| Аннотацiя: |
Чому Польща вимагає від українців каятися за Волинь?
У Європі немає жодної держави, чия історична пам’ять була прийнятною для всіх сусідів. Французи шанують Наполеона, хоча для багатьох народів він був завойовником. Британці вшановують діячів імперії, спадщина якої досі
викликає суперечки. А самі ж поляки вшановують Юзефа Пілсудського як творця незалежної Польщі, хоча він знаний у своїй жорстокості та вбивствах – а його політика щодо українців та інших національних меншин все ще залишається предметом критики. Саме тому недавній коментар Кароля Навроцького виходить далеко за межі історичної дискусії. Критикуючи рішення Володимира Зеленського присвоїти одному з військових підрозділів ім’я Героїв УПА, польський президент
заявив, що таким чином Україна нібито довела свою неготовність до членства в Європейському Союзі. Інакше кажучи, українцям пропонують пройти своєрідний тест на «європейськість» через відмову від власного бачення історії. Але право народу на власну історичну пам’ять не може залежати від того, чи подобається ця пам’ять сусідам. Бо історія не пишеться в президентських кабінетах Варшави, Києва чи Брюсселя – вона формується досвідом самого народу, його боротьбою, перемогами та трагедіями. Україна та Польща мають складну спільну історію, однак сьогодні ця історія перетворюється на політичну зброю. Навроцький фактично пропонує Україні пройти тест на «європейськість» через польське бачення історії. Проте членство в європейській родині, як нам відомо, визначається не ставленням до історичних постатей ХХ століття, а повагою до демократії, свободи та права народів самостійно визначати власну ідентичність.
Розмова на цю тему з Володимиром Вятровичем – істориком, народним депутатом Верховної Ради 9 скликання, ексголовою Українського інституту національної пам’яті. |
