|
|
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
З нашого боку буде повна підтримка Олег Здибель, заступник директора ТОВ «Мегатек», депутат Хмельницької міської ради, «Подільські Вісті», 27.12.2007, Хмельницька обл.ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ
В українства в особі Ю. В. Тимошенко та її команди з’явилася надія. На краще життя, кращу долю, краще ставлення до себе з боку влади. Давайте разом допоможемо їй це зробити. І у нас, якщо всі проявимо наполегливість, бажання працювати не тільки на себе, а й на державу, все вийде. Обов’язково вийде.
Группа депутатов требует отмены Указа о присвоении звания Героя Украины Роману Шухевичу ИА «Контекст-Причерноморье», Вечерняя ОдессаМІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ
Группа депутатов Одесского городского совета приняла обращение к Президенту Украины Виктору Ющенко с требованием отменить Указ о присвоении звания Героя Украины Роману Шухевичу.
Сессия — как поле брани. И в прямом, и в переносном смыслах Инна Питя, «Время», Харьковская обл.ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА БЛОКИ
Многие харьковчане, по их признанию, не без интереса смотрят прямые трансляции сессий Харьковского горсовета. Воспринимая их, правда, как шоу, а не как серьезное действо. Очередное пленарное заседание наверняка не разочаровало любителей подобных развлечений. Впрочем, сессия оказалась небезынтересной и для тех, кто не прочь узнать о жизни что-нибудь новенькое.Малий бізнес працюватиме спокійно Людмила Передерій, «Полтавський вісник», 27.12.2007 10
Нещодавно Полтавська міська рада в особі Андрія Матковського та рада підприємців міста, яку представляв її голова Олександр Гранько, підписали меморандум про співпрацю. Про це розмова з депутатом міської ради, головою Об’єднання підприємців малого бізнесу Ігорем БалицькимЗаседание координационного совета Пресс-центр Верховной Рады АРК, «Крымские известия»
Первый заместитель Председателя Верховной Рады АРК Сергей Цеков провел заседание Координационного совета по реализации комплексных планов поддержки и развития местного самоуправления в АРК. На заседании был заслушан отчет о выполнении мероприятий Комплексного плана поддержки и развития местного самоуправления за 2007 год.Намечены меры по улучшению работы агропромышленного комплекса Пресс-служба Совета министров АРК, «Крымские известия»
Очередное заседание Совета министров Крыма провел глава правительства Виктор Плакида. Было рассмотрено больше 30 актуальных вопросов, в частности принято решение о перераспределении субвенций, о реорганизации Крымского республиканского учреждения «Центральный музей Тавриды», о соблюдении законодательства предприятиями торговли, ресторанного бизнеса и сферы услуг в АРК, о ходе работ по установлению границ населенных пунктов и другие...И наложили мораторий Лариса Чайка, «Луганская правда»
Состоялась 19-я, последняя в 2007 году сессия Луганского областного Совета пятого созыва. В повестку дня были включены 50 вопросов, но только два из них вызвали наибольшую дискуссию среди депутатов. Это утверждение Программы трансграничного сотрудничества Луганской области и предоставление недр в пользование.
Чому чернівчани люблять Юлю? Юрій Скиба, «Чернівці»КРИТИКА ЧИННОГО ЗАКОНОДАВСТВА
Ледь не кожний другий городянин-виборець віддав свій голос за Блок Юлії Тимошенко. В результаті такого стихійного зондажу несподівано вималювався парадоксальний висновок: секрет популярності "леді Ю" полягає не стільки в тонкощах її передвиборної програми (до таких речей краяни звикли ставитися вельми скептично), скільки у сформованому образі такої собі сучасної української Жанни д'Арк - милої, тендітної, люб'язної і разом з тим непохитно вольової особистості, котра мужньо обстоює народні інтереси.
Деташаментники на межі вимирання Надія Вірна, «Час», Чернівецька обл.ЕКОНОМІКА
Якщо визнання, розуміння, компенсація можуть зачекати, то смерть чекати не звикла. І вона, як ніякий інший помічник чиновників, ліквідовує надокучливих, котрі прагнуть державного визнання (вояки УПА), або на старість років отримати хоч якесь відшкодування за втрачену молодість на примусових роботах в Румунії у роки Другої світової війни (деташаментники). Середній вік буковинського деташаментника – 85-90 років. Куди далі зволікати?
Обещание достойной старости Ирина Свита, «Днепровская правда», Днепропетровская обл.ПЕРЕДІЛ ВЛАСНОСТІ
На минувшей неделе в Днепропетровске состоялось заседание «круглого стола» на тему «Негосударственные пенсионные фонды: экономические, налоговые и социальные выгоды украинских предприятий от внедрения пенсионных программ».
Чим рік Новий нас нагодує, чим серце заспокоїть Тетяна Єщенко, «Вечірні Черкаси» 18
2007-ий рік Черкащина завершила більше ніж успішно – приріст промислового виробництва вдвічі перевищив загальноукраїнські темпи, а аграрії гідно витримали випробування літньою посухою і навіть завершили рік із прибутками. "2007 рік був успішним за всіма показниками. Бюджет виконали на 3,2 мільярда гривень – це рекордна сума", – прокоментував губернатор Черкащини Олександр Черевко підсумки розвитку області за минулий рік.Быть или не быть велозаводу? Наталия Шеховцова, «Время», Харьковская обл.
Бывший главный инженер велозавода В. И. Гнидько с нуля создал фирму по выпуску велосипедов и стал выпускать их больше, чем велозавод. Здесь на площадях всего 6 тыс. кв. м ежемесячно собирают в среднем 3500 велосипедов. Вот ответ на вопрос — нужны ли велосипеды? И можно ли их в современных рыночных условиях изготовлять.Село Богдан на Рахівщині буде мати свій план розвитку, завдяки громаді, владі та ініціативи швейцарців Ірина Брез, «Новини Закарпаття», 28.12.2007 22
Два роки тому швейцарсько-український проект розвитку лісового господарства на Закарпатті FORZA розпочав розробляти на Хустщині у селі Нижній Бистрий План розвитку водозбору (план розвитку громади на основі використання навколишніх природних ресурсів), залучивши до співпраці місцеву громаду, владу, підприємців та всіх зацікавлених осіб.
«Камінь на шию» порту Анатолій Яїцький, «Новий день», Херсонська обл.РІВЕНЬ І ЯКІСТЬ ЖИТТЯ
Кому заважають підприємства, які дають роботу тисячам людей, наповнюють місцеві бюджети? Питання риторичне. Однак, коли справа стосується гаманця того, хто перебуває при владі, нівелюються будь-які принципи. Особливо якщо йдеться про державну власність, якої й так залишилося обмаль.
Советские долги начинают отдавать Аркадий Генкин, «Время», Харьковская обл.ЗАКОННІСТЬ І ПРАВОПОРУШЕННЯ
Премьер-министр Юлия Тимошенко объявила, что в 2008 году Кабинет Министров планирует выделить 20 млрд. гривен на возвращение обесцененных денежных сбережений, вложенных до 2 января 1992 года в учреждения Сбербанка СССР, которые действовали на территории Украины. По ее словам, эта предусмотренная в проекте госбюджета сумма составляет 60 проц. всего долга.Дім, де гоїтимуться серця... Людмила Пархоменко, «Деснянська правда», 28.12.2007, Чернігівська обл.
Давно очікуваний в області заклад – соціальний гуртожиток – відкрився у Ніжині. Загалом гуртожиток розрахований на 20 осіб. І незабаром тут буде дев’ятнадцять мешканців. А з 1 січня у гуртожитку вже житимуть дві дівчини – Марина Череп та Катя Миронець. Вони вибрали собі кімнати і залишилися дуже задоволеними новим житлом – гарним, світлим, красивим.
Не “бульварна хроніка”, а зловживання! Петро Маніленко, «Вінницька газета», 27.12.2007ІСТОРИЧНА СПАДЩИНА
На Бершадщині за два останні роки знищене тваринництво. Сподіваємося, що вже новий Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко по-справжньому оцінить роботу керівника-дилетанта, яка, прикриваючись іменем відомого нардепа, довела колишній район високої культури землеробства до занепаду.
Часу все менше, а консенсусу не знаходять «Полтавський вісник», 27.12.2007 29ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
Відбулося чергове засідання оргкомітету з підготовки до відзначення 300-річчя Полтавської битви. За участю вчених з багатьох країн, у тому числі Швеції і США, проведено міжнародні археологічну експедицію і науково-практичну конференцію, круглий стіл «Полтавська битва: нове бачення», розроблено концепцію розвитку заповідника «Поле Полтавської битви». Створюється фільм «На хвилях пам’яті», затверджено емблему відзначення 300-річчя історичної дати.
З нашого боку буде повна підтримкаПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ
Олег Здибель, заступник директора ТОВ «Мегатек», депутат Хмельницької міської ради, «Подільські Вісті», 27.12.2007, Хмельницька обл.
В українства в особі Ю. В. Тимошенко та її команди з’явилася надія. На краще життя, кращу долю, краще ставлення до себе з боку влади. Давайте разом допоможемо їй це зробити. І у нас, якщо всі проявимо наполегливість, бажання працювати не тільки на себе, а й на державу, все вийде. Обов’язково вийде.
Не приховую: переважна більшість моїх друзів і знайомих, а надто всі однопартійці з великим моральним задоволенням сприйняли звістку про призначення Юлії Володимирівни Тимошенко Прем’єр-міністром України. Нарешті збулося те, що обов’язково мало збутися. І, незважаючи ні на які прояви парламентських деструктивних сил, навіть деякі тертя в самій демократичній коаліції (що поробиш, окремі політики тільки на словах називають себе демократами, тими людьми, що, мовляв, вирішили служити Україні, а насправді ж мають лишень якісь меркантильні мотиви), лідера БЮТ затверджено керівником Кабміну, створено власне і сам Кабінет Міністрів.
Але гучно і довго святкувати перемогу бютівці не збираються. Бо довкіл них — непочатий край роботи. Я не знаю, чому дехто з політичних супротивників посміхається, робить вигляд, що в країні все гаразд, але мене, як рядового члена партії «ВО «Батьківщина», дуже непокоять кілька моментів. Може так статися, що в 2008 рік ми увійдемо без затвердженого головного кошторису країни. Як в такому разі будувати економіку, не маючи точних розрахунків, куди і на що витрачати кошти, яких і так надто обмаль у державній скарбниці. Всі знають, що уряд, який пішов у відставку, все прораховував, виходячи з однієї ціни російського газу, а вимальовується вона значно вищою. Стрімко повзе догори крива інфляції. Бензин ледь не щодня дорожчає. Як і продукти першої необхідності. І всі ці проблеми треба вирішувати негайно. Та ми сподіваємося, що сил, знань, уміння і наполегливості у Юлії Володимирівни та її команди вистачить, вони швидко «розрулять» ситуацію, і все буде гаразд.
Та задумаймося над такою річчю: роками українців привчили бути пасивними спостерігачами того, що діється в державі, кожному регіоні її. Відтак серед нас з’являється все більше байдужих, тих, що живуть за принципом «моя хата скраю». Надто звинувачувати їх в цьому не можна — такими їх робила система, такими їх робила верхівка влади, яка сконцентровувала всю повноту управління державою у своїх руках. Але з такою пасивністю треба боротися, треба кожному проявляти ініціативу і наполегливість, діяти зацікавлено і спільно.
Я з певним вдоволенням скажу, що, на відміну від інших політичних сил, інших блоків, бютівці постійно проявляють ініціативність і наполегливість, значну самодостатність і уміння вирішувати проблеми на місцях самотужки.
Я — депутат міської ради, у якій наша фракція БЮТ — найчисельніша. Ще коли ми йшли на вибори, обіцяли людям, що робитимемо все від нас залежне, аби сповна виконати всі їхні накази та прохання. Цим і займаємося.
З парою колег відповідаємо за Гречани. Точніше сказати, так звані Верхні Гречани. За нагальщину тут взялися одразу після отримання депутатських мандатів. Зрозуміло, всього лантуха проблем, що тут нагромадилися роками, одразу не вирішиш, хоч би яке прагнення ти не мав. Але щось першочергове зробити можна. І вже зробили. Впритул зайнялися питанням водовідведення. І зліквідували цю проблему по вулицях Вокзальній, Ричка. Проведено ремонт кількох ділянок доріг у Гречанах. Намагаємося вирішувати індивідуальні прохання наших тамтешніх виборців.
Є така, м’яко кажучи, не дуже правильна позиція частини депутатів усіх рівнів — щойно на носі якесь свято, — притьма біжать межи люди, «світяться» перед громадськістю, вручаючи комусь там якийсь даруночок чи листівку. Треба милосердям, меценатством, спонсорством, якщо дозволяють твої можливості, займатися постійно — адже он скільки довкіл нас обездолених, бідних, нужденних. Скільки безбатченків, скільки дітей виховує лише вулиця. Ми спільно з моїми колегами і товаришами Русланом Афійчуком, Ігорем Петяком співпрацюємо з дітками з Раківського інтернату. Влаштовували їм безкоштовні обіди, запрошували на процедури та певні розваги до фітнес-клубу «Мегатек». Цим будемо займатися і далі.
