|
|
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
Парламент медленно готовится к переговорамПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ
Кирилл Сазонов, «Донбасс», Донецкая обл.
Будет ли работать Верховная Рада? Депутаты парламента решили снова сесть за стол переговоров.Сергей Гриневецкий: «Власть непрогнозируема и некомпетентна»
Дора Дукова, «Вечерняя Одесса»
Депутат Верховной Рады от блока Литвина Сергей Гриневецкий в окружении коллег из депутатской фракции Одесского областного совета «Народная инициатива» провел пресс-конференцию, на которой остановился на основных событиях и тенденциях в политике, социально-экономическом развитии и государства, и Одесского региона.
Глава Крымского парламента доволен итогами рабочей поездки Арсения Яценюка в КрымМІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ
Алла Горева, «Крымские известия»
«Считаю, что это был хороший визит, хорошая поездка Председателя Верховной Рады Украины в Крым» — так прокомментировал журналистам глава крымского парламента Анатолий Гриценко итоги рабочей поездки главы украинского парламента Арсения Яценюка в автономию.«Дикарь» хотел выгнать Яценюка из Верховного Совета Крыма
Александр Мащенко, «Крымское время»
Визит в Крым Арсения Яценюка завершился скандалом. Во время совещания в парламенте автономии на трибуну поднялся коммунист Вячеслав Захаров и обвинил киевского политика в том, что он без санкции Верховной Рады подписал известное «письмо трех» о присоединении Украины к плану действий по членству в НАТО.Кому не по нутру ініціативи Юлії Тимошенко?
Володимир Лис, «Волинь»
Народний депутат України Євген Кирильчук на прес-конференції для волинських ЗМІ, яку провів разом з іншим народним депутатом України, головою обласної організації ВО «Батьківщина» Віктором Олійником, детально проаналізував причини ажіотажу, який виник довкола повернення вкладникам Ощадбанку СРСР їх знецінених і довгоочікуваних вкладів.Найдешевший газ лише у «мишоловці»
Наталія Балюк, «Високий замок», Львівська обл.
Прем’єр Юлія Тимошенко у суботу на брифінгу в Кабінеті міністрів зробила сенсаційну заяву. За її словами, Рада нацбезпеки і оборони вирішила відмовитися від послуг «РосУкрЕнерго» і його дочірніх структур.
Сесія однієї проблемиПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА БЛОКИ
Людмила Самойлова, «Зоря Полтавщини», 01.02.2008
Публікація присвячена темі “владного конфлікту” в Зіньківському районі. Нагадаємо, що наприкінці минулого року депутати районної ради оголосили недовіру голові райдержадміністрації.Бюджет области на 2008 год обсужден и принят
Владислав Перепадя, «Верже», Запорожская обл.
В Запорожье состоялась 19-ая внеочередная сессия Запорожского облсовета, на которой рассматривался проект бюджета на 2008 год». Чтобы запланированный бюджет реализовать, надо выполнить принятую Программу социально-экономического и культурного развития Запорожской области на 2008 год.
Спільна заява п'яти партійЕКОНОМІКА
Анатолій Васевич, «Зоря Полтавщини», 01.02.2008
На прес-конференції в редакції газети «Зоря Полтавщини», депутатами Полтавської облради була надана оцінка стосовно дій керівництва держави щодо вступу України в НАТО. На думку організаторів, даний лист не відображає волі народу і не є результатом політичного консенсусу.Якщо до хати прийде НАТО, не лякайтесь, тату...
Микола Гострий, «Західний кур’єр», Івано-Франківська обл.
Позитиви співпраці з Північно-Атлантичним альянсом бачить навіть Янукович, але не признається.Крути: біль і міць України
Петро Кобевко, «Час», Чернівецька обл.
Вже більше року на Буковині вперше в Україні об’єдналися українські партії у Блок національних сил Буковини. У декларації об’єднання основним принципом Блоку визначено «пріоритет інтересів України, Буковини над особистими амбіціями та інтересами».Встреча с журналистами
«Верже», Запорожская обл.
В Запорожье в малом зале облсовпрофа прошла встреча председателя Социалистической партии Украины, до недавнего времени спикера Верховной Рады Украины Александра Мороза, который прокомментировал поражение СПУ на досрочных выборах, дал оценку работе правительства Юлии Тимошенко.
Судоремонт - на подъёме!ПЕРЕДІЛ ВЛАСНОСТІ
Посохов С.В., «Слава Севастополя»
Развитие судоремонта в Севастополе – главная тема интервью с генеральным директором компании ОАО "Морской индустриальный комплекс" Сергеем Валентиновичем Посоховым.Аграрії визначають перспективи
Людмила Даценко, «Зоря Полтавщини», 5.02.2008
Як працюватиме аграрний сектор економіки області у 2008 році? Це питання було головним на порядку денному наради, що відбулася в Полтавській ОДА.В Іллічівську губернаторові вручили першу порцію тільки-но виготовленої соняшникової олії...
Євген Блінов, «Одеські вісті»
Відбувся робочий візит голови Одеської обласної державної адміністрації Миколи Сердюка до Іллічівська, під час якого він проконтролював ситуацію пов’язану з розвитком промислових підприємств.
Реприватизації підприємства домагаються колишні працівники Тлумацького комбікормового заводуРІВЕНЬ І ЯКІСТЬ ЖИТТЯ
Петро Західняк, «Галичина», Івано-Франківська обл.
Днями біля стін адмінприміщення тлумацької районної влади знову кипіли соціальні пристрасті колишніх працівників місцевого комбікормового заводу, які домагаються від влади реприватизації цього підприємства й своєї частки від цього та повернення їм 46 тисяч гривень заборгованої зарплати.
Виплата заощаджень “по блату”ЗАКОННІСТЬ І ПРАВОПОРУШЕННЯ
Наталія Брянська, «Час», Чернівецька обл.
Популярний за останній час “Ощадбанк” поволі продовжує свою роботу з виплати знецінених заощаджень, які народ збирав роками, відмовляючи собі майже в усьому.Пенсії вистачає на два тижні
Клим Горобченко, «Волинь»
«Коли виходив на пенсію, свято вірив, що попереду — безтурботна старість, що зможу втілити найпотаємніші мрії дитинства та юності: побачити світ, мати вдосталь часу для мандрів. Часу, справді, достатньо нині, але не грошей».
Мільйон вкрав – копійку повернувЗБЕРЕЖЕННЯ ДОВКІЛЛЯ
Роман Тихий, «Західний кур’єр», Івано-Франківська обл.
Кореспондент газети спробував проаналізувати найуживаніші схеми «лівого» заробітку, які застосовують в Івано-Франківську.Против шары
Андрей Поляков, Инна Стасова, «Панорама», 6.02.2008, Сумская обл.
Предприниматели рынка на ул. Леваневского в Сумах заявили о бессрочной акции протеста, но пока обещания не выполнили.
Позади планеты всейСТИХІЙНІ ЛИХА, АВАРІЇ, НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ
Татьяна Буряковская, «Время», Харьковская обл.
Из-за преступного нарушения гидрологического баланса под Харьковом может «поплыть» целый микрорайонБезцінний дар природи
Ірина Євдокимова, Олександр Гостудим, «Зоря Полтавщини», 01.02.2008
Відтворення водно-болотних систем на Полтавщині сьогодні є раціональним використанням природних ресурсів.
На изломе двух стихийДЕМОГРАФІЯ
Юрий Хоба, «Донбасс», Донецкая обл.
Прибрежная часть Мелекино и Белосарайской косы едва не оказалась стертой с лица земли ледяным валом высотой в жилой дом.
Демографічний феномен Вихвостова Ігор Кузьменко, «Деснянська правда», 04.02.2008, Чернігівська обл. 38ІСТОРИЧНА СПАДЩИНА
Городнянське село на Чернігівщині спростовує тезу про вимирання.
Батурину – статус містаПАМ'ЯТЬ
Алла Зіневич, «Деснянська правда», 04.02.2008, Чернігівська обл.
До 300-ліття батуринської трагедії - відродження Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» та селища Батурин» та надання селищу Батурину статусу міста.Повернення «Самостійної України»
«Західний кур’єр», Івано-Франківська обл.
Організація українських націоналістів видала десятитисячним накладом брошуру основоположника ідеології українського націоналізму Миколи Міхновського «Самостійна Україна», яка вперше побачила світ в 1900 році.
100-денна вахта пам'ятіПРИЗНАЧЕННЯ ТА ЗВІЛЬНЕННЯ
Анатолій Васевич, «Зоря Полтавщини», 5.02.2008
Згідно з Указом Президента України нинішній рік оголошено Роком пам'яті жертв Голодомору 1932–1933 років в Україні. Адже цьогоріч минає 75 років з часу страшної трагедії нації. З нагоди сумної дати у Полтаві по вулиці Жовтневій, 27, розпочато акцію "100 днів".
Судя по всему, в областном КРУ скоро сменят не только окнаОПИТУВАННЯ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ
Аркадий Генкин, «Время», Харьковская обл.
Всего лишь один день продолжалась рабочая поездка в Харьков заместителя начальника главного контрольно-ревизионного управления Украины Виктора Скирты, во время которой был отмечен высокий уровень текучести кадров в КРУ в Харьковской области.
Премьер набирает очки в Донбассе
«Донбасс», Донецкая обл.
Чтобы узнать, как взрослое население Донецкого региона восприняло компенсацию потерь от обесценивания сбережений Сбербанка СССР в размере 1000 гривен, Аналитическая служба Николая Гаврилова с 27 по 30 января опросила 555 человек.Инициатива 30 тысяч недовольных. Инициативная группа сдала подписи в мэрию
Ирина Власова, "Панорама", 6.02.2008, Сумская обл.
Инициативная группа собрала около 30 тыс. подписей горожан за проведение референдума. А это означает, что вопросы отставки мэра, городского совета, запрета приватизации коммунальных предприятий и выноса игрового бизнеса за пределы города вполне могут быть вынесены на плебисцит.
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
Парламент медленно готовится к переговорам
Кирилл Сазонов, «Донбасс», Донецкая обл.
Будет ли работать Верховная Рада? Депутаты парламента решили снова сесть за стол переговоров.Лидер украинских коммунистов Петр Симоненко заявил, что на заседании согласительного совета парламентарии должны обсудить возможность разблокирования работы Рады.
С другой стороны, что еще они могут обсуждать? Пока трибуна в блокаде, говорить о более дальних перспективах - пустые фантазии. Согласительный совет должен был пройти в пятницу, 1 февраля.
Но что-то помешало депутатам, и дату решили перенести. Понятно, что не на выходные. Отдых - святое. Верховная Рада проведет заседание согласительного совета в понедельник, 4 февраля, в 15 часов. Может, в этот раз у них получится договориться? Слишком много непримиримых противников с двух сторон. Да и вопросы по НАТО и Луценко стоят достаточно остро. Но какой-то выход искать надо. Или парламент так и останется в неработающем состоянии, а нам будет трудно понять, за что из наших налогов на содержание депутатов идут такие большие суммы.
http://www.donbass.dn.ua/showtext.php?mat=6479&rubr=1Сергей Гриневецкий:«Власть непрогнозируема и некомпетентна»
Дора Дукова, «Вечерняя Одесса»
Депутат Верховной Рады от блока Литвина Сергей Гриневецкий в окружении коллег из депутатской фракции Одесского областного совета «Народная инициатива» провел пресс-конференцию, на которой остановился на основных событиях и тенденциях в политике, социально-экономическом развитии и государства, и Одесского региона.Политический кризис и досрочные парламентские выборы, по мнению политика, породили главную тенденцию — рост правового нигилизма среди правящей элиты и попытки решать ключевые политические вопросы вне конституционного поля. Результат — своеобразное состояние полулегитимности практически всех органов власти. Еще одной тенденцией, также негативной, назвал попытки каждой из политических сил сформировать систему власти «под себя», что наблюдалось и в бытность у власти антикризисной коалиции, принявшей Закон «О Кабинете Министров», существенно сокращающий прерогативы Президента в пользу правительства и правящей коалиции.
— Сегодня мы наблюдаем аналогичный процесс, когда Президентом вносятся, как безотлагательные, новая редакция Закона о Кабмине и изменения к законам «О местном самоуправлении в Украине», «О местных государственных администрациях».
И это при том, что Парламентская Ассамблея Совета Европы рекомендовала привести Закон «О Кабинете Министров» в соответствие с Конституцией Украины с учетом европейских стандартов и выводов Венецианской комиссии. Президентские законопроекты значительно усиливают власть Президента. В частности, ограничивают полномочия Премьер-министра в отношении кадровых назначений, изменяют принцип взаимоотношений с местными госадминистрациями. В изменениях к Закону «О местных государственных администрациях» Президент хочет разрешить главам облгосадминистраций входить в состав СНБО. Закон «О Кабинете Министров» фактически ставит СНБО над правительством в вопросах национальной безопасности и обороны. Все это говорит о попытке превратить СНБО в альтернативный Кабинет Министров.
По-прежнему нерешенной остается проблема разграничения полномочий местных госадминистраций и местных советов. Предложенные Президентом законопроекты, считает С. Р. Гриневецкий, — это шаг назад в проведении политреформы.
Отметил народный депутат и тенденцию, особенно очевидную на областном уровне: выборы местных советов по партийным спискам создали благоприятные условия для отдельных финансово-экономических групп, вследствие чего «местные советы, вместо решения вопросов развития территорий, занимаются обслуживанием финансовых и имущественных интересов олигархов». Говоря о стремлении превратить местные советы в альтернативу местным госадминистрациям, политик воспользовался местным примером — увеличивается численность аппарата Одесского облсовета и, соответственно, возрастает его финансирование.
Еще один местный пример С. Р. Гриневецкий привел, говоря о кадровой политике, построенной на квотном принципе, — за три года в Одесской области сменились три губернатора, что не делает эффективной работу местной власти.
— Не слышно было позиции облгосадминистрации в отношении таких острых проблем, как рейдерство в морских портах области, обострение ситуации вокруг Всеукраинского центра болгарской культуры и многих других. Местная власть молчит, потому что ей нечего сказать. Или она некомпетентна...
Остановился Сергей Рафаилович на теме популизма в действиях политиков. Приближение президентских выборов, отметил, провоцирует борьбу за симпатии электората, отсюда такие популистские шаги, как выплата утраченных сбережений, проект программы действий правительства, похожий больше на декларацию добрых намерений, да и Госбюджет-2008, который, по сути, является бюджетом проедания, а не развития. Отметил, что фракция блока Литвина добилась отображения в бюджете ключевых положений своей предвыборной программы — в части возобновления действия Закона о детях войны, повышения минимальной зарплаты и прожиточного минимума, пенсий и стипендий.
Пока не удалось фракции в Верховной Раде добиться поддержки инициированного ею законопроекта о продолжении моратория на продажу земли сельскохозяйственного назначения.
Говоря о проблемах Одесского региона, Сергей Гриневецкий остановился на таких, как рост цен на хлеб и попытка местной власти решить проблему силовыми, а не экономическими методами; кадровая чехарда на ведущих транспортных предприятиях; нереализованная программа развития Украинского Придунавья; изношенность жилищно-коммунального фонда. Политик заверил в готовности депутатской фракции «Народная инициатива» и впредь «работать на упреждение, предлагая власти рациональные решения общественно важных проблем».
Отвечая на вопросы журналистов, Сергей Гриневецкий не прогнозировал долгого будущего демократической коалиции в парламенте: «Монолитны 226 кнопок, но не голов». И еще раз подтвердил свою склонность к афоризмам, заявив: «Выплата утраченных сбережений вкладчикам — это предварительный подкуп избирателя за его же собственные деньги»...
http://vo.od.ua/article/7715ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ
Глава Крымского парламента доволен итогами рабочей поездки Арсения Яценюка в Крым
Алла Горева, «Крымские известия»
«Считаю, что это был хороший визит, хорошая поездка Председателя Верховной Рады Украины в Крым» — так прокомментировал журналистам глава крымского парламента Анатолий Гриценко итоги рабочей поездки главы украинского парламента Арсения Яценюка в автономию.«Была четко озвучена позиция руководства страны по ряду вопросов, которые есть в Автономной Республике Крым в части решения социально-экономических проблем», — подчеркнул Председатель Верховной Рады АРК. При этом Анатолий Гриценко отметил, что Арсений Яценюк предложил сформировать рабочую группу по предложениям крымской стороны, связанным с внесением изменений в Государственный бюджет Украины. Они непосредственно касаются выделения дополнительных финансовых ресурсов на определенные проекты и мероприятия, разработанные в рамках Программы социально-экономического развития полуострова.
Еще одним важным моментом А. Гриценко назвал тот факт, что Председателем Верховной Рады Украины была озвучена принципиальная позиция центральной власти по проблеме самозахватов на территории Крымской автономии. Глава украинского парламента выразил убеждение в том, что давно назрела необходимость принятия закона Украины о статусе депортированных. Это прежде всего важно для того, чтобы можно было упорядочить решение вопросов, связанных с возвращением и обустройством крымских татар, а также проблемы финансирования соответствующих программ из Госбюджета Украины.
«Поэтому считаю, что поездка была достаточно плодотворной, — подчеркнул глава крымского парламента, — были озвучены многие позитивные предложения, и нам теперь остается только совместно наработать действенные механизмы воплощения их в жизнь».
Пресс-секретарь Председателя Верховной Рады АРК
http://www-ki.rada.crimea.ua/nomera/2008/021/head.html«Дикарь» хотел выгнать Яценюка из Верховного Совета Крыма
Александр Мащенко, «Крымское время»
Визит в Крым Арсения Яценюка завершился скандалом. Во время совещания в парламенте автономии на трибуну поднялся коммунист Вячеслав Захаров и обвинил киевского политика в том, что он без санкции Верховной Рады подписал известное «письмо трех» о присоединении Украины к плану действий по членству в НАТО.«Выйдите с трибуны!» — потребовал Яценюк.
В ответ Захаров пригрозил указать Яценюку на дверь!
«Вы смотрите, чтобы я вам сейчас не показал кое-что!» — отреагировал Яценюк. (Интересно, что хотел показать Арсений Петрович Вячеславу Романовичу?) И назвал Захарова «дикарем».
«Объясните, почему этот гражданин финансировал выплату пенсий бандитам ОУН-УПА? Почему этот гражданин финансировал строительство памятника Степану Бандере?» — возмутился «дикарь», указывая на Яценюка.
«Я думаю, что мне надо в Крыму профинансировать систему охраны здоровья. Я это обязательно сделаю, отдельные учреждения профинансирую», — парировал спикер ВРУ.
Однако «душевнобольной дикарь» Захаров, видимо, поняв, что терять больше нечего, потребовал оставлять в бюджете Крыма все налоги, собираемые на полуострове, соблюдать право учащихся на получение образования на русском языке и отказаться от вступления Украины в НАТО, а также предложил Крыму подписать союзный договор с Россией и Белоруссией. В заключение своего демарша Захаров потребовал отозвать спикерскую подпись под письмом о вхождении Украины в НАТО и швырнул на стол Яценюку стопку писем разгневанных крымчан.
Вышеописанный эпизод был, пожалуй, самым ярким в программе пребывания Яценюка в Крыму. В прошлом номере «КВ» мы упомянули о том, что, собираясь в Крым, спикер ВРУ обещал журналистам рассказать на полуострове всю правду о захватах земли и о НАТО. Однако, увы, ничего сенсационного Арсений Петрович в Симферополе так и не изрек. Больше того, речи Яценюка были вполне банальными.
В борьбе с самозахватами Яценюк уповает главным образом на принятие закона о статусе депортированных. «Первое и ключевое — принятие закона, который бы определял статус депортированного лица, категории этих граждан, создание единого государственного реестра лиц, на которых распространяется действие этого закона», — сказал Яценюк на совещании в ВС Крыма. Может быть, кто-то забыл, но ровно то же самое год назад тут у нас в Крыму говорил и президент Украины Виктор Ющенко. Так что речи Яценюка — это просто очередная попытка протолкнуть принятие закона о статусе депортированных.
