Огляд реґіональної преси Випуск 18,  7  березня 2008 р.

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

ЯНУКОВИЧ ОБІЦЯЄ УКРАЇНІ «БІЛО-БЛАКИТНІ» МАЙДАНИ
Іван Фаріон, «Високий замок», 06.03.2008, Львівська обл.
Ультиматум щодо досягнення порозуміння у парламенті, який у вівторок висунув Голова Верховної Ради Арсеній Яценюк, давши на роздуми лідерам фракцій ніч, не спрацював.

КУДИ МИ ПІДЕМО?
С. Албул, «Подільські Вісті», 06.03.2008, Хмельницька обл.
«Я часто думаю: чому подібне відбувається у нашому парламенті? І все категоричніше доходжу висновку: бо депутати з нинішньої опозиції не є патріотами України.»

ЧТО ОБУСЛОВИЛО ПОЛИТИЧЕСКИЙ КРИЗИС В УКРАИНЕ
«Днепр Вечерний», 03.03.2008, Днепропетровская обл.
И все-таки, что обусловило политический кризис в Украине? Председатель областной организации УНП А.Сокоринский и заместитель председателя областного отделения Партии регионов В.Храмцов отвечают на злободневный вопрос.

С ГАЗОМ ИЛИ БЕЗ ГАЗА?
Кирилл Сазонов, «Донбасс», 06.03.2008, Донецька обл.
Пока парламент не может найти выхода из тупика, а газовый кризис набирает силу, глава правительства решила объясниться с народом.

РЕФЕРЕНДУМ "ПОХОРОНИЛИ"
Инна Стасова, «Панорама», 05.03.2008, Сумская обл.
Судя по всему, все попытки сумского мэра провести референдум обречены на провал.

БЛАТНІ «ЗЕМЛЕВЛАСНИКИ»
Олександр Нагорний, «Волинь», 04.03.2008, Волинська обл.
Розпорядження голови Ковельської райдержадміністрації на Волині стосовно розподілу земельних ділянок визнано... засекреченими. Депутати, які не стали землевласниками й не втратили совість, почали боротися із корупційними віяннями у владі.

НОВИЙ ГУБЕРНАТОР ЛЬВІВЩИНИ ПРИВІДКРИВ КАРТИ
За Матеріалами Zaxid.net, «Post Поступ», 03.03.2008, Львівська обл.
Виконувач обов'язків голови Львівської ОДА Микола Кміть пообіцяв почати свою діяльність на посаді із себе.

КИРИЛЕНКО ПРОКОМЕНТУВАВ СИТУАЦІЮ В ПАРТІЇ
Ольга Шамрай, «Нова Доба», 06.03.2008, Черкаська обл.
Керівництво блоку „Наша Україна – Народна Самооборона”  спокійно ставиться до виходу семи осіб із партії, але на з’їзді політради дасть їхнім діям політичну оцінку.

ДЕФІЦИТ МУДРОСТІ
Віктор Фурманчук, «Подільські Вісті», 04.03.2008, Хмельницька обл.
Українофобам, які зібралися у Сіверськодонецьку, не завадило наговорити всілякого й про нашу історію, і про нібито утиск російськомовних, і про ще багато чого, що зовсім не сприяє розбудові нашої незалежної держави.

БУДУЩЕЕ УКРАИНЫ РОЖДАЕТСЯ В РЕГИОНАХ
Ирина Клементьева, «Вечерний Донецк», 04.03.2008,  г. Донецк
В резолюции II Всеукраинского съезда депутатов советов всех уровней указано: необходимы конституционные изменения в соотношении полномочий государства с полномочиями региональных и местных органов власти.

НАШІ В СЕВЕРОДОНЕЦЬКУ
Олександр Брусенський, 05.03.2008, «Полтавський вісник», Полтавська обл.
«Депутатів у Сіверськодонецьку зібрала разом тривога за майбутнє самоврядування в Україні», - зазначив керівник фракції Партії регіонів в Полтавській облраді Олександр Удовіченко, який розповів про подробиці участі полтавців у з’їзді.

ПОЛИТИЧЕСКОЕ "САМОЕДСТВО"
Николай Колесник, «Вечерний Донецк», 01.03.2008, г. Донецк
В последнее время среди украинских политиков все большее распространение получает такой вид изощренного самоуничтожения, как "самоедство", когда противостояние происходит внутри команды.

ПОЛІТМАТЕМАТИКА
Ігор Буркут, «Час», Чернівецька обл.
На горизонті вже з’явилася примара президентських виборів, тому найбільш вірогідні претенденти на головну посаду в державі починають концентрувати свої партійні резерви.

НІЗЗЯ! СИДІТЬ ГОЛОДНІ
«Західний кур’єр», 06.03.2008, Івано-Франківська обл.
Івано-Франківська обласна рада на своїй позачерговій сесії прийняла звернення до Верховної Ради України з проханням відновити Закон України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”, який діяв до 2004 року.

ВНЕСІМ ТАКУ ПОПРАВКУ
Г. Берегова, «Подільські Вісті», 06.03.2008, Хмельницька обл.
«Якщо людина свого часу притягалася до кримінальної відповідальності, то вона вже не має права бути обраною до Верховної Ради».

СОБАКИ ЛАЮТ, КАРАВАН ИДЕТ
Наталия Шеховцова, «Время», 06.03.2008, Харьковская обл.
Нельзя мириться с тем, что Харьков - бывшая первая столица - переходит в ранг захолустных городов.

ТЕНДЕРНА МАФІЯ ПЕРЕХОДИТЬ У НАСТУП?
Олесь Павленко, «Галичина», 06.03.2008, Івано-Франківська обл.
Конфлікт між Івано-Франківською обласною радою та  Міжвідомчою комісії з питань держзакупівель.

ЗЕМЕЛЬНЫЙ КОНФЛИКТ: ПРОДОЛЖЕНИЕ СЛЕДУЕТ
Марина Ефанова, «Вечерний Харьков», 06.03.2008, г. Харьков
Депутаты Харьковского городского совета обратились в парламент за оценкой действий правоохранительных органов, вмешавшихся в процедуру проведения торгов.

НЕВІДОМІ ПЕРЕКРИЛИ ГАЗ ТРЬОМ БАГАТОПОВЕРХІВКАМ
«Західний Кур’єр», 06.03.2008, Івано-Франківська обл.
Минулої середи в Івано-Франківську сталася подія, яка могла призвести до трагедій на зразок дніпропетровської та львівської, де газ призвів до вибухів у житлових будинках.

ЯК ВИ СТАВИТЕСЬ ДО МОЖЛИВОСТІ ВСТУПУ УКРАЇНИ ДО НАТО?
Тарас Яковин, «Західний Кур’єр», 06.03.2008, Івано-Франківська обл.
Найбільш актуальним питанням в регіоні є тема вступу України до НАТО.

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

ЯНУКОВИЧ ОБІЦЯЄ УКРАЇНІ «БІЛО-БЛАКИТНІ» МАЙДАНИ
Іван Фаріон, «Високий замок», 06.03.2008, Львівська обл.
Ультиматум щодо досягнення порозуміння у парламенті, який у вівторок висунув Голова Верховної Ради Арсеній Яценюк, давши на роздуми лідерам фракцій ніч, не спрацював.

Представники Партії регіонів продовжили блокувати місце президії і трибуну у сесійній залі. Засідання вкотре не відкрили. А це означає, що «дозволений» ліміт бездіяльності Верховної Ради зменшився до одного тижня. У разі продовження «мертвого сезону» після 13 березня Президент матиме право розпустити Верховну Раду.
Замість прийняття компромісного рішення, яке дозволило б запрацювати законодавчому органу, лідер Партії регіонів Віктор Янукович у середу заявив, що його політична сила переходить до масових акцій протесту. І пояснив: ми вичерпали всі аргументи для переконання нинішньої влади у згубності її курсу до НАТО.
Коли розпочнуться «рішучі дії», в якій формі і де саме, кореспондент «Високого Замку» пробував дізнатися у народного депутата Володимира Сівковича, одного з «рупорів» ПР. Однак наше запитання застало Володимира Леонідовича зненацька:
- Якщо чесно, про акції нічого не знаю, - сказав Володимир Сівкович. – Це було рішення президії, а на політраді його не узгоджували: коли, як і в якій формі. Моя особиста думка? Якщо йдеться про те, що не можна порушувати Конституцію і втягувати «під полою» Україну в НАТО – то такі акції підтримую.
Коментар для «ВЗ»
Тарас Стецьків, народний депутат («Наша Україна – Народна Самооборона»):
- Гадаю, жодних масових акцій не буде. Це все словесна полова. Думаю, йдеться про інше – в останні дні певні політичні сили почали реалізовувати новий сценарій. Партія регіонів у сепаратній змові з деякими діячами Секретаріату Президента взяла курс на дострокові парламентські вибори. Для цього їм треба вийти за межу 30 днів, протягом яких не працюватиме Верховна Рада, щоб у Президента з’явилася підстава для її розпуску. Після цього за допомогою, швидше за все, спікера парламенту буде спроба змінити виборчий закон і перейти від пропорційної до пропорційно-мажоритарної системи парламентських виборів. І в такий спосіб за допомогою «мажоритарно» обраних депутатів на сході створити таку бажану для себе «широку коаліцію». От що насправді стоїть за заявою Януковича про «антинатовські» масові протести.
http://www.wz.lviv.ua/pages.php?atid=63312

КУДИ МИ ПІДЕМО?
С. Албул, «Подільські Вісті», 06.03.2008, Хмельницька обл.
«Я часто думаю: чому подібне відбувається у нашому парламенті? І все категоричніше доходжу висновку: бо депутати з нинішньої опозиції не є патріотами України.»

У сучасному прагматичному світі Україні треба визначитися, аби не опинитися на узбіччі світового розвитку. Дилема така: або ми розчинимося в азійському просторі, або увійдемо у співтовариство цивілізованих європейських народів. Згадаймо: у євроазійській імперії ми вже були аж 340 років. Жорстоке колоніальне гноблення і нищення української державності, духовності, мови, книгодруку. З України викачувалося все, що тільки можна було викачати. У комуністичній імперії українцям влаштували три штучні голодомори, під час яких мученицькою смертю загинуло понад десять мільйонів наших співвітчизників. Інші мільйони людей знищені репресіями — в ГУЛАГах, на засланні тощо. Отож, панове українці, думайте, куди й до кого вам іти.
То є незаперечний факт, що переважна більшість українців не знає, що то таке — НАТО, які цілі і завдання цієї організації. Потрібна широка роз’яснювальна робота, головний наголос у якій треба робити на тому, що за роки свого існування НАТО було і залишається фактором стабільності в Європі.
Натомість, ми всі добре знаємо, як діяла у післявоєнний період комуністична імперія. Радянські війська жорстоко придушили національне повстання угорського народу, доведеного до відчаю сталінським диктатором Ракоші. Війська країн Варшавського договору під егідою Радянського Союзу окупували братню країну — маленьку Чехословаччину, яка, пам’ятаєте, забажала жити при соціалізмі з людським обличчям. Зрештою, кремлівські зверхники вчинили брутальну агресію проти миролюбного афганського народу. У тій війні полягли кращі сини українського народу. І не тільки українського. Там і дотепер не вщухає громадянська війна, спричинена цією агресією, там і досі річками ллється людська кров. Ми ще б могли згадати чимало локальних конфліктів, спровокованих радянським керівництвом. І навіть сьогодні, через сорок п’ять років, не можна без болю говорити про ракетну авантюру на Кубі, яка поставила, було, світ, на грань ядерної катастрофи. І тільки твердість американського президента Дж. Кеннеді і поступливість радянського лідера М. Хрущова врятували тоді світ.
Як і всі імперії в минулому, СРСР розвалився. Поряд з нами постала нова Росія. Її стратегічні цілі та економічні устремління відомі усім. Але... Цього у нашій Верховній Раді не хочуть розуміти комуністи і регіонали. Коли Голова ВР А. Яценюк повідомив, що у відповідності з чинним законодавством від імені державного керівництва направлено листа до Брюсселя щодо входження в зону співробітництва з НАТО, парламент вибухнув. Позбавлені елементарної політичної культури, комуністи з регіоналами посхоплювалися з місць, вибачте, як Пилипи з конопель, заблокували трибуну, зривають ось вже не одне засідання парламенту. Ніякі умовляння А. Яценюка, членів демократичної коаліції припинити неподобства і приступити до роботи на них не діють.
Я часто думаю: чому подібне відбувається у нашому парламенті? І все категоричніше доходжу висновку: бо депутати з нинішньої опозиції не є патріотами України. Відмова регіоналів проголосувати за визнання голодомору актом геноциду українського народу, їхня відсутність на урочистому зібранні з нагоди Дня соборності — яскраві тому свідчення. Ось і виходить: Україна для них — це лише простір, де можна збагачувати себе і свої клани. І політично вони роблять дуже невірний крок, бачачи себе тільки поряд з Росією. Вони, напевне, знають, але ніяк не хочуть визнавати, що Росія — це вже потужна буржуазна, капіталістична країна. А комуністи «сором’язливо» забувають: від батьківщини їхнього ленінізму там вже практично нічого не залишилося. Партія Зюганова — то лише гарна декорація на політичному її фоні. І ще одне: нехай не забувають ті, хто панацею від усіх бід вбачає лише в співробітництві з нашим північним сусідом. Якщо не зробити належних висновків, прогавити політично-економічний момент, може статися так, що фірми сьогоднішніх скоробагатьків, а згодом і всю Україну може поглинути, як кажуть в народі, з усіма потрохами потужний російський капітал.