А закінчу тим же, з чого і почав. В українства в особі Ю. В. Тимошенко та її команди з’явилася надія. На краще життя, кращу долю, краще ставлення до себе з боку влади. Давайте разом допоможемо їй це зробити. І у нас, якщо всі проявимо наполегливість, бажання працювати не тільки на себе, а й на державу, все вийде. Обов’язково вийде.
Группа депутатов требует отмены Указа о присвоении звания Героя Украины Роману ШухевичуМІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ
ИА «Контекст-Причерноморье», Вечерняя Одесса
Группа депутатов Одесского городского совета приняла обращение к Президенту Украины Виктору Ющенко с требованием отменить Указ о присвоении звания Героя Украины Роману Шухевичу.
Обращение, под которым подписались 85 депутатов, на сессии горсовета зачитал депутат Александр Кравец. В обращении говорится: «Мы, депутаты Одесского городского совета, представляющие различные политические силы и разные слои населения нашего города, с тревогой и возмущением восприняли Указ Президента Украины о присвоении звания Героя Украины фашистскому подручному и кровавому палачу Роману Шухевичу. В тексте Указа говорится о выдающемся личном вкладе Шухевича в национально-освободительную борьбу за свободу и независимость Украины и ни словом не упоминается, какими методами и с кем боролся новоиспечённый Герой...
...В Указе приведено звание Шухевича в УПА — генерал-хорунжий, но почему-то не указано его звание гаупштурмфюрера СС, равно как и его должность в батальоне абвера «Нахтигаль». В Указе не упоминаются учинённая «шухевичами» резня львовской интеллигенции в июне-июле 1941 года, зверства гитлеровских приспешников в Тернопольской, Винницкой, Ровенской областях, в Белоруссии, Литве, на Брянщине, не упоминается и личное участие новоназначенного Героя Украины в истязаниях ни в чём не повинных сограждан», — отмечено в обращении.
«Одесситы хорошо помнят подвиг своего любимого города в Великой Отечественной войне, чтут память павших в ходе героической обороны Одессы и при её освобождении. Жители города в подавляющем большинстве резко отрицательно восприняли Указ о присвоении Шухевичу звания Героя Украины. Как Президент Украины Вы неоднократно выступали за преодоление раскола в обществе и объединение страны. Однако указы такого рода явно не способствуют идее национального единства и являются примером навязывания половине населения Украины своеобразно препарированной исторической памяти. Если Вы считаете себя Президентом всей Украины, то не стоит пытаться распространить на Восток и Юг страны идеологию, находящую поддержку в западных областях, но остро не воспринимаемую другой половиной страны», — подчеркивается в обращении.
«Мы решительно требуем отменить Указ Президента Украины №965/2007 от 14 октября 2007 года «О присвоении Р. Шухевичу звания Герой Украины» и прекратить восхваление личностей, оставивших в народной памяти неизгладимый кровавый след», —написали депутаты к главе государства.
http://vo.od.ua/article/7508
Сессия — как поле брани. И в прямом, и в переносном смыслахПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА БЛОКИ
Инна Питя, «Время», Харьковская обл.
Многие харьковчане, по их признанию, не без интереса смотрят прямые трансляции сессий Харьковского горсовета. Воспринимая их, правда, как шоу, а не как серьезное действо. Очередное пленарное заседание наверняка не разочаровало любителей подобных развлечений. Впрочем, сессия оказалась небезынтересной и для тех, кто не прочь узнать о жизни что-нибудь новенькое.
Слова и выражения
Например, весьма познавательными стали дебаты о допустимости использования площадной брани в присутственных местах. Сначала — и на это было потрачено драгоценное время — депутаты заслушали выступления о том, как нехорошо повел себя советник губернатора и ярый оппозиционер Александр Протас в Харьковском аэропорту, где он не стеснялся в выражениях, а потом по отношению к депутату облсовета Лидии Дулуб — там якобы и до рукоприкладства дело едва не дошло. Михаил Добкин и его команда были единодушны — такое поведение достойно презрения и порицания.
Впрочем, в мэрии, говорят, еще и не такое бывает. Один из народных избранников напомнил городскому голове, что в приемной секретаря можно услышать, как матом не ругаются, а разговаривают. Казалось бы, на этом можно остановиться и, наконец, взяться за дело. Так нет же. Депутату-регионалу Владимиру Мысику вдруг понадобилось… защитить право своих лидеров на нецензурную брань:
— Мат — это тоже часть нашей культуры, и относиться к ней надо бережно. В Москве существует 20 специальных ресторанов, где очередь толпится на годы вперед, и иностранцы воспринимают эту часть культурного наследия. Если кто-то использует какие-то слова, это говорит о том, что он — знаток украинской и русской культуры, и надо в Харькове создать подобные заведения.
Все это говорилось, заметим, абсолютно серьезно. И вызвало чуть ли не овацию в зале. Хочется в очередной раз процитировать Чехова: «Если это лучшие люди города, то каков же сам город?» Но приведу слова Василия Салыгина (он тоже защищал однопартийцев, заняв, кстати, больше, чем отведенные 5 минут): «Харьковчане все понимают. Их не обманешь!»
Стоит вспомнить, мэр как-то на одной из пресс-конференций тоже высказался на поднятую Мысиком тему:
— Конечно, человек, который выбрал для себя публичную деятельность, должен во многих вещах себя ограничивать. Но есть моменты, когда находишься либо в очень эмоциональном состоянии, либо рядом с близкими тебе людьми, и контроль теряется. Я не знаю, как мат влияет на продуктивность труда, но, судя по тому, как работает нынешняя городская власть, наверное, помогает.
Так, с отступлениями, и зачастую далеко не лирическими, и рассматривались более 70 вопросов повестки дня сессии. Среди решений были такие, которые принимались исключительно голосами большинства.
Протест против протеста
На данной сессии депутаты себе изменили. Если ранее протесты прокурора (они, как правило, касались деяний предыдущего созыва) почти радостно поддерживались, то в минувший вторник народные избранники решили поверить собственным юристам, считающим решение горсовета (уже нынешнего) правильным. Согласно документам, предоставленным прокуратурой, в списке зданий, которые горсовет намерен отдать под приватизацию, имеются, как минимум, семь памятников архитектуры. На сегодняшний день в Украине действует мораторий на приватизацию ценных сооружений, который пребудет в силе до утверждения их государственного реестра. Аргументы юридического департамента (многим оппозиционным депутатам они показались неубедительными) свелись к тому, что Верховная Рада еще не утвердила список тех зданий, которые нельзя приватизировать, а значит, эти объекты коммунальной собственности пока находятся в распоряжении городских властей. Тем более, что в июле горсовет определил порядок приватизации коммунальной собственности.
Представители юридического департамента горсовета считают, что надо отличать понятия «отчуждение» и «включение» в перечень объектов приватизации. По словам директора юридического департамента Владимира Коваленко, решение сессии горсовета давало лишь предварительное согласие и не влекло никаких прямых правовых последствий, а на приватизацию объектов, упомянутых в протесте, дали разрешение профильные управления горсовета и облгос-администрации.
Опять за старое
Отмена решений горсовета предыдущего созыва превратилась в своеобразную традицию. С начала своей работы нынешний депкорпус отобрал уже около 500 ранее выделенных участков земли. На последней сессии под «отмену» попали 25 наделов. Очень смущает то, что столь важный вопрос был очень плохо отработан перед пленарным заседанием. Если верить приложению к проекту решения сессии, три постоянные комиссии вообще не рассматривали его, а одна не смогла сделать какие-либо выводы. Тем не менее, решение было принято 62 голосами «за». «Нашеукраинец» Игорь Выровец упрекнул коллег в «политическом» голосовании по этой проблеме.
Странно и то, что столь непростое решение принималось, в том числе, и по отношению к коммерческим структурам («Харвест», «Левада-сити», «АВЭК»), находящимся в процессе судебных разбирательств с городской властью. По словам депутата от БЮТ Сергея Семочкина, кое-где уже есть решения в пользу предпринимателей, вступившие в законную силу. Еще часть процессов выиграна в судах первой инстанции.
Кроме того, депутаты внесли участок земли (0,1288 га) на ул. Луи Пастера в список для продажи на торгах. Напомним, аукционы в Харькове откладывают уже больше чем полгода из-за законодательной коллизии. Последний срок, озвученный властями, — февраль 2008-го.
Сессия также приняла решения, согласно которым сквер по ул. Полтавский шлях, 152 назван именем выдающегося хирурга, профессора А. И. Мещанинова, а площадь на углу улиц Пушкинской и Петровского — именем Ярослава Мудрого. Раньше эти уголки областного центра не имели названий.
Льготы-2008
Горсовет предоставил некоторым частным предпринимателям, предприятиям и организациям разнообразные льготы. Так, Дворцу спорта, молочной фабрике-кухне детского питания и городским паркам не придется платить за землю, а «Харьковские тепловые сети» освобождены от уплаты налога на прибыль.
Горсовет предоставил льготу по оплате за землю КП «Международный аэропорт «Харьков». Это вопреки озвученным ранее обещаниям, что он, обретя нового хозяина (А. Ярославского), станет очень прибыльным и вполне благополучным предприятием.
В результате принятия решения потери городского бюджета составят 2 млн. 367,3 тыс. грн. Высвобожденные средства планируется направить на текущие эксплуатационные затраты предприятия.
Льготу по плате за аренду земли получили пять частных учебных заведений — гимназия «Очаг», лицей «Шаалавим», УВК «Харьковский коллегиум» и «Старт-кола», а также детский сад школы «Олимп». Еще три учебных заведения получили 30-процентную скидку по плате за землю.
Также депутаты решили дать снизить плату за аренду — с 6-ти до 1-го процента — для 22-х почтовых отделений Харькова.
Льготы предоставлены и 16 общественным организациям. Среди них и общество «Щит» управления МВД Украины. Но его проверят отдельно, потому что есть жалобы на то, что помещения используются не по назначению.
Кроме того, мэр поручил секретарю городского совета Геннадию Кернесу подготовить проект распоряжения о создании рабочей группы, которая будет заниматься проверкой льгот по арендной плате, по рыночному сбору, плате за землю.
Грядет Год образования
Сессия рассмотрела несколько важных вопросов в сфере образования. Так, усовершенствованы некоторые действующие программы. Изменен документ, связанный с информатизацией учебных заведений. Поскольку компьютеризация школ Харькова уже закончена, а в этом году также поставлен компьютер в каждый детский сад, то в 2008-м планируется объединить все школы города в единую информационную сеть, а также установить ПК в школьных библиотеках.
Вторая программа — развитие материально-технической базы учреждений образования. В нее включен раздел «спортивное оборудование». И третий документ — это программа «Одаренная молодежь». «По инициативе депутатской комиссии мы включили финансирование поездок наших лучших детей на всеукраинские и международные олимпиады, конкурсы и соревнования. К сожалению, до сих пор дети должны были ездить и защищать честь Харькова и Украины за свои средства. Теперь мы будем иметь возможность финансировать такие поездки», — отметила начальник городского управления образования Ольга Деменко.
Также решениями сессии физико-математический лицей №27 подчинен непосредственно управлению образования, создано новое коммунальное учреждение «Ясли-сад №311» по пр. Маршала Жукова, 15/1 и реорганизована общеобразовательная школа №74 в учебно-воспитательный комплекс №74 (ул. Туркестанская, 1), где откроются 2 дошкольные группы.
Все — по программам
Решением депутатов городского совета утверждена программа подготовки и проведения матчей финального турнира чемпионата Европы 2012 года по футболу в Харькове. В ней определены основные задачи, конкретные их исполнители и источники финансирования. В частности, средства на реализацию программы предусматриваются как в государственном и местных бюджетах, так и от частных инвесторов, других источников, которые не за-прещены законодательством. Планируется привлечь около 6 млрд. грн. инвестиций.
Предусматривается создание современной транспортной, информационно-коммуникационной и социальной инфраструктуры. По словам начальника управления по вопросам подготовки и проведения в городе Харькове финального турнира чемпионата Европы 2012 года Михаила Камасы, мероприятия по подготовке к чемпионату должны приблизить Харьков к европейским стандартам жизни.
Также сессией в рамках общих мероприятий по подготовке к проведению у нас Евро-2012 принята Концепция развития туризма в Харькове на 2008 — 2010 гг.
Особого внимания (и мы к этому еще вернемся) требует программа развития городского электротранспорта на 2008 — 2015 годы. Как рассказал директор департамента транспорта и связи Евгений Водовозов, этот документ соотносится с государственной программой аналогичного направления и предполагает софинансирование из госбюджета. «В прошлом году мы сделали серьезный шаг в направлении обновления подвижного состава электротранспорта: предполагали закупить 10 — 12 единиц, а закупили — 100, то есть на несколько лет сделали определенный запас».
На сессии также принято решение о создании в Харькове аварийной водно-спасательной службы. Предполагается, что она будет финансироваться из городского бюджета и иметь статус самостоятельного юридического лица. До сих пор аналогичные подразделения существовали только в Киеве и Днепропетровске.
