|
|
Видання нормативного характеру (Україна)станом на 16 квітня 2002 року
1. Україна. Закон. Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду: Прийнятий 1 груд. 1994 р. № 266/94 // Голос України. – 1995. – 17 січ. – С. 4.Видання нормативного характеру (Російська Федерація)
2. Україна. Верховна Рада. Про введення в дію Закону України “Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду”: Постанова... 1 груд. 1994 р. № 267/94 // Правовий кур’єр. – 1995. - № 3-4. – С. 12.
3. Україна. Міністерство внутрішніх справ. Про затвердження Інструкції про порядок виконання постанов прокурорів, суддів, слідчих органів дізнання і ухвал судів про привід підозрюваних, обвинувачених, підсудних, свідків і потерпілих: Наказ... 28 груд. 1995 р. № 864 // Юрид. вісн. України. – 1996. – 5-12 черв.- (Інформ.-прав. банк. – С. 9-10).
4. Российская Федерация. Правительство. О численности органов предварительного следствия в системе Министерства внутренних дел Российской Федерации и оплате труда их сотрудников: Постановление... 5 февр. 1999 г. № 126 // Собр. законодательства Рос. Федерации. – 1999. - № 7.Книги, брошури, статті
– Ст. 912.
5. Баулин О. До встановлення правового інституту процесуальної незалежності слідчого // Право України. – 1997. - № 7. – С. 15-16.
6. Біттнер О. Говоримо - депутат, розуміємо - слідчий?: [Пробл. прийняття нової редакції Закону "Про тимчас. слідчі і спец. комісії Верховної Ради України"] // Уряд. кур'єр. - 2000. - 27 груд. - С. 2.
7. Бондаренко О.О. Функції слідчого в кримінальному судочинстві // Запоріз. юрид. ін-т. Вісн. – Запоріжжя, 1999. - № 3 (8). – С. 141-147.
8. Гончаров І. Деякі аспекти процесуальної самостійності слідчого // Право України. – 1995. - № 7.
– С. 26-27.
9. Горбачов О. Слідчі дії: термінологія, поняття, види // Акад. правових наук України. Вісн. – Х., 1997. - № 2. – С. 125-131.
10. Дмитричева О. Парламентські детективи: [Про пробл. прийняття нової редакції Закону “Про тимчас. слідчі і спец. комісії Верховної Ради України”] // Іменем закону. - 2001. - 5 січ. - С. 3.
11. Душейко Г.О. Деякі аспекти вдосконалення організації взаємодії слідчих і органів дізнання у процесі розкриття і розслідування злочинів // Запоріз. юрид. ін-т. Вісн. – Запоріжжя, 1998. – Вип. 2 (4). – С. 138-144.
12. Зеленецький В.С. Взаємодія слідчого з органами дізнання у боротьбі з організованою злочинністю // Акад.. правових наук України. Вісн. – Х., 1997. - № 1(8). – С. 183-185.
13. Зубчук В. Віктор Зубчук: "Коли ми говоримо, що з міжнародною транснаціональною злочинністю слід боротися всім світом, то не перебільшуємо": [Бесіда з начальником Головного штабу МВС України] /Записала В. Валерко. // Міліція України. - 2000. - № 11 - 12. - С.14 – 15.
14. Кожевников Г. К., Хотенець В. М., Янович Ю. П. Значення навантаження та умов праці слідчого для підвищення ефективності його діяльності // Вісн. Акад.. правових наук України.
– 1996. - № 7. – С. 134-145.
15. Кожевников И. Упорядочить полномочия следователя // Рос. юстиция. – 1997. - № 12.
– С. 22-24.
16. Коляда П. В. Следственный аппарат: [Беседа с нач. Гл. следств. Управления МВД Украины / Беседовал В.Громов] // Человек и закон. – 2000. - № 6. – С. 22-25.
17. Кононенко Г. З досвіду роботи слідчо-оперативних груп // Вісн. прокуратури. - 2001. - № 6.
- С. 85 -89.
18. Кришевич О. Застосування тактичних прийомів для вирішення конфліктів на допиті: [Психологічні прийоми слідчої діяльності ] /Нац. акад. внутр. справ України // Право України. - 2001. - № 3. - С.66 - 68.
19. Литвин Т. Слідчий - співавтор свідчень: [Розслідування та судовий розгляд кримінальних та цивільних справ] /позаштатний експерт Київського науково-дослідного ін-ту судових експертиз, кандидат юридичних наук. // Вісн. прокуратури. - 2001. - №3. - С. 79-85.
