|
На «парламентській
церкві» хочуть поставити хрест?
Іван
Фаріон, «Високий замок», 25.02.2008, Львівська обл.
Народний депутат Ігор Рибаков (БЮТ) обіцяє скласти депутатські повноваження,
якщо буде демонтовано культову споруду у приміщенні парламентського комітету
з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності - Свято-Володимирський
храм.
Коммунисты посягнули на Балогу
Кирилл Сазонов, «Донбасс»,
27.02.2008, Донецкая обл.
В Верховной Раде зарегистрирован проект постановления по инициативе
депутата Компартии Спиридона Килинкарова - о создании временной следственной
комиссии по вопросам проверки фактов нарушений Конституции и законов, коррупционных
действий со стороны главы секретариата президента Виктора Балоги.
Дмитро
Шлемко каже, що дострокових виборів не буде
Володимир
Бодак, «Західний кур’єр», 28.02.2008, Івано-Франківська обл.
Народний депутат України від БЮТ Дмитро Шлемко провів прес-конференцію,
на якій проаналізував політичне сьогодення України.
Литвин верит в новые выборы
Кирилл Сазонов, "Донбасс»,
27.02.2008, Донецкая обл.
Народный депутат В. Литвин предположил, что досрочные выборы в Украине
пройдут, но это будут выборы президента.
Поворот к «суровому» братству
Кирилл Сазонов, «Донбасс»,
26.02.2008, Донецкая обл.
Виктор Балога реализует свой план подготовки к выборам президента.
Микола
Палійчук: «Якщо я щось роблю, — ми повинні мати результат»
Руслан
Угринчук, «Західний кур’єр», 28.02.2008, Івано-Франківська обл.
Про «вищу лігу» вітчизняної політики, бізнес та футбол – в інтерв’ю
з головою Івано-Франківської ОДА М. Палійчуком.
На майдані
C. П. Корольова відбувся мітинг, який засудив свавілля та політичне рейдерство
на Житомирщині
В.Вадименко,
«Эхо», 28.02.2008, Житомирська обл.
«Житомирська обласна рада стала першим політичним органом у свавіллі
БЮТу і в бажанні БЮТу перевернути все з ніг на голову», - заявила на мітингу
голова облради Ірина Синявська.
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
Цена блокады
Кирилл Сазонов, «Донбасс», 27.02.2008, Донецкая обл.
Лидер УНП Юрий Костенко посчитал, во сколько украинцам обходится
блокада парламента.
"Цена блокирования парламента - это как минимум восемь миллиардов долларов
ежегодных потерь в государственном бюджете. Вот о чем надо говорить", -
заявил нардеп от "НУНС" Юрий Костенко. Как сообщили корреспонденту "Донбасса"
в пресс-службе УНП, лидер партии считает слишком высокой цену бездействия
законодательного органа страны и утверждает, что на принципиальные уступки
оппозиции большинство идти не должно. "Политических торгов на тему избирательных
обязательств, которые мы давали на досрочных выборах, не может быть", -
считает он.
Причины блокирования работы парламента оппозицией Костенко считает
непонятными с точки зрения принципов функционирования демократии. "Партия
регионов требует, чтобы большинство реализовывало ее программу и КПУ. Это
нонсенс потому, что мы получили доверие от избирателей, они нам вручили
власть и право принимать те законы, которые поддержали в виде нашей избирательной
программы, где есть и НАТО, и евроинтеграция, и много другого. Почему это
мы должны выполнять программу "регионалов" и коммунистов, когда за них
не проголосовали избиратели?" - возмущается Костенко.
Негодование депутата понятно, но есть в этом вопросе нюансы. Оппозиция,
в лице коммунистов и "регионалов", в настоящий момент не требует от коалиции
принятия решений по тому же НАТО в пользу собственной программы. Это было
бы действительно нелепо. Но меньшинство требует решить этот вопрос, если
не раз и навсегда, то четко в рамках дня сегодняшнего с помощью народного
волеизъявления. То бишь референдума. Казалось бы - что здесь плохого?
Все принципиальные вопросы может и должен решать народ как основной
носитель власти в стране, если кто-то об этом забыл. И не нужно бояться
мнения народа и считать его недостаточно умным, ссылаясь на слабую информированность.
Депутаты, министры, президент - всех их мы, граждане Украины, наняли на
работу. Временно и за свои деньги. И не нужно оценивать уровень наших знаний
и интеллекта. Не нравимся - увольняйтесь. Найдите себе народ и страну лучше.
Но подменять наше мнение своим, "более компетентным", тоже не стоит. Власть,
которая боится референдума, не имеет права считаться народной. Это логично
и просто. А восемь миллиардов действительно большие деньги. И если мы в
самом деле их теряем благодаря "работе" депутатов, то о многом стоит задуматься.
http://www.donbass.dn.ua/showtext.php?mat=7084&rubr=1
На
«парламентській церкві» хочуть поставити хрест?
Іван Фаріон, «Високий замок», 25.02.2008, Львівська обл.
Народний депутат Ігор Рибаков (БЮТ) обіцяє скласти депутатські повноваження,
якщо буде демонтовано культову споруду у приміщенні парламентського комітету
з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності - Свято-Володимирський
храм.
Ігор Рибаков та його колега – депутат Володимир Малишев (Партія регіонів)
були ініціаторами обладнання у стінах вищого законодавчого органу духовної
обителі. На їхню думку, храм повинен би нагадувати депутатам про їх високе
призначення і обов’язок, спонукати до благородних вчинків. А ще - вгамовувати
надмірні емоції, які часто вирують у сесійній залі.
Будували храм упродовж кількох місяців, фінансували роботи із депутатських
зарплат. У церкві є позолочений іконостас, ікони, підсвічники, стеля розписана
у формі купола. Освячував “парламентську церкву” митрополит Української
православної церкви Московського патріархату Володимир.
Вже через кілька днів після освячення храму-парламентського офісу ця
подія викликала різку реакцію в інших депутатів, зокрема представників
коаліції. На думку голови Народного руху Бориса Тарасюка, такі дії є порушенням
Конституції та закону про свободу совісті та релігійні організації, оскільки
можуть викликати міжконфесійне напруження. Переобладнання адміністративного
будинку парламенту під культову споруду у комітеті з питань регламенту,
депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради назвали самовільними
діями. Його члени звернулися до спікера ВР Арсенія Яценюка з пропозицією
заборонити подібне переобладнання і привести адміністративне приміщення
парламенту у стан, який би дозволяв використовувати його за призначенням.
Іншими словами - демонтувати…
Розуміючи, які наслідки може мати реалізація такої рекомендації, лідери
коаліції демократичних сил Іван та В’ячеслав Кириленки висловилися за проведення
почергових богослужінь у Свято-Володимирському храмі представниками найбільш
поширених в Україні релігій. Однак через відомі події у сесійній залі ця
пропозиція повисла у повітрі…
Ігор Рибаков вважає себе ображеним. Пропозицію про демонтаж “освяченого
храму” він називає великим гріхом, який тотожний “пограбуванню сліпого”.
За словами Рибакова, “Господь – найбільший законодавець усіх часів, і для
чиновників у тому числі. Тому тільки через мій труп буде зруйновано храм
у Верховній Раді України”.
http://www.wz.lviv.ua/pages.php?ac=arch&atid=63079
Коммунисты посягнули
на Балогу
Кирилл Сазонов, «Донбасс», 27.02.2008, Донецкая обл.
В Верховной Раде зарегистрирован проект постановления по инициативе
депутата Компартии Спиридона Килинкарова - о создании временной следственной
комиссии по вопросам проверки фактов нарушений Конституции и законов, коррупционных
действий со стороны главы секретариата президента Виктора Балоги.
Как обычно, на святое покусились представители Компартии. Сколько раз
украинская действительность просто и наглядно демонстрировала простой закон:
нельзя "наезжать" на родню влиятельных чиновников. Себе дороже выходит.
Потому что жена Цезаря вне подозрений. И сын, и брат, и соратники по борьбе.
И родственники соратников тоже. Нельзя - есть такое слово. Категорически
не рекомендуется трогать близких и друзей. Не принято это в молодой демократической
стране. Все смирились и так с этим живут.
И тут мы видим вопиющее нарушение традиций. В парламенте зарегистрирован
проект постановления о создании временной следственной комиссии по вопросам
проверки фактов нарушений Конституции и законов, фактов коррупционных действий,
разворовывания госимущества и злоупотреблений служебным положением со стороны
главы секретариата президента Виктора Балоги, первого заместителя главы
Закарпатской облгосадминистрации Ивана Балоги и других причастных к этому
должностных лиц. Соответствующий проект постановления зарегистрирован по
инициативе депутата Компартии Спиридона Килинкарова. Да как рука поднялась
на главу секретариата у парламентария? Естественно, что фракция "НУНС"
отреагировала с завидной оперативностью, невзирая на то, что Виктор Балога
из партии вышел.
Геннадий Москаль четко и быстро заявил, что перспектив у такой следственной
комиссии нет. Как будто кто-то сомневался в обратном? "Я на сегодняшний
день зарегистрировал 27 законопроектов и не могу с уверенностью сказать,
что они будут рассмотрены в сессионном зале", - сказал он. По словам Москаля,
регистрировать можно все, что пожелает депутат Верховной Рады. Он также
подчеркнул, что комментировать этот проект можно будет только после того,
как проект постановления будет хотя бы принят к рассмотрению профильным
парламентским комитетом.
Бывший замминистра МВД, пробующий сейчас создать "Украинское ФБР" для
борьбы с коррупцией в высших эшелонах власти, Геннадий Москаль вовсе не
видит тут точку приложения сил в антикоррупционной борьбе. Он с юмором
предположил, что "с таким же успехом можно зарегистрировать проект постановления
о создании временной следственной комиссии по расследованию деятельности
Джорджа Буша". Шутки - это прекрасно. Вот только стоит ли бороться с коррупцией
человеку, который так относится к инициативе коллеги, предлагающего расследовать
грехи однопартийца этого самого борца?
На мой взгляд, нет. Потому что, когда партийность - гарантия честности
(или индульгенция, что не меняет сути), нет смысла даже что-то затевать.
Пустые хлопоты. А коммунисты совсем уж разошлись. Если им сегодня позволить
расследовать деятельность главы секретариата и его брата, да, не приведи
Господь, что-то подтвердится и будет суд, что дальше? Страшно подумать,
на кого они могут замахнуться. Так недалеко до ситуации, когда в стране
закон - один для всех и нет "неприкасаемых". Кто ж такое позволит?
http://www.donbass.dn.ua/showtext.php?mat=7087&rubr=1
Дмитро
Шлемко каже, що дострокових виборів не буде
Володимир Бодак, «Західний кур’єр», 28.02.2008, Івано-Франківська
обл.
Народний депутат України від БЮТ Дмитро Шлемко провів прес-конференцію,
на якій проаналізував політичне сьогодення України.
Рано чи пізно кожен ставить перед собою питання: що відбувається в державі?
Адже вся повнота влади в державі знаходиться в руках представників одного
політичного табору.