Сам по себе этот закон, может быть, был бы и неплох. К примеру, он мог бы наконец четко определить, кто из крымских татар является депортированным, а кто нет. Потому что нельзя считать депортированными всех татар, в том числе и родившихся уже здесь, в Крыму. Кроме того, этот закон мог бы также определить, когда наконец завершится пресловутое «обустройство депортированных», которое длится уже почти двадцать лет.
В общем, все дело в том, кто этот закон напишет. А я боюсь, что тот закон, который хочет принять Яценюк, напишут Джемилев, Чубаров и компания. И в нем будут пункты о легализации меджлиса и курултая в качестве этнических органов власти; о признании депортированными всех татар поголовно (в том числе и тех, кто еще не родился); о наделении татар льготами по этническому признаку и, таким образом, фактическом разделении крымчан на людей первого и второго сорта.
К тому же не очень понятно, как принятие закона о статусе депортированных решит проблему захватов земли? Конечно, если этот закон не обяжет власти просто узаконить все захваченные «гражданами первого сорта» участки. На самом деле закон, который нужен для решения этой проблемы, уже давно принят — это закон об уголовной ответственности за захваты земли. Однако работает он с большим трудом, а после показательного увольнения с поста начальника крымской милиции Анатолия Могилева, рискнувшего снести несколько крымскотатарских «самостроев» на Ай-Петри, у милицейского начальства, я думаю, желания использовать его будет еще меньше.
Не сказал Яценюк ничего нового и о вступлении Украины в НАТО. По его мнению, на данный момент вопрос о скором вступлении Украины в Североатлантический альянс вообще не стоит. «В лучшем случае вступление в НАТО случится лет через десять», — заявил Яценюк, и только после всеукраинского референдума. Кроме того, сказал спикер, Украине надо брать пример с Российской Федерации по уровню сотрудничества с альянсом. «Российская Федерация сотрудничает с НАТО в рамках 12 комитетов, а Украина — в рамках только 8 комитетов», — пожаловался Яценюк. А что касается проблемы возможного ухудшения украино-российских отношений, то, по словам политика, Украина «никогда не сделает шагов, которые шли бы в противовес с российской позицией». При этом он призвал политические силы не спекулировать на данном вопросе и «не натягивать умышленно двухсторонние украино-российские отношения».
Ну что ж, давайте теперь разберемся с каждым тезисом Арсения Петровича по отдельности. Представьте себе, что вы, ну, например, отправляетесь пешком в Киев, а родные вас всячески отговаривают от этого путешествия. Однако вы все равно отправляетесь в дорогу, а родственников успокаиваете примерно таким макаром: «Да не о чем сейчас беспокоиться, мне же до Киева еще лет десять идти, а вот когда я буду наконец входить в город, ну, тогда мы созвонимся, устроим семейный совет и решим, надо мне туда заходить или нет». Так и у нас с НАТО. Мы сначала присоединимся к плану действий по членству в НАТО, а потом, когда этот план будет выполнен, будем голосовать: вступать нам в альянс или не вступать. В общем, дикая логика, особенно для такого вроде бы «яйцеголового» человека, как Арсений Петрович Яценюк.
Дикая логика, разгадка которой проста как дважды два. Если проголосовать сейчас, то результаты этого голосования покажут, что подавляющее большинство граждан Украины против вступления страны в альянс. Поэтому надо тянуть время, ожидая, пока умрут выросшие при СССР старики, оболванивая молодежь, и ждать удобного момента для референдума. Что же касается России, то она, может быть, и сотрудничает с НАТО в 12 комитетах, но вступать в этот альянс, в отличие от Украины, не собирается. Так что очень дешевая риторика Яценюка тут решительно ни к чему.
Ну и наконец, несколько слов о том, как Яценюк представляет себе автономию Крыма. Почему-то, по мнению Арсения Петровича, автономный статус Крыма должен подразумевать исключительно дополнительные экономические полномочия. А особые права в гуманитарной сфере, видите ли, ведут лишь к политическим спекуляциям. «Если вы рассматриваете полномочия только с точки зрения языковой и гуманитарной, я не считаю это полномочиями. Более того, для меня статус автономии — это исключительно экономические стимулы, а остальное — это политизация процесса», — сказал Яценюк.
То есть Арсений Петрович, вероятно, даже не читал Конституции Крыма. По его мнению, политики, настаивающие на особых правах Крыма в гуманитарной и языковой сферах, не представляют интересы большинства жителей полуострова. «Когда нет профессиональных людей, которые в состоянии говорить об экономических началах, проводить экономические реформы, появляются «великие деятели», «защитники Крыма» (слава Богу, они не представляют более 10% Крыма), которые выходят и начинают старыми заезженными лозунгами с объемом пыли кричать о правах автономии. Они забывают о том, что мир развивается, страна развивается и людям надо давать зарплату, деньги, занятость, а кричать про НАТО и русский язык это легче всего, это значит, что делать ничего не надо. Это делают исключительно безответственные люди, не те, которые верят в Крым и переживают за него», — заявил спикер Верховной Рады.
И это означает, что спикер ВРУ то ли не владеет ситуацией, то ли, мягко говоря, говорит неправду. Потому что за людей, которые, по терминологии Яценюка, «выходят и начинают старыми заезженными лозунгами кричать о правах автономии», проголосовало на минувших выборах в ВС Крыма не 10, не 20, не 30, не 40, не 50, не 60 и даже не 70, а еще больше процентов крымчан.
Тем не менее визит Яценюка в Крым будет безусловно полезен для нашего полуострова. Если Арсений Петрович действительно не бросает слов на ветер, то он, по крайней мере, добьется финансирования республиканской психиатрической больницы, за что все мы будем ему благодарны по гроб жизни.
http://time4news.org/index.php?option=com_content&task=view&id=2217&Itemid=31Кому не по нутру ініціативи Юлії Тимошенко?
Володимир Лис, «Волинь»
Народний депутат України Євген Кирильчук на прес-конференції для волинських ЗМІ, яку провів разом з іншим народним депутатом України, головою обласної організації ВО «Батьківщина» Віктором Олійником, детально проаналізував причини ажіотажу, який виник довкола повернення вкладникам Ощадбанку СРСР їх знецінених і довгоочікуваних вкладів.Євген Кирильчук, який є першим заступником голови бюджетного комітету Верховної Ради, повідомив, що зараз іде інтенсивна робота над, по суті, новим, вже від теперішнього уряду, Державним бюджетом. До 1 березня бюджет буде перероблений і він буде набагато кращим, ніж той, який приймали поспіхом. Тоді, як визнав Євген Іванович, відбулося лише два засідання бюджетного комітету. А в новому буде зроблено правки, які враховують і всі порушення законів, що були допущені при розробці цього бюджету.
Євген Кирильчук навіть вступив у дискусію із журналістами, доводячи, що у Луцьку є не лише одинадцять відділень Ощадбанку України, а цілих 24 ощадбанківські точки, які можуть обслуговувати людей, не викликаючи ажіотажу, черг і псування нервів. Зараз же над поверненням заощаджень як слід працює лише шість відділень. Народний депутат мав зустрічі із керівництвом регіонального управління Ощадбанку і з тими, хто безпосередньо працює з людьми, і вони пообіцяли виправити становище. Прозвучало з вуст пана Кирильчука і роз'яснення, як будуть розподілятися оті 20 мільярдів гривень, які виділено на рік нинішній. Отож, підтверджено, що шість мільярдів вкладники отримають готівкою, двома мільярдами буде погашено заборгованість, а решту 12 мільярдів можна буде використати як розрахунок за товари вітчизняного виробництва. Якщо, звісно, наші громадяни захочуть такі товари за рахунок своїх вкладів придбати.
— Безготівковий обіг по державі вигідний всім, — запевнив Євген Іванович, — такий обіг практикується у всіх державах. Страх, про який кричать наші опоненти, безпідставний. Гроші, які начебто викидаються, можуть принести лише 0,4 відсотка інфляції. В той час, як минулого року, коли ніяких заощаджень не повертали, було 17 відсотків інфляції.
Народний депутат пообіцяв, що незабаром буде прийнята постанова Кабінету Міністрів, яка детально роз'яснить, як можна придбати вітчизняні товари, як користуватися отими коштами для придбання товарів.
Народні депутати нагадали також про ситуацію із поверненням ПДВ сільськогосподарським товаровиробникам. По суті, за зміною до Закону «Про держбюджет» минулого року, яку вніс у березні тодішній Кабінет Міністрів, ПДВ осів у переробників молока і м'яса. Нині підготовлено і зареєстровано законопроект, який передбачає нульову ставку на податок на додану вартість для сільських товаровиробників, тобто такий податок не нараховується і не повертається.
— Вас, напевне, найбільше цікавить, коли припиниться блокування Верховної Ради, — запитав Євген Іванович і пообіцяв, що це відбудеться вже в недалекому майбутньому.
Блокування ж, за його словами, і такої ж думки дотримується Віктор Олійник, відбувається тому, що склалася панічна ситуація в теперішній опозиції, представники якої не знають де їхнє місце і що їм робити. За словами Євгена Кирильчука, фракція Партії регіонів 152 голосами рекомендувала Раїсу Богатирьову на посаду першого заступника голови Верховної Ради. Але їй заборонив давати згоду Віктор Янукович, який бачив на цій посаді тільки Адама Мартинюка. В цьому головна причина, що вона дала згоду стати секретарем РНБО. Євген Іванович не виключає інший варіант вирішення проблеми блокування, ніж переговори і досягнення угоди, тобто перенесення роботи сесії парламенту в інше місце, ніж зал засідань Верховної Ради.
Як ліквідовується зрівнялівка в розмірах пенсії, продемонстрував на прикладі своїх знайомих і навіть родини народний депутат Віктор Олійник. Поступово люди відчують, що важливо мати і великий стаж роботи, і не варто отримувати зарплату в конвертах. Бо до народних депутатів уже звертаються ті, хто протягом останніх років перед пенсією половину, а то й більше зарплати отримував саме в конвертах. Тепер вони скаржаться, що вся зарплата не враховується при нарахуванні пенсії, а допомогти їм практично неможливо. Щодо заощаджень, то, як зауважив Віктор Олійник, «даємо право людині вибирати» і 30 відсотків вкладників, які вже завітали до відділень Ощадбанку, вирішили залишити свої гроші на вкладах під відповідні відсотки.
Відповідаючи на запитання журналістів, Євген Кирильчук і Віктор Олійник розповіли про майбутній перегляд Податкового кодексу, яким передбачено знизити податковий тиск на фонд оплати праці, що сприятиме виведенню зарплати з тіні. На прикладі кількох підприємств Маневицького району, зокрема лісгоспзагу, брикетного заводу, було проілюстровано їхню думку про те, як намагаються усувати неугодних людей, а також робляться спроби довести підприємства до банкрутства. Під час прес-конференції народні депутати запевнили і журналістів, і всіх волинян, що всі зобов'язання, взяті перед виборцями під час кампанії дострокових вересневих виборів, будуть виконані. Водночас гостро критикувалося «оточення Президента», яке вже заважає нормально працювати уряд
http://www.volyn.com.ua/?rub=4&article=0&arch=Найдешевший газ лише у «мишоловці»
Наталія Балюк, «Високий замок», Львівська обл.
Прем’єр Юлія Тимошенко у суботу на брифінгу в Кабінеті міністрів зробила сенсаційну заяву. За її словами, Рада нацбезпеки і оборони вирішила відмовитися від послуг «РосУкрЕнерго» і його дочірніх структур.«Також після указу Президента за підсумками РНБО будуть переглянуті ліцензії «УкрГазЕнерго» та інших метастазних утворень», - сказала Тимошенко. «Ми звільнимо ринок України від цієї ракової пухлини», - додала вона на питання про майбутнє «РосУкрЕнерго» і «УкрГазЕнерго».
«Без стресів для внутрішнього ринку України було сформовано рішення щодо відходу від послуг «РосУкрЕнерго» і «УкрГазЕнерго», інших посередників, які є неефективними і руйнівними, і перехід на прямі контракти», - сказала Ю.Тимошенко.
Вона також повідомила журналістам про численні зловживання попереднього керівництва «Нафтогазу України», екс-міністра палива та енергетики Юрія Бойка, який, до речі, чомусь був присутній на засіданні РНБО у п’ятницю.
За словами Тимошенко, Віктор Ющенко «цілком і повністю» підтримав це рішення РНБО.
Натомість Віктор Ющенко результати революційного, якщо вірити Ю. Тимошенко, засідання РНБО коментував значно стриманіше. За його словами, учасники засідання домовились упродовж 10 днів сформувати стратегію, за якою урядова команда та НАК «Нафтогаз» будуть здійснювати відповідні міжнародні контакти. Водночас глава держави застеріг уряд від намагання зруйнувати нинішню структуру, не створивши натомість нової.
«Україна має сьогодні найдешевший газ. Якщо взяти по всьому периметру, починаючи від Балтії і закінчуючи Кавказом. Яка ж для нас мета? Мати найдешевший газ? Чи давати відповіді, хто його постачає і як його постачає? Очевидно, нас цікавить перше», - сказав Віктор Ющенко.
Мати дешевий газ – це, звичайно, добре. Але якою ціною (маю на увазі не грошовий еквівалент)? Якщо ціною поступової здачі національних інтересів, то так виглядає, що дешевий газ, як і дешевий сир, може бути лише у “мишоловці”. “Мишоловка” для України – це доведення вітчизняної компанії “Нафтогаз України” до банкрутства, оскільки ця компанія в боргах як в шовках. Завдяки, зокрема, і укладеним попереднім керівництвом “Нафтогазу України” угодам з «РосУкрЕнерго». «Ці угоди мають ознаки корупційних, вони руйнують інтереси «Нафтогазу» та всієї держави, і ці аргументи будуть використані для того, щоб скасувати угоди і довести це в судах», - заявила прем’єр. Вона розповіла про зростання заборгованості «Нафтогазу України». «Вони планували через процедуру банкрутства вивести «Нафтогаз» із державної власності. І якби не прийшов новий уряд, ми б отримали банкрута, а газотранспортну систему вивели б із власності України», - сказала вона.
Прем’єр також навела приклади корупції в «Нафтогазі». Зокрема, у червні-липні 2006 року «Нафтогазу» було продано 1,8 мільярда кубометрів газу за ціною 2007 року. «412 мільйонів гривень – от що вони поклали собі на рахунок», - обурилась Тимошенко. «Це не просто злочин, це злочин, підтверджений бухгалтерією», - зазначила вона.
Те, що в газовій господарці України все дуже запущено, розуміють усі. Навіть домогосподарки і не за роками політично підковані українські діти. Але мало хто розуміє масштаби зловживань і крадіжок у цій сфері. Відверто кажучи, дивує той факт, що Президент дав 10 днів на з’ясування і налагодження ситуації у газовій сфері. Чому тільки зараз керівництво держави вирішило впритул поцікавитися цією ситуацією? Невже раніше все влаштовувало чи було нецікаво? Та біда в тому, що розібратися в газових аферах майже нереально. Адже для того, щоб зрозуміти, скільки газу крадеться, треба щонайменше мати облік газу, який надходить в Україну і який виходить з України. А системи такого обліку просто немає. Бо мережу транзиту будували ще за радянських часів, і тоді ніхто не передбачив систему обліку окремо у регіонах. А для того, щоб налагодити таку систему, треба вкласти мільярдні інвестиції. Хто це зробить? Та ніхто. По-перше, “Нафтогаз”, який мав би першим бути у цьому зацікавлений, таких грошей і близько не має. По-друге, ще велике питання, чи він зацікавлений. Ось і виходить, що держава дозволяє себе обкрадати на фантастичні суми, і багато років усіх це влаштовувало… При цьому великі крадіжки почасти прикривають ледь не національними інтересами…
http://www.wz.lviv.ua/pages.php?atid=62524МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ
Сесія однієї проблеми
Людмила Самойлова, «Зоря Полтавщини», 01.02.2008
Публікація присвячена темі “владного конфлікту” в Зіньківському районі. Нагадаємо, що наприкінці минулого року депутати районної ради оголосили недовіру голові райдержадміністрації.На жаль, днями з’явився черговий привід повернутися до проблеми, що поволі перетворюється на заплутаний клубок.
Депутати уповноважені заявити...
Такого затвердження порядку денного пленарного сесійного засідання автору бачити ще не доводилося. Голосували і як за основу в цілому, і за кожне питання окремо, голосували і загалом, і пофракційно, і повторно, і з перервами... Хронометраж процедури – 2 години. Результат: з 25 запропонованих питань включено до порядку денного 8, плюс депутатські запити. Початок засідання 13-ої сесії 5-го скликання Зіньківської районної ради був, прямо скажемо, неординарним.
Цього разу тон задала заява трьох фракцій – “Нашої України”, Партії регіонів і БЮТ, яку їхні очільники подали перед початком пленарного засідання. Нагадуючи, що на попередній сесії 21 грудня 2007 року “45 депутатів визнали роботу голови районної державної адміністрації незадовільною, 41 депутат йому висловив недовіру”, “нашоукраїнці”, регіонали і БЮТівці зауважили, що “подальша робота голови РДА Паламаренка В.І. як керівника виконавчої влади Зіньківського району неможлива. Він не може забезпечити збалансований розвиток району, виконання бюджету на 2008 рік”.
Далі у заяві наводився список тих дій голови райдержадміністрації, які підписанти ставлять чиновнику у вину, і пропозиція: розглядати на сесії лише три питання – про виконання рішень по депутатських запитах, бюджет на 2008 рік і звернення депутатів обласної ради Кулініча О.І. й Козерода А.В. “і на цьому роботу сесії завершити. Повноцінну роботу сесії по інших питаннях розпочати після відповідного реагування Полтавської обласної державної адміністрації та звільнення Паламаренка В.І. з посади голови Зіньківської районної державної адміністрації”.
У процесі голосувань неважко було помітити, що депутатський загал розділено на два чітко означених табори і частину “співчутливих і поміркованих”. Гору взяли заявники, хоча зняли й не всі питання з порядку денного на їхню вимогу. За бортом “розхитаного корабля, який ішов у шторм” (влучний вислів Андрія Козерода про атмосферу в залі), опинилися програма економічного і соціального розвитку району, бронювання робочих місць, проблеми галузі освіти тощо.
Втім, дивуватися не випадало, бо три фракції – а це 28 депутатів з 59 присутніх на засіданні – впевнені, що ефективної роботи виконавчої влади нинішній керівник не забезпечить.
Синиця чи нісенітниця?
Наступні дві години депутати присвятили бюджету 2008 року. Знову сперечалися, закликали, переконували... Затвердили. І стало очевидним, що бюджет – це не тільки головний фінансовий документ району, а ще й привід поміркувати над тим, а чого ж він такий куций?
Справді, всі перепалки під час обговорення бюджету точилися з приводу нестачі коштів. Порушувалися проблемні питання “злиденних” бюджетів сільрад, застосування коефіцієнта вилучення до бюджету Опішні, утримання Будинків дитячої і юнацької творчості тощо. Корінь проблеми визначила голова бюджетної комісії райради Надія Лимар: ніхто не виявляє нових шляхів надходження коштів, треба нарощувати виробництво, вишукувати в районі внутрішні резерви поповнення доходів. До цієї тези зверталися й інші депутати, зокрема акцентуючи увагу на тому, що 95,5 відсотка доходів районного бюджету на 2008 рік – це податок з доходів фізичних осіб, який у свою чергу складається майже на 97 відсотків з податку з доходів найманих працівників. На цьому тлі доходи від підприємницької діяльності мізерні – менше одного відсотка. Промисловість у районі практично відсутня. А до всього й досі існує таке явище, як зарплата “в конвертах”.
Водночас депутати констатують, що в районі кілька років не змінювали розміри ставки єдиного податку, і не розуміють – чому? Чому окремі юридичні особи в районі працювали без дозвільних документів? Чому дозволяють працювати підприємствам, які реєструються не за місцем розташування виробництва – не в Зіньківському районі, і відтак район одержує “копійчані” податки? Чому сплата за землю подекуди зведена до мінімуму?.. То чому бюджет куций і, головне, хто в цьому винен?
