Глава VII УРЯД ЛИТОВСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИСтаття 91
Уряд Литовської Республіки складають Прем'єр-міністр та
міністри.Стаття 92
Прем'єр-міністра зі схвалення Сейму призначає і звільняє
Президент Республіки.
Міністрів за поданням Прем'єр-міністра призначає та звільняє
Президент Республіки.
Прем'єр-міністр не пізніше ніж протягом 15 днів з моменту
його призначення пропонує Сеймові утворений ним та затверджений
Президентом Республіки Уряд і подає на розгляд програму Уряду.
Уряд складає свої повноваження перед Президентом після
виборів Сейму або у разі обрання Президента Республіки.
Повноваження на здійснення своєї діяльності новий Уряд
отримує в разі схвалення його програми більшістю голосів членів
Сейму, які беруть участь у засіданні Сейму.Стаття 93
Приступаючи до виконання своїх обов'язків, Прем'єр-міністр
та міністри складають у Сеймі присягу зберігати вірність
Литовській Республіці, додержувати Конституції та законів. Текст
присяги встановлюється Законом про Уряд.Стаття 94
Уряд Литовської Республіки:
1) управляє справами краю, охороняє територіальну
недоторканість Литовської Республіки, гарантує державну безпеку
та громадський порядок;
2) виконує закони та постанови Сейму про здійснення законів,
а також декрети Президента Республіки;
3) координує діяльність міністерств та інших урядових
установ;
4) готує проект державного бюджету та подає його до Сейму;
виконує державний бюджет, подає до Сейму звіт про виконання
бюджету;
5) готує та подає до Сейму на розгляд проекти законів;
6) встановлює дипломатичні відносини і підтримує зв'язки з
іноземними державами та міжнародними організаціями;
7) виконує інші обов'язки, покладені на Уряд Конституцією та
іншими законами.Стаття 95
Уряд Литовської Республіки вирішує питання державного
управління на засіданнях шляхом прийняття постанов більшістю
голосів членів Уряду. У засіданнях Уряду також може брати участь
Державний контролер.
Постанови Уряду підписують Прем'єр-міністр та міністр
відповідної галузі.Стаття 96
Уряд Литовської Республіки несе солідарну відповідальність
перед Сеймом за загальну діяльність Уряду.
Міністри, здійснюючи керівництво дорученими їм сферами
управління, несуть відповідальність перед Сеймом, Президентом
Республіки та без посередньо підзвітні Прем'єр-міністрові.Стаття 97
Прем'єр-міністр представляє Уряд Литовської Республіки та
керує його діяльністю.
За відсутності Прем'єр-міністра або в разі неможливості
виконання ним своїх обов'язків Президент Республіки на строк, не
більший ніж 60 днів, за поданням Прем'єр-міністра доручає одному
з міністрів заміщати його, а в разі відсутності такого подання
Президент Республіки доручає одному з міністрів заміщати
Прем'єр-міністра.Стаття 98
Міністр керує міністерством, вирішує питання, які стосуються
компетенції міністерства, а також виконує інші передбачені
законами функції.
Тимчасово заміщати міністра може лише призначений
Прем'єр-міністром інший член Уряду.Стаття 99
Прем'єр-міністр та міністри не можуть обіймати ніяких інших
виборних чи призначуваних посад, працювати в підприємницьких,
комерційних або інших приватних установах або на підприємствах, а
також отримувати інший оклад, за винятком окладу, встановленого
до його посади в Уряді, та плати за творчу діяльність.Стаття 100
Прем'єр-міністр та міністри не можуть бути притягнені до
кримінальної відповідальності, заарештовані, не може бути іншим
способом обмежена їхня свобода без попередньої згоди Сейму, а в
період між сесіями Сейму - без попередньої згоди Президента
Республіки.Стаття 101
На вимогу Сейму Уряд чи окремі міністри повинні відзвітувати
перед Сеймом за свою діяльність.
Якщо міняється більше половини міністрів, Уряд повинен знову
отримати повноваження від Сейму. В іншому разі Уряд повинен
подати у відставку.
Урядові належить подати у відставку також у таких випадках:
1) якщо Сейм двічі підряд не схвалює програму новообраного
Уряду;
2) якщо Сейм більшістю голосів усіх членів Сейму таємним
голосуванням виражає недовіру Урядові чи Прем'єр-міністрові;
3) відставки або смерті Прем'єр-міністра;
4) після виборів Сейму, коли утворюється новий Уряд.