ЧТО ОБУСЛОВИЛО ПОЛИТИЧЕСКИЙ КРИЗИС В УКРАИНЕ
«Днепр Вечерний», 03.03.2008, Днепропетровская обл.
И все-таки, что обусловило политический кризис в Украине? Председатель областной организации УНП А.Сокоринский и заместитель председателя областного отделения Партии регионов В.Храмцов отвечают на злободневный вопрос.

Валерий Храмцов:
- Состояние перманентных политических кризисов Украина испытывает последние 7-8 лет. Их причина – в общей неустойчивости политической конструкции, в неотрегулированности взаимоотношений между ветвями власти. Фактический расклад сил в парламенте не позволяет принимать согласованные решения. И винить в кризисе те политические силы, которые блокируют трибуну, неправильно.
Мы помним, как в Верховной Раде прошлого созыва в зале заседаний гудели сирены, а в здании блокировалась электрощитовая. Проблема не в «хорошей» или «плохой» оппозиции, а гораздо глубже. В затянувшейся политической реформе. В посуществу начавшихся президентских выборах, когда каждая сторона стремится захватить стратегические высоты. В геополитических тенденциях и процессах. Возьмите хотя бы газовый вопрос или тему НАТО. А все это негативно влияет на экономику, жизнь людей. Стране, как воздух, нужна стабильность. Нужно согласие элит и основных политических сил. Нужна спокойная и эффективная работа без сенсаций, демонстрации друг другу средних и указательных пальцев.
В этом или начале следующего года, скорее всего, будет приниматься новая редакция Конституции Украины. И здесь важно не допустить нового витка напряженности, принятия ее антиконституционным способом. Если это будет серьезный взвешенный документ, не нарушающий баланса властей, то это один вопрос, а если нет? Об этом «нет» не хотелось бы думать, но приходится, поскольку «невыясненность» в верхах негативно отражается на состоянии дел в регионах. Из 389 бюджетов Днепропетровской области разного уровня только 40 – самодостаточные. Большая пестрота в уровне развития территорий, у многих советов средств хватает только на выплату заработной платы и оплату энергоресурсов. Только в г. Днепропетровске 800 неработающих лифтов, я уже не говорю о других проблемах. Нужно резко повышать качество государственного управления на всех уровнях. И задержка с проведением административной реформы, общее состояние кризиса, несомненно, сказываются негативно на развитии территориальных громад.
Как устранить это несоответствие и преодолеть кризис ? Наверное, если бы был простой ответ на этот вопрос, у нас бы, давно росли булки на деревьях и текли молочные реки. Нужны серьезные государственные приоритеты по каждой сфере и направлению, на решении которых концентрировались бы внимание и возможности всех политических сил.
Анатолий Сокоринский:
- Нынешний политический кризис в стране образовался не сегодня. Тому есть две основные причины. Увы, за 17 лет независимости мы не смогли построить нормальные политические партии. Украинская Народная партия, а когда-то Народный Рух – партия, которая имеет свою идеологию и руководствуется ею. А партии, пришедшие к власти, – регионалы, а впоследствии социалисты, и в том числе БЮТ, не имеют четкой идеологической позиции.
Второй момент состоит в том, что многие политические силы, в особенности регионалы, СДПУ(о), работают «в одну сторону». Они живут на этой земле, в этой стране, а используют темы, которые для людей не являются первостепенными и определяющими. Поднимаются вопросы языка, церкви. Теперь вот НАТО. Но это все надуманные причины. Только одна из составляющих политического кризиса в Украине.
Есть еще одно обстоятельство. Политические силы, проигравшие на последних выборах 2007 года, не могут понять, как им быть в оппозиции? Для УНП, к примеру, это не проблема. Мы длительное время там пребывали и сегодня, впрочем, тоже. Работать мы готовы. А регионалы и другие партии не знают, как действовать в такой ситуации. Не имея доступа к бюджетному пирогу и другим властным возможностям, они просто таким образом и создали кризис.
Пришло время одуматься. Надеюсь, что Верховная Рада приступит к работе, и все мы начнем трудиться во благо Украины. Пора оппозиционерам понять: для блага народа надо не говорить, а действовать.
Кризис касается всей страны и Днепропетровщины, в частности. Не принимается множество законопроектов, не осуществляются кадровые назначения. Мы сегодня должны принять программу правительства. Она, естественно, нужна и нашей области. Необходимо изменить бюджет, что мы обещали сделать в марте.
Неработающая Верховная Рада не может рассмотреть этот важный документ, в котором заключены серьезные социальные, экономические вопросы, в том числе и подготовка к Евро-2012. Непосредственно касается Днепропетровщины, имеющей огромный промышленный потенциал, и вопрос по вступлению в ВТО.
http://www.dv-gazeta.com.ua/news/politica/2008/03/03/14-35-32/

ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ

С ГАЗОМ ИЛИ БЕЗ ГАЗА?
Кирилл Сазонов, «Донбасс», 06.03.2008, Донецька обл.
Пока парламент не может найти выхода из тупика, а газовый кризис набирает силу, глава правительства решила объясниться с народом.

"Украина природным газом обеспечена. У нее есть все необходимые ресурсы и резервы. Мы имеем нормально функционирующие газовые хранилища. Как бы ни нагнеталась сегодня ситуация, Украина будет беспрепятственно получать природный газ, тепло, горячую воду", - сказала Тимошенко.
Без сверок и документов
Она также отметила, что правительство будет пресекать искусственное нагнетание истерии в регионах по поводу поставок газа и попытки газоснабжающих компаний отключить газ населению и предприятиям социальной сферы. Ну и слава Богу. Вступление очень оптимистичное. Но когда от общих лозунгов переходишь к деталям, появляются вопросы. "Будет рассмотрен проект постановления, который касается обеспечения расчетов за природный газ в системе отсутствия каких-либо соглашений, актов сверок и документов, которые НАК "Нафтогаз" может положить в бухгалтерию", - заявила она. Честно говоря - странно все это звучит. Что это за расчеты - без чеков, сверок и документов? На чистом доверии?
Но дальше еще непонятнее. "Мы сегодня практически будем принимать такое постановление, которое принимали для урегулирования ситуации по октябрю, ноябрю и декабрю 2007 года. Там тоже, как вы знаете, контрактов и актов сверок нет. Мы просто обяжем НАК "Нафтогаз України" рассчитываться на базе постановления правительства. Это даст нам возможность так или иначе выйти сегодня из ситуации, которая навязана Украине по природному газу", - сказала Тимошенко. То есть мы собираемся вернуться к принципам расчетов, которые загнали нас в сегодняшний кризис? Во всяком случае об этом премьер говорила несколько дней назад. И на какой результат в этой ситуации стоит рассчитывать?
Корыстный интерес
При таком неожиданном курсе Юлия Владимировна заявляет, что Европа нас поддержит. Хотя, как показывает практика, именно в европейских структурах мощная бюрократия, которая любит по каждому вопросу иметь соответствующую бумагу. "Уже с утра некоторые страны мира начали выступать против газового шантажа, который осуществляется против Украины. Мы в мире не одиноки, все понимают, как Украину сегодня нагибают под абсолютно невыгодные соглашения в газовой сфере, но я думаю, что Украина на этот раз выдержит и даст результат на много лет вперед, а не ситуативный результат", - утверждает премьер. Однако такой интерес к нашему кризису совсем не означает поддержки. Это нормальный интерес бизнесменов, которые ищут своей выгоды и опасаются за поставки газа в свои страны.
Так что с газовой темой ясности нет. Премьер демонстрирует уверенность, но аргументами ее подкрепить не выходит. То ли не все можно рассказывать, то ли дела в самом деле плохи и единственное, что остается, - сохранять внешнее спокойствие. Может, и правильно - паника еще никому не помогала.
Закрывать вентиль - не тот путь решения проблемы
Если Россия и далее будет сокращать поставки газа, то Украина действительно не сможет поставлять газ в Европу бесперебойно. Об этом сообщил член комитета по вопросам топливно-энергетического комплекса, ядерной политики и ядерной безопасности, народный депутат от Блока Юлии Тимошенко Сергей Пашинский. "Что такое в два раза уменьшить давление? Там есть контрольные параметры на входе, контрольные параметры на выходе, есть аппаратура, которая блокирует, и так далее. Это же автоматизированные системы управления. Но я надеюсь, что "Газпрому" хватит мудрости и ответственности не осуществлять такие беззаконные действия", - сказал он.
Президент оставил премьеру записку
Виктор Ющенко отбыл с двухдневным официальным визитом в Казахстан для встреч с властями. Во второй половине дня 6 марта Ющенко из Казахстана вылетит в Таджикистан. Перед отъездом он оставил письмо для Тимошенко.
"Уважаемая Юлия Владимировна!
Развитие ситуации, связанной с поставками газа в Украину, обязывает меня в очередной раз обратить ваше внимание на недостаточные и неадекватные действия правительства по реализации договоренностей, достигнутых между президентами Украины и Российской Федерации 12 февраля сего года в Москве, содержание которых доведено до правительства соответствующими директивами.
На сегодня российская сторона существенно ограничила поступление газа в Украину. Нет никаких договоренностей по обеспечению баланса газа на 2008 год и соответствующей договорной базы. Уровень расчетов за газ находится на критически низкой отметке. В то же время РАО "Газпром" не рассчитывается за услуги по транзиту российского газа в Европу. Такая ситуация вызывает глубокую обеспокоенность Европейской комиссии. Единственным реальным выходом является немедленное продолжение переговоров.
Требую срочно дать НАК "Нафтогаз України" директивы, содержание которых должно соответствовать положениям утвержденных президентом Украины директив с учетом результатов последних переговоров".
 Р.S.
Транзит российского газа через территорию Украины европейским потребителям сократился с 386 до 356 миллионов кубометров газа. Об этом заявил официальный представитель "Газпрома" Сергей Куприянов. Кроме того, он подчеркнул, что независимые наблюдатели компании SGS не были допущены на измерительные станции в Украине. Куприянов отметил, что ОАО "Газпром" полностью расплатилось за транзит газа в Европу через Украину.
http://www.donbass.dn.ua/showtext.php?mat=7269&rubr=1

РЕГІОНАЛЬНА ВЛАДА

РЕФЕРЕНДУМ "ПОХОРОНИЛИ"
Инна Стасова, «Панорама», 05.03.2008, Сумская обл.
Судя по всему, все попытки сумского мэра провести референдум обречены на провал.

