зрозуміли, я не бачу шляхів розв’язання нинішніх проблем в нашій країні. Отакої, хоча в дечому мої критики мають рацію. Адже, приглядаючись нині до того, як активно запрацював наш парламент, як почали продукуватися найрізноманітніші заяви з вуст наших найвищих владних та партійних достойників, мимоволі задумаєшся над тими спокусами, які постають перед нами саме у дні випробувань Чотиридесятниці, як ще церква називає Великий піст. Ще донедавна повний штиль й параліч у діяльності парламенту, досить скучний й прогнозований перебіг дій з усіх центрів впливу на суспільне життя країни, якраз з початком Чотиридесятниці змінився якоюсь надмірною їх активністю. Раз — і вже у перший тиждень Великого посту ми мали розблокований парламент, а другий тиждень його роботи розпочався з прийняття постанови про дострокові вибори столичного мера та Київської міської ради. А ще у ці дні ми нарешті почули перший вирок у заплутаній справі про вбивство журналіста Георгія Гонгадзе, де крайніми стали хоч і злочинці, але виконавці-стрілочники. Почули й ряд інших цікавих новин з різних сфер нашого життя: наші митники, здається, всерйоз перекрили декілька шляхів контрабанди в країну, Президент вирішив навести лад в козацькому русі, Прем’єр-міністр висловилася за перегляд Закону про Кабмін на користь президентських повноважень заради наведення порядку в столиці і т.д., і т.п. А ще ми всі опинилися на передовій газової війни зі своїм одвічним північним стратегічним партнером й тільки встигаємо слідкувати за ростом цін на пальне, продукти. І все це якось ніби раптово посипалося на нас у перші два тижні Чотиридесятниці, хоч, зрозуміло, нічого випадкового у перебігу усіх цих подій не було. Тож мимоволі згадав зміст молитви святого Єфрема, до якої церква закликає нас звертатися саме під час Великого посту. Нагадаю собі і вам декілька досить простих постулатів цієї цілком мирської молитви, в яких міститься прохання відігнати від нас “дух млявості, недбайливості, владолюбства й пустослів’я”, а заразом і звернення дарувати “дух доброчесності і смиренномудрія, терпіння й любові” та бачити свої прогрішення і не осуджувати брата свого.

Здавалося б, прості й зрозумілі нам, мирським людям, побажання, які нібито й під силу усім нам. От тільки чомусь з їх втіленням у практику нашого суспільного життя завжди виходить складно. Ось недавно був свідком цікавого діалогу між політиком-нардепом, який себе позиціонує як борця за справедливість, з одним із обласних керівників, якого він з високих трибун не надто жалував негативними оцінками. Та під час їх діалогу він, по суті, перед ним каявся: мовляв, тоді це була політика і такі там правила гри, хоч насправді він так не думає. Знаєте, як у тому визначенні про подібних людей: думає одне, говорить інше, а робить зовсім інакше. От і розкажи такому про гріх пустослів’я й владолюбства, про моральність у діях наших політиків, коли вони так діють? Ні, таки праві ті декілька парламентаріїв, які зініціювали у стінах нашого парламенту створення каплиці, де б кожен з нардепів міг побути наодинці не стільки з Богом, як з власним сумлінням. Як хотілося б, щоб наші політики і владці, які за останні роки при кожній нагоді з’являються у храмах, ще й хоч трішки дотримувалися тих чеснот, до яких закликає споконвіку не стільки церква, як християнське вчення.

І все ж, на мій погляд, якось дивно вступила наша країна нині у цьогорічну Чотиридесятницю, бо усі згадані факти суспільно-політичного життя за ці два тижні, мені принаймні, важко розділити за шкалою випробувань чеснот чи гріхів. Проте, зрештою, це і не моя, грішника, справа...

Знання іноземної мови для сучасного прикордонника – обов’язкове

Ольга Шамрай, «Нова доба», 18.03.2008, Черкаська обл.

В Оршанці Черкаського району у відкритті Навчального центру підготовки молодших спеціалістів Державної прикордонної служби взяв участь Президент України Віктор Ющенко.

Президент відкрив Навчальний центр для підготовки прикордонників

Відтепер прикордонники навчатимуться за сучасною дворівневою системою підготовки за контрактом. Уже у квітні свою роботу розпочне Навчальний центр підготовки молодших спеціалістів Державної прикордонної служби, що в Оршанці Черкаського району. Відкриття центру відбулося 12 березня. В урочистих заходах із цієї нагоди взяв участь Президент України Віктор Ющенко.

Віктор Ющенко наголосив, що український прикордонник має набути нового іміджу – захисника, спеціаліста з досконалим знанням іноземних мов, що матиме позитивний вплив на формування міжнародного іміджу нашої держави. На думку Президента, окрему увагу Державна прикордонна служба має звернути на досягнення нового рівня співпраці з відповідними службами інших країн.

Як розповів перший заступник начальника центру з організації навчального процесу підполковник Олександр Павленко, навчання в центрі триватиме 6 місяців. Під час першого курсанти вивчатимуть іноземну мову. Чотири наступні місяці виділено на теоретичний курс, останній місяць – на стажування безпосередньо на кордоні.

Для практичного відпрацювання навчального матеріалу в центрі створено автоматизовані робочі місця, які повністю повторюють інфраструктуру авіаційного чи автомобільного пункту пропуску, службових приміщень підрозділів охорони кордону.

Після робочої наради в присутності Президента України Віктора Ющенка було підписано Меморандум про започаткування другого етапу міжнародного проекту співробітництва у сфері посилення системи управління персоналом Державної прикордонної служби України (проект HUREMAS). Створений він із метою реформування прикордонної служби в сучасний правоохоронний орган на основі запровадження найкращої міжнародної практики та досвіду.

З української сторони Меморандум підписав голова Державної прикордонної служби України Микола Литвин, з іншої сторони – Надзвичайний та Повноважний Посол Європейської Комісії в Україні Ієн Боуг, Надзвичайний та Повноважний Посол США Уільям Тейлор, голова представництва Міжнародної організації міграції в Україні Джефрі Лабовіц.

РЕГІОНАЛЬНА ВЛАДА

Местное самоуправство

Геннадий Рыбченков, «Україна-Центр», 20.03.2008, Кировоградская обл.

Местное самоуправление становится темой номер один для Украины, потому что чаще всего оно превращается в самоуправство отдельных лиц на местах, а кое-где в самодурство, самохвальство и в нехудожественную самодеятельность.

Бурная была неделька! У меня даже впервые за несколько недель возникло желание писать на политические темы. И в Киеве перевыборы мэра назначили, и депутат за подделку решения райсуда на Ровенщине должен сесть на 7 лет, и Львовский облсовет призвал запретить Партию регионов и Компартию, и в Харькове СБУ арестовало все документы горсовета, и у министра транспорта Винского вдруг оказался новый «Мерседес» за миллион с лишним гривен... А еще в прошлое воскресенье сразу в десятке украинских городов прошли выборы мэров. Кроме нашего Светловодска, где черт знает что творится в этом плане.

Ничего себе. По весне таки активизируются не только сексуальные маньяки, но и политики!

Основным событием для всех, даже жителей самых отдаленных сел, стало назначение перевыборов мэра Киева. Кстати, вот вам пикантный нюанс - за перевыборы Черновецкого проголосовала вся фракция Компартии, кроме народного депутата, первого секретаря Кировоградского обкома Коммунистической партии Виктории Демьянчук. Видимо, не хочет товарищ Виктория таких прецедентов с перевыборами мэров...

А за последние дни мне чуть не с десяток раз разные люди с надеждой задавали один и тот же вопрос: «А может, и у нас в Кировограде назначат?» Я им растолковываю - для этого нужно, чтобы кто-то из народных депутатов хотя бы соответствующий законопроект подал. В прошлом созыве Николай Садовой написал законопроект о перевыборах в Кировограде, проголосовать не успели, а после перевыборов это осталось просто бумагой, необходим новый законопроект, от новых депутатов. Но что-то я не слышал, чтобы Кальченко, Зейналов или Шаров что-то такое сотворили, даже не стал звонить узнавать, есть ли у них такие планы. Но и законопроекта самого по себе маловато, нужны веские причины - уголовные дела и решения судов, к примеру, против мэра. А на нет, как говорится, и выборов нет...

Крайне интересную и показательную информацию дали перевыборы в Днепродзержинске, Бердянске, Стаханове и Зоринске. Все эти города считались вотчиной Партии регионов - это Днепропетровская, Запорожская и Луганская области. Но даже на Луганщине, в Стаханове и Зоринске, выдвиженцы ПР проиграли выборы беспартийным и не связанным с партией кандидатам. Возможно, смешные воздушные шарики «против НАТО» сыграли с регионалами такую коварную региональную в настоящем смысле слова роль. Ну или что-то другое.

Местное самоуправление становится темой номер один для Украины, и это правильно, потому что чаще всего оно превращается в самоуправство отдельных лиц на местах, а кое-где в самодурство, самохвальство и в нехудожественную самодеятельность. Я уже писал как-то, что последние выборы городских голов во многих местах привели к власти людей случайных, несоответствующих, даже абсолютно неадекватных. В обществе уже возник серьезный запрос на смену этих деятелей. И, как видим, процесс пошел. А столичный пример, он для провинции очень заразительный.

Леонид Черновецкий в годы депутатства состоял в Бюджетном комитете Верховной Рады. Мэр Харькова Добкин там же. Нынешний мэр Кировограда в бытность свою народным депутатом состоял не в каком-то скучном комитете по делам ветеранов или социальной защиты населения, а в Комитете по финансам и банковской деятельности. Все эти люди всегда хотели быть поближе к бюджету, финансам. О каких социальных проблемах с них спрашивать?..

http://www.uc.kr.ua/fresh/3458/

События и факты комментирует председатель Верховной Рады АРК

Л. Радева, «Крымские известия», 20.03.2008

Председатель Верховной Рады АРК Анатолий Гриценко ответил на вопросы журналистов и прокомментировал некоторые факты и события: самозахваты крымской земли, приезд министра внутренних дел Украины Ю. Луценко и др.

Глава крымского парламента напомнил, что в Крыму по 89 земельным самозахватам судебные исполнители не торопятся выполнять решения. А позиция Верховной Рады и Совета министров АРК остается неизменной — выполнять все судебные решения независимо от национальной принадлежности тех, в отношении кого они приняты, отметил А. Гриценко. Он сказал также, что собирается проинформировать Президента Украины о том, какие есть судебные решения, и обратить его внимание на то, почему они не выполняются. «Нет ли в неисполнении этих решений элементов коррупции?» — сказал глава крымского парламента.

Он привел пример нарушений в сфере земельных отношений. Так, Массандровский поселковый совет выделил по 5 га земли тернопольским строительным компаниям за пределами населенных пунктов, на территории, которая относится к компетенции Совета министров АРК. Проблемы есть, и, очевидно, необходимо рассмотреть, как выполняется Закон о коррупции, сказал он.

Предполагается, что в Крыму пройдет совещание, на котором Прокуратура АРК, Служба безопасности и Главное управление МВД Украины в Крыму, а также Налоговая администрация будут докладывать Президенту о той ситуации, которая есть.

«Разве мы не знаем, что судебные инстанции порой принимают заведомо незаконные решения?! Проблемы рейдерства в Крыму — как и во всей стране. Это отнюдь не характерная особенность Крыма. Разве мы не знаем, какие проблемы с арбитражными управляющими, которые уничтожают предприятия, и кто за некоторыми предприятиями стоит? Думаю, это и будет предметом разговора на совещании с участием Президента Украины», — сказал А. Гриценко.

По словам А. Гриценко, в автономии идет процесс изменения границ населенных пунктов (в том числе по Симферопольскому району). Это необходимо для того, чтобы была возможность выделять землю — как для индивидуального жилищного строительства, так и для развития каких-то производств. На рассмотрении в Верховной Раде находятся документы по Мирновскому, Чистенскому, Урожайненскому сельским советам. Они пока не прошли всю необходимую процедуру и находятся на экспертизе, а после устранения всех замечаний будут вынесены на утверждение Верховной Рады Крыма в апреле.

Анатолий Гриценко прокомментировал недавний приезд в Крым министра внутренних дел Украины Юрия Луценко. Вспоминая о произнесенных министром сразу после вступления в должность громких словах о «билете на войну», который «был выдан непонятно кому», А. Гриценко сказал: «Мы ожидали узнать о каких-то серьезных нарушениях, которые были нам, живущим в Автономной Республике Крым, неизвестны, о той «криминогенной ситуации», о которой любят поговорить. То, что в этот приезд министра внутренних дел в Крымском главке не прошло ни заседания коллегии, ни публичного подведения итогов, а ограничились беседами с подразделениями ГУ МВД Украины в Крыму, говорит о том, что серьезных нарушений и серьезных «криминогенных вопросов» не существует».

Подождем апреля, чтобы узнать результаты работы тех людей, которых оторвали от выполнения своих обязанностей в МВД Украины для проверки, контроля, поиска компромата, каких-то надуманных фактов на территории Крыма, добавил глава парламента автономии.

Председатель Верховной Рады АРК А. Гриценко дал подробные пояснения относительно ситуации по ликвидации последствий загрязнения мазутом Керченского побережья. Совет министров АРК решил выделить на эти цели 2 млн грн.

Крымский спикер напомнил, что изначально сложившаяся ситуация была определена специальной комиссией как чрезвычайная в государственном масштабе, и согласно постановлению Кабмина финансирование ликвидации ее последствий должно было осуществляться за счет Государственного бюджета Украины. Однако долгое время МЧС и Министерство транспорта и связи Украины не занимались решением этой проблемы.

Во время встречи с Президентом Виктором Ющенко руководители автономии обратили внимание на необходимость сделать это в кратчайшие сроки, поскольку после весеннего потепления собранный мазут может попасть в акваторию Керченского пролива. И Президент дал поручение Кабмину в месячный срок рассмотреть эти вопросы, принять все необходимые меры, в том числе по выделению финансовых ресурсов на утилизацию отходов.

А. Гриценко напомнил также, что вскоре после катастрофы РФ взяла на себя ответственность за вывоз мазута с территории Керченского морского торгового порта, а впоследствии отказалась от решения этой проблемы. По словам главы крымского парламента, встречаясь на прошлой неделе с представителем Президента РФ по Южному федеральному округу, они с премьер-министром Крыма обратили внимание на необходимость участия РФ в решении этой проблемы.

И хотя Кабмином решено выделить 9 млн грн на утилизацию собранной мазутно-песчаной смеси, Крым, не дожидаясь поступления этих денег, изыскал на эти цели 2 млн грн собственных средств. Эта сумма, по словам главы парламента автономии, позволяет по договоренности с кировоградским предприятием начать утилизацию собранного на Керченском побережье мазута.

«Мы работу проводим, и если государство не будет выделять средства, возьмем на себя финансовую ответственность. Вчера принято такое решение», — отметил А. Гриценко. Исполнителем будет Рескомитет АРК по охране окружающей природной среды, а под гарантии Совета министров АРК ведутся переговоры с кировоградским предприятием о том, чтобы оно взяло на себя транспортные расходы и начало работу. По мнению А. Гриценко, уже с понедельника оно может приступить к утилизации мазутно-песчаной смеси.

Отвечая на вопросы относительно сооружения моста через Керченский пролив, А. Гриценко назвал неверной информацию о том, что МИД Украины якобы запретил его строительство: такого письма нет ни в Верховной Раде, ни в Совете министров Крыма.