Міністр зобов'язаний подати у відставку в разі вираження
йому таємним голосуванням недовіри більш ніж половиною всіх
членів Сейму.
Відставка Уряду чи міністра приймається Президентом
Республіки.
Глава VIII КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУДСтаття 102
Конституційний Суд приймає рішення про відповідність законів
та інших актів Сейму Конституції, а актів Президента Республіки
та Уряду - Конституції або законам.
Статус Конституційного Суду та порядок здійснення його
повноважень встановлюється Законом Литовської Республіки про
Конституційний Суд.Стаття 103
Конституційний Суд складається з 9 суддів, призначуваних
строком на дев'ять років і лише на один строк повноважень. Склад
Конституційного Суду кожні три роки поновлюється на одну третину.
По три кандидати в судді Конституційного Суду призначаються
Сеймом з числа кандидатів, запропонованих Президентом Республіки,
Головою Сейму та Головою Верховного Суду; а суддями їх призначає
Сейм.
Голова Конституційного Суду з числа суддів цього суду
призначається Сеймом за поданням Президента Республіки.
Суддями Конституційного Суду можуть призначатися громадяни
Литовської Республіки, які мають бездоганну репутацію, вищу
правничу освіту та стаж правничої або науково-педагогічної роботи
за фахом правника не менше 10 років.Стаття 104
Судді Конституційного Суду при виконанні своїх обов'язків
незалежні від будь-якого державного інституту особи чи
організації і керуються лише Конституцією Литовської Республіки.
Перш ніж приступити до виконання своїх обов'язків судді
Конституційного Суду складають у Сеймі присягу на вірність
Литовській Республіці та Конституції.
Щодо суддів Конституційного Суду застосовуються обмеження
трудової і політичної діяльності, встановлені для суддів судів.
Судді Конституційного Суду володіють таким самим правом
недоторканності особи, як і члени Сейму.Стаття 105
Конституційний Суд розглядає та приймає рішення про
відповідність законів Литовської Республіки та інших прийнятих
Сеймом актів Конституції Литовської Республіки.
Конституційний Суд також розглядає відповідність Конституції
та законам:
1) актів Президента Республіки:
2) актів Уряду Республіки.
Конституційний Суд подає висновки стосовно того:
1) чи мали місце порушення законів про вибори під час
виборів Президента Республіки або членів Сейму;
2) чи дозволяє стан здоров'я виконувати Президентові
Республіки його обов'язки;
3) чи не суперечать міжнародні договори Литовської
Республіки Конституції;
4) чи не суперечать Конституції конкретні дії членів Сейму
та державних посадових осіб, щодо яких порушено справу про
імпічмент.Стаття 106
Право звертатися до Конституційного Суду щодо зазначених у
частині першій статті 105 актів має Уряд, не менш як одна п'ята
всіх членів Сейму, а також суди.
Право звертатися до Конституційного Суду щодо відповідності
актів Президента Республіки Конституції та законам мають не менш
як одна п'ята всіх членів Сейму та суди.
Звертатися до Конституційного Суду щодо відповідності актів
Уряду Конституції та законам можуть не менш як одна п'ята всіх
членів Сейму суди, а також Президент Республіки.
Подання Президента Республіки Конституційному Суду або
постанова Сейму про розгляд відповідності акта Конституції
зупиняють дію цього акта.
Звертатися до Конституційного Суду щодо винесення висновку
може Сейм, а щодо виборів Сейму та міжнародних договорів - і
Президент Республіки.
Конституційний Суд має право відмовитися я від розгляду
справи або підготовки висновку, якщо звернення ґрунтується не на
правових мотивах.Стаття 107
Закон Литовської Республіки (чи його частина) або інший акт
Сейму (чи його частина), акт Президента Республіки, акт Уряду (чи
його частина) не можуть застосовуватися з дня офіційного
оголошення рішення Конституційного Суду про суперечність
відповідного акта (чи його частини) Конституції Литовської
Республіки.
Рішення Конституційного Суду з питань, віднесених
Конституцією до його компетенції, є остаточними та оскарженню не
підлягають.