Сумской городской совет отклонил предложение мэра г. Сумы Геннадия Минаева о проведении референдума по вопросам отставки мэра и городского совета. За это решение проголосовали лишь 24 депутата, еще 21 был против, 17 воздержались.
Геннадий Минаев, выступая перед депутатами, сказал, что инициативная группа извратила саму идею референдума, но горожане должны влиять на власть, и надо дать им эту возможность. "Пришло время отвечать перед громадой и получить кредит доверия или недоверия", - сказал мэр. По его мнению, в Сумах нет революционной ситуации, но существует кризис власти и противостояние между исполнительной и представительской ветвями. "Работать еще три года в такой ситуации, где есть скрытое противостояние, где на каждой сессии может подниматься вопрос об отставке исполкома... Поверьте, это расхолаживает аппарат настолько, что невозможно собрать его", - заявил мэр.
По его словам, досрочные выборы еще никому не мешали. В случае перевыборов партии учли бы ошибки при составлении списков.
Перед голосованием Петр Гученко, как лидер самой многочисленной фракции, заявил, что на заседании фракции БЮТ было принято решение о том, что депутаты будут голосовать так, как им велит совесть. По его мнению, референдум - сложная процедура. Надо соблюсти ряд условий, в частности, чтобы в нем приняли участие не менее 50% населения и чтобы за то или иное предложение также проголосовало не менее половины.
Интересным было выступление лидера "Нашей Украины" Игоря Збукарева: "Если публичный дом не приносит прибыли, не кровати переставляют, а контингент меняют!" Яркая самокритика.
Нашеукраинец Игорь Панченко выступил против проведения референдума, а коммунист Валентин Рохманов предложил разделить вопросы "за мэра" или "горсовет" голосовать раздельно.
При первом голосовании идею проведения референдума поддержали 30 депутатов. После неудачного голосования Геннадий Минаев предложил вернуться к рассмотрению этого вопроса и голосовать поименно. На этот раз сторонников референдума было еще меньше. Геннадий Минаев голосовал "за", а вот секретарь Сумского городского совета Петр Гученко "воздержался".

БЛАТНІ «ЗЕМЛЕВЛАСНИКИ»
Олександр Нагорний, «Волинь», 04.03.2008, Волинська обл.
Розпорядження голови Ковельської райдержадміністрації на Волині стосовно розподілу земельних ділянок визнано... засекреченими. Депутати, які не стали землевласниками й не втратили совість, почали боротися із корупційними віяннями у владі.

Є потреба повернутись до опублікованого 11 вересня 2007 року матеріалу «Як ковельські чиновники дерибанять землю». Адже відтоді процес безкоштовної роздачі землі на околиці Ковеля (ринкова ціна сотки — до 500 гривень) вивчали різні контролюючі служби. В світлі нашої невпинної боротьби з корупцією (на всіх нарадах!) хотілося побачити й досягнуті вагомі успіхи. Тобто, чи можуть наші правоохоронці гордо заявити, що корупціонерів виловлюють не тільки в сільрадах чи затрапезних конторах, а й на вищому, бодай, районному рівні?
Та щось не чути переможних реляцій, як, до речі, не надійшло і спростування з приводу публікації. Можливо, не всім було зрозуміле таке негарне новоутворення як дерибан? Чи може ми піддалися на емоції радикально налаштованих мас, а насправді в Ковелі ділять землю прозоро, як півлітру в компанії на трьох? Тим більше, що ковельським демократам під будівництво котеджів дармова земля ніби манна небесна впала у результаті обвалу радянської влади.
Нагадаємо, що колись на цих землях планували спорудити наукове містечко з інфраструктурою для працівників НВО «Трави». У 2003 році міністерство це об'єднання ліквідувало, а правонаступником стала Волинська зональна науково-дослідна станція луківництва з тим же директором на чолі — В'ячеславом Щесюком. З майном, як нині водиться, без проблем розібралися, але ось від 45 гектарів землі поступово почали відскубувати ласі кусочки. В останні роки надання земельних ділянок розміром 0,20-0,25 гектара під будівництво житла завдяки альянсу В'ячеслава Щесюка та голови райдержадміністрації Вадима Грищука набуло системного характеру. А вже 18 січня 2007 року своїм розпорядженням керівник району за погодженням з директором станції відразу наділив землею під будівництво 87 осіб.
Стурбувались депутати Дубівської сільради: під боком населеного пункту без будь-якого планування виростає щось на зразок «царського села». У трьох селах є сотні людей, які прагнуть будуватися в різних місцях, серед яких багато молодих і багатодітних сімей. Чому б не ввести ці землі в межі населеного пункту і вирішувати їх долю колективно, а ще краще — продавати з аукціону?
До селян начебто прислухалися: з'явився «генеральний план житлового кварталу с. Бахів Ковельського району», підготовлений на замовлення НВО «Трави» приватною фірмою. Невже масивом буде безпосередньо опікуватися райдержадміністрація, яка й затвердила цей план?
Навколо роздачі землі точилася суперечка і в рядах різних контролюючих служб. Начальник управління з контролю за використанням та охороною земель в області Василь Копетюк 26 лютого 2007 року констатував, що правовстановлюючих документів на землю станція не має. А основний висновок такий: «Вищевказаний житловий квартал не включений в межі населеного пункту, а затвердження генерального плану відповідно населеного пункту (або внесення змін до нього) належить до компетенції сільських, селищних та міських рад, а не місцевих державних адміністрацій, що є порушенням ст.ст. 12, 39 Земельного кодексу України та ст. ст. 12, 17, 21 Закону України «Про основи містобудування». Заступник начальника головного управління містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Яким Сеник стверджував 7 травня 2007 року, що «містобудівне обґрунтування території житлового кварталу... є підставою для забудови цієї території». І керівник райдержадміністрації у 2007 році довів кількість забудовників на території НВО «Трави» за неповними підрахунками до сотні з гаком.
Депутати, які не стали землевласниками і не втратили совість, почали борюкатися із корупційними віяннями у владі. 14 жовтня 2007 року заступник міністра внутрішніх справ України Микола Куп'янський після перевірки скарги у відповіді депутату районної ради Сергію Повару повідомив, що «в діях службових осіб Ковельської райдержадміністрації вбачаються ознаки складу злочину, передбаченого ст. 365 (перевищення влади або службових повноважень) КК України, а згадані розпорядження суперечать вимогам чинного законодавства і підлягають скасуванню...».
Сергій Повар дозволив собі не погодитися з високопосадовцем, бо вважав, що формулювання занадто легеньке, а насправді земельні ділянки надаються «потрібним людям» не за красиві очі, не для будівництва, а за гроші. І навів у листі до обласної прокуратури такий приклад: за продаж десяти земельних ділянок розміром 0,12 гектара в Дубовій надійшло до бюджету 600 тисяч гривень. То скільки могла б заробити райдержадміністрація за десятки гектарів, якби продавала їх з аукціону? Адже не селяни в ньому братимуть участь, а грошовиті люди.
Та з'ясувалося, що не правий як заступник міністра, так і депутат. Волинський міжрайонний природоохоронний прокурор Микола Білоус 12 листопада 2007 року повідомив Сергію Повару, що ніяких «ознак» чогось незаконного немає. Зокрема вказується, що «Ковельська районна державна адміністрація надавала земельні ділянки відповідно до вимог ст. 17 Земельного кодексу України та п. 12 Перехідних положень цього ж кодексу». Тобто, що за межами населених пунктів землею розпоряджаються відповідні органи виконавчої влади. Тож кожен може трактувати як завгодно це положення, а пан Грищук по-своєму: кому хочу дам, а кому — ні.
Депутати районної ради на наше прохання «розшифрували» списки забудовників. До речі, їх почали публікувати на вимогу депутатів у міськрайонній газеті «Вісті Ковельщини», але якось вибірково і десь на половині чомусь зупинилися. І справді, в районній газеті не так уже й багато місця, щоб сторінки заповнювати прізвищами. Можливо, біля райдержадміністрації встановити біг-борд із списками осіб, що отримали наділи та майбутніх претендентів.
Давайте хоч побіжно зупинимося на деяких прізвищах щасливчиків. Це, наприклад, керівник підприємства «Ковельгеодезія» Тетяна Чирук, а також чоловік і донька — усім по 25 соток, секретар міськрайонного суду Надія Віндюк, як жителька Ковеля і села Пісочне (?) двічі по 0,24 гектара, Володимир, Людмила, Олег Ілюки — по 25 соток, головний бухгалтер райдержадміністрації Галина Мишковець та її чоловік — теж дві ділянки, Марія Топольська (чоловік — керівник апарату райдержадміністрації, отримав наділ трохи раніше) і т. д. У списках — працівники судів, прокуратури, інших компетентних органів, синки і доньки відомих осіб, рідня начальства.
Особливо вражає розпорядження голови за № 584 від 15 листопада 2006 року про виділення землі під забудову поза межами населеного пункту — Дубової: у списку понад десять чоловік керівного складу райдержадміністрації. Дехто вже продав свою ділянку і взяв ще одну — для діток. Власне, безземельних у цій установі, певне, уже не залишилось. Проте дехто з ковельчан натякає на підставні особи у тих земельних списках.
Сумна розмова з цього приводу відбулася з головою Дубівської сільської ради Павлом Безекою. Він усе ще сподівається, що буде скасовано розпорядження голови райдержадміністрації й анульовано державні акти через суд. Таке рішення сільських депутатів. Щоправда, в нього сподівання тільки на справедливість київської Феміди. Сільський голова та депутати через таке рішення сесії та непокору владі впали в немилість районної влади.
29 січня 2008 року у «Волині» наш власний кореспондент Ярослав Гаврилюк опублікував замітки з позачергової сесії районної ради під назвою: «Депутати «виховували» голову райдержадміністрації». Депутати навіть пропонували оголосити голові райдержадміністрації Вадиму Грищуку недовіру за розбазарювання землі, прийняття одноосібних рішень, упереджене ставлення до одних і лобіювання інтересів інших осіб, але голосування не відбулося, оскільки це порушувало б регламент районної ради. І тоді було створено тимчасову комісію з числа представників кожної фракції, сільських і селищних голів, яка повинна б вивчити розпорядження Грищука, що стосується землі.
І ось як розвивалися в подальшому події. Заступник голови райдержадміністрації Борис Андріюк звернувся у міжрайонну прокуратуру щодо правомочності створення такої комісії. Заступник прокурора Володимир Ющик вніс протест на рішення депутатів районної ради. У зв'язку з цим керівник апарату райдержадміністрації Степан Топольський відмовив комісії у наданні документів. Після цього представники різних фракцій Віктор Лук'янчук, Лідія Савлук, Ольга Рудик надіслали депутатське звернення до чиновників з проханням надати можливість ознайомитися з матеріалами, однак перший заступник голови райдержадміністрації Олександр Місяць сказав, що це «конфіденційна інформація» і відмовив.
Таким чином, визнаючи розпорядження керівника виконавчої влади району «конфіденційними», тобто засекреченими, такими, що не підлягають розголошенню навіть для депутатів місцевих рад, чиновники створили прецедент. Адже цим самим порушуються статті відразу двох Законів України — «Про статус депутатів місцевих рад» та «Про місцеве самоврядування». Залишається лише дізнатися, якими законами керуються при розподілі земель ковельські чиновники і хто їх дії лобіює в області і Києві.
http://www.volyn.com.ua/?rub=33&article=0&arch=

НОВИЙ ГУБЕРНАТОР ЛЬВІВЩИНИ ПРИВІДКРИВ КАРТИ
За матеріалами Zaxid.net, «POST Поступ», 03.03.2008, Львівська обл.
Виконувач обов'язків голови Львівської ОДА Микола Кміть пообіцяв почати свою діяльність на посаді із себе.

