| Аннотацiя: |
Постать Івана Мірчука (1891–1961) досі залишається чимось феноменальним, але все ще недооціненим в інтелектуальному житті української діаспори 1920–1960-х років. Філософ, теоретик культури, талановитий організатор науки та чудовий педагог, він одночасно залишив помітний слід у складних процесах формування та конституювання історії української філософії як самобутньої галузі української культури. Його дослідження з конкретних питань історії національної думки значно збагатили наші знання про поширення вольфізму в Україні, про рецепцію німецької філософії в українській інтелектуальній традиції, про специфіку слов'янської філософії, про своєрідність філософської думки Г. Сковороди та про світогляд Лесі Українки.
У статті стверджується, що І. Мірчук відіграв провідну роль в утвердженні та конституюванні історії української філософії. |
