| Аннотацiя: |
Мета статті – з’ясувати, чому виникає криза нормативності в сучасних соціальних системах, до яких належить право, і які способи її подолання, а також – чи відновлення нормативності формується у нову наукову парадигму, чи стає дедалі нагальнішою потребою людства. На основі аналізу ситуації в Україні та наукових розробок за цією проблематикою обґрунтовано, що втрата нормативності права має низку чинників, серед яких: руйнування довіри до права, що рівноцінне його абсолютній примусовості; прийняття норм без морального чи соціального змісту, які стають неприйнятними в суспільстві та незатребуваними в юридичній практиці; тотальна універсалізація чи, навпаки, надмірна індивідуалізація норм; умови повномасштабної війни; так зване побутове неправо як прояв деформованої маргінальної соціальної нормативності; цифровізація та кодова алгоритмізація права, що потенційно загрожує техногенністю; ігнорування класичних підходів до праворозуміння тощо. Резюмується, що проблема втрати й відновлення нормативності є фундаментальною для багатьох наук, а передусім для теорії та філософії права, які мають виробити нову наукову парадигму ревіталізаційної нормативності права з безпосереднім урахуванням нагальних проблем українського суспільства – війни, перехідного правосуддя, реформ, довіри до влади і держави. |