"Я буду старатися якомога ефективніше використовувати свій час, бо в кінцевому підсумку це проектується на якості життя наших співгромадян", - заявив під час брифінгу для журналістів.
М.Кміть поінформував, що прийняв пропозицію Президента обійняти цю посаду, коли "Віктор Андрійович розказав про свої погляди на розвиток регіону. Вони є чіткі, стратегічні і зрозумілі для мене".
Т.в.о. голови ЛОДА збирається сконцентруватися над реалізацією Стратегії розвитку Львівщини й програм, стратегічно важливих для Президента. "Є Стратегія розвитку Львівщини, де досить гарно все написано". Зокрема, за його словами, серед стратегічних напрямків - розвиток освіти. "Область має бути освіченою - це лінія Президента", - зазначив М.Кміть.
Посадовець пообіцяв "підтягнути" рівень медицини". "Там, де ситуація найгірша, можливо, це стосується сільської місцевості, першої медичної допомоги - треба підтягнути хоча б до середнього рівня".
Крім цього, М.Кміть обіцяє працювати над дорогами. "Це дві проблеми - і їх якість, і безпека наших громадян".
Микола Кміть заявив, що налаштований на конструктивний діалог із найбільшими фракціями Львівської обласної ради - "Нашою Україною" та БЮТ.
"Вибудовуватиму стосунки за принципом досягнення абсолютно взаємного порозуміння. Їх бажання, засвідчені у їхніх програмних речах, абсолютно співпадає із моїм баченням. У цьому питанні я не бачу жодної проблеми. Потрібно домовлятися. Часом люди, які говорять про одне і теж однаково, просто не чують один одного. Тому потрібно зустрічатися і вирішувати питання", - переконаний новий губернатор Львівщини.
Щодо кадрових змін, то новий керівник Львівщини відзначив наступне: "Я говорив, і повторюю, що буде застосовано підхід у кадровому питанні, який базується на двох дуже простих речах - це професійний рівень та бажання працювати, тобто мотивація. За цим принципом буде оцінено усю команду: від найнижчого посадовця - до самого верху. Якщо буде негативне співвідношення, то, очевидно, буде прийняте рішення про зміни", - наголосив М.Кміть. Він додав, що віковий чинник не гратиме ролі: "Наші співгромадяни не можуть залежати від чийогось віку, потрібно якісно вирішувати питання". "Шоу не буде", - запевнив насамкінець М. Кміть.
Також Микола Кміть зізнався, що ще не знає, як готувати область до Євро-2012. "Я ще не маю бачення щодо підготовки регіону до Євро-2012. Ще не брав участі у жодних нарадах. Поки що мені лише готують матеріали, я їх обов’язково вивчу. Проте я не бачу загрози. Загроза може бути лише, якщо нічого не робити", - заявив він.
http://postup.brama.com/usual.php?what=60389

ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА БЛОКИ

КИРИЛЕНКО ПРОКОМЕНТУВАВ СИТУАЦІЮ В ПАРТІЇ
Ольга Шамрай, «Нова Доба», 06.03.2008, Черкаська обл.
Керівництво блоку „Наша Україна – Народна Самооборона”  спокійно ставиться до виходу семи осіб із партії, але на з’їзді політради дасть їхнім діям політичну оцінку.

Про це лідер блоку В’ячеслав Кириленко заявив на брифінгу в Черкасах, який відбувся в рамка робочої поїздки.
–  При загальній чисельності партії у 286 тисяч членів вихід із партії семи осіб поки що ніяк не позначається на її монолітності, – говорить В’ячеслав Кириленко. – Ми не розглядаємо цей процес як такий, що може набути масового характеру. До того ж, у нас немає офіційної інформації про створення нової політичної сили.
Щодо Черкаської обласної організації блоку „Наша Україна – Народна Самооборона”, пан  Кириленко зазначив, що ніяких повідомлень про вихід із партії голови обласної організації Олександра Черевка або інших членів партії йому не надходило.

ДЕФІЦИТ МУДРОСТІ
Віктор Фурманчук, «Подільські Вісті», 04.03.2008, Хмельницька обл.
Українофобам, які зібралися у Сіверськодонецьку, не завадило наговорити всілякого й про нашу історію, і про нібито утиск російськомовних, і про ще багато чого, що зовсім не сприяє розбудові нашої незалежної держави.

У перший весняний день крижаним холодом повіяло на всю країну з льодового палацу Сіверськодонецька, де проходив ІІ Всеукраїнський з’їзд депутатів усіх рівнів, ініційований Партією регіонів. І хоч спостерігачі наголошували, що з’їзд пройшов в’яло, не було таких помітних регіоналів, як Рінат Ахметов і Раїса Богатирьова, все ж українофобам, які тут зібралися, це не завадило наговорити всілякого і про нашу історію, і про нібито утиск російськомовних, і про ще багато чого, що зовсім не сприяє розбудові нашої незалежної держави.
Простежувалась «вірнопідданість» Москві. Так, окремі телеканали повідомили, що російського політика Костянтина Затуліна зал зустрів стоячи. А цей «господін», коли йому дали слово, не дбав про толерантність, знову образив Президента України, мовляв, незабаром він опиниться перед фактом, що від нього «ушла навсєгда» НАТОвська «криша».
Не треба ображатись на убогих душею. Але й потурати їм не можна. Ті, що зібралися у Сіверськодонецьку, так переймаються турботами народу України, як старець селом, що горить. Влада і власність — ось прихована суть цього зібрання. Регіонали та їхні приспішники за всяку ціну намагаються повернути втрачені позиції у Верховній Раді, уряді. Адже їх відтіснили від хлібного столу, а задовольнятися крихтами з нього вони не хочуть.
І не тільки вони. Цими днями оприлюднений, здавалося б, рядовий факт з життя народних депутатів: їм знову треба розподілити між собою житло у Києві. Понад 120 народних обранців не мають квартир у столиці. Але ж їх, квартир, виділено лише 17 — ось у чому заковика. Доведеться неборакам кидати жереб. А що буде з тими, на кого він, жереб, не впаде? З усього видно, такі отримають грошову компенсацію у розмірі 150-300 тисяч гривень. Депутатські пільги не відмінили, тож можна бути певним, що свого шансу ніхто не упустить. А тепер пригадаймо, скільки нам утовкмачували в голови під час проведення передвиборної кампанії і помаранчеві, і біло-голубі, і червоні,  й інші, що і депутатській недоторканності, і пільгам незабаром буде покладено край. Але не поклали. І, схоже, не покладуть. Своя сорочка ближче до тіла.
Одне сподівання — на нову, чи оновлену, Конституцію України. Згідно з указом Президента України, над нею уже працюють кращі голови. Глава держави схильний до проведення конституційного референдуму, мовляв, народ — носій влади — остаточно визначиться. Минулого тижня проти цього виступила Прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко. В інтерв’ю газеті «Дзеркало тижня» вона заявила, що нову Конституцію потрібно приймати тільки через парламент, адже багато хто з людей не ознайомиться з проектом, а голосуватиме.
Логіка тут, звісно, є. Але вона, логіка, і в тому, що ця Конституція повинна нарешті покінчити раз і назавжди з таким ганебним явищем, як двовладдя в Україні. Юлія Тимошенко у цьому зв’язку пропонує конституційно визначитися, хто повинен керувати державою: Президент чи Прем’єр. Явище, що нині спостерігається у стосунках між гілками влади, переконує, що це питання болюче для України. Простий люд нині з подивом, а то й з обуренням спостерігає за ревізією здобутків Помаранчевої революції. Що з обіцяного народу виконано? Чому немає злагоди навіть між коаліціянтами? Мало того, в самій президентській партії «Народний Союз Наша Україна» спостерігаються руйнівні процеси. Чи на користь це державі? Цілком очевидно, що ні. Навіть здалеку видно, що там, нагорі, триває боротьба за ласі шматки, за те, щоб урвати для себе якомога більше. Це не державницька позиція. Це — позиція звичайного хапуги, який у потрібний час опинився у потрібному місці і не минає нагоди  привласнити народне добро.
Іноді задаєшся запитанням: а чи все гаразд з мораллю у тих, хто волею долі опинився на українському владному олімпі? Адже коли ті ж народні депутати збираються під куполом парламенту, то з подивом щоразу доходиш висновку, що морально, психічно здорові люди так чинити не повинні. А коли слухаєш кожного з них окремо, то переконуєшся, що розумом їх природа не обділила. Парадокс? Ні! Річ у тім, що розумних у владі багато, але ще більше хитрих, які плетуть чудернацькі схеми для власного збагачення. Тут і відкати, і незаконне переміщення товарів через митницю, і шахрайські відшкодування ПДВ, про які всі говорять, але майже нічого, принаймні досі, не зробили, щоб цьому запобігти.
Чому так? Тому, що мудрих у владі мало. Державників мало. Чи можна, скажімо, назвати державником академіка Петра Толочка, який у Сіверськодонецьку добалакався до того, що схід України ніколи не був українським, нам його, бачте, прирізав «дєдушка Лєнін». І хтось з наукового світу піддав осуду його українофобські висловлювання? Чи, скажімо, Дмитра Табачника, українофобська їдь якого вже не обурює, а смішить. А коли українці сміються, то це вже не жарти. Це означає, що нашому терпінню приходить край. І нам, українцям, вистачить снаги протистояти проявам українофобства…

БУДУЩЕЕ УКРАИНЫ РОЖДАЕТСЯ В РЕГИОНАХ
Ирина Клементьева, «Вечерний Донецк», 04.03.2008,  г. Донецк
В резолюции II Всеукраинского съезда депутатов советов всех уровней указано: необходимы конституционные изменения в соотношении полномочий государства с полномочиями региональных и местных органов власти.

На съезде обсуждались важнейшие проблемы сегодняшней жизни –  укрепление местного самоуправления, защита гражданских прав русскоязычного населения, гуманитарная политика страны, экономические и общественно-политические последствия вступления Украины в НАТО.
Почти вся палитра цветов символики украинских партий "полыхала" на площади перед дворцом, в котором проходил Второй съезд депутатов советов всех уровней. Огромная толпа людей на импровизированном митинге слушала страстную речь Наталии Витренко, других "зажигающих сердца" ораторов.
А в самом зале "яблоку" негде было упасть. Только депутатов было почти четыре тысячи, среди них - 159 нардепов Украины, еще - представителей 28 политпартий, делегации из Норвегии, Прибалтики, Румынии, Словакии, Госдумы Российской Федерации, более 250 журналистов, кинооператоров разных телеканалов, фотокоров.
Открыл съезд и вел заседание глава Луганского облсовета, сопредседатель оргкомитета Валерий Голенко. В президиуме съезда - лидер Партии регионов Виктор Янукович и группа народных депутатов Украины.
Как и намечалось, обсуждались важнейшие проблемы сегодняшней жизни, решение которых требует незамедлительного исполнения. Это - укрепление местного самоуправления, защита гражданских прав русскоязычного населения, гуманитарная политика страны, экономические и общественно-политические последствия вступления Украины в НАТО.
Хартия о местном и региональном самоуправлении, принятая Советом Европы и ратифицированная Верховной Радой, в Украине так и не выполняется. Ведь именно местное самоуправление должно определять экономическую и социальную политику на местах и претворять ее в жизнь. А облгосадминистрация должна осуществлять контроль за выполнением Конституции и законов на их территориях. Однако в стране выстраивается жесткая вертикаль администрирования вплоть до района. Выступивший по этому вопросу повестки дня нардеп, президент Украинской ассоциации местных и региональных властей Виктор Тихонов аргументировал сказанное конкретными фактами. В частности, он привел пример бюджетного финансирования Киева и регионов: "Киеву - все, регионам - остатки. Нужны 10 млрд. грн. на выплаты вкладов Сбербанка - "подрезали" бюджеты областей. Сегодня у многих остались деньги только на зарплату!".
Поэтому в резолюции съезда указано: "...важнейшим фактором обеспечения реального народовластия в Украине является местное и региональное самоуправление". А для этого необходимы конституционные изменения в соотношении полномочий государства с полномочиями региональных и местных органов власти на уровне областей, районов, городов, сел и поселков, что обеспечит гармоническое развитие территорий, навсегда избавит их от депрессивности и дотационности"...
Все мы - граждане Украины - имеем право на одинаковое к себе отношение. В Конституции нашей страны четко записано, что не может существовать ни привилегий, ни ограничений по языковым, этническим или иным признакам. И потому делегаты съезда поддержали резолюцию, в которой говорится об объединении усилий для принятия законодательства о языках, отвечающего международным гуманитарным стандартам.
Историческое прошлое Украины должно не разъединять, а объединять народы страны. И народ имеет право самостоятельно оценивать свое прошлое, не требуя для этого указаний власти. Не могут быть упразднены свобода слова, свобода мысли. Делегаты съезда внесли предложение Всеукраинскому форуму интеллигенции, который состоится в марте в Киеве, подготовить собственный проект Концепции гуманитарного развития Украины. В декларации прав русской культуры и культур других народов Украины под культурой понимается "материальная и духовная среда, созданная в течение веков поколениями людей, проживших в эпоху Великого Литовского княжества, Речи Посполитой, Российской империи, Австро-Венгерской империи, СССР, Венгрии, Чехословакии на территориях, ныне входящих в состав современной Украины".
Что касается отношения к НАТО, то в резолюции съезда утверждается, что сотрудничество с НАТО и вступление в НАТО - вопросы разной компетенции.
http://www.vecherka.ukr-info.net/smi/view_article.cgi?sid=22&nid=2961&aid=33448

НАШІ В СЕВЕРОДОНЕЦЬКУ
Олександр Брусенський, 05.03.2008, «Полтавський вісник», Полтавська обл.
 «Депутатів у Сіверськодонецьку зібрала разом тривога за майбутнє самоврядування в Україні», - зазначив керівник фракції Партії регіонів в Полтавській облраді Олександр Удовіченко, який розповів про подробиці участі полтавців у з’їзді.
 