Усі питання, що звучали, виявилися аж ніяк не риторичними. Власне, з ними і пов’язують свою заяву три політичні сили у районній раді. Депутати від “Нашої України”, БЮТ і Партії регіонів переконані, що опікуватися економічним і соціальним благополуччям району повинен у першу чергу керівник виконавчої влади – голова райдержадміністрації, адже саме йому делеговані радою повноваження з управління життєдіяльністю території. Його прямий обов’язок – налагодити ефективну роботу підрозділів виконавчої влади. Натомість наводять протилежні факти. Скажімо, у грудні 2007 року голова райдержадміністрації Володимир Паламаренко підписав розпорядження, згідно з яким ВП “Надєжда” (попросту кажучи, заправка) отримала в оренду 8 соток землі на в’їзді до Опішні, орендна плата становить 1 к. за 1 м2, доповів голова постійної депутатської комісії з питань забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод та законних інтересів громадян Олександр Терещенков за результатами роботи двох депутатських комісій – з питань законності і з питань АПК та раціонального використання земельних ресурсів, яку депутати провели за запитом селищного голови Опішні Олега Кужима і депутатів обласної ради Олега Кулініча й Андрія Козерода.
У Володимира Паламаренка є аргумент на захист своєї позиції: не проведено грошову нормативну оцінку землі, зокрема і промислового та комерційного призначення, поза межами населених пунктів, і тому при визначенні ставки він керувався аналогічним розпорядженням від 22.08.2005 року: тим документом було визначено орендну ставку для земель несільськогосподарського призначення не більше 1500 грн за гектар, тепер її піднято до 2000 грн за гектар.
– Є незаконність у моїх діях? Ні, немає, – стверджує Володимир Паламаренко. – Низька ставка? Низька. Можливо, я помилився. Та чи вболівають ті, хто порушує питання, за наповнення бюджету? Чи можуть гроші з 8 соток наповнити селищний бюджет? Мабуть, ні. Тому виникає питання: можливо, це спроба усунути конкурента? Якщо так, я категорично проти. Я виступаю за те, щоб не було на території району монополіста з продажу світлих нафтопродуктів, і прошу депутатів створити максимально сприятливий мікроклімат для надходження інвестицій у район і будівництва промислових об’єктів. Якщо ж ми не надаватимемо в оренду землі, оцінка яких не проведена, вони заростуть бур’янами.
Такий виступ голови райдержадміністрації не залишив зал байдужим. Олег Кулініч здивувався: про яку монополію йдеться, якщо в районі працює кілька суб’єктів підприємницької діяльності, які торгують нафтопродуктами? Колишній голова Зіньківської райдержадміністрації Василь Семенюта нагадав представникам громад, що у 2003 році розпорядженням за його підписом було передбачено грошову нормативну оцінку земель комерційного призначення, для підприємств нафтогазового комплексу її було встановлено на рівні 10 тис. грн за гектар, орендна ставка справлялася в розмірі 10 відсотків від вартості землі.
Начальник відділу земельних ресурсів Олександр Пінчук фахово порадив: відповідно до законодавства зобов’язати орендарів виготовити грошову нормативну оцінку таких земель; щоб зняти проблему в цілому – профінансувати виготовлення нормативної оцінки розпорядником земель. А тим часом на землях комерційного призначення, що межують з населеними пунктами, застосовувати середню орендну ставку, що діє для цих земель у населених пунктах. Зокрема, по Опішнянській селищній раді квадратний метр землі промислового призначення оцінено у 24 грн, комерційного призначення – у 51 грн. При цьому на виконання Закону України “Про Державний бюджет на 2008 рік” варто застосувати ставку на рівні 12 відсотків. Таким чином, оренда квадратного метра землі для підприємства “Надєжда” становила б 6 грн. У рік підприємство сплачувало б 6400 грн.
Олександр Терещенков наголосив, що такий підхід – перший крок до того, щоб район вирвався з “бюджетної ями”.
– За законом місцевий бюджет отримує 60 відсотків податкових надходжень, що справляються на відповідній території. За два попередніх роки “Надєжда” не заплатила жодної копійки, – зазначав Опішнянський селищний голова. – А тепер сплатить за рік 160 грн. Якщо ж застосувати середню орендну ставку, як пропонує Олександр Пінчук, то у рік бюджет Опішнянської селищної ради отримав би до 3 тисяч гривень.
– А то виходить, що в руках не синиця, як говорив Володимир Паламаренко на засіданні комісії, а якась нісенітниця, – підкреслив Олег Кулініч.
На підставі зібраних фактів частина депутатів, зокрема фракції БЮТ, “Нашої України” і Партії регіонів, намагалася провести рішенням сесії звернення до правоохоронних органів з проханням визначити правомірність дій голови райдержадміністрації, але пропозиція не набрала потрібної кількості голосів.
– Частина депутатів райради перебуває в прямій чи непрямій залежності від голови райдержадміністрації, люди працюють у виконавчій владі або в інстанціях, які їй підпорядковані. Тож вони так і голосують, – прокоментував ситуацію Олег Кулініч.
Відтак три фракції заявили, що далі не голосуватимуть, і з інших питань, внесених до порядку денного, рішення прийняті не були (окрім депутатських запитів).
Непорядок з “порядком”
При розгляді запитів депутатів того дня Олегом Кулінічем з сесійної трибуни було порушено проблему використання коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського й лісогосподарського виробництва. Положення про порядок використання цих коштів затверджено рішенням восьмої позачергової сесії п’ятого скликання районної ради від 19 квітня 2007 року. Відповідно до нього кошти, що надходять на спеціальний рахунок районного бюджету в порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, надаються тим сільськогосподарським і лісогосподарським підприємствам, які визначені на конкурсній основі постійною депутатською комісією з питань агропромислового розвитку, і лише після того, як перелік об’єктів, поданий комісією, затверджується на сесії районної ради. Поцікавившись, як же у 2007 році використані в районі зазначені кошти, депутат обласної ради отримав таку відповідь, датовану 21 січня 2008 року, за підписом начальника управління агропромислового розвитку райдержадміністрації М.С.Ткачика: “...На протязі 2007 року кошти на спецрахунок управління агропромислового розвитку райдержадміністрації не надходили”. Втім, документи управління Державного казначейства в Зіньківському районі засвідчили, що у 2007 році до районного бюджету, на відповідному рахунку якого залишалося 0,50 грн, надійшло 6233,85 грн з відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, “...кошти в сумі 6234,35 грн перераховані приватному підприємцю Карпенко С.Г. на проведення культуртехнічних робіт”. Надано було і розпорядження голови районної державної адміністрації В.І.Паламаренка № 492 від 21.12.2007р., відповідно до якого управління казначейства і перерахувало кошти. На запит Олега Кулініча голова районної ради Олександр Путря письмово повідомив, що “районною радою та її органами на протязі минулого року рішень щодо направлення коштів, що надходять в порядку відшкодування втрат сільськогосподарського й лісогосподарського виробництва, не приймалося”.
– Тут явне порушення рішень районної ради з боку голови районної державної адміністрації, – підсумував заступник голови районної ради Сергій Максименко.
Хоча на даний момент кошти вже відкликані й повернуті, депутат обласної ради Олег Кулініч просив сесію районної ради звернутися до контролюючих і правоохоронних органів для встановлення законності дій голови Зіньківської райдержадміністрації з зазначеного питання. Але такого рішення депутати не прийняли. На цьому, власне, сесія була закрита.
Конфлікт не розв’язано. Він загострюється
Позиція голови Зіньківської райдержадміністрації Володимира Паламаренка, як нам здалося, залишається незмінною. Перед депутатським корпусом керівник виконавчої влади району сказав, що пов’язує виникнення питань щодо себе “з тими намірами, які задумані ще минулого року і реалізовані на попередній сесії райради”. Як і в попередніх коментарях для “Зорі Полтавщини”, того дня Володимир Паламаренко висловив припущення про причину конфлікту – вона полягає в тому, що “голова адміністрації відноситься до усіх рівно, не ділить людей, в т.ч. і тих, хто займається бізнесом, на своїх і чужих і справді дбає про наповнення бюджету”.
І зовсім протилежну думку висловили керівники фракцій в райраді Олексій Карпенко (“Наша Україна”), Олександр Терещенков (Партія регіонів), голова райради Олександр Путря (за списками БЮТ), а також закріплені за Зіньківським районом депутати обласної ради Олег Кулініч (БЮТ) і Андрій Козерод (Партія регіонів), зібравшись по закінченні сесії на прес-конференцію. Депутати говорили про те, що конфлікту не було б, якби голова райдержадміністрації співпрацював з райрадою не на словах, а насправді. Натомість протягом року з’явилося кілька рішень, прийнятих ним одноосібно, які суперечать інтересам районної територіальної громади. Голова райдержадміністрації не дбає про наповнення бюджетів місцевих рад коштами за рахунок укладення договорів оренди землі. У район “втягуються” підприємства, які не платять податків або платять мізерні. Одноосібне розпорядження коштами, а саме такий факт викрили депутати на цій сесії, теж свідчить, на їхнє переконання, про намагання керувати районом без депутатів. Обурює депутатів і те, що некоректно, необ’єктивно висловлюється Володимир Паламаренко у засобах масової інформації з приводу висловленої йому недовіри, хоча у присутності голови облдержадміністрації Валерія Асадчева заявляв, що у разі виникнення такої ситуації напише заяву про звільнення. Окрім того, не приховують представники трьох фракцій і політичної складової у вимозі звільнити Володимира Паламаренка з посади голови райдержадміністрації. Останні вибори довели, що ні в Україні, ні в Зіньківському районі народ не підтримав соціалістів, представником яких є нинішній голова Зіньківської райдержадміністрації, зазначив Олексій Карпенко. Депутати переконані, що очолювати владу повинен представник якоїсь із партій-переможниць. Що ж до такого способу привернути увагу області й держави до проблем району, як блокування роботи ради, то обранці народу не бачать іншого. “Після оголошення недовіри голові райдержадміністрації ми чекали, що в район приїдуть якісь комісії, розбиратимуться. Можливо, це комісії обласної ради, можливо, облдержадміністрації. Ми чекали хоч якоїсь реакції... Але не отримали навіть відповідей на свої повідомлення”, – говорить Олександр Путря.
Повноцінну роботу сесії три фракції райради, за словами їхніх представників, забезпечать лише тоді, коли їх почують “нагорі”.Бюджет области на 2008 год обсужден и принят
Владислав Перепадя, «Верже», Запорожская обл.
В Запорожье состоялась 19-ая внеочередная сессия Запорожского облсовета, на которой рассматривался проект бюджета на 2008 год». Чтобы запланированный бюджет реализовать, надо выполнить принятую Программу социально-экономического и культурного развития Запорожской области на 2008 год.Нужно отдать должное председателю облсовета Александру Нефедову, который сумел провести 19-ю внеочередную сессию облсовета строго по регламенту — оперативно, толерантно и содержательно. Он вовремя погасил назревавший было необоснованный диспут по двум вопросам, и сессия благополучно вошла в спокойное русло обсуждения повестки дня
Естественно, больше всего заинтересовал депутатов вопрос «Об областном бюджете на 2008 год». С короткими докладами выступили начальник главного финансового управления облгосадминистрации Сергей Медвидь и председатель постоянной комиссии облсовета по вопросам бюджета Виктор Холодный. Что же услышали депутаты?
В проекте решения «Об областном бюджете на 2008 год» предлагалось установить общий размер доходов в сумме 1 млрд 694 млн 483,796 тыс. грн. Причем он состоит из трех частей — общего фонда, специального фонда и бюджета развития. Основные деньги, за вычетом около 120 млн грн, сосредоточены в общем фонде. Наполняться областной «кошелек» будет в основном за счет налоговых поступлений. Например, предполагается, что налог на доходы физических лиц в целом по области составит 1 млрд 770 млн 739,5 тыс. грн, но часть этой суммы будет отдана местным бюджетам. Более 170 млн грн будет получено в виде платы за землю, из которых 25% поступит в областной бюджет.
А сколько денег необходимо будет израсходовать в этом году? Желательно столько, сколько имеется, поэтому общий размер расходов областного бюджета определен в сумме 1 млрд 694 млн 353,796 тыс. грн. «На черный день» остается в запасе немногим меньше 130 млн грн.
Но главное нельзя забывать: чтобы запланированный бюджет был, надо выполнить принятую Программу социально-экономического и культурного развития Запорожской области на 2008 год. А в ней предусмотрены: темп роста объема продукции промышленности в сопоставимых ценах — на 7,4%; темп роста фонда оплаты работников, занятых в отраслях экономики — на 29,4%; рост среднемесячной зарплаты к предыдущему году — на 25,1%. Только при таких условиях будет обеспечено поступление денег в областную казну. А они так необходимы на здравоохранение, просвещение, ремонт и строительство дорог, обустройство жилья и т.д. Только на социальное обеспечение потребуется сумма в несколько сот миллионов гривен. К примеру, на помощь нуждающимся детям, матерям, молодым людям нужно будет израсходовать около 4 млн грн, а на содержание учреждений социального обеспечения — 61 млн грн, на выполнение программ «Навстречу людям», «Скорая социальная помощь» — 3 млн грн, на содержание детских домов для несовершеннолетних — 3 млн грн.
Обсудив бюджет области, депутаты приняли его, но с оговоркой, что в марте к нему нужно будет внести изменения и дополнения.
На сессии был утвержден план мероприятий по поводу подготовки и празднования 70-й годовщины образования Запорожской области. С докладом по этому вопросу выступил заместитель председателя облсовета Анатолий Светлицкий.
Депутаты приняли решение об освобождении от платы за землю ГП «Приднепровская железная дорога», ГП «Международный аэропорт «Запорожье», «Запорожэлектротранс», КП «Центральный парк культуры и отдыха «Дубовий гай».
Следующая очередная сессия облсовета состоится в марте.
http://verge.zp.ua/N05/text32.htmПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА БЛОКИ
Спільна заява п'яти партій
Анатолій Васевич, «Зоря Полтавщини», 01.02.2008
На прес-конференції в редакції газети «Зоря Полтавщини», депутатами Полтавської облради була надана оцінка стосовно дій керівництва держави щодо вступу України в НАТО. На думку організаторів, даний лист не відображає волі народу і не є результатом політичного консенсусу.Минулого вівторка у прес-центрі «Зорі Полтавщини» відбулася прес-конференція заступника голови обласної організації Партії регіонів, депутата обласної ради Валерія Пархоменка, другого секретаря Полтавського обкому КПУ, депутата облради Василя Сільчука, першого секретаря Полтавського обкому СПУ Степана Бульби, першого заступника секретаря Полтавського обкому партії СДПУ(о) Володимира Голуба, голови ради обласної організації партії "Справедливість" Бориса Яременка. Вони критично оцінили лист Президента України Віктора Ющенка, Голови Верховної Ради Арсенія Яценюка та Прем'єр-міністра Юлії Тимошенко до керівництва НАТО з проханням розглянути можливість приєднання України до Плану дій щодо членства в Альянсі. На думку організаторів прес-конференції, даний лист не відображає волі народу і не є результатом політичного консенсусу. На їхню думку, він може спричинити поглиблення напруги у суспільстві, виникнення проблем в енергопостачанні держави, загостренні відносин із Росією та Білоруссю.
Учасники прес-конференції вважають, що Україна повинна залишитися без'ядерною, позаблоковою державою. Відтак представники обласних організацій п'яти політичних партій підписали спільну заяву з вимогою відкликати вищеназваного листа і провести референдум щодо вступу України до НАТО, а також звернення до політичних партій та громадських організацій області з пропозицією підтримати цю заяву.Якщо до хати прийде НАТО, не лякайтесь, тату...
Микола Гострий, «Західний кур’єр», Івано-Франківська обл.
Позитиви співпраці з Північно-Атлантичним альянсом бачить навіть Янукович, але не признається.Український народ у питанні ставлення до НАТО нагадує малу дитину, яку залякали різними бабаями (чи циганами, які приїдуть і вкрадуть, – залежить від фольклорної традиції). Налякані люди, не бачачи об’єкта свого соціального страху та не знаючи майже нічого про нього, свято вірять у нав’язані міфологеми. Як радять психологи, щоб позбутися страху, є один шлях – подивитися у вічі об’єктові своїх комплексів і переживань. Хоч питання вступу до НАТО для України (навіть у випадку схвалення його народом) є захмарним, спробуємо знайти позитиви в приналежності до цієї організації.
Ще раз про «натівську портянку» Януковича
Але перед тим, як почати, треба зрозуміти, хто ж нас так лякає. Найбільше зараз волає про міфічну загрозу з боку альянсу Віктор Янукович із своєю партією. Це той, хто не хоче голосувати за відміну депутатських пільг і привілеїв. А щоб їх не відібрали силою інші, він своїх партійців живої стіною ставить біля трибуни Верховної Ради, блокуючи її роботу – ой як тут годиться тема боротьби з НАТО. Раніше він (ми до цього ще повернемося) зі шкіри ліз, щоб догодити Кучмі, та робив все із Партією регіонів, аби НАТО було в Україні. І недарма прогресивно-соціалістична Наталія Вітренко свого часу назвала лідера Партії регіонів «натівською портянкою».
Таким чином, кожен, перед тим, як визначатися з темою НАТО, має викинути з голови все, що говорив про це Янукович. Це так, для чистоти експерименту. Бо він у цьому напрямку, будучи при владі, робив одне, а тепер говорить протилежне. Тому у тих, хто переймається заявами керівника регіоналів, може в голові з’явитися така ж каша, як у самого Януковича. А може, ще й гірше: роздвоєння особистості. Уявляєте, наслухавшись розповідей Віктора Федоровича, ви розділитеся на два: білого і... блакитного.
Отож почнемо про НАТО з простого – з того, що страшна для багатьох наших співвітчизників абревіатура з чотирьох літер НАТО, і Північно-Атлантичний альянс – це одне й теж. Як доводять соціологічні опитування, левова частка наших співгромадян навіть про це не здогадуються. А їх уже, трохи не на налигачу, тягнуть на референдум. Швидше, щоб не прозріли. Щоб ще не знаючи, сказали – ні!
Майже всі експерти з питань національної безпеки і оборони сходяться на тому, що членство в НАТО означає гарантії безпеки, відповідно до яких напад на Україну (як можливого члена цієї організації) означає напад на всіх членів альянсу. Принцип ще мушкетерський: один за всіх і всі за одного! В умовах слабкої та недореформованої української армії це надзвичайно актуально.
Більше того, це для нас одночасно і вирішення питання ядерної зброї. Дискусії про те, чи варто було на початку 90-х здавати свою ядерну зброю, а чи ні, впирається у питання її утримання. Україна навряд чи змогла б, по-перше, потягнути на її обслуговування, модернізацію, а по-друге – що сталося, те сталося. Повороту назад немає. А щоб убезпечити себе від ядерної загрози, необхідно проситися до спільної системи безпеки, якою є НАТО.
Росія сама за себе, а в альянсі – всі за одного
Позитив перебування у НАТО ще й у тому, що всередині блоку правила співіснування його учасників не лише давно склалися, але й чітко виписані. НАТО не вимагає розміщення на нашій території своїх баз в обмін на членство. Разом із тим ніхто не заперечуватиме, що просування до НАТО – це все ж ціла низка вимог. Але яких вимог? Наприклад, людині, щоб вилікуватися, також необхідно не завжди приємний, але конче необхідний комплекс процедур. Що мається на увазі?
Найперше – вступ до НАТО. Це створення конкурентного середовища для українських військових виробництв. Зацікавлені вони в цьому? Навряд. Але це єдиний шлях до прогресу. Іншого шляху, щоб утримати, а тим паче вивести цю галузь на світові стандарти, немає. Бо ж не секрет: усі здобутки, які ще має Україна у галузі військових розробок, це значною мірою ще залишки радянських проектів, які втрачають свою актуальність майже щодня.