20. Науково-обгрунтовані норми навантаження та належні умови праці слідчих підрозділів як важливий чинник їх якісної діяльності / Кожевников Г.К., Давиденко Л.М., Коновалова В.О. та ін. // Питання боротьби зі злочинністю: Зб. наук. пр. – Х., 1997. – Вип. 1. - С. 7-45.
21. Овсянников И. В. Вероятностная логика в версионном мышлении следователя // Следователь. – 1998. - № 2. – С. 33-36.
22. Павлик П. М. Правові засади взаємодії слідчого з оперативними підрозділами кримінальної міліції у досудових стадіях // Запоріз юрид. ін-т. Вісн. – Запоріжжя, 1997. – Вип. 2. – С. 110-115.
23. Перепадя О. Про відшкодування судових витрат у кримінальному процесі: (Порівняльний аналіз законодавства України і ФРН): [Витрати органів дізнання, попереднього слідства та суду під час здійснення ними провадження у справі, профінансовані з державного бюджету ] // Право України. - 2001. - № 1. - С. 100 - 104.
24. Півненко В. Слідчий комітет: судове чи відомче слідство: [Робота слідчого апарату] /// Право України. – 2000. - № 10. – С. 57-58.
25. Піскун С. І. Деякі питання підвищення ефективності виконання окремих доручень та доручень слідчого // Запоріз. юрид. ін-т. Вісн. – Запоріжжя, 1999. - № 2 (7). – С. 137-146.
26. Піскун С. І. Окремі доручення слідчого // Запоріз. юрид. ін-т. Вісн. – Запоріжжя, 1998. - № 1(3).
– С. 155-159.
27. Піскун С. І. Питання підготовки окремого доручення слідчого // Запоріз. юрид. ін-т. Вісн. – Запоріжжя, 1999. - № 3 (5). – С. 190-197.
28. Пластун С. Пріоритети кадрової роботи: акценти зміщуються на місцях: [Ст. заст. Ген. прокурора України щодо підвищення ефективності роботи з добору, розстановки, виховання та навчання прокурорсько-слідчих кадрів] // Вісн. прокуратури. - 2000. - № 4. - С. 43 – 45.
29. Погорецький М. Межі доручень слідчого органу дізнання про проведення оперативно-розшукових заходів: [ Прокурорсько-слідча практика] // Право України. – 2000. - № 9. – С. 47-54.
30. Погорецький М. А. Форми взаємодії слідчого й органу дізнання // Нова Конституція України і проблеми вдосконалення законодавства: Темат. Зб. наук. пр. – Херсон, 1998. – С. 58-61.
31. Порощук С. Д. Статус слідчого як суб’єкта досудово-кримінальної юстиції: до історії проблеми // Запоріз юрид. ін-т. Вісн. – Запоріжжя, 1998. - № 1(3). – С. 109-114.
32. Рыжаков А. П. Следственные действия и иные способы собирания доказательств. – М., 1997.
– 334 с.
33. Савонюк Р. Кримінально-процесуальна функція та її зміст у діяльності слідчого як суб'єкта доказування // Право України. - 2001. - № 2. - С.69 - 73.
34. Сас В. Щодо вчення про тактику слідчих дій // Право України. - 2002. - № 2. - С.13 - 17.
35. Сафронов С. Тактика проведення відтворення обстановки та обставин події при розслідуванні тілесних ушкоджень : її особливості: [Проведення слідчого експерименту при розслідуванні злочинів про тілесні ушкодження] // Право України. - 2001. - № 1. - С. 64 - 67.
36. Селезнев М. Взаимодействие следователей и органов дознания // Законность. – 1996. - № 6.
– С. 7-12.
37. Следователи и частные детективы. – Минск: Литература, 1996. – 638 с.
38. Таран В.О. Про деякі методологічні аспекти національного виховання майбутніх слідчих // Запоріз. юрид. ін-т. Вісн. – Запоріжжя, 1997. – Вип. 2 (4). – С. 187-190.
39. Трубочкина В. Нравственные начала в деятельности следователя // Рос. юстиция. – 1997. -
№ 11. – С. 52-53.
40. Чуфаровский Ю. В. Характеристика психологических особенностей следственной деятельности // Следователь. – 1998. - № 2. – С. 36-41.
41. Штанько О. Слідство справедливості: [Слідчий апарат органів внутр. cправ] // Укр. газ. – 1997.
– 3 квіт. – С. 8.
42. Штанько О.: “Слідчий апарат вважається найінтелектуальнішою частиною правоохоронних органів, їх золотим фондом: [Бесіда з нач. Голов. слідч. Упр. МВС України] // Іменем закону. – 1999. – 2 лип. – С. 8.
2002 © Hаціональна паpламентська бібліотека Укpаїни