– Держава має Президента, в парламенті сформована демократична коаліція,
яка демократичним способом проголосувала за голову Верховної Ради. Вперше
в Україні на основі коаліції на паритетних умовах створено демократичний
уряд, – розповідає Дмитро Шлемко. – Всі ці три гілки влади мають мати єдність
цілей, єдність поглядів і дій, котрі стосуються внутрішньої, зовнішньої
політики й реформування соціально-економічного стану держави.
Дмитро Васильович запевнив, що так чи інакше коаліцію переформатувати
неможливо. Адже Конституція України передбачає, що формування коаліції
може відбуватися тільки фракційно. І немає значення, скільки людей вийшло
зі складу НУНС.
– Такої парламентської кризи в державі ще не було, – каже пан Шлемко.
– Над однією із гілок влади – парламентом – висить дамоклів меч. Проблема
полягає в тих інтересах, котрі відстоюють окремі політичні групи або лідери
політичних сил.
Дмитро Васильович зауважив, що у Верховній Раді склалася така ситуація,
що іншої коаліції сформовано бути не може. Для цього потрібно, щоб як мінімум
37 депутатів із „Нашої України” виявили бажання сформувати коаліцію із
представниками інших політичних сил. „Навіть ті люди, котрі вийшли з НУНС,
заявляють, що хотіли б, аби коаліція продовжила своє існування”, – зазначив
Дмитро Шлемко.
Ще одним виходом із ситуації є можливість проведення дострокових виборів.
До такого рішення Президента залишилося 17 днів. З іншого боку, Президент
не може розпустити парламент протягом року, оскільки він був обраний на
дострокових виборах. Нові дострокові вибори невигідні для Партії регіонів,
адже останнім часом на Східній Україні її рейтинг впав до 40 відсотків.
З іншого боку, якби вибори були вже сьогодні, то БЮТ зміг би завести до
сесійної зали 210 народних депутатів.
Згідно із соціологічними опитуваннями питання НАТО в суспільстві перебуває
десь аж на 25 місці. Тому воно не може вирішуватися, як першочергове. Людей
в першу чергу цікавлять питання соціального характеру.
Дмитро Шлемко розповів про обкрадання державних коштів, котрі були
зафіксовані протягом 2006-2007 років. Такі дані йому надали у Контрольно-ревізійному
управлінні. Яскравим прикладом цьому є ситуація із колишнім міністром транспорту
Миколою Рудьковським. Коли мова йде лише про 400 тисяч гривень, то це тільки
своєрідний аванс. Насправді пан Рудьковський зробив знижки двом фірмам
Рената Ахметова для перевезення залізничними вагонами. Як наслідок, із
травня по грудень не надійшло до бюджету 350 мільйонів гривень.
Окремим пунктом пан Дмитро торкнувся і питання газу. За його словами,
свого власного газу практично достатньо для того, щоб забепечити населення
України.
http://www.wk.if.ua/?set=news&mc=readfull&do=1722
Литвин верит в новые выборы
Кирилл Сазонов, "Донбасс», 27.02.2008, Донецкая обл.
Народный депутат В. Литвин предположил, что досрочные выборы в Украине
пройдут, но это будут выборы президента.
Об этом корреспонденту "Донбасса" заявили в пресс-службе Блока Литвина.
"Конституция нуждается в уточнениях, но сейчас все изменения инициируются
с целью подтягивания норм под собственное видение собственного места. А
если это сделать, то, по моему убеждению, не нужно ждать 2010 года, нужно
заблокировать возможность для других кандидатов разбежаться, необходимо
сфокусировать организационные, медийные и другие ресурсы и просто обеспечить
соответствующий штурм. Логика приводит именно к такому выводу", - сказал
Владимир Литвин.
В то же время он не исключил, что досрочные выборы могут спровоцировать
и обострение отношений между президентом и премьером. По его мнению, противостояние
между Ющенко и Тимошенко является большим, чем между Ющенко и Януковичем,
когда тот занимал должность премьер-министра. "Вы знаете, диаметрально
противоположные полюса имеют способность притягиваться, а однополюсные
заряды - отталкиваются и с большой силой улетают друг от друга. Здесь действует
принцип: ударимся друг о друга, и, у кого больше масса, тот останется на
месте", - сказал Литвин.
На вопрос о том, будет ли Литвин участвовать в президентской гонке
в качестве самостоятельного кандидата, политик ответил уклончиво. "Вы знаете,
я принимаю таблетки от головной боли тогда, когда болит голова, поэтому
считаю, что проблемы нужно решать по мере их приближения. У меня на сегодняшний
день такой головной боли нет", - сказал он. Самое смешное, что Владимира
Литвина, как и Виктора Ющенко, никто не рассматривает сейчас в качестве
вероятных фаворитов президентских выборов. Есть два рейтинговых "тяжеловеса":
Тимошенко и Янукович и все остальные, которых можно принимать в расчет,
но только в качестве второстепенных игроков.
Для действующего президента шанс - получить поддержку одного из ведущих
кандидатов. Шанс сомнительный, потому что делиться властью в Украине не
принято. И досрочные выборы, если верить рейтингам, тоже Виктора Андреевича
не спасут. Но Литвин - опытный политик, так что его мнением пренебрегать
не стоит. Всякое может случиться. Могут договориться и выбирать президента
в парламенте, окончательно "задвинув" нас от управления страной. Ведь народ,
по мнению большинства политиков, только мешает им жить и работать.
http://www.donbass.dn.ua/showtext.php?mat=7086&rubr=1
ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ
Щодня в атаку на уряд!
Наталія Балюк, «Високий замок», 25.02.2008, Львівська обл.
Губернатори областей підписалися під листом до Президента України,
в якому скаржаться на дії Кабміну Тимошенко. Найболючішим питанням є зростання
цін.
За цими діями стоїть прагнення Секретаріату Президента розвалити коаліцію.
Зокрема, мовляв, уряд не враховує їхньої думки, розробляючи антиінфляційні
заходи, ухвалюючи бюджетні та кадрові рішення. І саме через це, скаржаться
губернатори, вони ніяк не можуть втримати, зокрема, ціни на харчі.
Схоже, Президент України та його Секретаріат вирішили діяти за принципом
– ні дня без критики уряду. А, по суті, ні дня без війни. А те, що фронт
розгортається, вже стає надто очевидним. Щодня в атаку на уряд! Цього разу
взяли найближче до кишені, а відтак найболючіше для громадян питання –
зростання цін. Дуже благодатний ґрунт для критики. Губернатори, думаю,
не без санкції Секретаріату, вирішили перевести усі стрілки, а відтак і
всю відповідальність, на уряд. Все одно, рано чи пізно когось треба зробити
винним. Ось тільки щось не пригадую атак з боку губернаторів і Секретаріату
Президента на уряд Януковича, коли восени минулого року ціни росли як на
дріжджах. Навпаки, тоді уряд робив гучні заяви, в яких звинувачував обласні
державні адміністрації у нездатності зупинити зростання цін та закликав
губернаторів вдаватися до ручних, тобто неринкових, методів стримування
цін. Отже, маємо яскравий приклад подвійних стандартів. Різниця ще в тому,
що зараз уряд і Президент формально в одній коаліції.
Чому формально, думаю, читачі розуміють. Секретаріат Президента і не
маскується, що прагне усіма правдами і неправдами розвалити коаліцію. Зрештою,
керівник Секретаріату Віктор Балога вже не тримає дулю у кишені, він цю
дулю відкрито показує. Тобто відверто говорить, що є прихильником широкої
коаліції. Як такі висловлювання можна собі дозволяти при живій помаранчевій
коаліції, мені незрозуміло. Ні з моральної, ні з політичної точки зору.
Більше того, такими провокаційними заявами керівник президентського Секретаріату
підставляє свого безпосереднього шефа. Або ж він озвучує позицію Президента!
Тоді зрозумілі і заяви-скарги губернаторів, і перманентна критика уряду
з вуст представників Секретаріату…
Так виглядає, що Президент і його права рука Балога вже прийняли рішення
“валити” коаліцію. Залишається відкритим питання – як? Практично, тобто
законно, це зробити неможливо. Щоб переформатувати коаліцію у Верховній
Раді, треба відповідне рішення фракції “НУ-НС”. А для цього потрібно, щоб
більшість у фракції за це рішення проголосувала. Фракція налічує 72 депутати.
Для рішення треба 37 голосів. За найпесимістичнішими підрахунками, які
робили самі “нунсівці”, максимум на бік Балоги і компанії можуть перейти
15-20 відступників (враховуючи “шістку” вихідців з “Нашої України”). Залишається
шлях компрометації уряду і коаліції. Можливо, розраховують у такий спосіб
вивести Тимошенко з рівноваги, спровокувати на якісь помилки, заяви… Мовляв,
про яку коаліцію може йти мова, коли весь час сварки і взаємні звинувачення.
Це як у шлюбі. Якщо пара не може жити мирно, весь час свариться, то
сім’ї не буде, краще розлучитися. Можливо, саме так рано чи пізно скаже
Президент? Тим паче, що йому не вперше це робити…
http://www.wz.lviv.ua/pages.php?ac=arch&atid=63056
Поворот к «суровому»
братству
Кирилл Сазонов, «Донбасс», 26.02.2008, Донецкая обл.
Виктор Балога реализует свой план подготовки к выборам президента.
Виктор Балога взялся за переформатирование коалиции?
Не успели политологи и журналисты со вкусом и не торопясь обсудить
выход Виктора Балоги и его сторонников из партии, как глава секретариата
просто и понятно намекнул, каким курсом он хочет двигать парламентскую
коалицию. Никаких сенсаций, наоборот - прогнозы сбылись. Виктор Балога
тяготеет к союзу с Партией регионов. И хотя он заявляет пока только о расширении
коалиции, всем понятно: в таком суровом братстве "сестре по демократической
коалиции" делать явно нечего.
Нас мало...
В качестве вступления политик напомнил, что коалиция в 227 голосов
не обеспечит постоянной стабильности работы парламента. И добавил, что
сразу после внеочередных выборов отмечал: коалиция в 226 голосов является
непрочной. В принципе, Америки он не открыл. Даже обеспечить присутствие
в зале всех депутатов - задача практически нерешаемая. Можно порассуждать
о том, зачем баллотировались люди, которые не могут или не хотят присутствовать
на заседаниях, но это эмоциональная часть, которой можно пренебречь. А
по факту нужно как-то решать вопрос с формированием стойкого и постоянно
присутствующего в зале большинства. Вопрос только - как этого добиться.
Скажи мне, кто твой будущий друг
Балога предлагает единственный реальный вариант: "завербовать" еще
депутатов. Главный вопрос - где? Выбор невелик. Глава секретариата признает,
что в коалиции должны быть не только БЮТ и "НУНС", а еще как минимум Блок
Литвина. Но главное, естественно, не это. "Если говорить о том, что там
должна была бы быть и такая политическая сила, как Партия регионов, то
у меня никогда не было сопротивления", - сказал Балога. Блок Литвина, конечно,
хорошо бы присоединить, но главная цель - договориться с ПР. В принципе,
об этом уже не раз говорили аналитики, Виктор Балога просто первым прямо
назвал вещи своими именами. Часть пропрезидентских сил в рамках подготовки
к выборам главы государства четко заявляет - с кем и против кого хочет
дружить.