Як показує досвід, вступимо ми чи не вступимо до НАТО, але Росія все одно взяла курс на створення «замкнутого циклу виробництва». Ця потужна держава не бажає залежати ні від кого, навіть від своїх «братів-українців». Отож у недалекому майбутньому ми неминуче опинимося біля свого розбитого корита, яке зветься ВПК.
«Вступ до НАТО означає нові можливості для конкурентоздатних оборонних підприємств. Свого часу від вступу потерпіли, наприклад, неконкурентоздатні комплекси Словаччини. Натомість виграли високотехнологічні оборонні підприємства у Польщі, Чехії. Там після вступу з 1999 року більш ніж у п’ятеро зріс обсяг виробництва продукції ВПК», – стверджує експерт з євроатлантичної інтеграції Олександр Палій.
Дорога до ЄС веде через НАТО
Як стратегічний позитив слід відзначити і те, що членство в НАТО покращує перспективи вступу України до Європейського Союзу. Статистика свідчить, що всі країни Східної Європи потрапляли до НАТО лише через передпокій НАТО. Хочемо ми цього чи ні, але це також факт. Західні країни у цьому можна зрозуміти: перед тим, як пустити до себе в хату людину, посадити за стіл і дозволити жити, вони хочуть бути впевнені, що вона і захищатиме домівку або принаймні не вставить ножа у спину господарю.
Для України вступ до НАТО означає зміцнення територіальної цілісності, адже, як кажуть спеціалісти, сепаратизм втратить можливості до реалізації. Також Росія вже не зможе так безпардонно на нас тиснути, коли їй заманеться. У випадку традиційного енергетичного шантажу вона матиме справу не лише з однією Україною, але й з 26-ма членами альянсу – впливовими та потужними країнами світу. Очевидно, що міжнародні провокації проти України, такі, як було з півостровом Тузла, просто будуть неможливими.
Цікаво, що теза про те, що НАТО – ворог Росії і вступ нашої держави до цього блоку автоматично перетворює нас на противників північного стратегічного сусіда, облудлива. Переважна більшість країн НАТО якраз є друзями Росії, вони входять навіть разом із нею до «великої вісімки». Ось їздить же Володимир Путін до натівської Болгарії. Візит пройшов на «ура». І російсько-болгарські відносини з кожним днем лише міцніють, попри приналежність до НАТО.
Засекречений пронатівський курс Януковича
Отож нещодавно Президент України, Голова Верховної Ради та Прем’єр-міністр підписали спільну заяву про приєднання до Плану дій щодо членства в НАТО, який зовсім не означає приєднання до Північно-Атлантичного альянсу. І хоч керівники держави записали у своїй заяві, що вступ можливий лише після проведення відповідного референдуму з цього питання, деякі політичні сили, які опинилися в меншості, після останніх парламентських виборів, здійняли страшенний ґвалт! Причина цьому проста – шляхом перебріхування та політичних спекуляцій повернутися до влади.
Це обурило навіть експертів. У спеціальній заяві, розміщеній в інтернет-виданні «Українська правда», майже кілька десятків спеціалістів у галузі зовнішньої політики, оборони та безпеки нагадали Віктору Януковичу, що саме за його активної участі на посаді прем’єр-міністра та за участі фракції Партії регіонів 2003 року був ухвалений ключовий закон про національну безпеку, який вимагає від усіх подальших урядів рухатися у бік цього оборонного блоку. Саме Янукович підписав Універсал національної єдності, що підтвердив цей курс. Пізніше лідер Партії регіонів неодноразово заявляв у різних інтерв’ю, що у нього немає розходження у цьому питанні з Президентом України Віктором Ющенком.
Отож, якби НАТО було таким страшним і не мало переваг для України, навряд чи так чинив би лідер потужної політичної сили. Чому ж тепер він разом із колегами став таким опонентом вступу до НАТО і чи це щиро? По-перше, як ми вже зазначали, критика пронатівського курсу стала частиною політичної риторики для Партії регіонів. Її технологи (бачачи, що частина з наших громадян, не знаючи, що ж таке НАТО, бояться його, як чорт ладану) вирішили скористатися беззахисними почуттями людей. Простіше кажучи, технологи лякають людей, бо особою в такому стані легше керувати та, зрештою, змусити проголосувати за потрібну партію. Що ж до щирості, то навряд чи можна назвати заяви регіоналів такими, які йдуть від серця. Адже сказано, що треба пізнавати людей за їх справами, а Віктор Янукович, керуючи двома урядами, для реального вступу в НАТО зробив чи не найбільше з усіх політиків. І тут нема де правди діти... Це той випадок, коли «не словом, а ділом»!
http://www.wk.if.ua/?set=news&mc=readfull&do=1600Крути: біль і міць України
Петро Кобевко, «Час», Чернівецька обл.
Вже більше року на Буковині вперше в Україні об’єдналися українські партії у Блок національних сил Буковини. У декларації об’єднання основним принципом Блоку визначено «пріоритет інтересів України, Буковини над особистими амбіціями та інтересами».Останнім часом Буковина стає однією із найбільш активних у політиці областей України. Теперішній владі не хочеться того, аби хтось, крім неї, ще звертався до людей і пояснював, де чорне, а де біле, коли влада дурить свій народ, а коли його любить і за що. Влада нібито будує школи, ФАПи, туркомплекси, а гроші на будівництво збирає з підприємців, з того ж буковинського народу. Коли збудуємо ми за свій кошт щось добре, то влада вже тут як тут. Перерізає стрічки, запалює факели, котить словами по городах. Народ слухає і велику дулю в кишені тримає. Пам’ятаєте, губернатор Куліш перед виборами скільки би не переконував та аґітував буковинців за НУНС і не розповідав про добро, яке їм несе, буковинці проголосували за БЮТ. Отож нашим людям потрібна нова влада, яка ближча до людських проблем, їхніх бід і радостей. Сьогоднішні зверхники відгородилися від буковинців товстими стінами кабінетів, затемненими вікнами дорогих автомобілів.
Чи не вперше за всю новітню історію незалежності України на буковинських теренах вдалося об’єднати ті політичні сили, які не на словах, а на ділі стоять за простих українських громадян, яким близькі наші з вами проблеми і незгоди. Люди й раніше вірили Руху, УНП, УРП, ВО «Свобода», КУНу та УНА–УНСО. Хотіли їм допомагати, але не могли розділитися на всіх окремо. Час і люди вимагали єдності партій національного, народного спрямування. На роз’єднанні націоналістів добре нагріли руки різні олігархічні партійні холдинги, яким Україна вигідна тільки як територія, на котрій можна добре заробити. Такими холдингами є і партія реґіонів, і литвинівська народна, і комуністи з соціалістами стали обслуговувати антиукраїнську буржуазію. На жаль, подібна тенденція не оминула й трохи наближені до народу БЮТ і «Нашу Україну». Вони асоціюються з лідерами Юлією Тимошенко і Віктором Ющенком. Але у БЮТі, крім Юлії Тимошенко, є й міліардери Васадзе і Губський, і Жеваго, і Фельдман. І «Наша Україна» складається не з одного президента. Там і Порошенко, і Червоненко, і Жванія та інші. Всі вони дуже люблять Україну і не дуже — українців. Тому буковинці чекали на свою рідну єдину партію. І вже більше року на Буковині вперше в Україні об’єдналися українські партії у Блок національних сил Буковини. У декларації об’єднання основним принципом Блоку визначено «пріоритет інтересів України, Буковини над особистими амбіціями та інтересами». Блок – це перший крок до створення потужної національно-патріотичної правої сили задля України і українського народу.
Люди повірили цим політикам і почали все більше і більше підтримувати їхні ідеї, програму та акції. У День Соборності цього року на заклик Блоку в Чернівцях відгукнулися тисячі буковинців. Вони пройшли вулицями Чернівців у спільній колоні з лозунгами єднання і поліпшення життя людей. На фоні блоку жалюгідним виглядало традиційне комсомольсько-комуністичне відзначення дня Соборності владою Буковини.
Один із обласних владців тоді не зумів втриматися і на прямому ефірі по телевізору заявив, що від того дня конкурентом влади є Блок національних сил Буковини. Що правда, то правда. Ті, хто не може ефективно керувати і для людей працювати, повинні будуть звільнити місце для більш достойних і професійних патріотів.
Напередодні відзначення 90-х роковин Крутянського чину Блок національних сил Буковини звернувся до депутатів Чернівців, аби вони домоглися перейменування вулиць у місті. Тим самим виконали б указ президента № 250 за 2007 рік про знищення тоталітарних символів і назв вулиць. Зокрема Блок пропонував назвати вулиці іменами Степана Бандери, Симона Петлюри, Євгена Коновальця, бульвар Героїв Крут, вулиці — на честь воїнів УПА та Шухевича.
Зважаючи на те, що переважна більшість депутатів Чернівецької міської ради складається з нібито патріотичних блоків БЮТ і «Наша Україна» і на те, що нардеп від БЮТ Петро Гасюк ще раніше заявив, що у Чернівцях буде вулиця Романа Шухевича, члени Блоку сподівалися на швидке позитивне рішення. Але не так сталося, як гадалося. Наші нібито патріоти виявилися ґвинтиками у руках колишніх комуно-комсомольських ватажків. Вони вміло ними маніпулюють і спрямовують діяльність у зовсім інший бік. Тож на сесії це питання навіть не внесли у порядок денний. Чернівецькі депутати від БЮТ підтвердили, що вони з українською національною ідеєю нічого спільного не мають. Більше того, що стосується українського чину, то БЮТ у міськраді все частіше об’єднується з соціалістами та реґіоналами, аніж з українськими патріотами.
Питання перейменування вулиць недолугі політики у міськраді зневажливо відкидали, мотивуючи тим, що вони працюють для того, аби полегшити людям життя, покращити обслуговування, зменшити тарифи і т. д. Але вони й тут збрехали: за січень місто двічі було позбавлено води, на людей нападав розбійник у ліфтах, на 50 відсотків зросла оплата за проїзд у громадському транспорті, нахабно зросли ціни на хліб і товари першої необхідності, підстрибнули ціни на обслуговування ліфтів, дороги занедбані, триває розбазарювання землі, махінації з державним майном, розриті основні вулиці і т. д., і т.п. Цих недоліків, причиною яких є непрофесіоналізм чиновників, байдужість депутатів і зневага до простого люду достатньо, аби їм не довіряти ні владу, ні місто, ні область.
Тому Блок національних сил Буковини вирішив у комплексі взятися за вирішення проблем нашої влади. Блок вимагав змінити назви вулиць і виконати укази президента. Депутати спробували знехтувати і Блоком, і Президентом. Не вдалося. Члени Блоку вирішили провести символічну зміну тоталітарних назв. У день героїв Крут 29 січня мали міняти назву бульвару героїв Сталінграду на бульвар Героїв Крут. Коли політики і журналісти підійшли до будинку № 2, де мало відбутися дійство, вони були неприємно вражені: будинок і паркан біля нього хтось обписав антисемітськими та антиросійськими лозунгами і підписав це все від імені українських націоналістів. Члени Блоку швидко зорієнтувалися в ситуації і символічну зміну назви бульвару провели на будинку № 4. Мовляв, на будинку № 2 хтось уже без нас попрацював. Разом з тим, члени БНСБ виступили із заявлю, у якій засудили дії провокаторів, котрі націлені на дестабілізацію політичної на міжнаціональної ситуації на Буковині. Відповідне звернення підготували до керівників УСБУ та УМВС у Чернівецькій області.
Подібною провокацією членів Блоку не можна було заскочити зненацька. Бо вони загартовані у битвах за незалежну Україну. І не раз неукраїнська влада та спецслужби пробували викликати у людей ненависть саме до українських патріотів. Давно, ще перед початком першого фестивалю “Червона рута” у Чернівцях 1989 року поповзли чутки містом про приїзд на Буковину бандерівців-головорізів. Напередодні референдуму про незалежність 1991 року вороги України навіть випускали провокаційні листівки, де закликали людей до єврейських погромів. А підписували їх Народним Рухом України. Вже недавно у 2004 році, напередодні виборів Віктора Ющенка хтось намалював свастику на пам’ятнику Целану. Що характерно, малюнок у часі співпав з антифашистським мітинґом партії реґіонів проти кандидата у президенти Віктора Андрійовича Ющенка.
Подібну провокацію прагнули вчинити і цього разу. Не вдалося! Представники Блоку виявилися мудрішими за провокаторів. Вони повелися толерантно, зробили свою справу чинно, без суєти і галасу. Але наполегливо і твердо. Бо за ними правда й Україна.
Що неприємно вразило всіх – це будинок № 216 по вул. Головній. Як з’ясувалося, він зовсім не Головної вулиці будинок, адже досі на ньому красувалася вивіска “вул. В.І. Леніна”. Що після такого можна було сказати владі й депутатам?!
Хлопці з Блоку зняли вивіску з іменем ката українського народу і вирішили її здати до музею тоталітаризму, який, сподіваємось, буде у нашому місті.
На прес-конференції речники Блоку розповіли журналістам про те, чим Блок буде займатися найближчим часом. Основна увага буде спрямована на захист інтересів простих людей. Блок відстоюватиме право буковинців на якісне обслуговування скрізь і в усьому, на зниження цін на необхідні товари, хліб та послуги, зменшення тарифів. Щоправда, в цих умовах трохи важко буде. Бо Блок не представлений у буковинській владі своїми членами. Тому стоїть завдання на виборах до місцевих рад витіснити з влади пройдисвітів, які заважають людям, а взяти владу у руки патріотам, які будуть працювати на Україну, на Буковину, на трудовий буковинський люд.
Р.S.
Увечері 29 січня БНСБ відзначив 90-у річницю подвигу українських студентів під Крутами смолоскипною ходою вулицями Чернівців. Буковинці підтримали патріотів-націоналістів.
http://www.chas.cv.ua/Встреча с журналистами
«Верже», Запорожская обл.
В Запорожье в малом зале облсовпрофа прошла встреча председателя Социалистической партии Украины, до недавнего времени спикера Верховной Рады Украины Александра Мороза, который прокомментировал поражение СПУ на досрочных выборах, дал оценку работе правительства Юлии Тимошенко.Она прошла в спокойной, доброжелательной обстановке, без единого упрека или выпада в адрес гостя за его предательство договоренности, закрепленной личной подписью, о создании в 2006 г. сразу после результатов выборов коалиции «оранжевых» — БЮТ, «Нашей Украины», СПУ.
Александр Мороз ответил на все вопросы присутствующих, был откровенен и сдержан. Поражение СПУ на досрочных выборах в парламент он объяснил нехваткой средств и неудовлетворительной работой областных штабов и активистов партии. Основная вина, сказал он, лежит на партийном руководстве, от района, села, поселка, города, области до Киева. Не лучшим образом действовали и партийцы Запорожской области.
Александр Мороз назвал нынешнего премьер-министра Украины Юлию Тимошенко авантюристкой. Она не сможет долго продержаться, и досрочные выборы Президента и парламента можно ожидать в конце года, заверил он. Украина может выбраться из прорыва лишь при условии завершения политической реформы. Парламентаризм в нашей стране проходит серьезное испытание. Верховная Рада должна очиститься от олигархов, миллионеров, сыновей, племянников и других родственников руководства политических партий, Президента, руководителей государства.
Лидер социалистов выразил уверенность в том, что СПУ в новой обстановке по-новому — динамично и эффективно — приступит к организационной и пропагандистской работе. Александр Мороз полон сил и желания еще не раз подать свой голос за Украину, за демократию и за правду.
В тот же день состоялась областная конференция Запорожской организации СПУ. Она прошла по накатанной стезе. Группа делегатов хотела «прокатить» руководство обкома СПУ во главе с Сергеем Кузьменко, но у них ничего не вышло. Подавляющее большинство делегатов проголосовало за старое руководство.
http://verge.zp.ua/N05/text40.htmЕКОНОМІКА
Судоремонт - на подъёме!
Посохов С.В., «Слава Севастополя»
Развитие судоремонта в Севастополе – главная тема интервью с генеральным директором компании ОАО "Морской индустриальный комплекс" Сергеем Валентиновичем Посоховым.Позитивная динамика развития мировой экономики, стабильный рост украинской экономики способствуют развитию судоремонта и судостроения. Отрасль, оправившись от потрясений 90 — х годов, находится на этапе динамичного развития. Перспективы украинских корабелов вырисовываются очень чётко: есть платежеспособный спрос, технология, мощности, ресурсы. ОАО "Морской индустриальный комплекс" —— одно из таких предприятий, которое ведет модернизацию и наращивает объёмы производства. На вопросы о развитии судоремонта в Севастополе отвечает генеральный директор компании Сергей Валентинович Посохов.
—Чем живёт судоремонт сегодня?
—Сегодня судоремонт в Украине, и в Севастополе в частности, находится как никогда на подъёме. Есть несколько факторов, определяющих этот позитивный тренд. На макроуровне—это рост мировой экономики в последние годы, экономики, в которой морской транспорт, порты, морские терминалы занимают ключевое место. В результате этого за последние 10 лет в мире был введен в строй новый балкерный флот водоизмещением около 1000 миллионов тонн. Но и этого флота на сегодня недостаточно. Судоверфи заполнены заказами на строительство новых судов на несколько лет вперед. Услуги судоремонта востребованы как никогда, и это характерно для верфей по всему миру. Эти тенденции неизбежно отразились и на фрахтовых ставках, и на потребности в эксплуатации неновых судов, и все это в условиях ужесточающихся требований к безопасности мореплавания.
—В связи с этим какие приоритеты у вашего предприятия?
—Сейчас мы в первую очередь стремимся эффективно использовать открывшееся "окно возможности"—максимально загрузить наши мощности, расширить клиентскую базу заказчиков и осуществить необходимую модернизацию.
—Есть ли особенности судоремонта в Украине?
—Конечно, существует географическая специфика отрасли: судоремонт в Индии, Греции или Германии значительно отличается друг от друга, и Украина тоже не исключение. Отечественный судоремонт—это высокие энергозатраты и недостаточная автоматизация процессов, которая компенсируется высокой квалификацией персонала.
—А какое еще из крупных отечественных предприятий работает в сфере судоремонта?
—На сегодня в Украине всего три сухих дока, которые могут обслуживать крупнотоннажные суда. Это завод "Залив" в Керчи, "Дамен Шипярдс Оушн" в Николаеве и Морской индустриальный комплекс (МИК) в Севастополе. Но, по сути, и "Залив", и "Оушн" ориентированы больше на судостроение. И если "Залив" ещё сохраняет судоремонт, то "Оушн" занимается исключительно судостроением.
—В чем, по — вашему, уникальность МИКа?
—Мы специализируемся только на судоремонте. Наш ключевой актив—это док, он действительно уникален. Его размеры и глубины акватории в незамерзающей бухте позволяют нам принимать суда класса Panamax водоизмещением до 65 тыс. тонн. А это не шутка—суда длиной до 290 метров и шириной до 36 метров. В этом отношении конкурентов в Севастополе нам нет, мы делаем практически все виды работ—от стандартных корпусных до уникальных работ ювелирной точности.
—Какие работы являются особенно сложными при ремонте судов?
—В принципе ремонт любого судна—это непростое дело. Каждый—уникален. К особо сложным работам можно отнести ремонт винторулевого комплекса, замену подшипников и осей кормовой аппарели, ремонт донно — бортовой арматуры. Не так давно мы выполнили уникальные по сложности и точности работы—ремонт деформированных лопастей гребного винта весом около 5 тонн. Мы сперва нарастили бронзовой наплавкой лопасти, затем восстановили геометрию, а при этом требуются математическая точность и высочайшая квалификация персонала. На заключительном этапе была произведена термообработка винта для снятия сварочных напряжений. Очень сложное дело.
—Как отработал МИК в 2007 году?