На підставі висновків Конституційного суду остаточні рішення
із зазначених у частині третій статті 105 Конституції питань
приймаються Сеймом.Стаття 108
Повноваження судді Конституційного Суду припиняються:
1) зі спливом строку повноважень;
2) у разі його смерті;
3) у разі відставки;
4) при неможливості виконання ним своїх обов'язків за станом
здоров'я;
5) у випадку усунення його Сеймом з посади, яку він обіймає,
у порядку процедури імпічменту.
Глава IX СУДСтаття 109
Правосуддя у Литовській Республіці здійснюється лише судами.
Суддя та суди при здійсненні правосуддя є незалежними.
Судді при розгляді справ підкоряються тільки законові.
Суд виносить рішення від імені Литовської Республіки.Стаття 110
Суддя не може застосовувати закон, який суперечить
Конституції.
У тих випадках, коли є підстава вважати, що закон або інший
правний акт, який повинен бути застосований у конкретній справі,
суперечить Конституції, суддя зупиняє розгляд цієї справи і
звертається до Конституційного Суду з проханням винести рішення
про відповідність цього закону або іншого правового акта
Конституції.Стаття 111
Судами в Литовській Республіці є Верховний Суд Литви,
Апеляційний суд Литви, окружні та апілінкові суди.
Для розгляду справ з адміністративних, трудових, сімейних
питань та щодо справ інших категорій відповідно до закону можуть
бути засновані спеціалізовані суди.
Суди з особливими повноваженнями в мирний час у Литовській
Республіці не можуть засновуватися.
Питання про утворення та компетенція судів визначаються
Законом Литовської Республіки про суди.Стаття 112
Суддями у Литві можуть бути лише громадяни Литовської
Республіки.
Судді Верховного Суду, а з їх числа - Голова призначаються
та звільняються Сеймом за поданням Президента Республіки.
Судді Апеляційного суду, а з їх числа - Голова призначаються
Президентом Республіки зі схвалення Сейму.
Призначення суддів та голів апілінкових, окружних та
спеціалізованих судів та зміна місця їх роботи здійснюється
Президентом Республіки.
Пропозиції щодо призначення, підвищення, переведення або
звільнення з посади суддів подаються Президентові Республіки
передбаченою законом спеціальною інституцією суддів.
Призначена суддею особа у встановленому законом порядку
складає присягу зберігати вірність Литовській Республіці,
здійснювати правосуддя лише відповідно до закону.Стаття 113
Суддя не може обіймати ніяких інших виборних та
призначуваних посад, працювати в підприємницьких, комерційних чи
інших приватних установах або на підприємствах. Він також не може
отримувати ніякого іншого окладу за винятком окладу судді та пла-
ти за педагогічну або творчу діяльність.
Суддя не може брати участь у діяльності політичних партій та
інших політичних організацій.Стаття 114
Втручання інститутів державної влади та управління, членів
Сейму й інших посадових осіб, політичних партій, політичних і
громадських організацій або громадян у діяльність судді чи суду
забороняється і має наслідком передбачену законом
відповідальність.
Суддя не може бути притягнений до кримінальної
відповідальності, заарештований, не може бути іншим способом
обмежена його свобода без згоди Сейму; а в період між сесіями
Сейму - без згоди Президента Республіки.Стаття 115
Судді судів Литовської Республіки звільняються з посади у
встановленому законом порядку у таких випадках:
1) за власним бажанням;
2) із закінченням строку повноважень або після досягнення
встановленого законом пенсійного віку;
3) за станом здоров'я:
4) при обранні на іншу посаду або при переведенні на іншу
роботу з їхньої згоди;
5) у разі скоєння вчинку, який ганьбить звання судді;
6) у разі набуття законної чинності обвинувальними вироками
судів стосовно до суддів.Стаття 116
Голова та судді Верховного Суду, а також Голова і судді
Апеляційного суду за грубе порушення Конституції або порушення
присяги, а також при виявленні фактів вчинення злочину можуть
бути усунені Сеймом з посади у порядку процедури імпічментуСтаття 117
Розгляд справ у всіх судах ведеться відкрито. Судове
засідання може бути закритим з метою збереження таємниці
особистого або сімейного життя людини, а також якщо при
відкритому розгляді справи може бути розголошена державна,
професійна або комерційна таємниця.
Судочинство у Литовській Республіці провадиться державною
мовою.
Особам, які не володіють литовською мовою, гарантується
право брати участь у слідчих та судових діях через перекладачів.Стаття 118
Державне обвинувачення з кримінальних справ підтримується,
кримінальне переслідування провадиться, контроль за діяльністю
органів дізнання здійснюється прокурорами.