Полтавці змогли побачити на екранах своїх телевізорів членів полтавської делегації на II Всеукраїнському з’їзді депутатів рад усіх рівнів, який відбувся у Сіверськодонецьку. Його підготовка проходила в непростій обстановці, а проведення неоднозначно сприйняли як у владних коридорах, так і самі громадяни. Полтавську делегацію очолював голова обласної ради Олександр Удовіченко – керівник фракції Партії регіонів в облраді. Після повернення з Сіверськодонецька він розповів кореспонденту «ПВ» деякі подробиці участі полтавців у з’їзді та про подальші плани обласних «регіоналів» щодо втілення в життя його рішень.
Зокрема, за словами О.Удовіченка, полтавську делегацію представляли понад 60 депутатів рад усіх рівнів. Кожен депутат сам вирішував, їхати чи ні на з’їзд, адже, за словами голови облради, «регіонали», котрі не мають сьогодні більшості, зокрема в Полтавській міськраді та облраді, «не висували» питання участі депутатів у заході, щоб не створювати певного протистояння на місцевому рівні. Тільки в Комсомольську це питання вирішували у міськраді, звідки в Сіверськодонецьку делегували чотирьох депутатів. Від облради на з’їзд поїхали 12 депутатів із фракції Партії регіонів. Побували на з’їзді й депутати Полтавської міськради – з фракції Партії регіонів.
До речі, заявляє О.Удовіченко, всі учасники з’їзду брали в ньому участь власним коштом. З бюджетів рад ця подорож не оплачувалася.
– Що значить – фінансування поїздки? – відреагував голова облради на запитання кореспондента «ПВ». – Кожен їхав власним коштом. Пан Удовіченко сів на власний автомобіль і поїхав...
На думку О.Удовіченка, депутатів у Сіверськодонецьку зібрала разом тривога за майбутнє самоврядування в Україні, цілеспрямований наступ на його засади з боку нинішнього керівництва державою, небажання чути «на політичному Олімпі» голос органів самоврядування тощо. Полтавці – делегати з’їзду – зацікавлено сприйняли обговорення всіх питань, які виносилися на порядок денний – проблема вступу України до НАТО, статус російської мови, розвиток духовності та формування історичної правди тощо. Ось тільки втілювати у життя полтавським «регіоналам» рішення з’їзду доведеться дещо іншими методами, ніж у регіонах, де вони мають більшість у радах.
– Наше завдання сьогодні – проводити роз’яснювальну партійно-політичну роботу серед населення Полтавського регіону. Тому ми не будемо вносити в обласну раду офіційні проекти постанов щодо реалізації рішень з’їзду...
Прокоментував О.Удовіченко й участь у з'їзді представників далекої від України Нігерії, що дуже зацікавило тих, хто аналізував склад учасників з'їзду. До Сіверськодонецька нігерійці приїхали, як й представники інших дипломатичних установ, яких організатори заходу запросили для того, щоб і поза межами України знали про проблеми, які існують нині в нашій державі.

ПОЛИТИЧЕСКОЕ "САМОЕДСТВО"
Николай Колесник, «Вечерний Донецк», 01.03.2008, г. Донецк
В последнее время среди украинских политиков все большее распространение получает такой вид изощренного самоуничтожения, как "самоедство", когда противостояние происходит внутри команды.

Начну с национально-демократического сегмента украинского политикума. Своим рождением он обязан такому общественному феномену, как Народный Рух Украины. Именно благодаря этому патриотическому движению стал возможен и референдум 1991 года, и обретение независимости. Причем все это было достигнуто при яростном сопротивлении советской и компартийной номенклатуры, которая сначала вступила в открытое противоборство, но вскоре, поняв, что новое одолеть не удастся, быстро переориентировалась, стала под желто-синие знамена и завладела Украиной и вместе с красными директорами совершила грабительский передел собственности.
Те же, кто боролся за украинскую государственность в годы тоталитаризма, кто пробудил общество накануне исторического референдума о независимости, кто вынудил компартийных номенклатурщиков из парламентской группы "239" проголосовать за суверенитет страны, остались на обочине. Более того, национал-демократы начали рвать свое электоральное поле на части, создавая похожие друг на друга партии и блоки, которые в отдельности не имели широкой поддержки среди населения. Расколося и сам Рух.
Только спустя десятилетие лидеры партий демократического толка поняли, что лишь объединившись в мощный блок, они могут рассчитывать на успех в избирательной кампании. Первая знаковая победа была одержана на смешаных выборах в Верховную Раду, состоявшихся в 2002 году. "Наша Украина", которую возглавил незадолго до этого отправленный в отставку президентом Кучмой премьер-министр Виктор Ющенко, набрала по партийным спискам больше всех голосов - около 22 процентов.
Добавим к этому, что десятки "нашеукраинцев" победили по мажоритарным округам. Но мощную фракцию патриотическим силам создать не удалось - их переиграли функционеры из блока "За единую Украину", которым верховодил глава президентской администрации Владимир Литвин, оказавшийся очень способным учеником Леонида Даниловича по части сколачивания провластного большинства путем давления, запугивания, подкупа.
Но уже тогда в среде национал-демократов начали проявляться симптомы разобщенности, самые неустойчивые заразились бациллами колаборационизма и пошли на службу к власти. Следующим испытанием стали президентские выборы 2004 года, прошедшие под аккомпанемент "помаранчевого" Майдана. Как известно, в третьем раунде победил Виктор Ющенко, ставший главой государства. Тогда в соответствии с Конституцией он имел право назначать премьер-министра, утверждать состав правительства, что он и сделал.
Что еще нужно было "помаранчевой" команде? Вся власть в их руках. И наверху, и на местах. Работайте, трудитесь на благо народа, который отдал вам почти 54 процента голосов, выполняйте данные ему обещания. Так нет же! Началось откровенное "самоедство". Не оппозиция, не идеологические противники, а вчерашние единомышленники, стоявшие на Майдане плечом к плечу, начинают обвинять друг друга во всех смертных грехах, и главное - в коррупции. И тут Виктор Ющенко, на мой взгляд, совершает первую и самую серьезную в своей политической карьере ошибку - отправляет в отставку Юлию Тимошенко и ее правительство, чем сразу же раскалывает демократическую коалицию. Хотя мог ограничиться "малой кровью" - удовлетвориться отставкой Петра Порошенко и других "любих друзiв".
Возникшей ситуацией умело воспользовались оппоненты, вынудившие Ющенко подписать пресловутый Меморандум в обмен на поддержку кандидатуры Юрия Еханурова на пост главы правительства. Униженная и оскорбленная Юлия Тимошенко отказалась со своей "Батькiвщиной" поддержать Еханурова - он был назначен премьером благодаря голосам регионалов, но вскоре они же его и "завалили".
Инстинкт самосохранения все-таки заставил "Нашу Украину" и БЮТ снова объединиться, и на выборах 2006 года вместе с социалистами они переигрывают Партию регионов и коммунистов, но, увязнув в борьбе за "портфели", прозевали кульбит Александра Мороза, который переметнулся в стан оппозиции. В результате власть буквально выпала из рук помаранчевой команды, и ее сразу же подобрала Партия регионов вместе с коммунистами и фракцией СПУ.
Демократам понадобилось больше года, чтобы понять, что только в единстве - сила. В сентябре 2007 года два блока "НУ-НС" и БЮТ, назвавшие себя демократической коалицией, впервые в новейшей украинской истории без посторонней помощи получили 228 мандатов, что позволило им создать правящую коалицию, избрать спикера, назначить премьер-министра и членов правительства. Сделать это удалось со скрипом - в самый ответственный момент заартачились семеро депутатов из "Нашей Украины". Они отказывались подписать соглашение о создании коалиции с БЮТ, выдвигая надуманные претензии к соратникам. Двое из них (Юрий Ехануров и Николай Онищук) успокоились, получив места в Кабмине. Остальные (Петьовка, Полянчик, Криль, Топалов, Бессмертный и примкнувшая к ним певичка Оксана Билозир) вышли на днях из рядов "Нашей Украины". А положил начало этому исходу глава президентской администрации Виктор Балога. Причина - якобы затягивание с созданией единой пропрезидентской партии на базе "Нашей Украины".
Но если бы все это ограничивалось только организационным вопросом, раскольников можно было понять, однако секретариат главы государства в последнее время превратился в своеобразный штаб по разрушению "помаранчевой" коалиции. Объектом уничтожающей критики стал Кабинет министров, а точнее - его глава Юлия Тимошенко. Не выдержал даже первый наш президент Леонид Кравчук, который призвал балоговцев прекратить дискредитацию демократической команды и премьер-министра.
Сегодня любое решение правительства сразу же оценивается секретариатом Президента. И как правило - отрицательно. Причем делается это показательно публично с помощью СМИ. В интервью газете "Факты" Леонид Макарович говорил: " Когда Иван Плющ был Председателем Верховной Рады, я - президентом, а Леонид Кучма - премьером, в моем кабинете стены содрогались от споров. Но кто-нибудь знает об этом? Нет!". Балога же и его подручные множат свою критику средствами радио, прессы, телевидения, Интернета, создавая мнение, что источником всех наших бед является именно тимошенковский Кабмин. Причем Юлию Владимировну критикуют и поучают по любому вопросу. Особенно много достается ей в связи с возникшими сложностями во взаимоотношениях с "Газпромом". Народный депутат от БЮТ Николай Томенко выразил обеспокоенность тем, что в украинско-российских газовых отношениях секретариат Президента выступил фактически в роли спикера "Газпрома".
Советник Президента Украины Олег Рыбачук высказывает обеспокоенность ролью секретариата главы государства в противостоянии ветвей власти и междоусобицах партнеров по правительственной коалиции. Об этом Ю. Рыбачук сказал в интервью Би-Би-Си, сообщает "Украинская правда". По его мнению, Виктор Балога не всегда отражает позицию Президента, а вместо этого выступает как отдельный политический игрок. Знает ли обо всех этих кознях, творимых выкормышем объединенных эсдеков, Виктор Андреевич? Не только знает, но и озвучивает подготовленные подручными Балоги зубодробительные отзывы на любые инициативы Кабмина. Неужели он заодно с Балогой, который, наверное, спит и видит себя в широкой коалиции с Партией регионов? Вот что говорит народный депутат от "Народной самообороны" Олесь Доний: "Уже есть попытки переформатирования в Верховной Раде так называемой оранжевой коалиции в широкую коалицию, и именно для этого опять-таки ведутся переговоры между частью ПР с одной стороны и частью окружения Президента".
"Окружение" уже не однажды подводило Виктора Андреевича. Такое может случиться и в этот раз: Балога успешно развалит "НУ-НС" и коалицию, а вместо партии, на которую должен опереться Ющенко, создаст административно-ублюдочное бюрократическое формирование, не пользующееся поддержкой народа. Чтобы во второй раз сесть в кресло президента, Виктору Ющенко нужно искать других союзников, более надежных и не таких одиозных, как его нынешнее близкое окружение.
http://www.vecherka.ukr-info.net/smi/view_article.cgi?sid=22&nid=2960&aid=33446

ПОЛІТМАТЕМАТИКА
Ігор Буркут, «Час», Чернівецька обл.
На горизонті вже з’явилася примара президентських виборів, тому найбільш вірогідні претенденти на головну посаду в державі починають концентрувати свої партійні резерви.