Все предложения крымской стороны по этому мосту находятся в комиссии «Ющенко—Путин», а также переданы правительствам и президентам Украины и России. А. Гриценко уверен, что при обсуждении темы моста на заседании комиссии «Ющенко—Путин» решение будет найдено. Он также добавил, что технических возражений нет.

Относительно наблюдающегося сейчас роста цен А. Гриценко отметил, что автономии сложно реагировать или оказывать влияние на формирование цен на бензин и дизельное топливо, потому что Крым — самый отдаленный от нефтеперерабатывающих заводов регион и транспортные расходы на перевозку бензина или дизтоплива у нас в два раза выше, чем в других регионах Украины. Это сказывается в том числе и на ценообразовании, а о механизмах регулирования цен в условиях рыночной экономики говорить не приходится.

В то же время в связи с предпринятым «Крымхлебом» поднятием цен на 15 видов хлебобулочных изделий в размере 2—5% глава крымского парламента подготовил письмо Прокурору АРК с просьбой проверить обоснованность такого шага. Он считает, что сегодня нет никаких оснований для повышения цен на хлеб, и другие производители хлеба этого не сделали. А. Гриценко подчеркнул, что для поддержания стабильной цены на хлебобулочные изделия была подана заявка на выделение почти 1440 тонн муки из Госрезерва для «Крымхлеба» и других производителей, которые об этом просили.

Глава крымского парламента пообещал обнародовать результаты проверки «Крымхлеба» прокуратурой: насколько обосновано нынешнее повышение цен на хлебобулочные изделия.

http://www-ki.rada.crimea.ua/nomera/2008/052/facts.html

З надією на майбутнє

Олег Павлов, сільський голова, «Вінниччина», 14.03.2008

Ефективні зміни в господарюванні повинні зародитись в серцях працелюбів, а не в столичних кабінетах. Саме це стало причиною занепаду колишнього колгоспу-мільйонеру, вважає очільник сільради.

Бабинська сільська рада – одна з найбільших в Іллінецькому районі. Доперебудовними роками в двох населених пунктах територіальної громади на повну силу вирувало життя. Колгосп-мільйонер славився на всю округу не тільки високими врожаями сільськогосподарських культур, але й вагомими здобутками в тваринництві. Два потужні комплекси (колгоспний та міжгосподарський) з відгодівлі молодняка великої рогатої худоби давали до столу споживачів чимало високоякісної яловичини. Місцева цегельня забезпечувала будівельним матеріалом всі навколишні села.

За результатами плідної роботи Бабинський цукровий завод знали не тільки на Вінниччині, але й за її межами. В двох сільських школах і трьох дитячих садочках було чути веселий гамір дітвори. В будинку культури, двох клубах, трьох бібліотеках проводили своє дозвілля односельчани. Футбольна команда ще в недалекому минулому неодноразово ставала призером районних і обласних змагань, а духовий оркестр був бажаний на багатьох заходах.

Минуло порівняно небагато часу. Як усе змінилось, на жаль, не на краще! Невже перевелися такі господарі, як колишні керівники господарства В.І.Любаревич та Д.М.Подолян, багатолітній директор цукрового заводу В.Л. Кулик-Куличенко?

Ні. Жодна непродумана і поспішна реформа не може мати успіху, коли вона нав’язана згори. Ефективні зміни в господарюванні повинні зародитись в серцях працелюбів, а не в столичних кабінетах.

На сьогоднішній день колгосп з мільйонними статками після кількох невдалих реформувань розвалився до невпізнанності. Нові реформатори та „ефективні” власники доробились до того, що добротні тваринницькі приміщення, як голодні й обідрані привиди, стоять край села. Від будівель міжгосподарського відгодівельного комплексу і цегельні не залишилось і сліду. Сільськогосподарська техніка давно забула запах землі, розкрадена місцевими та заїжджими прихватизаторами. Ще до недавнього часу цукровий завод ледь животів, а з минулого року, випустивши останній пар, стоїть німим громаддям серед села. Безробіття катастрофічне. Люди кидаються будь-куди, щоб заробити на шматок хліба для себе і сім’ї.

Бюджет 2007 року щодо його виконання був одним із найважчих за останні роки. ТОВ „Агро-цукор” із передбачених майже 33 тисяч гривень орендної плати за використання земель сільської ради не сплатило до місцевого бюджету жодної копійки. Враховуючи борги минулих років, ця сума становить 53,5 тисячі гривень. На сьогоднішній день вже накопичується друга папка матеріалів із Вінницького господарського суду про примусове стягнення невиплачених сум. Кінця-краю не видно. Дебітора оголошено банкрутом, майна немає, бо новостворене товариство не є правонаступником старого, і борги, скоріш за все, будуть безнадійно втраченими. Від цукрового заводу, як одного з найбільших платників до бюджету, також не поступило ні копійки.

Ситуація в громаді досить-таки не проста. Адже на території сільської ради з майже двохтисячним населенням проживає понад 700 пенсіонерів, 9 учасників війни, 8 - бойових дій, 8 – воїнів-інтернаціоналістів, 3 учасники ліквідації аварії на ЧАЕС, які потребують особливої і постійної допомоги. Про ці та інші проблеми, які вимагають першочергового вирішення, говорилось на сходах громадян сіл Бабина і Даньківки.

Але не все так погано в нашому домі. За цих важких, нестабільних політичних і економічних умов виконком сільської ради, місцеві депутати не були пасивними спостерігачами, а в міру своїх можливостей працювали над вирішенням багатьох питань. Із прийнятої на початку минулого року програми економічного і соціального розвитку територіальної громади багато що вдалося зробити. Зокрема, впорядковано кладовища, сільські вулиці, місця громадського користування. За активної допомоги директорів новостворених товариств - В.В. Марченка та В.С.Маланіча - встановлено пам’ятний знак жертвам голодомору 1932-1933 років і відновлено постійне водопостачання більшості жителів вулиці Пирогова. За кошти меценатів два сільських клуби забезпечені музичною апаратурою, а сільські школи – цінними подарунками. На території громади з минулого року встановлено передавальну станцію оператора „Київстар”, газифіковано дитячий садок „Дубок”. До речі, ФАП с. Даньківки, Бабинська амбулаторія сімейної медицини, сільські школи, як і переважна більшість будинків мешканців сіл територіальної громади, підключено до газопостачання.

Відповідно до програми „Фізичне виховання – здоров’я нації”, на яку витрачено понад 2000 гривень, наші спортсмени стали активними учасниками та неодноразовими призерами районних і обласних змагань. Наша сільська рада – одна з небагатьох активно підтримує спортивне дозвілля молоді.

Сільські жителі мають змогу насолодитись аматорськими здібностями активістів народної творчості, які часто радують їх з нагоди державних і народних свят.

Від нас – зручні поїздки до райцентру, інших сіл і міст. Крім транзитного транспорту, безпосередньо з с. Бабина (не обминаючи с. Даньківку) курсує два маршрутних таксі місцевих перевізників.

Задуми на майбутнє великі. Хочеться капітально відремонтувати сільські дороги. Відходів цукровиробництва на звалищах цукрозаводу є в достатній кількості. Проблема у вивезенні. Було б доброю справою газифікувати місцеві заклади культури, створити хоча б невеличкий комунгосп для ліквідації стихійних сміттєзвалищ та надання послуг населенню.

На сьогодні гострою є проблема включення території колишнього цукрового заводу в межі села Бабин. А це майже 159 гектарів і третина населення, яке проживає фактично в самому центрі села, а юридично знаходиться за його межами. Дитячий садок, магазини, відділення зв’язку, братська могила, православна церква мають статус «закордонних». Часом доходить до парадоксу: два сусіди проживають по різні сторони межі села. Власники земельних ділянок не можуть реалізувати своє право власності на присадибні земельні ділянки, соціально-побутова сфера має свої незручності. З цією проблемою ми вже звертались до відповідних владних структур, однак відповідь маловтішна. Надіюсь, що при повторному розгляді цього питання результат буде позитивним.

Турбує і те, що за надання земель запасу, резервного та водного фонду в оренду, що знаходяться на території територіальної громади, сільська рада лише киває головою на знак згоди, а не є повновласним господарем цих земель. Одеська залізниця та лісництво за користування землями загальною площею майже 300 гектарів також не сплачують відповідних коштів до місцевого бюджету.

Нинішній рік дає обнадійливі сподівання хоча б з того, що до нас прийшов новий інвестор з іноземними інвестиціями, представлений в трьох товариствах – «Агроцукор ЛТД», «Бестінвест-Агро» і «Бестінвест-Енерго». Ще недостатньо закріпившись, надає відчутну допомогу у вирішенні багатьох питань. Немає жодного клаптика необробленої землі, чого не було раніше. Реалізація на базі цукрового заводу пілотного проекту із виробництва біоетанолу та розвиток тваринницької галузі дадуть можливість додати робочих місць, заробітну плату, поліпшити добробут односельців. Очікувані значні відрахування до місцевого бюджету сприятимуть вирішенню багатьох насущних питань і дозволять нарешті з упевненістю дивитись у майбутнє.

ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА БЛОКИ

СЛС — як “соціальне замовлення частини суспільства”

Володимир Разуваєв, «Проскурів», 20.03.2008, м. Хмельницький

Як негативну і загрозливу тенденцію СЛС визначає “невиправдане прагнення владної верхівки до вступу України у НАТО, демонстративну реабілітацію УПА і Романа Шухевича, погіршення взаємовідносин з Росією і розкол країни».

На політичній карті Хмельниччини про себе заявила нова політична сила — щойно відбулись установчі збори обласної організації “Союзу лівих сил”. Відтепер серед партійних прапорів на Поділлі з’явився ще один: червоний з блакитно-жовтими стрічками.

Про заснування чергового політичного об’єднання заявили 45 учасників зібрання. Характерно, що багато хто з них донедавна були активістами і навіть керівниками різних партійних осередків: від колишнього вже Слов’янського народно-патріотичного союзу та партії “Союз” до Народно-демократичної партії та Партії регіонів. Однак про об’єднання цих політичних сил на регіональному рівні не йшлося — нове утворення позицінувало себе як “справжню ліву, а не чергову праву партію під виглядом лівої”. Як було виголошено, “в Україні виникла об’єктивна необхідність появи нової лівої партії з всенародною підтримкою — як природна реакція суспільства на вкрай негативні процеси, котрі мають місце і чим далі поглиблюються”.

Отож СЛС виступає за встановлення дієвого контролю над владою у політичному плані, повернення до мажоритарної системи виборів на всіх рівнях, збереження у руках суспільства усіх важелів управління державними процесами, припинення приватизації стратегічних підприємств і галузей народного господарства, соціальний розвиток та гарантії забезпечення конституційних прав громадян. У зовнішній політиці партія відстоюватиме позаблоковий статус України як країни, котра дотримується принципів активного нейтралітету. Показовим є й акцент на “активну протидію усім формам дискримінації громадян за їх національно-культурними, зокрема, мовними уподобаннями”.

Як негативну і загрозливу тенденцію, СЛС визначає “невиправдане прагнення владної верхівки до вступу України у НАТО, демонстративну реабілітацію УПА і вшанування командира батальйону “Нахтигаль” Романа Шухевича, погіршення взаємовідносин з Росією і розкол країни за принципами культурно-етнічних відмінностей”.

У матеріалах установчих зборів особливо підкреслювалось, що для реалізації обраних цілей СЛС має отримати дійсно всенародну підтримку. Щоб її забезпечити, обласна організація планує “низку конкретних дій, спрямованих проти вступу України до Альянсу та відміни соціальних пільг громадянам — влада має звернути на це увагу”.

Підкреслений акцентований характер діяльності новоутвореної політичної сили базується на доволі жорсткій організаційній платформі. Так, керівники осередків усіх рівнів не обираються їхніми членами, а призначаються партверхівкою, яку очолює відомий політик Василь Волга. Так, обласною організацією СЛС керуватиме Василь Куйдан, його заступником відповідно призначений Анатолій Шмаков.

За словами очільників нової парторганізації, ідеї СЛС знаходять належну підтримку на Поділлі, зокрема “у 10 районах уже є люди, які погодились очолити районні осередки”. Василь Куйдан також спростував думку, що нова партія створена під її лідера. “Василь Волга, — сказав він, — ініціював це об’єднання на вимогу часу, про такий крок інші політики лише говорили, але реальних кроків не робилося. СЛС є не результатом чиєїсь забаганки, а соціальним замовленням значної частини суспільства, яке втратило опору в основних політичних силах”. Водночас, нове політичне утворення не сподівається на приєднання до себе Компартії, СПУ та партії Вітренко, хоча “такі пропозиції були їм зроблені”.

Віктор Іноземцев: "Фракція СПУ в облраді – дієздатна, бойова, активна..."

Анатолій Васевич, «Зоря Полтавщини», 19.03.2008

В інтерв’ю з керівником фракції СПУ в Полтавській облраді – про роботу соціалістів в регіоні, актуальні питання громадськості та особисте життя.

… – Вікторе Анатолійовичу, із партійною дисципліною у депутатській фракції, яку ви очолюєте, все гаразд?

– Щоб завжди одноголосно фракція голосувала за якісь рішення сесії обласної ради – такого немає. По-перше, у нас не всі депутати є членами СПУ, по-друге, є деякі міжособистісні непорозуміння. Хоча в цілому наша фракція – 15 народних обранців, які мають колосальний життєвий і управлінський досвід роботи у багатьох сферах життєдіяльності. З точки зору потенціалу і досвіду – в нас дуже потужна, дієздатна, бойова, активна фракція, де відсутні дилетанти, котрі випадково потрапили у партію, фракцію.

– Які з питань, порушених на сесіях обласної ради, є для вашої фракції найважливішими? Якими проблемами опікуватиметеся найближчим часом?

– Усі питання, що мають актуальність для територіальної громади, ми передусім обговорюємо на засіданні фракції. Наприклад, соціалісти дотримуються тієї точки зору, що всі об'єкти комунальної власності повинні використовуватися територіальною громадою. Ми займали виважену позицію стосовно тарифної політики у житлово-комунальній сфері. Не можна повністю покласти на лопатки комунальне господарство, бо тим самим ми його знищимо. Але тарифи треба змінювати обов'язково з урахуванням дотацій, субвенції із державного або обласного бюджетів для соціально незахищених категорій населення. Депутати нашої фракції активно обговорювали можливість проведення змін у місцевому самоврядуванні. Ми дійшли висновку: якщо знищити місцеве самоврядування, то тим самим ми знищимо і першооснову формування громадянського суспільства. Я переконаний, що у держави повинна бути чітка законодавча база, де було б визначено особливості регіональної політики, пріоритети соціально-економічного розвитку кожної області. Зокрема для Полтавщини, на мою думку, пріоритетом повинні стати аграрний сектор, машинобудування, нафтогазовий комплекс, у бюджетній сфері – освіта, медицина і культура. З огляду на це треба надати право областям передусім формувати свій регіональний бюджет і направляти кошти у ці галузі, впроваджуючи інноваційні технології, а отже, і маючи кращі результати праці. Тоді загалом стан справ у державі має суттєво поліпшитися.

– Які висновки зроблені після поразки Соціалістичної партії на виборах до Верховної Ради? Чи змінилися її пріоритети?

– Висновки, звичайно, робляться. Наскільки вони будуть дієві – покаже життя. Сьогодні треба, щоб кожна регіональна організація СПУ мала власну чітку позицію і платформу. По-перше, треба не просто проголошувати надумані гасла, а чесно говорити про те, що ми можемо реально зробити. По-друге, необхідно оновлювати кадри. Треба підтримувати тих, кому зараз 30–40 років, кого поважають люди і хто має досвід роботи. Вважаю, у нашій партії багато бойових, досвідчених секретарів районних партійних організацій. На жаль, сьогодні вони знаходяться за бортом великої політики. З одного боку, ми справді програли на парламентських виборах, а з іншого – навіть у поразці можна відшукати ознаки перемоги. Перебування в опозиції дає свої переваги. Окрім того, ми згуртовані, дієздатні, маємо кадровий потенціал.

