| Аннотацiя: |
У статті досліджується феномен юридичного процесу в контексті діалектичного праворозуміння. Вихідним є розуміння права як нормативного способу соціального управління, а правової норми – як процесу необхідності, складовими структури якої є умови (гіпотеза), предмет (диспозиція) та юридична діяльність (санкція) норми. Виходячи з цього, проводиться розрізнення понять “правовий процес”, як загальний процес буття правової норми, та “юридичний процес”, як публічно-владна форма розгортання норми в юридичній діяльності. Здійснено критичну оцінку поняття механізму правового регулювання – як технізованої й метафізичної схеми, що не розкриває процесуальної природи права. |