Продолжение следует
Вообще-то сессия была бюджетной. Но поскольку нет главного финансового документа страны, вопросы повестки дня, связанные с городской казной, социально-экономическим развитием Харькова и затратами на городские программы, остались нерассмотренными. Депутаты решили собраться еще раз и продолжить работу.
Заместитель городского головы Татьяна Таукешева рассказала, чем нам грозит несвоевременное принятие госбюджета-2008:
— Мы не сможем финансировать в январе строительные работы, но я думаю, погодные условия нам бы и не позволили их вести. Мы не сможем закупать оборудование. Но, я думаю, что мы бы все равно не успели провести торги.
Татьяна Дмитриевна отметила, что в соответствии с Бюджетным кодексом, даже если бюджет-2008 не будет принят, социальные статьи (зарплаты, питание, медикаменты) все равно будут финансироваться в объеме одной двенадцатой уточненного бюджета-2007.
http://www.time.kharkov.com/index.php?page_name=article&id=1711Малий бізнес працюватиме спокійно
Людмила Передерій, «Полтавський вісник», 27.12.2007
Нещодавно Полтавська міська рада в особі Андрія Матковського та рада підприємців міста, яку представляв її голова Олександр Гранько, підписали меморандум про співпрацю. Про це розмова з депутатом міської ради, головою Об’єднання підприємців малого бізнесу Ігорем Балицьким
– Ігоре Цезаровичу, що спонукало до появи меморандуму?
– У Полтаві поширилися чутки, що землі, які перебувають у комунальній власності міста, на яких розташовані речові та продуктові ринки, можуть бути передані певним структурам. Нібито тут заплановано побудувати торговельні центри. Такі чутки мали під собою певне підґрунтя, адже свого часу в місті були масові протести проти будівництва на місці Центрального речового ринку величезного торговельного комплексу. Було документальне підтвердження цього. Перше, що зробила новообрана міська рада, – а це представники БЮТ, «Нашої України», соціалісти й комуністи, – відмінила рішення про те, щоб надати ділянку Центрального речового ринку ТОВ «Біла акація» для забудови, а міський голова відразу запевнив: ринки існуватимуть доти, доки не перестануть приносити прибуток підприємцям, які на них працюють. Це трохи заспокоїло громадську думку. Торік, 21 червня, міське Об’єднання підприємців малого бізнесу звернулося до депутатів міськради з пропозицією прийняти рішення для захисту прав представників цієї бізнесової сфери. Звернення зустріли з розумінням.
– Розкажіть про документ докладніше.
– У меморандумі про співпрацю все викладено чітко й ясно. Полтавська міськрада бере на себе зобов’язання не ухвалювати рішень, що можуть призвести до скорочення робочих місць на ринках міста за власною ініціативою або з ініціативи власників ринків, якщо проект такого рішення не узгоджений із самими підприємцями, які там працюють. А ще – не надавати дозволу на перепланування ринків, що може призвести до скорочення робочих місць, знову ж таки, без згоди представників малого бізнесу, які там працюють. Рада підприємців, у свою чергу, зобов’язується сприяти міськраді та підприємцям ринків у взаємному інформуванні щодо стану ринків, проблем і шляхів їх розв’язання. А також – брати активну участь у вирішенні спірних питань з метою захисту прав підприємств і територіальної громади міста. Докладнішу інформацію можна отримати на сайті www.rada-poltava.gov.ua .
– Які гарантії дає меморандум?
– По-перше, підприємці можуть бути спокійні за свої робочі місця. По-друге, цей документ надає їм гарантії перед банками. Керівники банкових установ навіть зверталися до мене із запитанням: чи можна розраховувати на те, що ринки існуватимуть? Тепер можу з упевненістю сказати: так! Отже, меморандум допоможе підприємцям розвивати бізнес. Це також перший крок до укладення довгострокових договорів на оренду землі, адже досі представники малого бізнесу побоювалися вкладати кошти в реконструкцію своїх торговельних місць.
У програмі БЮТ «Український прорив» є пункт «Захист та розвиток малого бізнесу». Оскільки Юлія Володимирівна стала Прем’єр-міністром України, то програма починає працювати, а ми повинні втілювати її в життя. До речі, під час зустрічі Юлії Тимошенко з підприємцями в Кременчуці було сказано, що в багатьох розвинених країнах бюджети на 50-60 відсотків формуються саме на діяльності малого та середнього бізнесу. У нашій країні цей відсоток незначний. Отже, сферу малого й середнього підприємництва в «Українському прориві» віднесено до пріоритетних.
– Що це означатиме?
– Будуть створені консультаційні центри, де допоможуть розробити бізнес-план, вибрати прибуткову сферу діяльності, підготувати документи на отримання кредиту. Планується створити фонд, який гарантував би повернення кредитів банкам. Це світова практика. Коли я був у США, де вивчав принципи американського малого бізнесу, то дізнався, що повернення кредитів там гарантує сама держава. І хоча повертається лише 72 відсотки кредитів, державі все одно вигідно: малий бізнес приносить Америці величезні прибутки. Тож якщо підтримати малий і середній бізнес в Україні, держава від цього тільки виграє.Заседание координационного совета
Пресс-центр Верховной Рады АРК, «Крымские известия»
Первый заместитель Председателя Верховной Рады АРК Сергей Цеков провел заседание Координационного совета по реализации комплексных планов поддержки и развития местного самоуправления в АРК. На заседании был заслушан отчет о выполнении мероприятий Комплексного плана поддержки и развития местного самоуправления за 2007 год.
Секретарь Координационного совета Петр Гончаренко в своем отчете основное внимание уделил проделанной работе по оказанию методической помощи органам местного самоуправления. В этом году было подготовлено четыре сборника «Муниципальная жизнь» и сборник нормативных и методических материалов «Служба в органах местного самоуправления», а также сборник методических материалов из серии «Опыт. Практика. Проблемы». Члены Координационного совета отметили, что эти сборники — хорошее подспорье в повседневной работе сельским, поселковым головам. Секретарь Ассоциации органов местного самоуправления АРК и г. Севастополя Татьяна Шукшина сообщила, что от представителей местных советов уже поступила просьба о подготовке сборника нормативных и методических материалов по формированию и расходованию местных бюджетов. Также высказаны предложения о том, что было бы целесообразно расширить полномочия Координационного совета для того, чтобы он решал не только вопросы оказания методической и консультативной помощи местным советам.
http://www-ki.rada.crimea.ua/nomera/2007/240/zasedany.htmlНамечены меры по улучшению работы агропромышленного комплекса
Пресс-служба Совета министров АРК, «Крымские известия»
Очередное заседание Совета министров Крыма провел глава правительства Виктор Плакида. Было рассмотрено больше 30 актуальных вопросов, в частности принято решение о перераспределении субвенций, о реорганизации Крымского республиканского учреждения «Центральный музей Тавриды», о соблюдении законодательства предприятиями торговли, ресторанного бизнеса и сферы услуг в АРК, о ходе работ по установлению границ населенных пунктов и другие.
В заседании приняли участие первый заместитель Постоянного Представителя Президента Украины в АРК Евгений Драпятый, представители Прокуратуры Крыма, ГУ юстиции Минюста Украины в АРК, ГУ СБУ в АРК, ГУ МВД Украины в АРК, Контрольно-ревизионного управления в АРК, Управления Государственной судебной администрации Украины в Крыму, городские головы и главы районных государственных администраций.
Большое внимание было уделено вопросам, связанным с улучшением работы агропромышленного комплекса. С докладами по ним выступил министр аграрной политики Крыма Павел Акимов. Обсуждая вопрос «О завершении комплекса осенне-полевых работ в АРК сельхозпредприятиями всех форм собственности», правительство отметило, что, несмотря на сложные погодно-климатические весенне-летние условия, сельхозтоваропроизводители Крыма обеспечили производство 1187 тыс. тонн ранних зерновых культур, а с учетом поздних (рис, кукуруза, сорго, крупяные культуры) в автономии собрано 1282 тыс. тонн зерна в бункерном весе. Значительный вклад в производство зерна внесли рисосеющие хозяйства. Валовой сбор риса-сырца составил почти 79 тыс. тонн, что больше прошлогоднего на 17,1 тыс. тонн. Средняя урожайность риса — 62 ц/га, что выше уровня 2006 года на 8,6 ц/га. Зерновой кукурузы собрано более 21 тыс. тонн при средней урожайности 63,4 ц/га.
Всеми категориями хозяйств выращено 160 тыс. тонн овощей, 180 тыс. тонн картофеля. Производство фруктов по всем категориям хозяйств составило более 46 тыс. тонн, что больше уровня 2006 года в 1,5 раза, винограда произведено 91,1 тыс. тонн, что почти в два раза выше объемов производства 2006 года.
В целях наращивания объемов производства зерна в Крыму было предусмотрено посеять 511,43 тыс. га озимых культур, в том числе зерновой группы — 500 тыс. га. По данным Главного управления статистики, в Крыму всеми категориями хозяйств посеяно озимых 520,4 тыс. га, в том числе зерновой группы — 504,3 тыс. га, что больше уровня текущего года на 59,2 и 56,5 тыс. га соответственно. В хорошем и удовлетворительном состоянии находится 91%, слабом — 9% посевов озимых культур.
Для проведения подкормки посевов озимых зерновых культур требуется заготовить не менее 50 тыс. тонн физического веса азотных удобрений. Уже заготовлено более 23 тыс. тонн, или 46% от потребности. Перед районными государственными администрациями поставлена задача обеспечить заготовку азотных удобрений в полном объеме. Зяблевая обработка почвы проведена на всей запланированной площади (170 тыс. га), обработка почвы закончена до 1 декабря текущего года. Вспашка черных паров под посев урожая 2009 года уже проведена на площади более 117 тыс. га, или на 71% от задания. Для проведения сева ранних зерновых культур необходимо с учетом страховых фондов довести до посевных кондиций более 29 тыс. тонн семян.
Получение в 2008 году запланированных объемов зерна (1,5 млн тонн) возможно только при условии посева не менее 94,7 тыс. га ранних яровых зерновых культур (яровой ячмень, овес, рис, кукуруза, крупяные и другие культуры) и выполнения всего комплекса весенне-полевых работ по формированию урожая зерна, защите посевов от болезней и вредителей, сорной растительности. Совет министров Крыма наметил меры по улучшению работы всей отрасли в будущем году.
Правительство рассмотрело также вопрос о мерах по увеличению объемов производства риса в Крыму.
Рис на полуострове выращивается с 1963 года. Ежегодно его средняя посевная площадь до 1990 года составляла 17—18 тыс. га, а урожайность колебалась от 55 до 62 ц/га, а по отдельным хозяйствам — до 70 ц/га. В настоящее время объемы потребления рисовой крупы в Украине составляют 110—115 тыс. т, что на 20—25% меньше международных норм потребления — 3 кг на душу населения. В перспективе при приближении норм питания до международных стандартов объемы потребления рисовой крупы увеличатся до 200 тыс. тонн на год.
Как отметил министр АПК Крыма Павел Акимов, в Крыму имеются все условия для наращивания объемов производства и получения валового сбора риса-сырца в объеме 80 и более тыс. тонн. Сохранены ирригационный фонд, организационная структура, не потеряны кадры и научное обеспечение отрасли. К внедрению подготовлены новые технологии, сорта и техника.
Основными факторами, способствующими увеличению производства риса-сырца в Крыму, являются: повышение урожайности риса за счет рационального и эффективного использования рисовых севооборотов, насыщения их многолетними и сидеральными культурами, увеличение объемов внесения удобрений в соответствии с содержанием питательных элементов в почве, посева качественными высокопродуктивными районированными сортами, обеспечение защиты семян и посевов от болезней и вредителей в зависимости от экономического порога вредоносности.
Министерство аграрной политики автономии для научного обеспечения отрасли тесно сотрудничает с Институтом риса УААН в Скадовске Херсонской области, который уделяет большое внимание развитию научно-производственных связей с рисосеющими предприятиями Крыма, что способствует дальнейшему развитию отрасли и повышению эффективности хозяйствования на орошаемых землях рисовых систем.
Рассматривая вопрос о состоянии выплаты арендной платы за земельные паи, Совет министров отметил, что в 2007 году в целом по Крыму заключено 10,2 тысячи договоров, в которых размер арендной платы составил 1,5 и более процентов, что составляет лишь 6,8% от общего количества заключенных договоров аренды.
Совет министров принял меры по повышению уровня социальной защиты сельского населения, обеспечению своевременного и полного расчета арендаторов за аренду земельных участков, земельных долей.
http://www-ki.rada.crimea.ua/nomera/2007/240/mery.html...И наложили мораторий
Лариса Чайка, «Луганская правда»
Состоялась 19-я, последняя в 2007 году сессия Луганского областного Совета пятого созыва. В повестку дня были включены 50 вопросов, но только два из них вызвали наибольшую дискуссию среди депутатов. Это утверждение Программы трансграничного сотрудничества Луганской области и предоставление недр в пользование.