—В прошлом году мы приложили все силы, чтобы в первую очередь сохранить людей, специалистов, без которых все планы остаются лишь на бумаге. А сейчас стремимся создать цивилизованные условия для работы, платить достойную зарплату, годовую премию. В прошлом, 2007 году объём производства составил 38 млн грн. Отчисления в бюджет выросли по сравнению с 2006 годом на 37% и составили 8,5 млн грн. На этот год мы планируем 48 млн грн реализации, а это свыше 20% роста за год. Мы также стремимся за счет операционной эффективности существенно повысить рентабельность.
—А как на предприятии с заработной платой?
—Что касается зарплаты, то могу сказать, что с момента создания предприятия задолженности по ней мы никогда не имели. Размер средней зарплаты вырос по сравнению с 2006 годом на 16% и составил 2067 грн. По итогам прошлого года лучшие работники были отмечены грамотами, премиями и ценными подарками. На нашем предприятии все сотрудники обеспечены полноценным обедом, компенсируем при этом большую часть стоимости, оплачиваем детский сад, все имеют качественную, современную спецодежду. Производится доставка всех сотрудников на работу и с работы за счет компании.
—Какие еще социальные проекты реализуются на МИК?
—Мы стремимся создавать благоприятные условия для работников нашего предприятия. Так, в прошлом году отремонтировали санитарно — бытовые помещения механического цеха. В настоящий момент проводим капитальный ремонт административного корпуса с реконструкцией систем отопления и горячего водоснабжения. Теперь эти системы будут работать от современной автоматической газовой котельной. Одно из административных зданий мы планируем переоборудовать в современное общежитие, чтобы привлечь рабочие кадры из пригородной зоны Севастополя.
—Что вы предпринимаете в области промышленной безопасности?
—На примере работы лучших предприятий в области охраны труда и промышленной безопасности мы разработали и внедрили программу обучения, аттестации и мониторинга соблюдения требований охраны труда. Мы также планируем реконструкцию тех систем дока, которые на сегодня близки к тому, что могут выйти из строя, требуют замены или ремонта: это системы сжатого воздуха и пожаротушения и балластировки ремонтируемых судов. Кроме того, в этом году будут произведены комплексное обследование и паспортизация дока.
—МИК занимается модернизацией?
—Никакой рост невозможен без капиталовложений, и поэтому мы сформировали инвестиционную программу развития. Согласно этой программе, на сегодняшний день у нас есть несколько приоритетных проектов на сумму более 6 млн грн. По одному из них в январе закупили комплект рештования (сборные леса для дока)—МИК полностью закрыл свои потребности в этом виде оборудования, что позволяет существенно сократить сроки ремонта судов. По нашему заказу было изготовлено и установлено акустическое рыбозащитное устройство, применение которого исключает гибель морской фауны при проведении доковых операций. По другому проекту мы выводим из эксплуатации старое, энергоемкое очистное и окрасочное оборудование и взамен приобретаем современное оборудование для малярных работ.
Мы уверены, что нынешние и будущие инвестиции в модернизацию производства принесут позитивный результат и позволят Морскому индустриальному комплексу выйти на новый уровень судоремонта в Черноморском регионе, будут способствовать росту Севастополя в качестве крупного морского промышленного центра.
—Как вы считаете, есть ли в Севастополе для судоремонта, судостроения, промышленности долгосрочная перспектива на будущее?
—Я убежден, что для Севастополя не просто важно, а жизненно необходимо использовать тот уникальный научный, кадровый, промышленный потенциал, который создавался поколениями севастопольцев. Мы долго разбрасывали камни, пришла пора их собирать. Необходимо развивать индустрию для динамичного развития города и создания прочного фундамента экономического роста. Иначе мы превратим Севастополь в город швейцаров и официантов. Сегодня на предприятиях есть загрузка, основные фонды, технология, финансирование, хорошо оплачиваемые рабочие места—все, что нужно для дальнейшего экономического подъ — ема города и региона. Потенциал поистине огромный. Промышленные предприятия Севастополя и сейчас, и в перспективе в состоянии значительно увеличить объемы производства, а значит, и количество рабочих мест, и наполнение городского бюджета.
http://www.slava.sebastopol.ua/?cnt=staty_show&yr=2008&mnt=2&day=5&id=15744Аграрії визначають перспективи
Людмила Даценко, «Зоря Полтавщини», 5.02.2008
Як працюватиме аграрний сектор економіки області у 2008 році? Це питання було головним на порядку денному наради, що відбулася в Полтавській ОДА.У її роботі взяли участь голова облдержадміністрації Валерій Асадчев, голова облради Олександр Удовіченко, перший заступник міністра аграрної політики України Юрій Лузан, радник Президента України Віктор Пабат, голови райдержадміністрацій, керівники структурних підрозділів служб, причетних до АПК, керівники сільгосппідприємств.
Перед початком наради відбулася презентація пересувної установки для утилізації непридатних для використання засобів захисту рослин.
Учасники наради оглянули агропромислову виставку, де свою продукцію представили аграрії нашого краю.
Про перспективи розвитку сільськогосподарського виробництва в 2008 році доповів начальник головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації Олександр Сень. Він наголосив, що Полтавщина протягом останніх трьох років у цілому забезпечує стан зростання обсягів виробництва сільськогосподарської продукції. Так, аграрії області зібрали близько 10% ранніх зернових від загальноукраїнських обсягів, кукурудзи – 16,4%, сої – 19%, цукрових буряків – 10%. Однак необхідно підвищити рівень виробництва та збільшити обсяги внесення міндобрив. Також було зроблено наголос на необхідності технічного переоснащення галузі та поступовому переході на екологічне землеробство. Стосовно вступу України до СОТ зазначалося, що молоко та м’ясо, яке виробляється в сільгосппідприємствах у спеціалізованих комплексах, буде затребуване, але доїльних залів в області недостатньо.
Сільгосппідприємства Полтавщини мають заборгованість перед селянами в сумі понад 420 тис. грн, і треба зробити все можливе, аби не допустити її зростання.
Про ефективне використання земельних ресурсів, як стратегічний напрямок розвитку аграрного сектора, інформував начальник головного управління земельних ресурсів у Полтавській області Григорій Шарий. Він наголосив, що близько 50 тис. га земель на Полтавщині використовується неефективно. Хоча в цілому розрахунок за оренду земельних паїв в області й становить 104%, але орендарі заборгували селянам за оренду земельних паїв майже 11 млн грн. Досить низькою (113 грн/га) є сплата за оренду земель запасу. Але, попри такі проблеми, в області в цілому забезпечено цільове раціональне використання земель.
На питаннях цукрової галузі зосередив увагу голова правління ВАТ “Бурякорадгосп “Ланнівський” Карлівського району Олександр Тимоха. Він переконаний, що потрібне державне регулювання цукровиробництва та ретельний пошук ринків збуту цукру.
Про проблеми сільгоспвиробництва йшлося у виступах керівників агроформувань області. Чи не найчастіше порушувалися теми дефіциту висококваліфікованих кадрів, переходу на виплату державних дотацій на гектар ріллі та на голову худоби. У виступах також звучала тривога щодо невідомих “правил гри” в умовах СОТ та після відміни мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення.
– З точки зору економіки, СОТ – це колосально позитивний фактор. Це як вища ліга в футболі, куди приходить команда з першої ліги, – наголосив голова облдержадміністрації Валерій Асадчев. – У цих умовах необхідно дотримуватись трьох правил: захисту землі, захисту вітчизняного виробника і соціального захисту людей.
Перший заступник міністра агрополітики Юрій Лузан подякував аграріям нашого краю за вагомий внесок у формування продовольчої безпеки України та наголосив на необхідності консолідації зусиль уряду й сільгоспвиробників, зазначивши, що в програмі Кабміну вказано конкретні шляхи вирішення важливих питань.
Відбулося підписання угоди про співробітництво між Міністерством аграрної політики України, Полтавською обласною державною адміністрацією та Полтавською обласною радою.
Валерій Асадчев та Юрій Лузан провели спільну прес-конференцію для ЗМІ.В Іллічівську губернаторові вручили першу порцію тільки-но виготовленої соняшникової олії...
Євген Блінов, «Одеські вісті»
Відбувся робочий візит голови Одеської обласної державної адміністрації Миколи Сердюка до Іллічівська, під час якого він проконтролював ситуацію пов’язану з розвитком промислових підприємств.Серце молодого міста – морський торговельний порт, сумарний вантажообіг якого за минулий рік перевищив 16 мільйонів тонн. Завдяки роботі портовиків розширено можливості прийому великотоннажних суден. Не дивно, що М.Д. Сердюк у супроводі мера Валерія Хмельнюка насамперед відвідав контейнерний термінал Іллічівського МТП.
У колі портовиків йшлося і про перспективи розвитку, і про конкуренцію із румунським портом Констанца. Губернатора ознайомили із проектами розширення мережі транспортних артерій, що підходять до МТП. Говорячи про майбутнє підприємств міста, В. Хмельнюк відзначив залежність припливу інвестицій від політичної стабільності в країні.
Відповідаючи на запитання журналістів, Микола Сердюк сказав:
– Облдержадміністрація контролює ситуацію, пов'язану із контейнерними перевезеннями у регіоні. Не приховаю, ми сумнівалися, чи зможе оператор, який прийшов до Іллічівського порту, впоратися із поставленими завданнями. На щастя, побоювання не підтвердилися: на сьогоднішній день компанія "Укртрансконтейнер", яка планує інвестувати 52 мільйони доларів, свої зобов'язання виконує. Як бачите, лінія успішно працює. Обіг контейнерів зріс із 150 тисяч до 650 тисяч TEU на рік. До кінця 2008 року перевалювання має скласти мільйон одиниць.
М.Д. Сердюк прокоментував ситуацію, пов'язану із уповільненням обігу вантажів у результаті посилення боротьби з контрабандою. Він із розумінням ставиться до зауважень компаній-операторів. Однак бізнесменам слід зрозуміти – працювати потрібно прозоро, за законом, без використання тіньових схем. Зайшлося й щодо перспектив Одеського МТП.
– Порт повинен перейти на контейнерні перевезення, – вважає Микола Сердюк. – Ми чудово розуміємо, що в центрі міста-курорту не може провадитися перевалювання насипних вантажів. Швидше за усе, ці операції будуть переведені до порту "Южний".
Потім голова облдержадміністрації відвідав олієжирове підприємство ТОВ "Українська Чорноморська Індустрія". Тут йому урочисто вручили місткість із першою соняшниковою олією, отриманою у процесі пуско-наладгожувальних робіт. Підприємство – до речі, одне із найбільших у СНД – готове до переробки двох тисяч тонн сої або півтори тисячі тонн соняшнику на добу. Олієжиркомбінат – не лише робочі місця; це і доходи міського бюджету, й додаткове завантаження потужностей порту. Окрім того, виробництво соєвого шроту допоможе відтворити кормову базу регіону, що, за словами М. Сердюка, стане передумовою для відновлення птахівництва.
Журналістів цікавило, чи відвідає найближчими днями Президент України наш регіон. М.Д. Сердюк повідомив, що дату візиту Глави держави поки що не визначено. Однак, у жодному разі, нашій області є чим пишатися, і сьогоднішній рівень розвитку Іллічівська лише підтверджує це.
Голова облдержадміністрації також побував у дитячому садку № 8 і відвідав стадіон "Шкільний".
– Скажу добрі слова на адресу мого друга – мера Іллічівська Валерія Хмельнюка, – підбив підсумки свого візиту Микола Сердюк. – Піклуючись про розвиток виробництва, керівництво міста вкладає зароблені кошти у вдосконалення соціальної сфери. Отже, гроші в Іллічівську працюють на його мешканців. Приклад тому – дитячий садок № 8, який ми відвідали. А стадіон "Шкільний" – чудове місце для відпочинку громадян. Особливо важливо, щоб молодь, вибачте, не валандалася по підвалах, а приходила сюди займатися спортом. Це інвестиції у майбутнє нашої країни. Гадаю, найближчим часом проведемо на базі Іллічівська кілька показових семінарів для мерів міст Одеської області. Нехай Валерій Якович розповість, як потрібно працювати!
http://izvestiya.odessa.gov.ua/Main.aspx?sect=Page&PageID=9756ПЕРЕДІЛ ВЛАСНОСТІ
Реприватизації підприємства домагаються колишні працівники Тлумацького комбікормового заводу
Петро Західняк, «Галичина», Івано-Франківська обл.
Днями біля стін адмінприміщення тлумацької районної влади знову кипіли соціальні пристрасті колишніх працівників місцевого комбікормового заводу, які домагаються від влади реприватизації цього підприємства й своєї частки від цього та повернення їм 46 тисяч гривень заборгованої зарплати.Якщо апеляційне оскарження на рішення Господарського суду, який 19 січня скасував спільне розпорядження райдержадміністрації та райради № 197 від 11 травня 2007 року «Про реорганізацію комунального підприємства «Тлумацький комбікормовий завод», на що районна влада подала 22 січня апеляційне оскарження, не буде прийнято до провадження, ініціатори акції протесту пригрозили заблокувати 6 лютого центральну дорогу Івано-Франківськ — Городенка.
Конфлікт між сотнею колишніх працівників та керівництвом комбікормового заводу, який із 1995 року перебуває у приватній власності й на якому з того часу змінилося декілька власників, тліє вже не один рік. У той же час не має претензій і не бере участі в акціях протесту та частина працівників, з якою на момент приватизації керівництво заводу розрахувалося. Але таких, які своє отримали, набирається лише два десятки.
Тим часом саме підприємство, розташоване в центрі Тлумача, вже давно не діє, зате його керівництво, як стверджують у коридорах районної влади, активно трудиться над поповненням запасів брухту для країни. Також це підприємство ще володіє кількома великими будівлями та чотирма гектарами землі. Отож нині є ще за що повоювати...
До учасників цьоготижневих вуличних зборів вийшли керівники району, ряд депутатів райради, керівники районної міліції та прокуратури, які вкотре людям роз’яснювали, що розв’язати цю проблему може тільки суд, й пообіцяли їм правову підтримку для оформлення відповідних позовів.
«Іншого виходу з цієї критичної ситуації, як через суд, не існує, — сказала в коментарі для «Галичини» голова Тлумацької райдержадміністрації Ольга Базар. — Хочу повідомити, що позавчора позовну заяву зареєстровано в суді й відкрито провадження в цій справі. Йдеться про виплату заробітної плати і паїв.
Я не можу своїм розпорядженням задовольнити вимоги людей, бо не маю таких повноважень. Це цивільно-правові відносини. Проте влада постійно зустрічається з колективом, я постійно проводжу наради з цього питання з правоохоронними органами. Але без судового рішення не можемо поставити крапку в цій справі, яка тягнеться вже більше п’яти років. А люди тим часом радикально вимагають свого...».
Отож на вчорашній день виглядало так, що тлумацький конфлікт знову спрямовано в судове річище, й до такої сумнівної стосовно законності акції, як перекриття автотраси, справа наступного тижня не дійде. А от чи справа про комбікормовий завод буде доведена до реприватизації, й надалі залишається під таким же великим запитанням.
http://www.galychyna.if.ua/?economics/2008/2/2/275337/РІВЕНЬ І ЯКІСТЬ ЖИТТЯ
Виплата заощаджень “по блату”
Наталія Брянська, «Час», Чернівецька обл.
Популярний за останній час “Ощадбанк” поволі продовжує свою роботу з виплати знецінених заощаджень, які народ збирав роками, відмовляючи собі майже в усьому.Незважаючи на вже існуючу нехитру практику та якийсь-таки досвід із зазначеного питання, плюс різко підвищені оклади (чи заслужено?), працівники відділень все ж не можуть, або не хочуть забезпечувати належний порядок при реєстрації та виплаті очікуваної тисячі гривень. Адже і надалі знесилених людей виганяють із приміщень і ті змушені “денно-нощно” вистоювати, щоб зареєструватись. Віднайшовши своє прізвище у списку, що надходить “згори”, з Києва, ще очікують годинами, щоб нарешті потрапити до касира. Ми вже повідомляли про численні скарги від вкладників, і кількість їх, на жаль, не зменшується. Зокрема, за словами мешканців Хотина, безлад перекинувся і на їхній район. Керівник філії “Ощадбанку” № 6713 в інтерв’ю районній газеті відмічає належний порядок з виплатою готівки та заявляє, що всі працівники трудяться понаднормово, а “фактично працюють до 16.00 з перервою на обід”.
Хотинчан вразило повідомлення в тій же газеті за 25. 01.08 р., де керуючий стверджує, що зареєстровано 1200 вкладників.
— Насправді ця цифра “брехлива”, — пишуть до редакції “Часу” В. Тодосійчук, Т. Руснак, І. Пензель. – Вкладники з черги, що мерзли і стояли з другої години ночі, точно знають, що приймали ощадбанківці щоденно до 70 осіб, за тиждень це – 490 чоловік, але аж ніяк не 1200.
Отож люди стверджують, що 710 вкладників зареєстровано було “по блату”, без черги.
- Відповідно за таким принципом і виплачуються гроші, а місцева влада ніяк не реаґує на це. А ми ж проголосували за демократичну коаліцію, яка, до речі, й керує районом. – Просимо вашої допомоги, щоб на таку “ретельну” роботу відреаґували правоохоронні органи та місцева влада, а також правління “Ощадбанку” України.
Редакція сподівається, що структури, від яких залежить упорядкована виплата людям їхніх же заощаджень, звернуть увагу і на поневіряння хотинчан. Адже літнім вкладникам, котрі простоюють в живій, не “по блату”, черзі, може не вистачити отриманих грошей навіть на лікування. А на “блатні” списки варто б звернути увагу і обласному управлінню “Ощадбанку” та поставити крапку знущанням над буковинцями.
http://www.chas.cv.ua/
Пенсії вистачає на два тижні
Клим Горобченко, «Волинь»
«Коли виходив на пенсію, свято вірив, що попереду — безтурботна старість, що зможу втілити найпотаємніші мрії дитинства та юності: побачити світ, мати вдосталь часу для мандрів. Часу, справді, достатньо нині, але не грошей».Пенсії, яку маю від держави за 42 роки трудової діяльності, вистачає лише на два тижні. І то лише за суворої економії. Звичайно, обійтися можна без багато чого. Приміром, філософ Григорій Сковорода, мандруючи, пізнавав світ лише з полотняною торбиною, в якій лежала Біблія і сопілка. Я ж не прихильник аскетизму, але змушений жити в режимі суворої економії. Хочу поділитися розрахунками — на що і куди витрачаю свої пенсійні 599 гривень.
Проживаю самітником у двокімнатній малосімейці, в якій встановлено лічильники. Як не заощаджую, але квартплата взимку меншою за 210-215 гривень не буває, бо в опалювальний сезон тільки на тепло витрачаю 108 гривень. За телефон — коли як. На Різдво, скажімо, «навітав» знайомих і рідних на 47 гривень. Мушу ж якось спілкуватися з дітьми та внуками, які проживають в іншому місті.
Болюча тема — хвороби, які потребують лікування. Мені ще пощастило, позаяк мої профілактичні ліки щомісячно обходяться лише у 48 гривень. До категорії необхідних товарів відношу і санітарно-гігієнічні засоби. Купую їх раз на три місяці. Це — пральний порошок, «білизна», рідке мило і тверде, рідина для миття посуду, підлоги, порошок для чищення кухонного начиння, дезінфікатори для туалету, ванни та умивальників, гумові рукавиці, металеві та поролонові мийки, туалетний папір й інший дріб'язок, без якого важко утримувати помешкання в чистоті. Чистота обходиться мені у 123 гривні 60 копійок. Поділіть цю суму на три. Вийде, що на місяць санітарно-гігієнічні засоби забирають 41 гривню 20 копійок.
Зубну антикарієсну пасту купую щомісяця, витрачаю 18 гривень, а ще ж мені потрібні креми до гоління і після нього. Тож додайте до цієї суми як мінімум 22 гривні.