– В органах влади різних рівнів маєте достатньо своїх представників?

– Є у нас голови райдержадміністрацій, районних рад, селищні, сільські голови. Втім, на жаль, є й такі, хто до влади прийшов під егідою нашої партії, а коли ситуація змінилася – став безпартійним. Взагалі у житті існує дві сторони медалі. Перша – коли людина, нехтуючи інстинктом самозбереження, захищає Вітчизну, ближнього, а друга – коли, пізнавши владу, готова відректися геть від усього, аби тільки не втратити те, що уже має. А взагалі, коли в органах влади разом працюють представники різних політичних сил, вони обов'язково повинні шукати між собою компроміси, не нехтуючи інтересами громади. Я – лівоцентрист, правим ніколи не буду – це стійке переконання. Але завжди подам своєму опоненту руку. Так повинно бути, бо це по-чоловічому і по-людськи.

КРИТИКА ЧИННОГО ЗАКОНОДАВСТВА

Школи Вижниччини – без харчування

Ольга Гнідан, «Молодий Буковинець», 20.03.2008 Чернівецька обл.

Через проблеми з тендерами припинено фінансування обідів для учнів перших-четвертих класів Іспаської загальноосвітньої школи.

225 дітей Іспаської загальноосвітньої школи Вижницького району 17 березня не змогли отримати свої безкоштовні обіди. Учням перших-четвертих класів та дітям пільгових категорій довелося купувати вареники й картоплю з огірком за 2,5 гривні. Така ситуація виникла у 30% шкіл Вижниччини через затримку тендерних процедур. На тиждень безкоштовне харчування у 12 школах з 31 припинено, доки 24 березня не проведуть вкотре перенесені тендерні торги.

– Торги затримані через те, що реєстрація документів у Тендерній палаті й отримання витягів зайняли більше часу, ніж ми сподівалися, – розповіла «МБ» голова тендерного комітету відділу освіти Вижницької РДА Наталя ДОДЯК. – Від дня подання, 18 січня, повного пакета документів на проведення державних закупівель для відділу освіти на 2008 рік і до дня виходу оголошення 25 лютого минуло більше місяця. 25 лютого ми отримали оголошення, а тільки 7-8 березня отримали проплату на тендерну документацію. У понеділок, 17 березня, мав відбутися тендер із закупівлі продуктів харчування. Ми його перенесли на тиждень у зв’язку з тим, що витяг з каталогу реєстрації учасників на тендер до нас іще не надійшов. А якщо провести тендер без цього витягу, його визнають таким, що не відбувся, і доведеться розпочинати процедуру торгів з «нуля». Тому ми маємо право впродовж 60 днів переносити тендер. Але з 17 березня ми були змушені припинити харчування в тих закладах, де відбувається завіз продуктів за державні кошти.

Проте харчування у школах не припинено, бо налагодили платне харчування. У середньому вартість обіду становить 3,5 гривні.

– У буфеті продають вареники, оладки, салати, булочки тощо, – розповідає старший кухар Іспаської школи Марія ГОРЮК. – Дітей харчують під час першої та другої великих перерв. У нашій школі вартість обіду становить 2 – 2,5 гривні. Це бутерброди і чай. Також відварюємо пюре і додаємо до нього салат з буряка або капусти.

– А овочі діти приносять з дому, – продовжує директор Іспаської школи Ніна Мазуряк. – Так ми вирішили з батьками. Діти приносять відро картоплі, відро цибулі, а ми харчі оприбутковуємо актом. І за рахунок цього в нас дешевший обід. Таким чином, маємо можливість узяти щось більше на заплановані кошти. Перебоїв у харчуванні раніше не було. Така ситуація з тендерами виникла вперше. Не спрацювали вчасно тендерні комітети, а ми виявилися «крайніми».

Проблема з тендерами існує і у Вижницькій райлікарні. Бензин закінчується, тендерні торги переносять уже вчетверте, а кількість учасників…усього один.

– Немає бензину. І не буде, – без оптимізму дивиться на ситуацію головний лікар Вижницької центральної райлікарні Тарас Лучик. – З 13 лютого я переношу тендерні торги вже вчетверте. Мають відбутися 21 березня. Але їх визнають недійсними, бо лише один учасник. Тоді я буду змушений знову оголошувати тендер, і таким чином підставити єдиного учасника, бо йому знову доведеться платити гроші. Я провів торги на молоко. Беру молоко по 3,4 гривні – знежирене, а брав у районі по 2,2 гривні – цільне. Раніше брав м’ясо у людей, а тепер Бог Святий знає, звідки його везуть.

– 25 березня має відбутися тендер із закупівлі бензину для підвезення 880 дітей до шкіл. Але я вже знаю, що цей тендер не вібудеться, – так само не чути оптимізму в голосі Наталі Додяк. – Зареєструвався лише один учасник для участі в торгах. Що стримує підприємців? 12 237 гривень за реєстрацію у каталозі Тендерної палати, плюс оплата за участь у торгах і за те, що вони викуповують тендерну документацію, – по 2 900 і по 1 700 гривень. Ці гроші не повертаються, навіть якщо учасники програють торги. Минулого року за всі тендерні процедури Вижницького відділу освіти підприємці проплатили 176 тисяч гривень. З огляду на це постає питання: «А чи не вигідно це комусь?»

Продовження теми про проблеми тендерних закупівель у наступних числах «МБ».

http://www.molbuk.cv.ua/article.asp?art_id=30012&retpath=hot

О тендерах – языком факсограммы

Егорова Ирина, «Индустриальное Запорожье,18.03.2008

Вместо того чтобы попытаться самому навести порядок в сфере госзакупок, Президент надеется на местных депутатов.

Президент Украины решительно настроен покончить с коррупционными схемами в госзакупках и не подпишет закон, если в нем не будут прописаны справедливые и честные процедуры, которые будут отвечать интересам граждан и общества в целом. Об этом говорится в факсограмме, разосланной председателям областных и районных советов, городским, поселковым и сельским головам за подписью главы президентского Секретариата Виктора Балоги.

Правая рука главы государства напомнил, что Президент требует ликвидировать Тендерную палату и Межведомственную комиссию, а также монопольные права кого-либо в этой жизненно важной сфере. Поводом для рассылки факсограммы, очевидно, послужил законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти», который парламент рассмотрел в первом чтении еще с месяц (! – И.Е.) назад.

Самое циничное, на мой взгляд, то, что, со слов Балоги, Президент надеется, что каждый депутат местных советов «разделяет его обеспокоенность по этому поводу и хорошо осознает свою ответственность перед местной громадой за рациональное использование каждой гривни бюджетных средств». Да побойтесь Бога!

Не знаю, как в сельских и поселковых советах, но депутаты и областного, и Запорожского городского советов уже направили не одну петицию в столицу – в т. ч. и Президенту, а также Верховной Раде, правительству с требованием прекратить беспредел в тендерной сфере.

И что? А ничего! Как шли бюджетные денежки в карман т.н. общественных организаций, или, вернее, конкретным людям, чьи фамилии наверняка известны Виктору Ющенко, так и продолжают уходить туда же – причем, не тысячи, а миллиарды бюджетных средств! Вот уж где нужно Президенту власть употребить, возможно, и с помощью Конституционного суда, а не обращаться за поддержкой к местным депутатам и мэрам, от которых, по большому счету, в законодательном плане ничего не зависит.

Наиболее существенно тендерный беспредел, длящийся уже второй год, естественно, сказывается на обеспечении продуктами питания, бензином, медикаментами учреждений школ, больниц, интернатных заведений. И ситуация только усугубляется.

И.о. губернатора Валерий Черкаска уже заявил журналистам, что вместе с председателем облсовета Александром Нефедовым готов пойти на самые решительные меры – не противоречащие Конституции и законодательству, как особо подчеркнул Валерий Владимирович, – для того, чтобы не допустить срывов в обеспечении бюджетных учреждений питанием, бензином, медикаментами.

Правда, выяснить, на какие решительные меры готовы облгосадминистрация и облсовет, оказалось делом чрезвычайно сложным. И тем не менее, из Валерия Черкаски удалось выдавить, что «будут проплачиваться средства на питание, горючее (чтобы «скорая» на остановилась), медикаменты», т.е. в области, судя по всему, в совсем уж критической ситуации будут принимать экстренные меры.

– Если у нас есть деньги, а мы их не можем перечислить, то нужно задавать вопросы, – заметил Валерий Черкаска. А что их задавать? И так понятно, что на бюджетных денежках определенные люди приумножают свое состояние.

О какой борьбе с коррупцией ведет речь Виктор Ющенко, если он как глава государства не может справиться с одним спрутом, сумевшим «достать» всю страну?! На мой взгляд, все коррупционеры страны, вместе взятые, не могут сравниться по масштабам с конгломератом, орудующим в сфере госзакупок.

Кстати

За организацию проведения тендеров и публикации о них Запорожье в прошлом году перечислило ООО «Европейское консалтинговое агентство» и его родственным структурам 10 млн. гривен. Если и в этом году город будет проводить тендеры по действующему законодательству, расходы составят не менее 10 млн. Такая же сумма понадобится, если на строительство мостов будет выделено дополнительно 250 млн. гривен, сообщает сайт горсовета.

Точка зрения

«Предприниматели не хотят участвовать в тендерах»

Чтобы провести сегодня тендер, нужно на каждый лот не менее трех участников и все они должны зарегистрироваться в Тендерной палате, заплатить от 5000 до 15000 гривен, объясняет механизм начальник управления образования и науки облгосадминистрации Александр Верозубов.

- Участники тендера обязаны выкупить тендерную документацию. Ее готовим и отправляем в Киев мы, – рассказывает Александр Георгиевич. – Наш работник получает за это свою обычную зарплату. А уже Тендерная палата ее продает. К примеру, документацию на оздоровление сирот в 2006 году продавали за 500 гривен, в 2007-м – уже по 9000.

Посчитаем: предприниматель, желающий участвовать в тендере, платит за регистрацию 15000, за документацию – еще 9000. Заплатили минимум 3 человека, выигрывает, понятное дело, один.

Дальше. 10 процентов объема выигранного лота победитель должен отправить на счет ЧП при этой структуре. Деньги эти ему вернут, но после окончания договора.

Поэтому предприниматели отказываются участвовать в тендерах. Директора интернатов буквально забросали управление письмами. Самое обидное, что в каждом интернате денег на питание – в пределах миллиона гривен, их достаточно, чтобы обеспечить детей высококалорийным питанием. Средства есть, продуктов море, но казначейство не пропускает деньги, пока через киевскую фирму не пройдут тендерные процедуры.

– Для нас важно, чтоб отменили хотя бы регистрацию физических лиц – поставщиков, – заключил Александр Верозубов.

Кстати

http://iz.com.ua/2008/03/18/o-tenderax--jazykom-faksogrammy/

Українська мова на FM радіостанціх

«Проскурів», 20.03.2008, м. Хмельницький

Представники громадськості, національно-патріотичних політичних та молодіжних організацій Хмельниччини висловили рішучий протест проти дискримінації українства в українській державі.

Хмельницька обласна організація Конгресу Українських Націоналістів виступила з ініціативою написання відкритого листа на адресу керівників держави стосовно використання різними приватними FM радіостанціями української мови. Ініціативу КУНу підтримала низка обласних осередків політичних партій, громадських організацій, регіональних представництв національних спілок художник та письменників.

18 підписантів висловили стурбованість тим, що відбувається в українському ефірі. Представники громадськості, національно-патріотичних політичних та молодіжних організацій Хмельниччини висловили рішучий протест проти дискримінації українства в українській державі. На думку представників громадськості, “FM радіостанції, діючи в межах України, повинні прислухатися до народу, а не паразитувати на його терплячості. Вони зобов’язані приносити своєю діяльністю суспільну користь, працювати на розбудову української нації і держави, а не діяти всупереч нормальній людській логіці та нав’язувати українському народові чуже й низькопробне.

Громадськість Хмельниччини закликає керівників держави до негайного прямого втручання у критичний стан справ, адже здичавіння вітчизняного ефіру продовжує травмувати свідомість і душу кожної української людини.

Заяву підписали: голова Хмельницької обласної організації Конгресу Українських Націоналістів А.Демид; голова Хмельницької міської організації КУН Т.Панчук; голова Хмельницької обласної організації Національної спілки письменників України Р.Балема; керівник виконавчого комітету Хмельницької обласної організації Народного Союзу Наша Україна А.Гащук; голова Хмельницької обласної організації Національної спілки художників України М.Мастикаш; голова Хмельницької обласної організації товариства “Просвіта” Н.Шмурікова; директор Хмельницького обласного літературного музею В.Горбатюк; голова Хмельницького міського товариства української мови ім.Т.Шевченка “Просвіта” З.Діденко та цілий ряд інших відомих громадських і політичних діячів Хмельниччини.

ЕКОНОМІКА

Лучше все-таки знать

Михаил Павленко, «Главное», 19.03.2008, Харьковская обл.

Анализ экономических последствий (мрачноватое, конечно, слово подобрали – «последствия»!) вступления Украины во Всемирную организацию торговли проводил международный консорциум. Страшно?

Пожалуй, нет, ведь страшно – это когда неизвестно, кто прячется в темноте. А если знаешь, что консорциум этот состоит из киевского Института экономических исследований и консультаций, датской компании, которая занимается научными экономическими разработками, и Мюнхенского исследовательского института, и что консорциум выполнял заказ министерства экономики Украины, становится просто любопытно – ну, и чего же нам теперь ждать?

Строго говоря, просто сидеть и чего-то ждать как раз не стоит. Надо продолжать работу, и постараться работать, в первую очередь, головой. Таковы, в двух словах, рекомендации серьезных научных институций. И эта простая мысль, посредством ГУ экономики и ГУ внешнеэкономических связей, была доведена до губернатора Арсена Авакова. Но ведь всем нам тоже надо знать, о чем они шепчутся там, наверху.

А вот о чем. Присоединение к ВТО сегодня можно расценить как закономерный шаг, который даст хороший результат (в первую очередь это касается «послезавтра»), но в то же время появится целый ряд проблем, от решения которых не уйти (это уже «завтра»). В межгосударственных отношениях страна получит режим наибольшего содействия, и перестанет быть изгоем, как это нередко случалось до сих пор. Отечественные производители получат защиту на основе норм и правил ВТО. Отечественное законодательство и торговую практику придется по-быстрому привести в соответствие с международными законами. Нашим предприятиям облегчат доступ на внешние рынки. Речь, разумеется, идет о тех заводах и фабриках, которым есть чем похвастаться на этих самых внешних рынках. Да, как и раньше, мы будем подчиняться не нами выработанным нормам и правилам, но зато теперь получим возможность принимать участие в формировании законов.

Но в то же время... ВТО не поднимет в мгновение ока украинскую экономику. Рвущиеся ввысь графики появятся, когда мы начнем изготавливать высокотехнологичную продукцию и предоставлять высококачественные услуги. А когда это произойдет? Пока что мы больше ориентированы на экспорт сырья и сельхозпродукции. Пока что мы слишком зависимы от импорта узкого круга товаров, включая энергоносители, технологическое оборудование, и того, что раньше называлось ТНП или товарами народного потребления. Мы слабо интегрированы в международную кооперацию производства, торговлю услугами и миграцию капитала. У нас нет действенной системы поддержки промышленного экспорта.