А началось заседание сессии как всегда с кадровых вопросов. В этот раз депутаты должны были принять решение о назначении Александра Гудзенко на должность генерального директора КП «Луганская областная «Фармация». Совсем недавно, 30 августа этого года, на 15-й сессии депутаты облсовета принимали решение об освобождении Александра Павловича с этой должности в связи с переходом на другую работу. Он был назначен заместителем министра здравоохранения Украины. В этой связи невольно вспомнилась фраза деда Нечипора из знаменитого фильма-оперетты «Свадьба в Малиновке» – «Власть переменилась!».
Смена власти, то есть ротация политических сил в Верховной Раде, скажется не только на кадровых перестановках, но и на принятии Государственного бюджета 2008 года. Именно этот вопрос и вызвал особую обеспокоенность депутатов облсовета при утверждении Программы трансграничного сотрудничества Луганской области. Эта серьезная программа, рассчитанная до 2015 года, предусматривает сотрудничество Луганщины с Россией и Белоруссией. В ней заложены 368 мероприятий по самым разным направлениям, в том числе и таким, как расширение экономического сотрудничества и промышленной инфраструктуры, создание современной транспортной инфраструктуры, гуманитарная сфера, упрощение пересечения границы с Россией для граждан Украины. Одним из ключевых вопросов программы является создание Еврорегиона между Ростовской и Луганской областями, который будет базироваться на сотрудничестве территориальных громад двух областей.
«Принимаемая программа – это основа для продвижения вперед, для развития сотрудничества с нашими соседями», – подчеркнул председатель областного Совета Валерий Голенко. Но вот сумма финансирования этой программы из госбюджета в размере 4 млрд. грн. вызвала сомнения у депутатов облсовета. «На чем основана эта сумма и есть ли уверенность, что она будет получена?» – задал вопрос депутат Родион Мирошник. Депутат Александр Дубинин также поинтересовался «о перспективах получения этих денег». Как оказалась, дать четкого и однозначного ответа на этот вопрос в сложившейся ситуации невозможно. Но депутат Владимир Кривуля, работавший над разработкой этой программы, обратил внимание депутатов на то, что «если программа будет принята, то есть надежда, что эти деньги будут выделены из госбюджета». «Если мы не примем эту программу, то и рассматривать этот вопрос никто не будет», – сказал он. Владимир Кривуля также сказал, что в настоящее время в Европе уже создано около 150 подобных Еврорегионов, и на областную Программу трансграничного сотрудничества будут выделяться деньги и «из Европы».
Еще одна программа, но еще только находящаяся в стадии разработки, стала предметом обсуждения депутатов областного Совета. Практически единогласно депутаты принимали решения по 21 вопросу повестки дня сессии. Но когда началось рассмотрение вопросов о согласовании ходатайств различных коммерческих структур о предоставлении в пользование недр с целью дальнейшей геологической разведки или разработки, то у депутатов возникло много вопросов.
Так, депутат Любовь Корсакова напомнила, что в настоящее время ведется работа над Программой развития минерально-сырьевой базы и полезных ископаемых Луганской области, и о передаче недр для пользования частным лицам пока говорить рано. Она также напомнила присутствующим содержание Статьи 13 Конституции Украины: «Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об’єктами права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об’єктами права власності народу відповідно до закону». И «прежде чем нажать кнопку «за», – обратилась Любовь Александровна к депутатам, – подумайте, что недра будут переданы в долгосрочную аренду в частные руки, а не нашим детям и внукам».
Николай Кириченко в свою очередь сказал о том, что «никто не говорит о том, что не нужно разрабатывать полезные ископаемые, но все должно быть системно». А вот системности в этом направлении в области как раз и нет. «И хочется в этой связи крикнуть: «Караул, Луганскую область грабят или дерибанят!» – в сердцах заметил Николай Кириченко. Депутат Вадим Даниелян также напомнил, что на комиссиях было дано поручение о том, что необходимо провести анализ ситуации с предоставлением в пользование недр Луганщины. «Мы должны знать, сколько выдано разрешений и сколько предприятий получило лицензии в Кабмине», – подчеркнул он. Александр Дубинин также поддержал своих коллег по депутатскому корпусу в «плане проведения анализа выданных разрешений». «Где эти фирмы зарегистрированы, куда уходят налоги, сколько реально недр разработано, сколько создано рабочих мест? Этот анализ необходимо сделать, чтобы понимать, куда мы дальше двигаемся», – подчеркнул депутат Дубинин.
Как оказалось, за последние пять лет облсоветом согласовано около 500 обращений, но о том, по каким согласованным обращениям выданы лицензии, эту информацию можно получить только в Минприроды, что до сих пор на областном уровне не сделано. По информации же депутата Александра Арапова, на территории области насчитывается 590 месторождений и 151 – объект учета различных полезных ископаемых. В настоящее время выдано 277 специальных разрешений.
Очевидно, вышеизложенная информация возымела действие, и ни одно из пяти ходатайств «о предоставлении недр в пользование с целью геологического изучения залежей песка» депутатами не было утверждено. Тогда председатель облсовета Валерий Голенко предложил принять «соломоново решение». «До разработки и принятия областным Советом Программы использования минерально-сырьевой базы Луганской области наложим мораторий на рассмотрение вопросов по песку, – сказал Валерий Голенко. – Поскольку именно по песку уже на третьей сессии подряд у нас возникают вопросы и идет блокировка уже разработанных решений». Но у депутатов возникли вопросы не только по добыче песка, но и добыче водных и других ресурсов. «В программе необходимо предусмотреть вопросы по разработке всех недр, а не только по песку», – подчеркнул Николай Кириченко. И все же Валерий Голенко поставил на голосование только вопрос о моратории на выдачу «песочных» разрешений. И в этом случае решение депутатами было принято практически единогласно.
http://www.pravda.lg.ua/modules.php?name=News&file=article&sid=840
Чому чернівчани люблять Юлю?КРИТИКА ЧИННОГО ЗАКОНОДАВСТВА
Юрій Скиба, «Чернівці»
Ледь не кожний другий городянин-виборець віддав свій голос за Блок Юлії Тимошенко. В результаті такого стихійного зондажу несподівано вималювався парадоксальний висновок: секрет популярності "леді Ю" полягає не стільки в тонкощах її передвиборної програми (до таких речей краяни звикли ставитися вельми скептично), скільки у сформованому образі такої собі сучасної української Жанни д'Арк - милої, тендітної, люб'язної і разом з тим непохитно вольової особистості, котра мужньо обстоює народні інтереси.
А воно таки так: ледь не кожний другий городянин-виборець віддав свій голос за Блок Юлії Тимошенко. Не будучи її прихильником, автор цих рядків, проте, чисто професійно зацікавився причинами феноменальної одностайності політико-персональних уподобань земляків, прислухаючись, а то й прилучаючись до численних дискусій, які раз-по-раз виникають нині, по гарячих слідах минулих парламентських перегонів, верховнорадівської «спікеріади» та «прем'єріади», - у скверах, на площах, зупинках громадського транспорту і навіть у нашій редакції. В результаті такого стихійного зондажу несподівано вималювався парадоксальний висновок: секрет популярності "леді Ю" полягає не стільки в тонкощах її передвиборної програми (до таких речей краяни звикли ставитися вельми скептично), скільки у сформованому образі такої собі сучасної української Жанни д'Арк - милої, тендітної, люб'язної і разом з тим непохитно вольової особистості, котра мужньо обстоює народні інтереси.
Більше того, Юлія Володимирівна у свідомості пересічного отчого люду, надто жіноцтва, часто-густо асоціюється ледь не з новітнім втіленням біблійного маленького героя Давида, що кинув виклик великому і, здавалося б, непоборному Голіафу - споконвічній чоловічій монополії на владу. Перед такими потужними підсвідомими чинниками якось тьмяніють і відходять на другий план невідворотні сумніви в можливості очевидного-неймовірного - повернення нашим співгромадянам у дворічний термін "згорілих" при розпаді Союзу банківських заощаджень (добрячий бюджет України), невідкладного переведення морально й матеріально занепалих отчих Збройних Сил на рейки сучасно оснащеної професійної армії (що не може собі дозволити навіть більшість куди багатших країн Заходу), докорінної модернізації допотопної і вкрай небезпечної (чого варті хоча б трагічні вибухи на шахті імені Засядька!) вугільної галузі з перетворенням її у провідного постачальника енергоносіїв, рішучого викорінення з отчої економіки "тіньових" оборудок, котрі приносять скоробагатькам казкові надприбутки за рахунок обкрадання простих трударів, створення максимально сприятливого інвестиційного клімату, забезпечення сталого перевищення росту доходів населення над інфляцією тощо.
Тим паче, що БЮТом вперше у виборчих технологіях застосована психологічно потужна і юридично дуже відповідальна акція - підписання з окремими верствами населення та регіонами угод-зобов'язань про виконання в чітко окреслений строк своїх планових накреслень. Свідками чого стали також місцеві журналісти під час зустрічі з лідеркою блоку: за її майбутнього прем'єрства, як було заявлено, буковинські Карпати нарешті стануть пріоритетним об'єктом державної уваги задля створення в них сучасної рекреаційно-туристичної і соціально-побутової інфраструктури. Та й після верховнорадівських перегонів у заявах-подяках вітчизняній громадськості за висловлену довіру своєму іменному блоку пані Тимошенко підтвердила готовність реалізувати всі свої передвиборні обіцянки. Тож далі мають бути відповідні справи. Тільки от як з кота зробити кита?..
Превалювання емоційного начала над раціональним у ставленні до народної улюблениці виявилося і в її усталеному ореолі - гнаної за правду можновладцями: за Кучми вона навіть "сиділа" за ґратами, за Ющенка - не встигнувши як слід узятися за наведення в країні порядку, але вже добряче прищемивши хвоста знахабнілим корупціонерам та олігархам, була "з'їдена" колишнім оточенням Президента - лукавими й сріблолюбивими "любими друзями". Вже не кажучи про безкомпромісну позицію щодо "зрадників у революційних лавах" і категоричну відмову од участі - як особистої, так і загальнофракційної - у спокійній, комфортній ролі все критикуючої й ні за що не відповідаючої парламентської опозиції.
Словом, на українському політичному небосхилі зійшла яскрава, притягальна зірка. Та чи ж спроможеться вона зі своєю командою однодумців і союзників об'єднати нас усіх - "правих" і "лівих", "східняків" та "західняків", "верхи" й "низи" - довкола гідних всенародних орієнтирів, аби привести вітчизняний загал до давно очікуваного динамічного прогресу і процвітання? На кшталт Франкліна Рузвельта в США, Людвіга Ерхарда - в Німеччині чи Ден Сяопіна - у Китаї.
http://www.chv.cv.ua/
Деташаментники на межі вимиранняЕКОНОМІКА
Надія Вірна, «Час», Чернівецька обл.
Якщо визнання, розуміння, компенсація можуть зачекати, то смерть чекати не звикла. І вона, як ніякий інший помічник чиновників, ліквідовує надокучливих, котрі прагнуть державного визнання (вояки УПА), або на старість років отримати хоч якесь відшкодування за втрачену молодість на примусових роботах в Румунії у роки Другої світової війни (деташаментники). Середній вік буковинського деташаментника – 85-90 років. Куди далі зволікати?
Газета «Час» неодноразово піднімала питання деташаментників. На жаль, чиновники не прислухаються до голосу народного, не ставлять це питання ні на загальнонаціональному, ні, тим більше, міжнаціональному рівнях. А тим часом ті, хто так чекає тих виплат, відходять у потойбічний світ. Ми вирішили вкотре привернути увагу громади краю та особливо чиновників до цієї проблеми.
«Мого чоловіка і багатьох наших хлопців: Волощука Василя, Лашкібу Івана, Гладчука Петра, Маскалюка Івана, Данко Василя, Думенка Дмитра та ін. було забрано в Румунію. Були там півтора року, робили штриху, спали у стайнях, воші їх доїдали. Коли прийшли руські, німців нагнали, а каторжникам сказали розходитись по домівках. Додому вони йшли голодні, босі. Кров сочилася з їхніх ніг. Коли повернулись, то всіх забрали до радянської армії. Хто тоді думав про документи та підтвердження своїх поневірянь? Так ми компенсацій і не дочекались. Чи дочекаємось колись справедливості?», – пише Олена Дмитрівна Данко з с.Мигове Вижницького району.
Ось лист від Дмитра Дзівідзінського з села Кадубівці Заставнівського району: «Нас, 90 молодих хлопців 1920, 1921, 1922 років народження в серпні 1943 року забрали на потяг у Веренчанку. Їхали возами, а з Веренчанки забрали нас і доправили через Чернівці до Яс. Всіх нас відправили на каторжні роботи. Ми зміняли старших. Нас розсіяли по всій Румунії. Працювали, мов раби. А оті, котрі мали б компенсувати нам за наші молодечі роки каторжної праці, кажуть, що буковинці, які працювали в Румунії, були військовослужбовцями. Але це ж не так! Адже до війська брали 1919 року народження. Коли забирали, їм видавали убрання військове. Нам дали лопату, роскаль, одяг у нас був свій. Напівголі й босі ми виконували каторжну роботу під збройною охороною, як в’язні – будували залізну дорогу».