З жахом думаю про початок дачного сезону. Це ж за маршрутку щоразу треба платити чотири гривні. За місяць «набіжить» усі 52 — більше тринадцяти поїздок дозволити собі не можу. Надто дорогими будуть екологічно чисті буряк і морква (зараз користуюся маршруткою лише в пізню пору чи коли поспішаю). А їздити на дачу, обробляти земельку мушу. В іншому разі довелося б класти зуби на полицю, а вони, як відомо, призначені не лише для того, щоб за ними тримати язика, а й щось гризти. А «згризаю» я за місяць такі продукти: 10 яєць, півтора літра олії, по кілограму цукру, рису, гречки, вермішелі, курячих ший або супового набору, два кілограми морожених оселедців, півтора — хребта лосося (для юшки), по банці консервованого горошку чи кукурудзи, дві банки томатного соусу (для борщу), банку кільки (для супу), банку сардин (для салату), чотири пакетики кефіру, пакетик сметани, два пакетики майонезу, півкілограма домашнього сиру для вареників з картоплею. А ось хліба вживаю багато — шість буханок чорного і три батони. На все витрачено до 200 гривень.
Запитаєте, а де ж овочі, свіжі фрукти, соки? В запасі маю сухофрукти, трави, зібрані в рідному краї. Це ж цілюща аптека і притому безкоштовна! Про одяг, взуття, білизну краще промовчу. Хіба він прикрашає людину? А ті лахи, які придбав ще за совєтів, все одно нас переживуть, то чи варто забивати хату всіляким мотлохом?
м. Луцьк
Коментар відділу соціального захисту
Фінальна іронія автора зрозуміла. Справді, хіба будеш думати про одяг (його пенсіонери зазвичай доношують чи купують у секенд-хенді), коли треба виживати, боротися з повсякденними незгодами самотужки. А вижити на мінімальну чи навіть на середню, як у даному разі, пенсію, нині не просто. Особливо, коли ти хворий і самотній. Статки у більшості пенсіонерських сімей невисокі. Основу їх нерідко складає не пенсія, а присадибна ділянка. Найбільше, стверджують соціологи, старенькі витрачають на ліки і харчі. До речі, кілокалорій пенсіонерські сім'ї споживають навіть більше від встановлених Міністерством охорони здоров'я. Думаєте, щодня мають в меню м'ясо, інші делікатеси? Як переконалася під час невеличкого бліц-опитування на вулицях міста, їдять багато хліба, картоплі, молока, щоб, як кажуть, набити шлунок. А це вже ознака бідності. Мандаринів, лимонів, інших корисних фруктів чи соків у їхньому меню не знайдете.
Вийшовши на пенсію, більшість людей не відвідують театр, кафе та бари, не витрачають коштів на дозвілля, відпочинок. Життя їх зводиться до фізичного виживання. Аби забезпечити собі безбідне існування і допомогти дітям, внукам, більшість з них після виходу на пенсію ще працюють і панічно бояться того дня, коли все-таки доведеться сказати рідній установі чи організації до побачення. Та й як не боятимешся, коли нові, підвищені пенсії практично з'їдає інфляція. Ціни ж на ринках збільшуються. Ось і в січні різко пішла вгору вартість овочів так званого «борщового» набору. Якщо на початку грудня кілограм добірної моркви можна було купити за дві гривні, то зараз — за 3-4 гривні, столових буряків — за 3 гривні (у грудні — дві), цибулі — за 4.50-5 гривень, капусти — 4 гривні. Майже на десять відсотків у порівнянні з груднем подорожчала картопля.
Новорічно-різдвяний ажіотажний попит призвів до подорожчання м'яса. Однак і після свят воно не подешевшало. Більш як на два відсотки зросла вартість молока — 3 гривні (літр). За гладишкову сметану господині просять 4.50-5 гривень (півлітра).
Як не парадоксально, знову «підросла» у ціні олія. У грудні літр її реалізовували за 8.20-8.50 гривні, а нині — за 9.70. Втішити може хіба що стабільна ціна сала. Як і в грудні, його можна купити за 10-15 гривень. Пенсіонери гірко жартують, що, вистоявши кілометрові черги за радянською тисячею, понесуть її на ринок. Там вона швидко розійдеться.
http://www.volyn.com.ua/?rub=2&article=1&arch=ЗАКОННІСТЬ І ПРАВОПОРУШЕННЯ
Мільйон вкрав – копійку повернув
Роман Тихий, «Західний кур’єр», Івано-Франківська обл.
Кореспондент газети спробував проаналізувати найуживаніші схеми «лівого» заробітку, які застосовують в Івано-Франківську.Тіньові схеми... Хитромудрі оборудки... Колізії законодавства... Цей своєрідний синонімічний ряд можна продовжувати, та значення буде одне – обкрадена держава.
Про те, що “всі” і “все” крадуть, в народі говорять уже не задумуючись.
Та от як це “крадуть” – знає не кожен.
Зрозуміло, аби у кишені зашурхотів хоча б якийсь мільйон, потрібно докласти певних зусиль. Для реалізації задуманого необхідно створити фіктивні підприємства, знайти “компаньйонів”, накопичити стартовий капітал для хабарів. Та, зрештою, чого не зробиш, якщо є мета.
Найпоширенішою схемою, яку застосовують так би мовити від малого до великого (підприємця), є мінімізація доходів. В обласному центрі Прикарпаття, скажімо, аналізуючи роботу підприємств-мінімізаторів, можна побачити, що найпоширенішою схемою, що дозволяє мінімізувати сплату платежів до бюджету, є укладення договорів на отримання послуг різного характеру (маркетингових, юридичних, інформаційно-консультативних) з суб’єктами господарської діяльності – фізичними особами, які працюють за спрощеною системою оподаткування.
Деякі СПД, маючи на меті максимально мінімізувати сплату податків та послабити контроль за обігом готівкових коштів з боку держави, замість того, щоб укрупнювати свій бізнес, нарощувати потужності виробництва і обігу, розпорошують його, реєструючи підприємницьку діяльність на своїх родичів. І працюють за спрощеною системою оподаткування. Найчастіше такі випадки трапляються у сфері торгівлі та громадського харчування. Наприклад, один підприємець обласного центру для “ефективної роботи” мережі своїх магазинів зареєстрував найближчих родичів підприємцями і розподілив свій бізнес між ними. Таким чином, при обсягах реалізації товарів у цих магазинах в сумі понад півмільйона гривень та за наявності 34 найманих працівників бюджет отримав лише 6 тис. грн. податків і зборів.
Крім того, в місті побутують і такі схеми мінімізації податкових зобов’язань, як: здійснення виробниками поряд з основною діяльністю нетипових для них операцій щодо придбання та поставки на експорт (через комісіонерів) продукції; мінімізація податкових зобов’язань з використанням підприємств-пільговиків. Деякі підприємства мінімізують податкові зобов’язання, застосовуючи схеми незаконного відшкодування ПДВ, перерозподілу прибутків між суб’єктами господарювання, штучного створення ланцюгів проходження товарів та готівки через фіктивні фірми.
До речі, в минулі роки відшкодування ПДВ – це був чи не основний тіньовий бізнес сильних світу цього. ПДВ відшкодовувалося лише вибраним, і було, як правило, фіктивне. Один з таких механізмів полягає в реалізації товарів за цінами, нижчими від вартості придбання. Оборудка здійснюється цілком легальним підприємством, яке використовує як постачальників та споживачів товарно-матеріальних цінностей, так і фіктивні транзитні підприємства.
Приклад.
Підприємство-виробник реалізує товар, наприклад, вартістю 100 тисяч гривень фіктивному підприємству, яке, в свою чергу, постачає його транзитному підприємству, але вже за ціною 600 тисяч гривень (вартість штучно завищена). Транзитне підприємство направляє товар легальному суб’єкту господарювання, майбутньому заявнику на відшкодування ПДВ з бюджету. На цій стадії формується податковий кредит на суму 100 тисяч гривень (отриманий від придбання товарів). Потім легальне підприємство товар, вартість якого начебто становить 600 тисяч гривень, реалізує підприємству-споживачу за ціною 120 тисяч гривень, що і дає “підстави” претендувати на відшкодування ПДВ. Таким чином, ділки сплатили за придбаний товар 100 тисяч гривень і забажали отримати від держави 80 тисяч гривень компенсаційних виплат. Навіщо продавати дорожче, якщо можна вкрасти?..
Одна з популярних схем – формування від’ємного значення ПДВ. Організатор нібито постачає товар з одного фіктивного підприємства до іншого, яке розраховується векселем. Потім цей документ надходить до транзитного підприємства, яке, в свою чергу, продає вексель підприємству, що реально існує, на умовах товарного кредиту. В подальшому відсотки за товарним кредитом зараховуються до валових втрат і таким чином незаконно формується сума відшкодування податку.
Тіньові схеми застосовуються у різних сферах господарської діяльності. Наприклад, при проведенні експортних операцій реальний суб’єкт підприємництва документально оформлює надходження неіснуючого товару від “транзитних” або фіктивних підприємств і тим самим збільшує свій податковий кредит на 20 відсотків від ціни придбання. Далі товар, який існує лише на папері, начебто експортується за кордон на адресу вигаданого чи спеціально створеного для здійснення оборудки підприємства-нерезидента. Відтак експортер мінімізує власні податкові зобов’язання або претендує на відшкодування ПДВ. Скажімо, якщо було фіктивно експортовано якийсь товар вартістю 20 мільйонів гривень, то сформувався податковий кредит на суму приблизно 4 мільйони гривень.
Безглуздість господарських операцій, коли підприємства працюють наче собі у збиток, не може не впадати в око, втім, колізії законодавства – на те вони й колізії...
Окрема тема – штучне доведення підприємств до банкрутства з метою заниження їхньої приватизаційної вартості. Загалом сам закон “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, на думку фахівців, недосконалий. Якщо в процесі приватизації передбачено відкриті торги, аукціони, то в процесі банкрутства одна стаття передбачає проведення відкритих торгів, а друга стаття фактично їй заперечує, констатуючи можливість продажу майна цілого заводу. Таким чином виходить так, що закон називається “про відновлення платоспроможності боржника”, а в результаті санації все відбувається за принципом “продаю кому хочу, за скільки хочу”. Відповідальність за це несуть кредитори, які, як правило, є “своїми”.
“Суд призначає керуючого санацією. Керуючий має достатню зарплату (на рівні попереднього керівника підприємства). Крім того, набирається нахабства і в плані санації записує собі ще й винагороду у відсотках, суми проданого майна. Продають цілий майновий комплекс, продають те, що вигідно, що може працювати, від підприємства часом залишається лише назва, — розповів „ЗК” один високопоставлений чиновник. — Свого часу щось схоже сталося з Ворохтянським лісокомбінатом. Провели санацію, все майно забрали, і нема кому ліквідувати ВАТ. ВАТ існує, 31% державного пакета акцій – і жодного впливу. Кому потрібні ті акції, якщо все майно забрали? Фактично немає акціонерного товариства. Але десь ще якесь майно рахується на балансі. І ліквідувати ВАТ не можна. Схожа ситуація з ВАТ “Автоливмаш”. Майно в процедурі санації перейшло до інвесторів. Створили структурний підрозділ київської фірми, а сама юридична особа ВАТ (без майна) залишилася”.
http://www.wk.if.ua/?set=news&mc=readfull&do=1605Против шары
Андрей Поляков, Инна Стасова, «Панорама», 6.02.2008, Сумская обл.
Предприниматели рынка на ул. Леваневского в Сумах заявили о бессрочной акции протеста, но пока обещания не выполнили.В Сумах опять возник земельный конфликт. Участок площадью 0,1 га под рынком "ВМ" на ул. Леваневского,2Ж, около СНПО им. Фрунзе, стал причиной противостояния между предпринимателями и новым хозяином. Люди хотят здесь торговать, новый собственник планирует построить торговый центр, где реализаторам продовольственной группы места не будет.
Рыночники обвиняют нового собственника в незаконных действиях и предлагают городским властям отдать им этот участок земли. В противном случае -- обещают забастовку с перекрытием проезжей части. Однако пока намеченные на 1 февраля активные действия отменили. Страсти улеглись, но могут разгореться в любой момент.
Шпаги наголо...
Во вторник 29 января около 19.00 группа предпринимателей перегородила микроавтобусом вход на рынок "ВМ". Рабочий день закончился, ворота рынка были закрыты на замок, но люди не торопились расходиться. Предприниматели возмущались действиями нового хозяина рынка Андрея ЛУНЁВА, пожелавшего освободить участок под строительство нового торгового центра. По их словам, Андрей Лунёв пообещал все проблемы решить цивилизованно, но, видимо, передумал.
Людей не устраивает, что в новом торговом центре не найдется места для торговли продуктами. Предложение хозяина о "переходе" на другие рынки в период строительства также не вызвало энтузиазма. "Места нам дают на третьем этаже центра на ул. Черепина. Как я буду туда таскать свою продукцию? Ведь за день я перетягиваю около тонны овощей и фруктов", - возмущалась одна из реализаторов.
Около 20.00 пришли представители администрации рынка и сообщили, что сейчас подъедет кран, но будут вывозить не все палатки, а только тех предпринимателей, которые не заключили новый договор аренды. Минут через двадцать подъехал и сам Андрей Лунёв. Он в очередной раз заявил, что не хочет выгонять предпринимателей и готов предоставить им торговые места на ул. Черепина,76, в том числе и на первом этаже.
"Для продуктов надо делать отдельно техусловия. У каждого должен быть горшок, раковина и канализация. Идите торгуйте на другом рынке", -- сказал он.
Лунев заявил, что планирует до конца года построить торговый центр, поэтому и торопится. В результате переговоров достигли компромисса: пока вывезли только два киоска, владельцы которых против этого не возражали.
Обратите-ка внимание...
Предприниматели решили уведомить власть о возникшем противостоянии. Перед началом сессии горсовета 30 января они стояли с плакатами на пл. Независимости: ""Предприниматели с рынка по Леваневского против "Шары"", "Ми -- в рідному місті і не дозволимо купленим властям викинути нас на вулицю. Це -- війна проти власного народу", "Небайдужі мешканці міста, підтримайте нас!".
Всем заинтересовавшимся людям предприниматели охотно рассказывали о своих злоключениях. Мол, многие предприниматели не разрешили реализаторам прийти на площадь и сами не явились. Люди были возмущены действиями бывшего руководителя рынка Михалева, который, по их словам, собрал у предпринимателей деньги на реконструкцию рынка, ничего не сделал и продал предприятие "Шаре".
Прошу слова
Предприниматели пришли на сессию горсовета и проинформировали депутатов о сути конфликта. По их словам, в 2006 г. закончилось действие договора аренды земли под рынком. Местные власти, у которых были претензии к его санитарному состоянию, не хотели продлевать срок действия договора. Арендатор Михалев обратился в суд, и аренду продлили на десять лет.
Местные власти несколько раз предупреждали администрацию рынка о необходимости наведения порядка, СЭС несколько раз закрывала рынок до устранения недостатков.
"Он продал нас, как барин -- холопов, новым хозяевам, которые в одностороннем порядке выбрасывают нас на улицу, чтобы построить магазин!" -- заявила представитель инициативной группы предпринимателей Наталья Лебеденец.
По ее словам, этот случай демонстрирует несовершенство законодательства об аренде земли. Предприниматель, который вкладывает собственные средства в оборудование торгового места, бесправен, он не может планировать развитие собственного бизнеса, так как в любой момент в категорической форме от него могут потребовать увеличения арендной платы или вынести предписание освободить место.
"Мы не хотели войны, но власть своей бездеятельностью и равнодушием привела к нынешнему физическому противостоянию. Лунев первый переступил черту, подогнав технику для демонтажа киосков, чем разорвал все договоренности", -- заявила предприниматель. По ее словам, новый хозяин хочет начать незаконное строительство, чтобы потом приватизировать этот лакомый участок земли.
Последний аргумент
Предприниматели предложили платить арендную плату не администрации рынка, а напрямую городским властям. Они требуют провести проверку финансово-хозяйственной деятельности малого предприятия "ВМ" по состоянию на 1 января 2008 г., разорвать с ним договор аренды и заключить его с Товариществом предпринимателей, которое они создали. "Мы заработали это первоочередное право своим трудом, и не надо нас гонять, как сидоровых коз, по всем рынкам", -- сказала она.
Предприниматели заверили городские власти, что рынок Товарищества предпринимателей может стать первым в Украине. Если же чиновники их не услышат, пригрозили перекрыть дорогу напротив рынка и обратиться за поддержкой к заводчанам.
Мэр поддержал предпринимателей. Он напомнил своим подчиненным -- заместителю Олегу Сухоносу и начальнику управления земельных ресурсов Валерию Скрипке, что рынку "ВМ" давали год на устранение недостатков. Согласно решению исполкома, до 1 декабря 2007 г. торговля здесь должна быть упорядочена, а рынок -- реконструирован. "Ничего не выполнено. Снова нужно подавать иск о разрыве договора аренды. Этот участок выставлять на аукцион, договариваться с СНПО им. Фрунзе и предпринимателями, что они этот участок на аукционе приобретут. Благо, что у СНПО им. Фрунзе есть на это средства. Под их крылом они останутся на своих местах, но в построенном торгово-офисном центре", -- заявил Геннадий Минаев о своем видении развития ситуации.
Сегодня
5 февраля вопрос аренды земли под этим участком и состояние рынка рассмотрят на исполкоме. Угроза забастовки так и осталась угрозой. В день заявленного начала забастовки предприниматели вышли на работу. Они решили протестовать своим трудом.
Мнения причастных
Директор малого частного производственно-торгового предприятия "ВМ" Андрей Лунёв:
"Делаем реконструкцию рынка. Я хочу сделать нормальный, цивилизованный торговый центр. На сегодняшний день здесь 1,3 тыс. кв. м торговых площадей, а будет 4 тыс. кв. м. Я предлагаю людям сейчас заключить договора на дальнейшее сотрудничество -- они не хотят. Стоимость аренды в новом торговом центре "ВМ" не увеличится, будет около 100 грн. за кв. м. Те, кто хочет торговать продуктами, пусть идут на рынок "Привокзальный". Я уже сейчас могу заключить в два раза больше договоров на будущую торговлю. С момента ввода в эксплуатацию торгового центра в конце 2008 - начале 2009 г. предприниматели сюда переедут".
Мэр города Геннадий Минаев:
"Фирма "Колумб", она же теперь "ВМ", -- беда нашего города. Это предприниматель, который не знает пределов. Есть выражение: шара предела не имеет! Если громада нам поможет, то на месте рынка "ВМ" и стоянки совместно с СНПО им. Фрунзе надо построить торгово-сервисный центр. Если Товарищество на паях договорится с СНПО им. Фрунзе и совместными усилиями они построят этот торговый комплекс, где они будут иметь свои площади, это будет прекрасно.
Нам будет сложно, но нужно разрывать договор аренды, продолженный непонятным способом ООО "ВМ". Оригиналов документов у нас до сих пор нет. Хочу напомнить, что в 2005 г. фирмой "Колумб" было взято 7 га земли на ул. Черепина. Эта земля не осваивается предприятием "Колумб", он же предприниматель Лунев, он же магазин "Шара", он же "ВМ". Мы действительно должны жестко встать на пути этого беззакония и не позволить никакого строительства. Я прогнозирую, что предприятие "ВМ" под патронатом Лунева начнет строительство без разрешения. Ночью! А рано утром у него уже будет решение хозяйственного суда о том, что он осуществляет хозяйственную деятельность в рамках закона!"ЗБЕРЕЖЕННЯ ДОВКІЛЛЯ
Позади планеты всей
Татьяна Буряковская, «Время», Харьковская обл.
Из-за преступного нарушения гидрологического баланса под Харьковом может «поплыть» целый микрорайон2 февраля весь мир отмечает День водно-болотных угодий. К этому международному празднику экологи из общественной организации «Печенеги» организовали для журналистов экскурсию по городу Харькову, которому, как выяснилось, в плане охраны водно-болотных угодий до цивилизованных стран ещё очень далеко...