Досвід показує, що кандидатові необхідна власна політична сила, яка і буде тягнути нелегку ношу виборчої кампанії. Це може бути окрема політична партія (наприклад, Партія реґіонів), або ж цілий блок політичних партій – як БЮТ у Юлії Тимошенко.
А от у Віктора Ющенка є Наша Україна – Народна Самооборона (НУ-НС), що разом із БЮТ у нинішньому парламенті утворюють правлячу коаліцію. Правда, всередині НУ-НС іде постійна боротьба між різними угрупованнями, котра час від часу проривається на поверхню. До того ж, рейтинг цієї політичної сили помітно знижується, і частина її електорату виразно міняє орієнтацію на БЮТ. Зупинити такий процес непросто, бо необхідно висувати нові ініціативи, що користуватимуться народною підтримкою, та ще й треба позбуватися тих партійних лідерів, які втратили народну довіру. Проте Секретаріат президента обрав інший шлях.
Глава секретаріату Віктор Балога вийшов із НУ-НС, що викликало певний суспільний резонанс. Ті політологи, що вже деякий час говорили про початок формування нової пропрезидентської партії, поздоровляють себе з успішним прогнозом. А вслід за главою секретаріату Президента із НУ-НС вийшло шість народних депутатів, в основному тих, кого вважали тісно пов’язаними з головним президентським секретарем. Один із них, на прізвище Кріль, чимало сил вкладає у створення громадської організації «Гарт», яку вважають зародком нової політичної партії.
Технологія перетворення громадської організації в політичну партію у нас непогано відпрацьована. Досить згадати, як перед останніми парламентськими виборами спочатку було створено громадську організацію під назвою „Народна Самооборона”, а потім вона стала політичною партією зі своїм лідером Юрієм Луценком, колишнім соціалістом і одним із провідних діячів Майдану періоду Помаранчевої революції. Для такої трансформації насамперед потрібні великі гроші, а також кілька популярних гасел і якась більш-менш помітна політична фігура на роль лідера. Потім можна використовувати партію як завгодно, навіть об’єднуючи її з іншими.
В Україні вже зареєстровано 144 політичні партії, чого більш ніж достатньо для заповнення всього політичного спектру. Біда полягає лише в тому, що більшість з них не мають ні власної ідеології, ні яскравих лідерів, ні підтримки якоїсь з помітних соціальних сил. Створюють їх згори, не особливо зважаючи на громадські настрої. Та й захищають вони не інтереси, скажімо, селян або дрібних підприємців, студентів чи кваліфікованих робітників, а з усіх сил працюють на того чи іншого олігарха. Люди швидко розбираються у тих псевдопартіях і відвертаються від них. Як правило, рано чи пізно такі організації непомітно сходять з арени, не лишаючи по собі навіть згадки.
А править в країні „партія влади”, яка час від часу міняє шкіру, подібно до удава. Удав міцно стискає своїми кільцями всю країну, тому громадськість ніяк не може випростати плечі й створити механізми, необхідні для перетворення її на справжнє громадянське суспільство. Колись „партія влади” називалася Народно-демократичною, потім Соціал-демократичною      (об’єднаною) тощо. Особливості подібних партій полягають в тому, що найбільш спритні їхні активісти вчасно міняють колір і перетікають з дискредитованої партії в іншу, що приходить тій на зміну. Або ж самі намагаються створити нову партію.
Один з найновіших прикладів продемонстрував колишній соціаліст В.Волга. Коли СПУ програла вибори і втратила владу, цей діяч утворив „Союз лівих сил”, розраховуючи перехопити лівий електорат у своїх колишніх однопартійців. Трохи він прорахувався: розчаровані у О.Морозі виборці вже порозходилися по інших політичних нішах – хто подався у симпатики до комуністів, а хто – до БЮТ. Недарма Юлія Володимирівна так любить повторювати різноманітні ліві гасла – на лівому фланзі виборці є.
На правому ж фланзі ситуація не простіша. З класичними мірками до українських партій тут краще не підходити: більшість економічних гасел Партії реґіонів характерні для европейських консерваторів, а лозунгів НУ-НС – для лібералів. Але на праві партії в традиційному українському розумінні вони не тягнуть. Тому в Україні розпочався процес утворення нової правої сили, причому ініційований знизу. Зокрема, у нашому краї утворено Блок національних сил Буковини, який розгорнув помітну активність. Якщо партійні низи його підтримають по-справжньому, то таке об’єднання може мати перспективи. Але для цього Блок повинен ініціювати акції, спрямовані на захист інтересів селян та інших соціальних сил, котрі лишилися без могутньої політичної підтримки, насамперед у парламенті. Аграрне питання в країні загострюється, бажаючих накласти лапу на селянську землю більш ніж вистачає. А селянам, як завжди,  бракує організованості, тому їхні позиції надто часто виявляються програшними. Вони шукають могутнього захисника.
Потреба у створенні сильної правої сили існує реальна. Судячи з усього, її хочуть використати для формування чергової „партії влади”, причому за традицією створюватимуть ту згори. Знову політики вдаються до  примітивної арифметики, забуваючи, що політична математика докорінно відрізняється від нормальної. Дві пропрезидентські партії у політматематиці –  значно менше, ніж одна. Адже обидві партії всю свою енергію спрямують на поборювання одна одної й взаємно погасяться. Майбутнє може мати лише та сила, яку створить сам народ, причому не за командою з високих кабінетів, а за велінням власного серця. Свого часу прості люди підтримали Рух, і він зумів зламати компартійну машину. Нині необхідно створювати силу для побудови демократичної та всебічно розвинутої України, яку прагне мати свідоме громадянство. І  воно готове до конструктивної праці.
http://www.chas.cv.ua/09_08/3.html

КРИТИКА ЧИННОГО ЗАКОНОДАВСТВА

НІЗЗЯ! СИДІТЬ ГОЛОДНІ
«Західний кур’єр», 06.03.2008, Івано-Франківська обл.
Івано-Франківська обласна рада на своїй позачерговій сесії прийняла звернення до Верховної Ради України з проханням відновити Закон України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”, який діяв до 2004 року.

Надзвичайним станом назвав ситуацію, яка склалася нині навколо тендерних закупівель, голова Івано-Франківської обласної ради Ігор Олійник. У шести районах Івано-Франківської області не відбулися тендери на послуги харчування в школах та лікарняних закладах. Не вирішується проблема з придбанням палива для станцій швидкої медичної допомоги. Позитивне голосування обласної ради з цього питання голова облради назвав „прецедентом”, який, на його думку, „дасть поштовх прийняти правильне рішення у Києві”. „Це проблема, яку треба вирішувати негайно. Ми повинні захищати населення. Тому прийняли рішення суто по харчуванню дітей, ліках і транспорту – швидка допомога і шкільний автобус”, – прокоментував Ігор Мирославович.
„Кошти у бюджеті є, просто немає механізму, як їх залучити», – каже голова ОДА Микола Палійчук. Він підписав розпорядження про виділення коштів на освіту та медицину. Таким чином впродовж останніх днів шість районів області вже розрахувалися за газ у школах, розпочали закупівлю харчування для дітей, а також необхідних медикаментів для лікарень.
Однак тут же такі дії обласних чиновників засудила міжвідомча комісія з питань державних закупівель. У зверненні до голови ОДА Миколи Палійчука та голови обласної ради Ігоря Олійника зокрема йдеться: “Визнати рішення Івано-Франківської обласної ради від 28.02.2008 року про тимчасову організацію процедур закупівель за державні кошти таким, що суперечить нормам Конституції України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» і таким, що не підлягає виконанню”.
Комісія зобов’язала Державне казначейство України у разі виявлення фактів ухилення замовниками від проведення державних закупівель в порядку, визначеному Законом України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти», невідкладно повідомляти про такі факти правоохоронні органи, а також міжвідомчу комісію з питань державних закупівель. Таке рішення також направлено до Служби безпеки України, Генеральної прокуратури, Міністерства внутрішніх справ, Головного контрольно-ревізійного управління України та Державного казначейства.
http://www.wk.if.ua/?set=news&mc=readfull&do=1760

ВНЕСІМ ТАКУ ПОПРАВКУ
Г. Берегова, «Подільські Вісті», 06.03.2008, Хмельницька обл.
«Якщо людина свого часу притягалася до кримінальної відповідальності, то вона вже не має права бути обраною до Верховної Ради».

Я проста подільська жінка, вже — пенсіонерка. Ніколи до великої політики не мала ніякого відношення. Але оце почула цю новину по радіо і вирішила звернутися до вас, журналістів «Подільських вістей». Річ у тім, що, як постійно повідомляють засоби масової інформації, комісія почала підготовку до внесення суттєвих змін у діючу Конституцію. Не знаю, якими ті зміни будуть. Але ось одну я на старості своїх літ хотіла б побачити. А саме: якщо людина свого часу притягалася до кримінальної відповідальності, то вона вже не має права бути обраною до Верховної Ради, перебувати на будь-якій керівній посаді, включно аж до районного рівня.
Ви ж подивіться, що в нас робиться: проти десятків міністрів різних урядів протягом оцих шістнадцяти років порушувалися кримінальні справи, деякі доводилися і до судів. І що ж? Зникає такий «законопослушний» чоловік на деякий час з, сказати б, державницької орбіти, відсиджується у затінку, а потім «несподівано» знову вигулькує серед високих керівників. Подібні приклади можна навести і в нашій області, моєму рідному районі. А коли б була така конституційна норма, — суспільство б тільки виграло. Вичитала десь, що матеріалами нашої обласної газети «Подільські вісті» цікавляться у Кабміні, Верховній Раді. Тому і наважилася на цей крок. І підписуюся під своєю пропозицією — Г. Берегова, пенсіонерка.

РІВЕНЬ І ЯКІСТЬ ЖИТТЯ

СОБАКИ ЛАЮТ, КАРАВАН ИДЕТ
Наталия Шеховцова, «Время», 06.03.2008, Харьковская обл.
Нельзя мириться с тем, что Харьков - бывшая первая столица - переходит в ранг захолустных городов.