І таких усних звернень та листів безліч. За кожним з них – очі старця, котрий має надію, котрий сподівається, що хоча б на схилі літ йому повернуть гроші за роки рабства.
Ці люди (багато з них вже померли) ще вірять, що отримають компенсації від тодішніх румунських окупантів. Їм все одно, чи це буде німецький уряд, чи румунський. Головне, аби вони були почуті, а їхня рабська праця у воєнні роки оцінена (остарбайтери отримували від 700 до 2400 евро).
Історична довідка
Румунсько-німецькими властями в роки війни замордовано 16 тис.осіб, більше 28 тисяч кинуто до в’язниць, 68232 осіб вивезено в табори Трансністрії і на роботи до Румунії та Німеччини, з них у повоєнний період повернулося 56650 осіб.
Ми звернулись з інформаційним запитом до Українського національного Фонду «Взаєморозуміння і примирення» з приводу компенсаційних виплат деташаментникам. Нам повідомили, що Фонд здійснював виплати громадянам, які в роки Другої світової війни стали жертвами рабської та примусової праці націонал-соціалізму. Право на одержання фінансових виплат мали колишні жертви, які подали заявки-анкети та відповідні правовстановлюючі документи до 31 грудня 2002 року. Виплати здійснювались тим, хто був депортований за німецьким розпорядженням (за участю німецьких військ) за межі Батьківщини на територію союзних з Німецькою імперією держав і залучався до примусової праці, за винятком осіб, що перебували на службі в трудових батальйонах. За кошти німецького фонду було виплачено компенсацію 1260-ом буковинцям (на жаль, відшукати хоча б одного щасливчика нам не вдалося, адже навіть в реґіональному відділенні Фонду таких не знають) з 1986, котрі звернулись. Відмову отримали ті, хто в роки війни перебував на службі в румунській армії, працював у робочих батальйонах. З 1 січня 2007 року Фонд заяви більше не розглядає.
Однак у відповіді наголошувалось, що деташаментників використовували на будівництві залізниць у складі робочих батальйонів на території Румунії й не депортовували за межі своєї Батьківщини.
Питання ж виплат буковинцям, яких у роки Другої світової війни використовувала на невільницьких роботах румунська окупаційна влада, до цього часу не вреґульоване. А для вреґулювання на державному рівні відсутні будь-які міжнародно-правові передумови. Це питання може бути вирішене шляхом добровільного волевиявлення румунської сторони.
…З с.Мусорівка Заставнівського району сім деташаментників звернулись до фонду за компенсацією ще в 1996 році. Як і тисячі інших, вони нічого не отримали. Наразі живим залишився лишень… один. Решта так і не дочекалась хоч якихось дій української влади щодо вирішення питань компенсацій. Виходить, наша влада, мов страус, заховала голову в пісок і чекає, допоки помре останній деташаментник. Невже ви, сліпі й глухі чиновники, кращі од тодішніх окупантів?
Р.S. Газета «Час» вимагає від місцевої влади негайно поставити питання компенсації деташаментникам на державному рівні й ініціювати в новообраному парламенті та уряді вирішення проблеми шляхом міждержавних переговорів з урядом Румунії. Адже австрійська влада тим, кого примушували працювати на території Австрії у воєнні роки, компенсації видає. Перед Румунією таке питання навіть не піднімалось.
http://www.chas.cv.ua/51_07/4.html
Обещание достойной старостиПЕРЕДІЛ ВЛАСНОСТІ
Ирина Свита, «Днепровская правда», Днепропетровская обл.
На минувшей неделе в Днепропетровске состоялось заседание «круглого стола» на тему «Негосударственные пенсионные фонды: экономические, налоговые и социальные выгоды украинских предприятий от внедрения пенсионных программ».
Для участия в нем были приглашены представители промышленных и других предприятий Днепропетровска. То есть работодатели, которым и рассказывали, какое хорошее дело — внедрение пенсионных программ посредством создания негосударственных пенсионных фондов (НПФ). В этой связи заметим, что преимущественное большинство нынешних украинских пенсионеров работали еще на государственных фабриках и заводах Советского Союза, и доверять они привыкли именно государству. Впрочем, как и те же руководители предприятий-работодателей, которые не спешат пока участвовать в негосударственной системе пенсионного обеспечения.
В работе «круглого стола» также принимали участие представители государственной комиссии по регулированию рынков финансовых услуг Украины, Днепропетровской облгосадминистрации, профсоюзов, участники рынка негосударственного пенсионного обеспечения и другие.
Для Украины это еще малоизвестная и новая система. Как рассказали докладчики, ее начали внедрять только в 2004 году после принятия соответствующего закона. Поэтому сегодня так мало людей доверяют свои деньги и старость негосударственным фондам. Это происходит и по причине недостаточной информированности об их работе.
А при ознакомлении с НПФ сразу же возникает немало вопросов. Например, фонд — это «юридическое лицо, имеющее статус неприбыльной организации». И, вместе с этим, читаем, что одним из видов деятельности НПФ является «аккумулирование пенсионных взносов и их инвестирование», а также «распределение полученной инвестиционной прибыли среди участников и ее учет на индивидуальных пенсионных счетах».
Следовательно, чтобы украинских участников НПФ становилось больше, чтобы они разобрались в принципах деятельности этих фондов и убедились в честности, потребуется проведение очень многих «круглых столов» и несколько десятков лет, чтобы система заработала и у нас.
Впрочем, по словам Андрея Бахмача, представителя госкомиссии по регулированию рынков финансовых услуг, у НПФ большое будущее. Хотя бы потому, что в Украине таких фондов уже больше 100 и тенденция к увеличению их количества сохраняется. (Для сравнения, в Польше их насчитывается 16.) В целом учредителями НПФ стали 198 предприятий, участников системы — 25 тысяч человек. К рынку НПФ возрастает интерес иностранцев.
Чем же хороши такие фонды для предприятий? Прежде всего, участие в них дает возможность реализовать социальные программы, закрепить квалифицированных специалистов, получить дополнительные инвестиционные возможности путем привлечения средств работников. Кроме того, гарантируются поддержка региональных и муниципальных программ, налоговые льготы и прочее.
Как заверяли сторонники системы НПФ, нынешнему трудоспособному населению, которое уже сейчас сможет позаботиться о своей старости, стоит довериться фондам потому, что прозрачность и надежность работы системы контролируются государственными органами: комиссией по регулированию рынков финансовых услуг, по ценным бумагам и фондовому рынку, а также Нацбанком Украины. Кроме того, какие бы изменения ни претерпевала система, деньги на счетах всегда будут собственностью только пенсионеров и возвращаться будут только им. Участники НПФ смогут переходить из фонда в фонд, если им что-то не понравится, а также получать дополнительные средства к основной пенсии. (Тем более если учитывать ее размеры, определяемые государством, как раз пенсия и будет выглядеть в качестве добавки.)
Возможно, негосударственные пенсионные фонды имели бы большую распространенность в Украине, если бы и работодатели, и население не боялись новых финансовых институтов. Пока, наученные горьким опытом сбережения средств в Сбербанке СССР, банкротства банка «Украина» и другими финансовыми махинациями типа российского «МММ», киевского «Элит-центра» и пр., граждане не спешат доверять деньги даже очень надежному фонду. По-прежнему у нас никто не может дать гарантии, что и фонды, и чиновники будут верны своим словам.
http://www.dneprovka.dp.ua/?id_topic=2723Чим рік Новий нас нагодує, чим серце заспокоїть
Тетяна Єщенко, «Вечірні Черкаси»
2007-ий рік Черкащина завершила більше ніж успішно – приріст промислового виробництва вдвічі перевищив загальноукраїнські темпи, а аграрії гідно витримали випробування літньою посухою і навіть завершили рік із прибутками. "2007 рік був успішним за всіма показниками. Бюджет виконали на 3,2 мільярда гривень – це рекордна сума", – прокоментував губернатор Черкащини Олександр Черевко підсумки розвитку області за минулий рік.
Згідно з прогнозами Головного управління агропромислового розвитку Черкаської облдержадміністрації, в 2008 році Черкащина збере 2,2 млн.тонн зерна (якщо середня врожайність зернових становитиме на рівні 31,5 центнера з гектара). Як заявив начальник управління економіки Черкаської облдержадміністрації Анатолій Костенко, в 2008 році прогнозується зростання виробництва м'яса, молока, птиці та яєць. Будуть введені в дію нові потужності на на-явних підприємствах (Канівський маслосирзавод, Христинівський молокозавод, Тальнівський молочний комбінат). Черкащан годуватимуть свининою, вирощеною на нововведених цього року свинокомплексах, кролятиною з кролекомплексу (що став до ладу в Маньківському районі), курятиною з нової потужної птахофабрики "Наша Ряба" в Канівському районі та поживним м'ясом індиків.
Що нас чекає: середньомісячна зарплата по Черкащині зросте до 1380 гривень (у 2007 було 1063 гривні); буде створено понад 25 тисяч робочих місць; буде збудовано і введено в експлуатацію 300 тисяч квадратних метрів житла (в 2007 р. було введено 230 тис. квадратних метрів); виробництво автомобілів зросте втричі ("Богдан" відтепер збиратиме в Черкасах не лише ВАЗи, а й Hyundai); 11 тисяч черкащан долучиться до всесвітньої мережі Internet; прибутки підприємств Черкащини зростуть на 90 млн. гривень – до 920 млн. гривень, а кількість збиткових підприємств скоротиться до 20% проти теперішніх 30%.
Проте: 2008 рік обіцяє серйозні проблеми для хімічної промисловості (чия питома вага становить 26,3% у структурі промислового комплексу Черкащини). Причина – зростання вартості природного газу, який є основною сировиною для хімічної промисловості. Поглиблюється дефіцит робітничих кадрів - уже зараз підприємствам Черкащини бракує 1700 слюсарів та токарів; скорочується кількість конструкторів та фахівців з інженерною освітою; продовжує падати виробництво в легкій промисловості, галузь збиткова, а продукція неконкурентоспроможна через засилля імпортних товарів.
Краще вже було? 2008 рік серйозно загрожує "дефолтом" місцевих бюджетів. Є ризик, що місцева влада буде не в змозі виконати покладені на них зобов'язання: зрослі видатки не підкріплені збільшенням доходів місцевих бюджетів. Учителям, медикам та працівникам решти галузей, що фінансуються із бюджету, доведеться пригадати часи затримок зарплат зразка кінця 90-х. Начальник Головного фінансового управління Черкаської облдержадміністрації Володимир Кулеша прогнозує проблеми з мобілізацією доходів. Якщо не зібрати запланованого обсягу доходів бюджету – тоді протягом року доведеться урізати видатки, щоб звести кінці з кінцями. Районам доведеться піднімати ставки єдиного податку, орендної плати за землю тощо, аби вчасно виплачувати зарплати бюджетникам.
– Доведеться ретельно зважувати доцільність витрачання кожної бюджетної гривні, – заявив Володимир Кулеша. Чому можлива бюджетна криза - 2008: місцеві ради не можуть впливати на основні бюджетоутворювальні податки: прибутковий податок із громадян, податок на землю. Ставки цих податків встановлює центральна влада; місцева влада не впливає на видаткову частину місцевих бюджетів: нормативи бюджетного забезпечення і норми витрат встановлює Міністерство фінансів; база надходжень до бюджету залишається така ж сама; тоді як мінімальна зарплата має зрости в 2008 році до 600 гривень, базова пенсія – підвищитися на 32%.
Як наповнюватимуть бюджети? Зарплати бюджетників та витрати на комунальні послуги бюджетних установ зростали і протягом 2007 року, що змушувало мерів вигадувати нові способи наповнення скарбниці. Мер Черкас Сергій Одарич зазначив, що запорукою перевиконання міського бюджету-2007 було суттєве підвищення вартості міської землі, яку продавали в 2007 році. Так, середня ціна 1 квадратного метра зросла з 16 до 320 гривень. Одночасно зростала вартість оренди комунального майна. Заради додаткової копійки до бюджету міській владі довелося "притиснути" і роботодавців, що виплачували зарплату в конвертах: Сергій Одарич пригрозив оприлюднити імена і прізвища "шановних людей нашого міста", на чиїх підприємствах, фірмах чи магазинах офіційна зарплата коливалася в межах 300-400 гривень. У 2008 році ресурсами для наповнення місцевих бюджетів залишаться кошти від продажу та оренди земельних ділянок, надходження від земельного податку і підвищення ставок єдиного податку.
http://vechirka.ck.ua/2008/01/05/chim_rk_novijj_nas_nagodu_chim_serce_zaspokot.htmlБыть или не быть велозаводу?
Наталия Шеховцова, «Время», Харьковская обл.
Бывший главный инженер велозавода В. И. Гнидько с нуля создал фирму по выпуску велосипедов и стал выпускать их больше, чем велозавод. Здесь на площадях всего 6 тыс. кв. м ежемесячно собирают в среднем 3500 велосипедов. Вот ответ на вопрос — нужны ли велосипеды? И можно ли их в современных рыночных условиях изготовлять.