Истоки «водного» дня
Перед поездкой член совета ЭкГ «Печенеги» Олег Перегон рассказал о празднике:
— Долгое время под словом «природа» люди понимали только леса да морские побережья. То есть то, что «радовало глаз» эстетов. А болота и запруды считали чуть ли не вредными. Однако жизнь показала, что этот подход — в корне неверен. Если нефть — это кровь экономики, то вода — это кровь природы. Осушение болот, «повороты» рек, создание искусственных озер и даже морей — всё это преступления против будущего, которые нередко приводят к экологическим катастрофам, гибели уникальных природных экосистем и, в конечном счете, болезням и смертям самих людей. Весь мир это понял в конце 60-х годов. А в 1971 году в иранском городе Рамсар представители многих государств подписали конвенцию об охране водно-болотных угодий. Это было сделано впервые в истории человеческой цивилизации. В тексте конвенции содержатся такие слова: «водно-болотные угодья представляют собой ресурс, имеющий большое экономическое, культурное и рекреационное значение, потеря которого была бы непоправимой».
На сегодняшний день конвенцию эту подписало и ратифицировало 144 государства мира. СССР присоединился к ней в 1977 году, но, увы, он был не из тех стран, которые держат своё слово. Что вытворяли с водоемами в Союзе, страшно даже вспоминать. То, что сейчас происходит в Украине (также являющейся участницей этой конвенции), к сожалению, немногим отличается от советского «беспредела». А ведь в Рамсарской конвенции есть требования к странам-участницам разумно использовать все водно-болотные угодья на своей территории, защищать водоплавающих птиц, создавать природоохранные территории и обеспечивать надзор за ними. А еще — готовить специалистов, изучать водно-болотные угодья и обмениваться информацией с другими странами. Важность этой конвенции весь мир осознал уже в 1976 году. Именно тогда ООН превратило день подписания этого документа — 2 февраля — в международный праздник. День водно-болотных угодий широко отмечает весь мир. Увы, Харькову праздновать нечего...
Джинн из болота
В разговор вступает Сергей Шапаренко, председатель совета ЭкГ «Печенеги»:
— В Харьковской области нет вулканов и зон сейсмической активности. Самой мощной природной силой в нашем регионе является вода — подземная и наземная. Именно на ее «совести» оползни и подтопления, проседания и даже разрушения зданий. Нарушить гидрологический и гидрогеологический баланс в наших условиях очень просто, но последствия могут быть самыми непредсказуемыми. Это все равно, что выпустить джинна из бутылки! Так что бережно относиться к рекам и озерам стоит не только из любви к природе или ради соблюдения законов, но и из инстинкта самосохранения. Похоже, инстинкт этот у некоторых харьковчан очень притупился...
Экскурсионный автобус по улице Полтавский шлях привозит нас к реке Уды, на две стройплощадки перед микрорайоном «Минутка».
Именно там, по мнению экологов, сейчас закладывается «бомба», которая может взорваться в любой момент. Город все больше становится «зоной риска» из-за непродуманных действий строителей. Причиной столь громких заявлений стали десятки стройплощадок, которые, точно грибы после дождя, выросли за последние год-полтора в поймах рек и на берегах озер, то есть в зонах наибольшей гидрологической и гидрогеологической природной активности.
— Об этих стройках нам сообщили местные жители где-то в ноябре, — рассказывает Сергей Шапаренко. — Мы выехали на место и ужаснулись: прямо в водоохранной зоне, на берегу реки, близ озерца, велась масштабная отсыпка грунта. Вместе с землей машины привозили строительный мусор, причем очень опасный. Так, сюда свозились отходы асбеста (канцерогенного материала, запрещенного уже практически во всем мире из-за того, что вызывает раковые заболевания), рубероида, старые автомобильные покрышки, баллоны из-под монтажной пены, на корпусе которых содержится требование об утилизации вместе с химически опасными отходами, и другие «подарки». Прямо на месте некоторые отходы, например, покрышки, сжигались. Нам удалось сфотографировать все это. Мы направили письма во все инстанции, в том числе в Министерство экологии и природных ресурсов. Увы, пока серьезной реакции на эти обращения нет. Тем временем работы здесь ведутся полным ходом: поверх мусора уже насыпан грунт, отсыпка проведена и на части озера — её просто «накрыли» землей. То есть мы видим сразу комплекс преступлений против нынешнего и будущих поколений харьковчан: несанкционированная свалка опасного мусора, сжигание отходов и засыпание землей водно-болотных угодий с целью дальнейшего строительства каких-то объектов...
Проводя экскурсию по обоим местам отсыпки грунта, эколог подчеркивает:
— Еще в 2002 году сессия областного совета приняла «Программу формирования национальной экологической сети в области на 2002 — 2015 годы». В ней содержалось решение о создании «Удянского природного коридора» для охраны природы в этих местах. Среди требований к таким коридорам — запрет на нарушение природных ландшафтов. Бульдозеры и грузовики, отсыпающие грунт, в эту формулировку вообще не вписываются...
Обратил Сергей Шапаренко внимание и еще на одну особенность: на обеих стройплощадках нет никаких опознавательных знаков, а по закону на въезде на стройплощадку должна наглядно предоставляться информация о том, какая организация ведет строительные работы, и что именно строится... Местные жители встревожены начатым строительством, опасаются и подтопления своих домов и огородов, и загрязнения воды в колодцах (увы, ещё далеко не все дома даже в Харькове оборудованы водопроводом), и многими другими неприятностями. К примеру, из-за постоянного сжигания автопокрышек и другого мусора сушить белье на улице они уже несколько месяцев не могут — оно становится серым.
Наука против вандализма
В пресс-конференции, посвященной этой проблеме, принял участие академик РАЭН Алексей Кашуба, один из тех ученых, которые предсказали подтопление Журавлевки и части улицы Клочковской еще в 1994 году. Тогда с предупреждением к общественности и властям обратились два академика — Алексей Кашуба и Игорь Абрамов, директор Харьковского государственного отдела комплексных исследований и оценки воздействия на окружающую среду института УкрГИИНТИЗ. Учёные-экологи предложили конкретные меры по предотвращению ЧП. Тогда к мнению специалистов никто не прислушался — уже долгие годы эти районы не подтапливались. А в 1995 году природа полностью подтвердила их опасения.
В 2006 году А. Кашуба и И. Абрамов предупредили о другой опасности. По их словам, подземный мир Харькова как следует не исследован. До конца не известно, где и как протекают подземные реки, где располагаются подземные озера. В такой ситуации очень легко нарушить природный гидрогеологический баланс, причем последствия такого нарушения могут быть катастрофическими. Долгое время считалось, что на глубине 500— 600 метров находится монолитная плита, на которой «покоятся» населенные пункты. Ученые доказывают, что это совершенно не так: там, на значительной глубине, лежат подвижные друг относительно друга блоки. Они кажутся монолитными до тех пор, пока не затронута главная подземная сила — вода. Если же гидрогеология будет нестабильной, подземные плиты могут повести себя, как костяшки домино, из которых выстроена игрушечная башенка. С той только разницей, что последствия будут отнюдь не игрушечными. Увы, предпосылок для такого сценария все больше: сейчас глубинные артезианские воды активно добываются, проекты строительства проводятся без учета глубинных геологических особенностей, оценка воздействия будущего объекта на окружающую среду ведётся «индивидуально», а не в комплексе с другими объектами, даже находящимися совсем рядом. На выходе, считают ученые, получаем угрозу катаклизмов — от внезапных точечных подтоплений до разрушения целых жилых кварталов...
— Поймы рек, озёра, старицы — всё это зоны гидрологической и гидрогеологической активности, — подчёркивает Алексей Кашуба. — Непродуманные действия на таких участках — отсыпка грунтов, строительство, проведение других работ без контроля науки — могут привести к катастрофическим последствиям. Примеры уже имеются. Тот же метрополитен на участке у Центрального рынка в 1995 году чуть не «поплыл» из-за мощного плывуна. Здесь, на Удах, могут «поплыть» и мосты, расположенные рядом со стройплощадками на «Минутке», и огороды, и даже дома. Такое отношение к столь серьезным вопросам, на мой взгляд, недопустимо!
Прокомментировал он и закапывание отходов на берегах рек:
— В районе поселков Эсхар и Малиновка, которые находятся под Чугуевом, река Уды впадает в Северский Донец. Что она принесет туда в весеннее половодье? А ведь Северский Донец обеспечивает питьевой водой 70 процентов Донбасса. И если отходы все-таки попадут в реку Уды, пострадают не только харьковчане.
Экологи считают, что власти должны остановить строительство, а те, кто его допустил, понести наказание.
— В Харькове давно и прочно закрепилось заблуждение, что он является интеллектуальной столицей чуть ли не всего мира, — говорит Олег Перегон. — Так вот, интеллект — это не только умение красиво говорить или носить шляпу. Это, прежде всего, умение думать о будущем. Город, в черте которого в водоохраной зоне, в экокоридоре, на глазах у тысяч и тысяч людей можно сваливать и сжигать мусор, засыпать озера и поймы рек, на звание интеллектуального претендовать не имеет права. Мы в этом отношении являемся отсталыми задворками мира. К сожалению, мы так и не научились защищать себя, свое здоровье, свои жизни от преступных посягательств алчных барыг. Увы, это естественный отбор... Ради сиюминутной прибыли ставятся под угрозу жизнь и здоровье людей. Кстати, микрорайон «Минутка» расположен ниже по течению, чем эти стройки. Такие же стройки действуют сейчас в Змиевском, Балаклейском и других районах. Пока гром не грянет — власти не вмешиваются. То же можно сказать и о правоохранителях с экоинспекторами. В очередной раз общество показывает свою беспомощность перед экологической опасностью. А к чему это может привести — ясно всем. Нарушить гидрологический и экологический баланс, который является залогом безопасности и гармонии природы и человека — значит, погубить не только природный ландшафт, тысячи живых организмов, населяющих реку и ее берега, но и нанести ущерб человеку и человечеству. Все это отражено в украинском законодательстве, выделяющем значительные участки (до 50 метров) берегов рек, озер и других водоемов в качестве водоохранных зон. Но законы у нас писаны не для всех...
http://www.time.kharkov.com/index.php?page_name=article&id=1937Безцінний дар природи
Ірина Євдокимова, Олександр Гостудим, «Зоря Полтавщини», 01.02.2008
Відтворення водно-болотних систем на Полтавщині сьогодні є раціональним використанням природних ресурсів.Екологічне значення таких територій неоціненне. Бо це ділянки продукування біомаси та кисню, місця перебування 2/3 усіх видів рослин, тварин та риб, які визначаються видовим різноманіттям. Густа рослинність водойм укріплює береги, відфільтровує забруднення, накопичує важкі метали, пестициди, очищаючи воду.
Природа наділила і нашу область такими унікальними угіддями. Заболочені землі Полтавщини становлять майже 86 тис.га, тобто 3 %. Це місця нерестовища цінних видів риб, гніздування птахів, розмноження рідкісних тварин. Науковці нараховують у таких ареалах понад 130 видів хребетних тварин. Зустрічаються рідкісні тварини та птахи, занесені до Червоної книги України: чернь білоока, лежень, лебідь малий, гоголь, кулик-сорока, журавель-сірий тощо.
Пріоритетами у відтворенні водно-болотних систем на сьогодні є виявлення цінних об’єктів, забезпечення їх охороною, а також раціональне використання їхніх ресурсів. Останнім часом Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області надіслало до Мінприроди України погодження від Глобинської, Семенівської та Кременчуцької районних рад і лісгоспів про включення водно-болотних угідь ландшафтних заказників загальнодержавного значення “Сулинський” та “Білецьківські плавні” до Переліку водно-болотних угідь загальнодержавного значення.
Визначення нових цінних природних об’єктів триває. У цьому допомагають учні, студенти, громадськість. Нещодавно у Полтавському еколого-натуралістичному центрі учнівської молоді підбиті підсумки Всеукраїнського конкурсу “Вчимося заповідати”. В його рамках школярі обстежили 14 територій, які можуть поповнити природно-заповідний фонд Полтавщини, виявили 17 видів рослин і 12 видів представників фауни, що занесені до Червоної книги України. Відзначені найкращі роботи дослідницьких гуртків Кобеляцького, Котелевського та Лохвицького районів.
Спеціалісти Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області.СТИХІЙНІ ЛИХА, АВАРІЇ, НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ
На изломе двух стихий
Юрий Хоба, «Донбасс», Донецкая обл.
Прибрежная часть Мелекино и Белосарайской косы едва не оказалась стертой с лица земли ледяным валом высотой в жилой дом.Телефон в доме мелекинского головы Валерия Добровольного зазвонил в 19.30. Дежурная сообщила, что на берегу происходит нечто невообразимое и что она опасается за сохранность доверенного ей поста. Впрочем, Добровольный и сам почувствовал приближение беды. Даже на значительном удалении от берега голоса встревоженных людей тонули в обвальном грохоте, доносящемся со стороны моря.
- Картина была ужасная, - рассказывает сельский голова. - Вместо привычной равнины я увидел вал пятиметровой высоты, неотвратимо наползающий на село. Удивительно, но паники в рядах моих земляков не наблюдалось. Лишь кто-то в довольно крепких выражениях прокомментировал факт разрушения пирса, к которому в путину швартовались рыбацкие суда. Больше никто не проронил ни звука. Слова, как и сам человек, казались ничтожными перед разгулом стихии.
Берег и море
Собственно, берег во все времена был и остается зоной повышенного риска. Похоже, люди в первую очередь думают о выгоде, которую сулит стык воды и суши, а лишь затем о возможных последствиях. Предки нынешних мелекинцев даже не предполагали, что со временем свыше семидесяти усадеб вместе с картофельными грядками начнут двигаться в сторону моря.
По одной из версий, причиной сползания является всеобщее подтопление, которое ощутили и жители удаленных от моря равнин. По другой, зачинщиками беспокойства являются моряки с их судоходным каналом, ведущим к Мариупольскому порту. Скорее всего, негативные процессы вызваны и тем, и другим. Поэтому остается лишь сожалеть, что принятая еще при советской власти программа спасения Мелекино оказалась позабытой.
Где ты, дедушка Мазай?
По словам старожилов, тридцать лет тому назад море уже предпринимало ледяную атаку на Мелекино и Белосарайку. Что же касается наводнений, то они повторяются значительно чаще. Последствия недавнего заметны на побережье. Опрокинутые грибки, снесенные волнами заборы и укрытые полуметровым слоем песка огороды. Многие, в том числе жительница Белосарайки Светлана Демченко, лишились значительной части своего имущества.
- Вода хлынула негаданно, - вспоминает пенсионерка. - Первым делом я бросилась спасать кроликов и кур. Но было поздно. Находившиеся в нижних клетках зверьки уже захлебнулись. Погибли и те, которых я успела посадить на бочку. Ее перевернуло и понесло прочь. Это было похоже на конец света. Плыли мертвые куры, ящики, дрова, доски.
Несколько недель понадобилось Светлане Ивановне и соседям, чтобы привести в относительный порядок пострадавшие усадьбы. Практически все это время они находились как на острове: без электричества, телевидения и вестей с большой земли. Да и сейчас в этот уголок косы можно добраться лишь по льду.
Нищий бюджет золотого пляжа
Все, с кем мне удалось пообщаться, жаловались на бездеятельность властей. Досталось, разумеется, и Валерию Добровольному. Однако сельский совет явно не та инстанция, которая может решать задачи глобального масштаба, а тем более заниматься ликвидацией последствий разгула стихии. На это нет ни денег, ни техники.
- Максимум, что мы можем сделать для пострадавшего человека, - признается сельский голова, - это выделить пособие в размере полутора-двух тысяч гривен. Но и то, лишь когда речь идет о единичном случае. Если же бедствие приобретает массовый характер, то местная власть просто бессильна помочь всем страждущим.
А вообще-то мы имеем дело с весьма парадоксальной ситуацией. Мелекино с Белосарайкой являются не самыми бедными селами Донецкой области. Например, сотка малоплодородной земли в частном секторе оценивается несколькими тысячами долларов. А если сложить воедино суммарную стоимость доходов владельцев вилл и пансионатов, то цифра будет выглядеть и вовсе астрономической. Однако это золотое побережье не является источником пополнения местного бюджета.
Конец ледового нашествия
Но вернемся к тому роковому вечеру. В 19.45 грохочущий вал вплотную подступил к рыбообрабатывающему цеху и базам отдыха. Некоторые жители прибрежных домов начали выносить наиболее ценное имущество, а одна из бабушек, по словам очевидцев, вместе с козой эвакуировалась за километр от моря.
- Стихия продемонстрировала свою мощь, - продолжает Валерий Алексеевич. - Надвигающуюся стену, вес которой исчислялся многими тысячами тонн, не могли остановить даже крепостные сооружения.
Так прошло еще десять минут, очень долгих и грозных. Вал все глубже забирался на сушу, отдельные льдины скатывались с верхотуры под ноги людей и разбивались о забор рыбцеха. Еще чуток - и он бы подмял стоящую на пути преграду. Но, как оказалось, стихия просто продемонстрировала свою несокрушимость. В 20.00 ветер резко пошел на убыль, а вскоре и вовсе утих. Грохочущий льдами вал остановился, когда до здания сельсовета оставалось несколько десятков метров.
http://www.donbass.dn.ua/showtext.php?mat=6469&rubr=9ДЕМОГРАФІЯ
Демографічний феномен Вихвостова
Ігор Кузьменко, «Деснянська правда», 04.02.2008, Чернігівська обл.
Городнянське село на Чернігівщині спростовує тезу про вимирання.«Дві дитини для нашого села не показник, у мене, наприклад, четверо», – водій Женя вмикає двигун, і директорська «Волга» починає набирати швидкість. Ми їдемо у село Вихвостів Городнянського району, де сьогодні народжуваність вдвічі вища, ніж у сприятливі для села радянські часи і де, подейкують, вже багато років поспіль нема жодної вільної хати…
Все менше і менше
Процес природного скорочення населення Чернігівщини розпочався наприкінці 70-х років минулого століття. Тоді сільське населення області становило понад 760 тисяч осіб. За новітньої історії України зменшення населення чернігівських сіл набрало таких темпів, що сьогодні 40 відсотків від тих понад 760 тисяч вже нема. За 27 років зникло населення практично такого міста, як Чернігів.
У Чернігівській області рівень природного скорочення населення є найбільшим в Україні, а рівень народжуваності – найнижчим. Темпи скорочення населення у селах втричі вищі, ніж у містах. Селам не пощастило більше: не тільки вимирають, а ще й жителі виїздять звідси.
Звичайно, демографічні проблеми стосуються не тільки Чернігівщини. Цей процес триває повсюди. Але тільки не у Вихвостові.
Сучасні герої «Фата моргани»
У Вихвостові 350 дворів (понад 1000 осіб), школа, збудована у XIX столітті, розбиті шляхи і нова Свято-Покровська церква. Це село відоме світові тим, що Михайло Коцюбинський поклав в основу своєї повісті «Фата моргана» реальні вихвостівські події часів революції 1905 року: селянський бунт, який закінчився самосудом. Всі герої виписані з конкретних людей, родичі яких досі мешкають у селі.
Зараз у Вихвостові 60 дітей дошкільного віку, ще 128 навчається у школі. А у 1991-му було менше сотні. Тоді і загальна чисельність мешканців на 15 відсотків була меншою.
У молодої доярки Людмили Красножон, колишньої мешканки Седнєва, четверо дітей – усі хлопці. У Валентини Олійник аж десятеро, останню, Дашу, вона народила вдома. Доярка Наталія Кордаш – мати п’ятьох дітей – посміхається: «Ми молоді, з демографією впораємося самі – нам би дитсадок і школу».
Справді, вихвостівська дев’ятирічна школа в аварійному стані. Обкладені цеглою дерев’яні стіни, зведені ще у 1895 році, просідають, підлога – також, дерево їсть грибок. Учнів стає більше, вже у наступному році класів для всіх не вистачатиме. Дитсадка у Вихвостові не було ніколи. Але мрія про нього, зрештою, дала результат: в обласному бюджеті, затвердженому минулого тижня, кошти на будівництво передбачені.