Уладить формальности
Нерешенными остаются два вопроса. Вернее сказать - пока не озвученными,
а в кулуарах, возможно, их все уже не раз обговаривали. Как отнесутся "регионы"
к варианту союза с частью "НУНС" (естественно, что другая часть отколется
и станет дрейфовать в сторону Тимошенко)? Нужна ли им эта суровая мужская
дружба с сомнительными перспективами и трудными объяснениями с собственными
сторонниками? Да и Виктору Балоге придется как-то объяснить своим избирателям
причины раскола с БЮТ.
Впрочем, за этим дело не станет. Глава секретариата выразил надежду,
что уже через несколько месяцев можно будет увидеть, как выполняются договоренности,
достигнутые внутри коалиции между БЮТ и "НУНС".
Можно смело предположить, что увиденным не будет доволен ни Виктор
Балога, ни президент. Так что повод уже озвучен, осталось реализовать программу
по переформатированию коалиции. Если "регионы" согласятся на этот рискованный
вариант, то реализация проекта будет завершена еще до мая. Куда тянуть-то?
http://www.donbass.dn.ua/showtext.php?mat=7027&rubr=1
МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ
Олексій
Озірний: «Нещирість, брехня на державному рівні, відсутність честі турбують
мене більше за все»
Світлана Соболь, «Нова Доба», 26.02.2008, Черкаська обл.
Про роботу в обласній раді та ситуацію в українському парламенту
– в інтерв’ю з членом фракції БЮТу, депутатом Черкаської облради О.Озірним.
Поет, письменник, член Спілки письменників України, Олексій Озірний
за логікою мав би опинитися в комісії обласної ради з питань освіти,
науки, культури, духовності. Але фракція БЮТу делегувала його в комісію
з питань роботи галузей народного господарства. Тепер він опікується проблемами
промисловості і, за його словами, анітрохи про це не жалкує.
Робота з людьми – лакмусовий папірець діяльності депутата
– Депутат – людина, обрана громадою, щоб захищати інтереси громади.
Зокрема, в питаннях розподілу бюджету. Мені вдалося газифікувати та відремонтувати
дитячий садок в Юрківці, разом з іншими БЮТівцями брав участь в фінансуванні
районної лікарні в Червоній Слободі. У найближчий транш ми плануємо виділити
кошти для Неморожу та Мезинівки, – розповідає Олексій Антонович. –
Узагалі, перевагою своєю вважаю тісну співпрацю з головою Звенигородської
райради Сергієм Пащенком. Люди на місцях краще знають, де ці гроші потрібніші,
тому просто варто прислухатися до їхньої думки. І взагалі, спілкування
з людьми — лакмусовий папірець діяльності депутата.
„У принципі, підкоряюся фракційній дисципліні”
– Я з депутатів-небалакунів. На трибуну йду лише тоді, коли треба для
діла – наприклад, „вибити” кошти для дитини, яка живе зі штучним клапаном
у серці, і їй на підтримку життєдіяльності треба 60 тисяч гривень на рік.
У мене, тобто у Звенигородському районі, таких двоє. А в принципі, я підкоряюся
фракційній дисципліні. Маю зазначити, що, на відміну від Верховної Ради
і деяких міських рад, у обласній панує хороша робоча атмосфера, гарно організована
робота сесій, і це серйозно впливає на прийняття толкових рішень. Можливо,
є певний елемент суб’єктивізму, але я довіряю своїм колегам і прислухаюся
до їхньої думки. Для мене головний критерій – як це рішення відгукнеться
нам у майбутньому. Якщо я не бачу загрози для екології, для здоров’я наступних
поколінь, то голосую без вагань.
На запитання щодо існування корупції в обласній раді Олексій Антонович
знизує плечима:
– Мені здається, що через те, що корупція квітне буйним цвітом в усіх
сферах нашого життя, то цей стан автоматично приписується і обласній раді.
Насправді ж, хабарі швидше платять на етапі отримання дозволів від певних
служб, ніж на етапі голосування в облраді. Адже легше задовольнити апетит
одного чи навіть кількох чиновників, аніж більшості депутатського корпусу.
Загальна ситуація в країні також не додає оптимізму панові Озірному,
навіть є для нього одним з депресивних факторів. Найбільше ж засмучує брехня
на державному рівні:
– Гірко мені від слів Ліни Костенко: „Політика – це танець паралітика”,
але я з нею згоден. Якби ж у Верховній Раді були постаті, достойні нашої
історії. На жаль, там лише карлики й виродки, яким не вистачає елементарної
освіти, відчуття совісті, честі, не вистачає бути державними людьми. Я
довіряю поки що лише одному політикові в Україні — Юлії Володимирівні.
Переймається Олексій Антонович створенням у місті музею Данила Нарбута:
– Торік Микола і Олександра Теліженки порушували питання створення
такого музею в місті, де можна було б організувати вишукану експозицію
його картин і особистих речей. Прикро, що його спадкоємці лише через 10
років з’явилися з наміром ушанувати свого предка й з докорами на адресу
міської влади. Здається мені, що керуються вони не думками про вічність,
а кон’юнктурною сьогочасною ситуацією.
– Мене дратують ці лозунги, що Черкаси – вільне козацьке місто, – говорить
пан Озірний. – Адже в місті не залишилося жодної ознаки цього: ми не зберегли
Замчище, інших пам’яток. Пам’ятники Леніну, назви вулиць – це наруга над
моїми предками, що загинули в оцих революціях, голодоморах. Проте, зважаючи
на те, що це постаті хоч і недостойні, але історичні, я б не знімав би
їх підйомним краном за шию з постаментів. Поважаючи релігійні почуття сучасних
комуністів, я б відвів їм місце, де вони могли б вклонятися своєму ідолу.
Микола
Палійчук: «Якщо я щось роблю, — ми повинні мати результат»
Руслан Угринчук, «Західний кур’єр», 28.02.2008, Івано-Франківська
обл.
Про «вищу лігу» вітчизняної політики, бізнес та футбол – в інтерв’ю
з головою Івано-Франківської ОДА М. Палійчуком.
На посаді голови обласної державної адміністрації Микола Палійчук порівняно
недавно. Лише минулого тижня його заступники позбулися приставки виконуючих
обов’язки. Повноцінна робота практично тільки-но розпочинається. З Миколою
Васильовичем розмовляємо про «вищу лігу» вітчизняної політики, бізнесу
та футболу…
– Ви були призначені головою ОДА в умовах, коли новообраний парламент
ще не працював, а виконувачем обов’язки прем’єр-міністра був Віктор Янукович.
Тоді ж було призначено ще кілька нових керівників областей, що спричинило
критику людей з оточення Юлії Тимошенко. Зауваження були доволі доречними,
адже не зовсім зрозуміло, чому керівників ОДА призначали за погодженням
Кабінету Міністрів, який добував свої останні дні. Чи означає це, що вашу
кандидатуру уряд Юлії Тимошенко міг не погодити?
– Не думаю. Просто сталося так, що керівники трьох областей—Івано-Франківської,
Тернопільської та Житомирської були обрані до парламенту. Вони склали свої
повноваження і на їхні місця відповідно були призначені нові керівники.
Оскільки коаліції на той час сформовано ще не було, обов’язки прем’єр-міністра
виконував Віктор Янукович. Тому, згідно з процедурою, мою кандидатуру погоджував
діючий уряд.
– Як вам, людині президента, від якого сьогодні чуємо чимало критики
на адресу прем’єра Тимошенко, працювати з Кабміном? Чи не доводиться, прислухаючись
до побажань президента, бойкотувати деякі постанови уряду?
– На сьогодні нема і, сподіваюся, не буде таких постанов, щоб ми їх
бойкотували. Нема постанов щодо області, які б суперечили баченню президента.
З урядом у нас нормальна співпраця. Ми зараз стараємося налагодити тіснішу
роботу з окремими міністерствами. Як голова обласної державної адміністрації
я повинен забезпечити стабільне життя області, повинен забезпечити максимальний
притік коштів за програмами міністерства – область.
– Втім, те, що в бютівців дещо інші погляди на деякі шляхи розвитку
області, ніж у вас, як у керівника обласної держадміністрації, публічно
вихлюпнулося під час дебатів та голосування в обласній раді щодо розширення
меж Поляницької сільської ради, де очевидними є інтереси фінансово-промислової
групи “Приват”. Бютівці, які до цього традиційно були лобістами приватівських
проектів на Прикарпатті, раптом виступили проти. Подейкують, таким було
побажання особисто Юлії Володимирівни. «Нашоукраїнець» Микола Палійчук
був «за»… Про що це може свідчити?
– Голосувати «за» — не голосував, адже я – не депутат обласної ради,
а отже, не маю права голосу. А те, що я відкрито підтримував цей проект,
– правда. Знаю, наскільки він важливий для розвитку нашого краю.
Що стосується позиції Блоку Юлії Тимошенко і певним чином Народного
руху України та «Нашої України», то в них виникло кілька запитань. Голосування
щодо розширення меж Поляницької сільської ради на 650 га двічі переносилося
з однієї сесії на другу. Питання скрупульозно вивчалося. На місці працювали
депутатські комісії. В кінцевому ж результаті рішення прийнято майже одноголосно.
Чи був дзвінок Юлії Володимирівни — не знаю. Сумніваюся. Думаю, це питання
не настільки глобальне для України, щоб прем’єр-міністр втручався.
– І все-таки, на вашу думку, чи не є різка зміна позиції фракції БЮТ
в даному випадку відголоском того, що дороги Юлії Тимошенко і її недавнього
соратника, лідера фінансово-промислової групи «Приват» Ігоря Коломойського,
принаймні на цьому етапі, розійшлися?
– Відповісти на це запитання не можу, оскільки я не знав, які стосунки
Юлії Тимошенко з групою “Приват” до того. Не знаю, які вони є зараз. Це
поза межами компетенції області і поза межами того, що мене цікавить: хто
з ким які стосунки має.
– Відомо, що в день успішного голосування по поляницькій землі на туркомплексі
«Буковель» зібралися більшість очільників “Привату”, в тому числі Ігор
Коломойський. Були там і ви. Якщо не секрет, про що йшла мова?
– В день голосування в області не було ні Ігоря Коломойського, ні представників
групи “Приват”. Принаймні наскільки мені відомо. Але приблизно через тиждень,
справді, в області перебували представники “Привату” і Ігор Валерійович
Коломойський. Ми мали коротку зустріч за обідом. Ішлося про перспективи
розвитку гірськолижного курорту «Буковель», про ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття».
Думаю, проект вартістю понад півтора мільярда доларів щодо модернізації
заводу і розширення виробництва до 2011 року вдасться реалізувати. Адже
це і створення додаткових робочих місць, і нарощення випуску товарної продукції.
Передбачається, що там будуть введені нові стандарти, і продукція, яка
випускатиметься, стане конкурентоздатною у всьому світі.
– А чи порушувалося питання приватизації франківського аеропорту, який
наразі перебуває в оренді підприємства «Нафтохімік Прикарпаття»?