Полуторамиллионный Харьков, иной раз казалось, застыв в изумлении, больше года созерцал фильмы-ужасы. То на экранах наших телевизоров появлялись зловредные тараканы Миша и Геша, которые, проникая в водопроводные и канализационные трубы, портят их, то сросшиеся братья Протасы в объятиях самого губернатора.
Фильм о тараканах я вспомнила на днях. Прибежала соседка по подъезду Ирина Андреевна Табакова с мольбой о помощи, дескать, подскажите, куда обращаться. Лопнула труба под ванной. Звонила по 0-62, там приняли заявку. Как водится, передали ее в соответствующую службу. Пришел оттуда человек, осмотрел место прорыва и сказал: «У вас приватизированная квартира. А значит, ремонтировать надо за свой счет. Купите «Курьер», найдите там фирму, которая оказывает подобные услуги, оплатите свой заказ и вам все сделают».
Шок, это мало сказано, пережила Ирина Андреевна.
Где, какую фирму искать? Какие гарантии, что быстро и качественно все сделают? И потом — кто в дом придет по объявлению? Страшно все-таки.
Вспомнила она о слесаре Володе, который прежде работал в ЖЭКе и обслуживал дом. С трудом разыскала его. Володя пришел, составил список всего необходимого для ремонта. Потянуло на 100 гривен. Она все купила. Торопилась, ведь осталась без ванны. Долго еще ждала Володю, был занят на основной работе, да и заказов при таком положении дел у него, видимо, хоть отбавляй.
Еще не закончилась эта история, бежит другая соседка. Туалет течет — заливает. Куда звонить? 0-62, которое под личным контролем у харьковского головы. Ничего не скажешь, там заявки аккуратно принимают, и тут же их передают в коммунальные службы. И к этой соседке пришел человек. Посмотрел, покачал головой, дескать, тут все разрушать надо. Ушел — и несколько дней его не было.
Вот такие услуги, вот такие реформы в ЖКХ. А новая служба «Жилкомсервис» исправно квитанции шлет. Заглянешь в них — глазам не поверишь: там и вентканалы ежемесячно прочищают, и уборку подъезда осуществляют (а мы сами для этого человека нанимаем), и освещение подъездов гарантируют (жильцы лампочки за свой счет испокон веков покупают), и в подвалах борьбу со всякими грызунами ведут… Вот разве что мусор, да и то не всегда, вывозят, да дворы время от времени убирают.
Вспоминаю громкие, звонкие обещания мэра Михаила Добкина: Харьков начинает реформы в ЖКХ, наш опыт будут перенимать другие города Украины.
И иное оптимистично звучало: «У нас, дескать, большие резервы, заберем платежи из «Мегабанка», там огромные деньги прокручивают, большие прибыли имеют. Пусть лучше эти средства на развитие города идут».
Но оказалось, то была чистой воды некомпетентность. Чтобы это осуществить, надо было создать с нуля вычислительный центр, приобрести технику, нанять опытных компьютерщиков, программистов. Попрыгали-попрыгали и сели. Квитанцию разработать и то попросили сотрудников «Мегабанка». Вот такие подходы, вот такие новации. Стоит ли удивляться, что люди в случае аварии толком не знают, кто и когда к ним придет на помощь?
«Отцы города» обещали подвести итоги реформирования ЖКХ через год, но прошло полтора, что-то с этим не спешат.
Впрочем, они сейчас другим заняты. Земельный вопрос у них на повестке дня.
Земля — это, пожалуй, все, что осталось, что в высокой цене, что стоит «личного внимания». А чтобы отвлечь внимание общественности от данных вопросов, можно затеять новую войну. Не с Протасами, так с Александром Фельдманом. «Фельдман! Руки прочь от метрополитена!» — билбордами с подобными требованиями увешан весь город.
Чье это требование? Коллектива метрополитена? Да нет, его машинисты голодают на площади Свободы, требуя отставки начальника Харьковского метрополитена Мусеева и восстановление уволенных товарищей. Да и не по карману коллективу билборды стоимостью в сотни тысяч гривен. Неужто столь богат сам Мусеев? Тогда на чем разбогател, не за наш ли с вами счет? Стоимость проезда в харьковском метро едва ли не самая дорогая в Украине. А состояние электрооборудования таково, что специалисты признаются: они боятся к нему приближаться.
А может, «отцы города» субсидируют борьбу? Ведь это корреспондируется с их страстным желанием забрать метро в коммунальную собственность. Казалось бы, какой резон убыточную службу, о чем нам все время талдычат, брать в собственность? А не маячит ли для нас новое повышение стоимости проезда? Ведь помним, с легкостью необыкновенной повысили тарифы на коммунальные услуги в 2,5 — 3 раза, как только состоялись выборы, на которых обещали отменить постановление горсовета, подписанное бывшим мэром Владимиром Шумилкиным о повышении квартплаты.
Есть и другой ход. Ведь не отказались, несмотря на критику общественности, от идеи сдать в концессию водопровод, теплосети, и т. д. А тогда концессионеры по законам якобы рынка объявят нам такие цены на услуги, что в глазах потемнеет. А не будем платить — оставят без воды, без тепла, и т. д.
Харьковчане апатично взирают на своеволие городских властей. Все тот же наш принцип: моя хата с краю — ничего не знаю. Боюсь, что их ждут огромные разочарования.
Думаю, губернатор Арсен Аваков выполнил свой долг, направив Президенту, премьер-министру письмо, в нем просил направить в Харьков компетентную комиссию, которая бы дала оценку деятельности мэра и «генерального» секретаря Харьковского горсовета, но свой голос протеста должны подать и харьковчане. Дольше мириться с таким положением дел нельзя.
Ждать, что Верховная Рада начнет работать и утвердит комиссию — пустое дело. Все энергичнее говорят о возможности досрочных выборов Верховной Рады. Добкин же уверяет: они будут «править» до 2010 года. Так что промедление для Харькова смерти подобно. Ведь на войне, как на войне, — каждый день подсчитывают потери.
Что в результате этого правления останется?
«Собаки лают, караван идет», — на такой «оптимистичной» ноте закончил последнюю сессию горсовета мэр Михаил Добкин. «Собаки» — это оппозиционные депутаты, которые пытаются подать голос протеста. Но им Добкин отводит место на политической галерке. Понимает ли он, что, оскорбляя оппозицию, тем самым выражает неуважение значительной части избирателей, проголосовавших за нее. И выходит, что Добкин — мэр не всех харьковчан, а только тех, кто голосовал за «послушное большинство», практически единогласно голосующее за рискованные проекты.
А вот позицию этого «послушного большинства» озвучил к явному удовольствию Михаила Добкина депутат Анатолий Покроев, он призвал всех депутатов следовать принципу «презумпция доверия» (по аналогии с презумпцией невиновности). Иными словами — отдать на «откуп» харьковским правителям решение жизненно важных проблем города.
Но плачевные результаты их новации, чего стоит только созданный монстр «Жилкомсервис», жители Харькова уже пожинают. На днях скандально закончился земельный аукцион, выяснилось, что торги проводила организация, которая не имеет на это лицензии. Городская власть проигнорировала решение Харьковского окружного Административного суда, вынесенное по административному иску прокуратуры города Харькова, о признании недействительными решений конкурсной комиссии по проведению земельных торгов.
Долго ли мы будем спокойно наблюдать за вакханалией, которая царит в городе?
Думается, что нельзя мириться с тем, что бывшая первая столица переходит в ранг захолустных городов, где буйствуют криминальные разборки, а правоохранительные органы не в силах этому противостоять.
Мы же, журналисты, понимая, что не время молчать, начинаем цикл статей: о харьковском метро, о том, чем грозят нам концессии, каковы итоги полуторагодовой деятельности «Жилкомсервиса», о нормах водопотребления и теплоснабжения и других болезненных проблемах города.
Мы приглашаем специалистов, жителей Харькова высказать свое мнение по этим вопросам.
http://www.time.kharkov.com/index.php?page_name=article&id=2216

ЗАКОННІСТЬ І ПРАВОПОРУШЕННЯ

ТЕНДЕРНА МАФІЯ ПЕРЕХОДИТЬ У НАСТУП?
Олесь Павленко, «Галичина», 06.03.2008, Івано-Франківська обл.
Конфлікт між Івано-Франківською обласною радою та  Міжвідомчою комісії з питань держзакупівель.

У принципі неважко було спрогнозувати, що відповіді на рішення позачергової сесії обласної ради, яка зробила спробу розблокування штучно створеної ідеологами чинної системи держзакупівель в країні кризової ситуації, довго чекати не доведеться. Так і сталося. Вже минулої суботи інтернет-сайт Міжвідомчої комісії з питань держзакупівель оприлюднив чергове рішення цієї структури. Стосується воно якраз рішення Івано-Франківської облради.
Як вважають у Комісії, прийняте на позачерговій, ХIX, сесії Івано-Франківської обласної ради рішення про тимчасову організацію процедур закупівель за державні кошти виходить за межі повноважень органу місцевого самоврядування. Характерним є такий пасаж із рішення Комісії: «Сам факт прийняття Івано-Франківської обласної ради Рішення про тимчасову організацію процедур закупівель за державні кошти свідчить про прояви корупційних діянь з боку посадових осіб Івано-Франківською обласною радою (орфографія оригіналу. — О. П.) та зловживання владою або службовим становищем».
Далі Комісія посилається на своє попереднє рішення, яким начебто полегшила процедуру закупівель товарів і послуг соціальної спрямованості. Як завжди, каже не всю правду. Бо насправді спрощено процедуру погодження закупівлі в одного учасника, однак це зовсім не означає, що учасникові не потрібно вносити сумнівні платежі на користь різноманітних «консультантів». А отже, не вирішено питання по суті.
Відтак Комісія вважає, що рішення Івано-Франківської облради від 28.02.2008 року про тимчасову організацію процедур закупівель за державні кошти є таким, що «суперечить нормам Конституції України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» і таким, що не підлягає виконанню». А на голови депутатів, що «розперезалися», закликає всі «громи та блискавки» у вигляді СБУ, ГПУ, МВС, ГоловКРУ, Держказначейства і... Тендерної палати України.
Конфлікт законів чи інтересів?
Для того, щоб проаналізувати, чи мала підстави обласна рада на згадане рішення своєї позачергової сесії, необхідно звернутись до українського законодавства. Нагадаємо, що голова облради Ігор Олійник та голова ОДА Микола Палійчук аргументували необхідність цього рішення неможливістю виконати закони про освіту та охорону здоров’я.
Скажімо, стаття 53 Конституції України проголошує, що кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов’язковою. А «держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної освіти, вищої освіти в державних і комунальних вищих навчальних закладах». У рішенні Конституційного Суду з приводу офіційного тлумачення цієї статті від 4 березня 2004 року йдеться про те, що «безоплатність освіти як конституційна гарантія реалізації права на освіту означає можливість здобуття освіти у державних і комунальних навчальних закладах без внесення плати у будь-якій формі за освітні послуги визначених законодавством рівня, змісту, обсягу». Як роз’яснив КС, «витрати на забезпечення навчально-виховного процесу у державних і комунальних загальноосвітніх навчальних закладах здійснюються на нормативній основі за рахунок коштів відповідних бюджетів у повному обсязі». А стаття 25 згаданого закону про освіту передбачає, що «організація та відповідальність за харчування у державних навчальних закладах покладаються на місцеві органи державної виконавчої влади та органи місцевого самоврядування». І жодного слова про Тендерну палату та її «консультантів», котрі також хочуть поживитись за рахунок харчування дітей у школах.
Конституція України передбачає, що «охорона здоров’я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм. Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування» (стаття 49). У своєму тлумаченні цієї статті Конституційний Суд пояснює, що цю норму треба розуміти так: «у державних та комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога надається всім громадянам незалежно від її обсягу та без попереднього, поточного або наступного їх розрахунку за надання такої допомоги» (Рішення КСУ від 29 травня 2002 року). Уже із згаданих норм законів та їх офіційних тлумачень випливає, що і харчувати дітей у школах потрібно, і забезпечувати необхідний рівень медичної допомоги, а відповідають за реалізацію цих прав громадян на території області в першу чергу органи місцевого самоврядування та місцеві виконавчі структури.
Стаття 144 Конституції України каже: органи місцевого самоврядування у межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов’язковими для виконання на відповідній території. Про те ж саме говорить і Європейська хартія місцевого самоврядування: «...місцеве самоврядування означає право і спроможність органів місцевого самоврядування у межах закону здійснювати регулювання і управління суттєвою часткою суспільних справ, які належать до їхньої компетенції, в інтересах місцевого населення».
Якщо ж у когось виникають сумніви щодо того чи іншого рішення облради, скажімо, в тієї ж Міжвідомчої комісії, то не зайвим буде нагадати, що Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» чітко вказує: «...акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними у судовому порядку (стаття 59, частина 10). і аж ніяк не рішенням тієї чи іншої комісії.
Все, що зроблено, — на користь громаді
Безумовно, порушуючи таку серйозну проблему, ми не могли обминути увагою й Івано-Франківську обласну раду. Саме до її голови — Ігоря Олійника ми й звернулись з проханням прокоментувати ситуацію, яка виникла після прийняття неоднозначного рішення облради, яке, як він вважає, прийнято лише на користь місцевої громади.
— Обласна рада відповідно до чинного законодавства передала частину своїх повноважень обласній державній адміністрації, — розпочав нашу розмову Ігор Мирославович. — Облдержадміністрація звернулася до ради з тим, що вона не може виконати свої функції і просить прийняти відповідне рішення. Через те, що Верховна Рада не працює, лише з цієї єдиної причини, було прийнято рішення провести позачергову сесію обласної ради. Ми надіємося, до речі, і дотепер, що після початку роботи Верховної Ради буде внесено зміни до закону про державні закупівлі.
Що ж стосується рішення Міжвідомчої комісії з питань держзакупівель (йдеться про рішення 22.02.2008 року щодо закупівлі товарів та послуг соціальної спрямованості), яке я зачитав на сесії, — це питання не належить до її компетенції. Бо це є прерогатива законодавства. Не може Міжвідомча комісія з питань держзакупівель стояти вище від Верховної Ради.
— Якщо я правильно розумію логіку цього рішення, то фактично Міжвідомча комісія дозволила у межах 80 тисяч гривень на соціально значиму продукцію провести процедуру закупівлі в одного учасника без додаткових погоджень з комісією.
— Так, але гроші за це все одно платити треба. Тобто сьогодні стоїть питання, що ніхто не хоче брати участь у тендері. Нехай це буде один учасник, але він все одно не може ці гроші платити. Тобто у нас немає кому брати участь у тендері. Це було заявлено в інформації облдержадміністрації, яку заслухали депутати. І рішення з цього приводу приймали не якісь посадові особи, а приймали його одноголосно депутати обласної ради в кількості 81 чоловіка.
Сьогодні маємо ситуацію, коли, за інформацією голови ОДА, на нинішній день всі школярі харчуються, все оплачено. Якщо говорити, що ми навіть на один день це зробили, — це для добра громади.
Своє звернення ми направили всім обласним радам. Я ще не знаю їхньої реакції, але ми надіємося, що коли почне працювати Верховна Рада, — це питання буде порушено і закон буде змінено.
— Ігоре Мирославовичу, погодьтесь, що в цій ситуації є певні сумнівні моменти, коли обласна рада своїм рішенням підмінила рішення, яке мала б приймати Верховна Рада.
— Ми це зробили свідомо, бо що інакше нам сьогодні залишалось робити? Прокурор має внести протест на рішення обласної ради, ми повинні його розглянути. Тобто будемо діяти за законом. Хтось може до суду звернутися — немає проблем. Це і є наша проблема, що не діє Верховна Рада. Але якщо діяти за тим законом немає можливості, бо люди не хочуть брати участь у тих тендерах, як тоді дитину годувати у школі нині? До речі, згідно з європейськими законами ми не мали б відповідати за освіту й охорону здоров’я. Це не справа місцевого самоврядування в Європі, про що я, до речі, говорив на прес-конференції після сесії. Це тільки у нас є такий нонсенс. А ми ще кажемо, що хочемо до Європи.
— Рішення приймає обласна рада, а виконувати його мають конкретні виконавці, яких можуть звинуватити у порушенні закону.
— Після того, як обласна рада прийняла рішення, нехай представники центральних органів влади вживають передбачені законом заходи, прокуратура, суд — нехай діють. Будь ласка.
Я можу повторити інформацію, яку оприлюднив у Секретаріаті Президента: 6,5 мільйона гривень учасники тендерів перерахували в цьому разі структурам Тендерної палати тільки по УКБ облдержадміністрації. Фактично це є десятки мільйонів коштів, які перераховані в Київ невідомо за що. Я вже не кажу про платний дзвінок за консультацію. Це справжній нонсенс у державі. Тут ми ставили перед собою завдання сказати: люди, подумайте, що ви робите.
Мене дуже здивувала в листі від Міжвідомчої комісії фраза про «популізм та політичні спекуляції». Це питання розглядалося в Секретаріаті Президента, на дорадчій раді при Голові Верховної Ради, і всі голови обласних рад, незважаючи на політичні погляди, однаково ставили це питання. На раді міських голів усі говорили про те ж саме, зрештою, ми й записали у своєму зверненні: повернутись до Закону України «Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти» у редакції станом на грудень 2004 року. До того часу, поки не буде вироблено новий закон, який уже має бути європейським.
У нас основне питання стосується саме сільських шкіл. Бо коли ти маєш, скажімо, в Києві фірму з оборотом у 500 мільйонів гривень, то їй заплатити 12 чи 20 тисяч — це дріб’язок. А в селі — все по-іншому. У цьому є значне недоопрацювання закону. До нас звернулася облдержадміністрація з тим, що вона не може вирішити цього питання. Що робити депутатам у такій ситуації? Ми прийняли рішення, хоч і розуміли, і я про це говорив, що це складне питання. Але ми зробили крок, аби загострити це питання. Одночасно ми зробили й те, що нині діти у школах харчуються. Бо немає сьогодні ні в кого жодних аргументів на користь того, щоб на території області не виконувалась Конституція України чи закони про освіту та охорону здоров’я.
http://www.galychyna.if.ua/?society/2008/3/6/275662/