Сьогодні у цьому селі мешкають колишні жителі Закарпаття, Криму, Азербайджану, Білорусі, Естонії. Тут представлені Київ, Донецьк, Суми, Магнітогорськ. Нещодавно на постійне проживання переїхала сім’я з Німеччини. Що привело їх сюди з різних куточків світу? Що сприяє тому, щоб у маленькому поселенні осторонь цивілізації, всупереч начебто незворотнім демографічним процесам, створювалися сім’ї і народжувалися діти?
Рецепт народжуваності Миколи Кондренка
«На початку дев’яностих років, коли працівників у нашому господарстві не вистачало, я поїхав у Закарпаття і запросив людей до себе на роботу, – говорить Микола Кондренко, директор СТОВ «Віра», яке господарює у Ви хвостові. – З того часу підприємство почало купувати у селі будинки тих, хто помер, чи виїхав і надавати тим, хто приїздив до нас працювати».
Аби зацікавити працівника залишитись у селі, пропонувалася така схема: протягом п’яти років людина виплачує вартість будинку (по 100 і більше гривень на місяць) і отримує його у власність. За весь час викуплено і надано працівникам 238 будинків. Для підприємства ці операції з нерухомістю були неприбутковими, проте дозволили повністю вирішити кадрові питання. «Навіть якщо до нас приїдуть вчителі, яких на селі завжди бракує, ми нічого не зможемо їм запропонувати: вакансій немає», – констатує факт директор вихвостівської школи Катерина Лукашкова.
Заробітні плати у СТОВ «Віра» пристойні: доярки заробляють до 2000 тисяч гривень, механізатори – трохи менше. Доярка-передовик Любов Ховренко (2 дітей, 5 онуків – усі в селі), яка наприкінці минулого року отримала медаль «За працю і звитягу», щомісяця отримує 2700 грн. Плюс 4300 грн. премії до Дня сільгосппрацівників. Взагалі, за добросовісну роботу премію (половину зарплати) отримує кожний працівник.
«Віра» може дозволити собі таку оплату праці (у 2007-му році фонд оплати досягнув 3,9 млн. грн.), оскільки є одним з найпотужніжих, бюджетоутворюючих сільгосппідприємств району. Тут утримується понад 1000 дійних корів з середнім показником надоїв більше 5 тисяч літрів на корову за рік (середньообласний показник – 3 тисячі літрів). Урожайність зернових, на вирощуванні яких спеціалізується СТОВ «Віра» (має 3200 га ріллі), як правило, не нижча 30 центнерів з гектара. Минулого року господарство купило 5 нових комбайнів «Дон».
Сам Кондренко вважає, що будь-які рецепти відродження села повинні мати такі складові: підприємство-зарплата-житло-інфраструктура. Зростання народжуваності – як наслідок.
Жити, щоб заробляти, чи заробляти, щоб жити?
Протягом двох останніх років як оплату за орендоване майно «Віра» сплатила вихвостівцям 2,7 млн. грн. За ці гроші люди провели собі газ. Трохи не вистачило, щоб з’єднати Вихвостів з Розвинівкою. За рахунок підприємства збудовано церкву, сучасний готель на 25 місць, підлатані шляхи, безоплатно харчуються діти в школі. Обід у їдальні підприємства – перше, друге і компот – коштує 2 гривні, сніданок і вечеря – по гривні.
Директорську «Волгу», на якій нас везли у село, називають тут «білим лелекою». Кожного року Микола Кондренко по 14–15 разів поступається своїм авто, щоб відвезти породильниць до Городні або Чернігова. «Уазик» підприємства, який тут замість «швидкої», на думку директора, не дуже комфортний для майбутніх мам.
«Ми тут, як одна сім’я», – ці слова Миколи Кондренка підводять риску в розумінні побаченого у Вихвостові. На фоні сучасного ринкового підходу, де прибуток є головним і, у більшості випадків, єдиним стимулом до життя, господарство виглядає білою вороною. Директор не прагне прибутків за будь-яку ціну. Можна було б змонтувати, скажімо, якийсь автоматизований комплекс, і там, де зараз працює десяток людей, поставити працювати одну. А решту звільнити? У вихвостівському господарстві робота є засобом забезпечення життя людей, а не люди є матеріалом для забезпечення прибутку.
Таке ставлення підносить ідею сенсу життя на зовсім інший щабель. До вже згаданих складових відродження села (підприємство-зарплата-житло-інфраструктура) додається щось надматеріальне – відповідна атмосфера. Саме вона остаточно формує простір, у якому будуть народжуватися діти.ІСТОРИЧНА СПАДЩИНА
Батурину – статус міста
Алла Зіневич, «Деснянська правда», 04.02.2008, Чернігівська обл.
До 300-ліття батуринської трагедії - відродження Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» та селища Батурин» та надання селищу Батурину статусу міста.Вперше на високому офіційному рівні про це сказав Президент України Віктор Ющенко в своєму Указі від 21 листопада 2007 року “Про деякі питання розвитку Національного історико-культурного заповідника “Гетьманська столиця” та селища Батурин”. Ідею про піднесення Батурина до категорії міст гаряче підтримали депутати місцевих рад: спочатку на сесії Батуринської селищної, а потім і Бахмацької районної одностайно прийняли рішення про порушення відповідного клопотання. Проте указом було окреслено і низку завдань, які треба виконати для відродження Гетьманської столиці до 300-ліття батуринської трагедії (листопад 1708 року).
На виробничій нараді, яку провів минулої п’ятниці в Батурині міністр регіонального розвитку та будівництва В.С. Куйбіда, саме і йшлося про хід реалізації заходів, передбачених указом. Голові облдержадміністрації Володимиру Хоменку було про що доповісти. Зроблено немало. Проте міністр зажадав прискорити темпи будівельно-реставраційних робіт, нагадавши, що програма відродження Гетьманської столиці має бути виконана до листопада нинішнього року. Це – завершення реконструкції головної споруди заповідника – Палацу гетьмана Розумовського, закінчення будівництва Воскресенської та Свято-Покровської церков, виконання комплексу будівельних робіт на території Цитаделі (відновити за матеріалами археологічних досліджень фрагменту укріплення фортеці, дерев’яну церкву, скарбницю, частину гетьманського палацу, криницю).
Для повного виконання наміченої програми відродження Батурина потрібно 220 мільйонів гривень, з яких 97 – на об’єкти соцкультпобуту, адже планується збудувати навчальний корпус середньої школи, дитсадок, розпочати спорудження школи-інтернату та будинку ветеранів. А ще – реконструкція районної лікарні, завершення газифікації селища, прокладання водогону, благоустрій вулиць, парків, скверів. Масштаби вражаючі. Але й сили задіяні солідні. Серед підрядників – корпорація “Укрреставрація”, проектні інститути “Укр. НДІ”, “Київ ЗНДІЕП”, “Укрспецтунельпроект”, кращі будівельні організації країни, керівники яких також брали участь у нараді.
Будівельні роботи в Батурині ведуться і зимової пори. Та, судячи з настроїв учасників наради, по-справжньому гаряче тут буде незабаром.Повернення «Самостійної України»
«Західний кур’єр», Івано-Франківська обл.
Організація українських націоналістів видала десятитисячним накладом брошуру основоположника ідеології українського націоналізму Миколи Міхновського «Самостійна Україна», яка вперше побачила світ в 1900 році.Микола Міхновський – провідний політичний і військовий діяч доби Центральної Ради Української Народної Республіки, творець низки перших українських державницьких політичних партій початку XX століття.
Під час проголошення Української Народної Республіки, а згодом Гетьманату та Директорії, Микола Міхновський гостро критикує тогочасних провідників української держави – Грушевського, Винниченка, Павла Скоропадського за відмову творити власну українську армію та створення федерації з Росією.
Ще на початку XX століття в брошурі «Самостійна Україна» Міхновський наголошує, що Україна повинна стати повністю самостійною і незалежною від Росії. Він наголошує, що визвольна боротьба повинна ґрунтуватися на ідеях українського націоналізму.
«Одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна від Карпат, аж по Кавказ» – це цитата із «Самостійної України».
Перевидати історичну брошуру оунівці змогли за сприяння міського голови Івано-Франківська Віктора Анушкевичуса.
Вона поверне Україні пам’ять про одного з видатних державних діячів, який поклав своє життя на вівтар нації і держави. Частина накладу «Самостійної України» вже передана землякам Миколи Міхновського на Полтавщину, а найближчим часом івано-франківські оунівці планують виготовити пам’ятник Миколи Міхновського та встановити його на батьківщині великого українця в теперішньому районному центрі Прилуки Полтавської області.
http://www.wk.if.ua/?set=news&mc=readfull&do=1610ПАМ'ЯТЬ
100-денна вахта пам'яті
Анатолій Васевич, «Зоря Полтавщини», 5.02.2008
Згідно з Указом Президента України нинішній рік оголошено Роком пам'яті жертв Голодомору 1932–1933 років в Україні. Адже цьогоріч минає 75 років з часу страшної трагедії нації. З нагоди сумної дати у Полтаві по вулиці Жовтневій, 27, розпочато акцію "100 днів".Її організували Полтавський обласний центр товариства політичних в'язнів та репресованих, обласна асоціація "Громадянське суспільство" та обласне відділення міжнародної організації "Жіноча громада".
У 30-х роках минулого століття саме за цією адресою знаходився будинок "Торгсіну" (російською "Торговля с иностранцами". – Авт.), де полтавці могли обміняти золото і коштовності на продукти харчування. Але, зрозуміло, що дорогоцінності були не в усіх. Для більшості цей будинок ставав недосяжним острівцем благополуччя в океані тодішньої жорстокої дійсності. Доведені до відчаю, мешканці навколишніх сіл ішли під стіни "Торгсіну" з надією, що заможніші земляки зжаляться і дадуть їм хоч якусь милостиню. Багато хто з них тут чи у сусідніх провулках і знайшли своє останнє пристанище.
Тож щодня, упродовж ста днів, із 17-ї до 18-ї години в обласному центрі до будинку колишнього "Торгсіну" знову приходитимуть люди. Вони запалюватимуть свічки і лампадки, мовчазне полум'я яких нагадуватиме про невинно загиблих від голодомору та буде пересторогою майбутньому.
Організатори сподіваються, що до вахти пам'яті приєднаються всі земляки, не байдужі до трагедії нації.ПРИЗНАЧЕННЯ ТА ЗВІЛЬНЕННЯ
Судя по всему, в областном КРУ скоро сменят не только окна
Аркадий Генкин, «Время», Харьковская обл.
Всего лишь один день продолжалась рабочая поездка в Харьков заместителя начальника главного контрольно-ревизионного управления Украины Виктора Скирты, во время которой был отмечен высокий уровень текучести кадров в КРУ в Харьковской области.Поводом для его приезда было окончание плановой проверки работы областного КРУ службой внутреннего контроля ГлавКРУ, которую возглавляет наш гость.
Как известно, смена руководителя ГлавКРУ стала первым кадровым решением нового правительства. 19 декабря прошлого года Кабинет министров в ходе своего первого заседания назначил руководителем Главного контрольно-ревизионного управления народного депутата фракции БЮТ Николая Сивульского. В 2005 году он уже занимал эту должность. Предыдущий глава КРУ Петр Андреев неохотно покинул свой пост, но все же (как и глава Государственной таможенной службы Александр Егоров) добровольно отказался от своей должности. В обращении к сотрудникам КРУ господин Андреев объяснил свой поступок «формированием нового состава Кабинета министров». В общем, в ГлавКРУ вернулась предыдущая команда. И Николай Сивульский начал «антикоррупционный аудит» всех министерств, по ходу дела разбираясь в нынешней ситуации в собственном ведомстве. По его словам, «КРУ находится в очень тяжелом состоянии: лучших людей разогнали, вместо профессиональной работы занимаются работой на заказ. Причем, разогнали нижний и средний состав — ревизоров, которые воспитывались не одно десятилетие, которые сразу знают, что надо искать и где в первую очередь надо смотреть. Эти специалисты уже имеют новые места работы. Многие уже не вернутся. Нам предстоит пережить сложный процесс восстановления».
Высокий уровень текучести кадров в КРУ в Харьковской области отметил и Виктор Скирта. Оказалось, что в прошлом году здесь уволилось 120 человек — треть коллектива. Не облегчает ситуацию и то, что уже полтора месяца болеет начальник облКРУ Александр Дуболазов, «на больничном» и два его заместителя. ««На период болезни действующего начальника» в конце минувшего года врио начальника областного КРУ назначили Алексея Щербакова — человека в этом ведомстве далеко не нового. Александр Иванович 14 лет работает в системе, возглавил облКРУ в 2000 году. Именно его сменил здесь «по инициативе руководителя ГУ КРУ Андреева» в октябре 2006 года бывший начальник специализированной ГНИ по работе с крупными налогоплательщиками в Харькове Александр Дуболазов.
— В назначении Алексея Щербакова врио начальника КРУ в Харьковской области нет политической составляющей, — заявил Виктор Скирта. — Областное управление не может долго находиться без руководителя. И мы поддержали предложение губернатора области Арсена Авакова о назначении Алексея Щербакова. Кстати, назначение предыдущего начальника управления прошло без согласования с главой облгосадминистрации…
Вроде бы временная смена руководства облКРУ внесла определенную напряженность. 15 января сессия Харьковского облсовета приняла депутатский запрос Александра Дуболазова (фракция Партии регионов) о проверке законности представления коллективу КРУ в Харьковской области Александра Щербакова в должности врио начальника облКРУ. Сам болеющий начальник управления посетив свой кабинет, обнаружил, что на дверях взломан замок и исчезла табличка с его фамилией. Но выяснилось, что в этой части Госпрома сейчас продолжается плановый ремонт. В частности — идет смена окон.
Виктор Скирта не смог ответить на вопрос, кто продолжит работать руководителем облКРУ после выздоровления Александра Дуболазова. Результаты прошедшей здесь проверки будут рассматриваться на коллегии ГлавКРУ 8 февраля. За неделю до этого — 1 февраля — и. о. начальника Контрольно-ревизионного управления в Харьковской области Алексей Щербаков был введен в состав коллегии Харьковской облгосадминистрации.
http://www.time.kharkov.com/index.php?page_name=article&id=1948ОПИТУВАННЯ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ
Премьер набирает очки в Донбассе
«Донбасс», Донецкая обл.
Чтобы узнать, как взрослое население Донецкого региона восприняло компенсацию потерь от обесценивания сбережений Сбербанка СССР в размере 1000 гривен, Аналитическая служба Николая Гаврилова с 27 по 30 января опросила 555 человек.Исследование показало, что позитивно восприняли такой широкий жест правительства Юлии Тимошенко 56% опрошенных, негативно его оценили 36%, выразили свое безразличие 5% и не смогли определиться с ответом 3%.
Выплата долгов в большей степени пришлась по душе слабому полу, а мужчины, в свою очередь, чаще выражали недовольство и безразличие.
Положительное отношение к компенсации вкладов у респондентов сформировалось потому, что 1000 гривен оказалась для них очень кстати (54%), они наконец-то дождались реальных выплат (28%), правительство сделало добрый шаг навстречу людям (3%). Позитивно восприняли выплату вкладов даже те, у кого остался неприятный осадок от утомительных процедур их оформления и выплат (4%). Порадовались за других и те, кого эти выплаты никак не коснулись (2%).
Свое отрицательное отношение к погашению долгов респонденты мотивировали двумя факторами. С одной стороны, их не устраивал низкий курс обмена рублей на гривни (24%) и плохая организация работы отделений Ощадбанка (24%), а с другой - люди боятся, что выплаты вызовут рост инфляции (23%) и что всё это делается только ради политического пиара (20%).
http://www.donbass.dn.ua/showtext.php?mat=6455&rubr=7Инициатива 30 тысяч недовольных. Инициативная группа сдала подписи в мэрию
Ирина Власова, "Панорама", 6.02.2008, Сумская обл.
Инициативная группа собрала около 30 тыс. подписей горожан за проведение референдума. А это означает, что вопросы отставки мэра, городского совета, запрета приватизации коммунальных предприятий и выноса игрового бизнеса за пределы города вполне могут быть вынесены на плебисцит.Подписные листы уже сданы на проверку. В середине февраля мы узнаем, будет ли этот вопрос вынесен на суд депутатов.
Подписи собраны!
На сессии 30 января председатель общественной организации "Відкрите суспільство" депутат Сумского горсовета Виктор ЧЕРНЯК, который входит в инициативную группу по проведению референдума, заявил, что инициативная группа собрала 30128 подписей горожан в поддержку проведения городского референдума. А это означает, что вопросы отставки мэра, городского совета, запрета приватизации коммунальных предприятий и выноса игрового бизнеса за пределы города вполне могут быть вынесены на плебисцит.
Виктор Черняк от имени инициативной группы поблагодарил сумчан за неравнодушие и демократическую зрелость: "Если возникнет необходимость повторить тестирование на зрелость, мы это сделаем". Как депутат, он обратился к секретарю Сумского горсовета Петру Гученко с просьбой рассмотреть на заседании депутатских фракций вопрос о целесообразности проведения городского референдума, чтобы этот вопрос был рассмотрен на сессии 27 февраля.
Сдал - принял
Подписные листы по акту передали в Сумской горсовет 1 февраля. Согласно распоряжению мэра, создана комиссия, которая принимала документы.
Как сообщил управляющий делами исполкома Виктор ВОЛОНТЫРЕЦ, которого мэр уполномочил подписать акт, комиссия установила некоторые несоответствия. В частности, вопреки заверениям, что инициативная группа собрала свыше 30 тыс. подписей, после первого же комиссионного обследования количество подписей уменьшилось на две тысячи. "Сегодня эта цифра по акту составляет 28635 подписей. Комиссия по приему документов не проверяла действительность или правильность подписей - она проверила только количество подписных листов и количество подписей на них. Остальную работу будет выполнять специальная группа начиная с понедельника", - отметил он.
Виктор Волонтырец отметил, что, согласно закону, в течение 15 дней с момента подачи акта и подписных листов специалисты будут проверять подлинность представленных подписей. Виктор Волонтырец подписал акт с замечаниями: на всех подписных листах отсутствует подпись мэра, который должен был на каждом из них заверять подписи членов инициативной группы. По закону, это надо делать на протяжении десяти дней с момента последней даты в этом листе, но ни позднее последнего дня сбора подписей -- т.е. 29 января. "До этой даты мэр не поставил подписи не на одном листе, потому что ни один из подписных листов в горсовет не поступал", - отметил Виктор Волонтырец.
В комиссию по проверке подписей включены 20 человек: сотрудники орготдела, районных администраций, отделов госреестра избирателей, управлений юстиции, правоохранительных органов и правового управления. Они проверят оформление самих подписных листов, данные в них, а также избирательно - у людей, которые их подписали.
15 февраля комиссия составит акт, затем на его основании будет подготовлен проект решения, который депутаты рассмотрят на сессии. Судя по срокам, это будет 27 февраля.
Виктор Волонтырец считает, что инициативная группа допустила серьезную ошибку: "Здесь речь идет о невыполнении одной из статей Закона - о Всеукраинском и местном референдуме. Невыполнение одной статьи закона, а не отдельного пункта может вообще перечеркнуть все надежды инициативной группы на проведение референдума. Но это моя субъективная оценка. Окончательные выводы сделает комиссия".
Напомним: для проведения референдума необходимо собрать подписи около 25 тыс. сумчан.
Зафиксируем счет.
Инициативная группа перед входом в мэрию гордо демонстрировала итог работы. После проверки, однако, подписей оказалось меньше. «Да» 3300.
Повнотекстовий огляд регіональної преси. До випуску ввійшли матеріали,
які з’явилися на шпальтах та в інтернет-версіях обласних та міських газет
України по 5 лютого 2008 року включно.
Якщо видання має інтернет-версію – наводиться гіперпосилання, якщо
не має – вказується дата виходу газети в світ.
Зауваження та побажання можна висловити: т. 255-23-94,
Некрасова Олена Станіславівна