За годы провозглашенной независимости Украины газета «Время» постоянно писала о том, как один за другим гибли заводы Харькова, крупнейшего машиностроительного центра СССР. Купянский литейный, «Серп и молот», завод тракторных двигателей… В этом ряду и Харьковский велосипедный завод имени Г. И. Петровского.
У него богатейшая история. Вскоре после революции здесь начали выпуск велосипедов, так как в них остро нуждалось село. Год от года рос выпуск двухколесных машин. В 60-е годы Харьковский велосипедный стал ведущим предприятием велостроения СССР. На его территории была создана база — Центральное конструкторско-технологическое бюро велостроения, где разрабатывали новые конструкции деталей, велосипедов, прогрессивные технологии для всей отрасли.
В те годы на велозаводе внедрили стан периодического проката втулок заднего колеса. По кооперации он обеспечивал потребность во втулках всех велосипедных заводов СССР.
Во всех пятилетних планах закладывалось развитие велостроения. Не одну реконструкцию пережил Харьковский велосипедный завод. Была поставлена цель — достичь выпуска миллиона велосипедов в год. К этому, надо сказать, подтолкнули советское правительство США. Они предложили закупать годовую программу Харьковского велозавода.
К тому времени ХВЗ поставлял свою продукцию более чем в 30 стран мира. На спортивных велосипедах с маркой ХВЗ выступала олимпийская команда СССР.
В 1977 году завод выпустил 819 тысяч велосипедов. За сутки с главного конвейера сходило 3 тысячи велосипедов. Но их не хватало. Велосипеды были дефицитом, их мгновенно раскупали.
Настали перестроечные годы. С развалом СССР рухнули хозяйственные связи между республиками, в него входившими.
Велозавод катастрофически снижал год от года выпуск велосипедов, он все более и более утрачивал свои позиции на рынке. Месячный выпуск иногда был меньше, чем прежде собирали за сутки.
Увы, правительство Украины, местная власть спокойно наблюдали за гибелью велозавода. Целая серия критических статей появилась в нашей газете в 1996 — 1997 гг., ее венчала статья «Реквием велозавода». В ней содержалась печальная констатация: единственный в Украине велосипедный завод умер.
Менялись руководители предприятия, каждый после прихода вселял надежду: дело можно поправить. Но потом оказывалось, что «маниловские прожекты» выдавали за реальные программы. Директора с вояжами отправлялись за рубеж, дескать, искать инвесторов, но, повидав мир и себя показав, возвращались на завод с пустыми руками. Ни один из них не смог изменить ситуацию к лучшему.
В 1999-м году бывший премьер-министр В. Пустовойтенко подписал распоряжение, согласно которому заводу предоставлялась отсрочка по оплате налога на добавленную стоимость. Тогдашний губернатор Харьковщины ходатайствовал перед инновационным фондом о выделении велозаводу кредита в 5 млн. грн. под освоение и организацию производства 20 новых моделей велосипедов. Минфин Украины и Госказначейство решали вопрос о предоставлении беспроцентного кредита для пополнения оборотных средств предприятия.
Увы, это были недостаточные и запоздалые меры, «обескровленный организм» нуждался куда в больших вливаниях. А у руля управления тогда стоял откровенно слабый генеральный директор Л. Орел. Он не сумел преломить ситуацию.
Последние надежды на возрождение велозавода здесь связывали с приходом нового собственника — фирмы «ЮСИ». Ее руководству удалось несколько задержать агонию, но «клиническая смерть» уже наступила, и теперь «ЮСИ», скорее, владеет территорией, нежели современным заводом. Начат выпуск санок. Вот уж действительно: от сложного к простому. Об этом газета рассказала в статье «Нет пороха в пороховницах» («Время», 4 марта 2004 г.).
Но, может, так распорядился рынок? Нет спроса на велосипеды? Да нет. Украина открыла свой рынок для белорусских, вьетнамских, китайских велосипедов, которые уступали харьковским по качеству, но конкурировали с ними в цене.
А вот факт сегодняшнего дня. Бывший главный инженер велозавода, конкурировавший на выборах с Леонидом Орлом, — В. И. Гнидько, которого велозаводцы не избрали генеральным директором, покинул завод, с нуля создал фирму по выпуску велосипедов и стал выпускать их больше, чем велозавод.
Котлова, 168 — адрес нового… велозавода. Здесь на площадях всего 6 тыс. кв. м ежемесячно собирают в среднем 3500 велосипедов (летом этого года на ХВЗ в июне месяце с конвейера сходило немногим более 2 тыс. велосипедов). Работают здесь 100 человек. Вот ответ на вопрос — нужны ли велосипеды? И можно ли их в современных рыночных условиях изготовлять.
Потому что, когда речь шла о гибели велозавода, от власти мы слышали: так распорядился его «величество рынок», и в эти процессы мы не вмешиваемся.
Владимир Иванович Гнидько — инженер по профессии и, как оказалось, талантливый менеджер. Он не испугался огромной конкуренции на рынке, нашел свою нишу и успешно работает.
Сегодня очевидно: тогда, в середине 90-х годов, коллектив велозавода совершил роковую ошибку, избрав генеральным директором Л. Орла, поверив его красивым обещаниям — а бывший партработник мог «зажечь» аудиторию. Его предпочли В. Гнидько, который до того 20 лет работал на велозаводе, начинал мастером, был начальником ряда цехов, 10 лет работал заместителем генерального директора В. Ведерникова. Последний «дураков» в помощники не брал.
Сегодня вопрос стоит остро — быть или не быть велозаводу? Более 60 арендаторов «населяют» его огромную территорию. И это говорит о приоритетах «ЮСИ». А вот еще один факт: 20-й корпус — гордость велозавода, построенный в годы последней реконструкции, сегодня изготовляет нестандартное оборудование для мыловаренного комбината. Нужны ли комментарии?
Стоит, правда, сказать еще: на велозаводе уже нет службы главного механика, в отделах главного конструктора и главного технолога осталось по два специалиста. В последнем некогда работало 56 человек.
ХВЗ ежемесячно покидают десятки специалистов. И это тоже «политика». На предприятии сегодня работают 250 человек. Ушел и генеральный директор И. А. Каплун, не оставив положительного следа.
Пришли новые люди на руководящие посты. Исполняет обязанности генерального директора К. Ф. Сало, ранее работавший на одном из машиностроительных заводов. Главным инженером стал коренной велозаводец В. Бондарь. Они, как говорится, с ходу увеличили выпуск велосипедов — в ноябре их изготовили более 3 тысяч. И это говорит о том, что еще остаются надежды: завод может подняться. Нужно лишь эффективное руководство и смена приоритетов.
Недавно видела сюжет по телевидению: англичане с автомобилей пересаживаются на велосипеды — так решается проблема транспортной разгрузки больших городов. В Голландии давно основным транспортом стал велосипед.
Мы видим, как Харьков в прямом и переносном смысле «задыхается» от автомобильного транспорта, а в селах области ездят на велосипедах ХВЗ еще 70-х годов производства.
И потому эта проблема государственная. И если власть сегодня не повернется к ней лицом, завтра, очевидно, будет поздно.
http://www.time.kharkov.com/index.php?page_name=article&id=1695Село Богдан на Рахівщині буде мати свій план розвитку, завдяки громаді, владі та ініціативи швейцарців
Ірина Брез, «Новини Закарпаття», 28.12.2007
Два роки тому швейцарсько-український проект розвитку лісового господарства на Закарпатті FORZA розпочав розробляти на Хустщині у селі Нижній Бистрий План розвитку водозбору (план розвитку громади на основі використання навколишніх природних ресурсів), залучивши до співпраці місцеву громаду, владу, підприємців та всіх зацікавлених осіб.
Створення такого масштабного документа було орієнтоване передусім на потреби громади села і передбачало багатофункціональне використання потенціалу визначеної території. У Нижньому Бистрому план розроблений та затверджений сільською радою. Результати роботи проекту в цьому напрямі виявилися доволі успішними, і вже цього року подібні методи створення плану розвитку громади застосували у селі Богдан на Рахівщині (другій пілотній території проекту FORZA).
Процес планування здійснюється у тісній співпраці з Закарпатським обласним управлінням лісового та мисливського господарства у двох обраних пілотних лісгоспах – Рахівському та Хустському. Кожен лісгосп визначив лісництва, в яких будуть відпрацьовуватися на практиці нові підходи у плануванні. У Рахівському лісгоспі було обрано Щаульське лісництво, оскільки з цим лісництвом пов’язана громада села Богдан, було прийнято рішення розробляти План розвитку громади на основі використання природних ресурсів саме для громади села Богдан.
План розвитку громади на основі використання природних ресурсів — це шлях до мети. Мету визначають люди в селі разом з галузевими спеціалістами. А план визначає, як найкраще і найшвидше дійти до наміченої мети. Проте питання успішного виконання планів розвитку багато у чому залежить від ініціативності та активної участі громади та її окремих членів. Багато чого може змінити в селі сама громада, своїми силами, не долучаючи до цього органи влади і не покладаючи на них особливих надій і відповідальності за проблеми села.
Наталія Волошина, координатор сектору соціального розвитку проекту FORZA, каже, що наразі питання цілей, процедур і очікуваних результатів від розробки плану розвитку громади є досить складними для сприйняття місцевими жителями села Богдан, що є абсолютно логічним при абсолютній відсутності відповідного законодавства і традицій планування розвитку населених пунктів у нашій молодій державі. У Нижньому Бистрому новації сприймали також поступово, та користь від зробленого громада вже почала відчувати. Згадує Лариса Цинька, землевпорядник с. Нижній Бистрий: «Коли проект FORZA працював у селі над розробкою плану, змінилося ставлення людей — вони зрозуміли, що хтось може допомогти. Але не треба надіятися, що хтось прийде і зробить усе за вас; треба розробити такий план розвитку, який ви самі зможете виконати».
Активну роботу в Богдані (4,5 тисячі населення, 1330 домогосподарств) проект розпочав у липні цього року, коли була представлена загальна інформація про план розвитку громади на основі використання природних ресурсів, як він буде розроблятися, тощо. На першій зустрічі представники місцевої громади визначили зацікавлені сторони у селі, поділивши їх на 19 умовних груп, які мають певну потребу у використанні природного ресурсу. Наприклад, власники худоби, мисливці, пасічники, збирачі і заготовачі грибів і ягід, приватні підприємці, які займаються заготівлею і переробкою лісу, пастухи, працівники місцевих лісництв, адміністрація ДП «Рахівський ДЛГ», адміністрація КБЗ тощо. Також було визначено шість типів потреб у природному ресурсі: для власних потреб, працевлаштування, управління, навчання, рекреації, бізнесу.
З метою проведення власне аналізу зацікавлених сторін у селі Богдан були залучені експерти Західноукраїнського навчального регіонального центру, які проводили низку зустрічей з кожною окремою групою зацікавлених сторін. Для того, щоб запросити жителів села взяти участь у зустрічах, було широко розповсюджено графік зустрічей у селі Богдан і місті Рахові: через листівки, оголошення на кабельному ТБ, оголошення біля сільради тощо.
Зустрічі відбулися з 19 по 22 листопада, в результаті чого були визначені основні пріоритети розвитку села: деревообробка-- більшість груп проголосували за нього у більш як 50%-му складі і майже всі згадували його як перспективний. А також сільський туризм та переробка сільськогосподарської продукції, оскільки саме у цій місцевості населення тримає багато худоби.
Крім того, опитування на зустрічах показало, що близько 80% респондентів в основних недоліках використання природних ресурсів звинувачують владу. Інші причини — називалися дії лісозаготівельних підприємств та недбале ставлення до природних ресурсів самих мешканців села. Їхню діяльність як таку, що шкодить навколишньому середовищу, визначила майже половина опитаних.
Наприкінці січня проект проводитиме у Богдані соціологічне дослідження, результатом якого має стати визначення представників громади, які увійдуть у робочу групу. Після того формуватимуть робочу групу. А вже у червні вона мала б представити перший варіант плану для Богдана.
Тим часом місцева влада позитивно відгукується про запроваджені у селі новації. Володимир Приступа, директор державного підприємства «Рахівське лісове дослідне господарство»: «План розвитку громади на основі використання природних ресурсів, по-перше, викличе ініціативність громади та депутатів села. По-друге, через участь у плануванні дозволить мешканцям бути більш обізнаними і впливати на стан ведення лісового господарства. По-третє, сприятиме поліпшенню добробуту жителів, але тільки в тому випадку, якщо мешканці села самі проявлятимуть ініціативу.
Сніжана Абеле, директор Богданської ЗОШ І-ІІІ ст.: «Можливо, розробка Плану розвитку громади на основі використання природних ресурсів допоможе активізувати депутатів села, посилити координацію між представниками села щодо реалізації планів. Тобто люди будуть знати, з чим звертатися у районну раду чи інші організації, які можуть допомогти у фінансуванні заходів. Можливо, це також допоможе змінити світогляд селян: вони ставитимуться до питання розвитку села і майбутнього громади по-новому».