Досудове слідство провадиться слідчими.
Порядок призначення прокурорів та слідчих і їхній статус
встановлюється законом.Глава Х МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ ТА УПРАВЛІННЯ
Стаття 119
Право на самоврядування гарантується державним
територіально-адміністративним одиницям, передбаченим законом.
Воно здійснюється через відповідні Ради самоврядувань.
Члени Рад самоврядувань строком на два роки обираються
населенням адміністративної одиниці - громадянами Литовської
Республіки на основі загального, рівного та прямого виборчого
права шляхом таємного голосування.
Порядок організації та діяльності інститутів самоврядування
встановлюється законом.
З метою безпосереднього здійснення законів Литовської
Республіки, рішень Уряду та Рад самоврядувань Радою
самоврядування утворюються підзвітні їй виконавчі органи.Стаття 120
Держава надає підтримку органам самоврядування.
Органи самоврядування у межах встановленої Конституцією та
законами компетенції діють вільно і самостійно.Стаття 121
Органи самоврядування складають та затверджують свій бюджет.
Ради самоврядувань мають право у передбачених законом межах
та порядку встановлювати місцеві збори, Ради самоврядувань можуть
передбачати за рахунок свого бюджету пільги щодо податків і
зборів.Стаття 122
Ради самоврядувань у зв'язку з порушенням їхніх прав мають
право звертатися до суду.Стаття 123
Управління в адміністративних одиницях вищого рівня у
передбаченому законом порядку організовується Урядом.
Нагляд за додержанням органами самоврядування Конституції та
законів, за виконанням рішень Уряду здійснюється призначеними
Урядом представниками.
Повноваження представника Уряду та порядок їх здійснення
встановлюється законом.
У встановлених законом випадках та порядку на території
самоврядувань Сейм може тимчасово ввести пряме правління.Стаття 124
Акти чи дії Рад самоврядувань, їх виконавчих органів, а
також їх посадових осіб, які порушують права громадян та
організацій, можуть бути оскаржені до суду.
Глава XI ФІНАНСИ ТА ДЕРЖАВНИЙ БЮДЖЕТСтаття 125
Центральним банком у Литовській Республіці є Банк Литви,
який за правом власності належить Литовській державі.
Право на емісію грошей має лише Банк Литви. Порядок
організації та діяльності Банку Литви, а також його повноваження
встановлюються законом.Стаття 126
Керівництво Банком Литви здійснюється Правлінням Банку у
складі його Голови, заступників Голови та членів.
Голова Правління Банку Литви призначається строком на п'ять
років Сеймом за поданням Президента Республіки.Стаття 127
Бюджетну систему Литви складають самостійний державний
бюджет Литовської Республіки, а також самостійні бюджети місцевих
самоврядувань.
Доходи державного бюджету формуються за рахунок податків,
обов'язкових платежів, зборів, доходів за рахунок державного
майна та інших надходжень.
Податки, інші платежі у бюджет та збори встановлюються
законами Литовської Республіки.Стаття 128
Рішення щодо державної позики та інших суттєвих майнових
зобов'язань держави приймаються Сеймом за пропозицією Уряду
Порядок управління, користування та розпоряджання державним
майном встановлюється законом.Стаття 129
Бюджетний рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня.Стаття 130
Проект державного бюджету складається Урядом та вноситься у
Сейм не пізніше ніж за 75 днів до завершення бюджетного рокуСтаття 131
Проект державного бюджету розглядається Сеймом та
затверджується законом до початку нового бюджетного року.
При розгляді проекту бюджету Сейм може збільшувати витрати,
лише зазначивши джерела фінансування цих витрат. Не можна
зменшувати передбачені законами витрати до внесення змін у ці
закони.Стаття 132
Якщо державний бюджет своєчасно не затверджується, його
витрати на початку бюджетного року на кожний місяць не можуть
перевищувати однієї дванадцятої розміру витрат державного бюджету
попереднього року.
Протягом бюджетного року Сейм може вносити зміни до бюджету.
Зміни до бюджету вносяться у тому самому порядку, згідно з яким
він складається, приймається та затверджується. У разі потреби
Сейм може затвердити додатковий бюджет.Стаття 133
Система державного контролю та його повноваження
встановлюються законом.