– Під час цієї зустрічі питання по аеропорту не порушувалося. Загалом,
це питання порушую я особисто і керівництво обласної ради. В такому стані
аеропорт існувати не може. Враховуючи перспективи того, що область буде
приєднана до програми Євро-2012, ми повинні закумулювати всі зусилля. Думаю,
найоптимальнішим варіантом є створення спільного підприємства, де блокуючий
пакет акцій залишиться в обласної ради. Наприклад, якщо аеропорт сьогодні
оцінений на суму 36 млн. грн., то приблизно 100 млн. грн. в модернізацію
вкладає інвестор. Будуються нові злітні смуги для приймання потужних літаків,
робиться реконструкція приміщення під світові стандарти і Івано-Франківськ
стає транспортним коридором. Скажімо, по пересадці Європа – Азія. Це цілком
реально. Такий варіант на сьогодні нас би задовольнив. Такою є світова
практика — приватні інвестори вкладають кошти і стають частково власниками.
Зараз ми готуємо пакет документів. Коли вони будуть готові, — будемо шукати
інвестора. Не виключаю, що це може бути той же ж “Приват”.
– Власне, першочергове право у нинішнього орендаря…
– Тут їхні першочергові інтереси через «Буковель». І область, і власники
туркомплексу зацікавлені завезти туди максимальну кількість людей. Але
якщо будуть кращі інвестори, звичайно ж, ми розглядатимемо всі пропозиції.
– Свого часу приватівці також висловлювали зацікавлення Івано-Франківським
центральним стадіоном та прилеглою до нього землею. Втім, голосування міською
радою виявилося нерезультативним. Сьогодні, за деякою інформацією, до цього
об’єкта прикута увага структур, пов’язаних з Григорієм Суркісом. Останній,
як відомо, тепер також працює під впливом “Привату”. Якою є позиція обласної
влади? Чи зверталися до вас з якимись пропозиціями, адже так чи інакше
зрозуміло, що без потужного інвестора цю глибу не підняти?
– Стадіон є власністю міста. Остаточне рішення прийматиме Івано-Франківська
міська рада. Моє бачення і пропозиції, які я передав міському голові, стосуються
того, щоб знову ж таки розробити інвестиційний проект. Такий проект мав
би включати те, що місто входить у співвласники зі стадіоном і інфраструктурою
навколо стадіону. Робиться відповідна оцінка вартості об’єкта і визначається
частка міста в цьому проекті. Я категорично проти, щоб стадіон продавати
з аукціону чи віддавати в приватні руки. Цього не можна робити. Це повинна
бути або міська власність, або обласна власність, якщо місто готове передати
стадіон. Наступний крок – пошук інвестора. Я ставлю завдання, щоб при будівництві
торговельно-розважальних комплексів, ділових центрів, спортивних майданчиків
інвестор взяв на себе зобов’язання утримувати футбольну команду. Чи це
буде «Прикарпаття», чи «Спартак» — нехай вирішують вболівальники.
Нинішня діюча система, коли 600 тис. грн. потрібно заплатити за місяць
на утримання клубу в першій лізі, на мою думку, є неправильною. Потрібно
створити структуру, яка буде заробляти, наприклад, мільйон гривень в місяць,
місто в межах своєї компетенції, думаю, надасть пільги з оподаткування.
Таке спільне підприємство утримуватиме футбольну команду, і вона не виступатиме
в ролі жебрака. На сьогодні маємо заборгованість 800 тис. грн. перед футболістами
«Спартака». Ми закрили один клуб і створили інший клуб, а проблема хіба
розв’язалася? Тепер знову маємо борги вже перед футбольним клубом «Прикарпаття».
Знову потрібно проїдати кошти. Я ніколи політики проїдання не вів і не
буду вести. Якщо я щось роблю, — ми повинні мати результат. Мене не задовольняє,
що ми 600 тис. грн. за місяць платимо, а команда перебуває четвертою-п’ятою
знизу. Створимо структуру, вона заробить гроші і буде фінансувати клуб.
Якщо вдасться домовитися з містом і ми реалізуємо такий проект, то ставимо
перед собою завдання – івано-франківський клуб у вищій лізі українського
чемпіонату.
Що ж до зацікавлення стадіоном структур Григорія Суркіса – мені така
інформація не відома. Можливо, хтось в пошуках інвестора намагається знайти
якийсь контакт, от і розпускаються подібні чутки. Але хочу зауважити, сьогодні
є можливість до розбудови стадіону та утримання клубу реально завести інвестора.
І не важливо, чи це буде наш внутрішній інвестор, чи це буде інвестор з-за
кордону. Маю хороші зв’язки з бізнесом інших країн. У світі є надлишок
коштів, а область надзвичайно цікава для вкладення інвестицій. Хоча, на
жаль, на сьогодні Івано-Франківщина не мала жодного інвестиційного проекту.
Це нонсенс, парадокс. Про інвестиційний проект можна говорити тоді, коли
є розроблений готовий пакет документів, куди входить відведення земельних
ділянок, отримання всіх дозволів, погодження з контролюючими органами і
т. д.
– Кажете, область не мала жодного інвестиційного проекту. Але пригадується,
як свого часу керівництво ОДА, котре працювало до вас, голосно піарило
прихід в Богородчанський район шведського інвестора, який начебто мав відновлювати
законсервовані нафтові свердловини. Тепер бачимо, що ті, хто висловлювався
про нереальність такого проекту, були праві хоча б тому, що між ВАТ «Укрнафта»
і підприємством «Богородчанинафтогаз» тривав спір про право власності на
ці свердловини. В результаті, незважаючи на розрекламовані блага, за шведським
інвестором, який до цього прославився своїми аферами в Росії, і слід простиг.
Втім, один з тих, хто тоді лобіював шведів, був голова Богородчанської
РДА Тарас Парфан, який сьогодні працює заступником голови ОДА Миколи Палійчука…
– Що стосується шведського проекту, я не маю достатньої інформації,
щоб дати по ньому коментар. Чув про нього, але достатньо не вникав. А що
стосується Тараса Парфана, я бачив його на колегіях, бачив його по роботі
як керівника партії НСНУ в Богородчанському районі. Впевнений, що з покладеними
на нього завданнями він справиться.
– За прогнозами різноманітних політологів, незабаром може відбутися
переформатування парламентської більшості з відповідними наслідками. Прогнозується,
що навесні уряд Юлії Тимошенко спробують відправити у відставку. Якщо ж
Кабміну якимось дивом вдасться втриматися, то все одно кадрових змін, ініційованих
Віктором Ющенком, не уникнути. Президент посилюватиме свій вплив. Сигналом
до певних перестановок можуть свідчити також ваші висловлювання про те,
що відтепер всі кадрові призначення в області, які проходять через міністерства,
будуть відбуватися тільки за погодженням з головою ОДА…
– Що стосується можливого розпаду коаліції… Зараз робиться все для
того, щоб коаліція працювала, щоб відновити роботу Верховної Ради. Це питання
номер один. Про розходження політичних сил, які сформували парламентську
коаліцію, думаю, говорити не актуально. Країні не потрібно ще одних виборів.
Що стосується призначень, то є закон про місцеві державні адміністрації,
згідно з яким всі призначення, що відбуваються на території області, профільними
міністерствами погоджуються з головою обласної державної адміністрації.
Була практика, коли призначали без погодження. Я таких керівників визнавати
не буду.
Що ж до інших кадрових призначень. Я дам людям можливість працювати
при новій команді. Досить складна процедура призначення і звільнення керівників,
адже це потрібно також погоджувати з профільними міністерствами. Робитиму
висновки: хто залишатиметься працювати, кому буде запропоновано іншу роботу.
Поетапно відбуватимуться й зміни.
– За час вашого перебування при керівництві областю на які відомства
було призначено керівників без вашого погодження?
– Без мого погодження було призначено керівника МНС. Уряд Януковича,
який через два дні пішов у відставку, призначив начальника МНС в області.
Я заборонив керівництву ОДА брати участь у представленні. Впродовж місяця
ми поміняли керівника.
– Як ви оцінюєте недавню заяву голови Секретаріату президента Віктора
Балоги та ще кількох «нашоукраїнців» про їхній вихід з партії «Народний
союз «Наша Україна»? Чи не є це свідченням того, що «Наша Україна» як пропрезидентська
сила себе вичерпала?
– Я не можу давати оцінку діям когось. Єдине, що, на мій погляд, відбувається
неправильно після дострокових виборів до парламенту, — це те, що не виконується
обіцянка про об’єднання всіх політичних сил, які увійшли в блок «Наша Україна
– Народна самооборона», в єдину політичну партію. Керівники партій пройшли
до парламенту і, на жаль, після виборів про свої гасла забули. Думаю, нинішня
ситуація – це один з наслідків саме цього. Що стосується Івано-Франківського
осередку партії НСНУ, який надзвичайно потужний, ставитиму завдання і перед
собою, і перед керівництвом обласної організації, щоб ми були разом, щоб,
не дай Боже, якісь сили нас не розкололи.
– Тобто ви не збираєтеся виходити з лав НСНУ? Але ж якщо заплановано
створити нову пропрезидентську силу, то в Україні вже стало традицією,
що лави партії влади поповнюються перш за все з чиновників, а обласні організації,
як правило, очолюють перші особи області…
– Я не знаю, який буде формат. Чи буде створення нової політичної сили
на базі «Нашої України», чи буде об’єднання декількох партій. Але те, що
структуру «Нашої України» потрібно зберегти – однозначно.
– Право очолити нову політичну силу ви уступите давньому апаратнику
Зіновію Шкутяку, який, подейкують, має певний вплив на голову ОДА?
– Зараз про це говорити передчасно. В мене ніколи нема амбіцій, хто
на перших ролях, хто на других, чи людина партійна, чи ні. Можу робити
– роблю. Не можу – стараюся не заважати.
Звичайно, я з великою повагою ставлюся до Зіновія Васильовича Шкутяка,
Миколи Федоровича Круця, Ігоря Мирославовича Олійника та інших впливових
людей в області. Тому при прийнятті рішень, звичайно ж, відбуваються консультації.
Скажімо, при формуванні команди я консультувався з різними впливовими людьми,
адже було бажання сформувати команду професіоналів. Але остаточне рішення
було за мною.
– І все-таки, наскільки реальною є можливість створення нової пропрезидентської
сили на зразок «За єдину Україну-2»?
– Немає Кучми — не буде й «За єдину Україну». У нас сьогодні зовсім
інший президент. Він — щирий патріот України. Можливе створення не штучного
проекту, як це було за Кучми, а серйозного проекту, покликаного об’єднати
Україну.
– Як складаються ваші стосунки з міським головою Івано-Франківська
Віктором Анушкевичусом? За деякою інформацією, коли ви працювали міським
головою Яремчі, у вас була доволі непогана співпраця з реалізації деяких
проектів?
– З Віктором Анушкевичусом, коли я працював міським головою Яремчі,
в нас якоїсь особливої співпраці не було. Єдине, ми кілька разів зустрічалися
на зібраннях міських голів при Асоціації міст України. Зараз у нас нормальні
ділові стосунки. Все, що пропонується міською владою на позитив, буде підтримано.