ЗЕМЕЛЬНЫЙ КОНФЛИКТ: ПРОДОЛЖЕНИЕ СЛЕДУЕТ
Марина Ефанова, «Вечерний Харьков», 06.03.2008, г. Харьков
Депутаты Харьковского городского совета обратились в парламент за оценкой действий правоохранительных органов, вмешавшихся в процедуру проведения торгов.

Напомним, что накануне в зал горисполкома, где проходили земельные торги, явился помощник прокурора и объявил аукцион недействительным, аргументируя тем, что оператор торгов — харьковский филиал компании «Укрспецзем» — не имеет лицензии.
Помощника прокурора из зала «попросили», но через пару часов с эскортом молодцев из «Беркута» и с определением Административного суда в здание горисполкома прибыл судебный исполнитель: торги проводить нельзя до рассмотрения иска прокурора города в суд. Городские власти сочли визиты правоохранителей попыткой срыва земельных торгов и инициировали внеплановую сессию, чтобы по косточкам разобрать сложившуюся ситуацию.
На ней городской голова Михаил Добкин инициировал предложение о создании в Верховной Раде специальной комиссии, которая даст оценку действиям должностных лиц, направленных на срыв аукциона. Посчитав, что местному самоуправлению оказывается противодействие, депутаты утвердили обращение. В нем горсовет просил Комитет ВР по вопросам правосудия, Высший совет юстиции, Совет судей, Комитет ВР по вопросам борьбы с организованной преступностью и коррупцией, Генпрокуратуру, МВД и Министерство юстиции разобраться в ситуации.
К проверкам городская прокуратура готова. «У нас есть весь пакет необходимых документов, на основании которых родился этот процесс, и которые свидетельствуют о нарушении закона, поэтому необходимую информацию и в областную, и в Генеральную прокуратуру мы сможем предоставить», — уверен прокурор города Евгений Попович.
«Мы считаем, что аукцион не состоялся, потому что был протест прокурора и определение суда о запрете на его проведение, — поделился своим видением конфликта прокурор города Евгений Попович. — Протест был вручен руководителю харьковского филиала предприятия «Укрспецзем».
В свою очередь, первый замначальника управления МВД области полковник Михаил Фролов уверен, что действия работников милиции в той ситуации были абсолютно законны. Как и присутствие в горисполкоме «Беркута». По словам Михаила Фролова, это подразделение подчинено непосредственно областному управлению МВД и осуществляет, в том числе, охрану общественного порядка, для чего и было направлено в тот день в здание мэрии. И напрасно городские власти упрекают Госслужбу охраны в том, что в горисполком беспрепятственно прошли судебный исполнитель и бойцы «Беркута», говорит полковник милиции. По его словам, охрана не имела права не пропускать в здание сотрудников милиции и государственного исполнителя.
Деньги, полученные в результате аукциона, на этой неделе начнут поступать в городскую казну. Но что ждет собственников приобретенной на торгах земли? Сейчас прокуратура решает, есть ли необходимость подавать иски о признании заключенных с ними договоров недействительными. Мэр считает, что определение Харьковского окружного административного суда никоим образом не означает, что аукцион незаконен.
«Данное определение — обеспечение иска, поданного прокурором против Харьковского горсовета и его исполнительного комитета. На сегодняшний момент мы не имеем ни одного документа, который свидетельствовал бы о том, что торги можно признать несостоявшимися, — заверил после сессии Михаил Добкин. — Но на сегодняшний момент я не исключаю появления исков, оспаривающих результаты этих торгов. Эти иски могут быть поданы как самими участниками аукциона, так и представителями так называемых силовых структур. Мы готовы к этому. Я советовался с рядом депутатов Верховной Рады, которые готовы отстаивать право жителей города Харькова эффективно распоряжаться коммунальной собственностью.»
http://vecherniy.kharkov.ua/news/20092/

СТИХІЙНІ ЛИХА, АВАРІЇ, НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ

НЕВІДОМІ ПЕРЕКРИЛИ ГАЗ ТРЬОМ БАГАТОПОВЕРХІВКАМ
«Західний кур’єр», 06.03.2008, Івано-Франківська обл.
Минулої середи в Івано-Франківську сталася подія, яка могла призвести до трагедій на зразок дніпропетровської та львівської, де газ призвів до вибухів у житлових будинках.

Від цього місто врятувало лише вчасне реагування аварійних бригад ВАТ «Івано-Франківськгаз» та управління з експлуатації газового господарства. За якихось 15 хвилин невідомі поперекривали подачу газу до трьох багатоповерхівок на вулицях Новгородській та Галицькій. Загалом без блакитного палива зосталися 136 квартир. Повністю подачу газу до цих будинків відновили лише за два дні. Адже це складна процедура. Щоб подати мешканцям блакитне паливо, працівники газового господарства спершу мали обійти всі квартири і переконатись, що в них не включене газове обладнання. Однак не всі мешканці були у своїх квартирах.
Про цей інцидент газовики для належного реагування поінформували прокуратуру області, обласні управління Служби безпеки та Міністерства внутрішніх справ України, які мають розшукати невідомих, котрі вчинили таку диверсію.
ВАТ «Івано-Франківськгаз» також звернулося до мешканців міста з проханням повідомляти про осіб, які здійснюють будь-які роботи на газових мережах та їхніх вводах у житлові будинки, до аварійної газової служби за телефоном «04», до чергових частин управління внутрішніх справ за тел. «02» та до міської служби оперативного реагування за тел. «0-80». А керівництво міста зобов’язало Івано-Франківське управління з експлуатації газового господарства вжити всіх необхідних заходів, щоб унеможливити вільний доступ сторонніх осіб до запірної арматури на газових вводах у житлові будинки.
http://www.wk.if.ua/?set=news&mc=readfull&do=1768

ОПИТУВАННЯ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ

ЯК ВИ СТАВИТЕСЬ ДО МОЖЛИВОСТІ ВСТУПУ УКРАЇНИ ДО НАТО?
Тарас Яковин, «Західний кур’єр», 06.03.2008, Івано-Франківська обл.
Найбільш актуальним питанням в регіоні є тема вступу України до НАТО.

Юля, провізор:
– Чесно кажучи, мені все одно. Я не дуже вникаю в цю справу. Хай політики самі вирішують, все одно від нас мало що залежить. Одне, що можу сказати точно: якщо політики ні про що не домовляться і призначать нові вибори, я на них не піду: набридло!
Борис Семенович, пенсіонер:
– Раз Європа пішла в НАТО, то й Україні треба: ми ж в центрі Європи! Може, життя стане кращим: наведуть порядок в державі, мафію допоможуть ліквідувати, держава буде стабільною. Росія то проти, аби ми були в НАТО, але життя на місці не стоїть…
Пан Ярослав, інженер:
– Я – за. Моя думка така, що раз ми наближаємось до Європи, вступ до НАТО допоможе нам розвиватись, іти вперед, а не назад. А те, що Росія не хоче нашого вступу до НАТО, не принципово: вони весь час чимось не задоволені.
Уляна, студентка:
– Позитивно. Хочеться покращення життя в нашій державі. Напевне, це відкриє нові можливості в сфері економіки, політики, а також сприятиме захисту від організованої злочинності.
Пан Владислав, інженерний працівник:
– Я – за. Вважаю, що зросте рівень життя в країні, а люди питатимуть з урядовців більше. Я бував за кордоном у країнах – членах НАТО, різниця з нами велика. Та й армія наша і НАТО – це небо і земля.
Володимир Васильович, профспілковий працівник:
– В принципі, я – за. Це відкриває для нас можливості стати сильною державою, мати гідну армію. Адже теперішня армія не здатна нас захистити: там ні озброєння нормального, ні технологій. А Росія з НАТО вже давно дружить. І те, що вони не можуть змиритись, що Україна все більше виходить з-під впливу, – так це їм імперські амбіції заважають.
http://www.wk.if.ua/?set=news&mc=readfull&do=1761

Повнотекстовий огляд регіональної преси. До випуску ввійшли матеріали, які з’явилися на шпальтах та в інтернет-версіях обласних та міських газет України по 6 березня  2008 року включно.

Заявки на отримання друкованих версій, а також зауваження та пропозиції  можна надсилати за адресою:
nekrasova@rada.gov.ua
або телефоном:  255-23-94
Некрасова Олена Станіславівна