Петро Ференц, заступник голови Рахівської районної ради, мешканець села Богдан: «На сьогодні однією з головних проблем є відсутність спланованого руху розвитку кожного населеного пункту. Тому основне завдання, яке звідси випливає — це залучення громади до планування, створення такого плану розвитку, який відображатиме потреби громади, яка, в свою чергу, складається з особистостей, їхніх потреб та інтересів. Так як кожна людина повинна планувати своє життя, так кожна громада спільно повинна планувати розвиток свого села. Проект FORZA — це справді позитивний проект, оскільки він стосується упорядкування діяльності громади в сфері використання природних ресурсів. Допомогу проекту можна назвати інтелектуальною, вона спрямована на те, щоб громада стала більш озброєною знаннями для розробки Плану розвитку на основі використання природних ресурсів та вирішення питань своїми силами».
«Камінь на шию» портуРІВЕНЬ І ЯКІСТЬ ЖИТТЯ
Анатолій Яїцький, «Новий день», Херсонська обл.
Кому заважають підприємства, які дають роботу тисячам людей, наповнюють місцеві бюджети? Питання риторичне. Однак, коли справа стосується гаманця того, хто перебуває при владі, нівелюються будь-які принципи. Особливо якщо йдеться про державну власність, якої й так залишилося обмаль.
Ми щойно одержали рішення Господарського суду міста Києва, де за позовом Генеральної прокуратури України розглядалися умови договору про спільну діяльність між Херсонським морським торговельним портом, приватним підприємством «Стивідорна компанія «Херсонський морський термінал» та австрійською компанією «ABH GmbH». Прокуратура, захищаючи інтереси держави, вимагала визнати цей договір, укладений торік попередньою адміністрацією ХМТП, недійсним. Адже за висновками КРУ, така спільна діяльність юридично закріплювала передачу майна порту іноземній компанії на умовах, що суперечать інтересам державного підприємства, — повідомив на прес-конференції нинішній начальник порту Андрій Єгоров. — Так званий інвестор збирався на державному обладнанні заробляти гроші, які потім — вкладати у вигляді інвестицій!
Однак судді мали на це іншу точку зору, яка співпала з позицією австрійської фірми. Незважаючи на судові справи, неодноразові спроби виконавчої служби накласти арешт на майно, порт успішно виконує плани переробки вантажів. Протягом року розрахувався з усіма кредитами, взятими попереднім керівництвом. Тричі підвищував заробітну плату. Сьогоднішні заробітки портовиків — одні з найвищих у Херсоні. Вперше за останнє десятиліття порт переробив за рік 3835 тис. тонн вантажів. Із збиткового став прибутковим. Якщо торік одержаний прибуток становив 1654,5 тис. грн., то зараз — 4788,8 тис. грн. Зароблені гроші портовики вкладають в оновлення основних фондів і своєчасно розраховуються з державою. За рік до бюджетів усіх рівнів вони перерахували 28 млн. грн. Генеральна схема розвитку порту передбачає впровадження декількох інвестиційних проектів, пов’язаних з реконструкцією причалів на обох берегах Дніпра.
Обговорюються дуже перспективні для порту і всього міста плани будівництва терміналів на лівому березі, зокрема підведення сюди залізничної колії з Цюрупинська. До фінансування проектів готові підключитися Європейський банк реконструкції та розвитку, а також вітчизняні інвестори. Бізнесмени не приховують свою зацікавленість у співпраці.
— Готовий до взаємовигідного співробітництва і трудовий колектив порту, — підкреслив голова первинної профспілкової організації ХМТП Валерій Тернавський. — Ми не проти спільної діяльності, ми проти хитрих схем прихованої приватизації, проти нав’язування думки, що державне підприємство начебто нездатне працювати ефективно і прибутково. І ми ніколи не погодимося з тим, щоб за плечима трудового колективу вирішували його долю. Наша профспілка має достатньо засобів, щоб з нею рахувалися. На рішення Господарського суду Києва вже подана апеляційна скарга. Порт відстоїмо!
http://www.newday.kherson.ua/2007/12/27/kamn-na-shiju-portu/
Советские долги начинают отдаватьЗАКОННІСТЬ І ПРАВОПОРУШЕННЯ
Аркадий Генкин, «Время», Харьковская обл.
Премьер-министр Юлия Тимошенко объявила, что в 2008 году Кабинет Министров планирует выделить 20 млрд. гривен на возвращение обесцененных денежных сбережений, вложенных до 2 января 1992 года в учреждения Сбербанка СССР, которые действовали на территории Украины. По ее словам, эта предусмотренная в проекте госбюджета сумма составляет 60 проц. всего долга.
Однако представитель Президента в Кабмине, первый заместитель главы Секретариата Президента Александр Шлапак (и не только он) считает, что в случае выплаты этих 20 миллиардов из бюджета в стране произойдет скачок инфляции. К тому же запланированные на компенсацию вкладов 20 миллиардов гривен еще нужно собрать. Пока ожидается, что солидная часть необходимых средств появится за счет превышения запланированных поступлений от приватизации — около 12 миллиардов гривен ($2,4 миллиарда). Ведь одна только продажа «Укртелекома» может принести $4 миллиарда. Столько же — приватизация предприятия «Сумыхимпром» и Одесского припортового завода. Не исключено также, что правительство Тимошенко попытается осуществить повторную приватизацию «Днепроэнерго» и «Лугансктепловоза».
На данном этапе вкладчикам «прямыми платежами» собираются отдать 6 млрд. гривен. («Это позволит вернуть гражданам Украины до 1000 гривен», — считает премьер-министр). Каждому из них предложат не забирать эти деньги, а оставить их на депозите «под существенную процентную ставку». 2 млрд. гривен Кабмин планирует возвратить вкладчикам в счет взаиморасчетов по погашению задолженности за жилкомуслуги. Еще 12 млрд. гривен Кабмин планирует направить на оплату текущих платежей по жилищно-коммунальным услугам для оплаты определенных групп товаров и услуг. И часть сбережений могут вернуть услугами и товарами.
«Мы дадим возможность людям рассчитываться по текущим платежам, жилищно-коммунальным платежам, услугам по определенной модели. Возможно, это будут товары, чтобы снизить инфляционную нагрузку на экономику и чтобы возвращение сбережений не вызвало никакие негативные инфляционные процессы», — сообщила Юлия Тимошенко.
Что касается перезачета за счет сбережений долгов за услуги ЖКХ, то, как известно, в 2005 году нашим согражданам уже давали такую возможность. Примерно 1,8 миллиарда гривен было тогда учтено в счет платы за коммунальные долги. Тогда же выяснилось, что такая схема имела много слабых мест. Во-первых, неденежные расчеты негативно повлияли на экономику. Ведь предприятиям жилищно-коммунального хозяйства тоже простили долги на эту сумму. Деньги во всех этих расчетах не присутствовали. При этом ЖКХ работало и оказывало населению услуги, которые стоят денег. Таким образом были «вымыты» оборотные средства самих предприятий, которые и без того находятся не в лучшем финансовом положении. Во-вторых, был нарушен принцип справедливости. Ведь получилось, что люди, которые исправно платили за жилье, в этой акции участия не приняли, так как у них не было долгов. А неплательщики, с которыми государству полагается бороться, получили поощрение — их долги были погашены.
Деньги счет любят
Компенсации вкладчикам Ощадбанка правительство начало выплачивать с 1997 года. Десять лет назад долг Сбербанка СССР украинским вкладчикам был определен в размере 123 миллиардов гривен ($24,27 миллиарда). До сих пор спорным вопросом остаются размеры суммы долгов людям, потерявшим деньги, накопленные до 1992 года. Наиболее часто называют цифру 127,8 миллиарда гривен. А законом закреплена задолженность в размере 131,96 миллиарда гривен. 122 миллиарда из них приходятся на счета (их число оценивается в 52 — 54 миллиона) вкладчиков Сбербанка СССР. Пока что за 50 гривнями обратилось около 23 с половиной миллионов обладателей сберкнижек. Им выплатили около 4 миллиардов 100 миллионов гривен. «Живыми» деньгами — около 2,3 миллиарда гривен. По данным Счетной палаты Украины, гарантированные государством обязательства по обесцененным сбережениям населения за последние 10 лет сократились лишь на 3 проц. и к началу 2007 года составляли 127,9 млрд. гривен.
Говорить о точных цифрах будущих выплат очень сложно, пока нет полной базы информации о том, кому и сколько государство должно. Клиентская база Сбербанка СССР начала формироваться с момента его основания в 20-х годах прошлого века и пополнялась до 1992 года. Специалисты утверждают, что не вся эта база сегодня актуальна. Это означает, что все 122 миллиарда гривен востребованы не будут. Но насколько меньше будет эта сумма? Возможно, что относительно точный ответ на этот вопрос будет получен в конце 2008 года. К этому времени каждому вкладчику будет открыт счет в Ощадбанке, на который будет впоследствии перечисляться компенсация. Деньги, в соответствии с решением Конституционного суда, должны распределяться поровну между всеми вкладчиками (есть решение КС, которое запрещает при выплате компенсаций разделять вкладчиков на категории). А пока что…Ощадбанк приглашает вкладчиков...
«Государственный Ощадный банк Украины приступает к созданию Реестра вкладчиков и собственников государственных ценных бумаг. И приглашает вкладчиков бывшего Сбербанка СССР, начиная с первого рабочего дня нового года — 8 января — обращаться в учреждения Ощадбанка по месту нахождения компенсационных счетов для проведения сверки остатков по этим счетам», — сообщил председатель правления Ощадбанка Анатолий Гулей. При этом вкладчики должны иметь сберегательные книжки, паспорт, справку о присвоении идентификационного номера. «Для нас очень важно, чтобы Ощадбанк справился с возвращением сбережений без очередей, — подчеркнула Юлия Тимошенко. — Я обращаюсь к людям: спешить не нужно, потому что мы будем это делать последовательно и спокойно, без ажиотажа». По мнению Анатолия Гулея, Ощадбанк будет выплачивать эти компенсации в течение трех лет.
— Пока у нас по этому поводу имеется только внутренняя информация, официальных документов еще нет, — сообщила начальник Харьковского областного управления Сбербанка Украины Оксана Сороколита. — Надо полагать, к созданию базы харьковских вкладчиков мы приступим практически сразу после Нового года…
Кроме компенсаций вкладов, Ощадбанк занимается выкупом некоторых ценных бумаг. Среди них облигации государственного целевого беспроцентного займа 1990 года по нескольким видам товаров и государственные казначейские обязательства СССР. Всего государство взяло на себя обязательство выкупить четыре вида ценных бумаг, выпущенных в СССР: облигации государственного целевого беспроцентного займа 1990 года, государственные казначейские обязательства СССР, сертификаты Сбербанка СССР и облигации государственного внутреннего займа 1982 года. Но только те бумаги, которые принадлежат гражданам Украины или приобретены на территории нашей страны. А для этого, естественно, нужно иметь возможность установить происхождение бумаг. Что не всегда возможно. Ведь из четырех перечисленных ценных бумаг именными являются только облигации государственного целевого беспроцентного займа 1990 года, на которых указано имя владельца. Остальные бумаги — на предъявителя. При этом две из них имеют признаки, которые позволяют определить, что они были приобретены на территории Украины. А вот облигация государственного внутреннего займа 1982 года таких признаков не имеет. Но, как утверждают специалисты, в нашем Минфине «над этим вопросом работают».
Понятное дело, выкуп предъявленной в Ощадбанк ценной бумаги возможен тогда, когда в банке на это будут деньги. В начале 2007 г. для этого вообще не было предусмотрено средств. Осенью в Кабмине нашли возможность выделить 20 млн. гривен, 800 тысяч из которых получила Харьковская область. К концу года эти деньги были выплачены и возобновятся выплаты, скорее всего, лишь весной.
http://www.time.kharkov.com/index.php?page_name=article&id=1723Дім, де гоїтимуться серця...
Людмила Пархоменко, «Деснянська правда», 28.12.2007, Чернігівська обл.
Давно очікуваний в області заклад – соціальний гуртожиток – відкрився у Ніжині. Загалом гуртожиток розрахований на 20 осіб. І незабаром тут буде дев’ятнадцять мешканців. А з 1 січня у гуртожитку вже житимуть дві дівчини – Марина Череп та Катя Миронець. Вони вибрали собі кімнати і залишилися дуже задоволеними новим житлом – гарним, світлим, красивим.
Як розповіла Світлана Васильєва, директор обласного центру для сім’ї, дітей та молоді, про те, аби такий гуртожиток з’явився в області, вони мріяли давно. І не лише мріяли, а й проводили велику роботу, зустрічалися з багатьма людьми, шукали приміщення. Так тривало цілих два роки. І нарешті допоміг міський голова Ніжина Михайло Приходько. У будівлі, де зараз розташувався соціальний заклад, була військова поліклініка, вона належала Міністерству оборони. Нині це комунальна власність. Весь другий поверх виділено під соціальний гуртожиток. На першому ж, що дуже зручно, знаходиться центр сімейної медицини, стоматологічний кабінет та поштове відділення.