Що ж до ситуації в міській раді – останній конфлікт стосується роботи
територіальної виборчої комісії. ТВК впродовж останніх місяців не може
зібратися й виконати рішення чи судів, чи партійних організацій, які згідно
з законом про імперативний мандат відкликали своїх депутатів. З тієї чи
іншої причини два члени ТВК на засідання виборчої комісії регулярно не
з’являються. Зрозуміло, така ситуація є ненормальною. Конфліктуючим сторонам
потрібно сісти за стіл переговорів і домовитися. Діє сьогодні закон про
імперативний мандат (добрий він чи поганий — це інша справа) – значить
його потрібно виконувати. Якщо закон і далі не виконуватиметься, то, думаю,
сюди повинні підключитися і прокуратура, й інші правоохоронні органи.
– Що плануєте зробити в соціальній сфері?
– В області є багато незавершених об’єктів. Моя позиція – завершити
всі об’єкти, спорудження яких ми розпочали, а лише тоді починати будівництво
нових. Є незавершені будівництва шкіл, лікарняних закладів. За приблизними
підрахунками, щоб завершити роботи на вже існуючих об’єктах, нам потрібно
від 350 до 500 млн. грн. Маємо кілька цікавих грантових проектів — пропозицій
від міжнародних фондів. Але тут багато залежатиме від політичної ситуації
в Україні, адже міжнародні організації дуже враховують стабільність в державі.
Якщо все буде добре, — зробимо невеличкий прорив.
ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА БЛОКИ
Ігор
Шурма: «У лівоцентристському русі не повинно бути «старшого брата»
Іван Фаріон, «Високий замок», 25.02.2008, Львівська обл.
Перший заступник голови СДПУ(о) І. Шурма про перспективу створення
єдиного лівого блоку в Україні.
Соціалістична партія «зондує ґрунт» на предмет можливого створення єдиного
лівого блоку в Україні – з тим, щоб знову пробитися у парламент.
Серед найближчих соратників лідер СПУ Олександр Мороз бачить
Соціал-демократичну
партію України (об’єднану). Як дивляться на перспективу такого союзу у
самій СДПУ(О) – про це у розмові кореспондента «Високого Замку» із першим
заступником голови цієї партії, заступником міського голови Харкова Ігорем
Шурмою.
- Хотів би нагадати, що влітку минулого року на з’їзді нашої партії
було прийнято програму її розвитку, і найосновніше, – тоді ми вийшли з
ініціативою створення лівоцентристського руху в Україні, - каже Ігор Шурма.
- СДПУ(О) звернулася до лідерів усіх партій, які сповідують ідеї, стандарти
і цінності лівої ідеї, з проханням провести “круглий стіл” на цю тему.
Відбулося вже декілька таких зустрічей, на них були присутні і представники
Соціалістичної партії.
- Чи не боїтеся, що СПУ «проковтне» об’єднаних соціал-демократів?
- Необхідно вести розмову і виробляти принципи об’єднання на основі
саме ідеї, а не довкола якогось одного лідера чи однієї партії з метою
поглинання партій в одному проекті. Чому ми говоримо про це? Прихід до
влади лібералів (до них належать «Наша Україна» і Партія регіонів), а також
консерваторів (Блок Юлії Тимошенко) зробив усе можливе, щоб лівоцентристський
рух не був присутній у політичному житті України. Події останніх років
показали: спочатку зачинили двері перед ПСПУ Наталії Вітренко, потім ворогами
народу зробили об’єднаних соціал-демократів. Минуло два роки – і на зрадників
перетворили соціалістів. Може скластися така ситуація, що на наступних
перегонах до парламенту не впустять комуністів. Може статися так, що лівоцентристська
ідеологія може зникнути з політичного олімпу. Тому єдиним шляхом до збереження
політичних сил, які могли б відстоювати права людей, є об’єднання навколо
цінностей лівої ідеї. Таке гуртування стало предметом обговорення на найвищих
рівнях цих політичних сил. Перемовини тривають і з Петром Симоненком, і
з Олександром Морозом, з лідерами інших політичних сил.
- Спільну мову знаходите?
- За великим рахунком, сьогодні є багато розбіжностей, є різниця у
наших поглядах на ті чи інші події. Але якщо хочемо об’єднатися, то повинні
шукати те, що нас поєднує.
- Коли слід чекати організаційного оформлення лівого союзу?
- Зараз продовжує працювати координаційна рада, йде напрацювання певних
підходів і пропозицій. Нам треба говорити про об’єднання інформаційного
простору, людського, фінансового ресурсу. Коли все буде проговорено, найперше,
принципи об’єднання, які сповідуватимуть усі і за яких не буде «старшого
брата», – отоді можна буде говорити про конкретні терміни.
- Сумніваюся, щоб комуністи, які вважають себе самодостатньою силою,
погодилися на таке злиття?
- Сьогодні ми шукаємо точки дотику, які можуть згуртувати всіх лівих.
Скажімо, позиція щодо референдуму по НАТО.
- Чи готовий брати участь у новому політичному проекті ваш колишній
лідер Віктор Медведчук?
- Краще, щоб ви самі про це у нього запитали. Особисто мені ця людина
ніколи не відмовляє в жодних порадах і консультаціях. За своєю сутністю,
на відміну від багатьох політиків, Медведчук ніколи не належав до руйнівників
– він завжди намагався щось будувати. І якщо сьогодні є тріщини, скажімо,
в «Народному Союзі «Наша Україна», Партії регіонів – то це руйнівні процеси.
Ідея лівих сил – об’єднавчі процеси. Думаю, відповідно до своєї ментальності
Медведчук завжди схвалюватиме те, що будується. І може принести в цьому
користь. Сьогодні Медведчук не входить у керівні органи СДПУ(О), він не
визначає прийняття рішень партії.
- Щодо лівого об’єднання він уже щось радив?
- Коли приймалося рішення про ініціативу об’єднання лівих сил, Віктора
Медведчука на засіданні політбюро не було. Це була ініціатива нової плеяди
керівництва СДПУ(О). Мало хто вірив, що з неї щось вийде…
http://www.wz.lviv.ua/pages.php?ac=arch&atid=63054
На
майдані C. П. Корольова відбувся мітинг, який засудив свавілля та політичне
рейдерство на Житомирщині
В.Вадименко, «Эхо», 28.02.2008, Житомирська обл.
«Житомирська обласна рада стала першим політичним органом у свавіллі
БЮТу і в бажанні БЮТу перевернути все з ніг на голову», - заявила на мітингу
голова облради Ірина Синявська.
На майдані С. П. Корольова відбувся мітинг проти свавілля на Житомирщині.
Майдан у цей судовий сонячний день майорів прапорами різних політичних
партій та громадських об’єднань. Прийшли люди й з транспорантами наступного
змісту: "Політичному рейдерству ні!", "Народ єдине джерело влади", "Прокурор
- відкрий очі на злочин", "Ні Французькому перевороту" і тому подібне.
- Ми зібралися під стінами Житомирської обласної ради і облдержадміністрації,
- зазначив, відкриваючи мітинг Ярослав Долгих, - аби чітко й однозначно
сказати "Ні!" фальсифікаціям та політичному рейдерству прихвостнів Юлії
Тимошенко, які в силовий спосіб намагаються захопити владу і ховаються
зараз на другому поверсі під охороною приватної охоронної фірми!..
На мітингу виступили депутат Житомирської міської ради Зінаїда Стрякіна,
депутат обласної ради Андрій Д’яченко, народні депутати України шостого
скликання - голова обласної організації Народної Партії України Микола
Рудченко і перший секретар Житомирського обкому КПУ Микола Тимошенко, голова
обласної ради Ірина Синявська. І в кожному виступі, за підтримки громадян,
які зібралися на мітинг, лунало категоричне "Ні!" свавіллю в області. Зазначалося,
що ті, хто силоміць захоплює владу, менше всього думають про громаду.
- Чому сталася, шановні земляки, така ситуація? - зауважив Микола Миколайович
Рудченко. - А тому, що ті люди, які ніколи не були причетні до життя Житомирщини,
появилися і в обласній раді, і в парламенті нашої держави. Вони буцімто
вболівають сьогодні за майбуття нашого регіону, але ще три роки тому про
них ніхто не знав. Це вони підбурили оцю ситуацію. Адже 95 депутатів, яких
ви обрали до обласної ради, працювали дві сесії, приймаючи бюджет та інші
необхідні для життя області рішення. І враз захотілося комусь стати старшим
незважаючи ні на що.
Яке ж бачення Блоку В. Литвина на ту ситуацію, що сталася? Ми завжди
були послідовними і ніколи не блокували ніяких трибун, і не ходили на демонстрації.
Але сьогодні справжній крик душі, ми прийшли сюди разом з вами сказати,
що свавіллю на Житомирщині треба поставити крапку. Усі 95 депутатів повинні
зайти до сесійної зали і сказати своє вагоме слово. А якщо цього не вдасться
зробити, необхідно буде оголосити дострокові вибори Житомирської обласної
ради. На це, звичайно знадобляться деякі кошти, але я переконаний, що тоді
в списках певних фракцій, які входять до обласної ради, поменшає киян.
Поменшає тих, хто сьогодні підбурює отаку ситуацію в області.
Завтра треба йти в поле, та чи хоч з однієї трибуни пролунало: "Давайте
забезпечувати продовольчу безпеку в державі!" Не засіваються поля, розвалюються
господарства, але декому це, мабуть, не потрібно. На 21 березня за ініціативи
Блоку В. Литвина, комуністів, регіоналів і соціалістів було призначено
сесію, на якій мають бути розглянуті аграрні питання нашого Полісся. Але
переборюють, як бачимо, чвари. Так що ж нам потрібно - хліб і до хліба,
чи постійні інтриги? Звичайно ж ні те, що зараз відбувається в обласній
раді. І ми щиро розраховуємо на вашу підтримку.
А голова обласної ради І. Синявська, звертаючись до громадян зокрема
сказала наступне:
- Ми сьогодні говоримо про своє ставлення до беззаконня, свавілля,
криміналу й бандитизму, який уже майже місяць тому увірвався до приміщення
Житомирської обласної ради. Чесно дивлячись вам у вічі, я розповідаю про
те, як повела мене доля. Бувши організатором і стоячи у джерел партії "Народний
союз "Наша Україна", я ще десять місяців тому сказала, що ніколи і ні під
яким диктатом не буду діяти всупереч інтересам територіальної громади Житомирщини.
Що я ніколи не погоджуся із тим, щоби рішення обласної ради приймалися
після того, як вони пройдуть експертизу в центральному офісі БЮТу. Я ніколи
не погоджуся з тим, що комунальні підприємства, кар’єри, ліси, земельні
ділянки треба віддавати тим у кого є партійні квитки "Нашої Батьківщини",
БЮТу або "Нашої України". Я ніколи і ні при яких умовах не зраджу інтересів
громади.
І тільки у правовому полі можна розглядати довіру чи недовіру голові
Житомирської обласної ради І. Синявській. Я і сьогодні готова зайти у сесійну
залу, де буде 95 обраних у 2006 році депутатів і поставити питання довіри
голові ради. Бо я не тримаюся за портфелі. Але вважаю, що інтереси територіальної
громади повинні бути головнішими за інтереси партійних зграйок. Обираючи
Житомирську обласну раду ми що, обіцяли роздати комунальні підприємства
представникам БЮТу?