Кроме того, «откроется» украинский рынок, ведь отгородиться «железным забором» от неукраинских товаров ВТО не позволит. Нужно будет искать какие-то другие пути поддержки украинского производителя. Цены на энергоносители и транспортные тарифы неминуемо приблизятся к мировому уровню, и государство не сможет регулировать вопросы ценообразования по-прежнему. Таким образом, отношения государства и бизнеса будут строиться на качественно иной основе. И нужно учиться действовать так, как это делают другие страны-члены ВТО. А именно – ограничивать выпуск чувствительных к импорту видов продукции, заниматься лицензированием, применять четкие, внятные системы технических стандартов, санитарных норм, антидемпинговых, компенсационных и других выплат.

И вот тогда – во всяком случае, так написано в аналитическом документе, подготовленном учеными Украины, Дании и Германии – эффект от одного лишь вступления в международную организацию торговли будет ощутимым. Если все делать по уму, Украину ожидает 10-процентный рост объема потребления, 5-процентный рост ВВП, значительное возрастание экспорта и импорта. Рост зарплаты квалифицированных и неквалифицированных работников прогнозируют на уровне 6%, доходность капитала увеличится на 1%, а его объем – почти на 4%.

Но не забывайте, что это всего-навсего прогнозы. Только время покажет, сможем ли мы использовать все те несомненные преимущества, которые предоставляет членство в ВТО, 153-м участником которой мы стали.

http://www.glavnoe.kharkov.ua/articles/a644

Що чекає село після вступу у СОТ?

Валентина Блінова, «Волинь», 18.03.2008

«Якщо в країнах Євросоюзу селяни відчувають допомогу держави, то ми поки що не маємо уявлення, що буде із робочими місцями на селі, його соціальним розвитком, одноосібним селянським виробництвом після вступу України до СОТ.»

До порядку денного роботи вісімнадцятої сесії обласної ради було внесено тридцять п'ять питань. Першим депутати заслухали звіт голови облдержадміністрації Миколи Романюка про виконання Програми економічного і соціального розвитку за 2007 рік та делегованих йому обласною радою повноважень. Микола Ярославович зосередив увагу на головних економічних показниках: темпах промислового та аграрного виробництва, інвестиційних вкладеннях і реалізації продукції, темпах її приросту, рівні заробітної плати. Промисловий комплекс області продовжує динамічно розвиватися: торік приріст обсягів виробництва досяг 43,7 відсотка. За цим показником Волинь упевнено займає перше місце в Україні. Високі темпи зафіксовано у переробній, машинобудівній, целюлозно-паперовій, деревообробній галузях та виробництві будівельних матеріалів.

Як позитив Микола Романюк відзначив закріплення тенденції стабільного збільшення обсягів інвестицій, найвагоміша частка яких спрямовується у розвиток промисловості. Найбільше іноземних інвестицій одержують машинобудівна, деревообробна, харчова, хімічна, будівельна галузі. А основними інвесторами Волині стали Великобританія, Польща, Кіпр, Швеція, Швейцарія, Канада.

Торік збільшено і виробництво сільськогосподарської продукції. Питома вага області у загальному обсязі валової продукції аграрного сектора України становить 3,3 відсотка, а в обчисленні її на одну особу Волинь зайняла шосте місце в державі. Але якщо виробництво м'яса збільшилося на 12,9 відсотка, то молока і яєць — скоротилося на 6,8 та 11 відсотків. Найсуттєвішу частку у виробництві молока зберегли аграрні підприємства Луцького та Горохівського районів, де утримується третина дійного стада та виробляється половина загальнообласного обсягу молока.

Зростання обсягів виробництва, робіт та послуг зумовило збільшення доходів населення. Серед пріоритетів голови облдержадміністрації Миколи Романюка щодо реалізації ініціатив Президента України Віктора Ющенка: реалізація програми «Зігрій любов'ю дитину», соціальна підтримка осіб із обмеженими фізичними можливостями, поліпшення медичного обслуговування, будівництво житла, збереження та розвиток культурної спадщини.

Обговорюючи звіт керівника обласної виконавчої влади, депутати Петро Пронь, Богдан Дівнич, Олександр Свирида, Феофан Музика, Петро Олешко, Віктор Чорнуха, Ніна Загребельна, Валентина Касарда доповнили його своїми пропозиціями, що стосувалися відшкодування сільськогосподарським товаровиробникам ПДВ, поліпшення медичного обслуговування населення, зокрема ремонту обласної дитячої лікарні, облаштування об'їзної дороги довкола обласного центру, здешевлення житла, забезпечення ним дітей-сиріт, розвитку санаторно-курортних закладів Волині.

Обговорення готовності сільськогосподарських формувань усіх форм власності до проведення весняно-польових робіт вийшло далеко за межі окресленої теми. Попри досить оптимістичні цифри, які назвав начальник головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації Анатолій Аршулік, що мають забезпечити стабільність роботи сільгосппідприємств, депутати-аграрники озвучили проблеми, які найбільше непокоять селян.

— Сьогодні взяти кредит у банку — це проблема, — сказав Петро Камельчук. — Бо далеко не всі сільгосппідприємства мають гарну кредитну історію або ж достатньо майна для застави. Тривогу викликає й те, що укладаються договори оренди земельних паїв із іноземними інвесторами, які, користуючись нашою бідністю, можуть згодом стати власниками землі.

— Затримуються кошти, передбачені державними програмами для підтримки сільгоспвиробників, — додав Роман Притулюк. — Тому доводиться сіяти без мінеральних добрив. Прикро, що досі так і не прийнята програма розвитку села, де б були передбачені державні закупівлі, аби селянин знав, що і скільки має вирощувати. Адже цінова політика нині така, що він завжди залишається у програші. Красномовний приклад: ціна на цукор тримається низькою, а цукерки набагато подорожчали. Чому ж держава не регулює ціноутворення?

— Нас турбує невизначеність у зв'язку із вступом України до СОТ, — зазначив Андрій Турак. — Якщо в країнах Євросоюзу селяни відчувають активне сприяння держави, то ми поки що не маємо чіткого уявлення, що буде із робочими місцями на селі, його соціальним розвитком, одноосібним селянським виробництвом після вступу України до СОТ. Найперше, аграрії потребують інформаційної підтримки, щоб знати, як розвивати бізнес на селі.

Активно долучилися депутати до обговорення матеріально-технічної бази фельдшерсько-акушерських пунктів та сільських амбулаторій, якості надання медичної допомоги жителям сільських населених пунктів. Слабкість цієї ланки медицини, на думку начальника управління охорони здоров'я Ігоря Ващенюка, спричинена поганими умовами роботи сільських медиків, їх низькою заробітною платнею та відсутністю достатньої кількості кадрів. Через це рівень захворюваності мешканців сільських територій вищий, ніж міських.

— Проголошення 2008 року Роком сільської охорони здоров'я дає надію, що становище поліпшиться завдяки збільшенню надходжень коштів для матеріально-технічної бази ФАПів та амбулаторій, — сказав голова постійної комісії з питань здоров'я людини, охорони материнства і дитинства Дмитро Дремух. — Для фельдшерсько-акушерського пункту необхідно як мінімум 200-300 тисяч гривень, а для амбулаторії — 500 тисяч гривень на рік. Тому потрібно об'єднувати кошти бюджетів різних рівнів.

У прийнятому рішенні передбачено поліпшити фінансування сільської медицини, придбати у кожному районі по одному санітарному автомобілю для сільських медичних закладів, у 2008 році завершити добудову другої черги Любомльської райлікарні, поліклініки у Ківерцях, у 2009 — Іваничівської, у 2010 — Горохівської районної, Затурцівської сільської дільничної лікарень та поліклініки у Шацьку.

Депутати заслухали звіт про виконання бюджету за 2007 та внесли зміни до рішення обласної ради «Про обласний бюджет на 2008 рік», прийняли територіальну програму зайнятості населення, програму співпраці Луцького державного технічного університету з обласною радою, програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства області, програму утримання складів та охорони майна цивільної оборони, розглянули питання управління майном та інші.

Однак для підтримки звернення обласної ради до Президента України щодо проголошення 2008 року Роком пам'яті Головного Провідника ОУН-революційної Степана Бандери не вистачило голосів «за», хоча й ставилося це питання на голосування двічі. Депутати прийняли звернення до Президента України, Верховної Ради з проханням внести законодавчі зміни у порядок державних закупівель товарів, робіт та послуг, видачі ліцензій на видобуток корисних копалин місцевого значення, у державне регулювання діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів.

Під час роботи сесії обласної ради голова облдержадміністрації Микола Романюк та голова обласної ради Анатолій Грицюк вручили Подяки голові наглядової ради компанії «Стирол», народному депутату України, Герою України Миколі Янковському та помічнику народного депутата Миколі Губатенку за матеріальну підтримку багатодітних волинських родин, яку донецькі бізнесмени здійснили, відгукнувшись на ініціативу Президента України Віктора Ющенка.

http://www.volyn.com.ua/?rub=2&article=0&arch=

Податківці та промисловці прагнуть до порозуміння

Володимир Разуваєв, «Проскурів», 20.03.2008, м. Хмельницький

Претензії промисловий директорат Хмельниччини має до практики відшкодовування ПДВ, а також до механізму проведення перевірок щодо нього.

Понад 1,6 мільярда гривень надходжень до Зведеного бюджету забезпечила торік державна податкова служба Хмельниччини, при чому їхній ріст збільшився у порівнянні з 2006 роком понад третину. Чималу роль у цьому зіграла промислова галузь, зокрема сім найбільших за обсягами виробництва підприємств сплатили до бюджетів усіх рівнів 22% від загальної суми платежів. Свою частку додали й інші виробничники. Якщо врахувати, що завданням податківців на нинішній рік є подальше збільшення надходжень ще на 30%, то зрозуміло, що їх взаємовідносинам з цим сектором економіки надається особлива увага. Про це йшлося на засіданні узгоджувальної робочої групи спілки промисловців і підприємців області (ХСПП), об’єднання організацій роботодавців (ООРХО) та Державної податкової адміністрації у Хмельницькій області. Говорити його учасникам було про що.

За статистикою ДПА, наприклад, податкове навантаження на прибуток зросло впродовж минулого року з 0,84% до 1,29%, а на податок на додану вартість з 2,31% до 3,21%. Разом з тим податківці підкреслюють, що за цей час обсяги експорту підприємств збільшились в 1,6 раза, а імпорту майже на 11%. Тобто, як вважають у відомстві, про податковий пресинг не може бути й мови, оскільки обласні показники нижчі середньоукраїнськох. Дещо іншої думки промисловці. Вони наголошують, що до цих офіційних цифр треба додати ще місцеві податки, а головне — митне навантаження, лише тоді загальна картина буде повною і не настільки оптимістичною.

Претензії промисловий директорат Хмельниччини має до практики відшкодовування ПДВ, а також до механізму проведення перевірок щодо нього. Те, що ці претензії є обґрунтованими, підтверджують і дані ДПА. Так, торік платникам ПДВ було відшкодовано лише 72,7 мільйона гривень, хоча сума їхньої заявки перевищувала 135 мільйонів. Отож борги держави на початок нинішнього року сягнули 66 мільйонів. Не влаштовує платників і процедура повернення цих коштів. Щоправда, ця проблема є загальнодержавною, адже виділений бюджетний ресурс для відшкодування ПДВ податкова служба використала повністю. А ось як в окремих конкретних випадках здійснюється перевірка заявок та їх підтвердження залежить уже від місцевих органів ДПА. А вона не завжди, на думку промисловців, є об’єктивною. Це стосується, наприклад, ВАТ “Темп”, про що заявив його директор І.Праворський.

До певних роздумів наштовхують його колег і співвідношення деяких інших цифр. Так, ріст промислового виробництва в області склав минулоріч 114%, а збільшення податкових обсягів — 1,6 раза.

Натомість у податківців теж є зауваження і досить вагомі. Якщо будь-яких претензій до багатьох крупних платників щодо їх сумлінності немає, то є у цьому середовищі чимала частка і так званих мінімізаторів податкової бази. Ці підприємства широко застосовують різні схеми штучного ухилення від оподаткування. У ДПА визначено 229 таких “умільців”, чиї валові річні доходи перевищують 10 мільйонів гривень, але середнє податкове навантаження вони утримують на рівні 0,32%. Серед хмельницьких підприємств до “групи ризику” щодо прозорості податкової бази податківці відносять, наприклад, ЗАТ “Кондфіл”.

В ДПА, до речі, не схвалюють і політику міської влади у Хмельницькому стосовно підприємців. Голова відомства Михайло Кацан вважає, наприклад, що невикористаним резервом для наповнення бюджету міста є фіксований податок, розмір якого не переглядався уже 10 років. Між тим збільшення його хоча б до 100 гривень, як це зроблено в багатьох районах області, додатково приносило б до міської скарбнички понад 5 мільйонів гривень.

Інша проблема, яка неабияк впливає на ситуацію в оподаткуванні, — задекларована збитковість підприємств. Торік, наприклад, 44 з них збільшили збитки на 23,6 мільйона гривень, а ще 11 вперше прозвітували про збитковість на суму понад 29 мільйонів. Сумними “лідерами” стали три цукрозаводи, які задекларували збитки у 31,5 мільйона — 71,3% від загальної суми у регіоні.

Президент ХСПП і голова ООРХ Іван Дунець основним завданням своїх колег вважає збільшення обсягів виробництва, адже лише воно покращуватиме податковий клімат у регіоні, фінансовий стан підприємств і наповнення бюджету. Однак цьому бажанню промисловців не сприяють негативні тенденції в державі: політична нестабільність, неконтрольований ріст цін з боку природних монополій, слабкість і нерозвиненість вітчизняного ринку. Поки що ситуацію, на його думку, певним чином нівелює експорт, на який нині орієнтована промисловість краю, але вона може радикально змінитися зі вступом України до СОТ, коли ці та інші негативні фактори працюватимуть проти вітчизняних виробників. “У нас немало проблем, які необхідно вирішувати разом з податковою службою, — заявив він, — але те, що між нами існує порозуміння, вселяє упевненість у плідній узгоджувальній роботі. Як правило, ми знаходимо спільну мову”.

Результатом такого порозуміння стало підписання Михайлом Кацаном та Іваном Дунцем меморандуму про створення сприятливого податкового клімату в області між ДПА і обома поважними організаціями — ХСПП та ООРХО, в якому визначені обов’язки та зобов’язання всіх сторін у забезпеченні належного балансу у взаємовідносинах.

Факти не відповідають дійсності

«Місто», 20.03.2008, Чернігівська обл.

Автоперевізники міжміського сполучення під час проведення пакетувальних заходів вимагають «припинити шалений тиск з проведення безпідставних перевірок АТП».

Вчорашній робочий день для працівників облдержадміністрації розпочався під гудки автобусів: перевізники міжміського сполучення, переважно представники автотранспортних підприємств, пікетували ОДА. Одна із причин їх невдоволення та ж сама, що і рік тому — конкуренти-“нелегали”, які з-під носа забирають пасажирів. Але працівники облдержадміністрації пояснюють, що і такі перевізники не є “нелегалами”. А непорозуміння між ними виникають через прогалини в законодавстві. Ще одна проблема пікетувальників — невиплати субвенцій за перевезення пільгових категорій населення та безпідставні, на їх думку, перевірки контролюючих органів. Вони вважають, що комусь вигідно в такий спосіб перерозподілити маршрутну мережу між іншими перевізниками. Тому в одному із пунктів звернення до губернатора автоперевізники вимагають припинити шалений тиск з проведення безпідставних перевірок АТП.