Керівництво державним контролем здійснюється Державним
контролером, який строком на п'ять років за поданням Президента
Республіки призначається Сеймом.
Державний контролер, приступаючи до виконання обов'язків,
складає присягу. Текст присяги встановлюється законом.Стаття 134
Державний контроль здійснює нагляд за законністю управління
державним майном та його використанням і за виконанням державного
бюджету.
Державний контролер подає до Сейму висновок щодо річного
звіту про виконання бюджету.Глава XIII ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА ТА ЗАХИСТ ДЕРЖАВИ
Стаття 135
Литовська Республіка, здійснюючи зовнішню політику,
керується загальновизнаними принципами та нормами міжнародного
права, прагне убезпечити незалежність країни, благополуччя
громадян та їхні основні права і свободи, бере участь у створенні
міжнародного порядку який ґрунтується на праві та правосудді.
Пропаганда війни у Литовській Республіці забороняється.Стаття 136
Литовська Республіка бере участь у міжнародних організаціях,
якщо це не суперечить інтересам держави та її незалежності.Стаття 137
На території Литовської Республіки не можуть розміщатися
зброя масового знищення та військові бази іноземних держав.Стаття 138
Сейм ратифікує або денонсує такі міжнародні договори
Литовської Республіки:
1) про зміну державних кордонів Литовської Республіки;
2) про політичне співробітництво з іноземними державами, про
взаємодопомогу, а також договори оборонного характеру пов'язані з
обороною держави;
3) про відмову від застосування сили чи загрози силою, а
також мирні договори;
4) про перебування та статус Збройних сил Литовської
Республіки на території іноземних держав;
5) про участь Литовської Республіки у міжнародних
організаціях універсального характеру та реґіональних міжнародних
організаціях;
6) багатосторонні або довгострокові економічні договори.
Законами, а також міжнародними договорами можуть бути
передбачені й інші випадки ратифікації Сеймом міжнародних
договорів Литовської Республіки.
Міжнародні договори, ратифіковані Сеймом Литовської
Республіки, є складовою частиною правової системи Литовської
Республіки.Стаття 139
Захист Литовської Республіки від зовнішнього збройного
нападу є правом та обов'язком кожного громадянина Литовської
Республіки.
У встановленому законом порядку громадяни Литовської
Республіки зобов'язані проходити військову або альтернативну
службу з охорони краю.
Організація охорони краю встановлюється законами.Стаття 140
Найважливіші питання оборони держави розглядаються та
координуються Державною радою оборони, до складу якої входять
Президент Республіки, Прем'єр-міністр, Голова Сейму, міністр
охорони краю та командувач військ. Керівництво Державною радою
оборони здійснюється Президентом Республіки. Порядок її
утворення, діяльності та повноваження встановлюються законом.
Президент Республіки є Головнокомандувачем Збройних сил
держави.
Відповідальність перед Сеймом за управління Збройними силами
держави та керівництво ними несуть Уряд, міністр охорони краю,
командувач військ. Міністром охорони краю не може бути
військовослужбовець, який не вийшов у відставкуСтаття 141
Особи, які проходять дійсну військову або альтернативну
службу а також офіцери, які не вийшли у відставку, сержанти,
надстроковики системи охорони краю, поліції та внутрішньої
служби, оплачувані посадові особи інших воєнізованих служб та
служб безпеки не можуть бути членами Сейму та членами Рад
самоврядувань. Вони не можуть обіймати виборні або призначувані
посади на державній цивільній службі, брати участь у діяльності
політичних партій та політичних організацій.Стаття 142
Сейм вводить воєнний стан, оголошує мобілізацію чи
демобілізацію, приймає рішення про використання Збройних сил у
разі необхідності захисту Батьківщини або виконання міжнародних
зобов'язань Литовської держави.
У випадку збройного нападу при виникненні загрози
суверенності чи територіальній цілісності держави Президент
Республіки негайно приймає рішення про захист від збройної
агресії, вводить воєнний стан у всій державі або її частині,
оголошує мобілізацію і вносить ці рішення для затвердження на
найближче засідання Сейму, а в період між сесіями Сейму - негайно
скликає позачергову сесію. Сейм затверджує або скасовує рішення
Президента Республіки.Стаття 143
Якщо під час воєнних дій мають проводитися чергові вибори,
Сейм або Президент Республіки приймає рішення про продовження
строку повноважень Сейму, Президента Республіки або Рад
самоврядувань. У такому випадку вибори мають бути призначені не
пізніше ніж через три місяці після закінчення війни.Стаття 144
При виникненні у державі загрози конституційному ладові або
громадському спокою Сейм може на всій території держави або її
частині ввести надзвичайний стан. Його тривалість - до шести
місяців.