Поза законом і здоровим глуздом 30 січня до зали обласної ради зайшло
38 депутатів і майже 15 їхніх прихильників, частина з яких навіть не кандидати
в обласну раду. І назвали ту зустріч сесією. І прокуратура, так само як
не бачить криміналу в загибелі дитини (з приводу загибелі дитини на мітингу
вступили її батьки. - Авт.), не бачить криміналу в тому, що це зібрання
не було сесією. Але була дана змога обрати якогось голову, а також обрати
якогось заступника, при наявності всіх живих і здорових заступників голови
ради, які до речі, не відмовляються від роботи. Дали згоду і на виготовлення
другої печатки. То що це, як не рейдерство? Житомирська обласна рада стала
першим політичним органом у свавіллі БЮТу і в бажанні БЮТу перевернути
все з ніг на голову. І ми звертаємось до вас тільки з одним питанням: "Жити
Житомирщині за законом, чи жити за свавіллям?"
Мені дуже приємно, що тут на майдані така різнокольорова палітра прапорів.
Це означає, що настав час об’єднати Україну, об’єднати думки, об’єднати
людей і партійні програми задля того, щоби краще жила держава. Бо держава
починається не з Печерських пагорбів, вона починається з маленьких сіл
і селищ, міст та кожного її громадянина.
Не можу не сказати сьогодні і про надзвичайно зрадливу позицію соціалістів
у обласній раді, яка призвела до того, що у суботу тільки за те, що чотири
їхні депутати обласної ради не підтримали свавілля "бютівців" у раді, соцпартія
застосувала і до них імперативний мандат!.. Але за що, скажімо, Павло Мєнтов
керівник обласної організації афганців заслужив таке? Може за те, що не
схотів підкоритися злочинним грошам заради якогось кар’єра для одного з
лідерів цієї політичної сили?
Я вірю в те, що кожен з вас розуміє, зараз ведеться нами боротьба не
за посаду, а за те, чи будемо ми жити за законом, який один для всіх, чи
житимемо ми за свавіллям, яке нам нав’язується?
Житомиряни добре пам’ятають про жахливу загибель дитини, під час обвалу
частини будинку по вул. Бердичівській, 6. Батьки загиблого хлопчика теж
виступили на мітингу, вважаючи, що до беззаконня їхнє горе має безпосереднє
відношення.
- В 2004 році це було під час виборів, - звернулася до людей мати загиблого
хлопчика Олена Петрівна Васильєва, - наш Олег загинув у власній квартирі.
Кримінальну справу, в якій фігурує В. Француз, через три місяці закрили.
Але і до сьогодні ні він, ні його друг Царюк за три роки так і не з’явилися
до нас і не поцікавились, як себе почуває інший наш син, який після того,
що сталося, залишився живий. А він у нас тяжко хворіє. Ми батьки вважаємо,
що Француз не повинен бути головою обласної ради. Його треба було вже давно
направити до тюрми разом із своїм дружком, який зараз знаходиться під слідством.
Але прокуратура не вважає, що його треба взяти під варту. Мовляв, він підприємець
і нікуди не дінеться. Ми звертаємося до прокурора області. Заарештуйте
Царюка за ст. 119 КК України, який одного нашого сина вбив, а іншого зробив
калікою.
Після усіх виступів мітинг прийняв резолюцію, в якій йдеться про те,
що ніхто не має права в силовий спосіб узурпувати владу, а керівництво
окремих політичних сил підміняти органи місцевого самоврядування. Резолюція
майдану буде направлена Президенту України.
КРИТИКА ЧИННОГО ЗАКОНОДАВСТВА
Тендер чи зашморг?
Олена Нечипуренко, «Новий день», 25.02.2008, Херсонська обл.
Було паралізовано роботу «швидкої допомоги». Виною став інцидент
з проведенням тендерної процедури.
Викликаючи цими днями «швидку», мало кому з херсонців спадало на думку,
що рятувати тяжкохворого доводилося не лише її бригадам, а й благодійникам,
які допомагали заправляти автомобілі з позначкою 03 на борту. Усьому виною
стає тендер на закупівлю пального за бюджетні кошти, в якому просто не
виявилося бажаючих брати участь.
Ще б пак, він не відбувся, бо який бізнесмен наважиться викласти 13
тисяч гривень тільки за внесення до каталогу, а потім ще сплатити 4% від
вартості пального, а це близько 47 тисяч гривень(!). Станції швидкої допомоги
Херсона ім. Олександра Ягофарова на нинішній рік для закупівлі пального
виділено 1 млн. 250 тис. гривень. Та впродовж останніх двох тижнів закупити
пальне для заправки 30 автомобілів «швидкої» без проведення тендерної процедури
було неможливо. Інцидент буквально паралізував роботу цієї надзвичайної
служби. І все ж «швидка» впоралася з критичною ситуацією. «Ми безмежно
вдячні за розуміння й людяність тих, хто допоміг заправляти автомобілі,
— говорить головний лікар Станції швидкої допомоги міста Херсона Валентина
Курсіна. — На дві тисячі гривень допоміг закупити талони на пальне благодійний
фонд «Дім Надії» (керівник Андрій Ревтов), благодійні пожертви у вигляді
талонів надавали городяни та підприємства. Щире спасибі, що не дозволили
зупинитися нашому спецтранспорту, адже ми рятуємо життя людей. Жахливо
навіть уявити ситуацію, коли на виклик можна відповісти відмовою. Особливо
коли йдеться про тяжкі випадки, ДТП. Тож навіть у ті неймовірно скрутні
дні 24 бригади щодоби продовжували безвідмовно обслуговувати 320—350 викликів».
На добу міській станції потрібно пального на суму понад 3 тисячі гривень.
Усвідомлюючи, що до нових торгів із дотриманням усіх формальностей та вимог
Тендерної палати, зусиль благодійників не вистачить, в екстреному порядку
стукати в усі інстанції стало керівництво Херсонського міськвиконкому (насамперед
заступник міського голови Сергій Черевко) та народний депутат України Катерина
Самойлик. Не один день пішов, аби таки переконати столичних чиновників
на підставі наданого пакета документів дозволити закуповувати пальне у
одного постачальника.
http://www.newday.kherson.ua/2008/02/25/tender-chi-zashmorg/
РІВЕНЬ І ЯКІСТЬ ЖИТТЯ
Дехто не платить,
а потерпають усі…
Борис Володько, «Зоря Полтавщини», 29.02.2008
У зв'язку з погіршенням платіжної дисципліни споживачів ВАТ
"Полтавагаз" усе частіше змушений вдаватися до такого непопулярного заходу,
як відключення боржників від газопостачання.
Тільки цього року в обласному центрі без газу залишилися понад 50 приватних
осель. А з урахуванням відключень минулого року таких уже налічується понад
2900.
При цьому інколи доводиться боротися з "хитрунами", які впродовж тривалого
часу опалювали свою оселю фактично вкраденим газом.
Ось приклад.
У 20-квартирному будинку в житловому масиві "Новобудова", що у Полтаві,
19 господарів не допускають заборгованості. А ось власники першої квартири
вже недоплатили за газ понад 10 тисяч гривень. Справа в тому, що саме через
їхнє помешкання підведений основний газопровід до всіх осель будинку. Тож
вони, певно, вважали, що через це можуть користуватися паливом безплатно.
Більше того, протягом останніх років не тільки не реагували на попередження,
а й не допускали контролерів ВАТ "Полтавагаз" до опалювальних приладів
і лічильника.
Зрештою, у газовиків терпець урвався. Минулого тижня вони, вкотре не
"достукавшись" до господарів, просто зробили обвідний газопровід, підключивши
до газогону іншу квартиру. Щоправда, при цьому на годину довелося перекрити
постачання газу всім мешканцям, однак тепер квартира номер один буде газифікована
лише після повної сплати боргу і компенсації робіт із підключення.
Напередодні довелося діяти ще радикальнішим способом.
Будинок у селищі Вороніна було відключено через борги в сумі майже
5 тисяч гривень ще у 2004 році. Однак його господарі протягом цього часу
тричі умудрялися відновлювати газопостачання. Новоявлені "кулібіни" придумали
простий спосіб: просвердлювали дірку в підземному газопроводі, накладали
саморобний хомут і звичайним гумовим шлангом постачали газ до своєї оселі.
При цьому не задумувалися, що така "самодіяльність" наражала на небезпеку
не лише їхній, а й навколишні будинки. Адже навіть невеликий витік газу
через ненадійні з'єднання міг призвести до вибуху.
Коли бригада контролерів та аварійно-диспетчерської служби втретє виявила
таке підключення, знову помітивши, що опалювальний апарат у будинку працює,
вирішили вдатися до кардинальних дій.
Відключення від газопостачання провели не біля будинку, а прямо від
вуличного газопроводу. Для цього довелося задіяти гідравлічний молот і
екскаватор, а також бригаду аварійників, які слідкували за безпекою робіт.
Звісно, шкода, що взимку деякі полтавці залишилися без опалення, але
крадіжкам газу потрібно покласти край, вважає начальник аварійно-диспетчерської
служби Полтавської дирекції ВАТ "Полтавагаз" Олександр Шендрик.
– Сьогодні у нас працює кілька спеціалізованих бригад, котрі щодня
відключають від газопостачання до 7 осель і квартир, – розповідає він.
– На жаль, собівартість таких робіт досить висока. Але ці затрати не спільномірні
зі втратами від крадіжок газу. Зокрема, в обласному центрі та прилеглому
районі станом на початок лютого маємо понад 35 тисяч боржників. Це близько
третини всіх наших абонентів у цьому регіоні, які загалом за спожитий газ
недоплатили понад 3 мільйони гривень. Тож доводиться показувати їм, що
у нас є способи убезпечити себе від подібних втрат.
– А за яких умов ви вдаєтеся до відключення?
– Якщо заборгованість сягає понад тисячу гривень. Але й при цьому ми
виносимо кілька попереджень, пропонуємо реструктуризувати борг. До речі,
багато абонентів, схаменувшись, знаходять кошти і оплачують свої борги.
Раджу хоча б просто їх не допускати.
– Хто є найбільшими боржниками?
– Як не дивно, найсумлінніші платники – пенсіонери. А найбільші боржники
– власники маєтків, які останнім часом виросли на околицях міста. Звісно,
їм опалення природним газом обходиться значно дорожче.
За інформацією керівництва ВАТ "Полтавагаз", сьогодні утримання газових
мереж у безаварійному стані обходиться в кілька разів дорожче, ніж, наприклад,
два роки тому.
– Хотів би зазначити, що відрахування від абонентської плати – одне
з небагатьох джерел функціонування нашої газопостачальної організації,
– говорить голова правління товариства Михайло Косіченко. – А на нас лягають
затрати на транспортування палива, поточне обслуговування обладнання, його
ремонт і заміну. При цьому зазначу, що підвищення ціни на газ поки що ніяк
не впливає на збільшення тарифів за його транспортування. А більшість газорозподільних
пунктів та підвідних газопроводів у області служать уже не один десяток
років. І вони потребують повсякденного догляду, аби не сталася аварійна
ситуація.
Наскільки вразливими можуть бути системи газопостачання, показали кілька
аварій, що сталися в Україні останнім часом, зокрема – трагедія у Дніпропетровську.
Особливо, якщо не проводяться своєчасна профілактика та ремонт обладнання.