Усі пункти звернення прокоментував на прес-конференції для журналістів заступник голови облдержадміністрації Олександр Бєльський і назвав ці фрази надуманими:

— Представники автотранспортних підприємств області висувають претензії обласній державній адміністрації, обласному управлінню ДАІ, головній автотранспортній інспекції Міністерства транспорту та зв’язку України, конкурсному комітету, оперуючи при цьому фактами, що не відповідають дійсності. Вони запевняють, що до них ставляться упереджено і тенденційно, однак цифри по кількості перевірок автотранспортних засобів говорять про інше.

І на підтвердження своїх слів надав детальну інформацію. Так, 33% від загальної кількості автозасобів, які займаються перевезенням пасажирів у нашій області, складають АТП. Загальна кількість маршрутів — 545, з них 308 здійснюють фізичні особи і 237 автотранспортних підприємств. За минулий рік було проведено 4030 перевірок транспортних засобів, з яких 15,3% припадає на автотранспортні підприємства. Зважаючи на відсоток від загальної кількості транспортних засобів (33%), які мають АТП, перевірок могло бути значно більше. За кількістю складених актів про порушення — 565 по СПД і фізичних особах і 131 — по АТП. За штрафними санкціями лише 6,3 % від загальної суми припадає на автотранспортні підприємства, а решта на СПД і фізичних осіб. Тобто ніхто не намагається якимось чином утискувати роботу АТП, створювати їм більш жорсткі умови. А ось скарг на відмову перевозити пасажирів пільгових категорій у АТП 44%. Стосовно оплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян, ситуація виглядає таким чином: по Чернігову за січень-лютий надано послуг на 509 тисяч гривень, проплачено — 473,6 тисячі гривень; по районах цифра дещо менша, наприклад, по Коропському району за січень-лютий надано послуг на 232,7 тисячі гривень, проплачено 145. Отже, як бачимо, проблема надумана.

Олександр Бєльський також наголосив, що в області існують деякі моменти, пов’язані з недисциплінованими перевізниками, яким, згідно з чинним законодавством, дозволено здійснення пасажирських перевезень в режимі регулярних спеціальних перевезень, але вирішення цього питання поза межами компетенції облдержадміністрації. З боку облдержадміністрації буде вжито додаткових заходів щодо цього питання.

РІВЕНЬ І ЯКІСТЬ ЖИТТЯ

Бензиновая лихорадка

Наталья Пилипенко, «Донбасс», 20.03.2008, Донецкая обл.

В связи с резким подорожанием многие дончане переходят на дешевые виды топлива и ограничили передвижения на авто. Цена на бензин в шахтерской столице - одна из самых высоких в Украине, после Крыма.

Стремительное изменение ценников на АЗС повергло в шок владельцев не только отечественных машин, но и дорогих иномарок. Теперь прежде чем сесть за руль они задумываются о целесообразности предстоящего вояжа. Еще бы, нынче, чтобы заправить полный бак, понадобится кругленькая сумма. Однако, по мнению экспертов, это только начало подорожания, и традиционное для весны увеличение спроса на нефтепродукты по-настоящему еще не началось.

В беседе с корреспондентом "Донбасса" владелец иномарки Иван не скрывает своего возмущения. Он считает цены ужасными, не позволяющими человеку, который честно зарабатывает на жизнь, содержать авто. Ведь ездить ему приходится немало, а поэтому на бензин уходит порядка 4-5 тыс. грн. в месяц.

Кстати, на АЗС не называют каких-либо причин скачка цен на их товар. Неделю назад, когда стоимость топлива только начала полз-ти вверх, аналитики прогнозировали, что максимальная цена литра 95-го может превысить отметку в 6 грн. Но произойдет это лишь ближе к лету. Не угадали. Уже сегодня за топливо этой востребованной марки на одной из АЗС в центре Донецка требуют 6 грн. 25 коп.

Худший вариант - евро за литр

В связи с этим многие владельцы авто решили отказаться от 95-го в пользу более дешевых марок бензина. А что поделать, коль стоимость топлива приблизилась к европейской, а зарплата, увы, осталась прежней. Прогнозы на будущее у автомобилистов пессимистичны. Большинство уверены, что завтра, заехав на АЗС, они будут вынуждены заплатить по новой, более высокой цене.

Как считают аналитики, в 2008 году в лучшем случае литр высокооктанового топлива будет стоить от 6 до 6,5 грн., в худшем - как в соседней Польше: евро за литр. В качестве причины такого подорожания прежде всего называется рост стоимости нефти на мировом рынке.

Цены на нефть, по мнению представителей компании UPECO, уже несколько лет растут из-за спекуляций, в том числе и по причине слабого доллара. Психологическая отметка в 100 долларов за баррель была преодолена в феврале. Впрочем, есть вероятность, что рост мировых цен на нефть все же замедлится. Однако нынешний скачок цены на бензин - это только начало, поскольку традиционное для весны увеличение спроса на нефтепродукты еще не началось. Как правило, пик подорожания топлива в Украине приходится на лето и осень.

Рекордный рост

Стоит отметить, что рост мировых цен на нефть в нынешнем десятилетии превысил все исторические рекорды. С 2004-го по 2007 год ее стоимость увеличилась в два раза. Только за февраль 2008 года цена на эталонный сорт нефти Brent выросла на 10,6 процента и 29 февраля превысила отметку 100 долларов за баррель. За десять дней марта она выросла еще на 8 процентов, достигнув 108 долларов за баррель. Кстати, украинский оптовый рынок реагирует на повышение мировых цен с задержкой примерно в неделю. Велика вероятность того, что к концу марта на повышение цены нефти до 108 долларов за баррель отреагирует и украинская розница.

Золотое время реализаторов

Впрочем, существует и более оптимистичная версия бензинового будущего. Скажем, по мнению директора научно-технического центра "Психея" Сергея Сапегина, в марте розничные цены в

Украине увеличатся на 10 процентов, но в дальнейшем рост замедлится. Потому что цена бензина в Украине спекулятивно завы-шена: импортный А-95 должен стоить 5,5 грн. за литр, наш - 5,3 грн.

Кстати, сейчас готовится меморандум между правительством и нефтетрейдерами об установлении справедливой стоимости, поэтому вполне реально, что после его подписания, которое ожидается в марте-апреле, нефтепродукты подешевеют до 5,5 грн. за литр и ниже. Но это всего лишь прогноз.

А пока реализаторы бензина переживают золотое время. Вместе с тем, давка в общественном транспорте заметно усиливается.

http://www.donbass.dn.ua/showtext.php?mat=7621&rubr=9

Та все ж вона уповільнюється! А доходи поки що ростуть все ж таки швидше за ціни. І слава Богу

Тарас Петренко, «Нова Доба», 20.03.2008, Черкаська обл.

Зростання доходів українців нині випереджає темпи інфляції.

Так, реальні наявні доходи населення (тобто, вже після обліку інфляції) на січень 2008 року зросли на 23,4%. Для порівяння, за Януковича за 2007 р. реальні доходи громадян України збільшилися тільки на 12,8%.

У наших сусідів росіян є прислів’я: хто не може працювати – той повчає. У ролі «вчителя» і «пророка» минулого тижня виступив екс-міністр фінансів Микола Азаров, який напророчив високу інфляцію в Україні за лютий 2008 року. Прогноз справдився частково. Ціни зросли на 2,7%. Цифра відносно висока. Але, проти січня темпи інфляції знизилися – вперше за останні півроку.

Про користь мовчання

Мабуть, це був саме той випадок, коли колишньому міністру фінансів варто було б промовчати. Адже такі прогнози вже самі собою є негативом, оскільки розігрівають інфляційні очікування. Гроші, як відомо, люблять тишу. З іншого боку, вже кому-кому, а представникам Партії регіонів ну зовсім не варто повчати уряд Тимошенко, як боротися з інфляцією. Оскільки, по-перше, саме уряд Януковича за рік розігнав інфляцію до 16,6%. Це абсолютний рекорд протягом останніх 7 років. Починаючи з вересня 2008 р. інфляція нижче 2% не опускалася взагалі. І тепер її зупинити (тим більше у зимовий період, коли традиційно дорожчають фрукти й овочі) дуже складно.

По-друге, «спасибі» уряду Януковича український народ може сказати й за нові ціни на газ. Нагадаємо, що вони зросли на 38% протягом 2007 року (з 130 до 179,5 доларів за тис. куб. м.). До цього ще додайте зростання цін на паливо (на 36,2% 2007 р.). Але ж ціни на природний газ і бензин закладаються до структури цін багатьох інших товарів, оскільки використовуються або при виготовленні товару, або під час його транспортування.

По-третє, можна подякувати Партію регіонів уже як діючу опозицію. Адже через блокування трибуни (з цілком надуманих причин) парламент не зміг прийняти зміни до Держбюджет, запропонований Кабінетом міністрів. Якби вдалося вчасно скоротити дефіцит держбюджету до 2%, як наполягав уряд Тимошенко, інфляція у лютому була б меншою. Після всіх таких поразок, помилок, і непродуманих дій у «регіоналів» немає жодного морального права критикувати антиінфляційну політику уряду.

Перший крок

Проте, навіть опоненти уряду не можуть не визнати: у лютому інфляційні процеси сповільнилися. І справа навіть не в згаданому зменшенні «інфляційної швидкості» на 0,2 відсоткових пункти. А важливіше, по-перше, те, що зростання доходів українців нині неабияк випереджає темпи інфляції. Так, реальні наявні доходи населення (тобто, вже після обліку інфляції) на січень 2008 року зросли на 23,4%. Для порівняння, за Януковича, за 2007 р. реальні доходи громадян України збільшилися тільки на 12,8%.

По-друге, наперекір світовим тенденціям (в усьому світ із випередженням дорожчають продукти харчування), в Україні зростання цін на продовольчі товари уповільнилося з 4,3% до 3,9%. І це на користь передусім соціально найменш захищеним верствам населення. Адже що бідніша людина, тим більшу частину свого сімейного бюджету витрачає на їжу (загалом харчування йде 55% коштів українців). Адже за минулий місяць вдвічі вповільнилося зростання ціни на цукор, овочі, вершкове масло. Яйця взагалі подешевшали (і при тому, що за минулий рік ціна зросла на 54%).

По-третє, вдалося, як це й припускав антиінфляційний пакет уряду, стабілізувати тарифи на житлово-комунальні послуги населенню. Тарифи на електроенергію стабільно залишаються на колишньому рівні. Зростання квартплати (а вона, нагадаємо, становить основну частину наших витрат на ЖКГ) скоротилося з 2,8% у грудні до 0,2% у лютому. А днями Тимошенко заявила, що цього року Уряд не буде підвищувати ціни на газ для населення!

І, нарешті, найголовніше: уповільнення інфляції – це перша, нехай і невелика, перемога антиінфляційної стратегії, яку розробив уряд Тимошенко разом із Національним банком.

Отже, можна сподіватися, що подальша реалізація антиінфляційного пакету призведе до більш суттєвого уповільнення інфляції. Уряд Тимошенко вже запланув посилити бюджетну економію (хоча заодно навідріз відмовився скорочувати витрати соціальних програм), посилити конкуренцію на ринках, зниженням імпортного мита на продукти харчування та бензин, обмежити надбавки посередників, запобігти зростанню комунальних тарифів і цін, продукції держпідприємств.

І що дуже важливо, Кабінет міністрів Юлії Тимошенко в антиінфляційному пакеті, й у програмі дій уряду, передбачив глибокі структурні реформи (наприклад, зниження, створення додаткових гарантій для інвестора, тощо), які дозволять запобігати зростання інфляції у майбутньому.

Чи може Україна захистити своїх заробітчан?

Валентина Меркулова, «Місто», 20.03.2008, Чернігівська обл.

Трудова міграція нині явище настільки поширене, що будь-яка людина може вибрати не лише професію, а й країну, де вона хоче працювати. Добре це чи погано?

Хто їде на заробітки

Згідно з офіційними даними, за межами України трудиться близько 3,5 мільйона наших співвітчизників. Насправді ж їх, кажуть, значно більше. Лише 2 відсотки з них працює там легально. Усі вони вирушають у пошуках кращого життя: хтось не міг себе гідно реалізувати на батьківщині, ще хтось вирішив просто заробити грошей, а хтось банально упіймався на гачок вербувальників, котрі надто красиво розрекламували майбутню закордонну роботу.

Трудові мігранти — це переважно представники найпродуктивніших в економічному плані вікових груп. Їм від 20 до 49 років. Українці їдуть головним чином до країн Євросоюзу та Росії. За неофіційними даними, половина заробітчан має вищу освіту, близько 60 відсотків з них — жінки. Кожен другий із заробітчан залишає вдома дітей.

Ті країни, куди їдуть на роботу наші співвітчизники, завдяки залученню трудових мігрантів, частково розв’язують такі свої проблеми, як старіння населення, скорочення кількості працездатних, а також запобігають демографічній кризі, омолоджують робочу силу.

Якщо говорити конкретно про Чернігівщину, то одним з головних факторів, який штовхає людей у лави заробітчан (не лише закордонних, а й тих, що заповнюють вільні робочі місця у нашій столиці) є незадовільний соціально-економічний розвиток області, а отже, неможливість працевлаштуватися, низька заробітна плата. Вона у нас, як відомо, на 25 відсотків нижча ніж у середньому в Україні. Потужні промислові підприємства, які в минулому забезпечували людей належними заробітками, працюють упівсили та з року в рік скорочують робітників. Тож і перспектива мати хорошу роботу і гідну заробітну плату здається надто примарною. І чернігівці вирушають шукати щастя на “багаті землі”. Більше — до столиці та сусідньої Росії, менше — до країн Європи.

Як повернути українців додому

В останні роки Україна стала одним з головних експортерів робочої сили в Європі.

— Міграція була, є і буде, — каже директор обласного центру зайнятості Лідія Падалка. — Але вона мусить бути законною. Перед службою зайнятості у цій ситуації стоїть три важливих завдання. Зважаючи на те, що на обласному ринку праці вже відчувається дефіцит кваліфікованих робітничих та інженерно-технічних кадрів, необхідно, по-перше, підвищити інтерес до роботи всередині країни шляхом роз’яснення роботодавцям необхідності підвищення заробітної плати та працевлаштування кваліфікованих працівників. Це у свою чергу може заохотити заробітчан повертатися додому.

Проте це зробити не так просто. Адже нині держава, як зазначає заступник начальника управління праці і соціального захисту населення облдержадміністрації Катерина Тимощенко, не впливає на рівень заробітної плати. Це робить роботодавець через посередництво колективного договору. Держава ж законодавчо встановлює лише її мінімальний розмір.

— На державному рівні розглядалося питання введення погодинної заробітної плати, — каже Катерина Тимощенко, — проте на законодавчому воно, на жаль, не врегульоване. Хоча могло б оптимізувати трудову діяльність. Адже роботодавцями не завжди продуктивно використовується робочий час працівників.

Не менш важливо захистити українських мігрантів за кордоном.

Справа в тому, що з нелегальною трудовою міграцією пов’язані ще й проблеми торгівлі людьми, примусової праці, організованої злочинності.

Є ще одна серйозна проблема, на якій не в останню чергу позначається міграція, — демографічна. Не секрет, що заробітчанство підриває традиційні устої життя українських родин, призводить до розпаду сімей, впливає на зниження народжуваності та зростання кількості покинутих і соціально занедбаних дітей. Тому останнім часом все частіше йде мова про необхідність створення для цієї категорії дітей спеціальних умов навчання та виховання. Створення військового ліцею у Батурині, наприклад, передбачає, що в ньому навчатимуться, зокрема, і діти заробітчан. В деяких областях України з цією категорією дітей вже працюють спеціалісти.