У період між сесіями Сейму у невідкладних випадках таке
рішення має право прийняти Президент Республіки, одночасно
скликаючи позачергову сесію Сейму для розгляду цього питання.
Сейм затверджує або скасовує рішення Президента Республіки.
Питання надзвичайного стану регулюються законом.Стаття 145
При введенні воєнного або надзвичайного стану тимчасово
можуть бути обмежені права та свободи, зазначені у статтях 22,
24, 25, 32, 35 і 36 Конституції.Стаття 146
Держава опікає та забезпечує воїнів, які втратили здоров'я
під час проходження військової служби, а також сім'ї воїнів, які
загинули або позбулися життя під час проходження військової
служби.
Держава забезпечує і громадян, які втратили здоров'я,
захищаючи державу, а також сім'ї громадян, які загинули або
позбулися життя, захищаючи державуСтаття 147
Внести у Сейм пропозицію щодо зміни чи доповнення
Конституції Литовської Республіки має право група членів Сейму в
складі не менше однієї четвертої всіх членів Сейму або не менше
300 тисяч виборців.
Під час надзвичайного або воєнного стану поправки до
Конституції вноситися не можуть.Стаття 148
Положення статті 1 Конституції "Литовська держава є
незалежною демократичною республікою" може бути змінена лише
шляхом референдуму; якби за це висловилося не менше як три
четвертих громадян Литви, які мають виборче право.
Тільки шляхом референдуму можуть змінюватися положення глави
I "Литовська держава" та глави XIV "Зміна Конституції".
Конституційні поправки до інших глав Конституції повинні
розглядати і голосування щодо них має проводитися у Сеймі двічі.
Між цими голосуваннями має бути не менш як тримісячна перерва.
Проект закону про зміну Конституції вважається прийнятим Сеймом,
якщо при кожному голосуванні за це голосувало не менше як дві
третини усіх членів Сейму.
Неприйнята конституційна поправка може бути подана на новий
розгляд Сейму не раніше ніж через рік.Стаття 149
Прийнятий закон про зміну Конституції підписується
Президентом Республіки і не пізніше як протягом 5 днів офіційно
проголошується.
Якщо у зазначений строк такий закон Президентом Республіки
не підписується та не проголошується, цей закон набуває чинності
після його підписання та офіційного проголошення Головою Сейму.
Закон про зміну Конституції набуває чинності не раніше як
через один місяць після його прийняття.Стаття 150
Складовою частиною Конституції Литовської Республіки є:
Конституційний закон "Про Литовську державу" від 11 лютого
1991 року;
Конституційний акт "Про неприєднання Литовської Республіки
до пострадянських Східних союзів" від 8 червня 1992 року.Стаття 151
Ця Конституція Литовської Республіки набуває чинності
наступного дня після офіційного оголошення результатів
референдуму та за умови, якщо на референдумі вона буде схвалена
більш ніж половиною усіх громадян Литовської Республіки, які
володіють виборчим правом.Стаття 152
Порядок набуття чинності цією Конституцією та окремих її
положень реґламентується Законом Литовської Республіки "Про
порядок набуття чинності Конституцією Литовської Республіки",
який приймається шляхом референдуму одночасно з Конституцією
Литовської Республіки.Стаття 153
У разі прийняття шляхом референдуму цієї Конституції
Литовської Республіки Сейм Литовської Республіки до 25 жовтня
1993 року більшістю у три п'ятих голосів усіх членів Сейму може
змінити положення Конституції Литовської Республіки, які
містяться у статтях 47, 55, 56, у пункті 2 частини другої статті
58, у статтях 65, 68, 69, у пунктах 11 і 12 статті 84, у частині
першій статті 87, у статтях 96, 103, 118, у частині четвертій
статті 119.Стаття 154
Прийняті шляхом референдуму Конституція Литовської
Республіки та Закон Литовської Республіки "Про порядок набуття
чинності Конституцією Литовської Республіки" підписуються і не
пізніше як протягом 15 днів проголошуються Головою Верховної Ради
Литовської Республіки.