Ще раз хочу наголосити: своєчасна оплата спожитого газу – запорука
його безперебійного постачання і безаварійності роботи газових мереж. Зростання
ж боргів неминуче призведе до відключення від системи газопостачання та
пониження тиску в газових мережах і техногенних катастроф, на ліквідацію
яких знадобиться набагато більше коштів, ніж вартість спожитого населенням
газу.
Тому нам не залишається іншого виходу, ніж відключення злісних боржників
від газопостачання.
Хочу повідомити, що з метою більшої поінформованості наших споживачів,
кращого зв'язку з ними ми впровадили у Полтаві додаткові телефонні номери
наших довідкових служб: 50-01-36 та 50-01-37. Тут ви зможете дізнатися
про стан ваших поточних розрахунків за використаний газ, звірити показники
вашого лічильника, поставити свої запитання і повідомити про проблеми.
Завжди раді надати необхідні консультації та допомогу в екстрених випадках.
Варто зазначити, що лише минулого року в області приватні споживачі
природного газу заборгували майже 5 мільйонів гривень. Близько третини
боргу припадає на мешканців обласного центру.
До речі
Сьогодні український споживач платить за газ у середньому 339 гривень
за тисячу кубічних метрів (близько 45 євро), що в 11 разів менше, ніж у
середньому по Євросоюзу.
Для порівняння: за даними організації "Євростат" мешканці країн Євросоюзу
за тисячу кубічних метрів спожитого газу сплачують 498,5 євро (3721,8 грн
за офіційним курсом Нацбанку України). Громадяни країн колишнього соцтабору,
зокрема Польщі й Чехії, платять відповідно по 377,7 та 336,6 євро за тисячу
кубометрів.
ЗАКОННІСТЬ І ПРАВОПОРУШЕННЯ
На «нет» и суда пока нет
Леонид Говорунов, «Вечерний Мариуполь», 13.02.2008, Донецкая обл.
Судоремонтники вынуждены обратиться с открытым письмом к руководству
страны и области, где указывают на нарушение законодательных актов, регулирующих
земельные и природоохранные отношения.
На «нет» и суда пока нет. Но заседание состоялось (К резонансной ситуации
о застройке участка пляжа на Белосарайской косе…) «Вечерний Мариуполь»
регулярно следит за ходом событий, имевших начало в октябре прошлого года
на пляжной территории села Белосарайская Коса (см. «ВМ» №48 от 28.11.07г.,
№4 от 23.01.08г. и №6 от 06.02.08г.). Тогда в районе нахождения базы отдыха
«Дружба» ООО «СРЗ» гектар с маленьким «хвостиком» суши решением Мелекинского
сельсовета был отдан пяти частным лицам (без оплаты) «у приватну власність
для будівництва житлових будинків та господарських споруд». Судоремонтники
были вынуждены обратиться с открытым письмом к руководству страны и области,
где указывали на нарушение законодательных актов, регулирующих земельные
и природоохранные отношения, и подать исковое заявление в суд...
Предвариловка
В начале февраля в Першотравневом районном суде состоялось предварительное
заседание по этому вопросу. Истец – ООО «СРЗ» - на данном этапе добивается
от судебных инстанций вынесения двух постановлений: отмены решения Мелекинского
сельсовета от 14.06.2007г. «об утверждении проекта отвода земельного участка
и его передаче в собственность гражданам Любови Филипповой и Дмитрию Пикалову».
Двум из пяти застройщиков. С прекращением всякой деятельности на этой территории
и полного ее освобождения. И второе: разрешить судоремонтному заводу использовать
этот участок суши по прямому назначению - как зону отдыха. В качестве истца
предприятие представлял начальник юротдела СРЗ Василий Кочин. Перед заседанием
он сказал: «Нарушены многие положения Водного и Земельного кодексов, «Государственные
строительные нормы Украины». В тех же «Государственных санитарных правилах
планирования и строительства населенных пунктов» четко прописано, что «в
населенных пунктах, расположенных в прибрежной зоне бассейнов Чёрного и
Азовского морей, береговая линия шириной 100 метров должна использоваться
как зона отдыха населения, все виды строительства, которые не имеют непосредственного
отношения к рекреационной зоне, запрещены. Там имеет место только строительство
санаториев, других лечебно-оздоровительных комплексов с обязательным соблюдением
всех санитарно-экологических норм». Как уточнил юрист, госпредприятие «Азовинжгеодезия»,
куда обратился завод, составило техдокументацию по землеотводу. В ней четко
отмечено, что база отдыха располагается непосредственно перед этой стометровой
зоной. Строительство частных домов разрешено на самом пляже, сиречь песке.
Их наметили возводить в 20-45 метрах от уреза воды! А почему не подобно
Венеции, прямо в море?! У застройщиков на руках имеются все «надобные»
бумаги-дозволялки, заверенные контролирующими и разрешительными инстанциями.
Но, по словам Кочина, это сплошная фикция и повальные нарушения…
Уже на судебном заседании представитель ответчиков, юрист Мелекинского
сельсовета Александр Алдошин озвучил желание этих двух застройщиков в дальнейшем
судебном разбирательстве рассматривать решение сельсовета в административном
порядке, а делу о свободном пользовании ими участков придать статус гражданского
производства. Но никаких официальных бумаг не предъявил. Опять же упомянул
о наличии у них всех заверенных бумаг… Первое, что произнес судья Анатолий
Бутенко, открывая заседание, были слова: «Здесь кто-нибудь знает причину
неявки ответчиков или нет?». Никто не знал. Суть исковых требований трудового
коллектива СРЗ ясна. Понятны и намерения ответчиков. Непонятно только,
почему они и во второй раз не явились на судебное заседание. Руководствуются
понятием, что отсрочка – самая неприятная и, возможно, действенная форма
отказа? Стоит заметить, что первое заседание состоялось 23 января сего
года. А ведь призваны такие предварительные судебные заседания для улаживания
споров между сторонами. То есть еще до судебной тяжбы. Но, видимо, закулисная
механика дела здесь довольно основательна. Поэтому так вот и получается.
С тремя остальными «застройщиками» (по крайней мере, на них оформлены документы)
должны разбираться позднее. Главное – все же отыскать их по месту прописки
в Донецке. Р.S.
Что являют собой, по большому счету, сегодня отечественный институт
судей и система судопроизводства, пожалуй, знают все. Крайне обеспокоено
этим и государство. Начинают приниматься меры. А в данном случае хотелось,
когда в этом деле будет поставлена точка, видеть истинное торжество приоритета
судебного решения.
http://www.vecherka.com.ua/news.php?full=398
ЗБЕРЕЖЕННЯ ДОВКІЛЛЯ
Проблемные пляжи будут
закрыты
Ольга Мельницкая, «Крымская правда», 28.02.2008
Загрязнение моря сточными водами по всему побережью Крыма может
привести к экологической катастрофе.
Для чего люди приезжают летом в Крым? Насладиться роскошью дорогих
отелей или в качестве экзотики месяц ютиться в "курятниках", а может быть,
вдоволь наесться крымских фруктов или попробовать крымского вина? И это
тоже, но в первую очередь едут в Крым за здоровьем: ради морского лечебного
воздуха, ради чистых, нагретых солнцем пляжей, ради уникальной природы,
ради возможности купаться в тёплом ласковом море. Вряд ли кто-то из туристов
мечтает подхватить кишечную инфекцию или калекой вернуться домой. Но, к
сожалению, всё это может случиться.
Мало нам мазута, плавающего вдоль Керченского полуострова, так тут
ещё и фекальные воды: их в огромном количестве сбрасывают в море по всему
побережью Крыма.
И процесс этот остановить не может ни одна контролирующая структура.
Факты загрязнения моря сточными водами выявлены ещё в июне прошлого
года государственной Азово-Черноморской экологической инспекцией. Объектов
с вопиющими нарушениями требований природоохранного законодательства Украины,
в частности, охраны водных ресурсов, более сотни.
Вот несколько примеров: в трубопроводе санатория "Украина" (посёлок
Гаспра, Ялта) обнаружены четыре разлома. Первый разлом трубы диаметром
почти три метра находится всего в пятидесяти метрах от берега. А это -
акватория у пляжа, и до поверхности воды здесь всего два с половиной метра.
Второй разрыв - в восьмидесяти метрах от берега, третий - в ста десяти,
а на расстоянии ста сорока пяти метров наблюдается пятидесятисантиметровый
зазор. Во многих местах коррозия "съела" стенки трубы на 60-70 процентов.
Когда отключают электроэнергию, все стоки сбрасывают через этот запасной
коллектор. Первый аварийный выброс фекальных вод произошёл летом 2005 года.
С тех пор нечистоты периодически поступают в море.
Феодосия, посёлок Щебетовка. Через сбросной коллектор очистных сооружений
санатория "Крымское приморье" сплошным потоком фекальные воды выливаются
в море в районе Карадагского заповедника. Такую же картину водолазы зафиксировали
и в посёлке Орджоникидзе - трубопровод полностью разрушен в урезе береговой
черты в 95 метрах от берега: вдоль всей бухты Двуякорной разливаются нечистоты.
Ещё девять месяцев назад специалисты Крымского отделения государственной
специализированной аварийно-спасательной службы на водных объектах МЧС
Украины написали рекомендации по устранению нарушений, которые необходимо
срочно воплотить в жизнь, но воз и ныне там.
- Всё это время аварийные ситуации, зафиксированные в трубопроводах,
на контроле и Совета министров, и Верховного Совета АРК, - говорит председатель
постоянной комиссии Верховного Совета АРК по правовым вопросам, правопорядку
и чрезвычайным ситуациям Людмила Лубина. - Но все эти месяцы мы ничего
сделать не можем. Виновных найти невозможно. Хозяевами пляжей являются
или местные Советы, или предприятия, ведомства, содержащие дома отдыха,
пансионаты, санатории. Контролирующих инстанций очень много. И если первые
ответственность за аварийные ситуации перекладывают друг на друга, то карающие
органы стараются "перетянуть одеяло" на себя. И в этом мы усматриваем конкретную
заинтересованность. Если до сих пор самые крупные нарушения природоохранного
законодательства не исправлены, значит, контролёры находят "общий язык"
с хозяевами аварийных объектов.
Однако все службы, отвечающие за экологическую безопасность, рапортуют
о результатах своей плодотворной работы. На бумаге все эффективно борются:
и Азово-Черноморская инспекция, осуществляющая полный контроль в двухкилометровой
зоне от берега, и СЭС, которая следит за качеством воды, и МЧС, в компетенции
которого разрешение на открытие пляжей и здравниц. Но результатов их работы
не видно.
Когда Республиканский комитет АРК по охране окружающей природной среды,
то есть орган, созданный в Крыму специально для обеспечения экологической
безопасности автономии, попытался заняться проблемой сточных вод, Киев
тут же инициативу пресёк, мол, этот вопрос не в вашей компетенции: данной
проблемой должна заниматься Азово-Черноморская инспекция. Сегодня нарушители
официально отделываются смешными штрафами: примерно 180 гривен. Сколько
денег платят "за кулисами", неизвестно, но, по всей видимости, "договариваться"
намного выгоднее, чем чинить поломанные коллекторы. Рескомприроды Крыма
осенью прошлого года обращался в Минприроды Украины с предложением многократно
увеличить размеры штрафов. Возможно, тогда всяческие "закулисные договорённости"
станут невыгодны для тех, кто наносит ущерб природе, и последствия аварий
они начнут устранять сразу. Пока же введение новых штрафов только лишь
на стадии обсуждений.