Отож проблеми, пов’язані з трудовою міграцією, існують серйозні. І ними необхідно займатися. Це держава розуміє. Кілька днів тому, скажімо, Міністерство праці й соціальної політики вже висловилося за створення центрального органу виконавчої влади з питань міграції. Правда, чим воно займатиметься конкретно, наразі ще не відомо.

Водночас, як зазначає Лідія Падалка, необхідно подбати також про захист українського ринку від нелегальних мігрантів із-за кордону.

Кількість нелегальних мігрантів зростає

Виявляється, до України також їдуть працювати іноземці. Державна служба зайнятості видає іноземним громадянам та особам без громадянства дозволи на працевлаштування в нашій державі. За ними, як правило, звертаються роботодавці, що вже працюють в Україні або тільки планують розпочати тут трудову діяльність. Торік в області видано 78 дозволів громадянам 22 країн, серед яких представники Росії, Білорусі, Польщі, Литви, Італії, Болгарії, Великої Британії, Грузії, Узбекистану. Працюють вони на 50 підприємствах Чернігова, Прилук, Менського району. Тільки в акціонерному товаристві “В.А.Т. Прилуки” — 14 іноземців.

За результатами відповідного дослідження, щорічно український кордон перетинають 40 мільйонів іноземців, з яких більше мільйона осідає в Україні. До того ж, переважно нелегально.

Це головним чином представники держав третього світу. Для одних Україна — то значно кращі умови для життя та праці порівняно з тими, що на їхній батьківщині. А інші, прагнучи потрапити до країн Західної Європи, з різних причин залишаються у нас. Чернігівщина — область прикордонна, тож проблема нелегальної міграції для неї стоїть особливо гостро.

— Кількість нелегальних мігрантів зростає щороку, — запевняє заступник начальника управління у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС в області Віталій Магдич. — Торік в Україні їх затримано 67 тисяч, що на цілу чверть більше ніж у 2006 році. А на території області минулого року зупинено 5 груп тих, хто намагався перетнути кордон поза пунктами пропуску або без відповідних на те документів. Серед них представники Сомалі, Індії, Пакистану, В’єтнаму, Афганістану, Ірану.

Один з двох пунктів для нелегалів відкриють на Чернігівщині

Для тимчасового утримання таких мігрантів на території України, за словами Віталія Магдича, будується два пункти. Один з них — на Чернігівщині, у селі Розсудів Ріпкинського району. У ньому передбачається одночасне розміщення 239 осіб. На нинішній рік під будівництво вже виділено 13 млн. гривень.

Якщо легальна трудова міграція, як відзначали учасники круглого столу, що проходив в обласному центрі зайнятості, перебуває на контролі держави, то нелегальна — це просто головний біль і безліч проблем, пов’язаних з правовими, соціальними, етнокультурними аспектами. Нелегальні мігранти впливають на криміногенну ситуацію, підвищують соціальну напругу у державі.

Тому, зрозуміло, найкращим способом розв’язання більшості цих проблем можуть бути такі загальнодержавні заходи, завдяки впровадженню яких нашим громадянам не потрібно буде нікуди їхати.

Як зауважив заступник голови ради Федерації профспілок області Петро Чорнорот, треба тут, на батьківщині, створити такі умови (нові робочі місця, гідна зарплата, належний соціальний захист тощо), щоб у наших співвітчизників не виникало бажання їхати світ за очі, на заробітки до Італії, Іспанії чи Португалії. Їхні робочі руки, досвід, кваліфікація необхідні в Україні. Адже від них залежить майбутнє нашої держави.

Проте, на жаль, поки що нам нічим хвалитися. Адже, скажімо, за купівельною спроможністю одного громадянина Україна серед країн Європи посідає передостаннє місце. За іншими показниками, що стосуються соціально-економічних досягнень, — також. А якщо так буде і далі, то нам доведеться чекати на повернення своїх співвітчизників дуже довго.

СКАНДАЛИ

Зачистка в борделе: басня Крылова на новый лад

Игорь Рассоха, «Главное», 19.03.2008, Харьковская обл.

Было бы несколько наивно думать, что Кернес и Добкин по идейным соображениям не захотят продаться... тому, кто их купит

Все-таки годы идут, и становлюсь я стар (или супер-стар). Во всяком случае, становлюсь по-старчески сентиментален. Никогда не думал, что меня так умилит зрелище суровых мужиков в масках и с автоматами. Вчера (18 марта, - ред.) был просто праздник какой-то: оказывается, в Харькове тоже есть органы государственной власти! И эти государственные органы наконец-то предъявили претензии к горячо любимому нашими избирателями секс-символу Харькова – Геннадию Адольфовичу Кернесу. Приехали конкретные мужчины из Службы безопасности Украины и изъяли в горисполкоме некоторые документы. Правда, Кернес, Добкин и примкнувший к ним народный избранник Святаш рассказали журналистам, что мужчинки из спецназа их там чуть ли не группово изнасиловали. Ну, это деятели самой голубой партии размечтались: вряд ли среди бойцов спецназа есть зоофилы.

Однако, становится похоже, что украинская демократия и бордель – действительно разные понятия. Не взирая на ну ОЧЕНЬ большие финансовые потоки, киевский мэр Леня-Космос все-таки снят с занимаемой должности. Это правда фантастика космического масштаба! Думается, причина в том, что не взирая на все эти космические денежные реки, Черновецкий и его команда оставались удивительно жадными и не хотели делиться даже с теми, кто мог бы их теперь «отмазать». Впрочем, кое с кем они, наверное, все-таки поделились: на это прямо намекала в своем заявлении наша Премьер-Министр. Но этих людей оказалось удивительно мало! Оказывается, коррупция в Киеве не всесильна! Неужели мы и впрямь увидим, как хотя бы некоторые бандиты при власти окажутся в тюрьмах?!

Все горячее и горячее становилось на протяжении всего 2007 года. Все новые силы в Харькове вовлекались в борьбу с этой беспредельно коррумпированной властью.

Прямое противостояние с областной госадминистрацией и прежде всего лично с Арсеном Аваковым закончилось тем, что 24 декабря 2007 года председатель Харьковской облгосадминистрации подал в Верховную Раду Украины официальное представление о назначении перевыборов Харьковского городского головы и городского совета.

Жилищно-коммунально-тарифный «беспредел» городских властей привел к созданию движения «Гражданская самооборона» и началу серии судебных процессов против городской власти. До неприличия нагло покупая суды, паханы города сумели оттянуть принятие правосудных судебных решений. Но и теперь эти судебные дела висят над ними дамокловым мечом.

Жадность и наглость Кернеса-Добкина создали им мощных врагов среди харьковских бизнес-структур: те же братья Протасы существенно потрепали рейтинг Добкина. Еще гораздо больше предпринимателей начало старательно соблюдать дистанцию, заботясь, чтобы их не дай Бог не увидели рядом с представителями городской власти. Общение с Добкиным и Кернесом стало в этих кругах считаться чем-то неприличным.

Своими избиениями (!) офицеров СБУ Кернес вряд ли укрепил свою репутацию в этой организации. Заявление Добкина о том, что «Харьков никогда больше не будет ментовским городом» тоже услышали соответствующие органы. Да и как гражданин замечу, что значительно лучше Харькову быть все-таки «ментовским» городом (особенно при условии, что милиция сама соблюдает законы) чем городом бандитов и «воров в законе».

Наконец, «сладкая парочка» сумела по-настоящему «достать» и большинство своих коллег из Партии регионов. Один «строгий партийный выговор с предупреждением» Кернесу чего стоит. Но это – отдельная интереснейшая тема, о которой надо будет поговорить отдельно. Во всяком случае, «регионалам» теперь крайне неудобно вставать грудью на защиту «харьковских тараканов».

Итак, «регионалы» вряд ли будут всерьез сражаться за них. Коммунистам и прочим прогрессирующим социалистам оно тоже как-то не с руки. Зато им вполне интересно пропиарить дополнительно на выборах харьковского мэра Аллу Александровскую, по принципу «не догоню, так хоть согреюсь». В этом смысле показательно голосование коммунистов в Верховной Раде против Черновецкого. В «Нашей Украине» - Аваков. Кто там еще у нас остается? Остается – БЮТ.

«Бордельные» метафоры в отношении наших двух тараканистых героев в высшей степени оправданы еще и их предыдущей биографией. Тот же Михаил Маркович Добкин где только не побывал. Этот православный борец за русский язык родился в ортодоксальной еврейской семье и окончил на тот период единственную в городе украиноязычную школу. Став народным избранником, он сменил то ли четыре, то ли пять разных депутатских фракций. Побывал и в «Демократических инициативах», и в «Центре», и в СДПУ(о)... А Геннадий Адольфович Кернес вообще успел отметиться в рядах Народного союза «Наша Украина», оставался «оранжевым» до начала 2006 года. Такие, понимаешь ли, принципиальные и бескорыстные борцы за идею. Так что было бы несколько наивно думать, что Кернес и Добкин по идейным соображениям не захотят продаться... тому, кто их купит.

А теперь вспомним, что еще в начале 2007 года харьковский лидер БЮТ Александр Фельдман публично называл Добкина своим другом. Сейчас, похоже, этой дружбе пришел окончательный конец. Но тесные деловые отношения со многими бютовцами остались. Так, схему скандального земельного аукциона в Харькове разработал известный бизнесмен из БЮТ Андрей Портнов. Из хорошо информированных источников сообщают, что Кернес и Добкин сейчас активно напрашиваются в самые лучшие и надежные друзья к... Юлии Владимировне Тимошенко!

По этому поводу вспоминается басня дедушки Крылова о том, как волк, думая попасть в овчарню, попал на псарню. И в безвыходной ситуации затеял переговоры... много чего обещая. Конечно, Юлия Владимировна, как и всякая уважающая себя «женщина за тридцать», не признается, сколько у нее седых волос. Но, думаю, исходя из ее биографии, немало. Я это к тому, что герой той басни говорит волку:

«Ты сер, а я, приятель, сед. И потому обычай мой: с волками иначе не делать мировой, как снявши шкуру с них долой. И тут же выпустил на волка гончих стаю».

От редакции: … но не все так однозначно в «оранжевом» лагере. Глава Секретариата Президента В.Балога почти что протянул руку помощи «узникам» местного самоуправления.

Неужели Мишу и Гешу уже купили? Не в БЮТе, так в СП?.. Хочется верить в это, нежели в то, что купили Миша и Геша…

http://www.glavnoe.kharkov.ua/articles/a645

Звалище… на власній садибі, або Лубенські сміттєпристрасті

Анатолій Васевич, «Зоря Полтавщини», 19.03.2008

У нас практично немає підприємців, які працюють у житлово-комунальному господарстві. Інвестиції в цю сферу по суті неокупні, й отримати віддачу дуже важко. У житлово-комунальному господарстві приватний бізнес обов'язково потрібен, але який?

Сміття – не з дому, а додому

Люди завжди намагаються якомога швидше позбутися побутового сміття. Одні викидають непотріб до обладнаних контейнерів або відвантажують на сміттєвози, врешті-решт – спалюють. Інші – крадькома чи відкрито викидають сміття до найближчих рівчаків, ям, ставків, кущів або можуть просто залишити обабіч дороги. Результати такої екологічної недбалості, а то й злочинності можна спостерігати всюди.

Керівник приватного підприємства "Лубникомунтранс" Іван Касьяненко вчинив нетипово. Сміття, причому не своє, а зібране у мешканців близько двадцяти кооперативних багатоповерхівок та власників торговельних точок у місті Лубнах, він упродовж майже двох тижнів зсипав на власній садибі, на городі у с. Чуднівці Лубенського району.

Виникає цілком закономірне запитання: навіщо? Ми спробували знайти відповідь на нього.

Отож три роки тому в Лубнах з'явилося приватне підприємство фірма "Лубникомунтранс". Спочатку воно мало у своєму арсеналі трактор, одну вантажну машину та орендоване приміщення, виконувало разові заявки на вивезення побутового та промислового сміття. А згодом, згідно з розпорядженням попереднього міського голови, підприємство почало здійснювати санітарну очистку всього міста. У користування йому безоплатно передали близько 20 одиниць комунальної спецтехніки. І робота, як-то кажуть, закипіла.

Бензинові борги і "сміттєконкуренція"

– Але збір сміття – справа невдячна, а без належної фінансової підтримки – ще й збиткова, – говорить керівник "Лубникомунтранс" Іван Касьяненко. – Починаючи з травня 2006 року, ми неодноразово надсилали листи до посадових осіб Лубенської міської ради про те, що в зв'язку з недостатнім фінансуванням санітарної очистки місць загального користування (вулиць, площ, парків, скверів) існує загроза потрапляння підприємства в боргову яму. Працівники відділу комунального господарства, міський голова та його заступник в усній формі гарантували проплатити ці роботи. А борги все зростали, зокрема за бензин та дизпальне. АЗС неодноразово припиняла відпускати нам пально-мастильні матеріали, і тільки після надання особистих гарантій, звісно ж, в усній формі, заступника міського голови Миколи Олійника та міського голови Василя Коряка підприємство продовжувало прибирати вулиці міста, нарощуючи борги.

– 26.01.2007 p., після чергового звернення до міської влади з приводу можливої вимушеної зупинки підприємства з 01.02.2007 p., у зв'язку з великим боргом (76 тис. грн) за пально-мастильні матеріали постачальник пального отримав гарантійний лист від міського голови з проханням не проводити претензійно-позовну роботу до ППФ "Лубникомунтранс", оскільки питання фінансування вирішиться після 5 лютого 2007 р. Дочекавшись терміну, вказаного в гарантійному листі, постачальник нафтопродуктів ТОВ "Лаваль" 09.02.2007 р. припинив заправку спецтехніки і подав документи про стягнення боргу до Полтавського обласного Господарського суду. Того ж дня я терміново письмово звернувся до міського голови, його заступника та начальника відділу комунального господарства за допомогою і повідомив про зупинку підприємства. Відповідь отримав чітку – розпорядження міського голови № 64-р від 12.02.2007 р. "Про розірвання договору позички та звільнення займаного приміщення до 16.02.2007 р. за "невиконання умов договору позички № 52 від 15.06.2005 р. по наданню якісних і своєчасних послуг по санітарній очистці міста".

Рішенням № 72 від 28.02.2007 р. місцева влада зобов'язує всі бюджетні підприємства, установи, організації укласти договори на збір, вивезення та утилізацію сміття з Лубенським комунальним житлово-експлуатаційним управлінням (ЛК ЖЕУ). А наше підприємство втратило близько 60 клієнтів, яким якісно та своєчасно надавалися відповідні послуги. Тому я прийняв рішення створити Фізичну особу підприємця (ФОП), що надаватиме такі ж послуги з вивезення сміття, звісно, вже у мізерних обсягах. Але, щоб заблокувати надання і цих послуг населенню та усунути мене як конкурента, договір про приймання та складування сміття ЛК ЖЕУ, якому підпорядковане міське звалище, не підписує. В'їзд машин ФОП на сміттєзвалище керівництво ЛК ЖЕУ категорично забороняє з 12 грудня минулого року.

Відтак приватний підприємець возить сміття до себе додому. Невдовзі на подвір'ї з'являються працівники санепідемстанції, обурюються сусіди. 19 грудня Іван Касьяненко пише листа зі скаргою на дії ЛК ЖЕУ народному депутату України Олександру Попову, до прокуратури, антимонопольного комітету, санітарно-епідеміологічної станції та інших структур, які можуть посприяти у вирішенні цього питання.

