| Аннотацiя: |
Мета статті полягає в дослідженні сучасних підходів до визначення застосовного права у спорах щодо культурних цінностей, аналізі практики зарубіжних судів та обґрунтуванні необхідності вдосконалення українського законодавства у цій сфері. У статті розглянуто традиційний принцип lex rei sitae, який забезпечує простоту та визначеність, але водночас може призводити до втрати прав первинного власника у випадках добросовісного набуття. На прикладі справи Winkworth v. Christie’s показано, що застосування іноземного права здатне фактично позбавити законного власника його титулу. Аналізуються альтернативні моделі, зокрема lex originis і bonae fidei emptor clause, які спрямовані на баланс між захистом прав первинного власника та інтересами добросовісного набувача. |
