| Аннотацiя: |
У статті проведено комплексне дослідження еволюції змісту екологічного обов’язку в сучасній доктрині екологічного права та законодавстві. Обґрунтовано висновок про дуалістичну природу екологічного обов’язку, яка проявляється в тому, що з одного боку, він є некорелятивним, оскільки існує як абсолютне публічне зобов'язання щодо збереження екосистем та захисту інтересів майбутніх поколінь, яким наразі не протистоїть конкретна вимога конкретного суб'єкта. З іншого боку, у системі захисту основоположних прав людини цей обов'язок набуває чіткого корелятивного характеру відносно індивідуального права особи на безпечне для життя і здоров'я довкілля, забезпечуючи його юридичну дієвість та можливість судового захисту. Доведено, що критерієм ефективності виконання екологічних обов’язків є принцип міжгенераційної справедливості, крізь який має оцінюватися діяльність сучасних суб'єктів права. |