На всі ремонтні та опоряджувальні роботи пішло 869 тисяч гривень, які було за сприяння облдержадміністрації виділено з Державного бюджету. З них 700 – на справжній євроремонт, решту грошей – на меблі та інші необхідні для мешканців гуртожитку речі. Опікуватимуться закладом спеціалісти обласного та міського й районного центрів для сім’ї, дітей та молоді. Але, оскільки це обласний заклад, то фінансуватиметься він з обласного бюджету. Проживати тут можуть діти та молоді люди віком від 15 до 23 років. Для того, аби влаштуватися в гуртожиток, їм треба мати направлення центрів соціальних служб та місцевої виконавчої влади, котра за три роки, які молоді люди матимуть право жити в гуртожитку, мусить підшукувати їм інше – постійне житло, пропонувати роботу, якщо хтось цього потребуватиме.
Загалом гуртожиток розрахований на 20 осіб. І незабаром тут буде дев’ятнадцять мешканців. А з 1 січня у гуртожитку вже житимуть дві дівчини – Марина Череп та Катя Миронець. Вони вибрали собі кімнати і залишилися дуже задоволеними новим житлом – гарним, світлим, красивим. Вісімнадцятирічна Марина думає продовжити навчання в Сокиринцях, заочно, на оператора комп’ютерного набору. А в Ніжині шукатиме роботу. Батьків у неї немає, лише старші брат і сестра. Катя нині на третьому курсі Ніжинського медичного коледжу. Живе на квартирі, бо гуртожитку навчальний заклад не має. На пенсію і стипендію (загалом у дівчат це складає близько 500 гривень на місяць) дуже не розженешся. Отож соціальний гуртожиток для них – як знахідка. А всі ті, хто причетний до створення цього закладу, здається, подбали про найменші дрібниці. Кімнати з сучасними меблями, килими, люстри, штори, навіть покривала на ліжках – усе підібране з неабияким смаком. Тут є душові кабіни та туалети з сучасною сантехнікою, кімната для прання з двома пральними машинами, не забули навіть про гладильну дошку (!). Сучасна простора кухня з усім начинням і їдальня. Хол і зала, де можна подивитися телевізор. Тут чудові килими, гарні м’які меблі. Працівники центрів соціальних служб, а також новоспеченого закладу на чолі з майбутнім директором Оксаною Левчук подбали і про ялинку, і про пухнастого ведмедика, який «відпочиває» на дивані, і про статуетку янголятка, котре оберігатиме мешканців цього затишного, ні, не гуртожитку, а справжнього дому.
На його відкриття, як і годиться, приїхали почесні гості. Голова облдержадміністрації, передаючи господарям документи на цей заклад, сказав, що Святий Миколай зазвичай ходить з подарунками. А на світі ще, на жаль, є категорії людей, котрі потребують допомоги й захисту суспільства. Це, насамперед, сироти та діти, позбавлені батьківського піклування. Їх в області – аж дві тисячі. Отож є надія, що цей заклад допоможе частині з них пристосуватися до умов нашого нелегкого життя і буде добрим до них. Хотілося б, щоб кожен день приносив мешканцям цього дому усмішки та добрий настрій.
Голова обласної ради Наталія Романова, виступаючи, подякувала обласній громаді, депутатам та Ніжинському міському голові за ту роботу, котра передувала відкриттю цього соціального закладу. Бо доброчинство – дуже гарна традиція, котра обов’язково матиме продовження. Адже, наголосила Наталія Андріївна, такі соціальні гуртожитки потрібні у кожному районі та місті області. Далі голова обласної ради вручила подарунки – таку необхідну мешканцям побутову техніку.
Ніжинський міський голова Михайло Приходько, «хрещений тато» цього закладу, сказав, що завжди радий допомагати тим, хто цього потребує. Особливо, коли це діти, обділені життям.
Соціальний гуртожиток відвідав також директор Державної соціальної служби для сім’ї, дітей та молоді Артур Горін.
Відкриття цього закладу було не офіційним, а щирим і святковим. Цьому також посприяв виступ вокально-хореографічного ансамблю «Калинонька» місцевої дитячої музичної школи під керівництвом заслуженого артиста України Валерія Кирилюка.
Принагідно Володимир Хоменко побував у ніжинській родині Віри та Анатолія Кириченків, котрі виховують дев’ятеро дітей, подарував їм теплий одяг, взуття, фрукти та солодощі. Працівники апарату облдержадміністрації теж з подарунками роз’їхалися по області. Також, говорячи про цю акцію, голова облдержадміністрації підкреслив, що турботу й допомогу такі родини будуть відчувати не лише до свят, а постійно.
Не “бульварна хроніка”, а зловживання!ІСТОРИЧНА СПАДЩИНА
Петро Маніленко, «Вінницька газета», 27.12.2007
На Бершадщині за два останні роки знищене тваринництво. Сподіваємося, що вже новий Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко по-справжньому оцінить роботу керівника-дилетанта, яка, прикриваючись іменем відомого нардепа, довела колишній район високої культури землеробства до занепаду.
Публікації у газеті – “Феєрверки Світлани Шульц, або Бершадь у прірві” (20 вересня 2007), “Своя рука – владика” (11 жовтня); “А що за цифрами” (1 листопада) – дістали схвальну оцінку читачів.
Матеріалами зацікавилися і правоохоронні органи. Так, інформацію про “золотий котел” у Бершаді (Головне контрольно-ревізійне управління України в ході проведеної зустрічної звірки в ПП “Кріпптон” встановило зайве витрачання бюджетних коштів внаслідок завищення обсягу виконаних підрядних робіт на 186 тис. грн.), закупівлю збірно-розбірної сцени за завищеними цінами (хтось “нагрів” на цьому руки на 85 тис. грн.) повторно розглядає прокуратура.
Зреагувала і Служба безпеки України. Як повідомив начальник обласного управління Іван Кулак, для перевірки викладених фактів щодо протиправних дій службових осіб РДА та посадовців органів місцевого самоврядування Бершадського району при вирішенні питань прийняття на посади держслужбовців, користування земельними ділянками залучені фахівці управлінь Головдержслужби України і з контролю за використанням та охороною земель у Вінницькій області.
Відповідно до висновку управління з контролю за використанням та охороною земель, ТОВ «Зернопродукт» протягом 2006 року використовувало ділянки громадян на території П’ятківської, Баланівської та Бирлівської сільських рад, порушуючи вимоги статей 125, 125 Земельного кодексу України. Також керівництво Бершадської РДА (голова Світлана Шульц та її перший заступник Віктор Максимчук) безпідставно знизили розміри орендної плати приватному підприємцю Анатолію Зеленецькому (його дружина працює завідуючою загальним відділом райдержадміністрації!) за користування земельними ділянками Голдашівської сільської ради.
Після завершення перевірки за виявленими фактами порушень буде поінформовано прокуратуру області для вжиття заходів.
Крім того, за результатами перевірки інформації щодо затвердження головою Бершадської РДА Світланою Шульц вчительки передпенсійного віку Віри Островерх на посаду начальника організаційного відділу апарату райдержадміністрації, спеціалісти управління Головдержслужби України у Вінницькій області підтвердили неправомірність присвоєння останній найвищого рангу державного службовця, що суперечить вимогам постанови Кабміну №658 від 19 червня 1996 р.
Спецпідрозділ управління СБУ ініціював включення до плану роботи КРУ у Вінницькій області в першому кварталі 2008 року проведення комплексної перевірки використання бюджетних коштів Бершадською районною радою та державною адміністрацією.
На жаль, читачі так і не одержали відповіді на чимало інших важливих запитань, які були надруковані в газеті. А саме: як може голова райдержадміністрації зі скромною зарплатою купити «Тойоти» 1993-го та 2007-го років випуску, водночас навчаючи у престижних ВНЗ Києва двох синів-студентів; провести євроремонт у будинку, закупивши туди дорогі меблі; прокласти до будинку асфальтовану дорогу?
На Бершадщині за два останні роки знищене тваринництво. Нині 82% в загальнорайонному виробництві м’яса становить частка птахокомбінату «Бершадський». Однак Світлана Шульц на сесії районної ради навмисно називає цифру 64%! Більше того, показники птахокомбінату приписують або до сільського господарства, або промисловості. Маніпулюють (точніше приписують), аби «витягти» з прориву ту чи іншу галузь.
Два роки поспіль пані Шульц з розмахом, по декілька днів підряд справляє свої іменини, перетворивши їх на свято районного масштабу. Але цього у Вінниці та Києві ніхто намагається не помічати.
Сподіваємося, що вже новий Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко по-справжньому оцінить роботу керівника-дилетанта, яка, прикриваючись іменем відомого нардепа, довела колишній район високої культури землеробства до занепаду.
Редакція тримає на контролі реагування влади на критичні виступи «Вінницької газети» (це не «бульварна хроніка», як заявляла пані Шульц на сесії районної ради) і інформуватиме читачів.
Часу все менше, а консенсусу не знаходять
«Полтавський вісник», 27.12.2007
Відбулося чергове засідання оргкомітету з підготовки до відзначення 300-річчя Полтавської битви. За участю вчених з багатьох країн, у тому числі Швеції і США, проведено міжнародні археологічну експедицію і науково-практичну конференцію, круглий стіл «Полтавська битва: нове бачення», розроблено концепцію розвитку заповідника «Поле Полтавської битви». Створюється фільм «На хвилях пам’яті», затверджено емблему відзначення 300-річчя історичної дати.
Під керівництвом міського голови Андрія Матковського відбулося чергове засідання оргкомітету з підготовки до відзначення 300-річчя Полтавської битви. Насамперед слово взяв голова ОДА Валерій Асадчев. Враховуючи те, що часу лишається все менше, губернатор радив зосередитися на низці першочергових проблем, таких як спорудження музеїв Павловського, історії Швеції та козацької слави. Андрій Матковський звернув увагу голови облдерж¬адміністрації на те, що міська влада вже чимало зробила в цьому напрямку, хоча незадоволення теж не приховував. Причина – брак конкретики в роботі, інформаційний вакуум, що зумовлює викривлене трактування підготовки до ювілею у низці вітчизняних і зарубіжних ЗМІ, дивна позиція держави щодо фінансування заходів.
Головний архітектор Полтави Вадим Вадімов ознайомив членів оргкомітету з перспективами розвитку інфраструктури міста. Так, аби гідно зустріти численних туристів, міська рада ухвалила чи розглядає понад 10 погоджень на розташування готельних комплексів. Серед адрес – вул. Пушкіна, 25 (35 номерів підвищеної комфортності), Київське шосе, 38 (20 номерів), Великотирновська, 9-а (35 номерів) тощо. Всього в Полтаві з’явиться близько 230 нових готельних номерів. Пропонувалося поліпшити рівень проживання в існуючих готелях. Із об’єктів обслуговування Полтава планує звести популярні комплекси «Макдональдс» і «Козирна карта», які, безумовно, мають принадити туристів.
Підсумки роботи оргкомітету за 2007-й рік підбила заступник міського голови Лариса Семеняга. За участю вчених з багатьох країн, у тому числі Швеції і США, проведено міжнародні археологічну експедицію і науково-практичну конференцію, круглий стіл «Полтавська битва: нове бачення», розроблено концепцію розвитку заповідника «Поле Полтавської битви». Штат заповідника збільшено на 5 осіб, виділено кошти на придбання для нього автомобіля. Створюється іміджевий фільм «На хвилях пам’яті» (режисер – Олег Мінгальов). Затверджено емблему відзначення 300-річчя історичної дати.
У планах – підготовка програми розвитку туризму, запровадження гранту для фірм, які найкраще працюватимуть «на в’їзд» туристів, створення Інтернет-сайту оргкомітету.
Далі дехто із членів висунув низку звинувачень на адресу керівництва оргкомітету щодо хаотичності дій, «продавлювання» тих чи інших проектів, непрозорості. Стосувалося це передовсім концепції розвитку заповідника, підготовленої авторським колективом на чолі з архітектором Валерієм Трегубовим.
Мер рішуче відкинув звинувачення, порадивши критикам підготувати альтернативний проект – для порівняння. Валерію Трегубову доручено попрацювати над зауваженнями і представити концепцію ще раз – у відкоригованому вигляді. Міський голова закликав колег по оргкомітету до консенсусу, який пришвидшить підготовку до ювілею.Повнотекстовий огляд регіональної преси. До випуску ввійшли матеріали, які з’явилися на шпальтах та в інтернет-версіях обласних та міських газет України по 5 січня 2008 року включно. * * *
Якщо видання має інтернет-версію – наводиться гіперпосилання, якщо не має – вказується дата виходу газети в світ.
Випуск підготували:
Пустовойт В.І.,
Кулакевич І.С.,
Некрасова О.С.,
Юрковська О.Ю.Відділ інформаційно-бібліотечного забезпечення
Інформаційного управління
апарату Верховної Ради України
Тел. 255-25-71.E-mail: nekrasova@rada.gov.ua