- Но безвыходных ситуаций нет, - заверяет Людмила Лубина. - На последнем
заседании комиссии по правовым вопросам, правопорядку и чрезвычайным ситуациям,
состоявшемся в середине февраля этого года, было принято решение не открывать
пляжи здравниц, санаториев и домов отдыха, руководители которых не хотят
устранять подобные аварии. Например, когда мы закроем пляж санатория "Украина",
уверена, его директор уже не будет спихивать всю ответственность на Гаспринский
поселковый Совет и сразу найдёт деньги. Так поступят и остальные. Мы больше
не будем идти у них на поводу и "кормиться обещаниями".
В прошлом году нас заверяли: "Отработаем курортный сезон, заработаем
денег и всё починим". Обещания не сдержали. В этом году применим жёсткие
меры.
В преддверии курортного сезона трудно представить, что все многочисленные
проржавевшие, поломанные трубопроводы, на ремонт которых нужны колоссальные
средства, будут вовремя починены.
Существует ещё одна проблема: городские пляжи, которые закрыть практически
невозможно, всё равно люди будут купаться в прибрежной акватории. А значит,
помимо кишечной инфекции существует риск получить травму: море вблизи берега
насыщено не только фекалиями, но и всевозможным металлом, вплоть до затонувших
судов. Одно из них, разрушенное судно СБР-185, лежит на отмели прямо в
пляжной зоне Феодосии. Отдыхающие здесь могут не только травмироваться,
но и погибнуть. Хаотически разбросанные металлические конструкции находятся
возле самого берега. Аналогичный пример - судно "Сириус", разбившееся о
скалы в районе мыса Тарханкут. Его обломки разбросаны на дне моря на площади
восемьдесят квадратных метров. Но местных чиновников угроза жизни людей,
похоже, не волнует: акватория пляжей так и не очищена от опасных фрагментов
затонувших судов.
Мы можем проводить сколько угодно туристических ярмарок, придумывать
самые разнообразные акции и пиар-кампании, заманивать туристов яркой, многообещающей
рекламой. Но, приехав в Крым и искупавшись в море с нечистотами, напоровшись
на скрытую под водой арматуру, человек навсегда забудет сюда дорогу. В
следующий раз он наверняка выберет курорт, где на должном уровне главная
составляющая - экосистема. Мало того, ещё и всем своим знакомым отсоветует
ездить отдыхать в Крым. Разве нам нужна такая антиреклама?
http://www.kp.crimea.ua/news_details.php?news_type_id=1&news_id=3414
НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ
Энергодарские
коммунальщики спровоцировали волну слухов об аварии на ЗАЭС
Шилин Дмитрий, «Индустриальное Запорожье», 26.02.2008
Информация о том, что энергодарцам срочно выдают таблетки, поскольку
«что-то случилось на атомной станции», вызвала очередную волну тревожных
слухов.
- Да, мне звонили по этому поводу,- рассказывает начальник управления
по вопросам чрезвычайных ситуаций и гражданской защиты населения горсовета
Анатолий Тарасов. - Два дня подряд телефон не умолкал - люди из Киева,
Никополя, Херсона, Запорожья интересовались обстановкой в городе, тревожились
о судьбе родственников.
А поводом стали объявления, которые работники предприятия коммунальной
собственности развесили на подъездах домов, о том, что необходимо получить
таблетки йодистого калия в ЖЭУ. Причину выдачи таблеток не указали! Это
и породило тревожные слухи и разные домыслы.
Таблетки йодистого калия выдают взамен имеющихся у населения – на случай
аварии на Запорожской АЭС, срок годности которых подходит к концу. Каждые
четыре года - таков срок годности таблеток - их меняют.
В связи с этим ЗАЭС в прошлом году закупила 114 тысяч упаковок препарата
йодистого калия с целью раздать его населению, проживающему в 30-километровой
зоне расположения Запорожской АЭС.
Выдавать новые таблетки йодистого калия начали в сентябре прошлого
года – согласно приказу городского головы «Об обеспечении населения средствами
индивидуальной защиты». Жильцы домов и общежитий, которые находятся на
балансе Запорожской АЭС, Запорожской ТЭС, ОАО «Днепроэнерго», «Вилюй-2»,
уже получили их. В течение трех месяцев препарат получат еще 49 тысяч энергодарцев,
которые проживают в домах коммунальной собственности.
Выдача строго контролируется, препарат получают по месту прописки.
Существует и резервный фонд - на случай, если человек потерял таблетки,
купил квартиру в Энергодаре.
- В каждой семье, - акцентирует Анатолий Тарасов, - должен быть отдельный
ящичек, типа домашней аптечки, где хранятся таблетки йодистого калия, лепестки
как средства индивидуальной защиты для каждого члена семьи и «Памятка
по действиям населения в случае возникновения чрезвычайных ситуаций техногенного
или природного характера», где четко все расписано, что делать в случае
аварии.
http://iz.com.ua/2008/02/26/dostatochno-odnogo-nameka/
ДЕМОГРАФІЯ
Стимульнули Катю с Ванькой...
Ксения Малышева, «Донбасс», 28.02.2008, Донецкая обл.
«Только когда люди действительно почувствуют себя защищенными, перестанут
бояться безработицы, инфляции, халатности врачей, непробиваемого бюрократизма
чиновников, нас станет больше».
Население Украины вымирает катастрофически быстрыми темпами. На этот
факт уже невозможно закрывать глаза, потому что цифры ошеломляют. За последние
15 лет страна недосчиталась более пяти миллионов человек. За это время
рождаемость уменьшилась на 40%, а смертность увеличилась на 30%. Ситуацией
всерьез обеспокоился президент (что совершенно неудивительно: ведь если
не принять меры, управлять скоро будет попросту некем). Виктор Ющенко заявил,
что уже в этом году надо добиться, чтобы прирост населения превысил смертность.
Стимулировать рождаемость решили самым убедительным образом - деньгами.
22 февраля Кабмин принял постановление о порядке выплат помощи при рождении
ребенка в 2008 году. Проект презентовала министр труда и социальной политики
Людмила Денисова. Суть его весьма привлекательна: отныне помощь при рождении
ребенка, который родился после 31 декабря 2007 г., предоставляется в размере
12 240 гривен - на первого ребенка, 25 000 гривен - на второго, 50 000
гривен - на третьего и следующих детей.
Понятно, что получить всю сумму на руки сразу не получится. При рождении
первого малыша единовременная выплата составит 4 800 гривен, второго -
4 840 гривен, третьего и следующих детей - 5 000 гривен. Остаток суммы
счастливые родители первого ребенка будут получать равными порциями в течение
года (по 620 гривен ежемесячно), второго - в течение 24 месяцев (по 840
гривен ежемесячно), третьего и следующих детей - на протяжении трех лет
(по 1250 гривен ежемесячно).
Соблазнительно, не правда ли? В особо выгодном положении окажутся мамочки,
родившие двойню и тройню. Они получат помощь на всех малышей, причем каждый
ребенок из их числа будет считаться следующим. Что важно, такая же материальная
помощь положена и усыновителю, опекуну на каждого усыновленного (взятого
под опеку) ребенка.
Новость, безусловно, приятная. Вот только сможет ли она спровоцировать
бэби-бум, как того хочет правительство? Да, первое время родители новорожденного
не будут чересчур стеснены в финансовом плане (хотя и это не факт, ведь
цены растут дикими темпами, и во что превратится тысяча гривен через два
года, не знает никто). Но что делать дальше? Расходы на садик, школу, одежду
всё увеличиваются, а получить достойное образование многим по-прежнему
не по карману. Для того, чтобы население страны действительно начало прибывать,
необходимо нечто гораздо большее, чем увеличение поощрения за рождение
малыша. Реформация всей государственной системы. Только когда люди действительно
почувствуют себя защищенными, перестанут бояться безработицы, инфляции,
халатности врачей, непробиваемого бюрократизма чиновников, нас станет больше.
Но, как говорится, лиха беда начало. Будем надеяться, что вскоре за денежным
стимулированием рождаемости последуют и другие меры, позволяющие кардинальным
образом изменить демографическую ситуацию к лучшему.
http://www.donbass.dn.ua/showtext.php?mat=7099&rubr=7
ІСТОРИЧНА СПАДЩИНА
Гадяцький
договір: від минувшини до сьогодення
Тетяна Александрова, «Зоря Полтавщини», 29.02.2008
Голова облдержадміністрації Валерій Асадчев звернувся до Кабінету
Міністрів та Секретаріату Президента України з ініціативою про відзначення
на державному рівні 350-ї річниці Гадяцького договору.
Гадяцький договір 16 вересня 1658 року фактично був проектом міждержавної
спілки України, Польщі та Литви. Він є однією з найважливіших подій у національно-державному
самоствердженні українства.
До речі, Гадяцька райдержадміністрація вже затвердила план заходів
із відзначення цієї дати. Зокрема у Гадячі відбудеться святковий концерт
«Золота підкова козацької слави», що має започаткувати Всеукраїнський фестиваль
гетьманських столиць.
Прес-центр управління у справах преси та інформації облдержадміністрації.
ВІДРОДЖЕННЯ ДУХОВНОСТІ
2008
– рік замків та палаців Західної України
Прес-служба ОДА, «Західний кур’єр», 28.02.2008, Івано-Франківська
обл.
2008 рік оголошено роком замків та палаців Західної України.
Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Тернопільська
та Хмельницька обласні ради на підтримку ініціативи громадських організацій
оголосити 2008 рік роком замків та палаців.
Ці облради Західної України підписали Декларацію про наміри “сприяти
об’єднанню зусиль областей щодо збереження автентичності та самобутності
замків та палаців регіону; сприяти популяризації відомостей про замки та
палаци регіону в Україні та за її межами; взяти опіку над організацією
заходів, пов’язаних зі збереженням та популяризацією як у регіоні, так
і у Києві”.
Учасниками представницької зустрічі керівників шести західноукраїнських
обласних рад, яка відбулася у Львові, в Золотій залі палацу Потоцьких,
були перший заступник голови обласної ради Зіновій Береговський, голова
обласної організації Національної спілки письменників Василь Добрянський
та начальник управління туризму і культури облдержадміністрації Володимир
Федорак.
Декларація про наміри передбачає звернення до Президента України, Голови
ВРУ, Прем’єр-міністра України, Віце-прем’єр-міністра з гуманітарних питань,
зарубіжних регіонів та міст, які мають побратимські стосунки з нашими регіонами
та містами, міжнародних організацій, громадських діячів із закликом долучитись
до ініціатив, зазначених у декларації”.
http://www.wk.if.ua/?set=news&mc=readfull&do=1730
*
*
*
Повнотекстовий огляд регіональної преси. До випуску ввійшли матеріали, які з’явилися на шпальтах та в інтернет-версіях обласних та міських газет України по 28 лютого 2008 року включно.
Заявки на отримання друкованих версій, а також зауваження та пропозиції
можна надсилати за адресою:
nekrasova@rada.gov.ua
або телефоном: 255-23-94
Некрасова Олена Станіславівна