Фінансові непорозуміння і "сміттєлистування"

25 грудня договір про приймання та складування сміття таки підписується. Про причину затримки я поцікавився у начальника ЛК ЖЕУ Вікторії Мартиневської.

– За весь минулий рік, починаючи з березня, Іван Касьяненко, який очолює "Лубникомунтранс", не розраховувався жодною копієчкою за вивезення сміття на Лубенське сміттєзвалище. Ми неодноразово писали йому листи, зверталися до міського голови, інших інстанцій. Він категорично відмовлявся платити, відмовляється і зараз. Відтак на "Лубникомунтранс" ми подамо до суду. На сьогодні кошти нам заборгувало і його новостворене приватне підприємство.

Між "Лубникомунтрансом" і ЛК ЖЕУ тривало довге багатомісячне листування (у редакції є копії багатьох листів. – Авт.). Суть його полягала в тому, що вартість 1 м3 твердих побутових відходів, які вивозяться від населення, становить 3 грн, а від підприємств, організацій, підприємців тощо – 6 грн 27 к. За словами Івана Касьяненка, ЛК ЖЕУ наполягало укласти договір, у якому було б обумовлено тільки ціну 6 грн 27 к., мотивуючи тим, що управління обслуговує всі будинки комунальної сфери. Приватний підприємець із цим не погоджувався. Отож ситуація і зайшла у тупик, розвинувшись до анекдотичної, коли сміття возилося на власну садибу.

Міський голова Лубен Василь Коряк має свою думку щодо сміттєпристрастей у місті.

– Історія питання така: з попередньою міською владою Касьяненко уклав дивний договір. Міська рада передала йому всю техніку і приміщення у безоплатну оренду. Більше того, він став монополістом по збору сміття, уклавши угоди з усіма підприємствами, організаціями, підприємцями Лубен. Коли я приступив до виконання обов'язків міського голови, мої заступники мене переконали – і місяців чотири ми платили йому за бензин. А тоді все-таки я зупинився. За що ми повинні йому платити, коли нашою технікою він користується безоплатно, а за надані послуги отримує гроші? Для чого нам такі бізнес-партнери, які для нас збиткові? Касьяненко рахує кожну копійку. А ми що, не повинні цього робити? Розірвали ж із ним договір ми за одноразове грубе порушення, коли його техніка, а точніше, орендована у нас, не вийшла на роботу впродовж двох днів. Ми повернулися до старої схеми, віддавши техніку ЛК ЖЕУ.

"Сміттєсправу" не закрито

Нині приватний підприємець Іван Касьяненко продовжує обслуговувати близько 20 кооперативних багатоповерхівок, приватні будівлі й торговельні точки у Лубнах. Комунальну сферу полишати не збирається. Каже, що надаватиме послуги по збору сміття мешканцям Лубенського району. Зараз у нього є вже окремі замовлення з навколишніх сіл.

– Люди, яких я обслуговую, – запевняє Іван Касьяненко, – моєю роботою задоволені, бо інакше не укладали б зі мною угод. І мені не треба допомагати. Просто, будь ласка, не заважайте!

Заступник начальника головного управління житлово-комунального господарства облдержадміністрації Василь Плужник цю ситуацію прокоментував так:

– У нас практично немає підприємців, які працюють у житлово-комунальному господарстві. Вкладені у цю сферу інвестиції по суті неокупні, й отримати належну віддачу дуже важко. Якщо знаходяться бажаючі виконувати такі роботи, треба обов'язково їм допомагати, йти назустріч. Вважаю, у житлово-комунальному господарстві приватний бізнес обов'язково потрібен.

Лубенські сміттєпристрасті ще не вщухли. Їхнє відлуння долетіло й до Києва. Народний депутат України Олександр Попов звернувся з депутатським запитом до міністра з питань житлово-комунального господарства України Олексія Кучеренка. Аби розібратися у цій ситуації, до Лубен приїжджав з перевіркою представник даного міністерства. Про її результати ми повідомимо читачів, коли буде дано офіційну відповідь міністра на звернення народного депутата. Тож крапку в цій справі, здається, ставити ще рано.

Продолжение следует…

Инна Питя, «Время», 20.03.2008, Харьковская обл.

Первое, что следует отметить в отношении конфликта СБУ и руководителей Харьковского горсовета, это невозможность сохранения в тайне даже операций спецслужб.

Нет сомнений в том, что о визите сотрудников СБУ в горсовет заранее было известно всем заинтересованным лицам. Напомним, за сутки до этих событий секретарь горсовета Геннадий Кернес сообщил, что ему стало известно «о широкомасштабных провокациях, которые готовятся в отношении харьковского городского головы М. Добкина, а также руководителей исполкома Харьковского горсовета сотрудниками управления СБУ в Харьковской области… Планируется обыск рабочих помещений руководителей исполкома и мэра, их квартир…» Известно было и то, что работникам СБУ будет сложно попасть в служебные кабинеты горисполкома (но чего там кабинеты — в здание правоохранителям в последнее время не просто зайти). Получается, что обе конфликтующие стороны должны были подготовиться к силовому развитию событий.

СБУ: «Все на законных основаниях»

Как уже сообщалось, возбуждено уголовное дело «по факту растраты бюджетных средств путем злоупотребления служебным положением должностными лицами Харьковского горсовета». Эти нарушения были выявлены во время плановой ревизии финансово-хозяйственной деятельности горсовета, которая проводилась работниками областного КРУ (надо полагать, с актом КРУ руководители Харьковской мэрии также были знакомы). 18 марта работники СБУ во главе с начальником следственного отдела УСБУ Евгением Файницким прибыли в горисполком с утра, чтобы «произвести выемку ряда документов». Согласно закону, выемка документов должна проходить в присутствии «объектов расследования». Ознакомившись с соответствующим постановлением, секретарь горсовета Геннадий Кернес заявил незваным гостям, что документ «оформлен с нарушениями» и потому никаких следственных действий он проводить не даст. Тяжелые переговоры продолжались около двух часов. Завершились они тем, что Геннадий Адольфович сказал, что «действия сотрудников Службы безопасности противоречат Уголовно-процессуальному кодексу Украины и будут обжалованы». С тем работники СБУ и покинули здание горсовета. Но ближе к вечеру вернулись в сопровождении людей в камуфляже и масках с санкцией на обыск «в связи с незаконным отказом представителей горсовета предоставить документы управлению СБУ». Началась силовая часть операции.

В пресс-службе УСБУ Харьковской области подчеркивают, что работникам спецслужбы пришлось вскрывать один из кабинетов с помощью специнструмента, потому что сотрудники исполкома не давали им работать. А обыск проводился на совершенно законных основаниях и был санкционирован прокурором области. Впрочем, не теряли времени и в горсовете. За эти часы Киевский районный суд города Харькова принял постановление о запрете всех следственных действий в отношении сотрудников горсовета. Но работники СБУ уже выносили часть документов из здания. После этого они сели в автомобили и уехали. При этом произошло еще одно неприятное происшествие. Дорогу одному из уже тронувшихся «джипов» попытались преградить Михаил Добкин и народный депутат Дмитрий Святаш. Попытка оказалась неудачной. Но машина зацепила оказавшихся перед ней людей. Депутатское удостоверение, которое держал перед собой Дмитрий Владимирович, не смогло его защитить. Дмитрий Святаш квалифицирует этот эпизод как покушение на его жизнь. С другой стороны, ни мэр, ни народный депутат — не работники ГАИ, останавливать движущийся транспорт не в их компетенции. Даже если водители знают их в лицо.

— В прокуратуру города Харькова с заявлениями обратились Михаил Добкин, Дмитрий Святаш и Геннадий Кернес, — сообщил вашему корреспонденту прокурор города Харькова Евгений Попович. — И мы сейчас расследуем события, что произошли во время выезда автомобилей СБУ. Что касается действий сотрудников СБУ в горисполкоме — их оценка не в моей компетенции…

— Наш любимый город в очередной раз стал ареной скандала, очередной истерии по поводу попытки расследовать деятельность должностных лиц Харьковского городского совета, — комментирует исполняющий обязанности председателя Харьковской облгосадминистрации Сергей Стороженко. — Эта истерика направлена против одной из самых некоррумпированных и чистых служб, которые остались в нашем государстве, правоохранительного органа со специальными полномочиями — Службы безопасности Украины… Ситуация до банальности проста: акт КРУ, из которого с неумолимой логикой следует, что более 2,4 миллиона гривен руководителями Харькова использовано в нецелевых нуждах… Казалось бы, в чем суть вопроса?! Давайте расследуем ситуацию, давайте установим истину! Но городские власти сказали: «Нет!» Все это говорит о том, что «отцы города» видят себя вне рамок нормального человеческого общежития, подчинения закону. К моему глубокому сожалению, один из основных принципов права — принцип равенства всех перед законом — этими людьми не соблюдается, они относятся к нему с крайним пренебрежением… На мой взгляд, сегодняшняя истерика со стороны городских властей вызвана еще и тем, что Верховная Рада приняла историческое решение — 246 депутатов проголосовали за постановление о проведении в Киеве досрочных выборов мэра. Испугавшись, что следующей «станцией» будут перевыборы господина Добкина, включаются всевозможные рычаги политического, финансового, коррупционного влияния для того, чтобы не допустить такого же решения по Харькову…»

Харьковская мэрия: «Это обычный фарс»

— Есть решение суда Киевского района Харькова, которое запрещает любые следственные действия. Сотрудники «Альфа» без описи, без надлежащего оформления выносили мешки с документацией из помещения, — сказал городской голова Михаил Добкин сразу после того, как сотрудники Службы безопасности Украины активно «поработали» в Харьковской мэрии. — Что они забрали, мы не знаем. Я вместе с нардепом Дмитрием Святашем попытался помешать им вынести эти бумаги, но сотрудники СБУ, едва не сбив нас, уехали. Машина ударила меня по руке, которая только-только зажила после перелома. И теперь она снова поломана! Мы готовим заявления в прокуратуру. А вообще все, что происходит, — это обычный фарс. Было возбуждено уголовное дело, в рамках которого у СБУ не было ничего для того, чтобы хоть как-то оправдать свои действия, которые были утром, и был санкционирован этот беспредельный обыск.

Городской голова утверждает, что обвинения в растрате более 1,5 млн. грн. беспочвенны — речь идет о муниципальных надбавках, которые из городского бюджета выплачиваются уже более 12 лет:

— Это около 10% к окладу для того, чтобы хоть как-то повысить зарплату сотрудникам, которые работают в стенах этого здания. Вот это и называется массовыми хищениями в крупных размерах, которые организовали городские власти. Тогда я считаю, что претензии нужно предъявлять всем мэрам Харькова, которые своим волевым решением отстаивали право многотысячного коллектива получать достойную заработную плату.

М. Добкин заявил, что намерен поведать Президенту Украины о происходящих в Харькове событиях на предстоящей встрече по поводу обсуждения подготовки к Евро-2012.

Свое отношение к действиям СБУ в мэрии высказал и председатель облсовета Василий Салыгин. По его мнению, сотрудники Службы безопасности действовали по заранее разработанному сценарию захвата власти. «Я не знаю, может, у СБУ есть какие-то факты, указывающие на то, что городской голова или Харьковский городской совет занимаются подготовкой к свержению государственного строя, иначе как можно объяснить силовой захват здания горсовета работниками этого ведомства? Какую угрозу для безопасности Украины несет горсовет?», — возмущен Василий Салыгин.

Кстати, вчера парламент не поддержал требование Партии регионов заслушать доклады генерального прокурора Украины и главы Службы безопасности о ситуации в Харькове. Несмотря на просьбу председателя Верховной Рады Арсения Яценюка все же пойти навстречу «регионалам», только 224 депутата проголосовали «за» приглашение глав СБУ и ГПУ на сегодняшнее заседание парламента.

Продолжение следует...

http://www.time.kharkov.com/index.php?page_name=article&id=2328

СпецМЭРоприятие в горсовете

Инна Питя, «Время», 19.03.2008, Харьковская обл.

Секретарь городского совета Геннадий Кернес утверждает, что управление Службы безопасности Украины в Харьковской области и конкретно его начальник Андрей Мухатаев подготовили широкомасштабный план дискредитации всей команды Михаила Добкина.

На встречу с журналистами пришли также девять высокопоставленных сотрудников мэрии с тем, чтобы заявить: опасность грозит не только им (“мы, как нормальные мужчины, разберемся в рамках действующего законодательства”), но и всей территориальной громаде.

“Готовится ряд мероприятий, которые должны повлечь за собой целую PR-кампанию, связанную с громкими обвинениями в адрес городского головы и членов исполкома”, - сказал Геннадий Кернес. По его данным, спецслужбы намереваются обыскивать и кабинеты чиновников, и даже их квартиры. Сообщив, что ему доподлинно известны все планы спецслужб, Геннадий Адольфович все же предпочел обойтись без конкретики - чтобы не навредить “порядочным сотрудникам СБУ”.

Очередной этап операции (а в нее входят и лишение допуска Михаила Добкина к гостайне, и недавний обыск мэра Харькова в аэропорту “Борисполь”, и правовая катавасия, связанная с земельным аукционом), по словам Г. Кернеса, был намечен на раннее утро понедельника, но не состоялся из-за того, что и мэр, и сам Мухатаев находились в Киеве.

Руководство Харькова направило срочную телеграмму с детальным рассказом о готовящемся преступлении главе Секретариата Президента Украины В. И. Балоге, генеральному прокурору Украины А. И. Медведько, первому заместителю председателя Службы безопасности Украины В. А. Наливайченко, первому заместителю председателя комитета по вопросам законодательного обеспечения правоохранительной деятельности Верховной Рады В. Л. Сивковичу, первому заместителю председателя комитета по вопросам национальной безопасности и обороны Верховной Рады С. Р. Гриневецкому (так в газете названы должности – ред. обзора РП.).

А городской голова обратился к руководству Партии регионов с просьбой создать в парламенте Украины временную следственную комиссию по расследованию вышеназванных обстоятельств.

А тем временем

Вчера сотрудники Управления СБУ в Харьковской области провели выемку документов в Харьковском горсовете.

Как сообщили в пресс-центре СБУ, следователями Службы безопасности Украины возбуждено уголовное дело по факту незаконных расходов бюджетных средств на сумму около 1,5 млн. грн. в результате злоупотребления служебным положением должностными лицами Харьковского горсовета. Правонарушения были выявлены в ходе плановой ревизии финансово-хозяйственной деятельности Харьковского городского совета, который проводился Контрольно-ревизионным управлением в Харьковской области. В целом ревизия выявила в деятельности Харьковского горсовета различного рода нарушений на сумму 2,4 млн. грн.

Секретарь Харьковского горсовета Г. Кернес отказался подписывать постановление об изъятии документов в его кабинете, поданное работниками СБУ.

По словам руководителя пресс-службы горсовета Нины Марченко, городской голова Михаил Добкин вчера "отсутствовал по делам". Н. Марченко отметила, что о приходе представителей СБУ в горсовете "никто не был предупрежден".

http://www.time.kharkov.com/index.php?page_name=article&id=2316

Анатолій Грицюк: Злодійські схеми строку давності не мають

Оксана Лукашук, «Волинь», 18.03.2008

Конфлікт щодо причетність до корупційних схем, дерибану землі і майна на Волині окремих депутатів від «Нашої України» має продовження.

Остання сесія обласної ради багатьом запам'ятається демаршем фракції «Наша Україна». Жодне з-понад тридцяти сесійних питань не привернуло такої прискіпливої уваги журналістів, як інцидент, що виник після депутатського запиту, оприлюдненого депутатом Іваном Карпомизом. Репліка голови обласної ради на звинувачення пана Карпомиза викликала бурхливу реакцію в депутатів із фракції «Наша Україна». Анатолій Петрович заявив, що володіє інформацією про причетність до корупційних схем, дерибану землі і майна на Волині окремих депутатів від «Нашої України». «Наша Україна» устами її представника Володимира Бондара зажадала почути прізвища тих, кого пан Грицюк вважає зловмисниками. Після словесної перепалки з головою більшість представників цієї політичної сили залишили зал засідань. Анатолій Грицюк пообіцяв, що виведе окремих політиків на чисту воду...

— Анатолію Петровичу, а чи передбачали Ви, що події розвиватимуться саме за таким сценарієм?

— Безумовно, я передбачав, що подібна ситуація може виникнути, але не на початку сесії. Я припускав, що приводом може послугувати одне конфліктне питання. Маю на увазі повернення Шацької рятувальної станції в комунальну власність Волинської облради. Свого часу ця станція була передана шацькій територіальній громаді, а основна її функція — здійснення рятувальних дій на озері Світязь. Тим часом, голова Шацької РДА Леонід Кислюк передав по договору цю станцію Столяру Василю Андрійовичу (не скажу точно, якій із фірм, бо у Столяра, як відомо, їх досить багато). Я до сьогодні не розумію мотивації дій Леоніда Кислюка...

Що ж відбувалося далі? Василь Андрійович, не узгодивши своїх дій із обласною радою, розпочав будівництво другого поверху приміщення станції, потім постало питання про переоформлення права власності на цю будівлю і землю, яка була виділена для рятувальної станції. Ми виграли декілька судових процесів. Проте Третейський суд прийняв незрозуміле рішення, і Господарський суд зобов'язав БТІ оформити право власності на фірму Столяра Василя Андрійовича.

Ми втрутились у цей процес, і фактично ситуація була підконтрольна депутатському корпусу. Проте, не погоджуючись із нашим рішенням, Василь Андрійович повторно звернувся до суду, до виконавчих структур із тим, щоб негайно БТІ оформило право власності на одну з його фірм. На сесії ми мали поставити крапку щодо повернення в комунальну власність цього майна. Наша мета — централізувати роботу рятувальної станції і забезпечити умови для виконання функцій, які вона має здійснювати. Отож я передбачав, що виникне ситуація, коли група депутатів лобіюватиме інтереси Василя Столяра.

— Втім, події розгорнулися по-іншому...

— На початку сесії до трибуни вийшов Іван Карпомиз із депутатським запитом щодо санаторію «Пролісок». Він відстоює повернення цієї оздоровниці до власності Ради федерації профспілок. Я точки зору Івана Івановича не поділяю. Тому висловив свою позицію. Депутатська фракція «Наша Україна» висловила претензію до моїх слів. Але нагадаю, я чітко сказав, що окремі депутати з фракції «Наша Україна» мають свій приватний інтерес до комунального майна. Я мав на увазі конкретно Василя Столяра та Володимира Бондара. Я вважаю, що їхні дії протизаконні. Після цього Володимир Бондар сказав, що я образив фракцію «Наша Україна», і запропонував вибачитися. Я вибачився перед депутатами, які не є корупціонерами. Але фракція покинула зал засідань. Я вважаю, що цей демарш був поспішний, бо переважної частини депутатів цей конфлікт не стосується.

— Та все ж, депутати з фракції «Наша Україна» цього не зрозуміли...

— Я шаную депутатів з фракції «Наша Україна». Там багато чудових людей. У нас є порозуміння, ми співпрацюємо. Хочу позитивно відзначити багатьох депутатів — Миколу Романюка, Володимира Банаду, Володимира Гунчика, Віктора Гупала, Анатолія Вітрука, Віталія Бадзюня, Михайла Бегаля, Ігоря Гузя та багатьох інших.

Я маю претензії до двох фігур — Володимира Бондара і Василя Столяра. До «Проліска» і Шацької рятувальної станції є безпосередній інтерес цих двох людей. Правда, коли я вів переговори з паном Бондаром щодо «Проліску», то він десь погоджувався зі мною, що санаторій має залишитися об'єктом комунальної власності. І в цей же час у мене за спиною робив кроки не в інтересах громади. Він змусив Кеца Володимира Олександровича (начальник управління ОДА з питань соціального захисту та постраждалих від Чорнобильської катастрофи - ред.) написати лист до Міністерства з надзвичайних ситуацій, щоб «Пролісок» повернути у власність цього відомства...

Нагадаю волинянам, що свого часу Борис Климчук видав розпорядження, посилаючись на постанову Кабміну, де було чітко визначено, що санаторій матері і дитини «Пролісок» відноситься до об'єктів комунальної власності. Санаторій виріс за ці роки, розбудувався, там оздоровлюється багато людей. Безперечно, це привабливий об'єкт, а тому на нього й поклали око Столяр і Бондар.

Найближчим часом відбудеться черговий раунд переговорів між мною, головою ОДА та членами Ради федерації профспілок. Ми сьогодні готові розглядати будь-які варіанти, але результат домовленостей має бути один — санаторій залишається у громади Волині.

— Тобто, наскільки я зрозуміла, на санаторій є декілька претендентів. Скажіть, будь ласка, профспілки ведуть боротьбу за нього, бо це ж колишній піонерський табір?

— Так, на початку 90-х на місці санаторію був піонерський табір. Потім обставини склалися так, що він був фактично зруйнований. Там були руїни. Вважаю, що в 1996 році Борис Климчук прийняв правильне рішення, коли об'єкт передали в комунальну власність (хоча, з іншого боку, він теж роздав безліч об'єктів під різними приводами, чимало з них сьогодні в жодному суді ми вже не відвоюємо). Профспілки тоді дали згоду, бо були бідні й не мали коштів його відродити. Санаторій ожив, коли до діла взялася обласна рада та «чорнобильський» фонд. За 10 років роботи санаторію профспілки туди не їздили і не мали жодного інтересу, а коли він став привабливим, тоді на нього й виникли претензії.

— Яка роль у всій цій історії Івана Карпомиза? Я так розумію, що у вашому списку корупціонерів він не значиться...

— Так, він не належить до когорти корупціонерів. Він мотивує свої дії тим, що дав слово Раді федерації профспілок повернути всі об'єкти, які були у власності профспілок. Правильні чи неправильні його дії, хай розцінює громада. Я вважаю, що він діє неправильно. Пропоную йому, щоб незалежний аудит визначив, яка частка майна належить профспілкам, а яка — обласній раді.

— Тобто, профспілки грають свою гру в цій ситуації поза Бондаром і Столяром?

— Не буду сьогодні нічого щодо цього стверджувати. Але повторюю, у Володимира Бондара є свій інтерес до цього санаторію. Він особисто їздив у Міністерство з надзвичайних ситуацій, особисто домовлявся з тодішнім міністром Шуфричем. Нам приходили клопотання з Міністерства, в яких ішлося про те, що вони є претендентами на цей санаторій.

— А нинішній губернатор у цій ситуації на чиєму боці?

— Микола Ярославович займає позицію патріотичну і вважає, що санаторій у будь-якому випадку має належати волинській територіальній громаді. Єдине, що потрібно поставити крапку в тому, яка частка належить профспілкам, а яка — обласній раді...

— Ви назвали два факти, які, з ваших слів, можна кваліфікувати як дерибан комунального майна. А чи відомі Вам інші приклади неправомірних дій щодо майна чи землі?

— На сьогодні СБУ та інші правоохоронні органи прекрасно знають, хто дерибанить землю і майно. Вони мають цілі папки матеріалів, але, на превеликий жаль, не хочуть цих справ розслідувати і давати правову оцінку. Я цього не розумію. Але мені найбільш прикро те, що знають всі на Волині, хто є злодій, і той злодій змушує мене просити у нього вибачення... У мене таке виховання і такий характер, що я не можу попросити вибачення у злодія. Я не боюсь публічно висловлювати свою думку, хоча моя дружина Лариса Яківна неодноразово застерігає: «Анатолію, навіщо це тобі? Ти знаєш, що це система, а з системою боротися складно...» Але я впевнений, що за рік-два настане порядок у центральних органах влади, і ми обов'язково повернемося до цих питань. Строку давності злодійські схеми не мають. Із часом ми поставимо всіх на місце і змусимо повернути награбоване майно і землю.

До прикладу, всі знають, що прибережна територія Шацьких озер практично давно поділена. Основними фігурантами при розподілі землі (я називаю їх «головними землемірами») були Столяр і Бондар. Все це робилося з подачі голови РДА Леоніда Кислюка, який, мабуть, вважає себе місцевим князьком. Всі знають і розуміють, що навколо унікальної перлини України — озера Світязь — ведеться безсистемна забудова. Вони побудували собі там вілли і тепер хочуть за державні кошти зробити каналізацію та вирішити інші питання.

Наведу ще один приклад. У Шацькому районі є село Ростань. Коли «Волиньлісом» іще керував пан Телішевський, там була закладена плантація лохин. Ідеться про унікальний сорт, виведений в Америці. Не знаю, як це сталося, але Столяру і його команді вдалося стати орендарями, а в перспективі оформити право власності на цю плантацію. Це всі знають, але створюють видимість, що цього не сталося. Те ж саме — з майном. Ще в перші роки незалежності Столяр стає власником двох заводів продтоварів у Ківерцях та в Рожищі. Прийшов — повивозив обладнання, заводи опустіли. Запитання: чому Фонд держмайна не змушував виконувати зобов'язання?

Поблизу Гаразджі є науково-дослідне лісове господарство, що займається вирощуванням лісових культур. Уже сьогодні там декілька гектарів землі виділені під забудову і, повірте, для високопосадовців. У тому числі там фактично мають ділянки Бондар і Столяр. Ці земельні ділянки вже долучені до меж населеного пункту. Про це знають СБУ і прокуратура. Чому не дають цим фактам правової оцінки?

Це — далеко не повний перелік...

— Якщо проаналізувати історію стосунків двох публічних людей Анатолія Грицюка та Володимира Бондара, то можна припустити, що гостре протистояння між Вами спостерігається відтоді, як Ви стали головою обласної ради.

— Ми з Володимиром Нальковичем спільно працювали перед виборами Президента у кампанії 2004 року. Я очолював штаб у Ківерцях. У нас так була побудована робота, що результати виборів у Ківерцівському районі виявилися найкращими в області...

Коли Ющенко став Президентом, а Бондар головою ОДА, то він запропонував мені очолити Ківерцівську РДА. Уже тоді в нас почали виникати конфлікти. Чому? Бондар діаметрально змінив свої підходи і в спілкуванні з учорашніми друзями, це стосувалось і мене. Він поводився зверхньо. Почав мене спонукати, щоб я виділив землю тому ж Столяру. Я категорично відмовився. Володимир Налькович почав шукати зачіпки і говорити, що в Ківерцівському районі і те, і се не так... Коли ж мене обрали головою обласної ради, він, звісно, був незадоволений, бо хотів бачити на цій посаді підконтрольну собі людину. А я б йому ніколи не прислуговував.

— Саме це й стало основною причиною непорозумінь?

— Вважаю, що саме тому в нас весь час і були протистояння. Я не розділяв підходів із багатьох питань. У нас були приблизно однакові офіційні заробітки, але в пана Бондара сьогодні є квартира в Києві й вілла під Києвом. У мене питання: з яких доходів? Мені було прикро чути від Володимира Нальковича в одному з клубів під час зустрічі з місцевими бізнесменами такі слова: «Оце, хто мене не буде слухати, то я вас буду ставити раком...» (вибачте за грубість, але це не мої слова). Я таке категорично засуджую і ніколи собі не дозволив би.

Сьогодні Володимир Бондар — рядовий депутат обласної ради. Після звільнення з посади голови ОДА йому не вдається влаштуватися на роботу, він — не на виду, як був раніше. Тож йому цікаво «замалюватися» на сторінках газет та на екрані телебачення. Йому сьогодні вигідно провокувати мене, так, як це й сталося на останній сесії.

— До речі, Володимир Бондар заявив журналістам, що звертатиметься до суду...

— Я розумію, що вступив в боротьбу з досить потужною структурою в особі Володимира Нальковича та Василя Андрійовича. За ними стоять великі гроші. Ними давно встелена дорога до самого Києва. Непатріотична позиція багатьох керівників правоохоронних органів, які закривають очі на багато речей, дає їм можливість здійснювати цей дерибан... Сьогодні багато чого можуть розказати окремі голови райдержадміністрацій. Чому Бондар так активно воював проти голови Любомльської РДА пана Веремчука? Бо той не роздавав земель, які розташовані поблизу міжнародної траси. А хто, в розумінні Бондара, не виконує його волі — на другий же день стає його ворогом. Я просив би розуміння й захисту у правоохоронців. Я розумію, що завтра почнуть шукати шпаринку в моїй біографії, в моїх діях і вчинках....

— Повернімося до інциденту, що виник між Вами і фракцією «Наша Україна». У Вас були контакти з представниками цієї політичної сили після сесії?

— До мене заходив керівник фракції Слабенко Сергій Іванович та Карпомиз Іван Іванович. Я чітко проілюстрував свою точку зору пану Слабенку як керівнику. Я сказав: «Сергію Івановичу, Ви були свідком. У моєму висловлюванні прозвучало «окремі депутати», а не вся фракція «Наша Україна». Ми зі Слабенком порозумілись і домовилися, що якщо є необхідність, я зустрінуся з фракцією і назву речі своїми іменами. Конфлікту між нами немає.

http://www.volyn.com.ua/?rub=33&article=0&arch=

ОХОРОНА ЗДОРОВ'Я

Первый из шести

Олег Владимирский, «Вечерняя Одесса», 20.03.2008

Задача центра для ВИЧ-инфицированных детей и молодежи - борьба со СПИДом и оказание помощи его жертвам, подчеркнул министр Украины по делам семьи, молодежи и спорта Юрий Павленко.

Церемония открытия областного центра для ВИЧ-инфицированных детей и молодежи состоялась 18 марта на улице Химической, 5. В ней приняли участие министр Украины по делам семьи, молодежи и спорта Юрий Павленко, глава Одесской облгосадминистрации Николай Сердюк и председатель Одесского областного совета Николай Скорик.

Центр на улице Химической — первый из шести, которые будут открыты в Украине. Первоочередность его открытия в нашем городе вызвана тем, как отметил в своем выступлении глава Одесской облгосадминистрации Николай Сердюк, что наш город и область, к сожалению, занимают первое место в стране по числу ВИЧ-инфицированных.

Задача центра — в качестве специализированного учреждения, работающего в режиме дневного стационара, оказывать всевозможную помощь инфицированным детям и молодежи в их социальной адаптации и интеграции в общество. Как подчеркнул Юрий Павленко, создание таких центров является реализацией государственной программы, направленной на борьбу со СПИДом и оказание помощи его жертвам.

Министр также ознакомился с ходом работ на стадионе ЧМП, посетил детский центр «Молодая гвардия», провел встречу с членами Национальной сборной команды Украины по таиландскому боксу муэй-тай, чемпионами мира 2007 года, а также рабочую встречу с город"ским головой Эдуардом Гурвицем.

http://vo.od.ua/article/7975

* * *

Повнотекстовий огляд регіональної преси. До випуску ввійшли матеріали, які з’явилися на шпальтах та в інтернет-версіях обласних та міських газет України по 20 березня 2008 року включно.

Заявки на отримання друкованих версій, а також зауваження та пропозиції можна надсилати за адресою:
nekrasova@rada.gov.ua
або телефоном: 255-23-94,
Некрасовій Олені Станіславівні.